В Таценках на Обухівщині – скандал навколо підприємства, що планує займатися розливом мастил та оливи. Місцеві жителі вказують, що на земельній ділянці, де будуються виробничі потужності підприємства, розташована свердловина питної води, а поряд — житлова забудова і бювети. На думку мешканців, така наближеність створює ризик забруднення хімією навколишніх джерел. Люди налякані не тільки екологічними ризиками, а й воєнними: росіяни вже неодноразово доводили свій інтерес до підприємств нафтової галузі. Заручившись підтримкою місцевої влади, активісти дійшли аж до Міністерства екології. Однак, підприємство й досі продовжує здійснювати свою роботу. Чого прагнуть мешканці, чи дійсно підприємство загрожує екології села та як у ситуацію планують втручатись владні органи, – дізнавалася КВ. Точка збурення Конфлікт бере початок у 2021 році, коли земельна ділянка під кадастровими номерами (3223110104:02:001:0127) перейшла від держпідприємства “Радпол”, що займалось розливом питної води, у користування ТОВ “Українська промислово-виробнича компанiя”. Там ТОВ планувало виконувати монтаж обладнання та експлуатувати цех з виробництва олив та мастил з поліпшеними властивостями за готовою рецептурою на промисловому майданчику за погодження КОВА. Раніше на земельних ділянках відбувався промисловий видобуток питної води під маркою “Райське джерело”, з свердловини юрського горизонту, що там розташована. Підписуйтесь на “КиївВладу”  Новина про те, що на місці видобутку питної води розміщуватимуть мастила, викликала безліч побоювань у місцевих мешканців та підбила їх колективно звернутися до депутатів Обухівської міської ради. Так, 123 (й ще 145 підписами у другому листі) підписами мешканці засвідчили своє “проти” й вимагали заборонити підприємству вести свою діяльність поблизу. Звернення було адресовано секретарю Обухівської міської ради Сергію Клочко, Державній екологічній інспекції, Державній службі геології та надр України, Державній інспекції архітектури та містобудування України, Державній службі України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, Міністерству захисту довкілля та природних ресурсів України, Обухівській окружній прокуратурі і навіть Кабінету Міністрів України. Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться Мешканці вважають, що така діяльність становить небезпеку для підземних вод та єдиного джерела видобутку питної води в селі.  “Відповідно до пункту 8 Правового режиму зон санітарної охорони водних обʼєктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України Nº 2024 від 18 грудня 1998 року Правового режиму у межах третього поясу зони санітарної охорони для підземних джерел водопостачання ЗАБОРОНЯЄТЬСЯ розміщення складів пально-мастильних матеріалів, а також складів пестицидів і мінеральних добрив, накопичувачів промислових стічних вод, нафтопроводів та продуктопроводів, що створюють небезпеку хімічного забруднення підземних вод. Розміщення даного виробництва може призвести до забруднення водоносного горизонту та єдиного джерела водопостачання в селі”, – пишуть мешканці. Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться Також, місцевих жителів непокоїть близькість до інших об’єктів природно-заповідного фонду, зокрема, урочища Гощів. “В зоні потенційного шкідливого впливу планової діяльності підприємства знаходяться природоохоронні та рекреаційні обʼєкти. В безпосередній близькості розташований природоохоронний обʼєкт – Урочище Гощів – гідрологічний заказник місцевого значення в Україні, до якого встановлений особливий режим охорони, що регулюється Законом України “Про природно-заповідний фонд України”. Рішенням Обухівської міської ради від 24 червня 2021 Nº 340-11-VIII в селі Таценки з метою збереження зелених насаджень передбачено створення ландшафтного парку місцевого значення”, – додають у колективному зверненні.  Так, мешканці вимагають заборонити діяльність підприємства на вказаній земельній ділянці і провести екологічну оцінку та зонування території села.  “Вимагаємо заборонити розміщення та ведення діяльності ТОВ “ПВК Україна” в межах села Таценки. Забовʼязати прибрати вже завезене обладнання для переробки нафтопродуктів. Заборонити, обмежити діяльність підприємств зі шкідливим впливом на довкілля на цій ділянці і довести це до відома громади і власника ділянки; Забезпечити реалізацію прав громадян-жителів села Таценки на екологічно безпечне навколишнє природне середовище та запобігання погіршення екологічної обстановки, та виникнення небезпеки для здоров'я людей. Провести стратегічну екологічну оцінку та план зонування територій (зонінг) села Таценки”, – пишуть таценківці. Місцева влада Місцева влада пішла назустріч жителям громади: 7 листопада 2023 року депутатський корпус звернувся до КОВА, Міндовкілля та безпосередньо Департаменту екології та природних ресурсів.  “Ознайомившись зі Звітом, повідомляємо, що встановлені порушення норм чинного законодавства та відсутність урахування ТОВ “Українська промислово-виробнича компанія” вимог розробленої та затвердженої містобудівної документації – Генерального плану села Таценок, плану зонування (зонінгу) на території міста Обухів Київської області (територія села Таценки входить до плану зонування міста Обухова), повинні стати підставою неможливості отримання позитивного висновку та недопустимості провадження планованої діяльності цього підприємства на обраному цим підприємством місці”, – пишуть депутати. Основним зауваженням до Звіту мешканці й депутати Обухівської міської ради називають ризик потрапляння відходів виробництва продуктів нафтопереробки у свердловини питної води, що знаходяться прямо на території підприємства.  Депутати також вважають, що свердловина є частиною Таценківського водозабору юрського горизонту, з якого відбувається в тому числі централізоване постачання питної води для міста Обухів. Вiдстань вiд пiдприємства до одиночної водозабірної споруди існуючого комунального бювету становить 150 м. У Звіті з оцінки впливу на довкілля планованої діяльності підприємства також нібито відсутня інформація про вплив надзвичайних та аварiйних ситуацiй на виробництві продуктів нафтопереробки на існуючу свердловину та стан води у таценківському водозаборі.  Депутати вважають, що підприємство визнане безпечним всупереч вимогам ст. 36 Закону України “Про питну воду”, в якій встановлено, що у межах зони санітарної охорони джерел питної води та об'єктів централізованого питного водопостачання господарська та інша діяльність обмежується у межах першого поясу зони санітарної охорони (забороняється: розміщення житлових і громадських будівель, проведення днопоглиблювальних та інших будівельно-монтажних робіт, безпосередньо не пов'язаних з експлуатацією, реконструкцією чи розширенням водопровідних споруд і мереж), у межах другого поясу зони санітарної охорони забороняється: розміщення складів пально-мастильних матеріалів, пестицидів та мінеральних добрив, накопичувачів промислових стічних вод, нафтопроводів та продуктопроводів, шламосховищ та інших об'єктів підвищеної небезпеки, що створюють небезпеку хімічного забруднення вод. Технічний звіт з розрахунку меж зон санітарної охорони водозабірної свердловини № 1 розташованої на території підприємства “Радпол” в с. Таценки Обухівського району Київської області нібито було погоджено Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в Київській області ще 01.03.2013.  Встановлені зони санітарної охорони для цієї свердловини (зона суворого режиму – 30м, зона 2-го поясу – 31м, зона 3-поясу – 219 м.) погоджено у 2007 році Міністерством охорони навколишнього природного середовища України, рішенням Виконавчого комітету Обухівської міської ради №301, 21.03.2013, Управлінням водних ресурсів у м. Києві та Київській області 01.03.2013, та Управлінням Держземагенства в Обухівському районі Київської області 07.03.2013. Земельна ділянка, про яку йде мова, зазначена на плані зонування Обухова під номером “В-6” й позначена як зона розміщення підприємств без класу шкідливості. На думку депутатів Обухівської міської ради, цей тип зонування також є підставою для неможливості отримання позитивного висновку щодо допустимості дiяльностi пiдприємства. Фото: ділянка “В-6”  “Земельні ділянки, на яких виробник планує проводити виробничу дiяльнiсть (кадастрові номери: 3223110104:02:001:0127 та 3223110104:02:001:0141) були передані Обухівською міською радою в приватну власнiсть дочірньому підприємству “Радпол”) для видобування питної води з цільовим призначенням: “для розмiщення та експлуатації основних, підсобних та допоміжних будівель та споруд підприємствам, що пов'язані з користуванням надрами”, – додають у звернені. Серед інших аргументів також називаються ризики, пов’язані з воєнним станом, а саме наближеність до житлової забудови і Трипільської ТЕЦ, яка є об’єктом повітряних атак з боку росії.  Депутатська думка  Як розповів KВ депутат Обухівської міської ради, мешканці не припиняють спроби зупинити діяльність ТОВ. Зокрема вони звернулися до Державної інспекції архітектури та містобудування України з вимогою провести в установленому порядку позаплановий захід державного архітектурно-будівельного контролю на об’єкті будівництва. Також жителі спрямували заяву до Київської обласної прокуратури, позов до Київського Окружного Адміністративного Суду.  “ТОВ “ПВК Україна” проводить там роботи з монтажу, обладнання й експлуатації цеху з виробництва олив і мастил, що недопустимо в тій зоні. Це колективне звернення писало більше сотні мешканців села Таценки, як і звернення до Державної інспекції архітектури і містобудування України, оскільки там зараз відбувається реконструкція цеху розливу води ДП “Радпол”. Саме “Радпол” надав цю ділянку у користування цій ТОВ. Взагалі, в нас є припущення, що ці компанії між собою афілійовані. Бо зараз саме ДП “Радпол” проводить цю реконструкцію, хоча вже він передав іншому підприємству свою ділянку і приміщення, які там розташовані. Але відбувається реконструкція цеху розливу води під розлив олив і мастил. І це відбувається з грубим порушенням Законодавства про містобудування. Тому що схема зонування міста Обухова, план зонування території, який є невід'ємною частиною генерального плану, передбачає, що на цій ділянці можуть бути тільки підприємства без класу шкідливості. Але ключове, це стаття 36 закону України “Про питну воду”, де чітко сказано, що в межах санітарної охорони джерел питної води забороняється розміщення складів, цехів, які працюють з пально-мастильними матеріалами. На ділянці розміщена свердловина питної води, офіційно зареєстрована Міністерством охорони навколишнього природного середовища України, а там відбувається таке свавілля”, – розповів Яцун для KВ.  По іншу сторону місяця Департамент екології та природних ресурсів КОВА у своєму висновку з оцінки діяльності підприємства на довкілля, зазначає, що воно не загрожує водному середовищу. Свердловину використовуватимуть для забору води для поливу території чи протипожежних потреб.  “Водопостачання: для задоволення господарсько-побутових потреб -автономне (діюча свердловина), для питних потреб буде використовуватись привозна бутильована вода, для технічних потреб (полив території та зелених насаджень, протипожежних потреб (заповнення пожежних водойм) – діюча свердловина та/або очищені дощові стоки. Забір води з існуючої свердловини менше, ніж 3 м /добу”, – вказує КОВА у своїй оцінці.  Також фахівці відповідального Департаменту не вбачають ризиків для природно-заповідного фонду й врахували наближеність як і до урочища Гощів, так і до іншої пам’ятки природи місцевого значення – “Таценківські дуби-велетні”.  “Вплив на рослинний та тваринний світ в даному районі істотно не зміниться. На найближчі обʼєкти природо-заповідного фонду не впливає. На означених територіях відсутні рідкісні та цінні види рослин, не мешкають рідкісні види тварин, тому підготовчі роботи ніяким чином не позначаться на видах рослин та тварин, що потребують охорони. Зелені насадження, що підлягають зносу в процесі виконання робіт, відсутні. Рівні забруднення довкілля при підготовчих роботах будуть відповідати вимогам санітарно-епідеміологічного та природоохоронного законодавства, тому негативного впливу на стан флори, фауни та біорізноманіття не очікується. Ділянка обʼєкту планованої діяльності розташована на відстані близько 400 м від ботанічної памʼятки природи місцевого значення “Таценківські дуби-велетні”, на відстані близько 2 км від урочища Гощів. Територія планованої діяльності не включена до переліків територій та обʼєктів екологічної мережі відповідно до рішення Київської обласної ради від 21 березня 2023 року Nº 524-16-VIII “Про затвердження оновленої Регіональної схеми екологічної мережі в Київській області”. Згідно з матеріалами звіту з оцінки впливу на довкілля, вплив планованої діяльності на стан флори, фауни, біорізноманіття відсутній”, – додають у висновку.  