Уроки за розкладом: на освіту Київщини витратять більше 300 млн гривень
Обласна влада прийняла програму розвитку системи освіти Київської області на 2022-2026 рік. Передбачається, що на освітні потреби за цей період витратять майже 300 млн гривень. Серед іншого, Київщина заплатить за відновлення розбомблених росіянами дитсадочків та шкіл. Перед стартом нового навчального сезону найболючішими проблемами залишаються переповненість освітніх закладів та відсутність підручників.
Про це KВ стало відомо з рішення про затвердження Програми розвитку системи освіти Київської області на 2022-2026 рік, ухваленого Київоблрадою 23 червня.
За чий рахунок бенкет
Усього на програму з обласного бюджету буде виділено 383 мільйони 659 тисяч гривень. Для порівняння, з 2019 по 2021 рік на розвиток освіти Київщини з бюджету було виділено 123 мільйони 94 тисячі 470 гривень.
Розширювати мережі навчальних закладів у столичному регіоні планують за кошти бюджетів місцевого самоврядування. Виділені майже 400 мільйонів гривень передбачаються в основному на закупівлю комплектів меблів, комп’ютерів, модернізування їдалень та іншого необхідного обладнання для відновлення навчального процесу. Видатки з обласного бюджету на ремонт самих будівель школи ця програма не передбачає.
По полицях
Програма охоплюватиме майже всі гілки освіти: профільну, дошкільну, позашкільну тощо. На кожен напрямок виділено окрему суму: так, на дошкільну освіту витратять 36 800 000 гривень. З них 18 800 000 підуть на закупівлю меблів у дитсадки, решта- на закупівлю комп’ютерного та мультимедійного обладнання. На забезпечення матеріально-технічної бази закладів загальної середньої освіти витратять трохи менше - 33 500 000 гривень. Ще 99 мільйонів гривень витратять на забезпечення меблями та комп’ютерами кабінетів ліцеїв.
37 500 000 гривень підуть на заклади професійно-технічної освіти. З них 10 мільйонів на закупівлю меблів, решта піде на необхідне обладнання.
Менше всього грошей витратять на фінансування закладів інклюзивної освіти- усього 1 000 000 гривень на оснащення обладнанням. Розширення мережі закладів, створення ресурсних кімнат, гуртків та інші заходи з розвитку інклюзивної освіти передбачається втілювати також за кошти бюджетів місцевих самоврядувань. На заклади післядипломної освіти також виділять досить скромну суму порівняно з іншими видатками - 950 000 гривень.
Видатки ж на позашкільну освіту становлять 17 409 000 гривень. Окрім закупівлі обладнання для кабінетів до цієї суми входять видатки на виплати стипендій учням, що зайняли призові місця на олімпіадах. На стипендії з обласного бюджету піде усього 2 909 000 гривень.
На напрям “Безпечне харчування” - оновлення меблів у їдальнях та технологічного обладнання харчоблоків витратять більше всього - це 157 500 000 гривень.
Дитсадки
Нова програма передбачає до 2026 року повність “оцифрувати” черги у садочки. Так, очікується, що у 100% дошкільних навчальних закладів Київщини буде впроваджена система електронної черги. Планується й зробити сайти для кожного садочка, де буде розміщена вся актуальна інформація для батьків.
Також планується збільшити кількість дитсадків- з 806 до 818. Зазначається, що розширення мережі ЗДО є одним з ключових завдань на наступні роки. Збільшити кількість садочків планується, зокрема, за рахунок приватних навчальних закладів та створення ЗДО на основі державно-приватного партнерства.
Щодо відновлення матеріально-технічної бази заплановано оновити меблі у 260 дошкільних закладах, а комп’ютерне обладнання оновити у 125 дитсадках Київщини.
Окрему увагу у цьогорічній програмі приділяють харчуванню. Усі садочки до 2026 року планується перевести на нове меню та створити відповідні моніторингові групи якості харчування. Очікується створити 69 спеціальних груп.
Безпечне харчування
В останні роки сфера харчування у пристоличних закладах освіти зазнала значних змін. Нагадаємо, що 1 січня навчальні та дошкільні заклади Київщини мали перейти на нову систему здорового харчування відповідно до оновлених Кабміном норм. Нове меню фігурує й у цій програмі- меню по плану запровадять у 100% навчальних закладів Київщини.
Нова програма освіти окрім відновлення харчоблоків передбачає запровадження нових форм харчування, таких як кейтеринг, аутсорсинг та “шведський стіл”. Такі нововведення планується запровадити у 95 закладах освіти Київщини. Щодо відновлення харчоблоків- у 103 планується провести ремонт, а близько 160 отримають нове технологічне обладнання. 145 їдалень закладів освіти також будуть підлягати ремонту.
Оцифрування торкнулось й цього пункту програми- заплановано запровадження електронної програми “Шкільне харчування”, система безготівкового розрахунку “карта учня”, забезпечення переходу на електронний облік продуктів харчування та харчової сировини.
