Корупційні скандали, недобудовані ЖК та інтереси Молчанової: що відбувається з “Київміськбудом”
Гроші на оборону: Київрада збільшила кошторис програми “Захисник Києва” на 2024 рік в 2,5 раза, не підкріпивши це змінами в бюджет
Київщина екологічна: як область стала лідером України зі створення об'єктів природно-заповідного фонду
6 травня 2019 г. 16:20
Раздел: Територія розуму
Як розвантажити школи і підвищити рівень середньої освіти? Ірпінь ділиться досвідом
За даними Інституту освітньої аналітики, 50 % міських шкіл в Україні – переповнені: діти навчаються у дві або навіть у три зміни, часто в одному класі перебувають 27 і більше учнів. Найгірша ситуація, згідно з дослідженням, – у Рівному, Чернігові, Луцьку, Тернополі та Києві.
В Ірпені ми також маємо таку проблему. Особливо вона загострилася з початком військового конфлікту на Донбасі. З 2014 року розпочалася велика хвиля переселень людей з зони бойових дій та з дотичних до лінії розмежування територій. Ірпінь прийняв рекордну кількість внутрішньо-переміщених осіб: до наших шкіл пішло більше 800 дітей, які переїхали зі східних областей. Фактично, це ще одна повноцінна школа. Звісно, наші навчальні заклади почали працювати у дві зміни, щоб забезпечити усіх дітей освітою. Але ми вважаємо, що це лише тимчасовий захід, проблему потрібно вирішувати системно. І ми це успішно робимо.
Хочу наголосити, що Ірпінь не просто розширює мережу освітніх закладів. Ми йдемо на крок далі – разом зі збільшенням місць за партами ми підвищуємо якість середньої освіти у нашому місті. Найсвіжіший приклад – відкриття академічного муніципального ліцею на базі окремого корпусу економічного коледжу Національного університету біоресурів та природокористування, який працює в Ірпені.
Ірпінська міська рада мала перемовини з керівництвом НУБіП і дійшла згоди: місто орендує в Університету корпус на вулиці Гагаріна на вигідних умовах. Тому хочу усіх привітати – першого вересня цього року починає роботу Ірпінський академічний ліцей. Це освітній заклад середньої та профільної освіти для учнів 9-11 класів. Але якщо буде запит, то є можливість набрати також 7-8 класи. Загалом ліцей розрахований на 600 місць.
Ліцей – муніципальний. А отже, навчання у ньому безкоштовне, як і у звичайній школі. Учні ліцею, крім загальної освіти, зможуть обрати для поглибленого вивчення один з кількох профілів: біолого-хімічний, фізико-математичний, гуманітарний та інформаційно-технологічний.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Крім, власне, приміщення, Університет поділився з нами матеріально-технічною базою та викладачами профільних дисциплін: з фізики, хімії та інших предметів. Як бачите, таким чином ми підвищуємо рівень освіти, даємо можливість дітям ще зі школи обрати майбутню професію і підготуватися до вступу у вищий навчальний заклад за бажаною спеціальністю.
Заклад знаходиться в самому центрі міста, це дозволяє створити умови для багатьох учнів, які навчаються зараз у різних школах. Але акцент робимо на 17-ту, бо вона наразі одна з найбільш завантажених. Сподіваємося, що новий заклад дасть можливість скасувати навчання у другу зміну в 17-тій школі.
Уточню, що Ірпінь став першим містом в Україні, з яким Національний університет біоресурсів та природного користування спільно створив ліцей для старшокласників. Ми хочемо, щоб якнайбільше міст дізналися про наш досвід і скористалися нашою практикою для розширення мережі освітніх закладів середньої освіти.
Нагадаю, що минулого року в Ірпені був відкритий фізико-математичний ліцей ІЛІТ, аналогів якому в Україні немає. Навчання в ІЛІТ відбувається за Оксфордською методикою. У ліцеї викладають біотехнології, хімію, фізику, програмування, робототехніку, астрономію тощо. Також деякі предмети ведуться англійською мовою, учні створюють власні проекти, опановують акторську майстерність, вчаться працювати в команді та на результат, вести перемовини і шукати творчі рішення для складних завдань
Крім створення нових навчальних закладів, в Ірпені розширюються діючі школи. Зокрема, у школі №17 добудовано трьохповерховий корпус, школі №2 надбудовано третій поверх.
Для дошкільнят в Ірпені збудовано два нових дитячих садки, третій заклад знаходиться у процесі будівництва. За тиждень стартує будівництво ще одного дошкільного закладу на мікрорайоні Стоянка.
Для нашої команди в Ірпені освіта – це один з головних пріоритетів. Ми й самі, вже дорослі люди, постійно вчимося, бо новий світ вимагає нових знань. Для наших пожежників, учителів, працівників водоканалу та інших співробітників комунальних закладів ми організовуємо навчання в Європі. А також запрошуємо до Ірпеня експертів та волонтерів з різних країн, щоб перейняти світовий досвід для розвитку громади.
Освіта – це найпотужніше і наймилосердніша зброя, щоб змінювати на краще наші села, міста, нашу країну й увесь світ. Я щиро вірю, що школярі Ірпеня стануть частиною цих позитивних змін.
Читайте: Жители Ирпеня во главе с Карплюком организовали велопробег до Киева
Володимир Карплюк, лідер партії "Нові обличчя"КиевVласть
20 квітня 2019 г. 10:10
Раздел: Стиль
“Золоте зерно” об’єднує заради миру
З 27 по 30 березня в Київському палаці дітей та юнацтва проходив Міжнародний дитячо-юнацький фестиваль-конкурс народної музики “ZOLOTE ZERNO”.
Головна тема фестивалю: “Фольк об’єднує серця”. У Фестивалі взяли участь інструментальні, вокальні та вокально-інструментальні колективи й солісти-виконавці з Києва, Харкова, Мелітополя, Вугледара, Кривого Рогу та інших міст України, ансамбль народної музики “Первоцвіт”, ансамбль бандуристів “Золоті струни”, ансамбль музичних інструментів “Експромт” Київського Плацу дітей та юнацтва, також зарубіжні гості з Польщі (місто Лодзь) й Франції (місто Сартрувіль).
Матеріал створено в рамках Проекту “Юн-Пресс-KV”
Засновники фестивалю: Департамент освіти і науки виконавчого органу Київської міської ради Київської міської державної адміністрації, Київський Палац дітей та юнацтва, при підтримці Національної Всеукраїнської музичної спілки. Ініціатор, організатор і Голова оргкомітету Фестивалю – художній керівник ансамблю народної музики “Первоцвіт” КПДЮ Олександр Лисич. Гостей і учасників дійства вразили неординарне, феєричне відкриття й завершення Фестивалю – виступ зведеного оркестру – оркестри народних інструментів і народної музики з Києва, Мелітополя, Кривого Рогу, Вугледара, Харкова (Україна), Сартрувіля (Франція), та Лодзя (Польща)!
Учасників і гостей фестивалю-конкурсу привітала директор Київського Палацу дітей та юнацтва Оксана Добровольська: “Це вже 3-й фестиваль, який проходить в рамках національно-патріотичного проекту “Ми – разом!”. Дуже символічно, що ми приймаємо гостей з Європи в географічному центрі Європи. Всі ми хочемо добра та злагоди. Маємо бажання об’єднуватися навколо народних традицій, культури, музики. Через пізнання ми краще розуміємо один одного та прагнемо до збереження миру та спокою. Фестиваль проходить під девізом “Фольк об’єднує серця!”, і мені, як директору, дуже приємно, що все це відбувається саме в Київському Палаці”. Також з вітальним словом виступив голова журі фестивалю-конкурсу, народний артист України, соліст Національної філармонії України, професор Національної музичної академії України ім. П.І. Чайковського Сергій Грінченко.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Юні музиканти вражали своїм потужним професійним виконанням народної музики. Кожен колектив вирізнявся особливим колоритом та самобутністю.
Родзинкою фестивалю стало феєричне виконання на Гала-концерті зведених номерів вокалістів, інструменталістів та ансамблю бандури.
Виступи юних музикантів оцінювало професійне жюрі до якого увійшли: заслужений артист України, художній керівник камерно-інструментального ансамблю “Дивограй” Національної філармонії України Вадим Чорнокондратенко, лауреат всеукраїнських та міжнародних конкурсів, бандуристка, артистка ансамблю “Рідні наспіви” Ірина Бідненко, солістка Національної філармонії України, викладач, кандидат мистецтвознавства КНУКіМ, лауреат літературно-мистецької премії ім. Д. Луценка Тетяна Школьна, заслужена артистка України, виконавиця українського фольклору, директор ГО “Народна філармонія України” Лариса Лоцман, заслужений артист України, провідний артист хору ім. Г. Верьовки Степан Школьний, зав. відділу художньої творчості КПДЮ, відмінник освіти України Наталія Петлицька, директор муніципальної школи мистецтв м. Сартрувіля (Франція) Сандрін Самін, директор Палацу молоді ім. Ю. Тувіма, директор Міжнародного Фонду підтримки й розвитку творчості CONVIVO та Міжнародного фестивалю творчості “Folkowe inspiracje” Адам Кохер.
Жюрі відмітили теплу атмосферу фестивалю, чудову організацію. ІІІ Міжнародний фестиваль-конкурс народної музики “ZOLOTE ZERNO” - це нові знайомства, обмін досвідом, виступи, репетиції, конкурсні прослуховування та Гала-концерт.
Другий день фестивалю став відкриттям для учасників.
Юні музиканти, вокалісти, інструменталісти через майстер-класи відкривали для себе безмежний світ української народної творчості. Під керівництвом педагогів і вихованців Палацу юні співаки й музиканти власноруч виготовляли браслети-обереги, декоративні сувеніри , шили курчат до Великодня, ткали килимки. Діти створювали сувеніри-подарунки, наповнювали їх власною енергією, теплом і талантом.
