У жовтні Згурівський сільськогосподарський район об’єднають в єдину тергромаду. Єдиним центром прийняття рішень стане ОТГ і селянам обіцяють дати шанс на розвиток.  На Згурівщині ВО “Свобода” заручилася вагомою підтримкою та високим рівнем довіри від громади. Тож про наболілі проблеми району та земельні питання на часі хвилюючих реформаторських змін – у інтерв’ю KV розповів депутат обласної ради від ВО "Свобода", ексголова комісії з питань земельних відносин та агропромислового комплексу Євген Чубук. KV: У 2014–2015 роках Ви очолювали Згурівську райраду: які завдання ставили перед собою й що вдалося реалізувати за такий короткий проміжок часу? Євген Чубук: Після Революції Гідності депутатський корпус районної ради VI скликання обрав мене головою. З першого дня роботи окреслив для себе основне завдання – забезпечити стабільну й ефективну роботу ради, налагодити співпрацю з виконавчою владою. А саме: забезпечити лад та спокій у районі, стабільне функціонування закладів освіти та медицини Згурівщини, безперебійну виплату заробітної плати та раціональне використання бюджету.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  Крім того, тоді у розпалі була війна на Сході країни. Хлопці зі Згурівщини із першого дня боронили Україну. Тож тоді одне із головних завдань було – надати адресну й персональну допомогу нашим воїнам. Адже без перебільшення, тоді вони були голі та босі, без бронежилетів та найнеобхіднішого спорядження. А ще – їжі, а подекуди, навіть, і води. Це були часи, коли вони потребували реальної підтримки з рідного краю. І завдяки потужному патріотичному піднесенню на Згурівщині, небайдужості та дружності її жителів, підприємців, фермерів нам вдалося передати захисникам не просто найнеобхідніше, а й тепло рідного дому. Гостинці від рідних, листи та малюнки дітей з рідної школи, смаколики – все це посилювало бойовий дух на передовій. Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться Вважаю, ми впоралися. Індикатором була оцінка земляків на місцевих виборах у 2015 році, коли від “Свободи” до Згурівської райради обрали п’ять депутатів. До прикладу, у 2010 році я був єдиним свободівцем, який пройшов до ради. KV: З якими проблемами звертаються до Вас виборці з вашого 25-го округу (Згурівський район) сьогодні? Євген Чубук: Із тими проблемами, які не можуть вирішити самостійно або на які взагалі не реагує виконавча влада, правоохоронні органи. Це і звернення щодо матеріальної допомоги: на лікування тяжких захворювань чи дороговартісне оперування, протезування, реабілітацію. Звичайно, це допомога тим, хто опинився у важких життєвих умовах. Особисто розглянув кожне звернення й жодне не проігнорував. Люди часто звертаються тоді, коли відчувають – їх більше немає кому захистити. Поліція не виконує належно свою роботу, нахабно відбирається земля, порушуються права, а місцева влада ігнорує. Крім того, є одноосібні та колективні звернення допомогти вирішити інфраструктурні питання населених пунктів. KV: Які основні проблеми є в Згурівському районі і як їх вирішити? Євген Чубук: Згурівський район, передусім, сільськогосподарський регіон. Тож і проблеми, відповідні. Це – відсутність доріг, безробіття, порушення земельного законодавства, злочинність, брак належної уваги до проблем сільського населення та села загалом. Виконавчій владі байдуже до розвитку сільських територій. Вона не думає, як створити робочі місця, затримати молодь у селі, як зберегти інфраструктуру і наповнити її життям. Ви не повірите, але й донині, і це в ХХІ столітті, у деяких селах Згурівщини немає водопостачання. Воду беруть із колодязів. Але цьогоріч, у зв’язку із посухою, пересохли й вони. До прикладу, село Щасливе. Жителі вже п’ять років просять селищну раду провести воду, але їхня проблема просто ігнорується. І це при наявності артезіанських свердловин під селом. Це вже є показником того, як деякі “господарі” будуть дбати про села в ОТГ. Як на мене, за майже 30 років не відбулося жодного руху вперед. Влада була в руках як сільських, районних та обласних рад, так і адміністрацій, але ніхто ні за що не відповідав. Нині ми одержали реальний шанс на зміни. Коли створиться ОТГ – за все, що є на території, відповідатиме голова громади та рада. Більше ніхто не зможе зняти відповідальність із себе та перекласти на когось, ганяти людей із кабінета в кабінет. Єдиним центром прийняття рішень буде ОТГ. Крапка. Громади зможуть нарешті обирати. Рухатися вперед, обравши справжніх господарів, чи тупцювати на місці й занепадати далі разом із корупціонерами та місцевими князьками, для яких село та земля – особистий ресурс, а не інструмент для будівництва та процвітання. KV: Чи вдалося вирішити “земельні війни" на Згурівщині та повернути ділянки учасникам АТО? Євген Чубук: Так, після майже п’ятирічної боротьби в судах усіх інстанцій Згурівській громаді повернуто стратегічну землю за межами населеного пункту. Землю, яку цинічно, без конкурсу та в незаконний спосіб, обласне земельне відомство передало на 49 років (фактично пожиттєво) в оренду жителю Черкаської області. Чому цинічно, бо місцева влада ще у 2014 році зарезервувала її для учасників АТО. Навіть цей факт не зупинив земельних махінаторів. За всі ці роки було направлено десятки особистих звернень, від Згурівської райради та РДА, обласної ради, були залучені народні депутати, ЗМІ. Потрачено сотні годин особистого часу на чисельні судові засідання, особисті прийоми у високих кабінетах Держгеокадастру. Але хто стукає, тому відчиняють. Ми – гупали! Користуючись нагодою, дякую всім небайдужим, хто долучився до боротьби. Сьогодні, як результат, обома земельними ділянками загальною площею майже 70 га розпоряджається місцева влада – Згурівська селищна рада. KV: Загалом незаконна передача земельних ділянок на Київщині – це часте явище? Євген Чубук: Так, земельні оборудки та махінації – це суттєва проблема на Київщині. Втім, як і по всій Україні. Але пристолична область, звичайно ж, має більший градус напруги в цьому питанні. Нині багатьох нечесних на руку бізнесменів зацікавила земля, а корумповані чиновники радо готові їх обслуговувати. Тому ті, хто роками жив і працював на землі та для села, створював робочі місця, справно сплачував податки, забезпечував продовольчу безпеку держави – відчувають себе незахищеними. Їх не бажає захищати держава, місцева влада, поліція. І це – нонсенс та непорозуміння, яке має бути виправлено найближчим часом. Зміни починаються знизу! KV: Як голові комісії агропромислового комплексу, які проблеми доводилося піднімати на комісіях найчастіше? Євген Чубук: Найчастіше – це питання створення й реалізації дієвих програм підтримки агропромислового комплексу Київщини. А особливо – малих та сімейних фермерських господарств. Крім того, постійно розглядалися звернення щодо порушення законодавства у сфері земельних відносин, мисливського господарства та полювання. Велика увага приділялася детальному розгляду пакетів документів щодо виділення мисливських угідь облрадою. У цьому питанні комісією було розроблено та затверджено спеціальний Порядок. Кожне угіддя розглядалося “під мікроскопом” щодо вимог до букви Закону та процедури. KV: Чи підтримує ВО “Свобода” запровадження ринку землі? Аргументуйте Євген Чубук: “Свобода” категорично не підтримувала й не підтримує той “дикий” ринок землі, нав’язаний українському народу новою владою. Наша позиція перегукується із думкою більшості фермерів і селян. З 2015 року “Свобода” запропонувала реальну альтернативу тому, що назвали “ринок землі”. Ще у Верховній Раді минулого скликання народними депутатами-свободівцями був зареєстрований законопроєкт, згідно до якого єдиним покупцем землі може бути лише держава. Найцінніший національний ресурс мусить залишитися саме у власності держави.  До речі, за мого головування Згурівська райрада була першою в Україні, що підтримала цей законопроєкт та звернулася до парламенту із закликом розглянути та прийняти його. Таке ж звернення пізніше за поданням фракції ВО “Свобода” зробила Київська обласна рада. KV: Як на Вашу думку вплине відкриття ринку землі на аграріїв загалом і сільськогосподарську галузь Згурівського району, зокрема? Євген Чубук: Фермер не зможе конкурувати на так званому “ринку землі” із великим капіталом, а особливо – іноземним. Тому з його відкриттям, без дієвої підтримки держави, багато фермерських господарств просто не витримають нездорової конкуренції і перестануть існувати. Загинуть і тисячі потенційних ФГ. Адже за останні роки значно збільшилася кількість фермерів-одноосібників, які конкурують на ринку оренди землі із малим та середнім бізнесом. Сьогодні саме вони інтенсивно розвивають овочівництво, ягідництво, оріхівництво та ін. Тому держава мала би, передусім, думати про те, як простимулювати їх сплачувати податки та працювати офіційно. Ринок землі, а за ним і прогнозоване нами ще рік тому збільшення земельного податку, призведе до того, що робота малого товаровиробника стане збитковою. Тому той, хто бажає працювати на своїй землі – буде просто змушений її продати. Держава створює нереальні умови господарювання для фермера та простого землевласника. Звичайно, це зачепить і Згурівський район. Скоротиться кількість дрібних фермерських господарств, робочих місць, а відтак, – і надходжень до бюджету. Перекроїться і сама карта агропідприємств району. Можливо, в район увійдуть нові гравці із серйозним капіталом, які, звичайно ж, вестимуть агресивну політику. Та найгірше, що все це в результаті, безумовно, призведе до напруги, протистоянь та серйозних конфліктів. KV: Як “Свобода” захищатиме права аграріїв на Київщині? Євген Чубук: За останні роки ми не словом, а ділом довели: вміємо та можемо захищати підприємців, фермерів, вчителів, військових та інші соціальні групи. І на вулиці, і в судах, і в органах влади і місцевого самоврядування. Ми пам’ятаємо активну підтримку “Свободи” у акціях “Save ФОП” під час протестів щодо запровадження ринку землі.  На Київщині протягом останніх п’яти років використовуємо широкий та потужний спектр інструментів захисту прав та інтересів аграріїв. Активно співпрацюємо з обласною Асоціацією фермерів та приватних землевласників України, представляємо інтереси аграріїв на різних рівнях влади, захищаємо, як депутати місцевих рад. Будучи головою обласної комісії з питань АПК, значну увагу приділяв кожному зверненню сільгоспвиробників, аби комісія надала виважені висновки та рекомендації. Безумовно, аграрії все це знають та цінують. Відтак продовжимо роботу в цьому напрямку. KV: Як оцінюєте ефективність реформи децентралізації та хід террформи? Євген Чубук: Як і п’ять років тому не вважаю це реформою децентралізації, а скоріше – централізації. До прикладу Згурівський район, із більше ніж 20 центрів прийняття рішень залишається один. Раніше з усіма проблемами селяни йшли до сільського голови. Тепер же мають їхати за 30 кілометрів до голови ОТГ, у підпорядкуванні якого буде десятки сіл. Це буде вже менш мобільний орган влади. Аби зняти прапор зі сільської ради – багато часу та розуму не треба. Але, чи піде це на користь селу? Побачимо. Єдиним позитивним моментом від реформи є значна економія бюджету, який раніше йшов на утримання голів сільради та апарату. Плюси від фінансової децентралізації вичерпалися тоді, коли на плечі ОТГ переклали утримання об’єктів, які раніше фінансувалися з держбюджету. Стосовно терреформ. На мою думку, це взагалі провал. Райони ділили за абсолютно незрозумілим принципом без урахування думки громад. Якщо взяти Броварський район, то з деяких населених пунктів Згурівщини відстань до райцентру понад 100 км. Сполучення громадським транспортом немає. Хіба це прийнятно? Для кого й під кого робилася ця реформа – велике питання. Але точно не для людей та ефективного функціонування громад. KV: Згурівщину із 21 сільради об’єднають в одну велику ОТГ. Чи спроможною буде така громада? Чи можливо район необхідно було розділити на декілька ОТГ? Євген Чубук: Однозначно правильно, що громада залишилася в межах району. Це найбільш прийнятний варіант із погляду фінансової спроможності та історії. Будь-який інший поділ, без сумніву, створив би гірші