Рашистські окупанти викрали голову села Мотижин на Київщині Ольгу Сухенко, її чоловіка та сина (всі на фото). Викрали старосту села ще 23 березня, сам населений пункт вже більше 3 тижнів під окупацією. Зараз в полоні ворогів перебуває близько 20 мотижинців. Про це КВ стало відомо із листа жителів села Мотижин, що надійшов редакційну електронку КиїВлади.  Подписывайтесь на новости “КиевVласть”   “23 березня було викрадено старосту нашого с.Мотижин що по Житомирській трасі. Село вже більше 3 тижнів знаходиться під окупацією. Орки викрали старосту села Мотижин, Київська область, Макарівського району Сухенко Ольгу Петрівну. Разом із чоловіком та сином. Викрали машину Тойота Авенсіс сірого кольору AI7077AO”, – йдеться в повідомленні родичів. Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться Інформацію про викрадення старости Сухенко із родиною, КВ також підтвердила заступниця голови Київської обласної ради Тетяна Семенова, котра була на постійному зв'язку із очільницею села.  "Хотіли забрати лише її, але чоловік наполіг, що поїде із нею. Ще за 6 години забрали сина. Окрім цього в полоні перебуває ще 20 жителів села Мотижин. Є підозра, що в селі діяв зрадник, який виказав окупантам місця перебування очільниці та активних селян", – розповіла в коментарі КВ Тетяна Семенова. "З початку воєнних дій, сім’я категорично була проти того, щоб виїжджати з села, вони зрозуміли, що людям потрібна буде допомога, допомагали ліками, продуктами. Спершу прийшло близько 10 окупантів, вони забрали автомобіль. Їхній син Олександр мені розповів, що вони не будуть нікого чіпати. Згодом, сусіди вже чули техніку біля подвір’я, очевидно забрали і Олександра. Де вони знаходяться, невідомо, зв’язку немає", — цитує родича Сухенків Суспільне. За словами дівчини Олександра Сухенка (син старости) Дар'ї Беленіциної, під час обшуків 23 березня окупанти близько години допитували родину. Її хлопця викрали цього ж дня. Родичі також розповіли, що після викрадення звернулись до Бучанської районної поліції, там написали заяву. Також про викрадення повідомили СБУ. Нагадаємо, рашисти у Славутичі відкрили вогонь у повітря та кидають світлошумові гранати у мирних жителів, які вийшли на проукраїнський мітинг. Мер міста Юрій Фомічев викрадений російськими військовими. Читайте: Комендантська година в Києві та Київській області закінчиться в понеділок, 28 березня, о 7:00 ранку Фото: Facebook Ольги Сухенко КиївВлада

Проблеми з Громадським бюджетом Києва, що довели його до майже паралічу, накопичувались не один рік. Схоже, головна провина – на першому заступнику голови КМДА Миколі Поворознику (на фото в центрі), який відверто нехтував обов`язками голови Міської робочої групи (курує роботу Громадського бюджету) та дозволив своїм підлеглим перетворювати інструмент столичної громади на інструмент виконання забаганок чиновників та політиків. Втім, є шанс виправити ситуацію та повернути Громадський бюджет на службу киянам. Про це в статті для KV розповідає член Громадської бюджетної комісії п`ятого скликання, кандидат технічних наук, доцент Юрій Тимофєєв. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  Громадський бюджет (ГБ, або бюджет участі) – це спеціальна лімітована грантова програма місцевого бюджету, за якою можуть бути профінансовані будь-які ініціативи громадськості (не дуже коректна назва – громадські проекти), які набрали при публічному голосуванні серед населення необхідну кількість голосів. Кількість голосів, необхідних для перемоги, залежить від кошторису ініціативи. В Києві діє розрахунок “1 на 1000 грн кошторису”. В інших містах, де функціонує ГБ, він може бути іншим, як і ліміт коштів за програмою, і організація процедури голосування. Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться Не факт, що за таких результатів ви станете переможцем (все залежить від рівня конкуренції в тематичній категорії, в якій ви виставили проект), однак ви точно отримаєте право на те, аби уповноважений розпорядник бюджетних коштів (РБК)  розглянув можливість профінансувати вашу ідею іншим чином. Проекти-переможці мають бути повністю реалізовані протягом бюджетного року наступного за роком, в якому здійснювалось голосування. Реалізує кожен проект не його ініціатор, а відповідний РБК (департамент, управління, керуюча кампанія тощо, що належать до відання місцевої влади). Але ініціатор проекту має право контролювати хід реалізації своєї ініціативи, його мають запрошувати на всі наради щодо проекту, оголошені тендери  і т.ін., принаймні, його зобов’язані інформувати про результати таких заходів. ГБ, який діє в різних містах і областях, організований по різному, навіть голосування організоване різним чином: десь воно виключно паперове, десь виключно електронне, десь змішане. Електронне голосування є найбільш вдосконаленою та чесною формою, оскільки майже виключає маніпуляції з голосами. Саме тому голосування в Києві виключно електронне, а пропуском до реєстрації вашого акаунту на сайті і самого голосування є ваша банківська картка (якщо банк, який її видав, відноситься до акредитованих в системі, а видача здійснювалась в одному з київських відділень зазначеної фінансової установи). Ще однією особливістю київського ГБ є те, що керують цим процесом два спеціальних органи: Міська робоча група (ИРГ) та Громадська бюджетна комісія (ГБК). Повноваження обох органів чітко прописані в Положенні про ГБ Києва. МРГ є структурним підрозділом Київської міськдержадміністрації (КМДА) та займається загальною організацією ГБ. ГБК є контрольним органом з боку громадськості, що обирається на один сезон (раніше вибори проводилися серед зареєстрованих громадських об’єднань, а в сезоні 2021-2022 рр введено персональне членство авторів минулих проектів, яке визначається за рандомним принципом) і є чимось на кшталт суду присяжних з одночасним функціоналом певного управління системою та суб’єкта нормотворчої ініціативи. Накопичені проблеми Громадського бюджету Києва ГБ в Києві функціонує шостий сезон, його ліміт зріс з 50 до 200 млн гривень. У перших сезонах особливих проблем з функціонуванням ГБ не було, хоча вже тоді розумні люди звертали увагу на те, що ГБ розвивається не по тому сценарію, для якого він призначений. Справа в тому, що ГБ – це не тільки інструмент залучення людей до покращення в місті, це ще й механізм впровадження інновацій. Але і з самого початку ГБ частково використовувався як засіб гарантованого покриття поточних витрат (частка таких ініціатив достатньо висока і зараз). Скажімо, поруч з дійсно інноваційними проектами за рахунок ГБ фінансувались ремонти та інші інфраструктурні роботи. Бо в умовах поганої роботи міських та районних служб громада вимушена хоч якось вирішувати поточні проблеми. Наприклад, утеплення шкіл. Так, в 2017 році моя команда подала та виграла проект “Теплі школи”, що був реалізований в 2018 році. Менше, ніж за 2 млн гривень було утеплено чотири школи Дніпровського району столиці (136, 137, 182 та Русанівський ліцей). Однак справжні проблеми почались десь з каденції ГБК-3, коли міська влада встала на шлях спроби обмеження реальних можливостей громади. Оскільки зманіпулювати голосами в електронній системі неможливо, маніпуляції проводилися поза межами голосування. До голосування допускалось багато чиновничих проектів, автори яких були маріонетками депутатів, політичних партій, посадових осіб тощо, а справжні громадські ініціативи блокувалися ще на старті. Часто, в тому числі за допомогою адмінресурсу, у людей прямим текстом вимагали проголосувати за той чи інший проект, або ж вольовим чином (порушуючи все, зо тільки можна порушити) з реалізації знімалися проекти, які стовідсотково потрапляли до категорії переможців, але не подобались владі. Замість того, аби зупиняти такі випадки, як вимагає Положення про ГБ Києва, і ГБК-3, і ГБК-4 мовчали та робили вигляд, що нічого не відбувається. Скарги, що подавалися на розгляд цих каденцій ГБК, розглядалися чисто формально або “випадковим чином” десь губились. До списку недоброчесних (міра покарання, що була введена з метою попередження порушень правил ГБ) часто заносилися люди, які насправді нічого не порушували, а мали власну публічну думку з розвитку ГБ. Позиція цих людей тлумачилась як “хейтерство” (цей термін не визначений у Положенні про ГБ Києва, тож його не можна застосовувати як підставу для покарання), через що таких людей заносили до списку недоброчесних, позбавляючи їх права протягом року приймати участь в ГБ взагалі. Таких людей примусово вилучали з Facebook-групи “Спільно”, яка замислювалась як майданчик для широких дискусій, отже із самого початку передбачала наявність різних думок та погляді. У підсумку “Спільно” перетворилась на закриту тусовку, де крім бруду і особистих наїздів особливо нічого не почуєш. Тут залишилися відверті хами на кшталт колишнього члена ГБК Генадія Новікова та голови Ради батьків Шевченківського району Києва Ірини Бірюк. Зазначу, що адміністрація групи адекватна, як і більшість людей, але вони не знають іншої альтернативи. Закулісся Громадського бюджету Києва За всіма цими негативними явищами стоїть насправді не так вже багато осіб. Однією з головних серед них є член МРГ і модератор “Спільно” Ольга Бернасовська. Саме вона вилучала людей зі “Спільно”, мотивуючи це нібито рішенням МРГ. Але такого рішення в природі не існує. МРГ є колегіальним  органом і всі його рішення мають прийматися в публічному  засіданні шляхом голосування. Проте МРГ не завжди демонструє публічність, а його аналогічні робочі групи в районах взагалі закриті від громадськості, що є грубим порушенням Положення про ГБ Києва. Зазначу, що ГБК усіх проводили свої засідання в прямому ефірі, їх транслювали по Youtube-каналу Київради, зберігаючи записи цих ефірів в окремій папці. По “Спільно” МРГ прийняло кілька рішень, але це були регламентуючи рішення. Чинне процесуальне законодавство не передбачає накладання санкцій взагалі. Санкція ж накладається персонально на конкретну фізичну або юридичну особу, яка має бути в рішенні чітко вказана. Ви не знайдете у відкритих джерелах рішень МРГ, де персонально вказана особа, що вилучається зі “Спільно”, та підстави для такого вилучення. Тобто таких рішень або не існує, або вони втаємничені, що є грубим положенням діючих норм. Відтак, всі дії Бернасовської в даному напрямку є винятково її позаправовою самодіяльністю, за яку вона в принципі має відповісти згідно закону. Оскільки Ольга Бернасовська працює в одному з управлінь, прямо підпорядкованих першому заступнику голови КМДА Миколі Поворознику, я не виключаю причетність останнього до всіх цих подій. Підозра посилюється ще й тим, що Микола Поворозник є формальним головою МРГ, але в жодному з публічних засідань МРГ, які я переглядав або приймав безпосередню участь, його не було.  Замість нього працював один з його заступників по групі, що саме по собі не є нормальним і викликає багато запитань. Тобто в діях Бернасовської та її прихильників (Генадій Новіков, Вікторія Оломуцька та інші) ніякої демократії немає, а в наявності відверті схематози, договорняки та свідома цензура. Це протирічить не тільки Положенню про ГБ Києва, а й ст. 28, 34, 64, 68 Конституції, Загальній декларації прав людини (ст.1, 2, 5,  18,  19;  п.1 ст.21; ст. 30) та Конвенції Ради Європи про захист прав людини та основоположних свобод (ст. 3, 9, 10, 14, 17, 18). Така політика не могла залишитися без наслідків і її результат наведений нижче. Дані цифри є орієнтовні. Вони і взяті із сайту ГБ, однак в останніх сезонах на загальну тенденцію наклався локдаун, що могло вплинути на якість публічної агітації та кількість виграних проектів, але навряд чи здійснило суттєвий вплив на кількість поданих проектів та на кількість команд. То ж ми бачимо, що інтерес громади до ГБ почав падати, незважаючи на щорічне збільшення ліміту коштів. І це дуже тривожний сигнал. Хто винен та що робити Проблеми, що накопичувалися роками, прийшлося вирішувати ГБК-5, до якої належу і я. В складі чинної ГБК більшість була сформована цілком свідомими громадянами, не пов’язаними з жодним угрупуванням, рівновіддаленими від кожного з них і чітко  розуміючих, що в комісію вони прийшли для того, щоб змінювати Київ на краще. Наша ГБК з початку своєї каденції почала захищати авторів, а не чиновників, та стала на сторожу права. Ми чітко заявили, що не є ворогами ані КПІ, ані НАУ, ані будь-якому іншому закладу. Але ті, хто свідомо порушує чинне законодавство та Положення, хай на нашу  підтримку не розраховують.  Аналогічним чином ми заявили про нульову толерантність до будь-яких схематозів та договорняків. Чинній владі це не сподобалось. Більше за все її обурило наступне: - ми блокували проекти чиновників, відкриваючи простір проектам для людей, серед яких, зокрема, були дві ініціативи, які фактично придумало шкільне самоврядування одного з ліцеїв столиці; - ми почали притягати до відповідальності тих, хто порушував правила всі ці роки. До списку недоброчесних потрапила й Бернасовська, а, оскільки її службовий функціонал стосується виключно ГБ, то її мали б негайно звільнити з усіх посад. Ці дії  ГБК і небажання влади дотримуватися закону та поважати громадськість призвели до тривалої суперечки між ГБК та МРГ, хронологія якої наведена нижче. Одразу зазначу, що всі дії, які застосовувала МРГ є протизаконними, оскільки, згідно Положенню про ГБ Києва, у неї немає і ніколи не було повноважень для цього. І будь-який вихід за межі правового поля погрожує адміністративним чи кримінальним покаранням. От як розгорталися події (цитую з невеличкими редакторськими правками технічного характеру лист ГБК від 16.08.2021 року). Відповідно до п.1 ч.16 ст.6 Положення про ГБ Києва в редакції від 11 лютого 2021 року №6/47, затвердженого рішенням Київської міської ради від 22.12.2016 №787/1791, ГБК здійснює громадський контроль за реалізацією Положення про ГБ, розглядає скарги учасників, затверджує список проектів на реалізацію у наступному році та інше. ГБ є складовою бюджету Києва. Перелік проектів, які реалізують за ГБ: - у 2020 році на 160 млн гривень. (формувався у 2019 році); - у 2021 році на 170 млн гривень (формувався у 2020 році); - у 2022 році на 200 млн гривень (формується у 2021 році). ГБК підсумовуючи відповідно до наданих повноважень завершення чергового етапу своєї роботи проаналізувала практику (події, звернення, скарги тощо) реалізації ГБ та встановила наступні порушення: 1. Порушення умов формування складу ГБК в інтересах інших осіб. Відповідно до ч. 2 та 3 ст. 5 Положення про ГБ формування складу ГБК відбувається щорічно шляхом проведення конкурсу (конкурс ГБК) із застосуванням електронної системи, організаційне супроводження якого забезпечує МРГ. МРГ складається з посадових осіб секретаріату Київської міської ради, структурних підрозділів КМДА, представників комунальних підприємств, установ та організацій. Персональний склад МРГ затверджується розпорядженням голови КМДА. Участь у конкурсі ГБК можуть брати особи, які відповідають вимогам, визначеним у затвердженому рішенням Київрадою Положенні про ГБ. МРГ за результатами перевірки документів кандидата на відповідність вимогам приймає рішення про допуск кандидата до конкурсу ГБК. За результатами розгляду скарг діючим складом ГБК п’ятого скликання було з’ясовано: - у 2019 році під час формування складу ГБК третього скликання МРГ повністю порушила порядок організації конкурсу ГБК встановлений Київською міською радою, проігноровала всі зауваження громадськості щодо невідповідності вимогам кандидатів. Завдяки такому сприянню зі сторони МРГ представниками у ГБК змогли стати  Геннадій Новіков, Вікторія Оломуцька, Анна Боришкевич, Іван Ніколенко, Валентина Гайдаш та інші у кого документи не відповідали вимогам. Таким чином дружні кандидати змогли взяти 16 з 21 місця. На пленарному засіданні Київради було заслухано виступи щодо порушень МРГ та відповідно до протокольного доручення управлінням правового забезпечення діяльності Київради надано відповідь від 26.03.2019 №08/230-510, що розгляд скарг між учасниками ГБ не відноситься до компетенції Київської міської ради, а рішення МРГ може бути оскаржено у ГБК; - у 2020 році після завершення подачі документів у ГБК четвертого скликання з’ясувалося, що деякі кандидати подали не повний комплект та, згідно Положення про ГБ, не могли брати участь у конкурсі ГБК, проте МРГ вирішила порушити порядок та продовжити для них строки подачі документів встановлені Київради, чим вийшла за межі своїх повноважень; - у 2021 році під час формування нового складу ГБК п’ятого скликання за 7 днів з 10 відведених на реєстрацію кандидатів зареєструвався 41 кандидат, 34 з яких мали зв’язки між собою. В останні дні інші учасники ГБ встигли відреагували на чергову спробу захоплення ГБК.