Корупційні скандали, недобудовані ЖК та інтереси Молчанової: що відбувається з “Київміськбудом”
Гроші на оборону: Київрада збільшила кошторис програми “Захисник Києва” на 2024 рік в 2,5 раза, не підкріпивши це змінами в бюджет
Київщина екологічна: як область стала лідером України зі створення об'єктів природно-заповідного фонду
24 квітня 2017 г. 10:00
Раздел: Тексти
Віктор Романюк: “Сидиш собі, бамбук куриш, а потім ще й жалієшся на державу”
Український парламент рясніє обранцями зі столичного регіону. Дехто з них вважається неформальним керманичем на своєму окрузі, дехто перебуває із місцевою владою на ножах, а дехто примудряється не конфліктувати ні з ким. Аби розібратися, чи покращують нардепи життя виборців, до кого дослухаються, а кого вважають ворогом, КиевVласть започаткувала серію інтерв’ю із обранцями народу, що мають стосунок до Києва і області. Щопонеділка видання представляє до уваги читачів розмову із політиком про владу, корупцію і проблеми, які не вирішуються роками. Сьогодні пропонуємо вашій увазі інтерв’ю із народним депутатом від Київщини Віктором Романюком (фракція "Народний Фронт").
KV: Які проблеми Київщини, на вашу думку, не вирішуються роками?
Віктор Романюк: Совок. Глибокий совок. Подолати його можна лише двома шляхами, один із яких - децентралізація. Децентралізація в нинішньому вигляді - це тільки початок, який стимулює людей щось робити, думати головою і брати на себе відповідальність. Бо зараз коли я їжджу по Київській області, у мене складається враження, начебто більшості громадянам просто нічого не треба, і їх усе влаштовує.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
30% сільських голів уже нічого не хочуть робити. Приїжджаєш на округ, пропонуєш залучити ресурсів, а вони кажуть “не чіпайте”. Вони ліниві і немотивовані, їх усе влаштовує. Бояться будь-яких змін. Звичайно ж, легше сидіти, склавши руки, ніж проявляти ініціативу і отримати перевірки від різних служб. Навчились маніпулювати земелькою і повноваженнями, як службові особи практично нічого не роблять і за це ще й заробітну платню отримують.
Другий шлях - це створення національної селянської буржуазії, як активного прошарку суспільства.
KV: Тобто, формування нового прошарку суспільства? Яким чином?
Віктор Романюк: Європейська цивілізація будується не на “соціалці”. Вона будується на середньому прошарку соціуму. Щоб він у нас сформувався, основні фонди, зокрема земля, повинні перейти в руки людей - господарів. Держава має створювати стимули для формування і зростання такого прошарку українців. Сьогодні так, земля роздана людям, - тільки в Обухівському районі є більше 50 тисяч власників паїв. А фермерів знаєте, скільки? Всього 7. Це - нездорова ситуація. Фермерів має бути 50 тисяч. Вони і повинні стати цим новим соціальним класом - національною селянською буржуазією.
Саме тому мораторій на продаж земель сільськогосподарського призначення - це історичний нонсенс. Він демонструє імпотентність нашої політичної системи. Завдяки мораторію ми “виростили” цілу плеяду земельних олігархів, люмпенізували і зробили покірними мільйони наших громадян і започаткували сучасну панщину. Я бачу це по ситуації у Верховній Раді, де мораторій лобіюють саме великі латифундисти.
KV: Хіба тільки латифундисти? Деякі політичні сили, наприклад, ВО “Свобода” на програмному рівні борються проти зняття мораторію?
Віктор Романюк: Зачекайте… Покричати за ідею - це політична складова процесу. Якщо спілкуватися в площині здорового глузду, то Мораторій вигідний лише латифундистам. Коли немає нормального законодавчого поля, селяни зі своїми паями безправні. Таким селянам ні кредиту, ні розвитку ні стратегії. Це безправні сучасні кріпаки якими маніпулюють вже 16 років політикани і пройдисвіти різних кольорів. А тим часом в Україні тільки за минулий рік було близько 700 рейдерських атак, коли у безправних селян скоробагатьки відбирали їхні наділи.
Тому я спільно з групою 54 депутатів робив подання до Конституційного суду про відміну мораторію на продаж сільськогосподарських земель. Подав законопроект про приватизацію землі сільськогосподарського призначення.
KV: Чи можлива ситуація, коли всі землі будуть скуплені тими ж самими латифундистами?
Віктор Романюк: Щоб цього уникнути, законопроект передбачає встановлення запобіжників: власник - лише фізична особа громадянин України, яка не може мати у власності більше 300-500 гектарів.
KV: Тобто, відміна мораторію і запровадження законодавчих обмежень повністю ліквідує великі аграрні компанії?
Віктор Романюк: Так. Класична монополізація завжди невигідна для економіки. Електроенергія у нас монополізована, газ монополізований, 1800 платників податків формують 80% надходження в бюджет. Розвиток ринкової економіки при цьому неможливий. Що вам хто не обіцяв це все утопія!
KV: Чи відомі вам випадки діяльності агрогіганта“Кернел” напередодні зняття мораторію у вас на окрузі? Власне, оформлення так званих договорів “першої ночі” з селянами.
Віктор Романюк: Я думаю, це фейк. Якби такі факти справді мали місце, до мене уже досі хтось би звернувся. Зараз такого не було. Я перший раз таке від вас чую.
KV: Чи співпрацюєте ви з місцевою владою Обухівщини та Васильківщини?
Віктор Романюк: З деякими представниками спілкуюся і працюю. Наприклад, з головою Васильківської районної ради Наталією Баласинович, з мером Обухова Олександром Левченком. Щодо багатьох людей при владі у мене конформістська позиція. Здебільшого через те, що вони не розуміють і не хочуть розуміти реальність та не сприймають класику державного управління.
Не маю ніякого діалогу з мером Василькова, колишнім головою місцевої РДА Володимиром Сабадашем. Я знаю, яким чином ця людина працювала на минулій посаді, і особисто звертався до правоохоронних органів щодо його діяльності і розкрадання більше 1500 гектарів землі. Сільські голови мені не раз розповідали, з якою метою людина приїжджала в район. Сабадаш оглядав ласий земельний шмат, наприклад дубовий гайок і вже через кілька днів підписував розпорядження, віддаючи землю дерибанникам.
Свого часу я звертався до колишнього голови АПУ Бориса Ложкіна щодо неможливості призначення головою райдержадміністрації Олександра Туренка. Бачили його декларацію? Стільки земель він отримав саме тоді, коли був головою земельної комісії в Обухівській районній раді? Ситуація очевидна. Хоча зараз люди кажуть, що Олександр Туренко досить непогано себе зарекомендував на посаді.
KV: Обухівська районна рада свого часу висловила вам недовіру. Прокоментуйте це рішення.
Віктор Романюк: Це було десь рік тому. Голова районної ради пан Шушаков постійно мене начебто тролить на засіданнях, викликає до депутатів. Не бачу в цьому діалозі ніякого сенсу, адже всі питання, які мені ставить районна рада, стосуються не безпосередньо моєї роботи, а компетенції органів місцевого самоврядування. Таке враження, що люди взагалі не розуміють, які функції вони виконують. Законотворець має займатися законотворенням, а місцева рада - місцевими питаннями. Я бачу лише те, що люди поки що намагаються створити дисбаланс. На запит районної ради дав вичерпну відповідь.
KV: З якими питаннями до вас найчастіше звертаються виборці?
Віктор Романюк: Перше - це гроші, друге - це земля. Прохання виконую залежно від ситуації.
Мій округ, а особливо Обухівський і Васильківський райони, - це серце розкрадання громадських земель за часів бурхливого розвитку економіки України (2005-2012 рр). Прикладів - десятки. У пресі вже всі ці речі давно висвітлені, крадії відомі. Позовів до прокуратури вже більше сотні спрямовано, хоча переділ проводжується досі. Землі вже практично всі розкрадені, а шахраї досі зазіхають на поодинокі клапті.
KV: Ви спілкуєтеся зі своїм колегою по фракції, сином екс-голови КОДА Олександром Присяжнюком?
Віктор Романюк: Я знаю, що Анатолій Присяжнюк переховується від слідства. Я одного разу написав депутатське звернення в правоохоронні органи, здається, по земельному епізоду в Кодаках. Олександр приходив поспілкуватися про це, але для мене “обраних” немає.
KV: Він просив вас забрати заяву?
Віктор Романюк: Щось схоже на те.
KV: Чи мав, на вашу думку, Анатолій Присяжнюк певний вплив на результати парламентських виборів у 2014 році?
Віктор Романюк: У 2014 році, коли він уже не був при владі, - навряд. У 2012 та 2013 роках - безумовно, мав. Про це свідчить перемога Тетяни Засухи у 2012 році та Руслана Бадаєва у 2013 році. Таке враження, що виборці округу взагалі себе не ідентифікували, як громадяни України, якщо Бадаєву, “парашутисту”, людині, яка навіть не володіла українською мовою, - вдалося купити 60 тисяч виборців Обухівського і Васильківського районів. У 2014 році це також працювало. Взяти хоча б “красавчик-шоу” Гліба Лірника. Чернігівський стандартний варіант з прихованим скуповуванням голосів: “платимо тобі 300 гривень, а ти проводиш за нас агітацію”. І мені здається, така схема взагалі по всій Київській області працювала.
KV: Хто керував цією фальсифікацією у 2014 році? Керівництво БПП? Лев Парцхаладзе?
Віктор Романюк: Усюди є купка людей, які цим займаються. Парцхаладзе знав про це - 100%. Не знати про це неможливо. А от чи мав стосунок до системи - історія змовчує. Загальна практика така - всі люди, які займаються виборами як перші особи, все прекрасно знають.
KV: Чи можна очікувати від нової команди ОДА нових підходів у роботі?
Віктор Романюк: Ні, думаю, не варто чекати чогось нового. Навіть той самий Присяжнюк хіба мав вагомий вплив? Всі голови адміністрацій на Київщині займаються одним і тим же - тарабанять землю і розділяють бюджетні потоки. Третій пріоритет - це забезпечення виборів для провладної партії.
KV: Чому Ви не ввійшли до новоствореного МДО “Київщина”?
Віктор Романюк: Я вважаю це формування неефективним. Мене запрошували взяти участь в роботі групи, але які цілі стоять перед цим формуванням, мені ніхто не відповів. Така діяльність займає невиправдано багато часу. А взагалі, подивимося через рік на результати її роботи і зможемо давати оцінку. Кожного дня в парламентському залі створюються десятки різноманітних депутатських груп. Крім того, в цій групі є ряд одіозних особистостей, поруч із якими мені б не хотілося сидіти. Перше засідання справило враження, ніби люди просто зібралися поговорити.
KV: Обрання головою МДО “Київщина” народного депутата Ярослава Москаленка - це політична закономірність? Чи має він прямий вплив на прийняття рішень у Київській ОДА?
Віктор Романюк: Викликало подив, чому губернатор сидить поряд, а не в центрі. Для мене це - символічно. Я не хочу робити жодних оцінок, просто констатую факт. Щодо впливу - я таких фактів не маю, а чутки коментувати не буду. Теоретично це цілком можливо, адже ми живемо у так званій візантійській (пострадянській, посттоталітарній) системі, де практично немає незалежних управлінців.
KV: Тобто, можемо стверджувати, що проблема клановості політичної еліти після Революції нікуди не зникла? Її взагалі можна подолати у нашій системі координат?
Віктор Романюк: Абсолютно. Сучасна модель управління передбачає групи людей, яких об’єднують спільні вузькокорпоративні інтереси. Ієрархічна система, при якій люди виконують свої обов’язки за вислугою, наприклад, у нас практично відсутня. Такого, щоб людина піднімалась по кар’єрних сходинках після певних заслуг перед державою, а не перед “феодалом”, у нас не практикується.