можливості для об’єднаної громади та окремого населеного пункту, зокрема. KV: Чи висуватиме “Свобода” свого кандидата на пост Згурівської ОТГ? І якого, на Вашу думку, громада потребує очільника? Євген Чубук: Високий рівень довіри жителів Згурівщини до місцевої організації ВО “Свобода” зобов’язує нас висунути гідного кандидата на пост голови ОТГ та команду депутатів. Як і будь-коли, на вибори ми йдемо не для участі, а для перемоги. Наша команда сформована і маємо чітке розуміння, які завдання та проблеми необхідно розв’язувати в об’єднаній громаді. На мою думку, майбутня Згурівська ОТГ потребує господаря, а не чергового царя чи корупціонера. Очолити ОТГ має людина із високими моральними принципами, позитивним досвідом роботи, чітким розумінням проблематики кожного населеного пункту Згурівщини та надійною командою однодумців. Це мусить бути людина, яка не має за собою корупційного шлейфу, яка йде працювати й розвивати Згурівщину, а не робити бізнес на бюджеті. Майбутній голова має притримуватися передусім принципу рівності. Він повинен дбати не лише про розвиток Згурівки, а й кожного села. KV: Що думаєте з приводу виборчого законодавства? Найбільше суперечок було навколо партизації. Ваше ставлення до цього? Євген Чубук: Виборче законодавство є дуже недосконалим і далеким від запиту суспільства. Зрозуміло, всі ці зміни для того, аби місцеві лідери думок не змогли самостійно піти на вибори і продовжити працювати на благо громади. А були змушені обрати партію чи ще гірше – черговий політичний проєкт. Є ціла армія політичних пристосуванців, яким однаково, з ким і під яким прапором йти на вибори. Цілком вірогідно, поза виборчим процесом залишаться більшість тих, хто не знайшов  політичну силу, з ким вони готові йти на вибори. “Свобода” ж Згурівщини має міцну команду ідейників, яка постійно збільшується і поповнює ряди молоддю, сільською інтелігенцією, підприємцями, фермерами. Тому розбудована за 29 років партійна структура “Свободи”, навіть у цих умовах дозволяє брати участь у виборах тим, хто дійсно хоче працювати. Багато питань і щодо грошової застави для участі у виборах. Це робилося не для реальних лідерів думок, а старих-нових політпроєктів олігархів, які куплені та фінансуються місцевими князями. Грошові застави та й загалом фінансові витрати на передвиборчу кампанію для когось тягар, а для когось – чергова можливість “купити” владу. Тому беззаперечно: нинішнє виборче законодавство гірше за минуле. KV: На цих місцевих виборах плануєте знову балотуватися депутатом в обласну раду чи, можливо, і до Згурівської громади? Євген Чубук: Суспільний запит, позитивний досвід, оцінка роботи й підтримка з боку земляків стимулюють мене й надалі брати активну участь у суспільно-політичному житті Згурівщини та Київщини. Тому планую балотуватися й до Київської обласної ради, і йти з командою однодумців у Згурівську ОТГ. Такі наміри повністю підтримує ВО “Свобода”. KV: Із чим йдете на вибори, які Ваші програмні засади? Євген Чубук: Моя програма абсолютно перегукується із засадами “Свободи” – Програмою захисту українців. Якщо її розглядати через призму роботи місцевих органів влади Згурівщини, то це, передусім, захист і підтримка малого підприємництва та фермерства, якісне будівництво. А також: ремонт та реконструкція доріг, залучення інвестицій, створення нових виробничих потужностей, робочих місць, інфраструктурних умов, аби молоді було цікаво жити та працювати в селі. Село – колиска нації, яка має квітнути та розвиватися. Глибоко переконаний, що будинки культури мають трансформуватися під вимоги часу. Жителям сіл має бути цікаво ходити в такі заклади: на кінопокази, зустрічі, творчі вечори художньої самодіяльності. У всіх сільських бібліотеках має бути інтернет із солідною базою електронних та аудіокнижок. Є дуже багато цікавих ідей та планів, які, сподіваюсь, реалізуємо найближчим часом. KV: Чому на майбутніх місцевих виборах люди мають голосувати за “Свободу”, з чим партія йде на ці вибори? Євген Чубук: Виборці знають, що свободівці – передбачувані, послідовні, державники. Ми залишаємося собою вже багато років і не перефарбовуємося під вибори. Не змінюємо партії, не зраджуємо, не продаємо та не купуємо виборців. Згадайте, скільки політичних титаників лежить на дні української історії. “Свободі” – 29 років, а вона залишилася собою, бо не продалася. Українці це цінують та поважають. Стабільність та порядок – це те, до чого тяжіє народ. І “Свобода” відповідає цим критеріям, має потужну партійну структуру, фахівців, які знають, як із руїни зробити окрасу, навести лад на місцях. Візьмемо до прикладу свободівців, які вже декілька каденцій є головами таких міст обласного значення, як Тернопіль, Івано-Франківськ, Хмельницький. Сьогодні – це найуспішніші міста в Україні. Мери-свободівці мають найвищий рівень довіри. Але це результат копіткої та чесної праці їхніх команд. Секрет простий: не красти та самовіддано працювати. Вони довели, що місто може бути сучасним, цікавим, розвиненим та комфортним. Читайте:  Степан Кузьмич: “Позиція “Свободи” – єдиним і ефективним покупцем землі має стати держава” Олександр Однороманенко: “Свобода” – це перш за все ідея та ефективний менеджмент по її впровадженню” Вячеслав Хмельницький: “Свобода” ніколи не зраджувала своєму виборцю Керівник обласної “Свободи” Ігор Сабій: “Влада боїться двох речей – преси й людей на вулицях” Олег Береговий: “У “Свободи” є головне – послідовність у боротьбі за права громад” Віталій Гордієнко: “Свобода” має чітке бачення взаємодії громад із фермерами” Олександр Кириченко: “За підтримки “Свободи” змагатимусь на виборах голови Борщагівської ОТГ” Олександр Головня: ВО “Свобода” гарантує жителям Вишневої ОТГ прозорість використання бюджету” Фото: з особистого архіву Євгена Чубука КиевVласть

Місто Вишневе потерпало від різних проблем: слабка економіка, соціальні довгобуди, розбрат у місцевій владі. Вже зовсім скоро воно разом із Крюківщиною офіційно стане частиною Вишнівської громади. Місцеві “свободівці” тим часом виступають за те, аби долати корупцію та впроваджувати прозорість керування бюджетом та розподілу коштів. Про те, як вирішити проблеми, що турбують місцеве населення, в інтерв’ю KV розповів корінний мешканець Вишневого, кандидат на посаду голови Вишнівської об’єднаної територіальної громади від ВО “Свобода” Олександр Головня. КиевVласть: Які проблеми є на Вашій території, що вдалося подолати зараз, що і як планується вирішувати та чи є шляхи вирішення? Депутат Вишнівської міської ради, кандидат на посаду голови Вишнівської ОТГ Олександр Головня: Серед проблем – перенаселення. Через велику кількість людей у міста немає можливості забезпечити усім комфортне існування, обмежуються їх добробут та комфорт. Частково через те, що значна частина території міста віддана під забудови. До того ж, ще з радянських часів слугують інфраструктура, комунікації, навантаження на них через збільшення кількості жителів зростає, вони потребують заміни. Каналізація, водозабезпечення, котельні, електропостачання – зношене на 80% або більше. Потрібно вирішити проблему комунікацій, переглянути можливі проблеми по місцевих КП – це інвентаризація труб, визначення рівня зношеності на тих чи інших ділянках. І замінювати комунікації на цих та потім інших проблемних ділянках за кошти місцевого бюджету. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  У нас також не вистачає центрів дозвілля для дітей та молоді. Це призводить до зростання вживання серед молоді алкоголю та наркотиків. Діти не знають, куди себе подіти, трощать дитячі майданчики. Немає альтернатив, а вони мають бути.  Існує проблема з паркомісцями, їх не вистачає; єдина парковка, яка була віддана місту у комунальну власність, так і не була запущена.  Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться KV: Із чим найчастіше звертаються до Вас мешканці? О.Г.: У переважній більшості просять матеріальну допомогу на лікування, а далі все, що стосується вулиці – благоустрій дворів, зелені зони, допомога із придбанням спортивного інвентаря. Хоч останнє і є прерогативою району, це передається все одно на баланс міста. Ми не можемо не допомогти школам, у яких самі навчалися, а практично всі депутати від ВО "Свобода" – корінні вишнівчани. Є речі, якими у свій час користувалися ще ми, і це прикро, бо цей інвентар не оновлюється досі. Або ті ж дитсадки, у яких не проводять ремонт. Не хочеться, щоб наші діти перебували у руїнах. Ми, свободівці, будемо боротися за те, щоб вирішувати ці питання. Усе залежить від ефективності використання грошей бюджету. Як ти розпоряджатимешся своїм гаманцем, так твоя сім’я житиме, як то кажуть. ВО “Свобода”, як політична сила, гарантує жителям Вишневої ОТГ прозорість використання бюджетних коштів, і протягом всього періоду у владі займає принципову позицію із контролю за використанням фінансів.  KV Експерти з економіки оцінили досягнення 63 громад Київщини за півроку і відібрали двадцятку лідерів. Вишнівська громада пасе задніх. Як це можна змінити? О.Г.: Важко говорити про такі моменти. Хоча б через те, що я не знаю, як використовувалися та розподілялися бюджетні кошти на цьому рівні, як віддавалися підряди, як гроші розподілялися між об’єктами – бо все наразі завуальовано, змішане до купи. У переважній більшості ми, свободівці, не голосували за бюджет міста, тому що не довіряємо діючій владі у частині розподілення бюджетних коштів, доцільності тощо. Не віримо ми, що вони ефективно використовувалися. Підстави для такої недовіри – відсутність помітної конкуренції при визначенні підрядника – підрядні роботи виконують одні й ті ж. На мій погляд, вартість більшості виконаних робіт може бути меншою. Це стосується також і комунальних підприємств, керують якими не місцеві, не вишнівчани. Нібито місцевим має бути більше довіри, але у нашому місті корінним чомусь не довіряють керування КП віддаючи їх уродженцям Луганська, наприклад. Наразі є тенденція приватизації комунальних підприємств. Добре, що у депутатів вистачає здорового глузду не робити цього. Поки що. Бо такі питання від сесії до сесії проходять до порядку денного. За них не набирається голосів, але у нашій міськраді всього 34 депутати, для прийняття рішення потрібно 18 голосів, тож є ймовірність, що одного разу голосів вистачить.  KV: Якими, на Вашу думку, повноваженнями мають бути наділені депутати місцевих та обласної рад? О.Г.: Я хотів би, щоб хоча б не обмежували існуючі.  KV: Як оцінюєте ефективність реформи децентралізації? О.Г.: Сама реформа децентралізації передбачала, що райони будуть скасовані, а район залишився. Є пересторога, що район залишиться розпорядником коштів, а відтак буде диктувати умови. Тоді реформа не має взагалі ніякого значення і втрачає свою суть. Ефективність її буде зрозумілою, коли вона запрацює: зберуться ОТГ, будуть законодавчо визначені повноваження районів, тощо. Зараз це все не зрозуміло. На папері одне, а як на ділі – побачимо. Хоча який сенс було скорочувати кількість районів, якщо вони все одно залишаються? Нащо було оголошувати про їх скасування та потім робити проміжні райони? Вишневе та Крюковщина відходять до Бучанського району, Боярка — до Фастівського. Люди переживають, чи на достатньому рівні вони будуть забезпечені адміністративним, медичним, іншим обслуговуванням, тощо. Зараз із реформою, на мою думку, нічого не зрозуміло.  KV: Новий формат Вишнівської ОТГ, а саме те, що Святопетрівське доєднали до Білогородки – Ваше ставлення? За, проти, підводні камені? О.Г.: Тут у будь-якому випадку чим більше суб’єктів доєднується до громади, тим краще наповнюється і тим більшим стає бюджет громади. Було б непогано, аби Святопетрівське доєдналося до нас, я за приєднання будь-якого суб’єкта до Вишневої громади із центром у Вишневому. А от можливі мінуси таких приєднань – це вже можна лише уявляти.  KV: Чи плануєте брати участь у виборах? О.Г.: Звісно, планую балотуватися на голову Вишнівської ОТГ від ВО “Свобода”. KV: Із чим йдете на вибори, які Ваші програмні засади? О.