Корупційні скандали, недобудовані ЖК та інтереси Молчанової: що відбувається з “Київміськбудом”
Гроші на оборону: Київрада збільшила кошторис програми “Захисник Києва” на 2024 рік в 2,5 раза, не підкріпивши це змінами в бюджет
Київщина екологічна: як область стала лідером України зі створення об'єктів природно-заповідного фонду
14 лютого 2020 г. 09:00
Раздел: Тексти
Фінанси і нюанси: як перебігатиме реформа медзакладів на Київщині
Медичні заклади Київщини, що віднині мають статус комунальних некомерційних підприємств, починають працювати за новими правилами. Новації традиційно породжують безліч гарячих питань. Як проходитиме фінансування, для чого медикам накажуть записувати на відео лікарню і пацієнтів, а також що таке медичний пакет – з’ясовувала KV.
Як стало відомо KV, 10 лютого 2020 року у приміщенні Київської облдержадміністрації (КОДА) відбулася нарада з питань підготовки комунальних некомерційних підприємств охорони здоров’я до укладення договору з Національною службою здоров’я України (НСЗУ) в рамках впровадження медичних гарантій. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
У нараді взяли участь міністерка охорони здоров’я Зоряна Скалецька, в.о. голови НСЗУ Оксана Мовчан, перша заступниця голови Київської обласної ради Тетяна Семенова та керівники медичних закладів регіону.
У порядку денному наради розглядали, зокрема, такі питання, як новий підхід до фінансування закладів після їх переходу на модель некомерційних, як вони функціонуватимуть в новій системі, як тепер керівники КНП будуть писать фінплани та інше.
Фінансування
Експерт Офісу реформ МОЗ Матвій Хренов розповів, як саме проходитиме фінансування некомерційних підприємств.
За його словами, медичну субвенцію з держбюджету реформовані заклади охорони здоров’я перестануть отримувати з 1 квітня цього року. Далі включається система, заради якої і проводили реформу — тобто фінансуватиме всіх Національна служба здоров’я.
Медпідприємства, які пройшли процес перетворення та заключили договір із НСЗУ, отримуватимуть кошти залежно від кількості т. зв. медичних епізодів. Такий епізод починається з прийняття пацієнта на лікування і закінчується його випискою (генеруванням форми №66), наприклад, якщо його було прийнято на стаціонар.
Експерт наголошує, що багато суперечливих моментів враховано: наприклад, при переведенні пацієнта з однієї лікарні до іншої кошти за медичний епізод отримають обидві. Що стосується випадків, коли один пацієнт в одній лікарні отримує кілька видів лікування (різні пакети послуг), то лікарня отримує фінансування згідно кожного з задіяних пакетів. А у разі смерті пацієнта в процесі лікування лікарня все одно отримує фінансування, бо має закрити історію його хвороби (та ж сама форма №66).
“Ваша частина коштів розриватись не буде, головне тут те, що вести документацію потрібно правильно і робити це ви будете в електронному вигляді. Заклади, які будуть зловживати цим, стануть першими на проходження перевірки — бо усі дані збираються централізовано, і відхилення від середніх показників серед лікарень України буде чітко видно”.
За його словами, на амбулаторному та госпітальному рівні є як базові, так і пріоритетні послуги. До останніх в амбулаторній допомозі включено гастро-, колоно-, бронхо-, цисто- та гістероскопію, в госпітальній — пологи, неонатологію, гостре порушення мозкового кровообігу та інфаркт міокарда.
“До них є вимоги: зокрема, відеофіксація та архівація терміном на два роки. Фінансування проходитиме у вигляді оплати за надану послугу. Якщо у закладі немає обладнання, яке не відповідає вимогам для надання пріоритетної послуги, це не означає, що воно не працюватиме — воно працюватиме в рамках загального пакету, допоки не буде отримано пріоритетного [після оновлення обладнання]. У госпітальному пакеті працюватиме система 60/40, де 60% — з глобального бюджету, розрахунок від кількості наданих послуг за минулий період, а інші 40% є умовними і залежатимуть від кількості послуг, наданих за звітний період”, — наголошує Матвій.
Розповів він і про формування внутрішнього бюджету лікарні та платні послуги, які можуть стати одним з джерел його наповнення.
“Раніше основним фіндокументом був кошторис, тепер бюджет. Принципова різниця полягає у тому, що кошторис — це про майбутнє, де ви знали, скільки коштів на які статті видатків ви будете мати. Обсяг фінансування бюджету ж напряму залежатиме від дій, які ви будете вчиняти. Першим джерелом його наповнення буде програма медичних гарантій. Другим — місцевий бюджет і регіональні програми.
Третім можливим джерелом можуть стати платні послуги. Їх умовно можна поділити на дві частини: медичні і немедичні. До других відносяться палати покращеного перебування, покращене харчування, транспортні послуги тощо. Також це господарська частина, яка залежить від самої лікарні — наприклад, створення центру харчування абощо. Медичні ж, по-перше, мають 20%-ве обмеження і в Комітеті в першому читанні розглянули наразі його зняття, ми очікуємо, що до 1 квітня воно буде зняте.
Важливо, що після 1 квітня будь-який пацієнт, який звертається до вас за допомогою, може бути платним пацієнтом. Зробіть йому можливість сплачувати за надані послуги в касу офіційно. Саме з 1 квітня трансформація тільки почне розгортатися”, — відзначив експерт. І додав пораду інвестувати лікарням у себе:
“Для того, аби зробити ваш заклад успішним і спроможним, я радив би інвестувати і робити основні зусилля на ваших сильних сторонах. Ви знаєте, які відділення та які лікарі у вас найкращі, до кого частіше за все ходять пацієнти. В першу чергу, спрямуйте зусилля туди — розриватися на все у вас не вистачить ані часу, ані ресурсів. Використовуйте передові методи лікування. Одному і тому ж пацієнтові дві лікарні, наприклад, можуть зробити операцію класичним методом або новітнім. У першому випадку він лежатиме у вас на реабілітації сім днів, у другому чи не на наступний день може піти додому. Уявіть собі операційні видатки в обох цих випадках при однаковому тарифі.
Не забувайте про можливості оптимізації: одне чи кілька відділень двох лікарень, що стоять поруч, є сенс об'єднати, тому що якщо одна з них більша, конкуренцію їй менша не складе і буде просто підвищувати собівартість своїх послуг. Собівартість — дуже мобільна штука”.
Під кінець виступу Матвій Хренов наголосив, що НСЗУ опублікувала низку тренінгів, які за потреби керівники можуть пройти онлайн.
Фінансові плани
Радниця з фінансових питань Проекту USAID “Підтримка реформи охорони здоров'я” Наталя Коваленко розповіла про деякі нюанси навколо фінансових планів і як тепер (та для чого) КНП мають їх складати.
По-перше, каже Коваленко, сам по собі фінплан є індикатором того, что лікарня є саме неприбутковим підприємством — а отже, не сплачує податок на прибуток. Цей статус, утім, лікарня за певних обставин може втратити — якщо прострочить його подання або направлятиме свій прибуток власнику (у випадку Київщини — Київській обласній раді). Роль власника — контроль спрямування витрат підприємства: чи доходи та видатки відображають, як каже радниця, статутну діяльність лікарні і чи може вона надавати послуги населенню. До того ж, у фінплані КНП зазначатиме усі свої видатки — для того, аби мати можливість витрачати кошти за усіма запланованими напрямами.
“Фінплан — це інша історія [ніж кошторис]. Він дає більше можливостей відобразити всю вашу діяльність. У кошторисі мова йде більше про медичні субвенції. У фінплані — це всі ваші доходи і податки, як у підприємства, причому усі види доходів, які не заборонені законодавством. Платні послуги, надходження в рамках програм, благодійна допомога, тощо. І всі видатки, які необхідні для надання послуг. Зобов'язання надавати фінплан випливає з Господарського кодексу, згідно якого він має щорічно затверджуватися, причому з щоквартальною розбивкою”.
Взагалі інформація, що повинна там міститися, включає:
очікувані доходи (договір з НСЗУ, місцеві програми, оренда майна, надання платних послуг тощо);
очікувані витрати (заробітна плата, витратні матеріали, капітальні витрати, закупівля обладнання тощо);
фінансові результати діяльності (валовий дохід, результат від операційної діяльності, фінансовий результат від діяльності (прибуток чи збиток));
обов’язкові платежі КНП до бюджету;
індикатори та коефіцієнти для аналізу фінансового плану та звіту про його виконання;
дані про персонал.
Причому у фінплані доходи можуть не відповідати видаткам, на відміну від таких даних у кошторисі.
Якщо закладові не вистачає коштів і він звертається до облради, аби вона виділила гроші з бюджету, то він має це відобразити у фінплані, що саме треба покрити за рахунок цих коштів і як саме гроші будуть направлені. Зміни до фінплану на даному етапі керівникам дозволять вносити лише двічі на рік його затвердження (а у разі отримання додаткових доходів — не частіше 11 разів на рік). Поки так, адже, на відміну від Полтавської області, яка стала пілотною у рамках реформи, пояснює Коваленко, медики Київщини ще не мають досвіду роботи за нових умов. Процедура внесення змін така ж, як і при затвердженні фінплану.
“Наразі керівники закладів охорони здоров’я, складаючи фінплан, стикнуться з невизначеністю розміру тарифів на медичні послуги, неточною чисельністю населення, що звертатиметься за умов вільного вибору, та змінами до системи оплати праці, які ще не відпрацьовані. Утім, — каже радниця, — управлінські команди роблять перші кроки в створенні нових систем, зокрема, по-новому планують діяльність, впроваджують новий підхід до фінансового планування та нові системи бухгалтерського та управлінського обліку. Але наразі економісти не мають достатніх знань та навичок роботи в нових умовах”.
Щодо звітності про виконання плану: вона має бути оприлюднена на сайті самого КНП та на офіційному веб-сайті відповідного підрозділу органу місцевого самоврядування, що здійснює функції з управління підприємством. Річна звітність має бути оприлюднена не пізніше 28 лютого наступного за звітним року і є обов’язковою — на відміну від щоквартальної, рішення про публікацію якої залишається за власником (у випадку Київської області — Київоблради).
Відповідальність за складання, виконання і звітування за фінансовим планом несе керівник підприємства. На ньому також відповідальність і в випадках, коли у зволіканні з поданням плану є провина закладу.
Керівник, до речі, перестає бути єдиним суб’єктом декларування — тепер разом із ним свої щорічні декларації про доходи подають головний бухгалтер, члени наглядової ради, інших органів та інші посадові особи відповідно до статуту. Правила подання щорічної, а також декларації кандидата на посаду, перед прийомом на роботу та після звільнення не змінюються.
Що стосується платних послуг, згаданих вище, їх вартість визначатиметься одним з трьох шляхів. За першим її визначатиме для медичних закладів орган місцевого самоврядування — зокрема, він встановлюватиме порядок визначення цін і тарифів. За другим — цей порядок на розгляд органу місцевого самоврядування готуватимуть медзаклади. І є третій, згідно якого заклади самі визначатимуть та встановлюватимуть вартість свої платних послуг, і затверджуватимуть наказом керівника КНП. Але за умови, що засновник передбачає це у статуті підприємства.
Утім, Коваленко зазначила одну невизначеність у законодавстві: у той час як Закон “Про місцеве самоврядування” покладає обов’язок встановлення тарифів на низку видів послуг на місцеві ради, постанова Кабміну від 25 грудня 1996 р. №1548 обов'язок затверджувати тарифи платних медичних послуг покладає саме на адміністрації. Але у 2015 році Вищий адмінсуд у своєму рішенні вказав, що “до інших послуг суди попередніх інстанцій обґрунтовано віднесли і послуги у сфері охорони здоров'я, на підставі того, що законодавець не виділяє повноваження міської ради або виконавчого комітету у сфері ціноутворення у галузі охорони здоров'я в окрему правову норму та не регулює їх якимось особливим чином”.
Як далі зазначає фахівець, адміністрації не матимуть повноважень про затвердження цих тарифів для підприємств, що уклали договір із НСЗУ.
Також, що стосується розрахунку зі сторони отримувача послуг, медичні послуги (у тому числі послуги з проведення медоглядів) не входять до переліку тих, що мають проходити через реєстратор розрахункових операцій (РРО, або просто касовий апарат). Входять, утім, усі інші.
За новими правилами, після перетворення медустанови в комунальне некомерційне підприємство оплата праці працівників переходить в сферу договірного регулювання. Це означає, що кількість пацієнтів, які обрали сімейного лікаря, буде враховуватися при визначенні розміру його посадового окладу або додаткових виплат у вигляді доплат або надбавок до посадового окладу. Таким чином, оплата праці співробітників КНП виконуватиметься на основі колективного договору і не залежатиме від обласного бюджету, а премії та надбавки за вислугу років обов’язковими для КНП не вважаються.
Премії керівник підприємства визначає за поданням комісії з урахуванням вимог того ж самого колективного договору. Прийняття керівником підприємства рішення про зменшення розміру премій, позбавлення працівників премій не можна кваліфікувати як погіршення умов оплати праці, про яке працівник повинен бути заздалегідь попереджений.
“Запам’ятайте донести до своїх працівників, що ви вже не бюджетна установа, ви — комунальне некомерційне підприємство. Для вас дуже багато змінюється, буде дуже багато додаткової роботи, але первинна медична допомога вже цей етап пройшла, успішно трансформувалася, і я дуже сподіваюся, що ви теж це пройдете”, — закінчила виступ Наталя Коваленко.
Нагадаємо, в квітні 2017 року уряд затвердив документ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення законодавства з питань охорони здоров'я" (№2309а-д, прийнятий 06.04.2017 року). Документ містить методичні рекомендації, які "допоможуть змінити господарсько-правовий статус комунальних закладів охорони здоров'я шляхом їх реорганізації з бюджетних установ у комунальні некомерційні підприємства".
Як повідомив на брифінгу заступник Міністра охорони здоров'я України Павло Ковтонюк, права медустанов після реорганізації розширюються до рівня всіх інших суб'єктів господарювання України. Сюди входить право підписувати контракти, мати свій рахунок і встановлювати рівень заробітної плати працівників без прив'язки до тарифної сітки.
Згідно з документом, медичні заклади отримують право створювати об'єднання з іншими установами, які також діють в статусі підприємства, з метою перерозподілу функцій між ними і загальної оптимізації використання матеріальних, людських і фінансових ресурсів. Також медустанови отримують можливість наймати за договорами підряду лікарів фізичних осіб-підприємців (які зареєстровані та одержали відповідну ліцензію на здійснення господарської діяльності з медичної практики).
Джерелами фінансування закладу, перетвореного в комунальне некомерційне підприємство, можуть бути як бюджетні кошти, так і кошти юридичних і фізичних осіб. Процес реорганізації медзакладу з бюджетної установи в комунальне некомерційне підприємство має багато етапів і може тривати від 6 місяців до року.
Нагадаємо, що першим КНП на Київщині стала Броварська центральна районна лікарня. Таке рішення було прийнято ще у липні 2018 року Броварської міською радою.
Читайте: Центральная Броварская больница стала некоммерческим КП
А у ланці первинної медицини повний перехід першим завершив Київський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф. Вони також стали у першій п’ятірці тих, хто підключився до так званої е-централі — електронної системі для невідкладної допомоги "Централь 103".
Читайте: Киевский областной центр экстренной медпомощи станет первым некоммерческим учреждением на Киевщине
На останньому черговому засіданні КОР 19 грудня депутати підтримали створення трьох некомерційних комунальних підприємств: “Київський обласний лікарсько-фізкультурний диспансер”, “Київський обласний центр охорони здоров’я матері і дитини” та “Обласний дитячий санаторій “Поляна” і, власне, “Київський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф”.