Зв’язки кандидатів помітили через присутність в різних командах керівника та інших учасників виборчого штабу Романа Грищука (народного депутата від Солом’янського району Києва): Ігора Кравчишина, Геннадія Новікова, Андрія Єрофєєва, Олену Атаманчук, Валентину Гайдаш та інших, що могло свідчити про заборонений у ГБ вплив політика на дії учасників під час формування ГБК. Додатково МРГ допустила порушення ч.2 ст.9 Положення про ГБ, дозволивши колишньому керівнику виборчого штабу Романа Грищука Ігорю Кравчишину, обраному членом ГБК, мати проект у поточному циклі, хоча це чітко заборонено. Підсумовуючи вищенаведене, ГБК дійшла висновку, що МРГ при формуванні складу ГБК чомусь не помічає порушень Положення про ГБ представниками однієї групи та порушує рішення Київради в їх інтересах. 2. Не вжиття заходів щодо припинення неправомірних дій, що призвело до шкоди інтересам окремих громадян. Під час розгляду скарги діючим складом ГБК п’ятого скликання було з’ясовано, що 27 січня 2020 року до МРГ офіційно звернулися учасники ГБ з інформацією про внесення секретарем ГБК третього скликання Вікторією Оломуцькою у протоколи ГБК недостовірних відомостей щодо присутніх на засіданнях членів ГБК третього скликання. На той час у Положенні про ГБ було визначено, що члени ГБК зобов'язані брати участь у роботі ГБК та у разі пропуску більше одного поспіль засідання ГБК, або більше трьох засідань загалом, повноваження члена автоматично припиняються, а новим членом ГБК стає наступний за рейтингом кандидат. Секретар ГБК третього скликання Вікторія Оломуцька вносила у протокол недостовірну інформацію зазначаючи прогульників у списку учасників засідання, як присутніх у режимі відеоконференції. Насправді, відеоконференція жодного разу не проводилася, а присутніми рахувалися особи, які були відсутні в залі засідань, які жодного разу не голосували, яких ніхто не бачив та не чув, навіть на вимогу інших членів ГБК. На прохання показати відео або почути голос відсутньої особи головуючий постійно відповідав відмовою та переводив питання у публічний конфлікт та образи. Такі дії секретаря ГБК третього скликання давали можливість прогульникам зберегти повноваження члена ГБК та перешкоджали їх заміні новими. Учасники ГБ, які звернулися зі скаргою до МРГ, просили невідкладно розглянути скаргу та вжити заходи щодо припинення неправомірних дій, забезпечити поновлення порушених прав, перевірити легітимність рішень ГБК та письмово повідомити про результати перевірки і суть прийнятих рішень. МРГ не стала розглядати питання по суті, а перенаправила скаргу на неправомірні дії в ГБК на розгляд в саму ГБК, хоча на той час під питанням були повноваження половини членів ГБК. Крім того, надсилати скарги на розгляд органу, дії якого оскаржуються, взагалі заборонено законодавством. Перед розглядом скарги щодо покривання прогульників та перешкоджання роботі нових членів у ГБК третього скликання головуючий публічно звинуватив скаржників у організованому політичному тиску на членів ГБК третього скликання з метою дестабілізації роботи. Після цього було прийнято рішення відмовити у задоволенні скарги у повному об`ємі та чотирьох учасників ГБ, а саме Володимира Басовського, Миколу Гуріна, Олексія Тихонова та Артема Савичева, які протягом півроку вимагали припинити порушення, ГБК третього скликання визнала недоброчесними та на рік позбавила права брати участь у ГБ. За таке рішення голосували Вікторія Оломуцька, Геннадій Новіков, Анна Боришкевич, Олена Атаманчук, Іван Ніколенко та шість осіб, які через прогули втратили повноваження, але без яких для прийняття рішення не вистачало голосів. Під час такої публічної розправи була присутня працівник КМДА, член МРГ Ольга Бернасовська, яка після завершення голосування посміхаючись від радості повідомила, що тепер ці особи не зможуть протягом року подавати проекти, брати участь у ГБК, тощо. Через ці протиправні дії за позовом одного зі скаржників до першого заступника голови КМДА, голови МРГ Окружним адміністративним судом Києва було відкрито провадження. Аналізуючи інформацію у цьому пункті ГБК п’ятого скликання дійшла висновку, що МРГ та КМДА були проінформовані про ознаки протиправних дій, але не тільки не вжили заходів аби їх припинити, а ще й допустили публічну дискредитацію осіб, а саме Володимира Басовського, Миколи Гуріна, Олексія Тихонова та Артема Савичева, які вимагали не порушувати правила, що в свою чергу стало причиною необхідності звернення до суду за захистом порушених прав. 3. Зовнішній вплив на формування списку проектів на реалізацію. 14 вересня 2020 року у передостанній день голосування за проекти на реалізацію у 2021 році, коли вже можна було спрогнозувати більшу частину переможців, відбулося засідання ГБК четвертого скликання, на якому з порушеннями ст.4 Положення про ГБ до деяких учасників ГБ були застосуванні найбільш суворі заходи впливу, а саме занесення до списку недоброчесних та виключення проектів. Загалом в один день було виключено проектів з прохідним рейтингом орієнтовно на суму 25 млн гривень, за які було віддано близько 40 тис. голосів. Аналізуючи цей факт, ГБК п’ятого скликання дійшла висновку, що формування списку проектів-переможців на реалізацію у 2021 році зазнало суттєвого зовнішнього впливу. 4. Порушення порядку включення проектів-переможців до бюджету міста Києва на наступний бюджетний рік. Ч.13 ст.12 Положення про ГБ затвердженого рішенням Київської міської ради визначено, якщо ГБК не пізніше 5 календарних днів з дня розгляду останньої скарги не приймає рішення про затвердження списку проектів – переможців, то МРГ направляє КМДА для включення до бюджету Києва на наступний бюджетний рік список проектів – переможців, сформований електронною системою після закінчення кінцевого терміну для голосування. У 2020 році стався саме такий випадок, коли МРГ мала діяти згідно цієї норми Положення про ГБ. Таку думку з обгрунтуванням висловлює заступник  директора  Департаменту  фінансів  КМДА.  Голова постійної комісії Київради з питань бюджету та соціально- економічного розвитку Андрій Странніков  наголошує на тому, що МРГ має діяти відповідно до Положення про ГБ, тобто направити для включення до бюджету Києва список проектів, сформований електронною системою.  МРГ не захотіла діяти у спосіб визначений Положенням про ГБ та направила до КМДА інший список, чим порушила встановлений порядок. Співробітник апарату КМДА Ольга Бернасовська, до посадових обов’язків якої віднесено питання організації супроводження ГБ у складі МРГ, проголосувала проти необхідності діяти згідно ч.13 ст.12 Положення про ГБ. Аналізуючи цей факт, ГБК п’ятого скликання дійшла висновку, що окремі члени МРГ забули що основними обов’язками посадових осіб місцевого самоврядування, зокрема є додержання Конституції і законів України, інших нормативно-правових актів, актів органів місцевого самоврядування. 5. Внесення до протоколу МРГ недостовірних відомостей 6 серпня 2021 року відбулося чергове засідання МРГ, на якому було розглянуто питання “Щодо реалізації Громадською бюджетною комісією поточного  скликання  окремих  повноважень”. Співробітник секретаріату Київської міської ради Боднар Максим зазначив: “Що за результатами аналізу діяльності ГБК 5 скликання, склад якої був обраний 31 березня 2021 року, МРГ зафіксувала окремі факти перевищення ГБК своїх повноважень, зокрема зазначені факти полягають у перевищенні повноважень при включенні ГБК до списку недоброчесних окремих членів. Зазначені речі викладені у протоколах ГБК №6, 16 та 18. У зв’язку з цим є пропозиція від МРГ встановити, що зазначені рішення про включення у список недоброчесних окремих членів Громадського бюджету, такими що не відповідають вимогам Положення про Громадський бюджет, а також рекомендувати підприємствам, установам та організаціям не вживати заходів для виконання зазначених рішень ГБК. Другий підпункт пункту першого щодо прийняття ГБК рішень щодо зміни тематики реалізації проектів. За результатами діяльності ГБК були зафіксовані факти, коли ГБК приймала рішення щодо зміни тематики реалізації проектів Громадського бюджету. Відповідно до положення про Громадський бюджет зазначені повноваження відносяться виключно до повноважень МРГ і РРГ. У зв’язку з цим пропонується констатувати факт перевищення повноважень і відповідно надіслати рекомендації повноважним особам”. Після дуже стислого виступу Боднара, секретар ГБК Ірина Маржан поцікавилась результатами аналізу, оскільки їх не оприлюднили під час засідання. Тобто у секретаря ГБК не було можливості, якось відреагувати на висновки, на підставі яких члени МРГ приймали рішення. Далі головуючий поставив на голосування питання: “Щодо підтримки відповідного звернення та направлення протоколу МРГ відповідним підприємствам та організаціям для вжиття подальших заходів”. Натомість, зазначена інформація у офіційному протоколі МРГ №11 від 06 серпня 2021 року не відповідає фактичним виступам та прийнятим рішенням. Обґрунтування майже на 16 сторінок, інше формулювання прийнятого МРГ рішення та додаткові 2 підпункти, яких не було на засіданні. Аналізуючи внесення до офіційного протоколу МРГ завідомо недостовірних відомостей заступником директора Департаменту суспільних комунікацій КМДА, ГБК п’ятого скликання дійшла висновку, що матеріали з цього питання необхідно передати на вивчення більш компетентним органам. 6. Вчинення дій співробітником апарату КМДА Ольгою  Бернасовською з реальним конфліктом інтересів. 6 серпня 2021 року під час засідання МРГ, на якому було розглянуто питання “Щодо реалізації Громадською бюджетною комісією поточного скликання окремих повноважень”. Ольга Бернасовська, яка є співробітником апарату КМДА та до посадових обов’язків якої віднесено питання організації супроводження ГБ у складі МРГ не повідомила вчасно про наявний у неї конфлікт інтересів та проголосувала за ухвалення питання, в якому у неї присутній приватний інтерес. Голосували: За – 7: Бернасовська Ольга Володимирівна, Сліпчук Сергій Васильович, Боднар Максим Олександрович, Рубан Дмитро Олександрович, Деніс Олександр Володимирович, Курінний Володимир Петрович, Дика Ксенія Вікторівна Утримались – 1: Павлов Юрій Сергійович Не голосували – 1: Ткаченко Наталя Григорівна Проти – 0: Рішення прийнято У протоколі МРГ є додаток з заявою Ольги Бернасовської до МРГ з проханням не враховувати її голос при голосуванні у зв’язку з конфліктом інтересів. Аналізуючи голосування з реальним конфліктом інтересів члена МРГ Ольги Бернасовської, ГБК п’ятого скликання дійшла висновку, що співробітник апарату КМДА добре знала про заборону у Положенні про ГБ та законодавстві України вчиняти такі дії та мала утриматись при голосуванні. 7. Перевищення повноважень з ознаками зловживання службовим становищем: Згідно протоколу МРГ №11 від 06 серпня 2021 року, МРГ провела аналіз реалізації ГБК окремих повноважень, передбачених ст. 4, 6 та 10 Положення про ГБ, встановила ознаки порушень та вирішила, що всі рішення ГБК 5 скликання, щодо внесення порушників етики у ГБ до списку недоброчесних, зазначені у протоколах ГБК №№ 6, 16 та 18 не можуть бути реалізовані підприємствами, установами та організаціями комунальної форми власності, зокрема розміщеними в електронній системі. Відповідно до ч.2 ст.7 Положення про ГБ, до основних завдань МРГ віднесено здійснення діяльності щодо загальної організації та супроводження ГБ на усіх його етапах, контроль за діяльністю РРГ та відповідальними структурними підрозділами на етапах експертизи та реалізації проектів, а також діяльність з адміністрування електронної системи та контролю за її інформаційним наповненням тощо. До завдань МРГ визначених Положенням про ГБ не відноситься контроль та проведення аналізу реалізації ГБК її повноважень, як сама собі вигадала МРГ. В свою чергу до повноважень ГБК, визначених Положенням про ГБ, відноситься здійснення громадського контролю за реалізацією всього Положення про ГБ. Більш того, питання порушення Положення про ГБ або законодавства України відноситься у ГБ до питань етики, визначеного п.6 ч.1 ст.4 Положення про ГБ. Відповідно до ч.5 ст.4 Положенням про ГБ, головним органом, що забезпечує здійснення контролю за дотриманням учасниками ГБ етичних правил є ГБК, а не МРГ. Контроль дотримання етики та застосування до учасників ГБ заходів впливу взагалі не відноситься до завдань МРГ. Визначивши у ч.2 ст.1 Положення про ГБ значення терміну “учасники ГБ”, стає зрозуміло, що саме громадськість здійснює контроль за членами МРГ, РРГ та посадовими особами відповідального підрозділу, а не навпаки. Завдання МРГ щодо загальної організації та супроводження ГБ по відношенню до ГБК визначено у ст.6 Положення про ГБ, а саме забезпечення організаційного супроводження щорічного оновлення персонального складу ГБК та скликання його першого засідання. МРГ настільки загрузла в маніпуляціях, що у своєму аналізі підмінює норми Положення про ГБ свої дивними припущення. Одним з таких дивних припущень є те, що реалізація повноважень ГБК по контролю етики прив’язана до початку та закінчення етапів ГБ відповідного циклу. Якщо графічно відобразити у часі всі етапи циклу визначені у ч.1 ст.5 Положення про ГБ, то стає видно, що тривалість циклу ГБ складає більше двох років, а термін роботи скликання ГБК орієнтовно один рік. Цикли між собою реалізовуються паралельно, а не один за одним. Так само і з етапами циклу. Деякі етапи циклу починаються та тривають