Корупційні скандали, недобудовані ЖК та інтереси Молчанової: що відбувається з “Київміськбудом”
Гроші на оборону: Київрада збільшила кошторис програми “Захисник Києва” на 2024 рік в 2,5 раза, не підкріпивши це змінами в бюджет
Київщина екологічна: як область стала лідером України зі створення об'єктів природно-заповідного фонду
6 січня 2022 г. 12:34
Раздел: Новини
Коронавірус вніс зміни у розвиток авіатранспорту, - очільник КОДА Володін
Пандемія коронавірусу значно вплинула на розвиток авіаційного транспорту – наслідком стало звільнення висококласних спеціалістів. Однак, наразі сфера відновлюється і на Київщині не виключають будівництво нових аеропортів, якщо знайдеться для цього інвестор.
Про це KV стало відомо з інтерв'ю очільника Київської ОДА Василя Володіна.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть” “Будь-який аеропорт чи аеродром стане цікавим для інвестора, коли на нього є попит. Звісно, що коронавірус вніс зміни у розвиток авіатранспорту. Це призвело до певних наслідків – звільнення висококласних спеціалістів, пілотів. А коли у пілота немає тривалої практики, він відразу не полетить. Була колоссальна проблема. Але сфера потроху відновлюється. Авіасполучення розвивається і можемо бачити, скільки аеропортів будується у різних областях України. У великих містах вони навіть включені до президентської програми “Великого будівництва”. За кордоном є така практика, що людям дешевше долетіти внутрішнім рейсом, ніж їхати потягом чи автомобілем. Але ми маємо зважати на реальну потребу, а не просто втілювати ідею фікс”, – зазначив Володін.
За його словами, він особисто займався проєктом по Білоцерківському аеродрому.
“Наразі він приймає колишні радянські літаки і проводить ремонтні роботи. Ключова проблема там у конфлікті між Білоцерківською та Фурсівською громадами, які не можуть поділити землі. Якщо прийде інвестор і скаже – я готовий тут будувати, питання можна вирішити. Але це складно. Ще вчора ми припиняли авіасполучення через пандемію. Складно сьогодні знайти інвестора, який готовий вкладатись із перспективою в десятки років. Бізнес хоче зрозуміти, куда рухається світ і коли ми врешті зможемо зняти маски”, – продовжив він.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм
Подписаться
Володін додав, що Білоцерківський аеродром – дійсно цікавий об'єкт і з точки зору логістики, оскільки поряд залізниця та Одеська траса, він має бути вантажним.
Нагадаємо, як раніше писала KV, головним перспективним документом розвитку Київської області, Схемою планування території, затверджено майбутню розбудову сфер наземного, залізничного та повітряного транспорту. Вона передбачає будівництво нового аеропорту, розвиток існуючих “повітряних воріт” області, прокладання залізничних колій та створення і реконструкцію з/д станцій. Торкнеться цей розвиток й автобусних перевезень, зокрема, заплановано закриття Центрального автовокзалу і двох автостанцій. Натомість область планує побудувати новий вокзал, станції та оптимізувати мережу перевезень.
Читайте: Київщина тримає лідерські позиції за відсотком вакцинованого населення
Фото: KV
КиевVласть
28 грудня 2021 г. 19:30
Раздел: Тексти
Бюджет Київщини на 2022 рік проголосують у січні, - Василь Володін
2021 рік для Київської області став черговим роком боротьби за розвиток в умовах пандемії. Політичні чвари всередині облради, світова енергетична криза, скандал навколо Біличанського лісу, напруження на кордоні із Білоруссю – це далеко неповний перелік того, що перевіряло владу Київщини на стресостійкість цього року. Про втілені проєкти, про плани на 2022 рік, а також про оптимізм і віру в майбутнє в інтерв'ю KV розповів голова Київської обласної державної адміністрації Василь Володін.
KV: Цей рік розпочався із турбулентності в Київоблраді, але її успішно подолали. Адміністрація і КОР зараз – це стовідсоткові союзники чи ситуативні?
Василь Володін: Депутати обрані на відповідний період, і я поважаю вибір людей. Вони обрали саме такий депутатський корпус із такими політсилами, які є сьогодні в облраді. Я вважаю своїм обов'язком співпрацювати абсолютно з кожним. На мою думку, це конструктивна позиція. Я не розділяю “своїх” та “чужих”. Звісно, що рідна фракція для мене – “Слуга народу”, але я докладаю зусиль для співпраці з усіма політсилами і продовжуватиму це робити. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Щодо певної турбулентності – так, вона існує. Ми її спостерігали навесні і навіть на останній сесії 23 грудня. Для мене оптимальним варіантом була б більшість в облраді, куди б входили усі фракції. Тоді б усі фракції мали можливість лобіювати свої проєкти та округи, відкласти політичні питання. Все одно кожен депутат повертатиметься у свій округ, де має показати результат роботи.
Проаналізувавши результати виборів можна побачити, що вони доволі нерівномірні. Наприклад, південь області – це у більшості “Європейська солідарність” та “За Майбутнє”, пристоличні райони – “Слуга народу” та “Батьківщина”. Це залежало навіть від того, під яким прапором йшли голови громад.
І сьогодні ми розуміємо, що враховуються інтереси одних політсил і менше враховуються інших. Через такий розподіл частина області потерпає. У стратегічно важливих питаннях для регіону, таких, як бюджет, депутати мають об'єднуватись.
Читайте: Груднева позачергова сесія Київської обласної ради не відбулась
KV: Чи буде цьогоріч бюджетна сесія?
Василь Володін: Наразі я не бачу перспектив, аби провести її до кінця року. Думаю, що вона відбудеться у 20-х числах січня. Майже впевнений, що одразу там голосуватимуться зміни до бюджету 2021 та затвердження бюджету 2022. Зміни, які мали проголосувати 23 грудня, також дуже важливі. Там заробітні плати для медичних працівників, обласного театру та інших. Необхідно було розподілити обласні та державні субвенції. Є цілий ряд важливих соціальних питань. Але, на жаль, їх не підтримали.
Проєкт бюджету на наступний рік адміністрацією, згідно закону, був поданий ще 25 листопада. Усі департаменти співпрацювали із облрадою, у деталях обгрунтовували свої пропозиції. Далі облрада надала свої пропозиції, ми відкликали проєкт, внесли зміни, згідно пропозицій, і подали його повторно 16 грудня. Звісно, важливо, аби він був прийнятий у цьому році. Але не вистачило голосів навіть за порядок денний. Думаю, що у наступному році вдасться консолідувати усіх депутатів і підтримати його.
KV: В контексті енергетичної кризи в Європі та світі, чи готова Київщина до зими?
Василь Володін: Наразі із “Київоблгазом” у нас тісна співпраця. Навіть у тих громадах, де комунальні підприємства мали заборгованість, вони пішли нам назустріч і включили опалення. Домовились про реструктуризацію боргів, подали гарантійні листи. Навіть на тих територіях, де вже існувала реструктуризація боргу і вона не була закрита, це вдалось зробити. Жодних проблем у комунальному і державному секторах немає, усі підключені до опалення.
Щодо приватного сектору трохи складніше. Минулого тижня розбирався із проблемою у селі Щасливе. Там багатоквартирний будинок, який розділено на дві частини: який опалюється двома різними приватними постачальниками. У будинку утворено ОСББ. Приватна компанія подала тарифи, які для місцевої громади були вкрай неприйнятні. Меморандум про взаєморозуміння щодо врегулювання проблемних питань у сфері постачання тепла та гарячої води передбачає, що тарифи на централізоване опалення для населення мають зберігатися на рівні попереднього опалювального сезону. Різниця має бути погашена з бюджетів різних рівнів.
Була дискусія між головою громади та постачальником, довелось мені втрутитись. У результаті вдалось домовитись про тарифи і вже перед серйозними морозами постачальник ввімкнув опалення. Але є питання, наскільки коректно голові ОДА допомагати зібрати сесію в сільській громаді, аби включити туди питання про опалення у половині будинку. І таких прикладів дуже багато. Звісно, що ні в якому разі населення не має страждати, тому я мав втрутитись. Але мешканці області мають розуміти, що держава не може вирішувати усі приватні питання.
KV: Щодо газу зрозуміло, а що із вугіллям?
Василь Володін: Ми чули заяви Міністра, що із вугіллям проблем немає. У постачанні вугілля баланс позитивний. Є чітка позиція Уряду, що запасів достатньо до кінця опалювального сезону. У меня немає підстав в цьому сумніватись.
KV: У селища Коцюбинське були постійні проблеми з “Нафтогазом”. Яка наразі ситуація?
Василь Володін: Немає жодного сигналу про проблемні питання, тепло підключено. Там були питання з електроенергією, до яких я долучався. Наразі все врегульовано. Проблема було у тому, що приватний забудовник підключив будинки на тимчасові лінії, квартири продав, люди поселились, а тарифи там нереальні. Тоді знову голова ОДА починає займатись мікроменеджментом. Але знову ж таки, це наша відповідальність. Якщо область дала забудовнику дозвіл на будівництво, неважливо, ми чи наші попередники, то маємо нести відповідальність. Люди не повинні сидіти без тепла і світла. Я відразу кажу – вмикайте людям комунікації, а тоді ми сідаємо і розбираємось – хто кому винен, хто неправильно підключив.
KV: Свіжий скандал - між Коцюбинським та Києвом через межі, на цей раз причиною стала Схема планування Київської області. На чиєму боці правда?
Василь Володін: Моя позиція дуже чітка і прозора. Коли запитують: Коцюбинське – це?, я відповідаю – Київська область. І відповідь на це питання дала Верховна Рада. Як представник виконавчої влади, я виконую закони. Для мене аксіома, що Коцюбинське – це Київська область. Щодо Схеми планування територій – це документ, який є підставою для розробки програм соціально-економічного розвитку. Це точно не документ, який визначає межі чи встановлює їх. Це закон і маніпуляція цим фактом є неприйнятною.
На мою думку, тут єдина проблема – відсутність меж міста Києва. Конфлікт між областю та Києвом буде вичерпано, коли столиця затвердить свої межі. Вони встановлюються парламентом. І без вирішення цього питання Київська область без кінця матиме такі проблемні питання. Не тільки щодо Коцюбинського, є Гнідин, острів Великий та інші території. Ми бачимо, що Київ розширюється від загальноприйнятих меж, про які ми знаємо, а з іншого боку – місто взагалі не має меж, які були б затверджені на законному рівні. І поки є спірні території, наші громади не можуть затвердити свої межі. Через це вони не можуть розвиватись. Конструктивне вирішення цього питання наразі знаходиться виключно у парламенті та безпосередньо у місті Києві. Столиця має провести роботу, подати документи, а парламент – встановити межі. Тоді відразу усі питання щодо Коцюбинського та інших територій будуть вирішені.
KV: Чи не вважаєте ви рішення Бучанської райради щодо встановлення меж Коцюбинського дещо передчасним, оскільки не встановлені межі Києва?
Василь Володін: Громадам потрібно розвиватись. Ініціатором рішення був голова Коцюбинської громади. Я розумію, що йому потрібно щось відповідати жителям громади. Він має розуміти – у нього 87 гектарів, чи 300 гектарів, чи більше. Його обрали люди і він має відстоювати свою територію. Не можна сказати людям – давайте почекаємо рішення парламенту. А скільки чекати – ніхто не відповість. Ми неодноразово запрошували представників столиці на слухання, але безрезультатно.
Чи правомірним було таке рішення – має встановити суд. Наразі суд заборонив будь-кому вживати будь-які дії, пов'язані із виконанням цього рішення. Це тимчасове рішення до розгляду по суті. Буде рішення першої інстанції, потім, якщо буде подана апеляція, – апеляційної інстанції.
Читайте: Судочинство по-київськи: Коцюбинське просить президента Зеленського розібратись зі столицею через межі селища
KV: Робоча група щодо встановлення меж взагалі існує? Востаннє про неї було чути за минулого скликання обласної ради.
Василь Володін: Так, якщо я не помиляюсь, її очолює Борис Білий. Туди входять представники КОДА, депутатського корпусу, Коцюбинського, Гостомелю та інших спірних територій. Також туди включені представники Київської міськради. Але, на жаль, вони не ходять на засідання. Ми ініціювали, запрошували, але марно.
KV: Ведуться розмови на рівні голови Київоблдержадміністрації та голови Київської міської держадміністрації?
Василь Володін: Ми спілкуємось, але питання розмежування територій не піднімали. На мою думку, це питання не потрібно політизувати. Мають сідати фахівці, відповідальні особи, піднімати документи і конструктивно спілкуватись.
KV: Як просувається будівництво Великої обхідної дороги?
Василь Володін: Ця дорога має величезне значення для області та Києва. Для області це не просто дорога, це інфраструктура – будуть побудовані заклади громадського харчування, готелі. Відповідно це робочі місця. Також це податки, які будуть йти на розвиток громад. Також це екологія, навіть не так для області, як для Києва. Розвантаження скупчення автомобілів, які викидають шкідливі гази. У переважній більшості вантажний транспорт поїде по обхідній дорозі.
