четвер, 12 грудня 2024 г.

Мобільний додаток Cittart або як купувати мистецтво онлайн

Мобільний додаток Cittart або як купувати мистецтво онлайн

20 березня у вільному доступі вийшов мобільний додаток Cittart, за допомогою якого художники можуть розміщувати свої роботи, а поціновувачі мистецтва купувати їх. Видання КиевVласть поспілкувалось з однією із засновниць проекту Дариною Момот стосовно ринку українського мистецтва і актуальності маркетплейсу для сучасних користувачів.

Додаток Cittart – це новий “мистецький Instagram”, який об’єднав українське мистецьке ком’юніті. Діджитал-платформа зібрала відомих метрів, представників стріт-арту та інших сучасних митців. Тут є роботи представників покоління легендарної паризької комуни та зовсім нові імена світу мистецтва.

Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
 

Мета Cittart – зробити мистецтво ближчим та доступнішим. Щоб кожен українець мав змогу швидко віднайти “свій” арт об’єкт та одним дотиком розпочати формування власної мистецької колекції. 

Користуватися Cittart надзвичайно просто. Потрібно завантажити додаток на смартфон через мобільну платформу iOS, а далі – інтуїтивний і простий дизайн допоможе зорієнтуватися. На головній розміщено роботи різних авторів, які є у додатку. Щоразу, коли до платформи додаватимуться нові  арт об’єкти, змінюватиметься і стрічка. 

Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм

Ідея проєкту належить Дарині Момот – українській художниці, СEO проєкту Cittart, кураторці українського павільйону на Nord Art 2021 – однієї з найбільших виставок сучасного мистецтва у Європі. Co-founder і COO проєкту Cittart Георгій Варданян. 

KV: Що таке Cittart?

Дарина: Cittart – це мобільний маркетплейс, який дозволяє купувати предмети мистецтва не виходячи з дому. Вже зараз кожен бажаючий може приєднатись до Cittart, завантаживши додаток у App Store.

KV: Як з’явилась ідея створення проєкту?

Дарина: Проєкт Cittart – це спроба підняти український арт-ринок на новий рівень. Пропрацювавши арт-менеджером, галеристом, куратором виставок, і будучи митцем з іншого боку та розуміючи болі обох сторін, було вирішено продовжити дослідження українського мистецтва у більш діджитальному форматі. Рушійним фактором також стало те, що більшість сфер переходять у режим онлайн. Отже, чому б не зробити теж саме з мистецтвом? 

KV: Чи вплинули карантинні обмеження на запуск додатку?

Дарина: Оскільки проєкт планувався в онлайн форматі, карантинні обмеження нас оминули. Проте, пандемія все ж уповільнила запуск проєкту через загальний спад економіки. Водночас, стало зрозуміло, що онлайн формат стає все більш затребуваним, а це позитивно вплинуло на розвиток проєкту і готовність як митців, так і колекціонерів спробувати нові формати.

KV: Що було найважче у запуску проєкту? 

Дарина: Ми зіткнулись з певними обмеженнями в українському законодавстві. Більша частина пов’язана з податками та правилами продажу предметів мистецтва. Це ще раз підтверджує відсутність певного золотого стандарту для ринку мистецтва, на який можуть рівнятись художники і поціновувачі мистецтва.

KV: Cittart вже порівнюють з “Інстаграмом для картин”. Чи буде у додатку також присутня реклама як в соцмережах?

Дарина: На даному етапі в нас немає планів стосовно реклами та просування інших проєктів. Ми орієнтуємось на продаж мистецтва та створення простору, де люди змогли б обмінюватись власним досвідом і доповнювати історію кожного предмета мистецтва.

KV: Які художники вже долучились до ініціативи? Чи буде співпраця з іноземними митцями?

Дарина: Частиною проєкту вже стали близько 100 авторів. Серед них – Олег Тістол, Олександр Ройтбурд, Андрій Блудов, Володимир Кочмар та інші. До того ж, проєкт об’єднав багато різнопланових авторів, таких як Kinder Album, Interesni Kazki. Cittart орієнтується також на світовий ринок мистецтва, тому ми сподіваємось залучити міжнародну мистецьку спільноту до проєкту.

KV: Які цікаві функції з’являться у додатку незабаром?

Дарина: Ми працюємо над тим, щоб користувачі додатку могли вподобати певні твори мистецтва, відслідковувати авторів і зберігати цікаві роботи у себе в профілі. Найголовніше для нас зараз – робота над історією об’єкту мистецтва. А саме – можливістю ділитися фото з виставки, майстерні і творчого процесу загалом. Таким чином, кожен може зробити власний внесок у розвиток того чи іншого предмету мистецтва.

