На сесії Бориспільської міської ради затверджено бюджет на 2021 рік. Ми вивчили головний документ міста та знайшли найцікавіші моменти. Бюджет освіти Новоприйнятий документ можна з упевненістю назвати “освіто орієнтованим”. Адже дотація з міського бюджету лише на заробітні плати та доплати і премії вчителям та директорам закладів середньої освіти складе 39 мільйонів гривень. При чому несправедливість минулих років, коли районні вчителі отримували більшу зарплатню, ніж міські, буде подолано. З 2021 року вчителі отримуватимуть премії в розмірі 25%, надбавки за престижність в розмірі 30%, а директори та їх заступники — 50% доплати за складність роботи. Крім цього, дошкільна та шкільна освіта отримають 908 мільйонів (із них 496 — із міського бюджету) на поточні потреби: закупівлю матеріалів, обладнання, ремонти тощо. Із них 2,7 мільйона передбачено на підготовку закладів освіти району та міста до можливості переходу на освіту з дистанційними елементами навчання через карантинні вимоги. Таким чином, кожен учитель буде забезпечений комп’ютерним та програмним забезпеченням, веб-камерами тощо для проведення уроків у віддаленому режимі. Всього із міського бюджету утримуватимуться 15 ЗОШ, 19 ДНЗ, будинок дитячої та юнацької творчості, центр туризму і краєзнавства, табір відпочинку “Факел”, центр професійного розвитку медпрацівників, інклюзивно-ресурсний центр та дитяча музична школа. На виплату матеріальної допомоги тим, хто цього потребуватиме, визначена сума в 3 мільйони гривень Крім того, передбачаються витрати на пільги інвалідам по зору, медичне обслуговування особам, постраждалим внаслідок аварії на ЧАЕС, заходи з оздоровлення дітей, підтримку організацій інвалідів та ветеранів тощо . Всього на соціальний захист та соціальне забезпечення передбачено витратити 38,2 мільйони бюджетних гривень. Медицина: невідкладній бути Невідкладна допомога Бориспільської ОТГ, створення якої було ініційовано секретарем Бориспільської міської ради Владиславом Байчасом, отримає з 1 січня 5 мільйонів гривень. Всього на підтримку КНП “Бориспільський міський центр первинної медико-санітарної допомоги” передбачається виділити 10 564 мільйони гривень, в т.ч. на боротьбу з коронавірусною інфекцією — 2 млн грн. Районна первинка отримає 1 мільйон на відшкодування вартості ліків та оплату комунальних послуг та енергоносіїв. Видатки на КНП “ББЛІЛ” (районна лікарня) визначено в сумі 15,6 мільйони гривень. Хворі на цукровий діабет також отримають підтримку від міста — на препарати інсуліну виділять 600 тис. грн. Служба мера та депутатські округи У 2021 році депутатські округи, як і раніше, отримають фінансування на невідкладні потреби та ремонти. На це передбачено виділити 19 млн грн. Колл-центр (служба мера), який стане муніципальним аналогом служби 911 отримає близько 3 млн грн для забезпечення безперебійної роботи. Стратегія для комунальних підприємств Комунальні підприємства, які забезпечують життєдіяльність міста, отримають кошти на розвиток та утримання дорожньої інфраструктури (4 млн грн) та благоустрій територій громади (майже 50 млн грн). На виконання Програми контролю утримання та розмноження домашніх і безпритульних тварин виділять 1,2 млн грн. В сільських радах, що входять до Бориспільської ОТГ, будуть функціонувати спеціальні центри з обслуговування громадян. Так, зокрема, у кожній сільраді працюватимуть землевпорядник, спеціаліст з нарахування пільг та субсидій, спеціаліст із вчинення нотаріальних дій. Незавершені об’єкти добудують На перехідні об’єкти, будівництво яких було розпочато у 2020 році, але не завершилося, виділять 65 мільйонів гривень. Таким чином, планується добудова ДНЗ на вул. Момота, об’єктів на території КРП “ББЛІЛ”, школи на вул. Момота та ін. Культура і мистецтво, фізкультура і спорт Установи та заклади культури і мистецтв у 2021 році отримають близько 26,5 мільйонів гривень. У складі видатків — фінансування муніципального театру, міських та сільських бібліотек, Бориспільського історичного та Іванківського краєзнавчого музеїв. Крім того, на 12 млн будуть профінансовані будинки культури та клуби. На фінансування спортивних закладів бюджетом передбачено майже 19 млн грн. За рахунок цих коштів проводитимуться спортивні заклади, функціонуватимуть ДЮСШ та центр спорту і фізичного здоров’я населення.Фото: пресслужба КиевVласть

На повторних виборах голови Бориспільської територіальної громади 17 січня 2021 року за крісло очільника будуть змагатись 18 кандидатів. Серед них – висуванець від партії “УДАР”, екс-депутат Бориспільської районної ради Володимир Кондратенко. В інтерв'ю КиевVласти він розповів про свою мотивацію, програму, основні проблеми місцевої інфраструктури та те, як він їх збирається вирішити. KV: Вас було висунуто кандидатом на голову Бориспільської територіальної громади від партії “УДАР Віталія Кличка”. Чому Ви погодились брати участь у цих виборах, чому не брали участь в попередніх?  Володимир Кондратенко: Моя мета – змінити життя людей на сучасне, комфортне, а політика -  інструмент для її реалізації̈. Мені добре відоме життя Бориспільської̈ громади і її мешканців. Протягом останніх 10 років я допомагаю людям як меценат та волонтер. Крім того, з 2006 по 2015 рік я був депутатом районної ради, тому добре знаю проблеми громади. Мені не байдуже, в якому місті, селі та в якому оточенні будуть зростати мої діти, де і з ким вони будуть навчатись і працювати. Тому, коли партія висунула мою кандидатуру на цю посаду, я, розуміючи всю відповідальність, погодився.  KV: Виборча компанія набирає обертів, деякі політичні сили об’єдналися на підтримку певного кандидата й створили меморандум. Ви готові до боротьби?  Володимир Кондатенко: Якщо кандидат впевнений в своїх силах, працював попередні роки чесно та відкрито, вважаю – йому не потрібні меморандуми. Я не належу до жодного олігархічного клану. В разі мого обрання, не буду мати ніяких зовнішніх відпрацювань, впливів та зобов’язань ні перед ким, окрім моїх виборців. Я впевнений в своїх силах, маю великий досвід і бажання зробити життя громади успішним і щасливим, а місто і села комфортними та безпечними для життя. Виконати все що я обіцяю  – справа честі! Все своє свідоме життя я відкрито дивлюсь в очі труднощам та своїм опонентам, борюся з суперниками та працюю з конкурентами. Без певної сили, наполегливості та сумлінної праці не були б можливі мої перемоги у великому спорті та досягнення в бізнесі. Я йду впевненим кроком по цьому складному, і разом з тим, прекрасному життю. Так виховав мене мій батько. Я можу відповісти на будь яке питання. Моя совість чиста.  KV: Розкажіть про себе більш детально. Володимир Кондратенко: Я народився в простій багатодітній і дуже дружній родині, основа якої – родинні цінності. Любов, повага та відповідальність, успадковані від батьків, є головними і в моїй власній сімїі.  Після закінчення середньої школи, я отримав дві вищі освіти. В 2004 році вступив до Київського славістичного університету та отримав спеціальність “Міжнародні відносини”, в 2013-му закінчив Національну академію державного управління при Президентові України, за спеціальністю “Державне управління”.  В 2004 році я започаткував свій власний бізнес – ТОВ “УМК”, яке здійснює інвестиційно-житлобудівну діяльність. Ми понад п’ятнадцять років будуємо якісне та зручне житло, розуміючи що люди потребують комфорту та затишку. В 2006 році мене було обрано депутатом Бориспільської̈ районної̈ ради. До 2015 року я чесно відстоював інтереси жителів Бориспільського району, їх законні права та май̆но. Багато років свого життя я присвятив спорту, під час чергових зборів я і познайомився з відомим тоді боксером Віталієм Кличко. Виявилось, що у нас багато спільного. Тому з 2010 року, з самого початку створення “УДАРу”, я є членом цієї партії. В 2015 році в моєму житті сталася трагічна подія: пішов з життя мій батько, а через рік пішов і старший брат. Після чого четверо неповнолітніх дітей залишилися без батька і я мав про них піклуватися. На мене лягла не тільки колосальна моральна, але й матеріальна відповідальність за всю нашу велику родину. Тому, закінчивши свої депутатські повноваження, я з головою поринув у родинні справи. Для мене почався складний етап життя. Але цей етап загартував мене ще більше.  Мою чудову дружину звати Ірина, незабаром ми відсвяткуємо срібне весілля. У нас четверо фантастичних дітей. Для мене моя сім’я – це простір гармонії, любові та підтримки. Це мій всесвіт.  KV: Які найважливіші пункти Вашої програми розвитку Бориспільської ОТГ? Володимир Кондратенко: Новостворена Бориспільська ОТГ має стати комфортним середовищем для життя, роботи, розвитку та відпочинку. Місцем, де люди можуть проводити час із задоволенням – зустрічатися, обмінюватися та реалізовувати ідеї, приємно відпочивати. Чим вища якість, тим більше можливостей з’являється для розвитку, самовираження та дозвілля. Для початку потрібно зробити детальний аудит фінансово-господарської діяльності, інвентаризацію земель і комунальної̈ власності. Перевірити ефективність використання коштів та комунального майна громади. Налаштувати служби, підпорядковані мерії, на прозорість роботи і співпрацю з мешканцями, громадами. Звісно, однією з найбільших проблем Бориспільської ОТГ є електроенергія, водопостачання, утилізація сміття.  Під дорогами, проїздами і тротуарами лежить величезна павутина інженерних мереж, більшість з них не знали ремонту десятки років, а якщо і мали, то вибірково і в аварійному режимі. Труби ледве дихають. Тому необхідно  запровадити комплексний підхід в роботі з модернізації інфраструктури. Генеральний план розвитку території єдиної громади повинен відображати нагальні потреби в реконструкції інженерних мереж.  В першу чергу потрібно і налаштувати безперебійне електропостачання шляхом встановлення додаткових розвантажувальних підстанцій для зменшення надмірного навантаження існуючих мереж і привести електронапругу до прийнятного рівня. Ще у нас відсутня система поверхневого водовідведення. Щойно починається дощ, стоять величезні калюжі, які не дають спокійно ні проїхати, ні пройти. Останні роки, все частіше бувають часті сильні  зливи або снігопади, з якими не може впоратися жодна поверхнева система водовідведення. В європейських містах знаходять новітні підходи до вирішення даного питання. Мета  – затримати дощову воду, максимально використовуючи інструменти ландшафтного дизайну. Наприклад, зелені зони з невеличкими водоймами, які максимально вбирають надлишки води. Більше зелених насаджень та менше твердих покриттів, які не пропускають воду. Кожне літо деякі райони Борисполя перетворюються у пекельні зони. Найбільше від цього страждають люди похилого віку: і вдома не можна всидіти, і на вулицю не вийти. Запровадження європейської практики – відкриті фонтани та невеличкі водойми – створять не тільки необхідний мікроклімат, а ще й нові місця для відпочинку та спілкування. Якість життя міста чи села визначається наскільки безпечно  і комфортно почуваються його мешканці. Це комплекс факторів. Достатній рівень сучасного енергоефективного вуличного освітлення, дорожня розмітка, зручна, як для пішоходів, так і водіїв, належна якість роботи патрульної поліції та злагоджена робота комунального транспорту. Це мінімум. Щодо зручностей. Спробуйте пройти з дитячою коляскою тротуарами, де припарковані автомобілі, або східцями без пандусів. Якщо ви фізично сильний чоловік – зможете перенести цей візок. Але зазвичай з малечею гуляють мами або бабусі. Як бути їм? Про людей з особливими потребами я взагалі мовчу. У них вибір невеликий: або взагалі не виходити з дому, або постійно розраховувати на те, що їм хтось допоможе. Для більшості з них це дуже некомфортна і принизлива ситуація. Такі поняття, як доступність та безбар’єрний простір стали нормою для всіх європейських міст. Там скрізь пандуси, “світлофори, що розмовляють”, для незрячих людей. Велосипедні доріжки, щоб і пішоходи, і велосипедисти, і водії почувалися безпечно і не заважають одне одному.  Все це давно придумано, нам просто потрібно впровадити європейський досвід, враховуючи місцеву специфіку. KV: На все це треба буде знайти величезну купу грошей… І це ж ще не все?  