Бійці Київської територіальної оборони поділились досвідом використання мережецентричної моделі ведення бою (відео)
Бійці одного з підрозділів територіальної оборони Києва презентували ситуаційну кімнату і мережу обміну інформацією, які використовують для забезпечення більшої ефективності ведення бойових дій. KВ побувала на презентації та поспілкувалась із бійцями, які розповіли про мережецентричний підхід у організації армії, поділились досвідом використання апаратних та програмних засобів у бойових діях та показали, як працює мережа обміну інформацією.
В світі існує дві доктрини ведення бою – платформоцентрична (ставка робиться на кількість особового складу і техніки), яка є минулим підходом до ведення бою, і мережецентрична, коли підрозділи об'єднуються в мережу обміну інформації, і перевага над ворогом досягається за рахунок отримання інформації і реакції на його дії.
Мережецентричний підхід об'єднує в собі три складові:
-
сенсори (безпілотники камери, GPS-маячки, аналіз супутникових знімків), які дозволяють наносити на мапу інформацію про ворожі позиції і відслідковувати виконання завдання нашими підрозділами;
-
аналітики (командири, їх заступники, або спеціальні кадри) які агрегують інформацію, фільтрують та аналізують її, виробляють план протидії ворогу;
-
користувачі (командири підрозділів, бойових машин тощо), які використовують отриману від аналітиків інформацію і можуть більш оперативно і точно виконувати завдання з меншим ризиком для особового складу.
Таким чином, завдяки мережецентричному підходу, досягається перевага над більш чисельним ворогом.
Основне завдання мережецентричної моделі – максимально ефективне застосування людського ресурсу, виявлення потенціалу кожного та ефективне його застосування разом з технічними рішеннями.
Саме за мережецентричним принципом діє один із підрозділів ТрО Києва, бійці якого поділились своїм досвідом.
Формування підрозділу почалось з перших днів повномасштабної агресії росії, 24-25 лютого. До нього увійшли люди, які в цивільному життя були програмістами, науковцями, банкірами, журналістами, також до них доєднались ті, хто вже мав досвід ведення бойових дій. Всі ці люди доповнюють своїми навичками один одного, навчають своїх побратимів. Підрозділ концентрується на виявленні потенціалу кожного.
Підрозділ налічував спочатку всього 35 людей – на ділянку в 200 гектарів. Тому бійцям прийшлось вишукувати шляхи виконання завдань з урахуванням великої території та малої чисельності особового складу. Це були як світлові, так і шумові розтяжки для виявлення ймовірних ДРГ, а згодом на території розмістили собак, яких врятували з Ірпеня та Мощуна. Пізніше бійці територіальної оборони стали використовувати інші технічні засоби, зокрема дрони.
Ситуація ускладнювалась тим, що рашисти активно використовували засоби радіоелектронної боротьби (РЕБ), через що інколи навіть траплялись випадки дружньої стрільби.
Згодом підрозділ почав займатись, крім контроля периметру, також евакуаційною діяльністю, зачисткою території та розвідкою. Для цього вкрай важливо розуміти актуальну ситуацію на полі бою – кількість ворога та розташування, його озброєння тощо. Відповідно, від цього залежить і те, з яким озброєнням бійці територіальної оборони врушали на виконання завдань.
Все це скорочує час на прийняття рішень, бо кожна хвилина впливає на збільшення вірогідності успіху та збереження життя та здоров'я бійців.
Як працює система управління боєм
Одна з систем, які використовує підрозділ, дозволяє бачити розташування дружніх військ на мапі, що допомагає зменшити ймовірність дружнього вогню, а командир може обрати підрозділ, який найближчий до виявленого ворога.
Інформація про ворога швидко наноситься на мапу, що скорочує час від моменту виявлення ворога до моменту видачі наказу на його знищення.
Крім того, можна віддавати навігаційні накази, використовуючи, зокрема, телефони користувачів, і тим самим пришвидшити вихід бійців на позиції. Таким чином отримується перевага в швидкості маневру.
До об”єктів на мапі можна додавати фотографії з дронів і відеокамер, що дозволяє краще ідентифікувати ціль і уникнути випадкового ураження цивільної інфраструктури або дружніх військ.
При потребі можна додавати цифрові далекоміри, які автоматично знаходять координати об”єкта, датчики стану життєдіяльності бійців для відстеження особового складу, або інтегрувати учбово-тренувальну зброю для автоматизації навчань.
Що треба для роботи ситуаційного центру
Ситуаційний центр був розгорнутий буквально за тиждень завдяки напруженій роботі. Нові рішення знаходяться щодня. Його вартість – приблизно 600 тис. гривень без периферійного обладнання – камер, дронів і так далі. Частину обладнання ситуаційного центру, зокрема комп’ютери, підрозділу передали цивільні громадяни.
