Цьогоріч “Інтергал-Буд” виповнюється 20 років. За цей час будівельна компанія встигла побудувати 5 млн квадратних метрів житла і вкласти 800 мільйонів гривень у розвиток української інфраструктури. Про це KВ стало відомо з інтерв’ю з комерційним директором компанії “Інтергал-Буд” Анною Лаєвською. Підписуйтесь на “КиївВладу”  “Ми наближаємося до цифри 5 млн квадратних метрів збудованої нерухомості. Пишаємося й тим, що в українську інфраструктуру: дороги, комунальні мережі, садочки, школи, реконструкції і ремонти — компанія вклала майже 800 млн гривень”, – вважає Лаєвська. Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться За її словами, наразі будівельна компанія майже вийшла на довоєнні показники будівництва, й будує одночасно 850 тис. кв. метрів житла. Такий показник є рекордним для України. Також, за час війни забудовник ввів в експлуатацію 200 тис. кв. метрів нерухомості. “До війни “Інтергал-Буд” могла поставити собі в досягнення 1 млн м. кв нерухомості, яка будується одночасно. Наразі ми майже вийшли на цей довоєнний показник – компанія будує одночасно 850 тис. кв. метрів житла. Це рекордний показник для України, адже немає забудовника, який одномоментно може проводити будівельні роботи на такій кількості будмайданчиків”, – додала Лаєвська. Як раніше писала KВ, будівельний ринок міг би стати потужним драйвером для відновлення економіки Києва та всієї країни. Одним зі стимулів будівельного буму обіцяла стати державна іпотечна програма “єОселя”, яка з 1 серпня є доступною для всіх українців, що мають потребу у покращенні житлових умов. Однак вже сьогодні будівельники наголошують на низці недоліків програми, що можуть суттєво зменшити її вплив та масштаб. Напередодні 20-ти ліття будівельної компанії “Інтергал-Буд”, системного і потужного гравця на ринку нерухомості України, про підводні камені “єОселі”, стан і перспективи ринку первинного житла КВ розповіла комерційний директор компанії Анна Лаєвська. Читайте: 90% забудовників відсіяли від участі в програмі “єОселя”, – комерційний директор “Інтергал-Буд” Лаєвська Фото: Євген ЛоюкКиївВлада

ТОВ “Олімп-ЛТД”, власником якого є відомий бізнесмен Михайло Бродський (на колажі), намагається в судовому порядку скасувати заборону ДІАМ на будівництво торгового центру (ТЦ) на вулиці Хрещатик, 23-Б, а також – оскаржити штрафи від тієї ж інспекції. Усі ці санкції були застосовані ДІАМ після перевірки будмайданчика у червні 2023 року, під час якої були встановлені чисельні порушення законодавства в сфері містобудування, серед яких в тому числі – захоплення суміжної ділянки. Проти цієї забудови, заради якої було знесено відомий ресторан “Гімалаї”, виступають мешканці сусідніх житлових багатоповерхівок. Вони, зокрема, вказують, що їхнім будинкам, які є пам'ятками архітектури, загрожує руйнування, адже забудовники планують облаштувати в своєму ТЦ аж три підземні поверхи. Крім того, кияни вказують на те, що зводити такі об'єкти в історичному центрі Києва взагалі не можна. Серед іншого, вони переконані, що ТОВ “Олімп-ЛТД” на сумнівних підставах отримало у власність землю під свій проєкт – мовляв, задля цього були застосовані “хитрощі” з “перебудовою” нерухомого майна та його подальшою реєстрацією. Як стало відомо KВ, найближчим часом Київський окружний адмінсуд (КОАС) має розглянути справу №320/22602/23 за позовом ТОВ “Олімп-ЛТД” до Державної інспекції архітектури та містобудування (ДІАМ). Підписуйтесь на “КиївВладу”  Вказана компанія вимагає визнати протиправними та скасувати два приписи, які були винесені ДІАМ 12 червня 2023 року – про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил при здійсненні реконструкції кафе на вул. Хрещатик, 23-Б з надбудовою, а також про зупинення підготовчих та будівельних робіт за вказаною адресою. Також у позові ТОВ Олімп-ЛТД” вказані вимоги щодо визнання протиправною та скасування постанови ДІАМ щодо накладення на цю компанію штрафу в розмірі 2,4 млн гривень за порушення Закону України "Про відповідальність за порушення у сфері містобудівної діяльності”. Зазначимо, 24 липня поточного року КОАС задовольнив заяву ТОВ “Олімп-ЛТД” про забезпечення позову та зупинив дію вищезгаданих приписів. Таким чином, вказана компанія наразі цілком законно має право не зупиняти будівельні роботи та ігнорувати претензії ДІАМ щодо усунення порушень – принаймні до моменту розгляду цієї справи по суті або до моменту оскарження ухвали про забезпечення позову в суді апеляційної інстанції. Вказані приписи та постанови “були виписані” ДІАМ під час позапланової перевірки будівельних робіт на вул. Хрещатик, 23-Б. Тоді інспектори, серед іншого, встановили факт самочинного будівництва – виявили, що забудовник захопив майже 40 кв.м. сусідньої ділянки чужої власності. За інформацією ДІАМ, роботи проводить неназване ТОВ, яке свого часу отримало дозвіл на реконструкцію будівлі давно непрацюючого ресторану “Гімалаї” (його було знесено у січні 2023 року. – KВ) під п'ятиповерховий торговий центр з трьома “технічними” підземними поверхами. При цьому, в інспекції уточнили, що насправді нею було винесено постанови щодо штрафів на суму майже 5 млн гривень. Будівельні роботи на Хрещатику, 23-Б (фото – ДІАМ) Крім того, проти цієї реконструкції наразі виступають мешканці будинків №21 та №23 на вул. Хрещатик. Кияни б’ють на сполох через те, що при будівництві підземних поверхів може бути пошкоджений фундамент, адже буроін’єкційні палі забурюются на глибину 12 метрів. Також вони вказують на те, що багатоповерховий ТЦ будують у підпірній стіні вказаних двох житлових будинків, які є пам'ятками архітектури та містобудування, охоронні номери 486-Кв та 163-Кв. Рендери майбутнього ТЦ Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться Що передувало забудові За інформацією KВ, ще 13 лютого 1996 року Київська міськдержадміністрація (КМДА) розпорядженням №196 (відсутнє у публічному доступі. – KВ) погодила передачу ділянки на вул. Хрещатик, 23 площею 0,05 га в постійне користування ТОВ “Олімп-ЛТД” для експлуатації та обслуговування кафе "Чай-кава", яке на той час вже належало йому. Мова йде про відому з радянських часів “наливайку”, де у тому числі збиралася столична “богема”.  Більш ніж через десятиріччя, 5 квітня 2012 року, Київрада рішенням №431/7768 надала дозвіл на приватизацію частини цієї ділянки та зміну її цільового призначення. Так, міська влада погодила продаж вказаній компанії 0,033 га землі за 2,6 млн гривень для “реконструкції, експлуатації та обслуговування закладу громадського харчування” (нинішній кадастровий номер – 8000000000:76:032:0040) – з 2008 року це вже був ресторан “Гімалаї”. Іншу частину ділянки, площею 0,016 га (нинішній кадастровий номер – 8000000000:76:032:0003) Київрада залишила у постійному користування ТОВ “Олімп-ЛТД”.  Орієнтовна пляма майбутньої забудови  У цей же період тривали активні суперечки навколо даного землевідводу та потенційної забудови цієї території. Зокрема, проти такого освоєння землі в серці столиці активно виступало об'єднання співвласників багатоквартирних будинків (ОСББ) “Центр”, яке створене мешканцями житлової багатоповерхівки за цією ж адресою – вул. Хрещатик, 23. Серед іншого, кияни звинувачували ТОВ “Олімп-ЛТД” у тому, що воно “здійснило незаконне самозахоплення та будівництво нежитлових приміщень на частині лівої тераси житлового будинку на Хрещатику, 23 без дозволу та за відсутністю проектної документації на будівництво”. У свою чергу, окремі депутати Київради та громадські активісти обурювалися тим, що бізнесмен Михайло Бродський, з яким пов'язували вказану компанію, в обмін на цей землевідвід пообіцяв встановити напроти ресторану “Гімалаї” фонтан і пам'ятник українському та радянському актору театру та кіно Богдану Ступці.  Читайте: Глава Госкомпредпринимательства хочет отхватить кусок Крещатика Ресторан “Гімалаї” декілька років тому (фото з відкритих джерел) Втім, фактично ці звинувачення не принесли жодного результату. Вже у лютому 2014 року в Київраді було представлено проєкт реконструкції ресторану “Гімалаї” під ТЦ. Тоді заявлялося, що на місці існуючої одноповерхової будівлі буде зведена нова – чотириповерхова (наразі, нагадаємо, йдеться про 5 поверхів. – KВ). За попередніми даними, на верхньому поверху планувалося облаштувати кафе, а на решті – торгові та виставкові зали. При цьому, два поверхи повинні були бути надземними, ще два – напівпідземні, які мали б розміщуватися на рівні нинішньої кам'яної стіни та сходів (з нижньої тераси вул. Хрещатик на верхню. – КВ). Надалі, 27 вересня 2017 року Міністерство культури України погодило ТОВ “Олімп-ЛТД” проектну документацію щодо цієї реконструкції. 1 лютого 2019 року голова ОСББ “Центр” Володимир Апушкін зареєстрував на сайті Київради петицію щодо будівництва торгового центру на вул. Хрещатик, 23-Б. При цьому, автор звернення попросив керівництво КМДА і Київраду скасувати рішення щодо відведення землі у власність ТОВ “Олімп-ЛТД” “через суттєві порушення законодавства”, а також зобов'язати КП “Київблагоустрій” здійснити перевірку будівлі за вказаною адресою і “винести відповідні рішення щодо відновлення її до належного стану або ж знесення, як такої, що псує історичний вигляд Хрещатика”. Так, Володимир Апушкін вказав на те, що значну частину землі на вул. Хрещатик, 23-Б згаданій компанії вдалось приватизувати шляхом шахрайства. За даними голови ОСББ “Центр”, задля цього ще в 1998 році ТОВ “Олімп-ЛТД” самовільно провело реконструкцію павільйону “Чай-Кава” в нежитловий будинок (ресторан “Гімалаї”. - KВ) – це саме те будівництво, на яке мешканці багатоповерхівки скаржилися в 2014 році.  При цьому, як зазначив голова згаданого ОСББ, існують розбіжності між фактичною площею цієї будівлі та тією, що вказана в технічному паспорті на цей об'єкт нерухомості. Ця різниця, мовляв, пов'язана, з тим, що власники ТОВ “Олімп-ЛТД” “записали” в площу будівлі  ресторану “Гімалаї” ще й приміщення кафе “Київське”, яке розташовувалось поруч, під сходами. Вказані факти, за інформацією Володимира Апушкіна, навіть розслідувалися правоохоронними органами (результати відповідного кримінального провадження голова ОСББ не уточнив.- KВ).  Також, що важливо, Апушкін вказав на те, що земельна ділянка за вказаною адресою входить до меж Центрального історичного ареалу Києва і розташована на території пам’ятки містобудування місцевого значення “Вулиця Хрещатик”. Тому, на його думку, будівництво ТЦ на цьому місці є незаконним. Разом з тим, залишати все, як є, на переокнання голови ОСББ, не можна, адже будівля колишнього ресторану “протягом останніх декількох років перебуває у занедбаному стані і вже стала пристанищем для людей низької соціальної орієнтації”. Читайте: Зарегистрирована петиция о сносе дома на Крещатике, 23-Б, принадлежащего скандальному бизнесмену Михаилу Бродскому Вказана петиція набрала більш ніж 10 тис. голосів, необхідних для того, щоб її в обов'язковому порядку розглянула міська влада. 4 квітня 2019 року міський голова Віталій Кличко “розписав” цю петицію для розгляду “в установленому порядку” – її мали б вивчити комісії Київради з питань містобудування, архітектури та землекористування та з питань культури, туризму та інформаційної політики, а також заступники голови КМДА Вячеслав Непоп, Олександр Спасибко та Петро Пантелеєв. Втім, як це часто буває з такими петиціями, надалі її слід “загубився” – на відповідному сайті навіть не зазначено, які рішення були прийняті депутатами та чиновниками в результаті  розгляду даного звернення. 