Корупційні скандали, недобудовані ЖК та інтереси Молчанової: що відбувається з “Київміськбудом”
Гроші на оборону: Київрада збільшила кошторис програми “Захисник Києва” на 2024 рік в 2,5 раза, не підкріпивши це змінами в бюджет
Київщина екологічна: як область стала лідером України зі створення об'єктів природно-заповідного фонду
12 лютого 2020 г. 12:40
Раздел: Територія розуму
Мертва реформа “слуг” та прогресивні земельні відносини
Неважливо, буде чи не буде прийнятий закон про так званий обіг землі № 2178-10. Суть його залишиться: він жодним чином не стосується селянина, громадянина України, українського народу, держави Україна. Закон виписаний під певних осіб, в їх інтересах.
Проєкт закону №2178-10 відкриє можливості скуповувати землі як селян, так і держави, і важелі цього скуповування за цим проєктом віддаються разом з режимом таємничості на відкуп Кабміну.
Законопроєкт №2178-10 узаконить в правах орендарів – на скуплену за безцінь у селян через 49-річну оренду та 100-річний емфітевзис землю. Легалізація незаконно надбаної землі – ще одна мета цього закону.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Майже вся земля в Україні в довгостроковій оренді. І це – той фактор, який стримує перехід до самостійного господарювання. Він же буде стримувати зростання ціни на землю, бо фактично у селянина власника землі є тільки один покупець – орендар з його переважним правом на землю.
В посилення позиції такого закріпачення селян і проект №2194 – проєкт-підкуп орендарів, який був прийнятий в першому читанні 14 листопада 2019 року, і який активно рекламує його ініціатор – голова аграрного комітету Верховної Ради Микола Сольский. Цим законопроєктом, зокрема, передбачено внести зміни до ст. 130 Земельного кодексу України, відповідно до яких селянин-власник землі повинен отримати дозвіл на продаж землі від орендаря.
Читайте: Кріпаки 21 сторіччя – земельний жах законопроекту №2194. Поправки Головіна
Щодо можливих цін на землю, “цікавою” є відповідь міністерства Тимофія Мілованова за підписом його заступника Павла Кухти на зверненням депутата-”слуги” Олега Дунди. Міністерство передбачає, що ціна продажу “пайової” землі у 2020 році становитиме 2236 доларів/га і зросте до 2440 у 2024 доларів/га році. Державна земля, відповідно, 3354 доларів/га та 3660 доларів/га.
Звідки такі ціни на землю – зрозуміти з наданих міністерством розрахунків важко. Щоб платити 50 тис. гривень за гектар необхідно мати стабільно прибуток 13 тис. гривень з 1 гектару і отримати кредит на 7 років під 7% в гривні. Це – нереально.
Та і цей високий ціновий варіант, як зазначається у відповіді міністерства, відповідає основному проєкту закону №2178, поданому саме Кабміном, і який передбачав, що так званий ринок буде за участю іноземців. А проєкт №2178-10 є альтернативним до урядового законопроєкту №2178.
Тому в ціновому питанні можна орієнтуватися на бачення заступника Тимофія Милованова з аграрних питань Тараса Висоцького: “…якщо виходити з обмеженої моделі, за якою купувати землю зможуть тільки громадяни країни, то ціна буде максимум 1500 доларів (за гектар, – KV)”. За такою ціною охочих продавати землю багато не набереться.
До того ж Висоцький знає про що говорить, адже він був генеральним директором асоціації “Українский клуб аграрного бізнесу” і добре знає, по якій ціні готові скуповувати землю платоспроможні агрохолдинги.
Також, згідно раніше згаданої відповіді міністерства, вбачається, що на 90% покупцями землі будуть юридичні особи. Не “бачить” міністерство і надання кредитів на купівлю землі громадянам України, а передбачають тільки компенсацію процентної ставки за кредитами. Хоча для чого говорити про компенсацію, якщо банки і так не збираються кредитувати?
Причини цього:
банк буде кредитувати купівлю землі тільки у випадку, коли ця земля складає цільний земельний масив та є достатній обсяг землі для ведення оптимально-ефективного – з точки зору сучасних технологій та їх можливості рослинництва;
спроможні кредитувати купівлю землі банки – банки з іноземним походженням (капіталом), з достатньою історичною пам’яттю, щоб пам’ятати європейську націоналізацію землі.
В підтвердження цьому є та обережність з купівлі землі в певних країнах колишнього соціалістичного табору, де іноземці скуповували землю, яка вже була сконцентрована місцевими “баригами” і в певній мірі відмита від загроз націоналізації чи інших соціально-економічних явищ.
В проєкті закону №2178-10 не прописане ніяке кредитування купівлі землі за участю держави, всі питання кредитування перекинуті на Кабінет міністрів.
Отже, в законопроєкті № 2178-10 немає ні тези, ні речення, ні слова, ні букви про створення для українців, які б хотіли займатися сільським господарством, необхідних і достатніх умов для цього. Цим законом українців визначили як неспроможну до підприємництва націю, націю одвічних наймитів.
Про це говорить і Тарас Висоцький: “І не треба забувати про суто українські традиції — наше суспільство є суспільством найманої праці, а не підприємництва”.
Те, що поставили за мрію відкривачі так званого ринку землі – це концентрація земель та унітарно-концентраційну форму земельних відносин. На відміну від колективно-консолідативної форми, унітарна-концентраційна форма земельних відносин не несе суспільної значимості і, відповідно, вона не може бути і в зоні інтересу будь-якої державної політики, вона не може бути реалізована швидко в часі.
Концентрація землі буде повільним процесом за умови, що не буде насильницьких методів примушення до неї. Крім того, концентрації земель буде заважати прогресивний розвиток колективно-консолідативної форми земельних відносин. Концентраційна форма не буде здійснена та породить суспільну потребу в націоналізації сконцентрованої землі, що відбувалося і раніше, в тому числі, в країнах з розвиненою економікою – на підставі законів суспільного розвитку.
Ствердження про затягування в часі так званої президентської “земельної реформи” підтверджується і заявами самих посадовців, зокрема – того ж Тараса Висоцького: “Об’єктивно, треба налаштовуватися на період приблизно у 15 років, розділений на дві фази. Під час першої фази, яка триватиме близько п’яти років, буде спостерігатися найбільша оборотність земель — всі, хто хочуть продати землю, намагатимуться це зробити. Під час другої фази оборотність впаде до 2–3% на рік, і підуть інвестиції у цю землю. Тобто треба налаштовуватися, що у першу п’ятирічку гроші будуть вкладатися у купівлю землі, а лише потім — у технології та ефективність. Миттєвого ефекту від реформи не буде. І тільки через 15 років ринок стабілізується, будуть вироблені чіткі правила гри і піде планомірний поступовий розвиток”.
За відповіддю того ж міністерства, вплив т. зв. ринку землі на приріст ВВП в 2020 році (тільки 4-й квартал) становитиме 0,22%, в 2021 році – 0,84%, а далі падатиме і в 2024 році становитиме 0,22%.
Тому постає питання: для чого насаджувати так званий ринок землі, який насправді не спричиняє зростання економіки, не говорячи вже про розширене економічне зростання?
В перше чергу, необхідно законодавчо приділити увагу прогресивній формі земельних відносин, яка характеризується можливістю реалізувати швидкі, ефективні перетворення, націлені на розширене відтворення сільського господарства, включаючи тваринництво та переробку сільгосппродукції до оптимального виробничого переділу.
Необхідний закон про прогресивні земельні відносини.
Основними тезами такого Закону “Про прогресивні земельні відносини” повинні стати:
підтримка самостійного господарювання на власній землі безпосередньо чи через участь у товариствах власників землі;
надання селянам-власникам землі права розривати договори користування (оренда, емфітевзис) належних їм земельних ділянок на підставі простої вимоги про дострокове розірвання договору;
фінансове забезпечення селян-власників землі для повернення отриманих авансових платежів, яке може бути необхідним при достроковому розірванні договорів користування земельною ділянкою сільськогосподарського призначення;
обов’язковий викуп земельної ділянки органами місцевого самоврядування чи органами державної влади за ціною, яка відповідає п’ятикратному розміру нормативно-грошовій оцінки (приблизно 5 тис. доларів за 1 гектар для чорнозему);
кредитування власників землі в режимі споживчого кредитування за рахунок прямого державного кредитування в одно-трикратному розмірі нормативно-грошової оцінки (приблизно 3 тис. доларів за 1 гектар для чорнозему) для задоволення нагальних споживчих потреб на умовах до 5% річних;
кредитування громадян України за рахунок прямого державного кредитування для купівлі земельних ділянок сільськогосподарського призначення в у сумі п’ятикратного розміру нормативно-грошовій оцінки (приблизно 5 тис. доларів за 1 гектар) на умовах до 5% річних;
кредитування в необхідному обсязі товариства власників землі, які створюються для самостійного господарювання на власній землі, на умовах до 3% річних;
допомога в поверненні незаконно відчужених земельних ділянок їх власникам (під час дії заборони на відчуження землі);
формування державної підтримки об’єднання власників землі в товариства власників землі, які створюються для самостійного господарювання на землі;
набувачами права власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення можуть бути виключно фізичні особи з єдиним громадянством держави Україна (громадянин України має право бути набувачем тільки однієї земельної ділянки сільськогосподарського призначення) та органи державної влади й органи місцевого самоврядування.
Щоб не бути голослівним, пропоную переглянути запропонований мною розроблений проект Закону України “Про прогресивні земельні відносини”, пояснювальну записку та порівняльну таблицю до проекту Закону. Також, разом з проєктом Закону депутатам було надіслано і супровідний лист про запропонований мною проєкт як форму реалізації народовладдя, якого ми не дочекалися від них.
Читайте: Земля для українців: проєкт Закону Головіна “Про прогресивні земельні відносини”
Роман Головін, розробник і втілювач Народної земельної реформиКиевVласть
5 лютого 2020 г. 09:00
Раздел: Тексти
Земля мертвих: Київ та область знову поборються за місця на цвинтарях
Київ знову випередив область за показниками смертності наприкінці року. Тим часом ресурси столичних кладовищ давно вичерпані. Сьогодні відкритими для киян залишаються лише два цвинтарі області, у передмісті землю виділяють лише для “своїх”. Рятувати ситуацію столична влада планує через створення електронного реєстру вільних місць для поховань. Натомість Київщина у пошуках землі для мертвих вже дійшла до Кабміну і почала потроху вводити заборону на поховання киян.
Сумна статистика
Як стало відомо KV, за даними Головного управління статистики у Київській області, за січень-листопад на Київщині померло 26 164 людей, при цьому кількість народжених склала 13 211 осіб. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Найбільша кількість померлих зареєстрована у Києво-Святошинському районі – 2 418 осіб.
Майже удвічі менше смертей було у Вишгородському (1073 осіб), Броварському (1062 осіб), Білоцерківському (1024 осіб), Васильківському (1009 осіб) районах.
За статистикою, трохи менше тисячі померлих у Бородянському (901 особа), Бориспільському (830 осіб), Макарівському (832 особи) районах. Близько 600 осіб померло у Баришівському, Богуславському, Іванківському, Кагарлицькому, Миронівському, Обухівському, Переяслав-Хмельницькому, Сквирському, Таращанському, Тетіївському, Фастівському, Яготинському районах.
Менша кількість смертей у Рокитнянському (494 особи), Ставищенському (392 особи), Згурівському (342 особи), Володарському (316 осіб) районах і найменша по області у Іванківському районі – 110 осіб.