Сьогодні Службою автомобільних доріг Київської області проєктується ряд ділянок. Вже оголошено пошук підрядника на ділянку, яка об'єднує траси Київ-Ковель і Київ-Чоп, в народі – Варшавка-Житомирка. Це 18 кілометрів дороги, ряд мостів, розв'язок.
KV: Щодо тендеру на так звану “Варшавку-Житомирку”, який ще не відбувся, вже лунає багато критики щодо відбору підрядника. Перед цим КОДА підписала меморандум про співпрацю із турецькою компанією і подейкують, що тепер тендер виграє саме вона.
Василь Володін: Меморандум не є підставою для того, щоб виграти тендер. Може виграти вона, може – інша компанія. Взагалі меморандум не стосується КОД, там йдеться про іншу ділянку біля Окружної дороги на Софіївську Борщагівку.
KV: Чи вирішена проблема із землями, що проєктовані під будівництво, але раніше були віддані під приватні будинки?
Василь Володін: Близько двох тижнів назад підписував розпорядження по земельним ділянкам Макарівської, Дмитрівської громад, що є у проєкті саме цього відрізку дороги у 18 кілометрів. Щодо приватних ділянок проблем не буде, оскільки у держави є конституційне право вилучати приватну власність для суспільних потреб з відповідною компенсацією.
Я проводив нараду із головами громад, Службою автомобільних доріг. Йдеться про те, що викуп буде за нормативно-грошовою оцінкою, а не експертною. Є зацікавлені особи, які хочуть продати землю за космічні кошти. Але цього не буде.
KV: Критики називають КОД найдорожчим проєктом в Європі – чому така висока ціна?
Василь Володін: Відповідь дуже проста. Є два варіанти. Перший – коли ми робимо капітальний ремонт дороги, то знімаємо верхній шар, кладемо новий асфальт, закатуємо і все готово. Кілометр такої дороги має одну вартість. І є інший варіант, коли передбачено повне зняття дороги, нова “подушка”, армування, тротуари, бордюри, освітлення, розв'язки, острівці безпеки. Здавалось би, той самий асфальт, але така дорога в рази дорожча. 18 кілометрів дороги – 5 мільярдів. Потрібно дивитись, що включено у проєкт такої дороги. Я не берусь судити, дорого це, чи ні. Є експертиза, яка перевіряє, чи відповідає перелік робіт пропонованій вартості.
KV: Які результати будівництва КОД ми зможемо побачити у наступному році?
Василь Володін: Плануємо побудувати ділянку 18 кілометрів. Але є ряд факторів. Спершу потрібно дочекатись результатів тендеру. Мені б, звісно, цього не хотілось, але можуть бути суди. Можуть бути інші перешкоди, які не дадуть рухатись так, як нам хотілось би. Але фізично, коли є фінансування, потужна компанія, 18 кілометрів за рік зробити можливо. За два місяці наша Служба автомобільних доріг відновила Бориспільську трасу, майже такий самий відрізок по кілометражу.
KV: У Схемі планування не виключається, що КОД може стати платною. Ці кошти йтимуть в обласний, державний бюджет, чи, можливо, на потребу громад?
Василь Володін: Коли буде прийматись рішення про можливості платності цієї дороги, тоді будуть обговорення. Звісно, ми б хотіли боротись за те, аби якийсь відсоток йшов до обласного бюджету, оскільки вона пролягає через наші землі. Звісно, що частина має йти до бюджетів громад, через які ця дорога буде проходити. Але поки не йдеться про жодні дискусії щодо платного режиму на КОД.
У світі є різна практика: починаючи від 100% державі, закінчуючи 100% громадам, через які проходить дорога. Також буде враховуватись те, хто буде обслуговувати дорогу – приватний суб'єкт чи служба автодоріг. На обслуговування теж будуть йти кошти. Потрібно буде встановити системи пропуску, вони теж не найдешевші. І найголовніше – має бути альтернативна безкоштовна дорога.
KV: Можна сказати, що 2021 рік став для Київщини роком розвитку залізничного транспорту, це дуже потужно.
Василь Володін: У цьому році дійсно стрімко розвивалось пристоличне залізничне сполучення. Завдячуючи співпраці із південно-західною залізницею, вдалося запустити зовсім іншої якості електрички із Бучі, Боярки. З останніх напрямів – Фастів, Васильків. Ми розуміємо, що це значно дешевше, ніж маршрутки, та у майбутньому має стати практичніше.
KV: Розкажіть про перспективу розвитку аеропортів області. Зокрема, у Схемі планування передбачено будівництво нового аеропорту “Рославичі”, який у подальшому може перебрати функцію аеропорту “Київ”. Чи відбувались якісь процедури з пошуку інвесторів для його будівництва? Де саме він може бути розміщений? Що буде з будинками та житлом, розташованим там?
Василь Володін: Будь-який аеропорт чи аеродром стане цікавим для інвестора, коли на нього є попит. Звісно, що коронавірус вніс зміни у розвиток авіатранспорту. Це призвело до певних наслідків – звільнення висококласних спеціалістів, пілотів. А коли у пілота немає тривалої практики, він відразу не полетить. Була колоссальна проблема. Але сфера потроху відновлюється. Авіасполучення розвивається і можемо бачити, скільки аеропортів будується у різних областях України. У великих містах вони навіть включені до президентської програми “Великого будівництва”. За кордоном є така практика, що людям дешевше долетіти внутрішнім рейсом, ніж їхати потягом чи автомобілем. Але ми маємо зважати на реальну потребу, а не просто втілювати ідею фікс.
Я особисто займався проєктом по Білоцерківському аеродрому. Наразі він приймає колишні радянські літаки і проводить ремонтні роботи. Ключова проблема там у конфлікті між Білоцерківською та Фурсівською громадами, які не можуть поділити землі. Якщо прийде інвестор і скаже – я готовий тут будувати, питання можна вирішити. Але це складно. Ще вчора ми припиняли авіасполучення через пандемію. Складно сьогодні знайти інвестора, який готовий вкладатись із перспективою в десятки років. Бізнес хоче зрозуміти, куда рухається світ і коли ми врешті зможемо зняти маски.
Але цей аеродром дійсно цікавий. Поряд залізниця, Одеська траса. З точки зору логістики, я бачу його вантажним.
KV: Коли ви зустрічались з ізраїльською делегацією, не обговорювали зацікавленість хасидів літати до Білої Церкви, бо звідки ближче в Умань?
Василь Володін: Таке питання існує, але ми розуміємо, що великий аеропорт “Бориспіль” не завантажений на повну. В цьому ми можемо пересвідчитися, подивившись на термінал F. Не виключено, що якийсь ізраїльський інвестор захоче побудувати у Білій Церкві аеропорт для розвитку малої авіації.
KV: Якими проєктами “Великого будівництва” за цей рік ви пишаєтесь? Що було недопрацьовано і чому?
Василь Володін: Я хотів би будувати нові об'єкти, а не реконструювати старі. Це стовідсотково було б швидше та якісніше. І саме новими об'єктами я можу пишатися. Це Академія спорту у Бучі, масштабний об'єкт, який будували майже з нуля. Був лише фундамент і обшивка, яку довелось зняти, за роки, поки це простоювало, вона зіпсувалася. Через це проєкт подорожчав.
Також у Бучі є гімназія. Вважаю іі зразковим освітнім об'єктом. Тут є сучасний стадіон, мультикомплексний спортивний зал, актова зала, сучасний харчоблок. Школа відповідає всім інклюзивним нормам. Її також майже заново будували. У цьому році закінчуємо фізкультурно-оздоровчий комплекс у Миронівці. Це потужний об'єкт, який був ще тим довгобудом. Цегла стояла там з радянських часів. Зараз це новий сучасний красивий комплекс.
Ще пишаюсь Пашківською школою. У минулому році почали зовнішні роботи. Коли вперше туди приїхали, почали робити, тріснув фундамент. Було коригування проєкту, посилення фундаменту. Почали досліджувати весь периметр школи, довелось не в одному місці його підсилювати. На фініші зовнішніх робіт кажу – давайте зайдемо всередину. Там все було не в кращому стані. Вирішили зробити проєкт повністю по внутрішній роботі. Наразі там нова сучасна школа, від старої залишились лише стіни.
Зовсім мені не подобаються проєкти, де неможливо зробити капітальні роботи. Наприклад школи у населених пунктах, де немає альтернативи для учнів, поки триватиме ремонт. Там можемо робити тільки утеплення, модернізацію. Це також потрібно, і люди за це дякують. Але це не масштабна робота, яка б дозволила повністю осучаснити школу.
KV: Що із Микулинецькою школою, яка є відомим довгобудом на Київщині. Чи добудують її?
Василь Володін: Так, я переконаний, що добудують. Складність цього будівництва у тому, что проєкт був дуже масштабним, але реальна потреба набагато менша. І, на мою думку, там було б достатньо побудувати невелику школу. До того ж є негатив, пов'язаний із кримінальними провадженнями через підрядників. Наразі будівельні роботи там виконані на 70%. Однак об'єкт потребує ще багато коштів на внутрішні роботи – закупівлю обладнання. У проєкті бюджету на 2022 рік ми заклали цю суму.
KV: Яка ситуація із Бориспільською ЦРЛ?
Василь Володін: Лікарня повністю відремонтована і в результаті маємо хороший об'єкт. Не доробили пологове відділення. Ситуація подібна із Пашківською школою – почали роботи і фундамент тріснув. Провели цілий ряд експертиз, що забирає багато часу, в результаті будівля визнана аварійною. Ставити туди тяжке потужне обладнання, вентиляцію не можна. Максимум – вона може виконувати адміністративну функцію. Одночасно вирішувалось питання передачі майна громадам. На жаль, у цей час помер мер міста Анатолій Федорчук. Людина, яка працювала із цим об'єктом.
Передача лікарні від району місту була дуже складною. Щось місто погоджувалось забирати, щось – ні. Були борги. Виникло питання, як це все утримувати. Потім – лікарня буде обслуговувати не тільки бориспільчан, а ще ряд громад. Пропонували, аби й ті громади стали співвласниками. Почались “торги”, які затягнулись. А поки не визначено власника, кошти на будівництво виділити неможливо. Вдалося домовитись із містом, вони забрали лікарню, і на наступний рік готуємо проєкт будівництва пологового поряд із лікарнею.
Це буде два корпуси із повітряним скляним переходом, він буде з'єднаний із основною лікарнею. Дуже важливий момент – це лікарня біля аеропорту і там буде вертолітний майданчик. Наразі реалізується проєкт аеромедицини і вертоліт зможе приземлитись відразу на дах цього корпусу. Цікаво, що проєкт будівництва коштує дешевше, ніж той, за яким мали робити реконструкцію. До кінця року завершиться тендер і перші роботи навесні будуть розпочаті.
KV: Процес ліквідації РДА та райрад на Київщині проходив досить проблемно. Чи все вже комунальне майно передане до громад?
Василь Володін: Районні ради поки не ліквідуються, вони продовжують існувати, як юридичні особи, але без фінансування.
РДА ліквідовані повністю. Але там була така біда: голова і апарат адміністрації – окрема юридична особа, і кожен департамент – також окрема юридична особа. Наприклад, у одному з районів була така проблема – прийшов лист із суду про борг управління освіти у 1,5 млн гривень “Укртелекому”. Закрити цей борг можна лише із районного бюджету. А коштів там немає, ледве вистачає на зарплати. Єдине, чим область могла допомогти – нерозподіленими залишками минулорічних районних бюджетів. Але вони всі вже пішли на борги. Поки є борг, ліквідувати юридичну особу неможливо. Найбільше проблемних ліквідацій на Білоцерківщині. Це Сквирська РДА, є питання по бухгалтерії. Якесь майно у них не обліковувалось. Загалом не більше, ніж у 6-7 РДА залишаються проблеми із ліквідацією структурних підрозділів.
По районним радам складніше, бо тут є питання передачі майна, а також політична складова. Мені часто доводиться втручатись у процес. Наприклад, Обухів та Українка сперечались через лікарню. Район не хотів передавати тепломережу громаді. Питання – чим райрада буде компенсовувати різницю між економічно обгрунтованим тарифом та тарифом для населення? Кажуть – будемо шукати. Але це не відповідь. Коли з'явиться борг, тепло просто віключать. Дотиснули питання, передали в Обухів. У Вишгороді також доводилось втручатись.
Знову ж таки на Білоцерківщині часто втручався у ситуацію. Там є нерозподілені залишки, які не могли поділити. Білоцерківська райрада хотіла собі забрати залишки Таращанської райради, а Таращанська громада каже – чекайте, але ж об'єкти на утримання нам віддали, тому й кошти віддавайте. Були різні ситуації. Десь повністю передавали, десь домовлялись 70/30 або 50/50. Це вже не масштабна проблема. Були критичні об'єкти, які впливають на життєдіяльність громад. Усі вони передані.
KV: Яготинська громада мала звернутися до КОДА щодо включення проєкту будівництва сміттєвого полігону у відповідні обласні програми на 2022 рік. Чи дадуть громаді гроші на полігон? Як взагалі вирішуватимуть сміттєве питання в році, що надходить?
