п'ятниця, 19 квітня 2024 г.

Любов із зброєю в руках: патріотизм у сприйнятті українців - результати соцопитування

Любов із зброєю в руках: патріотизм у сприйнятті українців - результати соцопитування

Переважна більшість українців вважає патріотизмом “любов до своєї країни”, менше — готовність її захищати. Лише третина українців розуміють під патріотизмом право обирати владу, виконувати свої обов`язки та необхідність сплачувати податки. Дуже мало хто поважає владу і ще менше вважають, що боротьба з корупцією є ознакою патріотично налаштованого громадянина. В той же час, більшість підтримує рух до Євросоюзу та вважає українську мову важливим атрибутом нашої незалежності.

Про це KV стало відомо з результатів соціологічного опитування, яке було проведене Фондом “Демократичні ініціативи” ім. Ілька Кучеріва спільно з соціологічною службою центру Разумкова.

Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
 

Згідно цих результатів, основними складовими патріотизму респонденти вважають передовсім любов до своєї країни (80%), готовність захищати свою країну, якщо треба – зі зброєю (64,2%), виховання у дітей любові та поваги до своєї країни (58%), дотримання всіх законів країни (55,6%), знання історії своєї країни, її культури (50,7%). 

Дещо менше опитані відносять до патріотизму участь у виборах (38,1%), чесне виконання своїх обов’язків (35,5%), спілкування державною мовою (35,4%), сплату належних податків (30,1%), участь у громадському житті (28%), повагу до влади (25,8%), а найменше – участь у боротьбі з корупцією та іншими вадами у державі (20,8%). 

Серед регіональних відмінностей слід виокремити західний регіон, де до пріоритетів патріотизму було віднесено спілкування державною мовою (60,3%), натомість в інших регіонах ця складова мала у громадській думці меншу значущість (31,8% – у центральному регіоні, 24,6% – у південному та 23,5% – у східному). 

Натомість таку складову, як повага до влади, значно більше відносять до патріотизму в східному регіоні (42,1%), ніж у решті (27,8% у південному, 20,3% у центральному та 15,5% у західному). 

Так само регіонально різниться визнання значущості для патріотизму сплати належних податків: 41% у східному регіоні, 35,7% – південному, 24,9% – центральному та 23,5% – західному.

Абсолютна більшість респондентів (74,9%) вважає себе насамперед громадянами України, регіональну ідентифікацію (належність до регіону, області, міста чи села) як основну обрали значно менше – 15,6% громадян. 

Причому загальнонаціональна ідентифікація переважає в усіх регіонах України: південному (83,6%), центральному (77,7%), західному (76,2%) та східному (65,7%). Щоправда, в східному регіоні 6,8% вважають себе насамперед громадянами колишнього СРСР. Загальнонаціональна ідентифікація істотно зросла після 2013 року (грудень 2013 р. – 54,2%, грудень 2014 р. – 72,9%).

Читайте: Украинцы больше начали видеть плюсов в независимости Украины – результаты соцопроса

У тому, що українська мова є важливим атрибутом незалежності України, згоден 81,1% опитаних (54,8% – “безумовно” і ще 26,3% – “скоріше, так”), причому так вважають в усіх регіонах України: західному (95,9%), центральному (87,2), південному (70,8%), східному (63,7%).



Так само абсолютна більшість учасників опитування (80,5%) згодна з тим, що всі керівники держави та державні службовці повинні у робочий час спілкуватися державною мовою (56,2% – безумовно згодні та 26,3% – скоріше згодні). Причому щодо державної мови спілкування державних службовців в робочий час солідарні громадяни усіх регіонів: західного (95,4%), центрального (85,6%), південного (70,7%), східного (64,3%).

Більшість опитаних (78,6%) вважають, що в українських ЗМІ принаймні половина наповнення має бути українською мовою (52,7% згодні з цим безумовно і ще 25,9% – скоріше, так), причому ця думка переважає в усіх регіонах: західному (96,2%), центральному (81,5%), східному (65,7%), південному (63,4%).

Вступ до ЄС як інтеграційний напрямок України підтримує 64,2% учасників опитування, вступ до Митного союзу — 12,7%. Більше за останніх тих, хто не може визначитися (23,1%). Регіональна картина підтримки курсу на Євросоюз: 89,6% за ЄС на заході, 70,3% — центр, 44,2% південь, 42,6% — схід.

Більше половини респондентів (51,2%) вважають, що найкращим варіантом гарантування безпеки для України був би її вступ до НАТО – це найвищий відсоток за весь час проведення опитувань. Позаблоковий статус України підтримують 26,1%, а 5,5% вважають, що потрібний військовий союз з Росією та країнами СНД. 

Водночас щодо цього питання існують регіональні відмінності: вступ до НАТО майже одностайно підтримують на заході (80%) і більше половини населення в центральному регіоні (54,2%). Натомість на півдні віддають перевагу нейтральному статусу (41,8%), так само й на сході (43,1%), причому на сході 13,1% вбачають гарантію безпеки у військовому союзі з Росією та країнами СНД. І на півдні, і на сході 34% і 29,1% відповідно віддає перевагу членству України в НАТО. 

Опитування проведене Фондом “Демократичні ініціативи” імені Ілька Кучеріва спільно з соціологічною службою Центру Разумкова з 13 по 18 грудня 2019 року. Всього опитано 2017 респондентів. Теоретична похибка вибірки не перевищує 2,3%.