Серед міст обласного значення найбільше померлих у Білій Церкві – 1998 осіб, Броварах – 1222 особи, Ірпінському регіоні – 1090 осіб. Майже 700 померлих у Борисполі та Фастові. Більше півтисячі – у Василькові.
Місто Буча втратило 481 жителя, Переяслав – 408, Обухів – 364, Березань – 214, Славутич – 197, Ржищів – 127.
Варто відмітити, що за даними Головного управління статистики у м.Києві, за січень-листопад минулого року в столиці померло більше жителів, ніж у області – 30 288 осіб.
За інформацією Департаменту житлово-комунальної інфраструктури Київської міської державної адміністрації, у Києві не залишилось відкритих кладовищ.
Із існуючих 28 кладовищ, три закриті. Для підпоховання відкрито 23 кладовища на території міста.
І лише два кладовища відкриті для киян – Південне та Північне, – знаходяться на території Київської області у Києво-Святошинському та Броварському районах.
Переповнено
Як вдалося з'ясувати KV, майже в усіх населених пунктах передмістя Києва є закриті для поховань кладовища, а ресурси відкритих цвинтарів майже вичерпані, їх потрібно розширювати.
Намагаються вирішити ситуацію як у Київській міській раді, так і у населених пунктах області.
Так, за даними депутата Київради Людмили Костенко, у столиці планують створити єдиний реєстр кладовищ, де має міститись інформація про плани кладовищ, а саме: сектори, ряди і місця поховання. Таким для киян обіцяють спростити пошук вільних місць для поховань, а значить, скоротити процедуру у часі.
Тим часом, за словами директора Департаменту екології та природних ресурсів КОДА Вікторії Киреєвої, область ніяким чином не контролює стан кладовищ та їхні ресурси.
“Цим питанням займаються органи місцевого самоврядування, на території яких розташовані кладовища. Проводити будь-які екологічні заходи там неможливо з релігійної точки зору. Та найбільше забруднюють екологію штучні квіти. Величезну кількість викидають на кладовищах”, – говорить вона.
Голови місцевого самоврядування у коментарі KV розповіли, що у цьому році питання розширення територій кладовищ дійшло до Кабінету Міністрів.
Також у боротьбі за місця подекуди голови місцевих рад змушені не давати дозволи на поховання померлих, що були зареєстровані у столиці, оскільки збільшення меж цвинтарів – процедура тривала, а території вже майже вичерпано.
Мер Боярки Олександр Зарубін:
У місті Боярка не вистачає кладовищ. Одне із достатньо нових на 10 га вже вичерпало свій ресурс. Залишився максимум рік, щоб мати можливість хоронити там боярчан. До кладовища прилягає ліс і від лісовиків ми вже отримали дозвіл, щоб 10 га цієї території ввести до міського кладовища. Зараз процесс на останній стадії вирішення. Залишилося, щоб КОДА подала до Кабміну наш пакет документів. А Кабмін вже має дати розпорядження щодо надання дозволу на розробку проєкту землеустрою під кладовище, яке додасть нам впевненості ще на 15-20 років. Зараз намагаємося зрушити це питання, бо іншого виходу із ситуації не маємо. Є ще два кладовища, але вони вже закриті. На одному із них залишилися лише заброньовані місця для поховань.
Секретар Обухівської міськради Сергій Клочко:
На території міста розміщено багато цвинтарів, але діюче залишилося лише одне. Ресурси цього цвинтаря поступово вичерпуються. І в перспективі цю проблему потрібно буде вирішувати, розширюючи його межі. На даний момент це питання ще вивчається. Для цих потреб земельні ділянки є, але вони допоможуть вирішити ситуацію лише на певний період, приблизно на три роки. На старих кладовищах можливе захоронення, але лише там, де раніше була зарезервована територія. Поки що ситуація все ж стабільна.
Мер Бучі Анатолій Федорук:
У рамках об'єднаної територіальної громади на території усіх населених пунктів є 8 кладовищ. У місті три кладовища, два із них закриті, там можливе лише підзахоронення. Велике центральне кладовище ще діюче. Для жителів громади це питання поки не стоїть гостро. Але на перспективу для громади це є актуальним. Наприклад, Ворзельська селищна рада, яка йде в об'єднання, має велику проблему. Кладовище за межами населеного пункту потребує розширення. Тут вже ми будемо зобов'язані викупати території приватної власності, які розташовані поряд із кладовищем. Така само процедура має бути і по іншим населеним пунктам об'єднаної громади, будемо викупати землі.
Мер Вишгорода Олексій Момот:
У місті є два кладовища – одне закрите, друге – діюче. Але і воно майже вичерпало свої ресурси, ми вже підготували проект його розширення. Отримали нотаріальну згоду від лісопаркового господарства і направили до Кабінету Міністрів на погодження, щоб відвели ще 10 га землі. Поки все не так погано. Також у генеральному плані передбачено ще одне велике кладовище, контактуємо із Київською міською адміністрацією, щоб реалізувати спільний проєкт, оскільки у столиці є велика проблема. Згідно із законодавством ми не можемо обмежувати поховання, тому декілька разів на місяць приїздять ховати людей із найближчих районів Києва.
Голова Калинівської об’єднаної громади Броварського району Вадим Булкот:
Складно відразу відповісти на це питання, оскільки громада створена нещодавно і я не встиг вивчити ситуацію по всім селам. Якщо говорити про Калинівську селищну раду, то ресурси цвинтарів майже вичерпані. Небагато місць залишилось у Калинівці, територія для розширення меж теж невелика. Трохи місць є у селі Квітневе. У селах Скибин та Перемога цвинтарі майже переповнені. Усі землі там роздані. Через декілька років проблема буде дуже гострою.
Кияни звертаються не дуже часто, але для них є обмеження. Даємо дозвіл на поховання тільки місцевих.
Голова Петропавлівсько-Борщагівської сільради Києво-Святошинського району Олексій Кодебський:
Ця проблема актуальна не тільки для нашого населеного пункту, але й для багатьох інших. Земля не гумова, а місця закінчуються. Років 4-5 тому ми відвели через радгосп “Пуще-Водиця” 5 гектарів під кладовище. Працюємо над тим, щоб зробити спеціально відведене місце під поховання урн після кремації. Старе кладовище закрите, там лише підзахоронення. Намагаємось робити деякі обмеження на поховання людей із Києва. Якби дозволяли усім, вже б давно місць не було. Кожного тижня звертається по 5 чоловік. Але можемо робити вийнятки, якщо людина проживала на нашій територій, але була зареєстована у Києві.
Голова Софіївсько-Борщагівської сільради Києво-Святошинського району Олесь Кудрик:
Центральне кладовище вже давно закрите, там заборонені поховання. Є ще одне, нове кладовище, там поки вистачає місць для наших людей, аби довше жили. Тому найближчим часом не має виникнути проблем. Є також території, які можна буде виділити згодом.
Не дозволяємо ховати із Києва людей. Якби давали дозвіл, уже б все село закопали. Тільки якщо родичі наших жителів завертаються, робимо вийняток.
Мер Василькова Володимир Сабадаш:
На території міста Васильків знаходиться багато кладовищ, а саме – 16. Із загальної кількості обліковане лише одне, решта – ні за ким не закріплені. Тому офіційні поховання відбуваються тільки на одному кладовищі. Кладовище нове і достатньо велике. Тому за додаткові ресурси чи пошук нової ділянки, ще зарано говорити. Нагадаємо, як раніше писала KV, Києву і області скоро не буде де ховати померлих. Практично всі кладовища переповнені, а заходи щодо їх розширення владою регіону проводяться вкрай мляво. У той же час, столиця в рамках програми, покликаної вирішити проблему з похованнями, планує прибрати до рук території області та розширити площі міських цвинтарів. Хто і як буде регулювати ритуальні переділи не ясно. Єдине комунальне підприємство, на яке покладався контроль за станом кладовищ Київщини, саме "пішло на спочинок" через відсутність фінансування.
Читайте: Ограждение Байкового кладбища в Киеве планируют разобрать и заменить клинкерной плиткойКиевVласть
4 лютого 2020 г. 11:00
Раздел: Територія розуму
Земля для українців: проєкт Закону Головіна “Про прогресивні земельні відносини”
Я розіслав усім депутатам Верховної Ради розроблений мною проєкт Закону України “Про припинення дискримінації власників сільськогосподарської землі, підтримку самостійної виробничої сільськогосподарської діяльності та ефективний обмін правами на землю (Про прогресивні земельні відносини)”.
До проєкту Закону додано:
- пояснювальну записку, в якій обґрунтовано необхідність Закону для регулювання земельних відносин;
- порівняльну таблицю до проекту Закону, в якій наведені необхідні зміни до діючих Законів України.
Основні тези проєкту Закону “Про прогресивні земельні відносини”:
- підтримка самостійного господарювання на власній землі безпосередньо чи через участь у товариствах власників землі;
- надати селянам-власникам землі право розривати договори користування (оренда, емфітевзис) належних їм земельних ділянок на підставі простої вимоги про дострокове розірвання договору;
- фінансове забезпечення селян-власників землі для повернення отриманих авансових платежів, яке може бути необхідним при достроковому розірванні договорів користування земельною ділянкою сільськогосподарського призначення;
- обов’язковий викуп земельної ділянки органами місцевого самоврядування чи органами державної влади за ціною, яка відповідає п’ятикратному розміру нормативно-грошовій оцінки (приблизно 5 тис. доларів за 1 гектар для чорнозему);
- кредитування власників землі в режимі споживчого кредитування за рахунок прямого державного кредитування в одно-трикратному розмірі нормативно-грошової оцінки (приблизно 3 тис. доларів за 1 гектар для чорнозему) для задоволення нагальних споживчих потреб на умовах до 5% річних.
- кредитування громадян України за рахунок прямого державного кредитування для купівлі земельних ділянок сільськогосподарського призначення в у сумі п’ятикратного розміру нормативно-грошовій оцінки (приблизно 5 тис. доларів за 1 гектар) на умовах до 5% річних;
- кредитування в необхідному обсязі товариства власників землі, які створюються для самостійного господарювання на власній землі, на умовах до 3% річних;
- допомога в поверненні незаконно відчужених земельних ділянок їх власникам (під час дії заборони на відчуження землі).
- формування державної підтримки об’єднання власників землі в товариства власників землі, які створюються для самостійного господарювання на землі.
- набувачами права власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення можуть бути виключно:
- фізичні особи з єдиним громадянством держави Україна. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Громадянин України має право бути набувачем тільки однієї земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею не більше максимального розміру земельної ділянки, отриманої в результаті розпаювання;
- органи державної влади та органи місцевого самоврядування, які здійснюють права власника від імені українського народу, – в межах, визначених Конституцією України.
Формування основних тез законопроекту відбувалося, зважаючи на ситуацію, яка склалася, на основі бажань та мотивацій власників землі сільськогосподарського призначення, розуміння ситуації громадянами України, забезпечення національної і продовольчої безпеки, практичності реалізації законопроекту.
Мої пропозиції не ідеальні, але суть їх проста. Хочемо ринкових відносин – давайте звільнимо селян з кріпацтва і дамо право розривати договори оренди, про що так мріють селяни-власники землі. Хочемо інвестицій – давайте зробимо об’єкти для інвестування у вигляді товариств власників землі і проінвестуємо об’єднання власників землі і кожного селянина окремо. Хочемо повернення українців додому – давайте робити їх реальними власниками, і почнемо цей процес із земельних відносин, зробивши власників землі власниками аграрних виробництв. Давайте робити все самі, а не чекати, що хтось зробить за нас, робімо все самі: від дітей до економічного розвитку країни – навіщо підміняти себе у своїй сім’ї незрозумілими сусідами.
