Вже у жовтні дотаційна Ржищівська ОТГ розширить межі за рахунок приєднання шести сільрад Миронівського та Кагарлицького районів. Частина сіл щодо цього і досі протестує по судах. Керівники цих районів впевнені, який би план економічного розвитку не затвердила громада, села багато втратять від такого об’єднання. Наразі ОТГ планує розвивати інвестиційну привабливість за рахунок промисловості та студентів.
Як стало відомо KV, 26 липня 2019 року Ржищівська ОТГ затвердила Стратегію розвитку громади на період до 2030 року.
Як розповіла KV в.о. голови Ржищівської ОТГ Христина Чорненька, до Ржищівської ОТГ увійшли не всі села, згідно до Перспективного плану, лише дев’ять. Тому Стратегію розвитку розробляли з розрахунком лише на ці села та Ржищев. Тож документ допрацюють вже наступного року. Адже восени до ОТГ приєднають ще території і громада складатиметься вже із 23 сіл.
“Загальні напрямки ми розробили, але допрацюємо Стратегію, коли до громади приєднається решта сіл. Минулого року ми також розробили Стратегію просторового планування наявних територій. Щоб наочно розуміти, де і що найраціональніше розмістити. Наприклад, транспортне сполучення: відстань, зупинки, де можуть теоретично прокладатися туристичні маршрути, проблемні ділянки тощо. Підтримку у розробці цього проєкту ми виграли в конкурсі від “U-LEAD з Європою”. Тож нам було зручно, що паралельно розроблялися обидва проєкти, адже вони взаємопов‘язані між собою”, – каже вона.
Також вона додала, що до розробки Стратегії були залучені представники з різних галузей. Спочатку проводилися дослідження, вивчалися думки експертів, жителів, платників податків. Загалом розробка документу тривала більше, ніж півроку.
“У залежності від того, яка команда переможе на цих виборах, буде залежати і реалізація Стратегії. Якщо це буде сьогоднішня команда, то ми стояли біля витоків зародження цієї Стратегії, тож розуміємо, що необхідно робити і маємо для цього чіткий план. Якщо будуть зміни в команді, то реалізація Стратегії або продовжиться, або будуть намічені зовсім інші плани. Адже громаду представлятимуть не лише депутати від міста, а й сіл, у яких, я думаю, теж є своє бачення та ситуації. Коли створювалася Стратегія, також був затверджений і склад комітету, який контролює реалізацію цього документу. І наприкінці року вони вже мають відзвітувати: що зроблено, що ні, чому”, – зауважила в.о. голови Ржищівської ОТГ.
Читайте: Проект “Децентрализация”: еще 6 сельсоветов могли бы присоединиться к Ржищеву
Дорожня карта ОТГ
До складу Ржищівської ОТГ входять села Балико-Щучинка, Уляники, Півці, Онацьки, Гребені, Юшки, Яблунівка Кагарлицького району, а також Пії і Липовий Ріг Миронівського району. В одну громаду території були об’єднанні ще у серпні 2018 року.
Читайте: Оставили на осень. Три готовые к выборам ОТО Киевщины готовы ждать
Також за Перспективним планом до тергромади восени приєднається ще Кузьминецька, Великопріцьківська, Стайківська, Стрітівська сільради Кагарлицького району, Грушівська і Малобукринська сільради Миронівського району.
Читайте: Проєкт “Децентралізація”: села Миронівського та Кагарлицького районів готові протестувати проти Ржищівської ОТГ
Всього в раді ОТГ нині 26 депутатів, які представляють такі політичні партії як “Третя сила”, “Батьківщина”, “Солідарність”, Укроп” та “Нові обличчя”, “Радикальна партія Олега Ляшка”, “Опозиційний блок”, “Наш край”.
Загальна територія ОТГ охоплює площу в 19 683,004 тис. га з населенням більше 10 тис. осіб. Найбільшу площу охоплює Балико-Щучинський старостинський округ. У той час як саме місто займає всього 3557 га.
До соціальної інфраструктури громади входить сім шкіл (713 учнів) та дитсадків (267 дітей), будинок дитячої юнацької творчості та ДЮСШа. Має ОТГ і розгалужену мережу спортивної інфраструктури. Також у Ржищеві розташовані чотири вищі навчальні заклади І-ІІ рівня акредитації, в яких фахову освіту щороку здобувають до тисячі студентів. Медпослуги населення одержує в Ржищівській міській лікарні зі стаціонаром, а в поліклініці ведеться прийом хворих із 14 спеціальностей. Первинна ланка медицини представлена Центром ПМСД та двома амбулаторіями, трьома ФАПами.
Ржищів – це центр зародження Трипільської культури. Тож тут зберігся один із історико-культурних центрів Київщини із розгалуженою мережею закладів культури, як в місті, так і в селах ОТГ. У громаді працює Центр надання адмінпослуг. Крім того, функціонують унікальні підприємства, що займаються виробництвом металевих човнів, вирощуванням полуниці, розфасовкою чорної ікри. Є у громади і брендовий продукт – Ржищівське печиво.
Великі плани
За словами очільниці громади, сьогодні жителів ОТГ турбують такі ключові питання як рівень безробіття, надання медичних послуг та заходи безпеки.
“У першу чергу, плануємо розвивати галузь підприємництва. Адже розуміємо: громаді треба мати більше можливостей для заробітку. А для цього потрібно створювати робочі місця та залучати підприємців. Оскільки ми відносимося більше до зони рекреаційного напрямку, то для себе чітко визначили, що на території не можуть працювати важкі промислові підприємства. Наприклад, як асфальтний чи гумовий заводи. Все ж схиляємося більше до легкої промисловості, садівництва, туризму, переробки сільгосппродукції”, – говорить вона.
Крім того, вона додала, що територія всієї громади розміщується на березі Дніпра і сьогодні цей ресурс на повну потужність не використовується.
“Цей водний ресурс можна вивести на новий рівень, як річкові перевезення, промислова рибалка, видобування піску тощо. Також ми маємо території з ярами, пагорбами. Для фермерів ця земля не цікава, але її можна розглядати як зону для розвитку однієї із галузей тваринництва, як вівчарство. У міста є потреба у зведені нового багатоповерхового житла, але на сьогоднішній день немає пропозицій від інвесторів щодо такого будівництва. Родзинкою нашої громади є те, що Ржищів – освітянське місто. Тут велике скупчення навчальних закладів, тож це і студентське місто. І нам би хотілося ці заклади зберегти на території, адже сьогодні по всіх навчальних закладах є недобори. Тому, можливо, вже час змінити формат роботи цих закладів, розвивати ще якісь напрямки”, – зауважила вона.
Крім того, громада розробила карту інвестиційних пропозицій з нежитловими об’єктами та територіями для потенційного розвитку.
Реалізувати ж Стратегію у громаді планують у чотири етапи. Перший етап передбачає план заходів на 2019-2021 роки. Так, 520 тис гривень в ОТГ планують витратити на створення системи підтримки та надання послуг для бізнесу, 1,4 млн гривень на розробку бренду, генеральних планів, бази даних для залучення нових інвесторів, 780 тис гривень – на створення фермерського ринку та його підтримку. На енергоефективні заходи та програми безпеки (водопостачання, освітлення, утеплення, камери спостереження, утилізація відходів тощо) громада спрямує 27,7 млн гривень. На покращення надання публічних послуг, розвиток освітнього та культурного простору, покращення медпослуг, на заходи із оздоровлення тощо ОТГ витратить більше 8 млн гривень, а на туристичний розвиток – 1,5 млн гривень.
Так, у 2019 році громада вже відремонтувала дороги на 10 об’єктах, придбала дорожній снігоочисний автомобіль за рахунок інфраструктурної субвенції (1,7 млн гривень) та співфінансування з місцевого бюджету (1,2 млн гривень). Також ОТГ ремонтувала вуличне освітлення, оновлювала матеріальну базу освітніх та медзакладів, а в Піївській амбулаторії переобладнала систему опалення з газового палива на дров’яне за 60 тис. гривень тощо. Затверджені два проєкти з реконструкції водопостачання у місті.
Крім власного бюджету, для реалізації проєктів планують використовувати кошти міського бюджету, Державного фонду регіонального розвитку, кошти міжнародної технічної допомоги, ВУЗів, гранти тощо.
Економічна складова
Основним джерелом доходів бюджету громади є податок на доходи фізичних осіб (ПДФО) – 64%. Місцеві ж податки та збори складають лише 25%. На території також працює 421 ФОП та 306 юридичних осіб. Основні напрями діяльності – торгівля продовольчими та непродовольчими товарами. Є і фермерські господарства.
Та більше всього населення громади зайняте в промисловості – 33% та освіті – 27%.
Станом на 2019 рік, у середньому тут заробляли трохи більше 6 тис. гривень. Обсяг реалізованої промислової продукції у 2018 році складав 113,7 млн гривень, а капітальні інвестиції сягали 9 млн гривень.
До найбільших промислових підприємств ОТГ належить ТОВ “Технокрафт” (виробництво побутових приладів, кухонні витяжки під логотипом “Піраміда”), ТОВ “Новопак СВ” (виробництво одноразової тари для упаковки продуктів харчування), ТОВ “ДІЛ” (випуск продуктів харчування швидкого приготування, спецій та приправ – 200 найменувань готової продукції із 300 видів сировини).
Так, у 2018 році бюджету Ржищева складав із міжбюджетними трансфертами більше 71 млн гривень, з них власні доходи сягають всього 22 млн гривень.
Точка зору
KV також поцікавилась у керівників районних рад, які проблеми були в цих селах і що, на їхню думку, громада має вирішити першочергово.
Голова Кагарлицької райради Іван Семцов:
Як таких проблем у селах, які ще мають приєднатися до ОТГ, немає. Через що ми і не хочемо їх віддавати, адже вклали у їхній розвиток великі кошти. Якщо взяти Стайки, то за останні п’ять років – більше 6 млн гривень, і це, не беручи до уваги субвенції. Нещодавно збудували мініфутбольне поле зі штучним покриттям, села освітлені, дороги – відремонтовані. Тож громада забирає готові оснащені села. Та і саме населення досі воює в судах і не бажає приєднуватися до Ржищева. Адже розуміє, на їхні села більше не виділять і копійки із Ржищівської бідної скарбниці. Хіба що місто постійно будуть дотувати, адже ОТГ не самодостатня і не має бюджету розвитку. Якщо взяти суміжні з ними села Кузьминці та Панікарча, то там у дитсадочку також замінено дах, відремонтовано дороги і будинок культури, є вуличне освітлення, непогано обладнана школа. ФАП утримується також за рахунок райради. Все це громада самостійно не потягне.
Щодо тих сіл, що вже від’єдналися від району, то в громаді вони не розвиваються. Зараз розвивається лише Ржищів. На території цих сіл немає великих бюджетоутворюючих підприємств, крім села Балико-Щучинка, лише фермерські господарства. Із району і досі виділяється більше мільйону на утримання меморіального комплексу “Букринський плацдарм” в селі Балико-Щучинка. Адже у громади не було коштів, щоб забрати його на свій баланс. Зараз піднімається питання передачі комплексу на баланс області.
Голова Миронівської районної ради Валентина Усик:
Чекаємо на затвердження законопроєкту №3651, щоб зрозуміти, як врешті ми будемо передавати в ОТГ комунальне майно, який буде механізм роботи опорних лікарень. Але це одне питання, а як надалі утримувати та розвивати – інше, адже району, де-юре вже немає. Але перспективи великі, адже Миронівщина – це аграрний та промисловий район з великою кількістю підприємств. І в пріоритеті мають залишатися будівництво доріг, програми соціального захисту, питної води, збереження шкіл та садочків, транспортне сполучення, будівництво сміттєпереробних заводів. Мають залучатися інвестиції для розвитку економіки, створення нових робочих місць. Хочеться ж зберегти всі галузі, але все буде залежати від того, які податки відраховуватимуть до ОТГ. Тож необхідно буде налагодити контроль над усіма податками та надходженнями.
У селах, які відходять до Ржищівської громади, була колись потужна промислова зона. Наприклад, до неї входило і село Пії, що першим відійшло до ОТГ. Там і нині працює завод з переробки кісткового борошна. На території є і залишки торфу, корисних копалин. А ще – водні та лісові ресурси, які також не варто випускати з уваги. Адже це перспективи для розвитку зеленого туризму. Ми мали намір розвивати там кінний спорт. Сьогодні Ржищівська ОТГ дотаційна, тож важко говорити про її розвиток. І це один із мінусів для сіл, які відійшли і увійдуть до громади. Реформування – це добре, але мав би дотримуватися принцип добровільності та економічної спроможності. Думку ж населення Миронівського району, яке не хотіло приєднуватися до Ржищівської ОТГ, не взяли до уваги, як і решти сіл.
