п'ятниця, 13 грудня 2024 г.
Вибори президента України: медична реформа

Вибори президента України: медична реформа

Олександр Кравченко

Журналіст КиевVласть

Як казали в одному відомому серіалі, “Те, що мертве, вмерти не може”. Впевнений, що це можна сказати і про систему охорони здоров'я в Україні.

Формально, за Конституцією, медицина у нас безкоштовна. Це, звісно, таке собі лукавство, бо ми сплачуємо за неї зі своїх податків, навіть - коли не хворіємо. Лічені відсотки в країні користуються страховою медициною, а більшість державною, котра насправді не безкоштовна. Коли справа торкається стаціонарів, виявляється, що безкоштовна медицина - міф.

Реформувати систему охорони здоров'я необхідно. Бажано таким чином, щоб від діючої залишилось поменше. Втім, не всі згодні зруйнувати таку годівничку - люди на здоров'ї не економлять, та не дуже перевіряють кошториси, бо “здоров'я дорожче”. Та й поняття “медична реформа” досить розмите. Ним різні люди намагаються назвати часто діаметрально протилежні речі.

Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
 

Роман Безсмертний лаконічно вказує на необхідність впровадження сучасної системи страхової медицини та соціального страхування.

Ольга Богомолець обіцяє запровадити обов’язкове державне медичне страхування для кожного, обов'язковий медико-профілактичний супровід дітей шкільного віку, військових та їхніх родин. Також вона обіцяє забезпечити фінансування медичної сфери на рівні від 5% ВВП.

Крім того, політик збирається гарантувати вже у перший рік 100% фінансування держпрограм із лікування дитячої онкології та цукрового діабету, з другого – 100% лікування всіх хворих на інфаркти та інсульти, з третього – 100% фінансування лікування дорослої онкології та покриття державним медстрахуванням всієї країни.

Богомолець обіцяє “запровадити систему єдиного медичного простору та власного медичного кабінету для кожного громадянина”.

Цікаво виглядає пропозиція кандидата в президенти України посилити та надати державну підтримку в’їздного медичного туризму із залученням наукових та медичних потужностей провідних закладів Академії медичних наук. Враховуючи, що зараз десятки та сотні українців лікуються за кордоном через відсутність у нас обладнання та спеціалістів, така обіцянка може здатись вкрай сумнівною та популістичною.

Юрій Бойко, схоже, вважає стару систему охорони здоров'я в Україні дієвою та справедливою, бо збирається ініціювати “скасування нелюдської медичної реформи”. Також він обіцяє відновити “надійну роботу екстреної медичної допомоги”, ліквідувати дефіцит ліків та вакцин, запровадити дієвий контроль за їх якістю. Складається враження, що кандидат збирається боротись із тим, чого нема, та обіцяє те, що вже є.

Олександр Вілкул обіцяє страхові поліси для пенсіонерів, малозабезпечених, військовослужбовців, працівників сфери освіти, поліцейських, лікарів за рахунок держави. Працюючим у недержавному секторі, на його думку, поліси має забезпечувати роботодавець. Він також обіцяє “відродження безкоштовної швидкої медичної допомоги” (а зараз вона платна?), компенсувати вартість ліків за рецептом.

Також Вілкул обіцяє створення районних, міських, обласних центрів із профілактики туберкульозу, СНІДу й онкології.

Крім того, кандидат пише про “доступні ліки за рахунок підтримки українських фармакологічних підприємств і підприємств із виробництва медичного обладнання” та “оснащення лікарень сучасним українським обладнанням”.

Анатолій Гриценко обіцяє, що чиновники, котрі лікуються за кордоном, не будуть реформувати медицину, натомість “ключові реформи будуть здійснювати професіонали - громадяни України, які своє майбутнє пов’язують з майбутнім нашої держави”. Також Гриценко вказує, що страхова медицина гарантуватиме людині належне лікування.

Володимир Зеленський пише про важливість переходу до страхової медицини, коли “пацієнт буде сам визначати програму страхування, обирати заклад, лікаря, спосіб лікування. Базовий рівень страхування для малозабезпечених верств населення – за рахунок держави.”

