Корупційні скандали, недобудовані ЖК та інтереси Молчанової: що відбувається з “Київміськбудом”
Гроші на оборону: Київрада збільшила кошторис програми “Захисник Києва” на 2024 рік в 2,5 раза, не підкріпивши це змінами в бюджет
Київщина екологічна: як область стала лідером України зі створення об'єктів природно-заповідного фонду
5 лютого 2020 г. 15:00
Раздел: Тексти
Десять фактів про РРО, які варто знати ФОПам
З жовтня 2020 року фізичні особи – підприємці (ФОП) повинні виконувати прийняті восени 2019 року норми щодо використання реєстраторів розрахункових операцій (РРО). Законодавці та представники виконавчої влади очікують, що саме це дозволить вивести з тіні розрахунки у сфері торгівлі та послуг. А підприємці і досі впевнені, що впровадження РРО згубно вплине на їх бізнес. У зв'язку з цим KV поцікавилася у в.о. начальника Головного управління Державної податкової служби у Київській області Ореста Вітика (на фото), які новації очікують ФОПів – платників єдиного податку – при застосуванні РРО.
Факт перший
Орест Вітик: Платники єдиного податку І групи, як і раніше, не будуть застосовувати РРО (пункт 296.10 статті 296 нової редакції Податкового кодексу України).
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Факт другий
Орест Вітик: З 1 жовтня 2020 року і до 1 січня 2021 року реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій не будуть застосовувати платники єдиного податку ІІ-ІV груп (ФОП), обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1 млн гривень.
Виключення ті, які здійснюють:
1. Реалізацію:
товарів (надання послуг) через мережу інтернет;
технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;
лікарських засобів, виробів медичного призначення та надання платних послуг у сфері охорони здоров’я;
ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння;
текстилю (крім реалізації за готівкові кошти на ринках), деталей та приладдя для автотранспортних засобів відповідно до переліку, що затверджується Кабміном.
роздрібну торгівлю вживаними товарами в магазинах (група 47.79 КВЕД);
2. Діяльність:
ресторанів, кафе, ресторанів швидкого обслуговування, якщо така діяльність є іншою, ніж визначена п.11 ст. 9 Закону "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг";
туристичних агентств, туристичних операторів;
готелів і подібних засобів тимчасового розміщення (група 55.10 КВЕД);
У разі перевищення обсягу доходу платника єдиного податку ІІ-ІV груп 1 млн гривень застосування РРО та/або програмного РРО є обов’язковим і розпочинається з першого числа місяця кварталу, наступного за виникненням такого перевищення.
Якщо обсяг доходу ФОП перевищив у календарному році 1 млн гривень, але розрахунки за реалізовані товари (надані послуги) здійснюються ним у безготівковій формі (перерахування коштів з поточного рахунку на поточний рахунок або внесення коштів до банку для подальшого їх перерахування на поточні рахунки) РРО не застосовується.
Факт третій
Орест Вітик: Починаючи з 1 січня 2021 року РРО мають застосовувати всі платники єдиного податку ІІ-ІV груп.
Факт четвертий
Орест Вітик: Застосування РРО самозайнятими особами не передбачено.
Факт п'ятий
Орест Вітик: Закон зобов’язує контролюючий орган – Державну податкову службу (ДПС) – забезпечити безкоштовне програмне рішення для використання суб’єктом господарювання. Тобто, безкоштовним буде не тільки завантаження самої програми, але і її підтримка.
Президент України указом від 17.10.2019 року № 761/2019 зобов'язав Кабмін з 1 січня 2020 року дати можливість платникам податків тестувати безкоштовне програмне забезпечення.
Безкоштовний софт для програмних реєстраторів розрахункових операцій розроблено Державною податковою службою спільно з BRDO та Fintellect. З 9 січня поточного року всі бажаючі можуть долучитися до його тестування.
Ми очікуємо, що тестове використання програмних РРО дасть змогу підприємцям та уряду ознайомитись з його перевагами та недоліками.
Зауваження та пропозиції до програмного рішення, отримані Кабміном від підприємців в результаті тестування, будуть враховані для удосконалення системи.
Ми докладаємо всіх зусиль, щоб програмні РРО зробили більш комфортними умови ведення бізнесу в Україні, були дешевшими, швидшими та простішими.
Факт шостий
Орест Вітик: Бізнес зможе використовувати як безкоштовне програмне рішення від ДПС, так і альтернативні програми, розроблені іншими компаніями чи власними силами.
Будь-який суб’єкт господарювання, при бажанні, зможе розробити ІТ-продукт, що відповідатиме всім вимогам до програмних РРО. Ці вимоги мають бути найближчим часом затверджені Мінфіном.
Розробка не потребуватиме сертифікації, технічної експертизи, включення до Державного реєстру моделей. Достатньо виконувати вимоги законодавства, формувати, підписувати та реєструвати чеки у встановленому форматі й надавати їх покупцям товарів та отримувачам послуг, у тому числі в електронному форматі.
Факт сьомий
Орест Вітик: Нові закони про РРО надають можливість використовувати замість традиційних (класичних) РРО спеціальні програми, призначені для реєстрації розрахункових операцій. Це означає, що таку програму можна встановити на будь-який гаджет: смартфон, планшет, комп’ютер.
Зараз створено додаток, який доступний для тестування на всіх смартфонах та планшетах із операційними системами Android та iOS.
На сайті Кабінета Міністрів розміщено необхідну інформацію для запису на тестування програмного РРО. Пропозиції та зауваження можна надіслати безпосередньо через додаток “пРРОсто”.
Факт восьмий
Орест Вітик: Якщо суб’єкт господарювання має бажання продовжувати використовувати традиційний касовий апарат, то може це робити, принаймні, до закінчення строку його служби.
Факт дев'ятий
Орест Вітик: Розширення сфери застосування РРО ініційовано урядом з метою розширення обсягів “білої” та зменшення необлікованої “сірої” економіки.
Обсяги розрахунків можуть збільшитись у значній мірі, а їхнє зростання залежить від сумлінності платників податків. Ми очікуємо на зростання обсягів надходжень, адже декларування готівкових коштів через РРО та програмне РРО стане більш прозорим за рахунок фіскалізації чеків та розширення кола суб’єктів господарювання, яким необхідно реєструвати розрахункові операції.
Факт десятий
Орест Вітик: Розширення сфери застосування РРО забезпечить чесну конкуренцію товарів вітчизняного виробництва та імпортованих. А також захистить громадян від недоброякісного та контрафактного товару.
Справка KV: Новації щодо розширення сфери застосування РРО впроваджуються в дію законами Украины № 128-IX “Про внесення змін до Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" та інших законів України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі та послуг” та 129-IX “Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі і послуг”.
Обидва закони були прийняті 20 вересня 2019 року. Вони набирають чинності з 19 квітня 2020 року, за виключенням деяких положень.
Раніше KV повідомляла, що підприємці неодноразово виступали з протестами проти цих законів. Зокрема акції проходили 4 та 10 листопада. Також лунали звинувачення на адресу Офісу Президента щодо маніпуляцій при обговоренні законопроектів, що стосуються ФОП.
Читайте: Зеленский подписал два скандальных закона, против которых протестовали ФЛП
Фото: ГУ Державної податкової служби у Київській області
КиевVласть
5 лютого 2020 г. 09:00
Раздел: Тексти
Земля мертвих: Київ та область знову поборються за місця на цвинтарях
Київ знову випередив область за показниками смертності наприкінці року. Тим часом ресурси столичних кладовищ давно вичерпані. Сьогодні відкритими для киян залишаються лише два цвинтарі області, у передмісті землю виділяють лише для “своїх”. Рятувати ситуацію столична влада планує через створення електронного реєстру вільних місць для поховань. Натомість Київщина у пошуках землі для мертвих вже дійшла до Кабміну і почала потроху вводити заборону на поховання киян.
Сумна статистика
Як стало відомо KV, за даними Головного управління статистики у Київській області, за січень-листопад на Київщині померло 26 164 людей, при цьому кількість народжених склала 13 211 осіб. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Найбільша кількість померлих зареєстрована у Києво-Святошинському районі – 2 418 осіб.
Майже удвічі менше смертей було у Вишгородському (1073 осіб), Броварському (1062 осіб), Білоцерківському (1024 осіб), Васильківському (1009 осіб) районах.
За статистикою, трохи менше тисячі померлих у Бородянському (901 особа), Бориспільському (830 осіб), Макарівському (832 особи) районах. Близько 600 осіб померло у Баришівському, Богуславському, Іванківському, Кагарлицькому, Миронівському, Обухівському, Переяслав-Хмельницькому, Сквирському, Таращанському, Тетіївському, Фастівському, Яготинському районах.
Менша кількість смертей у Рокитнянському (494 особи), Ставищенському (392 особи), Згурівському (342 особи), Володарському (316 осіб) районах і найменша по області у Іванківському районі – 110 осіб.
Серед міст обласного значення найбільше померлих у Білій Церкві – 1998 осіб, Броварах – 1222 особи, Ірпінському регіоні – 1090 осіб. Майже 700 померлих у Борисполі та Фастові. Більше півтисячі – у Василькові.
Місто Буча втратило 481 жителя, Переяслав – 408, Обухів – 364, Березань – 214, Славутич – 197, Ржищів – 127.
Варто відмітити, що за даними Головного управління статистики у м.Києві, за січень-листопад минулого року в столиці померло більше жителів, ніж у області – 30 288 осіб.
За інформацією Департаменту житлово-комунальної інфраструктури Київської міської державної адміністрації, у Києві не залишилось відкритих кладовищ.
Із існуючих 28 кладовищ, три закриті. Для підпоховання відкрито 23 кладовища на території міста.
І лише два кладовища відкриті для киян – Південне та Північне, – знаходяться на території Київської області у Києво-Святошинському та Броварському районах.
Переповнено
Як вдалося з'ясувати KV, майже в усіх населених пунктах передмістя Києва є закриті для поховань кладовища, а ресурси відкритих цвинтарів майже вичерпані, їх потрібно розширювати.
Намагаються вирішити ситуацію як у Київській міській раді, так і у населених пунктах області.
Так, за даними депутата Київради Людмили Костенко, у столиці планують створити єдиний реєстр кладовищ, де має міститись інформація про плани кладовищ, а саме: сектори, ряди і місця поховання. Таким для киян обіцяють спростити пошук вільних місць для поховань, а значить, скоротити процедуру у часі.
Тим часом, за словами директора Департаменту екології та природних ресурсів КОДА Вікторії Киреєвої, область ніяким чином не контролює стан кладовищ та їхні ресурси.
“Цим питанням займаються органи місцевого самоврядування, на території яких розташовані кладовища. Проводити будь-які екологічні заходи там неможливо з релігійної точки зору. Та найбільше забруднюють екологію штучні квіти. Величезну кількість викидають на кладовищах”, – говорить вона.
Голови місцевого самоврядування у коментарі KV розповіли, що у цьому році питання розширення територій кладовищ дійшло до Кабінету Міністрів.
Також у боротьбі за місця подекуди голови місцевих рад змушені не давати дозволи на поховання померлих, що були зареєстровані у столиці, оскільки збільшення меж цвинтарів – процедура тривала, а території вже майже вичерпано.
Мер Боярки Олександр Зарубін:
У місті Боярка не вистачає кладовищ. Одне із достатньо нових на 10 га вже вичерпало свій ресурс. Залишився максимум рік, щоб мати можливість хоронити там боярчан. До кладовища прилягає ліс і від лісовиків ми вже отримали дозвіл, щоб 10 га цієї території ввести до міського кладовища. Зараз процесс на останній стадії вирішення. Залишилося, щоб КОДА подала до Кабміну наш пакет документів. А Кабмін вже має дати розпорядження щодо надання дозволу на розробку проєкту землеустрою під кладовище, яке додасть нам впевненості ще на 15-20 років. Зараз намагаємося зрушити це питання, бо іншого виходу із ситуації не маємо. Є ще два кладовища, але вони вже закриті. На одному із них залишилися лише заброньовані місця для поховань.
Секретар Обухівської міськради Сергій Клочко:
На території міста розміщено багато цвинтарів, але діюче залишилося лише одне. Ресурси цього цвинтаря поступово вичерпуються. І в перспективі цю проблему потрібно буде вирішувати, розширюючи його межі. На даний момент це питання ще вивчається. Для цих потреб земельні ділянки є, але вони допоможуть вирішити ситуацію лише на певний період, приблизно на три роки. На старих кладовищах можливе захоронення, але лише там, де раніше була зарезервована територія. Поки що ситуація все ж стабільна.
Мер Бучі Анатолій Федорук:
У рамках об'єднаної територіальної громади на території усіх населених пунктів є 8 кладовищ. У місті три кладовища, два із них закриті, там можливе лише підзахоронення. Велике центральне кладовище ще діюче. Для жителів громади це питання поки не стоїть гостро. Але на перспективу для громади це є актуальним. Наприклад, Ворзельська селищна рада, яка йде в об'єднання, має велику проблему. Кладовище за межами населеного пункту потребує розширення. Тут вже ми будемо зобов'язані викупати території приватної власності, які розташовані поряд із кладовищем. Така само процедура має бути і по іншим населеним пунктам об'єднаної громади, будемо викупати землі.
Мер Вишгорода Олексій Момот:
У місті є два кладовища – одне закрите, друге – діюче. Але і воно майже вичерпало свої ресурси, ми вже підготували проект його розширення. Отримали нотаріальну згоду від лісопаркового господарства і направили до Кабінету Міністрів на погодження, щоб відвели ще 10 га землі. Поки все не так погано. Також у генеральному плані передбачено ще одне велике кладовище, контактуємо із Київською міською адміністрацією, щоб реалізувати спільний проєкт, оскільки у столиці є велика проблема. Згідно із законодавством ми не можемо обмежувати поховання, тому декілька разів на місяць приїздять ховати людей із найближчих районів Києва.
Голова Калинівської об’єднаної громади Броварського району Вадим Булкот:
Складно відразу відповісти на це питання, оскільки громада створена нещодавно і я не встиг вивчити ситуацію по всім селам. Якщо говорити про Калинівську селищну раду, то ресурси цвинтарів майже вичерпані. Небагато місць залишилось у Калинівці, територія для розширення меж теж невелика. Трохи місць є у селі Квітневе. У селах Скибин та Перемога цвинтарі майже переповнені. Усі землі там роздані. Через декілька років проблема буде дуже гострою.
Кияни звертаються не дуже часто, але для них є обмеження. Даємо дозвіл на поховання тільки місцевих.
Голова Петропавлівсько-Борщагівської сільради Києво-Святошинського району Олексій Кодебський:
Ця проблема актуальна не тільки для нашого населеного пункту, але й для багатьох інших. Земля не гумова, а місця закінчуються. Років 4-5 тому ми відвели через радгосп “Пуще-Водиця” 5 гектарів під кладовище. Працюємо над тим, щоб зробити спеціально відведене місце під поховання урн після кремації. Старе кладовище закрите, там лише підзахоронення. Намагаємось робити деякі обмеження на поховання людей із Києва. Якби дозволяли усім, вже б давно місць не було. Кожного тижня звертається по 5 чоловік. Але можемо робити вийнятки, якщо людина проживала на нашій територій, але була зареєстована у Києві.