31 березня 2020 року Державна архітектурно-будівельна інспекція (ДАБІ) видала ТОВ “Олімп-ЛТД” дозвіл №ІУ113200911914 на реконструкцію кафе по вул. Хрещатик, 23-Б з надбудовою. Що цікаво, в даному документі відсутня інформація про більшість вихідних показників запланованої реконструкції – наприклад, щодо площі будівлі до реконструкції та після, її поверховості тощо. Фактично, в дозволі було лише зазначено, що підрядником цих робіт мало б стати ТОВ “Інжинірингова компанія (ІК) “Інекобуд”. Разом з тим, в документі уточнюється, що в квітні 2023 року ТОВ “Олімп-ЛТД” подало до ДАБІ запит щодо зміни підрядника, але інспекції не погодила це у зв'язку з неподанням деяких документів. У липні 2020 року голова ОСББ “Центр” Володимир Апушкін звернувся до Печерського районного суду Києва із позовом про визнання недійсним свідоцтва про право власності на нежитловий будинок на вул. Хрещатик, 23-Б. Також позивач попросив суд зобов'язати здійснити демонтаж прибудови на лівій терасі між житловими будинками №21 та №23 на вул. Хрещатик та повернути в попередній стан павільйон “Кофе-чай”. Відповідачами у цій справі були визначені ТОВ "Олімп-ЛТД" та Департамент комунальної власності КМДА. В обґрунтування своїх вимог позивач навів вже знайомі аргументи – що будівля ресторану “Чай-кава” була “перебудована” без необхідних дозволів, а тому Головне управління майном КМДА (колишня назва Департаменту комунальної власності. – КВ) не мало підстав для того, щоб у листопаді 1999 року видавати свідоцтво на право власності на це майно компанії ТОВ “Олімп-ЛТД”. Також Володимир Апушкін вказав на те, що площа даної будівлі була незаконно збільшена, а тому, мовляв, “добудовані квадратні метри” потрібно знести. При цьому, мешканці будинку на вул. Хрещатик, 23, виступаючи на суді в якості свідків, повідомили, що внаслідок спірної добудови у їхній багатоповерхівці з'явилися тріщини. Також на розгляд суду було подано довідку Головного управління охорони культурної спадщини КМДА від 25 листопада 2010 року, у якій чиновники повідомили, що будинок на вул. Хрещатик, 23, згідно з рішенням Київського міськвиконкому від 21 січня 1986 року №49, перебуває на обліку, як пам'ятка архітектури місцевого значення. Це було повязано з тим, що він зводився у 1950-х роках за проектом відомих українських архітекторів (їхні прізвища не уточнюються). Також у Головному управлінні охорони культурної спадщини КМДА тоді зазначили, що “елементи благоустрою вищеназваної пам`ятки (підпірні стіни, гранітні сходи тощо) є невід`ємною частиною “сусідньої пам`ятки” – ансамблю споруд по Хрещатику, 21-27.  Зазначимо, що 17 липня 2022 року Печерський районний суд Києва повністю задовольнив позов голови ОСББ “Центр”. Зокрема, згідно з цим рішенням, ТОВ “Олімп-ЛТД” було зобов'язано здійснити демонтаж прибудови до колишнього ресторану “Гімалаї” площею 77,4 кв.м. – саме стільки “зайвих” квадратних метрів з фактичної площі ресторану 261,6 кв. м. нарахували служителі Феміди. Втім, компанія-відповідач ініціювала оскарження такого судового вердикту в Київському апеляційному суді – найближче його засідання заплановане на 5 вересня 2023 року. Можна припустити, що навіть незважаючи на знесення ресторану “Гімалаї”, ОСББ “Центр” не покине спроб довести цю справу до позитивного для себе результату. Адже, вочевидь, у разі виграшу мешканці сусідніх будинків зможуть ініціювати оскарження землевідводу на користь ТОВ “Олімп-ЛТД” – йдеться про те, що ділянки передавалися міською владою у тому числі під обслуговування майна, а суд може визнати це майно “нелегальним”. Впливові забудовники За даними аналітичної системи Youcontrol, столичне ТОВ “Олімп-ЛТД” (власник будівлі на вул. Хрещатик, 23-Б та замовник її реконструкції) було зареєстроване у березні 1994 року. Його керівником є Сергій Рог, засновниками та кінцевими бенефіціарами – киянин Юрій Бродський та мешканка села Віта-Поштова Київської області Світлана Бродська. Система Youcontrol відносить цю компанію до т.зв. “групи родини Бродських”, яка об'єднує близько шести десятків суб'єктів господарювання, зайнятих у сферах будівництва та нерухомості, ресторанного бізнесу, виробництва меблів, харчової промисловості тощо. Ключовими особами цієї групи є вищезгаданий український бізнесмен, президент Федерації баскетболу України та ексголова Державного комітету з питань регуляторної політики та підприємництва (2010-2011 рр.) Михайло Бродський, а також його дружина Світлана та син Юрій, які, як зазначалося вище, є засновниками ТОВ “Олімп-ЛТД”. Примітно, що у 2010-2016 роках одним із співзасновників вказаної компанії був Вячеслав Черепаня – особа із оточення Нестора Шуфрича. Останній відомий як нардеп III, IV, VI-IX скликань (“Соціально-демократична партія України”, “Партія регіонів”, “Опозиційний Блок”, “Опозиційна платформа – За життя”), ексміністр з надзвичайних ситуацій України та ексзаступник секретаря Ради національної безпеки та оборони України. На цей зв'язок натякає той факт, що Вячеслав Черепаня був помічником Шуфрича у VIII скликанні Верховної Ради, а його мати Наталія Черепаня є керівницею та засновницею підприємств, що входять до бізнес-групи цього нардепа. Читайте: Борьба за контроль: фирма из орбиты Шуфрича выиграла суд за имущество на берегу Выдубицкого озера ТОВ “ІК “Інекобуд” (підрядник будівництва ТЦ на вул. Хрещатик, 23-Б) було зареєстроване в Києві у лютому 2012 року. Керівником цієї компанії вказано Павла Степанова, засновниками – мешканця міста Вишгород Київської області Дмитра Рубана і киянина Олексія Заїку. Що цікаво, ТОВ “ІК “Інекобуд” зазначено генпідрядником будівництва житлового комплексу (ЖК) “OZON Concept House” на вул. Вільшанській та вул. Професора Підвисоцького у Києві. Цей об'єкт зводиться під прапорами девелопера “Saga Development”, якого традиційно пов'язують з персоною Андрія Вавриша – скандально відомого бізнесмена і заступника директора Департаменту архітектури та містобудування КМДА у 2010-2015 роках. Читайте: Сага про Звіринецький сквер: як столична громада намагається перешкодити будівництву скандального ЖК Андрія Вавриша Наразі у відкритих джерелах відсутня інформація, чи має Андрій Вавриш прямий зв'язок з ТОВ “ІК “Інекобуд” та, відповідно, безпосередній інтерес до будівництва ТЦ на вул. Хрещатик, 23-Б. Разом з тим, тандем Бродського-Шуфрича-Вавриша раніше вже фігурував у скандалах щодо забудови в столиці. Зокрема, компанії з їхнього оточення збираються будувати ЖК “Новий Поділ” на вул. Набережно-Хрещатицькій (на землях “Київського річкового порту”). Як повідомляла KВ, завадити цій забудові намагається Київська міська прокуратура – у зв'язку з тим, що забудовники незаконно проводять роботи в прибережній захисній смузі Дніпра, що реалізація цього проєкту загрожує будівництву Подільсько-Воскресенського мостового переходу тощо. Читайте: Корупційна забудова: прокуратура домоглася арешту землі під ЖК “Новий Поділ” та розраховує на його знесення  Департамент комунальної власності КМДА з 5 листопада 2014 року очолює Андрій Гудзь. Діяльність цього структурного підрозділу з 6 червня 2022 року контролює заступник голови КМДА з питань здійснення самоврядних повноважень Владислав Андронов. Департамент земельних ресурсів КМДА з 29 червня 2021 року очолює Валентина Пелих (виконувала обов'язки керівника цієї структури з 2 квітня 2021 року). Роботу вказаного департаменту з 2 квітня 2021 року контролює заступника голови КМДА з питань здійснення самоврядних повноважень Петро Оленич.  ДІАМ з 7 березня 2023 року очолює Олександр Новицький (до 9 червня керував інспекцією як “в.о.” голови). Раніше, з 20 травня 2021 року по 6 березня 2023 року, цим держорганом керував Семен Кривонос, який наразі очолює Національне антикорупційне бюро. Читайте: Гроші за сертифікат: НАБУ завершило слідство щодо особи із оточення нардепа Ісаєнка, яка дала хабара голові ДІАМ Фото: колаж КВКиївВлада

Будівельний ринок міг би стати потужним драйвером для відновлення економіки Києва та всієї країни. Одним зі стимулів будівельного буму обіцяла стати державна іпотечна програма “єОселя”, яка з 1 серпня є доступною для всіх українців, що мають потребу у покращенні житлових умов. Однак вже сьогодні будівельники наголошують на низці недоліків програми, що можуть суттєво зменшити її вплив та масштаб. Напередодні 20-ти ліття будівельної компанії “Інтергал-Буд”, системного і потужного гравця на ринку нерухомості України, про підводні камені “єОселі”, стан і перспективи ринку первинного житла КВ розповіла комерційний директор компанії Анна Лаєвська. KВ: Кабмін розширив програму "єОселя" з 1 серпня. Хто і як тепер може взяти пільгову іпотеку? Анна Лаєвська: Раніше, до 1 серпня, програма “єОселя” була доступною лише для чотирьох пільгових категорій. Це були медики, військові, вчителі та науковці. Тобто, скористатися програмою можна було, якщо людина належала до однієї з таких категорій співробітників і працювала саме в державному секторі. Підписуйтесь на “КиївВладу”  З 1 серпня програма доступна для всіх громадян України, у яких немає власного житла або є, але площа менше, ніж 52,5 метри на одну особу. Якщо це, наприклад, родина з двох осіб, то вже можна розраховувати на 72 кв.м і по аналогії вже з більшою кількістю членів родини або дітей. Відповідно, зараз кількість запитів збільшується в рази, як і кількість відвідувань відділів продажів забудовників. Це саме ті люди, які сподіваються придбати житло по пільговій іпотечній програмі “єОселя” під 7% кредиту. Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться KВ: Якщо програма тепер більш доступна і лояльна, наскільки може збільшитись попит на таке житло? Анна Лаєвська: За програмою строк виплат триває 20 років у гривні без жодних курсових індексацій з невеликим щомісячним платежем. Програма є дуже доступною та посильною для мільйонів наших громадян. Якщо говорити про статистику, то за програмою було профінансовано видачу кредитів майже на 3 млрд гривень. До прикладу, наша компанія продала вже понад 80 квартир за “єОселею” – це приблизно 20-25% в загальній структурі продажів. Та, якщо говорити про масштаби продажів на ринку нерухомості в цілому, то кількість виданих кредитів невелика. На первинному ринку було видано всього лише близько 300 кредитів за весь період дії програми. KВ: А з чим пов'язана така незначна кількість продажів кредитів саме на первинному ринку? Анна Лаєвська: Тут можна виділити декілька проблем. По-перше, раніше участь у програмі могли брати тільки готові об'єкти, багатоквартирні будинки. В таких об’єктах непроданих квартир вкрай мало. Питання навіть не в тому, що ці об'єкти дорожчі. Квартир дійсно дуже мала кількість. До війни забудовники до моменту введення об’єкту в експлуатацію продавали 90-95% квартир. У нас, наприклад, залишилася певна кількість будинків, які ми планували виставляти на продаж вже саме на високій стадії готовності об'єкта. Та по ринку загалом було вкрай мало таких пропозицій. По-друге, були перебої з фінансуванням програми зі сторони “Укрфінжитло”. А в нас вже було більше 10 тис. заявок. Просто раптово чотири місяці поспіль не видавалися кредити. Ми спостерігали помітний негатив від покупців, які не розуміли, чому, маючи