Володимир Кондратенко: Звісно, це потребує значних фінансових вливань. В результаті децентралізації в місцевих бюджетах стало залишатись більше коштів, ніж раніше, але бюджет громади все одно обмежений. Тому головне, щоб Бюджет став прозорим та доступним для громади – ті, хто сплачують податки мають розуміти, куди витрачаються їх кошти, бачити, що двічі не сплачують за одне і теж з року в рік. Крім того, потрібно залучати інвестиції. Як і у випадку з питною водою, необхідно залучати міжнародних інвесторів, впроваджувати принципи державного партнерства. Бориспільщина повинна бути відкритою для інвесторів. Ніяких “відкатів” місцевим чиновникам! Бо для серйозних і, особливо, зарубіжних бізнесменів, це не припустимо.  Головне – це воля та підтримка громади. Ресурси і можливості знайдуться. Також, у зв'язку з короновірусом та карантинними обмеженнями, дуже важливо зберегти малий бізнес. Особливу увагу та підтримку потрібно приділити у створенні соціально орієнтованого бізнесу, що надає послуги мешканцям громади. Підтримка та розвиток малого та середнього бізнесу дасть можливість нам самим створювати робочі місця, зменшити відтік працездатного населення та збільшити надходження в бюджет. Найближчим часом також потрібно підтримати створення малих фермерських госпордарств, допомогти їм отримати довгострокові кредити під малі відсотки. Для реалізації екопродукції побудувати фермерські магазини та замінити стихійні ринки на сучасно-обладнані торгові місця для кожного. Налагодити постачання продукції фермерів в заклади освіти та охорони здоров'я. Вважаю вкрай необхідним забезпечити нашу громаду вчителями математики, хімії, фізики; спеціалістами в галузі інженерії, коммунального господарства. Як мер, буду ініціювати затвердження стипендії та гарантованої оплати навчання 10-тьом кращим випускникам громади щорічно, з умовою, після отримання диплому, повернутися працювати в громаду.  Окремий виклик -  медичне забезпечення. Пункти первинної медичної допомоги повинні бути укомплектовані необхідними ліками, засобами первинної діагностики. Забезпечення якісним інтернет зв’язком цих пунктів дає можливість термінового отримання більш фахової консультації у профільних лікарів, інформацію про пацієнта та краще підготуватися до прийому. На даний момент не створено належних умов і для самореалізації та розвитку молоді  Бориспільської громади. Я планую активно залучати молодь до громадського життя. Їх енергія та ідеї потрібні нашій громаді. Сучасний молодіжний простор, Арт-платформи – досить багатофункціональна структура, яка поєднує в собі культурологічну, освітню та розважальну функції. Це частина креативної індустрії, яка приносить не тільки нові надходження в бюджет громади, а й дає молоді розвиватися, реалізовувати свої проєкти. Крім того, наповнює міста і села молодою енергією та робить їх привабливішими. Також я за розвиток сучасних технологій, щоб люди отримували послуги у єдиному прозорому офісі. Це стосується буквально всіх населених пунктів нашої громади. В сучасному світі кожен мешканець нашої громади повинен отримувати всі необхідні інформаційні сервісні послуги не виходячи з дому, замість марного сидіння в чергах. А зробити  це можливо через комп’ютер, планшет або смартфон. Максимальна прозорість, відповідальність за корупцію та бездіяльність, тісна взаємодія з громадою, ретельне планування і сталий розвиток. Принципи, якими повинна керуватися влада і принципи, якими керуюсь я. Фото: Володимир Кондратенко КиевVласть

Затверджено Програму будівництва й ремонту об’єктів інфраструктури Київської області на 2021-2023 роки. Фокус Програми — виконання пріоритетних завдань економічного й соціального розвитку області. Про це KV стало відомо з повідомлення пресслужби Кївської облдержадміністрації (КОДА).Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  У Програмі передбачено 260,2 млн грн на ремонт і будівництво 20 об’єктів, а саме: • 13 закладів освіти на загальну суму 170,1 млн грн (4 – дитсадки, 9 – шкіл); • 3 заклади охорони здоров’я на загальну суму 43,5 млн грн; • 3 заклади спорту на загальну суму 36,6 млн грн; • 1 заклад освіти (фінансується субвенцією з держбюджету на здійснення заходів щодо соціально-економічного розвитку окремих територій на загальну суму 10 млн грн). Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться Одним з найбільш пріоритетних об’єктів є: • капітальний ремонт дитячого дошкільного навчального закладу “Зернятко”. Адреса будівництва об’єкту: Київська обл., Вишгородський район, смт Димер, вул. Бударіна, 1; • реконструкція інфекційного відділення центру “Дитяча лікарня” КНП “Броварська БКЛ” БРР БМР по вул. Ярослава Мудрого, 47 в м. Бровари Київської області; • реконструкція стадіону “Колос” по вул. Калинова в м. Обухів Київської області; • будівництво спортивної зали та їдальні Навчально-виховного комплексу “Димерська гімназія – загальноосвітня школа І ступеня” Вишгородської районної ради Київської області ” по вул. Соборній, 21 в смт Димер, Вишгородського району Київської області; • капітальний ремонт будівлі з термомодернізацієюзовнішніх стін лікувального корпусу №1 Комунального некомерційного підприємства Володарської районної ради “Володарська районна лікарня” в смт Володарка Володарського району Київської області. Крім того, приділено увагу одному з депресивних районів Київської області, тож до переліку заходів Програми включено проєкт “Капітальний ремонт Вовчківського НВО “Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів дошкільний навчальний заклад” вул. Яблунева, 39 в с.Вовчків”, на реалізацію якого буде виділено кошти з обласного бюджету у розмірі 10 млн грн. Також, у 2021 році буде продовжено реалізацію раніше розпочатих об’єктів, а саме: • завершення реконструкція будівлі існуючої школи І ступеня під загальноосвітню школу І – ІІІ ступенів по вул. Дружби, 2-Б в с. Проців Бориспільського району Київської області; • реконструкція нежитлової будівлі під дитячий садок в с. Лебедівка по вул. Сваромська, 5 Вишгородського району Київської області; • капітальний ремонт Грузецької медичної амбулаторії ЗПСМ по вул. Шевченка, 13 “в”, с. Грузьке Макарівського району (відновлення внутрішніх перегородок, підлоги, теплопостачання, водопостачання та каналізації, вентиляції, електропостачання, зв’язку та сигналізації); • капітальний ремонт приміщень Пашківськоїзагальноосвітньої школи I-III ступенів Макарівської районної ради Київської області за адресою: вул. Кірова 4, с. Пашківка, Макарівського району Київської області; • реконструкція дошкільного навчального закладу “Ластівка” по вул. Богдана Хмельницького, 4а м. Вишгород, Київська область (коригування) • продовження будівництва закладу культурно-просвітницького і спортивного обслуговування населення та психологічної реабілітації учасників АТО в Бородянському районі с. Дружня по вул. Бондаревського1/1 (нове будівництво). Метою реалізації Програми є, зокрема, забезпечення рівного доступу до якісної освіти, вирішення питання навчання дітей в одну зміну, приведення кількості учнів у навчальних класах до затверджених стандартів; високоякісної і доступної медичної допомоги населенню області; збереження культурної спадщини регіону, організація дозвілля населення, проведення зустрічей, концертних програм, спортивних заходів. Об’єкти будівництва фінансуються коштами: • державного бюджету (10 млн грн); • обласного бюджету (195,5 млн грн – Програму будівництва й ремонту об’єктів інфраструктури Київської області на 2021-2023 роки); • обласного бюджету (345,6 млн грн. – міжбюджетні трансферти) • інших місцевих бюджетів (54,7 млн грн). Як зазначено вище, окрім затвердженої Програми, у 2021 році заплановано направити територіальним громадам 54 міжбюджетні трансферти коштів обласного бюджету, які будуть спрямовані на розвиток соціальної та дорожньої інфраструктури у розмірі 345,6 млн грн. Одними з найбільш пріоритетних об’єктів є: • будівництво дошкільного дитячого закладу на 144 місця по вул. Лесі Українки в м. Буча Київської області; • будівництво загальноосвітньої школи І ступеню по вул. Петлюри Симона (Черняховського), 17-Б в м. Бровари Київської області; • Реконструкція нежитлового приміщення під розміщення амбулаторії загальної практики сімейної медицини по вулВишнева,27 в с Крюківщина ; • капітальний ремонт приміщень приймального відділення та відділення екстреної медичної допомоги в КНП Славутицька міська лікарня СМР за адресою Славутич, вул77-ї гвардійської дивізії, 7; • будівництво стадіону за адресою: вул. Привокзальна, 5а, с. Переяславське, Переяслав-Хмельницького району Київської області; • капітальний ремонт, термомодернізація будівлі Немішаївської ЗОШ І-ІІІ ступенів №1, за адресою: вул. Заводська, 45, смт Немішаєве, Бородянського району Київської області (корегування І черга). Читайте: Василь Володін розповів про розвиток освіти та спорту на Київщині в 2020 році Фото: КОДАКиевVласть

У 2020 році на Київщині завершили будівництво, капітальний ремонт і реконструкцію на 18 об’єктах соціальної інфраструктури. Йдеться про сім шкіл, шість садочків і п’ять стадіонів. Загальна вартість робіт склала 188,1 млн гривень. Про це KV стало відомо з повідомлення пресслужби Київської облдержадміністрації (КОДА). Подписывайтесь на новости “КиевVласть”   “Вперше в історії незалежної України держава централізовано спрямувала свої сили на відбудову важливих для людей закладів. Безпосередньо на Київщині “з нуля” звели дві школи, три садочки та два стадіони. І цього вдалось досягти тільки за рік”, – зазначив очільник області Василь Володін за результатами реалізації президентської програми “Велике будівництво”. Він уточнив, що роботи тривають і з відновлення дорожньої інфраструктури. Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться Відтак у рамках “Великого будівництва” ремонту підлягало 29 об’єктів. На це було виділено 565 млн грн. Загалом на Київщині відремонтували 27 доріг загального користування місцевого значення, а також 131 вулицю і дорогу комунальної власності. Загалом йдеться про загальну протяжність 162 км. Окрім цього, в області розпочали модернізацію 12 приймальних відділень. Із них – на трьох об’єктах роботи вже успішно завершили. Василь Володін наголосив, що покращення інфраструктури має бути комплексним. “Важливо паралельно зосереджувати увагу на будівництві як соціальних об’єктів, так і доріг. Від перших залежить, у яких умовах люди будуть отримувати послуги. Від других – наскільки їм буде зручно добиратись до опорних закладів. У сумі ці кілька факторів транслюють, яким є рівень життя наших громадян. А у нас із командою у пріоритеті – зробити його максимально комфортним”, – прокоментував очільник області. Читайте: В 2021 році в Київській області будуть продовжені проєкти “Нова українська школа”, “Опорна школа”, “Профільна школа” Фото: пресслужба КОДА КиевVласть

