понедельник, 22 июля 2019 г.
IT рабство

IT рабство

Ольга Терещенко

Юрист-міжнародник, заступник директора коледжу ПНЗ “Університет Сучасних знань”

Хто володіє інформацією – той володіє світом. Цей сталий вираз можна коментувати по різному. В буквальному розумінні – хто володіє джерелами медіа, той і олігарх. Через медіа формується громадська думка, лобіюються закони, скеровується напрямок політики держави і т.д.

В іншому розумінні інформація – це все: ідеї, таємниці, бізнес, рахунки, стосунки, успіх, війни, перемир'я … це гроші, на які можна будь-що купити та продати.

Чим цінніша інформація – тим менша кількість людей її знає. Аксіома, символом якої часто використовують піраміду з всебачущим оком (на грошових купюрах). В народі навіть виникло таке повіря – що до реалізації планів слід нікому не розповідати про задумане або ж не збудеться, в яке більшість людей сумлінно вірує і слідує.

Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
 

Захист інформації – одне з основних питань служб безпеки. Це і безпека держави, безпека корпоративних інтересів, індивідуальна безпека. Тому людям часто доводиться підписувати договори про конфіденційність, нерозголошення державної та корпоративної таємниці.

Наприклад в часи СССР в КДБ застосовували різні рівні секретності, що покликані були забезпечувати безпеку державі. Розсекречування багатьох державних документів можливе через 75 років. Ця цифра пов'язана з декількома факторами. Через 75 років авторське право переходить від автора в загальне користування безпідставно. За 75 років проходить декілька поколінь, втрачається актуальність, цінність події, інформації, відповідальність.

Закон України “Про державну таємницю” 1994 року передбачає категорію, яка характеризує важливість секретної інформації, ступінь обмеження доступу до неї та рівень її охорони державою - “особливої важливості”, “цілком таємно”, “таємно”. Крім цього може бути встановлено термін розсекречування. Критерії визначення ступеня секретності інформації встановлює Державний комітет України з питань державних секретів.

Ми живемо в часи, коли носіями інформації стали технології. Їх розвиток відбувається набагато швидше ніж реалізовуються способи контролю та захисту від їх втручання у приватне життя, що тісно повязане з технологіями. Такими факторами можуть бути:

- камери відеоспостереження, у тому числі з розпізнаванням обличчя, що знаходяться на вулиці, в офісах, магазинах, посольствах, аеропортах. Тільки в Києві розташовано близько 6000 камер за державною програмою і це не враховуючи приватних камер відеоспостереження. У чиїх інтересах вони працюють, коли звичайний громадянин за певних обставин не може отримати записів з них. Чи мають право ці камери знімати людей без їх згоди на це?

- біометричні данні – відбиток пальця, сканування сітчатки ока;

- цифрові медичні картки - аналізи, ДНК, операції, діагнози;

- банківська інформація – фінансовий стан людини;

- мобільний телефон – ідентифікація людини за номером телефону, по голосу, IMEI, відслідковування геолокації особи, запис телефонних розмов, смс, різних месенджерів, доступ до камер телефону;

- соціальні мережі – добровільна, не завжди свідома згода на доступ до власного життя та друзів, яких можна відслідкувати за історією лайків чи коментарів, навіть якщо вони і приховані чи видалені;

- відкриті державні реєстри – боржників, ПДВ, судовий, декларацій і т.д.;

- існування ресурсу OPENDATA – сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру з прізвищами та назвами;

- пошукові системи – проводять аналіз запитів, спрогнозовують події. Китай має свою власну пошукову систему. У Північній Кореї з 2001 року заборонено використання інтернету.

- чіпування людей - відбувається в розвинутих країнах. В Швеції чіповано більше ніж 3000 людей. В Україні першу людину чіповано у 2016 році.

Створення паспорту та ІНН було початком на шляху ідентифікації особи, досі існує категорія людей, які проти мати ІНН – тавро.

Щоб провести оплату через інтернет, приймаючи смс, підтверджуючи оновлення в гаджеті – ми даємо згоду на обробку персональних данних, не маючи альтернативного вибору у користуванні послугою чим порушуються права людини.