позитивне рішення банку, кредитного комітету, вони не можуть підписати документи на одержання квартири та забрати ключі. Цей момент вирішився й фінансування відновили. І наразі темпи нарощуються щомісяця. KВ: У цьому сегменті житла держава теж анонсувала певні зміни, в чому вони полягають? Анна Лаєвська: Так, наразі уряд розставив основні акценти, що у фокусі програми має бути саме первинний сектор. Крім того, тепер дозволяється акредитувати і продавати квартиру за цією програмою в будинках, які перебувають на етапі будівництва. Тобто, є можливості значно розширити базу пропозицій, щоб програма запрацювала. Є і “але”. Це – три досить важливих і ключових чинники, які вже 90% забудовників відсіяли від участі в цій програмі. Перший чинник – це обмеження переліку дозволених схем фінансування. Поки що маємо постанову, що це будуть тільки Фонди фінансування будівництва (ФФБ) або ж продаж майнових прав. Проте великі забудовники наразі не працюють за ФФБ. Раніше це були “Аркада” та “Укрбуд”, і ми знаємо результат їхньої роботи. Це – не гарантія, в жодному випадку. Другий чинник – майнові права. Але майнові права – це одразу плюс необґрунтований ПДВ до вартості квартир, який вже закладено у вартість матеріалів та послуг. Ми розуміємо, що додаткова оплата перекладається на кінцевого споживача – на позичальника. На тих людей, які мають купувати житло за пільговими умовами. Тож довгий час наша компанія вела розмови з урядовцями щодо цього, ми наводили аргументи. Під час прийняття закону №2518 щодо майбутніх об'єктів нерухомості  навіть урядовці все ж дослухалися до аргументів щодо ПДВ саме на первинному ринку. Зрештою, погодили редакцію, яку пропонувала будівельна спільнота. Тобто таку, яка враховує й інтереси держави, й інтереси будівельного сектору. Третій нюанс стосується того, що ми не можемо працювати відповідно до закону №2518 за поточними об'єктами. Тому наразі дуже сподіваємося, що буде прийнято поправки до відповідної постанови Кабінету міністрів, які дозволять вносити до реєстру спеціальних майнових прав та продавати за новою схемою фінансування об’єкти, дозволи на будівництво яких отримані до приняття 2518. Наразі ж запропоновані до участі в єОселя механізми фінансування можуть призвести до абсолютно несправедливого здорожчання квартир та нарахування ПДВ для кінцевих споживачів. Коли я спілкувалися з робочою групою, то пояснювала так: якщо у відділ продажу прийде людина з останніми коштами, але своїми, для неї вартість квартири буде одна, без ПДВ. І це – правильно. А для людини, яка прийде за програмою “єОселя”, вартість буде збільшена на 15 чи 20%. Це — ненормальна ситуація. Читайте: В “Інтергал-Буд” розповіли про нові акційні умови розтермінування до 5% KВ: А яка ситуація із виділенням коштів на програму? Анна Лаєвська: Можливості фінансування державою програми – ще одне питання, яке також турбує і забудовників. Ми розуміємо, що буде шалений попит. До нас вже надходить дуже багато дзвінків і ми проводимо багато консультацій щодо купівлі житла саме під 7%. Адже будь-яка людина, яка не могла собі дозволити житло, тепер може придбати квартиру з платежем в 10-15 тис. гривень на місяць. Це матиме позитивні наслідки, в умовах війни стимулюватиме будівництво, а будівельна галузь є найбільшим драйвером економіки, що підсилює ВВП, наповнює державні та місцеві бюджети. Іншого такого потужного стимулу, як кредитна програма, для будівельного ринку, напевно, немає наразі. Та питання в тому, наскільки вистачить грошей, ресурсу в “Укрфінжитла” і фондах, які фінансують цю програму? І чи не вийде, що зараз дуже масштабно стартували, а потім отримали негатив, оскільки за перші пару місяців надійде 100 тис. заявок і держава неспроможна буде їх обробити? Тож, так, є певні побоювання стосовно цього моменту, що фінансування вистачить не на весь об'єм потенційного попиту, і вже зараз треба максимально залучати і додаткові кошти. Гравці будівельного ринку зі свого боку дуже сподіваються на цю програму. Наразі попит відновився у межах 20-30% довоєнного рівня. Це вже хороший результат, але тих, хто готовий за власний кошт сьогодні будувати житло, мало. Хоча за логікою, забудовники мають вже сьогодні починати будувати нові проєкти, щоби було що потім продавати. У нас зруйновано 35 мільйонів кв.м. житлової нерухомості, – це все необхідно відновлювати, будувати нове житло, аби забезпечити й переселенців, й тих, хто постраждав внаслідок бойових дій. “Інтергал-Буд” має 3644 квартири, які можна запропонувати до програми з доступною іпотекою. Це – більше ніж 256 тис. квадратних метрів житла. Але ми поки не можемо це зробити – забудовників зараз дуже сильно обмежили. KВ: Чи є комунікація у Мецгера з будівельним ринком? Хтось радить їм? Анна Лаєвська: Так. В цьому є декілька проблемних питань на порядку денному. По-перше, уряд займає жорстку позицію щодо будівельного сектору, який ніби-то максимально намагається уникати оподаткувань. Ми мільйон разів наводили статистику, дані щодо того, скільки сплачується коштів, ПДВ, податків з фонду заробітних плат, скільки різних надходжень іншого характеру тощо. Є й такий камінь спотикання, як первинка, що будується. Перші питання, які ставить уряд, це: “Який ризик недобуду?”, “Що робити з ним?”, “Ми державна програма, а ви – приватний бізнес. Ми не знаємо вашу внутрішню кухню” тощо. Будівельників часто збирають разом і задають питання: “Розкажіть нам, як це працює?”. Ризик недобуду для них – це найбільш болюче питання, особливо після скандалів із “Аркадою” та “Укрбудом”. Хоча ми роз’яснюємо, що назва в договорі нічого не гарантує. Чи там вказано ФФБ, чи майнові права. Чи там взагалі попередній договір, який, до речі, навіть банки знають, як перевірити, що у забудовника немає подвійних продажів. Бо є один особовий рахунок, закріплений за квартирою, і по рахунках видно, яка фізособа за неї сплачує. Тож ми пропонуємо урядові оцінювати ризики компаній по-іншому. Наприклад, опиратися на репутаційно кваліфікаційні критерії до забудовників, що матимуть участь у програмі, як це робиться, до речі, у банківській сфері. Якщо оцінювати мінімальний об'єм капіталу, обороти за рік, кількість персоналу, наявність матеріально-технічної бази, відсутність недобудов у портфелі, динаміку поточних будівництв, відсутність кримінальних справ за керівниками компанії, відсутність шахрайських дій тощо, дивитися на компанію з точки зору солідності і який вона має бекграунд, то це значно полегшить справи. Ба більше, ми пропонували уряду узяти з тих гравців ринку, хто хоче брати участь у доступній іпотеці, гроші під банківську гарантію. Забудовник міг би покласти 15-20 млн гривень на банківський рахунок для гарантії. І багато хто пішов би на цей крок з системних гравців. Могли б закласти під іпотеку і якийсь готовий об'єкт нерухомості, і щоб банк був поручителем, а забудовник взяв участь у держпрограмі, акредитовуючи всю компанію, а не конкретний ЖК. От такий підхід був би оптимальним. Всім було б спокійно та комфортно працювати. Однак ми знову стикаємося з упередженим ставленням, що забудовники обдурять і не добудують, а і так вже тисячі вкладників збурені попередніми кейсами, як от “Укрбуд” та “Аркада”. Наступне питання – ескроу-рахунки. Будівельникам закидають те, що держава не впевнена, що вони ті гроші використовують за цільовим призначенням, що правильно фінансують своє будівництво. На що ми відповідаємо, що якби ми працювали, як “Укрбуд” та “Аркада”, особливо під час війни, коли немає продажів, ми вже, напевно, всі нічого не будували б. Бо упродовж першого року року продажі були нульові. Але ми виконували свої зобов’язання і добудовували свої ЖК. Однак наразі держава бачить вихід в ескроу-рахунках для “єОселі”. Аргументують, що так будуть впевнені, що кошти, які надійшли від позичальника, пішли відразу на будівництво, і забудовник не займається кросфінансуванням. В ідеалі це мало б працювати за схемою: кошти виділив “Укрфінжитло”, банк прокредитував, і є сюрвейер, який перевіряє графіки будівництва, відсотки виконання, закупівлі забудовника, а потім через час випускає ці кошти на оплату роботи підрядників. Однак тут ми маємо роз’яснити, що аби сьогодні на будмайданчику клали цеглу, за дев'ять місяців до того треба проавансувати підрядника, купити цю цеглу, привести та заскладувати. І так само з іншими матеріалами. А акти на будівництві підписуються, подекуди, через декілька місяців після фактичного виконання робіт. Тож не можна платити за роботи по факту. Можна робити теоретично, якщо ми, наприклад, подали до банку, який контролює роботи, свій графік будівництва, фінансування, і показали, що нам потрібно наперед. Тому що ліфти ми авансуємо за рік, вікна та металоконструкціями – інколи за півтора року. Ще один момент. Наприклад, сюрвейер три тижні щось перевіряв. А ліфти у нас були з Італії або Німеччини, а вікна -  з Польщі. Хто буде відповідати за валютні фінансові ризики, якщо забудовник отримає підвищені ціни на товар, поки ці процеси триватимуть? Читайте: “Інтергал-Буд” поновив будівництво ще 4 будинків в столиці І наостанок. Чому це працює в Європі? Бо там дешеве кредитування. Під 8 чи 10%, залежно від країни. Є ескроу-рахунки, які контролюють банки та нотаріуси, на яких накопичуються кошти саме фізосіб. Але в будівельника є страхова компанія, яка дає гарантії і виплати разом з банком, який його прокредитував. Наприклад, в Німеччині чи Польщі ще простіший механізм. Банк повністю кредитує в національній валюті будівництво, кошти від фізосіб – на ескроу-рахунку і виділяються забудовнику по мірі зростання будівельних потужностей, закриваючи його кредит разом з відсотками. І вже десь під кінець будівництва він отримує свій прибуток. В Україні будсегмент працює так, що будівельник не має компенсатора, кредитного плеча. Якби ми мали доступні кредити в гривні на будівництво для будівельників, то не заперечували б, щоб кошти фізосіб перебували у держави на рахунках. Будівельний бізнес хоче мати можливість своїми грошима оперативно все фінансувати та максимально швидко добудовувати. Держава, надаючи кредит, хоче нас контролювати, хоче прозорості для фізосіб, гарантію того, що не обдурять і гроші не вкрадуть. Проте у відповідь вони не пропонують бізнесу реального працюючого механізму, який не доб’є будівельну галузь, а навпаки дасть можливості розвитку. Тож виникає тоді питання, що таке “єОселя”? Це показова акція, бо грошей немає, і тому ми отримуємо такі умови та не отримуємо механізмів для впровадження її?  