А на позачерговій сесії КОР у січні 2020 року депутати розглянули питання створення некомерційних підприємств “Київський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф”, “Київська обласна клінічна лікарня" і "Київський обласний онкологічний диспансер”.
Читайте: Київоблрада перетворить ще три медзаклади на некомерційні компідприємства
Фото: KVКиевVласть
13 лютого 2020 г. 09:00
Раздел: Тексти
Дадуть не усім: у 2020 році на ремонт доріг Київщини планують виділити більше 140 млн гривень
Прийдешня сесія Київоблради розгляне зміни в проєкт Програми будівництва та реконструкції об'єктів інфраструктури Київщини. Серед новел – найболючіша для столичного регіону тема, список доріг, що підлягають капремонту. З понад 140 млн гривень, що підуть на обласні дороги, левову частку коштів отримають Богуславський, Бородянський, Києво-Святошинський, Володарський райони та декілька інших. Є й ті, кому, не дивлячись на подані заявки, за програмою не перепаде і копійки.
Як стало відомо KV, Київоблрада розгляне на наступній сесії проєкт змін до Програми будівництва, реконструкції та ремонту об’єктів інфраструктури Київської області на 2016-2020 роки. Проєкт мають також розглянути профільні комітети. Попри те, що документ ще може зазнати виправлень, вже зараз можна назвати райони, де ремонт доріг йтиме активніше і аутсайдерів, яким доведеться ладнати дорожнє хазяйство самотужки, або відкладати на інший рік.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Цифри
Так, згідно додатку 16 до проєкту, за напрямом “Будівництво, реконструкція та ремонт об’єктів дорожнього господарства” видатки закладаються в обсязі 140 млн 910 тисяч 410 гривень, з них — 102 млн 79 тисяч 847 гривень з обласного бюджету і 38 млн 830 тисяч 563 гривні — з місцевих. Загальна кількість об’єктів у переліку — 77.
Найбільша кількість об’єктів (переважно це капітальний ремонт дорожнього покриття) у Бородянському районі Київщини — на 16 об’єктів проєкт закладає фінансування у розмірі 27 млн 229 тисяч 895 гривень. З них найдорожчий — капітальний ремонт дорожнього покриття по вул. Ювілейна в с.Немішаєво за 4,4 млн гривень.
Найдорожчий об’єкт із загального переліку — реконструкція дороги комунальної власності по бульв. Леоніда Бірюкова в м. Буча, вартість сягає 12 млн 167 тисяч 76 гривень. Причому сума поділена між обласним та місцевим бюджетом порівну як для цього об’єкту (по 6 млн 83 тисячі 538 гривень), так і для двох інших у місті (сукупні видатки на кожен — 3 млн 704 тис. 220 гривень та 6 млн 752 тис. 74 гривні відповідно).
На другому місці — капітальний ремонт дорожнього покриття по вул. Пастернака в м. Боярка, закладений обсяг фінансування — 6 млн 41 тис. 789 гривень.
Відзначилося місто Вишневе Києво-Святошинського району — тут капітальний ремонт трьох доріг планують робити виключно за кошти місцевого бюджету, а це разом складає 7 млн 938 тисяч 903 гривні, з яких найдорожчий — капремонт дороги по вул. Лесі Українки за 5,6 млн гривень.
А от найдешевшими з загального переліку стало 5 об’єктів:
капітальний ремонт дорожнього покриття по вул. Миру Кулябівської сільської ради Яготинського району (178 тисяч 812 гривень, місцевий бюджет);
капремонт дорожнього покриття по вул. Росьова, с. Мармуліївка Володарського району (231 тис. 580 гривень, обл+місц.бюджет);
капремонт дороги по вул.Молодіжна, с. Горошків, Тетіївського району (незавершене будівництво, 286 тис. 920 гривень, обл.+місц. бюджет);
капремонт дорожнього покриття по вулиці Поповича в м. Узин (299 тис. гривень, місцевий бюджет).
До переліку не увійшли деякі райони та населені пункти: наприклад, жодної згадки про Іванківський чи Поліський район, міста Тетіїв, Славутич, тощо.
А деякі дороги доремонтовують ще з минулих років. KV писала про те, як 1,2 км дороги по вулиці Шевченків Шлях у Березані планували відремонтувати за 18,5 млн гривень, і мали закінчити до кінця 2020 року.
Читайте: В Березани на ремонт 1,2 км дороги потратят более 18 млн гривен
KV опитала голів деяких міських, селищних та районних рад, аби дізнатися: чи всі дороги, які вони подавали на фінансування, потрапили до списку, які планується ремонтувати у майбутньому та інше.
Голова Вишгородської районної ради Ростислав Кириченко:
“На дороги обласного значення дійсно нічого не виділено, але ми подавали. А на Вищу Дубечню та Воропаїв — субвенція з держбюджету. Обсягами ми задоволені, але хотілося, щоб і ремонтувалися дороги обласного значення. Можливо, область розраховує, що ми подаватимемо через Фонд регіонального розвитку. Раніше асигнування з області були доволі великі”.
Голова Броварської районної ради Сергій Гришко:
“Подавали і дуже багато. Не знаю, хто і за яким принципом затверджував переліки. Це для мене новина: подавали і РДА, і кожний населений пункт. В минулому році подавали через УКС, зробили дороги у Калинівці, поточні ремонти. Може, не включили район через те, що ремонтують за кошти держави наші центральні дороги. Не можу нічого сказати з цього приводу. Добре, що хоч три дороги затвердили.
Дороги в селах Мокрець і Заворичі — це Калитянська ОТГ, а Кулажинці — це вже наш Броварський район. ОТГ хай би сама займалася, господарі є там. А у районі хотілося б більше — є дороги, якими автобуси відмовляються возити людей, і це питання нами порушувалося на рівні області. Нам обіцяли, що ми в цьому році отримаємо гроші. Але не так сталося…
Міський голова Вишневого Ілля Діков:
”Ми подали, вони розглянули і затвердили. Чи не велике навантаження на наш бюджет? Яка різниця, це наші дороги і нам їх робити все одно. Два роки ці дороги не можемо зробить”. Голова Ржищівської ОТГ Христина Чорненька:
“Усі дороги, які громада подавала на фінансування, узгоджені. Ми задоволені, потреба велика, але враховуючи, що ці проєкти передбачають співфінансування з нашого боку, всі ми потягнути не зможемо. У минулому році у Ржищеві ремонтувалося дві дороги і чотири — в селах. В цілому ще залишилося відсотків 40% доріг у громаді, які очікують капітального ремонту. Поки одні дороги ремонтуємо, на інших вже з'являються ями. Це безкінечний процес”.
Міський голова Яготина Наталія Дзюба:
“Подавали більше проєктів, але я завжди розраховую, що як би не сталося, буде уточнення і до того списку щось додадуть. В минулому році кошти виділяли, хотілося б більше. Яготин — місто районного значення, в нього бюджет не такий великий, як у міст обласного значення, 40 млн гривень. І нам потрібно заасфальтувати приблизно 40 км доріг. Якщо в цьому році заасфальтуємо 2,3 км, це буде невеликою частиною. Думаю, допомога області має бути трохи більшою, і підхід має бути іншим. Є міста, що мають достойні бюджети — радію за їхні успіхи, але і дотації з обласного бюджету їм більші, ніж містам типу нашого. Я за те, щоб обласна рада переглянула цей підхід і ми одержали кошти на ремонт, про які заявили”.
Голова Бородянської районної ради Георгій Єрко:
“Ми подавали більше проєктів, але у нас в проєкті багато було включень. Люди і голови рад задоволені. Усі об’єкти будуть ремонтовані за рахунок співфінансування, так, але держава компенсує витрати і надає змогу утримувати і будувати дороги. Чим менше грошей йде [з місцевих бюджетів], тим краще, скажімо так. У минулому році близько 12 доріг в районі потребували ремонту”.
Голова Миронівської районної ради Валентина Усик:
“Задоволені. Хотілося б ще більше, звичайно. На ті об'єкти, які ми подавали та на які підготували кошторисно-проєктну документацію, кошти дали — у тому числі по Миронівці, це 7 чи 8 доріг. У нас є такі дороги, якими неможливо проїхати, ми зверталися усюди, надіслали звернення до Укравтодору, де нам відповідали, що кошти на цей рік не передбачено, але будуть робити поточний ремонт. Але поточний ремонт там не годиться. Загалом, торік давали грошей трохи більше”.
Голова Іванківської районної ради Валерій Потієнко:
“Перелік наш є і ми його подавали через Іванківську РДА. Наступного тижня ми плануємо зібратися і вислухати звіт від представників адміністрації: рік уже почався, а Іванківський район не потрапив до жодної програми і “пролетів”. Я не можу знати напевне, чому так сталося: чи подали вони, чи не подали, чи можливо не відповідає проєктно-кошторисна документація. Будемо заслуховувати та розбиратися. У нас он [потребує ремонту] дорога Іванків-Кухарі, яка вже розлазиться, розбита вщент. Крім неї, по селах так само багато таких доріг”.
Післямова
Додамо, що у додатку 17 до проєкту змін до Програми включений перелік об’єктів будівництва, реконструкції, капітального та поточного середнього ремонтів автомобільних доріг загального користування місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах, що реалізуються за рахунок співфінансування. Об’єкти з цього переліку фінансуються без допомоги обласного бюджету.
Обсяг видатків за цим переліком, що складається з 70 об’єктів, сягає 95 млн 139 тисяч 56 гривень — з них 14 млн 957 тисяч 558 гривень з місцевого та 80 млн 181 тисяч 498 гривень з державного бюджету.
Як раніше розповідала KV, з початку 2018 року в розпорядження Київської обласної державної адміністрації (КОДА) передано 6375,5 кілометрів доріг місцевого значення. З них – 4171,8 км обласних, 2203,7 км районних. Функції замовника виконання робіт з будівництва, реконструкції, ремонту та експлуатаційного утримання доріг місцевого значення в Київській області виконує департамент регіонального розвитку та житлово-комунального господарства Київської обласної державної адміністрації. Це стало можливим завдяки закону про децентралізацію системи управління дорожнім господарством, який вступив в силу 1 січня 2018 року.
Утім, тоді у столичному регіоні новину зустріли двояко: разом з новими можливостями по управлінню фінансами влади отримали додаткове бюджетне навантаження. До того ж, політичні чвари між обласною держадміністрацією і Київоблради могли законсервувати автодорожні роботи на Київщині.
Читайте: Киевская область – в шаге от огромной дорожной катастрофы
А пізніше ситуація погрожувала вибухнути: розбиті дороги остаточно розлютили представників громад Київської області. Незважаючи на те, що на рахунках області були і залишаються сотні мільйонів гривень, які регіон міг витратити на ремонт і будівництво доріг, адміністрація відкладала роботи на потім.
Читайте: Киевщина готовится бунтовать из-за убитых дорог
KV повідомляла, що на Київщині в 2019 році на капремонти доріг державного значення планували витратити понад чверть мільярда гривень. У лютому 2019 року Кабінет міністрів затвердив перелік об'єктів будівництва, реконструкції, капітального та поточного середнього ремонту автомобільних доріг загального користування державного значення та обсяги бюджетних коштів для їх фінансування. На інфраструктурні об'єкти та дороги на території Київської області збиралися витратити 253,4 млн гривень або 4% від загального бюджету на ці цілі в Україні. При цьому по всій країні на ремонт доріг державного значення в 2019 році планували витратити 6,559 млрд гривень.
Читайте: В 2019 году на ремонт государственных трасс Киевщины собираются потратить 253,4 млн гривен
В жовтні 2019 року за результатами тендерів селищні та міські ради, а також КОДА уклали більше 70 договорів на виконання ремонтів доріг. Відповідно до договорів, ремонтувати дороги планували у 22 містах і селищах міського типу Київської області.
Читайте: В городах и поселках Киевщины планируют отремонтировать дорожное покрытие более 70 улиц (список)
Фото: коллаж KVКиевVласть
12 лютого 2020 г. 12:40
Раздел: Територія розуму
Мертва реформа “слуг” та прогресивні земельні відносини
Неважливо, буде чи не буде прийнятий закон про так званий обіг землі № 2178-10. Суть його залишиться: він жодним чином не стосується селянина, громадянина України, українського народу, держави Україна. Закон виписаний під певних осіб, в їх інтересах.
Проєкт закону №2178-10 відкриє можливості скуповувати землі як селян, так і держави, і важелі цього скуповування за цим проєктом віддаються разом з режимом таємничості на відкуп Кабміну.
Законопроєкт №2178-10 узаконить в правах орендарів – на скуплену за безцінь у селян через 49-річну оренду та 100-річний емфітевзис землю. Легалізація незаконно надбаної землі – ще одна мета цього закону.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Майже вся земля в Україні в довгостроковій оренді. І це – той фактор, який стримує перехід до самостійного господарювання. Він же буде стримувати зростання ціни на землю, бо фактично у селянина власника землі є тільки один покупець – орендар з його переважним правом на землю.
В посилення позиції такого закріпачення селян і проект №2194 – проєкт-підкуп орендарів, який був прийнятий в першому читанні 14 листопада 2019 року, і який активно рекламує його ініціатор – голова аграрного комітету Верховної Ради Микола Сольский. Цим законопроєктом, зокрема, передбачено внести зміни до ст. 130 Земельного кодексу України, відповідно до яких селянин-власник землі повинен отримати дозвіл на продаж землі від орендаря.
Читайте: Кріпаки 21 сторіччя – земельний жах законопроекту №2194. Поправки Головіна
Щодо можливих цін на землю, “цікавою” є відповідь міністерства Тимофія Мілованова за підписом його заступника Павла Кухти на зверненням депутата-”слуги” Олега Дунди. Міністерство передбачає, що ціна продажу “пайової” землі у 2020 році становитиме 2236 доларів/га і зросте до 2440 у 2024 доларів/га році. Державна земля, відповідно, 3354 доларів/га та 3660 доларів/га.
Звідки такі ціни на землю – зрозуміти з наданих міністерством розрахунків важко. Щоб платити 50 тис. гривень за гектар необхідно мати стабільно прибуток 13 тис. гривень з 1 гектару і отримати кредит на 7 років під 7% в гривні. Це – нереально.
Та і цей високий ціновий варіант, як зазначається у відповіді міністерства, відповідає основному проєкту закону №2178, поданому саме Кабміном, і який передбачав, що так званий ринок буде за участю іноземців. А проєкт №2178-10 є альтернативним до урядового законопроєкту №2178.
Тому в ціновому питанні можна орієнтуватися на бачення заступника Тимофія Милованова з аграрних питань Тараса Висоцького: “…якщо виходити з обмеженої моделі, за якою купувати землю зможуть тільки громадяни країни, то ціна буде максимум 1500 доларів (за гектар, – KV)”. За такою ціною охочих продавати землю багато не набереться.
До того ж Висоцький знає про що говорить, адже він був генеральним директором асоціації “Українский клуб аграрного бізнесу” і добре знає, по якій ціні готові скуповувати землю платоспроможні агрохолдинги.
Також, згідно раніше згаданої відповіді міністерства, вбачається, що на 90% покупцями землі будуть юридичні особи. Не “бачить” міністерство і надання кредитів на купівлю землі громадянам України, а передбачають тільки компенсацію процентної ставки за кредитами. Хоча для чого говорити про компенсацію, якщо банки і так не збираються кредитувати?
Причини цього:
банк буде кредитувати купівлю землі тільки у випадку, коли ця земля складає цільний земельний масив та є достатній обсяг землі для ведення оптимально-ефективного – з точки зору сучасних технологій та їх можливості рослинництва;
спроможні кредитувати купівлю землі банки – банки з іноземним походженням (капіталом), з достатньою історичною пам’яттю, щоб пам’ятати європейську націоналізацію землі.
