Корупційні скандали, недобудовані ЖК та інтереси Молчанової: що відбувається з “Київміськбудом”
Гроші на оборону: Київрада збільшила кошторис програми “Захисник Києва” на 2024 рік в 2,5 раза, не підкріпивши це змінами в бюджет
Київщина екологічна: як область стала лідером України зі створення об'єктів природно-заповідного фонду
18 лютого 2019 г. 11:00
Раздел: Тексти
Суд намекнул КГГА на необходимость аннулирования ГУО на застройку Осокорков
Хозяйственный суд Киева временно запретил выполнять решение Киевсовета о расторжении договоров аренды пяти земельных участков общей площадью более 175 га на Осокорках с ООО “Контактбудсервис”, где данное ООО совместно с банком “Аркада” намеревается построить ЖК “Патриотика на озерах” (около сорока 25-этажных домов). Выход один: отменить, аннулировать или отозвать Градостроительные условия и ограничения (ГУО), которые Департамент градостроительства и архитектуры Киевской горгосадминистрации (КГГА) выдал на застройку ж/м Осокорки-Центральные в 2014 году. Но на это столичное руководство пойдет, только если действительно твердо намерено не допустить указанного строительства и создать на природоохранной территории ландшафтный парк.
Как стало известно KV, 8.02.2019 года Хозяйственный суд Киева своим Постановлением по делу № 910/1424/19 частично удовлетворил заявление ООО “Контактбудсервис” от 7.02.2019 года об обеспечении иска к Киевсовету.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Речь идет о попытке указанного ООО признать незаконным решение Киевсовета № 3/6659 от 31.01.2019 года “О расторжении договоров аренды земельных участков, для застройки объектами жилищного и социально-бытового назначения в ж/м Осокорки-Центральные (1,2,3,4,5,6 микрорайоны) в Дарницком районе Киева от 08.09.2005 года № 63-6-00282, 3-6-00286, 3-6-00285, 3-6-00284, 3-6-00283”.
Читайте: Киевсовет изгнал ООО “Контактбудсервис” и банк “Аркада” с Осокорков
Что запретил суд
Таким образом, суд (до вынесения окончательного решения по указанному иску) запретил:
Департаменту земельных ресурсов КГГА, Департаменту по вопросам регистрации КГГА и каким-либо другим уполномоченным лицам совершать действия по государственной регистрации прав, внесение сведений в Государственный земельный кадастр, в частности по прекращению права аренды, по ряду земельных участков, которые в 2005 году были переданы данному ООО на основании договоров аренды земельных участков (площадью 90,6379 га (кадастровый номер 8000000000:96:001:0008); площадью 26,7006 га (кадастровый номер 8000000000:96:001:0009); площадью 21,8966 га (кадастровый номер 8000000000:96:001:0010); площадью 15,4479 га (кадастровый номер 8000000000:96:001:0011); площадью 21,3596 (кадастровый номер 8000000000:96:001:0013).
Киевсовету, КГГА, Департаменту земельных ресурсов КГГА, Департаменту городского благоустройствам КГГА, КП “Киевблагоустройства” и любым другим предприятиям препятствовать или ограничивать ООО “Контактбудсервис” или уполномоченным этой фирмой лицам в доступе к указанным земельным участкам и проведению на них подготовительных и строительных работ.
Что суд не запретил
При этом, Хозяйственный суд Киева не запретил, как того просило ООО “Контракбудсервис”, Департаменту градостроительства и архитектуры КГГА совершать действия, направленные на отмену, аннулирование или отзыв градостроительных условий и ограничений (ГУО):
№ 152/14/12-3/009-14 от 16.07.2014 года - застройки земельного участка 1, 2, 2а микрорайона ж/м Осокорки-Центральные;
152/14/12-3/009-14 от 16.07.2014 года - застройки земельного участка 3-го микрорайона ж/м Осокорки-Центральные;
№ 146/14/12/009-14 от 16.07.2014 года - застройки земельного участка 4-го микрорайона ж/м Осокорки-Центральные;
№ 149/14/12/009-14 от 16.07.2014 года - застройки земельного участка 5-го микрорайона ж/м Осокорки-Центральные;
№ 543/14/12/009-14 от 21.11.2014 года - застройки земельного участка 6-го микрорайона ж/м Осокорки-Центральные.
Также суд отказал “Контракбудсервису” в его просьбе запретить Государственной архитектурно-строительной инспекции (ГАСИ) и ее структурным подразделениям аннулировать разрешения на выполнение строительных работ по объекту строительства:
№ IУ 115150850530 от 26.03.2015 года - “Комплексная застройка территории объектами жилищного и социально-бытового назначения микрорайонов 1, 2, 2а ж/м Осокорки-Центральные. Первая очередь строительства. Строительство подстанции ПС 110/10 кВ "Аркада" с КЛ 110 кВ "ТЭЦ-5 - Аркада”;
№ ІУ 113181171313 от 27.04.2018 года - “Комплексная застройка территории объектами жилищного и социально-бытового назначения микрорайонов 1, 2, 2а ж/м Осокорки-Центральные. 2 очередь строительства. Корректировки”.
Все зависит от руководства КГГА
Иными словами, суд считает, что 5 договоров аренды земельных участков “Контактбудсервиса” на Осокорках пока разрывать нельзя, так же, как и препятствовать строительству, на осуществление которого от Департамента градостроительства и архитектуры КГГА и ГАСИ эта фирма в свое время получила разрешения.
При этом, у профильного департамента и руководства КГГА есть шанс исправиться - отозвать ГУО, явно выданные застройщику в 2014 году необоснованно (в частности, вопреки положениям действующего Генплана Киева). ГАСИ, в свою очередь, на этом основании сможет аннулировать свои разрешения на строительные работы.
Вероятно, также будет нелишним мобилизовать юридические управления КГГА и Киевсовета по отстаиванию в данном споре интересов киевлян в судах, о чем постоянно твердят оппозиционные депутаты Киевсовета.
Позиция застройщика и история вопроса
Договоры аренды земельных участков, которые столичный горсовет решил разорвать 31 января 2019 года, были заключены между Киевсоветом и ООО "Контактбудсервис" на основании решения Киевсовета от 14.07.2005 года № 774/3349.
Данное ООО уведомило суд о том, что “использует арендованные земельные участки по целевому назначению, осуществляет комплекс мероприятий с целью застройки земельного участка, а также своевременно и в полном объеме вносит арендную плату по договору”.
Стоит отметить, что перед принятием Киевсоветом решения “об отъеме земли у “Контакбудсервиса”, директор Департамента земельных ресурсов КГГА Петр Оленич уведомил депутатов о том, что у данного ООО накопился долг перед городским бюджетом по арендной плате в размере 73 млн 736 тыс. гривен.
В свежем постановлении Хозяйственного суда Киева также отмечается, что “спорное решение о расторжении договоров аренды земельных участков было принято Киевсоветом в период действия запрета на его принятие, установленного Постановлением Хозяйственного суда Киева от 25.05.2018 по делу № 910/2902/18”. Тогда суд, в числе прочего, счел, что лишение права на строительство на Осокорках приведет “Контактбудсервис” к невозможности выполнения свои обязательства перед кредитором - ООО “НМТ Инвестментс”. На тот момент сумма кредиторской задолженности “Контактбудсервиса” перед “НМТ Инвестментс”, согласно документу, составляла 16,450 млн гривен.
Отметим, подобное постановление Окружной административный суд Киева вынес и в августа 2018 года в обеспечение иска ООО “Аркада-Строительство” (дело №826/13209/18).
Читайте: Суд защитил скандальную стройку банка “Аркада” на Осокорках от любых посягательств
Напомним, после того как 31 января 2019 года Киевсовет решил расторгнуть договоры аренды пяти земельных участков на Осокорках с ООО “Контактбудсервис”, где данное ООО совместно с банком “Аркада” намеревалось/намеревается построить масштабный ЖК “Патриотика на озерах” (около сорока 25-этажных домов), выяснилось, застройщики не сдались.
По словам депутата Сергея Гусовского (депутатская группа “Киевская команда”), они организовали на арендованных под строительство земельных участках баррикады и продолжили заливать зеленые зоны бетоном.
07.02.2018 года мэр Киева Виталий Кличко пообещал решить этот вопрос в течение минувшей неделе.
Читайте: ООО “Контактбудсервис” и банк “Аркада” организовали на Осокорках баррикады - депутат Киевсовета
Чуть позже, 13 февраля 2019 года, комиссия Киевсовета по вопросам экологической политики единогласно согласовала проект решения “Об объявлении природной территории ландшафтным заказником местного значения “Осокорковские луга” (08/231-685/ПР от 04.02.2019 года).
Документ, нацеленный превратить 148 га в Дарницком районе Киева в ландшафтный парк (на части этой территории как раз и расположены арендованные ООО “Контактбудсервис” земельные участки), подготовили главы всех фракций и депутатских групп Киевсовета. Впрочем, сроки, в которые ландшафтный заказник “Осокорковские луга” должен быть организован фактически, в документе отсутствуют.
Читайте: Профильная комиссия Киевсовета согласовала создание на Осокорках ландшафтного заказника “Осокорковские луга”
Отметим, местные жители с 2015 года требуют создания на указанной территории ландшафтного природного парка вместо ЖК “Патриотика на озерах” - петиция с соответствующим требованием набрала 10 тыс. подписей киевлян еще в 2016 году. В КГГА даже в сентябре 2018 года приняли к рассмотрению концепцию развития этой территории авторства ОО “Экопарк Осокорки”.
Читайте: В КГГА приняли от активистов концепцию по созданию парка на Осокорках, но ничего не гарантируют
Департамент градостроительства и архитектуры КГГА с 1 ноября 2016 года возглавляет Александр Свистунов. В 2010-2015 годах этим департаментом руководил Сергей Целовальник. Все вопросы градостроительства и строительства в Киеве курирует замглавы КГГА Александр Спасибко (на фото).
Читайте: Спасибко и Свистунову грозит от трех до шести
* ТОВ “Контактбудсервіс” (код ЄДРПОУ 32962703)
** ТОВ “Аркада будівництво” (код ЄДРПОУ 34882504)
*** ГО “Екопарк “Осокорки” (код ЄДРПОУ: 41738578)
Фото: коллаж KVKиевVласть
7 лютого 2019 г. 14:00
Раздел: Тексти
Михайло Нетяжук: “Порядну людину треба дуже довго вмовляти, щоб вона пішла в депутати”
Вже наступного року Київщина готуватиметься до виборів міських голів та депутатів. За свою каденцію міські голови встигли наробити багато чого. Час від часу вони жаліються, що їхньої кропіткої праці не помічають, а вони працюють, не покладаючи рук. Вивчити ситуацію кожного міста, а тепер ще й об'єднаних громад, вирішила KV. Протягом майже 8-ми місяців ми спілкуватимемось із головами про їхні проблеми і досягнення. Продовжує цикл матеріалів інтерв'ю розмова з мером Фастова Михайлом Нетяжуком.
KV: Децентралізація - які плани? Яка проводиться робота? Проблеми?
Михайло Нетяжук: По Фастівському району взагалі не затверджений перспективний план формування територіальних об'єднаних громад. Розглядались різні варіанти, ми обговорювали їх із Фастівською РДА, передавали до КОДА, але наш план затверджений не був. Згідно нього у Фастівському районі передбачається створення чотирьох ОТГ - Фастівської, Кожанської, Борівської і Томашівської.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Говорити про якісь контури нашої громади досить важко. Наразі ми направили листи-звернення до усіх сільрад, що межують з містом. Із семи громад дві дали негативну відповідь, це Фастівецька і Великоснітинська, а Червонянська вже увійшла до складу Ковалівської об’єднаної громади. Решта населених пунктів нам не відповіли.
Якби хоч одна сільрада прийняла рішення про приєднання до Фастова, то по спрощеній процедурі ми б створили громаду, без проведення виборів. Але такого бажання у селах ми не спостерігаємо, тому мабуть на Фастівщині буде відбуватись анонсована урядом Президента так звана “примусова” децентралізація у 2020 році.
KV: Інвестиційний клімат - як покращуєте?
Михайло Нетяжук: Підсумовуючи 2018 рік можна сказати, що Фастів достатньо велику увагу приділяв саме стимулюванню економічного зростання. Зокрема ми стали членом ініціативи “Мери за економічне зростання”, за якої було розроблено план розвитку економіки, який отримав позитивні висновки від фахівців Єврокомісії і Світового Банку. Враховуючи їх зауваження та пропозиції, ми погодили цей план на виконкомі 28 січня. 7 лютого ми затвердимо його на засіданні міськради.
Пункти цього плану сконцентровані на пріоритетних напрямках, які дозволять місту економічно зростати та створювати робочі міста. Зокрема, це промислово-логістична сфера, яка має великий потенціал, та стимулювання бізнес-активності підприємств. У нас запроваджена диференційована плата за землю - якщо підприємство економічно активне, воно має мінімальну орендну ставку, якщо неефективно використовує територію - максимальну. Є певна шкала податкових пільг.
Також у співпраці із фінансовими організаціями зараз розробляється система по пільговому кредитуванню, де пільгова частина також буде залежати від того, скільки робочих місць буде створено в результаті реалізації інвестиційного проекту.
KV: Чому група компаній Knauf припинила діяльність в місті?
Михайло Нетяжук: На території міста було дві компанії - Knauf Insulation і Knauf Гіпс. Вони ще у 2008 році отримали дві ділянки загальною площею 35 і 15 га відповідно. У 2014 році в зв'язку із початком війни в Україні Knauf Гіпс переглянув свої інвестиційні плани і відмовились від ділянки 15 га. Зараз на базі цієї ділянки зареєстровано індустріальний парк “Фастіндастрі”, відібрано керуючу компанію, і в цьому році будуть розпочинатись роботи з реалізації проектів промислового виробництва. Інша земельна ділянка залишається за Knauf Insulation і вони справно сплачують за неї податки. Але через певну невизначену суспільно-політичну ситуацію в країні компанія поки що не розпочала будівництво заводу. Це питання вже не в межах компетенції Фастівської міської ради.
KV: Чи є "сміттєва" проблема?
Михайло Нетяжук: У Фастові функціонує санкціонований полігон твердих побутових відходів. На початку року відбувся конкурс на вивезення ТПВ і в результаті нього зроблені певні кроки з впорядкування системи вивозу сміття у місті. Якщо раніше це здійснювали два оператори, що не зовсім відповідає нормам законодавства, то тепер оператор у нас один.
Далі плануємо працювати над побудовою системи поводження з твердими побутовими відходами, в першу чергу це запровадження сортування сміття. Наше місто не настільки велике, щоб можна було організувати повноцінний економічно ефективний сміттєпереробний завод. Організовувати невелике підприємство, яке не буде відповідати екологічним стандартам - це, я вважаю, злочин перед наступними поколіннями і ми на це не підемо.
KV: Згадуючи нашумілий вибух у житловому будинку - коли постраждалі отримають компенсації? У якому розмірі?