Голова Софіївсько-Борщагівської сільради Києво-Святошинського району Олесь Кудрик:
Центральне кладовище вже давно закрите, там заборонені поховання. Є ще одне, нове кладовище, там поки вистачає місць для наших людей, аби довше жили. Тому найближчим часом не має виникнути проблем. Є також території, які можна буде виділити згодом.
Не дозволяємо ховати із Києва людей. Якби давали дозвіл, уже б все село закопали. Тільки якщо родичі наших жителів завертаються, робимо вийняток.
Мер Василькова Володимир Сабадаш:
На території міста Васильків знаходиться багато кладовищ, а саме – 16. Із загальної кількості обліковане лише одне, решта – ні за ким не закріплені. Тому офіційні поховання відбуваються тільки на одному кладовищі. Кладовище нове і достатньо велике. Тому за додаткові ресурси чи пошук нової ділянки, ще зарано говорити. Нагадаємо, як раніше писала KV, Києву і області скоро не буде де ховати померлих. Практично всі кладовища переповнені, а заходи щодо їх розширення владою регіону проводяться вкрай мляво. У той же час, столиця в рамках програми, покликаної вирішити проблему з похованнями, планує прибрати до рук території області та розширити площі міських цвинтарів. Хто і як буде регулювати ритуальні переділи не ясно. Єдине комунальне підприємство, на яке покладався контроль за станом кладовищ Київщини, саме "пішло на спочинок" через відсутність фінансування.
Читайте: Ограждение Байкового кладбища в Киеве планируют разобрать и заменить клинкерной плиткойКиевVласть
30 січня 2020 г. 16:44
Раздел: Новини
Кличко просить Кабмін і Раду приєднати Коцюбинське до Києва
Київський міський голова Віталій Кличко звернувся до Міністра розвитку громад та територій України Альони Бабак і до голови Комітету Верховної Ради України з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування Андрія Клочка щодо необхідності приєднати селище Коцюбинське до Києва.
Про це KV стало відомо з повідомлення видання “Громада Приірпіння”.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Як повідомляє видання, в своєму зверненні мер столиці Віталій Кличко наголосив на необхідності приєднання селища Коцюбинське до Києва, оскільки мешканці селища під час громадських слухань в березні 2018 року підтримали приєднання до столиці. Під час поіменного голосування голос “За” віддали 61% мешканців Коцюбинського.
(фрагменти листів, наданих КМДА виданню "Горомада приірпіння")У своєму листі Віталій Кличко також наголошує, що Коцюбинське – це анклав Києва і інфраструктура селища більшою мірою вже пов’язана з інфраструктурою столиці, зокрема системи опалення та водопостачання. Через те, що Коцюбинське залишається в області, мешканці селища не можуть домогтися подовження гілок комунального транспорту. Маршрутки їздять менше 10 км до метро і коштують 7 грн через те, що діє міжміський тариф. Окрім того, мешканці селища хочуть мати картку киянина, яка дає пільги.
Окрім того, мер Києва заявив, что Київська міська рада прийняла рішення від 13.09.2018 року прийняла рішення № 1369/5433 “Про затвердження нового порядку здійснення видатків на дошкільну освіту на основі базового фінансового нормативу бюджетної забезпеченості”. Механізм “Гроші ходять за дитиною” створений для підтримки та гарантії прав киян обирати дитячий садок будь-якої форми власності. Обов’язковою умовою є фіксація місця реєстрації дитини у Реєстрі територіальної громади міста Києва. Реєстрація місця проживання надає пріоритетне право на вступ до закладів дошкільної освіти Києва. Розташування заявок в списку відбувається з врахуванням підтвердженого запису дитини у Реєстрі територіальної громади міста Києва. Таким чином, на думку Віталія Кличка, у разі приєднання до столиці, мешканці смт. Коцюбинське могли б заощаджувати кошти.
Нагадаємо, ще в 2016 році в КМДА заявляли, що переговори по приєднанню Коцюбинського до Києва вийшли на фінальну стадію. У 2018 році в Коцюбинському відбулися громадські слухання з цього питання: "За" Київ проголосувало майже 61%, проти – 37,5%.
Читайте: Сутичка за Коцюбинське: слухання про приєднання селища до Києва пройшли в атмосфері скандалу
Але кількома місяцями пізніше, після того, як депутати селищної ради Коцюбинського висловили недовіру селищному голові, питання приєднання селища до Києва застопорилося. У Київраді до теми приєднання тоді поставилися нібито позитивно, але активних дій в цьому напрямку робити не стали.
Читайте: Приєднання Коцюбинського до Києва поставили на паузу, – депутат Київради (відео)
Лише наприкінці 2018 року по ініціативі секретаря столичної міськради Володимира Прокопіва, депутати проголосували за звернення до Верховної Ради щодо приєднання до Києва селища Коцюбинське.
Читайте: Київрада просить парламент розглянути питання приєднання до Києва селища Коцюбинське
Як раніше повідомляла КВ, Департамент земельних ресурсів КМДА наполягає на тому, що затвердити проект землеустрою щодо встановлення (зміни) меж Києва вдасться, незважаючи на неузгодженість його Київською обласною радою (КОС). Чиновники запевняють, що відповідний проект автоматично вважається узгодженим, так як КОС не вклався в термін. Хоча, схоже, обласні депутати не тільки вчасно дали негативні висновки, а й видали тлумачні зауваження до проекту землеустрою щодо смт Коцюбинське.
Читайте: В КГГА уверяют, что смогут согласовать новые границы Киева
Фото: delo.uaКиевVласть
30 січня 2020 г. 09:00
Раздел: Тексти
Київщина у 2020 році ризикує отримати “навчальну” кризу через недобудову шкіл
Для багатьох учнів і батьків Київщини рік почався з невтішних новин. У Василькові знов не змогли завершити будівництво школи, в Борисполі – ніяк не добудують садочок, у Вишневому взагалі мало не батьківський страйк. Скидається на те, що при невпинному зростанні населення місцева влада стикнеться з масштабним браком навчальних місць. Чого чекати регіону в нинішньому році на освітянській ниві і де чекати добрих звісток – досліджувала KV.
Переповнені школи — одна з болючіших проблем обласних і районних центрів Київщини. За даними прес-служби Київської облдержадміністрації, в мережі закладів загальної середньої освіти Київської області сьогодні налічується 702 школи, з них 34 – приватних. У закладах загальної середньої освіти навчається 223,3 тис. учнів, що на 10,9 тис. більше порівняно з 2018 роком. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
На тлі невпинного зростання кількості діток в регіоні і особливо – у пристоличній зоні, зі школами мало не щомісяця трапляються скандали. Головна проблема навчального процесу – брак власне закладів. Ті, що є – часто застаріли або не вміщують охочих, ті, що будуються – перетворюються на довгобудови, на ті, що лишень у планах місцевої влади, часто не вистачає коштів.
Навчання у другу зміну для шкіл Київщини вже давно стало нормою.
Васильків
Нагадаємо, KV вже розповідала про те, як 11 жовтня 2016 року під час уроку в середній школі № 6 Василькова Київської області впали три поверхи. Тоді ця резонансна подія привернула небувалу увагу як громадськості, так і влади всіх рівнів. Розслідуванням обвалу школи зайнялася спеціальна комісія. Після чого вирішили не ремонтувати будівлю, а побудувати нову школу. Незважаючи на те, що надзвичайну подію назвали "найбільшою трагедією в історії міста", а свою допомогу обіцяв направити навіть тодішній прем’єр-міністр Володимир Гройсман, процес будівництва затягнувся на цілих півтора роки.
Весь цей час місцеві жителі всіма силами намагалися домогтися початку будівництва, але в мерії стверджували, що грошей немає і розраховувати варто на допомогу області. Тодішній губернатор Київщини Олександр Горган, в свою чергу, говорив, що допомоги від нього чекати не варто. Такі "перекладання" обов'язків остаточно розлютили васильківчан і в квітні 2018 року вони тимчасово перекривали трасу на Київ, вимагаючи від влади, щоб вона, нарешті, виділила кошти на будівництво нової школи.
Читайте: Школьный бунт. Второй год в Василькове не могут отстроить разрушенную школу
Зрештою, відділ освіти Васильківської міської ради Київської області 1 листопада 2018 року за результатами тендеру замовив у ТОВ "Хозхімсервіс" будівництво школи за 207,35 млн гривень. Відбудовувати будуть Васильківську школу №6 по вул. Гетьмана Сагайдачного, 34. 19 листопада 2018 року на апаратній нараді при міському голові Василькова Володимирі Сабадаші було оголошено про початок будівельних робіт, а у грудні вже залили фундамент.
16 січня 2019 року в Василькові відбулося урочисте закладання "капсули часу" в фундамент майбутньої загальноосвітньої школи (ЗОШ) №6 з "зверненням сьогоднішніх школярів до майбутніх поколінь". Тодішній народний депутат Ігор Кононенко брав участь в заході як почесний гість, який доклав свої кошти до будівництва даного об'єкту (у розмірі приблизно 10 млн гривень). За його словами, "загальний бюджет школи дуже великий" і складає "близько 240 млн гривень", а це "дуже великі гроші для держави".
Вишневе
Раніше KV не раз писала про "шкільну проблему" Вишневого. Так, в місті, де фактично проживає 80 тис. чоловік, функціонує лише 4 школи.
Школа №1 в Вишневому (Києво-Святошинський район, Київська обл.) була побудована в 1960-і роки і спочатку розраховувалася на 330 учнів. ІІ черга будівництва Вишнівської ЗОШ І-ІІІ ст №1 розпочалась ще у 2006 році. Проте через відсутність фінансування у 2014 році її було призупинено до 2017.
В кінці 2018 року директор школи №1 Володимир Плахотнюк розповів, що навчальний заклад відвідують 1396 учнів, тобто майже в шість разів більше норми. Будівництво нового корпусу тривало більше 10 років.
У квітні 2018 року жителі Вишневого три дня перекривали в своєму місті вул. Чорновола поруч з під'їздом до Кільцевої, щоб привернути увагу до проблеми зі школою №1. Новий "бунт" в Вишневому підняли в липні 2018 року, оскільки за чотири місяці ситуація не змінилася. Члени громадської організації "Діти Вишневого" звинуватили обласну владу в бюрократії. Олександр Горган, який на той момент був головою Київської ОДА, тоді запевнив активістів, що будівництво йде повільно тільки тому, що всі хочуть зробити довговічно, правильно і красиво.
Станом на січень 2019 року стало відомо, що здачу об'єкта знову довелося перенести на рік — до 1 вересня 2019 року. Утім у січні цього року в КОДА повідомили, що новий корпус Вишнівської школи буде здано в експлуатацію у лютому цього року. Про це заявив голова Київської облдержадміністрації Олексій Чернишов. За його словами, зараз будівельні роботи закінчено, а Держархбудінспекція м. Вишневе готує сертифікат, що дозволить розпочати передачу споруди на баланс місцевого управління освіти.
Тим не менш, жителі Вишневого 13 січня виходили на акцію протесту. Напередодні 11 січня чиновники з Київської облдержадміністрації приїжджали до школи з виїзною нарадою та запевняли, що до відкриття навчального закладу залишилось почекати ще кілька тижнів.
Бориспіль
KV писала про те, як знову затягнулося будівництво дитсадку у Борисполі на вул. Володимира Момота через скаргу до Антимонопольного комітету України, яка надійшла від учасника тендеру ТОВ "Провідні технології виробництва" у січні 2020 року. До того була інша скарга: 16 грудня 2019 року від іншого учасника, ТОВ "Альтіс-Констракшн", з приводу дискримінаційних вимог. За словами міського голови Анатолія Федорчука, бориспільська влада прописала в тендерних документах “європейську” умову про те, що майбутній виконавець робіт повинен мати досвід будівництва не менше двох об'єктів освіти.
Влітку 2018 року KV писала про "перспективний довгобуд" у Великій Олександрівці Бориспільського району. Там більше 10 років ніяк не добудують Школу мистецтв. Замовником будівництва також є Департамент регіонального розвитку КОДА, а підрядники постійно змінюються.
Що стосується шкіл, то тут Бориспільський район може похизуватися: 25 вересня 2019 року Управління капітального будівництва та архітектури Бориспільської РДА уклало договір з ПрАТ "Бориспільський комбінат будівельних матеріалів" (*) на будівництво середньої загальноосвітньої школи I-III ст. на 24 класи (600 учнів) по вул. Центральна, 3 в селі Гора Бориспільського району Київської області. Вартість робіт — 162,84 млн гривень. Роботи мають бути завершені до кінця грудня 2020 року. У 2019 році будівництво мали профінансувати на 9,88 млн гривень, у 2020 році — інші 152,96 млн гривень.
Читайте: Компания депутатов Бориспольского горсовета за 162 млн гривен взялась строить школу в селе Гора на Киевщине
Буча
У Бучі за чотири роки (станом на 2019 рік) не було побудовано жодної нової школи — при тому, що населення міста збільшилося майже вдвічі, а кількість дітей в школах зросла втричі. Діти в школах навчаються у дві, а в деяких, наприклад, в школі №4 навіть в три зміни. Будівництво нового корпусу для початкової ланки школи №3 заморожено через відсутність коштів.
Також бучанська влада за 2019 рік не спромоглася добудувати нове приміщення гімназії, яка працює в будівлі школи №4, — хоча гроші на це виділяв навіть Кабмін. Висловлювалися побоювання, що навіть якщо гімназія буде добудована, то це лише частково вирішить питання перевантаженості школи №4. “Будуються нові мікрорайони. Бажано, щоб в новому мікрорайоні будувалася і нова школа”, – зазначала директор Бучанської навчально-виховного комплексу (НВК) спеціалізованої загальноосвітньої школи (СЗОШ) I-III ступенів №4 Алла Літкевич.
Ірпінь
У квітні 2018 року тодішній мер Ірпеня Володимир Карплюк звернувся до господарів земельних ділянок в проханням поділитися землею, щоб за найближчі десять років побудувати дві нові школи. Зокрема, вів переговори з землевласниками, “щоб дали близько 3 га або, хоча б мінімум 2,2 га, щоб могла вийти повноцінна школа, щоб ми могли отримати з того боку шматок землі для будівництва школи".
Але у листопаді 2018 року ірпінці замість шкіл побачили початок будівництва багатоповерхівок: причому на той час Карплюк вже не займав посаду голови міської ради. При цьому в Ірпені станом на листопад 2018 року і так не вистачало навчальних місць для 4 тис. дітей. А нові багатоквартирні будинку в місті з'являються часто, йшлося в сюжеті “Подробиць”.