В підтвердження цьому є та обережність з купівлі землі в певних країнах колишнього соціалістичного табору, де іноземці скуповували землю, яка вже була сконцентрована місцевими “баригами” і в певній мірі відмита від загроз націоналізації чи інших соціально-економічних явищ.
В проєкті закону №2178-10 не прописане ніяке кредитування купівлі землі за участю держави, всі питання кредитування перекинуті на Кабінет міністрів.
Отже, в законопроєкті № 2178-10 немає ні тези, ні речення, ні слова, ні букви про створення для українців, які б хотіли займатися сільським господарством, необхідних і достатніх умов для цього. Цим законом українців визначили як неспроможну до підприємництва націю, націю одвічних наймитів.
Про це говорить і Тарас Висоцький: “І не треба забувати про суто українські традиції — наше суспільство є суспільством найманої праці, а не підприємництва”.
Те, що поставили за мрію відкривачі так званого ринку землі – це концентрація земель та унітарно-концентраційну форму земельних відносин. На відміну від колективно-консолідативної форми, унітарна-концентраційна форма земельних відносин не несе суспільної значимості і, відповідно, вона не може бути і в зоні інтересу будь-якої державної політики, вона не може бути реалізована швидко в часі.
Концентрація землі буде повільним процесом за умови, що не буде насильницьких методів примушення до неї. Крім того, концентрації земель буде заважати прогресивний розвиток колективно-консолідативної форми земельних відносин. Концентраційна форма не буде здійснена та породить суспільну потребу в націоналізації сконцентрованої землі, що відбувалося і раніше, в тому числі, в країнах з розвиненою економікою – на підставі законів суспільного розвитку.
Ствердження про затягування в часі так званої президентської “земельної реформи” підтверджується і заявами самих посадовців, зокрема – того ж Тараса Висоцького: “Об’єктивно, треба налаштовуватися на період приблизно у 15 років, розділений на дві фази. Під час першої фази, яка триватиме близько п’яти років, буде спостерігатися найбільша оборотність земель — всі, хто хочуть продати землю, намагатимуться це зробити. Під час другої фази оборотність впаде до 2–3% на рік, і підуть інвестиції у цю землю. Тобто треба налаштовуватися, що у першу п’ятирічку гроші будуть вкладатися у купівлю землі, а лише потім — у технології та ефективність. Миттєвого ефекту від реформи не буде. І тільки через 15 років ринок стабілізується, будуть вироблені чіткі правила гри і піде планомірний поступовий розвиток”.
За відповіддю того ж міністерства, вплив т. зв. ринку землі на приріст ВВП в 2020 році (тільки 4-й квартал) становитиме 0,22%, в 2021 році – 0,84%, а далі падатиме і в 2024 році становитиме 0,22%.
Тому постає питання: для чого насаджувати так званий ринок землі, який насправді не спричиняє зростання економіки, не говорячи вже про розширене економічне зростання?
В перше чергу, необхідно законодавчо приділити увагу прогресивній формі земельних відносин, яка характеризується можливістю реалізувати швидкі, ефективні перетворення, націлені на розширене відтворення сільського господарства, включаючи тваринництво та переробку сільгосппродукції до оптимального виробничого переділу.
Необхідний закон про прогресивні земельні відносини.
Основними тезами такого Закону “Про прогресивні земельні відносини” повинні стати:
підтримка самостійного господарювання на власній землі безпосередньо чи через участь у товариствах власників землі;
надання селянам-власникам землі права розривати договори користування (оренда, емфітевзис) належних їм земельних ділянок на підставі простої вимоги про дострокове розірвання договору;
фінансове забезпечення селян-власників землі для повернення отриманих авансових платежів, яке може бути необхідним при достроковому розірванні договорів користування земельною ділянкою сільськогосподарського призначення;
обов’язковий викуп земельної ділянки органами місцевого самоврядування чи органами державної влади за ціною, яка відповідає п’ятикратному розміру нормативно-грошовій оцінки (приблизно 5 тис. доларів за 1 гектар для чорнозему);
кредитування власників землі в режимі споживчого кредитування за рахунок прямого державного кредитування в одно-трикратному розмірі нормативно-грошової оцінки (приблизно 3 тис. доларів за 1 гектар для чорнозему) для задоволення нагальних споживчих потреб на умовах до 5% річних;
кредитування громадян України за рахунок прямого державного кредитування для купівлі земельних ділянок сільськогосподарського призначення в у сумі п’ятикратного розміру нормативно-грошовій оцінки (приблизно 5 тис. доларів за 1 гектар) на умовах до 5% річних;
кредитування в необхідному обсязі товариства власників землі, які створюються для самостійного господарювання на власній землі, на умовах до 3% річних;
допомога в поверненні незаконно відчужених земельних ділянок їх власникам (під час дії заборони на відчуження землі);
формування державної підтримки об’єднання власників землі в товариства власників землі, які створюються для самостійного господарювання на землі;
набувачами права власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення можуть бути виключно фізичні особи з єдиним громадянством держави Україна (громадянин України має право бути набувачем тільки однієї земельної ділянки сільськогосподарського призначення) та органи державної влади й органи місцевого самоврядування.
Щоб не бути голослівним, пропоную переглянути запропонований мною розроблений проект Закону України “Про прогресивні земельні відносини”, пояснювальну записку та порівняльну таблицю до проекту Закону. Також, разом з проєктом Закону депутатам було надіслано і супровідний лист про запропонований мною проєкт як форму реалізації народовладдя, якого ми не дочекалися від них.
Читайте: Земля для українців: проєкт Закону Головіна “Про прогресивні земельні відносини”
Роман Головін, розробник і втілювач Народної земельної реформиКиевVласть
10 лютого 2020 г. 14:00
Раздел: Тексти
Миронівська районна центральна лікарня під загрозою затоплення фекаліями
Миронівська районна центральна лікарня може припинити свою діяльність. Через несправний каналізаційний колектор ЦРЛ, який працює із 1970-х років, більше 30 тис. людей ризикують залишитись без медичної допомоги, а центральна вулиця Миронівки та сама лікарня – потонути у фекальних розливах. Крім того, фекальні стоки через місцеву річку вже почали потрапляти у Дніпро. У разі потепління це погрожує екологічною катастрофою для всієї області. Вартість ремонту коллектору – 7,5 млн гривень. Однак таких грошей в районі нема.
Звернення
Як стало відомо KV, 29 січня Миронівська районна рада направила десять звернень щодо виділення коштів на ремонт каналізаційного колектора комунального некомерційного підприємства “Миронівська Центральна районна лікарня” – до губернатора Київської області Олексія Чернишова, голови Київської обласної ради Миколи Стариченка, Державної екологічної інспекції України, Кабінету Міністрів, Офісу Генерального прокурора, Офісу Президента, Прокуратурі Київської області, Головного управління Служби безпеки України у місті Києві та Київській області, народному депутату Ганні Скороход, депутату Київоблради Володимиру Шандрі. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
У зверненнях, які мають аналогічний текст, Миронівська районна рада повідомляє про вкрай загрозливу ситуацію, яка склалася в результаті максимального зносу каналізаційного колектора КНП “Миронівська ЦРЛ”, що може призвести до фактичного його виходу з експлуатації.
“Вказана інженерна комунікація введена в експлуатацію на початку 70-х років минулого століття. За цей час капітальний ремонт об’єкту не проводився, що призвело до неможливості його подальшого використання. Протягом минулого року мали місце дві аварійні ситуації, які ставили під загрозу функціонування всього лікувального закладу, оскільки стоки йшли напряму в будівлю стаціонарного корпусу районної лікарні”, – йдеться у зверненнях.
Наразі аварійний стан колектора призвів до того, що фекальні маси вийшли на поверхню ґрунту, підмили автомобільну дорогу на території міста Миронівка, а також потрапили у відкриту водойму річки Росава, води якої опосередковано впадають в річку Дніпро, що в свою чергу при підвищенні температури призведе до виникнення надзвичайної епідеміологічної ситуації у всьому регіоні.
Про які суми йдеться
Як повідомляє Миронівська районна рада, протягом 2018-2019 років депутати п’ять разів зверталися до Київської обласної державної адміністрації з проханнням про надання допомоги у вирішенні даного питання.
Каналізаційний колектор був включений до Програми будівництва, реконструкції та ремонту об’єктів інфраструктури Київської області на 2016-2020 роки та мав бути профінансований в 2019 році, загальна вартість проєкту складає 7 млн 525 тис. гривень.
Також повідомляється, що відповідна проектно-кошторисна документація вартістью 374 тис. гривень була виготовлена за погодженням з департаментом регіонального розвитку КОДА за рахунок коштів місцевого бюджету. Щодо проєкту був отриманий експертний висновок ще у грудні 2018 року.
Варто також відмітити, що Миронівською міською радою, на підставі включення об’єкта до вищевказаної програми на 2019 рік, було перераховано в якості співфінансування 1 505 тис. гривень (20% вартості ремонту).
Однак, на даний час будівництво каналізаційного колектору не профінансовано та не включено до Програми будівництва, реконструкції та ремонту об’єктів інфраструктури Київської області на 2020 рік. В повному обсязі провести роботи на об’єкті за рахунок коштів районного бюджету неможливо у зв’язку з відсутністю відповідного фінансового ресурсу.
Аби не залишити 31 тис. населення без медичного обслуговування, районна рада просить пришвидшити виділення фінансування для проведення ремонту колектору.
Позиція району та ОТГ
Як підтвердила голова Миронівської районної ради Валентина Усик, навесні Миронівку може затопити каналізацією, якщо не буде відремонтовано колектор.
“Майже 50 років каналізаційному колектору у центральній районній лікарні. Ще у 2018 році ми заявили про проблему. На ремонт необхідно 7,5 млн гривень. Звісно, що зараз ми таку сумму потягнути не можемо, оскільки основна частина податків залишилась в об'єднаній громаді. Є державна програма “Питна вода” і обласна програма будівництва соціальних об'єктів. За однією з них мав фінансуватись цей об'єкт. Нам сказали виготовити проєктно-кошторисну документацію, ми це зробили у 2018 році за місцеві кошти. У 2019 році мало бути співфінансування, міська рада виділила 20% від суми, але область коштів не дала. На цей рік об'єкт в програму не включили. Ситуація настільки критична, що я звернулась до десяти інстанцій. Або закриють лікарню, або прийде весна, сонечко і Миронівка буде плавати в каналізації. Не розумію, чому нас не чують, зі свого боку ми зробили усе необхідне. Крім того, наша лікарня визнана опорною і буде реформуватись”, – говорить вона.
В коментарі KV голова Миронівської ОТГ Віталій Савенко розповів, що районна рада не освоїла кошти у минулому році, через що наразі виникла серйозніша проблема.
“У минулому році ми виділили 1,5 млн гривень співфінансування на заміну колектору. Також в минулому році з облбюджету було виділено 7 млн. Відповідно до проєктно-кошторисної документації цього було достатньо для проведення робіт. Районна рада спільно із РДА пальцем не вдарили для того, аби освоїти кошти. Скоро кошти повернуться до нашого бюджету. Громада їм коштів більше не дасть. Ми купимо у лікарню рентген-аппарат за 3,7 млн гривень. А проблема з колектором серйозна. Він прокладений центральною вулицею, лікарня будувалась у 70-х роках. Але відремонтувати колектор не так просто – це можна зробити або восени, або навесні. Його потрібно тягнути через поля. Потрібно завчасно домовитись із фермерами, а цього ніхто не буде робити”, – відмітив він.
Чи буде допомога
За словами заступника голови КОДА Андрія Лісовика, обласна рада має виділити додаткове фінансування.
“Проблема не нова. Її мали вирішити ще минулого року. Фінансування даних робіт передбачалось в рамках програми будівництва у 2019 році. За відсутності фінансування їх не виконали. Нова команда Київської обласної держадміністрації вивчає можливість включити ці роботи до Програми "Питна вода". Якщо буде виконано коригування проєкту та обласна рада виділить додаткові кошти, можна бути відповісти на питання позитивно”, – зазначив він KV.
Нагадаємо, як раніше писала KV, діти Миронівського району протягом місяця сиділи без їжі. Необхідну на харчування в школах і садках суму район не виділяв, аргументуючи це відсутністю коштів, які виникли через створення в грудні 2018 року ОТГ. Громада, за словами районної влади, повинна сама фінансувати харчування. Голова ОТГ зі свого боку зазначав, що в стислі терміни перебрати на себе всі повноваження неможливо. Тому району і передали раніше кошти на утримання садочків і шкіл.
Читайте: Дихай, Київщино: майже кожне місто області страждає від небезпечних атмосферних викидів
Фото: колаж KVКиевVласть
8 лютого 2020 г. 14:09
Раздел: Новини
В Вашингтоні відбудеться “Діалог про майбутнє: Україна-США”
На початку березня в Вашингтоні відбудеться “Діалог про майбутнє: Україна-США” – декілька фахових зустрічей української делегації з політиками та політичними й медійними фахівцями з Капітолійських пагорбів. Організатори зустрічі запрошують до участі у діалозі всіх бажаючих.
Про це KV стало відомо з релізу організаторів “Діалогу про майбутнє: Україна-США”, який має відбутись з 29 лютого по 6 березня.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Протягом 1-5 березня у Вашингтоні українська делегація зустрінеться з наступними представниками вашингтонського істеблішменту.
