Корупційні скандали, недобудовані ЖК та інтереси Молчанової: що відбувається з “Київміськбудом”
Гроші на оборону: Київрада збільшила кошторис програми “Захисник Києва” на 2024 рік в 2,5 раза, не підкріпивши це змінами в бюджет
Київщина екологічна: як область стала лідером України зі створення об'єктів природно-заповідного фонду
19 жовтня 2017 г. 12:20
Раздел: Територія розуму
Об атаках на компьютеры и манипуляции сознанием офисных сотрудников
Представьте. Обычный будний день. Утро. В 9.15 в свой кабинет забегает бухгалтер Наталья. Она немного промокла от дождя и запыхалась. Наталья быстро занимает свое место и включает компьютер. Ей необходимо проверить почту и убедиться, что все спокойно. Последнее письмо - от ее босса Василия Петровича с пометкой "срочно". "Наверняка заметил, что я часто опаздываю. Или последний отчет нужно переделывать", - думает Наталья, и быстро открывает письмо. Она нервничает. В нем текст “Принять в работу срочно". И вложенный файл.Как думаете велика ли вероятность, что Наталья его не откроет? Что она пойдет к боссу уточнять, действительно ли он отправил ей это письмо? Конечно нет. Наталья клацает мышкой на вложенный файл. Она еще не знает, что сделала и какие последствия грядут. Есть такой термин – "социальная инженерия". Это способ управления людьми с использованием их слабостей и страхов. Это атака не на компьютер, а на человека. Мошенники, понимая человеческую психологию, заставляют делать то, что необходимо им. Поистине, опасный и разрушительный метод. И урон для бизнеса может исчисляться десятками, и даже сотнями миллионов! А защититься невероятно сложно. Почти невозможно. Так, четыре из пяти успешных атак на банки за последние три года начались именно с применения методов социальной инженерии. В одном из последних отчетов Verizon отмечается, что каждый четвертый сотрудник открывает письма, в которых используется технология социальной инженерии. Это может быть очень ловким обманом. И попадаются даже самые осторожные.Подписывайтесь на новости “КиевVласть” Давайте поговорим чуть детальней о том, как это работает. Цели таких атак – разные. Это может быть добыча информации о компании, персональных данных или попытка заразить вирусом компьютеры. Как правило, хакеры "вламываются" к Вам через электронные письма, которые содержат вредоносную ссылку. Такой метод называется фишинг – от английского слова рыбачить. Так мошенники ловят на крючок с наживкой своих жертв.При этом тема и содержание письма очень волнующие, играющие на человеческих чувствах. А, как мы знаем, например, страх – эмоция крайне сильная. Или жалость. "Письмо счастья" призывает к срочным действиям и человек, растерявшись, нажимает на ссылку, которая ведет его на сайт мошенников. При таком способе не имеет значения насколько хорошо защищена компания и сколько денег она потратила на кибербезопасность. Вопрос только в том, удастся ли обмануть бухгалтера Наталью. А профессиональные мошенники обставят все так, что бедная Наталья и не засомневается. Письмо придет якобы с корпоративной почты, будет именное. Все крайне правдоподобно. Это может быть сообщение от начальства. Или повестка в суд. Или уведомление от ее банка. Или.. или.. или.. Вариантов миллион!Известный мировой производитель решений по обеспечению информационной безопасности компания Proofpoint в своем исследовании Human Factor 2016 называет такие атаки "направлением инфицирования номер один".При этом, мошенники-рыбаки очень часто используют названия мировых брендов. Например, я недавно читал про случай фишинга в Мексике. Там письма разослали от имени платежной системы Mastercard. Люди получили уведомления, что доступ к их картам был заблокирован, и, чтобы его восстановить необходимо перейти по ссылке и, якобы на сайте платежной системы, обновить информацию о себе. Так мошенники получили доступ к информации о платежных картах людей, включая CVV-код банковской карты.Еще пример. В октябре набирает обороты и другая фишинг-кампания. У нее очень забавное название. FreeMilk. И очень серьезные последствия. Вирус перехватывает личные переписки людей, а далее, представляясь одной из сторон диалога, вступает в активный разговор и предлагает жертве документы-приманки. Сообщение совершенно не вызывает подозрений. Все крайне продуманно. Каждое письмо подобрано специально под определенную жертву исходя из темы диалога.В результате, вирус, попадая на компьютер, крадет личные данные и даже делает снимки зараженных экранов.От этой атаки уже пострадали несколько крупных корпоративных сетей и банковские структуры.Это один пример из миллиона. Ежедневно где-то кто-то обманывает кого-то с помощью методов социальной инженерии. Тем более, рассылка писем – не единственный инструмент. Существует и целевой фишинг. Когда, например, мошенник лично приходит к Вам в офис якобы наниматься на работу. Во время собеседования он говорит, что забыл резюме, но оно есть на флешке. Сотрудник вставляет переносное устройство в компьютер и все - вирус, который находится на флешке, уже на предприятии. А недавно разработчики показали, что фишинговая атака может быть произведена и через Ваш телефон! В зоне риска, в первую очередь, пользователи iPhone и iPad, которые привыкли вводить свой е-майл и пароль для совершения разных действий, например, покупок. Идентичный по виду запрос могут отправить на телефон и мошенники. А пользователи введут все данные не задумываясь, просто по привычке. То есть, черт и правда так страшен, как его малюют. Это ловушка. Ловушка, в которую может попасться каждый. Так что же делать? Лично я, как IT-эксперт и специалист в сфере защиты информации, рекомендую работодателям регулярно проводить для коллектива ликбез в сфере кибербезопасности. Грамотное и своевременное обучение сотрудников может помочь бизнесу сберечь миллионы.
Александр Кардаков, глава набсовета "Октава Капитал", создатель общественной организации "Гражданская кибероборона"KиевVласть
28 вересня 2017 г. 16:17
Раздел: Територія розуму
В Макарівському районі Київської області під брендом “Київхліб” намагаються лишити селян землі
З серпня місяця цього року по селам Київської області, в тому числі Макарівського району, почали їздити брендовані “Київхлібом” автомобілі та почали роздавати людям пакунки з хлібно-булочними виробами та пропонувати на “вигідних” умовах укласти договори оренди паїв, розірвавши існуючі договори з фермерами та аграрними компаніями.
Конкуренція це завжди добре і відомо, що в деяких регіонах України конкуренція між фермерами призвела до збільшення орендної плати для власників землі, але я вирішив з’ясувати, а хто ж завітав під брендом “Київхіб” на Макарівщину та чи можна їм довіряти?!
Уважно подивившись документи які надають “гості” власники побачили, що договори пропонують укласти не з ПАТ "Київхліб", а з ТОВ “Київхліб Агро”.
Що стосується самого, ПАТ "Київхліб" вже давно він не належить громаді Києва, його так звана приватизація завершилась за часів Черновецького, і як пишуть ЗМІ, його власником став зять Черновецького - В'ячеслав Супруненко разом з братом.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Брати В’ячеслав та Олександр Супруненко доволі відомі в Києві, перший в свій час був депутатом Київради та зятем Леоніда Черновецького, який був мером Києва з 2006 до 2012 року. Саме В’ячеслав Супруненко і вважається сірим кардиналом "молодої команди" Леоніда Черновецького, зусиллями якої, як пишуть ЗМІ, Київ залишився без великої кількості землі та інших привабливих об’єктів нерухомого майна.
ПАТ “Київхліб” по інформації ЗМІ належить братам Супруненко , але юридично акціонерами ПАТ “Київхліб” є іноземні юридичні особи - компанія "Амо Кепітал Партнерс Лтд" (Великобританія) є власником 19,9994% акцій ПАТ "Київхліб", "Грін Кліфф Ассет Менеджмент Лтд" (Великобританія) - 19,9317% акцій, Кіпрська компанія "Паган Інвестмент Лімітед" володіє 10% акціями, "Азідіум Лімітед" володіє 22,9959% акцій відповідно.
У зв’язку з цим можна констатувати, що компанія "Київхліб" пішла в офшори, щоб мінімізувати податки, а її власники не тільки знищили соціальний хліб, а ще й не планують виплачуючи податки!
Це не настільки страшна хлібна біда, далі йде хлібне горе. Земельний обман та господарське рейдерство - ось чого варто насправді остерігатися фермерам і землекористувачам на Київщині.
Як ми вже повідомляли, в районах Київської області все частіше почали з’являтися люди з фірмовими пакетами "Київхліб" і під смачний гостинець розповідати селянам про те на скільки їхній ТОВ “Київхліб Агро” є перспективним і про необхідність підписати з ними договір оренди земельних ділянок. Українці, маючи ментальність довіряти кожному з ким розділив шмат хліба, ми робимо жахливу помилку не розібравшись з тим, хто ці люди і чи насправді все так перспективно!
Що відомо про ТОВ "Київхліб Агро"? Наприклад те, що вони не мають відповідної матеріально-технічної бази про яку розповідають людям, а ще вони особисто не мають практики в агросфері.
зправа -Бровченко Костянтин та зліва -директор ТОВ “Київхліб агро” Дунаєвський Руслан
Відповідно до даних Державного реєстру юридичних осіб власником ТОВ “Київхліб Агро” є Бровченко Костянтин Михайлович, знову через офшор - КОМПАНІЇЯ СІДФУДС ХОЛДІНГС ЛТД, і на, що слід звернути увагу, що ні саме ПАТ “КИЇВХЛІБ” ні його акціонери не є учасниками ТОВ “Київхліб агро”.
І ось цікавий засновник вказаного ТОВ “Київхліб агро”– Бровченко Костянтин, доволі молода людина, але де він заробив кошти на такий бізнес не відомо? Та чи взагалі він має кошти для введення фермерського господарства - не відомо, лише відомо, що він приймає активну участь в дивних іграх навколо ПАТ “Київмлин”, яке з березня 2017 року штучно банкрутиться, та є засновником створеного клону ТОВ “Київмлин” (код 40857612).
В кінці березня 2017 року розпочалась процедура банкрутства ПАТ “Київмлин”, по заяві ТОВ "Агрофуд" ПАТ “Київмлин” є найбілішим столичним виробником муки, який може випускати 1 тисячу тон муки на добу.
Для того, щоб зрозуміти, куди ведуть корні ініціатора банкрутства ПАТ “Київмлин” та власника "дзеркальної" компанії ТОВ "Київмлин" достатньо дізнатись в якому банку в них відкриті рахунки. По інформації видання "ОЛІГАРХ", ці компанії мають рахунки в невеликому Українському банку – "Асвіо Банк".
Цікаво також, що відповідно до наданих проектів договорів оренди власникам землі в Макарівському районі рахунки у ТОВ “Київхліб Агро” також відкриті в банку "АСВІО БАНК".
Чим цікавий банк "Асвіо Банк", в першу чергу тим, що його власниками відповідно до інформації НБУ є брати – В’ячеслав та Олександр Супруненко.
Питання, а куди будуть звертатись власники паїв за своєю орендною платою, де шукати нових орендарів ? Отже, навіть якщо припустити, що на Макарівщину завітав ПАТ “Київхліб”, чи є він відповідальним власником і дбайливим господарем? та чи виконає свої обіцянки та чи буде сприяти розвиток регіону? Велике питання чи принесуть офшорні компанії Макарівщині добробут селянам після того як їх власники розікрали майно Київської громади!
Андрей Семидидько, основатель Антирейдерского Союза Предпринимателей Украины
КиевVласть
4 липня 2017 г. 10:00
Раздел: Тексти
Андрій Слепченко: “Створення госпітального округу в Бородянці позбавить жителів Поліського району медичних послуг”
Гасло “чим гірше народові - тим краще владі” за роки Незалежності для багатьох українців із алегорії перетворилося на основну формулу взаємин між громадянами і керманичами різного штибу. Небезпідставно в суспільній свідомості образ чиновника чи депутата закарбовано поряд із образом злодія чи пройдисвіта. Майже інстинктивно на питання “навіщо хтось іде до влади?”, більшість українців відповість: “красти”. КиевVласть вирішила розібратися, чим приваблива і кого приваблює влада районного рівня. Протягом 25 тижнів журналісти видання відвідують всі районні ради Київщини, аби поговорити про владу, гроші і життя із головами цих поважних представницьких органів. Продовжує цикл матеріалів інтерв'ю з головою Поліської районної ради Андрієм Слепченко.
KV: Розкажіть про бюджетні показники 2016-2017 років. Чи є приріст? За рахунок чого?
Андрій Слепченко: Загальна сума бюджету, запланованого на 2017 рік, склала 5,2 млн гривень. В порівнянні із минулим роком на сьогоднішній день ми маємо збільшення надходжень у сумі 661 тис. гривень.
Враховуючи специфіку району, ці суми для нас достатньо значні. Населення Полісся складає 6,5 тис. людей. Близько 30 сіл знаходиться в Чорнобильській зоні, вони не заселені.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Підприємництво на Поліщині свого часу було знищено. Зараз із найбільших платників податків залишились “Держлісгосп”, районна центральна лікарня та відділ освіти. Можна сказати, що в нас бюджет створюється із бюджета.
KV: В районі працюють аграрії?
Андрій Слепченко: Працюють, але є проблема. Як і в більшості районів - реєструються, де їм зручно, а обробляють і засівають землю у нас. Я вважаю, що цю ситуацію має врегулювати законодавець.
KV: Районний бюджет отримує субвенції із багатших сіл?
Андрій Слепченко: Так, ми беремо у багатших сіл кошти. Зазвичай це невеликі суми у 10-15 тис. гривень, які необхідні на харчування для дітей та підвіз їх до школи.
Наразі ми відновлюємо місцеву пожежну охорону в с.Зелена Поляна також за рахунок сільських бюджетів.
KV: Якого інвестора чекає Поліський район?
Андрій Слепченко: Декілька днів тому за ініціативи народного депутата Івана Ступака була проведена перша комісія з надання прикордонному переходу “Вільча” статусу міжнародного. Зараз там можуть пропускати транспорт лише зі сполученням Україна-Білорусь. Раніше існував міжнародний шлях, частиною якого був цей перехід. Протягом десяти років ми говорили про його відновлення, і тільки зараз процедура почалася. Найголовніше, що вся придорожна інфраструктура, яка там існуватиме, буде наповнювати наш районний бюджет. Але це буде не сьогодні і не завтра, поки комісія вивчає потік автомобілів та логістику.
У відселеному смт Вільча, яке наразі не було передано в зону відчуження, є залізна дорога, що дає можливість побудувати елеватор. На сьогоднішній день в районі обробляється близько 8-10 тис. га землі, а продукцію реалізовувати ніде. Найближчий елеватор знаходиться в Овручі, це 80 кілометрів від нас. Також піднімається питання відновлення залізничної гілки до Чорнобиля.
Третє, і найскладніше, - відновлення переробки продукції на місцях.