У Звіті також вказано, що КОВА враховувала результати громадських слухань, що є частиною процедури й вважає діяльність підприємства екологічно допустимою.  “З урахуванням всієї інформації, зауважень і пропозицій, що надійшли протягом строку громадського обговорення, вважає допустимим провадження планованої діяльності з огляду на нижченаведене, а саме на те, що: на підставі наведених у звіті з оцінки впливу на довкілля ймовірних впливів на компоненти довкілля (водні та земельні ресурси, атмосферне повітря, грунти, кліматичні фактори, матеріальні обʼєкти, тощо) сукупний вплив планованої діяльності при штатному режимі реалізації є екологічно допустимим. Відповідальність за достовірність інформації, наведеної у звіті з оцінки діяльності, зазнанні екологічних умов, встановлених для планованої впливу на довкілля, несе субʼєкт господарювання згідно з законодавством. При виконанні впливи на навколишнє середовище можуть характеризуватись, як екологічно допустимі”, – зробив висновок Департамент.  Думка з КОР KВ також поспілкувалась з депутатом КОР й головою комісії з питань екології, природокористування, мисливства, водних ресурсів, ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС та інших надзвичайних ситуацій Романом Титикалом, який зазначив, що подібні ситуації не є рідкістю. “Я можу пояснити це з точки зору правового регулювання: як я розумію, в промисловій зоні відбуваються якісь маніпуляції з нафтопродуктами, які тривожать людей. Схожих ситуацій доволі багато, коли на якийсь промисловій базі відбуваються непогоджені, або частково погоджені дії з нафтопродуктами. Вказана діяльність підлягає оцінці впливу на довкілля. Підприємство отримало відповідні дозвільні документи через Департамент екології КОДА. Як депутат КОР і член комісії з питань екології можу сказати, що ми завжди готові реагувати на подібні випадки”, – розповів Титикало.  Справка: ТОВ “Українська промислово-виробнича компанiя”  ТОВ “Українська промислово-виробнича компанiя”, згідно даних аналітичної системи YouControl, зареєстрована 5 квітня 2019 року у житловому будинку в столиці. Компанія має статутний капітал усього 1000 грн, а основним видом діяльності визначено неспеціалізована оптова торгівля. Серед інших видів діяльності: роздрібна торгівля пальним, оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням, оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами, виробництво інших виробів із бетону, гіпсу та цементу, виготовлення виробів із волокнистого цементу, виробництво сухих будівельних сумішей, виробництво бетонних розчинів, готових для використання, виготовлення виробів із гіпсу для будівництва, виготовлення виробів із бетону для будівництва, виробництво інших текстильних виробів технічного та промислового призначення, технічні випробування та дослідження, виробництво іншої хімічної продукції та виробництво продуктів нафтоперероблення. Керівником зазначена Мальцева Тетяна Вікторівна. Як раніше писала KВ, Київщина стала лідером України зі створення об'єктів природно-заповідного фонду (ПЗФ) за останні три роки. Так, з 2021-го під охорону держави в області було взято 70 таких територій, завдяки чому в пристоличному регіоні вже нараховується 304 заповідні об'єкти. Серед нових територій, на яких тепер обмежено вплив “людських факторів” – заказники “Казковий яр” та “Річка-герой Ірпінь”, ландшафтний парк “Студениківський” тощо. Екологи пов'язують активізацію цих процесів з позицією обласної влади, зокрема – роботою у цьому напрямку голови профільної комісії Київоблради Романа Титикала (на колажі). Йому, зокрема, приписують ініціативи щодо створення нових об'єктів ПЗФ, успішні переговори з громадами щодо погодження заповідання територій тощо. Разом з тим, наразі в Київській області вистачає й негативних кейсів у цій сфері. Головною проблемою фахівці вважають неконструктивну позицію низки сільських та селищних рад, які воліють “дерибанити” землю з цікавими локаціями на користь бізнесменів, замість того, щоб докласти зусиль для їхнього збереження для нащадків. Читайте: Київщина екологічна: як область стала лідером України зі створення об'єктів природно-заповідного фонду Фото: колаж КВ КиївВлада

Київщина стала лідером України зі створення об'єктів природно-заповідного фонду (ПЗФ) за останні три роки. Так, з 2021-го під охорону держави в області було взято 70 таких територій, завдяки чому в пристоличному регіоні вже нараховується 304 заповідні об'єкти. Серед нових територій, на яких тепер обмежено вплив “людських факторів” – заказники “Казковий яр” та “Річка-герой Ірпінь”, ландшафтний парк “Студениківський” тощо. Екологи пов'язують активізацію цих процесів з позицією обласної влади, зокрема – роботою у цьому напрямку голови профільної комісії Київоблради Романа Титикала (на колажі). Йому, зокрема, приписують ініціативи щодо створення нових об'єктів ПЗФ, успішні переговори з громадами щодо погодження заповідання територій тощо. Разом з тим, наразі в Київській області вистачає й негативних кейсів у цій сфері. Головною проблемою фахівці вважають неконструктивну позицію низки сільських та селищних рад, які воліють “дерибанити” землю з цікавими локаціями на користь бізнесменів, замість того, щоб докласти зусиль для їхнього збереження для нащадків.  Про ситуацію щодо створення на Київщині об'єктів ПЗФ з 2021 року KВ стало відомо із відповідей Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України і Департаменту екології та природних ресурсів Київської облдержадміністрації (КОДА) на інформаційні запити редакції. Підписуйтесь на “КиївВладу”  У Міндовкілля уточнили, що, cтаном на 1 січня 2023 року, в Україні нараховувалося 8889 територій та об’єктів ПЗФ загальною площею 4,556 млн га (фактична площа 4,173 млн га), а також морський заказник “Філофорне поле Зернова” площею 402,5 тис. га. Таким чином, відношення фактичної площі природно-заповідного фонду до площі нашої держави (т.зв. “показник заповідності”) становить 6,91%. Точна інформація щодо кількості об'єктів ПЗФ на території України станом на 1 січня 2024 року стане відома лише в цьому місяці, в березні – після опрацювання даних, які подають місцеві органи влади.  У свою чергу, за інформацією профільного департаменту КОДА, на території Київщини, станом на 1 січня поточного року, нараховувалося 304 об'єкти ПЗФ фактичною площею – 296,1 тис. га. Із них – 25 територій загальнодержавного значення та 279 територій місцевого значення. Роком раніше, станом на 1 січня 2023-го, в пристоличному регіоні нараховувалося 279 об'єктів ПЗФ фактичною площею 293 тис. га. Що стосується динаміки зміни кількості об'єктів ПЗФ протягом останніх трьох років, то, за офіційними даними Міндовкілля, у 2021 році в Україні їх стало більше на 163 одиниці загальною площею 16 тис. га. Зокрема, відповідними рішеннями Київоблради було створено 9 таких об'єктів на території Київської області. У їх числі – заповідні урочища “Зелениця” і “Гуртове” в Бучанському районі, ботанічний заказник місцевого значення “Нове життя” в Білоцерківському районі, ландшафтний заказник місцевого значення “Степовий вал” в Обухівському районі тощо.  У 2022 році в Україні ще 93 території загальною площею 55,4 тис. га увійшли до ПЗФ. Більше третини з них були створені саме на Київщині – 33 об'єкти. Серед них – заповідні урочища “Королівство орхідей” у Бучанському районі та “Литвинівське” у Вишгородському районі, ботанічна пам'ятка природи місцевого значення “Остров” у Білоцерківському районі, ландшафтний заказник місцевого значення "Городище з валом XI-XIV століття" в Обухівському районі тощо. Крім того, позаминулого року в Київській області було змінено площу ще трьох об'єктів ПЗФ – наприклад, парк-пам'ятка садово-паркового мистецтва місцевого значення “Зелена брама” в селі Софіївська Борщагівка Бучанського району “виріс” на 9 га.  У свою чергу, минулого року на території України було створено 120 об'єктів ПЗФ загальною площею 12,6 тис. га, у тому числі 28 територій отримали охоронний статус на Київщині. Зокрема в пристоличному регіоні було створено парки-пам’ятки садово-паркового мистецтва “Парк ім. Т. Шевченка” та “Парк Перемоги” (місто Боярка Фастівського району), ботанічні пам’ятки природи “Богуславський” (Білоцерківський район) та “Бондарів ліс” (Обухівський район) тощо. Динаміка створення об’єктів ПЗФ Також, за інформацією Департаменту екології та природних ресурсів КОДА, на даний час на його розгляді знаходяться ще 47 матеріалів про створення нововиявлених територій та об'єктів ПЗФ, 4 – про зміну їхніх меж (розширення) та 9 – про скасування статусу існуючих об'єктів у зв'язку з втратою природоохоронної цінності. При цьому, чиновники вже підготували та подали на розгляд Київоблради 8 проєктів рішень про створення таких об'єктів. У чому секрет успіху Голова комісії Київоблради з питань екології, природокористування, земельних відносин, водних ресурсів та ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС Роман Титикало розповів KВ, що процес створення об'єктів ПЗФ складається з декількох етапів.  Так, спочатку екологи і науковці знаходять такий об'єкт, потім – готують обгрунтування щодо необхідності його охорони з боку держави, після чого даний документ подається на розгляд Департаменту екології та природних ресурсів КОДА. Даний структурний підрозділ має схвалити це клопотання і направити звернення щодо погодження створення об'єкта ПЗФ до різних органів, зокрема – до землекористувачів ділянок, Держгеокадастру, Департаменту культури і туризму КОДА, Департаменту містобудування та архітектури КОДА, місцевих громад, а також до Басейнового управління річок (для водних об'єктів). Після отримання цих погоджень чиновники Департаменту екології та природних ресурсів КОДА готують проєкт рішення Київоблради про створення об'єкту ПЗФ, і остання затверджує його. “Раніше створення об'єктів ПЗФ не було пріоритетом для Департаменту екології, бо в них є багато й інших задач. Тому три роки тому створювалося значно менше таких об'єктів. Враховуючи, що такі рішення приймає облрада, як голова профільної комісії я постійно займаюсь координацією цієї діяльності. Контактую з екологами, які виявляють такі об'єкти і готують по ним обгрунтування. Часто навіть приносять їх мені, і я сам, як депутат облради, подаю клопотання до КОДА, адже мені відмовити важче, ніж екологам. Більш того — адміністрація, знаючи, що для облради це питання є одним з пріоритетних, бо це, зокрема, прописано в нашому плані роботи, створила окремий сектор природно-заповідного напрямку в департаменті екології і більш активніше почала займатися цим питанням. Ми поставили задачі департаменту, що на кожній сесії ми повинні створювати нові об'єкти ПЗФ”, – підкреслив Роман Титикало. При цьому, одним із пріоритетних напрямків роботи обласної влади в питанні заповідання територій є діалог з громадами. За словами Романа Титикала, деякі сільські та селищні територіальні громади активно йдуть на співпрацю з екологами, Київоблрадою і КОДА, і навіть виступають ініціаторами створення об'єктів ПЗФ. Разом з тим, чимало громад Київщини не надають дозволів на створення таких об'єктів на їхніх комунальних земельних ділянках. У таких випадках, як зазначає Титикало, доводиться пояснювати необхідність охорони природних територій і описувати всі переваги від створення об'єктів ПЗФ. Серед таких – і можливість у майбутньому отримати доступ до коштів Євросоюзу за напрямками екології, які в подальшому, наприклад, можна буде використовувати для розвитку туризму. “Якщо Україна потрапить до Євросоюзу — а вона обов'язково потрапить — то наша держава отримає доступ до коштів різних фондів, в тому числі й екологічних. Ми вже навіть від облради подаємо відповідні заявки на отримання такого роду фінансування. Ці кошти можна буде витрачати на утримання і благоустрій об'єктів ПЗФ. Голови громад нас підтримують, деякі навіть напряму контактують з екологами і облрадою. Є потужний фідбек від громад. Наприклад, в Бучанській громаді ми створили об'єкт “Річка-герой Ірпінь” – така ініціатива була підтримана місцевою владою. Також створили ландшафтний заказник “Приірпіння” в Білогородській громаді — 340 гектарів. Керівництво громади