Бенджамін Кардін
Сенатор від Демократичної партії. До Сенату обирався тричі – в 2006, 2012 та 2018 роках. Демократ з пятдесятирічним досвідом, який не програв жодних виборів за свою кар’єру. 1979-1986 рр – член Палати представників Меріленду. 1987-2007 рр – член Палати представників США. Автор “Закону Магнітського” (обмежувальні санкції щодо російських чиновників, пов’язаних зі справою компанії “Hermitage Capital Management” та загибеллю Сергія Магнітського). Доктор юридичних наук. Майкл Капуто
Радник із питань комунікацій у президента США Дональда Трампа в 2015-2016 рр. Працював в адміністрації президента США Рональда Рейгана. Був керівником медіа-служби президента США Джорджа Буша-старшого. Працював менеджером кампанії Карла Паладіно на посаді губернатора Нью-Йорку. Політичний консультант з питань комунікацій і ЗМІ, політичний діяч Республіканської партії.Прасана Лал Дас
Провідний спеціаліст Світового банку, що працює над стратегією обробки даних в глобальній практиці “Торгівля і конкурентоспроможність”. Також Прасана керує розробкою відкритої платформи даних про торгівлю і конкурентоспроможність Світового банку. Він вивчає роль IoT для надання державних послуг і роль “Big Data” в виробничо-збутових ланцюжках. Прасана багато працював в приватному секторі, допомагаючи компаніям розробляти стратегії використання інформації в якості конкурентного активу бізнесу.Томас Опель
Віце-президент Американської ради з питань сталого бізнесу (ASBC), членський склад якої становить понад 250 тис. підприємств в широкому спектрі галузей. ASBC охороняє в державній політиці інтереси відповідальних компаній, їх клієнтів та інших зацікавлених сторін. Заснована в 2009 році.Діна Елліс Рочкінд
Юрист і топ-лобіст. З 1995 року працювала у комітеті з банкінгу, а також у комітеті Конгресу США з фінансових послуг. У 2001 році долучилася до роботи в команді Джорджа Буша-молодшого. З 2011 році – старший радник з фінансових послуг. Більший час свого професійного досвіду фактично брала участь у керуванні найбільшим бюджетом у світі.Джордан Ліберман
П’ять років був видавцем журналу “Campaigns & Elections”. Брав участь у кампанії кандидата в президенти України Віктора Ющенка в 2004 році та інших кампаніях в США та світі. Застосовував технології Big Data. Бакалавр університету Пенсільванії та MPA у Колумбійському університеті. Читав лекції в Прінстоні, Пенсільванському університеті та Університеті Джорджа Вашингтона. Виступав аналітиком CNN, Fox та MSNBC.Алан Каллісон
Відомий журналіст, публіцист, автор ряду викривальних статей. Провідний оглядач “The Wall Street Journal”, що висвітлює питання національної безпеки з Вашингтону, має понад 20 років досвіду роботи в цьому журналі. Також працював на керівних посадах в інформаційних агентствах Associated Press і Dow Jones. Був керівником Московського бюро AP/Dow Jones.Також відбудуться зустрічі з:
представником офісу Френсіса Руні – Джо Барлетом, керівником відділу міжнародної політики;
Френсіс Руні (на фото) – представляє 19-й округ Флориди в Конгресі. У 2005-2008 роках був послом США у Ватикані. В 1984 році Руні та його родина створили Rooney Holdings, Inc., диверсифіковану групу компаній у сфері будівництва, розвитку нерухомості, фінансів та виробництво електроніки. Основними пріоритетами конгресмена Руні є розширення мораторію на буріння на березі моря в Східній Мексиканській затоці та повне фінансування проектів, що містяться в Комплексному плані відновлення еверглейдів (CERP) для захисту та відновлення вододілу озера Окічобі.представником офісу Мерсі Каптур – Ольгою Онішко, фахівцем налагодження взаємозв’язків з представниками України;
Марсі Каптур (на фото) представляє 9-й округ штату Огайо в Палаті представників від Демократичної партії. Співголова Українського кокусу в Конгресі США. Службовець із найбільшим стажем роботи в Палаті представників США (від 1983 року). Пропрацювавши 15 років планувальником міста та регіону, насамперед у Толедо та Чикаго, вона прийняла призначення на посаду радника з внутрішньої політики президента Джиммі Картера. Під час його Адміністрації вона сприяла ухваленню 17 законопроектів щодо реновації житла застарілих мікрорайонів. Вона є першою жінкою, яка очолила підкомітет з питань енергетики та розвитку водних ресурсів підкомітету з питань домогосподарств. Аавтор книги “Жінки в Конгресі: Одісея двадцятого століття” (1996 р.в.).представниками Міжнародної організації “Репортери без кордонів”.
Під час зустрічей будуть обговорюватись:
економічна співпраця (що передбачає обговорення конкретних можливостей співпраці за окремими галузями);
суспільна дипломатія та робота над позитивним сприйняттям країн у суспільстві;
розвиток демократії, партійне будівництво та еволюція внутрішньої політики в Україні;
механізми змін щодо розвитку: досвід США для України;
внутрішньополітичний аспект України: європейська перспектива, російська агресія, допомога США, взаємовідносини та криза;
розвиток громадянського суспільства: реальні кроки;
підписання Меморандумів про співпрацю та взаємопідтримку.
“Ми запрошуємо до участі в такому діалозі представників політичних кіл, аналітичних центрів, передових аналітиків і представників прогресивного українського бізнесу, громадських діячів та всіх зацікавлених. Приєднуйтесь до зустрічі з політичним істеблішментом США. Такий візит буде вкрай актуальним, оскільки відбудеться напередодні виборів президента США, на початку виборчої кампанії”, – сказано в релізі.
Також зазначається, що “Діалог про майбутнє: Україна-США” буде цікавим політичним та громадським діячам, представникам бізнесу та медіаспільноти.
Для уточнення подробиць щодо вартості поїздки організатори посять звертатить за телефонами +38-095-436-55-44 та +38-044-227-94-20.
Організаторами “Діалогу про майбутнє: Україна-США” виступають Institute for democracy and development PolitA, SIC Group International. Ukrainian Assotiation of Government Relations Professionals and Lpbbyists.
Фото: надані організаторами “Діалогу про майбутнє: Україна-США”
КиевVласть
4 лютого 2020 г. 11:00
Раздел: Територія розуму
Земля для українців: проєкт Закону Головіна “Про прогресивні земельні відносини”
Я розіслав усім депутатам Верховної Ради розроблений мною проєкт Закону України “Про припинення дискримінації власників сільськогосподарської землі, підтримку самостійної виробничої сільськогосподарської діяльності та ефективний обмін правами на землю (Про прогресивні земельні відносини)”.
До проєкту Закону додано:
- пояснювальну записку, в якій обґрунтовано необхідність Закону для регулювання земельних відносин;
- порівняльну таблицю до проекту Закону, в якій наведені необхідні зміни до діючих Законів України.
Основні тези проєкту Закону “Про прогресивні земельні відносини”:
- підтримка самостійного господарювання на власній землі безпосередньо чи через участь у товариствах власників землі;
- надати селянам-власникам землі право розривати договори користування (оренда, емфітевзис) належних їм земельних ділянок на підставі простої вимоги про дострокове розірвання договору;
- фінансове забезпечення селян-власників землі для повернення отриманих авансових платежів, яке може бути необхідним при достроковому розірванні договорів користування земельною ділянкою сільськогосподарського призначення;
- обов’язковий викуп земельної ділянки органами місцевого самоврядування чи органами державної влади за ціною, яка відповідає п’ятикратному розміру нормативно-грошовій оцінки (приблизно 5 тис. доларів за 1 гектар для чорнозему);
- кредитування власників землі в режимі споживчого кредитування за рахунок прямого державного кредитування в одно-трикратному розмірі нормативно-грошової оцінки (приблизно 3 тис. доларів за 1 гектар для чорнозему) для задоволення нагальних споживчих потреб на умовах до 5% річних.
- кредитування громадян України за рахунок прямого державного кредитування для купівлі земельних ділянок сільськогосподарського призначення в у сумі п’ятикратного розміру нормативно-грошовій оцінки (приблизно 5 тис. доларів за 1 гектар) на умовах до 5% річних;
- кредитування в необхідному обсязі товариства власників землі, які створюються для самостійного господарювання на власній землі, на умовах до 3% річних;
- допомога в поверненні незаконно відчужених земельних ділянок їх власникам (під час дії заборони на відчуження землі).
- формування державної підтримки об’єднання власників землі в товариства власників землі, які створюються для самостійного господарювання на землі.
- набувачами права власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення можуть бути виключно:
- фізичні особи з єдиним громадянством держави Україна. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Громадянин України має право бути набувачем тільки однієї земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею не більше максимального розміру земельної ділянки, отриманої в результаті розпаювання;
- органи державної влади та органи місцевого самоврядування, які здійснюють права власника від імені українського народу, – в межах, визначених Конституцією України.
Формування основних тез законопроекту відбувалося, зважаючи на ситуацію, яка склалася, на основі бажань та мотивацій власників землі сільськогосподарського призначення, розуміння ситуації громадянами України, забезпечення національної і продовольчої безпеки, практичності реалізації законопроекту.
Мої пропозиції не ідеальні, але суть їх проста. Хочемо ринкових відносин – давайте звільнимо селян з кріпацтва і дамо право розривати договори оренди, про що так мріють селяни-власники землі. Хочемо інвестицій – давайте зробимо об’єкти для інвестування у вигляді товариств власників землі і проінвестуємо об’єднання власників землі і кожного селянина окремо. Хочемо повернення українців додому – давайте робити їх реальними власниками, і почнемо цей процес із земельних відносин, зробивши власників землі власниками аграрних виробництв. Давайте робити все самі, а не чекати, що хтось зробить за нас, робімо все самі: від дітей до економічного розвитку країни – навіщо підміняти себе у своїй сім’ї незрозумілими сусідами.
Ми можемо разом дискутувати, змінювати і покращувати запропонований мною текст законопроекту та його назву, виправляти граматичні помилки, вносити законопроект разом чи об’єднано з іншими депутатами, вносити пропозиції і поправки – покращення в інтересах українців не має меж, але суть повинна залишитися: законопроект повинен бути в інтересах українців і української держави, а не в інтересах бізнесу, орендарів, латифундистів, транснаціонального капіталу, агресорів та інших ворогів.
Основними позитивними наслідками законопроєкту стане:
- припинення дискримінація власників землі її користувачами (орендарями);
- припинення дії необґрунтованих перепон у володінні та розпорядженні землею її власниками;
- отримання країною ефективного власника землі в результаті ефективного обміну землею без втрати суб’єктності права власності на землі;
- формування і впровадження ринкових механізмів у земельні відносини;
- зростання доходів власників землі від землі, що їм належить;
- об’єднання власників землі з метою повноцінного розвитку аграрного виробництва на території територіальної громади (громад);
- справедливе усуспільнення результатів діяльності підприємства між усіма учасниками утворення відповідно до внеску учасника чи виконуваної роботи;
- формування умов для переходу до самостійного господарювання на землі її власниками;
- формування сприятливих інвестиційних умов для розвитку аграрної галузі;
- унеможливлення будь-якої концентрації землі як негативного чинника для соціально-економічного розвитку країни;
- початок зростання цінності землі;
- унеможливлення загрози національній та продовольчій безпеці країни від формування ірраціональних земельних відносин;
- унеможливлення політичних і соціальних конфліктів на грунті земельних відносин.
У зв’язку з важливістю питання земельних відносин я не став очікувати законодавство про “народовладдя”, щоб ним скористатися для реалізації своєї ініціативи з впровадження прогресивних форм земельних відносин. Зараз законодавство про “народовладдя” не потрібне для тих, хто задумав розпродати, віддати в концесію, продати, приватизувати, втратити, знищити все, що стосується українців і їхньої держави, а після – воно не потрібно народу, бо не буде над чим в законний спосіб встановлювати народовладдя.
Запропонована мною форма законодавчої ініціативи в певній мірі є проявом народовладдя. Вона зумовлена тим, що необхідного Закону про земельні відносини в інтересах українців, України, власників землі і тих громадян України, які хочуть стати власниками землі, ще не було ініційовано.
Народовладдя можемо творити вже зараз без удаваної більшості, творити розумом і розумінням беззаперечної необхідності діяти в інтересах людей – в суспільних інтересах. Сподіваюся, що мій приклад наслідуватимуть й інші громадяни України.
Сподіваюся, що народовладдя живе в душі кожного депутата та реалізується в обов’язках зробити життя кожного громадянина України кращим.
Народний депутат – носій законодавчої ініціативи, яка реалізується у формі внесення до Верховної Ради Законопроекту, і саме тому я звернувся з пропозицією до депутатів внести запропонований мною проект Закону “Про прогресивні земельні відносини”.
Я не маю відношення до жодної політичної партії. Запропонований мною проект Закону відображає моє особисте бачення, але з урахуванням наявних обставин і оптимально-необхідних результатів. Сподіваюся, моє особисте бачення буде відповідати баченню більшості громадян України.
Антинародні законопроекти про так званий обіг земель чи так званий ринок земель, які є на розгляді у Верховної Ради (законопроекти №2178-10, №2194), не несуть ніяких позитивних змін для українців, а прописані в інтересах суто обмеженого кола осіб, в який ви, шановний депутате, навряд чи попадаєте. Ці законопроекти не про ринок в земельних відносинах, ці закони про монополію на землю – безправне право селян продати землю заздалегідь визначеним особам. Ці законопроекти не про перетворення селянина на власника аграрного виробництва і не про збільшення доходів власників від землі. Ці законопроекти не про створення робочих місць і не європейський рівень оплати праці. Ці законопроекти не про усуспільнення прибутку і не соціальну спрямованість економіки, як визначає Конституція України. Ці законопроекти проти селян-власників землі і проти українського народу в цілому.
Окрім того, що неможливо допустити, щоб законопроекти №2178-10 та №2194 були проголосовані, необхідно вже визначатися з національно-орієнтованим законодавством з земельних відносин, яке забезпечить ефективне відновлення та зростання аграрної галузі в інтересах українців.
P.S.
Хтось може сказати, що закон з такими принципами не буде прийнятий, бо не має зараз в Раді національно-орієнтованої більшості і не має смислу займатися цим законопроектом. Але законопроект не для більшості у Верховній Раді, законопроект для українців. Всі повинні знати, яким могло бути чи може бути національно-орієнтоване законодавство з земельних відносин. Тому обговорюємо, думаємо, вирішуємо.
Роман Головін, розробник і втілювач Народної земельної реформиКиевVласть
23 січня 2020 г. 16:00
Раздел: Тексти
Директор ГО “Мотохелп” Дмитро Буренін: “Наш основний пріоритет - включення в систему екстреної медичної допомоги”
Обізнаність киян у питаннях надання першої допомоги поки що знаходиться не на достатньо високому рівні. Та й законодавство з цього питання недосконале. А співпраця з органами державної влади залишає бажати кращого, хоча певні напрацювання та успіхи вже є. Про це в інтерв’ю KV розповів директор громадської організації (ГО) “Мотохелп” Дмитро Буренін (на фото).
“Мотохелп” (*), за словами Дмитра Буреніна, наразі нараховує близько 60 людей, але на ДТП виїзжають близько 20. “Ми не прагнемо просто набрати більше членів організації, щоб отримати членські внески, бо вважаємо, що волонтер не має платити за своє волонтерство. Навпаки, організація має забезпечити волонтерів всім необхідним”, – пояснює Дмитро Буренін таку кількість членів ГО.
Найбільше “Мотохелп” відомий як організація, котра надає допомогу постраждалим при ДТП учасникам руху, що пересувались на двох колесах – мотоциклах, велосипедах, скутерах тощо. Виїздів на такі ДТП волонтери “Мотохелпу” в рік здійснюють сотні.
Крім того “Мотохелп” регулярно проводить майстер-класи з надання першої домедичної допомоги, а в цьому році розпочали роботу нового проекту KROVO, в межах якого займаються терміновим перевезенням донорської крові.
Довгий час “Мотохелп” також допомагав у зоні АТО/ООС, але після останніх виборів призупинив цю діяльність. “Якщо буде загострення, ми обов’язково відновимо цю діяльність. Рахунок залишився, ми просто видалили його тимчасово з сайту. Та й в статуті ця діяльність у нас прописана. Все відновимо за добу”, – запевняє Дмитро Буренін.
Головною метою “Мотохелпу” його голова вважає інтеграцію волонтерів у систему першої медичної допомоги, прийняття відповідного законодавства та співпрацю з цього приводу з органами влади, як на загальнодержавному, так і на місцевому рівні.
В інтерв’ю KV Дмитро Буренін розповів про “закон доброго самаритянина”, співпрацю з Київським міським Центром крові та Київським обласним Центром крові, виїзди волонтерів на допомогу при ДТП та навчання громадян першій допомозі.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
KV: Розкажіть про ініціативу з перевезення донорської крові. Наскільки це треба, і скільки вже було випадків, коли кров доставляли волонтери?
Дмитро Буренін: Ми в 2019 році в межах цього проекту проїхали вже майже 3 тис. км. Але у нас амбітні плани на наступний рік. Насправді, це не так вже й багато, бо ми возимо і по Київській області, а тут один виїзд десь 160 км. Це, зазвичай, доставка з Білої Церкви, де завод крові, до обласної лікарні. Там пологовий будинок, там онкодиспансер, він потребує багато крові. Ще бувають виїзди з Білої Церкви до центральної районної лікарні Переяслава.
Читайте: В Белой Церкви открылся уникальный завод по производству препаратов из плазмы крови
Всього в 2019 році у нас було 17 виїздів по області, ще чотири по Києву. Ці чотири виїзди були тестовими, які було дуже важливо зробити, тому що у київського Центра крові дуже правильний підхід.
