Небезпечна безвідповідальність: стали відомі подробиці слідства щодо директора Департаменту муніципальної безпеки КМДА
Правоохоронці продовжують слідство щодо неналежного функціонування укриттів у столиці. Так, нещодавно стало відомо, через що підозру в службовій недбалості отримав директор Департаменту муніципальної безпеки Київської міськдержадміністрації (КМДА) Роман Ткачук (на колажі). За попередніми даними Нацполіції, цей посадовець не проконтролював, які саме споруди цивільного захисту були внесені до спеціальної карти від столичної влади, проігнорував більш ніж чотири сотні звернень громадян щодо їхнього неналежного стану, не прорахував необхідну для міста кількість цих об'єктів, не надав жодної пропозиції щодо фінансування даної сфери тощо. Крім того, слідчі мають інформацію, що Ткачук “не забезпечив ефективне і цільове використання бюджетних коштів”, які виділялися на облаштування укриттів. На переконання правоохоронців, наслідком цього стало те, що кияни під час ракетних атак не могли скористатися деякими з “бомбосховищ”, чим наражали себе на небезпеку. Серед таких випадків і трагедія в Деснянському районі, яка стала “спусковим гачком” для цього кримінального провадження.
Як стало відомо KВ, нещодавно в Єдиному держреєстрі судових рішень були опубліковані подробиці слідства щодо директора Департаменту муніципальної безпеки КМДА Романа Ткачука.
Наразі цей посадовець офіційно підозрюється у скоєння злочинів, передбачених ч. 2 ст. 367 (службова недбалість, що спричинила тяжкі наслідки) Кримінального кодексу України. Санкції цієї статті передбачають покарання до п'яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років. Відповідну підозру чиновнику було вручено правоохоронцями 20 червня 2023 року, а вже наступного дня Голосіївський районний суд Києва “відправив” Романа Ткачука під цілодобовий домашній арешт строком на два місяці.
Слідчі дії щодо очільника Департаменту муніципальної безпеки КМДА здійснюються в рамках кримінального провадження №42023102030000106, яке було відкрито Головним управлінням Нацполіції Києва 1 червня 2023 року.
Що інкримінується Ткачуку
У ході розслідування правоохоронці встановили, що внаслідок неналежного виконання Романом Ткачуком своїх службових обов'язків до мапи укриттів Києва вносились відомості про укриття (їх адресу, тип, вид, власника, контактний телефон), що були фактично відсутні або не були пристосовані для використання під потреби цивільного захисту. За даними слідства, такі факти навіть були зафіксовані в актах, які складали підрозділи Головного управління Держслужби з надзвичайних ситуацій (ГУ ДСНС) у Києві. Правоохоронці вважають, що результатом цього стало те, що мешканці столиці були введені в оману інформацією, розміщеною на мапі укриттів, а тому були випадки, коли під час повітряної тривоги громадяни вирушали за тими адресами, де укриттів насправді не існувало або вони були зачинені. У зв'язку з цим, на переконання поліцейських, кияни наражали себе на небезпеку.
За інформацією слідства, у період з 24 лютого 2022 року по 1 червня 2023 року на адресу Департаменту муніципальної безпеки КМДА надійшло понад 400 звернень громадян “щодо невідповідності відомостей, зазначених на мапі укриттів Києва”. Більш того – схожі звернення до очолюваної Романом Ткачуком структури направляли голови районних в Києві державних адміністрацій (РДА) і власники та користувачі приміщень, в яких, згідно зі вказаною мапою, повинні були знаходитись укриття. Однак, за даними Нацполіції, Роман Ткачук “залишив згадані звернення без належного реагування”. Крім того, як вважають слідчі, щоб приховати свою службову недбалість, директор Департаменту муніципальної безпеки КМДА навіть не став надавати своїм підлеглим будь-які вказівки щодо коригування відомостей на мапі укриттів.
Також в рамках розслідування було встановлено, що Роман Ткачук протягом всього часу перебування на своїй посаді не надав міській владі жодної пропозиції стосовно того, скільки бюджетних коштів потрібно витратити на створення нових споруд цивільного захисту і реконструкцію та утримання існуючих, а також не “прорахував”, скільки укриттів необхідно столиці. Правоохоронці вважають, що наслідком цього стало те, що у 2022-2023 роках з бюджету Києва на створення, реконструкцію та утримання захисних споруд було витрачено 473,6 млн гривень “без урахування реальних потреб (громади. – KВ)”. Слідчі мають дані, що Роман Ткачук “не забезпечив ефективне і цільове використання відповідних бюджетних коштів”. Втім, уточнювати, про що саме йде мова в цьому випадку, правоохоронці не стали.
Разом з тим, 22 червня столична прокуратура повідомила про вручення цьому посадовцю підозри за розтрату бюджетних коштів у особливо великих розмірах в умовах воєнного стану (ч. 5 ст. 191 КК України). Йдеться про 1,8 млн гривень, які очолюваний Ткачуком департамент неправомірно “переплатив” при закупівлі в листопаді 2022 року мініелектростанцій. Вказана сума – це податок на додану вартість, який було включені в закупівлю, хоча цього не потрібно було робити, адже вказана категорія товарів звільнена від таких зборів. Можна припустити, що дані факти розслідуються в рамках зовсім іншого провадження, деталі якого в судовому реєстрі поки що відсутні.
Читайте: Директору Департаменту муніципальної безпеки КМДА повідомлено ще одну підозру
Хто ще опинився під слідством
Вищезгадане кримінальне провадження №42023102030000106 було відкрито після трагічного інциденту, який мав місце 1 червня поточного року у Деснянському районі Києва. Тоді в результаті ракетної атаки загинули три особи, а ще семеро громадян отримали травми різного ступеню важкості.