Г.: Разом із фракцією ВО “Свобода” у міській раді будемо ухвалювати рішення, які по максимуму робитимуть комфортним життя вишнівчан. Сюди входить ефективне і ощадливе використання бюджету міста, надання ефективних послуг містян, а саме підвищення якості роботи обслуговуючих компаній, ЖКГ, співпраця з ОСББ та програми підтримки цих об’єднань, підтримка комунальних підприємств, купівля техніки. Одним словом, оптимізація роботи усіх сфер обслуговування. А також те, що я уже назвав: інвентаризація комунікацій та їх заміна.  KV: У минулих роках ми чули про затягування старту будівництва школи у Вишневому, у грудні 2018 – про обвал даху спорткомплексу, через місяць – історія з боротьбою із забудовником за зелену зону. Чому це відбувається і як цьому можна зарадити? О.Г.: Що стосується тієї зеленої зони, то ви бачили результат: боротьбу програно, активісти підписали із забудовником меморандум і досі розраховують на те, що він виконає свої зобов’язання. Я у тому не впевнений. Бо забудовник у першу чергу бізнесмен, і жоден бізнесмен не хоче витрачати свої гроші на на щось окрім свого бізнесу. Якщо є бажання забудувати ділянку по максимуму, він це зробить. А вкладати гроші у будівництво садочку чи парку йому не вигідно ніяк.  Щодо причини обвалу даху спорткомплексу – це знову ж таки питання ефективності використання бюджетних коштів. Можна лише припустити, що основною причиною є корупція та відкати, але цим мають займатися правоохоронні органи. Винні усі: ті, хто здавав об’єкт і ті, хто його приймав. Просто так нічого не обвалюється. У випадку спорткомплексу – дах не мав каркасу, він впав під власною вагою, навіть не через сніг. Ця безкаркасна арка, яку обважнили теплоізоляцією та вентиляцією, не витримала навантаження. Я не архітектор, але на рівні спостерігача можна зробити певні висновки, хто винен. Те, що ніхто не постраждав – просто диво. Але зараз він стоїть і навіть не йде мова про його відновлення. Все це — результати неякісних робіт та бажання попиляти бюджет.  KV: Чи підтримує “Свобода” запровадження ринку землі? О.Г.: Не підтримує! Я не думаю, що цій владі взагалі варто довіряти останній ресурс, якій залишився у цій державі. Це те ж саме, що довірити голодному ділити пирога. Ризикова це справа.  KV: Як “Свобода” сприйняла перегляд закону про державну мову? Які можуть бути наслідки через внесення змін до закону? О.Г.: У жодній національній державі немає такого поняття, як наявність одразу двох державних мов. В Україні державною мовою має бути відповідно українська, а не російська чи ще якась. Так, ми усі тут володіємо і українською, і російською, через це в нас зародилося поняття мовозмішення – "суржику". Це і у мене проскакує, бо я вчився російською мовою ще при Радянському Союзі, а українською ми розмовляли вдома. Ні одна з мов спілкування не виходить ідеальною. Може, людям і буває важко перелаштуватися з російської на українську, якщо вже звикли. Але на рівні державних установ, як ми у “Свободі” вважаємо, мова має бути виключно українська. Бо інакше втрачається автентичність держави, вона в іншому випадку починає бути колонією. Така наша позиція.  KV: Чому на майбутніх місцевих виборах люди мають голосувати за “Свободу”, з чим партія йде на ці вибори? О.Г.: ВО “Свобода” ставить за мету боротьбу із корупцією в усіх державних установах на місцях. Максимальне забезпечення комфорту та підвищення якості проживання вишнівчан та представників громади Крюківщини. Прозорість сортування до дитсадків та шкіл тимчасово переміщених та людей, що не мають місця реєстрації. Треба, щоб у них була така можливість без потреби "вирішувати по кабінетах". Щоб люди не страждали матеріально від наслідків неефективності дій нашої влади.  Читайте: Керівник обласної “Свободи” Ігор Сабій: “Влада боїться двох речей – преси і людей на вулицях” КиевVласть

Київська облдержадміністрація розподілила державну субвенцію містам та районам області. Майже 57 мільйонів гривень вони мають витратити на покращення житлових умов учасників АТО, ветеранів війни та внутрішньо переміщених осіб і їхніх родин. На місцях зазначають, що кошти вже почали освоювати, однак для повного задоволення потреб на їхній території таких сум недостатньо.  Як стало відомо KV, 14 липня голова Київської ОДА Василь Володін підписав три розпорядження про розподіл державної субвенції на виплату грошової компенсації за належні для отримання житлові приміщення переселенцям, сім'ям учасників АТО та ветеранів війни.  Кошти сім'ям АТОвців Згідно розпорядження №337, за рахунок державної субвенції обласний бюджет поповнився на 4 млн 450 тисяч 536 гривень. Кошти перерозподілені місцевим бюджетам на покращення житлових умов для сімей учасників бойових дій на території інших держав, для осіб з інвалідністю I – II групи з числа учасників бойових дій на території інших держав, інвалідність яких настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювань, пов'язаних з перебуванням у цих державах, визначених пунктом 7 частини другої статті 7 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їхнього соціального захисту”, та які потребують поліпшення житлових умов”.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  Так, найбільше коштів отримало місто Бровари – 1 млн 761 тис. 704 гривень, трохи менше – Обухів (941 тисяч 626 гривень). Однакові суми отримали Білоцерківський та Таращанський райони – по 761 тисяч 954 гривень. І найменша сума була розподілена Києво-Святошинському району – 223 тисяч 297 гривень.  Допомога ветеранам війни Розпорядженням №338 КОДА перорозподілила 43 млн 349 тис. 324 гривні для сімей ветеранів війни та осіб з інвалідністю I – II групи, яка настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювань, одержаних під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях. Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться Найбільшу суму на придбання житла отримало місто Біла Церква – 7 млн 472 тис. 802 гривні, трохи меншу – Бровари (5 млн 579 тис. 243, гривень) і Бориспіль (4 млн 124 тис. 252 гривні). Відносно невелику суму отримала Березань – 940 тис. 626 гривень. Серед районів більше коштів отримали Васильківський район – 3 млн 530 тис. 591 гривню і Києво-Святошинський – 3 млн 203 тис. 700 гривень. Таращанський район отримав 2 млн 992 тис. 551 гривню, Бориспільський – 2 млн 890 тис. 42 гривні, Білоцерківський – 2 млн 871 тис. 213 гривень, Броварський – 2 млн 863 тис. 121 гривню, Обухівський – 1 млн 531 тис. 908 гривень і Вишгородський – 1 млн 523 тис. 908 гривень. Менше мільйона було виділено Богуславському району – 809 тис. 196 гривень. Тетіївський, Іванківський та Макарівський райони отримали по 761 тис. 954 гривні і найменше – Баришівський район (730 тис. 303 гривні).  Житло для переселенців Кошти на житло для внутрішньо переміщених осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, були розподілені розпорядженням №339. Загальна сума державної субвенції становить 8 млн 820 гривень.  Найбільше було виділено місту Ірпінь – 1 млн 571 тис. 150 гривень. Однакові суми, 1 млн 162 тис. 540 гривень, отримали Васильківський район та місто Бориспіль. Вишгородському районі розподілили 1 млн 28 тис. 59 гривень.  І найменше отримали міста Буча (987 тис. 868 гривень), Ржищів (817 тис. 288 гривень), Бородянський (638 тис. 849 гривень) та Києво-Святошинський (632 тис. 524 гривень) райони. Розміри коштів KV поцікавилась у голів міських та районних рад, чи отримали вони державну субвенцію та у якому обсязі виділені кошти задовольняють потреби на їхній території. Мер Борисполя Анатолій Федорчук: Наразі мені невідомо, чи отримало місто субвенцію. Але раніше ми займались цим питанням. Для придбання житла ветеранам та учасникам АТО ми додатково до субвенції виділяли кошти із міського бюджету, думаю, на цей раз вчинимо так само. Виділених державою коштів не вистачає, аби задовольнити потребу повністю. У Борисполі квартири коштують майже як в Києві. І не дуже справедливо, коли віддалене від столиці селище отримує аналогічну суму, як і наше місто. На цей фактор мали б звертати увагу. Однак, ми вдячні, що виділили хоч якісь кошти.  Голова Броварської райради Сергій Гришко: Ми отримали кошти на три квартири і вже перерахували їх одній сім'ї загиблого і двом інвалідам-учасникам АТО. Це жителі сіл Калинівка, Шевченкове і Заворичі. Житло вони обирали самостійно. Наразі існує потреба ще в 13 квартирах – у черзі 11 інвалідів і дві родини загиблих. При цьому більшу частину, 14 квартир, вже придбали. Раніше виділяли додаткові кошти із районного бюджету, зараз вистачило субвенції.  Голова Бориспільської райради Владислав Байчас: Про виділення коштів мені нічого невідомо і раніше допомоги на придбання житла від держави ми не отримували. Одного разу область виділила кошти, яких вистачило на купівлю одного будинку у селі. Потреба, звісно, є, але ми не формували окремої черги. Є заяви про надання допомоги від сільрад. Виділяти кошти із районного бюджету не маємо можливості.  В.о. мера Ржищева Христина Чорненька: 12 серпня кошти у сумі 817 тис. 288 гривень були зараховані на спеціальний рахунок Переходенка В.В.. Залишаються в черзі двоє людей, необхідні суми – 638 тис. 849 гривень та 769 тис. 574 гривень. Звичайно, хотілося б отримати більшу субвенцію. Але вдячні за те, що є, враховуючи ситуацію в країні, держава виділяє кошти та підтримку у придбанні житла пільговим категоріям осіб. Голова Іванківської райради Валерій Потієнко: У минулому році вдалось придбати лише одну квартиру вартістю 1 млн 42 тис. гривень для воїна АТО. Цьогоріч отримали 761 тис. 954 гривні, коштів вистачить також на купівлю однієї квартири. У черзі наразі 8 чоловік, потрібно близько 7 млн гривень. Поки скарг не отримували, люди чекають. Можу сказати, що ми не задоволені сумою виділених коштів.  Нагадаємо, як раніше писала KV, у минулому році Київська облдержадміністрація розподіляла між районами державну субвенцію на покупку житла дітям-сиротам та учасникам АТО, які мають інвалідність. Читайте: Суд постановив виділити бійцям АТО землю на Білоцерківщині КиевVласть

ВО “Свобода” продовжує відстоювати права українців в абсолютно різних сферах діяльності. Багато уваги активні “свободівці” приділяють і фермерам та аграріям, які без підтримки держави в умовах карантину опинились в скрутному становищі. Про те, які механізми підтримки сільгосппідприємців мають бути на місцевому та державному рівні, а також про децентралізацію і проблеми на Бориспільщині в інтерв'ю KV розповів депутат Бориспільської райради, екс-голова РДА Віталій Гордієнко. KV: З якими проблемами до вас, як депутата районної ради, найчастіше звертаються мешканці? Віталій Гордієнко: Зазвичай, люди очікують участі депутата будь-якого рівня у вирішенні якихось особистих, персональних питань, найчастіше пов’язаних зі скрутним становищем або проблемами з подолання бюрократичних перешкод. Кожен раз, зустрічаючись з мешканцями з приводу виникнення у них подібних питань, наголошую, що вирішення такого штибу питань, це надзвичайно малоефективний спосіб полегшення життя. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  Сьогодні вирішимо одну проблему – завтра з’явиться декілька нових. Основне спрямування спільних зусиль має бути зосереджено на зміні системи взаємин громадян і влади. Лише системний підхід може сприяти суттєвому покращенню умов проживання. Депутат не повинен бути благодійником і помічником, він має створювати умови, за яких більшість подібних проблем у людей навіть не виникнуть. Та все ж, в окремих випадках, депутат має долучатися і до вирішення особистих проблем мешканців, що надали йому повноваження представляти їх інтереси. Це поза сумнівом. KV: Які основні проблеми є у Бориспільському районі? Як їх вирішити? Віталій Гордієнко: Проблеми Бориспільського району не є унікальними. Здебільшого це проблеми більшості районів України. Сміття, стоки, а отже пов’язані з цим екологічні проблеми, медицина, освіта, електропостачання,  проблеми громадського транспорту та багато інших, всім відомих, проблем. Владі давно належало б їх систематизувати і запропонувати комплексну програму вирішення таких проблем в масштабах країни.  Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться Всеукраїнське об’єднання “Свобода” готове запропонувати ефективні заходи вирішення проблем на рівні держави та місцевого самоврядування. Як доказ, маємо незаперечно успішний досвід міських голів від ВО “Свобода” в містах обласних центрах – Івано-Франківську, Тернополі, Хмельницькому. Там, за останні роки, докорінно змінено інфраструктуру, запущено муніципальний транспорт, вирішено проблеми пільгових перевезень, побудовано з нуля чимало садочків, шкіл, спортивних об’єктів, доріг, паркових зон, залучено інвестиції та безліч іншого. А якби ще допомога держави!? “Свободівцям” лише заважають. А все, щоб не дати можливості своєю діяльністю проявити свою державницьку спроможність. Адже ми не лише політична альтернатива нікчемним безідейним політпроєктам, а ще й господарницька. Та все ж, якщо зауважити на “найсвіжіших” проблемах, то показовим є нещодавнє звернення мешканців села Гнідин Бориспільського району та мікрорайону Бортничі, Дарницького району міста Києва з приводу видобутку піску та пов’язаної з цим безперервної роботи земснаряду лише за 200 метрів від житлових будинків. Люди змушені жити як у якійсь “промзоні”. А ще руйнування будинків, доріг, знищується озеро в зоні відпочинку, затоплюються багаторічні насадження. Для вирішення таких питань багато не треба. Просто припинити цей руйнівний та грабіжницький бізнес з видобутку піску з-під будинків людей. Хіба це так важко!? Але влада дуже часто пов’язана з цими “горе-бізнесменами” корупційними взаєминами. Тому подібні проблеми не вирішуються десятками років.  KV: Чи вирішено проблему зі сміттям? Ще у 2018 році місто та район сперечались щодо будівництва сміттєпереробного заводу, вдалося знайти компроміс? Віталій Гордієнко: Звичайно, що ні. Складається враження, що існуюча ситуація або влаштовує владу, або хтось впливовий заробляє на цьому, а найвірогідніше одне й друге. Хоча, задля справедливості, зазначу, що питання утилізації сміття – складна проблема. Адже жителі і району і міста, хотіли б вирішення “сміттєвих питань”, але місцезнаходження майбутнього підприємства – це камінь спотикання. Проте, маючи бажання можна дійти компромісного рішення, вирішити всі організаційні питання та вивівши проблему у ряд пріоритетних, зрештою, покінчити з перетворенням місцевості у величезний смітник. KV: Чи підтримує “Свобода” запровадження ринку землі? Віталій Гордієнко: Запропонований новою владою сценарій позбавлення українців основного, стратегічного, фундаментального ресурсу, не має нічого спільного зі “свободівським” баченням обігу сільськогосподарських земель в Україні. ВО “Свобода” пропонувала і пропонує систему забезпечення прав землевласників розпоряджатися своєю власністю, продавати її за справедливою ціною з одночасним забезпеченням державного володіння земельними ресурсами, збереження української землі дітям та створення умов для розвитку дрібного та середнього фермерства, що дасть поштовх до розвитку і збереження села, яке завжди мало вирішальний та сакральний вплив на всі процеси державотворення в Україні, в усі часи. Та при владі випадково опинилися особи, яких абсолютно не цікавить майбутнє наших дітей, адже майбутнє своїх нащадків, вони аж ніяк не пов’язують з Україною. Для них українська земля – це товар, який вони хочуть вигідно продати іноземцям та місцевим олігархам. На жаль, це так.  KV: Як “Свобода” захищатиме права аграріїв на Київщині? Віталій Гордієнко: “Свобода” має величезний досвід захисту прав українців та напрацьований, дієвий “інструментарій” поєднання правових, публічних, та протестних заходів, а при виникненні необхідності – то і силового захисту від свавілля. Отже, ми використовуватимемо всі доступні засоби для забезпечення інтересів, насамперед малих і середніх аграрних підприємств, перебуватимемо у постійному зв’язку з аграріями. Останнім часом між “Свободою” та аграріями налагоджено ефективну співпрацю, не в останню чергу “завдяки” загрозам, що влада створила фермерам.  KV: Через карантинні обмеження овочівники Київщини понесли великі збитки, зокрема тони моркви довелось викинути на смітник. На вашу думку подібні проблеми можна вирішувати на місцевому рівні? Віталій Гордієнко: Виникнення цієї проблеми ми прогнозували. Та й не лише ми. Проблеми реалізації сільськогосподарської продукції стали цілковитою несподіванкою хіба лише для влади. Що говорити про овочі. Навіть, доволі легко прогнозована потреба в медичних масках та дезінфекторах не була забезпечена.  Уникнення проблем з реалізацією овочевої продукції та підтримка фермерів мали б відбутися на державному рівні за рахунок прогнозів об’ємів реалізації та аналізу доступних ринків для збуту в умовах карантинних обмежень. Це могло бути і часткове заміщення імпортованої овочевої продукції на вітчизняну та створення додаткових механізмів сприяння фермерам щодо логістики їхньої продукції та часткова компенсація цінових та транспортних втрат. Але ми не про це. На це, поки що, ми можемо сподіватися лише уві сні. Щодо місцевого вирішення подібних проблем – безперечно. Можна і треба вирішувати. Та все ж, я вважаю, без зловживань не обійшлося б, допоки у владі бізнесмени. Бізнесмени у владі дозволяють собі наживатися навіть на нещасті людей. Міф про те, що лише бізнесмен, створивши власний бізнес, є ефективним державним, публічним управлінцем – повна маячня. У владі мають бути кваліфіковані державники. Націоналісти. Чому? Тому що для них держава – це найефективніший механізм забезпечення розвитку нації, а не механізм власного збагачення. Ідея – основа ефективності.  KV: Яку підтримку для фермерів та аграріїв можна забезпечити на місцевому рівні? Віталій Гордієнко: Сприяння фермерам та аграріям має відбуватися постійно і на всіх рівнях. Місцева влада має можливості створити середовище комфортного розвитку малих та середніх сільськогосподарських підприємств. Але зараз найгостріше стоїть питання ставлення влади до аграріїв. Для них це “донор”, що може долучитися до вирішення гострих соціальних проблем, а з другого боку, влада всіма силами створює образ “негідника-фермера”, що визискує селян-землевласників. Отже зараз – хоч би не заважали. Прийде до влади “Свобода” – буде підтримка. KV: Аграрій для села – це постійний спонсор. Чи є у “Свободи” алгоритм роботи, який можна запропонувати громадам, що хочуть співпрацювати із фермерами, а не лише випрошувати у них допомогу. Віталій Гордієнко: “Свобода” має чітке бачення взаємодії громад з фермерами. Це і першочергове надання фермерам, а не агрохолдингам, земель, що є у розпорядженні місцевої влади, одним із можливих варіантів співпраці, “Свобода” розглядала забезпечення громадам права купівлі земельних паїв з подальшим наданням цих паїв у володіння місцевим фермерам. Варіантів безліч і їх важко переоцінити, адже перспектива наша полягає у розвитку аграрного сектору та фермерських господарств. Ми є аграрна країна. Але слід враховувати, що аграрні корпорації не дають можливості розвиватися селам. Для них ці села нічого не значать. Для них – це посівні площі. Натомість фермер, що тут живе і працює, дбає про людей і село. Це його середовище. Він створює робочі місця і допомагає у вирішенні соціальних проблем. Тому завдання місцевої влади – сприяння, а фермер вже дасть собі раду. KV: Як оцінюєте ефективність реформи децентралізації? Віталій Гордієнко: Дуже часто зміну адміністративно-територіального устрою подають як децентралізацію. Але це зовсім різні понятійні категорії. Децентралізація – надання повноважень, ресурсів і відповідальності, а адміністративно-територіальний устрій – це про інше.  На цю тему відбуваються деякі маніпуляції цифрами. Щоразу озвучуються лише абсолютні суми збільшення фактичних надходжень до місцевих бюджетів. Та рівень децентралізації слід вимірювати у відсотках, що відображатимуть залежність місцевих бюджетів від державного бюджету і частку доходів місцевих бюджетів у сукупному бюджеті країни. Тоді ситуація виглядатиме реалістичніше.  Проте, підсумовуючи, слід зауважити, що децентралізація є одним із можливих напрямків забезпечення самодостатності місцевого самоврядування, що є традиційним для України, а адміністративно-територіальний устрій “совєцьких” часів давно потребує наповнення питомим українським змістом. На жаль, нинішня влада не має прив’язки до української ідентичності. Отже, зміна влади на справжню, українську, безперечно дала б позитивний результат. KV: Що думаєте з приводу поділу Бориспільського району на десять громад? Чи усі вони будуть спроможними.  Віталій Гордієнко: Взагалі зміна адміністративно-територіального поділу в Україні є абсолютно життєздатним питанням, розумне вирішення якого могло б створити умови для природного, автентичного та гармонійного розвитку держави. Проте методики, використані для проведення цієї зміни в нашій країні можуть спричинити суттєві загрози не лише розвитку, а й існуванню багатьох населених пунктів. Перш за все турбує порушення принципу добровільності. Підлаштування конфігурацій майбутніх громад приватним баченням осіб, що можуть вплинути на процес та мають свої комерційні, виборчі та будь-які інші недержавницькі інтереси може призвести до створення цілком підконтрольних цим особам “вотчин”. І це не лише про Бориспільщину.  Щодо спроможності. Так, деякі громади, за прогнозами, можуть бути неспроможними. На те є об’єктивні причини. KV: Як можете прокоментувати протистояння населених пунктів за звання адміністративного центру? Чи справедливим, на вашу думку, є затвердження Бориспільського району? Віталій Гордієнко: Не думаю, що статус адміністративного центру може бути аж надто важливим. Взагалі не вважаю поділ на райони обґрунтованим. Це нав’язана окупаційним режимом адміністративна одиниця, яку, чомусь, намагаються зберегти. Впевнений, з часом вдасться це змінити. А щодо нинішнього стану, то найкраще розвинену інфраструктуру слід вважати достатньою підставою для визначення статусу центру. Все залежатиме від спроможності влади забезпечити зв’язок і сполучення між суміжними та суттєво віддаленими територіями, а також забезпечення можливості отримання повного переліку послуг за місцем проживання.  KV: Як “Свобода” розцінює хід терреформи та осінні вибори, які мають відбутися вже за новою адмінсистемою? Віталій Гордієнко: Хід терреформи “Свобода” розцінює, щонайменше, як суперечливий та переважно позбавлений логіки процес. Підготовка до проведення цієї реформи була заслабка. Адже такі масштабні зміни мали б переконливо обґрунтовуватися та популяризуватися. Натомість ми отримали доволі кволі спроби зацікавити громади до об’єднання. Навіть дотепер, більшість населених пунктів не бачить потреби та перспективи в об’єднанні. Осінні вибори “Свобода” сприймає, як звичний процес. Наша політична сила має майже тридцятирічний виборчий досвід. “Свободу” мало чим можна здивувати. Прогнилій та закорумпованій системі, аж надто важливо не допустити “Свободу” до влади, адже це означатиме для неї суттєві проблеми. А громадяни, які на час виборів стають виборцями, мають відчути шанс змінити все на свою користь. Це наше спільне завдання. KV:  У 2014 році ви за власним бажанням звільнились з посади голови Бориспільської РДА. У чому була причина? Віталій Гордієнко: “Свободівці” ніколи не трималися за крісла. Це було наше спільне рішення про складання повноважень націоналістами-членами Кабінету Міністрів України, головами обласних і районних державних адміністрацій у зв’язку з оголошенням результатів позачергових парламентських виборів та формуванням нової коаліції.  В складний період ми взяли на себе спільну відповідальність за долю країни, увійшовши до складу уряду та до виконавчих органів влади, оскільки Україна опинилася на межі існування. На той час ми виконали свою місію, втримали ситуацію. Але за результатами позачергових парламентських виборів уся відповідальність за політичну та соціально-економічну ситуацію в державі лягла на учасників нової парламентської коаліції. За логікою ми мали піти, що, зрештою, й зробили. Все як завжди в “Свободі” – по-чесному, по-свободівськи. KV:  Що думаєте з приводу виборчого законодавства? Якими, на вашу думку, повноваженнями мають бути наділені депутати місцевих та обласної рад? Віталій Гордієнко: Нове виборче законодавство, як і все ініційоване цими “турбопсевдополітиками” є “недороблене”. Не знаю, чи навмисно, чи з огляду на профнепридатність. “Свобода” вже давно запропонувала варіант виборчого кодексу, де все логічно та послідовно. Але ж ні. Видумують свій велосипед з квадратними колесами. Щодо повноважень, то вони мали б розподілятися за принципом субсидіарності, тобто “знизу вгору”. Всі проблеми, що можуть бути вирішені на місцях, мають вирішуватись якнайближче до людей. Та все ж, основним фактором, на мою думку, будуть не лише повноваження, а й бажання використати їх задля стрімкого та невпинного розвитку територій і держави. KV: Як “Свобода” сприйняла перегляд закону про державну мову? Які можуть бути наслідки через внесення змін до закону?  