Читайте:
Проект Децентрализация: Софиевская и Петропавловская Борщаговки не спешат объединяться
Проект “Децентрализация”: Войти в Озернянскую ОТО готовы лишь два сельсовета из шести
Проект “Децентрализация”: Великодымерская теробщина этой осенью идет на выборы
Проект “Децентрализация”: Медвинская теробщина идет на выборы в неполном составе
Проект “Децентрализация”: Фурсовская теробщина может лишиться части бюджета
Проект “Децентрализация”: Села Переяслав-Хмельницкого района отказались примкнуть к городу
Проект “Децентрализация”: Кагарлыкская теробщина объединит город и 26 сельсоветов
Проект “Децентрализация”. Политические амбиции мешают состояться большой Боярской теробщине
Проект “Децентрализация”: Тетиевская терробщина готовится к выборам в декабре
Проект "Децентрализация". Узинской терробщине придется поработать над развитием
Проект “Децентрализация”: КОГА тормозит назначение выборов в Циблевской терробщине
Проект “Децентрализация”: Гостомельская ОТО пойдет на выборы только в составе Киево-Святошинского района
Проект “Децентрализация”: Студениковская терробщина готовится к выборам в декабре
Проект “Децентрализация”: Предусмотренная Кабмином Дымерская ОТО может не состояться
Проект “Децентрализация”: Мироновская терробщина ждет позитивного вывода от КОГА
Проект “Децентрализация”: Ржищевская терробщина может стать проблемой для Кагарлыкского района
Проект “Децентрализация”: Ходосовская терробщина может объединить села трех районов
Проект “Децентрализация”: села Ставищенского района готовы митинговать против объединения
Проект “Децентрализация”: Яготинская терробщина не спешит на выборы
“Проект Децентрализация”: Создание Боярской ОТО дошло до суда
Проект “Децентрализация”. Сельсоветы потенциальной Вороньковской ОТО не готовы объединяться
Проект “Децентрализация”: Власти Згуровщины не готовы терять полномочия
Проект “Децентрализация”: Потенциальная Дмитровская терробщина уже год дожидается выборов
Проект “Децентрализация”: Гребенковская терробщина не может быть создана без согласия двух сельсоветов
“Проект Децентрализация”: Создание потенциальной Бышевской ОТО остановилось в 2015 году
Проект “Децентрализация”: Козин поборется за право быть центром терробщины
Проект “Децентрализация”: Пирновская терробщина может быть создана только принудительно
Проект “Децентрализация”: Процесс объединения в Барышевке даже не начали
Проект “Децентрализация”: Терробщина с центром в Украинке может быть названа Трипольской
Проект “Децентрализация”: Рожновская терробщина не может определиться с центром
“Проект Децентрализация”: Обухов может присоединить окрестные села
Проект “Децентрализация”: Иванковская ОТО поборется за зону отчуждения
Проект “Децентрализация”: Ташанская терробщина год ждет позитивного вывода КОГА
Проект “Децентрализация”: Березанская терробщина будет проходить процедуру создания ОТО заново
Проект “Децентрализация”: Володарский район не планирует объединяться в ближайшее время
Проект “Децентрализация”: Полесский район этим летом планирует начать процесс объединения
Проект “Децентрализация”: Богуславская ОТО может объединить не все сельсоветы
Проект “Децентрализация”: Ракитнянский район может объединиться в две терробщины
Проект “Децентрализация”: Калиновская терробщина может быть создана с разрешения Кабмина
Проект “Децентрализация”: Белая Церковь может присоединить три сельсовета
Проект “Децентрализация”: В Броварском районе может появиться Придеснянская терробщина
Проект “Децентрализация”: Потенциальная Вишневская ОТО начала процесс объединения
Проект “Децентрализация”: Германовка и Григоровка Обуховского района хотят быть центрами одной ОТО
Проект “Децентрализация”: Сельсоветы Таращанского района не хотят объединяться в терробщину
Проект “Децентрализация”: Процесс создания Чабановской терробщины стоит на месте
Проект “Децентрализация”: Скандальная Бучанская ОТО первой на Киевщине воспользовалась законом о присоединении
Проект “Децентрализация”: Потенциальная Томашовская терробщина объединит два района Киевщины
Проект “Децентрализация”: Ржищев начал присоединять села двух районов
Проект “Децентрализация”: Потенциальная Бородянская терробщина готова идти на выборы
Проект “Децентрализация”: Фастов планирует присоединить окружающие села
Проект “Децентрализация”: потенциальная Киево-Святошинская терробщина разделилась на две ОТО
Проект “Децентрализация”: КОГА утвердила Мироновскую терробщину
Проект “Децентрализация”: Заборский сельсовет не отдадут Боярке
Проект “Децентрализация”: Барышевская ОТО готовится к выборам
Проект “Децентрализация”: вялое руководство, имитация объединения и недостаточный результат
Проект “Децентрализация”: Обухов планирует присоединить один сельсовет
Проект “Децентрализация”: Березань присоединила пять сельсоветов
Проект “Децентрализация”: Богуславская ОТО не пошла на зимние выборы из-за бездействия КОГА
Проект “Децентрализация”: Ковалевскую терробщину за один день утвердили в КОГА и отправили на выборы
Проект “Децентрализация”: жители Клавдиево-Тарасово просят президента ускорить их объединение
Проект “Децентрализация”: выборы в терробщинах Киевщины под угрозой срыва
Проект “Децентрализация”: 4 сельсовета Иванковского района тормозят создание терробщины
Проект “Децентрализация”: в Бузовском сельсовете скандал из-за присоединения к Ирпеню
Проект “Децентрализация”: потенциальная Вишневская терробщина готовится подавать документы в КОГА
Проект “Децентрализация”: в Ирпене со скандалом пытаются присоединить два сельсовета
Проект “Децентрализация”: Полесский район отложил объединение на следующий год
Проект “Децентрализация”: еще 6 сельсоветов могли бы присоединиться к Ржищеву
Проект “Децентрализация”: терробщины Киевщины просят парламент провести объединение по закону
Проект “Децентрализация”: Киевщина оказалась в числе аутсайдеров рейтинга формирования ОТО
Проект “Децентрализация”: терробщинам Киевщины урезали дотацию на содержание школ и больниц
Проект “Децентрализация”: сельсоветы Белоцерковщины просят Киевоблсовет ускорить их присоединение к городу
Проект “Децентрализация”: Гройсмана просят разобраться с объединением территориальных общин на Згуровщине
Проект “Децентрализация”: протестующий Ворзель войдет в состав Бучанской ОТО
Проект “Децентрализация”: Киевская ОГА одобрила создание Томашовской терробщины
Проект Децентрализация: в Васильковском районе может появиться Калиновская терробщина
Проект Децентрализация: КОГА утвердила создание Глевахской ОТО
Проект Децентрализация: Созданию Макаровской ОТО угрожает новоявленная Комаровская община
Проект Децентрализация: Ташанская терробщина готова идти на выборы
Проект Децентрализация: Гребенковская терробщина поборется за положительное заключение КОГА
Проект Децентрализация: Гатное и Вита-Почтовая хотят спастись от столицы совместным объединением
Проект Децентрализация: Гостомель борется с Ирпенем за создание отдельной общины
Проект “Децентрализация”: администрация Терещука выдала общинам Киевщины еще два позитивных вывода
Проект “Децентрализация”: Калиновская община Броварского района может объединить четыре сельсовета
Проект “Децентрализация”: Сельсоветы Фастовского района надеются успеть добровольно объединиться в Кожанскую ОТО
Проект “Децентрализация”: теробщины Киевщины жалуются на нехватку инфраструктурной субвенции
Проект “Децентрализация”: судебное дело о присоединении Заборья к Боярке рассмотрят заново
Проект “Децентрализация”: смена власти в Копылове заблокировала создание Березовской терробщины
Проект “Децентрализация”: села Бориспольщины хотят спастись от города созданием Золочевской общины
Проект “Децентрализация”: КОГА утвердила создание Обуховской терробщины
Проект “Децентрализация”: Гоголевская община продолжит объединение после утверждения перспективного плана
Проект “Децентрализация”: процесс утверждения Вишневской общины может затянуться до конца года
Проект “Децентрализация”: Козинскую общину Обуховского района могут исключить из перспективного плана
Проект “Децентрализация”: в Бородянском районе суды тормозят объединение общин
Проект “Децентрализация”: Островская община просит президента Зеленского разобраться с решениями КОГА
Проект “Децентрализация”: села потенциальной Боровской ОТО может переманить новоявленная Мотовиловская община
Проект “Децентрализация”: миллионные долги могут оставить жителей Калитянской ОТО без воды и света
Проект “Децентрализация”: Таращанский район может разделиться на две общины
Проект “Децентрализация”: теробщины Киевщины недополучают налоги за землю
Проект “Децентрализация”: бюджеты четырех теробщин Киевщины оказались под угрозой
Проект “Децентрализация”: Киевщину могут поделить на шесть районов
Проект “Децентрализация”: пять теробщин Киевщины хотят расшириться за счет окрестных сел
Проект “Децентрализация”: села на Васильковщине, рассорившиеся из-за реформы, могут объединить насильно
Проект “Децентрализация”: Киевская ОГА дала сельсоветам последний шанс добровольно присоединиться к ОТО
Проект “Децентрализация”: Бориспольщина и Белая Церковь не определились с центрами развития теробщин
Проект “Децентрализация”: общины Киево-Святошинского района требуют от КОГА пересмотреть состав и количество местных общин
Проект “Децентрализация”: Киевоблсовет просит ВРУ и Кабмин разобраться с проблемными селами Киевщины
Проект “Децентрализация”: вокруг потенциальной Боярской теробщины разгорелся новый скандал
Проект “Децентрализация”: КОГА может вынести негативный вердикт потенциальной Пристоличной ОТО
Проект “Децентрализация”: села Киево-Святошинского района спешно взялись за объединение
Проект “Децентрализация”: Бориспольщину разделят на шесть теробщин
Проект “Децентрализация”: потенциальная Березовская ОТО под угрозой срыва
Проект “Децентрализация”: судьбу потенциальной Феодосиевской общины решит Кабмин
Проект “Децентрализация”: Мироновская ОТО расширила границы за счет трех сельсоветов
Проект “Децентрализация”: Богуславская ОТО просит Кабмин откорректировать перспективный план
Проект “Децентрализация”: Обуховская ОТО поборется за окружающие села с потенциальной Козинской общиной
Проєкт “Децентралізація”: Петропавлівська і Софіївська Борщагівки проти об'єднання з Вишневим та столицею
Проєкт “Децентралізація”: села Переяслав-Хмельницького району відстоюють потенційну Гайшинську громаду
Проєкт “Децентралізація”: найгучніші провали й успіхи Київщини у 2019 році
Проєкт “Децентралізація”: Київщина увійшла в ТОП-5 областей-аутсайдерів за рейтингом формування спроможних громад
Проєкт “Децентралізація”: на Київщині стартувало примусове об’єднання громад
Проєкт “Децентралізація”: сільради Київщини знову відмовляються об’єднуватися із містянами в одну громаду
Проєкт “Децентралізація”: села Миронівського та Кагарлицького районів готові протестувати проти Ржищівської ОТГ
Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини вимагають від уряду обіцяного ПДФО
Проєкт “Децентралізація”: зміни в Конституцію та права громад
Проєкт “Децентралізація”: десятки громад на Київщині запізнились втрапити в перспективний план
Проєкт “Децентралізація”: Київщина виступила за ліквідацію районних рад
Проєкт “Децентралізація”: села Києво-Святошинського району погрожують перекривати дороги у разі насильницького об'єднання
Проєкт “Децентралізація”: одиниці тергромад Київщини потрапили в рейтинг потужних ОТГ України
Проєкт “Децентралізація”: секвестр бюджету залишить ОТГ без засобів для існування та боротьби з епідемією
Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини озброюються засобами захисту та ведуть профілактичну боротьбу з коронавірусом
Проєкт “Децентралізація”: Ірпінь та Бородянка поборються за звання райцентру субрегіонального рівня
Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини нажахані перспективою укрупнення та централізації повноважень
Проєкт “Децентралізація”: громади Фастівського району виступили проти примусового об’єднання
Проєкт “Децентралізація”: Обухівська громада планує розширюватися за рахунок суміжних сіл
Проєкт “Децентралізація”: Кабмін схвалив ще 45 ОТГ Київщини
Проєкт “Децентралізація”: Вишгород зазіхнув на звання центру Приірпіння
Проєкт “Децентралізація”: Кабмін змінив конфігурації п’яти громад Києво-Святошинського району
Проєкт “Децентралізація”: Урядовий проєкт укрупнення районів обурив Київщину (опитування)
Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини позбавлять фінансової залежності від районних радПроєкт “Децентралізація”: громадам Київщини дозволили змінювати цільове призначення землі та затверджувати містобудівну документацію
Проєкт “Децентралізація”: села Київщини боронитимуть право на добровільне об’єднання в суді
Проєкт “Децентралізація”: Мінгромад обіцяє ОТГ поповнення бюджетів за рахунок ПДФО
Проєкт “Децентралізація”: асоціаціям Київщини не вдалось відстояти “мажоритарку” для сіл
Проєкт “Децентралізація”: На Київщині через недобровільність об’єднання знову судяться Боярка і Забір’я
Проєкт “Децентралізація”: Миронівська ОТГ планує заробляти на природі та інвестиціях
Проєкт “Децентралізація”: Студениківська ОТГ збагатиться за рахунок банку землі та “Ниви Переяславщини”
Проєкт “Децентралізація”: Фурсівській ОТГ не вистачає коштів на розвиток громади
Проєкт “Децентралізація”: Бородянська ОТГ розвиватиметься за рахунок донорів
Фото: колаж KVКиевVласть
У Вишневому мешканці бараків вже 15 років чекають на нове житло. З аварійних будинків своїх працівників обіцяла відселити “Укрзалізниця”. Після активного старту, будівництво швидко заморозили. Привід: мільйонні штрафні санкції, порушення вимог будівництва та багаторічні суди. Немає порозуміння в залізничників і з мерію Вишневого щодо договору оренди необхідної землі. Тож розібратися у ситуації народні обранці вже змушені просити самого Президента.
Як стало відомо KV, 19 червня голова Верховної Ради та 28 народних обранців направили депутатський запит на ім’я Президента Володимира Зеленського.
Тема - ситуація, що виникла на Київщині у зв'язку з будівництвом регіональною філією “Південно-Західна залізниця” АТ “Укрзалізниця” житлового будинку для вирішення житлової проблеми мешканців бараків у Вишневому. Зведення нового житла перетворилося в звичайний довгобуд, який обіцяють завершити вже як 15 років.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Зарадити проблемі мала б передача недобудованого будинку по вулиці Європейська (Жовтнева) з балансу філії Південно-Західної залізниці до тергромади міста.
“АТ “Укрзалізниця” не тільки не змогла за 11 років побудувати будинок, а і за 4 роки не вирішила питання щодо оформлення та передачі об’єкту незавершеного будівництва до комунальної власності м. Вишневе”, – йдеться у зверненні.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм
Подписаться
На думку депутатів, ані Кабмін, ані Мінінфраструктури та АТ “Укрзалізниця” за весь час так і не вжили дієвих заходів для вирішення проблеми. А багаточисленні запити народних депутатів, не однієї каденції, просто залишають без уваги. Тож ситуація вже потребує особистого втручання голови держави.
Історія довгобуду
Про відселення мешканців Вишневого з непридатних для проживання бараків та гуртожитків по вулицях Залізнична та Чорновола вперше заговорили ще у 2004-2005 роках. А саме: після обстеження фахівцями санепідслужб тимчасових службових будинків барачного типу по вулиці Залізничній 2, 4, 6, 11.
Після неодноразових звернень мешканців та доручення експрезидента Ющенка, регіональна філія “Південно-Західна залізниця” (ПЗЗ) таки звернулась до Вишневої міськради щодо виділення землі під будівництво багатоповерхового будинку.
Уже в листопаді 2005 року мерія погодила (рішенням № 42 сесії виконкому) розташування земельної ділянки площею в 1,2 га під забудову по вулиці Європейська. Проте лише для відселення мешканців із санітарно-захисної зони (вулиці Залізнична №№ 2, 4, 6, 11, Чорновола №№ 7-31 та 2, 4, 6, 32). А у 2007 році надала дозвіл на виконання проєкту землеустрою ділянки на умовах оренди.
Вдруге питання завершення будівництва піднімалося вже у 2014 році. Тоді Мінінфраструктури повідомляло, що ціна питання – 148 млн. гривень. Та на звернення нардепів врешті завершити об’єкт, від ПЗЗ надходили відмовки – видатки на будівництво заборонені Кабміном. А то й зовсім відмови мотивували тим, що залізниця – банкрот.
У березні ж 2016 року будівництво зупинилось взагалі. Залізниця встигла звести лише шість поверхів першого під’їзду та чотири поверхи другого під’їзду 16-ти поверхового будинку на 384 квартири.
Версія ДАБІ
Також у зверненні наголошується про викриття обману з боку ПЗЗ. Виявляється, залізниця занизила категорію складності будівництва з п’ятої на третю. Тому Державна архітектурно-будівельна інспекція (ДАБІ) і заборонила продовження будівництва та оштрафувало ПЗЗ на сумму в 1,4 млн. гривень. І зобов’язала відкоригувати кошторисну документацію.
Дану інформацію та початок будівництва без отримання дозволу на виконання відповідних робіт у відповідь на запит KV, підтвердила і ДАБІ.
Зокрема, у документі зазначено, що будівництво І черги житлового будинку по вулиці Європейській (Жовтнева, № КС 083150760142) було розпочато 17 березня 2015 року після реєстрації відповідної декларації саме з III категорією складності.
А в 2016 році за результатами позапланової перевірки, ДАБІ скасувала реєстрацію декларації про початок виконання будівельних робіт та оштрафував не лише замовника, а й генерального підрядника ТОВ "Українська Будівельно-Інвестиційна компанія "Укрбудінвест". Штрафні ж санкції було накладено на порушників у розмірі 2,4 млн. гривень.
Крім того, було надано і припис про усунення порушень. Після цього контроль об’єкту будівництва вже не здійснювався.
Версія міськради та земельне питання
Сьогодні ж, як зауважено у запиті нардепів, залізниця звинувачує депутатський корпус Вишневого та мера міста, що саме міськрада не продовжує договір оренди землі.
У свою ж чергу мерія Вишневого запевняє, що саме “Укрзалізниця” порушила строки подання листа про поновлення договору оренди та не надала перелік необхідних документів для цього.
У коментарі ж KV секретар Вишневої міськради Сергій Пишний розповів, що питання завершення будівництва лише в руках “Укрзалізниці”. І що міськрада не вбачає проблем у продовженні термінів договору оренди землі.
“Представники залізниці просто не відвідують комісії, не з'являється на сесії. Тому, якби вони захотіли вести діалог з міською владою, то таких питань не виникало. Ця ситуація тягнеться вже багато років. Свого часу тривало інтенсивне будівництво. Я так розумію, що у них немає фінансування на його завершення. Об’єкт повністю заморозили. Вони встигли збудувати скелет чотирьох поверхів. Охорона для збереження цього об’єкта також відсутня. Тимчасово ж мешканців з бараків підприємство не відселяли. Вони як раз і будували цей будинок для того, щоб переселити їх. Будинки, в якому вони продовжують жити й нині, в катастрофічному стані. Це відомче житло Укрзалізниці. Мешканці були працівниками підприємства і їм видавалося житло в постійне проживання в цих бараках. Якщо дім таки добудують, то повинні роздати там квартири. Міська влада однозначно не буде його добудовувати. За рахунок яких коштів? Міська рада провела дуже багато переговорів із керівництвом філії "Південно-Західної залізниці" і самої "Укрзалізниці". Багато разів зустрічалися і з активною групою мешканців, їздили до міністерств”, – розповів секретар.