Ми можемо разом дискутувати, змінювати і покращувати запропонований мною текст законопроекту та його назву, виправляти граматичні помилки, вносити законопроект разом чи об’єднано з іншими депутатами, вносити пропозиції і поправки – покращення в інтересах українців не має меж, але суть повинна залишитися: законопроект повинен бути в інтересах українців і української держави, а не в інтересах бізнесу, орендарів, латифундистів, транснаціонального капіталу, агресорів та інших ворогів.
Основними позитивними наслідками законопроєкту стане:
- припинення дискримінація власників землі її користувачами (орендарями);
- припинення дії необґрунтованих перепон у володінні та розпорядженні землею її власниками;
- отримання країною ефективного власника землі в результаті ефективного обміну землею без втрати суб’єктності права власності на землі;
- формування і впровадження ринкових механізмів у земельні відносини;
- зростання доходів власників землі від землі, що їм належить;
- об’єднання власників землі з метою повноцінного розвитку аграрного виробництва на території територіальної громади (громад);
- справедливе усуспільнення результатів діяльності підприємства між усіма учасниками утворення відповідно до внеску учасника чи виконуваної роботи;
- формування умов для переходу до самостійного господарювання на землі її власниками;
- формування сприятливих інвестиційних умов для розвитку аграрної галузі;
- унеможливлення будь-якої концентрації землі як негативного чинника для соціально-економічного розвитку країни;
- початок зростання цінності землі;
- унеможливлення загрози національній та продовольчій безпеці країни від формування ірраціональних земельних відносин;
- унеможливлення політичних і соціальних конфліктів на грунті земельних відносин.
У зв’язку з важливістю питання земельних відносин я не став очікувати законодавство про “народовладдя”, щоб ним скористатися для реалізації своєї ініціативи з впровадження прогресивних форм земельних відносин. Зараз законодавство про “народовладдя” не потрібне для тих, хто задумав розпродати, віддати в концесію, продати, приватизувати, втратити, знищити все, що стосується українців і їхньої держави, а після – воно не потрібно народу, бо не буде над чим в законний спосіб встановлювати народовладдя.
Запропонована мною форма законодавчої ініціативи в певній мірі є проявом народовладдя. Вона зумовлена тим, що необхідного Закону про земельні відносини в інтересах українців, України, власників землі і тих громадян України, які хочуть стати власниками землі, ще не було ініційовано.
Народовладдя можемо творити вже зараз без удаваної більшості, творити розумом і розумінням беззаперечної необхідності діяти в інтересах людей – в суспільних інтересах. Сподіваюся, що мій приклад наслідуватимуть й інші громадяни України.
Сподіваюся, що народовладдя живе в душі кожного депутата та реалізується в обов’язках зробити життя кожного громадянина України кращим.
Народний депутат – носій законодавчої ініціативи, яка реалізується у формі внесення до Верховної Ради Законопроекту, і саме тому я звернувся з пропозицією до депутатів внести запропонований мною проект Закону “Про прогресивні земельні відносини”.
Я не маю відношення до жодної політичної партії. Запропонований мною проект Закону відображає моє особисте бачення, але з урахуванням наявних обставин і оптимально-необхідних результатів. Сподіваюся, моє особисте бачення буде відповідати баченню більшості громадян України.
Антинародні законопроекти про так званий обіг земель чи так званий ринок земель, які є на розгляді у Верховної Ради (законопроекти №2178-10, №2194), не несуть ніяких позитивних змін для українців, а прописані в інтересах суто обмеженого кола осіб, в який ви, шановний депутате, навряд чи попадаєте. Ці законопроекти не про ринок в земельних відносинах, ці закони про монополію на землю – безправне право селян продати землю заздалегідь визначеним особам. Ці законопроекти не про перетворення селянина на власника аграрного виробництва і не про збільшення доходів власників від землі. Ці законопроекти не про створення робочих місць і не європейський рівень оплати праці. Ці законопроекти не про усуспільнення прибутку і не соціальну спрямованість економіки, як визначає Конституція України. Ці законопроекти проти селян-власників землі і проти українського народу в цілому.
Окрім того, що неможливо допустити, щоб законопроекти №2178-10 та №2194 були проголосовані, необхідно вже визначатися з національно-орієнтованим законодавством з земельних відносин, яке забезпечить ефективне відновлення та зростання аграрної галузі в інтересах українців.
P.S.
Хтось може сказати, що закон з такими принципами не буде прийнятий, бо не має зараз в Раді національно-орієнтованої більшості і не має смислу займатися цим законопроектом. Але законопроект не для більшості у Верховній Раді, законопроект для українців. Всі повинні знати, яким могло бути чи може бути національно-орієнтоване законодавство з земельних відносин. Тому обговорюємо, думаємо, вирішуємо.
Роман Головін, розробник і втілювач Народної земельної реформиКиевVласть
30 січня 2020 г. 19:27
Раздел: Новини
КОДА виділила аеропорту “Бориспіль” дещицю землі під інфраструктурні проєкти
Київська ОДА, розглянувши клопотання міжнародного аеропорту "Бориспіль", передала в постійне користування підприємству земельну ділянку на території Гірської сільради Бориспільського району. Земля буде задіяна для реалізації інфраструктурних проєктів у рамках Концепції розвитку аеропорту до 2045 року.
Про це KV стало відомо з розпорядження № 19, яке підписав голова Київської ОДА Олексій Чернишов 16 січня.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
“Затвердити проєкт землеустрою щодо відведення земельної ділянки у постійне користування державному підприємству “Міжнародний аеропорт “Бориспіль” для розміщення та експлуатації будівель і споруд додаткових транспортних послуг та допоміжних операцій на території Гірської сільської ради Бориспільського району Київської області, розроблений ТОВ “Агентство землеустрою “Аршин”, – йдеться у документі.
Відзначається, що мова йде про надання в постійне користування аеропорту земельної ділянки площею 0,2254 га, що розташована на території Гірської сільради Бориспільського району для розміщення та експлуатації будівель і споруд додаткових транспортних послуг та допоміжних операцій.
Як повідомили KV в прес-службі "Борисполя", земельна ділянка необхідна підприємству для перспективної реалізації інфраструктурних проєктів, відповідно до Концепції розвитку міжнародного аеропорту “Бориспіль” на період до 2045 року, схваленої розпорядженням Кабміну ще в травні 2019 року.
Нагадаємо, загальна площа земельних ділянок, які перебувають в користуванні Аеропорту, становить 937,6 гектара.
Згідно Концепції розвитку, під розвиток інфраструктури аеропорту передбачається додаткове відведення земельних ділянок площею близько 600 гектарів.
Наразі виділена земельна ділянка перебуває у державній власності та вільна від капітальної забудови. До передачі в користування аеропорту територія належала до земель запасу.
Нагадаємо також, у минулому році Кабінет міністрів вирішив збільшити частку дивідендів, що виплачуються в бюджет Міжнародним аеропортом "Бориспіль". В результаті аеропорту довелося переглянути фінансовий план на 2020 рік і відмовитися від ряду великих інфраструктурних проєктів.
Читайте: В аеропорту "Бориспіль" поки що не знають, чи будуть будувати новий вантажний термінал
* ДП “Міжнародний аеропорт “Бориспіль” (код ЄДРПОУ: 20572069).
Фото: unian.net
КиевVласть
28 січня 2020 г. 14:00
Раздел: Тексти
Найслабша ланка. Стали відомі переможці та лузери всеукраїнського рейтингу громад
Економісти та бізнес-експерти назвали лідерів та аутсайдерів розвитку серед громад Київщини й України. Серед найуспішніших ОТГ столичного регіону опинилася Тетіївська, гарні темпи в міст Славутич, Українка, Переяслав та Фастів. Відверто та просто слабких – дещо більше. Найгірше, на думку фахівців, живуть Ржищівська, Пісківська, Медвинська ОТГ та міста Кагарлик і Сквира.
Як стало відомо KV, Регіональний центр економічних досліджень та підтримки бізнесу сформував рейтинг інституційної спроможності малих та середніх громад України, у тому числі громад Київської області.
Рейтингування проводилось на основі методики, розробленої спеціалістами кафедри екології Національного Університету “Києво-Могилянська Академія” спільно з экспертами “Регіонального Центру”.
Загалом обраховано рейтинг 1 321 громади України населенням до 100 тис. мешканців. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Що оцінювали
За словами фахівців центру, рейтинг враховує 38 критеріальних показників та відображає інвестиційну привабливість громад у 2020 році.
Зокрема, оцінюється відсутність/наявність корупційних скандалів в муніципалітеті за останні 2 роки, проведення моніторингу SECAP (планів дій сталого енергетичного розвитку та клімату до 2030 року), мапа інвестиційних пропозицій, промо-ролики громади, наявність ЕСКО-контрактів, тощо.
Кращі та гірші
Згідно загальноукраїнського рейтингу, Київська область за показниками розвитку громад посіла перше місце. В порівнянні з 2019 роком область зміцнила свої позиції (показник рейтингу — 32,75).
Серед 50 громад та міст Київщини до рейтингу були відібрані 25 найкращих, серед яких на обласному та всеукраїнському рівнях на першому місці місто Славутич (показник 152,26, населення — 25 тис. чоловік). Серед тергромад у Київській області та на всеукраїнському рівні найкращою громадою визнана Тетіївська ОТГ (121,48).
Тетіївська ОТГ пройшла за такими критеріями оцінки, як наявність заповненої анкети та готовність працювати над підвищенням рейтингу, партнерство з бізнесом, наявність програм “Безпечне місто”, “Розумне місто”, бюджет участі, інвестиційний паспорт, енергомоніторингові програми та наявність відповідних фахівців, проморолик міста, приєднання до європейської ініціативи “Угода мерів”.
Славутич може похизуватися реалізацією інфраструктурних проектів, підписаним ЕСКО-контрактом (енергоефективність), наявністю комунальних ЗМІ, залученням кредитних коштів від міжнародних організацій. Проте в нього немає проморолика, не налагоджене партнерство з бізнесом, не заповнена анкета і немає програм “Безпечне місто” та “Розумне місто”, а також відсутній стратегічний план розвитку.
Стосовно найгірших громад і міст на обласному рівні, то в кінці рейтингу серед міст по області — Кагарлик (16,31) та Сквира (16,23), найгіршою ОТГ стала Пісківська із показником 15,42, а також Медвинська, Ржищівська, Бородянська.
На всеукраїнському рівні найгірше місто Київської області — Вишневе (39,92) із населенням 39 тис. чоловік, серед громад гіршою стала Великодимерська (40,32, населення — 22,4 тис. чоловік).
До рейтингу не увійшли Ташанська об’єднана територіальна громада (рейтинг — 0,64, населення — 4 тис. чоловік) та місто Тараща (4,91, нас. — 10,9 тис. чоловік).
Зо всіх 38 критеріїв оцінювання вони були оцінені лише за наявність фінансових показників.
Цікаво, що, як писала KV, у 2018 році голова Тетіївської громади Руслан Майструк і голова Великодимерської ОТГ Анатолій Бочкарьов заробили більше за інших голів — 525 тис. 838 гривень та 509 тис. 527 гривень відповідно.
