Славутич – місто-супутник Чорнобильської АЕС відходить від монопрофільності та розширює обсяги економічного розвитку. Сьогодні частка надходжень від бізнесу у бюджеті складає майже 30%. За підтримки ЄС у громаді запрацював інноваційний бізнес-парк. Місто не планує зупинятися на досягнутому і до 2025 року тут розвиватимуть культуру та туризм, транспортну логістику, ІТ-технології та працюватимуть над інвестиційною привабливістю.
Як передає кореспондент, 15 квітня на хмарній платформі Zoom Славутицька міська рада презентувала Стратегію розвитку міста Славутич до 2025 року, результати реалізації Грантового проєкту Європейського Союзу "План місцевого економічного розвитку: Славутич – драйвер росту відкритої та вільної економіки регіону" та перший в Україні муніципальний інноваційний індустріальний бізнес-парк "Славутич".Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Презентація відбулася під час Першого інвестиційного форуму "Славутич: тут є життя" у рамках конференції "Досвід міст в економічному розвитку" з метою висвітлення здобутків Славутича в сфері економічного розвитку та формування інвестиційної привабливості.
Стратегія розвитку
Як розповів голова Славутицької міськради Юрій Фомічев, Славутич був побудований у результаті катастрофи на Чорнобильській АЕС і поштовхом для пошуку подальшого економічного розвитку стало дострокове закриття у 2000 році Чорнобильської АЕС, коли місто втратило 8,5 тис. робочих місць. І лише завдяки створенню преференцій та спеціальної економічної зони місту вдалося уникнути соціальних потрясінь. Сьогодні головне завдання Славутича – створення нової моделі економіки, робочих місць, якісних та комфортних умов життя для містян.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм
Подписаться
І розробці Стратегічного плану розвитку міста передувало проведення безлічі фокус-груп з експертами з різних напрямків. Документ вже готова розглянути і міська рада.
Основна стратегічна ціль – підвищити конкурентоспроможність міста. Для цього громада визначила три ключових напрямки – ІТ-сфера, культура та туризм і створення умов для ведення бізнесу.
"Нестача фінансових ресурсів сьогодні є в усіх громадах. Після об’єднання всі зрозуміли, що грошей немає, грошей не вистачає, повноважень наділили дуже багато, а ресурсу дали обмаль. Сьогодні ми боремося за кожний відсоток і копійку, із державою ведемо перемовини для того, щоб громади були спроможними [...] Ми ставимо для себе мету за 5 років збільшити кількість діючих малих підприємств на 20% і збільшити на 30% обсяг реалізованої продукції. Сьогодні 1130 осіб, які працюють на малих підприємствах і хочемо збільшити цю частку на 30%. Для цього створюємо відповідні умови для розвитку бізнесу. Це і систематичне проведення шкіл підприємництва, комунікаційні кампанії тощо. Зрозуміло, що пандемія вносить суттєві корективи в наші плани", – розповів мер Славутича.
За його словами, місто потребує змін і в впровадженні електронних сервісів, в планах розширення промислової зони під можливості бізнес-парку, надання фінансової підтримки бізнесу. Готовий працювати Славутич і над розвитком логістичної інфраструктури.
"Ми маємо не погану дорогу. У нас сьогодні ремонтується потужними темпами дорога у напрямках Київ, Чернігів. Ми маємо залізничне сполучення із Черніговом, Києвом. Ми маємо чудову можливість на майбутнє – це річковий транспорт. Це наша ключева водна артерія України річка Дніпро, яка знаходиться на відстані 10 км від Славутича. Маємо порт. Зрозуміло, що він сьогодні не працює. Але сьогодні потужної вантажної і пасажирської навігації вище Києва по Дніпру практично не має, а яка б мала і залізне сполучення на цій дистанції – взагалі. І в цьому наша перевага", – додав Фомічев.
Крім того, місто має вісім незадіяних об’єктів під оренду, які місцева влада хоче використати для залучення інвестицій. Із їхньою допомогою громада хоче збільшити на 20% кількість активно діючих юридичних осіб та ФОП.
"Креативні індустрії у світі, на мою думку, сьогодні створюють найбільшу кількість робочих місць [...] Мету, яку сьогодні ставимо для себе – це на 100% збільшити доходи від сфери гостинності. Сьогодні ми маємо лише 75 осіб, які задіяні у цій сфері. І маємо потенціал, і переконані, що це можливо зробити, до 300 робочих місць. Ми маємо лише 2 тис. туристів на рік – прагнемо до 10 тис і, думаю, що цей показник ми перевершимо. Звичайно, що ми повинні збільшити кількість туристичних продуктів, стати складовою туризму в Чорнобильську зону. І сам Славутич повинен стати цікавим для відвідування, турів вихідного дня. Місто ж дуже компактне і цікаве своєю архітектурою", – зауважив він.
Фомічев також розповів, що сьогодні місто є конкурентним на ІТ-ринку і їхні компанії є затребуваними, але вони мають великий кадровий дефіцит. Так, не вистачає
близько 35% персоналу. Тож, в першу чергу, влада міста планує працювати над освітньою підготовкою фахових спеціалістів. Сьогодні у напрямку ІТ працює 30 ФОПів і цю цифру місто планує збільшити втричі, як і кількість підприємств та кількість учасників ІТ-заходів.
Також місто бачить для себе перспективу в створенні інноваційної освіти за вузькими напрямками. Сьогодні у місті вже розпочалися перші курси по підвищенню кваліфікації із зняття з атомної електростанції ядерних енергоустановок.
"Ми прагнемо до фінансового ресурсу. Тож ставимо для себе план за п’ять років збільшити надходження до міського бюджету саме власних коштів. [...] І головним є те, що ми хочемо змінити структуру наповнення нашого бюджету в частині надходжень від різних організацій. Ключовою залишається ДПС "ЧАЕС". Але, якщо в 2000 році вона давала 98% надходжень, то зараз – 37%. А до 2025-го ми хочемо скоротити цю частку до 28% і це означає, що інші галузі надаватимуть набагато більше надходжень. У першу чергу – це розвиток бізнесу. Щонайменше на 5% хочемо збільшити цю частку. Чому це важливо, тому що ризики втрати робочих місць, і відповідно, сплати податків, набагато нижчі, коли мова йде про малі підприємства. Так, сьогодні ми маємо суттєве зниження надходжень від бізнесу, але разом з тим бюджет виконуються. І прагнемо цьогоріч виконати його на 100%. 2020 рік був провальним для багатьох громад", – додав він.
Економічна складова
Перший заступник міського голови Віктор Шевченко доповів про результати реалізації Грантового проекту ЄС "План місцевого економічного розвитку: Славутич – драйвер росту відкритої та вільної економіки регіону".
За словами Віктора Шевченка, був розроблений План дій для забезпечення диверсифікації економіки міста та подолання його монопрофільності. Так, у 2017 році Славутицька міська рада одна із перших долучилася та перемогла у конкурсі на грантове фінансування в межах Ініціативи ЄС "Мери за економічне зростання". Загальний бюджет грантового проєкту становив понад 850 тис. євро, з яких 650 тис. – грантові кошти та понад 200 тис. євро – кошти міського бюджету.
У його рамках в 2017-2021 роках у Славутичі був впроваджений План місцевого економічного розвитку, який одержав від Світового банку оцінку "відмінно". План передбачав створення інфраструктурних об’єктів.
У його рамках було укладено Меморандум про співпрацю між двома суміжними громадами, Любецькою та Михайло-Коцюбинською Чернігівської області. Разом вони розробили сім проєктів і два з них перемогли на конкурсах і одержали фінансування на 14 млн гривень. Також було створено службу з правового захисту підприємницької діяльності "Бізнес-омбудсмен" та розроблені електронні послуги для бізнесу, створено раду підприємців. Здійснюються і бізнес-навчання. Створено фонд підтримки інноваційного та початкового бізнесу і виділено з місцевого бюджету 300 тис. гривень на безвідсоткову допомогу підприємцям.
У місті діє Інвестиційний портал "Славутич – Чернігівський регіон" на веб-платформі КП "Агентство регіонального розвитку, який складається із 20 інформаційних розділів, які демонструють ресурсні та інвестиційні можливості партнерських громад.
І найголовніший інфраструктурний об’єкт – був побудований і введений в експлуатацію інноваційний індустріальний бізнес-парк "Славутич".
Підприємцям надається вся необхідна інфраструктура, виробничі площі, забезпечені усіма комунікаціями, як комунальні послуги, зв’язок, інтернет і все це на максимально простих і швидких умовах. Передача в оренду приміщень здійснюється через аукціон.
"Умови досить прості і доступні – це 3,77 гривень за квадратний метр оренди і відшкодування експлуатаціних послуг. Ми маємо комунальний об'єкт площею 1577 кв.м придатних для реалізації проєктів у сфері виробництва для малого і середнього бізнесу. Це 10 виробничих та 10 офісних приміщень, під'їзні шляхи, інфраструктура та Центр менеджменту, який надає консультаційні та інформаційні послуги", – розповів Віктор Шевченко.
І додав, що завдяки реалізації плану економічного розвитку, зросла частка і надходжень до бюджету від бізнесу. За цей час було відкрито більше 30 бізнесів, найбільші з них – ТОВ "Індустріальне миюче обладнання", ПП "Аврора-сервіс", ТОВ "Українські базальтові технології", супермаркет "Форма". Новий бізнес в Славутичі забезпечив 100 млн гривень інвестицій та створення 124 робочих місць. Так, у місті створено понад 2 тис суб’єктів підприємницької діяльності.
Крім того, Славутич став пілотним містом-лабораторією в частині безбар'єрних рішень у рамках проєкту першої леді країни Олени Зеленської "Громади без бар'єрів" щодо створення рівних можливостей для маломобільних груп населення. І сьогодні це один із ТОПових проєктів міста. Місто сьогодні також має статус малої культурної столиці України і входить в 10-ку кращих громад країни.
Точка зору
У ході конференції виступили також керівниця відділу "Економічна співпраця, енергетика, інфраструктура та навколишнє середовище", представництва ЄС в Україні Клое Алліо, депутат обласної ради та президент Всеукраїнської ГО "Клуб мерів" Володимир Удовиченко, заступник директора департаменту економіки та цифровізації Київської ОДА Владислав Литвин, голова Вишгородської райради Андрій Анісімов тощо.
Керівник Офісу реформ в Київській області Володимир Удовиченко:
"Я мріяв, щоб візитівкою Славутича стала не Чорнобильська АЕС, а школа мистецтв. Але в Стратегії розвитку Чорнобильська станція має бути на першому місці. Ми з вами виконуємо державницьку функцію – зняття з експлуатації блоків ЧАЕС та приведення об'єкта укриття до екологічно безпечного стану. А зараз додається ще централізоване сховище відпрацьованого ядерного палива. По-друге, атомна енергетика. Затверджена концепція КМУ про будівництво науково-дослідницького реактору, і його місце в Славутичі. Це – будівництво, робочі місця. По-третє, податки та надходження до бюджетів. Для того, щоб отримувати сталі податки, ставки по бізнесу мають бути на оптимальному рівні. Тут має працювати формула: бізнес плюс влада та громадськість, яка дорівнюватиме доброту кожного. Славутич сьогодні переконує, що надходження до бюджетів усіх рівнів від суб'єктів спеціальної економічної зони міста в 4,5 рази перевищують надані колись преференції. Залишається ще актуальною проблема створення компенсуючих робочих місць. Але це актуально сьогодні для всіх громад. Також, з урахуванням досвіду, першою має з’явитися певна інфраструктура для підтримки підприємництва.