до початку роботи скликання ГБК, а деякі продовжуються після. Крім того, між етапами бувають перерви. Згідно цього дивного припущення, в кінці кожного етапу та циклу наступає амністія всіх порушень, тому в останні дні можна себе не стримувати. За цим дивним припущенням незрозуміло, як дискредитація інших учасників ГБ або порушення Положення про ГБ в частині використання ГБ у політичних цілях, може бути прив’язаним до етапу. Це вже не беручі до уваги те, що перелік етапів у ч.1 ст.5 Положення про ГБ та у календарному плані впровадження етапів у Параметрах не співпадає. Всім учасникам зрозуміло, що дотримання правил поведінки є постійною вимогою не прив’язаною до етапів чи циклів. Поскаржитись на порушення етики відповідно до діючого Положення про ГБ можна будь – коли, оскільки не визначено термін давності. Відповідно до п.2 ч.16 ст.6 Положення про ГБ, до повноважень ГБК належить розгляд УСІХ звернень та скарг. МРГ у своєму аналізі звертає увагу, що, всупереч вимогам Положення про ГБ, рішення ГБК, викладені у протоколах засідання, не містять жодної аргументації та мотивації їх ухвалення, що не дозволяє особам, яких занесено до списку недоброчесних, сформулювати належну правову позицію для подання апеляційної скарги. Обгрунтування разом з відповідними доказами надсилалися скаржником у його скарзі та були розглянуті на засіданні. Всі скарги демонструвалися та зачитувалися, все є на відеозаписі засідань. Крім того, скарги надсилалися  порушникам. МРГ зазначає, що в порушення норм Положення про ГБ щодо окремих учасників ГБ приймалося повторне рішення про занесення їх до списку недоброчесних в період коли не закінчився попередній однорічний строк. Це брехня. У Положенні про ГБ відсутня така заборона. Більш того, в останньому абзаці ч.6 ст.4 Положення про ГБ чітко написано, що у разі застосування заходу впливу до учасника ГБ, до якого раніше вже застосовувався захід впливу, обирається більш суворий, ніж той, що вже застосовувався. Занесення до списку недоброчесних учасників ГБ, коли не закінчився попередній однорічний строк, раніше теж застосовувалося попереднім складом та повністю відповідає Положенню про ГБ. Щодо занесення до списку недоброчесних Ольги Бернасовської, яка при виконанні своїх посадових обов’язків займається дискредитацію учасників ГБ, то це повністю відповідає Положенню про ГБ. Читайте: Шесть членов ОБК-5 сложили свои полномочия, но на работу комиссии это не должно повлиять Аналізуючи протокол та рішення МРГ про блокування виконання рішень ГБК, ГБК п’ятого скликання дійшла висновку, що члени МРГ, які проголосували за таке рішення основане на маніпуляціях та припущеннях, перевищили свої повноваження, порушили рішення Київської міської ради. 8. Невиконання повноважень щодо координації роботи РРГ в частині гласності їх роботи. Відповідно до ч.1 ст.7 Положення про ГБ, засідання РРГ відбуваються гласно. Гласність засідань забезпечується шляхом їх веб-трансляції з оприлюдненням у відповідному розділі електронної системі, розміщенням анонсів подій, протоколів засідань РРГ та інших документів РРГ у електронній системі. Згідно ч.2 ст.7 Положення про ГБ, до основних завдань МРГ віднесено здійснення координації та контролю за діяльністю РРГ, проте всі РРГ ч.1 ст.7 Положення про ГБ щодо гласності роботи. Аналізуючи координацію та організацію роботи РРГ, ГБК п’ятого скликання дійшла висновку, що МРГ повністю провалила виконання вимог Положення про ГБ щодо гласності роботи РРГ. 9. Невідповідність підготовки початку голосування в електронній системі до рішення Київської міської ради Згідно п.7 ч.1 Параметрів громадського бюджету на 2022 рік, затверджених рішенням Київської міської ради від 11.02.2021 № 6/47, голосування за проекти починається 17.08.2021 року з 09:00 хв., але голосування почалося з 00:00 хв., тобто на 9 годин раніше необхідного. Відповідно до ч.2 ст.7 Положення про ГБ, основними завданнями МРГ є (нумерація завдань дається згідно зазначеного акту): 3) визначення особи (осіб), відповідальних за адміністрування та модерацію в електронній системі, а також затвердження порядку їх роботи з електронною системою; 5) затвердження інформації, яка розміщується в електронній системі, та/чи надсилається до користувачів електронної системи; 6) здійснення контролю за інформаційним наповненням електронної системи та офіційного інформування її користувачів; 10) спільна участь у підготовці проекту Параметрів. Аналізуючи чергове порушення рішення Київської міської ради через не належне виконання своїх обов’язків, ГБК п’ятого скликання дійшла висновку, що МРГ бере участь у підготовці Параметрів, але в чергове не може проконтролювати їх виконання навіть в електронній системі або вчасно підготувати зміни для затвердження Київською міською радою. 10. Невиконання рішень ГБК про допуск проектів. Відповідно до повноважень ГБК, визначених у Положенні про ГБ, ГБК має право допустити проект або зняти у разі застосування заходу впливу. Рішення ГБК було щодо допуску наступних проектів було проігноровано: 193, 577, 638, 652, 689, 727, 787, 899, 985, 1143, 1202, 1241, 1266, 1295, 1300, 1337, 1419, 1525, 1553. Крім того, проекти, які були зняті ГБК все одно були допущені МРГ до голосування. Аналізуючи таку поведінку членів МРГ, ГБК п’ятого скликання дійшла висновку, що це спроба зухвалого та протиправного блокування виконання рішень ГБК, яке однозначно завдало шкоди учасникам ГБ. Підсумковий висновок Очевидно, що за існуючих умов та підходів, дана форма ГБ безперспективна. Однак, зовсім не означає, що перспективи немає в самій ідеї ГБ. Ніхто зараз не будує хрущовки, але житло будується, просто воно стало якіснішим та комфортнішим. Так і тут: якщо ми дійсно хочемо змінити Київ на краще, нам конче потрібно змінити саму концепцію ГБ, перезапустити його на нових засадах. І  перші кроки в цьому напрямку чинна ГБК теж зробила. Які саме я розповім іншим разом в окремій статті. Далі буде – і все буде ГБ. Читайте: Не до этики: работу ОБК-5 продолжают тормозить внутренние конфликты (видео) Зеленая тень: конфликт в Общественной бюджетной комиссии Киева не утихает (видео) Фото: колаж KVКиевVласть

Напередодні різдвяно-новорічних свят Київська область отримала головний фінансовий документ на наступні 12 місяців. Більшість облради від партій Медведчука, Тимошенко і Зеленського вже внесла ухвалення бюджету до списку особистих “перемог”, а опозиція натомість заявляє про “зраду” і збирається до суду. Зокрема фракції “Європейська Солідарність” і “За майбутнє” обурились через те, що бюджет прийняли без обговорення в сесійній залі. Не сподобалося їм і втричі зменшене фінансування охорони здоров'я вкупі із обділеною грошима культурою та збільшення видатків на утримання силовиків. Між тим, поки одна частина зали вважає себе королями, а інша тираноборцями, дохідна частина бюджету Київщини з року в рік зменшується. У 2019 доходи ухвалювали у розмірі 8,6 млрд грн, у 2020 – 5,2 млрд, а на 2021 запланували лишень 4,9 млрд гривень. Як передає кореспондент KV, 24 грудня згідно з розпорядженням голови Київської обласної ради (КОР) Олександра Склярова від 23 грудня 2020 року №626 продовжилося пленарне засідання першої сесії КОР VIII скликання. У порядку денному єдине питання – “Про регламент Київської обласної ради”. Інші питання – зокрема, “Про бюджет Київської області на 2021 рік” – вносили до порядку денного з голосу.  Подписывайтесь на новости “КиевVласть”   Нагадаємо, офіційно сесія почалася 20 листопада і тривала досі з перервами; за 4 попередні засідання Київоблрада визначилася із складом тимчасової президії, головою ради (з другої спроби) та його заступниками, та складом постійних комісій ради.  Читайте: Ярослав Москаленко подав позов до ОАСК щодо скасування рішення про обрання голови КОР  Початок На засіданні зареєструвалося 45 з 84 депутатів. Відсутні 39 – переважну більшість складали депутати фракції “ЗА майбутнє”. Голова облради Скляров оголосив, що заяв стосовно поважних причин своєї відсутності не надали жоден з цих 39 депутатів.  Окрім опозиціонерів не було і однієї “слуги”. Як виявилося, упродовж засідання була відсутня членкиня фракції “Слуга народа” Наталія Гунько, проте представники “Європейської солідарності” неодноразово робили Склярову зауваження про те, що її картка дивним чином голосує. Голова ради цю інформацію проігнорував і лише один раз згодився вивести на табло поіменні результати голосування.  Фото: пресслужба Київської обласної ради Бюджет області Найбільший галас був навколо прийняття бюджету Київської області на 2021 рік.  Проте попри галас, депутати без обговорення затвердили доходи обласного бюджету в сумі 4 992, 3 млн гривень, у тому числі доходи загального фонду – у сумі 3 617, 4 млн грн, а доходи спеціального фонду – у сумі 1 374, 9 млн грн. Видатки обласного бюджету завтерджені в сумі 4 995, 3 млн гривень, у тому числі видатки загального фонду обласного бюджету – у сумі 3 289, 4 млн гривень, а видатки спеціального фонду – у сумі 1 705, 9 млн гривень. Також в бюджеті заплановано 3 млн грн від повернення кредитів. Згідно розпорядження голови Київської ОДА Василя Володіна від 4 грудня 2020 року № 685 “Про схвалення проєкту рішення Київської обласної ради “Про обласний бюджет Київської області на 2021 рік”, оборотний залишок бюджетних коштів обласного бюджету складає 10 млн гривень рівно, що становить 0,28% видатків загального фонду. Резервний фонд обласного бюджету – 816 млн 757 тис. 155  гривень, у тому числі т.зв. непередбачені видатки у сумі 30 млн гривень рівно, або 0,83% видатків загального фонду обласного бюджету, визначених цим пунктом, та нерозподілені видатки у сумі 786 млн 757 тис. 155 гривень. У проєкті також передбачалася передача додаткової дотації на витрати з утримання закладів освіти та охорони здоров'я між місцевими бюджетами Київської області у сумі 265 млн 902,9 тис. гривень. За проєкт рішення “Про обласний бюджет Київської області на 2021 рік” 43 проголосували за, 1 проти, не голосували 40.  Для порівняння, доходи та видатки бюджету Київщини-2020 складали відповідно 5 млрд 166 млн 667 тис. 753 гривень та 5 млрд 169 млн 682 тис. 208 гривень. Читайте: Бюджет Киевщины-2020: обеднели наполовину  Опозиція незадоволена Під час засідання, коли підійшла черга голосувати за проєкт бюджету, депутати з “Європейської солідарності” збунтувалися: лунали заяви, що в обговоренні документу на комісіях вони не мали змоги брати участь, бо не були попереджені, або засідання комісій призначалися на дуже ранню годину – причому кілька засідань різних комісій одразу. Викликало в них обурення і те, що проєкт бюджету, кажуть депутати від “ЄС”, роздавали вже під час засідання, а не заздалегідь, а у коментуванні проєкту на сесії їм або відмовляли, або не брали коментарі до уваги. "З голосу" було внесено 40 питань, в тому числі і головний фінансовий документ області на 2021 рік. Проект бюджету було роздано депутатам прямо на сесії. Швиденько в турборежимі, без обговорення, діюча влада пакетно проголосувала усі питання, яких ніхто не бачив. Ясно, що навіть за кілька годин такий об'єм документів неможливо опрацювати.  Такий важливий документ протягнули наосліп, у ручному режимі. Звісно реальну картину ми побачимо уже після Нового року, коли цей бюджет оприлюднять. Окремо хочу зупинитися на питанні, з яким хотів виступити, а саме "чому зменшено фінансування комплексної програми розвитку культури Київської області на 2021 рік із 3,1 млн гривень на 1,04 млн. Яку сучасну та демократичну державу можна збудувати з таким ставленням до культури? Зменшено навіть таку мізерну суму. Однак збільшено фінансування на правоохоронні служби”, – написав у себе на фейсбук-сторінці депутат від “ЄС” Тарас Костін. Фото: сторінка Тараса Костіна у фейсбуці. Фото: сторінка депутата Ярослава Москаленка (фракція КОР “За майбутнє”) у фейсбуці “На цих відео чудово видно, як союз “Слуг народу” + ОПЗЖ + “Батьківщини” намагається протягнути написаний на коліні бюджет Київської області. На першому відео голова бюджетної комісії Денис Січевий пропонує голосувати за зміни, яких ніхто з депутатів в очі не бачив. А на другому відео голова регламентної комісії Віктор Світовенко навіть не приховує, що проєкту бюджету він сам не бачив, тим паче якихось змін до нього. Але голосувати треба, вважає він. Чинна антинародна коаліція в складі “Слуг народу”, ОПЗЖ та “Батьківщини” діє всупереч закону. Причому, як бачимо, вони це усвідомлюють і розуміють, та вчергове обіцяють, що це востаннє. В останній раз порушують законодавство, бо ж треба бюджет прийняти. Вони не лише не ознайомили з проєктом бюджету депутатів нашої фракції, а й самі цього бюджету не бачили. Але зараз підуть і слухняно проголосують. Тому що вони це роблять системно і це стиль їхньої роботи. А нас хочуть запевнити, що це кожен раз останній раз”, – зазначав напередодні сесії у своєму дописі на фейсбуці депутат від фракції “За майбутнє” Ярослав Москаленко. Бюджет ніби дійсно намагалися прийняти без будь-якого обговорення, а у залі з боку депутатів “Євросолідарності” лунала мова про те, що їх не попереджали взагалі або принаймні завчасно про проведення засідань бюджетної комісії. Депутати з міжфракційного об’єднання “Київщина” (“Слуга народу”, “ВО “Батьківщина” та “Опозиційна платформа – За життя” (“ОПЗЖ”)) ці звинувачення відкидають і заявляють, що запрошували усіх електронною поштою, а проєкт пройшов погодження усіх профільних постійних комісій.  “Незаконним чином був прийнятий бюджет Київської області, – каже депутат від фракції “Європейська солідарність” Роман Титикало. – Проєкт не був опублікований і переданий депутатам завчасно, розданий він був депутатам безпосередньо на засіданні ради. Крім того, були процедурні порушення: депутатам не надавали слова та можливості обговорити проєкт бюджету та інші питання порядку денного, задати питання доповідачам; всі програми були проголосовані пакетом. Є підозра, що керівники фракцій мали певні домовленості, хто що отримає, і дали вказівку депутатам голосувати як є. Прийняття бюджету подібним чином є прямим порушенням закону; фракція “Європейська солідарність” готова оскаржувати це рішення КОР у суді. Це буде вже третій позов від нашої фракції”, – заявляє Титикало. Депутатка від “Європейської солідарності” Тетяна Семенова вказує, що проєктів бюджету було принаймні чотири, і остання редакція, за яку голосували на сесії, викликає низку питань – великий ризик того, що заклади охорони здоров’я, культури та освіти залишаться без необхідної долі фінансування.  “Втричі зменшені видатки на охорону здоров’я і мені боляче чути, що депутати вважають фінансування галузі в області достатнім, посилаючись на контракти закладів ОЗ із НСЗУ. Аби НСЗУ мала підстави підписати контракт із медичним закладом, в останнього має бути обладнання, яке зобов’язаний купити власник – тобто, Київська обласна рада. У нас центральні райлікарні фінансуватимуться з бюджетів громад, але з 69 ОТГ 21 є дотаційною, і КОДА мала б вивчити питання дофінансування районних закладів ОЗ через міжбюджетні трансферти з бюджету області, аби стимулювати медиків не лишати посади і продовжувати надавати меддопомогу.  