Як це подолати, я вже розповів - шляхом створення нового класу національної буржуазії, яка буде власником держави. Тобто людей, які зможуть брати на себе відповідальність і щось робити у житті, а не просто паразитувати на ресурсах.
KV: Що можуть зробити люди вже сьогодні, щоб покращити рівень свого життя?
Віктор Романюк: Зайнятися двома речами: перша - просвітництво, друга - підприємництво. Я так усім людям на зустрічах говорю. Хочете бути успішними та заможними? Читайте книги та періодику, перестаньте дивитися телебачення, бо там одні брехуни, які розказують зло. Почніть займатися своїм здоров’ям, перейдіть на здорове харчування, відмовтесь від алкоголю і солодощів.
KV: А ви часто з’являєтеся в телешоу? До речі, вам у будь-якому селі (та й у місті) скажуть, що здорове харчування і якісні продукти - це дорого.
Віктор Романюк: Ні, я на телебачення практично не ходжу.
У нас чомусь всі переконані, що здорове харчування - це їсти ковбасу. Та ні дорогенькі... Здорове харчування - це зранку каша, якась рослина з городу, курочка, яйця і т.д. А у нас їдять з ранку до вечора і мріють, щоб у них якесь здоров’я з’явилось. Я був в багатьох країнах світу і ніде не бачив, щоб люди так багато їли, як у нас! Думаєте, у світі люди менше працюють, ніж наші? Я б не сказав, що у нас взагалі люди дуже рухливі. Київська область - це дуже специфічний і багатий регіон. Всі ніби розслаблені. В інших країнах з набагато гіршими природними умовами, ніж у нас, люди зі своїми кількома гектарами стають мільйонерами. Прокидаються о шостій ранку, їдять овочі і рис і, вибачте, “арбайтен”... А у нас землю віддав фермеру чи латифундисту, отримав за неї копійки - і сидиш собі, бамбук куриш, а потім ще й жалієшся на державу. Люди ліниві, тому й бідні.
KV: Ви і своїм виборцям прямо кажете - бідні, бо ліниві?
Віктор Романюк: Звичайно. Я ні з ким не заграю. Люди, які не хочуть працювати на своїй землі, перебувають у світоглядному глухому куті.
Я якось привіз з Італії Зіновія Свереду (президент Українського кооперативного альянсу) . Організували людям курси підприємництва у Васильківському та Обухівському районах. Дали гранти на відкриття власної справи. Я вклав туди не буду казати скільки особистих коштів. Люди приходили, позабирали гранти, але, думаєте, запрацювало? Один тільки проект мав результат.
Успішна цивілізація - це щоденна і клопітка праця, а не режим очікування. Очікування вбиває все і позбавляє можливості самостійно щось змінити. Україна - це круто. Київська область - це круто. Мабуть, варто вже перестати чогось чекати і почати самим щось робити.
Читайте:
Павло Різаненко: “На Київщині корупція - не поодиноке явище, але коли люди з кримінальним минулим неформально управляють областю - це неприпустимо”
Олександр Марченко: “Складається враження, що голову ОДА Горгана не поважають його підлеглі”
Руслан Сольвар: “Жодного стосунку до сім`ї Януковича я не маю”
Александр Онищенко: Губернатор Горган выполняет свою задачу - давить на глав районов
КиевVласть
1 січня 2017 г. 14:53
Раздел: Новини
Відео-вітання депутата Київради Алли Шлапак
Депутат Київради Алла Шлапак (фракція “Солідарність“) привітала українців з Новим роком.
Про це KV стало відомо з повідомлення на її сторінці у мережі Фейсбук.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
"З Новим роком, друзі! Нехай мрії здійснюються!", - підписала Шлапак своє відео-вітання.
КиевVласть
9 грудня 2016 г. 15:08
Раздел: Територія розуму
Не маю жодного відношення до конфлікту із директором ДЮСШ №17
Останнім часом в мережі Інтернет доволі інтенсивно почали з’являтись неправдиві та, ймовірно, замовні матеріали про мене та мою діяльність як депутата Київської міської ради. Очевидно, їх метою є очорнити моє ім'я, та спробувати дискредитувати політичну партію ВО "Батьківщина", яку я представляю в Київській міській раді.
Також, приємно, що моя громадська діяльність зацікавила народних депутатів України від БПП "Солідарність" Олександра Третьякова та Марію Іонову, які направили свої депутатські звернення до Київської міської ради з метою виявлення порушень в моїй діяльності. І не дивно, що таких порушень виявлено не було. До речі, ці звернення направлені на захист одіозного директора ДЮСШ № 17 Мітюка А.І., який вже майже 29 років займає цю посаду та відносно якого відкрите кримінальне провадження. Ґрунтуються вони на безпідставних звинуваченнях мене у користуванні приміщенням, що передане в оренду ФОП Гетьман А.В. вже понад 14 років.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Так, повідомляю, що жодного відношення та особистого інтересу до приміщення, що передане у тимчасове користування ФОП Гетьман А.В., і відносно якого наразі існують господарські спори, я не маю. Тим не менш, мене постійно намагаються пов’язати з особистим конфліктом між суб’єктом господарювання і директором ДЮСШ № 17 Мітюком А.І., тим самим відводячи увагу від багаторічних корупційних схем та численних порушень чинного законодавства України, які підтверджуються результатами проведених перевірок ДЮСШ № 17 комісіями та робочими групами Київської міської ради. А збитки від вчинення таких порушень, завданих бюджету міста Києва, наразі обраховуються Департаментом внутрішнього фінансового контролю та аудиту КМДА.
Зі свого боку я вже звернувся до ФОП Гетьман А.В. розглянути можливість відмовитися від судових спорів та взагалі повернути приміщення ДЮСШ № 17 для того, щоб більше не було приводу для маніпуляцій по даному питанню.
В цій ситуації я вбачаю виключно конфлікт політичних інтересів між провладною політичною партією у Святошинському районі та опозиційними силами ВО "Батьківщина", який і став причиною різноманітного бруду на мою адресу.
Але, така увага до моєї діяльності є лише підтвердженням вірного напрямку на шляху змін у Святошинському районі міста Києва і буду радий всім, хто до нього долучиться!
А для тих, хто дійсно бажає побачити істину, пропоную ознайомитись з офіційними документами та зробити самостійні висновки.
Вірте не словам, а доведеним фактам!
Читайте: Директор ДЮСШ №17 просит защиты от бандитизма депутатов Товмасяна и Рымаренко
Ваган Товмасян, Депутат Київської міської ради, фракція "ВО Батькіщина"
КиевVласть
27 вересня 2016 г. 17:12
Раздел: Тексти
Ігор Сабій: “Всі пільги, в тому числі і на землю для учасників АТО, мають бути монетизовані”
Процес виділення землі учасникам АТО у столичному регіоні пов’язаний із численними скандалами, історіями про оборудки та несправедливий розподіл. На противагу підприємливим ділкам та забудовникам, на Київщині діють й ті, хто опікується питаннями правильного виділення землі бійцям. Серед них - депутат Київської обласної ради, “свободівець” Ігор Сабій. Про те, чому пільги в Україні потрібно монетизувати, чого бояться держслужбовці, та як має обиратися голова Київобладміністрації, Ігор Сабій розповів у інтерв’ю KV.
KV: Ігоре Михайловичу, вчора Ви з Вашим колегою по фракції Євгеном Чубуком звернулись до в.о. керівника Держгеокадастру з проханням скасувати накази ГУ Держземагенства у Київській області щодо передачі в оренду жителю Черкащини земельних ділянок у Згурівському районі, першочергово призначених для ветеранів АТО. Що Ви ставили для себе за головну мету, коли прийшли до керівника Держгеокадастру з візитом? Чому вирішили навідатись саме особисто?
Ігор Сабій: Наразі позов щодо незаконності виділення цих двох ділянок, які були зарезервовані для ветеранів російсько-української війни, вже розглядається у суді. Але всім відомо, що суди у нашій країні, на жаль, можуть тягтись роками і, відверто кажучи, стовідсоткової віри у справедливість нашої судової системи сьогодні також немає. Тому ми дізнались, що згідно чинного законодавства голова всеукраїнського Держгеокадастру може відмінити своїм наказом накази підлеглих йому головних управлінь. Такий шлях, вочевидь, спростив би та набагато пришвидшив усю процедуру повернення землі бійцям АТО. Через це наша фракція ініціювала звернення Київоблради до голови Держгеокадастру з проханням відмінити відповідні накази.
Однак ми розуміємо, що Держгеокадастр - дуже бюрократична установа. На жаль, навіть на звернення депутатів обласної ради чиновники можуть відповісти лише відпискою. Для того, аби максимально акцентувати увагу на нашому зверненні і надати йому ще більшого громадського розголосу, ми прийшли до керівника Держгеокадастру особисто. Річ у тім, що, як правило, держслужбовці не бояться ані прокуратури, ані судів, ані слідчих органів. А громадський розголос їх лякає. Після нього вони вимушені діяти по справедливості. Власне, через це ми й вирішили вручити звернення депутатів облради саме таким шляхом.
KV: “Свободівці” дуже активно відстоюють права ветеранів АТО і відстежують проблеми із землею в пристоличній зоні. Наскільки такі випадки, як у смт Згурівка, є прецедентними для Київщини?
Ігор Сабій: Подібні проблеми зараз є фактично в кожному районі. Якщо брати, наприклад, саме столичний регіон, міста обласного значення, то там, на мою думку, ветеранам АТО логічніше було б надавати квартири, а не земельні ділянки. Адже одна річ, коли це - сільськогосподарські землі та сільськогосподарський район, але інша, коли це - Ірпінь чи Буча. Потрібно розуміти, що дати кожному по 2 га землі в цих містах досить проблематично. Цінніше на тих земельних ділянках побудувати житло і дати людям квартири, адже зрозуміло, що ні в Ірпіні, ні в Бучі ніхто сільськогосподарською діяльністю займатись не буде.
Детальніше: Депутаты Киевоблсовета пришли в Госгеокадастр отстаивать земли ветеранов АТО в Згуровском районе
Навколо Києва всім землі не вистачить
KV: Сьогодні в Ірпіні, Бучі та Борисполі саме такі проекти й реалізуються, коли бійці АТО отримують землю та згодом віддають її забудовникам. Чи відстежуєте Ви всі ці землевідводи, аби потім убезпечити хлопців від можливого шахрайства?
Ігор Сабій: Ми, безперечно, намагаємось відстежувати. У даному випадку, проблема в тому, що будь-який ветеран війни може претендувати на землю в будь-якій частині України. Однак, тут важливо саме те, щоб в першу чергу надати земельні ділянки вихідцям саме з тої місцевості, бо, зрозуміло, що є різниця, чи дати землю в Володарському районі, чи землю в Ірпіні.
KV: Але ж хлопець із Володарського району може сказати, що він хоче квартиру в Ірпіні. Що тоді?
Ігор Сабій: Тому, власне, й існує проблема. Держава мала би чіткіше регламентувати ці аспекти. Ми ж розуміємо, що навколо Києва всім землі об’єктивно не вистачить. Законодавець мав би підходити до цього більш виважено. Якби у нас не приділяли стільки увагу популізму, а чітко прописали б, хто й на що може претендувати, то було б більше порядку.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
KV: Чи є на Ваш погляд взагалі правильним рішення видавати саме земельні ділянки? Якщо хлопець з села і родина з села, батьки мають пай і він має пай, то виникає питання: навіщо йому ця земля? Чи, можливо, варто розглядати питання монетизації пільг та видавати еквівалент грошима?
Ігор Сабій: Як на мене, то взагалі всі пільги, в тому числі і на землю для учасників АТО, мають бути монетизовані. Річ у тім, що в нас досі діє стара радянська система, яку 25 років ніхто не хоче змінювати. Якщо перенести, наприклад, питання у сферу електротранспорту, то всі пенсіонери мають пільги на проїзд у ньому, але ж трамваї чи тролейбуси в тому ж Ірпіні чи Бучі не їздять. Тобто фактично на пенсіонерів Бучі чи Ірпіня пільга поширюється, гроші на них закладаються, але люди ними не користуються. За логікою, ми повинні зробити таким пенсіонерам доплату до пенсії, щоб людина, яка не їздить електротранспортом, а отже й не користується пільгою, купила краще на ці гроші собі зайву цукерку.