Заступник директора департаменту економіки та цифровізації Київської ОДА Владислав Литвин:
Тема інноваційного розвитку є дуже актуальною не тільки для Славутича, а й для всієї Київщини. Впровадження ефективних інструментів залучення інвестицій сприяє успішному економічному зростанню міст і що, в свою чергу, впливає на підвищення конкурентоспроможності всієї області. І пошук нових підходів для залучення інвестицій є пріоритетним напрямком роботи області. І Славутич є саме тією точкою економічного зростання, який для цього має всі необхідні умови. Місто намагається бути лідером у впровадженні інновацій в усіх сферах життя, цей підхід закріплено в Стратегії розвитку до 2025 року. Розроблений разом з ЄС план економічного розвитку є найуспішнішим прикладом для територіальних громад щодо створення сервісів для бізнесу, страхового захисту та електронних адмінпослуг, створення інноваційного підходу до формування інфраструктури, системи моніторингу громадської думки. Сподіваюся, що впровадження бізнес-парку стане для багатьох прикладом активної взаємодії влади та бізнесу.
Голова Вишгородської райради Андрій Анісімов:
Із переваг Славутича - наявність міжнародних європейських транспортних коридорів. Це і відновлення судноплавства річки Дніпро, це територіальна наближеність до столиці, а також ринків східної та центральної Європи. Славутич має значну кількість глобальних інструментів для свого розвитку. Хочу порадити звернути увагу Агентства регіонального розвитку міста Славутич ще і на інструменти територіального маркетингу – це сучасний підхід в розвитку та просуванні конкурентних переваг. Можливо, варто розглянути Славутичу і входження до міжнародного кредитного рейтингу, для того, щоб про конкурентні переваги Славутича дізнався увесь світ. Входження до цього рейтингу говорить про певні переваги та перспективи розміщення інвестиційних проєктів для громади. Славутич Вишгородського району має перспективу стати європейським містом не лише в контексті комфортних умов для проживання, а й для інвестиційно-промислового майданчика.
Дорожня карта ОТГ
Славутич – наймолодше місто країни, місто-супутник Чорнобильської АЕС. І в рамках реформи децентралізації Славутич, через територіальну віддаленість, був визнаний спроможною громадою в складі лише одного міста.
Громада охоплює площу в 2082 га з населенням в понад 24,6 тис. осіб. Бюджет міста – 310,4 млн гривень. Відстань до Києва складає 200 км, до ЧАЕС – 60 км.
На нещодавніх виборах до ради громади пройшло 26 депутатів. Серед політичних сил представлені партії ВО "Батьківщина", "Слуга народу", "ЗА Майбутнє", “Європейська Солідарність”, ОПЗЖ, "Голос" та "Рідний дім", партія ветеранів Афганістану.
Читайте:
Проект Децентрализация: Софиевская и Петропавловская Борщаговки не спешат объединяться
Проект “Децентрализация”: Войти в Озернянскую ОТО готовы лишь два сельсовета из шести
Проект “Децентрализация”: Великодымерская теробщина этой осенью идет на выборы
Проект “Децентрализация”: Медвинская теробщина идет на выборы в неполном составе
Проект “Децентрализация”: Фурсовская теробщина может лишиться части бюджета
Проект “Децентрализация”: Села Переяслав-Хмельницкого района отказались примкнуть к городу
Проект “Децентрализация”: Кагарлыкская теробщина объединит город и 26 сельсоветов
Проект “Децентрализация”. Политические амбиции мешают состояться большой Боярской теробщине
Проект “Децентрализация”: Тетиевская терробщина готовится к выборам в декабре
Проект "Децентрализация". Узинской терробщине придется поработать над развитием
Проект “Децентрализация”: КОГА тормозит назначение выборов в Циблевской терробщине
Проект “Децентрализация”: Гостомельская ОТО пойдет на выборы только в составе Киево-Святошинского района
Проект “Децентрализация”: Студениковская терробщина готовится к выборам в декабре
Проект “Децентрализация”: Предусмотренная Кабмином Дымерская ОТО может не состояться
Проект “Децентрализация”: Мироновская терробщина ждет позитивного вывода от КОГА
Проект “Децентрализация”: Ржищевская терробщина может стать проблемой для Кагарлыкского района
Проект “Децентрализация”: Ходосовская терробщина может объединить села трех районов
Проект “Децентрализация”: села Ставищенского района готовы митинговать против объединения
Проект “Децентрализация”: Яготинская терробщина не спешит на выборы
“Проект Децентрализация”: Создание Боярской ОТО дошло до суда
Проект “Децентрализация”. Сельсоветы потенциальной Вороньковской ОТО не готовы объединяться
Проект “Децентрализация”: Власти Згуровщины не готовы терять полномочия
Проект “Децентрализация”: Потенциальная Дмитровская терробщина уже год дожидается выборов
Проект “Децентрализация”: Гребенковская терробщина не может быть создана без согласия двух сельсоветов
“Проект Децентрализация”: Создание потенциальной Бышевской ОТО остановилось в 2015 году
Проект “Децентрализация”: Козин поборется за право быть центром терробщины
Проект “Децентрализация”: Пирновская терробщина может быть создана только принудительно
Проект “Децентрализация”: Процесс объединения в Барышевке даже не начали
Проект “Децентрализация”: Терробщина с центром в Украинке может быть названа Трипольской
Проект “Децентрализация”: Рожновская терробщина не может определиться с центром
“Проект Децентрализация”: Обухов может присоединить окрестные села
Проект “Децентрализация”: Иванковская ОТО поборется за зону отчуждения
Проект “Децентрализация”: Ташанская терробщина год ждет позитивного вывода КОГА
Проект “Децентрализация”: Березанская терробщина будет проходить процедуру создания ОТО заново
Проект “Децентрализация”: Володарский район не планирует объединяться в ближайшее время
Проект “Децентрализация”: Полесский район этим летом планирует начать процесс объединения
Проект “Децентрализация”: Богуславская ОТО может объединить не все сельсоветы
Проект “Децентрализация”: Ракитнянский район может объединиться в две терробщины
Проект “Децентрализация”: Калиновская терробщина может быть создана с разрешения Кабмина
Проект “Децентрализация”: Белая Церковь может присоединить три сельсовета
Проект “Децентрализация”: В Броварском районе может появиться Придеснянская терробщина
Проект “Децентрализация”: Потенциальная Вишневская ОТО начала процесс объединения
Проект “Децентрализация”: Германовка и Григоровка Обуховского района хотят быть центрами одной ОТО
Проект “Децентрализация”: Сельсоветы Таращанского района не хотят объединяться в терробщину
Проект “Децентрализация”: Процесс создания Чабановской терробщины стоит на месте
Проект “Децентрализация”: Скандальная Бучанская ОТО первой на Киевщине воспользовалась законом о присоединении
Проект “Децентрализация”: Потенциальная Томашовская терробщина объединит два района Киевщины
Проект “Децентрализация”: Ржищев начал присоединять села двух районов
Проект “Децентрализация”: Потенциальная Бородянская терробщина готова идти на выборы
Проект “Децентрализация”: Фастов планирует присоединить окружающие села
Проект “Децентрализация”: потенциальная Киево-Святошинская терробщина разделилась на две ОТО
Проект “Децентрализация”: КОГА утвердила Мироновскую терробщину
Проект “Децентрализация”: Заборский сельсовет не отдадут Боярке
Проект “Децентрализация”: Барышевская ОТО готовится к выборам
Проект “Децентрализация”: вялое руководство, имитация объединения и недостаточный результат
Проект “Децентрализация”: Обухов планирует присоединить один сельсовет
Проект “Децентрализация”: Березань присоединила пять сельсоветов
Проект “Децентрализация”: Богуславская ОТО не пошла на зимние выборы из-за бездействия КОГА
Проект “Децентрализация”: Ковалевскую терробщину за один день утвердили в КОГА и отправили на выборы
Проект “Децентрализация”: жители Клавдиево-Тарасово просят президента ускорить их объединение
Проект “Децентрализация”: выборы в терробщинах Киевщины под угрозой срыва
Проект “Децентрализация”: 4 сельсовета Иванковского района тормозят создание терробщины
Проект “Децентрализация”: в Бузовском сельсовете скандал из-за присоединения к Ирпеню
Проект “Децентрализация”: потенциальная Вишневская терробщина готовится подавать документы в КОГА
Проект “Децентрализация”: в Ирпене со скандалом пытаются присоединить два сельсовета
Проект “Децентрализация”: Полесский район отложил объединение на следующий год
Проект “Децентрализация”: еще 6 сельсоветов могли бы присоединиться к Ржищеву
Проект “Децентрализация”: терробщины Киевщины просят парламент провести объединение по закону
Проект “Децентрализация”: Киевщина оказалась в числе аутсайдеров рейтинга формирования ОТО
Проект “Децентрализация”: терробщинам Киевщины урезали дотацию на содержание школ и больниц
Проект “Децентрализация”: сельсоветы Белоцерковщины просят Киевоблсовет ускорить их присоединение к городу
Проект “Децентрализация”: Гройсмана просят разобраться с объединением территориальных общин на Згуровщине
Проект “Децентрализация”: протестующий Ворзель войдет в состав Бучанской ОТО
Проект “Децентрализация”: Киевская ОГА одобрила создание Томашовской терробщины
Проект Децентрализация: в Васильковском районе может появиться Калиновская терробщина
Проект Децентрализация: КОГА утвердила создание Глевахской ОТО
Проект Децентрализация: Созданию Макаровской ОТО угрожает новоявленная Комаровская община
Проект Децентрализация: Ташанская терробщина готова идти на выборы
Проект Децентрализация: Гребенковская терробщина поборется за положительное заключение КОГА
Проект Децентрализация: Гатное и Вита-Почтовая хотят спастись от столицы совместным объединением
Проект Децентрализация: Гостомель борется с Ирпенем за создание отдельной общины
Проект “Децентрализация”: администрация Терещука выдала общинам Киевщины еще два позитивных вывода
Проект “Децентрализация”: Калиновская община Броварского района может объединить четыре сельсовета
Проект “Децентрализация”: Сельсоветы Фастовского района надеются успеть добровольно объединиться в Кожанскую ОТО
Проект “Децентрализация”: теробщины Киевщины жалуются на нехватку инфраструктурной субвенции
Проект “Децентрализация”: судебное дело о присоединении Заборья к Боярке рассмотрят заново
Проект “Децентрализация”: смена власти в Копылове заблокировала создание Березовской терробщины
Проект “Децентрализация”: села Бориспольщины хотят спастись от города созданием Золочевской общины
Проект “Децентрализация”: КОГА утвердила создание Обуховской терробщины
Проект “Децентрализация”: Гоголевская община продолжит объединение после утверждения перспективного плана
Проект “Децентрализация”: процесс утверждения Вишневской общины может затянуться до конца года
Проект “Децентрализация”: Козинскую общину Обуховского района могут исключить из перспективного плана
Проект “Децентрализация”: в Бородянском районе суды тормозят объединение общин
Проект “Децентрализация”: Островская община просит президента Зеленского разобраться с решениями КОГА
Проект “Децентрализация”: села потенциальной Боровской ОТО может переманить новоявленная Мотовиловская община
Проект “Децентрализация”: миллионные долги могут оставить жителей Калитянской ОТО без воды и света
Проект “Децентрализация”: Таращанский район может разделиться на две общины
Проект “Децентрализация”: теробщины Киевщины недополучают налоги за землю
Проект “Децентрализация”: бюджеты четырех теробщин Киевщины оказались под угрозой
Проект “Децентрализация”: Киевщину могут поделить на шесть районов
Проект “Децентрализация”: пять теробщин Киевщины хотят расшириться за счет окрестных сел
Проект “Децентрализация”: села на Васильковщине, рассорившиеся из-за реформы, могут объединить насильно
Проект “Децентрализация”: Киевская ОГА дала сельсоветам последний шанс добровольно присоединиться к ОТО
Проект “Децентрализация”: Бориспольщина и Белая Церковь не определились с центрами развития теробщин