Читайте: Доходы, недвижимость и автомобили председателей терробщин Киевщины и их семей в 2018 году
Експертна думка
У коментарі KV президент Регіонального центру економічних досліджень та підтримки бізнесу Руслан Щербаков розповів, що з усіх критеріїв перевагу при оцінюванні та формуванні підсумкового балу надавали таким, як наявність завершених інфраструктурних проектів та їх успішності, співпраця з міжнародними фінансовими організаціями, стратегічний план розвитку, наявність спеціалістів з енергомоніторингу та підписаних ЕСКО-контрактів, промоушн і брендинг громади/міста.
Він також додав, що останнє, а саме: вміння презентувати своє місто або громаду, є тим, на що у подальшому буде робитися наголос при оцінюванні. Крім того, за його словами, у влади багатьох міст та громад відсутнє стратегічне бачення розвитку та розуміння, як залучати та використовувати кошти.
“У деяких громадах все вирішується досить волюнтаристськи, не цінуються кадри, яких там дефіцит. У малих містах в цілому із кадрами проблема — гарному фахівцеві у держсекторі треба добре платити, а через малу зарплату, яку їм спроможні там запропонувати, вони надовго не затримуються, особливо молодь. Платити на рівні 15-20 тисяч гривень там технічно не можуть через малі бюджети. […]
У процесі децентралізації у багатьох громад з'явилися додаткові і дуже непогані гроші, збільшилися до бюджетів у деяких в 5-7 разів і вони кинулися направляти гроші в благоустрій. Добре, з одного боку, але це – не стратегічний підхід. Можна взяти мільйон і вкласти в будівництво бордюрів, а можна його завдяки співфінансуванню отримати ще 9 млн гривень і вкласти в серйозний інфраструктурний проект, наприклад, зробити LED-освітлення в громаді, або нормальне водопостачання, теплозабезпечення. […]
В основному всі хороші стратегії у нас в Україні написані міжнародними донорами — USAID, ULead та інші. Самі люди стратегії не пишуть і не розуміють, як це повинно працювати. Стратегія не повинна бути на 50-70 сторінок, вистачить максимум 2-3, але перед цим повинні бути громадські слухання, проаналізовані пропозиції від громад, жителів, бізнесу, депутатів. Це повинно проводитися не так формально, як це роблять зараз. Стратегію накидали, взяли і поклали під килим, ніхто нею не користується. Ми прихильники того, щоб стратегію писали люди, щоб це було схоже на дорожню карту і виконувалося”, – розказав Щербаков.
Опитування
KV опитала голів громад стосовно місць підлеглих їм ОТГ у рейтингу і поцікавилася, як саме вони збираються покращувати свої громади та до яких кроків вдадуться.
Громади
Голова Великодимерської громади Анатолій Бочкарьов:
“Будь-які показники — це важливо. Два основних моменти — наскільки громада спроможна по заробітку коштів та наскільки ці кошти раціонально використовуються. Саме з цим рейтингом я ще не встиг ознайомитись. Але у будь-якому випадку ми стараємося і будемо надалі докладати зусиль для розвитку.
В першу чергу потрібно покращувати дохідну частину, від неї залежать усі показники. Поки зростають витрати, доходи у підприємствах не дуже ростуть. Потрібно також залучити нових інвесторів на територію. Ми постійно над цим працюємо. Велика Димерка за інвестиціями займає в області провідне місце. Є перспектива, що у цьому році з'явиться ще 2-3 нових підприємств”.
Голова Студениківської громади Марія Лях:
“Це дуже важливий рейтинг для нас. Аби підвищити свою позицію, нам потрібно збільшити кількість населення. Якщо приєднати до громади Семенівську, Пристромську і Яблунівську сільради, ми увійдемо в десятку. Ми проводимо із ними роботу, плануємо громадські слухання із Семенівкою. Пристроми вже прийняли всі рішення, якщо Семенівка схвалить, то до громади приєднається вже 3 тисячі населення і нас буде 7,5 тисяч. До того ж, у цьому році ми повертаємо у державу 7,2 млн гривень реверсної дотації, у наступному році — 10 млн гривень. Ми проводимо велику роботу із інвесторами. Маємо майданчики, де є усі комунікації, але які були у колективній власності. Вирішимо це питання і будемо запрошувати інвесторів. У нас є можливість розвивати туризм, над чим також працюємо. Дуже багато за минулий рік зроблено у медичній галузі, і є ще багато планів у різних сферах”.
Голова Баришівської громади Олександр Варениченко:
“Якби ми знали, за якими критеріями будуть оцінювати міста та громади, то робили б акцент саме на ці критерії. Для нас це стало несподіванкою, але у минулому році ми старались з усіх сил. Ми не тільки ліквідували дефіцит бюджету; нам вдалося 19 млн гривень витратити на бюджет розвитку і закрити інші потреби. Звісно, тепер ми будемо старатися ще більше. Мабуть, інші учасники рейтингу — також. У нас плани дуже амбітні”.
Голова Ржищівської громади Христина Чорненька:
“Наша громада створена наполовину — згідно перспективного плану, до Ржищева має приєднатися ще 6 сільрад. Ми тільки на початку шляху, через те і маємо таке місце у рейтингу. Маємо меншу освітню, медичну, інфраструктурну субвенції. Будемо працювати над тим, щоб підняти свою позицію. Із тими сільрадами, що мають приєднатися, проводимо інформаційно-роз’яснювальну роботу. Сподіваємось, що до 1 лютого відбудеться приєднання. Коли ми пішли на цей крок, багато громад побоювались, що з цього вийде. До того ж ми місто обласного значення, не маємо району, а інші районні адміністрації, на території яких сільради, втручались у цей процес, не давали приєднуватись. Декілька громад були категорично проти. Ми застосовуємо усі важелі переконання. Головне — показуємо на практиці, що таке децентралізація. Після створення громади ми не закрили школи, садочки та лікарні, як побоювалося населення. Усе працює для людей, створюємо робочі місця”.
Голова Пісківської громади Анатолій Рудніченко:
“На душу населення ми маємо дохідну частину 5 378 гривень. Це я вважаю головним показником. Потім — усі інші питання. Мені не важливо, на якому місці наша громада. Ми маємо те, чого не мають інші громади по Україні. Наприклад, комунальне підприємство “Пісківська варта”, яке має ліцензію на охоронну діяльність і охороняє усе комунальне майно і громадський спокій. Наша стратегія розвитку на 2018-2025 роки переведена на технічну англійську мову, хто ще таке має? Плануємо робити Пісківку курортом місцевого значення, це перший проект в Україні. Плануємо створити у цьому році ще 600 робочих місць. Ми розвиваємось і бажаємо іншим успіхів та натхнення”.
Міста
Голова Славутицької міськради Юрій Фомічев:
Ми не знайомі з Фондом, який проводив дослідження. Всі дані вони отримують з відкритих джерел. Звичайно, приємно очолити рейтинг, але в той же час це не повинно зупиняти на досягнутому, ми тільки на початку шляху. Щодо інституційної та інвестиційної привабливості, то ми реалізуємо зараз європейський проєкт “Мери — за економічне зростання”. Він – один із пілотних в Україні зі створення індустріального бізнес-парку. Це дасть нам суттєвий поштовх по залученню інвестицій, бо потужного заводу в найближчі десятиліття Славутич не отримає. А ось малий та середній бізнес — це те, на що ми робимо ставку: від профільної атомної електростанції до абсолютно різновекторного напрямку. Крім цього, працюємо в напрямку креативних індустрій – це дуже значний сегмент економіки. Тим більше, що в нас є Чорнобильська АЕС з точки зору розвитку туризму тощо. Ці напрями будемо розвивати і в цьому році. Продовжується розвиток “зеленої” енергетики. Працює одна котельня, але ціна на газ знизилася, а ціна на паливо відновлювальних джерел, наприклад, тріску, трохи зросла. Вже економічна складова не така приваблива і в цьому є певні проблеми – борги минулих років. Але, разом з тим, збудована ще одна інвесторська котельня на відновлювальних джерелах. Тож на наступний опалювальний період ми матимемо більше 50% заміщення газу. У місті був створений і працює перший в Україні муніципальний енергокооператив: перші дві невеликі електростанції введені в експлуатацію. Але разом з тим ми розуміємо, що наша проблема — це логістика, бо місто віддалене від Києва. Залишається проблема із залізничним транспортом, конкуренція — за автотранспортом. І, говорячи про рейтинг, цей показник був би у нас не найкращий.
Голова Переяслав-Хмельницької міськради Тарас Костін:
“У міськраді діє правило — беремо участь у всіх проектах та грантових програмах. Особисто беру участь у форумах та навчаннях. Таким чином, ми хочемо якомога менше використовувати бюджет міста та залучати додаткові надходження. Зараз ми ведемо переговори і, на жаль, нині заполітизована сесійна зала. Упродовж кількох сесій не вистачає голосів. Це – проекти НЕФКО і ЕСКО контрактів. Якби не ці політичні ігри, то в цьому рейтингу ми мали б змогу піднятися ще на декілька позицій. Ці два проекти дозволяють отримати 5-8 балів до рейтингу. Цей рік ми оголосили роком туризму. Ми плануємо розвивати туризм і в тому числі і “зелений”, спортивний туризми. Так, наразі розробляємо веломаршрути. Ми розроблями також План сталого економічно та кліматичного розвитку, вступили до Угоди мерів. До 2030 року хочемо зменшити викиди СО2. Наше місто – одне із енергоефективних в Київській області. У цьому плані ми суперничаємо зі Славутичем. Нещодавно ми проголосували на сесії за укладання угоди про дружбу та співробітництво між нашими містами. Маємо енергоменеджера та діє програма по енергомоніторингу”.
Голова Фастівської міськради Михайло Нетяжук:
“Наразі ми займаємося плануванням на 2020 рік інституційних заходів. Зокрема, реалізацію плану місцевого економічного розвитку міста, активізацію бізнес-середовища. Цей план включає будівництво контейнерного логістичного терміналу, індустріальний парк, створення центру місцевого розвитку. І в цьому напрямі якраз буде здійснюватися серйозна работа. Ми є членами ініціатив “Угода мерів”, “Мери – за економічне зростання”. Намагаємося, щоб фастівчани відчували і отримували всі переваги від європейської інтеграції держави і бути лідерами у цих процесах. Наскільки є дані показники рейтингу об'єктивними, і навпаки, важко сказати. Хочу наголосити, що свою діяльність ми здійснюємо не для рейтингів, а для результату, який очікують громадяни від місцевої гілки влади”.
Голова Боярської міськради Олександр Зарубін:
“Боярка — місто районного підпорядкування. На жаль, цей статус нам не дозволяє розвиватися. Всі кошти, які ми заробляємо, відходять району, а адміністрація та рада розподіляє їх районом. Тому розвиток у нас можливий лише після того, як буде сформована Боярська ОТГ. Звичайно, було проведено багато роботи, щоб змінити ситуацію і зробити місто привабливішим. Чотири роки працює громадський бюджет, до якого ми віддаємо 1% з місцевого бюджету. У місті діє не лише партисипативний бюджет. Ми залучили “Британську раду” і разом робимо проекти соціального напрямку. Залучаємо до прийняття рішень активну молодь. І щороку на ці заходи виділяємо близько 200 тис. гривень у співфінансуванні з цією радою. Також нині розробляємо декілька проектів, які хочемо реалізувати вже будучи тергромадою”.
Голова Кагарлицької міськради Олександр Панюта:
“Кагарлик від Києва розташований на великій відстані. Ми більше відносимося до сільськогосподарської території, на жаль, великого потоку інвесторів немає, як в Борисполі, Броварах, Білій Церкві, Києво-Святошинському районі. Міська рада має розроблений детальний план. Згідно з ним, є земельні ділянки, ділянки під житлову забудову, які ми можемо запропонувати. Але ми не цікавимо потужних інвесторів. Громадським бюджетом ми ще не займаємося, і в цілому, як такої потреби не маємо. Реагуємо оперативно на всі проблемні звернення містян. Громадським бюджетом займаються там, де в місті вирішена маса основних проблем і є залишки коштів”.
