У Подільському районі Києва на вулиці Набережно-Хрещатицькій, 13, зносять 200-річний будинок майстерень старого річкового порту. Попри кримінальне провадження та надання статусу “цінної забудови", забудовник почав розбирати її краном. Про це, як передає KВ, йдеться в повідомленні заступника директора Департаменту охорони культурної спадщини КМДА Дмитра Перова. Підписуйтесь на “КиївВладу”   “Попри відкрите кримінальне провадження, в ці хвилини зносять 200-річні будинок Бубнових, на Набережно-Хрещатицькій, 13”, – повідомив Перов. Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться Він додав, що будівля одна з найстаріших на набережній, належить до Державного історико-архітектурного заповідника “Стародавній Київ”.  У свою чергу депутатка Київської міської ради Ксенія Семенова повідомила, що експертна рада одноголосно підтримала надання будинку статусу пам’ятки. "Цінна забудова Подолу 19 століття". “Забудовник розбирає її краном. Поки печатки ДОКСу про статус немає, є два дні щоб все знести”, – зауважила вона. Нагадаємо, у серпні 2023 року активісти попередили, що на вулиці Набережно-Хрещатицькій, 13, мають намір збудувати офісний центр на місці майстерень старого річкового порту. Будівлю, яка є найстарішим представником архітектурного ансамблю вулиці, вже обнесли парканом та готують до "реконструкції". Читайте: На столичному Подолі ще одну будівлю першої половини XIX століття готують до “реконструкції” (фото) Як інформувала KВ, столична міськрада може таки передати ТОВ “ТРК Інвест” землю на вул. Набережно-Хрещатицькій, 13-15 під комерційну забудову. Йдеться про межі Державного історико-архітектурного заповідника “Стародавній Київ”, де в теорії мають бути мінімізовані будь-які містобудівні перетворення. Проти цього землевідводу публічно виступає керівництво Департаменту охорони культурної спадщини КМДА, але як мінімум одну розташовану на відповідній землі 201-річну будівлю ймовірно, все ж таки буде знищено. Підставою для передачі в оренду та зміни цільового призначення землі в межах заповіднику в КМДА назвали набуття “ТРК Інвест” в 2021 році права власності на дві будівлі (обидві ХІХ століття) та бажанням наповнювати міську скарбницю. Читайте: У Київраді збираються погодити будівництво офісів на місці двохсотрічних споруд Фото: Facebook Дмитра Перова КиївВлада

На сайті Київської міськдержадміністрації зареєстрували петицію з вимогою викупити землю та майно стадіону "Арсенал" по вул. Михайла Грушевського, 36. А компенсаційні кошти, призначені для власників ділянки, "Укргазбанку", перевести на потреби ЗСУ. Громада Києва веде довгу боротьбу за збереження стадіону "Арсенал" у центрі столиці на Печерську від забудови. Наразі "Укргазбанк" має намір продати ділянку з можливим будівництвом на місці житлового комплексу з комерційною інфраструктурою. Про це KВ дізналася із електронної петиції, опублікованої на сайті Київської міської ради. Підписуйтесь на “КиївВладу”  “Ми вимагаємо, аби КМДА здійснила викуп земельної ділянки №8000000000:82:033:0013 та нерухомого майна стадіону “Арсенал”, розташованих за адресою: місто Київ, Печерський район, вулиця Михайла Грушевського, 36, а компенсаційні кошти, призначені для “Укргазбанку”, спрямувала на потреби Збройних Сил України. Міська влада має захистити стадіон, адже спортивна інфраструктура – це життєво важлива складова розвитку здорової та потужної нації”, – йдеться у тексті петиції.  Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться Петиція стосується збереження стадіону “Арсенал” на Печерську та завершення його реконструкції, автором її є журналіст Володимир Фомічов.   Обґрунтовуючи її подання, він зауважив, що з 2006 року триває боротьба місцевої громади зі спробами забудовника знищити стадіон. Саме у 2006-му Генпланом міста було змінено цільове призначення землі під ним зі “спорту та рекреації” на “багатоповерхову забудову”.  Кілька років тому київській громаді вдалося відстояти стадіон, однак, за інформацією Фомічова, зараз він знову опинився під загрозою забудови. Земельна ділянка під стадіоном перебуває у власності “Укргазбанку”, який має намір найближчим часом виставити її на продаж.  За інформацією “Економічної правди”, згідно зі зміненим цільовим призначенням ділянки, забудовник планує звести на території багатоквартирний житловий будинок з об’єктами торгово-розважальної інфраструктури.  Раніше повідомлялося, що у 2022 році активній київській спільноті вдалося відстояти стадіон “Арсенал”. Він був майже повністю реконструйований за кошти приватного інвестора і наразі там вже тренуються діти. Нагадаємо, як раніше повідомляла KВ, Фонд державного майна України оголосив про продаж на приватизаційних онлайн-аукціонах приміщень корпусу №1 і корпусу №7 колишнього заводу “Арсенал” у Києві. Аукціони планують провести 12 жовтня. Читайте: КГГА передает в аренду компании из группы банкира Дяченко почти 1,4 га земли завода “Арсенал” Фото: dynamo.kiev.uaКиївВлада

Найближчим часом столична міськрада може передати ТОВ “ТРК Інвест” землю на вул. Набережно-Хрещатицькій, 13-15 під комерційну забудову – в тому числі для зведення офісів. Йдеться про межі Державного історико-архітектурного заповідника “Стародавній Київ”, де в теорії мають бути мінімізовані будь-які містобудівні перетворення. Проти цього землевідводу публічно виступає керівництво Департаменту охорони культурної спадщини КМДА, але як мінімум одну розташовану на відповідній землі 201-річну будівлю (на неї тілько готується документація щодо надання статусу пам'ятки), ймовірно, все ж таки буде знищено. Підставою для передачі в оренду та зміни цільового призначення землі в межах заповіднику в КМДА назвали набуття “ТРК Інвест” в 2021 році права власності на дві будівлі (обидві ХІХ століття) та бажанням наповнювати міську скарбницю. Як стало відомо KВ, найближчим часом Київрада може передати землю на вул. Набережно-Хрещатицькій, 13-15 (Подільський район столиці) ТОВ “ТРК Інвест” під забудову. Підписуйтесь на “КиївВладу”  Відповідний проєкт рішення №08/231-837/ПР від 3 липня 2023 року подали на розгляд міськради заступник голови КМДА Петро Оленич (на колажі праворуч) і Департамент земельних ресурсів КМДА. Цей документ наразі пройшов погодження ще не всіх задіяних в цьому процесі постійних комісій Київради, але профільна комісія “з питань архітектури, містопланування та земельних відносин” 14 вересня 2023 року його вже підтримала. Йдеться про земельну ділянку площею 0,355 га з цільовим призначенням “для будівництва та обслуговування об’єктів фізичної культури і спорту” (кадастровий номер – 8000000000:85:371:0999), яку з 1999 року в Київради орендує АТ “К.Енерго” (до 2019 року – ПАТ “Київенерго”). Якщо відповідний проєкт рішення буде підтриманий депутатською більшістю під час майбутнього засідання Київради, то цю орендну угоду розірвуть, поділять земельну ділянку на дві частини (площею 0,353 га та 0,0018 га) та передадуть в оренду на 10 років вищезгаданому ТОВ “ТРК Інвест” вже з новим цільовим призначенням – “для будівництва та експлуатації адміністративних будинків, офісних будівель компаній, які займаються підприємницькою діяльністю, пов’язаною з отриманням прибутку”. Відповідно, категорія цієї землі також буде змінена – з “землі оздоровчого призначення” на “землі житлової та громадської забудови”. Орієнтовна “пляма” майбутньої забудови Офіційною підставою для даного землевідводу вказано те, що ТОВ “ТРК Інвест” з листопада 2021 року є власником двох розташованих на цій землі споруд – двоповерхового службового корпусу площею 609,1 кв.м. та адміністративної будівлі площею 780,7 кв.м. Також у проєкті рішення зазначається, що після зміни цільового призначення нормативна грошова оцінка даної землі, за попереднім розрахунком, зросте з 15,7 млн гривень до 78,9 млн гривень. Відповідно, розмір річної орендної плати має зрости з 1579 гривень на рік (0,01% від нормативної грошової оцінки – саме така ставка передбачена для земель “фізкультурно-спортивного” призначення”) до 3,9 млн гривень (5% для земель під комерційну забудову).  При цьому, проєктом рішенням передбачено, що ТОВ "ТРК Інвест" повинно виконати певні вимоги, які були викладені в листах Міністерства культури та інформаційної політики України та Департаменту охорони культурної спадщини КМДА (листи датовані 15 березня та 20 лютого 2023 року відповідно, до проєкту рішення вони не додані. – KВ), а також дотримуватися вимог Закону України "Про охорону культурної спадщини" під час використання цієї землі. З чим це пов’язано, в документі не уточнюється, але подробиці щодо таких зобов'язань наразі є предметом дискусій на Хрещатику, 36. Зокрема, під час обговорення даного питання на засіданні “земельно-містобудівної” комісії Київради 14.09.2023 року категорично проти затвердження цього проєкту рішення виступив заступник директора Департамента охорони культурної спадщини КМДА, відомий в минулому столичний пам'яткоохоронець Дмитро Перов.  Читайте: Бізнес-центр замість історичного будинку: чи зможуть Перов і Соловйова зупинити будівництво “REITER HALL” на Рейтарській, 37 Чиновник зазначив, що ця земля входить у межі Державного історико-архітектурного заповідника “Стародавній Київ”, у зв'язку з чим на ній мають бути мінімізовані будь-які містобудівні перетворення. При цьому, Перов уточнив, що якщо такі перетворення і будуть відбуватися, то вони мають бути погоджені з його департаментом та Мінкультом. Також Дмитро Перов звернув увагу на те, що на вказаній землі розташована старовинна будівля, і наразі Департамент охорони культурної спадщини КМДА працює над тим, щоб надати їй статус пам'ятки. У зв'язку з цими обставинами чиновник запропонував зняти проєкт з розгляду – до того моменту, поки вирішиться питання “щодо цінності та історичності будівлі”. “Проєкт рішення передбачає знесення наявної історичної забудови, яка є складовою заповідника. І тут виникає питання: як це можливо взагалі? Будинку №13 – 201 рік. В Департаменті охорони культурної спадщини розробляється історична довідка по ньому. Якщо ви зараз передасте [землю] під забудову, його завтра знесуть. І наша праця буде помножена на нуль. Поки ці будівлі не набули пам'яткоохоронного статусу, він (орендар або забудовник. – KВ) нам нічого не зобов'язаний. На жаль, законодавство про охорону культурної спадщини захищає тільки об'єкти культурної спадщини – пам'ятки. А для того, щоб внести будь-яку історичну будівлю [до переліків об'єктів культспадщини], яка має цінність, треба певний час – щоб розробити відповідну документацію”, – підкреслив Дмитро Перов. Зазначимо, під час свого виступу заступник директора Департаменту охорони культспадщини КМДА, вочевидь, недарма згадав “будівлі”, а не “будівлю”. Так, вже після засідання Дмитро Перов на своїй сторінці в Facebook повідомив, що на вул. Набережно-Хрещатицькій, 15 знаходиться двоповерховий будинок сер. ХІХ ст. – ймовірно, це саме той двоповерховий корпус, який згадується в проєкті рішення. Читайте: Комісія Київради з питань архітектури, містопланування та земельних відносин погодилась віддати чотири будинки ХІХ ст під забудову На необхідності затвердження скандального проєкту рішення під час цього засідання “агітувала” представниця ТОВ “ТРК Інвест” Віта Березовська. Її головним аргументом було те, що після передачі землі в оренду компанія буде платити більше коштів до міського бюджету. На цьому стояв і голова “земельно-містобудівної” комісії Михайло Терентьєв (фракція “УДАР”, на колажі ліворуч). При цьому, він вказав на те, що орендар, мовляв, все рівно не зможе забудовувати землю без погодження з Департаментом охорони культурної спадщини КМДА. Врешті-решт, більшість членів комісії зайняли позицію Терентьєва і потенційного орендаря.  До винесення даного документу до сесійної зали його має погодити ще низка комісій, у тому числі – з питань збереження та захисту культурної спадщини. Але історія знає багато прикладів, коли подібні проєкти виносяться на розгляд депутатського корпусу та позитивно голосуються при відсутності таких погоджень. Що стосується обов'язковості для початку нового будівництва погоджень в структурах охорони культурної спадщини (КМДА та Мінкультури), то забудовникам здебільшого вдається довести в судах неспроможність таких вимог.  Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться Хто хоче будувати у межах історико-архітектурного заповідника  За даними аналітичної системи Youcontrol, столичне ТОВ “ТРК Інвест” було зареєстроване у травні 2008 року. Його керівником вказано Олександра Гармаша, засновником – ТОВ “ФМУ”, кінцевими бенефіціарами – громадяни Сейшельских островів Белле Елна Паулет і Брютус Мішель Ендрю. У різні часи відношення до цієї компанії мали різні відомі публічні особи. Зокрема, у 2008-2009 роках власником ТОВ “ТРК Інвест” був громадянин Німеччини Владен Дайк, який відомий як екскерівник ТОВ “Дунапак-Таврія” – компанії, що займалася виробництвом гофротари на території Херсонської області. Що цікаво, наразі він є гендиректором російського ООО “Шолле ИПН Восточная Европа”, яке займається такою ж діяльністю на території країни-агресора. У свою чергу, співвласником ТОВ “ФМУ”, яке є засновником ТОВ “ТРК Інвест” є Олександр Старінський – за даними ЗМІ, він є чоловіком колишньої головної спеціалістки Фонду держмайна Ірини Старінської. При цьому, столичний блогер Володимир Бондаренко пов'язує ТОВ “ТРК Інвест” з оточенням Оксани Маркарової та братів Клюєвих. Перша відома як Посол України в США, ексміністр фінансів (з 8 червня 2018 року по 4 березня 2020 року) та, за словами Бондаренка, як “майбутній прем'єр-міністр України”. Брати Клюєви мають більш значний політичний бекграунд. Так, Андрій Клюєв був міністром з питань паливно-енергетичного комплексу (2003-2004 роки), першим віце-прем'єр-міністром України (2010-2012 роки), секретарем Ради національної безпеки та оборони (2012-2014 роки), а у 2014 році протягом місяця очолював Адміністрацію президента-втікача Віктора Януковича. У свою чергу Сергій Клюєв був народним депутатом V, VI, VII та VIII скликань Верховної Ради.  Володимир Бондаренко зазначає, що зв'язок між цими особами і ТОВ “ТРК Інвест” прослідковується на прикладі будівництва бізнес-центру на вул. Короленківській, 4 (Голосіївський район), який, цитуємо, “цілком офіційно побудувала Маркарова та брати Клюєви”. Так, саме вказана компанія володіє 70% статутного капіталу ТОВ “ВГО Груп”, яке в свою чергу володіє 100% акцій ПрАТ “Укравторесурс” – компанії, що виступала замовником цього будівництва. А ТОВ “ТРК Інвест” і ПрАТ “Укравторесурс” об'єднують одні бенефіціарні власники – вищезгадані громадяни Сейшельських островів.  Що цікаво, за інформацією ЗМІ, “Укравторесурс” отримало містобудівні умови та обмеження (МУО) на проєктування будівництва на вул. Короленківській, 4 лише через суд, адже КМДА у жовтні 2020 року відмовила у видачі цього документу. При цьому, офіційною підставою для відмови з боку чиновників стала невідповідність намірів забудови Генеральному плану Києва, відповідно до якого відповідна земельна ділянка відноситься до комунально-складської території, потрапляє до санітарно-захисної зони та до центральної планувальної зони. Система, яка працює на забудовників Зазначимо, що у столиці регулярно виникають скандали на фоні знищення історичних будівель. Подібні ситуації виникають як з тими об'єктами, які вже визнані пам'ятками і мають охоронний статус, так і з тими, які міська влада досі не спромоглася включити до відповідних переліків. При цьому, громадськість Києва нерідко висуває керівництву міста претензії саме щодо історичних будівель, які офіційно не мають “історико-культурного значення”. Зазвичай у подібних випадках активісти вказують на можливе підігравання влади інтересам забудовників, адже останнім за таких обставин не треба погоджувати роботи з органами охорони культспадщини. Наприклад, нещодавно у Києві було знищено найстаріший дерев'яний будинок столичного Подолу на вул. Ярославській, 13-Б, В, власником якого з 2007 року значиться Сергій Боярчуков – бізнес-партнер одіозного нардепа Сергія Алєксєєва, який є другом і соратником міського голови Києва Віталія Кличка. У серпні 2023 року цю історичну споруду було демонтовано власником задля того, щоб звести на її місці 4-поверховий клубний будинок. Громадські активісти та експерти наголошують, що міська влада нічого не зробила для захисту цього об'єкта, хоча ще в 2015 році можна і треба було надати йому статус щойно виявленого об'єкту культурної спадщини.  Читайте: Демонтаж історії: як оточення Віталія Кличка готується до забудови на столичному Подолі Також нагадаємо, що чиновники КМДА і депутати Київради регулярно обіцяють працювати над збереженням історичних будівель на території міста та наголошують на тому, що такі об'єкти не повинні зноситися заради будівництва чергових висоток житлового і комерційного призначення. Проте, при такому “протистоянні” забудовники майже завжди виграють суди і втілюють свої комерційні намірі. Так відбувається через те, що міська влада, зокрема, багато років поспіль саботує процес  чіткої фіксації на території столиці меж культуро-охоронних зон (того ж згаданого вище Державного історико-архітектурного заповідника “Стародавній Київ”.- KВ), від самого початку виділяє забудовникам землю з цільовим призначенням, фактично передбачаючи руйнацію історичних будівель, і без проблем надає відповідні дозволи на проєктування (МУО).  Нагадаємо, Михайло Терентьєв очолює комісію Київради з питань архітектури, містобудування та земельних відносин з 8 грудня 2020 року. До складу цього органу входять 26 народних обранців, переважна більшість з яких завжди голосує так, як їм скаже керівництво КМДА. Також Терентьєв паралельно є директором погрязлого в кримінальних справах КП “Інженерний центр” – на цій посаді він працює з серпня 2016 року. Департамент земельних ресурсів КМДА з 29 червня 2021 року очолює Валентина Пелих (виконувала обов'язки керівника цієї структури з 2 квітня 2021 року). З 27 липня 2018 року по 1 квітня 2021 року, цим департаментом керував згаданий вище Петро Оленич, який з 2 квітня 2021 року обіймає посаду заступника голови КМДА з питань здійснення самоврядних повноважень та курує в Києві земельні та містобудівні питання. Департаментом охорони культурної спадщини КМДА з 23 серпня 2023 року керує Марина Соловйова (вищезгаданого Дмитра Перова десь в той же час було призначено її заступником). На цій посаді Соловйова змінила Ірину Черненко, яка виконувала обов'язки директора департаменту з 10 червня 2023 року. Діяльність цього структурного підрозділу столичної мерії з початку 2021 року контролює заступник голови КМДА з питань здійснення самоврядних повноважень Володимир Прокопів (екссекретар столичної міськради, депутат діючого IX скликання Київради від “Євросолідарності”). Читайте: Відношення до історії: столичні активісти вимагають зберегти будівлі заводу “Червоний гумовик” та броварні Шульця Фото: колаж КВ

У столиці продовжується епопея скандалів навколо робіт з “ретаврації” на ділянці по вул. Рейтарській, 37, де розташований зведений у 1913 році Будинок Київського повітового земства. Громадські активісти та місцеві мешканці намагаються перешкодити будівництву замість цієї історичної споруди бізнес-центру “REITER HALL”: зокрема, вже добилися від КМДА припису щодо зупинення робіт з демонтажу, а від Нацполіції – відкриття кримінального провадження за фактом можливої незаконної реставрації вказаної будівлі. На боці громадськості наразі активно виступає й новий “легендарний” заступник директора Департаменту захисту культурної спадщини КМДА Дмитро Перов (на колажі праворуч) – заявляє, що від  пам'ятки історії та архітектури забудовник хоче залишити лише фасад, що неприпустимо. При цьому, в компанії “НЕСТ”, яка виступає девелопером даного проєкту, заявляють, що попередньо отримали для цієї “реставрації” всі необхідні дозволи та погодження, в тому числі – від КМДА. Тому, судячи з усього, знищувати історичну споруду будуть після того, як забудовник доведе в судах свою правоту, що регулярно відбувається у столиці через недолугу політику керівництва міста. Як стало відомо KВ, нещодавно в Києві розпочалася чергова серія скандалів навколо знесення старовинних будівель на вул. Рейтарській, 37 (Шевченківський район) та подальшої забудови цієї землі. Підписуйтесь на “КиївВладу”  Відповідно до даних чисельних публічних джерел, ще навесні 2023 року там розпочався демонтаж “Будинку Київського повітового земства” (збудований в 1913 році, є пам'яткою історії та архітектури відповідно до наказу Мінкультури від 6 червня 2011 року) та його флігеля. Вказаний будинок відомий, серед іншого, тим, що у ньому жив громадський діяч і письменник Микола Шаповал, а у радянські часи там був розташований гідромеліоративний інститут.  Наприкінці квітня поточного року, на фоні звернень громадськості та окремих депутатів Київради, Департамент міського благоустрою Київської міськдержадміністрації (КМДА) призупинив дію картки на порушення благоустрою, яку цей орган видав 22 лютого 2022-го у зв'язку з підготовкою до будівельних робіт на цій землі. А вже 4 травня 2023 року Шевченківське управління Нацполіції Києва зареєструвало кримінальне провадження за фактом можливої “незаконної реставрації вказаної будівлі” (за ч.1 ст. 298 Кримінального кодексу України – незаконне проведення археологічних розвідок, розкопок, інших земляних чи підводних робіт на об'єкті археологічної спадщини). Втім, роботи зі знесення будівель чомусь продовжилися – 18 липня столичний захисник старовинних будівель, а тепер вже заступник директора Департаменту захисту культурної спадщини КМДА Дмитро Перов повідомив, що пам'ятку історії “розбирають”. Читайте: У столиці зупинили знесення 130-річний флігеля на Рейтарській, але історична будівля пошкоджена Надалі демонтаж на певний час зупинився, але 8 вересня 2023 року, за інформацією того ж Перова, такі роботи було відновлено і зупинено тільки після приїзду начальника слідства Шевченківського УП ГУ Нацполіції. Того ж дня Департамент територіального контролю КМДА (“колишній” Департамент міського благоустрою) виніс припис з вимогою негайної зупинки робіт та надання чиновникам усієї дозвільної документації. У свою чергу, Департамент охорони культурної спадщини КМДА зафіксував факт руйнування історичної будівлі, про що була складена заява “щодо вчинення протиправних дій забудовника, а саме умисного руйнування або пошкодження об’єктів культурної спадщини”. Наступного дня, 9 вересня, мешканці вул. Рейтарської направили до Київської міської прокуратури колективне звернення проти зносу історичних будівель Київського повітового земства. Читайте: У столиці по вулиці Рейтарській знову почали розбирати будинок Київського повітового земства, – Перов Стан будівлі у вересні 2023 року (фото Дмитра Перова) Наразі заступник директора профільного департаменту КМДА Дмитро Перов запевняє, що проведення робіт на вул. Рейтарській, 37 “суперечить вимогам чинного пам’яткоохоронного законодавства”. Він зазначив, що забудовник планує перебудувати пам’ятку, збільшивши її висоту з 21,8 м до 25,4 м, та облаштувати підземний паркінгу під цією будівлею. На думку чиновника-активіста, ці та інші обставини негативно вплинуть на стан та ступінь збереженості пам’ятки, її зміст та значення в історичному середовищі. Фактично ж, на переконання Перова, наразі йдеться лише про збереження фасаду вищезгаданої будівлі. Також він звернув увагу на те, що земельні ділянки під цими спорудами знаходиться в межах Центрального історичного ареалу м. Києва та є складовою частиною пам’ятки археології національного значення “Культурний шар “Міста Ярослава”, ХІ-ХІІІ ст. – на таких територіях, мовляв, повинні бути створені “найбільші умови сприяння у збереженні та захисті об’єкту культурної спадщини”.  Зазначимо, ще у червні 2023 року девелопер “НЕСТ”, який планує забудову цієї території, повідомив, що там “повстане надсучасний бізнес-центр “REITER HALL”. У ньому, мовляв, “буде збережено архітектурний стиль та саму атмосферу архітектурної пам’ятки, що має вагоме значення для столиці”. У компанії уточнили, що “оскільки локація має охоронний статус, забудовник має намір підійти до проекту дбайливо і з максимальним збереженням автентичного вигляду будівлі”.  Візуалізація майбутнього бізнес-центру відповідно до проєкту “Нест” (з відкритих джерел) При цьому, в “НЕСТ” зазначили, що забудовник отримав дозволи на початок реставраційних робіт в Інституті археології НАН України, Міністерстві культури, молоді та спорту України та Департаменті охорони культурної спадщини КМДА. Відповідно до планів, відкриття бізнес-центру заплановане на 2025 рік. Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться Передісторія забудови 2 квітня 2009 року Київрада рішенням №193/1249 погодила передачу ділянку на вул. Рейтарській, 37 площею 0,14 га в оренду ТОВ “Рейтарське” для “реставрації та пристосування до сучасних умов існуючих будівель з подальшими експлуатацією та обслуговуванням” (кадастровий номер – 8000000000:88:175:0007). На момент вказаного землевідводу дана ділянка знаходилась в оренді ВАТ “Агробудсистема”, яке було власником розташованого на ній майнового комплексу (ймовірно, майно було продано.