Засновник столичної  девелоперської компанії КАН Ігор Ніконов пояснив, чому ціни на житло в Києві постійно ростуть. Зокрема, однією з головних причин девелопер називає підвищення собівартості будівництва через дефіцит робочих рук. Про це KВ стало відомо з інтерв’ю засновника KAN Development Ігоря Ніконова для журналістки Раміни Есхакзай. Підписуйтесь на “КиївВладу”  “Собівартість будівництва вирісла. Дуже вирісла. По-перше, дуже складно знайти робітників, які будуть працювати. По-друге, у цих робітників заробітна плата за період війни вирісла в два рази. По-третє, багато людей боїться їхати з Західної України, тому що їх на блокпостах заберуть в армію. Тому величезний дефіцит робочої сили. І, безумовно, цей дефіцит створює умови для того, щоб була підвищена заробітна плата”, – розповідає Ніконов. Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться У KAN цю проблему частково вирішили: компанія робила акцент на наборі працівників саме з Києва, щоб їм не доводилось пересуватись країною. Однак, як стверджує Ніконов, це все одно не вирішує проблему повністю “В свій час ми зробили дуже непопулярний, нетрадиційний, на думку наших колег, рух. Ми залишили в нашій компанії, яка будує, генпідряднику, дуже багато киян. Їх оклади вище, ніж в “заробітчан”, які приїжджали з Західної України. Але зараз це нам дуже сильно допомагає, тому що люди тут, вони не бояться їздити, І вони працюють, за рахунок цього ми й не знижували темпи будівництва. Але це питання все одно є дуже великою проблемою зараз”, – додає девелопер. Як раніше писала KВ, столична девелоперська компанія KAN повідомила, що ввела в експлуатацію ще один будинок. Мова йде про 303 бо будинок 11 черги в ЖК “Республіка”. Читайте: У ЖК “Республіка” в Києві ввели в експлуатацію ще один будинок Фото: скріншот з відеоКиївВлада

КП “Головне управління комунального господарства” Вишневої міської ради Бучанського району 27 березня знову оголосило тендер на реконструкцію занедбаного кінотеатру під офіс мерії за 186 млн гривень. Проте анонімні фірми вже жаліються на вимоги, які вважають дискримінаційними. Про це, як передає KВ, йдеться у розслідуванні “Наші гроші” з посиланням на оголошення в електронній системі публічних закупівель Prozorro. Підписуйтесь на “КиївВладу”  Як йдеться у розслідуванні, півроку тому комунальне підприємство замовило ТОВ “Максима Буд” реконструкцію колишнього кінотеатру по вул. Святошинська, 11 за 193 млн гривень. Згідно тендерної документації, його мали перетворити на чотириповерхову громадську будівлю з індустріальним опорядженням фасадними і світлопрозорими панелями, де мали бути споруда цивільного захисту на 250 осіб, центр надання адміністративних послуг, кабінети органів місцевого самоврядування, сесійний зал міськади Вишневого і музей-виставкова зала. “Ціни деяких будівельних матеріалів у кошторисі тоді були дуже завищеними. Тільки по виявлених “Нашими грошима” позиціях переплата могла становити більше 5 млн гривень. Угоду розірвали без оплати за згодою сторін через кілька годин після публікації “Наших грошей””, – йдеться у повідомленні. Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться Натомість КП через чотири місяці знову оголосило тендер на реконструкцію. Воно трохи знизило очікувану вартість на 7 млн грн – зі 193 млн грн до 186 млн грн. У запитаннях до процедури анонімні фірми вже жаліються на вимоги, які вважають дискримінаційними. По-перше, скаржаться на вимогу щодо надання акту візуального огляду об’єкта за підписами представників сторін. Скаржник заявив, що телефон уповноваженої особи було вимкнено, як і будь-які інші телефони замовника у відкритих джерелах. Замовник відповів, що телефон уповноваженої особи доступний лише в її робочий час і що міг статися збій у мобільному зв’язку. Мовляв, можна звернутися на сайт чи електронну пошту або приїхати на об’єкт. По-друге, вимагався сплачений статутний капітал не нижче 999 999,99 грн. Анонімна фірма не розуміла, чому саме це підтверджує можливість виконати договір. Замовник відповів, що тендер не передбачає аванс, тому “розмір статутного капіталу характеризує можливості учасника виконати заявлені роботи та підтверджує його фінансову спроможність”.  Нагадаємо, у листопаді 2023 року KВ інформувала, що КП “Головне управління комунального господарства” Вишневої міськради Бучанського району за результатами тендеру замовило реконструкцію нежитлової будівлі по вул. Святошинській у м. Вишневе за 193,3 млн гривень у ТОВ “Максима Буд”. Ця сума є завищеною, оскільки ймовірна загальна переплата по тендеру може сягати 5 млн гривень. Через декілька днів KВ повідомила, що історія з реконструкцією у Вишневому за 193 млн гривень аварійного кінотеатру “Промінь” під будівлю мерії та ЦНАПу отримала несподіваний поворот. Обласна влада “рекомендувала” владі цього міста від таких планів під час війни відмовитися, після чого відповідний договір підряду було розірвано. Здавалося, цього всі і хотіли: місцеві вимагали зупинити цю закупівлю, мовляв, по-перше, у місті вистачає і більш нагальних проблем, а по-друге, триває війна і коштів насамперед потребує армія. Тоді в міськраді виправдовувалися, що без цієї реконструкції вона буквально опиниться на вулиці, адже орендовану нею будівлю необхідно негайно звільнити через її продаж в приватні руки. Тепер з відміною тендеру на реконструкцію закинутого кінотеатру, питання подальшого розташування мерії Вишневого постає ще гостріше, тому далі буде.  Читайте: Чому під час війни у Вишневому вирішили зводити нову будівлю мерії та що завадило таким планам Фото: з відкритих джерел  КиївВлада

У 2023 році столична влада продемонструвала одні з найгірших результатів наповнення бюджету за рахунок оренди і приватизації комунального майна за останні роки. Як стало відомо, від такої оренди до міської скарбниці надійшло 33,9 млн гривень, що більш ніж в половину менше планових показників, а від продажу комунальної нерухомості – 81,9 млн гривень (плюс ще 18.9 млн гривень, які були перераховані у 2024 році), що набагато менше ніж у попередні роки. Судячи з усього, причиною таких скромних надходжень до міського бюджету є і повномасштабна війна, яка знизила бізнес-активність у столиці, і систематичні порушення процедур і законодавства з боку профільних чиновників КМДА, які кожного року обходяться киянам у десятки мільйонів гривень. Про те, скільки коштів у 2023 році надійшло до столичного бюджету від оренди та малої приватизації комунального майна, КВ стало відомо з відповіді Департаменту комунальної власності Київської міськдержадміністрації (КМДА) на інформаційний запит редакції. Перевиконана приватизація Бюджетом Києва-2023 (затверджений рішенням столичної міськради №5828/5869 від 8 грудня 2022 року) було передбачено, що за підсумками року від приватизації комунального майна до міської скарбниці мало надійти 80 млн гривень. Цей плановий показник, до слова, на 20 млн гривень менший за той, що був позаминулого року (бюджетом столиці на 2022 рік передбачалися надходження від приватизації у розмірі 100 млн гривень). У результаті, за інформацією директора Департаменту комунальної власності КМДА Андрія Гудзя (на колажі), минулоріч чиновники “розпродали” комунальної власності на суму 81,9 млн гривень (перевиконали план на 2%). При цьому такі фактичні надходження є одними з найнижчих за останні роки: у 2015 році це джерело доходів поповнило столичну скарбницю на 272,3 млн гривень, у 2016-ому – на 92,9 млн гривень, у 2017-ому – на 111,9 млн гривень, у 2018-ому – на 149,1 млн гривень, у 2019-ому – на 68,46 млн гривень, в 2020-ому – на 155,9 млн гривень, в 2021-ому – на 116,6 млн гривень, а в 2022-ому – 116,5 млн. Також, за інформацією Департаменту комунальної власності КМДА, вже в 2024 році до столичного бюджету надійшли грошові кошти в сумі 18,9 млн гривень від минулорічної приватизації відповідно до укладених з покупцями цієї нерухомості договорів купівлі-продажу. Чиновники уточнили, що більше таких надходжень не передбачається.  Торішні і цьогорічні надходження стали можливими завдяки приватизації 37 об'єктів нерухомості загальною площею понад 4,1 тис. кв.м. Крім того, ще 2 об'єкти загальною площею 62,3 кв.м. були де-факто продані, але по ним станом на початок квітня 2024 року з невідомих причин не були підписані договори купівлі-продажу. Вочевидь, підписання цих угод вже і не планується, адже вище зазначалося, що чиновники більше не очікують надходжень від приватизації-2023.  Переважна більшість проданих будівель та приміщень – 31 об'єкт (в т.ч. ті, за якими не укладалися договори купівлі-продажу) – була продана чиновниками через електронний аукціон у системі Prozorro.Продажі. Ще 8 об'єктів були приватизовані шляхом викупу – діючі орендарі вклали в ремонт орендованих об'єктів певну кількість коштів (тобто здійснили т.зв. "невід'ємні поліпшення") і отримали можливість придбати їх в обхід прозорої процедури електронних торгів.  Найбільшим об'єктом, проданим столичною владою в 2023 році, стали нежитлові приміщення на Наддніпрянському шосе, 26 – їхня площа дорівнює 546,6 кв.м. Покупцем за 8,9 млн гривень (без урахування ПДВ) через процедуру аукціону в системі Prozorro.Продажі виступило ТОВ “Еулайф Груп- Послуги”, власником якого є Сергій Тігіпко – народний депутат III, IV та VII скликань (обирався як самовисуванець, від партії “За єдину Україну” та “Партії регіонів” відповідно), міністр економіки України (1999—2000 роки), віце-прем'єр-міністр (2010—2014 роки) та міністр соціальної політики (2010—2012 роки).  У свою чергу, найменшим об'єктом – з площею 5 кв.м. – було нежитлове приміщення на вул. Софіївській, 3. Його за 450,8 тис. гривень (з урахуванням ПДВ) за процедурою викупу приватизував фізична особа – підприємець Сергій Сімак, який раніше був орендарем цього об'єкта. Всі об'єкти комунальної власності, які столична влада продала або намагалася продати минулоріч, входили до приватизаційних списків, затверджених Київрадою у 2011 році, а також в 2020, 2021 та 2023 роках. При цьому, до “крайнього” переліку, затвердженого рішенням Київради №6929/6970 від 13 липня 2023-го, було включено 84 об'єкти, а тому, вочевидь, міська влада ще як мінімум на поточний рік має потенційні ресурси для наповнення столичного бюджету від приватизації будівель.  До слова, згідно з даними Департаменту комунальної власності КМДА, плани по надходженню коштів до міської скарбниці від відчуження комунального майна у 2024 році становлять 170 млн гривень. “Слабенькі” доходи від оренди Затверджуючи бюджет столиці на 2023 рік, Київрада та КМДА запланували заробити на оренді комунального майна 68,2 млн гривень. Це – один із найнижчих планових показників за останні роки. Для прикладу, в 2019-2021 роках столична влада планувала “заробляти” на цьому 89,9 млн гривень щорічно, а на 2022-ий спочатку були заплановані надходження в сумі 150 млн гривень, які надалі були скориговані в бік зменшення – до 20 млн гривень.  