У 2019 році, утім, були гарні новини: з вересня в місті почав працювати муніципальний навчальний заклад для старшокласників — академічний ліцей. Його відкрили на базі приміщення економічного коледжу Національного університету біоресурсів і природокористування України за адресою вулиця Гагаріна, 9. Такої домовленості досягли Ірпінська міська рада та керівництво Університету. Голова Інвестиційної ради Ірпеня Володимир Карплюк уточнював, що новий ліцей планує прийняти 600 учнів 9-11 класів, із можливістю відкриття 7-8 класів, якщо буде такий запит.
Бровари
У Броварах в мережі установ загальної середньої освіти міста налічується 10 шкіл, Броварське навчально-виховне об'єднання (Буво), на базі якого діє загальноосвітня школа I-III ступенів, ліцей технологічного профілю та вечірня школа; приватна школа "Фортуна", ТОВ "Навчально-реабілітаційний центр "Мозаїка" і центр корекції та розвитку дитини "Сіал". Середня наповнюваність класів у 2017 році в більшості шкіл досягала 30, а в деяких — 33.
У 2018 році влада Броварів, щоб вирішити проблему переповнених шкіл, запропонувала з наступного року брати плату з "приїжджих" дітей з району. На думку мерії, це допоможе вирішити питання браку місць за партами. Однак деякі депутати міськради не погодилися з цією пропозицією, запропонувавши будувати нові навчальні заклади, вказавши, що гроші на будівництво в бюджеті є.
Читайте: Цена знаний. Мэрия Броваров намерена брать плату за обучение “чужих” детей
6 травня 2019 року Управління будівництва, житлово-комунального господарства, інфраструктури і транспорту Броварської міськради Київської області (Управління будівництва, ЖКГ, інфраструктури та транспорту Броварської міськраді Київської області) (Управління будівництва та житлово-комунального господарства) уклало договір з ТОВ "Хозхімсервіс" (ТОВ "Хозхімсервіс ") на будівництво загальноосвітньої школи I ступеня по вул. Симона Петлюри (Черняховського), 17-Б, в Броварах. Вартість угоди склала 130 млн гривень. Згідно з угодою, підрядник повинен побудувати нову будівлю загальною площею 14,85 тис. кв.м, різної поверховості і з двома ліфтами.
Згідно з проектом, нова школа передбачає загальне зонування поряд зі школою № 10 в Броварах. Загальна територія – 3,9 га, територія нової забудови – 1,9 га. Проїзди, заміна комунікацій, облаштування майданчиків і тротуарів, а також і озеленення передбачається як на території школи № 10, так і на території нової школи. Нове будівництво, згідно з проектом, має бути складної форми і складатися з кількох окремих блоків, з багатосвітловим простором, розділене по функціональності. У ньому планують розмістити 32 класи початкової школи, проектна потужність – 960 учнів.
Роботи повинні бути завершені до червня 2020 року. Гарантійний термін експлуатації об'єкта, згідно договору, повинен скласти 10 років.
Читайте: Строительство трех учебных заведений на Киевщине доверили компании осужденного вице-губернатора Севастополя
Вишгород
У грудні 2018 року Департамент регіонального розвитку КОДА без проведення конкурсу уклав договір з ТОВ "Моноліт-БудСіті" вартістю 9 млн гривень на реконструкцію Вишгородського дитсадка "Чебурашка". У позаминулому році ця компанія отримала підряд на 15 млн гривень за виконання цих же робіт. Тому вартість зведення нового корпусу дитсадка, яке триває роками, вже наближається до 25 млн гривень.
У 2019 році Вишгородська загальноосвітня школа №1, що на проспекті Мазепи, 7-А, замовила капремонт своєї будівлі за 10,2 млн гривень у ТОВ "АМК РЕМ-БУД". Ця компанія, що належить депутату Синяківської сільради Андрію Куковенко і повинна буде виконати загальнобудівельні роботи і облаштувати в приміщенні системи водопроводу, водопостачання, каналізації, електроосвітлення, опалення, вентиляції, пожежної сигналізації. На виконання такого переліку робіт фірмі відвели майже чотири роки.
Читайте: Капремонт школы в Вышгороде растянут на четыре года
З перших вуст
KV опитала голів міських рад ю, чи очікується цього навчального року перенавантаження шкіл та дитсадків у їхніх містах, а також яких позитивних новин очікувати Київщині.
Голова Бориспільської міськради Анатолій Федорчук:
“У місті критичної ситуації із школами та садочками немає, навчається приблизно 11 тис. дітей. Для дітей від трьох років та більше садочків вистачає, а щоб влаштовувати малечу в два роки, з цим є проблеми. Тому цього року, 29 вересня, якщо Антимонопольний комітет нам зніме обмеження, ми зможемо провести тендер, є виділені кошти і будемо будувати садок на 160 місць. Цокольний поверх за міські кошти вже збудований. Крім цього, плануємо проєкт реконструкції ще одного дитсадка, приміщення якого ми повернули із користування Нацполіції. Ці дитсадки в планах на найближчі рік-два. По вул. Європейській будується ЖК і там планується будівництво приватного дитсадка. Сьогодні у місті є вже три приватних дитсадка, тому альтернатива є. Завдяки підтримці Мінрозвитку місто залучило безповоротну допомогу від Європейського інвестбанку у розмірі 5 млн євро, додаємо свої кошти і добудовуємо школу № 5 із реконструкцією. Звичайно, практично в усіх школах, крім двох, діти навчаються в другу зміну. Але і цю проблему вирішуємо. На жаль, в місті немає вільних земельних ділянок під будівництво. Зазвичай, забудовники йдуть шляхом реконструкції, купуючи у населення ділянку в приватному секторі. Та змушувати їх будувати школу чи дитсадок, місто не має правових підстав”.
Голова Боярської міськради Олександр Зарубін:
“У Боярці найменш заповнені школи з усього Києво-Святошинського району. Якщо брати наш ліцей-гімназію, то половина діток взагалі не з міста, а з сусідніх сіл. У районі є території, які щільно забудовуються, а соціальна інфраструктура не розвивається. Пів района навчається в Боярських навчальних закладах. Враховуючи це, у місті немає критичної ситуації з переповненням шкіл. Усі боярчани потрапляють до дитсадків. До цього у нас були великі черги на три роки вперед. Із ситуації ми вийшли таким чином: спочатку в садочки йдуть боярчани, а потім ще дві черги – діти, які не живуть в Боярці. Звичайно, якщо брати нормативи, під які будувалися ці об'єкти, то вони переповнені і по всій Україні, там, де є центри розвитку. Ми маємо проєкт добудови школи №1, в історичній частині міста. На жаль, він поки що не фінансується обласною владою і не підтримується районом. Із районної адміністрації нам цей проєкт передали лише півтора місяці тому. Плануємо його відновити, перерахувати кошторис і знову подавати на фінансування до вищого рівня. Маємо також проєкт дитсадка, який в цьому році РДА розглядає на фінансування”.
Мер Бучі Анатолій Федорук:
“Мережа як дошкільних, так і загальноосвітніх закладів у нас розширена. Звичайно, виходячи із природного приросту населення та міграційних процесів, потреба існує. У милому році ми добудували корпус школи №3, запустили 27 навчальних класів. У поточному році до березня-квітня завершимо будівництво загальноосвітньої школи-гімназії на 1100 учнів. Також оголосили тендер на будівництво загальноосвітньої школи №1. Це нова школа, яка будуватиметься за підтримки міжнародної програми “Підтримка України”. Нам вдалось вибороти перемогу і одержати 160 млн гривень. Поки є дві школи, які працюють у дві зміни. Будуємо дошкільний навчальний заклад, усього у місті їх стане 8. Але потреба все одно залишається”.
Голова Васильківської міськради Володимир Сабадаш:
“До мережі освітніх закладів міста Василькова входить вісім шкіл та десять дитсадків. Але їх недостатньо. На сьогоднішній день школи переповнені. В одній школі діти вчаться в дві зміни. Після того, як обвалилася будівля школи №6, дітей довелося розподілити між трьома навчальними закладами, і тому вони нині переповнені. Активно продовжується будівництво нової шостої школи. У місті будується лише один новий житловий масив. На території запроєктовано будівництво школи, але її зведення ще не розпочиналось. Є певні проблеми із дитсадками, наразі один із них закритий на ремонт. Тому діти були переведені до трьох інших садочків. На черзі до дитсадків у місті близько 200 дітей”.
За інформацією відділу інформації та зв’язків з громадськістю Вишневої міськради, у комунальній власності міста є вісім садочків, в яких виховується 2224 дитини. Та загальна проєктна потужність ДНЗ становить 1320 місць. Для розвантаження груп у 2018 році після реконструкції запрацював ДНЗ “Колобок”. Нині на реконструкції ДНЗ “Яблунька”. Окрім капітального ремонту старого корпусу, поруч збудований новий. Після відкриття у 2020 році — це буде найбільший садочок міста: 8 груп в старому корпусі та 6 — в новому. Тривалий час міська влада судилися з Пенсійним фондом за приміщення ДНЗ “Намистинка”, де фонд займає половину будівлі. Сторони дійшли мирової угоди і цьогоріч ПФУ звільняє приміщення. В дитсадку проведуть реконструкцію, після чого кількість груп може збільшиться вдвічі.
На території Вишневого такоє діє чотири загальноосвітні школи. Загальна кількість учнів – 5548 осіб. В школі №1 навчається 1400 учнів з проєктною потужністю 360, в №2 – 1135 (600), №3 – 1515 (1200), №4 – 1498 (1700). Таким чином, 1,2 і 3 школи змушені працювати у дві зміни. В лютому відкривається новий корпус школи №1, що зменшить навантаження, але не дозволить відмовитися від другої зміни.
Мер Вишгорода Олексій Момот:
“Проблема переповнених шкіл та садочків є, я думаю, у кожному місті-сателіті. У нас є три школи, усі вони працюють в дві зміни. Наразі ми будуємо новий корпус на 22 класи, вдасться трохи зняти завантаженість. Але поки не можу говорити про строки, оскільки ми працюємо в співфінансуванні із обласною держадміністрацією. Ситуація із фінансуванням дуже нестабільна, то дають кошти, то — ні. Із садочками ситуація трохи простіша. Ми наразі будуємо відразу три садочки. Один із них має бути запущений восени і там навіть буде запас по місцях. Відносно інших пристоличних міст, у нас немає великої кількості нових житлових комплексів. Вони не критично впливають на заповненість навчальних закладів. Ця проблема виникла у місті не вчора, більше 40 років не будувались нові школи та садочки”.
Секретар Обухівської міськради Сергій Клочко:
“Щодо шкіл проблем не маємо, по садочкам певні питання вже вирішено, але на даний момент є переповнені групи. Відповідно до цього в перспективі потрібно будувати додаткові дошкільні заклади. Також в третьому мікрорайоні міста заплановано будівництво нової школи. Проєкт вже розроблений і проходить експертизу, тож цього року вже будуть починатися роботи”.
Голова Петропавлівсько-Борщагівської сільради Олексій Кодебський:
“У нашому населеному пункті кількість дітей збільшується не днями, а годинами. За рахунок нових житлових комплексів. І є велика потреба у навчальних закладах. Пайова участь забудовників мізерна, за ці кошти школу або садочок побудувати неможливо. І навіть цей внесок хочуть скасувати. Усе навантаження лягає на органи місцевого самоврядування. Нещодавно ми відкрили новий ліцей, стало легше. Загалом є три школи комунальної власності. Поки працюємо в одну зміну. Плануємо реконструкцію старої школи, виготовляємо проєкт. На масиві “Чайка” хочемо збільшити до 1000 школярів. Але сільрада не може реалізувати все це самостійно. Бюджет села — це не бюджет міста. Значної допомоги із району та області не отримуємо.
За останні 5 років ми побудували 5 садочків, але черга все одно є. Хоча за нормативами на 1000 жителів має бути 30 місць у садочках. Якщо порахувати, то мали б бути і зайві ліжка. Але нам не вистачає, бо багато хто живе без реєстрації. Це при тому, що є багато приватних шкіл та садочків”.
Голова Софіївсько-Борщагівської сільради Олесь Кудрик:
“24 січня відкрили першу чергу нової школи на 600 місць, учні почнуть вчитися в одну зміну. Тепер у нас є дві комунальні і три приватні школи. Аналогічна кількість садочків. Звісно, що місць не вистачає, причина у великій кількості забудов. Усі приватні навчальні заклади створювали забудовники”.
Фото: колаж KVКиевVласть
21 січня 2020 г. 15:47
Раздел: Новини
Стали відомі імена кандидатів на посади голів Фастівської та Вишгородської РДА
На посаду голови Вишгородської райдержадміністрації претендує колишня голова Києво-Святошинської райради Людмила Шевчук. Фастівщину, на думку парламентарів, може очолити багаторічний заступник голови Фастівської РДА Юрій Волков, який займає владні крісла ще з часів помаранчевої революції.
Як стало відомо KV, свою декларацію про доходи у якості кандидата на посаду голови Вишгородської РДА подала Людмила Степанівна Шевчук. За даними минулорічних декларацій (зокрема, за 2017-2018 рік), Людмила Степанівна була головою Києво-Святошинської районної ради, а пізніше — директором КП “Бюро державної реєстрації” в Софіївській Борщагівці.
За даними ресурсу “Посіпаки”, раніше Людмила Шевчук була помічником народного депутата 6-го скликання Шенцева Дмитра Олексійовича (Партія регіонів).
Згідно даних декларації за 2017 рік, у Людмили Шевчук є будинок площею 52 квадратних метри (інше право користування). В іншій декларації того ж року зазначається квартира в Києві 2000-го року походження площею в 106.6 квадратних метрів, де вона живе зі своєю дочкою Софією Володимирівною. За рік, що декларується, Шевчук отримала в 58 тисяч 446 гривень (4 870 гривень на місяць) на посаді директора БТІ. Банківських вкладів, машин, земель немає.
В декларації за 2019 рік з'явилося майно чоловіка — кілька земельних ділянок (загальна площа — 1 859 кв.м), житловий будинок площею 102 кв.м і дача в 79 кв.м. З автомобілів — BMW X4 2015 року і Honda CR-V 2007 року. Зарплата за рік склала 55 тисяч 653 гривні (4 тисячі 637) гривень на місяць.
У 2014 році кандидат Шевчук балотувалася в народні депутати по 95-округу, як самовисуванець. А під час виборів Президента минулого року вона очолювала виборчий штаб Зеленського в 95-му виборчому окрузі.
За даними сайту "Доступ до правди", як депутат Києво-Святошинської районної ради VI скликання, Людмила Степанівна у 2017 році відвідала всього 1 сесію з 10, і 0 комісій з 13 проведених; у 2018 році — 0 сесій з 3, і 0 комісій з 6 проведених – до березня місяця.
Чутки про призначення вже породили суперечки у соцмережах. Як зазначають користувачі у групі “Вишгород – Рідне місто” у Фейсбуці, їх дивує те, що на посаду голови місцевої РДА не знайшлося місцевої людини.