Михайло Нетяжук: За результатами експертної оцінки даного будинку, непридатними для подальшого проживання визначено 30 квартир. Рішенням міської ради кожній сім'ї було виділено по 39 тис. гривень з розрахунком на кожну квартиру. Крім того, рішенням КОДА було виділено додатково ще по 50 тис. гривень на кожну квартиру. Але ці кошти не можна вважати компенсацією, оскільки компенсацію має виплачувати винна сторона, а слідство ще триває.
Також КОДА розглянула клопотання Фастівської міської ради щодо розгляду Кабміном клопотання відносно виділення із державного бюджету України коштів резервного фонду для запобігання загострення цієї надзвичайної ситуації. Якщо зараз не відселити мешканців і не провести роботи з реконструкції цього будинку, не можна виключати подальшого його руйнування.
KV: Народні бунти - чи влаштовують громаду тарифи?
Михайло Нетяжук: Ви можете собі уявити що десь в Ташкенті чи в Новосибірську в 1943 році були б народні бунти через високі ціни на хліб чи через тарифи? Якщо держава знаходиться в стані війни, то абсолютно всі, починаючи від простого громадянина і закінчуючи президентом України, повинні жити по правилам військового часу і дбати в першу чергу про захист державності.
Під час війни всі економіки світу підлягали інфляційними процесами. В умовах війни не можна утримувати ціни на одному рівні. Якщо планується якесь підвищення тарифів, то потрібно вчасно проводити роз'яснювальну роботу із населенням і шукати різні варіанти підтримки тих верств населення, які найбільше цього потребують.
Так, населенню зараз важко, іноді навіть дуже важко, але є процес надання державних субсидій. Коли ті чи інші тарифи затверджує міська рада, ми це питання обговорюємо із громадською радою міста, а де потрібно - проводиться громадське обговорення. Всі повинні ставитися із розумінням до ситуації, яка зараз відбувається.
KV: Чи є проблеми всередині міськради? Як миритись із депутатами?
Михайло Нетяжук: Я би не сказав що всередині міської ради є проблеми. Ідучи на вибори в 2015 році, я не дуже концентрував на цьому увагу, оскільки не ставив за мету отримати посаду. Була ситуація, коли один з народних депутатів приїхав на сесію міської ради і закликав мене йдти з посади, на що я спокійно написав заяву і віддав її на обговорення представникам громадськості, адже мене обирали не депутати, а саме місцеві жителі. І зараз в будь-який момент готовий йти на перевибори.
З депутатами у нас конструктивна нормальна робота. У минулому році до Дня Соборності ми провели з'їзд депутатів усіх скликань. Таким чином старше покоління мало змогу передати молодшими свій досвід, а вони в свою чергу - розповісти про ситуацію, яка є зараз. Наразі нам спільно потрібно відпрацьовувати кодекс моральної поведінки депутатів. Проблема в тому, що зараз депутат не є взірцем для суспільства. А порядну людину треба дуже довго вмовляти, щоб вона пішла в депутати.
Ми внесли зміни в регламент міської ради і тепер в разі порушення норми моралі чи етики міська рада може прийняти рішення і обмежити участь депутата у роботі ради до 10 засідань. Поки таких випадків не було, але наявність правила вже стимулює депутатів не порушувати порядок.
KV: Як можете прокоментувати “касетний скандал” за участі двох депутатів міськради?
Михайло Нетяжук: Насправді те, в якому контексті була подана ця інформація, а саме записи нібито плівки, не зовсім відповідає дійсності. Відбулося певне маніпулювання фактами. Оскільки це так, і я не був присутнім при тих розмовах, дозвольте мені не коментувати все це.
З одного боку, я розумію відповідальність за оприлюднення недостовірної інформації, а з іншого - не зовсім те, що намагаються видати за біле чи чорне, є таким насправді. До того ж правоохоронні органи не знайшли ніяких підстав для притягнення до відповідальності будь-кого.
KV: Кажуть у вас складні стосунки з РДА, чому, що ділите?
Михайло Нетяжук: У нас чудові стосунки з РДА, з районною радою. Ми часто зустрічаємося, обговорюємо ті питання, які стосуються співпраці. У форматі обговорення, звісно, ми не на все погоджуємось, але це не говорить про складні стосунки. В деяких речах ми принципові.
У кінці 2018 року ми за принципом співфінансування придбали новий рентген апарат для центральної лікарні. За спільним зверненням із головою РДА було виділено додаткову субвенцію на зарплати медичним працівникам. Діти з району відвідують Фастівські школи та садочки і навпаки - лікарі, які отримують зарплати з районного бюджету, обслуговують містян.
KV: Вже познайомилися з новим губернатором? Про що попросили? Які надії на нього покладаєте?
Михайло Нетяжук: Олександр Терещук після призначення на посаду одним із перших відвідав місто Фастів. Це був день відкриття пам'ятника захисникам України на площі Перемоги. Наразі ми співпрацюємо щодо ліквідації надзвичайних наслідків після вибуху у житловому будинку і спілкуємось не рідше одного разу на тиждень. Він узгоджує питання і з першим віце-прем'єром Степаном Кубівим. Для нашого міста ця ситуацію є першочерговою.
Але співпраця із областтю в нас була завжди. У кінці минулого року область виділила Фастову 40 млн гривень на підготовку до відзначення 100-річчя Соборності України. Ми витратили їх на капітальний ремонт Палацу культури та Соборної площі. Це свідчить про нормальний рівень співпраці.
KV: Це було відкрито той пам’ятник, який громада просила встановити чотири роки?
Михайло Нетяжук: Є питання містобудування і є певне бажання якихось політичних сил зробити івент. Достатньо багато уваги ми приділяємо роботі із сім'ями загиблих. По цьому пам'ятнику також в першу чергу все відпрацьовували саме з ними - обговорювали місце розташування, вигляд.
Ми знайшли місце, яке всіх влаштовувало, але на тій ділянці були розміщені малі архітектурні форми, які потрібно було перенести. І після того, як проект був майже реалізований, почали з'являтися заяви, що міська рада не хоче нічого робити. Я все це пов'язую знову ж таки з політичною площиною. Хоча ми надавали громадськості всю інформацію. Але наразі пам'ятник встановлено і я не чув жодного негативного відгуку щодо нього.
KV: Віддавали ви як мер якісь преференції “Фастівському хлібокомбінату”, де 7 років працювали директором?
Михайло Нетяжук: “Фастівський хлібокомбінат” як юридична особа ліквідований. Коли я там працював, це підприємство входило в структуру ПАТ “Київхліб”, потім вони прийняли рішення про реорганізацію і зараз це підприємство називається ТОВ “Київхліб”. Воно зареєстровано в Києві, але, не дивлячись на це, податки на доходи фізичних осіб сплачують у міський бюджет Фастова.
З приводу преференцій - “Хлібокомбінат” ні в той час, коли я був директором, ні наразі, ніяких преференцій не отримував і не отримуватиме. Від міської ради їм нічого не потрібно.
KV: Як щодо інформації, що ви через родинні зв'язки керуєте ПП “Олімвія” (виробництво хліба)?
Михайло Нетяжук: Я посадова особа місцевого самоврядування і згідно чинного законодавства не маю права керувати приватними підприємствами. Ознайомлюсь із цією інформацією, мені самому цікаво. Мій батько до минулого року займався підприємницькою діяльністю у Києві, а мама працює в управлінні освіти Оболонської в місті Києві державної адміністрації бухгалтером. Я в них перепитаю, чи займаються вони виробництвом хліба.
KV: Конфлікт з народним депутатом Русланом Сольваром - що штовхнуло на публічні з'ясування відносин? Які стосунки зараз?
Михайло Нетяжук: На публічні з'ясування стосунків мене штовхнула його публічна заява. Ми з ним одногрупники по Академії при Президентові України і при особистій зустрічі, коли я запитував у чому непорозуміння, він говорив, що претензій ніяких немає.
Але було два публічних випадки, коли він дозволяв собі критикувати мене як міського голову, тому я дозволив собі критикувати його як народного депутата, з яким ми повинні співпрацювати. Наразі ми спілкуємось, у нас нормальні робочі стосунки. Коли він буває в нашому місці, завжди зустрічаємось.
KV: Ви були людиною Сольвара?
Михайло Нетяжук: Ми з ним не обговорювали питання мого балотування на посаду міського голови та взагалі будь-що по виборам. Сольвар у Фастові з'явився після того, як я почав тут працювати, то може питання має бути навпаки - чи він людина Нетяжука?
KV: Які у вас стосунки з депутатом КОР Валерієм Ксьонзенко? Він авторитет для вас?
Михайло Нетяжук: Він член бюджетної комісії обласної ради і він допомагав мені як Фастівському міському голові готувати документи по підготовці рішення щодо виділення коштів на заходи по відзначенню 100-річчя соборності України. Це ті 40 млн гривень, про які я вже говорив.
Я з радістю буду дослухатися до всіх порад, які мені дають. В юності я навчався в аспірантурі на науковця, а там вчать, що будь-яку точку зору обов'язково потрібно вислухати, сприйняти і проаналізувати. Але робити потрібно по-своєму.
KV: Чи готові йти на ще одну каденцію?
Михайло Нетяжук: Для того, щоб відповісти на це питання, нам з вами потрібно зустрітися десь через півтора роки, що я з дуже великим задоволенням зроблю.
А взагалі я вважаю так - якщо нам дається влада, то значить це не просто так і до цього треба дослуховуватись. Для когось це можливість щось зробити, для когось це стає випробуванням, а для когось - навіть покаранням. Наразі мені складно робити прогнози щодо майбутнього.
Читайте: Наталія Дзюба: “За час функціонування пункту біженців конфліктів із громадою не виникало”
Фото: KVKиевVласть
31 січня 2019 г. 14:00
Раздел: Тексти
Наталія Дзюба: “За час функціонування пункту біженців конфліктів із громадою не виникало”
Вже наступного року Київщина готуватиметься до виборів міських голів та депутатів. За свою каденцію міські голови встигли наробити багато чого. Час від часу вони жаліються, що їх кропіткої праці не помічають, а вони працюють, не покладаючи рук. Вивчити ситуацію кожного міста, а тепер ще й об'єднаних громад, вирішила KV. Протягом майже 8-ми місяців ми спілкуватимемось із головами про їхні проблеми і досягнення. Розпочинає цикл матеріалів інтерв'ю розмова з мером Яготина Наталією Дзюбою.
KV: Розкажіть про бюджетні показники минулого року. Що заплановано на цей рік?
Наталія Дзюба: За 2018 рік до міського бюджету надійшло 34 млн 733 тисячі гривень, в тому числі доходи загального фонду склали 34 млн 542 тисячі гривень, доходи спеціального фонду - 191 тисяча гривень. План доходів міського бюджету виконано на 101 відсоток. У порівнянні з 2017 роком власні доходи загального фонду збільшились на 3 млн 110 тис. гривень.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Бюджет наповнюється за рахунок єдиного податку (45% бюджету), плати за землю (24%) та акцизу (24%).
З часу внесення змін в законодавство щодо порядку зарахування акцизного податку до бюджетів місцевого самоврядування спостерігається тенденція постійного зменшення обсягу надходжень акцизного податку до міського бюджету.
Планові показники дохідної частини на 2019 рік складають 34 млн 970 тис. гривень. Основними бюджетоформуючими надходженнями 2019 року і надалі залишаються єдиний податок, плата за землю та акциз.
KV: Які проекти були втілені, які на стадії реалізації?
Наталія Дзюба: Ми маємо створити в місті зону комфортного проживання. Саме через комунальні підприємства міста Яготинська ЖЕК, КП “Комунальник”, Яготинське ВУ ВКГ, ПВО “Міськсвітло” реалізуються проекти, спрямовані на поліпшення якості питної води, розширення мережі вуличного освітлення, влаштування зручних пішохідних зон та прибудинкових територій, утримання в належному стані об’єктів благоустрою та інженерної інфраструктури міста.
Так, було побудовано водопровід по вул. Пирятинській, що дало змогу підключити до водопостачання 9 вулиць. Прокладено водопроводи по вул. Нечуя-Левицького та вул. Говорова. Підведено водопостачання до мікрорайону “Комбікормовий завод” на 9 вулиць мікрорайону, протяжність водопровідних мереж міста збільшилася на 4,6 км. Завдяки цьому до водопостачання підключено близько 130 будинків. Капітально відремонтовано водопроводи до чотирнадцяти житлових будинків.
Також проведено реконструкцію водонапірної вежі на мікрорайоні “Козловщина”, збудовано камеру переключення, замінено насосний агрегат на свердловині. На сьогодні 95% жителів міста забезпечені водопостачанням.
Нашим КП ЖЕК з 2011 року було капітально відремонтовано покрівлі 23 багатоквартирних житлових будинків та капітально відремонтовано дорожнє покриття на прибудинкових територіях 11 будинків та вимощення 8 будинків. В цьому році капітально відремонтовані дві покрівлі за адресою Каштанова, 2 та Ветеранів, 4.
“Міськсвітло” облаштувало вуличне освітлення на 95 вулицях міста, наразі освітленість вулиць становить 96% від їх загальної кількості. Також 1951 ліхтарів із 3760 було замінено на енергозберігаючі, що дозволяє економити близько 500 тис. гривень на рік.
На цей рік заплановано проведення капітального ремонту пішохідного мосту через залізницю, роботи вже розпочаті.
KV: Яка сфера в місті найменш розвинена? Чому?
Наталія Дзюба: Звісно, мені б хотілось, щоб у Яготині була більш розвинена промисловість. Це і зайнятість населення, і наповнення бюджету, і захищеність населення, і, звичайно, забезпечення життєдіяльності міста.
Моя мрія - щоб не тільки продукція нашого маслозаводу під гаслом “Найкраще для дітей”, а продукція більшості підприємств нашого міста під гаслом “Найкраще для людей” сприяла економічному розвитку нашого міста і звичайно держави.
KV: Чи є проблеми з місцями в школах, садочках? Як вирішуєте?
Наталія Дзюба: Школи та садочки знаходяться на балансі району. Але можу сказати, що проблем із місцями немає. Згідно генеральному плану міста, під будівництво школи передбачена земельна ділянка. Тому, якщо буде необхідність будівництва, проблем не виникне.
KV: Як залучаєте на територію інвесторів?
Наталія Дзюба: Чи не найважливішим фактором, що стимулює залучення інвестицій, є відкритість та прозорість влади в проведенні дозвільних процедур у земельній сфері та управлінні комунальним майном, що на сьогодні є найбільшими ресурсом громад на зразок Яготинської.
Так, Яготинська міська рада однією з перших в Київській області запровадила практику продажу земельних ділянок та прав на них на відкритих земельних торгах. Наприклад, саме на земельних торгах було здійснено продаж земельної ділянки по вул. Поштова, на якій переможець торгів - ТОВ “Агроімпорт ЛТД” планує збудувати виробничий об’єкт з виготовлення полімерної упаковки. Проектна потужність об’єкту передбачає створення близько 300 робочих місць. Наразі компанія здійснює виготовлення проектної документації на будівництво об’єкту.