За підсумками 2022 року столична влада виконала свій план щодо наповнення бюджету від оренди комунальних об'єктів на 49,7% – до скарбниці Києва надійшло 33,9 млн гривень.  Такі результати наповнення бюджету є одними з найнижчих за останні роки, хоча сума і більша ніж за 2022 рік. Так, у 2015 році до міської скарбниці з цього джерела надійшло 113,3 млн гривень (тут і далі – без урахування коштів, що залишаються на рахунках підприємств-балансоутримувачів. – КВ), у 2016-ому – 109,2 млн, у 2017-ому – 85,9 млн, у 2018-ому – 87,7 млн, у 2019-ому – 101,9 млн, у 2020-ому – 88,6 млн, в 2021-ому – 52,28 млн, а в 2022-ому – 23,38 млн. Значна частина коштів, отриманих минулоріч за оренду комунального майна, залишилася на рахунках комунальних підприємств та установ, які є балансоутримувачами об'єктів оренди. Усього в 2023 році вони отримали 155,8 млн гривень (із врахуванням вищезгаданих 33,9 млн. – KВ).  Більшу частину надходжень від оренди балансоутримувачі майна не зобов'язані перераховувати до міської скарбниці. Комунальні некомерційні підприємства у сфері охорони здоров'я, КП “Київжитлоспецексплуатація”, а також підприємства і установи, що здійснюють утримання об'єктів житлового фонду, залишають “у себе” 100% отриманої орендної плати. Усі інші комунальні структури, підпорядковані КМДА і районним в Києві державним адміністраціям (РДА), повинні “ділитися” з бюджетом міста половиною (50%) таких надходжень. Що стосується планових показників на поточний рік, то столична влада, вочевидь, вирішила навіть не намагатися “натягнути сову на глобус” – при затвердженні бюджету-2024 було вирішено, що оренда комунальних об'єктів повинна принести міській скарбниці 42,4 млн гривень, що навіть менше, ніж планувалося торік. Що відбувається з комунальної власністю громади Як неодноразово повідомляла КВ, Департамент комунальної власності КМДА та Київрада мають вкрай незвичайне уявлення про те, як потрібно поводитися з комунальною власністю столичної громади – допускають чимало порушень законодавства при його оренді та приватизації.  Нагадаємо, у 2019 році підлеглі Віталія Кличка дуже пишалися продажем будівлі на вул. Михайла Грушевського, 3 – за стартової ціни аукціону 672,8 тис. гривень чиновники продали об'єкт за 33 млн гривень. Однак, надалі з'ясувалося, що покупець – ТОВ “Фід Бек Груп” – не міг використати цей об'єкт, оскільки на момент продажу юридично він зовсім не перебував у комунальній власності. У результаті компанія в судовому порядку добилася розірвання угоди. Читайте: “Лучшая приватизация 2019 года” обернулась для киевлян пшиком При цьому, за даними Департаменту комунальної власності КМДА і РДА, станом на червень 2020 року у столиці налічувалося понад сотню комунальних приміщень та будівель, які були зайняті чи захоплені “лівими” людьми. Загальна площа такого майна перевищувала 21 тис. кв. У прокуратурі Києва тоді били на сполох: правоохоронці вказували на те, що столична міськрада неефективно контролює використання комунальної власності, через що питання стосовно повернення “втрачених” об'єктів необхідно вирішувати в рамках кримінальних справ (їх на той час налічувалося понад п'ять десятків) та судових позовів. Читайте: Рейдерский бардак: как Андрей Гудзь “бережет” коммунальное имущество столицы Також правоохоронні органи мають численні претензії до столичних чиновників через недоотримання грошових коштів за оренду і приватизацію комунального майна. Зокрема, в рамках низки кримінальних проваджень за фактами службової недбалості (ч.2 ст. 367 КК України) в епіцентрі уваги Нацполіції опинилися і керівники Департаменту комунальної власності КМДА.  Наприклад, у справі щодо порушень при приватизації тенісних кортів на просп. Повітрофлотському, через яку столичний бюджет втратив, за попередніми оцінками, близько 47 млн гривень, підозри отримали Андрій Гудзь та його заступник Юрій Плотніков. А в рамках провадження щодо незаконного звільнення ГО “АНПВДП” від сплати орендної плати за користування приміщеннями на вул. Івана Франка, 26, літ. Б. яке, ймовірно, призвело до збитків на суму близько 200 тис. гривень, за тією ж статею було повідомлено про підозри все тому ж Гудзю та його першому заступнику Олегу Шмуляру. Крім того, ці двоє посадовців наразі офіційно є обвинуваченими у справі щодо незаконного зупинення нарахування плати за оренду будівлі кінотеатру “Київ” на вул. Великій Васильківській, 19. Нагадаємо, внаслідок таких дій чиновників столичний бюджет недоотримав близько 22,3 млн гривень. Читайте: Кримінальна приватизація: “тенісна партія Гудзя-Кононенка” могла коштувати бюджету Києва 47 млн гривень Андрій Гудзь очолює Департамент комунальної власності КМДА з 5 листопада 2014 року. З червня 2022 року здійснення повноважень КМДА у галузі управління комунальним майном та приватизації забезпечує заступник голови КМДА Владислав Андронов (також є депутатом Київради від партії “УДАР”). Фото: колаж КВКиївВлада

Борщагівська сільська рада Бучанського району Київської області оголосила тендер. Придбають модульні укриття – на них готові витратити 22 млн гривень. Про це KВ стало відомо з оголошення в електронній системі публічних закупівель Prozorro. Підписуйтесь на “КиївВладу”   Як йдеться в оголошенні, всього планують придбати 2 комплекти модульних укриттів на 50 людей, 1 комплект на 100, та 1 комплект – на 200 людей. Усі укриття мають мати основне приміщення та зону із перегородками для біотуалетів. Також товщина стін повинна бути не менше 600 мм, та товщина стін – не менше 400 мм. Виходи назовні обладнуються сертифікованими протипожежними дверима. До ціни пропозиції включаються усі податки і збори, вартість повного комплекту, доставлення та монтажу, земляні роботи та інші супутні витрати. Початок аукціону запланований на 9 квітня. Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться Що купували в столиці та на Київщині протягом минулого тижня дивіться у відео KВ: Читайте: Під Києвом побудують укриття в парку Фото: відкриті джерела КиївВлада

Протягом першого весняного місяця селищна влада Великої Димерки разом з підпорядкованими їй структурами зробили через Prozorro замовлень на 8,66 млн гривень. Найбільша частка цих коштів спрямована на ремонт та обслуговування вуличного освітлення громади, на електрику для обʼєктів критичної інфраструктури, а також на капремонти двох пошкоджених московитами садиб (в Заліссі та Богданівці). Також в громаді вирішили посилити безпекові заходи, придбавши для селищного “Муніципального центру безпеки” кросовер Suzuki Vitara. Приділили увагу і найменшим мешканцям, а саме вихованцям Великодимерського ліцею, для яких замовили лохину по 350 гривень та черешню по чверть тисячі гривень за кілограм. Як стало відомо KВ з даних публічного модуля аналітики BI.Prozorro, у березні 2024 року Великодимерська селищна рада і підпорядковані їй підприємства та заклади уклали за результатами публічних закупівель 43 договори загальною ціною 8,66 млн гривень. Найбільші замовлення Найбільшим замовленням Великої Димерки у березні став договір (ціна – 1,49 млн гривень) селищного Управління будівництва, житлово-комунального господарства та розвитку інфраструктури Великодимерської селищної ради на ремонт та техобслуговування мереж зовнішнього вуличного освітлення громади. Відповідний договір серед іншого передбачає заміну електромереж, ліхтарів та шаф керування, миття захисного скла світильників, обрізку дерев, знімання контрольних показів лічильників, вирівнювання опор та заміну пошкоджених опор. Такі послуги повинні будуть надаватися до кінця поточного року в селищі Велика Димерка та 21 селі однойменної громади – Гоголiв, Зоря, Богданiвка, Залiсся, Рудня, Шевченкове, Бобрик, Гайове, Жердова, Tapaciвкa, Вiльне, Захарiвка, Михайлiвка, Покровське, Пiдлiсся, Плоске, Першотравневе, Pycaнів Свiтильня, Кулаженці та Гребельки.Підписуйтесь на “КиївВладу”  На другій сходинці серед найбільших замовлень селища два договори загальною ціною 1,25 млн гривень цього ж Управління будівництва, ЖКГ та розвитку інфраструктури на виконання капремонтів житлових будинків садибного типу, які зазнали пошкоджень внаслідок російської агресії. Ремонтувати збираються два будинки за адресами вул. Київська, 108-А в селі Залісся (ціна договору 742,85 тис. гривень) та вул. Гайова, 60 в селі Богданівка (ціна договору – майже 515 тис. гривень). Термін виконання робіт – 31 грудня 2024 року. Третє місце посіло замовлення КП "Великодимерське" на 1,15 млн гривень електричної енергії. За ці кошти до кінця поточного року повинні будуть поставити 269000 кіловат-годин електрики для 32 обʼєктів громади, серез яких каналізаційні насосні станції, свердловини, котельні та теплові пункти. Четвертим серед найдорожчих замовлень стала велика закупівля Великодимерським ліцеєм овочів та фруктів на 829,6 тис. гривень. За ці кошти було замовлено 1600 кг свіжих огірків, 250 кг зеленої цибулі, 300 кг моркви, 800 кг капусти, 349 кг буряка, 500 кг солодкого свіжого перцю, 600 кг зеленого салату, 300 кг цвітної капусти, 700 кг черешні, 120 кг кропу, 2200 кг свіжих помідорів, 650 кг кабачків, 100 кг лохини та 700 кг полуниці. Ціни на деякі овочі та продукти різняться в залежності від місяця поставки. Наприклад, в квітні-червні тепличні огірки ліцею поставлять по 74 гривень за кг, а у червні-вересні вже польові огірки – по 35 гривень за кг. Причому польових замовляють лише 600 кілограм, а тепличних – цілу тонну. Ціна на черешню коливається від 130 до 150 гривень за кг, на полуницю – від 130 до 250 гривень, а от ціна на лохину, якої замовили 100 кг, буде стабільною – 350 гривень за кг.  Поставлятимуть городину партіями до кінця вересня 2024 року у дві школи (вул. Заліська, 3 та Броварська, 77-А) та два садки (вул. Промислова, 24 та Броварська, 68). Читайте: Великодимерський ліцей шукає постачальника лохини, черешень, полуниці, свіжих огірків та помідорів Заключним в ТОП-5 найбільших замовлень Великої Димерки є договір КЗ “Муніципальний центр безпеки” ціною 794 тис. гривень на покупку легкового автомобіля Suzuki Vitara. Автомобіль повинен бути поставлений за адресою замовника до 15 квітня 2024 року. Серед вимог до авто – 2023 рік випуску, сірий колір, автоматична коробка передач, обʼєм двигуна 1.6, підігрів передніх сидінь та кондиціонер. Також серед замовлень Великої Димерки у березні: проектно-кошторисна документація будівництва укриття Світильнянської гімназії (село Світильня, вул. Макаренка (Шкільна), 16-А) за майже 700 тис. гривень, два розкидачі піску РП-3 за 680 тис. гривень; техобслуговування системи відеоспостереження на території селища майже за 660 тис. гривень.  