У селищі Чабани на Київщині в розпалі капремонт проїзду вздовж вулиці Покровської, який розпочався в жовтні поточного року. Роботи вартістю майже 5,5 млн гривень на замовлення селищної ради включають улаштування замість асфальту бруківки, встановлення дренажів та монтаж нової зупинки громадського транспорту. Місцевих початок вказаного капремонту здивував, кажуть, що необхідності в укладанні там бруківки не бачать. Водночас у селищній владі стверджують, що вказаний ремонт, завдяки дренажам та бруківці, вирішить багаторічну проблему з підтопленням в цьому районі, та додають, що до цих робіт готувалися ще з 2020 року. Цікаво тільки, чому для їх виконання обрано такий непростий для країни час, коли підтримки потребує насамперед армія, а капремонти доріг, на які в області спрямовуються надзвичайно великі ресурси, викликають здебільшого обурення жителів. Як стало відомо з відповіді Чабанівської селищної ради на інформаційний запит KВ, капремонт проїзду вздовж вул. Покровська (від вул. Машинобудівників до вул. Покровська, 9) в Чабанах насамперед потрібен для усунення багаторічної проблеми підтоплень в цій частині селища. Підписуйтесь на “КиївВладу”  “Однією з найактуальніших проблем, яку буде вирішено завдяки реалізації даного проекту є усунення підтоплення на критичних ділянках дороги, включаючи перехрестя та прилеглі багатоповерхові будинки. Протягом багатьох років накопичення води призводило до значних збитків, небезпечного пересування по дорозі та постійної цвілі у підвалах будинків”, – розповіли в селищній раді. У листі пояснюється, що з цією метою в рамках капремонту проїзду планується встановлення дренажних колодязів для відведення води з дороги. Орієнтовна довжина вказаної ділянки проїзду становить 340 метрів (дані Google Maps) Проблемою з підтопленнями селищна влада пояснила і необхідність заміни асфальту на проїзді бруківкою. Мовляв, бруківка має вищу водопроникність, ніж асфальтне покриття, та допоможе зменшити накопичення води на дорозі. “Облаштування таких дренажних систем та оновлення дорожнього покриття необхідні для забезпечення безпечного пересування всіх мешканців Чабанівської селищної територіальної громади”, – запевнили в селищній раді. Також у відповіді зазначили, що вказаний ремонт планувалося виконати ще в 2020 році, коли і розробили проєктно-кошторисну документацію. Однак тоді щось не склалося, тому цьогоріч, як зазначили в селищній раді, довелося підкоригувати всю документацію із урахуванням підвищених цін на матеріали. Проїзд вздовж вул. Покровська (від вул. Машинобудівників до вул. Покровська, 9) в Чабанах до капремонту Водночас, реакція місцевих на капремонт проїзду виявилася неоднозначною. Мешканці прилеглих будинків, з якими вдалось поспілкуватися журналісту KВ, були здивовані початком масштабних ремонтних робіт на вказаній ділянці та поставили під сумнів його необхідність. По-перше, як вказують вони, проїзд пролягає паралельно вулиці Покровській, по якій власне всі їздять і потреба облаштування додаткового проїзду виглядає досить сумнівною. По-друге, біля проїзду знаходиться церква, прихожанам якої було зручно паркували свої автівки вздовж цього проїзду, оскільки там майже не було ніякого руху. По-третє, місцевих обурює витрата коштів на такі роботи в час, коли підтримки потребує в першу чергу армія. Виконання робіт на проїзді вздовж вулиці Покровської станом на 20 листопада 2023 року На першому плані вулиця Покровська, на дальньому – проїзд вздовж неї Нагадаємо, що договір на виконання капремонту проїзду вздовж вул. Покровська (від вул. Машинобудівників до вул. Покровська, 9) в Чабанах селищна рада уклала 4 жовтня 2023 року. Ціна договору склала 5,46 млн гривень, а підрядником було обрано ТОВ “СП БК "Архімед" (*). За умовами договору, підрядник до кінця поточного року повинен зняти старе асфальтобетонного покриття, улаштувати 1,8 тис. кв. метрів бруківки, змонтувати зупинку громадського транспорту, а також посіяти газон на прилеглій території площею понад півтисячі квадратних метрів. Екскіз майбутньої зупинки громадського транспорту на проїзді вздовж вул. Покровська Тендер на виконання вказаного ремонту проходив майже три місяці і супроводжувався численними скаргами та моніторингом державних аудиторів. Зокрема, один із учасників аукціону – ПП “Автомагістраль” – поскаржився в Антимонопольний комітет на дискримінаційні умови закупівлі, в частині вимоги замовником сертифікатів на “систему енергетичного менеджменту” та “на систему соціальної відповідальності”. Ці документи, на думку цього учасника ніякого відношення до робіт з капремонту проїзду мати не можуть. В результаті ці тендерні умови на вимогу АМКУ були усунуті. Читайте: В Ірпені за 117 млн гривень почали ремонт Гостомельского шосе, але місцеві не раді Після цього на вказану закупівлю звернули увагу в Держаудитслужбі, у якої за результатами перевірки закупівлі виникло ряд питань щодо відповідності ТОВ “СП БК "Архімед" тендерним умовам. Зокрема їх зацікавило, кому належить техніка, яку ця компанія використовує для ремонту. Так, у довідках підрядника вказано, що кран, самоскид та екскаватор арендується ним у ТОВ “Неотехбуд”, при цьому власником техніки є декілька фізосіб. На що у Чабанівській селищній раді зазначили, що підрядник надав необхідні договори оренди техніки, а кому вона належить – це вже питання другорядне.  Згідно з даними аналітичної системи Youcontrol, ТОВ “СП БК "Архімед" зареєстровано в 2020 році в Києві. Розмір статутного капіталу – 100 тис. гривень. Основний вид діяльності – будівництво житлових і нежитлових будівель. Засновником та директором фірми є Дмитро Поворознюк. Дмитро Поворознюк, крім бізнесових, мав також політичні амбіції і досить “різнобарвні”. Так, у 2015 році він балотувався у Фастівську міськраду від партії “Європейська солідарність”. На парламентських виборах 2012 року людина з таким самим ПІБ (Дмитро Дмитрович Поворознюк) був уповноваженою особою у виборчому окрузі у Фастові партії ВО “Свобода”, а в 2019 році – “Радикальної партії Олега Ляшка”. Крім цього Дмитро Поворознюк значився помічником народного депутата VIІІ скликання Руслана Сольвара, який обирався від "Блоку Петра Порошенка” за 91 округом (Київська область).  За даними Clarity-project, в результаті участі в публічних закупівлях ТОВ “СП БК "Архімед" отримало 7 підрядів на загальну суму понад 30 млн гривень. Шість замовлень фірми від Чабанівської селищної ради та підпорядкованих їй структур, та лище один на 630 тис. гривень від Боярського комунального підприємства. Обов'язки голови селищної ради Чабанів тимчасово виконує Олена Соболєва. Читайте: Справи насущні: скільки та на що у лютому витрачали Чабани Раніше KВ неодноразово повідомляла про невдоволення жителів різних міст Київщини та столиці щодо витрат під час війни на некритичні потреби. Зокрема, ще в липні 2023 року жителі Василькова звернулися до влади своєї громади з проханням щодо розподілу коштів місцевого бюджету на потреби Збройних Сил України, зареєструвавши відповідну петицію, яка набрала необхідну кількість голосів. Васильківці пропонували перерозподілити частину коштів міського бюджету, що надходять з військового ПДФО, на придбання дронів для українських воїнів замість благоустрою тротуарів та квітників. Читайте: Справи насущні: скільки та на що у жовтні 2023-го витрачав Васильків На початку вересня поточного року на сайті Київради була опублікована петиція, якою жителі столиці вимагають від бюджетної комісії Київради та КМДА планувати бюджет столиці на 2024 рік, виходячи з пріоритетів воєнного часу, а не забаганок і проєктів, що не є питаннями виживання. У вересні (16, 23 та 30 числа) під стінами столичної адміністрації пройшло кілька мітингів з вимогами закласти в бюджет кошти на потреби армії, а не на "бруківку і клумби". 7 та 21 жовтня також пройшли протестні акцій з вимогою зупинити фінансування непотрібних під час війни витрат та спрямувати бюджетні кошти на підтримку ЗСУ.  Читайте: Кризи немає: У Києві витрачають бюджетні кошти на проєктування нових вулиць та КМДА під час війни знайшла гроші на будівництво дороги до непрацюючого аеропорту “Київ” Зазначимо, що в області на сьогодні значна увага приділяється капітальним ремонтам доріг, потреба в яких викликає питання. Так, наприкінці серпня 2023 року Департамент регіонального розвитку (ДРР) Київщини замовив проведення капремонту дороги по вул. Гостомельське шосе в Ірпені за 117,03 млн гривень, які, на переконання місцевих, доцільніше було б витратити на відбудову зруйнованого житла ірпінців. А вже у жовтні цей же ДРР уклав договір на капремонт дороги між селами Велика та Мала Олександрівка на Бориспільщині за 93 млн гривень. При цьому жителі району переконані, що, на відміну від дійсно поганих доріг, цей шлях налічує зо два десятки вибоїн та кілька латок, тож обійтися можно було і ямковим ремонтом. Читайте: В Ірпені за 117 млн гривень почали ремонт Гостомельского шосе, але місцеві не раді та На Бориспільщині хочуть витратити 93 млн гривень на капремонт дороги, на якій місцеві нарахували двадцять вибоїн * ТОВ “СП БК "Архімед" (код ЄДРПОУ: 43638431) Фото: колаж KВ КиївВлада

Столичні правоохоронці передали до суду одну із справ щодо розкрадання бюджетних коштів керівництвом КП “Плесо”. В даному випадку, за інформацією Нацполіції, це КП перерахувало ТОВ “Сіті-О” 18,5 млн гривень за роботи по розчистці та благоустрою ставка в селищі Мриги (місцевість на південній околиці Києва), які  фактично не виконувались. Теоретично обвинувальні вироки суду за службове підроблення та шахрайство в результаті можуть отримати четверо осіб. Серед них – ексзаступник гендиректора КП “Плесо” Григорій Сойкіс (на колажі), який також є фігурантом справи щодо розтрати бюджетних коштів на “фейковій” паспортизації київських водойм. Як з'ясувалося, при розслідуванні історії щодо ставка у Мригах правоохоронці з невідомих причин “забули” про деякі цікаві обставини справи. При цьому, знову ж таки не виключений варіант закриття провадження через збіг термінів давності. Як стало відомо KВ, є шанс, що найближчим часом служителі Феміди почнуть розглядати справу щодо розкрадання бюджетних коштів в КП “Плесо”. Підписуйтесь на “КиївВладу”  Відповідне слідство здійснювалося в рамках кримінального провадження №12022000000001476, яке було відкрито Головним слідчим управлінням (ГСУ) Нацполіції Києва 29 грудня 2022 року. Обвинувачуваними в цій справі є четверо осіб – ексзаступник генерального директора КП "Плесо" з капітальних вкладень Григорій Сойкіс, ексдиректор компанії-підрядника ТОВ “Сіті-О” Денис Кубяк, а також заступник начальника відділу проектування та підготовки будівництва КП “Плесо” та провідний інженер технічного нагляду на цьому ж підприємстві. Відомо, що останніх двох осіб звати Олександр Семенов і Микола Клименко, але хто з них хто, у відкритих джерелах інформація відсутня. Фігурантам даного провадження офіційно інкримінується вчинення злочинів, передбачених трьома статтями Кримінального кодексу (КК) України: ч. 1 ст. 366 (службове підроблення); ч. 4 ст. 190 (шахрайство, вчинене у великих розмірах); ч. 5 ст. 27, ч.4 ст. 190 (пособництво у вчиненні вищезгаданого правопорушення). Зазначимо, максимальне покарання за вказаними статтями – до 8 років позбавлення волі. Примітно, що спочатку обвинувальний акт стосовно цих осіб надійшов до Дніпровського районного суду – так як у відповідному районі розташований головний офіс КП “Плесо”. Втім, 8 листопада 2023 року слідча суддя Оксана Бірса за клопотанням одного з обвинувачених вирішила передати цей документ до Київського апеляційного суду для подальшого визначення підсудності. Це було пояснено тим, що Дніпровський суд не може розглядати цю справу через “територіальну юрисдикцію” – це, мовляв, має робити або Голосіївський районний суд (ймовірний злочин було скоєно в межах його територіальної юрисдикції) або Печерський районний суд (в цьому районі базується столичне ГСУ Нацполіції).  