Метро Києва перейшло в режим укриття. Наразі транспортних перевезень здійснюватись не буде. Про це KV стало відомо з повідомлення мера Києва Віталія Кличко. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”   "Метро перейшло в режим укриття. Транспортних перевезень здійснюватись не буде", – написав Віталій Кличко. Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться Ранійше повідомлялося, що танции красной линии метрополитена в Киеве работают только в режиме укрытия. Движение поездов синей и зеленой ветками метро осуществляется в штатном режиме. Читайте: Станции красной линии метро в Киеве работают только в режиме укрытияКиевVласть

Окупанти вже другу добу утримують персонал станції ДСП “Чорнобильська АЕС”, не дозволяючи провести ротацію, як це передбачено правилами технічної безпеки. Україна очікує на рішучі дії з боку міжнародних партнерів для забезпечення спільної безпеки європейського континенту. Про це KV стало відомо із повідомлення прес-служби Київської ОДА. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  За інформацією виконуючого обов’язки генерального директора ДСП “Чорнобильська АЕС” Валерія Сейди, у Зоні відчуження новий безпечний конфайнмент над об’єктом “Укриття”, енергоблоки N1 та N2, які перебувають на стадії виведення з експлуатації, сховища відпрацьованого ядерного палива – СВЯП-1, СВЯП-2 взяті під контроль окупантів – військових Російської Федерації. Окупанти вже другу добу утримують персонал станції ДСП “Чорнобильська АЕС”, не дозволяючи провести ротацію, як це передбачено правилами технічної безпеки. “Захоплення станції та проведення там будь-яких воєнних дій загрожує повторенням другого Чорнобиля, від якого Європа оговтується досі. Слід зазначити, що вже зафіксовано перевищення контрольних рівнів потужності дози гамма-випромінювання у зоні відчуження внаслідок порушення верхнього шару ґрунту через рух великої кількості важкої військової техніки через зону відчуження та підняття у повітря забрудненого радіоактивного пилу”, – йдеться у повідомленні. Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться Наголошується, що наразі вся відповідальність за ядерну та радіаційну безпеку, стан об’єктів та подальший розвиток ситуації у зоні відчуження, лежить на загарбниках. “Це одна з найсерйозніших загроз Європі сьогодні, оскільки будь-які провокації з боку загарбників на ЧАЕС під час гібридноі війни можуть обернутися черговою планетарною екологічною катастрофою. Такі загарбницькі дії РФ є також прямим порушенням статті 56 Додаткового протоколу до Женевських конвенцій від 12 серпня 1949 року”, – додали в прес-службі. Державна інспекція з ядерного регулювання від імені України відповідно до міжнародних зобов’язань оперативно повідомило Міжнародне агентство з ядерної енергії (МАГАТЕ), що 24 лютого об’єкти ЧАЕС у зоні відчуження були взяті під контроль окупантами, та разом з МЗС постійно інформує агентство і наших міжнародних партнерів щодо перебігу подій. Україна очікує на рішучі дії з боку наших міжнародних партнерів для забезпечення спільної безпеки європейського континенту. Нагадаємо, як раніше писала KV, зареєстровано зростання потужності еквівалентної дози гамма-випромінювання на постах моніторингу зони відчуження Чорнобильської АЕС. Читайте: НБУ ликвидирует российские “Проминвестбанк” и “Международный резервный банк” Фото: МіненергетикиКиевVласть

Слідом за Києвом столичний регіон  вводить комендантську годину: з сьогоднішнього дня вона діятиме з 22:00 до 7:00. Про це KV стало відомо з відповідного розпорядження губернатора Київщини Олексія Кулеби.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  “Ввести комендантську годину на території Київської області з 22 години 00 хвилин по 07 годин 00 хвилин”, – йдеться в повідомленні. Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться Нагадаємо, Київ із сьогоднішнього дня вводить комендантську годину. Він діятиме з 22:00 до 7:00. Це вимушений крок, але за нинішніх умов військової агресії та воєнного стану, необхідний для безпеки жителів столиці. Громадський транспорт під час комендантської години не працюватиме. При цьому станції метрополітену будуть доступні у вигляді укриття в цілодобовому режимі. Читайте: В Киеве введен комендантский час Фото: відкриті джерелаКиевVласть

У Києві оголошена повітряна загроза. Громадян просять терміново прослідувати в укриття цивільного захисту. Про це KV стало відомо з повідомлення Київської міськдержадміністрації. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”   "УВАГА! У Києві оголошена повітряна загроза! Просимо всіх терміново прослідувати в укриття цивільного захисту!", – сказано у повідомленні КМДА. Нагадаємо, вранці 24 лютого російська армія атакувала Україну. Обстріляно Київ, Харків, Маріуполь, Миколаїв, Білу Церкву, Васильків, Бровари, Луцьк та інші населені пункти. Читайте: Официальные государственные каналы, где можно получить достоверную информацию (ССЫЛКИ) КиевVласть

Підвальні приміщення багатоквартирних житлових будинків непридатні для використання жителями як бомбосховища та укриття, оскільки ці приміщення, як правило, призначені для інженерних комунікацій та обладнання, які забезпечують життєдіяльність усієї внутрішньої інфраструктури житлового будинку. Про це в коментарі KV повідомив експерт по роботі з будівельними проєктами  Віталій Бессмертний (на фото). Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  Експерт зазначив, що технічні характеристики підвальних приміщень житлових будинків не відповідають нормативним вимогам приміщень, які можуть використовуватись в якості укриття. Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться “По-перше, у підвалах житлових будинків проходять транзити інженерних систем (опалення, водопостачання та каналізації, електропостачання), чого не допускається в укриттях та бомбосховищах. По-друге, міцність перекриттів підвалів не розрахована на навантаження, яке може виникнути через руйнування багатоповерхового будинку. Кількість та призначення входів до підвалу не відповідають нормам при евакуації населення. Також підвальні приміщення не обладнані інженерними системами (зокрема, вентиляції, димовидалення та ін.), які необхідні для забезпечення тривалого перебування великої кількості людей. Тому сама наявність підвалу біля багатоквартирного будинку — не означає, що це приміщення можна використовувати як укриття на випадок надзвичайних ситуацій, — наголосив експерт. Але для короткочасного перебування підходить будь-яке укриття, яке може захистити від прямих попадань, осколків, вибухової хвилі, а також кулеметних обстрілів. Тому монолітно-каркасна технологія, за якою збудовано більшість сучасних проєктів, є додатковою перевагою над збірно-залізобетонною та цегляною технологією будівництва, зазначив Віталій Безсмертний. Фото: надане експертом КиевVласть

Під впливом чуток про ймовірний наступ Росії на Київщині перевірили системи оповіщення. При цьому, про готовність об'єктів цивільного захисту інформації від влади вкрай мало. KV вирішила дізнатись, у якому стані перебувають бомбосховища Київської області.  Варто зазначити, за останніми даними, напередодні Нового року секретар РНБО Олексій Данілов на брифінгу після засідання Радбезу 31 грудня офіційно заявив, що поки загрози відкритої агресії Російської Федерації проти України не спостерігається. Розмови щодо вторгнення Росії на територію України почались восени: 11 листопада Bloomberg опублікувало статтю, в якій говорилося про ризики повномасштабного нападу Росії на Україну на початку 2022 року. В агентстві зазначили, що в колах американських і європейських дипломатів серйозно схвильовані переміщенням російських військ у бік кордону України. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  Також на початку листопада в західних ЗМІ почала з'являтися інформація з посиланням на дані супутникових знімків про активне переміщення російських військових до кордону з Україною. При цьому, в Міноборони України дану інформацію заперечували. Вже на днях видання NYT опубліковало тривожний матеріал щодо ймовірної евакуації або скорочення штату дипвідомств Росії на території України. Системи оповіщення Як стало відомо KV, через можливе вторгнення Росії, у листопаді-грудні міста, в тому числі Київської області, перевіряли стан систем оповіщення.  Так, 29 грудня чергова контрольна перевірка спрацювання діючих електросирен та сигнально-гучномовних пристроїв з подачею звукового сигналу “Увага всім!” проводилась у Славутичі. У цей же день роботу електросирен перевіряли в Обухові та Василькові. Ірпінська міськрада повідомляла про таку ж перевірку, яка проходила 1 грудня. Тестове увімкнення обласної системи оповіщення людей у Борисполі також проводилось 1 грудня. 18 листопада централізована система оповіщення населення про надзвичайні ситуації спрацювала у Броварах. 9 листопада аналогічна перевірка проводилась у Білій Церкві. Повідомляється, що почувши сирену, слід увімкнути радіо або телевізор, прослухати повідомлення та діяти за інструкцією. Під час навчальної тривоги сигнал сирени лунає до трьох хвилин. Якщо ж колись ви почуєте систему оповіщення, яка гуде понад три хвилини без перерви, то тривога не навчальна. У випадку, якщо у вашому місті звучатиме сирена, необхідно включити телевізор чи радіоприймач, де транслюватиметься адресоване населенню повідомлення, і виконувати дії відповідно до озвучених вказівок. Там має з’явитись повідомлення про небезпеку. Також можна прослухати звернення до населення, яке пролунає після відключення сирен і гудків, щоб зрозуміти, причини сповіщення. Після цього варто продумати й виконати всі рекомендації, поширити інформацію і, за необхідності, допомогти близьким, які того потребують. Бомбосховища KV поцікавилась у голів об'єднаних громад, чи достатньо на їхній території об'єктів цивільного захисту, та в якому вони стані. Голова Фастівської громади Михайло Нетяжук: Це питання відпрацьовували починаючи з 2014 року. У місті є комунальні споруди цивільного захисту, які передбачають в тому числі захист населення від бомбардувань, застосування хімічної зброї. Наразі спільно з ДСНС триває робота з перевірки стану готовності цих об'єктів. Така робота здійснюється щороку, а враховуючи зовнішні загрози, вона є досить актуальною на даний момент. Ситуація контролюється, це системна робота. З 2014 року були проведені паспортизації, обстеження, на багатьох об'єктах – ремонтні роботи. Звісно, що вони не настільки висвітлюються, як, наприклад, відкриття соціальних об'єктів. Досвід війни на Сході показує, що сучасна війна передбачає трохи інший формат. В першу чергу наша задача – не допустити розхитування суспільно-політичної ситуації в державі. Війна гібридна і зброя застосовується гібридна. Потрібно думати не тільки про засоби цивільного захисту від бомбардувань, а й про засоби захисту громад від фейків, інформаційних атак, підбурювань та іншого.  Начальник відділу з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення виконкому Бориспільської міської ради, депутат Бориспільської міської ради (“Голос”) Євген Сірик: В межах своєї компетентності та поширення інформації можу сказати, що в місті Бориспіль існує чотири локації захисних споруд цивільного захисту – за документами ПРУ (протирадіаційне укриття). Стан готовності перевіряє комісія ДСНС та відділ з питань надзвичайних ситуацій виконкому міськради. Об'єкти обмежено готові. Хоч і звучить, ніби все погано, але насправді це означає, що стан задовільний і результат позитивний. Один об'єкт не готовий, будівля в аварійному стані. У селах громади такі об'єкти також є – два у школах  та два – у садочках. Це села Синьківка, Кучаків, Любарці і Глибоке. В цілому стан задовільний.  Голова Української міської громади Олександр Туренко: На території є об’єкти цивільного захисту, з цим проблем у громади немає. Ми маємо підприємство, Трипільську ТЕС, ще за радянський часів там було облаштовано бомбосховище. Його конструкція у належному стані, є запаси, встановлені генератори, системи для підготовки води. Більше хвилювань викликає все ж населення. Коли я очолював районну адміністрацію, то ми мали відділ оборонної роботи. Ми проводили з населенням роз’яснення, проходили тренування на випадок військових дій з цілим комплексом заходів обов'язкових до виконання. Відбувалися навчання з оповіщенням для населення, були тренувальні госпіталі. А ось нині, на базах місцевого самоврядування, ці заходи на низькому рівні. Спілкуючись з колегами, розуміємо, що в цілому в країні зрушень у цьому напрямку не відбувається. Ми, наприклад, у громаді створили відділ з оборонної роботи та надзвичайних ситуацій. І зараз вже проводимо з населенням інформаційну роботу, розроблені маршрути як дістатися бомбосховища. Зараз формуємо взвод територіальної оборони. А також – причальні стінки. Враховуючи, що територія має вихід к Дніпру, ми зробили реєстрові документи на всі причали, що маємо, і закріпили їх за громадою. Тож ми готові, на випадок військових дій, плавзасобами евакуювати населення з різних берегів. Загалом тримаємо це питання під контролем.  Голова Борщагівської сільської громади Олесь Кудрик: Функціонують існуючі об’єкти цивільного захисту, нові, на жаль, не будуються. У кожному новому житловому будинку, що будується на території, є відповідні підвальні приміщення, які можна використовувати у разі потреби як бомбосховище. Звичайно, ці приміщення нададуть змогу лише на певний час знайти населенню прихисток. Також такі об’єкти розташовуються на базі шкіл, садочків, адміністративних приміщень. На території громади немає великих об'єктів чи підприємств. Приватний сектор також має власні підвальні приміщення.  Голова Славутицької міської громади Юрій Фомічев:  Із самого початку Славутич будувався із великою кількістю протирадіаційних укриттів. Але в цілому, думаю, що ми суттєво відрізняємося від інших громад у цьому плані, враховуючи досвід Чорнобильської трагедії. Так, це не бомбосховища, але це однаково підземні локації, їх також багато і в частині житлових багатоквартирних будинків. Ті, які перебувають у муніципальній інфраструктурі, абсолютно в придатному стані, готові, в разі необхідності, для використання. Ті, в яких житлових будинках, ситуація трохи гірша, тому що через них проходять комунікації. Постійно також ведемо інформаційно-роз’яснювальну роботу з населенням. Всі підприємства, що розташовані у місті, мають відповідні інструкції як себе поводити і знають, в яке саме сховище буде скеровано їхній персонал. Також регулярно відбувається перевірка гучномовців системи оповіщення.  