Київська область в умовах пандемії ризикує збідніти на медичні кадри. Через низьку зарплатню, величезні навантаження та ризик захворіти на коронавірус з лікарень почали звільнятися медики та молодший персонал. Щоб якось урівноважити тривожну тенденцію, місцева влада обіцяє працівникам охорони здоров'я премії та додаткове фінансування. Поки баланс зберігати вдається, але загроза масових звільнень лишається.  Сухі цифри Як стало відомо KV, станом на 1 квітня 2020 року, за даними Департаменту охорони здоров’я Київської облдержадміністрації, в області налічується 30410 медичних працівників. З них лікарів — 5741, у тому числі 268 анестезіологів, 643 сімейних лікарів, 5 епідеміологів, 7 бактеріологів та 83 інфекціоністи.  Подписывайтесь на новости “КиевVласть”   Крім того, кількість медсестер — 10081 особа (плюс 839 медсестри екстреної медичної допомоги), молодших медсестер — 5979 (і 103 медсестри ЕМД). Таким чином, у відсотках укомплектованість штату в області складає 78,1%, середнім медперсоналом (медсестри) — 82,4%, молодшим медперсоналом — 91%.  За даними Національної служби здоров’я, утім, станом на 1 квітня в області налічується 144 лікарі-інфекціоністи та 82 анестезіолога (дитячих та дорослих). Заступник головного лікаря з медичної частини КНП Білоцерківської міської ради "Білоцерківська міська лікарня №1" Анатолій Масло каже — конкретно у них дефіцит кадрів відчувається гостро:  “Є велика напруга і з кадрами, маємо всього три дієвих анестезіологів, недостатньо медсестер. Персонал має вже достатній вік, а молодь не поспішає влаштовуватися на роботу. А техніка і персонал — це дві складові, які мають бути на першому плані в забезпеченні лікарні”.  Просять залишитися Як зазначає директор департаменту ОЗ КОДА Максим Іонов, ситуація з кадрами станом на сьогодні, як і у всій країні, складна — це м’яко кажучи. І вона із приходом епідемії не покращилася.  “Питання залишається актуальним, дефіцит присутній. Очікуємо на заохочення — так, був прийнятий закон, але поки жодних механізмів заохочення на місцях не бачимо. Я знаю, що медпрацівники сьогодні-завтра отримають розрахунки по заробітній платні і будуть неприємно вражені. На місцях ніхто не розробляв питання 200-300%-ї надбавки, як це визначено в колишніх наказах МОЗ, чи в прийнятому на днях Законі. Поки процес дофінансування не відбувається.  Був старий наказ Мінпраці, який визначав роботу медпрацівників в умовах епідемії, йому 7 чи 8 років. Він передбачав 200-300% до посадового окладу для осіб, які працюють у контакті з інфікованими у період епідемії. Але як зараз забезпечити його реалізацію, невідомо. Потрібен реєстр медпрацівників, контактних осіб, немедичних працівників — водіїв, санітарок. Це треба враховувати. Ми маємо передбачати допомогу людям — її все одно треба надавати”, — вважає Іонов.  Мова йде про те, що 30 березня 2020 року Верховна Рада на своєму засіданні доручила Кабміну 300%-ву доплату до зарплати медиків, які беруть участь у ліквідації захворювання на коронавірусну інфекцію.  За прийняття законопроєкту №3275 “Про внесення змін до деяких законодавчих актів, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-2019)” в цілому проголосували 312 депутатів при мінімально необхідних 226.  Крім доплат, у документі передбачено звільнення від ПДВ обігу профільних ліків і медзасобів для боротьби з коронавірусом – для безперебійного постачання необхідних медикаментів і обладнання. Таким чином, ці товари мають подешевшати на 20%. Причому, дія пільги поширюватиметься і на медзасоби, устаткування і препарати, які ввозяться в Україну із-за кордону. Передбачено там і тимчасове скасування обов’язкової реєстрації виробниками антисептиків продукції в Міністерстві охорони здоров’я – для якомога швидшого налагодження виробництва таких засобів усіма охочими. Також встановлено нульовий акциз на таку спиртовмісну продукцію.  Як повідомила пресслужба президента України 31 березня за підсумками щоденної селекторної наради Володимира Зеленського з представниками уряду та державних відомств, які залучені до запобігання поширенню коронавірусної хвороби, прем'єр-міністр України Денис Шмигаль заявив, що з квітня медикам збільшать оплату праці. Про які конкретно суми йдеться, голова уряду не уточнив. "Нам ніколи чекати, медики вже працюють на передовій, і оплата їхньої праці має бути відповідною вже зараз, а не через тиждень чи через місяць", – зазначив Зеленський. Додатково було порушено питання фінансування лікарень та медиків, особливо тих, хто залучений до догляду за хворими на COVID-19. “Оскільки більшість українських лікарень уклали договори з Національною службою здоров’я України, то вони отримають звідти повне фінансування. До того ж, ми розробили механізми додаткового фінансування лікарів – до 300% тим, хто задіяний у лікуванні коронавірусу, та до 200% – іншим. Лікарі зараз на передовій. Вони борються за життя українців”, – наголосив Президент. Голова постійної комісії з питань охорони здоров’я Київської обласної ради Наталія Бігарі каже: медики за крок від того, щоб полишати свої місця. Є надія на парламент, який ухвалить збільшення зарплат, премій та інших надбавок в умовах нинішньої ситуації. “Нестача медсестер складає близько 25%. Заяви [на звільнення] пишуться, але керівники стараються вмовити людей лишитися. Що стосується зарплати, премій, доплат — на засіданні парламенту мають прийняти законопроєкт про додаткову зарплату медикам. Я гадаю, що парламент в таких умовах стовідсотково його підтримає. Ці кошти у разі прийняття будуть виділені з держбюджету.  Я хочу сказати, що якби сьогодні міста, райони не виділили свої кошти і не організували роботу, а чекали, коли щось прийде зверху, то коронавірус накрив би усю країну вже давно. І витягувати всі кошти з місцевих бюджетів неправильно. Утім, не всі райони та міста в області виділяли кошти — гроші, перш за все, якщо й пішли, то на засоби індзахисту та обладнання.  Я за те, щоб медикам платили, але щоб не перекладали це на місцеві бюджети. Нехай Кабмін з парламентом покажуть свою роботу і знайдуть кошти на медицину. Що ж до процедури, зазвичай місцеві органи самоврядування повинні збирати сесію і розподіляти субвенцію, але у таких умовах, згідно регламенту, кошти можна проводити рішенням бюджетної комісії. Можливо, парламент прийме спрощену процедуру виділення та використання медичної субвенції. У них іншого шляху немає”, — каже Бігарі. “Є поодинокі випадки звільнення, але масових випадків я не бачив. Утім, така загроза існує, оскільки такого масового сприяння медпрацівникам засвідчити не можу. Так, є окремі організації та особи, які допомагають медикам, — розповідає директор департаменту ОЗ КОДА Іонов. — Але нещодавно я чув про те, що починають боятися підвозити медиків через те, що вони контактують із інфікованими і "розносять заразу". Чув про проблеми в Укрзалізниці із підвозом медпрацівників через таку ж причину. Зокрема, такі випадки, я чув, були у Ніжині Чернігівської області — залізниця висадила медиків; і в нашій області — мені телефонували з одного з київських медзакладів і говорили про конфлікти їх обласних працівників із залізницею: їм відмовили у посадці на електричку. Цей прикрий факт може перерости у загальнодержавний скандал. Такі речі треба передбачати і терміново вирішувати на рівні держави”, — каже Максим Іонов. На місцях  Можновладці на місцях запевняють: у багатьох районах поки не спостерігають масових фактів написання заяв на звільнення. Наприклад, голова Баришівської райради Володимир Гуменюк запевнив журналістів, що у їхньому районі ситуація з медичними кадрами стабільна. “Таких випадків, щоб хтось мав наразі бажання звільнитися, немає. Щоденно особисто спілкуюся з персоналом. Засоби індивідуального захисту закуповуємо як з місцевого бюджету, так і за допомогою меценатів. Селищна рада виділила на боротьбу з коронавірусом 400 тис. гривень. На позачерговій сесії плануємо виділити ще додаткові кошти на засоби захисту, харчування. За рахунок власних ресурсів наразі шиємо захисні костюми багаторазового і одноразового використання, для цього купили спеціальну медичну тканину. Наші медики забезпечені, плануємо стимулювати і матеріально. Якщо у когось і виникають такі ситуації, то, можливо, якраз через непорозуміння і відсутність належних засобів захисту. Якщо у нас і виникне подібне, то головні лікарі будуть особисто проводити роз'яснювальні бесіди. Наші головні лікарі на своїх місцях: як керівник налаштує команду, так вона і буде працювати. Все залежить від керівного складу, який і контролює психоемоційний стан своїх працівників, не доводячи до паніки”, — говорить він.  Фото:  В Баришівському районі власноруч виготовляють захисні костюми Також поки що ситуація стабільна і в Броварському районі, центральна лікарня якого визначена однією із опорних в області.  “У центральній районній лікарні немає проблеми масового звільнення, лише одна працівниця пішла у декретну відпустку. Мобілізували медперсонал, який працював у школах та дитячих садочках. Організували пропускний режим, проводимо дезінфекцію, у тому числі кварцовими лампами. Роздільний вхід та вихід для лікарів і пацієнтів, у інфекційному відділенні також окремо. Машини екстреної допомоги, які привозять пацієнтів у інфекційне відділення, також обробляємо. Все організовано”, — розповів голова Броварської райради Сергій Гришко.  Запевняють, що стримують ситуацію, і у Києво-Святошинському районі. Там медики опорної центральної лікарні та первинної ланки отримують щомісячні премії.  “Відповідно до інформації від керівництва ЦРЛ та закладів надання первинної медичної допомоги, жодних звільнень та масових відпусток через епідемію коронавірусу серед медичних працівників у Києво-Святошинському районі не було. Що стосується заохочень для медиків, то у Києво-Святошинському районі діє Програма “Місцевих стимулів для медичних працівників, які надають первинну медико-санітарну допомогу”, яка дає можливість запобігти відтоку кадрів у медичних закладах району. Відповідно до Програми, медики з місцевого бюджету щомісяця отримують премію, розмір якої складає 140% від посадових окладів без урахування усіх надбавок до них.  Окрім того, завдяки прийняттю районною радою Програми надання медичних послуг населенню Києво-Святошинського району Київської області, понад обсяг, передбачений програмою державних гарантій медичного обслуговування населення на 2020 рік, у Києво-Святошинському районі вдалося зберегти функціонування відділення невідкладної медичної допомоги, що, відповідно, зберегло робочі місця для медиків. Бюджет програми – близько 11 млн гривень, який при потребі буде збільшений”, — розповів голова Києво-Святошинської райради Дмитро Гусятинський.  У деяких районах медики все ж почали писати заяви на звільнення, в інших поки вдається стримувати ситуацію, але через низькі зарплати та недостатню кількість засобів захисту, представники самоврядування не виключають, що спеціалісти почнуть йти. А от у Васильківському районі медичні працівники масово писали заяви на звільнення, оскільки не хотіли ризикувати життям.  “До головного лікаря центральної лікарні надходять заяви на звільнення від працівників — лікарів, медсестер, санітарок. Їх не можна засуджувати, ми розуміємо, що зарплатня маленька, не кожен готовий ризикувати. У деяких родини наполягають на звільненні. Особливо ті, хто у високій групі ризику. Я думаю, така проблема актуальна для всієї України. Але намагаємось вмовляти не звільнятися, шукатимемо кошти для надбавки. Сподіваємось, що все буде добре. Поки не йдеться про сотні таких випадків, але десятки — так. Декому на період складної ситуації надаємо відпустки. Але у лікарні є “костяк” персоналу, які сказали, що до останнього будуть стояти і лікувати пацієнтів. Ми спілкуємось, контролюємо ситуацію”, — говорить голова Васильківської райради Наталія Баласинович.  За словами голови Кагарлицької райради Івана Семцова, їхні районну та Переяславську лікарні МОЗ визначив як спеціалізовані заклади на Правобережжі і ЛІвобережжі, які будуть здатні прийняти інфікованих пацієнтів із супутніми хворобами та ускладненнями під час другої хвилі COVID-19. В лікарні є інфекційні бокси на 20 осіб – таке мають лише дві лікарні в області. Вони робилися ще за радянськими стандартами з окремими входами на кожну палату. Наразі лікарня не забезпечена належною кількістю захисних засобів і новина про прийняття значної кількості хворих, на 150 ліжок, викликала хвилю занепокоєння серед медичного складу лікарні. Є вже і перші добровольці на звільнення.  “Ми отримали 20 захисних костюмів на первинку і 40 – на вторинну медицину. Цього вистачить днів на 4-5. Наразі повноцінне забезпечення ми ще не отримали, але поставлені в чергу, очікуємо. Медики дуже схвильовані цією ситуацією, панікують, адже не хочуть наражати себе на небезпеку. Дві санітарки пенсійного віку, які перебувають в зоні ризику, вже написали заяву на звільнення. Є і лікарі, особливо молодь, які також мали намір написати заяви. Медиків намагаємося вмовляти, проводимо необхідну роботу, попереджаємо, що вони приймали присягу і є військовозобов'язаними. Заспокоюємо, що виділено кошти на закупівлю необхідного захисту, матеріальну допомогу. Наразі знімаємо кошти із захищених статей і направляємо також на лікарню. Місто виділило 140 тис. гривень. Уряд пообіцяв збільшити фінансування на медицину. Але наскільки це буде ефективним, наразі важко сказати”, – зазначив він. Голова Вишгородської райради Ростислав Кириченко розповів, що вони шукають способи збільшити фінансування для підвищення зарплат, аби уникнути звільнень.  “Наразі ми думаємо, яким чином підвищити медпрацівникам зарплати, аби вони залишались працювати. Запитуємо, скільки лікарі хочуть і будемо дивитись, на скільки зможемо підняти виплати. Велика проблема у тому, що працівники первинної ланки отримують 15-20 тисяч гривень, а вторинної — 4 тисячі. Тому багато спеціалістів перейшло на “первинку”. Щодо звільнень розмови йдуть вже півтора року. Хоча ми і так їм доплачуємо”, — резюмував він. За словами Олександра Поляруша, заммера Білої Церкви, де розташовані дві опорні лікарні та пологовий будинок, медичні працівники йдуть у відпустки за власний рахунок, особливо молоді спеціалісти.  “У місті проблеми з кадрами, як і у більшості інших, і не лише з медичними. Всі переживають за власне здоров'я. Ті, у кого є діти, хочуть на цей час бути вдома, молоді спеціалісти відстоюють права і йдуть у відпустки на 15 днів, не дивлячись на всю цю ситуацію. Так, масового звільнення немає, але є такі, що прагнуть цього. На сьогоднішній день, якщо в медзакладах немає хворих, всі тримаються своїх робочих місць, а як тільки з’являються хворі, то бажання працювати немає. Кожен захищає себе, як може, підстраховує. А щоб не виникали такі ситуації, держава має бути зацікавлена у вирішенні таких нагальних проблем як, наприклад, надати подвійну чи потрійну оплату праці. Але цього немає, а санітарка отримує всього 4 тисячі. А це перша незахищена категорія. У лікарнях навіть немає тієї необхідної кількості захисних костюмів. Міська рада виділяла кошти на засоби захисту, але ж місто не може повністю закрити всі прогалини, саме держава має піднімати економіку”, — говорить він. Як зазначив голова Фастівської районної ради Геннадій Сиваненко, у районі жодний лікар не відмовився працювати, але є поодинокі проблеми з технічним персоналом. “Не зважаючи на те, у яких умовах лікарі працюють, як волонтери, з мізерною заробітною платнею у розмірі близько 5 тис. гривень, жоден не відмовився працювати. Всі консолідувалися. Так, є питання у середовищі технічних працівників, середнього медичного персоналу, де є значна загроза звільнень і які писали заяви чи пішли у відпустку за свій рахунок. Але це поодинокі і поточні процеси. Масових звільнень лікарів немає і це заслуга головного лікаря, який правильно проводить роботу з колективом, який розуміє складність цієї ситуації. Також забезпечуємо лікарню засобами захисту, відгукнулися на допомогу у цьому напрямку і місцеві підприємці”, — зазначив він. За словами голови Миронівської райради Валентини Усик, забезпечивши медперсонал засобами захисту, звільнень вдалось поки уникнути. “Лікарі були налякані, коли не мали необхідних засобів захисту. Наразі ми забезпечили їх усім необхідним, тому поки не було заяв на звільнення. Є 40 захисних костюмів, замовили ще 50 багаторазових. До того ж, хворих у районі немає. В усіх, хто повернувся з-за кордону, взяли мазки і відправили на обстеження, інфікованих не виявлено. Якщо ситуація погіршиться, ми підготували 25 ліжок у боксованому відділені і 10 — у відділенні невідкладної медичної допомоги. Наявні 9 апаратів ШВЛ, чекаємо на додатковий. Тому ситуація контрольована, але усі стурбовані”, — говорить вона.  