- KВ). А тому, згідно з вищевказаним рішенням Київради, це право оренди було припинено. Термін оренди, згідно рішенню Київради №193/1249, мав скласти 1 рік, новому орендарю цим же рішенням була поставлена умова щодо подальшого викупу земельної ділянки. Врешті-решт, у січні 2010 року між ТОВ “Рейтарське” та Київрадою було підписано договір купівлі-продажу даної ділянки (вартість приватизації у відкритих джерелах не зазначається. – KВ), а в лютому того ж року компанія отримала державний акт на право приватної власності на цю землю. Ділянка на вул. Рейтарській, 37 Надалі ТОВ “Рейтарське” розпочало заходи із підготовки до забудови, які розтягнулися фактично на десятиріччя. Що цікаво, з отриманням дозволу на проєктування все було швидко – вже 9 лютого 2010 року Департамент містобудування та архітектури КМДА видав компанії містобудівні умови та обмеження (МУО) на проєктування “реставрації та пристосування до сучасних умов існуючих будівель на вул. Рейтарській, 37 з подальшими експлуатацією та обслуговуванням”. А вже через півтора роки, 12 липня 2011-го, ТОВ “Рейтарське” отримало від КМДА “нові” МУО – тепер вже для проєктування “реставрації головного фасаду з пристосуванням існуючої будівлі до сучасних умов, із занесенням дворових будівель”.  Примітно, що повні версії цих документів станом на сьогодні відсутні у публічному доступі. У зв'язку з цим наразі проблематично встановити, навіщо компанія двічі отримувала “містобуди” і якими саме були вихідні дані проєктування (площа будівлі після реставрації, її висотність, кількість паркувальних місць тощо). Вищезгаданий Перов теж чомусь широку громадськість з цими документами не знайомить, хоча в КМДА на своїй посаді доступ до них явно має. Це ж саме стосується дозволу на будівельні роботи, який ТОВ "Рейтарське" отримало ще 11 грудня 2012 року і до якого в липні 2022 року було внесено зміни. Втім, деяку інформацію щодо планів компанії по освоєнню цієї землі можна знайти у подальших "будівельних погодженнях". Так, у 2012 році на замовлення даної ТОВки було розроблено проєкт “реставрації головного фасаду будинку по вул. Рейтарській, 37 з пристосуванням існуючої будівлі до сучасних умов, із знесенням дворових будівель та будівництва нового об’єму у дворовому просторі”. Ним, зокрема, передбачалося, що в результаті реставрації до чотириповерхової адмінбудівлі (той самий будинок 1913 року. – KВ), що розташована на цій землі, повинен бути надбудований 5 поверх. Також в проєкті було “закладено” знесення розміщених на цій землі флігеля і ще однієї споруди під назвою "прибудова" та будівництво на їх місці п’ятиповерхової офісної будівлі із вбудованим гаражем на 16 машино-місць в одну чергу будівництва.  Надалі, в 2022 році, ТОВ “Рейтарське” відкоригувало вказаний проєкт. Головною зміною, яка була передбачена цими коригуваннями, стало те, що роботи повинні проводитися у дві черги. Зокрема, відповідно до проєкту, демонтаж флігеля повинен бути здійснений в рамках першої черги, а будівництво офісної будівлі – в рамках другої. Загальна площа цих будівель (вочевидь, вони будуть об'єднані в одну. – KВ) має скласти 6 тис. кв.м., з яких 5,3 тис. кв.м. – офісні приміщення. Зазначимо, в “НЕСТ” запевняють, що погодили все це в тому числі і в КМДА.  Хто володіє історією За даними аналітичної системи Youcontrol, ТОВ “Рейтарське” було зареєстроване у Києві в листопаді 2007 року. Наразі його керівником є Олександр Трифонов, засновниками – ТОВ “Нест Офіс Ессет Р37” і ТОВ “КУА “Контадор”, кінцевим бенефіціаром – киянка Ксенія Трофіменко. Всі три вищевказані компанії система Youcontrol відносить до т.зв. “групи братів Трофименків”, яка об'єднує близько сотні суб'єктів господарювання, зайнятих у сферах будівництва, девелопменту та управління нерухомістю. Головними активами даної групи є вищезгаданий столичний девелопер "НЕСТ", в управлінні якого знаходиться 260 тис..кв.м. комерційної нерухомості, а також мережа кінотеатрів "Мультіплекс". Ключовими особами цієї групи є народний депутат ВР IV і VI скликань Вадим Трофименко (на колажі ліворуч, обирався від “Нашої України” та “БЮТ”) і його брат Володимир Трофименко (саме його донька є офіційною власницею ТОВ “Рейтарське”. – KВ). Як повідомляла KВ, компанії з групи “НЕСТ” і раніше фігурували в гучних історіях щодо комерційної забудови столичних земель, у тому числі й тих, на яких розташовані старовинні будівлі. Зокрема, йдеться про реконструкцію садиби Міхельсона на вул. Євгена Чикаленка, 35-37 (колишня назва – Пушкінська), яку планується “перетворити” у житловий будинок. Експерти і громадськість неодноразово висловлювали обурення стосовно реалізації даного проєкту – серед іншого, вони вказували на те, що дана будівля “опинилася у приватних руках” за сумнівних обставин і що замість заявленої реконструкції йдеться про знесення цього об'єкту. Читайте: Жители центра Киева пожаловались в Кабмин на Авакова и Кличко Як неодноразово писала KВ, міська влада абсолютно не справляється із охороною історичних будівель та споруд Києва. Чиновники КМДА і депутати Київради регулярно обіцяють працювати над їхнім збереженням та наголошують на тому, що такі об'єкти не повинні зноситися заради будівництва чергових висоток житлового і комерційного призначення. Проте, більшість таких заяв не мають практичного втілення. Справа в тому, що у таких випадках забудовники майже завжди виграють суди і втілюють свої комерційні намірі. Так відбувається через те, що міська влада, зокрема, багато років поспіль саботує процес  чіткої фіксації на території столиці меж культуро-охоронних зон, від самого початку виділяє забудовникам землю з цільовим призначенням, фактивно передбачаючим руйнацію історичних будівель, і без проблем надає відповідні дозволи на проєктування (МУО).  Читайте: Як столична влада впоралася зі збереженням культурної спадщини у першому півріччі 2022 року Цікаво, що в цій ситуації будуть робити на своїх посадах новопризначені директриса Департаменту охорони культурної спадщини КМДА Марина Соловйова (адвокатеса, яка в цьому статусі, зокрема, займалась і “збереженням культурної спадщини столиці”.- КВ) та її заступник Дмитро Перов (активіст-правозахисник, який теж спеціалізувався в цій сфері.- КВ)? Нагадаємо, у Київраді це показове призначення на важливі посади “людей з гарною репутацією” деякі депутати сприйняли, як банальну спробу КМДА “розіграти карту активістів при владі”. “Якщо так і є, то через кілька місяців побачимо, які мотиви. Варіанти два – або показати, що ці чуваки можуть тільки язиком тріпати у фб, і керувати мають “професійні чиновники”, або дискредитувати активістів, або реально почати запроваджувати політику збереження старого міста”, – заявила у своєму ФБ 17 серпня депутатка Київради Ксенія Семенова(фракція “Слуга народу”). Нагадаємо, наприкінці серпня 2023 року в Києві розгорівся скандал навколо забудови ділянки на вул. Дмитрівській, 23-А, де розташована споруда XIX століття – т.зв. “Євбаза”). На місці даного об'єкту КМДА ще в 2021 році фактично дозволила проєктувати, а в 2022 році – будувати клубний будинок з апартаментами, а вже цьогоріч там трапилася пожежа. Столичні активісти та експерти впевнені, що будівля була спалена навмисно, а компанії-забудовники, власником яких є відомий столичний бізнесмен Євгеній Леськів, задля реалізації своїх планів вдавалися до маніпуляцій. Зокрема, за інформацією експертів, “на папері” було занижено клас наслідків та поверховість майбутньої будівлі, щоб не довелося проходити додаткові перевірки та експертизи від профільних держорганів.  Читайте: Житло на згарищі: як у столиці перетворюють споруду XIX століття в клубний будинок Посаду директора Департаменту містобудування та архітектури КМДА – головного архітектора Києва з 1 листопада 2016 року займає Олександр Свистунов. Діяльність цього структурного підрозділу з квітня 2021 року контролює заступник голови КМДА з питань здійснення самоврядних повноважень Петро Оленич. Департамент територіального контролю КМДА (до липня 2023 року – Департамент міського благоустрою) з 24 травня 2023 року очолює Михайло Буділов – депутат минулого VIII скликання Київради від “ВО “Свобода”. Діяльність вказаного структурного підрозділу з лютого 2022 року контролює заступник голови КМДА Петро Пантелеєв. Департаментом охорони культурної спадщини КМДА з 23 серпня 2023 року керує Марина Соловйова (вищезгаданого Дмитра Перова десь в той же час було призначено її заступником). На цій посаді Соловйова змінила Ірину Черненко, яка виконувала обов'язки директора департаменту з 10 червня 2023 року.  Раніше, з 7 вересня 2018 року по 9 червня 2023 року, цей департамент очолював Олександр Никоряк. Його було позбавлено цієї посади на фоні гучного скандалу. Журналісти помітили Никоряка біля одного зі столичних ресторанів, де він святкував день народження дружини, уже під час комендантської години, а тому Віталій Кличко вирішив, що цей чиновник має нести політичну відповідальність у вигляді звільнення. Де-юре міський голова звільнив Олександра Никоряка “за угодою сторін”.  Діяльність Департаменту охорони культурної спадщини КМДА з початку 2021 року контролює заступник голови КМДА з питань здійснення самоврядних повноважень Володимир Прокопів (екссекретар столичної міськради, депутат діючого IX скликання Київради від “Євросолідарності”). Читайте: Відношення до історії: столичні активісти вимагають зберегти будівлі заводу “Червоний гумовик” та броварні Шульця Фото: колаж КВКиївВлада

Сумнівні ділки за допомогою “чорних реєстраторів” з комунальних підприємств Одещини та Луганщини не перший рік намагаються вкрасти у мешканців будинків на пров. Михайлівський, 9-А та 9-Б, технічну будівлю та частину прибудинкової території, на якій розташовано спортивний майданчик. Шахраїв звісно не турбують ані історичні статуси будинків, ані те, що ця територія є історичним Старим Києвом. Наразі місцеві мешканці активно захищають свою прибудинкову територію та технічну будівлю. Судові процеси ще тягнуться, хоча, на думку КВ, будь-які процедури з майном, у яких були задіяні “чорні реєстратори”, мають анулюватись за скороченою процедурою – одним рішенням суду без права апеляції, із автоматичним відкриттям кримінальних проваджень проти “чорних реєстраторів”, їхніх засновників-кураторів і клієнтів. Про це KВ стало відомо зі спілкування з мешканцями будинків в пров. Михайлівський, 9-А та 9-Б, а також відкритих джерел. Будинок – пам’ятник архітектури Михайлівський провулок у Шевченківському районі столиці відомий щонайменше з кінця XVIII століття, а назву Михайлівського отримав у 1830-ті роки на честь Михайлівського Золотоверхого монастиря. Цегляні будинки у стилі модерн та історизм почали зводитись тут наприкінці XIX – початку XX століття. Садиба у стилі модерн, яка була зведена у 1914 році архітектором Валеріаном Риковим, складається із двох великих прибуткових житлових будинків, які нині мають адреси відповідно № 9-А та 9-Б. Риков відомий тим, що працював над зведенням будівлі Державного банку, Печерського іподрому,  Дім сестер милосердя Маріїнської громади Червоного Хреста, кінофабрики, кінотеатру “Жовтень” та багатьох прибуткових будинків в історичній частині Києва. Пров. Михайлівський, 9-АУ садибі проживали відомі представники науки, культури, військової справи. І зараз цей будинок усім своїм видом нагадує про серйозність і важливість діяльності та роботи усіх людей, які тут живуть: доглянутий з усіх боків, має чисту прибудинкову територію (побудований павільйон для збору сміття) зі спортивним майданчиком та дитячою площадкою, з озелененням та ділянками з кущовими квітами та деревами. Все це – результат праці мешканців, які дбають не тільки про історичну красу, а й про безпеку будинку. Декілька років тому мешканці встановили систему охорони -  відеоспостереження та огорожу з кодовими замками, аби убезпечити своє проживання, своє подвір’я, де граються діти, та прибудинкову територію задля недопущення паркування авто з усього міста, що нині є проблемою для столиці. Неочікуваний продаж ділянки з будівлею Декілька місяців тому мешканці будинку помітили жінку, яка фотографувала приміщення на прибудинковій території площею майже 20 кв. м. Це, як кажуть мешканці, “будка”, яку вони використовують в якості комори та колясочної, де також можна сховатись під час повітряної тривоги. Раніше це була роздягальня для волейболістів, які займалися на спортивному майданчику зовсім поряд. Нині тут також місце для спорту, яке було облаштовано коштом мешканців. Спортивний майданчик, на який зазіхають шахраїЖінка, яка приходила фотографувати – судова виконавиця, яка на питання мешканців щодо своєї присутності відповіла, що це приміщення будуть продавати, то ж їй треба показати його наявність та стан. Звісно це неабияк стривожило людей, які роками користувались цим приміщенням і дбали про свою прибудинкову територію. Адже продаж приміщення може означати декілька варіантів використання, в тому числі – забудову. Мешканці почали шукати інформацію, надсилати запити, ходити в усі кабінети, аби зрозуміти, чому так сталося і хто у цьому може бути замішаний. Паралельно звернулися до поліції, яка відразу почала діяти. Підписуйтесь на “КиївВладу”  Спочатку уповноважені особи будинків в пров. Михайлівський, 9-А та 9-Б, звернулися до КП “Київський інститут земельних відносин”, який проводить інвентаризацію земель міста Києва. Відповідь на запит щодо включення схеми благоустрою території їх будинків при формуванні земельної ділянки прибудинкової території в рамках Міської цільової програми використання та охорони земель Києва на 2022-2025 роки була задовільною – всі дані будуть внесені до Державного земельного кадастру (вих. лист №313-32/7210 від 14.07.23). Прибудинкова територія Михайлівський, 9-А та 9-Б21 липня мешканці побачили у системі електронних торгів арештованим майном – СЕТАМ інформацію щодо продажу іпотечного (!) об’єкту – “нежитлова будівля (літера Г,) загальною площею 19.9 кв.