Голова Вишгородської міської громади Олексій Момот: Споруди цивільного захисту були приведені у відповідний стан, проінспектовані комісіями ТЕБ ТНС, обліковуються і функціонують. На території міста їх декілька, є три функціонуючих бомбосховища. Проводилися інформаційні роз'яснення. Плануємо цього року відновити і систему сповіщення. Нагадаємо, що влітку минулого року Київська ОДА розпочала процес одержання від Фонду держмайна позастатутного майна господарських товариств Київщини. Після інвентаризації до 200 багатоквартирних будинків, гуртожитків та до 30 бомбосховищ і споруд цивільного захисту мали передати на утримання громад.  Так, до цього переліку потрапило протирадіаційне укриття в підвалі адмінбудівлі № 146561 ПАТ "Хімтепломаш" на території Баришівки (вул. Комсомольска, 135), бомбосховище ЗАТ "Київнафтпродукт" в селі Проліски Бориспільського району (вул. Промислова, 1), два сховища ЦО ПАТ "Арксі", що в Боярці (вул. Соборності) та приміщення ЦО Вишгородської науково-виробничої фірми "Карат", що в Вишгороді (Шолуденка, 19). В селі Кодра, що у складі Макарівської громади, за Фондом рахувався об'єкт ЦО з майном Кодрянського склозавода, у Борисполі бомбосховище Бориспільської автобази (вул. Запорізька, 2), у Яготині Бориспільського району – захисна споруда ПрАТ "Пересувна механізована колона № 15 (вул. Шевченка, 235) Ще три сховища ВАТ "Валса" – це територія міста Біла Церква (вул. Леваневського, 83), найбільший із них займає площу в 900 кв. м). Крім того, в місті є бомбосховище на території ВАТ "Білоцерківський кар'єр" (Урочище кошик). А ще – сховище ЦО Білоцерківського заводу залізобетонних виробів (вул. Січневий прорив, 43), ВАТ "Електрокераміки" (вул. Таращанська, 197), ОП "Ферокерам" (вул. Фастівська, 23) та бомбосховища ПАТ "Трібо" (вул. Леваневського, 95), №5 та №6 ВАТ "Росава" (Леваневського, 91).  У Броварському районі Фонд мав передати захисні споруди ЦО ВАТ "Факел", що розташований в селі Княжичі (вул. Слави, 24, Броварська громада) та ПрАТ "Київхліб" в місті Бровари (Металургів, 2), в Обухівському районі – протирадіаційне укриття ВАТ "Пересувна механізована колона №22", що відноситься до міста Богуслав та сховище ЦО ВАТ "Кагарлицьке АТП 13255" – територія міста Кагарлик (вул. Каштанова, 97), захисне укриття ПрАТ "Київхліб" – місто Васильків (вул. Нова, 5). А у Бучанському районі бомбосховище ВАТ "Науково-дослідний інститут склопластиків І волокна". що в Бучі по вулиці Тарасівська, 32.Читайте: Проєкт “Децентралізація”: на утримання громад хочуть передати приватизовані гуртожитки та бомбосховища Фото: колаж KVКиевVласть

Навколо Глибоцького сміттєзвалища поблизу Борисполя продовжується багаторічний скандал. Останніми тижнями активізували діяльність екоактивісти, блокуючи проїзд сміттєвозів на полігон. Вони переконують, що компанія-орендар землі протизаконно звозить відходи зі столиці. У компанії не заперечують, що обслуговують різні фірми, в тому числі з Києва, але вказують, що все за законом. У кулуарах міськради подейкують, що сміттєвий скандал – лише видима частина айсбергу. А невидима – це конфлікт всередині мерської політсили.  Початок конфлікту Як стало відомо KV, 13 липня на сесію Бориспільської міської ради прийшли активісти, які вимагали зустрічі з головою громади Володимиром Борисенком з приводу припинення роботи Глибоцького сміттєзвалища.  Як зазначив представник активістів, міська влада ігнорує проблему стихійного сміттєзвалища і не чує місцевих жителів, тому вони були вимушені прийти на сесію. Борисенко сказав, що він переконаний, що “це чітко спланована проплачена акція” і він відносить їх до терористів, а не до друзів, і “з терористами перемовин не ведуть”. Після цього почалася словесна перепалка, яка переросла у бійку. Далі активісти покинули залу і сесія продовжилася.  Подписывайтесь на новости “КиевVласть”   Варто зазначити, що, за даними ЗМІ, у 2002 році ТОВ “Еко-Сервіс” з метою будівництва полігону твердих побутових відходів взяло в оренду у комунального підприємства “Виробниче управління комунального господарства” земельну ділянку площею 6,0382 га. Полігон ТПВ у результаті не побудували, однак сміття все одно приймали. У результаті це призвело до утворення сміттєзвалища. На сайті Всеукраїнської екологічної ліги повідомлялось, що при обстеженні на ділянці було виявлено витоки фільтрату на поверхню, зокрема, за межі полігону. На сміттєзвалищі відсутні необхідні норми для роботи полігону. Це огорожі вздовж периметра території висотою 2-2,5 м або земляний вал висотою 1,5-1,7 м, шириною 3-3,5 м; система збору зливових, талих вод та метод їх відводу через очисні споруди; система збирання фільтрату; протифільтраційний екран з природних або штучних матеріалів із коефіцієнтом фільтрації води не більше 10-9 м/с; система очищення коліс автомобілів при виїзді зі сміттєзвалища; заходи з ущільнення відходів та укриття ущільнених відходів мінеральним грунтом через кожні 2-2,5 м відходів. Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться Блокування роботи 19 липня активістами було заблоковано проїзд до полігону, про що повідомили на сторінці КП "Виробниче управління комунального господарства". Через це був порушений графік вивезення сміття з міських майданчиків поблизу багатоповерхівок, з приватного сектору та сіл Бориспільської громади. Як повідомлялось у сюжеті “Всесвітньо-Броварського телебачення”, активісти перевіряли документи у автомобілів, які везуть сміття із Борисполя. Зазначається, що жодних документів вони не мали, більш того, з'ясувалося, що лише 7 автомобілів дійсно везли сміття з громади, а ще близько сотні – з Києва, Броварів та інших міст.  За інформацією КП “ВУКГ”, відновили вивезення сміття лише наступного дня, 20 липня. За півтора дні на території міста були повністю переповнені сміттєві баки.  Ще декілька днів активісти блокували та розблоковували роботу сміттєзвалища. 24 липня керівник ПОПП “Національний Корпус” та голова “Молодіжної Ради” Павло Донченко повідомляв, що директор ТОВ “ЕкоСервіс” спробував силовим шляхом розігнати протест, на місце привезли автобус з “тітушками”. Однак, активісти змусили їх піти.  Станом на 27 липня ТОВ “ЕкоСервіс” зачинив сміттєзвалище, утворився затор із комунального транспорту. Активісти продовжували акцію протесту, але пропускали весь міський транспорт і протестували лише проти київського сміття. Після обіду КП “ВУКГ” повідомило, що робота розблокована.  За словами Донченко, ПП “Національний Корпус”, ГО “Союз Захисників Природи”, ГО “Традиція і Порядок”, ГО “Український Стяг” вимагають рішучих дій міської влади та керівника “ВУКГ” у ситуації, яка склалася. Як розповів KV директор ТОВ “ЕкоСервіс” Геннадій Каргін, він не виключає, що причина даної ситуації може стосуватись політики. “Я не знаю, чого хочуть добитись активісти і які насправді причини їхній дій, можливо все це через політику. Але наразі моє підприємство зазнає колосальних збитків, я змушений відправляти працівників у відпустку, хто не захоче, взагалі звільниться. Техніка простоює. Колись на цьому місці було сміттєзвалище і зараз сценарій повторюється. Я два роки приводив полігон у нормальний стан. Зараз же автомобілі почнуть висипати сміття там, куди змогли довести. Воно буде всюди, у полях. Ми продовжуємо фіксувати порушення законодавства з боку цих активістів. Звертались до поліції, прокуратури, СБУ, мерії, відкриті кримінальні провадження. Але жодної реакції я не бачу. Мені невідомо, що відбувається у кабінетах чиновників, але я добре бачу, що відбувається тут. Якщо ще місяць ми працюватимемо у такому підвішеному стані, то на ліквідацію наслідків потрібно буде мінімум півроку. Вже зараз сміття відкрите, такого не має бути. Ми регулярно закупаємо грунт, зараз ці активісти не пропускають наші автомобілі із матеріалом для пересипання, дизпаливом, ні автомобілі фірм, які реально сплачують нам кошти за тарифом 189,14 гривень. Тому що КП “ВУКГ” сплачує у шість разів менше, як орендодавець, ми завжди йшли їм назустріч. Лише автомобілі КП активісти пропускають, але і вони вивозять сміття не з усього Бориполя та району”, – каже він.  За його словами, компанія вимушена зупиняти прийом усіх автомобілів на 3-4 години і маленьким автомобілем їздити на сусідні заправки за паливом.  “А за цей час утворюється черга і всі одночасно скидають сміття. У нормальному режимі його неможливо обробити. Якщо з нас почнуть вимагати якісь гроші, то нам простіше закрити підприємство і поїхати в інше місце. Ми маємо договори із різними компаніями. Кожного року підбиваємо цифри, скільки сміття ми зможемо взяти і на які суми, щоб перекрити “шару”, яку має “ВУКГ” і вирівняти ситуацію. Це і Бориспільський район, і Київ. Особисто мені взагалі не важливо, чиє це сміття, головне, що це не хімічно небезпечні відходи. Я впевнений, що за три дні це сміття буде повсюди. А мені цього б дуже не хотілось, я сам живу у Бориспільському районі. Тому сподіваюсь, що люди почують і зацікавляться тим, що відбувається насправді”, – закінчив він. Перемовини  21 липня Павло Донченко повідомляв, що “Національний Корпус” виступив гарантом домовленостей між активістами та міською владою. На зустрічі були присутні  активісти з “Союзу Захисників Природи”, які, за його словами, блокують сміттєзвалище, міський голова Володимир Борисенко та його заступник.  За його словами, були прийняті альтернативи вирішення конфлікту. По-перше, КП “ВУКГ” надав список сміттєвозів, які знаходяться на балансі підприємства, і на сміттєзвалище починають пропускати місцеві сміттєвози для уникнення екологічної катастрофи в Бориспільській громаді. Проїзд на сміттєзвалище для автомобілів з інших регіонів надалі заборонений.  По-друге, “Національний Корпус” та “Союз Захисників Природи” вимагають від міського голови та профільних заступників публічного звіту з виконаною роботою в напрямі утилізації сміттєзвалища, будівництва сміттєпереробного заводу та всіх інших кроків у вирішенні даного питання. І останнє – був підписаний тристоронній меморандум між “НК”, “СЗП” та міською радою, в якому міська рада зобов'язується не продовжувати договір оренди з ТОВ “ЕкоСервіс” після його закінчення, а по можливості достроково розриває договір та називає часові рамки будівництва сміттєпереробного заводу або комунальної лінії з сортування сміття. Також зазначається, що активісти “НК” та “СЗП” долучаються до робочої групи з пошуку інвесторів для будівництва заводу.  В свою чергу голова громади Володимир Борисенко зазначив, що від міської влади були надіслані всі необхідні документи та звернення до відповідних відомств щодо діяльності полігону.  “Друга зустріч, що відбулася, коли я став міським головою, стосувалася саме Глибоцького сміттєзвалища. Ми не просто хочемо розв’язати цю проблему, а активно рухаємося в цьому напрямку. Та це не вирішується сьогодні за помахом чарівної палички. На все потрібен час. Але  найголовніше — суттєві кроки ми вже зробили й надалі рухатимемося в цьому напрямку. [...]Як я бачу вирішення ситуації, що склалася? Лише у законний спосіб. Брати на себе відповідальність — задача не з простих. Я це знаю, як ніхто інший”, – написав він у Facebook. При цьому на засіданні виконкому Бориспільської міськради 26 липня було порушено два кримінальних провадження щодо Глибоцького сміттєзвалища.  “Поліція продовжує забезпечувати охорону публічного порядку на сміттєзвалищі біля Глибокого. Загалом, начальник Бориспільського районного управління поліції Тарас Кравчук повідомив, що станом на сьогодні за фактом перешкоджання екоактивістами проїзду техніки КП “ВУКГ” на Глибоцьке сміттєзвалище складено 6 адмінматеріалів (які відправлені на розгляд) та порушено 2 кримінальних провадження”, – йдеться в повідомленні виконкому. У керівництва району щодо ситуації протилежна думка. Голова Бориспільської РДА Руслан Дяченко вважає, що полігон плацює законно.  “Глибоцький сміттєвий полігон діє законно, нині його часткове блокування призвело до ситуації, коли відходи з громад не завжди можуть потрапити на місце призначення. Тому дане питання окремо обговорено з головами ОТГ”, – писав він у Facebook.  Як розповів у коментарі KV колишній секретар Бориспільської міськради Ярослав Годунок, щодо Глибоцького сміттєзвалища вже було відкрито купу кримінальних проваджень, тривали суди. “Дві третини звалища наразі знаходяться на території паю, який належить пенсіонерці. Коли ще не було кадастру, одночасно видали пай і дали дозвіл на смітник. Я був одним із ініціаторів розірвання договору оренди. Ми виграли всі суди від міської ради. Коли дійшло до касаційної справи у Верховному суді, тодішній перший заступник Микола Корнійчук відкликав позов, мер пішов у відпустку. Сума оренди там взагалі смішна – 2 400 гривень. Договір оренди по закінченню строку у три роки мав бути завірений нотаріусом. Цього не зробили. Тому договір – це просто папірець. А взагалі ситуація не вирішиться, пока люди не почнуть сортувати сміття. Зараз його везуть на полігон просто трактором, все підряд. А сортування зменшило б його обсяг на 40%”, – каже він.  Як розповів KV депутат Київської обласної ради (“Європейська солідарність”) Володимир Горковенко, ситуація трохи виходить за межі Борисполя. “Тут грають не місцеві, а грають місцевими – і мером, і політичними силами. Конфлікт спровокований зовні, про причини мені складно здогадатись. Але саме мешканці не страждають від того, що відбувається. Сміття вивозиться, активісти жодним чином не блокують вивезення сміття з Борисполя. Вони лише перевіряють документи і “необліковане” сміття не пропускають. Про те, що проблему сміття потрібно вирішувати, говорили всі політичні сили перед виборами. Найбільш оптимальний варіант наразі – рекультивація існуючого сміттєзвалища і створення передумов для будівництва сміттєпереробного заводу. Який шлях тут обере міська влада, залежить тільки від їхнього бажання. На жаль, поки ніяких дій у бік будівництва не відбувається. Навчити людей сортувати сміття за рік – неможливо, потрібно років 10. Тому такий варіант не вирішить проблему. А сміттєвий коллапс станеться тут вже через рік – коли згідно меморандуму буде розірвано договір із сміттєзвалищем. Для цього багато розуму не потрібно. Але ж потрібно мати альтернативу”, – каже він.  Політична складова Як вдалось дізнатись KV, в стінах міськради існує кілька версій щодо причин боротьби активістів із полігоном, але позиція більшості депутатського корпусу – місто не повинно взагалі влазити у цю історію, тому повністю абстрагувалось.  “Там є броварські активісти, люди Корчинського, а сам він – від “порошенків”. Поставили завдання, активісти погнали. Одна з версій – боротьба суто між активістами та “ЕкоСервісом”, щоб ті закрились. Але питання – закрились для покращення екології чи для покращення власного матеріального стану? Цих персонажів у нашому місті ніколи не було. І раптово з’явились. Інша версія їхньої появи ще цікавіша. Вони приїхали на сесію, коли заступником голови призначили Грону. Зараз він від ОПЗЖ, але колишній “бппшник”. Його кандидатуру подав сам Борисенко, який від “ЄС”. І проголосували за це майже всі його однопартійці. Після цього з областного штабу дали команду “валити” мера. Що в місті найбільш болюче та смердюче? Смітник! Срач почався всередині партії. Скинути Борисенко нереально, бо він обраний людьми. Але виключити із фракції і потім спробувати застосувати імперативний мандат збором підписів нібито пригрозили. Але до сьогодні жодних рухів у цей бік немає, можливо ситуацію замяли. А активісти мабуть ще розраховують збити грошей з “ЕкоСервісу” і поїхати”, – каже співрозмовник KV, який побажав залишитись анонімним.  Читайте: Глава Бориспольской общины Борисенко получил нового заместителя Дійсно 13 липня на сторінці Бориспільської організації “Європейської солідарності” з'явився допис, у якому зазначено, що “голосування депутатів фракції “Європейська солідарність” у Бориспільській міськраді за представника окупаційної платформи за життя Євгенія Грону – це плювок у мешканців бориспільської громади”. Також там додали, що за результатами цього голосування будуть прийняті кадрові рішення.  З анонімного джерела в центральному офісі політичної сили “Європейська солідарність” KV повідомили, що розмова з депутатами в офісі відбулась і будуть прийняті політичні рішення. “Тут потрібно розмежувати – до мера нехай питання ставлять виборці. А щодо депутатів дійсно рішення будуть прийняті. За призначення Грони вистачило б голосів і без “ЄС”. Але деякі депутати від “ЄС” проголосували за таке рішення всупереч ідеології та партійних принципів. Після того була зустріч з керівником партійної організації і була розмова з депутатами, які підтримали призначення Грони. Будуть прийняті відповідні рішення на рівні партійної організації. Таке ходіння “наліво” ніхто пробачати не буде. Вони підірвали репутацію партії на всій Київщині. І насправді ситуація не пов'язана із активістами. Те, що вони прийшли на сесію, де призначили Грону, просто співпадіння. Просто одночасно тривають два процеси і здається, що вони пов'язані”, – зазначили там. “У цій історії однозначно є політика та гроші. За останніми даними, у міськраді почався конфлікт між головою, секретарем і заступником. Заступник Горкун каже, що розривати договір оренди не потрібно. Борисенко підписав меморандум про розірвання договору. А один із засновників “ЕкоСервісу” повязаний із Юрієм Довгалюком. Грубо кажучи, це “хазяїн” секретаря Байчаса. Тому заяви міськради протирічать одна одній. Вже заявили, що активісти на Байчаса наїзджають”, – прокоментували KV з ще одного анонімного джерела у міськраді. Нагадаємо, як раніше писала KV, КП “Броваритепловодоенергія” за 1,48 млн гривень замовило техніко-економічне обґрунтування (ТЕО) проєкту реконструкції каналізаційних очисних споруд Броварів. Ймовірно, влада все ж таки вирішила здійснити ще одну спробу оновлення місцевої каналізації. Перша спроба була здійснена ще у 2016 році. Тоді вказували на необхідність збільшення  потужності очисних і навіть затвердили відповідний проєкт реконструкції, який мали реалізувати у 2017-2019 роках. Але далі справа не пішла. Місцевим мешканцям, які потерпають від смороду і нерідко нарікають на прориви каналізації, залишається лише надіятися, що ця спроба буде вдалою.  Читайте: Мэр Борисполя Борисенко не знает, кто претендует на должность его замов Фото: коллаж KV КиевVласть

Київська ОДА розпочала процес одержання від Фонду держмайна позастатутного майна господарських товариств Київщини. Після інвентаризації до 200 багатоквартирних будинків, гуртожитків та до 30 бомбосховищ і споруд цивільного захисту мають передати на утримання громад. Та на місцях запевняють: майно для громад  – "безцінне". Об’єкти на балансі Фонду існують лише на папері, у реальності ж – більшість зруйнована часом чи давно вже у приватній власності.  Як стало відомо KV, на початку 2021 року Фонд держмайна України (ФДМУ) ініціював передачу майна, яке не увійшло до статутних капіталів господарських товариств, але залишилось на їх балансах після приватизації. Київська ОДА одна із перших підтримала ініціативу Фонду щодо прийняття в управління цих об’єктів. Згодом це майно мають передати до тергромад Київщини.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  Як зауважено на сайті КОДА, адміністрація вже опрацювала перелік з 169 об’єктів житлового фонду та 29 захисних споруд цивільного захисту. "Налагодження ефективної взаємодії із територіальними громадами щодо розпорядження державним майном є важливим напрямком в роботі Київської ОДА. Беручи до уваги актуальність реформи децентралізації, ми готові співпрацювати з громадами і вже розпочали процес прийняття в управління відповідного майна", – зазначив голова Київської ОДА Василь Володін. За його словами, разом з Держслужбою з надзвичайних ситуацій вони ще мають провести технічну інвентаризацію майна та визначити потребу в захисних спорудах. І вже тоді зможуть передати необхідні бомбосховища до громад та списати зайві. Таким чином, громадам обіцяють власну діючу інфраструктуру із споруд цивільного захисту, після чого вони відповідатимуть за виготовлення технічної документації та їхнє фінансове утримання. "Злагодженні дії Фонду державного майна та облдержадміністрації дадуть можливість вирішувати соціальні проблеми місцевих громад, привернути увагу потенційних інвесторів до державних об’єктів, а також значно підвищити ефективність використання державного майна, що в подальшому матиме вагомий вплив на надходження до державного та місцевого бюджетів", – підкреслив Володін. Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться Спадок від держави У відповіді регіонального відділення Фонду держмайна України по Київській, Черкаській Та Чернігівській областях на інформаційний запит KV повідомляється, що відповідно до Наказу № 873 від 24 травня 2021 року ФДМУ було прийнято рішення передати зі сфери управління Фонду до сфери управління КОДА об’єкти, які у процесі приватизації не увійшли до статутних капіталів господарських товариств та розташовані на території області. Згідно із наданими додатками, це такі об'єкти – 164 багатоквартирних житлових будинків та 16 гуртожитків, а також – 24 захисні споруди цивільного захисту та обладнання і устаткування цивільної оборони, мобілізаційний ресурс (сім об’єктів). Найбільшу кількість майна планують передати до Згурівської громади – 30 об'єктів. Це – квартири в житлових будинках, що розташовані у селищі Згурівка на територіях Червоного, Травневого та Володимирського відділків та рахуються за ВАТ "Згурівський бурякородгосп". Та ще сім квартир, що розташовані в селі Шевченкове і були на  балансі КСП "Бобрицький".  28 об’єктів можуть дістатися Кожанській громаді. У переліці вказано понад 20 житлових будинків, за якими закріплені нежитлові господарські приміщення (цегляні льохи, шлакоблочні сараї, колодязі тощо). Всі об’єкти розташовані у селищі Кожанка на території заводу, а саме: ВАТ "Кожанський цукровий завод", держреєстрація юрособи якого була припинена у зв’язку з визнанням банкрутства ще у вересні 2009 року.  Ще дев’ятнадцять об’єктів на балансі ВАТ "Синявське" (ТДВ "Синявське"). Це також квартири багатожитлового будинку та один бригадний дім (контора), але вже на території колишнього Рокитнянського району. Квартири розташовані у селах Першотравневе, Нова Маківа, Калинівка та в селищі Рокитне. Нині це територія вже Рокитнянської громади Білоцерківського району.  Понад десять квартир двох та трьохповерхових будинків є і на території Великодимерської громади, що утримувалися КСП "Великодимерське" по вулиці Паркова в адмінцентрі громади.  Серед іншого передадуть ще шість квартир з балансу КСП "Агрокомбінат “Бучанський” до Гостомельської громади, чотири квартири КСП "Димерський" – до Димерської громади, ще п’ять квартир житлового будинку КСП ім. Ватутіна – до Петрівської громади. Мають відійти і п’ять квартир до Березанської громади від  ПАТ "Березанське" та шість 16-квартирних та 8-квартирних будинків в селі Волошинівка до Баришівської громади з балансу КСП "Червона Зірка" (ПСП "Ільта"). Крім того, п’ять 10-ти, 12-ти, 15-ти та 18-квартирних житлових будинків до Гребінківської громади, що рахувалися за ВАТ "Агропрогес".  Дістанеться одноповерхова будівля та господарське приміщення від ПАТ "Ірпеньмаш" Ірпінській громаді, одна квартира в будинку від ЗАТ "Гірничодобувний та каменеобробний комбінат "Біличі" – Коцюбинській громаді,  а квартира в селі Кашперівка від ПАТ "Кашперівський радгосп" – Тетіївській громаді. Трьох та чотирьохквартирний житловий будинок в селі Погреби від КСП ім. Кірова (КСП "Нова Україна") можуть віддати Зазимській громаді тощо. Загалом майже на території кожної громади залишилися багатоквартирні житлові будинки, що досі на папері рахуються на балансі за місцевими господарствами чи підприємствами.  Найбільша кількість гуртожитків зосереджується на території Боярської громади – 10 об’єктів, балансоутримувачем яких було АТ "Завод "Маяк". По одному-два подібних гуртожитків є і в Яготинській, Бучанській, Миронівській та Вишневих громадах.  Щодо об’єктів цивільного захисту, то, зокрема, найбільша кількість захисних споруд розташована у місті Біла Церква. Це – десять сховищ, бомбосховищ, сховищ цивільної оборони, що утримувалися ВАТ "Росава", ОП "Ферокерам", ВАТ "Електрокераміка", ПАТ "Трібо", Білоцерківським заводом залізобетонних виробів та БІлоцерківським кар'єром та ВАТ "Валса".  Також, до прикладу, на території Баришівської громади розташоване одне протирадіаційне укриття в підвалі адмінбудівлі, яку утримує ПАТ "Хімтепломаш", таке ж укриття і в Богуславі за адресою: Будівельна, 1. Це – майно ВАТ "Пересувна механізована колона №22". А ще у Боярці – це два сховища ЦО, що належали ПАТ "Арксі". Дві захисні споруди ПрАТ "Київхліб" розташовані в Броварах та Василькові. Є бомбосховища і приміщення ЦО в Бучі, Вишгороді, Кагарлику, Яготині та на території Макарівської громади. Думка громад KV поцікавилась у керівників громад, на утримання яких КОДА може передати з часом перераховане майно, що це за об’єкти і чи матимуть вони для них якусь перспективу, чи, навпаки, стануть тягарем для бюджету.  Секретар Згурівської селищної громади Ігор Феник: Раніше всі радгоспи були державні, тому це майно і рахується державною власністю – Фонду держмайна. І, наскільки мені відомо навколо цих об’єктів вже виникла одна заплутана ситуація. Так, вже власники майна підприємства "Бурякорадгосп" не можуть здійснити реєстрацію юрособи у зв’язку з тим, що за ними рахується це ж майно. По факту, вже ніякого майна там немає. Підприємство подало до господарського суду, відбулося вже не одне засідання. Суд же зобов’язав їх провести інвентаризацію. На сьогодні єдине важливе приміщення, яке є у Фонді держмайна і яке цікавить громаду – це приміщення колишньої Згурівської РДА. Це велика чотирьохповерхова будівля, яка наразі перебуває у занедбаному технічному стані. Там тече дах і ми хвилюємося, що якщо найближчим часом цю будівлю нам не передадуть і ми не встигнемо її відремонтувати до зими, то є вірогідність, що приміщення перейде до розряду аварійних.  Секретар Кожанської селищної ради Наталія Поспішна:  Це майно для нашої громади жодної перспективи не матиме і ми не розуміємо, навіщо ці об’єкти хочуть нам передати. Цукровий завод не діє вже майже 20 років. А ці квартири виділяв мешканцям саме завод і вони їх давно приватизували. І, відповідно, користуються льохами і колодязями. А останніх на території підприємства і так всього залишилося діючих два. Умовно, за кожною квартирою закріплені всі ці господарські приміщення. Приватизація квартир відбулася, а чому не увійшли до приватної власності ці складські приміщення – не зрозуміло. Та і частина цих об’єктів давно вже зруйнована.  Голова Великодимерської ОТГ Анатолій Бочкарьов: Ці об’єкти не мають вже жодної цінності, і для громади лише зайвий баланс. Це радгоспні будинки, в яких мешкають жителі громади і мають на це відповідні дозвільні документи. Нас просили, щоб ми ці об’єкти взяли до себе, але ж на яких підставах? Всі ці роки хтось не виконував свої повноваження, не проводилася необхідна інвентаризація, а тепер лише через багато років після роздержавлення спливає, що це вже давно приватна власність. Тепер потрібно з усім цим розбиратися. Проте це жодним чином не позитивний додаток для громади, який у перспективі можливо було би використовувати. Аналогічна ситуація і з тим, як триває з Держкомзему передача землі на утримання місцевого самоврядування. Громаді держава вже двічі передавала землю: до 200 га та 30 га, і це навіть не угіддя. Решта – приватна власність. Тож громада вже і не сподівається на те, що щось з території перепаде суттєве і що зрештою поліпшить фінансову ситуацію.  Відповідно до профілю Великодимерської ОТГ, громада була створена 29 жовтня 2017 року шляхом об’єднання Великодимерської, Бобрицької, Жердівської, Руднянської та Шевченківської сільських та селищних рад у складі 11 сіл з адмінцентром в селищі Велика Димерка.  На місцевих виборах 2020 року до ОТГ приєдналися ще Богданівська, Гоголівська, Кулажинська, Плосківська, Русанівська та Світильнівська ради. Загалом у 2018 році чисельність населення громади становила 22928 осіб, а загальна площа ОТГ – 13945,56 га.  До Кожанської селищної громади новоствореного Фастівського району з адмінцентром у селищі Кожанка, увійшло вісім сільських та селищних рад у складі 15 населених пунктів. А саме: Кожанська селищна та Волицька, Дмитрівська, Малополовецька, Пилипівська, Скригалівська, Триліська та Яхнівська сільради. Громада займатиме площу в 335,1 кв. км з населенням 8171 осіб.   