Як зазначив голова Тетіївської ОТГ Руслан Майструк, поки проблеми зі звільненнями немає, але не виключено, що медпрацівники задумаються про це.  “Центр первинної медико-санітарної допомоги працює у нормальному режимі. Про масові звільнення у центральній лікарні поки не йдеться. На перший час вони забезпечені усіма необхідними засобами захисту. Допомагають підприємці, співпрацюємо. Але я не виключаю, що медпрацівники можуть почати звільнятися”, — сказав він.  Ситуація в країні Проблема навантаження на медичну сферу – одна з найтяжчих в період пандемії. Київщина у цьому плані не є винятком. Відомі випадки звільнень на Харківщині, у Кременчуці, Львові. У Тернопільській області у Монастириському районі кілька працівників серед сестринського персоналу написали заяви на звільнення після того, як в районі 25 медиків інфікувалися коронавірусом SARS-CoV-2. Про це розповів заступник голови Монастириської РДА Павло Дронь.  У самому Тернополі з інфекційного відділення Тернопільської лікарні швидкої допомоги  звільнилися 8 лікарів. 30 березня 2020 року о 10-й годині ранку працівники інфекційного відділення Житомирської міської лікарні №1 виклали фото у фейсбуці з підписом (орфографія збережена): "Весь колектив інфекційного відділення міста Житомир пише заяви на звільнення в зв'язку з несправедливим звинуваченням в корупції та поборах працівників відділення і з неможливістю виконувати свої функціональні обов'язки!” У багатьох лікарнях, пишуть в мережі, вже з'явилися попередження "про зміну умов оплати праці" з 1 квітня цього року. Лікарям не можуть передбачити зарплатню, а обіцяти можуть – тільки “мінімалку”, тобто, 4,7 тисячі гривень на місяць.  Причина, на яку посилаються керівники клінік, які оголосили про зниження зарплат, — початок другого етапу медреформи з 1 квітня цього року, пишуть ЗМІ. Головне нововведення — зміна схеми фінансування. Зараз лікарні отримують медичну субвенцію, яка в тому числі, покриває витрати на комуналку і зарплати. Але з 1 квітня субвенції не стане (залишать тільки 60% від минулорічного показника) і почнуть платити за кожен пролікований випадок за спеціальними тарифами, нещодавно затвердженими Кабміном. Самі медики називають ці тарифи явно заниженими. "У законі про Медгарант зазначено, що в розрахунок вартості тарифів повинна закладатися зарплата лікаря на рівні в 250% від середньої по країні за попередній рік, тобто, близько 27 тисяч гривень", — пояснив голова Ради Київської міської профспілки працівників охорони здоров'я Сергій Кубанський.  На первинці, яку реформували в минулому році, зарплати багатьох сімейних лікарів зросли до 18-20 тисяч гривень. За словами аналітика в сфері охорони здоров'я Асоціації міст України Світлани Осташко, на 2-3 тисячі гривень збільшилися також зарплати полтавських лікарів (пілотний проєкт по новій схемі фінансування там уже йде). Заступник голови правління Українського лікарського товариства Костянтин Надутий вважає, що все може виявитися ще гірше — деякі лікарні не зможуть платити навіть мінімалку, тому будуть змушені переводити докторів на часткову зайнятість і скорочувати "зайвий" медперсонал:  Експерти вже лякають наслідками: лікарі стануть масово звільнятися, а лікарні — закриватися. Пацієнтам доведеться ж платити за лікування зі своєї кишені ще більше, ніж зараз. Хоча влада, навпаки, обіцяє що з початком другого етапу медреформи усі послуги для громадян стануть безкоштовними.  Нагадаємо, на засіданні уряду 18 березня 2020 року було прийнято постанову про введення режиму надзвичайної ситуації в Київській області. Воно засноване на прийнятому раніше рішенні обласної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки. Читайте: Кабмин ввел режим чрезвычайной ситуации на Киевщине (видео)  Пізніше Міністерство охорони здоров'я визначило перелік 240 опорних лікарень для госпіталізації пацієнтів з коронавірусною інфекцією. У Київській області приймати хворих з COVID-19 готові дев'ять обласних і районних лікарень в Білій Церкві, Броварах, а також Васильківському, Яготинському і Києво-Святошинському районах. Читайте: На Киевщине определили 9 опорных больниц для лечения больных COVID-19 Станом на ранок 31 березня в Київській області офіційно підтверджено 57 випадки захворювання на коронавірус. За кількістю випадків Обухівщина і Києво-Святошинський район — на першому місці. Тим часом у окремих населених пунктах даних районів виставлені контрольно-пропускні пункти, в’їзд та виїзд з яких суворо обмежений. Влада закликає людей дотримуватися вимог карантину і дає роз’яснення як ховати померлих від хвороби. Читайте: Коронавірус на Київщині: визначено спецумови поховання померлих від хвороби Фото: коллаж KV КиевVласть

Опорні лікарні Київщини, що стануть в авангарді боротьби з пандемією COVID-19, наразі обладнані 204 апаратами для вентиляції легень, 46 з’являться тут найближчим часом. Лікарі запевняють: морально до спалаху готові, тим більше, що кількість хворих поки є невеликою. Однак якщо епідемія вдарить по регіону сильніше, постане питання переобладнання під лікарні спорткомплексів і готелів. Як стало відомо KV, за інформацією Національної служби здоров’я, всього на Київщині є 9 опорних медзакладів, 2834 ліжко-місця, з яких 332 інфекційних ліжко-місця, 54 — із апаратами ШВЛ, 46 — у відділеннях інтенсивної терапії. Всього місць ізоляції хворих на коронавірус — 109.  За інформацією департаменту охорони здоров’я Київської облдержадміністрації, наразі серед закладів охорони здоров’я Київської області розподілено 204 апарати штучної вентиляції легенів (ШВЛ), ще 46 мають закупити та розподілити найближчим часом. У той же час, лікарні області продовжують закуповувати апарати ШВЛ. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  Згідно даних з майданчику публічних закупівель ProZorro, активно йде закупівля таких апаратів для лікарень міста Біла Церква (міська лікарня №2 та міська лікарня №3), Сквирської ЦРЛ (463 тис. 596 гривень), Бородянської ЦРЛ (1 млн 289,5 тис. гривень), Бучанського консультативно-діагностичного центру (1 млн 37 тис. 891 гривня), а також тест-стрічок до Бориспільського міського центру первинної медично-санітарної допомоги (1,26 млн гривень). “За останній місяць завдяки швидким підготовчим процесам ми мобілізували всі наші ресурси і змогли організувати і підготувати більшу частину наших лікарень. Наявне обладнання для лікарень усіх рівнів — центральних районних, обласних, тощо. Забезпечення на першу хвилю є. Апаратів ШВЛ наявно 204 одиниці, вони розподілені між медзакладами області, і вони всі задіяні, на складі чи в резерві апаратів немає. Додатково є потреба в дооснащенні ліжок 46 апаратами ШВЛ, зараз очікуємо підписання договорів і отримання продукції. Вони будуть розподілені по закладах охорони здоров’я. Ми розподіляли за формулою, визначеною Міністерством охорони здоров’я (МОЗ), спочатку переважно до опорних закладів”, — каже голова департаменту охорони здоров’я КОДА Максим Іонов. Читайте: На Киевщине определили 9 опорных больниц для лечения больных COVID-19  Іонов також зазначає, що за умов швидкого поширення епідемії в області питання спеціальних боксів перестане бути актуальним.  “Бокс має сенс тоді, коли рівень захворюваності на вірус низький і ми можемо контролювати процес ізолювання інфікованих на COVID-19. Якщо це стане масовим процесом, питання стоятиме про перепрофілювання ліжок та відділень, навіть повністю закладів охорони здоров’я — у нас такий план є, вже попередньо визначено два таких заклади. Наразі йде підготовчий процес, але на даний момент для правого берега області це Кагарлицька ЦРЛ, для лівого — Переяслав-Хмельницька ЦРЛ. Для всіх ургентних хворих, які не інфіковані на коронавірус, але потребують екстреної меддопомоги, у нас також виділені лікарні на обох берегах”, — каже Іонов. Крім того, у департаменті кажуть, що передбачили всі або майже всі варіанти дій на випадок, якщо поширення коронавірусної інфекції набере обертів, і намагаються забезпечити медзаклади необхідним, а за потреби готові переобладнати будівлі спортивних комплексів під інфекційні відділення. “Ми також розглянули питання потенційного переобладнання спорткомплексів під інфекційні відділення — зараз іде підготовчий процес і є стратегічні наміри тримати напоготові кілька таких об’єктів — великі спорткомплекси, інтернати, спортивні зали, школи, можливо, навіть готельні комплекси або просто великі просторові будівлі, які будуть здатні забезпечити функціональну життєдіяльність. Перелік у нас є — утім, ця інформація внутрішня. У нас підготовка іде цілодобово: вдень їздимо лікарнями, вечорами займаємось розпорядженнями, говоримо з керівництвом. Режим без відпочинку”, — додав Максим Іонов. Голова постійної комісії Київської обласної ради з питань охорони здоров’я Наталія Бігарі зазначає, що наразі медики області у стані готовності, питання полягає у своєчасних поставках обладнання. Також є питання стосовно оптимізації виявлення інфікованих та їхньої госпіталізації. “Сьогодні ми перепрофілювалися, знайшли додаткові ліжка. Медики та лікарні встигають перепрофілюватися, не встигають [за нами] Кабмін та постачальники. Ми стоїмо у черзі на поставку засобів індивідуального захисту, за апаратами ШВЛ і медикаментами.  Не вистачає тест-систем. Зараз райони та міста закупляють їх згідно до заявок, але минулого понеділка ми отримали 5000 тестів і вони були розподілені між опорними лікувальними закладами у першу чергу, та додатково до тих, де можливий контакт із інфікованими на коронавірус. Потреба мінімум в два рази більше.  Моя позиція така: якщо вже вірус зайшов до України, то кожен сімейний лікар та лікар “екстренки” мають у кишені мати експрес-тест, адже ці лікарі мають перший контакт із потенційно інфікованими. На жаль, сьогодні ці тести були тільки направлені до стаціонарів. Це трохи незручно, адже що лікар сімейної медицини, що екстреної при виявлені у пацієнта вірусу мають направити його до опорної лікарні. Тобто, він має якось туди добратися та перевіритися. Це неправильно. Це має робитися локально: є пацієнт — зробили тест. Так можна було б попередити зайву міграцію пацієнтів районами та областю і швидше виявляти захворювання. Тому статистика МОЗу [за кількістю хворих] на сьогодні не відповідає дійсності — цю цифру можна сміливо множити на три мінімум”, — розповіла Бігарі для KV. Читайте: Кабмин ввел режим чрезвычайной ситуации на Киевщине (видео)  На передовій KV опитала головних лікарів кількох медзакладів Київщини, аби отримати точнішу інформацію про ситуацію з місць. Якщо коротко — усі (серед тих, із ким кореспондентам вдалося поговорити) більш-менш готові до викликів, пов’язаних із інфекцією. Головний лікар КНП Білоцерківської міської ради “Білоцерківський пологовий будинок” Анатолій Бондар: До пологового надходила одна жінка з Ворзеля. Про цей випадок в області відомо всім. Вона народила у нашому закладі. Її було переведено до інфекційної лікарні, а дитину виписали і забрали додому. В лікарні виділене окреме абсерваційне відділення і якщо буде підозра чи поставлений діагноз, то хворих прийматимуть лише там. До нас будуть надходити лише на період народження. Лікування до родів буде проводитися по визначених опорних закладах. Прийматиме таких пацієнтів за відповідним графіком роботи чергова бригада лікарів. Кадрами забезпечені, організований підвіз лікарів за перепустками. На даний момент надзвичайної потреби у додатковій апаратурі чи засобах захисту немає. У лікарні є все необхідне, поки що цього вистачає. Якщо буде прослідковуватися збільшення кількості пацієнтів, то будуть разнарядки і надходитимуть централізовано необхідні костюми, медпрепарати, техніка тощо.  Заступник головного лікаря з медичної частини КНП Білоцерківської міської ради "Білоцерківська міська лікарня №1" Анатолій Масло:  Наразі лікарня працює в режимі напруги, намагаємося зробити необхідні запаси. Шукаємо і закуповуємо антибіотики, розчини, засоби індивідуального захисту, апаратуру. Організовуємо боксування, щоб забезпечити захист медпрацівників. Вирішуємо кисневу проблему: і це не лише апарати ШВЛ, а й кріоциліндри, кисневі концентратори. Все необхідно забезпечити, якщо ми дійсно матимемо відповідати цьому призначенню. Хворих до нас ще не направляли. Наразі №1 з прийому хворих — базова міська лікарня №3. Ми так розуміємо, що коли заповниться ця лікарня, хворих розподілятимуть за іншими опорними закладами. Для розподілу таких хворих маємо три черги. Перша, коли важких направлятимуть в реанімаційне відділення. Друга — пульмонологічне відділення, яке забезпечуватиме киснем і третя — гастроентерологічне відділення для легких форм.  Передбачаючи цей період, лікарня встигла закупити індивідуальні засоби і препарати захисту, в тому числі і спирт денатурат і одноразові рукавички, що використовуються у ветеринарній практиці. Тисячу одноразових масок вдалося закупити ще по 96 копійок, маємо півтори тисячі штук із ступенем захисту FF2 і FF3. Сьогодні відсутність їх у продажу і брак коштів не дозволяють їх закупівлю. Маємо чотири апарати ШВЛ. Звичайно, техніку завжди необхідно оновлювати. Наразі в країні проблема з тим, як її доставити в Україну. Очікуємо на поставку кисневого концентратора з Китаю. Сьогодні ми не відмовляємо у прийомі складних хворих, але згодом будемо перерозподіляти їх по іншим лікарням, щоб вірус не поширювався надалі. Практику такої роботи вже маємо. Директор КНП “Яготинська центральна районна лікарня” ЯРР Вадим Нескорожений:  Наразі плануємо, організовуємо роботу. Зараз по всіх лікарнях поставлені сортувальні пункти, де у хворих визначають ступінь тяжкості захворювання і звідти розподіляють за направленням. Наразі у всіх закладах призупинено планове лікування хворих. Якщо стан загрожує життю, то ми обов’язково надаємо допомогу. Хворі на коронавірус знаходитимуться в окремому корпусі інфекційного відділення на 20 ліжок в спецбоксах, а оперують тяжко хворих — в іншому. Тому ми сподіваємося, що це допоможе, поширюватися інфекція не буде і не загрожуватиме іншим хворим. В Італії, Китаї, Іспанії також планувалося, що хвороба поширюватися не буде, так як ніхто не очікував. 