Крім того, у бюджеті зменшені планові видатки на фінансування освіти та культури – наприклад, в останній редакції, до якої я мала доступ, у цих галузей забрали 6 млн гривень. Зник додаток 6, у якому зазначалися плани видатків на галузь капітального будівництва – за проєкт бюджету без цього додатку не мали права голосувати.  Проєктів бюджету було чотири. У першому, на розгляд якого частина депутатів з нашої фракції ледве зуміла потрапити, передбачалося 53,4% темп приросту і 870 млн нерозподілених коштів, а додатку 6 не було. Ми опротестовували такий варіант. У другому варіанті вже розподілили 300 млн гривень, лишалося 570 млн. У третьому – розподілено 750 млн, лишалося 106 нерозподілені. В останньому 6 млн забрали з культури, ще певну частину з іншої статті – не знаю точно, скільки та з якої – і кинули на програму “Київщина спортивна”. Вперше бюджет на наступний рік не обговорювався з усіма депутатами і не був включений до порядку денного. Ми утрималися від голосування, бо не бачили, за що голосуємо”, – додає Тетяна Семенова. Аргументи більшості “[Проєкт бюджету-2021] – це доволі об’ємний і важливий документ. Всі колеги мали можливість його обговорити, усі його бачили. Тому була узгоджена позиція не обговорювати його, а приймати так, оскільки кожна людина в залі чітко усвідомлює, за що вона голосує. Я отримала проєкт бюджету та програм, як і всі, два тижні тому і тому ми мали можливість розібратися і обговорити. У нашій фракції абсолютна демократія, усі мали можливість висунути свої пропозиції в межах можливостей бюджету. У нас склалася злагоджена колегіальна позиція щодо підтримки цього бюджету.  Стосовно зауважень про зменшення фінансування медицини – можливо, не всі колеги усвідомили суть медичної реформи: усі наші комунальні заклади охорони здоров’я стали неприбутковими комерційними підприємствами і змінено систему фінансування. Раніше вони отримували субвенцію з розрахунку на кількість ліжкомісць, зараз вони перейшли на фінансування з НСЗУ. Держава відшкодовує закладам витрати на медичні послуги, прописані у їх контрактах з національною службою. Законом передбачено, що 20% від суми відшкодування може йти на розвиток закладу, преміювання медичних працівників, поліпшення матеріально-технічної бази, і ми побачили непогану динаміку і те, що значна частина закладів має цей ресурс. Реформа потребує доопрацювання: певні заклади не входять до пакетів НСЗУ (психоневрологічні, протитуберкульозні диспансери, центри крові), і тому отримають фінансування видатків по захищених статтях з обласного бюджету відповідно до індикативів міністерства охорони здоров’я”, – каже депутатка від “ВО “Батьківщина” Ганна Старикова. Заступник голови облради, представник фракції “ОПЗЖ” Валерій Ксьонзенко парирує та заявляє, що бюджет – з голосу або ні – конче необхідно було прийняти зараз, аби заклади охорони здоров’я та освіти не залишилися без фінансування, а їх працівники – без зарплати. У подальшому бюджет області-2021 коригуватиметься і, зважаючи на те, що він схуд у порівнянні з бюджетом минулого року, будуть обиратися найбільш пріоритетні напрямки, та проводитиметься балансування фінансування між закладами. “Уявіть, якби ми не проголосували сьогодні за бюджет – як би тоді фінансувалися школи, лікарні? Вони повинні зупинитися і не працювати? Тут не має бути політики, але політика спускається з рівня Верховної Ради сюди. Не було такого у попередньому скликанні. Депутати з інших фракцій (“ЄС” та “За майбутнє”) – навіть не отримали свої мандати, в них і досі лише тимчасові посвідчення, термін дії яких спливає через 3 дні після отримання. Питання бюджету не вносилося до порядку денного через те, що це не друга сесія, а перша. Закон зобов’язує нас прийняти спочатку регламент, не пізніше другої сесії, і ми повинні були спочатку прийняти його. Але виникає питання [своєчасного] прийняття бюджету, і моє право як депутата вносити питання з голосу. Я не контролював присутність депутатів з “За майбутнє” та “ЄС” на обговоренні проєктів бюджету та обласних програм, але їх запрошували. Приходити чи ні – це їх право, але апарат точно сповіщав їх про засідання комісій.  Бюджет цього року менший у порівнянні – 4,9 млрд проти 5,6. Йде скорочення за рахунок державних субвенцій, які, якщо раніше проходили через обласну раду, зараз йдуть напряму – це стосується бюджетів громад, фінансування закладів медицини та освіти, тощо, в умовах реформи децентралізації. Так, субвенція на медицину скоротилася – було 300 млн, стало 170 млн. Нам не дали цю субвенцію. Саме цей залишок і пішов на програму підтримки галузі охорони здоров’я. Не вистачило часу та розуміння, яким саме лікарням регіону потребується підтримка. Ми заклали у бюджеті ще 53 млн, аби ми мали змогу у подальшому прийняти правильне рішення стосовно їх фінансування. За 3 місяці ми розберемося та розподілимо. У нас лишилося близько 100 млн нерозподілених коштів на освіту – теж треба розуміти. Область не так і багато може заробити – хоча у цьому році ми показали зріст, заклали ріст у 2,9 млрд гривень: за рахунок заробітних плат, адже основне джерело доходів бюджету – податок на доходи фізичних осіб. Бюджет розвитку у нас залишається у розмірі 570 млн, який ми розподіляли саме на школи, дороги, лікарні, тощо. Освіта та охорона здоров’я – першочергові зміни, які будуть вноситися найближчим часом. Бюджету не вистачає, в області він майже у 10 разів менший за бюджет Києва, потрібно визначатися з пріоритетними напрямками”, – заявив заступник голови Київоблради Валерій Ксьонзенко (фракція “ОПЗЖ”).  Що ще ухвалили Окрім голосування за бюджет, депутати ухвалили нові програми соціально-економічного розвитку. Серед них – цільові програми “Турбота”; соціальної підтримки учасників АТО/ООС та їхніх родин, членів сімей загиблих (померлих) учасників АТО/ООС, а також  Героїв Небесної Сотні та учасників Революції Гідності; будівництва, реконструкції та ремонту об’єктів інфраструктури; комплексної програми розвитку культури; програми розвитку туризму. Також було затверджено комплексну програму “Здоров’я Київщини” на 2021 – 2023 роки. Олександр Скляров після ухвалення программ. Фото: пресслужба Київської обласної ради Депутати внесли зміни до Плану заходів з реалізації в 2021 – 2023 роках Стратегії розвитку Київщини на 2021 – 2027 роки і затвердили Програму соціально-економічного та культурного розвитку Київської області на 2021 рік.  На завершення роботи першої сесії депутати ухвалили рішення про перейменування комунальної установи КОР “Київський обласний інформаційно-ресурсний, методичний центр “Родина” на комунальну установу КОР “Київський обласний центр допомоги учасникам бойових дій, особам з інвалідністю внаслідок війни, які брали участь в АТО/ООС, та їх сім’ям”. Відповідні зміни було внесено й до положення про цю установу. Зважаючи на тривалу роботу в постійних комісіях з опрацювання питань, винесених на пленарне засідання сесії, більшість із них депутати ухвалили “пакетним голосуванням”. Нагадаємо, як писала KV, депутат Київської обласної ради (КОР) від партії “За Майбутнє” Ярослав Москаленко подав до Окружного адміністративного суду Києва (ОАСК) позов з проханням скасувати рішення про обрання голови КОР VIII скликання від 27 листопада, а також зобов`язати КОР провести повторне голосування. Читайте: Ярослав Москаленко подав позов до ОАСК щодо скасування рішення про обрання голови КОР Колаж KV КиевVласть

На місцевих виборах-2020 на Київщині зафіксована велика кількість порушень виборчого процесу. Проблеми у Броварському, Бориспольському, Бучанському районах. Тут порушували таємницю голосування, псували бюлетені, залучали "політичних туристів", а опонентам погрожували "тітушками". Весело і на Кагарличчині і Бородянщині, де на дільницях виявлені факти "вкидання" бюлетенів на користь кандидатів від однієї політичної партії. У результаті політичні сили Київщини почали вимагати перерахунку голосів і по декотрих територіях домоглись бажаного.  Як передає кореспондент KV, 28 жовтня на Кагарличчині міська ТВК розпочала перерахунок голосів на виборчих дільницях через виявлення фактів фальсифікації виборів.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  За даними KV, декілька партій заявили про фальсифікації виборчого процесу в Обухівському районі (за попереднім адмінподілом – Кагарлицький район). Так, на дільницях були зафіксовані масові порушення у протоколах, які могли би вплинути на результати голосування. А саме: виявлена підміна бюлетенів під час підрахунку голосів на користь кандидатів від однієї партії та невраховані бюлетені на користь інших політичних сил. Читайте: Хочуть у владу: список кандидатів на голову Кагарлицької ОТГ Як розповів KV депутат обласної ради та кандидат до КОС від "Європейської Солідарності" Віталій Карлюк, на Кагарличчині працювало 30 виборчих дільниць, робота більшості з яких практично не викликала в учасників виборчого процесу занепокоєння. Проте у селі Горохове на дільниці № 530 були виявлені факти фальсифікації, які можуть повпливати на загальну картину волевиявлення. "На цій дільниці проголосувало 166 осіб. Із них, за кандидата від партії "Наш Край" в депутати до районної ради Івана Семцова (чинний голова Кагарлицької райради, – KV) – 100. Принаймні, на пачці з бюлетенями був протокол із позначкою 100 голосів. Після розкриття цієї пачки з’ясувалося, що ця кількість завищена. Там були два бюлетені від "Радикальної партії", один – від "Перемоги Пальчевського", два – від "Свободи, один – "ЗА Майбутнє". Решта – зіпсовані або проголосовані за партію, а не за кандидата. Та комісія і їх поклала у пачку з бюлетенями за Семцова. У результаті перерахунку 23 голоси було знято з цього кандидата. Аналогічна ситуація склалася із результатами виборів кандидатів у раду до Кагарлицької ОТГ. У протоколі зауважено, що 112 голосів, але ми розкриваємо пачку, проводимо перерахунок і виявилося, що не 112, а лише 90. Тобто члени комісії брали чужі голоси і підкладали їх саме у необхідну для них пачку. Кандидату на голову Кагарлицької ОТГ Олександру Панюті (чинний мер Кагарлика, балотувався від "Нашого Краю", – KV) було підкладено сім бюлетенів. По два з них належали представникам "Батьківщини" та "Європейської Солідарності", решта – зіпсовані. За кандидата в депутати до обласної ради Олександра Широкоступа (балотувався від партії "Наш Край", – KV) була позначка в 64 голоси, після перерахунку – 55. Після загальних підрахунків було виявлено 13,8% фальсифікації даних", – розповів він.  Крім того, за словами депутата голова комісії заперечувала будь-які порушення і відмовилася звертатися до правоохоронців. "Вона (голова ТВК від партії "Слуга Народу" Марія Ковалець, – KV) заявила, що жодної фальсифікації не було, протоколів не приймали, а зробили лише уточнення. Та за законом уточнення має право робити лише Дільнична виборча комісія. У результаті об’єдналися всі політсили, крім партії "Наш Край", і почали вимагати перерахунку по всім дільницям. Всі хотіли одержати чесні результати. Складалося враження, що голова ТВК підігрувала партії "Наш Край", бо навіть не прислухалася до вимог власної партії "Слуга Народу" про проведення перерахунку. Нас намагалися і залякувати "тітушками", але наша громада свідома і готова відстоювати своїх кандидатів", – зауважив він.  Читайте: “Партія “Наш край” вдалася до масових фальсифікацій на місцевих виборах в Обухівському районі на Київщині”, – “Європейська Солідарність” За словами кандидата у Київську обласну раду від партії "ЗА Майбутнє" Сергія Будюка, після кількох звернень у поліцію і годин протистоянь, комісія таки згодилась на перерахунок. "Нам нарешті вдалося добитися від комісії перерахунку голосів. Процес триває: комісія вже перерахувала першу дільницю і приступила до перерахунку голосів у другій. Є сумніви щодо  вірності підрахунку ще по п’ятьом дільницям. У Горохові мішок з бюлетенями був запакований неправильно, частково відкритий, звідки і виглядав один бюлетень. Тому і виникли підозри. Згодом були виявлені значні фальсифікації, за масштабами – близько 20% голосів. І ситуація виглядає жахливою саме через те, що порушення стосуються однієї політичної сили. Це не просто помилки чи робота некомпетентної комісії, а явне надання переваги одній партії, якій і додали зайвих бюлетенів. Була дивна позиція комісії ТВК, яка заперечувала порушення, а наголошувала на уточненнях після перерахунку. Коли "Наш Край" вже побачив, що ситуація набуває характеру кримінального провадження, одразу розпочалося блокування роботи ТВК. Тому ми викликали поліцію, аби зареєструвати значну різницю у протоколах. По першій дільниці 100% будуть внесені відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань", – розповів він. Читайте: Партія “За Майбутнє” заявляє про фальсифікації на Київщині Позиція  У Київській обласній організації партії "Наш край" про ситуацію знають, але заперечують, що Кагарлицька МТВК підігравала їх політсилі. В партії натякають, що роботу виборчої комісії навмисно блокують політичні опоненти. "Випадково чи ні – але після спілкування з представниками ВО "Батьківщина" та партії "Європейська солідарність" шість членів комісії, без поважних причин, залишили безперервне засідання ТВК, ухилившись, таким чином, від виконання своїх посадових обов‘язків. Зважаючи на це, кандидат у депутати до Кагарлицької міської ради Іван Семцов та юристи Київської обласної організації партії "Наш край" викликали слідчо-оперативну групу щодо фіксування даного кримінального правопорушення та внесення даних до Єдиного реєстру досудових розслідувань згідно ч. 5 ст. 157 Виборчого кодексу України. Такі незаконні дії членів Кагарлицької міської ТВК наша політична сила розцінює як намагання вплинути на хід підрахунку голосів та фальсифікувати результати волевиявлення громадян. "Наш край" відстоюватиме та захищатиме кожен голос", – йдеться у повідомленні на сайті Київського обласного осередку “Нашого Краю”.  Редакція KV намагалася зв’язатися і почути позицію щодо ситуації із ймовірною фальсифікацією голосів у Кагарлику особисто від голови райради Івана Семцова. Він запевнив журналіста, що перебуває на засіданні ТВК, але пізніше зв’язатися із ним не вдалося. Також не вдалося зв’язатися із чинним міським головою Олександром Панютою та прес-службою партії "Наш Край" Київщини, для уточнення інформації, викладеної в її офіційному повідомленні.  Бровари, Бородянка Складна ситуація виникла і в Броварському районі. У Броварах вже є попередні результати виборів мера та депутатів міськради. Але їх можуть визнати такими, що не відбулися, через невірно надруковані бюлетені, що порушують таємницю голосування. Про це повідомив у фейсбуці народний депутат попереднього скликання ВР Павло Різаненко.  