Наприкінці минулого року сесією прийнято рішення щодо розробки ще двох проектів відведення земельних ділянок під розміщення промислових об’єктів та оголошено проведення земельних торгів на оренду. Ми зацікавлені у розміщенні логістичного об’єкту.
Також на стадії розробки 8 земельних ділянок під розміщення об’єктів торгівлі. Одним з прикладів успішної реалізації таких невеликих інвестиційних проектів малого бізнесу є побудований поруч з міською радою магазин одягу “Сезон”.
KV: Які інвестиційні проекти плануєте реалізувати у цьому році?
Наталія Дзюба: Зараз триває робота над виготовленням та погодженням містобудівної та землевпорядної документації в сфері “зеленої енергетики”. На землях колишнього цукрового заводу, а саме на полях фільтрації загальною площею близько 30 га, планується розміщення сонячної електростанції. Цю роботу розпочато в липні 2018 року і скоріш за все ми закінчимо процедури з оформлення земельної ділянки в березні-квітні цього року.
Вселяє оптимізм і співпраця з ТОВ “Фірма “ТМА”, яке наприкінці 2018 року придбало виробничі потужності Яготинського експериментального цукрового заводу, та планує проведення його реконструкції під власні виробничі потреби.
Також сподіваюсь на залучення в місто іноземних інвестицій. Так, за сприяння та ініціативи голови Яготинської РДА Шмигановського В.С., підтримки голови КОДА Терещука О. Д. питанням будівництва в м. Яготині рибного заводу зацікавилися німецькі інвестори. Наразі проект перебуває на початковій стадії – пошук земельної ділянки, яка за своїми характеристиками відповідатиме заявленим вимогами. З цього приводу тривають постійні консультації між гілками влади та інвестором і найближчим часом ми будемо готові говорити про відведення земельної ділянки.
KV: Чи плануєте розвивати туризм?
Наталія Дзюба: Так, ми маємо серйозні плани щодо залучення інвестицій в розвиток туризму та рекреації. Першим кроком на цьому шляху є створення об’єкту природно-заповідного фонду Регіонального ландшафтного парку “Яготинський імені Гетьмана Кирила Розумовського” загальною площею 131,5673 га. З цього питання у липні 2018 року вже прийнято відповідне рішення Київської обласної ради.
За висновками спеціалістів Державної екологічної академії післядипломної освіти та управління, які здійснювали безпосередні дослідження місцевості, на території об’єкту знаходяться унікальні ландшафти з цінними видами флори і фауни. Окрім того, історичні та природні багатства Яготина, а це в першу чергу найбільше на Київщині штучне озеро Супій площею 1116 га та власне парк, закладений сином останнього Гетьмана України Кирилом Розумовським, мають серйозну перспективу розвитку туризму та як наслідок -залучення інвестицій.
KV: Чи є проблема зі сміттям?
Наталія Дзюба: Так, проблема є. У місті існує несанкціоноване сміттєзвалище. Програмою поводження з твердими побутовими відходами у Київській області на 2017-2020 роки заплановано ряд заходів, спрямованих на зменшення забруднення навколишнього природного середовища по місту Яготин. Але для того, щоб ця програма почала в нас працювати, необхідно оформити право користування земельною ділянкою під полігон твердих побутових відходів за межами населеного пункту.
Ще у 2017 році голова РДА затвердив дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 5,6 га за межами населеного пункту в адміністративних межах Райківщинської сільської ради для передачі її в постійне користування нашому коммунальному підприємству під розміщення полігону твердих побутових відходів.
Але попередньо було необхідно виготовити детальний план території під цю ділянку, над цим питанням ми працюємо разом з Яготинською РДА.
KV: Розкажіть про проведення децентралізації. Які проблеми виникли?
Наталія Дзюба: Процес створення Яготинської міської об’єднаної територіальної громади в складі всього Яготинського району був ініційований нами ще у березні 2015 року. Було проведено зустрічі та громадські обговорення в сільських громадах. Однак, через відмову двох сільських рад процесс не був завершений.
Після чергових місцевих виборів 2015 року та відповідно переобрання міської та сільських рад Яготинського району, рішення щодо ініціювання добровільного об’єднання Яготинської територіальної громади міською радою не приймалося. Поки ми вивчали досвід об’єднаних громад України.
Станом на даний час, Яготинська міська рада готова співпрацювати з органами державної влади та суміжними сільськими радами в питанні процесу об’єднання громад. Наприкінці минулого року голова Яготинської РДА зобов'язав голів сільрад провести по селам громадські слухання з питання об'єднання. Думаю, вже цього року Яготинська ОТГ буде створена.
KV: Чи влаштовують громаду тарифи?
Наталія Дзюба: Не можу сказати, що кожне підвищення проходить спокійно, адже це кошти. Але ми стараємось усе обгрунтовувати. Тарифи у нас затверджені на середньому рівні по Київській області.
KV: Яка наразі ситуація із пунктом тимчасового розміщення біженців?
Наталія Дзюба: В місті проводились акції проти функціонування пункту біженців, це було протягом 2013-2015 років. Коли почалась анексія Криму, ми звертались до уряду з проханням перепрофілювати пункт для проживання тимчасово переміщених осіб, які не мають житла. Йшлося про жителів Криму та жителів східних територій. Зверталися з даного питання і до вищих органів державної влади, але відповідь була одна - є підписана міжнародна угода між Україною та Європейським союзом щодо лібералізації візового режиму, в результаті виконання, в тому числі якої, ми маємо сьогодні безвізовий режим. Угодою визначалися обов'язки України як держави забезпечити функціонування ПТРБ, в тому числі в Яготині.
Хоча я також була не в захваті від перспективи створення такого пункту, зараз пояснюю активістам - інколи ми маємо подати руку допомоги тим, хто опинився у скрутній ситуації.
Тим паче, жодних конфліктних ситуацій з початку функціонування пункту між жителями Яготина та біженцями не виникало. На сьогоднішній день у пункті проживає 50 біженців, з Узбекистану, Киргизстану, Таджикистану та РФ, з яких 19 дорослих та 31 дитина.
Діти навчаються в школах - 3 дитини в Яготині, решта - в школах міста Київ. У 2018 році ПТРБ для міста було придбано дитячий майданчик на 16 елементів, майданчиком користуватимуться як діти-біженці, так і діти яготинців. Завдяки співпраці з ПТРБ для однієї з міських шкіл, яку відвідують діти-біженці, придбано 3 три інтерактивні дошки, 2 меблеві стінки та мебльований комп'ютерний клас.
KV: Чи були ситуації, коли громада “виганяла” із території інвесторів?
Наталія Дзюба: Так, такий випадок був. До нас мало зайти підприємство “Роквул”, яке планувало займатись виробництвом кам’яної вати. Це був рік парламентський виборів, в місті було організовано низку акцій проти будівництва заводу. На цих акціях, до речі, були також помітні прапори політичних партій. Загалом нам не вдалось пояснити громаді, що це виробництво безпечне, адже аналогічне підприємство працює в центрі Данії. Але зараз частина жителів змінили свою думку і вважають, що тоді рішення не допустити в місто інвестора було прийнято неправильно.
KV: Чи є проблеми із перевізниками?
Наталія Дзюба: Сьогодні питання автобусних перевезень на міських маршрутах знаходиться на особливому контролі в міській раді. Особливих нарікань на роботу по перевезенню пасажирів по місту не виникає. Зараз маємо 9 автобусних маршрутів, які здійснюють рух таким чином, щоб максимально охопити всі мікрорайони міста та з мінімальним інтервалом руху.
Але така ситуація з автобусними перевезеннями в місті була не завжди. В 2011 році перевезення пасажирів по місту здійснювались мікроавтобусами з невеликою кількістю місць для пасажирів та й технічний стан транспортних засобів бажав бути кращим. Для кардинального вирішення питання пасажирських перевезень в 2011 році ми провели новий конкурс. Тоді участь взяли не тільки місцеві суб’єкти підприємницької діяльності, а й перевізник з міста Києва - ТОВ “Регіонавто”, якого за результатами конкурсу визначено переможцем по п’яти маршрутах із восьми заявлених. Ситуація з перевезенням пасажирів значно покращилась. З часом перевізник відмовився від перевезень, мотивуючи відмову низькими тарифами.
В 2016 році перед проведенням конкурсів міська рада з громадою міста обговорила та запропонувала більш зручні графіки руху автобусів по місту. Після чого було затверджено вісім маршрутів, а на численні звернення мешканців міста в 2017 році було відкрито новий автобусний маршрут № 5 “Станція “Яготин” – мікрорайон “Рай ДУ”.
KV: Чи є проблеми із перевезенням пільговиків?
Наталія Дзюба: Відповідно до укладених договорів перевізники намагаються максимально забезпечувати безкоштовний проїзд пільгових категорій громадян згідно з вимогами чинного законодавства.
Міська рада забезпечує безкоштовний проїзд 35 дітей із малозабезпечених сімей, здійснюючи фінансування проїзних квитків на суму близько 36 тис. гривень.
Для всіх учнів 1-4 класів міських загальноосвітніх шкіл виготовлено учнівські квитки, які дають право на пільговий проїзд школярів в розмірі 50% від вартості проїзду, який на даний час складає 6 гривень.
В міському бюджеті на 2019 рік передбачено кошти в сумі 639 тис. гривень на перевезення пільгових категорій населення.
KV: Чи є проблеми всередині міськради? Як миритись із депутатами?
Наталія Дзюба: Я завжди зверталась до депутатів з проханням - давайте забудемо, що ми прийшли від різних політичних сил, тут є єдина партія – яготинці і наше основне завдання працювати на громаду, яка нам довіряє. Наразі у міськраді представлено 8 політичних сил - БПП, “Свобода”, “Батьківщина”, “Воля”, УКРОП, “Опозиційний блок”, Радикальна партія Олега Ляшка, “Наш край”. І мені приємно, що депутати і минулого скликання, і цього, вболівають за свою громаду. Є спільна мета - зробити місто красивішим, інвестиційно привабливим ,а жителів міста щасливими і заможними.
Але спірні питання бувають. Наприклад, бюджет цього року ми обговорювали декілька разів на різних зібраннях. Головне - чути один одного і розуміти, що ми працюємо на громаду.
KV: Які відносини з районом? Чи вважаєте справедливим зняття голови райради?
Наталія Дзюба: Стараюсь знаходити компроміс і не з'ясовувати стосунки. Головне - є громада, яка делегувала мені мої повноваження, тому я маю в першу чергу думати про вирішення їх проблем.
Я не була присутня на сесії, де прийняли рішення про зняття голови райради, тому не можу коментувати. Це внутрішня проблема, яка існує між головою та депутатами.
KV: Чи почав діяти на території Віталій Ярема як кандидат?
Наталія Дзюба: Виборчий процес ще не почався, за законом діяти як кандидат він не має права. Разом з тим, як мені відомо, Віталій Ярема займає посаду заступника голови Київського обласного осередку політичної партії Блок Петра Порошенка “Солідарність”, відтак він, як політичний діяч, може зустрітися з громадою, щоб обговорити питання життєдіяльності області. До речі, саме Віталій Григорович активно допомогав у питанні проведення ремонту вулиці Незалежності в м. Яготині, за що я йому щиро дякую від громади міста.
KV: Народний депутат по вашому округу Сергій Міщенко допомагає Яготину?
Наталія Дзюба: Сергій Григорович, як народний депутат, допомогав громаді у вирішенні питання перерахування до місцевого бюджету коштів акцизного податку із своєчасним перерахуванням якого були затримки.
KV: Чи є діалог з областю? Що змінилося з приходом нового губернатора?
Наталія Дзюба: Мені приємно, що коли відбулася зміна губернатора, Олександр Терещук відразу приїхав в Яготин, зустрівся з активом міста. І приїхав він разом із керівниками департаментів. Є у місті ще одна проблемна дорога - по вул. Толбухіна. На тій зустрічі я підняла питання ремонту цієї дороги, оскільки вона - обласного значення. І процес пішов, її почали робити. В повній мірі не вдалось завершити роботи через погодні умови.
Я просила за цю дорогу не в одного губернатора. Із приходом Терещука відбулися конкретні зрушення.
KV: Які цілі на посаді? План максимум.
Наталія Дзюба: Мій план максимум - асфальтовані дороги, затишок у місті. Я завжди бачила Яготин красивим, охайним і привабливим для інвесторів. Освітлення на вулицях, будинки, комфортні для проживання, чистота та затишок вулиць – якщо це все допоможе залучити інвесторів, а бюджет міста становитиме хоча б 500 млн - я буду щаслива, бо молодь буде працювати в місті і не буде їхати до столиці та за кордон, батьки будуть бачити своїх дітей, а дідусі і бабусі - своїх онуків.
KV: Чи готові на ще одну каденцію? Або плануєте рухатися кар'єрними сходами? Ви вже балотувались у народні депутати.
Наталія Дзюба: Багато факторів буде впливати на те, чи піду на третю каденцію. Поки що планую. Бажання та обставини - різні речі. Адже все може скластись в житті інакше, не виключаю також, що піду на іншу посаду.
Я балотувалась у Верховну Раду у 2000 році кандидатом в депутати Верховної Ради України по 98 виборчому округу, в 2006 році по партійних списках. Поки що я не народний депутат, але, на мою думку, у Верховній Раді занадто мало жінок. Тож час покаже.
Читайте: Віктор Грицай: “Треба лише 47 мільйонів, аби ніяких заморських біженців в Яготинському районі точно не було”KиевVласть
18 жовтня 2018 г. 17:07
Раздел: Новини
КП “Житло-сервис” отчиталось о провале своевременного строительства футбольных мини-полей в Киеве (список)
По состоянию на начало октября в Киеве продолжается строительство и реконструкция в 75 коммунальных учреждениях образования, заказчиком которых является КП “Житло-сервис”. В частности, к началу учебного года в 66 школах должны были появиться площадки для мини-футбола. Однако, по состоянию на начало октября, лишь в половине из них работы находятся на финальной стадии. А одну площадку и вовсе только начали строить.
Об этом KV стало известно из ответа КП "Житло-сервис" (*) директору Департамента строительства и жилищного обеспечения Киевской горгосадминистрации (КГГА) Константину Федотову от 2 октября 2018 года.
