Як домогтися відшкодування коштів за ремонт понівеченого війною будинку на Київщині
Хочете отримати допомогу від держави на відновлення пошкодженого окупантом майна? Телефонуйте до своєї сільської/міської ради, пишіть їм у всі месенджери, ходіть в їхні кабінети, питайте сусідів і допоможіть це все зробити літній сусідці бабі Галі. Не витримали і зробили роботи за власний кошт, а тепер хочете відшкодування від держави? Схема та сама... Словом, дзвоніть у всі дзвони, піднімайте всіх на вуха, адже, як показала практика, домогтися відновлення понівечених житлових будинків – справа рук самих власників будинків.
З початку липня поточного року команда КиївВлади випустила серію “Поранена Київщина” про виконання поточних ремонтів пошкоджених рашистами будівель на замовлення Департаменту регіонального розвитку Київської обласної військової адміністрації (ДРР КОВА) за кошти з держбюджету. Серія вже налічує більше двох десятків текстів про населені пункти з усіх куточків регіону, які постраждали від навали російської армії, з повним переліком адрес та сумами, які на ремонт кожної з них були переказані.
Ці матеріали викликали резонанс в соцмережах і підняли на поверхню дуже багато болючих питань. Так, люди вчергове задавалися питанням, яким чином обласний ДРР відбирав будинки для поточних ремонтів, адже потреба в рази перевищує можливості держбюджету? Частина постраждалих писали, що досі навіть не дочекалися комісій з оцінки пошкодженого майна.
Але найбільш кричущими виглядали повідомлення жителів області, які стверджували, що відновили оселі за свої кровні в той час як по документам ДРР за поточні ремонти по їхнім адресам перераховані десятки тисяч гривень. Зокрема, маємо перелік таких адрес в селах Мощун (Бучанський район) та Сукачі (Іванківщина).
У компанії, яка значиться виконавцем робіт за замовленням ДРР в Сукачах, здалося, навіть зраділи, що до них звернулися журналісти за роз'ясненням. Кажуть, що таких випадків по їх об'єктам десятки, а власники відновлених за власний кошт будинків нікуди не звертаються через елементарну непоінформованість населення на місцях.
Отже, чому такі ситуації виникають. Як пояснили у підрядника, від моменту оцінки пошкодженого майна до виконання самих робіт через бюрократичні процедури минає два, а подекуди і три місяці. За цей час ДРР укладає договір з підрядником та сплачує йому 30% авансу на закупівлю матеріалу. Тим часом у деяких власників будинків, які стоять без вікон чи частково без даху, вривається терпець і вони проводять роботи за власні гроші. А коли туди нарешті приходить підрядник – виявляється, що його послуг вже ніхто не потребує.
Чи можна в такому разі отримати відшкодування від держави? Не тільки можна, а треба! Для цього власник будинку повинен звернутися до голови громади і написати відповідну заяву, але обов'язково прикріпити її чеками на закуплений матеріал та проведені роботи (без чеків чекати відшкодування марно). Цю заяву голова громади направляє в КОВА, яка автоматично повинна розірвати договір з підрядником та повернути на свої рахунки 30-відсотковий аванс. А далі головне набратися терпіння, адже відшкодування, як пояснили у підрядника, власнику будинку буде проводитися вже за іншою держпрограмою, і це може зайняти час. Найголовніше в цій ситуації задати руху цьому процесу, стартом якого є саме заява власника.
Інше питання, чому власники пошкоджених будинків дізнаються про роботи у своїх оселях за державний кошт з матеріалів КиївВлади, а не від своєї місцевої влади? Чому ці люди знати не знають, куди їм йти та до кого звертатися? Чому в тих же Сукачах з населенням трохи більше 1,5 тисячі, де зазвичай новини за півдня знають на другому кінці села, люди не володіють інформацією? Тут вже питання до місцевих чиновників.
Де саме в цьому ланцюжку (постраждалий мешканець, місцева влада, ДРР, підрядник) приховується та сама зрада – питання досі відкрите, а поки це з'ясовується – годі шукати винних, а гайда писати заяви на повернення своїх коштів!
А ми продовжуємо слідкувати за цією історією і як тільки матимемо підтверджений випадок відшкодування – обов'язково про це повідомимо.