Матеріал створено в рамках Проекту “Юн-Пресс-KV”
КиевVласть
12 квітня 2019 г. 17:00
Раздел: Тексти
Євген Цяпенко: “Забудова лісу - злочин проти жителів Українки”
Цикл інтерв'ю з очільниками міст Київщини, який KV запустила в січні цього року, отримав неабиякий резонанс. Після публікації тієї чи іншої розмови до редакції надходить по кілька відозв від місцевих активістів та політиків. Хтось схвально ставиться до виголошених головами тез, хтось, навпаки, - дуже критично сприймає їхні відповіді. Запускаючи цей цикл, KV ставила за мету якомога досконаліше вивчити ситуацію у кожній громаді, роздивитися її з усіх кутів та дати читачеві максимальне поле для роздумів. Досягти цього нам згодилися допомогти лідери місцевої громадсько-політичної думки. Сьогодні говоримо про Українку із співзасновником громадської організації “Трипільський край” Євгеном Цяпенко.
KV: Вас знають в Українці як людину, яка активно займається громадською діяльністю. Яка мета? Чому ви стільки часу цьому приділяєте?
Євген Цяпенко: Між багатоповерхівками по вулиці Будівельників, де я живу все своє життя, та правим берегом річки Стугна залишилося 4 га чудового лісу. Це місце традиційного відпочинку жителів всієї Українки. І ось до цього, одного з останніх у місті клаптиків справжньої природи, має свій комерційний інтерес Сергій Рубан, власник компанії-забудовника “Укржитлоінвест”. І я три роки тому долучився до руху по захисту цього лісу. Там я познайомився з чудовими людьми, зокрема Алевтиною Шмагель та Ольгою Нос, які з іншими жителями Українки ще до цього багато років системно боролися проти варварських планів забудовника. Вони об’єднали навколо себе сусідів, знайомих, змусили Прокуратуру судитися за наш ліс. Багато в цьому допомагає і народний депутат України Віктор Романюк. Побачивши вже особисто, як цьому забудовнику всіляко сприяли і мер Павло Козирєв, і міськрада, я зрозумів, що дії такої влади направлені лише на розграбунок мого рідного міста і їх треба зупиняти.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Торік вже і сам забудовник Сергій Рубан публічно визнавав, що будувати на цій ділянці лісу - злочин проти жителів Українки. Але, це лише його слова і маючи юридичні підстави він у будь-який день може почати там будівництво. Сьогодні все частіше до нас доходить інформація, що пан Рубан насправді зовсім не відмовився від своїх планів знищити ліс на правому березі Стугни. Тому і ми маємо бути готові протидіяти.
KV: Розкажіть про скасування рішення міськради щодо затвердження ДПТ на ул. Приозерній. Як проходить судовий процес? У чому вбачають порушення?
Євген Цяпенко: Ми є свідками реалізації шахрайської “схеми Кернеса”. Це коли декілька людей реєструють будівельний кооператив та, користуючись провладним ресурсом, спочатку безкоштовно отримують у міста ділянки землі під забудову багатоповерхівок, а потім ще змушують місцеві органи самоуправління на мільйони бюджетних гривень проводити їм комунікації. У нас в Українці всі депутати від партії “Самопоміч” є засновниками кількох будівельних кооперативів.
Ліс на правому березі р.Стугна в м.Українка. Фото Євгена Цяпенка
По моїй заяві Прокуратура Київської області подала позов до суду. Вже відбулось перше засідання, але воно було скоріше підготовчим. Нас не дуже влаштовує суддя, оскільки він судив “Автомайдан” і через це до нього багато питань.
Суддя Валерій Журавель
Порушень у ДПТ дуже багато. Проект був затверджений без розгляду архітектурної містобудівної ради та відповідних державних органів, що необхідно за законом. Місцева влада стверджує, що ДПТ запроектований на приватних ділянках, але насправді із 1,5 га тільки 1,1 є приватними. Усе інше - територія лісгоспу, де розташовані дерева, які планують вирубати. Це два основних порушення, які вказані у позові.
Ще одним порушенням є невідповідність сучасним державним будівельним нормам, які набрали чинність з 1 вересня 2018 року. Кооператив та міська влада вважають його таким, що втратив свою силу через судове рішення. Але я маю лист Мінрегіону щодо його чинності. Крім того, кооператив “Кальміус”, який було створено на базі першого кооперативу “Паритет”, вже отримав містобудівні умови та обмеження і в них фігурує саме той ДБН, який нібито скасовано.
Лист Мінрегіону
Науково-дослідний і проектний інститут містобудування теж підготував свою, невтішну для планів забудовників, рецензію. У висновку цієї державної установи зазначається, що даний детальний план території “не може бути рекомендований до проходження процедури погоджень у встановленому законодавством порядку та затвердження”.
Висновок рецензії НДПІ Містобудування
Але в Українській міській раді власне розуміння законодавства і тому зараз ми змушені говорити про судовий процес. Поки передумов для затягування справи ми не бачимо, але за власним досвідом не виключаємо таку можливість.
KV: Яка громадська думка щодо забудови набережної?
Євген Цяпенко: Абсолютно не віримо у обіцянки міської влади щодо заборони забудови. Коли торік ставили питання забудови і планувалось створення погоджувальної ради із небайдужих активістів для вивчення цього питання, Тетяна Кучер, яка тоді ще була головою земельної комісії, виступала проти її створення. Але коли зрозуміла, що ми налаштовані серйозно і перемога на нашому боці, то почала нас підтримувати. І сьогодні серед її оточення ширяться чутки, що виконком все ж має наміри забудувати набережну кафе, ресторанами.
Крім того, депутат міськради Андрій Гаркуша, який є членом кооперативу “Паритет” писав до виконкому листа із проханням виділити землю на набережній для будівництва житлово-будівельного кооперативу. Оскільки землю видають після затвердження містобудівної документації, є побоювання, що такі плани здійсняться. Формально проект ДПТ набережної пройшов громадські слухання і зараз туди можуть внести будь-які зміни і затвердити його. А напрацювання погоджувальної ради просто зникнуть.
KV: Чим закінчилась історія із скандальною забудовою, вирубкою дубів та побиттям активістів?
Євген Цяпенко: На даний момент із забудовником, який починав будувати, закінчився договір оренди. Цю землю передали житлово-будівельному кооперативу, який створили інвестори, що вкладали кошти у квартири. Досі не усі інвестори туди увійшли і я знаю, що на них зараз здійснюється тиск. Потім цей кооператив оформив право власності на недобудову, хоча це неможливо без погодження усіх інвесторів.
Складнощі ще в тому, що дозвільні документи оформлені на минулого забудовника. У тієї компанії два керівника, один із них не дає згоди на переоформлення і навіть подав до суду на Українську міську раду.
А взагалі цей проект будівництва ще минулий мер Павло Козирєв продав горе-забудовникам. Вже згодом під час громадських слухань замовник будівництва і головний архітектор нас запевнили, що дуби знаходяться за межами запланованого будівництва. Але вже на земельній комісії проект розвернули так, що дуби почали заважати. І тихенько за це проголосували. Якби не чіпали дерева, ніхто б і слова не сказав, активісти були готові до діалогу, але ніхто нам назустріч не пішов.
KV: Ви стверджували, что на сесії 24 січня активістів не пустили в зал засідань. У чому проблема?
Євген Цяпенко: П’ять громадських організацій Обухівщини - “Трипільський край”, “Самооборона Обухівщини”, “Спілка учасників АТО міста Українка”, “Правий сектор” і “Об'єднання сімей загиблих (померлих) воїнів АТО “Ми пам'ятаємо. Обухівщина” перед новим роком зареєстрували петицію щодо проведення аудиту майна громади, яка дуже швидко набрала необхідну кількість голосів. Ми пішли до в.о. голови міськради Кучер, вона пообіцяла, що петицію розглянуть на профільних комісіях і винесуть на сесію. Наша мета була - попередити той дерибан, який зараз відбувається. Головна вимога у петиції - провести повний аудит земельних ділянок, житлових приміщень, що знаходяться на балансі міськради, адже забудовники передавали їм десятки квартир, які було розподілено невідомо кому. Також вимагали на час проведення аудиту заборонити виділення землі в комерційних масштабах. Саме цей пункт в міськраді назвали протизаконним.
Але це в жодному разі не забороняє нам прийти на сесію і зачитати свою петицію. Депутати мали вирішувати - підтримувати її чи ні. Та двері були заблоковані невідомими особами, нас на засідання не пустили. Давали вказівки тим особам Леван Дарсанія і Владислав Вергун. Коли мене викликали на допит у поліцію, я вказав це у свідченнях.
KV: У деяких скандалах, пов'язаних із Українкою, звучить ім'я Левана Дарсанії. Хто ця людин?
Євген Цяпенко: Ця людина мені дуже не подобається. За ним негарний шлейф ще з Харківщини, де він жив раніше. Вже на Обухівщині я особисто був присутнім у Трипіллі на сборах рибгоспу, власнику якого Дарсанія намагався створити проблеми. Але зараз він гарно спрацювався з Кучер і, наразі, він має статус радника міського голови і є членом виконкому.
KV: Чи виявляли якісь порушення у процессі проведення інвентаризації, розпочатої після затвердження відповідної петиції?
Євген Цяпенко: Проводиться інвентаризація будівель, землі поки не почали перевіряти. Наразі виконком виявив, що місцева газета “Дніпровський проспект” займала приміщення без договору оренди. Не дивлячись на те, що вони працювали на потреби Козирєва, із солідарності до колег я такі дії влади не підтримую. У газети був процес роздержавлення і потрібно ще розібратись, чи мають вони право там знаходитись. По факту були зламані замки, журналісти викликали поліцію. Але вже вночі представники виконкому звідти винесли всю техніку.
Після інвентаризації мають проводити аудит і у рішенні міськради вказано, що цим буде займатись Державна фіскальна служба. Але насправді це не їхня компетенція, а іншого державного органу.
