субота, 14 грудня 2024 г.
Вибори президента України: легалізація грального бізнесу, легких наркотиків та проституції

Вибори президента України: легалізація грального бізнесу, легких наркотиків та проституції

Олександр Кравченко

Журналіст КиевVласть

Все більше країн приходять до необхідності легалізації грального бізнесу, легких наркотиків, проституції. Натомість в Україні друге та третє знаходяться під забороною постійно, а перше - гральний бізнес - відносно недавно, майже 10 років.

В результаті чисельні борделі, казино та продавці “травки” змушені шукати “дах” у працівників правоохоронних органів. Інколи їх показово викривають, заводять карні справи, декого навіть саджають. До того ж, коли треба “пришити справу”, несумлінним працівникам “органів” дуже зручно підкласти затриманому пакет з марихуаною чи чимось на неї схожим.

Легалізація грального бізнесу, легких наркотиків та проституції дозволила б позбутись значної частини корупції, дати тисячам людей офіційну роботу, а замість того, щоб платити “даху”, наповнювати бюджети всіх рівнів.

Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
 

Втім, ці теми вважаються не популярними серед широких верств виборців. На заваді стають звичні поняття моралі, суспільного блага, охорони здоров`я. На цьому чудово грають політики всіх рівнів.

З тих кандидатів, програми котрих я розглядаю, лише Роман Безсмертний пише про декриміналізацію легких наркотиків за прикладом розвинених країн, і вказує на те, що існуюча система тотальної заборони створює простір для корупції. Ще один пункт програми - “Невтручання держави в особисте життя людини, дотримання принципу “моє тіло – моє діло” - можна трактувати досить широко. Можливо, мається на увазі і легалізація проституції. Про гральний бізнес кандидат не згадує.

Ольга Богомолець, Юрій Бойко, Олександр Вілкул, Анатолій Гриценко, Володимир Зеленський, Руслан Кошулинський, Олег Ляшко, Петро Порошенко, Андрій Садовий, Юлія Тимошенко в своїх програмах не згадують про легалізацію грального бізнесу, легких наркотиків та проституції.

Складно сказати, чому саме 10 з 11 політиків взагалі не піднімають ці теми. Можливо, їх влаштовують нелегальні казино, величезна прихована індустрія наркотиків та борделі, приховані чи не дуже. А можливо, вони бояться втратити голоси консервативно налаштованих виборців.

Якщо ж пригадати, що кандидати казали з цих питань раніше (а дехто, як от Юлія Тимошенко, навіть робили), картина стає більш повною.

7 травня 2009 року у Дніпрі під час пожежі у залі гральних автоматів загинули 10 чоловік. На той час у парламенті знаходиться законопроект про заборону грального бізнесу в Україні №4268 за авторством нардепів Григорія Смітюха (фракція Партії регіонів) та Валерія Писаренка (фракція “Блок Юлії Тимошенко”).

Вже 15 травня закон приймають більшістю 406 голосів, а 11 червня 390 голосами долають вето президента Віктора Ющенка.

Не забуваймо, що прем”єр-міністром в той час була Юлія Тимошенко. На її сайті можна побачити таке повідомлення: Уряд Юлії Тимошенко закрив гральний бізнес, щоб захистити моральність, духовність, спокій дітей, підлітків та сімей”.

В результаті заборони грального бізнесу бюджет країни вже майже 10 років втрачає відчутні суми. А наскільки “ефективна” ця заборона, можна побачити, пройшовшись вулицями міст, де рясно розставлені різні “лотереї”.

Ольга Богомолець в 2016 році виступила проти легалізації грального бізнесу: "Я категорично проти легалізації грального бізнесу. Підстав для цього моїх особистих дуже багато – це підстави людські, як жінки, як матері, це підстави професійні як лікаря, медика і підстави громадські".

Руслан Кошулинський в 2015 році виступив однозначно проти легалізації грального бізнесу. “У час війни, інакше не назву, давати можливість відкривати гральний бізнес – це межа цинізму”, - заявив теперішній кандидат у президенти.

Проти грального бізнесу виступав у 2105 році і Олег Ляшко: "У 2008 році за моїм наполяганням, за нашою ініціативою, азартний бізнес в Україні був заборонений. Тому що азартний бізнес це від диявола. Азартний бізнес, насправді, це мафія. Там люди останнє просаджують: квартири, пенсії, які молоді люди забирають у дідів і йдуть грати”.