KV: Чи були в районі випадки укладання так званих “договорів першої ночі”, коли селяни отримують кошти від певної особи і зобов'язуються в разі відміни земельного мораторію продати свою ділянку виключно їй?
Андрій Слепченко: Я знаю, що в Київській області такі випадки доволі поширені, але в нас у районі такого ще не було, і сподіваюсь, не буде. До речі, звичайний договір оренди також передбачає першочерговий викуп.
KV: Чи є в районі земельні скандали? Проблеми із видачею ділянок учасникам АТО?
Андрій Слепченко: Земельних скандалів немає. На сьогоднішній день в районі зареєстровано 52 участника АТО. Протягом 2016 - 2017 років на території району 50 чоловік отримали земельні ділянки під будівництво та особисте селянське господарство. В цьому році звернулись не всі, дехто хоче ділянки у Іванківському, Вишгородському районах.
До нас також приходять бійці з інших районів, навіть із Києва. Але тут немає “своїх” та “чужих”, якщо для отримання ділянки все юридично правильно оформлено - будь ласка.
KV: Чи варто продовжувати дію мораторію на продаж сільськогосподарської землі?
Андрій Слепченко: Я вважаю, що ні. Але безперечно - земельне законодавство потрібно вдосконалювати.
Наприклад, в нас є товар - земля. Селянин, який неспроможний займатись господарством, має 2-3 паї. Сьогодні він як собака на сіні - майже нічого з них не отримує. 1-2 тисячі гривень орендної плати на рік - це хіба гроші? Якщо порівняти із європейськими цінами - 2-3 тис. євро - то це навіть не половина. Якби в нас були такі ціни, то про мораторій навіть мови б не було, ніхто не купував би ту землю.
Є стільки шляхів, якими можна обійти наше земельне законодавство. Людей просто надурять. В першу чергу має бути встановлена законом мінімальна ціна на пай. Коли ми складаємо договір купівлі-продажу на будинок, то йдемо то нотаріуса, проводимо оцінку, встановлюємо вартість. Так має бути і з землею.
KV: Які інфраструктурні проекти будуть реалізовані у 2017 році? Які будуть початі, які завершені?
Андрій Слепченко: За власні кошти ми не маємо можливості реалізовувати інфраструктурні проекти, тому в цьому році нам допомагає область. На завершальній стадії встановлення насосних станцій з частотними перетворювачами по водному господарству, заміна вуличного освітлення на енергозберігаюче у Красятичах, ремонт районної центральної лікарні. Планується також виготовлення проектно-кошторисної документації на ремонт будинку культури. На ці потреби планується витратити близько 10 млн гривень.
В програми співфінансування ми почали потрапляти тільки з минулого року. За “депутатські” кошти Ярослава Москаленка, за яким закріплено наш район, планується будівництво спортивних майданчиків. Поки на стадії виготовлення технічної документації.
У 2016 році було відремонтовано 6 кілометрів доріг по району, в цьому планується відремонтувати близько 9 кілометрів.
KV: Розкажіть про “маршрутні” бунти. Чи є механізми, які може впровадити район зі зниження вартості проїзду і поліпшення якості перевезень?
Андрій Слепченко: Зараз проїзд до Києва коштує 55-60 гривень. Звісно, люди не в захваті від таких цін, особливо ті, хто кожного дня їздить до столиці на роботу. Але бунтів не було.
В нас багато пільговиків - близько 1,5 тис. Нещодавно ми із райадміністрацією обговорювали нову програму, яка має врегулювати співпрацю району із перевізниками. Але про її результати можна буде говорити лише в кінці року. Поки не компенсуємо перевізникам кошти, а вони навіть і не звертаються. Розуміють, що поки можливості немає.
KV: Чи працює в районі “Прозорро”?
Андрій Слепченко: Працює, але використовує його в основному відділ освіти. Коли у райраду треба купити дві пачки паперу, то, звісно, ми це робимо без тендера.
KV: Криміногенна ситуація в районі врегульована?
Андрій Слепченко: Звісно багато безхатченків тягнуть метал із зони відчуження. В селі Млачівка працює прикордонна застава, яка ловить багато порушників. Контрабанду через кордон доволі рідко намагаються провезти. Зате в Поліський район іноді олені та зубри із Білорусі “імігрують”.
KV: Розкажіть про проблеми децентралізації. Які громади створюються зараз, чи існують в цьому питанні конфлікти на місцевому рівні?
Андрій Слепченко: В межах Поліського району затверджена одна об’єднана територіальна громада. Як тільки почався процес децентралізації, декілька років тому, усі місцеві ради прийняли відповідні рішення. Але досі питання не вирішено.
На місцях люди мають досить різні думки - хтось хоче створювати громаду, хтось ні. Так само і сільські голови. Тому сказати однозначно “за” чи “проти” об’єднання Поліський район - я не берусь.
Наразі ніяких кроків у бік децентралізації в Поліському районі немає. Про вибори навіть мова не йде.
KV: Чи є проблеми зі створенням госпітального округу?
Андрій Слепченко: Так, проблеми є. Наш район планують включити до Бородянського госпітального округу, який знаходиться доволі далеко від наших сіл. До нас приїздила керівник департаменту охорони здоров'я КОДА Алла Арешкович і особисто впевнилась, що створення госпітального округу в Бородянці позбавить жителів Поліського району медичних послуг.
Враховуючи стан доріг і машин швидкої допомоги, довезти людину навіть від Красятичів до Бородянки - завдання складне. Тому ми будемо наполягати, щоб лікарню такої ж функціональності зробили і в Іванкові.
Наша РЦЛ недостатньо забезпечена медичними кадрами. Але послуги надають на нормальному рівні. Вже кілька років ми хочемо створити умови для залучення молодих працівників, але на це поки немає коштів.
KV: Чи є стабільність в роботі райради?
Андрій Слепченко: В нас представлені наступні політичні сили - “Наш край”, БПП, Радикальна партія Олега Ляшка, УКРОП і “Нова політика”. В роботі райради є різні моменти, але більшість питань голосується без конфліктів.
KV: Чи є конфлікт між РДА і радою?
Андрій Слепченко: Співпраця є, працюємо в сусідніх кабінетах. А повноваження не ділимо, бо вони розділені законом.
KV: Чи є у районі проблеми, про які не чують на обласному рівні? Чи є співпраця з облдержадміністрацією?
Андрій Слепченко: Нам допомагає область, і це добре видно. Вже два роки поспіль нам виділяють кошти на програми розвитку. Можу сказати, що Поліському району приділяють велику увагу.
KV: З якою метою Ви прийшли до влади? Як бачите свою подальшу кар’єру?
Андрій Слепченко: Посада голови райради - це мій свідомий вибір. Хоча посаду мені запропонували місцеві депутати.
Найголовніша моя мета - зробити так, щоб Поліський район став повноцінним районом Київської області. Я не буду говорити, що прийшов у політику, аби працювати на благо країни. Так кажуть всі, і це не цікаво.
Конкретно в моїх планах - втілювати проекти розвитку в Поліському районі, залучати інвесторів.
KV: Ви амбітна людина?
Андрій Слепченко: Як у звичайної людини, в мене є амбіції. Але я розумію, що поки не маю того політичного досвіду, якого потребує посада навіть в області.
Читайте:
Наталія Баласинович: Не виключаю, що робота в районі буде стартом для майбутньої політичної кар'єри
Олександр Гулак: Не буду займатись політикою до 65 років
Владислав Байчас: В Бориспільському районі відбувається не децентралізація, а централізація
Сергій Гришко: У Броварському районі занепадає ринок землі
Віктор Грицай: “Треба лише 47 мільйонів, аби ніяких заморських біженців в Яготинському районі точно не було”
Володимир Замирайло: “Громади у Богуславському районі спроектовані “методом склянки”
Наталiя Жубер: “В Тетіївському районі немає жодного водного об'єкту, у користувача якого були б усі необхідні документи”
Володимир Гуменюк: “Система Prozorro дисциплінує, але людей все рівно цікавить, як її обійти”
Петро Качкалда: “Вже давно стоять Боїнги, напаковані грошима під зняття мораторію на продаж землі”
Олександр Івченко: “Цього року, думаю, створення Згурівської ОТР очікувати не варто”
Володимир Кузьменко: “Обласній владі варто звертати більше уваги на віддалені райони Київщини”
Іван Семцов: “Якщо дозволити продаж землі, то іноземці полізуть нам на голову зі своїми низькими відсотками на кредити”
Віталій Гринчук: “Держава створює ОТГ по циркулю, не враховуючи історичні та економічні показники сіл”
Георгій Єрко: “Вважаю, що процес децентралізації затягнувся”
Валентина Усик: “Миронівський район в області не чують, не бачать і як можуть ігнорують”
Віктор Малаш: “З питань проведення реформ обласна влада з нами не співпрацює”
Людмила Урожай: “Не бачу жодних рухів у бік децентралізації на Таращанщині”
Олександр Конопчук: “Підвищення “мінімалки” - це значний удар по районному бюджету”
Ростислав Кириченко: “Коли температура піднімається до 30 градусів, на Київському водосховищі – ціла катастрофа”
Василь Гриша: “Районні адміністрації вже себе віджили”
Вадим Гедульянов: “Києво-Святошинський район повинен стати самостійним госпітальним округом”
Фото: Ігор Дармостук, КиевVласть
КиевVласть
11 квітня 2017 г. 10:12
Раздел: Тексти
Олександр Івченко: “Цього року, думаю, створення Згурівської ОТГ очікувати не варто”
Гасло “чим гірше народові - тим краще владі” за роки Незалежності для багатьох українців із алегорії перетворилося на основну формулу взаємин між громадянами і керманичами різного штибу. Небезпідставно в суспільній свідомості образ чиновника чи депутата закарбовано поряд із образом злодія чи пройдисвіта. Плюс, майже інстинктивно на питання “навіщо хтось іде до влади?”, більшість українців відповість: “красти”. КиевVласть вирішила розібратися: чим приваблива і кого приваблює влада районного рівня. Протягом 25 тижнів журналісти видання планують об'їхати всі районні ради Київщини, аби поговорити про владу, гроші і життя із головами цих поважних представницьких органів. Продовжує цикл матеріалів інтерв'ю з головою Згурівської районної ради Олександром Івченком.
KV: Охарактеризуйте бюджет Згурівського району 2016 року. Чи буде приріст у 2017 році?
Олександр Івченко: У 2016 році план бюджету виконано на 134,7%. З минулого року залишилося близько 1,7 млн гривень залишків. Ці гроші ми розподілили на фінансування наших програм і освіти.
У порівнянні з минулим роком податків до бюджету надійшло більше на 52%. Головні наповнювачі - це СП ТОВ “Нива Переяславщини” (13%), ТОВ “Краєвид” (5,4%), СТОВ “Урожай” (5,1%), ТОВ “Українська молочна компанія” (4,9%).
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
KV: Ви подали до ОДА інфраструктурні проекти на співфінансування?
Олександр Івченко: Так, першочергові – це ремонт дорожньої інфраструктури та впровадження енергозберігаючих технологій у бюджетних закладах. До області ми подали ряд пропозицій по об’єктах в порядку пріоритетності для включення до Програми будівництва, реконструкції та ремонту об’єктів інфраструктури Київської області на 2016-2017 роки. Йдеться про капітальні ремонти доріг (смт Згурівка, села Турівка, Черевки, Середівка, Великий Крупіль, Красне), реконструкцію будинку культури і будівництво міні-фубольного поля зі штучним покриттям (смт Згурівка), будівництво водогонів, бюветів, буріння свердловини на воду (смт Згурівка, села Красне та Черевки). Ці об’єкти є дуже важливими для району, хоча ми мало покладаємо надій на те, що нам допоможуть з будівництвом районного будинку культури, на що необхідно більше 13 млн гривень. Проте, він нам дуже потрібний. У нас в районі зараз його взагалі немає. Всі зібрання, свята і прийоми відбуваються у адмінбудинку. Cподіваємося й на підтримку нашої пропозиції щодо будівництва сучасного спортивного майданчика зі штучним покриттям. Адже для численних футбольних команд в районі це дуже актуально, тим більше, що поруч розташований найбільший навчальний заклад району – Згурівська ЗОШ I-III ступенів, в якій навчається майже 500 учнів.
KV: Згурівщина - це сільськогосподарський край. Чи є проблеми з земельними паями?
Олександр Івченко: Звичайно, є. Є земля, отже, є і проблеми. В середньому у Згурівському районі паї по 2-4 га. За них ведеться конкуренція між аграріями. Проблеми виникли ще під час розпаювання земель колективної власності. Гадаю, цей процес у нас в державі проводився поспіхом, необдумано. Свого часу розпаювали все, що можна було розпаювати, сільрадам не залишили навіть земель запасу та ділянок для соціальної сфери.
KV: Чи варто продовжувати дію мораторію на продаж сільськогосподарської землі?
Олександр Івченко: Звичайно. Я б узагалі не ставив на порядок денний обговорення відміни мораторію найближчі 10 років! Сумніваюсь, що до цього часу населення України заживе заможно, і кожен зможе купити собі клаптик землі. Зняття мораторію вигідне не аграріям, а великому бізнесу. Якщо дозволити продаж сільськогосподарської землі зараз і відкрити ринок землі, земля Київщини ризикує опинитися монопольно в недбалих руках.
Наші фермери також проти зняття мораторію. Вони кажуть, щойно відкриють ринок землі, завтра приїде хтось із мішком грошей, і всі запропонують на продаж свої ділянки. А фермер, який довго обробляв землю, може лишитися ні з чим, бо в нього такого мішка з грошима немає.
KV: Яка ситуація з робочими місцями в районі?
Олександр Івченко: З кожним днем робочих місць лишається менше і менше. В нас район аграрний, промислових підприємств дуже мало, в основному робота є у сільськогосподарській сфері. Крім того, підприємства почали закуповувати сучасну техніку, що теж тягне за собою зменшення робочих місць. До того ж, багато що із нової техніки нелегко опанувати. Наприклад, є такі комбайни, що простіше навчитись літаком керувати, ніж на них працювати...
KV: Раніше у медіа обговорювалася проблема виділення земельних ділянок учасникам АТО та маніпуляції чиновників з цього приводу. Чи виділяються зараз у Згурівському районі земельні ділянки “для своїх” під виглядом наділів для АТОшників?
Олександр Івченко: Скандал, який останнім часом викликав найбільший резонанс, розгорівся навколо двох земельних ділянок загальною площею 70 га. Одна з цих ділянок у Держгеокадастрі вважається територією поза межами населеного пункту смт. Згурівка, хоча за старим (але нині діючим генеральним планом Згурівки) земельна ділянка перебуває в її межах, як землі промисловості і є, по суті, стратегічною для населеного пункту для впровадження інвестиційних проектів. На превеликий жаль, громада району практично позбавлена повноважень надавати в користування земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної форми власності, що знаходяться у її адміністративно-територіальних межах.