Ми пропонували замовити повноцінний аудит у компанії міжнародного рівня із чистою репутацією. Міська влада сказала, що це коштуватиме мільйони. Я дізнався, що вартість складає близько 200 тисяч гривень. Але тепер мені незрозуміло - якщо в бюджеті немає коштів, то яким чином виконком планував купити два службових автомобілі вартістю по 600 тисяч гривень? Тим паче коли у місті є більш вагомі потреби.
KV: Нова влада була призначена справедливо та згідно процедури?
Євген Цяпенко: Я вважаю, що Тетяна Кучер стала виконуючою обов'язки із порушенням процедури. На сесії пропонували кандидатуру Василя Зінченка, за нього голосів не вистачило. Після цього кандидатуру на посаду секретаря має вносити мер. А його в нас немає. Ми потрапили у юридичний глухий кут, з якого неясно як виходити. Вже на іншій сесії депутати проголосували за Кучер. Але на усі наші зауваження у них одна відповідь: подавайте до суду. Я знаю, що таке судитись і скільки часу це забирає. За цей період вони встигнуть тут “наробити” справ.
Складається враження, що ця влада тільки шукає можливості для втілення власних інтересів, проблеми міста їх не хвилюють. Наприклад, цієї зими ми пережили сміттєву катастрофу. Виконком нічого не робив. При усьому негативі до минулої влади, зараз стало ще гірше.
KV: Як оцінюєте відставку минулого виконкому? Чи справді ним дистанційно керував Павло Козирєв?
Євген Цяпенко: Якщо раніше у мене були питання до їхньої професійної діяльності, то зараз я навіть з моральної точки зору не можу зрозуміти таку поведінку. Як можна було кинути місто взимку і залишити на тих, хто точно не буде працювати в інтересах громади? Погані пішли, а прийшли ще гірші. На минулу владу ми через прокуратуру заводили кримінальні справи, відстежували їхню діяльність, вони розуміли, що усі їхні плани і дії будуть оприлюднені. Звісно, що ними керував Козирєв. Це його команда, яку він збирав роками ще на посаді.
KV: Розкажіть про скандал навколо відкриття Школи змішаних єдиноборств у Зеленому залі. Хто там має тренувати? Заняття наразі проходять?
Євген Цяпенко: Наше місто славиться спортсменами, є багато секцій, займається багато дітей. Зелений зал належить міській раді, є ДЮСШ, який орендує там зали, але це просто юридичні речі. Для нас це просто місце, куди ми водимо своїх дітей.
Тетяна Кучер вирішила влаштувати туди ще одного із харків'ян - Паату Робакідзе. Він спортсмен, виступав у бойових єдиноборствах у клубі “Оплот”, який визнаний в Україні терористичною організацією. Є фотографія, де він бере гроші у відомого сепаратиста Євгена Жиліна. Він не говорить українською взагалі, російською - з великими труднощами. Не має відповідної фізкультурної освіти. У 2017 році проти нього було порушено кримінальну справу через побиття людини. Як його можна підпустити до наших дітей?
Місцеві жителі подали петицію щодо заборони відкриття, але міськрада її відхилила і навіть не опублікувала. Тоді усі дуже обурились і здійняли гвалт. Місцева влада не зважилася втілювати свої плані і Паату Робакідзе оформили на роботу у спортивний клуб адміністратором.
KV: Чи відчувають жителі Українки вплив Ігоря Кононенко?
Євген Цяпенко: Можу точно сказати, що без його особистого втручання не з’явилися б ні дві нові дороги до нашого міста, ні нове сучасне футбольне поле біля школи №2. Враховуючи, що більше 15 років місцева влада для розвитку інфраструктури міста нічого не робила, це для нас досить непогано.
З приводу впливу на місцеве самоврядування - тут навпаки вони хочуть, щоб Ігор Кононенко звернув на них увагу. Але, думаю, він розуміє, що це за люди, наскільки вони схильні до зрадництва.
KV: Які ваші прогнози щодо політичної та суспільної ситуації у місті?
Євген Цяпенко: Вважаю, що нам потрібно створювати об'єднану громаду. При Козирєві цього не вдалось зробити, адже село Трипілля, без якого ми не створимо ОТГ, добре розуміло, що на них в такому разі може чекати. Із цією владою ситуація ще більше ускладнилася. Із ними жодна свідома людина не захоче мати спільного.
А насправді передумов для розвитку у нас дуже багато. У нас неймовірні краєвиди та давня історія. Є промзона, території для будівництва підприємств, потрібно розвивати туризм, логістику. Нам не вистачає тільки добросовісного управлінця.
Читайте: Забудови набережної міста Українка не буде, - в.о. мера Тетяна КучерФото: KVКиевVласть
31 березня 2019 г. 10:00
Раздел: Стиль
Ніч у медуніверситеті: анатомія історії
Студенти-історики університету ім. Шевченка з Творчого об’єднання “Ніч в університеті” провели театралізовану екскурсію Київським медуніверситетом ім. О. Богомольця.
Пізнього весняного вечора перед морфологічним корпусом столичного медичного вишу зібрався чималий натовп молоді. В основному – студенти, серед яких – багато майбутніх медиків. Усі вони прагнуть потрапити на нічну екскурсію.
Матеріал створено в рамках Проекту “Юн-Пресс-KV”
Юнак у форменій тужурці студента-медика кінця позаминулого століття вводить у короткий курс історії вишу. Це – Олексій Руденко, організатор й ініціатор творчого об’єднання, випускник істфаку.
Він розповідає про створення в Києві Університету Святого Володимира, наголошуючи, що відкриття медичного факультету довершило створення традиційного комплексу навчальних дисциплін в одному навчальному закладі. Захоплено розказує про історичні постаті, про першого декана медичного факультету Володимира Караваєва, дає характеристику студентства ХІХ століття: "...типовий студент Університету св. Володимира 1834–1840-х років, - це юнак, віком близько 20 років, який закінчив середній навчальний заклад західних і південно-західних губерній Російської імперії й успішно склав вступний іспит. У складі студентів була представлена молодь з усіх суспільних станів. Серед них переважали католики, адже власне поляки складали спершу вагому основу студентства Університету в Києві. Що цікаво, медичний факультет впродовж 19 століття був найпопулярнішим в Університеті!”.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Але як виглядав типовий студент Університету в перші десятиліття його існування?
Чим займались студенти-медики у вільний від навчання час? І що вони робили в одній з найбільш загадкових (для простих киян) будівель Києва?
- Після початку Першої світової (Великої) війни велика кількість випускників та співробітників медичного факультету Університету святого Володимира почала реалізовувати свою місію як безпосередньо при військових частинах, так і в госпіталях у містах далеко від лінії фронту, - розповідає гід, - Проте доля кожного з них склалась по-різному. Наприклад, випускник медичного факультету Олексій Богаєвський був лікарем-рентгенологом у госпіталі одного з піхотних полків і продовжив свою службу при Київському військовому госпіталі, а також заснував першу кафедру рентгенології в Київському медичному інституті у 1920-і. Валентин Войно-Ясенецький (Архієпископ Лука) очолив земський лазарет для лікування поранених і полонених солдатів, навіть захистивши дисертацію "Регіонарна анестезія" у 1916 році. У 1923 році він прийняв чернечий постриг і сан єпископа, ставши одним із місцевовшановуваних святих Української Православної церкви.
В програмі екскурсії: типові розваги студентів-медиків Університету Святого Володимира, останні (для кінця ХІХ-початку ХХ ст.) новинки медичної науки, невдалі спроби інспекторів контролювати життя студентів, боротьба суфражисток за жіночу освіту, лікування у шпиталях під час Першої світової війни впродовж 1914-1918 років. Завершилася майже двогодинна екскурсія досить жорстокою (але історично правдивою реконструкцією так званої “справи лікарів”).
Театралізована історія починається в лекційній залі вишу зі студентських буднів і практики майбутніх медиків 100-150 років тому. Далі ми потрапляємо до зали з експонатами скелетів - людських вад. І дізнаємося, як студенти-медики крали трупи з міських кладовищ аби було на чому тренуватися робити операції.
“А що ще лишалося робити, - пояснюють студенти Іван Жуковський і Богдан Бубач, - Вчитися на чомусь треба ж було… Є згадки, поліцейські хроніки й історичні факти, де зафіксовані такі випадки. Звісно, не обійшлося й без чорного медичного гумору”.
Проходячи закапелками університету, відвідувачі потрапляють на заняття вищих жіночих медичних курсів, а в своєрідній кунсткамері – на засідання своєрідної медичної ради, де “продвинуті” жінки, що приїхали з Європи до “відсталої Російської імперії” намагалися в Києві впроваджувати європейські новинки. Ось як ви вважаєте, наскільки сильно відрізнялись операції 1860-х від, скажімо, операцій у 1920-х роках? По-перше, тільки-но винайшли і випробували наркоз. Зазвичай використовували ефір, дещо рідше - хлороформ, а з 1860-х років - ще й нову, дуже перспективну (спершу) речовину у анестезії - кокаїн. По-друге, тільки зароджуються принципи дотримання гігієни, а медики доволі часто проводили операції прямо у робочому одязі - сюртуку, пальті, сорочці. Варто пам'ятати, що у Києві 19 століття найкращі лікарі одночасно працювали і викладачами Університету святого Володимира.
Вразила реконструкція шпиталю І-ї світової війни, де поруч помирали і поранені бійці й тифозні хворі, де лікарі й сестри милосердя без медикаментів і, навіть, без перев’язочних засобів намагалися рятувати життя солдатів і офіцерів. Тоді як військове командування ці проблеми цікавили дуже мало – штабісти віддавали нелогічні й бездумні накази – ну, майже все, як і сьогодні (з поправкою на час і прогрес).
І, нарешті ми стаємо свідками страшних допитів у застінках НКВС лікарів, яких звинувачували у сфабрикованій “справі лікарів”.
Особисто мене трохи неприємно вразило, що організатори надзвичайно цікавої театралізованої екскурсії обійшли своєю увагою студентів-медиків і лікарів, які воювали на фронтах ІІ-її світової війни, захищали Київ у ополченні, копали окопи, гинули на полях і польових шпиталях страшної війни. Але це вже – зовсім інша історія.