Читайте: Киевоблсовет просит Госгеокадастр отдать участникам АТО земли в Згуровском районе
Аналогічна ситуація з ветеранами війни. Переконаний, що людина, яка пройшла війну, повинна мати гідне фінансове забезпечення і тоді вона зможе сама визначати, що для неї є першочерговим: купівля житла, навчання дітей, тощо.
Безперечно, грошовий еквівалент зняв би більшість соціальної напруги, та був би більш справедливим.
KV: Чому влада, яка мусить розуміти, що монетизація - це реальний вихід, не наважується на монетизування хоча б певної частини пільг? Адже, коли мова йде, наприклад, про завищені тарифи та субсидії, окрім збільшення кількості в державі грошової маси жодного контраргументу проти монетизаціі немає.
Ігор Сабій: По-перше, в мутній воді легше й рибу ловити. По-друге, ми на сьогодні маємо владу, яка не працює на добро українського народу, а займається обслуговуванням олігархів.
Якщо ж говорити саме про тарифи, то давайте подивимось, хто у нас володіє, наприклад, обленерго? Це - дуже короткий список певних осіб. Хто володіє майже всіма облгазами? Взагалі одна особа. Фактично, власникам обленерго, облгазів вкрай не вигідно судитися з неплатниками або встановлювати додаткові засоби обліку за свої кошти, коли простіше через підняття тарифів перевести усіх на субсидію та з держбюджету щомісяця отримувати на рахунок гарантовану суму коштів.
Тобто підхід до цього питання в нас взагалі хибний від початку. На нашу думку, стратегічні галузі промисловості й комунальне господарство, як природна монополія зокрема, не мають бути у приватних руках. Вони б мали бути все ж таки або в державній, або в комунальній власності. Генеруюючі компанії можуть бути різні, а от транспортуюча компанія, я маю на увазі електроенерго, у нас одна, й нікуди від цього не втекти. Саме тому природний монополіст піднімає тарифи винятково на свій розсуд. На превеликий жаль, навіть НКРЕ зараз працює на покращення життя не українців, а на покращення життя олігархів.
KV: Тобто НКРЕ працює в тій самій схемі, аби більше повернути?
Ігор Сабій: Безперечно, бо власне НКРЕ й благословляє підняття тарифів. Вони дозволяють це підняття, хоча ми всі добре розуміємо, що ПАТ “Укргазвидобування” поставляє газ НАК “Нафтогаз” за ціною 1,6 тис. гривень за тисячу кубів. Взагалі виникає питання: чому така ціна? Чому такий великий розрив між закупівлею та продажем: 1,6 тис. гривень та 6,9 тис. гривень? Фактично, це надприбутки. І те, що нам постійно розповідають, нібито МВФ вимагало підняття тарифів - насправді також не відповідає дійсності. У МВФ хотіли, аби ми навели лад у “Нафтогазі”. Але що таке “Нафтогаз”? Це свого роду велика прокладка, посередник між виробником та кінцевим споживачем. Я певен, що проблема економіки всієї нашої держави саме в тому, що забагато таких прокладок між тими, хто реально виробляє, й тими, хто реально споживає.
Читайте: С сегодняшнего дня тарифы на электроэнергию подорожали на 25%
Так само й на енергоринку: якщо б підприємства могли купувати електроенергію безпосередньо у виробника, то всі би, без сумніву, перейшли на атомну енергію, яка дійсно є значно дешевшою. Знову ж таки, хто в нас є найбільшим власником генеруючих компаній? Також відомо - Ладижинська ТЕС, Бурштинська ТЕС, Добротвірська ТЕС. Тобто фактично це гіпермонополія, де виробник плюс обленерго, як той, хто транспортує електроенергію, виступають в тандемі, й в обох все прекрасно, не потрібно навіть нічого більше вигадувати. І це - не бізнес. Це - викачування оборотних коштів.
Держава, як ефективний власник
KV: Зараз ми бачимо, що дуже активно починаються приватизаційні процеси. Ми чуємо, що потрібно негайно скидувати державні активи. За вашою логікою, наприклад, ті ж генеруючі компанії, обленерго, транспортуючі компанії мають бути у державній або в комунальній власності, але загально відомо, що держава - неефективний власник.
Ігор Сабій: Те, що держава є неефективним власником - це великий міф. Проблема не в тому, хто власник, а проблема в тому, хто управляє. Погодьтесь, у всіх приватних компаніях, починаючи від маленького ларьочка та закінчуючи великими транснаціональними корпораціям, крадуть. Однак, все залежить від того, який є пряник і який нагай.
Якщо топ-менеджер, який працює на державному підприємстві, отримує гідну зарплатню і розуміє, що за той чи інший проступок він буде насправді покараний, то, звичайно, крадіжок не буде. Більше того, в усьому світі державні підприємства, де вдало налогоджена робота, ефективно працюють і приносять чималі прибутки. Я навіть скажу, що в проекті бюджету на наступний рік різко збільшені плановані надходження саме від держпідприємств. Тобто нам з одного боку говорять, що їх функціонування збиткове, а з іншого - в проекті бюджету збільшують план надходжень від них. Це і є справжній обман.
Тим паче, якщо розглянути таке підприємство, як Одеській припортовий завод, то це фактично термінал, через який можна приймати танкери зі зрідженим газом. Ефективне використання припортового заводу дозволить нам відмовитись від будь-яких проблем з Росією в частині постачання газу. Тому власне спроба приватизації найприбутковіших підприємств, до того ж під час війни, є ніщо інше, як спроба їх вкрасти.
До речі, зараз сума надходжень від приватизації по згаданому плану дорівнює вартості Одеського припортового заводу. Якщо пригадати 2008 рік, то кошти, які тоді мали надійти від продажу заводу в Одесі, дорівнюють сумі теперішній приватизації всього.
KV: Якщо держава справді може бути ефективним власником і вона зацікавлена в тому, щоб заощаджувати і державні кошти, і кошти людей, які платять податки, то чому нічого не робиться? Чому всі ініціативи, у тому числі на Київщині, які ми можемо бачити по переходу на альтернативні види палива, ініціюються приватним бізнесом, а не державою?
Ігор Сабій: Риба завжди гниє з голови. І тут найбільша відповідальність все ж таки лежить на українцях, бо саме вони ту голову й обрали. На жаль, після Революції Гідності українці пішли на вибори і знову голосували не за реальні справи, а за слова.
KV: Українці проголосували за “я закінчу війну за два тижні”.
Ігор Сабій: Так, але українці собі не робили звіт в тому, що по-перше, війну дійсно можна було припинити за два тижні. А по-друге, треба було брати до уваги й інші чинники. Потрібно було зважати не лише на гарний слоган. Громадяни сподівались, що хтось поділиться з кимось своїми грошима, та всі будуть у шоколаді. Так воно тепер й є, лише смак і запах в результаті не зовсім шоколадний.
Чому добре живе Європа? Там виборець перед тим, як голосувати, аналізує, за кого віддати голос. Він дивиться на історію діяльності депутата чи чиновника. Проблема в тому, що у нас фактично перед виборами завжди з’являються нові політичні проекти. Зрозуміло, що ми - не Англія, де є дві партії, яким по 200 років. Ми - не Америка, де партій багато, але є дві основні - демократична та республіканська - і вони між собою конкурують. Систему може змінити лише інша система, а в нас замість нової системи - новий політичний проект. Нові списки - старі писки. Люди, на жаль, дивляться винятково на загальну картинку і через те маємо таку ситуацію.
Час змін
KV: Звісно, думка про те, що потрібно змінювати самих українців містить раціональне зерно, але, наскільки я розумію жодної серйозної освітньої програми по роботі з виборцями в України немає, і цим фактично ніхто не займається. Фракція “Свобода” докладає зусиль, аби змінити виборчу свідомість українця, але чи бачите Ви результати?
Ігор Сабій: Я вважаю, що українця все ж таки вдалося змінити. Я - член “Свободи” вже 20 років, і можу порівняти стан політичної свідомості українців, який був у 1996 році, коли я прийшов у партію, та який є зараз. Українців змінила революція 2004 року, змінила Революції Гідності. Проблема в тому, що дуже часто ми чекаємо на чудо, але всяке чудо завжди добре сплановане. Тобто, всі процеси мають свою тривалість і свідомість людей не можна змінити швидко. Важливо й щоб у державних мужів були на це воля і бажання.
Людина в інформаційному суспільстві живе під впливом блакитного екрану, Всесвітньої мережі, й ці чинники формують її свідомість. Сьогодні в Україні майже всі телеканали є чиюсь власністю й, до того ж, власністю олігархів. У нас багато говорили про суспільне телебачення, але воно так і не відбулося. Багато говорили про незалежну журналістику, але її також немає. Через телевізійну пропаганду людей дуже часто просто зомбують. Але потрібно усвідомлювати, що це також не є виправданням, бо з іншого боку, ми живемо не в радянські часи, і людина, яка хоче отримати, знайти інформацію - вона її отримає та знайде.
KV: Зрозуміло, що українці будуть змінюватись поступово і, врешті решт, зміняться остаточно. Питання в іншому: чому в свідомості державних мужів, людей, які перебувають при владі, превалюють швидкі гроші, а не прогнозовані довгі?
Ігор Сабій: Тому, що насправді вони не є державними мужами. Ті, хто сьогодні при владі - здебільшого прийшли на короткий час, за який вони планують побільше вкрасти й подалі сховати. Головна проблема залишається в тому, що люди, обпікшись раз, обпікшись два, мали би аналізувати. Натомість, ми й досі переживаємо наслідки радянської системи, коли превалював той дух патерналізму, що є рідна партія та є “тато”, який має дати перше, друге, третє. Насправді ніхто нічого нікому не повинен давати. Все можна або заробити, або вкрасти. Третього немає.
KV: Якими досягненнями за рік перебування в обласній раді може пишатися обласна “Свобода”?
Ігор Сабій: Ми не маємо більшості в обласній раді, але нам вдалося створити досить непогану коаліцію з іншими політичними партіями. На сьогодні безперечним є факт, що обласна рада стала відкритішою. Обласна рада стала навіть рушієм багатьох процесів, як у області, так і зрештою по Україні.
Наприклад, згадати проблему профтехосвіти, коли її просто скинули на місцеві бюджети, незважаючи на те, чи є на те фінансові ресурси на місцях, чи немає. Це було зроблено фактично в новорічну ніч і на ранок люди прокинулись та побачили, що в них є недоїмка в місцевих бюджетах, до того ж величезна. Фактично гроші, які б мали піти на розвиток інфраструктури, ремонт доріг, потрібно було пустити на профтехосвіту. У всьому світі коледжами, училищами та підготовкою саме робітничих професій опікується держава. Це - клопіт центрального керівництва. Обласна рада за нашою ініціативою 12 січня, коли всі досвятковували, фактично почала бити на сполох. Потрібно було терміново вчиняти якісь дії, бо ми мали повністю розбалансований бюджет, як області, так і відповідних районів, міст обласного значення. Якщо брати, наприклад, Ржищів, то коли на них “падала” профтехосвіта, їм навіть всього бюджету міста не вистачало б на ті їх чотири профтехучилища.
Подробнее: Киевоблсовет просит Верховную Раду пересмотреть бюджет на 2016 год
Ми, піднявши такий крик, звернули увагу інших облрад на цю ситуацію. Вони підхопили наш спротив - і, фактично, усім миром нам вдалось змусити тодішнє керівництво уряду виділити додаткові 500 млн гривень для профтехосвіти.
Так само вирішувались й земельні питання. Зрештою, навіть наш вчорашній похід до Держгеокадастру - це так само спроба на місцевому рівні розворушити проблему й надати їй суспільної ваги.