Чи не хоче насправді влада, щоб програма не розкрутилася, бо боїться, що за місяць фінансування буде вичерпаним? Чи є розуміння, що наповненість фінансуванням наразі не така, щоб охопити реальні масштабу попиту? Якби програма запрацювала на повну, ринок будівництва був би в рази більше, ніж до війни. До війни в нас цільова аудиторія була 5% населення, а з “єОселею” — це вже більше 50% населення, які можуть придбати собі квартиру. І це для економіки сьогодні вкрай важливо. Але ми бачимо лише активність окремих фігур щодо “єОселі”, але не бачимо справжньої організації та результату, це розчаровує як забудовників, так і людей взагалі. Бо якщо не вийде погодити роботу з майбутніми об'єктами нерухомості, то будемо змушені продавати майнові права з нашого фонду або перераховувати ціну, шукаючи компроміс. Ідея програми насправді дуже класна, але наразі її задумка – дати просте рішення вже сьогодні. Ми подавали від забудовників бізнес-план щодо доступної іпотеки до Мінекономіки, Кабміну. В чому полягала пропозиція: не треба за програмою виділяти на 100% суми кредиту, виділяйте кошти тільки на компенсацію ставки комерційного чи державного банку. Вони ж займаються тим, що перерозподіляють бюджет. А цього робити не потрібно. Є у банка втрата відсотків – їх і компенсуйте. Так за 3 млрд гривень можна було оформити не 300 квартир, а куди більше. Це логічно і з тої точки зору, що багато людей виїхало. Ще більше залишились без житла і є загроза, що і вони поїдуть в Європу і не повернуться. Виїхала найбільш трудова та активна частина населення з дітьми. Навіщо їм повертатися в Україну, якщо їм нема де жити? Єдине, чим зараз можна втримати людей тут – це дати їм квартиру з розтермінуванням на 20 років. Інакше матимемо через 10-20 років провал по народжуваності з переважаючим насленням пенсійного віку. КВ: Наразі маємо проблему не лише з демографічною ситуацією, а й кризу з кадровим потенціалом. Багато хто з забудовників вже розглядає можливість після перемоги залучати працівників робітничих професій з Центральної Азії або Узбекистану. Як і чим ви тримаєте персонал? Анна Лаєвська: Ми налаштовані, аби працевлаштовувати наших співвітчизників. Так, можливо, їх просто фізично не вистачатиме і буде кадровий дефіцит. Коли розпочалася повномасштабна війна, була досить невизначена ситуація. Багато людей робітничих спеціальностей виїхали з регіону чи за кордон. Наші генпідрядники говорили про втрату до 40% свого робітничого штату навесні-влітку минулого року. До того ж, в Міноборони вважають, що ми не є стратегічною галуззю і нам відмовили в наданні бронювання на наших будівельників. Офісний персонал керівництво компанії підтримувало від початку вторгнення, сплачуючи мінімальні оклади. У травні 2022 року ми відновили будівництво і потім нарощували темпи. І за цей час повернули вже більше половини штату. Ми втратили буквально одиниці осіб з колективу офісного персоналу. Щодо будівництва, то відновили вже 80% особового складу за літо-осінь минулого року, запрошуючи на роботу і працівників із інших регіонів. Цього року на їхню кількість дуже вплинула мобілізація. Так, сьогодні є дефіцит, особливо з-поміж оздоблювальників, слюсарів, електриків та техпрацівників. Але поки вдається відшукати тих, кого можна залучити до будівництва. Можливість залучати робітників з інших країн ми не розглядали. Хоча нам пропонували і робітників з Турції тощо. Як варіант, краще розглянути облаштування спеціальних навчальних центрів для молоді. Адже сьогодні є брак дійсно кваліфікованих працівників. KВ: Як змінюється собівартість будівництва під час війни? Чи треба диверсифікувати закупівлі матеріалів? Як це робиться і які були проблеми? Анна Лаєвська: Вартість квадратного метру для населення зросла на 30-50%, залежно від стадії будівництва об’єкту через зростання ціни на будматеріали. За деякими позиціями (вікна, арматура, імпортні матеріали, оздоблювальні матеріали) вона збільшилась вдвічі, а то і втричі. Адже змінилася і логістика і все це надходить в обмеженій кількості. Дуже багато позицій надходило з білорусії, Польщі, багато відмов через війну, або зростали розцінки на матеріали. Це – ліфти, матеріали для фасадів. Плюс виросли в ціні і багато і вітчизняних матеріалів, наприклад, газоблок. Багато заводів зруйновано чи призупинили діяльність, тож виник дефіцит матеріалу. А ще – скорочення виробництва і заводи наразі просто не можуть забезпечити будівельників на 100%. Тож наразі ми просто зменшуємо маржу забудовника, тому що і підвищити суттєво ціну на квадратні метри не можемо. Попит обмежений, а будувати необхідно. KВ: Наразі у вас вже всі будмайданчики працюють? Анна Лаєвська: Ми не відновили будівництво лише на одному майданчику, це — флагманський проєкт Intergal Сіту. Не відновили виключно через брак робітників — дуже значні об’єми будівництва. Також проєкт передбачає використання імпортних матеріалів — ми все це збираємо, бронюємо та завозимо в Україну. Будівництво ще одного ЖК, яке поки на паузі, “Лук’янівський каскад” буде відновлено у вересні. KВ: На ринку почастішали скандали через виплати з розтермінуванням. Чи не виникає труднощів у цій царині і як компанія працює із заборгованістю за договорами розтермінування? Анна Лаєвська: Наша позиція: необхідно запропонувати компромісні варіанти розстрочникам. Зізнаюся, ми дещо побоювалися негативної реакції з цього питання. Однак по факту такого не відбулося, із сотень розстрочників більшість спокійно сприйняли вимогу початку виплат, з червня місяця ті, хто має необхідність переглянути строки виплат, вже працюють з відділами продажів. Ми запропонували декілька варіантів – продовження терміну розстрочки, можливість змінити ЖК, можливість змінити квадратуру квартири. 80% з розстрочників обрали для себе подовження розстрочки. Багато хто зупинився на продовженні декількох місяців, чи плюс рік, чи два роки. Декілька людей обрали перейти на інший об’єкт, з бізнес-класу на комфорт-клас, ще декілька — обрали меншу квадратуру. З майже 400 розстрочників розірвали угоду з поверненням коштів покупцеві лише в одному випадку. Тож, підсумовуючи, виявилось, що покупці можуть закривати борги, я вважаю, що це — справедливо. Бо ми будуємо і свої зобов’язання виконуємо. У відповідь й покупці мають робити так. KВ: Чи цей досвід військового часу змінив майбутні договори з клієнтами, саму угоду? Анна Лаєвська: Ми змінили шаблон нових договорів на квартири, що купувалися під час війни. В нас тоді були особливо лояльні умови розстрочки і спеціальна вартість. Однак ми зіштовхнулися з тим, що необхідно додавати до договору пункт “Ознайомлений з дією форс-мажору та наявністю військового стану, підтверджую готовність сплачувати згідно з графіком”. KВ: Нові покупці очікують, що ви будуватимете свої ЖК адаптовано до умов війни, наприклад, проектувати бомбосховища? Анна Лаєвська: Питання бомбосховища вирішуються за рахунок паркінгів. У нас зараз змінюються ДБНи і буде передбачено інше навантаження на перекриття паркінгу, щоб вони витримували падіння уламків та снарядів. Проєкти “Інтергал-Буд” також переважно мають або підземний паркінг, або цокольний поверх з коморами. Під час обстрілів обслуговуюча компанія відкриває комори, і вони слугують, як нормальні укриття. Так само несуть цю функцію і паркінги, де є вода, туалети два виходи, все те, що необхідно для сховища. Тож наразі ми змінюємо конструктивні особливості та навантаження по паркінгам і вони будуть загальнодоступними сховищами на випадок тривог. Стосовно автономності ЖК, то є в нас комплекси з автономним газовим опаленням. Додатково, на зиму, що буде, ми ухвалили рішення підключати будинки до мегапотужних генераторів, що працюють у нас на будівництвах, і таким чином  мешканці наших ЖК матимуть воду, опалення, будуть адаптованими до нових нестандартних умов. KВ: Цьогоріч “Інтергал-Буд” виповнюється 20 років. Що за ці роки вдалось втілити,  назвіть п'ять основних цілей, які компанія ставить перед собою на найближчі роки? Анна Лаєвська: 20 років роботи на ринку — для нас дуже серйозна дата, “Інтергал-буд” святкуватиме ювілей в середині серпня-місяця. Ми пишаємося тим, що є найбільшим забудовником в сегменті якісного і доступного житла, що відповідає на запит широкої цільової аудиторії. Зараз, на жаль, багато гравців у цьому сегменті, крупних і масових, вибули з ринку, і ми залишилися з великим об’ємом будівництва на самоті. Однак ми пишаємося й тим, що обрана фінансова стратегія та правила роботи компанії є правильними і дають свій результат. Другим нашим досягненням є наш персонал. Є люди, які працюють в “Інтергал-Буд” від дня заснування компанії. Це прекрасна команда. Пишаємось і тим, що з нами вже 25 тисяч родин, це власники збудованих нами, заселених квартир. Ми наближаємося до цифри 5 млн квадратних метрів збудованої нерухомості. В українську інфраструктуру: дороги, комунальні мережі, садочки, школи, реконструкції і ремонти — ми вклали на сьогодні 800 млн гривень. До війни “Інтергал-Буд” могла поставити собі в досягнення 1 млн м. кв нерухомості, яка будується одночасно. Наразі ми майже вийшли на цей довоєнний показник – компанія будує одночасно 850 тис. кв. метрів житла. Це рекордний показник для України, адже немає забудовника, який одномоментно може проводити будівельні роботи на такій кількості будмайданчиків. У нас є свій парк будівельної техніки, великий парк обладнання, тож на сьогодні ми не залежимо в цьому плані від підрядників. В нас є внутрішні генпідрядні організації, які теж дають нам певну автономність. І також досягненням я вважаю є те, що за час війни 200 тис кв. метрів житла ми ввели в експлуатацію, передали ключі власникам і цього року також плануємо ввести в експлуатацію 200 тис. кв. м житла. Серед п’яти речей, яких би нам хотілося досягти, перше — це отримати працюючу іпотеку. Це мрія всіх співробітників нашої компанії, велике сподівання будівельного ринку. Маємо на меті й втримати перше місце в категорії найбільш масового забудовника, який працює в комфорт-сегменті, що дає оптимальне співвідношення ціна-якість. Хочемо зрештою, щоб сто відсотків квартир продавалися вже з ремонтами, і до цього ми йдемо планомірно з року в рік, так це робиться в Європі. Сьогодні ми бачимо, що практично всі покупці  обирають для себе вже квартиру з ремонтом. Тож маємо плани працювати над подальшим розширенням дизайнерських рішень для квартир та розширювати базу контрагентів на цьому напрямі. Четверта мета, якої ми б хотіли досягти — це розширення нашої діяльності і вивід нових проєктів на ринок. Вже є запланований проєктформату “мега міста”, зовсім нове рішення на ринку, це буде комплекс з оздоровчою і спортивною інфраструктурою. Старт роботи над цим, знаковим для нас проєктом, анонсуємо додатково. І п'яте – ми плануємо вийти на довоєнні об'єми будівництва та перевершити їх, стимулюючи відновлення попиту. Окрім того, що в нас працюють державні іпотечні програми, в “Інтергал-Буд” є й своя внутрішня політика, працюють свої програми і інструменти, і ми бачимо досить великий прогрес у цьому навіть без підтримки “єОселі”. Ми працюємо з банками стосовно партнерських іпотек і в цілому в нас є мрія, щоб запрацювала доступна іпотека від “Інтергал-Буду”, ми рухаємося в напрямку створення ефективного механізму роботи з банками, в якому ми, як забудовник, будемо давати гарантії і кредитування дозволить пересічним громадянам купувати житло. Бо зрештою, як і багато українців, ми мріємо, щоби будь-яка родина в нашій країні мала змогу придбати собі затишне та якісне житло. Читайте: “Інтергал-Буд” вчергове прозвітувала про хід будівництва на своїх об’єктах Фото: Євген Лоюк