“Лякає те, що серед усіх вишгородських депутатів і чиновників (я вже мовчу про звичайних людей, громадських діячів, бізнесменів і т.д.), не знайшлося жодного, кому Президент і Кабмін могли б довірити представляти свою команду в нашому районі і нам спускають "парашутистку". Хоча, чому дивуватися? Район і місто загрузли в кумівстві і корупції настільки глибоко, що можливо це і є той самий єдиний варіант, щоб припинити цю багаторічну злочинну і злодійську історію”, – пише користувач Владислав Дулапчий.
Також автор допису, громадський діяч Дулапчий, у коментарі KV додав, що у Вишгороді подейкують, що є ще два імовірних кандидати на цю посаду – діючий в.о. голови Вишгородської райдержадміністрації Олексій Данчин, та екс-голова Вишгородської райради Ірина Побідаш. Хоча офіційних даних про їх бажання бути кандидатами немає.
Фастів
Інформацію щодо ймовірного претендента на голову Фастівської РГА озвучив народний депутат України Олег Дунда (91 округ, “Слуга народу”). За його словами, вірогідний кандидат – чинний заступник голови РДА Юрій Волков.
В коментарі KV тимчасовий в.о. Голови РДА Юрій Волков інформацію стосовно свого вірогідного призначення на посаду голови не підтвердив і не спростував.
Відомо, що досьогодні голова Фастівської РДА Василь Кравченко не ухвалив розпорядження про складання своїх повноважень. За непідтвердженими даними, після оприлюднення президентського розпорядження Кравченко терміново оформив лікарняний.
Читайте: Зеленский уволил главу Фастовской РГА Кравченко
Нагадаємо, Юрій Волков з 2005 року є заступником голови Фастівської РДА, курує соціально-гуманітарний блок. Він вже кілька разів був виконувачем обов’язків голови.
Читайте также: Глава Фастовской РГА уходит с должности из-за конфликтов с Парцхаладзе и нардепом СольваромЯк писала KV, 29 жовтня ексгубернатор Київської області Михайло Бно-Айріян на своїй сторінці в Facebook опублікував список кандидатур, яких він подав на кадрову комісію в офіс Президента на посади голів районних державних адміністрацій. “Всі вони пройшли відбір через LIFT і були представлені на фінальну співбесіду”.
Читайте: Экс-губернатор Киевщины представил 16 кандидатов на посты глав РГА (список)
Фото: коллаж KV
КиевVласть
21 січня 2020 г. 09:00
Раздел: Тексти
Проєкт “Децентралізація”: найгучніші провали й успіхи Київщини у 2019 році
Останній рік добровільного об'єднання приніс столичному регіону рекордно малий прогрес: за 12 місяців встигли об’єднатися добровільно тільки вісім громад, близько 20 і досі перебувають на різних етапах об'єднання. Попри задекларовані місцевою владою мирні наміри, процес часто супроводжували гучні чвари і підкилимові бої. Про плюси, скандали та провали децентралізації – в підсумковому матеріалі KV.
Минулого року в Київській області було створено 17 об’єднаних територіальних громад. У семи з них відбулися перші вибори, дев'ять очікують рішення ЦВК про призначення перших виборів. Також відбулося приєднання територіальних громад до міста обласного значення.
Про це KV стало відомо з відповіді на інформзапит Міністерства розвитку громад та територій України 15 січня 2020 року.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
У документі також відзначається, що Мінрозвитку на виконання доручення Прем’єр-міністра України розробило Проєкт розпорядження Кабінету Міністрів України “Про внесення змін до перспективного плану формування територій громад Київської області”, яким передбачено включення Глевахівської, Ташанської, Циблівської та Томашівської об’єднаних територіальних громад до перспективного плану.
Загалом за 6 років децентралізації в Київській області створено 24 громади, а саме: Великодимерська, Дівичківська, Фурсівська, Узинська, Тетіївська, Студениківська, Калитянська, Пісківська, Медвинська, Миронівська, Баришівська, Ковалівська, Бородянська, Ташанська, Богуславська, Циблівська, Томашівська, Глевахівська, Калинівська, Зазимська. Ржищівська, Бучанська і Березанська, Обухівська ОТГ були створені на базі міст обласного значення шляхом приєднання без проведення виборів.
Ложка меду
У першій половині року, що минув, після довгих очікувань, Київська ОДА схвалила створення Томашівської (сільради Фастівського та Макарівського районів), Глевахівської Васильківського району, а також дві громади Броварського району – Зазимської і Калинівської. Через три роки сільради Переяслав-Хмельницького району також відстояли право на існування Ташанської ОТГ. Наприкінці року вдалося отримати позитивний висновок і Петрівській громаді Вишгородського району.
Київщина двічі брала участь у перших місцевих виборах до семи об’єднаних тергромад. 30 червня на Київщині обрали голів п'яти ОТГ – Богуславської, Циблівської, Ташанської, Глевахівської і Томашівської. Процес формування цих громад тривав не один рік. Вибори в двох тергромадах Броварського району, Калинівській та Зазимській відбулися вже під кінець року – 22 грудня.
Зміни до перспективного плану, розгляд і затвердження якого упродовж року переносили декілька разів, передбачали створення ще кількох громад. Врешті обласна рада втратила повноваження узгодження перспективних планів. І це означає, що останнє слово щодо цих громад буде вже за облдержадміністрацією та Кабміном.
Так, у 2019 році сподівалися встигнути об’єднатися добровільно потенційна Кожанська і Борівська громади Фастівського району, Гоголівська Броварського району. У Васильківському районі може бути сформована ще Калинівська ОТГ у складі восьми сільрад. Зрушив з мертвої точки і процес створення Гребінківської громади, яка готова боротися за прилеглі села з Ковалівською громадою. Розпочавши повторно процедуру, громада отримала позитивний висновок і очікує на призначення виборів. Березань і Студениківська ОТО планують ще поборотися за території двох сільрад Баришівського району.
Завершення процесу добровільності змусило громади значно активізуватися. Так, в Білоцерківському районі жителі запрацювали над створенням Шкарівської та Терезинської громад. Під кінець року забажали приєднатися села і до Білої Церкви, Фурсівської ОТГ, Василькова. Визначилися з центром Сквирська громада Сквирського району. Миронівська ОТГ розширила кордони за рахунок трьох сільрад.
Також після двох років тривалих і складних переговорів село Нещерів Обухівського району виявилося першим в числі охочих приєднатися у 2019 році до міста обласного значення Обухова і КОДА погодила це приєднання. Після довгих переговорів влітку 2019 року Старі Безрадичі і Дерев'яна також вирішили приєднатися до Обухова. Минулого року зрушив і процес створення Вишнівської міської громади, до якої виявила бажання приєднатися Крюківщина.
Найбільше дискусій виникло торік щодо створення громад в Бориспільському районі. В результаті в перспективний план внесуть Бориспільську, Золочівську громади. А також Пристоличну та Гірську громади, які також до кінця року встигли отримати позитивні висновки.
Невдачі
На початку 2019 року Київщина займала одне з останніх місць в рейтингу за даними моніторингу Мінрозвитку з формування ОТО серед інших регіонів України. Тоді, на думку експертів, створення громад ускладнювалося і гальмувалося саме через політичну ситуацію в регіоні, недопрацювання Київської ОДА з керівниками райдержадміністрацій. Так, за словами депутата обласної ради Миколи Ляшенка, “районні державні адміністрації, акумулюючи весь бюджет, не хотіли його втрачати і фактично створювали штучні перепони у створенні тергромад”.
Вже в лютому тергромади зіткнулися з тим, що влада урізала дотацію на утримання шкіл і лікарень. Непропорційний розподіл дотаційних коштів обласними адміністраціями передбачав, що громадам не вистачатиме коштів на утримання медицини і освіти. Наступним ударом для ОТГ став брак інфраструктурної субвенції.
Громади жалілися на проблеми з дорогами і водопроводами, в селах не вистачало комунальної техніки і амбулаторій, а освітні установи давно потребували капітального ремонту.
Читайте: Проєкт "Децентралізація": мільйонні борги можуть залишити жителів Калитянської ОТГ без води і світла
Також аналіз доходної частини бюджетів тергромад Київської області за перше півріччя 2019 року продемонстрував, що із 16 громад велика частина не змогла виконати навіть планові показники 2018 року з надходження плати за землю, ПДФО та єдиного податку.
Новостворені влітку Глевахівська, Циблівська, Ташанська і Томашівська ОТГ, наприклад, зіткнулися з тим, що втратили свої бюджети і можливість отримати від держави фінансову підтримку на розвиток. Підставою для відмови в переході на прямі міжбюджетні відносини з державою стала відсутність зазначених територій в перспективному плані. І це – не зважаючи на те, що громади дотримались умов добровільного об'єднання і отримали позитивні висновки КОДА.
Ще однією проблемою залишається для новоутворених громад те, що сьогодні в Конституції досі немає чіткого визначення такої адміністративно-територіальної одиниці, як громада.
У 2019 році керівництво громад за участі Асоціації об'єднаних територіальних громад просили парламент провести об'єднання за законом, що дозволило б закріпити незворотність цього процесу. Та за час дії децентралізації уряд так і не закріпив на законодавчому рівні цей процес.
У 2019 році розподіл громад за Перспективним планом все частіше не збігався з думками населення, яке неодноразово зверталося до обласного та вищого керівництва з проханнями посприяти у об’єднанні за волевиявленням громади. Такі проблемні моменти процесу реформування зачепили Білоцерківський район. Так, села Храпачі та Скребеші минулого року зі скандалом відстоювали об’єднання з Білою Церквою, не бажаючи об’єднуватися з Терезинською громадою.
Села Бориспільщини хотіли відійти від міста за допомогою створення Золочівської громади, Ковшеватська сільрада – уникнути об'єднання з міською Таращанською громадою.
Жителі Богуславського району відкрито виступали проти приєднання до Медвинської ОТО і просили Кабмін приєднати їх села до Богуслава.
Не обійшлося і без протестів, Так, через наданий позитивний висновок КОДА активісти Ворзеля відстоювали статус курорта та селище від майбутніх масових забудов під час приєднання до Бучанською громади. Гостомель продовжив боротьбу з Ірпенем, намагаючись вийти із підпорядкування і створити окрему громаду.
Децентралізація довела до скандалу і села Згурівського району. Жителі не могли домовитися, до якої з об'єднаних громад, Березанської чи Згурівської, їм приєднуватися. Справа дійшла навіть до суду.
Упродовж року оббивали пороги судів і жителі села Забір'я, доводячи неправомірність рішень місцевої сільради про приєднання до міста Боярка Києво-Святошинського району. У 2019 році на етапі касаційної скарги Верховний суд повернув справу на довивчення і судова тяжба розпочалася з початку, затягнувши процес на невизначений термін.
Через суди призупинилось створення і Микулицької громади Бородянського району, яка рятувалася від Бучанської ОТГ. Неможливість визначити конфігурацію Путрівської громади довели сільради Васильківського району також до судової тяганини.
Затягування обласним керівництвом надання позитивних висновків громадам, неодноразово ставало причиною зміни думок населення щодо об’єднання. Дворічне очікування позитивного висновку змусило Острівську громаду Рокитнянського району просити підтримки у самого президента. У Макарівському районі процес децентралізації взагалі загальмувався. Чотири сільради передумали об'єднуватися у Макарівську громаду і захотіли створити свою Комарівську громаду. Створення Березівської громади на фінальному етапі обірвала зміна влади в Копилові.
Читайте: Проєкт "Децентралізація": потенційна Березівська ОТГ під загрозою зриву
Більшість сільрад взагалі не хотіли ні з ким об'єднуватися. Це такі райони, як Переяслав-Хмельницький, Миронівський, Вишгородський, Києво-Святошинський та Броварський.
У Києво-Святошинському районі процес створення громад затягнувся найбільше з-поміж усіх. Питання затвердження в новому перспективному плані всього трьох тергромад стало для цього регіону болючим. Багато сіл району мали намір створювати самостійні ОТГ і вимагали передбачити ще як мінімум шість ОТО. Серед них, наприклад, Княжицька, Борщагівська, Феодосіївська, Гатненська громади. Не бажали сільради приєднуватися і до Боярської та Вишнівської громад.
Не бачили себе села і у складі Ржищева. Подекуди жителі Миронівського і Кагарлицького районів взагалі були налаштовані негативно. Так, через небажання сіл об'єднуватися в одну громаду, був призупинений процес створення Козинської громади Обухівського району.
Упродовж року в Київській області виникло багато варіантів об'єднання, але через затягування необхідних процесів ці проєкти можуть так і залишитися нереалізованими. Адже вже наприкінці року новий міністр розвитку громад і територій України Олена Бабак наголошувала на завершені добровільності і на об'єднаннях виключно в межах перспективного плану і відповідно до Методики формування спроможних громад.
У 2019 році багато громад, що отримали позитивний висновок та надали документи до ЦИК, так і залишилися поза виборчим процесом. Тож і для них це була остання можливість скористатися шансом об’єднатися добровільно, а не бути примусово приєднаним до небажаної ОТГ.
Точка зору
Керівник Офісу реформ в Київській області Володимир Удовиченко:
2019-й був напруженим роком. Головна територіальна реформа проходила дуже складно. Але складність ця абсолютно об’єктивна, адже це – столичний регіон і є відповідні центри впливу. Звісно, що на цих процесах позначилась і зміна обласного керівництва. Сьогодні працює шостий голова Київської ОДА, змінюються політичні команди. Нині ми маємо 24 ОТГ. Рік був напруженим для громад, які утворилися влітку і не були включені до міжбюджетних відносин. Ташанська, Циблівська, Томашівська і Глевахівська запрацюють повноцінно вже з першого лютого цього року. Зараз на підписі розпорядження Кабміну щодо визнання їх спроможними. Нині триває політичний диспут щодо цього.
Також Київщина займає одне із перших місць в Україні щодо реалізації закону про приєднання до міст обласного значення. І це приєднання продовжиться після затвердження у лютому Перспективного плану. Найпотужніші громади сьогодні – Великодимерська, Бучанська, Ржищівська, Березанська, Обухівська.
Паралельно розпочався у 2019 році процес формування субрегіонального рівня територій. Тож у 2020 році завдання – провести реформування адміністративно-територіального устрою, прийняти відповідний закон і провести в жовтні строкові вибори. Вибори до громад продемонстрували, що сьогодні перемагають в основному самовисуванці. А це означає, що вектор політизації змінюється і не завжди на користь влади. Не менш складним і політизованим буде і 2020 рік. 2020-й стане роком завершення територіальної організації влади. Українські громади отримають дуже потужний додатковий ресурс в частині організації влади, для створення конкурентно-сприятливих умов для зовнішніх і внутрішніх інвесторів.