Автор ідеї Олексій Руденко пояснює, що в такий спосіб студенти намагаються відтворити хід історії: “Це волонтерська ініціатива студентів і випускників історичного факультету університету ім. Шевченка. Ми вивчаємо історичні події, знайомимося з локаціями, з документами, пишемо сценарій”, - розповідає керівник проекту, - “репетиції проходять здебільшого в студентському гуртожитку. За два роки існування Творчого об’єднанням ми вже проводили подібні екскурсії на різні історичні теми в Шоколадному Будиночку, в червоному корпусі, в КПІ, в Софії Київській. В медунівері керівництво закладу пішло нам назустріч. А от деякі співробітники на місцях намагалися “ставити палки в колеса”.
Учасники театралізованого дійства щиро обурюються діями деяких співробітників.
- Єдине, чого я не можу зрозуміти - це ставлення співробітників університету. – пише у ФБ, Костянтин, один із акторів-реконструкторів, - поки ми репетирували й готувалися до івенту, як мінімум від трьох різних людей, я і актори моєї локації чули фрази типу: “А ви хто взагалі такі?”, “А хто вас сюди пустив?”. Це нормально, коли перед проведенням івенту хтось із керівництва просить показати “подання”, щоб переконатися в легальному порядку проведення. Але коли кожних 5 хвилин нас намагаються вигнати з аудиторії – це взагалі не мотивує. А коли ми виходили фотографуватися, нашу аудиторію (з речами й реквізитом) встигли замкнути. А за 5 хвилин до початку екскурсій до нас підійшла жінка, і, не представившись, почала в грубій формі вимагати, щоб ми негайно пішли й принесли їй подання. Але найбільше мене шокував такий діалог:
- Та ви взагалі знаєте скільки коштують ці ембріони?!
- Не знаю. А скільки?
- Та хто ви такий, щоб я вам говорила?!
Матеріал створено в рамках Проекту “Юн-Пресс-KV”
На щастя, відвідувачі, які були активними учасниками дійства, цього не помітили. Чекаємо обіцяну Олексієм Руденком “Ніч в університеті”, яка відтворюватиме події в Києві в 1919 році.KиевVласть
25 березня 2019 г. 16:15
Раздел: Територія розуму
Нова українська школа в Ірпені готує дітей до успішного життя
Осягати науки і вивчати життя краще не через нудне менторство, а у формі гри. І це один із базових підходів Нової української школи (НУШ), яка запроваджується зараз по всій Україні, зокрема і в Ірпені.
Настільна гра-трансформація під назвою “Пан Економ” цікаво й захопливо навчає практичних речей: розумно витрачати гроші та робити непрості математичні обрахунки. Грати в неї можна з дев’яти років і до глибокої старості. У цьому ненав’язливому педагогічному процесі може брати участь уся родина! Створила гру директор ірпінського ліцею Інноваційних технологій “ІЛІТ-МАН” Леся Харітоненко.
“Пан Економ” – не єдина гра в доробку вчителя. Ще одна – “Стежинками до школи” – призначена для ефективного й безстресового тестування дітей перед вступом до першого класу. Дві гри пані Лесі зараз проходять патентування в Українському інституті інтелектуальної власності “Укрпатент”. Їх уже замовляють батьки, навчальні заклади й інтернет-магазини. На підході – нові ігри для старшокласників.
З допомогою такої розваги, крім засвоєння знань, діти вчаться працювати в команді, будувати і підтримувати комунікацію. Тобто розвивають саме ті навички, що дуже знадобиться в реальному житті для досягнення успіху. І це одна з провідних компетенцій, які впроваджуються в Новій українській школі.
Директор ірпінського ліцею Інноваційних технологій “ІЛІТ-МАН” Леся Харітоненко створює для учнів розвиваючі ігри
Пані Леся – не єдиний учитель-інноватор у нашому місті. Цього року вчителька фізкультури зі школи №2, майстер спорту Олена Федорова перемогла у фіналі обласного етапу конкурсу “Інноваційний урок фізичної культури”. Вона залишила позаду 14 суперників!
У фіналі змагання, який відбувався в Ірпені, Олена Федорова представила два відкриті уроки. Перший був тематично-футбольним, а другий – цілком авторським. Ця вчителька підходить до викладання нешаблонно, вона вміє так зацікавити дітей, що ті займаються спортом не лише на уроках, а й у позаурочний час. Тепер пані Олена представлятиме Київську область на всеукраїнському етапі конкурсу.
Майстер спорту Олена Федорова перемогла у фіналі обласного етапу конкурсу “Інноваційний урок фізичної культури”
А два місяці тому “Учителем року” на Київщині став молодий педагог із ірпінської школи №12 Олег Горовий. Він переміг завдяки креативному інноваційному підходу. Для Олега не є дивиною, наприклад, використовувати на своєму уроці географії математичні формули або читати вірші. У термінології НУШ це називається використанням міжпредметних зв’язків. І знову ж – на уроках цього вчителя застосовуються навчальні ігри. А також інтерактиви із використанням смартфонів, без яких сучасні підлітки уже не уявляють свого життя. Тепер Олег Горовий побореться за титул “Учителя року” на національному рівні. До речі, минулого тижня вихованець Олега Горового, учень 9-го класу Дмитро Тарасьонок переміг у Всеукраїнській олімпіаді з географії.
“Учителем року” на Київщині став молодий педагог із ірпінської школи №12 Олег Горовий
Я вже не раз згадав про Нову українську школу. Якщо хто не знає – це концепція освітньої реформи. Її мета –створити таку школу, яка не просто транслює інформацію, що швидко стає неактуальною, а навчає використовувати знання в житті, формує практичні навички – компетенції. Інакше кажучи, виховує покоління, здатне жити в сучасному світі і бути успішним.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Зрозуміло, що самих лише новаторських проривів для втілення такої реформи замало – потрібно системно впроваджувати новації, готувати вчителів, забезпечувати школи потрібним обладнанням.
Три загальноосвітні ірпінські школи стали учасницями апробації нових державних освітніх стандартів – вони включилися в дослідно-експериментальні роботи всеукраїнського і регіонального рівнів, тут діють проектні класи. У місті проводяться семінари, круглі столи, майстер-класи на “НУШівську” тематику. Влітку минулого року в Ірпені відбулася Стратегічна сесія “Нова українська школа – школа успіху”, де концепцію НУШ розбирали на цеглинки.
У Приірпінні 118 педагогів пройшли підготовку до реалізації концепції НУШ і отримали відповідні сертифікати. Це вчителі початкової школи, образотворчого і музичного мистецтва, іноземної мови, фізкультури. Ще багато вчителів продовжують навчання. До слова, Леся Харітоненко – регіональний тренер НУШ.
Міська влада допомагає створювати в Ірпені нове освітнє середовище: закуповуються сучасні комп’ютери, мультимедійне обладнання, меблі, дидактичні матеріали, необхідні для ефективного сучасного навчання.
У різних навчальних закладах створюються умови для розвитку компетенцій. Наприклад, на подвір’ї 12-ї школи в Ірпені працює майданчик для практичного вивчення Правил дорожнього руху. У гостомельській школі №13 (територія Ірпінської міської ради) є комфортне творче середовище, тут діти розмальовують шкільні коридори.
Щоб мотивувати учнів до навчання і особистісного зростання, ми запровадили в Приірпінні дві стипендіальні програми: спонсорська та муніципальна. З листопада 2016 року дві сотні учнів 7–11-х класів отримують щомісячні грошові стипендії. Це відмінники навчання, діти, які досягли успіхів у спорті, є учасниками командної роботи в класі. У рамках муніципальної програми одноразові стипендії отримують переможці конкурсів і олімпіад.
Завдання кожного покоління – зробити світ кращим і передати естафету дітям. Величезний стрибок в галузі науки, техніки та медицини за останні десятиліття стався саме тому, що ми стоїмо на плечах попередніх поколінь, опираємося на їхні знання, досягнення і відкриття. Можливо, наше покоління не зможе винайти ліки від раку чи зупинити кліматичні катастрофи. Але якщо ми сьогодні будемо інвестувати в нове покоління, я вірю – такі революційні відкриття обов’язково стануться.
Читайте: Ірпінь – місто чемпіонів: коротко про їхню силлу, працьовитість і відвагу
Володимир Карплюк, лідер партії "Нові обличчя"KиевVласть
16 березня 2019 г. 09:00
Раздел: Стиль
Iван Гайдук – “вільний художник незалежної України”: погляд крізь простір і час
У Київському Палаці дітей та юнацтва відкрилася виставка художника Івана Гайдука “Повернені імена”.
У Галереї “Дім Миколи” - 15 художніх полотен майстра-самородка, з яких на нас дивляться історичні постаті, знакові для України, для її державності й незалежності: Іван Гонта й Богдан Хмельницький, Максим Залізняк й Петро Калнишевський, Іван Богун. Картини вражають фотографічною точністю й деталями образів. Неможливо передати словами розпач матері, яка втратила на фронтах Великої війни десять синів і чоловіка, - а художнику вдалося виписати цей біль і передати його глядачу.
Матеріал створено в рамках Проекту “Юн-Пресс-KV”
Пензлю цього талановитого черкаського майстра живопису належить понад 600 картин, написаних з величезною любов’ю до Батьківщини й нашої історичної спадщини. Сам Іван Гайдук завжди називав себе “вільним художником незалежної України”, й підтвердженням тому є оспівані ним рідні пейзажі, галерея портретів: від простих селян до видатних історичних постатей. Гайдук написав портрети майже всіх гетьманів України, а також створив живописні образи Івана Мазепи, Степана Бандери, Романа Шухевича, Івана Богуна, Михайла Грушевського, Василя Симоненка, Симона Петлюри, Володимира Винниченка та інших діячів національного відродження. Серед його творчості особливе місце займають картини на православну тематику. Іван Михайлович розписав іконостаси понад 20 церков, а також написав багато ікон, за що українська православна церква відзначила його пам’ятною медаллю “Заслужений іконописець України”.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Проникливість, задушевність та поетичність образів, його власний неповторимий живописний почерк, легкість мазка, прозорість фарбового шару та стриманість колориту досягли в роботах майстра великої живописної виразності. Картинам Гайдука притаманна життєва повнота, яка є самобутнім гімном красі й різноманітності світу, де людина має жити у гармонії з вищими вселенськими силами. За своєю інколи зовнішньою стриманістю в них завжди відчувається багатобарвне внутрішнє життя і характер.