100% гарантію може дати лише Держстрах. Наразі засобів захисту вистачає, як надовго, то це залежатиме від кількості хворих. В наявності шість апаратів ШВЛ, очікуємо з ремонту ще два. Головний лікар Васильківської центральної районної лікарні Лідія Пацало: У нас є окреме інфекційне відділення, де працюють лікарі-інфекціоністи. Якщо пацієнт у тяжкому стану і тест на коронавірус не підтвердився, переводимо у реанімаційне відділення. Є два рентзали, всього шість ліжок. Але якщо буде потрібно, ми поставимо 15 додаткових. Якщо інфекційне відділення перестане витримувати навантаження, підключимо хірургічний корпус, повністю його закриємо і будемо приймати інфікованих пацієнтів. Там потужне реанімаційне відділення. Пацієнтів із іншими захворюваннями ми лікуємо у інших корпусах, віддалених від інфекційного. Їх лікують інші лікарі. Якщо люди гуляють на вулиці і заражають один одного, тут ми безсилі. Наразі по “швидкій” ми обслуговуємо усіх наших жителів. Ми не приймаємо лише планових пацієнтів. Засобів захисту не вистачає. Місто та район виділили кошти, але пацієнти їх і витрачають, ми не можемо заборонити. Якщо буде осередок у нашій лікарні, медичні працівники будуть зобов'язані працювати у респіраторах, а не в масках. У нас є респіратори, які можна використовувати протягом доби і такі, де замінні фільтри, але ми їх поки бережемо. Також усі будуть забезпечені окулярами. Загалом, якщо сто лікарів потрібно буде забезпечити засобами захисту, то їх вистачить на п’ять днів. Поки у лікарні перебуває один пацієнт із підозрою на коронавірус, проводимо дослідження.  Головний лікар Київської обласної дитячої лікарні Катерина Савінова: Наша лікарня визнана опірною для лікування діток із коронавірусною інфекцією. Ми маємо інфекційне відділення. У нас вже були випадки із підозрами — телефонує екстрена медична допомога, повідомляє про потенційного пацієнта, запитує, чи готові ми прийняти. Лікарі-інфекціоністи приймають пацієнтів на прийомному відділенні інфекційного корпусу. Це окрема віддалена будівля, є два входи та два приймальних відділення. Якщо поступає відразу дві дитини, є можливість їх розділити, щоб вони не контактували, оскільки крім коронавірусу є й інші інфекційні захворювання. Бокси на першому поверсі повністю ізольовані від інших пацієнтів. Якщо буде велика кількість хворих, ми задіємо другий поверх. В реанімації є шість місць, де можна розмістити шість апаратів ШВЛ. Лікарі, які контактують із інфекційними хворими, не контактують із іншими лікарями та пацієнтами. Якщо буде необхідність, залучимо лікарів-анестезіологів та реаніматологів. Вже було вісім підозр на коронавірус, сім із них не підтвердились, результати тесту ще однієї дитини наразі чекаємо. На закупку засобів індивідуального захисту нам було виділено додаткові кошти. На перший час вистачить, але все залежить від того, як довго буде продовжуватись ситуація із захворюваннями.  Головний лікар Києво-Святошинської центральної районної лікарні Роман Лява відмовився спілкуватись із журналістом KV.  У світі Проаналізувавши досвід інших країн, де зараження коронавірусом серед населення росте досить стрімко, можна побачити, що лікарі часто стають переносниками інфекції. Наприклад, у період особливого загострення поширення коронавірусу у Китаї там заразилися тисячі лікарів.  У Італії станом на 31 березня 8 538 медичних працівників заразились коронавірусною інфекцією. Загинули 63 медичних працівника.  Станом на 27 березня в Іспанії захворіли майже 9,5 тисяч медичних спеціалістів, що становило 14,7% від загальної кількості інфікованих в Іспанії. Чи є померлі від інфекції — не повідомляється.  У Білорусі, як відмітив президент Олександр Лукашенко, є десятки лікарів, що хворіють.  Наразі в Україні зафіксовано коронавірус у медичних працівників лише в одній області та одному місті. Станом на 26 березня у Тернопільській області було дев’ять хворих лікарів, один випадок — летальний. У Вінниці захворів один лікар обласного онкологічного диспансеру.  Нагадаємо, станом на 30 березня в Київській області зафіксовано 49 випадків захворювання COVID-19 — кількість інфікованих зросла на 15 чоловік. За кількістю випадків Обухівщина і Києво-Святошинський район — на першому місці. Тим часом у окремих населених пунктах даних районів виставлені контрольно-пропускні пункти, в’їзд та виїзд з яких суворо обмежений. Влада закликає людей дотримуватися вимог карантину і дає роз’яснення як ховати померлих від хвороби. Читайте: Коронавірус на Київщині: визначено спецумови поховання померлих від хвороби  фото: коллаж KV КиевVласть

Центр первинної медико-санітарної допомоги (ЦПМСД) Борисполя закупив у компанії з групи “Макрохім” 2 тисячі тест-стрічок для визначення антитіл до SARS-CoV-2 COVID-19. Замовлення коштує 1,26 млн гривень. Ціна однієї тест-стрічки становить 630 гривень. Поставку повинні зробити у амбулаторію №1 на вул. Лютневу, 12. Як стало відомо KV з оголошення електронної системи державних закупівель ProZorro, 23 березня 2020 року комунальне некомерційне підприємство "Бориспільського міського Центру первинної медико-санітарної допомоги" (КНП “Бориспільський ЦПМСД”) (*) уклало договір з ТОВ “АЛТ “Україна ЛТД” (**) на постачання тест-стрічок для визначення антитіл до SARS-CoV-2 COVID-19. Ціна договору склала 1,26 млн гривень.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  ТОВ “АЛТ “Україна ЛТД” повинен поставити 20 упаковок тест-стрічок (по 100 штук у кожній упаковці). Вартість однієї тест-стрічки становить 630 гривень. Поставку підрядник повинен зробити у амбулаторію №1 за адресою вул. Лютнева, 12 протягом 3 календарних днів з дня отримання відповідної письмової заявки від ЦПМСД на поставку. Термін дії договору – до 30 квітня 2020 року. Договір уклали без торгів. У системі ProZorro опубліковано лише звіт про укладений договір. Специфікації договору у відкритому доступі немає, отже, виробник тест-стрічок невідомий. Згідно з даними аналітичної системи Youcontrol, ТОВ “АЛТ “Україна ЛТД” зареєстровано 2008 року у Києві. Основний вид діяльності – будівництво житлових і нежитлових будівель, проте у переліку видів діяльності підприємства також зазначена “оптова торгівля фармацевтичними товарами”. Статутний фонд – 100 млн гривень. Директор – Дмитро Усмединський. Засновник та кінцевий бенефіціар – Василь Соколинський.  Компанія входить у групу “Макрохім” Василя Соколинського та Бориса Храновського. Компанії цієї групи займаються постачанням хімічної сировини і комплексним оснащенням лабораторій для різних галузей промисловості. АЛТ “Україна ЛТД” бере активну участь у публічних закупівлях. З 2011 року підприємство уклало 789 договорів на загальну суму понад 768 млн гривень. Нагадаємо, 19 березня 2020 року Кабмін прийняв постанову №225, якою спрощено порядок закупівель товарів, робіт і послуг, необхідних для запобігання поширенню коронавірусу в Україні. Документом визначено, що закупівлі, необхідні для боротьби із спалахами COVID-19 в умовах невідкладності, здійснюються без проведення тендерів, з обов'язковим оприлюдненням в електронній системі всієї інформації про проведену закупівлю. За інформацією Київської облдержадміністрації (КОДА), 24 березня 2020 року Київщина отримала  5,9 тисяч експрес-тестів на виявлення коронавірусу з Китаю. До Лабораторного центру Київської області надійшли також тести ПЛР (полімеразної ланцюгової реакції) для остаточного визначення факту захворювання на коронавірус. Нагадаємо, першого носія коронавірусної інфекції у Борисполі було виявлено 25 березня 2020 року. Чоловік перебуває у самоізоляції під наглядом сімейного лікаря. Також у Борисполі зафіксована одна підозра на захворювання COVID-19. Крім цього, одна підозра на COVID-19 наявна ще і в Бориспільському районі. Читайте: Перший заражений коронавірусом виявлено в Борисполі на Київщині За даними Центру громадського здоров’я, станом на 10:00 25 березня в Україні лабораторно підтверджено 113 випадків COVID-19. З них у Києві – 31 випадок (2 виявлено протягом останньої доби), у Київській області – 22 випадки (7 виявлено за останню добу).Читайте: Хроники коронавируса в Украине: обновляется КНП “Бориспільський ЦПМСД” очолює Євгеній Черенок. * Комунальне некомерційне підприємство "Бориспільського міського Центру первинної медико-санітарної допомоги" Бориспільської міської ради Київської області (Код ЄДРПОУ: 41750202) ** ТОВ “АЛТ “Україна ЛТД” (Код ЄДРПОУ: 36257647) Фото: Zik КиевVласть

Вчора постановою “Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19” Кабмін офіційно оголосив карантин в Україні. Відтак, з 12 березня до 3 квітня будуть закриті садочки, школи та університети. Навчання проводитиметься дистанційно, а пробне зовнішнє незалежне оцінювання, яке мало розпочатись 21 березня, переносять на квітень.  На час карантину під забороною проведення будь-яких масових заходів та зібрань за участі більше 200 людей. Це не стосується заходів державної необхідності, тому засідання Верховної Ради наступного тижня, де можуть розглянути питання відкриття ринку землі та деяких змін до Конституції, має відбутися. На жаль, масштабні мітинги також під забороною, тому фермери не зможуть прийти і пікетувати Раду, захищаючи свої права. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  З дозволу міжнародних організацій можна проводити спортивні заходи. Але без глядачів (уболівальників) та за умови, якщо кількість спортсменів не перевищує дві сотні. Задля забезпечення карантинних заходів, Урядом прийнято рішення виділити 100 млн гривень на першочергову закупівлю засобів індивідуального захисту для поточних потреб міністерств, відомств та служб, а також для поповнення держрезерву.  Одночасно, задля виконання цього рішення, до 1 червня заборонили експорт товарів протиепідеміологічного призначення, аби гарантувати забезпечення необхідними засобами захисту населення. Планують також закупити інфрачервоне обладнання для проведення скринінгу на відстані в Міжнародному аеропорту "Бориспіль". А поки держава займається заходами для убезпечення українців від вірусу, ми маємо дотримуватись елементарних рекомендацій ВООЗ – частіше мити руки, користуватись дезінфекційними засобами та рідше бувати у місцях великого скупчення людей. І найважливіше – не панікувати та пам'ятати, що більшість хворих коронавірусом одужують. Олександр Однороманенко, заступник голови Києво-Святошинської районної ради, член ВО “Свобода”КиевVласть

Найгучніша реформа децентралізації вийшла на фінішну пряму і має завершитися виборами вже у жовтні. Київська облдержадміністрація подала на затвердження Кабміну оновлений Перспективний план формування спроможних ОТГ, куди увійшло 69 громад. Ще близько 20 потенційних громад лишилися поза проєктом. В області наголошують: час добровільного об'єднання завершився. Проте, десятки громад вказують на своє конституційне право і не бажають примусово приєднуватися до небажаних ОТГ.  І доки одні села залишаються на роздоріжжі, інші планують йти наступом на обласне керівництво. Як стало відомо KV, 20 березня Кабмін має затвердити подані проєкти змін щодо Перспективних планів формування спроможних територіальних громад всіх областей України. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  Як розповів KV керівник Офісу реформ в Київській області, депутат Київської облради Володимир Удовиченко, більша частина областей вже подали свої проєкти до Кабміну. Варіант нового Перспективного плану Київської області був переданий до Уряду ще на початку лютого. “За попередньою домовленістю 20 березня Кабмін має розпочати затверджувати Перспективні плани для того, щоб вийти на проєкт закону про адмінтерустрій України. У Мінрозвитку була створена експертна група, яка розглядала відповідні проєкти, були проведені перевірки. По Київській області були зауваження, але я не думаю, що в плані передбачатимуться якісь зміни. Проте вважаю, що Київська область одна із перших отримає розпорядження про затвердження Перспективного плану. На сьогоднішній день у плані передбачається 69 об’єднаних тергромад: 24 міських, 24 сільських і 21 селищна ОТГ. Весь процес йде до завершення реформи децентралізації запланованими виборами восени”, – говорить Удовиченко.  За його словами, зараз важливо зберегти добровільність реформи, адже диспути серед громад тривають. Тому він додав, що після затвердження Перспективного плану, у сільрад буде можливість звернутися до Кабміну щодо внесення змін у план з урахуванням регламенту.  “В обласній адміністрації та раді демократично ставляться до цього процесу. Була ініціатива, наприклад, від Білогородки та Гореничів, ми її розглянули і передбачили цей формат в проєкті змін. Якщо не влаштовує, будь ласка, приймайте рішення і ми підемо назустріч, якщо це об'єднання відповідає Методиці формування спроможних тергромад. Я підтримую Березівську громаду,  яка мала хороший старт, але через політику на сільському рівні, через Копилів, цей процес було спотворено. Поки що це одна громада, тому що ми не можемо піти проти волі жителів. Після першого етапу настане другий, більш прагматичний, і кожний буде шукати свій формат розвитку громад”, – запевнив він.  На схилі добровільності  Як раніше писала KV, Уряд запустив механізм примусової децентралізації, тому з грудня 2019 року об’єднання громад може відбуватися лише за Перспективним планом. Для тих, хто отримав позитивний висновок або надав документи до ЦВК – 2019 рік був останньою можливістю скористатися шансом об’єднатися добровільно.  Окрім Березівської громади, очікує на вирішальний вердикт більша частина потенційних громад чи сільрад, які можуть бути об'єднані примусово за новими змінами до Перспективного плану. Це – Острівська, Борівська, Гоголівська, Княжицька та інші. Читайте: Проєкт “Децентралізація”: на Київщині стартувало примусове об’єднання громад Наприклад, як повідомляла KV, впродовж п’яти років сільради Білоцерківського району відстоювали в КОДА створення Шкарівської громади. Громада має необхідний пакет документів і бюджет, але їй постійно надавали відмови. У результаті – громаду так і не узгодили. “Не дають добро на об’єднання. Нас мають намір приєднати до Білої Церкви. Та у 2015 році 80% мешканців проголосували “проти” Білої Церкви”, – розповів голова Шкарівської сільради Анатолій Бондар. Та ще більше громад в області, які не закінчили або навіть не розпочинали об’єднавчі процеси. Взагалі виключили через затягування процесу із проєкту змін нового плану і  деякі ОТГ, які були передбачені Перспективним планом ще у 2015 році. Таких історій на Київщині нараховується близько 20. Каменем спотикання для потенційних громад ставало питання центру ОТГ, як наприклад, у Путрівській, Комарівській, Германівській, Рожнівській громадах. А також через відмову сільрад об'єднуватися добровільно, небажання втрачати повноваження (Пірнівська, Озернянська, Згурівська громади) чи приєднуватися до міст обласного значення (Гайшинська, Ківшоватська громади). А дехто тільки дійшов згоди й ініціював процеси створення власних громад. “Ми наразі розпочинаємо процес об’єднання, отримали згоду вже від декількох сільрад і одну відмову, очікуємо рішення ще від однієї сільради. Тож ще невідомо, чи затвердять нашу громаду. Це не від нас залежить”, – розповіла KV секретар Крушинської сільради Вікторія Понамаренко. Голос народу KV поцікавилась у керівників сільрад, потенційні ОТГ яких не були озвучені в оновленому варіанті Перспективного плану Київщини, як сприйняли мешканці те, що їхні громади опинилися поза проєктом.  