Так, за даними Нацполіції, під час повітряної тривоги загиблі намагались потрапити до укриття, розташованого в приміщенні Комунального некомерційного підприємства (КНП) “Центр первинної медико-санітарної допомоги (ЦПМСД) №3” Деснянського району на вул. Ореста Левицького, 18-А. Правоохоронці вказують на те, що протягом тривалого часу (до 4-5 хв.) ці люди стукали в двері, щоб їх впустили всередину, однак їм не відчинили, наслідком чого і стала смерть. При цьому, слідчі з'ясували що вищезгадане укриття фактично є єдиною захисною спорудою, що знаходиться поруч з будинками в яких мешкали загиблі та травмовані та до якого їх іноді впускали під час повітряних тривог.
Того ж дня правоохоронці затримали чотирьох осіб: директора КНП “ЦПМСД №3” Деснянського району Олега Шугалевича, його заступника Василя Десика, першу заступницю голови Деснянської РДА Ірину Алєксєєнко, а також сторожа вказаної поліклініки Вадима Мишкина. 2 червня 2023 року Нацполіція повідомила першим трьом посадовцям про підозру за вищезгаданою ч.2 ст. 367 КК України, а сторожу – за 3 ст. 135 (залишення в небезпеці, що спричинило смерть особи або інші тяжкі наслідки) КК України. 3 червня 2023 року Голосіївський районний суд “посадив” керівників поліклініки та заступницю РДА під цілодобовий домашній арешт на 60 діб. Сторожу пощастило менше – його відправили під варту на той же термін.
Ірині Алєксєєнко інкримінується те, що вона, будучи наділена “повноваженнями на здійснення контролю за утриманням та станом готовності захисних споруд цивільного захисту”, неналежно виконала свої службові обов'язки, “що спричинило тяжкі наслідки інтересам окремих громадян та державним інтересам”. Керівника поліклініки правоохоронці підозрюють в тому, що він “не забезпечив виконання доручень та апаратних нарад Деснянської РДА щодо надання доступу населення до укриття на вул. Ореста Левицького, 18-А. Заступнику директора КНП “ЦПМСД №3” Деснянського району слідство інкримінує невиконання наказу керівника цього закладу щодо забезпечення доступу населення до вказаного укриття. У свою чергу, сторож цього закладу опинився під слідством через те, що своєчасно не відкрив підвальні приміщення, хоча це “прописано” в його функціональних обов'язках.
Про столичні укриття
Як повідомляла КВ, до інциденту на вул. Ореста Левицького керівництво Києва приділяло не надто багато уваги комплексному вирішенню проблем з укриттями цивільного захисту. І це не є оціночним судженням – через тиждень після трагедії перший заступник голови КМДА Микола Поворозник визнав, що вказане питання на рівні міської влади, цитуємо, раніше не було “системним і масштабним”. Його колега, заступник голови столичної міськдержадміністрації Петро Пантелеєв, тоді ж зазначив, що якби не наявність у Києві станцій метро, що використовуються як укриття, ситуація було б гіршою.
Лише після згаданої події на рівні державної та місцевої влади було ініційовано проведення перевірок стану і доступності об'єктів цивільного захисту, до якого були залучені співробітники різних структурних підрозділів столичної мерії, ДСНС тощо. Результати цієї інспекції стали відомі 11 червня. Тоді КМДА відзвітувала, що 3041 укриття з 4 655 наявних у Києві (65%) є придатними для використання, 973 (21%) можуть бути укриттями за умови належного облаштування, а решта 641 (14%) не відповідають технічним умовам щодо таких приміщень.
У цій історії не обійшлося і без політики. Справа в тому, що представники різних рівнів міської влади почали перекладати один на одного провину за цю трагедію та вимагати від керівництва держава прийняти відповідні кадрові рішення. Так, мер Києва Віталій Кличко попросив уряд звільнити голову Деснянської РДА Дмитра Ратнікова – мовляв, саме райдержадміністрації відповідальні за утримання укриттів. У свою чергу, колеги Ратнікова закликали Кличка відмовитися від суміщення посад – міського голови і голови КМДА.
Врешті-решт, 8 червня 2023 року Київрада доручила КМДА всерйоз взятися за власників та орендарів таких об'єктів, доручивши їм забезпечити постійний доступ до даних споруд. Крім того, керівництво Києва задекларувало плани щодо розробки порядку використання укриттів у “бюджетних закладах” і залучення до охорони деяких таких об'єктів КО “Муніципальна варта”. Також міськрада створила спеціальну тимчасову контрольну комісію (ТКК), яка має перевірити, наскільки столичні РДА виконують свої функції в даній сфері – така ініціатива була погоджена саме на фоні критики районної влади з боку Віталія Кличка.
Нагадаємо, Роман Ткачук очолює Департамент муніципальної безпеки КМДА (до 2020 року – управління цивільного захисту КМДА) з 12 грудня 2018 року. Більшу частину своєї трудової кар'єри він провів у різних “рятувально-безпекових структурах”. Так, у 1999-2002 роках Ткачук працював у Головному штабі Державної воєнізованої гірничорятувальної служби, у 2002-2004 роках – на керівних посадах у держпідприємстві “Центральний воєнізований аварійно-рятувальний загін”, у 2004 році був заступником командира Центрального регіонального спеціального (воєнізованого) аварійно-рятувального загону, а у 2004-2015 роках був керівником комунальної аварійно-рятувальної служби “Київська служба порятунку”.
Діяльність Департаменту муніципальної безпеки КМДА з листопада 2021 року контролює заступник голови КМДА з питань здійснення самоврядних повноважень Андрій Крищенко, який наразі проходить військову службу в Національній гвардії України.
Фото: колаж КВ