Річ у тім, що якщо 24 обласні ради гуртом щось ініціюють, то центральні органи хочуть - не хочуть, а вже мусять якось реагувати. Інакше рано чи пізно прийдуть вибори. Як показує досвід та приклад Верховної Ради, вкрасти можна не більше, ніж 2,5% голосів виборців, а решту люди все одно проголосують. Навіть на прикладі “Свободи”, коли в 2012 році нас не хотіли там бачити, що тільки не робили, а об’єктивно вкрали лише 2,5%. Тобто ми мали 13% голосів - зберегли 10,5%.
Виконавча влада має призначатися на місцях
KV: Стосовно голосування Київоблради за посаду губернатора. Ця практика досить цікава та революційна. Вона зародилась на Київщині, коли у Фастівській районній раді звернулись до президента з проханням призначити на пост голови певну кандидатуру. Зараз Київоблрада рекомендувала свою людину. У такому випадку, чому кожна фракція не висунула власну кандидатуру?
Ігор Сабій: Якщо говорити відверто, то про конкуренцію між фракціями за кандидатуру не йшлося. Насправді людина, яка була запропонована, влаштовувала всіх. Такий крок з боку Київоблради було зроблено для того, аби довести усім громадянам України та центральним органам влади, що ті половинчасті рішення, які приймаються, насправді доводять до абсурду.
Читайте: Киевоблсовет выдвинул Константина Бондарева кандидатом на конкурс главы Киевской ОГА
У нашому розумінні суспільство нарешті дозріло до того, що стара система обкомів та райкомів партії не працює. Ми звикли, що були обкоми та райкоми, які фактично керували, та були ради, які виступали лише їх ширмою. Для Кучми така система була найкращою, бо він її розумів, вона була йому комфортна та керована. Але сьогодні такий принцип вже не діє.
У нашому розумінні це, до речі, записано в Конституції України і громадяни нарешті також усвідомили це, виконавча гілка влади має обиратися і призначатися на місцях. Бо об’єктивно в Київській області краще видно, хто є хто. Ми самі краще бачимо, хто на що здатен серед тих керівників, які є в районі, які управляють певними підприємствами, закладами. Але найголовніше тут те, що голова виконкому, обласної чи районної ради мав би і контролюватися обласною або районною радою аж до відкликання. Тобто добре працює виконком - чудово, почались проблеми - переобрали.
На сьогодні найгірша ситуація в тому, що, по-перше, присилають голову адміністрації - й громада на це не впливає. Нікому не зрозуміло, кого присилають і за які такі заслуги, але найсумніше те, що громада не має жодного контролю над ним. Голова адміністрації, по суті, може робити що хоче, а громада не може ніяк на це вплинути.
Читайте: Порошенко уволил губернатора Киевской области Мельничука
KV: Але може так трапитись, що на конкурсі переможе не та кандидатура, яку підтримала Київоблрада. Людина прийде - і від почату буде розуміти, що вона мусить увійти у клінч із депутатами, бо обласна рада хотіла когось іншого на цю посаду. Як вирішувати це питання? Як налагоджувати стосунки, аби було взаєморозуміння?
Ігор Сабій: Насправді, я б не говорив про клінч. Але, очевидно, що людина, яка не рекомендована Київоблрадою, та все ж стає на цю посаду, має розуміти, що вона повинна показати таку програму й має робити такі дії, щоб обласна рада їх сприймала. Бо в нас проблема завжди була в тому, що дуже багато речей пропонувалося, просилося, а обласна адміністрація просто не реагувала.
Далеко не треба ходити. Останнє - це програма “Шкільний автобус”, яка реалізується на умовах співфінансування: частину грошей дає держава, частину - обласний бюджет, частину - місцеві бюджети. Річ у тім, що Департамент фінансів до тепер не підняв дохідну частину бюджету. Зараз є проблема з тим, що ми, як депутати облради, свою частину по виділенню грошей із облбюджету виконали, відповідно частина програми “держава-область” закрита. Але ці автобуси йдуть лише на опорні школи, в той час, як залишаються й інші. І ось частина область-район не закрита, й зараз намагаються на депутатів обласної ради через недооправцювання Департаменту фінансів перекласти відповідальність. Мовляв, чому, виділивши кошти, не можуть фактично ті гроші реалізувати та купити автобуси? У такому випадку голова адміністрації мав би розуміти, як він має діяти, які кадрові зміни зробити, яку проводити роботу з працівниками, аби таких речей не допускати. Взагалі ж, ніхто не збирається когось навмисно сприймати в штики чи працювати за принципом “чим гірше, тим краще”.
Питати про скоєні помилки громадяни будуть не голову адміністрації, а нас, депутатів, тому ми зацікавлені в тому, щоб люди прагнули ще раз голосувати та розуміли, що тут є політична відповідальність. Найбільша проблема системи обласних і районних адміністрацій - це безвідповідальність і безкарність, бо нема отого нагая.
Читайте: В КОГА планируют внести изменения в ряд областных программ
KV: Чи правильно я розумію, що головний меседж Вашої концепції - це самостійне обрання голови адміністрації депутатами районного, обласного рівня з-поміж себе або з-поміж лідерів громадської думки на місцевій території?
Ігор Сабій: Ні, не з-поміж себе, не з-поміж лідерів громадської думки. Потрібно обирати, в першу чергу, фахову людину. Ми, депутати, - політики, і ми маємо давати певну концепцію, а виконком має її виконувати. Для цього необхідні професіонали і фахівці в промисловості, економіці, тощо. І з точки зору контролю, це мала б бути людина, обрана в чи то в районній, чи то в обласній сесійній залі. За таких обставин є можливість контролю.
KV: Як часто керівники профільних департаментів основних напрямів мають звітувати перед Київоблрадою? І що за висновки вони мають робити після таких зустрічей із депутатами, адже, зазвичай, подібне звітування носить лише формальний характер?
Ігор Сабій: Воно так і є. Потрібно зізнатись, що ці звіти досить формальні. Так, звичайно, ми можемо не взяти до відома надану нам інформацію, але що це дасть? Абсолютно нічого. Тому я і говорю, що має бути відповідальність. Звичайно, є планова звітність, але ми все одно незадоволені тими звітами. Як ми можемо бути задоволені, коли бачимо, що рівень освоєння коштів обласного бюджету - 18%? Коли на рахунках лежить більше 0,5 млрд гривень, які не можуть бути використані? І до того ж, що таке бюджет? Це - людські гроші, податки, які з них зібрали і мали б направити на школи, медицину тощо. І коли ті гроші просто “висять” і, більше того, їх з’їдає інфляція, то постає питання недієздатності управління. У той же час, до нас, як до обранців громади, звертаються люди, а ми не маємо жодного впливу. І ось це є найгірше.
Читайте: Ольга Бабий: "Мы наконец-то начнем давать деньги на энергоаудит областных учреждений"
KV: У Київоблраді досі не прийняли новий регламент. В чому полягає проблема затвердження регламенту? І які правки до нового проекту надала Ваша фракція?
Ігор Сабій: Згідно законодавства, доки не прийнято новий регламент, то чинним залишається попередній. Особисто я зараз не бачу якоїсь гострої необхідності терміново вносити зміни в регламент.
KV: Для підготовки матеріалів на кожну сесію Киїоблради витрачається приблизно 20 пачок паперу. В свою чергу, у новому регламенті мала б зявитись норма про відмову від паперового документообігу. Як бути з цим?
Ігор Сабій: Від паперового документообігу можна відмовитись і без внесення змін до регламенту. Я, як член бюджетної комісії, неодноразово ініціював це питання і думаю, що ми до нього все ж таки дійдемо. Гадаю, в наступному бюджетному році це питання вже вирішиться.
KV: У Вас скоро відбудеться велика партійна подія. З яким завданням та з яким настроєм київська обласна “Свобода” їде на всеукраїнський з’їзд?
Ігор Сабій: Звичайно, з піднесеним настроєм. Нам приємно, що ми зараз є практично найстаршою діючою партією України. Нам 13 жовтня виповниться 25 років. Зрештою те, що ми не просто існуємо, а й активно працюємо, доводить, що та ідеологія, яку ми несемо, ідеологія українського націоналізму, - жива.
KV: До виборів готуєтесь чи завжди готові?
Ігор Сабій: Як відомо, наступні вибори починаються на наступний день після закінчення виборів. Отже, ми завжди готуємось. Крім того, ми є партія, яка працює постійно, ми - не політичний проект. Ми не починаємо за два місяці до виборів масштабну кампанію та інформаційну навалу на виборців. Ми працюємо систематично, а тому наш виборець не зомбований чи зачарований саме на цю хвилину, він стабільний, переконаний. Тим більше, у нас є тенденція до зростання. Не зважаючи на інформаційні удари по нас після Революції Гідності, час розставив усе по місцях і люди зрозуміли, хто насправді дбає про українців.
Читайте: Депутаты Киевоблсовета от ВО “Свобода” отчитались за первые 100 дней работы (+документ)
КиевVласть
19 липня 2016 г. 17:34
Раздел: Тексти
В день 45-летия главы всех фракций Киевсовета пожелали Виталию Кличко здоровья
Сегодня, 19 июля, мэр Киева Виталий Кличко принимает поздравления по случаю 45-летия. КиевVласть решила записать пожелания, озвученные градоначальнику лидерами всех фракций Киевсовета.
Андрей Странников, председатель фракции “Солидарность”:
Не кожному місту щастить мати очільника – Чемпіона світу. Людину, яка майже ніколи не зазнавала поразок. Людину, яка завжди поважає свого суперника. Яка своїми досягненнями прославила Україну на ввесь світ! Віталій Володимирович свій беззаперечний статус переможця переніс в управління містом. І кожен киянин має можливість на власні очі бачити ці успіхи: в оновлені інфраструктури, інноваційному сервісі, новій генерації управлінців.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Для нас це не просто мер нашої столиці, а головна людина в нашій команді, яка успішно веде її вперед. Його життєві принципи та мудрість створюють сприятливу атмосферу в колективі Київської міської ради, а це дає змогу зосередитися на вирішені глобальних міських питань.
Такій людині важко чогось побажати, знайти потрібні та влучні слова. Але здоров’я ніколи не буває зайвим. Гармонії та сил на політичному ринзі!
А для всіх нас, для киян, бажаємо аби енергія та сильний вольовий дух чемпіона-мера вела місто і далі до перемог. З Днем народження!
Сергей Гусовский, председатель фракции “Объединение “Самопомощь”:
Моє вітання Віталію Кличку буде дуже коротким.
Я щиро бажаю йому здоров'я, сил та успіхів не лише у муніципальних справах.
Читайте также: Сергей Гусовский объяснил свое появление в церкви Владимира Мунтяна (видео)
И
“Самопомощь” надеется, что Киевсовет достигнет согласия с Кличко по выборам в райсоветы
Владимир Бондаренко, председатель фракции “ВО “Батькивщина”:
Фракція "Батьківщина" в Київраді вітає очільника міста Києва Віталія Кличка з Днем народження!
Користуючись нагодою, що у День народження побажання мають властивість справджуватися, щиро зичимо Віталію Володимировичу швидшого освоєння в управлінні величезним містом напрацювати уміння упередити і унеможливити виникнення небезпечних моментів у життєдіяльності та функціонуванні столиці, знаходити спільну мову з усіма політичними силами, слухати і чути киян, оперативно реагувати на запити і потреби мешканців нашого міста.
Для всього переліченого, звісно, Вам знадобиться здоров’я, злагода в родині, успіх, любов до киян - чого й бажаємо. Уболіваємо за те, щоб Ваші рішення були справедливим, притомними і сприяли розквіту столиці.
Александр Омельченко, председатель фракции “Единство”:
Шановний Віталію Володимировичу!
Вітаю Вас з Днем народження! Міцного Вам здоров'я та довголіття. Божої благодаті, мирного неба та родинного тепла.