м, що знаходиться за адресою: м. Київ, пров. Михайлівський, буд. 9”, що мав відбутись 17 серпня 2023 року, зі стартовою ціною 504 252 гривень. У відомостях про обтяження майна зазначено, що на майно накладений арешт, постанова про арешт боржника від 26 січня 2022 року видана Шевченківським відділом державної виконавчої служби у Києві. Також є заборона на нерухоме майно на підставі договору іпотеки. З Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, реєстру прав власності на нерухоме майно мешканці дізналися, що власником нежитлової будівлі (літера Г,г) за адресою провулок Михайлівський 9, є ТОВ “Леге Артіс Лтд” (код ЄДРПОУ: 42144969) на підставі протоколу загальних зборів учасників цієї ТОВ, який був виданий ще 20 червня 2018 року. З Державного реєстру іпотек стало відомо, що 9 грудня 2020 року відбулась реєстрація іпотеки з розміром зобов’язанні 116 тис. гривень, строком виконання  – до 9.02.2021 року, де іпотекодавцем виступило ТОВ “Леге Артіс Лтд”, а іпотекодержателем – громадянин Нордіо Вадим Вікторович (договір іпотеки, серія та номер: 4155, 4156, видавник: Каплун Ю.В., приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу). Ну а далі нежитлову будівлю в пров. Михайлівський, 9, було виставлено на торги в СЕТАМ. Зазначимо, що співвласниками ТОВ “Леге Артіс Лтд” є: - мешканець селища Ладан Прилуцького району Чернігівської області Михайлов Сергій Миколайович, який також є співвласником або керівником низки підозрілих підприємств по всій Україні; - мешканець Донецьку Вавілкін Євген Олександрович, який ранішк був керівником ТОВ “Південь-Нерудпром” і співвласником ТОВ “Кар’єр Білокоровичі” на Житомирщині. Хто і яким чином здійснював фіктивний продаж будівлі та земельної ділянки Продаж нерухомого майна, яке якимось чином опиняється у власності невідомих осіб, на жаль, доволі поширена практика. З Реєстру судових рішень мешканці дізналися, що 9 грудня 2020 року було укладено письмовий договір позики між Нордіо Вадимом Вікторовичем та ТОВ “Лаге Артіс Лтд”, відповідно до якого ТОВ отримала 116 тис. гривень від громадянина Нордіо зі строком повернення до 9 лютого 2021 року. Сторони домовилися, що позичальник зобов`язується повертати грошові кошти рівними частинами щомісячно, а позикодавець зобов'язаний приймати від грошову суму частинами, що буде підтверджуватися заявою позикодавця або відповідним написом на даному договорі позики. В той же день, 9 грудня 2020 року, з метою забезпечення виконання зобов'язань за договором позики, вказаними особами укладено договір іпотеки, відповідно до умов якого ТОВ передає в іпотеку належне йому на праві власності нерухоме майно – нежитлову будівлю (літера Г, г) №9. Крім цього, між сторонами був ще один договір 19 січня 2021 року про внесення змін та доповнень до договору іпотеки, відповідно до умов якого  відповідач передав в іпотеку належне йому на праві власності нерухоме майно: - нежитлову будівлю (літера Г) №9; - фундамент (літера г), що знаходиться за адресою: Михалівський провулок 9, загальною площею – 99, 8 кв. м. Тобто, у власності ТОВ “Леге Артіс Лтд” з’являється вже не тільки будівля, а й фундамент під нею. З фотографій зрозуміло, що 100 кв. м тут нема де взятися в якості фундаменту. Максимум – це 40 кв. м, що охоплюють територію нинішнього спортивного майданчику. Очевидно, що 100 “квадратів” у реальному житті виглядають як багатоквартирний будинок чи офісний центр, який би розташувався прямо на прибудинковій території будинків 9-А та 9-Б – вікно-у-вікно. Далі історія отримує зрозуміле продовження: відповідач (ТОВ “Леге Артіс Лтд”) не виконав взяте на себе зобов`язання, у зв`язку з чим позивач (Нордіо Вадим Вікторович) звернувся до суду та попросив стягнути на його користь суму боргу за договором позики та судові витрати. У встановлений судом строк відповідач відзив на позовну заяву не подав. Суд постановив стягнути з ТОВ “Леге Артіс Лтд” на користь громадянина Нордіо суму позики у розмірі 116 тис. гривень, а також судові витрати в розмірі 1160 гривень. Виникає логічне запитання: звідки у ТОВ “Леге Артіс Лтд” опинилися у власності приміщення та фундамент? Історія пошуку веде до реєстру, а точніше – до реєстрації прав власності сумнівними суб’єктами. Вище зазначалося, що мешканці у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно побачили власника – ТОВ “Леге Артіс Лтд”, яке 26 червня 2018 року зареєструвала державний реєстратор Чуйко Ганна Георгіївна (київська філія комунального підприємства “Реєстрація нерухомості та бізнесу”) на підставі протоколу загальних зборів учасників ТОВ “Леге Артіс Лтд”. Зазначимо, що КП “Реєстрація нерухомості та бізнесу” вже не існує. Але це КП, створене Павлинською сільською радою Іванівського району Одеської області, було учасником купи рейдерських схем. Цікаво, що основним видом діяльності ТОВ “Лег Артіс Лтд”, зареєстрованого 18 травня 2018 року, є купівля та продаж власного нерухомого майна. У розпорядженні мешканців будинку пров. Михайлівський, 9, є протокол установчих зборів ТОВ, які відбулися аж через місяць після реєстрації – 20 червня 2018 року. До зборів учасників був запрошений уродженець Донецька Петелін Євген Георгійович, який вніс до статутного капіталу товариства будівлю з фундаментом в Михайлівському провулку.  У Петеліна право власності на будівлю з’явилося лише 15 травня 2018 року, тобто за місяць до угоди про її передачу до ТОВ (індексний номер витягу з Держреєстру речових прав на нерухоме майно 123946351). Це право власності зареєстрував державний реєстратор Чорномазов Олександр Васильович (київська філія КП “Центр реєстрації” Містківської сільської ради Сватівського району Луганської області, яке також перебуває в стані припинення) на підставі договору-купівлі продажу від 12.03.2001 року.  Вочевидь, в 2011 році ніякого продажу не було. І технічна будівля, яка прилягає до будинків 9-А та 9-Б, багато років використовувалась мешканцями за своїм призначенням. І ще один факт, який підтверджує фіктивність нібито продажу будівлі – технічний паспорт на ім’я Петеліна Є.Г. на саму будівлю та фундамент майже 100 кв. м складено тільки 18 квітня 2018 року. “Чорні реєстратори” Про “чорних реєстраторів” в Україні нібито вже давно забули. Але це ілюзія. Бо два державні реєстратори, про яких йдеться в статті, щонайменше були співробітниками комунальних (!) підприємств: Чуйко Ганна Георгіївна, Київська філія КП “Реєстрація нерухомості та бізнесу” з Одеської області, яка зареєструвала право власності на будівлю 9 “Г” за ТОВ “Леге Артіс Лтд”; Чорномазов Олександр Васильович, Київська філія КП “Центр реєстрації” з Луганщини, який право власності на будівлю 9 “Г” в пров. Михайлівському за Петеліном Є.Г. Ба більше. Київська філія та Київська обласна філія КП “Центр реєстрації” Містківської сільської ради Сватівського району Луганської області є фіктивними підприємствами. Про це свідчить ухвала Печерського районного суду Києва початку 2019 року за результатами кримінальної справи №42018000000002177 від 04.09.2018 року (шахрайство в особливо великих розмірах, несанкціоновані дії з інформацією, яка оброблюється в електронно-обчислювальних машинах (комп'ютерах), автоматизованих системах, комп'ютерних мережах). Відповідно до матеріалів справи, з 28 лютого 2018 року, отримавши доступ до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, реєстратори КП “Центр реєстрації” Містківської сільської ради Сватівського району Луганської області та його філій здійснювали незаконні реєстраційні дії в Держреєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі Іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна стосовно 380 об`єктів нерухомого майна, спричинивши збитки фізичним та юридичним особам в особливо великих розмірах. Поки йшло слідство, аферисти не полишали планів привласнити будівлю в пров. Михайлівському, а головне – земельну ділянку під нею. Саме тому наприкінці 2020 року був укладений договір між ТОВ “Леге Артіс Лтд” та підставною особою Нордіо Вадимом Вікторовичем з подальшими планами “законно витребувати” та через виконавчу службу провести торги на СЕТАМ, учасниками якого також стають підставні юридичні або фізичні особи, а переможцем торгів – потрібна особа. Система крадійства стара й досі працююча. Що далі 10 серпня цього року рішенням Шевченківського райсуду Києва на нежитлову будівлю та прилеглий фундамент було накладено арешт із забороною розпорядження майном та вчинення дій щодо реєстрації, видачі будь-яких правовстановлюючих документів, спрямованих на реєстрацію, зміну власника нерухомого майна. Ця заборона стосується будь-яких реєстраторів, реєстраційних служб, нотаріусів, приватних і державних виконавців, працівників Державної виконавчої служби, підпорядкованих їй підрозділів організаторів (операторів) відкритих торгів (електронних аукціонів), операторів електронних майданчиків, а також будь-яких інших юридичних чи фізичних осіб. Проте, доки технічна будівля та земля у явно протизаконний засіб перебувають у власності ТОВ “Леге Артіс Лтд” крапку в цій історії ще не поставлено. Більш за те, територію огороджено парканом, за яким стоять кілька будинків, що належать Артуру Маргулісу – забудовнику з орбіти ексмера Леоніда Черновецького та братів Супруненків. Детальніше про Маргуліса: Будівельна катастрофа: хто руйнує вулицю Басейну (фото, відео, документ) Суд дозволив братам Супруненкам перетворити пам'ятку культурної спадщини на Хрещатику, 48 на заклад громадського харчування Забудовник під виглядом протиаварійних робіт добудував 5 поверхів під житловим будинком на вулиці Ярославів вал у Києві (відео, документи) То ж можна припустити, що земля поруч з його будинками може бути цікавою Маргулісу. Тому зараз потрібна максимальна увага необхідна до діяльності та представників ТОВ “Леге Артіс Лтд”, а також до усіх, хто допомагав і допомагає цим ділкам привласнювати майно мешканців будинку. Самі мешканці дуже занепокоєні ситуацію, то ж тримають її на контролі і співпрацюють зі слідством на кожному етапі. І треба пам’ятати й наголошувати, що будь-яке будівництво поряд з будинками-пам’ятками архітектури, розташованими в Михайлівському провулку, 9-А та 9-Б, заборонено – зокрема, через висновки геологів щодо небезпеки зсуву цих будинків. Зсув може призвести до аварійності пам’яток архітектури, а далі – відома киянам підступна схема розселення мешканців аварійних будинків. Цього не має статись. Час не просто припиняти знищувати й грабувати Київ, а й у законний засіб суворо карати всіх, хто це робить. Читайте: “Крадіжка басейну”: ексголовному архітектору Києва Сергію Целовальнику загрожує в'язниця за скандальний комплекс “Укрбуду” Фото: Портал НерухомостіКиївВлада

