воскресенье, 20 октября 2019 г.
Вибори президента України: легалізація грального бізнесу, легких наркотиків та проституції

Вибори президента України: легалізація грального бізнесу, легких наркотиків та проституції

Олександр Кравченко

Журналіст КиевVласть

Все більше країн приходять до необхідності легалізації грального бізнесу, легких наркотиків, проституції. Натомість в Україні друге та третє знаходяться під забороною постійно, а перше - гральний бізнес - відносно недавно, майже 10 років.

В результаті чисельні борделі, казино та продавці “травки” змушені шукати “дах” у працівників правоохоронних органів. Інколи їх показово викривають, заводять карні справи, декого навіть саджають. До того ж, коли треба “пришити справу”, несумлінним працівникам “органів” дуже зручно підкласти затриманому пакет з марихуаною чи чимось на неї схожим.

Легалізація грального бізнесу, легких наркотиків та проституції дозволила б позбутись значної частини корупції, дати тисячам людей офіційну роботу, а замість того, щоб платити “даху”, наповнювати бюджети всіх рівнів.

Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
 

Втім, ці теми вважаються не популярними серед широких верств виборців. На заваді стають звичні поняття моралі, суспільного блага, охорони здоров`я. На цьому чудово грають політики всіх рівнів.

З тих кандидатів, програми котрих я розглядаю, лише Роман Безсмертний пише про декриміналізацію легких наркотиків за прикладом розвинених країн, і вказує на те, що існуюча система тотальної заборони створює простір для корупції. Ще один пункт програми - “Невтручання держави в особисте життя людини, дотримання принципу “моє тіло – моє діло” - можна трактувати досить широко. Можливо, мається на увазі і легалізація проституції. Про гральний бізнес кандидат не згадує.

Ольга Богомолець, Юрій Бойко, Олександр Вілкул, Анатолій Гриценко, Володимир Зеленський, Руслан Кошулинський, Олег Ляшко, Петро Порошенко, Андрій Садовий, Юлія Тимошенко в своїх програмах не згадують про легалізацію грального бізнесу, легких наркотиків та проституції.

Складно сказати, чому саме 10 з 11 політиків взагалі не піднімають ці теми. Можливо, їх влаштовують нелегальні казино, величезна прихована індустрія наркотиків та борделі, приховані чи не дуже. А можливо, вони бояться втратити голоси консервативно налаштованих виборців.

Якщо ж пригадати, що кандидати казали з цих питань раніше (а дехто, як от Юлія Тимошенко, навіть робили), картина стає більш повною.

7 травня 2009 року у Дніпрі під час пожежі у залі гральних автоматів загинули 10 чоловік. На той час у парламенті знаходиться законопроект про заборону грального бізнесу в Україні №4268 за авторством нардепів Григорія Смітюха (фракція Партії регіонів) та Валерія Писаренка (фракція “Блок Юлії Тимошенко”).

Вже 15 травня закон приймають більшістю 406 голосів, а 11 червня 390 голосами долають вето президента Віктора Ющенка.

Не забуваймо, що прем”єр-міністром в той час була Юлія Тимошенко. На її сайті можна побачити таке повідомлення: Уряд Юлії Тимошенко закрив гральний бізнес, щоб захистити моральність, духовність, спокій дітей, підлітків та сімей”.

В результаті заборони грального бізнесу бюджет країни вже майже 10 років втрачає відчутні суми. А наскільки “ефективна” ця заборона, можна побачити, пройшовшись вулицями міст, де рясно розставлені різні “лотереї”.

Ольга Богомолець в 2016 році виступила проти легалізації грального бізнесу: "Я категорично проти легалізації грального бізнесу. Підстав для цього моїх особистих дуже багато – це підстави людські, як жінки, як матері, це підстави професійні як лікаря, медика і підстави громадські".

Руслан Кошулинський в 2015 році виступив однозначно проти легалізації грального бізнесу. “У час війни, інакше не назву, давати можливість відкривати гральний бізнес – це межа цинізму”, - заявив теперішній кандидат у президенти.

Проти грального бізнесу виступав у 2105 році і Олег Ляшко: "У 2008 році за моїм наполяганням, за нашою ініціативою, азартний бізнес в Україні був заборонений. Тому що азартний бізнес це від диявола. Азартний бізнес, насправді, це мафія. Там люди останнє просаджують: квартири, пенсії, які молоді люди забирають у дідів і йдуть грати”.

Втім, така позиція не завадила Ляшко бути обраним головою робочої групи з обговорення урядового законопроекту про легалізацію грального бізнесу Україні. А на початку  2017 року співробітники Департаменту захисту економіки Нацполіції спіймали на хабарі помічника-консультанта народного депутата від “Радикальної партії” Олексія Кириченка.

Не слід забувати і про те, що Олег Ляшко тричі вигравав у лотерею на загальну суму 571 тис. гривень.

Мер Львова Андрій Садовий восени минулого року сказав: “Гральний бізнес — це зло, яке потрібно викорінювати. Бо це є трагедія, коли люди, діти є залежні від грального бізнесу. Має бути дуже широка державна кампанія по боротьбі з цим явищем, яке прикривається ширмою “інтерактивних клубів”.

Що ж втрачає бюджет через цю заборону?

“За експертними оцінками, від легалізації всього грального бізнесу на соціальне забезпечення громадян, підтримку охорони здоров'я, спорту та культури держава може додатково отримувати близько 5 млрд гривень щороку”, - повідомив навесні 2018 року на той час міністр фінансів Олександр Данилюк.