За якістю харчування окрім моніторингових груп будуть слідкувати 3 новостворених батьківських комісії- “батьківські команди”.
Інклюзивна освіта
До кінця 2026 року планується створити 2 нових інклюзивно-ресурсних центрів та 2 філії. У закладах буде створено 31 ресурсну кімнату для дітей з особливими потребами. Обладнання оновлять у 7 закладах інклюзивної освіти. Програма передбачає розвиток мережі надання реабілітаційних послуг і створення реабілітаційних центрів в громадах Київщини- надання реабілітаційних послуг планується збільшити на 20%. На базі ж діючої мережі закладів освіти планують створити 2 нових центри раннього втручання та збільшити на 15% мережу інклюзивних гуртків. У навчальних закладах проведуть 11 моніторингів, а 100% викладачів мають пройти підвищення кваліфікації.
Навчати будуть й батьків- дорослим пропонується пройти навчання функціям помічника дитини у закладі дошкільної освіти. Буде розвиватись і співпраця з іншими навчальними закладами, а саме з 2 університетами та 3 закладами фахової предвищої освіти.
Окремо планується провести 5 фестивалів та конкурсів для дітей з особливими освітніми потребами. Люди з інвалідністю також зможуть прийняти участь у низці заходів- програма передбачає залучення 1000 учасників у заходах спрямованих на розвиток здібностей таких осіб.
Позашкільна освіта
Неабияку увагу приділили й закладам позашкільної освіти. На базі вже існуючих закладів середньої освіти планується створити 12 структурних підрозділів позашкільної освіти. Схожий механізм застосують й до ліцеїв: створять 7 позашкільних відділень “Мала академія наук учнівської молоді” у складі академічних ліцеїв. Загалом оновлять зміст у 25 закладах освіти.
Програма передбачає збереження та розвиток мережі дитячо-юнацьких спортивних шкіл- у цьому напряму відкриють 5 нових відділень. Збільшать й кількість гуртків науково-технічного напряму.
У конкурсах у системі Малої академії наук України щороку хочуть залучати більше ніж 1700 учнів. Держава буде сприяти проведенню досліджень здобувачами освіти у сфері українського мовознавства та соціолінгвістики, а також української жестової мови- очікується провести 5 таких досліджень. Щоб популяризувати учнівські дослідження буде створено спеціальну агенцію "Junior Discovery". Створення креативного простору для проведення досліджень заплановано у 5 закладах позашкільної освіти. Цьогорічна програма піднімає питання впровадження сучасної STEM-освіти. STEM-лабораторії- міждісциплінарні природничо-математичні кабінети для розвитку практичних навичок учнів. STEM підхід хочуть реалізувати у 100% позашкільних закладів освіти.
Левову долю передбачених заходів займають різні патріотичні, туристсько-краєзнавчі, історико-краєзнавчі, історико-географічні, природоохоронні, екологічні проєкти, проведення конкурсів та турнірів. Для учнів організують роботу Школи лідерської майстерності “Активна школа”, де зможуть прийняти участь 150 учнів. Буде запроваджено новий конкурс “Лідер-фест”, що буде реалізовуватись щорічно. До діалогових платформ, лідерських майданчиків, брейн-рингів, івент-студій, воркшопів, коворкінгів, форумів за участі органів учнівського самоврядування очікується залучити близько 1000 здобувачів освіти. Планується й проведення обласних літніх профільних наукових змін для обдарованої учнівської молоді – переможців всеукраїнських олімпіад та Всеукраїнського конкурсу-захисту науково-дослідницьких робіт учнів – членів МАН.
Школи та ліцеї
Заклади загальної середньої освіти найбільше страждають від переповненості. Деякі з них вже працюють у дві зміни, а кількість учнів зростає щорічно. Зазначається, що з великим перевантаженням зокрема працюють ЗЗСО Петропавлівської, Вишнівської, Бучанської, Ірпінської, Вишгородської, Білогородської, Броварської, Бориспільської територіальних громад.
До 2026 року планується забезпечити повну фінансову та академічну автономію закладів середньої освіти. Також програма передбачає апробацію 31 школи та створення 10 нових опорних закладів освіти. Новими меблями забезпечать 181 заклад освіти, а 217, згідно плану програми, отримають нове комп’ютерне забезпечення.
Профільні ліцеї планують створити щонайменше у кожній громаді області. Мережу ліцеїв можна буду відслідкувати на інтерактивній мапі. Буде створено 10 цифрових хабів на базі закладів освіти та онлайн-платформу профільного навчання.
У 50% ліцеїв запровадять інтегровані курси. Знову планується розширити спектр надання STEM-освіти- у регіоні створять 12 нових STEM-центрів.
Матеріально-технічне питання не обійшло стороною й ліцеї- більше 300 кабінетів отримають нові меблі та необхідне сучасне обладнання.