Василь Володін: Все залежить від того, наскільки гостро стоїть питання для населення. У наступному році ми плануємо розробити проєктно-кошторисну документацію на будівництво двох сміттєпереробних комплексів. Я вважаю, що за цим майбутнє. Але коли ми розглядаємо питання такого будівництва, усі світові інвестори, з якими я зустрічався, задають два питання – гарантоване завантаження сміттям та тарифи. Я спілкувався із мерами міст, ми проаналізували карту області і визначили дві локації – Бучанська та Бориспільська громади. Тут важлива також невелика відстань до Києва, аби підключити столичних перевізників, довантажити там, де не вистачатиме обласного сміття.
Після виготовлення проєктів ми говоритимемо з інвесторами не про глобальні плани та космічні кораблі, а про конкретні дії та кошторис. Бажаючих є багато. Але друге питання – тарифи. Це бізнес із довгостроковою перспективою, і інвестори хочуть розуміти стабільність тарифу. На жаль, у наших громадах, це політичне питання. Але одночасно це відповідальність усіх рівнів влади, і ми будемо це питання контролювати.
Щодо полігону в Яготині – якщо в Борисполі ми побудуємо сміттєпереробний завод, то вони зможуть возити сміття туди. Так, полігон це дешевше і зручніше. Але з точки зору екології – це не перспектива.
KV: Минув рік як територія Київщини була поділена на громади. Реформу децентралізації вже можна вважати успішною чи ще залишаються проблемні питання? Які?
Василь Володін: Реформа децентралізації в Україні та в Європі визнана однією з найуспішніших у нашій державі. Громади отримали додаткові можливості, повноваження. Я часто нагадую, що також вони отримали додаткову відповідальність. Якщо раніше голови їхали в область чи район, то тепер мають вирішувати питання самостійно. Легше ця реформа пройшла для тих, хто раніше працював в органах місцевого самоврядування і мав досвід. Деякі громади були створені до завершення реформи і наразі отримали ще більше ресурсів.
На завершення року є одна неспроможна громада в області – Поліська. З одного боку це об'єктивно, а з іншого – я все ж вважаю, що є певні суб'єктивні речі, на які можна впливати. Коли до мене приходить інвестор, я розумію, який голова буде сприяти у залученні його на територію. Деякі голови, навпаки, здають землю за копійки. Через це втрачає бюджет. На віддалених територіях основним активом є земля. І коли ми починаємо перевіряти ціни, то бачимо, що вони взагалі не об'єктивні. Кажуть, що договори укладені на багато років, тому не підвищують ціни. Але наразі вже почали підвищувати, я тут бачу позитивну тенденцію. Також є випадки, коли підприємства, які працюють в області, були зареєстровані у Києві, вони теж почали перереєстровуватись. Загалом є громади, де шукають причини, аби цього не робити, а є ті, які шукають механізми, як зробити. На наступний рік є завдання вивести усі підприємства “з тіні”.
KV: Наостанок, що ви кажете підлеглим, аби вони дивились з оптимізмом у 2022 рік?
Василь Володін: Багато хто каже, що я занадто демократичний. У мене не авторитарний режим керування, я намагаюсь до членів своєї команди достукатись, а не “зігнути, нагнути, примусити”. І в кожного я запитую – ти справді віриш у те, що робиш? Якщо ні, то в нас нічого не вийде. Якщо я бачу, що людина не вірить, то ми з нею прощаємось.
Коли ми робимо те, що подобається, і отримуємо від цього результат, тоді є оптимізм. Також я вірю в те, що пандемія колись закінчиться.
Читайте: Голова КОДА Володін: Щоб інвестиції прийшли до регіону, потрібні прозорі та легкі умови ведення бізнесу
Фото: KVКиевVласть
14 грудня 2021 г. 09:00
Раздел: Тексти
Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини не хочуть брати на себе компенсацію проїзду пільговикам
Бюджети громад можуть отримати нове навантаження: в комітетах Верховної ради розглядається законопроєкт № 6029, який передбачає розширення соціальних гарантій для борців за волю України. З-поміж них – пільгове перевезення, оплата якого може повністю лягти на плечі громад. Голови громад сприймають новелу обережно та наголошують: за законом фінансування загальнодержавних соцпрограм належить лише до компетенцій держави.
Як стало відомо KV, 1 грудня Асоціація міст України (АМУ) направила голові комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів Галині Третьяковій листа, в якому висловила своє бачення проблем законопроєкту "Про внесення змін до деяких законів України щодо відзначення внеску осіб, що боролись за волю України у ХХ столітті" (№ 6029), який нині перебуває на розгляді комітету.
Законопроєкт, з-поміж іншого, передбачає надати право безоплатного проїзду один раз на два роки залізничним, водним, повітряним або міжміським автомобільним транспортом, проїзд один раз на рік вказаними видами транспорту зі знижкою 50% борцям за незалежність України у XX столітті.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
"АМУ в цілому підтримує підвищення соціальної захищеності окремих категорій громадян, в той же час зазначає, що реалізація законопроєкту потребуватиме додаткових видатків з місцевих бюджетів в частині надання компенсації за пільгове перевезення вищезазначених категорій громадян”, – йдеться у зверненні.
Також в Асоціації підкреслили, що у ст. 142 Конституції України передбачено, що витрати органів місцевого самоврядування, які виникли внаслідок рішень органів державної влади, компенсуються державою.
А у запропонованому законопроєкті не передбачено джерела покриття пільг, що суперечить також статті 91 Регламенту Верховної Ради України.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм
Подписаться
АМУ проти
В АМУ впевнені: законопроєкт поставить пільгові категорії громадян у залежність від спроможності місцевих бюджетів. Адже не у всіх громадах є кошти для компенсації пільгового перевезення. А в разі неможливості забезпечити пільгу, може суттєво зрости соціальне напруження.
Загалом АМУ пропонує у законопроєкті закріпити фінансування пільгового проїзду за рахунок коштів державного бюджету і таким чином держава виконає свій обов’язок щодо фінансування пільгового проїзду.
Зміни
Законопроєкт пропонує внести зміни до двох законів, розширивши соціальні гарантії борців, які свого часу боролись за незалежність України.
По-перше, зміни стосуватимуться ЗУ "Про державні нагороди України" в частині ст.10. "Почесні звання України". До широкого списку таких почесних звань, як заслужені та народні вчителі, артисти, діячі мистецтв, лікарі, мати-героїня тощо (детальніше тут), буде включено ще і звання "Борець за волю України".
Загалом почесні звання присвоюються особам, які працюють у відповідній галузі економічної та соціально-культурної сфери не менше 10 років, мають високі трудові досягнення.
Звання ж "Борець за волю України" будуть присвоювати особам, які брали участь у всіх формах політичної, збройної та іншої колективної чи індивідуальної боротьби за незалежність України у XX столітті у складі органів влади, організацій, структур та формувань, перелічених у статті 1 ЗУ "Про правовий статус та вшанування пам’яті борців за незалежність України у XX столітті".
Зокрема у цій статі буде розширено правовий статус борців за незалежність. Так, крім органів влади УНР та ЗНР, Української Держави (Гетьманату), військових формувань цих органів, політичних партій тих часів, повстанських та партизанських загонів, а також Організації українських націоналістів, УПА, Організації українського визвольного руху другої половини XX століття тощо, борцями за незалежність буде визнана й Українська екологічна асоціація "Зелений світ" до 24 серпня 1991 року, яка була заснована після Чорнобильської катастрофи. Важливість вшанування діяльності цього руху законотворці детально обґрунтували в пояснювальній записці до законопроєкту.
Крім того, автори законопроєкту зауважують, що держава може надавати соціальні гарантії, пільги або виплати борцям та членам їхніх сімей. Але які саме пільги, чинним законом не визначено.
Тож до переліку соціальних гарантій, що має надавати держава, крім вже згаданого пільгового проїзду, включено безоплатне забезпечення санаторно-курортним лікуванням або одержання компенсації (порядок надання таких путівок визначаються КМУ), 75-% знижка на ліки, щорічне медобстеження і диспансеризація із залученням спеціалістів, першочергове обслуговування в лікувально-профілактичних закладах, аптеках, а ще – позачергове влаштування до закладів соцзахисту, безоплатна правова допомога та поховання за рахунок коштів держбюджету.
А також буде створено Єдиний державний реєстр борців за незалежність України.
На місцях
KV поцікавилися у керівників громад їхньою думкою щодо нововведень в частині розширення соціальних гарантій та прав категорії визначених у проєкті громадян. Спитали також, чи готові громади забезпечити їх пільговим проїздом у разі, якщо його компенсацію, перекладуть на місцеві бюджети.
Голова Фастівської міської громади Михайло Нетяжук
Стаття 142 Конституції України чітко говорить, що якщо органи держвлади приймають рішення, яке повинне виконувати місцеве самоврядування, то, разом з тим, держава повинна його профінансувати. Тому що законом "Про місцеве самоврядування в Україні" чітко визначено, що до власних повноважень відноситься, саме в разі наявності вільних коштів, прийняття місцевих пільг, а делегованими повноваженнями не передбачено фінансування загальнодержавних соцпрограм. Ми з великою повагою ставимося до всіх пільгових категорій, але наша позиція – це має фінансувати держава. До прикладу Чорнобильська зона і території, що постраждали від аварії на АЕС. Ці території самі по собі потребують підтримки. Якщо перекинути фінансування пільг на місцеві бюджети, то на цих територіях не залишиться коштів на фінансування будь-яких програм розвитку. Адже ледь не 100% їхніх жителів – пільговики. І замість розвитку, ця територія прийде в повний занепад. Тож громади категорично проти, коли такі видатки держава покладає на місця. Це не функція місцевого самоврядування – реалізація державних соцпрограм. Це суперечить законодавству.
Велика проблема і з залізничними перевезеннями. ЗУ "Про залізничний транспорт в Україні", зокрема, ст.7, чітко прописано, збитки Укрзалізниці за пільгові перевезення компенсує той орган, який прийняв рішення про надання пільги. Пільги надалися нормативно-правовими актами ВРУ. І, на жаль, ВРУ усунулась від вирішення цього питання. Більше того, Укрзалізниця, як держпідприємство, що перебуває в сфері управління Кабміну, не звертається до ВРУ з приводу виділення цих коштів, а позивається через суди щодо їх стягнення саме з місцевого самоврядування, хоча це суперечить нормам закону. Відбувається тиск на громади. Питання пільгового перевезення зараз потребує законодавчого врегулювання. Нині перевізники не одержують кошти за перевезення, хоча законом передбачено надання таких послуг. Громадяни, ніби-то, мають право, але не можуть ними скористатись, а той орган, що прийняв рішення про надання пільг, самоусунувся, зауваживши, що це не його відповідальність. Вважаю, потрібно не надавати безкоштовний проїзд, а монетизувати ці пільги. На рівні держбюджету приймається рішення, через Мінсоцполітики передбачаються кошти і управління соцзахисту здійснює виплату. А вже сам громадян приймає рішення: їздити безкоштовно чи витратити кошти на інші потреби. Нині ж є певні моменти зловживання. Коли громада робила фізоблік громадян, що користуються пільгами, то по звітам Укрзалізниці зазначена більша кількість перевезень, аніж продемонстрували дані обліку.
Голова Золочівської сільської громади Олександр Лазаренко:
Держава завжди декларує допомогу всім пільговим категоріям, а у результаті покладає все на органи місцевого самоврядування. На жаль, це негативна практика. Ми всі шануємо борців за незалежність. Та особисто я, наприклад, тільки за адресну допомогу. Якщо ми говоримо про пільговий проїзд, то нехай держава дасть адресну допомогу кожному борцю за незалежність. Це неправильно, якщо ми будемо компенсувати борцю допомогу, а інший, якщо не скористається послугою, не одержить нічого. Не може держава декларувати, не порадившись чи не мавши підтвердження, що громада має такий ресурс. У результаті держава озвучила, що ми зробимо пільговий проїзд борцям за незалежність, але нехай цю суму заплатить орган місцевого самоврядування. Взяли проголосили, що держава хоче, аби медики, лікарі, медсестри одержували 13 і 20 тисяч гривень зарплати, переклавши цю доплату на громади. Тільки держава забула повідомити, звідки нам брати ці кошти. Кожна ініціатива держави має бути підкріплена грошима, якщо ні, – це популізм.
Голова Немішаївської селищної громади Петро Перевозник:
Держава ініціює законопроєкти щодо пільгових перевезень, надання інших пільг тощо, приймає популярні закони, але вони лягають тягарем на місцеве самоврядування. Чи у нас сьогодні достойні бюджети чи вони можуть витримати всі ці пільгові перевезення? Лише одна тільки залізниця забирає багато коштів, у кого вона є. Залізниця робить відрахування по земельному податку, але пільгами вона забирає вдвічі більше. Тож, який в цьому сенс і для чого це робиться – важко сказати. Це питання ми розглядали разом із АМУ та Всеукраїнською асоціацією громад. І дійшли до висновку, що це додаткове навантаження на місцевий бюджет. Якщо держава буде надавати на це субсидію – це інша історія. Якщо ж субсидій не буде, громади не будуть спроможні закрити ці проплати. Як вчинила з пільговиками Немішаївська громада, ми запровадили "Квиток немішаївця". Здійснив мешканець поїздку – це зафіксувалось. І наприкінці місяця ми компенсуємо пільговикам цей проїзд. Таким чином, громада заощаджує в 4-5 разів кошти на перевезення. Якби нашу громаду взяли за приклад і впровадили такий квиток по всій Україні, то це дало б якийсь ефект.