підтримало цю ініціативу, опрацювало її з екологами. Коли громади відчувають підтримку, вони самі до нас звертаються”, – зазначив голова екологічної комісії Київоблради. Разом з тим, українське законодавство дозволяє в окремих випадках створювати природно-заповідні території навіть без погодження з боку місцевої влади, тобто – без дозволів сільських та селищних рад. На переконання Романа Титикала, це суттєво спрощує задачу щодо створення об'єктів ПЗФ – особливо якщо певні бізнесмени поклали око на відповідні ділянки і мають підтримку щодо таких землевідводів з боку “місцевих царьків”. Заказник “Казковий яр” (фото із соцмереж) “В деяких випадках дійсно є несприйняття громадами екологічних ініціатив. Бо окремі керівники громад воліють передавати землю під що-небудь, вважаючи, що об'єкти ПЗФ є для них тягарем. Тому вони не дуже поспішають працювати в цьому напрямку. Але ми знайшли можливість у законний спосіб уникати спротиву з їхнього боку. Справа в тому, що в Законі України “Про природно-заповідний фонд” вказано, що якщо об'єкт ПЗФ знаходиться на території громади, але поза межами населених пунктів, то згоди громади на створення таких об'єктів на її землі не потрібно. КОДА і Київоблрада раніше не дуже хотіли створювати об'єкти ПЗФ без згоди громад, але я як юрист звернув увагу на цю норму закону, і ми почали її активно застосовувати. Таким чином було створено низку цікавих і унікальних об'єктів ПЗФ – “Казковий яр” у Василькові, “Планерна гора” у Феодосіївській громаді тощо”, – розповів Роман Титикало. Читайте: Екологічний скандал: влада Васильківщини не відмовляється від створення промзони біля заказника “Казковий яр” Також, за його словами, чимало проблем у процесах створення нових об'єктів ПЗФ на території Київської області створює державне підприємство (ДП) “Ліси України” – у багатьох випадках воно не погоджує заповідання ділянок у лісах.  “Перші два роки нашої роботи ми активно співпрацювали з “лісниками” – у лісогосподарських підприємствах вистачає працівників, які цікавляться екологічними питаннями і які добре знають свої території та мають інформацію про цікаві локації. Ми налагодили з ними плідну співпрацю. Але нещодавно було створено ДП “Ліси України”, яке, на мою думку, має більш комерційний характер. Вони зайняли досить неприємну позицію — не дуже бажають розширювати мережу об'єктів ПЗФ на території лісів. Як результат — вони не дуже поспішають погоджувати наші ініціативи, наслідком чого є часткова зупинка реалізації процесів щодо створення об'єктів ПЗФ”, – зазначив голова профільної комісії облради. Роман Титикало підкреслює, що він, як і всі екологи, депутати Київоблради і працівники КОДА пишається кожним новоствореним об'єктом ПЗФ, адже кожне таке місце є по-своєму цінним. Разом з тим, він згадав деякі природоохоронні території Київщини, які з різних причин дійсно можна назвати особливими. “Заказник “Казковий яр” – дуже класний об'єкт з гарними ландшафтами. Унікальні яри, у яких полюбляють фотографуватися подружні пари під час весіль. Дехто там був проти — була ініціатива побудувати там поруч асфальтний завод, що ставить під загрозу цей об'єкт, але нам все таки вдалось досягнути результату – цей обʼєкт створено. Заказник “Річка-герой Ірпінь” – символічний об'єкт, адже річка Ірпінь фактично захистила Київ від окупантів. Тим паче, що невеликі річки наразі під загрозою знищення. Заказник “Приірпіння” – сусідня ділянка цієї річки. Є ідея дозволити там пересування на каное і човнах, створивши туристичну складову. Також треба згадати заказник “Планерна гора” – знаковий об'єкт у тому числі для мене, бо я, як і багато інших мешканців Київщини, стрибав там з паропланів. Була велика небезпека, що цей об'єкт зникне через “дерибан” землі, але ми захистили його”, – розповів Роман Титикало. Заказник “Планерна гора” (фото з відкритих джерел) Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться Окрім того, що створення об'єктів ПЗФ має на меті збереження рідкісних видів тварин і рослин, а також цінних водойм і ландшафтів, активізація таких процесів є обов'язком державної влади в рамках різних міжнародних договорів. Наприклад, за нормами Євросоюзу, площа природоохоронних територій його країн-членів наразі повинна складати не менше 15%. За словами Романа Титикала, саме стільки, за розрахунками науковців, потрібно для того, щоб запобігти урбанізації та сприяти відновленню природи.  Як зазначає депутат, наразі на Київщині під охороною знаходиться близько 10% території. Але на рівні державної влади всерйоз обговорюється питання щодо скорочення цієї площі за рахунок зняття природоохоронного статусу з частини території Чорнобильського заповідника. Тому, відповідно, область може втратити кілька відсотків заповідних територій. Щоб надолужити це, на думку Романа Титикала, владі різних рівнів потрібно приділяти більше уваги створенню об'єктів ПЗФ, у тому числі – більш розсудливо підходити до питання відведення у приватну власність ділянок, які є потенційно цінними з точки зору заповідання. “Коли земля переходить у приватну власність, створити на ній об'єкт ПЗФ неможливо. Тому що закон передбачає, що має бути дозвіл власника. У нас склалася така ситуація, що на Київщині майже не існує вільної землі, яка не приватизована фізичними або юридичними особами. Наразі я відвідую громади і агітую їх передавати землю під об'єкти ПЗФ. Наприклад, під час мого виступу на сесії однієї з громад місцевий депутат задав питання: “Навіщо створювати цей об'єкт? Давайте краще по 2 га його розділимо?”. Але я впевнений, що якщо ми щось “недопрацюємо”, то є велика небезпека, що цього не залишиться. Чому Київська область змогла, а інші — ні? Тому що ми поставили для себе це питання як пріоритет”, – підкреслив Роман Титикало. Читайте: Розширення природно-заповідного фонду – ефективний важіль у процесі охорони природних екосистем Директор Департаменту екології та природних ресурсів КОДА Володимир Морозов у свою чергу зазначив, що активному створенню нових територій та об’єктів ПЗФ у Київській області за останні роки сприяли три ключові фактори: активна позиція громадських організацій, внесення у 2021 році змін до статті 52 Закону України “Про природно-заповідний фонд України”, що дало можливість створювати такі об'єкти за межами населених пунктів без процедури погодження з місцевими радами, а також підтримка з боку профільної комісії та депутатів Київоблради. Разом з тим, за словами керівника департаменту, серед головних проблем, з якими КОДА зіштовхується при створенні цих об'єктів, є відмова у погодженні створення з боку громад та землекористувачів (землевласників). За словами Володимира Морозова, це насамперед пов’язано з встановленням обмежень у господарському використанні територій та подальшою необхідністю забезпечення дотримання режиму охорони новостворених заповідних територій. Студениківський ландшафтний парк (фото з відкритих джерел) “Кожна територія чи об’єкт ПЗФ мають свою особливу природоохоронну, наукову чи рекреаційну цінність. Звичайно, приємно створювати території ПЗФ за підтримки або безпосередньо за ініціативи територіальних громад. Так, наприклад у 2023 році за ініціативи Студениківської сільради було оголошено регіональний ландшафтний парк “Студениківський” на площі 2004 га. Наразі, сільрадою утворено спеціальну адміністрацію парку та проводиться робота щодо забезпечення її функціонування. Від створення таких об’єктів завжди більші очікування на отримання результату. Збільшення площі територій та об'єктів ПЗФ залишається одним з пріоритетним завданням Департаменту екології та природних ресурсів КОДА. На сьогоднішній день створення територій та об’єктів ПЗФ є найбільш ефективним механізмом збереження унікальних природних комплексів та об’єктів, видів ландшафтів, рідкісних видів рослин та тварин”, – розповів KВ очільник профільного департаменту облдержадміністрації. Читайте: На Київщині створено один з найбільших ландшафтних парків “Студениківський” Що думають екологи Голова екологічної організації “Київський еколого-культурний центр” (“КЕКЦ”) Володимир Борейко у свою чергу підтвердив KВ, що протягом останніх років на території Київщини активізувалися процеси заповідання територій. Їхнім головним рушієм еколог вважає Романа Титикала. Зокрема, за словами Володимира Борейка, голова “екологічної” комісії Київоблради допомагає науковцям у перемовинах з т.зв. “господарниками” — керівниками місцевих громад та “лісниками”. Також фахівець відзначив і роботу Департаменту екології та природних ресурсів КОДА, який, на його переконання, наразі є дуже продуктивним в плані роботи зі створення нових об'єктів ПЗФ. “Знайти об'єкт, який підлягає заповіданню, не є важким завданням. Ми, мабуть, перші в Україні використовуємо соціальні мережі. Нам не треба нічого їздити шукати — подаємо рекламу в Facebook, а у відповідь люди повідомляють про цікаві локації. Так було, наприклад, з пошуком місць зростання підсніжників. Київщині пощастило, що профільну комісію облради очолив Роман Титикало. Раніше ми створювали максимум 5 об'єктів ПЗФ на рік, а зараз — до 30-40. Це людина, яка дійсно переймається даною сферою. По громадам у нас наступна статистика — протягом останніх п'яти років 30% дають згоду на створення об'єктів ПЗФ. Деякі місцеві ради — наприклад, Феодосіївська і Козинська — взагалі не погоджують. Більше того, Козинська прямо і нахабно відмовляє нам”, – підкреслив Володимир Борейко. Серед найбільш важливих об'єктів ПЗФ, створених на території Київщини протягом останніх років, очільник “КЕКЦ” називає заказники “Річка-герой Ірпінь” і “Планерну гору”. При цьому, Володимир Борейко наголошує: усім людям, які були дотичними до процесу створення охоронних зон на цих територіях, довелося “попітніти”. Читайте: Заказник “Ріка-Герой Ірпінь” розташується на 198 га земель Білогородської громади “Що стосується заказника “Річка-герой Ірпінь", то місцева влада — перш за все Ірпеня – роздавала цю територію під забудову і сільське господарство. Нам відмовляли у створенні об'єкта. Ми виїжджали з Романом Титикало на обговорення цього питання до Ірпеня, голова громади нам обіцяв створити об'єкт, але ми зрозуміли, що нічого не буде, бо до цього був байдужим депутатський корпус. Нас там підтримувала лише одна депутатка. Але діаметрально протилежно повела себе влада Бучі, яка підтримала наше клопотання. Цінність річки Ірпінь, зокрема, у тому, що вона захищала Київ і від монголо-татар, і від німців, і зараз захистила [під час повномасштабної війни з рф]. “Планерна гора” – це шматок первинного степу, де росте ковила. Але місцева влада — Феодосіївська громада — це чисто бізнесмени, які продають землю свого села під забудову. Там фактично продали все, ми не змогли створити декілька об'єктів, і тому постало питання, наприклад, де ж будуть гуляти діти”, – зазначив еколог. Заказник “Річка-герой Ірпінь” (фото Бучанської міськради) Читайте: Кто и как застраивал пойму Речки-Героя Ирпень Вистачає у Київській області і різних природоохоронних територій, які цікаві саме з точки зору їхнього біорізноманіття. Їхньою головною функцією є охорона рідкісних видів рослин і тварин.  “Наприклад, ми створили заказник “Сонячна галявина” в Обухівському районі, де знаходиться найбільша в нашій області територія, на якій росте сон чорніючий — рослина, занесена до Червоної книги України. Фактично на Київщині ця рослина знищена, адже росте лише у старих соснових лісах, які активно вирубуються. Також розширили заказник “Чернинський”, створений більше десятиріччя тому — близько на 600 га. Це територія межиріччя Десни і Дніпра, де живуть лосі — червонокнижні тварини. Також там проживають 5-6 видів червонокнижних птахів — наприклад, журавель сірий. Багато там і рідкісних рослин, серед яких — різні види орхідей. Фактично на цій території можна буде в майбутньому створити природний заповідник. Крім того, ми розширили заказник “Сухоліський” у поймі річки Рось і створили нові заказники поруч. Це було зроблено для охорони рябчика шахового — ще однієї рослини з Червоної книги”, – розповів Володимир Борейко. За словами еколога, наразі у Київській області заповіданню підлягають близько сотні об'єктів – йдеться про ті території, по яким з 2021 року вже ведеться робота (підготовка наукових обгрунтувань, збір погоджень тощо). Із них близько півтора десятка об'єктів можуть бути створені на найближчих сесіях Київоблради. “Ми вже запускаємо з Романом Титикалом роботу по островам на Дніпрі. Близько п'яти років тому ми вже заповіли три острови біля Вишгороду. Такі території “розпайовуються” (тобто, активно передаються в користування різним особам. – КВ). Можна знайти по громадам і лісам такі території. Також плануємо заповідати русла річок і водоохоронні зони. Вони не повинні “розпайовуватися”, але вони “розпайовуються” тому що адміністративним і кримінальним кодексами не передбачені штрафи [за відведення землі та забудову таких територій]. А коли такі території стануть ПЗФ, то це вже відповідальність перед законом. Це актуально для таких річок, як Десна, що страждають від видобутку піску. Також йде робота по річці Рось в Богуславському районі, що допоможе захистити цю територію від видобутку піску чи граніту”, – розповів KВ Володимир Борейко. Він також наголошує, що окрім “екологічної” цінності процесів створення об'єктів ПЗФ в Україні, існує ще й “політична”. “Якщо Україна хоче жити цивілізовано і хоче до Євросоюзу, вона повинна виконувати директиви і всі умови його країн. Тим паче, що до 2030 року [відсоток заповідної площі в країнах ЄС] має становити 30%. Екологічна цінність в тому, що, за розрахунками різних вчених, до 30% природних територій мають бути заповіданими і незайманими, адже інакше буде екологічна криза”, – резюмував голова “КЕКЦ”. Голова ГО “Українська природоохоронна група” (“UNCG”) Олексій Василюк також відзначив внесок Романа Титикала у заповіданні нових територій на Київщині. На його думку, саме за активної участі цього депутата регіон наразі посідає лідируючі позиції в Україні у напрямку створення нових об'єктів ПЗФ. “Зараз я дійсно можу сказати, що Київщина — абсолютний лідер за активністю зі створення нових територій ПЗФ. Але це все винятково через особисту ініціативу Романа Титикала. Він не тільки виносить питання на розгляд і є ініціатором створення деяких об'єктів, за що не отримує зарплату, але й активно займається адвокацією, щоб усе було погоджено. Ми бачимо, що у владі достатньо однієї людини, яка працює на цю справу, і тоді все просувається. Але це не прикольно, коли область досягає якихось державницьких задач в інтересах усього суспільства за особистою ініціативою однієї людини. Якби все було ідеально, він мав би бути лише формальним персонажем — людиною, яка підписує протокол рішень екологічної комісії щодо винесення об'єктів ПЗФ [на затвердження сесії облради]. Значимість Романа Сергійовича говорить про те, що все повинно працювати не так, адже “головним” мав би бути Департамент екології. А нам, на жаль, доводиться з ним боротися і протистояти йому задля того, щоб щось відбувалося”, – зазначив KВ Олексій Василюк. За його словами, раніше, близько десятиліття тому, чиновники набагато краще “вмикалися” у ці процеси. Тоді, як вважає еколог, посадовці профільного департамента КОДА були “суперініціативними”. Завдяки цьому, до слова, Олексію Василюку та його колегам з “UNCG” з 2008 року вдалося створити у Київській області близько трьох десятків об'єктів ПЗФ загальною площею біля 13 тис. га. Наразі, на переконання еколога, профільному департаменту КОДА фактично не вистачає наполегливості – тобто, посадовці просто “не дотискають” у деяких моментах. “Лакмусовий папірець: коли їм (Департаменту екології та природних ресурсів КОДА. – КВ) подаєш підготовлене за усіма процедурами клопотання, вони його подають землекористувачу, той каже, що не погоджується [на створення обєкта ПЗФ], і після цього департамент припиняє роботу в цьому напрямку. Хоча, наприклад, на створення “Ковалівського яру”, який є першим обєктом, створеним за моєї ініціативи, пішло 7 років роботи. Дуже багато об'єктів не створюються. Фактично нестворених набагато більше, ніж створених. І всі вони не створюються з тієї причини, що землекористувач відмовив, а департамент екології КОДА сказав, що “ну і добре, ми цим займатися не будемо”. Це близько 90% від усіх причин, з яких об'єкти не створюються”, – підкреслив голова “UNCG”. Окремо фахівець звернув увагу на спротив створенню нових об'єктів ПЗФ з боку окремих громад Київщини. Лише в деяких випадках представники сільських та селищних рад дійсно зацікавлені в тому, щоб максимально великі площі їхніх територій знаходилися під охороною. “Мені незрозуміло, чому таке протистояння з боку тих, хто там живе. Наприклад, ми кожного року по 3-4 рази подаємо [клопотання щодо створення об'єктів ПЗФ на] останніх чотирьох ділянках природної заплави річки Рось. Ці об'єкти вперше запропонувала ще в 1992 році наша колега Анна Куземко, яка зараз є доктором біологічних наук. Ми оновлюємо [документи], але вони говорять, що “роздерибанили якийсь шматок”, що не можна [створювати об'єкт ПЗФ]. Ми подаємо нове клопотання вже без цього шматка, а нам відповідають, що там ще якийсь шматок “роздерибанили”. Крім того, дуже часто в громадах немає спеціалістів з екології. На противагу цьому, в Білогородській громаді найняли еколога, і там збираються всю місцеву природу оголосити природно-заповідним фондом. Ця громада є повною протилежністю всій області. Білогородська громада — це просто взірець. Тому я вважаю, що в області потрібно проводити просвітницьку роботу з громадами”, – резюмував Олексій Василюк. Нагадаємо, Роман Титикало є депутатом Київоблради VIII скликання, до якої пройшов від виборчого округу №9 (Фастівський район) як висуванець партії "Європейська солідарність"). Комісію облради питань екології, природокористування, мисливства, водних ресурсів, ліквідації наслідків аварії ЧАЕС та інших надзвичайних ситуацій він очолює з 29 квітня 2021 року. Також він відомий як правозахисник, адвокат (Заслужений адвокат України і доктор юридичних наук) та громадський діяч. Володимир Морозов очолює Департамент екології та природних ресурсів КОДА на правах т.в.о. директора з вересня 2023 року. На цій посаді він замінив Ганну Ткаліч, яка керувала цим структурним підрозділом облдержадміністрації з вересня 2020 року. Фото: колаж КВКиївВлада

На Київщині триває боротьба Великобугаївської громади із Васильківською місцевою владою: люди чинять спротив розвитку промислового кластеру на землях сільськогосподарського призначення, які оточені з усіх боків об’єктами природно-заповідного фонду – заказниками “Васильківські Карпати” та “Казковий Яр”. Саме на захист останнього стала громада, адже він за останні роки прославив Велику Бугаївку як “туристична перлина”. Втім, місцева влада хоче дозволити побудувати поблизу промислове підприємство. Задекларована мета – створити нові робочі місця та наповнити податками збіднілий бюджет. При цьому, у виконкомі Васильківської міськради запевняють, що мова про будівництво асфальтно-бетонного заводу наразі вже не йде – лише про склади і повністю екологічно безпечний цех з виробництва тротуарної плитки. Чи постраждає в результаті екологія регіону, і в якому обсязі, покаже час.  Як стало відомо KВ, 15 лютого 2024 року у Василькові відбулась чергова спроба провести громадські слухання Детального плану території (ДПТ) “Формування території для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд будівельних організацій та підприємств (на земельній ділянці кадастровий номер 3221480500:05:005:0073) в Великобугаївському с. о. Васильківської міської ради Обухівського р-ну Київської області” та відповідного звіту про його стратегічну екологічну оцінку (СЕО). Ознайомитись з матеріалами громадських слухань можна по цьому посиланню.  Підписуйтесь на “КиївВладу”  Ці слухання не відбулись, бо спершу представники Великобугаївської громади наголошували на порушенні порядку проведення цього заходу, а потім почалась повітряна тривога. До цього такі слухання  теж переносилися вже двічі з “організаційних причин”.  Мова йде проєкт ДПТ, розроблений ТОВ “Ідеал-Центр” на замовлення виконкому Васильківської міськради. Цей документ, по суті, направлений лише на те, щоб змінити цільове призначення зазначеної приватної земельної ділянки (площа – 3,69 га, наразі цільове призначення – “для ведення товарного сільськогосподарського виробництва”) на “розміщення промислових об'єктів”. Інвестором розробки відповідного ДПТ виступила громадянка Гоар Фтоян – власниця земельної ділянки, на якій планується розташувати промисловий об'єкт. СЕО розробляло ТОВ “Еко Стандарт Захід”.  Як повідомили KВ у Васильківській міській раді, до освоєння цієї землі мають намір “докласти руку” пов'язані між собою ТОВ “Капіталінвест-Плюс” (Гоар Фтоян є співзасновницею і бенефіціаром цієї компанії) і ТОВ “Асфальтобетонпромбуд”, але про будівництва в районі села Велика Бугаївка асфальтно-бетонного заводу на сьогодні вже не йдеться. Мовляв, там наразі розглядається можливість будівництва лише об'єктів, які точно не матимуть негативного впливу на екологію.  Історія і сенс спротиву Втім, мешканці села Велика Бугаївка, яке розташоване на межі ландшафтного заказника "Казковий яр", схоже, на сьогодні вже виступають категорично проти будь-якої промзони у вказаній локації.  Вони ще навесні 2023 року, коли мова точно йшла про будівництво асфальтно-бетонного заводу,  проводили акцію протесту, коли на ділянці, яка належить Фтоян, було знято шар родючого грунту і була розпочата підготовка до будівництва. Люди наголошували, що на Васильківшині вистачає промзон, де можна створювати нові підприємства, а такої краси, як у “Казковому ярі”, де, до речі, Київська обласна рада (КОР) створила один з найпривабливіших туристичних маршрутів, більше ніде немає.  Головним аргументом активістів, які зацікавленні у “провалі” відповідних громадських слухань, є те, що поряд розташовані відразу два ландшафтних заказника, які треба зберігати.  Ландшафтний заказник місцевого значення “Васильківські Карпати”, що розташований поміж селами Велика Бугаївка, Гвоздів, Крушинка, Рославичі Васильківського району Київської області, було створено ще рішенням Київської обласної ради (КОР) від 2 лютого 1999 року. Заказник був створений на основі великої балки з прилеглими ярами, по днищу якої протікає річка Бугаївка, площа – 226,8 га. У свою чергу, природну території площею 169,6472 га Київська обласна рада (КОР) оголосила  Ландшафтним заказником місцевого значення "Казковий яр"  21 березня 2023 року. Ця територія дійсно казково гарна і притягує юрби туристів.  При цьому, до складу заказника “Казкового Яру” не увійшов найцінніший та найпривабливіший  за своїм природним ярусно-балковим ландшафтом яр – Діденцеве провалля. Саме там знімали кліпи співачки Alyona Alyona в дуеті з KOLA на пісню “Небо хилиться”, Jerry Heil на роботу “Благословенна Земля”, Pianoбой та Джамала робили там свої “Ендорфіни”, знімали художні фільми “Толока”, “Сторожова застава”, “Захар Беркут” та “ DZIDZIO Контрабас”. Тому, за інформацією активістів, екологи ще рік тому клопотали перед обласною радою про розширення меж заказника до площі 215 га. Але поки що отримати відповідне рішення облради не вдається.  Як зазначають представники Великобугаївської громади, зазначене розширення меж заказника скоротить відстань до земельної ділянки з кадастровим номером 3221480500:05:005:0073 до 300 м, що негативно вплине на туристичний потенціал “Казкового Яру” при її промисловому використанні, та матиме негативні екологічні наслідки на унікальне біорозмаїття “Казкового яру”. Також відомо, що станом на травень 2023 року Департамент екології та природних ресурсів Київської облдержадміністрації (КОДА) підтверджував, що межі проектованої санітарно-захисної зони асфальтно-бетонного заводу  (1000 м) частково накладалися на ландшафтний заказник місцевого значення “Казковий яр” і без розширення його меж. Крім того, Інститут археології Національної академії наук поінформував, що земельна ділянка з кадастровим номером 3221480500:05:005:0073 “найбільш ймовірно зайнята багатошаровим поселенням”, бо в 1995 році там на поверхні були знайдено матеріали доби бронзи та Черняхівської культури. Розкопки там не проводились, але в інституті вважають, що логічним використати цю територію для розвитку туризму разом з природним об’єктом. “Чудове рішення – археопарк. Так роблять в Європі. Але у нас що? Забудова. За період з 2010 по 2020 р. в області не поставили на облік жодної пам’ятки археології”, – каже представник Інституту археології НАНУ В’ячеслав Баранов. Мешканці Великої Бугаївки розповіли KВ, що у зв'язку з вищенаведеним, громада створювала петиції про заборону будівництва заводу, подавала скарги в органи архбудконтролю, писала заяви в поліцію, зверталася до керівництва області, вимагала проведення громадських слухань в Будинку культури села Велика Бугаївка. Але, Васильківська влада, мовляв, все це ігнорує і вперто призначає громадські слухання скандальних ДПТ і СЕО.  