Чиатайте также: Четыре фракции Киевсовета осудили блокирование Виталием Кличко выборов в райсоветы и отказались работать дальше
Юрий Сиротюк, председатель фракции “ВО “Свобода”:
У День народження хочу побажати Віталію Кличку, щоб ми спільними зусиллями реалізували все, що обіцяли під час Революції Гідності. Тоді ми стояли по один бік барикад і я дуже не хочу, щоб життя розвело нас по різні боки.
Віталій Володимирович заслужено здобув всесвітню славу у спорті. Я бажаю прожити подальше життя, політичне, так, щоб можна було ходити без охорони по Києву.
Бажаю мудрості у керуванні столицею, політичної мужності і шляхетності по відношенню до тих, хто боронить мирний спокій столиці на сході країни. А ще - справжніх надійних друзів, які будуть поруч незалежно від висоти посади, яку він займає.
Звичайно ж, як кожній людині, зичу щастя і здоров'я меру і його родині.
КиевVласть
4 липня 2016 г. 12:00
Раздел: Тексти
Володимир Бондаренко: “У багатьох заступників Віталія Кличка приймальні з додатковими кабінетами та душовими кабінами”
Керівник фракції ВО “Батьківщина” у Київраді, голова постійної комісії з питань ЖКГ і ТЕК Володимир Бондаренко розповів KV про причини паралічу роботи столичної влади та лукавство мера-губернатора Віталія Кличка.
Про конфлікт у міській владі
Конфлікт між депутатами Київради із “не провладних” фракцій і Віталія Кличка з його “Солідарністю” загострився, коли 21 квітня відбулося показове побиття депутатів Київської міської ради. Ми, депутати, місяць не могли отримати від Віталія Володимировича (Кличка) відповіді на питання: хто це зробив?
Хто з посадових осіб має відповідати за побиття? За штатним розписом, якщо відсутній міський голова, його функції виконує перший заступник КМДА. В нашому випадку - Геннадій Пліс.
Пан Пліс за це відповідає? Ніхто не може сказати.
Можливо, за це має відповісти комендант будівлі на Хрещатику, 36? Адже у двір Київради не можна заїхати навіть на чужому автомобілі, якщо на нього немає дозволу. То як проникли туди три автобуси озброєних людей? Ніхто не може відповісти.
То може за це відповість керівник апарату КМДА Володимир Бондаренко, який відповідає за весь штат адміністрації? Немає відповіді..
До речі, рік тому, ба, навіть більше, я написав п'ять запитань до Віталія Кличка. Що то за формування таке, яке називається Київська міська муніципальна варта? Хто його сформував? Хто призначив його керівництво? Хто фінансує? Хто екіпірує, тобто купує форму і озброєння? Де воно дислокується?
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Віталія Володимировича, як і зараз, не знайшлося слів, щоб відповісти чесно на поставлені запитання. Замість нього відповіли двоє людей - тодішній начальник київської міліції Олександр Терещук і керівник апарату КМДА Володимир Бондаренко.
Терещук написав, що у київській міській міліції немає такого підрозділу і він нічого не може в зв'язку з цим сказати. Володимир Бондаренко також написав, що в структурі КМДА немає такого підрозділу, тому він не може нічого сказати. Мовляв, звертайтеся прямо до них. До кого - “них”? Хто “вони”? Де “вони” є?
Тобто виявляється міський керівник - перша особа в місті, устами якого відповідають його підлеглі, - не знає що робиться, хто ту варту формує, а вона дозволяє собі бити до такого стану, що забрали у лікарню колишнього народного депутата Олега Гелевея.
Оце і є початок конфлікту.
Далі він набув розвитку, коли два місяці ніхто не реагував на запити, роблячи з депутатів стадо, яке не розуміє, що їм говорять. Запрошують заступника прокурора, який нічого не сказав по суті, керівника поліції, який теж нічого не сказав.
В результаті ми, керівники чотирьох фракцій, які налічують 68 людей (а у Кличка в підпорядкуванні є фракція з 52 людей), говоримо: “Хлопці, дивіться якось на реалії. Це не минулий рік, коли вас було 78, а нас менше”. Ми хочемо, щоб було нормальне ставлення до депутатів.
Візьмемо хоча б такі формальні речі. У фракцій Київради немає елементарних умов для роботи. Немає нормальних приміщень, де вони могли б зібратися.
При тому, що сьогодні в багатьох заступників Віталія Володимировича не просто кабінети, а приймальні. У приймальнях є ще окремі додаткові кабінети, душові, туалети. Тобто фактично такі собі апартаменти в КМДА.
Подробнее: Мэр Киева втихую продлил контракт с “полезным” Вячеславом Непопом
Але ми про це говоримо не для того, щоб нас запідозрили у тому, що ми собі теж хочемо кабінети з туалетами. Ні. Ми просто хочемо не сидіти на вікнах, батареях, тумбочках у малесеньких кабінетах, куди набивається до двох десятків людей. Це питання формальне, але воно є, бо це - факт неповаги.
Та найважливіше - відсутність уваги з боку Віталія Володимировича. То нам говорять, що він не може зустрітися, бо його обрали головою Асоціації міст України і він вимушений відволікся на відвідини запланованих заходів. То він на футбол поїхав. То призначається бій Тайсона Фьюрі з його братом.
І тому всі регламентні речі, такі, як проведення погоджувальних рад, на які приходять керівники фракцій, засідання Київради проходять без участі міського голови. Кличка. Він приходить на засідання Київради лише для того, щоб зачитати декілька фраз для піару. І йде собі.
Коли вже ситуація почала доходити до критичного стану, він почав пропонувати до порядку денного такі питання, які мають при їх нерозгляді дискредитивути тих, хто не бере участі у засіданні. Старається всунути питання, які стосуються, наприклад, учасників АТО.
Тоді ми сказали, що питання АТО, соціально незахищених веств населення будемо голосувати. Але ми не будемо допомагати дерибанити землю. Ми не будемо голосувати за фінансово-економічні програми, від яких живляться угруповання, що наближені до керівництва адміністрації. Ми не повинні “освячувати” діяльність групи, яка себе називає БПП (“Солідарність”).
Треба, щоб мер усвідомив реальність ситуації у Києві. Вона дещо відрізняється від минулої. Це означає - враховувати думки усіх фракцій, а не тільки слухати Ігоря Кононенка, опосередковано - Петра Порошенка. Але він цього не робить.
Про популізм
Черговий фейк. Віталій Володимирович вирішив звернутися до уряду з приводу тарифів на житлово-комунальні послуги. Ви мене вибачте, але ми вже стільки зверталися не те що до уряду, а до й самого Віталія Кличка, який був першою особою, а тепер - один з перших у БПП, що має найбільшу фракцію у Верховній Раді. Треба не “звертатися”, а вимагати, і не йти на будь-які поступки, коли треба захистити киян.
Кличко ж не лише поступається інтересами киян, але й не працює як мер у тій частині, де він міг би впливати на зменшення тарифів.
Наприклад, столична влада має повноваження впливати на питання енергоємності у “Київводоканалі”. Бо не може 35% тарифу складати вартість енергоенергії, якщо у Європі це 5-6%.
Не можна допускати (а це від влади Києва залежить), щоб нормативні втрати на “Київводоканалі” були 18%, коли вони повинні бути 3-4%. Чому вони не ставлять нормальні труби? Чого не ремонтують їх вчасно? Чого вони експлуатують міську мережу на свою кишеню?
У “Київводоканалі” взагалі проблем багато, як і в кожній монопольній структурі. Але Віталій Кличко після наради із Дмитром Фірташем у Відні, куди він поїхав з Петром Порошенком, приїхав окрилений завданням не чіпати монополістів.
Він їх і не мізинцем за зачіпнув за ці роки. Наглядові ради “Київенерго”, “Київводоканалу” і “Київгазу” залишили нетронутими.
От і вся історія. ВІталій Кличко виконує завдання інших людей, третіх осіб.
Про меморандум політичних сил Київради
Сама назва документу має історичне коріння. Ми знаємо, що підписувалися універсали і меморандуми на різних історичних етапах. І всі вони були з нульовим ефектом на виході. Тобто, це форма задекларувати бажане і, як мінімум, заспокоїти ті чи інші сторони. Але видимого результату не дали ні універсали УНР, ні універсали і меморандуми, які пропонував президент Віктор Ющенко. Це - всього лише політичний романтизм. Реалії говорять про інше.
Я не вважаю, що універсал, про який йшлося раніше, чи меморандум, який хочуть підписати тепер, зніме напругу. Тому що існує проблема серйозного переосмислення реалій в Києві. У людей, які вже керували містом, - той же Олександр Омельченко, Сергій Гусовський, який був кандидатом на посаду київського міського голови, чи той же Володимир Бондаренко (про себе, - KV), який свого часу трохи керував КМДА і теж був кандидатом у мери, - є цілісний погляд на місто.
Він виключає можливість маніпулювати своїми можливостями як міського керівника і так легко ставитися до тої тяжкої посади, яку він займає. Я не думаю, що спроби закрити ці питання якимось меморандумом дадуть ефект. Потрібна відверта розмова.
Про шляхи подолання кризи
Кризу влади можна буде здолати, коли Віталій Кличко буде сприймати Київраду не просто як орган, який повинен “легалізувати” якісь рішення його поплічників, а орган, який реально впливає на життя міста. Для цього треба радитися, тобто брати участь у роботі сесії хоча б коли-небудь, а не ходити туди заради формального приходу. Це перше.
По-друге, потрібно перебудувати роботу ради на принципах рівності і нормального ставлення до всіх фракцій з урахуванням інтересів киян. Члени промерської фракції “Солідарність”, як мухи на мед, полетіли у комісії, що займаються питаннями землі, бюджету, майна. І, хто б що не казав, їх більшість, і вони протягують будь-які питання.
Зате якось тихесенько соратники мера відмахнулися від соціально-культурних проблем Києва. На мій погляд, маючи таку велику фракцію, треба рівномірно впливати а всі сфери життя, а не тільки там, де можна щось урвати.
Читайте: И пришел Кличко-2
Третє. Треба подивитися на ті питання, які важливі для Києва, а які - ні. Обслужити Ігоря Кононенка - відвести шматок землі на Печерську чи якісь корти перепрофілювати під його майбутні плани - це одне.
Зовсім інше - розглянути питання, як працює промисловість Києва, чи вона забезпечена пільгами, які їй можна надати? Що ми можемо робити своїми силами?
Ми ж можемо самі хліб пекти, а не возити його з Харкова чи закуповувати у “Кулінічі”, які працюють в області. Ми можемо виробляти продукцію, яка потрібна для міського господарства.
Але зараз замовлення якимось чином потрапляють до окремих людей, які не пов'язані із містом.
Про відтворення районних рад
Проблема місцевого самоврядування вирішена на рівні законодавства України. І проблема не в тому, напишемо ми черговий універсал чи ні, а проблема в тому, що треба дотримуватися законів України і Конституції - хоча б у тому вигляді, яка на сьогодні є.
Класична схема місцевого самоврядування передбачає виборні органи: владу народ дає депутатам, а уже депутати дають владу виконавчим структурам. Це - класична схема.
Що сьогодні є в місцевому самоврядуванні столиці України? Є призначений президентом голова КМДА, який суміщає, на мій погляд - незаконно і неконституційно - виборну посаду міського голови і голови КМДА.
КМДА, за суттю, це - державна адміністрація у Києві, а не міська адміністрація.
Знову ж таки за класичною схемою кожна рада повинна мати свій виконавчий орган. Чи є такий виконавчий орган у Києві? Немає.
У Києві є призначений вищими органами виконавчої влади орган, який тут виконує його функції - адміністрація. Їй лише надали видимість виконавчого органу Київради, але вона не підпорядкована у своїх діях громаді, тобто раді.
Читайте: Инволюция Киева: и при чем здесь Кличко?