Віталій Гордієнко: Ми захищали мову завжди. Прикро, що в Україні знаходяться йолопи, які досі намагаються проштовхнути ідейки “рускава міра”. Та ми розуміємо причини. Це спроби Росії зберегти тут свій вплив.  “Свобода” захищала мову на Мовному майдані влітку 2012-го року, в українському Парламенті, в Конституційному Суді – захистимо й тепер. “Свобода” – захистить!” KV: Чому на майбутніх місцевих виборах люди мають голосувати за “Свободу”, з чим партія йде на ці вибори? Віталій Гордієнко: “Свобода” – це ідеологічна партія, яка протягом майже тридцяти років не поступилася своїми принципами, жодного разу не діяла всупереч своїй програмі, ніколи не залишалася осторонь в часи, коли загрожувала небезпека українцям і Україні. Окрім цього, “свободівці” – це досвідчені політики, успішні управлінці, кваліфіковані спеціалісти в різних галузях. Доведено на практиці. Як завжди, “Свобода” пропонує звільнення усіх державних органів від корупції та залежності, залучення мешканців громад до визначення пріоритетів розвитку, забезпечення контролю за витратами бюджетних коштів та активну участь громадян в управлінні спільним майном. Читайте: Керівник обласної “Свободи” Ігор Сабій: “Влада боїться двох речей – преси і людей на вулицях” КиевVласть

17 липня голова Київської обласної державної адміністрації Василь Володін відвідав з робочим візитом Баришівський, Згурівський та Яготинський райони. Основна мета поїздки – обговорення нагальних питань життєдіяльності районів та шляхів їх вирішення. Разом з ним у спілкуванні з громадами Київщини взяли участь очільник Головного управління СБУ у м. Києві та Київській області Олег Головаш, начальник Головного управління Національної поліції в Київській області Андрій Нєбитов, Перший заступник прокурора Київської області Ігор Грабець. Про це KV стало відомо із повідомлення Київської облдержадміністрації (КОДА). Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  “Я на власному досвіді переконався, що такий формат роботи може бути дуже корисним. Обласній владі він дає можливість наочно ознайомитися з проблематикою, якою переймаються на місцях, представникам громад дозволяє обговорити актуальні питання безпосередньо з керівниками різних державних органів. Тож пропоную плідно попрацювати”, – відзначив очільник області звертаючись до учасників зустрічей. В кожному районі пройшли зустрічі з громадами, де обговорили головні питання, що турбують мешканців та потребують допомоги обласної влади. Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться Одна з проблем, що залишається актуальною для багатьох районів Київщини – стихійні сміттєзвалища. В той же час, він закликав мешканців не бути байдужими та зрозуміти, що саме вони є господарями своєї землі і також мають дбати про чистоту власних населених пунктів. Наступна тема, яку обговорювали – модернізація лікарень, шкіл, дитячих садків, та спортивних об‘єктів. Зараз на ці проєкти у Баришівському, Згурівському та Яготинському районах виділяються кошти обласного та місцевих бюджетів, залучається благодійна допомога від представників бізнесу. Разом з профільними заступниками та мешканцями на зустрічах приділили увагу також й новому районуванню області. Обговорили переваги створення ОТГ і те, як це впливає на життя людей в громадах. Голова області наголосив, що основна мета таких перетворень – створення більшого комфорту для людей та спосіб залучення коштів на місця для розвитку районів. За підсумками зустрічей було вирішено зробити такий формат співробітництва між обласною та місцевою владою регулярним. Голова області Василь Володін підкреслив, що за його переконанням робота КОДА має бути спрямована на підвищення якості життя людей, а також сервісів та послуг, які вони отримують від держави. Після спілкування з громадами очільник КОДА дав відповідні доручення та взяв під особистий контроль виконання по деяким питанням, які обговорювалися на зустрічах з мешканцями районів. По ряду проблем рішення були винайдені одразу. Читайте: Нові можливості для спортсменів Київщини: КОДА підписала меморандум про співпрацю з компанією Mixsport Фото: КОДАКиевVласть

Столичному регіону поки вдалося уникнути посилення карантину. Навіть враховуючи новий спалах інфекції, область не перетнула граничної межі. На тлі цих новин поліція посилить контроль за маршрутниками. А також розслідуватиме обставини скандальної закупівлі областю апаратів ШВЛ.  Протиепідемічна ситуація  За добу на Київщині підтвердили 25 нових випадків захворювання на CoVID-19. Всього з березня в області – 2610 інфікованих, з них 218 дітей та 477 медичних працівників. Понад половина – 1356 осіб – вже одужали, померло 50. На стаціонарному лікуванні –115 осіб з початку епідемїі в лікарні пролікували 541 особу. Триває медспостереження за 9 836 особами. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  На сьогодні ознаки епідемситуації в області наступні: завантаженість ліжок в профільних закладах – 20,97% (критичний рівень – понад 50%) охоплення тестуванням – 38,33% (критичний рівень – менше 20% на 100 тис. осіб населення за 7 діб) відсоток виявлення – 6,42% (критично – понад 11%)  динаміка зросту кількості інфікованих – 9,1% (критичний показник – понад 10%). Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм            ПодписатьсяСпалахи Черговий спалах зафіксовано в Бородянському психоневрологічному інтернаті з геріатричним відділенням. Під час ПЛР-тестування 29 червня мешканців та працівників закладу виявлено 5 інфікованих співробітників та 3 підопічних. Всі у задовільному стані без явних клінічних проявів. Інтернат розміщений в окремій 3-поверховій будівлі, в ньому проживає 338 осіб та розташовані 244 особи обслуговуючого персоналу. Нульовий пацієнт тут – 64-річний санітар, який наразі перебуває на самоізоляції за місцем проживання, вже встановлено коло контактних осіб – 70 осіб. Заклад закритий на карантин, організовано роботу санітарно-контрольного пункту та забезпечено посилення протиепідемічних заходів.  Днями коронавірус виявили в одного з депутатів Білоцерківської міської ради. Згідно з санітарно-епідемічними нормами, наразі проводиться тестування усіх контактних осіб та повна дезінфекція приміщень будівлі ради. Працівники виконкому та міської ради перебуватимуть на самоізоляції та продовжуватимуть свою роботу дистанційно. Читайте: Секретарь горсовета Белой Церкви заболел COVID-19  Поліція Як заявив очільник КОДА Володін, правоохоронці посилюють контроль за дотриманням карантинних вимог.  "За останні 10 дні правоохоронці створили 126 рейдових груп, провели 587 перевірок суб’єктів господарювання, склали 162 адмінматеріали на продавців, власників торгових точок та магазинів, на 49 водіїв, які не дотримувалися карантинних обмежень, та 63 громадян, які перебували у громадських місцях, не дотримуючись обмежень", – розповів Володін. Також 1 липня у Київській ОДА провели нараду з регіональним керівництвом Укртрансбезпеки та Патрульної поліції, де обговорили посилення контрольних заходів за перевізниками.  Розслідування  Голова КОДА Василь Володін ініціював розслідування неправомірних дій щодо зриву поставки апаратів ШВЛ та привласнення понад 10 млн гривень.  “Протидія поширенню коронавірусу та всебічна медична допомога тим, хто захворів – найважливіші сьогоднішні пріоритети в країні. На подолання наслідків спрямовані усі ресурси і їхнє цільове використання має бути прозорим для громадськості. Неправомірним діям не місце в органах державної влади. Як керівник облдержадміністрації і надалі буду боротися з проявами непрофесіоналізму та зловживанням бюджетними коштами”, – зазначив він. За його словами, Національна поліція повинна якнайшвидше вжити всіх передбачених законодавством заходів, щоб повернути бюджетні кошти та покарати винних. Зі свого боку він пообіцяв, що КОДА сприятиме розслідуванню та надаватиме правоохоронцям всю необхідну допомогу.  І додав, що кошти планують повернути та витратити за призначенням: на придбання обладнання, яке рятуватиме людські життя. Читайте: Голова КОДА ініціював розслідування неправомірних дій щодо зриву поставки ШВЛ та привласнення понад 10 млн гривень 249 апаратів ШВЛ Також Володін подякував соціально-відповідальному бізнесу та волонтерам, які у важку хвилину прийшли на допомогу мешканцям Київщини та передали медзакладам необхідну апаратуру.  Таким чином, як підкреслив очільник, область змогла повністю забезпечити свої потреби в апаратах штучної вентиляції легень.  “Маємо 249 одиниць. З березня заклади першої хвилі отримали 34 нові апарати, другої – п’ять. З них коштом обласного бюджету надано 11 апаратів”, – говорить він. ЗНО Продовжується основна сесія зовнішнього незалежного оцінювання для здобувачів повної загальної середньої освіти. Так, у вівторок, 30 червня, проводилося тестування з предмету української мови та літератури, який є обов'язковим для вступу до всіх закладів вищої освіти.  Як зазначив губернатор, всього на цей іспит зареєструвалося 14 тис. 723 учасники. Для випускників була підготовлена 991 аудиторія у 57 пунктах тестування. Зазначається, що усім учасникам процесу робили температурний скринінг та надали необхідні засоби індивідуального захисту.  Участь у сесії взяли 10 тис. 51 особа, присутність склала – 81%. Головна причина низької явки через те, що частина раніше зареєстрованих не планує цього року вступати до вишів”, – додав голова. Наступна сесія ЗНО відбудеться з фізики вже сьогодні, 2 липня. Пункти тестування з цього предмету будуть працювати у місті Біла Церква та в Києві.  Велике будівництво  Також область продовжує втілювати заходи національної програми “Велике будівництво”, яка передбачає реалізацію на Київщині 18 об’єктів. Частина з них перебуває вже на стадії завершення, а частина – на етапі затвердження документації чи проведення тендерів.  За словами голови, наразі тривають тендерні процедури з капітального ремонту стадіону “Колос” у місті Сквира. Проведення аукціону заплановано 10 липня. Всі роботи на об'єкті мають завершитися до 15 листопада. Також оголошено тендерні процедури із влаштування футбольного поля в селищі Бородянка. Роботи там мають завершити до 15 листопада.  “Відсоток виділених коштів на об’єкти “Великого будівництва” з державного бюджету складає 40,23%, з місцевих – 36,67%. Ступінь будівельної готовності об'єкта в області становить 60,89%. Серед них загальноосвітні навчальні заклади 64,17%, дошкільні – 68,86%, стадіони – 45,80%”, – розповів Володін. Крім того, в області заплановане фінансування і 29 об'єктів дорожнього господарства. Із 20-ти із них процедури відкритих торгів перебувають вже на завершальному етапі. За 13 проектами направлені повідомлення про наміри укладання договорів, за п’ятьма заходами надано пропозиції, а один проєкт буде оголошено найближчим часом. По одному із заходів торги наразі ще не відбулися.  “У рамках “Великого будівництва” передбачена реалізація проєктів з покращення матеріально-технічної бази та ремонтів 13 опорних закладів охорони здоров’я. Маємо всі підстави стверджувати, що Київщина свою частку програми виконає вчасно та у зазначені терміни”, – резюмував очільник.  Фото: коллаж KVКиевVласть