Голова Вишгородської міськради Олексій Момот:
“Вишгород має місто-побратим – Баварію. Нещодавно ми виграли у них грант на 8 млн гривень на енергоефективність. Пріоритетна робота міста – розвиток транспортної та соціальної інфраструктури. Те, чого не вистачає місту: садочків, шкіл. Також ми проводимо інвестиційні конкурси. В місті запрацює потужний завод – компанія електронних інновацій. Діяльність компанії пов’язана з виробами із металу. Ми є членами ініціативи “Угоди мерів”, діє програма енергоефективності. По всьому місту замінено вуличне освітлення на LED, а також в багатоквартирних будинках встановлені нові пластикові вікна. Цьогоріч плануємо також встановлення індивідуальних теплових пунктів”.
За інформацією відділу інформації та зв’язків з громадськістю Вишневої міськради, наданої *KV, у Вишневому вже два роки як працює громадський бюджет. Зростає кількість укладених комунальними підприємствами ЕСКО-контрактів. В рамках програми ESCПівнічна екологічна фінансова корпорація (NEFCO) термомодернізовано дитсадок “Росинка”, на черзі – садок “Чебурашка”. Зараз Вишневе очікує 5 млн євро грантових коштів на модернізацію системи теплопостачання за програмою “Швеція – Україна: підтримка централізованого теплопостачання”. Також подана заявка на отримання гранту щодо впровадження заходів з підвищення енергетичної ефективності громадських будівель. У 2020 році, завдяки створенню ОТГ, збільшаться і надходження. Громада отримає більше ресурсів, а відтак і можливостей щодо співпраці та реалізації довгострокових програм.
Як неодноразово писала KV, з боку тергромад доволі часто чутно скарги стосовно об’єму коштів, які вони отримують на розвиток. За приклад можна взяти два попередні роки.
13 червня 2018 року Кабінет Міністрів видав розпорядження №423-р, за яким розподілили між місцевими бюджетами держсубвенцію на здійснення заходів "щодо соціально-економічного розвитку окремих територій". Найбільшу суму серед міст Київської області отримало місто Фастів — 6 млн 422 тис. гривень. Більшість бюджетних грошей мало бути направлено на ремонти доріг, освітлення і поліпшення освіти. Однак задоволеними залишилися далеко не всі міста і об'єднані громади.
Читайте: Богатые ли бедные. Города и терробщины Киевщины оценили субвенции от Кабмина
У травні 2019 року Верховна Рада України погодила розподілену Кабміном субвенцію з держбюджету на розвиток інфраструктури в селах об'єднаних територіальних громад Київщини. До 24 червня керівництво ОТО мало встигнути подати перелік заявок з проектами на відведену суму. Однак, на місцях заявляють, що виділених коштів недостатньо для вирішення всіх накопичених проблем. Жителі громад скаржаться на погані дороги і водопроводи, селах не вистачає комунальної техніки і амбулаторій, а освітні установи давно потребують капітального ремонту.
Читайте: Проект “Децентрализация”: терробщины Киевщины жалуются на нехватку инфраструктурной субвенции
Що стосується самого об’єднання громад в ОТГ, із цим також є складнощі. Реформа децентралізації в органах місцевого самоврядування триває з 2014 року і завершитися повинна вже в 2020 році, що настав. За час дії реформи уряд так і не закріпив на законодавчому рівні цей процес, а саме: в Конституції немає чіткого визначення такої адміністративно-територіальної одиниці, як громада. Свого часу Асоціація об'єднаних територіальних громад вимагала від влади навіть внести зміни до Основного закону.
Детальніше: Проект “Децентрализация”: терробщины Киевщины просят парламент провести объединение по закону
Фото: коллаж KVКиевVласть
27 січня 2020 г. 11:00
Раздел: Територія розуму
Народна ініціатива: закон про прогресивні земельні відносини
Влада говорить з бізнесом, думає про бізнес, турбується про бізнес, в тому числі влада вирішує з бізнесом і питання як бути з людьми - це все одно що запитувати у вовка про долю овець чи у лисиці про долю курей.
Власники землі в більшості хочуть продати землю. Не можна не погодитися, що вони хочуть розпоряджатися отриманою від всього українського народу землею. Тільки є певні нюанси. Ті, хто хочуть відкрити так званий вільний ринок земель, хочуть скуповувати землю у селян по ціні до 1000 доларів за 1 гектар чорнозему, при цьому селяни-власники землі хочуть не менше 5000 доларів за 1 гектар.
Мрії продавців землі і мрії покупців-спекулянтів землі живуть в різних площинах. Тому проект закону №2178-10 (про ринок землі) передбачає, що скуповувати землю будуть тільки “свої” – на вигідних їм умовам, дешево, не поспішаючи, з тиском на селян і без конкурентів.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
В проекті закону №2178-10 нічого не говориться про людей, громадян України, власників землі. Там про тільки бізнес і тільки про бізнес. Ви помітили, що влада не говорить з людьми, не думає про людей, не турбується про людей.
Проект закону №2178-10 ще не встигли прийняти (він прийнятий тільки в першому читанні), але він встиг вже застаріти своїми феодальними підходами. Проблемність ситуації з прийняттям такого закону буде всебічна та і сам закон поправками доведено до абсурду навіть з точки зору прихильників торгівлею землею, як самоціллю.
Відносно земельних відносин Україні необхідний народний закон, який би оптимально вирішив проблемні питання земельних відносин і започаткував перехід до прогресивних земельних відносин. Грубо кажучи, законом повинен бути задоволений Український народ, а не бізнес, іноземні інвестори, транснаціональний капітал чи діюча влада.
На жаль, так необхідного закону про земельні відносини в інтересах українців, України, власників землі і тих, хто хоче стати власниками землі ще не було ні ініційовано ні подано. Мною, як українцем, як громадянином України, прийнято рішення про ініціювання так необхідного Закону України “Про прогресивні земельні відносини”.
Цей закон спрямований на припинення дискримінації власників землі в відносинах, які виникають при передачі ними земель сільськогосподарського призначення в користування, надає власникам земель сільськогосподарського призначення можливості для переходу до ефективної самостійної виробничої сільськогосподарської діяльності на своїй землі, забезпечує значне зростання доходів від користування землею, надає право власникам землі розпоряджатися землею, впроваджує ринкові механізми у земельні відносини, сприяє зростанню цінності земель сільськогосподарського призначення, забезпечує відновлення та зростання аграрної галузі, сприяє появі нових робочих місць, гарантує посилення національної і продовольчої безпеки, припиняє соціально-економічний конфлікт відносно земельних відносин.
Основні тези Закону України “Про прогресивні земельні відносини”:
1. Термін закінчення дії договору оренди обчислюється від дати його укладення. Право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації такого права.
2. Власники земельних ділянок сільськогосподарського призначення матимуть право достроково, попередивши за 1 рік, розривати договори користування (оренда, емфітевзис) належних їм земельних ділянок на підставі вимоги про дострокове розірвання.
3. Власники земель фінансуються (3% річних) в режимі споживчого кредитування за рахунок прямого державне кредитування для оплати заборгованості, яка виникає у разі розірвання ними договорів користування землею у вигляді різниці між отриманою сумою за договором користування та фактичною сумою за користування.
4. Набувачами права власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення можуть бути:
фізичні особи з єдиним громадянством держави Україна – громадянин України має право бути набувачем тільки однієї земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею не більше 8 гектар (не більше максимального розміру земельної ділянки отриманою в результаті розпаювання), що відповідає граничного обсягу права власності на землі сільськогосподарського призначення, які можуть набуватися у власність однієї особи;
органи державної влади та органи місцевого самоврядування, які здійснюють права власника від імені Українського народу в межах, визначених Конституцією України.
5. Повернення незаконно відчужених земельних ділянок (під час дії заборони на відчуження землі) їх власникам.
6. Кредитування власників землі в режимі споживчого кредитування за рахунок прямого державного кредитування(3-5% річних) в одно-трикратному розмірі нормативно-грошової оцінки для задоволення нагальних споживчих потреб.
7. Обов’язковий викуп земельної ділянки органами місцевого самоврядування чи органами державної влади за ціною в двох-чотирьох кратному розмірі нормативно-грошової оцінки.
8. Кредитування громадян України за рахунок прямого державного кредитування (3-5% річних) для купівлі земельних ділянок в двох-чотирьох кратному розмірі нормативно-грошової оцінки.
9. Формування державної підтримки об’єднання власників землі в товариства власників землі, які створюються для самостійного господарювання на землі.
10. Кредитування товариств власників землі за рахунок прямого державного кредитування (1-3% річних)
Наслідки прийняття Закону України “Про прогресивні земельні відносини”:
припиниться дискримінація власників землі її користувачами (орендарями);
припиниться дія необґрунтованих перепон у володінні та розпорядженні землею її власниками;
отримання країною ефективного власника землі в результаті ефективного обміну землею без втрати суб’єктності права власності на землі;
сформуються і будуть впроваджені ринкові механізми в земельні відносини;
відбудеться зростанню доходів власників землі від належної їм землі;
об’єднання власників землі з метою повноцінного розвитку аграрного виробництва на території територіальної громади (громад);
справедливе усуспільнення результатів діяльності підприємства між всіма учасниками утворення відповідно до внеску учасника чи виконуваної роботи;
будуть виправлені законодавчі та судові суперечності, які діяли проти селян-власників землі;
сформуються умови і почнеться перехід до самостійного господарювання власниками землі на ній;
сформуються сприятливі інвестиційні умови для розвитку аграрної галузі;
унеможливиться будь-яка концентрація землі як негативного чинника для соціально-економічного розвитку країни;
почнеться зростання цінності землі;
унеможливиться загроза національній та продовольчій безпеці країни від формування ірраціональних земельних відносин;
унеможливляться політичні і соціальні конфлікти на ґрунті земельних відносин.
Абсурдність дій влади, економічний занепад аграрної галузі і сільської інфраструктури, поява запиту на нові рішення проблем земельних відносин, говорить про те, що час ідеї прогресивних відносин настає.
Можна приймати антинародні закони в будь якій кількості і з будь якою швидкістю, але робити такими діями спротив ідеї час якої настав, значить пришвидшувати реалізацію самої ідеї.
Читайте: Земельні поправки: голосувати не можна зняти з розгляду – де поставити кому української державності
Роман Головін, розробник і втілювач Народної земельної реформиКиевVласть
23 січня 2020 г. 07:15
Раздел: Новини
Плановые отключения электроэнергии в Киевской области 23 января 2020 года (полный список населенных пунктов)
Сегодня, 23 января 2020 года, плановые отключения электроэнергии в Киевской области пройдут в Белоцерковском, Броварском, Вышгородском, Володарском, Згуровском, Киево-Святошинском, Обуховском, Сквирском, Таращанском и Фастовском районах. Без света останется и часть населенных пунктов Ирпенского региона.
Об этом KV стало известно из сообщения на официальном сайте "Киевоблэнерго".
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Точные адреса, сроки и причины отключения электроэнергии – ниже в таблице.