Будівельна компанія “Інтергал-Буд” відзвітувала про хід будівництва своїх проектів у столиці станом на серпень. Роботи ведуться на 8 об’єктах. Про це KВ стало відомо з публікації пресслужби компанії. Підписуйтесь на “КиївВладу”  Так, будівництво ведеться у ЖК “Сирецькі Сади”, ЖК “Теремки”, ЖК “Нивки-Парк”, ЖК “Паркові озера”, ЖК CITY HUB, ЖК “Голосіївський”, ЖК “Причал 8”, ЖК “Sky Avenue”. Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться ЖК комфорт класу “Сирецькі Сади” по вул. Івана Виговського (Маршала Гречко), 18Г продовжує активно будуватись. Також, там відновили будівництво та продаж квартир у будинку №10. Станом на зараз там влаштували пальове поле на 35%. У будинку №6 стіни і перегородок із цегли влаштовані майже повністю – на 95%. Влаштування покрівлі завершене 66%. Монтаж віконних конструкцій – 86%. Фасади улаштовані на 75%. Готовність металевих конструкцій – 10%. Інженерія – 20%. ІТП – 70%. Оздоблення не включаючи ремонт квартир виконано на 82%. Влаштування дверей проведено на 52%. Влаштування каркасу вхідних груп повністю готове. Монтаж та пусконаладка ліфтів – 90%. Інженерні мережі всередині майданчиків – 72%. Прогрес є й у будівництві будинку №9: там повністю влаштоване пальове поле, фундаментна плитка й монолітний каркас підвалу і цоколю. Влаштування стін і перегородок із цегли – 1%. Улаштування монолітного каркасу – 16%. У ДНЗ ЖК “Сирецькі сади” улаштування монолітного каркасу зроблене на 99%. Влаштування стін і перегородок із цегли виконано на 35%. Влаштування покрівлі – 95%. Монтаж віконних конструкцій – 92%. Улаштування фасадів – 65%. Інженерні мережі всередині майданчиків готове на 90%. Влаштування благоустрою з чист.оздобл.вхідн.груп і огородж – 15%. У житловому комплексі сімейного типу  "Нивки-Парк" за адресою просп. Перемоги, 67 також триває будівництво. Житловий комплекс поруч з парком та станцією метро “Нивки” буде складатись з 12 будинків від 12 до 16 поверхів. Станом на середину серпня у 9 будинку влаштовано гідроізоляцію цокольної підземної частини на 35%. Улаштування монолітного каркасу майже повністю завершене –  98%. Заставні слаботочні системи та електрики повністю готові. Влаштування зовнішніх стін та перегородок з цегли на 91%, а внутрішніх на 69%. Монтаж металопластикових вікон та дверей готовий на 22%. У 10 будинку також активно ведуться роботи: влаштування гідроізоляції цокольної підземної частини – 59%. Влаштування вхідних груп – 11%. Влаштування зовнішніх стін та перегородок з цегли повністю готове, внутрішніх – на 97%. Влаштування покрівлі – 58%. Монтаж металопластикових вікон та дверей завершено на 96%. Облаштування фасадів – 90%. Сантехнічні роботи (квартири, МЗК, підвал) – 71%, електромонтажні роботи – 39%. Стяжка МЗК та квартир – 50%, а тинькування стін МЗК та квартир – 66%. Інженерні мережі (внутрішньомайданчикові) – 25%. Монтаж дверей МЗК та квартир – 23%. В 11 будинку влаштували гідроізоляцію цокольної підземної частини на 86%. Зворотня засипка – 60%. Улаштування вхідних груп готове на 92%, фасади улаштовані на 93%. Монтаж індивідуального теплового пункту – 95%. Сантехнічні роботи (квартири, МЗК, підвал) – 99%. Монтаж інженерних мереж у квартирах з чистовим оздобленням виконаний на  92%. Вентиляція та димовидалення, система протипожежного захисту – 96%. Автоматизація інженерного обладнання – 80%. Чорнове та чистове опорядження (технічні приміщення) підвалів – 99%. Монтаж та пусконалагоджувальні роботи ліфтів – 97%. Чистове оздоблення МЗК повністю зроблене.  Чистове оздоблення вхідних груп з монтажем огороджень та навісів – 53%. Інженерні мережі всередині майданчиків – 94%. Монтаж диспетчеризації лічильників холодної, гарячої води та опалення виконаний більше ніж на половину – 55%. Не оминули роботи й на паркінгу вищезазначених будинків: там повністю влаштували котлован і зробили фундамент на 85%. Готовність монолітного каркасу – 86%. Влаштування гідроізоляції паркінгу – 49%. Зворотня засипка – 28%. Влаштування стін та перегородок із цегли (внутрішня) – 36%. Влаштування покрівлі (горизонтальна гідроізоляція) – 38%. Електромонтажні роботи – 10%. Відзвітували й про хід будівництва нового ЖК “Паркові Озера” по вул. Воскресенська, 2а, поряд із парком “Перемога”. Там будують чотири житлові будинки, розташовані на стилобаті. Секції №1 та №4 матимуть 24 поверхи, секція №2 – 17 поверхів, секція №3 – 25 поверхів. В першій секції виконали покрівельні роботи на 90%. Тинькувальні роботи виконали на  24 поверсі, тривають сантехнічні та електромонтажні роботи.  Стяжка підлоги виконана на 19 поверсі. Вікна встановили на 98%. Монтаж ліфтового обладнання готовий також на  98%. Влаштування фасадів – 90%.  Вхідні двері встановили на 10-18 поверхах. В секції №2 покрівельні роботи виконали на 95%. Влаштування фасадів – 90%. Сантехнічні та електромонтажні роботи тривають. Повністю зведено стіни та встановлено вікна.  Монтаж ліфтів – 95%. Тинькувальні роботи – 17 поверх.  Стяжка підлоги – 3-9 поверх. В секції №3 повністю влаштовано монолітний каркас. Цегляна кладка стін завершена на 12-17 поверхах, а монтаж вікон на 3-11 поверхах. В секції №4 тривають сантехнічні та електромонтажні роботи. Суттєвий прогрес відбувся у будівництві паркінгу: там завершили пальове поле, встановили фундаментну плиту та плиту перекриття, Прокладка зовнішніх мереж готова на 70%. У ЖК бізнес класу CITY HUB по вул. Кудряшова, 8-10 будують два будинки висотою в 20 та 21 поверх. Особливістю архітектурного рішення є стилобат, що об'єднує 2 будівлі та приховує під собою великий автопаркінг на 305 машиномісць. У будинку №1 повністю влаштували гідроізоляцію цокольної підземної частини. Покрівля влаштована на 91%. Монтаж металопластикових вікон та дверей – 97,5%. Улаштування фасадів – 74,5%. Монтаж електрощитової – 35%. Сантехнічні роботи ВК, О,ТМ (квартири, МЗК, підвал) – 79,5%. Електромонтажні роботи (квартири, МЗК, підвал) – 88 %. Вентиляція і димовидалення виконали більше ніж на половину –  65%. Система протипожежного захисту СПС.СО, БЗ, ДСПЗ, СЗП – 54%. Двері металеві МЗК, квартир та інженерних ніш – 90,5%. Монтаж і пусконалагоджувальні роботи ліфтів – 95%. Чистове оздоблення МЗК – 80,5%. У будинку №2 влаштували палевий фундамент на 81%. Роботи ведуться й на паркінгу: влаштування котловану виконали на 88,5%. Влаштування фундаменту підпірної стіни (палі) – 100%. Влаштування підпірної стіни – 53%. Влаштування фундаменту – 54%. Влаштування монолітного каркасу паркінгу готове на половину. Влаштування гідроізоляції паркінгу -39,5%. Влаштування внутрішніх стін і перегородок із цегли – 35%. Влаштування покрівлі – 22,5%. Улаштування фасадів – 11,5%. Чистове оздоблення – 11,0%. У комплексі бізнес класу ЖК “Голосіївський” по вул. Васильківська, 37 зведуть 2 будинки висотністю у 25 поверхів на території площею 1,14 га. У першому будинку гідроізоляцію цокольної підземної частини влаштували на 60%. Влаштування вхідних груп – 50%. Влаштування зовнішніх стін із керамоблоку – 95%. Влаштування стін і перегородок із керамоблоку (внутрішня) – 95%. Улаштування фасадів – 35%. Сантехнічні роботи (квартири, МЗК, підвал) – 58%. Монтаж інженерних мереж у квартирах із чистовим оздобленням – 39%. Електромонтажні роботи (квартири, МЗК, підвал) – 40%. Вентиляція і димовидалення – 15%. Стяжка МЗК та квартир – 26%. Штукатурення стін – 48%. Чорнове та чистове опорядження (технічні приміщення) підвалів – 5%. Монтаж і пусконалагоджувальні роботи ліфтів – 60%. Інженерні мережі (внутрішньомайданчикові) – 45%. У будинку № 2  влаштування гідроізоляції цокольної підземної частини виконали опки на 31%. Улаштування монолітного каркаса – 75%, натомість, він повністю готовий у підвалі. Закладні слаботочних систем та електрики – 75%. Влаштування внутрішніх  стін і перегородок із керамоблоку готове на 38%, а зовнішніх на 44%. У паркінгу на 30%. влаштували монолітний каркас і на 9% гідроізоляцію.  У ЖК “Теремки”, по вул. Академіка Заболотного, 15, що знаходиться в оточенні парків та лісів також тривають роботи. Комплекс складатиметься з 5-ти будинків. Там забудовник повідомив про поновлення будівництва 4 та 5 будинків.  На території ЖК  “Причал 8” по вул. Канальна, 8 будують 2 будинки. Особливістю комплексу “Причал 8” є розташування біля водойми та наявність облаштованої набережної та власного пляжу. Там також відзвітували про поновлення будівництва, зокрема, у 2 будинку.  Будівництво відновили й ЖК Sky Avenue за адресою вул. Святослава Хороброго, 3. Там зводяться 6 житлових будинків на 16 поверхів кожний і вже завершили будівництво першого будинку на 5 секцій.Також, забудовник повідомив про відновлення робіт на майданчику 2 будинку. Як раніше писала KВ, у  Києві, з 30 вересня по 1 жовтня, стартує масштабна спортивна подія “Київський марафон Незламності 2023” з дистанцією в 21 км. Партнером заходу стала компанія “Інтергал-Буд”. Прибуток від заходу буде передано на закупівлю військової техніки для ЗСУ через UNITED24. Читайте: “Інтергал-Буд” стала партнером Київського марафону Незламності 2023КиївВлада

Будівельна компанія “Інтергал-Буд” відновила будівництво у будинку ще одного свого проекту – ЖК “Сирецькі сади”. Продаж квартир і будівельні роботи знову стартували у будинку №10. Про це KВ стало відомо з повідомлення пресслужби компанії. Підписуйтесь на “КиївВладу”  “Продовжуємо невпинно працювати, аби відновити будівництво усіх своїх проєктів в повному обсязі. Нещодавно ми повідомляли, що відновили будівництво 9 будинку в ЖК “Сирецькі сади”. А тепер раді сповістити, що роботи також ведуться у 10 будинку”, – розповів забудовник. Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться Як раніше писала KВ, компанія також поновила будівництво та продаж квартир у будинку №2 житлового комплексу Sky Avenue. Читайте: “Інтергал-Буд” поновлює будівництво будинку №2 в ЖК Sky Avenue Фото: Інтергал-БудКиївВлада

Холдингова компанія (ХК) “Київміськбуд” продовжує будівництво житлового комплексу (ЖК) “Twin House”, що зводиться у Деснянському районі столиці по вул. Крайня, 1.  Про це KВ довідалась з повідомлення ХК “Київміськбуд”.Підписуйтесь на “КиївВладу”  “Будівельники виконують розведення електромереж по будинку, укладають кабелі у короби на поверхах, встановлюють електрощитові, починають облаштування мереж у підвалі”, – повідомляє забудовник про хід робіт. ЖК “Twin House” – трисекційний будинок змінної поверховості та незвичної геометрії.  Кожна квартира у будинку обладнана електрокотлом.  На перших поверхах комплексу будуть розміщені комерційні приміщення під магазини, кафе, банки, офіси та інше. Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться “У продажу останні 1 і 2-кімнатні квартири, вартість від 43 120 грн/м², за умови повної оплати надається знижка 5%.  Також додаткова знижка надається воїнам ЗСУ”, – сказано в повідомленні “Київміськбуду”. Читайте: “Київміськбуд” продовжує будівництво тепломережі для ЖК “Райдужний” Фото: з відкритих джерел КиївВлада

