Київрада вирішила збільшити розмір статутного капіталу КП “Фінансова компанія (ФК) “Житло-інвест” на 2 млрд гривень (до 2,64 млрд) за рахунок коштів бюджету Києва. Наразі достеменно невідомо, яким чином вказане підприємство буде використовувати це фінансування. На папері передбачається, що це дозволить йому “реалізовувати певні статутні завдання та виконувати заходи Міської цільової програми забезпечення житлом громадян”. В рамках цієї програми, зокрема, заплановано будувати або закуповувати квартири для дітей-сиріт, допомагати молоді у придбанні житла тощо.  Як стало відомо KВ, 8 вересня 2022 року Київрада підтримала проєкт рішення “Про збільшення розміру статутного капіталу КП “ФК “Житло-інвест” (№08/231-1230/ПР від 5 вересня 2022 року).Підписуйтесь на “КиївВладу”  Суб'єктами подачі цього документу виступили заступник голови Київської міськдержадміністрації (КМДА) Вячеслав Непоп (на колажі) і Департамент будівництва і житлового забезпечення КМДА. У сесійній залі за проєкт рішення проголосував лише 61 депутат.  Таким чином, міська влада збільшила статутний капітал КП “ФК “Житло-інвест” на 2 млрд гривень – до 2,64 млрд гривень. Грошові кошти на це будуть виділені зі столичного бюджету.  “Збільшення статутного капіталу необхідне для реалізації статутних завдань КП "ФК "Житло-Інвест", а також для участі у реалізації деяких заходів, визначених Міською цільовою програмою забезпечення житлом громадян, які потребують поліпшення житлових умов, на 2022-2024 роки”, – вказано у затвердженому Київрадою проєкті рішення. 8 вересня, безпосередньо перед пленарним засіданням, даний документ було підтримано комісією столичної міськради з питань бюджету і соціально-економічного розвитку з важливою правкою – КП "ФК "Житло-Інвест" зможе освоювати ці 2 млрд гривень лише за умови погодження зі вказаною комісією. Чи було підтримано цю правку в сесійній залі, точно стане відомо, коли затверджений проєкт рішення буде підписано міським головою Віталієм Кличком та опубліковано на сайті столичної міськради. Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться Зазначимо, що міська цільова програма забезпечення житлом громадян, які потребують поліпшення житлових умов, на 2022-2024 роки була затверджена рішенням Київради №4889/4930 від 14 липня 2022 року. Відповідальним виконавцем та головним розпорядником бюджетних коштів із реалізації заходів програми було визначено Департамент будівництва і житлового забезпечення КМДА.  Читайте: Київрада затвердили міську цільову програму щодо забезпечення громадян житлом На виконання даної програми протягом трьох років столична влада запланувала витратити 3,34 млрд гривень. З них 1,2 млрд гривень – кошти міського бюджету Києва, 113,7 млн гривень – кошти державного бюджету України, 1,9 млрд гривень – інші джерела фінансування, у тому числі кошти населення (511,8 млн гривень) та кошти іпотечних житлових кредитів (1,47 млрд гривень). Можна припустити, що більшу частину виділених для наповнення статутного капіталу коштів із міського бюджету КП "ФК "Житло-Інвест" витратить не на заходи із забезпечення житлом тих, хто має на це право. Адже до виконання заходів цієї програми буде залучено й інші КП, підпорядковані згаданому департаменту. В рамках вказаної програми столична влада планує виконати ряд заходів, направлених на вирішення питання забезпечення житлом деяких категорій громадян, які перебувають на квартирному обліку. Мова йде про повне або часткове фінансування будівництва, або придбання квартир за рахунок коштів столичного і державного бюджетів (у випадку часткового фінансування певний відсоток витрат компенсується у тому числі за рахунок самих громадян. – KВ).  Зокрема, зі столичного бюджету впродовж трьох років планується виділити 290,9 млн гривень на будівництво або закупівлю 156 квартир для громадян, які потребують поліпшення житлових умов і мають право на його отримання (у тому числі дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування); 113,1 млн гривень – на часткове фінансування будівництва або закупівлі 153 квартир (наприклад, за схемою – “30% вартості квартири оплачується зі столичного бюджету, решта – із кишень громадян”) тощо. Серед іншого, міська влада також запланувала виділити із бюджету Києва 36,1 млн гривень на часткове фінансування закупівлі або будівництва 900 квартир для молодих громадян (до 35 років) – мова йде компенсацію за рахунок коштів міської казни вартості користування іпотечними довгостроковими кредитами (до 20 років) на придбання житла.  Як раніше повідомляла KВ, столична влада явно не справляється із забезпеченням житлом тих, кого за законом вона має ним забезпечувати. Наприклад, за даними звіту про виконання у 2021 році Стратегії розвитку Києва до 2025 року, в минулому році середній термін перебування на квартирному обліку соціально незахищеними громадянами (на момент отримання ними житла) становив 12 років. Це дуже високий показник – на момент затвердження вказаної Стратегії столична влада прогнозувала, що він буде дорівнювати 5 рокам. При цьому, у звіті чиновники уточнили, що лише 0,2% пільговиків, які перебувають на квартирному обліку, у минулому році були забезпечені житлом, або їм було поліпшено житлові умови (прогноз – 5%). Аргументація таких цифр звична – виконавцям відповідних заходів не вистачає фінансування із міського бюджету Києва. Читайте: Карантин і брак коштів: як команда Кличка виконувала Стратегію розвитку Києва в 2021 році  Нагадаємо, раніше КП “ФК “Житло-Інвест” неодноразово фігурувало в скандалах за фактами фінансових порушень. Наприклад, у 2015 році Департамент внутрішнього фінансового контролю і аудиту КМДА встановив, що дане підприємство протягом 2012-2014 років неефективно використало кошти на загальну суму майже 279,9 млн. грн. Через це КП “ФК “Житло-Інвест” не отримано доходів орієнтовно на суму 126,5 млн гривень, а бюджет Києва недоотримав частину чистого прибутку орієнтовно в розмірі 63,3 млн гривень. Причиною цього аудитори КМДА назвали у тому числі невиважені управлінські рішення. Читайте: После аудита Кличко уволил директора КП “Жилье-Инвест” Михаила Серого КП "ФК "Житло-Інвест" було створено Київрадою в 2003 році. Це підприємство займається наданням фінансових послуг із залучення коштів інвесторів у фінансування будівництва об'єктів нерухомості. Із квітня 2015 року КП "ФК "Житло-Інвест" очолює Віктор Погребной.  Дане КП знаходиться у підпорядкуванні Департаменту будівництва і житлового забезпечення КМДА, який 2 липня 2021 року очолює Борис Работнік. Діяльність цього департаменту з 2018 року контролює згаданий вище заступник голови КМДА Вячеслав Непоп. Останній відомий як екс-директор КП “Житлоінвестбуд-УКБ” (з 2002 по 2018 рік) і депутат IV, V, VII, VIII скликань та чинного IX скликання Київради (на останніх виборах пройшов від партії мера Києва Віталія Кличка “УДАР”). Читайте: Нацполиция заинтересовалась, как Непоп и Комарницкий строили жилье для работников “Киевского метрополитена” Фото: колаж КВКиївВлада

У Київській міськдержадміністрації (КМДА) відзвітували про виконання у 2021 році Стратегії розвитку Києва до 2025 року. Згідно з відповідним звітом, столична влада не надто впоралася із виконанням поставлених перед собою задач. Зокрема, мешканці міста мали проблеми із працевлаштуванням, столичний бізнес майже не впроваджував інновації, рівень зношеності інженерних мереж та комунального громадського транспорту був аномально високим, місцева влада нічого не могла зробити із захопленням “золотої” київської землі та самовільним будівництвом тощо. Більшість цих “нюансів” керівництво Києва звично пояснює коронавірусним карантином та браком коштів (на реалізацію проєктів було витрачено лише 63,3% коштів від запланованої потреби). Як стало відомо KВ, під час пленарного засідання, яке відбулося 25 серпня 2022 року, Київрада затвердила звіт про виконання у 2021 році Стратегії розвитку Києва до 2025 року та плану реалізації її заходів (проект рішення №08/231-494/ПР від 21 лютого 2022 року).Підписуйтесь на “КиївВладу”  У сесійній залі за погодження цього документу проголосувала мінімально необхідна кількість депутатів – 61 народний обранець. Суб'єктами подачі даного проєкту рішення виступили перший заступник голови КМДА Микола Поворозник (на колажі праворуч) і Департамент економіки та інвестицій КМДА. Нагадаємо, Стратегію розвитку Києва до 2025 року було затверджено рішенням Київради №824/7060 від 15 грудня 2011 року, але протягом 2015-2019 років в цей документ вносились зміни. Згідно із задумом столичної влади, це – головний нормативний документ, який визначає цілі та завдання довгострокового розвитку Києва як загалом, так і кожного окремого сектору міського господарства. Стратегія має бути вихідним документом для розробки всіх середньо- та короткострокових планів та цільових програм розвитку столиці. Безпосередньо на реалізацію Стратегії з міського бюджету кошти не виділяються  – виконання її заходів та, відповідно, освоєння коштів відбувається у межах згаданих програм: з транспортної інфраструктури, житлово-комунального господарства (ЖКГ), соціальної сфери та інших напрямків. У свою чергу, Плани виконання цієї Стратегії затверджуються Київрадою раз на декілька років – наприклад, існуючий розрахований на період 2021-2023 років. Читайте: Администрация Кличко “родила” никчемную Стратегию развития Киева до 2025 года  Відповідно до звіту про виконання Плану і Стратегії у 2021 році, загалом на виконання передбачених цими документами проєктів (тобто – груп різного роду робіт в одному напрямку. – KВ) було освоєно 8,5 млрд гривеньпри плані в 13,4 млрд гривень. Це свідчить про виконання проектів Стратегії на 63,3%.  У звіті не зазначено, скільки проєктів було реалізовано, скільки – реалізовано частково тощо. Разом з тим у документі повідомляється, що причини невиконання більшості проектів були брак бюджетного фінансування та коронавірусний карантин, який мав суттєвий вплив на життєдіяльність міста. За інформацією чиновників КМДА, більшість коштів – 8,1 млрд гривень – було витрачено на “підвищення комфорту рівня життя” киян, 293,8 млн ​​гривень – на “збереження історичної самобутності та розвитку культури Києва”, ще 81,3 млн гривень – на “підвищення рівня конкурентоспроможності економіки міста”. Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться Звіт містить досить багато інформації про індикатори результативності реалізації низки документів. Йдеться про статистичні показники, які демонструють, яким чином проєкти у різних секторах міського господарства впливають на розвиток таких секторів. І у зв'язку з тим, що проєкти Стратегії дублюються із заходами профільних міських програм, KВ вирішила акцентувати увагу саме на виконанні таких індикаторів. Виходячи з даних звіту, 2021 рік був далеко не найкращим для Києва у питаннях розвитку промисловості, підприємництва, ринку праці та суміжних сфер. Так, у документі зазначено, що минулого року питома вага підприємств, які займалися інноваціями, складала 16,3% – при прогнозі 33%. Такий показник чиновники пояснюють коронавірусним карантином – мовляв, у підприємств не було коштів, щоб займатися чимось інноваційним. Розмір капітальних інвестицій (кошти, що вкладаються у розвиток підприємств. – KV) у 2021 році становив лише 33,8 тис. гривень на одну особу (прогноз – 77 тис. гривень). При цьому рівень безробіття серед людей 17-70 років становив 6,9% (прогноз– 3,0%), а середня тривалість пошуку роботи безробітними складала 9 місяців (прогноз – 6 місяців). Разом з тим, звіті вказано дані, які демонструють, що не все у цьому напрямку було критично погано. Так, у минулому році індекс промислової продукції (показник динаміки обсягу промислового виробництва, що показує його підйом або спад. – КВ) у Києві становив 2,4% при прогнозі понад 7% зростання, що є середнім показником. Також у звіті вказано, що частка малих підприємств в обсязі реалізованої продукції становила 16,7% (прогноз – 35%). Крім того, в документі повідомляється, що рівень офіційної середньомісячної зарплати у розрахунку на одного штатного працівника при цьому складав 636,6 євро (прогноз – 1100 євро), що також є середнім показником. Досить цікаві цифри зафіксовані у розділі “Розбудова міста та земельні відносини”. Так, у 2021 році чиновники зафіксували в столиці 107 об'єктів, які порушують містобудівне законодавство, а площа земельних ділянок, зайнятих з порушенням законодавства, складала 12,8 га. При цьому, згідно з офіційним прогнозом, міська влада офіційно планувала, що таких об'єктів та ділянок у Києві не буде взагалі. Ці перевищення прогнозних показників у КМДА пояснюють просто і буденно – мовляв, у столичної влади немає ніяких важелів впливу на порушників. Не найкращим чином у КМДА йшли справи і з інвентаризацією земель міста – до земельного кадастру було внесено дані лише щодо 13,4% ділянок, що столична влада вважає низьким показником. Також серед проблем у вказаній сфері, які згадуються у звіті – незатвердження нового Генерального плану Києва, проєкт якого ще досі актуалізується та обговорюється. Читайте: Зачем Петр Оленич затеял экспертное обсуждение проекта нового Генплана Киева Справжнім провалом можна назвати роботу міської влади у сфері ЖКГ. Так, за даними звіту, у 2021 році ступінь зношеності водопровідних мереж у столиці становив 72% (при прогнозі менше 25%), теплових мереж – 74% (прогноз – менше 25%), ступінь зношеності Дніпровської та Деснянської водозабірних станцій становив 82% та 85% відповідно (при прогнозі менше 25%), частка ліфтів, що обслуговуються понад 25 років, становила 45,7% від загальної кількості (планувалося зменшити цей показник до 5% і нижче), частка центральних теплових пунктів, що експлуатуються протягом такого ж часу становила 92,8% (прогноз – менше 25%) тощо. Також, як зазначено у звіті, кількість “ветхих” та аварійних житлових багатоповерхівок дорівнювала 109 об'єктам, тоді як столична влада планувала, що в 2021 році в Києві їх вже не буде взагалі. Читайте: Киевсовет “подкинул” 1,3 млрд гривен на развитие столичного ЖКХ Не найкращим чином у 2021 році у столичної влади складалося і з розвитком транспортної інфраструктури. Згідно зі звітом, у минулому році середній рівень зношеності рухомого складу автобусів КП “Київпастранс” дорівнював 72%, тролейбусів – 56%, а трамваїв – 77%. При цьому, Стратегією було передбачено, що показник зношеності всього рухомого складу “Київпастрансу” в 2021 році не повинен був перевищувати 25%. У звіті також зазначається, що КП “Київський метрополітен” не вимірює “рівень зносу” рухомого складу,  а показник середнього віку вагонів метро на підприємстві становить 33 роки. Примітно, що раніше у столичній підземці такий аналіз здійснювався. Для прикладу, станом на 2020 рік рівень зносу рухомого складу метро становив 69,1% при прогнозі менше 45%. І можна сміливо припустити, що у минулому році такий показник як мінімум не надто покращився. Читайте: Зношеність автобусного парку в Києві досягла 72%, а середній вік вагонів метро – 33 років Разом з тим столична влада у звіті "похвалилася", що всього 4% пасажирів минулого року їздили на автобусах малої місткості – т.зв. приватних маршрутках. Однак такі цифри здаються дуже сумнівними, адже невідомо, яким чином КМДА проводила відповідний моніторинг: приватні перевізники не мають точних систем обліку пасажирів, тому встановити достовірні дані стосовно того, скільки людей користуються маршрутками, практично неможливо. Крім того, у звіті зазначено, що на кожну 1 тис. зареєстрованих у Києві автомобілів припадає 29,69 паркомісця при плані у 4 паркомісця. При цьому, питання про те, де повинні паркуватися всі інші машини, залишається відкритим. Напевно, безпосередньо на проїзній частині, як це відбувається у більшості випадків. Читайте: Нацполиция взялась за схемы столичных инспекторов по парковке и “эвакуаторщиков” Крім того, цей звіт підтверджує й інші проблеми, які існують в сфері транспортної інфраструктури столиці. Так, за даними чиновників, у минулом році на кожні 100 тис. мешканців Києва у столиці було лише 6,5 км велосипедних доріжок (при прогнозі 16,1 км). Пояснень стосовно таких цифр КМДА не наводить. Крім того, лише 17% перехресть на вулицях столиці в 2021 році були обладнані засобами фіксації порушень правил дорожнього руху та системами відеоспостереження (планувалося, що таке обладнання буде на всіх перехрестях). Такий низький показник чиновники пояснили дефіцитом бюджетного фінансування на проведення відповідних робіт. Читайте: Как детективы НАБУ “сливают” дело о бюджетных растратах КП “Информатика” Чимало проблем пережила столиця і в сфері соціальної підтримки та допомоги. За даними звіту, в 2021 році середній термін перебування на квартирному обліку соціально незахищеними громадянами (на момент отримання ними житла) становив 12 років (прогноз – 5 років). При цьому, чиновники уточнюють, що лише 0,2% пільговиків, які перебувають на квартирному обліку, у минулому році були забезпечені житлом, або їм було поліпшено житлові умови (прогноз – 5%). Також у звіті вказано, що станом на минулий рік 22 комунальні заклади соціальної сфери потребували капітального ремонту (прогноз – 5 закладів). Аргументація вищезазначених цифр звична – не вистачає асигнувань із міського бюджету.  Як раніше повідомляла KВ, протягом останніх п'яти років громадськість та депутати Київради неодноразово скаржилися на те, що у Стратегії розвитку столиці ігноруються важливі для міста питання, і те, що цей документ не відповідає вимогам сучасності. У відповідь керівництво КМДА неодноразово обіцяло “ось-ось” розробити нову Стратегію. Однак поки що все залишилось, як і було: незадоволені озвучують свої претензії, а чиновники обіцяють дослухатися до них. За останніми даними, оновлена ​​Стратегія буде розрахована на термін до 2035 року. Однак, коли відповідний проект рішення буде винесено на розгляд депутатського корпусу столичної міськради, поки що невідомо. Читайте: Частная компания за 2,2 млн гривен проанализирует для КГГА стратегии развития Киева Нагадаємо також, у минулому році КМДА оприлюднила інформацію щодо виконання цієї Стратегії впродовж 2020 року. Згідно з відповідним звітом, більшість проблем впродовж цього періоду були аналогічними до тих, що відображені у звіті за 2021 рік: рівень безробіття в столиці був вищим прогнозованих показників, міські об'єкти водо- та теплопостачання були дуже зношені, а в питаннях містобудування та земельних відносин столична влада і тоді не мала контролю. При цьому, більшість таких проблем КМДА пояснювала все тими же обмежувальними заходами у зв'язку з епідемією коронавірусу. Читайте: Как выполнялась Стратегия развития Киева в 2019-2020 годах Зазначимо, Департамент економіки та інвестицій КМДА з 16 лютого 2018 року очолює Наталія Мельник. Роботу цієї структури, згідно з посадовим розподілом між заступниками голови КМДА, з 2018 року офіційно контролює згаданий вище Микола Поворозник. KВКиївВлада

Українцям вкотре нагадали, що COVID-19 нікуди не зник. А це означає, що треба потурбуватися за себе та зробити відповідне щеплення. Для цього профільне міністерство оприлюднило актуальний перелік пунктів та центрів вакцинації від COVID-19. Про це KВ стало відомо з повідомлення Міністерства охорони здоров’я (МОЗ). Підписуйтесь на “КиївВладу”  “Українські медики не тільки рятують наших героїв-захисників, а й продовжують турбуватись про кожного з нас щодня, приймаючи пологи в лікарнях та укриттях, консультуючи в клініках і онлайн з будь-якої точки країни та допомагаючи тим, хто цього потребує. Зараз, як ніколи, кожен потрібен країні здоровим та готовим працювати на тому фронті, на якому він принесе найбільше користі для нашої перемоги. Потурбуйтесь про себе, адже хвороби нікуди не зникли. Вакцинуйтесь за графіком та пам'ятайте про щеплення від COVID-19. Захистіть себе, щоб підтримати країну”,  - зазначено у повідомленні МОЗ. Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться Також запропонували звернутися до пунктів та центрів вакцинації, щоб отримати щеплення. Пункти та центри вакцинації від COVID-19 на Київщині Адреса Графік роботи Контакти для запису КНП Баришівський ЦПМСД, Перемозька АЗПСМ, Броварський район, село Перемога, вул. Садова, 4-б пнеділок-п'ятниця 09.00-15.00 097-000-45-06 КНП Баришівський ЦПМСД, Веселинівська АЗПСМ, Броварський район, село Веселинівка, вул. Б. Хмельницького, 39 пнеділок - п'ятниця 9.00 – 15.00 096-823-63-66 КНП Баришівський ЦПМСД, Баришівська АЗПСМ смт. Баришівка, вул. Березанська, 9 пнеділок - п'ятниця 9.00 – 15.00 068-361-99-06 КНП "ЦПМСД Маловільшанської СР" Центральна АЗПСМ м.Біла Церква вул. Тімірязєва 6 пнеділок-п'ятниця 8.00-15.00 096 341 58 18 КНП "ЦПМСД Маловільшанської СР" АЗПСМ с. Блощинці вул. Героїв України, 1 пнеділок-пя'тниця 8.00-15.00 684632290 КНП "ЦПМСД Маловільшанської СР" АЗПСМ с. Озерна вул Паркова,1а пнеділок-п'ятниця 8.00-15.00 050 1980336 КНП "ЦПМСД Маловільшанської СР" АЗПСМ м. Узин вул Івана Богуна, 57а пнеділок- п'ятниця 08.00-15.00 979504233 КНП БМР "Богуславський ЦПМСД": АЗПСМ м. Богуслав, вул. Франка, 27 пнеділок-п'ятниця з 9.00-15.00 (04561)5-11-04 КНП БМР "Богуславський ЦПМСД": АЗПСМ с. Хохітва, вул. Стадіонна, 6 пнеділок-п'ятниця з 9.00-15.00 (04561)5-11-04 КНП Бориспільський міський ЦПМСД, АЗПСМ №1; місто Бориспіль, вулиця Лютнева, 12 08.00-15.00 380630246588 КНП Бориспільський міський ЦПМСД, АЗПСМ №2; місто Бориспіль, вулиця Київський Шлях, 24 08.00-15.00 380634659236 КНП Бориспільський міський ЦПМСД, АЗПСМ №3; місто Бориспіль, вулиця Глибоцька, 81 08.00-15.00 380632923822 КНП Бориспільський міський ЦПМСД, АЗПСМ №4; місто Бориспіль, вулиця Київський Шлях, 11 08.00-15.00 380934659218 КНП Бориспільський міський ЦПМСД, АЗПСМ №5; місто Бориспіль, вулиця Гагаріна, 1 08.00-15.00 380930895043 КНП Бориспільський міський ЦПМСД, АЗПСМ №6; місто Бориспіль, вулиця Київський Шлях, 158-б 08.00-15.00 380630246588 КНП Бориспільський міський ЦПМСД, АЗПСМ №7; КИЇВСЬКА область, БОРИСПІЛЬСЬКИЙ район, село ІВАНКІВ, вулиця Братуся , 4а 08.00-15.00 380630246588 КНП Бориспільський міський ЦПМСД, АЗПСМ №8; КИЇВСЬКА область, БОРИСПІЛЬСЬКИЙ район, село ЛЮБАРЦІ, вулиця Матросова, 25 08.00-15.00 380630246588 КНП Бориспільський міський ЦПМСД, АЗПСМ №9; КИЇВСЬКА область, БОРИСПІЛЬСЬКИЙ район, село РОГОЗІВ, вулиця Центральна, 103 08.00-15.00 380630246588 КНП Бориспільський міський ЦПМСД, АЗПСМ №10; КИЇВСЬКА область, БОРИСПІЛЬСЬКИЙ район, село ГЛИБОКЕ, вулиця Паркова, 27а 08.00-15.00 380630246588 КНП Бориспільський міський ЦПМСД, АЗПСМ №12; КИЇВСЬКА область, БОРИСПІЛЬСЬКИЙ район, село КУЧАКІВ, вулиця Гетьмана Івана Сулими, 100 08.00-15.00 380630246588 КНП "Пристоличний медичний центр" Пристоличної СР, Дударківська МА ЗПСМ, Бориспільський район, с. Дударків, вул. Незалежності, 47 09.00-15.00 097-874-90-13 КНП "Пристоличний медичний центр" Пристоличної СР, Пролісківська МА ЗПСМ, Бориспільський район, с. Проліски, вул. Паркова, 6 09.00-15.00 097-874-90-13 КНП "Пристоличний медичний центр" Пристоличної СР, Чубинська МА ЗПСМ; Бориспільський район, с. Чубинське, вул. Погребняка, 1 09.00-15.00 097-874-90-13 КНП "Пристоличний медичний центр" Пристоличної СР, Щасливська МА ЗПСМ, Бориспільський район, с. Щасливе, вул. Лермантова, 9 09.00-15.00 097-874-90-13 КНП Бориспільський ЦПМСД, Вороньківська АЗПСМ, Бориспільський район, с. Вороньків, вул. Слобідська,11 пнеділок-п'ятниця 9. 00 – 15.00 050-669-50-84 КНП Бориспільський ЦПМСД, Старинська АЗПСМ, Бориспільський район, с. Старе, вул. Партизанська, 5А пнеділок-п'ятниця 9. 00 – 15.00 050-171-39-36 КНП Бориспільський ЦПМСД, Гірська АЗПСМ, Бориспільський район, с. Гора, вул. Жовтнева, 35А пнеділок-п'ятниця 9. 00 – 15.00 063-767-95-86 КНП Бориспільський ЦПМСД, Гнідинська АЗПСМ, Бориспільський район, с. Гнідин, вул. Центральна, 103 пнеділок-п'ятниця 9. 00 – 15.00 067-686-06-24 КНП Бориспільський ЦПМСД, Мирненська АЗПСМ, Бориспільський район, с. Мирне, вул. Центральна,21 пнеділок-п'ятниця 9. 00 – 15.00 066-254-70-32 КНП Бориспільський ЦПМСД, Ревненська АЗПСМ, Бориспільський район, с. Ревне, вул. Соборна,8 пнеділок-п'ятниця 9. 