Голова Київської обласної державної адміністрації (КОДА) ініціював звернення до Національної поліції України, щоб та вжила ефективних заходів щодо повернення 10,5 млн гривень. Їх, як 100% передоплату, Департамент охорони здоров’я заплатив ТОВ “Ліртон Груп” 28 квітня 2020 року за 15 апаратів штучної вентиляції легень. Про це KV стало відомо з повідомлення пресслужби КОДА.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  “Один із найважливіших сьогоднішніх пріоритетів в країні – протидія поширенню коронавірусу та всебічна медична допомога тим, хто захворів. На подолання наслідків спрямовані всі ресурси. І їх цільове використання  має бути прозорим для громадськості”, – йдеться у повідомленні. Відомо, що договір уклав колишній керівник ДОЗ. Апарати ШВЛ мали надійти в лікарні області до 25 травня цього року. Постачальник свої зобов‘язання не виконав  й кошти не повернув. Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться Через зірвані закупівлі медичні заклади Київщини залишилися без необхідного обладнання. Обласна влада була змушена вирішувати проблему із залученням бізнесу та шукати інші канали поставок. 4 травня керівника Департаменту звільнили за невідповідність посаді. Проти нього  порушено кримінальне провадження щодо зловживання службовим становищем під час здійснення закупівель медичного обладнання. “Неправомірним діям не місце в органах державної влади, – заявив Василь  Володін, голова Київської облдержадміністрації. – Як керівник області, і надалі буду боротися з проявами непрофесіоналізму та зловживанням із бюджетними коштами. Національна поліція України повинна якнайшвидше вжити всіх заходів щоб повернути бюджетні кошти та покарати винних. Зі свого боку, КОДА сприятиме розслідуванню та надаватиме правоохоронцям усю потрібну допомогу. Моя мета, щоб кошти повернулися та були витрачені за призначенням – на придбання обладнання, яке рятуватиме людські життя”. Процесуальні дії з цього приводу вже ведуться. Читайте: До нового навчального року 2020/2021 на Київщині планують відкрити нову гімназію на 14 класівФото: пресслужба КОДА КиевVласть

Карантинні заходи на Київщині можуть бути посиленими через три дні. Відповідне рішення ухвалить обласна адміністрація у разі, якщо індикатор захворюваності продовжить зростати. Готується столичний регіон і до інших змін. Вже оголошено конкурс перевізників та внесено зміни до двадцяти обласних профільних програм. Серед них – питання медицини, харчування дітей та пільги учасникам АТО. Про це KV стало відомо за підсумками онлайн-брифінгу голови Київської обласної державної адміністрації (КОДА) Василя Володіна 24 червня.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  Поточна епідеміологічна ситуація За інформацією Київського обласного лабораторного центру станом на 24 червня на Київщині підтверджено 2332 випадки захворювання. З них зафіксовано 1047 випадків одужання та 47 летальних випадків. На стаціонарному лікуванні наразі перебувають 263 особи, решта – на самоізоляції. Медичне спостереження встановлено за 9021 людиною. Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться Нова методика  Як зазначив голова КОДА, минулої суботи він звертався до жителів Київщини з проханням дотримуватися карантинних заходів. Адже з понеділка в Україні змінено методику, за якою посилюють або послаблюють карантин. Аналіз епідеміологічної ситуації відбуватиметься відтепер за п’ятьма ознаками. Серед них – завантаження ліжок у закладах охорони здоров’я, визначених для госпіталізації пацієнтів – понад 50 %, середня кількість ПЛР-тестувань за останні сім днів – менше 24 % на 100 тис. населення. Коефіцієнт виявлення випадків інфікування – понад 11%, показник динаміки зростання випадків інфікування – понад 10%. На сьогодні в області завантаження ліжок складає 22,3%, тестуванням охоплено 41,98%. Відсоток виявлення захворювання же склав 5,88%, а показники динаміки становлять 23,23%. І як зазначив Володін, саме цей останній показник і викликає найбільше занепокоєння. “Якщо цей показник не знижуватиметься три дні поспіль, будемо змушені приймати непопулярне, але відповідальне рішення”, – додав він. Конкурс перевізників Закінчився прийом документів для участі в конкурсі з перевезення пасажирів на міжміських та приміських автобусних маршрутах загального користування, що не виходять за межі території Київської області та віднесені до компетенції КОДА.  Проведення конкурсу заплановано на 13 липня на дев’ять об’єктів. Як відомо, документи подали три перевізники-претенденти. Усього було подано чотири конверти з позначкою № 1. Наразі КОДА перевіряє документи на відповідність до умов конкурсу. “У попередні роки в суспільстві були питання щодо прозорості процедури відкриття конвертів. Цього разу, як я й обіцяв, уперше вона відбулася за умов прямої трансляції. Перебіг подій мали можливість спостерігати всі охочі”, – зауважив Володін. Підсумки обласної сесії Днями відбулася 35-та чергова сесія Київської обласної ради. Як зазначив губернатор, обласна адміністрація подала на розгляд депутатам понад 20 профільних програм, спрямованих на розвиток Київського регіону.  Серед них – “Здоров’я Київщини”, “Питна вода Київщини”, “Небезпечна Київщини” та “Київщини спортивна”. Читайте: Прийнято низку змін до програми розвитку Київської області Безпека За програмою “Безпека Київщини” на заходи з безпеки області виділили майже 12 млн гривень. Витратять кошти на обслуговування системи відеоспостереження та модернізацію інтегрованої комплексної системи відеоспостереження та відеоаналітики Київської області.  Пільги Розширено перелік соціальних пільг для учасників АТО Київщини та членів їхніх сімей. Серед них – відшкодування витрат на лікування, низку медпрепаратів, протезування, тощо для 73 ветеранів та матеріальна допомога для 1555 учасників АТО та членів їхніх сімей. Соцзахист Для покращення матеріального становища сімей, де двоє та більше осіб з інвалідністю, у тому числі самотніх та дітей з особливими потребами, затверджено одразу кілька цільових програм. В зв'язку з підвищенням прожиткового мінімуму, для осіб, які втратили працездатність у 2020 році, підвищено виплату матеріальної допомоги до 3276 гривень.  Медицина На розвиток медицини Київщини виділено рекордні 250 млн гривень. З них на фінансову підтримку закладів охорони здоров'я – 101,4 млн, решта – на розширення переліку медичних послуг за програмою “Медичні гарантії 2020”, що дозволить лікарням залучати більше коштів на своє утримання.  Харчування дітей У 2019 році в Київській області розпочато реалізацію пілотного проєкту “Якісне харчування – здорова дитина”. На наступний навчальний рік було виділено 35 млн гривень на нове виробниче обладнання для харчоблоків та їдалень закладів освіти.  Сміття Також передбачені кошти на ліквідацію несанкціонованих і неконтрольованих сміттєзвалищ. Необхідні заходи буде проведено у найближчий час. Василь Володін просить усіх небайдужих до чистоти довкілля у разі виявлення фактів засмічення відходами невідкладно звертатися до правоохоронних органів та органів державного нагляду та контролю.  Нові парки Прийнято рішення про створення нового парку, пам'ятки садово-паркового мистецтва, місцевого значення у Києво-Святошинському районі “Зелена брама” площею 30 гектарів. Він розташований у селі Софіївська Борщагівка.  В місті Обухові створено ландшафтний заказник місцевого значення загальною площею майже 5 тис. гектарів.  Велике будівництво Озвучена і частка Київщини у програмі “Велике будівництво” – 6 шкіл, 7 садочків та 5 стадіонів. Наразі вже завершено 4 об'єкти. Введено в експлуатацію другу чергу Вишнівської загальноосвітньої середньої школи №1 та середньої школи “Сузір'я” у Вишгороді. ДАБІ опрацьовує дозвільні документи школи №1 у місті Українка Обухівського району та футбольного поля у селі Петропавлівська Борщагівка Києво-Святошинського району. На завершальній стадії будівництво гімназії у Бучі, реконструкція будівлі з перепрофілюванням на дитячий навчальний заклад у місті Ірпінь, реконструкція ДНЗ “Чебурашка” у Вишгороді та ДНЗ “Яблунька” у Вишневому. Готовність – понад 60%.  Загальна готовність об'єктів області за програмою “Великого будівництва” – 53,16%. Загальноосвітні навчальні заклади – більше 50%, дошкільні навчальні заклади – 64%, стадіони – 40%.  Також в рамках програми заплановано фінансування 29 об'єктів дорожнього господарства – 6 перехідних та 23 нових об'єктів. Це субвенція з державного бюджету на 726,875 млн гривень. Станом на сьогодні за цими проєктами укладено 8 договорів з підрядниками. Процедури відкритих торгів  21 об'єкту – на завершальній стадії, по шести такі процедури вже оголошено.  Читайте: Хроники коронавируса в Украине: обновляется Фото: коллаж KVКиевVласть

Проблема регулювання чисельності безпритульних тварин у Києві не втрачає своєї актуальності вже не один рік поспіль. Адже, не дивлячись на суттєве бюджетне фінансування відповідної міської цільової програми, на вулицях столиці безпритульних собак і котів не меншає. Чи можна вирішити цю проблему, які потрібні фінансові і людські ресурси, як кияни можуть оцінити ефективність роботи по регулюванню чисельності безпритульних тварин, в інтерв'ю KV розповіла нова виконуюча обов'язки директора комунального підприємства "Київська міська лікарня ветеринарної медицини" Оксана Кошак. KV: У комунальному підприємстві Ви людина абсолютно нова. Як оцінюєте стан столичної міської лікарні ветеринарної медицини? Оксана Кошак: Висновки робити зарано. Зараз розпочата інвентаризація – працює внутрішня комісія КП. Як виконуючий обов'язки керівника, я отримую багато основних засобів і хочу бути певною, що все те, що є по бухгалтерії – в наявності. Це звична практика.  Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться Поки все, що було записано в інвентаризаційних листках, в наявності. Якщо будуть виявлені порушення, то будемо залучати зовнішніх аудиторів, щоб більш ретельно розібратися в ситуації та зрозуміти, чому вона виникла. Так, сьогодні у нас немає коштів для проведення аудиту. Якщо виникне в ньому потреба, то будемо вдячні, якщо фахівці профільного департаменту Київської міськдержадміністрації (КМДА) нам у цьому допоможуть. KV: У поточному році КП повинно отримати з бюджету Києва в 65,47 млн гривень. Ці кошти будуть отримані чи фінансування зменшилося через перерозподіл бюджетних коштів для протидії поширенню COVID-19? Читайте: На столичных животных в 2020 году решили освоить 65 млн бюджетных гривен Оксана Кошак: По міській цільовій програмі контролю за утриманням домашніх тварин та регулювання чисельності безпритульних тварин виділено 25,4 млн гривень. Кошти на капітальні інвестиції (40,07 млн гривень), а саме будівництво Центру захисту тварин на вул. Автопарковій і міського кладовища для тварин, поки притримані. Проте нас запевнили у Київській міськдержадміністрації (КМДА), що наше питання пріоритетне. Сподіваюся, що будівництво зможемо продовжити вже цього року. Читайте: Центр защиты животных в Киеве будут строить за 131 млн гривен Проте на сьогодні вже бачу, що наявна потреба в розхідних матеріалах та ліках для стерилізації та лікування безпритульних тварин. І знайти додаткові кошти – це той виклик, який стоїть переді мною. KV: Чому не вистачає грошей на ліки? Оксана Кошак: Кошти на роботу з безпритульними тваринами закладено достатньо. Проблема у їх розподілі. Більша частина коштів – 65% – абсолютно логічно направлена на фінансування заробітної плати, решта – 35% – на корми і медикаменти. Але через те, що при підготовці бюджету КП на 2020 рік було недостатньо прораховано, скільки коштів потрібно на закупівлю медикаментів для проведення стерилізації та вакцинації, виникла потреба у додаткових ресурсах.