У цьому році завершився перший етап шестирічної реформи децентралізації. Київщина пройшла її не без спротиву, бурхливих скандалів і великих надій. На регіон ще чекає розподіл фінансових ресурсів і повноважень у 69 громадах. Про плюси, скандали та перспективи децентралізації – в підсумковому матеріалі KV. Як повідомляла KV, загалом за шість років децентралізації в Київській області було створено добровільно 24 громади і за оновленим Перспективним планом утворено восени ще 45.  Реформа децентралізації передбачала передачу повноважень та фінансів на їх реалізацію від центральної влади на місця. Децентралізація обіцяла жителям комфорт, доступність адмінпослуг, медицини, освіти, збільшення можливостей самоврядування. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  Проте реформа почалась не з об'єднання, а з реформи медицини, освіти, що значно ускладнило цей процес. Це згодом і призвело до політичних негараздів на місцях. Території були недостатньо проінформовані і не розуміли: з ким об’єднуватися і навіщо. Сільради не бачили перспектив розвитку в об’єднанні і просто займали вичікувальну позицію. Території, де ж прийняли рішення на користь децентралізації, зіткнулася із рядом протиріч, непорозумінь та небажанням влади йти шляхом змін. Більшості знадобився не один рік, аби стати на шлях об’єднання та розпочати ці процеси.  Центральна влада також виявилася неготовою до втрати контролю на місцях. На практиці, більшість засад, так і залишилися обіцянками. У створених громадах жалілися, що не в повній мірі забезпечувалися делеговані повноваження, передача фінансового ресурсу. Крім того, є й досі складні процеси в міжбюджетних відносинах. Головним стимулом до об’єднання було одержання права на розпорядження землею за межами населених пунктів, але тергромади і досі вибивають обіцяні гектари у Держгеокадастрі. Згодом влада дійшла і до порушення принципу добровільності, що викликав чергову хвилю обурення серед мешканців. Громади наділили обов’язками, але обіцяної фінансової спроможності більшість досі так і не відчули. Не була рівною реформа і на законодавчому рівні. До кінця липня уряд мав затвердити зміни до Конституції у частині децентралізації, але публічні обговорення тривають і досі. Та сама історія – із законом про місцеве самоврядування.  Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться Примусово об’єднані Цьогоріч Київська область очолила рейтинг аутсайдерів серед 24 областей країни за темпами децентралізації. Експерти стверджували, що головне гальмо реформи – пристолична зона. Адже на Київщині сконцентрована найбільша кількість багатих сіл і селищ, і тому їм важче об'єднатися: є що ділити і що втрачати. Тож і 2020 рік тут продовжився із протистоянь та небажання територій об’єднуватися.  Зрештою Уряд запустив механізм примусової децентралізації, прийнявши зміни до ЗУ "Про добровільне об’єднання територіальних громад". З урахуванням прийнятих змін, об’єднання громад мало відповідати Методиці формування спроможних тергромад і  відбуватися тільки за Перспективним планом. А він передбачав створення на Київщині потужних громад навколо міст обласного значення.  Тож противники об’єднань з містами взялися масово штурмувати владу всіх рівнів, оббиваючи пороги Мінрозвитку, Кабміну, КОДА та Асоціації тергромад і вимагаючи зберегти право на добровільне об’єднання.  Так, Петропавлівська і Софіївська Борщагівки виступили проти об'єднання з Вишневим та столицею, а 12 сіл Переяслав-Хмельницького району – проти Переяслава, відстоюючи потенційну Гайшинську громаду та приєднання до Студеників. Півроку запекла боротьба тривала між Студениками та обласною владою щодо одержання згоди на приєднання до громади сіл Пристроми, Строкова і Семенівка. Справа навіть дійшла до суду. Села Миронівського та Кагарлицького районів протестували проти Ржищівської ОТГ і мали намір шукати справедливості вже у суді. А Гореницька сільрада Києво-Святошинського району погрожувала перекривати дороги у разі насильницького об'єднання із Білогородкою. Обурення набуло суспільного резонансу, яке транслювали на всеукраїнських ЗМІ. Не поспішали села приєднуватися і до Обухівської громади. А ось, наприклад, Пилипівська та Скригалівська сільради навпаки, прагнули увійти до Фастівської міської ОТГ, а не до Кожанської селищної тергромади. Продовжилися у 2020-му і судові процеси села Забір’я, які доводили неправомірність рішень місцевої сільради щодо приєднання до міста Боярка. У одній редакції Перспективний план передбачав створення лише 29 громад, тож паралельно із боротьбою проти насильницького об'єднання розпочалися диспути щодо збільшення ОТГ до 72-х. На це сподівалася більша частина потенційних громад, які могли бути об'єднані примусово за новими змінами до Перспективного плану. Це – Острівська Рокитнянського району, Шкарівська Білоцерківського району, Борівська Фастівського району, Березівська Макарівського району, Гоголівська Броварського району, Княжицька Києво-Святошинського району, Мирненська Бориспільського району тощо. Більшість із них мали необхідний пакет документів і бюджет, але вони постійно одержували відмови на об’єднання з області.  Та ще більше громад було, які не закінчили або навіть не розпочинали об’єднавчі процеси. Через затягування процесу із проєкту змін нового плану взагалі виключили і деякі ОТГ, які були передбачені Планом ще у 2015 році.  Читайте: Проєкт “Децентралізація”: десятки громад на Київщині запізнились втрапити в перспективний план Варіант нового Перспективного плану Київської області був переданий до Уряду ще на початку лютого і включав 69 ОТГ.  Та затвердив Кабмін оновлений план лише у травні. Кабмін додав до існуючих 24 ОТГ ще 45. У результаті – понад 20 громад опинилися таки поза Планом. Ще близько 24 громад, у порівнянні з планом 2015 року, були погоджені без змін, 33 громади зазнали змін та розширилися, а у деяких склад ОТГ виявився взагалі урізаним. Декому вдалося домогтися приєднання бажаних сіл. Затверджений остаточний варіант плану спричинив неабиякий розголос навколо цієї теми в соцмережах. Гучні овації перемоги переплелися з обуреними відгуками тих, чиї інтереси Уряд так і не врахував при формуванні складу громад. Ті ж, чию думку при розподілі таки проігнорували, припинили мітинги і пішли до судів. Своє право на добровільність у Феміди планували виборювати села Миронівського та Кагарлицького районів. Читайте: Проєкт “Децентралізація”: Кабмін схвалив ще 45 ОТГ Київщини Та план по Київській області прийняли із можливістю коригування. І з рештою було змінено конфігурації ще п’яти громад саме у Києво-Святошинському районі. Цей район став одним із найбільш проблемних, який зустрів реформу децентралізації з найбільшим опором. У результаті Ірпінська громада розширилися за рахунок зменшення території Немішаївської громади, Білогородській ОТГ додали дві сільради, а Вишневому вдалося відвоювати злиття з Крюківщиною. Але і цим варіантом виявилися задоволені не всі. Реформа в дії На початку року аналіз дохідної частини бюджетів тергромад Київської області за 2019 рік продемонстрував, що виконати планові показники минулого року вдалося лише одиницям. У загальнодержавному рейтингу до фінансово спроможних громад потрапили лише Миронівська, Студениківська, Великодимерська і Бучанська ОТГ. Загалом же для існуючих громад 2020-й став роком фінансових випробувань.  Перегляд Перспективного плану затягнувся і частина громад Київщини переваги децентралізації на собі так і не відчула. Новоутворені поза Планом у грудні 2019 року Калинівська і Зазимська громади у результаті не були визнані спроможними. Їх позбавили можливості перейти у 2020 році  на прямі міжбюджетні відносини з державним бюджетом і залишили без грошей, обіцяних реформою. Без власних бюджетів цьогоріч продовжили жити у режимі економії й утворені ще в 2018 році Глевахівська, Циблівська, Ташанська і Томашівська тергромади. Вони не одержували ПДФО, податки продовжували надходити в райони, а бюджет ОТГ складався з суми бюджетів сіл, що об’єдналися. Вони не мали можливості взяти на себе повноваження і надавати всі послуги як громада.  В умовах боротьби із коронавірусом уряд вніс пропозицію переглянути закон про держбюджет на 2020 рік. У результаті секвестр бюджету залишив ОТГ без засобів для існування, а реформа децентралізації одержала своєрідний "стоп". Бюджети громад ледь витримували навантаження: скорочувалися кошти на утримання інфраструктури та низку бюджетних програм. Через “податкові канікули” громадам нічим було платити за опалення, світло та за що ремонтувати дороги та школи. Всі фінансові резерви були кинуті на підтримку медзакладів.Читайте: Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини озброюються засобами захисту та ведуть профілактичну боротьбу з коронавірусом Не вистачило цьогоріч у громад і грошей на відкриття та утримання центрів з надання адмінпослуг.  Районування  Упродовж року громади Київщини відстоювали також ліквідацію районних рад, запевняючи, що вони давно втратили свій функціонал. Протестували і проти розподілу регіону на так звані укрупнені райони.  За звання райцентру боролися Бородянка та Ірпінь, Вишгород. Розділення Київщини на райони спричинило у регіоні мітинги і розбірки. До протистоянь у битві районів додались Буча та Васильків. Зрештою Уряд надав статус адмінцентрів Бучі, Борисполю, Фастову, Броварм, Обухову, Вишгороду та Білій Церкві. Втрату повноважень та позбавлення статусу районні ради Київщини також сприйняли без ентузіазму.  Законодавчі новели Гучною у 2020 році стала ініціатива Парламенту внести зміни до Бюджетного кодексу України. Декларувалося – щоби звільнити ОТГ від впливу районних рад та адміністрацій. Громадам пообіцяли передати значний відсоток ПДФО, ренту, акцизи, місцеві збори і передати нарешті майно райрад та РДА. Нібито громади мають одержать врешті омріяну фінансову незалежність. А райони більше не втручатимуться в бюджети і не матимуть жодного адміністративного та фінансового впливу на ОТГ. До бюджетних змін додалися зміни до Земельного кодексу. Вони дозволили громадам змінювати цільове призначення землі та затверджувати містобудівну документацію. І в 2020-му більшість ОТГ уже почали створювати власні органи містобудування. Згодом Мінрозвитку громад та територій представило на розгляд громадськості законопроєкт із пропозиціями змін до податкового законодавства. Оновлений податковий кодекс обіцяє зростання бюджетів ОТГ та право на регулювання податків.  Але і ці всі законодавчі зміни сприймалися на місцях з великим скептицизмом. Адже на практиці ОТГ одержали мізерні наповнення бюджетів замість обіцяних реформою багатств.  Депутати ВРУ також схвалили поправки до норм виборчого законодавства. Київщина обурилася: новації призведуть лише до тотальної партизації рад. Місцеве самоврядування штурмувало Верховну Раду та врешті програло битву за мажоритарку.  Наступним етапом децентралізації тут стало питання утворення інституту старост. Найбільшого занепокоєння на місцях викликало те, що старост обиратимуть радою, а не на прямих виборах. На Київщині ще досі тривають сесії, на яких затверджуються кандидати на ці посади. Наразі знову гостро постало питання повноважень старост та їхнього статусу, адже й досі тривають обговорення змін ЗУ "Про місцеве самоврядування в Україні". Читайте: Проєкт “Децентралізація”: держава переклала на старост владні компетенції сільських голів Вже рік як ВРУ вивчає і законопроєкт, який передбачає механізми одержання громадами у власність землі за межами населених пунктів. Та і сам процес передачі обіцяної землі громадам відбувається досить неспокійно. У громадах же бояться, що доки схвалять необхідні законодавчі норми, Держгеокадастр роздасть задешево залишки землі. Стратегія розвитку Після об’єднання громади Київщини також взялися і за пошук коштів на розвиток. У цьому громадам мала допомогти розробка Стратегії розвитку громад на майбутні 5-7 років. Здебільшого громади розраховують на зовнішню фінансову підтримку або розробку нових проєктів, які дозволять залучити на територію інвесторів чи сталі надходження. Звичайно, на першому плані в ОТГ – це розвиток медицини, культури, освіти, інфраструктури та благоустрій території. Але робили громади і ставки на проєкти, які мали допомогти їм зрештою збагатитися. Так, Миронівська громада планує заробляти кошти за рахунок розбудови водолікарні, науки та інвестицій. А Бородянська ОТГ – за рахунок фінансових донорів. Серед масштабних її проєктів – створення агробіотехнологічного комплексу, відкриття індустріального технопарку, реконструкція аеродрому “Бородянка” обласного авіаційного центру. Студениківська ОТГ одним із пріоритетів визначила запровадження банку землі, планує провести інвентаризацію землі і Великодимерська ОТГ.  Ржищівська ОТГ для одержання прибутків задіє водний та освітньо-туристичний потенціал. Баришівка же мітить у п'ятірку найбагатших громад Київщини, а Пісківська ОТГ планувала одержати статус популярного курорту Київщини.  