Серйозні збитки для бюджету Києва: хто і чому бойкотує перезапуск приватизації через ProZorro
Минуло понад 9 місяців з моменту набуття чинності Закону України “Про приватизацію державного і комунального майна”, але у Києві досі не оголошений жодний приватизаційний аукціон на платформі Prozorro-Sale. З 350 млн гривень, які у столиці планували отримати від приватизації в 2018 році, зібрали втричі менше. Зрештою, план надходжень на минулий рік - зірвано. При цьому досі не відомо чи не повториться така ситуація уже в поточному році, адже, коли приватизацію в Києві розблокують - достеменно ніхто не знає.
Не Prozorro
Не таємниця, що столична влада без ентузіазму ставиться до перезапуску приватизації на ProZorro. Закон вимагав, аби кожна місцева рада ухвалила своє власне положення про діяльність приватизаційної комісії, яка розробляє окремі умови продажу для кожного об'єкту. Процес ухвалення рішення про діяльність цієї комісії перетворився в Київраді на справжній квест із багатьма невідомими.
Станом на сьогодні зареєстровано вже 3 проекти рішення про діяльність приватизаційної комісії. Перший проект подав Департамент комунальної власності, але його ухвалили лише у першому читанні. Нині він очікує розгляду у другому з певними правками.
Другий проект подала комісія Київради з питань власності, яка через кілька тижнів після схвалення комісією тексту, скасувала власне рішення.
Втретє “пощастило” більше - останній проект подав Київський міський голова Віталій Кличко. Його бачення роботи аукціонної комісії під кінець 2018-го було ухвалене Київрадою остаточно.
Здавалося б, можна розпочинати роботу. Однак, проблема в тому, що всі ініційовані владою проекти про роботу аукціонної комісії (у тому числі - поданий Київським міським головою) суперечать вже згаданому Закону України. Загалом, автори поданих проектів вирішили використати формальний привід (затвердження положення про приватизаційну комісію) для зміни тих вимог закону, які не до вподоби чиновникам КМДА.
Читайте: В КГГА три года избегали электронных торгов при приватизации зданий и помещений
Одночасно сателітами київської влади у парламенті подано законопроект про зміни до діючого Закону про приватизацію. Фантастичний “збіг обставин”: запропоновані зміни стосуються саме тих пунктів, які, положенням про начебто діяльність аукціонної комісії змінено мерським рішенням.
Зокрема пропонують Prozorro використовувати лише для приватизації держмайна, а комунальне пропонують продавати на власних електронних майданчиках. Також хочуть повернути право чиновникам ухвалювати рішення щодо кожного об’єкта малої приватизації окремо, а для місцевих рад повернути ухвалення списків.
Через що Київ недоотримує десятки мільйонів у бюджет?
20 вересня 2012 року Київрада прийняла рішення про включення до переліку об’єктів, що підлягають приватизації нежитлове приміщення площею 90 кв.м. за адресою Архітектора Городецького, 12/2. Станом на сьогодні це рішення досі не виконали. Тільки подумати: минуло майже 7 років, а виконавчий орган досі не оголосив приватизаційний аукціон за цим приміщенням.
Цю історію розповідаю як приклад, оскільки схожа доля спіткала сотні інших об’єктів. За три роки (в період з 2016 по 2018 роки) у КМДА оголосили про проведення лише 51 аукціону (деякі з цих аукціонів визнані незаконними рішеннями Верховного суду України).
Для порівняння, своїм останнім рішенням від 23 березня 2017 року Київрада додала до приватизаційного переліку 84 нових об’єкти. Це на додаток до трьох сотень інших об’єктів, які депутати включали до приватизаційного переліку раніше і які залишаються досі не проданими. Чому орган приватизації не поспішає виконувати рішення представницького органу - питання риторичне.
Новий закон про приватизацію мав би поставити крапку в цій тяганині. Він вимагає, щоб рішення про приватизацію кожного окремого об’єкта приймав безпосередньо представницький орган місцевого самоврядування. У Києві це Київрада. Тобто, закон встановлює чіткий покроковий механізм виконання такого рішення і вимагає, щоб аукціон провели не пізніше, ніж через два місяці після того, як рада прийняла своє рішення. Завдяки цьому кожний зацікавлений покупець може заздалегідь спланувати інвестицію, а також може бути певний у тому, що не треба нікому сплачувати “додаткових платежів” для зрушення справи з місця.
Читайте: Ризаненко хочет проверить законность аукционов по продаже киевского коммунального имущества
Та у цій моделі виконавчий орган позбавлений права висмикувати із загального переліку той або інший об'єкт. Представницький орган більше не затверджує переліків об'єктів, що підлягають приватизації. Натомість він безпосередньо приймає рішення про приватизацію. У свою чергу, виконавчий орган це рішення виконує шляхом внесення його параметрів (адреса і площа приміщення, фотографії тощо) до системи ProZorro.
Начебто, все просто і зрозуміло, але у КМДА вирішили інакше. Там наполягають на тому, щоб все залишилось як було: Київрада схвалює загальний перелік, а чиновник на власний розсуд вирішує, який саме із трьох сотень об’єктів піде нарешті на приватизацію.
Ще один шанс для столиці
Особисто я, як і колеги з моєї депутатської групи, проти консервації старих порядків. Бо нові правила вже демонструють свою ефективність. До прикладу, приватизація за новими правилами вже принесла міському бюджету Житомира майже 33 мільйони гривень і понад 135 мільйонів бюджету Львова (і це лише за вересень-грудень минулого року, коли приватизація запрацювала по нових правилах).
Тому хотілося б, аби Київрада також дотримувалася нового закону. Та, на жаль, на Хрещатику, 36 вирішили й далі покривати корупцію чиновників.
Аби не бути голослівним, зауважу, що особисто зареєстрував поправки до проекту рішення, які приводять правила приватизації у столиці у відповідність до вимог нового закону. Ці поправки розглядатимуться Київрадою вже цього тижня. Якщо їх приймуть, процес адекватної приватизації нарешті отримає зелене світло. В іншому випадку, місто ризикує знову залишитися без вагомих надходжень. Адже незаконне рішення, ухвалене Київрадою у грудні, створює ризики скасування в судах усіх аукціонів, які будуть проводити з істотними порушеннями. А до остаточного вирішення спорів в судах, серйозні інвестори навряд будуть ризикувати власними коштами. Вони просто утримуватимуться від участі в аукціонах, аби уникнути ризиків їх оскарження.
Тому зараз у мера і столичних депутатів є реальний шанс не допустити порушення законності, підтримавши вже згадані поправки. Яким буде їх рішення - скоро дізнаємося.
Леонид Антоненко, глава комиссии Киевсовета по вопросам собственности (внефракционный, депутатская группа “Киевская команда”)