НАБУ і ВАКС мають близько року, щоб притягнути до кримінальної відповідальності ексочільника Департамента містобудування та архітектури КМДА Сергія Целовальника і ексдиректора ТОВ “Укрбуд Девелопмент” Олега Майбороду (на колажі в центрі та ліворуч відповідно). Їм інкримінується зловживання службовим становищем при будівництві ЖК “Парк-хол “Горький” в Голосіївському районі, в результаті чого громаді Києва було нанесено збитки на суму 9,3 млн гривень. За даними слідства, це сталося через те, що чиновник і забудовник “домовилися” зводити на території цього комплексу паркінг, тоді як керівництво міста ще в 1998 році передбачило там басейн для школи №130. Нещодавно обвинувачені намагалися уникнути вироку суду, пославшись на закінчення строку давності – мовляв, минуло більше десяти років з моменту видачі МУО, відповідно до яких реалізовувався цей проєкт. Але колегія судів вирішила, що “рахувати” термін варто інакше. Яким буде закінчення цієї історії, прогнозувати важко. Разом з тим, вже достеменно відомо, що один із ймовірних вигодонабувачів цієї забудови, одіозний екскерівник держкорпорації “Укрбуд” Максим Микитась (на колажі праворуч), у даній ситуації вийшов сухим із води. Як стало відомо KВ, на розгляді Вищого антикорупційного суду (ВАКС) наразі знаходиться обвинувальний акт щодо ексдиректора Департамента містобудування та архітектури Київської міськдержадміністрації (КМДА) Сергія Целовальника і екскерівника ТОВ “Укрбуд Девелопмент” Олега Майбороди. Підписуйтесь на “КиївВладу”  Вони є обвинуваченими в рамках кримінального провадження №12014100010009784, яке було відкрито ще 30 жовтня 2014 року. Дану справу розпочинало розслідувати Головне слідче управління Служби безпеки України (СБУ), але в подальшому вона була передана Національному антикорупційному бюро України (НАБУ). Обвинувальні акти були підготовлені Офісом Генерального прокурора України, а на розгляд ВАКС вони були передані 16 вересня 2020 року. Що інкримінується обвинуваченим Сергій Целовальник офіційно обвинувачується у “зловживанні службовим становищем з метою одержання неправомірної вигоди для іншої юридичної особи та використанні службового становища всупереч інтересам служби, що спричинило тяжкі наслідки, вчиненому за попередньою змовою групою осіб” (ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364 Кримінального кодексу (КК) України). У свою чергу Олегу Майбороді інкримінується “організація зловживання службовим становищем з метою одержання неправомірної вигоди для іншої юридичної особи, використання службового становища всупереч інтересам служби, що спричинило тяжкі наслідки, вчинене за попередньою змовою групою осіб” (ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364 КК України). Максимальне покарання за вказаними статтями – до шести років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років. В епіцентрі уваги правоохоронців дані особи опинилися в результаті виявлених порушень при будівництві житлового будинку на вул. Антоновича, 131. Йдеться про те, що замість басейну для “сусідньої” спеціалізованої школи І-ІІІ ступенів №130 (вул. Велика Васильківська, 128) на цій землі було побудовано паркінг. Як встановили слідчі, в результаті дій директора ТОВ “Укрбуд Девелопмент”, директора Департаменту містобудування та архітектури КМДА та інших невстановлених осіб територіальній громаді Голосіївського району в особі школи №130 було спричинено тяжкі наслідки у вигляді заподіяння шкоди в сумі 9,3 млн гривень. Читайте: НАБУ расследует дело о строительстве паркинга вместо бассейна на территории школы в центре Киева Так, на переконання слідства, провина Сергія Целовальника заключається у тому, що саме він видав містобудівні умови та обмеження (МУО) №13390/0/12/009-13 від 30 липня 2013 року (відсутні у відкритому доступі. – KВ), відповідно до яких забудовники – ТОВ “Невірос” і ТОВ “Укрбуд Девелопмент” – отримали можливість зводити на вказаній території саме будівлю для зберігання автомобілів замість об'єкта для оздоровлення дітей. При цьому, як зазначають правоохоронці, будівництво басейну було передбачено цільовим призначенням земельної ділянки, на якій зводили житлову багатоповерхівку, а також спеціальним договором, укладеним між компанією “Невірос”, навчальним закладом і столичною владою. Разом з тим, за версією сторони обвинувачення, саме Олег Майборода залучив тодішнього очільника “містобудівного” департаменту столичної мерії до цього злочину. Зокрема, тепер вже ексдиректор ТОВ “Укрбуд Девелопмент” надав до вказаного структурного підрозділу містобудівний розрахунок на таку забудову, уклав договір підряду на проведення проєктних робіт, отримав проектну документацію, контролював роботи на будівельному майданчику, і в завдяки цим та іншим діям його компанія отримала прибуток. Скріншот ухвали ВАКС по цьому провадженню від 11 серпня 2023 року Примітно, що у серпні 2023 року Целовальник і Майборода подали до ВАКС клопотання щодо звільнення їх від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строку давності та щодо закриття у зв`язку з цим даного кримінального провадження. Свої вимоги обвинувачені пояснювали тим, що з моменту видачі вищезгаданих МУО минуло більше 10 років, протягом яких їх, мовляв, можна було судити. Втім, 11 серпня 2023 року ВАКС відмовив їм у задоволенні таких клопотань. Таким чином колегія судів погодилася з версією сторони обвинувачення, що протиправні дії тривали до 25 листопада 2014 року (до моменту введення будинку в експлуатацію. – KВ), а тому станом на теперішній час встановлений законом десятирічний строк давності ще не сплив. Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться Як діти “втратили” басейн  24 жовтня 2002 року Київрада рішенням №67/227 погодила передачу двох земельних ділянок на вул. Антоновича, 131 – площею 0,54 га та 0,4 га – в оренду ТОВ “Невірос” для завершення будівництва та подальшої експлуатації і обслуговування житлового будинку з вбудовано-прибудованим басейном для середньої школи №130 та об'єктами соціально-культурного призначення.  “Більшу” ділянку столична влада вирішила передати в оренду на 49 років (кадастровий номер – 8000000000:79:056:0007), “меншу” – на 3 роки (кадастровий номер – 8000000000:79:056:0008). Відповідні орендні угоди між міськрадою та вказаною компанією були підписані у 2002-2003 роках (будівництво здійснювалося на ділянці площею 0,54 га, стосовно ділянки площею 0,4 га у КВ відсутня інформація щодо пролонгації договору оренди. – KВ). Зазначимо, офіційною підставою для цього землевідводу стало те, що до ТОВ “Невірос” перейшло право власності на недобудовану багатоповерхівку на цій землі. Дану будівлю зводив попередній орендар вказаних ділянок – ТОВ “Підприємство Антарес ЛТД”. Ця ж компанія ще в 1998 році взяла на себе відповідальність забезпечити “соціальну складову” майбутнього житлового комплексу – тобто, фактично ділянка їй була передана в обмін на те, що вона побудує басейн для вищезгаданого навчального закладу. Відповідно, столична влада “перекинула” це зобов'язання на нового "орендаря-забудовника". 29 грудня 2005 року між школою №130, Голосіївською в Києві районною радою і ТОВ “Невірос” було укладено “договір про співробітництво в реалізації інвестиційного проєкту будівництва вбудовано-прибудованого басейну з допоміжними приміщеннями у житловому будинку з об'єктами соціально-культурного призначення” на  вул. Антоновича, 131. Цією угодою було передбачено, що ТОВ “Невірос” до листопада 2007 року, в рамках свого проєкту із забудови вказаної землі, мало побудувати басейн для навчального закладу і передати його на баланс Голосіївської райради. Втім, виконати своє зобов'язання у заявлені терміни компанія не змогла, адже лише у вересні 2007 року на замовлення ТОВ “Невірос” було розроблено проєкт будівництва житлового будинку з вбудовано-прибудованим басейном на вул. Антоновича, 131. І у цей же період забудовник отримав позитивний висновок комплексної державної експертизи. Згідно з проєктом площа басейну мала скласти 1182 кв.м. У 2007-2008 роках ТОВ “Невірос” розпочало будівельні роботи (була зведена “коробка” житлового будинку і нежитлові приміщення на першому поверсі), але завершити їх компанії не судилося – однією з причин у відкритих джерелах називали економічну кризу в країні. Надалі, 29 березня 2013 року, між ТОВ “Невірос” і ТОВ “Укрбуд Девелопмент” було укладено інвестиційний договір на будівництво житлового будинку з вбудовано-прибудованим басейном для середньої школи №130 та об'єктами соціально-культурного призначення на вул. Антоновича, 131. Відповідно до цієї угоди, саме “Укрбуд Девелопмент” мало виступити інвестором цієї забудови і здати усі об'єкти в експлуатацію. На початку липня 2013 року ТОВ “Укрбуд Девелопмент” і ТОВ “Невірос” подали до Департаменту містобудування та архітектури КМДА містобудівний розрахунок щодо забудови на вул. Антоновича, 131. У даному документі вже не було жодного слова про басейн для школи №130. Надалі, 30 липня того ж року, на підставі цього розрахунку Департамент містобудування та архітектури КМДА видав вищезгадані МУО на проєктування завершення будівництва житлового будинку за вказаною адресою з об'єктами соціально-культурного призначення. Цими “містобудами” не було передбачено будівництво басейну – на його місці вже передбачалося зведення паркінгу. Як зазначалося вище, дані МУО наразі відсутні у публічному доступі, а тому встановити усі погоджені параметри для проєктування вказаного будівництва проблематично. Більше того – у відкритих джерелах навіть немає інформації, хто був заявником їхньої видачі. Але можна припустити, що МУО були видані для ТОВ “Невірос” і ТОВ “Укрбуд Девелопмент”.  Схожа ситуація і з дозволами на проведення будівельних робіт. KВ не вдалося знайти повні версії таких документів – лише перше погодження, яке ТОВ “Невірос” отримало від Інспекції державного архбудконтролю Києва ще в 2008 році та в якому немає жодних подробиць стосовно того, що саме було дозволено будувати на вказаній території. Втім, зважаючи на те, що у відкритих джерелах немає даних щодо претензій правоохоронців або інших контролюючих органів до таких дозволів, можна припустити, що з ними плюс-мінус було “все добре”, принаймні “на папері”. Разом з тим, деякі деталі щодо запланованої забудови наявні у експертному звіті щодо розгляду проєктної документації із забудови за вказаною адресою, замовником якого виступило ТОВ “Укрбуд Девелопмент”. На цю інформацію можна більш-менш “покластися”, адже у звіті зазначалося, що проєкт “відповідає вихідним даним на проєктування”. Так, відповідно до проєкту, йшлося про будівництво житлового будинку висотою 14-16 поверхів, у якому планувалося облаштувати 161 квартиру загальною площею 19,8 тис. кв.м. Крім того, в рамках цього ЖК, який отримав назву “Парк-хол “Горький”, забудовники хотіли побудувати коктейль-бар, ресторан, магазини, офіси, творчі майстерні, а також підземний паркінг на 99 машино-місць площею 1,6 тис. кв.