Голова Озернянської сільради Білоцерківського району (Озернянська ОТГ) Юрій Дробович: Протягом 2017-2019 років ми зверталися до адміністрації, змінювалися очільники ОДА і жодного разу відповіді стосовно задоволення чи відмови у клопотанні про включення до перспективного плану тергромади з центром в селі Озерне до нас не надходило. За чотири роки я чув стільки варіантів розподілу району на ОТГ, тому не можу сказати, що останній має якесь підґрунтя. Для мене взагалі загадка, у якому вигляді проєкт Перспективного плану поданий до розгляду в Мінрозвиток територій, адже до цього часу його досі так і не оприлюднено на офіційному сайті КОДА. Звертався з цим питанням в адміністрацію, але і на цей запит відповідей не надають. Найближчим часом плануємо обговорювати цю ситуацію громадою і звертатися до Мінрозвитку за роз’ясненнями. Комісія в Міністерстві обговорювала план з представниками громад та народними депутатами. Але чомусь жодного представника від нашої громади та народного депутата Валерія Колюха (політична партія “Слуга народу”) від 92 виборчого округу туди не запрошували. Складається враження, що Перспективний план – це якийсь стратегічний документ з грифом “Особливо таємно”.  Голова Рожнівської сільради Броварського району (Рожнівська ОТГ)  Володимир Кабиш: Рожнівська громада була затверджена Кабміном у Перспективному плані ще у 2015 році. Але об’єднання не відбулося – в районі утворилися Калинівська і Зазимська ОТГ. Рухів у напрямі створення громади немає. Якщо ми об'єднаємо решту сіл Придесення – Літки, Літочки і Пухівку, – то громада не буде спроможною. Оскільки президент наголошував, що неспроможних громад не має бути, то чекаємо вже політичної волі керівництва. Якщо порівняти наш бюджет і Пухівки, то ми маємо достатньо фінансів, а Літки і Літочки – трохи відстають. Рожни за бюджетом зможуть забезпечити громаду, економічно ми твердо стоїмо на ногах, маємо 12 млн гривень надходжень на 1 200 населення. І якби не вносили зміни, ми могли би створити потужну громаду і з рештою сіл. Проте нова Методика не дозволяє нам об’єднатися. Одні кажуть, що все – добровільність завершилась і необхідно об’єднуватися з тими, з ким вкажуть. Наразі не знаємо, куди нам приєднатися – нас нікуди не запрошують. І куди приєднають за оновленим перспективним планом – не озвучують. Ми на роздоріжжі.  Голова Вовчківської сільської ради Переяслав-Хмельницького району, член робочої групи Гайшинської ОТГ Тетяна Постолюк:  У Перспективному плані немає Гайшинської громади. Ми пройшли всю процедуру, добивалися зустрічі із губернатором. Але було озвучено, що увійдемо до Переяславської ОТГ. Тож мешканці просили і нас запевняли, що цей план більше кроїти не будуть. Адже чим більше представників від села в громаді, тим більше матимемо голосів в раді. Ми боїмося, щоб місто не поглинуло село. Хочемо рівноправ'я у розвитку і фінансуванні. Мусили погодитися. Але тепер стало відомо, що частина сіл має шанс приєднатися до Студеників. Чому хтось може об’єднатися поза планом, а ми не можемо скористатися конституційним правом? Дуже прикро, адже ми багато працювали над створенням громади, вже дуже багато незадоволених. Голова Мотовилівської сільради Фастівського району (Мотовилівська ОТГ) Наталія Сперкач: Ми подавали документи на отримання позитивного висновку створення Мотовилівської ОТГ з центром в Боровій. Так, ми розуміємо, що у нас є проблема, ми не є спроможною громадою в тому плані, що базова дотація перевищує наші доходи. В Томашівці, Кожанці є промислові об’єкти, у нас, дійсно, немає такої промисловості. У Боровій є меблева фабрика, але нині вона зареєстрована у Житомирі. На мою думку, потрібно проводити роботу зі своїми підприємцями, хто справді зможе наповнювати бюджет. До громади входять дві залізничні станції, куди також можливо залучити інвесторів. Тобто геть руки ми ще не опустили. Ми зверталися до обласної адміністрації і знову намагаємося: доводимо, пишемо аргументи. Плануємо просити підтримки в народних депутатів. Ми з’ясували, якщо навіть затвердять Перспективний план у такому форматі, то можемо згодом звернутися до Кабміну з пропозицією внесення змін.Голова Карапишівської сільради Миронівський район (Карапишівська ОТГ) Сергій Руденко: Сільрада практично вже три роки як надає пропозиції сусіднім селам, але вони не поспішають об’єднуватися. У селі Олександрівка відбулися громадські слухання і очікуємо наразі на їхнє рішення. Поки що ситуація з об'єднанням непрогнозована. Річ у тім, що за одними даними ми є у Перспективному плані, за іншими – ні. Нас то включають у проєкт змін, то виключають. Все залежить від того, як буде рухатися далі процес об’єднання. Після об’єднання Миронівка отримала 75% районного бюджету. І нині за рахунок села Карапиші і його підприємств утримується фактично весь район. Ми наразі більше втрачаємо, ніж маємо. Та не збираємося зупинятися. Сподіваємося, що добровільність все ж таки не відмінять і нікого насильно об’єднувати в громади не будуть. Голова Мирненської сільської ради Бориспільського району (Мирненська ОТГ) Оксана Коваленко: Планується внесення змін до Перспективного плану і в нас не запитували згоди, чи хочемо ми об’єднуватися з Вороньківською громадою. Розпорядженням Кабміну ще у 2015 році до Мирненської громади мали увійти три суміжні Любарецька, Сошниківська і Старівська сільради. Наприкінці 2016 року ми зверталися з пропозиціями, але отримали негативні відповіді: сільради самодостатні і як такої потреби у об’єднанні не бачили. Наразі одна сільрада погоджуються об'єднатися, але з центром у Старому. Наші мешканці одноголосно не підтримали таку пропозицію. Ми направляли звернення до КОДА з тим, щоб залишили у проєкті громаду з центром у Мирному, але наразі у нас немає рішень зі згодою від суміжних рад. Любарецька сільрада вирішила приєднатися до Борисполя, а Сошники нам взагалі ніякої відповіді не надіслали. Голова Ківшоватської сільради Таращанського району (Ківшоватська ОТГ) Анатолій Сергієнко: Раніше у Перспективному плані передбачалося створення двох громад – на базі Ківшоватої і Таращі. Але наразі оголосили, що наша громада не передбачається у проєкті змін. Напевно, є зацікавлені в тому, щоб села об’єднувалися навколо Таращі. Робилися розрахунки: громада мала би 7 тис. населення, тільки наша сільрада отримує 7,5 млн гривень ПДФО, а загалом бюджет громади складав би 45 млн. Всі ці дані подавалися до Мінрозвитку територій. І відповідь була позитивною – Ківшовата у складі семи сільрад є спроможною. Та на всіх рівнях, ми зверталися і в обласну раду, нам наголошують, що передбачається об’єднання лише з райцентром. За нас вже все вирішили, тож про який добровільний вибір можна говорити? Таращанський район – депресивний і всі мешканці проти, щоб був “один район – одна громада”. Ми маємо рішення сесій від всіх сільрад, тож хочемо зустрітися ще з новим губернатором. Будемо шукати підтримки.  Читайте:  Проект Децентрализация: Софиевская и Петропавловская Борщаговки не спешат объединяться Проект “Децентрализация”: Войти в Озернянскую ОТО готовы лишь два сельсовета из шести Проект “Децентрализация”: Великодымерская теробщина этой осенью идет на выборы Проект “Децентрализация”: Медвинская теробщина идет на выборы в неполном составе Проект “Децентрализация”: Фурсовская теробщина может лишиться части бюджета Проект “Децентрализация”: Села Переяслав-Хмельницкого района отказались примкнуть к городу Проект “Децентрализация”: Кагарлыкская теробщина объединит город и 26 сельсоветов Проект “Децентрализация”. Политические амбиции мешают состояться большой Боярской теробщине Проект “Децентрализация”: Тетиевская терробщина готовится к выборам в декабре Проект "Децентрализация". Узинской терробщине придется поработать над развитием Проект “Децентрализация”: КОГА тормозит назначение выборов в Циблевской терробщине Проект “Децентрализация”: Гостомельская ОТО пойдет на выборы только в составе Киево-Святошинского района Проект “Децентрализация”: Студениковская терробщина готовится к выборам в декабре Проект “Децентрализация”: Предусмотренная Кабмином Дымерская ОТО может не состояться Проект “Децентрализация”: Мироновская терробщина ждет позитивного вывода от КОГА Проект “Децентрализация”: Ржищевская терробщина может стать проблемой для Кагарлыкского района Проект “Децентрализация”: Ходосовская терробщина может объединить села трех районов Проект “Децентрализация”: села Ставищенского района готовы митинговать против объединения Проект “Децентрализация”: Яготинская терробщина не спешит на выборы “Проект Децентрализация”: Создание Боярской ОТО дошло до суда Проект “Децентрализация”. Сельсоветы потенциальной Вороньковской ОТО не готовы объединяться Проект “Децентрализация”: Власти Згуровщины не готовы терять полномочия Проект “Децентрализация”: Потенциальная Дмитровская терробщина уже год дожидается выборов Проект “Децентрализация”: Гребенковская терробщина не может быть создана без согласия двух сельсоветов “Проект Децентрализация”: Создание потенциальной Бышевской ОТО остановилось в 2015 году Проект “Децентрализация”: Козин поборется за право быть центром терробщины Проект “Децентрализация”: Пирновская терробщина может быть создана только принудительно Проект “Децентрализация”: Процесс объединения в Барышевке даже не начали Проект “Децентрализация”: Терробщина с центром в Украинке может быть названа Трипольской Проект “Децентрализация”: Рожновская терробщина не может определиться с центром “Проект Децентрализация”: Обухов может присоединить окрестные села Проект “Децентрализация”: Иванковская ОТО поборется за зону отчуждения Проект “Децентрализация”: Ташанская терробщина год ждет позитивного вывода КОГА Проект “Децентрализация”: Березанская терробщина будет проходить процедуру создания ОТО заново Проект “Децентрализация”: Володарский район не планирует объединяться в ближайшее время Проект “Децентрализация”: Полесский район этим летом планирует начать процесс объединения Проект “Децентрализация”: Богуславская ОТО может объединить не все сельсоветы Проект “Децентрализация”: Ракитнянский район может объединиться в две терробщины Проект “Децентрализация”: Калиновская терробщина может быть создана с разрешения Кабмина Проект “Децентрализация”: Белая Церковь может присоединить три сельсовета Проект “Децентрализация”: В Броварском районе может появиться Придеснянская терробщина Проект “Децентрализация”: Потенциальная Вишневская ОТО начала процесс объединения Проект “Децентрализация”: Германовка и Григоровка Обуховского района хотят быть центрами одной ОТО Проект “Децентрализация”: Сельсоветы Таращанского района не хотят объединяться в терробщину Проект “Децентрализация”: Процесс создания Чабановской терробщины стоит на месте Проект “Децентрализация”: Скандальная Бучанская ОТО первой на Киевщине воспользовалась законом о присоединении Проект “Децентрализация”: Потенциальная Томашовская терробщина объединит два района Киевщины Проект “Децентрализация”: Ржищев начал присоединять села двух районов Проект “Децентрализация”: Потенциальная Бородянская терробщина готова идти на выборы Проект “Децентрализация”: Фастов планирует присоединить окружающие села Проект “Децентрализация”: потенциальная Киево-Святошинская терробщина разделилась на две ОТО Проект “Децентрализация”: КОГА утвердила Мироновскую терробщину Проект “Децентрализация”: Заборский сельсовет не отдадут Боярке Проект “Децентрализация”: Барышевская ОТО готовится к выборам Проект “Децентрализация”: вялое руководство, имитация объединения и недостаточный результат Проект “Децентрализация”: Обухов планирует присоединить один сельсовет Проект “Децентрализация”: Березань присоединила пять сельсоветов Проект “Децентрализация”: Богуславская ОТО не пошла на зимние выборы из-за бездействия КОГА Проект “Децентрализация”: Ковалевскую терробщину за один день утвердили в КОГА и отправили на выборы Проект “Децентрализация”: жители Клавдиево-Тарасово просят президента ускорить их объединение Проект “Децентрализация”: выборы в терробщинах Киевщины под угрозой срыва Проект “Децентрализация”: 4 сельсовета Иванковского района тормозят создание терробщины Проект “Децентрализация”: в Бузовском сельсовете скандал из-за присоединения к Ирпеню Проект “Децентрализация”: потенциальная Вишневская терробщина готовится подавать документы в КОГА Проект “Децентрализация”: в Ирпене со скандалом пытаются присоединить два сельсовета Проект “Децентрализация”: Полесский район отложил объединение на следующий год Проект “Децентрализация”: еще 6 сельсоветов могли бы присоединиться к Ржищеву Проект “Децентрализация”: терробщины Киевщины просят парламент провести объединение по закону Проект “Децентрализация”: Киевщина оказалась в числе аутсайдеров рейтинга формирования ОТО  Проект “Децентрализация”: терробщинам Киевщины урезали дотацию на содержание школ и больниц Проект “Децентрализация”: сельсоветы Белоцерковщины просят Киевоблсовет ускорить их присоединение к городу Проект “Децентрализация”: Гройсмана просят разобраться с объединением территориальных общин на Згуровщине Проект “Децентрализация”: протестующий Ворзель войдет в состав Бучанской ОТО Проект “Децентрализация”: Киевская ОГА одобрила создание Томашовской терробщины Проект Децентрализация: в Васильковском районе может появиться Калиновская терробщина Проект Децентрализация: КОГА утвердила создание Глевахской ОТО  Проект Децентрализация: Созданию Макаровской ОТО угрожает новоявленная Комаровская община Проект Децентрализация: Ташанская терробщина готова идти на выборы Проект Децентрализация: Гребенковская терробщина поборется за положительное заключение КОГА Проект Децентрализация: Гатное и Вита-Почтовая хотят спастись от столицы совместным объединением  Проект Децентрализация: Гостомель борется с Ирпенем за создание отдельной общины Проект “Децентрализация”: администрация Терещука выдала общинам Киевщины еще два позитивных вывода Проект “Децентрализация”: Калиновская община Броварского района может объединить четыре сельсовета Проект “Децентрализация”: Сельсоветы Фастовского района надеются успеть добровольно объединиться в Кожанскую ОТО Проект “Децентрализация”:  теробщины Киевщины жалуются на нехватку инфраструктурной субвенции  Проект “Децентрализация”: судебное дело о присоединении Заборья к Боярке рассмотрят заново  Проект “Децентрализация”: смена власти в Копылове заблокировала создание Березовской терробщины Проект “Децентрализация”: села Бориспольщины хотят спастись от города созданием Золочевской общины Проект “Децентрализация”: КОГА утвердила создание Обуховской терробщины Проект “Децентрализация”: Гоголевская община продолжит объединение после утверждения перспективного плана Проект “Децентрализация”: процесс утверждения Вишневской общины может затянуться до конца года Проект “Децентрализация”: Козинскую общину Обуховского района могут исключить из перспективного плана Проект “Децентрализация”: в Бородянском районе суды тормозят объединение общин Проект “Децентрализация”: Островская община просит президента Зеленского разобраться с решениями КОГА Проект “Децентрализация”: села потенциальной Боровской ОТО может переманить новоявленная Мотовиловская община Проект “Децентрализация”: миллионные долги могут оставить жителей Калитянской ОТО без воды и света Проект “Децентрализация”: Таращанский район может разделиться на две общины Проект “Децентрализация”: теробщины Киевщины недополучают налоги за землю Проект “Децентрализация”: бюджеты четырех теробщин Киевщины оказались под угрозойПроект “Децентрализация”: Киевщину могут поделить на шесть районовПроект “Децентрализация”: пять теробщин Киевщины хотят расшириться за счет окрестных сел Проект “Децентрализация”: села на Васильковщине, рассорившиеся из-за реформы, могут объединить насильно Проект “Децентрализация”: Киевская ОГА дала сельсоветам последний шанс добровольно присоединиться к ОТО Проект “Децентрализация”: Бориспольщина и Белая Церковь не определились с центрами развития теробщин Проект “Децентрализация”: общины Киево-Святошинского района требуют от КОГА пересмотреть состав и количество местных общин Проект “Децентрализация”: Киевоблсовет просит ВРУ и Кабмин разобраться с проблемными селами Киевщины Проект “Децентрализация”: вокруг потенциальной Боярской теробщины разгорелся новый скандал Проект “Децентрализация”: КОГА может вынести негативный вердикт потенциальной Пристоличной ОТО  Проект “Децентрализация”: села Киево-Святошинского района спешно взялись за объединение Проект “Децентрализация”: Бориспольщину разделят на шесть теробщин Проект “Децентрализация”: потенциальная Березовская ОТО под угрозой срыва Проект “Децентрализация”: судьбу потенциальной Феодосиевской общины решит Кабмин Проект “Децентрализация”: Мироновская ОТО расширила границы за счет трех сельсоветов Проект “Децентрализация”: Богуславская ОТО просит Кабмин откорректировать перспективный план Проект “Децентрализация”: Обуховская ОТО поборется за окружающие села с потенциальной Козинской общиной Проєкт “Децентралізація”: Петропавлівська і Софіївська Борщагівки проти об'єднання з Вишневим та столицеюПроєкт “Децентралізація”: села Переяслав-Хмельницького району відстоюють потенційну Гайшинську громаду Проєкт “Децентралізація”: найгучніші провали й успіхи Київщини у 2019 році Проєкт “Децентралізація”: Київщина увійшла в ТОП-5 областей-аутсайдерів за рейтингом формування спроможних громад Проєкт “Децентралізація”: на Київщині стартувало примусове об’єднання громад Проєкт “Децентралізація”: сільради Київщини знову відмовляються об’єднуватися із містянами в одну громаду Проєкт “Децентралізація”: села Миронівського та Кагарлицького районів готові протестувати проти Ржищівської ОТГ Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини вимагають від уряду обіцяного ПДФОПроєкт “Децентралізація”: зміни в Конституцію та права громадФото: коллаж KVКиевVласть

