Як юній дівчині знайти спільну мову з батьками
Іноді ми зовсім не можемо знайти спільну мову з батьками. І чому вони до нас так ставляться? І квартиру не так прибрала, і посуд не так як треба помила, і вчишся погано. Начебто вони самі ніколи не були дітьми і їм зовсім не хотілося байдики побити. Ба навіть інколи все зробиш, але батькам і цього буде не досить, вони знайдуть до чого придертися. Як же знайти з ними спільну мову? Як реагувати на їхні слова ? Як поводити себе у конфліктних ситуаціях? Про це та інше ми поговоримо далі.
Матеріал створено в рамках Проекту “Юн-Пресс-KV”
Проблема: батьки вкотре не пускають тебе на дискотеку або в клуб.
Їхні аргументи: Знов вони за своє: ти ще маленька, мене в твоєму віці мама вже о 9-й спати відсилала, хто його знає, що там з тобою може статися! Яка в тебе там взагалі компанія, а як ти будеш додому вертатися, на вулиці ж небезпечно ввечері?
Наші пропозиції: Перш за все потрібно підійти до цього, як і до всіх інших питань - дипломатично. Тихо та спокійно пояснити батькам, що йдеш ти туди не одна та й провести тебе буде кому, пити й курити ти теж не збираєшся. Якщо вже й це не допомагає, то можна скористатися останнім способом: “Я вже доросла і якщо я вже пообіцяла, то вам за мене соромно не буде”.
Проблема: вам не дозволяють гуляти з хлопцем або навіть про нього думати.
Їхні аргументи: Як і в більшості випадків, основний аргумент (а іноді - й єдиний): “Ти ще маленька. Ранувато ще гуляти з хлопцями,треба думати про навчання. В тебе в голові одне кохання”. І їхнє коронне “Мені в твоєму віці мама хлопців не дозволяла до себе водити”.
Наші пропозиції: Рано чи не рано - це вже нам самим вирішувати, але про це батькам не варто говорити. Просто спробуйте переконати батьків, що це не погано, а, навпаки, добре. Варто познайомити вашого хлопця з батьками, і якщо він вже справить гарне враження,то вважайте, що тепер вашому щастю вже ніхто не завадить. Але якщо навпаки, то тут уже два варіанти: або ви розстаєтеся з хлопцем, або починаєте приховувати свої відносини. Останнє до добра інколи не доводить, але якщо це справжнє кохання, - що поробиш?
Проблема: ти вчишся погано або могла б вчитися краще.
Їхні аргументи: “Ось я у свої роки окрім п’ятірок нічого не отримував, а бабуся взагалі медалісткою була. Ну, як тобі не соромно? Бігом сідай і вчи всю книжку на пам'ять”. А якщо ваш клас ще й випускний – погані оцінки можуть поставити крапку на всьому, окрім наполегливого навчання, звичайно.
Наші пропозиції: Ну, якщо, звичайно, батьки вже зовсім перегинають палку і сварять вас за 11 замість 12-ти, то тут уже крім фраз “і 11 теж гарна оцінка” нічого не допоможе. А якщо ваші оцінки далекі до найвищих , то є два варіанти вирішення проблеми. Або попросити батьків найняти репетиторів з тих предметів, в яких ви зовсім нічого не розумієте, або самостійно спробувати вивчити ті предмети. Якщо жоден з методів вам не підходить і ви впевнені, що ви “відмінник з усіма п’ятірками в табелі (за 12-тибальною системою), то вам уже потрібно замислитись: “А чи дійсно батьки неправі? Можливо ви дійсно погано вчитесь і з цим треба щось робити?”.
Проблема: тобі ніколи не дають гроші на кишенькові витрати.
Їхні аргументи: Нащо тобі ті гроші? Ми й так купуємо все, що тобі потрібно. А якщо ти хочеш поїсти – бери з собою бутерброди. І яке взагалі кіно? Його і вдома подивитися можна. Або якщо просиш їх дати хоча б п’ять гривень, то чуєш у відповідь: “А де ділися ті п’ять, які я давала минулого місяця”?
Наші пропозиції: Проблема полягає в тому, що батьки або думають, що ви ще маленькі й не зможете розпоряджатися навіть п’ятьма гривнями, або вони просто таким чином хочуть тримати вас під контролем. Знову ж таки є два методи вирішити цю проблему: все ж таки домогтися , щоб вам виділяли хоч трохи грошей на маленькі витрати чи почати працювати. Але різні батьки можуть і по-різному відреагувати . На декого, коли заявляєш, що будеш працювати, це діє як на бика червона хустка: “Як моя дитина в такому віці буде працювати?! Що скажуть люди?! Це означає, що ми не забезпечуємо її в повному обсязі”. А інші з радістю погоджуються і самі починають шукати своїй дитині роботу.
Проблема: твоя поведінка не влаштовує батьків.
Їхні аргументи: “Як ти себе поводиш ? Ти надто багато дозволяєш собі, ти стала надто дорослою”. Зазвичай це супроводжується словами: “Якщо ти не змінишся, то я тобі забороню гуляти, заберу телефон, відключу інтернет тощо”.
Наші пропозиції: Батькам важко звикнути до того, що ми дорослішаємо і починаємо з ними не погоджуватися. Ще вчора вони могли з легкістю нами маніпулювати, а сьогодні ми хочемо, щоб і до нашої думки прислухалися. А в цій ситуації треба діяти в залежності від поведінки двох сторін. Якщо це дійсно батьки прискіпливо поводять себе по відношенню до вас – найкращий спосіб в усьому з ними погоджуватись, але робити так, як самому потрібно. Але якщо у вас дійсно погана поведінка , по-перше, треба самому собі в цьому зізнатися, а, по-друге, дійсно прислухатись до батьків і вже на повному серйозі прислухуватись до їхніх порад.
Отже, все у ваших руках: будете ви і надалі ігнорувати батьків чи прислухаєтесь до них, а може і до наших порад.
Матеріал створено в рамках Проекту “Юн-Пресс-KV”
На фото: “Сватовство майора”, Павел Федотов, 1848 год