Він виклав фото, з якого видно, що на контрольному талоні до бюлетеня проставлено унікальний номер бюлетеня, за яким можна встановити, хто як проголосував. Натомість бюлетені з виборів депутатів обласної та районної рад, які замовляли, відповідно, обласна та районна ТВК, надруковані взагалі без номерів. “Усі бюлетені були виготовлені таким чином, що можна встановити волевиявлення будь-якої особи, яка проголосувала (системне порушення таємниці голосування). Це грубе системне порушення виборчого законодавства”, – наголосив у дописі  колишній нардеп Різаненко, зазначивши, що таким чином надруковано всі бюлетені з виборів міського голови Броварів та депутатів Броварської міськради, друк яких замовляла міська ТВК. Тим часом 25 жовтня у Бородянці мешканці будинку-інтернату не мали змоги проголосувати самостійно, замість них це робила керівниця закладу. Так, мешканці будинку-інтернату називали прізвище кандидата, за якого хочуть віддати свій голос, керівнику закладу Наталії Коротенко, яка замість них ставила відповідну позначку у бюлетені. Є запитання в учасників виборчого процесу і до роботи інших дільниць.  Заступник голови Київоблради Ярослав Добрянський, який на цих виборах висувався від “ЗА Майбутнє”, розповів KV, що у Бородянській громаді вже готуються до перерахунку голосів. “У нас є тільки припущення, що там відбуваються якісь маніпуляції, ми не маємо прямих доказів. Ми виходили з загальної тенденції – “ЗА Майбутнє” на Київщині набирає в середньому 10-12%, але саме в Бородянці – 7-8%, у той час як “Європейська Солідарність” в області набирає 19-20%, а в Бородянці на 5 дільницях – 36%. Ми подали клопотання про перерахунок голосів, бо у нас є сумніви та підозра, що наші голоси були перекладені на користь “ЄС”. Із учора комісія розпочала роботу, наскільки мені відомо, наразі перевірили роботу двох з п’яти дільниць. Суттєвих порушень поки не виявлено: зіпсовані бюлетені подекуди рахують на користь “Солідарності”, але це одиничні поки випадки”, – розповів він. В Українці ж, за паралельним підрахунком, кандидати на посаду міського голови від партії "Європейська Солідарність" та "Слуга народу" мали однакову кількість голосів, однак виборці села Верем’я надали перевагу кандидату від "ЄС". Представники президентської політичної сили подали заяву через, нібито, фальсифікацію результатів виборів на дільниці. У результаті члени ДВК оголосили про перерахунок голосів. "Нами написана заява до ДВК, у якій ми просимо надати нам копію постанови про перерахунок голосів на виборчій дільниці №320738, село Верем’я. Ми чекаємо, щоб нам невідкладно надали ці документи. У подальшому ми плануємо їх оскаржувати", – каже адвокат Любов Воропай. Крім того, про фальсифікацію голосів заявив кандидат на посаду голови Борщагівській ОТГ Роман Гах (фракція "Слуга Народу"). Тож до суду буде подано позов про визнання виборів в Борщагівській ОТГ як такими, що не відбулися через масові фальсифікації з вимогою про проведення повторного голосування. Читайте: Роман Гах: Выборы в Борщаговской ОТГ фальсифицированы, суд должен рассмотреть вопрос о повторном голосовании Також Поліція Київської області провела спецоперацію і виявила схему масової фальсифікації виборів у Василькові. Раніше поліція Василькова внесла в ЄРДР понад 10 кримінальних справ за фактами фальсифікацій виборів у Васильківській ОТГ. Майже всі прушення на користь кандидата на Васильківського міського голову Наталію Балансинович.  Читайте: Поліція вручила підозру члену Васильківської ДВК та організатором масових фальсифікацій місцевих виборів на користь кандидата Баласинович Нагадаємо, у день волевиявлення до Нацполіції Київщини надійшло 608 заяв і повідомлень про ймовірні порушення виборчого законодавства від громадян, спостерігачів та представників мас-медіа. У результаті поліція відкрила 24 провадження, пов’язаних з порушенням виборчого процесу.  Фото: колаж KVКиевVласть

Затверджені Кабміном оновлені райони в новій редакції адміністративно-територіального устрою держави досі не мають чітких повноважень. Вірогідно, що законодавчо такі повноваження затвердять після виборів.  Про це в інтерв'ю KV розповів народний депутат VII скликання від ВО “Свобода”, кандидат до Київської обласної ради Олексій Кайда.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  “Нам однозначно потрібно відходити від радянських атавізмів. Але коли утворювались ОТГ, проводились громадські слухання. Не всюди дослуховувались до думки громад, але сам процес відбувався. Коли утворили нові райони – ніхто нікого не слухав і не питав. А чому саме такий поділ? Чому не більше районів? Чи чому не менше? Де концепція, де врахування економічної, політичної, історичної складової? Але найголовніше – де думка громади?” – каже він. Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться За його словами, повноваження районів ніде не прописані. “Виникає підозра, що теперішня влада просто чекає на результати виборів. Я впевнений, що жодного голову ОТГ обласного центру “Слуга народу” не візьме. А обласні центри включені в райони. Відповідно, коли влада побачить, що не мають голів обласних міст, які є центрами впливу та формування громадської думки, наділять райони надзвичайними повноваженнями і намагатимуться тиснути на них. Саме тому не прописані повноваження районів”, – закінчив він.  Нагадаємо, як раніше писала KV, у Київській обласній парторганізації ВО “Свобода” визначилися із низкою кандидатів на голів ОТГ та депутатів Київоблради на передвиборчій конференції наприкінці минулого тижня. Більшість з названих на заході кандидатів – чинні депутати відповідних рад. Читайте: “Свобода” не змінює своїх поглядів, – Олексій Кайда Фото: KV КиевVласть

Незважаючи на плітки про перенос місцевої кампанії, Київська область активно готується до жовтневих виборів. Одну з найзнаковіших та ідеологічно-забарвлених кампаній в столичному регіоні розпочала ВО “Свобода”. Чому владі напередодні голосування вигідно вводити “червоні” ковідні зони на окремих територіях, а також про можливі фальсифікації, “Велике будівництво” та ціну, яку місцеве самоврядування платить за карантин, в інтерв'ю KV розповів народний депутат VII скликання від ВО “Свобода”, кандидат до Київської обласної ради Олексій Кайда. KV: Чи плануєте брати участь у місцевих виборах 2020? Чому прийняли таке рішення?  Олексій Кайда: Варто почати з того, що свого часу ВО “Свобода” ухвалила рішення про участь у всіх без винятку виборах: чи то місцевих, парламентських або президентських. Цього принципу ми і дотримуємося, адже вибори – це механізм здобуття влади, хто б що не казав. Влада в нашому розумінні – це лише інструмент побудови великої демократичної і могутньої України. На жаль, в нашій державі протягом всієї її незалежності роками плодилися різного роду політпроєкти – газової труби, нафтової труби, одним словом партії, кінцевими бенефіціарними власниками яких були і є олігархи.  Україну вони розглядають лише як джерело власного збагачення, їх майбутнє наших дітей і внуків не цікавить. І прикро, що більшість громадян цього або не розуміє, або одномоментно хоче отримати свою гречку чи 30 срібників.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  На відміну від таких проєктів одноденок чи однорічок, “Свобода” вже 29 років веде свою діяльність. Я в партії вже 27 років. Ми є націоналістичною партією, яка не змінює своїх поглядів. Багато хто каже – Україна має стати європейською країною. Але ми й так європейська країна, ми у центрі Європи. І наше завдання – наповнити Україну українським змістом. Щоб українці почувались господарями на своїй землі та не виїздили за кордон. Щодо місцевих виборів – я буду балотуватись до Київської обласної ради. Обрав обласну раду, оскільки свого часу був головою Тернопільської обласної ради і знаю роботу ради якнайкраще, знаю як зробити з обласної ради дійсно дієвий потужний представницький орган, який є виразником думки громад області, а не думки і волі одного голови адміністрації. Саме рада повинна вирішувати питання бюджетування, творення і контролю за виконанням програми соціально-економічного розвитку області. Адже депутатський корпус як ніхто знає проблематику і специфіку регіону, знає куди найперше необхідно скеровувати кошти платників податків. Всі повинні розуміти, що обласна рада – це не філіал облдержадміністрації, а найвищий орган місцевого самоврядування в регіоні. KV: Що думаєте з приводу нового виборчого законодавства? Олексій Кайда: Я б не сказав, що закон, за яким обиралися представники місцевого самоврядування на минулих виборах, був поганим. Тоді були вибори за відкритими списками і громада знала, кого обирає. Теперішній Виборчий Кодекс настільки складно виписаний, що я не виключаю величезного рівня фальсифікацій на виборах. Досвідченим юристам не завжди легко розібратись у всіх нюансах, не говорячи вже про членів комісій. На минулих виборах підрахунок голосів відбувався один-два дні. Тепер уявімо – потрібно буде відсортувати бюлетені в обласну раду, районну та депутатів і голів ОТГ. Кожну купку потрібно відсортувати по партіях, а потім – розподілити по прізвищах. Це величезний обсяг роботи, на підрахунок потрібно буде близько тижня. Звісно, що політпроєкти наймають спостерігачів і членів комісій за кошти, щоб отримати бажаний результат. Вони будуть сидіти на дільницях до останнього. А на скільки терпіння вистачить волонтерам, представникам громадських організацій? У результаті людей будуть вимотувати і, коли залишаться фінансово заангажовані спостерігачі, будуть “корегуватись” результати виборів.  Також нікуди не поділось поняття “уточнення списків”, коли “на коліні” вносять зміни в протоколи комісій і “малюють” потрібний результат. А це все є наслідком складності Виборчого Кодексу. Чим він складніший, тим простіше фальсифікувати результати виборів. KV: Як пандемія може вплинути на виборців та результати виборів? Олексій Кайда: Перш за все пандемія може вплинути на явку. Є категорія людей, які бояться коронавірусу, і просто не прийдуть на вибори. Інша частина прийде, побачить великі черги з визначеною соціальною дистанцією, не захоче чекати і піде. Щодо дій влади – то ми вже бачимо, як окремі території зараховують до “червоних” зон. Лунають певні посили від представників влади щодо можливого перенесення або скасування виборів. Але ми повинні чітко розуміти – у Конституції України та у Виборчому Кодексі вказано лише дві причини, через які можуть не відбутись вибори. Це або воєнний стан, або надзвичайний стан. Для цього має бути рішення РНБО, указ Президента і 226 голосів у Верховній Раді. Я думаю, цих голосів не набереться, тому що олігархічні політпроєкти, які є у Раді, вже фінансово вклались у вибори. Влада намагається зондувати грунт для відміни виборів через те, що у них падає рейтинг. Вони бачать, що минулорічного бліц-кригу їм не вдасться досягти. KV: Нещодавно ви заявляли у прямому ефірі, що ремонт доріг – це лише піар-хід від влади. Чому маєте таку думку? Олексій Кайда: 35 млрд гривень, які надійшли та надходять на ремонт доріг, – це кошти з фонду боротьби з пандемією. По перше: влада кричить про другу хвилю коронавірусу, вводить “червоні” зони. Виникає питання – якщо ви так занепокоєні, то що зробили для мінімізації наслідків? Нічого.  Фонд боротьби із коронавірусом був створений за рахунок того, що урізали деякі статті державного бюджету, в тому числі і соціальну складову. Частина коштів забрана у органів місцевого самоврядування. Тепер у ручному режимі, навіть без рішення Верховної Ради, а рішенням Уряду, ці кошти можуть розподіляти будь-куди. У “червоних” зонах забороняється або обмежується робота шкіл, садочків, ринків, громадського транспорту. Знову ж питання – скільки коштів держава виділила на забезпечення вчителів засобами індивідуального захисту? Я вже не кажу про лікарів. Їх мали підтримати позачергово. Чи дала держава хоч копійку на індивідуальний захист дітей? Ні. Це переклали на батьків та місцеві громади, які фактично платять на коронавірус двічі. По друге, щодо доріг. Загальна кількість коштів, виділених на дороги по Україні, близько 100 млрд гривень. У багатьох ЗМІ повідомляли про “відкати” з цієї суми у розмірі 30-40%, а це майже 1,2 млрд євро. Одночасно саме таку суму позики ми беремо у Євросоюзу. Це казнокрадство і корупція. А Президент разом з командою їздить Україною та відкриває об'єкти так званого “Великого будівництва”, побудовані за рахунок коштів на боротьбу з коронавірусом. Дороги однозначно робити потрібно, але не у такий спосіб і не за рахунок здоров’я українців. KV: Назвіть ваші основні досягнення у Верховній Раді. Олексій Кайда: За два роки я став автором або співавтором 85 законопроєктів. Загалом же фракція “Свободи” за два роки подала понад 600 проєктів законів і постанов. Нас було 37 народних депутатів. Якщо говорити про початок роботи, то нам фактично вдалось зупинити тушкування в опозиційному таборі. Були такі випадки в “Батьківщині”, яка на той час була нашим партнером. Але найголовніше – це наша діяльність під час кризових моментів, під час Революції Гідності. Тяжко згадувати ті дні. Уся наша фракція стояла на Майдані. Як заступник голови фракції я курував депутатів. У мене досі є листочок, де я записував по годинам, хто де знаходиться – у Київраді, Палаці Свободи (Жовтневому), в Будинку Профспілок, безпосередньо на Майдані. Це було 24 години на добу: хто веде колону на пікетування судів, прокуратури, МВС і так далі. Найголовнішим завданням, яке ми виконали з честю, – не дали похитнутись опозиції. Ми були стрижнем опозиції. І коли верхівка держави “розбіглась”, найвищою легітимною посадовою особою залишився віце-спікер “свободівець” Руслан Кошулинський. Він ставив на голосування питання відводу силовиків з Києва, переобрання голови Ради і інші не менш важливі державницькі питання. Ми не здригнулися і не побоялись взяти відповідальність на себе в ті складні часи. Так, потім це вдарило по нашому рейтингу. Але як сказав видатний драматург Бернард Шоу – “Свобода – це відповідальність. Тому більшість її боїться”. Ми не боялись! “Свободи” немає у парламенті зараз, не було у 8 скликанні крім декількох народних депутатів. І усі бачать, що відбувається. Багато розмов точиться щодо подачі води в Крим. Але мало хто згадує, що вольове і політичне рішення перекрити воду у Крим в 2014 році ухвалив “свободівець”, міністр екології Андрій Мохник. Колишні союзники доклали максимум зусиль, щоб очорнити і “прибрати” “Свободу” з Верховної Ради. А це все через нашу принципову державницьку позицію. Ми не торгуємо національними інтересами. Ще раз наголошу – для нас влада – це інструмент побудови великої української держави, а не вирішення “кишенькових” питань. Якщо народ хоче чесної влади – він обирає “Свободу”. KV: Чого, на вашу думку, не вистачає Київській області для покращення рівню життя населення? Олексій Кайда: Не вистачає голови обласної ради “свободівця” (посміхається). В першу чергу, не вистачає професійної команди в керівництві області. Від капітана корабля залежить, як і куди це судно рушає. У Київській області, як і в Україні загалом, проблеми спільні. Якщо конкретизувати, то це відсутність робочих місць, нормальної інфраструктури, це і дороги, і водопостачання, і екологічні проблеми, які пов’язані в тому числі з переробкою твердих побутових відходів. Проблем є багато, але їх можна вирішувати крок за кроком. Якщо хтось говорить, що за рік тут буде область-сад – вони завідомо брешуть. Все потрібно робити професійно, планомірно і відповідально. KV: Ваше ставлення до нового адміністративного поділу – районування Київщини? Олексій Кайда: Діючий адміністративно-територіальний устрій України – це стара радянська система. Села, селища, міста, райони, області – все це прописано в Конституції. Утворення ОТГ – потрібний, але на сьогодні не конституційний процес. В основному законі немає такого поняття, як ОТГ. Попередня влада, коли розпочала реформу децентралізації, зобов’язана була внести зміни до Конституції. “Народний фронт” і БПП мали більше 300 голосів, чому вони цього не зробили? Чому так само “Слуга народу”, маючи більшість, цього не робить? Нам однозначно потрібно відходити від радянських атавізмів. Але коли утворювались ОТГ, проводились громадські слухання. Не всюди дослуховувались до думки громад, але сам процес відбувався. Коли утворили нові райони – ніхто нікого не слухав і не питав. А чому саме такий поділ? Чому не більше районів? Чи чому не менше? Де концепція, де врахування економічної, політичної, історичної складової? Але найголовніше – де думка громади?  