Читайте: Кровь в столичные учреждения здравоохранения будут доставлять волонтеры на мотоциклах
Вони порадили, які сумки треба купити, ми це зробили. Потім вони порадили, щоб сумки пройшли тестування, і ми побудували маршрут у 60 км по місту. Ми взяли відстань з запасом, проклали маршрут, щоб на ньому була і бруківка, вібрація, провели таке стрес-тестування.
Фото: Facebook Дмитра Буреніна
Ми зробили тестові виїзди, але це розтягнулось у часі, бо у серпні-вересні у Центра крові були малі запаси крові, вони не могли віддавати її просто так на тестування тоді. Ми підписали договір вже на початку листопаду. За зиму ми маємо підписати договори ще з лікарнями Києва – 17 лікарня, Петра Запорожця, інші. Коли ми все це узгодимо, навесні зможемо виїзжати на ці завдання.
З приводу співпраці з державою – поки що ніяк, якщо не рахувати центри крові Києва та обласний. Ми несемо матеріальну відповідальність за вантаж – якщо водій потрапить у ДТП, то “Мотохелп” буде компенсувати вартість вантажу. Але ми до цього відносимось нормально.
KV: До кого ще ви звертались з приводу співпраці?
Дмитро Буренін: Ми написали три листи. До Патрульної поліції Києва, у Головний сервісний центр МВС та у Київську міськдержадміністрацію (КМДА). Ми просили дозволити використовувати тільки під час транспортування крові помаранчевий світловий маячок. Ми готові самі його купити, встановити, нам треба був тільки дозвіл на використання.
Також ми просили дозволити під час транспортування крові, якщо є потреба, пересуватись по полосі громадського транспорту. І, якщо є необхідність, під час перевезення крові, проїжджати по вулиці, де не можна їхати на мотоциклі. Це Хрещатик. Там висить забороняючий знак, але його всі ігнорують. Нас не дуже це бентежить, але дає привід під час транспортування зупинити нас, і потім довго пояснювати патрульним, що ми реально поспішаємо. Хабарі ми не даємо, і тоді залишається або оформлення протоколу, або розуміння з боку поліції.
KV: І які були результати ваших листів?
Дмитро Буренін: У сервісного центру МВС ми попросили тільки дозвіл на мигалки, у поліції – проїзд по вулицях, де заборонено рух на мотоциклі, дозвіл на мигалки та рух по смугах громадського транспорту.
Патрульна поліція відправила нас до КМДА з приводу руху Хрещатиком, а з приводу руху смугами громадського транспорту просто процитувала ПДР. З приводу помаранчевих маячків патрульна поліція Києва відправила нас до Головного сервісного центру МВС. Сервісний центр МВС відповів нам, що законодавством не передбачене використання помаранчевих маячків на наших транспортних засобах.
До КМДА ми написали більш широкий лист, і вказали, що хотіли б обговорити інтеграцію в екстрену медичну допомогу. І вони, мабуть, побачили цей момент, і відправили нас на “швидку”. А вони, ясна річ, нічим нам не могли допомогти. От і все.
KV: Основним напрямком, станом на зараз, діяльності “Мотохелпу” є виїзди на ДТП?
Дмитро Буренін: Так. Завдання наших волонтерів на ДТП, в першу чергу, надання першої допомоги, якщо вони приїхали раніше, ніж швидка допомога. Крім того, надання юридичної консультації, фотофіксація, відеофіксація, пошук свідків, потім заповнення звіту в нашій внутрішній базі. Потім цей звіт ми надаємо учасникам ДТП, якщо в тому є потреба.
Найскладніше в нашій діяльності – важкі постраждалі, їх було в минулому році 27. Інколи наші волонтери навіть допомагають у ролі санітарів, наприклад у 17 лікарні. Ми шукаємо родичів, дізнаємось про потребу у донорах крові, допомагаємо родичам збирати гроші на лікування. Свої реквізити для збору коштів на постраждалих ми не використовуємо принципово. І, звісно, ми перевіряємо цю інформацію.
KV: До вас звертається поліція за матеріалами, звітами з ДТП?
Дмитро Буренін: Ні. Ми звіт висилаємо учасникам ДТП, поліція не просить. Якби просили, надавали би і їм. У звіті є текстова частина, фото, посилання на відео.
KV: А як до пойнятих до вас звертаються?
Дмитро Буренін: Коли як. Інколи слідчо-оперативна група (СОГ) до нас звертається, бо нам не треба нічого пояснювати. Ми знаємо процедуру, і їм це зручно. Важливо розуміти, що пойняті – не лише ті, хто бачили сам момент ДТП, а й ті, хто можуть розповісти, як були розкидані транспортні засоби.
KV: Чим займаються ті волонтери “Мотохелпу”, котрі не їздять на ДТП?
Дмитро Буренін: Є оператори – це люди, котрі на зв’язку 24/7, приймають постійно дзвінки. Часто по одному ДТП люди дзвонять по 5 разів. Людина їде, побачила аварію, подзвонила. Потім наступна, потім ще одна.
Є волонтери, котрі більше виїзжають на підтримку спортивно-масових змагань. Вони можуть взагалі не виїжджати на ДТП, а займатись саме цією діяльністю. Є волонтери, котрі інструктують з першої медичної допомоги. Крім того, ми відкрили новий напрямок – доставка донорської крові у лікарні, тут волонтери часто співпадають із тими, хто виїжджає на ДТП. Є ті, хто займаються саме контентом, наприклад одна дівчина робить інфографіку з ДТП.
KV: Якщо порівнювати з попередніми роками, ви робите більше виїздів на ДТП?
Дмитро Буренін: Наша статистика досить спірна. Вона відображає не просто кількість ДТП, а кількість ДТП, про які нас повідомляють. До нас стали частіше звертатись. Таким чином десь по 20-30% на рік фіксуємо зростання.
KV: Поліція нормально сприймає вашу діяльність?
Дмитро Буренін: СОГ з нами співпрацюють нормально, інші поліцейські часто нас сприймають як ЗМІ та не дуже раді бачити. З патрульною поліцією іноді все нормально, іноді не дуже. Вони не розуміють часто, що ми без дозволу постраждалих чи їх рідних нічого не публікуємо.
KV: Ви якось співпрацюєте з вашими колегами з мотобатальону патрульної поліції?
Дмитро Буренін: Мені здається, що мотобатальон був. Де він тепер, краще питати в патрульної поліції. Коли він був, ми з ними спілкувались, на початку трохи допомагали, бо їм видали старі ДАЇшні мотоцикли, на яких їздили ДАЇшники мотобатальону ще при Януковичі.
Ця техніка стояла в складському приміщенні декілька років, там багато чого треба було міняти. Якщо техніка стільки часу не працює, там відбуваються певні процеси.
Ми консультували хлопців, яке обладнання краще обирати, але бачили, що не до всіх дослухались. Наприклад, куртки вони обрали інші, хоча ми попереджали, що у них буде задувати у поперек. Але шоломи обрали гарні.
KV: А з приводу навчання до вас звертались?
Дмитро Буренін: Офіційно ні, до нас не звертались. Їх навчали канадські інструктори.
KV: Як вам здається, реформа поліції пройшла успішно?
Дмитро Буренін: Різниця між старою та новою поліцією насправді є. Є зрада, є перемога. Щоб хто не казав, я ніколи не бачив, щоб ДАЇшник надавав першу допомогу. Патрульні це роблять – і для мене це однозначна перемога. Спілкуються вони здебільшого більш грамотно, ніж ДАЇшники. Схеми патрульні малюють вірно, все за їх протоколом.
Читайте: В Киеве задержали полицейского при попытке продажи украденной с места ДТП экипировки (фото)
Хоча, звісно, ми в 2015 році очікували зовсім не такі результати реформи. Та поліція, на яку ми очікували, не відбулась.
СОГ як все робили, так і роблять, до них в мене особливих претензій ніколи не було.
KV: До вас звертаються не лише мотоциклісти, а також мабуть велосипедисти, скутеристи, автомобілісти?
Дмитро Буренін: Автомобілісти – ні. У нас є амбітні плани розвитку діяльності, ми над ними працювали два-три роки, зокрема дуже плідно з МОЗ. Але після зміни команди МОЗ комунікації на нулі зовсім. Ми не розуміємо, з ким там взагалі можна комунікувати.
Ми працювали над інтеграцією в екстрену медичну допомогу. Тоді б ми виїжджали не лише на ДТП з двоколісними транспортними засобами, а взагалі на ті випадки, де треба перша домедична допомога. ДТП за участю автівок з постраждалими, чи зі збитим пішоходом. На виклик виїжджає швидка допомога, паралельно виклик кидається нам, і волонтери реагують. Якщо вони приїзжають раніше медиків, то підтримують постраждалого до приїзду медиків, потім допомагають їм.
Затримка інформації між викликом швидкої і нас десь 10-30 хвилин. За цей час “швидка” встигає приїхати. Інша справа, що часто їм треба допомога на місці. Наприклад, приїзжає бригада, де водій, дівчина лікар та дівчина фельдшер, і постраждалий на 100 кг. І медики мають покласти його на щит, зафіксувати, і так далі. І тут їм допомога точно не завадить.
Був випадок, коли на Протасовому яру збили двох дівчат. Ми тоді приїхали одночасно з першою бригадою, дуже класною. На одну бригаду двоє важких постраждалих, це не просто. Я бачив, що вони працюють за сучасними протоколами, і вони знали, що ми працюємо так само. Ми знали, що роблять вони, вони знали, що робимо ми.
Взагалі для нашої інтеграції в систему екстреної допомоги було проведено багато роботи, але трішки не встигли. Був розроблений “закон про доброго самаритянина”, але попередня Верховна Рада (ВР) не встигла його прийняти.
KV: Закон вже був розроблений?
Дмитро Буренін: Так, я був у складі робочої групи з його написання, там були автори від МОЗ, поліції, ДСНС. Його подали до ВР, встигли зареєструвати, але розглянутий він не був.
Основна мета цього закону – позбавити кримінальної відповідальності за наслідки надання першої допомоги людину, котра діє в межах своєї компетенції. Крім того, в історію відходило поняття “домедична допомога”, залишалось тільки “перша допомога”, як у всьому світі. Вона вже поділялась на першу базову допомогу та першу кваліфіковану допомогу, англійською – advanced, просунута. Фактично це була спроба застосування західних стандартів на українське законодавство.
Для надання базової медичної допомоги достатньо було б мати сертифікат BLS (Basic Life Support – елементарне підтримання життя, – KV). Вона вже є в Україні, зокрема я вже майже отримав статус інструктора, котрий може викладати це.
KV: А хто сертифікує інструкторів, котрі могли б навчати цьому?
Дмитро Буренін: Від кафедри медицини катастроф це Всеукраїнська рада реанімації.
KV: І МОЗ це влаштовувало, вірно?
Дмитро Буренін: Звісно. Але в результаті ми зараз і досі маємо старі поняття “домедичної допомоги”, а єдине чим регламентується надання першої допомоги – наказ МОЗ №398. І все.
KV: А з новим складом МОЗ ви пробували комунікувати?
Дмитро Буренін: Так, я приходив на зустріч МОЗ з громадськістю, тоді ще Раімов (Дмитро Раімов був радником з комунікацій очільниці МОЗ Зоряни Скалецької, – KV) відповідав на запитання так, що конкретики на зустрічі був абсолютний нуль.
Я задав два питання. На перше – яка буде доля “закону доброго самаритянина”, мені дали відповідь, що законопроекти, подані за минулої ВР, треба подавати заново. Друге питання – які будуть кроки по інтеграції волонтерів в систему першої допомоги. Відповідь – ініціатива цікава, будемо продовжувати.
Я знаю, скільки хороших спеціалістів з МОЗ звільнились, і навіть не уявляю, до кого підходити з цими питаннями тепер.
“Закон про доброго самаритянина” дуже допоміг би військовим волонтерам. Їх це по суті легалізувало б на фронті, і давало б змогу працювати згідно протоколу з тактичної медицини ТССС (Tactical Сombat Сasualty Сare – Надання допомоги пораненим в умовах бойових дій, – KV). Зараз лише наказ МОЗ №398 регулює, як можуть надавати першу допомогу люди без медичної освіти. Це, насправді, не поганий документ, ним можна користуватись. Але він базовий, і багато чого згідно цього наказу не можна робити без медичної освіти – наприклад, допомагати при пневмотораксі, навіть якщо в людини є сертифікат по ТССС.
KV: Вся ваша діяльність, вочевидь, потребує не лише багато часу, але й грошей. Звідки “Мотохелп” бере гроші на свою роботу?
Дмитро Буренін: Членські внески в “Мотохелпі” невеликі – 100 гривень. Але ми не дуже слідкуємо за тим, як люди їх сплачують, це скоріш формальність. Ми робимо розсилку на початку року, щоб люди сплатили внески, і все.
Також є пожертви, є спонсори. Наприклад, в 2019 році мережа заправок “КЛО” виділила нам 1000 літрів пального (в 2018 році – 800 літрів). Це пальне ми вичерпали на кінець липня – початок серпня. Амуніцію та оснащення ми закуповуємо для волонтерів – це ножиці, бинти, аптечки, їх складові, а також робочий одяг – футболки та інколи реглани. Крім того, ми закупили в 2019 році автоматичний зовнішній дефібрилятор (АЗД), і сподіваємось, що в 2020 році спонсор купить нам ще один.
KV: А ви вже використовували дефібрилятор?
Дмитро Буренін: Поки що ні. Для нас одне використання АЗД буде коштувати 5 тис. гривень, саме стільки коштують одноразові електроди. В нашій роботі скоріш за все дефібрилятор ми будемо використовувати на якихось змаганнях, там де є великі кардіонавантаження. Поки ми не інтегровані у систему першої допомоги, ми не будемо часто приїжджати на такі ситуації, де він потрібен.
KV: “Мотохелп” виступав як один з промоутерів проекту Громадського бюджету “Реаніметро”. Наскільки просто звичайній людині надати першу допомогу з АЗД?
Дмитро Буренін: Для цього сертифікати взагалі не потрібні. Наявність водійського посвідчення, наприклад, вже є таким сертифікатом. Інша справа, що водієві казали на тих курсах про медичну допомогу.
Автоматичний зовнішній дефібрилятор (АЗД), саме автоматичний, підкреслюю, цілком доступний для використання звичайною людиною.
Читайте: КП “Киевский метрополитен” поддержало петицию об установке дефибрилляторов на станциях метро
Коли відкриваєш коробку, він говорить українською, щоб викликали “103”, переконались, що пациент не дихає, надає детальну інструкцію, що і як робити. Потім АЗД починає зчитувати ритм. Якщо серце працює, як треба, чи зупинилось взагалі, він просто не дасть розряд, і попередить, що розряд не рекомендований. Спрацює він лише тоді, коли це доцільне.
АЗД висять в усіх громадських місцях світу, бо вони розраховані на використання простими людьми без медичної освіти.
АЗД на вулиці у Гонконзі, фото: Facebook Дмитра Буреніна
Часто вони під сигналізацією, тому вкрасти його так просто не вийде. Інколи АЗД під кодовим замком, і є номер телефону, куди слід дзвонити у разі потреби.
“Реаніметро” – дуже крутий проект. І “Мотохелп” виступав на його підтримку – допомагали проводити майстер-класи, збирали підписи.
KV: Розкажіть про ваші майстер-класи з надання першої допомоги.
Дмитро Буренін: В 2019 році ми провели 44 таких тренінги. Серед них є як платні, так і безкоштовні. В середньому в групі 20 людей. Є курси для комерційного сектору, гроші від них йдуть на розвиток організації, згідно статуту. Ми проводили тренінги для великих компаній, таких як Lenovo, інші ІТ-компанії. Навіть проводили навчання для персоналу на марафоні.