Організатором громадських слухань виступає Управління містобудування, архітектури та контролю за розвитком інфраструктури Васильківської міської ради, очолюване Орестом Шамаєвим. За словами голови Громадської організації (ГО) “Казковий Яр” Світлани Бондар, останній у всіх своїх провалах звинувачує громадськість, та намагається довести, що міська влада наразі “підтримує створення лише безпечних та екологічних виробництв”. Саме ця теза і була обґрунтуванням відмови у розгляді петиції про заборону будівництва  заводу навпроти “Казкового яру”.  “Влада Васильківщини заявляє, що інвестор вже остаточно відмовився від будівництва асфальтного заводу, але люди не вірять. Вони розуміють, що після зміни цільового призначення сільгоспземлі на “розміщення промзони”, функціонал цієї промзони можуть з часом зробити який завгодно. Вони бачать, як все це “проштовхується”, як голова Васильківської територіальної громади Наталія Баласинович (на колажі) підписує документи, в яких сказано, що перетинів з об’єктами історико-культурної спадщини та природно-заповідного фонду немає.  Про зміст самого ДПТ та СЕО говорити складно. Там немає ні схем інженерних комунікацій, ні транспортної схеми, ні показників майбутнього об’єкту будівництва, лише припущення, які надають можливість замовнику будівництва уточнювати все в майбутніх проектних рішеннях. Про недосконалість розробленої документації вказало в своїх зауваженнях Міндовкілля і рекомендувало повернути документ державного планування на доопрацювання, але місцеву владу це не зупиняє”,- розповіла KВ Світлана Бондар. При цьому, за її словами, влада зловживає своїми права і вперто не хоче проводити слухання саме там, де живуть люди, яких це безпосередньо зачіпає – в селі Велика  Бугаївка.  “У цьому селі є будинок культури на 250 осіб з укриттям, яке Васильківська влада і відбудувала, але громадські слухання вони проводять в залі на 50 чоловік у Василькові, де немає укриття, але є можливість задіяти адмінресурс: забезпечити явку працівників Васильківських бюджетних установ, студентів з реєстрацією на період навчання, Великобугаївських вчителів, керівництво сільського будинку культури. Також люди бачили, як на такі громадські слухання автобусом привозили жителів села Яцьки на чолі зі старостою села, хоча промзону мають намір розташувати за 40 км від цього населеного пункту.  При цьому, виконком Васильківської ради не дозволив представникам суміжної, Глевахівської територіальної громади, яка знаходиться за 500 метрів від майбутнього об’єкту, навіть зареєструватися на громадські слухання, бо їхні інтереси, мовляв, не порушуються. Також влада Васильківщини, прикриваючись недосконалим галузевим законодавством, обмежує в праві голосу власників садових та індивідуальних будинків у Великій Бугаївці, та власників земельних ділянок, що на праві власності належать киянам, які використовуються ними для заміського відпочинку”,- розповідає голова ГО “Казковий Яр”. Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться Позиція влади Зі свого боку, директор Управління містобудування, архітектури та контролю за розвитком інфраструктури Васильківської міської ради Орест Шамаєв відкидає усі звинувачення у процедурних порушеннях та намаганні провести “псевдослухання”. Також він заявляє, що здивований тим, що на сьогодні хтось критикує плани і дії міської влади.  “Ситуація виглядає наступним чином. Ще у 2022 році до керівництва нашої тергромади звернулись з приводу допомоги в реалізації державної політики з релокації виробничих потужностей з територій, де підприємства знаходяться під постійним ворожим обстрілом. Підприємці з Запорізької області придбали для цього на Васильківщині у приватного власника земельну ділянку. Це було ще за рік до того, як обласною радою було прийнято рішення про створення заказнику “Казковий яр”, умовні межі якого, де факто цей заказник ще не створений, пройшли поряд.  Мова дійсно у 2022 році йшла про будівництва саме асфальтно-бетонного заводу. Переконавшись, що йдеться про екологічно безпечну технологію, умовно, такі заводи в Європі розміщуються прямо в містах, ми тоді вирішили замовити відповідні ДПТ і СЕО. Було розуміння, що для Васильківської громади нові робочі місця, додаткові надходження в бюджет та гарні перспективи покращити свою дорожню інфраструктуру – це важливо.  Але у минулому році з'ясувалося, що межі проектованої санітарно захисної зони (1000 м) такого підприємства частково накладаються на територію “Казкового яру”, а від громади до нашого управління містобудування надійшло біля 170 претензій та зауважень. Ми зрозуміли і донесли до інвестора, що людей не переконати, нічого не вийде. Тому вже влітку 2023 року нами було прийнято рішення замовити новий ДПТ і СЕО, згідно яких на згаданій приватній ділянці можна буде побудувати тільки склади та цехи з виробництва тротуарної плитки, що апріорі не несе території та її мешканцям жодних екологічних ризиків. До того ж, санітарна захисна зона такого об'єкта вже не 1000, а 300 метрів. Тобто жодних перетинів з “Казковим яром” вже точно немає. Як, до речі, і з заказником “Васильківські карпати”. У цьому році на громадські слухання виносяться саме це ДПТ і звіт про відповідну СЕО. Тому мені щиро не зрозуміло, чому хтось з екологів чи громади села Велика Бугаївка має бути проти. Ще й враховуючи те, що поряд вже доволі давно погано пахне функціонуюча свалка з елементами сортировки сміття і з цього факту поки що ніхто у Великій Бугаївці великої проблеми не робить. Що стосується інформації про можливе знаходження на земельній ділянці з кадастровим номером 3221480500:05:005:0073 об’єктів археологічної спадщини, то, дійсно, для того, щоб це мало значення, це має бути офіційно зареєстровано. В нас теж багато питань до Державного земельного кадастру і  Державного реєстру культурних пам’яток, але ми маємо право спиратися тільки на офіційні дані”,- розповів KВ Орест Шамаєв. Голова постійної комісії Київської обласної ради з питань екології, водних ресурсів, природокористування, полювання, ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС та інших надзвичайних ситуацій Роман Титикало в описаному конфлікті скоріше грає на стороні громадських активістів. “Так, нове підприємство на території тергромади – це і додаткові робочі місця і податки, але екологія – це теж дуже важливо. Я вважаю, що Васильківська міськрада робить помилку, намагаючись розташувати промзону там де їй явно не місце. Мешканців Великої Бугаївки зрозуміти не складно. Вони усвідомлюють, що коли цільове призначення земельної ділянки змінять з “для сільського господарства” на “землі промисловості”, то гарантій стовідсоткової безпечності промислового об'єкту, параметри якого влада теоретично зможе згодом коригувати у любий бік, ніхто не дасть. Не треба забувати і про обов’язки, які покладені на виконавчий комітет Васильківської міської ради рішенням Київської обласної ради від 21 березня 2023 року “Про оголошення ландшафтного заказника місцевого значення “Казковий Яр”. Керівництво тергромади повинно сприяти повноцінному створенню цього заказнику, а не заважати цьому процесу. Також треба пам'ятати, що Схемою планування території Київської області передбачено створення Великобугаївської рекреаційної зони на площі 2,6 тис га.”,- заявив КВ Титикало.  Читайте: Роман Титикало: “Я адвокат чистого довкілля Київщини” За його словами, прикро, що місцева влада не хоче враховувати думку саме тих громадян, нерухомість яких розташована поблизу майбутнього промислового об'єкту.  “Ще більш прикро, що сама можливість громадян впливати на містобудівні наміри влади в рамках громадських слухань може зникнути. Маю на увазі скандальний законопроєкт № 9627 від “Слуги народу” Дмитра Кисилевського, лобіювання якого пов’язують із заступником голови Офісу президента Ростиславом Шурмою. Цей закон було приянято у Верховній Раді 6 лютого 2024 року, наразі його вже направлено на підпис Президенту України”, – зауважив голова профільної комісії КОР. Довідка  За даними аналітичної системи Youcontrol, ТОВ “Еко Стандарт Захід” (розробник СЕО) було зареєстроване у квітні 2016 року у Львові. Його керівником, засновником та кінцевим бенефіціаром зазначено мешканця цього ж міста Дмитра Бучка. ТОВ “Капіталінвест-Плюс” (компанія, яка має намір побудувати промислові об'єкти на земельній ділянці 3221480500:05:005:0073) було зареєстроване у Запоріжжі в квітні 2018 року, а з березня 2021 року “прописане” в смт Балабине Запорізької області. Засновниками та кінцевими бенефіціарами цієї компанії зазначено мешканку міста Марганець Дніпропетровської області Гоар Фтоян та громадянку Вірменії Аіду Погосян (зареєстрована в Запоріжжі). Вказана ТОВка фігурує в деяких кримінальних провадженнях. Одне з них – під №12020080000000357 – було відкрито поліцейськими Запорізької області за фактами розкрадання бюджетних коштів при виконанні ремонтних робіт та експлуатаційному утриманні автошляхів на території цього регіону. Зокрема, за інформацією правоохоронців, ТОВ “Капіталінвест-Плюс” було однією з компаній, через яку організатори цієї схеми – чиновники та їхні підрядники – “обготівковували” кошти, отримані з бюджету Запорізької області. При цьому, у 2022 році слідчі вказували, що фактично вказана компанія не веде господарської діяльності, а існує лише для проведення фіктивних операцій. ТОВ “Асфальтобетонпромбуд” (компанія, яка має намір брати участь у будівництві промислових об'єктів на земельній ділянці 3221480500:05:005:0073) було зареєстроване у лютому 2023 року у Василькові Київської області. Його керівником, засновником та кінцевим бенефіціаром вказано мешканця Запоріжжя Миколу Буравченка. Наталія Баласинович очолює Васильківську територіальну громаду з листопада 2020 року. Вона здобула перемогу на чергових місцевих виборах як безпартійна самовисуванка. Раніше, з листопада 2015-го по листопад 2020-го, вона була головою Васильківської райради, до якої була обрана від партії “Солідарність”.  Орест Шамаєв очолює Управління містобудування, архітектури та контролю за розвитком інфраструктури Васильківської міської ради з жовтня 2022 року. фото: коллаж КВКиївВлада

Міндовкілля спільно з Держводагентством та спеціалістами водного сектору Кореї визначили Козаровицьку дамбу на Київщині, як пілотний проєкт для відновлення водогосподарської інфраструктури України. Вартість робіт фахівці оцінили в 14 млн доларів. Про це KВ стало відомо з повідомлення Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України. Підписуйтесь на “КиївВладу”   Зазначається, що Козаровицька дамба була пошкоджена у перші дні повномасштабного вторгнення та мала оборонне значення для захисту міста Києва. Зараз вона потребує термінового відновлення. "Вартість робіт оцінили в 14 млн доларів. У відновленні допоможуть дві корейських компанії: K-Water і KOICA", – йдеться у повідомленні. Повідомляється, що відновлення Козаровицької дамби дозволить захистити від підтоплення населені пункти на узбережжі річки Ірпінь нижче Київського водосховища. Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться Також корейські компанії нададуть допомогу у реалізації проєктів: забезпечення водою населення Миколаївщини; реконструкції та капітального ремонту інженерної інфраструктури Управління каналу Дніпро-Донбас; покращення моніторингу якості вод в Україні. Довідка: проєкт є продовженням співпраці з Міністерством навколишнього середовища Кореї і частиною програми "Ініціатива миру та солідарності в Україні", оголошеної Президентом Республіки Корея під час його візиту до Києва минулого року. Читайте: Буча підписала меморандум з Південною Кореєю для будівництва індустріального парку Фото: Наш Київ КиївВлада