Районний підрозділ
Населений пункт
Вулиця
Роботи
Час пров. робіт
Білоцерківський
м.Біла Церква
вул. І. Кожедуба
чистка траси
з 8 по 16 год
Білоцерківський
с. Мала Антонівка
Весь населений пункт
кап. ремонт
з 8 по 16 год
Білоцерківський
с. Чупира
відділок -2
чистка траси
з 8 по 16 год
Білоцерківський
м.Біла Церква
вул. Карбишева буд. 30-Ж, 30-А,30-Д,30-Е, 8.
кап. ремонт
з 8 по 16 год
Броварський
м. Бровари
Ж/Б Я. Мудрого 90 ввод № 2, ТОВ "АРТ" по вул. Грушевського 2,Газова заправка по вул. Я. Мудрого 90 , Церква ввод №1 , центр зайнятості ввод 2, Станція сотового звязку
КАП. РЕМОНТ НА ТП
з 8 по 17 год
Броварський
с. Погреби
Лідіївська
заміна силового т-ра
з 10 по 16 год
Броварський
м. Бровари
Лисенка,Пирогова,Винниченка
РЕКОНСТРУКЦІЯ ДІЛЯНКИ ЛІНІЇ
з 8 по 16 год
Вишгородський
Н.Петрівці
вул.Першого травня
Трасування КЛ 10кВ
з 8.30 по 17 год
Вишгородський
В.Дубечня, Пірново, Воропаїв
Частково
Розчистка траси
з 8.30 по 17 год
Вишгородський
Жукин,Пірново,В.Дубечня,Воропаїв
Частково
Розчистка траси
з 8.30 по 17 год
Вишгородський
В.Дубечня, Новосілки Хотянівка
Частково
Розчистка траси
з 8.30 по 17 год
Вишгородський
В.Дубечня
Частково
Розчистка траси
з 8.30 по 17 год
Володарський
Володарка
Частково
Заміна ізоляторів-
з 8.30 по 17 год
Згурівський
с.Войтово
Польова
Розчистка траси
з 9.00 по 17 год
Ірпінський
м.Буча
вул.Камінського.Старояблунська.Новояблунсь
Заміна АВ-0.4кВ Л-2
з 8 по 17 год
К.-Святошинський
Гатне
весь населений пункт
встановлення опор
з 9 по 17 год
К.-Святошинський
Білогородка, Гнатівка
весь населений пункт
реконструкція
з 9 по 17 год
Обухівський
с.Дмитровичі
Комсомольська
ЧИСТКА ТРАСИ
з 8 по 17 год
Обухівський
с.Дмитровичі
Комсомольська
ЧИСТКА ТРАСИ
з 8 по 17 год
Сквирський
с.В.Половецьке
в.Садава№68-171
дефекти
з 8.30 по 17 год
Таращанський
с.Красюки
вул.Лісова
для безпеки робіт
з 8 по 17 год
Таращанський
с.Велика Березянка
вул.Новоселиця
розчистка траси
з 8 по 17 год
Таращанський
м.Тараща
вул.Грибенка,Піонерська.УТМР.
заміна дротів
з 8 по 17 год
Фастівський
Триліси,Кожанка,Королівка,Бортники
весь населений пункт
Технічне обслуговування
з 8:30 по 17 год
Этот график не касается внеплановых (аварийных) отключений электроэнергии. Об аварийных отключения КиевVласть будет сообщать читателям по мере возможности.
Напомним, 7 ноября 2017 года ЧАО “Киевоблэнерго” возглавил Владимир Чернявский, бывший руководитель КП “Полтаваоблэнерго”. Он заменил в “Киевоблэнерго” Ивана Полывяного, который был убит у себя дома 24 сентября 2017 года.
В январе 2019 года операционная компания, отвечающая за нефтегазовое направление в структуре энергетического холдинга ДТЭК – "ДТЭК Нафтогаз" – стала собственником 24,99% акций ЧАО "Киевоблэнерго", ранее принадлежавших группе VS Energy International Ukraine (ООО "ВС Энерджи Интернейшнл Украина"). В собственности VS Energy осталось 33,60788% акций ЧАО.
По состоянию на 3 квартал 2018 года 93,9% ЧАО “Киевоблэнерго” принадлежало компании “Вашингтон Холдингз Б.В.” (Нидерланды). До 2 квартала 2017 года компания владела 89% акций. С 2013 года, согласно сообщениям СМИ, эти 89% являлись собственностью российской компании VS Energy.
25 апреля 2019 года Антимонопольный комитет Украины разрешил компании ООО “ДТЭК Нафтогаз”, конечным бенефициаром которой является Ринат Ахметов, приобрести у “VS Energy” акции “Киевоблэнерго” в размере, обеспечивающем контроль более 50% предприятия. В конце мая 2019 года ЧАО "Киевоблэнерго" сообщило о получении энергетическим холдингом ДТЭК контроля над компанией.
Читайте: Ахметов официально получил контроль над “Киевоблэнерго”, правление компании уволено
24 мая 2019 года ЧАО "Киевоблэнерго" сообщило о получении энергетическим холдингом ДТЭК контроля над компанией, получив соответствующую информацию от государственного учреждения "Агентство по развитию инфраструктуры фондового рынка Украины". Руководство “Киевоблэнерго” во главе с Владимиром Чернявским уволено.
Читайте: Ахметов официально получил контроль над “Киевоблэнерго”, правление компании уволено
Совладелец VS Energy – Александр Бабаков, член Совета Федерации РФ, бывший спецпредставитель президента РФ Владимира Путина по взаимодействиюэнергии в Киевской области 25 июня 2019 года (полный список населенных пунктов) с организациями россиян за рубежом. По данным аналитической системы Youcontrol, конечным бенефициаром ООО “ДТЭК Нафтогаз” является Ринат Ахметов.
Читайте: Плановые отключения электроэнергии в Киевской области 22 января 2020 года (полный список населенных пунктов)
Фото: phoneinf.com
КиевVласть
22 січня 2020 г. 07:15
Раздел: Новини
Плановые отключения электроэнергии в Киевской области 22 января 2020 года (полный список населенных пунктов)
Сегодня, 22 января 2020 года, плановые отключения электроэнергии в Киевской области пройдут в Белоцерковском, Броварском, Вышгородском, Володарском, Згуровском, Киево-Святошинском, Обуховском, Сквирском, Таращанском и Фастовском районах. Без света останется и часть населенных пунктов Ирпенского региона.
Об этом KV стало известно из сообщения на официальном сайте "Киевоблэнерго".
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Точные адреса, сроки и причины отключения электроэнергии – ниже в таблице.
Районний підрозділ
Населений пункт
Вулиця
Роботи
Час пров. робіт
Білоцерківський
м.Біла Церква
вул. І. Кожедуба
чистка траси
з 8 по 16 год
Білоцерківський
с. Мала Антонівка
Весь населений пункт
кап. ремонт
з 8 по 16 год
Білоцерківський
с. Чупира
відділок -2
чистка траси
з 8 по 16 год
Білоцерківський
м.Біла Церква
вул. Карбишева буд. 30-Ж, 30-А,30-Д,30-Е, 8.
кап. ремонт
з 8 по 16 год
Броварський
м. Бровари
Ж/Б Я. Мудрого 90 ввод № 2, ТОВ "АРТ" по вул. Грушевського 2,Газова заправка по вул. Я. Мудрого 90 , Церква ввод №1 , центр зайнятості ввод 2, Станція сотового звязку
КАП. РЕМОНТ НА ТП
з 8 по 17 год
Броварський
с. Погреби
Лідіївська
заміна силового т-ра
з 10 по 16 год
Броварський
м. Бровари
Лисенка, Пирогова, Винниченка
РЕКОНСТРУКЦІЯ ДІЛЯНКИ ЛІНІЇ
з 8 по 16 год
Вишгородський
Н.Петрівці
вул.Першого травня
Трасування КЛ 10кВ
з 8.30 по 17 год
Вишгородський
В.Дубечня, Пірново, Воропаїв
Частково
Розчистка траси
з 8.30 по 17 год
Вишгородський
Жукин, Пірново, В.Дубечня, Воропаїв
Частково
Розчистка траси
з 8.30 по 17 год
Вишгородський
В.Дубечня, Новосілки Хотянівка
Частково
Розчистка траси
з 8.30 по 17 год
Вишгородський
В.Дубечня
Частково
Розчистка траси
з 8.30 по 17 год
Володарський
Володарка
Частково
Заміна ізоляторів-
з 8.30 по 17 год
Згурівський
с.Войтово
Польова
Розчистка траси
з 9.00 по 17 год
Ірпінський
м.Буча
вул. Камінського. Старояблунська. Новояблунсь
Заміна АВ-0.4кВ Л-2
з 8 по 17 год
К.-Святошинський
Гатне
весь населений пункт
встановлення опор
з 9 по 17 год
К.-Святошинський
Білогородка, Гнатівка
весь населений пункт
реконструкція
з 9 по 17 год
Обухівський
с.Дмитровичі
Комсомольська
ЧИСТКА ТРАСИ
з 8 по 17 год
Обухівський
с.Дмитровичі
Комсомольська
ЧИСТКА ТРАСИ
з 8 по 17 год
Сквирський
с.В.Половецьке
в.Садава№68-171
дефекти
з 8.30 по 17 год
Таращанський
с.Красюки
вул.Лісова
для безпеки робіт
з 8 по 17 год
Таращанський
с.Велика Березянка
вул.Новоселиця
розчистка траси
з 8 по 17 год
Таращанський
м.Тараща
вул.Грибенка, Піонерська. УТМР.
заміна дротів
з 8 по 17 год
Фастівський
Триліси, Кожанка, Королівка, Бортники
весь населений пункт
Технічне обслуговування
з 8:30 по 17 год
Этот график не касается внеплановых (аварийных) отключений электроэнергии. Об аварийных отключения КиевVласть будет сообщать читателям по мере возможности.
Напомним, 7 ноября 2017 года ЧАО “Киевоблэнерго” возглавил Владимир Чернявский, бывший руководитель КП “Полтаваоблэнерго”. Он заменил в “Киевоблэнерго” Ивана Полывяного, который был убит у себя дома 24 сентября 2017 года.
В январе 2019 года операционная компания, отвечающая за нефтегазовое направление в структуре энергетического холдинга ДТЭК – "ДТЭК Нафтогаз" – стала собственником 24,99% акций ЧАО "Киевоблэнерго", ранее принадлежавших группе VS Energy International Ukraine (ООО "ВС Энерджи Интернейшнл Украина"). В собственности VS Energy осталось 33,60788% акций ЧАО.
По состоянию на 3 квартал 2018 года 93,9% ЧАО “Киевоблэнерго” принадлежало компании “Вашингтон Холдингз Б.В.” (Нидерланды). До 2 квартала 2017 года компания владела 89% акций. С 2013 года, согласно сообщениям СМИ, эти 89% являлись собственностью российской компании VS Energy.
25 апреля 2019 года Антимонопольный комитет Украины разрешил компании ООО “ДТЭК Нафтогаз”, конечным бенефициаром которой является Ринат Ахметов, приобрести у “VS Energy” акции “Киевоблэнерго” в размере, обеспечивающем контроль более 50% предприятия. В конце мая 2019 года ЧАО "Киевоблэнерго" сообщило о получении энергетическим холдингом ДТЭК контроля над компанией.
Читайте: Ахметов официально получил контроль над “Киевоблэнерго”, правление компании уволено
24 мая 2019 года ЧАО "Киевоблэнерго" сообщило о получении энергетическим холдингом ДТЭК контроля над компанией, получив соответствующую информацию от государственного учреждения "Агентство по развитию инфраструктуры фондового рынка Украины". Руководство “Киевоблэнерго” во главе с Владимиром Чернявским уволено.