Согласно письму, в 66 школах Киева продолжается реконструкция спортивных площадок для мини-футбола с искусственным покрытием (распоряжение КГГА №1677 от 26.12.2017 года (**). По состоянию на начало октября в восьми из них работы выполнены на 99%, в двадцати четырех - на 95%, в десяти - от 25 до 50%, и в одном - на 10%:
№
Название учебного заведения
Состояние выполнения
1
Школа II - III степеней №319 имени Валерия Лобановского в Киеве, просп. Краснозвездный (пр. Валерия Лобановского), 146 - 148
95%
2
Школа I - III ступеней №122, ул. Китаевская, 22
70%
3
Гимназия №179, просп. Голосеевский, 120-в
95%
4
Школа I - III ступеней с углубленным изучением иностранных языков №220, ул. Маршала Якубовского, 7-г
90%
5
Школа I - III ступеней №309, просп. Петра Григоренко, 21-в
99%
6
Школа I - III ступеней №280, ул. Евгения Харченко, 23-б
75%
7
Школа I - III ступеней №113 технического и спортивного профиля обучения, ул. Вакуленчука, 50-а
80%
8
Школа I-III ступеней гимназия Международных отношений №323 с углубленным изучением английского языка, ул. Александра Мишуги, 5
70%
9
Школа I - III ступеней с углубленным изучением украинского языка и литературы №127, ул. Ялтинская, 13
60%
10
Школа I - III ступеней №266, ул. Архитектора Вербицкого, 14-г
99%
11
Школа №291 с углубленным изучением иностранного языка, ул. Тростянецкая, 19
60%
12
Школа I - III ступеней №264 с углубленным изучением английского языка, ул. Оноре де Бальзака, 8-г
99%
13
Школы I - III ступеней №119, ул. Николая Закревского, 15-б
95%
14
Школа I - III ступеней №189 с углубленным изучением английского и немецкого языков, ул. Милютенко, 5
95%
15
Школа I - III ступеней №282, ул. Николая Закревского, 6-а
95%
16
Школа I - III ступеней №259, просп. Владимира Маяковского, 21-г
95%
17
Школа I - III ступеней №292 имени Гетмана Украины Ивана Мазепы, ул. Константина Данькевича, 5
95%
18
Школа I - III ступеней №320 с углубленным изучением украинского языка, ул. Будищанская, 8
85%
19
Школа I - III ступеней №152 с углубленным изучением английского языка, ул. Академика Курчатова, 18/1
95%
20
Школа I - III ступеней №247 с углубленным изучением иностранных языков, ул. Николая Закревского, 37-б
95%
21
Школа I - III ступеней №146, просп. Мира, 11
80%
22
Школа I - III ступеней №234 с углубленным изучением экономики и права, ул. Радужная, 12
70%
23
Школы-интернат I - II степеней №14 с углубленным изучением предметов художественно-эстетического цикла, бульв. Перова, 3
50%
24
Школа I - III ступеней №188 с углубленным изучением русского языка, ул. Строителей, 10
25%
25
Гимназия №191 им. П. Г. Тычины с углубленным изучением иностранных языков, ул. Серафимовича (ул. Ивана Миколайчука), 9-а
60%
26
Гимназия №136, ул. Энтузиастов, 29/3
95%
27
Школа I - III ступеней №8, ул. Вышгородская, 6
95%
28
Школа №14 имени Украинского профессора Грушевского Сергея Федоровича, ул. Макеевская, 5
80%
29
Школа №239, просп. Оболонский, 16-д
99%
30
Школа №210, ул. Лайоша Гавро (ул. Иорданская), 22-а
99%
31
Коммунальное учреждение "Учебно-воспитательный комплекс "Специализированная школа I - II ступеней - Лицей” №157 Оболонского района. Киева", просп. Оболонский, 12-в
95%
32
Школа I - III ступеней №9, ул. Маршала Рокоссовского, 5
95%
33
Школа I - III ступеней №232, ул. Лайоша Гавро (ул. Иорданская), 4-г
99%
34
Школа I - III ступеней №231, ул. Богатырская, 2-в
95%
35
Специализированная школа №298, ул. Героев Сталинграда, 58-б
95%
36
Специализированная школа №80, бульв. Дружбы народов, 12-б
50%
37
Гимназия №109 им. Т. Г. Шевченко, ул. Панаса Мирного, 24
80%
38
Школа I - III ступеней "Гимназия №34 "Лыбидь” им. Виктора Максименко", ул. Межевая, 22
95%
39
Общеобразовательное учебное заведение I - III ступеней "Средняя общеобразовательная школа №242", просп. Правды, 64-г
95%
40
Общеобразовательное учебное заведение I - III ступеней "Гимназия №257 "Синеозерная", ул. Георгия Гонгадзе, 7-б
95%
41
Общеобразовательное учебное заведения I - III ступеней "Общеобразовательная санаторная школа-интернат №19", ул. Белицкая, 55
99%
42
Общеобразовательное учебное заведение I - III ступеней "Специализированная школа №118 "Вселенная" с углубленным изучением европейских языков", ул. Тульчинская, 5
50%
43
Спортивная площадка для мини-футбола с искусственным покрытием Лицей "ЭКО" №198, ул. Тулузы, 6
80%
44
Специализированная школа №197 им. Дмитрия Луценко, ул. Генерала Потапова, 12
80%
45
Специализированная школа №131, ул. Литвиненко-Вольгемут, 2
60%
46
Средняя общеобразовательная школа №162, ул. Рахманинова, 47
60%
47
Специализированная школа №43 с углубленным изучением предметов общественно-гуманитарного цикла "ГРААЛЬ", ул. Ивана Клименко (ул. Преображенская), 17
60%
48
Гимназия №178, просп. Воздухофлотский, 22
50%
49
Средняя общеобразовательная школа №161, ул. Академика Каблукова, 14
95%
50
Технический лицей Национального технического университета Украины "Киевский политехнический институт", ул. Уманская, 33
95%
51
Средняя общеобразовательная школа №69, ул. Донецкая, 25
95%
52
Средняя общеобразовательная школа №229, ул. Выборгская, 57
30%
53
Средняя общеобразовательная школа №279 имени Петра Григоренко, ул. Сергея Колоса, 50
80%
54
Средняя общеобразовательная школа №46, ул. Николая Василенко, 10
45%
55
Лицей-интернат №23 "Кадетский корпус" с усиленной военно-физической подготовкой, ул. Салютная, 11-а
95%
56
Специализированная школа I - III ступеней №138 с углубленным изучением предметов естественного цикла, ул. Сечевых Стрельцов, 27
10%
57
Средняя общеобразовательная школа №35, ул. Гната Юры, 10-б
35%
58
Специализированная общеобразовательная школа I - III ступеней №105 с углубленным изучением предметов общественно-гуманитарного цикла, ул. Симферопольская, 10
95%
59
Гимназия №283 II - III степеней, ул. Константина Данькевича, 13
95%
60
Средняя общеобразовательная школа I - III ступеней №158, ул. Сулеймана Стальского, 12
30%
61
Школа I - III ступеней №70, ул. Пугачева, 10
80%
62
Специализированная школа I - III ступеней №98 с углубленным изучением английского языка, ул. Микитенко, 7
50%
63
Средняя общеобразовательная школа I - III ступеней №126, ул. Пражская, 14
60%
64
Специализированная школа I - III ступеней №246 с углубленным изучением английского языка, ул. Кибальчича, 7
80%
65
Гимназия "Киево-Могилянский коллегиум" II - III степеней, ул. Теодора Драйзера, 9-а
99%
66
Общеобразовательное учебное заведение I - III ступеней Скандинавская гимназия, ул. Бориса Гмыри, 3-б
75%
Отметим, что финансирование реконструкции спортплощадок началось еще в прошлом году. После окончания работ подрядчик должен гарантировать их качество не менее 10 лет. Все площадки для мини-футбола должны быть зачислены к коммунальной собственности Киева.
Также в КП “Житло-сервис” сообщили о состоянии выполнения начавшихся капремонтов в семи учебных заведениях города, согласно распоряжению КГГА №1141 от 3.07.2018 года (***). В пояснительной записке к распоряжению отмечается, что городским бюджетом текущего года на капремонты этих учреждений предусмотрено 5,4 млн гривен. На сегодня, по данным “Житло-сервис”, работы находятся на следующих стадиях исполнения:
№
Название учебного заведения
Состояние выполнения
1
Дошкольное учебное заведение № 19, бульв. Я. Гашека, 5
70%
2
Средняя общеобразовательная школа I-III ступеней №146, просп. Мира, 11
80%
3
Дошкольное учебное заведение №296, просп. Мира, 5-а
5%
4
Дошкольное учебное заведение № 297, ул. Тампере, 2-а
10%
5
ул. Каунасская, 2
90%
6
ул. Каунасская, 2
10%
7
Гимназия №167 с углубленным изучением немецкого языка, просп. Соборности, 12
5%
В “Житло-сервис” также сообщили, что согласно распоряжению КГГА №1559 от 5.12.2017 (****) года, планируется реконструкция здания мастерской комплексной детско-спортивной школы “Школа спорта” на ул. Преображенской, 17 в Соломенском районе. Этот проект на сегодня находится в стадии проектирования.
Аналогичная ситуация по капитальному ремонту стадиона Специализированной школы с углубленным изучением английского языка №246, что ул. Кибальчича (распоряжение КГГА №1288 от 20.07.18 года (*****). Согласно распоряжению, проектирование должно быть закончено в текущем году, а сам ремонт должны провести в 2018-2019 годах. Финансировать объект будут в рамках городского бюджета-2018.
Напомним, как сообщала KV, в мае глава комиссии Киевсовета по вопросам образования, науки, семьи, молодежи и спорта Анна Старостенко заявила, что все работы по реконструкции 66 футбольных мини-полей должны были быть завершены к первому сентября, чтобы стройки не мешали учебному процессу. В частности, работы в объектах Деснянского района должны были завершиться в апреле, но в мае из 11 площадок были построены только два.
Тогда директор КП “Житло-сервис” Сергей Бовсуновский подтвердил срыв графиков, что, по его словам, связано с нехваткой строительных мощностей.
Читайте: В Киеве срывается график реконструкции и строительства футбольных полей
Уже в начале сентября в “Житло-сервисе” заявляли, что работы по реконструкции и строительству 28 школьных футбольных полей в Киеве близки к завершению - их готовность составляла 95%.
Отметим, что Сергей Бовсуновский возглавляет КП “Житло-сервис” с 29 февраля 2016 года. Предприятие занимается обслуживанием, эксплуатацией и ремонтом зданий, сооружений, придомовых территорий, как правило, сданных в эксплуатацию компанией “Житло-инвест”, а также автостоянок и паркингов.
Константин Федотов руководит Департаментом строительства и жилищного обеспечения КГГА с 22 марта 2016 год. Вопросы строительства курирует замглавы КГГА Александр Спасибко.
* Комунальне підприємство з експлуатації і ремонту житлового фонду "Житло-сервіс" (Код ЄДРПОУ: 31025659)
** Розпорядження КМДА №1677 від 26.12.17 “Про внесення змін до розпорядження виконавчого органу Київської міської ради “Київської міської державної адміністрації” від 3 листопада 2017 року №1522 “Про будівництво футбольних полів із штучним покриттям” (Распоряжением №1677 список учебных зведений был расширен с 60 до 66-ти).
*** Розпорядження КМДА №1141 від 3.07.2018 року “Про визначення замовника виконання робіт з капітального ремонту об’єктів закладів освіти”
**** Розпорядження КМДА №1559 від 5.12.2017 року “Реконструкція будівлі майстерні комплексної дитячо-спортивної школи “Школа спорту” на вул. Преображенській, 17 у Солом'янському районі”
***** Розпорядження КМДА №1288 від 20.07.2018 року “Капітальний ремонт стадіону спеціалізованої школи №246, ул. Кибальчича, 7 у Дніпровському районі”
Фото: КГГА
KиевVласть
20 вересня 2018 г. 09:00
Раздел: Тексти
В бегах: Александр Спасибко не хочет рассказывать депутатам об обустройстве ландшафтного парка на Осокорах
По словам Сергея Гусовского, на сегодняшнем заседании столичного горсовета должен рассматриваться вопрос лишения земли застройщика, упорно желающего возвести масштабный ЖК “Патриотика на озерах” в районе южных Осокорков. На этом месте, согласно поддержанной киевлянами и Киевсоветом петиции, должен быть обустроен Ландшафтный природный парк. За выполнение соответствующей петиции отвечает замглавы КГГА Александр Спасибко (на фото), который постоянно “бегает” от представителей общественности и столичных депутатов, чтобы не отчитываться перед ними о ее выполнении. Как известно, строительные работы на Южных Осокорках, практически на озере, продолжаются. Это, в числе прочего, грозит экологической катастрофой, а в протестующих против этого активистов уже даже начали стрелять.
Об этом KV стало известно в ходе заседания комиссии Киевсовета по вопросам местного самоуправления, региональных и международных связей, которое состоялось 18 сентября 2018 года.
Депутат Киевсовета Сергей Гусовский (группа “Киевская команда”) обратился к комиссии с жалобой на бездействие замглавы КГГА Александра Спасибко в вопросе реализации электронной петиции № 713 “Ландшафтный природный парк вместо застройки южных Осокорков”. По словам Гусовского, согласно “Положению о порядке подачи и рассмотрения электронных петиций”, Александр Спасибко как профильный замглавы КГГА раз в 2 месяц должен отчитываться перед постоянными комиссиями горсовета о ходе выполнения этой петиции. Однако, чиновник эту обязанность игнорирует. А тем временем, за участки на Осокорках, где общественные активисты “на бумаге” добились обустройства ландшафтного парка, идет настоящая война с застройщиком.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
“В последние дни там происходят настоящие боевые действия. Стреляли в активиста. Поэтому, вмешаться нужно незамедлительно”,- прокомментировал ситуацию Гусовский.
Он также добавил, что еще в своем обращении от 17 июля 2018 года просил главу постоянной комиссии горсовета по вопросам местного самоуправления Александра Березникова включить в повестку одного из заседаний этой комиссии вопрос о невыполнении этой петиции и пригласить на это заседание замглавы КГГА Александра Спасибко, чтобы тот пояснил причины происходящего. Александр Березников сообщил, что комиссия отреагировала на обращение Сергея Гусовского, но заставить Александра Спасибко прийти с докладом на заседание комиссии, дескать, не получается.
“Александр Спасибко был приглашен на сегодняшнее заседание. Буквально перед началом я его видел. Но затем он уехал. Не известно по каким причинам”, - доложил Александр Березников.
Представитель и адвокат ОО “Эко-парк “Осокорки” (*) Алексей Петренко подтвердил депутатам, что Александр Спасибко “сбегает” от рассмотрения вопроса о реализации петиции против строительства на Осокорках не впервые.
“Приходится констатировать, что в Киеве электронная петиция как инструмент волеизъявления - не работает. За 2,5 года вопрос реализации петиции об обустройстве ландшафтного парка на Осокорках, которую поддержало свыше 11 тыс. киевлян, не сдвинулся с места. Происходит это из-за бездействия ответственных за ее выполнение должностных лиц, в частности - замглавы КГГА Александра Спасибко. 28 августа этого года наша общественная организация обратилась к городскому голове Виталию Кличко с просьбой взять выполнение вышеназванной петиции под личный контроль. После этого господин Спасибко заверил нас, что она будет выполняться, и даже назначил встречу по этому поводу с активистами на 17 сентября этого года. Эта встреча так и не состоялась. Бездействие власти привело к тому, что на днях в одного из активистов, защищавшего участки на Осокорках от застройки, стреляли. Делали это вооруженные люди, нанятые застройщиком Осокорков, который, вопреки общественной позиции, продолжает осуществлять деятельность на земельных участках, где уже давно должен быть парк”, - рассказал Алексей Петренко.