Втім, така позиція не завадила Ляшко бути обраним головою робочої групи з обговорення урядового законопроекту про легалізацію грального бізнесу Україні. А на початку  2017 року співробітники Департаменту захисту економіки Нацполіції спіймали на хабарі помічника-консультанта народного депутата від “Радикальної партії” Олексія Кириченка.

Не слід забувати і про те, що Олег Ляшко тричі вигравав у лотерею на загальну суму 571 тис. гривень.

Мер Львова Андрій Садовий восени минулого року сказав: “Гральний бізнес — це зло, яке потрібно викорінювати. Бо це є трагедія, коли люди, діти є залежні від грального бізнесу. Має бути дуже широка державна кампанія по боротьбі з цим явищем, яке прикривається ширмою “інтерактивних клубів”.

Що ж втрачає бюджет через цю заборону?

“За експертними оцінками, від легалізації всього грального бізнесу на соціальне забезпечення громадян, підтримку охорони здоров'я, спорту та культури держава може додатково отримувати близько 5 млрд гривень щороку”, - повідомив навесні 2018 року на той час міністр фінансів Олександр Данилюк.

Восени 2018 гору бізнесмен Олександр Ярославський заявив, що бюджет недоотримав за 5 років 2 млрд доларів через заборону грального бізнесу. А раніше, восени 2016 року, очільник МВС Арсен Аваков оцінював недоотримані доходи від грального бізнесу у сумі 300 млн доларів.

Тим більш дивно, що жоден з кандидатів не торкається теми, котра дозволила б значно наповнити бюджет. Про причини можна лише здогадуватись.

Стосовно легалізації легких наркотиків та проституції кандидати висловлювались наступним чином:

Ольга Богомолець зовсім недавно в інтерв”ю сказала: “Щодо проституції, то категорично не підтримую це. Я вважаю, країна має створити жінкам умови заробляти собі на хліб, на дітей і проживання іншим шляхом, а не торгівлею свого тіла.”

Також вона відмітила, що виступає за легалізацію медичної марихуани, щоб допомагати помираючим від онкології, але категорично проти вільного продажу марихуани.

Анатолій Гриценко висловився на користь легалізації марихуани, а щодо проституції сказав наступне: “практику легалізації, коли це вводиться в рамки, я вважаю правильним шляхом”.

Руслан Кошулинський висловився на користь медичного використання марихуани.

Олег Ляшко з приводу легалізації медичної марихуани заявив, що замість “легалізації наркоти” треба забезпечити онкохворих знеболювальними. Кандидат в президенти, схоже, не робить різниці між звичайним та медичним використанням марихуани, котрі докорінно відрізняються.

Що казав Петро Порошенко про легалізацію проституції, я не знайшов, але близький до нього генеральний прокурор Юрій Луценко заявив про те, що її необхідно легалізувати. Також не вдалось знайти висловлювання Порошенка з приводу легалізації легких наркотиків

Андрій Садовий визнав, що вживав маріхуану, але більше не хоче. Він не впевнений, що суспільство готове сприйняти легалізацію марихуани чи проституції, і вважає, що з цього приводу необхідна дискусія.

Юлія Тимошенко старанно оминає теми легалізації проституції та легких наркотиків.

Отже, позиція основних кандидатів в президенти досить очевидна - вони не торкаються тем, котрі можуть відлякати консервативних виборців, і лише деякі з них дозволяють собі обережно визнавати за медичним канабісом або проституцією право на існування. Аналогічна ситуація і з гральним бізнесом, але в цьому випадку є ймовірність повернення його в правове поле завдяки тиску цивілізованого світу.