Як розкрадаються гроші  30 травня 2019 року між КП “Плесо” та ТОВ “Сіті-О” було укладено договір на проведення розчистки та благоустрою ставка у селищі Мриги у Голосіївському районі. Вартість робіт мала скласти 35 млн гривень. За ці  кошти підрядник повинен був до кінця 2020 року знести дерева з пнями в районі цього ставка (26 штук), зрізати чагарники (на території 0,5 га), перекласти труби (360 метрів), розчистити водойму та берегову лінію тощо Читайте: КП “Плесо” за 35 млн гривен заказало у оптовых торговцев расчистку пруда в поселке Мрыги За два тижні після підписання цього договору, 12 червня 2019 року, сторони погодили зменшення обсягів робіт та їх вартості до 7,8 млн гривень. Також КП “Плесо” та ТОВ “Сіті-О” домовилися, що ці роботи мають бути виконані до 31 грудня 2019 року. За даними системи Prozorro, до кінця того ж року підрядник отримав належну йому "зменшену" суму. Надалі, 10 грудня 2019 року КП “Плесо” та ТОВ “Сіті-О” уклали ще один договір на розчистку та благоустрій ставка у селищі Мриги. Вартість робіт знову мала скласти 7,8 млн гривень. При цьому КП “Плесо” зробило цікавий “фінт” – ці роботи були названі “додатковими” до зазначеного вище договору підряду, що нібито дозволяло підприємству замовити їх у компанії без проведення тендеру. Мовляв, заміна підрядника могла "привести до проблем технічного характеру". Тоді ця схема, правда, не спрацювала – вже 18 грудня сторони розірвали цей договір через відсутність бюджетних асигнувань. Втім, 2 березня 2020 року КП “Плесо” знову підписало договір на розчистку та благоустрій того ж ставка з тим самим підрядником – ТОВ “Сіті-О”. Ці роботи замовник знов визначив як додаткові, а їхня вартість вже мала скласти 27,19 млн гривень. Спочатку передбачалося, що підрядник виконає свої зобов'язання за цим договором до кінця липня 2020 року, проте надалі сторони кілька разів погоджували продовження цього терміну, і зрештою домовилися, що ТОВ “Сіті-О” завершить їх до кінця 2020 року. За даними Prozorro, до кінця 2020 року підрядник отримав від КП "Плесо" за свої послуги 25,3 млн. гривень. Оплата за цим договором здійснювалася відповідно до актів виконаних робіт. Як з'ясували правоохоронці, до 8 таких документів, підписаних сторонами у період з березня по грудень 2020 року, були внесені недостовірні відомості щодо обсягів та вартості цих робіт. Йшлося про те, що підрядник не виконував розробку ґрунту плавучими землесосними дизельними снарядами, як це було передбачено договором підряду, але все ж отримав від КП “Плесо” грошові кошти за ці роботи на суму 18,5 млн гривень.  На переконання слідчих, ТОВ “Сіті-О” в результаті незаконно отримало фінансові ресурси, якими тодішній директор цього ТОВ Денис Кубяк мав можливість “розпоряджатися на власний розсуд”. Із даних, наведених в судовій ухвалі по даному провадженню, не можна зробити достеменний висновок, чи йдеться про “розпил цих вказаних 18,5 млн”, чи точна сума збитків все ж відрізняється, адже до актів виконаних робіт могли бути включені й інші роботи. Точно відомо тільки те, що слідчі вважають організатором схеми із привласнення бюджетних коштів саме Дениса Кубяка, який, мовляв, залучив до реалізації злочинного умислу “трійцю” посадовців КП “Плесо”. Скріншот ухвали суду по цьому провадженню від 8 листопада 2023 року Варто зазначити, що вищевказане слідство де-факто і де-юре є продовженням кримінального провадження №42019000000001665, яке було відкрито ГСУ Нацполції Києва ще 1 серпня 2019 року.  Як повідомляла KВ, в рамках цього розслідування правоохоронцям стало відомо, що станом на 2 жовтня та 18 листопада 2020 року, тобто вже ближче до завершення дії “крайнього” договору підряду, роботи з розчистки та благоустрою прибережної зони ставка в селищі Мриги не проводилися. Відповідні обставини були зафіксовані під час оглядів даної території, які здійснювали працівники управління з питань запобігання та виявлення корупції апарату Київської міськдержадміністрації (КМДА) та слідчі Нацполіції. При цьому, поліцейські під час огляду виявили біля ставка три насипи піску (загальний обсяг – 38,5 тис. куб.м., загальна вага – 57,7 тис. тон) та екскаватор “Volvo”, а на самій водоймі – два земснаряди. У ході подальшого слідства правоохоронці встановили, що посадові особи КП “Плесо” та посадові особи ТОВ “Сіті-О” створили схему з видобутку піску безпосередньо у місці проведення робіт по об'єкту “розчистка та благоустрій ставка у селищі Мриги” і  продавали видобутий пісок фізичним та юридичним особам із Києва та Київської області "за готівку". Надалі цей пісок, за інформацією слідства,  івикористовувався для "облаштування приватних земельних ділянок", власником яких станом на червень 2021 року було ТОВ “Нова Конча-Заспа Делюкс”.  Читайте: “Распил” и добыча песка: Нацполиция заинтересовалась, как КП “Плесо” облагораживало пруд в Голосеевском районе Втім, з невідомих причин усі ці обставини мабуть не були доведені правоохоронцями – принаймні в судовій ухвалі, відповідно до якої справа була направлена до Київського апеляційного суду для визначення підсудності, про такі правопорушення вже немає жодного слова. Варто зазначити, що в 2020 році проти проведення вказаних робіт активно виступали мешканці селища Мриги. Вони вказували на те, що в результаті гідронамиву піску з дна ставка, який начебто здійснювався при його благоустрої, із водойми почала зникати вода і разом з тим була затоплена “сусідня” територія.  в 200-250 м. Це, на переконання місцевих мешканців, робилося для того, щоб “на місці осушеного озера постала друга черга котеджного містечка “Нова Конча-Заспа Crystal”. Для довідки. Мриги – це колишній однойменний хутір, а нині місцевість на південній околиці Києва. Вона відокремлена від міської забудови Конча-Заспівським лісництвом та межує із селами Ходосівка та Підгірці Обухівського району Київщини. На жаль, коли слідство триває надто довго, їх фігуранти просто звільняються від кримінальної відповідальності через закінчення строків давності (з дня вчинення злочину).  Читайте: Справи щодо зловживань при благоустрої зелених зон Києва закриваються через сплив строків давності Чим відомі фігуранти  За даними аналітичної системи Youcontrol, ТОВ "Сіті-О" (підрядник) було зареєстроване у липні 2009 року. На даний момент кінцевим бенефіціаром і керівником компанії є громадянин Молдови, житель Кишинева Олексій Лефтер. Такі ролі на нього були покладені у грудні 2020 року. Вищезгаданий Денис Кубяк, був його попередником – пост директора ТОВ “Сіті-О” він займав з березня 2020 року. До грудня того ж року ТОВ "Сіті-О" було зареєстровано у Києві, а відтоді і на даний момент компанія має одеську "прописку". ТОВ “Нова Конча-Заспа Делюкс” (власник ділянок, для облаштування яких начебто використовувався пісок з селища Мриги) було зареєстроване у селі Ходосівка Київської області у грудні 2017 року. Засновниками компанії є мешканець Києва Михайло Тарасюк, мешканець смт Брусилів Житомирської області Віктор Тарасюк, мешканець міста Макіївка Донецької області (окупована територія) Віталій Кононов та мешканець Вінниці Владислав Кононов (також зазначений як керівник цієї ТОВки). У 2019 році ЗМІ називали Владислава Кононова керуючим партнером AVM Development Group – девелоперської компанії, під брендом якої будувалися котеджні містечка (КМ) "Голландський квартал" та вищезгадане "Нова Конча-Заспа Crystal", житлові комплекси (ЖК) "Нова Конча-Заспа" та "Власна" (все – в Ходосівці), ЖК "Супутник-Теремки" в Гатному і т.д. Сам Кононов офіційно володіє однойменним ТОВ "АВМ Девелопмент Груп". У 2015 році Владислав Кононов балотувався до Київради від ВО “Батьківщина” по виборчому округу №6 (Голосіївський район), але мандат не отримав. У жовтні 2019 року він подавав декларацію про доходи як кандидат на посаду голови Держгеокадастру, а у 2020 році, під час підготовки до місцевих виборів, був керівником виборчого штабу “Слуги народу” на виборчому окрузі №91 у Київській області (Фастів, Макарівський та Фастівський райони, а також частина Києво-Святошинського району). Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться Як неодноразово повідомляла KВ, різні контролюючі та правоохоронні органи регулярно звертають увагу на діяльність КП “Плесо” та звинувачують його посадовців у корупції. Читайте: Прокуратура готова доказать, что на расчистке ручья Сырец украли 1 млн гривен У 2019 році Департамент внутрішнього фінансового контролю та аудиту КМДА встановив, що з початку 2016 року по перше півріччя 2018 року включно КП “Плесо” викривляло фінансову звітність та допустило фінансових порушень на суму 613,8 млн гривень, що призвело до втрати 14 млн гривень і створило ризик втрат 77,8 млн гривень. При цьому, “ревізори” навіть не змогли зрозуміти, за якими критеріями це КП встановлює ціни на ряд своїх послуг, а перевірити, як підприємство прибирало столичні пляжі та зони відпочинку, взагалі було нереальною задачею, адже у документах була відсутня навіть площа цих об'єктів. Читайте: Как КП “Плесо” за 2,5 года “расстроило киевлян” на 613,8 млн гривен Вищезгаданий ексзаступник генерального директора КП “Плесо” з капітальних вкладень Григорій Сойкіс наразі “проходить не по одній кримінальній справі”. Наприклад, як раніше повідомляла КВ, слідчі Нацполіції також інкримінують йому нанесення збитків міському бюджету Києва на суму 866,2 тис. гривень, які, за інформацією правоохоронців, КП “Плесо” за підписом Сойкіса неправомірно перерахувало своєму підряднику – ТОВ “ЦТГТ” – за паспортизацію озера Мартишів та струмка Віта. Слідчі встановили, що фактично відповідні послуги надані не були. Схоже, замість того, щоб реально встановлювати технічні параметри та гідрологічні характеристики столичних водойм, “Плео” просто “видає папірці”, що усе це робиться. За це Григорію Сойкісу також загрожує до восьми років позбавлення волі.  Читайте: “Липові папірці”: експосадовця КП “Плесо” підозрюють у “бюджетних розпилах” при паспортизації столичних водойм Зазначимо, що служителі Феміди при цьому “карати корупціонерів” не поспішають. Наприклад, у вересні 2021 року Дніпровський районний суд Києва визнав екс-гендиректора цього підприємства Олега Юсипенка невинним у службовій недбалості при будівництві берегоукріплювальних споруд та зони відпочинку вздовж Русанівської протоки. Слідчі Нацполіції не змогли переконати суддю Галину Галигу у тому, що столичний бюджет втратив на цих роботах 1,56 млн. гривень. Схоже, не останню роль такому розвитку подій зіграло те, що аудитор, який виявив порушення при виконанні цього підряду, на суді не зміг згадати обставини перевірки.  Читайте: Суд оправдал экс-директора КП “Плесо” Олега Юсипенко по делу о служебной халатности У столичній прокуратурі з таким судовим вердиктом не погодилися і подали відповідну апеляційну скаргу. Втім, 30 січня 2023 року Київський апеляційний суд залишив її без задоволення.  Григорій Сойкіс працював на посаді заступника гендиректора КП “Плесо” з капітальних вкладень з 30 жовтня 2017 року, коли саме він був звільнений з цього підприємства, інформації немає – його “трудова біографія” у відкритому доступі відсутня. Разом з тим, відомо, що наразі Сойкіс є заступником директора з капітального будівництва у державному спеціалізованому підприємстві "Центральне підприємство з поводження з радіоактивними відходами".  КП “Плесо” з 26 квітня 2021 року очолює В'ячеслав Савицький. Його попередниками на цій посадці були вищезгаданий Григорій Сойкіс (був в.о. керівника з січня по лютий 2020 року), Віталій Боярчук (з лютого 2020 року по квітень 2021 року) та все той же Олег Юсипенко (з вересня 2017 року по грудень 2019 року).  Вказане КП підпорядковане Департаменту захисту довкілля та адаптації до зміни клімату КМДА (до червня 2023 року - Управління екології та природних ресурсів), яким з 11 січня 2021 року керує Олександр Возний. З 26 липня 2018 року до 21 травня 2020 року цю структуру очолював Андрій Мальований. Після звільнення Мальованого та до призначення Возного обов'язки начальника згаданого структурного підрозділу КМДА виконував Олександр Савченко.  Сферою екології столиці вже майже десяток років опікується заступник голови КМДА Петро Пантелеєв. Фото: колаж КВКиївВлада