Також він обіцяє, що “ліки, які пройшли реєстрацію в країнах ЄС та США, не будуть отримувати додаткових дозволів в Україні”. Ця обіцянка є абсолютно логічною, і дивно, що про неї не згадують інші кандидати.

Зеленський також обіцяє введення обов'язкового безкоштовного щорічного медичного огляду.

Руслан Кошулинський нічого не пише в програмі про медичну реформу.

Олег Ляшко також не згадує про медичну реформу. Втім, це не заважає члену його партії Ігорю Мосійчуку через суд вимагати відсторонення головного рушія медичної реформи в.о. міністра охорони здоров`я Уляни Супрун.

Петро Порошенко обіцяє розпочати програму ремонту медичних закладів. Крім того, він збирається завершити “медичну реформу, спрямовану на підвищення якості і доступності медичних послуг, зокрема і на селі, на підвищення зарплат медикам”.

Андрій Садовий пропонує “запровадити систему медичного страхування, за якої 15 % сплаченого ЄСВ будуть відраховані на особистий рахунок кожного громадянина”. Крім того, як і Ольга Богомолець, він збирається забезпечити щорічне фінансування медичної галузі не менше 5% ВВП. Обіцяє він і вийти упродовж 5 років на рівень оплати праці лікаря не менше 1 тис. доларів у гривневому еквіваленті.

Юлія Тимошенко обіцяє запровадити обов’язкове медичне страхування за рахунок коштів роботодавців з одночасним зменшенням удвічі податкового навантаження на їх підприємства. “Медична страховка буде включати повне забезпечення кожного громадянина медичними послугами всіх рівнів найвищої якості та медикаментами. За неповнолітніх дітей, непрацездатних та безробітних осіб і пенсіонерів медичні страхові внески у повному обсязі буде сплачувати держава”, - пише Тимошенко.

Також вона обіцяє впродовж 5 років підвищити зарплатню медиків до рівня Польщі.

Крім того, кандидат обіцяє провести модернізацію лікарень, поліклінік та фельдшерсько-акушерських пунктів “за рахунок залучення довгострокового експортного кредитування строком не менше ніж на 20 років і за кредитною ставкою не більше 3% річних”.

Отже, з 11 кандидатів двоє нічого не пишуть про медичну реформу, а ще один хоче скасувати ту, котра вже проведена.

Інші кандидати пишуть про страхову медицину, але підходи до її реалізації різні.  Олександр Вілкул та Юлія Тимошенко вважають, що сплачувати за страховий поліс мають працедавці, щоправда остання пропонує за це зменшити для них податкове навантаження.

Найбільш конкретними виглядають обіцянки Зеленського скасувати отримання дозволів в Україні для ліків, котрі сертифіковані в ЄС чи США, а також намір Садового спрямувати на медичне страхування 15% від ЄСВ, котрий сплачують громадяни.

P.S. Якщо ви здивувались, побачивши прізвище Садового попри його заяву про зняття з перегонів на користь Гриценка, поясню. Наразі немає рішення ЦВК про скасування реєстрації Андрія Садового, тому я продовжую розглядати його програму. Тим більше,вона виглядає досить цікавою.

Читайте:

Вибори президента України: впровадження стандартів НАТО в армії

Вибори президента України: легалізація грального бізнесу, легких наркотиків та проституції

Вибори президента України: закон про зброю

Вибори президента України: податок на виведений капітал

Вибори президента України: ринок землі

Чому я проголосую “за”: аналізуємо програми кандидатів в президенти

Олександр Кравченко, журналіст КиевVласть

KиевVласть

Теги: новости киева, новости украины, выборы президента украины, медицинская реформа, анализ программ кандидатов