Читайте: Ахметов официально получил контроль над “Киевоблэнерго”, правление компании уволено
Совладелец VS Energy – Александр Бабаков, член Совета Федерации РФ, бывший спецпредставитель президента РФ Владимира Путина по взаимодействиюэнергии в Киевской области 25 июня 2019 года (полный список населенных пунктов) с организациями россиян за рубежом. По данным аналитической системы Youcontrol, конечным бенефициаром ООО “ДТЭК Нафтогаз” является Ринат Ахметов.
Читайте: Плановые отключения электроэнергии в Киевской области 21 января 2020 года (полный список населенных пунктов)
Фото: phoneinf.com
КиевVласть
20 січня 2020 г. 13:15
Раздел: Територія розуму
Земельні поправки: голосувати не можна зняти з розгляду – де поставити кому української державності
Поправки лише трьох народних депутатів від “Слуги народу” до другого читання законопроекту №2178-10, який Верховна Рада (ВР) могла прийняти вже 14 січня, були прийняті на засіданні комітету ВР з питань аграрної та земельної політики, а саме – Марини Нікітіної, Павла Халімона та Артема Чорноморова.
У порівняльній таблиці, що на сайті ВР, нескладно побачити, що комітет з питань аграрної та земельної політики розглянув 28 грудня 2019 року начебто 4018 пропозицій і поправок, хоча ще 16 грудня комітет розглядав 2385 поправок. 2385 поправок – результат скорочення початкової кількості пропозицій і поправок, яких було більше 4000.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
У світлі меморандуму щодо розгляду законопроекту передбачено 2 хвилини на 1 пропозицію чи поправку. Тому, розуміючи, що розгляд 2385 поправок забере забагато часу, керівнитво комітету вирішило повернути всю кількість поправок у первинний стан 4018 поправок, але розглянути тільки 9 з них і тільки їх врахувати – поправки від Халімона, Чорноморова і Нікітіної, цієї атакуючої президентської трійки. Бо законопроект №2178-10 де-факто – це законопроект від президента Володимира Зеленського. В той же час, важливо пам`ятати, що у голови аграрного комітету ВР є ще свій законопроект №2194 – козир в рукаві.
Отже, дев’ять поправок розглянуто і враховано: 1, 4, 2590, 2689, 2885, 3382, 3525, 3686, 3937.
Поправка за №1 – це поправка в назві законопроекту. Замінили “щодо обігу земель” на “щодо умов обігу земель”. Тут можемо довго думати: ми про обіг чи умови обігу; ми про бігуна чи про стадіон; ми про бігуна чи про чемпіонати з бігу? А головним є те, що земля – це нерухомість, яка нерухоміша за найбільші будівлі. То ж, земля апріорі не може бути “товаром в обігу”. Можливо говорити тільки про обіг прав на землю, при цьому не піддаючи сумніву, що земля – не товар і ринку землі не може бути.
Поправка №4 – це суть розпродажу української землі, яку чомусь назвали земельною реформою. Вона стосується Земельного кодексу, визначає, хто може купувати українську землю, в якій кількості концентрувати і навіть передбачає конфіскацію землі. Поправка №4 у тому вигляді, у якому вона прийнята аграрним комітетом, не подавалася для розгляду до комітету на умовах та в строки, визначені законодавством, і в тому складі депутатів, який відображений в порівняльній таблиці. Ця поправка формувалась в комітеті під президента, отримавши позначку “враховано редакційно”.
Головна стаття Земельного кодексу, до якої вносяться зміни проектом закону №2178-10 і відносно якої врахована поправка №4- це ст. 130, яка буде виглядати тепер так: “Набуття права власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення.
Набувачами прав власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення можуть бути:
а) громадяни України;
б) юридичні особи України, створені і зареєстровані за законодавством України, учасниками (акціонерами, членами) яких є лише громадяни України та/або держава та/або територіальні громади;
в) територіальні громади;
г) держава.
д) Право власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення може також набуватися банками та кредитними установами в порядку звернення стягнення на них як предмет застави (такі земельні ділянки мають бути відчужені банками та кредитними установами на земельних торгах протягом двох років з дня набуття права власності)”.
Згідно до поправки №4, іноземцям, особам без громадянства та юридичним особам заборонено набувати частки у статутному (складеному) капіталі, акції, паї, членство у юридичних особах (крім банків та кредитних установ), які є власниками земель сільськогосподарського призначення. Але така заборона тільки до дня схвалення на референдумі рішення про надання права іноземцям набувати прав власності на землю – фактично ніколи або при умові існування України як території, а не української держави в інтересах українців.
Логічно-декоративний перелік осіб, яким не може дістатися українська земля за будь-яких обставин, надає поправка №4. Тут і агресори, окупанти, терористи, невідомі бенефіціари, ті, хто під українськими санкціями і під контролем FATF.
За врахованою поправкою №4 до ст. 130 Земельного кодексу визначено, що оптимальною за довідником “Стеля” кількістю землі в “одних руках”, чи юридичних, чи фізичних, яку декларував і президент, є 10 тис. гектарів.
Іноземцям залишається можливість бути власниками землі через юридичні особи. Заборона на кінцевого бенефіціара-іноземця дієва, тільки якщо іноземець володіє в юридичній особі часткою більше 25%, а всіх, хто з меншою долею, гостинно просимо у власники української землі.
Іноземці напряму або співпрацюючи з іноземними банками в Україні, можуть кредитувати українську юридичну компанію з учасниками громадянами України або фізичних осіб громадян України для абсолютно легальної купівлі землі в інтересах іноземців, а потім, як кредитори, управляти і українськими особами, і купленою в такий спосіб землею.
Та і самі банки в Україні, які спроможні кредитувати, майже всі іноземні чи під іноземним контролем, мають право, згідно до нових поправок, бути набувачами землі без обмеження і можуть концентрувати землю розорених землевласників через стягнення заставної землі.
Отже, ніякого захисту від іноземців не існує.
Цікавим є те, що за запропонованими поправками до ст. 130 Земельного кодексу не допускається набуття права власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення за відплатними договорами у разі відсутності у набувача права власності документів, які підтверджують джерела походження коштів або інших активів, за рахунок яких набувається таке право.
Тобто або даруватимуть землю – і це безоплатне набуття земельних ділянок (читаємо “кеш”). Або банківське кредитування, яке можливе іноземними банками, або, фактично, через рефінансування НБУ.
По суті, землю скуповувати зможуть тільки обрані громадяни держави.
До поправки №4 попали пропозиції про зміни ст. 143 та 145 Земельного кодексу, мова про які не йшла в проекті закону №2178-10, і є вимушеною, у зв’язку з запропонованими обмеженнями до ст. 130 Земельного кодексу. Суть змін полягає в тому, що земельні ділянки будуть конфісковані у разі, коли особа, яка відповідно до законодавства зобов’язані відчужити земельні ділянки, не зробила це у визначений законом строк. Раніше змінами передбачалося примусове припинення права на земельні ділянки, а не конфіскація. Конфісковані ділянки будуть продаватися на торгах, а отримані гроші будуть виплачуватися колишньому власнику за вирахуванням витрат, пов’язаних з її продажем.
Розуміючи абсолютну спроможність доступу іноземців до української землі, поправками було скасовано п. 14 перехідних положень Земельного кодексу, який надавав можливість українським юридичним особам за участю іноземців набувати у власність земельні ділянки, у разі користування такою юридичною особою земельними ділянками на правах оренди чи емфітевзису і існування юридичної особи не менше трьох років.
Інші поправки несуть технічний характер, окрім “веселої” поправки №3937 стосовно перехідних положень до проекту закону №2178-10. Цією поправкою передбачено, що Кабінет міністрів у тримісячний строк з дня опублікування закону №2178-10 повинен розробити та подати до ВР законопроект про внесення змін до Бюджетного кодексу щодо створення у складі спеціальних фондів державного та місцевих бюджетів Фонду розвитку сільських територій, кошти з якого формуються, у тому числі, за рахунок частини коштів від продажу земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної і комунальної власності і спрямовуються на видатки розвитку інфраструктури, енергозбереження, освіти та медицини у сільській місцевості та реалізацію державних програм розвитку малих та середніх сільськогосподарських товаровиробників.
Погодьтесь, нелогічно продати державні і комунальні землі і побудувати інфраструктуру. Схоже на те, як продати землю, щоб купити техніку для роботи на землі.
Також у тримісячний строк Кабмін повинен розробити та затвердити порядок здійснення фінансової підтримки громадян і юридичних осіб (у тому числі фермерських господарств) для придбання земельних ділянок сільськогосподарського призначення. Якщо передбачається фінансова підтримка одних громадян задля купівлі землі у інших громадян, то для чого городити весь цей город?
Давайте приймемо національно-орієнтоване законодавство з земельних відносин, в якому передбачено перехід прав власності від одних громадян України до інших громадян України і тільки – від неефективних власників до ефективних власників землі.
Проаналізувавши законопроект №2178-10 до другого читання, можна зробити висновок: відсутність закладеної стратегії розвитку аграрної галузі, відновлення та зростання економіки країни, відсутність національних пріоритетів, порушення і підміна норм Конституції, що проявляється в прагненні монополізації українських земель через контрольовану їх концентрацію певними особами.
На підтвердження такого висновку свідчить закладання неринкових механізмів формування ціни на землю через обмеження доступу широкого кола осіб в якості набувачів землі – без доступу іноземців і без доступу, через фінансові та правові обмеження, громадян України.
Такий законопроект явно не може влаштовувати легальних іноземних партнерів і не влаштовує більшість українців, а влаштовує все те ж вузьке коло осіб, яке на колінах писало цей закон. Тепер у них задача шукати гроші для купівлю землі і не розірватися в шпагаті такого закону у разі його прийняття.
Крім того, прийняття цього закону можна піддати сумніву з ряду причин:
Порушено меморандум щодо умов розгляду поправок до нього.
Він не задовольняє представників у ВРі від так званих іноземних партнерів, які входять до фракції “Слуга народу”.
Він не задовольняє МВФ і Світовий банк – цей закон для них просто назва.
Він не задовольняє і виключену з фракції “Слуги” за активну протидію розпродажу держави Ганну Скороход та її друзів, чисельність яких, ймовірно, зростає.
Він не задовольняє мажоритарників від “Слуги народу”, які декларували набагато менші граничні обсяги землі “в одні руки” на прес-конференціях. Мова про Олександра Дубінського і друзів, які підтримали проект закону №2178-10 в першому читанні. Зазначу, що Дубінський та його друзі – це від 25 до 40 нардепів.
Він не задовольняє багатьох інших мажоритарників від “Слуги народу”, ряди яких мали б поповнитися з огляду на те, хто і як лобіює просування закону і з якими порушеннями.
Навряд чи будуть компенсовані втрати голосувальників від “Слуги народу” за рахунок “Батьківщини”, “Голосу, “Європейської солідарності” чи “Опозиційної платформи – За життя”.
Голосування “грального закону” показало, що принтер може давати збій, бо злі на цей закон парламентарі можуть бути знову відсутні чи утриматися.
Біля Ради зберуться противники закону – і це теж фактор.
Читайте: Стратегія 2020: продай землю – програй гроші
Роман Головін, розробник і втілювач Народної земельної реформиКиевVласть
15 січня 2020 г. 09:00
Раздел: Тексти
Нажахані вибухом: жителі Бородянщини перекривають траси через будівництво бетонного заводу поблизу газогону
На Київщині продовжуються протести проти потенційно шкідливих підприємств. Слідом за володарчанами, що бояться загроз з боку титанового кар’єру, повстала громада Бородянського району. Цього разу протестують проти будівництва бетонного заводу, який має вирости, на думку місцевих, у небезпечній близькості до газогону. Доки місцева влада вібувається заспокійливими мантрами, активісти пророкують на Бородянщині вибух газу, від якого “злетить у повітря” мало не півобласті.