Фото: прес-служба Cittart

Пишіть нам на пошту: [email protected]

КиевVласть

Наталья Гринченко

Теги: стиль, мистецтво, технології, Cittart, мобільний додаток, Дарина Момот

середа, 17 квітня 2024 г.
18:19
УВАГА!!! КиївВлада переїхала на новий домен
п'ятниця, 12 квітня 2024 г.
20:56
“Українська команда” передала велику партію дронів-літаків легендарному батальйону “Ахіллес”, - Палатний
20:51
Ексміністр оборони Резніков став директором безпекових і оборонних програм в ГО “Український інститут майбутнього”
20:45
Начальник КОВА Руслан Кравченко у Чернівцях взяв участь у Конгресі місцевих та регіональних влад при Президентові України
20:34
На київській ТЕЦ-5 встановлять додаткові генератори
20:20
В Україну повернули тіла 99 полеглих захисників
20:02
У Києві з суботи відновлює роботу автобус № 7 (схема)
19:54
На Бахмутському та Новопавлівському напрямках відбито понад 40 атак, загалом на фронті 81 боєзіткнення, - Генштаб ЗСУ
19:43
Представники громадськості вимагають припинити переслідування антикорупційних активістів та журналістів-розслідувачів
19:31
Відзавтра, 13 квітня, столичний автобус № 35 подовжить свій маршрут до вулиці Гліба Бабіча (схема)
19:13
“Укренерго” організувала для ветеранів війни програму навчання та працевлаштування “Разом”
19:01
На Броварщині витратять 1,86 млн гривень на облаштування дитмайданчиків
18:49
На вулиці Богатирській у Києві до 21 квітня обмужать рух транспорту (схема)
18:36
У Броварах з'явився новий патріотичний стінопис “Обіймаю тебе, моя Україно!”
18:17
Столична влада зупинила проведення аукціону з надання в оренду Житнього ринку
18:04
У реєстрі зниклих безвісти наразі налічується понад 2 тисяч дітей
Календар подій
Підтримка армії та більше коштів на “цивільні” напрямки: Київрада внесла зміни до бюджету-2024 і Програми соцекономрозвитку
12 квітня 2024 г. 15:00
Підтримка армії та більше коштів на “цивільні” напрямки: Київрада внесла зміни до бюджету-2024 і Програми соцекономрозвитку
Столична міськрада 11 квітня 2024 року внесла чергові зміни до бюджету Києва на 2024 рік, а також відкоригувала нову Програму економічного та соціального розвитку (ПЕСР), яка розрахована на 2024-2026 роки. Точний перелік всіх коригувань буде доступний після публікації цих документіві, адже депутати і чиновники погодили внесення до відповідних проєктів рішень численних правок безпосередньо перед їх розглядом в сесійній залі. Між тим, відомо, що дохідну частину бюджету було збільшено до 75,2 млрд гривень, видаткову – до 92,5 млрд гривень. Відповідно, додаткові 995 млн гривень планується витратити по програмі “Захисник Києва”, 79,9 млн – на обладнання опорних пунктів в межах столиці, 459,3 млн гривень – на різні соціальні виплати військовослужбовцям, 30 млн гривень – напряму нададуть Міністерству оборони України в якості субвенції тощо. Не обійшлося і без збільшення витрат на “цивільні” напрямки – ще 89,4 млн було виділено на ремонтні роботи на дорогах, 50,8 млн – на реконструкцію ліфтового обладнання в багатоповерхівках і т.д. Була відповідно відкорегована і нова Програму економічного та соціального розвитку (ПЕСР), яка розрахована на 2024-2026 роки. 
Бюджет Києва дуже скромно поповнився за рахунок оренди та приватизації комунального майна у 2023 році
10 квітня 2024 г. 09:00
Бюджет Києва дуже скромно поповнився за рахунок оренди та приватизації комунального майна у 2023 році
У 2023 році столична влада продемонструвала одні з найгірших результатів наповнення бюджету за рахунок оренди і приватизації комунального майна за останні роки. Як стало відомо, від такої оренди до міської скарбниці надійшло 33,9 млн гривень, що більш ніж в половину менше планових показників, а від продажу комунальної нерухомості – 81,9 млн гривень (плюс ще 18.9 млн гривень, які були перераховані у 2024 році), що набагато менше ніж у попередні роки. Судячи з усього, причиною таких скромних надходжень до міського бюджету є і повномасштабна війна, яка знизила бізнес-активність у столиці, і систематичні порушення процедур і законодавства з боку профільних чиновників КМДА, які кожного року обходяться киянам у десятки мільйонів гривень.