Петренко также отметил, что и сотрудники Дарницкого отделения полиции не делают ничего для пресечения незаконных действий застройщика, а тот под прикрытием вооруженных людей продолжает свою работу. В особенности активистов сейчас беспокоит то, что спецтехника, используемая застройщиком, наносит вред центральному коллектору Бортнической станции аэрации (БСА), находящемуся рядом. А это грозит уже экологической катастрофой не только для Киева, но и для других регионов.
“Тяжелая строительная техника продолжает ездить через коллектор, который обслуживает Киев и 15 соседних городов. Для этого здесь самовольно построили аварийный мост. Такие действия могут обернуться экологической катастрофой для города. Но очевидно, на проблему обратят внимание только, когда худшее произойдет”, - прокомментировал Алексей Петренко.
Подробнее: Строительство ЖК “Патриотика” на Осокорках грозит Киеву эпидемиологической катастрофой
На основании вышесказанного, Сергей Гусовский предложил комиссии попросить Киевского городского голову Виталия Кличко обеспечить присутствие замглавы КГГА Александра Спасибко на пленарном заседании Киевсовета 20 сентября этого года. По словам Гусовского, вопрос о расторжении и непродлении договоров аренды земли на Осокорках, где должен быть обустроен Ландшафтный природный парк, а не ЖК “Патриотика на озерах” и электростанция, уже внесены в повестку этого заседания. Кроме того, Сергей Гусовский предложил направить похожее письмо главе Национальной полиции Киева, попросив его обеспечить присутствие на этом заседании горсовета начальника Дарницкого отделения полиции.
Члены комиссии оба предложения Гусовского поддержали.
Отметим, представитель ОО “Экопарк “Осокорки” Александр Пилипенко подтвердил KV, что 17 сентября, около 22:00 вечера, на месте скандального строительства жилого массива на Осокорках, прозвучали выстрелы. По его словам, нанятые застройщиком титушки стреляли в активиста Максима Даниловского, который мирно пикетировал строительную площадку с другими представителями общественности. В инциденте, к счастью, никто не пострадал.
Напомним, что электронная петиция об обустройстве на Осокорках ландшафтного парка вместо строительства жилого массива “Патриотика на озерах” и электростанции была давно поддержана жителями Киева и значится на сайте петиций Киевсовета в статусе “на реализации с 12.03.2016 года”. Но это не повлияло на ход строительства - на сегодняшний день работы здесь ведутся полным ходом. При этом, ответственный за реализацию указанной петиции Александр Спасибко 23 мая 2018 году на заседании горсовета уверял депутатов, что она выполняется.
Подробнее: Строительство жилья вместо ландшафтного парка на Осокорках продолжается
Как ранее сообщала KV, основным фигурантом в истории со строительством в южной части Осокорков является ООО “Контактстройсервис” (**), соучредителем которого значится бывший депутат от “Батькивщины” Александр Черноволенко. Известно, что именно это ООО выступает арендатором участков, где ведется строительство.
Подробнее: Экс-нардеп от “Батькивщины” с соучредителем НРУ убивают прибрежную зону озера на Осокорках
По информации представителей ОО “Экопарк “Осокорки”, землю под строительство ООО “Контактстройсервис” получило еще 2005 году. На ней компания собирается построить электростанцию и ЖК “Патриотика на озерах”. При этом инвестором строительства ЖК на сегодняшний день выступает ПАО “АКБ “Аркада” (***), а генподрядчиком - ООО “Будэволюция” (****).
В апреле 2018 года Государственной архитектурно-строительной инспекции (ГАСИ) выдала разрешение ООО “Будэволюция” и ООО “Контактстройсервис” на начало работ по застройке микрорайонов 1, 2, 2а жилого массива ”Осокорки-Центральные” объектами жилого назначения .
Это обстоятельство только усугубило конфликт между столичными активистами и застройщиком. Попытка рабочих этой весной залить на месте строительства бетонные сваи закончилась силовыми столкновениями и 17 пострадавшими. Среди них - и представители полиции.
Подробнее: “Аркада” продолжает стройку на Осокорках в Киеве с нарушением законодательства
Также отметим, что накануне, на фоне полного бездействия столичных органов исполнительной власти, застройщик Осокорков заручился еще и поддержкой суда. 23 августа 2018 года Окружной административный суд Киева удовлетворил требования ПАО “АКБ “Аркада”, запретив любые действия, направленные на демонтаж ограждения вокруг стройки на Осокорках. Запрет касается не только общественных активистов, но и органов городской власти. Такое решение представители Фемиды обосновали тем, что демонтаж ограждений на объектах строительства может обернуться финансовыми потерями и нарушением сроков строительства.
Подробнее: Суд защитил скандальную стройку банка “Аркада” на Осокорках от любых посягательств
Отметим, петиция против строительства на Осокорках далеко не единственная в числе “проигнорированных” заместителем главы КГГА Александром Спасибко. Ранее KV сообщала, что чиновник под разными предлогами системно игнорирует петиции киевлян о прекращении строительства в парке “Юность”, запрете строительства ТРЦ возле станции метро Героев Днепра и прочих.
Подробнее: Власть игнорирует нашумевшие петиции киевлян
* ГО “Екопарк “Осокорки” (код ЄДРПОУ: 41738578)
** ТОВ “Контактбудсервіс” (код ЄДРПОУ 32962703)
*** ТОВ “Аркада будівництво” (код ЄДРПОУ: 34882504)
**** ТОВ “Будеволюція” (код ЄДРПОУ 34284328)
Фото: Информационное агентство “Единство”KиевVласть
7 вересня 2018 г. 11:15
Раздел: Тексти
Северный мост будут ремонтировать до конца 2020 года за 287 млн гривен
КП “Киевавтодормост” подписало договор на текущий ремонт Северного (Московского) моста с ООО “Укртрансмост”. Цена вопроса - 287 млн гривен, срок проведения работ - до 28 ноября 2020 года. По всей видимости, ООО “Укртрансмост” связано с “избранным подрядчиком” времен Януковича – ООО “Дорожное строительство “Альтком”, которой через ООО “ФПГ “Альтком” владеет донецкий бизнесмен Александр Тисленко. Как известно, ранее “Альтком” отличился освоением сотен миллионов бюджетных гривен на ремонтах дорог к “Евро-2012”, строительстве и реконструкции аэропортов во Львове и Донецке и не очень качественным ремонтом трассы Киев-Одесса. Также эта компания известна участием в ряде уголовных расследований.
Как KV стало известно из объявления электронной системы публичных закупок ProZorro, 28 августа 2018 года КП “Киевавтодормост” (*) заключило договор с ООО “Укртрансмост” (**) на проведение текущего (среднего) ремонта тротуаров с заменой покрытия и гидроизоляции прохожих частей Северного моста (бывший Московский.- KV) через р. Днепр и моста через р. Десенка в Киеве. Стоимость соглашения составила 287,87 млн гривен.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Согласно договору, подрядчик должен до 28 ноября 2020 года на Северном мосту отремонтировать 4335 кв. м метров тротуара и 5474 кв. м дорожного полотна. На мосту через реку Десенка подрядчик должен отремонтировать 5401 кв. м тротуаров и 3497 кв. м дорожного полотна. Кроме того, договор предусматривает проведение гидроизоляции пешеходной части, в том числе в местах зоны ограждений, водоотводных лотков, перил и креплений мостов.
В обязательства подрядчика входят также такие виды работ:
• снятие слоев дорожной одежды мостового полотна (асфальтобетонное покрытие, защитный слой бетона, гидроизоляция);
• демонтаж металлического перильного и барьерного ограждений и установка оцинкованного;
• пескоструйная очистка бетонных поверхностей пролетного строения, плиты проезжей части, тротуарных консолей, арматуры;
• ремонт тротуарных блоков;
• бетонирование участков монолитных на шкафных стенках прирусловых опор и пр.
Гарантийные сроки на покрытие проезжей части и тротуаров, а также гидроизоляцию должны составлять не менее 5 лет, на защиту от коррозии, барьерное и перильное ограждение – не менее 10 лет.
Конкуренцию победителю на аукционе составило только ЧАО “Мостостроительное управление-3” (***). Его предложение оказалось на 187,7 тыс. гривен дороже предложения ООО “Укртрансмост”.
Согласно данным аналитической системы Youcontrol, компания ООО “Укртрансмост” была создана в 2006 году и до 2017 года она называлась ООО “Сервисно-строительная фирма “Сиенджи”. Ее учредителем и бенефициаром числится Николай Игоревич Карнаков. Руководит компанией Игорь Карнаков, который также является уполномоченным лицом и директором по производству известной строительной компании ООО “Дорожное строительство “Альтком” (****). Согласно данным базы “Жители Украины”, Николай и Игорь Карнаковы были прописаны по одному и тому же адресу, что, видимо, должно указывать на их родственные связи.
Директор ООО “Укртрансмост” Игорь Карнаков связан еще с несколькими крупными строительными предприятиями: до августа 2017 года возглавлял корпорацию “Строителей автомобильных дорог и транспортных сооружений “Альтком” (САДТС) (Мариуполь), был одним из основателей ООО “Дортехмонтаж” (Мариуполь).
По данным сайта Zакупівлі, ООО “Укртрансмост” участвует в публичных закупках лишь с ноября 2017 года и за это время уже заключило 10 договоров на 335,3 млн гривен (включая нынешний тендер). При этом 9 из 10 договоров были заключены с КП “Киевавтодормост”.
Отметим, что ООО “Дорожное строительство “Альтком” входит в ООО “Финансово-промышленная группа “Альтком” (*****). Владельцем этой группы является известный донецкий бизнесмен Александр Тисленко. Известно, что во времена подготовки к Чемпионату Европы по футболу ООО “Дорожное строительство “Альтком” наиболее активно осваивало бюджетные средства. В 2010 году эта компания получила заказов на 2,3 млрд гривен, в 2011 году – более 4,3 млрд гривен, в 2012 году - 2,3 млрд гривен.
После смены власти и бегства Януковича в 2014 году “Альтком” в государственных тендерах не участвовал - вернулся лишь в 2017 году. По данным Zакупівлі, за время своего существования компания заключила 243 договора с госструктурами на общую сумму свыше 12 млрд гривен.
В то же время “Альтком ” фигурирует в тысячах судебных решений, часть из которых – по уголовным процессам. Более того, в 2017 году в Хозяйственный суд Донецкой области (находится в Харьковской области) “Райффайзен Банк “Аваль” подал иск о признании ООО “Дорожное строительство “Альтком” банкротом из-за долга перед Райффайзен банком “Аваль” в 300 млн гривен. Кроме того, известно , что у “Альткома ” есть обязательства перед банком “ПУМБ” в размере 17,4 млн гривен, а общий объем исковых требований Проминвестбанка к структурам, связанным с “Альткомом”, превышает 10 млрд гривен. Впрочем, 20 июля 2017 года Хозсуд Донецкой области оставил дело о банкротстве без рассмотрения.
Возможно, теперь Александр Тисленко намеревается продолжить освоение бюджетных денег в особо крупных размерах через ООО “Укртрансмост” . К слову, новый вид деятельности - строительство мостов и тоннелей - у этой компании появился лишь в феврале 2018 года. Тогда же с 3,8 млн гривен до 8,9 млн гривен увеличился и уставной фонд этой фирмы.
Отметим, что с “Альткомом” связано немало скандалов. В 2016 году KV писала о том, что трассу Киев – Одесса (М-05) протяженностью более 450 км из года в год реконструировала и ремонтировала компания “Альтком”. В 2015 году “Альткому” было выделено почти 95,5 млн евро на эту трассу по проекту “Улучшение автомобильных дорог и безопасности движения”. Однако из-за не самого лучшего качества работ, Госагентство “Укравтодор” намеревалось привлечь дополнительных подрядчиков для завершения капитального ремонта трассы.
Читайте: У компании Бориса Колесникова могут забрать подряд на ремонт трассы “Киев - Одесса”
В 2018 году директор ГП “Укрдоринвест” Елена Криворучко заявила, что на компанию ООО “Дорожное строительство “Альтком” наложили штрафные санкции в размере 10% от стоимости контракта (от 10 млн евро). Речь идет о ремонте дороги на участке Киев - Белая Церковь, которую пятый год подряд “Альтком” никак не может завершить. По словам Криворучко, с “Альткома” уже взыскали более 1,5 млн евро в связи с невыполнением работ в срок. Общая сумма контракта с учетом всех подписанных распоряжений и изменений составила 100 млн евро.
Читайте: Дорогие дороги: пока Кличко тормозит строительство развязок, “Альтком” влетает в миллионные штрафы
И еще одна интересная деталь. КП “Киевавтодормост”, который является заказчиком услуг ООО “Укртрансмост”, руководит Дмитрий Котлубей. Ранее KV сообщала, что что супруга Дмитрия Котлубея - Диана - по состоянию на 2016 год работала в компании ООО "Дорожное строительство Альтком".
Справка KV. Северный (ранее - Московский) мост в Киеве открыли в 1976 году. Высота пилона моста составляет 119 м. Мостовой переход имеет длину около 6 км, а мост через Десенку - 732 метров. В феврале 2018 года Московский мост решением Киевсовета переименовали в Северный.
Читайте: Киевсовет переименовал Московский мост, 4 улицы, массив и микрорайон
* КП "Комунальне підприємство по ремонту і утриманню мостів і шляхів м. Києва "Київавтошляхміст" (код ЄДРПОУ: 03359018)
** ТОВ “Укртрансміст” (Код ЄДРПОУ: 33778270)
*** ПрАТ Мостобудівне управління-3 (Код ЄДРПОУ: 03449887)
**** ТОВ “Шляхове будівництво “Альтком” (Код ЄДРПОУ: 32794511)
***** ТОВ “Фінансово-промислова група “Альтком” (Код ЄДРПОУ: 32582570)Фото: ВестиKиевVласть
5 вересня 2018 г. 10:00
Раздел: Тексти
Суд защитил скандальную стройку банка “Аркада” на Осокорках от любых посягательств
Окружной административный суд Киева запретил Департаменту городского благоустройства и сохранения природной среды Киевской горгосадминистрации (КГГА), КП “Киевблагоустройство” и кому-либо еще демонтировать ограду строительных площадок скандального ЖК “Патриотика на озерах” и подстанции ПС 110/10 кВ “Аркада” на Осокорках. Решение было принято в обеспечение иска ООО “Аркада-Строительство” о признании незаконным предписания об их демонтаже. Суд согласился с утверждениями заявителя о том, что действия по демонтажу ограждений на объектах строительства могут обернуться нарушением сроков выполнения работ и препятствовать поставленной цели.
Об этом KV стало известно из постановления Окружного административного суда Киева от 23 августа 2018 года.