У роботи ситуаційного центру використовується великий екран, який не розбивається, якщо його зачепити, він гнучкий. Це українська розробка, яка не боїться навіть дощу.
При функціонуванні ситуаційної кімнати можливо використовувати навіть пристрої віртуальної реальності. Дані можна брати як вже існуючі на мапах, так і в режимі онлайн з дронів.
Використовуються засоби зв”язку, як рації різних виробників та моделей, так і Starlink Ілона Маска. Периферійне обладнання використовується те, яке вдалось роздобути.
Крім того, для роботи ситуаційних центрів використовуються нейромережі, алгоритми розпізнавання облич.
“Маленька радянська армія ніколи не зможе перемогти велику радянську армію”, – зазначив один з бійців підрозділу ТрО Києва.
Натомість сучасна армія зразка ізраїльської за рахунок переваги у швидкості обміну інформації та нанесення точкових ударів може це зробити. Тому мережецентрична концепція не має альтернатив для майбутнього України.
Головне у мережецентричному підході – бути готовим навчатись йому та використовувати. Необхідно організувати навчання, забезпечити в підрозділах наявність навчених людей, які забезпечують функціонування мережі. Проблема більше не з наявністю техніки, а з ефективним використанням людських ресурсів.
Крім фокусу на закупівлі озброєнь та набоїв, необхідно також забезпечити їх ефективне використання. Саме це забезпечує мережецентричний підхід та ситуаційні кімнати, подібні тій, про яку розповіли бійці територіальної оборони Києва.
Які результати вже дало використання системи
За два мiсяцi периметр, який контролював підрозділ територіальної оборони Києва, не було прорвано жодного разу. Від режиму чергування цілодобового повним складом підрозділ перейшо до режиму реагування на загрози мобільнми групами. Наприклад, якщо периметр перетнула людина не з підрозділу і не з числа місцевих жителів, якого не розпізнали камери, на дорозвідку висилається дрон. Якщо підтверджується потенційна загроза, висилається група реагування на техніці.
В результаті особовий склад вчиться використовувати технічні засоби, їх моральний стан покращується, вони зберігають концентрацію та сили.
KВ вдалось поспілкуватись із бійцями територіальної оборони Києва про їх досвід використання мережецентричної моделі.
KВ: Ви плануєте відкривати навчальні центри для інших підрозділів як в межах ТрО, так і в інших структурах?
- Плануємо, але це мають робити самі підрозділи. Ми не можемо обмеженою кількістю людей, які впроваджують систему, навчити всю Україну використовувати мережецентричний підхід. У нас є мрія, щоб обладнання було в кожній роті, в кожному батальоні, і зробити навчально-бойовий центр, який навчав би людей і підвищував їх рівень підготовки.
Зараз ми шукаємо інвестиції, програми інвестування для створення ситуаційних центрів. Зараз майже в усіх регіонах України в різних структурах йде впровадження мережецентричного підходу.
KВ: Яку допомогу ви хотіли би отримати від органів місцевого самоврядування, зокрема у Києві та Київській області?
- Хотілося б, щоб на цей підхід звернули особливу увагу, бо це питання більше не технічне, а організаційне. Воно має бути на повістці, має бути виділена людина або відділ, має бути заплановані заходи.
Ми зіштовхнулись, вибудовуючи оборонний периметр, із тим, що системи відеонагляду Києва належать різним структурам. Смарт Сіті належить одним, світлофорні групи іншим, і досі бюрократично звести це все в один центр прийняття рішень, навіть під час безпосередньої воєнної загрози, виявилось неможливо.
KВ: Спроби атак на систему вже були?
- Спроби, які були, направлені на подавлення радіоефіру. Безпосередньо спроб зламів ще не було. Якщо внаслідок роботи засобів радіоелектронної боротьби на карті пропадають позначки, ми можемо визначити, що в цій зоні працює РЕБ. Система в онлайн режимі надає максимум переваги, але навіть якщо немає зв”язку, підрозділ може нанести позначки на мапу, і потім вже в штабі інформація оновилась. Навіть при відсутності зв”язку інформацію можна накопичувати.
KВ: Чи використовуєте ви базу “Миротворця” для ідентифікації осіб?
- Гарна ідея. Якщо буде запит, ми можемо проконсультувати, підібрати програмні засоби, які можуть витягувати обличчя з “Миротворця”, і на певних ділянках оперативно їх запроваджувати. Технологічно це не складно.
КиївВлада буде в подальшому слідкувати за розвитком мережецентричного підходу як в ТрО Києва, так і в ЗСУ в цілому, а також в інших структурах, члени яких захищають Україну. Керівництво, зокрема ТрО та ЗСУ, усвідомлює необхідність таких дій та має наміри сприяти впровадженню новітніх підходів.
Фото та відео: KВ