У процесі формування госпітальних округів на Київщині до переліку опорних медзакладів потрапило лише тринадцять лікарень. Отримати бажаний статус, від якого залежить і фінансування, могли лиш ті заклади, що відповідали критеріям Кабміну. Медики столичного регіону подекуди обурені вибором. Кажуть, якщо одні райлікарні просто не встигли оновити обладнання, то інші не потрапили без адекватних приводів. Як стало відомо KV, колектив комунального некомерційного підприємства Васильківської районної ради (КНП ВРР) "Васильківська центральна районна лікарня" (*) зібрав підписи під зверненням до Кабміну з проханням включили їх до переліку опорних медзакладів Київщини.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  Про це повідомляється на facebook-сторінці медзакладу. Про збір підписів було оголошено 8 лютого, закінчено збір 13 лютого. Не ввійшли до списку опорних лікарень також лікарні в Бородянці та Яготині. І, хоч протести тут не стали явними, влада на місцях наголошує: для включення були можливості і є вагоме обґрунтування. Сам список №23-р “Про затвердження переліку опорних закладів охорони здоров’я у госпітальних округах на період до 2023 року” затверджений розпорядженням Кабінету Міністрів України від 15.01.2020 року і включає 13 медзакладів Київщини. Чим загрожує відсутність у списку “опорних” З поширенням інформації про Васильківську ЦРЛ в районі почали ширитися страшні чутки: нібито лікарню і зовсім закриють. Або ж перенесуть до Фастова. У відповідь керівництво лікарні вирішило зробити офіційну заяву: питання про закриття КНП ВРР "Васильківська ЦРЛ" не стоїть! Ми розуміємо, що підґрунтям таких чуток є те, що відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів [...] КНП ВРР "Васильківська ЦРЛ" не включено до переліку опорних закладів охорони здоров’я”. Також у документі зазначено, що лікарня звернулася до Департаменту охорони здоров’я КОДА, губернатора Чернишова та народного депутата України Олександра Дубінського. Просять переглянути зміни до Розпорядження Кабміну від 15.01.2020 року №23-р в частині включення КНП ВРР "Васильківська ЦРЛ" до переліку опорних лікарень.  Зазначається, що “матеріально-технічна база лікарні та кваліфікація лікарів відповідає вимогам до опорних лікарень”. “Зараз ми приготували звернення до Кабінету Міністрів України з цього ж питання і запрошуємо всіх жителів міста та району, кому не байдужа майбутня доля лікарні, підтримати КНП ВРР "Васильківська ЦРЛ" і підписати таке звернення”, – говориться у повідомленні.  Відзначимо, що KV не надали у лікарні інформації про кількість підписів, які вдалося зібрати. Голова Васильківської райради Наталія Баласинович у коментарі KV також висловила занепокоєння фактом того, що лікарню не включили до переліку.  “У КОДА відбулася нарада за участі Міністра охорони здоров'я. На запитання, хто входив до робочої групи, яка формувала опорні заклади і за якими критеріями їх визначали, на жаль, чіткої відповіді я не отримала. Як відповіла Міністр, дані подавала КОДА. Адміністрація стверджує, що для затвердження була задіяна консалтингова компанія, яка на рівні Міністерства і рекомендувала ці заклади. Єдиним критерієм, за яким визначали ці заклади – 50-кілометрова доступність. Відсутність Васильківської ЦРЛ в списку стала величезною несподіванкою. Тому що попередні п’ять років роботи були присвячені реконструкції лікарні, щоб зробити її опорною. Нерідко ми жертвували іншими питаннями заради того, щоб вивести лікарню на зразковий рівень. Побудували нові два відділення, корпус, закуповували обладнання, набирали інтернів.  Раніше область була умовно поділена на госпітальні округи і був Васильківський округ, до якого входили Васильківський, Фастівський, Обухівський, Макарівський і Києво-Святошинський райони з центром у Василькові. Обіцяють, що обласна госпітальна рада ще має цей список переглянути, але вже є постанова Кабміну. У мешканців району ця новина викликала велике обурення. Вони вже звернулися по допомогу до народного депутата Дубінського. Але, на мою думку, найбільш важливим питанням зараз є те, хто утримуватиме районні лікарні вже з жовтня ц.р., коли перестануть існувати райради, на балансі яких вони утримуються. Ні одна з громад не зможе повноцінно утримувати ці заклади”, – каже Баласинович.  Питання про Васильківську ЦРЛ було піднято на зустрічі представників МОЗ з керівниками закладів охорони здоров'я 10 лютого.  Зокрема, міністерка охорони здоров'я Зоряна Скалецька не могла дати чіткої відповіді, чому Васильківська лікарня не увійшла до переліку опорних закладів. На її думку, опорна лікарня нічим не відрізняється від звичайної: ні фінансуванням, ні наповненням. Більш того, список опорних лікарень, за її словами, складався консалтинговою компанією, котра лише порадила, які лікарні можуть стати опорними, зважаючи на відстань до 60 км для сполучення екстрених лікарень. Тож, за словами Зоряни Скалецької, цей список опорних лікарень ще не остаточний. Які лікарні Київщини будуть опорними, вирішить госпітальна рада, яка незабаром буде сформована. До її складу увійде керівництво Васильківського району. Знайшлися ті, хто поставився критично до цього розголосу – через те, що нібито адміністрація лікарні, на їх думку, не поставилася серйозно до підняття статусу закладу до необхідного рівня, аби заклад включили до переліку.  “Проблема з лікарнею виникла не сьогодні. Ще кілька років тому районна рада захотіла повністю підпорядкувати ЦРЛ собі, в т.ч .призначати головного лікаря. Місто було проти, так як згідно статуту є співзасновниками ЦРЛ. Кошти всі на ремонти ЦРЛ виділяв район, з міста – нуль, хоча я сама постійно говорила і писала про те, що місто не просто має держсубвенцію передавати, а і на ремонти. Тому поки виясняли хто кому винен та перманентно були зайняті виборами та політикою, пропустили цей важливий момент – з опорною лікарнею. Лікарня, звичайно, не закривається, але якщо заклад не буде опорним, то зменшиться держфінансування, що призведе до закриття відділень і скорочення персоналу”, – пише користувачка соцмережі Тетяна Омельченко. Що таке опорна лікарня: позиція Кабміну Відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 22.03.2017 року №194-р "Про затвердження переліку та складу госпітальних округів Київської області" було затверджено чотири госпітальні округи: Білоцерківський, Васильківський, Лівобережний та Бородянський. За визначенням КМУ, госпітальний округ не буде окремою юридичною особою або окремим рівнем територіальної організації влади, а відіграватиме роль механізму координації та спільного прийняття рішень представниками місцевих органів влади, території яких він охоплюватиме.  “Межі і склад кожного округу запропоновано Київською обласною державною адміністрацією, виходячи з критеріїв формування округу, встановлених Порядком створення госпітальних округів. Госпітальні округи створюються як "функціональні об'єднання лікарень, розташованих на визначеній території".  Взагалі до списку опорних закладів Київщини, згідно відповідного розпорядження КМУ, включено 13 закладів: “Білоцерківська міська лікарня № 2”; “Бориспільська багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування”; “Броварська багатопрофільна клінічна лікарня”; “Вишгородська центральна районна лікарня”; “Іванківська центральна районна лікарня”; “Ірпінська центральна міська лікарня”; “Макарівська центральна районна лікарня”; “Миронівська центральна районна лікарня”; “Обухівська центральна районна лікарня”; “Переяслав-Хмельницька центральна районна лікарня”; “Комунальне некомерційне підприємство Тетіївська центральна районна лікарня”; “Фастівська центральна районна лікарня”; “Центральна районна лікарня Києво-Святошинської районної ради”. Саме поняття опорного медзакладу має на увазі низку вимог, які висуваються до закладу. Аби стати головним на госпітальному окрузі, такий заклад має забезпечити: доступність для пацієнта – шлях до нього має займати не більше години; безпечність медичної допомоги на основі доказової медицини; своєчасність доступу до медичної допомоги; економічну ефективність, яка полягає у забезпеченні максимально можливої якості медичної допомоги за умови раціонального та ощадливого використання ресурсів. В інших районах KV опитала голів районних та місцевих рад стосовно включення або невключення їхніх лікарень до переліку, і що було або не було зроблено у цьому напрямку.  Голова Миронівської райради Валентина Усик: Щоб потрапити до опорних закладів, необхідно було виконати вимоги. Перша вимога – це дислокація. Миронівка може охоплювати в радіусі 60 км медпослугами Богуславський, Кагарлицький, Рокитнянський райони, має розгалужену транспортну розв’язку. Друга – забезпеченість фахівцями, а також – наявність приймального відділення і невідкладної медичної допомоги з операційними, палатами, сучасним обладнанням. І після того, як ми реформували у 2018 році ЦРЛ у комунальний некомерційний заклад, ми все це виконали. Ми зробили ремонт у пологовому відділені, намагаємося оновлювати обладнання, зберегли 160 ліжок стаціонару, завершуємо комп'ютеризацію.  Свого часу з районного бюджету в лікарню ми вклали близько 8 млн гривень. Зараз більше 3 млн гривень виділяє Миронівська ОТГ на рентгенівський апарат, фінансує необхідні медикаменти. Плануємо докупити функціональні ліжка у дитяче відділення, до пологового – апарат штучного дихання. Все це дало нам можливість створити потужну матеріальну базу. Всі необхідні тарифи, які мають запрацювати з 1 квітня, ми затвердили ще у грудні 2019 року. 31 січня лікарню включили до реєстру Національної служби здоров’я України, яка має буде надавати гарантовану суму фінансування вже з квітня. Голова Фастівської міськради Михайло Нетяжук: Фастівська міськрада сподівається на фінансову підтримку обласної ради з ремонту палат стаціонарних відділень Фастівської центральної районної лікарні по вулиці Київська. Ми подали проєкт до обласної ради і цей об'єкт необхідно зробити у першу чергу. Адже, враховуючи реформу вторинної ланки медицини, дуже важливо, щоб медзаклади області були готові до надання медпослуг за стандартами Національної служби здоров'я в Україні. Особливо, враховуючи те, що Фастівська ЦРЛ визначена в переліку 13 опорних закладів охорони здоров'я Киівщини, який було затверджено розпорядженням №23 Кабміну від 15.01.2020 року. Зараз їх потрібно привести до такого стану, щоб вони мали можливість надавати якісні медичні послуги.  Голова Броварської райради Сергій Гришко: Броварська районна лікарня – одна із найкращих і потужних, відповідає всім вимогам. Наявність кадрів, наповнюваність апаратурою, врегулювання електронної черги – це питання, які зробила для нас викликом сама реформа. Лікарню очолює Заслужений лікар України, депутат обласної ради, Почесний мешканець району Валентин Багнюк. Наразі в лікарні проводяться ремонти, утеплення, внутрішні роботи, замінюється дах. Адже перший корпус лікарні збудований був ще на початку 70-х років. Практично завершена комп'ютеризація закладу.  Лікарня є спільною власністю району та міста. З 1 квітня лікарня заключає договори з НЗСУ, а також в роботу будуть задіяні 11 апаратів геомедалізу, цю кількість маємо намір збільшити до кінця року. Броварський район – це приміська зона і в купальний та літній сезон район приймає близько 25-30 тис. відпочивальників. Тож надання екстреної меддопомоги лягає на районну лікарню. Орієнтовно заклад охоплюватиме послугами частину населення Бориспільського, Баришівського району, а також сусідньої області. На жаль, ліжкомісць недостатньо. Необхідно, можливо, передбачити окремі підрозділи в сусідніх ОТГ.  Голова Переяслав-Хмельницької міськради Тарас Костін:  Опорні заклади обиралися з-поміж інших з урахуванням наявності корпусів, персоналу і наша районна лікарня є однією з кращих в області. Міська, районна і ради громад є співзасновниками закладу і здійснюють її фінансування. Основні базові питання в районній лікарні вирішені. Заклад комп'ютеризований, на це кошти виділила міська рада. Плануємо ще закупити й оновити деяке обладнання, зробити комфортні зони для очікування і відремонтувати палати. А також модернізувати систему опалення і задіяти енергозаощаджувальні технології: заміна вікон, утеплення. Районна лікарня зможе охопити медпослугами Згурівський, Яготинський, Баришівський район і навколишні ОТГ, фахівців вистачає. У кожному місті є підрозділи зі швидкими й основний базовий офіс розташований в Переяславі.  В.о. голови Ржищівської ОТГ Христина Чорненька: Ми розпочинаємо проводити інформаційні зустрічі із жителями, тож всі переваги та недоліки, як це все буде працювати, вони зможуть оцінити вже з 1 квітня. Наша лікарня не в змозі надати якісні ургентні послуги. Ми маємо фахових працівників, але сучасне обладнання, лабораторії, реанімаційної палати, на жаль, лікарня немає. Зараз, щоб надати ці послуги, ми сплачуємо кошти за контрактом іншій лікарні. Думаю, це досить зручно, що визначено опорний заклад, де мешканцям 100% зможуть надати якісну і безкоштовну допомогу. Ми не маємо можливості підвищити рівень лікарні.  