Амбітні плани і в Обухова – створити європейське місто, покращити інфраструктуру, благоустрій і витратити на це понад півмільярда гривень. Бучанська ОТГ також направить мільйони на розбудову комфортної інфраструктури. А ось у Фурсівській ОТГ з допомогою Стратегії розвитку планували розвивати туризм, побудувати сміттєпереробний завод, поремонтувати дороги та через Covid-19 коштів на розвиток громади цьогоріч не вистачало. Шукає 65 млн гривень на будівництво очисних споруд і  Узинська ОТГ. Точка зору  Керівник Офісу реформ в Київській області, депутат Київської обласної ради Володимир Удовиченко: В Україні відбулася найголовніша реформа країни – територіальна організація влади із передачею відповідальності із верхнього рівня до громад. Реформу започаткували ще при минулому керівництві Порошенка, Гройсмана, Яценюка та продовжила нинішня влада. Суть реформи – створити фундамент повноважень, ресурсів, відповідальності, підвищити якість надання послуг та рівень інфраструктури, наблизити владу до людей, дотримуючись принципу субсидіарності у рамках Європейської хартії. І це – вдалося, хоч на практиці передані ще і не всі ресурси. Так, одні території не хотіли об’єднуватися, тормозили ці процеси, як в Згурівському, Переяслав-Хмельницькому, Володарському Таращанському районах тощо. Але всі вони нині мають перспективи розвитку. Залишаються проблеми в Броварах, де мають відбутися повторні вибори. Прийнято рішення ЦВК про перерахунок голосів у Гостомельській громаді. Є проблеми по Ржищівській ОТГ. Важливо розуміти – це лише перший етап реформи. Сьогодні вже не має терміну "об'єднана громада", є лише поняття "громада", затверджений Перспективний план. Наступний крок – становлення і розвиток утворених громад. І тут є проблеми, починаючи від браку кадрів та закінчуючи управлінням громад. У новостворених районах вже є проблеми із затвердженням бюджетів на 2021 рік. Цей новий етап надважливий, адже необхідно закріпити цю реформу внесенням змін до Конституції України. Необхідна і поява нового інституту нагляду, який представлятиме державу. Я – "за" утворення префектів і цю інституцію президент повинен зберегти. Важливим є і прийняття в новій редакції закону "Про місцеве самоврядування", де ще залишається відкритим питання призначення старост. Особисто я був прихильником залишити цей інститут виборним і щоб старости були у складі виконавчого комітету.  Залишаються проблеми не лише нормативно-правового забезпечення, а й передачі ресурсів і комунального майна від районів до громад, розмежування повноважень, одержання доступу до земельних ресурсів. У громадах проблема №1 – утримання медицини.  Закон про добровільне об’єднання – чинний. З урахуванням практики, проблем соцекономічного розвитку громади надалі можуть шукати більш досконалі формати об’єднання, аби збільшувати земельний ресурс і бюджет. Є вже такі приклади політичної волі в Броварському районі. Але процедура проходження реорганізації залишається, як і необхідність внесення змін до Перспективного плану. Закон про співробітництво також може допомогти громадам об’єднати зусилля для спільного розвитку. Читайте: Проект Децентрализация: Софиевская и Петропавловская Борщаговки не спешат объединяться Проект “Децентрализация”: Войти в Озернянскую ОТО готовы лишь два сельсовета из шести Проект “Децентрализация”: Великодымерская теробщина этой осенью идет на выборы Проект “Децентрализация”: Медвинская теробщина идет на выборы в неполном составе Проект “Децентрализация”: Фурсовская теробщина может лишиться части бюджета Проект “Децентрализация”: Села Переяслав-Хмельницкого района отказались примкнуть к городу Проект “Децентрализация”: Кагарлыкская теробщина объединит город и 26 сельсоветов Проект “Децентрализация”. Политические амбиции мешают состояться большой Боярской теробщине Проект “Децентрализация”: Тетиевская терробщина готовится к выборам в декабре Проект "Децентрализация". Узинской терробщине придется поработать над развитием Проект “Децентрализация”: КОГА тормозит назначение выборов в Циблевской терробщине Проект “Децентрализация”: Гостомельская ОТО пойдет на выборы только в составе Киево-Святошинского района Проект “Децентрализация”: Студениковская терробщина готовится к выборам в декабре Проект “Децентрализация”: Предусмотренная Кабмином Дымерская ОТО может не состояться Проект “Децентрализация”: Мироновская терробщина ждет позитивного вывода от КОГА Проект “Децентрализация”: Ржищевская терробщина может стать проблемой для Кагарлыкского района Проект “Децентрализация”: Ходосовская терробщина может объединить села трех районов Проект “Децентрализация”: села Ставищенского района готовы митинговать против объединения Проект “Децентрализация”: Яготинская терробщина не спешит на выборы “Проект Децентрализация”: Создание Боярской ОТО дошло до суда Проект “Децентрализация”. Сельсоветы потенциальной Вороньковской ОТО не готовы объединяться Проект “Децентрализация”: Власти Згуровщины не готовы терять полномочия Проект “Децентрализация”: Потенциальная Дмитровская терробщина уже год дожидается выборов Проект “Децентрализация”: Гребенковская терробщина не может быть создана без согласия двух сельсоветов “Проект Децентрализация”: Создание потенциальной Бышевской ОТО остановилось в 2015 году Проект “Децентрализация”: Козин поборется за право быть центром терробщины Проект “Децентрализация”: Пирновская терробщина может быть создана только принудительно Проект “Децентрализация”: Процесс объединения в Барышевке даже не начали Проект “Децентрализация”: Терробщина с центром в Украинке может быть названа Трипольской Проект “Децентрализация”: Рожновская терробщина не может определиться с центром “Проект Децентрализация”: Обухов может присоединить окрестные села Проект “Децентрализация”: Иванковская ОТО поборется за зону отчуждения Проект “Децентрализация”: Ташанская терробщина год ждет позитивного вывода КОГА Проект “Децентрализация”: Березанская терробщина будет проходить процедуру создания ОТО заново Проект “Децентрализация”: Володарский район не планирует объединяться в ближайшее время Проект “Децентрализация”: Полесский район этим летом планирует начать процесс объединения Проект “Децентрализация”: Богуславская ОТО может объединить не все сельсоветы Проект “Децентрализация”: Ракитнянский район может объединиться в две терробщины Проект “Децентрализация”: Калиновская терробщина может быть создана с разрешения Кабмина Проект “Децентрализация”: Белая Церковь может присоединить три сельсовета Проект “Децентрализация”: В Броварском районе может появиться Придеснянская терробщина Проект “Децентрализация”: Потенциальная Вишневская ОТО начала процесс объединения Проект “Децентрализация”: Германовка и Григоровка Обуховского района хотят быть центрами одной ОТО Проект “Децентрализация”: Сельсоветы Таращанского района не хотят объединяться в терробщину Проект “Децентрализация”: Процесс создания Чабановской терробщины стоит на месте Проект “Децентрализация”: Скандальная Бучанская ОТО первой на Киевщине воспользовалась законом о присоединении Проект “Децентрализация”: Потенциальная Томашовская терробщина объединит два района Киевщины Проект “Децентрализация”: Ржищев начал присоединять села двух районов Проект “Децентрализация”: Потенциальная Бородянская терробщина готова идти на выборы Проект “Децентрализация”: Фастов планирует присоединить окружающие села Проект “Децентрализация”: потенциальная Киево-Святошинская терробщина разделилась на две ОТО Проект “Децентрализация”: КОГА утвердила Мироновскую терробщину Проект “Децентрализация”: Заборский сельсовет не отдадут Боярке Проект “Децентрализация”: Барышевская ОТО готовится к выборам Проект “Децентрализация”: вялое руководство, имитация объединения и недостаточный результат Проект “Децентрализация”: Обухов планирует присоединить один сельсовет Проект “Децентрализация”: Березань присоединила пять сельсоветов Проект “Децентрализация”: Богуславская ОТО не пошла на зимние выборы из-за бездействия КОГА Проект “Децентрализация”: Ковалевскую терробщину за один день утвердили в КОГА и отправили на выборы Проект “Децентрализация”: жители Клавдиево-Тарасово просят президента ускорить их объединение Проект “Децентрализация”: выборы в терробщинах Киевщины под угрозой срыва Проект “Децентрализация”: 4 сельсовета Иванковского района тормозят создание терробщины Проект “Децентрализация”: в Бузовском сельсовете скандал из-за присоединения к Ирпеню Проект “Децентрализация”: потенциальная Вишневская терробщина готовится подавать документы в КОГА Проект “Децентрализация”: в Ирпене со скандалом пытаются присоединить два сельсовета Проект “Децентрализация”: Полесский район отложил объединение на следующий год Проект “Децентрализация”: еще 6 сельсоветов могли бы присоединиться к Ржищеву Проект “Децентрализация”: терробщины Киевщины просят парламент провести объединение по закону Проект “Децентрализация”: Киевщина оказалась в числе аутсайдеров рейтинга формирования ОТО  Проект “Децентрализация”: терробщинам Киевщины урезали дотацию на содержание школ и больниц Проект “Децентрализация”: сельсоветы Белоцерковщины просят Киевоблсовет ускорить их присоединение к городу Проект “Децентрализация”: Гройсмана просят разобраться с объединением территориальных общин на Згуровщине Проект “Децентрализация”: протестующий Ворзель войдет в состав Бучанской ОТО Проект “Децентрализация”: Киевская ОГА одобрила создание Томашовской терробщины Проект Децентрализация: в Васильковском районе может появиться Калиновская терробщина Проект Децентрализация: КОГА утвердила создание Глевахской ОТО  Проект Децентрализация: Созданию Макаровской ОТО угрожает новоявленная Комаровская община Проект Децентрализация: Ташанская терробщина готова идти на выборы Проект Децентрализация: Гребенковская терробщина поборется за положительное заключение КОГА Проект Децентрализация: Гатное и Вита-Почтовая хотят спастись от столицы совместным объединением  Проект Децентрализация: Гостомель борется с Ирпенем за создание отдельной общины Проект “Децентрализация”: администрация Терещука выдала общинам Киевщины еще два позитивных вывода Проект “Децентрализация”: Калиновская община Броварского района может объединить четыре сельсовета Проект “Децентрализация”: Сельсоветы Фастовского района надеются успеть добровольно объединиться в Кожанскую ОТО Проект “Децентрализация”:  теробщины Киевщины жалуются на нехватку инфраструктурной субвенции  Проект “Децентрализация”: судебное дело о присоединении Заборья к Боярке рассмотрят заново  Проект “Децентрализация”: смена власти в Копылове заблокировала создание Березовской терробщины Проект “Децентрализация”: села Бориспольщины хотят спастись от города созданием Золочевской общины Проект “Децентрализация”: КОГА утвердила создание Обуховской терробщины Проект “Децентрализация”: Гоголевская община продолжит объединение после утверждения перспективного плана Проект “Децентрализация”: процесс утверждения Вишневской общины может затянуться до конца года Проект “Децентрализация”: Козинскую общину Обуховского района могут исключить из перспективного плана Проект “Децентрализация”: в Бородянском районе суды тормозят объединение общин Проект “Децентрализация”: Островская община просит президента Зеленского разобраться с решениями КОГА Проект “Децентрализация”: села потенциальной Боровской ОТО может переманить новоявленная Мотовиловская община Проект “Децентрализация”: миллионные долги могут оставить жителей Калитянской ОТО без воды и света Проект “Децентрализация”: Таращанский район может разделиться на две общины Проект “Децентрализация”: теробщины Киевщины недополучают налоги за землю Проект “Децентрализация”: бюджеты четырех теробщин Киевщины оказались под угрозой Проект “Децентрализация”: Киевщину могут поделить на шесть районов Проект “Децентрализация”: пять теробщин Киевщины хотят расшириться за счет окрестных сел Проект “Децентрализация”: села на Васильковщине, рассорившиеся из-за реформы, могут объединить насильно Проект “Децентрализация”: Киевская ОГА дала сельсоветам последний шанс добровольно присоединиться к ОТО Проект “Децентрализация”: Бориспольщина и Белая Церковь не определились с центрами развития теробщин Проект “Децентрализация”: общины Киево-Святошинского района требуют от КОГА пересмотреть состав и количество местных общин Проект “Децентрализация”: Киевоблсовет просит ВРУ и Кабмин разобраться с проблемными селами Киевщины Проект “Децентрализация”: вокруг потенциальной Боярской