У Київській області йде процес “зачистки” партії “Слуги народу” від  представників групи Дубінського. На позачерговій, і першій у цьому році, сесії Київської обласної ради прийняли присягу чотири нові депутати, які прийшли на зміну своїм колегам-вигнанцям. Відбулася чергова заміна і в політсилі “Батьківщина”. КВ детально проаналізувала біографії та політичне минуле п’ятьох нових народних обранців в облраді.  Як дізналася KВ, 12 січня відбулася позачергова 24 сесія Київської обласної ради. Результатом сесії стало затвердження плану роботи КОР на 2024 рік та погодження секретаріату ради, розгляд низки обласних програм. Також у ході пленарного засідання до складу ради увійшли п’ять нових депутатів. Підписуйтесь на “КиївВладу”  Як розповів KВ, депутат КОР (“Батьківщина”) Олександр Колодій, від політичної партії "Батьківщина" зайшов один депутат – Григорій Боціон, решта депутатів замінили відкликаних "Слуг народу" із так званої "групи Дубінського". Це Вікторія Киреєва, Микола Котушенко, Олександр Строкань та Лідія Лазарева.  “Боціон зараз знаходиться на службі у ЗСУ, проте, прийняв рішення зайти замість Мартиновського, для нього зараз в пріоритеті його юридична і адвокатська діяльність. По нашій партії було ще два відкликання, які стосувалися Григорія Підсік і Ірини Панченко. Проте там ідуть судові процеси і є ухвали про забезпечення позову, тому замість них поки ще ніхто не зайшов. Було припинено повноваження від “Слуг народу” Станіслава Семергея, Дениса Січового, Марії Кисельової, Володимира Тимофійчука і Дениса Дьоміна і на їхнє місце також зайшли нові депутати. Також були припинені всі повноваження за заявами депутатів від ОПЗЖ. Та є ухвала Верховного Суду, якою цю політичну силу на сьогоднішній день заборонено і, відповідно, визнавати наступними обраних депутатів від неї також не можна. Тож склад ради зменшиться на певну кількість депутатів, та на роботу ради це жодним чином не вплине”, – розповів Колодій.  Боціон Григорій Боціон зайшов замість Олександра Мартиновського, який йшов у ТВО за списком №2 – керуючого партнера в Адвокатському об’єднанні "Мартиновський та партнери", київського адвоката, який працював помічником народного депутата VI скликання Віктора Лозінського (фракція БЮТ). Боціон балотувався до Київської обласної ради 8-го скликання ще у 2020 році, однак, не зміг здобути перемогу на терокрузі №2. На момент балотування був директором ТОВ “Мегаполіс – Земля" (зараз – ТОВ “Брайсон”), депутатом Рокитнянської райради (“Батьківщина) та головою постійної бюджетної комісії, прожив у селі Рокитне.  Боціон народився 26 квітня 1986 року, має вищу освіту та є засновником групи компаній “Капітал Агро” (створено в середині 2000-х років на території колишньої Синяківської сільради Вишгородського району). І, згідно даних аналітичної системи Youcontrol, до цієї групи входять такі сільгоспкомпанії як “Капітал-Агропродукт” (співвласник) та  “Капітал-Агроінвест”, яке належить засновнику ТОВ “УІФК-АГРО" та кінцевому власнику – німецькій компанії “ДР. ДР. Діекманн Аксель Карл Фрідріх”. Остання компанія також є кінцевим власником ТОВ "Укрленд Сервіс" (торгівля автомобілями), у переліку засновників якого вказано також “Капітал-Агроінвест”. Також він є керівником й головним бухгалтером колективного сільськогосппідприємства “Україна” Вишгородського району (розведення ВРХ). Киреєва Вікторія Киреєва до Київської обласної ради 8-го скликання у 2020 році балотувалася по терокругу №7 від “Слуг народу”, та не пройшла. У депкорпусі КОР загалом засідатиме не вперше, адже була обрана до облради на місцевих виборах у 2015 році від Радикальної партії Ляшка. Вона потрапила в облраду від Кагарлицького району (округ №27). Одночасно з КОР, Киреєва балотувалася і в районну раду Кагарлика. Народилася Киреєва 9 вересня 1988 року в місті Бердичів Житомирської області. Одружена. Має три вищі освіти: у Національному транспортному університеті вона вивчала екологію (2011) і економіку (2013), Нацакадемію держуправління при Президентові України. До приходу на посаду в КОДА працювала в столичній компанії ТОВ "Еко-Експрес", що займається документацією у сфері екології, де пройшла шлях від еколога, начальника відділу охорони навколишнього середовища до заступника директора супроводу проектів і програм. У квітні-червні 2016 року працювала начальницею відділу оповіщення та організації пунктів управління Управління цивільного захисту Департаменту з питань цивільного захисту та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи Київської ОДА. З липня 2016 по вересень 2020 року очолювала вже Департаменту екології та природних ресурсів Київської ОДА. З вересня 2020-го очолювала Департамент запобігання промисловому забрудненню та кліматичної політики Міндовкілля  вже з квітня 2023 – заступниця Міністра захисту довкілля та природних ресурсів України. Читайте: Ексочільниця Департаменту екології КОДА стала заступницею міністра захисту довкілля України Напередодні місцевих виборів 2020 року, Киреєва була помічена за “гречкосійством”. У 2019 році вона роздавала новорічні солодкі подарунки. Також ім’я Киреєвої згадувалось в 2018 році у земельному скандалі щодо розробки проєкту землеустрою 0,15 гектарів землі під особисте сільське господарство, надану Станіславу Вдовиченку на місці Юр’ївського каналу Віта-Поштової сільради, який виявився батьком депутатки.  Згідно її декларації за 2022 рік, вона є власницею квартири в столиці на 21,6 кв.м. Також вона задекларувала майно чоловіка – квартиру (спільна часткова власність) на 64,3 кв.м в нині окупованому рф Криму та автівку – MAZDA CX-5 2020 року випуску орієнтовною вартістю 480 тис. гривень. Із джерел доходу вона вказала лише свою заробітну плату в Міністерстві – 601 927 тис. гривень, та банківські відсотки  – 106 гривень в “Універсал банк” та 1048 тис. гривень в “Приваті”. На її банківських рахунках зберігається понад 54 тис. гривень та готівкою 17 тис. доларів.  Котушенко Микола Котушенко до Київської обласної ради 8-го скликання у 2020 році балотувалася по терокругу №1 третім у списку від “Слуг народу”. На час обрання мешкав у Білій Церкві та працював виконавчим директором ПП "Укрпаркінг-груп".  Микола Котушенко – підприємець та громадський діяч Білої Церкви, голова ГО "Майбутнє країни". Народився 2 листопада 1983 року, має вищу освіту. Він є власником приватної компанії "Укрпаркінг-груп" з уставним капіталом в розмірі 2,5 млн гривень яка займається технічними випробуваннями та дослідженнями. Крім ГО “Майбутнє України”, він мав однойменну політичну партію в Білій Церкві та Києві. Також є головою молодіжної ГО "Молоді регіони" (Біла Церква), членом ради Київської обласної ГО "Рідне місто”, членом правління ГО "Автотранспортна спільнота” та учасником ГО "Асоціація перевізників Білої Церкви".  Крім того, він є власником низки компаній з технічного обслуговування та ремонту автотранспортних засобів, які зареєстровані в Білій Церкві та входять до ПП "Укрпаркінг-груп". Так, ТОВ “Атлас 1” надало у 2023 році послуги з держзакупівель для відділу освіти Володарської селищної ради та Департаменту патрульної поліції загалом на понад 273 тис. гривень. ТОВ “Альпіна 1” у 2023 також стало переможцем держзакупівель на суму в понад 446 тис. гривень.  Котушенко є і співвласником нової компанії із рекламних агентств ТОВ “Бренд Арт” та власником компанії щодо надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна ТОВ “Укртрейд”. Строкань Олександр Строкань у 2020 році балотувався до КОР по 9 терокругу 36 у єдиному списку, та другим – по терсписку також від партії “Слуга народу”. Олександр Строкань народився 12 березня 1993 року в Києві. У 2023 за результатами рейтингу “Асоціації адвокатів України” став кращим адвокатом з судової практики, захисту бізнесу та антирейдерства. У 2014 році закінчив юридичний факультет Київського національного університету імені Тараса Шевченка. У 2022 році призначений заступником голови Комітету Асоціації адвокатів України із захисту бізнесу, активів і прав інвесторів. Партнер та співвласник адвокатського об’єднання "Мітракс". На сайті компанії “Мітракс” зауважено, що Строкань мав декілька успішних судових кейсів. Наприклад, запобіг рейдерському захопленню комерційної нерухомості в центрі Києва площею 8016.1 кв.м – нежитлового приміщення колишнього заводу в Подільському районі Києва.  Свого часу був співвласником компанії “Принципи правди” (професійна, наукова та технічна діяльність) та був членом Київська обласна організація політпартії "Блок Дарта Вейдера".  Адвокатське об’єднання "Мітракс" має й одну негатвину згадку в ЗМІ. Так, за даними видання "Наші гроші" на дострокових виборах ВРУ влітку 2019 року адвокат Фесик співпрацював із кандидатом у нардепи від “Слуги народу” по 217 округу Мар’яною Безуглою. "Під час парламентської виборчої кампанії 2019 року співробітники об’єднання ”Мітракс”, співвласником якого був Кирило Фесик, а нині очільник Оболонської РДА, перевели до виборчих фондів низки столичних висуванців від партії ”Слуга народу” по 149 тис. гривень. Така сума могла свідчити про ухилення від обов’язкового фінансового моніторингу та перевірок коштів", - стверджують журналісти. На фото: Строкань із головою Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації Кирилом Фесиком при передачі гумдопомоги військовим  Лазарева Ще одна “Слуга народу”, Лідія Лазарева, у 2020 році балотувалася до КОР по 2 терокругу 30 у єдиному списку, та четвертою – по терсписку, як голова ГО "Інституту сталого розвитку" (нині – Інститут сталого розвитку України імені В.І.Вернадського"), діяльність якої спрямована на скорочення ризиків у сфері боротьби зі зміною клімату,  Лідія Лазарева народилася 31 липня 1988 року у Кривому Розі. З 2020 року вона працює головним спеціалістом відділу нормативно-правової роботи Департаменту правового забезпечення Державної інспекції архітектури та містобудування України. Має дві вищі освіти: юридичну, яку здобула в Київському національному економічному університеті на факультеті “Правознавство” та журналіст. П'ять років працювала у великій агропромисловій компанії “Золотий світанок” головним юрисконсультом. Працювала на телеканалі КДР ТРК. Згідно її декларації за 2022 рік, у її володіні є квартира в столиці на 33,9 кв.м та садовий дачний будинок на 98,4 кв. м в Обухівському районі із земельною ділянкою на 550 кв.м. Також вона має об'єкти незавершеного будівництва – це дві квартири в столиці на 33,5 кв.м та 46,05 кв.м від ТОВ “Укрміськбуд Холдинг". Торік вона заробила 237 462 тис. гривень. А готівкою вдома зберігає 10 тис. доларів. Нагадаємо, як раніше повідомляла KВ, що на Київщині тривають бурхливі політичні баталії: з президентської політсили хотіли виключити депутатів, яких підозрювали у поплічництві нардепу Олександру Дубінському. Так, 29 листопада в стінах КВЦ “Парковий” відбулось “таємне” засідання обласного осередку партії, де нібито під тиском народного депутата України та керівника Київської обласної організації партії  Андрія Мотовиловця решта депутатів КОР від “Слуги народу” голосували за звільнення низки депутатів.  Читайте: Вояжі по-дубінськи: як депутати Київоблради їздили за кордон під виглядом волонтерства (розслідування) Фото: колаж КВ КиївВлада

Державна служба геології та надр України зняла з продажу спецдозвіл на нову, Південно-Літкинську ділянку. Формальною підставою стало те, що Міндовкілля відкликало свою рекомендацію щодо виставлення ділянки на продаж: спочатку рекомендували (16 жовтня), а потім відкликали – за тиждень до торгів. Про це KВ дізналася з повідомлення “Надра.info”.Підписуйтесь на “КиївВладу”  Видання повідомляє, що Державна служба геології та надр України скасувала раніше оголошений аукціон з продажу спеціального дозволу на користування ділянкою піску Південно-Літкинська, яка знаходиться в руслі річки Десна в Київській області. Підстава – наказ №675 голови Держгеонадр Романа Опімаха від 2 грудня 2023 року. Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться Лот знято з продажу у зв’язку зі скасуванням рішення Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України від 16 жовтня 2023 року №25/4-17/16067-23 стосовно внесення пропозиції щодо включення Південно-Літкинської ділянки з метою геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислової розробки корисних копалин з подальшим видобуванням корисних копалин (промислова розробка родовищ) піску, до переліку ділянок надр, дозволи на користування якими виставляються на аукціон. Аукціон з продажу права користування Південно-Літкинською ділянкою піску очікувався 4 січня 2024 року (ініціатор – ТОВ “ВК Профі”). Як інформувала KВ, Державна служба геології та надр (Держгеонадр) України прийняла рішення скасувати дію наказу про анулювання спеціального дозволу на видобування піску в Гартівському родовищі піску під Борисполем Київської області. Таким чином, у Гартівському родовищі під Борисполем можна буде знову видобувати пісок. Читайте: Промислово-будівельна група “Ковальська” в 2022-2023 роках зібрала другий за розміром в Україні банк річкових родовищ піску Фото: “Надра.info” КиївВлада