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  Поясню на прикладі стерилізації собаки. Для того, щоб стерилізувати собаку потрібно закупити шовний матеріал, медикаменти та розхідники (вата, бинт, спирт, тощо). Ця сума становить щонайменше 500 гривень. А у нас на сьогодні закладено 107 гривень. Перед командою КП на 2020 рік поставлено планове завдання – провести стерилізацію 8 тисяч безпритульних тварин. Поки це виконується, адже тендери проведені і розхідники та препарати для цього закуплено. На три-чотири місяці нам цього вистачить. Потім треба шукати додаткові ресурси і ми вже сьогодні думаємо, як це зробити, щоб ми продовжили якісну роботу. Зрештою, задача, яку КП ставило перед собою у минулому році – стерилізація 6-7 тисяч безпритульних тварин – виконана. І у цьому році виконаємо планове завдання, хоча без додаткових ресурсів буде вкрай важко. KV: Яким чином плануєте знайти для КП додаткові ресурси? Оксана Кошак: По-перше, місто готове допомогти у проведенні перерозподілу коштів. По-друге, частину коштів, яку ми заробляємо, надаючи послуги населенню, направимо на закупівлю ліків та матеріалів для стерилізації безпритульних тварин. Також додаткові ресурси, сподіваюся, зможемо отримати від благодійників. Наприклад, представники благодійного фонду FOUR PAWS готові приїхати до нас і своїми ресурсами (ветеринарами та медикаментами) допомогти у стерилізації вуличних тварин. Крім цього, у нас є домовленість з громадською організацією, яка створила благодійний рахунок. На цей рахунок можуть приходити кошти для допомоги безпритульним тваринам, що потрапляють до нашого комунального підприємства. Зовсім скоро запрацює новий сайт КП, де буде кнопка Donate і кожний бажаючий зможе зробити свій внесок, вибравши на яку статтю повинні скерувати кошти. А ми також через сайт будемо показувати використання цих коштів. Більша частина зібраних таким чином грошей буде спрямована на лікування вуличних тварин. Також кошти будуть витрачатися на їх харчування – є гарна практика, коли опікунам безпритульних тварин допомагають кормами. Також однією з можливих статей витрат буде відновлення технічного забезпечення, яке необхідне для порятунку тварин. Наприклад, у Львові в такий спосіб ми зібрали кошти на банк крові, який вже врятував сотні тварин і врятує ще тисячі. Окрім того вже сьогодні до нас звертаються люди, які готові працювати по залученню грантів, щоб місто могло отримати додаткові ресурси для безпритульних тварин. Дуже багато якісної співпраці може бути з соціально активним бізнесом, але ми повинні забезпечити максимальну прозорість по витрачанню коштів. KV: Міська цільова програма контролю за утриманням домашніх тварин та регулювання чисельності безпритульних тварин гуманними методами на 2020-2022 роки поки Київрадою не затверджена. Проте проєкт вже опрацьований з громадою. Плануєте його просувати? Оксана Кошак: Проєкт нової програми, на мою думку, доволі розмитий. Я впевнена, що такі документи мають бути дуже чіткими, щоби кожен мешканець міста розумів, що має право робити наше КП, а чого не має. Тому ми подали своє бачення цієї програми. Наш варіант зараз на розгляді у КМДА та незабаром буде винесений на публічне обговорення. Нічого надзвичайного в документі немає. Загалом проєкт програми просто привели у відповідність до законодавства, щоб наші дії не суперечили положенням номативних документів і були чітко зрозумілі киянам. Особливий акцент зроблено на адопцію тварин. Читайте: Столичные чиновники хотят “освоить на животных” почти 270 млн гривен на основании спорного документа Зокрема, у нашому проєкті окремо описана методика по вакцинації та стерилізації собак і котів. Раніше все було зведено на загал, а це неправильно, бо котів у місті дуже багато і має бути передбачено інший алгоритм їх прийому. Треба, щоб безпритульних котів ми могли приймати від опікунів – сил служби відлову для роботи з такою кількістю тварин недостатньо. Щодо собак інший алгоритм – детально прописано, де ми маємо право їх відловлювати. Також виписано положення щодо карантинування. Собаки, які відновлюються, мають бути вакциновані комплексною вакциною і вакциною від сказу і певний час перебувати на карантині. Це необхідно, щоб уникнути спалахів інфекційних захворювань серед тварин. Тільки після цього проводиться обов'язкова стерилізація і чіпування собак. Надважливе завдання – завершити створення при КП цілодобової “гарячої лінії” та служби швидкої зоодопомоги. До речі, в жодному іншому місті України такої служби, навіть ініціативи щодо її створення, я не бачила. Сьогодні на базі КП працює служба швидкої допомоги, але технічного забезпечення недостатньо для допомоги кожній тварині. Привести тварину кудись це одне питання, а чим її лікувати – це питання інше. Ми працюємо над тим, аби максимально швидко залучити кошти донорів, щоб мати можливість не просто забрати тварину з вулиці, а й належно її вилікувати.  Також на базі КП в денний час працює “гаряча лінія”. А моя мета, щоб наші ветеринарні клініки були цілодобовими, щоб ми якісно могли забезпечити цикл – цілодобова робота клінік, колл-центра і швидкої зоодопомоги. І це питання додаткових не тільки фінансових, а й, насамперед, людських ресурсів, бо для цілодобових чергувань треба більше персоналу. В нашому КП працюють хороші ветеринари, які можуть зробити надскладну операцію. В той же час штат КП повністю не укомплектований. На даний час його доукомплектовуємо фахівцями, які вкрай важливі для виконання роботи. Про адміністративні одиниці мова не йде. KV: Як кияни можуть оцінити ефективність міської програми щодо регулювання чисельності безпритульних тварин? Оксана Кошак: Тільки на підставі даних підрахунку вуличних тварин. Ефективність вимірюється лише одним чинником – кількість тварин на вулицях. Якщо вона зменшується або хоча б залишається стабільною, програма ефективна. До речі, у проєкті програмі ми прописали обов'язкове проведення підрахунку вуличних тварин. Наприклад, у Львові кожного року проводиться підрахунок безпритульних тварин – один рік рахують собак, інший – котів. Так, у 2015 році на вулицях міста було понад 700 собак, а у 2018 році – вже 400 собак на вулицях. Упродовж трьох років після першого підрахунку через муніципальну ветлікарню прошло близько 2,5 тисяч тварин, яких було стерилізовано. Підрахунок показує, чи в правильному напрямку ми рухаємося. Тварин, на жаль, викидають. І зупинка росту чисельності безпритульних тварин у місті – вагомий результат, а от їх зменшення – величезне досягнення. KV: Скільки вуличних тварин у Києві, хоча б орієнтовно? Оксана Кошак: У Києві у 2017 році рахували вуличних собак. Тоді їх виявили близько 2,4 тисячі. Але дані змінюються, їх бажано уточнювати щорічно. Також не треба забувати, що близько 6 тисяч собак сьогодні розміщено у притулках для тварин, і їх кількість збільшується. А що відбувається на вулицях, достеменно невідомо. Про це дізнаємося, коли проведемо підрахунок. Плануємо його зробити у липні – серпні 2020 року. Наголошу, його будуть проводити волонтери – всі охочі, для яких важлива прозорість і з якими ми ще у процесі побудови довірливих відносин. Наявні електронні механізми підрахунку тварин, які доволі точні та працюють по цілому світу. Якщо ми говоримо про підрахунок собак, то до цього ми можемо залучати кожного киянина, за виключенням дітей, який готовий пройти по своєму сектору і порахувати тварин. Підрахунок виглядає так: на мобільний телефон через Google Play скачується спеціальний додаток, ми реєструємо людину за певним сектором, потім вона з 7 до 9 години ранку проходить по своєму сектору і, якщо бачить безпритульну собаку, фотографує її та вносить у додаток дані щодо наявності бірки на вусі, видимої вагітності, травми і т.п.  У підсумку ретельний зріз кожного сектору математично перекладається у дані по всьому місту. Звичайно, накладається певна похибка. Котів рахують також за допомогою телефонного додатку, але лише опікуни, які їх підгодовують та знають, стерилізована тварина чи ні, бо у котів кліпси не має. При цьому котів рахувати можна з 7 ранку до 10 вечора, бо вони тримаються дому і не тікають.  Такий підрахунок робиться абсолютно безкоштовно. Також немає потреби додаткових коштів для обробки цих даних. Все, що потрібно – бажання людей допомогти місту порахувати тварин.  В ідеалі порахувати в поточному році і котів, і собак, які мешкають на вулицях. Проте напевне нам це не вдасться. Якщо ми підрахуємо лише собак, то це вже буде певне розуміння рівня безпеки міста. Також дані дозволяють скоригувати наші нормативи по стерилізації безпритульних тварин. Загалом цифри підрахунку безпритульних тварин стануть першоосновою для розуміння того, наскільки інтенсивно нам потрібно працювати. KV: Багато тварин після стерилізації відправляють на місце вилову. Чому не розподіляти відловлених безпритульних тварин по існуючим притулкам, у тому числі по приватним, яким виділяються дотації з міського бюджету? Оксана Кошак: Я переконана, що кожній домашній тварині – і собаці, і коту – місце в сім'ї. Там їм безпечно і безпечно оточуючим. Але потрібно дивитися, якою сьогодні є ситуація в Україні. Наша країна є неблагополучною по сказу. Достатньо багато диких тварин носії сказу і наші люди незахищені у цьому питанні. Якщо є місто чи селище, то в ньому обов'язково є кормова база і дикі тварини обов'язково будуть йти на цю кормову базу. Саме для цього у кожному населеному пункті має бути так званий “щит міста” – собаки, які стерилізовані і вакциновані, які знаходяться під опікою мешканців і оберігають місто від надходження диких тварин та тварин з інших територій.  У місті не має бути зграй, але якщо в дворі живе безпритульний собака, якого всі люблять і підгодовують, який щороку вакцинується та стерилізований, то він навпаки створює безпеку для цих дворів, захищає їх від надходження небезпечних тварин. Коти є природні дератизатори. Киянам, насправді, добре, коли вони живуть на вулиці і полюють за мишами. До речі, коти у Києві захищені місцевою владою: вони визнані частиною екосистеми міста і їм дозволено доступ до підвалів будинків.  Читайте: Давайте беречь киевских котов Проте у країнах, де висока відповідальність власника та передбачені величезні штрафи за кожну викинуту тварину, де є обов'язкова реєстрація та ідентифікація тварин, механізм розміщення тварин у притулках дуже ефективний. В Україні слабка відповідальність власників, немає закону про реєстрацію та ідентифікацію, штрафи за викинуту тварину мізерні. Лише тоді, коли люди будуть усвідомлювати свою відповідальність за тварину, тільки тоді можно говорити про масове створення притулків. На сьогодні скільки би ми їх не побудували, вони дуже швидко будуть заповнені. Ми просто не впораємося з такою кількістю тварин. KV: В яких випадках відловлена тварина буде з клінік КП обов'язково відправлятися до притулку? Оксана Кошак: Сьогодні притулок у Бородянці практично повністю заповнений тваринами і для того, щоб з'явилися вільні місця, тварин потрібно активно прилаштовувати. Дуже багато волонтерів допомагають з прилаштуванням і ми зараз підключаємо для цього всі свої ресурси.  Проте, якщо тварина старенька або має вади зі здоров'ям, наприклад, з зором чи травмована, і на вулиці вона просто не виживе, ми будемо її відправляти у притулок, щоб продовжити адопцію і мати більше часу для прилаштування у сім'ю. KV: Скільки у тварини, яка знаходиться на перетримці у КП, часу на прилаштування? Оксана Кошак: Зараз безпритульний собака перебуває на КП впродовж 10 календарних днів. Алгоритм, який ми пропонуємо надалі, передбачатиме перетримку на карантині 5 календарних днів, стерилізацію та післяопераційне утримання одну добу і ще щонайменше 5 календарних днів вольєрного утримання. Впродовж усього часу ми запрошуємо волонтерів гуляти та піарити наших тварин, окрім днів, коли це буде заборонено ветеринарним лікарем. По завершенні терміну тварина прилаштовується в сім’ю під відповідну угоду або повертається на місце вилову.  