Коммунальники “Київтеплоенерго” відзвітували про заміну 5 км аварійних тепломереж на Оболоні, Подолі, Святошино та в частині Шевченківського району
На Оболоні, Подолі, Святошино та в частині Шевченківського району замінили 5 км аварійних тепломереж: 3 км централізованого опалення та 2 км гарячого водопостачання.
Про це, як стало відомо KВ, повідомляє КП “Київтеплоенерго”.
Загалом із початку 2023 року аварійно-ремонтні бригади “Київтеплоенерго” усунули 2,2 тисячі пошкоджень тепломереж опалення та гарячого водопостачання і ще понад 1,4 тисячі пошкоджень теплотехнічного обладнання.
Найбільшу кількість труб замінили в Оболонському, Подільському, Святошинському районах та частині Шевченківського. Загалом перекладено 5 км тепломереж, із них – 3 км централізованого опалення та 2 км гарячого водопостачання.
Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться
"Оперативно виявити місце пошкодження, ліквідувати аварію та якнайшвидше відновити подачу тепла споживачам – такі завдання стоять перед ремонтниками. Зазвичай терміни відновлення послуг з теплопостачання тривають в середньому не більше доби. Щоденно у всіх районах столиці Київтеплоенерго одночасно залучає понад 400 працівників аварійно-відновлювальної служби та близько 150 одиниць спецтехніки (автомобілі швидкого реагування, екскаватори, підйомні крани, вантажівки тощо)", – йдеться у повідомленні.
Зазначається, що після виявлення пошкодження його одразу локалізують, ділянка тепломережі відключається. На місце виїжджає одна з 38 міських аварійно-відновлювальних бригад та починає ремонтні роботи. Якщо пошкодження сталось без витоку теплоносія на поверхню – залучається спеціалізована діагностична служба.
Як наголошують у КП “Київтеплоенерго”, відновлювальні роботи в Києві ускладнюються розгалуженою підземною системою комунікацій. Тепловики взаємодіють із представниками сервісних служб міста (газовики, електрики, водоканал тощо), щоб не пошкодити інші міські мережі. Після розриття пошкоджену ділянку трубопроводу демонтують, а замість неї прокладають нову і відновлюють теплопостачання.
Як повідомляла KВ, результати нещодавніх перевірок КП "Київтеплоенерго", які столична влада намагалася приховати від громадськості, стали відомі КиївВлада. Встановлено, що “Київтеплоенерго” за 3,5 роки наробила порушень і недоліків на рекордні 20,28 млрд гривень, із яких було остаточно втрачено 3,26 млрд гривень. Майже третину загальної суми порушень – 7,7 млрд гривень – склали втрати тепла і води внаслідок критичного стану мереж. Серед іншого: незаконні витрати коштів без підтверджуючих документів, завищення вартості замовлених робіт, сумнівне “успадкування” боргів ПАТ “Київенерго”, переплати при закупівлях газу, нарахування “зайвих грошей” своїм працівникам тощо. Зважаючи на такий “букет” проблем , аудитори запропонували Віталію Кличку розглянути питання покарання винних, кадрових змін в керівництві “Київтеплоенерго”, зобов'язати дане КП відшкодувати збитки. Втім, міська влада обрала іншу тактику – опосередковано звинувачує “ревізорів” в упередженості та намагається оскаржити їхні дії в суді.
Читайте: Порушень на 20 мільярдів: результати державної перевірки КП “Київтеплоенерго”
Нагадаємо, раніше керівники Держаудитслужби, Київської міськдержадміністрації (КМДА) і КП “Київтеплоенерго” відмовилися надавати KВ копії документів щодо результатів зазначених перевірок. Свої відмови дані органи пояснювали зокрема тим, що ця інформація в умовах воєнного стану віднесена до інформації з обмеженим доступом, а також тим, що матеріали даних перевірок містять відомості досудового розслідування, розголошення яких заборонено законодавством.
Читайте: У “Київтеплоенерго” вирішили приховати результати державної перевірки та уникнути відповідальності
Як повідомляла KВ, КП “Київтеплоенерго” де-факто було створене Київрадою в 2006 році, але забезпечувати мешканців столиці теплом і гарячою водою це підприємство почало в 2018 році. До цього цим займалося вищезгадане ПАТ “Київенерго” – компанія мільярдера Ріната Ахметова.
За свою нетривалу історію вказане КП встигло стати одним із найбільших і найскандальніших розпорядників коштів бюджету Києва.
Так, на момент створення статутний фонд КП “Київтеплоенерго” становив лише 5 тис. гривень. У березні 2018 року Київрада збільшила його на 1,2 млрд гривень, а у вересні 2018 року цьому підприємству було додано ще 800 млн гривень. У березні 2019 року міська влада збільшила статутний капітал КП “Київтеплоенерго” на 300 млн гривень, а у жовтні 2021 року – ще на 2 млрд гривень.
Усі ці та інші виділені міською владою фінансові ресурси призначалися на розвиток підприємства, вирішення нагальних питань у сферах теплогенерації та теплопостачання, а також недопущення підвищення тарифів на тепло для мешканців столиці. Але чи витрачалися бюджетні кошти за призначенням і чи мали такі фінансові вливання якийсь ефект для громади міста, наразі залишається великим питанням.
Так, у червні 2018 року депутат Київради Костянтин Богатов (тоді входив до фракції “Об'єднання “Самопоміч”, до діючого IX скликання обирався від “Голосу”, але наразі є позафракційним) обурився тим, що столична влада навіть не показує народним обранцям баланс доходів та видатків “Київтеплоенерго”. У той же час Богатов звернув увагу на те, що підприємство купувало вершки на майже на 2 млн гривень, кавомашини по 10 тис. гривень за штуку та машинки для чищення взуття.
Восени 2021 року народний депутат Олексій Кучеренко (фракція “ВО “Батьківщина”) висловив думку, що КП “Київтеплоенерго”, витрачаючи сотні мільйонів гривень на ремонт та модернізацію тепломереж міста, маніпулює показниками задля того щоб “вічно” списувати значні бюджетні кошти на цю статтю витрат без оцінки ефективності вкладень.
Читайте: “Киевтеплоэнерго” уличили в нецелевом использовании 600 млн гривен
Нагадаємо, В'ячеслав Бінд очолює КП “Київтеплоенерго” з 22 грудня 2018 року. Це підприємство підпорядковане Департаменту ЖКІ КМДА, яким з 17 липня 2017 року керує Дмитро Науменко (на колажі праворуч). Сферу ЖКГ у Києві з 2014 року контролює заступник голови КМДА Петро Пантелеєв (на колажі ліворуч).
Джерела KВ стверджують, що Петро Пантєлєєв і В’ячеслав Бінд досі залишаются креатурами Вадима Столара, хоча зараз вони переорієнтовані в своїй діяльності на конкретного заступника керівника Офісу Президента.
Державною аудиторською службою України з 8 листопада 2022 року керує Галина Басалаєва. Діяльність цього органу спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів України, посаду якого з 30 березня 2020 року обіймає Сергій Марченко. З 30 квітня 2020 року по 4 листопада 2022 року, під час перевірки “Київтеплоенерго”, Держаудитслужбу очолював Геннадій Пліс – ексдиректор Департамента внутрішнього фінансового контролю та аудиту КМДА (2014-2016 роки) і колишній перший заступник голови КМДА Віталія Кличка (2016-2017 роки).
Фото: КМДА