У Києві на Подолі, на вулиці Набережно-Хрещатицькій, почали зносити одну з найстаріших будівель столиці. На місці 200-річної будівлі хочуть збудувати офісний центр. Про це, як передає KВ, повідомив столичний активіст Дмитро Перов. Підписуйтесь на “КиївВладу”  "Поки всі голосно обговорюють знос 200-літнього будинку на Ярославській,13, в Києві готуються знести його ровесника", — зазначив активіст. За його словами, йдеться про будівлю 1822 року, яка вважається найстарішою зі збережених на набережній.  Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться "Спочатку там знаходилися лазні купців Бубнових, а згодом майстерні річкового порту та торгові приміщення", – зауважив Дмитро Перов. Правоохоронці, яких викликали столичні активісти, тимчасово призупинили розбір даху споруди.  Також, задля її збереження, киян закликають надсилати до Київської міської прокуратури звернення за спеціальним шаблоном. Нагадаємо, на вулиці Ярославській 10 серпня забудовник зніс 200-річну садибу, яка була зразком київської житлової деревʼяної забудови ХІХ ст. Активісти зазначають, що будинок на Ярославській 13,Б це садиба, яка є зразком першої забудови Подолу після великої пожежі 1811 року. Побудова датується орієнтовно першою половиною ХІХ ст. Правоохоронці розпочали кримінальне провадження за фактом знесення будинку. Поліція розслідує факт самоправства та має на меті перевірити документи власника. Як інформувала KВ, активісти заявили, що Мінкульт ще в березні видав забудовнику погодження на “реконструкцію” знесеного історичного будинку. У свою чергу мер Києва Віталій Кличко заявив, що міська влада готує звернення до правоохоронних органів щодо перевірки законності дій  власника по знесенню 200-річного будинку по вулиці Ярославська, 13 Б. Також буде ініційовано розірвання Київрадою договору оренди на згадувану будівлю. Натомість київська влада готує звернення до правоохоронних органів щодо перевірки законності дій  власника по знесенню 200-річного будинку по вулиці Ярославська, 13 Б. Також буде ініційовано розірвання Київрадою договору оренди на згадувану будівлю. Раніше KВ повідомила, що у Подільському районі Києва на вулиці Набережно-Хрещатицькій,13, мають намір збудувати офісний центр на місці майстерень старого річкового порту. Читайте: На столичному Подолі ще одну будівлю першої половини XIX століття готують до “реконструкції” (фото) Фото: Дмитро Перов  КиївВлада

Ярославська, 13-Б. Давайте розберемося. Ми з Вами бачимо страшні наслідки — знесення будівлі першої половини ХІХ століття нахабним адвокатом під виглядом реконструкції. Про це багато хто висловився, але пропоную дослідити причини. Де-факто забудовник на Ярославській — злочинець проти історії міста і культури, але де-юре — ні. Якщо йому щось впаяють (наприклад, 850 гривень штрафу за самоуправство: не-демонтаж паркану відповідно до скасування картки про порушення благоустрою) — то це буде “перемогою” (в суді). Чому так? Система прийняття рішень стосовно цінної (в тому числі рядової історичної) забудови протирічить здоровому глузду. Адже ці рішення має приймати місто. А їх не приймає ніхто. Я не кажу про пам’ятки. Рішеннями щодо статусу і вимог до пам’яток опікується держава — управління охорони культурної спадщини при ОДА (КМДА), Експертна рада при Мінкульті і далі по тексту закону “Про охорону культурної спадщини”. Я кажу про цінну забудову, яка не має статусу в законі, але має статус у громади. Це може бути стара, або не стара забудова, але однозначно знакова: дуже гарна з точки зору містян і фахівців; або така, що надихає, і поруч з нею постійно фоткаються; або така, з якою пов’язані важливі події міста. Державою такі будинки не захищені. Тому що не пам’ятки. І тому, що сьогодні в Україні найчастіше не власник майна робить реконструкцію з метою покращити своє майно, а чужа для цієї місцевості людина бере у міста в оренду під забудову ділянку (це в принципі нонсенс, землю треба купувати і ставати її власником) і робить все для отримання найбільшого прибутку. І чхать він хотів на genius loci. Підписуйтесь на “КиївВладу”  В політиці Європейського Союзу, до якого ми прагнемо, є “Рамкова директива щодо відходів (2008/98/EC)52”. Вона має за мету до 2020 року досягти 70% переробки відходів будівництва та демонтажу, та пропонує спочатку збільшити термін служби будівель, а потім збільшити повторне використання та переробку матеріалів. Збільшити термін служби будівель. Власник завжди хоче збільшити термін служби будівлі. Яничар — знищити і вичавити з ділянки якомога більше грошей. У будинку на Ярославській, 13-Б, термін експлуатації не сплив. Він міг працювати і далі. Але закон дозволив його знищити. До речі, якщо власник утримував будівлю з 2009 року, то чому він довів її до стану “непридатності конструкцій”? Га? То що ж не так із загальною системою? 1. Цінна історична забудова не захищена. Міста не мають права встановлювати особливі вимоги щодо експлуатації або реконструкції цінної забудови власникам. Міста не мають права складати переліки таких будівель. Міста не мають права визначати цінну забудову — цінною. Те саме стосується міських ландшафтів. 2. Відбувається постійна підміна понять: реконструкція – нове будівництво. До 2011 року (якщо я не помиляюся) в ДБН у визначенні реконструкції було вказано, що має зберігатися конструктивна схема будівлі. В 2011 році це вимарали (ми знаємо, хто це зробив, але і в наступні роки міністерство це не виправило). В законі немає визначення терміну “реконструкція”. 3. Дозвіл на будівництво і дозвіл на встановлення паркану навколо будівництва в багатьох випадках надають різні установи (державний ДІАМ, міський ДАБК). Ніхто ні з ким не комунікує. Мала би бути одна установа – місто. Хочеш будувати – один дозвіл на всі роботи (підготовчі, будівельні, паркан), як це є у цивілізованому світі. 4. Погодження проєкту реконструкції (історичний ареал) відбувається не в місті, а в міністерстві. Міський департамент (в даному випадку Департамент захисту культурної спадщини КМДА, – KВ) нічого про це не знає. Громадськість і фахова спільнота нічого про це не знає. Міністерство не може знати специфіку кожного з 401 історичного місця. Ми всі взнаємо що сталося, коли будівлю вже знесли. 5. Місто не моніторить і не виявляє потенційні пам’ятки, а якщо моніторить і виявляє — переважна більшість заявок “вмирає” в міністерстві. Будинок на Ярославській мав шанс стати пам’яткою – місто за 11 років “не встигло” (а може, не схотіло) дійти до Мінкульту. До речі, скільки співробітників працює в КНМЦ (Київський науково-методичний центр по охороні, реставрації та використанню пам'яток історії, культури і заповідних територій)? Пам’ятаю, були розрахунки, що на розробку охоронних договорів пам’яток з вже присвоєним статусом при такій малій кількості співробітників знадобиться 60 років. Інституту громадських інспекторів й досі немає. 6. Комісія з охорони культурної спадщини в Київраді налічує дві особи (де-юре три, але заступник голови КМДА та депутат Київради від “Європейської солідарності” Костянтин Усов поїхав рік тому навчатися до Гарварду і, поза законні норми, досі не повернувся, – KВ). За моєю інформацією жодного разу не збиралася (постійна комісія Київради з питань збереження та захисту культурної спадщини збиралась аж двічі: 6 жовтня та 18 листопада 2021 року, – KВ). 7. Консультативна рада при Департаменті охорони культурної спадщини КМДА не веде промоційної роботи, не є публічною, не має сторінки в соцмережах, сайту, не публікує анонси засідань і протоколи. Привіт травневому рішенню Констультативної ради про збільшення висотності на Подолі. Звернення вже написали, опублікуємо. 8. В Міністерстві культури занадто багато вакантних посад. Працювати нема кому. У відділі, який надає погодження проектної документації реально працюють дві особи — це на всю країну. 9. В Києві шість інспекторів з охорони культурної спадщини. При цьому на одному Старому Подолі сконцентровано близько 3,5 тис. пам’яток. 10. Забудовник не реагує на скасування дозволу на встановлення паркану. Йому все одно нічого не буде. Навіть якщо буде суд, і щось йому присудить — виконавча служба не працює. Приклад — Хрещатик, 25, де після суду, який заборонив будівництво та позапланових перевірок ДІАМ за нашими зверненнями із приписами, забудовник продовжує будувати, і, навіть, не по ночах, а серед білого дня — за фотографіями мешканців. 11. Штраф за незняття паркану для забудовника — 850 гривень. Можна продовжувати. Система тяжко хвора. Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться Що ми пропонували в свій час? 1. Розширити права місцевого самоврядування і надати можливість надавати статус цінної забудови органам місцевого самоврядування (законопроект №2143-3). Статті відхилив комітет ВР [з питань питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування] при повторному другому читанні. 2. Ввести термін “реконструкція” в законодавство, визначивши, що збереження існуючої конструктивної схеми будівлі при реконструкції є обов’язковим. Якщо не збережена конструктивна схема — інший титул “нове будівництво”. Правка подана до законопроекту №5655 на друге читання наприкінці 2021 року. Відхилена профільним комітетом. Детальніше: Містогвалтівний законопроєкт №5655: Президент Зеленський може ветувати або “загубити” цей законопроєкт Це, звісно, лише окремі кроки. Але і вони поки не підтримуються. Я маю велику надію, що ми повернемося до здорового і професійного глузду. Разом із спеціалістами, які працюють над проектом Містобудівний Кодекс України. І впевнена, що провідну роль в місті має місто, яке не можна обмежувати у збереженні свого genius loci. Але місто має працювати. Подивіться Адмінкодекс міста Нью-Йорк, до прикладу. Структуру міської адміністрації. Наявність районних рад, наявність квартальних комітетів. Київ цим похвалитися не може. Треба повертати реальне місцеве самоврядування в столицю (яке відсутнє в Києві з 1996 року, –KВ). Оригінального будинку, на жаль, не повернути. Чи можна зобов’язати забудовника його відновити? Не впевнена. І чи потрібно відновлення втраченої спадщини? Про це точаться суперечки. Мер Віталій Кличко заявив, що розірвав договір оренди землі під будинком. Божечки, там ще і не його земля була! Чим це допоможе (якщо рішення не скасується в суді)? Тим, що власник будівлі мав нерухомість, а тепер – не має. Сам себе обдурив. Але містянам від того не легше. Мораторій [на знесення історичних будівель] теж малоефективний (насправді, взагалі неефективний, – KВ). Примусити власників йти на містобудівну раду зміг тільки мер Львова Андрій Садовий. Закон це прямо забороняє. Привіт всім, хто був дотичний до створення закону №3038 та всіх його подальших ітерацій. Погодження головним архітектором не має під собою процедури і воно безсанкційне. Обидві правки, що я подавала, зала прийняла, але заради того, щоби остання не вступила в силу (або конкурс, або погодження у головного архітектора в історичному ареалі) похоронили цілий закон (заблокований проєктом постанови). Будинків першої половини ХІХ століття в Києві майже не залишилося. Їх можна порахувати на пальцях: будинок Іпсіланті на Лаврській, Будинок Браунеса на Січових Стрільців, будинок на розі Костянтинівської і Хоривої, ще може десяток по місту (поправте мене, пам’яткоохоронці). Чому їх так мало? Бо це – не прибуткові будинки, а особняки. В ХІХ столітті (до періоду будівельного буму) Київ був забудований особняками. На зламі ХІХ і ХХ століття власники земельних ділянок зносили власні особняки і будували прибуткові будинки для здачі квартир в оренду для отримання прибутку. Прибуткові будинки замінили особняки, але власники залишалися ті самі, вони проживали в своїх будинках разом із квартирантами. Вони були власниками і землі, і нерухомості на ній. Якість (в тому числі естетична) цих будинків є високою, адже сьогодні ці прибуткові будинки – основна за кількістю частина культурної спадщини Києва. Тож особняків майже не залишилося. Це означає, що будинок на Ярославській був дуже цінний. Він один з небагатьох, який не був знесений в період будівельного буму зламу ХІХ-ХХ ст., не був зруйнований під час Другої світової, не був знесений під час повоєнної відбудови Києва 1950-х років (та під час перебудови Старого Подолу в 1970-80 рр, – KВ), не був зруйнований під час будівельного буму початку ХХІ століття. Ви скажете: так і цей, адвокат, теж планував збудувати житловий клубний будинок, може він там теж проживати планує. Чим він відрізняється від власників ХІХ століття?  Контекстом. Київ періоду війни у ХХІ столітті відрізняється контекстом. ХХ століття корінним образом змінило відношення цивілізованих людей до історії своїх міст. На жаль, яничарам це не під силу зрозуміти. Треба кардинально міняти закон. P.S. Вчора (13 серпня, – KВ) ще один історичний будинок на Подолі обнесли парканом і почали знімати покрівлю з даху. Звернення, звісно, написали. Інформацію опублікую. Наміри власника, мені здається, цілком зрозумілі. Ганна Бондар, народний депутат IX скликання ВР, 220 округ, Поділ Джерело публікаціїКиївВлада