Проект “Децентрализация”: общины Киево-Святошинского района требуют от КОГА пересмотреть состав и количество местных общин
Проект “Децентрализация”: Киевоблсовет просит ВРУ и Кабмин разобраться с проблемными селами Киевщины
Проект “Децентрализация”: вокруг потенциальной Боярской теробщины разгорелся новый скандал
Проект “Децентрализация”: КОГА может вынести негативный вердикт потенциальной Пристоличной ОТО
Проект “Децентрализация”: села Киево-Святошинского района спешно взялись за объединение
Проект “Децентрализация”: Бориспольщину разделят на шесть теробщин
Проект “Децентрализация”: потенциальная Березовская ОТО под угрозой срыва
Проект “Децентрализация”: судьбу потенциальной Феодосиевской общины решит Кабмин
Проект “Децентрализация”: Мироновская ОТО расширила границы за счет трех сельсоветов
Проект “Децентрализация”: Богуславская ОТО просит Кабмин откорректировать перспективный план
Проект “Децентрализация”: Обуховская ОТО поборется за окружающие села с потенциальной Козинской общиной
Проєкт “Децентралізація”: Петропавлівська і Софіївська Борщагівки проти об'єднання з Вишневим та столицею
Проєкт “Децентралізація”: села Переяслав-Хмельницького району відстоюють потенційну Гайшинську громаду
Проєкт “Децентралізація”: найгучніші провали й успіхи Київщини у 2019 році
Проєкт “Децентралізація”: Київщина увійшла в ТОП-5 областей-аутсайдерів за рейтингом формування спроможних громад
Проєкт “Децентралізація”: на Київщині стартувало примусове об’єднання громад
Проєкт “Децентралізація”: сільради Київщини знову відмовляються об’єднуватися із містянами в одну громаду
Проєкт “Децентралізація”: села Миронівського та Кагарлицького районів готові протестувати проти Ржищівської ОТГ
Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини вимагають від уряду обіцяного ПДФО
Проєкт “Децентралізація”: зміни в Конституцію та права громад
Проєкт “Децентралізація”: десятки громад на Київщині запізнились втрапити в перспективний план
Проєкт “Децентралізація”: Київщина виступила за ліквідацію районних рад
Проєкт “Децентралізація”: села Києво-Святошинського району погрожують перекривати дороги у разі насильницького об'єднання
Проєкт “Децентралізація”: одиниці тергромад Київщини потрапили в рейтинг потужних ОТГ України
Проєкт “Децентралізація”: секвестр бюджету залишить ОТГ без засобів для існування та боротьби з епідемією
Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини озброюються засобами захисту та ведуть профілактичну боротьбу з коронавірусом
Проєкт “Децентралізація”: Ірпінь та Бородянка поборються за звання райцентру субрегіонального рівня
Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини нажахані перспективою укрупнення та централізації повноважень
Проєкт “Децентралізація”: громади Фастівського району виступили проти примусового об’єднання
Проєкт “Децентралізація”: Обухівська громада планує розширюватися за рахунок суміжних сіл
Проєкт “Децентралізація”: Кабмін схвалив ще 45 ОТГ Київщини
Проєкт “Децентралізація”: Вишгород зазіхнув на звання центру Приірпіння
Проєкт “Децентралізація”: Кабмін змінив конфігурації п’яти громад Києво-Святошинського району
Проєкт “Децентралізація”: Урядовий проєкт укрупнення районів обурив Київщину (опитування)
Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини позбавлять фінансової залежності від районних рад
Проєкт “Децентралізація”: громадам Київщини дозволили змінювати цільове призначення землі та затверджувати містобудівну документацію
Проєкт “Децентралізація”: села Київщини боронитимуть право на добровільне об’єднання в суді
Проєкт “Децентралізація”: Мінгромад обіцяє ОТГ поповнення бюджетів за рахунок ПДФО
Проєкт “Децентралізація”: асоціаціям Київщини не вдалось відстояти “мажоритарку” для сіл
Проєкт “Децентралізація”: На Київщині через недобровільність об’єднання знову судяться Боярка і Забір’я
Проєкт “Децентралізація”: Миронівська ОТГ планує заробляти на природі та інвестиціях
Проєкт “Децентралізація”: Студениківська ОТГ збагатиться за рахунок банку землі та “Ниви Переяславщини”
Проєкт “Децентралізація”: Фурсівській ОТГ не вистачає коштів на розвиток громади
Проєкт “Децентралізація”: Бородянська ОТГ розвиватиметься за рахунок донорів
Проєкт “Децентралізація”: Ржищівська ОТГ для одержання прибутків задіє водний та освітньо-туристичний потенціал
Проєкт “Децентралізація”: Баришівка мітить у п'ятірку найбагатших громад Київщини
Проєкт “Децентралізація”: Пісківська ОТГ хоче стати популярним курортом Київщини
Проєкт “Децентралізація”: Обухівська ОТГ спрямує на свій розвиток понад півмільярда гривень до 2030 року
Проєкт “Децентралізація”: Бучанська ОТГ направить мільйони на розбудову комфортної інфраструктури
Проєкт “Децентралізація”: Великодимерська ОТГ проведе інвентаризацію землі
Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини взялися ділити ОТГ на округи та обирати старост
Проєкт “Децентралізація”: Узинська ОТГ шукає 65 млн гривень на будівництво очисних споруд
Проєкт “Децентралізація”: держава переклала на старост владні компетенції сільських голів
Проєкт “Децентралізація”: обіцяні громадам землі за межами населених пунктів пустили з молотка
Проєкт “Децентралізація”: у тергромад Київщини бракує коштів на якісні адмінпослуги
Проєкт “Децентралізація”: на зміну дільничним у об'єднаних громадах прийдуть поліцейські офіцери
Проєкт “Децентралізація”: найгучніші провали й успіхи Київщини у 2020 році
Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини не можуть отримати від районів комунальне майно
Проєкт “Децентралізація”: статус і повноваження старост у громаді залежатимуть від Верховної Ради
Проєкт “Децентралізація”: у 2021 році Тетіївська громада збагатиться за рахунок гранту в 26 млн гривень
Проєкт “Децентралізація”: на Київщині почали ліквідовувати райони, перший на черзі – Згурівський
Проєкт “Децентралізація”: ліквідована Іванківська райрада залишила громаді-спадкоємцю мільйонні борги
Проєкт “Децентралізація”: голови громад мають право накладати вето лише на прийняті рішення ради
Проєкт “Децентралізація”: ліквідації Баришівського району заважають комунальні борги
Проєкт “Децентралізація”: Миронівську райраду ліквідують із боргами по зарплаті
Проєкт “Децентралізація”: депутати ВРУ взялися за урбанізацію міст
Проєкт “Децентралізація”: Київщина втрачає першість у рейтингу заможності громад
Проєкт “Децентралізація”: майно та активи Бородянського району розділили між шістьма громадами
Проєкт “Децентралізація”: Обухівський район віддасть Букринський плацдарм на утримання області
Проєкт “Децентралізація”: пандемія та безгрошів’я блокують розвиток культпослуг на Київщині
Проєкт “Децентралізація”: Держгеокадастру дозволили і далі розпоряджатися землями Київщини
Фото: колаж KVКиевVласть
За даними Мін’юсту протягом 2020 року в Україні зареєстровано понад 119 тис. розлучень. Це не рахуючи цивільних шлюбів, що сьогодні є дуже популярними, та їхня статистика не ведеться. Розлучення — справа не із приємних, але при складних обставинах надважливо знати свої права. Особливо жінкам, котрі часто присвячують життя родині, налагодженню домашнього побуту та вихованню дітей, таким чином перебуваючи в повній фінансовій залежності від чоловіка.
Якщо ж вам, на жаль, не вдалося зберегти сім’ю, варто знати порядок поділу майна у шлюбі та як захистити себе і своїх дітей від виселення з житла.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Так, згідно статті 60 Сімейного кодексу України усе набуте подружжям за час шлюбу майно (крім речей індивідуального користування) належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Набуваючи у власність майно, дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання цим майном, якщо інше не встановлено домовленістю між ними (ст. 63 СКУ).
До майна, що належить подружжю на праві спільної сумісної власності відноситься: майно, придбане за час шлюбу (за винятком речей індивідуального користування); отримані кожним із подружжя прибутки (заробітна плата, пенсія, стипендія та інші доходи); речі, придбані одним із подружжя для професійних занять (музичні інструменти, лікарське устаткування, оргтехніка тощо). Зазначений перелік не є вичерпним.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм
Подписаться
Є ряд виключень, коли майно не є спільною сумісною власністю. Ст. 73 СКУ говорить, що особистою приватною власністю одного із подружжя є майно, набуте до шлюбу; якщо чоловік чи дружина набули майно вже під час шлюбу, але на підставі договору дарування чи в порядку спадкування; якщо майно придбане за кошти, що належали виключно йому/їй; та у разі, якщо житло набуте шляхом безкоштовної приватизації від держави.
Якщо говорити простими совами, то все майно, що перебуває в спільній сумісній власності, ділиться рівними частини на кожного з подружжя. Поділ здійснюється за згодою сторін у нотаріуса. Якщо ж подружжя не уклало шлюбного договору, не має інших, передбачених законодавством, домовленостей або не може розійтись цивілізовано, майнові питання часто вирішуються в судовому порядку шляхом подачі позову однієї із сторін.
Закріплена в Сімейному кодексі так звана “презумпція спільної сумісної власності подружжя” може бути спростована й один із подружжя може оспорювати поширення правового режиму спільного сумісного майна на певний об'єкт, в тому числі в судовому порядку. Тягар доказування обставин, необхідних для спростування презумпції, покладається на того з подружжя, який її спростовує.
Разом з тим, виселення людини, якщо вона добровільно не бажає звільнити житлове приміщення, допускається на передбачених законом підставах та має відбуватися виключно в судовому порядку. Незаконно виселяти людину із житла, куди вона вселилася як член родини власника, навіть якщо вона не є власником або житло було набуте ще до укладання шлюбу. Це ж стосується дітей.
Будь-які дії, спрямовані на позасудове вирішення такої ситуації та вигнання одного з подружжя з дитиною із житла, можуть бути кваліфіковані як самоуправство, що відповідно до статті 356 Кримінального кодексу України вважається протиправними діями та карається штрафом до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або арештом на строк до трьох місяців.
Варто також знати, якщо особа є власником, зняття з реєстрації місця проживання в ній не означає припинення права власності на таке помешкання або обмеження будь-яких його прав, як власника, на володіння, користування чи розпорядження помешканням. Реєстрація місця проживання є лише фактом, що підтверджує місцезнаходження особи і ніяким чином не може вплинути на володіння нерухомістю, право на яке документально підтверджено в установленому законодавством порядку.
В разі, якщо квартира придбана чоловіком (дружиною) до реєстрації шлюбу і дружина (чоловік) та дитина не матимуть права власності на неї, вони мають право користування квартирою, тобто право проживати у квартирі. Право володіти та розпоряджатися помешканням залишається у власника, але розпоряджатися житлом він може не порушуючи права дружини (чоловіка) і дитини на проживання. Крім того, Закон України “Про основи соціального захисту бездомних громадян і безпритульних дітей” встановлює жорсткі вимоги щодо здійснення правочинів з житловими приміщеннями, право власності або право користування якими мають діти. Відповідно до статті 12 цього Закону Держава охороняє і захищає права та інтереси дітей при вчиненні правочинів щодо нерухомого майна.
Діти, які вселилися, були зареєстровані та проживають в житловому приміщенні, навіть після досягнення 18 років, мають право проживати в оселі. Органи опіки та піклування здійснюють контроль за дотриманням батьками та особами, які їх замінюють, житлових прав і охоронюваних законом інтересів дітей. Для здійснення будь-яких правочинів стосовно житла, право власності на яке або право користування яким мають діти, потрібна попередня згода органів опіки та піклування.