середа, 17 квітня 2024 г.
18:19
УВАГА!!! КиївВлада переїхала на новий домен
п'ятниця, 12 квітня 2024 г.
20:56
“Українська команда” передала велику партію дронів-літаків легендарному батальйону “Ахіллес”, - Палатний
20:51
Ексміністр оборони Резніков став директором безпекових і оборонних програм в ГО “Український інститут майбутнього”
20:45
Начальник КОВА Руслан Кравченко у Чернівцях взяв участь у Конгресі місцевих та регіональних влад при Президентові України
20:34
На київській ТЕЦ-5 встановлять додаткові генератори
20:20
В Україну повернули тіла 99 полеглих захисників
20:02
У Києві з суботи відновлює роботу автобус № 7 (схема)
19:54
На Бахмутському та Новопавлівському напрямках відбито понад 40 атак, загалом на фронті 81 боєзіткнення, - Генштаб ЗСУ
19:43
Представники громадськості вимагають припинити переслідування антикорупційних активістів та журналістів-розслідувачів
19:31
Відзавтра, 13 квітня, столичний автобус № 35 подовжить свій маршрут до вулиці Гліба Бабіча (схема)
19:13
“Укренерго” організувала для ветеранів війни програму навчання та працевлаштування “Разом”
19:01
На Броварщині витратять 1,86 млн гривень на облаштування дитмайданчиків
18:49
На вулиці Богатирській у Києві до 21 квітня обмужать рух транспорту (схема)
18:36
У Броварах з'явився новий патріотичний стінопис “Обіймаю тебе, моя Україно!”
18:17
Столична влада зупинила проведення аукціону з надання в оренду Житнього ринку
18:04
У реєстрі зниклих безвісти наразі налічується понад 2 тисяч дітей
Календар подій
Підтримка армії та більше коштів на “цивільні” напрямки: Київрада внесла зміни до бюджету-2024 і Програми соцекономрозвитку
12 квітня 2024 г. 15:00
Підтримка армії та більше коштів на “цивільні” напрямки: Київрада внесла зміни до бюджету-2024 і Програми соцекономрозвитку
Столична міськрада 11 квітня 2024 року внесла чергові зміни до бюджету Києва на 2024 рік, а також відкоригувала нову Програму економічного та соціального розвитку (ПЕСР), яка розрахована на 2024-2026 роки. Точний перелік всіх коригувань буде доступний після публікації цих документіві, адже депутати і чиновники погодили внесення до відповідних проєктів рішень численних правок безпосередньо перед їх розглядом в сесійній залі. Між тим, відомо, що дохідну частину бюджету було збільшено до 75,2 млрд гривень, видаткову – до 92,5 млрд гривень. Відповідно, додаткові 995 млн гривень планується витратити по програмі “Захисник Києва”, 79,9 млн – на обладнання опорних пунктів в межах столиці, 459,3 млн гривень – на різні соціальні виплати військовослужбовцям, 30 млн гривень – напряму нададуть Міністерству оборони України в якості субвенції тощо. Не обійшлося і без збільшення витрат на “цивільні” напрямки – ще 89,4 млн було виділено на ремонтні роботи на дорогах, 50,8 млн – на реконструкцію ліфтового обладнання в багатоповерхівках і т.д. Була відповідно відкорегована і нова Програму економічного та соціального розвитку (ПЕСР), яка розрахована на 2024-2026 роки. 
Бюджет Києва дуже скромно поповнився за рахунок оренди та приватизації комунального майна у 2023 році
10 квітня 2024 г. 09:00
Бюджет Києва дуже скромно поповнився за рахунок оренди та приватизації комунального майна у 2023 році
У 2023 році столична влада продемонструвала одні з найгірших результатів наповнення бюджету за рахунок оренди і приватизації комунального майна за останні роки. Як стало відомо, від такої оренди до міської скарбниці надійшло 33,9 млн гривень, що більш ніж в половину менше планових показників, а від продажу комунальної нерухомості – 81,9 млн гривень (плюс ще 18.9 млн гривень, які були перераховані у 2024 році), що набагато менше ніж у попередні роки. Судячи з усього, причиною таких скромних надходжень до міського бюджету є і повномасштабна війна, яка знизила бізнес-активність у столиці, і систематичні порушення процедур і законодавства з боку профільних чиновників КМДА, які кожного року обходяться киянам у десятки мільйонів гривень.