Найбільші замовники та підрядники Протягом березня у Великій Димерці доровори через Prozorro укладали 9 розпорядників коштів. Найбільшим замовником стало селищне Управління будівництва, ЖКГ та розвитку інфраструктури, яке за місяць зробило 13 замовлень загальною вартістю 3,5 млн гривень. Минулого місяця великодимерські бюджетні замовники укладали договори з 35 компаніями та підприємцями. Найбільшими підрядниками стали компанії, яким дісталися по одному найкоштовнішому договору березня. Так, у ТОВ “Обслуговуюча компанія Рентсервіс” (*) за 1,49 млн гривень замовили ремонт та техобслуговування мереж зовнішнього вуличного освітлення громади, ТОВ “Скай Софт” (**) за 1,15 млн гривень постачатиме електричну енергію для обʼєктів КП "Великодимерське", а ТОВ “Фруктов-Груп” (***) – за 829 тис. гривень фрукти та овочі для Великодимерського ліцею. 10 найбільших підрядників Великої Димерки у березніЗа даними аналітичної системи Youcontrol, ТОВ “Обслуговуюча компанія Рентсервіс” зареєстровано в 2021 році в селі Погреби Броварського району Київщини. Статутний фонд – 500 гривень. Основний вид діяльності – надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна. Засновник та керівник – Олександр Дарага. За даними Clarity Project, у результаті участі в публічних закупівлях “Обслуговуюча компанія Рентсервіс” уклала 24 договори на 4 млн гривень. Всі свої замовлення фірма отримала в межах Броварського району від трьох замовників – Зазимської сільради, підпорядкованого їй Центру культури, дозвілля та спорту, а також Управління будівництва, ЖКГ та розвитку інфраструктури Великодимерської селищної ради. Від останнього березневе замовлення на ремонт та техобслуговування вуличного освітлення є єдиним підрядом. ТОВ “Скай Софт” зареєстровано в 2003 році в Черкасах, після цього кілька разів змінювало місце реєстрації, зараз “прописане” в місті Сміла Черкаської області. Статутний фонд – 100 тис. гривень. Основний вид діяльності – торгівля електроенергією. Засновники – Сергій Бурячинський (керівник) та Андрій Шапошник. Андрій Шапошник в 2010 році був обраний депутатом Смілянської міськради від Партії регіонів. В 2015 році знову балотувався в цю раду вже від партії Антона Яценка (“Сила громад”), в 2020 році – від “Опозиційної платформи-За життя”, але безуспішно. В 2019 році був офіційним спостерігачем на президентських виборах від кандидата Олександра Вілкула. В результаті участі у публічних закупівлях ТОВ “Скай Софт” отримало 840 замовлень майже на 570 млн гривень. Більшість замовлень компанії дісталося в межах Черкаської області. Від замовників Великої Димерки березневий договір є перший досвідом співпраці. ТОВ “Фруктов-Груп” зареєстровано в березні 2023 року в Києві. Статутний фонд – 100 тис. гривень. Основний вид діяльності – оптова торгівля фруктами й овочами. Засновник та керівник – Юрій Чекараміт. ТОВ “Скай Софт” зареєстровано в столичній квартирі, де прописаний власник фірми. Раніше він мав реєстрацію в селі Красна Поляна Донецької області. Юрій Чекараміт також є співвласником компаній із співзвучними назвами – ТОВ “Фруктов”,  “Фруктов-Опт” та “Фруктов-Скай”.  В результаті участі у публічних закупівлях ТОВ “Фруктов-Груп” підписало 102 договори на 10 млн гривень. Найбільший замовник – КП “Фабрика-кухня "ГотуЇмо” Бучанської міськради. Нагадаємо, KВ аналізувала замовлення Великої Димерки також за травень 2023 року. Тоді бюджетні замовники селища уклали договорів майже на 10 млн гривень. Три чверті цих коштів спрямували на ремонти у двох десятках житлових будинків громади, які були пошкоджені під час кількатижневої окупації селища рашистами. Найбільші травневі підряди дісталися підприємцям, які наче були створені для виконання робіт на території Великодимерської громади, адже на той час всі свої замовлення отримали виключно від її влади.  Читайте: Справи насущні: скільки та на що у травні витрачала Велика Димерка Повноваження селищного голови Великої Димерки тимчасово здійснює секретар ради Олександр Борсук. Читайте також інші матеріали KВ про замовлення Києва, а також міських і селищних громад Київщини * ТОВ “Обслуговуюча компанія Рентсервіс” (код ЄДРПОУ: 44604471) ** ТОВ “Скай Софт” (код ЄДРПОУ: 32654545) *** ТОВ “Фруктов-Груп” (код ЄДРПОУ: 44924357) Фото: колаж KВ КиївВлада

ПрАТ “ХК “Київміськбуд” найближчим часом може пережити кардинальні зміни в своїй діяльності. Вони, вочевидь, пов’язані зі зміною керівництва компанії – нещодавно її Правління очолив Василь Олійник (на колажі крайній праворуч), який тривалий час працював у ТОВці з орбіти одіозної бізнесвумен Владислави Молчанової (на колажі в центрі праворуч). На переконання фахівців, остання наразі має проблеми із фінансуванням робіт на своїх будмайданчиках і може використати комунального забудовника в якості “донора” для цих проєктів. Попередньо йдеться про їхнє фінансування фактично за рахунок коштів міського бюджету – через схему із використанням спільних з “Київміськбудом” підрядників. Відповідно загроза недобудови десятків комплексів холдингової компанії, яка існує протягом останніх років, може стати реальнішою. Таким чином компанія, яку донедавна очолював фігурант численних корупційних скандалів Ігор Кушнір (на колажі крайній ліворуч), може повторити долю “Укрбуду”, який своїм крахом де-факто врятував її від банкрутства. Як стало відомо KВ із джерел серед столичних забудовників, найближчим часом в роботі ПрАТ “Холдингова компанія (ХК) “Київміськбуд” можуть відбутися кардинальні зміни. Вони пов'язані з кризою в фінансово-господарській діяльності цього забудовника, контрольний пакет акцій якого – 80% – знаходиться у власності територіальної громади столиці, а також з рокуванням його керівництва. Нагадаємо, наприкінці 2023 року багаторічний голова правління – президент цієї компанії Ігор Кушнір (очолював її з квітня 2012 року) на фоні численних скандалів був звільнений, а вже у лютому 2024-го на цю посаду було призначено Василя Олійника – екскерівника ТОВ “Спецбуд-Моноліт” (2018-2024 роки), яке входить до орбіти впливу засновниці девелоперської компанії “Stolitsa Group” Владислави Молчанової.  Крім того, у лютому новим головою Наглядової ради “Київміськбуду” став заступник голови Київської міськдержадміністрації (КМДА) Владислав Андронов. Він також є депутатом Київради діючого ІХ скликання від партії “УДАР”. На цій посаді він змінив іншого заступника Віталія Кличка – Миколу Поворозника, який виконував ці функції з грудня 2022 року.  KВ вирішила проаналізувати, з чим пов'язаний нинішній стан найбільшого комунального забудовника Києва і яким чином зміни в його керівництві можуть вплинути на сферу будівництва столиці. Передісторія “Київміськбуд” фактично веде свою історію з середини ХХ століття – його "пращуром” було Головне управління житлового і цивільного будівництва, створене в 1955 році при Київському міськвиконкомі. У 1963 році цю структуру було перейменовано в “Головкиївміськбуд”. Дане підприємство, яке обєднувало низку державних структур, зокрема, займалося виробництвом будівельних матеріалів і зведенням житлових і адміністративних будинків по всьому Києву, в тому числі – забудовувало та облаштовувало житловий масив Вигурівщина-Троєщина. У 1992-1995 роках “Головкиївміськбуд” пережив реформу – тоді це підприємство було перетворено міською владою в комунальну холдингову компанію, до складу якої увійшло 28 суб'єктів господарювання. Серед них – ВАТ “Трест “Київміськбуд-3”, ВАТ “Будмеханізація”, ВАТ “Асфальтобетонний завод”, ВАТ “Київелектромонтаж” тощо.  Уже в XXI столітті “Київміськбуд” став одним із найбільших забудовників столиці – принаймні за об'ємами будівництва. Зокрема, за підрахунками фахівців, у 2016 та другому півріччі 2021 року компанія займала перше місце в Києві за кількістю введених в експлуатацію квадратних метрів. Що цікаво, безпосередньо сам “Київміськбуд” не займався зведенням будинків – переважно він виступав замовником будівництва, а будівельні роботи виконували приватні генеральні підрядники. При цьому, за інформацією ЗМІ, чимало таких суб'єктів господарювання були пов’язані з керівництвом комунального забудовника, зокрема – його президентом Ігорем Кушнірем (про деякі з цих компаній мова йтиме нижче. – KВ). Більше того – у деяких випадках ПрАТ “ХК “Київміськбуд” або компанії, які входять до його складу, навіть не були замовниками будівництва ЖК. Тобто, фактично “Київміськбуд” був лише “ширмою” для приватних фірм, які використовували його бренд – не є секретом, що чимало громадян більше довіряють державним і комунальним компаніям, адже вони, мовляв, є більш “надійними”. Зокрема, таким чином будувалися ЖК на просп. Академіка Глушкова, 92б (замовник – ТОВ “Фірма Укрторг”), ЖК “Лейпцизька” (замовник – ТОВ “Мрія-Плюс”) тощо. При цьому, у другому проєкті партнером “Київміськбуду” виступав девелопер “BudCapital”, якого українські ЗМІ пов'язують із оточенням того ж Ігоря Кушніра і його бізнес-партнера Вадима Столара (народний депутат діючого IX скликання Верховної Ради, обраний від нині забороненої “ОПЗЖ”). Як неодноразово писала KВ, Столар має значні інтереси в сфері забудови столиці, а до 2020 року численні джерела навіть називали його “смотрящим по Києву”. Діяльність “Київміськбуду” неодноразово викликала питання у його інвесторів – покупців квартир. Наприклад, у вересні 2015 року під стінами КМДА відбувся мітинг громадян, які звинуватили компанію в систематичному невиконанні своїх зобов'язань як за термінами введення в експлуатацію багатоквартирних будинків, так і за якістю робіт. Тоді деякі з учасників акції протесту запевняли, що чекають на свої квартири понад три роки. Крім того, обурення інвесторів викликав і стан отриманого житла: люди не могли вселитися в квартири, оскільки в будинках не було світла, води, а каналізація не працювала. Також столична громадськість неодноразово висловлювала незадоволення окремим проєктами “Київміськбуду”. Одна з найгучніших історій мала місце в 2016 році, коли мешканці міста виступили проти будівництва ЖК у провулку Святошинському, 2. Вони зазначали, що ділянка за вказаною адресою ще 1992 році була виділена міською владою під будівництво дитсадка, але в подальшому, мовляв, була незаконно відведена “Київміськбуду”.  Під час розгорання цього конфлікту мешканці Святошина звинувачували керівництво компанії у неодноразових нападах “тітушок”, які відстоювали інтереси “Київміськбуду”. У свою чергу, у самій компанії наголошували на законності будівництва і заперечували “проплачені атаки бойовиків”. Апогею ця ситуація досягла у вересні 2016-го, коли члени “Азову”, які виступали на боці містян, заблокували офіс “Київміськбуду”, а компанія у відповідь на це заявила про “бойкот” – про зупинку робіт на всіх своїх об'єктах. Втім, надалі з різних причин забудовник відмовився від ідеї зводити житло в пров. Святошинському та відновив будівельну діяльність на інших майданчиках. Фатальний спадок “Укрбуду” Черговий “зірковий” етап в історії цієї корпорації розпочався близько п'яти років тому. Так, в другій половині 2019-го в кулуарах владних кабінетів та в соцмережах почали ширитися чутки, що “Київміськбуду” може бути доручено добудову якщо не всіх, то більшості житлових комплексів, будівництвом яких формально займалася Українська державна будівельна корпорація “Укрбуд”. Роботи на цих об'єктах, яких нараховувалося 26, на той час вже було заморожено. Офіційною причиною називалися фінансові проблеми цього державного забудовника, але інвестори даних ЖК – близько 13 тис. сімей – звинувачували осіб, які організовували ці роботи, у розкраданні коштів.  