ООО “Аркада-Строительство”(*) обратилось в Окружной административный суд Киева с иском к Департаменту городского благоустройства и сохранения КГГА и КП “Киевблагоустройство” о “признании противоправным и отмене предписания, признании противоправными действий и обязательстве совершить действия”.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Кроме того, истец подал заявление о принятии мер обеспечения иска - потребовал запретить Департаменту городского благоустройства и сохранения природной среды КГГА и КП “Киевблагоустройство” а также любым другим органам государственной власти и другим лицам совершать любые действия, направленные на демонтаж временного ограждения строительной площадки на объекте “Комплексная застройка территории объектами жилищного и социально-бытового назначения микрорайонов 1, 2, 2а жилого массива “Осокорки-Центральные”.
Также ООО “Аркада-Строительство” потребовало запретить Департаменту городского благоустройства и сохранения природной среды КГГА и КП “Киевблагоустройство” а также любым другим органам государственной власти и лицам совершать любые действия направленные на демонтаж временного ограждения строительной площадки на объекте “подстанция ПС 110/10 кВ “Аркада” с КЛ 110 кВ “ТЭЦ-5-Аркада”.
Необходимость принятия мер обеспечения иска заявитель обосновывал противоправностью предписания инспектора КП “Киевблагоустройство” от 03.08.2018 года №1812640 и неправомерностью действий КП “Киевблагоустройство” в разрезе требования демонтажа временного ограждения на объекте строительства.
Заявитель отмечал, что, вынося вышеуказанный предписание, инспектор КП “Киевблагоустройство” не принял во внимание, что временное ограждение указанной строительной площадки было установлено на законных основаниях в пределах арендованного земельного участка.
“Кроме того, Департамент городского благоустройства безосновательно отказал истцу в продолжении срока действия контрольных карточек на временное нарушение благоустройства, а также противоправно приостановил действие контрольных карточек №170201141-Др и №17020154-Др на временное нарушение благоустройства, что является прямым нарушением гарантированных законом прав истца”, - говорится в обосновании иска.
Заявитель отмечал, что в случае отказе об обеспечении иска его правам будет нанесен непоправимый вред.
В ходе рассмотрения дела суд установил, что заявитель является генеральным подрядчиком по строительству объектов жилищного и социально-бытового назначения микрорайонов 1, 2, 2а жилого массива “Осокорки-Центральные” и подстанции ПС 110/10 кВ “Аркада” с КЛ 110 кВ “ТЭЦ-5-Аркада”.
При этом суд согласился с утверждениями заявителя о том, что предписание от 03.08.2018 года и действия по демонтажу временного ограждения на объектах строительства угрожают нарушением сроков выполнения работ и могут угрожать поставленной цели истца.
Суд счел: заявитель доказал, что существует очевидная опасность причинения вреда правам, свободам и интересам заявителя, а непринятие мер об обеспечении административного иска может привести к нарушениям - в частности, применению финансовых санкций к заявителю и нарушению его обязательств перед инвесторами строительства.
23 августа 2018 года судья Окружного административного суда Киева Ирина Васильченко удовлетворила заявление об обеспечении иска ООО “Аркада-Строительство”. Она запретила Департаменту городского благоустройства и сохранения природной среды КГГА и КП “Киевблагоустройство” а также любым другим органам государственной власти и другим лицам совершать любые действия, направленные на демонтаж временного ограждения строительной площадки на объекте “Комплексная застройка территории объектами жилищного и социально-бытового назначения микрорайонов 1, 2, 2а жилого массива “Осокорки-Центральные” и временного ограждения строительной площадки на объекте подстанция ПС 110/10 кВ “Аркада” с КЛ 110 кВ “ТЭЦ-5-Аркада”.
Отметим, согласно данным аналитической системы Youcontrol, ООО “Аркада-Строительство” было зарегистрировано в 2007 году. Уставной капитал - 9,5 млн гривен. Фирмой руководит Николай Островский. Активами владеют ООО “Борисполь-инвест-перспективы”, ООО “Будэволюция”, ООО “Управсервис-голосеев”, ООО “Будпроектконсалтинг”, ООО “Вектор успеха-2012”, ООО “Гарант-строительство”, ООО “Ипотечная компания “Базовый актив”, ООО “Клининг инкорпорейтед”, ООО “Корпорация развития Киевской области”, ООО “Фирма “Парм”, ООО “Строитель-2013”. Конечный бенефициар компании неизвестен. Опосредованно через ряд юридических и физических лиц фирма связана с АО “Банк “Аркада”.
Читайте: ООО “Аркада-строительство” самовольно уничтожило в Киеве 10 гектаров зеленой зоны
Как уже сообщала KV, данное строительство известно как ЖК “Патриотика на Осокорках”. Намерения по строительству банк “Аркада”, ООО “Контактбудсервис” и ООО “Будэволюция” начали реализовывать еще в 2015 году.
При этом, в 2016 году Киевсовет поддержал петицию о создании ландшафтного парка в микрорайоне Осокорки вместо жилой застройки, и даже создал межведомственную рабочую группу, которая должна была изучить данный вопрос. Несмотря на это, руководство КГГА для решения проблемы ничего не предприняло.
Читайте: Идея создания ландшафтного парка на Осокорках заглохла - депутат Сандалова
На заседании Киевсовета 23 мая 2018 года активисты потребовали у чиновников КГГА принять все возможные меры для расторжения договора с арендатором земельного участка. Заместитель главы КГГА Александр Спасибко в ответ убеждал всех, что контрольная карточка, выданная застройщику на временное нарушение благоустройства, приостановлена. Также Спасибко сообщил, что чиновники КГГА обратились в полицию.
Читайте: Строительство жилья вместо ландшафтного парка на Осокорках продолжается
5 июня 2018 года в градостроительно-земельной комиссии Киевсовета не хватило голосов для того, чтобы согласовать проект решения о разрыве договора аренды земли с ООО “Контактбудсервис” - арендатором земельного участка. Была создана рабочая группа, хотя для всех было очевидно, что участок почти полностью лежит на объекте водного хозяйства - озере Небреж, а район и так перенаселен.
Читайте: Намерение “Аркады” незаконно построиться на озере Небреж поизучает рабочая группа
Впоследствии, 28 июля 2018 года, в Киеве активисты “Национального корпуса” и “Национальных дружин” совместно с местной общиной вышли на акцию протеста против застройки данной территории. Во время этой акции произошли столкновения с полицией, несколько активистов были задержаны.
Читайте: На Осокорках в Киеве произошли столкновения Нацкорпуса с полицией
В августе 2018 года общественная организация “Экопарк Осокорки” обратилась в Окружной административный суд города Киева с иском к ГАСИ, в котором просила суд отменить разрешение на выполнение строительных работ. Тогда же и выяснилось, что строительство ЖК “Патриотика на озерах” чревато не только потерей Киевом природоохранных зон, но и более страшными последствиями. Пока дело находится на стадии рассмотрения.
Читайте: Строительство ЖК “Патриотика” на Осокорках грозит Киеву эпидемиологической катастрофой
* ТОВ “Аркада будівництво” (код ЄДРПОУ 34882504)
Фото: https://informator.news/KиевVласть
17 серпня 2018 г. 13:30
Раздел: Територія розуму
Будівництво ЦСВЯП в Чорнобилі дасть перспективу розвитку Іванківщині, Поліссю та Славутичу
Сьогодні відвідав будівництво централізованого сховища відпрацьованого ядерного палива на Чорнобильській АЕС. Останні десять років, відколи я переймаюсь цією проблемою, яких побоювань мені тільки не довелося чути від місцевих жителів стосовно сховища! І що тут просто викопають яму, в яку скидатимуть всі відходи, і що в Чорнобиль звозитимуть відходи з усього світу. Скільки довелося провести розмов, щоб пояснити, що тут застосовуватимуться передові світові технології, що сховище розраховане на 100 років безпечного зберігання.
Найголовніше, що будівництво ЦСВЯП дозволить Україні отримати незалежність від Росії в контексті утилізації відпрацьованого ядерного палива. Подумати тільки, зараз ми платимо агресору за утилізацію ядерних відходів!
Однак навіть зараз Росія не приймає наші ядерні відходи остаточно, а лише піддає їх необхідній обробці і відправляє назад в Україну. Така “логістика” знову ж таки оплачується з держбюджету України. Спеціалісти підрахували, що ЦСВЯП дозволить скоротити витрати на утилізацію відпрацьованого палива у 8 разів.
І що не менш важливо, ЦСВЯП – об’єкт інноваційний, побудований за передовими світовими технологіями. Навіть у США сьогодні немає централізованого сховища ядерних відходів, лише локальні. Будівництво такого сховища в Україні – потужний поштовх до розвитку вітчизняної атомної енергетики. На його обслуговування знадобляться висококваліфіковані спеціалісти, тому ЦСВЯП цілком може стати науково-технічним центром галузі.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
10% від кошторису будівництва ЦСВЯП (а це 3,5 мільярди гривень) підуть на спорудження соціальних об’єктів на Іванківщині, Поліссі та в Славутичі. У 1986 році ці території взагалі втратили всі перспективи. Це була територія виживання, як я її називав. Поруч зона відчуження, а тут живуть люди, яким теж потрібні дороги, школи, лікарні та дитсадки. Для держави це була ціла проблема. Я постійно хотів привезти сюди всіх великих політиків, і возив їх, до колючого дроту, показував, як живуть на Поліссі та Іванківщині.
Сподіваюся, 31 березня 2020 року ми відкриємо об’єкт, як і заплановано. А громада отримає свої 3,5 мільярди і грамотно ними розпорядиться. Це теж важливе питання, тому що коли у людей не було грошей, а потім вони раптово з’являються, виникає ризик витратити їх на нагальні потреби, а не на розвиток. А нам треба подбати саме про перспективу регіону – як забезпечити дохідну частину бюджетів, створити робочі місця, умови розвитку для дітей та молоді. Один з таких перспективних проектів, який ми вже реалізовуємо разом з КОДА, – надання статусу міжнародного міждержавному переходу Вільча. Це одразу ж збільшить потік транспорту територією, забезпечить митні надходження, створить відповідну дорожню інфраструктуру. Одним словом, виграє увесь регіон, а це і є моя мета як народного депутата.
Читайте: Спільна проблема об'єднує громаду
Ярослав Москаленко, парламентар, голова МДО "Київщина"
KиевVласть
6 серпня 2018 г. 18:50
Раздел: Територія розуму
Земельне рейдерство в Києві: як це робиться на Осокорках
Одним ранком в офісі організації “Громадський контроль і порядок” з’явилася літня засмагла жіночка, чий вигляд і настирливість дуже контрастували з похмурим дощовим краєвидом за вікном. Вона влетіла неначе шарова блискавка, тримаючи в мозолистих долонях пару засмальцьованих папок із документами. Ми не могли не вислухати її з повагою до її рук та нечуваної життєвої енергії, яку надає українцеві лише сумлінна праця на своїй землі.
Вислухавши, ми зрозуміли, що з її документами слід ретельно ознайомитися й зробити її історію публічною. Бо це чудовий приклад того, як земельна мафія і корумпована система місцевого самоврядування здатні буквально “пробити дно” у паплюженні прав громадян, аби заволодіти їхніми ділянками, майном, конституційними правами.
Далі згідно хронології наданих нам документів та виявлених нами в рамках власного розслідування фактів.
Раїса Юрченко – голова садово-дачного кооперативу “Орхідея-3” в себе вдома показує юристам ГО “Громадський контроль і порядок” документи
Як відомо, за останні 30 років площа Києва тільки на лівому березі збільшилася вдвічі. Внаслідок експансії столичного мегаполісу у 1992 році луки радгоспу ім. Щорса в урочищі Осокорки, розпайовані на дачі, опинилися у межах Києва. Людям тоді сказали: “через чотири года здєсь будєт город-сад” і спробували виселити, щоб спорудити земснаряди й забудувати урочище “панельками”. Але люди буквально з вилами відстояли своє право на власні пайові наділи, об’єднавшись у Товариство індивідуальних забудовників. Проте формально питання виділення земельної ділянки вдалося зрушити лише в 2004 році.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Тоді Київрада такі набралася політичної волі, виділивши під індивідуальне котеджне будівництво на Осокорках 216 га. Їх передали для експлуатації 5 садово-дачним кооперативам: “Орхідея-3”, “Патріот”, “Стадне”, “Ентузіаст” і “Вікторія”.
Межі кооперативів були узгоджені між сусідами та затверджені Дарницькою райрадою. 57,2 га отримав і кооператив Раїси Юрченко “Орхідея-3”. А разом і всі позитивні висновки для погодження проекту рішення та отримання землі в оренду з подальшою її приватизацією членами кооперативу.
І тут закрутилася корупційна карусель. На розгляд Постійної комісії Київміськради з питань земельних відносин, містобудування та архітектури проект потрапив тільки через п’ять років – у 2009-му. І те – лише після рішення Окружного адмінсуду Києва, до якого Раїса Михайлівна з сусідами позивалися через бездіяльність виконавчого органу Київради. Тоді Комісія Київради зареєструвала проект і знову приховала його на декілька років…
У 2014 році, користуючись соціально-політичними змінами в країні, кооператорам вдалося витягти своє питання з небуття. Тоді проект було знову передано до Департаменту земельних ресурсів. Згідно зі ст. 23 Регламенту Київради, Постійна комісія з питань містобудування, архітектури та землекористування повинна була впродовж 30 діб опрацювати проект та винести рішення. Насправді комісія затягнула розгляд ще на півтора року й навіть спробувала розбити проект землевідводу.
Кооператори змушені були вдруге позиватися до Окружного адмінсуду. Той своїм рішенням від 3 березня 2016 року визнав позицію Київміськради неправомірною і зобов’язав передати проект рішення в Управління правового забезпечення Київради.
З цього моменту Управління правового забезпечення, згідно Регламенту діяльності Київради, повинно було впродовж 14 днів прийняти одне з рішень. Однак і тут відбулося порушення закону. На численні звернення кооперативу щодо впровадження рішення суду жодної конкретної відповіді не надходило ще декілька місяців. Відтак людям натякнули, що кооперативу збираються відмовити у погодженні проекту начебто на підставі того, що на землях кооперативу знаходиться майно осіб, яке не належить членами кооперативу.
Усі опитані мною юристи запевняють, що це твердження грубо суперечить закону. Тим більше, що всі інші кооперативи на тих самих Осокорках, як вдалося з’ясувати в процесі персональних запитів, безперешкодно отримали землевідвід без надання списків членів.
Але найдивніше було попереду: Київрада зажадала від “Орхідеї-3” отримання згоди Мінрегіонбуду. По-перше, це не передбачено жодним нормативно-правовим актом. По-друге, позбавлено здорового глузду, бо на всій території кооперативу вже 25 років як здійснюється ведення колективного господарства, і в земельному кадастрі ця земля закріплена за кооперативом.
І це при тому, що Київрада рішенням 354/6570 від 6 жовтня 2011 року щодо виділення земельної ділянки сусідньому кооперативу “Вікторія” сама ж зазначила, що ані перелік членів кооперативу, ані згода Мінрегіонбуду не вимагаються.