Санкціонований доступ чи ні – майже не важливо, оскільки з моменту дізнавання про таємницю – інформація вже може діяти проти джерела. Громадяни досить вяло реалізовують своє право захисту персональних даних. Гаджет має властивості оновлюватись частіше ніж ми його купуємо, Закон же не удосконалюється разом з надходженням нових технологічних обновлень.

Держава має повноваження обмежити дозвіл на обробку персональних даних приватних технологічних компаній, бюджет котрих вже давно перевищив бюджет багатьох країн. Наприклад команія Apple має 375 млрд $ активів, кількість співробітників - 80 000 – це кількість населення таких українських міст, як Єнакієво чи Бердичів. Samsung Group має 343. 7 млрд $ активів, співробітників 344 000 - населення Севастополя. Якщоб Самсунг Груп був країною – то його ВВП займав би 35 місце в світі. Зараз Україна займає 47 місце у світі за рівнем ВВП.

Персональні дані в епоху швидко розвиваючих інфорформаційних технологій в тому числі появи штучного інтелекту, клонування, роботобудівництва потребують особливої уваги і не менш стрімкого захисту корпоративної таємниці, персональних данних.

Суспільство може захистити себе та свої права забороняючи зйомку себе, посилаючись на Закон України “Про зихист персональних данних”, Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод, а саме п. 1. ст. 8 передбачає, що “кожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції”. І таким чином частково стримати розвиток цивілізації доки його не дожене розум та усвідомлення.

Аналогією негативного впливу науки на людство є винахід зброї, в т.ч. атомної – Хіросима і Нагасакі, вибух Чорнобилю – ціна людської помилки, створення та використання біологічної зброї – підрахувати збитки взагалі не можливо хоча існує Конвенція про заборону розробки, виробництва та накопичення запасів бактеріологічної (біологічної) і токсинної зброї та про їх знищення, що вступила в силу в 1975 році. Форма новітньої війни – інформаційна та кібер – вірус Petya, напади компаній на країни. 

Оскільки людство не має досвіду явного негативного впливу технологій - в будь-який момент ситуація може вийти з під контролю людини і ціна такої помилка буде глобальна і висока.

Читайте: 

Кадри вирішують все

Конституційний суд дозволив не звітувати про свій перший мільйон

Державна закупівля голосів

Чи потрібен сектам томос

Помилка пенсійного оподаткування

Шлюбний договір заради майбутнього

Юриспруденція – терновий чи лавровий вінок для України?

Ольга Терещенко, юрист-міжнародникзаступник директора коледжу ПНЗ “Університет сучасних знань”

КиевVласть

Теги: защита информации, информационная война, кибератаки

понедельник, 22 июля 2019 г.
13:02
На киевском Подоле начинается строительство нового участка Сырецкого коллектора (фото)
12:44
За неделю в Киеве в ДТП погибли 2 человека
12:27
Ход работ на ЖК MIRAX в июле
12:06
В Славутиче посреди улицы при свидетелях убили мужчину (видео)
11:40
В Киевоблсовете не исключают возможность переезда из здания на площади Леси Украинки, - Стариченко
11:28
Возле станции метро “Лесная” снова горела маршрутка (видео)
11:04
На прошлой неделе с улиц Киева эвакуировали на штрафплощадку 48 транспортных средств
10:41
На столичных Позняках модернизировали баскетбольную площадку (фото)
10:24
В Кабмине объявили конкурс на реконструкцию существующего и создание нового грузового терминала в аэропорту Борисполь
10:01
Курс валют в Киеве: 22 июля 2019
09:41
Уже стало традицией: “Киевпастранс” отменил ряд утренних рейсов столичной городской электрички
09:26
Столичный фуникулер закрыли на техосмотр до 23 августа
09:04
На проспекте Глушкова в Киеве ВАЗ сбил пешехода (фото, видео)
07:15
Плановые отключения электроэнергии в Киевской области 22 июля 2019 года (полный список населенных пунктов)
07:00
Погода в Киеве и Киевской области: 22 июля 2019
воскресенье, 21 июля 2019 г.
21:35
Виталий Кличко не голосовал на внеочередных выборах Рады
Календарь событий