Читайте:
Проект Децентрализация: Софиевская и Петропавловская Борщаговки не спешат объединяться
Проект “Децентрализация”: Войти в Озернянскую ОТО готовы лишь два сельсовета из шести
Проект “Децентрализация”: Великодымерская теробщина этой осенью идет на выборы
Проект “Децентрализация”: Медвинская теробщина идет на выборы в неполном составе
Проект “Децентрализация”: Фурсовская теробщина может лишиться части бюджета
Проект “Децентрализация”: Села Переяслав-Хмельницкого района отказались примкнуть к городу
Проект “Децентрализация”: Кагарлыкская теробщина объединит город и 26 сельсоветов
Проект “Децентрализация”. Политические амбиции мешают состояться большой Боярской теробщине
Проект “Децентрализация”: Тетиевская терробщина готовится к выборам в декабре
Проект "Децентрализация". Узинской терробщине придется поработать над развитием
Проект “Децентрализация”: КОГА тормозит назначение выборов в Циблевской терробщине
Проект “Децентрализация”: Гостомельская ОТО пойдет на выборы только в составе Киево-Святошинского района
Проект “Децентрализация”: Студениковская терробщина готовится к выборам в декабре
Проект “Децентрализация”: Предусмотренная Кабмином Дымерская ОТО может не состояться
Проект “Децентрализация”: Мироновская терробщина ждет позитивного вывода от КОГА
Проект “Децентрализация”: Ржищевская терробщина может стать проблемой для Кагарлыкского района
Проект “Децентрализация”: Ходосовская терробщина может объединить села трех районов
Проект “Децентрализация”: села Ставищенского района готовы митинговать против объединения
Проект “Децентрализация”: Яготинская терробщина не спешит на выборы
“Проект Децентрализация”: Создание Боярской ОТО дошло до суда
Проект “Децентрализация”. Сельсоветы потенциальной Вороньковской ОТО не готовы объединяться
Проект “Децентрализация”: Власти Згуровщины не готовы терять полномочия
Проект “Децентрализация”: Потенциальная Дмитровская терробщина уже год дожидается выборов
Проект “Децентрализация”: Гребенковская терробщина не может быть создана без согласия двух сельсоветов
“Проект Децентрализация”: Создание потенциальной Бышевской ОТО остановилось в 2015 году
Проект “Децентрализация”: Козин поборется за право быть центром терробщины
Проект “Децентрализация”: Пирновская терробщина может быть создана только принудительно
Проект “Децентрализация”: Процесс объединения в Барышевке даже не начали
Проект “Децентрализация”: Терробщина с центром в Украинке может быть названа Трипольской
Проект “Децентрализация”: Рожновская терробщина не может определиться с центром
“Проект Децентрализация”: Обухов может присоединить окрестные села
Проект “Децентрализация”: Иванковская ОТО поборется за зону отчуждения
Проект “Децентрализация”: Ташанская терробщина год ждет позитивного вывода КОГА
Проект “Децентрализация”: Березанская терробщина будет проходить процедуру создания ОТО заново
Проект “Децентрализация”: Володарский район не планирует объединяться в ближайшее время
Проект “Децентрализация”: Полесский район этим летом планирует начать процесс объединения
Проект “Децентрализация”: Богуславская ОТО может объединить не все сельсоветы
Проект “Децентрализация”: Ракитнянский район может объединиться в две терробщины
Проект “Децентрализация”: Калиновская терробщина может быть создана с разрешения Кабмина
Проект “Децентрализация”: Белая Церковь может присоединить три сельсовета
Проект “Децентрализация”: В Броварском районе может появиться Придеснянская терробщина
Проект “Децентрализация”: Потенциальная Вишневская ОТО начала процесс объединения
Проект “Децентрализация”: Германовка и Григоровка Обуховского района хотят быть центрами одной ОТО
Проект “Децентрализация”: Сельсоветы Таращанского района не хотят объединяться в терробщину
Проект “Децентрализация”: Процесс создания Чабановской терробщины стоит на месте
Проект “Децентрализация”: Скандальная Бучанская ОТО первой на Киевщине воспользовалась законом о присоединении
Проект “Децентрализация”: Потенциальная Томашовская терробщина объединит два района Киевщины
Проект “Децентрализация”: Ржищев начал присоединять села двух районов
Проект “Децентрализация”: Потенциальная Бородянская терробщина готова идти на выборы
Проект “Децентрализация”: Фастов планирует присоединить окружающие села
Проект “Децентрализация”: потенциальная Киево-Святошинская терробщина разделилась на две ОТО
Проект “Децентрализация”: КОГА утвердила Мироновскую терробщину
Проект “Децентрализация”: Заборский сельсовет не отдадут Боярке
Проект “Децентрализация”: Барышевская ОТО готовится к выборам
Проект “Децентрализация”: вялое руководство, имитация объединения и недостаточный результат
Проект “Децентрализация”: Обухов планирует присоединить один сельсовет
Проект “Децентрализация”: Березань присоединила пять сельсоветов
Проект “Децентрализация”: Богуславская ОТО не пошла на зимние выборы из-за бездействия КОГА
Проект “Децентрализация”: Ковалевскую терробщину за один день утвердили в КОГА и отправили на выборы
Проект “Децентрализация”: жители Клавдиево-Тарасово просят президента ускорить их объединение
Проект “Децентрализация”: выборы в терробщинах Киевщины под угрозой срыва
Проект “Децентрализация”: 4 сельсовета Иванковского района тормозят создание терробщины
Проект “Децентрализация”: в Бузовском сельсовете скандал из-за присоединения к Ирпеню
Проект “Децентрализация”: потенциальная Вишневская терробщина готовится подавать документы в КОГА
Проект “Децентрализация”: в Ирпене со скандалом пытаются присоединить два сельсовета
Проект “Децентрализация”: Полесский район отложил объединение на следующий год
Проект “Децентрализация”: еще 6 сельсоветов могли бы присоединиться к Ржищеву
Проект “Децентрализация”: терробщины Киевщины просят парламент провести объединение по закону
Проект “Децентрализация”: Киевщина оказалась в числе аутсайдеров рейтинга формирования ОТО
Проект “Децентрализация”: терробщинам Киевщины урезали дотацию на содержание школ и больниц
Проект “Децентрализация”: сельсоветы Белоцерковщины просят Киевоблсовет ускорить их присоединение к городу
Проект “Децентрализация”: Гройсмана просят разобраться с объединением территориальных общин на Згуровщине
Проект “Децентрализация”: протестующий Ворзель войдет в состав Бучанской ОТО
Проект “Децентрализация”: Киевская ОГА одобрила создание Томашовской терробщины
Проект Децентрализация: в Васильковском районе может появиться Калиновская терробщина
Проект Децентрализация: КОГА утвердила создание Глевахской ОТО
Проект Децентрализация: Созданию Макаровской ОТО угрожает новоявленная Комаровская община
Проект Децентрализация: Ташанская терробщина готова идти на выборы
Проект Децентрализация: Гребенковская терробщина поборется за положительное заключение КОГА
Проект Децентрализация: Гатное и Вита-Почтовая хотят спастись от столицы совместным объединением
Проект Децентрализация: Гостомель борется с Ирпенем за создание отдельной общины
Проект “Децентрализация”: администрация Терещука выдала общинам Киевщины еще два позитивных вывода
Проект “Децентрализация”: Калиновская община Броварского района может объединить четыре сельсовета
Проект “Децентрализация”: Сельсоветы Фастовского района надеются успеть добровольно объединиться в Кожанскую ОТО
Проект “Децентрализация”: теробщины Киевщины жалуются на нехватку инфраструктурной субвенции
Проект “Децентрализация”: судебное дело о присоединении Заборья к Боярке рассмотрят заново
Проект “Децентрализация”: смена власти в Копылове заблокировала создание Березовской терробщины
Проект “Децентрализация”: села Бориспольщины хотят спастись от города созданием Золочевской общины
Проект “Децентрализация”: КОГА утвердила создание Обуховской терробщины
Проект “Децентрализация”: Гоголевская община продолжит объединение после утверждения перспективного плана
Проект “Децентрализация”: процесс утверждения Вишневской общины может затянуться до конца года
Проект “Децентрализация”: Козинскую общину Обуховского района могут исключить из перспективного плана
Проект “Децентрализация”: в Бородянском районе суды тормозят объединение общин
Проект “Децентрализация”: Островская община просит президента Зеленского разобраться с решениями КОГА
Проект “Децентрализация”: села потенциальной Боровской ОТО может переманить новоявленная Мотовиловская община
Проект “Децентрализация”: миллионные долги могут оставить жителей Калитянской ОТО без воды и света
Проект “Децентрализация”: Таращанский район может разделиться на две общины
Проект “Децентрализация”: теробщины Киевщины недополучают налоги за землю
Проект “Децентрализация”: бюджеты четырех теробщин Киевщины оказались под угрозойПроект “Децентрализация”: Киевщину могут поделить на шесть районовПроект “Децентрализация”: пять теробщин Киевщины хотят расшириться за счет окрестных сел
Проект “Децентрализация”: села на Васильковщине, рассорившиеся из-за реформы, могут объединить насильно
Проект “Децентрализация”: Киевская ОГА дала сельсоветам последний шанс добровольно присоединиться к ОТО
Проект “Децентрализация”: Бориспольщина и Белая Церковь не определились с центрами развития теробщин
Проект “Децентрализация”: общины Киево-Святошинского района требуют от КОГА пересмотреть состав и количество местных общин
Проект “Децентрализация”: Киевоблсовет просит ВРУ и Кабмин разобраться с проблемными селами Киевщины
Проект “Децентрализация”: вокруг потенциальной Боярской теробщины разгорелся новый скандал
Проект “Децентрализация”: КОГА может вынести негативный вердикт потенциальной Пристоличной ОТО
Проект “Децентрализация”: села Киево-Святошинского района спешно взялись за объединение
Проект “Децентрализация”: Бориспольщину разделят на шесть теробщин
Проект “Децентрализация”: потенциальная Березовская ОТО под угрозой срыва
Проект “Децентрализация”: судьбу потенциальной Феодосиевской общины решит Кабмин
Проект “Децентрализация”: Мироновская ОТО расширила границы за счет трех сельсоветов
Проект “Децентрализация”: Богуславская ОТО просит Кабмин откорректировать перспективный план
Проект “Децентрализация”: Обуховская ОТО поборется за окружающие села с потенциальной Козинской общиной
Проект “Децентралізація”: Петропавлівська і Софіївська Борщагівки проти об'єднання з Вишневим та столицеюПроект “Децентралізація”: села Переяслав-Хмельницького району відстоюють потенційну Гайшинську громадуФото: колаж KVКиевVласть
20 січня 2020 г. 13:15
Раздел: Територія розуму
Земельні поправки: голосувати не можна зняти з розгляду – де поставити кому української державності
Поправки лише трьох народних депутатів від “Слуги народу” до другого читання законопроекту №2178-10, який Верховна Рада (ВР) могла прийняти вже 14 січня, були прийняті на засіданні комітету ВР з питань аграрної та земельної політики, а саме – Марини Нікітіної, Павла Халімона та Артема Чорноморова.
У порівняльній таблиці, що на сайті ВР, нескладно побачити, що комітет з питань аграрної та земельної політики розглянув 28 грудня 2019 року начебто 4018 пропозицій і поправок, хоча ще 16 грудня комітет розглядав 2385 поправок. 2385 поправок – результат скорочення початкової кількості пропозицій і поправок, яких було більше 4000.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
У світлі меморандуму щодо розгляду законопроекту передбачено 2 хвилини на 1 пропозицію чи поправку. Тому, розуміючи, що розгляд 2385 поправок забере забагато часу, керівнитво комітету вирішило повернути всю кількість поправок у первинний стан 4018 поправок, але розглянути тільки 9 з них і тільки їх врахувати – поправки від Халімона, Чорноморова і Нікітіної, цієї атакуючої президентської трійки. Бо законопроект №2178-10 де-факто – це законопроект від президента Володимира Зеленського. В той же час, важливо пам`ятати, що у голови аграрного комітету ВР є ще свій законопроект №2194 – козир в рукаві.
Отже, дев’ять поправок розглянуто і враховано: 1, 4, 2590, 2689, 2885, 3382, 3525, 3686, 3937.
Поправка за №1 – це поправка в назві законопроекту. Замінили “щодо обігу земель” на “щодо умов обігу земель”. Тут можемо довго думати: ми про обіг чи умови обігу; ми про бігуна чи про стадіон; ми про бігуна чи про чемпіонати з бігу? А головним є те, що земля – це нерухомість, яка нерухоміша за найбільші будівлі. То ж, земля апріорі не може бути “товаром в обігу”. Можливо говорити тільки про обіг прав на землю, при цьому не піддаючи сумніву, що земля – не товар і ринку землі не може бути.
Поправка №4 – це суть розпродажу української землі, яку чомусь назвали земельною реформою. Вона стосується Земельного кодексу, визначає, хто може купувати українську землю, в якій кількості концентрувати і навіть передбачає конфіскацію землі. Поправка №4 у тому вигляді, у якому вона прийнята аграрним комітетом, не подавалася для розгляду до комітету на умовах та в строки, визначені законодавством, і в тому складі депутатів, який відображений в порівняльній таблиці. Ця поправка формувалась в комітеті під президента, отримавши позначку “враховано редакційно”.
Головна стаття Земельного кодексу, до якої вносяться зміни проектом закону №2178-10 і відносно якої врахована поправка №4- це ст. 130, яка буде виглядати тепер так: “Набуття права власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення.
Набувачами прав власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення можуть бути:
а) громадяни України;
б) юридичні особи України, створені і зареєстровані за законодавством України, учасниками (акціонерами, членами) яких є лише громадяни України та/або держава та/або територіальні громади;
в) територіальні громади;
г) держава.
д) Право власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення може також набуватися банками та кредитними установами в порядку звернення стягнення на них як предмет застави (такі земельні ділянки мають бути відчужені банками та кредитними установами на земельних торгах протягом двох років з дня набуття права власності)”.
Згідно до поправки №4, іноземцям, особам без громадянства та юридичним особам заборонено набувати частки у статутному (складеному) капіталі, акції, паї, членство у юридичних особах (крім банків та кредитних установ), які є власниками земель сільськогосподарського призначення. Але така заборона тільки до дня схвалення на референдумі рішення про надання права іноземцям набувати прав власності на землю – фактично ніколи або при умові існування України як території, а не української держави в інтересах українців.
Логічно-декоративний перелік осіб, яким не може дістатися українська земля за будь-яких обставин, надає поправка №4. Тут і агресори, окупанти, терористи, невідомі бенефіціари, ті, хто під українськими санкціями і під контролем FATF.
За врахованою поправкою №4 до ст. 130 Земельного кодексу визначено, що оптимальною за довідником “Стеля” кількістю землі в “одних руках”, чи юридичних, чи фізичних, яку декларував і президент, є 10 тис. гектарів.
Іноземцям залишається можливість бути власниками землі через юридичні особи. Заборона на кінцевого бенефіціара-іноземця дієва, тільки якщо іноземець володіє в юридичній особі часткою більше 25%, а всіх, хто з меншою долею, гостинно просимо у власники української землі.