Для нас – це ярмарок правового нігілізму в серці країни, що претендує на побудову громадянського суспільства та сучасної демократії. А для 465 членів кооперативу – разом із родинами це майже три тисячі осіб – це означає опинитися повними заручниками безпорадності чиновників виконавчого органу Київради. І не лише безпорадності…
Ситуація з невизначеним статусом земельного активу призвела до численних актів рейдерства й перепродажу ділянок махінаторами різних рівнів – від колишнього керівництва кооперативу до депутатів Київради. Наприклад, відсторонені у 2013 році голова правління кооперативу Петро Корочко та бухгалтер Генадій Бойдаровцев невдовзі заснували СДК “Лугове” та “Лотос-2007” і протягом 2015-2017 років укладали на ці СДК фіктивні угоди на земельні ділянки, що перебувають на території кооперативу “Орхідея-3”.
За змовою з посадовими особами ДП “СЕТАМ”, Корочко і Бойдаровцев використовували печатку і штамп кооперативу, ставили свої підписи, не маючи на це жодних повноважень. Зрештою, на підставі цих довідок та інших фіктивних документів реєструвалося право власності підставної особи на неіснуючий будинок. Вся схема була потрібна для того, щоб, використовуючи реєстраційні документи на будинки-химери, фіктивні власники могли податися на індивідуальну приватизацію землі.
Сам Корочко, будучи головою правління кооперативу “Орхидея-3” з 2004 по 2013 рік, підкилимово продавав членські книжки стороннім особам. Навіть кілька книжок на одну й ту саму ділянку. Про ті та інші дії Корочки ведеться розслідування у кримінальному провадженні №12017100000000057 з ознаками кримінального правопорушення за ч. 4 ст. 190, ст. 356 і ч. 4 ст. 358 КК України.
На допиті Корочко зізнався у фальсифікації документів щодо оформлення права власності на неіснуючі будівлі з метою подальшої приватизації земельних ділянок, на яких начебто розташовані будинки-химери. Але він – не “вовк-одинак”. До його злочинної групи, окрім бухгалтера Геннадія Бойдаровцева, входили держреєстратор С. Тарнавська і посадовці ДП “СЕТАМ”: М. Борискевич, А. Хиба і З. Франчик.
Реєстрації ділянок здійснювалися Корочкою і Бойдаровцевим на підставі документів з печатками і штампами “Орхідея-3” вже після 2013 року, коли вони, нагадаю, вже були позбавлені права підпису та усунені загальними зборами з посад голови правління та бухгалтеру “Орхідея-3” відповідно. Ось лише декілька з численних прикладів того, як колишні керівники кооперативу видавали фіктивні довідки в 2014 та 2016 роках:
Зрештою, махінатори спромоглися видати документи фіктивного членства в кооперативі і документи на незаконне оформлення будівель 12 власникам. По 11 з цих незаконних ділянок департаменту земельних ресурсів навіть сформував кадастрові справи – вочевидь, з метою їхнього індивідуального землевідведення.
Попри те, що на цих ділянках – по вул. Луговій та Західній – мешкали їхні господарі, декотрим із них знесли паркани та попалили будинкові споруди, як-от члену кооперативу Владиславу Малхосяну. А ось Василь Гайдук – побудував будинок прямо на фундаменті, закладеному членом кооперативу Ігорем Сервірогом, а згодом зніс паркан і пошкодив будинок члену кооперативу Богдану Бондарю.
Одною з постраждалих внаслідок рейдерський дій стала соціально вкрай незахищена літня жінка Лариса Омельяненко. На її ділянці площею 800 кв м уже стоїть незаконна споруда, побудована Юрієм Равнушкіним. Усі ці дії кваліфікуються як рейдерство і підпадають під кримінальне правопорушення за ч. 4 ст. 190 і ч. 4 ст. 358 КК України.
Але це легко сходить з рук і тим, хто підробляє документи, і тим, хто захоплює чуже майно, бо організована рейдерська група діє під “кришею” посадовців Київради і Генпрокуратури.
Один із опосередкованих власників 12 захоплених ділянок – адвокат Олександр Беззубець. Ми з’ясували, що його сестра працює в Дарницькій прокуратурі. Її колега - Олександр Валевич - наразі є прокурором першого відділу процесуального керівництва ГПУ. Саме він, не маючи правових підстав і повноважень, звернувся до Постійної комісії Киїради з вимогою заблокувати будь-які рішення з використання землі кооперативом “Орхідея-3”. Папір з правової точки зору нічого не вартий, але Київраду вдалося взяти “на понт”, чим досягнуто блокування розгляду нормативних питань щодо землевідведення.
Сам адвокат Беззубець отримав у Держкомземі акт обстеження з метою індивідуального відведення кооперативної земельної ділянки, де зазначено, що ділянка “незабудована”. При тому що документ, виданий п’ятьма місяцями раніше тим самим адміністративним органом, ідентифікував ділянку як “забудовану”. Як таке може бути?
Ще один важливий нюанс: у Київраді інтереси групи, як повідомили одразу кілька моїх джерел, може лобіювати депутат від "Батьківщини", адвокат Юрій Дідовець. Подейкують, що саме він нещодавно натрапив на технічну помилку діловода КМДА, де 2007 рік випадково було зазначено як 2017-й (довідка видана 2017) і нацькував правоохоронців на голову кооперативу Раїсу Юрченко. Правоохоронці, попри її паралізованого чоловіка в хаті, півдня порпалися в її особистих речах, шукаючи “фабрикацію документів”. Не знайшли нічого, адже сама КМДА давно визнала технічну похибку власного клерка, надавши відповідний документ:
До слова, той саме Дідовець намагався запровадити дублюючий Нацполіцію орган “Муніципальна поліція м. Києва”. Він із 2015 року прагне увійти до складу майнової комісії. Проте Київрада не дає голоси, через що отримала від Дідовця позов до Адміністративного суду.
Він співвласник приватної воєнної компанії Global Ex-Forces в Україні (код 41423943) та її болгарського підрозділу “Глобъл Екс- Форсес”, де він володіє 22%. Партнером Дідовця в українському охоронному бізнесі є голова ліги мішаних єдиноборств WWFC Володимир Тесля. Помічник Дідовця в Київраді Павло Кікена з 30 липня є ліквідатором (а до цього часу директором) ТОВ “Міжнародний центр спеціальної підготовки “Альфа-Метал” з філіями в Києві, Софії (Болгарія), Москві, Санкт-Петербурзі (РФ) та Греції. На болгарському сайті компанії можна знайти дані про те, що підприємство надає послуги з охорони силами приватних військових компаій.
Чим займаються приватні російськи військові компаії у нас Донбасі, в Сирії чи у Центрально-Африканській республіці, гадаю пояснювати не варто. До речі, пітерський підрозділ “Альфа-Метал” знаходиться за тою самою адресою, що й сумнозвісний “Фонд помощи ветеранам спорта, силовых структур и членам их семей” - структура, що працевлаштувала багатьох “тітушек” Майдану і не рідко фігурує в пропагандистських сюжета російського телебачення з окупованої території Донбасу…
Мораль у тому, що якщо така вакханалія відбувається зі столичною землею, у кількох хвилинах їзди на метро від адміністративного серця країни - в місті, де безліч іноземних представництв і моніторингових місій з захисту прав громадян, то що очікувати від регіонів, куди зміни дістаються довше, ніж до місяця…
Дмитро Овсій, адвокат, співголова ГО “Громадський контроль і порядок”
KиевVласть
24 липня 2018 г. 12:30
Раздел: Тексти
Анатолій Федорук: “Дехто, навіть маючи пряме відношення до місцевого самоврядування, не розуміє його ні на йоту”
Пристоличний регіон активно розвивається, забудовується, а тепер ще й об'єднується. Оскільки першою на Київщині приєднаною громадою наважилась стати Бучанська, KV вирішила з'ясувати усі тонкощі цього процесу. Заразом про найближче майбутнє території, свої політичні поради колезі-сестрі, стосунки із кумом-сусідом та про будівельний бізнес родини в інтерв'ю розповів мер Бучі Анатолій Федорук.
KV: На сесії Бучанської міськради було прийнято перше на Київщині рішення про приєднання 5 населених пунктів до міста. Розкажіть для чого?
Анатолій Федорук: Тут варто зануритись в недалеке історичне минуле, коли закон про добровільне об'єднання вступив в силу. Ми почали його реалізацію, відповідно до методики Кабінету Міністрів, звернулись із пропозицією до сусідніх громад і отримали погодження через процедури обговорення. У 2015 році отримали позитивний висновок КОДА, після цього інші населенні пункти вирішили також до нас приєднатись, ми отримали висновок вдруге.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Очікували від Центральної виборчої комісії призначення перших виборів, але цього не відбувалось, оскільки вони вважали, що потрібно змінювати межі районів. Дана проблематика вийшла на загальнодержавний рівень.
Тоді Верховна Рада ініціювала зміни до закону про об'єднання, вони були підписані і 5 травня вступили в силу. Так, ініціаторами приєднання можуть бути тільки сільські, селищні голови.
Тож провівши всі необхідні процедури Блиставицька, Луб’янська, Здвижівська сільради, Бабинецька селищна рада Бородянського району, а також Гаврилівська сільська рада Вишгородського району вирішили приєднатись до міста обласного значення. І вже 17 липня Бучанська міська рада на пленарному засіданні прийняла рішення підтримати дану ініціативу і почати приєднання названих населених пунктів.
Читайте: Децентрализационный рывок. Верховная Рада приняла закон о присоединении к городам областного значения
KV: Що далі по процедурі?
Анатолій Федорук: Наразі процес триває, оскільки Бучанською міськрадою має бути розроблений календарний план заходів, сільські ради мають його схвалити і після цього обласна адміністрація має видати висновок щодо відповідності всім нормам закону. Тоді Бучанська об'єднана громада офіційно буде створена.
KV: Виборів не буде?
Анатолій Федорук: Законодавець передбачив, що до чергових виборів 2020 року у приєднаних громадах на території України перші вибори не проводяться. Технічно приєднані ради складають повноваження, але ми розуміємо - щоб забезпечити якісне функціонування і взаємодію між населеними пунктами в складі громади, позицію своєї території має реалізовувати безпосередньо її представник. Тому будуть створені представницькі органи територіальної громади як дорадчий орган при Бучанській міській раді.
Сільський чи селищний голова стає старостою і буде представляти інтереси свого населеного пункту. Але щоб він не нав'язував свою суб'єктивну думку, буде також створена така інституція як рада громад. Депутати сільських і селищних рад будуть там представниками до 2020 року.
KV: Технічно, після того як відбулось приєднання, місто Буча змінює свої межі і йде на затвердження в Верховну Раду?
Анатолій Федорук: Ні, якраз особливість закону про добровільне приєднання - межі населених пунктів будуть збережені такими, якими вони є. З боку противників цієї реформи є спекуляції, що, наприклад, ви приєднаєтесь до Бучі і завтра станете жителями цього міста. Хочу заперечити - місце реєстрації жителів не змінюється, статус населеного пункту зберігається.
KV: Представницькі функції населеного пункту в Бучанській міськраді буде виконувати одна людина?
Анатолій Федорук: Згідно до чинного законодавства розподіл округів буде відбуватись по кількості виборців. При цьому система виборів є такою, що із населеного пункту може бути і два, і три, і десять депутатів. Це буде вирішуватись із консолідованої позиції, яка буде в тому чи іншому населеному пункті під час виборів.
KV: Прийняттю рішення про об'єднання передувала низка обговорень, а часом і скандалів. В чому причина і чому деякі сільські голови виступають проти Вас?
Анатолій Федорук: На превеликий жаль мушу констатувати, що дехто, навіть маючи пряме чи дотичне відношення до місцевого самоврядування, не розуміє його ні на йоту. А тим більше не розуміє суть реформи, яка проводиться. Маючи альтернативну думку, вони не показують переваги своєї громади, вся їх риторика звелась до одного - Буча погана.
Читайте: Земля раздора: Сельсоветы Бородянского района просят Москаленко и Горгана разобраться с мэром Бучи
KV: Їх риторика дуже проста - Федорук всіх купив.
Анатолій Федорук: Звичайно, купив. Купив 20-ти річною роботою на посаді сільського, селищного, а потім міського голови. І кожен житель, який проїжджає через Бучу з Києва у свій населений пункт, бачить своїми очима, як селище міського типу перетворилось в місто обласного значення. І це дійсно найкращий підкуп.
KV: Ви не виступаєте проти створення Немішаєвської чи Микулицької громади?
Анатолій Федорук: Бучанська громада максимально зацікавлена, щоб поруч з нею були економічно активні, здатні і спроможні до розвитку об'єднані громади. Що буде по факту у недалекій перспективі – побачимо у недалекій перспективі.
KV: Згідно законодавству бюджет консолідує Бучанська міська рада?
Анатолій Федорук: Саме так. Державою делеговані субвенції на освіту, медицину, соціальний захист.
KV: Чи були такі закиди, щодо новоприєднаних територій ви будете ставитись як до падчерок, а розвивати Бучу, де найбільше виборців?
Анатолій Федорук: Такий закид може бути присутній в будь-якій створеній громаді, тому, що є центральна садиба, яка виконує адміністративну функцію, і є інші населені пункти. Щоб цього не було, є певні запобіжники. Беремо просту систему виборів - міського голову обирають жителі всіх населених пунктів. І голова центральної садиби зацікавлений, щоб за нього проголосували виборці, як міста, так і віддаленого села. А щоб це відбулося, потрібно показувати результат.
Крім того, бюджетний кодекс і відповідно програми, які діють на рівні держави, області і муніципальні програми в рамках спільного бюджету також передбачають рівну пропорцію видатків, які потрібно робити на сільській території.
KV: Коли інвестор хоче прийти, наприклад, в Блиставицю, до кого він має звертатись?
Анатолій Федорук: Він подає заявку, що має на меті реалізувати якийсь бізнес-проект. Після цього представницький орган центральної садиби разом із структурами спрямовує цей документ до розгляду в Блиставицьку територіальну громаду.
На підставі містобудівної документації приймається рішення. Тоді будуть перші кроки, пов'язані з реалізацією проекту.
KV: А з ким тоді “поручкатись”?
Анатолій Федорук: Це в область.
KV: Хто проводить земельний аукціон на право оренди?
Анатолій Федорук: Відповідно компетентна наділена повноваженнями служба. Готує і подає документи староста, на підставі громадських обговорень в селі. Рада громади приймає рішення, староста його додає до документів і подає на розгляд Бучанської міської ради.
Такий механізм унеможливлює будь-які спекуляції на тему - центральна садиба щось прийняла, а ми не в курсі.
KV: Право на користування надрами все ще надає обласна рада?
Анатолій Федорук: На жаль, на сьогодні так. Але після завершення процесу об'єднання громад по всій Україні ця функція, як і транспорте забезпечення, буде передана на місцевий базовий рівень.