Серед тих, хто опинився в епіцентрі суспільної критики та уваги правоохоронних органів, був і одіозний Максим Микитась – ексочільник вказаної корпорації (2010-2016 роки), фактичний власник майже однойменного приватного ТОВ “Укрбуд Девелопмент”, яке насправді будувало більшість цих ЖК, і екснардеп (2016-2019 роки). Читайте: Повернення “Укрбуду”: Максим Микитась знову став власником компанії та “погрожує” все добудувати без “Київміськбуду” Невдовзі інформацію про участь “Київміськбуду” в добудові нерухомості “Укрбуду” було офіційно підтверджено. Зокрема, у грудні 2019 року про це заявив Президент України Володимир Зеленський, до якого, серед інших, інвестори “заморожених” ЖК зверталися за допомогою у вирішенні їхнього питання. 17 червня 2020 року, після вирішення низки організаційних та бюрократичних моментів, Кабінет Міністрів України видав розпорядження №772-р “Про заходи щодо розв’язання проблем інвесторів житлових комплексів, будівництво яких здійснювалося підприємствами — учасниками Української державної будівельної корпорації “Укрбуд”.  Згідно з цим документом, уряд дозволив “Київміськбуду” добудувати ЖК, зведенням яких займався “Укрбуд” – шляхом включення до договорів на будівництво. Надалі між “Київміськбудом” та “Укрбудом” було укладено низку договорів, згідно з якими перша компанія офіційно стала замовником проєктування і будівництва цих недобудованих ЖК. Також, відповідно до цих угод, “Київміськбуду” дозволили отримувати кошти на добудову таких комплексів із Фонду фінансування цього будівництва (фонд, до якого громадяни сплачували кошти за квартири в об'єктах “Укрбуду”. – КВ), управителем якого було ТОВ “Фінансова компанія (ФК) “Житло-Капітал”. Усього “Київміськбуду” було “довірено” добудову 18 житлових комплексів, серед яких – “Гармонія”, “Сонячна Рів’єра”, “Пектораль”, “Новомостицький”, “Харківський”, “Шевченківський”, “Злагода”, “Подол Град” тощо. Незважаючи на коронавірусний карантин 2020-2021 років, “Київміськбуд” до початку повномасштабної війни, до лютого 2022-го, ввів в експлуатацію 10 з цих ЖК.  Затримки по закінченню інших об'єктів у компанії в березні 2023 року пояснювали декількома причинами, серед яких – невирішенням земельних питань по ділянкам під цими комплексами (приклад – ЖК “Арт Хаус”) та фінансовими негараздами. Під останніми у “Київміськбуді” мали на увазі те, що фонди фінансування будівництва, мовляв, були спустошені, і до того ж – ТОВ “ФК “Житло-Капітал” начебто не поспішало перераховувати новому забудовнику кошти, які інвестори сплачували за квартири в “колишніх” комплексах “Укрбуду”.  Читайте: “Київміськбуд” повідомив подробиці добудови житлових комплексів “Укрбуду” Втім, не всі покупці нерухомості у цих ЖК вірили таким аргументам. Наприклад, у серпні 2023 року інвестори звернулися до Національного антикорупційного бюро (НАБУ) із заявою щодо розкрадання коштів посадовцями “Київміськбуду” при добудові низки “екс-укрбудівських” комплексів, у тому числі – ЖК “Отрада”. Зокрема, громадяни поскаржилися детективам НАБУ на те, що станом на грудень 2021 року готовність останнього об'єкту складала лише 50-60%, тоді як на той період він вже мав бути добудований. Також інвестори висловили думку, що “з огляду на тривалу відсутність належних заходів реагування з боку посадових осіб КМДА і депутатів Київради, наявні підстави вважати, що вони (чиновники і народні обранці. – КВ) могли бути причетні до [цих] ймовірних злочинів”.  Проте, жоден з можливих правопорушників не був притягнутий до кримінальної відповідальності, а все той же ЖК “Отрада” досі не введений в експлуатацію.  Не дивлячись на усі ці скандали, у березні 2023 року “Київміськбуд” звернувся до КМДА з проханням виділити грошові кошти в сумі 1 млрд гривень на добудову низки комплексів, серед яких – ЖК “Абрикосовий”, “Miraх”, “Урлівський-1 і “Урлівський-2”. При цьому, тоді в “Київміськбуді” зазначили, що для повного завершення усіх проектів збанкрутілого “Укрбуду” компанії не вистачає 1,7 млрд гривень – з урахуванням динаміки зростання вартості будівельних матеріалів та енергоносіїв. Також в компанії нагадали, що ще до повномасштабної війни “Київміськбуд” просив надати державні гарантії на отримання кредиту, який би допоміг збільшити темпи будівництва та розпочати нові черги будівництва в комплексах “Укрбуду”, проте всі такі розрахунки та пояснювальні записки Кабмін, мовляв, залишив без відповіді. Але отримати кошти з міської скарбниці “Київміськбуду” не судилося, і головною причиною цього стало…  журналістське розслідування. Так, 13 травня 2023 року медіа “Bihus.Info” у своєму матеріалі “Президентський люкс” оприлюднило дані, що “Київміськбуд” виплачував мільярди гривень фірмам, наближеним до Ігоря Кушніра. За інформацією журналістів, чотири такі ТОВки – “Укрбуд Інвест”, “Горбуд”, “Ягуар” та “Будівельно промислова компанія Ягуар” – у 2020-2021 роках отримали від комунального забудовника більше 3 мільярдів гривень за виконання будівельних робіт. Серед іншого, у “Bihus.Info” з’ясували, що родичі та оточення Кушніра забудувало розкішними котеджами землю в Козині, яку свого часу Київрада передала в користування “Київміськбуд”. Вже 25 травня того ж року Київрада створила тимчасову контрольну комісію (ТКК), яка мала б проаналізувати фінансово-господарську діяльність ПрАТ "ХК "Київміськбуд", а також перевірити інформацію стосовно цієї компанії, оприлюднену у вищезгаданому журналістському розслідуванні.  При цьому, в липні 2023 року, поки вказана ТКК здійснювала свою роботу, журналісти того ж медіа встановили, що компанія дружини Ігоря Кушніра у 2019-2020 роках придбала французьку фірму, на яку оформлена розкішна вілла на Лазуровому узбережжі з орієнтовною вартістю у 20 млн євро. Також “Bihus.Info” повідомило, що Кушнір із дружиною у травні того ж року підкорив вершину гори Еверест, виїхавши за кордон через стан здоров'я – третю групу інвалідності. Як результат – 6 липня 2023-го мер Києва Віталій Кличко повідомив про відсторонення Ігоря Кушніра від виконання обовʼязків керівника “Київміськбуду”. Втім, не дивлячись на усе це, результати аналізу роботи “Київміськбуду”, яким займалася ТКК Київради, були явно не такими, якими їх очікували побачити значна частина столичної громадськості та експертів. Так, 14 грудня 2023 року столична міськрада, затвердивши звіт по діяльності вказаної комісії, фактично визнала факт відсутності будь-яких порушень в роботі цього ПрАТ. Єдине, на що спромоглася столична влада – це рекомендувати наглядовій раді “Київміськбуду” посилити контроль за фінансово-економічною діяльністю компанії та забезпечити належну діяльність підрозділу внутрішнього фінансового контролю та аудиту на цьому ПрАТ.  Разом з тим, Київрада погодилася з висновком ТКК стосовно того, що потрібно рекомендувати КМДА здійснювати закупівлю житла у “Київміськбуду” в  обсягах, які “раніше в своїх висновках зазначила аудиторська компанія “Ernst & Young”, а також розглянути можливість виділення фінансової позики або докапіталізації забудовника. Коім того, ТКК рекомендувала столичній міськраді звернутись до Кабміну з вимогою щодо компенсації “Київміськбуду” сумарного запланованого збитку, пов’язаного з добудовою проєктів будівельної корпорації “Укрбуд”, у сумі 2,28 млрд гривень. Втім, менше ніж через тиждень, 20 грудня 2023 року, перший заступник голови КМДА, тодішній очільник Наглядової ради “Київміськбуду” Микола Поворозник повідомив про звільнення Ігоря Кушніра з посади голови правління – президента цього ПрАТ. Також чиновник зазначив, що виконуючому обов’язки керівника “Київміськбуду”, яким тоді було обрано Едуарда Шевчука, Наглядова рада доручила “розробити план для виходу ПрАТ на сталі показники діяльності”. Для цього, мовляв, в.о. голови Правління спільно із Правлінням, зокрема, “мають розробити стратегічний план стабілізації фінансово-економічного стану підприємства, а також налагодити роботу з інвесторами”. Що думають фахівці Столичний адвокат і правозахисник Олександр Дядюк зазначає, що не дивлячись на те, що 80% акцій “Київміськбуду” належать територіальній громаді Києва, ця компанія протягом трьох десятиліть свого існування фактично була безконтрольною – влада міста ніяк не впливала на її роботу. Разом з тим, за його словами, майже все, що заробляв цей забудовник, ймовірно, розкрадалося його топ-менеджментом і керівництвом Києва. При цьому, за підрахунками Олександра Дядюка, для прикладу, чиста рентабельність “Київміськбуду”, тобто співвідношення чистого фінансового результату (прибутку) до витрат, в 2018 році складала 0,9%, у 2019-ому – 1,1%, а в 2020-ому – взагалі 0,2%. На переконання фахівця, ці показники явно штучно занижені. “Це був найбільший забудовник Києва за об'ємами [будівництва]. Але практично ця компанія офіційно працювала на межі рентабельності – близько 1-2% – та показувала мізерні прибутки. Хоча всі знають, що до 2022 року в столиці був будівельний бум. Більше того, ці прибутки майже всі виводилися. Напевно ж Кушнір, який не має власного бізнесу, за щось купив собі віллу в Монако за 20 млн євро, і я думаю, що купив не за останні гроші. На мою думку, половину він віддавав Кличку за те, що його тримали і заплющували очі на те, що він виводить гроші. При цьому “Київміськбуд” має величезні борги перед підрядниками. Ні грошей, нічого немає. І де все це поділося?” – розповів KВ Олександр Дядюк.  За його словами, існувало відразу декілька схем виведення коштів з “Київміськбуду”, для яких використовувалися його приватні підрядники. Зокрема – через завищення обсягів робіт, а також через розрахунок з цими підрядниками за допомогою квартир, які обліковувалися за заниженими неринковими цінами та які в подальшому продавалися вже за “справжніми” розцінками. “Треба розуміти, що “Київміськбуд”, як і всі інші великі забудовники, по суті не є забудовником. Він – девелопер, який залучає гроші [від громадян на будівництво ЖК]. Я сумніваюсь, що в “Київміськбуді” є хоч одна лопата або в штаті є хоч один муляр. Скоріш за все, нема. Насправді, “Київміськбуд” навіть туалета не збудував за часи Незалежності України. Будують так звані підрядники. Гроші виводяться просто. Підрядники та субпідрядники завищують ціни та об'єми виконаних робіт. Таким чином підрядники мають гіперприбутки, гроші виводяться [через ці компанії], і за них потім купуються вілли в Монако. Також іноді з підрядниками розраховуються квартирами, якщо, наприклад, у “Київміськбуду” нема грошей. І ці квартири віддаються [підрядникам] за нижчими цінами. Таким чином “Київміськбуд” “роздягається до нитки”, – зазначив Олександр Дядюк. Правозахисник також звернув увагу на “нестикування” фінансових показників “Київміськбуду” при завершенні добудови комплексів “Укрбуду”. Так, він нагадав, що комунальний забудовник отримав “у спадок” від державної корпорації близько 1 млрд гривень “живих грошей”, а також квартир на суму майже 3 млрд гривень. При цьому, за інформацією Дядюка, вартість цієї нерухомості, вочевидь, також була дуже заниженою, і насправді вона коштувала близько 4 млрд гривень. Фахівець, із посиланням на вищезгаданого Максима Микитася, зазначив, що “Київміськбуд” вклав у добудову будинків “Укрбуду” лише 1,2 млрд, через що ні Олександру Дядюку, ні іншим експертам незрозуміло, куди поділись ще близько 4 млрд гривень.  