Коли Ржищів був містом районного значення, то районна лікарня була на 140 ліжок, але її розформували до 40. Щоб підготувати заклад такого рівня потрібно вкласти великі кошти і мати значну кількість населення, яка обслуговуватиметься в цьому закладі. Реформа дозволяє жителям самостійно обрати заклад для лікування: Кагарлик, Миронівка, багато мешканців їздять до Обухова. Умови надання екстреної допомоги витримані. Голова Яготинської міськради Наталія Дзюба: На сесії районної ради було прийнято одноголосне рішення – звернутися до облради, КОДА, Кабміну, Департаменту охорони здоров'я, народних депутатів різних фракцій щодо збереження лікарні інтенсивного лікування саме на території міста. Всі листи вже направлено, нам пообіцяли розглянути це питання на черговому засіданні облради. Якщо проаналізувати саму методику створення трьох ЛІЛів (від ред: лікарні інтенсивного лікування) на території Лівобережжя, то вона йде врозріз з наданням якісних послуг для населення. Ми не за те, щоб закрили Переяслав-Хмельницький опорний заклад, а за те, щоб було створено ще один ЛІЛ і саме на базі Яготинськоі ЦРЛ. Лікарня має зручне розташування, інфраструктура і транспортне сполучення міста дозволяє швидко доїхати жителям з інших районів, є кадровий потенціал і відповідна база – на території діє Чорнобильський медичний коледж. А ще – пункт біженців, в якому також потребують відповідної меддопомоги.  У минулому ЦРЛ була на другому місці по області серед клінічних закладів. В лікарні функціонують необхідні відділення, є екстрена медична допомога. Ми взаємодіємо з усіма гілками влади, щоб забезпечувати лікарню всім обладнанням. Але стоїть питання не лише у забезпеченні, а й в цінності людського життя – екстрено, швидко і доступно. І поки в кризовій ситуації пацієнта довезуть через 50 км до Переяслава, може бути запізно. Має бути не оптимізація, а розширення мережі. Кожен центр ОТГ має мати свою опорну лікарню. Ми будемо робити все можливе, щоб 20 тис. населення міста мали змогу одержувати якісні медпослуги.   Голова Бородянської райради Георгій Єрко: У нас мав бути і опорний медичний заклад, але чомусь так сталось, що він не потрапив до переліку. Виявляється, що Міністерство охорони здоров'я заключило договір з однією фірмою і саме вона за використанням системи транспортування, лише за одним показником визначила, де мають знаходитися ЛІЛи. Днями відбулася сесія райради і депутати прийняли рішення підготувати листа-звернення до Кабміну. Можливо, нас помилково не додали до списку. Адже наскільки нам було відомо, Бородянка мала стати центром госпітального округу. Район має розгалужену транспортну гілку – залізниця, аеродром, міжнародна траса Київ-Чоп. Ми розташовані в центрі, і найбільш вигідно проїхати до нас буде із Макарова і Іванкова, чим навпаки. У Макарівському районі проживає 37 тис. населення, а в Бородянському – 50. У районній лікарні є всі необхідні відділення, пологовий будинок займає п'яте місце по області за народжуваністю. Тож ми були досить здивовані, коли не виявили лікарню у списку опорних закладів.  Голова Ставищенської райради Віктор Малаш:  Ми сподіваємося, що всю необхідну медичну допомогу мешканці зможуть отримувати й у своїй лікарні. Центральну районну лікарню ми збережемо і вона буде працювати – інших варіантів ми навіть не розглядаємо і зробимо все необхідно, щоб туди надходило необхідне фінансування. В останні роки ми намагалися оновлювати медичне обладнання, здійснювали ремонти, щоб підвищити її рівень. З місцевого бюджету виділили кошти, щоб мати свою невідкладну швидку допомогу, зберегли всі ФАПи, щоб якісна медична допомога для мешканців району була доступна. Не вистачає в лікарні, звичайно, спеціалістів, є відтік кадрів до столиці. Також у районі переважає населення більш пенсійного віку і всім відомого, яку сьогодні вони мають пенсію, і наскільки для них важливі умови доїзду. До цього у нас був визначений Білоцерківський госпітальний округ. Опорні заклади визначало Міністерство охорони здоров'я, яке ні з ким не радилося. Як я розумію, на ці заклади і фінансування спрямовуватимуть більше, і обладнання закуповуватимуть. Але поки що все це в теорії.  Нагадаємо, як писала KV, на згаданій зустрічі з керівниками медзакладів у КОДА 10 лютого за участі, зокрема, міністерки МОЗ проходив лікбез: головним лікарям закладів Київщини пояснювали, що віднині лікарні мають статус комунальних некомерційних підприємств, і тому починають працювати за новими правилами. Експерти детально розповідали про те, як проходитиме фінансування, для чого медикам накажуть записувати на відео лікарню і пацієнтів, а також що таке медичний пакет. Читайте: Фінанси і нюанси: як перебігатиме реформа медзакладів на Київщині  Нагадаємо, що першим КНП на Київщині стала Броварська центральна районна лікарня. Таке рішення було прийнято ще у липні 2018 року Броварської міською радою.  Читайте: Центральная Броварская больница стала некоммерческим КП А у ланці первинної медицини повний перехід першим завершив Київський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф. Вони також стали у першій п’ятірці тих, хто підключився до так званої е-централі — електронної системі для невідкладної допомоги "Централь 103". Читайте: Киевский областной центр экстренной медпомощи станет первым некоммерческим учреждением на Киевщине На останньому черговому засіданні КОР 19 грудня депутати підтримали створення трьох некомерційних комунальних підприємств: “Київський обласний лікарсько-фізкультурний диспансер”, “Київський обласний центр охорони здоров’я матері і дитини” та “Обласний дитячий санаторій “Поляна” і, власне, “Київський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф”. А на позачерговій сесії КОР у січні 2020 року депутати розглянули питання створення некомерційних підприємств “Київський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф”, “Київська обласна клінічна лікарня" і "Київський обласний онкологічний диспансер”.  Читайте: Київоблрада перетворить ще три медзаклади на некомерційні компідприємства  Фото: колаж KVКиевVласть

Відділ освіти Бучанської міської ради закупив три світлодіоідні конструкції “Арка з гірляндами” по 51 тис. гривень кожна. Поставить їх столичний підприємець Надія Назаретська. Інформація про те, з якою метою освітній відділ замовив декорації, не опублікована. Як стало відомо KV з оголошення електронної системи державних закупівель ProZorro, 21 лютого 2020 року відділ освіти Бучанської міської ради уклав договір з ФОП “Назаретська Надія Іванівна” (*) на придбання трьох світлодіодних декорацій "Арка з гірляндами". Вартість угоди склала 153,86 тис. гривень.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  Інформація про технічні характеристики товару в системі ProZorro не опублікована. Невідомо також, з якою метою закуповують арки. Відомо лише, що декорації підрядник повинен поставити протягом 2020 року. Закупівля проходила без проведення відкритого конкурсу. В системі лише опублікований звіт про укладення договору. Згідно з даними аналітичної системи Youcontrol, ФОП “Назаретська Надія Іванівна“ зареєстровано в 2017 році в Києві. Основний вид діяльності – електротехнічні та монтажні роботи.  За результатами участі в публічних закупівлях Надія Назаретська уклала 23 договори на загальну суму 2,6 млн гривень (з урахуванням нинішнього). Найбільший замовник підприємства – КП “Бучазеленбуд”, яке віддало підприємцю підрядів на 919,25 гривень (дані Clarity Project). Раніше KV повідомляла, що у Бучі за чотири роки (станом на 2019 рік) не було побудовано жодної нової школи – при тому, що населення міста збільшилося майже вдвічі, а кількість дітей в школах зросла втричі. Діти в школах навчаються у дві, а в деяких, наприклад, в школі №4 навіть в три зміни. Будівництво нового корпусу для початкової ланки школи №3 заморожено через відсутність коштів. Також бучанська влада за 2019 рік не спромоглася добудувати нове приміщення гімназії, яка працює в будівлі школи №4, – хоча гроші на це виділяв навіть Кабмін. Читайте: Київщина у 2020 році ризикує отримати “навчальну” кризу через недобудову шкіл Відділом освіти Бучанської міськради керує Олег Цимбал. Мер Бучі – Анатолій Федорук. * ФОП  “Назаретська Надія Іванівна” (код ІПН: 2272228162) Фото: Livejournal КиевVласть

Утворені в минулому році Глевахівська, Циблівська, Ташанська і Томашівська об'єднані тергромади досі не бачили грошей від податку на доходи фізичних осіб, гарантованих реформою децентралізації. По сім-вісім місяців громади живуть у режимі економії, не маючи фінансів на розвиток та інфраструктуру. У своєму горі вони не одні: у бюджетну пастку потрапили й усі утворені наприкінці минулого року ОТГ. У пошуках виходу, Київщина звернулася до прем’єрміністра Гончарука.  Як стало відомо KV, 10 лютого Калинівська тергромада Броварського району направила звернення до Кабміну з проханням посприяти у визнанні новоствореної громади спроможною та включити її до проєкту Перспективного плану розвитку територій області.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  Повідомляється, що 5 лютого 2020 року Уряд визнав спроможними 38 об’єднаних тергромад, в яких перші вибори відбулись влітку 2019 року. Однак Калинівська ОТГ, вибори до якої відбулися 22 грудня 2019 року, залишилася поза увагою. Таким чином, з моменту проведення виборів громада була позбавлена можливості перейти на прямі міжбюджетні відносини з державним бюджетом. А питання про визнання громади спроможною – не розглядається. Громада не отримує ПДФО, бюджет ОТГ складається з суми бюджетів сіл, що об’єдналися. Громада не має можливості взяти на себе повноваження із забезпечення належного рівня надання всіх послуг та сформувати свій виконавчий орган. І все це попри те, що реформа децентралізації передбачає саме передачу повноважень, фінансів на їх реалізацію та відповідальності за їх виконання від центральної влади органам місцевого самоврядування.  Як розповів KV голова Калинівської ОТГ Вадим Булкот, громада направила листа до Кабміну, щоб нарешті звернули увагу на цю проблему, визнали ОТГ спроможною і вже спочатку другого кварталу надали обіцяне фінансування.  “Наразі утворилася така плутанина: кожен населений пункт живе своїм прийнятим бюджетом, у кожної ради свій рахунок. Кошти продовжують надходити до районної ради. Ми не можемо навіть відділи свої створити. Ми – ОТГ, але продовжуємо залежати від району, який користується нашими грошима і доводиться випрошувати для громади хоч якусь копійку. Ми – спроможна ОТГ. Якщо ми перейдемо на прямі міжбюджетні відносини, то матимемо реверсну дотацію до 40 млн гривень. Ми хочемо розпочати будівництво нового дитячого садка. В населених пунктах громади плануємо капітальні ремонти шкіл, садочків і амбулаторій, а також доріг і тротуарів. Наразі готуємо проєкти, напрацьовуємо їх і сподіваємося, що кошти таки надійдуть. Всі ці очікування дуже затримують розвиток громади, ми в підвішеному стані, не розуміємо в якому напрямку рухатися”, – запевнив він.  Такі само Окрім Калинівської, в бюджет Верховною Радою не було включено і Зазимську громаду Броварського району, де також відбулися вибори у грудні. І за словами голови Зазимської ОТГ Віталія Крупенка, відсутність прямих міжбюджетних відносин із державою стала основною проблемою: до громади не надходять кошти від ПДФО. І коли це має статися – невідомо.  “Поки що до Кабміну ми не зверталися. До Калинівської громади має надходити велика сума коштів і тому вони досить сильно з цього приводу переживають. У нашої громади сума набагато менша. Наразі все в громаді відбувається в штатному режимі, все фінансує районна рада. Тож з цим проблем не виникло. Взагалі громада розраховує на реалізацію багатьох проєктів – проведення каналізації до дитсадка, облаштування парку тощо. Проблемних питань вистачає. Поки що ми зможемо прожити без ПДФО. Якщо восени доєднають інші села, то вже тоді податки і знадобляться. Сьогодні громада із двох населених пунктів зможе проіснувати”, – каже Крупенко.  26 грудня 2019 року, відбулася заключна сесія Дерев'янської сільради Обухівського району щодо приєднання до Обухівської ОТГ.  І, як стало відомо KV зі слів голови сільради Олександра Бойка, їх також не встигли включити до держбюджету. “Наразі ми – на стадії реорганізації і живемо за рахунок бюджету сільської ради. Очікуємо, що Кабмін має затвердити зміни до держбюджету, що дозволить об’єднати бюджет з громадою. Район нам надав субвенцію на утримання дитячого садка та клубу. Всі податки продовжують йти до сільради та району. Програми у нас розроблені і стосовно доріг, і з освітлення, з ремонту клубу. У громади щодо цього вже готується кошторисна документація, щоб після надходження коштів негайно приступити до виконання робіт”, – розповів Бойко. Постали перед аналогічною проблемою ще чотири громади, Томашівська, Ташанська, Глевахівська та Циблівська, в яких перші вибори відбулись ще влітку 2019 року.  Громади були створені у середині бюджетного року, але отримали відмову в переході на прямі міжбюджетні відносини з державою через відсутність цих ОТГ в Перспективному плані формування спроможних тергромад. Читайте:  Проект “Децентрализация”: бюджеты четырех теробщин Киевщины оказались под угрозой Отримати додаткові ресурси ОТГ мали з початком нового бюджетного року. Нещодавно Кабмін вніс відповідні корективи до Перспективного плану, передбачивши створення цих громад. Це ніби мало дозволити громадам нарешті перейти на пряме фінансування, але цього не сталося.  За словами голів ОТГ, ще 1 лютого мали внести зміни у Закон України  “Про державний бюджет України на 2020 рік” в частині передачі фінансування. Але цей Закон ВРУ ще так і не розглянула. Увесь цей час громадам доводиться виживати за рахунок своїх невеликих коштів. Тож KV вирішила поцікавитись у голів ОТГ, з якими проблемами вони зіткнулися, коли має надійти ПДФО і на що планують направити ці кошти. Голова Ташанської ОТГ Переяслав-Хмельницкого  району Василь Вовчанівський: Питання внесення змін до держбюджету не піднімається. Кабмін визнав громаду спроможною, а у Верховній Раді все затормозилося і ми не можемо вийти на прямі міжбюджетні відносини. І здається, що нас так і не включать до бюджету. Тож навіть не знаємо, як далі будемо існувати. Ми розраховували на ПДФО, яке цього місяця у розмірі більше 1 млн гривень відійшло до району. Коштів вистачає лише на покриття захищених статей, інфраструктура не розвивається. Сьогодні живемо за кошти від податків за землю, на залишки з минулого року. Громада нараховує сім сільських рад, до якої доєдналася ще одна. Ми звели кошти в один бюджет, потроху розвиваємо ЦНАП. Але нам треба будувати приміщення, та такої можливості немає. Ми готові робити дороги, розробили проєкти. Ми зробили реорганізацію і хочемо нарешті вийти на прямі відносини з державою, щоб ПДФО залишався в громаді. З цією проблемою, куди тільки не зверталися: до Департаменту регіонального розвитку, Департаменту фінансів, КОДА, писали листи на президента. Нам обіцяли владнати питання ще з 1 лютого. Всі громади до нас включали в бюджет, не зрозуміло, чому саме ми опинилися у такій ситуації. Переваг децентралізації мешканці так і не відчули і нашої провини в цьому немає. Проблема дуже велика і вона торкнулася усіх чотирьох громад області, які об’єдналися ще влітку.  Голова Глевахівської ОТГ Васильківського району Володимир Петренко: Поки що інформації, коли ми маємо вийти на міжбюджетні відносини, ми не отримували. Ще з літа громада існує за рахунок бюджетів двох сільрад і їх, звичайно, не вистачає. Сільради поки що працюють на рівних бюджетах. Будемо виходити з того, що маємо. Мінрозвитку територій затвердив проєкт співфінансування будівництва дитячого садка і початкової школи. Побачимо перші результати вже на початку березня. Ми сподівалися, що нас включать у міжбюджетні відносини з нового року, але нас виключили, потім знову включили. Побачимо, які надходження отримуватиме громада. Реорганізацію територій ми відклали, тому що до цього ми ще не були включені до Перспективного плану. Всі кошти на утримання медичних та навчальних закладів надходять до району. Всі переваги від об’єднання, як повноцінна громада, ми ще не встигли оцінити.  