Районні ради - це одне з питань, яке сьогодні стало каменем спотикання. Віталій Володимирович на виборах активно виступав за відтворення районних рад. Коли ж він, я б сказав, з порушенням норм моралі, нікого не попереджаючи, наклав так зване вето на рішення Київради звернутися до ЦВК призначити вибори до райрад, - це просто шокувало усіх.
Ми розуміємо. що шлях до районних рад не такий вже й простий. Але треба робити ті кроки, які від тебе залежать.Перший крок приведе до перемоги, або поразки, але це крок уперед.
Я вважаю, що у Києві повинно бути 10 районних рад і приблизно 42 ради самоврядування в окремих мікрорайонах. Така модель функціонує у багатьох країнах з розвинутою демократією - у Швеції, Норвегії, Голандії, Франції...
Але у Києві сьогодні, сконцентрувавши у центрі все (перш за все - можливості для тендерних закупівель), владі легше віджимати з бюджету величезні кошти, аніж розбудовувати місцеве самоврядування. Сьогоднішня КМДА - структура, не підпорядкована людям, яка закрилася від них турнікетами і кодовими замками.
Читайте: Два года мэру: пять нокдаунов Кличко
КиевVласть
18 березня 2016 г. 12:24
Раздел: Тексти
Ігор Сабій: “Голів Київської ОДА і обласної ради ніхто не повинен мирити”
Депутати від ВО “Свобода” у Київській обласній раді підсумували перші 100 днів роботи у колегіальному органі столичної області. Про те, яким чином поділити землі Київщини, визначити її адміністративний центр, побудувати нову кільцеву дорогу, провести наступні парламентські вибори, а також налагодити діалог між Київською обласною радою та облдержадміністрацією KV розповів голова фракції ВО “Свобода” у Київській облраді Ігор Сабій.
KV: Коли, на Вашу думку, відбудуться наступні парламентські вибори? Яким чином?
Ігор Сабій (І.С.): Сьогодні важко робити прогнози. Швидше за все, це буде залежати від позиції Америки та Європи і їх планів щодо нашої держави. Нприклад, нинішній парламент не прийняв закон про спецстатус Донбасу. І не прийме, це очевидно. Тому, щоб протягнути ті чи інші рішення, потрібен новий парламент. Якщо будуть позачергові вибори, то вони будуть проходити за чинним законодавством, якщо чергові, то закони, очевидно варто змінювати. Це - питання часу. Звісно, не слід повертатися до “мажоритарки”, але врахувати недоліки системи, за якою проводилися місцеві вибори. Адже за цією системою в ради могли потрапити далеко не лідери громадської думки, а навіть просто випадкові люди у партійних списках. До того ж, необхідно ввести політичну відповідальність. Перед кожними виборами у нас з’являється багато політичних проектів: “нові списки - старі писки”. Дійові особи не змінюються. Крім того, виборець повинен відповідально ставитися до свого обов’язку. Приходити і голосувати. Не подобаються кандидати - балотуватися самому.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Facebook
KV: Складність стосунків нинішніх керівників Київської обласної ради та Київської облдержадміністрації. Яким чином можна подолати конфлікт?
І.С. Я б не персоніфікував конкретно нинішніх голів КОР і КОДА. Проблема закладена в корені, адже Київщина в цьому не є прецедентною. Багато областей мають аналогічні проблеми, і це питання, скоріш, політичне: завжди є хтось ведучий, а є той, кого ведуть. Але сильнішим є той, у кого в кабінеті зосереджений центр прийняття рішень.
Читайте також: Депутаты Киевоблсовета жалуются на невнимание губернатора Мельничука
Виходячи з основних позицій народовладдя та децентралізації, наша фракція в обласній раді переконана у тому, що керувати повинна не адмінстрація. Адже громада не має ніякого впливу на голову адміністрації: кого захотіли, того й прислали від Президента. Ніхто не запитує думку населення під час призначення, і ця людина не підзвітна громаді. Що хоче, те і робить. Догодив Президентові - молодець; не догодив - зняли і призначили іншого. Зазначу, що ні в якому разі я не персоніфікую. Це одвічна проблема, яка має витоки ще у законодавстві з управління областями.
При обласній раді повинен функціонувати виконавчий комітет, який через депутатів буде підзвітний жителям Київської області. Так, якщо керівник якогось структурного підрозділу у цьому виконкомі не буде задовільняти людей, вони прийдуть до депутатів. Рада, відповідно, може відкликати цього керівника управління чи департаменту.
Поки що ми, депутати, не маємо в цьому аспекті ніякого впливу. Можемо хіба що прийняти декларативне рішення про висловлення недовіри і звернутися до адміністрації з проханням розглянути кадрове питання. Але голова адміністрації, знову ж таки, може чинити на свій розсуд.
Читайте також: Порошенко раскритиковал идею КОС по избранию губернаторов
KV: Тобто голова адміністрації - це рудимент, якого варто позбутися?
І.С. Не зовсім так. Голова адміністрації повинен мати виключно функції нагляду. Але не слід плутати це з обов‘язками так званих префектів. В об’єднаних громадах ці префекти будуть виконувати функції двох гілок влади - виконавчої і судової, і це, по суті,- заперечення поділу влади як такого.
Отже, представник Президента в області повинен мати виключно функції загального нагляду. Він повинен стежити за дотриманням загальнодержавного законодавства загалом, а особливо за тим, щоб рада не приймала ніяких “сепаратистських” рішень та постанов. Причому, аж до права вето, якщо ці рішення приймаються всупереч Конституції. Наприклад, ряд обласних рад на сході України ще до Революції Гідності прийняли рішення про те, що другою державною мовою у них є російська. Відповідно, представник Президента міг би ветувати такі рішення.
KV: Таким чином, форма призначення людини з центру, обов’язки якої не пересікаються з облрадою і виконкомом, у даному контексті виступає найбільш прийнятною?
І.С. Саме так, функції такої людини і її штату не повинні дублювати роботу виконкому. Це стосується, зокрема, управління комунальною власністю. У більшості областей комунальною сферою керує обласна рада. Так було раніше і на Київщині. Аадміністрація перебрала на себе такі повноваження лише з приходом Партії регіонів і тодішнього очільника Анатолія Присяжнюка.
Читайте також: Киевоблсовет забрал у КОГА полномочия по управлению коммунальным имуществом
KV: Що пропонує “Свобода”, керуючись основним законодавством, для якомога коректнішої оптимізації стосунків обласної ради і адміністрації?
І.С. Це неможливо “розрулити” в ручному режимі. Наразі це є особистісні взаємини між двома собами. Якщо вони по-людськи один-одного не сприймають, ніхто цю проблему не вирішить. Голів Київської ОДА і обласної ради ніхто не повинен мирити. Вони самостійно повинні знайти спільну мову.
Доливає масла у вогонь ще і той факт, що більшість обласних рад в Україні не мають чітко вираженої більшості, як це було раніше. І посприяли такій “феодальній роздробленості” останні зміни в законодавстві.
KV: Ці “гойдалки” ще довго можуть продовжуватися?
І.С. Я не є арбітром між головою облради і адміністрації, але нинішні процеси у владних верхівках вказуть на те, що так і буде. Побачимо, як пройде наступна сесія.
KV: Ви голосували за кандидатуру Анни Старікової чи за Олександра Горгана?
І.С. Так, за Старікову. За Горгана ні.
KV: Минула обласна рада мала спеціальну комісію яка співпрацювала із Києвом з питання узгодження кордонів. Чи створена така комісія у нинішній каденції?
І.С. Питання межі завжди проблемне. Об’єктивно, земля навколо Києва на території області має дуже високу ціну. Саме тому кожен тягне ковдру на себе, - і місто, і область. Такої комісії зараз нема, але вона, очевидно, потрібна, адже Київ як столиця дуже динамічно розвивається. Місту потрібно розширятися, воно має багато проблемних питань зі звалищами, кладовищами і т.д. Гадаю, це взагалі питання державної ваги, у яке повинен втрутитися Уряд і Президент. В контексті нашої області і Києва це не просто проблема поділу межі.
Ми готові ініціювати створення такої комісії, адже проблеми накопичуються, - як і у Києва, так і в області.
KV: Чи варто переносити адміністративний центр із Києва у інше місто? Які преференції від цього зможе мати громада Київщини?
І.С. З географічної точки зору, адмінстрація у Києві є зручнішим, ніж у містах Київської області. Область розміщується, по суті, навколо Києва. А от виключно для підняття рівня гордості жителів столичного регіону для цього може бути обране місто в Київській області.
Як на мене, найбільш зручним з точки зору інфраструктури та економічного розвитку є місто Біла Церква. Звичайно, жителі Білої Церкви будуть вболівати за своє місто, жителі Вишгорода, який також фігурує у списку можливих столиць Київщини, - за своє. А загалом це питання може вирішити лише громада, наприклад, шляхом місцевого референдуму. Зараз в Україні така форма народного волевиявлення анульована, проте з ідеологічної точки зору це питання повинні вирішувати безпосередньо жителі Київщини.
KV: Свобода готова виступити ініціатором обговорення цього питання?
І.С. Безперечно. Більше того, ми піднімали це питання ще в минулому скликанні і маємо намір розвивати тему, адже варто нарешті досягнути консенсусу. Але в минулому скликанні облради ми мали лише п’ять депутатів із ста сорока п’яти. Наш голос не мав достатньої ваги.
KV: Будівництво нової кільцевої дороги. Певний період парламентарі, в тому числі від вашої партії, підтримували ідею концесійного договору. Наскільки це актуально сьогодні?
І.С. Питання концесії на часі, але потрібен комплексний, державницький підхід. З відкритиїх джерел нам відомо, що половина грошей, які виділяються на будівництво доріг, діваються незрозуміло куди. Крім того, той, хто будує дороги, не дає ніяких гарантій на термін їх придатності. Сьогодні, мабуть, тільки в Україні досі роблять ремонт ям на дорогах, тому що всіх ям не перерахуєш і не переміряєш.
Раніше був дорожний збір, потім його долучили до вартості палива. Я спілкуюся з керівниками підприємств, які керують автотранспортними засобами,. Після введення цієї новели у них в рази зросли витрати. Втім, дороги у нас не покращуються, тому виникає питання, чи потрапляють ці гроші в бюджет.
Проблема з кільцевою дорогою полягає, крім того, в будівничому лоббі. Наприклад, ті площі, які можуть згодитися для еалізації проекту, чиновники вирішують віддати під забудову. І саме тут необхідна державницька позиція, а не позиція “тимчасовиків” - нацарювати і піти.
KV: Напередодні відміни мораторію на продаж земель сільськогосподарського призначення набуває актуальності питання їх подальшої долі. Яким Ви бачите найбільш продуктивний спосіб розпоряджатися цим ресурсом?
І.С. Цей мораторій нічого не вирішує. В Україні давно навчилися обходити його. Про це свідчить і те, як активно скуповуються землі за останні роки саме напередодні відміни мораторію. Це - так званий договір “першої ночі”: селянин отримує завдаток за свій пай ще до офіційної відміни і зобов’язується передати потім землю визначеному власнику. Ця практика була і в 2012 році, є і зараз.
“Свобода” ініціювала законопроект про ринок землі в Україні. На нашу думку, в нашій державі взагалі варто заборонити продаж землі у приватні руки. Продаватися земля, згідно з цим законопроектом, може лише державі. Така система є у всьому світі. Наприклад, у Сполучених Штатах 60% землі сільськогосподарського призначення вже викуплено державою. І вона віддає їх в оренду як дрібним підприємцям, так і великим корпораціям. Адже земля - це та субстанція, яка ніколи не збільшується. В Аргентині, з іншого боку, під час кризи продали практично всю землю для того, щоб розрахуватися з боргами. В результаті, там тепер нема де аргентинський стяг почепити - все приватизовано.
Читайте також: Золотые гектары. Под Киевом готовят грандиозный передел земли (+документы)
KV: Тобто ви виступаєте за створення земельного банку, власником якого є держава? Яким чином це реалізувати?