До складу Згурівської селищної громади увійшла 21 сільська та селищна ради – увесь Згурівський колишній район. Громада займає площу в 760,5 кв. км з чисельністю населення в 15 653 осіб. Читайте:  Проект Децентрализация: Софиевская и Петропавловская Борщаговки не спешат объединяться Проект “Децентрализация”: Войти в Озернянскую ОТО готовы лишь два сельсовета из шести Проект “Децентрализация”: Великодымерская теробщина этой осенью идет на выборы Проект “Децентрализация”: Медвинская теробщина идет на выборы в неполном составе Проект “Децентрализация”: Фурсовская теробщина может лишиться части бюджета Проект “Децентрализация”: Села Переяслав-Хмельницкого района отказались примкнуть к городу Проект “Децентрализация”: Кагарлыкская теробщина объединит город и 26 сельсоветов Проект “Децентрализация”. Политические амбиции мешают состояться большой Боярской теробщине Проект “Децентрализация”: Тетиевская терробщина готовится к выборам в декабре Проект "Децентрализация". Узинской терробщине придется поработать над развитием Проект “Децентрализация”: КОГА тормозит назначение выборов в Циблевской терробщине Проект “Децентрализация”: Гостомельская ОТО пойдет на выборы только в составе Киево-Святошинского района Проект “Децентрализация”: Студениковская терробщина готовится к выборам в декабре Проект “Децентрализация”: Предусмотренная Кабмином Дымерская ОТО может не состояться Проект “Децентрализация”: Мироновская терробщина ждет позитивного вывода от КОГА Проект “Децентрализация”: Ржищевская терробщина может стать проблемой для Кагарлыкского района Проект “Децентрализация”: Ходосовская терробщина может объединить села трех районов Проект “Децентрализация”: села Ставищенского района готовы митинговать против объединения Проект “Децентрализация”: Яготинская терробщина не спешит на выборы “Проект Децентрализация”: Создание Боярской ОТО дошло до суда Проект “Децентрализация”. Сельсоветы потенциальной Вороньковской ОТО не готовы объединяться Проект “Децентрализация”: Власти Згуровщины не готовы терять полномочия Проект “Децентрализация”: Потенциальная Дмитровская терробщина уже год дожидается выборов Проект “Децентрализация”: Гребенковская терробщина не может быть создана без согласия двух сельсоветов “Проект Децентрализация”: Создание потенциальной Бышевской ОТО остановилось в 2015 году Проект “Децентрализация”: Козин поборется за право быть центром терробщины Проект “Децентрализация”: Пирновская терробщина может быть создана только принудительно Проект “Децентрализация”: Процесс объединения в Барышевке даже не начали Проект “Децентрализация”: Терробщина с центром в Украинке может быть названа Трипольской Проект “Децентрализация”: Рожновская терробщина не может определиться с центром “Проект Децентрализация”: Обухов может присоединить окрестные села Проект “Децентрализация”: Иванковская ОТО поборется за зону отчуждения Проект “Децентрализация”: Ташанская терробщина год ждет позитивного вывода КОГА Проект “Децентрализация”: Березанская терробщина будет проходить процедуру создания ОТО заново Проект “Децентрализация”: Володарский район не планирует объединяться в ближайшее время Проект “Децентрализация”: Полесский район этим летом планирует начать процесс объединения Проект “Децентрализация”: Богуславская ОТО может объединить не все сельсоветы Проект “Децентрализация”: Ракитнянский район может объединиться в две терробщины Проект “Децентрализация”: Калиновская терробщина может быть создана с разрешения Кабмина Проект “Децентрализация”: Белая Церковь может присоединить три сельсовета Проект “Децентрализация”: В Броварском районе может появиться Придеснянская терробщина Проект “Децентрализация”: Потенциальная Вишневская ОТО начала процесс объединения Проект “Децентрализация”: Германовка и Григоровка Обуховского района хотят быть центрами одной ОТО Проект “Децентрализация”: Сельсоветы Таращанского района не хотят объединяться в терробщину Проект “Децентрализация”: Процесс создания Чабановской терробщины стоит на месте Проект “Децентрализация”: Скандальная Бучанская ОТО первой на Киевщине воспользовалась законом о присоединении Проект “Децентрализация”: Потенциальная Томашовская терробщина объединит два района Киевщины Проект “Децентрализация”: Ржищев начал присоединять села двух районов Проект “Децентрализация”: Потенциальная Бородянская терробщина готова идти на выборы Проект “Децентрализация”: Фастов планирует присоединить окружающие села Проект “Децентрализация”: потенциальная Киево-Святошинская терробщина разделилась на две ОТО Проект “Децентрализация”: КОГА утвердила Мироновскую терробщину Проект “Децентрализация”: Заборский сельсовет не отдадут Боярке Проект “Децентрализация”: Барышевская ОТО готовится к выборам Проект “Децентрализация”: вялое руководство, имитация объединения и недостаточный результат Проект “Децентрализация”: Обухов планирует присоединить один сельсовет Проект “Децентрализация”: Березань присоединила пять сельсоветов Проект “Децентрализация”: Богуславская ОТО не пошла на зимние выборы из-за бездействия КОГА Проект “Децентрализация”: Ковалевскую терробщину за один день утвердили в КОГА и отправили на выборы Проект “Децентрализация”: жители Клавдиево-Тарасово просят президента ускорить их объединение Проект “Децентрализация”: выборы в терробщинах Киевщины под угрозой срыва Проект “Децентрализация”: 4 сельсовета Иванковского района тормозят создание терробщины Проект “Децентрализация”: в Бузовском сельсовете скандал из-за присоединения к Ирпеню Проект “Децентрализация”: потенциальная Вишневская терробщина готовится подавать документы в КОГА Проект “Децентрализация”: в Ирпене со скандалом пытаются присоединить два сельсовета Проект “Децентрализация”: Полесский район отложил объединение на следующий год Проект “Децентрализация”: еще 6 сельсоветов могли бы присоединиться к Ржищеву Проект “Децентрализация”: терробщины Киевщины просят парламент провести объединение по закону Проект “Децентрализация”: Киевщина оказалась в числе аутсайдеров рейтинга формирования ОТО  Проект “Децентрализация”: терробщинам Киевщины урезали дотацию на содержание школ и больниц Проект “Децентрализация”: сельсоветы Белоцерковщины просят Киевоблсовет ускорить их присоединение к городу Проект “Децентрализация”: Гройсмана просят разобраться с объединением территориальных общин на Згуровщине Проект “Децентрализация”: протестующий Ворзель войдет в состав Бучанской ОТО Проект “Децентрализация”: Киевская ОГА одобрила создание Томашовской терробщины Проект Децентрализация: в Васильковском районе может появиться Калиновская терробщина Проект Децентрализация: КОГА утвердила создание Глевахской ОТО  Проект Децентрализация: Созданию Макаровской ОТО угрожает новоявленная Комаровская община Проект Децентрализация: Ташанская терробщина готова идти на выборы Проект Децентрализация: Гребенковская терробщина поборется за положительное заключение КОГА Проект Децентрализация: Гатное и Вита-Почтовая хотят спастись от столицы совместным объединением  Проект Децентрализация: Гостомель борется с Ирпенем за создание отдельной общины Проект “Децентрализация”: администрация Терещука выдала общинам Киевщины еще два позитивных вывода Проект “Децентрализация”: Калиновская община Броварского района может объединить четыре сельсовета Проект “Децентрализация”: Сельсоветы Фастовского района надеются успеть добровольно объединиться в Кожанскую ОТО Проект “Децентрализация”:  теробщины Киевщины жалуются на нехватку инфраструктурной субвенции  Проект “Децентрализация”: судебное дело о присоединении Заборья к Боярке рассмотрят заново  Проект “Децентрализация”: смена власти в Копылове заблокировала создание Березовской терробщины Проект “Децентрализация”: села Бориспольщины хотят спастись от города созданием Золочевской общины Проект “Децентрализация”: КОГА утвердила создание Обуховской терробщины Проект “Децентрализация”: Гоголевская община продолжит объединение после утверждения перспективного плана Проект “Децентрализация”: процесс утверждения Вишневской общины может затянуться до конца года Проект “Децентрализация”: Козинскую общину Обуховского района могут исключить из перспективного плана Проект “Децентрализация”: в Бородянском районе суды тормозят объединение общин Проект “Децентрализация”: Островская община просит президента Зеленского разобраться с решениями КОГА Проект “Децентрализация”: села потенциальной Боровской ОТО может переманить новоявленная Мотовиловская община Проект “Децентрализация”: миллионные долги могут оставить жителей Калитянской ОТО без воды и света Проект “Децентрализация”: Таращанский район может разделиться на две общины Проект “Децентрализация”: теробщины Киевщины недополучают налоги за землю Проект “Децентрализация”: бюджеты четырех теробщин Киевщины оказались под угрозой Проект “Децентрализация”: Киевщину могут поделить на шесть районов Проект “Децентрализация”: пять теробщин Киевщины хотят расшириться за счет окрестных сел Проект “Децентрализация”: села на Васильковщине, рассорившиеся из-за реформы, могут объединить насильно Проект “Децентрализация”: Киевская ОГА дала сельсоветам последний шанс добровольно присоединиться к ОТО Проект “Децентрализация”: Бориспольщина и Белая Церковь не определились с центрами развития теробщин Проект “Децентрализация”: общины Киево-Святошинского района требуют от КОГА пересмотреть состав и количество местных общин Проект “Децентрализация”: Киевоблсовет просит ВРУ и Кабмин разобраться с проблемными селами Киевщины Проект “Децентрализация”: вокруг потенциальной Боярской теробщины разгорелся новый скандал Проект “Децентрализация”: КОГА может вынести негативный вердикт потенциальной Пристоличной ОТО  Проект “Децентрализация”: села Киево-Святошинского района спешно взялись за объединение Проект “Децентрализация”: Бориспольщину разделят на шесть теробщин Проект “Децентрализация”: потенциальная Березовская ОТО под угрозой срыва Проект “Децентрализация”: судьбу потенциальной Феодосиевской общины решит Кабмин Проект “Децентрализация”: Мироновская ОТО расширила границы за счет трех сельсоветов Проект “Децентрализация”: Богуславская ОТО просит Кабмин откорректировать перспективный план Проект “Децентрализация”: Обуховская ОТО поборется за окружающие села с потенциальной Козинской общиной Проєкт “Децентралізація”: Петропавлівська і Софіївська Борщагівки проти об'єднання з Вишневим та столицею Проєкт “Децентралізація”: села Переяслав-Хмельницького району відстоюють потенційну Гайшинську громаду Проєкт “Децентралізація”: найгучніші провали й успіхи Київщини у 2019 році Проєкт “Децентралізація”: Київщина увійшла в ТОП-5 областей-аутсайдерів за рейтингом формування спроможних громад Проєкт “Децентралізація”: на Київщині стартувало примусове об’єднання громад Проєкт “Децентралізація”: сільради Київщини знову відмовляються об’єднуватися із містянами в одну громаду Проєкт “Децентралізація”: села Миронівського та Кагарлицького районів готові протестувати проти Ржищівської ОТГ Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини вимагають від уряду обіцяного ПДФО Проєкт “Децентралізація”: зміни в Конституцію та права громад Проєкт “Децентралізація”: десятки громад на Київщині запізнились втрапити в перспективний план Проєкт “Децентралізація”: Київщина виступила за ліквідацію районних рад  Проєкт “Децентралізація”: села Києво-Святошинського району погрожують перекривати дороги у разі насильницького об'єднання  Проєкт “Децентралізація”: одиниці тергромад Київщини потрапили в рейтинг потужних ОТГ України  Проєкт “Децентралізація”: секвестр бюджету залишить ОТГ без засобів для існування та боротьби з епідемією Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини озброюються засобами захисту та ведуть профілактичну боротьбу з коронавірусом  Проєкт “Децентралізація”: Ірпінь та Бородянка поборються за звання райцентру субрегіонального рівня Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини нажахані перспективою укрупнення та централізації повноважень Проєкт “Децентралізація”: громади Фастівського району виступили проти примусового об’єднання Проєкт “Децентралізація”: Обухівська громада планує розширюватися за рахунок суміжних сіл Проєкт “Децентралізація”: Кабмін схвалив ще 45 ОТГ Київщини Проєкт “Децентралізація”: Вишгород зазіхнув на звання центру Приірпіння Проєкт “Децентралізація”: Кабмін змінив конфігурації п’яти громад Києво-Святошинського району Проєкт “Децентралізація”: Урядовий проєкт укрупнення районів обурив Київщину (опитування) Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини позбавлять фінансової залежності від районних рад Проєкт “Децентралізація”: громадам Київщини дозволили змінювати цільове призначення землі та затверджувати містобудівну документацію Проєкт “Децентралізація”: села Київщини боронитимуть право на добровільне об’єднання в суді Проєкт “Децентралізація”: Мінгромад обіцяє ОТГ поповнення бюджетів за рахунок ПДФО  Проєкт “Децентралізація”: асоціаціям Київщини не вдалось відстояти “мажоритарку” для сіл Проєкт “Децентралізація”: На Київщині через недобровільність об’єднання знову судяться Боярка і Забір’я Проєкт “Децентралізація”: Миронівська ОТГ планує заробляти на природі та інвестиціях Проєкт “Децентралізація”: Студениківська ОТГ збагатиться за рахунок банку землі та “Ниви Переяславщини”  Проєкт “Децентралізація”: Фурсівській ОТГ не вистачає коштів на розвиток громади  Проєкт “Децентралізація”: Бородянська ОТГ розвиватиметься за рахунок донорів Проєкт “Децентралізація”: Ржищівська ОТГ для одержання прибутків задіє водний та освітньо-туристичний потенціал  Проєкт “Децентралізація”: Баришівка мітить у п'ятірку найбагатших громад Київщини Проєкт “Децентралізація”: Пісківська ОТГ хоче стати популярним курортом Київщини Проєкт “Децентралізація”: Обухівська ОТГ спрямує на свій розвиток понад півмільярда гривень до 2030 року Проєкт “Децентралізація”: Бучанська ОТГ направить мільйони на розбудову комфортної інфраструктури Проєкт “Децентралізація”: Великодимерська ОТГ проведе інвентаризацію землі Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини взялися ділити ОТГ на округи та обирати старост  Проєкт “Децентралізація”: Узинська ОТГ шукає 65 млн гривень на будівництво очисних споруд Проєкт “Децентралізація”: держава переклала на старост владні компетенції сільських голів Проєкт “Децентралізація”: обіцяні громадам землі за межами населених пунктів пустили з молотка Проєкт “Децентралізація”: у тергромад Київщини бракує коштів на якісні адмінпослуги Проєкт “Децентралізація”: на зміну дільничним у об'єднаних громадах прийдуть поліцейські офіцери  Проєкт “Децентралізація”: найгучніші провали й успіхи Київщини у 2020 році Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини не можуть отримати від районів  комунальне майно Проєкт “Децентралізація”: статус і повноваження старост у громаді залежатимуть від Верховної Ради Проєкт “Децентралізація”: у 2021 році Тетіївська громада збагатиться за рахунок гранту в 26 млн гривень Проєкт “Децентралізація”: на Київщині почали ліквідовувати райони, перший на черзі – Згурівський  Проєкт “Децентралізація”: ліквідована Іванківська райрада залишила громаді-спадкоємцю мільйонні борги  Проєкт “Децентралізація”: голови громад мають право накладати вето лише на прийняті рішення ради Проєкт “Децентралізація”: ліквідації Баришівського району заважають комунальні борги Проєкт “Децентралізація”: Миронівську райраду ліквідують із боргами по зарплаті  Проєкт “Децентралізація”: депутати ВРУ взялися за урбанізацію міст Проєкт “Децентралізація”: Київщина втрачає першість у рейтингу заможності громад Проєкт “Децентралізація”: майно та активи Бородянського району розділили між шістьма громадами  Проєкт “Децентралізація”: Обухівський район віддасть Букринський плацдарм на утримання області Проєкт “Децентралізація”: пандемія та безгрошів’я блокують розвиток культпослуг на Київщині Проєкт “Децентралізація”: Держгеокадастру дозволили і далі розпоряджатися землями Київщини  Проєкт “Децентралізація”: Славутич збільшить бюджет за рахунок бізнес-парку та інвестицій Проєкт “Децентралізація”: Васильківський район ліквідують упродовж місяця Проєкт “Децентралізація”: уряд взявся за діджиталізацію тергромад  Проєкт “Децентралізація”: Київщина позмагається за гранти для розвитку громад Проєкт “Децентралізація”: дві селищні громади Київщини заявили про бажання стати містом Фото: колаж KVКиевVласть

