У липні запрацював ринок землі, а отже, розподіляти ділянки тепер можуть громади, тоді як раніше цими питаннями займався Держгеокадастр. Йдеться про близько 10 млн га земель – як сільгосппризначення, так й іншого. Дехто вже побоюється, чи не стане ця новація децентралізацією земельної корупції. Чи справді є корупційні ризики та як ефективно можуть громади використовувати нові ресурси – дізнавалася KV.
Як стало відомо KV, 23 липня в Українському кризовому медіа-центрі Міністерство розвитку громад та територій, Міністерство аграрної політики та продовольства спільно з експертами програми USAID презентували рекомендації для громад "Як громадам управляти своєю територією в умовах ринку земель: 7 важливих кроків".Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Відкриваючи презентацію, заступник Мінрозвитку громад та територій В’ячеслав Негода розповів, що змінилося для громад.
"Тергромади вперше за десятиліття одержали у власність додаткові земельні ресурси. Відповідно до законодавства, їм під юрисдикцію перейшла вся їхня територія. До цього їхня компетенція розповсюджувалася лише на землі в межах населених пунктів. Сьогодні законом на них покладені контрольні функції. Ми зацікавлені, щоб закон максимально швидко реалізовувався, а кроки громад були професійними і своєчасними. Є рішення Ради національної безпеки і оборони України, яким на місцеве самоврядування, державні адміністрації покладені і функції щодо інвентаризації земель та ресурсів, встановлення меж громад. Тож на органах місцевого самоврядування сьогодні лежить величезна відповідальність і дуже важливо, щоб вони були озброєні правильними методичними рекомендаціями. Мета заходу – презентувати основні кроки для громад, які вони повинні здійснювати в умовах земельного ринку", – говорить він.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм
Подписаться
У свою чергу перший заступник Міністра аграрної політики та продовольства Тарас Висоцький додав, що розвиток фермерів і аграрних підприємств залежить саме від успішного розвитку громад. Від того, наскільки розвинені сільські території та яку мають інфраструктуру, залежатиме і те, які там будуть професійні кадри, необхідні для аграрного сектору.
"У сільських громадах 70-90% місцевого бюджету формуються за рахунок платежів від аграрних підприємств. Громади зацікавлені, щоб українські фермери були успішними, розвивалися, підвищували заробітну плату і, відповідно, сплату податків. З 1 липня запроваджена епохальна реформа з точки зору сільського господарства і розвитку громад. Був відкритий ринок сільськогосподарських угідь і майже одночасно були передані і землі громадам. Нині необхідний симбіоз між українськими фермерами і громадами. Ми зацікавлені, щоб ця співпраця була успішною. Для цього кожен має чітко розуміти правила гри. Коли кожна зі сторін буде проінформована і розуміти, як максимально використати всі вигоди реформи, тоді і сама реформа буде успішною", – додав він.
На відео: презентація рекомендацій "Як громадам управляти своєю територією в умовах ринку земель: 7 важливих кроків"
"Нині маємо ринок землі, прийнято закон №1423 щодо дерегуляції та управління землями, згідно з яким було передано у комунальну власність громад землі всіх категорій. І 24 липня набув чинності другий по важливості для громад закон № 711 про планування земель. Закон встановлює повноваження громад з управління території і просторового планування", – розповів експерт з питань управління земельними ресурсами Проекту USAID "Підтримка аграрного і сільського розвитку" Сергій Кубах.
Після чого представив громадськості зміст практичного посібника для громад щодо управління своєю територією.
Перший крок – оприлюднення
Щоб ефективно управляти територією в умовах ринку земель громадам, по-перше, пропонують зібрати та оприлюднити всі дані про землі.
Експерт зауважив, що в Україні з нового року діє закон про національну інфраструктуру геопросторових даних, згідно з яким місцеве самоврядування має оприлюднювати всі геодані на геопорталах.
"Ми живемо в 21 столітті і час відмовок, що інформацію неможливо оприлюднити, пройшов. Зараз є і технології, і можливості, і головне – нормативно-правова база. Органом, який реалізує державну політику є Держгеокадастр і вже функціонує Національний геопортал, на якому можна розміщувати всі дані. Відкритість даних дозволяють уникнути і корупційних ризиків, і земельних конфліктів", – говорить Кубах.
Так, для цих заходів громади повинні скористатися послугами фахових спеціалістів з питань землевпорядкування та містобудування. Тобто мати свого землевпорядника та архітектора.
Для збирання інформації громади можуть використовувати безліч джерел. Основне з них – Мінюстиції, де опубліковані проблемні списки із 200 тис. кадастровими номерами. Це - неіснуючі ділянки, архівні і ділянки з проблемними технічними даними. Громади мають перевірити ці списки і відредагувати дані в реєстрі прав, щоб не допустити потрапляння на ринок землі фейкової землі.
Також громади мають зібрати інформацію про земельні ділянки в межах та за межами населених пунктів, з природними ресурсами, про землі запасу, які не передані у власність та користування, з охоронними зонами та об'єктами нерухомості. Вся ця оприлюднена інформація буде основою для майбутнього планування та прийняття рішень.
Другий крок – право власності
З травня у власність громад перейшли всі землі, за винятком тих, які перебувають під об'єктами державної власності. Проте громади мають зареєструвати у реєстрі право комунальної власності на ці існуючі сформовані ділянки.
Експерт пояснює цю необхідність тим, щоб громади мали інформацію для оподаткування, а у майбутньому – і можливість розпоряджатися цими землями.
І навіть ті ділянки, які до цього були зареєстровані за Держгеокадастром та обласними управліннями, але підпадають під передачу, за заявою громади можуть бути перереєстровані у комунальну власність. Параллельно, при виявлені технічних помилок в кадастрі, мають вноситися і зміни або розроблятися технічна документація.
Третій крок – турбота про довкілля
Наступний крок передбачає турботу про охорону довкілля та об'єкти культурної спадщини. Громади мають позначити на карті ділянки, які в майбутньому можуть бути призначені для насадження лісів чи створення рекреаційних об'єктів. Особливо громада має виявити всі об'єкти природно-заповідного фонду, їхні межі та узгодити їх.
Четвертий крок – планування
Закон № 711 надав громадам не лише повноваження щодо планування території, а й можливість сформувати і зарезервувати ділянки для містобудівних потреб.
"Знаємо скільки виникало проблем доки тривала розробка містобудівної документації, відведення земельних ділянок. За цей час землі могли перейти у приватну власність або в оренду. І потім всі плани громад руйнувалися, адже неможливо було довести оформлення землі і приступити до містобудування", – говорить експерт.
Тепер же закон передбачає і резерв ділянок під оренду. Право оренди ділянки буде надаватися через продажі на аукціоні. Таким чином, громади одержали можливість вирішувати, які землі надавати в оренди, а які масиви земель залишати під безоплатну приватизацію першочерговим пільговим категоріям.
Також громади мають оприлюднити землі, які планується викупити або зарезервувати для суспільних потреб. П’ятий крок – залучення інвестицій
Наступний крок – на карті у межах комплексного плану зарезервувати або запланувати території для інвестиційного розвитку, використовуючи потенціал наявних земельних ресурсів. Запропонувати на карті варіанти як от, наприклад, будівництва ферм, розміщення сонячних батарей або, навіть, штучних водойм. Зауважено, що орієнтуватися вони мають, у першу чергу, на внутрішнього інвестора.
Шостий крой – оприлюднення
Також громади мають оприлюднити всю зібрану базу даних у вигляді візуалізації на власному геопорталі або інших порталах і, обов'язково, на національному порталі.
Сьомий крок, за словами експерта – підтримка реформи.
Також наголошувалось, що Кабмін розглядає проєкт постанови щодо надання громадам і субвенції на розроблення містобудівної документації.
І за словами В’ячеслава Негоди, щоб отримати цю субвенцію, громадам вже зараз необхідно проводити відповідну роботу: робити інвентаризацію земель і майна, проводити реєстрацію тощо.
"Міністерство працює над тим, щоб органи місцевого самоврядування одержали доступ до інших джерел щодо розробки комплексних планів. Зокрема, ми опрацьовуємо угоду зі Світовим банком, Міжнародним банком реконструкції та розвитку. За їх підтримки до 2024 року має бути розроблено 600 комплексних планів територій тергромад. Будуть кошти з держбюджету, необхідно використовувати кошти місцевого бюджету, інші ресурси. Але громади мають усвідомити, що без цієї містобудівної документації розвиток взагалі неможливий. Мають бути розроблені комплексні плани розвитку громад, на основі яких будуть вибудовуватися і стратегії. Враховуючи, що Уряд і так спростив систему укладання містобудівної документації", – резюмував Негода.
Читайте:
Проект Децентрализация: Софиевская и Петропавловская Борщаговки не спешат объединяться
Проект “Децентрализация”: Войти в Озернянскую ОТО готовы лишь два сельсовета из шести
Проект “Децентрализация”: Великодымерская теробщина этой осенью идет на выборы
Проект “Децентрализация”: Медвинская теробщина идет на выборы в неполном составе
Проект “Децентрализация”: Фурсовская теробщина может лишиться части бюджета
Проект “Децентрализация”: Села Переяслав-Хмельницкого района отказались примкнуть к городу
Проект “Децентрализация”: Кагарлыкская теробщина объединит город и 26 сельсоветов
Проект “Децентрализация”. Политические амбиции мешают состояться большой Боярской теробщине
Проект “Децентрализация”: Тетиевская терробщина готовится к выборам в декабре
Проект "Децентрализация". Узинской терробщине придется поработать над развитием
Проект “Децентрализация”: КОГА тормозит назначение выборов в Циблевской терробщине
Проект “Децентрализация”: Гостомельская ОТО пойдет на выборы только в составе Киево-Святошинского района
Проект “Децентрализация”: Студениковская терробщина готовится к выборам в декабре
Проект “Децентрализация”: Предусмотренная Кабмином Дымерская ОТО может не состояться
Проект “Децентрализация”: Мироновская терробщина ждет позитивного вывода от КОГА
Проект “Децентрализация”: Ржищевская терробщина может стать проблемой для Кагарлыкского района
Проект “Децентрализация”: Ходосовская терробщина может объединить села трех районов
Проект “Децентрализация”: села Ставищенского района готовы митинговать против объединения
Проект “Децентрализация”: Яготинская терробщина не спешит на выборы
“Проект Децентрализация”: Создание Боярской ОТО дошло до суда
Проект “Децентрализация”. Сельсоветы потенциальной Вороньковской ОТО не готовы объединяться
Проект “Децентрализация”: Власти Згуровщины не готовы терять полномочия
Проект “Децентрализация”: Потенциальная Дмитровская терробщина уже год дожидается выборов
Проект “Децентрализация”: Гребенковская терробщина не может быть создана без согласия двух сельсоветов
“Проект Децентрализация”: Создание потенциальной Бышевской ОТО остановилось в 2015 году
Проект “Децентрализация”: Козин поборется за право быть центром терробщины
Проект “Децентрализация”: Пирновская терробщина может быть создана только принудительно
Проект “Децентрализация”: Процесс объединения в Барышевке даже не начали
Проект “Децентрализация”: Терробщина с центром в Украинке может быть названа Трипольской
Проект “Децентрализация”: Рожновская терробщина не может определиться с центром
“Проект Децентрализация”: Обухов может присоединить окрестные села
Проект “Децентрализация”: Иванковская ОТО поборется за зону отчуждения
Проект “Децентрализация”: Ташанская терробщина год ждет позитивного вывода КОГА
Проект “Децентрализация”: Березанская терробщина будет проходить процедуру создания ОТО заново
Проект “Децентрализация”: Володарский район не планирует объединяться в ближайшее время
Проект “Децентрализация”: Полесский район этим летом планирует начать процесс объединения
Проект “Децентрализация”: Богуславская ОТО может объединить не все сельсоветы
Проект “Децентрализация”: Ракитнянский район может объединиться в две терробщины
Проект “Децентрализация”: Калиновская терробщина может быть создана с разрешения Кабмина
Проект “Децентрализация”: Белая Церковь может присоединить три сельсовета
Проект “Децентрализация”: В Броварском районе может появиться Придеснянская терробщина
Проект “Децентрализация”: Потенциальная Вишневская ОТО начала процесс объединения
Проект “Децентрализация”: Германовка и Григоровка Обуховского района хотят быть центрами одной ОТО
Проект “Децентрализация”: Сельсоветы Таращанского района не хотят объединяться в терробщину
Проект “Децентрализация”: Процесс создания Чабановской терробщины стоит на месте
Проект “Децентрализация”: Скандальная Бучанская ОТО первой на Киевщине воспользовалась законом о присоединении
Проект “Децентрализация”: Потенциальная Томашовская терробщина объединит два района Киевщины
Проект “Децентрализация”: Ржищев начал присоединять села двух районов
Проект “Децентрализация”: Потенциальная Бородянская терробщина готова идти на выборы
Проект “Децентрализация”: Фастов планирует присоединить окружающие села
Проект “Децентрализация”: потенциальная Киево-Святошинская терробщина разделилась на две ОТО
Проект “Децентрализация”: КОГА утвердила Мироновскую терробщину
Проект “Децентрализация”: Заборский сельсовет не отдадут Боярке
Проект “Децентрализация”: Барышевская ОТО готовится к выборам
Проект “Децентрализация”: вялое руководство, имитация объединения и недостаточный результат
Проект “Децентрализация”: Обухов планирует присоединить один сельсовет
Проект “Децентрализация”: Березань присоединила пять сельсоветов
Проект “Децентрализация”: Богуславская ОТО не пошла на зимние выборы из-за бездействия КОГА
Проект “Децентрализация”: Ковалевскую терробщину за один день утвердили в КОГА и отправили на выборы
Проект “Децентрализация”: жители Клавдиево-Тарасово просят президента ускорить их объединение
Проект “Децентрализация”: выборы в терробщинах Киевщины под угрозой срыва
Проект “Децентрализация”: 4 сельсовета Иванковского района тормозят создание терробщины