теробщины разгорелся новый скандал Проект “Децентрализация”: КОГА может вынести негативный вердикт потенциальной Пристоличной ОТО  Проект “Децентрализация”: села Киево-Святошинского района спешно взялись за объединение Проект “Децентрализация”: Бориспольщину разделят на шесть теробщин Проект “Децентрализация”: потенциальная Березовская ОТО под угрозой срыва Проект “Децентрализация”: судьбу потенциальной Феодосиевской общины решит Кабмин Проект “Децентрализация”: Мироновская ОТО расширила границы за счет трех сельсоветов Проект “Децентрализация”: Богуславская ОТО просит Кабмин откорректировать перспективный план Проект “Децентрализация”: Обуховская ОТО поборется за окружающие села с потенциальной Козинской общиной Проєкт “Децентралізація”: Петропавлівська і Софіївська Борщагівки проти об'єднання з Вишневим та столицею Проєкт “Децентралізація”: села Переяслав-Хмельницького району відстоюють потенційну Гайшинську громаду Проєкт “Децентралізація”: найгучніші провали й успіхи Київщини у 2019 році Проєкт “Децентралізація”: Київщина увійшла в ТОП-5 областей-аутсайдерів за рейтингом формування спроможних громад Проєкт “Децентралізація”: на Київщині стартувало примусове об’єднання громад Проєкт “Децентралізація”: сільради Київщини знову відмовляються об’єднуватися із містянами в одну громаду Проєкт “Децентралізація”: села Миронівського та Кагарлицького районів готові протестувати проти Ржищівської ОТГ Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини вимагають від уряду обіцяного ПДФО Проєкт “Децентралізація”: зміни в Конституцію та права громад Проєкт “Децентралізація”: десятки громад на Київщині запізнились втрапити в перспективний план Проєкт “Децентралізація”: Київщина виступила за ліквідацію районних рад  Проєкт “Децентралізація”: села Києво-Святошинського району погрожують перекривати дороги у разі насильницького об'єднання  Проєкт “Децентралізація”: одиниці тергромад Київщини потрапили в рейтинг потужних ОТГ України  Проєкт “Децентралізація”: секвестр бюджету залишить ОТГ без засобів для існування та боротьби з епідемією Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини озброюються засобами захисту та ведуть профілактичну боротьбу з коронавірусом  Проєкт “Децентралізація”: Ірпінь та Бородянка поборються за звання райцентру субрегіонального рівня Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини нажахані перспективою укрупнення та централізації повноважень Проєкт “Децентралізація”: громади Фастівського району виступили проти примусового об’єднання Проєкт “Децентралізація”: Обухівська громада планує розширюватися за рахунок суміжних сіл Проєкт “Децентралізація”: Кабмін схвалив ще 45 ОТГ Київщини Проєкт “Децентралізація”: Вишгород зазіхнув на звання центру Приірпіння Проєкт “Децентралізація”: Кабмін змінив конфігурації п’яти громад Києво-Святошинського району Проєкт “Децентралізація”: Урядовий проєкт укрупнення районів обурив Київщину (опитування) Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини позбавлять фінансової залежності від районних рад Проєкт “Децентралізація”: громадам Київщини дозволили змінювати цільове призначення землі та затверджувати містобудівну документацію Проєкт “Децентралізація”: села Київщини боронитимуть право на добровільне об’єднання в суді Проєкт “Децентралізація”: Мінгромад обіцяє ОТГ поповнення бюджетів за рахунок ПДФО  Проєкт “Децентралізація”: асоціаціям Київщини не вдалось відстояти “мажоритарку” для сіл Проєкт “Децентралізація”: На Київщині через недобровільність об’єднання знову судяться Боярка і Забір’я Проєкт “Децентралізація”: Миронівська ОТГ планує заробляти на природі та інвестиціях Проєкт “Децентралізація”: Студениківська ОТГ збагатиться за рахунок банку землі та “Ниви Переяславщини”  Проєкт “Децентралізація”: Фурсівській ОТГ не вистачає коштів на розвиток громади  Проєкт “Децентралізація”: Бородянська ОТГ розвиватиметься за рахунок донорів Проєкт “Децентралізація”: Ржищівська ОТГ для одержання прибутків задіє водний та освітньо-туристичний потенціал  Проєкт “Децентралізація”: Баришівка мітить у п'ятірку найбагатших громад Київщини Проєкт “Децентралізація”: Пісківська ОТГ хоче стати популярним курортом Київщини Проєкт “Децентралізація”: Обухівська ОТГ спрямує на свій розвиток понад півмільярда гривень до 2030 року Проєкт “Децентралізація”: Бучанська ОТГ направить мільйони на розбудову комфортної інфраструктури Проєкт “Децентралізація”: Великодимерська ОТГ проведе інвентаризацію землі Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини взялися ділити ОТГ на округи та обирати старост  Проєкт “Децентралізація”: Узинська ОТГ шукає 65 млн гривень на будівництво очисних спорудПроєкт “Децентралізація”: держава переклала на старост владні компетенції сільських голів Проєкт “Децентралізація”: обіцяні громадам землі за межами населених пунктів пустили з молотка Проєкт “Децентралізація”: у тергромад Київщини бракує коштів на якісні адмінпослуги Проєкт “Децентралізація”: на зміну дільничним у об'єднаних громадах прийдуть поліцейські офіцери  Фото: колаж KVКиевVласть

Ціни на українську житлову нерухомість попри карантин за рік збільшились більш ніж на 10%. У рейтингу міжнародного британського агентства Knight Frank Україна посіла 6 місце серед 56 країн за темпами зростання цін на житло. За даними цього британського  агентства  українська житлова нерухомість подорожчала у 2020 році на 10,3%. Найбільше серед держав рейтингу ціни на житло зросли у Туреччині (+27,3%). Далі слідують Нова Зеландія (+15,4%), Люксембург (+13.4%), Словаччина (+11.8%) та Польща (10.7%). Одразу за Україною на 7 місці опинилась Австрія, де житло подорожчало на 9,5%. Рейтинг охоплює динаміку цін за період із жовтня 2019 року по вересень 2020 включно. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”   Серед 20 перших місць рейтингу, Україна виявилась не єдиною державою, яка під час карантину не здійснювала фінансову підтримку населення. Також у нашій країні досі належним чином не запущена доступна іпотека. Навіть озвучена цільова ставка 10% на кінець 2020 року, яка є зовсім не конкурентною у порівнянні з іншими державами, поки не доступна широкому колу потенційних покупців. Отже, зростання цін на нерухомість в Україні навіть попри карантин стало результатом системних драйверів, а не короткочасних факторів. Україна має відносно низький рівень забезпечення населення житлом. У Франції або Німеччині на одного мешканця в середньому приходиться по 39 м² житлової площі. В Данії цей показних навіть перевищує 40 м²/особу, а в США сягає майже 70 м². В Україні, хоча й забезпеченість населення житлом постійно зростає та з 1990 року збільшилась на понад 5 м², показник все одно поки що складає 23 м²/людину. Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться До того ж у середньому від 20 до 50% житлового фонду може приходитись на застаріле житло, яке вже підійшло до межі використання. Близько 70% всього житла побудовано до 1990 року. Виходячи з того, що такі будинки все ще можуть використовуватись, їхній вік складає щонайменше 30 років. Разом з тим, фактично, вже зараз квартири у старому житловому фонді дуже важко продати, а кількість угод по таких об’єктах зменшується із року у рік. У Німеччині або Литві проводились масштабні реновації старих радянських “панельок”, під час яких значно збільшили термін використання житла та покращили його споживчі властивості. Власники таких квартир мають дах над головою, водночас вони є частиною  суспільства, яка претендує на нове житло. Отже, в Україні забезпеченість населення житлом знаходиться на значно нижчому рівні у порівнянні з європейськими країнами. Природно, люди органічно потребують якісного житла більшої площі, чим створюють серйозний попит на ринку. Якщо у 2021 році з’являться широкодоступні інструменти іпотечного кредитування, тоді цей сегмент покаже ще кращу динаміку. Отримавши можливість докредитуватись на 10-50% від вартості квартири на ринок одразу вийде великий пласт покупців, які поки що не мають повної суми для купівлі житла. Зважаючи на загальний потенціал забезпеченості населення житлом та незадовільний стан більшості наявного житлового фонду, мова йде про можливе суттєве збільшення попиту  та його фіксацію на новому рівні. Також в Україні житловий сектор став альтернативою відсутньому фондовому ринку для середнього класу та ненадійним банкам, які тепер ще й встановлюють  неконкурентні ставки за депозитами. Під час карантину частина покупців дійсно вирішила зачекати з вкладенням коштів у житло, натомість решта навпаки надала перевагу квадратним метрам перед розширенням бізнесу та іншим інвестиціям з непевними перспективами окупності. За прогнозами, первинний ринок у 2021 році стане флагманом зростання цін на житлову нерухомість. Це стосується здебільшого пропозицій від великих та відомих девелоперів. Навіть попри старт у 2021 році раніше відкладених через коронавірус нових проектів, попит на таке житло перевищує пропозицію. Невеликі забудовники формують “низ ринку” із меншими цінами, але вони все одно не можуть гарантувати завершення робіт у визначений строк, тому їх основні продажі приходяться на завершальні етапи реалізації проектів, коли будинки вже майже готові. Відносно невелика кількість угод у таких девелоперів “на старті” не зможе суттєво  вплинути на ринок та знизити ціни. Варто зазначити, що зараз мова йде про реальні попит і пропозицію та угоди, які буде укладено, а не про обсяги рекламних оголошень, що може побачити пересічна людина. Ситуація з рекламою далеко не завжди правильно відображає ринок, адже потужні девелопери можуть привабити клієнта, використовуючи набагато менше промо у порівнянні з маленькими забудовниками. Адже за них говорять завершені проекти та бренд на ринку. Ціни на вторинне житло також будуть зростати, хоча ситуація не буде однорідною. Наприклад, житло у нових будинках одразу після введення в експлуатація може коштувати на 20-30% дорожче, ніж його ціна за рік до цього від девелопера. Високими темпами зростатиме вартість квартир у будинках віком до 10-15 років. Це все ще нові житлові комплекси. Навіть якщо тогочасний “бізнес” за технологіями та супутніми факторами може бути більше схожим на сьогоднішній “комфорт”, таке житло все одно має переваги у вигляді повністю заселеного будинку і розвинутої прибудинкової інфраструктури. Ціни на старі “хрущівки”, які у столиці вже анонсували до знесення, можуть або ж зафіксуватися на одному рівні у твердій валюті  чи збільшаться зовсім несуттєво. Одним з позитивних  факторів  для будівельної галузі є скасування пайової участі для девелоперів з 2021 року. Насправді, це загальна практика, яка лише зараз прийшла в Україну. На початку двохтисячних років девелопер не брався за проекти розвитку районів та не обіцяв мешканцям будувати школи і дитячі садки, натомість просто платив декілька відсотків вартості будівництва в бюджет, де вони розчинялись. Тобто пайова участь була способом отримати від депелопера бодай щось у місцеву казну. Сьогодні ситуація радикально змінилась і покупець обирає житло там, де забудовник точно подбає про всю необхідну соціальну інфраструктуру та місця дозвілля. Фактично, через існування пайової участі, забудовники були змушені або платити двічі, спочатку внісши пайову участь, а потім самостійно розвиваючи інфраструктуру або ігнорували процес зведення соціальних об’єктів, який був не прозорим та містив чимало корупційних ризиків. Скасування пайової участі не звільняє девелопера від розвитку інфраструктури, а навпаки переводить цю сферу у значній мірі під відповідальність забудовника. Задекларована реформа ДАБІ та поділ відомства на три органи поки що не приніс ринку бажаних результатів. Забудовники відзначають збільшення часу на отримання дозвільних документів та зростання кількості невмотивованих відмов. Загалом у світі є різноманітні кейси, як, наприклад, інститут приватних компаній – інспекторів, які контролюють дотримання забудовниками норм, відповідаючи за озвучені висновки своїми ліцензіями. У порівнянні із роботою єдиного та недоторканого державного органу  така система виявляється захищеною від корупційних ризиків та набагато краще адаптується під сучасні ринкові умови. У 2020 році ціни на українську нерухомість зростали попри фактори пандемії та суворі весняні обмеження. Високий попит на житло серед українців зумовлений системними чинниками, а тому виявився нечутливим до короткочасних факторів. Натомість потенційна поява доступної іпотеки у 2021 році, початок реновації старого житла перш за все  у столиці та містах-мільйонниках, скасування пайової участі та подальші кроки у напрямку реформування ДАБІ – це потенційні точки зростання сфери будівництва, які  матимуть позитивний вплив на добробут українців та вітчизняну економіку у новому році. Дмитро Ісаєнко, секретар комітету з питань державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування Верховної Ради VIII скликанняКиевVласть