Читайте:
Проект Децентрализация: Софиевская и Петропавловская Борщаговки не спешат объединяться
Проект “Децентрализация”: Войти в Озернянскую ОТО готовы лишь два сельсовета из шести
Проект “Децентрализация”: Великодымерская теробщина этой осенью идет на выборы
Проект “Децентрализация”: Медвинская теробщина идет на выборы в неполном составе
Проект “Децентрализация”: Фурсовская теробщина может лишиться части бюджета
Проект “Децентрализация”: Села Переяслав-Хмельницкого района отказались примкнуть к городу
Проект “Децентрализация”: Кагарлыкская теробщина объединит город и 26 сельсоветов
Проект “Децентрализация”. Политические амбиции мешают состояться большой Боярской теробщине
Проект “Децентрализация”: Тетиевская терробщина готовится к выборам в декабре
Проект "Децентрализация". Узинской терробщине придется поработать над развитием
Проект “Децентрализация”: КОГА тормозит назначение выборов в Циблевской терробщине
Проект “Децентрализация”: Гостомельская ОТО пойдет на выборы только в составе Киево-Святошинского района
Проект “Децентрализация”: Студениковская терробщина готовится к выборам в декабре
Проект “Децентрализация”: Предусмотренная Кабмином Дымерская ОТО может не состояться
Проект “Децентрализация”: Мироновская терробщина ждет позитивного вывода от КОГА
Проект “Децентрализация”: Ржищевская терробщина может стать проблемой для Кагарлыкского района
Проект “Децентрализация”: Ходосовская терробщина может объединить села трех районов
Проект “Децентрализация”: села Ставищенского района готовы митинговать против объединения
Проект “Децентрализация”: Яготинская терробщина не спешит на выборы
“Проект Децентрализация”: Создание Боярской ОТО дошло до суда
Проект “Децентрализация”. Сельсоветы потенциальной Вороньковской ОТО не готовы объединяться
Проект “Децентрализация”: Власти Згуровщины не готовы терять полномочия
Проект “Децентрализация”: Потенциальная Дмитровская терробщина уже год дожидается выборов
Проект “Децентрализация”: Гребенковская терробщина не может быть создана без согласия двух сельсоветов
“Проект Децентрализация”: Создание потенциальной Бышевской ОТО остановилось в 2015 году
Проект “Децентрализация”: Козин поборется за право быть центром терробщины
Проект “Децентрализация”: Пирновская терробщина может быть создана только принудительно
Проект “Децентрализация”: Процесс объединения в Барышевке даже не начали
Проект “Децентрализация”: Терробщина с центром в Украинке может быть названа Трипольской
Проект “Децентрализация”: Рожновская терробщина не может определиться с центром
“Проект Децентрализация”: Обухов может присоединить окрестные села
Проект “Децентрализация”: Иванковская ОТО поборется за зону отчуждения
Проект “Децентрализация”: Ташанская терробщина год ждет позитивного вывода КОГА
Проект “Децентрализация”: Березанская терробщина будет проходить процедуру создания ОТО заново
Проект “Децентрализация”: Володарский район не планирует объединяться в ближайшее время
Проект “Децентрализация”: Полесский район этим летом планирует начать процесс объединения
Проект “Децентрализация”: Богуславская ОТО может объединить не все сельсоветы
Проект “Децентрализация”: Ракитнянский район может объединиться в две терробщины
Проект “Децентрализация”: Калиновская терробщина может быть создана с разрешения Кабмина
Проект “Децентрализация”: Белая Церковь может присоединить три сельсовета
Проект “Децентрализация”: В Броварском районе может появиться Придеснянская терробщина
Проект “Децентрализация”: Потенциальная Вишневская ОТО начала процесс объединения
Проект “Децентрализация”: Германовка и Григоровка Обуховского района хотят быть центрами одной ОТО
Проект “Децентрализация”: Сельсоветы Таращанского района не хотят объединяться в терробщину
Проект “Децентрализация”: Процесс создания Чабановской терробщины стоит на месте
Проект “Децентрализация”: Скандальная Бучанская ОТО первой на Киевщине воспользовалась законом о присоединении
Проект “Децентрализация”: Потенциальная Томашовская терробщина объединит два района Киевщины
Проект “Децентрализация”: Ржищев начал присоединять села двух районов
Проект “Децентрализация”: Потенциальная Бородянская терробщина готова идти на выборы
Проект “Децентрализация”: Фастов планирует присоединить окружающие села
Проект “Децентрализация”: потенциальная Киево-Святошинская терробщина разделилась на две ОТО
Проект “Децентрализация”: КОГА утвердила Мироновскую терробщину
Проект “Децентрализация”: Заборский сельсовет не отдадут Боярке
Проект “Децентрализация”: Барышевская ОТО готовится к выборам
Проект “Децентрализация”: вялое руководство, имитация объединения и недостаточный результат
Проект “Децентрализация”: Обухов планирует присоединить один сельсовет
Проект “Децентрализация”: Березань присоединила пять сельсоветов
Проект “Децентрализация”: Богуславская ОТО не пошла на зимние выборы из-за бездействия КОГА
Проект “Децентрализация”: Ковалевскую терробщину за один день утвердили в КОГА и отправили на выборы
Проект “Децентрализация”: жители Клавдиево-Тарасово просят президента ускорить их объединение
Проект “Децентрализация”: выборы в терробщинах Киевщины под угрозой срыва
Проект “Децентрализация”: 4 сельсовета Иванковского района тормозят создание терробщины
Проект “Децентрализация”: в Бузовском сельсовете скандал из-за присоединения к Ирпеню
Проект “Децентрализация”: потенциальная Вишневская терробщина готовится подавать документы в КОГА
Проект “Децентрализация”: в Ирпене со скандалом пытаются присоединить два сельсовета
Проект “Децентрализация”: Полесский район отложил объединение на следующий год
Проект “Децентрализация”: еще 6 сельсоветов могли бы присоединиться к Ржищеву
Проект “Децентрализация”: терробщины Киевщины просят парламент провести объединение по закону
Проект “Децентрализация”: Киевщина оказалась в числе аутсайдеров рейтинга формирования ОТО
Проект “Децентрализация”: терробщинам Киевщины урезали дотацию на содержание школ и больниц
Проект “Децентрализация”: сельсоветы Белоцерковщины просят Киевоблсовет ускорить их присоединение к городу
Проект “Децентрализация”: Гройсмана просят разобраться с объединением территориальных общин на Згуровщине
Проект “Децентрализация”: протестующий Ворзель войдет в состав Бучанской ОТО
Проект “Децентрализация”: Киевская ОГА одобрила создание Томашовской терробщины
Проект Децентрализация: в Васильковском районе может появиться Калиновская терробщина
Проект Децентрализация: КОГА утвердила создание Глевахской ОТО
Проект Децентрализация: Созданию Макаровской ОТО угрожает новоявленная Комаровская община
Проект Децентрализация: Ташанская терробщина готова идти на выборы
Проект Децентрализация: Гребенковская терробщина поборется за положительное заключение КОГА
Проект Децентрализация: Гатное и Вита-Почтовая хотят спастись от столицы совместным объединением
Проект Децентрализация: Гостомель борется с Ирпенем за создание отдельной общины
Проект “Децентрализация”: администрация Терещука выдала общинам Киевщины еще два позитивных вывода
Проект “Децентрализация”: Калиновская община Броварского района может объединить четыре сельсовета
Проект “Децентрализация”: Сельсоветы Фастовского района надеются успеть добровольно объединиться в Кожанскую ОТО
Проект “Децентрализация”: теробщины Киевщины жалуются на нехватку инфраструктурной субвенции
Проект “Децентрализация”: судебное дело о присоединении Заборья к Боярке рассмотрят заново
Проект “Децентрализация”: смена власти в Копылове заблокировала создание Березовской терробщины
Проект “Децентрализация”: села Бориспольщины хотят спастись от города созданием Золочевской общины
Проект “Децентрализация”: КОГА утвердила создание Обуховской терробщины
Проект “Децентрализация”: Гоголевская община продолжит объединение после утверждения перспективного плана
Проект “Децентрализация”: процесс утверждения Вишневской общины может затянуться до конца года
Проект “Децентрализация”: Козинскую общину Обуховского района могут исключить из перспективного плана
Проект “Децентрализация”: в Бородянском районе суды тормозят объединение общин
Проект “Децентрализация”: Островская община просит президента Зеленского разобраться с решениями КОГА
Проект “Децентрализация”: села потенциальной Боровской ОТО может переманить новоявленная Мотовиловская община
Проект “Децентрализация”: миллионные долги могут оставить жителей Калитянской ОТО без воды и света
Проект “Децентрализация”: Таращанский район может разделиться на две общины
Проект “Децентрализация”: теробщины Киевщины недополучают налоги за землю
Проект “Децентрализация”: бюджеты четырех теробщин Киевщины оказались под угрозой
Проект “Децентрализация”: Киевщину могут поделить на шесть районов
Проект “Децентрализация”: пять теробщин Киевщины хотят расшириться за счет окрестных сел
Проект “Децентрализация”: села на Васильковщине, рассорившиеся из-за реформы, могут объединить насильно
Проект “Децентрализация”: Киевская ОГА дала сельсоветам последний шанс добровольно присоединиться к ОТО
Проект “Децентрализация”: Бориспольщина и Белая Церковь не определились с центрами развития теробщин
Проект “Децентрализация”: общины Киево-Святошинского района требуют от КОГА пересмотреть состав и количество местных общин
Проект “Децентрализация”: Киевоблсовет просит ВРУ и Кабмин разобраться с проблемными селами Киевщины
Проект “Децентрализация”: вокруг потенциальной Боярской теробщины разгорелся новый скандал
Проект “Децентрализация”: КОГА может вынести негативный вердикт потенциальной Пристоличной ОТО
Проект “Децентрализация”: села Киево-Святошинского района спешно взялись за объединение
Проект “Децентрализация”: Бориспольщину разделят на шесть теробщин
Проект “Децентрализация”: потенциальная Березовская ОТО под угрозой срыва
Проект “Децентрализация”: судьбу потенциальной Феодосиевской общины решит Кабмин
Проект “Децентрализация”: Мироновская ОТО расширила границы за счет трех сельсоветов
Проект “Децентрализация”: Богуславская ОТО просит Кабмин откорректировать перспективный план
Проект “Децентрализация”: Обуховская ОТО поборется за окружающие села с потенциальной Козинской общиной
Проєкт “Децентралізація”: Петропавлівська і Софіївська Борщагівки проти об'єднання з Вишневим та столицею
Проєкт “Децентралізація”: села Переяслав-Хмельницького району відстоюють потенційну Гайшинську громаду
Проєкт “Децентралізація”: найгучніші провали й успіхи Київщини у 2019 році
Проєкт “Децентралізація”: Київщина увійшла в ТОП-5 областей-аутсайдерів за рейтингом формування спроможних громад
Проєкт “Децентралізація”: на Київщині стартувало примусове об’єднання громад
Проєкт “Децентралізація”: сільради Київщини знову відмовляються об’єднуватися із містянами в одну громаду
Проєкт “Децентралізація”: села Миронівського та Кагарлицького районів готові протестувати проти Ржищівської ОТГ
Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини вимагають від уряду обіцяного ПДФО
Проєкт “Децентралізація”: зміни в Конституцію та права громад
Проєкт “Децентралізація”: десятки громад на Київщині запізнились втрапити в перспективний план
Проєкт “Децентралізація”: Київщина виступила за ліквідацію районних рад
Проєкт “Децентралізація”: села Києво-Святошинського району погрожують перекривати дороги у разі насильницького об'єднання
Проєкт “Децентралізація”: одиниці тергромад Київщини потрапили в рейтинг потужних ОТГ України
Проєкт “Децентралізація”: секвестр бюджету залишить ОТГ без засобів для існування та боротьби з епідемією
Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини озброюються засобами захисту та ведуть профілактичну боротьбу з коронавірусом
Проєкт “Децентралізація”: Ірпінь та Бородянка поборються за звання райцентру субрегіонального рівня
Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини нажахані перспективою укрупнення та централізації повноважень
Проєкт “Децентралізація”: громади Фастівського району виступили проти примусового об’єднання
Проєкт “Децентралізація”: Обухівська громада планує розширюватися за рахунок суміжних сіл
Проєкт “Децентралізація”: Кабмін схвалив ще 45 ОТГ Київщини
Проєкт “Децентралізація”: Вишгород зазіхнув на звання центру Приірпіння
Проєкт “Децентралізація”: Кабмін змінив конфігурації п’яти громад Києво-Святошинського району
Проєкт “Децентралізація”: Урядовий проєкт укрупнення районів обурив Київщину (опитування)
Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини позбавлять фінансової залежності від районних рад
Проєкт “Децентралізація”: громадам Київщини дозволили змінювати цільове призначення землі та затверджувати містобудівну документацію
Проєкт “Децентралізація”: села Київщини боронитимуть право на добровільне об’єднання в суді
Проєкт “Децентралізація”: Мінгромад обіцяє ОТГ поповнення бюджетів за рахунок ПДФО
Проєкт “Децентралізація”: асоціаціям Київщини не вдалось відстояти “мажоритарку” для сіл
Проєкт “Децентралізація”: На Київщині через недобровільність об’єднання знову судяться Боярка і Забір’я
Проєкт “Децентралізація”: Миронівська ОТГ планує заробляти на природі та інвестиціях