У середу, 29 листопада, Печерський районний суд Києва продовжив запобіжний захід колишньому настоятеля Києво-Печерської Лаври Павлу (Петру Лебедю). Митрополита УПЦ (МП) залишили під цілодобовим домашнім арештом ще на два місяці, до 29 січня. Про це, як передає KВ, йдеться в повідомленні видання “Суспільне”. Підписуйтесь на “КиївВладу”  Як повідомила кореспондентка видання із судової зали, сторона обвинувачення просила продовжити Павлу Лебедю запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту і покласти на на нього обов'язки з'являтись до прокурора, не спілкуватись із свідками. Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться "33 млн гривень була застава. В Лебедя домашній арешт і він має прибувати до слідчого судді, не спілкуватись з свідками, носити електронний браслет. Він може впливати на свідків і потерпілих, може здійснити нові правопорушення. Прошу продовжити строк дії цих заходів на 60 діб. Він має прибувати до прокурора суду, не відлучатись без дозволу суду, не спілкуватись із свідками", цитує слова прокурора кореспондентка. Суд продовжив покладені обов'язки на Лебедя до 29 січня. Наступне засідання заплановане на 20 грудня. Нагадаємо, 1 квітня 2023 року колишньому наміснику Києво-Печерської Лаври митрополиту Павлу (Лебедю) вручили підозру. Митрополита Української Православної Церкви (УПЦ) звинувачують у розпалюванні міжрелігійної ворожнечі. Рішенням суду його відправили під цілодобовий домашній арешт строком на 60 діб.  Читайте: Тепер офіційно: СБУ повідомила про підозру митрополиту УПЦ (МП) Павлу (фото, відео) Згодом, 30 червня, Солом'янський суд Києва продовжив запобіжний захід для митрополита . Його залишили під цілодобовим домашнім арештом ще на два місяці. Як інформувала KВ, 13 липня 2023 року СБУ повідомила, що викрила нові факти протиправної діяльності настоятеля Києво-Печерської Лаври Павла. Задокументовано, що за день до оголошення йому першої підозри від СБУ митрополит дав відеоінтерв’ю одному з вітчизняних ЗМІ. У ньому він заперечив існування України як суверенної держави. Суд змінив йому запобіжний захід з цілодобового домашнього арешту на тримання під вартою. Також було передбачено можливість внесення застави у понад 33 млн гривень. 7 серпня митрополита було звільнено з-під варти. За словами його адвоката, заставу у 33,3 млн гривень зібрано пожертвуваннями тисячі людей. Читайте: Павла “Мерседеса” звільнили з-під варти під заставу у 33 млн гривень Також 20 жовтня стало відомо, що СБУ завершила розслідування і направила до суду обвинувальний акт щодо колишнього настоятеля Києво-Печерської Лаври Павла (Петра Лебедя).  Обвинувальний акт скеровано до Печерського районного суду Києва. Читайте: Справу митрополита УПЦ (МП) Павла направили до суду Фото: Суспільне КиївВлада

Виконавчий комітет Білоцерківської міськради вирішив запровадити рух в односторонньому напрямку по вул. Павла Поповича. Це зроблено для підвищення безпеки руху та зниження аварійності на цій вулиці. Про це KВ дізналася з повідомлення прес-служби Білоцерківської громади.Підписуйтесь на “КиївВладу”  “01 грудня 2023 року з 7:00 буде запроваджено рух в односторонньому напрямку з встановленням відповідних дорожніх знаків по вул. Павла Поповича  в м. Біла Церква на відрізку від вул. Героїв Маріуполя до вул. Сквирське шосе”, – сказано в повідомленні. Односторонній рух впроваджується згаданою вулицею відповідно до рішення місцевого виконавчого комітету №707 "Про організацію дорожнього руху по вул. Павла Поповича в м. Біла Церква". Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться У документі мовиться, що це рішення ініціював місцевий департамент житлово-комунального господарства 16 серпня 2023 року "з метою зниження аварійності на автомобільних дорогах міста в місцях, де є загроза виникнення дорожньо-транспортних пригод, для підвищення безпеки руху". Читайте: У Білій Церкві за понад 7 млн гривень зібралися реконструювати одну з міських площ Фото: з відкритих джерел КиївВлада

Історія з реконструкцією у Вишневому за 193 млн гривень аварійного кінотеатру “Промінь” під будівлю мерії та ЦНАПу отримала несподіваний поворот. Обласна влада “рекомендувала” владі цього міста від таких планів під час війни відмовитися, після чого відповідний договір підряду було розірвано. Здавалося, цього всі і хотіли: місцеві вимагали зупинити цю закупівлю, мовляв, по-перше, у місті вистачає і більш нагальних проблем, а по-друге, триває війна і коштів насамперед потребує армія. Тоді в міськраді виправдовувалися, що без цієї реконструкції вона буквально опиниться на вулиці, адже орендовану нею будівлю необхідно негайно звільнити через її продаж в приватні руки. Тепер з відміною тендеру на реконструкцію закинутого кінотеатру, питання подальшого розташування мерії Вишневого постає ще гостріше, тому далі буде.  Як стало відомо KВ з оголошення електронної системи ProZorro, КП “Головне управління комунального господарства” Вишневої міської ради (*) розірвало з ТОВ “Максима Буд” (**) укладений 10 листопада 2023 року договір на реконструкцію нежитлової будівлі на вул. Святошинська, 11 “під громадську будівлю із спорудою цивільного захисту для розміщення адміністративних органів місцевого самоврядування та центру надання адміністративних послуг Вишневої міської громади”. Ціна договору складала 193,24 млн гривень. Підписуйтесь на “КиївВладу”  Що передбачала реконструкція За умовами договору, реконструкція повинна була тривати до кінця 2024 року. В її рамках підрядник зобовʼязувався виконати демонтажні та загальнобудівельні роботи, улаштувати системи опалення, вентиляції, каналізації та водопостачання, виконати внутрішнє опорядження та благоустрій території.  Читайте: У Вишневому вирішили побудувати нову мерію замість старого кінотеатру за завищеною ціною У пояснювальній записці, опублікованій на ProZorro, зазначено, що реконструювати хотіли двоповерхову будівлю кінотеатру (1968 року будівництва) в адміністративну будівлю з чотирма надземними та одним підвальним поверхом. На фото: будівля кінотеатру по вул.Святошинській, 11 у Вишневому Згідно з документом, на першому поверсі адмінбудівлі планували розмістити, зокрема, сесійну залу на 64 місць, ЦНАП, буфет, музей та дві виставкові зали для тематичних виставок. На другому, третьому та четвертому поверхах було заплановано облаштування кабінетів та конференц-залів. Підвальний поверх хотіли використовувати для розміщення технічних приміщень та архівів, а також як укриття на 250 осіб. Одноповерхову будівлю гаража, що знаходиться на території закинутого кінотеатру, планували реконструювати в двоповерховий адміністративно-побутовий корпус. На ділянці, площа якої становить 0,28 га, також хотіли розмістити майданчик для автомобілів та велостоянку. Для чого планували реконструкцію У Вишневій міськраді, у відповідь на інформаційний запит KВ повідомили, що будівлю по вул. Святошинська, 11 планували реконструювати для розміщення власне міськради з її виконавчими органами. За вказаною адресою, як уточнили, розташований аварійний кінотеатр “Промінь”, який свого часу був переданий Києво-Святошинською райрадою до комунальної власності громади Вишневого та з моменту передачі не використовувався. В міськраді нагадали, що на сьогодні вона розміщена в будівлі на вул. Святошинська, 29, яку потрібно негайно звільнити через плани Регіонального відділення фонду держмайна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях її продати. Зазначається, що оскільки альтернативного приміщення немає і переїздити немає куди, було скликано комісію з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій Вишневої міської територіальної громади та вирішено реконструювати для цих цілей закинутий кінотеатр. Будівля по вул. Святошинська, 29, де зараз розміщена міськрада Вишневого За інформацією на сайті Фонду держмайна, будівля №29 по вул. Святошинська у Вишневому перебуває на балансі державної установи “Український дім фарфоро-фаянсової промисловості”, а міськрада користувалася нею на підставі договору оренди від 19.11.2012 року № 1347. Зазначається, що строк дії цієї угоди закінчився ще 18 вересня 2018 року, але міська рада продовжує користуватися приміщеннями досі. Приватизаційний аукціон з продажу вказаної будівлі був запланований на 4 жовтня поточного року зі стартовою ціною 21,7 млн гривень. Однак, торги відмінили, оскільки бажаючих її придбати не знайшлося. Читайте: Здание, которое арендует горсовет Вишневого могут пустить с молотка за долги по коммуналке Реакція на масштабну реконструкцію та тимчасова крапка в історії Тендер на проведення реконструкції закинутого кінотеатру викликав бурхливу реакцію громадян, які “засипали” Держаудитслужбу зверненнями з вимогою зупинити цю закупівлю як недоцільну під час війни. У зверненнях, зокрема, вказувалося на завищену вартість робіт, за яку можна було б побудувати кілька нових будівель, а не робити реконструкцію однієї аварійної. Зазначалося, що такі витрати під час війни є необґрунтованими та загрожують національній безпеці, оскільки кошти в першу чергу необхідні на потреби армії. 15 листопада місцеві жителі Вишневого зареєстрували петицію, в якій вимагали зупинити реконструкцію будівлі по вул. Святошинська, 11 та передати кошти на будівництво шляхопроводу над залізнодорожною колією. Зазначається, що це необхідно для сполучення автомобільною розв'язкою центральної та південної частини міста Вишневе. Станом на 23 листопада петиція вже набрала необхідних 150 голосів. Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться Хвиля суспільного невдоволення дійшла до обласної влади і наприкінці робочого дня п'ятниці, 24 листопада 2023 року, голова Київської облдержадміністрації (КОДА) Руслан Кравченко повідомив про рекомендацію Вишневій міськраді відмовитися від планів проведення реконструкції колишнього кінотеатру. “Робоча група “Прозорість та підзвітність”, до якої входять представники правоохоронних та антикорупційних органів, вважає недоцільним використання 193 млн грн бюджетних коштів під час воєнного стану на будівництво фактично нової будівлі міської ради. Ця закупівля також викликала значний резонанс у суспільстві. Вишнева міська рада вже розірвала договір підряду за цією закупівлею”, – заявив губернатор Київщини. Руслан Кравченко констатував, що питання розміщення міськради Вишневого нікуди не зникло. У зв'язку з чим він ініціював нараду з представниками громади та Фонду держмайна України, щоб врегулювати всі питання. Терміни цієї наради наразі не відомі, однак за словами губернатора, вона планується “найближчим часом”. Раніше KВ неодноразово повідомляла про невдоволення жителів різних міст Київщини та столиці щодо витрат під час війни на некритичні потреби. Зокрема, ще в липні 2023 року жителі Василькова звернулися до влади своєї громади з проханням щодо розподілу коштів місцевого бюджету на потреби Збройних Сил України, зареєструвавши відповідну петицію, яка набрала необхідну кількість голосів. Васильківці пропонували перерозподілити частину коштів міського бюджету, що надходять з військового ПДФО, на придбання дронів для українських воїнів замість благоустрою тротуарів та квітників. Читайте: Справи насущні: скільки та на що у жовтні 2023-го витрачав Васильків На початку вересня поточного року на сайті Київради була опублікована петиція, якою жителі столиці вимагають від бюджетної комісії Київради та КМДА планувати бюджет столиці на 2024 рік, виходячи з пріоритетів воєнного часу, а не забаганок і проєктів, що не є питаннями виживання. У вересні (16, 23 та 30 числа) під стінами столичної адміністрації пройшло кілька мітингів з вимогами закласти в бюджет кошти на потреби армії, а не на "бруківку і клумби". 7 та 21 жовтня також пройшли протестні акцій з вимогою зупинити фінансування непотрібних під час війни витрат та спрямувати бюджетні кошти на підтримку ЗСУ.  Читайте: Кризи немає: У Києві витрачають бюджетні кошти на проєктування нових вулиць та КМДА під час війни знайшла гроші на будівництво дороги до непрацюючого аеропорту “Київ” Зазначимо, що в області на сьогодні значна увага приділяється капітальним ремонтам доріг, потреба в яких викликає питання. Так, наприкінці серпня 2023 року Департамент регіонального розвитку (ДРР) Київщини замовив проведення капремонту дороги по вул. Гостомельське шосе в Ірпені за 117,03 млн гривень, які, на переконання місцевих, доцільніше було б витратити на відбудову зруйнованого житла ірпінців. А вже у жовтні цей же ДРР уклав договір на капремонт дороги між селами Велика та Мала Олександрівка на Бориспільщині за 93 млн гривень. При цьому жителі району переконані, що, на відміну від дійсно поганих доріг, цей шлях налічує зо два десятки вибоїн та кілька латок, тож обійтися можно було і ямковим ремонтом. Читайте: В Ірпені за 117 млн гривень почали ремонт Гостомельского шосе, але місцеві не раді та На Бориспільщині хочуть витратити 93 млн гривень на капремонт дороги, на якій місцеві нарахували двадцять вибоїн  Довідка  Згідно з даними аналітичної системи Youcontrol, ТОВ “Максима Буд” зареєстровано в 2015 році в Києві. Статутний капітал – 1 млн гривень. Основний вид діяльності – будівництво житлових і нежитлових будівель. Засновники – Максим та Олександр (директор) Строганови. За даними Clarity Project, в результаті участі в публічних закупівлях ТОВ “Максима Буд” уклало 12 договорів на 2,13 млн гривень, з яких левову частку складав наразі розірваний договір з КП "Головне управління комунального господарства" Вишневого. ТОВ “Максима Буд” виступало субпідрядником будівництва пішохідно-велосипедного переходу між парками “Хрещатий” та “Володимирська гірка”, більш відомого, як “міст Кличка”. Зведення цього мосту з 2019 року є предметом кримінального розслідування  №62019000000000619 за підозрою службових осіб Київської міськдержадміністрації та генерального проєктувальника в розтраті бюджетних коштів, виділених на розробку проєкту будівництва. Читайте: На “мост Кличко” продолжают тратить бюджетные средства Керівником КП “Головне управління комунального господарства” з 2021 року є Руслан Лисенко. Підприємство підпорядковане Вишневій міськраді, яку з 2011 року очолює Ілля Діков (на колажі). * КП “Головне управління комунального господарства” Вишневої міської ради (код ЄДРПОУ: 38183153)  ** ТОВ “Максима Буд” (код ЄДРПОУ: 39605709) Фото: колаж KВ  КиївВлада

У Києві безліч будівельних скандалів. Ситуація навколо забудови земельної ділянки по вул. Львівській, 18-Б (проєкт ЖК “Шале” від девелоперської компанії “Standard Development”) також була напруженою багато років поспіль та навіть після зміни проєкту будівництва та створення на орендованій земельній ділянці загальнодоступному скверу продовжує викликати критику з боку громадських активістів. Забудовників звинувачують у незаконній діяльності, неналежному утриманні зеленої зони, небажанні віддавати частину ділянки під суспільні потреби, у створенні ризиків руйнування історичної будівлі по сусідству тощо. Забудовники, у свою чергу, всі закиди у свій бік спростовують та звинувачують критиканів в упередженості. Враховуючи наявність двох кримінальних проваджень за фактами ймовірних порушень при забудові, крапку в цьому питанні, ймовірно, колись поставлять суди. При цьому в Київраді, схоже, претензії з вказаного будівництва було знято ще влітку цього року. Мова про продовження терміну оренди землі під вказаним комплексом ще на п'ять років, хоча раніше не раз ставилось питання щодо позбавлення ТОВ “Асма-Крим” цього права.  Як стало відомо KВ, деякі активісти Святошинського району Києва продовжують боротися проти будівництва житлового комплексу (ЖК) “Chalet” (“Шале”) на вул. Львівській, 18-Б. Підписуйтесь на “КиївВладу”  Мова йде про проєкт девелоперської компанії “Standard Development”, який будується на земельній ділянці з кадастровим номером 8000000000:75:179:0037 (орендар – ТОВ “Асма-Крим”) з цільовим призначенням “для експлуатації та обслуговування існуючого адміністративно-офісного будинку та для будівництва готельно-житлового комплексу з об'єктами громадського призначення та підземним паркінгом”. Як повідомляється на офіційному сайті даного ЖК, забудовники планують облаштувати в рамках даного комплексу житлову частину з квартирами та готель. За інформацією порталу “ЛУН”, висота даного комплексу становитиме від 4 до 24 поверхів (перемінна висотність). Місцеві мешканці повідомили KВ, що наразі вже зведено 12 поверхів і ще один поверх станом на сьогодні “в процесі”.  ЖК “Chalet” на карті Непримеренна позиція Головною причиною невдоволення з цього приводу деяких місцевих мешканців наразі, як і раніше, є те, що міська влада фактично віддала під цю забудову зелену зону і не виконала вимоги громадян щодо облаштування на даній території скверу за кошти міського бюджету. Як нещодавно повідомила KВ активістка Марина Антощук, натомість сквер було створено забудовниками за рахунок власних фінансових ресурсів. Але, мовляв, задля цього було знищено третину зелених насаджень, сквер зроблено неякісно і забудовники приділяють не багато уваги його утриманню.  “У забудовників були дозволи на знесення 36 дерев, але знесено було 150 дерев. Вони мали сплатити [до бюджету Києва] близько 1,8 млн гривень за знесення дерев, але натомість вони сплатили лише 500 тис. гривень і начебто сказали, що за власні гроші зробили сквер. А що вони зробили? Проклали доріжки з дешевої плитки, “закатали бетонний круг”, облаштували освітлення і поставили якийсь постамент, на що було витрачено близько 800 тис. гривень. Тепер вони маніпулюють своїм сквером. Але за три роки усе це перетворилося в такий жах, що там соромно ходити”, – розповіла Марина Антощук, надавши редакції наступні світлини. Згадана територія станом на жовтень 2023 року (фото Марини Антощук)  Також, як наголошує Антощук, будівництво ЖК “Chalet” на вул. Львівській, 18-Б може зашкодити розташованому поруч об'єкту культурної спадщини “Дачний будинок” 1905-1908 років (також відомий як “садиба Віри Гудшон”). Вона нагадала KВ, що близько трьох років тому Департамент охорони культурної спадщини Київської міськдержадміністрації (КМДА) намагався в судовому порядку стягнути з забудовників грошові кошти за порушення законодавства у сфері охорони культурної спадщини, але довести справу до кінця чиновники не змогли. Антощук зазначає, що неодноразово цікавилася у згаданого департаменту про те, що наразі відбувається з цим судовим провадженням – чиновники “відписуються”, що його розгляд ще не закінчено. За словами активістки, на жаль, повільно просувається й розслідування в рамках декількох кримінальних проваджень відносно дій забудовників на земельній ділянці по вул. Львівська, 18-Б. Мова про те, що у вересні 2020 року Святошинське управління Нацполіції після звернення ініціативної групи мешканців проти цього будівництва відкрило кримінальне провадження №120020100080003825 за ст. 246 (незаконна порубка лісу) та ст. 298 (незаконне проведення робіт на об'єкті культурної спадщини) Кримінального кодексу України. Станом на сьогодні це слідство не принесло жодних результатів. У лютому 2022 року слідчий закрив це провадження у зв'язку із закінченням строків давності. Втім, 14.09.2023 року розслідування було постановою Святошинської прокуратури відновлено. Це сталося після того, як Марина Антощук направила до прокуратури запит щодо надання інформації про те, на якому етапі знаходиться це слідство.  Наразі безрезультатним є і слідство, яке було відкрито Нацполіцією за заявою Тимчасової слідчої комісії (ТСК) Верховної Ради України з питань розслідування фактів корупції в органах державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду. Йдеться про кримінальне провадження №12020100060003162 (точна дата його початку невідома. – KВ), яке вказаний парламентський орган ініціював після розгляду скарг на будівництво ЖК “Chalet”. Це провадження в результаті було приєднано до кримінального провадження №42020101100000168 від 18 вересня 2020 року, про яке нещодавно повідомляла KВ і в рамках якого правоохоронці вивчають факти численних порушень законодавства при реалізації проєктів із житлової та комерційної забудови на території Києва та декількох інших регіонів України. Читайте: “Начхати на закон”: Нацполіція знає причини “будівельного хаосу” в Києві При цьому, за інформацією Марини Антощук, громада Святошина нещодавно запропонувала столичній владі певний компроміс у питання цієї забудови – щоб на частині цієї землі було створено об'єкт соціальної або спортивної інфраструктури. Такий варіант, мовляв, місцеві мешканці обгрунтовують дефіцитом подібних місць на території їхнього району. Але на відповідні пропозиції в Київраді та Святошинській районній в Києві державній адміністрації (РДА) поки що належним чином не відреагували. Інший ракурс Між тим, схоже, шо Марина Антощук по відношенню до діяльності компаній, які будують ЖК “Chalet”, дещо “згущує фарби”. Наприклад, як з'ясувала KВ, сквер “Львівських митців”, який за власні кошти облаштували на вул. Львівській, 18-Б забудовники, зовсім не такий поганий. За словами місцевого мешканця Євгена Шафороста, щоб скласти про нього враження краще подивитись на відповідні світлини на сайті ЖК “Chalet” чи репортаж телеканалу “Київ”. А ще краще побачити на власні очі.  “На сьогоднішній день там є освітлення, там прибрано, там є доріжки. Туди понавозили різного каміння та висадили квіти, завдяки чому була створена справжня фотозона. Люди приходять туди гуляти з колясками і вигулюють там тварин. Раніше там були якісь незрозумілі чагарники, а територія була огороджена зеленим дерев'яним парканом, в якому було декілька дірок. Навіть ми, місцеві мешканці, дуже боялися ходити біля цієї території, тому що там постійно горіли багаття, із чагарників доносилися різні голоси і крики — мабуть, там жили безхатьки. І наскільки мені не зраджує память, там декілька разів знаходили трупи — тобто, відбувалися вбивства. А тепер це дуже класне місце, де можна гарно провести час — особисто я туди ходжу зі своїми друзями і товаришами, які приїжджають з різних міст”,- розповів він KВ.  