00 – 15.00 097-835-79-63 КНП Бориспільський ЦПМСД, Сошниківська АЗПСМ, Бориспільський район, с. Сошників, вул. Іванова,6 пнеділок-п'ятниця 9. 00 – 15.00 066-254-70-32 КНП Бориспільський ЦПМСД, Вишеньківська АЗПСМ, Бориспільський район, с. Вишеньки, вул. Храмова,30 пнеділок-п'ятниця 9. 00 – 15.07 093-569-08-73 КНП ,,Бориспільська БЛІЛ'' м.Бориспіль, вул.Котляревського, 1 пнеділок - п'ятниця з 9.00 – 13.00 КНП Броварський районний ЦПМСД, Великодимерська АЗПСМ смт. В. Димерка, вул. Соборна, 15 А 9.00-14.00 968873355 КНП Броварський районний ЦПМСД, Руднянська АЗПСМ с. Рудня, вул. Київська, 148, 9.00-14.00 968873355 КНП Броварський районний ЦПМСД, Богданівська АЗПСМ,с. Богданівка, вул. Богдана Хмельницького, 124 9.00-14.00 968873355 КНП Броварський районний ЦПМСД, Гоголівська АЗПСМс. Гоголів, вул. Європейська, 20а 9.00-14.00 968873355 КНП ЦПМСД Калитянської с/р (Броварський р-н); Семиполківська АЗПСМ; СЕМИПОЛКИ с., Остерське Шосе, буд.32 середа, п'ятниця 12.00-14.00 04594-2-32-11 КНП ЦПМСД Калитянської с/р (Броварський р-н); Калитянська АЗПСМ; КАЛИТА смт., Миру вул., буд.32 вівторок, четвер 09.00-11.00 063-857-59-48 КНП Васильківський ЦПМСД, Васильківська АЗПСМ №1 м. Васильків, вул. Декабристів, 87 пнеділок-субота з 09.00 до 13.00 04571 2-51-11 КНП Васильківський ЦПМСД, Глевахська АЗПСМ, смт. Глеваха, вул. Вокзальна, 53 пнеділок-субота з 09.00 до 13.00 045713-21-03 КНП Васильківський ЦПМСД, Хотівська АЗПСМ, с. Хотів, вул. Б.Хмельницького, 8 пнеділок-субота з 09.00 до 13.00 045719-43-70 КНП Васильківський ЦПМСД, Гребінківська АЗПСМ, смт. Гребінки, вул. 1 Травня 32А пнеділок-субота з 09.00 до 13.00 16004129 КНП Васильківський ЦПМСД, с.Лосятин пнеділок-субота з 09.00 до 13.00 676575120 КНП ВОЛОДАРСЬКИЙ ЦПМСД, смт Володарка, вул. Коцюбинського 25 пнеділок - п'ятниця 8.00-14.00 067-325-29-04 КНП Вишгородська ЦПМСД Вишгородська амбулаторія ЗПСМ №1 м. Вишгород вул. Кургузова 1 пнеділок-п'ятниця 9:00-15:00 (067)733-73-57 (073)194-14-41 КНП Вишгородська ЦПМСД Вишгородська амбулаторія ЗПСМ №2 м. Вишгород вул. Шолуденка 6 пнеділок-п'ятниця 9:00-15:00 (067)733-73-57 (073)194-14-41 КНП Вишгородська ЦПМСД Нижчедубечанська АЗПСМ с. Нижча Дубечня пр. Миру 46 пнеділок-п'ятниця 9:00-15:00 (044)294-60-34 КНП Вишгородська ЦПМСД Лебедівська АЗПСМ с. Лебедівка вул. Соборна 10А пнеділок-п'ятниця 9:00-15:00 (044)294-60-33 КНП Вишгородська ЦПМСД Хотянівська АЗПСМ с. Хотянівка вул. Констянтина Непопа 16 пнеділок-п'ятниця 9:00-15:00 (067)733-73-57 (073)194-14-41 КНП Вишгородська ЦПМСД Пірнівська АЗПСМ с. Пірново вул. Молодіжна 1А пнеділок-п'ятниця 9:00-15:00 (044)294-60-32 КНП Вишгородська ЦПМСД Жукинська АЗПСМ с. Жукин вул. Шевченка 29 пнеділок-п'ятниця 9:00-15:00 (044)294-60-31 КНП "ЦПМСД" Петрівської сільської ради, с. Нові Петрівці вул. Соборна 78 пнеділок - П'ятниця 09:00- 15:00 671011440 КНП Згурівська лікарня Згурівської СР; АЗПСМ, смт Згурівка, вул. Залізнична, 7 пнеділок-п'ятниця 09.00-15.00 675996900 Іванківський ЦПМСД Київська область,Вишгородський район,смт.Іванків,вул.Поліська 65 пнеділок - п'ятниця з 9.00-15.00 098-508-08-47 КНП Кагарлицької МР "ЦПМСД" Амбулаторія ЗПСМ м. Кагарлик, вул. Паркова 10 пнеділок-п'ятниця з 9.00-14.00 (04573) 5-19-73 КНП Кагарлицької МР "ЦПМСД" Амбулаторія ЗПСМ с. Черняхів , вул. Козацька 14 пнеділок - п'ятниця з 9.00-14.00 097-620-98-45 КНП " ЛІЛ Боярської міської ради "м.Боярка, вул.Соборності, 51 пнеділок-п'ятниця, 9.00-14.00 671657355 КНП "ЦПМСД" Білогородської СР, Білогородська АЗПСМ Бучанський район, с. Білогородка, вул. Володимирська, 17 пнеділок- п'ятниця 09.00-15.00 442980068 КНП "ЦПМСД" Білогородської СР, Святопетрівська АЗПСМ Бучанський район, с. Святопетрівське, вул. Центральна 140 б пнеділок- п'ятниця 09.00-15.00 952313798 КНП "ЦПМСД" Білогородської СР, Гореницька АЗПСМ Бучанський район, с. Гореничі, вул. Нова, 3 пнеділок- п'ятниця 09.00-15.00 459877517 КНП "ЦПМСД" Білогородської СР, П.П.Борщагівська АЗПСМ Бучанський район, с. Петропавлівська Борщагівка, вул. Шкільна, 23Б пнеділок- п'ятниця 09.00-15.00 957934693 КНП "ЦПМСД" Білогородської СР, С.Борщагівська АЗПСМ Бучанський район, с. Софіївська Борщагівка, вул. Соборна, 53 Б пнеділок- п'ятниця 09.00-15.00 952313800 КНП "ЦПМСД" Білогородської СР, Чабанівська АЗПСМ Фастівський район, смт. Чабани, вул. Машинобудівників 2Б пнеділок- п'ятниця 09.00-15.00 952313785 КНП "ЦПМСД" Білогородської СР, Новосілківська АЗПСМ Фастівський район, с. Новосілки вул. Озерна, 1 пнеділок-п'ятниця 09.00-15.00 952313783 КНП" ЦПМСД Гатненської сільської ради", c. Гатне, вул І.Франка 4 пнеділок- п'ятниця з 9.00до15.00 044-251-01-03 КНП "Вишнівська міська лікарня" АЗПСМ № 3,м.Вишневе, вул.Г.Сковороди,10 пнеділок-п'ятниця з 10.00-12.00 676003948 КНП "Вишнівська міська лікарня" АЗПСМ № 4,с.Крюківщина, вул.Вишнева,27 пнеділок-п'ятниця з 10.00-12.00 676003948 КНП "Дмитрівський МЦ" Дмитрівської сільської ради Бучанського району,Дмитрівська АЗПСМ с. Дмитрівка вул.Садова, 12 пнеділок - п'ятниця 09.00 – 14.00 097-659-65-09 КНП "Дмитрівський МЦ" Дмитрівської сільської ради Бучанського району, Шпитьківська АЗПСМ с. Шпитьки вул. Лермонтова, 22 пнеділок - п'ятниця 10.00 – 14.00 099-688-30-28 КНП "Бишівський ЦПМСД" БСР с. Бишів, вул. Київська, 22 Б 08.00 - 15.00 093-445-50-27 МИРОНІВСЬКИЙ ЦПМСД АЗПСМ с.Зеленьки,вул.. Миру, 51 08:00-16:00 095-724-06-19 МИРОНІВСЬКИЙ ЦПМСД АЗПСМ с.Карапиші,вул. Шевченка, 63 08:00-16:00 067-170-82-19 МИРОНІВСЬКИЙ ЦПМСД АЗПСМ с.Потік,вул. Преображенська, 1 08:00-16:00 095-050-65-01 МИРОНІВСЬКИЙ ЦПМСД АЗПСМ с.Козин,с.Козин, вул. Моргунівка, 172 08:00-16:00 097-718-30-78 МИРОНІВСЬКИЙ ЦПМСД АЗПСМ с.Іванівка, вул. Миру, 7 08:00-16:00 067-689-14-86 МИРОНІВСЬКИЙ ЦПМСД АЗПСМ с.Шандра,вул. Садова,2 08:00-16:00 096-116-98-79 МИРОНІВСЬКИЙ ЦПМСД АЗПСМ с.Маслівка,вул. Незалежності,68 08:00-16:00 097-176-50-23 МИРОНІВСЬКИЙ ЦПМСД АЗПСМ с.Росава,вул. Центральна,57а 08:00-16:00 097-614-30-74 МИРОНІВСЬКИЙ ЦПМСД АЗПСМ с.Центральне,вул. Центральна, 58 08:00-16:00 068-868-91-85 МИРОНІВСЬКИЙ ЦПМСД АЗПСМ с.Владиславка,вул. Набережна, 4 08:00-16:00 096-568-02-12 МИРОНІВСЬКИЙ ЦПМСД АЗПСМ м. Миронівка,вул. Благовіщенська,96 08:00-16:00 067-291-04-38 КНП Української міської ради "ЦПМСД", Українська амбулаторія ЗПСМ, м. Українка, вул. Київська, 1 09.00-15.00 067-166-32-79 КНП Української міської ради "ЦПМСД", Григорівська амбулаторія ЗПСМ, с. Григорівка, вул. Соборна, 2-Д 09.00-15.00 067-166-32-90, 067-166-34-47 КНП Української міської ради "ЦПМСД", Трипільська амбулаторія ЗПСМ, с. Трипілля, вул. Шевченка, 41-Б 09.00-15.00 067-676-29-85 КНП ОМР "Обухівський МЦПМСД" Обухівська АЗПСМ № 2 м.Обухів, вул. Каштанова, 52 пнеділок-субота 9.00-13.00 067-340-46-98 КНП ОМР "Обухівський МЦПМСД" Обухівська АЗПСМ № 1 м.Обухів, вул. Каштанова, 52 пнеділок-п'ятниця 9.00-15.00 067-340-46-98 КНП ОМР "Обухівський МЦПМСД" Германівська АЗПСМ с.Германівка, вул.Б.Хмельницького, 15 пнеділок-п'ятниця 9.00-15.00 067-340-46-98 КНП ОМР "Обухівський МЦПМСД" Першотравенська АЗПСМ с.Перше Травня, вул Гудима, 14 пнеділок-п'ятниця 9.00-15.00 067-340-46-98 КНП ОМР "Обухівський МЦПМСД" Краснослобідська АЗПСМ с.Красна Слобідка, вул. Кабанця, 4 пнеділок-п'ятниця 9.00-15.00 067-340-46-98 КНП "Переяславський ЦПМСД", вул.Богдана Хмельницького, 137, м.Переяслав пнеділок - п'ятниця з 9.00-15.00 098-066-37-29 КНП "Переяславський ЦПМСД", Хоцьківська АЗПСМ, вул. Жовтнева, 6В, с. Хоцьки пнеділок - п'ятниця з 9.00-15.00 097-56-91-532 КНП "Переяславський ЦПМСД", Циблівська АЗПСМ, вул. Шевченка, 41, с. Циблі пнеділок - п'ятниця з 9.00-15.00 097-56-91-835 КНП "Переяславський ЦПМСД", Великокаратульська АЗПСМ, вул. Сахна 5А, с. Велика Каратуль пнеділок - п'ятниця з 9.00-15.00 097-56-92-996 КНП "Рокитнянський центр ПМСД" Амбулаторія ЗПСМ смт. Рокитне, смт. Рокитне , вул. Вокзальна,86 пнеділок-п'ятниця 9.00-15.00 098 925 04 20 КНП "Рокитнянський центр ПМСД" Амбулаторія ЗПСМ с. Острів, с. Острів, вул. Ярослава Мудрого,9 пнеділок-п'ятниця 9.00-15.00 068 547 81 39 КНП "Рокитнянський центр ПМСД" Амбулаторія ЗПСМ с. Житні Гори, с. Житні Гори, вул. Центральна,46 пнеділок-п'ятниця 9.00-15.00 068 473 84 45 КНП "Рокитнянський центр ПМСД" Амбулаторія ЗПСМ с. Ольшаниця, с. Ольшаниця, вул. Центральна,1 пнеділок-п'ятниця 9.00-15.00 097 312 47 56 КНП "Рокитнянський центр ПМСД" Амбулаторія ЗПСМ с. Телешівка, с. Телешівка, вул. Слобідська, 5а пнеділок-п'ятниця 9.00-15.00 098 363 86 57 КНП "Рокитнянський центр ПМСД" Амбулаторія ЗПСМ с. Синява, с. Синява, вул. Шевченка, 74б пнеділок-п'ятниця 9.00-15.00 098 477 07 51 КНП "Рокитнянський центр ПМСД" Амбулаторія ЗПСМ с. Насташка, с. Насташка , вул. Центральна,4 пнеділок-п'ятниця 9.00-15.00 097 468 28 08 КНП Сквирський ЦПМСД, вул.Київська 12 , Сквирська АЗПСМ пнеділок - п'ятниця з 9.00-15.00 971883261 КНП Сквирський ЦПМСД, Шамраївська АЗПСМ, вул. Медична, 14 пнеділок - п'ятниця з 9.00-15.00 974402303 КНП Сквирський ЦПМСД, Кривошиїнська АЗПСМ, вул. Сквирська, 89А пнеділок - п'ятниця з 9.00-15.00 671102264 КНП Сквирський ЦПМСД, Горобіївська АЗПСМ, пр. Зв'язку, 2а пнеділок - п'ятниця з 9.00-15.00 971883261 КНП Сквирський ЦПМСД, Самгородоцька АЗПСМ, вул. Шкільна, 61 пнеділок - п'ятниця з 9.00-15.00 967921253 КНП Сквирський ЦПМСД, Чубинецька АЗПСМ, вул. Гагаріна, 1А пнеділок - п'ятниця з 9.00-15.00 635736370 КНП Сквирський ЦПМСД, Пустоварівська АЗПСМ, вул. Площа Перемоги, 18А пнеділок - п'ятниця з 9.00-15.00 671743501 КНП Ставищенський ЦПМСД, АЗПСМ с.м.т. Ставище, вул. Цимбала Сергія, 17 9.00 - 17.00 068-561-64-23 КНП Ставищенський ЦПМСД, АЗПСМ с.Красилівка, вул. Центральна, 82 9.00 - 17.00 068-561-64-23 КНП Ставищенський ЦПМСД, АЗПСМ с. Іванівка, вул. Сім`ї Клименків, 52а 9.00 - 17.00 068-561-64-23 КНП Ставищенський ЦПМСД, АЗПСМ с. Гейсиха, вул. Гагаріна, 13 9.00 - 17.00 068-561-64-23 КНП Ставищенський ЦПМСД, АЗПСМ с. Торчиця, вул. Хліборобська, 50 9.00 - 17.00 068-561-64-23 КНП Ставищенський ЦПМСД, АЗПСМ с. Розкішна, вул. Шкільна, 2а 9.00 - 17.00 068-561-64-23 КНП Ставищенський ЦПМСД, АЗПСМ с. Журавлиха, вул. Яблунева, 4а 9.00 - 17.00 068-561-64-23 КНП ТМР "Таращанський ЦПМСД" АЗПСМ с.Ківшовата пнеділок-п'ятниця з 10.00-12.00 04566 47-6-56 КНП ТМР "Таращанський ЦПМСД" АЗПСМ с.Лука пнеділок-п'ятниця з 10.00-12.01 4566527688 КНП Тетіївський ЦПМСД АЗПСМ м. Тетіїв Білоцерківський район, м.Тетіїв, вул. Цвіткова, 26, 09800 8:00-16:00 098-673-51-52 КНП Тетіївський ЦПМСД АЗПСМ с. Денихівка Білоцерківський район, с. Денихівка, вул. Л.Українки, 4, 09832 8:00-16:00 04560-3-55-66 КНП Тетіївський ЦПМСД АЗПСМ с. Кашперівка, Білоцерківський район, с. Кашперівка, вул. Базарна, 2, 09812 8:00-16:00 098-218-46-96 КНП ФМР Фастівський МЦПМСД, Амбулаторіїя загальної практики сімейної медицини 3, Льва Толстого, 28 пнеділок -п'ятниця 9.00-15.00 986171750 КНП БМР "МЦПМСД №2", амбулаторія ЗПСМ №2, вул. Шевченка, 69 пнеділок - п'ятниця 9.00-15.00 098-314-40-49 КНП БМР "МЦПМСД №2", амбулаторія ЗПСМ №4, вул. І.Кожедуба,155 пнеділок - п'ятниця 9.00-15.00 068-311-38-36 КНП БМР "МЦПМСД №2", амбулаторія ЗПСМ №6, вул. Я.Мудрого, 49 пнеділок - п'ятниця 9.00-15.00 098-313-77-27 КНП БМР "МЦПМСД №2", амбулаторія ЗПСМ №7, вул. Некрасова, 30 пнеділок - п'ятниця 9.00-15.00 068-319-34-88 КНП БМР "МЦПМСД №2", амбулаторія ЗПСМ №8, вул. Леванеського, 63 пнеділок - п'ятниця 9.00-15.00 098-902-71-93 КНП БМР "МЦПМСД №2", амбулаторія ЗПСМ №9, вул. Некрасова, 80 пнеділок - п'ятниця 9.00-15.00 097-615-53-75 КНП БМР "МЦПМСД №1", І.Мазепи 65а пнеділок-п'ятниця 09.00-15.00 097-770-82-77 КНП БМР "МЦПМСД №1", б-р Олександрійський 159 пнеділок-п'ятниця 09.00-15.00 097-685-00-37 КНП БМР "МЦПМСД №1", Гайок 4а пнеділок-п'ятниця 09.00-15.00 096-942-00-04 КНП БМР "МЦПМСД №1", Я.Мудрого 49 пнеділок-п'ятниця 09.00-15.00 098-270-71-78 КНП БМР "МЦПМСД №1", вул Карбишева 63 пнеділок-п'ятниця 09.00-15.00 068-803-78-99 КНП БМР "МЦПМСД №1", Кримського 6 пнеділок-п'ятниця 09.00-15.00 097-089-46-87 КНП "ЦПМСД Березанської міської ради", Амбулаторія загальної практики, м. Березань, вул. Михайлівська, 50 пнеділок-п'ятниця 09.00-15.00 066 379 18 21 КНП "ЦПМСД Березанської міської ради", Садівська медична АЗПСМ, с. Садове, вул.