Іноземці напряму або співпрацюючи з іноземними банками в Україні, можуть кредитувати українську юридичну компанію з учасниками громадянами України або фізичних осіб громадян України для абсолютно легальної купівлі землі в інтересах іноземців, а потім, як кредитори, управляти і українськими особами, і купленою в такий спосіб землею.
Та і самі банки в Україні, які спроможні кредитувати, майже всі іноземні чи під іноземним контролем, мають право, згідно до нових поправок, бути набувачами землі без обмеження і можуть концентрувати землю розорених землевласників через стягнення заставної землі.
Отже, ніякого захисту від іноземців не існує.
Цікавим є те, що за запропонованими поправками до ст. 130 Земельного кодексу не допускається набуття права власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення за відплатними договорами у разі відсутності у набувача права власності документів, які підтверджують джерела походження коштів або інших активів, за рахунок яких набувається таке право.
Тобто або даруватимуть землю – і це безоплатне набуття земельних ділянок (читаємо “кеш”). Або банківське кредитування, яке можливе іноземними банками, або, фактично, через рефінансування НБУ.
По суті, землю скуповувати зможуть тільки обрані громадяни держави.
До поправки №4 попали пропозиції про зміни ст. 143 та 145 Земельного кодексу, мова про які не йшла в проекті закону №2178-10, і є вимушеною, у зв’язку з запропонованими обмеженнями до ст. 130 Земельного кодексу. Суть змін полягає в тому, що земельні ділянки будуть конфісковані у разі, коли особа, яка відповідно до законодавства зобов’язані відчужити земельні ділянки, не зробила це у визначений законом строк. Раніше змінами передбачалося примусове припинення права на земельні ділянки, а не конфіскація. Конфісковані ділянки будуть продаватися на торгах, а отримані гроші будуть виплачуватися колишньому власнику за вирахуванням витрат, пов’язаних з її продажем.
Розуміючи абсолютну спроможність доступу іноземців до української землі, поправками було скасовано п. 14 перехідних положень Земельного кодексу, який надавав можливість українським юридичним особам за участю іноземців набувати у власність земельні ділянки, у разі користування такою юридичною особою земельними ділянками на правах оренди чи емфітевзису і існування юридичної особи не менше трьох років.
Інші поправки несуть технічний характер, окрім “веселої” поправки №3937 стосовно перехідних положень до проекту закону №2178-10. Цією поправкою передбачено, що Кабінет міністрів у тримісячний строк з дня опублікування закону №2178-10 повинен розробити та подати до ВР законопроект про внесення змін до Бюджетного кодексу щодо створення у складі спеціальних фондів державного та місцевих бюджетів Фонду розвитку сільських територій, кошти з якого формуються, у тому числі, за рахунок частини коштів від продажу земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної і комунальної власності і спрямовуються на видатки розвитку інфраструктури, енергозбереження, освіти та медицини у сільській місцевості та реалізацію державних програм розвитку малих та середніх сільськогосподарських товаровиробників.
Погодьтесь, нелогічно продати державні і комунальні землі і побудувати інфраструктуру. Схоже на те, як продати землю, щоб купити техніку для роботи на землі.
Також у тримісячний строк Кабмін повинен розробити та затвердити порядок здійснення фінансової підтримки громадян і юридичних осіб (у тому числі фермерських господарств) для придбання земельних ділянок сільськогосподарського призначення. Якщо передбачається фінансова підтримка одних громадян задля купівлі землі у інших громадян, то для чого городити весь цей город?
Давайте приймемо національно-орієнтоване законодавство з земельних відносин, в якому передбачено перехід прав власності від одних громадян України до інших громадян України і тільки – від неефективних власників до ефективних власників землі.
Проаналізувавши законопроект №2178-10 до другого читання, можна зробити висновок: відсутність закладеної стратегії розвитку аграрної галузі, відновлення та зростання економіки країни, відсутність національних пріоритетів, порушення і підміна норм Конституції, що проявляється в прагненні монополізації українських земель через контрольовану їх концентрацію певними особами.
На підтвердження такого висновку свідчить закладання неринкових механізмів формування ціни на землю через обмеження доступу широкого кола осіб в якості набувачів землі – без доступу іноземців і без доступу, через фінансові та правові обмеження, громадян України.
Такий законопроект явно не може влаштовувати легальних іноземних партнерів і не влаштовує більшість українців, а влаштовує все те ж вузьке коло осіб, яке на колінах писало цей закон. Тепер у них задача шукати гроші для купівлю землі і не розірватися в шпагаті такого закону у разі його прийняття.
Крім того, прийняття цього закону можна піддати сумніву з ряду причин:
Порушено меморандум щодо умов розгляду поправок до нього.
Він не задовольняє представників у ВРі від так званих іноземних партнерів, які входять до фракції “Слуга народу”.
Він не задовольняє МВФ і Світовий банк – цей закон для них просто назва.
Він не задовольняє і виключену з фракції “Слуги” за активну протидію розпродажу держави Ганну Скороход та її друзів, чисельність яких, ймовірно, зростає.
Він не задовольняє мажоритарників від “Слуги народу”, які декларували набагато менші граничні обсяги землі “в одні руки” на прес-конференціях. Мова про Олександра Дубінського і друзів, які підтримали проект закону №2178-10 в першому читанні. Зазначу, що Дубінський та його друзі – це від 25 до 40 нардепів.
Він не задовольняє багатьох інших мажоритарників від “Слуги народу”, ряди яких мали б поповнитися з огляду на те, хто і як лобіює просування закону і з якими порушеннями.
Навряд чи будуть компенсовані втрати голосувальників від “Слуги народу” за рахунок “Батьківщини”, “Голосу, “Європейської солідарності” чи “Опозиційної платформи – За життя”.
Голосування “грального закону” показало, що принтер може давати збій, бо злі на цей закон парламентарі можуть бути знову відсутні чи утриматися.
Біля Ради зберуться противники закону – і це теж фактор.
Читайте: Стратегія 2020: продай землю – програй гроші
Роман Головін, розробник і втілювач Народної земельної реформиКиевVласть
15 січня 2020 г. 10:00
Раздел: Територія розуму
“Трудовий кодекс” Кабміну: “слуги народу” вирішили остаточно зґвалтувати свого пана - народ
Якщо коротко, то “слуги народу” переплюнули всі попередні влади. Справа в тому, що у разі прийняття цього “трудового кодексу” (законопроект №2708 “Про труд” авторства міністра економіки, торгівлі та сільського господарства Тимофія Милованова, – KV) в Україні назавжди зникнуть такі поняття, як права трудящих і профспілковий рух.
Схоже, “слуги народу” вирішили остаточно зґвалтувати свого пана, тобто народ. І це, звичайно ж погано.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Але, є два але.
1. Насправді ті великі профспілки, яким зверху дозволено підписувати галузеві угоди, давно не займаються профспілковими справами, а саме: тарифними ставками, робочим часом, доплатами за шкідливість і іншими правами трудящих. Ці “успішні” профспілки та їх лідери вже тривалий час перебувають на службі у роботодавця. Ця обставина їх зробила безвільними, безініціативними, продажними, вони остаточно деградували.
Маленькі ж незалежні профспілки, які реально борються за права людей, зацьковані владою, роботодавцем і цими профспілковими монстрами.
Я це говорю до того, що в Україні з моменту, коли [другий президент України Леонід] Кучма відібрав у профспілок соцстрах, а тих лідерів, які висловили невдоволення відправив на зони, поняття “права найманого працівника” і “обов'язки роботодавця” померли.
2. Самі працівники найманої праці виявляють до своїх прав і майбутнього унікальну за рівнем своєї збоченості байдужість. На акції протесту за свої ж кровні права вони можуть вийти тільки за умови, якщо їм дозволить це зробити роботодавець, і якщо за акцію вони гарантовано отримають грошову винагороду. Якщо по-іншому, то їм глибоко наплювати і на акцію, і на права.
Тому, поява такого рабського проекту “трудового кодексу” в цій країні і з таким несвідомим пролетаріатом цілком закономірна.
Так, є чесні профспілки, але вони з тих незалежних, які держава не переносить на дух. Так, є правильні, чесні, принципові лідери, і я їх знаю. Але їх одиниці і вони, на жаль, зовсім не проглядаються з під жирного тіла порочної системи.
Кажу все це свідомо, маючи на це моральне право, тому що до війни очолював Незалежну профспілку міста Свердловська, був одним з керівників Конфедерації незалежних профспілок Луганської області.
Нас було мало, але в 2013 році, відстоюючи права шахтарів, я зі своїм профкомом захопив шахту, що належить [олігарху Рінату] Ахметову (в тому числі, володіє Київським ЦУМом та “ДТЕК-Електромережі”, – KV). Наша акція врятувала від незаконного звільнення кілька тисяч працівників вугільного об’єднання. Тоді влада нас розіпнула, а “вдячні” шахтарі на телекамери і на прохання роботодавця, заявили, що ми злочинці, а особисто їм нічого такого і не треба.
Спостерігаючи за тим, як шахтарі, сталевари, бюджетники, працівники приватного сектора, замість того щоб знести до бісової матері цей Кабмін і тих, хто пише цей проект, з покорою волів чекають своєї долі, ловлю себе на думці, що мені їх не шкода. Дуже скоро вони будуть повалені в повну відчай і безвихідь.
Тому, маятник повинен дійти до крайньої точки – прийняття рабського “кодексу” і стане цією точкою. І хто знає, може тоді, вдосталь наситившись власним приниженням і безправ'ям, українці все ж таки почнуть думати за себе і боротися за гідне місце в цьому житті. Але, це трапиться не скоро, якщо взагалі трапиться.
Читайте: Труд по Милованову: отмена профсоюзов и всеобщее право на забастовки
Костянтин Ільченко, ВГО “Солдатські комітети”
Источник публикации, публикуется с незначительными редакционными правкамиКиевVласть
2 січня 2020 г. 10:00
Раздел: Тексти
ТОП-10 подій на Київщині у 2019 році
2019 рік для Київщини – рік тотального владотрусу. Регіон побачив трьох очільників ОДА, повністю оновив склад парламентарів-мажоритарників та отримав нового голову облради. Чуби тріщали і навколо галопуючої децентралізації, ймовірного ринку землі та появи нових президентських намісників, пойменованих в класичній європейській традиції “префектами”. Підсумовуючи рік, КиевVласть добрала ТОП-10 головних подій 2019-го.
1. Конвеєр губернаторів
За 2019 рік Київщина встигла змінити двох губернаторів і отримати третього. Олександра Терещука, який прийшов на посаду в жовтні 2018 року, змінив Михайло Бно-Айріян (в минулому дипломат і енергетик) - 9 липня 2019 року його призначив на посаду голови Київської ОДА президент Зеленський.
Бно-Айріян пропрацював майже три місяці. Встиг протиснути кілька розпоряджень, в тому числі про публічні допорогові закупівлі та он-лайн продажі лісу, впхунути світлофор на Одеській трасі та запустив на Київщині проект LIFT по добору голів РДА. Бно-Айріян також спробував реформувати адміністрацію, заявивши, що там занадто багато зайвих співробітників, але не встиг.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Окрасою губернаторства стало з'ясування стосунків з депутатом Олександром Дубинським (фракція "Слуга народу", обраний по 94 округу, Обухів, Васильків). За їхніми фейсбучними “срачиками” протягом кількох місяців із захопленням спостерігала вся Київщина.
20 жовтня 2019 року, на засіданні Кабміну було погоджено звільнення з посади голови КОДА Михайла Бно-Айріяна і призначення Олексія Чернишова. 28 жовтня 2019 року указом №776/2019 Михайло Бно-Айріян був звільнений, а указом від 28 жовтня 2019 року №777/2019 Олексій Чернишов призначений головою Київської обласної державної адміністрації.
Чернишов не був особливо відомий до свого призначення в політичних колах – знали його як харківського бізнесмена, і доволі успішного. Чернишов на своєму місці відзначився поки тим, що почав налагоджувати зв'язки з Києвом, в тому числі в сфері створення агломерації, яку "мусолять" вже кілька років.
Читайте: Киевская агломерация может стать достойным мировым примером – Алексей Чернышов
2. Нові мажоритарники Київщини
Всі мажоритарники Київщини, декотрі з яких просиділи в парламенті по кілька каденцій, програли свої округи.
Отже, ситуація на округах 90-98 така:
90 округ – замість представника ВО "Свобода" Олександра Марченка зайшов екс-спікер Київоблради (2014-2015 р.р.), помічник на громадських засадах нардепа Артура Палатного (БПП) та лідер політичної партії "Біла Церква разом" Микола Бабенко;
91 округ – висуванець БПП Руслан Сольвар поступився місцем кандидатові від партії "Слуга народу" Олегу Дунді;
92 округ – замість ще одного БПП-шника, Віталія Гудзенка, на цьому окрузі тепер кандидат від "Слуги народу" Валерій Колюх, який був помічником трьох досить скандальних народних депутатів: Олександра Онищенка ("Воля Народу"), Володимира Сівковича (“Партія регіонів”) і Володимира Олійника (“Партія регіонів”);
93 округ – екс-регіонала Олександра Онищенка змістила Ганна Скороход ("Слуга народу"). Ганна, щоправда, побула “слугою” недовго і вже на початку грудня 2019 її гучно з фракції виперли.
Читайте: Изгнанная из фракции “Слуга народа” нардеп Анна Скороход собралась подавать в суд на Давида Арахамию
94 округ – формально тутешнім мажоритарником вважався нарфронтовець Віктор Романюк, проте останні 3 роки округом опікувався друг Порошенко – Ігор Кононенко. Він програв вибори кандидату від "Слуги народу", журналісту і телепродюсеру "1+1" Олександру Дубинському.
95 округ — був обраний кандидат від Партії "Слуга народу" Олександр Горобець (до нього на окрузі був нарфронтівець Михайло Гаврилюк).
На 96-му окрузі (Вишгород, Буча, Бородянщина, Славутич) перемогла кандидат від "Слуги народу", спеціальна кореспондентка 1+1 Ольга Василевська-Смаглюк (39,99% голосів). Одним з основних своїх завдань називала недопуск до парламенту екс-нардепа, який двічі поспіль здобував перемогу по цьому округу Ярослава Москаленка.
Переможцем на 97-му окрузі (Березань, Бровари, Баришівський район та частина Броварського району) став ще один кандидат від "Слуги народу", підприємець Микола Галушко. Він вибив двічі мажоритарника Павла Різаненко з БПП.
98 округ довірили представляти колишньому депутату КОР Сергію Буніну (фракція "Об'єднання "Самопоміч", у травні 2019 року вийшов з партії). Він висунувся від “Слуги народу”. До цього, на окрузі кілька разів обирався Сергій Міщенко.
Читайте: Нардеп Мищенко заявил, что ему запрещают баллотироваться и объявил войну Кононенко
3. Двоголова Київоблрада
Колегіальний орган Київщини з початку травня переживав чергову кризу. Багато питань викликав проект бюджету-2019 у спікера Ганни Старикової (фракція ВО “Батьківщина”): вона офіційно запідозрила тодішнього губернатора Олександра Терещука в корупції і підіграванні голові БПП Ігорю Кононенко і заявила, що не призначила засідання КОР без попередніх консультацій з місцевим самоврядуванням Київщини з бюджетних питань. Губернатор у відповідь звинуватив Анну Старикову в розтраті, а деякі депутати ставили їй в провину небажання скликати чергову сесію.