Проєкт “Децентралізація”: Студениківська ОТГ збагатиться за рахунок банку землі та “Ниви Переяславщини”
Проєкт “Децентралізація”: Фурсівській ОТГ не вистачає коштів на розвиток громади
Проєкт “Децентралізація”: Бородянська ОТГ розвиватиметься за рахунок донорів
Проєкт “Децентралізація”: Ржищівська ОТГ для одержання прибутків задіє водний та освітньо-туристичний потенціал
Проєкт “Децентралізація”: Баришівка мітить у п'ятірку найбагатших громад Київщини
Проєкт “Децентралізація”: Пісківська ОТГ хоче стати популярним курортом Київщини
Проєкт “Децентралізація”: Обухівська ОТГ спрямує на свій розвиток понад півмільярда гривень до 2030 року
Проєкт “Децентралізація”: Бучанська ОТГ направить мільйони на розбудову комфортної інфраструктури
Проєкт “Децентралізація”: Великодимерська ОТГ проведе інвентаризацію землі
Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини взялися ділити ОТГ на округи та обирати старост
Проєкт “Децентралізація”: Узинська ОТГ шукає 65 млн гривень на будівництво очисних споруд
Проєкт “Децентралізація”: держава переклала на старост владні компетенції сільських голів
Проєкт “Децентралізація”: обіцяні громадам землі за межами населених пунктів пустили з молотка
Проєкт “Децентралізація”: у тергромад Київщини бракує коштів на якісні адмінпослуги
Проєкт “Децентралізація”: на зміну дільничним у об'єднаних громадах прийдуть поліцейські офіцери
Проєкт “Децентралізація”: найгучніші провали й успіхи Київщини у 2020 році
Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини не можуть отримати від районів комунальне майно
Проєкт “Децентралізація”: статус і повноваження старост у громаді залежатимуть від Верховної Ради
Проєкт “Децентралізація”: у 2021 році Тетіївська громада збагатиться за рахунок гранту в 26 млн гривень
Проєкт “Децентралізація”: на Київщині почали ліквідовувати райони, перший на черзі – Згурівський
Проєкт “Децентралізація”: ліквідована Іванківська райрада залишила громаді-спадкоємцю мільйонні борги
Проєкт “Децентралізація”: голови громад мають право накладати вето лише на прийняті рішення ради
Проєкт “Децентралізація”: ліквідації Баришівського району заважають комунальні борги
Проєкт “Децентралізація”: Миронівську райраду ліквідують із боргами по зарплаті
Проєкт “Децентралізація”: депутати ВРУ взялися за урбанізацію міст
Проєкт “Децентралізація”: Київщина втрачає першість у рейтингу заможності громад
Проєкт “Децентралізація”: майно та активи Бородянського району розділили між шістьма громадами
Проєкт “Децентралізація”: Обухівський район віддасть Букринський плацдарм на утримання області
Проєкт “Децентралізація”: пандемія та безгрошів’я блокують розвиток культпослуг на Київщині
Проєкт “Децентралізація”: Держгеокадастру дозволили і далі розпоряджатися землями Київщини
Проєкт “Децентралізація”: Славутич збільшить бюджет за рахунок бізнес-парку та інвестицій
Проєкт “Децентралізація”: Васильківський район ліквідують упродовж місяця
Проєкт “Децентралізація”: уряд взявся за діджиталізацію тергромад
Проєкт “Децентралізація”: Київщина позмагається за гранти для розвитку громад
Проєкт “Децентралізація”: дві селищні громади Київщини заявили про бажання стати містом
Проєкт “Децентралізація”: на утримання громад хочуть передати приватизовані гуртожитки та бомбосховища
Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини формують партнерські об’єднання для збільшення ресурсів
Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини планують оптимізацію освітніх закладів
Проєкт “Децентралізація”: громади та асоціації Київщини виступають за збільшення ПДФО
Проєкт “Децентралізація”: громади можуть втратити мільйони разом з акцизом на тютюн
Проєкт “Децентралізація”: новоствореним райрадам Київщини бракує коштів на існування
Проєкт “Децентралізація”: громади просять уряд та Раду закріпити реформу на законодавчому рівні
Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини скаржаться на дублювання повноважень та бідність
Проєкт “Децентралізація”: тергромади навчать, як правильно роздавати землю
Проєкт “Децентралізація”: із бюджетів громад вилучатимуть кошти на охорону культурної спадщини
Проєкт “Децентралізація”: громади масово розпродують комунальне майно
Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини скаржаться на ProZorro
Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини стурбовані вимогами закону щодо заснування ліцеїв
Проєкт “Децентралізація”: найуспішніші громади Київщини
Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини хочуть зекономити на благоустрої за рахунок держсубвенції
Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини шукають кошти на покращення послуг своїх КП
Проєкт “Децентралізація”: громадам Київщини роздали кошти на інфраструктуру та ремонт доріг
Проєкт “Децентралізація”: тепломережі столичного регіону загрузли у боргах
Проєкт “Децентралізація”: тривають дискусії щодо права власності на майно тергромад
Проєкт “Децентралізація”: громадам Київщини не додали освітньої субвенції
Проєкт “Децентралізація”: Богуслав та Яготин розвиватимуться за рахунок ландшафтних парків
Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини виступають проти затягування перевиборів місцевого керівництва
Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини просять уряд не нищити їхню фінансову незалежність
Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини жаліються на порожні скарбниці
Проєкт “Децентралізація”: на Київщині громади ділять на округи та обирають старост по-новому
Проєкт “Децентралізація”: на Київщині взялися за створення безпечних громад
Проєкт “Децентралізація”: проблемні довгобуди перекладуть на місцеві громади
Фото: колаж KVКиевVласть
19 листопада 2021 г. 17:00
Раздел: Тексти
Від небес до землі: на Київщині побудують новий аеропорт, автостанції та відкриють залізничні напрямки
Головним перспективним документом розвитку Київської області, Схемою планування території, затверджено майбутню розбудову сфер наземного, залізничного та повітряного транспорту. Вона передбачає будівництво нового аеропорту, розвиток існуючих “повітряних воріт” області, прокладання залізничних колій та створення і реконструкцію з/д станцій. Торкнеться цей розвиток й автобусних перевезень, зокрема, заплановано закриття Центрального автовокзалу і двох автостанцій. Натомість область планує побудувати новий вокзал, станції та оптимізувати мережу перевезень.
Як стало відомо KV, 9 вересня депутати Київської обласної ради прийняли рішення “Про затвердження Схеми планування території Київської області”.
У документі зазначається, що основною його метою є розроблення раціональної планувальної організації території, спрямованої на забезпечення сприятливих умов проживання населення, раціонального використання природних ресурсів, розвитку галузей господарського комплексу, вдосконалення інженерно-транспортної інфраструктури, охорони навколишнього природного середовища та культурної спадщини, забезпечення цивільного захисту населення і територій. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Повітряний транспорт
Враховуючи значне зростання ділових, комерційних і туристичних перевезень, значно збільшиться доля транзитних перевезень як пасажирських, так і вантажних. На найближчі 15 років прогнозуються значні зростання транзитних потоків.
У цей час повітряні пасажирські перевезення столиці та області будуть обслуговувати міжнародні аеропорти “Бориспіль” та “Київ” ім. Сікорського (Жуляни). У подальшій перспективі цю роль на себе мають взяти два аеропорти – “Бориспіль” і новий аеропорт “Рославичі” в районі села Велика Бугаївка. Аеропорт “Київ” втратить своє значення, перетворившись на бізнес-центр і базу сервісного обслуговування літаків ділових людей з винесенням експлуатаційної роботи по обслуговуванню міжнародних і місцевих ліній на новий аеропорт.
Поки розвиток аеропорту “Київ” передбачається у напрямках покращення обслуговування внутрішніх та міжнародних рейсів на авіалініях на малі та середні відстані, а також організації на них прийому і відправлення туристичних рейсів. Планується створення центру авіаційних ділових зв'язків з розвитком сполучення на повітряних суднах бізнес-класу, а також створення та розвиток авіасервісу легких гвинтових літаків, які можуть бути особистого користування та загального призначення (повітряні таксі, авіарозвідка, аерофотознімання, повітряне ДАІ, швидка медична допомога тощо).
Ще планують модернізувати існуючий та завершити будівництво нового аеровокзалу на 600 пасажирів. Намічено введення в дію подовженої частини злітно-посадкової смуги, ремонт місць стоянки повітряних суден, забезпечення сучасними системами світлотехнічного обладнання. Для забезпечення сучасного рівня обслуговування пасажирів бізнес-класу передбачається будівництво бізнес-сектора з аеровокзальним комплексом, пунктом прокату та зберігання легкових автомобілів, ангаром-укриттям для повітряних суден.
Також передбачається подальша реконструкція і розвиток аеропорту “Бориспіль” з доведенням його до вимог норм міжнародної організації цивільної авіації. Так, після реконструкції другої льотної зони аеропорт в цілому зможе приймати і відправляти 54 млн пасажирів на рік з доведенням пропускної можливості до 4-5-х тисяч пасажирів на годину, що також дозволить обслуговувати літаки великої місткості (500-800 пасажирів).
Загальна площа земель, на яких розташований аеропорт, становитиме 947,3 га. Передбачається відведення додаткових ділянок площею 267,4 га під будівництво комплексів вантажних перевезень, паливопостачання, автостоянок, секторів державного підприємства “Україна”, бізнес-авіації, авіації загального призначення тощо. Планується реконструкція існуючої та будівництво нової під'їзної автодороги на відстані 80 метрів для розподілу транзитних потоків на в'їзді та виїзді і будівництво під’їзної естакади до термінальних комплексів для відокремлення пасажирів, які прибули, та тих, що відлітають. Також у зв'язку зі збільшенням обсягів пасажирських перевезень виникне потреба у розвитку спеціального колійного транспорту, що має зв'язок з термінальними комплексами аеропорту та експрес-зв'язок з транспортними вузлами Києва – системи “Повітряний експрес”.
Зростання вантажообороту Київського авіавузла відбуватиметься в основному за рахунок аеропорту “Гостомель”. Створення міжнародного авіаційного комплексу “Гостомель” має задовольнити потреби України в міжнародних перевезеннях вантажів, особливо великогабаритних і важких, а також подальшу інтеграцію України у світову систему економічних зв'язків з участю у великих міжнародних проєктах (енергетичних, сировинних, гуманітарних). Розглядається питання будівництва в розрахунковий період вантажного комплексу та нової штучної злітно-посадкової смуги.
Будівництво нового аеропорту “Рославичі” може бути розпочате за рахунок інвесторів у будь-який час і для будь-яких проєктів, наприклад, в комплексі економічної зони на територіях, прилеглих до зарезервованої під аеропорт. Резервування територій необхідно подовжувати і уточнити їх межі, включаючи межі обмеження забудови з умов безпеки польотів. Цей аеропорт передбачається ІІ класу з однією злітно-посадковою смугою, решта показників буде визначена на стадії формування технічно-економічного обґрунтування.
Залізничне сполучення
Роль та значення залізничного транспорту Київської області обумовлені його місцем в мережі залізниць України і загальноєвропейській транспортній системі, основу якої складають 10 міжнародних транспортних коридорів.
Програма створення та функціонування залізничних коридорів передбачає модернізацію та посилення залізничних дільниць, поліпшення якості перевезень і їх безпеки, підвищення вимог до інфраструктури залізничного транспорту, нової організації руху. В Київській області планують розбудову залізничного транспорту з метою інтеграції залізничної мережі України в систему Європейських залізничних ліній, у тому числі швидкісних та високошвидкісних. Передбачається також безперешкодний пропуск міжнародних залізничних вантажів через територію області, максимально можливе виведення сортувальної роботи та вантажного транзитного руху з міських територій, підвищення ролі залізничного транспорту в міських пасажироперевезеннях, організація комплексних пересадочних вузлів міського та приміського транспорту.
Для розвитку вузла залізничного транспорту планується будівництво залізничного обходу міста Києва від Коростенського до Ніжинського напрямку з мостовим переходом через річку Дніпро в районі міста Українка та влаштуванням двох сортувальних станцій Київ-Західний (на розрахунковий строк) та Київ-Східний (на перспективу) загальною довжиною в межах області 156 кілометрів. Першочерговим заходом є будівництво ділянки обходу між Фастівським і Миронівським напрямками з новою сортувальною станцією Київ-Західний від станції Нові Безрадичі до Київ-Західний та будівництво другої колії на ділянці Видубичі-Нові Безрадичі. Це дозволить вивести за межі Київського залізничного вузла значну частину транзитних вантажних потоків.