м. Будівництво відбувалося доволі швидко – вже 20 листопада 2014 року ТОВ “Невірос” подало до Державної архітектурно-будівельної інспекції (ДАБІ) заяву про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта та видачу сертифіката про готовність цього об'єкта. Невдовзі після цього, 25 листопада того ж року, ДАБІ видала компанії такий сертифікат. ЖК “Парк-хол “Горький” на карті Ще у 2014 році навколо забудови на вул. Антоновича, 131 виник гучний скандал. Тоді очільниця школи №130 Марина Пищалковська вказувала на те, що будівництво паркінгу на цій території є небезпечним та несанкціонованим, адже “за початковим проєктом це мав би бути басейн для школярів”. Мовляв, забудовникам дозволили будувати “собі будинок, який вони потім в комерційних цілях використовують, а для школи вони будують прибудований басейн”. Також очільниця навчального закладу повідомляла, що вона надіслала запит до ДАБІ, і ще у вересні 2014 року інспекція їй повідомила, що будівництво басейну зовсім не передбачено, адже проєкт був змінений на прохання замовника будівництва. Очевидно, що “дотиснути” цю історію директорка школи №130 не змогла. У свою чергу голова ради директорів державної корпорації “Укрбуд” Юрій Пелих (під брендом цієї корпорації зводився ЖК “Парк-хол “Горький”) у цей же період повідомляв ЗМІ, що “басейн там нема куди технічно втулить”, а паркінг насправді було зведено не для заробітку коштів – мовляв, паркомісця не є вигідними з точки зору рентабельності. При цьому, він звертав увагу на те, що коли проєктувався басейн і коли будувався будинок, якісь “люди розуміли, що басейна цього там ніколи не буде”. Також Пелих апелював тим, що “Парк-хол “Горький” – це елітний будинок, мешканці якого не дозволять, щоб там був прохідний двір. При цьому, він називав ТОВ “Невірос” шахраями, які хотіли обдурити людей і з якими вже немає зв'язку. Чим відомі обвинувачені За даними аналітичної системи Youcontrol, ТОВ “Ніверос” було засноване у червні 2001 року в Києві, але з 2016 року компанія має харківську “прописку”. Керівницею цієї ТОВки з 2019 року є Ірина Ніконова, її попередниками на цій посаді були Сергій Кузьмін, Іван Чуйко та Олексій Орловський. Власником даної компанії з 2016 року є громадянин Узбекистану Анвал Алімов, а засновником – фірма з Об'єднаних арабських еміратів “Самум Інвест Інк”, яка у 2012-2016 роках була зазначена як власник ТОВ “Ніверос”. Раніше, до 2012 року, кінцевим бенефіціаром вказаної ТОВки був вищезгаданий Сергій Кузьмін. Столичне ТОВ “Укрбуд Девелопмент” було зареєстроване у червні 2004 року. Із вересня 2022 року керівником цієї компанії є Сергій Касапський, який з того ж періоду значиться її власником. До нього, в 2013-2022 роках, даною ТОВкою керував вищезгаданий Олег Майборода. Що цікаво, саме з вересня минулого року “Укрбуд Девелопмент” знаходиться в стані банкрутства. Як неодноразово повідомляла KВ, вказана компанія довгий час знаходилася в орбіті впливу одіозного Максима Микитася. Останній найбільше відомий як голова вищезгаданої державної корпорації “Укрбуд” (2010-2016 роки). Саме “під прапорами” цієї структури у Києві та Київської області будувалися десятки житлових комплексів, але по факту більшість з них зводили приватні суб'єкти господарювання, якими володів сам Микитась або його близьке оточення. Інвесторам ЖК “Парк-хол “Горький” відносно пощастило, адже їхній будинок був введений в експлуатацію у період розквіту “державно-приватного Укрбуду”. Справа в тому, що через п'ять років, у 2019-ому, через фінансові проблеми були заморожені роботи на всіх його будівельних майданчиках, а добудову житлових комплексів взяли на себе інші девелопери. У цей же період на ТОВ “Укрбуд Девелопмент” виник корпоративний скандал, у ході якого Максим Микитась звинувачував своїх “бізнес-компаньйонів” у “віджимі” компанії. Зокрема, він вказував на те, що до рейдерської атаки причетний його кум – вищезгаданий Олег Майборода. У вересні 2022 року Максим Микитась повідомив, що після серії судових спорів йому було повернуто контроль над ТОВ “Укрбуд Девелопмент”. При цьому, він пообіцяв добитися компенсації втрачених фінансових активів та самостійно добудувати раніше “заморожені” житлові комплекси. Втім, наразі здійснити свої “наполеонівські плани” Микитась так і не зміг. І можна припустити, що однією з причин стали його проблеми з правоохоронними органами. Читайте: Повернення “Укрбуду”: Максим Микитась знову став власником компанії та “погрожує” все добудувати без “Київміськбуду” Зокрема, наразі Микитась офіційно є обвинувачуваним у справі щодо нанесення збитків Нацгвардії на суму більш ніж 81 млн гривень. За інформацією правоохоронців, це сталося внаслідок того, що вищезгадане ТОВ “Укрбуд Девелопмент” в 2016-2017 передало Нацгвардії 65 “більш дешевих” квартир у ЖК “Оберіг” (вул. Бориспільська, 21-45, Київ) замість передбачених спеціальною угодою на забудову 50 квартир та 30 паркомісць у ЖК “Аристократ” (вул. Євгена Коновальца, 34), який будувався на землі все тієї ж Нацгвардії.  Крім того, ще у січні 2023 року Спеціалізована антикорупційна прокуратура направила до ВАКС обвинувальний акт щодо Максима Микитася у справі щодо можливого надання хабара міському голові Дніпра Борису Філатову. За попередніми даними слідства, одіозний забудовник пропонував меру вказаного міста 22 млн євро за укладення з підконтрольними йому компаніями контракту з будівництва метрополітену в Дніпрі поза конкурсом. Читайте: ВАКС на 60 діб продовжив термін тримання під вартою екснардепа Микитася Достатньо скандальною є і персона Сергія Целовальника, який очолював Департамент містобудування та архітектури КМДА з серпня 2010 року по жовтень 2015 року. Журналісти, громадськість та експерти неодноразово звинувачували його у різних порушеннях, які, схоже, були скоєні “з корупційною метою”. Найбільше Целовальнику “діставалося” за розробку проєкту “нового” Генерального плану Києва. Основними претензіями громадськості до цього документу були “конфлікт багатьох його положень з інтересами міста та зміна цільового призначення земельних ділянок виключно для забудовників”. Також тодішнього посадовця регулярно критикували за затвердження детальних планів територій (ДПТ), які мали б лише уточнювати положення існуючого Генплану міста, а по факту їх порушували – легалізували сумнівну житлову забудову промислових та лісових територій (наприклад, у Святошинському та Деснянському районах).  Вистачало й інших гучних інцидентів. Наприклад, у 2015 році стало відомо, що Сергій Целовальник та тодішній директор КО “Інститут генерального плану м. Києва” Сергій Броневицький фактично налагодили жваву торгівлю довідками, необхідними для оформлення права власності на земельні ділянки. Документи, які кияни мали отримувати безкоштовно, за фактом обходилися прохачам у середньому по 1700 грн за штуку. Навіть ексмер Києва, нині покійний Олександр Омельченко заявляв, що вважає головного архітектора столиці Сергія Целовальника винним у хаотичній та непродуманій забудові міста і пропонував позбавити його диплома архітектора. Читайте: В хаотичной застройке города виновен Главный архитектор Киева Целовальник – Омельченко Звільнившись з КМДА, Cергій Целовальник надовго зник з публічного простору. Остання згадка цієї особи датована минулим 2022 роком – тоді ЗМІ писали, що ексчиновник разом зі своїм сином, архітектором Антоном Целовальником, із початку повномасштабного вторгнення проходять службу в Силах оборони України. Наступниками Сергія Целовальника на посаді очільника “містобудівного” департаменту столичної мерії були Ганна Бондар (нині – народна депутатка діючого IX скликання Верховної Ради від “Слуги народу”) та Юрій Тацій, які керували вказаним підрозділом на правах “в.о. директорів” протягом близько одного року. Надалі, 1 листопада 2016 року, на цю посаду вже на постійній основі було призначено Олександра Свистунова, який очолює Департамент містобудування та архітектури КМДА і досі. Читайте: Корупція і хаотична забудова: аудитори КМДА звинуватили відомство Свистунова в численних порушеннях при наданні МУО Фото: колаж КВКиївВлада

На столичному Подолі, на вулиці Андріївський узвіз 26, розбирають будинок Всеволода Тарнавського. Споруду XIX століття намагаються розібрати вже вдруге, першу спробу у вересні 2022 року активістам вдалося зупинити. Про це, як передає KВ, йдеться в повідомленні заступника директора Департаменту охорони культурної спадщини КМДА Дмитра Перова. Підписуйтесь на “КиївВладу”   “Це вже друга спроба розібрати будівлю. Першу – вдалося зупинити у вересні 2022 року.  Андріївський узвіз є вулицею пам’яткою, а будинок Тарнавського знаходиться в охоронних зонах Софії та Андріївської церкви. Звісна річ, демонтаж відбувається за “циганським шатром”, а паспорт об'єкта відсутній”, – повідомив Дмитро Перов. Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться Він додав, що за інформацією дослідника історії Києва Короба Антона, цей будинок споруджено у 70-х рр. ХІХ ст. на замовлення титулярного радника Всеволода Тарнавського. Будинок двоповерховий, на високому підвальному поверсі мав декор виконаний з жовтої київської цегли з бароковими та ренесансними ремінісценціями. Згодом  Дмитро Перов повідомив, що несанкціоновані роботи на Андріївському узвозі, 26 призупинили. “Разом з інспекторами Департамент територіального контролю міста Києва зіставили відповідні звернення до Національної поліції України”, — написав він. Нагадаємо, Дмитра Перова у серпні 2023 року було призначено заступником новопризначеної голови Департаменту захисту культурної спадщини КМДА Марини Соловйової. Читайте: Нове керівництво Департаменту захисту культурної спадщини КМДА приступило до виконання своїх обов'язків (відео) Як інформувала KВ, у столиці забудовники продовжують нищення історичних пам’яток. Так, на вулиці Ярославській в ніч на 10 серпня забудовник зніс 200-річну садибу, яка була зразком київської житлової деревʼяної забудови ХІХ ст. Також на початку серпня на вул. Волоська, 5 що на Подолі, загорівся будинок – історична пам'ятка 1833 року. Це було дуже схоже на підпал, до того ж вже третій з 2018 року. На тому ж Подолі, на вулиці Набережно-Хрещатицькій, почали зносити одну з найстаріших будівель столиці. На місці 200-річної будівлі хочуть збудувати офісний центр. А  29 серпня на вул. Дмитрівській, 23 горіли старі крамарні Єврейського базару. Це був другий випадок підпалу будівлі – перший трапився ще восени 2021 року. На місці історичної будови планують спорудити житловий комплекс. Читайте: Демонтаж історії: як оточення Віталія Кличка готується до забудови на столичному Подолі та Житло на згарищі: як у столиці перетворюють споруду XIX століття в клубний будинок Фото: Facebook-сторінка Дмитра Перова КиївВлада

В Києві починаються роботи зі знесення будівлі цеху №5 заводу “Більшовик”, які необхідні для продовження реконструкції транспортної розв’язки на перетині проспекту Перемоги з вул. Гетьмана (т.зв. “Шулявський шляхопровід”). Договір на проведення цих робіт КП "Дирекція будівництва шляхово-транспортних споруд Києва" уклало з ТОВ “Мостицький-2”, відхиливши вигіднішу пропозицію в тендері. “Мостицький-2” відоме як постійний генпідрядник будівництва скандальних житлових комплексів Edelburg Development, яке пов'язують з сином екс-мера столиці Леоніда Черновецького Степаном (на колажі по центру). Ці компанії тісно сплетені бізнесовими та навіть родинними нитями. Водночас зв'язки обраного для знесення цеху підрядника ведуть до ще однієї одіозної фігури – сумнозвісного столичного забудовника Максима Микитася (на колажі ліворуч), компанія з орбіти якого майже за 1,5 млрд гривень власне займається всією реконструкцією Шулявського шляхопроводу. Як стало відомо KВ з оголошення електронної системи ProZorro, 14 серпня 2023 року КП "Дирекція будівництва шляхово-транспортних споруд Києва" (“ДБШТС”)* уклало з ТОВ “Мостицький-2”** договір на розбирання будівель та споруд цеху №5 АТ “Перший Київський машинобудівний завод” (ПАТ “НВП “Більшовик”) в рамках реконструкції транспортної розв’язки на перетині проспекту Перемоги з вул. Гетьмана. Ціна договору склала 91,13 млн гривень. Підписуйтесь на “КиївВладу”  Згідно з договором, підрядник до кінця лютого 2024 року повинен буде розібрати надземну частину одно- і двоповерхових цегляних будівель заводу без збереження придатних матеріалів, а також перевезти будівельне сміття на відстань до 22 км та утилізувати його. В договорі зазначається, що будівельного сміття буде орієнтовно 25 тисяч тонн, однак його точні обсяги встановлюватимуть після фактично виконаних робіт. В техзавданні вказано, що після розбирання будівель підрядник повинен буде здійснити розбивку траси правоповоротного з'їзду з проспекту Перемоги на вул. Вадима Гетьмана (згідно затвердженого проєкту). За вказаний тендер, крім ТОВ “Мостицький-2”, змагалися ТОВ “Універсал Пром Трейд” та ТОВ “Промін Буд Інвест”, відоме в Києві, зорема, як підрядник будівництва Центру захисту тварин та реконструкції мулових полів Бортницької станції аерації (БСА). ТОВ “Промін Буд Інвест” було готово демонтувати будівлі цеху за 88,7 млн гривень, однак його пропозицію відхилили. Насамперед через те, що компанія не змогла підтвердити досвід виконання аналогічних робіт. Читайте: Замість модернізації: дамби переповнених мулових полів БСА наростять ще на 250 мільйонів гривень Нагадаємо, без знесення цеху №5 заводу “Більшовик” продовження реконструкції  транспортної розв'язки на перетині проспекту Перемоги з вул. Гетьмана за обраним столичною владою проєктом було б неможливим. В листопаді 2022 року вказаний цех за процедурою примусового відчуження перейшов до комунальної власності громади Києва. У якості відшкодування вартості викупної ціни об'єкта нерухомого майна КП “ДБШТС” сплатило її власнику – АТ “Перший київський машинобудівний завод” – 112,9 млн гривень. Компенсація власнику цеха була сплачена на виконання рішення Шостого апеляційного адміністративного суду від 2 лютого 2022 року у справі №855/13/21. Тоді KВ повідомляла, що до загальної суми викупної вартості цеху №5 було додано ціну землі, яка і так знаходилася в комунальній власності столиці. Також нагадаємо, що процес реконструкції Шулявського шляхопроводу почався після часткового обвалу його конструкцій в лютому 2017 року. Відбудовувати об'єкт в Київській міськдержадміністрації (КМДА) вирішили за найскладнішим та найдорожчим проєктом – інституту “Київдормістпроект”, який передбачає обов'язкове знесення будівель заводу “Більшовик”.  