24 грудня депутати Київської обласної ради затвердили обсяги фінансування для розвитку галузі освіти на 2021 рік. Завдяки цьому у наступному році буде продовжено реформування галузі, оновлення та створення сучасного освітнього простору в закладах освіти. Про це KV стало відомо з повідомлення пресслужби Київської облдержадміністрації (КОДА). Подписывайтесь на новости “КиевVласть” “Розвиток системи освіти регіону є одним із пріоритетних у діяльності Київської обласної державної адміністрації. Надзвичайно важливим є те, щоб кожна громада, кожен заклад освіти змогли організувати навчальний процес на високому та сучасному рівні. І ми сприяємо в цьому. Прийнята програма розвитку освіти дає таку можливість”, – підкреслив голова КОДА Василь Володін. Програмою передбачено кошти на створення сучасного освітнього простору в рамках проєкту “Нова українська школа”. Так, на забезпечення комп’ютерним, мультимедійним обладнанням, меблями навчальних кабінетів закладів загальної середньої освіти, що працюють за Концепцією “Нова українська школа”, передбачено  понад 11 млн грн. Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться ​В області буде продовжено реалізацію проєкту “Опорна школа”. У 2021 році заплановано подальше розширення мережі цих закладів. Опорні школи в територіальних громадах отримають найсучасніше інтерактивне обладнання для створення STEM-лабораторій. На ці заходи передбачено близько 5 млн грн. ​Одним із напрямів реформування освіти є створення нової сучасної профільної школи. Облаштування навчальних кабінетів відповідно до принципів мотивуючого та креативного дизайну, технологічності та інклюзивності, розвиток дистанційної та змішаної освіти, продовження цифрової трансформації вимагає оновлення матеріально-технічної бази передбачено в проєкті “Профільна школа”. На цей напрям передбачено близько 4,5 млн грн. ​Професійно-технічна освіта області теж потребує підтримки та уваги. Робітника, який буде конкурентним на сучасному ринку праці неможливо підготувати на застарілому обладнанні. У 2021 році буду продовжено створення сучасних навчально-практичних центрів, навчальних кабінетів та лабораторій. В Програмі розвитку на заходи проєкту “Сучасні заклади професійної освіти” передбачено близько 8 млн грн. ​Також у  2021 році буде продовжено оновлення технологічного обладнання харчоблоків, закупівля шкільних меблів для закладів освіти, виплата стипендій Голови Київської обласної державної адміністрації. Читайте: Депутати затвердили бюджет Київщини на 2021 рік у розмірі майже 5 млрд грн Фото: пресслужба КОДА.КиевVласть

Напередодні різдвяно-новорічних свят Київська область отримала головний фінансовий документ на наступні 12 місяців. Більшість облради від партій Медведчука, Тимошенко і Зеленського вже внесла ухвалення бюджету до списку особистих “перемог”, а опозиція натомість заявляє про “зраду” і збирається до суду. Зокрема фракції “Європейська Солідарність” і “За майбутнє” обурились через те, що бюджет прийняли без обговорення в сесійній залі. Не сподобалося їм і втричі зменшене фінансування охорони здоров'я вкупі із обділеною грошима культурою та збільшення видатків на утримання силовиків. Між тим, поки одна частина зали вважає себе королями, а інша тираноборцями, дохідна частина бюджету Київщини з року в рік зменшується. У 2019 доходи ухвалювали у розмірі 8,6 млрд грн, у 2020 – 5,2 млрд, а на 2021 запланували лишень 4,9 млрд гривень. Як передає кореспондент KV, 24 грудня згідно з розпорядженням голови Київської обласної ради (КОР) Олександра Склярова від 23 грудня 2020 року №626 продовжилося пленарне засідання першої сесії КОР VIII скликання. У порядку денному єдине питання – “Про регламент Київської обласної ради”. Інші питання – зокрема, “Про бюджет Київської області на 2021 рік” – вносили до порядку денного з голосу.  Подписывайтесь на новости “КиевVласть”   Нагадаємо, офіційно сесія почалася 20 листопада і тривала досі з перервами; за 4 попередні засідання Київоблрада визначилася із складом тимчасової президії, головою ради (з другої спроби) та його заступниками, та складом постійних комісій ради.  Читайте: Ярослав Москаленко подав позов до ОАСК щодо скасування рішення про обрання голови КОР  Початок На засіданні зареєструвалося 45 з 84 депутатів. Відсутні 39 – переважну більшість складали депутати фракції “ЗА майбутнє”. Голова облради Скляров оголосив, що заяв стосовно поважних причин своєї відсутності не надали жоден з цих 39 депутатів.  Окрім опозиціонерів не було і однієї “слуги”. Як виявилося, упродовж засідання була відсутня членкиня фракції “Слуга народа” Наталія Гунько, проте представники “Європейської солідарності” неодноразово робили Склярову зауваження про те, що її картка дивним чином голосує. Голова ради цю інформацію проігнорував і лише один раз згодився вивести на табло поіменні результати голосування.  Фото: пресслужба Київської обласної ради Бюджет області Найбільший галас був навколо прийняття бюджету Київської області на 2021 рік.  Проте попри галас, депутати без обговорення затвердили доходи обласного бюджету в сумі 4 992, 3 млн гривень, у тому числі доходи загального фонду – у сумі 3 617, 4 млн грн, а доходи спеціального фонду – у сумі 1 374, 9 млн грн. Видатки обласного бюджету завтерджені в сумі 4 995, 3 млн гривень, у тому числі видатки загального фонду обласного бюджету – у сумі 3 289, 4 млн гривень, а видатки спеціального фонду – у сумі 1 705, 9 млн гривень. Також в бюджеті заплановано 3 млн грн від повернення кредитів. Згідно розпорядження голови Київської ОДА Василя Володіна від 4 грудня 2020 року № 685 “Про схвалення проєкту рішення Київської обласної ради “Про обласний бюджет Київської області на 2021 рік”, оборотний залишок бюджетних коштів обласного бюджету складає 10 млн гривень рівно, що становить 0,28% видатків загального фонду. Резервний фонд обласного бюджету – 816 млн 757 тис. 155  гривень, у тому числі т.зв. непередбачені видатки у сумі 30 млн гривень рівно, або 0,83% видатків загального фонду обласного бюджету, визначених цим пунктом, та нерозподілені видатки у сумі 786 млн 757 тис. 155 гривень. У проєкті також передбачалася передача додаткової дотації на витрати з утримання закладів освіти та охорони здоров'я між місцевими бюджетами Київської області у сумі 265 млн 902,9 тис. гривень. За проєкт рішення “Про обласний бюджет Київської області на 2021 рік” 43 проголосували за, 1 проти, не голосували 40.  Для порівняння, доходи та видатки бюджету Київщини-2020 складали відповідно 5 млрд 166 млн 667 тис. 753 гривень та 5 млрд 169 млн 682 тис. 208 гривень. Читайте: Бюджет Киевщины-2020: обеднели наполовину  Опозиція незадоволена Під час засідання, коли підійшла черга голосувати за проєкт бюджету, депутати з “Європейської солідарності” збунтувалися: лунали заяви, що в обговоренні документу на комісіях вони не мали змоги брати участь, бо не були попереджені, або засідання комісій призначалися на дуже ранню годину – причому кілька засідань різних комісій одразу. Викликало в них обурення і те, що проєкт бюджету, кажуть депутати від “ЄС”, роздавали вже під час засідання, а не заздалегідь, а у коментуванні проєкту на сесії їм або відмовляли, або не брали коментарі до уваги. "З голосу" було внесено 40 питань, в тому числі і головний фінансовий документ області на 2021 рік. Проект бюджету було роздано депутатам прямо на сесії. Швиденько в турборежимі, без обговорення, діюча влада пакетно проголосувала усі питання, яких ніхто не бачив. Ясно, що навіть за кілька годин такий об'єм документів неможливо опрацювати.  Такий важливий документ протягнули наосліп, у ручному режимі. Звісно реальну картину ми побачимо уже після Нового року, коли цей бюджет оприлюднять. Окремо хочу зупинитися на питанні, з яким хотів виступити, а саме "чому зменшено фінансування комплексної програми розвитку культури Київської області на 2021 рік із 3,1 млн гривень на 1,04 млн. Яку сучасну та демократичну державу можна збудувати з таким ставленням до культури? Зменшено навіть таку мізерну суму. Однак збільшено фінансування на правоохоронні служби”, – написав у себе на фейсбук-сторінці депутат від “ЄС” Тарас Костін. Фото: сторінка Тараса Костіна у фейсбуці. Фото: сторінка депутата Ярослава Москаленка (фракція КОР “За майбутнє”) у фейсбуці “На цих відео чудово видно, як союз “Слуг народу” + ОПЗЖ + “Батьківщини” намагається протягнути написаний на коліні бюджет Київської області. На першому відео голова бюджетної комісії Денис Січевий пропонує голосувати за зміни, яких ніхто з депутатів в очі не бачив. А на другому відео голова регламентної комісії Віктор Світовенко навіть не приховує, що проєкту бюджету він сам не бачив, тим паче якихось змін до нього. Але голосувати треба, вважає він. Чинна антинародна коаліція в складі “Слуг народу”, ОПЗЖ та “Батьківщини” діє всупереч закону. Причому, як бачимо, вони це усвідомлюють і розуміють, та вчергове обіцяють, що це востаннє. В останній раз порушують законодавство, бо ж треба бюджет прийняти. Вони не лише не ознайомили з проєктом бюджету депутатів нашої фракції, а й самі цього бюджету не бачили. Але зараз підуть і слухняно проголосують. Тому що вони це роблять системно і це стиль їхньої роботи. А нас хочуть запевнити, що це кожен раз останній раз”, – зазначав напередодні сесії у своєму дописі на фейсбуці депутат від фракції “За майбутнє” Ярослав Москаленко. Бюджет ніби дійсно намагалися прийняти без будь-якого обговорення, а у залі з боку депутатів “Євросолідарності” лунала мова про те, що їх не попереджали взагалі або принаймні завчасно про проведення засідань бюджетної комісії. Депутати з міжфракційного об’єднання “Київщина” (“Слуга народу”, “ВО “Батьківщина” та “Опозиційна платформа – За життя” (“ОПЗЖ”)) ці звинувачення відкидають і заявляють, що запрошували усіх електронною поштою, а проєкт пройшов погодження усіх профільних постійних комісій.  “Незаконним чином був прийнятий бюджет Київської області, – каже депутат від фракції “Європейська солідарність” Роман Титикало. – Проєкт не був опублікований і переданий депутатам завчасно, розданий він був депутатам безпосередньо на засіданні ради. Крім того, були процедурні порушення: депутатам не надавали слова та можливості обговорити проєкт бюджету та інші питання порядку денного, задати питання доповідачам; всі програми були проголосовані пакетом. Є підозра, що керівники фракцій мали певні домовленості, хто що отримає, і дали вказівку депутатам голосувати як є. Прийняття бюджету подібним чином є прямим порушенням закону; фракція “Європейська солідарність” готова оскаржувати це рішення КОР у суді. Це буде вже третій позов від нашої фракції”, – заявляє Титикало. Депутатка від “Європейської солідарності” Тетяна Семенова вказує, що проєктів бюджету було принаймні чотири, і остання редакція, за яку голосували на сесії, викликає низку питань – великий ризик того, що заклади охорони здоров’я, культури та освіти залишаться без необхідної долі фінансування.  “Втричі зменшені видатки на охорону здоров’я і мені боляче чути, що депутати вважають фінансування галузі в області достатнім, посилаючись на контракти закладів ОЗ із НСЗУ. Аби НСЗУ мала підстави підписати контракт із медичним закладом, в останнього має бути обладнання, яке зобов’язаний купити власник – тобто, Київська обласна рада. У нас центральні райлікарні фінансуватимуться з бюджетів громад, але з 69 ОТГ 21 є дотаційною, і КОДА мала б вивчити питання дофінансування районних закладів ОЗ через міжбюджетні трансферти з бюджету області, аби стимулювати медиків не лишати посади і продовжувати надавати меддопомогу.  