Хто бунтує
Як стало відомо KV, 24 і 27 грудня 2019 року у селищі Бородянка на перехресті траси Київ-Ковель відбулись акції протесту. Основною причиною обурення громади стала бездіяльність місцевої влади у вирішенні питань, які загрожують навколишньому середовищу району.
Зокрема, активісти обурені, що у селищі працюють підприємства, діяльність яких вони називають незаконною і шкідливою, а місцева влада на це не реагує.
Також місцеві активісти незадоволенні рішеннями, які депутати розглядали на останній сесії Бородянської селищної ради 20 грудня. Одним з них є надання в оренду земельної ділянки під будівництво бетонного заводу.
На акцію протесту місцеві принесли плакати з написами “Геть Сахарука О.В. з посади голови Бородянської ОТГ за узурпацію влади”, “Ні шкідливим виробництвам в житловій забудові! Припиніть екоцид громади!”, тощо.
Загалом мітингуючі поставили 10 вимог місцевій владі: провести перевірку повноважними установами екологічно небезпечних, на їхню думку, виробництв – ТОВ “Алюпол”, “Тайкун”, “Артіль”, “Артельпласт”, нафтобаз корпорації “Надєжда”; припинити протиправні дії ТОВ “Планета РС Київ” щодо планів розміщення бетонного заводу в житловій забудові; повернути у власність громади земельну ділянку, передану депутату Бородянської ОТГ Романові Дяченку, на якій розташований центральний ринок; створити окреме комунальне підприємство з власним банківським рахунком, на який підприємці ринку будуть перераховувати кошти за оренду та обслуговування ринку.
Також вони вимагають провести комплексну перевірку рішень Бородянської ОТГ, які були прийняті під головуванням Олександра Сахарука, щодо бюджетних та земельних питань; припинити незаконні дії Уманця Ю.М. щодо будівництва в селі Качали ФГ “Велос Фудс” з розведення свійської птиці; вирішити питання щодо закриття та реконструкції полігону твердих побутових відходів, на який більше 20 років вивозило побутове сміття ТОВ “Утілсервіс” у селі Нове Залісся.
Ще серед вимог забезпечення проведення приватизації земельних ділянок-городів, що розташовані в районі Бородянського аграрного ліцею, якими мешканці селища користуються більше 30 років; сприяти припиненню незаконної діяльності звіроферми в Бородянці на вул. Центральна, 193, що забруднює повітря житлової забудови по вул. Миру та прилеглу територію дитячого садка “Колосок”; припинити незаконне будівництво або наміри будівництва АЗК в житловій забудові по вул. Вокзальна, 4Д.
Причини
Як розповів KV голова громадської організації “Майбутнє Бородянщини” Роман Шнуренко, проблем накопичилося немало.
“Останньою краплею для місцевих жителів стали наміри місцевої влади видати дозвіл на оренду ділянки для будівництва бетонного заводу. Як стало відомо зі слів депутатів Бородянської селищної ради, будівельна компанія ТОВ “Планета РС Київ”, що зареєстрована в Херсоні та займається виготовленням бетонних конструкцій, рідкого бетону “на розлив” для так званих автоміксерів 3 грудня викупило у ПП “Індастріалбуд” майно для розміщення у межах селища бетонного заводу. Поруч зі земельною ділянкою розташована газорозподільна станція високого тиску “Бородянка” та магістральний газопровід високого тиску. У цих об'єктів існують охоронні зони, відповідно в ГРС -150 м навколо огорожі та у МГП – 100 м вліво і вправо від місця залягання газогону. “Планета РС Київ” самовільно перенесли в бік ГРС та МГП частину бетонної огорожі, що в свою чергу призвело до зменшення охоронної зони з 150 м до 66 м. А той газогін проходить від Бородянки до Іванківського району. Це настільки небезпечно, що на повітря може злетіти половина Київської області”, – відмітив він.
За його словами, не отримавши підтримки місцевої влади, громада планує звертатись до Офісу Президента.
“Окрім цього, багато підприємств на території Бородянки не платять оренду, надходження до бюджету, ПДФО та інші податки, оскільки зареєстровані не у селищі. Ми страждаємо від їхньої діяльності, вони псують екологію. 18 грудня ГО “Майбутнє Бородянщини” було подано заяву до Бородянського ВП Ірпінського ВП ГУ НП в Київській області щодо розміщення АЗК в житловій забудові по вул. Вокзальна тощо. Місцева влада вважає, що ми, активісти, які заявили про вимоги – це не громада. Громада – це 17 тис. населення, а ми – ніхто. Тому наразі ми звернулись до нашого народного депутата Ольги Василевської-Смаглюк, просимо допомоги юристів і будемо йти до адміністрації Президента, аби Володимир Зеленський допоміг вирішити озвучені проблеми”, – додав він.
Владний погляд
Голова Бородянської ОТГ Олександр Сахарук відмовився надавати коментар журналісту KV.
26 грудня він прокоментував ситуацію на своїй сторінці у Facebook:
“Напередодні нового року в Бородянці активізувались псевдо-активісти. На мою думку, це люди, які зацікавлені в розхитуванні ситуації і в громаді, і в усій Україні. Їхня зброя – перекручування фактів, перебільшення та відверта неправда. Псевдо-активістів не цікавить наповнення бюджету, нові робочі місця, добробут ваших родин – вони діють під гаслом “чим гірше – тим краще!”. Так, у молодій Бородянській ОТГ є над чим працювати, є ряд застарілих, давніх проблем, на вирішення яких потрібен і час, і ресурси. Бути критиканом та крикуном нескладно, в той час як працювати на розвиток і перспективу – це кропітка щоденна праця. Запевняю, що всі питання нашими депутатами, виконкомом та структурними підрозділами вирішуються виключно в площині законодавства України. Тож “п’ята колона”, яка керується власними інтересами, прагнучи дестабілізації, деструктиву і занепаду Бородянської громади, не зупинить наш рух уперед. І завтра буде новий день”, – написав він.
Тимчасово виконуючий обов'язки голови Бородянської районної держадміністрації Віктор Барчан надав KV короткий коментар.
“Це я запросив активістів на мирну акцію, аби почути їхні вимоги. Вони прийшли і надали вимоги у письмовому вигляді. Зокрема ці вимоги стосуються роботи ОТГ, але ми також паралельно займаємось цими проблемами. Людей потрібно чути. Вибачте, але я б не хотів коментувати цю ситуацію”, – говорить він.
В коментарі KV народний депутат по 96 округу Ольга Василевська-Смаглюк відмітила, що їй відомі проблеми Бородянщини, за деякими фактами відбуваються розслідування.
“Ми звертаємо увагу правоохоронних органів на те, що відбувається у Бородянці. Вже відкрито кілька кримінальних справ за моїми депутатськими зверненнями. Вони стосуються центрального ринку, частину якого передали в оренду за копійки. Щодо підприємств, які впливають на екологію. Найбільше жителі Бородянщини скаржаться на алюмінієвий завод, бетонний завод, який збираються будувати інвестори із Херсонщини. Я звертаюсь до губернатора Київської області Олексія Чернишова з приводу цього, з питань підприємств співпрацюємо із головою департаменту екології КОДА Вікторією Кірєєвою. Нам вдалось “вигнати” з Бородянки підприємця, який розводив курей біля дитячого садка. Приїздила мобільна лабораторія, але вони робили тільки заміри повітря. Мені відомо, що 9 січня голова ОТГ Олександр Сахарук подав до суду на місцевого активіста Романа Шнуренка. Усі ці факти тримаємо на контролі”, – закінчила вона.
Нагадаємо, як раніше писала KV, у серпні жителі селища Коцюбинське поскаржилися екс-губернатору Київської області Михайлу Бно-Арійяну на запах фекалій від води, яку їм подає в будинку КП "УЖКГ "Біличі". Аналізи виявили в ній підвищений вміст заліза і кишкову паличку в порушення санітарних норм. Губернатор намагався вирішити проблему, підключивши селище до водоканалу Києва, але інші населені пункти Київщини ризикують повторити сумний досвід коцюбинців.
Читайте: Корупційні ризики: громадська рада при КОДА перевірить роботу департаментів і управлінь обладміністрації
Фото колаж KV
КиевVласть
середа, 17 квітня 2024 г.
18:19
УВАГА!!! КиївВлада переїхала на новий домен
п'ятниця, 12 квітня 2024 г.
20:56
“Українська команда” передала велику партію дронів-літаків легендарному батальйону “Ахіллес”, - Палатний
20:51
Ексміністр оборони Резніков став директором безпекових і оборонних програм в ГО “Український інститут майбутнього”
20:45
Начальник КОВА Руслан Кравченко у Чернівцях взяв участь у Конгресі місцевих та регіональних влад при Президентові України
20:34
На київській ТЕЦ-5 встановлять додаткові генератори
20:20
В Україну повернули тіла 99 полеглих захисників
20:02
У Києві з суботи відновлює роботу автобус № 7 (схема)
19:54
На Бахмутському та Новопавлівському напрямках відбито понад 40 атак, загалом на фронті 81 боєзіткнення, - Генштаб ЗСУ
19:43
Представники громадськості вимагають припинити переслідування антикорупційних активістів та журналістів-розслідувачів
19:31
Відзавтра, 13 квітня, столичний автобус № 35 подовжить свій маршрут до вулиці Гліба Бабіча (схема)
19:13
“Укренерго” організувала для ветеранів війни програму навчання та працевлаштування “Разом”
19:01
На Броварщині витратять 1,86 млн гривень на облаштування дитмайданчиків
18:49
На вулиці Богатирській у Києві до 21 квітня обмужать рух транспорту (схема)
18:36
У Броварах з'явився новий патріотичний стінопис “Обіймаю тебе, моя Україно!”
18:17
Столична влада зупинила проведення аукціону з надання в оренду Житнього ринку
18:04
У реєстрі зниклих безвісти наразі налічується понад 2 тисяч дітей
11 квітня 2024 г. 14:29
“Азартна біда” давно вже не просто на порозі, а панує в нашому домі. Лобісти ігрового бізнесу вимушено трохи переформатовуються, але тягнуть час явно не в інтересах суспільства, не в інтересах обороноздатності та й не в інтересах українських сімей. І поки відкритим залишається питання: то ж на чиєму боці в цьому питанні Гарант Конституції?
10 квітня 2024 г. 15:44
В останні роки був в лікарнях виключно щоб зробити щеплення від COVID-19. Але минулий місяць змушений був добряче походити по лікарням, різним лікарям і діагностичним центрам.
11 березня 2024 г. 14:38
З весни минулого року ми стали аутсайдерами у війні технологій. Якщо спочатку в нас не вистачало (як і зараз не вистачає) традиційних озброєнь, боєприпасів, натомість були масово мавіки, дрони для скидів, фпв-дрони, а "чмобіки млинці з лопати їли", то тепер ми втратили ініціативу. За три-чотири місяці ми ризикуємо остаточно втратити здатність чинити опір чим-небудь ще, крім стрілецької зброї. Перетворимося на відчайдушних людей, на яких ведуть полювання машини з фільму "Термінатор". Треба негайно вживати радикальних заходів. Дилетанти і мародери від технологій мають поступитися місцем професіоналам і патріотам.
Календар подій