І.С. Так, і держава повинна купувати ці землі за бюджетні кошти за ринковими умовами. Гроші, вкладені в землю, нікуди не дінуться, адже держава за них отримує орендну плату. Зазначу, ВО “Свобода” пройшла процедуру для реалізації відповідного закону, але в 2012 році під час правління Януковича ми так і не досягнули проведення референдуму.
Кажуть, що держава - неефективний власник. Брехня це все… Крадуть однаково, як у державних, так і в приватних компаніях. Неважливо, хто власник; важливо, хто є менеджер, а також яка система заохочень та стягнень, тобто рівень відповідальності за земельні рішення.
KV: Останнім часом особливого розголосу набуває відкриття нового центру для біженців у місті Яготин. Держава офіційно намагається виконати вимоги Європи всупереч позиції громади міста, яка виступає категорично проти створення центру для мігрантів. Яким чином, на Вашу думку, можна вирішити цю проблему?
І.С. Я нещодавно відвідав Яготин для вирішення цього питання. Так, місцева громадськість дуже збурена останніми подіями. Сам проект існує ще з 2003 року, коли про зону вільної торгівлі, МВФ і безвізовий режим навіть не йшлося. Фракція “Свобода” переконана, що будинок у Яготині повинен дістатися нашим переселенцям і воїнам АТО.
Детальніше: Мигрантам - нет! На Киевщине разгорелся протест против центра для сирийских беженцев
Існує багато версій про джерела фінансування від Організації Об’єднаних Націй, від МВФ і т.д. Починався ремонт і взагалі за рахунок обласного бюджету Київщини. Спочатку варто розібратися, за чиї кошти ремонтувалося це приміщення, скільки грошей туди пішло, потім робити відповідні висновки і приймати рішення. Очевидно, наші західні партнери, якщо вони навіть вкладали свої кошти у ремонт будинку в Яготині, повинні в нинішній ситуації піти Україні назустріч. У нас свої переселенців два мільйони. Далеко не всі забезпечені житлом. Багато сімей втратили на війні годувальників.
Якщо все ж ідеться про вимушених переселенців з інших країн, то є питання до наших прикордонників, на яких засадах ці люди проживають в Україні. Якщо у них є вид на проживання, то це питання до міграційної служби. Згідно законодавству, вид на проживання дається за квотою тих чи інших професій. Умовно кажучи, якщо в Україні не вистачає представників певних професій, ми можемо взяти переселенців.
Багато байок розповідають про те, що Яготин від цього різко збагатіє і стане таким собі “містом-садом”. До речі, притулки для біженців є на Закарпатті і на Одещині. Вони заповнені на 70-80%. І ці осередки чомусь не показали різких економічних стрибків. Зрештою, сьогодні Європа готова платити кому завгодно і розповідати що завгодно, аби лишень подзбутися своїх біженців, які стали справжньою соціальної катастрофою на заході. І я більш ніж переконаний, що вони можуть стати проблемою всієї Київської області і Києва. Чи потрібно це нам?
Сьогодні нас постійно лякають образами Європи. На цьому спекулюють. Мовляв, не піднімуть ціну на газ населенню - образиться Європа і МВФ; не пустять у Яготин мігрантів - знову образиться Європа. Може, варто вже відкинути ці переконання? Адже нами постійно хтось незадоволений - то Росія, то Європа.
KV: Чому, на Вашу думку, питання корупціїї серед державних службовців досі не рухається? Чому вони отримують такі ж мізерні заробітні плати, як і кілька років тому?
І.С. Нікому це не вигідно. З державного чиновника роблять такого собі лиходія, який тільки норовить витягнути у когось із кишені. Але рішення приймають не рядові чиновники, а лише ті, хто мають якісь важелі. І справжні державники не мають ніякої влади, тому й немає ніяких змін.
А там, “зверху”, ніхто не зацікавлений у тому, щоб населення багатіло. Коли навколо тебе люди, які мають за що жити, мають, за що вдягнутися, вчитися, відпочити, їм байдуже, у яких капцях ходить Президент. Людина, яка може заробити на шматок хліба, не стане продавати свій голос за гречку, півлітри горілки чи навіть за п’ятсот гривень. У нас надзвичайно багата держава, багато ресурсів, але рядовий українець з того всього не має абсолютно нічого. Адже весь перерозподіл ресурсів ведеться між десятьма сім’ями.
Багато говориться про те, що в корупційній ямі немає дна. Одна з причин - ще за часів Радянського Союзу людям прищепили дух патерналізму, позбавили необхідності приймати будь-які рішення і проявляти ініціативу. І це буде продовжуватися доти, доки люди нарешті зрозуміють, що їм ніхто нічого просто так не дасть.
KV: Сто днів роботи фракції у Київській обласній раді. Які головні результати роботи депутатів “Свободи”?
І.С. В обласній раді зараз 7 депутатів-”свободівців”. Усі працюють у різних за сферами діяльності постійних комісіях. Троє наших представників очолюють комісії.
Загалом, членами фракції було зроблено 9 заяв, та більше 30 виступів. Зокрема, заяви щодо заборони транзиту російських вантажівок через територію України, заборони будівництва централізованого сховища відпрацьованого ядерного палива у Київській області, про недопущення розміщення біженців з Сирії у притулку в м. Яготин, про продовження мораторію на продаж земель сільськогосподарського призначення та передачу прав розпорядження землями місцевим громадам, про належне фінансування професійно-технічної освіти в Україні.
Ми підготували 8 проектів рішень, які підтримали наші колеги в обласній раді. Наприклад, рішення “Про належне розслідування обставин вбивства 17-річного мешканця Боярки Михайла Медведєва”, Про запобігання незаконної діяльності авто-газозаправних пунктів (АГЗП), “Про підтримку законопроекту №2093 щодо повернення соціальних пільг та компенсацій особам, що постраждали внаслідок аварії на Чорнобильський АЕС” тощо), “Про звернення до Верховної ради України про неприпустимість прийняття змін до Конституції України в частині надання особливого статусу окремим районам Донецької та Луганської областей”, “Про відставку Уряду А.Яценюка”, “Про перегляд закону України “Про державний бюджет України на 2016 рік””.
Детальніше: Депутаты Киевоблсовета от ВО “Свобода” отчитались за первые сто дней работы
За період 100-денної депутатської діяльності членами фракції ВО “Свобода” у Київський обласній раді було зроблено більш ніж 70 запитів та звернень щодо відновлення прав та інтересів мешканців Київщини. Серед питань, які піднімались у запитах та зверненнях, найчастіше були вирішення проблем учасників АТО, земельні питання, поліпшення житлових умов, вирішення проблем з Пенсійним фондом, житлово-експлуатаційними конторами, водо- та газопостачальними компаніями, вирішення екологічних проблем, боротьба з незаконною вирубкою лісу.
Щоб забезпечити максимальну ефективність від нашої роботи, за кожним депутатом закріпили декілька міст та районів. По мірі можливостей обласні депутати відвідують сесії місцевих рад на території, за яку відповідають.
Зараз працюють громадські приймальні “Свободи” у більшості районних центрів Київської області. Окрім того, депутатом Максимом Запаскіним створена он-лайн приймальня, де в будь-який момент можна оформити відповідну заяву, пропозицію або скаргу (http://www.zapaskin.org/office.html).
Окремо слід виділити нашу громадську та спонсорську діяльність - організацію конкурсів, концертів, кінопоказів. В межах депутатських фондів було надано понад 70 тис. грн матеріальної допомоги важкохворим та особам, які опинилась у важких матеріальних умовах. З гордістю можемо заявити, що на останньому засіданні фракції було прийнято рішення підтримати ветеранів Української повстанської армії, що мешкають у Київський області, та надати кожному по 5 тис. грн матеріальної допомоги із депутатських фондів кожного члена фракції ВО “Свобода”.
КиевVласть
4 лютого 2016 г. 13:25
Раздел: Територія розуму
Диктаторська децентралізація
Нагадаю хронологію розвитку подій навколо районних у місті Києві рад. Ще не так давно (25 серпня 2010 року) Київська міська рада звернулася до Верховної ради України з питанням про внесення змін до Закону України “Про Столицю України – місто-герой Київ” стосовно необхідності їх подальшого існування. Як відомо, у той час біля керма Києва був Леонід Черновецький з цілою купою родичів, які міцно опанували грошові потоки на столичній ниві і йому просто заважали відносно самостійні районні ради з власними виконавчими органами.
Уже через декілька днів 7 вересня того ж року Верховна Рада ухвалила відповідні зміни до зазначеного закону, визначивши, що районні ради можуть утворюватися за рішенням територіальної громади міста Києва, прийнятого шляхом проведення місцевого референдуму, або рішенням Київської міської ради. А раз можуть утворювати - можуть і скасувати.
Цей закон блискавично був підписаний Віктором Януковичем вже 8 вересня, а 9 вересня Київрада вирішила ліквідувати райради (рішення №7/4819) “Про питання організації управління районами в місті Києві”.
Тоді за це рішення проголосували 95 депутатів з 110 зареєстрованих в залі (партія Регіонів, Блок Леоніла Черновецького та Блок Кличка).
Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Facebook
Збулася давня мрія Черновецького. Під контроль його зятя Супруненка потрапили питання виділення земельних ділянок, і їх почали роздавати потрібним людям тисячами гектарів за одне засідання.
Син Степан “відповідав” за тендерні закупівлі в системі міського господарства, а донька Христина – за специфічну сферу роботи з одинокими людьми похилого віку, які видавалися “керманичам міста” перспективними в плані звільнення житлової площі і переселення в будинки пристарілих.
Близькі родичі і куми взяли під контроль майнові комплекси, медицину, житлово-комунальну сферу, включаючи монопольні системи “Київенерго”, “Київводоканал” та “Київгаз”, витіснивши звідти попередників.
Цим самим було підготовлено ґрунт для переходу Києва під владу Януковича, що сталося “без бою”, бо влада Черновецького так обросла криміналом, що достатньо було його пред’явити - і можна брати Київ під контроль “донецьких”.
Виконавчу владу в районах почали здійснювати без будь - якого контролю громади районні державні адміністрації, які працюють і дотепер.
Таке рішення звузило сферу самоврядування в столиці, а величезні райони, які за чисельністю дорівнюють багатьом обласним центрам, були позбавлені права обирати власних представників до райрад.
Влада віддалилася від людей, які навіть потрапити в Київраду, не можуть через віддаленість місця проживання та спеціальну систему блокування для виборців і охорони, яка робить чиновників просто недоступною для киян.
Громадяни добре пам’ятають той час, коли будь-хто з киян міг безпосередньо потрапити до райвиконкомів, а до держадміністрацій – неможливо.
Депутати райрад, які, до речі, працювали на громадських засадах, приймали звернення людей в найближчих ЖЕКах і були комунікатором з представниками районного та міського керівництва.
Та й райвиконкоми мали значно більші можливості від нинішніх райдержадміністрацій, використовуючи спеціальні ремонтні служби в системі житлового та дорожнього господарства, зеленого будівництва. Райони не допускали того безладу, який характерний нині для неконтрольованої вуличної торгівлі, реклами, “диких” автостоянок тощо.
У районі розроблявся і затверджувався власний бюджет, а кожен депутат, обраний від кількох будинків, контролював використання коштів за його статтями на власному окрузі.
З приходом після Революції Гідності нової влади розпочалися певні процеси, які показали, що проста зміна керівників місцевого самоврядування без зміни самих принципів його організації нічого кращого не дала, а віддаленість влади від людей та її недоступність породила проблеми. Вони загрожують, перш за все, самій новій владі.
У липні 2015 року за ініціативою окремих депутатів Київради ухвалено принципове рішення про відтворення райрад, а на черговій сесії Київради погоджено дату їх проведення – 27 березня 2016 року.
Цим рішенням (№787/1651) була також визначена гранична чисельність депутатів по кожному району та визначена їх компетенція і повноваження.