Проект “Децентрализация”: в Бузовском сельсовете скандал из-за присоединения к Ирпеню
Проект “Децентрализация”: потенциальная Вишневская терробщина готовится подавать документы в КОГА
Проект “Децентрализация”: в Ирпене со скандалом пытаются присоединить два сельсовета
Проект “Децентрализация”: Полесский район отложил объединение на следующий год
Проект “Децентрализация”: еще 6 сельсоветов могли бы присоединиться к Ржищеву
Проект “Децентрализация”: терробщины Киевщины просят парламент провести объединение по закону
Проект “Децентрализация”: Киевщина оказалась в числе аутсайдеров рейтинга формирования ОТО
Проект “Децентрализация”: терробщинам Киевщины урезали дотацию на содержание школ и больниц
Проект “Децентрализация”: сельсоветы Белоцерковщины просят Киевоблсовет ускорить их присоединение к городу
Проект “Децентрализация”: Гройсмана просят разобраться с объединением территориальных общин на Згуровщине
Проект “Децентрализация”: протестующий Ворзель войдет в состав Бучанской ОТО
Проект “Децентрализация”: Киевская ОГА одобрила создание Томашовской терробщины
Проект Децентрализация: в Васильковском районе может появиться Калиновская терробщина
Проект Децентрализация: КОГА утвердила создание Глевахской ОТО
Проект Децентрализация: Созданию Макаровской ОТО угрожает новоявленная Комаровская община
Проект Децентрализация: Ташанская терробщина готова идти на выборы
Проект Децентрализация: Гребенковская терробщина поборется за положительное заключение КОГА
Проект Децентрализация: Гатное и Вита-Почтовая хотят спастись от столицы совместным объединением
Проект Децентрализация: Гостомель борется с Ирпенем за создание отдельной общины
Проект “Децентрализация”: администрация Терещука выдала общинам Киевщины еще два позитивных вывода
Проект “Децентрализация”: Калиновская община Броварского района может объединить четыре сельсовета
Проект “Децентрализация”: Сельсоветы Фастовского района надеются успеть добровольно объединиться в Кожанскую ОТО
Проект “Децентрализация”: теробщины Киевщины жалуются на нехватку инфраструктурной субвенции
Проект “Децентрализация”: судебное дело о присоединении Заборья к Боярке рассмотрят заново
Проект “Децентрализация”: смена власти в Копылове заблокировала создание Березовской терробщины
Проект “Децентрализация”: села Бориспольщины хотят спастись от города созданием Золочевской общины
Проект “Децентрализация”: КОГА утвердила создание Обуховской терробщины
Проект “Децентрализация”: Гоголевская община продолжит объединение после утверждения перспективного плана
Проект “Децентрализация”: процесс утверждения Вишневской общины может затянуться до конца года
Проект “Децентрализация”: Козинскую общину Обуховского района могут исключить из перспективного плана
Проект “Децентрализация”: в Бородянском районе суды тормозят объединение общин
Проект “Децентрализация”: Островская община просит президента Зеленского разобраться с решениями КОГА
Проект “Децентрализация”: села потенциальной Боровской ОТО может переманить новоявленная Мотовиловская община
Проект “Децентрализация”: миллионные долги могут оставить жителей Калитянской ОТО без воды и света
Проект “Децентрализация”: Таращанский район может разделиться на две общины
Проект “Децентрализация”: теробщины Киевщины недополучают налоги за землю
Проект “Децентрализация”: бюджеты четырех теробщин Киевщины оказались под угрозой
Проект “Децентрализация”: Киевщину могут поделить на шесть районов
Проект “Децентрализация”: пять теробщин Киевщины хотят расшириться за счет окрестных сел
Проект “Децентрализация”: села на Васильковщине, рассорившиеся из-за реформы, могут объединить насильно
Проект “Децентрализация”: Киевская ОГА дала сельсоветам последний шанс добровольно присоединиться к ОТО
Проект “Децентрализация”: Бориспольщина и Белая Церковь не определились с центрами развития теробщин
Проект “Децентрализация”: общины Киево-Святошинского района требуют от КОГА пересмотреть состав и количество местных общин
Проект “Децентрализация”: Киевоблсовет просит ВРУ и Кабмин разобраться с проблемными селами Киевщины
Проект “Децентрализация”: вокруг потенциальной Боярской теробщины разгорелся новый скандал
Проект “Децентрализация”: КОГА может вынести негативный вердикт потенциальной Пристоличной ОТО
Проект “Децентрализация”: села Киево-Святошинского района спешно взялись за объединение
Проект “Децентрализация”: Бориспольщину разделят на шесть теробщин
Проект “Децентрализация”: потенциальная Березовская ОТО под угрозой срыва
Проект “Децентрализация”: судьбу потенциальной Феодосиевской общины решит Кабмин
Проект “Децентрализация”: Мироновская ОТО расширила границы за счет трех сельсоветов
Проект “Децентрализация”: Богуславская ОТО просит Кабмин откорректировать перспективный план
Проект “Децентрализация”: Обуховская ОТО поборется за окружающие села с потенциальной Козинской общиной
Проєкт “Децентралізація”: Петропавлівська і Софіївська Борщагівки проти об'єднання з Вишневим та столицею
Проєкт “Децентралізація”: села Переяслав-Хмельницького району відстоюють потенційну Гайшинську громаду
Проєкт “Децентралізація”: найгучніші провали й успіхи Київщини у 2019 році
Проєкт “Децентралізація”: Київщина увійшла в ТОП-5 областей-аутсайдерів за рейтингом формування спроможних громад
Проєкт “Децентралізація”: на Київщині стартувало примусове об’єднання громад
Проєкт “Децентралізація”: сільради Київщини знову відмовляються об’єднуватися із містянами в одну громаду
Проєкт “Децентралізація”: села Миронівського та Кагарлицького районів готові протестувати проти Ржищівської ОТГ
Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини вимагають від уряду обіцяного ПДФО
Проєкт “Децентралізація”: зміни в Конституцію та права громад
Проєкт “Децентралізація”: десятки громад на Київщині запізнились втрапити в перспективний план
Проєкт “Децентралізація”: Київщина виступила за ліквідацію районних рад
Проєкт “Децентралізація”: села Києво-Святошинського району погрожують перекривати дороги у разі насильницького об'єднання
Проєкт “Децентралізація”: одиниці тергромад Київщини потрапили в рейтинг потужних ОТГ України
Проєкт “Децентралізація”: секвестр бюджету залишить ОТГ без засобів для існування та боротьби з епідемією
Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини озброюються засобами захисту та ведуть профілактичну боротьбу з коронавірусом
Проєкт “Децентралізація”: Ірпінь та Бородянка поборються за звання райцентру субрегіонального рівня
Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини нажахані перспективою укрупнення та централізації повноважень
Проєкт “Децентралізація”: громади Фастівського району виступили проти примусового об’єднання
Проєкт “Децентралізація”: Обухівська громада планує розширюватися за рахунок суміжних сіл
Проєкт “Децентралізація”: Кабмін схвалив ще 45 ОТГ Київщини
Проєкт “Децентралізація”: Вишгород зазіхнув на звання центру Приірпіння
Проєкт “Децентралізація”: Кабмін змінив конфігурації п’яти громад Києво-Святошинського району
Проєкт “Децентралізація”: Урядовий проєкт укрупнення районів обурив Київщину (опитування)
Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини позбавлять фінансової залежності від районних рад
Проєкт “Децентралізація”: громадам Київщини дозволили змінювати цільове призначення землі та затверджувати містобудівну документацію
Проєкт “Децентралізація”: села Київщини боронитимуть право на добровільне об’єднання в суді
Проєкт “Децентралізація”: Мінгромад обіцяє ОТГ поповнення бюджетів за рахунок ПДФО
Проєкт “Децентралізація”: асоціаціям Київщини не вдалось відстояти “мажоритарку” для сіл
Проєкт “Децентралізація”: На Київщині через недобровільність об’єднання знову судяться Боярка і Забір’я
Проєкт “Децентралізація”: Миронівська ОТГ планує заробляти на природі та інвестиціях
Проєкт “Децентралізація”: Студениківська ОТГ збагатиться за рахунок банку землі та “Ниви Переяславщини”
Проєкт “Децентралізація”: Фурсівській ОТГ не вистачає коштів на розвиток громади
Проєкт “Децентралізація”: Бородянська ОТГ розвиватиметься за рахунок донорів
Проєкт “Децентралізація”: Ржищівська ОТГ для одержання прибутків задіє водний та освітньо-туристичний потенціал
Проєкт “Децентралізація”: Баришівка мітить у п'ятірку найбагатших громад Київщини
Проєкт “Децентралізація”: Пісківська ОТГ хоче стати популярним курортом Київщини
Проєкт “Децентралізація”: Обухівська ОТГ спрямує на свій розвиток понад півмільярда гривень до 2030 року
Проєкт “Децентралізація”: Бучанська ОТГ направить мільйони на розбудову комфортної інфраструктури
Проєкт “Децентралізація”: Великодимерська ОТГ проведе інвентаризацію землі
Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини взялися ділити ОТГ на округи та обирати старост
Проєкт “Децентралізація”: Узинська ОТГ шукає 65 млн гривень на будівництво очисних споруд
Проєкт “Децентралізація”: держава переклала на старост владні компетенції сільських голів
Проєкт “Децентралізація”: обіцяні громадам землі за межами населених пунктів пустили з молотка
Проєкт “Децентралізація”: у тергромад Київщини бракує коштів на якісні адмінпослуги
Проєкт “Децентралізація”: на зміну дільничним у об'єднаних громадах прийдуть поліцейські офіцери
Проєкт “Децентралізація”: найгучніші провали й успіхи Київщини у 2020 році
Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини не можуть отримати від районів комунальне майно
Проєкт “Децентралізація”: статус і повноваження старост у громаді залежатимуть від Верховної Ради
Проєкт “Децентралізація”: у 2021 році Тетіївська громада збагатиться за рахунок гранту в 26 млн гривень
Проєкт “Децентралізація”: на Київщині почали ліквідовувати райони, перший на черзі – Згурівський
Проєкт “Децентралізація”: ліквідована Іванківська райрада залишила громаді-спадкоємцю мільйонні борги
Проєкт “Децентралізація”: голови громад мають право накладати вето лише на прийняті рішення ради
Проєкт “Децентралізація”: ліквідації Баришівського району заважають комунальні борги
Проєкт “Децентралізація”: Миронівську райраду ліквідують із боргами по зарплаті
Проєкт “Децентралізація”: депутати ВРУ взялися за урбанізацію міст
Проєкт “Децентралізація”: Київщина втрачає першість у рейтингу заможності громад
Проєкт “Децентралізація”: майно та активи Бородянського району розділили між шістьма громадами
Проєкт “Децентралізація”: Обухівський район віддасть Букринський плацдарм на утримання області
Проєкт “Децентралізація”: пандемія та безгрошів’я блокують розвиток культпослуг на Київщині
Проєкт “Децентралізація”: Держгеокадастру дозволили і далі розпоряджатися землями Київщини
Проєкт “Децентралізація”: Славутич збільшить бюджет за рахунок бізнес-парку та інвестицій
Проєкт “Децентралізація”: Васильківський район ліквідують упродовж місяця
Проєкт “Децентралізація”: уряд взявся за діджиталізацію тергромад
Проєкт “Децентралізація”: Київщина позмагається за гранти для розвитку громад
Проєкт “Децентралізація”: дві селищні громади Київщини заявили про бажання стати містом
Проєкт “Децентралізація”: на утримання громад хочуть передати приватизовані гуртожитки та бомбосховища
Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини формують партнерські об’єднання для збільшення ресурсів
Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини планують оптимізацію освітніх закладів
Проєкт “Децентралізація”: громади та асоціації Київщини виступають за збільшення ПДФО
Проєкт “Децентралізація”: громади можуть втратити мільйони разом з акцизом на тютюн
Проєкт “Децентралізація”: новоствореним райрадам Київщини бракує коштів на існування
Проєкт “Децентралізація”: громади просять уряд та Раду закріпити реформу на законодавчому рівні
Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини скаржаться на дублювання повноважень та бідність
Фото: колаж KVКиевVласть
Ані грошей, ані житла – у такому скрутному становищі наприкінці 2020 року опинились інвестори збанкрутілого банку “Аркада” через безвідповідальність можновладців та бенефіціара компанії Паливоди. Недобудовані об’єкти ледь не перетворились на бетонний цвинтар надій “аркадівців” на власне житло. Ситуацію вдалося кардинально змінити лише з підписанням у квітні цього року Меморандуму щодо добудови трьох ЖК. Коли ж 11 тисяч сімей нарешті зможуть отримати довгоочікуване житло? 13 липня було презентовано графіки виконання будівельних робіт і введення в експлуатацію ЖК “Патріотика” та ЖК “Еврика”.
Грудень, 2020 – ситуація з недобудовами досягла “точки кипіння”
Нагадаємо, 25 серпня 2020 року НБУ визнав банк “Аркада” неплатоспроможним і розпочав процес його ліквідації. Будівництво трьох ЖК – “Еврика”, “Патріотика”, “Патріотика на озерах” – фактично зупинилось майже за 2 роки до цього.
Однак безвихідна для інвесторів ситуація досягла свого апогею саме наприкінці 2020-го, коли фактична відсутність контролю з НБУ за діями управителя ФФБ дозволила недобросовісному забудовнику вивести кошти довірителів.
Внаслідок цього, близько 11 тисяч сімей залишились і без квартир, і без вкладень, а майже чотири десятки недобудованих 25-поверхівок були заморожені на невизначений термін і стали ласою здобиччю для мародерів.
Відтак, єдине, що залишалось робити доведеним до відчаю інвесторам – це проводити гучні акції протесту, мітингувати під стінами урядових будівель і перекривати центральні вулиці столиці, аби привернути увагу можновладців до своєї проблеми, яка ризикувала вилитись у масштабний соціальний колапс.
Лише навесні 2021 року, за сприяння ГО “Центр захисту киян” та фундаторки громадської організації Владислави Молчанової, яка виступила модератором вирішення соціальної проблеми, ситуація нарешті зрушила з мертвої точки: представники 12 зацікавлених сторін (зокрема, профільних міністерств і державних установ, київської міської влади, інвесторів, забудовників тощо) поставили свої підписи під Меморандумом щодо добудови ЖК “Еврика”, “Патріотика” та “Патріотика на озерах” і передачі квартир інвесторам.
Що дає інвесторам підписання Меморандуму та його реалізація?
Відповідно до підписаного Меморандуму було проведено фінансово-економічний та юридичний аудит роботи групи компаній “Аркада”, що були задіяні у будівництві ЖК “Еврика”, “Патріотика” та “Патріотика на озерах”, а також технічний аудит ЖК “Патріотика” та ЖК “Еврика” за кожним із 39 недобудованих будинків, інженерних мереж та об’єктів соціальної інфраструктури кожного з житлових комплексів.