Першотравнева, 3а пнеділок-п'ятниця 09.00-15.00 098 010 75 75 КНП "Ржищівський МЦПМСД" Ржищівської міської ради м. Ржищів, вул. Соборна, б. 40 пнеділок- п'ятниця 09.00-15.00 093-345-64-59 КНП Бучанський ЦПМСД, м. Буча, бульвар Богдана Хмельницького, 2 пнеділок-п'ятниця 9.00-14.00 067-612-12-23, 050-480-01-21 КНП Бучанський ЦПМСД, м.Буча, вул. Польова, 21/10 пнеділок-п'ятниця 9.00-14.00 067-612-12-23, 050-480-01-21 КНП Бучанський ЦПМСД, м. Буча, вул. Склозаводська, 7 пнеділок-п'ятниця 9.00-14.00' 067-612-12-23, 050-480-01-21 КНП Бучанський ЦПМСД, с. Гаврилівка, вул. Свято-Троїцька, 58 пнеділок-п'ятниця 9.00-14.00 067-612-12-23, 050-480-01-21 КНП Бучанський ЦПМСД, с. Мироцьке, вул. Центральна, 6 а пнеділок-п'ятниця 9.00-14.00 067-612-12-23, 050-480-01-21 КНП Бучанський ЦПМСД, с. Бабинці, вул. Івана Фрака, 80 пнеділок-п'ятниця 9.00-14.00' 067-612-12-23, 050-480-01-21 КНП Бучанський ЦПМСД, смт Ворзель, вул. Європейська, 4 пнеділок-п'ятниця 9.00-14.00 067-612-12-23, 050-480-01-21 КНП Яготинський ЦПМСД місто Яготин, вул. Незалежності, 71 пнеділок - п`ятниця 09.00-17-00 066-706-44-65,04575-5-47-97 КНП "ЦПМСД Калинівської селищної ради" Фастівського району смт. Калинівка, вул. Центральна 86. пнеділок - субота 09.00- 13.00 04571-4-13-45 КНП "ЦПМСД" Калинівської селищної ради, Броварського району, смт. Калинівка, вул. Травнева, 10 пнеділок-п'ятниця 09.00-13.00 044-290-50-79 КНП "АПМД" Фурсівської сільської ради. Фурсівська медична АЗПСМ, Київська обл., Білоцерківський р-н, с. Фурси, вул. Першотравнева, 1-А пнеділок-п'ятниця 08.00-14.30 067-954-04-64 КНП "АПМД" Фурсівської сільської ради. Трушківська медична АЗПСМ, Київська обл., Білоцерківський р-н, с. Трушки, вул. Шевченка, 1 пнеділок-п'ятниця 08.00-14.30 097-692-77-88 КНР "ЦПМСД" Гостомельської селищної ради. смт. Гостомель вул. Свято Покровська 73-Д прим164 пнеділок -п'ятниця з 9:00-12:00 098-864-77-85 КНП"Ковалівський ЦПМСД" КСР, Київська область, Білоцерківський район, с. Ковалівка, Шевченка 24 пнеділок-п'ятниця 08.00-14.30 097-174-16-24 КНП ЦПМСД Калитянської с/р (Броварський р-н); Заворицька АЗПСМ; ЗАВОРИЧІ с., Кооперативна вул., буд.3 четвер 09.00-11.00 (097)8782706 КП "Амбулаторія ЗП-СМ" Студениківської сільської ради, Київська обл., Бориспільський район, вул.Діагональна,4 с.Студеники пнеділок-п'ятниця з 8:00 до 15:00 (097)8772859 КП "Амбулаторія ЗП-СМ" Студениківської сільської ради, Київська обл., Бориспільський район, с.Переяславське, вул.Переяславська,1/5 пнеділок-п'ятниця з 8:00 до 15:00 (068)2083094 КП "Амбулаторія ЗП-СМ" Студениківської сільської ради,Київська обл., Бориспільський район, с.Соснова, провулок Центральний,4 пнеділок-п'ятниця з 8:00 до 15:00 (050)3841633 Броварський міський ЦПМСД АЗПСМ №1 м.Бровари вул.С.Москаленко 53/1 пнеділок-п'ятниця з 8:00 до 15:00 067-409-03-32 Броварський міський ЦПМСД АЗПСМ №7 м.Бровари вул.Київська 292 пнеділок-п'ятниця з 8:00 до 15:00 067-409-14-38 Броварський міський ЦПМСД АЗПСМ №4 м.Бровари вул.Я.Мудрого 47 пнеділок-п'ятниця з 8:00 до 15:00 067-409-09-59 КНП "Димерська ЦСЛ" ДСР, смт Димер, вул. Революції, 320 пнеділок-п'ятниця з 8:00 до 15:00 097-255-18-38 КНП ПСР"Поліська ЦЛ", смт. Красятичі, вул. Воздвиженська, 7 пнеділок-п'ятниця з 8:00 до 15.00 097-370-04-96 КНП БСР " Бородянський ЦПМСД" Бородянська АЗПСМ вул Семашка,3 е пнеділок-п'ятниця з 8:00 до 15.00 096-275-54-14 КНП БСР " Бородянський ЦПМСД" Немішаївська АЗПСМ вул.Затишна 4 пнеділок -п'ятниця з 8.00-15.00 067-466-73-96 КНП "Димерська ЦСЛ" ДСР Ясногородська АЗПСМ, с. Ясногородка, вулиця КОЛЕКТИВНА, 16 пнеділок -п'ятниця з 8.00-15.00 096-399-31-23 КНП "Макарівський ЦПМСД" МСР Калинівська МА ЗПСМ вул.Київська, 117 пнеділок-п'ятниця з 8.00-15.00 095-132-91-79 КНП Бучанський ЦПМСД, м.Буча, вул.Катерини Білокур, 1 А пнеділок-п'ятниця з 9:00 до 14:00 067-612-12-23, 050-480-01-21 КНП Бучанський ЦПМСД, с.Луб'янка, вул.Шевченка,93 пнеділок-п'ятниця з 9:00 до 14:00 067-612-12-23, 050-480-01-21 КНП Бучанський ЦПМСД, с.Блиставиця, вул.Єдності, 1 пнеділок-п'ятниця з 9:00 до 14:00 067-612-12-23, 050-480-01-21 КНП " ЦПМСД Коцюбинської селищної ради" Бучанського району смт. Коцюбинське, вул пномарьова 6/2 пнеділок-п'ятниця з 9.00-14-00 050-351-61-86 КНП ОМР "Обухівська БЛІЛ" вул.Каштанова, 52 пнеділок-п'ятниця з 8.00-15.00 068-835-34-40 м. Біла Церква, Амбулаторії ЗПСМ:вул. Івана Мазепи, 65 а пнеділок-п'ятниця з 9:00 до 15:00, 09.00-13.00 субота м. Біла Церква, Амбулаторії ЗПСМ: вул. Ярослава Мудрого, 49 пнеділок-п'ятниця з 9:00 до 15:00, 09.00-13.00 субота м. Обухів, КНП "Обухівський міський ЦПМСД" вул.Каштанова. 52 пнеділок-п'ятниця з 9:00 до 16:00, 09.00-13.-00 субота м. Яготин, КНП "Яготинський ЦПМСД" вул. Незалежності, 71 пнеділок-п'ятниця з 9:00 до 17:00, субота-неділя 09.00-15.00 м.Українка, КНП Української МР "ЦПМСД" амб.ЗПСМ,вул.Київська,1 пнеділок-п'ятниця з 9:00 до 17:00, субота-неділя 09.00-15.00 смт Ставище, КНП "Ставищенський ЦПМСД" вул. Цимбала Сергія, 17 пнеділок-п'ятниця з 9:00 до 17:00, субота-неділя 09.00-15.00 м Тараща, КНП "Таращанський ЦПМСД" вул Шевченка,64 пнеділок-п'ятниця з 9:00 до 17:00, субота-неділя 09.00-14.00 м Березань, Амбулаторія КНП" ЦПМСД Березеньської міської ради, вул.Михайлівська, 50 пнеділок-п'ятниця з 9:00 до 15:00, субота-неділя 09.00-13.00 м Миронівка, Миронівський Будинок культури вул Соборності,60 пнеділок-п'ятниця з 9:00 до 17:00, субота-неділя 09.00-15.00 м Переяслав, КНП" Переяславський ЦПМСД вул. Богдана Хмельницького,137 пнеділок-п'ятниця з 9:00 до 17:00, субота-неділя 09.00-15.00 смт Рокитне, " Рокитнівський ПМСД" вул Вокзальна 86 пнеділок-п'ятниця з 9:00 до 17:00, субота-неділя 09.00-15.00 м Сквира, КНП"Сквирський ЦПМСД" вул Київська,12 пнеділок-п'ятниця з 9:00 до 17:00, субота-неділя 09.00-15.00 м Тетіїв, КП" КНП Тетіївський ЦПМСД" вул Цвіткова,26 пнеділок-п'ятниця з 9:00 до 17:00, субота-неділя 09.00-15.00 с. Вороньків, КНП "Бориспільський ЦПМСД" вул. Слобідська,11 пнеділок-п'ятниця з 9:00 до 17:00, субота-неділя 09.00-13.00 м. Вишневе, КНП "Вишнівська міська лікарня" вул. Європейська, 43 пнеділок-п'ятниця з 9:00 до 12.00 м. Фастів, КНП ФМР Фастівський МЦПМСД вул. Київська, 57 пнеділок-п'ятниця з 9:00 до 15.00 Читайте: МОЗ закликав українців вакцинуватися від COVID-19: адреси пунктів та центрів вакцинації у Києві Нагадаємо, вчора Кабінет міністрів продовжив режим надзвичайної ситуації (НС) і карантинні обмеження, пов’язані з COVID-19. На цей раз режим НС і карантин діятимуть до Нового, 2023 року. Одночасно уряд вирішив, що з програми вакцинації населення можна зняти чималі кошти, щоб витратити їх на інші медичні цілі. Читайте: Кабмін подовжив ковід-каратин й урізав фінансування вакцинаціїФото: МОЗКиївВлада

Українцям вкотре нагадали, що COVID-19 нікуди не зник. А це означає, що треба потурбуватися за себе та зробити відповідне щеплення. Для цього профільне міністерство оприлюднило актуальний перелік пунктів та центрів вакцинації від COVID-19. Про це KВ стало відомо з повідомлення Міністерства охорони здоров’я (МОЗ). Підписуйтесь на “КиївВладу”  “Українські медики не тільки рятують наших героїв-захисників, а й продовжують турбуватись про кожного з нас щодня, приймаючи пологи в лікарнях та укриттях, консультуючи в клініках і онлайн з будь-якої точки країни та допомагаючи тим, хто цього потребує. Зараз, як ніколи, кожен потрібен країні здоровим та готовим працювати на тому фронті, на якому він принесе найбільше користі для нашої перемоги. Потурбуйтесь про себе, адже хвороби нікуди не зникли. Вакцинуйтесь за графіком та пам'ятайте про щеплення від COVID-19. Захистіть себе, щоб підтримати країну”,  - зазначено у повідомленні МОЗ. Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться Також запропонували звернутися до пунктів та центрів вакцинації, щоб отримати щеплення. Пункти та центри вакцинації від COVID-19 у Києві Адреса Графік роботи Контакти для запису м. Київ, вул. Якубовського,6 (Пн-Пт з 9:00 до 12:00) 044 -250-32-29 м. Київ, вул. Заболотного, 48 А (Пн-Пт з 9:00 до 12:00) 044 -526-60-94 м. Київ, проспект Голосіївський, 59А (Пн-Пт з 9:00 до 12:00) 044 -257-21-30, 044- 257-10-01 м. Київ, проспект Науки, 62А (Пн-Пт з 9:00 до 12:00) 044 -524-30-33 м. Київ, проспект Голосіївський, 88 (Пн-Пт з 9:00 до 12:00) 044-258-00-22 м. Київ, вул. Голосіївська, 53 (Пн, Чт з 9:00 до 12:00) 044-527-98-01 м. Київ, вул.Саксаганського, 39А (Середа з 12.00 до 16.00) (044) 501-02-03 м. Київ, вул. Вербицького, 5 (Пн-Пт з 9.00 до 13.00) (044) 563 92 02 м. Київ, Харківське шосе, 121 каб 227 9.00 – 15.00 (044) 564-47-92 м. Київ, вул. Тростянецька, 8-Д каб. 204 10.00-14.00 (044) 563-89-23 м. Київ, вул. Срібнокільська, 14-Б, каб. 201 Пн-Пт9.00 – 15.00 (044) 574-80-09 (067) 009-80-10 м. Київ, вул. Бориспільська, 30-А, каб. № 103 9.00 – 13.00 (044) 567-87-52 м. Київ, вул. Вербицького Архітектора, 5, каб. 264 09.00-17.00 (044) 562-51-08 м. Київ, Харківське шосе, 121, каб. 113 9.00-13.00 (044) 564-50-79 м. Київ, вул. Урлівська, 13, каб. 210 10.00-13.00 (044) 202-13-57 м. Київ, Харківське шосе, 121 відділення фізіотерапії 10.00-13.00 (044) 564-65-34 м. Київ, вул. Декабристів, 8-а 09.00 – 14.00 пнеділок, середа 044-331-74-75 063-375 00 28 м. Київ, просп. Маяковського, 32-б, каб. 229 пнеділок, Вівторок,Середа, Четверг, П'ятниця, 09.00-14.00 044 -515-58-15 044-515-48-90 м. Київ, вул. Т. Драйзера 19, каб.1 пнеділок- п'ятниця 09:00-13:00 (073)5371560 м. Київ, вул. Матеюка, 3, каб. 221 пнеділок- п'ятниця 09.00-14.00 044-513-00-81 м. Київ, Бульвар Вигурівський, 4 каб. 317 пнеділок- п'ятниця 09:00-15:00 044-532-17-00, 044-532-20-28 м. Київ, вул. Закревського, 81/1, каб. 171 пнеділок- п’ятниця 09:00-13:00 044-532-92-47 м. Київ, вул. Запорожця, 26 09:00 - 13:00 (044)-337-84-80 м. Київ, просп. Тичини, 22 10:00 - 13:00 (тимчасово за попереднім записом) (044)-229-53-35 м. Київ, вул. Червоноткацька, 31 Пн-Пт 09:00 – 14:00 (044)-334-37-07 м. Київ, вул. Бойченка, 4-А Пн-Пт 09:00 – 15:00 044-334-37-07 м. Київ, вул. Новаторів, 4 09:00-14:00 044-360-46-34 м. Київ, вул. Рогозівська, 6 09:00-14:00 044-360-46-35 м. Київ, пров. Лобачевського, 2 09:00-14:00 044-360-46-49 м. Київ, вул. Сергієнка, 23 09:00-14:00 097-659-27-27 м. Київ, вул. Ентузіастів,49 09.00 – 15.00 044-384-41-15 м. Київ, вул. Ентузіастів,13а 09.00 – 15.00 044-384-41-10 м. Київ, вул. Шептицького, 5 09.00 – 15.00 044-384-41-12 м. Київ, вул. Шептицького, 5 10.00 – 14.00, в робочі дні 044-300-25-41 м. Київ, просп. Тичини, 12 10:00 - 14:00, в робочі дні 044-294-16-83 м. Київ, вул. П. Усенка, 8 Пн-Сб з 9:00 до 17:00 (063)833-88-44 (095)833-88-44 м. Київ, вул. Йорданська, 26 Пн-пт , каб 406 9.00-14.00 044-419-75-08, 044-418-63-47 м. Київ, вул. Тимошенка, 14 Пн-Пт каб 31 9.00-14.00 050 150 66 30 050 150 65 05 м. Київ, вул.Вишгородська 54-б 10.00-15.00 044 355 75 29 м. Київ, Проспект Мінський,6 10.00-15.00 044 355 75 29 м. Київ, вул. Тимошенка,14 10.00 – 13.00, пнеділок,Середа,Четверг 044 418 31 80 За попереднім записом м. Київ, вул. Богатирська, 30 09.00-15.00, Вівторок, Четверг 044-201 32 64 м. Київ, вул. Юрія Кондратюка, 6 10.30 – 14.00 Каб. 515 пнеділок – Пятниця 044 -332 92 53 м. Київ, вул. І.Мазепи,2 Каб.24, Каб.40 9.00 – 16.00 067-6761625 м. Київ, вул. Підвисоцького,13 Каб. 89, каб 96-а 9.00 – 16.00 067-6751625 м. Київ, вул.Підвисоцького, 4-а Каб. 7, каб 8 9.00 – 16.00 067-6751625 м. Київ, вул. Цитадельна, 5/9 Каб. 24, каб. 8 9.00 – 16.00 067-6751625 м. Київ, тупик Тверський,10 Каб. 8 9.00 – 16.00 067-6751625 м. Київ, вул. Мечнікова,8 Каб. 8 9.00 – 15.00 067-6751625 м. Київ, вул. Підвисоцького,13 Каб. 7, каб. 8 9.00 – 16.00 (044) 2845476 (044) 285 84 27 м. Київ, вул. Підвисоцького,4А Каб. 312 09.00 – 15.00, пнеділок – Субота (044) 2845476 (044) 285 84 27 м. Київ, вул. Шовковична,39/1 Корпус № 4 09.00 – 15.00 (044) 255 16 26 м. Київ, провулок Лабораторний, 20 Каб. 21 10.00 – 14.00, пнеділок – Пятниця (044) 528 75-83 (можна записатися через сайт helsi.me) м. Київ, вул.