Сквер влаштований забудовником ЖК “Chalet” станом на жовтень 2023 року (фото з відкритих джерел)  За словами Шафороста, є деякі люди, які пишуть у соцмережах, що в ЖК “Chalet” щось зроблено не так. “Я не знаю, чому так відбувається. Але, наприклад, напроти є ЖК “Святобор”, чиї забудовники тупо вирубали і знесли цілий парк. Тобто, коли облаштували сквер на місці кущів — це є проблемою? А коли “виріс” комплекс на 15 тис. мешканців на місці зеленої зони — то ні?”,- зауважив він.  Зі своєю точкою зору та деякими фактами KВ ознайомив і представник компанії-забудовника Михайло Тимофеєв.  “По-перше, пляма забудови комплексу – це місце колишньої адміністративної будівлі радянського часу і автостоянки навколо неї, які ТОВ “Асма-Крим”  отримала в рахунок погашення кредитних зобов’язань. Фактично наразі будівля ЖК займає лише 29% площі земельної ділянки. Первинний проект, що ми побачили, передбачав забудову всієї території, і вже було частково пройдений дозвільний процес. Ми зупинили це, повністю переробили концепцію, втричі зменшивши площу, яку попередники планували використати під забудову. І тут після отримання дозволу з’являється пані Антощук. І таке враження, що бореться з минулим, бо всі її звинувачення не мають зв’язку з сьогоденням і тим, що робить наша компанія. В підсумку коли збирались комісії в міській раді за її заявами, в кулуарах підходили якісь люди і пропонували “допомогу” у вирішенні “ситуації”,- заявив Тимофеєв.  По-друге, за його словами, собівартість першої черги скверу, створеного забудовником за власною ініціативою, складає кілька мільйонів гривень.  “Там використані натуральний гранітний камінь, натуральне термооброблене дерево, змонтований автоматичний полив, сучасне покриття з полімербетонної суміші для центрального ядра у вигляді сцени. По-третє, ми сплатили до бюджету міста вже більше 15 млн грн орендної плати за період користування ділянкою. Дерев, доречі, за дендропланом, на момент закінчення благоустрою буде більше, ніж зафіксовано первинною зйомкою. Компанія спеціально  консультувалась щодо переліку рослин для посадки, щоб відновити популяцію вивірки звичайної (білка.- KВ), які раніше жили на території ділянки. Так от вони повернулись – приходите на прогулянку і все побачите на власні очі”,- каже Михайло Тимофеєв.  Він також повністю відкидає можливість руйнування “дачі родини Гудшон 1905 року” (розташована на сусідній ділянці) в процесі будівництва ЖК “Chalet”. “У історичної будівлі є власники, там розташований офіс компанії, вони найбільше зацікавлені в її цілісності. Ми спільно з ними здійснюємо моніторинг весь період будівництва, це наша суспільна відповідальність і частина цінності проекту – жителі будуть бачити історії дачного Святошина початку XX сторіччя. Ми зацікавлені в цьому найбільше. Маніпулювання нібито загрозою для будівлі – частина “стратегії хайпу” від пані Марини, і яка тут у неї мета, я не розумію. Ймовірно просто хоче мати імідж “борця” з уявною загрозою”,- каже представник забудовника.  На веб-сайті генерального підрядника будівництва згадується, що через близькість архітектурної пам'ятки – дачі родини Гудшон 1905 року – було запрошено ДП "Науково-дослідний інститут будівельного виробництва". За інформацією ТОВ “Трест КМБ-3”, фахівці інституту провели обстеження технічного стану, геодезичний моніторинг та встановили 26 геодезичних маркерів для контролю за можливими деформаціями на історичній будівлі. “Загалом було реалізовано 15 циклів спостережень. Заключний висновок: відсутні деформації навколишніх споруд згідно допустимих ДБН В.2.1-10:2018 значень”,- сказано в офіційному релізі цього ТОВ.  Прокоментував Михайло Тимофеєв також кримінальні провадження і вимогу Департаменту охорони культурної спадщини  КМДА, які згадувала Марина Антощук. “Думаю, що у згаданих проваджень в частині будівництва  ЖК “Chalet” результату не буде, бо Антощук надавала компетентним органам неправдиву інформацію. Взагалі то ТСК ВР досліджувала діяльність колишньої ДАБІ. Антощук надіслала заяву, намагаючись додати наш проект як нібито епізод, ми подали спростування. Це все черговий епізод намагання створити інформаційну хвилю з нічого. З накладенням на нас штрафу з боку Департаменту охорони культурної спадщини КМДА все просто – ми вважаємо такі вимоги повністю не обґрунтованими та оскаржуємо їх в суді”,- зазначив він. Крім того, Тимофеєв розповів KВ, чому, на його думку, на вказаній земельній ділянці не міг з'явитися облаштований за бюджетні кошти сквєр:  “Ми на початку 2021 року надали земельному департаменту КМДА вичерпну офіційну відповідь на пропозицію про поділ земельної ділянки по вул. Львівській, 18-Б. Ми зауважили, що будь-які зміни до параметрів земельної ділянки вже в процесі будівництва готельно-житлового комплексу неможливі. Бо проєктні розрахунки були зроблені відповідно до діючих будівельних норм з врахуванням поточної форми та розміру ділянки. Будь-які зміни можуть призвести до того, що будуть порушені нормативні показники і об’єкт неможливо буде ввести в експлуатацію”.  За словами представника забудовника, зокрема, через ці ж самі причини не можна фантазувати і про будівництво на цій земельній ділянці якогось об'єкту соціальної або спортивної інфраструктури, про що каже Марина Антощук.  Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться Історія питання Передачу земельної ділянки площею 1,15 га на вул. Львівській, 18-Б в оренду ТОВ “Асма-Крим” терміном на 5 років з вказаним вище цільовим призначенням Київрада погодила 14 червня 2007 року рішенням №870/1531. Договір оренди було укладено 18 жовтня 2007 року. 8 липня 2011 року Головне управління містобудування та архітектури КМДА видало ТОВ “Асма-Крим” містобудівні умови та обмеження (МУО) на проєктування будівництва готельно-житлового комплексу з об'єктами громадського призначення та підземним паркінгом на вул. Львівській, 18-Б. Згідно з цим документом, загальна площа будівель, які дозволялося звести на цій ділянці, складає 64,4 тис. кв.м., а їхня висота може дорівнювати 22-25 поверхам. МУО передбачало, що в даному комплексі повинно бути 210 готельних номерів та 161 квартира, а в підземному паркінгу має бути облаштовано 108 машиномісць.  Також в "містобудах" зазначалося, що за необхідності забудовники повинні отримати погодження Міністерства оборони України, Укравіатрансу та Украероруху при визначенні максимальної висоти будівель. При цьому, в МУО від КМДА було чітко вказано, що забудовникам не потрібно виконувати вимоги щодо охорони культурної спадщини, адже на ділянці за вказаною адресою відсутні об'єкти історико-культурної та археологічної спадщини. Надалі, 13 листопада 2013 року, столична міськрада рішенням №640/10128 погодила поновлення договору оренди ділянки на вул. Львівській, 18-Б ще на 5 років. Втім, менше ніж через два роки, 21 травня 2015-го, Київрада рішенням №558/1422 скасувала вищезгадане рішення та доручила Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища КМДА у місячний термін підготувати проект рішення про надання цій земельній ділянці статусу скверу. У “Асма-Крим” з такою ініціативою міськради не погодилися, у зв'язку з чим компанія подала позов щодо скасування рішення від 2015 року. Судовий спір тривав близько року. 14 червня 2016-го Вищий господарський суд України повністю задовольнив вимоги позивача. Надалі, 9 листопада 2016 року договір оренди було поновлено на термін до 9 листопада 2021 року. 23 листопада 2016 року депутатка Київради Олеся Пинзеник (тоді входила до фракції “Самопоміч”, наразі є депутаткою міськради IX скликання від “УДАРу”) зареєструвала проєкт рішення щодо надання ділянці на вул. Львівській, 18-Б статусу скверу. Таку ініціативу народна обраниця пояснювала вимогами громадськості Святошинського району, яка виступала за збереження зеленої зони на вказаній території та за недопущення її забудови. Проте, цей документ так і не було затверджено. Однією з причин стали побоювання народних обранців стосовно того, що ТОВ “Асма-Крим” не дозволить створити сквер на тій частині ділянки, де знаходиться адміністративно-офісна будівля площею 254 кв.м., яка належить цій компанії. 21 вересня 2017 року Київрада рішенням №50/3057 доручала Департаменту земельних ресурсів КМДА звернутися до ТОВ “Асма-Крим” із пропозицією щодо поділу ділянки на вул. Львівській, 18-Б на дві частини з різним цільовим призначенням. Одну з них передбачалося залишити компанії в оренді з цільовим призначенням “для експлуатації та обслуговування адміністративно-офісної будівлі”. Що стосується другої частини ділянки, то Київрада декларувала плани щодо надання їй статусу скверу. Площа майбутніх ділянок не уточнювалася. Як зазначалося вище, ТОВ “Асма-Крим” у відповідь направила КМДА обґрунтовані заперечення. “Асма-Крим” отримала від Державної архітектурно-будівельної інспекції (ДАБІ) дозвіл №ІУ013200723752 на будівництво готельно-житлового комплексу на вул. Львівській, 18-Б з об'єктами громадського призначення 23 липня 2020 року. Генеральним підрядником цих робіт було вказано ТОВ “Трест КМБ-3”.  28 жовтня 2020 року Департамент охорони культурної спадщини КМДА виніс ТОВ “Асма-Крим” припис на зупинення будівельних робіт, а 16 грудня наклав на цю компанію штраф у розмірі 86,7 тис. гривень. Підставою для цього було вказане те, що вказана ТОВка не надала чиновникам проєктну документацію, яка б доводила, що нове будівництво не зашкодить розташованому поруч пам'ятнику культурної спадщини. Йдеться про вищезгадану садибу Віри Гудшон. Цей об'єкт за адресою вул. Львівська, 18-А було внесено до переліку нещодавно виявлених пам'яток культурної спадщини у 1998 році.  Проте, ТОВ “Асма-Крим” не виконало припис департаменту та штраф не заплатило (як зазначалося вище, МУО від КМДА не вимагало від забудовника погоджувати проєкт з органами охорони культурної спадщини.- KВ). Після цього чиновники спочатку в грудні 2020 року звернулися із заявою до Нацполіції з вимогою зупинити будівництво, а в січні 2021 року – до Окружного адмінсуду Києва (ОАСК) із позовом щодо стягнення вищезгаданого штрафу. Втім, ніяких результатів це департаменту не принесло. Про відповідного кримінального провадження наразі інформація  відсутня, а розгляд судової справи № 640/29516/20 ще триває. Зазначимо, що протягом 2020 року в Київраді було зареєстровано відразу два проєкти рішення щодо розірвання договору оренди ділянки на вул. Львівській, 18-Б.  Так, у документі авторства заступника голови КМДА Вячеслава Непопа та Департаменту земельних ресурсів КМДА підставою для цього називалася несплата компанією ТОВ “Асма-Крим” орендної плати до бюджету Києва за користування землею (заборгованість станом на лютий 2020 року, мовляв, становила 3 млн гривень). У свою чергу в проєкті рішення, який підготував депутат минулого VIII скликання Київради Володимир Назаренко (фракція “ВО “Свобода”), вказувалося, що орендар довго не забудовує ділянку та використовує її в якості звалища побутових відходів. Втім, ці обидва документи так і не були затверджені Київрадою.  