Документ також передбачає переоформлення корпоративних прав на компанії, які спроможні виконувати відповідні функції, з урахуванням вимог чинного законодавства України та офіційну передачу проєктної й дозвільної документації, фінансової звітності та інших матеріальних цінностей новим власникам та новому керівництву компаній.
Крім того, у Меморандумі було визначено джерела фінансування добудови об’єктів, зокрема: надходження від дебіторської заборгованості ФФБ групи компаній “Аркада” (з урахуванням передачі корпоративних прав), кошти на банківських рахунках ФФБ та групи компаній “Аркада”, кошти від продажу вільних нежитлових приміщень ЖК “Еврика” та ЖК “Патріотика”, кошти від неоплачених квадратних метрів нерухомості, проданих у розстрочку, кошти від продажу 10% житлових і нежитлових площ, що будуть збудовані на земельних ділянках та кошти з держбюджету – державне фінансування, кредити під державні гарантії тощо.
При цьому Міністерство розвитку громад і територій України взяло на себе зобов’язання координувати дії ДАБІ, спрямовані на видачу дозвільної документації, що необхідна для добудови, внесення до неї коригувань, ініційованих новим забудовником, та своєчасне прийняття ЖК до експлуатації.
Своєю чергою, у Меморандумі визначено обов’язок КМДА розглянути питання будівництва об’єктів інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури, передбаченої Генпланом Києва, продовжити договори оренди земельних ділянок і розглянути питання щодо встановлення мінімальної орендної плати за користування земельними ділянками, де будуть добудовуватись ЖК “Патріотика” й “Патріотика на озерах”, до повного завершення будівництва житлових комплексів.
Хто взяв на себе відповідальність за добудову об’єктів?
Відповідно до Меморандуму, функції з розробки графіків добудови будинків ЖК “Еврика”, “Патріотика” та “Патріотика на озерах” покладено на відомого столичного девелопера – українсько-литовську компанію Stolitsa Group, що працює на вітчизняному ринку житлової нерухомості вже 17 років і має прекрасну репутацію.
До функцій девелопера, згідно з Меморандумом, також віднесено коригування проєктної документації з будівництва ЖК “Еврика” та “Патріотика” без погіршення та суттєвої зміни якісних, технічних та експлуатаційних характеристик, а також реалізувати під власним брендом житловий комплекс.
При цьому ФФБ щодо всіх трьох житлових комплексів приймає на себе ТОВ “Фінансова компанія “Гарант Капітал”.
Представники інвесторів, компанії-виробника конструкцій для добудови будинків, фонду фінансування будівництва та девелоперської компанії утворили Дирекцію з добудови, яка здійснює адміністрування проєкту.
Що з цього вже зроблено на сьогодні?
- Судове рішення у справі №910/10351/20 щодо поновлення договору оренди земельної ділянки розміром 90 Га (перша ділянка під забудову) набуло законної сили 25.03.2021 року. Таким чином, оренда даної земельної ділянки продовжена до 2035 року на попередніх умовах. По двом наступним ділянкам також вже отримано позитивне рішення суду, ще за двома судовий процес триває, але з високою ймовірністю, рішення теж буде позитивним.
- Проведено повний аудит діяльності компаній-забудовників, що належали або знаходились в управлінні групи компаній “Аркада”, корпоративні права на ці компанії передані Дирекції. Вирішено юридичні питання функціонування компаній, корпоративні права яких належать Дирекції та унеможливлення блокування їх діяльності внаслідок процесуальних дій в кримінальних провадженнях, фігурантами яких є колишні власники цих компаній.
- Вирішено поточні проблеми діяльності забудовників та утримання будмайданчиків (охорона, електрозабезпечення, роботи на окремих об’єктах соціального забезпечення тощо).
- Розглянуто кошторисну документацію по усім будинкам ЖК “Еврика” та “Патріотика” (з переліком необхідних робіт та їх вартістю) та затверджено бюджет будівельних робіт за кошти, які наразі готова авансувати компанія Stolitsa Group для виконання першочергових робіт по всім будинкам ЖК “Еврика” та “Патріотика”, включаючи кошти, необхідні для завершення будівництва будинків високого ступеню готовності.
13 липня 2021 року, у відповідності до п. 3 Меморандуму, було презентовано попередні графіки та етапність виконання будівельних робіт з добудови будинків та введення в експлуатацію ЖК “Патріотика” та ЖК “Еврика” по кожному з недобудованих будинків.
Коли інвестори “Аркади” зможуть отримати готові квартири?
Згідно з графіками, добудова ЖК “Патріотика” в цілому відбудеться в період з 2021 по 2025, тобто протягом 4 років, і лише один будинок №33 наразі планують ввести в експлуатацію у 2026 році, тобто через 5 років. Добудова ЖК “Еврика” відбудеться в цілому у період з 2021 по 2029 роки, тобто протягом 8 років, і лише один будинок №30 наразі планують ввести в експлуатацію в 2030 році, тобто через 9 років.
У Дирекції також наголосили, що вказані графіки розраховані без додаткових надходжень, наприклад, державної фінансової допомоги. Тому вони є базовими та підлягатимуть безумовному коригуванню у разі додаткових надходжень коштів, наприклад, державної підтримки у вигляді викупу квадратних метрів чи пільгового кредитування.
“На жаль, швидкості надходження коштів від частки на добудову, дебіторської заборгованості та реалізації товарних залишків колишніх компаній “Аркади” поки не вистачає для завершення будівництва всіх об’єктів у трирічний термін. Проте будинки ЖК “Патріотика”, навіть за негативного сценарію, будуть добудовані вже протягом найближчих 3-5 років, а ЖК “Еврика” – до 9 років”, – зазначили представники Дирекції.
“Ці графіки розраховані, виходячи з припущення, що від реалізації 10% площі у ЖК “Патріотика на озерах” надійде близько 4,187 млрд грн, ще близько 677 млн грн складуть доходи від погашення дебіторської заборгованості та продажу товарних залишків компаній, що раніше належали “Аркаді”, надходження від продажу будинку №28 у ЖК “Патріотика” тощо. Проте, якщо враховувати лише ці можливості фінансування, добудова об’єктів розтягнеться до 9 років.
При цьому, як показав проведений аудит, є технічна можливість добудувати житлові комплекси у трирічний термін, як цього вимагають інвестори. Але для цього необхідно додатково профінансувати приблизно 3,6 млрд грн. вже зараз. Тому вирішення питання з Урядом щодо викуплення квадратних метрів чи пільгового кредитування дозволило б пришвидшити добудову житла й завершити її у найближчі три роки”, – коментує гендиректор Stolitsa Group Едуард Соколовський.
Тільки після затвердження графіків, згідно з Меморандумом, у компанії Stolitsa Group з'являється можливість профінансувати роботи для відновлення будівництва.
Презентація-обговорення даних графіків за участі Дирекції та, імовірно, модератора Меморандуму, запланована вже на найближчий тиждень.
Порівнюючи стан речей у липні-2021 з груднем-2020 варто відмітити, що за останні півроку, завдяки модерації процесів добуви ГО “Центр захисту киян”, злагодженим діям активу інвесторів та девелопера Stolitsa Group, вдалося досягти помітного неозброєним оком прогресу у вирішенні кризової ситуації, в якій опинились 11 тисяч сімей вкладників банку “Аркада”.
Від спільних дій усіх підписантів Меморандуму, а також від свідомої позиції чиновників, відповідальних за ухвалення рішень про надання державної фінансової підтримки проєкту, прямо залежать і темпи швидкості завершення добудови. А тому хочемо нагадати можновладцям: тисячі киян досі чекають на власні законні квадратні метри, і лише за умови злагоджених дій добудова об’єктів “Аркади” зможе увійти до історії Києва як унікальний випадок позитивного розв’язання гострої соціальної проблеми на користь столичної громади.
Фото: з відкритих джерел
КиевVласть
У Димерській громаді – гучний скандал через організацію літнього відпочинку. Місцеві заявляють про фальсифікацію путівок з оздоровлення дітей пільгових категорій. За списками ці діти мали б перебувати на морі за бюджетний кошт. Та насправді на відпочинку опинилися зовсім інші дітлахи, включно з нащадками можновладців.
Як стало відомо KV, 22 червня Димерська громада за результатами тендеру уклала угоду на закупівлю путівок до дитячого закладу з оздоровлення та відпочинку на суму 500 тис. гривень. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Переможцем стала миколаївська компанія ТОВ "Ніккі Парк", яка мала одержати спершу аванс у розмірі 30% та післяоплату у розмірі 70%. Тендерна документація була готова в травні, а сама пропозиція оголошена ще 2 червня.
Так, 70 дітей пільгових категорій, у тому числі і діти учасників АТО, у період із 28 червня по 9 липня мали відпочивати в спортивно-оздоровчому комплексі "Спортіум" І категорії в місті Очаків на Миколаївщині. З них вартість 30 путівок було покрито за рахунок місцевого бюджету, ще за 40 путівок 20% від вартості мали сплатити батьки.
Тендер відбувся та про те, що дітям передбачалися путівки, батьки пільгових категорій дізналися через оприлюднені списки вже з місцевого пабліку.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм
Подписаться
Море сліз
Розпочався скандал зі списків: за завіреними попередньо документами одні діти мали відправитися на море, однак реально поїхали туди зовсім інші малюки.
"В шкільних чатах батькам було запропоновано оздоровити дітей, але тих, які віднесені до пільгових категорій – багатодітні, позбавлені батьківського піклування, діти з інвалідністю, діти учасників бойових дій. Зі списків, які подала селищна рада для надання автобусів прізвища дітей, які дійсно підпадають під вищевказані категорії, а по факту поїхали зовсім інші діти…", – повідомив у соцмережі депутат громади Юрій Ісаюк ("Європейська Солідарність").
Посипалися десятки невдоволених коментарів від батьків, які сповістили про факт перебування дітей вдома. Крім того, більшість заявляла, що навіть не одержували пропозиції щодо відпочинку, не було оголошень і на офіційному сайті громади. А ті, кому пощастило, змушені були відмовитися, адже були проінформовані у стислі терміни і не встигали до від’їзду пройти необхідну медкомісію. Ще частина – взагалі не потрапили до жодного із списків.
Нову хвилю обурення викликав факт, що серед відпочивальників опинилися і діти голів старостинських сіл, а саме – Демидова, Ясногородки та Глибівки. А низка дітей взагалі не підпадала під жодну пільгову категорію.
"Допускати подібні речі в роботі органу місцевого самоврядування – розкіш і неподобство. Винні мають бути покарані. Старостам, що мали комунікувати із батьками дітей для їхнього відпочинку – ганьба. Посадовці, що відправили туди своїх дітей, мають повністю компенсувати бюджетні кошти, публічно вибачитись і розглянути питання про свою відставку. Має бути публічне службове розслідування із публічними доганами! [...] Димерська громада, це дуже складна ситуація, про яку громада не зможе забути. Попереду великі об'єми роз'яснювальної роботи", – йдеться у місцевому пабліку.
А чи був хлопчик
Обурені батьки почали вимагати пояснень: як формувалися списки дітей і за яким принципом, коли були оприлюднені із посиланням на офіційне оголошення ради і хто нестиме відповідальність за фальсифікацію списків.
Корреспондент KV також звернулася за роз'ясненнями до громади, де редакцію перенаправили за одержанням інформації до керівника Служби у справах дітей. Марія Цапук у коментарі відмовила, посилаючись на те, що вже оприлюднила всю необхідну інформацію.
Так, у соцмережі Марина Цапук зауважила, що поїхали відпочивати ті, хто встиг підготувати документи, адже про путівки службу повідомили за два дні до від’їзду. І що попередній список був "технічним".
"Про путівки нам повідомили в четвер близько 10 год (відповідальна за тендер – Ткаченко Наталія) виїжджати 27.06.2021 року – часу мало. У служби є списки певних категорій дітей, на жаль, без телефонів. Було повідомлено старост, щоб зв'язалися з категорією дітей-сиріт та інших категорій. Потім працівник служби перетелефонував тим, хто писав заяви.
З 15 год 24.06.2021 батьки почали зносити медогляд та оригінали документів. Ми просили зробити це до 15 год 25.06, так як мали подати документи в автопарк на затвердження в ДАІ та купити білети на потяг. В п'ятницю зранку нас попросили надати список дітей для затвердження в ДАІ. Так як список ще не був готовий, ми подали технічний список. А дійсний список формувався ще до вечора. Інакше діяти було просто неможливо. Працівники АТП про це знали. Коли список був готовий, я особисто зателефонувала і повідомила про заміну доопрацьованого списку. Мені відповіли, що не потрібно, документи вже оформлено, список взяти з собою. У керівника були з собою доопрацьовані і завірені списки", – прокоментувала вона.
Зрештою обурені учасники з питаннями, чому не встигали організувати оздоровлення вчасно, прийшли 1 липня вже під стіни будинку культури, де у цей час відбувалося друге засідання шостої та вже сьомої чергової сесії Димерської громади.
Питання оздоровлення дітей взялись розглядати першочергово та його розгляду заважали сутички між місцевими атовцями та активістами з приводу рішення ради у цьому питанні.
Зрештою на сесії пролунала інформація, що на відпочинок запропонували поїхати трьом дітям старост, одній дитині працівника апарату. Решта ж, 40%, були оформлені як ті, що перебувають на диспансерному обліку.
Зачитали і звернення депутатів, в якому вони містилися вимоги звільнення причетних, зобов’язати батьків дітей, які не мають відповідного статусу, повернути до бюджету кошти у двократному розмірі від вартості путівки, організувати відпочинок для постраждалих дітей. Голова ж громади на це зауважив: щодо організації відпочинку вже проведене службове розслідування.
Сам же Акт службового розслідування про неналежне виконання службових обов'язків головним бухгалтером Наталією Ткаченко та начальником служби у справах дітей Мариною Цапук був підписаний від 2 липня, а на сайті ради опублікований лише 5 липня.
У документі пояснюється, що відповідальна за проведення процедури закупівлі бухгалтер Ткаченко одноосібно, без відома керівництва, повідомила начальника служби про одержання путівок. Та договір про закупівлю ще не був укладений та підписаний радою Димера. Тож без договору із переможцем закупівлі відправка дітей на відпочинок вже є порушенням.
Також неналежним чином за версією влади зроблені документи для оформлення путівок керівництвом служби.
Зазначається, що 25 червня Цапук підписала наказ, яким одноосібно затвердила список дітей на оздоровлення. “Не провела прозору процедуру розподілу путівок та проявила недбалість при формуванні бази”.