Державна служба геології та надр (Держгеонадр) України прийняла рішення скасувати дію наказу про анулювання спеціального дозволу на видобування піску в Гартівському родовищі піску під Борисполем Київської області. Про це, як передає KВ, йдеться у повідомленні інформаційного агентства Nadra.Info із посиланням на наказ №669 голови Держгеонадр Романа Опімаха від 27.12.2023. Підписуйтесь на “КиївВладу” “Скасувати з 19.12.2023 наказ Державної служби геології та надр України від 19.08.2021 № 612 “Про анулювання спеціального дозволу на користування надрами № 3275 від 30.10.2003”, – йдеться у документі наказу. У Nadra.Info зазначається, що спецдозвіл був наданий ТОВ “Торгівельно-виробнича фірма “Г.Арт” з метою видобування піску, придатного для застосування в якості матеріалу для благоустрою, рекультивації та планування площадок. Дане товариство було засновано в 2002 році зі статутним капіталом 32,2 тисяч гривень та зареєстровано у м. Київ. Власником “Г.Арт” є Коганкова Тамара, а керівником – Єрмаков Сергій. До 2023 року спецдозвіл на видобування піску Гартівського родовища є єдиним в арсеналі компанії. Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться “Дозвіл на видобування піску було анульовано в 2021 році за рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва та залишеним у силі апеляційним судом. Але 19 грудня 2023 року Верховний Суд скасував це рішення. Отже, наказ Держгеонадр про анулювання спецдозволу – скасовано”, – підкреслюється у повідомленні. Крім того, у листопаді 2021 року у пресслужбі Офісу Генерального прокурора повідомляли про повернення у власність держави Гартівського родовища піску у Київській області вартістю понад 635 млн гривень. Його площа сягає майже 30 га. Читайте: Міндовкілля хоче дозволити добувати пісок на родовищі Заводське-2 поблизу ландшафтного парку в Києві Фото: Офіс Генерального прокурора  КиївВлада

Київський еколого-культурний центр (КЕКЦ) звернувся до Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України з проханням висловити позицію міністерства щодо статусу двох столичних ландшафтних заказників – “Озеро Тягле” та “Осокорківські луки”. У своїй відповіді Міндовкілля підтримало позицію екологічних організацій щодо неможливості закриття заказників задля створення регіонального ландшафтного парку. Натомість у міністерстві запропонували задля створення такого парку розглянути можливість включення до складу такого парку інших додаткових територій. Про це KВ стало відомо з повідомлення на сторінці КЕКЦ в соцмережі Facebook. Підписуйтесь на “КиївВладу” В КЕКЦ нагадали, що забудовники заради забудови намагаються закрити два заказника – “Озеро Тягле” та “Осокорківські луки”. В КЕКЦ вважають, що для цього забудовниками була створена псевдоекологічна організація, яка виступила з ініціативою закриття цих двох заказників. Натомість пропонується створити регіональний ландшафтний парк, де передбачається зонування території, відповідно до якого передбачається віддати близько 50 га заповідної землі під господарську зону та зону стаціонарної рекреації, де дозволено забудову. “Принцип цієї авантюри добре відомий, вона називається “добрими намірами вимощена дорога в пекло”. Тобто під виглядом об'єкту ПЗФ-регіонального парку забудовники хотіли знищити юридичну основу Екопарку “Осокорки” – два діючі заказника”, – йдеться у повідомленні. КЕКЦ звернувся до Міндовкіля з проханням висловити позицію міністерства з цього питання. У своїй відповіді Міндовкілля підтримало позицію екологічних організацій Києва – КЕКЦ, ГО “Екозагін” та ГО “Екопарк “Осокорки” щодо неможливості закриття заказників “Озеро Тягле” та “Осокорківські луки”. Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться Нагадаємо, на ділянці поруч з заказниками житлові комплекси зводить забудовник “Stolitsa Group”. Інвестори київських житлових комплексів (ЖК) “Патріотика на озерах” і “Еврика” (“колишні” проєкти банку “Аркада”) незадоволені новим забудовником “Stolitsa Group” і вимагають від правоохоронців розслідувати його діяльність. Читайте: Будівництво без кінця і краю: інвестори ЖК “Патріотика на озерах” і ЖК “Еврика” вимагають розслідувати роботу “Stolitsa Group” Нещодавно депутатка Київської міської ради IX скликання (фракція "Слуга народу") Ксенія Семенова заявила, що столичний забудовник засипає будівельним сміттям канал між озерам Тягле і Небреж. За її словами, це призведе до безповоротної зміни екосистем водойм. Читайте: Забудовник засипає будівельним сміттям канал між озерами Тягле і Небреж – Ксенія Семенова (фото) Раніше KВ повідомляла, що Державна інспекція архітектури та містобудування (ДІАМ) під час війни з московитами видала сертифікат про введення в експлуатацію будинку №16 в ЖК “Патріотика” – проєкту скандально відомого банку “Аркада”, який минулого року дозволили реалізовувати компанії “Stolitsa Group”. Цю подію сміливо можна назвати історичною – вона фактично задекларувала, що “Stolitsa Group” (компанію зв'язують з Владою Молчановою, ключовим фінансовим донором столичної організації ВО “Батьківщина” та “смотрящим” Денисом Комарницьким) отримала “зелене світло” на освоєння 176 га землі на столичних Осокорках відповідно до сумнівного меморандуму. Схоже, це повністю перекреслює надії місцевих мешканців та екоактивістів на створення в цій локації ландшафтного природного парку (екопарк “Осокорки”). Те, що таке будівництво суперечить чинному Генплану Києва, владу не хвилює – у Верховній Раді легалізацію житлового будинку назвали ледве не “перемогою”. Читайте: “Договірняк під час війни”: ДІАМ ввела в експлуатацію першу з недобудів “Аркади” Також KВ писала, що у Києві ландшафтні заказники “Муромець-Лопуховате” та “Осокорківські луки” потерпають від шанувальників екстремальних розваг на квадроциклах – джиперів. “Перегони без правил” пошкоджують наземну рослинність, травмують тварин, птахів , лякають відпочивальників. Читайте: Джипери знищують територію двох заказників у Києві, – екологи Фото: КЕКЦ.КиївВлада

Столичні слідчі скерували до суду матеріали відносно працівників Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів за фактом службової недбалості, що призвела до витоку інформації. Слідством встановлено, що працівники кібербезпеки міністерства витратили 2 млн гривень на програмне забезпечення для захисту від кібератак, але насправді його не встановили, що призвело до витоку інформації. Про це KВ стало відомо з повідомлення пресслужби Поліції Києва.  Підписуйтесь на “КиївВладу”   “Працівники кібербезпеки витратили 2 млн гривень на програмне забезпечення для захисту від кібератак, але насправді його не встановили, що призвело до витоку інформації. За даним фактом розпочато кримінальне провадження. У ході реалізації оперативної інформації співробітники Департаменту кіберполіції та слідчі Шевченківського управління поліції задокументували протиправну діяльність двох посадових осіб”, – йдеться в повідомленні.  Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться Як розповів заступник начальника відділення Шевченківського управління поліції Микола Габінет, правоохоронці оголосили про підозру працівникам, відповідальним за кіберзахист об’єкту критичної інфраструктури.  Правоохоронці встановили, що порушники неналежно інсталювали та використовували програмне забезпечення для захисту від кібератак, на які було витрачено понад 2 мільйона гривень бюджетних коштів. Як наслідок, хакери заволоділи службовою документацією та зашкодили функціонуванню інформаційно-комунікаційним системам Міністерства екології та природних ресурсів.  За даним фактом слідчим відділом Шевченківського управління поліції розпочато кримінальне провадження за ч. 2 ст. 367 – службова недбалість Кримінального кодексу України. За процесуального керівництва Шевченківської окружної прокуратури міста Києва слідчі оголосили фігурантам про підозру. Їм загрожує позбавлення волі на строк від двох до п'яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та зі штрафом від 4250 до 12750 гривень або без такого. Нагадаємо, зранку у понеділок, 9 жовтня, перехожі виявили мертвими двох дівчат на вулиці Оноре де Бальзака, які, ймовірно, стрибнули з даху недобудованого ЖК "Дніпровські вежі". Правоохоронці розслідують обставини смерті дівчат. Читайте: Київські правоохоронці встановлюють причини падіння двох дівчат з даху недобудованого ЖК Фото: відкриті джерела  КиївВлада

Мешканці Святошинського району столиці продовжують боротьбу проти будівництва ЖК “Gravity Park” (12 чи 13 багатоповерхівок з апартаментами) на просп. Перемоги, 139. Наразі громадський актив “оббиває пороги” різних “екологічних” і правоохоронних органів, щоб змусити їх зупинити масштабне будівництво впритул до НПП “Голосіївський” (багатоповерхівки будуються фактично на території лісу) і притягнути до відповідальності чиновників, які пішли на порушення містобудівного та природо захисного законодавства. Зокрема, вже є дані про те, що тернопільський забудовник “Креатор-Буд” знищив зелені насадження на ділянці біля ЖК, ймовірно, провівши там “викачку” грунтових вод. Втім, поки що інтересам забудовників, схоже, ніщо не загрожує. Відповідне слідство (кримінальне провадження від 2 листопада 2021 року) йде мляво, адміністрації НПП “Голосіївський” на сполох не б'є, а міністр захисту довкілля навіть доповів активістам, що забудовник перед здійсненням будівельних робіт міг і не здійснювати оцінку їхнього впливу на довкілля. Як стало відомо KВ, громада Святошинського району Києва продовжує боротися проти будівництва житлового комплексу (ЖК) “Gravity Park” на просп. Перемоги, 139. Підписуйтесь на “КиївВладу”  Цей проєкт забудовника “Креатор-Буд” реалізується на земельній ділянці площею 18,05 га, яка знаходиться в постійному користуванні АТ "Туристичний комплекс (ТК) "Пролісок” (кадастровий номер – 8000000000:75:186:0001, цільове призначення – для будівництва, реконструкції, експлуатації та обслуговування комплексу будівель і споруд). Розташування майбутнього ЖК на карті За інформацією місцевої мешканки Марини Антощук, наприкінці серпня 2023 року Державна екологічна інспекція столичного округу здійснила інспекцію ділянки, яка межує з цим будівництвом – 119-го кварталу Святошинського лісництва КП “Святошинське лісопаркове господарство”, що входить до території національного природного парку (НПП) “Голосіївський”. Цей захід було ініційовано громадою Святошинського району, яка напередодні зафіксувала на даній території велику кількість сухостійних дерев. У ході перевірки ці факти було офіційно підтверджено. Разом з тим, як повідомила KВ Марина Антощук, екоінспектори відмовилися надавати оцінку даній ситуації, пославшись на те, що в них немає профільних спеціалістів, які б точно сказали, що стало причиною пошкодження зелених насаджень. Однією з ймовірних причин місцеві мешканці вважають дренажні роботи, які, ймовірно, були проведені забудовником. Справа в тому, що дана територія знаходиться в зоні підтоплення грунтовими водами, а тому, на думку окремих активістів, там могло бути здійснено їхнє відкачування для закладання фундаментів будинку, що і вплинуло на стан рослинності.  У зв'язку з цим 26 вересня поточного року громада звернулася до адміністрації НПП “Голосіївський” з проханням, зокрема, “звернутися до відповідних органів, які видали дозвіл на будівництво, з питанням стосовно того, чи були заплановані на даній території дренажні роботи”. Також активісти пропонують звернутися до Національної академії наук (НАН) України, щоб її фахівці підтвердили або спростували припущення громади. На переконання місцевих мешканців, у разі підтвердження “гіпотези” щодо несанкціонованих дренажних робіт, керівництво НПП “Голосіївський” повинно звернутися до правоохоронних органів із заявами про екологічний злочин. Крім того, наприкінці вересня 2023 року громада Святошинського району провела зустріч із міністром захисту довкілля та природних ресурсів Русланом Стрільцем, під час якої озвучила посадовцю низку фактів щодо порушень при будівництві ЖК “Gravity Park”.  