Ще планується відновлення обхідної лінії Фастівського вузла з будівництвом на ній нової сортувальної станції. Будівництво обхідної лінії Миронівського вузла та залізничних розв'язок в комплексі з будівництвом зовнішнього залізничного обходу Києва на перетині з магістральними лініями Київ-Тетерів, Київ-Фастів, Київ-Ніжин (в районі смт Клавдієво-Тарасове, Калинівка, Велика Димерка), в комплексі з будівництвом зовнішнього залізничного обходу міста Фастова та в районі зупинного пункту Лівий Берег.
На ділянках Жуляни-Глеваха та Київ-Миронівка буде споруджено додаткові головні колії. Малодіяльні під'їзні колії на вантажних станціях планують взагалі закрити. Будуть закриті також вантажні станції і двори Київ-Товарний, Київ-Дніпровський, вантажного двору станції Почайна, вантажної роботи на станції Київ-Пасажирський, сортувальної роботи на станції Дарниця.
На станції Фастів-1 побудують новий вокзальний комплекс, також з метою ліквідації залізничних переїздів в одному рівні будуть побудовані мости та шляхопроводи.
Передбачені також побудова другої головної колії на дільниці Київ-Трипілля, реконструкція існуючої під'їзної колії Київ-Вишгород з підключенням її до міської залізниці з організацією пересадки залізниця-метрополітен на станціях “Сирець” та “Почайна” для перевезень пасажиропотоку з Вишгородського напрямку. Ще у перспективі створення відокремленої лінії для системи “Повітряний експрес” від аеропорту “Бориспіль” до станції Дарниця з будівництвом додаткових колій від станції Нова Олександрівка до Дарниці на Гребінківському напрямку та другої колії від аеропорту до Великої Олександрівки.
На період до 2036 року прогнозується збільшення експлуатаційної довжини магістральних залізничних колій загального користування по Київській області з 844 кілометрів до 1000.
Мережа автостанцій
Розвиток мережі автостанції Київської області було затверджено з урахуванням пропозицій генерального плану розвитку міста Києва до 2025 року та його приміської зони, що розробляється.
Так, планується будівництво автовокзалу та двох автостанцій на в'їздах до Києва – автовокзалу “Харківський” в районі Харківської площі (чернігівський та харківський напрямки) та автостанцій “Троєщина” в районі проєктної Подільсько-Вигурівської лінії метрополітену і “Теремки” біля станції “Одеська” перспективної станції Оболонсько-Теремківської станції метро. На перспективу генеральним планом Києва передбачається будівництво ще двох автостанцій – “Новобіличі” (ковельський та житомирський напрямки) і “Червоний Хутір” (харківський та сумський напрямки), розміщених в районах периферійних станцій метрополітену, з закриттям автостанції “Дачна”.
Будуть проведені реконструкції на автостанціях “Полісся” та “Дарниця”, станція “Видубичі” залишається без змін. Передбачено закриття Центрального автовокзалу та станцій “Поділ” та “Південна”.
Нові автостанції побудують у колишніх районних центрах Бородянка, Васильків, Володарка, Згурівка та містах обласного значення Ірпені та Березані. При цьому існуючі автостанції області планують привести до належного технічного стану з впровадженням сучасного інформаційного забезпечення.
Передбачена подальша оптимізація мережі автобусних маршрутів у всіх видах сполучення та модернізація і придбання нового рухомого складу великої та середньої місткості.
Читайте:
Природний захист: на Київщині стануть заповідними ще 6% територій
Село і люди: інновації у сільському господарстві торкнуться більшості громад Київщини
День туриста: влада Київщини готує нові туристичні маршрути та рекреаційні зони
Київщина крокує в майбутнє: полігони, сміттєпереробні заводи та поводження зі сміттям
Київщина крокує в майбутнє: Велика кільцева, нові магістралі та платні дорогиКиевVласть
22 жовтня 2021 г. 13:50
Раздел: Новини
Подрядчик “Энергоатома” недоволен задержкой платежей по ЦХОЯТ и потенциальными рисками при работе с ядерными отходами
Госпредприятие НАЭК “Энергоатом” задерживает выплаты компании Holtec International по Централизованному хранилищу отработанного ядерного топлива (ЦХОЯТ). Кроме того, американская компания предостерегает от использования ненадлежащего оборудования при перемещении 130-тонного контейнера с ядерными отходами.
Об этом KV стало известно из сообщения издания “Наші гроші” со ссылкой на письмо компании Holtec.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Как сообщает компания Holtec, сейчас идет попытка обоснования подъема и перемещения 130-тонного контейнера с незаваренным многоцелевым контейнером с отработанным ядерным топливом внутри без крана, выполненного с учетом принципа единичного отказа. В компании Holtec подчеркивают, что считают это неприемлемым риском с огромными последствиями.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм
Подписаться
Кроме того, сообщается в письме, “Энергоатом” задерживает выплаты компании Holtec, что может привести к невыполнению обязательств по цепочке поставок.
Также президент Holtec Крис Сингх пишет, что после прекращения в январе 2020 года совещаний руководящего комитета проекта ЦХОЯТ в компании отсутствует четкое понимание подготовительных мероприятий, которые внедряются сотрудниками “Энергоатома”. Holtec не уверена, что процедуры работ на площадках, разработанные ею, учтены при выполнении работ по внедрению технологии. Более того, президенту Holtec неизвестно, будет ли проводиться самооценка для выявления скрытых слабых мест.
Как сообщала в прошлом году KV, в Чернобыльской зоне продолжается строительство инженерно-транспортных сетей хранилища для промежуточного хранения высокоактивных отходов, которые будут возвращаться из Российской Федерации после переработки. Открытое в позапрошлом году уголовное производство по подозрению в хищении средств при строительстве этих сетей не помешало заключить очередной договор на 112,6 млн гривен с корпорацией “Укртрансстрой”. В результате строительство инженерных сетей обойдется почти в 440 млн гривен.
Читайте: Роботу сховища ядерного палива у Чорнобилі паралізує несправна залізниця
Фото: НВ
КиевVласть
11 жовтня 2021 г. 11:00
Раздел: Тексти
Дарницкий мост свяжут с Днепровской набережной за 1,15 млрд гривен до конца 2022 года
Юго-Западная железная дорога АО "Укрзализныця" заказала работы по завершению строительства железнодорожно-автомобильного моста через Днепр на железнодорожном участке Киев-Московский – Дарница, больше известного как Дарницкий мост. За 1,15 млрд гривен там должны до конца 2022 года достроить съезды и заезды на Днепровскую набережную, без которых мост не может работать на полную мощность. Выполнять работы доверили украинско-немецкому предприятию “Автострада” из группы MS Capital Максима Шкиля.
Как стало известно KV из объявления электронной системы публичных закупок Prozorro, 30 сентября 2021 года региональный филиал "Юго-Западная железная дорога" АО "Укрзализныця" (*) заключил с ООО “Совместное украино-немецкое предприятие “Автострада” (**) договор на строительство железнодорожно-автомобильного мостового перехода через реку Днепр в Киеве (с подходами) на железнодорожном участке Киев-Московский – Дарница. Цена договора составила 1,15 млрд гривен.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Свои предложения для участия в тендере, кроме победителя, подавали еще три компании – ООО “Ростдорстрой”, АО “Киевметрострой” и ООО “Автомагистраль-Юг”. “Ростдорстрой” и “Киевметрострой” к аукциону не допустили из-за несоответствия квалификационным требованиям, а предложение “Автомагистраль-Юг” было дороже, чем у “Автострады”.
ООО “Совместное украино-немецкое предприятие “Автострада”, согласно договору, до конца 2022 года должно достроить съезды и заезды на мост с Днепровской набережной. Для этого ему необходимо обустроить опоры, установить прогоновые строения, смонтировать ограждение, уложить асфальт на шести участках – сооружения 3Л, 4Л, 5Л, 6Л, 7Л, 8Л, 9Л на схеме. В договоре указано, что работы на четыре участках – сооружениях 3Л, 4Л, 5Л, 6Л – частично выполнены, а на остальных – еще не начинались.
17 сентября 2021 года Госаудитслужба по результатам проведенного мониторинга закупки запросила у заказчика документы, которыми обоснованы технические и качественные характеристик предмета закупки, а также ее ожидаемая стоимость. В ответ “Укрзализныця” предоставила экспертную оценку ГП “Укргосстройэкспертиза” от 13.08.2021 года № 00-568/03-21, уточнив, что ожидаемая стоимость закупки определена как остаток недофинансирования строительства моста.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм
Подписаться
Напомним, строительство Дарницкого моста началось в 2004 году. На левом берегу этот мост ведет к развязке на Днепровской набережной и включает дорогу вдоль железнодорожных путей через Харьковский путепровод в направлении ж/д станции “Дарница”. На правом берегу заезды выходят на Надднепрянское шоссе. Мост имеет по три полосы движения в каждом направлении. Пропускная способность – 35 000 автомобилей в день.
В 2010-2011 годах на нем поочередно открыли движение ж/д транспорта, а также съезды и заезды автомобильной части моста на правом берегу. Запуск объекта состоялся 23 августа 2011 года. Сейчас на мосту отсутствуют автомобильные заезды на левом берегу Днепра.
Стоимость строительства этого моста была определена в размере 9,157 млрд гривен (распоряжение Кабмина от 11 июня 2008 № 837-р). Для реализации этого проекта еще в 2004 году правительство предоставило Deutsche Bank госгарантии на соответствующих целевой кредит в размере 700 млн. долларов.
Однако в 2016 году финансирование строительства было приостановлено. Тогда региональный филиал “Юго-Западная железная дорога” АО “Укрзализныця” просил Кабмин предусмотреть в госбюджете деньги на продолжение строительства съездов Дарницкого моста, но этот пункт при утверждении госбюджетов на 2016-2018 годы не включили. Завершению работ, среди прочего, также препятствовал долг "Юго-Западной железной дороги" перед турецким подрядчиком Dogus Insaat ve Ticaret A.S в размере 28,5 млн гривен.
В феврале 2018 года в Министерстве инфраструктуры заявляли о намерении завершить строительство Дарницкого моста за полтора-два года (готовность объекта на тот момент составляла 82,4%). В марте 2018 года уже Киевсовет напомнил Кабмину о необходимости предусмотреть финансирование на завершение этого строительства.
Читайте: Дарницкий мост в Киеве будут достраивать еще полтора-два года
В это же время Национальная полиция занялась расследованием коррупционных схем, вероятно, имевших место в ходе строительства Дарницкого моста. Как выяснили правоохранители, один из подрядчиков – ООО “Гидроинжбуд” – не имел в своем распоряжении необходимого оборудования и штата квалифицированных работников для подобного вида работ. С целью выполнения условий договора это ООО привлекало в качестве субподрядчиков ряд фирм с признаками фиктивности. Также следствие установило, что 16,7 млн гривен были выведены для обналичивания через фирмы-прокладки.
Читайте: Подрядчики “Укрзализныци” украли минимум 16 млн гривен на строительстве Дарницкого моста
В декабре 2020 года Киевская горгосадминистрация (КГГА) начала подготовку к принятию в коммунальную собственность составляющих объекта незавершенного строительства Дарницкого моста. Тогда велась работа по подготовке меморандума о взаимопонимании между представителями “Укрзализныци” и КГГА в вопросе разделения земельного участка на железнодорожном участке Киев-Московский – Дарница в Голосеевском районе Киева. В этом меморандуме планировали также предусмотреть возвращение земельных участков, расположенных под объектами передачи, территориальной общине Киева.
Читайте: Киевляне получат Дарницкий мост в недостроенном состоянии
В марте 2021 года “Укравтодор” и “Укрзализныця” подписали меморандум о совместном завершении строительства Дарницкого моста. В меморандуме указали, что после завершения строительства мост останется на балансе “Укрзализныци”.
Читайте: “Укравтодор” и “Укрзализныця” пообещали завершить строительство Дарницкого моста в Киеве до конца 2021 года
В мае 2021 года министр инфраструктуры Александр Кубраков сообщил, что для достройки Дарницкого моста его ведомство привлечет независимый международный технадзор, поскольку эта практика хорошо показала себя при строительстве мостов в Запорожье.
4 октября 2021 года в “Укрзализныце” сообщили, что Кабинет Министров выделил 500 млн гривен на завершение работ по достройке Дарницкого моста, а также то, что объект будут достраивать в рамках президентской программы “Большое строительство”.
Согласно данным аналитической системы Youcontrol, ООО “Совместное украино-немецкое предприятие “Автострада” зарегистрировано в 2015 году в Виннице. Уставный фонд – 310 млн гривен. Основной вид деятельности – строительство дорог и автострад. Учредитель – ООО “МС Капитал”, конечный бенефициар – Максим Шкиль (на коллаже). Директор – Анатолий Вакар.