35 років тому на Чорнобильській АЕС сталася одна з найбільших техногенних катастроф у світі. А зараз Україна подає документи в ООН для визнання атомної електростанції та зони відчуження навколо неї об’єктом Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Серіал “Чорнобиль” подивилося  півсвіту. Туристи лопонулися в Київ і зону відчуження  лавиною.  І на питання “Бути чи не бути” поїздці до Прип’яті відповідь була однозначною: “Так”. При тому, що я там буваю практично щороку. І щоразу відкриваю для себе щось нове. І як журналіст, і як член Всеукраїнської асоциації гідів. Материал подготовлен в рамках Проекта "Юн-Пресс-KV"  Неправда, що минуле йде назавжди. Воно нікуди не поділося. Воно тут. Яскравим прикладом цього є ЧАЕС. Просто ми пішли вперед. Час — це дорога, і вона існує за вашою спиною. Те, що пішло у минуле, не зникає. Але не потрібно зациклюватись на минулому. Двадцять п'ять років хворіла ЧАЕС, і лише кілька років тому з'явилися "лікарі", які направили її на лікування. Першою пігулкою до одужання стала побудова нового саркофагу, над яким працювали представники різних країн, хоча більшість все ж таки українці. Але основною метою є очищення ЧАЕС від радіоактивного пального. Для цього і було побудовано централізоване підприємство з поводження з радіоактивними відходами "Вектор", яке спеціалізується саме на їх утилізації. Цей комплекс умовно поділений на дві частини — чисту та умовно брудні зони. У чистій знаходиться все необхідне для проживання робочого персоналу, а в брудній — декілька сховищ для утилізації. Так, ця страшна подія, що змусила здригнутися від жаху весь світ, стала яскравим проявом цілковитої аморальності, недалекоглядності та й просто низького інтелектуального рівня тогочасної влади. А як інакше можна пояснити той факт, що надзвичайно потужну атомну електростанцію було збудовано зовсім недалеко від Києва — багатонаселеної столиці? Зате тепер вони можуть спостерігати яскраві наслідки такого "мудрого рішення". Там, де колись розташовувався мальовничий куточок України, зараз панує пустельна тиша... У мертвому місті можна лише зустріти сталкерів, які у пошуках легкої здобичі ризикують власним життям, та екскурсійні групи. Подейкують, що вночі у Прип'яті чутно дитячий сміх та скрип старої гойдалки. Достатньо один раз побачити та відчути атмосферу вимерлого міста, щоб у серці назавжди залишився темний куточок... Куточок Чорнобилю.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  Про Чорнобиль сьогодні сказано й написано стільки, що можна розворушити всю планету. Але слова — то лише частинки, зернятка правди. Сама правда набагато жахливіша. Навіть через 35років. Дорога на Чорнобиль Напередодні дати страшної трагедії людства прес-клуби, політики, міністри організовують поїздки журналістів з багатьох регіонів країни до Чорнобиля, Прип'яті — до зони відчуження. Хоча, вже другий рік вони туди й не потикаються. Дорога на Чорнобиль... Сьогодні це — майже звичайна дорога через увесь Вишгородський район, через його села й містечка, яка нічим не відрізняється від тисяч інших доріг. Напівголі весняні поля й сільські хати... Тьмяно, буденно... І безпечно. А мені згадується ця дорога наприкінці травня-на початку червня 1986-го: узбіччя залите (чи засипане) чимось білим, мокрий асфальт парує, нескінченним потоком в обидва боки їдуть машини, реве худоба, плачуть перелякані люди, а назустріч їм — машини з продуктами, технікою, солдатами й речами для 55-ти тисяч ліквідаторів, навкруги — військові, здається, що колір хакі заполонив усе довкола. І постійна перевірка документів... Ми їдемо в саме пекло, ще не усвідомлюючи куди ми їдемо й навіщо. Здавалося, що беремо участь у зйомках фільму про війну. Тільки дуже вже натурально й страшно. Сьогодні про це нагадують лише залишки контрольно-пропускних пунктів. Два роки тому  перша наша зупинка — в райцентрі Іванків — колись це містечко стояло на перетині багатьох доріг: на автостанції зупинялися автобуси, які прямували на Житомирщину, Чернігівщину, Білорусію, Росію. А сьогодні це, як сказав наш супроводжуючий, колишній ліквідатор, "останнє мирне містечко перед зоною", хоча до Чорнобильської АЕС — понад 50 км. На шляху до першого перед 30-кілометровою зоною КПП проїжджаємо березовий гай, встелений підсніжниками. Цікаво, як швидко сюди доберуться пронирливі торговці квітами? Проїжджаємо Страхолісся, у минулому — грибну столицю українського Полісся, позаду — Зелений Мис, містечко, збудоване зі списаних теплоходів, у якому жили перші вахтовики-ліквідатори. Саме тут, у чорному від біди й рудому від радіації році виступали перед бійцями артисти. Слід сказати, що у самому Чорнобилі тоді осмілилися виступати лише найвідважніші: Йосип Кобзон, Валерій Леонтьєв та Микола Гнатюк. Сміх і гомін серед журналістів поступово згасає: прислухаються до слів свідків-героїв: колишнього пожежника, полковника у відставці Олександра Мельника, капітана в запасі Анатолія Супруна та водія Андрія, котрі з перших днів трагедії були чи не в самому пеклі. Село Оране. Тут навесні-влітку 1986-го розташовувалась 25-та бригада радіохімзахисту, яка першою увійшла в "зону". Спочатку вона налічувала 2,5 тисячі бійців, а за літо їх змінилося кілька десятків тисяч. Чи хтось із тих солдатів і офіцерів лишився в живих? Адже це саме вони, ті хлопчики в солдатських гімнастерках майже голими руками знімали верхній шар ТВЕЛу (тепловидільний елемент — двометрова титанова зв'язка з урановою таблеткою всередині). "Наприкінці 1986-го я потрапив до московської лікарні № 6,— згадує один із наших знайомих.— Те, що я побачив — не можна передати словами. На ліжках лежали живі трупи, висохлі, неначе мумії в Лаврі. Замість шкіри — самі лишень опіки. А там, до чого вони доторкалися руками, залишалися шматки живого м'яса. Не знаю, як медсестрички й санітарки могли дивитися на ці муки й страждання. Хоч як мені було погано, але я вблагав лікарів відпустити мене додому, бо не вижив би...". Доїхавши до КПП "Дитятки", починаєш задумуватися над іронією долі та містикою разом узятими. Адже якраз дітей, у першу чергу, й вивозили з зони, на кордоні з якою стоїть КПП. Село Черевачі. Перший населений пункт у зоні. Відселене 6-8 травня 1986 року. Пустка. Село Залісся... Хати поросли густим лісом, кущами... Дерева поглинули хати з вибитими віконницями, наче після бомбардування, з електроопор звисають дроти... На в’їзді до 30-кілометрової зони відчуження у нас перевірили документи, й видали апарати, котрі ми мали  носити на шиї, як медальйон. Щоб побачити, куди можна лізти, а куди – не варто. Ось такі б пристрої – та в 1986 році! Скільки б смертей вдалося уникнути! Гід по Зоні провів суворий інструктаж: куди ходити можна, куди – ні в якому разі, що  робити можна, як себе поводити. Это важно, ведь радиация собирается точечно. Там, где гостей водят гиды, ее уровень в пределах нормы, а в каких- то местах, причем в паре шагов от маршрута, уровень радиации может увеличиться в несколько раз. Более того, по-прежнему есть места, где можно получить смертельную дозу радиации. Радіоактивні хмари розстрілювали Тут, праворуч від того місця, де ми зараз проїжджаємо, був сумновідомий "рудий ліс". Після аварії дощові хмари, які були насичені радіоактивними речовинами, військові льотчики та бійці протиповітряної оборони посипали й розстрілювали особливою речовиною. Робилося це для того, щоб смертоносні дощі ні в якому разі не могли дійти до Москви, а випадали на території зони (це в ідеалі). От і випав перший найнебезпечніший дощ на ліс, який моментально став рудим і смертельно небезпечним. А всі інші хмари проливалися зливами над Україною, і особливо над Білорусією. "Щодо "рудого лісу",— долучається до розмови водій,— через нього спочатку проходила єдина дорога, яка з'єднувала станцію з "Великою Землею". Так, цю частину дороги машини пролітали на скаженій швидкості. Якщо, не доведи Господи, щось траплялося із транспортом, водій і пасажири вискакували з машин і стрімголов неслися уперед — подалі від страшного місця, знаючи, що їх обов'язково підхопить наступний транспорт. Але найстрашніше не те, що бачиш очима. Село Копачі, неподалік від АЕС, навряд чи вже можна назвати селом. Поле з невеличкими пагорбами з обох боків дороги. Можна проїхати мимо й не помітити, якщо не знати, що це — кладовище хат. Радіоактивна хвиля, накривши поселення, примусила евакуювати усіх його мешканців. Екскаватори виривали котловани перед кожною хатою, згортали туди будинок разом із усім людським майном, нажитим роками й поколіннями... і засипали піском. Від села залишилися лише клуб та братська могила загиблих під час Великої Вітчизняної війни. На карті України не стало села... Трохи далі — колишній польовий аеродром, з якого піднімалися вертольоти з тоннами піску, гіпсу, доломіту, свинцю. Все це скидалося в роззявлену пащеку реактора. А щоб збити пилюку, з тих же гвинтокрилих машин над станцією й Прип'яттю розпилялися спеціальні розчини. Ці ж вертольоти мали закинути техніку й обладнання на 4-й енергоблок, але спроба виявилася невдалою. Ліворуч над лісом видніється сітка-решітка. Колись це був суперсекретний оборонний проект радянських ППО "Радуга-2", який контролював усю європейську частину СРСР. Командний пункт цього об'єкта знаходився глибоко під землею. А десь далеко на півночі була аналогічна станція. Звідти регулярно запускалися імпульси навколо планети, а Чорнобильська — приймала. Це давало змогу виявити запуск ракети у будь-якій точці земної кулі. А зараз ця унікальна система не те, що не діє, а просто виявилася нікому не потрібною. Містом блукали покинуті собаки й коти Безумовно, збитки населенню від аварії будуть підраховуватися ще довго. Матеріальні й моральні. А що ж сталося з тваринами, покинутими напризволяще? Свідки згадують, що коли всіх людей уже вивезли, містом блукали покинуті, знесилені собаки й коти. Вони не могли зрозуміти, що сталося, чому їх зрадили й куди поділися люди. І, всупереч інстинкту самозбереження, вони усі разом шукали захисту. "Мені як ліквідатору, офіцеру й просто людині довелося побачити всього. Але я ніколи не забуду, як до польового військового табору ліквідаторів довгою вервечкою тяглися коти, собаки й лелеки. Вони йшли пліч-о-пліч (якщо можна так сказати про тварин) до людей, а потім ставали й дивилися так жалібно, що кров у жилах холола. У перші травневі дні, похапцем збираючись, мешканці сподівалися через кілька тижнів або й днів повернутися назад. Тому й випускали домашніх тварин на вулицю, аби ті не загинули від холоду й голоду. Брати із собою домашніх улюбленців категорично заборонялося. А через місяць по всіх покинутих селах, а особливо у Прип'яті, валялися трупи нещасних тварин, які загинули не від голоду, а від опромінення. Відомі випадки, коли лисиці з навколишніх сіл діяли занадто вже по-людськи: брали під свою "опіку" курники, охороняли “свою” пташину зграю й нікого чужого до неї не підпускали. Домашні собаки, пішовши у ліси, схрестилися з вовками. Ці істоти взяли найкращі риси з обох видів: не боялися людей, світла, вогню, шуму моторів, добре знали звички людей і нападали на них спереду, а не ззаду, як вовки. Кажуть, що їх уже всіх відстріляли, а проте — хтозна... Назад у майбутнє: місто-привид У далекому 1972-му, коли будівництво міста атомників (як і станції) тільки починалося, Прип'ять повинна була стати "містом майбутнього, містом 21-го століття". І якби не аварія, можливо, й стала б одним із найкращих і найперспективніших міст країни. Середній вік прип'ятчан на момент аварії досягав 29-35-ти років — молоде місто молодих людей. В’їзний знак Прип’яті. Ліворуч - в житловю частину  міста, прямо чи праворуч  — до Чорнобильської АЕС. Саме місто Чорнобиль зосталося збоку. Воно до катастрофи не має відношення, хоча й опинилося всередині Зони піся аварії. Чому ж станція Чорнобильська, а не Припятська? Її почали будувати раніше, ніж місто-супутник, і назвали просто по імені району, центром якого був Чорнобиль. Згадують, що за кілька днів до аварії, готуючись до Першого травня, в місто завезли з Голландії 50 тисяч кущів троянд, і воно просто тонуло в квітах. А вже через місяць-півтора їх уже геть не було видно: двометрові колючі зарості бур'янів поглинули красу. "Це було вражаюче жахливе видовище — з-за велетенських бур'янів визирали маленькі квіточки, які чахли прямо на очах." Бетонні багатоповерхівки з проломленими стінами, школи з розбитими вікнами, зарослі деревами дитячі майданчики. У Прип'яті не росте трава — вона відразу перетворюється на сухостій. І пташок геть не чути. Сьогодні тут, у 50-тисячному місті атомників, одному з найбагатших у країні, розруха й радіація. Одна з головних офіційних заборон – не заходити до будівель. Кажуть, що це небезпечно і вони можуть обрушитися в будь-який момент. Але неможливо опинитися тут і гуляти тільки по вулицях! На свій страх і ризик деякі сміливці роблять вилазку по закинутих будинках. Якщо дуже захотіти, ніхто не завадить проникнути в спорожнілі багатоповерхівки. Найцікавіші – 16 поверхові висотки, з них відкривається чудовий вид. На ті, що з гербами, краще не ходити: вони дійсно в дуже жалюгідному стані, плюс знаходяться в центрі, там простіше "спалитися" – поліція ганяє екстремалів, а у гідів можуть відібрати ліцензію. Заходимо у під’їзд. Між поверхами на стіні напис: “Обережно! Працює снайпер!” Мимоволі озираєшся й пригинаєшся.  