Восени 2018 гору бізнесмен Олександр Ярославський заявив, що бюджет недоотримав за 5 років 2 млрд доларів через заборону грального бізнесу. А раніше, восени 2016 року, очільник МВС Арсен Аваков оцінював недоотримані доходи від грального бізнесу у сумі 300 млн доларів.

Тим більш дивно, що жоден з кандидатів не торкається теми, котра дозволила б значно наповнити бюджет. Про причини можна лише здогадуватись.

Стосовно легалізації легких наркотиків та проституції кандидати висловлювались наступним чином:

Ольга Богомолець зовсім недавно в інтерв”ю сказала: “Щодо проституції, то категорично не підтримую це. Я вважаю, країна має створити жінкам умови заробляти собі на хліб, на дітей і проживання іншим шляхом, а не торгівлею свого тіла.”

Також вона відмітила, що виступає за легалізацію медичної марихуани, щоб допомагати помираючим від онкології, але категорично проти вільного продажу марихуани.

Анатолій Гриценко висловився на користь легалізації марихуани, а щодо проституції сказав наступне: “практику легалізації, коли це вводиться в рамки, я вважаю правильним шляхом”.

Руслан Кошулинський висловився на користь медичного використання марихуани.

Олег Ляшко з приводу легалізації медичної марихуани заявив, що замість “легалізації наркоти” треба забезпечити онкохворих знеболювальними. Кандидат в президенти, схоже, не робить різниці між звичайним та медичним використанням марихуани, котрі докорінно відрізняються.

Що казав Петро Порошенко про легалізацію проституції, я не знайшов, але близький до нього генеральний прокурор Юрій Луценко заявив про те, що її необхідно легалізувати. Також не вдалось знайти висловлювання Порошенка з приводу легалізації легких наркотиків

Андрій Садовий визнав, що вживав маріхуану, але більше не хоче. Він не впевнений, що суспільство готове сприйняти легалізацію марихуани чи проституції, і вважає, що з цього приводу необхідна дискусія.

Юлія Тимошенко старанно оминає теми легалізації проституції та легких наркотиків.

Отже, позиція основних кандидатів в президенти досить очевидна - вони не торкаються тем, котрі можуть відлякати консервативних виборців, і лише деякі з них дозволяють собі обережно визнавати за медичним канабісом або проституцією право на існування. Аналогічна ситуація і з гральним бізнесом, але в цьому випадку є ймовірність повернення його в правове поле завдяки тиску цивілізованого світу.

Читайте:

Вибори президента України: закон про зброю

Вибори президента України: податок на виведений капітал

Вибори президента України: ринок землі

Чому я проголосую “за”: аналізуємо програми кандидатів в президенти

Олександр Кравченко, журналіст КиевVласть

KиевVласть

Теги: новости киева, новости украины, выборы президента украины, легализация проституции, анализ программ, игорные бизнес, легкие наркотики

воскресенье, 20 октября 2019 г.
18:27
Советник Кличко Бахматов сообщил о создании рабочей группы по планированию и улучшению городского трафика
17:49
Кабмин согласовал увольнение с поста главы Киевской ОГА Бно-Айрияна и назначение на его место бизнесмена Чернышова
17:10
Кличко поручил подчиненным разместить по Киеву рекламу образовательного хаба (документ)
16:09
Инспекция по парковке в Киеве за три месяца работы эвакуировала около тысячи автомобилей (фото)
15:07
От киевских властей ждут восстановления левого поворота с улицы Мостицкой на Вышгородскую
14:08
Завтра, 21 октября, в Фастове на сутки полностью отключат водоснабжение
13:09
В Киеве открыли 22-ю скульптуру проекта “Шукай” (видео)
12:49
Михаил Бно-Айриян уходит из Киевской обладминистрации
12:05
В связи с проведением матча на НСК “Олимпийский” возможны изменения в работе метрополитена
11:07
Во время субботних толок киевляне высадили около 3 тысяч деревьев и кустов (фото)
10:06
Движение по столичному проспекту Победы будет ограничено ориентировочно до утра 21 октября (схема)
09:21
Полицейские задержали троих парней, забравшихся на вершину Южного моста в Киеве ради селфи (фото)
07:15
Плановые отключения электроэнергии в Киевской области 20 октября 2019 года (полный список населенных пунктов)
07:00
Погода в Киеве и Киевской области: 20 октября 2019
суббота, 19 октября 2019 г.
19:56
Суд арестовал Гладковского
19:12
Новые ДБН однозначно скажутся на стоимости квадратного метра жилья, - гендиректор Edelburg Development Сергей Кучер
Календарь событий
Новый арендатор кинотеатра “Киев”: "Наша задача - сохранить все фестивали, проводимые в “Киеве”
17 октября 2019 г. 20:20
Новый арендатор кинотеатра “Киев”: "Наша задача - сохранить все фестивали, проводимые в “Киеве”
Резонанс вокруг кинотеатра "Киев", одного из старейших в столице, продолжается уже более года. Периодически в СМИ появлялась информация о рейдерском захвате здания в центре города, прекращении показов и судебной волоките, пишет Цензор.НЕТ. 15 апреля 2019 года право аренды кинотеатра получило ООО "Синема-Центр". Однако длительное время его бывший арендатор – ООО "Культурный центр "Кинотеатр Киев" – не допускал компанию в помещение. В июне Департамент коммунальной собственности Киева и КП "Киевфильм", как балансодержатель, начали инвентаризацию и обследование помещения кинотеатра "Киев". Тогдашнее руководство "Киева" заявило о силовом захвате кинотеатра. Община же высказывала опасения, что столица потеряет один из двух кинотеатров, где проходили показы некоммерческого и фестивального кино, а цена билета возрастет.