Голова громади Володимир Підкурганний заявив, що вказівка уповаженою особою організації виїзду у терміновому порядку була необ'єктивною. Адже часу на організацію групи за два дні було недостатньо, але це не є виправданням. І що варто було б відмовитися і визначити інший період відпочинку.
"Звісно, що ніхто не проти, щоб діти наших працівників відпочивали, однак це має бути не в пріоритеті. Отже, компенсувати вартість путівки батькам тих дітей, які мають відношення до роботи в селищній раді. Подивитися, скільки мінімально можемо ми компенсувати, але більшу частину суми – хто поїхав. Це буде чесно", – зауважив він.
Варто додати, що вартість однієї путівки обійшлася громаді в 6,6 тис. гривень.
На відео: Засідання апаратної наради Димерської селищної ради
Також, тих дітей, які в списку були, а на море не поїхали, влада громади зрештою пообіцяла, що без відпочинку не залишить.
Точка зору
Як розповів вже у коментарі KV депутат Димерської громади Юрій Ісаюк, ситуація щодо оздоровлення дітей та путівок дещо прояснилася.
"Провели службове розслідування і зробили винними начальника Служби у справах дітей і головного бухгалтера – їх звільнили. Особисто мені незрозуміло, яке відношення до цієї ситуації має бухгалтер. Підкурганний же свою причетність до відправки взагалі заперечує. Говорить, що не знає, як формувався список і побачив його в останній день. Як це не знати, що роблять твої підлеглі, якщо ще на сесії три місяці тому виділялися кошти на оздоровлення? Я б сказав, що не проконтролював – це халатне ставлення до своїх обов’язків", – розповів Ісаюк.
І зауважив, що процедура закупівлі проводиться не за один день, тож, знаючи, що відбудеться тендер, списки б мали сформувати ще у процесі. У результаті – більшість дітей пільгових категорій були позбавлені можливості оздоровитися цього літа.
"Якщо по другому списку і поїхали діти пільгових категорій, то їхня кількість зовсім мала, – всього п’ять чоловік. Постраждалим сім’ям компенсацію не обіцяють, але голова, щоб вийти із ситуації, сказав батькам тих дітей, хто так і не поїхав, написати заяви на оздоровлення, і що поїдуть всі. Мав відбутися тендер закупівлі наступних путівок – цього не сталося. Тобто це ще, як мінімум, півтора місяці доки зберуть всі документи і запустять процедуру закупівлі. Літо закінчується і діти просто не встигнуть оздоровитися", – впевнений він.
Депутат же Димерської громади Ірина Побідаш ("Громадянський рух "Хвиля") розповіла, що наразі депутати перевіряють інформацію щодо того, чи дійсно причетні до ситуації були звільнені із займаних посад.
"Працівник у служби справи дітей розповідала, що її звільнення, Акт розслідування – лише для відводу очей. Загалом же керівник служби не підготувалася до відправки дітей. Формування списків, інформування батьків мало відбутися задовго до цього. І якщо дійсно була потреба швидко вирішити питання, необхідно було домовлятися з лікарями, щоб допомогти дітям одержати ці довідки. Також, як виявилося, жодна із дітей старост не мала відношення до пільгових категорій. На диспансерному обліку перебувають діти, які не мають оформленого статусу. Дитина може бути напівсиротою, перебувати у складних життєвих обставинах, або це малозабезпечена родина. Такі діти потребують оздоровлення, але вказуючи, що дитина на обліку, необхідно було і надати відповідну розшифровку. А у цих же батьків вистачає коштів самотужки відправити дитину на відпочинок. Можливо, тут зіграли роль зв’язки, жадібність, важко сказати. Якщо не було можливості підготуватися, необхідно було відмовитися від запропонованих умов. Але вони вирішили, що встигнуть за стислий термін відправити дітей на оздоровлення", – говорить вона.
Також як стало відомо KV, 12 липня Димерська громада повторно оприлюднила тендер для закупівлі 60 путівок до дитячого закладу з оздоровлення та відпочинку на узбережжі Чорного моря за 500 тис. гривень. Аукціон має відбутися 29 липня. Контактною особою вказано головного бухгалтера – Наталію Ткаченко.
Як раніше повідомляла KV, на Київщині збільшується кількість сімей, які через фінансові труднощі не можуть самостійно оздоровити дітей. І в той же час в Баришівці пустує обласний дитячий санаторій "Поляна", а в Ворзелі – Київський обласний дитячий санаторій.
Нагадаємо, що в квітні Службою безпеки України при отриманні хабара був затриманий очільник Димерської територіальної громади Володимир Підкурганний разом зі спільниками.
Повідомлялось, що затримані, нібито, намагалися одержати понад 2,6 млн гривень хабара за передачу у власність земельної ділянки площею 1,5 га. Так, 280 тисяч гривень затримані одержали ще в березні. Цього разу СБУ вже затримала при отриманні другого "траншу" в розмірі 800 тисяч гривень.
Читайте: На Киевщине СБУ задержала при получении взятки главу Дымерской ОТО Владимира Подкурганного (фото)
Фото: колаж KVКиевVласть
Черговий будівельний скандал спалахнув на Київщині: активісти села Крюківщина борються за збереження вікових дубів на прибережній захисній смузі річки. Вони наполягають, що забудовник, не маючи жодних дозволів, зазіхнув на територію, де вони відпочивають. Тим часом сам забудовник пояснює, що землю придбав і має затверджений проєкт будівництва таунхаусів. Більш того – із активістами уклав меморандум та зобов’язався облаштувати їм сквер. Однак, бійки та стрілянина на “полі” будівництва продовжуються. Поки влада відмовчується, місцева прокуратура – пішла до суду.
Протистояння та зламані ребра
Як стало відомо KV, 15 червня сталась бійка між активістами села Крюківщина та забудовником ТОВ “С Девелопмент”, який почав вирубку вікових дубів на прибережній захисній смузі річки Сіверка.
Як написав на своїй сторінці в Facebook депутат Київської обласної ради Володимир Тимофійчук (“Слуга народу”), представники забудовника вчинили бійку з місцевими жителями, які стали на захист дубів. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
“За моєю інформацією одному з протестувальників зламали ребро. В результаті його забрала швидка, а бізнесмени продовжили вирізати дерева”, – написав він.
Варто зазначити, що протистояння між забудовником та громадою розпочалось на початку березня. Як розповіла у коментарі KV місцева активістка Лілія Котирло, рішенням Крюківщинської сільської ради у 2017 році було затверджено проєкт землеустрою та передано Семенюті Миколі Петровичу у власність земельну ділянку площею 0, 2101 га (кадастровий номер 3222484001:01:018:5011) для ведення особистого селянського господарства.
“На тій ділянці було 62 дуба та акації, не знаю, яким чином, але оціночну вартістю затвердили 11 тисяч гривень. У 2019 році Семенюта зареєстрував право власності на ділянку у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. У серпні минулого року він продав ділянку забудовнику Трухану Віктору Володимировичу, яким вказану земельну ділянку було поділено на 17 окремих земельних ділянок. Це була остання ділянка, де місцеві жителі могли відпочити, посмажити шашлик, взимку дітям було де покататись на санчатах. У березні вже цього року забудовник активізувався. Хотів огородити ділянку кілками, громада не дала. Вони привезли близько 30 осіб “тітушок”. Вже на початку квітня знов приїхали з “тітушками” і встановили паркан. Жодних погоджувальних документів вони не мали, це зафіксовано головою земельної комісії, старостою, але вони чомусь не зупинили забудовника”, – каже вона.
За її словами, будівництво є доволі проблемним, оскільки у селі відсутня централізована каналізація, тому невідомо, яким чином забудовник буде проводити її до будинків. До того ж, місця для паркування автомобілів там немає.
“Громада зібрала 182 підписи і подала до Вишневої міської ради звернення для створення робочої комісії щодо ситуації. Жодної реакції. Ми були в обласній адміністрації, за місяць нічого не змінилось. Лише депутати облради прийняли рішення звернутись до прокуратури щодо ситуації, яка склалася. Тим часом періодично наскакують “тітушки”, продовжуються бійки, стрілянина. Одному з наших активістів зламали ребро. Поліція бездіє, забезпечення позову на арешт ділянки відхилено. Екологів у межах кримінального провадження не залучили”, – додала вона.
Варто зазначити, що ще у травні мешканці Крюківщини намагалась відстояти цінні дерева, отримавши підтримку місцевих депутатів. Так, поки вони виступали на сесії Вишневої громади, забудовник вже почав вирубку.
Як зазначила Лілія Котирло, спочатку було вирубано 5 дубів, потім – 10, а станом на зараз забудовник знищив 26 дубів, вік яких перевищує 100 років.
Позиція забудовника
За даними YouControl, ТОВ “С Девелопмент” було зареєстровано у листопаді 2017 року в селі Софіївська Борщагівка на вулиці Соборна. Основний вид діяльності – організація будівництва будівель. Керівником, засновником та бенефіціаром компанії є одна особа – Андрій Вікторович Трухан.
Як розповів він у коментарі KV, компанія має усі необхідні дозволи для будівництва.
“У жителів до нас немає жодних претензій, у них є претензії до влади, ніби вони з порушеннями видали землю. Але ми цього не знаємо, ділянку ми придбали, точніше придбав мій батько. Знайшли оголошення, зв'язалися з людиною, все оплатили, отримали дозволи і почали будувати. Раптом така ситуація з активістами. Як з'ясувалося, головна активістка сама хотіла придбати цю землю. Але продавець не погодився на її вартість, як він нам розповів, ми запропонували більше. Проєкт будівництва погоджений. Плануємо будувати таунхауси. На 16 ділянках по одному будинку – два поверхи і мансарда. Хочемо, щоб там жили люди, в тому числі й ми самі, мені дуже подобається та місцевість. Щодо дубів – коли ділянка виділялась колишньому власнику, головний еколог області тоді підписав акт зелених насаджень. Їхня вартість була відшкодована. Більш того, було відшкодовано за 60 дубів. А наразі ж йдеться лише про 13 дубів від вирубку. Вже з них зрублено шість. Активісти підняли такий “кіпіш”, кажуть, що там величезна кількість дубів. Вони побили мого прораба, повністю зламали паркан, нанесли матеріальні збитки. Я планую подавати до суду”, – каже він.
За його словами, вони планують рухатись виключно у юридичному полі і жодним чином не ведуться на провокації.
“Наша мета – не воювати. Ми просто хочемо побудувати комплекс. Пропонували активістам зустрітись у сільській раді, поїхали на зустріч. Вони просто нас покрили матюками. Призначили знову зустріч, вони не приїхали, а влаштували у цей час мітинг. Я не розумію їхню позицію. Та одного разу із частиною активістів ми таки зустрілись і в сільській раді підписали меморандум, який став гарантійним листом про те, що ми на кожне зрубане дерево висадимо чотири нових у тому місці, де вони скажуть. І на ділянці, де ми будуємо, залишається загальна зона з дубами, ми її облаштуємо, зробимо освітлення, поставимо лавочки і передамо на баланс громади. Частину активістів це влаштували. Інші, які мають “шкурний” інтерес, не погодились”, – закінчив він.
Мовчання влади
Як стало відомо KV, 10 червня депутати Київської обласної ради підтримали колективне звернення представників територіальної громади Крюківщини до Прокуратури Київської області, Головного Управління Національної поліції України в Київській області, Державної архітектурно-будівельної інспекції України, Держекоінспекції Столичного округу.
Там йдеться про порушення водного законодавства, невизначеність правового статусу земель водного фонду в селі Крюківщина, передачу в оренду водних об’єктів з порушеннями чинного законодавства, забруднення нечистотами невідомого походження водних об’єктів, незаконні будівельні роботи в руслі річки, порушення природоохоронного законодавства на території діючих заказників місцевого значення, незаконні вирубки лісових насаджень, численні порушення забудовниками. А також – невиконання своїх функцій органами місцевого самоврядування та бездіяльність правоохоронних органів та органів прокуратури.
Староста Крюківщини Євген Ломінський відповів KV, що не готовий спілкуватись, оскільки знаходиться у тижневому відрядженні.
Голова Вишневої громади Ілля Діков також відмовився коментувати ситуацію KV, зіславшись на відпустку.
Кримінальні провадження та суд
Ще наприкінці травня Київська обласна прокуратура у відповіді на запит активістів повідомляла, що Києво-Святошинською окружною прокуратурою було підготовлено позов до суду щодо визнання недійсним та скасування рішення Крюківщинської сільської ради про відведення землі у приватну власність Семенюті М.П., рішень державного реєстратора та повернення у власність територіальної громади земельних ділянок водного фонду загальною площею 0,2101 га, які утворились внаслідок поділу спірної ділянки.
1 липня заступник керівника Києво-Святошинської окружної прокуратури Київської області в інтересах держави в особі Вишневої міської територіальної громади Бучанського району Київської області подав позов до Києво-Святошинського районного суду. Відповідачами виступають Трухан Віктор Володимирович, Семенюта Микола Петрович та Вишнева міська рада.
За даними KV, розгляд справи у суді призначено на 15 липня.
Нагадаємо, як раніше писала KV, з початку літа не вщухають пристрасті навколо можливої забудови Чернечого лісу. Тут планують звести базу відпочинку з котеджами. Жителі Феодосіївської громади, яка вісім років тому уклала договір оренди із забудовником, всіляко намагаються відстояти заповідну зону: мітингували, проводили слухання. Наразі домоглися створення робочої групи, яка розгляне можливість розірвання договору. Тим часом активісти підготували позов до суду для зміни цільового призначення землі і у подальшому – створення там Національного парку. Але йти до суду планує і забудовник – він вимагатиме компенсації.
Читайте: Пустили з молотка: дитячий табір “Святошин” приватизувала компанія з кіпрським засновником
КиевVласть
Лідери місцевого самоврядування вимагають від влади закріплення реформи децентралізації в країні, а також внесення до Конституції давно обіцяних змін. Очікують на розмежування повноважень, унормування питань фінансового забезпечення, стабільного бюджетного, податкового та земельного законодавства тощо.
Про це KV стало відомо за результатами Всеукраїнського з’їзду територіальних громад України "Голос громад має бути потужним", що відбувся 7 липня.