Читайте: В Киевсовете изменилась ситуация вокруг стройки отеля-ЖК на Львовской, 18-Б 7 червня 2021 року заступник голови КМДА Петро Оленич та Департамент земельних ресурсів КМДА зареєстрували в Київраді проєкт рішення, яким планувалося надати доручення земельному департаменту щодо розроблення технічної документації стосовно поділу даної землі. Але цей документ столична міськрада також не погодила. При цьому, як зазначалося вище, у 2020-2021 роках факти можливих порушень при будівництві цього ЖК вивчала ТСК Верховної Ради України з питань розслідування фактів корупції в органах державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду. Парламентарі, зокрема, тоді дійшли висновку, що ні про яку житлову забудову за цією адресою мова йти не може, бо згідно з Генеральним планом Києва, функціональне призначення даної території – громадські будівлі та споруди, а категорія – землі суспільної забудови. Серед іншого, Державіаслужба і Украерорух повідомили ТСК, що до них не надходили заявки щодо місця розташування та висоти цього об'єкта, а тому, відповідно, вказані держоргани не надавали висновки з цього приводу. Втім, 5 грудня 2022 року в Київраді був зареєстрований проєкт рішення щодо поновлення ТОВ “Асма-Крим” договору оренди ділянки на вул. Львівській, 18-Б на 5 років. У документі зазначалося, що на частині цієї землі площею 0,72 га здійснюються будівельні роботи по спорудженню житлового комплексу з паркінгом (станом на кінець 2022 року було збудовано 12 поверхів), а на іншій частині площею 0,43 га вже облаштовано сквер та проведено благоустрій території.  13 липня 2023 року столична міськрада рішенням №6974/7015 погодила поновлення орендної угоди на вказаний термін. Хто стоїть за будівництвом на Львівській, 18-Б За даними аналітичної системи Youcontrol, столичне ТОВ “Асма-Крим” було зареєстроване у лютому 2002 року. Керівницею компанії вказано Юлію Царенко. У 2020 році змінився учасник ТОВ “Асма-Крим” – контроль над компанією отримала АТ “ЗНВКІФ “Ю.Ді.Джи”. ТОВ “Трест КМБ-3” (генеральний підрядник будівництва) було зареєстроване у жовтні 2015 року. Наразі ця компанія “прописана” в селі Білогородка Бучанського району Київської області. Її керівником є Павло Гавриляк, засновником та кінцевим бенефіціаром – мешканець села Бобриця того ж району Київщини Роман Іваненко. Він є депутатом Білогородської сільради Київської області від партії “Європейська Солідарність”. У 2015 році він балотувався в Київську облраду за списком “Самопомочі”, у 2019 році мав “зайти” замість членкині фракції Ольги Бабій до складу облради, але вона не склала свої повноваження до закінчення каденції. Іваненко також є одним зі співвласників та бенефіціаром ТОВ “Стандарт Девелопмент” – компанії забудовника проекту. АТ “ЗНВКІФ “Ю.Ді.Джи” – це корпоративний інвестиційний фонд, через який в Україні здійснює свою діяльність австрійська компанія Urban Development Group, що входить до складу девелоперської групи Standard Development. Під її брендом на території Києва було реалізовано два проєкти – клубний будинок “Нагірний” (вул. Нагірна, 15, Шевченківський район) та ЖК “Campus” (вул. Нижньоключова,14, Солом’янський район). Читайте: Депутаты Киевсовета проверят законность строительства ЖК “Campus” на территории КПИ Разом з тим система Youcontrol пов’язує АТ “ЗНВКІФ “Ю.Ді.Джи” з т.зв. “групою родини Борт”. До складу цієї групи входить, зокрема, ТОВ "Українська бурова компанія", яке веде розвідку і видобування природного газу, нафти та газового конденсату на Сарській ділянці Харківцівського нафтогазоконденсатного родовища. Ключовим особами даної групи є народний депутат України V-VII та поточного IX скликань Віталій Борт (у перших трьох каденціях представляв “Партію регіонів”, до поточного скликання парламенту був обраний від нині забороненої “ОПЗЖ”) та його дружина Ольга Борт.  Як заявив KВ Роман Іваненко, він дійсно разом з Ольгою Борт є акціонером інвестиційного фонду UDG. ЖК “Chalet” реалізується компанією-забудовником ТОВ “Стандарт Девелопмент”, де Іваненко виступає бенефіціаром. Але ця компанія має ще інших співвласників-партнерів. Тому, на переконання Романа Іванченко, проект ЖК Chalet не є частиною т.зв. “групи родини Борт”. Посаду директора Департаменту містобудування та архітектури КМДА з 1 листопада 2016 року обіймає Олександр Свистунов. Департамент земельних ресурсів КМДА з 29 червня 2021 року очолює Валентина Пелих. З 27 липня 2018 року по 1 квітня 2021 року цим департаментом керував вищезгаданий Петро Оленич (на колажі), який з 2 квітня 2021 року обіймає посаду заступника голови КМДА та курує в Києві земельні та містобудівні питання. Департаментом охорони культурної спадщини КМДА з 23 серпня 2023 року керує Марина Соловйова. На цій посаді вона змінила Ірину Черненко, яка виконувала обов'язки директора департаменту з 10 червня 2023 року. Діяльність даного структурного підрозділу столичної мерії з початку 2021 року контролює заступник голови КМДА з питань здійснення самоврядних повноважень Володимир Прокопів (екссекретар столичної міськради, депутат діючого IX скликання Київради від “Євросолідарності”). Фото: колаж КВКиївВлада

У п'ятницю, 24 листопада, Міністерство культури та інформаційної політики (МКІП) ухвалило рішення, що садиба Барбана у Києві на Обсерваторній 6, має бути внесена в Державний реєстр нерухомих пам’яток. Про це, як передає KВ, йдеться у повідомленні громадської організації "Садиба Барбана". Підписуйтесь на “КиївВладу”  Згідно з повідомленням активістки Ольги Іванової, експертна комісія з питань обліку об’єктів культурної спадщини МКІП одностайно проголусувала за внесення Садиби Барбана в Державний Реєстр нерухомих пам’яток. На думку комісії, Садиба відповідає критеріям пам’ятки культури. Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться “Тепер громада має підтвердження цінності Садиби від найбільш авторитетного державного органа у цій галузі. Це суттєва перемога у справі щодо збереження Садиби. Також це визнання праці команди Мапи реновації, спільноти Садиби Барбана та науковців, які доклались до створення обліковоі документації, провели ґрунтовне історичне, архівне та натурне дослідження будинку”, – йдеться в дописі. Активістка висловила сподівання, що погодження, потрібне за процедурою  від Департаменту охорони культурної спадщини КМДА, надійде якнайшвидше. Зазначимо, що Департаментом охорони культурної спадщини КМДА з серпня 2023 року керує Марина Соловйова. На цій посаді вона змінила Ірину Черненко, яка виконувала обов'язки директора від червня 2023 року. Раніше, з вересня 2018 року по червень 2023 року, цей департамент очолював Олександр Никоряк.  Діяльність Департаменту охорони культурної спадщини КМДА з початку 2021 року контролює заступник голови КМДА з питань здійснення самоврядних повноважень Володимир Прокопів.  Довідково: історичний одноповерховий будинок, відомий як Садиба Барбана, був зведений наприкінці XIX століття — у 1891 році. Спочатку будівля будувалась для титулярного радника Олександра Барбана, потім — належала дворянину Івану Гореславському. У 1910 році особняк придбав провізор Вячеслав Геращеневський. Після революції будинок був переданий радянській владі. 1944—1945 року в особняку мешкала родина голови Комітету у справах мистецтв при Раднаркомі УРСР, академіка-драматурга Олександра Корнійчука. Згодом будинок віддали дитячій соматичній лікарні, а починаючи з 70-х років XX століття у будинку розташовувалися різні установи, зокрема редакція газети "Культура і життя". З 2020 року власник особняка — ТОВ "Інформаційна група "Агентство столичних повідомлень". Забудовник має проєкт нової споруди до 26,5 метрів заввишки. Нагадаємо, Садиба Барбана була майже повністю зруйнована забудовником 20 серпня 2021 року,  а 21 серпня РНБО доручила профільним службам відновити садибу Барбана, розслідувати обставини її знесення та провести аудит усіх архітектурних пам'яток на всій території України. Читайте: Забудовник знищив рано вранці будинок Барбана в центрі Києва  Як інформувала KВ, 3 лютого 2022 року за клопотанням Шевченківської окружної прокуратури, суд повторно наклав арешт на садибу Барбана. Арешт передбачає заборону на здійснення дій з майном, у тому числі на проведення будівельних та земляних робіт на ділянці. Читайте: Партнери Негрича руйнують київську старовинну садибу Барбана (відео) Фото: відкриті джерела КиївВлада

Нещодавно через закінчення строків давності (з дня вчинення злочину) суд закрив справу щодо розкрадання бюджетних коштів при благоустрої зусиллями ТОВ “ХБСП Мегабуд ЛТД” столичних парків “Совки” і “Наталка” у 2018 році. Це дозволило головному фігуранту слідства – інженеру технічного нагляду від "Київзеленбуду" Дмитру Шлєкову – уникнути кримінальної відповідальності за службову недбалість. Правоохоронці мали намір, але не встигли довести, що саме ця особа не перевірила акти виконаних робіт, через що до цих документів були внесені “зайві” витрати і міська скарбниця втратила 1,2 млн гривень, які надалі були привласнені. Буде прикро, якщо подібним чином будуть нести відповідальність і інші фігуранти численних кримінальних проваджень щодо зловживань в сфері благоустрою зелених зон Києва. Нагадаємо, за інформацією аудиторів КМДА, тільки на роботах в парку “Наталка” у період з листопада 2016 року до грудня 2018 року столичний бюджет втратив біля 15 млн гривень через завищення вартості послуг підрядників.  Як стало відомо KВ, 13 листопада 2023 року Шевченківський районний суд Києва звільнив ексінженера технічного нагляду Дмитра Шлєкова, який мав договірні відносини з КО “Київзеленбуд”, від кримінальної відповідальності за вчинення ним службової недбалості, що спричинила тяжкі наслідки (ч.2 ст. 367 КК України).  Підписуйтесь на “КиївВладу”  Таким чином суд задовольнив відповідне клопотання цього обвинуваченого, яке було обґрунтоване закінченням строків давності для цього слідства. Цією ж ухвалою суду було закрито кримінальне провадження №12023100100001705, яке Шевченківське управління Нацполіції Києва відкрило 3 травня 2023 року. За інкриміноване правопорушення Шлєкову загрожувало до 5 років позбавлення волі. Суть справи У березні та червні 2018 року між КО “Київзеленбуд” і ТОВ “ХБСП Мегабуд ЛТД” було укладено два договори підряду – щодо здійснення реконструкції парку відпочинку в урочищі "Наталка" (Оболонський район) і капітального ремонту благоустрою парку “Совки” (Святошинський район). Загальна вартість робіт за цими угодами повинна була скласти близько 60,5 млн гривень. По факту, за інформацією системи Prozorro, компанія-підрядник отримала за даними договорами близько 39,2 млн гривень. Це було повязано, зокрема, з відмовою “Київзеленбуду” в односторонньому порядку від договору підряду по парку “Наталка” – за ці роботи ТОВ “ХБСП Мегабуд ЛТД” отримало трохи більше 1 млн гривень. Надавати послуги з технічного нагляду та інженерного супроводу за виконанням даних робіт мав саме Дмитро Шлєков – відповідно до договорів, укладених з “Київзеленбудом” у травні-червні 2018 року. Згідно з цими угодами, вказана особа, зокрема, мала перевіряти відповідність обсягів та якості виконаних будівельних робіт проектно-кошторисній документації, вести облік обсягів прийнятих і оплачених будівельних робіт, проводити разом з підрядником огляд та оцінку результатів виконаних робіт тощо. У ході слідства правоохоронці встановили, що Дмитро Шлєков неналежно виконав свій службовий обов`язок і не пересвідчився у тому, що ТОВ “ХБСП Мегабуд ЛТД” внесло в два акти виконаних робіт за липень 2018 року “дійсні дані”. Йдеться про те, що в цих документах були внесені одні дані щодо обсягів виконаних робіт, але фактично було “зроблено менше”. Як наслідок – столичному бюджету було нанесено збитки на суму 1,2 млн гривень.  