Я повністю підтримую позицію Аграрної партії України щодо передачі розпорядження землями за межами населених пунктів від Держгеокадастру до місцевих територіальних громад. Лише громада має право вирішувати, як використовувати землі, які їй належать.
Взагалі, Держгеокадастр – дуже цікава структура. Вищезгадані ділянки були надані нею з численними порушеннями. 8 лютого 2017 року за позовом Згурівського відділу Бориспільської місцевої прокуратури Згурівський районний суд визнав недійсними накази Головного управління Держгеокадастру в Київській області та договори оренди і зобов’язав повернути земельні ділянки державі. Зараз дана справа знаходиться на стадії апеляції.
Сьогодні питання забезпечення учасників бойових дій земельними ділянками в районі не є настільки гострим, як раніше. Ми забезпечили всіх учасників АТО землею і без цих двох ділянок. В нас вже оформлено 189 заяв від учасників бойових дій, які є жителями нашого району.
Подробней: Киевоблсовет просит Госгеокадастр
отдать участникам АТО земли в Згуровском районе
KV: Чи працює в районі Prozorro?
Олександр Івченко: Prozorro у нас працює, хоча є кілька нюансів у процесах закупівлі. Наприклад, купували на Згурівську селищну раду трактор. Переміг у конкурсі підприємець, який не подав вчасно документи. Він так і не вийшов на зв’язок. Довго чекали, а потім вирішили звернутися до підприємства, яке пропонувало дорожче. І хоча закупівля була для нас терміновою, потім почули немало звинувачень в маніпуляціях з її процедурою.
Старе і звичне завжди здається кращим, як не крути, хоча і воно потребує змін. Я за те, щоб залишити в системі лише закупівлі по 200 тис. гривень і більше. Купувати у ній абсолютно все, навіть відносно недорогі товари та послуги, - недоцільно. Це не настільки великі затрати і не настільки великий ризик зловживань для Згурівського району.
KV: Які соціальні проблеми в районі потребують негайного вирішення?
Олександр Івченко: Наш район після аварії на ЧАЕС активно приймав ліквідаторів. Звідси – проблема онкозахворювань. У нас на обліку стоїть 500 осіб. Здавалося б, небагато, але відносно загальної кількості населення – 17 тисяч – це суттєво. Знову ж таки, державна програма за цим захворюванням раніше була, тепер не працює.
Є проблема кадрів в освіті і медицині. Якщо нічого не зміниться, то через декілька років 70% спеціалістів покинуть робочі місця й підуть на пенсію. Інтерни від нас тікають, мовляв, перспектив на Згурівщині нема. Та й умови роботи погані. Приміщення центральної районної лікарні - колишні конюшні - має вигляд, наче хата-ліпанка, вони потребують капітального ремонту. Але ми вже розробили до співфінансування проект, подали на обласний рівень і сподіваємося на його успіх.
Після подій на Сході до нас переїхала сім'я кваліфікованих лікарів з Луганської області - анестезіолог і терапевт. Ми надали їм квартиру, люди живуть і спокійно собі працюють. Також плануємо переобладнати в житлове приміщення для “бюджетників” недіючий гуртожиток Згурівського професійного ліцею, але поки що він перебуває на балансі Міносвіти.
KV: Ви зверталися до Міністерства щодо передачі цього приміщення на баланс району?
Олександр Івченко: Так,ми вже неодноразово звертались до міністерства через КОДА з проханням передати приміщення з державної до комунальної власності громади району, але відповіді не отримали.
Знову ж таки, повертаючись до найбільших проблем району, варто зазначити і малокомплектність шкіл. Минулого року держава давала близько 16 тис. гривень на рік на одного учня, а у нас місцями ця сума по окремих закладах доходила у 2016 році до 30 тис. гривень. Минулого року у нас була школа в селі Красному, яка терміново потребувала оптимізації, хоча вона і найновіша в районі. На 5 учнів було 12 вчителів, це ненормально як для перших, так і для других. Школу не без супротиву громади закрили. Приміщення передали селу, щоб його зберегти. Зараз там розміщені всі структури: ФАП, сільрада, бібліотека. Ще зробили там 2 групи дитячого садка. Я коли виступав на зустрічі з громадою, казав - усе в ваших руках. Робіть діток - і школа знову оживе.
KV: Дітей зараз возять на навчання у іншу школу?
Олександр Івченко: Так, діти зараз навчаються у Згурівці. Тут і матеріально-технічне забезпечення краще, є фізкультурно-оздоровчий комплекс поруч, комп’ютерні класи.
Але шкода, що школу в Красному довелося закрити. Це мало бути моїм першим місцем роботи. Після закінчення педінституту отримав направлення саме в с. Красне. Але не склалося. Колись це була потужна школа. Коли я в кінці 90-х працював у відділі фізичної культури і спорту Згурівської райдержадміністрації, я всім вихвалявся, що у мене є село в районі, де 2 спортзали: один у школі, один у клубі. Їх ще колгосп будував. Зараз і спортзал, і клуб за своїм технічним станом дещо нагадують Брестську фортецю…
KV: Які громади створюються в межах Згурівського району і чи є в цьому питанні конфлікти на місцевому рівні?
Олександр Івченко: Наш район за перспективним планом – це одна об’єднана громада. Сюди входить 41 населений пункт: 20 сільських і одна селищна рада. 4 сільради це питання ще не розглядали, всі інші прийняли пропозиції Згурівської селищної ради на об’єднання.
Є такі сільські ради, яким діватися просто нікуди. Ми межуємо з Чернігівською областю. Села на околиці району навіть не мають грошей, не мають бюджетоутворюючих підприємств. В іншому разі вони просто залишаться біля розбитого корита. І це справді проблема.
Загалом, в цьому питанні на нас ніхто не тисне, а з іншої сторони - немає ніякої роз’яснювальної допомоги. До процесу треба підходити виважено і не пороти гарячку. Наразі зараз немає жодної довіри до реформаторів як зі сторони громади, так і зі сторони сільських голів. Останні сьогодні мають визначені законом функції та повноваження до 2020 року і, зрозуміло, не хочуть щось змінювати. Головне в цьому процесі – перспектива подальшого розвитку громади.
KV: Згурівський район взагалі не отримує інформації щодо адмінтерреформи?
Олександр Івченко: Чому ж ні? Приїжджав голова офісу реформ Володимир Удовиченко. Цього агітатора адмінтерреформи депутати та сільські голови засипали питаннями про податки, землю, про доцільність об’єднання самодостатніх громад і навпаки бідних, про старост і їх повноваження, про доступність послуг для громадян, про школу і медицину, про транспортне сполучення і дороги і.т.д. Обіцяють багато, але до цих захмарних обіцянок люди ставляться з недовірою.
Для нас яскравим прикладом перспектив реформування сьогодні є Калитянська громада.
Читайте: Провалы децентрализации. В Киевской области со скандалом раскалывается первая объединенная община
KV: Цього року можна очікувати появи на мапі Київщини Згурівської об’єднаної територіальної громади?
Олександр Івченко: Цього року, думаю, створення Згурівської ОТГ очікувати не варто. Я так навіть сільським головам відповідаю. Це – процес не одного дня, і ми будемо все проводити по процедурі у відповідності до Закону.
На сьогодні є настрої в селах Великий Крупіль і Жуківка приєднатись до Березанської ОТГ. Кажуть, що в Березані їм буде краще, бо “там залізниця є”. Я такого не розумію. Невже вони думають, що після об’єднання зі Згурівщною їх на залізницю будуть за перепустками пускати? Ще одна причина - “там лікарня”. Знову ж таки, зараз проводиться поділ на госпітальні округи, і не варто розглядати це як перспективну перевагу. Немає гарантії, що лікарня збереже свій статус в тому вигляді, як зараз, а от школи можуть позбутися. І кому тоді буде краще?
Звичайно, Згурівщина зацікавлена в тому, щоб зберегти у нас такі села, як Великий і Малий Крупіль. Там розташоване велике підприємство ТОВ “Українська молочна компанія”. Це потужне, сучасне підприємство, де молочне стадо сягає 7 тис. голів. Підприємство яке є однією з візитних карток району. Не соромно показати іноземцям, не кажучи вже про те, що це - робочі місця і регулярні надходження до бюджету.
KV: У Вас була розмова з головою Березанської міської ради щодо цього села?
Олександр Івченко: Ні, ми про це не розмовляли. Згурівщина наче осторонь стоїть і споглядає на це все… Знаю, що голова Згурівської РДА мав з ним розмову, то Володимир Тимченко начебто не зазіхає. Але хто ж вам зізнається в такому? Я розумію, що якісь “гінці” з Березані все ж навідувалися у Великий Крупіль та Жуківку.
Читайте: Ивченко Александр Николаевич
KV: З якою метою Ви прийшли до влади? Як бачите свою подальшу кар’єру в політиці?
Олександр Івченко: Я не амбітна людина і кар’єра стоїть не на першому місці в житті. Якщо буде достатній рівень довіри від громади, готовий працювати. Коли йшов у депутати, не мав на меті сісти у крісло голови районної ради. Мене обрали не з першого разу - ми конкурували із нинішнім і попереднім головами РДА.
З приводу планів на майбутнє – мої повноваження діють до 2020 року і я вважаю, що далі йти ще рано. Мені ще бракує досвіду. Хотілося б зробити більше для району - вирішити питання медицини, освіти, комунального господарства, реалізувати декілька інвестиційних проектів, які дадуть робочі місця і наповнять бюджет.
Хотілося б підняти рівень спортивного виховання, бо інвентарю в школах майже не залишилось. Я думаю, було б доречним ввести в сільську структуру місцевого самоврядування посаду спеціаліста з фізичної культури і спорту. В нас у районі є 12 футбольних і 22 команди з футзалу. Це суттєвий показник. Тому одна з моїх цілей – зміцнити сферу фізичного виховання і спорту в районі.
Читайте:
Наталія Баласинович: Не виключаю, що робота в районі буде стартом для майбутньої політичної кар'єри
Олександр Гулак: Не буду займатись політикою до 65 років
Владислав Байчас: В Бориспільському районі відбувається не децентралізація, а централізація
Сергій Гришко: У Броварському районі занепадає ринок землі
Віктор Грицай: “Треба лише 47 мільйонів, аби ніяких заморських біженців в Яготинському районі точно не було”
Володимир Замирайло: “Громади у Богуславському районі спроектовані “методом склянки”
Наталiя Жубер: “В Тетіївському районі немає жодного водного об'єкту, у користувача якого були б усі необхідні документи”
Володимир Гуменюк: “Система Prozorro дисциплінує, але людей все рівно цікавить, як її обійти”
Петро Качкалда: “Вже давно стоять “Боїнги”, напаковані грошима під зняття мораторію на продаж землі”
КиевVласть
21 лютого 2017 г. 09:00
Раздел: Тексти
Владислав Байчас: В Бориспільському районі відбувається не децентралізація, а централізація
Гасло “чим гірше народові - тим краще владі” за роки незалежності для багатьох українців із алегорії перетворилося на основну формулу взаємин між громадянами і керманичами різного штибу. Небезпідставно в суспільній свідомості образ чиновника чи депутата закарбовано поряд із образом злодія чи пройдисвіта. Плюс, майже інстинктивно на питання “навіщо хтось іде до влади?”, більшість українців відповість: “красти”. КиевVласть вирішила розібратися: чим приваблива і кого приваблює влада районного рівня. Протягом 25 тижнів журналісти видання планують об'їхати всі районні ради Київщини, аби поговорити про владу, гроші і життя із головами цих поважних представницьких органів. Продовжує цикл матеріалів інтерв'ю зі спікером Бориспільської районної ради Владиславом Байчасом.
KV: Розкажіть про бюджетні показники Бориспільського району за 2016-2017 роки. За рахунок чого відбулося зростання?
Владислав Байчас: Районний бюджет у цьому році складає 554 млн гривень. Бюджет 2016 року перевиконано на 54,6 млн гривень. Ріст відбувся за рахунок столичних фірм, які почали працювати в районі завдяки тому, що Бориспільщина інвестиційно приваблива.
Головними бюджетоутворюючими підприємствами є державне підприємство “Украерорух”, регіональний структурний підрозділ “Київцентраеро”, сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю “Старинська птахофабрика”, державне підприємство “Ейвон Косметікс Юкрейн”, ТОВ “Амако Україна” та інші.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
KV: Яка ситуація з реформою децентралізації? Які об’єднані територіальні громади (ОТГ) планується створити?
Владислав Байчас: Тут ситуація надзвичайно складна. Ніхто до кінця не розуміє, що таке децентралізація. В район приїздили спеціалісти з області, розповідали людям теорію. І жодного позитивного прикладу. Принаймні, у нашій Київській області такого досвіду немає.
Загалом обласна рада схвалила у 2015 році чотири ОТГ: Бориспільська, Щасливська, Вороньківська і Мирненська. Кабінет Міністрів затвердив тільки дві останні. Але усі сільські ради району прийняли рішення про небажання об’єднуватись.
Коли “згори” вирішили впроваджувати реформу децентралізації, нас ніхто не запитав. Вони планують “витягнути” бідні села за рахунок багатших. Та коли бідні об’єднаються з бідними, нічого не зміниться.
До того ж, не всі села мають громадський транспорт. Як стара бабуся з далекого села дістанеться до лікарні, яка буде у центрі ОТГ? А ви уявіть, які будуть черги, людей стане набагато більше. Таким чином ми віддаляємо послуги від людей.
KV: Розкажіть, які інфраструктурні проекти були завершені у 2016 році і які плануються на цей рік.
Владислав Байчас: За минулий рік ми додатково витратили 47,2 млн гривень на освіту, тепер у нас немає жодної школи зі старими вікнами. Зробили ремонти в харчоблоках, провели утеплення приміщень. Також було виділено 19 млн гривень на охорону здоров’я - на ремонти в травматологічному і пологовому відділеннях, сільських медичних амбулаторіях, на придбання нового медичного обладнання.
У цьому році в пріоритеті знову медицина і освіта. Планується модернізувати сільські дільничні лікарні та амбулаторії, розпочати будівництво лікувального корпусу центральної районної лікарні, двох дитячих садочків, школи в с. Чубинське, школи мистецтв і ремесел в с. Велика Олександрівка, добудову шкіл в с. Гора та Проців. Але наш бюджет не витягне ці проекти. З областю взаємодії майже немає і я не впевнений, чи допоможуть нам з коштами на ці об’єкти.
KV: Чи працює в районі система "Прозорро"?
Владислав Байчас: Система електронних закупівель працює згідно Закону “Про публічні закупівлі”. При закупівлі товарів і послуг на суму до 50 тисяч гривень проводиться пряма закупівля або допорогова закупівля в системі “Прозорро”. При закупівлі товарів і послуг на суму від 50 до 200 тисяч гривень проводиться допорогова закупівля або оприлюднюються звіти про укладені договори, а при закупівлі понад 200 тисяч гривень проводяться відкриті торги, конкурентний діалог або переговорна процедура закупівель. Зараз ми плануємо прийняти Програму соціально-економічного розвитку району, виділяти кошти і працювати з ними через систему “Прозорро”.