Захід організувала Асоціація ОТГ, у ньому взяли участь понад 700 участників. А саме: керівники громад, народні депутати, посадовці центральних органів державної влади, представники міжнародних організацій, експерти тощо. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Така масштабна зустріч була присвячена обговоренню низки проблемних питань і актуальних тем в частині тривалої реформи децентралізації. Зокрема обговорили конституційне закріплення результатів реформи децентралізації, зміни до закону про місцеве самоврядування в Україні, нову редакцію закону про службу в органах місцевого самоврядування.
Так, на з’їзді наголосили, що внесення змін до Основного Закону може потребувати у результаті більше часу і повного консенсусу серед усіх парламентарів. Та, ймовірно, що текст змін Верховна Рада таки зможе розглянути вже восени.
Голова комітету Верховної Ради з питань організації державної влади Андрій Клочко наголосив під час виступу, що децентралізація проходить відповідальний етап, влада бажає забезпечити повноцінну імплементацію Європейської хартії місцевого самоврядування і внести таки зміни до Конституції.
"Від ухвалених Верховною Радою виважених рішень, підтриманих вами, як представниками місцевого самоврядування, залежить успішне завершення реформи", – сказав Клочко.
Чимало хвилює громади питання розмежування повноважень між рівнями місцевого самоврядування та органами державної влади, ресурсного забезпечення повноважень, які необхідні для утримання освіти, медицини, соцзахисту тощо.
"Реформа місцевого самоврядування перебуває на вирішальному етапі. Після виборів у 2020 році з’явилися сотні нових громад, які потребують не лише експертної та фінансової підтримки з боку держави, а й чіткого розмежування повноважень. Ця проблема гостро стоїть у сфері освіти. І власне ця реформа потребує не лише мільярдних субвенцій з боку держави, а ще й налагодження ефективної системи управління, в сфері освіти зокрема", – зауважила менеджерка швейцарсько-українського проекту "Децентралізація для розвитку демократичної освіти" DECIDE Валентина Полторак.
На з’їзді підготували Резолюцію із пропозицій щодо формування ефективного місцевого самоврядування і направили її до керівництва держави.
Позиція
KV також поцікавилася у керівників громад та експертів, які на їхню думку залишаються проблемні питання в частині децентралізації на законодавчому та місцевому рівнях, виходячи вже із практичного досвіду об'єднаних тергромад.
Заступник голови секретаріату Української асоціації районних та обласних рад Олександр Даниленко:
Ключовим проблемним питанням залишається закріплення реформи місцевого самоврядування та адміністративно-територіального устрою. На думку польського експерта із місцевого самоврядування Єжи Регульського, наша велика країна, за площею і кількістю населення, повинна мати три рівні місцевого самоврядування. Крім того, Європейська хартія місцевого самоврядування говорить: кожен рівень адмінтерустрою має мати місцеве самоврядування. Ми маємо районний устрій – вибори до рад відбулися. Зараз же укрупнені районні адміністрації одержали дотацію на період реформування, а згідно зі змінами до Бюджетного кодексу, районні ради виключили із системи міжбюджетних відносин і не одержують фінансування. Це треба виправляти. Склалася складна ситуація, адже частина райрад до кінця року мають фінансове забезпечення, а частина не змогла розрахуватися по заробітним платам. Новий Бюджетний кодекс порушує положення Конституції щодо субрегіонального рівня. У Конституції чітко визначено, що витрати органів місцевого самоврядування, що виникли внаслідок рішень державної влади, компенсуються державою.
На мою думку, давно мали б оприлюднити і текст змін до Конституції, узгодити всі хвилюючі моменти. Неодноразово заявляли, що ці зміни в частині децентралізації все-таки мають шанс набрати в ВРУ 300 голосів. Також є питання у чіткому розмежуванні повноважень, а це потребує – внесення змін до закону "Про місцеве самоврядування". Уже планують прийняти зміни до закону "Про місцеві державні адміністрації". Так, Асоціація міст категорично проти повноважень, наданих адміністрації в частині нагляду за законністю прийнятих рішень громадами. Якщо внесуть зміни до Конституції, то тоді необхідно буде приймати абсолютно новий закон стосовно місцевого самоврядування, і звісно, закон про префектури.
Голова Бучанської міської громади, член правління в Асоціації міст України Анатолій Федорук:
Бучанська громада входить до Асоціації міст, сіл і селищ України, яка обстоює інтереси місцевого самоврядування на всіх рівнях. І сьогодні нагальні зміни в законодавстві, звичайно, внесення змін до Конституції в частині місцевого самоврядування, виходячи із реформи адмінтерустрою. Але найважливіше, що потрібно, на думку членів асоціації, чітке стабільне бюджетне законодавство. Для того, щоб навіть робити короткострокове прогнозування, яке уряд намагається сьогодні запровадити. Органи місцевого самоврядування до вересня мають скласти трирічний бюджет. У цей же час намагаються змінити правила щодо оподаткування і закріплення доходів за місцевим самоврядуванням. То акцизи планують забрати, то зменшують-збільшують ставку ПДФО – відбуваються постійні ризики щодо наповнення місцевих бюджетів. Асоціація неодноразово висловлювала позицію і щодо повноважень інституту префектів. Ми виступаємо "за" контроль за рішеннями в частині законності, але не за функцію, яка дозволить без рішення суду зупиняти рішення громад. Готується нова редакція закону "Про місцеве самоврядування", але сьогодні місцеве самоврядування і так має закріпленій функціонал. Інша справа, що він дублюється, навіть, після реформи адмінтерустрою, як і обласним, так і районним рівнями. Через що виникають певні непорозуміння між базовим рівнем і регіональним. Щодо гучно розрекламованого з’їзду, то все необхідно проводити шляхом аналізу: які зміни до законодавства і яка громадська організація їх обстоювала. Моя суб'єктивна думка, що ці асоціації створюють штучно. Чим більше голосів матиме місцеве самоврядування через громадські організації, тим легше буде ними маніпулювати і приймати ті чи інші рішення, які вигідні уряду. На мою думку, орган місцевого самоврядування має мати одну позицію в обличчі однієї асоціації. Таким чином, ми матимемо можливість гідно представляти і обстоювати інтереси наших тергромад на державному рівні.
Голова Немішаївської селищної громади Петро Перевозник:
Ми погоджуємося з тим, що озвучили на з’їзді, але є моменти, які не були відпрацьовані і невраховані, і які громади не підтримують. Громади Київської області підготували звернення до профільного міністерства аграрної політики і до Кабміну в цілому. По-перше, акциз має залишитися на місцях. Цей рік нам гарантує ПДФО у розмірі 65% – цього мало. У зверненні ми просимо КМУ про збільшення ПДФО до 80%. Загалом ми просимо внести зміни до Податкового і Бюджетного кодексів України в частині фінансового забезпечення органів місцевого самоврядування. Та щоб переглянули механізми сплати та зарахування податку на доходи фізичних осіб за місцем проживання. Також громади "за" те, щоб держава відновила інфраструктурну субвенцію, щоб ми мали можливість будувати і розбудовуватися, а також – за справедливий розподіл коштів дорожнього фонду. Крім того, обіцяють передати на місця адміністрування податків та зборів. Асоціація готова взяти над цим питанням контроль. Триває передача земель за межами населених пунктів. Це вже сформовані земельні ділянки, але громадам невідомо, хто стоїть за кадастровими номерами. Ми добиваємося, щоб була передана повністю загальна електронна база з користувачами. Це цілком відкрита інформація, яка має бути доступною. Зареєстовано законопроєкт, який дозволить визначити як фізичних, так і юридичних осіб, і повернути у комунальну власність ділянки, що були незаконно виділені попередньою владою. І останнє – удосконалити систему вирівнювання бюджетів тергромад і надати повне фінансове забезпечення делегованих повноважень. Як от, наприклад, на утримання вторинної медицини.
Читайте:
Проект Децентрализация: Софиевская и Петропавловская Борщаговки не спешат объединяться
Проект “Децентрализация”: Войти в Озернянскую ОТО готовы лишь два сельсовета из шести
Проект “Децентрализация”: Великодымерская теробщина этой осенью идет на выборы
Проект “Децентрализация”: Медвинская теробщина идет на выборы в неполном составе
Проект “Децентрализация”: Фурсовская теробщина может лишиться части бюджета
Проект “Децентрализация”: Села Переяслав-Хмельницкого района отказались примкнуть к городу
Проект “Децентрализация”: Кагарлыкская теробщина объединит город и 26 сельсоветов
Проект “Децентрализация”. Политические амбиции мешают состояться большой Боярской теробщине
Проект “Децентрализация”: Тетиевская терробщина готовится к выборам в декабре
Проект "Децентрализация". Узинской терробщине придется поработать над развитием
Проект “Децентрализация”: КОГА тормозит назначение выборов в Циблевской терробщине
Проект “Децентрализация”: Гостомельская ОТО пойдет на выборы только в составе Киево-Святошинского района
Проект “Децентрализация”: Студениковская терробщина готовится к выборам в декабре
Проект “Децентрализация”: Предусмотренная Кабмином Дымерская ОТО может не состояться
Проект “Децентрализация”: Мироновская терробщина ждет позитивного вывода от КОГА
Проект “Децентрализация”: Ржищевская терробщина может стать проблемой для Кагарлыкского района
Проект “Децентрализация”: Ходосовская терробщина может объединить села трех районов
Проект “Децентрализация”: села Ставищенского района готовы митинговать против объединения
Проект “Децентрализация”: Яготинская терробщина не спешит на выборы
“Проект Децентрализация”: Создание Боярской ОТО дошло до суда
Проект “Децентрализация”. Сельсоветы потенциальной Вороньковской ОТО не готовы объединяться
Проект “Децентрализация”: Власти Згуровщины не готовы терять полномочия
Проект “Децентрализация”: Потенциальная Дмитровская терробщина уже год дожидается выборов
Проект “Децентрализация”: Гребенковская терробщина не может быть создана без согласия двух сельсоветов
“Проект Децентрализация”: Создание потенциальной Бышевской ОТО остановилось в 2015 году
Проект “Децентрализация”: Козин поборется за право быть центром терробщины
Проект “Децентрализация”: Пирновская терробщина может быть создана только принудительно
Проект “Децентрализация”: Процесс объединения в Барышевке даже не начали
Проект “Децентрализация”: Терробщина с центром в Украинке может быть названа Трипольской
Проект “Децентрализация”: Рожновская терробщина не может определиться с центром
“Проект Децентрализация”: Обухов может присоединить окрестные села
Проект “Децентрализация”: Иванковская ОТО поборется за зону отчуждения
Проект “Децентрализация”: Ташанская терробщина год ждет позитивного вывода КОГА
Проект “Децентрализация”: Березанская терробщина будет проходить процедуру создания ОТО заново
Проект “Децентрализация”: Володарский район не планирует объединяться в ближайшее время
Проект “Децентрализация”: Полесский район этим летом планирует начать процесс объединения
Проект “Децентрализация”: Богуславская ОТО может объединить не все сельсоветы
Проект “Децентрализация”: Ракитнянский район может объединиться в две терробщины
Проект “Децентрализация”: Калиновская терробщина может быть создана с разрешения Кабмина
Проект “Децентрализация”: Белая Церковь может присоединить три сельсовета
Проект “Децентрализация”: В Броварском районе может появиться Придеснянская терробщина
Проект “Децентрализация”: Потенциальная Вишневская ОТО начала процесс объединения
Проект “Децентрализация”: Германовка и Григоровка Обуховского района хотят быть центрами одной ОТО
Проект “Децентрализация”: Сельсоветы Таращанского района не хотят объединяться в терробщину
Проект “Децентрализация”: Процесс создания Чабановской терробщины стоит на месте
Проект “Децентрализация”: Скандальная Бучанская ОТО первой на Киевщине воспользовалась законом о присоединении
Проект “Децентрализация”: Потенциальная Томашовская терробщина объединит два района Киевщины
Проект “Децентрализация”: Ржищев начал присоединять села двух районов
Проект “Децентрализация”: Потенциальная Бородянская терробщина готова идти на выборы
Проект “Децентрализация”: Фастов планирует присоединить окружающие села
Проект “Децентрализация”: потенциальная Киево-Святошинская терробщина разделилась на две ОТО
Проект “Децентрализация”: КОГА утвердила Мироновскую терробщину
Проект “Децентрализация”: Заборский сельсовет не отдадут Боярке
Проект “Децентрализация”: Барышевская ОТО готовится к выборам
Проект “Децентрализация”: вялое руководство, имитация объединения и недостаточный результат
Проект “Децентрализация”: Обухов планирует присоединить один сельсовет
Проект “Децентрализация”: Березань присоединила пять сельсоветов
Проект “Децентрализация”: Богуславская ОТО не пошла на зимние выборы из-за бездействия КОГА
Проект “Децентрализация”: Ковалевскую терробщину за один день утвердили в КОГА и отправили на выборы
Проект “Децентрализация”: жители Клавдиево-Тарасово просят президента ускорить их объединение
Проект “Децентрализация”: выборы в терробщинах Киевщины под угрозой срыва
Проект “Децентрализация”: 4 сельсовета Иванковского района тормозят создание терробщины
Проект “Децентрализация”: в Бузовском сельсовете скандал из-за присоединения к Ирпеню
Проект “Децентрализация”: потенциальная Вишневская терробщина готовится подавать документы в КОГА
Проект “Децентрализация”: в Ирпене со скандалом пытаются присоединить два сельсовета
Проект “Децентрализация”: Полесский район отложил объединение на следующий год
Проект “Децентрализация”: еще 6 сельсоветов могли бы присоединиться к Ржищеву
Проект “Децентрализация”: терробщины Киевщины просят парламент провести объединение по закону
Проект “Децентрализация”: Киевщина оказалась в числе аутсайдеров рейтинга формирования ОТО
Проект “Децентрализация”: терробщинам Киевщины урезали дотацию на содержание школ и больниц
Проект “Децентрализация”: сельсоветы Белоцерковщины просят Киевоблсовет ускорить их присоединение к городу
Проект “Децентрализация”: Гройсмана просят разобраться с объединением территориальных общин на Згуровщине
Проект “Децентрализация”: протестующий Ворзель войдет в состав Бучанской ОТО
Проект “Децентрализация”: Киевская ОГА одобрила создание Томашовской терробщины
Проект Децентрализация: в Васильковском районе может появиться Калиновская терробщина