Читайте: Под напором киевлян столичные власти вынуждены пересматривать проект развязки на Шулявском путепроводе Підрядником реконструкції Шулявської розв'язки у червні 2018 року було обрано ТОВ “Північно-український будівельний альянс”, яке пов'язане зі скандально відомим забудовником, депутатом Верховної Ради VIII скликання, депутатом Київради VI скликання (партія “УДАР” Віталія Кличка) Максимом Микитасем. Спочатку укладеним із КП “ДШБТС” договором було передбачено, що вказана компанія отримає за реалізацію даного проєкту 598,49 млн гривень. Але згодом додатковою угодою від 2.12.2021 року ціну договору збільшили до 1,46 млрд, а термін закінчення робіт змістили до кінця серпня 2023 року. Реконструкція розв’язки триває, хоча в грудні 2019 року по Шулявському шляхопроводу було запущено проїзд.Читайте: “Київавтошляхміст” заплатить 120 млн гривень за ремонт Південному мосту підряднику з орбіти Максима Микитася З початку реалізації проєкту реконструкції її загальну кошторисну вартість переглядали тричі. На початку історії, 5 липня 2017 року, КМДА видала розпорядження №1148, відповідно до якого вартість реконструкції оцінювали у 830,11 млн гривень, після цього вона зросла до 1,04 млрд гривень (розпорядження КМДА від 7.10.2019 року №1775). Нині чинним є розпорядження столичної адміністрації від 21.07.2021 року №1630, згідно з яким вартість реконструкції сягнула 1,99 млрд гривень.  Читайте: Кличко пояснил причины подорожания до 1 млрд гривен строительства Шулявского путепровода  Восени 2019 року реконструкцією Шулявського шляхопроводу зацікавилися правоохоронці. Тоді Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) розпочало слідство за фактом того, що міський голова Києва Віталій Кличко незаконно сприяв перемозі вказаного підрядника у відповідному тендері і що дані роботи здійснюються за завищеними цінами. За даними журналістського проєкту “Схеми”, одним із конкурентів ТОВ “Північно-український будівельний альянс” на відповідному тендері виступило пов'язане з цією компанією ТОВ “Спецбуд-Плюс”. Тобто, вочевидь, бюджетні кошти за реконструкцію транспортної розв'язки мали намір надати саме компанії із орбіти сумнозвісного Максима Микитася. Читайте: НАБУ выяснит сколько фирмы из орбиты “Укрбуда” и Кличко могли украсть на ремонте Шулявского путепровода та Екснардеп та забудовник Микитась вийшов із СІЗО Згідно з даними аналітичної системи Youcontrol, ТОВ “Мостицький-2” зареєстровано у 2007 році в Києві. Статутний капітал – 44 тис. гривень. Основний вид діяльності – будівництво житлових та нежитлових будівель. Засновник – Федір Мясковський, директор – Сергій Колесник. Раніше KВ повідомляла, що ТОВ “Мостицький 2” є постійним генпідрядником будівництва житлових комплексів, які зводяться під прапорами девелопера Edelburg Development (ТОВ “Едельбург Девелопмент”***), яке повязують з сином екс-мера столиці Леоніда Черновецького Степаном. Зокрема, ця компанія виконувала такі функції при будівництві житлових комплексів Edelweiss House та “Поділ Град Vintage”, проти якого в суді виступає громада Подолу. Читайте: Багаторічне протистояння: столична громадськість бореться з будівництвом ЖК “Подол Град Vintage” Зв'язок ТОВ “Мостицький-2” та ТОВ “Едельбург Девелопмент” лежить на поверхні. В 2018 році засновником ТОВ “Мостицький-2” була кіпрська компанія “Комелія Холдінгс ЛТД” та Ірина Сімончук. В нинішній час Ірина Симончук разом з ТОВ “Київська універсальна будівельна” володіють ТОВ “Едельбург Девелопмент”. Директором ТОВ “Едельбург Девелопмент” є Сергій Лєвцов, який в 2006-2009 роках був керівником відділу приватизації комунального майна Подільського району Києва, а в 2012-2016 роках – керівником Головного управління Держземагентства у Києві. В 2010 році людина з такими ініціалами (Сергій Вікторович Лєвцов) була обрана депутатом Києво-Святошинської райради від Партії регіонів, а в 2015 році безуспішно балотувалася до Київради від партії “Відродження”. До слова, на момент заснування ТОВ “Мостицький-2” одним із його власників був Валерій Лєвцов, який із Сергієм Лєвцовим прописані в одній столичній квартирі. Також відомо, що Сергій Лєвцов є свояком Степана Черновецького – вони одружені на сестрах-двійнятах Діані та Жанні. В 2020 році ТОВ “Едельбург Девелопмент” було співзасновником ТОВ “Будгруппроектінвест-1”, що за даними Youcontrol має відношення до групи "Черновецький Інвестмент Груп" Степана Черновецького. При цьому в приймальні сина екс-мера столиці спростовують причетність до будівельної компанії “Едельбург Девелопмент”. Разом з цим звязки ТОВ “Едельбург Девелопмент” ведуть до ще однієї одіозної фігури – Максима Микитася, екс-керівника корпорації “Укрбуд”. Так, в 2017-2019 роках ТОВ “Едельбург Девелопмент” спільно з ТОВ “Укрбуд Девелопмент” та Яною Левенець були власниками ТОВ “Будгруппроектінвест-2”. В 2020-2021 роках в засновниках останнього засвітився згаданий Валерій Лєвцов. Яна Левенець досі значиться однією з бенефіціарів корпорації “Укрбуд”. За даними Clarity Project, ТОВ “Мостицький-2” почало приймати участь в публічних закупівлях в 2019 році, і з тих пір уклало 3 договори на 236,59 млн гривень. Крім нинішнього договору фірма отримала замовлення від ДП "Спортивний комплекс "Атлет" на реконструкцію легкоатлетичного ядра однойменного спорткомплексу в пров. Лабораторному, 7-А в Києві (ціна договору – 48,33 млн гривень) та від КП “Спортивний комплекс” на реконструкцію фізкультурно-оздоровчого комплексу на вул. Райдужній 33-а в Києві (ціна договору – 97,11 млн гривень). Читайте: Стоимость реконструкции физкультурно-оздоровительного комплекса на ул. Радужной в Киеве превысила 170 млн гривен КП "Дирекція будівництва шляхово-транспортних споруд Києва" було створено Київрадою в 1998 році. Основний вид діяльності – діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сферах. Статутний капітал – 2,9 млн гривень. З жовтня 2022 року це КП очолює Роман Лісневський. Протягом останніх п'яти років Роман Лісневський двічі керував цим КП в статусі виконуючого обов'язки. В листопаді 2020 року він був позбавлений цього статусу через скандал із тендером на закупівлю елітного позашляховика. Нагадаємо, тоді КП "ДБШТС” оголосило тендер на закупівлю за 1,5 млн гривень автомобіля Toyota Land Cruiser без погодження цієї закупки з профільним департаментом. Після розголосу цієї історії, мер Києва Віталій Кличко заявив про звільнення Романа Лісневського та скасування тендеру. Однак пізніше він знову очолив це КП. КП "Дирекція будівництва шляхово-транспортних споруд Києва" підпорядковане Департаменту транспортної інфраструктури КМДА, який з 1 вересня 2021 року очолює Руслан Кандибор (на колажі праворуч). Діяльність зазначеного департаменту направляє, координує та контролює особисто голова КМДА Віталій Кличко. * КП "Дирекція будівництва шляхово-транспортних споруд Києва" (код ЄДРПОУ: 05445267) ** ТОВ “Мостицький-2” (код ЄДРПОУ: 35331394) *** ТОВ “Едельбург Девелопмент” (код ЄДРПОУ: 35466539) Фото: колаж KВ КиївВлада

Верховний Суд (ВС) України у складі колегії суддів Касаційного господарського суду остаточно відмовив у задоволенні позову щодо поновлення забудовнику оренди комунальних земельних ділянок по вулиці Микільсько-Слобідській, 7-9, які входять в межі парку "Микільська Слобідка". Про це, як передає KВ, повідомив військовий ЗСУ, київський волонтер та активіст Олег Симороз. Підписуйтесь на “КиївВладу”  "Остаточно відбили комунальні ділянки на Микільській Слобідці – 5 га зеленої зони", – повідомив Олег Симороз. Згідно повідомлення київського активіста, рішенням Верховного Суду забудовник втратив право на користування двома комунальними земельними ділянками 8000000000:66:178:0142 та 8000000000:66:178:0143, остання з яким слугувала проїздом на будівельний майданчик. Олег Симороз розповів, що забудовник в межах прибережної захисної смуги Дніпра мав намір побудувати три 25-поверхових ЖК "Нова Слобідка".  Столичний активіст зазначив, що будівництво було незаконним, київські активісти неодноразово виступали проти нього.  Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться "Забудовник намагався оскаржити статус пам’ятки в судовому порядку, а саме в частині включення земельної ділянки, яка розташована по вулиці Микільсько-Слобідській, 7-9 в межі пам’ятки ландшафту, однак забудовнику було відмовлено, рішення набуло законної сили", – наголосив Олег Симороз. Він також уточнив, що житловий комплекс не збудують, бо своїм попереднім рішенням суд залишив чинним припис Департаменту культурної спадщини щодо заборони будівництва по Микільсько-Слобідській, 7-9. Рішення остаточне і оскарженню не підлягає. Крім того активіст нагадав, що забудовник порушив прибережну захисну смугу Дніпра, режим використання пам’ятки ландшафту, функціональне використання ділянки відповідно до Генплану Києва (зелена зона). А також захопив комунальну земельну ділянку, яка відведена під парк "Микільська Слобідка". У вересні 2021 року KВ писала, що девелоперська компанія "Нова Слобідка" замовила опитування громадської думки серед сусідів їх майбутнього житлового комплексу на Микільсько-Слобідській 7-9, щоб дізнатись у що саме буде правильно інвестувати виділені компанією 50 млн гривень. Читайте: Власники майбутнього ЖК на Микільсько-Слобідській 7-9 залучають громаду до розподілу 50 млн грн інвестицій Фото: Олег Симороз  КиївВлада

Столичні правоохоронці зацікавилися будівництвом житлового комплексу (ЖК) “DOCK32” на просп. Степана Бандери, 32-Д. Так, наразі Нацполіція розслідує можливі порушення при зведенні цього об'єкта (зокрема, йдеться про перевищення допустимої висотності), а прокуратура намагається в судовому порядку стягнути з забудовників 12,3 млн гривень пайового внеску. Ще раніше претензії до цього будівництва мали сусідній гаражний кооператив “Мостовик” та ДІАМ. Серед іншого, вони вказували на те, що, згідно з Генпланом Києва, будувати житло на цій території не можна і що у комплексі не були облаштовані умови для безпечного та комфортного проживання його мешканців. Втім, із плином часу усі ці недоліки були “забуті”. Цілком можливо, що однією з причин “непотоплюваності” даного ЖК стало те, що до реалізації цього проєкту причетні Сергій Пилипенко та Сергій Кримчак (на колажі ліворуч та праворуч відповідно) – колишній та діючий депутати Київради, які мають значні інтереси в сфері будівництва і земельних відносин столиці. Як стало відомо KВ, наразі в столиці тривають скандали навколо будівництва ЖК “DOCK32” на просп. Степана Бандери, 32-Д (Оболонський район Києва). Підписуйтесь на “КиївВладу”  Так, Нацполіція розслідує факти можливих порушень при зведенні цього комплексу – зокрема, йдеться про перевищення допустимої висотності даного об'єкту. У свою чергу, Київська міська прокуратура намагаються в судовому порядку стягнути з замовника цього будівництва – ТОВ “Вісенс Хаус” – пайовий внесок у розмірі 12,3 млн гривень, який компанія мала б сплатити до міського бюджету Києва. Правоохоронці добилися успіхів у суді першої інстанції, але забудовник нещодавно подав апеляційну скаргу на програшне для себе рішення служителів Феміди ЖК “DOCK32” на карті KВ вирішила проаналізувати історію будівництва цього житлового комплексу та з'ясувати, з чим пов'язані претензії правоохоронних органів до його забудовників. Будівництво всупереч 10 грудня 2014 року Київрада рішенням №582/582 погодила передачу земельної ділянки на просп. Московському, 32-Д (колишня назва просп. Степана Бандери) площею 0,84 га в оренду ТОВ “Вісенс Хаус” для будівництва, експлуатації та обслуговування офісного, торговельного, адміністративного комплексу з об'єктами громадського призначення і паркінгом. Термін оренди – 25 років (кадастровий номер – 8000000000:78:167:0016). Підставою для даного землевідводу став перехід до вказаної ТОВки права власності на адміністративну будівлю, що розміщена на цій землі (відповідно до договору купівлі-продажу від 9 грудня 2013 року).  Надалі, 17 квітня 2015 року між міськрадою та згаданою компанією було укладено договір оренди. У листопаді 2016 року ТОВ “Вісенс Хаус” звернулося до столичної влади із клопотанням щодо зміни цільового призначення даної ділянки – щоб на ній, крім вищезгаданих об'єктів, можна було будувати ще й житловий комплекс. 20 грудня 2016 року Київрада рішенням №707/1711 погодила такі зміни. При цьому, ще 8 грудня 2016 року Департамент містобудування та архітектури Київської міськдержадміністрації (КМДА) видав ТОВ “Вісенс Хаус” містобудівні умови та обмеження (МУО) на проєктування будівництва житлових будинків з прибудованими нежитловими приміщеннями за вказаною адресою.  