Бігти чи завмерти: Киянам порадили як діяти під час тривог і атак
У п’ятницю, 19 серпня, представники ДСНС провели безпекові навчання у вестибюлі станції метро “Дорогожичі”. Рятувальники розповіли про те, як захистити себе та допомогти іншим в екстрених ситуаціях. Зокрема: що робити під час повітряної тривоги, які речі брати у сховище, як впоратися із панічними атаками, зупиняти критичні кровотечі та багато чого іншого.
Кореспондентка KВ відвідала навчання та зібрала рекомендації фахівців ДСНС, які можуть врятувати життя.
Рятувальники висвітлили низку нагальних питань та навичок, якими має володіти громадянин у рамках військового стану. Лекції вели медики, сапери, психологи та рятівники.
Що робити під час сигналу “Повітряна тривога”, які речі брати із собою у сховище?
Під час повітряної тривоги громадянам рекомендується пройти до найближчого укриття. У разі, якщо укриття поблизу немає, під час небезпеки необхідно сховатись у яру, насипі або ямі на накрити голову руками.
У разі, якщо поряд немає ні заглиблення, ні укриття варто скористатись правилом двох стін – якщо будівля може піддатися вогневому ураженню вибуховим боєприпасом то безпечніше перебувати за двома стінами по відношенню до відкритого простору.
Перед тим як пройти до укриття з власної домівки, необхідно вимкнути усі прилади, що споживають електроенергію, воду та газ. З собою у сховище необхідно перш за все брати запас їжі та води.
Також рятівники рекомендують завжди тримати напоготові тривожну валізку. До нього мають входити документи, гроші, ліхтарик, повербанк, компас, смартфон, радіоприймач, мультитул, ніж, пакети для сміття (120 л, які можна буде використовувати як тент), блокнот, олівець, нитки, голки, запальничка та сірники.
Ще з того, що обов‘язково має бути у тривожній валізці називають одяг, засоби гігієни, базова аптечка, металевий посуд та продукти харчування з великим терміном зберігання.
На фото: зразок вмісту тривожної валізки
Вибухонебезпечні предмети, їхні види та дії під час виявлення
У разі виявлення вами вибухонебезпечного предмету ні в якому разі не треба торкатись його або намагатись кудись перемістити. Першою дією у такому випадку має стати дзвінок у службу порятунку за номером 101.
Читайте: 5 правил БУДИЛЬНИКА, які допоможуть не з’їхати з глузду під час обстрілів та сирен
Не треба ні чим накривати вибухонебезпечний предмет аби запобігти його нагріванню. Також одразу сповістіть усіх оточуючих про знахідку та не допускайте сторонніх осіб в небезпечний район. Якщо поряд відбуваються якісь ремонтні роботи, необхідно їх негайно припинити.
Якщо біля вас відбувається детонація вибухівки, необхідно впасти і протилежну сторону від місця вибуху, скласти ноги разом та руками закрити голову.
Замінованим може виявитись будь який побутовий предмет, починаючи від пачки сірників закінчуючи дитячими іграшками. Не дозволяйте своїм дітям чіпати незнайомі предмети. Якщо ви повертаєтесь до своєї домівки, яка раніше була в зоні бойових дій, перш за все зв‘яжіться з представниками ДСНС на привід обстеження вашої оселі.
На фото: види вибухонебезпечних предметів
Як надати першу домедичну допомогу при кровотечах і вибухових травмах?
При мінно-вибуховій травмі перш за все необхідно перевірити людину на наявність критичних кровотеч. Вчасне незупинення такої кровотечі може призвести до летального випадку. Якщо ви знайшли місце кровотечі, необхідно накласти турнікет або з підручних засобів зробити кровоспинний джгут. затягнути його треба якнайвище над раною поверх одягу. Рукою або коліном надавити на точку стиснення артерій на пораненій кінцівці. У разі явної кровотечі з рани, використати прямий тиск на неї рукою та тиск на місце кровотечі бинтом або марлевим тампоном.
У разі якщо людина непритомна, необхідно перевірити її дихання за алгоритмом “чую, бачу, відчуваю”, де ви спостерігаєте за рухом грудної клітини, відчуваєте тепло, яке видихає потерпілий, чуєте рух повітря дихальними шляхами.
У випадку, якщо ви виявили порушення дихання, необхідно забезпечити його до приїзду швидкої допомоги – зробити непрямий масаж серця та штучне дихання. Перш за все треба перевірити ротову порожнину потерпілого на сторонні предмети, що можуть перекрити дихання Наголошується, що штучне дихання робити треба тільки якщо в вас є одноразовий мундштук, аби не наражати себе на небезпеку. Під час зовнішнього масажу серця ритмічно стискають серце між грудиною та хребтом. Для цього насамперед потрібно знайти розпізнавальну точку – мечоподібний відросток. Він розміщений знизу грудної клітини над животом. Коли роблять зовнішній масаж серця, стають ліворуч від потерпілого і кладуть долоню однієї руки на нижню третину грудини, а поверх – долоню іншої руки. Потім ритмічними рухами натискають на грудину з частотою 100-120 разів на хвилину. Натискати потрібно з такою силою, щоб грудина зміщувалася на глибину 4-5 см. Кожні 30 натискань необхідно робити два штучних вдихи.
Якщо перед вами немовля від 0 до року, необхідно так же перевірити ротову порожнину на наявність сторонніх предметів. Після чого двома пальцями між сосками варто зробити 15 натискань і два вдихи. Глибина натискання 2-3 сентиметри зі швидкість 2 натискання в секунду. Але якщо дитина вам невідома, необхідно використовувати одноразовий мундштук. Якщо мундштука немає, рятівники наголошують – не ризикувати власним життям і обмежитись лише масажем.
На фото: рятувальник демонструє місце непрямого масажу серця дорослої людини
Коли ви нормалізували дихання необхідно перевернути людину на бік. Це унеможливлює западання язику та задихання рвотними масами.
Як подолати панічну атаку?
Психологи ДСНС у разі виникнення панічної атаки рекомендують скористатись елементарними методами саморегуляції: наприклад, дихальні вправи, або перерахувати речі, які вас оточують, назвати собі в голові 10 речей одного кольору.
Якщо у людини поряд з вами сталась панічна атака ні в якому разі не давайте їй ніяких заспокійливих, бо заспокійливі має право назначати тільки медичний працівник. Якщо в людини є мобільний телефон варто подзвонити комусь з близьких потерпілого. В такій ситуації близька людина буде викликати більше довіри і створювати більш комфортне середовище. Необхідно відволікти людину та бути поруч із нею. Запитуйте дозвіл на те, щоб чіпати потерпілого, не вчиняйте ніяких дій без дозволу людини. Запитайте її ім‘я, базові потреби, чи хоче вона їсти або пити. Треба повністю переключити її увагу від травмуючої обставини та задавати найпростіші питання найпростішими словами.
Розпитайте чи знаходяться у безпеці близькі цієї людини. Якщо вони перебувають у небезпеці і ви не знаєте їх стан на даний момент – не варто брехати про те, що з ними все добре. У гіршому випадку ілюзорна надія може призвести до додаткового психологічного травмування.
Читайте: “КиївГазЕнерджи” більше не обслуговуватиме киян
фото КВ. На колажі використане фото агенції "Укрінформ"