Проект Децентрализация: КОГА утвердила создание Глевахской ОТО
Проект Децентрализация: Созданию Макаровской ОТО угрожает новоявленная Комаровская община
Проект Децентрализация: Ташанская терробщина готова идти на выборы
Проект Децентрализация: Гребенковская терробщина поборется за положительное заключение КОГА
Проект Децентрализация: Гатное и Вита-Почтовая хотят спастись от столицы совместным объединением
Проект Децентрализация: Гостомель борется с Ирпенем за создание отдельной общины
Проект “Децентрализация”: администрация Терещука выдала общинам Киевщины еще два позитивных вывода
Проект “Децентрализация”: Калиновская община Броварского района может объединить четыре сельсовета
Проект “Децентрализация”: Сельсоветы Фастовского района надеются успеть добровольно объединиться в Кожанскую ОТО
Проект “Децентрализация”: теробщины Киевщины жалуются на нехватку инфраструктурной субвенции
Проект “Децентрализация”: судебное дело о присоединении Заборья к Боярке рассмотрят заново
Проект “Децентрализация”: смена власти в Копылове заблокировала создание Березовской терробщины
Проект “Децентрализация”: села Бориспольщины хотят спастись от города созданием Золочевской общины
Проект “Децентрализация”: КОГА утвердила создание Обуховской терробщины
Проект “Децентрализация”: Гоголевская община продолжит объединение после утверждения перспективного плана
Проект “Децентрализация”: процесс утверждения Вишневской общины может затянуться до конца года
Проект “Децентрализация”: Козинскую общину Обуховского района могут исключить из перспективного плана
Проект “Децентрализация”: в Бородянском районе суды тормозят объединение общин
Проект “Децентрализация”: Островская община просит президента Зеленского разобраться с решениями КОГА
Проект “Децентрализация”: села потенциальной Боровской ОТО может переманить новоявленная Мотовиловская община
Проект “Децентрализация”: миллионные долги могут оставить жителей Калитянской ОТО без воды и света
Проект “Децентрализация”: Таращанский район может разделиться на две общины
Проект “Децентрализация”: теробщины Киевщины недополучают налоги за землю
Проект “Децентрализация”: бюджеты четырех теробщин Киевщины оказались под угрозой
Проект “Децентрализация”: Киевщину могут поделить на шесть районов
Проект “Децентрализация”: пять теробщин Киевщины хотят расшириться за счет окрестных сел
Проект “Децентрализация”: села на Васильковщине, рассорившиеся из-за реформы, могут объединить насильно
Проект “Децентрализация”: Киевская ОГА дала сельсоветам последний шанс добровольно присоединиться к ОТО
Проект “Децентрализация”: Бориспольщина и Белая Церковь не определились с центрами развития теробщин
Проект “Децентрализация”: общины Киево-Святошинского района требуют от КОГА пересмотреть состав и количество местных общин
Проект “Децентрализация”: Киевоблсовет просит ВРУ и Кабмин разобраться с проблемными селами Киевщины
Проект “Децентрализация”: вокруг потенциальной Боярской теробщины разгорелся новый скандал
Проект “Децентрализация”: КОГА может вынести негативный вердикт потенциальной Пристоличной ОТО
Проект “Децентрализация”: села Киево-Святошинского района спешно взялись за объединение
Проект “Децентрализация”: Бориспольщину разделят на шесть теробщин
Проект “Децентрализация”: потенциальная Березовская ОТО под угрозой срыва
Проект “Децентрализация”: судьбу потенциальной Феодосиевской общины решит Кабмин
Проект “Децентрализация”: Мироновская ОТО расширила границы за счет трех сельсоветов
Проект “Децентрализация”: Богуславская ОТО просит Кабмин откорректировать перспективный план
Проект “Децентрализация”: Обуховская ОТО поборется за окружающие села с потенциальной Козинской общиной
Проєкт “Децентралізація”: Петропавлівська і Софіївська Борщагівки проти об'єднання з Вишневим та столицею
Проєкт “Децентралізація”: села Переяслав-Хмельницького району відстоюють потенційну Гайшинську громаду
Проєкт “Децентралізація”: найгучніші провали й успіхи Київщини у 2019 році
Проєкт “Децентралізація”: Київщина увійшла в ТОП-5 областей-аутсайдерів за рейтингом формування спроможних громад
Проєкт “Децентралізація”: на Київщині стартувало примусове об’єднання громад
Проєкт “Децентралізація”: сільради Київщини знову відмовляються об’єднуватися із містянами в одну громаду
Проєкт “Децентралізація”: села Миронівського та Кагарлицького районів готові протестувати проти Ржищівської ОТГ
Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини вимагають від уряду обіцяного ПДФО
Проєкт “Децентралізація”: зміни в Конституцію та права громад
Проєкт “Децентралізація”: десятки громад на Київщині запізнились втрапити в перспективний план
Проєкт “Децентралізація”: Київщина виступила за ліквідацію районних рад
Проєкт “Децентралізація”: села Києво-Святошинського району погрожують перекривати дороги у разі насильницького об'єднання
Проєкт “Децентралізація”: одиниці тергромад Київщини потрапили в рейтинг потужних ОТГ України
Проєкт “Децентралізація”: секвестр бюджету залишить ОТГ без засобів для існування та боротьби з епідемією
Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини озброюються засобами захисту та ведуть профілактичну боротьбу з коронавірусом
Проєкт “Децентралізація”: Ірпінь та Бородянка поборються за звання райцентру субрегіонального рівня
Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини нажахані перспективою укрупнення та централізації повноважень
Проєкт “Децентралізація”: громади Фастівського району виступили проти примусового об’єднання
Проєкт “Децентралізація”: Обухівська громада планує розширюватися за рахунок суміжних сіл
Проєкт “Децентралізація”: Кабмін схвалив ще 45 ОТГ Київщини
Проєкт “Децентралізація”: Вишгород зазіхнув на звання центру Приірпіння
Проєкт “Децентралізація”: Кабмін змінив конфігурації п’яти громад Києво-Святошинського району
Проєкт “Децентралізація”: Урядовий проєкт укрупнення районів обурив Київщину (опитування)
Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини позбавлять фінансової залежності від районних рад
Проєкт “Децентралізація”: громадам Київщини дозволили змінювати цільове призначення землі та затверджувати містобудівну документацію
Проєкт “Децентралізація”: села Київщини боронитимуть право на добровільне об’єднання в суді
Проєкт “Децентралізація”: Мінгромад обіцяє ОТГ поповнення бюджетів за рахунок ПДФО
Проєкт “Децентралізація”: асоціаціям Київщини не вдалось відстояти “мажоритарку” для сіл
Проєкт “Децентралізація”: На Київщині через недобровільність об’єднання знову судяться Боярка і Забір’я
Проєкт “Децентралізація”: Миронівська ОТГ планує заробляти на природі та інвестиціях
Проєкт “Децентралізація”: Студениківська ОТГ збагатиться за рахунок банку землі та “Ниви Переяславщини”
Проєкт “Децентралізація”: Фурсівській ОТГ не вистачає коштів на розвиток громади
Проєкт “Децентралізація”: Бородянська ОТГ розвиватиметься за рахунок донорів
Проєкт “Децентралізація”: Ржищівська ОТГ для одержання прибутків задіє водний та освітньо-туристичний потенціал
Проєкт “Децентралізація”: Баришівка мітить у п'ятірку найбагатших громад Київщини
Проєкт “Децентралізація”: Пісківська ОТГ хоче стати популярним курортом Київщини
Проєкт “Децентралізація”: Обухівська ОТГ спрямує на свій розвиток понад півмільярда гривень до 2030 року
Проєкт “Децентралізація”: Бучанська ОТГ направить мільйони на розбудову комфортної інфраструктури
Проєкт “Децентралізація”: Великодимерська ОТГ проведе інвентаризацію землі
Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини взялися ділити ОТГ на округи та обирати старост
Проєкт “Децентралізація”: Узинська ОТГ шукає 65 млн гривень на будівництво очисних споруд
Проєкт “Децентралізація”: держава переклала на старост владні компетенції сільських голів
Проєкт “Децентралізація”: обіцяні громадам землі за межами населених пунктів пустили з молотка
Проєкт “Децентралізація”: у тергромад Київщини бракує коштів на якісні адмінпослуги
Проєкт “Децентралізація”: на зміну дільничним у об'єднаних громадах прийдуть поліцейські офіцери
Проєкт “Децентралізація”: найгучніші провали й успіхи Київщини у 2020 році
Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини не можуть отримати від районів комунальне майно
Проєкт “Децентралізація”: статус і повноваження старост у громаді залежатимуть від Верховної Ради
Проєкт “Децентралізація”: у 2021 році Тетіївська громада збагатиться за рахунок гранту в 26 млн гривень
Проєкт “Децентралізація”: на Київщині почали ліквідовувати райони, перший на черзі – Згурівський
Проєкт “Децентралізація”: ліквідована Іванківська райрада залишила громаді-спадкоємцю мільйонні борги
Проєкт “Децентралізація”: голови громад мають право накладати вето лише на прийняті рішення ради
Проєкт “Децентралізація”: ліквідації Баришівського району заважають комунальні борги
Проєкт “Децентралізація”: Миронівську райраду ліквідують із боргами по зарплаті
Проєкт “Децентралізація”: депутати ВРУ взялися за урбанізацію міст
Проєкт “Децентралізація”: Київщина втрачає першість у рейтингу заможності громад
Проєкт “Децентралізація”: майно та активи Бородянського району розділили між шістьма громадами
Проєкт “Децентралізація”: Обухівський район віддасть Букринський плацдарм на утримання області
Проєкт “Децентралізація”: пандемія та безгрошів’я блокують розвиток культпослуг на Київщині
Проєкт “Децентралізація”: Держгеокадастру дозволили і далі розпоряджатися землями Київщини
Проєкт “Децентралізація”: Славутич збільшить бюджет за рахунок бізнес-парку та інвестицій
Проєкт “Децентралізація”: Васильківський район ліквідують упродовж місяця
Проєкт “Децентралізація”: уряд взявся за діджиталізацію тергромад
Проєкт “Децентралізація”: Київщина позмагається за гранти для розвитку громад
Проєкт “Децентралізація”: дві селищні громади Київщини заявили про бажання стати містом
Проєкт “Децентралізація”: на утримання громад хочуть передати приватизовані гуртожитки та бомбосховища
Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини формують партнерські об’єднання для збільшення ресурсів
Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини планують оптимізацію освітніх закладів
Проєкт “Децентралізація”: громади та асоціації Київщини виступають за збільшення ПДФО
Проєкт “Децентралізація”: громади можуть втратити мільйони разом з акцизом на тютюн
Проєкт “Децентралізація”: новоствореним райрадам Київщини бракує коштів на існування
Фото: колаж KVКиевVласть
Нарешті українці стають повноправними господарями своїх земельних ділянок. На цю історичну подію Україна чекала 20 років, залишаючись серед небагатьох країн, де діяв мораторій на відчуження земель сільськогосподарського призначення. Так, наразі залишилося лише 5 держав з такими обмеженнями: Венесуела, Куба, Китайська народна демократична республіка, Республіка Конго (не плутати із Демократичною республікою Конго) та Таджикистан.Про це KV стало відомо з повідомлення пресслужби Київської облдержадміністрації (КОДА). Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Саме відкриття ринку стало кульмінаційним моментом земельної реформи. Але що ж вона дає українському народу — зокрема громадам, фермерам та простим селянам?
Головні зміни земельної реформи
Земельна реформа, окрім, власне, відкриття ринку, принесла з собою чимало інших нововведень та змін. Більшість із них стосується децентралізації, дерегуляції та діджиталізації землеустрою. Розглянемо найважливіші з них:
Відтепер власність на переважну більшість земель держави за межами населених пунктів перейшла до громад. Тобто усі доходи від користування земельними ділянками на території громад надходитимуть до місцевих бюджетів.
У землевласників з’явилася можливість продавати власні ділянки. Крім того, вони зможуть брати кредити під заставу земельної ділянки.
При цьому до 2024 року купити земельні ділянки можуть виключно громадяни України. Із 2024 року юридичні особи вийдуть на ринок, але для всіх учасників діятиме обмеження — до 10 тис. га “в одні руки”. Іноземці зможуть купувати землі, тільки якщо за це проголосують українці на народному референдумі.
Орендарі земельних ділянок мають переважне право на їх купівлю.
Продаж сільськогосподарських земель державної та комунальної власності заборонений.
Проведення земельних торгів переходить в електронний формат, завдяки чому вдається впровадити прозорі правила та забезпечити укладення договорів на найкращих для власника земельної ділянки умовах.
Більшість процедур, пов’язаних із реалізацією прав на земельні ділянки, можна здійснити онлайн. До того ж список послуг, які можна отримати через інтернет, розширюється мало не кожен день.
Уся інформація із землеустрою стає відкритою та прозорою. Навіть школяр може у разі необхідності переглянути відомості про ту чи іншу ділянку.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм
Подписаться
Що дає реформа громадам
Завдяки земельній реформі громади позбавляються залежності від дотацій з держбюджету. До 1 липня 2021 року, за різними підрахунками, добробут та розвиток громад на 60-80% залежав саме від того, скільки коштів виділить держава.
Відтепер громади отримують надходження, зокрема, від оподаткування земель усіх категорій та форм власності, кошти від оренди державних та комунальних земель тощо. Експерти прогнозують, що завдяки ефективному управлінню земельними ресурсами, надходження до бюджетів громад можуть становити до 12 млрд грн. Це дозволить підняти рівень добробуту у регіонах, покращити інфраструктуру та збільшити статки жителів.
Що дає реформа землевласникам
Звичайно, найбільше переваг відчують власники земельних ділянок. Відтепер у них з’являється додатковий капітал. Точніше, вони нарешті матимуть змогу користуватися скарбом, який роками був для них мало не тягарем.
По-перше, експерти передбачають зростання розміру орендної плати. В умовах конкуренції, фермери будуть пропонувати вищу орендну плату, щоб і надалі обробляти ділянку, де розбудований їх бізнес.
По-друге, землевласники зможуть об’єднувати свої ділянки із суміжними, у такий спосіб перетворюючи свої володіння на ще більш привабливий об’єкт для бізнесу.
По-третє, у землевласників буде можливість взяти кредит під заставу земельної ділянки.
Нарешті, землевласники зможуть продати свої ділянки. З цим, правда, експерти радять почекати 1-2 роки — до моменту, коли сформуються вищі ринкові ціни. За підрахунками, 1 га сільгоспземлі коштуватиме кілька тисяч доларів. Вартість залежить від розташування ділянки, її близькості до інфраструктури, властивостей та якостей ґрунту тощо.