Версія “Укрзалізниці”
На інформаційний запит KV, керівництво АТ "Укрзалізниця" (УЗ) готувало відповідь впродовж місяця.
На питання ж, чи були виконані вимоги Вишневої міськради для поновлення договору оренди ділянки, необхідного для держреєстрації об'єкта незавершеного будівництва, в УЗ зазначили, що вона "здійснює заходи щодо оформлення права користування земельною ділянкою".
Так, за інформацією, ще у 2017 році регіональна філія намагалася пролонгувати договір оренди земельної ділянки на 5 років. Та термін дії продовжили на один рік. Крім того, філія намагалася одержати ділянку в постійне користування, але це прагнення не підтримала Вишнева міськрада. Разом з тим, питання поновлення договору оренди землі від 2018 року розглядалося на чотирьох сесіях (у грудні 2019 року, в лютому, квітні та червні 2020 року), однак знову не було підтримано більшістю депутатів.
Нещодавно, 8 липня, УЗ повторно звернулася з листом про поновлення дії договору вже терміном на 3 роки. Тож питання мають знову розглянути на найближчій сесії.
Варто відмітити, що у документі датою початку будівництва об’єкту зазначено 2013 рік,. Підставами ж для будівництва була декларація про початок підготовчих робіт та розроблена проектно-кошторисна документація.
“Проведена експертиза проекту та одержано експертний звіт з рекомендаціями для подальшого затвердження з відповідними показниками. Із 4-х запроектованих секцій житлового будинку здійснено будівництво монолітного каркасу підвального і 5-ти житлових поверхів першої секції та монолітного каркасу підвального і 3-х житлових поверхів другої секції. Також збудовано будівлю трансформаторної підстанції (ТП) та частково прокладено силові електромережі від зовнішніх джерел до ТП”, – йдеться у документі.
Також зауважено, що у 2016 році, після скасування ДАБІ декларації про початок будівництва і його призупинення, УЗ розпочала судові процеси. А саме: стосовно скасування штрафних санкцій за правопорушення у сфері містобудівної діяльності та визнання протиправним припису ДАБІ про усунення порушень.
З березня 2018 року Південно-Західна залізниця пройшла через дві судові інстанції: Окружний адмінсуд міста Києва та Київський апеляційний адміністративний суд. Та вони відмовили філії УЗ у задоволенні позову.
У липні 2018 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адмінсуду відкрив касаційне провадження за скаргою залізниці. Та наголошується, що дата засідання на даний час так і не була призначена.
Наразі ж УЗ оформлює право власності на даний об’єкт. Тож проєктну документацію на будівництво таки було відкориговано з урахуванням зміни вартості робіт і вимог будівельних норм. А також проведено експертизу проєкту. І як наголошується, проєкт рішення проходить погодження в структурних підрозділах апарату товариства.
У той же час, 24 липня за дорученням Прем’єр-міністра на лист Президента, Мінінфраструктури надало відповідь на запит депутатів ВРУ стосовно недобудови. У листі ж запевняють, що і Міністерство, і “Укрзалізниця” “вживають всіх можливих заходів щодо вирішення порушеного питання”.
Читайте: Экономные железнодорожники устроили на Киевщине вагонный коллапс
Бізнес підрядника
Згідно з даними аналітичної системи Youcontrol, ТОВ "УБІК" Укрбудінвест”* існує з 2003 року. Її власниками є Віталій і Олександр Сєнькіни, які зареєстровані за однією адресою. Директором числиться Віктор Ширін, підписантом – Віталій Сенкін. Останній також в числі власників ТОВ "Українська проектно-будівельна та інвестиційна компанія" Укрпроектстроінвест "і ТОВ" Укрпроектсройінвест "(разом з Сергієм Сєнькіним, який також зареєстрований в одній квартирі з Віталієм і Олександром Сєнькіними).
Відзначимо, що Віталій Сенькін відома фігура не тільки в бізнесі, а й у владі – як регіональній, так і загальнодержавній. Так, в 1990-х роках він був заступником голови Київської ОДА. Згодом – керуючим справами Верховної Ради. Після цього, згідно з інформацією на його сторінці в Facebook, депутатом Київської облради (висунутий в 2006 році Київською міською організацією Соціалістичної партії України).
Варто зазначити, що "УБІК "Укрбудінвест" є фігурантом кримінального провадження. Згідно з ухвалою Київського райсуду Харкова від 4 серпня 2017 року, ця компанія підозрювалася податківцями в створенні на території Харкова і Харківської області схеми з ухилення від сплати податків на суму 3,5 млн гривень.
Згідно з даними Zакупівлі, ТОВ цьогоріч вже встигла виграти чотири лоти на загальну суму понад 11 млн гривень. Загалом же, за результатами участі в державних закупівлях, одержали більше 30 підрядів вартістю в понад 250 млн гривень.
Нагадаємо, у 2019 році Петропавлівсько-Борщагівська сільрада продовжила вливати кошти в будівництво школи на вулиці Парковій, 34-Б, яке почалося ще в 2016 році. Черговий підряд, вартістю 27 млн гривень, дістався улюбленому підряднику сільради Петропавлівської Борщагівки – ТОВ "УБІК" Укрбудінвест".
Читайте: Холодне знання: батьки учнів школи №1 у Вишневому погрожують масштабним страйком
* ТОВ “Українська будівельно-інвестиційна компанія “Укрбудінвест” (код ЄДРПОУ: 32343522).
Фото: колаж KV
КиевVласть
Одна з найперспективніших у Білоцерківському районі Фурсівська ОТГ реєструє катастрофічний брак коштів. Через карантин та кризу COVID-19 без розвитку можуть залишитися освітянська, медична сфери, напрями екології та будівництва доріг. Про те, як виконується тут економічний план розбудови громади, як вирішуються земельні питання і які прогнози на розвиток ОТГ читайте у матеріалі KV.
Як стало відомо KV, 29 жовтня 2017 року відбулися перші вибори до Фурсівської ОТГ, яка була утворена шляхом об’єднання з Трушківською, Матюшівською сільрадами Білоцерківського та Пищіківською сільрадою Сквирського районів.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Над Стратегією розвитку громади на 2019-2027 років Фурсівська ОТГ розпочала роботу ще в 2018 році, і, як розповів KV голова Фурсівської ОТГ Микола Фурсенко, була вже на стадії завершення. Але ситуація із коронавірусом та майбутні осінні вибори кардинально відбилися на всіх процесах. Адже до громади за Перспективним планом доєднають ще дві території: Яблунівську сільраду Білоцерківського та Великополовецьку – Сквирського районів.
“Планів багато. Проте ситуація із коронавірусом не дає працювати на повну потужність, навіть на 50%. Київська область потрапила до “жовтої” зони, а отже, і всі обмежувальні заходи знову будуть проведені. Бюджет не виконується, тому що прибутки малого та середнього бізнесу впали і вони не можуть сплачувати податки у повному обсязі. Ми щомісяця втрачаємо 10-25% надходжень до бюджету. А попереду підготовка до формування бюджету на наступний рік. Все це вибиває з колії. Районні ради запевняють, що треба продовжити їхню роботу, бо громади не витримають покладеної на них ноші. В певній мірі вони мають рацію. Фурси, будучи окремою сільрадою, мали Стратегію й успішно розвивалися. Нині громада працює вже три роки і восени складатиметься вже із 10 сіл. І села за своїми можливостями різко відрізняються від базової громади, яка наповнює 65% бюджету ОТГ. І весь цей час населені пункти взагалі не розвивалися, а наявні підприємства не піклувалися про їхній розвиток. І громаді буде важко задовольнити всі потреби населення одразу”, – розповів Фурсенко.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм
Подписаться
За його словами, невідомо, за якими умовами будуть відбуватися і вибори. Дуже багато питань і до самої їхньої організації. Тож їх буде важко організувати належним чином і домогтися позитивного результату.
“Від виборів залежатиме дуже багато. Сьогодні всі нарешті зрозуміли, що управління починається не з Верховної Ради, а з базових об’єднаних громад. І як відбудуться тут вибори, так і буде надалі розвиватися громада. У тому, що депутати будуть обиратися на партійній основі, на жаль, нічого хорошого в цьому для громади я не бачу”, – вважає він.
Дорожня карта ОТГ
Загалом до громади наразі входить два села, Пищики та Безугляки Сквирського району, та чотири села із Білоцерківського - Чмирівка, Трушки, Матюші, а також Фурси - адміністративний центр ОТГ.
Всього в раді ОТГ працює 26 депутатів. Більшість з них є, до речі, самовисуванцями. Та є і представники від Радикальної партії Олега Ляшка, "Аграрної партії", “Свободи” та "Батьківщини".
За кількістю населення у громаді перше місце, станом на 2018 рік, посідає село Фурси – 3039 осіб, останнє – село Чмирівка – 280 осіб. Загальна ж чисельність Фурсівської ОТГ становить 8714 осіб. Із них частка трудового віку – всього 52,9%. Загалом на території громади є 4631 домогосподарство, 11 садово-городніх товариств площею 74,7 га.
Фурсівська громада розвивається на загальній площі в 16 270 га. З них – близько 4400 га (25%) – землі лісового (2417 га) та водного (750 га) фондів. І однією із слабких сторін громади є брак вільних земельних ділянок та приміщень для залучення додаткових інвестицій чи створення нових виробництв. Лише більше 2 тис. ділянок виділено учасникам бойових дій, які проживають за межами громади. Ситуацію не змінила і передача земель Міністерства оборони у комунальну власність. Оскільки ці ділянки вже в довгостроковій оренді. Та громада має потенційний загальний земельний банк в 593 га.
Громада має свій відділ освіти, який опікується чотирма садочками та чотирма школами. В ОТГ більше 700 дітей. Культурно-освітню роботу в ОТГ здійснюють три з шести клубних установ та шість бібліотек. У мережі закладів охорони здоров’я функціонує дві амбулаторії та чотири ФАПи. Діє відділ Центру надання адмінпослуг.
Великі плани
Незважаючи на те, що Стратегія розвитку громади на 2018-2027 роки ще не затверджена, громада працювала за Планом економічного розвитку, що розроблявся паралельно зі Стратегією та Планом соціально-економічного розвитку громади на 2018-2021 роки.
“З допомогою Стратегії розвитку громади ми планували розвивати туризм, побудувати сміттєпереробний завод, поремонтувати дороги та створити спортивний комплекс для дозвілля дітей. Та сьогодні найбільша проблема громади – це різкий брак коштів у бюджеті. А без коштів жодного питання – не вирішити. Особливо, якщо це освітянська чи медична сфери, дороги. Ще одна загроза – екологічні питання, особливо брак питної води. Можливо, до початку осені ще якісь кошти надійдуть від користувачів сільськогосподарських угідь. Взагалі вони мають надходити завчасно, щоб можна було підготувати навчальні заклади до нового навчального року. Та й медицині бракує коштів через незавершене реформування.
В Стратегії із глобальних проєктів планували будівництво індустріального парку для створення стабільної бази оподаткування. Через пандемію для інвесторів сьогодні в Україну закриті кордони. Від КОДА надійшло розпорядження щодо затвердження планів заходів з реалізації в Київській області Стратегії комунікації у сфері Європейської інтеграції. Цей план передбачає розвиток економіки, спорту, культури, мистецтва, будівництва. Але виконати цю Стратегію в таких умовах буде дуже важко. Сьогодні вся земля сконцентрована в руках олігархів. Що неминуче вплине на скорочення кількості населення у сільській місцевості. Роботи на землі не залишилося і молодь шукає заробітку в містах”, – запевнив голова громади Микола Фурсенко.
Також в проєкті Стратегії передбачалось впровадження патрульної поліції, Центру безпеки та розвиток пожежної безпеки, дорожньої інфраструктури. Крім того, перехід на електронний документообіг та будівництво амбулаторій, впровадження альтернативних джерел енергії тощо.
Та є у громади і досягнення та ряд проєктів, реалізація яких триватиме ще до 2021 року.
Розташування та наявність рекреаційних зон дозволило громаді виділити базовий напрямок, на який можна зробити ставку економічного розвитку. А саме – туристичного бізнесу на основі сімейного відпочинку, водного та велоспорту. На що у 2019 році спрямовували 30 тис. гривень із місцевого бюджету. 100 тис. гривень виділялось на проєкт забудови готельно-офісного комплексу в Трушках, а на створення спеціалізованого центру веслярських видів спорту – більше 400 тис. гривень, кемпінгової зони – 250 тис. гривень, альпінізму – 12 тис. гривень тощо.
Сприяла громада і розвитку малого бізнесу. Побудовано і введено в експлуатації переробний цех і тепер річний оборот кооперативу із 25 домогосподарств зріс на 5 млн гривень. На заснування обслуговуючого кооперативу було витрачено більше 12 млн гривень, де 11 млн гривень – лише донорські кошти. За рахунок місцевого бюджету і донорських коштів створено ЦНАП – витрачено 5,6 млн гривень, Агенцію розвитку ОТГ – 594 тис. гривень тощо.
Загалом у 2019 році громада спрямовувала 19,5 млн гривень на посилення місцевої економіки.
У Плані ж економічного розвитку передбачені і програми розвитку місцевого самоврядування для вирішення першочергових завдань по всім старостинським округам. А саме: ремонт доріг та вуличного освітлення, будівництво сміттєсортувального комплексу та дитячих майданчиків, закупівля сміттєбаків, створення пожежного депо, капітальні ремонти об'єктів інфраструктури тощо.
Економічна складова
Видатки на реалізацію Плану частково покривалися за рахунок місцевого бюджету, капітальних вкладень зацікавлених представників бізнесу та програм Державного Бюджету, донорської підтримки.
Крім того, промислово-виробничий комплекс ОТГ представлений 183 підприємствами. Основний профіль адмінцентру Фурсів – виробництво промислових товарів, надання послуг та оптово-роздрібна торгівля нехарчовими товарами. Решта сіл – виробництво сільськогосподарської продукції. Вони ж і є основним джерелом наповнення бюджету – до 70% всіх податкових надходжень. Найбільші 10 платників податків дають 29,6% надходжень. Це – ТОВ “Арда Метал”, ТОВ “АФ “Матюші”, ПСП “АФ “Світанок”, ТОВ АФ “Нива”, ДП “Сквирський завод по виробництву МКБ “Ветсанутильзавод”, ТОВ “Білоцерків МАЗ” та інші.
Поряд з сільським господарством в селі Трушки діють вісім підприємств, розміщених навколо водосховища на річці Роставиця. Вони надають туристичні послуги. Унікальним підприємством громади є Білоцерківський вантажний авіаційний комплекс.
Та у 2018 році середньомісячна заробітна плата по громаді серед працівників тваринництва складала всього 6-8 тис. гривень, решта сфер – до 4 тис. гривень.
Загалом у 2018 році бюджет громади сягав понад 50 млн гривень.
Точка зору
KV також поцікавитись у керівників районних рад, які проблеми мають села, що увійшли до Фурсівської ОТГ. І що, на їхню думку, громада має вирішити першочергово. На що можна зробити ставку, і чи перспективні ці території взагалі.
Голова Білоцерківської райради Володимира Шевченко:
Фурсівська громада існує вже три роки. Бюджет вона має непоганий, це – одна із спроможних ОТГ. Будь-які інвестиційні надходження для громади – це добре. Адже значна частина бюджету йде на утримання освітньої та медичної галузей. Якщо взяти село Трушки, то там не було вуличного освітлення. З дорогами, думаю, ще проблематично. Адже їхній ремонт сьогодні потребує значних бюджетовкладень. Але вважаю, що у порівнянні з ними, є громади, які мають набагато більше проблем. Фурсівській ОТГ може дістатися старий аеродром, що знаходиться на території житлового масиву Гайок. Але наразі тривають суди і цю територію може відсудити Біла Церква. І, якщо там знову відкриють аеродром, то територія одержить значний поштовх для розвитку та джерело прибутків. Та думаю, що цьогорічні місцеві вибори можуть дуже відбитися на стратегії розвитку громади. Якщо прийдуть компетентні управлінці, то це, звичайно, буде лише позитив для громади. Все залежить від того, хто прийде до влади.