При цьому, за інформацією слідства, “зайві” кошти було перераховано на рахунки ТОВ “Укрбудінжинірінг”, а в подальшому – привласнено. Якою була роль даної компанії при здійсненні вказаних робіт та яке відношення вона має до підрядника, в судовій ухвалі по цьому слідству не уточнюється. Скріншот ухвали суду від 13 листопада Варто зазначити, що строк давності за інкримінованою Дмитру Шлєкову статтею становить 5 років – тобто він закінчився ще у липні 2023 року. Мабуть тому, прокурори навіть не заперечували проти того, що обвинувачуваного потрібно звільнити від відповідальності, а справу – закрити. При цьому, у Нацполіції не називали конкретних імен та посад тих, хто міг “наваритися” на зазначеній махінації. Звісно, жоден із посадовців КО “Київзеленбуд”, яке було замовником вказаних робіт, та компанії-підрядника ТОВ “ХБСП Мегабуд ЛТД” також не отримали обвинувальних вироків суду. Нагадаємо, парк “Наталка” на Оболонській набережній столична влада почала відновлювати у 2016 році. Реконструкція проводилася у кілька етапів та в рамках понад двох десятків закупівель. За даними аналітиків сайту Dozorro, фактичні сумарні витрати на роботи з відновлення цієї зони відпочинку станом на березень 2021 року становили близько 258 млн гривень. Читайте: На закупках для благоустройства парков столичный бюджет за пять лет потерял около 50 млн гривен В основу зазначеного кримінального провадження, зокрема, ліг аудиторський звіт Департаменту внутрішнього фінансового контролю та аудиту Київської міськдержадміністрації (КМДА) №070-5-1344 від 25 червня 2019 року. У цьому документі було підбито підсумки аудиторської перевірки дотримання законодавства при реконструкції парку відпочинку в урочищі “Наталка” у період з листопада 2016 року до грудня 2018 року. Так, муніципальні аудитори встановили, що протягом зазначеного періоду КО “Київзеленбуд” замовило робіт з реконструкції парку – як проектно-вишукувальних, так і будівельних – на загальну суму 55,19 млн. При цьому, за підрахунками “ревізорів”, на проведенні цих робіт до грудня 2018 року бюджетом Києва було "втрачено" 17,2 млн. гривень. Це 31,2% від загальної вартості робіт, які перевіряли "ревізори" (надалі, судячи з усього, частина порушень була усунена, оскільки аудитори уточнили підсумкову суму – 14,6 млн гривень – KВ). Головною причиною таких втрат називалось завищення вартості робіт.  Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться Крім того, аудитори тоді ж з'ясували, що “Київзеленбуд” з різних причин неефективно використав 5,3 млн. гривень або 9,6% від загальної вартості перевірених робіт. На такі результати попрацювали 4 компанії, які КО “Київзеленбуд” залучало до виконання робіт як підрядників – ТОВ “ХБСП Мегабуд ЛТД”, ТОВ “Фірма “Скеля”, ТОВ “Будмонтажсервіс 1” та ТОВ “Київський інститут міського цивільного проектування”. Читайте: “Киевзеленстрой” при реконструкции парка в урочище “Наталка” переплачивает подрядчикам до 50% от сметы Про фігурантів За даними аналітичної системи Youcontrol, ТОВ "ХБСП Мегабуд ЛТД" (генпідрядник) було зареєстровано у Харкові у червні 2007 року. Керівницею компанії на даний момент значиться Антоніна Голіусова, а у період реалізації договорів з “Київзеленбудом” директором офіційно був Ярослав Шовкун (займав посаду в 2017-2023 роках). Незмінним засновником та кінцевим бенефіціаром даної ТОВки є мешканець Харкова Олег Афанасьєв.  Варто зазначити, що окрім згаданих двох угод з КО “Київзеленбуд”, ця компанія ніколи не брала участі в тендерах та, відповідно, не виконувала будь-які роботи на замовлення бюджетних структур. Столичне ТОВ “Укрбудінжинірінг” було зареєстроване у червні 2013 року. Його керівником є Олександр Депутат, засновником та кінцевим бенефіціаром – мешканець міста Вишгород Київської області Петро Присяжнюк. Ця компанія є регулярним учасником тендерів, які проводять різні міські та державні структури Києва та Київської області – усього на її рахунку 24 договори підряду на загальну суму 231 млн гривень. Одним із найбільших замовників даної ТОВки є КО “Київзеленбуд” – укладено 5 угод на загальну суму 66,4 млн гривень. Серед іншого, саме ТОВ “Укрбудінжиніринг” було однією з компаній, які продовжували благоустрій парків “Совки” та “Наталка”.  Інформації про Дмитра Шлєкова у відкритих джерелах дуже мало – фактично там є лише підтвердження, що ця особа дійсно була працевлаштована як інженер технічного нагляду. Також відомо, що в 2008-2013 роках Шлєков працював головним спеціалістом інспекційного відділу Правобережної частини міста Управління державного архітектурно-будівельного контролю КМДА, після чого “перевівся” у Департамент культури КМДА. Зазначимо, діяльність КО “Київзеленбуд” дуже часто опиняється в епіцентрі уваги правоохоронців за фактами сумнівного використання бюджетних коштів при здійсненні благоустрою зелених зон. Наприклад, з серпня 2021 року Нацполіція вже вивчала факти “бюджетних розпилів” при реконструкції парку “Наталка”. Правоохоронці тоді не називали суму ймовірних збитків, але це слідство також здійснювалося за результатами вищезгаданого аудиту. При цьому, посадовці КО “Київзеленбуд” ставили перешкоди на шліху розслідування: наприклад, намагалися оскаржити у судовому порядку вилучення документів, необхідних для проведення експертиз, які можуть показати реальні масштаби ймовірного розкрадань.  Наразі, схоже, ця справа “зависла”: як мінімум розслідується не надто активно, а як максимум – не розслідується зовсім. Читайте: “Киевзеленстрой” мешает следствию определить размер хищений при реконструкции парка “Наталка” Також слідчі Нацполіції наразі вивчають співпрацю “Київзеленбуду” та 7 компаній при проведенні благоустрою й інших столичних парків. За інформацією слідства, посадовці комунального об'єднання та підрядників суттєво “нажилися” на завищенні цін при здійсненні цих робіт. Зокрема, мались на увазі роботи на суму більш ніж 52 млн гривень в парку ім. М. Рильського та парку біля затоки Берковщина, які виконував “улюблений” підрядник “Київзеленбуду” – ТОВ “Євротехнології Груп”. У правоохоронців є підстави вважати, що одним із організаторів цієї схеми – тепер вже ексгендиректор вказаного КО Олексій Король. Читайте: “Королівські розпили”: Нацполіція розслідує масове привласнення бюджетних коштів при благоустрої зелених зон столиці Крім того, нагадаємо, триває розслідування стосовно групи осіб, у т.ч. колишніх посадовців “Київзеленбуду”, які могли в 2016-2018 роках привласнити понад 115 млн гривень під час проведення цим КО закупівель спецтехніки. За даними слідства, бюджетні кошти привласнювалися шляхом сумнівного подорожчання техніки вже після укладання договорів на її постачання, а надалі фігуранти даної справи вкладали ці фінансові ресурси у будівництво житла в Італії.  Станом на сьогоднішній день ніхто з чинних чи колишніх “керівних кадрів” КО “Київзеленбуд” не отримав обвинувального вироку. Читайте: Рекордные распилы, вывод денег в Италию и харьковский след: НАБУ завершило следствие по “группировке из “Киевзеленстроя” Нагадаємо також, що це далеко не перший випадок за останній час, коли причетні до “розбазарювання” столичного бюджету посадовці уникають кримінальної відповідальності через “занадто повільне слідство”.  Наприклад, 27 жовтня 2023 року Подільський районний суд Києва через закінчення строків давності закрив справу щодо ексзаступника директора КП “Спецжитлофонд” Володимира Філончука. У Нацполіції вважали, що саме через цього посадовця в 2018-2020 роках столичний бюджет втратив 240,5 тис. гривень при проведенні будівельних робіт на двох об'єктах в Голосіївському та Солом'янському районах столиці. Але довести це провадження до обвинувального вироку правоохоронці за невідомих причин не змогли. Читайте: Повільне слідство: експосадовець КП “Спецжитлофонд” уникнув покарання за нанесення збитків бюджету Києва  КО “Київзеленбуд” з 19 жовтня 2023 року очолює Юрій Бахмат – ексзаступник директора Департаменту захисту довкілля та адаптації до зміни клімату КМДА. До нього, з 1 серпня, обов'язки керівника цього комунального об'єднання виконувала Вікторія Середіна – тодішня перша заступниця гендиректора цього КО, а нині його заступниця з питань капiтальних вкладень. Посаду в.о. гендиректора вона тимчасово займала після звільнення вищезгаданого Олексія Короля, який керував “Київзеленбудом” з 16 липня 2019 року по 31 липня 2023 року.  Його попередницею на цьому посту була Наталія Бєлоусова (на колажі ліворуч), яка виконувала обов'язки гендиректора даного КО з 27 квітня 2018 року по 2 липня 2019 року. Ще раніше, з 13 липня 2016 року до 27 квітня 2018 року, “Київзеленбуд” очолював Михайло Наконечний (депутат Київради поточного IX скликання, позафракційний, обирався від забороненої “ОПЗЖ”, на колажі праворуч). Саме у період роботи останніх двох осіб це комунальне об'єднання і укладало згадані вище договори з ТОВ "ХБСП Мегабуд ЛТД". КО “Київзеленбуд” підпорядковане управлінню екології та природних ресурсів КМДА, яким із 11 січня 2021 року керує Олександр Возний. Його попередником був Андрій Мальований, який очолював цей структурний підрозділ столичної мерії з 26 липня 2018 року по 21 травня 2020 року. Після звільнення, з травня 2020 року по 3 листопада 2021 року, Мальований керував Державною екологічною інспекцією України.  Сферу екології столиці вже не перший рік займається заступник голови КМДА Петро Пантелеєв. Фото: колаж КВКиївВлада

На столичному Подолі зводять незаконну надбудову на даху пам’ятки архітектури ХХ століття – Замку Річарда.  Про це, як передає KВ, повідомив радник Київського міського голови Дмитро Білоцерківець. Підписуйтесь на “КиївВладу”   “Хтось влаштував свавілля в історичному центрі міста на Подолі – на замку Річарда будують надбудову”, – йдеться у повідомленні Дмитра Білоцерківця. Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться Журналіст Костянтин Андріюк додав, що надбудову на пам’ятці архітектури зводять з газоблоку. Радник Київського міського голови наголосив, що всі роботи є незаконними, і запевнив, що місто буде реагувати та зупиняти це свавілля.  “Безвідповідальні власники мають розуміти, що з рук їм це не зійде. Замок є памʼяткою архітектури”, – додав Дмитро Білоцерківець. “Замок Річарда – Левове серце” – це п’ятиповерховий прибутковий будинок, який спорудив Дмитро Орлов у 1902–1904 рр. Будівля стилізована під англійську готику. Названий киянами на честь англійського короля Річарда I Левове Серце, героя роману Вальтера Скотта “Айвенго”.  Нагадаємо, пам'ятками архітектури у Києві опікується Департамент захисту культурної спадщини Київської міської державної адміністрації (КМДА), який з 22 серпня очолює Марина Соловйова. Роботою цього Департаменту опікується заступник голови КМДА з питань здійснення самоврядних повноважень Володимир Прокопів, депутат Київради від "Європейської солідарності", а також секретар Київради попереднього (VIII) скликання, куди він був обраний від "Блоку Петра Порошенка". Читайте: Стратегія Андрія Шевченка: якою буде доля історічної садиби Грубера в центрі Києва Фото: Дмитро Білоцерківець, Костянтин Андріюк КиївВлада