Що дає земельна реформа фермерам
Чимало переваг отримають і фермери. У першу чергу, це механізм реалізації переважного права на придбання ділянки, яку вони орендують – раніше переважне право залишалося порожньою декларацією. Якщо орендодавець вирішить після відкриття ринку продати ділянку, він спочатку зобов’язаний запропонувати таку можливість орендарю. В обхід орендаря жодна угода не відбудеться.
При цьому, щоб у разі потреби придбати ділянку державної власності, фермерам, які користуються такими ділянками на праві постійного користування або праві довічного успадковуваного володіння земельними ділянками чи переоформили ці права на право оренди, надані пільгові умови їх викупу з можливістю розстрочки до 10 років.
Крім того, земельна реформа передбачає створення Фонду часткового гарантування кредитів в сільському господарстві. Відтак кредит зможуть отримати навіть малі фермери, які оброблять землю до 500 га, та які не мають кредитної історії.
Тож, земельна реформа — це очевидні зміни на краще для усіх. Ці зміни гарантують українцям конституційне право розпоряджатися своїм майном, сприяють покращенню економічної ситуації, розвитку та добробуту українських сіл, стабільності функціонування сільського господарства в Україні.
Читайте: Як підготуватися до продажу паю: інструкція для землевласників
Фото: пресслужба КОДА
КиевVласть
Українці отримали законну можливість розпоряджатися власними земельними ділянками сільськогосподарського призначення. Скасування мораторію на обіг земель означає, що громадяни зможуть купувати, міняти, об’єднувати земельні ділянки та отримувати під них кредити. А головне, землевласники, які роками бідували, попри те, що мали гектари плідної української землі, нарешті зможуть розпоряджатися власним майном з вигодою для себе та своєї родини. Розповідаємо, як підготуватися володарям землі до відкриття ринку.
Про це KV стало відомо з повідомлення пресслужби Київської облдержадміністрації (КОДА).
Крок 1. Перевірити правильність кадастрового номера
Земельна реформа передбачає прискорення інвентаризації земель та присвоєння кадастрових номерів земельним ділянкам. Адже наявність та правильність кадастрового номера та інших відомостей про земельну ділянку у Державному земельному кадастрі є обов’язковою передумовою для того, щоб стати повноправним учасником ринку земель.
Якщо ви маєте державний акт, то кадастровий номер має бути в ньому вказаний. Щоб перевірити його правильність, необхідно відвідати сайт Держгеокадастру, вибрати розділ “Публічна кадастрова карта” та ввести в полі пошуку кадастровий номер. Відомості про ділянку з’являться на екрані, або ж сервіс повідомить, що інформація відсутня. Якщо відомостей не знайдено, необхідно звернутись до сертифікованої землевпорядної організації. Це особливо актуально для власників паїв, які отримали державні акти до 2004 року, до впровадження Державного земельного кадастру.
Крок 2. Визначити, чи є покупці першої черги
З 1 липня першочергове право на викуп орендованих земель мають власники ліцензій на добування корисних копалин. За ними у другій черзі – орендарі. Навіть після продажу договір оренди не втрачає юридичної сили, до того ж орендодавець в першу чергу має запропонувати купити ділянку саме орендарю або особі, якій орендар передав своє переважне право на викуп землі.
Переважне право на викуп землі також є у громадян із правом постійного користування земельною ділянкою, правом довічного успадкованого володіння земельними ділянками державної й комунальної власності, а також у тих, хто переоформив це право як оренду.
Крок 3. Зрозуміти, як формується ціна
Згідно з законом із 1 липня і до 1 січня 2030 року ціна земельної ділянки сільськогосподарського призначення має бути не меншою її нормативної грошової оцінки. Така норма впроваджена, щоб убезпечити селян від скуповування їх земель за безцінь. Наразі середня НГО по України становить близько 1000$
Утім є ще один фактор, який впливає на формування ціни — це експертна грошова оцінка, тобто ринкова ціна. Вона змінюватиметься від регіону до регіону, буде більшою за ділянки довкола великих міст, ніж за землі у сільській глибинці. Оцінка залежить також від знаходження ділянки, її якості та інших факторів. На формування ринкових цін, за прогнозами експертів, піде 1-2 роки.
Щоб оформити розрахунки за земельні ділянки, необхідно отримати витяг про НГО. Наразі замовити витяг можна онлайн. Для цього потрібно зайти на Публічну кадастрову карту, ввести кадастровий номер своєї ділянки та обрати замовлення витягу у вікні інформації про земельну ділянку. Щоб отримати витяг, потрібно зареєструватися через електронну адресу, або ж мати електронний цифровий підпис.
Крок 4. Зібрати необхідні документи
Перед тим, як розпочати процес продажу, зберіть такі документи:
документи, що підтверджують право власності на земельну ділянку;
витяг із Державного земельного кадастру;
витяг з Державного реєстру прав;
витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку, у разі продажу земельних ділянок сільськогосподарського призначення, виділених в натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв);
паспорти та реєстраційні номери облікової картки платника податків сторін договору;
звіт про експертну грошову оцінку земельної ділянки;
якщо договір укладатиметься за довіреністю, необхідно надати таку довіреність, паспорт та ІПН;
згода чоловіка/дружини на укладення договору, свідоцтво про шлюб або свідоцтво про розірвання шлюбу.
Крок 5. Обрати нотаріуса
Звичайно, дешевше зробити все самостійно, але простіше і вигідніше це-таки зробити з нотаріусом. Професіонал врегульовує різні формальності, перевіряє правильність документів, допомагає у разі, якщо відсутні необхідні реєстрації тощо.
На цьому етапі важливо не натрапити на так званого чорного нотаріуса. Такий “спеціаліст” обіцяє все зробити швидко та “під ключ”, але надалі вам доведеться мати справу з багатьма неприємними несподіванками.
Чи варто поспішати з продажем ділянки?
Щодо того, як швидко селяни продаватимуть свої ділянки, експерти в думках розходяться. Спочатку спеціалісти прогнозували, що із відкриттям ринку сільськогосподарських земель попит перевищуватиме пропозицію. Павло Кулинич, експерт із правових питань, доктор юридичних наук, навпаки, вважає, що після 1 липня землевласники не поспішатимуть із продажем:
“Моє передбачення, що на початку буде дуже невелика кількість продажів сільгоспземель. Крім того, особисто я рекомендую усім землевласниками за можливості не продавати свої ділянки одразу, а дочекатися встановлення досить високих ринкових цін. Адже згодом вони будуть вищими ніж те, що пропонуватимуть покупці на початку. Відповідно, зросте і середня орендна плата, тож здавати в оренду ділянки буде вигідніше”.
Читайте: Що робити фермерам після відкриття ринку землі: можливості та нововведення
Фото: КОДА КиевVласть
Нарешті українці стають повноправними господарями своїх земельних ділянок. На цю історичну подію Україна чекала 20 років, залишаючись серед небагатьох країн, де діяв мораторій на відчуження земель сільськогосподарського призначення. Так, наразі залишилося лише 5 держав з такими обмеженнями: Венесуела, Куба, Китайська народна демократична республіка, Республіка Конго (не плутати із Демократичною республікою Конго) та Таджикистан. Саме відкриття ринку стало кульмінаційним моментом земельної реформи. Але що ж вона дає українському народу — зокрема громадам, фермерам та простим селянам?
Про це KV стало відомо з повідомлення пресслужби Київської облдержадміністрації (КОДА).Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Головні зміни земельної реформи
Земельна реформа, окрім, власне, відкриття ринку, принесла з собою чимало інших нововведень та змін. Більшість із них стосується децентралізації, дерегуляції та діджиталізації землеустрою. Розглянемо найважливіші з них:
Відтепер власність на переважну більшість земель держави за межами населених пунктів перейшла до громад. Тобто усі доходи від користування земельними ділянками на території громад надходитимуть до місцевих бюджетів.
У землевласників з’явилася можливість продавати власні ділянки. Крім того, вони зможуть брати кредити під заставу земельної ділянки.
При цьому до 2024 року купити земельні ділянки можуть виключно громадяни України. Із 2024 року юридичні особи вийдуть на ринок, але для всіх учасників діятиме обмеження — до 10 тис. га “в одні руки”. Іноземці зможуть купувати землі, тільки якщо за це проголосують українці на народному референдумі.
Орендарі земельних ділянок мають переважне право на їх купівлю.
Продаж сільськогосподарських земель державної та комунальної власності заборонений.
Проведення земельних торгів переходить в електронний формат, завдяки чому вдається впровадити прозорі правила та забезпечити укладення договорів на найкращих для власника земельної ділянки умовах.
Більшість процедур, пов’язаних із реалізацією прав на земельні ділянки, можна здійснити онлайн. До того ж список послуг, які можна отримати через інтернет, розширюється мало не кожен день.
Уся інформація із землеустрою стає відкритою та прозорою. Навіть школяр може у разі необхідності переглянути відомості про ту чи іншу ділянку.
Що дає реформа громадам
Завдяки земельній реформі громади позбавляються залежності від дотацій з держбюджету. До 1 липня 2021 року, за різними підрахунками, добробут та розвиток громад на 60-80% залежав саме від того, скільки коштів виділить держава.
Відтепер громади отримують надходження, зокрема, від оподаткування земель усіх категорій та форм власності, кошти від оренди державних та комунальних земель тощо. Експерти прогнозують, що завдяки ефективному управлінню земельними ресурсами, надходження до бюджетів громад можуть становити до 12 млрд грн. Це дозволить підняти рівень добробуту у регіонах, покращити інфраструктуру та збільшити статки жителів.
Що дає реформа землевласникам
Звичайно, найбільше переваг відчують власники земельних ділянок. Відтепер у них з’являється додатковий капітал. Точніше, вони нарешті матимуть змогу користуватися скарбом, який роками був для них мало не тягарем.
По-перше, експерти передбачають зростання розміру орендної плати. В умовах конкуренції, фермери будуть пропонувати вищу орендну плату, щоб і надалі обробляти ділянку, де розбудований їх бізнес.
По-друге, землевласники зможуть об’єднувати свої ділянки із суміжними, у такий спосіб перетворюючи свої володіння на ще більш привабливий об’єкт для бізнесу.
По-третє, у землевласників буде можливість взяти кредит під заставу земельної ділянки.
Нарешті, землевласники зможуть продати свої ділянки. З цим, правда, експерти радять почекати 1-2 роки — до моменту, коли сформуються вищі ринкові ціни. За підрахунками, 1 га сільгоспземлі коштуватиме кілька тисяч доларів. Вартість залежить від розташування ділянки, її близькості до інфраструктури, властивостей та якостей ґрунту тощо.
Що дає земельна реформа фермерам
Чимало переваг отримають і фермери. У першу чергу, це механізм реалізації переважного права на придбання ділянки, яку вони орендують – раніше переважне право залишалося порожньою декларацією. Якщо орендодавець вирішить після відкриття ринку продати ділянку, він спочатку зобов’язаний запропонувати таку можливість орендарю. В обхід орендаря жодна угода не відбудеться.
При цьому, щоб у разі потреби придбати ділянку державної власності, фермерам, які користуються такими ділянками на праві постійного користування або праві довічного успадковуваного володіння земельними ділянками чи переоформили ці права на право оренди, надані пільгові умови їх викупу з можливістю розстрочки до 10 років.
Крім того, земельна реформа передбачає створення Фонду часткового гарантування кредитів в сільському господарстві. Відтак кредит зможуть отримати навіть малі фермери, які оброблять землю до 500 га, та які не мають кредитної історії.
Тож, земельна реформа — це очевидні зміни на краще для усіх. Ці зміни гарантують українцям конституційне право розпоряджатися своїм майном, сприяють покращенню економічної ситуації, розвитку та добробуту українських сіл, стабільності функціонування сільського господарства в Україні.
Читайте: Завдяки “Великому будівництву” в одному з сіл Київщини відкриють дитячий садок
Фото: КОДА КиевVласть
За І півріччя 2021 року платниками податків до бюджету столиці перераховано понад 18 мільярдів гривень. Це на 4 мільярди 50 мільйонів гривень, або на 28 % більше ніж за І півріччя минулого року.
Про це KV стало відомо із повідомлення пресслужби Головного управління ДПС у м. Києві. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
“За І півріччя поточного року платники податків столиці до бюджету м. Києва сплатили 18 мільярдів 457 мільйонів гривень податків, зборів та обов’язкових платежів. Це на 4 мільярди 50 мільйонів гривень, або на 28 % більше ніж за І півріччя минулого року”, – розповіла начальник столичної податкової Злата Лагутіна (на фото).
Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм
Подписаться
Збільшення надходжень до місцевого бюджету у січні – червні 2021 року відбулося за такими основними податками:
- податок на доходи фізичних осіб – 9 мільярдів 371 мільйон гривень, що більше на 31 % або на 2 мільярди 223 мільйони гривень ніж за січень – червень 2020 року;
- єдиний податок – 4 мільярди 611 мільйонів гривень, що більше на 23 % або на 846 мільйонів гривень у порівнянні з аналогічним періодом 2020 року;
- земельний податок та орендна плата – 2 мільярди 242 мільйони гривень, що більше на 35 % або на 581 мільйон гривень ніж за січень – червень 2020 року;
- податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки – 794 мільйони гривень, що більше в 1,6 разів або на 298 мільйонів гривень у порівнянні з аналогічним періодом минулого року;
- акцизний податок з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів – 396 мільйонів гривень, що більше в 1,9 разів або на
184 мільйони гривень, ніж у січні – червні 2020 року.
Також, за січень – червень поточного року перераховано 26 мільярдів 458 мільйонів гривень єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, що на 22 % або на 4 мільярди 755 мільйонів гривень більше, ніж у минулому році.
Читайте: Злата Лагутіна: до податкової служби Києва подано майже 8000 декларацій, в яких задекларовано близько 8,7 млрд гривень отриманих доходів
Фото: прес-служба ГУ ДПС в м. КиєвіКиевVласть
Депутати Київоблради планують виділити понад 4 млн гривень упродовж 2021-2023 років на теоретичний і практичний вишкіл резервістів. Кошти потрібні на перевезення бійців тероборони та організацію харчування під час навчань, забезпечення навчально-матеріальними засобами та популяризацію тероборони.
Як стало відомо KV, 10 червня депутати Київоблради затвердили Програму організації територіальної оборони у Київській області на 2021-2023 роки.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Розпорядником бюджетних коштів та відповідальним виконавцем визначено департамент цивільного захисту, оборони та взаємодії з правоохоронними органами Київської ОДА. Контроль за виконанням цього рішення покладено на постійну комісію з питань регламенту, депутатської діяльності, законності, правопорядку, взаємодії з правоохоронними органами та запобігання корупції і голову Київоблради.