У Києві нещодавно було знищено найстаріший дерев'яний будинок столичного Подолу на вул. Ярославській, 13-Б, В, власником якого з 2007 року значиться Сергій Боярчуков (на колажі праворуч) – бізнес-партнер одіозного нардепа Сергія Алєксєєва (на колажі ліворуч), який є другом і соратником міського голови Києва Віталія Кличка. На минулому тижні цю історичну споруду було демонтовано власником задля того, щоб звести на її місці 4-поверховий клубний будинок. Громадські активісти та експерти наголошують, що міська влада нічого не зробила для захисту цього об'єкта, хоча ще в 2015 році можна і треба було надати йому статус щойно виявленого об'єкту культурної спадщини. У КМДА поки що розводять руками, але резонанс вже змусив Віталія Кличко пообіцяти звернутися до правоохоронних органів щодо перевірки законності дій власника історичної споруди. Схоже, Нацполіції доведеться відкрити справу, щоб здійснити таку перевірку, хоча, з огляду на статус задіяних в скандалі осіб, якихось наслідків це не матиме.  Як стало відомо KВ з численних повідомлень у соцмережах та ЗМІ, в середині минулого тижня у столиці розгорівся скандал через знесення найстарішої дерев'яної будівлі столичного Подолу – двохсотрічного будинку на вул. Ярославській, 13-Б, В. Підписуйтесь на “КиївВладу”  За інформацією видання LIGA.Life, ще 31 липня біля цієї споруди з'явився будівельний паркан. Працівники, які встановлювали його, розповіли різні версії, навіщо це робиться: один сказав, що будинок будуть демонтувати, а інший – що тут плануються реставраційні роботи. 31 липня, на фоні суспільного розголосу цієї історії, Департамент територіального контролю (до липня 2023 року – Департамент міського благоустрою) Київської міськдержадміністрації (КМДА) анулював контрольну картку на порушення благоустрою на земельній ділянці під вказаною будівлею (коли картка була видана, у відкритих джерелах знайти інформацію КВ не вдалося). А вже 1 серпня інспектори КП "Київблагоустрій" винесли припис щодо демонтажу паркану протягом трьох днів у зв'язку з порушенням Правил благострою Києва.  Так будівля виглядав до знесення (фото Олександра Дмитрука) Втім, як повідомили користувачі соцмереж, вже вранці 10 серпня ця будівля була демонтована за допомогою будівельної техніки. Громадські активісти, які боролися за збереження даного об'єкту, викликали Нацполіцію на місце події, і в результаті правоохоронці відкрили кримінальне провадження за статтею 356 Кримінального кодексу України – самоправство. Тоді ж в публічній площині почало обговорюватися питання стосовно того, що ключову роль у цій скандальній історії може відігравати особа із оточення мера Києва Віталія Кличка – відомий адвокат Сергій Боярчуков, який планує побудувати на цьому місці клубний будинок. Процес демонтажу будівлі на вул. Ярославській, 13-Б, В (фото Катерини Бутко та Дмитра Перова) У Департаменті охорони культурної спадщини КМДА того ж дня повідомили, що цей орган не погоджував демонтажних робіт будинку, а його власнику було направлено припис про припинення робіт та вимогу надіслати науково-проєктну документацію для погодження цьому структурному підрозділу. При цьому, в департаменті уточнили, що, вказана споруда не має статусу памʼятки, тобто – прямо не охороняється законом. У Департаменті охорони культурної спадщини КМДА не пояснили, чому з ними потрібно щось погоджувати, але, вочевидь, це пов'язано з тим, що земля під вказаною будівлею знаходиться в “історичній охоронній зоні”, про що мова йтиме нижче. Міський голова Віталій Кличко відреагував на цю ситуацію лише в суботу, 12 серпня. Очільник Києва також наголосив на тому, що міська влада не давала жодних дозволів чи погоджень на знесення вказаної будівлі. Кличко пообіцяв ініціювати розірвання Київрадою договору оренди ділянки під цим об'єктом, оскільки, цитуємо, “приватний власник, всупереч усім нормам і здоровому глузду, прикрившись листом Мінкульту, вирішив, що може паплюжити історичну спадщину нашого міста”. Також, за словами мера столиці, міська влада готує звернення до правоохоронних органів щодо перевірки законності дій власника, а Київрада може ухвалити рішення щодо заборони реконструкції та інших дій з будівлями міста, яким більше 100 років (незалежно від того, внесений цей будинок в реєстр чи ні), без висновків містобудівної ради. Столичний експерт з містобудування Георгій Могильний на своїй сторінці у Facebook висловив переконання, що міська влада могла і повинна була вберегти цю будівлю від знищення. За словами фахівця, ще в 2015 році за рахунок бюджету Києва було проведено наукове дослідження, згідно з яким нині вже знищена будівля була визначена як рідкісна пам'ятка забудови Подолу першої половини XIX сторіччя. На фоні цього керівництву столиці було запропоновано “подати” цю будівлю на внесення до Реєстру пам'яток, а проміжним рішенням мало би стати надання їй статусу щойно виявленого об'єкту культурної спадщини. Але врешті-решт, як і зазначалося вище, міська влада нічого в цьому напрямку не зробила. “Усі ці результати наукових досліджень, оплачені із бюджету Києва, викинув на смітник київський міський голова Віталій Кличко. Викинув свідомо, щоб не заважати своїм друзям-забудовникам заробляти завдяки знищенню історії Києва. Покидьок-забудовник знищив цінну історичну будівлю лише тому, що йому дозволив це зробити Віталій Кличко”, – написав Георгій Могильний. Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться Передісторія знищення Будинок на вул. Ярославській, 13-Б, В було зведено після 1811 року, коли на столичному Подолі сталася одна з найбільших пожеж в історії міста, в результаті якої згоріло більше 2 тис. різних споруд. Точна дата його будівництва у відкритих джерелах відсутня, але відомо, що він був побудований із дерева на кам'яному цоколі, що мало врятувати цю будівлю від потопів. З 1882 року дана садиба належала міщанину Харичкову, з 1898 року — сім'ї Єфросинії Кравченко. У подальшому, протягом наступних ста років, будівля неодноразово змінювала власників та профіль використання, допоки на початку нинішнього сторіччя не опинилася у власності вищезгаданого Сергія Боярчукова. Ділянка на вул. Ярославській, 13-Б, В (Подільський район) площею 0,03 га була передана Боярчукову в оренду на 15 років згідно з рішенням Київради №566/2635 від 29 жовтня 2009 року (нині її кадастровий номер – 8000000000:85:354:0015). Відповідно до цього рішення, столична влада визначила, що земля повинна використовуватися “для будівництва, реконструкції та обслуговування офісного центру з вбудовано-прибудованими приміщеннями для надання соціальних послуг та підземним паркінгом”. Офіційною підставою для даного землевідводу стало те, що Сергій Боярчуков є власником розміщеного на цій ділянці нерухомого майна відповідно до договору купівлі продажу від 16 березня 2007 року – схоже, йдеться саме про вищезгадану історичну будівлю. Договір оренди вказаної ділянки було укладено 8 червня 2010 року. При цьому, як звернув увагу столичний адвокат і правозахисник Олександр Дядюк, державна реєстрація цієї угоди була здійснена нотаріусом лише 31 березня 2023 року, у зв'язку з чим правозахисник зокрема задався питанням про те, чи платив Сергій Боярчуков орендну плату до міського бюджету Києва протягом останніх тринадцяти років.  Зазначимо, йдеться про те, що фактично орендар комунальної землі де-юре стає орендарем лише після того, коли укладена з міською радою угода належним чином зареєстрована. При цьому, як раніше писала КВ, цю “шпарину” в українському законодавстві нерідко використовують київські підприємці – саме для того, щоб на фоні значного попиту на столичну землю “забронювати” певну ділянку і “зекономити” на орендній платі до того часу, поки не розпочнеться її забудова. Будівля на вул. Ярославській, 13-Б, В на карті 13 серпня 2021 року Департамент містобудування та архітектури КМДА видав містобудівні умови та обмеження (МУО) на проєктування реконструкція нежилого будинку по вул. Ярославська, 13-Б, В площею 154,7 кв.м. під клубний дім. Замовником видачі цих МУО виступила фізична особа – її ім'я та прізвище не уточнюються, але, найімовірніше, це був саме Сергій Боярчуков.  Згідно з цим документом, під реконструкцію має потрапити саме нежилий будинок площею 154,7 кв.м., розміщений на ділянці з кадастровим номером 8000000000:85:354:0015 площею 0,027 га (схоже, за останні роки площа ділянки була “уточнена”. – KВ). При цьому, МУО було передбачено, що цільове призначення даної землі має бути приведене “у відповідність до намірів замовника”. Також в МУО було зазначено, що гранична висота будівлі, яка “з'явиться” в результаті реконструкції, не повинна перевищувати 15 метрів, а максимально допустимий відсоток забудови ділянки не має перевищувати 45%.  Крім того, у “містобудах” уточнювалося, що ділянка проєктування знаходиться в межах пам’ятки ландшафту та історії місцевого значення Історичний ландшафт Київських гір і долин Дніпра, в зоні регулювання забудови першої категорії, археологічній охоронній зоні, в межах центральної планувальної зони та історичного ареалу. У зв'язку з цим на замовника реконструкції було покладено зобов'язання, серед іншого, погодити в органах охорони культурної спадщини проєкт архітектурних перетворень вищевказаної будівлі.  Також в МУО було зазначено, що дана ділянка розташована в зоні підтоплення грунтовими водами, у зв'язку з чим при здійсненні реконструкції повинна бути виконана “інженерна підготовка і захист території у відповідності до Державних будівельних норм”. Інші вихідні дані майбутнього клубного будинку та його техніко-економічні показники – наприклад, кількість квартир, паркомісць тощо – в “містобудах” не були вказані. Разом з тим, окремі параметри цього об'єкта зазначені у заяві про екологічні наслідки діяльності – спеціальному документі, в якому повідомляється про те, які наслідки для довкілля матиме вказана реконструкція і які заходи щодо забезпечення екологічної безпеки планує виконувати забудовник при реалізації свого проєкту. Ця заява була опублікована у газеті “Хрещатик” 23 серпня 2022 року. Так, у ній повідомлялося, що після проведення реконструкції будівля на вул. Ярославській, 13-Б “перетвориться” у 4-поверховий клубний будинок, в якому будуть облаштовані одно- та двокімнатні квартири (з другого по четвертий поверх), нежитлові приміщення, що надаються в оренду, а також приміщення загального користування, серед яких фойє, хол, приміщення рецепції, приміщення для зберігання автомобілів (підземний поверх і перший поверх) тощо. Також у заяві уточнювалося, що будівництво буде вестися одним комплексом в одну чергу.  