До речі, згідно з бюджетним законом - обласний бюджет також вважається місцевим. І іноді Верховній Раді чи уряду дуже зручно сказати - ми ж передали вам фінансовий ресурс на місцевий бюджет. А потім виявляється, що передали в область. Тоді всі їдуть в область і вишиковуються в чергу. Після 2020 року цього не буде.
KV: Давайте поговоримо про генплан. Наприклад, приходить до Вас староста і каже - ось я хочу тут внести зміни для будівництва кварталу багатоповерхівок...
Анатолій Федорук: Можливо, це гарна ідея для ініціативи на думку старости. Але цю пропозицію ми маємо винести на розгляд їх ради громад, щоб вивчити дане питання і зрозуміти, чи є підстави для внесення змін в генплан. Наприклад, пройшло 5 років. Тоді центральна садиба замовляє в проектній організації новий містобудівний документ для того села і запускається процес відповідно процедури.
KV: Хто затвержує ці зміни?
Анатолій Федорук: Територіальна громада села, селища на своїх слуханнях, рада громади, Бучанська міська рада, але це буде юридично формальне рішення, адже тому передуватимуть обговорення в селі, презентація нового генплану.
KV: Хто унормовує існуючі документи? Наприклад, встановлення пайового внеску для забудовників. Він може бути в селі один, в місті - інший?
Анатолій Федорук: Ми вже говорили, що статус населеного пункту не змінюється. І зараз відбуваються такі спекуляції - подивіться, яка нормативно-грошова оцінка в Бучі, і яка - в селі.
На минулому тижні ми аналізували це питання і виявилось, що в селі Бабинці всього одна нормативно-грошова оцінка. В Бучі зроблено 74 зонінгів щодо нормативно-грошової оцінки. Ви ж не будете заперечувати, що в центрі вартість одна, на околиці - інша. Але района влада робила для кожного села одну оцінку. Тому зараз наша мета - в кожному населеному пункті забезпечити диференційований підхід до нормативно-грошової оцінки і зонінгу.
Таким чином відсоток пайової участі може бути різним. Я вважаю досить правильним рішення, яке прийняла Бучанська міська рада - 4 і 10%. І ми цього рішення дотримуємось. Але зараз розуміємо, що коли мова йде про нежитлове приміщення, 10% забагато, адже будівельники починають будувати житлові під 4%, а потім міняти їх призначення.
KV: Зараз багато точиться розмов про скасування пайової участі. Вже є прихильники підходу, коли замість грошей забудовник зводить якийсь інфраструктурного об'єкт на замовлення громади.
Анатолій Федорук: Будь-які розмови щодо скасування пайової участі чи різних замінників цього виду місцевого податку - це лобістські речі.
Коли у Верховній Раді прийняли новий закон про врегулювання містобудівної діяльності і з'явилася так звана пайова участь, мотивація його була “прекрасна” - з метою здешевлення житла, підтримки будівельної галузі, наповнення місцевих бюджетів. Урізали місцеве самоврядування, де ми мали до 12% службового житла для соцкатегорій, встановили іншу норму - 4% пайових внесків.
І сьогодні будівельна галузь, розуміючи, що можна через лобізм і рішення Верховної Ради чи постанови Кабінету Міністрів не платити ці 4% місцевому самоврядуванню, намагаються штовхати ініціативу.
Для такого невеличкого міста як Буча, пайова участь - близько 50-60 млн гривень на рік. А це досить великі кошти.
KV: Деякі міста позбавляють забудовників пайової участі за видатні заслуги перед будівельною галуззю.
Анатолій Федорук: З метою логічної, послідовної політики в містобудівній галузі, реалізації об'єктів соціально-економічного розвитку ми прийняли чіткі параметри - 4% для житлових і 10% для нежитлових забудов.
Ми не надаємо жодних переваг тій чи іншій організації, яка здійснює будівельну діяльність на нашій території.
KV: Представники вашої родини мають відношення до будівельного бізнесу?
Анатолій Федорук: Ні, не мають. У 2013 році дружина вийшла із “Будрегіонінвесту”.
KV: Скільки компаній займається будівництвом у місті?
Анатолій Федорук: Близько 20 різних компаній відповідно до договорів про пайову участь здійснюють будівельну діяльність в нашому місті. Від виробництва і сфери послуг до будівництва житла.
KV: В Бучі були конфлікти із забудовниками-аферистами?
Анатолій Федорук: Не можу сказати, що такої проблематики немає, періодично проблеми з'являються. Наприклад, по ЖК “Форесттаун” є просрочка з введення в експлуатацію, що викликає занепокоєння.
KV: Яка в місті ситуація із мережами? Є багато чуток, що замість каналізації ставлять септики, що каналізація не витримує...
Анатолій Федорук: Так склалось історично, що Буча має систему інженерних мереж, а саме каналізацію, яка спрямована на Бортничі у Києві. Хоча ми і передбачили містобудівною документацією альтернативу - території під локальні очисні споруди, але прорахунки показали, що це затратно і буде досить дорого в тарифній політиці. Тому допоки місто Київ має зиск з прийому наших стоків, ми будемо користуватись цією інфраструктурою.
Коли відбувається певне пожвавлення в економічній площині, державні чи комунальні монополії починають робити з того якийсь дефіцит - “Київобленерго” робить дефіцит, каже напруги не вистачає. Так само робив і “Ірпіньводоканал”, казав, що води немає. Ми проводили дослідження і нам підтвердили, що запасів достатньо.
Вже протягом 20 років я чую, що каналізація не витримає. Розрахунки показують, що об'єми водопостачання і водовідведення задовольняють сьогоднішні потреби і на перспективу також.
Містобудівні умови і обмеження, а також комплексне житлове будівництво, яке ведеться в Бучі, дає можливість уникнути таких ганебних речей, як багатоквартирні будинки із септиками і вигрібними ямами. Більше того, навіть приватний сектор ми намагаємось залучити до централізованої системи каналізування, бо без цього якості питної води досягти неможливо. І по тим населеним пунктам, які йдуть в приєднання, ми почали робити техніко-економічні розрахунки щодо системи водозабезпечення і водовідведення. Нажаль, за поверхневими висновками, жодне село не має якісного централізованого водозабезпечення.
KV: Чому немає “Бучаводоканалу”?
Анатолій Федорук: Створювати “Бучаводоканал” не було економічної доцільності. А зараз, в рамках об'єднаної громади, є відповідні рішення і підприємство вже зареєстровано. Зараз отримуємо ліцензію на водозабезпечення.
KV: Що з цього приводу вам кажуть в Ірпінській міськраді?
Анатолій Федорук: Вихід із підпорядкування Ірпінської міськради відбувався тяжких 5 років. Потім почався шлюборозводний процес з комунальної власності.
Нажаль, в Ірпені присутнє імперське відчуття того, що хтось в них щось забирає. Ніщо так не протвережує чиновників, особливо коли вони хочуть чимось маніпулювати, як чітке дотримання букви і норми закону.
KV: Які невирішені питання чи конфлікти з Ірпенем залишись?
Анатолій Федорук: Конфліктів немає, звичайні робочі відносини. Так історично склалось, що Ворзель, Буча, Ірпінь, Гостомель і Коцюбинське користується однією медичною інфраструктурою і вже у нас відпрацьовані питання з прийняття рішень, передачі делегованих повноважень і функцій.
KV: Коли востаннє говорили із Володимиром Карплюком?
Анатолій Федорук: Давно, десь місяць тому.
KV: Про що говорили?
Анатолій Федорук: Обговорювали питання, пов'язані із об'єднанням. Місто Ірпінь теж має мати перспективу розвитку і ступінь відповідальності за населені пункти. А ще – про вступ України в НАТО.
KV: Наскільки правильна теза про те, що Володимир - ваш вихованець, учень, ставленик?
Анатолій Федорук: Якщо в процесі життя я мав дотичність до зростання тієї чи іншої людини і вона так вважає, я можу тільки цим пишатися.
KV: А як Ви вважаєте?
Анатолій Федорук: Я вважаю, що кожен самостійно живе свій шлях від народження і до останнього дня.
KV: Опоненти звинувачують вас у провладному ухилі. Як Вам вдається завжди дружити з владою?
Анатолій Федорук: За 21 рік роботи доводилось співпрацювати із багатьма представницькими органами на обласному та державному рівні, посадовими особами. Приємно констатувати що вони завжди були зацікавлені знаходити точки дотику та компромісні рішення для розвитку тоді ще селища, а зараз міста обласного значення Буча.
Із досвідом починаєш розуміти, що коли твої плани та задуми базуються на нормах закону, жодні суб'єктивні думки того чи іншого чиновника не дозволять їм перешкодити.
KV: За 20 років вам напевно часто телефонували із області з державних установ із різними проханнями. Про що просять?
Анатолій Федорук: Той, хто телефонує, прекрасно знає, до кого він телефонує, чого очікувати і на що розраховувати.
KV: Наприклад, телефонує із області людина, яку ви добре знаєте і каже - до Вас прийде хлопчик, дуже хоче будувати в Бучі.
Анатолій Федорук: Нехай собі будує на здоров’я, але відповідно до законодавства. За 20 років ніхто не наважувався робити таких дзвінків.
KV: Ситуація із обшуками здається Вас не на жарт налякала. Як з'явилася ідея про акцію “Я - бучанець”? Це була Ваша захисна ініціатива?
Анатолій Федорук: Ця була ініціатива громадян, які бачили несправедливість, що дозволили собі певні посадові особи загальнодержавного рівня, запустивши всю репресивну державну машину і інформаційний супровід, який був спрямований на пониження мого рейтингу як посадової особи.
Пишаюсь, що громадяни мого міста настільки свідомі, що здатні захистити свій вибір і розібратися в різних закидах, які відбувались і відбуваються до сьогодні.
На рахунок того, чи залякали - скажу, що людина, яку залякали, швиденько кудись біжить. Як тоді, так і зараз можу стверджувати, що моя діяльність і мої рішення є законними.
KV: Ви здогадуєтесь, чому стали мішенню такої потужної атаки?
Анатолій Федорук: Я не тільки здогадуюсь. Навіть знаю хто замовник.
KV: І хто ж?
Анатолій Федорук: Організована злочинна група, яка використовує державну владу. Досить скоро і вам, і читачам, все відкриється.
KV: Знову з'явилися чутки про Ваш майбутній переможний похід до Верховної Ради. Це правда?
Анатолій Федорук: Це безпідставні заяви і я розумію чому їх вкидають в інформаційне поле. Я маю зобов'язання перед громадами сіл і селищ, які приєднались до міста і планую ще кілька каденцій попрацювати на громаду. Звісно, якщо громада висловить довіру на виборах. А у Верховній Раді мають працювати політики, які підготовлені до цієї справи.
Той рівень довіри, який я маю у своєму місті та навколишніх населених пунктах, багато кому не подобається. До Верховної Ради не планував і не планую. Якщо буде довіра громадян, буду служити їм ще одну, а може й дві каденції.
KV: Ви вже почали виховувати собі “наступника”?
Анатолій Федорук: Бучанська громада є настільки політично активною та зрілою, що в разі необхідності сама собі народить і обере ту якість, яка буде їй слугувати.
Журналістами суспільству нав’язується думка, що кожний посадовець має “наступника”. Я вважаю, що в цьому немає ніякої потреби, тим більше виходячи із активної життєвої позиції поки на пенсію не збираюсь.
KV: Голові Ворзельської селищної ради, вашій рідній сестрі, даєте поради?
Анатолій Федорук: Ми співпрацюємо між громадами, ми ж сусіди в рамках об'єднаної громади і в рамках реалізації соціально-економічного розвитку селища Ворзель. Той досвід, який прошли і представницькі органи, і виконавчі структури міста Бучі стали при нагоді Ворзелю в прагненні отримати статус курорту.
KV: Ворзель є в шорт-листі приєднання до великої Бучі?
Анатолій Федорук: Ворзель є в перспективному плані, навіть є рішення обласної ради на підставі подання КОДА. Є прагнення громадян приєднуватись до міста обласного значення і цей шлях ми маємо пройти разом.
KV: Буча через 10 років - це?
Анатолій Федорук: Це успішне передмістя столиці, комфортне для життя. Після завершення приєднання разом із населеними пунктами ми матимемо 60-70 тис. жителів.
KV: Зі столицею ведуться переговори?
Анатолій Федорук: Ні. Представники передмістя, будучи членами правління Асоціації регіонального відділення ініціювали зустріч, де ми в стінах Верховної Ради за участі голови МДО “Київщина” Ярослава Москаленка обмінялись думками.
Співпрацювати потрібно, напрацьовувати точки дотику для реалізації тих чи інших інфраструктурних об'єктів. Але всі прийшли до висновку, що в тій редакції закон про агломерацію є некоректним і юридично таким, що обмежує місцеве самоврядування населених пунктів.
KV: Криза між гілками обласної влади якимось чином заважає розвиватись місту Буча?
Анатолій Федорук: Звичайно політична боротьба, яка йде на регіональному рівні, особливо в той спосіб, який ми бачимо, точно не приносить користі місцевому самоврядуванню. Велика кількість питань, пов'язаних із господарською діяльністю в селах, селищах і містах залежить від обласного представницького органу державної влади.KиевVласть
середа, 17 квітня 2024 г.
18:19
УВАГА!!! КиївВлада переїхала на новий домен
п'ятниця, 12 квітня 2024 г.
20:56
“Українська команда” передала велику партію дронів-літаків легендарному батальйону “Ахіллес”, - Палатний
20:51
Ексміністр оборони Резніков став директором безпекових і оборонних програм в ГО “Український інститут майбутнього”
20:45
Начальник КОВА Руслан Кравченко у Чернівцях взяв участь у Конгресі місцевих та регіональних влад при Президентові України
20:34
На київській ТЕЦ-5 встановлять додаткові генератори
20:20
В Україну повернули тіла 99 полеглих захисників
20:02
У Києві з суботи відновлює роботу автобус № 7 (схема)
19:54
На Бахмутському та Новопавлівському напрямках відбито понад 40 атак, загалом на фронті 81 боєзіткнення, - Генштаб ЗСУ
19:43
Представники громадськості вимагають припинити переслідування антикорупційних активістів та журналістів-розслідувачів
19:31
Відзавтра, 13 квітня, столичний автобус № 35 подовжить свій маршрут до вулиці Гліба Бабіча (схема)
19:13
“Укренерго” організувала для ветеранів війни програму навчання та працевлаштування “Разом”
19:01
На Броварщині витратять 1,86 млн гривень на облаштування дитмайданчиків
18:49
На вулиці Богатирській у Києві до 21 квітня обмужать рух транспорту (схема)
18:36
У Броварах з'явився новий патріотичний стінопис “Обіймаю тебе, моя Україно!”
18:17
Столична влада зупинила проведення аукціону з надання в оренду Житнього ринку
18:04
У реєстрі зниклих безвісти наразі налічується понад 2 тисяч дітей
Календар подій