Голова Сквирського райради Василь Гриша:
До Фурсівської ОТГ вже входять села Пищики та Безугляки Сквирського району. Восени приєднається ще одна сільрада – Великополовецька. Проблеми, як і в кожному населеному пункті. Та села газифіковані, кошти на їхнє утримання район виділяв, тож в принципі глобальних проблем, на тих територіях і немає. Окрім територіальної віддаленості від Сквири. Тож громаді можна попрацювати над покращенням транспортного сполучення. У районі це були досить великі села і в загальну казну від них район одержував значні прибутки. Тож для Фурсівської ОТГ – це значне надбання. На території Великополовецького є підприємства, поруч із Пищиками – завод. Безумовно на розвиток можуть вплинути і вибори: яка врешті прийде команда, хто буде керувати ОТГ.
Читайте:
Проект Децентрализация: Софиевская и Петропавловская Борщаговки не спешат объединяться
Проект “Децентрализация”: Войти в Озернянскую ОТО готовы лишь два сельсовета из шести
Проект “Децентрализация”: Великодымерская теробщина этой осенью идет на выборы
Проект “Децентрализация”: Медвинская теробщина идет на выборы в неполном составе
Проект “Децентрализация”: Фурсовская теробщина может лишиться части бюджета
Проект “Децентрализация”: Села Переяслав-Хмельницкого района отказались примкнуть к городу
Проект “Децентрализация”: Кагарлыкская теробщина объединит город и 26 сельсоветов
Проект “Децентрализация”. Политические амбиции мешают состояться большой Боярской теробщине
Проект “Децентрализация”: Тетиевская терробщина готовится к выборам в декабре
Проект "Децентрализация". Узинской терробщине придется поработать над развитием
Проект “Децентрализация”: КОГА тормозит назначение выборов в Циблевской терробщине
Проект “Децентрализация”: Гостомельская ОТО пойдет на выборы только в составе Киево-Святошинского района
Проект “Децентрализация”: Студениковская терробщина готовится к выборам в декабре
Проект “Децентрализация”: Предусмотренная Кабмином Дымерская ОТО может не состояться
Проект “Децентрализация”: Мироновская терробщина ждет позитивного вывода от КОГА
Проект “Децентрализация”: Ржищевская терробщина может стать проблемой для Кагарлыкского района
Проект “Децентрализация”: Ходосовская терробщина может объединить села трех районов
Проект “Децентрализация”: села Ставищенского района готовы митинговать против объединения
Проект “Децентрализация”: Яготинская терробщина не спешит на выборы
“Проект Децентрализация”: Создание Боярской ОТО дошло до суда
Проект “Децентрализация”. Сельсоветы потенциальной Вороньковской ОТО не готовы объединяться
Проект “Децентрализация”: Власти Згуровщины не готовы терять полномочия
Проект “Децентрализация”: Потенциальная Дмитровская терробщина уже год дожидается выборов
Проект “Децентрализация”: Гребенковская терробщина не может быть создана без согласия двух сельсоветов
“Проект Децентрализация”: Создание потенциальной Бышевской ОТО остановилось в 2015 году
Проект “Децентрализация”: Козин поборется за право быть центром терробщины
Проект “Децентрализация”: Пирновская терробщина может быть создана только принудительно
Проект “Децентрализация”: Процесс объединения в Барышевке даже не начали
Проект “Децентрализация”: Терробщина с центром в Украинке может быть названа Трипольской
Проект “Децентрализация”: Рожновская терробщина не может определиться с центром
“Проект Децентрализация”: Обухов может присоединить окрестные села
Проект “Децентрализация”: Иванковская ОТО поборется за зону отчуждения
Проект “Децентрализация”: Ташанская терробщина год ждет позитивного вывода КОГА
Проект “Децентрализация”: Березанская терробщина будет проходить процедуру создания ОТО заново
Проект “Децентрализация”: Володарский район не планирует объединяться в ближайшее время
Проект “Децентрализация”: Полесский район этим летом планирует начать процесс объединения
Проект “Децентрализация”: Богуславская ОТО может объединить не все сельсоветы
Проект “Децентрализация”: Ракитнянский район может объединиться в две терробщины
Проект “Децентрализация”: Калиновская терробщина может быть создана с разрешения Кабмина
Проект “Децентрализация”: Белая Церковь может присоединить три сельсовета
Проект “Децентрализация”: В Броварском районе может появиться Придеснянская терробщина
Проект “Децентрализация”: Потенциальная Вишневская ОТО начала процесс объединения
Проект “Децентрализация”: Германовка и Григоровка Обуховского района хотят быть центрами одной ОТО
Проект “Децентрализация”: Сельсоветы Таращанского района не хотят объединяться в терробщину
Проект “Децентрализация”: Процесс создания Чабановской терробщины стоит на месте
Проект “Децентрализация”: Скандальная Бучанская ОТО первой на Киевщине воспользовалась законом о присоединении
Проект “Децентрализация”: Потенциальная Томашовская терробщина объединит два района Киевщины
Проект “Децентрализация”: Ржищев начал присоединять села двух районов
Проект “Децентрализация”: Потенциальная Бородянская терробщина готова идти на выборы
Проект “Децентрализация”: Фастов планирует присоединить окружающие села
Проект “Децентрализация”: потенциальная Киево-Святошинская терробщина разделилась на две ОТО
Проект “Децентрализация”: КОГА утвердила Мироновскую терробщину
Проект “Децентрализация”: Заборский сельсовет не отдадут Боярке
Проект “Децентрализация”: Барышевская ОТО готовится к выборам
Проект “Децентрализация”: вялое руководство, имитация объединения и недостаточный результат
Проект “Децентрализация”: Обухов планирует присоединить один сельсовет
Проект “Децентрализация”: Березань присоединила пять сельсоветов
Проект “Децентрализация”: Богуславская ОТО не пошла на зимние выборы из-за бездействия КОГА
Проект “Децентрализация”: Ковалевскую терробщину за один день утвердили в КОГА и отправили на выборы
Проект “Децентрализация”: жители Клавдиево-Тарасово просят президента ускорить их объединение
Проект “Децентрализация”: выборы в терробщинах Киевщины под угрозой срыва
Проект “Децентрализация”: 4 сельсовета Иванковского района тормозят создание терробщины
Проект “Децентрализация”: в Бузовском сельсовете скандал из-за присоединения к Ирпеню
Проект “Децентрализация”: потенциальная Вишневская терробщина готовится подавать документы в КОГА
Проект “Децентрализация”: в Ирпене со скандалом пытаются присоединить два сельсовета
Проект “Децентрализация”: Полесский район отложил объединение на следующий год
Проект “Децентрализация”: еще 6 сельсоветов могли бы присоединиться к Ржищеву
Проект “Децентрализация”: терробщины Киевщины просят парламент провести объединение по закону
Проект “Децентрализация”: Киевщина оказалась в числе аутсайдеров рейтинга формирования ОТО
Проект “Децентрализация”: терробщинам Киевщины урезали дотацию на содержание школ и больниц
Проект “Децентрализация”: сельсоветы Белоцерковщины просят Киевоблсовет ускорить их присоединение к городу
Проект “Децентрализация”: Гройсмана просят разобраться с объединением территориальных общин на Згуровщине
Проект “Децентрализация”: протестующий Ворзель войдет в состав Бучанской ОТО
Проект “Децентрализация”: Киевская ОГА одобрила создание Томашовской терробщины
Проект Децентрализация: в Васильковском районе может появиться Калиновская терробщина
Проект Децентрализация: КОГА утвердила создание Глевахской ОТО
Проект Децентрализация: Созданию Макаровской ОТО угрожает новоявленная Комаровская община
Проект Децентрализация: Ташанская терробщина готова идти на выборы
Проект Децентрализация: Гребенковская терробщина поборется за положительное заключение КОГА
Проект Децентрализация: Гатное и Вита-Почтовая хотят спастись от столицы совместным объединением
Проект Децентрализация: Гостомель борется с Ирпенем за создание отдельной общины
Проект “Децентрализация”: администрация Терещука выдала общинам Киевщины еще два позитивных вывода
Проект “Децентрализация”: Калиновская община Броварского района может объединить четыре сельсовета
Проект “Децентрализация”: Сельсоветы Фастовского района надеются успеть добровольно объединиться в Кожанскую ОТО
Проект “Децентрализация”: теробщины Киевщины жалуются на нехватку инфраструктурной субвенции
Проект “Децентрализация”: судебное дело о присоединении Заборья к Боярке рассмотрят заново
Проект “Децентрализация”: смена власти в Копылове заблокировала создание Березовской терробщины
Проект “Децентрализация”: села Бориспольщины хотят спастись от города созданием Золочевской общины
Проект “Децентрализация”: КОГА утвердила создание Обуховской терробщины
Проект “Децентрализация”: Гоголевская община продолжит объединение после утверждения перспективного плана
Проект “Децентрализация”: процесс утверждения Вишневской общины может затянуться до конца года
Проект “Децентрализация”: Козинскую общину Обуховского района могут исключить из перспективного плана
Проект “Децентрализация”: в Бородянском районе суды тормозят объединение общин
Проект “Децентрализация”: Островская община просит президента Зеленского разобраться с решениями КОГА
Проект “Децентрализация”: села потенциальной Боровской ОТО может переманить новоявленная Мотовиловская община
Проект “Децентрализация”: миллионные долги могут оставить жителей Калитянской ОТО без воды и света
Проект “Децентрализация”: Таращанский район может разделиться на две общины
Проект “Децентрализация”: теробщины Киевщины недополучают налоги за землю
Проект “Децентрализация”: бюджеты четырех теробщин Киевщины оказались под угрозой
Проект “Децентрализация”: Киевщину могут поделить на шесть районов
Проект “Децентрализация”: пять теробщин Киевщины хотят расшириться за счет окрестных сел
Проект “Децентрализация”: села на Васильковщине, рассорившиеся из-за реформы, могут объединить насильно
Проект “Децентрализация”: Киевская ОГА дала сельсоветам последний шанс добровольно присоединиться к ОТО
Проект “Децентрализация”: Бориспольщина и Белая Церковь не определились с центрами развития теробщин
Проект “Децентрализация”: общины Киево-Святошинского района требуют от КОГА пересмотреть состав и количество местных общин
Проект “Децентрализация”: Киевоблсовет просит ВРУ и Кабмин разобраться с проблемными селами Киевщины
Проект “Децентрализация”: вокруг потенциальной Боярской теробщины разгорелся новый скандал
Проект “Децентрализация”: КОГА может вынести негативный вердикт потенциальной Пристоличной ОТО
Проект “Децентрализация”: села Киево-Святошинского района спешно взялись за объединение
Проект “Децентрализация”: Бориспольщину разделят на шесть теробщин
Проект “Децентрализация”: потенциальная Березовская ОТО под угрозой срыва
Проект “Децентрализация”: судьбу потенциальной Феодосиевской общины решит Кабмин
Проект “Децентрализация”: Мироновская ОТО расширила границы за счет трех сельсоветов
Проект “Децентрализация”: Богуславская ОТО просит Кабмин откорректировать перспективный план
Проект “Децентрализация”: Обуховская ОТО поборется за окружающие села с потенциальной Козинской общиной
Проєкт “Децентралізація”: Петропавлівська і Софіївська Борщагівки проти об'єднання з Вишневим та столицею
Проєкт “Децентралізація”: села Переяслав-Хмельницького району відстоюють потенційну Гайшинську громаду
Проєкт “Децентралізація”: найгучніші провали й успіхи Київщини у 2019 році
Проєкт “Децентралізація”: Київщина увійшла в ТОП-5 областей-аутсайдерів за рейтингом формування спроможних громад
Проєкт “Децентралізація”: на Київщині стартувало примусове об’єднання громад
Проєкт “Децентралізація”: сільради Київщини знову відмовляються об’єднуватися із містянами в одну громаду
Проєкт “Децентралізація”: села Миронівського та Кагарлицького районів готові протестувати проти Ржищівської ОТГ
Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини вимагають від уряду обіцяного ПДФО
Проєкт “Децентралізація”: зміни в Конституцію та права громад
Проєкт “Децентралізація”: десятки громад на Київщині запізнились втрапити в перспективний план
Проєкт “Децентралізація”: Київщина виступила за ліквідацію районних рад
Проєкт “Децентралізація”: села Києво-Святошинського району погрожують перекривати дороги у разі насильницького об'єднання
Проєкт “Децентралізація”: одиниці тергромад Київщини потрапили в рейтинг потужних ОТГ України
Проєкт “Децентралізація”: секвестр бюджету залишить ОТГ без засобів для існування та боротьби з епідемією
Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини озброюються засобами захисту та ведуть профілактичну боротьбу з коронавірусом
Проєкт “Децентралізація”: Ірпінь та Бородянка поборються за звання райцентру субрегіонального рівня
Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини нажахані перспективою укрупнення та централізації повноважень
Проєкт “Децентралізація”: громади Фастівського району виступили проти примусового об’єднання
Проєкт “Децентралізація”: Обухівська громада планує розширюватися за рахунок суміжних сіл
Проєкт “Децентралізація”: Кабмін схвалив ще 45 ОТГ Київщини
Проєкт “Децентралізація”: Вишгород зазіхнув на звання центру Приірпіння
Проєкт “Децентралізація”: Кабмін змінив конфігурації п’яти громад Києво-Святошинського району
Проєкт “Децентралізація”: Урядовий проєкт укрупнення районів обурив Київщину (опитування)
Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини позбавлять фінансової залежності від районних радПроєкт “Децентралізація”: громадам Київщини дозволили змінювати цільове призначення землі та затверджувати містобудівну документацію
Проєкт “Децентралізація”: села Київщини боронитимуть право на добровільне об’єднання в суді
Проєкт “Децентралізація”: Мінгромад обіцяє ОТГ поповнення бюджетів за рахунок ПДФО
Проєкт “Децентралізація”: асоціаціям Київщини не вдалось відстояти “мажоритарку” для сіл
Проєкт “Децентралізація”: На Київщині через недобровільність об’єднання знову судяться Боярка і Забір’я
Проєкт “Децентралізація”: Миронівська ОТГ планує заробляти на природі та інвестиціях
Проєкт “Децентралізація”: Студениківська ОТГ збагатиться за рахунок банку землі та “Ниви Переяславщини”
Фото: колаж KV
КиевVласть
Оренда вже дістала власників землі! Укладання кабального договору оренди – це те. чого робити не хочеться. Тому заклик “Не переукладайте договори оренди” знаходить свій відгук у власників землі. Укласти договір з ненависним з різних причин і обставин орендарем вже стає неприродньо.
Знаходить свій відгук і заклик “Про надання законом права власникам землі розривати договори оренди землі за власним бажанням”, як головна умова вільного розпорядження землею.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Звільнивши землю з-під ненависного орендаря, селянин постане перед питанням: “А що далі?” Хоча це питання постає набагато раніше, а відсутність відповіді на нього й призводить до продовження багатьма власниками землі вимушеної згоди на надання своєї землі в ненависний найм.
Відчуття того, що оренда – це неправильно, живе в нас на підсвідомості. Та й розуміння того, що хтось несправедливо збагачується на твоєму, постійно присутнє і вже тисне свідомо.
Самостійно господарювати – воно саме те! Але тут з’являються запитання: “Як господарювати самостійно? Де брати техніку? Де брати гроші? Як бути з податками? Як вести облік?”.
Запитання логічні й доречні.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм
Подписаться
Перш за все, потрібно визначитися в тому, що таке самостійне господарювання.
Самостійне господарювання має одну головну ознаку: власник землі є і власником результату господарювання (врожаю), власником доходу, власником прибутку. Самостійне господарювання дає можливість у 2-4 рази збільшити свій дохід (прибуток) від землі.
Самостійно господарювати можна одноосібно чи в об’єднанні з такими ж, як ви, власниками землі, що набагато вигідніше з багатьох причин.
Те самостійне господарювання, з яким ви стикалися, про яке знаєте чи чули – це коли власник землі після припинення орендних відносин (чи ніколи й не здавав в оренду) одноосібно обробляє землю власною чи найманою технікою.