Виходячи з цього, Дядюк не погоджується з тезою про те, що “Київміськбуд” був “рятувальником” інвесторів “Укрбуду”, яку раніше активно “розганяли” посадовці холдингової компанії та керівництво столиці. Бо вже на той момент, коли “Київміськбуд” “заходив” на ці недобудовані об’єкти, компанія переживала не найкращі часи, а тому саме “Укрбуд”, ймовірно, і допоміг їй залишитися на плаву хоча б на деякий час. “Київміськбуд” продавав об'єкти в будинках “Укрбуду”, але кошти вкладав не в “укрбудівські” об’єкти – вони або вкладалися в свої об'єкти, або десь виводилися. Тому це не “Київміськбуду” врятував “Укрбуд”. Площі “Укрбуду” виступили кисневою подушкою і рятувальним колом для “Київміськбуду”, який, продаючи ці активи, ще трохи протянув. Інакше вже б у 2020 році могло статися банкрутство”, – вважає експерт. На переконання Олександра Дядюка, забудовниця Владислава Молчанова, з якою пов'язують нового президента “Київміськбуду” Василя Олійника, може використати цю холдингову компанію майже так само, як та свого часу використала “Укрбуд”. Йдеться про те, що, цілком ймовірно, ті кошти, які “Київміськбуд” в майбутньому все ж отримає з бюджету Києва на будівництво своїх об'єктів, у результаті можуть опинитися саме “в руках” компаній із орбіти “Stolitsa Group”. Інтерес Молчанової, на думку Олександра Дядюка, може бути обґрунтований в тому числі не найкращим фінансовим станом її компаній.  Для вирішення цих проблем, як вважає правозахисник, може бути використана схема зі спільними підрядниками: коли одні і ті ж компанії будуватимуть об'єкти і для “Київміськбуду”, і для “Stolitsa Group”, але використовуватимуться для цього не ті кошти, які компанії Молчанової залучили на свої проєкти від громадян, а фінансові ресурси з міської скарбниці. Тобто, ймовірно, на кошти столичних платників податків будуть зводитися будинки обох вказаних девелоперських компаній, і більш ніж очевидно, що цих коштів не вистачить для добудови об'єктів “Київміськбуду”, в результаті чого можуть постраждати інвестори цієї компанії.  В якості прикладу Олександр Дядюк навів ситуацію із завершенням будівництва об'єктів збанкрутілого банку “Аркада”, яким займається саме “Stolitsa Group”.  Нагадаємо, інвестори ЖК “Патріотика на озерах” (нова назва – Н2О”) і “Еврика” (експроєкти “Аркади”) незадоволені тим, як компанії, що входять до орбіти Владислави Молчанової, виконують свої зобов'язання щодо термінів будівництва цих комплексів. Крім того, вони висловлюють обурення з приводу того, що від них начебто вимагають додатково оплачувати вже придбані квадратні метри – навіть  незважаючи на те, що раніше Молчанова обіцяла добудувати ці ЖК без доплат з боку покупців квартир та навіть обіцяла взяти кредит, щоб відновити роботи. Інвестори впевнені: ті кошти, за які повинні бути добудовані “колишні” комплекси “Аркади”, були направлені на будівництво інших об'єктів “Stolitsa Group”, наприклад ЖК “Варшавський”. Читайте: Будівництво без кінця і краю: інвестори ЖК “Патріотика на озерах” і ЖК “Еврика” вимагають розслідувати роботу “Stolitsa Group” “Молчанова не рятує забудовників, а “висмоктує” залишки активів. Фонд гарантування вкладів перерахував 250 млн гривень, виручених з продажу будівлі банку, компанії “Гарант-Капітал” (ТОВ, яке є управителем фондів добудови об'єктів “Аркади”. – KВ), і їх вже немає. І ніхто нічого не добудовує в “Аркаді”. Вона нічого добудовувати не буде. Я думаю, що, скоріш за все, буде така схема. Якщо Київ дасть кошти на поповнення статутного капіталу [“Київміськбуду”] або на викуп збудованих ним квартир, то знову через підрядників кошти виведуть на Молчанову. Наприклад, через якусь підрядну організацію, яка може працювати і з “Київміськбудом”, і зі “Stolitsa Group ”. А потім цей підрядник може заявити про своє банкрутство. Я думаю, що Молчанова “зайшла” в “Київміськбуд”, щоб використати його як донора [для своїх проєктів], бо вона зараз бігає по банкам, і ніхто їй грошей не дає”, – резюмував Олександр Дядюк. Читайте: “Договірняк під час війни”: ДІАМ ввела в експлуатацію першу з недобудів “Аркади” Масштаби “Столиці” Як неодноразово повідомляла KВ, “Stolitsa Group” є одним із найбільших активних забудовників Києва. Компанії із орбіти цієї групи, яку традиційно пов'язують з Владиславою Молчановою, мають у своєму розпорядженні сотні гектарів землі, і реалізація ними будівельних проєктів нерідко супроводжується скандалами.  Наприклад, саме “Stolitsa Group” забудовує значну частину земель на столичному Виноградарі, які знаходяться в постійному користуванні державного підприємства (ДП) “НДВА “Пуща-Водиця” (більш відомий як агрокомбінат або радгосп “Пуща-Водиця”). Задля цього компанії із орбіти Молчанової ще на початку ХХІ століття уклали з ним низку інвестиційних договорів. Зокрема, таким чином у цій місцевості зводяться житлові комплекси “Варшавський”, “Варшавський-2”, “Варшавський-3” і “Варшавський плюс”. Правоохоронці, різні державні структури та столична громадськість мають чимало претензій до вказаних проєктів. Зокрема, у Нацполіції повідомляли про можливе незаконне відчуження вказаних ділянок, а також на те, що земля, яку отримали під забудову компанії групи “Stolitsa Group”, коштує значно дорожче, ніж та кількість квартир, які ці суб'єкти господарювання “пообіцяли” агрокомбінату в якості оплати за інвестугодами. У результаті цього, схоже, держпідприємству могли бути нанесені збитки – навіть попередньо йшлося про спробу його доведення до банкрутства. Наразі тривають судові спори щодо оскарження таких договорів, адже вони, серед іншого, ймовірно, були підписані з порушеннями законодавства – наприклад, без погодження з Кабміном. Читайте: Держава проти "Столиці”: як “група Молчанової” забудовує землі  ДП “НДВА “Пуща-Водиця” Крім того, у 2022 році експерт з містобудування Георгій Могильний повідомляв, що вищезгаданий ЖК "Варшавський Плюс" будується з численними порушеннями містобудівного законодавства. Наприклад, за інформацією фахівця, Держархбудінспекція (ДАБІ) свого часу фактично дозволила оселити в новостворених квартирах цього комплексу аж на 12 тис мешканців більше, ніж дозволяє відповідний детальний план території (ДПТ). Як зазначив Могильний, в результаті перевищення щільності населення столичний бюджет може понести шалені втрати, щоб забезпечити мешканців необхідною соціальною інфраструктурою (дитячими садками, школами, медзакладами тощо. – KВ). Читайте: Кримінальні провадження, суди та скандали: як "Столиця груп" будує ЖК "Варшавський Плюс” При цьому, столична влада не тільки заплющує очі на такі можливі порушення, а й всіляко потурає цим забудовникам. Зокрема, у 2022-2023 роках Київрада затвердила ДПТ Мінського масиву і частини промрайону Воскресенського, які, вочевидь, були розроблені саме в інтересах компаній Молчанової. Таким чином забудовники фактично отримають можливість і далі зводити свої житлові багатоповерхівки, ігноруючи низку державних норм. При обговоренні проєктів цих ДПТ у сесійній залі столичної міськради депутати вказували на те, що в результаті забудови цих територій їхні мешканці зіткнуться з поглибленням транспортних проблем і дефіцитом соціальної інфраструктури. Читайте: “Будмайданчик Молчанової”: Київрада затвердила скандальний ДПТ промрайону Воскресенський Фото: колаж КВКиївВлада

Наприкінці січня 2024 року в Іванківській громаді, що на Київщині, зібрали першу “іванківську ластівку” – безпілотний літальний апарат типу “камікадзе”, який вдалося виготовити зусиллями й коштами місцевих мешканців. Вже зараз, у березні, десятки іванківських FPV дронів виконали свої завдання на лінії зіткнення з російським агресором. Як народився амбітний волонтерський проєкт, як іванківці збирають дрони у власних домівках, скільки це коштує та як політичні ігри впливають на благодійність КВ розповів засновник проєкту, депутат Іванківської селищної ради Олег Береговий. KВ: Кому належить ідея створення “Іванківських ластівок” і як вона народилась? Олег Береговий: Ідея належить мені. Думка ця прийшла мені в голову одразу, але я не знав як це реалізувати. Я чекав поки мій товарищ з Обухова реалізує таку ініціативу й перейняв його досвід. Купили готові набори з деталями, де  дрон треба просто зібрати. Але мене не влаштовувала ані якість, ані ціна. Тоді я пішов своїм шляхом. На наш перший дрон ми витратили усього три дні. Для його зборки почали шукати деталі самі. Ролики в інтернеті були для конкретних комплектуючих одної марки й всі кинулись повторювати ці інструкції. Китай одразу побачив обсяги продажів, й абсолютно необгрунтовано підняв ціни на 20-30%. Я розумів, що Китай не є нам союзною країною. В один момент було очікувано, що вони підвищать ціни, або навіть взагалі припинять постачати деталі. Тому ми одразу орієнтувались на запчастини, що виробляють на території України. На щастя, такі ідейні люди є. Плати живлення ми намагались купляти українські. Я маю зв’язок з інженерами фабрик, що працюють на ЗСУ, тому було з ким радитись. Зараз не може не радувати, що наші хлопці вироблять плати керування. Це мізки дронів. Основні комплектуючі у нас українського виробництва. Нам потрібна незалежність у цьому плані. І виробників треба стимулювати, адже їм не допомагає ані держава, ані бізнес. Підписуйтесь на “КиївВладу”   KВ: Скільки людей працюють над виробництвом ваших дронів й де берете на це фінансування?  Олег Береговий: Наразі в команді 5 людей, які збирають пташки. Ми не залучаємо коштів ані з бюджетів, ані з якихось програм. Це донати людей, аукціони, лотерейки, в яких можуть приймати участь прості люди. Військові відкривають збори, так звані “банки”. Співпрацюємо також з благодійними організаціями. Навіть діти з Хмельниччини збирали нам на ці запчастини, так ми змогли зібрати ще 3 дрони. Це така собі народна ініціатива. Робимо все, що в наших силах. Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм  Подписаться KВ: Чи звертались до місцевої ради за допомогою у частині фінансування? Олег Береговий: Звертались, але там одразу виникло бюрократичне питання: як це оформити офіційно? Якби ми були великим містом, ми могли б оголошувати гранти, залучати людей, як в Хмельницькому, де виділили на це 6 мільйонів й продовжують виділяти кожну сесію. Іванківська ж громада по суті дотаційна, ми живемо тільки за рахунок податків аграріїв, в яких  справи зараз також не дуже йдуть. Бюджет ми приймали з дефіцитом у частині заробітних плат. З грошима ситуація справді сумна. KВ: Повернувшись до історії створення, звідки з'явилась назва “Іванківські ластівки”? Олег Береговий: Назву я не патентував, але історія цікава. Коли була окупація в Іванківському районі, я мав відвезти близьких і тварин на безпечну територію, а до вечора повернутися додому, бо дійсно сподівався, що спротив буде серйозний, наше військо готове, а ми допоможемо. Але від'їхавши 100 км від дому, вже зрозумів, що повернутися не вийде. З 5 березня до 15 квітня взагалі не було зв’язку, люди не могли дізнатись про своїх рідних, що були в окупації. Народ почав панікувати, бо там, де немає реальної інформації, починає з’являтися дезінформація.Говорили й що селища вже тут немає, й що всіх порівняли з землею. Але в нас були сміливці, які ловили зв’язок десь у полях і на деревах, передавали інформацію про переміщення ворожої техніки. Коли я отримував інформацію, й викладав у соціальні мережі, називав це “ластівка передала оце, ластівка передала отаке…”. Так і повелося. KВ: Скільки коштує зробити один такий дрон та які самі моделі виробляєте? Олег Береговий: Зараз ми виробляємо так звані “вісімки”. Є сімки, вісімки, дев’ятки та десятки: це класифікації розмірів. Ми “влазимо” в 12 тисяч гривень. Це не те щоб конкурентна ціна, я помітив, що декого це навіть обурює – звичайно, є відчутна різниця між 12 тисячами з батарейкою й 16 тисячами без батарейки. KВ: Чи є у планах збільшення штату збирачів безпілотників?  Олег Береговий: Набирати людей буде треба коли в нас буде більша кількість оборотного капіталу. Щоб робити швидко, якісно та дешево не можна працювати на китайському ринку, з якого деталі йдуть кілька тижнів й затримуються на пошті. Часто доводиться працювати з тими, хто робить на цьому бізнес, коли необхідна швидкість. Це люди, які купляють великі партії деталей з Китаю й тут перепродають з націнкою. Буде більше коштів, зможемо робити набагато більше. А кількість коштів залежать від того, як швидко люди зрозуміють, що ці дрони необхідні захисникам. Зараз запитів більше, ніж у нас є коштів на деталі. Намагаємось бодай якось покривати потреби, рокидуємо по підрозділам. Відправляємо туди, де служать мешканці громади, це підтримує їх морально: допомога все ж таки надходить по суті від їх земляків. KВ: З якими проблемами зіткнулись під час виробництва дронів?  Олег Береговий: Моя задача була у тому, щоб запустити це у комплексі. Щоб було багато напрямків роботи, багато людей, що збирають кошти на ці дрони по різним каналам і щоб були люди, які власне ці дрони збирають. Щоб кожен міг спробувати себе у цьому, тут немає нічого складного. Але справа не тільки у тому, щоб зібрати цей дрон. Коли ми підбирали під плату живлення відповідну плату керування, й ще не знайшли українську заміну китайскій платі живлення ми зіткнулись з проблемою: китайці роблять так, щоб їх плати працювали тільки між собою. Тобто, не можна було поставити одну українську й одну китайську плату. Вони роблять налаштування, які потребуть перепрошивки. На це пішло багато часу й спроб. Я розумів, що мені треба вчитись перепрошивати й тестувати ці дрони. Не можна відправляти на фронт щось неякісне, інакше навіщо це робити? Постійно цікавлюсь українськими розробками деталей, щоб ми повністю перейшли на деталі українського виробництва. Також думаємо про більші речі, ніж просто дрони типу камікадзе: зараз в процесі, хочемо робити дрони зі скидачами й навіть є думка про “Бабу-Ягу”, дуже потрібна вона. На фото: Безпілотник “Баба-Яга” KВ: Якщо фінансування дозволить розширити потужності, які б ще дрони ви б хотіли виготовляти?  Олег Береговий: Те, що ми зараз робимо, це ті, які працюють на невелику відстань у 10-15 км. Їх завантажують вибухівкою і вони працюють на ціль до самознищення. Вони здатні підняти до 1,5-2 кг. “Десятка”, яку б ми також хотіли виробляти, вже серйозніша й може підіймати до 3 кг. Завдання є різні, необхідно пропонувати бійцями різні дрони, але фінансування нас обмежує. KВ: Скільки ластівок вже відправили на фронт? Олег Береговий: Важко сказати конкретні цифри, адже ми звітуємо тільки за те, що зібрано на кошти мешканців Іванківської громади. Без ніякої комерції, по собівартості, з власних потужностей збираємо дрони й на прохання волонтерських організацій, але за них звітують вже вони. Але, можу стверджувати, що це вже точно кілька десятків дронів, що полетіли виконувати свою роботу.  Наші ластівки працюють вже в 5-ій окремій штурмовій бригаді, в 5-тій танковій бригаді, в ТОРі, в 1-й танковій Сіверській, та інших бригадах і підрозділах, в які їх поставляють організації та підприємці.. А також ми підписуємо меморандуми про співпрацю з благодійними організаціями, зокрема БО "Для Українців". Фото: зібрані “Іванківські ластівки” KВ: Який строк служби одного дрону і як він використовується? Олег Береговий: Якщо ми говоримо про вісімки, які ми виробляємо, то це дрон “в одну дорогу”. Він полетів, виконав завдання й в ході його виконання знищився. Хлопцям іноді доводиться навіть витрачати одного дрона на одного орка, тому FPV потрібно справді багато. Краще дрон, ніж людське життя. В росії є ціла фабрика, де їх виготовляють, тому в них їх набагато більше. Виходячи з реалій Іванківської громади, якби на момент 24 лютого, в нас були 20-30 заряджених FPV дрони та підрозділ операторів й механіків, наступ росіян би не був таким різким. Особливо їх можна було відрізати в моменти, коли вже йшов масштабний наступ, й вони рухались колонами цілими днями. Уявіть, йде колона вантажівок, бензовоз. Дрон туди влучає, й нищиться вся колона. Але ми тоді були не готові до цього. Тому я вважаю, що ми повинні не тільки навчитися їх складати, а й навчити людей літати на них і виконувати завдання. Це має стати культурою. Нехай ці знання будуть для всіх українців, хай вони не знадобляться, але вони мають бути. Кожен має докласти зусиль до Перемоги, війна не йде “десь там”. Вона тут, кожного дня. Воює вся нація, а не тільки військо. Але, на жаль, не всі ці розуміють. Ми маємо популяризувати це, активізуватися, не можна прогавити момент. Якщо орки почнуть виробляти дрони вдома, якщо ми перші не зробимо це загальною ідеєю, то наші шанси на Перемогу суттєво знижаються. Це не погроза, це просто арифметика: їх банально більше. Треба бути реалістами й прокидатись. KВ: Де локалізовано виробництво дронів? Якщо на території громади, чи не викликає це побоювань з боку місцевих мешканців? Олег Береговий: Чим більше розосереджене виробництво, тим менше може бути варіантів будь-яких прильотів. Не будуть ж вони по кожній квартирі лупити. Я приношу людям запчастини, вони збирають, я їх забираю й програмую, прошиваю, тестую. З приводу реакції жителів, спочатку, була критика, що це може наражати на небезпеку й підвищувати інтерес росіян до атак на територію громади. Але виявилось, що питання тоді було не в дронах, а в місцевій політиці і дуже прикро, що під час такої жорсткої війни у людей вистачає фантазії думати про якісь вибори. Є певні команди, що програли на минулих місцевих виборах. Я зайняв друге місце, нинішній мер перше, а інші 8 кандидатів, певно, запам'ятали це й досі хочуть свого зіркового часу. Хтось говорить що наша волонтерська діяльність це піар й цим маніпулює. Але я не можу залізти людям в голови. В нас інша мета, здобути Перемогу. Вони бояться політичної конкуренції. Але я з самого початку сказав, що мені не важливо хто ці безпілотники збиратиме, аби вони були. Якщо ми й далі так будемо всюди думати про політику, то цією політикою буде ніде займатись. Я сподівався, що після 24 лютого у суспільстві щось зміниться. Але ні, цей бруд досі є. Спілкування з волонтерами, щоб зі мною не співпрацювали: хіба це нормально? KВ: Чи відчуваєте ви достатню підтримку своєї ініціативи серед місцевих? Олег Береговий: У цьому плані трошки важкувато, адже ми не маємо ресурсу для якоїсь піар-кампанії. Багато хлопців з моєї команди могли б мені допомогти, але вони на фронті. Я не дуже задоволений віддачею, може й варто було ставити скриньки для зборів, але це треба було б створбвати БО. Це все часі кошти яких немає. Було принципово почати, і було б добре, щоб таких ініцатив було більше. Нагадаю, ми не отримуємо з цього жодного заробітку. Тих людей, які збирають, я обов'язково назву, можливо потім навіть зробимо сюжет з того всього, як воно починалося. Але зараз я принципово пообіцяв, що ніхто не буде знати, хто збирає, де робить і так далі, з міркувань безпеки. Мені доводиться світитися не тому, що я люблю піар, а тому, що мені треба гроші збирати. KВ: Чи звертались до вас інші громади для обміну досвідом?  Олег Береговий: Звертався один голови громади, хотів також зробити таке виробництво, але щось пропав. Не буду казати, якої саме громади, але він подзвонив, попитав, домовились і він зник.Сподіваємось, ми ще повернемось до цього питання. KВ: Чи задоволені ви зараз стадією, на якій перебуває ваш проєкт? Чого найбільше не вистачає?  Олег Береговий: Найважче ми вже пройшли. На початку багато доводилось спілкуватись, вчитись, домовлятись, їздити. Зараз вже трошки налагодили роботу. Найбільше не вистачає людської зацікавленості і грошей: багато пропозицій від військових, вони готові збирати кошти навіть з власних заробітних плат, щоб отримувати ці дрони. Але хіба це правильно, коли військові самі купують зброю? Я так не думаю. Сподіваємось, ситуація зміниться. Головне у цьому всьому зробити не якусь фабрику для великого виробництва, а щоб отримати знання, як це робити. Тоді можна вже самому щось конструювати, робити якісь складніші моделі й поступово розвиватись. Ти не зможеш якісно проконтролювати роботу, якщо сам на цьому не розумієшся. Я не вірив, що це можливо, але я й сам вже зібрав кілька штук цих дронів. Все йде поступово, треба популяризувати, вчитися, виводити цю ідею в маси. За вечір одна людина може скласти два дрони за наявності усіх деталей. Це реальна допомога, яка може врятувати життя нашим віськовим й наближати нас до Перемоги. Читайте: Маючи бюджет Києва, в плані укриттів ми б перевернули всі гори, – голова КОВА Руслан Кравченко Фото: КВ КиївВлада