Знайте свої права та не бійтесь відстоювати свої законні інтереси!
Роман Титикало, адвокат, керуючий адвокатського бюро "Титикало та партнери", Заслужений юрист України, депутат Київської обласної радиКиевVласть
Незабаром освітянська громада Київщини візьметься оцінювати якість надання базової освіти пристоличними навчальними закладами. Стартувало пробне ЗНО, а згодом – і основна сесія, під час якої випускники шкіл продемонструють здобутий рівень знань. Як школи впоралися зі ЗНО в минулому навчальному році, хто став лідером, а хто пас задніх – читайте в матеріалі KV.
Як стало відомо KV, у березні завершилася реєстрація на основну сесію зовнішнього незалежного оцінювання 2021 року для абітурієнтів, які планують вступати до закладів вищої освіти. Цьогоріч вона відбудеться з 21 травня до 15 червня.
Зокрема, згідно із календарним планом з підготовки та проведення державної підсумкової атестації, до 9 квітня мали сформувати мережу пунктів проведення ЗНО, а до 30 квітня – майбутнім абітурієнтам надійдуть запрошення-перепустки для участі в незалежному оцінюванні. Пробне ЗНО з усіх навчальних предметів відбулося 10 квітня.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Нагадаємо, що найкращі учні кожної області за результатами ЗНО отримуватимуть щомісяця президентську стипендію в розмірі 10 тис. гривень. Експерти наголошують, є декілька факторів, які впливають на результати ЗНО і школа, її тип та профіль, де навчається випускник, відіграє у цьому не останню роль. Так, учні спеціалізованих шкіл (ліцеїв, гімназій) мають в середньому на 15 балів кращі результати, ніж учні загальноосвітніх шкіл.
Тож все частіше результати незалежного тестування є підставою для створення різнопланових рейтингів престижу. Так, щороку освітній ресурс "Освіта.ua" складає рейтинг ТОП-200 шкіл України саме за результатами ЗНО.
Аналогічний рейтинг сформовано і за показниками минулого навчального року. Загалом у рейтингу серед 24 областей торік Київщина, маючи 486 шкіл з понад 13 тис. випускниками, зуміла посісти лише дев’яту сходинку. І згідно із даними, в ТОП-100 увійшло переважна більшість столичних шкіл, а за ними йдуть вже Харків, Дніпро та Львів.
Алгоритм оцінювання
Для складання рейтингу загальноосвітніх навчальних закладів використовують результати зовнішнього незалежного оцінювання, оприлюднені на сайті Українського центру оцінювання якості освіти.
Школи у рейтингу розподіляються за рейтинговим балом. Його вираховують на підставі середнього балу, одержаного учасниками тестування з усіх предметів ЗНО (85% рейтингового бала). Оскільки кількість тестів, що їх складають випускники, досить відрізняється в різних закладах освіти, тож враховують і загальну кількість складених тестів випускниками кожної школи (15% рейтингового бала). Також в рейтингу не беруть участь школи, у яких загальна кількість складених тестів ЗНО 15 або менше.
У результаті рейтинговий бал шкіл вираховують за такою формулою:
ТОП-10 кращих шкіл області
Минулого року до рейтингу 200 кращих шкіл України потрапило всього шість шкіл області – із Боярки, Фастова, Славутича, Білої Церкви та Борисполя. Але і вони стартують лише із 100 позиції. Та все ж ці заклади стали фундаментом для рейтингу загальноосвітніх шкіл Київської області, що посіли найвищі місця за підсумками ЗНО 2020 року.
Із 436 навчальних закладів області до ТОП-10 увійшли саме школи, які одержали у рейтингу понад 140 балів. Так, десяту позицію в рейтингу посів Технічний ліцей Національного Технічного Університету України "КПІ", що діє на території Вишгородської громади. Його 17 випускників склали 62 тести, одержавши такий середній результат – 164,6 балів.
Варто зауважити, що у 2020 році ліцей зайняв І місце в рейтингу за результатами ЗНО серед закладів освіти Вишгородського району, а до переліку 200 навчальних закладів України увійшов саме за результатами ЗНО з математики та фізики. За рік заклад зумів значно покращити свої показники, адже у 2019 році по області це була лише 23 сходинка. Загалом заклад здійснює освітню діяльність ще з 1997 року.
Для Бучанської спеціалізованої школи № 5 з поглибленим вивченням іноземних мов найкращий середній результат торік склав трохи менше – 163,4 бали. Та 140 тестів 42 учня склали на 100%, що і дозволило посісти школі 9 сходинку. На офіційному сайті Бучанської громади зауважено, що такі досягнення стали можливими завдяки реалізаціі у громаді комплексної програми розвитку системи освіти, впровадженню нових стандартів у роботі та модернізації навчальної бази. У цій школі навчаються школярі, що мають лінгвістичні здібності.
На восьмій позицій – Броварська спеціалізована школа №7. Торік заклад займав ще 9 місце. Випускники школи одержали такий середній бал – 160,8. У 2020 році школа випустила найбільшу кількість учнів серед 10-ки кращих – 82 випускника. Загалом тут склали 277 тестів на 99%. Тут діти займаються поглибленим вивченням предметів суспільно-гуманітарного та природничого профілів. А навчання здійснюється за науково педагогічними проєктом "Інтелект", педагогічною технологією "Росток".
Так, 166 балів у середньому по ЗНО одержав 31 школяр Бучанської Української гімназії. Загалом вони склали 101 тест. Це дозволило гімназії посісти сьому позицію. Проте ще у 2019 році ця гімназія була кращою на Київщині і займала перше місце у рейтингу. Тоді 35 випускників закладу зуміли здати ЗНО у середньому на 171,6 балів.
Не зганьбили ім’я Володимира Мономаха і випускники Бориспільського НВК на честь якого і названа гімназія "Перспектива". 79 учням вдалося одержати по ЗНО середній бал – 161,7. У рейтингу це вартувало їм шостої сходинки. Варто додати, що у 2019 році НВК займав не дуже престижну позицію – 27 сходинку, а рейтинговий бал сягав всього 133,8. І саме ця гімназія займає передостаннє позицію (199 місце) серед 200 кращих шкіл України.
На останній позиції у п’ятірці найкращих "Ліцей-Мала академія наук" Білоцерківського навчально-виховного об’єднання. По Україні заклад займає 150 позицію. Середній показник всіх тестів ЗНО тут склав 165,8 балів. 56 випускників посилили 193 тести із ЗНО на 99%. Та за рік школа, навпаки зробила крок назад, адже ще у 2019 році по області вона займала 4 позицію, а по Україні – 125-ту. Ліцей в профілі навчання робить ставку на економіку та право.
Поступився третьою позицією і Боярський академічний ліцей "Гармонія". У 2020 році – це лише четверта сходинка. Тут 78 випускників склали 251 тест і одержали у середньому по ЗНО 164,9 балів. Заклад надає випускникам багатопрофільну освіту.
Бронза ж дісталася Славутицькому ліцею. Заклад випустив 72 учня, які пройшли випробування, склавши 232 тести на 100%. Їхній бал по ЗНО склав 165,5. Це дозволило їм увійти до ТОП-200 кращих і зайняти 138 сходинку. Та не можна не згадати показники ліцею у 2019 році, а були вони більш показовими: друга сходинка по області та 112 – по Україні. Куди краще тоді здали випускники і тести – 170 балів.
Подужати свій рекорд і піднятися із позаминулої п'ятої всеукраїнської позиції вдалося обласному навчальному закладу. Друге почесне місце посів Фастівський ліцей-інтернат. 35 його випускникам не вистачало всього кількох балів аби обігнати лідера в цих освітніх перегонах. Вони склали 119 тестів, заробивши у середньому 169,7 балів. Ліцей здійснює підготовку учнів за кількома профілями: фізико-математичним, хіміко-біологічним та інформаційно-технологічним, а навчають тут понад 20 викладачів.
Статус же найкращої школи Київщини одержав приватний заклад. Надає він освітні послуги у Боярці всього чотири роки і своїм випускникам пропонує стажування у закладах освіти Північної Америки та навчання англійською мовою за канадськими програмами освіти. Це – Ліцей "Міжнародний вимір". Всього девяти його випускникам вдалося показати на ЗНО найкращий результат і одержати в середньому понад 173 бали. Загалом за рік закладу вдалося піднятися до І місця із 18 сходинки у рейтингу. І саме цей ліцей посідає 100 позицію у ТОП-200 кращих шкіл України.
ТОП-10 аутсайдерів
Зупинимося ми і на аутсайдерах рейтингу шкіл Київської області 2020 року. До ТОП-10 шкіл з найгіршими показниками увійшли навчальні заклади, які у рейтингу одержали від 50 до 68 балів із майже 500 шкіл. Цікавим є той факт, що у цей список потрапили не лише загальноосвітні школи, а саме державні навчальні заклади. Серед них є і низка професійно-технічного спрямування.
Відкриває ТОП-10 Григорівська школа І-ІІІ ступенів, що перебувала на балансі Обухівської райради, Школа є опорним навчальним закладом. 18 випускників школи пройшли 56 тестових випробувань і у результаті одержали по всім предметам ЗНО у середньому 78,4 бали. У відсотках якісний показник складеного ЗНО сягає лише 64%. У рейтингу це – 427 позиція. Та враховуючи показники 2019 року, для закладу – це регрес. Донедавна заклад посідав ще 311 сходинку.
На дев’ятій позиції Комунальний навчальний заклад Київської облради "Васильківський професійний ліцей". 69 випускників склали ЗНО у середньому на 76,3%. Оцінювання знань відбувалося за 44 тестами. Заклад не демонструє майже жодної динаміки. Та все ж два роки поспіль йому вдається утримуватися на "почесному" 428 місці.
Далі йде восьма позиція і займає її Державний навчальний заклад "Професійний ліцей міста Українки". Його 52 випускники склали 70 тестів, одержавши у середньому за іспити 76 балів, що на декілька позицій краще, ніж продемонстрували свої знання випускники 2019 року – 68,5 балів.
Сьому сходинку займає Сукачівське навчально-виховне об’єднання "ЗОШ І-ІІІ ст. – дитячий садок" із таким середнім показником по ЗНО – 75,6 балів. Їх вдалося здобули всього дев’яти випускникам, склавши 28 тестів. Та варто зауважити, що школа йде досить із негативною динамікою в результатах. У 2019 році заклад посідав у рейтингу 234 позицію, а середній бал по ЗНО був набагато вищим – 125,2 бали.
Державному ПТНЗ "Бородянський професійний аграрний ліцей" за рік вдалося зробити крок вперед. Нині він посідає шосту сходинку. 29 тестів 60 випускникам у 2020 році вдалося здати у середньому на 75,1 бал.
Ввійшла на останній позиції у п’ятірку шкіл із найнижчими результатами зі ЗНО Германівська школа І-ІІІ ступенів імені братів Гетьманів, що також перебувала на балансі Обухівської райради. Вісім її випускників осилили 24 тести всього на 74,8 балів. Та ще у 2019 році випускники школи демонстрували досить непогані результати – 123,6 балів зі ЗНО.
Трохи покращилися результати по ЗНО в ДНЗ "Сквирське вище професійне училище". Та все ж у 2020 році це лише 433 позиція та 4 місце серед аутсайдерів. Торік тут випустилося 52 вихованця. Вони склали загалом 19 тестів і одержали в середньому 71,4 бали (2019 рік – 63,6 балів).
Читайте: Их заказали: в ПТУ Киевщины хотят обучить 3 тысячи швей, поваров и водителей
Замикає трійку шкіл з найнижчими результатами по ЗНО Державний професійно-технічний навчальний заклад "Бориспільський професійний ліцей". 68 випускникам на підсумкових іспитах вдалося скласти 83 всього на 55%. Їх середній бал по ЗНО склав 61,4, у 2019 році – 50,8 балів.
