17.804: як в Києві об`їхати всю Індонезію (фото, відео)
Відомий київський фуд-блогер Інна Гордієнко знайомить читачів КиевVласти з найбільш цікавими ресторанами та барами столиці України. Цього разу вона завітала до ресторану індонезійської кухні. Що з того вийшло - читайте в репортажі.
Мені часто доносять інформацію про те, які ресторани ось-ось мають відкритися, які просто варто відвідати, де смачні бургери, а де найкраща паста, який з китайських чи в’єтнамських кращий і так далі. Завжди прислухаюсь до думки кожного, але коли пораду дає професіонал цієї справи – інтерес та довіра до закладу зростає вдвічі.
Цього разу ходили в розвідку до ресторації, яка щойно відкрила свої двері гостям столиці, разом з Валерієм Поляковим. Це людина, яка знає про смачну їжу все - і несе ці знання в маси. Я була щаслива розділити трапезу в його компанії, тим більш за вечерею в новому індонезійському ресторані 17.804.
Приміщення ресторану зовсім невелике, дуже затишне та атмосферне. Обожнюю заклади такого формату, бо вони нагадують сімейні європейські ресторанчики, де смакує дуже по-домашньому.
Нас зустрічає співвласник ресторану Олексій Кікоть і, доки ми знайомимось з меню, пропонує на аперитив Franciacorta - відомі на весь світ ігристі вина з Ломбардії.
- Чому 17.804? - запитуюся у нього.
- Це кількість островів Індонезії. Ми хочемо запропонувати українському відвідувачу спробувати кухню різних островів архіпелагу, не лише тих, які відомі всім: Балі, Ява, Суматра, - каже Олексій.
Ми приступаємо до вибору страв, Олексій обіцяє, що до нас вийде шеф-кухар ресторану і другий співзасновник закладу Еко Коеспрананто, який ознайомить нас більш детально з індонезійськими стравами, які він готує особисто.
- Олексій та Еко – це унікальний тандем, - стверджує Валерій. – Я знаю їх досить давно, вони співпрацювали разом в готелі Hyatt, а до цього - довгий час в ресторанному бізнесі в Джакарті та Пекіні.
Ми вирішуємо спробувати декілька страв, аби мати повну картину страв, якими в ресторані пригощають гостей.
Замовляємо в якості закусок Gado Gado - салат із сезонних овочів, бобовою пастою, крекерами із креветок, яйцем та домашнім арахісовим соусом (115 гривень), Tuna Dabu Dabu - тартар з тунця та томатів манадо з чілі-сальсою (165 гривень), Sate Ayam – сатай з курки з домашнім арахісовим соусом (128 гривень).
Тим часом до нас підходить шеф-кухар ресторану Еко. Білозубо посміхаючись, він розповідає про те, наскільки важливо зараз зробити все, щоб український споживач полюбив ресторан. Еко хвилюється і з відповідальністю підходить до кожної страви, яка виходить з під його рук на кухні закладу.
Це дуже важливий показник. Я знаю зовсім небагато ресторацій в Києві, де співзасновник-кухар постійно перебуває в закладі, контролює процес приготування кожної страви і сам долучається до нього, спілкується з гостями та персоналом. Тобто є душею та серцем свого ресторану.
Один з таких прикладів – Андреа Норі, співвласник та шеф-кухар італійського ресторану “Casa Nori”, який я дуже люблю.
Читайте: Смачна Венеція в серці Києва - на Подолі
Закуски вже на столі і Еко зауважує, що наш тунець з тартару потрапив до ресторану просто з океанів, що оточують острова Індонезії. За словами шеф-кухаря, більшість інгредієнтів заклад доставляє з Індонезії та Китаю.
Еко бажає нам смачного і відправляється на кухню готувати для нас основні страви.
- Я можу подивитися, як відбувається процес і показати його своїм читачам? - запитуюся у Еко.
- Так, звичайно! - люб’язно погоджується шеф-кухар.
Ми проходимо на кухню, де Еко пропонує мені стати свідком приготування Nasi Goreng по-явайськи. Виявляється, Nasi Goreng - традиційна страва Індонезії, яка є дуже популярним стритфудом в країні.
- Тобто, страви, які пропонує гостям 17.804 – це проста їжа, яку місцеві жителі вживають щодня? - дивуюся я.
- Так, абсолютно! - стверджує Еко.
Я спостерігаю за тим, як Еко майстерно змішує інгредієнти, що входять до страви Nasi Goreng. Він вибиває свіже яйце на пательню, додає до нього вже замариновану курку і трохи креветок, висипає піалу рису, і звичайно соуси – соєвий та самбал.
- А в чому різниця Nasi Goreng по-явайськи від Nasi Goreng по-малазійськи або по-сінгапурськи? - цікавлюся я.
- Відмінність у стравах островів - в соусах та прянощах, - пояснює Еко. – Я обрав найсмачніші рецепти для 17.804 у Києві.
Я повертаюся до зали, де на мене чекають друзі, і цікавлюся, які ще основні страви ми замовили, окрім Nasi Goreng (256 гривень), щоб скласти чітке уявлення про кухню Індонезії.
Нам вже подають Ayam Bakar Bumbu Kecap – курка на грилі з солодким соусом “АВС” (246 гривень), Ikan Pepes - запечене філе дорадо з томатами, базиліком, чілі, та зеленою цибулею у стилі провінції Західна Ява (395 гривень), Udang Rica-Rica – стір-фрай з креветками, чілі, імбирем та зеленою цибулею, базиліком та сулавезійським соусом Rica-Rica (290 гривень), та Rendang Daging – карі з яловичини у стилі провінції Західна Суматра (280 гривень).
Я у захваті від салату Gado Gado, риби Ikan Pepes (дорадо просто тане на язику), Nasi Goreng (заздрю індонезійцям, які можуть їсти цю страву щодня) та креветок Rica-Rica.
Загалом, особливість цієї кухні - в гостро-солодких смаках та неймовірно смачних соусах. Соєвий індонезійський солодкий “АВС” - просто бомба, ми його замовили окремо і додавали до тих страв, що хотіли.
- Щоб поставити жирну точку в нашому візиті до 17.804, пропоную все ж таки з’їсти по десерту, - радиться з нами Валерій.
- Спробуйте обов’язково солодкий чорний клейкий рис з соусом на кокосовому молоці Kara, - радить Олексій. – Наш шеф рекомендує скуштувати його з кулькою морозива.
Ми замовляємо солодкий рис (60 гривень) та спрінг-роли з бананами та корицею під шоколадним соусом (99 гривень).
Солодкий рис з морозивом смакує неймовірно – він стає ще однією улюбленою моєю стравою в цьому закладі.
Загалом, страви Індонезії прийшлися до вподоби. Впевнена, вам також сподобається. А гостинність господарів закладу точно не залишить вас байдужими до кухні Південно-Східної Азії.
Я ж продовжу знайомити вас з Азійською кухнею - не за горами нова розповідь і нові смаки від Інни Гордієнко.
Смакуйте мою сторінку і до зустрічі в ресторанах Києва!
Читайте: “Мусафір”: з Криму - до Києва
Фото та відео автора