Велику увагу привертає до себе автопортрет художника, виконаний зрілим та вже впевненим у собі людиною-майстром. Митець зобразив себе у робочому одязі з палітрою та пензлями в руках у своїй майстерні, де мистецтво художника сприймається як повсякденна праця, але, у той же час, у зовнішньому вигляді майстра – радість відчуття святковості і свята праці.
Життєвий шлях майстра був дуже непростим. На Уманському базарі знайшли немовля з запискою в пелюшках: “Гайдук Іван Михайлович, народився 1 травня 1923 року”. З перших днів життя хлопчик виховувався в дитбудинку, потім лиха доля закинула його до трудової колонії. Можливо, захоплення малюванням і врятувало підлітка від слизької дороги. З перших днів війни Іван пішов захищати свою країну, де не просто геройськи воював, а й малював навіть на важких фронтових дорогах Другої світової війни, в короткі хвилини перепочинку. Після війни талановитий юнак-самородок без академічної художньої освіти разом з ленінградськими та київськими скульпторами створював обеліски й пам’ятники загиблим воїнам у містах і селах України (всього – 22 пам’ятники), писав портрети воєначальників і полководців, простих трударів і передовиків виробництва. Він не тільки розписував стіни, малював картини для інтер’єру, а й сам створював сценічні декорації.
Його надзвичайний талант, енергійна вдача феноменальна зорова пам’ять і наполеглива праця принесли йому великий успіх. Гайдук самостійно опанував техніку живопису і став серйозним живописцем. Іван Михайлович свої картини не продавав, він їх дарував колгоспам, музеям, православним храмам, картинним галереям не тільки в Україні, а й за кордон. Сьогодні його роботи знаходяться у приватних колекціях шанувальників мистецтва Канади, Англії, Словаків, Угорщини, Польщі та Росії.
Цей щедрий, життєлюбний чоловік багато читав і до останніх днів свого життя не припиняв працювати. Він перетворився на легенду Черкас, став історією міста. Одні вважали Івана Гайдука бунтарем, що звеличив у епічних картинах українських гетьманів; інші цінили в ньому знавця жіночої краси, захоплюючись портретами (юних студенток, зрілих жінок, зморшкуватих бабусь); третіх зворушували його ікони.
Іван Михайлович мріяв написати картину свого життя, а ще хотів дожити до ста років, але 5 травня 2004 року життя великого майстра обірвалося. Художник загинув, стікаючи кров’ю, з пензлем у руках біля мольберта... У свій останній, що став фатальним, день Іван Михайлович працював над портретом поета Василя Стуса, але картина так і залишилася незавершеною...
У Черкасах казали, що художника згубило саме його вміння майстерно писати портрети. Останнім часом він малював багатьох відомих і просто заможних людей. Це, напевно, й навело убивць на думку, що у пенсіонера можуть бути чималі гроші. Помер Іван Гайдук жорстокою смертю. Нелюди вимагали у художника ключі від сейфа і відрубали йому пальці, а потім вбили сокирою по голові. Про те, що сталося, міліції повідомила листоноша, яка принесла Івану Михайловичу пенсію. Сейф був порожній, а ключі від нього валялися на столі. Його вбивцею виявився один із учнів Гайдука, який мав п’ять судимостей.
За свідченнями сина художника, вбивця прийшов до майстра пізно ввечері. “На мольберті стояло два портрети: Лесі Українки й Василя Стуса, над якими він працював”, – з болем розповідає Віктор Гайдук, - “Батько, після контузії, отриманої на війні, погано чув. Його вдарили ззаду сокирою п’ять разів, а потім задушили. …” Вбивцю було знайдено і він отримав вирок — довічне ув’язнення.
“Він був наївним, як дитина, й радів усім, хто до нього приходив. І завжди показував свої картини та ділився планами. Ми не раз йому казали, що світ тепер не той, що був. Але він був відкритим, таким, яким його виховали у дитячому будинку”, — розповідає син художника Віктор, відомий пластичний хірург, - “Батько ніколи не пив і не курив, з повагою ставився до дітей, літніх людей і жінок. Його останні роботи – це галерея жіночих образів – понад 100 робіт. Він мріяв про виставку, присвячену жіночій красі, але, на жаль, колекція частково втрачена – вкрадена вбивцею. Можливо, в мотивах злочину не останню роль зіграв і принцип художника – не продавати, лише дарувати! За все своє життя Іван Гайдук не продав жодної картини. Для нього мистецтво не продавалось, а було подарунком для музеїв, храмів, колгоспів, картинних галерей, друзів”.
Син художника Віктор Іванович Гайдук береже й популяризує творчу спадщину батька. Він не пішов його дорогою – став не художником, а лікарем-хірургом. Пройшов військово-медичну інтернатуру при Київському військовому госпіталі, стажувався в різних госпіталях, багато оперував. Закінчив аспірантуру з хірургії у Київському НДІ гематології та переливання крові. Працював комбустіологом у Республіканському опіковому центрі, потім - заступником начальника з лікарняної роботи, в одному з чотирьох у колишньому СРСР Київському міжрегіональному центрі медицини катастроф, який об’єднував Україну, Білорусію та Молдову. У 1987 р. Віктор Іванович разом з професором В. Земсковим створив першу в Україні клініку пластичної хірургії та косметики, де використовував останні новітні досягнення в медицині. Створив більше 100 винаходів та рацпропозицій для профілактики контрактур та покращення якості лікування хворих. Нагороджений багатьма орденами й медалями держави, церкви та козацтва. Адже разом з медициною Віктор активно займається роботою з виховання молоді та гартування козацьких рядів незалежної держави України. Він є крайовим отаманом столичної організації Українського козацтва.
Славну традицію Українського козацтва продовжує й його син, онук художника, осавул Сергій Гайдук, є гідним послідовником славного козацького роду Гайдуків.
Матеріал створено в рамках Проекту “Юн-Пресс-KV”
На відкриття виставки картин Івана Гайдука до Київського Палацу дітей та юнацтва прибули відомі художники, науковці, медики, політичні діячі, серед яких – віце-президент Африканської Ради в Україні Діалло Іссаа Садіо, кінорежисер, лауреат Шевченківської премії за документальний серіал “Загадка Норильського повстання” та премії ім. В. Стуса Михайло Ткачук…
Україна втратила одного з найталановитіших художників сучасності. Проте залишилися написані талановитою рукою Івана Гайдука картини, а значить, і сам художник продовжує жити серед нас.
KиевVласть
27 лютого 2019 г. 12:00
Раздел: Тексти
У Голосіївського району відсутнє цільове фінансування для оформлення землекористування Голосіївського парку
Щоб дізнатися реальну ситуацію у районах столиці та з'ясувати, що зроблено за 2018 рік для підвищення комфорту мешканців, КиевVласть вирішила провести серію інтерв'ю з головами райдержадміністрацій Києва. Ми сподівалися, що кожний очільник району читачам КиевVласть детально розкаже скільки коштів витрачається на розвиток району, що робиться для покращення умов життя, на що люди скаржаться частіше за все, які проблеми існують, скільки будується нових об'єктів, чи є проблеми із забудовниками, як вони вирішуються та які наявні плани щодо розвитку району. Проте голова Голосіївської райдержадміністрації Олександр Настасенко, як і голова Печерської РДА, відмовився від зустрічі з журналістом КиевVласть. Натомість від Голосіївської РДА надійшли відповіді на орієнтовні питання інтерв'ю.
Довідка KV: Голосіївський район Києва з'явився на околиці столиці на базі селища Деміївка. У 1921 році район так і називався Деміївський. У 1937 р. після чергових змін Деміївський район отримав назву Московський. А у жовтні 2001 року внаслідок адміністративно-територіальної реформи на базі Московського району утворено вже Голосіївський район. До його складу входять Паньківщина, Передславине, Ямки, Саперна слобідка, Байкова гора, Забайків'я, Деміївка, Ширма, Цимбалів яр, Добрий шлях, Голосієво, Теремки, Феофанія, Лиса гора, Багринова гора, Мишоловка, Самбурки, Китаєво, Пирогів, Церковщина, Нижня Теличка, Корчувате, Віта, Острів Водників.