Всього 58,8 балів з незалежного оцінювання мали у 2020 році 76 випускників ДПТНЗ "Фастівський центр професійно-технічної освіти". А складали вони 80 тестів. Для закладу це ще не найгірший показник, так у 2019 році заклад випустив 98 випускників, які продемонстрували рівень знань у середньому на 49,7 балів.
Безумовним антилідером цього рейтингу є Острійківська школа І-ІІІ ступенів Білоцерківського району. Минулого навчального року його сім випускників впоралися із 19 тестами із ЗНО лише на 58,9 балів або 53%. Хоча ще у 2019 році її місце посідав Володарський професійний аграрний ліцей, а сама школа займала ще 397 позицію із 93,4 балами по ЗНО.
Та в Українському центрі оцінювання якості освіти все ж наголошують, що результат ЗНО не є показником роботи навчального закладу. І завдяки самопідготовці учні взмозі досягти найвищих балів, незважаючи на престиж навчального закладу.
Нагадаємо, що Київська ОДА оновила освітні ліцензії комунальним закладам обласної ради. Це – навчальні заклади в Білоцерківському, Бучанському, Фастівському, Бориспільському та Обухівському районах. Ліцензії одержали фахові коледжі, вищі навчальні заклади та ліцеї технічного спрямування. Загалом здобувати майбутню професію школярі Київщини зможуть у 10 профільних школах. Ще 24 ліцензії губернатор схвалив десяти спецзакладам І-ІІІ рівнів акредитації.
Читайте: Старша школа: на Київщині визначили обсяги профільного навчання
Фото: колаж KVКиевVласть
Найближчими днями в Київській області розпочнеться щеплення вакциною CoronaVac/Sinovac Biotec, яку область отримала 13 квітня.
Про це KV стало відомо з повідомлення пресслужби Київської облдержадміністрації (КОДА) із посиланням на голову КОДА Василя Володіна.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
“Загалом Київський регіон отримав 11600 доз вакцини CoronaVac. Їх вистачить для щеплення 5800 осіб. Вакцина призначена для щеплення маломобільних груп населення, їхніх опікунів, працівників освіти, які будуть залучені до проведення зовнішнього незалежного оцінювання, a тaкoж інших кaтeгopій, визнaчeних дopoжньoю кapтoю”, – розповів очільник Київщини.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм
Подписаться
Щеплення проводитимуть мобільні бригади, які працюють і з вакциною Covieshield, і вже пройшли відповідне навчання.
Вакцинація CoronaVac/Sinovac Biotec проводитиметься у два етапи: ревакцинацію другою дозою робитимуть за 28 днів після першого щеплення.
В Київській області від початку вакцинальної кампанії вакциною Covieshield щеплено 21599 оcіб.
Читайте: COVID-19 виявили ще в понад 800 жителів Київщини
Фото: КОДА КиевVласть
7 та 8 квітня світ відмічав Йом а Шоа — ізраільський день Катастрофи та Героїзму, що присвячений загиблим у роки Другої світової війни 6 млн євреів. У цей день вшановують також Праведників народів Світу — людей, які ризикуючі життям рятували євреїв від смерті. У Західній та Центральній Європі за рятування життя єврея, рятувальника відправляли до концтабору. На окупованих фашистами територіях сучасної України за спробу врятувати єврея на місці вбивали рятувальника та усю його родину. Єврейський народ та держава Ізраїль пам'ятають та вшановують високі подвиги цих визначних людей. Наприклад, вони мають право на почесне громадянство держави Ізраїль, тощо.
Майже 2700 українців та українських родин визнані на сьогодні Праведниками народів Світу. У живих залишилося лише декілька десятків, віком від 85 років та старше. Більшість Праведників народів Світу померли ще до 1991 року, та про їх високі вчинки майже невідомо — через те, що СРСР не визнавав ані трагедії Голокосту, ані мав у останні десятиліття дипломатичних стосунків з Ізраїлем.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Український проект Слово Праведника опікується родинами Праведників народів Світу та їх дітей, та знімає документальні фільми та інтерв'ю з Праведниками, та показує ці фільми українським школярам, студентам, тощо.
Співзасновниця проекту, Маргарита Яковлева розповіла, чому важливо пам'ятати про Праведників народів Світу сьогодні, та що можливо зробити для вшанування героїв.
– Маргарито, чому ви, фінансовий журналіст, взялися саме за цю тему, таку далеку від фінансів, від банків, страхових компаній? Здається, це не зовсім ваша спеціалізація…
– Я почала займатися цією темою, коли працювала в Forbes, де була редактором міжнародних інтерв’ю, вела рубрику міжнародних відносин, у тому числі, робила матеріали, присвячені відносинам України та Ізраїля, навчалася на програмах для журналістів за темами, присвяченими нашій спільній історії.
2015 року я проходила навчання за тематикою “Уроки Голокосту” у Берліні. Навчання відбувалося біля озера Ванзеє у Будинку Ванзейських конференції. Там розташована одна з найбільших у світі бібліотек, присвячених Голокосту. Ця будівля ввійшла в історію людства як місце, де верхівка нацистської партії прийняла так зване остаточне рішення щодо єврейського питання.
Зараз у цю бібліотеку приїжджають студенти з усього світу за грантами, вони вивчають уроки Голокосту, дізнаються, як німецьке суспільство і німецькі медіа свого часу виходили із жахливого інформаційного стану.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм
Подписаться
– Саме там ви познайомилися з темою праведників світу?
– Так. Зі мною була колежанка Світлана Левітас, яка працює в міжнародному фонді допомоги євреям похилого віку, а також Праведникам світу. Вона запропонувала написати книжку про цих людей, людей, які в роки Другої світової війни, ризикуючи своїми життями, рятували євреїв від знищення фашистами. Але в Україні на той час про них було небагато інформації, до цього ж, ці люди вже доволі похилого віку – за 80 років і більше.
Я загорілася цією ідеєю і запропонувала створити і книжку, і фільм. Так усе і почалося. Спочатку на волонтерських засадах, без бюджету поїхали з фотографом Олександром Козаченком до українських бабусь і дідусів – записувати з ними інтерв’ю. Намір був такий: якщо щось із цього вийде і вдасться отримати грант, робимо фільм; якщо ж ні – усі записані інтерв’ю опублікуємо в інтернеті.
Ніна Гудкова, Праведниця народів Світу. Врятувала 12 єврейських хлопчиків від загибелі
– А до цього, здається, у вас не було досвіду створення документальних фільмів. Це було вперше?
- Так, для мене це було вперше. Доводилося навчатися, як кажуть, на ходу.
Марія та Давід Пік, врятовані від загибелі у Золочеві. Їх родину переховували Праведникі народів Світу Вовкотруби (Історія Праведників на сайті Яд Вашем). Фото 1946 року, Париж. Родина їде з радянської України через Європу до США. Цю рідкісну світлину подарувала проекту Слово Праведника донька Давіда Піка з Нью-Йорку.
– Чи складно було знайти фінансування для фільму, адже втілення подібних проєктів передбачає залучення інвестицій?
- Це суто некомерційна благодійна історія, яка потрібна як єврейському, так і українському народам. Удалося отримати два види грантів: від Меморіального комплексу Яд Вашем та Меморіального комплексу “Бабин Яр”. Після отримання грантів уже мали можливість просити підтримки в українського бізнесу. Відгукнулися декілька важливих спонсорів із фінансової, банківської сфер, Укр.Нет, Укргазбанк… , є в цьому проекті і частина моїх особистих коштів.
– У процесі роботи не виникало сумнівів щодо вибору цього шляху?
- Ви знаєте, коли починаєш заглиблюватись у цю історію, працювати з нею, коли дивишся на цих людей, спілкуєшся з ними, вже не можеш зупинитися. Хочеться йти далі, дізнаватися більше, адже усвідомлюєш, що час не на нашому боці: праведників стає дедалі менше.
– Географія зйомок – це ж не лише Київ?- Звісно, ні. Ми об’їздили майже всю Львівщину – Львів, Рава Руська, Злочів, Борислав… Усюди знаходили людей, які під час війни рятували євреїв. Часто про їхні подвиги розповідали вже їхні діти, внуки. А інколи навіть сусіди, знайомі.– Що б ви порадили тим, хто хоче зняти документальний фільм, але не знає, з чого почати? Що має бути в першу чергу: сценарій, ідея, гроші?
– По-перше, як я вже казала, у нас попервах не було грошей. По-друге, не було і сценарію, адже ми ще не знали нічого про своїх героїв та про те, що вони розповідатимуть. До того ж, нас цікавила більш широка тема: скажімо, якими були стосунки між євреями та українцями в тих місцях, де вони мешкали до війни; як склалися долі врятованих надалі, чи продовжували вони дружити чи взагалі спілкуватися із своїми рятівниками після війни тощо.
Наприклад, на Івано-Франківщині я брала інтерв’ю у родини Ільницьких, які врятували 14 євреїв. У них була складна історія, яка багато в чому співзвучна історії самої України. Ці люди переховували євреїв, врятували їх від загибелі, а в 1946-му їх почали депортувати в Караганду. Депортація ні за що на 20 років! Тобто, спочатку люди рятують євреїв, а потім самі потребують порятунку від КДБ. Така сумна історія… Яку не передбачиш жодним сценарієм.
– З якими складнощами стикнулися під час зйомок документального фільму?
– Є два боки цього процесу. Один стосується суто проблеми документального фільму, а інший – тематики Голокосту загалом та усім тим, що з нею пов’язане.
Щодо фільму, то серед складнощів особливо відзначу недостатність або й відсутність документів, фотоматеріалів. А інший момент – емоційна складова процесу зйомок. Адже йшлося про чорну сторінку в історії людства, про масові вбивства. Торкаєшся доль людей, інформації, яку важко сприймати. Довелося навіть запрошувати психотерапевта з Ізраїля.
Моя колега, режисерка Марина Дубровіна, яка знімала серіал про праведників світу на телебачення, в одному з інтерв’ю розповіла, що планували 12 серій, а зробили 7. “Я боюся, що моє серце до кінця серіалу не витримає” – сказал вона.
Якщо ви хочете робити щось на тему Голокосту, маєте розуміти, що те, з чим ви стикнетеся, принесе вам багато переживань і сліз. Це, власне, стосується будь-якої соціально важливої теми, коли йдеться про трагедію.
Наслідки Голокосту – фото з державного архіву імені Г.Пшеничного
– Як відреагували на ваші фільми публіка, преса?- Перш за все, треба усвідомити, що ми робили фільми для школярів, для студентів. Для нас важливо було, щоби молоді люди побачили ці історії, адже коли відбувалися усі ті події, нашим героям (яким нині уже під 90 років) було по 10-15 років. Тож наша публіка, наш глядач – це діти і студенти. До початку карантину фільми пройшли по школах і вишах Києва та деяких інших містах України. Ми бачили дуже активну реакцію на побачене. Адже діти знали про таку визначну постать, як Оскар Шиндлер, тож, коли бачили, що ось є звичайні українські бабусі та дідусі, які є героями такого ж рівня, як Шиндлер, активно включалися у розмову, дискусії. Були навіть овації.– Охопити велику кількість людей цими фільмами по школах, вишах досить складно. Можливо, є сенс підключити до цієї акції Міносвіти?- Це є в наших планах. Ми подарували частину наших фільмів Меморіальному центру “Бабин яр”, ще частину опублікували на Ютубі. Деякі школи беруть, демонструють, зокрема, коли проходять Дні пам’яті жертв Другої світової війни, Голокосту. Ми хочемо подарувати їх централізовано через Міносвіти школам, вишам. Звертатися можна у Фейсбук, знайти Маргариту Яковлєву.- Чи багато є нині організацій, які безпосередньо займаються питаннями Голокосту, праведників, взаємин українців та євреїв?