Професійна освіта
На базі закладів професійно-технічної освіти планується утворити 10 нових навчально-практичних центрів за галузевим спрямуванням у співпраці з бізнесом. Ще 2 центри будуть створені для дорослих здобувачів передвищої професійної освіти, що дозволить здобувати професійні кваліфікації упродовж життя.
У закладах освіти будуть впроваджувати нові форми організації освітнього процесу. Так, у 6 закладах реалізують дуальну форму здобуття освіти. Такий спосіб навчання передбачає, що теоретичний матеріал опановується в закладі з педагогом, а практичне навчання проходить вже на виробництві. Також для закладів професійної освіти розроблять 5 нових навчальних програм і проведуть 270 заходів з професійної орієнтації.
Післядипломна освіта
У закладах післядипломної освіти оновлять форми підвищення кваліфікації вчителів. Вчителів будуть готувати відповідно до стандартів “Нової української школи”. Педагогів будуть навчати навіть дистанційно та сприяти процесу цифровізації освіти.
Також планується проведення спецкурсів та навчальних тренінгів із питань реалізації обласних проектів: “Якісне харчування – здорова дитина”, “Поліцейський – учасник освітнього процесу”. Усього проведуть 20 таких навчальних тренінгів.
Окремим цікавим пунктом модернізації післядипломної освіти є аспект поширення державної мови серед населення. Залежно від потреби, програма передбачає підготовку вчителів до реалізації Стратегії популяризації української мови до 2030 року
“Сильна мова – успішна держава”. Так само відповідно до потреби проводитимуть інформаційно-роз’яснювальні кампанії серед населення щодо важливості і актуальності вивчення та використання української мови в повсякденному житті, публічній та приватній сферах.
Виділені ж кошти на цей напрям програми підуть зокрема на закупівлю обладнання для кабінетів КНЗ КОР “Київський обласний інститут післядипломної освіти педагогічних кадрів”
Експертна думка
KВ дізналась, які найголовніші завдання вбачають у новій програмі. Серед них називають підвищення кваліфікації вчителів, STEM-освіту та відновлення матеріально-технічної бази. Однак із останнім вже виникли труднощі: школи Київщини досі не мають підручників.
Інна Шубко, секретар комісії КОР з питань освіти, науки, культури, духовності та релігії, директор Вишгородської районної гімназії “Інтелект”.
“Найголовніше у цій програмі це кадрова підготовка вчителів. Вчитель має бути розумним, мотивованим і компетентним. Є вчителі які готови вчитися протягом життя, і вони знаходять це навчання, але деякі залишаються осторонь. Друге це підготовка матеріальної бази, у тому числі й підручників. Зараз кожна школа працює над вибором модельної-навчальної програми й відповідно до неї вчитель буде розробляти свою навчальну програму. Але якщо ми замовили підручники, а вони досі не надруковані, то як далі вести роботу. Нам зараз говорять що вони є у електронному вигляді, але не у всіх є доступ до відповідних технологій. Я не зустрічала інформації, що якісь школи вже отримали підручники, а вже початок серпня. Ще важлива частина нововведень це STEM-освіта. Це навчання дітей узагальненим знанням про природу і техніку. Ця програма окремо включається до освітнього процесу, заклад може обирати або не обирати її. Сьогодні це один із пріоритетів модернізації сфери освіти. Програма будується таким чином, що у дитини розвиваються всебічні знання про все, що оточує нас. В лабораторії STEM-освіти мають бути прилади, що допомагають пізнавати оточення, наприклад, метеостанції. Ми маємо вчити дітей 3D-моделюванню, мають бути відповідні прилади. У цьому році у навчальну програму вводиться робототехніка, заклад може обрати цей предмет для вивчення”,- розповіла Шубко.
Однією з найболючіших проблем залишається проблема переповненості шкіл від якої страждає й Вишгородська гімназія, як заявляє директорка. І хоча нова програма передбачає відбудову пошкоджених внаслідок війни навчальних закладів, вона, як раніше зазначалось, не передбачає на це грошей з обласного бюджету.
“У нас на сьогоднішній день навчається 1600 дітей. Наша школа, натомість, розрахована на 1000 учнів- ми вимушені навчатись у дві зміни. Питання перевантаження дуже тяжке, треба відбудовувати ті школи які знищені, і тільки потім будуть будувати нові. На жаль, я не думаю що місцеві бюджети зможуть потягнути будування нових шкіл”,- резюмувала Інна Шубко.
Нагадаємо, як раніше писала KВ, на Київщині пошкоджено понад дві з половиною тисячі об’єктів, 728 з яких-зруйновано повністю. Невтішна статистика й по школам- на території Київщини станом ще на 18 квітня внаслідок російського вторгнення 120 закладів освіти виявили зруйнованими чи пошкодженими. У зруйнованих школах навчалося 28 736 учнів, а у дитячих садочка виховувалося 5 520 дітей.
Читайте: Поранена Київщина: хто, як і за скільки відновлює житло у Баришівці
Фото: колаж КВ