Верхня,5 10.00 – 14.00, пнеділок, Середа, Пятниця (044) 286-72-54 м. Київ, вул.Верхня,5 09.00 – 13.00, Пн-пт (044) 254-64-17 м. Київ, вул. Волоська ,47 09.00 – 15.00 (044)482-43-96 м. Київ, просп.Свободи,22 каб.112 9.00 - 13.00, пнеділок – Пятниця (044) 463 3819 м. Київ, вул.Бестужева,32 каб.2 9.00 - 13.00, пнеділок – Пятниця (044) 463 1212 м. Київ, вул.Мостицька,9 каб.264 9.00 - 13.00, пнеділок – Пятниця (044) 463 26 83 м. Київ, вул. Полкова, 57 9.00 - 13.00, пнеділок – Пятниця 063-220-32-68 м. Київ, вул. Копилівська 1/7 , каб. 57 10.00-14.00, вт, чт. (044) 468-40-39 м.Київ, вул.Мостицька,9 каб.169 9.00-13.00, пнеділок – Пятниця (044) 460-47-25 м. Київ, вулиця Симиренка 10 Кабінет 132 09:00-14:00 442059857 м. Київ, вул. Чорнобильська, 5/7, кабінет 104 пнеділок-п‘ятниця з 9.00 до 14.00 044-223-12-26 м. Київ, вул. Булаховського, 26, кабінет 312 пнеділок-п‘ятниця з 9.00 до 14.00 044-294-66-26 м. Київ, вул. Відпочинку,11 09.00 - 14.00 (044) 450 82 55 м. Київ, вул. Котельникова, 95 09.00 – 15.00 (044) 424-22-58 (044) 333-91-02 м.Київ, вул. Верховинна,13, 03115 пнеділок10:00-13:00; Четвер10:00-13:00 044-277-23-56 м.Київ, вул. Вернадського ,53 Пн-нед, 10:00-18:00 044 424-04-25 м.Київ, вул. Симиренко, 10, каб. 413 Пн-пт. 9:00-13:00 (044) 298-32-10 м.Київ, вул. Кучера, 5, каб 223 Пн-пт 9:00-10:00 (044) 298-32-10 м. Київ, вул. Корольова, 11/1 Парні числа 9.00-13.30, непарні 13.30-17.00 Кол-центр 044 299 35 82 м. Київ, вул. П. Курінного, 2 Н/парні 09.00-13.30 Парні 13.30-17.00 Кол-центр 044 299 35 82 м. Київ, вул. Корольова, 11/1 Н/парні 09.00-13.30 Парні 13.30-17.00 Кол-центр 044 299 35 82 м. Київ, вул. П. Курінного, 2 Парні числа 9.00-13.30, непарні 13.30-17.00 Кол-центр 044 299 35 82 м. Київ, вул. Драй-Хмари, 44 10.00-16.00 Кол-центр 044 299 35 82 м. Київ, вул. Відпочинку, 11 10.00-14.30 Кол-центр 044 299 35 82 м. Київ, просп. Любомира Гузара, 3, каб 105 Каб. 105, пн-пт 9-00 до 14-00 063-816-69-56, (044) 497-21-01 м. Київ, вул. Солом’янська, 17 Каб. 123, 9-00 до 14-00 (044) 249-64-50 м. Київ, вул. Єреванська, 6 Каб. 103, 9-00 до 14-00 (044) 242-49-75 м. Київ, вул. Гарматна, 36 Каб.110, 09.00 – 14.00 (044) 353-60-23 м. Київ, вул. Політехнічна, 2/29 Каб. 103, Пн-пт 09.00 – 13.00 (044) 236-32-04 м. Київ, вул. Левка Мацієвича, 12 Каб.9, 09.00 – 14.00 (044) 248-47-63 м. Київ, вул. Стражеска, 6-а Каб.413, 09.00 – 15.30 (044) 408-71-60 м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 37 09:00 – 14:00 044-234 92 40 м. Київ, вул. Зоологічна, 3 09:00 - 14:00 044-483 81 36 м. Київ, вул. М. Пимоненка, 10 09:00 -14:00 (каб. 207) 044-484 06 95 м. Київ, вул. Ризька,1 09:00 -14:00 (каб. 126) 044-468 22 87 м. Київ, вул. Щербаківського Данила, 70 09:00 -14:00 ( каб. 112) 044-400 63 37 м. Київ, вул. Саксаганського, 100 09:00 -15:00 (каб. 130) 044-234 25 35 044 288 00 88 м. Київ, вул. Рейтарська, 22 (заходити з вул. Стрілецька, 20), корпус 2, приймальне відділення 09:00 -15:00 Вівторок – Четверг 044-234 53 13 093 374 97 18 (обов’язковий попередній запис) м. Київ, бульвар Шевченка,17 09:00 -15:00 044 293 24 11 096 185 88 08 м. Київ, вул. Вячеслава Чорновола, 12 12.00 – 18.00 пнеділок – Субота 044) 227-94-32 (066) 478-79-93 м. Київ, вул.Ф Максименка,26 пнеділок - П'ятниця 10.00-15.00 044 355 75 29 м. Київ, вул. Межигірська, буд. 87А, корпус Б 9.00 – 19.00 пнеділок – п'ятниця 9.00 – 17.00 субота – неділя 066 324 74 69 044 334 74 50 м. Київ, проспект Голосіївський, 59А пнеділок - п'ятниця з 09:00 до 15:00 044 257 32 49 м. Київ , бульвар Вернадського, 53 Вівторок, середа, четвер з 9.00 до 13.00 (044) 450 06 69 м. Київ, вул. Саксаганського, 100 Пн-Пт 09:00 – 14:00 044-235 30 93 м.Київ, вул. Гетьмана, 3 пнеділок-п'ятниця з 9:00 до 15.00 099-676-07-41 м. Київ, вул. Юрія Іллєнка, 18 пнеділок-п"ятниця з 10:00 до 14:00 044-483-80-89 м. Київ , вул Харківське шосе 121, пнеділок-п"ятниця з 10:00 до 14:00 044-564-65-34 м. Київ, проспект Алішера Навої,3 пнеділок-п"ятниця з 10:00 до 14:00 044-201-37-20 м.Київ вул. Володимира Винниченка 4 пнеділок - п'ятниця p 9:00 до 19:00, субота з 9:00 до 15:00 044-393-11-11 м. Київ, вул. Урлівська, 13 пнеділок-п'ятниця з 9:00 до 14:00, каб.132 044-202-13-57 м. Київ, вул. Архітектора Вербицького, 5, пнеділок - п'ятниця з 08:00 до 18:00, каб 264 (044)5630844 м. Київ, вул.Північна,4а 09.00-14.00 каб.216 пнеділок-пятниця (044) 4127333, 050-150-62-23 м.Київ.бульвар Т.Шевченко,17 пнеділок-п'ятниця з 08:00 до 15:00 096 185 88 08; М.Київ, вул. Є.Харченка, 43 пнеділок - п'ятниця з 08:00 до 17:00, каб 7 (044)5648420 м. Київ. вул. Святослава Хороброго,2 пнеділок - п'ятниця з 10:00 до 14:00, каб 8 (096)115-60-60 м. Київ, пр. П.Тичини, 12 пнеділок - п'ятниця з 10:00 до 14:00, каб 9 044-294-27-92 м. Київ, вул. Б. Гмирі 14б пнеділок-п‘ятниця з 9.00 до 14.00 044-222-91-12 м. Київ, вул. Рогозівська, 6,каб. 28 9.00-14.00 щоденно за записом 044-568-80-88 м.Київ, ТРЦ "Рівер Молл" Дніпровська Набережна,12 11.00-15.00, щоденно м.Київ, ТРЦ "GULLIVER" Київ, пл. Спортивна, 1А пн-сб, 11.00-16.00 м.Київ, ТРЦ "Україна", площа Перемоги, 3 вт-сб 11.00-17.00 Нагадаємо, вчора Кабінет міністрів продовжив режим надзвичайної ситуації (НС) і карантинні обмеження, пов’язані з COVID-19. На цей раз режим НС і карантин діятимуть до Нового, 2023 року. Одночасно уряд вирішив, що з програми вакцинації населення можна зняти чималі кошти, щоб витратити їх на інші медичні цілі. Читайте: Кабмін подовжив ковід-каратин й урізав фінансування вакцинаціїФото: МОЗКиївВлада

Кабінет міністрів продовжив режим надзвичайної ситуації (НС) і карантинні обмеження, пов’язані з COVID-19. На цей раз режим НС і карантин діятимуть до Нового, 2023 року. Одночасно уряд вирішив, що з програми вакцинації населення можна зняти чималі кошти, щоб витратити їх на інші медичні цілі. Про це KВ стало відомо з повідомлення постійного представника уряду в парламенті Тараса Мельничука за підсумками засідання Кабінету міністрів під головуванням прем’єр-міністра Дениса Шмигаля 19 серпня 2022 року. Підписуйтесь на “КиївВладу”  “Продовжено режим надзвичайної ситуації до 31 грудня 2022 р. для єдиної державної системи цивільного захисту на всій території України шляхом внесення змін до розпорядження КМУ від 25.03.2020 № 338 “Про переведення єдиної державної системи цивільного захисту у режим надзвичайної ситуації”.  Продовжено карантин до 31 грудня 2022 р. на всій території України”, – затвітив Тарас Мельничук. Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться Також представник Кабміну в Раді повідомив, що на сьогоднішньому засіданні уряду понад 28 млн гривень було знято з програми вакцинації населення. Замість цього гроші підуть на високоспеціалізовану медичну допомогу (менша частина знятих коштів) та забезпечення “окремих державних програм” у сфері медицини (більша частина). Дослівно за Мельничуком: “Перерозподілено, у межах загального обсягу бюджетних призначень, передбачених Міністерству охорони здоров’я на 2022 рік, видатки державного бюджету шляхом зменшення обсягу видатків споживання на 28 160,5 тис. гривень за бюджетною програмою “Проведення вакцинації населення від гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2” та збільшення обсягу видатків споживання на 6 810,1 тис. гривень за програмою “Спеціалізована та високоспеціалізована медична допомога, що надається загальнодержавними закладами охорони здоров’я” та збільшення обсягу видатків розвитку на 21 350,4 тис. гривень за програмою “Забезпечення медичних заходів окремих державних програм та комплексних заходів програмного характеру””. Читайте: Рада планирует ограничить срок, на который будет вводиться карантин в Украине Фото: “Слово і діло” КиївВлада

Незворотні зміни, що відбуваються зі споживацькими традиціями кіно (руйнування монополії кінотеатрів як єдине місце показу нового кіно), вимагають нових підходів в кіноіндустрії. Мережеві багатозальні кінокомплекси в ТРЦ, з високою ймовірністю, не витримають нових умов і будуть скорочувати кількість зал або скорочувати мережу. Новими  тенденціями  в кінофікації (розвиткові кінотеатрів буде створення мереж невеликих кінотеатрів в житлових комплексах (ЖК), ближче до глядача, а  також відкриття високотехнологічних сучасних прем’єрних кіномайданчиків – своєрідних Палаців Кіно для показу блокбастерів та для проведення прем’єр національного кіно за участі знімальних груп. Доля муніципальних кінотеатрів столиці також складна, але небезнадійна, й також вимагає нових підходів. Тепер в кінопрокаті на перший план виходить завдання популяризації українського кіно, яке вітчизняний глядач, на жаль, все ще дивиться недостатньо активно. Проте, як кажуть, це неточно, бо зараз більшість глядачів переважно дивляться фільми на стрімінгових платформах, які не оприлюднюють статистику переглядів або надають її дозовано. Про це в інтерв`ю KВ розповіла Людмила Горделадзе – засновниця нової компанії “Арт-об’єкт”, що тепер починає свою системну роботу з популяризації українського кіно в легендарному київському Будинку кіно, що належить Національній Спілці кінематографістів України. Раніше вона протягом 18  років очолювала столичний кінотеатр “Жовтень”, який завдяки пані Горделадзе перетворився на культове місце знавців та поціновувачів справжньго кіномистецтва. Підписуйтесь на “КиївВладу”   Після початку великої війни росії проти України Людмила Горделадзе недовгий час опікувалася популяризацією кіномистецтва в “Українському домі”. KВ: Чому не склалась ваша співпраця з "Українським домом"? Людмила Горделазде: На початку травня, коли життя в Києві більш-менш стабілізувалося, я запропонувала директорці "Українського дому" Ользі Вієру зробити в частині цього приміщення кінопростір. Ми запустили проект, упорядкували глядацьке фойє, зробили фотовиставку “Забуті кінотеатри Києва”, доукомплектували обладнання для проведення кіносеансів. Але "Український дім" є режимним об'єктом (він належить Державному управлінню справами, – KВ), тому виникло багато труднощів. Масовий глядач туди не пішов. Виявилось, що функціонувати, як кінотеатр на постійній основі, він не може. Тому я покинула проєкт. KВ: Зараз ви працюєте в “Будинку кіно”. Які проєкти в роботі?  Людмила Горделадзе: Я багато років займаюся просуванням, популяризацією  українського кіно. На жаль, через карантин, а тепер через війну, багато українських фільмів, які вже зняті і готові для прокату, досі не вийшли до глядача в Україні. Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться Наш проект в “Будинку кіно” носить назви “Осередок Кіноспільнота”. Тут будуть прем’єри, творчі вечори, інші заходи, присвячені українському кіно. 26 липня при аншлазі відбувся творчий вечір популярної артистки Ірми Вітовської із допрем’єрним показом фільму, знятому в жанрі “психологічний трилер” -  “Між нами”, де Ірма зіграла головну роль, створивши багатогранний образ жінки-злодійки. Фільм мав вийти навесні, однак через війну прем'єра відкладена. Про українське кіно та вітчизняного кіноглядача KВ: Чому мало українського кіно в національному кінопрокаті? Чи є підтримка кіно з боку держави? Людмила Горделадзе: З 2013-го року запрацювало законодавство, що врегульовує державну підтримку кіно. В ньому основні законодавчі ідеї, аналогічні польському досвіду. З'явилися експертні ради, започатковано формат пітчингу. З 2014-го я була членкинею  експертної ради Держкіно з 2019 по березень 2021 року членкинею ради з державної підтримки кінематографії. Функція цих органів – ухвалення  рішень  про держфінансування кіно. З 2014-го багато чого принципіально корисного  було зроблено. До речі, всі ті фільми, якими пишається сучасний національний кінематограф, були запущені у виробництво саме в ті роки і саме  нашою експертною командою. На жаль, в цей час кінопрокат функціонує дуже мляво, особливо в частині випуску національного кіно. Продюсери бояться випускати фільми у широкий прокат під час військового стан, але активно презентують їх за кордоном, на фестивалях. Українське кіно в фокусі фестивалів, а також представляється на різних зарубіжних кіномайданчиках, здебільшого – з метою збору доброчинних внесків на користь ЗСУ і українських переселенців. В багатьох країнах світу успішно проходить CinemAid Ukraine Charity Film Marathon — серія показів на підтримку України. Кошти збирають у фонд "Повернись живим", а також у спецфонд Держкіно на підтримку українських кінематографістів, що воюють у складі ЗСУ і ТрО. KВ: Тобто український глядач не може побачити тих вітчизняних фільмів, які дивляться за кордоном? Людмила Горделадзе: Йдуть покази. На початку липня у Харкові відбувся показ фільму "Будинок "Слово" Нескінчений роман". Це історія про те, як в 30-ті роки минулого століття на тлі знищення селян винищували українську інтелігенцію, зокрема, спеціально зібрану під одним дахом будинку письменників “Слово” у Харкові. Історія трагедії митців, чий рай обертається в пекло, коли система ламає художника. Через те, що у Харкові особливо небезпечно, понад 150 глядачів дивились фільм у бункері. Дуже шкода, що глядач у Києві чи Львові поки не може побачити цей фільм у кінотеатрах. Нещодавно на закритих переглядах для спеціалістів побувала на переглядах фільмів "Батько" і “Снайпер. Білий ворон”. Ці стрічки присвячені подіям  війни 2014-15 років, але вони дивляться як дуже актуальні. “Батько” – історія пошуку батьком сина-воїна в полоні, а  в “Снайпері…” герой з абсолютно цивільної людини перетворюється в патріота-героя війни. Мене дуже вразили ці роботи. Моя мета – познайомити українське суспільство з подібними фільмами. KВ: Який український фільм вас найбільше вразив?  Людмила Горделадзе: Фільм "Атлантида" Валентина Васяновича. Він виявився пророчим. Якось Пилип Іллєнко сказав: "Якби ми нічого іншого не знімали, а лише цей фільм, ми могли б вже відзвітувати перед Богом".  Я не бачила ще нового фільму Валентина Васяновича "Відблиск" (про психологічний злам людини після фронту), не бачила  "Клондайк" Марини Ер Горбач (про катастрофу рейсу  М17 в 2014 році), не бачила інших готових успішних українських картин, а їх без прокату накопичилося  вже понад 20, але впевнена, що вихід до глядача нових українських картин буде справжніми знаковими культурними подіями. KВ: Які українські фільми успішні за касовими зборами? Людмила Горделадзе: Найбільш успішна картина "Я, ти, він, вона" 2019 року, в якій головну роль грає Володимир Зеленський. Ця картина отримала найбільший фінансовий показник – 72 млн гривень. Інші фільми демонстрували менші показники. Наприклад, фільм "Скажене весілля" (перший з франшизи) зібрав 55  млн гривень. "Кіборги" – 23 млн гривень. Якщо брати касові збори окремого кінотеатру, наприклад, "Жовтня", то фільм "Мої думки тихі" Режисера Антоніо Лукича отримав найвищий показник аудиторії за всю історію кінотеатру -  понад 10 тис. глядачів, перекривши минулий рекорд – по фільму “Юність” Паоло Серрентіно. Втім, варто пам`ятати, що зараз багато людей, як кіноглядачі, переходять на стрімінгові платформи. І які там перегляди – нам невідомо. Бо платформи не оприлюднюють відповідну статистику – про перегляд того чи іншого фільму. KВ: Як зараз, після початку активних бойових дій, функціонують кінотеатри? Людмила Горделадзе: На заході України кінотеатри працювали у березні, квітні. В Києві й там, де можливо, кінотеатри почали відкриватися з середини травня. З кінця лютого дистриб'ютори нових фільмів не завозили. І лише в червні у прокат почали виходити новинки кіно. Нещодавно ГО “Союз кінотеатрів України” звернувся до Асоціації торговельних центрів з проханням сприяння зниження орендної платні для кінотеатрів. Глядач зараз в масовому порядку не готовий ходити в кінотеатри. В червні лише 5-7% глядачів відносно показника на грудень 2021 року відвідали кінотеатри. До того ж багато кінотеатрів постраждали внаслідок війни: в Києві був пошкоджений кінотеатр у ТЦ "Ретровіль", в Харкові взагалі зруйнований новий кінотеатр, ушкоджень зазнали кінотеатри в Одесі й Запоріжжі. Там, де тривають активні воєнні дії, зрозуміло, що функціонування кінотеатрів неможливе. Про долю столичних кінотеатрів та кінотеатру “Київ” KВ: Чому в Києві так часто закривають автентичні кінотеатри ? Хтось хоче “віджати” ласий клаптик землі? Людмила Горделадзе: Не лише. Більшість автентичних кінотеатрів сьогодні не відповідають сучасним вимогам. Вони здебільшого мають своє приміщення з великою площею і тільки один-два кінозали. Такі кінотеатри збиткові, не можуть покривати видатки, потребують вартісного технічного переоснащення, тому вони закриваються, і не лише в Україні, а й по всьому світу.  При ЄС існує така асоціація "Europa cinemas", яка допомагає утримувати автентичні кінотеатри. В Україні лише кінотеатр "Жовтень" відповідає всім вимогам і критеріям та отримує гранти від цієї асоціації. KВ: Чи зможуть пережити кризу мережеві кінотеатри?  Людмила Горделадзе: Не лише пандемія COVID-19 та війна вплинули на зменшення відвідування кінотеатрів. Більшість кінотеатрів знаходяться у торговельно-розважальних центрах. По-перше, торговельна спроможність громадян впала. По-друге, люди почали більше купувати в Інтернеті, й потреба йти в ТЦ відпала. По-третє, дуже стрімко, особливо за ковідні роки, розвинулися стрімінгові платформи. KВ: То чи є майбутнє у кінотеатрів? Людмила Горделадзе: Є! Виживуть найсильніші. А щодо розвитку – новими  тенденціями  в кінофікації (розвиткові кінотеатрів), на мій погляд, буде створення мереж невеликих кінотеатрів в житлових комплексах, ближче до глядача. А також відкриття високотехнологічних сучасних прем’єрних кіномайданчиків – своєрідних Палаців Кіно для показу блокбастерів та для проведення прем’єр національного кіно за участі знімальних груп. KВ: Яка історія склалась довкола кінотеатру "Київ"?  Людмила Горделадзе: Історія "Києва" останніх років – це приклад юридичних та людських помилок усіх сторін, які взяли участь у цьому конфлікті. Дирекція ще тоді чинного кінотеатру проігнорувала вимоги законодавства з питань переукладання договору оренди. Приватне підприємство протягом 20 років орендувало комунальну власність та сплачувало низьку орендну плату. І дирекції здалося, що цього цілком достатньо, щоб претендувати на продовження договору з містом. Міська влада цілком законно відмовилася продовжити договір без перегляду орендної плати. Почався публічний скандал. Владі не вдалося провести "культурне розлучення" за законодавством згідно з процедурою. Зрештою, внаслідок неймовірно активного громадського обговорення питання "Що нам зробити з кінотеатром "Київ"” було прийнято найгірше з можливих рішень – провести конкурс-аукціон орендної плати, замість того, щоб оголосити конкурс культурних концепцій правильного використання величезного за площами та можливостями закладу культури у центрі міста. У результаті переможець конкурсу відмовився сплачувати орендну плату, але не відмовився від самої оренди. Влада здійснила ще низку необдуманих і незаконних дій (наприклад, "зруйнувавши" цілісний майновий комплекс, видаливши з нього "приміщення" і передавши його комунальному підприємству), а потім справа загрузла в судах. Що можна зробити, щоб повернути кінотеатр місту? Все дуже просто. Потрібно повернути комунальне підприємство "Кінотеатр "Київ", яким воно було до передачі в оренду 1999 року. Для цього міській владі потрібна лише воля до перемоги над власними помилками. Фото: надані Людмилою ГорделадзеКиївВлада

Український девелопмент стоїть перед необхідністю заміни софту російського походження. Це питання намагаються, але поки не можуть вирішити від початку війни.  Які причини – об’єктивні, суб’єктивні, як іде процес, – КВ поцікавилася у провідних девелоперів столичного регіону. CRM для девелопера сьогодні – життєво необхідний інструмент для роботи відділів продажів і маркетингу. Сам процес цифровізації продажів і маркетингу на українському ринку первинного житла зайняв ледь не 10 років, і не можна сказати, щоби був легким і “безхмарним”. Адже вимагав перегляду бізнес-процесів, навчання співробітників, стандартизації процесів і т.д. З ковідним карантином цифровізація набрала обертів. А роль CRM тільки зросла.  Підписуйтесь на “КиївВладу”  Найпоширенішими CRM були Бітрікс24 і AmoCRM. Невелика кількість компаній користуються іншими продуктами – міжнародними чи українськими.  Відмовитись від російського софта для забудовників стало не тільки питанням совісті, патріотизму чи репутації. Є розуміння небезпеки користування системами походження ворожої країни.   Як розказав на заході RED Community, присвяченому переходу девелоперів з россофта Олександр Крайнов, Product-owner CRM4U:"Крім аргументів не підтримувати ворожу економіку, слід враховувати і можливість хакерських атак: так, 30.06 була масована атака на російські CRM, і це – ще один привід девелоперам замислитись про пришвидшення переходу на інші системи".  Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться Разом з тим, розказує KВ Тетяна Донкоглова, CMO “Інтергал-Буд”, після 2013 року пошук неросійських альтернатив вже розпочався, проте цей тренд не був масовим. “По-перше, деякі програмні рішення вже давно представлені на українському ринку і увійшли у широкий вжиток, той же 1С. По-друге, цінова політика, широкий функціонал, інтуїтивний інтерфейс та банальна користувацька звичка у багатьох випадках мали вирішальне рішення при виборі чи пролонгувати ліцензію на програмне забезпечення, чи шукати аналоги. Однак зараз процес значно пожвавився. І хоч багато девелоперів досі не розпочали роботу на повних обертах, але заміну російським CRM та системам документообігу вже підшукують”.  Сьогодні, за інформацією Ірини Михальової, директора з маркетингу “Альянс Новобуд”, всі вивчають альтернативи – міжнародні та локальні аналоги. “Навіть є кілька достойних. Хтось намагається писати власні.  Складність в тому, що сама структура ринку нерухомості за кордоном і тут різна, тож і програми, і налаштування воронок інші, – розказує експертка. – У будь-якому разі потрібна буде значна адаптація. А це кошти, час, людські ресурси. Враховуючи те, що український ринок наразі лише починає працювати, більшість компаній лише частково виводять торговий та маркетинговий, IT персонал на роботу, тож просто нереально наразі сформувати повноцінні команди впровадження. У пріоритеті – поновлення продажів та старт будівництва. Досить складно обрати гідну альтернативу, яку можна швидко впровадити без великих витрат, як фінансових, так і організаційних”.  За спостереженнями Тетяни Донкоглової, основними бар’єрами переходу с російських CRM для девелоперів є:  -  Недостатня кількість перевірених якісних альтернатив; -  Непрогнозованість операційної діяльності компаній замовників у період воєнного стану; -  Висока чутливість до ціни такого продукту, а також вартості переходу на даний момент. Ще одна проблема, як свідчить досвід девелопера, що вже перейшов на іншу CRM, – команда. Розказує Таміла Ковшун, комерційний директор Tomin Family Development: “Ситуація, в якій нам довелось опинитися, насправді набагато глибша за просто перехід з СRМ та інших сервісів країни-агресора. Наразі висвітлюються питання готовності команди. Проходить епоха проджектів – співробітників, основною задачею яких було корегування роботу залучених підрядників, а не налаштовувати самостійно.  Сам перехід складається з декількох етапів:  - перенесення контактної бази,  - створення нової воронки продажів на базі функціоналу СRМ, яку ви обрали,  ⁃ перенесення історії клієнтів,   ⁃  інтеграція бази вільних та проданих об'єктів з інформацією щодо платежів,  ⁃ налаштування інтеграцій с формами лідогенерації  усіх джерел,   ⁃ підключення ip- телефонії,  ⁃ налаштування аналітики та звітності,  ⁃ навчання менеджерів тощо. Наскільки мені відомо, вагома кількість девелоперів опинилися в ситуації, коли при великому штаті вузькоспеціалізованих співробітників, немає конкретної людини, яка може побудувати весь ланцюг автоматизації та взяти на себе відповідальність за виконання цієї роботи, що досить сильно уповільнює процес переходу”.  