Ми не виходимо якось агресивно на ринок із цими курсами, бо ціни в нас невисокі, близько 300 гривень за одного курсанта.
Для громадськості ми проводимо навчання безкоштовно, лише приймаємо пожертви від слухачів, хто скільки вважає за потрібне. Зазвичай таке навчання ми проводимо тоді, коли є вікно, вільне від комерційних тренінгів.
Навчання ми проводимо повноцінне, на 6-7 годин, розповідаємо про різні аспекти надання першої допомоги.
Курси з надання першої допомоги, фото: facebook ГО “Мотохелп”
Інколи бувають проблеми з кількістю відвідувачів. На тренінги для громадськості ми набираємо до 30 людей, бо зазвичай тоді приходить десь 20. Але буває, що приходять всі, хто зареєструвався, і тоді перебор, складно вести заняття.
KV: На вашу думку, запроваджене в Україні обмеження швидкості до 50 км/годину у населених пунктах додало безпечності руху?
Дмитро Буренін: Я вважаю, що це необхідно робити, хоча таке рішення і непопулярне. Але до того треба підходити з розумом, аналізувати здатність траси, і робити обмеження гнучко. Я на автівці по Києву зазвичай не їду 50 км/год, скоріш 30 або навіть 20 км/год. В Європі ми ж їздимо з такою швидкістю, і там майже немає аварій.
Читайте: Киевсовет увеличил максимальную разрешенную скорость на ряде столичных дорог (список улиц)
Інша проблема – в нас відсутня інфраструктура. В чому проблема намалювати розмітку світловідбиваючою, та ще й такою, щоб її дощ не змивав? Відбійники то окрема тема. Якщо мотоцикліст потрапив під відбійник, то буде м’ясорубка. Їх треба робити безпечними, а не такими, як у нас. Чи поворот на Гагаріна – там просто вбили частокіл з дерев’яних палок. Його вже частично знесли, але навіщо це зробили, невідомо.
Читайте: На дорожную разметку в столичном бюджете предусмотрено средств в 10 раз меньше необходимого
У нас не думають про розв’язки. Наприклад, перехрестя проспекту Науки та Столічного шосе – чому там не зробили заїздів на шляхопровід? Чи Дарницький міст – де заїзди на нього на лівому березі?
Читайте: Киевсовет напомнит Кабмину про недостроенный Дарницкий мост
Велосипедної інфраструктури також нема.
Читайте: Столичная власть решила урезать финансирование строительства 5 веломаршрутов в Киеве
KV: Ви якось співпрацюєте з Асоціацією велосипедистів Києва?
Дмитро Буренін: Так, у нас партнерські відносини, і я підтримую їх. Бо європейська практика ставок на велосипеди не лише для здорового життя, а й для розвантаження доріг.
Читайте: За год на дорогах Киева насчитали на треть меньше велосипедистов
Побудувати велосипедну інфраструктуру непросто, але воно того вартує. Бо в тому ж Амстердамі, якби всі їздили на авто, місто стояло би. Розв’язки ті ж для велосипедів взагалі не пристосовані у нас.
Читайте: Столичная госадминистрация провалила решение Киевсовета по установке велостоек в Киеве
KV: Відоме резонансне ДТП, коли на бульв. Перова збили Дениса Худова. Чим та історія закінчилась?
Дмитро Буренін: Він зупинився на червоне світло, і в нього ззаду врізалась автівка з низькою посадкою. Його занесло під авто, і шолом зачепився за бампер. Водій авто поїхав, і протягнув Дениса 800-900 метрів. З-під авто летіли іскри від екіпіровки Дениса. Він отримав опіки від дороги і від автомобиля.
На Дениса здали більше 100 літрів донорської крові, навіть більше 120. Йшла постійна інтоксикація через величезну кількість опіків. Лікування тривало довго.
Потім водія авто знайшли, затримали і відправили під суд.
Денис Худов вилікувався і знову почав їздити на мотоциклі. Він боєць, не зламався.
KV: Чи знаєте ви, як триває розслідування вбивства байкера на Харківському шосе?
Дмитро Буренін: Там взагалі сюр. Підозрюваний – відомий спортсмен з сумо, має певні досягнення. Він проходив обстеження з приводу психіатрії, наша судова система дозволяє йому це. Його ловили у кінотеатрі, хоча він мав сидіти у лікарні, і за це нікого не посадили. Процес іде, крапка не поставлена.
Читайте: Убийство байкера на Харьковском шоссе в Киеве: подозреваемый отправлен под стражу
Ми намагаємось висвітлювати процес інформаційно, але на судових процесах були дуже давно. В цьому році дуже високе навантаження, ми просто всюди не встигаємо.
KV: Які плани у “Мотохелпу” на наступний сезон?
Дмитро Буренін: Наш головний пріоритет – інтеграція у систему екстреної медичної допомоги. Якщо це відбудеться, ми розширятись не плануємо, бо часу не буде. У нас і так було 700 з гаком реагувань на ДТП, плюс більше 40 тренінгів, плюс 40 підтримок змагань, перевезення крові.
Якщо вийде налагодити співпрацю зі “швидкою”, це буде нашим піком, і ми будемо вже вдосконалювати те, що є. Зараз, якщо йдуть масові заходи, мітинги, ми приєднуємось до Червоного Хреста України, до їх загонів швидкого реагування, як ще один загін.
Географічно ми не плануємо розширюватись, бо давно відмовились від того. Колись пробували відкривати філії, і років 7 тому побачили, що це дуже великі адміністративні трудозатрати.
KV: Аналогічні організації в інших містах існують?
Дмитро Буренін: Звісно. Ми відкриті до співпраці, завжди готові допомогти. Ми показуємо, як у нас організовані процеси, фінанси, проводимо тренінги, взагалі ділимось досвідом. Чудова служба є в Одесі, є мотодопомога у Львові, вони теж круті, гарно розвиваються.
В 2019 році передавали досвід організації у Дніпрі, навіть зустрічались з Дніпровським Центром крові. Завдяки співпраці і валідації, котру ми проводили з київським Центром крові, ми тепер можемо іншим центрам крові показувати документи, що перевезення крові на мотоциклах це нормально. Думаю, у 2020 році в Дніпрі також стартує проект з перевезення крові волонтерами.
* Громадська організація “Мотохелп” (код ЄДРПОУ: 39127681)
Фото надані Дмитром БуренінимКиевVласть
17 січня 2020 г. 09:00
Раздел: Тексти
Намітились кандидати в прокурори чотирьох районів Києва (документ)
Наприкінці минулого року в прокуратурі міста Києва з’явилися вакантні місця на посади прокурорів шести місцевих прокуратур столиці. Отримати нових співробітників вже готові прокуратури Голосіївського, Дарницького Подільського та Солом'янського районів. Зголосилися пройти кандидатський відбір кваліфіковані та молодші юристи, інспектори, помічники суддів та правові спеціалісти з різним досвідом роботи. Як стало відомо KV, станом на 1 жовтня 2019 року на сайті Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів був опублікований перелік тимчасових вакантних посад у місцевих прокуратурах міста Києва. В документі зазначається, що на обліку в Прокуратурі міста Києва є 10 вільних вакансій на посади прокурорів у місцевих прокуратурах №№ 1, 2, 3, 5, 7 та 9 на час відпустки основного працівника.Подписывайтесь на новости “КиевVласть” Голосіївський районНа місце прокурорів Київської місцевої прокуратури № 1 претендує два кандидата: Наталія Василівна Мороз та Артем Махмутович Кадиров.
Із поданої 7 жовтня 2019 року декларації Наталії Мороз стало відомо, що вона мешкає в Хотові Києво-Святошинський району. До подання кандидатури, працювала помічником судді Святошинського районного суду міста Києва.
У відкритих джерелах зазначається, що вона має вищу юридичну освіту, яку отримала в Київському національному університеті Внутрішніх Справ України та Одеській юридичній академії (магістр права).
З 2007 року упродовж п’яти місяців працювала юрисконсультом рекламного агентства ТОВ "Профі-Консалтинг" в Києві; більше півтора року (2008-2009 рр.) юрисконсультом виконавчого сектора в АКБ ''Правекс-банк". З вересня 2009 по червень 2012 року – секретарем судового засідання в районному суді міста Києва.
Мороз указала, що їй належить житловий будинок на 110,5 кв.м та земельна ділянка на 0,102 га в Хотові. Із цінного рухомого майна має автівку Toyota Auris 2008 року випуску, яку придбала у 2015 році. На основному місці роботи в Теруправлінні Державної судової адміністрації України в м. Києві за 2018 рік вона заробила більше 284 тис. гривень. Також на її рахунку є зобов'язання за договором страхування у розмірі 1 тис. гривень.Киянин Артем Кадиров свою декларацію кандидата спрямував до розгляду днем раніше – 6 жовтня 2019 року. У ній він задекларував об'єкти нерухомості, що належать його батьку (дві столичні квартири, гараж) та матері (автівка Renault Kangoo 2011 року випуску).
У звітному періоді він вказав заробітну плату, отриману за двома основними місцями роботи в 2018 році. А саме: на Київському дослідному ремонтно-механічному заводі* (надання в оренду й експлуатацію нерухомого майна, виробництво готових металевих виробів) - більше 50 тис. гривень та в ТОВ "ДБП Ріал Естейт"** (будівництво житлових і нежитлових будівель) – більше 168 тис. гривень. На банківському рахунку в нього записано більше 145 тис. гривень. Також він задекларував і доходи батьків.
За даними Єдиного державного реєстру декларацій, він подавав свою кандидатуру в Державне бюро розслідувань та на посаду прокурора місцевої прокуратури.
В липні 2015 року на сайті Work.ua Кадиров опубліковав своє резюме для пошуку роботи юристом. Там зазначено, що він народився 23 березня 1992 року в Києві, закінчив Київський Національний Університет ім. Тараса Шевченка за спеціалізацією “Кримінальне право”, кваліфікований юрист. Із досвіду роботи має лише практику в Прокуратурі Деснянського району міста Києва.
Дарницький район
Посісти крісло прокурора Київської місцевої прокуратури № 2 планує поки що один кандидат. Це – Владислав Володимирович Євтушенко. Із Єдиного державного реєстру декларацій випливає, що Євтушенко неодноразово подавав свою кандидатиру на посади слідчого, прокурора, детектива та головного експерта відділу супроводження справ у судах, головного спеціаліста відділу з питань звільнення суддів управління з питань суддівської кар'єри секретаріату Вищої ради правосуддя.
Євтушенко зареєстрований у місті Покрові Дніпропетровської області, але наразі проживає в Києві. Так, у 2018 році він отримав дві зарплати загальним обсягом більше 56 тис. гривень як молодший юрист в спеціалізованій юридичній компанії з обслуговування іноземних інвестицій ТОВ “Інвестмент Сервіс Юкрейн"*** (консультування з питань комерційної діяльності й керування в Києві та Дніпрі, діяльність у сфері права). А також більше 33 тис. гривень – на підприємстві “Таврія” **** (вирощування зернових культур), власником якого він є. Також він надає юридичні консультації, публікуючись в аналітичних виданнях, “Лига Закон, “Юрист&Закон” та ін.
Із активів у Євтушенка – 20 тис. в криптовалюті, а у власності – з три десятка земельних участків в селі Новософіївка Нікопольського району, площа яких у більшості сягає до 2 га. Також він винаймає квартиру в Києві площею 38,75 кв.м та користується квартирою на 29,95 кв.м в місті Покров Дніпропетровської області.Подільський районНа пост прокурора Київської місцевої прокуратури № 7 міста Києва претендує знову один кандидат – Лоліта Енріківна Рамазанова. Згідно декларації Лоліти Рамазанової, поданої 5 жовтня 2019 року, їй належить частина квартири в смт Софіївці Дніпропетровської області площею 41,7 кв. м. Також в її безоплатному користуванні є квартира в Кривому Розі на 45,82 кв.м. За рік вона заробила більше 103 тис. гривень, працюючи головним спеціалістом з правових питань відділу з питань фінансового та правового забезпечення діяльності Криворізької районної ради Дніпропетровської області. Цю посаду вона обіймала упродовж 2017-2019-х років. До цього майбутня прокурорка була головним спеціалістом з питань правового забезпечення в Софіївській райдержадміністрації.Солом'янський район
Також, починаючи з 2016 року, Рамазанова пропонувала свою кандидатуру на зайняття вакантних місць старшого секретаря Дзержинського районного суду й прокурора місцевої прокуратури Дніпропетровської області.
Судячи з інформації на її сторінці у Facebook, наразі Рамазанова проживає в Києві, а з 8 жовтня 2019 року розпочала працювати у Прокуратурі міста Києва.
Претендентом на крісло прокурора Київської місцевої прокуратури № 9 став Ігор Ігорович Голіней. В його декларації від 8 жовтня 2019 року зазначено, що він одружений і виховує доньку, зареєстрований в Чернівцях, але фактично проживає в Києві. Таким чином, йому надані у безоплатне користування київська квартира на 60,6 кв.м, а в Чернівцях площею 82,4 кв.м, яка належить Ірині Михайлівні Голіней.
Кандидат у прокурори вивчав право в Київському національному університеті ім.Т. Шевченка та Чернівецькому національному університеті ім. Ю.Федьковича. Їздить він на Mercedes-Benz S550 2009 року випуску. Його річні статки складають трохи більше 200 тис. гривень, які він заробив в Офісі великих платників податків ДФС, працюючи з 2016 року головним державним інспектором відділу супроводження судових спорів з планових перевірок юридичного управління.
Готівкою кандидат тримає 95 тис. гривень та більше 10,5 тис. доларів. Дохід дружини склав більше 44 тис. гривень зарплати, матеріальна допомога на дитину та готівка у розмірі 4100 євро.
Свою кандидатуру на посаду прокурора місцевої прокуратури він подає вже два роки поспіль.
Варто відмітити, що всі вищезазначені кандидати включені до резерву на заміщення вакантних посад прокурорів та успішно склали кваліфікаційний іспит, пройшовши спеціальну перевірку.
Раніше KV повідомляла, що Верховна Рада прийняла в другому читанні президентський законопроект № 1032 про реформу органів прокуратури. Закон вводить нову структуру органів прокуратури: замість ГПУ триває формування Офісу генпрокурора, що включає переатестацію прокурорів.
Як розповів KV юрист, антикорупційний експерт громадської організації StateWatch і член атестаційної комісії в Генпрокуратурі Олександр Лємєнов, прокурори місцевих прокуратур проходитимуть атестацію в останню чергу і про її початок буде відомо вже ближче до літа.
“Зараз проводиться набір працівників до Офісу генерального прокурора і згодом, я думаю, з березня, буде вже відбуватися паралельно переатестація працівників регіональних прокуратур міста Києва та області.
Нагадаємо, Білоцерківська, Бориспільська, Кагарлицька місцеві прокуратури та їхні відділення очікують на призначення нових прокурорів. Серед кандидатів – слідчі, адвокати, підприємці та держслужбовці різних рангів, які успішно пройшли відповідну перевірку. Під кінець 2019 року визначили ім’я лише одного керівника - Кагарлицької місцевої прокуратури. Ним став адвокат зі Львова.
Читайте: Святе місце: хто претендує на посади прокурорів Борисполя, Кагарлика та Білої Церкви (документ)
* ПАТ "Київський дослідний ремонтно-механічний завод" (код ЄДРПОУ: 05528421).