Наступним кроком радикал Микола Стариченко, тодішній заступник голови КОР Старикової, підписав розпорядження про скликання позачергового засідання, на порядку денному якого — відставка голови.
Засідання відбулося 17 травня в приміщенні, люб'язно наданому обладміністрацією. Старикову усунули, головою КОР волею присутніх став Стариченко. Старикова почала готуватися до оскарження рішення в суді. І через пару місяців подала позов – про що стало відомо лише в листопаді цього року. Справу повинні були розглянути 26 листопада 2019 року в Окружному адміністративному суді Києва. Втім, суд відхиляв її заяви кілька разів.
Читайте: Старые раны: экс-спикер Киевоблсовета хочет урезонить своего сменщика
4. Розкол “Батьківщини” та “Самопомочі”
Певна річ, саме зміна голови обласної влади, а точніше, “вигнання” Ганни Старикової, мала значний вплив на баланс політсил у колегіальному органі Київщини. На бік Старикової у її боротьбі з її колишнім заступником стали "Батьківщина", "УКРОП", "Свобода" і рештки “Самопомочі”.
Проте новий політичний порядок в державі вніс корективи в партійне різнобарв’я облради. 30 травня зі складу фракції "Самопоміч" вийшли депутати КОС Роман Титикало, Наталя Бігарі (стала кандитакою в нардепи від партії “Голос”), Сергій Бунін (став кандидатом в нардепи від партії “Слуга народу”) і Сергій Кармазін.
А у грудні 2019 ще одна членкиня “Самопомочі”, депутат Ольга Бабій, написала заяву про складання депутатських повноважень, лаконічно відрізавши наостанок — “майбутнє за виконавчою владою”.
Серед тих, хто лишився у складі фракції “Самопомочі” в облраді — Наталя Боровська, Володимир Власенко, Олексій Дорошенко, Петро Мороз, Тимофій Нич та Юрій Опенько.
Не оминув розкол і “Батьківщину”, обласна організація якої завжди серйозно трансформується при зміні очільника держави. Так, 11 грудня представник фракції в Київоблраді, депутат Віктор Гринчук направив голові КОР Миколі Стариченко повідомлення про зміни у складі політичної партії, датоване 4 грудня. Раніше, 6 грудня, вони направили заяви про вихід з партії ВО "Батьківщина" лідеру Юлії Тимошенко. За власним бажанням з "Батьківщини" вийшли 12 депутатів: Сергій Будюк, Віктор Гринчук, Микола Дворник, Давид Ерікян, Олег Кіщук, Іван Кудлай, Олександр Нігруца, Михайло Сіренко, Григорій Тищенко, Владислав Хахулін, Микола Швидкий.
Згідно законодавства, фракція в облраді фактично припинила своє існування, оскільки там лишилося всього чотири члени: Ганна Старикова, а також Галина Бойко, Віктор Світовенко, Олександр Симоновський.
Причин тому називають дві — обвинувачення членів фракції у підтримці Старикової та конфлікт з керівником обласного осередку партії Костянтином Бондарєвим.
Читайте: Фракция “Батькивщины” в Киевоблсовете потеряла 80% своего состава
5. Межі Києва
У році, що минув, знову постало скандальне питання затвердження меж Києва. 13 грудня Київська міськрада затвердила проєкт землеустрою щодо змін меж столиці, які планується збільшити майже на 3 тис. га. У Київщини хочуть забрати частину земель Броварського, Бориспільського, Обухівського, Києво-Святошинського районів, міста Вишгород та Ірпінського регіону. Натомість місто планує передати до складу земель області лише 55,4 га.
Читайте: Утверждение нового Генплана Киева переносится на неопределенный срок
Варто відзначити, що затвердженим у 2013 році проєктом про встановлення меж Києва, місто планувало віддати області більше землі – 659,3 га, а забрати – 2075,7 га.Читайте: Вышли за берега: Киев положил глаз на тысячи гектаров областной земли
Щоб розширити межі, Києву необхідно отримати на це згоду від населених пунктів та громад області, за рахунок яких хочуть розширюватися. Про те, що процес цей непростий, свідчить досвід створення київської агломерації. У 2019 році Київ лобіював це питання, однак досяг лиш того, що мер Києва Кличко і лідери 19 громад, прилеглих до Києва, створили асоціацію "Київська агломерація" (ГО) та затвердили її статут.
6. 25 районів Київщини хочуть викреслити з мапи
Міністерство з розвитку громад і територій вирішило ліквідувати 25 районів Київщини та створити на їхній базі начебто спроможніші чотири округи: Білоцерківський, Броварський, Васильківський і Ірпінський. 45 новостворених громад будуть входити до складу цих округів. Чи будуть існувати окружні ради – питання ще відкрите, але скоріш ні, ніж так.
Звісно, подібна новація не могла не викликати спротиву з боку місцевої влади. Більш за все бунтують районні центри, які перестануть існувати. Наприклад, депутати Фастівської міськради дійшли аж до президента Зеленського. Яготин, у свою чергу, не захотів входити до складу Переяслав-Хмельницького району і просив Київоблраду створити Яготинський район з центром в Яготині.
Читайте: Без Обуховщины и Яготинщины: 25 районов Киевской области перестанут существовать
Зрештою, в листопаді цього року було схвалено конфігурацію з шести округів із центрами в Ірпені, Броварах, Переяславі, Фастові, Білій Церкві та Обухові. Узагальнюючий варіант вдосконалення субрегіонального рівня обіцяли направити до Мінрегіону.
Читайте: Киевщина поборется за 6 округов вместо 25 районов
7. ВКАД — у колі зрад
31 жовтня Держагентство автодоріг та китайська компанія Poly Changda Engineering Co. Ltd підписали Меморандум про співпрацю роботі над першою чергою будівництва Великої кільцевої автомобільної дороги навколо Києва (ВКАД). Будівництво обіцяли почати наступного року.
18 листопада в Мінінфраструктури відбулася нарада з цього питання, де присутні (наприклад, міністр інфраструктури Криклій, перший заступник голови КМДА Поворозник, заступник голови КОДА Назаренко тощо), ламали списи навколо проблеми ВКАД.
Читайте: Новая окружная дорога вокруг Киева стала заложницей земельных чинуш
Землі дорожнього фонду, покладені в основу проєкту будівництва, затвердженого у 2007 році, виявилися розданими головами райадміністрацій різним фізичним і юридичним особам. Не зважаючи на те, що ще у 2007 році КОДА затвердила протокол погодження генерального напрямку ВКАД і доручила райрадам обмежити роздачу землі навколо траси.
Число спірних ділянок сягає 1000. Таким чином, щоб реанімувати проект і прокласти дорогу, з кожним із власників цієї тисячі ділянок необхідно вступити в діалог, провести оцінку майна, викупити. Масив робіт може зайняти від трьох до п'яти років, а з огляду на те, що деякі власники землі не погодяться із запропонованою ціною і почнуть судитися, – час отримання наділів в держвласність неможливо.
Нагадаємо, проект ВКАД після 2007 року був на довгий час заморожений, однак у листопаді 2018 року в КОДА заявили про відновлення робіт, обіцяючи, що в результаті столичний регіон отримає 214 км нового дорожнього полотна, 50 шляхопроводів, 35 транспортних розв'язок з 4-6 смугами руху.
Читайте: Большая кольцевая вокруг Киева: ни земли, ни денег, ни проекта
8. Область проти ринку землі
ТОП-подією 2019 року стала відміна мораторію на продаж землі, що стартує вже у жовтні 2020 року. Представники місцевої влади Київщини, зважаючи на суперечливість законопректу, виступити проти запровадження ринку землі.
Як з’ясувала KV, керівники районних рад тотально проти земельного ринку. Вони посилаються на відсутність державного земельного банку, інвентаризації землі та незрозумілу вартість.
Область побоюється, що відміна мораторію знищить мале фермерство, призведе до консолідації земель в руках іноземних власників. В районах хочуть бачити власниками землі винятково українських аграріїв.
Читайте: Киевщина против рынка земли (опрос КиевVласти)
Несхвалення реформи про запуск "ринку землі" переросло на Київщині у масові акції, протести та мітинги. За землю билися на вулиці і в парламенті.
Читайте: В Киевской области начались протесты против рынка земли
9. Київщина без голів РДА
У 2019-му окремим болем Київської області стала кадрова криза в представництві президентської вертикалі на районному рівні.
Ще в лютому за розпорядженням екс-президента Порошенка свої крісла покинули голови Кагарлицької РДА Роман Коваленко та Тетіївської РДА Наталія Троянська. Потім Порошенко звільнив очільника Білоцерківської РДА Геннадія Джегура та Дмитра Вороніна (голова Фастівської РДА). Останній своє рішення про звільнення прийняв самостійно, вирішивши “піти в бізнес”.
Вже в червні за власним бажанням покинула посаду голови Макарівської РДА і депутатка облради Тетяна Семенова. Попереду на неї очікувало просування кар’єрними сходами та посада – першої заступниці голови Київоблради.
Після виборів нового президента своїх крісел були позбавлені голови п’яти РДА. Президент Зеленський звільнив голів Бородянської (Вадим Чередник), Васильківської (Владислав Одинець), Вишгородської (Вячеслав Савенок), Обухівської (Михайло Письменний) та Поліської РДА (Олександр Жданов).
Залишили посади у зв'язку із закінченням терміну повноважень президента України ще шість посадовців: Богуславської (Ірина Старенька), Бориспільської (Олександр Туренко), Києво-Святошинської (Мирослава Смірнова), Переяслав-Хмельницької (Юрій Клименко), Сквирської (Василь Галюк) і Яготинської РДА (Василь Шмигановський).
Йдучи з посади, голова КОДА Бно-Айріян встиг розглянути і подати до Офісу Президента 16 кандидатур майбутніх голів районних адміністрацій. Серед них – правозахисники, підприємці і держслужбовці. Були відібрані й інші кандидатури, але їх подати екс-губернатор вже не встиг.
Читайте: Экс-губернатор Киевщины представил 16 кандидатов на посты глав РГА (список)
Лише під кінець 2019 року стали відомі імена чотирьох кандидатів нових керівників, які погодив Кабмін. Так, Баришівською РДА керуватиме педагог та депутат Баришівської райради Валентина Зозуля, Бориспільською – топ-менеджер і директор з розвитку Auchan Володимир Строкань, Обухівською – ексголова РДА Херсонської області Олександр Гомон та Сквирською – виконуюча обов'язки голови РДА Оксана Славінська.Читайте: Кабмин согласовал кандидатуры четырех глав РГА Киевщины
Та поки що невідомо, чи довго сидітимуть у своїх кріслах голови РДА призначені Зеленським: у 2020 році на районні держадміністрації чекає оптимізація та ліківідація, а згодом і створення префектур у рамках територіально-адміністративної реформи. Покладені повноваження на префектів викликали дискусії і обурення серед місцевого самоврядування Київщини.
Читайте: Киевщина против префектов: местное самоуправление в шоке от узурпаторских полномочий новых областных руководителей
10. Вибори до об’єднаних тергромад
У 2019 році Київська область двічі брала участь у перших місцевих виборах до семи об’єднаних тергромад. Процес формування цих громад тривав не один рік. Дві серії виборів довели – на місцевому рівні люди воліють обирати знайомих і перевірених. Це трохи спантеличило пропрезидентську силу в регіоні, яка вибори в ОТГ програла.
Читайте: Пять общин Киевской области в июне пойдут на выборы
30 червня на Київщині обрали голів п'яти ОТГ – Богуславської, Циблівської, Ташанської, Глевахівської і Томашівської.
Передвиборча кампанія у громадах відбувалася доволі спокійно, але і не без ексцесів. Відзначилася Глевахівська громада, де були проблеми з формуванням районної виборчої теркомісії. Ходили чутки, що засідання проводилися в закритому режимі, в невстановлений день, а дільничні комісії формували під конкретного кандидата. Більш того, були зафіксовані порушення агітації в день тиші.
Ця кампанія відбулася після президентських виборів і незадовго до позачергових парламентських виборів. Тож очікувалося, що тренд президентської кампанії на "нові обличчя" захопить і громади Київщини. Але дійсністю це так і не стало – виборці віддали свої голоси діючим можновладцям.
Читайте: Пять теробщин Киевщины избрали своими лидерами действующих руководителей
Не стали винятком і вибори в двох тергромадах Броварського району, Калинівській та Зазимській, які вже відбулися під кінець року – 22 грудня. Перемогу здобули самовисуванці, у Калинівській ОТГ – діючий голова Калинівської сільради, у Зазимській – сільський голова Погребів.Читайте: Две теробщины Киевщины избрали своими лидерами действующих председателей
Ще більше громад залишилися поза виборчим процесом. Для тих, хто отримав позитивний висновок та надав документи до ЦВК – це була остання можливість скористатися шансом об’єднатися добровільно, а не бути примусово приєднаним до небажаної ОТГ. Адже у 2019 році зміни до перспективного плану так і не були затверджені. Громадам залишається лише сподіватися, що Уряд врахує позиції селян та надасть прерогативу у об’єднанні всім активним територіям вже у 2020-му.
Фотоколаж KVКиевVласть
12 серпня 2019 г. 09:00
Раздел: Територія розуму
П’ять з половиною запитань до пані Уляни Супрун
Запитання перше. Медична реформа від Супрун.
Весною 2016 року, ще до вашого призначення в.о. міністра МОЗ я вивчав проекти змін до законів, щодо медичної реформи. Їх було три, два з них – досить пристойні і їх авторами були різні депутати профільного комітету ВР. Ці проекти дуже довго товклися в комітеті, але в зал не виносилися виходячи з відсутності політичної волі для їх прийняття.
Можу сказати, що в них було практично все, що нині асоціюється з “медичною реформою”. І автономізація закладів охорони здоров’я, і “гроші за пацієнтом”. Можу сказати, що необхідність внесення подібних змін у законодавство розуміли практично всі члени комітету, фахівці і лікарі. Повторюю, питання було лише у відсутності політичної волі для її реалізації.
Після Вашого призначення в.о. міністра Кабінет Міністрів вніс в профільний комітет ще один варіант закону, який відрізнявся від попередніх лише одним, але принциповим пунктом. Це створення Національної служби здоров’я України, яка, згідно з цим проектом бере на себе реалізацію державної політики у сфері державних гарантій медичного обслуговування населення, а де-факто – одноосібно розпоряджається колосальними коштами платників податків. У 2020 році мова буде йти про мільярди доларів США.
Практично всі фахівці в один голос заявили, що створення подібного монстра несе в собі величезні корупційні ризики, а багато хто вважав, що за ідеєю створення подібної структури стоїть Сергій Березенко, депутат профільного комітету того скликання і одна з осіб, найбільш наближена до тодішнього президента.