Однак, це не завжди зручно. І там є шахраї. Наприклад, був випадок: виграла фірма, ми їй перерахували передоплату, а вона зникла. До того ж, іноді бракує часу на тендери - щоб придбати щось через систему потрібно мінімум три місяці.
KV: Чому район свариться з містом за лікарню?
Владислав Байчас: Ніхто не свариться. Просто деякі депутати полюбляють піаритись. Проблема в тому, що лікарня – районний комунальний заклад. Місто згодне вкладати в нього кошти. Можна зробити 50 на 50, але тоді постає питання спільного управління. А згідно Закону може бути тільки один орган управління.
Поки що питання призупинено, бо невідомо, що буде з лікарнею після медичної реформи і реформи децентралізації. Але все одно, разом із міськрадою ми плануємо будувати новий лікувальний корпус, вже готовий проект і частково виділені кошти з районного та міського бюджетів.
KV: Розкажіть про “маршруточні” бунти. Чи є механізми, які може впровадити район по зниженню вартості проїзду і поліпшенню якості перевезень?
Владислав Байчас: У чомусь я розумію перевізників. Ставлення до них з боку держави не найкраще. У минулому році держава заборонила місцевим радам компенсувати їм кошти за пільгове перевезення громадян. Мала зробити це сама, але не виконала.
У цьому році маємо виплатити близько 600 тис. гривень компенсації з районного бюджету.
Я думаю, після цього ситуація зміниться на краще.
KV: Бортницька станція аерації (БСА) забруднює питну воду в колодязях селян і псує екологію, відлякуючи потенційних інвесторів, охочих вкластися в освоєння земель Бориспільщини. Наскільки гостро стоїть питання сьогодні? Які бачите шляхи вирішення ситуації?
Владислав Байчас: Діяльність БСА наносить велику шкоду здоров’ю місцевих мешканців. Вода у колодязях переважно не придатна для вживання. Ми просили у Києва, звідки йде більшість відходів, хоча б компенсацію на оздоровлення дітей, але марно. Ця проблема вже не на рівні області, вона стала загальнодержавною. Як на мене, її можна вирішити тільки на державному рівні. Проте, належної уваги цьому не приділяють.
KV: Наскільки гостро стоїть земельне питання в районі?
Владислав Байчас: Із земельними питаннями є проблеми, які, як відомо, повинна вирішувати відповідна структура. Зокрема, управління Держгеокадастру в Бориспільському районі Київської області. Насправді, в районі відбувається не децентралізація, а централізація. У нас відібрали всі повноваження. Раніше керівника такої ланки призначали на місці, а зараз конкурс на посаду проводить область. У січні 2017 року на сесії районної ради було висловлено недовіру керівнику та реєстраторам управління Держгеокадастру за вкрай незадовільну роботу. До районної ради звернулися фермери, які не могли укладати договори на паї, а Гірська сільська рада вже два місяці не може отримати висновок щодо розширення своїх меж на 500 га.
Мені незрозуміло, чому так відбувається. Власники фірм, які працюють в районі, скаржаться, що неможливо своєчасно отримати документи. В управлінні Держгеокадастру заявників направляють у Центр надання адміністративних послуг. Там документи лежать місяць, після чого управління дає відмову. З 600 заяв близько 500 відмов. Я вважаю, що в управлінні Держгеокадастру просто саботують роботу.
KV: Чи є взаєморозуміння між райрадою та райдержадміністрацією Бориспільщини?
Владислав Байчас: Між нами конфлікт. Ми постійно ділимо сфери впливу з Бориспільською РДА. Вони перетягують на себе всі повноваження. Голова адміністрації керується винятково власними амбіціями, а не законами.
На його думку, ми перевищуємо свої повноваження. Наприклад, під час призначення головного лікаря районної лікарні. Голова адміністрації вважає, що це у його компетенції. Проте, в Статуті Бориспільської ЦРЛ чітко зазначено, що лікарня - це комунальний заклад районної ради, яка делегує свої певні повноваження.
Була ситуація, пов'язана з прийняттям бюджету на 2017 рік. Нам він видався неприйнятним і ми вирішили внести до нього зміни. У раді є депутати від кожного села і кожен знає, що потрібно його громаді. Ми проводимо з кожним бесіду, виділяємо пріоритети. Адміністрація розподіляє кошти на свій розсуд, пропускає через колегію і вважає, що ми повинні приймати їх рішення. Але за Регламентом роботи районної ради за нами право прийняття остаточного рішення.
Нещодавно голова РДА надіслав мені листа, в якому просить змінити Регламент так, щоб ми не могли змінювати їх рішення. В разі, якщо ми не згодні, то мусимо відправляти рішення назад, потім вони перешлють нам його без змін і так - по колу. А потім він скаже, що адміністрація не може працювати, бо рада не голосує.
Раніше я також був членом колегії, але вийшов з неї, бо побачив, що це - орган, який у більшості сформований із представників адміністрації і мій голос там нічого не вирішує.
KV: Яка ситуація з міжнародним аеропортом “Бориспіль”?
Владислав Байчас: З аеропортом “Бориспіль” наступна історія: частина його розташована на території району, дозвільні документи на проектування і будівництво вони отримують у нас, але платять податки у місто.
З одного боку, нам вигідно, щоб він розвивався, а з іншого - ми все одно нічого не отримуємо. Тут є політичний момент - за законом він мав би платити податки у районний бюджет.
KV: Чи правильно вважати, що Бориспільщина - це "повітряні ворота" України? Можливо, якась інша сфера району розвинута краще?
Владислав Байчас: Це дійсно так. Бориспільщина - це "повітряні ворота" України. Та поряд з цим район завжди був аграрним. Але останнім часом багато земельних ділянок змінили своє цільове призначення і в нас з'явилось більше забудовників та садових товариств.
Цілком можливо, що скоро ми перетворимося на великий житловий масив, яким вже став Києво-Святошинський район.
KV: Завод “Рошен” планують будувати на території району чи міста?
Владислав Байчас: Вони розглядали два варіанти, але місце у Борисполі їм більше сподобалось. По-перше, там вільна ділянка, по-друге, поряд об'їзна автомобільна дорога і залізнична колія. Тут нічого дивного, я б також надав перевагу ділянці у місті.
KV: В якому стані дороги району?
Владислав Байчас: Найбільше ця проблема відчутна в селах. Є дороги, які район і село на свої кошти ремонтувати не можуть. І таке є, що посеред села йде дорога державного значення. Якщо ви приїдете в село і побачите дві дороги - гарну і погану, то остання - це державна. Їх не ремонтує ніхто. Ми просили “Облавтодор” передати ці дороги на наш баланс, але безрезультатно.
Була ситуація, коли старівський сільський голова відремонтував “державну” дорогу і на нього відкрили кримінальну справу за нецільове використання бюджетних коштів.
А от у звітах “Облавтодор” вказує відремонтовані дороги по селах. Та варто проїхати і побачити той розбитий асфальт.
KV: Чим ви займались до старту політичної кар'єри?
Владислав Байчас: З 1992 року я почав займатись бізнесом. У 1995 році в мене були свої бензовози, потім автозаправні станції, потім став головою правління “Євронафтопродукт”, є у Борисполі така нафтова база. Також займався нерухомістю.
Зараз цим управляє дружина. Бізнес працює як і раніше - ведуть його люди, з якими я працював у свій час.
Окрім нафтового бізнесу я маю дві бази відпочинку, одна з яких вже не працює. Перша - так звані “мисливські угіддя”. Колись ми викупили їх частку. За Радянських часів там була база відпочинку: 40 човнів і двоповерховий будиночок з фанери. Приїздили рибалки, брали човника, платили 3гривні за годину і пливли рибачити. Закрилась вона, бо човни тепер нікому не потрібні, всі мають власні. Вона існує тільки на папері.
Друга база досі працює. Але базою відпочинку її складно назвати - це невеличкий будиночок, де збираються мисливці, щоб відпочити.
Читайте: Досье: Байчас Владислав Михайлович
KV: Чи бачите ви в подальшому свою політичну кар'єру? З якою метою ви прийшли на посаду голови райради?
Владислав Байчас: Я народився в одному із сіл Бориспільського району - у Процеві. І коли у 2010 році балотувався від свого села в депутати районної ради, то переслідував мету допомогти своїм виборцям у розбудові соціальної сфери. Та так трапилось, що мене обрали головою райради. Уже тоді у мене було бажання допомогти не одному селу, а домогтися змін на краще у всьому районі. Хотів реалізуватись у новій сфері діяльності. На початку політичної кар'єри ми з депутатами у селі збудували дитячий садок, медичну амбулаторію, будинок на 16 квартир для працівників цих закладів. З бюджету не взяли ні копійки, все це - за інвестиції. Якщо відверто, то політичних планів ніяких не маю.
Насправді, я розчарувався в політиці. По своїй природі я господарник. Люблю займатися конкретними справами, які приносять результат. Можливо, як доведеться, повернусь у бізнес. Зараз потрібні такі закони, які б давали справжню повноту влади місцевому самоврядуванню. Тоді б і працювати було б набагато більше бажання і, звісно, виходило б результативніше.
У КОДА також ситуація змінилась. У попереднього голови адміністрації я навіть у кабінеті не був, а бачив його всього раз. З нинішнім головою обласної адміністрації бачився один раз, але, думаю, він зможе розібратись з ситуацією в області і напрацює правильний курс на вирішення проблем.
Читайте:
Наталія Баласинович: Не виключаю, що робота в районі буде стартом для майбутньої політичної кар'єри
Олександр Гулак: Не буду займатись політикою до 65 років
КиевVласть
27 липня 2016 г. 14:44
Раздел: Тексти
Андрій Діхтярук: “Київщина стає найпривабливішим регіоном України для бізнесу та інвестицій”
Київська область стала чи не першим регіоном, який довів, що місцеві спеціалісти можуть та вміють працювати на користь країни, навіть не одержуючи мегазарплатню, як іноземні варяги. Ті, хто готовий працювати заради успіху рідного регіону, на жаль, відносяться до категорії людей, які не часто йдуть на контакт, бо у них немає часу на піар. Але нашій редакції такі вдалося поспілкуватись з Андрієм Діхтяруком, який є радником з фінансово-економічних питань голови Київської обласної державної адміністрації. Він людина не публічна, не стоїть у перших ешелонах влади, зате має багаторічний досвід роботи в податковій службі та в банківській сфері.
KV: На сьогоднішній день, в рамках децентралізації, регіонам надано більше повноважень, особливо у фінансовому плані. Як нові можливості використовує Київщина?
Андрій Діхтярук: Як зазначив голова Київської ОДА, Максим Мельничук, на сьогоднішній день, виконання бюджету області складає 157%. Якщо брати в реальних грошах, то це на 2 мільярди гривень більше, у порівнянні з аналогічним періодом минулого року.
Чия це заслуга? В першу чергу, мешканців Київщини, сумлінних платників податків. Ми нарешті стаємо справжніми європейцями, які розуміють, що для розвитку свого регіону треба бути відповідальними і, в першу чергу, думати про завтрашній день тієї місцевості, де ти мешкаєш.
Держава в особі керівництва області створює всі можливості для ведення чесного сумлінного бізнесу, захищаючи бізнес від тиску контролюючих органів, а ми вже самі маємо починати жити по-європейські, формуючи конкурентний бюджет регіону максимально чесно.
KV: Тобто можно сміливо казати, що реформи в регіоні йдуть повним ходом?
Андрій Діхтярук: Реформи – це не просто красиві слова, а важка системна праця, яка має завдання поліпшити рівень та умови життя абсолютно всіх мешканців регіону. Кожна реформа - це випробування, яке відкриває нові можливості. Але ці можливості треба використовувати з розумом. Ми зробили ставку на цілісний, системний підхід у роботі. В першу чергу, було проведено велику аналітичну роботу, виявлено слабкі місця по різним напрямкам, і основні сили було спрямовано саме туди.
Першочерговим завданням було захистити чесний бізнес від незаконного втручання державних органів, які раніше виконували, в першу чергу, каральні функції. В адміністрації розуміють, що функції державних інститутів – це сервіс, якісний і без корупційної складової, що і стало основою програми, запровадженої керівництвом області в регіоні. Як наслідок – збільшився бюджет області.
KV: Чи використала область весь потенціал, щодо надходжень до бюджету?
Андрій Діхтярук: В першу чергу, держава надала можливість регіонам використовувати задля власних потреб доходи фізичних осіб, які надходять до бюджету. Однак специфіка нашого регіону в тому, що велика кількість мешканців області працює в Києві і, відповідно, сплачує даний податок по місцю роботи.
Тобто гроші, які зароблено мешканцями Київщини, не йдуть на розвиток області. Школи, лікарні, спортивні заклади, недоотримують такі необхідні кошти. Маючи такі додаткові надходження ми мали б змогу, як мінімум, втричі збільшити кількість закладів, які можна було б профінансувати та привести в сучасний стан. І це наша перспектива, але потрібно вирішити дане питання на законодавчому рівні.
В той же час, ми отримали змогу залучити додаткові кошти, почавши боротьбу із зарплатами в конвертах. Підприємці усвідомлюють та бачать (в першу чергу, по відкритому та прозорому використанню коштів адміністрацією), що переходячи на офіційні виплати, вони допомагають своїй рідній області.
Чи не вперше бізнес намагається не виводити кошти із регіону, а реінвестувати прибутки в підприємства, в конкурентні зарплати, в людей.
KV: Тобто можна сказати, що дії місцевої адміністрації повернули довіру до влади і створили сприятливі умови для інвестицій, в тому числі іноземних?
Андрій Діхтярук: На сьогоднішній день, Київська область – це 5% всіх зареєстрованих в державі підприємств (при тому, що поруч Київ, де історично реєструється більше юридичних осіб, в тому числі і мешканцями області). Крім того, це майже 2 мільярди доларів прямих західних інвестицій, які ефективно працюють на потреби та імідж регіону. І саме останнім часом по цим напрямкам ми спостерігаємо зростання активності.
Ну а вже наповнення бюджету прямо пропорційно діловій активності. Завдяки відкритості у роботі голови КОДА Максима Мельничука, і в цілому адміністрації, підприємці почали ставитись до влади з довірою. Все частіше проводяться ділові зустрічі з представниками бізнесу, запрошуються компанії і не тільки з Київської області для розробки і реалізації інвестиційних проектів. Тільки за останній час проведено робочі зустрічі місії польського бізнесу "Poland-Kyiv oblast' Regional Business Day" та організовано зустріч представників українського і американського бізнесу, під час яких було презентовано інвестиційний потенціал Киівщини.