– Треба відзначити: коли приходить 29 вересня – день розстрілу євреїв в Бабиному Яру, або 27 січня – Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту – майже всі основні українські медіа готують сюжети, пов’язані з Голокостом або Праведниками Народів Світу. Але організацій, які безпосередньо займаються праведниками, дуже мало. Це наш Фонд “Слово праведника”, а також один із найстаріших фондів України, який підтримує праведників народів світу, який називається “Для тебе” (проводить зустрічі з праведниками в Київській мерії, Верховній Раді). Потім Меморіальний центр Голокосту “Бабин Яр”, який також розповідає про праведників світу, ще з 2017 року вони включилися в цю тему, давали нам гранти на фільми і допомагали презентаціями. А з минулого року почали допомагати родинам праведників світу посилками з ліками, продуктами. Також створили окремий сайт “Праведники”, куди можна звернутися з листом вдячності комусь із праведників. Гарна ініціатива, яку підтримують Євросоюз, Ізраїль, Америка..
До речі, Ізраїль ще з 50-х років минулого століття почав роботу з підтримки праведників народів світу, але у ті часи між ним і Радянським Союзом не було дипломатичних відносин, тож у нас все почалося лише на початку 90-х. І тому зараз намагаються хоч якось компенсувати, допомагаючи вже дітям та внукам праведників. Тим паче, що серед родичів праведників є люди, в яких мізерні пенсії. Саме для них призначаються ліки, продукти.
– Чи достатньо ця тема висвітлюється в українських медіа?
- Є ряд видань, які приділяють цій темі певну увагу. Це “Історична правда”, “Новий час” (випускають щороку спецвипуск до 29 вересня) “Известия в Украине” друкують постійно матеріали, не відмовляють. Підтримує канал 1+1. Є декілька єврейських видань, які пишуть про Праведників народів світу, але вони розповсюджуються зазвичай в синагогах, тож через коронавірус і карантин доступу туди в нас немає.
– Нещодавно у Фейсбуці ви написали про родину, яка потребує допомоги. Чому саме для цієї родини?
- Ми зазвичай зберігаємо всі матеріали й інтерв’ю з нашими героями і намагаємося не втрачати їх з поля свого зору. Як, наприклад, і сім’ю Ільницьких з Івано-Франківська. Ідеться про Петра Ільницького, вдівця, на руках в якого чотири сина та маленька донька. Це та родина, яка в роки війни, як я розповідала, врятувала 14 євреїв, і яку після війни депортували до Казахстану. Син одного з них хворий на рак. Одна ін’єкція коштує 110 тис. грн. Скільки треба уколів – невідомо. Для нього зараз збираємо кошти, і будь-яка сума – підтримка.
Праведниця народів Світу Катерина Шеремета, разом з батьком Петром Ільницьким та братами врятувала 14 євреїв на Франківщіні
– І традиційно – щодо планів на майбутнє.
– Наразі у нас є 9 готових фільмів, в роботі – 4. Плануємо ще дві експедиції, одна з них дуже важлива. Як з’ясувалося, у неєврейському середовищі мало хто знає, що таке “Люстдорфська дорога”. А це свій Бабин Яр в єврейській столиці Одесі. Про події, що там відбувалися, мало матеріалів у всеукраїнському масштабі. А там сталася жахлива трагедія. Коли німці зайшли в Одесу, вони зібрали євреїв у складах вздовж дороги та спалили їх живцем. В Одесі є пам’ятники, музеї Голокосту (вдячна його директору Павлу Козенку за інформацію). Єврейське середовище про цю трагедію знає, решта людей – ні. А знати мають усі. Тож плануємо їхати разом із партнерами Владом Сакіним та Юлею Тиховод в експедицію до Одеси робити фільм про Люстдорфську дорогу. А також робитимо матеріали про одеських праведників народів світу. Там взагалі фантастичні історії: вони рятували по 300-400 душ. Словом, роботи вистачить.
Фото: з архіву Маргарити Яковлевої ( на головному фото – Олександр Глаголев з родиною, сином Олексієм Глаголевим, визнаним Праведников народів Світу).
КиевVласть
За програмою “Велике будівництво” в столичному регіоні цьогоріч на ремонт автомобільних доріг спрямують понад 1 млрд гривень. Також обласна влада уклала масштабні угоди про співпрацю із європейськими компаніями. У рамках меморандуму з турецьким холдінгом відремонтують два міжнародні автошляхи, а за допомогою кредитної програми від Європейського інвестбанку – три соціальні об’єкти.
Про це KV стало відомо за результатами онлайн-брифінгу заступника голови Київської облдержадміністрації Андрія Лісовика.
Андрій Лісовик, зокрема, розповів, що, 6 квтіня голова КОДА Василь Володін провів дві зустрічі, що мають надважливе значення для розвитку економіки та соціальної сфери регіону. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Турецький меморандум
"Ми підписали меморандум із турецькою компанію Özaltın Holding, який передбачає співпрацю у реалізації проєкту з будівництва дороги в Бучанському районі. Таким чином, ми дали старт масштабній ініціативі: автошлях довжиною 16,5 км сполучатиме між собою два міжнародні автошляхи М-06 Київ-Чоп та М-05 Київ-Одеса. Будівництво цієї дороги дасть змогу розвантажити кільцеву в Києві, а ще забезпечити розбудову інфраструктури в Київській агломерації". – розповів він.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм
Подписаться
За його словами, шлях проходитиме через три громади, а саме: Борщагівську, Вишневу та Чабанівську і забезпечить відповідні транспортні розв'язки між цими територіями. І зауважив, що вздовж усієї дороги буде передбачена відповідна інфраструктура. У першу чергу – облаштування інженерного коридора з якісними мережами водопостачання та водовідведення. Попередня вартість проєкту складає 3 млрд гривень інвестицій.
"З боку обласної влади будемо сприяти, щоб проєкт було виконано якнайшвидше, а головне – якісно. Бо важливість цього шляху дуже важко переоцінити", – додав Лісовик.
Читайте: Влада Київщини домовилась про співпрацю із турецькою компанією щодо будівництва нового автошляху в Бучанському районі
Кредитна програма
Крім того, губернатор зустрівся із керівником Надзвичайної кредитної програми від Європейського інвестиційного банку. Київщина, зокрема, вже є учасником кредитної програми банку. І мова йде про три проєкти, які будуть реалізовані на території регіону.
Це – реконструкція дошкільного навчального закладу "Зірочка" в місті Бровари, реконструкція з добудовою загальноосвітньої школи №1 І-ІІІ ступенів в місті Буча та реконструкція Хотянівської загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів в селі Хотянівка Вишгородського району. Загальна сума проєктів складає понад 276 мільйонів гривень.
"Сьогодні ми вже отримали надходження від Європейського інвестиційного банку, уклали договори підряду по всім трьом проєктам. По одному з них вже розпочато роботи. Під час нашої зустрічі представники банку відзначили високу якість наших проєктів. А ще ми обговорили участь Київщини у наступній фазі програми банку. Маємо ще низку об'єктів соціальної інфраструктури, серед яких медичні, спортивні та дошкільні навчальні заклади, що потребують модернізації або реконструкції. Мешканці нашого регіону мають одержати гідні умови навчання, лікування, життя, тож обласна влада, зі свого боку, докладає максимум зусиль для реалізації планів з відновлення нашої інфраструктури. Люди чекали цього досить довго – настав час забезпечити їх гідним рівнем життя", – зауважив Лісовик.
Читайте: Голова КОДА Василь Володін провів зустріч з представниками Європейського інвестиційного банку
Велике будівництво
Крім того, заступник голови КОДА розповів, що в області триває реалізація програми президента України Володимира Зеленського "Велике будівництво".
Так, у регіоні на 2021 рік заплановано до реалізації 52 об'єкти дорожнього господарства на загальну суму понад мільярд гривень. 175 мільйонів гривень із цих коштів, зауважив Лісовик, за рахунок залишку субвенції 2020 року.
Зокрема на Київщині планують реалізувати 47 капітальних ремонтів 29 доріг загального користування місцевого значення та 18 вулиць і доріг комунальної власності. А ще – три поточних середніх ремонта доріг загального користування місцевого значення та реконструкцію однієї дороги загального користування місцевого значення. І ще заплановане будівництво нової дороги комунальної власності.
"Загалом у 2021 році на території Київської області планується прокласти близько 50 км дорожнього покриття на дорогах загального користування місцевого значення та близько 60 тис. кв. м покриття вулиць і доріг комунальної власності. Також вже оголошені та тривають тендерні процедури по 23 об'єктам дорожнього господарства", – говорить Лісовик.
І додав, що цьогоріч планують завершити і 17 об'єктів, розпочатих ще у 2020 році. КОДА вже замовила виготовити 33 проєкти для подальшого будівництва, реконструкції та капітального ремонту автомобільних доріг. Це – 26 проєктів доріг на загальну вартість 2,5 мільярди гривень та протяжністю 135 км і 7 проєктів мостових споруд протяжністю 360 погонних метрів.
"За 2020 рік відремонтовано 158 об'єктів дорожнього господарства Київської області на загальну суму 1 млрд 33 мільйони гривень. А саме: 11 доріг загального користування місцевого значення повністю відремонтовано, 16 доріг загального користування місцевого значення – відремонтовано в межах запланованих обсягів на 2020 рік, 131 дорога і вулиця комунальної власності відремонтована в повному обсязі. Загальна протяжність прокладеного нового асфальтного покриття у 2020 році склала 116 км", – резюмував він.
Нагадаємо, що у Київській ОДА відзвітували про реалізацію програми президента "Велике будівництво” у 2020 році та розповіли про найближчі плани щодо розвитку соціальної інфраструктури в регіоні.
У 2021 році у рамках держпрограми планують реалізувати ще 18 об'єктів за 318 мільйонів гривень. Сума перевищує минулорічні витрати на понад 100 млн гривень. Проєкти стосуються розвитку медичної, спортивної та освітньої сфер життя Київщини.
Читайте: КОДА відзвітувала про реалізацію програми "Велике будівництво" на Київщині
Фото: коллаж KVКиевVласть
Влада Київщини домовилась про співпрацю із турецькою компанією Özaltın Holding щодо будівництва нового автошляху в Бучанському районі. Дорога проходитиме через три громади – Борщагівську, Вишневу та Чабанівську – і створить відповідні транспортні розв’язки між цими територіями. Попередня вартість проєкту складає 3 млрд грн інвестицій.
Про це KV стало відомо із повідомлення голови Київської облдержадміністрації (КОДА) Василя Володіна.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
“Зранку мав робочу зустріч із директором українського представництва турецької компанії “Özaltın Holding” Хаканом Аджунсалом. З ним уклали меморандум про співпрацю щодо будівництва нового автошляху в Бучанському районі. Я переконаний, що інвестиції і в прямому, і в переносному сенсі приходять в область через дороги”, – говориться у повідомленні.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм
Подписаться
Реалізація цього проєкту є важливою для Київщини, тому що:
дорога проходитиме через три громади – Борщагівську, Вишневу та Чабанівську – і створить відповідні транспортні розв’язки між цими територіями;
автошлях сполучатиме між собою два міжнародні автошляхи М-06 Київ-Чоп та М-05 Київ-Одеса;
ми не просто збудуємо нову дорогу, ми забезпечимо її належною інфраструктурою.
Попередня вартість проєкту складає 3 млрд грн інвестицій.
Як розповів під час підписання Василь Володін, нова дорога покликана розвантажити Велику окружну дорогу. Протяжність траси складає 16,5 км. Він зазначив, що ця турецька компанія вже має досвід роботи в Україні. Зокрема, вела проекти з реконструкції доріг в Запорізькій області.
