Чому 96-й округ має голосувати за націоналістів, - кандидат Іван Окоєв
КиевVласть продовжує аналізувати передвиборчі програми кандидатів та партій, що 21 липня позмагаються за місця в українському парламенті. Про основні проблеми округу, перші законопроекти, дух малоросійства та “совковий” термін “слуга народу” читайте інтерв’ю кандидата в народні депутати від об’єднаних націоналістів по 96 виборчому округу Київщини Івана Окоєва.
KV: Ваша мотивація йти до ВР?
ІО: Фронт боротьби за Україну після 21 липня зміститься в український парламент. Бачу своїм обов'язком долучитись до цієї боротьби, адже поряд із прийняттям законів і відновленням соціальної справедливості, у Верховній раді розгорнеться шалене протистояння за основи державності: її суверенітет, унітарність, культуру та мову. Обов'язок українського націоналіста – стати до боротьби проти п'ятої колони Москви. Бо лише українські націоналісти будуть здатні зупинити антиукраїнські сили в цьому ліберально-малоросійському болоті.
Читайте: Чому 97-й округ має голосувати за націоналістів, – кандидат Анатолій Фатєєв
KV: Що держава має зробити аби молодь виховувалася в національно-патріотичному дусі?
ІО: Ми повинні фундаментально підійти до цієї проблеми. Сьогодні в нас є успішні практики реалізації програм національно-патріотичного виховання як центральними, так і місцевими органами влади, але вони не стали масовим явищем. Зі шкільного досвіду скажу, що патріотичний дух формується двома предметами – це історія України та українська література. Для прикладу, в основу програм з історії України та літератури ХХ століття має лягти боротьба українського народу за свою самостійність, проте наразі ми маємо сумбур національно-визвольного руху з українською радянщиною, що призводить до спотвореного розуміння власної історії та формування комплексу меншовартості.
Читайте: Чому Біла Церква має голосувати за націоналістів, – кандидат Вадим Кошель
KV: Чому дух малоросійства так сильно в’ївся у всі щаблі влади: від місцевої до центральної?
ІО: Держава за 28 років так і не відмовилась остаточно від совкових традицій. Процес декомунізації є елементом національної безпеки в умовах війни з Росією, але знаходяться ті, хто хоче на цьому робити політику. І замість того, щоб сидіти в тюрмах за державну зраду, вони однією ногою в українському парламенті.
Багатьом людям важко визнати, що їх обманювали, розповідаючи про прекрасне життя в Радянському Союзі. Безхмарним воно було лише в партноменклатури – ціною голодоморів, репресій і масових розстрілів українців.
Та, насамперед, почати потрібно з того, що сама держава має визнати: ХХ століття є періодом окупації; свою правонаступність від Української Народної Республіки. А тоді через національно-патріотичне виховання розсіювати дух малоросійства в кабінетах центральної та місцевої влади.
KV: Перший законопроект, який ви особисто чи з групою однодумців внесете в Раду?
ІО: Одним з першочергових законопроектів, який буде внесено на розгляд Верховної Ради, є зняття депутатської недоторканості. Рада попереднього скликання так і не спромоглася це зробити. Саме свободівець Юрій Левченко виступив автором цього законопроекту, але депутатська більшість його не підтримала. Тепер вони знову йдуть із пустими обіцянками зняти депутатську недоторканість. Ми розуміємо, що прийняття такого рішення буде можливим лише за наявності потужної фракції націоналістів у парламенті та активної підтримки громадськості.
KV: ТОП-3 основних проблем, із якими до вас звертаються виборці
ІО: Найперше – це несправедливість механізму нарахування пенсійного забезпечення. Пенсійна реформа не показала своєї ефективності. Розмір пенсійного забезпечення неврегульований відповідно до економічних реалій сьогодення. Потрібен ефективний аудит системи нарахування пенсій в Україні.
Відсутність робочих місць на селі. Держава має розробити програму підтримки сільських домогосподарств, бо зараз ми бачимо лише підтримку великих латифундистів та вимирання українського села.
Земельні махінації. Безкарність чиновників на місцях породжує тіньовий ринок землі – земля громади опиняється в приватних руках через продаж за заниженими цінами (як в Іванківському районі) чи через підставних осіб безкоштовно переходить у приватну власність ( як у Бучанській ОТГ). Якщо сьогодні закон сам по собі не працює, то депутат Верховної Ради має стати стимулятором роботи правоохоронних органів.
Читайте: Чому 95-й округ має голосувати за націоналістів, – кандидат Олександр Кириченко
KV: Депутат – слуга народу чи слуга закону?
ІО: Депутат – це частина народу, така сама одиниця, як і лікар, вчитель, інженер чи двірник, яка виконує певні функції для життєдіяльності держави. Зараз ми спостерігаємо певний ажіотаж стосовно совкового терміну “слуга народу”, який з часом розвіється. Маю надію, що це станеться ще до 21 липня. Бо, як бачимо на практиці, – ніхто кортежі на велосипед не змінив.
KV: Хто особисто для вас є моральними орієнтирами і натхненниками?
ІО: Пригадалась одна історія. Ще в далекому 2010 році до мене, ще як до студента, звернулась активна громада з пропозицією провести літературний вечір, присвячений одному поету. У стінах університету цей захід проводити заборонили, назвавши цього поета – неполіткоректним. Відтоді моральним орієнтиром і натхненником для мене є Василь Стус. Цей орієнтир привів мене в громадську організацію Меморіал імені Василя Стуса, Київський осередок якої маю за честь очолювати.
Сьогодні Василь Стус визнаний Україною, а його твори заповнили полиці книгарень. Але не покаране зло повертається, насамперед у стіни найвищого законодавчого органу і є ганьбою українського суспільства перед Василем Стусом – людиною, яка віддала життя за свої переконання. Нас чекає затяжна боротьба за самоідентифікацію, бо я для своїх дітей хочу України з Василем Стусом, а не малоросіїї з Віктором Медвечуком.
21 липня у нас ще буде вибір. З поваги до тих, хто віддав життя за Україну, до тих, хто Її захищає та заради майбутнього наших дітей, закликаю: зробіть його правильно!