Доречі, волонтери нам вкрай потрібні для соціалізації собак, бо лише соціалізовану тварину можна швидко прилаштувати в сім'ю. Так, з вуличними собаками працює кінолог, але цього замало. Зараз найбільше потрібна допомога з вигулом. Якщо говорити про котів, то їх, як правило, приносять опікуни. Зараз опікун має змогу в один день, відповідно до черги, принести вуличного кота, стерилізувати та забрати на власну перетримку. Ми переконані, що кожен небайдужий до тварин киянин може стати опікуном вуличного кота і, записавшись у чергу, привезти його на безкоштовну стерилізацію. Ми шукаємо зараз ресурси, щоб мати котоловки і переноски, бо не кожний киянин має ці засоби. І щоб, у майбутньому, коли до нас принесли вуличного кота, він вакцинувався від сказу, на другий день стерилізувався і ще три дні знаходився на підприємстві, ми будемо його піарити. Тобто, всього п'ять днів. Якщо нам не вдається за цей час його прилаштувати, то кота повертають на місце вилову. Кожна вулична тварина, яка певний час перебуває на підприємстві, буде проходити через наш сайт, де можна прослідкувати, коли вона була вакцинована та стерилізована і куди в подальшому прилаштована або відпущена. KV: Дуже багато нарікань зоозахисників було на спроби зробити обов'язковою реєстрацію домашніх тварин у системі “Реєстрації домашніх тварин”, яка створена КП “Головний інформаційно-обчислювальний центр”. Як зараз буде вирішуватися питання реєстрації? Оксана Кошак: Я долучена до робочої групи, яка працює над законопроєктом про реєстрацію та ідентифікацію тварин. Сподіваюся, що він буде дуже швидко винесений на розгляд Верховної Ради. Якщо цей законопроєкт буде прийнято, то буде створена єдина всеукраїнська база домашніх та безпритульних тварин. Якщо ми говоримо про місцеві правила, то реєстрація тварин у багатьох містах, зокрема у Києві, затверджена як обов'язкова. Те, що місто зробило свою базу для реєстрації тварин, дуже добре. Але можлива реєстрація тварин і в інших базах. Єдина умова – місто повинно мати доступ до всіх баз. Зараз ми працюємо над тим, щоб об'єднати дані всіх баз і зрозуміти, скільки тварин зареєстровані у Києві. Читайте: В Киевсовете согласились использовать разные системы регистрации домашних животных Муніципальна база буде розвиватися. Ми будемо прагнути до того, аби процес реєстрації проводили всі ветеринарні клініки, які готові це робити і заробляти на цьому. Але сподіваємося, що все ж таки у підсумку буде єдина національна база, де буде інформація щодо кількості тварин зареєстрованих у тому чи іншому місті України. KV: Які кошти знадобляться для створення всеукраїнської бази реєстрації тварин? Оксана Кошак: Поки ми працюємо над проектом і кінцеве рішення з цього питання не принято. Робочі групи працюють щотижня. Розглядається, що база буде акумулюватися Держпродспоживслужбою, яка веде облік сільськогосподарських тварин. Цілком можливо, що саме ця служба буде вести єдину національну базу домашніх тварин, однак ми наполягаємо на залученні авторизованих баз даних, аби не створювати монополію.  Реєстрація буде передбачати обов`язкову ідентифікацію тварини, тобто чіпування. Ми розуміємо, що є певні незахищені категорії населення, які не мають достатніх фінансових ресурсів для чіпування домашньої тварини, тому для притулків, громадських організацій і певних категорій громадян будуть передбачені пільги. KV: Які ще нормативні акти щодо утримання та захисту тварин сьогодні розробляються? Оксана Кошак: Очікуємо розгляд у другому читанні законопроєкту “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо імплементації положень деяких міжнародних угод та директив ЄС у сфері охорони тваринного та рослинного світу)” від 30.10.2019 року № 2351. Якщо його приймуть, то в нашій країні не можна буде вирішувати регулювання чисельності безпритульних тварин за допомогою евтаназії. Це великий крок вперед в плані захисту безпритульних тварин. Також в документі буде чітко виписано, в яких випадках евтаназія допустима. Адже є моменти, коли тварина терпить страшні муки і потрібно припинити її страждання. Але такі рішення повинні прийматися виключно профільними спеціалістастами і коли тварину врятувати просто неможливо, а вона з кожною хвилиною страждає все більше.  В разі прийняття законопроєкту буде посилено відповідальність власників за викинуту тварину, за жорстоке ставлення до тварини. Проте в Україні є інша проблема – практично немає ветеринарної судової експертизи. Таку експертизу роблять лише в одному закладі в Харкові. І це фактично робить неможливим проведення розтину тварини, щоб довести, що саме дії певної людини спричинили смерть тварини. Зокрема, через це всі справи щодо жорстокого поводження з тваринами заходять у глухий кут. Звичайна ветеринарна експертиза може сказати, від чого померла тварина, але не встановлює причинно-наслідковий зв'язок між дією людини і смертю тварині. Довідка KV: Оксана Кошак народилась у 1982 році. У 2002 році закінчила Львівський банківський інститут НБУ за спеціальністю “Облік та аудит”.  Працювала на керівних посадах у бізнесі, в тому числі у міжнародних компаніях. З березня 2016 року до травня 2020 року очолювала львівське комунальне підприємство “Лев”, що опікується безпритульними тваринами.  З 12 травня 2020 року – позаштатний радник Львівського міського голови з питань поводження з тваринами у Львові. З 26 травня 2020 року виконує обов'язки директора КП “Київська міська лікарня ветеринарної медицини”. Оксана Кошак є учасницею та співкоординатором впровадження до навчальної програми шкіл Львова обов’язкового курсу уроків гуманного поводження з тваринами на базі біології “Маленький принц “Львів, що любить тварин”, співавторкою ухвал Львівської міської ради "Про регулювання чисельності безпритульних тварин", "Правила утримання та поводження з тваринами", "Про створення інфраструктури для вигулу собак", співрозробниця проєкту Закону України “Про реєстрацію та ідентифікацію домашніх тварин". Фото: KVКиевVласть

На найближчій сесії Київоблради депутати розглянуть зміни до положення про надання комунальними лікарнями платних медичних послуг. Оскільки їхню вартість медзаклади встановлюватимуть самостійно, депутати вирішили, що сталим зроблять розмір рентабельності послуг, аби платити пацієнтам доводилося однаково. Лікарі кажуть, що причини нововведення їм зрозумілі. Але побоюються, що це негативно вплине на їхню зарплатню. Як стало відомо KV, до розгляду на найближчій сесії Київської обласної ради (КОР) підготовлений проєкт рішення “Про внесення змін до рішення Київської обласної ради від 19.02.2019 № 765-32-VІ “Про затвердження Типового Положення про надання платних медичних послуг закладами охорони здоров’я, що належать до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Київської області”.  Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться Зміни, які хочуть впровадити, стосуються розрахунку собівартості платних медичних послуг. Зокрема, у документі з’явиться пункт “при розрахунку вартості платної медичної послуги встановити рентабельність у розмірі 15%”, а розраховуватися буде повна вартість надання послуги, до якої вже входять заробітна плата та вартість розхідних матеріалів. Нагадаємо, медичні заклади можуть надавати лише ті види платних послуг, які визначені у Переліку платних послуг, затвердженому постановою КМУ від 17.09.96 р. № 1138. Перелік широкий та включає не тільки медичні, але й інші послуги. Серед оплачуваних – стоматологічна допомога; протезування; корекція зору; косметологічна допомога; оздоровчий масаж; лабораторні, діагностичні та консультативні послуги без направлення лікаря тощо. На медичні послуги діє звільнення від оподаткування ПДВ, але якщо медзаклад входить до переліку закладів охорони здоров’я в переліку наказу МОЗ від 20.10.2002 р. № 385, і медзаклад має ліцензію на надання послуг. Утім, згадана пільга не поширюється на медичні послуги, які передбачені підпунктами “а” – “о” пп. 197.1.5 Податкового кодексу. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  Слово медикам За словами голови постійної комісії КОР з питань охорони здоров’я Наталії Бігарі, сам пункт з’явився у положенні згідно до законодавчих вимог до некомерційних підприємств, якими стали заклади охорони здоров´я на Київщині, а обсяг рентабельності — 15% — вже встановили після спільних депутатських обговорень для вирівнювання цін на послуги між медзакладами. “Собівартість платних послуг включає багато складових, у тому числі рентабельність. Відповідно до нового закону, вона прораховується для некомунальних підприємств у розмірі від 10 до 30%. Рішенням сесії ми вийшли на золоту середину і встановили 15%, аби усі лікувальні заклади були в однакових умовах. Якщо ми не ухвалимо єдину ставку на сесії, вийде так, що ціна послуг буде різною у різних закладах — десь дешевшою, десь дорожчою. Чи будуть платні послуги вводитися до системи охорони здоров´я розширено – будуть, оскільки в умовах нинішньої медичної реформи держава нам не сплачуватиме за медичні послуги, що надаються. Медзаклади є заручниками ситуації. Подібні рішення приймають в усіх регіонах країни засновники підприємств (місцева влада)”. За словами директора  КНП “Броварська багатопрофільна клінічна лікарня” БРР Валентина Багнюка, однаковий рентабельний відсоток для всіх лікарень є прийнятним. Адже вартість послуг закладів у будь-якому випадку буде відрізнятися від потужностей медзакладу. “Районна комісія охорони здоров’я ще розглядала питання розрахунків вартості послуг.  Я не думаю, що хтось буде виставляти максимальну ціну. Є формула, в яку включені заробітна плата, вартість розхідних матеріалів і мінімальна рентабельність 15%. За рахунок цього вже може бути різна ціна, бо зарплата може відрізнятися, як і ціна послуг. Тому що багато напрямків лікування до протоколів НСЗУ не було включено. Наприклад, не вистачає якихось ліків, а вони потрібні для лікування. Або якусь вартість аналізів національна служба відшкодовує, а деяку ні. Тому пацієнт змушений буде оплатити ту вартість. А це вже платна послуга. Всі ми розуміємо, що пацієнти не такі вже і багаті, щоб розкидатися коштами. І для того, щоб лікарні мали змогу конкурувати, необхідно, щоб вартість послуг була меншою. Тому такий однаковий рентабельний 15% для всіх є прийнятним. Це все ж більше, аніж 10%, але і 30% було би занадто. Собівартість послуг у будь-якому випадку буде у кожного своя і залежатиме від наявності того чи іншого обладнання, витратних матеріалів тощо. Вартість послуг не може бути однаковою для всіх медзакладів”, – розповів він. Як розповіла головна лікарка КНП ВРР “Васильківська центральна районна лікарня” Лідія Пацало, у разі встановлення однакової вартості послуг у комунальних лікарнях, мають бути враховані усі витратні матеріали у повному обсязі. “Область нас не долучила до обговорення змін щодо надання платних послуг і інформації жодної не запитувала. Вважаю, що ціна має бути розрахована для кожної лікарні із урахуванням її обладнання та умов перебування. А однакова вартість послуг для усіх комунальних лікарень може бути лише за умови, що у послугу включать усі витратні матеріали. Зараз у приватних лікарнях прийом лікаря коштує 250-500 гривень і зарплати вони мають по 20-30 тисяч гривень. А у комунальних лікар приймає за 60 гривень, і отримує 4 700 гривень, то звідки йому брати наснагу до роботи? Має бути якась справедливість”, – каже вона.  Нагадаємо, з початку 2020 року медичні заклади Київщини, що віднині мають статус комунальних некомерційних підприємств, почали працювати за новими правилами. Це включає до себе новий підхід до фінансування закладів після їх переходу на модель некомерційних.  Читайте: Фінанси і нюанси: як перебігатиме реформа медзакладів на Київщині Першим КНП на Київщині стала Броварська центральна районна лікарня. Таке рішення було прийнято ще у липні 2018 року Броварської міською радою.  Читайте: Центральная Броварская больница стала некоммерческим КП А у ланці первинної медицини повний перехід першим завершив Київський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф. Вони також стали у першій п’ятірці тих, хто підключився до так званої е-централі — електронної системи для невідкладної допомоги "Централь 103". Читайте: Киевский областной центр экстренной медпомощи станет первым некоммерческим учреждением на Киевщине На черговому засіданні КОР 19 грудня 2019 року депутати підтримали створення трьох некомерційних комунальних підприємств: “Київський обласний лікарсько-фізкультурний диспансер”, “Київський обласний центр охорони здоров’я матері і дитини” та “Обласний дитячий санаторій “Поляна” і, власне, “Київський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф”. А на позачерговій сесії КОР у січні 2020 року депутати розглянули питання створення некомерційних підприємств “Київський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф”, “Київська обласна клінічна лікарня" і "Київський обласний онкологічний диспансер”.  Читайте: Київоблрада перетворить ще три медзаклади на некомерційні компідприємства  Фото: коллаж KVКиевVласть