Сьогодні Голосіївський район найбільший за площею район столиці (16,06 тис. га). Він простягається від Хрещатика до південно-східних околиць міста і є південними та південно-західними воротами Києва. Він межує з Шевченківським, Солом'янським, Печерським і Дарницьким (по акваторії Дніпра) районами столиці, Києво-Святошинським, Обухівським і Бориспільським районами Київської області.Фінансування
Протягом 2018 року на розвиток Голосіївського району були передбачені видатки на загальну суму 284 634,59 тис. гривень. З них видатки за рахунок бюджету Києва - 267 834,74 тис. гривень та за рахунок субвенції з державного бюджету - 16 799,85 тис. гривень.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
На що пішли кошти міського бюджету
Кошти бюджету Києва у сумі 267 254,74 тис. гривень були передбачені на:
будівництво освітніх установ та закладів: будівництво другого пускового комплексу розширення школи №151 (вул. Ліснича, 3), реконструкція ДНЗ №658 (просп. Голосіївський, 94/96), реконструкція з прибудовою гімназії № 59 імені О. Бойченка (вул. Велика Китаївська, 85), реконструкція ЗНЗ №241 (вул. Голосіївська, 12 (101 491,4 тис. гривень). Використано на початок 2019 року 95 602,4 тис. гривень;
реконструкцію ДЮСШ №15 (вул. Якубовського,7-А) - 495,2 тис. гривень. Використано на початок 2019 року - 493,2 тис. гривень;
капітальний ремонт дошкільних навчальних закладів – 13 536,0 тис. гривень. Використано на початок 2019 року - 12 582,9 тис.гривень;
капітальний ремонт загальноосвітніх навчальних закладів (27 116,0 тис. гривень). Використано на початок 2019 року - 26 677,8 тис. гривень;
капітальний ремонт шкіл-інтернатів (452,0 тис. гривень). Використано на початок 2019 року - 443,6 тис. гривень;
капітальний ремонт Будинку дитячої та юнацької творчості (940,0 тис. гривень). Використано на початок 2019 року - 932,8 тис. гривень;
капітальний ремонт приміщень Територіального центру соціального обслуговування (1 200,0 тис. гривень). Використано на початок 2019 року - 1 128,0 тис. гривень;
капітальний ремонт об’єктів житлово-комунального господарства (66 391,0 тис. гривень). Використано на початок 2019 року - 61 365,7 тис. гривень;
фінансування заходів з утримання зелених насаджень (41 458,3 тис. гривень). Використано на початок 2019 року - 40 196,9 тис. гривень;
на придбання обладнання і предметів довгострокового користування для закладів освіти, культури, фізичної культури та соціального захисту (8 891,7 тис. гривень). Використано на початок 2019 року - 8 747,2 тис. гривень;
на реалізацію громадських проектів (5 283,14 тис. гривень). Використано на початок 2019 року - 5 116,2 тис. гривень.
Всього на 1 січня 2019 року використано коштів бюджету Києва на загальну суму 253 286,7 тис. гривень.
Читайте: В 2017 году при проведении капремонтов Голосеевская РГА допустила финансовых нарушений на 4,7 млн гривен
У 2018 році відповідно до Програми вирішення депутатами Київради соціально-економічних проблем, виконання передвиборчих програм та доручень виборців на 2016-2019 роки та враховуючи звернення депутата Київради Леоніда Антонєнка Голосіївському району були передбачені видатки в сумі 580 тис. гривень для заміни вікон на сходових клітинах житлового будинку на просп. Лобановського, 196. На початок 2019 року використано 483,7 тис. гривень.
Читайте: Из бюджета Киева продолжают исправно воровать
Як витрачено субвенції з держбюджету
Субвенції з державного бюджету в сумі 16 799,85 тис. гривень були передбачені на:
закупівлю сучасних меблів, комп’ютерного обладнання, відповідного мультимедійного контенту для початкових класів для забезпечення якісної освіти “Нова українська школа” (855,5 тис. гривень). Кошти використано повністю;
оснащення кабінетів інклюзивно-ресурсних центрів (554,15 тис. гривень). На початок 2019 року використано - 549,6 тис. гривень;
закупівлю комп’ютерів для шкіл району (1 266,2 тис. гривень). Кошти використано повністю;
закупівлю фліпчартів для шкіл району (45,69 тис.гривень). Кошти використано повністю;
придбання обладнання для кабінетів фізики та хімії (1 462,81 тис.гривень). Кошти використано повністю;
капітальний ремонт спортивного майданчика у школі №108 по вул. Уральська, 2/10 (3 500,0 тис. гривень).
облаштування спортивного майданчику по вул. Голосіївська, 8 (500,0 тис. гривень). Кошти використано повністю.
грошову компенсацію на придбання житла для сімей загиблих осіб та осіб з інвалідністю, яка настала внаслідок участі в АТО (8 615,5 тис. гривень). Придбано 5 квартир та 1 житловий будинок із земельною ділянкою, кошти використано повністю.
Всього на початок поточного року використано субвенції з державного бюджету на загальну суму 13 295,3 тис. гривень.
Громадські проекти
У 2018 році Голосіївському району було виділено кошти на реалізацію 6 проектів-переможців Громадського бюджету на загальну суму 5 283,1 тис. гривень (фінансування видатків по громадських проектах в 2018 році склали 5 130,2 тис. гривень, касові видатки – 5 116,2 тис. гривень).
Протягом минулого року реалізували всі 6 громадських проектів:
“Сита мобілка” (97,5 тис. гривень, касові видатки - 91,2 тис. гривень): в Центрі надання адміністративних послуг та управлінні праці та соціального захисту населення Голосіївської РДА встановлено апарати для зарядки мобільних телефонів та інших електронних пристроїв, якими можуть безкоштовно скористатися відвідувачі.
“Утеплення фасаду школи №269 (просп. Глушкова, 17А) Голосіївського району” (1 995,0 тис. гривень, касові видатки – 1983,8 тис. гривень).
“Дитячий простір на вулиці Бурмистенко” (399,84 тис. гривень, касові видатки – 397,9 тис. гривень): проведено улаштування дитячого ігрового комплексу по вул. Бурмистенко, 10, 12.
“Подаруй майданчик мрії дітям у власному дворі” (400,0 тис. гривень, касові видатки – 393,4 тис. гривень): проведено роботи по улаштуванню спортивно-ігрових дитячих майданчиків на вул. Вільямса, 15, корпус 1, вул. Вільямса, 15, корпус 3, вул. Вільямса, 17/11, корпус 1, вул. Маршала Конєва, 9.
“Голосіїв майбутнього (District of Kyiv Smart City)” (390,8 тис. гривень, касові видатки – 323,1 тис. гривень): встановлено 9 лавочок з сонячними модулями на вул. Героїв Оборони, 10а, 18, вул. Генерала Родимцева, 2, улаштовано бордюр навколо них.
“Будівництво сучасного футбольного міні-поля зі штучним покриттям на мікрорайоні “Теремки-1” (касові видатки - 1926,8 тис. гривень).
Читайте: За общественные проекты-2019 проголосовало на 20 тысяч больше киевлян, чем в прошлом году
Як латали дірки на дорогах
У минулому році, за інформацією ШЕУ “Магістраль”, проведено комплекс заходів з поточного благоустрою балансової вулично-шляхової мережі: поточний (дрібний) ремонт покриття (6015,2 м.кв.) та асфальтобетонних покриттів за допомогою машини “Крафко Магнум” (1429 м.кв.); заливка тріщин (3472 м.п.); поточний (середній) ремонт (вул. Фестивальна – 2997 м.кв.; перехрестя вул. Будіндустрії з місцевим проїздом Наддніпрянського шосе та вул. Набережно-Печерської – 5259,3 м.кв.) і ремонт (заміна) дорожнього огородження (256 м.п).
Читайте: Замглавы Голосеевской РГА устроил пьяное ДТП: Кличко заявил об увольнении чиновника (фото, видео)
У 2018 році відповідно до виділеного фінансування ШЕУ Голосіївського району виконано поточний (дрібний) ремонт покриття балансових вулиць (17823,9 кв.м.) та асфальтобетонних покриттів за допомогою машини “Крафко Магнум” (897,5 кв.м.); заливка тріщин (31075 м.п.); облаштування наземних пішохідних переходів заниженим бортовим каменем (безбар'єрне середовище) з облаштуванням тактильною плиткою (12 од.); поточний (середній) ремонт покриття балансових вулиць (вул. Мало-Китаївська – 3 798 кв.м; вул. Теремківська – 3 016 кв.м; вул. Паньківська – 3 790 кв.м; просп. Голосіївський (Кошового) – 1 858 кв.м.) і ремонт (заміна) дорожнього огородження (НПО) (548 м.п.).
Як ремонтували міжквартальні проїзди
За 2018 рік, за інформацією управління ЖКГ Голосіївської РДА, виконано капітальний ремонт асфальтового покриття міжквартальних проїздів на 6 об’єктах.
За інформацією управління будівництва та архітектури Голосіївської РДА, у 2018 році було проведено капітальний ремонт асфальтового покриття прибудинкових територій та внутрішньо квартальних проїздів на вул. Антоновича, 7-Б; вул. Антоновича, 41; вул. Велика Васильківська, 132; вул. Володимирська, 76; вул. Стельмаха, 6, пров. Задорожний, 3, корп. 3; вул.Толстого Льва, 15-А; просп. Глушкова Академіка,13, 15,17; просп. Голосіївський, 86/1; просп. Голосіївський, 91; просп.Науки, 22; просп. Лобановського Валерія, 196; ЗНЗ № 319, просп. Лобановського Валерія, 146; ЗНЗ № 112, вул. Велика Васильківська, 78.
Також, капітальним ремонтом, за інформацією ШЕУ “Магістраль”, відремонтовано міжквартальні проїзди та прибудинкові території на просп. Науки, 35 – 675,3 м.кв., вул. Стратегічне шосе, 41 – 389,6 м.кв., вул. Набережно-Корчуватська, 56/66 корп.Б – 579,5 м.кв.
Для приведення території в належний стан у 2018 році Голосіївською РДА було складено поадресний перелік місць, які потребують відновлення асфальтового покриття, у тому числі після аварійних розриттів по 512 адресах на суму 690,5 млн гривень.
Зважаючи на те, що вказана сума коштів є досить значним навантаженням на місцевий бюджет, районною адміністрацією визначено 71 першочергову адресу по відновленню асфальтового розриття на суму 49 млн гривень. Роботи будуть проведені на протязі 2019 року.
Як ремонтували житлові будинки
Завершується капітальний ремонт житлових об’єктів комунальної власності на загальну суму 60 890,54 тис. гривень. Сред виконуваних робіт: капітальний ремонт покрівель в 19 житлових будинках; вхідних груп в 5 житлових будинках; сходових клітин в 21 житловому будинку; заміна вікон на сходових клітинах у 18 житлових будинках; капітальний ремонт фасадів у 4 житлових будинках; внутрішньобудинкових інженерних мереж в 34 житлових будинках; капітальний ремонт та модернізація 45 ліфтів у 27 житлових будинках; влаштування 1 спортивного майданчика; капітальний ремонт (підсилення) фундаментів у 2 житлових будинках; капітальний ремонт 3 підпірних стін; капітальний ремонт асфальтового покриття прибудинкових територій та міжквартальних проїздів на 11 об’єктах.