В той же час ніде не прописані повноваження районів. Виникає підозра, що теперішня влада просто чекає результатів виборів. Я впевнений, що жодного голову ОТГ обласного центру “Слуга народу” не візьме. А обласні центри включені в райони. Відповідно, коли влада побачить, що не мають голів обласних міст, які є центрами впливу та формування громадської думки, наділять райони надзвичайними повноваженнями і намагатимуться тиснути на них. Саме тому не прописані повноваження районів.  KV: Чи необхідний такий адміністративний орган, як районні ради, у майбутньому устрої держави? Олексій Кайда: Я переконаний, що мають бути ради. У якому вигляді – інше питання. В цивілізованому світі є таке поняття, як референдум. У нас кожна влада розповідає, що ухвалить закон про загальноукраїнський та місцеві референдуми. “Свобода” у свій час подала такий законопроєкт. Але владі не вигідно слухати громади.  Українці мали б сказати хочуть вони райони, чи ні. І в якому вигляді, і з якими функціями та повноваженнями. KV: Якими повноваженнями мають бути наділені громади, райони та область? Олексій Кайда: Громада має вирішувати усі питання, пов'язані з буденним життям – дороги, садочки, школи. І якраз шляхом референдумів, плебісцитів та опитувань мали б вирішуватись питання, куди в першу чергу спрямувати кошти – на дорогу чи лікарню. Обласна рада – це більш політичний орган. У час Революції Гідності, обласні ради, де головами були “свободівці” (Івано-Франківська, Тернопільська, Хмельницька, Львівська) першими почали ухвалювати рішення про створення виконкомів і забирали делеговані повноваження від обласних адміністрацій. І було б логічно, аби обласна рада мала виконавчий комітет. Натомість, саме адміністрація, куди садять “царьків”, які одноосібно підкоряються Президенту, розподіляє кошти. Адміністрації мали б носити наглядові функції.  Кожен державних орган чи орган місцевого самоврядування має займатись властивими йому повноваженнями. Тоді буде порядок.  KV: Що “Свобода” думає з приводу відкриття ринку землі? Олексій Кайда: Ми маємо принципову позицію з цього питання. “Свобода” внесла до Ради альтернативний законопроєкт щодо обігу землі. Ми не проти приватної власності на землю. Якщо людина має присадибну ділянку, нехай продає, записує у спадщину. Якщо людина має пай і хоче його продати, то виключно державі у державний земельний банк за ринковою ціною, а держава нехай передає в довгострокову оренду. Єдиним джерелом влади, згідно Конституції, є народ. Земля – це народне багатство. І не в праві якісь латифундисти чи спекулянти торгувати нашою землею. Дехто наводить як приклад приватизацію квартир, заводів. Але квартиру та завод можна ще побудувати. Земля ж не збільшується. Її скільки було, стільки й буде. Також непрепустимим є те, що з а діючим законом через фінансові установи та банки іноземці можуть купувати українську землю. І вони будуть це робити. “Свобода” категорично проти цього. В інших країнах, навпаки, викуповують приватну землю у державну власність. Тому що думають наперед. Кліматична ситуація у світі змінюється. Зменшується кількість прісної води. Потрібно думати не тільки за себе, а за онуків та правнуків. Може статись катастрофа, коли не вистачатиме їжі. Так, зараз у нас багаті землі. Але насуваються субтропікі і невідомо, до чого це призведе. Кожна влада в України думала і думає лише за “сьогодні”, а що буде після них – та хоч потоп. Тому “Свобода” завжди мислить стратегічно і на покоління вперед. KV: Чому на майбутніх місцевих виборах люди мають голосувати за “Свободу”, з чим партія йде на ці вибори? Олексій Кайда: Наступного року “Свободі” буде 30 років. Подивіться, коли створені інші партії. Багато політологів визнають, що ми є єдиною ідеологічною партією в Україні. Ми працюємо на основі ідеології українського націоналізму. А це любов до своєї нації, землі, країни. Ми ті, хто захистить українців на своїй, Богом даній землі. Не можу не згадати наших господарників – успішних міських голів Тернополя Сергія Надала, Івано-Франківська Руслана Марцінківа, Хмельницького Олександра Симчишина, рівень підтримки яких сягає 75-90%! Чому така підтримка? Тому що це міські голови-свободівці, які щоденною працею довели, що можна управляти ефективно, професійно, прислуховуватись до думки громади і працювати заради українців. І найголовніше – вони як і вся “Свобода” – це ті, хто тримають слово! Читайте: Керівник обласної “Свободи” Ігор Сабій: “Влада боїться двох речей – преси і людей на вулицях”  Фото: KV и из открытых источниковКиевVласть

У відстоюванні права на землю учасники АТО дійшли до суду. Виборюють заповітні гектари в Київській ОГА ветерани війни вже не один рік. АТОвці запевняють – попередня влада позбавила їх законних наділів несправедливо. Врешті Феміда постановила, що чинна КОДА має виправити помилки попередників і надати ділянки на Білоцерківщині двом учасникам бойових дій. Та ветеранські організації Київщини продовжують закидати каміння на адресу вищого керівництва. Кажуть, виділення землі військовим давно переросло в корупційні схеми на місцях.  Як стало відомо KV, 22 липня голова Київської ОДА Василь Володін підписав розпорядження № 350 “Про виконання постанови суду” та № 351 “Про виконання рішення суду” щодо виділення земельних ділянок учасникам бойових дій на Київщині. “…на виконання постанови Київського окружного адміністративного суду від 20 березня 2018 року у справі № 810/3190/17, […] громадянину Іванову Юрію В’ячеславовичу надається дозвіл на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для індивідуального житлового будівництва орієнтовною площею 0,10 га, що розташована в адміністративних межах Фурсівської сільської ради Білоцерківського району Київської області, за межами населеного пункту”, – йдеться у документі № 350.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  Прецеденти Так, восени 2017 року громадянин Юрій Іванов звернувся до Київського окружного адміністративного суду. Позивався він на Київську ОДА через відмову у розробці проєкту із землеустрою щодо відведення ділянки у Білоцерківському районі. А саме: у межах земель колишнього військового містечка "Гайок".  У суді ж КОДА мотивувала відмову в надані землі тим, що ділянка належить до земель Міноборони. Тож подібна передача ділянок із земель державної або комунальної власності за відсутності детального плану території забороняється. Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться Суд же зауважив, що ще у 2006 році Білоцерківська РДА передала (розпорядження № 251 від 7 липня 2006 року) ці землі військового містечка № 50 площею 330 га в запас на баланс Фурсівської сільради. Тож підстав, які б вказували на відсутність земель для передачі чи на невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, немає.  Цікаво, що є постанова Верховного суду від 20 червня 2018 року стосовно самого розпорядження Білоцерківської РДА № 251. Зокрема, у позовній заяві перший зам прокурора Київської області стверджував, що адміністрація фактично перевищила свої повноваження в передачі земель, бо це є компетенцією Кабміну. Утім, Верховний суд позов не задовольнив. Читайте: Киевская ОГА передала Службе внешней разведки землю в Белоцерковском районе Інший судовий прецедент стосувався (справа № 320/1557/19) відведення земельної ділянки площею 0,10 га (кадастровий номер: 3220488300:05:008:0336) у власність Олексію Дубченко. Ділянка розташована за межами населеного пункту на території Фурсівської ОТГ Білоцерківського району. Проєкт землеустрою був розроблений Білоцерківським міськрайонним виробничим відділом Київської обласної філії ДП “Центр ДЗК”. Причина позову на КОДА – аналогічна. Однак АТОвець вимагав не тільки визнати відмову протиправною, а й стягнути з адміністрації 60 тис. гривень компенсації моральної шкоди. Судова тяганина з цього питання тягнеться ще з 2015 року. Не зважаючи на те, що Дубченко двічі вигравав суди, КОДА продовжувала надавати відмови. Аргументували тим, що дане питання не в повноваженнях адміністрації і рішення суду не можуть їх зобов’язати до виконання. Лише в 2017 році ексочільник КОДА Олександр Горган таки погодив розробку проєкту землеустрою. Але цей проєкт КОДА у 2018 році “забракувала”. Врешті у 2019 році суд дійшов висновку, що ділянка справді розташована за межами населеного пункту в адмінмежах Фурсівської ОТГ, і тому не належить до компетенції Київської ОДА. Проте КОДА може погодити проєкт землеустрою – що і зобов’язав її зробити. Утім, у моральній компенсації Дубченко все ж відмовили. Судові справи датуються 2018 та 2019 роками. Та адміністрація для виконання постанов мала дочекатися закінчення терміну щодо подання апеляційних скарг. Суд же в обох випадках схилився до думки, що КОДА безпідставно та протиправно відмовляла військовим у дозволі на розробку документації із землеустрою. Як вдалося дізнатися KV від анонімного джерела у Білоцерківському районі, це – не поодинокі випадки із судовими тяганинами в боротьбі за право одержати обіцяну землю.  “Якщо взяти статистику, то у порівнянні з іншими районами, Білоцерківщина та ветерани АТО Білої Церкви одержали землю. Так, не всі, але не варто і забувати, що ветеранів війни у Білоцерківському районі найбільше”, – розповіли KV.  За словами ж голови Білоцерківської райради Володимира Шевченко, сьогодні проблеми з видачею землі є в кожному населеному пункті. Здебільшого вони пов’язані з відсутністю вільної землі в місцевих резервах.  “Учасники бойових дій зверталися і продовжують звертатися в сільські ради, в район. Але вільних земельних ділянок в межах населених пунктів в районі вже немає. Вона вся розподілена: або перебуває в оренді, приватній власності. Виділялися ділянки, по можливості, і учасникам АТО – всім, хто звертався. Здебільшого сьогодні цими питаннями займаються асоціації учасників бойових дій. Вони збирають інформацію, документи, ведуть ці справи. Є випадки, коли учасники АТО одержують землю у власність чи в оренду на певний період, навіть не в нашому районі”, – розповів він.  Питання без відповідей У подібну земельну пастку потрапили і понад 500 учасників бойових дій Сквирського району. З них ділянки по 2 га одержали лише 60%. Приблизно 200 наказів було надано на розробку проєктної документації під садівництво.  Як розповіла KV заступник голови координаційної ради учасників антитерористичної операції при Київській ОДА, очільниця ГО “Спілка учасників АТО Сквирщини” Олена Редюк, вона неодноразово зверталася до Геокадастру з офіційним запитом, як від імені спілки, так і громадської ради при КОДА. Проте всі звернення щодо надання військовим землі залишені без уваги. Останнє звернення ГО “Спілка учасників АТО Сквирщини” до нової очільниці Геокадастру направлене 7 серпня цього року.  “Ми знаємо, що в області приблизно 18 тис. учасників бойових дій. До Геокадастру ж зверталися з простим питанням: скільки учасників бойових дій, сімей загиблих та померлих у Київській області вже одержали землю. Реакція – нульова. Офіційні запити просто ігнорують. У зверненнях же ми наголошуємо, що існує корупційна схема надання земельних ділянок спеціально не за фактичним місцем проживання. Чинне законодавство просто підтасовується під певних латифундистів. Правове поле нівелюється і цинічно використовується”, – розповіла вона. Так, у зверненні зауважено, що масові прецеденти та зловживання почали відбуватися в 2019 році, саме після підписання меморандуму між колишнім Прем’єр-міністром Гончаруком та ГО "Всеукраїнська асоціація учасників бойових дій" в Білій Церкві. За словами ж Редюк, здебільшого ветерани війни звертаються за одержанням землі для ведення особистого селянського господарства. І такими аграрними районами в області є Тетіївський та Сквирщина. Наприклад, громадянин з Луганщини хоче одержати землю в Сквирському районі. І йому на це надають першочергове право через ці корупційні схеми.  Показовим же у вирішенні земельних питань, на її думку, є саме Тетіївський район.  “За інформацією голови Тетіївської громадської організації, за статистикою видано приблизно 700 наказів і майже всі 500 учасників АТО одержали землю. У Сквирському ж районі станом на 7 серпня 2020 року загалом було подано більше 2 тис. наказів. Із них 1583 одержали дозволи на розробку, а 775 особам – відмовлено. На кожного ж АТОвця завозилась документація разів з п’ять. За даними Центру соцдопомоги учасникам АТО при Сквирській РДА, землю в районі з 2015 року одержало приблизно всього 250 учасників бойових дій. Так, Сквирський район – аграрний, але тут бракує вільних робочих місць. Бракує в країні і військових психологів. І якби хлопцям дали по 2 га, то і реабілітація їм була би не потрібна. Одержавши зайнятість, вони зможуть утримувати сім’ю і будуть знати – вони потрібні суспільству”, – резюмувала вона. Опитування Як розповіли KV керівники відповідних районних асоціацій та громадських спілок, за законом військові мають право на землю у межах норм безоплатної приватизації. Кожному АТОвцю мають надавати у власність землю для ведення садівництва (0,12 га), особистого селянського господарства (2 га), будівництва (до 0,15 га) чи індивідуального дачного будівництва (0,10 гектара). Проте на практиці вони одержують зовсім інше.  Голова громадської організації "Асоціація учасників бойових дій і АТО Васильків" Артем Хасанов: Так, є неодноразові випадки, коли хлопці одержували відмови у виділенні земельних ділянок. Відверто скажу, землю – не видають взагалі. Землі – немає. Уже шість років про це говорять-говорять, але нічого і ніхто не вирішує. Вирішення цієї ситуації нікому не потрібне і нецікаве. Особливо депутатам, які займаються лише своїми справами. Кажуть, що це не в їхній компетенції вирішувати питання видачі земельних ділянок. Пощастило лише одиницям, хто встиг здобути ділянки саме під забудову у власному населеному пункті.  