“Також сьогодні зустрівся з керівником Надзвичайної кредитної програми для відновлення України від Європейського інвестиційного банку Роєм Дрейкоттом та його колегами. Говорили на тему розвитку соціальної інфраструктури Київщини. Маю важливі новини”, – написав Василь Володін.
Зокрема, у рамках першої фази програми Міністерство розвитку громад та територій відібрало для фінансування три проєкти. Йдеться про реконструкції:
дитсадка "Зірочка" у Броварах;
школи № 1 у Бучі;
школи в Хотянівці Вишгородського району.
За словами очільника Київщини, тепер маємо додаткові інструменти, які допомагатимуть нам вдосконалювати освітні заклади області. І завдяки цьому зможемо ще більше дітей забезпечити комфортними умовами навчання. Але влада Київщини не буде зупинятись на досягнутому.
Також Василь Володін повідомив, що сьогодні під час зустрічі обговорили перспективи участі в другій фазі програми. Тож влада Київщини подасть на розгляд експертів ще кілька пріоритетних проєктів, які стосуються:
реконструкції лікарень області;
будівництва сучасних спортивних об'єктів;
зведення нових дитсадків.
Василь Володін сподівається, що і ці ініціативи отримають підтримку.
Читайте: Зеленський запропонував Катару інвестувати у “Велике будівництво” в Україні
Довідково:
“Ozaltin Holding” – потужна будівельна група, яка вже більше 60 років успішно працює на турецькому та світовому ринках.
Основна спеціалізація компанії – будівництво гідроелектростанцій та управління ними, будівництво масштабних інфраструктурних проєктів в дорожній галузі, гірнича промисловість тощо. Окрім цього, компанія проводить дослідження та впроваджує розробки в галузі відновлюваних джерел енергії, а також має досвід реалізації проєктів у туристичній та агрокультурній сферах.
Влітку 2019 року компанія зареєструвала представництво в Україні. А в грудні 2019 року отримала українську будівельну ліцензію з дозволом будувати об’єкти найвищого рівня складності.
Фото: КОДА
КиевVласть
Від початку цьогорічної кампанії декларування доходів громадян пройшло вже три місяці. Тож, які результати першого кварталу “Деклараційної кампанії -2021” у місті Києві? Які доходи підлягають обов’язковому декларуванню? У який спосіб можна їх задекларувати? Де можна отримати допомогу у заповненні декларації?
Про це та інше в інтерв`ю KV розповіла начальник Головного управління (ГУ) ДПС у м.Києві Злата Лагутіна.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
KV: Пані Злато, кампанія декларування громадянами доходів у самому розпалі. За вашою оцінкою, чи активно кияни декларують свої статки?
Злата Лагутіна: Справді, зараз той період, коли кампанія декларування набирає значних обертів. З досвіду можу сказати, що громадяни проявляють активність саме в останній місяць деклараційної кампанії. Зазвичай, це квітень. Ми вже маємо результати за попередні три місяці і на мою думку, вони є доволі значними.
Так, до податкової служби столиці вже подано майже 8000 декларацій (на 816 декларацій більше ніж минулоріч), в яких задекларовано близько 8,7млрд гривень отриманих доходів ( на 2,4 млрд гривень більше, ніж за відповідний період минулого року).
Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм
Подписаться
За поданими деклараціями було узгоджено до сплати в бюджет понад 174,1 млн гривень податку на доходи фізичних осіб (ПДФО), що майже на 50 млн гривень більше, ніж за аналогічний період минулого року та більш ніж 23,7 млн гривень військового збору (ВЗ), що на 4,5 млн гривень більше минулорічних показників.
За відповідний період минулого року громадянами було подано 7184 декларації в яких було задекларовано близько 6,3 млрд гривень отриманих доходів. До сплати було узгоджено 124,4 млн гривень ПДФО та майже 19,2 млн гривень ВЗ.
KV: Скільки мільйонерів вже зафіксовано у Києві?
Злата Лагутіна: Наразі, серед загальної кількості поданих декларацій, мільйонні доходи задекларували 1062 мешканці столиці. Загалом ними було задекларовано понад 7,1 млрд гривень отриманих доходів.
У минулому році за відповідний період задекларували свої статки 770 мільйонерів, а сума їх доходів складала майже 5 млрд гривень.
KV: Нагадайте, будь ласка, які ж саме доходи повинні декларувати громадяни?
Злата Лагутіна: Обов’язковому декларуванню підлягають доходи, які громадяни отримували протягом 2020 року. Зокрема, це доходи від надання в оренду рухомого та нерухомого майна, від продажу інвестиційних активів, у вигляді спадщини та подарунків від осіб, які не є членами сім’ї першого та другого ступеня споріднення, іноземні доходи.
Також декларуванню підлягають й інші доходи, отримані від податкових агентів, які не підлягали оподаткуванню при виплаті, але не звільнені від оподаткування (наприклад: прощений (анульований) банком кредит).
KV: Якщо говорити про необхідність декларування доходів у вигляді спадщини, роз’ясніть, будь ласка, хто з родини вважається першим та другим ступенем споріднення?
Злата Лагутіна: Членами сім’ї першого та другого ступеню споріднення вважаються: чоловік, дружина, діти, рідні брати, сестри, бабусі, дідусі.
Хочу зауважити, якщо громадяни отримують спадок або дарунок від членів сім’ї першого та другого ступеня споріднення, то вони звільняються від сплати ПДФО та ВЗ. Крім цього, такі громадяни не подають до податкових органів декларацію.
KV: А якщо спадок отримує неповнолітня дитина не від близьких родичів, чи звільняється така дитина від подання декларації та сплати податків?
Злата Лагутіна: У таких випадках від імені неповнолітньої дитини подають податкову декларацію та сплачують ПДФО та ВЗ її батьки або опікуни.
KV: Наші співвітчизники, що працюють за кордоном та отримують там доходи, чи зобов’язані вони декларувати їх в Україні?
Злата Лагутіна: Так, громадяни, які працювали за кордоном та отримували іноземні доходи зобов’язані подати податкову декларацію про майновий стан і доходи. Практично з усіма країнами, де працюють наші громадяни, підписані угоди про уникнення подвійного оподаткування. То ж, якщо з отриманих за кордоном доходів вже утримувались податки і це офіційно підтверджено, в Україні повторно їх сплачувати не потрібно.
Для громадян, які не встигли отримати підтверджуючі документи щодо суми отриманого ними доходу з іноземних джерел та суми сплаченого ними податку в іноземній юрисдикції, Податковим кодексом передбачено перенесення термінів подання декларації.
Подавши заяву до 1 травня поточного року, громадяни можуть продовжити термін подання декларації до 31 грудня.
KV: У яких випадках громадянам не обов’язково подавати декларацію про майновий стан?
Злата Лагутіна: Законодавством передбачено низку таких випадків. Так, податкова декларація не подається, якщо платник податку отримував доходи:
- від податкових агентів, які відповідно до Податкового кодексу не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу;
- виключно від податкових агентів незалежно від виду та розміру нарахованого (виплаченого, наданого) доходу, крім випадків, прямо передбачених IV розділом Кодексу;
- від операцій продажу (обміну) майна, дарування, при нотаріальному посвідченні договорів за якими був сплачений податок на доходи фізичних осіб та військовий збір;
- у вигляді об'єктів спадщини, які оподатковуються за нульовою ставкою податку (від членів сім’ї першого та другого ступеня споріднення) та/або з яких сплачено податок.
KV: Давайте поговоримо про ту категорію громадян, які мають право подати декларацію, щоб скористатися податковою знижкою. Які саме понесені витрати дають можливість компенсувати частину сплачених податків?
Злата Лагутіна: Хочу зауважити, що у 2020 році внесено зміни до Податкового кодексу і ті громадяни, які протягом 2020 року перераховували кошти або передавали товари, як благодійність відповідним організаціям та/або органам виконавчої влади, закладам охорони здоров'я тощо, з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби COVID-19, мають право на податкову знижку.
Також скористатися правом на податкову знижку можуть платники, які протягом 2020 року:
– сплачували кошти за навчання себе або своїх дітей;
– перераховували благодійні внески неприбутковим організаціям;
– страхували себе та свою родину;
– сплачували кошти за переобладнання транспортного засобу на альтернативні види палива;
– сплачували проценти за іпотечним кредитом;
– здійснювали оплату допоміжних репродуктивних технологій та оплату вартості державних послуг при усиновленні дитини, включаючи сплату державного мита;
– сплачували кошти на будівництво (придбання) доступного житла, у тому числі на погашення пільгового іпотечного кредиту;
- сплачували кошти за оренду житла громадяни, які мають статус внутрішньо переміщеної особи.
Говорячи про статистику, то для реалізації права на податкову знижку було подано майже 4000 декларацій, якими до повернення задекларовано близько 22,3 млн гривень.
KV: Якщо у громадян виникають питання при заповненні декларацій, куди можна звернутися за необхідною консультацією?
Злата Лагутіна: На період проведення деклараційної кампанії наші фахівці проводять широкомасштабну роз’яснювальну роботу. Свідоме декларування доходів та сплата податків – правильний шлях до побудови європейського суспільства.
І ми розуміємо, що донесення інформації до громадськості щодо необхідності декларування доходів – це запорука своєчасного наповнення бюджету. Водночас, зважаючи на карантинні обмеження ми частіше запрошуємо платників до онлайн-спілкування. Так, щоп’ятниці наші фахівці проводять навчання через платформу ZOOM, під час яких розглядається конкретний приклад заповнення декларації. Наприклад, при отриманні спадщини, іноземних доходів, доходів від оренди рухомого та нерухомого майна тощо. Анонси навчання ми розміщуємо на нашій сторінці у мережі Facebook та на офіційному субсайті.
Тематичні відео роз'яснення наших фахівців також розміщуються на Youtube-каналі.
Окрім того, на сайті створено банер “Деклараційна кампанія – 2021”, який постійно наповнюється актуальною інформацією з питань декларування, а також містить зразки заповнення декларації та контактні телефони за якими можна отримати необхідну інформацію.
Крім цього, платники податків можуть отримати консультації у наших Центрах обслуговування платників, які продовжують працювати у звичному режимі, однак, підкреслю, з дотриманням усіх протиепідеміологічних рекомендацій.
KV: У який спосіб громадяни можуть відзвітуватися перед податковими органами про отримані доходи?
Злата Лагутіна: Є кілька способів відзвітуватися. Зокрема, офлайн та онлайн.
Податкова декларація про майновий стан і доходи подається громадянами особисто або уповноваженою на це особою до Центру обслуговування платників за місцем реєстрації. Декларацію можна надіслати поштою (з повідомленням про вручення та з описом вкладення) або ж скористатися сервісом Електронний кабінет.
Із загальної кількості податкових декларацій, поданих за січень – березень поточного року 2487 подано у електронному вигляді, що становить 31%. Минулоріч за вказаний період лише 19% громадян звітували через електронні сервіси.
Підкреслю, у разі відправлення декларації поштою, це необхідно зробити не пізніше, ніж за п’ять днів до закінчення граничного строку подання, а при поданні декларації в електронній формі – не пізніше закінчення останньої години дня, в якому спливає такий граничний строк.
Цьогоріч останній день подання декларації настає 30 квітня, а термін сплати задекларованої суми ПДФО та ВЗ – до 1 серпня.
KV: Якщо громадяни бажають подати декларацію через Електронний кабінет, з якими труднощами вони можуть зіштовхнутися?
Злата Лагутіна: Не повинно виникати жодних труднощів. Я б навіть сказала, що подача декларацій через електронний сервіс, навпаки, допомагає уникнути помилок. Деякі дані заповнюються автоматично.
Єдине, що необхідно громадянам, це завчасно подбати про отримання особистого електронного цифрового підпису. Отримати його можна у будь-якому акредитованому центрі сертифікації ключів.