До того ж, просто перейти на іншу CRM не дуже вийде. Як пояснює Роман Лозко, комерційний директор PRO-GROUP Development, будівельні компанії роками вкладали кошти в розвиток своїх CRM систем та експертизи, як результат – майже всі крупні девелопери отримали той продукт, яким користуються вже довготривалий час. “Перехід на іншу платформу – це не тільки процес переносу даних з однієї бази в іншу, це кропіткий процес безлічі налаштувань, інтеграцій, врахувань можливостей системи, і, відповідно, зміна методології, адаптація персоналу під ці зміни і т.д. Наявний приклад не готовності девелоперів до серйозних змін – використання до цього часу українськими компаніями продукції компанії 1С”, – каже фахівець. Він відзначає, що сам процес переходу надзвичайно ресурсозатратний – це не тільки час і кадри, але і кошти. “А в умовах війни, грошове питання та кадрове – найгостріші. Девелопери зараз просто не можуть собі цього дозволити. Вітчизняний аналог БітріксС24 – Terrasoft в рази дорожчий. Плюс до всього ліцензії вже оплачені на рік уперед”, – підсумовує Роман Лозко. Ціна переходу: гроші і терміни Вартість переходу на іншу CRM, як відзначає Олександр Крайнов, залежить від того, який функціонал хоче отримати клієнт. Базовий функціонал складніший – звітність, документи всередині системи, багаторівневі погодження і т.д., тому і ціна буде вище.  За даними Ірини Михальової, діапазон витрат девелопера може становити від 250 000 до 1,5 млн. грн, не враховуючи навчання. Адже мова часто йде не лише про CRM, а  й про доопрацювання пов'язаних програм, сайтів, телефонії, тощо. Тетяна Донкоглова оцінює витрати в діапазоні від 500 000 до 1,2 млн грн. “І це за скромними підрахунками”, – каже вона. Перехід на іншу CRM в компанії Романа Лозко, за йогго даними, становитиме від  10 000 у.о. перехід, враховуючи кількість поточних проєктів у компанії.  Чи можливі менш вартісні варіанти? Таміла Ковшун згадує кейс переходу її компанії: “Попередньо ми робили прорахунок цієї послуги outsoursing – отримали приблизні прорахунки в діапазоні від 3000 до 7000 у.о., включаючи інтеграцію з сервісами, адже сама по собі СРМ “пуста”, та всі додаткові інтеграції є модульними, як конструктор.  Оскільки нами було прийнято рішення переходити власними силами, то перехід нам обійшовся безкоштовно, єдині витрати – це сервіс інтеграції форм ФБ реклами та сайту (це нам коштувало близько 4000 грн.). До речі, в Pipedrive, CRM, яку ми обрали, вартість ліцензії на користувача наразі також дорівнює нулю для українців”. Зауважимо, що такий варіант є прийнятним скоріше для середніх та невеликих компаній із досвідченими фахівцями в команді Стосовно термінів переходу також спостерігаємо залежність від масштабів девелопера, рівня його цифровізації та нагальних потреб. За оцінками крупних гравців, знадобиться 3-9 місяців, враховуючи інтеграцію функціоналу, навчання персоналу і т.д. Роман Лозко оцінює необхідні терміни в 1-4 місяці. Таміла Ковшун каже, що компанія витрати на цей процес близько 2-х тижнів. “Найбільше часу зайнято очікування виходу інтеграції сервісу Fflatris (“шахматка для відділу продажу”). Зараз наша  нова СRM повністю відповідає задачам відділу продажу та тотожна функціоналу Аmo”, – ділиться досвідом вона. Питання термінів підсумовує Валентин Яроменко, CEO  White Sales, засновник Creators.city: “Для крупного девелопера (від 10 об’єктів), міграція залежить від професіоналізму відповідальної особи і поставлених задач. У нас це займає місяць, з прописаними бізнес-процесами, стандартами і т.д. Зауважу, важливо переходити на іншу CRM ітераційно”. За його словами, необхідно все міняти поетапно (карточку клієнта, телефонію. і т.д.), інакше у команди можуть виникнути складнощі з адаптацією і це сповільнить роботу.  Читайте: “Договірняк під час війни”: ДІАМ ввела в експлуатацію першу з недобудів “Аркади” Коли чекати 100%  За даними Ольги Тараненко, партнера та СМО RED Community, досить велика кількість девелоперів житла зараз працюють над підбором CRM, оцінкою термінів та витрат, і планують з вересня активізувати це питання. За її оцінками, окрім організаційних і фінансових складнощів, треба враховувати, що багато компаній в столичному та центральному, південному регіонах країни мають труднощі з продажами. Тобто, там достатнього притоку інвестиційних грошей немає: відділи продажів зараз працюють переважно з інвесторами, які купували житло по розтермінуванню, продають здебільшого невеликі площі (інвестори докуповують комори і подібне). Так, на ринку в цих регіонах у деяких компаній є певна невелика кількість продажів квартир, але витрати на продовження будівництва (матеріали, робітники) є зараз першочерговими. Таміла Ковшун зазначає, що темпи переходу галузі з россофту будуть залежати від термінів відновлення повноцінної роботи будівельних майданчиків та відділів продажу. “Оскільки ми  першими в Ірпені відновили будівництво та роботу відділу продажу, питання переходу стало для Tomin Family Development актуальним вже в травні 2022”, – згадує вона. Також, на її думку, на швидкість міграції впливатиме компетенція команди забудовника. “Одна річ, коли умовно “хтось” налаштував попередній процес та ви користувалися цією системою, а зовсім інша, коли твої співробітники розуміють принцип побудови та можуть його відтворити. Це надзвичайно переломний період, коли девелопер, бачить на що здатна його команда”, – пояснює вона. Ірина Михальова зазначає, що більшість компаній ще мінімум півроку  працюватимуть на серверних програмних рішеннях попереднього періоду. “Відчуємо ми перехід реально, думаю, десь за рік-півтора”, – прогнозує вона.  Тотальній міграції з російських CRM буде сприяти, зауважує Тетяна Донкоглова, підвищення якості вітчизняних альтернатив. “Багато техкомпаній, які дотично співпрацювали із забудовниками, зараз поспішають видати свій продукт і “захопити більшу частку ринку”. Але здебільшого це ще недопрацьовані проєкти, які програмісти обіцяють кастомізувати під клієнта. А це якраз і відлякує, бо одразу сигналізує про “сирість” продукту, непрогнозованість роботи програмного забезпечення та, що казати, дає можливість для подальшого фінансового шантажу через постійні “доопрацювання”, – пояснює експертка. – Впевнена, цей транзитний етап скоро мине, і ми будемо послуговуватись в роботі українськими системами, які відповідатимуть найвищим стандартам”. Ситуацію підсумовує Роман Лозко: “На нашу думку 2023 рік стане роком усвідомлення, роком великих змін, і чіткого поділу девелоперів на 2 табори: 1-й табір – це ті, хто не будуть мати можливості (ресурсів) чи бажання перейти на іншу платформу і продовжать використовувати софт с російським корінням (маємо на увазі не лише CRM-системи). 2-й – ті, хто наважаться на перехід і перейдуть, чи тільки запустять цей процес, тому що для деяких компаній він може затягнутися на значно триваліший термін аніж 3-4 місяці”. Важливу роль в співвідношенні прихильників цих таборів, на думку експерта, відіграє і цінова політика, тому розуміння і стимулювання переходу компаній на вітчизняний продукт з боку розробників Українських CRM-систем стане в нагоді. Зауважимо, що дисконти в більшості розробників уже діють, і навіть враховуючи складнощі з організацією процесів, компаніям, які продовжують будувати, важливо пришвидшити процес міграції з софту ворожого походження. Читайте: Космічні ціни та ігнорування звернень: як оточення Непопа знущається із мешканців ЖК в Дарницькому районі Києва КиївВлада

Голова партії “Слуга народу” Олена Шуляк своїм розпорядженням достроково припинила повноваження київського нардепа-мажоритарника Миколи Тищенка (на фото) як голови Закарпатської обласної парторганізації. Голова політради партії, він же керівник парламентської фракції “Слуги народу” Давид Арахамія погодив це розпорядження. “Слуги Народу” достроково припинені. Причина відсторонення Миколи Тищенка, який також є кумом керівника Офісу Президента Андрія Єрмака, – публічні скандали, сумнівні піар-акції та сварки. Про це KВ стало відомо з допису на Facebook-сторінці партії “Сдуга народу”. Підписуйтесь на “КиївВладу”  В повідомленні сказано, що Олена Шуляк своїм розпорядженням припинила повноваження голови Закарпатської обласної організації “Слуги народу” Миколи Тищенка з 19 липня, і це, згідно зі статутом партії (ст. 9.1.8, 9.1.17)  ухвалено та погоджено із головою політради Давидом Арахамією. Тво голови Закарпатського обласного осередку партії призначено голову Закарпатської ОДА Віктора Микиту, який має до 19 жовтня забезпечити проведення зборів (конференції) Закарпатської обласної організації “Слуги Народу” для розв'язання питання про обрання голови організації. Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться “Сьогодні в умовах повномасштабної війни з росією, партія має асоціюватися зі щоденною кропіткою роботою по допомозі фронту і укріпленню тилу, яку проводять тисячі членів нашої політичної команди, а не із публічними скандалами, сумнівними піар-акціями та сварками”, – відзначила Олена Шуляк. Варто зазначити, що Микола Тищенко, який, крім усього іншого, є кумом керівника Офісу Президента (ОП)  Андрія Єрмака, деякий час вважався “смотрящім” за Києвом від ОП – разом зі скандально відомим Денисом Комарницьким. Крім того, Тищенко постійно встрявав у скандали: зі своїм рестораном “Велюр”, який працював під час ковідного карантину; з гучним святкуванням дня народження його дружини під час ковідного карантину; із врученням йому нагородної зброї; із неякісними бронежилетами для ТрО Святошинського району; тощо. Крім того, сумнівна репутація за Миколою Тищенком тягнеться ще з 90-х років, коли він, нібито, був членом злочинного угруповання та мав прізвисько "Коля Оболонський".  Останній гучний скандал – публічна вимога київського нардепа-мажоритарника Мар`яни Безуглої (217 округ, Оболонь) до Олени Шуляк та Давіда Арахамії вигнати Миколу Тищенка з партії та фракції. Нагадаємо, Микола Тищенко до березня 2021 року очолював Київську міську організацію “Слуги народу”. Після складення повноважень замість нього столичну парторганізацію очолила нардеп Леся Забуранна (216 округ, Дарниця, ДВРЗ, Хареківський масив), яка останнім часом також встрягає в скандали.  Читайте: Глава Київського осередку “Слуги народу” збирає підписи під зверненням до Генпрокурора на користь сумнозвісного забудовника Микитася – ЗМІФото: з відкритих джерелКиївВлада