По информации СМИ, ООО “Совместное украино-немецкое предприятие “Автострада” Максим Шкиль основал вместе со своим немецким партнером Вальтером Цахариасом.
ООО “Совместное украино-немецкое предприятие “Автострада” входит в бизнес-группу MS Capital Максима Шкиля. Группа объединяет компании сферы строительства дорог, логистики, продаж авто, АПК и других. Главные активы группы: ООО "Совместное украинско-немецкое предприятие "Автострада", ООО "Первая логистическая компания", ООО "3С Групп ", а также несколько гранитных карьеров и агропредприятий.
ООО “Совместное украино-немецкое предприятие “Автострада” было одной из компаний, которые в 2019 году основали Национальную ассоциацию дорожников Украины. В 2021 году стало известно, что в отношении этих компаний коммуникационная платформа “Лига антитраста” подавала заявление в АМКУ с перечнем признаков картельного сговора.
В мае 2021 года Максим Шкиль заявил, что “Автострада” выходит из состава Национальной ассоциации дорожников Украины. При этом, по данным Youcontrol, эта фирма до сих пор числится среди ее основателей вместе с ООО “Ростдорстрой”, ООО “Автомагистраль-Юг”, ООО “Техно-Буд-Центр”, ООО “Дрог-Строй Украина”, ООО “Автодор”, ООО “Онур Конструкцион Интернешнл”, ООО “Транс Лайн Групп” и ООО “ПС “Альтком”.
По результатам участия в публичных закупках ООО "Совместное украинско-немецкое предприятие "Автострада" заключило 180 договоров на 42 млрд гривен. Самые крупные заказчики – службы автомобильных дорог Винницкой, Черниговской, Хмельницкой, Черкасской областей (данные Clarity project.info)
Региональный филиал "Юго-Западная железная дорога" АО "Укрзализныця" – обособленный филиал АО “Укрзализныця”, который был зарегистрирован в 2015 году. Основной вид деятельности – грузовой и пассажирский транспорт. Исполнительный директор – Артем Миронович.
Обязанности главы правления АО "Укрзализныця" с августа 2021 года исполняет Александр Камышин.
* Регіональна філія "Південно-Західна залізниця" АТ "Укрзалізниця" (Код ЄДРПОУ: 40081221)
** ТОВ "Спільне україно-німецьке підприємство "Автострада” (Код ЄДРПОУ: 40148165)
Фото: коллаж KVКиевVласть
15 серпня 2021 г. 10:10
Раздел: Стиль
Одна з найголовніших подій цього літа - літні Олімпійські ігри в Токіо - звершилася
Кияни активно підтримували своїх спортивних героїв. З 24 липня по 8 серпня 2021 року відділом молоді та спорту Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації на території “Сирецького парку” поряд зі спортивними майданчиками організовано фан-зону для підтримки українських спортсменів – учасників ХХХІІ Олімпійських ігор.
У складі збірної України – 153 спортсмени, які виступали в 25 видах спорту. Це – найменша кількість спортсменів на літній Олімпіаді за часи незалежної України. Найбільша збірна виступала в Пекіні, тоді, у 2008 році, було заявлено 243 українці.
На превеликий жаль, Україна втратила ліцензії у десяти видах спорту. Сенсаційні антирекорди – у легкій атлетиці та фехтуванні.
Материал подготовлен в рамках Проекта "Юн-Пресс-KV"
Видання The Associated Press прогнозувало Україні 14 нагород – три золотих, сім срібних та чотири бронзові. Олімпійськими чемпіонами, на думку експертів, мали стати Ольга Харлан (фехтування), Жан Беленюк (греко-римська боротьба) та Ярослава Магучіх (стрибки у висоту).
Срібні призери, за прогнозами The Associated Press: Дар’я Білодід (дзюдо, до 48 кг), Олена Костевич (стрільба з пістолета, 25 метрів), Олена Кривицька (фехтування, шпага), Марина Бех-Романчук (легка атлетика, стрибки у довжину), Михайло Романчук (плавання, дві медалі – 800 та 1500 метрів вільним стилем), Олександр Хижняк (бокс, до 75 кг).
Прогнозовані експертами бронзові призери: Станіслав Горуна (карате, до 75 кг), Ігор Радівілов (гімнастика, опорний стрибок), Яків Хаммо (дзюдо, понад 100 кг), Олексій Середа та Олег Сербін (синхронні стрибки у воду, 10-метрова вишка).
Також українці могли претендувати на нагороди у артистичному плаванні та ще одній нагороді в карате (Анжеліка Терлюга), маунтенбайку (Яна Беломоїна), Ірина Деха (важка атлетика).
Найбільшу кількість медалей українці виборювали у 2008 році – 27 нагород: 7 золотих, 5 срібних, 15 бронзових.
Цього року Україна змогла на Олімпійських Іграх здобути 19 медалей: 1 — "золото" – Жан Беленюк (боротьба), 6 срібних – Михайло Романчук (плавання), Парвіз Насібов (боротьба), Анжеліка Терлюга (карате), Людмила Лузан / Анастасія Четверікова (веслування), Олександр Хижняк (бокс), Олена Старікова (велоспорт), а також 12 бронзових нагород – Дар'я Білодід (дзюдо), Ігор Рейзлін (фехтування), Олена Костевич / Олег Омельчук (стрільба), Михайло Романчук (плавання), Еліна Світоліна (теніс), Алла Черкасова (боротьба), Марта Фєдіна / Анастасія Савчук (артистичне плавання), Ірина Коляденко (боротьба), Людмила Лузан (веслування), Станіслав Горуна (карате), команда синхроністок (артистичне плавання), Ярослава Магучіх (стрибки у висоту). Двом спортсменам – плавцю Михайлові Романчуку та каноїстці Анастасії Лузан – вдалося двічі здобути медаль Олімпіади.
Кияни активно підтримували своїх спортивних героїв.
З 24 липня по 8 серпня 2021 року відділом молоді та спорту Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації на території “Сирецького парку” поряд зі спортивними майданчиками організовано фан-зону для підтримки українських спортсменів – учасників ХХХІІ Олімпійських ігор. На величезному мультимедійному екрані щодня з 10.00 до 20.00 год велася трансляція змагань Олімпійських ігор . А на спортивних локаціях Сирецького парку дитячо-юнацькими спортивними школами міста Києва, громадськими організаціями та федераціями з видів спорту за участю відомих тренерів і спортсменів міста Києва організовано та проведено понад 30 майстер-класів, показових виступів і тренувань. Малеча, підлітки та дорослі мали змогу спробувати себе у різних видах спорту: футбол, художня та спортивна гімнастики, регбі, дзюдо, тхеквондо, бокс, вільна та греко-римська боротьба, роликовий спорт, веслування та плавання, великий теніс, армреслінг, легка атлетика, баскетбол, парашутний спорт, стрільба з лука, кікбоксінг, авіамодельний спорт, перетягування канату, велоспорт, крикет тощо.
Щодня проводились спортивні вікторини та розіграші призів від Національного олімпійського комітету України, Київської міської державної адміністрації, відділу молоді та спорту Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації, ОСН “Сирець – 1”. Спонсорами заходу також виступили мотузковий парк “Цікава знахідка”, Київський зоопарк та Київська дитяча залізниця АТ “Українська залізниця”. Переможці та призери вікторин , змагань і майстер-класів отримали понад 60 подарункових сертифікатів до мотузкового парку, 100 квитків до Київського зоопарку, більше 100 дітей безкоштовно скористалися поїздкою дитячої магістралі.
7 серпня на платформі ZOOM відбулося пряме включення з Олімпійських ігор Токіо-Київ (фан-зона “Сирецький парк”).
Материал подготовлен в рамках Проекта "Юн-Пресс-KV"
Гостями фан-зони також стали відомі спортсмени України, серед яких неодноразовий чемпіон Європи та світу, Європейських ігор, олімпійський чемпіон 2016 року зі спортивної гімнастики Олег Верняєв; унікальна 10-річна дівчинка, більше 30-ти спортивних досягнень якої зареєстровані національними та світовими рекордами, які ще ніхто не робив (показала майстерклас) Ніколь Князєва; неодноразова переможниця чемпіонатів України, чемпіонка Всесвітньої гімназіади, срібна призерка чемпіонату світу 2021 року Крістіна Лакійчук (провела майстер-клас для малечі).
Майже щодня у фан-зоні відбувалися неодноразові зустрічі з параолімпійцями, які провели показове тренування з боччі (різновид боул-спорту (boules sport).. Загалом учасниками та глядачами заходу стало більше 5 000 осіб.
“Спорт об'єднує, надихає, зцілює й закохує”, – переконана начальник відділу молоді та спорту Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації Ольга Вязіна.
11 серпня 2021 г. 09:00
Раздел: Тексти
Без погодження ДАБІ: у Зоні відчуження запустили залізницю і готуються відкривати ЦСВЯП
Днями завершиться будівництво Централізованого сховища ядерного палива (ЦСВЯП) у Зоні відчуження. Для цього була відремонтована залізниця і навіть запущений тестовий потяг. Підрядна організація, що виконує роботи, “НАЕК “Енергоатом”, звернулась до Міненергетики, аби не отримувати дозвіл ДАБІ, а відразу вводити сховище в експлуатацію. Подейкують, що така метушня відбувається через бажання офіційно “перерізати стрічку” на День Незалежності. Тим часом місцеві готуються перекривати рух до Чорнобильської зони, оскільки обіцяні кошти на інфраструктуру отримали не в повному обсязі і побоюються, що після завершення будівництва взагалі залишаться без копійки.
Таємне листування
Як стало відомо KV із повідомлення на сайті “Наші гроші”, ДП “НАЕК “Енергоатом” надіслав листа до Міністерства енергетики, у якому просить, щоб уряд дозволив йому не отримувати від Державної архітектурно-будівельної інспекції України дозволи на виконання будівельних робіт та сертифікат про введення в експлуатацію об’єктів будівництва, якщо закупівля цих робіт становить державну таємницю. Йдеться про Централізоване сховище відпрацьованого ядерного палива (ЦСВЯП).Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Зазначається, що т.в.о. президента “Енергоатома” Петро Котін звернувся до міністра енергетики Германа Галущенка із пропозицією внести зміни до постанови Кабміну №406 від 7 червня 2017 року. Ця постанова містить перелік будівельних робіт, які не потребують документів, що дають право на їх виконання, та після закінчення яких об’єкт не підлягає прийняттю в експлуатацію. Наразі туди входить реконструкція, технічне переоснащення, реставрація, капітальний ремонт і нове будівництво об’єктів Служби зовнішньої розвідки, закупівля яких становить державну таємницю. Котін запропонував включити туди “Енергоатом” через кому після розвідки “з метою прискорення введення в експлуатацію ЦСВЯП”.
У пояснювальній записці до пропонованого проєкту постанови сказано, що “Енергоатом” реалізує стратегічно важливі для України проєкти будівництва. При цьому інформація про характеристики та складові комплексу об’єктів будівництва містить дані, що становлять державну таємницю. Витік цих даних може зашкодити інтересам національної безпеки України. Закупівлі таких робіт не підпадають під дію закону “Про публічні закупівлі”.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм
Подписаться
На думку авторів документу, з огляду на надзвичайну важливість будівельних робіт стратегічного значення, до них неможливо застосовувати загальні вимоги, встановлені законодавством у сфері містобудівної діяльності. Тривала процедура підготовки та погодження проєктно-дозвільної документації не дає можливість у стислі терміни провести відповідні роботи. Крім того, вона може призвести до витоку інформації і як наслідок загрожувати національній безпеці та розвитку стратегічно важливої галузі.
При цьому Котін запевняє, що “роботи на об’єкті здійснюватимуть з дотриманням вимог законодавства, будівельних норм, стандартів і правил та відповідно до розробленої і затвердженої в установленому законодавством порядку проєктної документації”.
Як прокоментував редактор сайту “Наші гроші” Юрій Ніколов на сторінці у Facebook, у разі прийняття змін до постанови Кабміну, “Енергоатом” зможе заявити про готовність об'єкту навіть якщо він буде не добудованим.
“Володимир Зеленський дуже хоче до Дня Незалежності перерізати якусь стрічку покрасівше. І одна з таких – це Централізоване сховище відпрацьованого ядерного палива у Чорнобильській зоні. Але ж біда. Тупо не встигають. Навіть приблизно не встигають. А відрапортувати про здачу об'єкта дуже хочеться. Навіть втягнули його в урядовий перелік заходів до святкування 30-ї річниці Незалежності. І ось що ці гаврики придумали. Вони попросили просто звільнити об'єкти “Енергоатому” від обов'язку отримувати дозволи та сертифікати. Тобто у будь-який момент вони скажуть “об'єкт готовий, але справку про готовність ми не покажемо, бо нам дозволили її не отримувати, бо недобудованому об'єкта такої складності та важливості її ніколи не дадуть, але нам було дуже треба встигнути до 24 серпня, то нас прирівняли до Служби зовнішньої розвідки, ось такі ми чоткі пацани”. Вибачте за сленг, але вже немає сил нормально реагувати на цей трешак. Ви уявляєте що буде, коли ці гаврики за звичкою щось вкрадуть або накалапуцають на будівництві радіоактивного об'єкта, а потім там щось йо*неться, бо будівельні професіонали не перевірили, що там будівельники Зеленського начудили у штурмовщинському угарі…", – написав він.