Завершується капітальний ремонт житлових об’єктів комунальної власності, серед яких реконструкція (заміна) 23 ліфтів у 22 житловому будинку; встановлення охоронних систем для збереження обладнання вузлів обліку теплової енергії та машинного приміщення у 5 житлових будинках; капітальний ремонт покрівлі в 1 житловому будинку, сходових клітин в 12 житлових будинках; заміна вікон на сходових клітинах в 4 житлових будинках; капітальний ремонт місць загального користування (заміна дверей) в 9 житлових будинках та облаштування 2 спортивних майданчиків.
Згідно адресного переліку об’єктів для виконання робіт з капітального ремонту, у 2018 році виконані роботи в житлових будинках:
по заміні вікон (на вул. Академіка Заболотного, 60, вул. Академіка Заболотного, 72, вул. Василя Касіяна, 2-Б, вул. Лятошинського, 26-А (1-4), вул. Лятошинського, 4-А, вул. Малокитаївська, 7-А, вул. Михайла Стельмаха, 12-А, вул. Теремківська, 6, вул. Теремківська, 8, просп. Академіка Глушкова, 21, просп. Академіка Глушкова, 30, просп. Голосіївський, 5, просп. Науки, 11, просп. Науки, 16, просп. Науки, 16-А, просп. Науки, 25, просп. Науки, 27; вул.Васильківська, 11/11); капітальному ремонту вхідних груп (вул. Маричанська, 9; вул. Академіка Заболотного, 20, вул. Академіка Заболотного, 32, вул. Академіка Заболотного, 40, вул. Ломоносова, 24);
капітальному ремонту покрівель (вул. Велика Китаївська, 55-А, вул. Академіка Заболотного, 58, вул. Лятошинського, 26-А, вул. Лятошинського, 8, вул. Казимира Малевича, 53/30, просп. Академіка Глушкова, 22; вул. Антоновича, 12, вул. Казимира Малевича, 119, вул. Маричанська, 8, вул. Саксаганського, 65, просп. Голосіївський, 122, корп.1, просп. Голосіївський, 5, просп. Науки, 10, просп. Науки, 20, просп. Науки, 22, просп. Науки, 24, просп. Науки, 24, корп. 2, просп. Науки, 9, вул. Генерала Родимцева, 21);
капітальному ремонту сходових клітин (вул. Академіка Заболотного, 10, вул. Академіка Заболотного, 14, вул. Академіка Заболотного, 6, вул. Бурмистенка, 6, корп. 1, вул. Бурмистенка, 6, корп. 2, вул. Ломоносова, 4, вул. Маричанська, 12, корп. 1, пров. Коломийський, 5, корп. 2, просп. Голосіївський, 94, корп. 1, просп. Голосіївський, 96, вул. Малокитаївська, 7-А, просп. Науки, 16, просп. Науки, 16-А; вул. Дмитра Луценка, 15-А, вул. Сєченова, 10, корп. 2, вул. Сєченова, 7, вул. Смолича, 4, просп. Академіка Глушкова, 25, просп. Академіка Глушкова, 27, вул. Тарасівська, 23/25, просп. Академіка Глушкова, 19);
капітальному ремонту фасадів (вул. Бурмистенка, 6, корп. 2, вул. Васильківська, 21/18, вул. Велика Китаївська, 108, вул. Ломоносова, 5, корп. 2).
Як підтримують чистоту у районі
Прибирання підвалів житлових будинків проводиться два рази на рік, згідно періодичності та строків надання послуг з утримання будинків споруд та прибудинкових територій, затвердженою розпорядженням Київської міськдержадміністрації від 09.03.2011 № 307.
Утримання підвальних приміщень у задовільному санітарному стані постійно тримається на контролі керівниками структурних підрозділів підприємства (ЖЕД).
Роботи по дератизації та дезінсекції проводяться підрядною спеціалізованою організацією згідно договору № 37 від 07.02.2018, укладеного між КП "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Голосіївського району Києва" та ТОВ "Комуналка", згідно затвердженого графіку, та підтверджуються актами виконаних робіт.
Читайте: В озере на Теремках в Киеве из-за прорыва теплосети погибла рыба и черепахи - соцсети (фото, видео)
На що скаржаться мешканці району
За 2018 рік до Голосіївської РДА через КБУ “Контактний центр міста Києва” надійшло 24 635 звернень, серед яких 12 771 питання житлового господарства. Найбільш “гарячі питання” по району: відсутність холодного та гарячого водопостачання, опалення, електропостачання, не працює ліфт, відсутність благоустрою після планових, аварійних робіт на об’єктах благоустрою.
Для забезпечення якісного надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, згідно наказу КП „Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Голосіївського району Києва”, проводиться генеральне прибирання житлових будинків, в рамках заходів “Чистий четвер”.
КП „Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Голосіївського району Києва” постійно проводяться перевірки щодо якісного надання послуг з залученням представників Голосіївської РДА та Управління житлово-комунального господарства.
Будівництво
У Голосіївському районі наявні 6 об’єктів незавершеного будівництва:
ЖК з підземними паркінгами та об’єктами соціально-побутового та офісного призначення на просп. Науки, 66-70.
ЖК “Мозаїка” по Стратегічному шосе, 53.
ЖК по просп. Науки, 208.
Житловий будинок на вул. Ракетна, 24.
Житловий будинок на вул. Уральська, 41/51 та вул. Листопадна, 51-Б.
Житлові комплекси на просп. Академіка Глушкова, 6.
Читайте: Строительство ЖК “Успешный квартал” в Голосеевском районе может оказаться незаконным
Голосіївською РДА в межах повноважень утворено робочу групу (розпорядження від 21.02.2019 № 98) з питань моніторингу та контролю виконання законодавства у сфері будівництва та протидії незаконному будівництву на території Голосіївського району. Комісія регулярно розглядає і розробляє план дій по вирішенню питань по об’єктам незавершеного будівництва. В межах функцій, покладених на РДА, Голосіївська РДА співпрацює з профільними департаментами.
Як будують та ремонтують школи і садочки
У 2018 році побудовано (реконструйовано) садочок №106, просп. Науки, 65. Заклад введено у експлуатацію в березні 2018 року. Його проектна потужність - 110 місць.
Читайте: Два уголовных дела: как проходит реконструкция заброшенного детсада в Голосеевском районе
Завершуються роботи по зведенню прибудови до школи І-ІІІ ступенів № 151 на вул. Ліснича, 3 з сучасним спортивним та актовим залом, їдальнею та приміщеннями для гуртків. Її введення в експлуатацію заплановано в І кварталі 2019 року.
Завершені роботи з реконструкції загальноосвітнього навчального закладу №241 на вул. Голосіївська, 12. Було проведено утеплення фасаду.
Відремонтовано приміщення у 11 школах для відкриття додаткових 1-х класів:1) школа І-ІІІ ступенів №236 на вул. Заболотного, 144 (3 класи);2) спеціалізована школа І-ІІІ ступенів з вивченням англійської мови № 85 на просп. Голосіївський, 36 (3 класи);3) гімназія №179 на пр-т Голосіївський, 120-В (4 класи);4) ліцей №241 на вул. Голосіївська, 12 (2 класи);5) гімназія №59 на вул. Велика Китаївська, 85 (2 класи);6) ліцей №227 на вул. Якубовського, 7-Г (1 клас);7) спеціалізована школа І-ІІІ ступенів з поглибленим вивченням англійської мови № 15 на вул. Васильківська, 12-А (1 клас);8) спеціалізована школа І-ІІІ ступенів з поглибленим вивченням французької мови № 110 на вул. Козацька, 5 (1 клас);9) спеціалізована школа І-ІІІ ступенів з поглибленим вивченням англійської та італійської мов № 130 на вул. Велика Васильківська, 128 (1 клас);10) спеціалізована школа І-ІІІ ступенів з поглибленим вивченням іноземних мов № 220 на вул. Якубовського, 7-Г (1 клас);11) школа І-ІІІ ступенів № 269 на просп. Академіка Глушкова, 17-А (1 клас).
Крім цього відремонтовано приміщення для відкриття додаткової групи у закладі дошкільної освіти №198 на вул. Васильківська, 10 (1 група).
У 2018 році розпочаті роботи з реконструкції закладу дошкільної освіти №658 на просп. Голосіївський, 94/96 (потужність 90 місць); по зведенню прибудови до Гімназії № 59 ім. О. М. Бойченка на вул. Велика Китаївська, 85 (потужність 420 учнів); а також ремонт звільнених орендарем приміщень 2 груп у закладі дошкільної освіти № 341 на вул. Антоновича, 150-А.
Черга в садочки та школи
Станом на 28 грудня 2018 року у черзі в заклади дошкільної освіти перебуває 2 988 дітей. Середній показник наповнюваності закладів загальної середньої освіти в районі становить 120,2 %.
Зростання чисельності дитячого населення у районі (збільшення народжуваності, антитерористична операція на сході країни, міграційні процеси, інтенсивність будівництва житлового сектору) суттєво впливає на наповнюваність навчальних закладів. Сьогодні майже 70% закладів освіти переповнені.
Особливо гостро стоїть питання забезпечення права на освіту дітям, які мешкають у новобудовах по вул. Ломоносова, Трутенка, Вільямса, Мейтуса, Симоненка. Кількість зданих з 2000 року квартир по цьому мікрорайону складає 13 522. Будівництво продовжують ЖК “Лікоград”, ЖК “Венеція”, ЖК “Сонячна брама”, ЖК “Британський квартал”, ЖК “Власна квартира”, ЖК “Чотири сезони”, ЖК “Амурський” та ін. Соціальна інфраструктура цього мікрорайону складає 2 приватні дитячі садочки та 1 приватну школу. Жодного комунального закладу в цьому мікрорайоні немає. Існуюча мережа шкіл вже не може прийняти дітей, які мешкають по цих мікрорайонах.