** ТОВ "ДБП Ріал Естейт" (код ЄДРПОУ: 32766311).
*** ТОВ “Інвестмент Сервіс Юкрейн" (код ЄДРПОУ: 36019456).
**** ТОВ “Таврія” (код ЄДРПОУ: 32616850).
Фото: коллаж KVКиевVласть
14 січня 2020 г. 09:00
Раздел: Тексти
Проект “Децентралізація”: села Переяслав-Хмельницького району відстоюють потенційну Гайшинську громаду
У Переяслав-Хмельницькому районі створено вже чотири тергромади, але об’єднуватися з містом Переяславом серед сіл охочих не знайти. За перспективним планом до міської громади мають увійти всі населені пункти, що наразі опинилися поза громадами. Однак за крок до цього рубежу ще шість сільрад вирішили об’єднатися між собою у Гайшинську громаду, аби не підпорядковуватись місту.
Як стало відомо KV, 31 жовтня 2019 року ініціативна група з представників 12 сіл і голів шести сільських рад Переяслав-Хмельницького району передали до Київської облдержадміністрації пакет документів з проектами рішень щодо створення Гайшинської сільської тергромади.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Процес об’єднання на території району розпочався ще влітку 2019 року. Але громада, як і більшість територій Київщини, де було прийнято рішень на користь децентралізації, зіткнулася із рядом протиріч, непорозумінь та небажанням влади йти шляхом змін.
Так, 30 червня у Гайшині відбулося громадське обговорення з приводу об'єднання в територіальну громаду навколишніх сіл з центром у Гайшині.
Бути чи не бути
“Виявляється у Гайшині пересічні люди знають, що відбуваються в Переяслав-Хмельницькому районі вибори до громад. Але що таке громада – не знають, і не знають, що керівництво навколишніх сіл мало бажання утворити громаду із центром у селі Гайшин. Що місто хотіло забрати їх – чули. 30 червня більшість почула вперше, що їх сільський голова відмовляв і Переяславу, і керівникам інших сіл, бо самим краще жити. Вони багаті”, – писав у Facebook депутат Переяслав-Хмельницької районної ради Юрій Бобровнік з приводу процесу слухань.
За його словами, голова сільради Олександр Тур відмовлявся ставити на голосування питання вивчення економічної спроможності громади при об’єднанні сіл. І після перепалки голосування відбулося вже без участі голови. Сам же Юрій Бобровнік відмічав, що громада, скоріш за все, не встигне провести процедуру і ввійде до Переяславської громади. Також в інтернет-виданнях зазначалося, що сільський голова вже неодноразово блокував об'єднання як із Переяславом, так і з іншими селами.
Вже 27 серпня мешканці сільради одноголосно проголосували “за” створення Гайшинської громади. Планувалося, що до громади увійдуть села шести сільрад. А саме: Великокаратульська, Вовчківська, Гланишівська, Дем’янецька, Пристромська та Мазінська.
Голова Гайшинської сільської ради Олександр Тур запевник KV, що майбутня громада пройшла всю необхідну процедуру погодження не без тиску. За його словами на території району є потужні меценати, які впливають на всі об'єднавчі процеси з точки зору власних інтересів.
“Я не противився об'єднанню, є група активістів, які розпочали цей процес. Документи направлені в КОДА, але нам постійно надають відмову. Вказують на недоліки, адже багато сільських рад проводили слухання набагато пізніше, були порушення процедури. Тож документи повертали і наразі це питання зависло. Обласне керівництво у своїх відповідях зазначає, що перспективним планом Гайшинська громада не передбачена. Гайшин серед всіх сіл найпотужніший, тому інші і вирішили об’єднатися навколо нас. Але у Гайшині немає необхідних закладів: відділу поліції, пенсійного фонду тощо, які мають бути у громаді. Багато чого потрібно буде створювати, а приміщень для цього немає. Також в області було прийнято рішення про створення єдиного Переяслав-Хмельницького району. А місто Переяслав, як самостійна одиниця, в районі не може бути, адже до нього села ще так і не приєдналися. І є перспективний план, в якому зазначається, що решта всіх сіл поза громадами увійдуть до міста. Гайшин знаходиться в 9 км від Переяслава. На такій незначній відстані не може бути двох потужних центрів впливу. Тож тут багато нюансів”, – говорить він.
Села – “за” громаду
Як зазначила голова Вовчківської сільської ради Тетяна Постолюк, над питанням створення Гайшинської громади вони працювали з літа і упродовж осені. Їздили неодноразово до обласної адміністрації, надавали документи. Спочатку планувалося, що до громади увійде більша кількість сіл. Але згоду надали не всі території.
“Невідомо, чи дозволять статися цьому об'єднанню, але все ж необхідну процедуру з двома етапами ми пройшли. Найпершу пропозицію об'єднатися ми отримали від Березані ще на початку реформи. Але мешканці не підтримали ініціативу. Згодом двічі в об'єднанні ми відмовляли Студеникам. Велика Каратуль також ініціювала створення ОТГ. Але зручніше територіально нам саме об'єднатися з Гайшином. Громада буде фінансово і кількісно спроможною. Гайшинська громада не передбачена перспективним планом, але ті громади, що утворилися в районі, також були поза планом. Так, ми маємо увійти до складу міста Переяслав. Наша сільрада забезпечена вуличним освітленням, має одну з кращих в районі центральну дорогу. Але найбільше нас хвилює працевлаштування та підвищення народжуваності населення. А так, функціонує школа, клуб та бібліотека, діють пошта, магазини, надається необхідна первинна допомога в ФАП”, – додала голова.
Секретар Великокаратульської сільської ради Валентина Зінченко також розповіла KV, що вони підтримали пропозицію Гайшина і наразі очікують на відповідь від обласної адміністрації, сподіваючись, що громаду включать до перспективного плану.
“Ми налаштовані позитивно, сподіваємося, в області прислухаються до громадської думки, адже ще діє закон про добровільне об’єднання. Робилися прорахунки, громада буде спроможною. Первинний бюджет складатиме більше 50 млн гривень, населення громади складатиме 4,5 тис. осіб, є навчальні заклади, На території нашої сільради, наприклад, загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів. А інші питання вже будуть вирішуватися згодом. Із основних таких проблемних питань – дороги, водопостачання, сміттєзвалища. До цього ми неодноразово отримували пропозицію від спроможної Студениківської ОТГ, але територіально нам не зручно з ними було об’єднуватися. І ми не були в стороні, двічі ініціювали створення власної громади. Але навколишні села нашу пропозицію не підтримали”, – розповіла вона.
За словами секретаря Дем’янецької сільської ради Світлани Боярчук, вони хочуть об’єднатися в Гайшинську громаду, щоб мати можливість і надалі розвивати села саме в сільській громаді.
“Процес триває. До нового року ми пройшли всю процедуру і направили документи до КОДА. Ми сподівалися, що встигнемо об’єднатися. Але змінився закон, який передбачає об’єднання лише за перспективним планом. Згідно перспективного плану в районі було передбачено створення лише двох громад – Ташанської та Переяслав-Хмельницької. І наша територія була включена до міста. І щоб затвердили Гайшинську громаду необхідно, щоб внесли зміни до перспективного плану. Ми неодноразово зверталися з цим питанням до області. Громада була би абсолютно спроможною. Для цього на території є всі необхідні медичні та навчальні заклади, кількість населення”, – відмітила Боярчук. На сторінці загальнодоступної групи “Гайшинська ОТГ робоча група” в Facebook голова Гланишівської сільської ради Світлана Кондратенко повідомляла про те, що робоча група неодноразово направляла звернення та зустрічалася з обласним керівництвом з метою досягти підтримки від області у створенні Гайшинської громади.
“Є діалог влади і громади ! Я переконана, що Гайшинській громаді бути! Бо це волевиявлення народу! Закон про добровільне об’єднання діє!”, – написала вона.
Інший шлях
Але не всі села були готові підтримати ініціативу. Строківська сільрада, наприклад, прийняла рішення приєднатися до Студеників. Голова Пристромської сільської ради Іван Бобровник також заявив про готовність приєднатися до Студеників.
“Ми отримували пропозицію від Гайшинської сільради, але громада не підтримала це об’єднання і проголосувала “проти”. Ми вважаємо, що решта всіх сіл увійде вже до громади Переяслава. І Гайшин саме межує з містом. Ми хотіли приєднатися до Студениківської ОТГ, але Семенівка перекрила нам шлях, адже ми не маємо спільної межі зі Студениками”, – говорить він.
Точка зору
Заступник голови Переяслав-Хмельницької районної ради Іван Бугаєнко (Політична партія “Громадянська позиція”):
На території Переяслав-Хмельницького району є дві діючі громади. Це – Студеники і Дівичківська ОТГ. Та ще дві, Циблівська та Ташанська, в яких відбулися вибори, але поки що не було надане фінансування. Залишилося десять сільських рад, які так і не увійшли в громади. Три із них планують приєднатися до існуючих громад. А наразі була створена ініціативна група, яка хоче решту сіл об’єднати навколо Гайшина і створити Гайшинську тергромаду. Вони розпочали процес вже тоді, коли фактично етап добровільного об’єднання підійшов до свого завершення. І я так розумію, що цього року об’єднання вже набуде адміністративного характеру. Щодо перспективності громади у такому складі, то вона можлива. На території сільрад є потужний виробник, який сплачує податки, фермерські господарства. Тож я можу сказати, що вони самодостатні, щоб себе утримувати. Але питання в іншому: чи нададуть тепер їм згоду на об’єднання. Адже до складу Гайшинської сільради, окрім Гайшину, входить ще два населені пункти і вони межують саме з містом Переяслав.
Читайте:
Проект Децентрализация: Софиевская и Петропавловская Борщаговки не спешат объединяться
Проект “Децентрализация”: Войти в Озернянскую ОТО готовы лишь два сельсовета из шести
Проект “Децентрализация”: Великодымерская теробщина этой осенью идет на выборы
Проект “Децентрализация”: Медвинская теробщина идет на выборы в неполном составе
Проект “Децентрализация”: Фурсовская теробщина может лишиться части бюджета
Проект “Децентрализация”: Села Переяслав-Хмельницкого района отказались примкнуть к городу
Проект “Децентрализация”: Кагарлыкская теробщина объединит город и 26 сельсоветов
Проект “Децентрализация”. Политические амбиции мешают состояться большой Боярской теробщине
Проект “Децентрализация”: Тетиевская терробщина готовится к выборам в декабре
Проект "Децентрализация". Узинской терробщине придется поработать над развитием
Проект “Децентрализация”: КОГА тормозит назначение выборов в Циблевской терробщине
Проект “Децентрализация”: Гостомельская ОТО пойдет на выборы только в составе Киево-Святошинского района
Проект “Децентрализация”: Студениковская терробщина готовится к выборам в декабре
Проект “Децентрализация”: Предусмотренная Кабмином Дымерская ОТО может не состояться
Проект “Децентрализация”: Мироновская терробщина ждет позитивного вывода от КОГА
Проект “Децентрализация”: Ржищевская терробщина может стать проблемой для Кагарлыкского района
Проект “Децентрализация”: Ходосовская терробщина может объединить села трех районов
Проект “Децентрализация”: села Ставищенского района готовы митинговать против объединения
Проект “Децентрализация”: Яготинская терробщина не спешит на выборы
“Проект Децентрализация”: Создание Боярской ОТО дошло до суда
Проект “Децентрализация”. Сельсоветы потенциальной Вороньковской ОТО не готовы объединяться
Проект “Децентрализация”: Власти Згуровщины не готовы терять полномочия
Проект “Децентрализация”: Потенциальная Дмитровская терробщина уже год дожидается выборов
Проект “Децентрализация”: Гребенковская терробщина не может быть создана без согласия двух сельсоветов
“Проект Децентрализация”: Создание потенциальной Бышевской ОТО остановилось в 2015 году
Проект “Децентрализация”: Козин поборется за право быть центром терробщины
Проект “Децентрализация”: Пирновская терробщина может быть создана только принудительно
Проект “Децентрализация”: Процесс объединения в Барышевке даже не начали
Проект “Децентрализация”: Терробщина с центром в Украинке может быть названа Трипольской
Проект “Децентрализация”: Рожновская терробщина не может определиться с центром
“Проект Децентрализация”: Обухов может присоединить окрестные села
Проект “Децентрализация”: Иванковская ОТО поборется за зону отчуждения
Проект “Децентрализация”: Ташанская терробщина год ждет позитивного вывода КОГА
Проект “Децентрализация”: Березанская терробщина будет проходить процедуру создания ОТО заново
Проект “Децентрализация”: Володарский район не планирует объединяться в ближайшее время
Проект “Децентрализация”: Полесский район этим летом планирует начать процесс объединения
Проект “Децентрализация”: Богуславская ОТО может объединить не все сельсоветы
Проект “Децентрализация”: Ракитнянский район может объединиться в две терробщины
Проект “Децентрализация”: Калиновская терробщина может быть создана с разрешения Кабмина
Проект “Децентрализация”: Белая Церковь может присоединить три сельсовета
Проект “Децентрализация”: В Броварском районе может появиться Придеснянская терробщина
Проект “Децентрализация”: Потенциальная Вишневская ОТО начала процесс объединения
Проект “Децентрализация”: Германовка и Григоровка Обуховского района хотят быть центрами одной ОТО
Проект “Децентрализация”: Сельсоветы Таращанского района не хотят объединяться в терробщину
Проект “Децентрализация”: Процесс создания Чабановской терробщины стоит на месте
Проект “Децентрализация”: Скандальная Бучанская ОТО первой на Киевщине воспользовалась законом о присоединении
Проект “Децентрализация”: Потенциальная Томашовская терробщина объединит два района Киевщины
Проект “Децентрализация”: Ржищев начал присоединять села двух районов
Проект “Децентрализация”: Потенциальная Бородянская терробщина готова идти на выборы
Проект “Децентрализация”: Фастов планирует присоединить окружающие села
Проект “Децентрализация”: потенциальная Киево-Святошинская терробщина разделилась на две ОТО
Проект “Децентрализация”: КОГА утвердила Мироновскую терробщину
Проект “Децентрализация”: Заборский сельсовет не отдадут Боярке
Проект “Децентрализация”: Барышевская ОТО готовится к выборам
Проект “Децентрализация”: вялое руководство, имитация объединения и недостаточный результат
Проект “Децентрализация”: Обухов планирует присоединить один сельсовет
Проект “Децентрализация”: Березань присоединила пять сельсоветов
Проект “Децентрализация”: Богуславская ОТО не пошла на зимние выборы из-за бездействия КОГА
Проект “Децентрализация”: Ковалевскую терробщину за один день утвердили в КОГА и отправили на выборы
Проект “Децентрализация”: жители Клавдиево-Тарасово просят президента ускорить их объединение
Проект “Децентрализация”: выборы в терробщинах Киевщины под угрозой срыва
Проект “Децентрализация”: 4 сельсовета Иванковского района тормозят создание терробщины
Проект “Децентрализация”: в Бузовском сельсовете скандал из-за присоединения к Ирпеню
Проект “Децентрализация”: потенциальная Вишневская терробщина готовится подавать документы в КОГА
Проект “Децентрализация”: в Ирпене со скандалом пытаются присоединить два сельсовета
Проект “Децентрализация”: Полесский район отложил объединение на следующий год
Проект “Децентрализация”: еще 6 сельсоветов могли бы присоединиться к Ржищеву
Проект “Децентрализация”: терробщины Киевщины просят парламент провести объединение по закону
Проект “Децентрализация”: Киевщина оказалась в числе аутсайдеров рейтинга формирования ОТО