Член правління ГО “Всеукраїнської асоціація учасників бойових дій”, керівник  ГО "Асоціація учасників бойових дій та учасників АТО" в Білій Церкві Микола Гніушевич: Ми багато займалися земельними питанням. Були і суди, як з  позитивними, так і негативними результатами. Асоціація має підписаний меморандум з Геокадастром про співпрацю. Нині ж змінилося не лише обласне керівництво, а й Держгеокадастру. І наразі призупинилися всі процеси з видачі землі за діючою програмою Геокадастру. Ця незрозуміла ситуація тягнулася два місяці. У Київській області вже нарешті призначили нове керівництво. Керівниця ГС “Ветеранський простір” по Київській області Світлана Шеповалова: Учасники АТО всіма цими процесами незадоволені. Ситуація взагалі плачевна. Тому що земельні ділянки вони не одержують або одержують у вигляді паю. У Держземгеокадастрі ж запевняють – проблем не має. Так, можна зайти на їхній сайт і подивитися статистику: скільки ділянок вони надали учасникам бойових дій. Але ж кому саме, з якої області – невідомо. Відповіді на запити вони не надають, так само як і голови деяких сільрад. Геокадастр надавав ділянки за межами населених пунктів. Але триває процес децентралізації і ці землі мали передати громадам. Та ці процеси затягнулися. На тому тижні, і це напередодні місцевих виборів, у Броварському районі взагалі депутати вирішили швиденько видати собі земельних ділянок. А решті, хто був на черзі, у тому числі і учасникам АТО, родинам загиблим, так нічого і не дали. З цього приводу виник дуже гучний скандал.  Так, згідно з інфографікою Держгеокадастру, за час існування ініціативи, загалом учасникам АТО виділено понад 17 тис. га земельних ділянок за межами населених пунктів. З них по Київській області, станом на 25 червня, Геокадастром прийнято заяв на одержання ділянок від 41423 осіб. З них затверджено 29028 рішень щодо надання дозволів на розробку проєктів землеустрою та відмовлено 12037 військовим, на розгляді – 358 заяв.  Нагадаємо, як раніше повідомляла KV, в Київській області це – не поодинокий скандальний випадок з видачею землі для учасників АТО.  Так, в 2018 році мерія Боярки віддала вільну землю в центрі міста під будівництво багатоповерхівки, що обурило учасників АТО. Адже для них законної землі в міськраді не знайшлося, а "куму мера" ділянку дали. Тож упродовж двох місяців ветеранам довелося жити на "будівельному майданчику" і відстоювати свої права. Керівництво ж міста тоді запевняло, що землею АТОшників вже наділили.  Читайте: Киево-Святошинский райсовет повоюет с Боярской мэрией за землю участников АТО А навесні 2019 року військові Гостомеля на Київщині вирішили об'єднати свої ділянки, виділені їм місцевою владою, і обміняти на квартири від забудовника. Але зустріли спротив влади.  Читайте: В Гостомеле ветераны АТО не могут распоряжаться своей землей из-за “бойкота” местной власти (видео) А в грудні минулого року Служба безпеки України підозрювала посадових осіб Обухівської міськради і мера Обухова в привласненні землі, призначеної для переселенців і учасників АТО. П'ятьом організаторам схеми незаконного відчуження землі, включаючи мера Обухова, була оголошена підозра в рамках відкритого кримінального провадження. Читайте: Мэру Обухова объявили о подозрении в присвоении земли для переселенцев и участников АТО Фото: колаж KVКиевVласть

Господарський суд Київської області скасував скандальне рішення Обухівської міськради про виділення більше 1 га землі під житлову забудову. Слідство вважає, що недобросовісні чиновники, прикриваючись будівництвом соціального житла, планували продавати елітні квартири. Наразі ділянка арештована, продовжується процес її повернення державі. Громаді Обухова завдано збитків на 4 млн гривень.  Постанова Як стало відомо KV, наприкінці липня Господарським судом Київської області задоволено позовні вимоги про визнання недійсним рішення Обухівської міської ради щодо відведення у власність житлово-будівельному кооперативу “Кальміус” земельної ділянки та скасовано державну реєстрацію права власності на неї.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  Йдеться про ділянку площею понад 1 га вартістю 4,1 млн гривень для будівництва та обслуговування багатоквартирного житлового будинку. Справу № 911/261/20 було відкрито 5 лютого за позовом прокурора Київської області до Обухівської міськради, її виконавчого комітету та ЖБК “Кальміус”.  Судом було встановлено, що Обухівська міська рада не мала правових підстав безкоштовно та поза процедурою проведення земельних торгів відводити зазначену земельну ділянку у власність кооперативу, оскільки згідно вимогам чинного житлового законодавства відповідач не підпадає під ознаки житлово-будівельного. “Крім того, землевпорядна документація щодо відведення землі розроблена з порушенням положень ст. 24 Закону України “Про регулювання містобудівної діяльності” до затвердження детального плану території відповідного мікрорайону міста Обухів. Представницька робота органів прокуратури Київщини щодо повернення державі землі і надалі триває”, – повідомили у прес-службі прокуратури Київської області.  Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться Містобудівні умови та обмеження на ділянку були затверджені 14 червня 2018 року відділом розвитку інфраструктури, містобудування та архітектури виконавчого комітету Обухівської міської ради, 22 грудня 2018 року були внесені зміни.  Так, будівництво житлового комплексу мало відбутися у мікрорайоні №3 по вулиці Каштановій. Згідно детального плану територій, поверховість будівель не мала перевищувати 9 поверхів та мати щільність населення до 450 осіб.  Підозра меру Згідно ухвали Голосіївського райсуду міста Києва від 7 квітня, суд наклав арешт на будинок, гараж, три ділянки загальною площею 5,75 га та автомобіль “Toyota Land Cruiser Prado 150”, які належать міському голові Обухова Олександру Левченко.  Арешт накладено у рамках кримінального провадження, яке з квітня 2019 року розслідують слідчі Головного управління СБ України у м. Києві та Київській області. Cлюдство заявляє, на початку 2017 року Обухівський міський голова вступив в злочинну змову з членом виконавчого комітету Обухівської міськради, начальником земельного відділу та начальником юридичного відділу виконкому Обухівської міськради з метою розтрати земельної ділянки на території м. Обухова, шляхом прийняття незаконного рішення про виділення такої ділянки обслуговуючому кооперативу у власність безоплатно. Зазначається, що ділянку, оформлену на підставних осіб місцевого обслуговуючого кооперативу, зловмисники передали київському забудовнику під будівництво елітного комерційного житла. Прибуток від продажу квартир в житловому комплексі повинен був осісти в кишенях чиновників. Через такі дії понад півтисячі громадян не отримають соціального житла. Тоді ж на незаконно виділену земельну ділянку було накладено арешт. Поспілкуватись із Олександром Левченко KV не вдалося. Читайте: Мэру Обухова объявили о подозрении в присвоении земли для переселенцев и участников АТО Чий кооператив За даними системи YouControl, житлово-будівельний кооператив “Кальміус” був створений 24 травня 2016 року. Його керівником та засновником є Сергій Григорович Федоров. Серед засновників також Леоніда Аполінаріївна Бородай, Тетяна Сергіївна Курілєх та Анжеліка Вікторівна Пономаренко.  Засновниця кооперативу Леоніда Бородай вказана як основний замовник у державних закупівлях навчального закладу “Професійний ліцей міста Українки”.  Варто зазначити, що слідством також встановлено, що до міськради були надані неправдиві відомості щодо учасників кооперативу. По документам учасниками кооперативу було 937 осіб, з яких майже 19% – учасники бойових дій, 49% – вимушено переселених осіб, і 32% – інші категорії населення. До листопада 2016 року керівником кооперативу була Тетяна Михайлівна Ягодзінська.  Вона є депутатом Української міської ради Обухівського району від об'єднання “Самопоміч”. Раніше Ягодзінська була учасницею скандалу навколо кооперативу “Стугна” у місті Українка, який продавав житло за ринковою, а не пільговою ціною. З місця Як розповів KV депутат Обухівської міської ради Володимир Геращенко, депутатів переконали у важливості прийняття рішення про виділення землі.  “У переважній більшості депутати не є спеціалістами у площині юридичних та земельних питань. Як правило, депутати, крім власного розсуду, у прийнятті рішень спираються на висновки фахівців. В даному випадку це представники управлінь та профільні заступники міського голови, які мають відповідну освіту. Коли ми приймали рішення про виділення землі, було три основні моменти. Перше – на сесії були присутні переселенці та учасники АТО, які просили підтримати рішення. Друге – виступали представники міської ради і юристи, які переконували, що передача землі абсолютно законна. І третє – нам обіцяли, що підпишуть угоду між міськрадою і кооперативом, аби контролювати процес і брати участь у наповненні кооперативу людьми, щоб туди не потрапили сторонні. Я також голосував за це рішення, його підтримали одноголосно, хоча ми розуміли ризики”, – каже він. За його словами, представники виконавчого комітету не виконали обіцянок, які давали депутатам.  “Було очевидно, що це рішення лобіювали представники виконкому на чолі з головою. Мені невідомо, з яких причин. Те, що відбувається зараз, просто відкрило правду. Суд має доводити, помилились тоді працівники виконкому, не досконало вивчили ситуацію або зробили це навмисно. Виявилось, що в принципі передача кооперативу у приватну власність землі без проведення конкурсу є незаконною. Наскільки мені відомо, ЖБК був на стадії пошуку інвестора, про будівництво поки не йшлось. Також мешканці повідомляли про оголошення щодо продажу там квартир”, – закінчив він.  Нагадаємо, як раніше писала KV, співробітники СБУ викрили схему привласнення земель в Обухівському районі Київської області. На думку правоохоронців, працівники міськради Обухова та Українки виводили землю з комунальної власності, попередньо змовившись з криміналітетом. Читайте: Прокуратура отсудила в пользу государства 8 гектар земель лесного фонда в Обуховском районе КиевщиныКиевVласть

Карантинні заходи на Київщині послаблюють: у більшості районів області відкрили продовольчі ринки, а Ірпінська міська лікарня повернулася до роботи в штатному режимі. Активно працює агросектор. У КОДА звітують, що є затримки із поставками імпортних витратних матеріалів та обладнання для сільгосптехніки, але польові роботи тривають і виконуються в повному обсязі та вчасно.  Про це KV стало відомо за підсумками онлайн-брифінгу т.в.о. голови Київської обласної державної адміністрації (КОДА) Василя Володіна.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  Виконання бюджету Станом на 1 травня виконання дохідної частини обласного бюджету склало 99,4 %, недоотриманий обсяг доходів — майже 5 млн гривень. У рамках програми президента України з реалізації пріоритетних об’єктів соціально-культурної інфраструктури “Велике будівництво” за останній час Київська ОДА уклала 199 договорів підряду. Ще по 87 тривають тендерні процедури. За два тижні капітально відремонтовано 4 вулиці й дороги, завершено поточний середній ремонт автомобільної дороги місцевого значення у Васильківському районі. “У експертів були великі побоювання, що карантин суттєво підірве економіку регіону. Це не вплине на забезпечення функціонування бюджетних установ та реалізацію, адже область має внутрішні резерви забезпечити необхідні та пріоритетні видатки на утримання соціально-культурної сфери”, — наголошує Володін. Аграрії Унаслідок карантинних обмежень галузі тваринництва та переробки зазнали незначних втрат. За словами Володіна, Київська область усе одно залишається лідером у виробництві курячих яєць та за поголів'ям свиней. Аграрії вчасно провели польові роботи та засіяли 1 млн 100 тис. га під зернові, технічні та кормові культури, картоплю та овочі. Озимі повністю відновили вегетацію; забезпеченість мінеральними добривами становить 160 тис. т, триває їх закупівля. Є затримки з постачанням іноземних міндобрив, сільськогосподарської техніки та запчастин через обмеження, пов’язані із карантинними заходами. Через погодні умови невеликі площі пересіяно в Миронівському, Білоцерківському, Сквирському та Тетіївському районах. Стан більшості посівів задовільний. “Наша область переважно аграрна, тож тримаємо цю галузь під прискіпливою увагою”, — підкреслив тимчасовий очільник КОДА. Запаси та допомога Для проведення комплексу весняно-польових робіт господарствами Київської області станом на сьогодні накопичено 100 % дизпалива та 103 % необхідного бензину до технологічної потреби. Цього року аграрії зможуть залучити понад 250 млн гривень державної підтримки на такі напрямки: здешевлення відсоткової ставки за залученими кредитами; підтримка садівництва та ягідництва; закупівля с/г техніки та інше. За роз’ясненнями та допомогою в підготовці документів на отримання державної підтримки слід звертатися до департаменту агропромислового розвитку КОДА. “Прилавки будуть наповнені — як продовольчих ринків, так і непродовольчих”, — запевняє Василь Володін. Ринки У Київській області зареєстровано 4 непродовольчі ринки, решта — змішаного типу. З певними обмеженнями запрацювало 54 із 77 ринків області. Жодного ринку не відкрито в Обухівському, Іванківському, Вишгородському районах; частину ринків відкрито у Фастівському, Баришівському, Бориспільському, Києво-Святошинському, Бородянському, Макарівському районах. Під забороною лишаються ярмарки. За період з 1 травня по сьогодні виявлено порушення на 16 агропродовольчих ринках, надано 16 приписів, складено 1 протокол про порушення протиепідемічних вимог, направлено 9 інформаційних листів в органи місцевої влади, 3 — до Національної поліції. Поточна епідеміологічна ситуація За даними Київського обласного лабораторного центру в столичному регіоні за минулу добу зафіксовано 1245 випадків захворювання на коронавірус. У числі інфікованих також опинилися 107 дітей та 221 медичний працівник (за весь період дії карантину). Наразі стаціонарному лікуванні перебуває 207 осіб, на амбулаторному — 1038 осіб. Подолали хворобу 212 інфікованих, проте за час пандемії зафіксовано 29 летальних випадків. Усього ж до лабораторного центру надійшла 3731 підозра на COVID-19. Під медичним наглядом перебуває 5892 контактні особи. “Адаптивний” карантин Також Василь Володін нагадав, що до 22 травня в області діє заборона на перебування в громадських місцях без засобів індивідуального захисту. “Маємо “адаптивний” карантин, тобто рішення про відновлення роботи закладів дошкільної освіти, готелів, громадського транспорту та міжміських перевезень, спортивних закладів прийматимуться залежно від епідеміологічної ситуації в регіоні та кількості випадків хворих на коронавірус”, — зауважив він. Пункти обсервації В. о. голови Київської ОДА Василь Володін зауважив, що в рамках протидії коронавірусу продовжується і проведення заходів обсервації. Так, у заміському готельно-ресторанному комплексі “Джинтама Бриз”, що розташований у селі Глібівка Вишгородського району, перебувають на ізоляції 167 громадян. Зачинені для  госпіталізації Васильківська центральна районна лікарня призупинила госпіталізацію хворих. У хворої, яка перебувала в реанімаційному відділенні, виявлено COVID-19. Володін зауважив, що 41 контактній особі вже провели ПЛР-тестування. Тож наразі лікарня припинила госпіталізацію хворих, а у відділенні реанімації здійснили заходи дезінфекції. Також попереджені про необхідність самоізолювання на 14 діб 75 пацієнтів, які перебувають у лікувальному корпусі й готуються до виписки. Потік решти пацієнтів перерозподілено між Обухівською та Фастівською ЦРЛ. Служба екстреної медичної допомоги повідомлена про режим роботи закладу. Також у Бородянській ЦРЛ 17 травня підтвердився діагноз COVID-19 у медпрацівника закладу з ознаками гострої респіраторної інфекції. Уже наступного дня було визначено коло контактних осіб із хворим, у яких відібрали лабораторні зразки для ПЛР-тестування. Наразі дослідження тривають. До отримання кінцевих результатів лікарня призупиняє прийом нових пацієнтів. Потік пацієнтів, потребуючих госпіталізації, перенаправлено до Ірпінської центральної міської лікарні. Також Володін зауважив, що Ірпінська міська лікарня, де також фіксувався аналогічний випадок інфікування, уже відновила роботу в штатному режимі. У медзакладі проведено необхідний комплекс дезінфікуючих заходів, а інфіковані медики наразі перебувають на самоізоляції. Відкриття інфекційного відділення За даними КОДА, 12 травня згідно з планом та після капітального ремонту в місті Українка розпочало роботу інфекційні відділення Обухівської центральної лікарні на 20 ліжок (по 10 місць для дорослого та дитячого населення). З урахуванням епідситуації, відділення розширило потужності до 10 ліжко-місць. Доплати медикам В області прорахували сумму 300 % доплат за квітень для медпрацівників області, які допомагають пацієнтам із коронавірусом в умовах пандемії. Василь Володін розповів, що ця сума становить 12 млн 912 тис. гривень. За його словами, йдеться про амбулаторну, стаціонарну екстрену допомогу, яку надали 1224 медичних працівників закладів охорони здоров’я Київщини. Читайте: Коронавірус на Київщині: карантин слабне, навчальний рік закінчиться вчасно Фото: коллаж KVКиевVласть