У коментарі KV голова первинної профспілкової організації НАЕК “Енергоатом” Олександр Лич розповів, що до офіційного відкриття необхідно провести налагоджувальні роботи.
“Коментувати лист до Міністерства енергетики я не буду, цим займався окремий відділ “Енергоатому”. До завершення усіх будівельних робіт по ЦСВЯП залишились лічені дні. Офіційне відкриття буде після проведення налагоджувальних робіт. По термінам складно сказати. Коли Державна інспекція ядерного регулювання прийме об'єкт, тоді й буде офіційний запуск”, – каже він. Відкриття залізниці
Раніше KV писала, що перший пусковий комплекс ЦСВЯП був відкритий ще у грудні минулого року, але він не міг повноцінно працювати через несправну залізницю.
29 липня “Енергоатом” повідомив про те, що відбувся тестовий прогін першого тестового спецпотяга, який віз імітатор контейнера з відпрацьованим ядерним паливом, реконструйованою залізничною ділянкою “Вільча – Янів” довжиною 43 км. Це саме та дорога, яка з'єднує центральну магістраль “Укрзалізниці” із ЦСВЯП.
Міністр енергетики Герман Галущенко підкреслив, що відкриття збудованої 43-кілометрової ділянки залізничної колії, яка з'єднає ЦСВЯП із залізничною мережею України, є вкрай важливим кроком для запуску Сховища. Він підкреслив, що запустити роботу сховища вони готові напередодні Дня Незалежності України 24 серпня.
“Ми готові запустити Централізоване сховище відпрацьованого ядерного палива в експлуатацію напередодні 30-ї річниці Незалежності України, і один із важливих кроків до цього – пуск залізниці на ділянці “Вільча – Янів”, – сказав міністр.Керівник “Енергоатому” Петро Котін зазначив, що 43 кілометри залізниці відремонтували за п'ять місяців. “Лише п‘ять місяців тому “Енергоатом” отримав на баланс 43 кілометри колії “Вільча – Янів”, яка потребувала серйозної реконструкції, а вже сьогодні ми є свідками проїзду тестового потяга”, – сказав Котін.
За його словами, “Енергоатом” не тільки знайшов кошти на реконструкцію під‘їзної колії, але й утримуватиме її на балансі.
“Саме цією колією, починаючи з вересня 2021 року, до ЦСВЯП підуть потяги з відпрацьованим ядерним паливом із трьох українських АЕС: Рівненської, Хмельницької та Южно-Української. А згодом, услід за провідними країнами світу, Україна розвиватиме технологію подальшого використання ВЯП. Тому сьогоднішня подія є надважливою і для майбутніх поколінь”, – каже він.
Він додав, що з початком експлуатації першого пускового комплексу ЦСВЯП атомники також докладатимуть зусиль, щоб відновити інфраструктуру, господарську й туристичну діяльність у Зоні відчуження, де розташоване сховище.
Нагадаємо, Іванківська, Поліська і Славутська громади, що межують із Зоною відчуження, мають отримати кошти у розмірі 10% від будівництва ЦСВЯП на соціально-економічний розвиток.
Проблеми коштів
Втім, фінансування прилеглих до Зони відчуження територій відбувається не без скандалів.
Наприкінці червня в Іванкові відбувся мітинг через несправедливий розподіл коштів між Іванківською, Поліською та Славутською громадами. Там вимагали прийняття законопроекту про внесення змін до статті 3 Закону України “Про поводження з відпрацьованим ядерним паливом щодо розміщення, проектування та будівництва централізованого сховища відпрацьованого ядерного палива реакторів типу ВВЕР вітчизняних атомних електростанцій” щодо пропорційного розподілу коштів на соціально-економічний розвиток прилеглих територій.
Законопроектом пропонується встановити чіткий розподіл коштів у такій пропорції: Іванківська громада – 50%, Поліська громада – 10%, місто Славутич – 40% від 10% загальної кошторисної вартості ЦСВЯП. Такий розподіл вважають справедливим з огляду на кількість проживаючих у цих громадах людей.
Як розповів KV депутат Іванківської громади Олег Береговий (ВО “Свобода”), “Енергоатом” перерахував області кошти не пропорційно до освоєнних на будівництві.
“У даному законопроєкті передбачається виключення обласної адміністрації із процесу розподілу коштів на наші території, аби вони надходили відразу на казначейські рахунки громад. Був висновок бюджетного комітету, що його потрібно приймати до 15 липня, інакше, згідно Бюджетного кодексу, у разі прийняття пізніше він почне діяти аж у 2023 році. До 15 липня його навіть не поставили на голосування. Хоча є і звернення депутатів громади, підтримане рішенням сесії, до Верховної Ради. Це була виключно наша ініціатива, Славутич та Іванків не брали участі. Поки ми провели попереджувальну акцію. У вересні плануємо мітинг із перекриттям руху до Зони відчуження, коли Рада вийде з канікул. Маємо також багато питань до “Енергоатому”. Вони поводяться дуже непорядно, лист до Міненергетики це лише підтвердив. У законі написано, що ми маємо пропорційно отримувати 10% від освоєнної суми будівництва. А на справі освоїли набато більше, ніж дали громадам. Коли я цікавився, то мені сказали, що більше 100 млн гривен нам не перерахували із тих коштів, які обіцяли. “Енергоатом” пояснює це тим, що вони майже банкрути. Але нас це не має хвилювати. Якщо вони не виконують зобов'язань, то потрібно змінювати підрядника. Зараз будівництво завершать і я не уявляю, яким чином ми будемо “вибивати” свої кошти на інфраструктуру”, – каже Береговий.
Нагадаємо, як раніше писала KV, Міністр енергетики Герман Галущенко повідомив, що Централізоване сховище відпрацьованого ядерного палива (ЦСВЯП) відкриється орієнтовно до Дня Незалежності (24 серпня). У той же час, в Чорнобильській зоні відчуження було відкрито реконструйовану ділянку залізничної колії "Вільча-Янов", яка веде до сховища.
Читайте: Ядерне безгрошів’я: Київщина недоотримала мільйони гривень через зупинку будівництва в Чорнобилі
Фото: колаж KVКиевVласть
15 липня 2021 г. 17:46
Раздел: Новини
“Укрзализныця“ готовится к запуску тестового поезда в зону отчуждения
“Укрзализныця” завершила реконструкцию пути между станциями Вильча и Янов, который соединяет зону отчуждения ЧАЭС с основной железнодорожной сетью. Сейчас ведутся подготовительные работы к запуску первого тестового поезда.
Об этом KV стало известно из сообщения пресс-службы АО “Укрзализныця”.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
“В июне мы выиграли тендер и подписали соглашение с Энергоатомом на реконструкцию указанного участка. Мы понимали важность проекта для страны, поэтому все работы были выполнены в рекордные сроки – за один месяц. Благодаря усилиям железнодорожников уже в ближайшее время начнет работу первое централизованное хранилище отработанного ядерного топлива”, – сообщил и.о. председателя правления АО “Укрзализныця” Иван Юрик.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм
Подписаться
Отмечается, что в ходе реконструкции участка было заменено железнодорожное полотно в соответствии с проектом и реконструировано 24,56 км путей, а еще 4,3 км обновлено средним ремонтом.
Уже в ближайшее время в зону отчуждения будут доставлять отработанное ядерное топливо из трех атомных электростанций: Ровенской, Хмельницкой и Южно-Украинской. Оно будет сохраняться там в течение следующих ста лет.
Как сообщала в прошлом году KV, в Чернобыльской зоне продолжается строительство инженерно-транспортных сетей хранилища для промежуточного хранения высокоактивных отходов, которые будут возвращаться из Российской Федерации после переработки. Открытое в позапрошлом году уголовное производство по подозрению в хищении средств при строительстве этих сетей не помешало заключить очередной договор на 112,6 млн гривен с корпорацией “Укртрансстрой”. В результате строительство инженерных сетей обойдется почти в 440 млн гривен.
Читайте: Роботу сховища ядерного палива у Чорнобилі паралізує несправна залізниця
Фото: пресс-служба АО “Укрзализныця”
КиевVласть
8 червня 2021 г. 14:26
Раздел: Новини
Фастів-Київ і Вишгород-Київ: на Київщині працюють над запуском нових приміських маршрутів
На Київщині триває робота над відкриттям ще двох залізничних приміських маршрутів – Фастів-Київ і Вишгород-Київ. Це один із дієвих способів покращити інфраструктуру столичного регіону.
Про це повідомив очільник Київської облдержадміністрації Василь Володін під час інтерв’ю виданню КиевVласть.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
“Щодня до столиці на роботу приїздить кілька десятків тисяч жителів регіону. Тобто працюють вони у Києві, а проживають в області, оскільки так економічно вигідніше. Щоб підвищити рівень комфортності, ми не лише розбудовуємо наші дороги в рамках програми Президента України Володимира Зеленського “Велике будівництво”. Також разом із регіональною філією “Південно-західна залізниця” ми розвиваємо залізничну інфраструктуру. Робимо це в межах проєкту “City Express”. Наприклад, навесні вже почали курсувати перші приміські електропоїзди на маршрутах Боярка-Вишневе-Київ і Святошин-Буча. Зараз працюємо над тим, щоб запустити ще два – перші приміські електропоїзди на маршрутах Боярка-Вишневе-Київ і Святошин-Буча”, – пояснив Василь Володін.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм
Подписаться
Він додав, що запуск додаткових залізничних маршрутів дозволяє жителям області не витрачати зайвий час у щільному автомобільному трафіку. Окрім цього, серед переваг – розвантаження автошляхів і зниження обсягів шкідливих викидів у повітря.
Читайте: До кінця року Київщина матиме ще 6 дітсадків – “Велике будівництво”
Фото: пресслужба КОДАКиевVласть
середа, 17 квітня 2024 г.
18:19
УВАГА!!! КиївВлада переїхала на новий домен
п'ятниця, 12 квітня 2024 г.
20:56
“Українська команда” передала велику партію дронів-літаків легендарному батальйону “Ахіллес”, - Палатний
20:51
Ексміністр оборони Резніков став директором безпекових і оборонних програм в ГО “Український інститут майбутнього”
20:45
Начальник КОВА Руслан Кравченко у Чернівцях взяв участь у Конгресі місцевих та регіональних влад при Президентові України
20:34
На київській ТЕЦ-5 встановлять додаткові генератори
20:20
В Україну повернули тіла 99 полеглих захисників
20:02
У Києві з суботи відновлює роботу автобус № 7 (схема)
19:54
На Бахмутському та Новопавлівському напрямках відбито понад 40 атак, загалом на фронті 81 боєзіткнення, - Генштаб ЗСУ
19:43
Представники громадськості вимагають припинити переслідування антикорупційних активістів та журналістів-розслідувачів
19:31
Відзавтра, 13 квітня, столичний автобус № 35 подовжить свій маршрут до вулиці Гліба Бабіча (схема)
19:13
“Укренерго” організувала для ветеранів війни програму навчання та працевлаштування “Разом”
19:01
На Броварщині витратять 1,86 млн гривень на облаштування дитмайданчиків
18:49
На вулиці Богатирській у Києві до 21 квітня обмужать рух транспорту (схема)
18:36
У Броварах з'явився новий патріотичний стінопис “Обіймаю тебе, моя Україно!”
18:17
Столична влада зупинила проведення аукціону з надання в оренду Житнього ринку
18:04
У реєстрі зниклих безвісти наразі налічується понад 2 тисяч дітей
11 квітня 2024 г. 14:29
“Азартна біда” давно вже не просто на порозі, а панує в нашому домі. Лобісти ігрового бізнесу вимушено трохи переформатовуються, але тягнуть час явно не в інтересах суспільства, не в інтересах обороноздатності та й не в інтересах українських сімей. І поки відкритим залишається питання: то ж на чиєму боці в цьому питанні Гарант Конституції?
10 квітня 2024 г. 15:44
В останні роки був в лікарнях виключно щоб зробити щеплення від COVID-19. Але минулий місяць змушений був добряче походити по лікарням, різним лікарям і діагностичним центрам.
11 березня 2024 г. 14:38
З весни минулого року ми стали аутсайдерами у війні технологій. Якщо спочатку в нас не вистачало (як і зараз не вистачає) традиційних озброєнь, боєприпасів, натомість були масово мавіки, дрони для скидів, фпв-дрони, а "чмобіки млинці з лопати їли", то тепер ми втратили ініціативу. За три-чотири місяці ми ризикуємо остаточно втратити здатність чинити опір чим-небудь ще, крім стрілецької зброї. Перетворимося на відчайдушних людей, на яких ведуть полювання машини з фільму "Термінатор". Треба негайно вживати радикальних заходів. Дилетанти і мародери від технологій мають поступитися місцем професіоналам і патріотам.
Календар подій