Голова Томашівської ОТГ Фастівського району Олена Пашун: Перший крок – включення до Перспективного плану – ми зробили і він головний. Ми об’єднали бюджети і продовжуємо функціонувати за ці кошти. Та є і проблеми. Звільнили працівників закладів культури із районної інфраструктури. Сьогодні ми маємо сформувати власну мінімальну мережу – це важко без коштів. Переживаємо, що виключать із мережі і заклади, які у нас функціонують в селі Соснівка Макарівського району. Адже всі податки пішли вже до Фастівського району. Райрада передала нам субвенцію у розмірі 100 тис. гривень на заклади культури. Це не та сума, яка передбачалася на рік, адже громада мала влитися до бюджетного процесу. За потреби будемо знову звертатися до району і просити кошти. Лише в Томашівці заклад культури забезпечений електроопаленням, здійснено ремонт, всі інші потребують модернізації. Опорний заклад також потребує переоснащення. За програмою “Шкільний автобус” ми не отримали новий транспорт і наразі не можемо його самостійно придбати. Ми маємо сільську пожежну команду, яка потребує новий автомобіль. У законі про добровільне об’єднання має бути задекларований принцип – це державна підтримка, щоб все було чітко розмежовано, тоді громада зможе належно функціонувати. А сьогодні виникає дуже багато викликів та ризиків. Населенню це не зрозуміло, намагаємося роз’яснити, стримати соціальну напругу. Наш перехідний період дуже і дуже затягнувся.  Голова Циблівської ОТГ Переяслав-Хмельницкого району Олександр Палагута: Обласне керівництво та Уряд обіцяють внести зміни до бюджету. Таких громад, як ми, по Україні більше 200. На мою думку, швидше за все, це відбудеться наприкінці першого півріччя, коли вже завершиться навчальний рік, щоб його не переривати. Тож ми продовжуємо жити за власні кошти і реорганізація, як така, ще не розпочиналася.  Ми зекономили кошти ще з минулого року, очікуючи, що нам передадуть фінансування з січня. Нам хоч дозволили об'єднати бюджети, а ті, що об'єдналися в грудні, кожен залишився зі своїми бюджетами. Ми покриваємо всі захищені статті. Коли нам передадуть фінансування, районні ради вже будуть не потрібні. Поки що відчуття переваг від об'єднання ми не відчуваємо. Перш за все, хочемо обладнати пожежну частину, яка потребує капітального ремонту. Поряд знаходяться ліси і пожежі відбуваються досить часто.  Читайте:  Проект Децентрализация: Софиевская и Петропавловская Борщаговки не спешат объединяться Проект “Децентрализация”: Войти в Озернянскую ОТО готовы лишь два сельсовета из шести Проект “Децентрализация”: Великодымерская теробщина этой осенью идет на выборы Проект “Децентрализация”: Медвинская теробщина идет на выборы в неполном составе Проект “Децентрализация”: Фурсовская теробщина может лишиться части бюджета Проект “Децентрализация”: Села Переяслав-Хмельницкого района отказались примкнуть к городу Проект “Децентрализация”: Кагарлыкская теробщина объединит город и 26 сельсоветов Проект “Децентрализация”. Политические амбиции мешают состояться большой Боярской теробщине Проект “Децентрализация”: Тетиевская терробщина готовится к выборам в декабре Проект "Децентрализация". Узинской терробщине придется поработать над развитием Проект “Децентрализация”: КОГА тормозит назначение выборов в Циблевской терробщине Проект “Децентрализация”: Гостомельская ОТО пойдет на выборы только в составе Киево-Святошинского района Проект “Децентрализация”: Студениковская терробщина готовится к выборам в декабре Проект “Децентрализация”: Предусмотренная Кабмином Дымерская ОТО может не состояться Проект “Децентрализация”: Мироновская терробщина ждет позитивного вывода от КОГА Проект “Децентрализация”: Ржищевская терробщина может стать проблемой для Кагарлыкского района Проект “Децентрализация”: Ходосовская терробщина может объединить села трех районов Проект “Децентрализация”: села Ставищенского района готовы митинговать против объединения Проект “Децентрализация”: Яготинская терробщина не спешит на выборы “Проект Децентрализация”: Создание Боярской ОТО дошло до суда Проект “Децентрализация”. Сельсоветы потенциальной Вороньковской ОТО не готовы объединяться Проект “Децентрализация”: Власти Згуровщины не готовы терять полномочия Проект “Децентрализация”: Потенциальная Дмитровская терробщина уже год дожидается выборов Проект “Децентрализация”: Гребенковская терробщина не может быть создана без согласия двух сельсоветов “Проект Децентрализация”: Создание потенциальной Бышевской ОТО остановилось в 2015 году Проект “Децентрализация”: Козин поборется за право быть центром терробщины Проект “Децентрализация”: Пирновская терробщина может быть создана только принудительно Проект “Децентрализация”: Процесс объединения в Барышевке даже не начали Проект “Децентрализация”: Терробщина с центром в Украинке может быть названа Трипольской Проект “Децентрализация”: Рожновская терробщина не может определиться с центром “Проект Децентрализация”: Обухов может присоединить окрестные села Проект “Децентрализация”: Иванковская ОТО поборется за зону отчуждения Проект “Децентрализация”: Ташанская терробщина год ждет позитивного вывода КОГА Проект “Децентрализация”: Березанская терробщина будет проходить процедуру создания ОТО заново Проект “Децентрализация”: Володарский район не планирует объединяться в ближайшее время Проект “Децентрализация”: Полесский район этим летом планирует начать процесс объединения Проект “Децентрализация”: Богуславская ОТО может объединить не все сельсоветы Проект “Децентрализация”: Ракитнянский район может объединиться в две терробщины Проект “Децентрализация”: Калиновская терробщина может быть создана с разрешения Кабмина Проект “Децентрализация”: Белая Церковь может присоединить три сельсовета Проект “Децентрализация”: В Броварском районе может появиться Придеснянская терробщина Проект “Децентрализация”: Потенциальная Вишневская ОТО начала процесс объединения Проект “Децентрализация”: Германовка и Григоровка Обуховского района хотят быть центрами одной ОТО Проект “Децентрализация”: Сельсоветы Таращанского района не хотят объединяться в терробщину Проект “Децентрализация”: Процесс создания Чабановской терробщины стоит на месте Проект “Децентрализация”: Скандальная Бучанская ОТО первой на Киевщине воспользовалась законом о присоединении Проект “Децентрализация”: Потенциальная Томашовская терробщина объединит два района Киевщины Проект “Децентрализация”: Ржищев начал присоединять села двух районов Проект “Децентрализация”: Потенциальная Бородянская терробщина готова идти на выборы Проект “Децентрализация”: Фастов планирует присоединить окружающие села Проект “Децентрализация”: потенциальная Киево-Святошинская терробщина разделилась на две ОТО Проект “Децентрализация”: КОГА утвердила Мироновскую терробщину Проект “Децентрализация”: Заборский сельсовет не отдадут Боярке Проект “Децентрализация”: Барышевская ОТО готовится к выборам Проект “Децентрализация”: вялое руководство, имитация объединения и недостаточный результат Проект “Децентрализация”: Обухов планирует присоединить один сельсовет Проект “Децентрализация”: Березань присоединила пять сельсоветов Проект “Децентрализация”: Богуславская ОТО не пошла на зимние выборы из-за бездействия КОГА Проект “Децентрализация”: Ковалевскую терробщину за один день утвердили в КОГА и отправили на выборы Проект “Децентрализация”: жители Клавдиево-Тарасово просят президента ускорить их объединение Проект “Децентрализация”: выборы в терробщинах Киевщины под угрозой срыва Проект “Децентрализация”: 4 сельсовета Иванковского района тормозят создание терробщины Проект “Децентрализация”: в Бузовском сельсовете скандал из-за присоединения к Ирпеню Проект “Децентрализация”: потенциальная Вишневская терробщина готовится подавать документы в КОГА Проект “Децентрализация”: в Ирпене со скандалом пытаются присоединить два сельсовета Проект “Децентрализация”: Полесский район отложил объединение на следующий год Проект “Децентрализация”: еще 6 сельсоветов могли бы присоединиться к Ржищеву Проект “Децентрализация”: терробщины Киевщины просят парламент провести объединение по закону Проект “Децентрализация”: Киевщина оказалась в числе аутсайдеров рейтинга формирования ОТО  Проект “Децентрализация”: терробщинам Киевщины урезали дотацию на содержание школ и больниц Проект “Децентрализация”: сельсоветы Белоцерковщины просят Киевоблсовет ускорить их присоединение к городу Проект “Децентрализация”: Гройсмана просят разобраться с объединением территориальных общин на Згуровщине Проект “Децентрализация”: протестующий Ворзель войдет в состав Бучанской ОТО Проект “Децентрализация”: Киевская ОГА одобрила создание Томашовской терробщины Проект Децентрализация: в Васильковском районе может появиться Калиновская терробщина Проект Децентрализация: КОГА утвердила создание Глевахской ОТО  Проект Децентрализация: Созданию Макаровской ОТО угрожает новоявленная Комаровская община Проект Децентрализация: Ташанская терробщина готова идти на выборы Проект Децентрализация: Гребенковская терробщина поборется за положительное заключение КОГА Проект Децентрализация: Гатное и Вита-Почтовая хотят спастись от столицы совместным объединением  Проект Децентрализация: Гостомель борется с Ирпенем за создание отдельной общины Проект “Децентрализация”: администрация Терещука выдала общинам Киевщины еще два позитивных вывода Проект “Децентрализация”: Калиновская община Броварского района может объединить четыре сельсовета Проект “Децентрализация”: Сельсоветы Фастовского района надеются успеть добровольно объединиться в Кожанскую ОТО Проект “Децентрализация”:  теробщины Киевщины жалуются на нехватку инфраструктурной субвенции  Проект “Децентрализация”: судебное дело о присоединении Заборья к Боярке рассмотрят заново  Проект “Децентрализация”: смена власти в Копылове заблокировала создание Березовской терробщины Проект “Децентрализация”: села Бориспольщины хотят спастись от города созданием Золочевской общины Проект “Децентрализация”: КОГА утвердила создание Обуховской терробщины Проект “Децентрализация”: Гоголевская община продолжит объединение после утверждения перспективного плана Проект “Децентрализация”: процесс утверждения Вишневской общины может затянуться до конца года Проект “Децентрализация”: Козинскую общину Обуховского района могут исключить из перспективного плана Проект “Децентрализация”: в Бородянском районе суды тормозят объединение общин Проект “Децентрализация”: Островская община просит президента Зеленского разобраться с решениями КОГА Проект “Децентрализация”: села потенциальной Боровской ОТО может переманить новоявленная Мотовиловская община Проект “Децентрализация”: миллионные долги могут оставить жителей Калитянской ОТО без воды и света Проект “Децентрализация”: Таращанский район может разделиться на две общины Проект “Децентрализация”: теробщины Киевщины недополучают налоги за землю Проект “Децентрализация”: бюджеты четырех теробщин Киевщины оказались под угрозойПроект “Децентрализация”: Киевщину могут поделить на шесть районовПроект “Децентрализация”: пять теробщин Киевщины хотят расшириться за счет окрестных сел Проект “Децентрализация”: села на Васильковщине, рассорившиеся из-за реформы, могут объединить насильно Проект “Децентрализация”: Киевская ОГА дала сельсоветам последний шанс добровольно присоединиться к ОТО Проект “Децентрализация”: Бориспольщина и Белая Церковь не определились с центрами развития теробщин Проект “Децентрализация”: общины Киево-Святошинского района требуют от КОГА пересмотреть состав и количество местных общин Проект “Децентрализация”: Киевоблсовет просит ВРУ и Кабмин разобраться с проблемными селами Киевщины Проект “Децентрализация”: вокруг потенциальной Боярской теробщины разгорелся новый скандал Проект “Децентрализация”: КОГА может вынести негативный вердикт потенциальной Пристоличной ОТО  Проект “Децентрализация”: села Киево-Святошинского района спешно взялись за объединение Проект “Децентрализация”: Бориспольщину разделят на шесть теробщин Проект “Децентрализация”: потенциальная Березовская ОТО под угрозой срыва Проект “Децентрализация”: судьбу потенциальной Феодосиевской общины решит Кабмин Проект “Децентрализация”: Мироновская ОТО расширила границы за счет трех сельсоветов Проект “Децентрализация”: Богуславская ОТО просит Кабмин откорректировать перспективный план Проект “Децентрализация”: Обуховская ОТО поборется за окружающие села с потенциальной Козинской общиной Проєкт “Децентралізація”: Петропавлівська і Софіївська Борщагівки проти об'єднання з Вишневим та столицеюПроєкт “Децентралізація”: села Переяслав-Хмельницького району відстоюють потенційну Гайшинську громаду Проєкт “Децентралізація”: найгучніші провали й успіхи Київщини у 2019 році Проєкт “Децентралізація”: Київщина увійшла в ТОП-5 областей-аутсайдерів за рейтингом формування спроможних громад Проєкт “Децентралізація”: на Київщині стартувало примусове об’єднання громад Проєкт “Децентралізація”: сільради Київщини знову відмовляються об’єднуватися із містянами в одну громаду Проєкт “Децентралізація”: села Миронівського та Кагарлицького районів готові протестувати проти Ржищівської ОТГФото: колаж KVКиевVласть