Крім того, у бюджеті зменшені планові видатки на фінансування освіти та культури – наприклад, в останній редакції, до якої я мала доступ, у цих галузей забрали 6 млн гривень. Зник додаток 6, у якому зазначалися плани видатків на галузь капітального будівництва – за проєкт бюджету без цього додатку не мали права голосувати.  Проєктів бюджету було чотири. У першому, на розгляд якого частина депутатів з нашої фракції ледве зуміла потрапити, передбачалося 53,4% темп приросту і 870 млн нерозподілених коштів, а додатку 6 не було. Ми опротестовували такий варіант. У другому варіанті вже розподілили 300 млн гривень, лишалося 570 млн. У третьому – розподілено 750 млн, лишалося 106 нерозподілені. В останньому 6 млн забрали з культури, ще певну частину з іншої статті – не знаю точно, скільки та з якої – і кинули на програму “Київщина спортивна”. Вперше бюджет на наступний рік не обговорювався з усіма депутатами і не був включений до порядку денного. Ми утрималися від голосування, бо не бачили, за що голосуємо”, – додає Тетяна Семенова. Аргументи більшості “[Проєкт бюджету-2021] – це доволі об’ємний і важливий документ. Всі колеги мали можливість його обговорити, усі його бачили. Тому була узгоджена позиція не обговорювати його, а приймати так, оскільки кожна людина в залі чітко усвідомлює, за що вона голосує. Я отримала проєкт бюджету та програм, як і всі, два тижні тому і тому ми мали можливість розібратися і обговорити. У нашій фракції абсолютна демократія, усі мали можливість висунути свої пропозиції в межах можливостей бюджету. У нас склалася злагоджена колегіальна позиція щодо підтримки цього бюджету.  Стосовно зауважень про зменшення фінансування медицини – можливо, не всі колеги усвідомили суть медичної реформи: усі наші комунальні заклади охорони здоров’я стали неприбутковими комерційними підприємствами і змінено систему фінансування. Раніше вони отримували субвенцію з розрахунку на кількість ліжкомісць, зараз вони перейшли на фінансування з НСЗУ. Держава відшкодовує закладам витрати на медичні послуги, прописані у їх контрактах з національною службою. Законом передбачено, що 20% від суми відшкодування може йти на розвиток закладу, преміювання медичних працівників, поліпшення матеріально-технічної бази, і ми побачили непогану динаміку і те, що значна частина закладів має цей ресурс. Реформа потребує доопрацювання: певні заклади не входять до пакетів НСЗУ (психоневрологічні, протитуберкульозні диспансери, центри крові), і тому отримають фінансування видатків по захищених статтях з обласного бюджету відповідно до індикативів міністерства охорони здоров’я”, – каже депутатка від “ВО “Батьківщина” Ганна Старикова. Заступник голови облради, представник фракції “ОПЗЖ” Валерій Ксьонзенко парирує та заявляє, що бюджет – з голосу або ні – конче необхідно було прийняти зараз, аби заклади охорони здоров’я та освіти не залишилися без фінансування, а їх працівники – без зарплати. У подальшому бюджет області-2021 коригуватиметься і, зважаючи на те, що він схуд у порівнянні з бюджетом минулого року, будуть обиратися найбільш пріоритетні напрямки, та проводитиметься балансування фінансування між закладами. “Уявіть, якби ми не проголосували сьогодні за бюджет – як би тоді фінансувалися школи, лікарні? Вони повинні зупинитися і не працювати? Тут не має бути політики, але політика спускається з рівня Верховної Ради сюди. Не було такого у попередньому скликанні. Депутати з інших фракцій (“ЄС” та “За майбутнє”) – навіть не отримали свої мандати, в них і досі лише тимчасові посвідчення, термін дії яких спливає через 3 дні після отримання. Питання бюджету не вносилося до порядку денного через те, що це не друга сесія, а перша. Закон зобов’язує нас прийняти спочатку регламент, не пізніше другої сесії, і ми повинні були спочатку прийняти його. Але виникає питання [своєчасного] прийняття бюджету, і моє право як депутата вносити питання з голосу. Я не контролював присутність депутатів з “За майбутнє” та “ЄС” на обговоренні проєктів бюджету та обласних програм, але їх запрошували. Приходити чи ні – це їх право, але апарат точно сповіщав їх про засідання комісій.  Бюджет цього року менший у порівнянні – 4,9 млрд проти 5,6. Йде скорочення за рахунок державних субвенцій, які, якщо раніше проходили через обласну раду, зараз йдуть напряму – це стосується бюджетів громад, фінансування закладів медицини та освіти, тощо, в умовах реформи децентралізації. Так, субвенція на медицину скоротилася – було 300 млн, стало 170 млн. Нам не дали цю субвенцію. Саме цей залишок і пішов на програму підтримки галузі охорони здоров’я. Не вистачило часу та розуміння, яким саме лікарням регіону потребується підтримка. Ми заклали у бюджеті ще 53 млн, аби ми мали змогу у подальшому прийняти правильне рішення стосовно їх фінансування. За 3 місяці ми розберемося та розподілимо. У нас лишилося близько 100 млн нерозподілених коштів на освіту – теж треба розуміти. Область не так і багато може заробити – хоча у цьому році ми показали зріст, заклали ріст у 2,9 млрд гривень: за рахунок заробітних плат, адже основне джерело доходів бюджету – податок на доходи фізичних осіб. Бюджет розвитку у нас залишається у розмірі 570 млн, який ми розподіляли саме на школи, дороги, лікарні, тощо. Освіта та охорона здоров’я – першочергові зміни, які будуть вноситися найближчим часом. Бюджету не вистачає, в області він майже у 10 разів менший за бюджет Києва, потрібно визначатися з пріоритетними напрямками”, – заявив заступник голови Київоблради Валерій Ксьонзенко (фракція “ОПЗЖ”).  Що ще ухвалили Окрім голосування за бюджет, депутати ухвалили нові програми соціально-економічного розвитку. Серед них – цільові програми “Турбота”; соціальної підтримки учасників АТО/ООС та їхніх родин, членів сімей загиблих (померлих) учасників АТО/ООС, а також  Героїв Небесної Сотні та учасників Революції Гідності; будівництва, реконструкції та ремонту об’єктів інфраструктури; комплексної програми розвитку культури; програми розвитку туризму. Також було затверджено комплексну програму “Здоров’я Київщини” на 2021 – 2023 роки. Олександр Скляров після ухвалення программ. Фото: пресслужба Київської обласної ради Депутати внесли зміни до Плану заходів з реалізації в 2021 – 2023 роках Стратегії розвитку Київщини на 2021 – 2027 роки і затвердили Програму соціально-економічного та культурного розвитку Київської області на 2021 рік.  На завершення роботи першої сесії депутати ухвалили рішення про перейменування комунальної установи КОР “Київський обласний інформаційно-ресурсний, методичний центр “Родина” на комунальну установу КОР “Київський обласний центр допомоги учасникам бойових дій, особам з інвалідністю внаслідок війни, які брали участь в АТО/ООС, та їх сім’ям”. Відповідні зміни було внесено й до положення про цю установу. Зважаючи на тривалу роботу в постійних комісіях з опрацювання питань, винесених на пленарне засідання сесії, більшість із них депутати ухвалили “пакетним голосуванням”. Нагадаємо, як писала KV, депутат Київської обласної ради (КОР) від партії “За Майбутнє” Ярослав Москаленко подав до Окружного адміністративного суду Києва (ОАСК) позов з проханням скасувати рішення про обрання голови КОР VIII скликання від 27 листопада, а також зобов`язати КОР провести повторне голосування. Читайте: Ярослав Москаленко подав позов до ОАСК щодо скасування рішення про обрання голови КОР Колаж KV КиевVласть

Депутати Боярської міської громади визначилися, хто представлятиме інтереси жителів десяти сіл у виконавчому органі. На території тергромади були створені старостинські округи, на яких заправлятимуть віднині сім старост. Їхні повноваження виконуватимуть як сільські голови, так і секретарі виконкомів, громадські та соціальні діячі.  Як стало відомо KV, 4 грудня відбулося друге пленарне засідання позачергової другої сесії Боярської міської громади VІІІ скликання Фастівського району.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  У ході засідання депутати затвердили регламент міської ради та Положення про постійні депутатські комісії. Узгодили структуру апарату ради, її виконавчих органів та затвердили положення про роботу цих структурних підрозділів. З-поміж низки важливих питань розглянуто і реорганізацію сільських рад, шляхом їхнього приєднання до Боярської міської громади. Також депутати схвалили кандидатури на посаду старост в 10 селах громади. Тож було створено сім старостинських округів в яких керуватимуть: в селі Забір’я Олеся Бондаренко, в Жорнівці – Олена Гришутіна, у Новосілках – Вікторія Савчин, в Дзвінковому та Перевозі – Любов Пазюра, в Тарасівці та Новому – Вікторія Бесарабець, а також Олексій Третяков в селі Княжичі та Тетяна Якимчук – в Малютянці та Іванкові. Вікторія Савчин – соціальний працівник Новосілківської сільради.  Народилася вона 13 червня 1981 року на Хмельниччині. Закінчила Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського за спеціальностостями  "Соціолог" та "Соціальний працівник". У 2003-2012 роках працювала заступником начальника відділу профорієнтаційної роботи в Святошинському районному центрі зайнятості (Київ). Після чого до 2014 року була соціальним працівником у Макарівському районному Центрі соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді. Ще три роки очолювала будинок культури в селі Новосілки, а також за сумісництвом працювала головним бухгалтером СОК "Аква-Сервіс" з 2014 по 2019 рік. З 2018 року – соцпрацівник Новосілківської сільради. На посаді старости обіцяє продовжувати дбати про соціальний захист малозабезпечених сімей та людей похилого віку, поетапно вирішувати питання капітального ремонту водомережі, освітлення вулиць, встановлення дитячого майданчика та дбати про благоустрій території. Серед вагомих питань виокремлю ще і транспортне сполучення села з центром громади, ремонт доріг і домогтися проведення капітального ремонту школи, дитячого садка та адмінприміщення. Як посадова особа вона вже подала декларацію за 2019 рік, в якій вказала, що має три ділянки загальною площею 0,26 кв.м і будинок на 135 кв.м у селі Новосілки, а її чоловік ділянку на 0,10 кв.м. Із транспортних засобів вона має Chevrolet Aveo 2018 року випуску. Її дохід склав понад 68 тис. гривень. Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться Вікторія Бесарабець - депутат та секретар Тарасівської сільської ради VII скликання (обрана як самовисуванка). Народилася вона 18 червня 1985 року в селі Тарасівка. Вищу освіту здобула в Міжрегіональній Академії управління персоналом, одержавши кваліфікацію магістра з обліку та аудиту, та в Національному університеті біоресурсів та природокористування України, де здобула ступінь магістра за спеціальністю "Публічне управління та адміністрування". Також пройшла у 2016 році навчальний курс в Міжнародному інституті менеджменту за програмою "Школа Мерів". Після чого в рамках цієї програми переймала досвід в муніципалітетах Польщі, Румунії та Угорщини. До обрання депутатом працювала бухгалеторов в приватній фінансово-будівельній компанії  "РА-Груп".  У 2019 році сума її доходів склала понад 301 тис. гривень, родини – понад 95 тис. гривень. Вона задекларувала будинок чоловіка на 397 кв.м та ділянку на 400 кв.м у Вишневому.  Тетяна Якимчук – контролер відділу контролю ЗАТ "Оболонь". Народилася вона 20 липня 1972 року у селі Малютянка. Закінчила Національний університеті харчових технологій. З 1994 по 2000 роки обіймала посаду інженера по устаткуванню Київського державного заводу дитячого харчування. З 2003 року працює контролером у ЗАТ "Оболонь".  Якимчук має намір зробити життя у селах Малютянка та Іванків  більш комфортним. Для цього вона вбачає вирішення таких  актуальних питань, як відсутність дитячого садочка, якісного електропостачання, медичного обслуговування та лікарів амбулаторії. Потребує вирішення і питання водозабезпечення, вивіз побутового сміття. У своїй декларації вона вказала, що має землю на 1195 кв.