Київська обласна рада опинилася практично на межі колапсу. Недолуге керівництво довело її до ситуації, коли варіантів залишилося не так вже й багато: зміна президії і перезапуск більшості або розпуск і перевибори.

Перший рік депутатства для деяких обранців стає особливим періодом, часом, коли можна поринути в ейфорію можливостей, забути передвиборчі обіцянки та почати виконувати самостійні “виступи” у власних інтересах. Проте, законодавець продумав інструмент, яким можна легко приборкати депутата, нагадати про депутатські обов’язки, примусити чути виборців, таким інструментом є імперативний мандат.

Чергове загострення захворюваності, яке вимагало мобілізації усіх медичних ресурсів столиці, перевірило ефективність  фінального третього етапу медичної реформи. Усі можливості автономізації медичних закладів, які надала реформа, вимагають принципово нових ефективних управлінських підходів і кадрових рішень. На сьогодні залучені Києвом навіть академічні спеціалізовані клініки та виділені державою безпрецедентно 55,4 млн гривень додаткового фінансування, яке потребували академічні інститути, на 500 розгорнутих ковідних ліжок.