Нещодавно на новій сцені театру Лесі Українки відбувся прем'єрний показ “Калігули” Альбера Камю, який грає театр Івана Франка, тимчасово позбавлений власної сцени. П'єса справила велике враження на знавців театру та просто глядачів. Театральна прем'єра під час великої війни – непересічне явище, тому КиївВлада зустрілась з режисером-постановником “Калігули” Іваном Уривським (на фото) та розпитала про деякі аспекти життя театрів та акторів в той час, коли Україна виборює своє життя у протистоянні з агресором – росією. Іван Уривський народився 9 березня 1990 року в Кривому Розі. На третьому курсі будівельного факультету він кардинально змінив своє життя та вирушив до Києва, де закінчив Київський національний університет культури і мистецтв (майстерня Ніни Гусакової). На п'ятому курсі на сцені Одеського українського академічного музично-драматичного театру ім. Василя Василька поставив “Тіні забутих предків” Михайла Коцюбинського, де згодом став головним режисером. Паралельно співпрацював з театрами Києва та Львова, і в 2019 році отримав премію ім. Леся Курбаса за постанову “Перехресних стежок” Івана Франка на сцені Львівського театру ім. Леся Курбаса. На початку вересня 2020 року Іван Уривський переїхав до Києва, де став режисером-постановником театра ім. Івана Франка. Ці роки стали для України та її театрального життя надскладними: ковід, а потім повномасштабне вторгнення російської федерації до нашої держави наклали купу обмежень на можливості життя та розвитку творчих спільнот. Проте Іван Уривський не здався – і його постановка “Калігули” стала, без жодного перебільшення, сенсацією театрального життя Києва. Підписуйтесь на “КиївВладу”  Як живуть театри під час повномасштабної війни та за умови критичного браку грошей, чи є перспективи більш широкої колаборації театрів Івана Франка та Лесі Українки (зараз франківці показують свої вистави на сцені театру Лесі Українки), як варто еволюціонувати театральному життю Києва – в інтерв`ю Івана Уривського для КиївВлади. Про “Калігулу” KВ: Вітаємо вас та акторів із блискучою прем’єрою “Калігули”. Іван Уривський: Для мене це чудо, що ми випустили цю виставу. З 24 лютого я взагалі на два місяці забув про театр. Коли повертатись почали думки, я почав думати про виставу “Калігула”: чи треба, чи не треба, чи потрібно взагалі зараз займатися театрам? Потім поступово ми зустрілись із акторами: спочатку онлайн, потім наживо, я поговорив з керівництвом, ми вирішили продовжувати репетирувати. Це був важкий період, коли ми зустрілися на третьому місяці війни, були дуже дивні відчуття. Але сам текст п`єси, він дуже болючий, почав захоплювати. Під час репетицій ти концентруєшся на роботі й відволікаєшся  забуваєш на якийсь момент про війну, але потім знов це до тебе повертається. Це дуже цікаві “качелі”. Ми не знали, чи буде ходити глядач на вистави. Почали грати перші вистави, грали для військових, ми побачили, що глядачу це потрібно, він приходить на вистави. Крок за кроком ми дійшли до прем’єри. Глядачу зайшла вистава – в плані тексту, саме текст акцентовано сприйняв глядач. Репетиція “Калігули”, фото Julia Weber Якби ця вистава випускалась у мирний час, вона була б інша, і про інше, бо “Калігулу” Камю можна трактувати по-різному. Зараз все інакше, ми інші, й вистава інша. KВ: Коли ви брали в роботу п’єсу “Калігула” Альбера Камю, одразу бачили акторів на головну роль в обох акторських складах? Іван Уривський: Коли я прийшов у театр, то довго звикав до того, що на одній ролі дві людини. Згодом, я зрозумів, що це потрібно, бо в житті бувають непередбачувані обставини: актори знімаються, хворіють, потрібні заміни. Дуже круте відчуття. Ніби ти робиш одну виставу, а виходить дві. В театрі Франка я намагаюся випрацювати для себе культуру двох складів. KВ: В акторських колах ходить таке твердження, що ви режисер, який уникає конфліктів. Як вам вдається зберегти баланс?  Іван Уривський: Для мене важливий момент – зберегти добрий мікроклімат у колективі. Театр – це, насамперед, люди. Вистава повинна народжуватися у любові. Маленьке життя, яке ми проживаємо на репетиціях, повинно бути наповнене любов’ю, щоб усі отримали задоволення. Прем’єра виходить, вистава грається, момент двох місяців репетицій залишається у пам’яті. Я з повагою ставлюсь до всіх акторів. Дуже ціную рівність, для мене важливо, щоб всі в колективі були рівні.  KВ: До багатьох ваших вистав залучена Тетяна Міхіна – чи можна її вважати вашим талісманом? Іван Уривський: З Тетяною ми познайомились на “Лимерівні”. Вона дуже цікава і людина, і акторка. Спочатку я її трішки побоювався, але потім зрозумів, що вона дуже гнучка у фізичному й психологічному стані. Вона може бути різною. З нею можна робити неймовірні речі. Я відчув, працюючи з нею, комфорт, коли ти працюєш з актором у синергії, можеш відпустити – і вона зробить свою роботу над роллю, збагатить виставу.  Читайте: Тетяна Міхіна: “Маріупольський степ дав мені енергію” KВ: Ви не боялись, що глядач міг піти з “Калігули” через деякі сцени, як, наприклад, перевдягання Калігули у жіноче вбрання? Іван Уривський: Мене не лякає, коли йдуть люди. Коли я робив виставу “Одруження”, на прем’єрі деякі глядачі не приймали і полишали зал. Але на виставу десяту ми знайшли свого глядача Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться Якщо виходять люди, це нормально, бо у нас немає задачі сподобатись всім. Але цінно, якщо людина хоче спочатку піти, а потім вистава її затягує, такі речі завжди тішать. KВ: На прем’єрі “Калігули” був міністр культури Олександр Ткаченко. Іван Уривський: Так, дуже важливо, що Ткаченко прийшов. Я вважаю, що міністр культури повинен знати, що відбувається в театральному середовищі. Про колаборацію театрів KВ: Зараз недофінансування театрів набуло дуже великих масштабів. Як у такій ситуації вам працюється з акторами? Чи не збільшилось психологічне навантаження через необхідність більше їх мотивувати до роботи? Іван Уривський: Гроші – не найважливіше в нашій професії, але без них неможливо працювати. Коли ми повертались до репетицій, ми навіть не думали про зарплати. Можливо не з такою періодичністю, як раніше, але ми отримуємо зарплату. В такий час працюють інші механізми – психологічні. Зараз важкий час, під який потрібно підлаштовуватися, чекати на перемогу та продовжувати працювати, проходити весь складний шлях, яким би він не був. Для мене і багатьох акторів театр є нашим життям. Ми вчимося жити в нових обставинах. Фото Геннадій Кірія Ми граємо вистави не в себе вдома, а граємо вистави в театрі Лесі Українки. Переїхати з виставою – доволі складно, декорації, світло, інша сцена, вистава не на сьому годину, а на третю або четверту. Багато вистав ми не можемо грати у зв’язку з технічними моментами. Наприклад, виставу “Трамвай бажання” ми граємо на камерній сцені, а в театрі Лесі Українки – на великий. Це постійний стрес, але ми це робимо, оскільки нам це потрібно, і глядачу це потрібно.  KВ Колаборація театрів Івана Франка та Лесі Українки – дивовижна, нетипова для театрального світу. Чи нема творчих ревнощів? Іван Уривський: Коли почалась війна, багато чого змінилося. Театри теж змінилися. Нам дають можливість грати – це важливо. Я думаю, що це сигнал, що потрібно об’єднуватися. Потрібно уникати конфліктів і працювати на творення. KВ: Чи може народитися спільний театральний проект творчих колективів театрів Лесі Українки та Івана Франка? Іван Уривський: Можливо, це колись станеться. Це нормально, коли театри між собою спілкуються та роблять спільні проекти. Треба працювати на позитив та на об’єднання, всі ми робимо одну справу. Конкуренція повинна бути, але вона має бути адекватною, розумною і дружньою. Про творчі мрії та еволюцію театрального життя Києва KВ: Чи став для вас Київ рідним містом? І чи погодилися б ви жити в Європі, аби там працювати в театрі? Іван Уривський: Київ став для мене рідним містом в 2009 році, коли я переїхав сюди навчатись. Я дуже полюбив Київ за час навчання. Завжди сюди тягне. В Києві завжди затишно, саме місто надихає. А остаточно переїхав до Києва три роки тому. З приводу роботи в європейських країнах – було б цікаво. Раніше були домовленості, але спочатку карантин, а тепер війна все призупинили. Але якщо все складеться то це буде новий досвід для мене, це інший менталітет, мова, інші актори та театр. Інколи в думках затягує, як це? Я ще не спробував, але хочеться скуштувати цю емоцію співпраці з театром за кордоном.  KВ: Як вас прийняв театр Франка, коли переїхали з Одеси? Іван Уривський: Працюючи ще в Одесі, я паралельно ставив у театрі Франка “Лимерівну”. Після першої вистави театр мене прийняв і запросив на другу постановку. Цей перехід відбувся дуже плавно. Театр Франка дуже привітно прийняв у свої обійми. KВ: В театрі Франка ви вже працювали з великими зірками – Остап Ступка, Наталія Сумська, Олексій Богданович. Які вони в роботі з молодим режисером? Іван Уривський: Це було дуже круто, кайфово. Звісно, ти завжди хвилюєшся, коли приходиш на репетицію, а там актори, які зіграли сотні ролей. Але чим старша людина, чим більше досвіду, тим актор професійніший. На третій репетиції ти не помічаєш, що працюєш з народним артистом. Ви вже стаєте співавторами вистави, й це дуже важливо. KВ: Ви ініціювали в театрі проект на воєнну тематику “Поезія Незламних” – вірші сучасних поетів про війну у виконанні акторів театру.  Іван Уривський: Це спільний проект театру, якому допомагали багато людей, акторів. Потрібен був поштовх, який відбувся. Зараз пішли “Пісні Незламних”, які робить Сусанна Карпенко. Поезія – це миттєва реакція на те, що відбувається сьогодні. Дуже важливо зафіксувати цей момент. Реакція глядачів дуже позитивна. Виявилось, що це потрібно зараз.  KВ: Крім класики української драматургії, чи не думали ви ставити твори драматургів “Розстріляного відродження”? Іван Уривський: Якраз зараз до драматургії “Розстріляного відродження” будуть звертатися. Насправді їхні п’єси ставляться в театрах, але немає масштабу. Треба трошки часу – і він буде, бо код, закладений у їхніх творах, дуже потрібен нам, українцям, та європейським глядачам, бо у них є зацікавленість українською культурою.  Розумію, наскільки різна в нас є історія української літератури та драматургії. Інколи режисери побоюються працювати з українською класикою. Наприклад, якщо ми беремо п’єсу Карпенка-Карого, там багато архаїки. Її треба вичищати та працювати з текстом. Здається, що легкий сюжет, але насправді там багато підводних течій, з якими треба дуже обережно працювати. Цікаво, коли ти береш текст з мелізмами, архаїкою, і потроху він стає твоїм, сучасним і стає актуальним зараз. Фото: Julia Weber Я дуже хочу поставити “Лісову пісню” Лесі Українки, для мене ця п’єса особлива. Хоч вона дуже багато де йде в театрах. Колись я працював з “Кам’яним господарем”, було непросто, але це важливий досвід. Чим важчий текст, тим більше він тебе заманює. Починає мозок більше працювати, починаєш боятися тексту, щоб він тебе не задавив. Це кайфове відчуття, коли є страх перед текстом. Складні тексти вчать тебе і дають розвиток. Що крутіший текст, тим ти більш змінюєшся. Кожного актора змінює роль, так кожного режисера змінює вистава, дає те, чого не було. KВ: Що ви мрієте поставити зі світової або української класики? Іван Уривський: Я думав поставити Шекспіра, але обходжу його – ще не прийшов час. Мені подобається Шиллер. Цікаво було б поставити Мольєра, правда, я дуже боюся цього драматурга – він дуже складний і водночас цікавий. KВ: Чого не вистачає театральному Києву? Іван Уривський: Зараз під час війни складно відповісти на це запитання. Проте в мирний час хотілося більше руху всередині, більше вистав. Київ можна назвати театральним європейським містом тут чималий вибір театрів та вистав, але треба більше, щоб більше людей ходили в театр. В мирний час в Києві зали були повні, але, на жаль, все одно в театр ходив маленький відсоток людей. Треба ще трохи часу, щоб з'явилося більше режисерів, акторів і нових театрів, більше різноманіття, щоб більше людей ходили в театр. Важливо: Нацопера відмовилася від літніх “канікул” та продовжує свій 154-й сезон Головне фото: ulia WeberКиївВлада

Головне управління Держпродспоживслужби в Києві повідомило  про зареєстрований випадок на сказ у куниці в Солом’янському районі. За червень 2022 року в столиці це вже другий випадок сказу, перший був зареєстрований у кота в Печерському районі. Про це, як передає KВ, йдеться в повідомленні Головного управління Держпродспоживслужби в Києві. Підписуйтесь на “КиївВладу”  “ГУ Держпродспоживслужби в Києві інформує про зареєстрований випадок сказу у куниці в Солом’янському районі Києва”, – йдеться в повідомленні. Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться У зв'язку з цим на території Солом'янського району, а саме на території, обмеженій вулицями з перехрестями просп. Лобановського з вул. Головка, вул. Головка з вул. Солом'янською, вул. Солом'янської з вул. Протасів Яр, вул. Протасів Яр з вул. М. Грінченка, вул. М. Грінченка з вул. Брожка, вул. Брожка з просп. Лобановського запроваджують карантин. Загрозливою зоною визначають житлові та паркові масиви Солом'янського району, що прилягають до зони карантинних обмежень. Нагадаємо, у Печерському районі 8 червня до відділу боротьби зі сказом тварин був доправлений труп безпритульного кота. За результатами експертизи, у тварини виявили ознаки сказу. У зв’язку з цим на частині території району запровадили карантин.  Читайте: У Печерському районі Києва зафіксовано випадок сказу Фото: відкриті джерелаКиївВлада