Проект “Децентрализация”: терробщинам Киевщины урезали дотацию на содержание школ и больниц
Проект “Децентрализация”: сельсоветы Белоцерковщины просят Киевоблсовет ускорить их присоединение к городу
Проект “Децентрализация”: Гройсмана просят разобраться с объединением территориальных общин на Згуровщине
Проект “Децентрализация”: протестующий Ворзель войдет в состав Бучанской ОТО
Проект “Децентрализация”: Киевская ОГА одобрила создание Томашовской терробщины
Проект Децентрализация: в Васильковском районе может появиться Калиновская терробщина
Проект Децентрализация: КОГА утвердила создание Глевахской ОТО
Проект Децентрализация: Созданию Макаровской ОТО угрожает новоявленная Комаровская община
Проект Децентрализация: Ташанская терробщина готова идти на выборы
Проект Децентрализация: Гребенковская терробщина поборется за положительное заключение КОГА
Проект Децентрализация: Гатное и Вита-Почтовая хотят спастись от столицы совместным объединением
Проект Децентрализация: Гостомель борется с Ирпенем за создание отдельной общины
Проект “Децентрализация”: администрация Терещука выдала общинам Киевщины еще два позитивных вывода
Проект “Децентрализация”: Калиновская община Броварского района может объединить четыре сельсовета
Проект “Децентрализация”: Сельсоветы Фастовского района надеются успеть добровольно объединиться в Кожанскую ОТО
Проект “Децентрализация”: теробщины Киевщины жалуются на нехватку инфраструктурной субвенции
Проект “Децентрализация”: судебное дело о присоединении Заборья к Боярке рассмотрят заново
Проект “Децентрализация”: смена власти в Копылове заблокировала создание Березовской терробщины
Проект “Децентрализация”: села Бориспольщины хотят спастись от города созданием Золочевской общины
Проект “Децентрализация”: КОГА утвердила создание Обуховской терробщины
Проект “Децентрализация”: Гоголевская община продолжит объединение после утверждения перспективного плана
Проект “Децентрализация”: процесс утверждения Вишневской общины может затянуться до конца года
Проект “Децентрализация”: Козинскую общину Обуховского района могут исключить из перспективного плана
Проект “Децентрализация”: в Бородянском районе суды тормозят объединение общин
Проект “Децентрализация”: Островская община просит президента Зеленского разобраться с решениями КОГА
Проект “Децентрализация”: села потенциальной Боровской ОТО может переманить новоявленная Мотовиловская община
Проект “Децентрализация”: миллионные долги могут оставить жителей Калитянской ОТО без воды и света
Проект “Децентрализация”: Таращанский район может разделиться на две общины
Проект “Децентрализация”: теробщины Киевщины недополучают налоги за землю
Проект “Децентрализация”: бюджеты четырех теробщин Киевщины оказались под угрозойПроект “Децентрализация”: Киевщину могут поделить на шесть районовПроект “Децентрализация”: пять теробщин Киевщины хотят расшириться за счет окрестных сел
Проект “Децентрализация”: села на Васильковщине, рассорившиеся из-за реформы, могут объединить насильно
Проект “Децентрализация”: Киевская ОГА дала сельсоветам последний шанс добровольно присоединиться к ОТО
Проект “Децентрализация”: Бориспольщина и Белая Церковь не определились с центрами развития теробщин
Проект “Децентрализация”: общины Киево-Святошинского района требуют от КОГА пересмотреть состав и количество местных общин
Проект “Децентрализация”: Киевоблсовет просит ВРУ и Кабмин разобраться с проблемными селами Киевщины
Проект “Децентрализация”: вокруг потенциальной Боярской теробщины разгорелся новый скандал
Проект “Децентрализация”: КОГА может вынести негативный вердикт потенциальной Пристоличной ОТО
Проект “Децентрализация”: села Киево-Святошинского района спешно взялись за объединение
Проект “Децентрализация”: Бориспольщину разделят на шесть теробщин
Проект “Децентрализация”: потенциальная Березовская ОТО под угрозой срыва
Проект “Децентрализация”: судьбу потенциальной Феодосиевской общины решит Кабмин
Проект “Децентрализация”: Мироновская ОТО расширила границы за счет трех сельсоветов
Проект “Децентрализация”: Богуславская ОТО просит Кабмин откорректировать перспективный план
Проект “Децентрализация”: Обуховская ОТО поборется за окружающие села с потенциальной Козинской общиной
Проект “Децентралізація”: Петропавлівська і Софіївська Борщагівки проти об'єднання з Вишневим та столицею
Фото: колаж KVКиевVласть
10 січня 2020 г. 09:00
Раздел: Тексти
Святе місце: хто претендує на посади прокурорів Борисполя, Кагарлика та Білої Церкви (документ)
Білоцерківська, Бориспільська, Кагарлицька місцеві прокуратури та їхні відділення очікують на призначення нових прокурорів. Серед кандидатів – слідчі, адвокати, підприємці та держслужбовці різних рангів, які успішно пройшли відповідну перевірку. Під кінець 2019 року визначили ім’я лише одного керівника - Кагарлицької місцевої прокуратури. Ним став адвокат зі Львова. Як стало відомо KV, станом на 1 жовтня 2019 року на сайті Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів був опублікований перелік вакантних та тимчасово вакантних посад у місцевих прокуратурах Київської області. Зазначається, що всі кандидати, які були включені до резерву на заміщення вакантних посад прокурорів, успішно склали кваліфікаційний іспит та пройшли спеціальну перевірку. Тож із декларацій про доходи та майно за 2018 рік KV вдалося дізнатися імена кандидатів на посади прокурорів Білоцерківської, Бориспільської, Кагарлицької місцевих прокуратур Київської області та їхніх відділень.
Бориспільські претенденти
Так, на місце прокурора Бориспільської місцевої прокуратури Київської області претендують Мар'яна Олегівна Каліновська та Михайло Ігорович Цибульник. На цій посаді вони планують змінити Любомира Васильовича Головка, який очолює прокуратуру з 5 серпня 2019 року.
Декларацію на посаду кандидата прокурора за 2018 рік Каліновська подала 5 жовтня 2019 року. За її даними вона одружена і в її користуванні перебуває квартира Олега Новіцького площею 73,6 кв. м в Хмельницькому. Транспортних засобів чи землі у володінні Каліновської немає.
Її річний дохід склав більше 100 тис. гривень, отриманий за основним місцем роботи юриста в ТОВ "Зооветпром Україна" (оптова торгівля фармацевтичними товарами), директора за сумісництвом в клініці ветеринарної медицини "Айвет", де їй належить 15% корпоративних прав, а також від підприємницької діяльності. Так, з серпня 2017 року по лютий 2019 року, як фізична особа-підприємець, вона займалась роздрібною торгівлею фармацевтичними товарами в спецмагазинах.
На сторінці Каліновської в Facebook зазначено, що наразі вона мешкає в Києві і з липня 2019 року працює в Національній академії прокуратури України, закінчила Інститут прокуратури та слідства в Національному університеті "Одеська юридична академія". Також у відкритих джерелах зазначається, що вона є аспіранткою кафедри кримінального права та процесу Хмельницького університету управління та права.
Відповідно до поданої 3 жовтня 2019 року декларації за 2018 рік, про Михайла Цибульника відомо, що він мешкає в Києві в орендованій квартирі площею 28,71 кв.м, одружений. Також в його користуванні є квартира площею 28,8 кв. м.
У 2018 році, як головний спеціаліст Національного агентства з питань запобігання корупції, він заробив більше 302 тис. гривень. Його дохід поповнився і за рахунок профспілкових виплат від агентства у розмірі 1500 гривень, готівкових збережень у розмірі 22800 доларів. Також у декларації він вказав доходи дружини Ганни Ігорівни Цибульник, яка працює прокурором в Військовій прокуратурі Центрального регіону України.
Зайняти крісло прокурора Яготинського відділу Бориспільської місцевої прокуратури на період відпустки працівника у зв’язку з потребою дитини у домашньому догляду планує Людмила Миколаївна Полешко. В її декларації кандидата від 6 жовтня 2019 року зазначено, що вона мешкає в Борисполі, одружена, має сина. Із майна в документі вказано лише авто Опель Астра 2005 року випуску.
У звітному періоді вона отримала заробітну плату в Головному територіальному управлінні юстиції у Київській області розміром більше 100 тис. гривень, пенсію, нараховану ГУ ПФУ в Дніпропетровській області, в розмірі 1452 гривень. Також в банку вона зберігає 4 тис. доларів. Задекларувала Полешко і доходи чоловіка та аліменти сина.
Полешко працювала з 2016 року старшим, а з 2018 року по березень 2019 року, головним виконавцем Бориспільського міськрайонного відділу державної виконавчої служби ГТУЮ у Київській області.
Білоцерківський напрямок
Поки що єдиним кандидатом на посаду прокурора Тетіївського відділу Білоцерківської місцевої прокуратури Київської області є В'ячеслав Миколайович Данилюк. Свою декларацію він направив 9 жовтня 2019 року. Також з 2017 року він подавав свою кандидатуру на посади судді в Оратівському місцевому суді й прокурора місцевої прокуратури.
Згідно з документом, він одружений та виховує двох синів. Місцем проживання зазначена Вінницька область – смт Оратів, де він має будинок площею 66,8 кв. м та користується присадибною ділянкою площею 0,15 га. Також він володіє земельною ділянкою в селі Лука-Мелешківська Вінницького району обсягом 0,09 га. З 2018 року їздить на автомобілі Renault Kangoo 2003 року випуску, який належить дружині.
Річний дохід Данилюка склав більше 381 тис. гривень. Сюди увійшли заробітна плата отримана в Територіальному управлінні Державної судової адміністрації України в Вінницькій області, допомога по безробіттю та подарунок у негрошовій формі від ТОВ "Проспектс Україна". Також він працював помічником судді Оратівського районного суду та є одним із засновників ГО "Рибацький клуб села Мервин".
Кагарлик та його відгалуження
На пост прокурора Кагарлицької місцевої прокуратури Київської області претендував слідчий Білоцерківського відділу поліції ГУНП України в Київській області Дмитро Олександрович Кладов. Але на сайті Генеральної прокуратури України повідомляється, що 11 грудня керівником Кагарлицької місцевої прокуратури було призначено адвоката зі Львова Ярослава Ярославовича Яцишина. Загальний стаж адвокатської діяльності якого складає 14 років.
Яцишин зареєстрований за місцем проживання у Львівській області. Одружений і виховує трьох доньок. Член Недержавної некомерційної професійної організації "Національна асоціація адвокатів України". З 2010 року по 2019 рік він, як фізична особа-підприємець, надавав послуги у сфері права.
Яцишин має житловий будинок на 38,5 кв.м в селі Глібів Гусятинського району Тернопільської області, частину квартири на 52,2 кв.м у Львові. А ще 0,5816 га земельної ділянки в Гусятинському районі, у користуванні – житловий будинок площею 333,2 кв.м в селі Мала Лука та квартиру на 33,4 кв. м у Львові.
За рік він отримав майже 22 тис. гривень від підприємницької діяльності, більше 19 тис. гривень страхових виплат від ПАТ "Страхова компанія "Уніка" та майже 34 тис. гривень від відчуження майна. Також на його ім’я записаний кредит у розмірі більше 69 тис. гривень. Готівкою вдома він зберігає 72 тис. доларів та 200 тис. гривень. Та має фінансові зобов’язання у розмірі 1605 гривень.
Також він задекларував земельну ділянку (0,0309 га) та квартиру (85,6 кв. м ) дружини Вікторії. У його ж розпорядженні три автомобілі: Mitsubishi Lancer 2007 року випуску, Nissan Leaf 2011 р.в. та Volkswagen Touareg 2014 р.в. Як стало відомо KV, 8 жовтня 2019 року декларацію кандидата на посаду прокурора Миронівського відділу Кагарлицької місцевої прокуратури на період відпустки працівника по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку до 14.06.2020 року подав Олег Сергійович Яковенко.
Місцем проживання Яковенка вказано місто Бахмут Донецької області, коли сам він фактично мешкає в Києві в орендованій квартирі площею 16 кв. м, яка надана йому Національною академією внутрішніх справ. На основному місці роботи в Департаменті патрульної поліції за 2018 рік він заробив більше 151 тис. гривень.
З 2015 року по 2017 рік він працював слідчим Бориспільського ВП ГУНП у Київській області, з 2018-го до квітня 2019 року - інспектор Департаменту патрульної поліції Управління патрульної поліції у м. Києві. А 31 жовтня 2019 року також подавав свою кандидатуру на посаду поліцейського до цього ж Департаменту.
Лише один кандидат зафіксован на місце прокурора Богуславського відділу Кагарлицької місцевої прокуратури. Ним став мешканець Богуслава Сергій Володимирович Олефіренко. Його декларація містить лише дані про те, що до складу його майна входить частина квартири на 52,2 кв. м в Богуславі. А також, що він працював начальником слідчого відділення Богуславського ВП Рокитнянського ВП ГУНП в Київській області. Майбутній прокурор виховує сина.
У 2018 році його джерелом доходу стала пенсія у розмірі більше 66 тис. гривень, а також 10 тис. гривень благодійної допомоги та спадок у розмірі однієї гривні.
На сайті Богуславської райради є інформація про можливого тезко Оліференка, Івана Володимировича, 2004 року народження, який очолює Вiльхiвецьку сільську первинну партійну організацію об'єднання "Батьківщина".
Нагадаємо, із початком нового 2020 року Генеральна прокуратура України припиняє своє існування. Замість неї від 2 січня розпочав свою роботу Офіс генерального прокурора. Генеральний прокурор Руслан Рябошапка анонсував 200 вакансій в штаті його офісу, набір на які розпочнеться 20 січня.
Їх призначення передбачає проходження відповідної атестації. Реформа проходитиме “зверху донизу”. Тобто атестацію спочатку почнуть проходити прокурори Генеральної прокуратури України, потім − регіональних прокуратур і в останню чергу − прокурори місцевих прокуратур. Отже, за результатами атестації першим буде сформовано Офіс Генерального прокурора.
Також 19 грудня Генеральний прокурор України Руслан Рябошапка звільнив прокурора Києва Романа Говду. Його заступники також подали у відставку.
Читайте: Генпрокурор Руслан Рябошапка уволил прокурора Киева Романа Говду, – СМИ
Фото: коллаж KVКиевVласть
середа, 17 квітня 2024 г.
18:19
УВАГА!!! КиївВлада переїхала на новий домен
п'ятниця, 12 квітня 2024 г.
20:56
“Українська команда” передала велику партію дронів-літаків легендарному батальйону “Ахіллес”, - Палатний
20:51
Ексміністр оборони Резніков став директором безпекових і оборонних програм в ГО “Український інститут майбутнього”
20:45
Начальник КОВА Руслан Кравченко у Чернівцях взяв участь у Конгресі місцевих та регіональних влад при Президентові України
20:34
На київській ТЕЦ-5 встановлять додаткові генератори
20:20
В Україну повернули тіла 99 полеглих захисників
20:02
У Києві з суботи відновлює роботу автобус № 7 (схема)
19:54
На Бахмутському та Новопавлівському напрямках відбито понад 40 атак, загалом на фронті 81 боєзіткнення, - Генштаб ЗСУ
19:43
Представники громадськості вимагають припинити переслідування антикорупційних активістів та журналістів-розслідувачів
19:31
Відзавтра, 13 квітня, столичний автобус № 35 подовжить свій маршрут до вулиці Гліба Бабіча (схема)
19:13
“Укренерго” організувала для ветеранів війни програму навчання та працевлаштування “Разом”
19:01
На Броварщині витратять 1,86 млн гривень на облаштування дитмайданчиків
18:49
На вулиці Богатирській у Києві до 21 квітня обмужать рух транспорту (схема)
18:36
У Броварах з'явився новий патріотичний стінопис “Обіймаю тебе, моя Україно!”
18:17
Столична влада зупинила проведення аукціону з надання в оренду Житнього ринку
18:04
У реєстрі зниклих безвісти наразі налічується понад 2 тисяч дітей
Календар подій