В 2019 році місцеві бюджети заборгували на будівництво об'єктів соціокультурної та комунальної інфраструктури більше 7 млн гривень. Борги накопичив як обласний, так і районні, і міські бюджети. Якщо кошти не знайдуться, понад десяток об'єктів ризикують поповнити список монструозних довгобудів, які паплюжать краєвиди міст і сіл Київщини з часів ранньої незалежності та пізнього “совка”. Хто має борги Як стало відомо KV, 17 січня голова Київської ОДА Олексій Чернишов підписав розпорядження №22 “Про схвалення проєкту змін до Програми будівництва, реконструкції та ремонту об’єктів інфраструктури Київської області на 2016-2020 роки”.  Згідно додатку №19, за минулий рік місцеві та обласний бюджет накопичили кредиторську заборгованість за будівництво об'єктів інфраструктури. Загальна сума боргу облбюджету склала 4 млн 234 тис. 135 гривень, місцевих бюджетів – 2 млн 966 тис. 768 гривень.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  Найбільше незавершених об'єктів у Сквирському районі. Тут мають провести розробку проєктної документації та виконання пошукових робіт щодо амбулаторії первинної медичної допомоги по вул. Медичній, 14-А в селі Шамраївка та амбулаторії первинної медичної допомоги на площі Перемоги, 19-Б в селі Пустоварівка. Сума заборгованості із місцевого бюджету – по 199 тис. 358 гривень за кожний об'єкт. Не завершено капітальний ремонт частини приміщень Рогізнянського навчально-виховного комплексу "ЗОШ І-ІІ ступенів-дитячий садок" через заборгованість із обласного бюджету 1 млн 122 тис. 384 гривень. Не вистачило у області 629 тис. 242 гривні на капітальний ремонт ДНЗ "Калинка" в місті Сквира.  Два незавершених об'єкти з'явилося за минулий рік у Вишгородському районі. Тут незавершена реконструкція головного корпусу Димерської районної лікарні по вул.Революції, 320, за яку із місцевого бюджету винні 1 млн 990 тис. 965 гривень. Не завершили у минулому році і капітальний ремонт дороги по вул. Визволителів (на ділянці від будинку №1 до будинку № 35) в селі Вища Дубечня. Сума боргу з обласного бюджету – 154 тис. 328 гривень.  В Обухівському районі простоює будівництво очисних споруд в с. Григорівка, обласний бюджет там заборгував 269 тис. 668 гривень.  У селі Матюші Білоцерківського району не закінчили реконструкцію вуличного освітлення по вул. Я. Мудрого (від ТП-562), вул. Л.Українки (від ТП-171), вул. Садова, Л.Українки (від ТП-338), вул. Левицького (від ТП-169), вул. Перемоги (від ТП-164), вул. Л.Українки, Я. Мудрого (від ТП-168), вул. І.Франка (від ТП-167), вул. І.Франка (від ТП-166). Заборгованості є в обласному і місцевому бюджетах – 764 тис. 889 гривень і 150 тис. 907 гривень відповідно.  Бородянський район поповнився недобудовою амбулаторії первинної медичної допомоги по вул. Шевченка, 104-А в с.Луб'янка. За неї місцевий бюджет заборгував 226 тис. 822 гривні. Проблемна амбулаторія з'явилася і у селі Пристроми Переяслав-Хмельницького району – на розробку проєктної документації та виконання пошукових робіт для будівництва амбулаторії не вистачило 199 тис. 358 гривень із місцевого бюджету.  Є в списку боржників і Макарівський район. Із обласного бюджету не вистачило 455 тис. 921 гривні на капітальний ремонт, а саме: заміну віконних та дверних блоків в Вільнівській ЗОШ І-ІІІ ст. по вул. Тернопільська буд. 2 в селі Вільне. Ще один борг області – реконструкція дорожнього покриття по вул. Першотравнева в селі Нова Оржиця Згурівського району. Сумма – 709 тис. 53 гривні.  І остання заборгованість з обласного бюджету у сумі 128 тис. 651 гривня заблокувала процесс виконання експертизи проєктно-кошторисної документації “Капітальний ремонт автомобільної дороги загального користування місцевого значення О100715/М-05/ – Ковалівка через Вінницькі Стави км 0+000 – км 15+800”.  Чи добудують KV поцікавилась у районних рад та міст, які мають заборгованість, чи будуть завершені об'єкти, на які не вистачило коштів. Цікаво, що про список боржників дехто із голів дізнався від кореспондента KV. Голова Фурсівської ОТО Микола Фурсенко: Громада не має жодної заборгованості. Село Матюші лише нещодавно увійшло до об’єднаної громади. Так, село не потужне, можливо, і були проєкти-довгобуди. Можливо, тепер ці суми почали випливати, цю інформацію треба ще уточнювати. Так, по Матюшам і Трушкам подавалися проєкти в область, але результату щодо фінансування не було. І реконструкція освітлення вже робиться за рахунок громади. На території громади вдалося за чотири місяці побудувати амбулаторію, згодом дитсадок. Але кредитів ми не брали. Ми заробляли свої власні кошти, вигравали гранти і конкурси. Коли ми стали громадою, то статки приєднаних сіл мали лише 20% від того, що мала базова громада, хоча у них більше населення та землі. Ось до такого стану докерувалися наші можновладці. Свого часу різні політичні сили багато чого обіцяли селу, але ніхто нічого не виконав. А ці території ще й хотіли приєднати до міст обласного значення.  Голова Білоцерківської райради Володимир Шевченко: На території району довгобудів немає, серйозніша проблема в тім, що ми нові проєкти не можемо розпочати. Є проєкти, щодо яких проведено експертизи. Але якщо із 20 проходить 5-6, то вже добре. У селі Мала Вільшанка ще з 2015 року був запланований ремонт дороги по вул. Шкільна, що веде до місцевої школи. Цього року вона вже потрапила до обласної програми.  Щодо проєкту реконструкції вуличного освітлення в селі Матюші, то це вже територія сусідньої Фурсівської об'єднаної громади.  Голова Вишгородської райради Ростислав Кириченко:  Реалізацію проєкту реконструкції Димерської районної лікарні розпочато ще у 2017-2018 роках. Так, це довготривалий проєкт, тому що лікарня величезна, плюс від початку робіт ми зіткнулися із недобросовісними будівельниками, які були відібрані обласною адміністрацією. Залучали й прокуратуру, щоб посприяла у припинені дії договору, обласну адміністрацію, народного депутата. В результаті їхніх неякісних робіт була необхідна заміна проєкту, була проведена повторна експертиза і новий тендер, де замовником виступило обласне управління капітального будівництва. Періодично виникає і кредиторська заборгованість, тому що сума тендера велика. Інші довготривалі об’єкти пов’язані лише з тим, що визначений довгий період будівництва. Це Новопетрівський дитсадок – він об'ємний і там великий бюджет із урахуванням будівництва та облаштування. Така ж ситуація й у Вишгороді з будівництвом двох дитсадків, що реалізуються за рахунок співфінансування з обласним бюджетом. Тендерна документація будівництва розрахована на три роки і проєкти вкладаються в ці терміни. Буває, що будівництво затягується у зв’язку з тим, що під час робіт виникла необхідність внести зміни до проєкту. Наприклад, у селі Новосілки будували спортивну залу, яку зрештою довелося перекваліфікувати у гімнастичну залу. Тож таких довгобудів чи заморожених об'єктів немає.  Голова Бородянської райради Георгій Єрко: У селі Микуличі за рахунок державного бюджету будується школа. Це такий довготривалий проєкт, будівництво якого розпочалося досить давно, ще у 2010 році. Але наразі цей проєкт відроджений. Будівництво досить затратне і потребує до 30 млн гривень. Цього року планується освоїти 26 млн гривень. Наступного року заплановане введення в експлуатацію. Ми подавали в область деякі об’єкти для “відродження”, поки що обласна рада прийняла їх до уваги. За рахунок державного бюджету довгобудів на території району немає. Голова Сквирського райради Василь Гриша: Що це за кредитні кошти, я наразі не можу сказати. Свою частину коштів у частині співфінансування ми сплатили ще два чи три місяці тому. Завершення будівництва амбулаторій заплановане вже в березні. А так залишилися певні об’єкти ще з часів Радянського союзу. Це у Сквирі об’єкт незавершеного будівництва нового приміщення школи №1. Ще Гройсман нам обіцяв посприяти у вирішенні цього питання. Минулого року ми виготовили проєктно-кошторисну документацію, сподіваємося, що все вдасться. Цей проект ми вже декілька разів розробляли, але коштів на реалізацію не було. У 2012 році ще при “регіонах” було розпочате і незавершене будівництво трьох підвідних газогонів. Тож минулого року нам таки вдалося реалізувати ці проєкти за рахунок коштів районного і сільських бюджетів – в селі Мовчанівка ще в листопаді, у селах Оріховець, Каленна проводиться випробування цих вуличних газогонів. Населення практично за десять років вже зневірилось, адже, повіривши обіцянкам тієї влади, одразу самотужки провели до своїх садиб газові мережі, але газу не було. Голова Бородянської ОТГ Олександр Сахарук: Сьогодні наших жителів цікавлять лікувальні корпуси, надання медичних послуг. І на території району із довгобудів, мабуть, вже років 20 стоїть лікарня. Це – об’єкт районної ради. Як місцевий житель, знаю, що будівництво було розпочате, навіть є сваї, але цей об’єкт вже давно заморожений. Не володію інформацією, чи є на нього документація. За такий довгий період потрібна вже комплексна експертиза. Більше таких глобальних незавершених об’єктів в межах нашої громади, немає. Нарешті в районі відновились роботи щодо Микулицької школи, де не було жодного поступу, мабуть, років з десять.  Відзначимо, що Микулицька школа – це відомий довгобуд на Київщині. Будівництво школи почали ще в 2007 році. Через 10 років 1 вересня 2017 року, вже екс-губернатор Київської області Олександр Горган пообіцяв, що ця школа буде найкращою на Київщині. Завершити будівництво планували за два роки. Голова Згурівської райради Олександр Івченко: Проєкт з реконструкції дорожнього покриття по вул. Першотравнева в с. Нова Оржиця однойменна сільська рада проштовхувала ще з минулого року. І, напевно, лише в цьому році дорога отримала шанс бути реконструйованою. Майже завершена проєктно-кошторисна документація з реконструкції спортивно-оздоровчого комплексу, в якому два роки тому сталася пожежа і приміщення практично повністю було зруйноване. Це єдине подібне глобальне питання. Також наразі в районі будується нове поліклінічне відділення. Очікуємо, що в травні – на початку червня його здадуть в експлуатацію разом із амбулаторією сімейної медицини. Голова Бучанської ОТГ Анатолій Федорук: Скоріше за все, що на момент подачі інформації, обласна рада ще не провела кошти, які ми перерахували, відповідно до процедури проведення будівництва амбулаторії первинної медичної допомоги в селі Луб'янка. Тобто, жодної кредиторської заборгованості ми не маємо. Серед довготривалих об'єктів у нас розпочатий у 2012-2013 роках проєкт будівництва спортивного комплексу на території другої школи. Тоді була окрема стаття видатків, відповідно до постанови Кабміну, згодом все зависло. Наразі об'єкт законсервовано. На превеликий жаль, у цьому році державний фонд регіонального розвитку, виходячи із квоти, яку мала Київська область, цей об'єкт не пропустив. Ми готові були його співфінансувати, але у зв'язку із браком фінансового ресурсу комплекс не потрапив до програми. Маю надію, що вже у співфінансуванні з обласним бюджетом (50/50) вдасться його добудувати. Але це вже буде відомо наприкінці лютого-в березні.  Стоять не один рік Як раніше писала KV, найбільша відома та скандальна на Київщині – школа-довгобуд розташована у місті Вишневому. Вона була побудована в 1960-і роки і спочатку розраховувалася на 330 учнів. ІІ черга будівництва Вишнівської ЗОШ І-ІІІ ст №1 розпочалась ще у 2006 році. Проте через відсутність фінансування у 2014 році її було призупинено до 2017. У квітні 2018 року жителі Вишневого три дні перекривали в своєму місті вул. Чорновола поруч з під'їздом до Кільцевої, щоб привернути увагу до проблеми. Новий "бунт" в Вишневому підняли в липні 2018 року, оскільки за чотири місяці ситуація не змінилася. Станом на січень 2019 року стало відомо, що завершення об'єкта знову довелося перенести на рік — до 1 вересня 2019 року. Утім у січні цього року в КОДА повідомили, що новий корпус Вишнівської школи буде здано в експлуатацію у лютому цього року.  Як розповів у коментарі KV голова Баришівської громади Олександр Варениченко, вони також мають школу-довгобуд та ще півдесятка незавершених об'єктів.  “Громада готує перелік об’єктів, які будуть виставлені на аукціон з метою викупу чи продажу. Це, наприклад, незавершене будівництво комплексної школи. Наразі збираємо інформацію по селах. Можливо, з пів десятка і назбираємо. Завершити їх вже просто нереально, потрібна державна експертиза, або тільки, якщо це буде вже приватна власність”, – говорить він. У селі Велика Олександрівка Бориспільського району більше 10 років не можуть добудувати Школу мистецтв через постійну зміну підрядників.  Місто Бориспіль має два довгобуди – кінотеатр та дитячий садок.  “На території міста до затяжних об’єктів можна віднести кінотеатр, який ми відвойовували приблизно півтора року. Попередня влада передала цей об’єкт на 25 років в аренду, після чого його і довели до жалюгідного стану. З орендарем ми розірвали договір, згідно прийнятого рішення на сесії, яке, в результаті, колишні власники й оскаржили в суді. Справу ми виграли наприкінці минулого року. Це центр міста, і, звичайно, що зараз ми будемо розробляти проєкт капітального будівництва з реконструкцією. Можливо, цей об’єкт ми збережемо як кінотеатр або як кіноконцертний зал для дітей. Другий такий проблемний об’єкт – це дитячий садок, за який ми також судилися близько 1,5 року і нарешті виграли справу. Садочок, який ми планували реалізувати за 40 млн гривень, тепер нам обійдеться більше, ніж в 70 млн гривень. Будівельна компанія, яка виграла тендер, отримала кошти, а згодом збанкрутувала. Зараз ми переробили проєкт і в цьому році розпочинаємо будівництво. Днями вже має бути оголошений переможець тендеру. Будемо сподіватися, що скарга в Антимонопольний комітет не надійде і ми нарешті добудуємо цей заклад”, – розповів міський голова Анатолій Федорчук.  Вже п'ятий рік продовжується будівництво гімназії в місті Буча, хоча у минулому році Кабмін виділяв кошти, яких мало б вистачити для завершення будівництва.  Четвертий рік будується школа у Василькові. Там під час уроків, у жовтні 2016 року, впало три поверхи школи №6. Тоді було вирішено не відновлювати зруйновану будівлю, а побудувати нову школу. Час від часу васильківчани нагадують владі про довгобуд, влаштовуючи мітинги. У липні минулого року вони навіть перекривали трасу на Київ.  Вже третій рік продовжується будівництво нового корпусу дитячого садочку “Чебурашка” у Вишгороді. У позаминулому році ця компанія отримала підряд на 15 млн гривень за виконання цих же робіт. Тому вартість зведення нового корпусу дитсадка, яке триває роками, вже наближається до 25 млн гривень. Нагадаємо, як раніше писала KV, для багатьох учнів і батьків Київщини рік почався з невтішних новин. У Василькові знов не змогли завершити будівництво школи, в Борисполі – ніяк не добудують садочок, у Вишневому взагалі мало не батьківський страйк. Скидається на те, що при невпинному зростанні населення місцева влада стикнеться з масштабним браком навчальних місць.  Читайте: Навчальні заклади Ірпеня, Василькова та Гостомеля отримали освітні ліцензії Фото колаж KVКиевVласть

Ночью 5 февраля 2020 года в поселке городского типа (ПГТ) Коцюбинское  (Киевская обл.) сгорела машина члена исполкома поселкового совета, депутата Ирпенского горсовета (Киевская обл.) Богдана Слюсаренко. По его словам, полицейские эксперты считают причиной возгорания умышленный поджог, сгорела также и машина стоявшая рядом. Информагентство подчеркивает, что Богдан Слюсаренко решительно выступает против “насильственного присоединения” Коцюбинского к Киеву. Об этом KV стало известно из сообщения информагентства ITV, которое было опубликовано 5 февраля 2020 года.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  Из сообщения ITV следует, что 5 февраля 2020 года в 4.40 произошло возгорание автомобиля около дома в ПГТ Коцюбинское, в котором проживает депутат.  Утром на месте происшествия работали правоохранители. По словам Слюсаренко, полицейские эксперты считают причиной возгорания умышленный поджог. “Недоброе утро.... то, что осталось от моей и соседской машины...ночью позвонила соседка и сообщила, что горит мой автомобиль....потом огонь перебросился на другой... это жесть! По предварительному заключению полиции – умышленный поджог”, – написал на своей странице в Facebook Богдан Слюсаренко. Депутат отметил, что автомобиль принадлежал его жене. ITV подчеркивает, что Богдан Слюсаренко решительно выступает против “насильственного присоединения” Коцюбинского к Киеву, “активная фаза которого происходит сейчас”. На днях он публично обвинил лоббистов поглощения поселка в том, что они работают на “столичных застройщиков, посягающих на Беличанский лес”. Как сообщала ранее KV, ночью 10 декабря 2019 года в Киеве неизвестные подожгли автомобиль, который принадлежал чемпионке мира и Европы по таэквондо, экс-директору стадиона “Чемпион” (*) в Ирпене (Киевская обл.) Анжеле Макеевой. Потерпевшая связывает данный акт вандализма с тем, что накануне поджога апелляционный суд “признал ее правоту” в деле о “незаконном увольнении” с должности директора стадиона. Также KV сообщала, что ночью 17 февраля 2019 года неизвестные подожгли автомобиль, который находился во дворе дома депутата Ирпенского горсовета Лаврентия Кухалейшвили. Он заявил, что поджог был совершен при помощи зажигательной смеси, и это уже второй поджог его автомобиля за последние 6 лет. * КЗ "Центральний міський стадіон" (код ЄДРПОУ: 40356729)Читайте: Кличко просить Кабмін і Раду приєднати Коцюбинське до Києва Фото: Facebook Богдана Слюсаренко КиевVласть