Цей документ наразі відсутній у відкритому доступі, але інформацію про деякі його положення KВ все ж вдалося знайти. Справа в тому, що в січні 2019 року до Окружного адмінсуду Києва (ОАСК, нині ліквідований) надійшов позов щодо скасування даних МУО. Ініціатором цього судового спору виступив кооператив по будівництву та експлуатації індивідуальних гаражів “Мостовик”, який експлуатує багатоповерховий гараж на сусідній ділянці. Свої вимоги позивач пояснив, зокрема, тим, що за функціональним призначенням, відповідно до Генплану Києва, ділянка на вул. Степана Бандери, 32-Д, відноситься до території громадських будівель та споруд, а тому наміри щодо зведення житла на цій землі “не відповідають вимогам містобудівної документації на місцевому рівні”. Також, серед іншого, представники “гаражників” повідомили служителям Феміди про те, що в додатках до МУО зазначено, що ця ділянка повністю знаходиться в санітарно-захисній зоні від вищезгаданого кооперативу, що також унеможливлює подальше будівництво. 18 березня 2019 року ОАСК повністю задовольнив вимоги кооперативу “Мостовик”. Втім, 15 серпня 2019 року Шостий апеляційний адмінсуд скасував рішення суду першої інстанції, задовольнивши апеляційні скарги Департаменту містобудування та архітектури КМДА і ТОВ “Вісенс Хаус”. Одним із аргументів апелянтів стало те, що, мовляв, ділянка повністю не входить до вказаної санітарно-захисної зони і що така зона насправді передбачена Детальним планом території (ДПТ), до якої входить ця земля (затверджений рішенням Київради №727/724 від 14 липня 2016 року). Скріншот рішення суду від 18 березня 2019 року Поки тривав цей судовий спір, орендар ділянки на вул. Степана Бандери, 32-Д встиг отримати “нові” МУО – 19 квітня 2019 року їх видав компанії вищезгаданий структурний підрозділ столичної мерії. Цим документом було також передбачено надання дозволу на проєктування будівництва житлових будинків з прибудованими нежитловими приміщеннями на просп. Степана Бандери, 32-Д. Відповідно, “попередні містобуди” були офіційно скасовані. У чому різниця між цими двома документами, проаналізувати проблематично. Разом з тим, у “містобудах” від 19 квітня 2019 року було зазначено, що ділянка проєктування за функціональним призначенням відноситься до території житлової багатоповерхової забудови – це, мовляв, передбачено вищезгаданим ДПТ, до якого входить ця земля. Тобто, мова, ймовірно, йде про те, що ДПТ суперечить Генплану. Це забороняється законодавством, але столична влада таке дуже часто практикує. Також в МУО було вказано, що вказаній компанії дозволили проєктувати будівництво будівель висотою до 73,5 метрів (близько 24-25 поверхів. – KВ). При цьому, документом було передбачено, що на перших поверхах житлових будинках повинні бути запроєктовані об'єкти громадського призначення, у тому числі групи тимчасового перебування для дітей дошкільного віку. Крім того, в МУО було вказано, що частина ділянки знаходиться в санітарно-захисних зонах від установ комунального господарства та споруд зовнішнього транспорту. У зв'язку з цим на ТОВ "Вісенс Хаус" було покладено зобов'язання забезпечити санітарно-захисну зону від багатоповерхового гаража "Мостовик" (37,5 метрів), від автозаправної станції (50 метрів) та від залізниці (100 метрів). Також, відповідно до вимог “містобудів”, компанія мала забезпечити заходи "захисту від шуму" та виконати заходи по захисту території від підтоплення грунтовими водами. Читайте: Против суда и закона: у Кличко настойчиво хотят дать Крымчаку и Пилипенко застроить Рыбальский остров 31 травня 2019 року Державна архітектурно-будівельна інспекція (ДАБІ) видала ТОВ “Вісенс Хаус” дозвіл №ІУ 113191510642 на будівництво житлових будинків з прибудованими нежитловими приміщеннями на просп. Степана Бандери, 32-Д. Підрядником цих робіт було зазначено ТОВ “Юнібілд”. Згідно з цим дозволом, замовнику дозволили зводити 26-поверховий будинок на 453 квартири (загальна площа будівлі – 43,3 тис. кв.м.). Також, серед іншого, ТОВ “Вісенс Хаус” повинно було збудувати магазин, підземний паркінг (у стилобаті) та КПП (загальна площа цих приміщень – 10,4 тис.кв.м.). Потуги правоохоронців та потурання від ДІАМ 3 вересня 2021 року Оболонське управління Нацполіції Києва відкрило вищезгадане кримінальне провадження – під №42021102050000164 за фактом зловживання владою або службовим становищем (ч.1 ст. 364 Кримінального кодексу України) при будівництві ЖК “DOCK32”. У ході слідства правоохоронці встановили, що будівництво цього комплексу не відповідає вимогам земельного кодексу та Державних будівельних норм, а також здійснено у порушення містобудівних вимог та обмежень. Про які саме порушення йдеться, в судових ухвалах по цьому провадженню детально не описано. Втім у них, зокрема, повідомляється про те, що в цьому ЖК було порушено вимоги щодо висотності та площі – можливо, слідчі мають на увазі “нестикування” фактичних показників та показників, передбачених МУО і проєктом будівництва. Крім того, під час слідства правоохоронці з'ясували, що під час спроб ТОВ “Вісенс Хаус” отримати сертифікати щодо готовності об'єкта ДІАМ тричі повідомляла компанії про порушення вимог висотності об'єкта і ці порушення жодним чином не усувалися. У зв'язку з цим слідчі зробили висновок, що діяльність компанії-замовника будівництва з подання декларацій “свідчить про зловживання нею правом”. 2 травня 2023 року в рамках цього слідства Оболонський районний суд наклав арешт на низку приміщень у ЖК “DOCK32” загальною площею 3,7 тис. кв.м., власником яких є ТОВ “Вісенс Хаус” – 12 офісних приміщень, господарчі комори та приміщення для зберігання автомобілів. Це було пов'язано з тим, що дані об'єкти були визнані речовими доказами у цьому провадженні і правоохоронці вирішили завадити можливому відчуженню цього майна. Компанія намагалася оскаржити цей арешт, але 8 червня 2023 року Київський апеляційний суд відмовив їй у задоволенні відповідної скарги. Невдовзі після початку слідства, у період з листопада 2021 року по лютий 2022 року, ТОВ “Вісенс Хаус” декілька разів намагалося отримати від Державної інспекції архітектури та містобудування (ДІАМ) сертифікат про прийняття ЖК “DOCK32”. Втім, як зазначалося вище, в інспекції відмовляли у такому погодженні. Зокрема, у січні компанії було відмовлено у тому числі через перевищення вимог щодо допустимої висотності об'єкта, яка була встановлена вищезгаданими МУО. Тоді ж в ДІАМ звернули увагу на те, що забудовники не підвели газопостачання до дахової котельні, через що неможливо забезпечити мешканців цього ЖК теплом і гарячою водою; що в паркінгу не були встановлені газоаналізатори СО (чадного газу) у місцях, де можливе раптове збільшення шкідливих викидів, тощо. Врешті-решт 18 лютого 2022 року ДІАМ все ж видав “сертифікат про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів”. Чи були виправлені вищезгадані недоліки, залишається відкритим або навіть риторичним питанням, адже як мінімум висота будинку в 26 поверхів, до якої мали претензії інспектори, не змінилася. Заощадити на пайових внесках 5 вересня 2022 року Департамент економіки та інвестицій КМДА направив на адресу ТОВ "Вісенс Хаус" вимогу про укладення договору пайової участі у розвитку інфраструктури Києва та надання документів для розрахунку розміру пайової участі. Надалі вказаний департамент, схоже, самостійно розрахував розмір пайового внеску, адже 25 жовтня минулого року ним було направлено ще один лист до згаданої компанії, що вона має сплатити до міського бюджету 12,3 млн гривень. Втім, ТОВ “Вісенс Хаус” не підписало вказаний розрахунок і не сплатило грошові кошти, у зв'язку з чим столична прокуратура й ініціювала вищезгаданий позов про стягнення з компанії цього внеску. У ТОВ “Вісенс Хаус” з такими вимогами правоохоронців не погодилися. Представники компанії, зокрема, повідомили суду, що насправді лист стосовно необхідності укладення договору пайової участі  та його сплату замовник будівництва не отримував. Також, в ТОВ “Вісенс Хаус” вказали на те, що, відповідно до існуючого в столиці Порядку залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі, саме замовники будівництва повинні звертатися до КМДА для розрахунку суми пайового внеску.  Разом з тим, у компанії уточнили, що станом на момент отримання нею МУО і дозволу на будівництво українське законодавство не містило норм стосовно того, у який термін забудовники мають направляти такі звернення. Серед іншого, у ТОВ “Вісенс Хаус” повідомили, що “на сьогоднішній день триває процес укладення договору пайової участі”. Проте столичний госпсуд такі аргументи відповідача не переконали, а тому 7 червня 2023 року він повністю задовольнив позов прокуратури. Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться Депутатські апетити За даними аналітичної системи Youcontrol, столичне ТОВ “Вісенс Хаус” було зареєстроване у жовтні 2013 року. Його незмінною керівницею та засновницею є киянка Валентина Костюк. За інформацією відкритих джерел, ТОВ “Вісенс Хаус” може бути пов'язаним з Сергієм Кримчаком – депутатом трьох підряд скликань Київраді (у поточному IX скликанні обирався від “Єдності”). Про цей зв'язок, зокрема, свого часу повідомляли в Національному антикорупційному бюро (НАБУ) – в рамках одного з кримінальних проваджень щодо цього народного обранця детективи встановили, що він керує вказаною компанією через свою помічницю. Як повідомляла KВ, Сергій Кримчак неодноразово фігурував у різних скандальних історіях щодо можливих махінацій із землями комунальної власності. Наприклад – на розгляді Вищого антикорупційного суду наразі знаходиться кримінальне провадження за обвинуваченням депутата Сергія Кримчака та його двоюрідного брата Василя Тем'янинця у заволодінні 6 земельними ділянками в Голосіївському районі Києва площею 0,47 га, які були приватизовані за підробленими документами. Читайте: Депутат Крымчак продолжает решать земельные вопросы для братьев Супруненко ТОВ "Юнібілд" (генпідрядник будівництва) було зареєстроване у Києві в грудні 2018 року. Керівником компанії вказано Олександра Шимка, засновником та кінцевим бенефіціаром – мешканця столиці Юрія Залізка. За інформацією Youcontrol, ця ТОВка входить до групи компаній бізнесмена Юрія Пархомчука. Основні напрямки діяльності компаній цієї групи – будівництво, продаж бетону та залізобетонних виробів і т.д. Генеральним директором промислово-будівельної групи “Ковальська”, яка є девелопером ЖК “DOCK32”, є Сергій Пилипенко – депутат минулого VIII скликання Київради від “Солідарності”. Ініціатором створення цієї групи був його батько Олександр Пилипенко, який також тривалий час був її президентом. За інформацією порталу “ЛУН”, під “прапорами” “Ковальської” було збудовано та досі будуються 19 житлових комплексів на території Києва. І деякі з них є досить скандальними. Наприклад, ще декілька років тому мешканці житлового масиву Позняки (Дарницький район столиці) виступали проти будівництва ЖК “31Z” на вул. Драгоманова, 31-з (генпідрядник – згадане вище ТОВ “Юнібілд”). Зокрема, кияни були обурені тим, що ніхто не запитав їхньої думки щодо зведення чергових житлових свічок. Крім того, цим проєктом цікавилися і правоохоронні органи. Паралельно з цим у столичній прокуратурі повідомляли про можливі порушення при зміні цільового призначення ділянки під майбутнім ЖК. Серед іншого, правоохоронці припускали, що чиновники КМДА підготували документи для таких змін “з метою отримання неправомірної вигоди, без проекту землевідведення та всупереч Генплану Києва”. Читайте: Столичные Позняки упорно застраивают жильем вместо садиков и школ Посаду директора Департаменту містобудування та архітектури КМДА – головного архітектора Києва з 1 листопада 2016 року займає Олександр Свистунов. Департамент земельних ресурсів КМДА з 29 червня 2021 року очолює Валентина Пелих (виконувала обов'язки керівника цієї структури з 2 квітня 2021 року). Раніше, з 27 липня 2018 року по 1 квітня 2021 року, цим департаментом керував Петро Оленич. З 2 квітня 2021 року Оленич обіймає посаду заступника голови КМДА з питань здійснення самоврядних повноважень та курує в Києві земельні та містобудівні питання. Департамент економіки та інвестицій КМДА з 16 лютого 2018 року очолює Наталія Мельник. Діяльність цієї структури з 2018 року контролює перший заступник голови КМДА Микола Поворозник. Фото: колаж КВКиївВлада