Період п’ятирічної боротьби за відновлення районних у місті Києві рад нібито завершився перемогою. Ухвалюючи це рішення разом з іншими фракціями та позафракційними депутатами, домінуюча тоді в Київраді фракція Кличка-Порошенка усвідомлювала, що, не підтримавши таку пропозицію, вони зазнають іміджевих утрат та заслужать докори про недемократичність напередодні виборів 25 жовтня 2015 року. Але вже тоді невеличка фракція “Батьківщина” устами Тетяни Меліхової висловила припущення, що після їх проведення і в разі переобрання В.Кличка підконтрольна йому та Президентові П.О.Порошенку “Солідарність” зробить спробу повернутися до того стану влади, який існує.
Читайте: Шатай, детка, шатай! Киевский облсовет урезал полномочия КОГА
Життя показало, що так воно і сталося. Уже після ухвали ЦВК про вибори 27 березня 2016 року та публікації календарного плану їх проведення 27 січня 2016 року невідома Громадська організація “Громадський контроль “Наждак” подала позов до Окружного адміністративного суду і одразу отримала ухвалу про забезпечення позову, яка зупинила Постанову ЦВК.
Аналітики опосередковано зв’язують цю організацію, зареєстровану за домашньою адресою, з провладними політиками, які давно відомі як рекетири-рейдери.
Можна здогадуватися і про те, що нинішній виконавчій владі та і самому Президентові, які стрімко втрачають рейтинг, дуже не хочеться віддавати владу в столиці, де, як гриби після дощу, ростуть магазини лише однієї відомої солодкої фірми, а земельні ділянки, виділені в історичних охоронних зонах, ще не освоєні.
В. Кличко, посада якого була свого часу узгоджена у Відні з Фірташем і Льовочкіним, також відчув насолоду від абсолютної влади і ділитися нею не збирається. А судова система в Україні не змінилася і продовжує виконувати замовлення тих, хто незаконно використовує телефонне право.
Легко також зрозуміти, чому співпозивачами позовів стали двоє народних депутатів – Є. Рибчинський і С.Рудик.
Перший - обраний від Блоку Петра Порошенка, а другий – колишній представник влади космічного мера. Але ж Президент України задекларував позицію про децентралізацію в Україні, як єдиний шлях виходу з кризи! Чому ж тоді його підлеглі діють всупереч цій декларації? Тоді виникає питання: чи треба брати до уваги і попередні зобов’язання і декларації, які не виконані?
Безумовно, очільники держави не хотіли б втрачати своє абсолютне право призначати керівників районів столиці. А то ще люди можуть не того обрати! А він, не дай Бог, почне орієнтуватися на інтереси виборців, а не заглядати в рот тим, хто його призначив.
Київська міська організація політичної партії ВО “Батьківщина” рішуче засуджує таку подвійну гру політиканів і разом з іншими політичними силами не допустить ігнорування основних принципів самоврядування в Києві та захищатиме інтереси громадян всіма своїми можливостями.
Читайте: Провалы децентрализации. В Киевской области со скандалом раскалывается первая объединенная община
КиевVласть
2 лютого 2016 г. 21:04
Раздел: Новини
Итоги 2 февраля 2016 года по версии “КиевВласть”
Страна вновь стоит на пороге перемен: парламент приступил к корректировке основного закона государства - Конституции, а правительство решили “переформатировать”. Новый призыв в Вооруженные силы Украины намечен на апрель. Кроме того, возле здания Соломенского суда случилось громкое происшествие: неизвестные подожгли авто известного адвоката.
ВРУ приняла изменения в Конституцию в части правосудия в первом чтении. Согласно законопроекту №3524, за который проголосовали 244 нардепа, за парламентом остается право выражать недоверие генеральному прокурору.
Из перечня функций прокуратуры изъят ряд несвойственных (по европейским стандартам) ей функций, таких как: надзор за соблюдением прав и свобод человека и общий надзор. Зато органы прокуратуры получат широкие процессуальные возможности для поддержания публичного обвинения в суде, процессуального руководства досудебным расследованием, надзора за негласными и другими следственными и розыскными действиями органов правопорядка.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Facebook
Президентским законопроектом предлагается установить, что судья Конституционного суда может быть уволен только по решению КС не менее чем двумя третями от его конституционного состава.
Кроме того, предлагается лишить парламент права давать согласие на арест судей. Так, согласно документу, на арест судьи требуется согласие Высшего совета юстиции. Зато законопроектом предусмотрена передача нардепам полномочий по созданию, ликвидации и реорганизации судов.
Руководитель фракции БПП Юрий Луценко заявил, что блок пересмотрит свой список в обновленный Кибинет министров.
На своей странице в сети Facebook Луценко написал, что фракция еще не принимала никакого решения о выдвижении определенных лиц на должности министров от БПП. По его словам, не принимали также решения об отставке действующих министров.
(function(d, s, id) { var js, fjs = d.getElementsByTagName(s)[0]; if (d.getElementById(id)) return; js = d.createElement(s); js.id = id; js.src = "//connect.facebook.net/uk_UA/sdk.js#xfbml=1&version=v2.3"; fjs.parentNode.insertBefore(js, fjs);}(document, 'script', 'facebook-jssdk'));
Щодо переформатування Уряду. Жодного рішення про висування певних осіб міністрами від БПП фракція не приймала. Так сам...
Опубліковано Юрієм Луценком 2 лютого 2016 р.
Ранее сообщалось, что фракция БПП на своем заседании 1 февраля утвердила список своих кандидатов на должности в Кабинете министров.
В Генштабе ВСУ определились: очередной призыв в армию будет проведен в апреле 2016 года. Руководитель пресс-службы Генштаба Владислав Селезнев сообщил, что "все срочники будут направляться на обучение в учебные центры, чтобы получить соответствующие военные знания".
По его словам, призывников, которые будут проходить военную службу после весеннего призыва, ни в коем случае не будут направлять в зону боевых действий в Луганскую и Донецкую области без прохождения полного курса военной подготовки.
Также Селезнев рассказал, что в мае-апреле пройдет демобилизация военнослужащих, призванных в ходе четвертой волны мобилизации.
Резонансное происшествие случилось сегодня в Соломенском районе столицы.Возле здания районного суда, где рассматривается дело об убийстве известного журналиста Олеся Бузины, взорвали авто адвоката Андрея Федура. Правозащитник сообщил, что инцидент произошел сегодня около 15.00. Пострадавших нет, на месте работает полиция и следственно-оперативная группа.
Напомним, Андрей Федур является защитником Андрея Медведько и Дениса Полищука, которых обвиняют в убийстве Олеся Бузины.
Головокружительный кадровый трюк продемонстрировал мэр столицы Виталий Кличко. Своим советником он назначил скандального экс-руководителя ЮЗЖД Алексея Кривопишина. Об этом KV стало известно из распоряжения Киевского городского головы №70 от 01.02.2016. Согласно документу, Кривопишину присвоят одиннадцатый ранг госслужащего и дадут за это надбавку к зарплате в размере 70 грн. Также Кличко распорядился доплачивать Кривопишину за научный ранг кандидата экономических наук в размере 15% должностного оклада.
Нужна ли такая зарплата человеку, который за время директорства обеспечил своим “подручным” компаниям тендеров на 800 млн. грн., семья которого построила частный комплекс отдыха Olimpic village на земле, предназначавшейся для отдыха железнодорожников? А главное - что он может “посоветовать” мэру, объявившему вендетту коррупции? Вопрос открытый.
К слову, в Киевской области очередной чиновник присвоил почти 200 тыс. грн бюджетных средств. Преступление раскрыли сотрудники управления защиты экономики Киевщины. Чиновник подделал акты приемки выполненных ремонтно-монтажных работ по двухэтажному зданию комплекса поверки автоцистерн на государственном предприятии на общую сумму 199 880 гривен. Злоумышленнику грозит лишение свободы на срок до двух лет с лишением права занимать определенные должности или заниматься определенной деятельностью на срок до трех лет.
Киевляне выступили за закрытие птичьего рынка на Куреневке. Сегодня соответствующая электронная петиция набрала необходимое для принятия к рассмотрению количество голосов. Всего ее подписали 10 076 человек.
Автор петиции Светлана Костецкая отмечает, что "Птичий рынок" на Куреневке - это не только место, где можно приобрести домашнего любимца или корм для него, но и место, где животные - обычный товар, который массово гибнет от холода, голода или под колесами электричек.
Читайте также: Итоги 1 февраля 2016 года по версии “КиевВласть”
Фото взято отсюда
КиевVласть
2 лютого 2016 г. 17:21
Раздел: Новини
В БПП назвали скандальный список кандидатов в Кабмин легкомысленным и поверхностным
Фракция Блок Петра Порошенко пересмотрит свой список кандидатов в обновленный Кабинет министров.
Об этом KV стало известно из сообщения главы фракции Юрия Луценко на странице в сети Facebook.
Луценко написал, что фракция еще не принимала никакого решения о выдвижении определенных лиц на должности министров от БПП. По его словам, не принимали также решение об отставке определенных министров.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Facebook
“На самом деле фракция только выдвинула 7 человек для обсуждения. Однако, общественная реакция свидетельствует, что вчерашнее обсуждение было поверхностным и легкомысленным. Как руководитель фракции, я намерен вернуться к данному вопросу. При этом еще раз попрошу коллег учесть, что речь идет не о трудоустройстве, а об усилении потенциала Правительства во времена наибольшей угрозы для государства”, - отметил Юрий Луценко.
(function(d, s, id) { var js, fjs = d.getElementsByTagName(s)[0]; if (d.getElementById(id)) return; js = d.createElement(s); js.id = id; js.src = "//connect.facebook.net/uk_UA/sdk.js#xfbml=1&version=v2.3"; fjs.parentNode.insertBefore(js, fjs);}(document, 'script', 'facebook-jssdk'));
Щодо переформатування Уряду. Жодного рішення про висування певних осіб міністрами від БПП фракція не приймала. Так сам...
Опубліковано Юрієм Луценком 2 лютого 2016 р.
Ранее сообщалось, что фракция БПП на своем заседании 1 февраля утвердила список своих кандидатов на должности в Кабинете министров.
Подробней: Фракция БПП утвердила своих кандидатов на должности в Кабмине
Фото взято отсюда
КиевVласть
середа, 17 квітня 2024 г.
18:19
УВАГА!!! КиївВлада переїхала на новий домен
п'ятниця, 12 квітня 2024 г.
20:56
“Українська команда” передала велику партію дронів-літаків легендарному батальйону “Ахіллес”, - Палатний
20:51
Ексміністр оборони Резніков став директором безпекових і оборонних програм в ГО “Український інститут майбутнього”
20:45
Начальник КОВА Руслан Кравченко у Чернівцях взяв участь у Конгресі місцевих та регіональних влад при Президентові України
20:34
На київській ТЕЦ-5 встановлять додаткові генератори
20:20
В Україну повернули тіла 99 полеглих захисників
20:02
У Києві з суботи відновлює роботу автобус № 7 (схема)
19:54
На Бахмутському та Новопавлівському напрямках відбито понад 40 атак, загалом на фронті 81 боєзіткнення, - Генштаб ЗСУ
19:43
Представники громадськості вимагають припинити переслідування антикорупційних активістів та журналістів-розслідувачів
19:31
Відзавтра, 13 квітня, столичний автобус № 35 подовжить свій маршрут до вулиці Гліба Бабіча (схема)
19:13
“Укренерго” організувала для ветеранів війни програму навчання та працевлаштування “Разом”
19:01
На Броварщині витратять 1,86 млн гривень на облаштування дитмайданчиків
18:49
На вулиці Богатирській у Києві до 21 квітня обмужать рух транспорту (схема)
18:36
У Броварах з'явився новий патріотичний стінопис “Обіймаю тебе, моя Україно!”
18:17
Столична влада зупинила проведення аукціону з надання в оренду Житнього ринку
18:04
У реєстрі зниклих безвісти наразі налічується понад 2 тисяч дітей
Календар подій