Тобто, проводиться системна робота по висвітленню інвестиційних переваг для залучення крупних міжнародних інвесторів. Також розробляються перспективні інвестпроекти в галузі виробництва та переробки сільськогосподарської продукції, дуже важливим є напрямок переробки сміття та побутових відходів, зростає виробництво та переробка льону, почала працювати програма підтримка малого сільгоспвиробника.
KV: Звісно, Київщина пишається не тільки досягненнями у сфері сільського господарства. Які перспективні напрямки для розвитку бізнесу бачите Ви?
Андрій Діхтярук: Навіть маючи плодючі землі, в області активно розвиваються і інші напрямки бізнесу. Наприклад, динамічно розвиваються будівельна та транспортно-логістична галузі, промисловість.
Індекси споживчих цін показують про розвиток та збільшення виробництва товарів і послуг. Тому потрібно приділяти увагу всім сферам економіки. Реалізовувати проекти по будівництву логістичних парків, створенню технопарків, розширяти асортимент переробки сільськогосподарської продукції, збільшувати експорт виробленої продукції в області, залучати в економіку області кредитний ресурс європейських фінансових установ.
Діяльність усіх державних структур вимагає і має бути націленою на модернізацію, використання сучасних методів і підходів, пристосованих до діяльності в умовах високотехнологічного суспільства. Тобто, у нас ще є резерви наповнення бюджету, просто потрібно робити все можливе для створення нових робочих місць, для створення нової доданої вартості в регіоні, до залучення інвестицій, впровадження нових ІТ-технологій та не зупинятись на досягненому.
І, головне, надалі проводити політику детінізації бізнесу.
KV: Але далеко не всім до вподоби вихід з тіні, і Вам будуть намагатися заважати працювати. Чи може вже є такі факти?
Андрій Діхтярук: Вже на старті роботи по детінізації ми відчули страшенний супротив. На своєму прикладі я відчув, на що готові певні сили задля збереження свого бізнесу поза межею закону. Людина, яка намагається перешкоджати злочинним схемам, завжди стає першою мішенню у нечистих на руку ділків.
Працюючи у різних регіонах, я здобув досить гарний досвід боротьби з подібними злочинцями, адже, не дивлячись на те що країна одна, злочинці у різних регіонах від Харківщини до Вінниччини використовують різноманітні схеми. Найприбутковішими у них залишаються "обнал", відшкодування незаконно сформованого ПДВ та інші економічні злочини, пов'язані з легалізацією доходів, отриманих злочинним шляхом.
Мій же досвід допомагає ці схеми знищувати, а це не до вподоби грабіжникам держави.
Не всім подобалася моя відкритість і принциповість та додержання мною норм законодавства і тому в мене з’явилось багато ворогів, які по-різному пробували тиснути на мене. За те що я відмовлявся відшкодовувати незаконно сформований ПДВ - намагались робити політичні та інші проплачені акції.
За виявлення та руйнування конвертаційної схеми, а це десятки мільйонів гривень вилучених із бюджету, під “дахом” працівників однієї правоохоронної структури, відносно мене було сфабриковану кримінальну справу про отримання хабара. Кримінальну справу згодом було закрито прокуратурою за відсутністю складу злочину. А не задовго до цих подій, зі мною ще й проводили бесіду з натяками та скритими погрозами. Але мене важко налякати. У своїй роботі в адміністрації також буду діяти лише у спосіб передбачений законодавством.
Задля того, щоб дійсно навести лад у цій сфері, потрібно якомога швидше завершити реформу фіскальної служби, та митних органів. Наряду з впровадженням податкової культури має бути як відповідальність влади, так і відповідальність платників податків. Не платити податки має бути економічно невигідно.
На сьогоднішній день, практика показала, що введений мораторій на проведення перевірок не дає позитивного результату. Багато суб'єктів господарювання серйозно порушує законодавство, що призводить до важких наслідків. На сьогодні створений департамент по координації роботи з правоохоронними органами, і голова КОДА проводить щотижневі наради саме по цьому напрямку.
Так само адміністрація співпрацює з громадськістю та бізнесом, намагаючись бути відкритою і працювати над поліпшенням умов ведення бізнесу. В першу чергу, ми даємо змогу бізнесу вільно працювати в рамках існуючого законодавства, але намагаємось виступати із законодавчими ініціативами, співпрацюючи з представниками Київщини в Парламенті. Ми усвідомлюємо, що почали велику справу, і нам будуть намагатися заважати, використовуючи будь-які брудні методи.
KV: Тобто Київську обласну адміністрацію не залякати?
Андрій Діхтярук: Так, бо саме такі принципи в адміністрації сповідують всі в КОДА. Ті, хто не буде їх дотримуватись, мають піти, бо нам, мешканцям Київщини, з ними не по дорозі. Ми не хочемо повертатися в минуле, бо ми робимо все задля нашого успішного європейського майбутнього, де влада – це відкритий дружній сервіс для законослухняних громадян і непідкупний принциповий інструмент для боротьби з порушниками закону.
Біографічна довідка: Андрій Діхтярук народився 23 березня 1969 року у м. Калинівка, Вінницької області. Отримав три вищі освіти, а саме технічну, економічну, юридичну. Пройшов шлях від податкового інспектора до керівника обласної податкової адміністрації, працював у Вінницькій, Волинській, Черкаській, Харківській областях. Стаж державної служби майже 20 років. Одружений, виховує двох дітей.
Довідка KV: Чисельність населення Київської області – 1729,2 тисяч осіб та 731 тисяч осіб зареєстрованих у м. Києві, але проживаючих на території області. Економічно активне населення – 808,3 тисяч осіб (46,9% від загальної чисельності населення), пенсіонери – 563,5 тисячи.
Київська область відноситься до промислово розвинених регіонів України, та займає 7 місце за обсягами реалізованої промислової продукції. Також вона займає 2 місце в Україні за обсягом виробництва сільськогосподарської продукції, та є одним із лідерів у виробництві продукції тваринництва в Україні.
Через область проходять 3 міжнародні транспортні коридори, знаходиться аеропорт міжнародного класу “Бориспіль”, через який щорічно відправляють майже 3 мільйони пасажирів, 6 тисяч тон вантажу та 2 тисячі тон пошти.
Крім того, в Київській області функціонує 9 логістичних комплексів. Обсяг прямих іноземних інвестицій (акціонерного капіталу), внесених в Київську область з початку інвестування, склав майже 2 мільярди доларів.
КиевVласть
12 травня 2015 г. 10:55
Раздел: Тексти
Побег из реальности. Рейтинг активности депутатов Киевсовета (27 апреля - 8 мая)
Не смотря на всеобщее праздничное, они работали. Некоторые, страшно сказать, даже больше обычного. В рейтинге за этот период даже появились новые имена, которые не проскальзывали здесь ранее в силу недоработок в плоскости публичной информации КГГА или же по каким-то другим кармическим причинам. Окончание апреля и первая праздничная неделя мая в деле депутатских запросов и обращений были богаты беспокойством об обустройстве детских площадок, ремонте домов и борьбой с уличной торговлей и МАФами. Темы незаконной застройки неожиданно практически сошли на нет. Взамен про участников АТО вспомнили. Обо всем этом и немного более - в еженедельном обзоре запросов и обращений депутатов Киевсовета.
Громкая тема
На имя столичного градоначальника Виталия Кличко направил обращение депутат Александр Пабат, в котором указал на то, что согласно решения Киевского апелляционного административного суда от 31 марта сего года все решения, принятые КГГА на основе распоряжения КГГА №2251 “Про утверждение комплексной схемы размещения временных сооружений торгового, социально-культурного и другого назначения”, являются нелегитимными и не имеют правовых оснований для существования. Поскольку указанное распоряжение было признано в судебном порядке противоправным и аннулировано. Депутат в связи со сложившейся ситуацией интересуется тем, сколько средств было потрачено на разработку и внедрение Комплексной схемы ВС в Киеве и кто конкретно был ответственным за траты средств на проект.
Депутаты Елена Галушка, Олег Петровец и Богдан Ганноха написали совместное обращение в КГГА с просьбой к Виталию Кличко “предпринять меры для синхронизации внедрения программы сотрудничества с группой поддержки Украины в Сенате США по вопросам реабилитации участников АТО и программы предоставления комплексной социально-психологической помощи киевлянам участникам-АТО и их семьям”. Данная программа была утверждена решением Киевсовета от 4 марта сего года, и депутаты в своем письме указывают, что в процессе ее внедрения необходимо максимально постараться избежать создания “двух параллельных структур, которые будут предоставлять услуги реабилитации и адаптации”. А также напоминают, что, согласно сообщению пресс-службы мэра, в ходе встречи Кличко с сенаторами группы поддержки Украины было задекларировано желание американцев создать 6 “пилотных административных центров” для поддержки ветеранов АТО в Киевской и Житомирской областях.
Любопытную тему, по-видимому, рассматриваемую многими депутатами, озвучил Роман Андрейко в своем обращении. Он поинформировал мэра Киева о том, что в рамках грядущих депутатских слушаний готовит доклад со звучным названием: “Городские целевые программы, как сомнительный механизм развития Киева и эффективный способ разворовывания бюджетных средств”. Также депутат взялся выяснять, почему в выходные проходит ремонт дороги в переулке Шевченко, кто фактический заказчик и исполнитель работ там, где в целом асфальтное покрытие не так нуждается в починке, как в других местах этого же района. Депутат решил уточнить, какие были причины и основания для проведения этих работ, почему проводили “по-тихому”, в выходные дни и сколько денег на это было потрачено.
Елена Галушка повторно подняла тему программы “Турбота”, указывая, что по ее мнению необходимо провести в Киеве рекламно-просветительскую кампанию для большего распространения информации относительно возможностей киевлян-участников АТО, членов их семей и членов семей погибших киевлян. По словам депутата, такую работу может провести ГО “Киевский городской союз ветеранов АТО”.
“Застроечная” тема, как уже говорилось, не была выражена столь ярко, как в предыдущие периоды. Так, Ярослав Диденко обратился к Виталию Кличко с просьбой защитить обманутых вкладчиков ЖК Aston Pаrk, которые указывают на очередную земельную аферу (якобы в судебном порядке 100% имущественных прав на объекты недвижимости данного ЖК признаны за неизвестным вкладчикам ООО “Марго”). Елена Ескина запросила в КГГА проектную документацию и копии всех разрешительных документов на строительство церкви в сквере “Январский”, а также информацию по строительству по ул Багговутовская, 4-А. Депутат указала, что на небольшой площадке сквера без каких-либо разрешительных документов планировалась постройка церкви высотой 36,4 м. С 2009 года и до сих пор на месте строительства зияет разрытый котлован.
Александр Пабат обратился к Виталию Кличко с предложением относительно передачи в коммунальное имущество Киева “Дома с Каштанами” или “Дома со змеями”, спроектированного Игнатием Ледоховским, одним из отцов киевского модерна. Депутат указал, что сейчас здание находится в ведении Министерства внутренних дел Украины и предложил создать там музей.
Из любопытного также можно называть обращение Натальи Шульги, которая указывает мэрии на то, что Киеву необходимо пересмотреть всю систему питания в школах и садиках. Депутат предложила внести этот вопрос в повестку дня слушаний Киевсовета и также желает внедрить экспериментальную программу индивидуального питания в школах и садиках коммунальной формы собственности Киева.
На контроле
В этом, довольно обширном разделе, наиболее плодовитыми оказались Александр Пабат, Елена Ескина и Галина Янченко. Первый продолжал запросную одиссею по кодам временной классификации расходов и кредитования местных бюджетов, вторая запрашивала копию сметы на празднование 1025 годовщины Крещения Руси, данные о источниках финансирования КП “Прибежище для животных”, данные о реестре поставщиков за 2011-2014 год для КП “Центр идентификации животных”, а также КП “Киевская городская лечебница ветеринарной медицины”. Нуждалась Ескина и в списках общественных и благотворительных организаций, деятельность которых имеет социальное направление, был запрос о предоставлении доступа к электронной базе данных временных сооружений в КП “Киевблагоустройство”, данных о владельце “Украинского дома” и многие другие.
Галина Янченко попросила предоставить ей информацию про земельный надел по ул. Планетарная 15, 17, копию договора, который должен быть заключен по итогам конкурса по перевозке пассажиров на автобусных маршрутах Киева, а также интересовалась распределением бюджетных средств на городскую целевую “Программу комплексного развития зеленой зоны Киева до 2010 года” и др.
Владимир Гончаров запрашивал в КГГА данные по обеспечению букварями первоклассников на 2015-2016 гг, а Богдан Ганноха интересовался у столичного градоначальника о законности размещения на воде ресторана “Козацькі розваги”.
Игорь Пиковский запросил информацию о состоянии выполнения договора с победителем конкурса по инвестиционному проекту “Электронный билет” и данные о том, каковы в разрезе коммунальных предприятий доходы от перевозки пассажиров за 2014 год. Депутат Павел Тарасюк запросил информацию про мероприятия, предпринятые КГГА в связи с проведением незаконной застройки по ул. Комарова, 46. Александр Пабат среди прочего уточнял в Департаменте охраны здоровья КГГА ситуацию по обеспечению киевлян препаратом “Методжект”, а у замглавы мэра Петра Пантелеева запросил информацию относительно объемов задержек зарплат работников коммунальных предприятий и ЖКХ, в том числе и о размере задолженности перед дворниками.
В данном разделе в описываемый период также выступали депутаты Олег Костюшко, Максим Гапчук.
Читайте также: Мост Немцова и прогулы Кличко. Рейтинг активности депутатов Киевсовета (20-24 апреля)
МАФиада
Тема функционирования временных сооружений беспокоила Богдана Ганноху, Викторию Муху, Игоря Баленко, Александра Мищенко, Александра Пабата, Елену Ескину, Святослава Кутняка.
В данном разделе, похоже, все больше развивается тема размещения МАФов ПАТ “Киевхлеб”. Так, Богдан Ганноха написал в КГГА обращение с просьбой о перенесении МАФа “Киевхлеб” на территорию, которая бы отвечала строительным нормам и где бы строение не мешало автомобильному движению. Такое же обращение, только по другому объекту “Киевхлеб”, поступило и от Елены Ескиной, которая также направила запрос о необходимости разрыва отношений с арендатором перехода возле метро “Политехнический университет”.
Виктория Муха указывала на многочисленные жалобы киевлян на размещенные МАФы по ул Туполева, 24 и Василия Блюхера. Александр Пабат запросил в КГГА данные относительно законности размещения временных сооружений на Софиевской площади, функционирующих там, по словам депутата, еще с новогодних праздников.
Игорь Баленко указывал на необходимость демонтажа временного сооружения по ул. Декабристов, 5Б, установленного возле школы и детской площадки, а также информировал КГГА о недовольстве жителей дома по адресу Декабристов, 5, вызванного работой пункта приема вторсырья, который, по словам жильцов, стал настоящим приютом для бомжей.