м та користується будинком на 58,7 кв.м у Малютянці, а її чоловік квартиру в столиці на 54 кв.м, ділянку на 1200 кв.м в Києво-Святошинському районі. чоловік їздить на Hyundai Tucson 2007 року випуску, а вона – на Kia Rio 2012 року випуску. Дохід її чоловіка у 2019 році склав 287 256 тис. гривень і зберігає готівкою він ще 15 тис. доларів, 100 тис. гривень, та позичив третім особам – 15 тис. гривень. Олексій Третяков - громадський діяч сіл Княжичі та Жорнівка. У 2010-2015 роки – депутат-самовисуванець Княжицької сільської ради. Народився він 9 березня 1971 року в Княжичах, має ІІ групу інвалідності. Закінчив Харківський обліково-економічний технікум, де здобув кваліфікацію бухгалтера-економіста. Працював у 90-х  диспетчером автогаража в радгоспі "Княжичі", у 2002-2007роки  – різноробочим у ТОВ "Плеяда". У 2007-2010 року був завідуючим складу в СФГ "Плай" та займався виготовленням залізобетонних виробів. У 2015-2018 роках працював оператор АЗС. З 2014 р. займається організацією та доставкою гуманітарної допомоги воїнам АТО.  "Моє бачення розвитку села передбачає вирішення найбільших проблем. Зокрема, ремонт аварійних об’єктів (дахи, водопровід); облаштування ділянок для роздільного збору побутового сміття, налагодження вивозу сміття на постійній основі; благоустрій кладовища з кронуванням аварійних дерев", – процитовано Третякова у його біографічній довідці на офіційному сайті Боярки.  З-поміж цього він впевнений, що необхідно працювати над збільшенням кількості місць у дитсадку, ремонтом навчальних закладів, запровадженням спортивних секцій та гуртків, облаштуванням вуличного освітлення. А також необхідний ремонт амбулаторії в Жорнівці, налагодження роботи аптеки тощо. У його декларації старости вказано, що він має квартиру на 42,3 кв.м та дві ділянки на 1 660 кв.м  у Княжичах. Його дружина володіє ділянкою на 1540 кв.м у Новосілках. Також він задекларував у спільній власності (30%) квартиру на 43,28 кв.м у Житомирі.  У 2019 році він одержав пенсію 36 880 тис. гривень, така ж сума пенсії і у його дружини та зарплата у розмірі 3169 тис. гривень.  Олена Гришутіна – очолювала Громадську раду при Княжицькій сільраді. Їй – 46 років, проживає в селі Жорнівка, закінчила Український республіканський технікум Мінсільгосппроду України, за фахом – агроном. У 1990-1998 роки вона працювала секретарем-машиністкою в "Укртурзабезпечення". З 1998 року і донині працює в сімейному приватному господарстві. Вона є активною волонтеркою і у 2019 році брала участь у проєкті Інституту громадянського суспільства "Молодіжний кластер органічного бізнесу Баранівської міської ОТГ". На її думку, майбутній розвиток її старостинського Жорнівського округу пов’язаний із вирішенням багаторічної проблеми щодо покращення стану об’єктів соціальної інфраструктури. Серед проблем і вуличне освітлення, поводження із побутовими відходами тощо.  У декларації вже як посадової особи, старости, вона вказала, що її чоловік має квартиру в столиці на 56 кв.м, будинок на 287.4 кв.м та дві ділянки загальною площею на 4 524 кв.м у Жорнівці. А також дві легкові автівки Peugeot 208 2019 року випуску за 360 тис. гривень та Шкоду Фаворит 1993 року випуску, сільгосптехніку та вантажний причіп. Від підприємницької діяльності у 2019 році вона заробила 25 038 тис. гривень, а її чоловік одержав 18 366 тис. пенсії. Крім того, чоловік зберігає і готівкові кошти у розмірі 300 тис. гривень.  Любов Пазюра – секретар Дзвінківської сільської ради Васильківського району VII скликання. Народилась вона 14 листопада 1980 року в селищі Бородянка. Закінчила Національний університет біоресурсів і природокористування України за спеціальністю "Право". У 2004-2011 роки працювала в ДП "Києво-Святошинське УЕГГ ВАТ "Київоблгаз". З 2011 року – секретар Дзвінківської сільради, у 2015 пройшла до ради як самовисуванка.  У 2019 році сума її доходів склала понад 326 тис. гривень, а її родини – 307 тис. гривень. Вона задекларувала ділянку на 2 тис. кв.м та будинок на 198,2 кв.м, та недобудований об’єктна 37,2 кв.м у селі Дзвінкове, три ділянки чоловіка загальною площею понад 11 тис. кв.м і будинок на 89 кв.м також у Дзвінкове. Також вона користується квартирою у Боярці на 46,2 кв.м, а її чоловік гаражем. У її безоплатному користуванні перебуває автівка Citroen Berlingo 2012 року випуску. Її чоловік їздить на легкових автівках Landwind X6 2008 року випуску та BAЗ 2121 1992 року випуску, а ще має ватажівку, напівпричіп лісовоз та легковий причіп. Олеся Бондаренко – голова Забірської сільради VIІ скликання (обрана як самовисуванка). Народилася вона 24 травня 1983 року в селі Забір’я. Випускниця Київського медколеджу ім. П.І. Гаврося, де здобула кваліфікацію "Фельдшер". Закінчила Національний університет державної податкової служби України та здобула кваліфікацію магістра з фінансів. У 2005-2006 роках працювала акушеркою в Забірській медамбулаторії. У 2006 році обрана депутатом Забірської сільради, а згодом і секретарем ради V скликання. У 2010 році була переобрана депутатом та секретарем ради шляхом самовисування.  На посаді старости планує працювати над розвитком старостинського округу села Забір’я. А саме – обіцяє взаємодіяти із мешканцями села щодо вирішення їх соціально-побутових питань, сприяти розвитку освіти, культури та спорту, а також наданню якісних медпослуг, а ще вдосконалити інфраструктуру та благоустрій території. У 2019 році її дохід, як сільського голови, склав понад 351 тис. гривень, а родини – понад 27 тис. гривень. Вона має три ділянки загальною площею 3 516 кв.м у Забір’ї, а її мати дві на 3 473 кв.м. У спільній власності вона задекларувала будинок у цьому ж населеному пункті на 95,5 кв.м  Як раніше повідомляла KV у 2017 році Забірська сільрада підтримала пропозицію Боярської міської ради про створення Боярської ОТГ, що викликало неабияку хвилю обурення та протестів з боку місцевої громадськості. Упродовж трьох років жителі намагалися оскаржити рішення сільського голови щодо протиправного об'єднання із Бояркою і довести, що не надавали згоди на подібне злиття в громаду. Жителі, як запевняла активна частина забірчан, бачили своє село в складі не міської, а саме сільської ОТГ – Княжицької. Активісти стверджували, що протокол громадських слухань підробили.  Активісти провели мітинг, на якому затвердили ініціативну групу, що займалася питанням про притягнення до кримінальної відповідальності членів сільради за підробку документів і незаконне голосування. Читайте: “Проект Децентрализация”: Создание Боярской ОТО дошло до суда Вони направили позов про скасування рішення сільради про об'єднання з Бояркою. А після судового засідання в Київському окружному суді щодо оскарження рішення Заборскої сільради провели пікет під Центрвиборчкомом і Київською ОДА. Пікетувальники вимагали від влади не призначати дату виборів. Читайте: Жители села Заборье провели пикет под ЦИК и КОГА В результаті Феміді знадобилося п'ять місяців на розгляд справи. 25 травня 2018 Київський окружний адміністративний суд вирішив задовольнити позов, вважаючи рішення незаконним. А 12 вересня Київський апеляційний адміністративний суд залишив без змін рішення Київського окружного адміністративного суду щодо визнання протиправним рішення Забірської сільради "Про добровільне об'єднання територіальних громад". Читайте: Проект “Децентрализация”: Заборский сельсовет не отдадут Боярке У свою чергу, сільрада цю справу також не залишила і подала відповідну касаційну скаргу. Читайте: “Дело об объединении Боярки и Заборья рассматривает кассационный суд”, – мэр Зарубин Забір’я виграло суди перших двох інстанцій. Та згодом Верховний суд повернув справу на довивчення в першу інстанцію. Як запевняли тоді активісти, сільрада підробила документи громадських слухань, адже жителі виступали "проти" Боярської громади.  Також жителі подали позов до суду на КОДА, вимагаючи скасувати розпорядження адміністрації, яка погодила об'єднання Боярки, надавши ОТГ позитивний висновок. Однак, Київський окружний адмінсуд призупинив справу № 826/2137/18 до винесення рішення за вищевказаною адміністративною справою. Читайте: Проект “Децентрализация”: судебное дело о присоединении Заборья к Боярке рассмотрят заново У жовтні 2019 року потенційній Боярській громаді не вдалося одержати підтримки в КОДА. Вибори, яких громада чекала, не відбулися через постійні судові процеси. Крім того, влада столичного регіону визначила більш вигідну для цієї території конфігурацію.  Читайте: Проект “Децентрализация”: вокруг потенциальной Боярской теробщины разгорелся новый скандал Так, за новим Перспективним планом до складу Боярської ОТГ зараховують Дзвінківську (Васильківський район), Княжицьку, Малютянську, Тарасівську, Новосілківську (Макарівський район), а також Забірську сільські ради. Читайте: Проєкт “Децентралізація”: Кабмін схвалив ще 45 ОТГ Київщини У липні цього року жителі Забір'я вчергове програли в суді, а за Перспективним планом їх таки віднесли до громади міста.  Читайте: Проєкт “Децентралізація”: на Київщині через недобровільність об’єднання знову судяться Боярка і Забір’я Варто зауважити, що Боярська міська тергромада утворилася 25 жовтня цього року шляхом приєднання до неї 10 сіл у складі Дзвінківськівської, Забірської, Княжицької, Малютянської, Тарасівської та Новосілківської сільрад Києво-Святошинського району. Боярська ОТГ включена до Фастівського району і займає територію площею 208 кв. км з 52 539 тис. населенням.  Читайте: У Ржищеві обрали старост доєднаних до громади сіл Фото: колаж KVКиевVласть

Управління освіти і науки Ірпінської міськради замовило ТОВ “Радгост Плюс” додаткові роботи по прибудові учбових корпусів до будівлі Ірпінської школи №1 по вул. Тургенівська, 17. Договір укладено по переговорній процедурі, бо підрядник з березня 2020 року вже працює на об’єкті. Сумарно підряднику заплатять 103,7 млн гривень. А роботи завершать до кінця травня 2021 року. Як стало відомо KV з оголошення електронної системи публічних закупівель ProZorro, 15 грудня 2020 року Управління освіти і науки Ірпінської міської ради уклало договір з ТОВ “Радгост Плюс” (*) на виконання завершальних робіт по прибудові учбових корпусів до будівлі Ірпінської спеціалізованої школи №1 по вул. Тургенівська, 17 в місті Ірпінь Київської області. Ціна договору склала 26,1 млн гривень.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  “Радгост Плюс” повинно виконати роботи згідно з договором до кінця травня 2021 року. При цьому інформації про перелік робіт та їх обсяги у відкритому доступу немає. Договір було укладено по переговорній процедурі, без проведення відкритих торгів. Замовник аргументував це тим, що ТОВ “Радгост Плюс” вже працює на цьому об'єкті, а зараз виникла необхідність у виконанні додаткових робіт. Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться Нагадаємо, перший договір щодо прибудови учбових корпусів до будівлі Ірпінської школи №1 по вул. Тургенівська, 17 на 77,6 млн гривень Управління освіти і науки Ірпінської міської ради уклало з ТОВ “Радгост Плюс” 16 березня 2020 року. Читайте: До кінця року до Ірпінської школи №1 повинні прибудувати нові учбові корпуси Ірпінська спеціалізована школа №1 ім. Макаренка має художній профіль. Директор школи – Олена Ілляшенко. Відповідно до даних інформаційної системи управління освіти Київщини, навчальний заклад розрахований на 1080 учнів, зараз в ньому навчається майже 816 дітей. Згідно з даними аналітичної системи Youcontrol, ТОВ "Радогост Плюс" зареєстровано в 2015 році в Ірпіні. Статутний капітал складає 2 тис. гривень.  Засновник – Олег Огійчук, директор – Леонід Муратков.  За результатами участі у публічних закупівлях ТОВ "Радогост Плюс" уклало 10 договорів на загальну суму 93,2 млн гривень (без урахування нинішнього). Найбільший замовник підприємства – Управління освіти і науки Ірпінської міської ради (дані Zакупівлі). Управління освіти і науки Ірпінської міської ради очолює Олег Білорус. Ірпінську міську раду очолює Олександр Маркушин. * ТОВ "Радогост Плюс" (код ЄДРПОУ: 40168588) Фото: Правда Ірпеня КиевVласть