Читайте:

Вибори президента України: закон про зброю

Вибори президента України: податок на виведений капітал

Вибори президента України: ринок землі

Чому я проголосую “за”: аналізуємо програми кандидатів в президенти

Олександр Кравченко, журналіст КиевVласть

KиевVласть

Теги: новости киева, новости украины, выборы президента украины, легализация проституции, анализ программ, игорные бизнес, легкие наркотики

середа, 17 квітня 2024 г.
18:19
УВАГА!!! КиївВлада переїхала на новий домен
п'ятниця, 12 квітня 2024 г.
20:56
“Українська команда” передала велику партію дронів-літаків легендарному батальйону “Ахіллес”, - Палатний
20:51
Ексміністр оборони Резніков став директором безпекових і оборонних програм в ГО “Український інститут майбутнього”
20:45
Начальник КОВА Руслан Кравченко у Чернівцях взяв участь у Конгресі місцевих та регіональних влад при Президентові України
20:34
На київській ТЕЦ-5 встановлять додаткові генератори
20:20
В Україну повернули тіла 99 полеглих захисників
20:02
У Києві з суботи відновлює роботу автобус № 7 (схема)
19:54
На Бахмутському та Новопавлівському напрямках відбито понад 40 атак, загалом на фронті 81 боєзіткнення, - Генштаб ЗСУ
19:43
Представники громадськості вимагають припинити переслідування антикорупційних активістів та журналістів-розслідувачів
19:31
Відзавтра, 13 квітня, столичний автобус № 35 подовжить свій маршрут до вулиці Гліба Бабіча (схема)
19:13
“Укренерго” організувала для ветеранів війни програму навчання та працевлаштування “Разом”
19:01
На Броварщині витратять 1,86 млн гривень на облаштування дитмайданчиків
18:49
На вулиці Богатирській у Києві до 21 квітня обмужать рух транспорту (схема)
18:36
У Броварах з'явився новий патріотичний стінопис “Обіймаю тебе, моя Україно!”
18:17
Столична влада зупинила проведення аукціону з надання в оренду Житнього ринку
18:04
У реєстрі зниклих безвісти наразі налічується понад 2 тисяч дітей
Календар подій
Підтримка армії та більше коштів на “цивільні” напрямки: Київрада внесла зміни до бюджету-2024 і Програми соцекономрозвитку
12 квітня 2024 г. 15:00
Підтримка армії та більше коштів на “цивільні” напрямки: Київрада внесла зміни до бюджету-2024 і Програми соцекономрозвитку
Столична міськрада 11 квітня 2024 року внесла чергові зміни до бюджету Києва на 2024 рік, а також відкоригувала нову Програму економічного та соціального розвитку (ПЕСР), яка розрахована на 2024-2026 роки. Точний перелік всіх коригувань буде доступний після публікації цих документіві, адже депутати і чиновники погодили внесення до відповідних проєктів рішень численних правок безпосередньо перед їх розглядом в сесійній залі. Між тим, відомо, що дохідну частину бюджету було збільшено до 75,2 млрд гривень, видаткову – до 92,5 млрд гривень. Відповідно, додаткові 995 млн гривень планується витратити по програмі “Захисник Києва”, 79,9 млн – на обладнання опорних пунктів в межах столиці, 459,3 млн гривень – на різні соціальні виплати військовослужбовцям, 30 млн гривень – напряму нададуть Міністерству оборони України в якості субвенції тощо. Не обійшлося і без збільшення витрат на “цивільні” напрямки – ще 89,4 млн було виділено на ремонтні роботи на дорогах, 50,8 млн – на реконструкцію ліфтового обладнання в багатоповерхівках і т.д. Була відповідно відкорегована і нова Програму економічного та соціального розвитку (ПЕСР), яка розрахована на 2024-2026 роки. 
Бюджет Києва дуже скромно поповнився за рахунок оренди та приватизації комунального майна у 2023 році
10 квітня 2024 г. 09:00
Бюджет Києва дуже скромно поповнився за рахунок оренди та приватизації комунального майна у 2023 році
У 2023 році столична влада продемонструвала одні з найгірших результатів наповнення бюджету за рахунок оренди і приватизації комунального майна за останні роки. Як стало відомо, від такої оренди до міської скарбниці надійшло 33,9 млн гривень, що більш ніж в половину менше планових показників, а від продажу комунальної нерухомості – 81,9 млн гривень (плюс ще 18.9 млн гривень, які були перераховані у 2024 році), що набагато менше ніж у попередні роки. Судячи з усього, причиною таких скромних надходжень до міського бюджету є і повномасштабна війна, яка знизила бізнес-активність у столиці, і систематичні порушення процедур і законодавства з боку профільних чиновників КМДА, які кожного року обходяться киянам у десятки мільйонів гривень.