Упродовж лютого Департамент містобудування та архітектури Київщини замовив проєктні роботи для капремонтів десяти пошкоджених московитами багатоквартирних будинків Ірпеня. Обійдуться ці проєкти майже у 14 млн гривень, а триватиме їх розробка до кінця 2024 року. Серед підрядників є цікаві особистості. Однак наявність “цікавих” підрядників – не єдина проблема даних закупівель. Досвід замовлення проєктно-кошторисної документації через цей департамент минулого року не дуже позитивний. Тоді такі документи замовили для капремонтів шести багатоповерхівок, але у жодній з них роботи досі не розпочаті. Крім цього експерти вказують, що аномально низька кошторисна прибутковість, яка закладена в минулорічні проєкти капремонтів, ставить під сумнів можливість обрання спроможного підрядника для подальших робіт. Але у профільному департаменті обладміністрації це заперечують та запевняють: розроблена документація пройшла експертизу сертифікованими фахівцями, тобто одержала позитивний висновок. Як стало відомо KВ з даних публічного модуля аналітики BI.Prozorro, в перші дні лютого 2024 року Департамент містобудування та архітектури Київщини уклав 10 договорів на розробку проєктно-кошторисної документації капітальних ремонтів багатоквартирних житлових будинків в Ірпені. Загальна ціна всіх договорів склала 13,87 млн гривень. Для яких будинків розробляють проєкти Проєктно-кошторисна документація замовлена для капремонтів багатоквартирних будинків на чотирьох вулицях Ірпеня за наступними адресами – вул. Джерельна, 4, 8 10 та 12, вул. Григорія Сковороди, 19, 23, 25 та 29, вул. Миру, 18 та вул. Садова, 47. Вартість розробки документації по кожному обʼєкту коливається від 1,49 до 1,45 млн гривень, виняток становить тільки будинок на вул. Садовій, проєктно-кошторисну документацію ремонту якого оцінили у 600 тис. гривень.  № Адреса Характеристика будинку Ціна договору Підрядник Термін розробки документації 1 вул. Джерельна, 8 5 поверхів, три підʼїзди, з цоколем 1,49 млн гривень ТОВ "Аліот Проект”  31 грудня 2024 року 2 вул. Джерельна, 10 10 поверхів, 1 підʼїзд, з цоколем 1,48 млн гривень 3 вул. Джерельна, 4 5 поверхів, три підʼїзди, з цоколем 1,45 млн гривень 4 вул. Григорія Сковороди, 19 10 поверхів, 1 підʼїзд, з цоколем 1,48 млн гривень ТОВ "Гранд Проєкт Плюс” 5 вул. Григорія Сковороди,  23 10 поверхів, 1 підʼїзд, з цоколем 1,47 млн гривень 6 вул. Григорія Сковороди, 25 10 поверхів, 1 підʼїзд, з цоколем 1,47 млн гривень 7 вул. Григорія Сковороди, 29 10 поверхів, 1 підʼїзд, з цоколем 1,47 млн гривень ТОВ "Сінгус Плюс” 8 вул. Джерельна, 12 10 поверхів, 1 підʼїзд, з цоколем 1,46 млн гривень 9 вул. Миру, 18 8 поверхів, з цоколем 1,47 млн гривень ТОВ "А7 Холдинг архітектурних бюро”  10 вул. Садова, 47 5 поверхів, з цоколем 600 тис. гривень Всі договори передбачають розробку проєктно-кошторисної документації та проходження її експертизи до кінця 2024 року. Згідно із завданням з проєктування, документація повинна передбачати капремонти із частковою термомодернізацією, зокрема: підвищення теплоізоляційних властивостей будинку, заміну вікон та дверей (за необхідності); ремонт вхідних груп; оздоблення місць загального користування; встановлення енергоефективного освітлення місць загального користування та вхідних груп; ремонт внутрішніх приміщень квартир згідно з актами обстежень пошкодженого та знищеного майна (за необхідності); заміну вхідних дверей у квартирах та вентканалів (за необхідності). Підписуйтесь на “КиївВладу” Фінансуватимуться роботи, як вказано в договорах, з обласного бюджету. Підставою для замовлення проєктів стало розпорядження КОДА від 28.09.2023 року №1004 “Про внесення змін до розпорядження КОДА від 27.06.2023 року №545”, а також Програма відбудови багатоквартирних житлових будинків в Київській області на 2023-2025 роки, затверджена рішенням Київської облради від 21.03.2023 року №536-16-VIII.Читайте: Хто демонтує пошкоджені війною будинки в Ірпені Досвід 2023 року Протягом 2023 року цей Департамент замовив проєкти капремонтів шести багатоквартирних будинків в Ірпені – вул. Северинівська, 105-Н та 105-О, вул. Висока, 10-А/1, вул. Українська, 85-В, вул. Чехова, 4-Л, вул. Миру, 16. Загальна ціна відповідних договорів склала 8,14 млн гривень, всі вони позначені як виконані. В 2022 році такі роботи департаментом не замовлялися. Таким чином, з часу деокупації департаментом всього було укладено 16 договорів на розробку проєктів капремонтів багатоквартирних будинків в Ірпені загальною ціною 22,01 млн гривень. Однак аналіз даних системи публічних закупівель вказує, що станом на 29 березня 2024 року по жодному з розроблених торік проєктів не замовлено ремонтних робіт. Відтак витрата бюджетних коштів на підготовчу фазу по цим обʼєктам, на жаль, ще не перейшла у фазу реалізації, а життя людей, чиї домівки були пошкоджені, досі залишається в невизначеності. Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться Розроблені на замовлення Департаменту містобудування та архітектури області в минулому році комплекти проєктної та кошторисної документації щодо капремонтів перерахованих вище шести об’єктів в Ірпені вдалося відшукати на порталі Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва (ЄДЕССБ). Щоб змоделювати терміни реального відновлення шести багатоповерхівок, KВ звернулася за допомогою до голови громадської організації "Розвиток інфраструктури" Станіслава Гвоздікова, який проаналізував проєктно-кошторисну документацію.Експерт пояснив, що ключовою характеристикою, яка дозволяє зрозуміти, скільки часу та зусиль потрібно витратити на реалізацію проєкту, є трудомісткість (наведено в таблиці, – KВ). Цей показник, як зауважив він, вимірює обсяг робочої сили (в умовних людино-годинах), необхідної для виконання обсягу будівельних або ремонтних робіт, який передбачено проєктом, за певний час. № Адреса Ціна договору Підрядник Трудомісткість  тис. людино-годин Вартість прямих витрат  (1-9 глава кошторису),  тис. грн Кошторисний прибуток  тис. грн Посилання на кошторис в ЄДЕССБ Рентабельність %, Прибуток від Глав 1-9 кошторису 1 вул. Висока, 10-а/1 1,49 млн гривень ТОВ "БТК Монтаж Буд Конструкція" 50,80958 23949,546 397,893 https://e-construction.gov.ua/document_detail/doc_id=3261382260309362464/optype=249 1,7 2 вул. Северинівська, 105-Н 1,41 млн гривень Об'єктні та локальні кошториси не оприлюднено.  31988,914 1619,798 https://e-construction.gov.ua/document_detail/doc_id=3251766041310660095/optype=249 5,1 3 вул. Чехова, 4Л 1,1 млн гривень Об'єктні та локальні кошториси не оприлюднено.  18272,297 1839,666 https://e-construction.gov.ua/document_detail/doc_id=3251681667575711530/optype=249 10,1 4 вул. Северинівська, 105-О 1,45 млн гривень Об'єктні та локальні кошториси не оприлюднено.  31 726,61 519,37 https://e-construction.gov.ua/document_detail/doc_id=3251670172297069570/optype=249 1,6 5 вул. Миру, 16 1,49 млн гривень ТОВ “Масбо” 235,8076 48593,857 901,964 https://e-construction.gov.ua/document_detail/doc_id=3191507660079892118/optype=249 1,9 6 вул. Українська, 85-В 1,18 млн гривень ТОВ "Гречаус"  34,53624 16267,809 282,049 https://e-construction.gov.ua/document_detail/doc_id=3259190419270927799/optype=249 1,7 Він зазначив, що аналізувати рівень цін на будматеріали та самі ремонтні роботи на стадії інвесторського кошторису, тобто до проведення закупівлі та укладання угоди на капремонти з підрядною організацією – не має сенсу. Оскільки ціни на матеріали, рівень заробітної плати та інші параметри змінюються під час проведення торгів, тому до цього питання слід повернутися вже після укладання угод на проведення капремонтів. Водночас дослідження трудомісткості розроблених проєктів відновлення пошкодженого житлового фонду в Ірпені, як вказує Станіслав Гвоздіков, виявило значні потреби в робочій силі. Проте, як зазначив він, спроможні будівельні компанії, зіткнувшись з аномально низьким рівнем кошторисного прибутку, від 1,7% до 10% від прямих витрат, ймовірніше, матимуть сумніви щодо достатньої мотивації участі в реалізації таких важливих проєктів. “Низька прибутковість, закладена в кошторисах, може суттєво вплинути на вибір підрядника. Зазвичай підрядні організації шукають проєкти з адекватним рівнем рентабельності, який би компенсував ризики та забезпечив економічну вигоду. Це ставить під сумнів можливість обрання спроможного підрядника. Внаслідок цього існує ризик, що проєкти з низьким рівнем прибутковості можуть залишитися без належної уваги з боку лідерів будівельного ринку, бути реалізовані з грубими порушеннями, кримінальними переслідуваннями або за нижчими стандартами якості, що своєю чергою може вплинути на довговічність та безпеку відновлюваних будівель”, – пояснив експерт. Він наголосив, що така ситуація потребує ретельного перегляду підходів до формування кошторисів з боку замовників та стимулів для підрядників. Враховуючи критичну важливість відновлення житлового фонду для постраждалих мешканців, на його переконання, необхідно знаходити баланс між економічною ефективністю проєктів та їхньою привабливістю для виконавців. “Владі, замовникам та всім зацікавленим сторонам варто звернути увагу на цей аспект, щоб забезпечити не тільки своєчасне, але й якісне відновлення житлового фонду, відновлюючи тим самим довіру громади та надію на краще майбутнє для жителів Ірпеня та усієї Київської області. З огляду на ситуацію з наведеними в матеріалі кошторисами, я рекомендую активно застосовувати принцип твердої ціни та укрупнених показників вартості (УПВ) при замовленні будівельних робіт, особливо у випадках, коли розрахунки очікуваної вартості робіт базуються на низькоякісних кошторисах. Цей підхід не тільки спрощує процес узгодження та контролю вартості робіт, але й перекладає відповідальність за дотримання зазначених у тендерній пропозиції розцінок безпосередньо на підрядника. Таким чином, підрядник зобов'язаний виконати необхідний обсяг робіт саме за вказаними розцінками, звільняючи замовника від відповідальності за можливі розбіжності у кошторисних розрахунках. Окремо хочу відзначити, що для поглибленого аналізу кошторисів ми зазвичай використовуємо інноваційні рішення на базі штучного інтелекту. Сучасні алгоритми машинного навчання дозволили нам швидко і ефективно виявити проблемні місця в розрахунках, зокрема, нераціональне співвідношення між кількістю адміністративного персоналу та робітників, а також невідповідність передбачених адміністративних витрат реальним потребам.  