Александр Мищенко обратился в Днепровскую РГА и департамент городского благоустройства и сохранения природной среды КГГА с информацией о незаконном размещении МАФов возле выхода вокзала станции “Дарница” и сопроводил письмо цветными фотографиями. Святослав Кутняк уведомил Шевченковскую РГА о самовольной установке МАФов в Шевченковском районе.
Ярослав Диденко пожаловался Кличко на “создание самовольных парковок возле ресторанов Киева”. Депутат в привычной для себя манере вопрошал: “Много лет жители Печерска страдают от устроенной рестораном “Саваж” на тротуаре парковки. Какая такая парковочная площадка возможна в центре города и кто дал скандальное разрешение на его обустройство на улице, которой много киевлян идет прямо к станции “Печерская”?
Александр Бродский - единственный, кто обратился в Департамент городского благоустройства и сохранения природной среды Киевской городской государственной администрации с запросом о том, почему и на каких основаниях проводится демонтаж МАФа предпринимателя, который получил все разрешительные документы на установку сооружения с 2008 по 2015 год. ”Однако, сотрудники департамента городского благоустройства по непонятным причинам препятствуют заявительнице заниматься предпринимательской деятельностью”, - написал Бродский.
Благоустройство
В предпраздничный и праздничный периоды эта тема оказалась снова самой обширной. Депутаты беспокоились о благоустройстве парков и озер, ремонте домов и освещения, дорог и детских площадок. Немало было выяснений по работе ЖЭКов и обслуживающих компаний по содержанию прилегающих к домам территорий и другого.
Так, депутат Богдан Ганноха обратился к столичному градоначальнику с предложением выделения финансирования на работы по расчистке русла и труб системы открытого водоотвода на Троещине. Святослав Кутняк беспокоился относительно ремонта подвального помещения в доме по ул. Отто Шмидта, 26-Б. Виктория Муха обратилась в Святошинскую РГА с просьбой возобновить освещение по ул. Генерала Наумова, а в КП “Киевзеленстрой” отправила просьбу о кронации тополей по ул. Чистяковской.
Александр Пабат внес свои предложения по благоустройству озера Вира в Святошинском районе, а Игорь Баленко обратился к замглавы КГГА Алексею Резникову относительно проведения ремонтных работ в доме №5 по ул. Бажана, в котором, по словам депутата, крайне необходим ремонт, что игнорируется местным ЖЭКом, не смотря на частые обращения местных жителей. Поинформировал депутат КГГА и о том, что ремонт входной группы необходим жителям дома по ул Армянская, №5, а дому по ул. Вербицкого - утепление торцевой стены. Александр Бродский побеспокоился о ремонте лавочки на округе и направил в КП “Руководящая компания по обслуживанию жилфонда” Шевченковского района требование провести обследование дома по адресу Бакинская, 37-а и отремонтировать фасад дома по ул. Бакинская, 37 и др.
Олег Костюшко направил в КГГА письмо относительно ремонта и установки детской площадки по ул. Эрнста и Народного Ополчения, Наталья Чумакова обратилась в департамент транспортной инфраструктуры КГГА с просьбой установить остановку троллейбуса №7 на перекрестке ул. Чернобыльской и Прилужной. Галина Янченко поинформировала Соломенскую РГА о неудовлетворительном состоянии асфальтного покрытия по ул Гетьмана, 44-А. Петр Кузик просил мэрию наладить “светофорное регулирование” по ул. Градинской.
Андрей Странников обратился к главе Днепровской РГА с просьбой посодействовать установке дополнительных “элементов”, которые создают преграды для движения автотранспорта, с целью недопущения их проезда, заезда, и паркования по ул. Бучмы,10, ссылаясь на слова местных жителей о том, что возле кафе “Кавказская кухня” постоянно паркуются автомобили. Рядом же расположена детская площадка на которой любят отдыхать, играть дети всего жилого массива, поскольку он находится напротив парковой зоны озера Тельбин. “Однако, родители вынуждены постоянно следить чтобы дети не покидали границы площадки, поскольку существует высокая вероятность попадания детей под колеса машин, которые используются для проезда к “ Би-маркету”, который функционирует по адресу ул. А.Бучми, 6” - написал депутат.
Максим Гапчук также беспокоился о необходимости ремонта детской площадки: “Ко мне обратились жители Святошинского района г. Киева с просьбой посодействовать по приведению детской площадки по адресу Краснозаводской переулок 2/13 в надлежащее состояние. Со слов жильцов, ограда данной детской площадки находится в ужасном состоянии: вся в ржавчине, на 70% разрушена, отсутствует защитная сетка. Обращение в ЖЭК и на “горячую линию” 1551 не дают никаких результатов” - написал депутат. Также Гапчук направил в КГГА просьбу помочь по поводу ненадлежащего состояния дома (жильцы жалуются на трещины в стене), расположенного по просп. Героев Сталинграда, 27А
Депутат Юрий Лещенко был краток и попросил главу Оболонской РГА предоставить позитивное решение относительно ввоза чистого песка по адресу пр. Оболонский 12-Б для 8 детских площадок детского садика № 260, ведь приближается оздоровительный период и жаркое лето”.
Читайте также: Осиновый кол Сандея
Наболевшее
Волнующими темами минувших недель можно назвать борьбу с “разливайками” и функционирование больниц и центров реабилитации. В последней, к примеру, выступила депутат Алла Шлапак, попросив столичного градоначальника дать поручение соответствующим структурам увеличить количество работников Центра социально-психологической реабилитации детей и молодежи с функциональными ограничениями Дарницкого района (по ее словам, сегодня в Центре работают только 5 человек). Также указывали на необходимость пересмотреть функционирование больниц Богдан Ганноха и Максим Гапчук. Богдан Ганноха предложил КГГА рассмотреть возможность перевода тех наркозависимых посетителей наркоклиники по ул Отдыха, 11, которые превышают норму приема клиники, в другой район. Депутат указывал, что данное решение снизит напряженность в районе, так как большое количество наркозависимых беспокоит местных жителей. А также высказал мнение, что в Киеве не работает городская программа противодействия злоупотребления наркотиками и алкоголем, не работает и Киевский городской координационный совет по вопросам противодействия туберкулезу и СПИДу.
Максим Гапчук поднял эту же тему в своем депутатском обращении, указав, что к депутату поступают обращения жителей домов по адресу пр-т. Ватутина 2 А, где находится “Центр адиктологической медицины”. По словам Гапчука, там собираются наркозависимые, которые, по свидетельствам местных жителей, ведут себя не слишком чистоплотно относительно окружающей среды. Депутат беспокоится, не торгует ли указанное предприятие наркотиками, так как по коду КВЕД его деятельность - неспециализированная оптовая торговля.
Здоровье киевлян беспокоило и депутата Александра Пабата, который обратился к столичному градоначальнику по вопросу продажи слабоалкоголки на территории “Киевского зоопарка”. Депутат запросил список мест, где продается пиво на территории КП и данные о том, кому подчинены продающие хмельное предприятия общественного питания. Он же в своих обращениях неединоразово указывал соответствующим департаментам КГГА на необходимость приведения в порядок летнего кинотеатра в парке “Юность”, где по его информации время от времени возникают пожары, часто наркоманы и бездомные оставляют на территории шприцы и разбитое стекло.
Елена Ескина в своих обращениях просила СЭС предоставить нормативные требования для продажи в торговых ларьках продуктов питания, таких, как сыр, сметана, рыба, мясо и др. В ГУ МВД Украины обращалась за информацией относительно митинга, проведенного под КГГА 23.04.2015, указав, что “возле КГГА произошел митинг непонятных лиц, (как удалось определить, были задействованы переселенцы с Востока)”. Также Елена Ескина запрашивала в рамках своей борьбы за аутентичный герб столицы копии деклараций чиновника Соломинского Ю.А. с момента его работы в КГГА с указанием должностей, обязанностей и др.
Владимир Каретко писал на адрес Департамента транспортной инфраструктуры КГГА с просьбой поспособствовать улучшению функционирования таксомоторных маршрутов № 228 и 550. А Сергей Гусовский проинформировал Виталия Кличко о том, что ни водители, ни парковщики не придерживаются правил дорожного движения по ул Терещенковской.
Виктория Муха обратилась в КГГА с просьбой поспособствовать рациональному распределению площадей для Поликлиники № 4 по ул. Булаховского, 26, поскольку, по словам депутата нагрузка на данное заведение в районе велика, оно нуждается в дополнительных мощностях и площадях.
Юрий Сулыга обратился в КГГА с просьбой проконтролировать реконструкцию стадиона общеобразовательной школы №2171 III ступеней г. Киева, которая по мнению депутата неоправданно затягивается.
Елена Овраменко обратилась в Днепровскую РГА с просьбой о внесении изменений в Программу социального и экономического развития г. Киева на 2015 г. “Программой социального и экономического развития г. Киева на 2015 год для Днепровской районной в г. Киеве государственной администрации предусмотрено 130 тыс. грн. для проведения капитального ремонта с дооснащением стадиона школы № 234 по ул. Радужной, 12. Основная цель проведения капитального ремонта стадиона есть обновление и полноценное функционирование. Но эти средства позволяют исполнить только часть работы из капитального ремонта, поскольку на территории стадиона находится значительное количество нефункциональных элементов, нуждающихся в перепланировании и демонтаже. Без этих мероприятий невозможно провести обновление спортивного сооружения. Для завершения строительных работ необходима дополнительная сумма, которая составляет 850 тыс. грн” - написала депутат.
Олег Калиниченко обратился в Голосеевскую РГА с просьбой инициировать проведение круглого стола по поводу того, что в городскую программу по ремонту жилфонда не включено ни одного дома массива “Теремки-2” как ОСН.
Самый сок
Александр Омельченко продолжает дело воспитания столичного градоначальника и направляет очередное депутатское обращение с подчеркнутым недовольством ответами Кличко. “В который раз напоминаю вам, что мой запрос от 15.04.2015 относительно защиты интересов общины Киева был направлен лично вам, Виталий Владимирович, как городскому главе. Потому прошу ответ на запрос предоставить за собственной подписью, а не подписью директора департамента КГГА, как исполнительного органа”, написал экс-мэр.
Оригинальное обращение-благодарность направил в Департамент жилищно-коммунальной инфраструктуры и Владислав Михайленко. “Выражаю Вам благодарность за информирование по выполнению поручения заместителя Главы Киевской городской государственной администрации Пантелеева П.О. относительно моего обращения по поводу организации и проведения конкурса “Наш двор - наш простор” посвященного благоустройству придомовых территорий г. Киева…” - написал депутат и попутно попросил рассмотреть возможность создания, организации и проведения конкурса “Наш двор - наше пространство”, что уменьшит по мнению депутата нагрузку на жилищно-коммунальную инфраструктуру и поможет упорядочить придомовую территорию путем привлечения общественных активистов и волонтеров.
Не менее оригинальное письмо было направлено на имя Директора Департамента культуры Поповой Д.О депутатом Вадимом Пышняком. “По инициативе ГО “Новые изменения” и при поддержке депутата Киевсовета Вадима Пышняка, в рамках проекта “Укрепляем семейные и духовные ценности”, состоялся спектакль “Побег из реальности” Малого драматического театра в школе им. О.Гончара №76 и Гимназии восточных языков №1, о чем на своей странице более детально описал Вадим Пышняк”, - значится в письме за подписью депутата. - “На спектакль были приглашены бойцы АТО, которых ученики приветствовали цветами и искренними пожеланиями мира, согласия и добра а также представители Департамента образования КГГА и управления образования Святошинского района. [...] Более чем 300 школьников имели возможность бесплатно посмотреть спектакль и 92 учащихся, с разрешения родителей, согласились заполнить анкету, которая дает возможность получить обратную связь от просмотра спектакля”. Далее автор письма задается вопросами: “
Как приходят к наркотикам? Какие есть пути и мотивы? Почему не останавливаются, зная про их воздействие, даже про угрозу смерти? Кому это выгодно? Мы считаем, что эти вопросы стоит ставить снова и снова – уже хотя бы для того, чтобы заставить задуматься часть тех, кто считает, что “в жизни нужно попробовать все” и “у кого сильная воля - тот не станет зависимым”. Задуматься - и не сделать фатальный шаг, за которым нет возвращения к полноценной жизни” - резюмирует автор.
Читайте также: Киевляне-участники АТО могут получить квартиры от КГГА минимум через 57 лет
Адресная помощь
В данной категории наиболее плодовитыми на обращения оказались депутаты Александр Пабат и Игорь Баленко. Первый написал 15 обращений с просьбой о материальной помощи малоимущим киевлянам, темами второго были помощь по установке счетчиков и обеспечению бесплатными лекарствами нуждающихся.
На этой ниве в рассматриваемый период также выступили Александр Мищенко, Алла Шлапак, Олег Костюшко, Александр Найдёнов, Виктория Муха, Максим Негрич.
Итого
Лидерские позиции в рейтинге активности депутатов Киевсовета сохранили внефракционный Александр Пабат и Елена Ескина (“УДАР-Солидарность”). Третью позицию занял Игорь Баленко (“УДАР-Солидарность”). С небольшим отрывом от первой тройки завершили рассматриваемый период депутаты Руслан Андрийко (ВО "Свобода"), Галина Янченко (“ДемАльянс”), Александр Бродский (внефракционный) и Максим Гапчук (“Самопомощь”).
Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Facebook
А мы напоминаем, что рейтинг активности депутатов Киевсовета на основе отправленных ими запросов и обращений составляется по данным раздела Публичная информация сайта КГГА и программы KV по освещению деятельности депутатов Киевсовета.
Для участия в последней необходимо дублировать отправленные запросы депутата на адрес [email protected].