У власника землі після припинення договору оренди можуть скластися наступні грошово-технічні ситуації:
Є власна техніка і є необхідні гроші для забезпечення діяльності на власній землі.
Немає техніки, але є достатньо грошей на наймання техніки й достатньо грошей для забезпечення діяльності на власній землі.
Немає ні техніки, ні грошей.
Найбільш розповсюджена ситуація: коли у власника землі немає ні техніки, ні грошей. Відсутність і техніки, і грошей і є тією проблемою, яка перешкоджає прийняти рішення господарювати самостійно на своїй землі.
Ще однією перешкодою в усвідомленні можливості самостійно господарювати для власника землі є його віковий стан чи стан здоров’я.
Для когось перешкодою для самостійного господарювання, як вважає власник землі, є його зайнятість, неможливість займатися організаційними питаннями з самостійного господарювання на землі.
Щоб господарювати одноосібно, необхідно мати власні засоби для господарювання: техніку й гроші чи тільки гроші. Оскільки пропонується виключно “легальне” господарювання, то одноосібнику необхідно в той чи інший спосіб оподатковуватися.
Ціна на врожай для одноосібників залежить від того, чи зареєстрований одноосібник платником податку на додану вартість (ПДВ). Як правило, власнику землі-одноосібнику аж ніяк не зручно й не вигідно реєструватися платником ПДВ, вести бухгалтерський облік (для цього необхідні додаткові витрати й не тільки на бухгалтера), тому “одноосібники” таку реєстрацію не роблять і, відповідно, змушені продавати врожай за ціною на 25-30% нижчою, що залишається кращим варіантом, ніж бути платником ПДВ.
Як бачимо, для одноосібного господарювання існує багато перешкод: наявність власних грошей для організації обробки землі; облік та сплата податків, ціни на продукцію, час, фізичні й організаційні можливості.
Але ці всі явні чи надумані власником землі перешкоди не є тим, чим здаються. Для уникнення фінансових, податкових, економічних, фізичних, емоційних та інших перешкод для самостійного господарювання на землі необхідно розглянути й здійснити самостійне господарювання через об’єднання власників землі – через участь у Товаристві власників землі.
Загальні Принципи роботи Товариства власників землі
При участі власника землі у Товаристві власників землі організаційні, фінансові питання, питання обліку й звітності та інші питання бере на себе вже саме Товариство, яке є підзвітним своєму учаснику-власнику землі.
З точки зору об’єднання (кооперації) активів і зусиль власників землі, їх колективне господарювання через участь у Товаристві власників землі переважає одноосібне (сімейне) за сукупною ефективністю. Одноосібний (сімейний) спосіб господарювання, в основі якого непересічні особисті знання, вміння та трудові якості власника землі та членів його сім'ї, має поодиноку реалізацію й може бути інтегрований у колективне господарювання для збільшення своєї ефективності.
Товариство власників землі – це об’єднання власників землі незалежно від віку й фізичних можливостей, метою діяльності якого є формування прибутку з подальшим його розподілом між Учасниками Товариства (власниками землі) відповідно до їхнього внеску, а саме – землі, наданої для обробітку Товариством. Товариство – своєрідний виконавець робіт для власника землі на його землі.
Формування прибутку Учасника Товариства персоналізоване й формується за результатами господарської діяльності Товариства на земельній ділянці, яка належить Учаснику Товариства.
Економіко-організаційна форма реалізації господарської діяльності Товариства передбачає самостійне господарювання як за рахунок власних засобів та коштів, так і за рахунок співпраці з Підрядними організаціями, або комбіноване здійснення господарювання. Тому залучення відповідального Підрядника – одна з можливостей перейти до самостійного господарювання.
У Товаристві власники землі господарюють публічно (офіційно), сплачуючи всі податки, збори і платежі.
Основні права і обов’язки учасників Товариства
1. Власник землі стає учасником Товариства власників землі.
2. Власник землі надає в користування Товариству власників землі, учасником якого він сам і є, належну йому земельну ділянку. Право власності на землю залишається в селянина, і земля в жоден спосіб не може бути відчужена (відібрана) у селянина, передана в заставу, продана чи поміняна.
3. Власник землі вільний у своєму виборі. Учасник Товариства-власник землі може вийти з Товариства разом з правом користуватися його землею впродовж 1-го року, попередивши про це Товариство.
4. Учасник Товариства-власник землі отримує прибуток від самостійного господарювання через участь у Товаристві власників землі на належній йому земельній ділянці. Результат господарювання на земельній ділянці належить власнику земельної ділянки і формує його персональний прибуток.
5. У Товаристві існуватимуть органи контролю. Такі ревізійні органи важливі при контролі й перевірці виконання робіт та постачання товарів Підрядником.
6. Кожен учасник Товариства має право проводити контроль за роботою Товариства й Підрядника на власній ділянці.
7. Виконавчий орган. Директор може бути обраний учасниками з числа самих учасників Товариства, селян-власників землі або найнятий на підставі професійних якостей. У Товаристві буде наглядова рада, сформована з учасників Товариства, селян-власників землі.
Фінансування Товариства власників землі
Відсутність коштів та засобів у Товариства може бути замінена Підрядником з усього комплексу робіт і постачання матеріалів – це найпростіший і найшвидший спосіб. Також в майбутньому можна очікувати на фінансування Товариства державою, на чому я наполягатиму разом зі створеними Товариствами.
Підрядник
Відповідальний Підрядник – важлива складова реалізації самостійного господарювання. Відповідальний Підрядник – це особа, яка спроможна й має бажання забезпечити проведення всього комплексу робіт з рослинництва для Товариства власників землі з гарантією якості робіт, товарів та послуг.
Вимоги до потенційних підрядників прості:
- бажання працювати “на землі”;
- наявність матеріальної бази;
- легальні джерела фінансування;
- колектив, сформований з досвідчених і вмотивованих спеціалістів;
- відсутність “жлобства” по відношенню до селян.
Вітається у потенційного підрядника відсутність землі в оренді та його готовність до “переїздів” і обробітку невеликих площ (ділянок) землі.
Розрахунок з Підрядними організаціями, які будуть виконувати комплекс робіт з рослинництва за власний кошт, відбуватиметься після продажу Товариством результатів діяльності – врожаю.
Територіальна організація Товариства власників землі
Товариство власників землі може бути організовано в межах певного села, об’єднувати власників з сусідніх сіл чи мати національний рівень і об’єднувати власників землі незалежно від місцезнаходження земельної ділянки та проживання власника землі – це Всеукраїнське Товариство власників землі.
Важко переоцінити роль Всеукраїнського Товариства власників землі. Як і будь-яке Товариство, Товариство власників землі метою своєї діяльності має збільшення доходів (прибутку) власників землі.
Процес об’єднання власників землі в Товариства буде складний і матиме потужний спротив від орендарів та їх угруповань. Важко від початку об’єднатися власникам землі в певному селі чи селищі – необхідний приклад. Хоча у власників землі вже давно є усвідомлене бажання самостійного господарювання, адже ефективність від самостійного господарювання є вищою.
Тому необхідним є створення Всеукраїнського Товариства власників землі, яке має за мету об’єднувати власників землі незалежно від місця знаходження землі та її власника.
Всеукраїнське Товариство Власників землі створено з метою полегшення й спрощення організації переходу і започаткування самостійного господарювання власників землі. Всеукраїнське Товариство власників землі буде забезпечувати реалізацію самостійного господарювання власників землі в будь-якій частині України. Тим самим власникам землі не потрібно очікувати консолідації землею з іншими власниками, а своїм прикладом вони заохочуватимуть й інших власників землі переходити до такої прогресивної фори земельних відносин і збільшення прибутку від землі.
Розподіл прибутку Товариства між учасниками-власниками землі
Прибуток, отриманий Товариством, розподіляється пропорційно внеску кожного учасника – землі, переданої в користування Товариству на підставі оцінки землі та її площі.
Коли можна починати створювати Товариства власників землі
Створювати Товариства можна вже зараз, інше питання – коли воно може розпочати роботу.
Власники землі, договори оренди у яких закінчуються найближчим часом (до двох років), можуть не поновлювати оренду, а створювати в межах своїх сіл Товариства, змінювати орендаря на підрядника й розраховуватися з ним після продажу власного врожаю.
Якщо до закінчення договорів триваліший час, тоді залишається чекати. Але чекати активно. Як мінімум, питання створення Товариства необхідно обговорювати вже зараз і формувати загальну суспільну думку, вимагаючи у різний спосіб у депутатів прийняти закони для надання права власнику землі за своєю ініціативою “розривати” договори оренди.
Хто допоможе у створенні та організації роботи Товариства
Допомогу в створенні Товариств буде здійснювати Всеукраїнське об’єднання власників землі. Фактично ми самі собі допомагаємо через об’єднання своїх зусиль і можливостей та діючи організовано.
Особисто я вже допомагаю – роз’яснюючи й пропонуючи зміну форми земельних відносин через долучення до Всеукраїнського об'єднання власників землі й участі у Товаристві власників землі.
Ознайомлюватися з матеріалами та діяльністю Всеукраїнського об'єднання власників землі можна за посиланням https://www.facebook.com/groups/144907373624154/.
Товариство власників землі – перспективна форма об’єднання власників землі з метою збільшення отримання доходу від землі (прибутку).
Товариство власників землі буде впроваджуватися в Україні. Це ознака прогресивності земельних відносин.
На підтримку розвитку прогресивних земельних відносин має слугувати Закон України “Про прогресивні земельні відносини”. Відповідно до цього закону передбачена всебічна підтримка власників землі при переході до самостійного господарювання й отримання більших прибутків від землі, в тому числі надається власникам землі право розривати договори оренди.
Усвідомлюємо, об’єднуємося, діємо!
Читайте: Вибори, вибори, кандидати... Виборчий маргінес проти Права розривати договори оренди землі
Роман Головін, розробник і втілювач Народної земельної реформиКиевVласть
Лідер партії “Рідна країна” Микола Томенко переконаний, що найбільші оборудки столичного міського голови Віталія Кличка пов’язані з метро, адже він за 6 років не відкрив жодної станції, проте на 400% збільшив ціну проїзду, а над станціями метро ведеться масштабне будівництво.
Про це KV стало відомо з повідомлення Миколи Томенко на його сторінці в Фейсбук.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
“Метро – найпопулярніший вид транспорту в столиці, яким в середньому користуються 1,4 млн пасажирів на день. Саме метро отримує найбільше коштів з усіх видів комунального транспорту. Отримує, але вони так і лишаються “під землею”, бо не бачать кияни ані покращення умов перевезення чи нових станцій, ані гідних заробітних плат для працівників метрополітену. Як так відбувається? 6 років тому виборча кампанія Кличка розпочалась з обіцянок масштабної розбудови метрополітену. За цей час не збудували жодної станції. Тільки ціна проїзду виросла на 400% – з 2 до 8 гривень. Для порівняння візьмемо країни близького зарубіжжя, бо в Європі вже давно вирішили транспортні проблеми. Так от, за ці ж 6 років у Мінську відкрились 14 станцій, а в Москві – 41”, – написав Микола Томенко.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм
Подписаться
За його словами, окрім цього, метрополітен виплачує борги за корупційні схеми, які були проведені ще за часів Черновецького.
“Команда Кличка не спромоглася захистити інтереси киян. Ця безвідповідальність коштувала 2 мільярдів гривень. Зате на землі “все добре” – над тунелем метро біля станції Шулявська будують 40-поверховий житловий комплекс, над станцією метро Житомирська та захисній зоні метрополітену будують сьогодні офісний центр з паркінгом, біля метро Оболонь будують ЖК Obolon Plaza і таких прикладів багато. Наче й забули вже історію з будівництвом над станцією метро "Героїв Дніпра", коли будівельники пробурили діру в підземний вестибюль, від чого з’явились тріщини в стінах і серйозна загроза безпеці працівників та пасажирів”, – нагадав Микола Томенко.
Він припустив, що Кличкові та його команді просто невигідно розбудовувати метрополітен.
“Очевидно, що столичній владі на чолі з Кличком не вигідно будувати метро, значно більше вони заробляють, коли роздають земельні ділянки над станціями забудовникам! Для нашої команди громадського руху “Рідна країна” буде пріоритетним завданням розвивати найпопулярніший транспорт серед киян й розпочати інтенсивне будівництво станцій метро, а не шоу-мостів чи фонтанів” – констатував Микола Томенко.
Читайте: Кличко велел Комарницкому и Плису выбивать деньги из подрядчиков на транспортной инфраструктуре, – Голос.ua
Фото: KV
КиевVласть
У відстоюванні права на землю учасники АТО дійшли до суду. Виборюють заповітні гектари в Київській ОГА ветерани війни вже не один рік. АТОвці запевняють – попередня влада позбавила їх законних наділів несправедливо. Врешті Феміда постановила, що чинна КОДА має виправити помилки попередників і надати ділянки на Білоцерківщині двом учасникам бойових дій. Та ветеранські організації Київщини продовжують закидати каміння на адресу вищого керівництва. Кажуть, виділення землі військовим давно переросло в корупційні схеми на місцях.
Як стало відомо KV, 22 липня голова Київської ОДА Василь Володін підписав розпорядження № 350 “Про виконання постанови суду” та № 351 “Про виконання рішення суду” щодо виділення земельних ділянок учасникам бойових дій на Київщині.
“…на виконання постанови Київського окружного адміністративного суду від 20 березня 2018 року у справі № 810/3190/17, […] громадянину Іванову Юрію В’ячеславовичу надається дозвіл на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для індивідуального житлового будівництва орієнтовною площею 0,10 га, що розташована в адміністративних межах Фурсівської сільської ради Білоцерківського району Київської області, за межами населеного пункту”, – йдеться у документі № 350.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Прецеденти
Так, восени 2017 року громадянин Юрій Іванов звернувся до Київського окружного адміністративного суду. Позивався він на Київську ОДА через відмову у розробці проєкту із землеустрою щодо відведення ділянки у Білоцерківському районі. А саме: у межах земель колишнього військового містечка "Гайок".
У суді ж КОДА мотивувала відмову в надані землі тим, що ділянка належить до земель Міноборони. Тож подібна передача ділянок із земель державної або комунальної власності за відсутності детального плану території забороняється.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм
Подписаться
Суд же зауважив, що ще у 2006 році Білоцерківська РДА передала (розпорядження № 251 від 7 липня 2006 року) ці землі військового містечка № 50 площею 330 га в запас на баланс Фурсівської сільради. Тож підстав, які б вказували на відсутність земель для передачі чи на невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, немає.
Цікаво, що є постанова Верховного суду від 20 червня 2018 року стосовно самого розпорядження Білоцерківської РДА № 251. Зокрема, у позовній заяві перший зам прокурора Київської області стверджував, що адміністрація фактично перевищила свої повноваження в передачі земель, бо це є компетенцією Кабміну. Утім, Верховний суд позов не задовольнив.
Читайте: Киевская ОГА передала Службе внешней разведки землю в Белоцерковском районе
Інший судовий прецедент стосувався (справа № 320/1557/19) відведення земельної ділянки площею 0,10 га (кадастровий номер: 3220488300:05:008:0336) у власність Олексію Дубченко. Ділянка розташована за межами населеного пункту на території Фурсівської ОТГ Білоцерківського району. Проєкт землеустрою був розроблений Білоцерківським міськрайонним виробничим відділом Київської обласної філії ДП “Центр ДЗК”.
Причина позову на КОДА – аналогічна. Однак АТОвець вимагав не тільки визнати відмову протиправною, а й стягнути з адміністрації 60 тис. гривень компенсації моральної шкоди. Судова тяганина з цього питання тягнеться ще з 2015 року. Не зважаючи на те, що Дубченко двічі вигравав суди, КОДА продовжувала надавати відмови. Аргументували тим, що дане питання не в повноваженнях адміністрації і рішення суду не можуть їх зобов’язати до виконання. Лише в 2017 році ексочільник КОДА Олександр Горган таки погодив розробку проєкту землеустрою. Але цей проєкт КОДА у 2018 році “забракувала”.
Врешті у 2019 році суд дійшов висновку, що ділянка справді розташована за межами населеного пункту в адмінмежах Фурсівської ОТГ, і тому не належить до компетенції Київської ОДА. Проте КОДА може погодити проєкт землеустрою – що і зобов’язав її зробити. Утім, у моральній компенсації Дубченко все ж відмовили.