При цьому, в документі було зазначено, що “проведені розрахунки показали, що вплив на навколишнє середовище від діяльності об’єкта буде незначним і прийнятним для здоров’я населення”, а низка проєктних заходів, які планується впровадити на даному об’єкті, повинні “забезпечити відсутність впливу на навколишнє середовище при виникненні аварійних ситуацій”. Хто зносить історію Прізвище Сергія Боярчукова фактично не згадується в ЗМІ поза контексту його бізнес-партнера – Сергія Алексєєва. Останній є заслуженим юристом України, народним депутатом VIII та нинішнього IX скликань Верховної Ради (обирався від “БПП-Солідарності” та “Європейської солідарності” відповідно) і заступником члена постійної делегації у Парламентській асамблеї ОБСЄ. Алєксєєв відомий як друг братів Віталія та Володимира Кличків – зокрема, ще декілька років тому він був Почесним президентом їхнього офіційного фан-клубу, але чи зберіг він цю “посаду” станом на сьогодні, у відкритих джерелах інформації немає. Крім того, ще у 2014 році Алєксєєва обрали головою Кіровоградської обласної організації партії “УДАР” – політичної сили мера Києва Віталія Кличка. Наразі Сергій Алєксєєв знаходиться під слідством – наприкінці червня 2023 року Служба безпеки України повідомила йому про шахрайство. За даними правоохоронців, цей нардеп шляхом обману заволодів грошима громадянина Німеччини – йдеться про 50 тис. доларів, за які Алєксєєв нібито обіцяв іноземцю сприяти в уникненні екстрадиції, задля чого повинні були бути використані зв'язки цього політика в суді. На початку липня Сергій Алєксєєв протягом нетривалого періоду “просидів” у СІЗО, після чого вийшов на волю під заставу в розмірі 2,2 млн гривень. При цьому, нардеп свою провину не визнає і заявляє, що ця справа є нічим іншим, як “політичним переслідуванням”.  Читайте: Підозрюваний у шахрайстві нардеп від “Європейської солідарності” Алєксєєв вийшов з-під варти під заставу Сергій Боярчуков та Сергій Алєксєєв є засновниками низки фірм, найвідомішою з яких є юридична компанія "Алєксєєв, Боярчуков та партнери", яка спеціалізується на питаннях банкрутства та реструктуризації заборгованості, корпоративного управління, судового та арбітражного вирішення спорів. Крім того, Сергій Боярчуков є власником ТОВ “Альтернатива” – компанії, яка фігурувала в гучному скандалі щодо нецільового використання і сумнівної приватизації оточенням братів Кличків комунальної будівлі на вул. Богдана Хмельницького, 34, літ. Б, Б' в Києві. При цьому, аналітична система Youcontrol прямо відносить цю ТОВку до неформальної групи компаній “Алєксєєв, Боярчуков та партнери”. Як повідомляла KВ, саме ТОВ “Альтернатива” орендувало вказану будівлю у столичної громади з 2013 по 2019 роки. У цей період депутати Київради неодноразово заявляли про те, що даний об'єкт використовується не так, як це передбачено договором його оренди. Так, народні обранці ще декілька років тому зафіксували, що замість музею та бібліотеки там була облаштували кухню розташованого поруч готелю “11 Mirrors”, власниками якого є суб'єкти господарювання із орбіти “DEOL Partners” – групи компаній, зайнятих у сферах інвестицій та девелоперського бізнесу, яку традиційно пов'язують з Володимиром Кличком. При цьому, депутати столичної міськради вказували на те, що через нецільове використання об'єкта міський бюджет, як мінімум, недоотримує гроші – орендна плата за “кухню” повинна була бути значно більшою, ніж за музей. Надалі, в 2019 році, власником цієї будівлі стало ТОВ “ВІТ-Плюс”, яке система Youcontrol прямо відносить до “групи братів Кличків”. А вже у березні 2021 року Державне бюро розслідувань (ДБР) відкрило кримінальне провадження за фактом можливого привласнення комунального будинку на вул. Богдана Хмельницького, 34, літ. Б, Б'. Слідство перевіряло можливу причетність міського голови Віталія Кличка до цього злочину, бо під час одного з судових спорів стосовно даної будівлі на перебіг розгляду справи, ймовірно, впливали "деякі люди", серед яких – вже згадуваний Сергій Алексєєв. Втім, більш ніж за два роки розслідування правоохоронці не притягли до відповідальності жодної особи. Читайте: Продажа Владимиру Кличко здания на ул. Богдана Хмельницкого может обойтись киевлянам в 433 млн гривен Нагадаємо також, міська влада абсолютно не справляється із охороною історичних будівель та споруд Києва. Чиновники КМДА і депутати Київради регулярно обіцяють працювати над їхнім збереженням та наголошують на тому, що такі об'єкти не повинні зноситися заради будівництва чергових висоток житлового і комерційного призначення. Проте, більшість таких заяв не мають практичного втілення. Наприклад, у серпні 2021 року Київрада з подачі КМДА “ввела мораторій” на будівництво та реконструкцію в Києві, яка може торкнутися 119 історичних будівель Києва. Тоді таке рішення було подано міської владою як революційне. Проте, експерти назвали цей мораторій звичайним популізмом та спробою приховати провальну політику столичної влади у сфері захисту цінної історичної забудови та присвоєння історичним об'єктам статусу нововиявлених пам'яток культурної спадщини. Адже замість практичних механізмів збереження історичних будівель міська влада лише рекомендувала їхнім власникам утриматися від проведення будівельних робіт, а чиновникам – враховувати відповідні положення. Читайте: “Мораторий” столичной власти на снос исторических зданий на деле оказался всего лишь “рекомендациями”, – СМИ Державні органи влади очевидно також не надто зацікавлені в тому, щоб столиця більше не втрачала пам'яток та об'єктів культурної спадщини. Для прикладу, у травні 2021 рок мер Києва Віталій Кличко звинуватив Міністерство культури та інформаційної політики у сприянні знищенню пам'яток та об'єктів культурної спадщини столиці. Таку заяву він зробив у зв'язку з тим, що за попередні три роки КМДА запропонувала міністерству внести до Державного реєстру нерухомих пам'яток 1509 об'єктів, але по факту чиновники вказаного органу ухвалили рішення лише щодо 23 таких об'єктів.  Читайте: Кличко обвинил Минкульт в потере Киевом объектов культурного наследия Посаду директора Департаменту містобудування та архітектури КМДА – головного архітектора Києва з 1 листопада 2016 року займає Олександр Свистунов. Департамент земельних ресурсів КМДА з 29 червня 2021 року очолює Валентина Пелих (виконувала обов'язки керівника цієї структури з 2 квітня 2021 року). Раніше, з 27 липня 2018 року по 1 квітня 2021 року, цим департаментом керував Петро Оленич. З 2 квітня 2021 року Оленич обіймає посаду заступника голови КМДА з питань здійснення самоврядних повноважень та курує в Києві земельні та містобудівні питання. Обов'язки директора Департаменту охорони культурної спадщини КМДА з 10 червня 2023 року виконує заступниця керівника цієї структури Ірина Черненко. З 7 вересня 2018 року по 9 червня 2023 року цей департамент очолював Олександр Никоряк. Його було позбавлено цієї посади на фоні гучного скандалу. Журналісти помітили Никоряка біля одного зі столичних ресторанів, де він святкував день народження дружини, уже під час комендантської години, а тому Віталій Кличко вирішив, що цей чиновник має нести політичну відповідальність у вигляді звільнення. Де-юре міський голова звільнив Олександра Никоряка “за угодою сторін”.  Діяльність Департаменту охорони культурної спадщини КМДА з початку 2021 року контролює заступник голови КМДА з питань здійснення самоврядних повноважень Володимир Прокопів (екссекретар столичної міськради, депутат діючого IX скликання Київради від “Євросолідарності”). Читайте: Відношення до історії: столичні активісти вимагають зберегти будівлі заводу “Червоний гумовик” та броварні Шульця Фото: колаж КВКиївВлада

Забудовник, який став відомим завдяки знищенню 200-річного будинку на Подолі по вул.Ярославська 13-Б, також володіє земельною ділянкою у Голосіївському районі столиці.  Ділянку по вулиці Деміївській, 22-а “бізнесмен” отримав у 2021 році начебто для “розміщення будівель автомобільного транспорту”.  Про це, як передає KВ, йдеться в дописі на Facebook-сторінці київського блогера Володимира Бондаренка.  Підписуйтесь на “КиївВладу”   Як зазначив Володимир Бондаренко, “подільський геродот” Сергій Боярчуков також володіє ТОВ "РІТ-УКРАЇНА", якому в 2021 році  Кличко передав із земель комунальної власності територіальної громади Києва земельну ділянку по вулиці Деміївській, 22-а, площею 0,0742 га (кадастровий номер 8000000000:79:142:0006). Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться Ділянку передали для, начебто, розміщення будівель автомобільного транспорту.  “При цьому з 2011 року заборонено передавати в оренду комунальні ділянки на яких немає нерухомості. Можна тільки через земельний аукціон, інвестконкурс чи потреб комунальних підприємств”, – зауважив Бондаренко. Він додав, що у супровідних документах на виділення цієї земельної ділянки написано – “у межах цієї земельної ділянки розташовані: переносний павільйон охорони та огорожі”. Насправді, звернув увагу активіст, ділянка була абсолютно порожньою. “Тобто будь-який охочий може зайти на порожню комунальну ділянку, що сподобалася, поставити на неї пересувний маф або причіп-купаву, обгородити парканом і звернутися до Кличка за відведенням землі”, – задає риторичне питання Бондаренко. Він також додав, що Боярчуков брав участь у заволодінні нерухомістю на вулиці  Богдана Хмельницького 34-Б  "для готелю братів Кличків". Нагадаємо, ДБР відкрило кримінальне провадження щодо приватизації нежитлового будинку по вул. Богдана Хмельницького, 34Б, який міський голова Віталій Кличко фактично “віджав” у громади на користь фірми свого брата Володимира ТОВ “Віт-Плюс”. Раніше, у жовтні 2013 році Київрада всупереч наявності інвестиційного договору без конкурсу передала зазначену будівлю в оренду ТОВ “Альтернатива” для розміщення в ній бібліотеки та музею (орендна ставка – 2%, строк оренди – 2 роки 364 дні).За даними аналітичної системи Youcontrol, ТОВ "Альтернатива" входить в групу компаній “Алексєєв, Боярчуков та партнери”, а кінцевим бенефіціаром значиться Сергій Боярчуков.  Як інформувала KВ, на вулиці Ярославській в ніч на 10 серпня забудовник зніс 200-річну садибу, яка була зразком київської житлової деревʼяної забудови ХІХ ст. Активісти зазначають, що будинок на Ярославській 13,Б  це садиба, яка є зразком першої забудови Подолу після великої пожежі 1811 року. Побудова датується орієнтовно першою половиною ХІХ ст.  Читайте: На Подолі вночі знесли 200-річний будинок Реагуючи на подію та обурення киян, мер столиці Віталій Кличко заявив, що влада готує звернення до правоохоронних органів щодо перевірки законності дій  власника по знесенню 200-річного будинку по вулиці Ярославська, 13 Б. Також він пообіцяв що буде ініційовано розірвання Київрадою договору оренди на згадувану будівлю. У свою чергу забудовник Сергій Боярчуков заявив, що будинок, який йому належить багато років, не включений до Єдиного реєстру пам’яток архітектури. Боярчуков навіть розкрив “страшну таємницю”: у цьому будинку був розташований витверезник, тому, на думку бізнесмена, будівля не має історичного значення. Читайте: На знесення 200-річного будинку на Подолі міська влада не давала жодних дозволів чи погоджень, – Кличко Фото: Facebook Володимира Бондаренка КиївВлада