Депутат
Фракция
Количество запросов
Александр Пабат
внефракционный
57
Елена Ескина
“УДАР-Солидарность”
39
Игорь Баленко
“УДАР-Солидарность”
20
Руслан Андрийко
ВО "Свобода"
14
Галина Янченко
“Демократический Альянс”
12
Александр Бродский
внефракционный
9
Максим Гапчук
Объединение “Самопомощь”
9
Виктория Муха
“УДАР-Солидарность”
8
Наталья Шульга
“Самопомощь”
1
Михаил Терентьев
“УДАР-Солидарность”
2
Елена Галушка
внефракционная
2
Александр Мищенко
“УДАР-Солидарность”
3
Игорь Пиковский
“УДАР-Солидарность”
1
Олег Петровец
внефракционный
1
Владимир Гончаров
внефракционный
2
Олег Беспалый
“УДАР-Солидарность”
1
Юрий Лещенко
“УДАР-Солидарность”
2
Виталий Даниленко
“УДАР-Солидарность”
1
Святослав Кутняк
ВО “Свобода”
5
Сергей Левада
“УДАР-Солидарность”
1
Александр Омельченко
“Единство”
1
Богдан Ганноха
“УДАР-Солидарность”
6
Виталий Росляков
“УДАР-Солидарность”
1
Владислав Михайленко
“УДАР-Солидарность”
3
Руслан Кисель
“УДАР-Солидарность”
1
Павел Тарасюк
“УДАР-Солидарность”
1
Вадим Пышняк
“УДАР-Солидарность”
1
Наталья Чумакова
“УДАР-Солидарность”
1
Вадим Онуфрийчук
“УДАР-Солидарность”
1
Ярослав Диденко
внефракционный
2
Роман Андрейко
“Самопомощь”
1
Владимир Каретко
“УДАР-Солидарность”
1
Николай Негрич
“УДАР-Солидарность”
3
Сергей Гусовский
“Самопомощь”
4
Олег Костюшко
“УДАР-Солидарность”
5
Виталий Павлик
“Демократическая партия Украины”
1
Алла Шлапак
внефракционная
2
Елена Овраменко
“УДАР-Солидарность”
2
Андрей Странников
“УДАР-Солидарность”
2
Вячеслав Непоп
внефракционный
1
Олег Калиниченко
“УДАР-Солидарность”
1
Александр Найдёнов
“УДАР-Солидарность”
1
Петр Кузик
ВО “Свобода”
1
Юрий Сулыга
“УДАР-Солидарность”
1
КиевVласть
21 березня 2015 г. 17:12
Раздел: Тексти
Эпидемия педикулеза и нестерпимый грохот бытия. Рейтинг активности депутатов Киевсовета (10-14 марта)
Период уборки, обустройства, упорядочивания. Даже МАФиозные страсти в деле о депутатских запросах и обращениях - и те поуляглись. Мэрские дела - отодвинуты на второй план. Зато во всей полноте достается от депутатов внимания главам райгосадминистраций и многочисленных департаментов КГГА. Будто с приходом весны настало, наконец, время взяться за не самую звучную, но самую необходимую работу по благоустройству города. Впрочем, традиционно не обошлось и без остренького - возможная эпидемия педикулеза, скандал вокруг “Вечерки” и кто виноват в пропаже дома Леси Украинки - в еженедельном рейтинге активности депутатов Киевсовета от KV.
Минувшая неделя также ознаменовалась большой массой запросов, при помощи которых депутаты пытаются осуществить контроль над распределением бюджетных средств, назначениями руководителей КП, распределением и использованием коммунального имущества. Традиционно боролись с застройками, и нетрадиционно - с гаражами. Но самый сок, конечно, это новый тренд борьбы с городскими ярмарками. Ранее на этой почве отметился только Владимир Бондаренко с вопросом о том, почему же на ярмарках продукты не дешевле, чем на рынках. Теперь же мы имеем целых три обращения на эту тему.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Facebook
Ярмарка раздора
Речь идет об обращении депутата Александра Пабата, внефракционного, в котором тот утверждает, что ярмарки сельхозпроизводителей, проводящиеся в Святошинском районе, нерациональны и не отвечают нуждам жителей. Мероприятия проводятся по ул. Семашка и бульв. Кольцова, недалеко от действующего рынка “Днепр”, который и так предлагает все то же самое.
К письму приложено обращение к депутату коллектива ООО “Днепр”, в котором предприниматели указывают, что рынок постепенно сползает к банкротству, половина мест пустует, а местная власть зачем-то проводит рядом продуктовые ярмарки. При чем, по словам предпринимателей, страдает не только их рынок, а якобы и рынки других районов Киева, где ситуация такая же.
“Организаторы из РГА почему-то выбирают такие места для их проведения, которые размещены, как правило, рядом со существующими рынками [...] На самом деле это - уже давно не ярмарки сельхозпроизводителей, на них приглашаются по разнарядке из РГА обычные киевские предприниматели, которые торгуют на соседних рынках. Кроме того, согласно распоряжения КГГА участие в ярмарках должно быть бесплатным. Но это не так. Организаторы, а в Святошинском районе это - КП “Экология”, которая, с нашей точки зрения, никакого отношения к торговле не имеет, с участников берут наличные средства в размере 1500 грн предоплаты и по 50-150 грн за день с каждого торговца. При этом никаких талонов или чеков не выдается”, - пишут представители коллектива ООО “Днепр”, указывая, что и цены на городских ярмарках ничем не отличаются от рыночных. Поэтому предприниматели попросили депутата разобраться со сложившейся ситуацией.
Примечательно, что Александр Пабат спустя время направляет схожее по содержанию депутатское обращение на имя мэра города Виталия Кличко с информацией о том, что к нему стали чаще обращаться граждане с жалобами на ярмарки сельхозпроизводителей в Киеве. Якобы во время мероприятий регистрируются многочисленные нарушения со стороны организаторов и предпринимателей, адреса проведения ярмарок не обсуждаются с общественностью, территория потом не убрана и туалеты не устанавливают. В связи с этим депутат просит приостановить рассмотрение проекта распоряжения КГГА “Про проведение ярмарок в г. Киеве” до полного утверждения с общественностью. В третьем депутатском обращении на имя главы постоянной комиссии по вопросам торговли и регуляторной политики Киевсовета, Пабат называет конкретные адреса в Святошинском районе, по которым можно разрешить проведение ярмарок.
Кроме вопросов о размещении ярмарок в Киеве поднимались темы исторического наследия. Волновала депутатов реорганизация одной из самых старых столичных газет - “Вечерний Киев”, а также пропажа с карты столицы дома, в котором жила Леся Украинка.
Первую тему подняла депутат Рена Назарова (“Удар-Солидарность”), направив свой запрос на имя директора Департамента общественных коммуникаций Марины Хонды. ”Учитывая многочисленные жалобы на редакционную политику газеты “Вечерний Киев”, которую возглавлял Роман Кострица, мэром Киева издано распоряжение, которым Кострицу освобождено от временного исполнения обязанностей главного редактора газеты. Вместе с тем, эта особа в соответствии с распоряжением КГГА от 25.08.2011 года остается главой комиссии по реорганизации КП “Редакция газеты ”Вечерний Киев,” - указывает депутат в сообщении. Учитывая конфликт, разразившийся вокруг “Вечерки”, в котором коллектив издания выступает на стороне разгосударствления СМИ, данный факт является нежелательным.
Подробнее читайте: Рена Назарова считает, что “Вечерний Киев” хотят “под шумок” приХватизировать
Отметим, что в распоряжении KV имеется документ за подписью Марины Хонды, в котором указано, что Департамент общественных коммуникаций уже подготовил распоряжение, которым главой комиссии по реорганизации указанного предприятия назначается Филиппов Максим Александрович.
О поиске авторов и реализаторов идеи сноса дома исторической ценности мы можем узнать из обращения Елены Ескиной (“УДАР-Солидарность”), в котором депутат запрашивает информацию о том, как, на каком основании и когда был снесен дом по ул. Саксаганского, 115, в котором жила Леся Украинка. Дом согласно письма был внесен и до сих пор числится в реестре памяток истории и архитектуры Украины.
Напомним, двухэтажный, обложенный кирпичом дом второй половины XIX вв был снесен еще в начале нулевых.
Также депутат в еще одном мартовском обращении к в.и.о. начальника Управления охраны культурного наследия Сергея Груздо интересуется полным списком строений, внесенных в реестр памяток истории, с указанием их регистрационного номера и даты, когда то или иное сооружение было внесено в реестр.
Самый сок: эпидемия педикулеза и гаражный вопрос
“Ко мне, как к депутату Киевского городского совета, обращаются жители Киева относительно информации о распространении среди взрослого населения и детского населения педикулеза”, - пишет Александр Пабат, пожалуй, одно из самых пугающих обращений прошедшей недели на имя столичного градоначальника.
В связи с возможной угрозой распространения этой болезни в городе, Пабат запрашивает, учитывая социально-общественное значение вопроса, статистику заболеваний педикулезом в Киеве за 2012-2014 год, а также информацию о том, как велика угроза эпидемии педикулеза в Киеве и какие запланированы мероприятия в случае ее возникновения.
Любопытно, что сразу несколько депутатов Киевсовета, этой весной, направили мэру запросы на проверку законности размещения в Киеве тех или иных гаражей с многочисленными их фотографиями.
Так, на минувшей неделе, гаражная тема обеспокоила депутата Константина Ялового (внефракционный), который прислал Виталию Кличко фотографии восьми сооружений, вместе с обращением относительно сквера на углу улиц Пика и Тешебаева, который депутат с волонтерами регулярно благоустраивает. “Жители жалуются на незаконное размещение гаражей практически в самом сквере и на придомовой территории”, - пишет он, указывая, что похожая ситуация сложилась и с гаражами по ул. Салютной на его округе. Депутат уверен, что такие гаражи (на придомовой территории разрешено строить гараж инвалидам) не имеют к людям, с заболеваниями опорно-двигательного аппарата, никакого отношения. Посему он просит инициировать проверку законности размещения гаражей в указанных точках города.
Есть в наличии также обращение депутата Олеся Маляревича (“Удар-Солидарность”), который направил фотографии аналогичных сооружений по улице бульв. Давыдова, 19 и 19/1 главе Днепровской РГА Горбунову Ярославу. Депутат сопроводил свои фотографии просьбой о предоставлении информации о хозяевах этих строений и их статусе. Г-н Маляревич вообще с удовольствием иллюстрирует свои обращения. К примеру, он же прислал в Днепровскую РГА фотографию ливнестока, утверждая, что граждане с его избирательного округа жалуются на провал вокруг него.
Внимание среди запросов минувшей недели привлекает также письмо авторства депутата Александра Бродского (внефракционный), на имя Виталия Кличко, относительно режима работы торгового предприятия, размещенного в жилом доме по адресу О.Телиги, 33/2. Депутат, описывая проблемы жителей города, указывает следующее: “Причиной нарушения их спокойствия стало размещение на первом этаже дома продовольственного магазина с круглосуточным режимом работы. Ночью, после 23 часов их беспокоит нестерпимый грохот, причиной которого является завоз и разгрузка товаров, а также работа неисправных подъемных механизмов”. Кроме того, работа магазина в ночное время вызывает скопление людей возле дома, они распивают алкогольные напитки, что повышает уровень опасности для граждан. Также Александр Бродский, в еще одном своем запросе, обратился к директору государственного института по проектированию предприятий пищевой промышлености “Укридхарчопром” относительно невыплаты зарплаты дворнику, Алле Зубко. Предприятие в лице директора Бондаренко Виктора, задолжало женщине зарплату за два года в размере 17, 5 тыс. грн.
К слову, невыносимый грохот бытия беспокоит не только избирателей Бродского. На минувшей неделе к Премьер-министру Украины обратился Александр Пабат с просьбой о разрешении проведения внеплановой проверки на предмет замеров уровня шума по адресу пр. Леся Курбаса 6-Г, где работает магазин “Эльдорадо”, который с 10 утра до 9 вечера громко транслирует рекламу.
Еще одним, весьма колоритным запросом, отметился депутат Богдан Ганноха (“Удар-Солидарность”), выступив с не очень ясными предложениями по установлению порядка и красоты на Троещине, а конкретнее - на так называемой “Яме”, местности напротив “Спорт Лайф Троещина”, ставшей небольшим местным стихийным рынком, начиная от подземки и почти до ближайших домов. Депутат требует у столичного градоначальника, чтобы тот провел общественное слушание на тему “Где должны проходить границы для пешеходов, между домами, остановками и учреждениями обслуживания населения, в частности, на данной территории”. Также он указывает, что через пешеходную зону между домами по проспекту Маяковского 73-75 в Деснянском районе Киева проходят около 10 000 лиц в день, и “то, что они видят, а именно безумные просторы торговцев, это не то, что нужно людям, потому что для этого есть Троещинский рынок”. Это, пишет депутат в финальном аккорде своего обращения, мешает передвижению мам с колясками, пенсионерам и инвалидам АТО. “Для этого как минимум надо установить знак пешеходная зона”, - немного сумбурно считает господин Ганноха.
Под контролем
В данной рубрике количественно лидируют несколько депутатов, направивших в КГГА и районным госадминистрациям схожие запросы для сбора информации. Так, девять запросов направила депутат Елена Галушка (внефракционная), запрашивая у глав РГА информацию относительно кадровых вопросов руководящих компаний по обслуживанию жилищного фонда района, а именно: на каком этапе находится вопрос назначения директора КП, а если он уже назначен - каковы его биография, образование и опыт работы, какими критериями руководствовались при назначении и работала ли конкурсная комиссия по отбору кандидатов. Также продолжил запрашивать информацию в КГГА Александр Пабат, интересуясь на какие нужды и в каком размере затрачены бюджетные средства в рамках выполнения требований решения Киевсовета “Про бюджет города Киева на 2014 год” по кодам временной классификации “Больницы”, “Санатории для больных туберкулезом”, “Дома ребенка” и др. Он же запрашивает полный адрес объектов, в которые вложены средства по программе соцэкономического развития Киева на 2015 год. Подобным образом действовал и депутат Олег Петровец (внефракционный), направив девять запросов в столичные РГА с просьбой предоставить адреса всех помещений района, находящихся в коммунальной собственности Киева, вход в которые возможен только через приватизированное другим лицом помещение.
В забывчивости относительно своих предвыборных обещаний обвиняют депутатов от большинства жители ОСББ многоквартирного дома по ул. Франко, 4. Отчаявшись получить обещанное, они обратились к представителю фракции “Батькивщина” Владимиру Бондаренко, который описал проблему в своем обращении на имя Кличко. В обращении сказано, что с решением по землеотводу многоквартирного дома слишком медлят, хотя ОСББ оформило все документы и платит регулярно налоги. По словам заявителей, в приложенном к документу письме, сейчас документы по делу К-16208 находятся у заместителя Кличко Павла Рябикина, но не рассматриваются с сентября прошлого года. Жители дома также упоминают подробности о том, что эпопея с землеотводом сопровождалась постоянными просьбами поддержать запросы ОСББ к депутатской партии УДАР, на что депутаты отвечали, что реально помогать киевлянам им мешает пребывание в оппозиции. Ситуация изменилась, но воз и ныне там.
“Просим вас помочь обязать депутатов от партии “Удар Виталия Кличко” придерживаться своих обещаний, данных во время предвыборной гонки и дать поручение исправить ошибку и подготовить необходимые изменения в проект решения Киевсовета по предоставлению разрешения на разработку проекта землеустройства относительно отведения земельного участка ОСББ для обслуживания и эксплуатации дома по ул Ивана Франко, 4” - пишут жители депутату Бондаренко.