Судові справи датуються 2018 та 2019 роками. Та адміністрація для виконання постанов мала дочекатися закінчення терміну щодо подання апеляційних скарг. Суд же в обох випадках схилився до думки, що КОДА безпідставно та протиправно відмовляла військовим у дозволі на розробку документації із землеустрою.
Як вдалося дізнатися KV від анонімного джерела у Білоцерківському районі, це – не поодинокі випадки із судовими тяганинами в боротьбі за право одержати обіцяну землю.
“Якщо взяти статистику, то у порівнянні з іншими районами, Білоцерківщина та ветерани АТО Білої Церкви одержали землю. Так, не всі, але не варто і забувати, що ветеранів війни у Білоцерківському районі найбільше”, – розповіли KV.
За словами ж голови Білоцерківської райради Володимира Шевченко, сьогодні проблеми з видачею землі є в кожному населеному пункті. Здебільшого вони пов’язані з відсутністю вільної землі в місцевих резервах.
“Учасники бойових дій зверталися і продовжують звертатися в сільські ради, в район. Але вільних земельних ділянок в межах населених пунктів в районі вже немає. Вона вся розподілена: або перебуває в оренді, приватній власності. Виділялися ділянки, по можливості, і учасникам АТО – всім, хто звертався. Здебільшого сьогодні цими питаннями займаються асоціації учасників бойових дій. Вони збирають інформацію, документи, ведуть ці справи. Є випадки, коли учасники АТО одержують землю у власність чи в оренду на певний період, навіть не в нашому районі”, – розповів він.
Питання без відповідей
У подібну земельну пастку потрапили і понад 500 учасників бойових дій Сквирського району. З них ділянки по 2 га одержали лише 60%. Приблизно 200 наказів було надано на розробку проєктної документації під садівництво.
Як розповіла KV заступник голови координаційної ради учасників антитерористичної операції при Київській ОДА, очільниця ГО “Спілка учасників АТО Сквирщини” Олена Редюк, вона неодноразово зверталася до Геокадастру з офіційним запитом, як від імені спілки, так і громадської ради при КОДА. Проте всі звернення щодо надання військовим землі залишені без уваги.
Останнє звернення ГО “Спілка учасників АТО Сквирщини” до нової очільниці Геокадастру направлене 7 серпня цього року.
“Ми знаємо, що в області приблизно 18 тис. учасників бойових дій. До Геокадастру ж зверталися з простим питанням: скільки учасників бойових дій, сімей загиблих та померлих у Київській області вже одержали землю. Реакція – нульова. Офіційні запити просто ігнорують. У зверненнях же ми наголошуємо, що існує корупційна схема надання земельних ділянок спеціально не за фактичним місцем проживання. Чинне законодавство просто підтасовується під певних латифундистів. Правове поле нівелюється і цинічно використовується”, – розповіла вона.
Так, у зверненні зауважено, що масові прецеденти та зловживання почали відбуватися в 2019 році, саме після підписання меморандуму між колишнім Прем’єр-міністром Гончаруком та ГО "Всеукраїнська асоціація учасників бойових дій" в Білій Церкві.
За словами ж Редюк, здебільшого ветерани війни звертаються за одержанням землі для ведення особистого селянського господарства. І такими аграрними районами в області є Тетіївський та Сквирщина. Наприклад, громадянин з Луганщини хоче одержати землю в Сквирському районі. І йому на це надають першочергове право через ці корупційні схеми.
Показовим же у вирішенні земельних питань, на її думку, є саме Тетіївський район.
“За інформацією голови Тетіївської громадської організації, за статистикою видано приблизно 700 наказів і майже всі 500 учасників АТО одержали землю. У Сквирському ж районі станом на 7 серпня 2020 року загалом було подано більше 2 тис. наказів. Із них 1583 одержали дозволи на розробку, а 775 особам – відмовлено. На кожного ж АТОвця завозилась документація разів з п’ять. За даними Центру соцдопомоги учасникам АТО при Сквирській РДА, землю в районі з 2015 року одержало приблизно всього 250 учасників бойових дій. Так, Сквирський район – аграрний, але тут бракує вільних робочих місць. Бракує в країні і військових психологів. І якби хлопцям дали по 2 га, то і реабілітація їм була би не потрібна. Одержавши зайнятість, вони зможуть утримувати сім’ю і будуть знати – вони потрібні суспільству”, – резюмувала вона.
Опитування
Як розповіли KV керівники відповідних районних асоціацій та громадських спілок, за законом військові мають право на землю у межах норм безоплатної приватизації. Кожному АТОвцю мають надавати у власність землю для ведення садівництва (0,12 га), особистого селянського господарства (2 га), будівництва (до 0,15 га) чи індивідуального дачного будівництва (0,10 гектара). Проте на практиці вони одержують зовсім інше.
Голова громадської організації "Асоціація учасників бойових дій і АТО Васильків" Артем Хасанов:
Так, є неодноразові випадки, коли хлопці одержували відмови у виділенні земельних ділянок. Відверто скажу, землю – не видають взагалі. Землі – немає. Уже шість років про це говорять-говорять, але нічого і ніхто не вирішує. Вирішення цієї ситуації нікому не потрібне і нецікаве. Особливо депутатам, які займаються лише своїми справами. Кажуть, що це не в їхній компетенції вирішувати питання видачі земельних ділянок. Пощастило лише одиницям, хто встиг здобути ділянки саме під забудову у власному населеному пункті.
Член правління ГО “Всеукраїнської асоціація учасників бойових дій”, керівник ГО "Асоціація учасників бойових дій та учасників АТО" в Білій Церкві Микола Гніушевич:
Ми багато займалися земельними питанням. Були і суди, як з позитивними, так і негативними результатами. Асоціація має підписаний меморандум з Геокадастром про співпрацю. Нині ж змінилося не лише обласне керівництво, а й Держгеокадастру. І наразі призупинилися всі процеси з видачі землі за діючою програмою Геокадастру. Ця незрозуміла ситуація тягнулася два місяці. У Київській області вже нарешті призначили нове керівництво.
Керівниця ГС “Ветеранський простір” по Київській області Світлана Шеповалова:
Учасники АТО всіма цими процесами незадоволені. Ситуація взагалі плачевна. Тому що земельні ділянки вони не одержують або одержують у вигляді паю. У Держземгеокадастрі ж запевняють – проблем не має. Так, можна зайти на їхній сайт і подивитися статистику: скільки ділянок вони надали учасникам бойових дій. Але ж кому саме, з якої області – невідомо. Відповіді на запити вони не надають, так само як і голови деяких сільрад. Геокадастр надавав ділянки за межами населених пунктів. Але триває процес децентралізації і ці землі мали передати громадам. Та ці процеси затягнулися. На тому тижні, і це напередодні місцевих виборів, у Броварському районі взагалі депутати вирішили швиденько видати собі земельних ділянок. А решті, хто був на черзі, у тому числі і учасникам АТО, родинам загиблим, так нічого і не дали. З цього приводу виник дуже гучний скандал.
Так, згідно з інфографікою Держгеокадастру, за час існування ініціативи, загалом учасникам АТО виділено понад 17 тис. га земельних ділянок за межами населених пунктів.
З них по Київській області, станом на 25 червня, Геокадастром прийнято заяв на одержання ділянок від 41423 осіб. З них затверджено 29028 рішень щодо надання дозволів на розробку проєктів землеустрою та відмовлено 12037 військовим, на розгляді – 358 заяв.
Нагадаємо, як раніше повідомляла KV, в Київській області це – не поодинокий скандальний випадок з видачею землі для учасників АТО.
Так, в 2018 році мерія Боярки віддала вільну землю в центрі міста під будівництво багатоповерхівки, що обурило учасників АТО. Адже для них законної землі в міськраді не знайшлося, а "куму мера" ділянку дали. Тож упродовж двох місяців ветеранам довелося жити на "будівельному майданчику" і відстоювати свої права. Керівництво ж міста тоді запевняло, що землею АТОшників вже наділили.
Читайте: Киево-Святошинский райсовет повоюет с Боярской мэрией за землю участников АТО
А навесні 2019 року військові Гостомеля на Київщині вирішили об'єднати свої ділянки, виділені їм місцевою владою, і обміняти на квартири від забудовника. Але зустріли спротив влади.
Читайте: В Гостомеле ветераны АТО не могут распоряжаться своей землей из-за “бойкота” местной власти (видео)
А в грудні минулого року Служба безпеки України підозрювала посадових осіб Обухівської міськради і мера Обухова в привласненні землі, призначеної для переселенців і учасників АТО. П'ятьом організаторам схеми незаконного відчуження землі, включаючи мера Обухова, була оголошена підозра в рамках відкритого кримінального провадження.
Читайте: Мэру Обухова объявили о подозрении в присвоении земли для переселенцев и участников АТО
Фото: колаж KVКиевVласть
Столична влада на чолі з Віталієм Кличко навмисно програє суди забудовнику скандального об’єкту за адресою проспект Перемоги, 50-А. Таку думку висловили юристи та активісти, котрі 10 серпня прийшли протестувати до Окружного адміністративного суду, де розглядається справа щодо законності цього будівництва.
Про це KV стало відомо із сюжета телеканалу “НАШ”.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
У сюжеті розповідається, що протестувальники впевнені у навмисному програші Кличком та його підлеглими судів.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм
Подписаться
“Маючи багаторічний досвід роботи адвокатом у сфері нерухомого майна, в даному випадку я бачу злочинну схему забудови вказаної земельної ділянки, яка неможлива без прямої участі Віталія Кличко. В даному випадку має місце змова міського голови, забудовника та суддів. Як мені здається, Кличко дав доручення спеціально суди програти забудовнику, таким чином він по суті “зливає” справу на користь забудовника вказаної земельної ділянки”, – впевнений адвокат Ігор Боровик.
В сюжеті розповідають, що історія забудови тягнеться з 2004 року, коли Київрада ухвалила рішення про відведення ділянки площею 0,31 га під забудову приватній компанії. Вже у 2007 через протести громадян столичні депутати це рішення відмінили. Але компанія повертати землю місту відмовилася. Почалися судові розгляди.
“Ми, як територіальна громада, маємо права, а столична мерія повинна захищати наші інтереси. Але видно що вони саботують цей процес. Вполне возможно, что Кличко увійшов у змову з цими забудовниками, які тепер хочуть замість скверу побудувати якийсь будинок”, – зазначив активіст Станіслав Підгородецький.
Активісти та юристи впевнені, що саме пасивна позиція столичної влади по даному питанню є причиною того, що земельну ділянку на проспекті Перемоги, 50-А досі не повернуто громаді Києва.
“Ми впевнені, що без безпосередньої участі Кличка, а точніше його команди, без його вказівки ці справи не зливалися б”, – резюмував активіст Ігор Кононенко.
Читайте: Нардеп Анна Бондарь просит Кличко рассказать правду о строительстве небоскреба на Шулявке
Фото: скрін відео
КиевVласть
Мер Києва Віталій Кличко, на думку активістів та деяких депутатів Київради, продовжує покривати “смотрящего” Дениса Комарницького та народного депутата Миколу Тищенка, які незаконно намивають пісок у Голосіївському районі столиці.
Про це KV стало відомо з сюжету телеканала “НАШ”.
В сюжеті повідомляється, що активісти прийшли на акцію під Міністерство юстиції, аби звернути увагу на саботаж повернення ділянки намиву піску від Комарницького та Тищенка до громади Києва.
“Комарницький, Тищенко грабують киян, вивозячи сотні тон піску кожного дня. Поліція їх покриває. Хто з ними в долі? Міський голова, міністр юстицій Малюська, тому що вони нічого не роблять для того, щоб зупинити це свавілля. Ми не маємо інших способів достукатись до влади, як обліпити Міністерство юстиції інформаційними плакатами, як звернутися до міського голови і сказати зупиніть. Якщо вони цього не зупиняють, то які висновки? Поліція, міський голова, міністр юстицій, Комарницький та Тищенко в долі. Грабують киян разом, вивозять пісок, руйнують мости, руйнують екологію”, – заявив депутат Київради Ігор Мірошниченко.
Журналісти телеканалу з посиланням на інформацію активістів кажуть, що Міністерство юстиції вже півтора місяці не розглядає скаргу щодо видалення з реєстру власності запису стосовно майна та договору оренди земельної ділянки за адресою вул. Промислова, 4. Саме цей запис в реєстрі дає можливість колишнім орендарям фактично за сприяння Віталія Кличка красти незаконно намитий пісок.
“Міністерство юстиції виявляється сьогодні під ковпаком кримінального авторитета пана Комарницького, який є так званим неформальним смотрящим за містом Києвом і за бюджетними коштами міста Києва. Який сьогодні причетний безпосередньо до незаконного видобутку піску на вулиці Промислова, 4 в Голосівському районі. Ця земельна ділянка загальною площею близько 17 га уже багато років використовується під незаконний намив та складування піску”, – констатував Ігор Мірошниченко.
У сюжеті також згадується про шкоду для екології, яку спричиняє незаконний намив піску.
“Отже, поки Віталій Кличко з чиновниками Міністерства юстиції покривають незаконний намив піску Комарницьким та Тищенком, київський бюджет втрачає мільйони гривень, заявляють активісти. А екологи кажуть про загрозу екологічної катастрофи через неконтрольований забір піску з дна річки Дніпро”, – резюмується в сюжеті.
Читайте: За потурання Кличка Комарницький та Тищенко незаконно видобувають пісок у києві, – Кирило Сазонов
Фото: коллаж KV
КиевVласть
Одна із найпотужніших ОТГ Київщини – Студениківська. Заради об'єднання з нею деякі села обивали високі пороги упродовж року, ба, навіть билися по судах. Бюджет громади нині сягає за 50 млн гривень. Про те, куди наступні сім років ОТГ планує вкладати свої кошти, а також чому в Студениках заговорили про власний банк землі, читайте у матеріалі KV про стратегії розвитку громад.
Як стало відомо KV, 5 листопада 2019 року Студениківська ОТГ затвердила стратегію розвитку громади на 2019-2026 роки.
За словами голови Студениківської ОТГ Марії Лях, розробка відбувалася у декілька етапів за підтримки і в рамках європейського проєкту "Підтримка реформи місцевого самоврядування – впровадження партисипативної моделі стратегічного планування в громадах північної, центральної і західної України". Над її втіленням громада активно працювала упродовж року. Всього ж на всі ці процеси знадобилося більше 1,5 року. Стратегія вибудовувалося відповідно до пропозицій, які надавалися від населення, депутатського корпусу та виконкому кожної сільради ОТГ.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
“Дорожня карта нашого розвитку – реальна. Ми розробили лише ті проєкти, які зможемо втілити. На жаль, хотілося, щоб у цих процесах брало більш активну участь і населення. Та ми намагалися створити таку Стратегію, яка б передбачала всі запити громадськості. Думаю, їх реалізація допоможе населенню переконатися у дієвості влади та викликати довіру до органів місцевого самоврядування. І не уявляю, як би відбулися вибори цьогоріч, не маючи громада цього документу. Ми сільська ОТГ, тож сьогодні нас найбільш турбує демографічна ситуація. У Стратегії чітко розписано, як цю проблему викорінити. Над цим зараз і працюємо і сподіваємося, що нова рада, яка зайде восени, цей напрямок продовжить. Сільську територію необхідно правильно використовувати, щоб вона стала цікавою для інвесторів”, – розповіла Лях.
Читайте: Села Барышевского района против присоединения к Березанской ОТО
Дорожня карта ОТГ
Як об’єднана громада, Студеники були сформовані ще в грудні 2017 року у процесі об’єднання з Козловською, Переяславською, Сомководолинською і Сосновською сільрадами. Восени ж до ОТГ мають приєднати ще дві території: Пристромську та Строківську сільради Переяслав-Хмельницького району та Семенівську - Баришівського району.
Читайте: Суд по скандальному присоединению сел Барышевского района к Студениковской ОТО перенесли на конец мая
Всього в раді ОТГ 22 депутати, серед яких крім БПП, є самовисуванці, представники "Аграрної партії", "Укропа", "Батьківщини" і "Свободи".
Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм
Подписаться
В Стратегії зауважено, що в ОТГ зберігається тенденція щорічного зменшення чисельності населення через погану народжуваність. Наразі загальна територія ОТГ охоплює площу в 191,37 кв. км з населенням в 4 339 осіб. Найбільша кількість населення проживає у адмінцентрі ОТГ – селі Студениках, найменша – 55 осіб – в селі Соснівка. Кількість же працездатного віку становить 2332 осіб, а це більше половини відсотків від загальної кількості жителів.
Головними роботодавцями на території є бюджетна сфера і приватні сільськогосппідприємства. Громада має розгалужену інфраструктуру. До освітньої мережі входить пять шкільних (385 учнів) і дошкільних (131 дитина) навчальних закладів. Медпослуги населення одержує в трьох амбулаторіях та трьох фельдшерських пунктах, які утримуються за рахунок коштів медсубвенції та коштів місцевого бюджету. Є заклади культури (БК, сільські клуби, бібліотеки) та духовності. Діють футбольні клуби. Необхідними комунальними послугами громаду забезпечує власне КП “Господар”.
Читайте: Проєкт “Децентралізація”: сільради Київщини знову відмовляються об’єднуватися із містянами в одну громаду
Великі плани
Громада наразі працює над створенням власного Центру надання адмінпослуг. У розробці – генеральні плани сіл Козлів, Сомкова Долина, Соснівка та Соснова.
При плануванні Стратегії мешканці здебільшого жалілися на погані дороги та транспортне сполучення, неякісне водопостачання, брак робочих місць та стихійні сміттєзвалища. А також самозахоплення земельних ділянок та погану екологію. Пріоритетними напрямками розвитку мешканці відзначали послуги медицини та освіти.
І як розповіла KV керівниця громади, більшість проблемних моментів їм вже вдалося усунути, над деякими робота продовжується. І нещодавно на засіданні виконкому, громада вже встигла прозвітували про хід виконання окреслених планів за останній період.
“Проєктів реалізовано вже чимало. Один із вагомих – будівництво нової школи у селі Переяславське. Цей проєкт вдалося реалізувати, але з великими потугами. Тут же завершується будівництво амбулаторії. Щоб надавати якісні медпослуги, створена власна ланка первинної медицини. Маємо договори про співпрацю щодо надання й екстреної та невідкладної меддопомоги. Центр безпеки охоплює послугами майже всі села: встановлено 33 камери відеоспостереження. Наразі працюємо над проєктом “Поліцейський громади” і вже 19 вересня завершується навчання нашого поліцейського офіцера. На сьогодні ми вже маємо для цих потреб автомобіль. Також реалізовуємо проєкт “Питна вода”. У Переяславському вже встановлена скважина з артезіанською водою, завершуються роботи у селі Козлів. У цьому селі якість води рівноцінна мінеральній Лужанській. Тож думаю, ми піднімемо питання надання цій воді відповідного статусу й організуємо для населення її підвіз. Наступного року якісною питною водою маємо охопити всі села”, – зауважила Лях.
Серед великих планів, залучення інвестицій до 15 мільйонів на рік та збільшення кількості робочих місць, виробництва за рахунок підтримки бізнесу та місцевих підприємців, створення кооперації та навчання бізнесу.
Приваблювати інвесторів та одержувати додаткові кошти громаді має допомогти електронна база даних, інвентаризація активів та землі, розробка інвестиційного паспорту громади.
У Стратегії прописали і меморандуми про співпрацю з установами та навчальними базами, які будуть підвищувати кваліфікацію мешканців. Допоможуть зробити населення соціально активним молодіжні центри, інформаційні кампанії та навчально-тренувальні літні табори. Демографічну ж ситуацію покращуватимуть з допомогою програм та грутків підтримки сім’ї і батьківства.
Цього року також громада має провести ремонт даху Студениківського опорного навчального закладу. А також ремонт будівлі дитсадка та реконструкцію їдальні, БК у Переяславському. У майбутніх планах – ремонт дитсадка “Малятко”, будинку культури в селі Студеники, та інших закладів культури та встановлення системи опалення.
До 2023 року мають відремонтувати фельдшерські пункти і відкрити аптеку. Крім того, поновити матеріальну базу медзакладів та придбати автомобіль для сімейних лікарів. Планують закупити і автомобілі для потреб пожежної, аварійно-рятувальної служб ОТГ.
Прописаний у Стратегії і детальний план капітального ремонту доріг із велодоріжками та оновлення транспортної інфраструктури ОТГ. Боротимуться в громаді і зі сміттям та його переробкою.
Планують розвивати у громаді туристичні маршрути, екотуризм та спорт. Розпочинали з реконструкції наявних та створенню нових парків відпочинку, скверів із фонтанами, будівництва спортивних майданчиків зі штучним покриттям на територіях сіл. Із вагомих планів – будівництво 25-метрового басейну в Студениках.
Читайте: Студениковская ОТО стала самой прибыльной на Киевщине за минувший год
Економічна складова
І найголовніше – це фінансове наповнення громади, яке має допомогти у реалізації всіх цих поставлених цілей.
“Зараз керівництво працює над тим, щоб закрити всі старі реєстри щодо діяльності колишніх колгоспів і вивільнити ділянки для створення банку землі. І в такий спосіб залучати до громади майбутніх інвесторів. Це копіткий процес. Адже в усьому простежуються чиновницькі інтереси. Ми ж розпочали працювати прозоро та відкрито, маємо намір продовжувати так і надалі”, – говорить голова ОТГ.
Так, у Стратегії основними джерелами фінансування всіх сфер громада визначила власні доходи. Розраховує ОТГ і на зовнішні джерела. У тому числі: цільові субвенції, гранти, кредити, які вони можуть одержати через урядові програми, державний та обласний бюджети ( інфраструктурні субвенції, кошти ДФРР).
Крім того, на території ОТГ працюють більше 30 підприємств малого та середнього бізнесу. З них найбільші платники податків – СП ТОВ “Нива Переяславщини” (65% від всього бюджету), ПП “Соснова”, ФГ “Світ ланів”, норкова ферма “Пелском”. Студениківське лісництво – територія Студениківської ОТГ включає більше 270 га лісу та ТОВ “БРСМ Нафта” та інші. В основному, це сільськогосподарські підприємства, адже родючі чорноземи на території займають майже 100% ріллі. У цій галузі і задіяна найбільша кількість населення. Наприклад, “Нива Переяславщини” забезпечує робочими місцями більше тисячі осіб.
Так, в аналогічний період минулого року, середня заробітна плата по громаді складала 11,7 тис. гривень. Для порівняння – середня зарплата в Переяслав-Хмельницькому районі – 7 035 тис. гривень, в місті Переяслав – 8 228 тис. гривень, в Київській області – 8 854 тис. гривень.
Загалом у 2018 році бюджет громади сягав 52 млн гривень. Найбільше надходжень громада одержує за рахунок надходжень від ПДФО, податків та зборів, податку на нерухоме майно та акцизу.
Читайте: Бюджет Студениковской ОТО увеличился с 5 до 53 млн гривен
Точка зору
Районна влада, які ніхто, знає можливості і мінуси своїх території, які вже увійшли або увійдуть до складу тергромад. Тож KV вирішила поцікавитись у керівників районних рад, які проблеми були в цих селах і що, на їхню думку, громада має вирішити першочергово. На що можна зробити ставку, і чи перспективні ці території взагалі. Чи, навпаки, Студеникам необхідно запастися грошима, щоб відновити інфраструктуру в цих населених пунктах.
Заступник голови Переяслав-Хмельницької районної ради Іван Бугаєнко:
Коли прораховувалася спроможність громад району, то вони відповідали фінансовому забезпеченню, яке було би необхідне в першу чергу. Це – освіта, медицина, культура, соцзахист та адміністративні питання. Та у будь-якому випадку ОТГ потрібно залучати інвестора і створювати інвестиційний клімат. Особливо у сільській місцевості, адже це аграрні території. Студениківська ОТГ має потужне підприємство СП ТОВ “Нива Переяславщини”, яке займається не лише вирощуванням, але й переробкою врожаю. Тому і надходжень громада отримує більше. До Студениківської ОТГ входить село Переяславське, яке має промислові потужності: нафтобаза, залізнична станція, переробний комбінат. Це одна із найпотужніших громад у нашому районі і вона має значні можливості для розвитку. Є перспективи розвитку і в зеленому туризмі. Проте дуже складно пояснити населенню, що фінансову підтримку можна одержувати не лише від вирощування овочів. Можна розвивати і зелену енергетику. Багато буде залежати від виборів і майбутньої кадрової політики. На мою думку, будуть проблеми і з медициною, які найбільш постануть у віддалених селах. Якщо не буде зроблено кардинальних кроків.
Голова Баришівської районної ради Володимир Гуменюк:
Одна із глобальних проблем сьогодні – відсутність сімейного лікаря в умовах реформування первинної медицини. З районного бюджету змушені дотувати молодший та середній медперсонал, щоб охоплювали послугами Семенівську та Яблунівську сільради. Решту територій обслуговує Березанська ОТГ. Надалі питання можуть виникнути і з вторинною ланкою – Студениківська ОТГ не надає послуги вторинної медицини. І нині жителів, які не в Березанській ОТГ, приймають в лікарні лише на платній основі. Виникнуть питання і в утриманні інфраструктури в цілому. Крім того, відсутнє пряме транспортне сполучення Семенівки із Студениками. Сільськогосподарські угіддя є основою для наповнення бюджету в районі. Тож громаді необхідно звернути увагу на те, щоб всі землі оброблялися і сплачувалися податки. У перспективі, крім агробізнесу, розглядати вторинну переробку сільгосппродукції. Студениківська ОТГ є однією із найбагатших громад, у якої налагоджене співробітництво з основним платником податків “Нивою Переяславщини”. Але є дуже ризикованим базувати розвиток економіки на основі одного монобізнесу. Є багато прикладів, коли підприємства банкрутували, а з ними падала і вся інфраструктура, яку цей бізнес утримував. Тому необхідно розвивати ще й малий та середній бізнеси. Наразі влада Семенівської сільради не налаштована на діалоги про співробітництво. Тож все залежить від місцевих виборів: хто очолить громаду, який сформується депутатський корпус і який стратегічний план розвитку визначить нова влада на найближчі 5-7 років. Чи матиме громада лише бюджет проїдання через нарахування заробітних плат апарату та надання комунальних послуг. Чи це будуть інвестиційні проєкти та співпраця з міжнародними грантодавцями та фондами.
Читайте:
Проект Децентрализация: Софиевская и Петропавловская Борщаговки не спешат объединяться
Проект “Децентрализация”: Войти в Озернянскую ОТО готовы лишь два сельсовета из шести
Проект “Децентрализация”: Великодымерская теробщина этой осенью идет на выборы
Проект “Децентрализация”: Медвинская теробщина идет на выборы в неполном составе
Проект “Децентрализация”: Фурсовская теробщина может лишиться части бюджета
Проект “Децентрализация”: Села Переяслав-Хмельницкого района отказались примкнуть к городу
Проект “Децентрализация”: Кагарлыкская теробщина объединит город и 26 сельсоветов
Проект “Децентрализация”. Политические амбиции мешают состояться большой Боярской теробщине
Проект “Децентрализация”: Тетиевская терробщина готовится к выборам в декабре
Проект "Децентрализация". Узинской терробщине придется поработать над развитием
Проект “Децентрализация”: КОГА тормозит назначение выборов в Циблевской терробщине
Проект “Децентрализация”: Гостомельская ОТО пойдет на выборы только в составе Киево-Святошинского района
Проект “Децентрализация”: Студениковская терробщина готовится к выборам в декабре
Проект “Децентрализация”: Предусмотренная Кабмином Дымерская ОТО может не состояться
Проект “Децентрализация”: Мироновская терробщина ждет позитивного вывода от КОГА
Проект “Децентрализация”: Ржищевская терробщина может стать проблемой для Кагарлыкского района
Проект “Децентрализация”: Ходосовская терробщина может объединить села трех районов
Проект “Децентрализация”: села Ставищенского района готовы митинговать против объединения
Проект “Децентрализация”: Яготинская терробщина не спешит на выборы
“Проект Децентрализация”: Создание Боярской ОТО дошло до суда
Проект “Децентрализация”. Сельсоветы потенциальной Вороньковской ОТО не готовы объединяться
Проект “Децентрализация”: Власти Згуровщины не готовы терять полномочия
Проект “Децентрализация”: Потенциальная Дмитровская терробщина уже год дожидается выборов
Проект “Децентрализация”: Гребенковская терробщина не может быть создана без согласия двух сельсоветов
“Проект Децентрализация”: Создание потенциальной Бышевской ОТО остановилось в 2015 году
Проект “Децентрализация”: Козин поборется за право быть центром терробщины
Проект “Децентрализация”: Пирновская терробщина может быть создана только принудительно
Проект “Децентрализация”: Процесс объединения в Барышевке даже не начали
Проект “Децентрализация”: Терробщина с центром в Украинке может быть названа Трипольской
Проект “Децентрализация”: Рожновская терробщина не может определиться с центром
“Проект Децентрализация”: Обухов может присоединить окрестные села
Проект “Децентрализация”: Иванковская ОТО поборется за зону отчуждения
Проект “Децентрализация”: Ташанская терробщина год ждет позитивного вывода КОГА
Проект “Децентрализация”: Березанская терробщина будет проходить процедуру создания ОТО заново
Проект “Децентрализация”: Володарский район не планирует объединяться в ближайшее время
Проект “Децентрализация”: Полесский район этим летом планирует начать процесс объединения
Проект “Децентрализация”: Богуславская ОТО может объединить не все сельсоветы
Проект “Децентрализация”: Ракитнянский район может объединиться в две терробщины
Проект “Децентрализация”: Калиновская терробщина может быть создана с разрешения Кабмина
Проект “Децентрализация”: Белая Церковь может присоединить три сельсовета
Проект “Децентрализация”: В Броварском районе может появиться Придеснянская терробщина
Проект “Децентрализация”: Потенциальная Вишневская ОТО начала процесс объединения
Проект “Децентрализация”: Германовка и Григоровка Обуховского района хотят быть центрами одной ОТО
Проект “Децентрализация”: Сельсоветы Таращанского района не хотят объединяться в терробщину
Проект “Децентрализация”: Процесс создания Чабановской терробщины стоит на месте
Проект “Децентрализация”: Скандальная Бучанская ОТО первой на Киевщине воспользовалась законом о присоединении
Проект “Децентрализация”: Потенциальная Томашовская терробщина объединит два района Киевщины
Проект “Децентрализация”: Ржищев начал присоединять села двух районов
Проект “Децентрализация”: Потенциальная Бородянская терробщина готова идти на выборы
Проект “Децентрализация”: Фастов планирует присоединить окружающие села
Проект “Децентрализация”: потенциальная Киево-Святошинская терробщина разделилась на две ОТО
Проект “Децентрализация”: КОГА утвердила Мироновскую терробщину
Проект “Децентрализация”: Заборский сельсовет не отдадут Боярке
Проект “Децентрализация”: Барышевская ОТО готовится к выборам
Проект “Децентрализация”: вялое руководство, имитация объединения и недостаточный результат
Проект “Децентрализация”: Обухов планирует присоединить один сельсовет
Проект “Децентрализация”: Березань присоединила пять сельсоветов
Проект “Децентрализация”: Богуславская ОТО не пошла на зимние выборы из-за бездействия КОГА
Проект “Децентрализация”: Ковалевскую терробщину за один день утвердили в КОГА и отправили на выборы
Проект “Децентрализация”: жители Клавдиево-Тарасово просят президента ускорить их объединение
Проект “Децентрализация”: выборы в терробщинах Киевщины под угрозой срыва
Проект “Децентрализация”: 4 сельсовета Иванковского района тормозят создание терробщины