Як розповів у коментарі KV голова цієї комісії, депутат КОР (фракція “Європейська Солідарність”) та екскерівник Переяславської міськради Тарас Костін, територіальна оборона, враховуючи ситуацію, в якій перебуває сьогодні країна, вкрай важлива. І у зв’язку з відсутністю відповідного закону України про територіальну оборону і була створена програма для проведення військових навчань. На ці заходи цьогоріч було виділено до 1,3 млн гривень і поступово, як тільки буде змінюватися законодавство, вони будуть дофінансовуватися далі.
"Це не нова програма, вона з 2014 року була реанімована і з кожним роком все краще фінансувалася. До цієї програми додали нові напрямки. Зокрема, будуть проводитися навчання для загонів територіальної оборони. Такі навчання проводилися раніше на базі Дівичківського полігону, де було створено спеціальне наметове містечко. Приїздили бійці тероборони з усієї області, навчались чи відновлювали навички бойової підготовки, стрільби, фізичної та тактичної підготовки. Такі військові збори планують провести вже цього літа", – говорить Тарас Костін.
За його словами, подібними заходами мають опікуватися і територіальні громади. Обласна ж влада створює загальні правила та положення.
"У кожній громаді має бути відповідне фінансування. Закуповуватися обладнання, палатки, спецодяг та взуття єдиного зразка тощо. Я вважаю, що це завдання всіх громад на місцях. Можливо, має бути закуплена якась техніка чи автобуси для організації швидких зборів. Звичайно, є негативна тенденція серед населення щодо сприйняття військової служби, є випадки переховування, зараз навіть передбачена кримінальна відповідальність за ухилення від служіння в армії. Щодо територіальної оборони, то тут ситуація більш стабільна. Наприклад, у Переяславі це відбувається на гідному рівні, подібні збори проводяться раз на півроку, є відповідальні за їхню організацію. Яка загальна ситуація в області можна буде говорити після проведення зборів у таборі та навчання", – додав він.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм
Подписаться
Цілі та проблеми
Необхідність Програми окреслили тим, що у зв’язку з внутрішньою політичною ситуацією на Сході країни виникла потреба у вжитті додаткових заходів охорони важливих (стратегічних) об’єктів і комунікацій регіону. Так, для цього у 2018 році на базі військових комісаріатів були сформовані управління окремої бригади та окремий батальйон тероборони (21 військовослужбовець). З введенням режиму воєнного стану або оголошенням часткової (загальної) мобілізації із них формується окрема бригада тероборони в складі шести окремих батальйонів із 3500 військовослужбовців за рахунок резервістів та військовозобов’язаних оперативного резерву другої черги, завданням якої буде територіальна оборона Київщини.
Тож щороку проводяться навчання для підвищення військової підготовки. Так, на території області вже двічі проводилися восьмиденні тактичні навчання, на які у 2019 році залучалися 160 чоловік, у 2020 році – 205 осіб. Коштів же на проведення зборів з Міноборони не надходило, за винятком грошових виплат військовозобов’язаним та резервістам за період перебування на зборах, продуктів в сухому вигляді для приготування їжі, трьох одиниць вантажних автомобілів для перевезення особового складу стрілецької роти під час практичних дій.
Питання же щодо розміщення та забезпечення необхідним особового складу вирішувалися виключно за рахунок благодійної допомоги. А вже у вересні 2021 року заплановано проведення зборів усіх батальйонів з залученням стрілецьких рот – всього близько 900 осіб. У 2022-2023 роках – за участі 1200 осіб.
У пріоритеті - створити належні умови для бойового вишкілу підрозділів тероборони, забезпечити навчальний процес необхідним матеріально-технічним обладнанням та засобами. Крім того, Програма має допомогти посилити охорону та захист ділянки державного українсько-білоруського кордону в межах області, підготувати бійців до охорони та оборони важливих об’єктів, до боротьби з диверсійно-розвідувальними силами, посилити безпеку громадян тощо.
Кошторис
Програма розрахована на 2021-2023 і її ресурсне забезпечення депутати затвердили у розмірі понад 4,4 млн гривень. Із них цього року на заходи планують витратити понад 1,2 млн гривень, наступні два роки – ще по 1,6 млн гривень.
Так, в Програмі були визначені чотири пріоритетні напрямки діяльності. По-перше, це навчання особового складу підрозділів тероборони щодо виконання завдань оборони державного кордону, захисту органів державної влади, оборони важливих об’єктів і комунікацій.
Цей напрям передбачає декілька заходів, зокрема, теоретичні і практичні заняття, що потребуватиме перевезення підроздлів та їхнього харчування у пунктах дислокації. Так, цьогоріч на транспорт витратять 164,7 тис. гривень, а харчування – 560 тис. гривень, наступні два роки перевезення мають обійтися вже в 198,2 тис. гривень, а польова кухня – в 840 тис. гривень.
На забезпечення підрозділів засобами першої необхідності планують витрачати щороку трохи більше 200 тис. гривень, а на удосконалення навчально-матеріальної бази перший рік – 181,5 тис. гривень, наступні – трохи більше 250 тис. гривень. На канцелярію витратять загалом до 30 тис. гривень.
Не потребує вкладення коштів напрям підготовчих заходів надання меддопомоги підрозділам тероборони під час виконання завдань в умовах надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру та в особливий період. Загалом тут мають відпрацювати проведення узгоджених лікувально-евакуаційних заходів на догоспітальному етапі, екстреної меддопомоги під час навчань, підготувати медзаклади до прийому постраждалих і укомплектувати підрозділи санітарними інструкторами.
Не витрачатимуть кошти і на організацію та проведення з суб’єктами тероборони спільних занять та навчань з питань взаємодії, на організацію взаємодії між РДА, тергромадами та волонтерськими організаціями для проведення роз’яснювальної роботи та запобігання проявів паніки серед населення, а також на перевірку стану готовності протирадіаційних укриттів та сховищ до використання.
У межах 35 тис. гривень щороку спрямовуватимуть на проведення Дня територіальної оборони України на обласному рівні. Крім цього, популяризуватимуть участь громадян у теробороні за допомогою листівок та плакатів. На виготовлення поліграфічної продукції мають намір виділяти щороку від 40 до 41 тис. гривень.
За словами депутата КОР (Європейська Солідарність, голови постійної комісії з питань бюджету та фінансів Руслана Кузьменко, проблем із фінансуванням цих заходів виникнути не має, адже кошти на Програму були передбачені. Тим паче, що на цей рік виділена досить невелика сума.
"Подібні заходи передбачені в усіх областях. І як депутат вважаю, що це ще не значні кошти, які б мали витрачатися. Треба бути готовими до будь-яких подій, що відбуваються в країні. Більше того, деякі депутати хочуть пройти цей курс молодого бійця. Наприклад, фракція "Європейська Солідарність" планує визватися для проходження відповідної підготовки, і таким чином, особисто проінспектувати виконання Програми. Об’єм фінансування достатній, кошти є. Ми розуміємо наскільки ці заходи потрібні і наскільки ця програма важлива для Київщини, тож надалі над цією програмою, звичайно, треба працювати", – розповів Руслан Кузьменко.
За словами депутата, організація територіальної оборони сьогодні досить актуальна проблема і Київська область має зробити свій вклад в її вирішення.
"Київська область бере активну участь у всіх процесах пов'язаних з антитерористичною операцією, виділялися цілі ешелони гуманітарної допомоги. Ми підтримуємо бійців, їхні сім’ї. Тож вважаю, що територіальну оборону ми також маємо формувати, щоб цивільні мешканці регіону загалом розуміли ситуацію, мали необхідний бойовий досвід, щоб правильно реагувати та допомагати військовим. Адже наразі саме завдяки хлопцям на передовій кожний відчуває себе в безпеці. Програма направлення на те, щоб мати підготовлений резерв у випадку загострення ситуації. Маю друзів, які були на війні і розумію, що повертаються звідти з психологічним надривом і це велика кропітка робота, яку наша держава буде ще довго над цим працювати. Тому маємо якийсь процент бюджету виділяти на такі заходи, адже це – оборона держави. І з цим не можна гратися і зневажати. Тож виключно такими мотивами було продиктоване рішення бюджетної комісії і голоси депутатів щодо підтримки цієї програми", – резюмував депутат.
Нагадаємо, що Верховній раді рекомендують прийняти законопроєкти президента Володимира Зеленського № 5558 і № 5557 про збільшення чисельності Збройних сил і про основи національного опору.
Так, Президент Володимир Зеленський ініціює створення національного опору, яке включає в себе створення Сил територіальної оборони з батальйонами в кожному районі, обласному центрі та Києві. На Збройні Сили територіальної оборони загальною чисельністю 11 тис. чоловік у 2022 році пропонують витратити з держбюджету понад 2,5 млрд гривень.
Також головнокомандуючий пропонує створити на основі сільських, селищних і міських громад добровольчі формування, які, в тому числі, будуть фінансуватися з місцевих бюджетів. При цьому витрати на організацію, підготовку, підтримку та здійснення національного опору віднесені до таємних видатків держбюджету.
Читайте: Зеленский инициировал создание национального сопротивления, Сил территориальной обороны и добровольческих формирований терробщин
Як зауважили в КОДА, в Київській області вже триває робота у напрямку формування бригад та батальйонів на рівні районів. Після прийняття закону на основі територіальних громад також будуть створюватись добровільні загони.
“Територіальна оборона включатиме дві складові – військову і добровольчу. Військова – бригади територіальної оборони у кожній області, а також батальйони у кожній громаді. Добровольча – добровольчі загони у громадах. В умовах збройної агресії РФ прийняття цих законопроєктів має для безпеки нашого регіону та всієї держави надзвичайну важливість”, – зазначив голова Київської облдержадміністрації Василь Володін.
Читайте: Територіальна оборона Київщини: що передбачає президентський законопроєкт
Фото: колаж KVКиевVласть
SELECT `id`, `uri`, `meta_title`, `meta_description`, `meta_keywords`, `title`, `text`
FROM `pages`
WHERE `uri` = 'search'
LIMIT 1
0.0010
SELECT `articles`.`id`, `articles`.`title`, `articles`.`uri`, `articles`.`image`, `articles_categories`.`uri` AS `category`
FROM `articles`
LEFT JOIN `articles_categories` ON `articles`.`category_id` = `articles_categories`.`id`
WHERE `articles`.`status` = 'published'
AND `articles`.`is_deleted` =0
AND `articles`.`published` <= '2024-11-29 18:45:00'
AND `articles`.`slider_position` >0
ORDER BY `articles`.`slider_position`
0.0004
SELECT `id`
FROM `articles`
WHERE `articles`.`category_id` = 6
AND `articles`.`status` = 'published'
AND `articles`.`is_deleted` =0
AND `articles`.`published` <= '2024-11-29 18:45:00'
ORDER BY `published` DESC
LIMIT 3
0.0005
SELECT articles.id AS id, articles.title AS title, articles.uri AS uri, articles.published AS published, articles.published_date as date_only, articles.short_text AS short_text, articles.image AS image, articles_categories.uri as category, articles_categories.common_uri as common_uri
FROM `articles`
LEFT JOIN `articles_categories` ON `articles`.`category_id` = `articles_categories`.`id`
WHERE `articles`.`id` IN('145123', '144431', '144353')
ORDER BY `published` DESC
0.0003
SELECT `id`
FROM `articles`
WHERE `articles`.`category_id` = 1
AND `articles`.`status` = 'published'
AND `articles`.`is_deleted` =0
AND `articles`.`published` <= '2024-11-29 18:45:00'
ORDER BY `published` DESC
LIMIT 50
0.0005
SELECT articles.id AS id, articles.title AS title, articles.uri AS uri, articles.published AS published, articles.published_date as date_only, articles.is_bold AS is_bold, articles.is_red AS is_red, articles.is_important AS is_important, articles_categories.uri as category
FROM `articles`
LEFT JOIN `articles_categories` ON `articles`.`category_id` = `articles_categories`.`id`
WHERE `articles`.`id` IN('145275', '145273', '145272', '145270', '145265', '145269', '145268', '145271', '145267', '145266', '145264', '145261', '145263', '145262', '145260', '145256', '145257', '145259', '145258', '145254', '145255', '145253', '145252', '145251', '145249', '145250', '145247', '145246', '145245', '145244', '145238', '145241', '145236', '145243', '145240', '145242', '145239', '145237', '145234', '145235', '145233', '145224', '145232', '145231', '145230', '145229', '145228', '145227', '145226', '145220')
0.3266
SELECT `articles`.`id` AS `id`, MATCH(articles.title, articles.text) AGAINST('+"ділянки"' IN BOOLEAN MODE)AS rel
FROM `articles`
LEFT JOIN `articles_categories` ON `articles`.`category_id` = `articles_categories`.`id`
WHERE `articles`.`status` = 'published'
AND `articles`.`is_deleted` =0
AND `articles`.`published` <= '2024-11-29 18:45:00'
AND `articles`.`category_id` != 9
AND MATCH(articles.title, articles.text) AGAINST('+"ділянки"' IN BOOLEAN MODE)
ORDER BY `articles`.`published` DESC, `rel` DESC
LIMIT 950, 10
0.0023
SELECT `articles`.`id` AS `id`, `articles`.`title` AS `title`, `articles`.`uri` AS `uri`, `articles`.`published` AS `published`, `articles`.`text` AS `text`, `articles_categories`.`uri` AS `category`, `articles_categories`.`name` AS `category_name`, `articles_categories`.`common_uri` AS `common_uri`
FROM `articles`
LEFT JOIN `articles_categories` ON `articles`.`category_id` = `articles_categories`.`id`
WHERE `articles`.`id` IN('108999', '108954', '108605', '108497', '108447', '108416', '108367', '108364', '108322', '108223')
0.1783
SELECTCOUNT(*)AS `numrows`
FROM `articles`
WHERE `articles`.`status` = 'published'
AND `articles`.`is_deleted` =0
AND `articles`.`published` <= '2024-11-29 18:45:00'
AND MATCH(articles.title, articles.text) AGAINST('+"ділянки"' IN BOOLEAN MODE)
Array
(
[meta_title] => КиївВлада
[meta_description] => КиївВлада - інформаційно-аналітичний портал, присвячений проблемам влади у Києві та столичному регіоні.
)