Любопытно обращение в КГГА депутата Игоря Баленко (“УДАР-Солидарность”), который направил Виталию Кличко обращение относительно необходимости утверждения детального плана территории Нижних Бортничей Дарницкого района. Якобы в период хозяйствования предыдущей “злочинной влады” обитатели Бортничей пытались сами решить вопрос приватизации земель, получали многочисленные согласования, справки, за которые приходилось выкладывать немалые деньги. Сегодня же, они не могут реализовать свое конституционное право, в связи с отсутствием утвержденного ДПТ. Депутат искренне надеется, что сегодняшний депкорпус во главе с мэром “ответственно отнесется к пониманию необходимости утверждения ДПТ Нижних Бортничей”.
В этой же категории необходимо упомянуть обращения Елены Ескиной, которая запрашивала на минувшей неделе информацию относительно правомерности возведения жилищного комплекса в 50-метровой зоне реки по адресу Никольско-Слободская, 1, а также интересовалась у гендиректора ПАТ “Киевэнерго” списком МАФов с адресной привязкой, стоящих на инженерных коммуникациях “Киевэнерго” в Печерском, Подольском, Шевченковском районах города, а у прокурора столицы - владельцами земельных участков по адресам Глыбочицкая 79-97 и правомерностью проводимых там строительных работ. “Прошу проверить правомерность захвата земельного участка по ул. Глыбочицкая, 79-97 неизвестными лицами, предоставить мне копии всех документов, которые касаются пользователей указанных земельных участков и копии документов, подтверждающих их право на пользование землей и проведения строительных работ на указанных земельных участках”, - пишет депутат.
Она же, на минувшей неделе, обратилась к директору ГП “Институт Генплана” по вопросу проверки нескольких тысяч изменений к действующему Генплану Киева до 2020 года, согласно заявлений чиновников времен Попова-Януковича, а столичному градоначальнику направила обращение, в котором попросила предоставить разъяснение, с какой целью при КГГА создано управление по вопросам правоохранительной работы, предотвращению и противодействию коррупции, каково его штатное расписание, положение и устав, цели и задачи.
Депутат Анна Старостенко запросила отчет за минувший год об использовании средств КП “Спорт для всех” Деснянского района, Максим Гапчук (“Самопомощь”) попросил директора департамента финансов г-на Репика детализировать выданную ему информацию относительно ежемесячного распределения затрат Киева на 2015 год, депутат Александр Бродский обратился к КП “Киевблагоустройство” с просьбой предоставить информацию по их предприятию, для создания аналитической записки для рабочей группы по проверке КП, деятельность которых отнесена к сфере управления столичного благоустройства и сохранения природной среды.
Досталось информационной работы и департаменту ЖКХ под руководством Дмитрия Новицкого: депутат Олег Костюшко обратился к нему с просьбой предоставить информацию относительно количества квартир в городе без счетчиков холодной и горячей воды, квартир, где живут граждане льготных категорий, у которых нет счетчиков, данные по количеству счетчиков с просроченным межповерочным интервалом в Киеве, и тех, которые надо заменить.
А депутат Андрей Андреев (“Удар-Солидарность”) направил в этот же департамент обращение по вопросу некачественной работы и содержанию домов балансодержателем ГП НДВА “Пуща-Водица”. Депутат указал, что, кроме плохого содержания домов и инженерных коммуникаций, предприятие также с существенными недостатками (отсутствует множество обязательных документов - актов, кадастровых планов, техпаспортов домов) передает жилые дома на баланс Киева.
Побольше красоты
О наведении красоты на прошлой неделе ратовали депутаты: Юрий Сулыга (“Удар-Солидарность”), побеспокоившийся о возвращении в коммунальную собственность объекта незавершенного строительства “Лыжная база” в Дарницком районе, который находится в заброшенном состоянии, Александр Пабат ратующий за необходимость проведения ремонта в подъезде дома по ул. Зодчих 18, А, квартиры №29 по ул. Верховинной, 80, депутат Бродский, указавший на необходимость ремонта в здании по адресу проулок Баумана, 4 и надлежащего содержания прилегающих к жилым домам территорий по улице Саратовская 6 и 6/42, Елена Ескина уточнявшая у гендиректора “Киевзеленбуда” есть ли разрешение на вырубку деревьев по ул. Глыбочицкая, 73-77, 79-77.
Есть запрос депутата Аллы Шлапак (внефракционная), которая просит Печерскую РГА в рамках двухмесячника по благоустройству Печерского района города завезти песок в 7 песочниц района, привести в порядок клумбы и цветники по 8-ми адресам, обновить 9 детских площадок, установить лавочки по 10 адресам, высадить плодовые деревья, обустроить сквер и отремонтировать спортплощадку.
А Руслан Андрийко указывает, что со схождением снега, мусорная свалка по ул. Февральской, 58 г общей площадью около 700 м. кв стала особо заметна. Свалка является источником опасности для экологии района (рядом находится водоем и продукты разложения мусора могут попасть в грунтовые воды), а также для местных жителей. Депутат просит районную администрацию немедленно принять меры по вывозу отходов и поставить дополнительные мусорные баки для жителей микрорайона, дабы мусор не собирался в таких количествах в будущем.
Виталий Даниленко (“УДАР-Солидарность”) предоставил руководству Днепровской РГА адресный список работ по капремонту объектов района в 2015, депутат Николай Негрич попросил отремонтировать на своем округе подвалы, так называемые защитные сооружения цивильного значения, которые нынче пребывают в ужасном состоянии. Список адресов тоже внушительный.
И, конечно, нельзя не отметить обращение к столичному градоначальнику депутата Владислава Михайленко (“УДАР-Солидарность”), предложившего провести под эгидой КГГА среди горожан конкурс “Наш двор - наше пространство”, посвященный благоустройству территорий города Киева.
Подробнее читайте: Владислав Михайленко хочет подарить Киеву больше красоты
А депутат Михаил Терентьев (“Удар-Солидарность”) прислал Кличко депутатский запрос с картинками (возможно, рисунками) дома по улице Красноармейской, 33. Согласно письма, по данному адресу находится дом, являющийся памяткой градостроительства и архитектуры, внесенной в госреестр недвижимых памяток Украины. В свое время рядом, впритык к дому, было возведено деревянное строение, которое нынче находится в полуразрушенном состоянии и стало убежищем для особ, ведущих антисоциальный способ жизни. Состояние этого сооружения несет опасность не только для жилого дома по адресу Красноармейская, 33, но и для всех киевлян, настаивает депутат. Пристройка-дом принадлежит ТОВ “Солум”, не является коммунальным, а само предприятие-хозяин никак не реагирует на жалобы жителей. Депутат просит поспособствовать решению этого вопроса, правда, не уточняет, как.
Важные мелочи
В разделе еженедельных небольших, но важных вопросов столицы - обращения с просьбами об установке счетчиков, просьбы приостановить вырубку деревьев, разбор полетов с инцидентом об отстреле собак возле станции электрички “Борщаговка” и ставшие частыми запросы о возобновлении работы бюветов в том или ином районе.
С “бюветной” темой на ушедшей неделе в РГА обращались депутаты Александр Бродский, Юрий Сулыга, Александр Пабат, Андрей Логвин (“Самопомощь”).
Николай Негрич (“УДАР-Солидарность”) попросил установить центральные счетчики тепла на 147 многоквартирных домов в 51 округе Соломенского района. Валентина Мандрык (“УДАР-Солидарность”) направила свое обращение к директору Департамента ЖКХ Дмитрию Новицкому, относительно предоставления информации про техническое состояние лифтового оборудования в доме по ул Кравченко, 23 в Шевченковском районе, на который ей пожаловались местные жители. Олесь Маляревич обратился к главе Днепровской РГА относительно прорыва труб и отсутствия холодной и горячей воды в доме по бульв. Давыдова, 14. Якобы жители этого дома постоянно платят за воду, которая вытекает во время прорывов труб, а ситуация по их словам повторяется два раза в неделю. Так что сумма убытков, наносимым коммунальному хозяйству и жилфонду, по мнению депутата, намного более крупная, чем понадобилось бы на мероприятия по устранению данной проблемы.
Руслан Андрийко (ВО “Свобода”) в свою очередь попросил мэра города установить магазин социального хлеба на ул. Васильковской. Михаил Терентьев обеспокоился установкой пешеходных переходов по улицам Лабораторной, 1 и Летней, 25, и по данному поводу направил запрос в департамент транспорта и инфраструктуры. Виталий Павлик (ДемПУ) был озабочен поиском возможности предоставить квартиру для семьи, пострадавшей в связи с аварией на ЧАЭС.
Вадим Пышняк (“УДАР-Солидарность”) попросил у Кличко автомобиль для волонтеров из фонда помощи бездомным животным “Фрай”, а депутат Алексей Окопный (“УДАР-Солидарность”) предложил демонтировать два незаконно установленных МАФа по адресу проспект Свободы, 5 в Подольском районе.
Итого
Конфигурация лидеров в создани депутатских запросов и обращений среди завсегдатаев Киевсовета немного изменилась, хотя традиционно лидируют Александр Пабат и Елена Ескина (первое и второе места соответственно).
Однако, за описываемый период намного больше обращений поступило от депутатов Елены Галушки, Олега Петровца, Александра Бродского. А приз редакционных симпатий в этот раз поделили Игорь Баленко и Владимир Бондаренко.
Депутат
Фракция
Количество запросов
Александр Пабат
внефракционный
33
Елена Ескина
“УДАР-Солидарность”
16
Елена Галушка
внефракционная
10
Святослав Кутняк
ВО “Свобода”
1
Константин Яловой
внефракционный
1
Александр Бродский
внефракционный
8
Андрей Андреев
“УДАР-Солидарность”
6
Юрий Сулыга
“УДАР-Солидарность”
2
Виталий Павлик
“Демократическая партия Украины”
1
Галина Янченко
“Демократический альянс”
2
Олег Петровец
внефракционный
9
Рена Назарова
“УДАР-Солидарность”
1
Сергей Гусовский
“Самопомощь”
2
Михаил Терентьев
“УДАР-Солидарность”
4
Андрей Странников
“УДАР-Солидарность”
1
Богдан Ганноха
“УДАР-Солидарность”
1
Олесь Маляревич
“УДАР-Солидарность”
3
Юрий Лещенко
“УДАР-Солидарность”
1
Алла Шлапак
внефракционная
1
Валентина Мандрык
“УДАР-Солидарность”
2
Владимир Бондаренко
ВО “Батькивщина”
1
Максим Гапчук
“Самопомощь”
1
Виктория Кустова
“УДАР-Солидарность”
2
Вадим Пышняк
“УДАР-Солидарность”
2
Игорь Баленко
“УДАР-Солидарность”
1
Виталий Даниленко
“УДАР-Солидарность”
1
Руслан Андрийко
ВО “Свобода”
3
Владислав Михайленко
“УДАР-Солидарность”
1
Андрей Логвин
“Объединение Самопомощь”
1
Алексей Окопный
“УДАР-Солидарность”
1
Николай Негрич
“УДАР-Солидарность”
2
Сергей Федорченко
“УДАР-Солидарность”
1
Сергей Костюк
“УДАР-Солидарность”
1
Олег Костюшко
“УДАР-Солидарность”
1
Анна Старостенко
“УДАР-Солидарность”
1
Примечание: KV проводит анализ запросов, руководствуясь данными, опубликованными в "Системе учета публичной информации" на сайте КГГА, а также документов, предоставленных редакции в рамках программы освещения деятельности депутатов.
КиевVласть
28 січня 2014 г. 16:14
Раздел: Тексти
Киевобладминистрацию баррикадируют: чиновники ожидают штурм
Как стало известно KV, сейчас здание Киевской областной госадминистрации укрепляют, опасаясь попытки захвата его митингующими с Евромайдана.
Об этом на своей странице в Фейсбук сообщил нардеп от “Батькивщины” Владимир Полочанинов.
“Я понимаю, что не время для шуток, но я не могу с вами не поделиться увиденным. На ФБ мне писали, что КОДА полна титушек и готовиться к нападению. Во время перерыва приехали посмотреть с Константином Бондаревым. Полно работников ДСО, по нижним этажам размотанные пожарные шланги, окна с решетками закладывают мешками с песком ( они реально думают, что будут стрелять ?!), перед администрацией каток !, круглосуточное дежурство депутатов ПР... Осталось еще сделать ров вокруг здания, залить его смолой и поджечь ! :) У страха действительно глаза ВЕЛИКИ”, - написал Полочанинов.
Эту информацию KV подтвердил губернатор киевской области Анатолий Присяжнюк.
По его словам, обладминистрация заключила договор с Государственной службой охраны, “чтобы спать спокойно”.
“А для чего еще нужна ДСО? Почему мы не можем защитить режимный объект, захват которого, между прочим, будет считаться терроризмом, так как в нем хранится архив?” - возмутился Присяжнюк.
Он также сообщил, что к админзданию уже приходили активисты и пытались спровоцировать конфликт. Кроме того, главу обладминистрации беспокоит тот факт, что активисты Евромайдана стали активно захватывать местные советы и администрации городов центральной и западной Украины.
Напомним, митингующие уже захватили з помещения Винницкой, Черновецкой, Ивано-Франковской, Львовской и Ровенской обладминистраций. Кроме того, со стороны активистов были попытки “осесть” в Хмельницкой, Тернопольской, Закарпатской и Волынской ОГА.
Читайте также: Общественность Броваров выгнала из горсовета хулиганов
середа, 17 квітня 2024 г.
18:19
УВАГА!!! КиївВлада переїхала на новий домен
п'ятниця, 12 квітня 2024 г.
20:56
“Українська команда” передала велику партію дронів-літаків легендарному батальйону “Ахіллес”, - Палатний
20:51
Ексміністр оборони Резніков став директором безпекових і оборонних програм в ГО “Український інститут майбутнього”
20:45
Начальник КОВА Руслан Кравченко у Чернівцях взяв участь у Конгресі місцевих та регіональних влад при Президентові України
20:34
На київській ТЕЦ-5 встановлять додаткові генератори
20:20
В Україну повернули тіла 99 полеглих захисників
20:02
У Києві з суботи відновлює роботу автобус № 7 (схема)
19:54
На Бахмутському та Новопавлівському напрямках відбито понад 40 атак, загалом на фронті 81 боєзіткнення, - Генштаб ЗСУ
19:43
Представники громадськості вимагають припинити переслідування антикорупційних активістів та журналістів-розслідувачів
19:31
Відзавтра, 13 квітня, столичний автобус № 35 подовжить свій маршрут до вулиці Гліба Бабіча (схема)
19:13
“Укренерго” організувала для ветеранів війни програму навчання та працевлаштування “Разом”
19:01
На Броварщині витратять 1,86 млн гривень на облаштування дитмайданчиків
18:49
На вулиці Богатирській у Києві до 21 квітня обмужать рух транспорту (схема)
18:36
У Броварах з'явився новий патріотичний стінопис “Обіймаю тебе, моя Україно!”
18:17
Столична влада зупинила проведення аукціону з надання в оренду Житнього ринку
18:04
У реєстрі зниклих безвісти наразі налічується понад 2 тисяч дітей
Календар подій