В одних квартирах цілі вікна, а в інших - розбиті. Вітер. Хоча мародери ураганом пройшлися по Прип'яті ще років двадцять – тридцять тому, більшу частину вмісту квартир забрали ліквідатори аварії: меблі в могильник, якусь техніку – на зберігання в магазини. У магазині "Веселка" до сих пір склад старих плит, сервантів і роялів. Піднімаємося на верхній поверх. Проходимо повз машинну кімнату. Двері відчинені, обладнання розкурочене, але не вивезено. З ліфтового обладнання в першу чергу витягували мідну обмотку моторів. Піднімаються на дах. А мені раптом стало невимовно страшно. І я – донизу! Невже я такий страхополох?! Сціпивши зуби, йду до порожньої 9-поверхівки. В кількох метрах від під'їзду — жовтий "ядерний" трикутник. Двері у квартиру відчиняю ногою — руками торкатися страшно. Всередині — розвалені меблі, спинка від дитячого ліжечка, сумно дивиться покинута лялька. Порожньо й страшно. І раптом десь у коридорі — звук чужих кроків. Може, ще хтось насмілився піднятися? Виглядаємо за двері — нікого. Може, мародери? Але тут красти вже більше нічого. Звук більше не повторювався. Невже здалося? Мабуть, нас не просто страхали тим, що привиди повертаються до своїх покинутих будинків? Бігом донизу... На центральній площі перед Будинком культури "Енергетик" валяється дитяча іграшкова машинка. Нічого не викликало у мене такий жах і біль, як ця покинута іграшка. А ще — зловісні тіні на будинках, схожі на кошмарні тіні в Хіросімі, які залишилися від людей після ядерного вибуху. Виявляється, це художники-авангардисти з Росії, Білорусі й Німеччини вирішили таким чином "оживити" мертве місто. Передовий радянський атомоград був надміру прикрашений різноманітними лозунгами. Взагалі, такий міні-радянський Лас-Вегас – все в неоні, переливається, сяє. “Партия Ленина – сила народная, нас к торжеству коммунизма ведёт”, “Мирный атом в каждый дом”, “Здоровье народа – богатство страны!” (це один із останніх лозунгів, які залишилися  в Прип’яті з тих часів), “Хай буде атом робiтником, а не солдатом”. Про цю вивіску ходить байка, що через день після аварії якийсь хохмач заліз на дах і повалив першу букву “а”, через що напис набув зовсім іншого смислу. Пізніше всю вивіску “поклали” на дах, але кілька років тому  нелегальні екстремали підняли літери знову.Знаменитий парк розваг з його жовтим колесом огляду виявився не таким грандіозним, як я уявляла. Самих атракціонів там кіт наплакав: крім колеса і автодрому є лише карусель і гойдалки. Чортове колесо повинні були відкрити лише 1 травня 1986 року, воно було подарунком до свята, але так і не встигло попрацювати. Ось ще одна легенда. Насправді, на колесі багато людей встигли покататися. Ось як про це згадує одна з колишніх мешканок: “Сама особисто на ньому каталася. На машинках хотілося покататися, але на них було не достоятися – натовп величезний. А ось на колесо бажаючих було значно менше. Але жінка, яка ним управляла, мабуть не встигла вивчити інструкцію, як треба правильно розсаджувати людей, тому вийшов серйозний казус. Труханулі ми тоді здорово. Людей цей працівник садила в кожну кабінку. І, коли половина колеса була щільно заповнена, а друга, навпаки, залишалася абсолютно порожньою, колесо мимовільно різко зірвалося і почало кататися вгору-вниз, шукаючи рівноваги, до тих пір, поки завантажені кабінки не опинилися в нижній частині колеса. Видовище було жахливим, тому що осі, на яких кріпилося колесо, сильно хиталися при цьому. Було відчуття, що колесо впаде на бік. Деякі хлопчаки, хто розташовувався нижче, стрибали на всі боки. Жінка сама дуже сильно перелякалася. Відключила колесо. Коли воно зупинилося, почала по-помалу включати і висаджувати спочатку з кожної другої кабінки, потім ще рідше, до тих пір поки всіх не висадила. Нам пощастило, ми ще кола 2 зробили безкоштовно. Може, через цей інцидент воно більше і не працювало, а може, недоробки які в ньому виявили. Каталися ми рівно за тиждень до аварії. Ось такий факт мав місце в історії парку культури, який  так і не відкрився. Атракціони й досі дуже  сильно “фонять”, залізо збирає всю радіацію, особливо біля автодрому. Парк взагалі одне з  “найбрудніших” місць Прип’яті. Брудніше лише на площі перед БК “Енергетик”,  готелем “Полісся”, лікарня й кладовище техніки – це взагалі – жесть! В школі й дитячому садочку не просто сумно, а щемно й хочеться плакати: дитячі іграшки, ліжечка, книжки, зошити, сандалики, лопатки, інформація для батьків… Покинутий річковий вокзал. Звідси ходили швидкісні катери-“ракети” в Київ чи в білоруський Мозир. А ще тут було чудове літнє кафе. А в автоматі з газировкою і досі стоїть “та сама” гранчаста склянка, з якої пили всі радянські люди, але ніхто не хворів. А ось - дерев'яна пристань на річці Прип'ять. Дебаркадер віднесло течією на сто метров у бік, він сів на мілину й частково затонув. Але ми все-таки ризикнули по ньому прогулятися, маючи шанс кожну мить шубовснути у воду. Настав час нагнати справжньої  жуті! Це – найстрашніше й небезпечне місце в усій Прип'яті, без жодних перебільшень! Це – лікарня! Медсанчастина №126, єдина лікарня Прип'яті, прийняла перших постраждалих в аваії: пожежників, які гасили вогонь Четвертого энергоблока, відразу ж відправили сюди. В лікарняному підвалі вони скинули з себе весь заражений одяг.  Вся форма досі знаходиться там, і навіть найбільші відчайдухи не полізуть ще раз. Там радіаційний  фон доходить до мільойна розпаіов на хвилину, а на дозиметрі можна побачити і  20, і 50 мілізіверів на годину. Смертельно!!!! Звісно, в підвал ми не полізли, вражень вистачило і на поверхах лікарні. Виявляється, в Прип'яті була навіть своя в’язниця! Прип'ять уже ніколи не повернеться до життя. Це — як нагадування про те, що люди мають більш чітко зрозуміти ту загрозу, яка йде від некерованої ядерної реакції. Експерти вважають, що через руйнування і часткове знесення будівель місто Прип'ять може зникнути через 10 років. Адже відомо, що без людей будь-яка споруда гине. Крім того, через споруди проростає ліс; стіни і конструкції постійно видозмінюються під дією температури, що призводить до осипання, а рівень радіації в будинках часто вищий, ніж на вулиці. "Саме тому ми зараз обмежили доступ до будівель. Більша частина цих будівель зрештою буде знесена та похована",— підкреслюють експерти. В голові невкладається думка про те, що 50 тисяч жителів вимушені були покинути своі будинки з валізкою речей на 3 дні й ніколи  не повернутися назад. 20 тисяч квартир спорожніли в один день.. "Це місто просто необхідно зберегти, зробити у ньому музей і возити сюди енергетиків-атомників з усього світу, щоб вони бачили, що може трапитися з "мирним" атомом, з містом, з цивілізацією, врешті-решт, якщо вони натиснуть не на ту кнопку",— з болем констатував колишній міський голова Прип'яті Олександр Єсаулов. Водночас спеціалісти припускають, що у південних регіонах зони відчуження за 20-30 років рівень цезію опуститься до значень, що допускають проживання населення. Це пов'язано з фізичними процесами напіврозпаду цієї радіоактивної речовини. Що ж стосується територій, які уражені ізотопами трансуранових елементів, то ці землі, на думку спеціалістів, ніколи не будуть придатними для проживання. Повертаємося назад Вражаюче видовище! Прямо перед нами з-за пагорба виринув реактор. І багато-багато високовольтних ліній електропередач. Вони були такими беззахисними, як кволе дитинча. Якщо вже ми так звикли шукати винуватців трагедій, то давайте просто подивимося на ці безхозні ЛЕП біля самої атомної електростанції. До речі, через якісь там чиновницькі нестиковки (і це — в зоні суворої відповідальності) наш автобус з півсотнею журналістів ніхто не зустрів і не супроводжував, і ми самі, на свій страх і ризик, кілька годин роз’їжджали зоною і навколо реактора. Тим паче дивним і недоречним видався нам переполох охорони ЧАЕС, коли ми впритул під'їхали до її центрального входу. "Хто ви такі?! Як ви сюди потрапили?! Знімати заборонено!". І це після того, як були десятки попередніх домовленостей, наші документи по кілька разів перевіряли на всіх КПП, кудись комусь телефонували... Після того, як усі, хто хотів, пофотографували усе, що було потрібно... А ми говоримо про безпеку... Шість реакторів Ми поїхали далі, до четвертого реактора. А ось і об’єкт “Укриття”. Споруджений в поспіху, він тим не менше 30 років стримував подальше поширення радіації від реактора. Однак його перекриття та стіни вже занепали і почали руйнуватися. Електронне табло показує 122-126 мікрорентгенів на годину. Співробітник інформаційного центру ЧАЕС демонструє нам макет реактора в розрізі й розповідає про основні ризики об'єкта "Укриття". Але фотографії, зроблені в зруйнованому реакторі, говорять самі за себе. Споруда "Укриття" над зруйнованим 4-м енергоблоком захистила навколишнє середовище від подальшого виносу радіоактивності, а людей — від опромінення. Але надзвичайно стислі терміни будівництва, надвисокі рівні радіації, необхідність використання дистанційних методів, недостатня вивченість уцілілих конструкцій, які стали опорою для нових, наявність великої кількості палива всередині та ще цілий ряд факторів викликають занепокоєння та зумовлюють необхідність приведення "Укриття" до екологічно безпечного стану. Гід детально розповів нам про будівництво саркофага, який будували французи. В 1986 році це була єдина країна в світі, яка відмовилася допомогти в ліквідації наслідків аварії. Пізніше вони усвідомитли свою помилку, як і факт, що постраждав увесь світ, і цим будівництвом відновлювали свою репутацію. Споруда другого саркофага почалася в 2007 році. Планувалося, що він буде являти собою рухливу арку, яка накриє реактор разом зі старим саркофагом, після чого можна буде зайнятися розбиранням, дезактивацією і захороненням останків енергоблоку. Спочатку проект збиралися завершити до 2012/13 році, але терміни зрушилися через фінансові проблеми. Новий саркофаг став найбільшою наземною пересувною конструкцією: Оскільки будувати арку безпосередньо над старим саркофагом було небезпечно, її споруджували частинами на складальному майданчику неподалік від станції. Збірка і підйом елементів першої половини арки тривали з 2012 по 2014 рік, до 2015-го зібрали і другу половину. Після обидві частини були з'єднані в єдину конструкцію. До листопада 2016 року монтаж було повністю завершено. Станція живе своїм життям. А величезна їдальня, розміром, як увесь Київський Палац дітей та юнацтва – вражає! Ми зупинилися  на місці, де одним поглядом можна було охватити панораму всіх шести реакторів. Останній з них зупинили лише в 2001 році, через 15 років після трагедії! Недобудовані 5 і 6 енергоблоки ЧАЕС покинули. Все так і стоїть: разом  з будівельною технікою, кранами, а по всьому колишньому СРСР терміново зупинили будівництво нових атомних станцій: вони так і стоять покинутими на різній стадії готовності. Чорнобиль 2 Радіолокаційну станцію “Дуга” в Чорнобилі внесли до реєстру нерухомих пам’яток України Радіолокаційна станція “Дуга”  або “Чорнобиль 2” – це ряд металевих щогл висотою 150 метрів із натягненими між ними дротами. У радянський час її планували використовувати як систему “загоризонтного стеження” (виявлення пусків балістичних ракет на інших континентах – ред.) та глушіння радіосигналів у Європі. Споруда до аварії на ЧАЕС встигла попрацювати тільки в тестовому режимі. За характерне ритмічне постукування в ефірі, яке генерувала “Дуга”, західні фахівці називали цю споруду “Російський дятел”. – Це унікальне військове, надсекретне містечко з колись надсекретною радіолокаційною дугою. Її будівництво кошувало країні вдвічі більше, ніж вартість самої атомної електростанції. При цьому, через злочинні  помилки  в розрахунках, дуга виявилася абсолютно непотрібною. Вона не працювала жодного дня! Але це стало зрозумілим напередодні трагедії. Тут же виникає питання: а чи не були пов’язані між собою події: усвідомлення  фатальної помилки в проекті дуги й трагедія на АЕС?!.. (подивіться документальний фільм “Русский дятел”). Штамп "Здесь живет хозяин дома" ставлять прямо на стіни За кількістю пам'ятників Леніну у різних варіаціях на 1 кв. км місто Чорнобиль дасть фору мабуть усій країні. Тут його ніхто не звалив. А також за чистотою, вичурністю й навіть деякою показушністю клумб кольору українського прапора. Сам Чорнобиль шокує. Не пустотою, а пожвавленням — у місті повно людей. Від звичайного містечка різниться лише тим, що майже всі люди тут — у камуфляжі. Тут проживає близько 3 500 вахтовиків, які працюють на зупиненій АЕС. Покинуті багатоповерхівки перетворили на гуртожитки. А акуратні сільські будиночки стоять пусткою. Лише на деяких просто на стіні — напис: "Здесь живет хозяин дома". Працюють магазини, навіть кафе-ресторан. А ще в Чорнобилі живуть, хоч наука й забороняє, 125 (за офіційними даними) самоселів, які повернулися до рідних домівок. Запитую перехожого (ним виявився місцевий міліціонер), як потрапити до самоселів, щоб дізнатися про їхнє життя-буття. "А чого б їм і не жити? Орють, сіють, годують худобу, навіть пасіку розводять. Працюють у нас і магазини, і пошта". Традиційна зупинка біля пожежної частини й монументу пожежним Чорнобиля з промовистою назвою "Тим, хто врятував світ". Сяють новенькою фарбою дві сучасні пожежні машини, сконструйовані на базі танків Т-54 та Т-55, які мають потужні гармати, що стріляють спеціальним порошком. Кажуть, що таку техніку мали відправити до Кувейту, але десь там у верхах не змогли поділити гроші, чим швиденько скористалися американці. От би такі машини в той страшний рік! А то гасили пожежу на атомній станції допотопними пожежними машинами, ніби горів звичайнісінький сільський сарайчик. На центральній площі містечка — невеличкий Будинок культури,— саме тут 20 років тому відбувався суд над директором і головним інженером ЧАЕС; там, де зараз транспортний комплекс — містилася перша штаб-квартира урядової комісії з розслідування причин та наслідків аварії. Кінотеатр Україна... Навесні й влітку 1986 року в ньому безперервно, в режимі нон-стоп демонстрували радянські кінофільми. "З асфальту на траву не сходьте",— попереджають нас,— "асфальт на відміну від трави миють регулярно". Щоб переконати недовірливих любителів екстріму, один із колег-журналістів підходить з армійським дозиметром до трави на узбіччі: на датчику — 800 мікрорентген. На дорогу всі вискакують, наче ошпарені. Браконьєри Міліціонери й охорона “зони” кажуть, що випадків мародерства  там практично вже немає — все, що можна було, вже вкрали. А ось браконьєрство цвіте повним ходом. Особливо на воді. Браконьєр спокійно запливає у Прип'ять (і навіть у штучний канал для охолодження реактора) з Київського моря і ловить рибу, яку потім продає в Києві і не тільки. А от риби в зоні дуже багато. Розповідають, що у самому каналі водяться величезні соми, які можуть проковтнути хлібину. Не кажучи вже про дичину в лісах. Правда, відстрілюють переважно лише молоденьких косуль чи кабанів, бо тварина, старша трьох років, кажуть, страшенно небезпечна — "фонить". Попри всі втішні чи невтішні прогнози МАГАТЕ й вітчизняних спеціалістів працівники станції роблять невтішний висновок, що Чорнобиль у найближчі 100 років буде небезпечним. А там — життя покаже. Минуло вже 35 років від того страшного часу. Кілька разів змінювалася влада, вдосконалювалось суспільство. Але я не вірю, що у разі виникнення подібної ситуації влада у першу чергу подумає про людей, а не про свої власні інтереси. Материал подготовлен в рамках Проекта "Юн-Пресс-KV" КиевVласть