Проект “Децентрализация”: в Бузовском сельсовете скандал из-за присоединения к Ирпеню
Проект “Децентрализация”: потенциальная Вишневская терробщина готовится подавать документы в КОГА
Проект “Децентрализация”: в Ирпене со скандалом пытаются присоединить два сельсовета
Проект “Децентрализация”: Полесский район отложил объединение на следующий год
Проект “Децентрализация”: еще 6 сельсоветов могли бы присоединиться к Ржищеву
Проект “Децентрализация”: терробщины Киевщины просят парламент провести объединение по закону
Проект “Децентрализация”: Киевщина оказалась в числе аутсайдеров рейтинга формирования ОТО
Проект “Децентрализация”: терробщинам Киевщины урезали дотацию на содержание школ и больниц
Проект “Децентрализация”: сельсоветы Белоцерковщины просят Киевоблсовет ускорить их присоединение к городу
Проект “Децентрализация”: Гройсмана просят разобраться с объединением территориальных общин на Згуровщине
Проект “Децентрализация”: протестующий Ворзель войдет в состав Бучанской ОТО
Проект “Децентрализация”: Киевская ОГА одобрила создание Томашовской терробщины
Проект Децентрализация: в Васильковском районе может появиться Калиновская терробщина
Проект Децентрализация: КОГА утвердила создание Глевахской ОТО
Проект Децентрализация: Созданию Макаровской ОТО угрожает новоявленная Комаровская община
Проект Децентрализация: Ташанская терробщина готова идти на выборы
Проект Децентрализация: Гребенковская терробщина поборется за положительное заключение КОГА
Проект Децентрализация: Гатное и Вита-Почтовая хотят спастись от столицы совместным объединением
Проект Децентрализация: Гостомель борется с Ирпенем за создание отдельной общины
Проект “Децентрализация”: администрация Терещука выдала общинам Киевщины еще два позитивных вывода
Проект “Децентрализация”: Калиновская община Броварского района может объединить четыре сельсовета
Проект “Децентрализация”: Сельсоветы Фастовского района надеются успеть добровольно объединиться в Кожанскую ОТО
Проект “Децентрализация”: теробщины Киевщины жалуются на нехватку инфраструктурной субвенции
Проект “Децентрализация”: судебное дело о присоединении Заборья к Боярке рассмотрят заново
Проект “Децентрализация”: смена власти в Копылове заблокировала создание Березовской терробщины
Проект “Децентрализация”: села Бориспольщины хотят спастись от города созданием Золочевской общины
Проект “Децентрализация”: КОГА утвердила создание Обуховской терробщины
Проект “Децентрализация”: Гоголевская община продолжит объединение после утверждения перспективного плана
Проект “Децентрализация”: процесс утверждения Вишневской общины может затянуться до конца года
Проект “Децентрализация”: Козинскую общину Обуховского района могут исключить из перспективного плана
Проект “Децентрализация”: в Бородянском районе суды тормозят объединение общин
Проект “Децентрализация”: Островская община просит президента Зеленского разобраться с решениями КОГА
Проект “Децентрализация”: села потенциальной Боровской ОТО может переманить новоявленная Мотовиловская община
Проект “Децентрализация”: миллионные долги могут оставить жителей Калитянской ОТО без воды и света
Проект “Децентрализация”: Таращанский район может разделиться на две общины
Проект “Децентрализация”: теробщины Киевщины недополучают налоги за землю
Проект “Децентрализация”: бюджеты четырех теробщин Киевщины оказались под угрозой
Проект “Децентрализация”: Киевщину могут поделить на шесть районов
Проект “Децентрализация”: пять теробщин Киевщины хотят расшириться за счет окрестных сел
Проект “Децентрализация”: села на Васильковщине, рассорившиеся из-за реформы, могут объединить насильно
Проект “Децентрализация”: Киевская ОГА дала сельсоветам последний шанс добровольно присоединиться к ОТО
Проект “Децентрализация”: Бориспольщина и Белая Церковь не определились с центрами развития теробщин
Проект “Децентрализация”: общины Киево-Святошинского района требуют от КОГА пересмотреть состав и количество местных общин
Проект “Децентрализация”: Киевоблсовет просит ВРУ и Кабмин разобраться с проблемными селами Киевщины
Проект “Децентрализация”: вокруг потенциальной Боярской теробщины разгорелся новый скандал
Проект “Децентрализация”: КОГА может вынести негативный вердикт потенциальной Пристоличной ОТО
Проект “Децентрализация”: села Киево-Святошинского района спешно взялись за объединение
Проект “Децентрализация”: Бориспольщину разделят на шесть теробщин
Проект “Децентрализация”: потенциальная Березовская ОТО под угрозой срыва
Проект “Децентрализация”: судьбу потенциальной Феодосиевской общины решит Кабмин
Проект “Децентрализация”: Мироновская ОТО расширила границы за счет трех сельсоветов
Проект “Децентрализация”: Богуславская ОТО просит Кабмин откорректировать перспективный план
Проект “Децентрализация”: Обуховская ОТО поборется за окружающие села с потенциальной Козинской общиной
Проєкт “Децентралізація”: Петропавлівська і Софіївська Борщагівки проти об'єднання з Вишневим та столицею
Проєкт “Децентралізація”: села Переяслав-Хмельницького району відстоюють потенційну Гайшинську громаду
Проєкт “Децентралізація”: найгучніші провали й успіхи Київщини у 2019 році
Проєкт “Децентралізація”: Київщина увійшла в ТОП-5 областей-аутсайдерів за рейтингом формування спроможних громад
Проєкт “Децентралізація”: на Київщині стартувало примусове об’єднання громад
Проєкт “Децентралізація”: сільради Київщини знову відмовляються об’єднуватися із містянами в одну громаду
Проєкт “Децентралізація”: села Миронівського та Кагарлицького районів готові протестувати проти Ржищівської ОТГ
Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини вимагають від уряду обіцяного ПДФО
Проєкт “Децентралізація”: зміни в Конституцію та права громад
Проєкт “Децентралізація”: десятки громад на Київщині запізнились втрапити в перспективний план
Проєкт “Децентралізація”: Київщина виступила за ліквідацію районних рад
Проєкт “Децентралізація”: села Києво-Святошинського району погрожують перекривати дороги у разі насильницького об'єднання
Проєкт “Децентралізація”: одиниці тергромад Київщини потрапили в рейтинг потужних ОТГ України
Проєкт “Децентралізація”: секвестр бюджету залишить ОТГ без засобів для існування та боротьби з епідемією
Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини озброюються засобами захисту та ведуть профілактичну боротьбу з коронавірусом
Проєкт “Децентралізація”: Ірпінь та Бородянка поборються за звання райцентру субрегіонального рівня
Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини нажахані перспективою укрупнення та централізації повноважень
Проєкт “Децентралізація”: громади Фастівського району виступили проти примусового об’єднання
Проєкт “Децентралізація”: Обухівська громада планує розширюватися за рахунок суміжних сіл
Проєкт “Децентралізація”: Кабмін схвалив ще 45 ОТГ Київщини
Проєкт “Децентралізація”: Вишгород зазіхнув на звання центру Приірпіння
Проєкт “Децентралізація”: Кабмін змінив конфігурації п’яти громад Києво-Святошинського району
Проєкт “Децентралізація”: Урядовий проєкт укрупнення районів обурив Київщину (опитування)
Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини позбавлять фінансової залежності від районних радПроєкт “Децентралізація”: громадам Київщини дозволили змінювати цільове призначення землі та затверджувати містобудівну документацію
Проєкт “Децентралізація”: села Київщини боронитимуть право на добровільне об’єднання в суді
Проєкт “Децентралізація”: Мінгромад обіцяє ОТГ поповнення бюджетів за рахунок ПДФО
Проєкт “Децентралізація”: асоціаціям Київщини не вдалось відстояти “мажоритарку” для сіл
Проєкт “Децентралізація”: На Київщині через недобровільність об’єднання знову судяться Боярка і Забір’я
Проєкт “Децентралізація”: Миронівська ОТГ планує заробляти на природі та інвестиціях
Фото: колаж KV
КиевVласть
Мер Києва Віталій Кличко причетний до незаконного намиву піску в столиці “смотрящим” Денисом Комарницьким та народним депутатом Миколою Тищенком.
Про це KV стало відомо з повідомлення політичного експерта Кирило Сазонова на його сторінці у Facebook, в якому він посилається на сюжет знятий ГО “Стоп Корупції”.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
“Якщо коротко, то справа така: на Видубичах на ділянці 17 га, що незаконно експлуатує ПАТ "Мостобуд", понад 150 тисяч тонн піску. Його просто крадуть та щодня десятками вантажівок вивозять на різні будівництва в Києві. Адже договір оренди цієї ділянки з “Мостобудом” Київрада розірвала ще у 2018 році через несплату орендної плати та намагання всупереч договору віддати її субпідряднику. До того ж і в оренду ділянка давалася під “перенесення виробництва”, а не під намив піску, який тут роблять під виглядом днопоглиблювальних робіт. Що, до речі, також незаконно”, – написав Кирило Сазонов.
Читайте: Кличко закрывает глаза на многомиллионное воровство песка Тищенко и Комарницким – СМИ
За його словами, спроби відновити законність “нібито були”. КП “Благоустрій” мало демонтувати огорожу, що вже два роки є незаконною. Адже земельна ділянка належить громаді Києва.
“Але комунальники нічого не зробили. В перший день їм нібито фізично завадили “якісь особи”, а потім вони нібито отримали документи про можливу законність видобутку піску і тепер вивчають їх. Вивчати, як ми розуміємо, можуть довго. А от ще, як то кажуть, штришок: мирні акції протесту проти незаконного видобутку піску розганяють поліцейські, які б мали їх захищати, а активістам погрожують “бандити Лєшего” (Сергій Лєщенко – засновник охоронної компанії “Варта 1”). До речі, цього самого Лєшего неодноразово бачили в компанії “смотрящего” Дениса Комарницького – про це писав Гео Лєрос і навіть фото викладав. Тож тепер стає трохи зрозумілішим, кому все ж таки вигідна бездіяльність поліції та комунальників, та хто покриває незаконний піщаний бізнес”, – зазначив політичний експерт.
Він розповів, що ПАТ “Мостобуд” брав участь у будівництві Подільського мосту. Проте у 2017 році генеральним підрядником стало ТОВ “Еко-Буд-Трейд”.
“Фірма-прокладка “Еко-Буд-Трейд”, яка нічого не будує, проте отримала понад 6 млрд гривень на виконання робіт. Ця фірма, як кажуть ЗМІ, підконтрольна якраз Денису Комарницькому. Про причетність Комарницького, нардепа Тищенка та його свояка Блінова до незаконного намиву піску на Видубичах вже не раз казали і депутати Київради, і активісти, і експерти. Цікаво, що “Мостобуд” і “Еко-Буд-Трейд” є фігурантами у кримінальному провадженні щодо розтрати бюджетних коштів в особливо великому розмірі під час будівництва Подільського мостового переходу. ЗМІ вже неодноразово писали про те, що смотрящий Денис Комарницький, нардеп Микола Тищенко та мер Києва Віталій Кличко привласнили 6 млрд гривень на будівництві Подільського мосту, який, після таких розкрадань, взагалі навряд чи добудують”, – припустив Кирило Сазонов.
Також він згадав, що нещодавно на десятках об’єктів, що так чи інакше пов’язані з підконтрольною Комарницькому “Еко-Буд-Трейд” пройшли обшуки. Про це, за його словами, повідомив нардеп Гео Лєрос, зазначивши, що смотрящий “розпиляв” столичний бюджет на 16 млрд гривень та вкрав тисячі га київської землі і десятки міських споруд.
“Звісно, такі масштаби розкрадань не могли б пройти повз мера Кличка. І те, що він їм потурає, каже про його пряму причетність до корупційних схем. У тому числі – й з намиву піску. До речі, збитки, завдані місту через незаконну діяльність з намиву піску, оцінюються у понад 250 млн гривень. Можна було б декілька дитсадків побудувати…” – резюмував Кирило Сазонов.
Читайте: Комарницкий отблагодарил Говду за предупреждение об обысках, продвинув в первые заместители генпрокурора – Таран
Фото: колаж KVКиевVласть
SELECT `id`, `uri`, `meta_title`, `meta_description`, `meta_keywords`, `title`, `text`
FROM `pages`
WHERE `uri` = 'search'
LIMIT 1
0.0006
SELECT `articles`.`id`, `articles`.`title`, `articles`.`uri`, `articles`.`image`, `articles_categories`.`uri` AS `category`
FROM `articles`
LEFT JOIN `articles_categories` ON `articles`.`category_id` = `articles_categories`.`id`
WHERE `articles`.`status` = 'published'
AND `articles`.`is_deleted` =0
AND `articles`.`published` <= '2024-11-30 02:43:00'
AND `articles`.`slider_position` >0
ORDER BY `articles`.`slider_position`
0.0004
SELECT `id`
FROM `articles`
WHERE `articles`.`category_id` = 2
AND `articles`.`status` = 'published'
AND `articles`.`is_deleted` =0
AND `articles`.`published` <= '2024-11-30 02:43:00'
ORDER BY `published` DESC
LIMIT 3
0.0004
SELECT articles.id AS id, articles.title AS title, articles.uri AS uri, articles.published AS published, articles.published_date as date_only, articles.short_text AS short_text, articles.image AS image, articles_categories.uri as category, articles_categories.common_uri as common_uri
FROM `articles`
LEFT JOIN `articles_categories` ON `articles`.`category_id` = `articles_categories`.`id`
WHERE `articles`.`id` IN('145248', '145190', '145142')
ORDER BY `published` DESC
0.0004
SELECT `id`
FROM `articles`
WHERE `articles`.`category_id` = 1
AND `articles`.`status` = 'published'
AND `articles`.`is_deleted` =0
AND `articles`.`published` <= '2024-11-30 02:43:00'
ORDER BY `published` DESC
LIMIT 50
0.0009
SELECT articles.id AS id, articles.title AS title, articles.uri AS uri, articles.published AS published, articles.published_date as date_only, articles.is_bold AS is_bold, articles.is_red AS is_red, articles.is_important AS is_important, articles_categories.uri as category
FROM `articles`
LEFT JOIN `articles_categories` ON `articles`.`category_id` = `articles_categories`.`id`
WHERE `articles`.`id` IN('145275', '145273', '145272', '145270', '145265', '145269', '145268', '145271', '145267', '145266', '145264', '145261', '145263', '145262', '145260', '145256', '145257', '145259', '145258', '145254', '145255', '145253', '145252', '145251', '145249', '145250', '145247', '145246', '145245', '145244', '145238', '145241', '145236', '145243', '145240', '145242', '145239', '145237', '145234', '145235', '145233', '145224', '145232', '145231', '145230', '145229', '145228', '145227', '145226', '145220')
0.2564
SELECT `articles`.`id` AS `id`, MATCH(articles.title, articles.text) AGAINST('+"ділянки"' IN BOOLEAN MODE)AS rel
FROM `articles`
LEFT JOIN `articles_categories` ON `articles`.`category_id` = `articles_categories`.`id`
WHERE `articles`.`status` = 'published'
AND `articles`.`is_deleted` =0
AND `articles`.`published` <= '2024-11-30 02:43:00'
AND `articles`.`category_id` != 9
AND MATCH(articles.title, articles.text) AGAINST('+"ділянки"' IN BOOLEAN MODE)
ORDER BY `articles`.`published` DESC, `rel` DESC
LIMIT 1140, 10
0.0016
SELECT `articles`.`id` AS `id`, `articles`.`title` AS `title`, `articles`.`uri` AS `uri`, `articles`.`published` AS `published`, `articles`.`text` AS `text`, `articles_categories`.`uri` AS `category`, `articles_categories`.`name` AS `category_name`, `articles_categories`.`common_uri` AS `common_uri`
FROM `articles`
LEFT JOIN `articles_categories` ON `articles`.`category_id` = `articles_categories`.`id`
WHERE `articles`.`id` IN('95653', '95213', '95102', '95039', '94925', '94912', '94808', '94805', '94803', '94637')
0.2395
SELECTCOUNT(*)AS `numrows`
FROM `articles`
WHERE `articles`.`status` = 'published'
AND `articles`.`is_deleted` =0
AND `articles`.`published` <= '2024-11-30 02:43:00'
AND MATCH(articles.title, articles.text) AGAINST('+"ділянки"' IN BOOLEAN MODE)
Array
(
[meta_title] => КиївВлада
[meta_description] => КиївВлада - інформаційно-аналітичний портал, присвячений проблемам влади у Києві та столичному регіоні.
)