Цей сервіс, як ніколи стає в нагоді для громадян під час карантинних обмежень.
Фото: прес-служба ГУ ДПС в м. КиєвіКиевVласть
До кінця 2021 року дитсадок в смт Згурівка на Київщині буде повністю відремонтовано. Це дозволить створити 35 нових місць для дітей.
Про це KV дізналася з повідомлення пресслужби Київської облдержадміністрації (КОДА)
Подписывайтесь на новости “КиевVласть” Роботи розпочалися в 2020 році — того ж року здійснено демонтажні роботи, влаштування збірних конструкцій фундаменту, зведення одноповерхової будівлі садочку, влаштування конструкцій даху, виконані зовнішні мережі водопроводу та електромережі, встановлені металопластикові вікна.
У 2021 році необхідно здійснити внутрішнє та зовнішнє оздоблення, влаштування внутрішніх мереж водо- та електропостачання, опалення, а також благоустрій території.
Планувальне рішення будівлі навчально-виховного закладу сприяє зручному функціональному зонуванню основних груп дитячого садка, нормативному освітленню з провітрюванням, технологічному зв’язку між приміщенням. Кімнатне розташування приміщень забезпечує зниження витрат тепла.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм
Подписаться
“Розвиток дошкільної освіти, підвищення її якості, виховання здорового майбутнього покоління є особливо важливою проблемою для громади Згурівки. Ми чітко розуміємо, що навчання в дитсадку є надважливим етапом соціальної адаптації дитини та є першоосновою навчального процесу. Реалізація проекту сприятиме розвитку району в галузі дитячої дошкільної освіти, підвищить позитивний імідж громади та знизить соціальну напругу”, — підкреслив голова Київської обласної державної адміністрації Василь Володін.
Зазначимо, що будівельна готовність об’єкта становить 36%. Вартість проєкту — 27,6 млн грн. Обсяг фінансування у 2021 році — 15,7 млн грн, зокрема, за рахунок коштів державного фонду регіонального розвитку – 14,1 млн грн, а решта коштів – 1,6 млн грн з бюджету Згурівської селищної ради Броварського району.
Читайте: В рамках “Великого будівництва” на Київщині проведуть термомодернізацію трьох садочків
Фото: пресслужба КОДА.
Столичний регіон щодня реєструє біля тисячі нових випадків захворювання на ковід, найбільше потерпають від хвороби Білоцерківський, Бориспільський та Бучанський райони. У лікарнях ситуацію називають складною та збільшують кількість ліжок для хворих. Тим часом Київщина очікує надходження нової партії вакцини і продовжує перебувати у “червоній” зоні.
Про це KV стало відомо за результатами онлайн-брифінгу директора Департаменту охорони здоров'я Київської ОДА Олени Єфіменко.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Епідеміологічна ситуація
"Стан справ на Київщині сьогодні дуже складний. Ми щодня реєструємо більше тисячі нових випадків захворювання на Covid-19 серед наших жителів. У зв'язку з цим Київщина продовжує залишатися в "червоній зоні", тож дотримуватись усіх протиепідемічних норм – дуже важливо", – розповіла Олена Єфіменко.
Безпосередньо минулої доби в Київській області коронавірус діагностували у 962 осіб. Найбільша кількість випадків підтвердилася у Білоцерківському, Бориспільському та Бучанському районах.
"Уже не перший день щодобова кількість людей, яка інфікувалася на коронавірус, перевищує кількість тих, хто вже поборов хворобу. Минулої доби одужало лише 737 осіб. Також кілька днів поспіль фіксуємо збільшення кількості летальних випадків. За вчора, на жаль, померло 30 хворих. Загалом з початку епідемії на Київщині на Covid-19 захворіли більше 960 тисяч осіб, одужали від хвороби – більш ніж 78 тис. осіб, померли – 1642 особи", – додала вона.
Госпітальні бази
В області продовжують працювати і над розширенням інфекційної мережі. За словами Єфіменко, лише за березень для лікування хворих на коронавірус було перепрофільовано ще 510 ліжок. У сумі вони складають 3510 ковідних місць, з них понад 103 тис. ліжка підключенні до кисню. Це – 88% від загальної кількості.
"На жаль, все більше інфікованих переносять хворобу у важкій формі. Наприклад, безпосередньо сьогодні на стаціонарному лікуванні знаходиться 2174 особи, які вже мають підтверджений діагноз Covid-19. Ще 263 очікують на результати ПЛР-тестування. Із загальної кількості 2231 пацієнт перебуває на кисневій підтримці. Загальна завантаженість ліжок складає 69,4%, з киснем – 71,9%, вільних же ліжок із киснем залишилося 772 або 28%", – зауважила вона.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм
Подписаться
Проте є госпітальні бази, заповненість яких уже сягає 100%. Це - центральна районна лікарня Києво-Святошинського району, Ірпінська центральна міська лікарня, Білоцерківська ЦРЛ № 1.
"В усіх профільних медзакладах рівень захворюваності коливається від 53 до 98%. Епідемія коронавірусу не вщухає, тож ми продовжуємо вдосконалювати і поліпшувати матеріально-технічне забезпечення наших госпітальних баз. Наприклад, у березні закупили і вже поставили до лікарень 179 кисневих концентраторів. Їхня загальна вартість склала майже 7 мільйонів гривень. Нагадую, що впродовж минулого року було закуплено 738 кисневих концентраторів за понад 30 мільйонів гривень", – каже очільниця Департаменту.
Освітній процес
Коронавірус продовжує впливати і на організацію освітнього процесу в області. Всього на дистанційному навчанні перебуває 136 дітей із 560 закладів освіти. Працюють школи по-різному: 14 громад повністю перевели учнів на дистанційне навчання. Також у 40 громадах учні 1-4 класів навчаються очно, а решта – дистанційно. Зауважено, що у таких школах освітній процес здійснюється з дотриманням всіх санітарних вимог. Ще у 129 шкіл розпочалися весняні канікули.
За інформацією місцевих органів управління освітою, всього на лікуванні перебуває 315 учнів та 505 викладачів. У деяких діагностували коронавірус безпосередньо минулої доби: хворобу підтвердили у 14 учнів і 23 вчителів. Через захворювання серед працівників, призупинено освітній процес і у восьми дитячих садках. Це – по два заклади дошкільної освіти у Гірській і Березанській громадах, а також по одному – у Гребінківській і Чабанівській громадах.
Також на Київщині через коронавірус на самоізоляцію відправлено 34 окремих групи у 27 дитсадках. Найбільше таких випадків зафіксовано у Білоцерківській, Броварський і Бориспільській громадах.
Вакцинальна кампанія
На Київщині першу дозу вакцину проти коронавірусу вже одержали 15 399 жителів. За минулу добу процедуру щеплення пройшли 630 осіб.
Також Єфіменко нагадала, що в регіоні продовжують працювати мобільні бригади з імунізації. Так, впродовж декількох тижнів функціонує 34 стаціонарні пункти щеплень на базі медзакладів. Переважна частина провакцинованих – медики. Йдеться про 7620 осіб.
Крім того, щеплення вже зробили 640 жителів області віком від 80 років. Решта – це військовослужбовці, працівники освітніх закладів, громадські активісти. Наразі у залишку залишається 1200 доз. Варто додати, що область вже очікує на поставку чергової централізованої вакцини проти коронавірусу.
Читайте: Хроники коронавируса в Украине: обновляетсяФото: коллаж KVКиевVласть
SELECT `id`, `uri`, `meta_title`, `meta_description`, `meta_keywords`, `title`, `text`
FROM `pages`
WHERE `uri` = 'search'
LIMIT 1
0.0013
SELECT `articles`.`id`, `articles`.`title`, `articles`.`uri`, `articles`.`image`, `articles_categories`.`uri` AS `category`
FROM `articles`
LEFT JOIN `articles_categories` ON `articles`.`category_id` = `articles_categories`.`id`
WHERE `articles`.`status` = 'published'
AND `articles`.`is_deleted` =0
AND `articles`.`published` <= '2025-04-22 01:42:00'
AND `articles`.`slider_position` >0
ORDER BY `articles`.`slider_position`
0.0006
SELECT `id`
FROM `articles`
WHERE `articles`.`category_id` = 6
AND `articles`.`status` = 'published'
AND `articles`.`is_deleted` =0
AND `articles`.`published` <= '2025-04-22 01:42:00'
ORDER BY `published` DESC
LIMIT 3
0.0011
SELECT articles.id AS id, articles.title AS title, articles.uri AS uri, articles.published AS published, articles.published_date as date_only, articles.short_text AS short_text, articles.image AS image, articles_categories.uri as category, articles_categories.common_uri as common_uri
FROM `articles`
LEFT JOIN `articles_categories` ON `articles`.`category_id` = `articles_categories`.`id`
WHERE `articles`.`id` IN('145123', '144431', '144353')
ORDER BY `published` DESC
0.0006
SELECT `id`
FROM `articles`
WHERE `articles`.`category_id` = 1
AND `articles`.`status` = 'published'
AND `articles`.`is_deleted` =0
AND `articles`.`published` <= '2025-04-22 01:42:00'
ORDER BY `published` DESC
LIMIT 50
0.0013
SELECT articles.id AS id, articles.title AS title, articles.uri AS uri, articles.published AS published, articles.published_date as date_only, articles.is_bold AS is_bold, articles.is_red AS is_red, articles.is_important AS is_important, articles_categories.uri as category
FROM `articles`
LEFT JOIN `articles_categories` ON `articles`.`category_id` = `articles_categories`.`id`
WHERE `articles`.`id` IN('145275', '145273', '145272', '145270', '145265', '145269', '145268', '145271', '145267', '145266', '145264', '145261', '145263', '145262', '145260', '145256', '145257', '145259', '145258', '145254', '145255', '145253', '145252', '145251', '145249', '145250', '145247', '145246', '145245', '145244', '145238', '145241', '145236', '145243', '145240', '145242', '145239', '145237', '145234', '145235', '145233', '145224', '145232', '145231', '145230', '145229', '145228', '145227', '145226', '145220')
0.2316
SELECT `articles`.`id` AS `id`, MATCH(articles.title, articles.text) AGAINST('+"навчання"' IN BOOLEAN MODE)AS rel
FROM `articles`
LEFT JOIN `articles_categories` ON `articles`.`category_id` = `articles_categories`.`id`
WHERE `articles`.`status` = 'published'
AND `articles`.`is_deleted` =0
AND `articles`.`published` <= '2025-04-22 01:42:00'
AND `articles`.`category_id` != 9
AND MATCH(articles.title, articles.text) AGAINST('+"навчання"' IN BOOLEAN MODE)
ORDER BY `articles`.`published` DESC, `rel` DESC
LIMIT 850, 10
0.0018
SELECT `articles`.`id` AS `id`, `articles`.`title` AS `title`, `articles`.`uri` AS `uri`, `articles`.`published` AS `published`, `articles`.`text` AS `text`, `articles_categories`.`uri` AS `category`, `articles_categories`.`name` AS `category_name`, `articles_categories`.`common_uri` AS `common_uri`
FROM `articles`
LEFT JOIN `articles_categories` ON `articles`.`category_id` = `articles_categories`.`id`
WHERE `articles`.`id` IN('105237', '105069', '105003', '104992', '104976', '104740', '104685', '104633', '104614', '104510')
0.2092
SELECTCOUNT(*)AS `numrows`
FROM `articles`
WHERE `articles`.`status` = 'published'
AND `articles`.`is_deleted` =0
AND `articles`.`published` <= '2025-04-22 01:42:00'
AND MATCH(articles.title, articles.text) AGAINST('+"навчання"' IN BOOLEAN MODE)
Array
(
[meta_title] => КиївВлада
[meta_description] => КиївВлада - інформаційно-аналітичний портал, присвячений проблемам влади у Києві та столичному регіоні.
)