Використання штучного інтелекту в аналізі кошторисної документації – це крок до підвищення прозорості та ефективності в будівельній галузі. Ми прагнемо йти в ногу з часом, впроваджуючи передові технології для вдосконалення процесів управління та контролю. Це дозволяє не лише оптимізувати витрати, але й забезпечити вищу якість робіт та дотримання термінів реалізації проєктів. Не можу не відзначити важливу роль віцепрем'єра Олександра Кубракова в ініціюванні реформ у галузі. Завдяки його зусиллям всі розпорядники бюджетних коштів мають можливість замовляти будівельні роботи одночасно з проєктуванням, що спонукає до більш гнучкого та ефективного ціноутворення будівельних робіт. Це рішення прокладає шлях до використання міжнародних стандартів, як-от CESMM, що вже кілька років успішно застосовуються в інфраструктурних проєктах. Реформи, ініційовані Олександром Кубраковим, дозволяють не лише скоротити час на підготовку проектної документації, але й гарантувати високу якість робіт та економію коштів. Переконаний, що поєднання принципів твердої ціни, УПВ, інноваційних інструментів аналізу даних та реформ, ініційованих на державному рівні – це шлях до ефективної та прозорої відбудови житлового фонду, відновлення довіри громадськості до державних будівельних ініціатив. Ми й надалі активно працюватимемо над вдосконаленням підходів до розрахунку кошторисів, враховуючи реальні ринкові умови та потреби проєктів у фінансуванні", – резюмував Станіслав Гвоздіков. Позиція замовника У Департаменті містобудування та архітектури Київщини у відповідь на інформаційний запит KВ підтвердили, що капремонти у ірпінських будинках, для яких він замовляв проєктно-кошторисну документацію минулого року, не розпочато. Причиною цього, як уточнили, є відсутність фінансування. “Опрацьовується питання щодо забезпечення фінансування робіт за рахунок коштів фонду ліквідації наслідків збройної агресії та/або фонду з відновлення зруйнованого майна та інфраструктури”, – повідомили в департаменті. З приводу закладених в проєктно-кошторисній документації рівнів кошторисного прибутку та трудовитрат (обсяг ручної праці) у департаменті наголосили, що ці показники розраховуються відповідно до Кошторисних норм “Настанова з визначення вартості будівництва”, затверджених наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 1.11.2021 року № 281. Перед затвердженням, зауважили у замовника, проєктно-кошторисна документація відповідно до вимог постанови Кабміну від 11.05.2011 року № 560 проходить експертизу для перевірки сертифікованими фахівцями “якості проєктних рішень та відповідності проєктів державним будівельним нормам”.  “Проєктно-кошторисна документація на зазначені у зверненні об’єкти пройшла таку експертизу та отримала позитивний висновок, що свідчить про відповідність усіх застосованих нормативів державним будівельним нормам”, – наголосили в Департаменті містобудування та архітектури Київщини. В кого замовляли проєкти для Ірпеня Десять лютневих закупівель Департаменту містобудування та архітектури Київщини на розробку проєктно-кошторисної документації були проведені без конкурсів – підрядники обиралися без конкуренції. В результаті договори на розробку проєктів капремонту багатоквартирних будинків в Ірпені дісталися 4 компаніям – ТОВ “Аліот проект” (*), ТОВ "Гранд Проєкт Плюс” (**), ТОВ "Сінгус Плюс” (***) та ТОВ "А7 Холдинг архітектурних бюро” (****). На найбільшу суму – 4,44 млн гривень – замовлень одержало ТОВ "Аліот Проект". За даними аналітичної системи Youcontrol, ТОВ "Аліот Проект" зареєстровано в червні 2023 року в Києві. На момент заснування ця компанія мала назву ТОВ “Дейстен Крейв” та статутний фонд 500 гривень. Однак у вересні фірму перейменували у ТОВ "Аліот Проект", збільшили її статутний фонд до 100 тис. гривень, а також змінили адресу “прописки”. Тоді ж, у вересні минулого року, відбулася зміна і засновників компанії – заснував її Віталій Третяк, потім в переліку засновників зʼявився Олександр Пирко, який зараз значиться єдиним власником та керівником компанії. Станом на 19 березня 2024 року, за даними звітності за 2023 рік, у компанії значиться один штатний працівник.Читайте: В КОДА обрали неординарну компанію для відбудови за 605 млн гривень ЖК “Ірпінські липки” Олександр Пирко є чоловіком Катерини Пирко (про що прописано в її деклараціях) – начальниці Бучанського районного відділу №2 державної установи “Центр пробації”, що вказано на сайті Бучанської міськради. Згідно з поданою нею декларацією за частину 2023 року, вона з цієї посади вже звільнилася. В 2018-2021 роках Катерина Пирко декларувала свої доходи як начальниця Ірпінського міськрайонного відділу ДУ “Центр пробації – таку назву раніше носив Бучанський районний відділ №2, що досі вказано на сайті Ірпінської міськради. Скріни з офіційних сайтів Ірпінської міськради та Бучанської міськради станом на 1 березня 2024 рокуЧитайте: Буча засекретила ремонти критичної інфраструктури Нагадаємо, що “Центр пробації”, зокрема, покликаний запобігати вчиненню правопорушень, організовувати виконання покарань, не пов’язаних з позбавленням волі, а також допомагати особі, яка готується до звільнення з місць позбавлення волі, в адаптації до життя в суспільстві. Колишній власник ТОВ “Аліот проект” Віталій Третяк з реєстрацією в Ірпені також особа неоднозначна. В 2019-2020 роках він мав частку у багатьох компаніях, що входять до декількох великих бізнес-груп. Зокрема він був співвласником ТОВ “Ваксен Прод” з групи “Мандарин Плаза Вагіфа Алієва, ТОВ “Партенс Компані” з групи “БРСМ-Нафта” Андрія Біби, ТОВ “Спектрум Оптіма" з групи Галини Бондаренко – вдови Володимира Бондаренка – депутата Верховної Ради 2, 3, 4, 6 та 7 скликань, депутата Київради 1, 2, 5, 7 та 8 скликань, ексголови КМДА. Зараз Віталій Третяк є співзасновником або засновником кількох десятків компаній. За даними Clarity Project, замовлення від Департаменту містобудування та архітектури КОДА на розробку проєктно-кошторисної документації капремонтів багатоквартирних житлових будинків в Ірпені – єдиний досвід участі та перемог ТОВ "Аліот Проект" в публічних закупівлях. ТОВ "Гранд Проєкт Плюс” зареєстровано в березні 2023 року в Кривому Розі. Засновник – Наталія Білик, директором значиться Богдан Гембець. В результаті участі в публічних закупівлях за рік існування ця компанія вже встигла отримати 39 підрядів майже на 20 млн гривень. Найбільшими замовниками є Департамент містобудування та архітектури та Департамент регіонального розвитку Київщини, які в сумі віддали компанії замовлень на понад 10 млн гривень.  ТОВ "Сінгус Плюс” зареєстровано в 2019 році в нині окупованому Маріуполі, на сьогодні має реєстрацію в Житомирі. Засновник та диреткор – Олександр Мельник, який має прописку в селищі Веселе Запорізької області (окуповане з початку повномасштабного вторгнення росії). В результаті участі в публічних закупівлях за рік існування компанія отримала 6 замовлень на 4,1 млн гривень. Найбільший замовник – Департамент містобудування та архітектури Київщини. ТОВ "А7 Холдинг архітектурних бюро” зареєстровано в 2015 році у Львові. Основним видом діяльності вказуються “веб-портали”. Компанією володіє та керує Богдан Гой. Через Prozorro фірма уклала 13 договорів загальною ціною 6,2 млн гривень. Серед найбільших замовників - Департамент містобудування та архітектури Київщини. Читайте: Поранена Київщина: хто, як і за скільки відновлює житло в Ірпені Департамент містобудування та архітектури КОДА очолює Олександр Янович. Голова Ірпінської міської ради Олександр Маркушин. * ТОВ “Аліот Проект” (код ЄДРПОУ: 44947601) ** ТОВ "Гранд Проєкт Плюс” (код ЄДРПОУ:45154985) *** ТОВ "Сінгус Плюс” (код ЄДРПОУ: 43359880) *** ТОВ "А7 Холдинг архітектурних бюро” (код ЄДРПОУ: 40041313) Фото: колаж KВ КиївВлада

Із 1 квітня вартість транспортної карти становитиме 75 грн замість 50 грн. При цьому вартість проїзду в комунальному транспорті лишається незмінною. Про це, як стало відомо KВ, повідомили в КМДА з посиланням на КП “Головний інформаційно-обчислювальний центр” Києва. Підписуйтесь на “КиївВладу”   “За останні два роки суттєво змінилися ціни на собівартість самої пластикової карти з чипом”, – розповіли в КП “ГІОЦ”. Спеціалісти підприємства також наголосили, що з 2019 року вартість транспортної картки залишалась незмінною – 50 грн. За цей час було суттєво розширено перелік транспортних продуктів і тарифів на всі види міського транспорту для зручності пасажирів, залежно від їхніх потреб. Йдеться про погодинні проїзні, проїзні з обмеженням та без обмеження кількості поїздок, зокрема для пасажирів пільгових категорій – студентів та учнів. Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться Кияном нагадують, що в застосунку Київ Цифровий можна придбати цифрову транспортну карту, не втрачаючи знижок або зручних тарифів проїзного. Із тарифами на міський транспорт можна ознайомитись на сайтах КП “Київський метрополітен” і КП “Київпастранс”, а також дізнатись про умови пільгового проїзду наземним громадським транспортом і метро. Вартість проїзду в міському пасажирському транспорті становить: в автобусі, трамваї, тролейбусі, метрополітені, фунікулері – 8 грн за одну поїздку; у міській електричці – 15 грн за одну поїздку. Читайте: У застосунку “Київ Цифровий” додали розклад руху фунікулера та мапу виходів з метро Фото: відкриті джерела КиївВлада

Відділ освіти, культури, молоді та спорту Козинської селищної ради Київської області 2 лютого за результатами тендеру замовив на 600 тисяч гривень оброблені фрукти та овочів у ФОП Савченко Микола Григорович. Ціни більшості видів замовленої продукції відповідають ринковим, але, згідно вказаної вартості чорнослива, кураги та родзинок, освітяни Козина можуть переплатити на їх поставці понад 150 тисяч гривень. Про це KВ дізналася із оголошення в електронній системі публічних закупівель Prozorro. Підписуйтесь на “КиївВладу”  У розслідуванні журналістів “Наші гроші” зазначається, що у рамках договору було замовлено чорнослив по 648 грн/кг, курагу по 756 грн/кг та родзинки по 294 грн/кг (тут і далі ціни вказано з ПДВ). Вказані ціни набагато перевищують вартість даних товарів у магазинах та на тендерах інших замовників. Згідно розслідування, на сайті мережі “АТБ-Маркет” чорнослив коштує 327 грн/кг, що вдвічі дешевше. “Ашан” пропонує його по 331 грн/кг, що на 49% дешевше. Управління освіти Святошинської РДА днями замовляло його по 210 грн/кг, що втричі дешевше, а гуманітарний відділ виконкому Миронівської міськради Київської області по 168 грн/кг, що майже вчетверо дешевше. Інтернет-магазин “Fruit Time” продає курагу по 302 грн/кг, що в 2,5 рази дешевше, а ТЦ “Metro” по 309 грн/кг, що на 59% дешевше. Мережа гіпермаркетів “Fozzy” пропонує її по гуртовій ціні 364 грн/кг, що вдвічі дешевше. Управління освіти Фастівської міськради нещодавно замовляло курагу по 294 грн/кг, що в 2,5 рази дешевше, а дитячий садочок “Джерельце” Боярської міськради Київської області по 240 грн/кг, що втричі дешевше. Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться Родзинки продаються у “Fozzy” гуртом по 165 грн/кг, що на 44% дешевше. “АТБ” пропонує їх по 206 грн/кг, що на 30% дешевше. Гуманітарний відділ виконкому Миронівської міськради Київської області замовляв родзинки по 173 грн/кг, що на 41% дешевше, а Управління освіти і науки Бориспільської міськради по 210 грн/кг, що на 29% дешевше. Як наголошується, освітяни Козина можуть переплатити до 151 тисяч гривень, це 25% від вартості договору. Підприємець отримав замовлення без конкуренції, бо на торги більше ніхто не прийшов.  Як раніше інформувала KВ, за результатами аукціону 31 січня відділ освіти Бучанської міської ради замовив поставку оброблених фруктів та овочів, заморожених ягід та сухофруктів для дитячих садків району на 1 млн 373 тис.350 гривень. Угоду про поставку продуктів було підписано з комунальним підприємством громадського харчування “Продсервіс” Бучанської міської ради. Проте продавцю можуть переплатити до 191 тисячі гривень, оскільки ціни, вказані у договорі, перевищують навіть ринкові. Читайте: Бучанські освітяни можуть переплатити за поставку сухофруктів, оскільки замовили їх за цінами, вищі за ринкові Фото: з відкритих джерел  КиївВлада