Місто Кагарлик і його центральна районна лікарня звітують про повну готовність приймати хворих на коронавірус. Начебто, ситуація контрольована і форс-мажору не буде ані у місті, ані в районі. Однак на фінансування ЦРЛ та Центру первинної медико-санітарної допомоги місцева влада продовжує збирати кошти з сільських, районного та міського бюджетів. Збирають і безпосередньо з громади, залучені підприємці, навіть релігійні організації. Містяни запевняють: лікарні відчувають значний дефіцит обладнання та засобів захисту. Про те, чим живе Кагарлик під час карантину, – в матеріалі KV. Поточна епідситуація Як стало відомо KV, станом на 16 квітня, за даними Київського обласного лабораторного центру, у місті Кагарлик 3 підтверджених випадки захворювання на COVID-19. Але дані на місцях відрізняються. Так, за даними Кагарлицької ЦРЛ станом на 13 квітня у лікарні перебувало 4 хворих на COVID-19, з яких 1 мешканка району та ще 3 особи з інших районів Київської області. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  Кагарлицька РДА надала останні дані 13 квітня, згідно яких станом на цей день у районі зафіксовано два випадки захворювання на коронавірусну інфекцію COVID-19. Інфіковані — жінки, одна з них на амбулаторному лікуванні (самоізоляції). Підозра на інфекцію — ще у 6 жителів району. Нині у них відібрані зразки крові на тест ПЛР (полімеразна ланцюгова реакція), які направлено до вірусологічної лабораторії. За інформацією місцевого телеканалу, 4 квітня стало відомо про смерть жителя району 1993 року народження. Він перебував у критичному стані, коли родичі зателефонували до “екстренки”. Вперше зі скаргами на стан здоров’я він звернувся до сімейного лікаря у понеділок, 30 березня. Готовність лікарень: кажуть, що готові 29 березня, згідно розпорядження головного санітарного лікаря Міністерства охорони здоров’я Віктора Ляшка про облаштування тимчасових пунктів прийому та сортування хворих на коронавірус, у Кагарлику біля поліклінічного відділення Кагарлицької центральної районної лікарні напнули намет. В ньому караулом 19–ї Державної пожежно-рятувальної частини Кагарлика було облаштовано тимчасовий пункт прийому та сортування хворих на коронавірус. 2 квітня на сесії Кагарлицької районної ради головний лікар Кагарлицької ЦРЛ Віктор Кулініченко озвучив розпорядження №7 та №9 від 29 березня 2020 року за підписом Олега Торкунова, керівника робіт з ліквідації наслідків медико-біологічної надзвичайної ситуації природного характеру регіонального рівня у зв’язку з епідемічною ситуацією на території Київської області, спричиненою коронавірусом 2019-NCOV.  Згідно розпорядження №7, Кагарлицька ЦРЛ (в числі 14 інших лікарень) визначена, як заклад охорони здоров’я, що задіяний для надання меддопомоги пацієнтам із COVID-19 в інфекційних відділеннях, в першу хвилю поширення захворюваності.  Крім того, розпорядження №9 визначає Кагарлицьку ЦРЛ та Переяслав-Хмельницьку ЦРЛ як заклади, які перепрофільовуються для надання меддопомоги пацієнтам із коронавірусною хворобою COVID-19 при загостренні у них хронічної патології, серцево-судинних захворюваннях та інших гострих станах, гострій хірургічній патології (наприклад, апендицит). Лікарням доручається “забезпечити безвідмовну госпіталізацію” вищевказаних хворих “незалежно від їх місця проживання”. Ургентні хворі із Кагарлицького району госпіталізуються до Обухівської ЦРЛ.  Згідно розпоряджень, всього у Кагарлицькій ЦРЛ 150 ліжок, з них 20 — інфекційні. Згідно паспорту бюджетної програми Кагарлицької РДА “Багатопрофільна стаціонарна медична допомога населенню”, ліжок у звичайних стаціонарах — 150, у денних — 30.  13 березня місцеві лікарні офіційно рапортували про те, що усі бокси інфекційного відділення Кагарлицької ЦРЛ в разі необхідності повністю готові до прийому хворих, тоді їхня кількість складала 10 одиниць. “Медперсонал має костюми біозахисту, маски, респіратори, необхідні антибактеріальні розчини та інші препарати. Якщо ж хворих на коронавірус в районі більшатиме, адміністрація ЦРЛ мала резервний варіант – додатково розміщувати пацієнтів у терапевтичному відділенні, яке відповідним чином переобладнають”, – говорилося у звіті. Зі світу – по нитці, лікарням – на фінансування За інформацією Кагарлицької РДА, державна субвенція на медичні заклади Кагарлицького району складає 6 млн 755 тис. гривень. З них 5 млн 746 тис. гривень саме державної субвенції і ще 1 млн гривень субвенції на енергоресурси. Як зазначає голова Кагарлицької районної ради Іван Семцов, протягом першого кварталу 2020 року з районного бюджету медзакладам виділено 2 млн 715 тис. гривень — 2 млн 714 тис. гривень та 1,5 млн гривень на енергоресурси. На засіданнях 52-ї та 53-ї сесії Кагарлицької районної ради з бюджету району було виділено  870,8 тис. гривень, зокрема: 268,3 тис. гривень – на рентгенплівку, 2 пральні машини, дизпаливо, ремонт автотранспорту, автозапчастини, продукти харчування, засоби захисту; 152,5 тис. гривень – придбано гематологічний стерилізатор; 145 тис. гривень – гістероскоп; 105,0 тис. гривень – монітор пацієнта; 100 тис. гривень – багаторазові захисні костюми тощо. Сільськими радами Кагарлицького району було виділено 210 тис. гривень на 2 монітори пацієнта (Леонівська сільрада — 105 тис. гривень, Буртівська — 105 тис. гривень, Мирівська – 10 тис. гривень, Слобідська, Шпендівська, Черняхівська, Сущанська, Ставівська, Горохуватська – по 5 тис. гривень); 26 тис. гривень на костюми хімічного захисту Л-1, 20 штук (Слобідська – 10 тис. гривень, Леонівська – 7 тис. гривень, Черняхівська – 6 тис. гривень, Халчанська – 3 тис. гривень); 17 тис. гривень на відсмоктувач медичний (Переселенська – 7 тис. гривень; Шубівська – 6 тис. гривень; Ліщинська – 4 тис. гривень); 13 тис. гривень на аквадистиллятор (Горохівська – 13 тис. гривень). Кагарлицькою міською радою з бюджету міста виділено 455,8 тис. гривень на апарат штучної вентиляції легень; 60 тис. гривень на медичні маски, захисні костюми, засоби індивідуального захисту, пральну машину, 50 тис. гривень на тест-системи, спецпробірки, медикаменти. Цікаво, що за кошти держбюджету придбано відсмоктувач (40 тис. гривень), а також 60 захисних окулярів, 40 одноразових костюмів, 100 медичних одноразових шапочок, 50 пар одноразових бахіл, 250 одноразових масок, 2000 латексних рукавичок, 2000 гумових рукавичок, 15 ртутних термометрів, 7 брусків мила, 5 пляшок “Доместоса”. Також Кагарлицька РДА та райрада надали реквізити для збору коштів для Кагарлицької ЦРЛ та Центру первинної медико-санітарної допомоги. Також 9 квітня підприємець Арташос Татаян, який виконує у Кагарлику дорожньо-ремонтні роботи, безоплатно передав для ЦРЛ та для ЦПМСД безконтактні інфрачервоні термометри.  8 квітня для потреб медичних міста КП “Міськрембудсервіс” закупило 300 фільтрувальних півмасок-респіраторів із коефіцієнтом захисту 50 ГДК, які призначені для захисту органів дихання від канцерогенів, радіонуклідів, бактерій та вірусів. Кагарлицькій центральній районній лікарні передано 250 штук, Центру ПМСД – 50. Ще 20 таких захисних засобів виділено комунальникам, які здійснюють заходи з дезінфекції в місті. Засоби захисту також придбано за рахунок коштів, виділених депутатами за цільовим призначенням згідно з рішенням, яке ухвалили на останній позачерговій місцевій сесії (загальна сума для придбання захисних засобів становить 200 тис. гривень).  14 квітня для потреб КНП "Центр первинної медико-санітарної допомоги Кагарлицької районної ради" Кагарлицька міська рада додатково передала необхідні одноразові захисні засоби: 12 комплектів одягу для відвідувачів, 4 медичні хірургічні халати, 1 медичний хірургічний стерильний халат і 30 медичних шапочок. Захисні засоби на суму 784,5 гривень придбано КП "Міськрембудсервіс" за виділені з міського бюджету кошти.  Згідно бюджетної програми райдержадміністрації “Багатопрофільна стаціонарна медична допомога населенню” на 2020 рік, обсяг бюджетних призначень для Кагарлицької ЦРЛ складає 13 млн 845 тис. 460 гривень, з яких на забезпечення надання населенню амбулаторно-поліклінічної медичної допомоги — 4 млн 292 тис. 206 гривень, на забезпечення надання населенню стаціонарної медичної допомоги — 9 млн 553 тис. 254 гривні. У випадку із Кагарлицьким ЦПСМД згідно із бюджетною програмою РДА на 2020 рік на виконання програми підтримки медзакладу закладено 2 млн 431 тис. 462 гривні. Влада Як повідомляють на сайті Кагарлицької міської ради, у місті активно проводиться дезінфекція вулиць та під’їздів, закуповується нова техніка — наприклад, навісний тракторний оприскувач Polmark, який придбано комунальним підприємством "Міськрембудсервіс" за кошти міського бюджету (13 тис. 335 гривень). Також Кагарлицькому відділенню Нацполіції доручили посилити контроль за виконанням громадянами обмежувальних заходів та забезпечити громадський порядок на території населених пунктів Кагарлицького району на період карантину, в тому числі у парках, лісопаркових зонах та в місцях масового перебування людей особливо у період вихідних і святкових днів, а також у культових спорудах в населених пунктах району. Зрада 1 квітня в Україні стартувала Програма медичних гарантій. Договори з Національною службою здоров’я України (НСЗУ) на надання медичних послуг за цією програмою станом на 2 квітня підписали 1640 закладів спеціалізованої медичної допомоги, у тому числі і Кагарлицька ЦРЛ. Ці зміни під час карантину викликали критику у медпрацівників, які жаліються на те, що їх змушують йти у відпустку за власний рахунок. Обласна влада також визначила, що ургентних хворих Кагарлику (таких, що не мають підозри на коронавірус, але потребують термінового лікування) направлятимуть до Обухівської центральної райлікарні. Це також викликало невдоволення жителів району та міста. Фінансування Кагарлицької ЦРЛ, як пишуть самі містяни, не настільки райдужне, як то декларують у офіційних джерелах. У соцмережах одне за одним з’являються повідомлення, що лікарні терміново необхідні кошти для закупівлі витратних матеріалів, засобів індивідуального захисту медперсоналу, дезінфікуючих та лікарських засобів, медобладнання для протистояння коронавірусній інфекції та подолання наслідків надзвичайної ситуації, спричиненої нею. Наразі навіть налагоджений збір грошей. Цікаво також, що з початку епідемії серед кагарличан обстежено на COVID-19 шляхом ПЛР-тестів 28 осіб. Для порівняння, за даними з паспортної програми лікарні, кількість осіб, прикріплених до “екстренки” — 33 тис. 299 осіб. Є необхідність, за думкою місцевих, і в закупівлях апаратури. Так, депутати міської ради на позачерговому засіданні прийняли рішення виділити на потреби медичних установ близько 700 000 гривень (у т.ч. 455 820 гривень на придбання апарату для штучної вентиляції легень). Цих коштів недостатньо. 14 квітня у групі “Підслухано в Кагарлик” з’явилося відео, на якому людину, імовірно хвору на коронавірус, доправляють на носилках до інфекційного відділення ЦРЛ майже без одягу.  Резюмуючи, 15 квітня місцевий журналіст Микола Семенюк опублікував допис, де зазначив, що медикам кагарличчини конче необхідна допомога: “У районі та місті засобів дезінфекції, засобів особистого захисту для людей і медиків немає, апаратів ШВЛ катастрофічно не вистачає, волонтери збирають у людей гроші та закуповують усе необхідне. Керівництво району та міста звертається з проханням надати фінансову допомогу нашим медикам, що ми і робимо. А тим часом, потихеньку, освоюються бюджетні кошти”, — пише Семенюк. Перемога Підприємці Кагарлика та району підтягнулися до боротьби з вірусом. Понад 20 приватних підприємств, ФОПів та інших долучили свої кошти на закупівлю обладнання та засобів індивідуального захисту — всього вдалося зібрати понад 200 000 гривень, а також окремо 50 одноразових костюмів, 10 л деззасобу для миття рук (приблизна вартість 2000 гривень), 5 л дезрозчину (~1000 гривень), 450 рукавичок, 450 одноразових масок, 100 л бензину, 30 л дезрозчину для рук, 8 пар окулярів, 50 пар рукавичок, 3000 гривень на палатку, 30 респіраторів посиленого захисту для лікарні, 50 л дезрозчину для рук, 15 л “Білизни”, 100 масок – для Територіального центру соціального обслуговування, 50 захисних окулярів, 1 апарат УФО (ультрафіолетового випромінювання) (2000 гривень). Мережа АТБ надала 380 продуктових пакетів для одиноких громадян, яких обслуговує Територіальний центр соціального обслуговування. Нагадаємо, минулого тижня KV розповідала про те, як карантин переживає місто Бровари. Так, поки влада Броварів в умовах карантину в місті шукає, як вирішити проблеми фінансування лікарень та поставки засобів індзахисту, медики та волонтери організували “медичний КПП” — наметове містечко на базі міської лікарні. Вже у перші дні роботи завдяки містечку вдалося уникнути черг у місцевих медзакладах.  Читайте: Міста на карантині: в Броварах створили медмістечко для протидії COVID-19  Фото: коллаж KVКиевVласть