Вже найближчим часом столична влада може погодити продаж ділянки на вул. Прорізній, 25-А. Покупцем має стати ТОВ “Златовлад” – компанія із орбіти видатного українського футболіста і тренера Андрія Шевченка (26 вересня 2023 року був призначений радником Президента України Володимира Зеленського, на колажі в центрі). Ця компанія планує звести офісний центр фактично на місці розташованої там будівлі XIX століття – флігеля садиби Грубера. Проти цього землевідводу активно виступає столична громадськість, яка, зокрема, обурена тим фактом, що українським законодавством дозволено лише реставрувати такі споруди, але не реконструювати. При цьому, дана територія входить до буферної зони Софії Київської, а тому забудовникам, схоже, доведеться ще погоджувати свої плани з ЮНЕСКО. Як стало відомо KВ, найближчим часом на розгляд Київради може бути винесено проєкт рішення про продаж ТОВ “Златовлад” земельної ділянки на вул. Прорізній, 25-А в Шевченківському районі (№08/231-1333/ПР від 26 жовтня 2023 року). Підписуйтесь на “КиївВладу”  Суб'єктами подання цього документу виступили заступник голови Київської міськдержадміністрації (КМДА) Петро Оленич (на колажі праворуч) і Департамент земельних ресурсів КМДА. Протягом останнього місяця цей проєкт рішення підтримали вже три постійні комісії Київради – з питань архітектури, містопланування та земельних відносин, з питань бюджету, соціально-економічного розвитку та інвестиційної діяльності та з питань збереження та захисту культурної спадщини. Йдеться про ділянку площею 0,09 га з кадастровим номером 8000000000:76:023:0012. Вона була сформована за рахунок декількох ділянок, у тому числі ділянки площею 0,04 га, користувачем якої, відповідно до укладеного в 2009 році договору на право постійного користування, є комунальне некомерційне підприємство (КНП) “Міський медичний центр проблем слуху та мовлення “СУВАГ”. Даному закладу земля була відведена столичною міськрадою для експлуатації та обслуговування будинку поліклініки на вул. Володимирській, 43-а.  ТОВ “Златовлад” разраховує отримати всю цю землю з цільовим призначенням “для реконструкції нежитлових будівель під офісний центр з магазинами, рестораном та підземною автостоянкою, їх подальшої експлуатації та обслуговування”. Загальна викупна вартість даної ділянки має скласти 15,3 млн гривень, з яких 1,99 млн гривень компанія ще в 2014 році перерахувала до міського бюджету в якості авансового платежу. Як зазначено в пояснювальній записці до проєкту рішення, на цій землі знаходяться дві споруди, власником яких є ТОВ “Златовлад”. Нежитлова будівля (літ. “А, Б”) площею 1046,1 кв. м. офіційно має охоронний статус. В документі зазначається, що це – щойно виявлений об’єкт культурної спадщини “Будинок прибутковий” (1891-1896 рр.), який Головне управління охорони культурної спадщини КМДА ще в червні 2011 року внесло до Переліку об’єктів культурної спадщини. Друга будівля – це нежилий будинок (літ. В) площею 563,4 кв. м., який, за інформацією Департаменту охорони культурної спадщини КМДА, не перебуває на обліку як пам’ятка або щойно виявлений об’єкт культурної спадщини. При цьому, що цікаво, ця споруда офіційно має адресу “вул. Володимирська, 43”. Також в документі повідомляється, що, відповідно до Генерального плану Києва, ця земля за функціональним призначенням належить до території громадських будівель та споруд. Разом з тим, в пояснювальній записці, із посиланням на листи Міністерства культури та інформаційної політики України від січня та жовтня 2023 року, уточнюється, що дана ділянка знаходиться в історичному ареалі Києва і на території буферної зони об’єкта Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО “Київ: Собор Святої Софії і прилеглі монастирські споруди, Києво-Печерська лавра”, але не входить у межі території пам’ятки археології національного значення “Культурний шар “Ярослава”. У зв'язку з цим проєктом рішення передбачено, що майбутній власник даної ділянки, зокрема, має отримати дозвіл на земляні роботи в центральному органі виконавчої влади у сфері охорони культурної спадщини і проводити такі роботи під обов’язковим наглядом фахівців-археологів. Крім того, у випадку продажу землі, ТОВ “Златовлад” має поінформувати Комітет всесвітньої спадщини ЮНЕСКО “про намір здійснення містобудівних, архітектурних та ландшафтних перетворень, меліоративних, шляхових, земляних робіт в буферній зоні об’єкта всесвітньої спадщини у разі необхідності проведення таких робіт”. За інформацією з пояснювальної записки, в лютому 2023 року Департамент охорони культурної спадщини КМДА повідомив, що не буде заперечувати щодо можливого продажу зазначеної земельної ділянки за умови врахування вимог Земельного кодексу України та норм Закону України “Про охорону культурної спадщини”. Зазначимо, що ця земля межує з ділянкою площею 0,1076 га на вул. Володимирській, 41/27 (кадастровий номер 8000000000:76:023:0010), власником якої з грудня 2005 року є все те ж ТОВ “Златовлад”. Цільове призначення даної ділянки аналогічне – “для реконструкції нежитлових будівель під офісний центр з магазином, рестораном та підземною автостоянкою, їх подальшої експлуатації та обслуговування”. Проти затвердження цього проєкту рішення вже не перший тиждень протестує столична громада. Зокрема, київські активісти вказують на те, що вказану пам'ятку архітектури – т.зв. “флігель садиби Грубера” – не можна реконструювати, а лише реставрувати. Такими, мовляв, є вимоги Закону України “Про охорону культурної спадщини”. Відповідно, на переконання активістів, міська влада не має права погоджувати продаж ділянки саме з таким цільовим призначенням. Обурені кияни очікували, що це питання розглядатиметься під час пленарного засідання Київради, що відбулося 2 листопада, і в тому числі з цієї причини організували акцію протесту на Хрещатику, 36. Але врешт-решт даний проєкт так і не було включено до порядку денного засідання. Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться У свою чергу заступник голови Департаменту захисту культурної спадщини КМДА столичний, активіст-пам'яткоохоронець Дмитро Перов нещодавно опублікував на своїй сторінці у Facebook звернення щодо збереження флігеля до тієї особи, яка, за інформацією ЗМІ, може мати відношення до компанії ТОВ “Златовлад”. Йдеться про Андрія Шевченка – видатного українського футболіста, екстренера збірної України та позаштатного радника Президента України Володимира Зеленського. “До мене дійшла інформація, що ви – футболка збірної якого є в моїй шафі, людина-гордість України та справжня легенда “Динамо” – маєте відношення до запланованого будівництва на місці пам'ятки на Прорізній, 25-А. Андрію Шевченко, будівництво на місці памʼятки не варте того доброго і чесного імені, яке Ви дали Україні. Цей флігель – така ж частина історії і культури нашої держави, як і ви. І в цей непростий час ми маємо зберігати і захищати такі речі! Тож прошу Вас не знищувати нашу історію, а пропоную її разом оберігати! Вірю, що наші цінності вищі цінностей наших ворогів, тож Україна неодмінно переможе, а її історія, культура та спорт буде відомий далеко за іі межами та збереже своє добре ім'я!”, – написав Дмитро Перов. Читайте: Андрія Шевченка звинуватили у спробі знести 140-річну історичну будівлю в центрі Києва За інформацією ГО “Мапа Реновації”, перший будинок на цій ділянці спорудили в 1880 році. У 1891 році його стан виявився аварійним, тоді ж його розібрали. З 1891 року садиба належала директору Олександрівської міської лікарні М. Страдомському та його сім’ї. Новий проєкт розробив у 1892 році архітектор Кривошеєв. Спочатку збудували частину будинку справа від дворового проїзду, що нині має номер 25А, пізніше, на місці колишнього сараю, — флігель, що примикає до будинку № 23.  У 1916 році тут було Товариство безоплатних літніх санаторних колоній для хворих дітей незаможного єврейського населення Києва.  У радянський час садибу націоналізували і пристосували під комунальне житло. З 1990-х орендарі приміщень першого поверху будинку в центрі Києва змінювалися часто. У 2003 році рішенням Київради будинок перевели в категорію нежитлових. За даними аналітичної системи Youcontrol, столичне ТОВ “Златовлад” було зареєстроване у липні 2001 року. Керівником, засновником та кінцевим бенефіціаром цієї компанії зазначено киянина Сергія Кравченка. Варто зазначити, що співзасновником даної компанії в 2003-2015 роках був саме Андрій Шевченко, якого Президент України Володимир Зеленський 26 вересня 2023 призначив своїм радником. При цьому, Сергій Кравченко, вочевидь, є нечужою для Шевченко людиною – так, останній в 2004-2006 роках був керівником благодійної організації (БО) “Фонд Андрія Шевченка”. При цьому, вказані ТОВ і БО мають спільний контактний номер телефону (вказується при реєстрації), а також зареєстровані за сусідніми адресами – вул. Прорізна, 23-А і вул. Прорізна, 25, літера “А”. Як неодноразово повідомляла KВ, у столиці регулярно виникають скандали на фоні знищення історичних будівель. Подібні ситуації виникають як з тими об'єктами, які вже визнані пам'ятками і мають охоронний статус, так і з тими, які міська влада досі не спромоглася включити до відповідних переліків. При цьому, громадськість Києва нерідко висуває керівництву міста претензії саме щодо історичних будівель, які офіційно не мають “історико-культурного значення”. Зазвичай у подібних випадках активісти вказують на можливе підігравання влади інтересам забудовників, адже останнім за таких обставин не треба погоджувати містобудівні зміни з органами охорони культспадщини. Наприклад, у серпні 2023 року у Києві було знищено найстаріший дерев'яний будинок столичного Подолу на вул. Ярославській, 13-Б, В, власником якого з 2007 року значиться Сергій Боярчуков – бізнес-партнер одіозного нардепа Сергія Алєксєєва, який є другом і соратником міського голови Києва Віталія Кличка. У серпні 2023 року цю історичну споруду було демонтовано власником задля того, щоб звести на її місці 4-поверховий клубний будинок. Громадські активісти та експерти наголошують, що міська влада нічого не зробила для захисту цього об'єкта, хоча ще в 2015 році можна і треба було надати йому статус щойно виявленого об'єкту культурної спадщини.  Читайте: Демонтаж історії: як оточення Віталія Кличка готується до забудови на столичному Подолі Крім того, на початку поточного місяця столична міськрада, після майже двох років скандалів, все ж погодила поновлення договору оренди земельної ділянки в пров. Цимлянському, 3. Таким чином її орендарю – ТОВ “Дніпро-2002” – вже нічого не завадить перетворити розміщену на цій землі колишню поліцейську дільницю (була збудована в 1902 році) в офісно-учбовий центр. Щоб трохи знизити градус суспільного невдоволення навколо даної забудови, Київрада формально поставила перед вказаною компанією низку вимог – зокрема, отримати погодження на проведення робіт в Мінкульті та Департаменті охорони культурної спадщини КМДА. Втім, чи матимуть такі зобов'язання якийсь практичний сенс, прогнозувати важко. Адже фактично вищезгадана будівля була знесена ще на початку повномасштабного вторгнення без необхідних дозволів від столичної мерії, і за це досі ніхто не поніс відповідальність.  Читайте: Легалізація руйнації: Київрада остаточно погодила “перебудову” сторічної будівлі на Подолі Департамент земельних ресурсів КМДА з 29 червня 2021 року очолює Валентина Пелих. Раніше, з 27 липня 2018 року по 1 квітня 2021 року, цим департаментом керував вищезгаданий Петро Оленич. Останній з 2 квітня 2021 року обіймає посаду заступника голови КМДА з питань здійснення самоврядних повноважень та курує в Києві земельні та містобудівні питання. Читайте: Земля на шість років в'язниці: НАБУ і САП підозрюють Петра Оленича в сприянні незаконній забудові парку “Нивки” Департаментом охорони культурної спадщини КМДА з 23 серпня 2023 року керує Марина Соловйова. На цій посаді вона змінила Ірину Черненко, яка виконувала обов'язки директора з 10 червня 2023 року. Раніше, з 7 вересня 2018 року по 9 червня 2023 року, цей департамент очолював Олександр Никоряк.  Діяльність Департаменту охорони культурної спадщини КМДА з початку 2021 року контролює заступник голови КМДА з питань здійснення самоврядних повноважень Володимир Прокопів (екссекретар столичної міськради, депутат діючого IX скликання Київради від “Євросолідарності”, на колажі ліворуч). Фото: колаж КВКиївВлада