Славутич – місто-супутник Чорнобильської АЕС відходить від монопрофільності та розширює обсяги економічного розвитку. Сьогодні частка надходжень від бізнесу у бюджеті складає майже 30%. За підтримки ЄС у громаді запрацював інноваційний бізнес-парк. Місто не планує зупинятися на досягнутому і до 2025 року тут розвиватимуть культуру та туризм, транспортну логістику, ІТ-технології та працюватимуть над інвестиційною привабливістю.  Як передає кореспондент, 15 квітня на хмарній платформі Zoom Славутицька міська рада презентувала Стратегію розвитку міста Славутич до 2025 року, результати реалізації Грантового проєкту Європейського Союзу "План місцевого економічного розвитку: Славутич – драйвер росту відкритої та вільної економіки регіону" та перший в Україні муніципальний інноваційний індустріальний бізнес-парк "Славутич".Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  Презентація відбулася під час Першого інвестиційного форуму "Славутич: тут є життя" у рамках конференції "Досвід міст в економічному розвитку" з метою висвітлення здобутків Славутича в сфері економічного розвитку та формування інвестиційної привабливості.  Стратегія розвитку Як розповів голова Славутицької міськради Юрій Фомічев, Славутич був побудований у результаті катастрофи на Чорнобильській АЕС і поштовхом для пошуку подальшого економічного розвитку стало дострокове закриття у 2000 році Чорнобильської АЕС, коли місто втратило 8,5 тис. робочих місць. І лише завдяки створенню преференцій та спеціальної економічної зони місту вдалося уникнути соціальних потрясінь. Сьогодні головне завдання Славутича – створення нової моделі економіки, робочих місць, якісних та комфортних умов життя для містян.  Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться І розробці Стратегічного плану розвитку міста передувало проведення безлічі фокус-груп з експертами з різних напрямків. Документ вже готова розглянути і міська рада.  Основна стратегічна ціль – підвищити конкурентоспроможність міста. Для цього громада визначила три ключових напрямки – ІТ-сфера, культура та туризм і створення умов для ведення бізнесу. "Нестача фінансових ресурсів сьогодні є в усіх громадах. Після об’єднання всі зрозуміли, що грошей немає, грошей не вистачає, повноважень наділили дуже багато, а ресурсу дали обмаль. Сьогодні ми боремося за кожний відсоток і копійку, із державою ведемо перемовини для того, щоб громади були спроможними [...] Ми ставимо для себе мету за 5 років збільшити кількість діючих малих підприємств на 20% і збільшити на 30% обсяг реалізованої продукції. Сьогодні 1130 осіб, які працюють на малих підприємствах і хочемо збільшити цю частку на 30%. Для цього створюємо відповідні умови для розвитку бізнесу. Це і систематичне проведення шкіл підприємництва, комунікаційні кампанії тощо. Зрозуміло, що пандемія вносить суттєві корективи в наші плани", – розповів мер Славутича. За його словами, місто потребує змін і в впровадженні електронних сервісів, в планах розширення промислової зони під можливості бізнес-парку, надання фінансової підтримки бізнесу. Готовий працювати Славутич і над розвитком логістичної інфраструктури. "Ми маємо не погану дорогу. У нас сьогодні ремонтується потужними темпами дорога у напрямках Київ, Чернігів. Ми маємо залізничне сполучення із Черніговом, Києвом. Ми маємо чудову можливість на майбутнє – це річковий транспорт. Це наша ключева водна артерія України річка Дніпро, яка знаходиться на відстані 10 км від Славутича. Маємо порт. Зрозуміло, що він сьогодні не працює. Але сьогодні потужної вантажної і пасажирської навігації вище Києва по Дніпру практично не має, а яка б мала і залізне сполучення на цій дистанції – взагалі. І в цьому наша перевага", – додав Фомічев. Крім того, місто має вісім незадіяних об’єктів під оренду, які місцева влада хоче використати для залучення інвестицій. Із їхньою допомогою громада хоче збільшити на 20% кількість активно діючих юридичних осіб та ФОП.  "Креативні індустрії у світі, на мою думку, сьогодні створюють найбільшу кількість робочих місць [...] Мету, яку сьогодні ставимо для себе – це  на 100% збільшити доходи від сфери гостинності. Сьогодні ми маємо лише 75 осіб, які задіяні у цій сфері. І маємо потенціал, і переконані, що це можливо зробити, до 300 робочих місць. Ми маємо лише 2 тис. туристів на рік – прагнемо до 10 тис і, думаю, що цей показник ми перевершимо. Звичайно, що ми повинні збільшити кількість туристичних продуктів, стати складовою туризму в Чорнобильську зону. І сам Славутич повинен стати цікавим для відвідування, турів вихідного дня. Місто ж дуже компактне і цікаве своєю архітектурою", – зауважив він.  Фомічев також розповів, що сьогодні місто є конкурентним на ІТ-ринку і їхні компанії є затребуваними, але вони мають великий кадровий дефіцит. Так, не вистачає близько 35% персоналу. Тож, в першу чергу, влада міста планує працювати над освітньою підготовкою фахових спеціалістів. Сьогодні у напрямку ІТ працює 30 ФОПів і цю цифру місто планує збільшити втричі, як і кількість підприємств та кількість учасників ІТ-заходів.  Також місто бачить для себе перспективу в створенні інноваційної освіти за вузькими напрямками. Сьогодні у місті вже розпочалися перші курси по підвищенню кваліфікації із зняття з атомної електростанції ядерних енергоустановок.  "Ми прагнемо до фінансового ресурсу. Тож ставимо для себе план за п’ять років збільшити надходження до міського бюджету саме власних коштів. [...] І головним є те, що ми хочемо змінити структуру наповнення нашого бюджету в частині надходжень від різних організацій. Ключовою залишається ДПС "ЧАЕС". Але, якщо в 2000 році вона давала 98% надходжень, то зараз – 37%. А до 2025-го ми хочемо скоротити цю частку до 28% і це означає, що інші галузі надаватимуть набагато більше надходжень. У першу чергу – це розвиток бізнесу. Щонайменше на 5% хочемо збільшити цю частку. Чому це важливо, тому що ризики втрати робочих місць, і відповідно, сплати податків, набагато нижчі, коли мова йде про малі підприємства. Так, сьогодні ми маємо суттєве зниження надходжень від бізнесу, але разом з тим бюджет виконуються. І прагнемо цьогоріч виконати його на 100%. 2020 рік був провальним для багатьох громад", – додав він. Економічна складова Перший заступник міського голови Віктор Шевченко доповів про результати реалізації  Грантового проекту ЄС "План місцевого економічного розвитку: Славутич – драйвер росту відкритої та вільної економіки регіону". За словами Віктора Шевченка, був розроблений План дій для забезпечення диверсифікації економіки міста та подолання його монопрофільності. Так, у  2017 році Славутицька міська рада одна із перших долучилася та перемогла у конкурсі на грантове фінансування в межах Ініціативи ЄС "Мери за економічне зростання". Загальний бюджет грантового проєкту становив понад 850 тис. євро, з яких 650 тис. – грантові кошти та понад 200 тис. євро – кошти міського бюджету. У його рамках в 2017-2021 роках у Славутичі був впроваджений План місцевого економічного розвитку, який одержав від Світового банку оцінку "відмінно". План передбачав створення інфраструктурних об’єктів. У його рамках було укладено Меморандум про співпрацю між двома суміжними громадами, Любецькою та Михайло-Коцюбинською Чернігівської області. Разом вони розробили сім проєктів і два з них перемогли на конкурсах і одержали фінансування на 14 млн гривень. Також було створено службу з правового захисту підприємницької діяльності "Бізнес-омбудсмен" та розроблені електронні послуги для бізнесу, створено раду підприємців. Здійснюються і бізнес-навчання. Створено фонд підтримки інноваційного та початкового бізнесу і виділено з місцевого бюджету 300 тис. гривень на безвідсоткову допомогу підприємцям.  У місті діє Інвестиційний портал "Славутич – Чернігівський регіон" на веб-платформі КП "Агентство регіонального розвитку, який складається із 20 інформаційних розділів, які демонструють ресурсні та інвестиційні можливості партнерських громад.  І найголовніший інфраструктурний об’єкт – був побудований і введений в експлуатацію інноваційний індустріальний бізнес-парк "Славутич".  Підприємцям надається вся необхідна інфраструктура, виробничі площі, забезпечені усіма комунікаціями, як комунальні послуги, зв’язок, інтернет і все це на максимально простих і швидких умовах. Передача в оренду приміщень здійснюється через аукціон. "Умови досить прості і доступні – це 3,77 гривень за квадратний метр оренди і відшкодування експлуатаціних послуг. Ми маємо комунальний об'єкт площею 1577 кв.м  придатних для реалізації проєктів у сфері виробництва для малого і середнього бізнесу. Це 10 виробничих та 10 офісних приміщень, під'їзні шляхи, інфраструктура  та Центр менеджменту, який надає консультаційні та інформаційні послуги", – розповів Віктор Шевченко. І додав, що завдяки реалізації плану економічного розвитку, зросла частка і надходжень до бюджету від бізнесу. За цей час було відкрито більше 30 бізнесів, найбільші з них – ТОВ "Індустріальне миюче обладнання", ПП "Аврора-сервіс", ТОВ "Українські базальтові технології", супермаркет "Форма". Новий бізнес в Славутичі забезпечив 100 млн гривень інвестицій та створення 124 робочих місць. Так, у місті створено понад 2 тис суб’єктів підприємницької діяльності.  Крім того, Славутич став пілотним містом-лабораторією в частині безбар'єрних рішень у рамках проєкту першої леді країни Олени Зеленської "Громади без бар'єрів" щодо створення рівних можливостей для маломобільних груп населення. І сьогодні це один із ТОПових проєктів міста. Місто сьогодні також має статус малої культурної столиці України і входить в 10-ку кращих громад країни.  Точка зору  У ході конференції виступили також керівниця відділу "Економічна співпраця, енергетика, інфраструктура та навколишнє середовище", представництва ЄС в Україні Клое Алліо, депутат обласної ради та президент Всеукраїнської ГО "Клуб мерів" Володимир Удовиченко, заступник директора департаменту економіки та цифровізації Київської ОДА Владислав Литвин, голова Вишгородської райради Андрій Анісімов тощо. Керівник Офісу реформ в Київській області Володимир Удовиченко: "Я мріяв, щоб візитівкою Славутича стала не Чорнобильська АЕС, а школа мистецтв. Але в Стратегії розвитку Чорнобильська станція має бути на першому місці. Ми з вами виконуємо державницьку функцію – зняття з експлуатації блоків ЧАЕС та приведення об'єкта укриття до екологічно безпечного стану. А зараз додається ще централізоване сховище відпрацьованого ядерного палива. По-друге, атомна енергетика. Затверджена концепція КМУ про будівництво науково-дослідницького реактору, і його місце в Славутичі. Це – будівництво, робочі місця. По-третє, податки та надходження до бюджетів. Для того, щоб отримувати сталі податки, ставки по бізнесу мають бути на оптимальному рівні. Тут має працювати формула: бізнес плюс влада та громадськість, яка дорівнюватиме доброту кожного. Славутич сьогодні переконує, що надходження до бюджетів усіх рівнів від суб'єктів спеціальної економічної зони міста в 4,5 рази перевищують надані колись преференції.  Залишається ще актуальною проблема створення компенсуючих робочих місць. Але це актуально сьогодні для всіх громад. Також, з урахуванням досвіду, першою має з’явитися певна інфраструктура для підтримки підприємництва.  Заступник директора департаменту економіки та цифровізації Київської ОДА Владислав Литвин: Тема інноваційного розвитку є дуже актуальною не тільки для Славутича, а й для всієї Київщини. Впровадження ефективних інструментів залучення інвестицій сприяє успішному економічному зростанню міст і що, в свою чергу, впливає на підвищення конкурентоспроможності всієї області. І пошук нових підходів для залучення інвестицій є пріоритетним напрямком роботи області. І Славутич є саме тією точкою економічного зростання, який для цього має всі необхідні умови. Місто намагається бути лідером у впровадженні інновацій в усіх сферах життя, цей підхід закріплено в Стратегії розвитку до 2025 року. Розроблений разом з ЄС план економічного розвитку є найуспішнішим прикладом для територіальних громад щодо створення сервісів для бізнесу, страхового захисту та електронних адмінпослуг, створення інноваційного підходу до формування інфраструктури, системи моніторингу громадської думки. Сподіваюся, що впровадження бізнес-парку стане для багатьох прикладом активної взаємодії влади та бізнесу.  Голова Вишгородської райради Андрій Анісімов: Із переваг Славутича -  наявність міжнародних європейських транспортних коридорів. Це і відновлення судноплавства річки Дніпро, це територіальна наближеність до столиці, а також ринків східної та центральної Європи. Славутич має значну кількість глобальних інструментів для свого розвитку. Хочу порадити звернути увагу Агентства регіонального розвитку міста Славутич ще і на інструменти територіального маркетингу – це сучасний підхід в розвитку та просуванні конкурентних переваг. Можливо, варто розглянути Славутичу і входження до міжнародного кредитного рейтингу, для того, щоб про конкурентні переваги Славутича дізнався увесь світ. Входження до цього рейтингу говорить про певні переваги та перспективи розміщення інвестиційних проєктів для громади. Славутич Вишгородського району має перспективу стати європейським містом не лише в контексті комфортних умов для проживання, а й для інвестиційно-промислового майданчика. Дорожня карта ОТГ Славутич – наймолодше місто країни, місто-супутник Чорнобильської АЕС. І в рамках реформи децентралізації Славутич, через територіальну віддаленість, був визнаний спроможною громадою в складі лише одного міста. Громада охоплює площу в 2082 га з населенням в понад 24,6 тис. осіб. Бюджет міста  – 310,4 млн гривень. Відстань до Києва складає 200 км, до ЧАЕС – 60 км.  