Читайте: Европейский вектор все слабее привлекает украинцев – результаты соцопроса

За даними аналітичної системи YouControl, благодійна організація (БО) "Благодійний фонд" Демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва "(*) заснований 4 вересня 2000 року. Його керівником є ​​Ірина Еріківна Бекешкіна. 

За даними аналітичної системи YouControl, громадська організація (ГО) "Український центр економічних і політичних досліджень ім. Олександра Разумкова "(**) зареєстровано 18 серпня 1994 року. Її керівником є ​​Анатолій Васильович Рачок.

* “Благодійна організація Благодійний фонд "Демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва" (код ЄДРПОУ: 20062078)

** ГО “Український центр економічних і політичних досліджень ім. Олександра Разумкова” (код ЄДРПОУ: 20063407)

Фото: коллаж KV

КиевVласть

Влад Григор'єв

Теги: новости киева, новости киевской области, новости украины, статистика, опрос, соцопрос, социология, нато, ес, евросоюз, исследование, социсследование, доверие, проблемы, социологическое исследование, патриотизм, патриотизм, гражданство, дискриминация, независимость украины, фонд демократические инициативы имени илька кучерива, внешняя политика, таможенный союз, политический курс, центр исследований александра разумкова

середа, 17 квітня 2024 г.
18:19
УВАГА!!! КиївВлада переїхала на новий домен
п'ятниця, 12 квітня 2024 г.
20:56
“Українська команда” передала велику партію дронів-літаків легендарному батальйону “Ахіллес”, - Палатний
20:51
Ексміністр оборони Резніков став директором безпекових і оборонних програм в ГО “Український інститут майбутнього”
20:45
Начальник КОВА Руслан Кравченко у Чернівцях взяв участь у Конгресі місцевих та регіональних влад при Президентові України
20:34
На київській ТЕЦ-5 встановлять додаткові генератори
20:20
В Україну повернули тіла 99 полеглих захисників
20:02
У Києві з суботи відновлює роботу автобус № 7 (схема)
19:54
На Бахмутському та Новопавлівському напрямках відбито понад 40 атак, загалом на фронті 81 боєзіткнення, - Генштаб ЗСУ
19:43
Представники громадськості вимагають припинити переслідування антикорупційних активістів та журналістів-розслідувачів
19:31
Відзавтра, 13 квітня, столичний автобус № 35 подовжить свій маршрут до вулиці Гліба Бабіча (схема)
19:13
“Укренерго” організувала для ветеранів війни програму навчання та працевлаштування “Разом”
19:01
На Броварщині витратять 1,86 млн гривень на облаштування дитмайданчиків
18:49
На вулиці Богатирській у Києві до 21 квітня обмужать рух транспорту (схема)
18:36
У Броварах з'явився новий патріотичний стінопис “Обіймаю тебе, моя Україно!”
18:17
Столична влада зупинила проведення аукціону з надання в оренду Житнього ринку
18:04
У реєстрі зниклих безвісти наразі налічується понад 2 тисяч дітей
Календар подій
Підтримка армії та більше коштів на “цивільні” напрямки: Київрада внесла зміни до бюджету-2024 і Програми соцекономрозвитку
12 квітня 2024 г. 15:00
Підтримка армії та більше коштів на “цивільні” напрямки: Київрада внесла зміни до бюджету-2024 і Програми соцекономрозвитку
Столична міськрада 11 квітня 2024 року внесла чергові зміни до бюджету Києва на 2024 рік, а також відкоригувала нову Програму економічного та соціального розвитку (ПЕСР), яка розрахована на 2024-2026 роки. Точний перелік всіх коригувань буде доступний після публікації цих документіві, адже депутати і чиновники погодили внесення до відповідних проєктів рішень численних правок безпосередньо перед їх розглядом в сесійній залі. Між тим, відомо, що дохідну частину бюджету було збільшено до 75,2 млрд гривень, видаткову – до 92,5 млрд гривень. Відповідно, додаткові 995 млн гривень планується витратити по програмі “Захисник Києва”, 79,9 млн – на обладнання опорних пунктів в межах столиці, 459,3 млн гривень – на різні соціальні виплати військовослужбовцям, 30 млн гривень – напряму нададуть Міністерству оборони України в якості субвенції тощо. Не обійшлося і без збільшення витрат на “цивільні” напрямки – ще 89,4 млн було виділено на ремонтні роботи на дорогах, 50,8 млн – на реконструкцію ліфтового обладнання в багатоповерхівках і т.д. Була відповідно відкорегована і нова Програму економічного та соціального розвитку (ПЕСР), яка розрахована на 2024-2026 роки. 
Бюджет Києва дуже скромно поповнився за рахунок оренди та приватизації комунального майна у 2023 році
10 квітня 2024 г. 09:00
Бюджет Києва дуже скромно поповнився за рахунок оренди та приватизації комунального майна у 2023 році
У 2023 році столична влада продемонструвала одні з найгірших результатів наповнення бюджету за рахунок оренди і приватизації комунального майна за останні роки. Як стало відомо, від такої оренди до міської скарбниці надійшло 33,9 млн гривень, що більш ніж в половину менше планових показників, а від продажу комунальної нерухомості – 81,9 млн гривень (плюс ще 18.9 млн гривень, які були перераховані у 2024 році), що набагато менше ніж у попередні роки. Судячи з усього, причиною таких скромних надходжень до міського бюджету є і повномасштабна війна, яка знизила бізнес-активність у столиці, і систематичні порушення процедур і законодавства з боку профільних чиновників КМДА, які кожного року обходяться киянам у десятки мільйонів гривень.