За словами Марини Антощук, одним із ключових питань до міністра було те, чому забудовники перед здійсненням будівельних робіт не здійснили оцінку їхнього впливу на довкілля. Руслан Стрілець у свою чергу повідомив активістам, що діюче законодавство України прописане так, що в багатьох випадках забудовникам фактично дається вибір – чи отримувати вищевказані документи, чи ні. Схожа відповідь, до речі, зафіксована і у відповіді Міндовкілля від 18 вересня 2023 року на письмове звернення активістів щодо даного будівництва. Крім того, Руслан Стрілець повідомив активистам, що розглядом більшості озвучених ними фактів мають займатися правоохоронців, але все ж пообіцяв надати відповіді на їхні питання і надалі “в терміновому порядку” відповідати на їхні звернення. Один із будинків ЖК “Gravity Park” станом на серпень 2023 року (фото з офіційного сайту цього проєкту) При цьому, ініціативна група мешканців Святошина, які виступають проти цього будівництва, продовжує “оббивати пороги” правоохоронних органів. За словами Марини Антощук, ще 2 листопада 2021 року Святошинське управління Нацполіції Києва за заявою громади відкрило кримінальне провадження №12021100080002838 за фактом самоправства при проведенні робіт на просп. Перемоги, 139. Втім, жодних активних дій по розслідуванню озвучених місцевими мешканцями фактів правоохоронці не здійснили. Ба більше – з активістами навіть жодного разу не зв'язався слідчий. У зв'язку з цим протягом останніх місяців активісти направили низку звернень до Головного управління Нацполіції Києва, Офісу Генерального прокурора та Державного бюро розслідувань з вимогами перевірити законність дій забудовників ЖК “Gravity Park”. У відповідних листах місцеві мешканці, зокрема, інформували правоохоронців, що дане будівництво є самочинним. Такого висновку активісти дійшли через те, що ділянка, на якій здійснюються будівництво, не відведена для цієї мети, а містобудівні умови та обмеження (МУО), якими було погоджено проєктування даних робіт, були “видані з порушенням вимог законодавства та мають бути оскаржені в суді”. Йдеться про те, що “містобудами” від 5 травня 2021 року, які були видані Департаментом містобудування та архітектури Київської міськдержадміністрації (КМДА), передбачена реконструкція тоді ще розташованого на цій ділянці готельно-житлового комплексу “Пролісок” в готельно-туристичний комплекс, але по факту на цій території здійснюється будівництво 12 житлових будинків. Рендер ЖК “Gravity Park” Активісти впевнені, що дані “містобуди” суперечать вимогам законодавства України ще й через те, що, згідно з Генеральним планом Києва, за функціональним призначенням ділянка на просп. Перемоги, 139 входить до території рекреаційної забудови, а тому на ній не можна зводити житло для проживання – нехай і апартаменти, а не квартири. Крім того, за інформацією громади, посадовці вищевказаного департаменту КМДА у своїх МУО навіть не визначили відсоток забудови земельної ділянки. Також активісти констатували, що величезна кількість звернень до міської влади з приводу цього будівництва не принесла жодного результату. На фоні цих та інших обставин громадські активісти попросили правоохоронців, зокрема, відкрити кримінальне провадження за фактом незаконної видачі МУО. Крім того, Марина Антощук повідомила KВ, що наразі достеменно невідомо, чи входить територія, на якій забудовники планують облаштовувати парковку, до меж НПП “Голосіївський”. На цю невизначеність місцеві мешканці звертали увагу ще минулого року. Головною її причиною є те, що межі нацпарку досі не виділені в натуру.  “Парковка буде впритул до нацпарку. Насправді, якщо так дивитися, то мені здається, що це взагалі вже його територія, але точно сказати не можу. Важливим є і те, що вивести певну землю з території НПП “Голосіївський” не так і складно – ми це побачили по деяким сусіднім ділянкам, де хочуть побудувати ресторан на озері”, – розповіла Марина Антощук.  При цьому, вона вкотре звернула увагу, що забудовники вдалися до низки маніпуляцій при реалізації свого проєкту. “Наразі [в рамках “Gravity Park”] вже побудовано 3 чи 4 “коробки” будинків. Санаторій “Пролісок”, який мав бути реконструйований, по факту знищений, і саме на його місці вже є два будинки. Як взагалі можлива реконструкція на 18 га, якщо там була усього одна споруда? Також цікаво, що там плануються облаштування апартаментів, а як відомо, апартаменти призначені для тимчасового проживання. Тобто, знищуючи зелену зону, дехто отримує можливість заробляти за рахунок здачі житла в оренду. Забудовники пообіцяли знижки для воїнів у розмірі 20%, але хіба це може бути виправданням?” – наголосила Марина Антощук. Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться Передісторія Як раніше повідомляла KВ, ділянка на просп. Перемоги, 139 в постійному користуванні АТ “ТК “Пролісок” знаходиться з 1998 року. Вказана компанія у свою чергу довгий час знаходилася у власності держави – у різні періоди її контролювали Фонд державного майна України (ФМУ), держкомітет по туризму та інші структури. В кінці 2019 року ФМУ продав державний пакет акцій ВАТ “Україна туристична” (власник ключових пакет акцій АТ “ТК “Пролісок”) новим власникам – ТОВ “Будівельний союз “Моноліт” – за 60,5 млн гривен. Відповідно, розташований на цій території готель “Пролісок” також отримав нових власників, які й почали займатися питаннями комерційного освоєння 18 га землі біля НПП “Голосіївський”. 5 травня 2021 року Департамент містобудування та архітектури КМДА наказом №508 затвердив для АТ “ТК “Пролісок” Містобудівні умови та обмеження (МУО) на проєктування реконструкції цього комплексу в готельно-туристичний комплекс. Згідно з документом, вказана компанія отримала право проєктувати реконструкцію своїх будівель на пр-ті Перемоги, 139 площею 9,6 тис. кв.м. У КМДА вирішили, що у результаті цієї реконструкції висота вказаних будівель не повинна перевищувати 45 метрів (близько 15 поверхів. – KВ).  В МУО було підтверджено, що об'єкт проєктування розташований в зоні підтоплення грунтовими водами, у зв'язку з чим АТ “ТК “Пролісок” має виконати інженерну підготовку і захист даної території у відповідності до державних будівельних норм (ДБН). Також в документі вказано, що ділянка проєктування потрапляє в зону обмежень забудови за умови безпеки польотів, що вимагає від АТ “ТК “Пролісок” врахування відповідних вимог Повітряного кодексу України. Інші вихідні дані запланованої реконструкції – наприклад, кількість будівель, які підлягають реконструкції, кількість машиномісць, які мають з'явитися на цій території, тощо – в МУО зазначені не були. Вже 11 вересня 2021 року Державна архітектурно-будівельна інспекція (ДАБІ) надала АТ “ТК “Пролісок” дозвіл №ІУ013210906546 на проведення 1-ої черги будівельних робіт з реконструкції готельно-житлового комплексу "Пролісок" в готельно-туристичний комплекс. Генеральним підрядником цих робіт було вказано ПП “Креатор-Буд”. В документі зазначається, що загальна площа забудови території на пр-ті Перемоги, 139 повинна скласти трохи більше 7 тис. кв.м., а загальна площа цього комплексу має скласти 50,1 тис. кв.м. (у тому числі паркінг площею 1 тис. кв.м.). Згідно з дозволом, даний комплекс може складатися з 9-поверхових будівель, кількість яких в документі не зазначається. При цьому в дозволі вказано, що за результатами реконструкції в готельно-туристичному комплексі “Пролісок” планується створити 496 апартаментів – тобто, приміщень для проживання, в яких не буде оформлятися “прописка” та в яких комунальні послуги потрібно сплачувати за більш високими ніж в квартирах тарифами. Читайте: ГАСИ разрешила застраивать жилыми девятиэтажками 18 га земли в Святошино Відзначимо, що на сайті нерухомості “ЛУН” повідомляється, що ЖК “Gravity Park”, буде складатися з 13 будинків, а не 12, як зазначають місцеві мешканці. У свою чергу, кількість апартаментів у цьому комплексі дорівнюватиме 406. Коли розпочалася підготовка до забудови, мешканці Святошинського району столиці спершу помітили велику кількість вивісок з рекламою цього ЖК, а вже через короткий проміжок часу територія готелю була огороджена і на неї почали звозити будівельну техніку. Протягом наступних декількох місяців, на межі 2021-2022 років, активні роботи у вказаній локації не проводились. Втім, наприкінці весни 2022-го на цю територію знову почала заїжджати важка техніка. Тоді ж мешканці району помітили, що будівельники почали розбирати будівлі готелю. Зокрема, громаду обурив можливий негативний вплив цих робіт на екосистеми НПП “Голосіївський”. Місцеві мешканці вказували на те, земельна ділянка під санаторієм фактично оточена нацпарком, а тому, на їхню думку, безпосередньо самі будівельні роботи і майбутнє “заселення” цієї території можуть нести загрозу для НПП, який може втратити своє рекреаційне призначення. Крім того, громадські активісти висловлювали занепокоєння стосовно того, що зведення нових багатоповерхівок ще більше ускладнить ситуацію з транспортним трафіком у даній місцевості – мовляв, “уже сьогодні в'їзд в Київ та виїзд з міста займає до трьох годин, а що буде після будівництва ще декількох десятків будинків?”. Зупинити цю забудову намагалися і окремі парламентарі. Так, 26 листопада 2021 року народний депутат України Дмитро Гурін (обирався від “Слуги народу”) направив звернення до НПП “Голосіївський” з приводу можливого впливу запланованих будівельних робіт пр-ті Перемоги, 139 на екологічну обстановку в цій місцевості. У відповідь на це 9 грудня 2021 року нацпарк повідомив, що процес будівництва багатоповерхівок на вказаній території та їх подальша експлуатація, додаткове проведення та використання підземних комунікацій, світлове та шумове навантаження незворотньо вплинуть на стан довкілля, в першу чергу – на природні екосистеми прилеглої частини НПП “Голосіївський”.  Проте адміністрація нацпарку тоді не запропонувала жодних дієвих механізмів недопущення зазначеного негативного впливу на екологію – лише висловила занепокоєння та “на словах” підтримала вимоги громади Святошинського району щодо зупинення будівельних робіт. Читайте: Житло під виглядом готелю: як тернопільські забудовники хочуть освоїти 18 га землі в Святошинському районі Києва Зазначимо, що проблема забудови прилеглої до НПП “Голосіївський” території, так званої “буферної зони”, не є новою. Вона насамперед пов'язана з тим, що протягом останніх півтора десятка років, з моменту створення нацпарку в 2007 році, КМДА так і не розробила документацію із землеустрою території цього природоохоронного об'єкту, не встановили та не внесли межі  тисяч га зелених насаджень у натуру.  Як наслідок – де-факто поки що цей парк існує лише на папері, а забудовників ніхто не може зупинити в їхніх апетитах щодо освоєння “жирних” земель по периметру нацпарка. На необхідності вирішення цього питання неодноразово звертали увагу і депутати Київради, і представники центральних органів влади, але віз і нині там.  У якості альтернативи громадськість пропонувала міській владі своїм рішенням встановити мораторій на забудову 500-метрової буферної зони НПП “Голосіївський”, проте і такий варіант не знайшов практичного втілення. Читайте: Национальный парк “Голосеевский” просит Ермака решить вопрос с границами и финансированием Про бенефіціарів апартаментів в лісі За даними аналітичної системи Youcontrol, АТ “ТК “Пролісок” (до 2010 року – ВАТ, замовник будівництва) було зареєстровано в Києві у 1994 році. Його керівником вказано Юрія Сухова. Власниками найбільших пакетів акцій даної компанії зазначено АТ “Україна туристична” (81,02%) та Віталій Шаповал (11%).  У свою чергу, 100% акцій “України туристичної” володіє ТОВ “Будівельний союз “Моноліт”. Кінцевий бенефіціар АТ “ТК “Пролісок”, АТ “Україна туристична” і ТОВ “Будівельний союз “Моноліт” – мешканець міста Тернопіль Ігор Гуда (на колажі ліворуч). ПП “Креатор-Буд” (генпідрядник будівництва) було зареєстровано у 2006 році у Тернополі. Керівником підприємства зазначено Олега Лахиту, засновниками – ТОВ “Будівельний альянс-плюс” та згаданого вище Ігоря Гуду, який також є кінцевим бенефіціаром цього ПП. Система Youcontrol відносить АТ “ТК “Пролісок” і ПП “Креатор-Буд” до групи сімей Гуди та Цимбалюк. Основними напрямками діяльності компаній цієї групи є будівництво, нерухомість, медична практика та торгівля медичними виробами. Ключові особи групи – підприємець і власник будівельної компанії “Креатор-Буд” Ігор Гуда та сестра його дружини Анна Цимбалюк. До речі, її свекр – екс-голова Львівської та Тернопольскої облдержадміністрацій і народний депутат IX скликання від ВО “Батьківщина” Михайло Цимбалюк (член політичної ради вказаної партії, на колажі праворуч). Забудовник “Креатор-Буд” має в своєму портфоліо майже три десятки житлових комплексів у Києві, Львові та Тернополі – як реалізованих, так і тих, що наразі будуються. Читайте: ГАСИ без проблем разрешила строить ЖК “Creator City” на Лукьяновке Посаду директора Департаменту містобудування та архітектури КМДА з 1 листопада 2016 року обіймає Олександр Свистунов. Департамент земельних ресурсів КМДА з 29 червня 2021 року очолює Валентина Пелих (виконувала обов'язки керівника цієї структури з 2 квітня 2021 року). З 27 липня 2018 року по 1 квітня 2021 року, цим департаментом керував Петро Оленич, який з 2 квітня 2021 року обіймає посаду заступника голови КМДА та курує в Києві земельні та містобудівні питання. Фото: колаж КВКиївВлада