На нещодавніх виборах до ради громади пройшло 26 депутатів. Серед політичних сил представлені партії ВО "Батьківщина", "Слуга народу", "ЗА Майбутнє", “Європейська Солідарність”, ОПЗЖ, "Голос" та "Рідний дім", партія ветеранів Афганістану. Читайте: Проект Децентрализация: Софиевская и Петропавловская Борщаговки не спешат объединяться Проект “Децентрализация”: Войти в Озернянскую ОТО готовы лишь два сельсовета из шести Проект “Децентрализация”: Великодымерская теробщина этой осенью идет на выборы Проект “Децентрализация”: Медвинская теробщина идет на выборы в неполном составе Проект “Децентрализация”: Фурсовская теробщина может лишиться части бюджета Проект “Децентрализация”: Села Переяслав-Хмельницкого района отказались примкнуть к городу Проект “Децентрализация”: Кагарлыкская теробщина объединит город и 26 сельсоветов Проект “Децентрализация”. Политические амбиции мешают состояться большой Боярской теробщине Проект “Децентрализация”: Тетиевская терробщина готовится к выборам в декабре Проект "Децентрализация". Узинской терробщине придется поработать над развитием Проект “Децентрализация”: КОГА тормозит назначение выборов в Циблевской терробщине Проект “Децентрализация”: Гостомельская ОТО пойдет на выборы только в составе Киево-Святошинского района Проект “Децентрализация”: Студениковская терробщина готовится к выборам в декабре Проект “Децентрализация”: Предусмотренная Кабмином Дымерская ОТО может не состояться Проект “Децентрализация”: Мироновская терробщина ждет позитивного вывода от КОГА Проект “Децентрализация”: Ржищевская терробщина может стать проблемой для Кагарлыкского района Проект “Децентрализация”: Ходосовская терробщина может объединить села трех районов Проект “Децентрализация”: села Ставищенского района готовы митинговать против объединения Проект “Децентрализация”: Яготинская терробщина не спешит на выборы “Проект Децентрализация”: Создание Боярской ОТО дошло до суда Проект “Децентрализация”. Сельсоветы потенциальной Вороньковской ОТО не готовы объединяться Проект “Децентрализация”: Власти Згуровщины не готовы терять полномочия Проект “Децентрализация”: Потенциальная Дмитровская терробщина уже год дожидается выборов Проект “Децентрализация”: Гребенковская терробщина не может быть создана без согласия двух сельсоветов “Проект Децентрализация”: Создание потенциальной Бышевской ОТО остановилось в 2015 году Проект “Децентрализация”: Козин поборется за право быть центром терробщины Проект “Децентрализация”: Пирновская терробщина может быть создана только принудительно Проект “Децентрализация”: Процесс объединения в Барышевке даже не начали Проект “Децентрализация”: Терробщина с центром в Украинке может быть названа Трипольской Проект “Децентрализация”: Рожновская терробщина не может определиться с центром “Проект Децентрализация”: Обухов может присоединить окрестные села Проект “Децентрализация”: Иванковская ОТО поборется за зону отчуждения Проект “Децентрализация”: Ташанская терробщина год ждет позитивного вывода КОГА Проект “Децентрализация”: Березанская терробщина будет проходить процедуру создания ОТО заново Проект “Децентрализация”: Володарский район не планирует объединяться в ближайшее время Проект “Децентрализация”: Полесский район этим летом планирует начать процесс объединения Проект “Децентрализация”: Богуславская ОТО может объединить не все сельсоветы Проект “Децентрализация”: Ракитнянский район может объединиться в две терробщины Проект “Децентрализация”: Калиновская терробщина может быть создана с разрешения Кабмина Проект “Децентрализация”: Белая Церковь может присоединить три сельсовета Проект “Децентрализация”: В Броварском районе может появиться Придеснянская терробщина Проект “Децентрализация”: Потенциальная Вишневская ОТО начала процесс объединения Проект “Децентрализация”: Германовка и Григоровка Обуховского района хотят быть центрами одной ОТО Проект “Децентрализация”: Сельсоветы Таращанского района не хотят объединяться в терробщину Проект “Децентрализация”: Процесс создания Чабановской терробщины стоит на месте Проект “Децентрализация”: Скандальная Бучанская ОТО первой на Киевщине воспользовалась законом о присоединении Проект “Децентрализация”: Потенциальная Томашовская терробщина объединит два района Киевщины Проект “Децентрализация”: Ржищев начал присоединять села двух районов Проект “Децентрализация”: Потенциальная Бородянская терробщина готова идти на выборы Проект “Децентрализация”: Фастов планирует присоединить окружающие села Проект “Децентрализация”: потенциальная Киево-Святошинская терробщина разделилась на две ОТО Проект “Децентрализация”: КОГА утвердила Мироновскую терробщину Проект “Децентрализация”: Заборский сельсовет не отдадут Боярке Проект “Децентрализация”: Барышевская ОТО готовится к выборам Проект “Децентрализация”: вялое руководство, имитация объединения и недостаточный результат Проект “Децентрализация”: Обухов планирует присоединить один сельсовет Проект “Децентрализация”: Березань присоединила пять сельсоветов Проект “Децентрализация”: Богуславская ОТО не пошла на зимние выборы из-за бездействия КОГА Проект “Децентрализация”: Ковалевскую терробщину за один день утвердили в КОГА и отправили на выборы Проект “Децентрализация”: жители Клавдиево-Тарасово просят президента ускорить их объединение Проект “Децентрализация”: выборы в терробщинах Киевщины под угрозой срыва Проект “Децентрализация”: 4 сельсовета Иванковского района тормозят создание терробщины Проект “Децентрализация”: в Бузовском сельсовете скандал из-за присоединения к Ирпеню Проект “Децентрализация”: потенциальная Вишневская терробщина готовится подавать документы в КОГА Проект “Децентрализация”: в Ирпене со скандалом пытаются присоединить два сельсовета Проект “Децентрализация”: Полесский район отложил объединение на следующий год Проект “Децентрализация”: еще 6 сельсоветов могли бы присоединиться к Ржищеву Проект “Децентрализация”: терробщины Киевщины просят парламент провести объединение по закону Проект “Децентрализация”: Киевщина оказалась в числе аутсайдеров рейтинга формирования ОТО  Проект “Децентрализация”: терробщинам Киевщины урезали дотацию на содержание школ и больниц Проект “Децентрализация”: сельсоветы Белоцерковщины просят Киевоблсовет ускорить их присоединение к городу Проект “Децентрализация”: Гройсмана просят разобраться с объединением территориальных общин на Згуровщине Проект “Децентрализация”: протестующий Ворзель войдет в состав Бучанской ОТО Проект “Децентрализация”: Киевская ОГА одобрила создание Томашовской терробщины Проект Децентрализация: в Васильковском районе может появиться Калиновская терробщина Проект Децентрализация: КОГА утвердила создание Глевахской ОТО  Проект Децентрализация: Созданию Макаровской ОТО угрожает новоявленная Комаровская община Проект Децентрализация: Ташанская терробщина готова идти на выборы Проект Децентрализация: Гребенковская терробщина поборется за положительное заключение КОГА Проект Децентрализация: Гатное и Вита-Почтовая хотят спастись от столицы совместным объединением  Проект Децентрализация: Гостомель борется с Ирпенем за создание отдельной общины Проект “Децентрализация”: администрация Терещука выдала общинам Киевщины еще два позитивных вывода Проект “Децентрализация”: Калиновская община Броварского района может объединить четыре сельсовета Проект “Децентрализация”: Сельсоветы Фастовского района надеются успеть добровольно объединиться в Кожанскую ОТО Проект “Децентрализация”:  теробщины Киевщины жалуются на нехватку инфраструктурной субвенции  Проект “Децентрализация”: судебное дело о присоединении Заборья к Боярке рассмотрят заново  Проект “Децентрализация”: смена власти в Копылове заблокировала создание Березовской терробщины Проект “Децентрализация”: села Бориспольщины хотят спастись от города созданием Золочевской общины Проект “Децентрализация”: КОГА утвердила создание Обуховской терробщины Проект “Децентрализация”: Гоголевская община продолжит объединение после утверждения перспективного плана Проект “Децентрализация”: процесс утверждения Вишневской общины может затянуться до конца года Проект “Децентрализация”: Козинскую общину Обуховского района могут исключить из перспективного плана Проект “Децентрализация”: в Бородянском районе суды тормозят объединение общин Проект “Децентрализация”: Островская община просит президента Зеленского разобраться с решениями КОГА Проект “Децентрализация”: села потенциальной Боровской ОТО может переманить новоявленная Мотовиловская община Проект “Децентрализация”: миллионные долги могут оставить жителей Калитянской ОТО без воды и света Проект “Децентрализация”: Таращанский район может разделиться на две общины Проект “Децентрализация”: теробщины Киевщины недополучают налоги за землю Проект “Децентрализация”: бюджеты четырех теробщин Киевщины оказались под угрозой Проект “Децентрализация”: Киевщину могут поделить на шесть районов Проект “Децентрализация”: пять теробщин Киевщины хотят расшириться за счет окрестных сел Проект “Децентрализация”: села на Васильковщине, рассорившиеся из-за реформы, могут объединить насильно Проект “Децентрализация”: Киевская ОГА дала сельсоветам последний шанс добровольно присоединиться к ОТО Проект “Децентрализация”: Бориспольщина и Белая Церковь не определились с центрами развития теробщин Проект “Децентрализация”: общины Киево-Святошинского района требуют от КОГА пересмотреть состав и количество местных общин Проект “Децентрализация”: Киевоблсовет просит ВРУ и Кабмин разобраться с проблемными селами Киевщины Проект “Децентрализация”: вокруг потенциальной Боярской теробщины разгорелся новый скандал Проект “Децентрализация”: КОГА может вынести негативный вердикт потенциальной Пристоличной ОТО  Проект “Децентрализация”: села Киево-Святошинского района спешно взялись за объединение Проект “Децентрализация”: Бориспольщину разделят на шесть теробщин Проект “Децентрализация”: потенциальная Березовская ОТО под угрозой срыва Проект “Децентрализация”: судьбу потенциальной Феодосиевской общины решит Кабмин Проект “Децентрализация”: Мироновская ОТО расширила границы за счет трех сельсоветов Проект “Децентрализация”: Богуславская ОТО просит Кабмин откорректировать перспективный план Проект “Децентрализация”: Обуховская ОТО поборется за окружающие села с потенциальной Козинской общиной Проєкт “Децентралізація”: Петропавлівська і Софіївська Борщагівки проти об'єднання з Вишневим та столицею Проєкт “Децентралізація”: села Переяслав-Хмельницького району відстоюють потенційну Гайшинську громаду Проєкт “Децентралізація”: найгучніші провали й успіхи Київщини у 2019 році Проєкт “Децентралізація”: Київщина увійшла в ТОП-5 областей-аутсайдерів за рейтингом формування спроможних громад Проєкт “Децентралізація”: на Київщині стартувало примусове об’єднання громад Проєкт “Децентралізація”: сільради Київщини знову відмовляються об’єднуватися із містянами в одну громаду Проєкт “Децентралізація”: села Миронівського та Кагарлицького районів готові протестувати проти Ржищівської ОТГ Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини вимагають від уряду обіцяного ПДФО Проєкт “Децентралізація”: зміни в Конституцію та права громад Проєкт “Децентралізація”: десятки громад на Київщині запізнились втрапити в перспективний план Проєкт “Децентралізація”: Київщина виступила за ліквідацію районних рад  Проєкт “Децентралізація”: села Києво-Святошинського району погрожують перекривати дороги у разі насильницького об'єднання  Проєкт “Децентралізація”: одиниці тергромад Київщини потрапили в рейтинг потужних ОТГ України  Проєкт “Децентралізація”: секвестр бюджету залишить ОТГ без засобів для існування та боротьби з епідемією Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини озброюються засобами захисту та ведуть профілактичну боротьбу з коронавірусом  Проєкт “Децентралізація”: Ірпінь та Бородянка поборються за звання райцентру субрегіонального рівня Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини нажахані перспективою укрупнення та централізації повноважень Проєкт “Децентралізація”: громади Фастівського району виступили проти примусового об’єднання Проєкт “Децентралізація”: Обухівська громада планує розширюватися за рахунок суміжних сіл Проєкт “Децентралізація”: Кабмін схвалив ще 45 ОТГ Київщини Проєкт “Децентралізація”: Вишгород зазіхнув на звання центру Приірпіння Проєкт “Децентралізація”: Кабмін змінив конфігурації п’яти громад Києво-Святошинського району Проєкт “Децентралізація”: Урядовий проєкт укрупнення районів обурив Київщину (опитування) Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини позбавлять фінансової залежності від районних рад Проєкт “Децентралізація”: громадам Київщини дозволили змінювати цільове призначення землі та затверджувати містобудівну документацію Проєкт “Децентралізація”: села Київщини боронитимуть право на добровільне об’єднання в суді Проєкт “Децентралізація”: Мінгромад обіцяє ОТГ поповнення бюджетів за рахунок ПДФО  Проєкт “Децентралізація”: асоціаціям Київщини не вдалось відстояти “мажоритарку” для сіл Проєкт “Децентралізація”: На Київщині через недобровільність об’єднання знову судяться Боярка і Забір’я Проєкт “Децентралізація”: Миронівська ОТГ планує заробляти на природі та інвестиціях Проєкт “Децентралізація”: Студениківська ОТГ збагатиться за рахунок банку землі та “Ниви Переяславщини”  Проєкт “Децентралізація”: Фурсівській ОТГ не вистачає коштів на розвиток громади  Проєкт “Децентралізація”: Бородянська ОТГ розвиватиметься за рахунок донорів Проєкт “Децентралізація”: Ржищівська ОТГ для одержання прибутків задіє водний та освітньо-туристичний потенціал  Проєкт “Децентралізація”: Баришівка мітить у п'ятірку найбагатших громад Київщини Проєкт “Децентралізація”: Пісківська ОТГ хоче стати популярним курортом Київщини Проєкт “Децентралізація”: Обухівська ОТГ спрямує на свій розвиток понад півмільярда гривень до 2030 року Проєкт “Децентралізація”: Бучанська ОТГ направить мільйони на розбудову комфортної інфраструктури Проєкт “Децентралізація”: Великодимерська ОТГ проведе інвентаризацію землі Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини взялися ділити ОТГ на округи та обирати старост  Проєкт “Децентралізація”: Узинська ОТГ шукає 65 млн гривень на будівництво очисних споруд Проєкт “Децентралізація”: держава переклала на старост владні компетенції сільських голів Проєкт “Децентралізація”: обіцяні громадам землі за межами населених пунктів пустили з молотка Проєкт “Децентралізація”: у тергромад Київщини бракує коштів на якісні адмінпослуги Проєкт “Децентралізація”: на зміну дільничним у об'єднаних громадах прийдуть поліцейські офіцери  Проєкт “Децентралізація”: найгучніші провали й успіхи Київщини у 2020 році Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини не можуть отримати від районів  комунальне майно Проєкт “Децентралізація”: статус і повноваження старост у громаді залежатимуть від Верховної Ради Проєкт “Децентралізація”: у 2021 році Тетіївська громада збагатиться за рахунок гранту в 26 млн гривень Проєкт “Децентралізація”: на Київщині почали ліквідовувати райони, перший на черзі – Згурівський  Проєкт “Децентралізація”: ліквідована Іванківська райрада залишила громаді-спадкоємцю мільйонні борги  Проєкт “Децентралізація”: голови громад мають право накладати вето лише на прийняті рішення ради Проєкт “Децентралізація”: ліквідації Баришівського району заважають комунальні борги Проєкт “Децентралізація”: Миронівську райраду ліквідують із боргами по зарплаті  Проєкт “Децентралізація”: депутати ВРУ взялися за урбанізацію міст Проєкт “Децентралізація”: Київщина втрачає першість у рейтингу заможності громад Проєкт “Децентралізація”: майно та активи Бородянського району розділили між шістьма громадами  Проєкт “Децентралізація”: Обухівський район віддасть Букринський плацдарм на утримання області Проєкт “Децентралізація”: пандемія та безгрошів’я блокують розвиток культпослуг на Київщині Проєкт “Децентралізація”: Держгеокадастру дозволили і далі розпоряджатися землями Київщини  Фото: колаж KVКиевVласть