Мабуть тому, незважаючи на категоричне неприйняття більшістю членів комітету і фахівців саме цього проекту, він все ж таки був винесений у залу ВР і пройшов.
Виходячи з цього формулюю перше питання: чи правильно я розумію, що “медична реформа саме від Супрун” – є створення Національної служби здоров’я України?
Запитання друге. НСЗУ.
Те, що нині створюється у рамках “медичної реформи від Супрун”, це далеко не велосипед. Вперше механізм державних фінансових гарантій у сфері охорони здоров’я був розроблений… Отто фон Бісмарком. Так-так, тим самим міністром-президентом Пруссії, а потім – рейхсканцлером Германської імперії. На той час це було революційним. Держава вперше гарантувала лікарям оплату за лікування будь-якого громадянина її країни.
Згодом ця система була введена у Великій Британії, де працює і донині. Але є декілька але…
Німеччина вже багато років назад відмовилась від бісмарковської системи прямого державного гарантування і перейшла на іншу модель – держава гарантує перелік безоплатної медичної допомоги, але делегує це право страховим компаніям. Щодо системи охорони здоров’я у Великій Британії, то…
Повторюю слова одного з знавців різних систем охорони здоров’я у світі (вибачте, не можу зараз згадати його прізвище): “Громадяни всіх без винятку країн світу вважають, що їх система охорони здоров’я є поганою”. Так ось. Громадяни Великої Британії вважають, що їх система охорони здоров’я є дуже поганою. Це емоції. А ось – факт. У Великій Британії менше половини пацієнтів доживають до запланованої бюджетної операції. І це при англійських можливостях, щодо бюджетного фінансування. Фактично, альтернатива проста. Якщо тобі потрібна операція – шукай гроші на платну, або розраховуй на те, що залишишся живим, поки підійде твоя черга.
Тепер можу сформувати друге питання: чому при абсолютно різних механізмах організації роботи системи охорони здоров’я в Україні було реалізовано чи не найгіршу? Чи не для того, щоб створити НСЗУ, на який можна витягнути десятки мільярдів бюджетних коштів під крики про “медичну реформу”?
Запитання третє. В.о. міністра МОЗ і страхова медицина.
Зрозуміло, що створення НСЗУ ніяким чином не допомагає розвитку страхової медицини. Але читати від державного службовця вашого рівня, що розвиток страхової медицини веде до “олігархізації медичної сфери” – вибачте, це якийсь сюр.
Абсолютна більшість розвинутих країн світу в той чи інший спосіб розвивають саме страхову медицину. Скандальний проект Обами, де теж були державні гарантії, і який був відмінений Трампом, працював саме через страхові компанії. І відмінили його не тому, що він був поганий, а тому, що більшість американців вирішили, що їх лікування – їх власна справа. Хочеш лікуватися – сам купуй страховку чи плати кешем, але платники податків не повинні платити за тих, кому страховка не по карману.
Чому ж все-таки страхові компанії? Причина банальна – гроші. Пацієнту, за якого платить держава чи НСЗУ, абсолютно все одно скільки буде коштувати його лікування. Клініка зацікавлена отримати від нього як найбільше. НСЗУ – далеко, вона просто не в змозі проконтролювати кожний випадок медичного втручання. Що отримуємо? Фактичну безконтрольність з боку деяких “бізнесменів” від медицини. Я про те, що в рахунку, який буде виставлятися на державу (в даному випадку НСЗУ), буде море дописок. Не дивлячись ні на які протоколи, які нині розробляються, точніше, перекладаються з англійської НСЗУ.
А як такий варіант, як дописки пацієнтів – “мертві душі”? Чи може якась клініка дописати з десяток чи декілька сотень на рік пацієнтів, яким було діагностовано, наприклад, запалення легенів і яких ця клініка ніби вилікувала? Відповідь очевидна – дуже легко, не дивлячись на систему контролю від НСЗУ.
Тому розумні держави використовують страхові компанії, говорячи їм: шановні страховики, боріться за пацієнтів, отримуйте за кожен договір з ними кошти з бюджету але гарантуйте, що лікування кожного з них буде оптимальним. А якщо лікарі щось зробили не так – звертайтеся до суду і відбивайте свої збитки. Це – сенс страхової медицини. Це те, заради чого практично всі країни, де є державні гарантії охорони здоров’я, передовіряють це право приватним страховим компаніям.
Тепер можна сформулювати третє питання до пані Супрун. В Україні сотні страхових компаній, які працюють за вітчизняним законодавством і платять податки в державний бюджет. Невже пані Супрун дійсно вважає, що конкуренція між страховими компаніями за пацієнтів призведе до “олігархізації медичної галузі?” Не думаю. Пані Уляна при моїй зустрічі з нею справила враження дуже розумної і, головне, цілком адекватної людини.
Тоді може питання в якійсь особистій зацікавленості пані Уляни в розвитку єдиного медичного страховика – державного?
Запитання четверте. Коли стане зрозумілим, скільки буде коштувати операція по видаленню апендициту?
З самого початку медичної реформи, а це 2017 рік, я задаю це питання і у блогах, і у своєму ФБ, і при приватних бесідах. І знаєте, що головне. Ще ні разу не отримав відповідь на нього. А вона (відповідь) важливіше, ніж сотні переможних фанфар про хід реформи. І зрозуміло, що апендицит – це образ. Питання ширше: скільки будуть коштувати ті чи інші медичні процедури.
Ми добре знаємо, що нині в країні операція по видаленню апендициту коштує 300-400 доларів США в карман лікаря. Як і розуміємо, що ці кошти – гарантія того, що лікар не плюне на заробітну платню в 10 тисяч гривень і не поїде кудись за кордон. До речі з наступного року наших лікарів почне приймати Німеччина. А там зарплатня хірурга – 10 тисяч євро на місяць. Це не аби якого геніального.
З початку медичної реформи, за два роки, МОЗ і НСЗУ тільки добралися до того, щоби перекласти на українську мову англійські протоколи дій, які застосовуються до пацієнта при тих чи інших симптомах. І це при тому, що з наступного року вступає у дію повна автономізація закладів охорони здоров’я другого рівня (лікарень) і за обслуговування кожного з пацієнтів вони мають отримати кошти. Якщо два роки пішло на те, щоб почати робити переклад, то скільки піде, щоб обрахувати бюджетні можливості, виходячи з середньої статистики тих чи інших захворювань?
З початку цього року завдяки подібній же “швидкій” роботі МОЗ в країні була заблокована будь-яка трансплантація. І це при тому, що була прийнята відповідна законодавча база, а МОЗ відрапортував про ще одне “досягнення”. Але з підзаконними актами якось не вийшло. Як не вийшло з базою даних пацієнтів, які потребують трансплантації, і донорів.
Пів року – це досить великий термін і, можливо, МОЗ і НСЗУ встигнуть все прорахувати, але я в це відверто не вірю.
Підходжу до формування питання чотири до пані Супрун. А скажіть будь ласка, пані Уляно, чим ще займається МОЗ, крім масованого PR свого очільника?
Запитання чотири з половиною.
Операція по видаленню апендициту коштує кешем, умовно 10 тисяч гривень. Ми розуміємо, що це чиста зарплатня. Без податків, води і світла, в значній частині без амортизації обладнання, тощо. На заході подібна операція коштує умовно, але близько, в 10 разів більше.
Питання до пані Супрун. Чи зможе державний бюджет витягнути, наприклад, 25 тисяч гривень і заплатити клініці за операцію по видаленню апендициту, щоб в цю суму увійшли всі видатки лікарні та податки на зарплатню, у Пенсійний фонд, інше? Якщо ж ця сума буде в десять разів менша, а це більш ніж можливо, то у нас або залишиться система побутового хабарництва у галузі, або операції будуть робити інтерни. І тоді вже риторичне питання. Зарахую, його за половину. Ми точно говоримо про медичну реформу в країні?
Запитання п’ять. А хто смотрящі?
У 2016 році я був ініціатором проведення круглого столу і декількох мозкових штурмів щодо зміни законодавства у частині громадського контролю над закладами охорони здоров’я. Розповім, чому це важливо.
В існуючому нині механізмі всі без винятку рішення щодо фінансування і витрачання коштів приймає власник ЗОЗ. Точніше, його представник. У випадку з Київською лікарнею швидкої медичної допомоги, головою громадської наглядової ради якої я маю честь бути, департамент охорони здоров’я КМДА.
З 2020 року ЗОЗ стають повністю незалежними. І можуть витрачати кошти так, як вважають за потрібне. В приватних клініках питанням контролю опікуються акціонери чи власник. В державних чи комунальних таким представником власника (народу України чи громади міста) має стати спостережна рада ЗОЗ.
Тому, повторюсь, ми організували круглий стіл, проаналізували, як працюють подібні органи в інших країнах, а потім, дякую за допомогу Реанімаційному пакету реформ, провели кілька мозкових штурмів. Їх результатом став підготовлений мною проект змін до законодавства щодо створення Спостережних і Опікунських рад.
Цей проект з деякими змінами був прийнятий. Не можу сказати, що ці зміни особисто мене сильно порадували, наприклад законотворці чомусь вирішили, що опікунська рада є фактично структурним підрозділом лікарні. Хоча світовий досвід свідчить про інше – гроші збираються на незалежні рахунки, а рішення щодо розподілу коштів опікунів і спонсорів приймається незалежною неприбутковою організацією. Але Бог з ними, не запрацюють опікунські ради – нічого страшного не буде.
А от щодо спостережних рад, тут законодавці були більш уважні і допустили лише кілька правок, смішних з точки зору інших законів, але не принципових с точки зору того, що спостережні ради будуть мати дійсно серйозні механізми контролю за діяльністю ЗОЗ. Все нічого, але 27 грудня 2017 року, як це часто буває, під Новий рік, Кабмін видав Постанову про порядок формування Спостережних рад при ЗОЗ. Зрозуміло, що цю постанову готував МОЗ. Чесно кажучи, коли я вчитався в її текст, то багато чого зрозумів у “медичній реформі від Супрун”.
Не буду вдаватися у подробиці. Просто наведу декілька прикладів з роботи громадської наглядової КМКЛ ШМД. Мені доводилося стикатися з ситуаціями, коли ми отримували сигнали: “Ми тут домовилися, що ці ліки в вашу лікарню буде поставляти фірма Х”, чи : “Лікарня у минулому році з’їла те обладнання, яке ми їй втюхали, з’їсть і у цьому”.
Я не утрирую. Текст дослівний. Звісно, ми витримали кілька невеликих війн, в результаті яких ЛШМД закупає ліки через систему Прозоро, а обладнання в лікарню почали поставляти те, яке просили лікарі, але факт залишається фактом. Медицина – дуже великий бізнес, де гуляє дуже висока корупційна складова і величезні прибутки.
Але виходячи з Постанови, яку прийняв Кабмін з подачі МОЗ, саме представники цих хлопців мають не просто можливості, а практично стовідсотково будуть контролювати спостережні ради ВСІХ закладів охорони здоров’я країни.
Звісно, ми подали на Кабмін у суд і справа нині розглядається.
Але тепер я хочу задати пані Супрун останнє питання, п’яте з половиною. Шановна пані Уляно. Єдине Ваше досягнення на посаді, це по розповідям людей, яким я довіряю, є те, що ви досить жорстко повели себе по відношенню до фармацевтичної мафії. Подробиць не знаю, просто не цікавився. Але якщо це правда, скажіть будь ласка. Однією рукою ви боретесь з корупцією у медицині, а іншою (мабуть іншою?) візуєте постанову Кабінету Міністрів, яка фактично вводить ту ж саму мафію у систему контролю над всіма лікарнями країни. При тому, що мені чітко відомо, Ви в курсі цієї постанови і розумієте всі можливості спостережних рад.
Тоді хто Ви, шановна пані в.о. міністра?
Читайте: Медичне страхування, страхова медицина чи державне фінансування: що зробить медицину доступною, якісною і безоплатноюКиевVласть
середа, 17 квітня 2024 г.
18:19
УВАГА!!! КиївВлада переїхала на новий домен
п'ятниця, 12 квітня 2024 г.
20:56
“Українська команда” передала велику партію дронів-літаків легендарному батальйону “Ахіллес”, - Палатний
20:51
Ексміністр оборони Резніков став директором безпекових і оборонних програм в ГО “Український інститут майбутнього”
20:45
Начальник КОВА Руслан Кравченко у Чернівцях взяв участь у Конгресі місцевих та регіональних влад при Президентові України
20:34
На київській ТЕЦ-5 встановлять додаткові генератори
20:20
В Україну повернули тіла 99 полеглих захисників
20:02
У Києві з суботи відновлює роботу автобус № 7 (схема)
19:54
На Бахмутському та Новопавлівському напрямках відбито понад 40 атак, загалом на фронті 81 боєзіткнення, - Генштаб ЗСУ
19:43
Представники громадськості вимагають припинити переслідування антикорупційних активістів та журналістів-розслідувачів
19:31
Відзавтра, 13 квітня, столичний автобус № 35 подовжить свій маршрут до вулиці Гліба Бабіча (схема)
19:13
“Укренерго” організувала для ветеранів війни програму навчання та працевлаштування “Разом”
19:01
На Броварщині витратять 1,86 млн гривень на облаштування дитмайданчиків
18:49
На вулиці Богатирській у Києві до 21 квітня обмужать рух транспорту (схема)
18:36
У Броварах з'явився новий патріотичний стінопис “Обіймаю тебе, моя Україно!”
18:17
Столична влада зупинила проведення аукціону з надання в оренду Житнього ринку
18:04
У реєстрі зниклих безвісти наразі налічується понад 2 тисяч дітей
11 квітня 2024 г. 14:29
“Азартна біда” давно вже не просто на порозі, а панує в нашому домі. Лобісти ігрового бізнесу вимушено трохи переформатовуються, але тягнуть час явно не в інтересах суспільства, не в інтересах обороноздатності та й не в інтересах українських сімей. І поки відкритим залишається питання: то ж на чиєму боці в цьому питанні Гарант Конституції?
10 квітня 2024 г. 15:44
В останні роки був в лікарнях виключно щоб зробити щеплення від COVID-19. Але минулий місяць змушений був добряче походити по лікарням, різним лікарям і діагностичним центрам.
11 березня 2024 г. 14:38
З весни минулого року ми стали аутсайдерами у війні технологій. Якщо спочатку в нас не вистачало (як і зараз не вистачає) традиційних озброєнь, боєприпасів, натомість були масово мавіки, дрони для скидів, фпв-дрони, а "чмобіки млинці з лопати їли", то тепер ми втратили ініціативу. За три-чотири місяці ми ризикуємо остаточно втратити здатність чинити опір чим-небудь ще, крім стрілецької зброї. Перетворимося на відчайдушних людей, на яких ведуть полювання машини з фільму "Термінатор". Треба негайно вживати радикальних заходів. Дилетанти і мародери від технологій мають поступитися місцем професіоналам і патріотам.
Календар подій