Аналогічна ситуація склалася ще в чотирьох мікрорайонах:
Житловий масив Теремки-1 (будівництво житлових комплексів “Одеський”, “Метрополіс”, “Спецжитлофонд”, “Республіка”).
Житловий масив Саперно-Слобідська (будівництво житлових комплексів “Енісейська садиба”, “Мозаїка”, “Деміївський”, “Геліос”, “Панорамний”, “Голосієво”).
Житловий масив Феофанія (будівництво житлових комплексів “Кришталеві джерела”, “Казка”, “Феофанія”, “Теремки”, “Нові Теремки”).
Житловий масив Кайсарова (будівництво ЖК “Паркова долина”).
Читайте: Руководство КГГА игнорирует экологическую катастрофу в микрорайоне Теремки-2
Сьогодні є гостра потреба термінової побудови нової школи на 33 класи по вул. Симоненко, 3 та закладу дошкільної освіти по вул. Вільямса, 7(10) для задоволення потреб освітнього характеру мешканців Голосіївського району. Вирішенням зазначеної проблеми може бути також реконструкція з прибудовою закладів загальної середньої та дошкільної освіти: гімназія № 59 по вул. Велика Китаївська, 85 та гімназії № 179 по просп. Голосіївський, 120-В.
Спорт у Голосіївському районі
За Програмою економічного і соціального розвитку Києва на 2016 рік проведено капітальний ремонт дитячо-юнацьких спортивних клубів “Марафон” по вул. Ломоносова, 19/11 та “Наука” по просп. Науки, 96 фізкультурно-оздоровчого центру “Централізована система дитячо-юнацьких спортивних клубів за місцем проживання “Голосієво”.
Цією ж Програмою на 2016 рік виділено фінансування на ремонт даху, фасаду та заміни вікон адміністративного приміщення вело-лижної бази комплексної дитячо-юнацької спортивної школи № 15 за адресою вул. Ягідна, 2 та заміну штучного покриття футбольного поля 100х60 визначеного позашкільного навчального закладу за адресою вул. Якубовського, 7а.
Для модернізації спортивної інфраструктури Голосіївського району, розвитку спорту вищих досягнень та підготовки спортсменів до участі у чергових олімпійських іграх, Голосіївською РДА по Програмі економічного та соціального розвитку Києва у 2017 році розпочато капітальний ремонт дитячо-юнацького спортивного клубу “Аеліта” на просп. Глушкова, 31а, блок Б фізкультурно-оздоровчого центру “Централізована система дитячо-юнацьких спортивних клубів за місцем проживання “Голосієво”.
Станом на 22 листопада 2018 року у фізкультурно-оздоровчих та спортивних секціях у фізкультурно-оздоровчому центрі “Голосієво” займаються 755 дітей. На сьогодні у ньому функціонують гуртки та секції з таких видів спорту: городковий спорт (15 осіб), баскетбол (29 осіб), регбі (33 особи), спортивні танці (84 осіб), футболу (47 осіб), шахи (35 осіб), карате-до (58 осіб), айкідо (120 осіб), боротьба самбо (41 осіб), дзюдо (40 осіб), бокс (10 осіб), бодібілдинг (149), вільна боротьба (16 осіб), таїландський бокс (17 осіб), поліатлон (4 особи), таеквон-до (18 осіб), оздоровча фізична культура (39 осіб).
Також задля улаштування спортивних об’єктів комплексної дитячо-юнацької спортивної школи № 15 та розвитку зимових видів спорту у 2017 році проведено капітальний ремонт внутрішніх приміщень адміністративного корпусу КДЮСШ № 15 по вул. Ягідна, 2.
Проектом Програми економічного і соціального розвитку Києва на 2019 рік частково передбачено кошти на облаштування футбольного поля зі штучним покриттям та безопорним каркасно-тентовим накриттям комплексної дитячо-юнацької спортивної школи №15 по вул. Якубовського, 7-А, капітальні ремонти внутрішніх приміщень комплексної дитячо-юнацької спортивної школи № 15 та комплексної дитячо-юнацької спортивної школи “Тріумф”, дитячо-юнацьких спортивних клубів “Аеліта” по просп. Глушкова, 31-А (блок Б) та “Пауерспорт” по вул. Ломоносова, 53.
Читайте: На Теремках за 3 недели должны создать футбольное мини-поле за 1,9 млн гривен
У комплексній дитячо-юнацькій спортивній школі №15 функціонує 5 відділень з таких видів спорту як футбол (737 осіб), лижні гонки (54 особи), гірськолижний спорт (44 особи), велоспорт шосе (15 осіб) та біатлон (54 осіб), в яких займається 904 дітей.
Спортивний комплекс КДЮСШ №15 по вул. Якубовського, 7-А, що включає 2 футбольних поля, 2 майданчики зі штучним покриттям та 1 майданчик із асфальтовим покриттям для міні-футболу є однією з кращих тренувальних баз для підготовки юних футболістів у Києві. Вигідне розташування школи може використовуватись для навчально-тренувальної роботи збірних команд з літніх та зимових видів спорту, масових спортивних заходів районного, міського та державного рівнів.
У комплексній дитячо-юнацькій спортивній школі “Арго” функціонує 2 відділення з таких видів спорту як черліденг (78 спортсменів) та тхеквондо (156 спортсмени), де загалом навчаються 234 вихованця.
У комплексній дитячо-юнацькій спортивній школі “Тріумф” функціонує 2 відділення з таких видів спорту як теніс (60 осіб) та дзюдо (160 особи), де навчально-тренувальним процесом охоплено 220 дітей.
До адміністрацій спортивних шкіл надходять подяки від батьків за спортивні досягнення дітей. Скарг не надходило.
Зелені зони Голосіївського району
На утриманні КП УЗН Голосіївського району Києва знаходиться 14 парків та 49 скверів та інші об’єкти зеленого господарства району розташованих на площі 1007,6 га.
Водночас на території району є ряд територій із зеленими насадженнями, серед них є також і парки, сквери чи інші зони відпочинку, які знаходяться у віданні й інших суб’єктів господарювання. Найбільшими серед них є: адміністрація Національного природного парку “Голосіївський”, КП ЛПГ “Конча-Заспа”, КП “Плесо”, ДЗГ “Феофанія”, Київський університет ім. Тараса Шевченка, Центральний іподром, ДП “Санаторій “Конча-Заспа”, Теплоелектроцентраль №5 “Київенерго”, Інститут ядерних досліджень, санаторій “Жовтен”ь, База відпочинку КМ, районний відділ освіти, Інститут зоології ім. М. Шмальгаузена, Інститут фізики, НУБіП України, ННЦ Експоцентр України, музей “Пирогово”.
Читайте: На берегу озера на столичных Теремках, где недавно произошел мор птиц, отравился ребенок
КП “Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Голосіївського району” є балансоутримувачем зелених насаджень, розташованих на території житлового фонду комунальної власності територіальної громади Києва в Голосіївському районі.
Протягом поточного року на замовлення КО “Київзеленбуд” проводяться роботи з капітального ремонту скверів на просп. Науки, 4-А та 4-Б; просп. Голосіївський, 108 к. 2 – 108 к. 3; вул. Ямській між будинками № 54-56; вул. Тарасівській, 23-25.
Особливу увагу щодо облаштування приділяється Голосіївському парку ім. Максима Рильського. Даний парк є природно-заповідним об'єктом, частиною екологічної мережі України та світу. Наразі на місці межі парку не встановлено. Проведення повноцінних робіт з реконструкції неможливе без оформленого землекористування. Через відсутність цільового фінансування роботи з оформлення землекористування не проводились.
Читайте: В Администрации Президента подтвердили, что Указ об установке границ НПП “Голосеевский” игнорируется уже 2 года
Наразі КП УЗН Голосіївського району Києва вже оголошено тендерну процедуру “Послуги з розробки проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки Голосіївського парку імені Максима Рильського в Голосіївському районі Києва з метою оформлення права постійного користування земельною ділянкою”. 17 жовтня 2018 року укладено договір на виконання робіт, розпочато роботи. В подальшому планується розробка проектно-кошторисної документації та безпосередні роботи з реконструкції.
Читайте: Народные депутаты возмущены попыткой главного архитектора Киева застроить НПП “Голосеевский”
Благоустрій рекреаційних об’єктів району, а саме, парки, сквери чи інші зони відпочинку, постійно знаходяться на контролі у балансоутримувачів.
Безпека мешканців
Для забезпечення публічної безпеки і порядку, здійснюється своєчасне інформування Голосіївського управління поліції ГУ Нацполіції у Києві та Управління патрульної поліції в у Києві щодо проведення заходів у громадських місцях на території району.
Читайте: В Киеве и.о. начальника Голосеевского отдела Нацполиции задержали за вымогательство 34 тысяч долларов взятки (фото)
З метою охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, здійснюється невідкладне інформування правоохоронних органів, відповідно до їх компетенції, про ознаки кримінальних, адміністративних правопорушень, які було виявлено в процесі опрацювання інформації, яка постійно надходить до адміністрації від фізичних та юридичних осіб.
До адміністрації щоденно надходять довідки з Голосіївського управління поліції про стан оперативної обстановки в районі за минулу добу, які доводяться до керівництва райдержадміністрації, для використання в процесі реалізації повноважень адміністрації в галузі забезпечення законності, правопорядку, прав і свобод громадян.
Керівники (представники) правоохоронних органів запрошуються для участі на засіданнях колегії та апаратних нарадах у голови райдержадміністрації.
На випадок виникнення надзвичайної ситуації чи події налагоджений зв'язок оперативного чергового Голосіївської РДА з черговою частиною Голосіївського управління поліції та Голосіївським РУ ГУ ДСНС в Києві. При отриманні інформації щодо виникнення надзвичайної ситуації чи події, оперативний черговий Голосіївської РДА невідкладно інформує керівництво адміністрації для прийняття відповідних рішень.
Читайте: В Голосеевском районе заработал электронный кабинет участкового
Крім того, у Голосіївському районі поліцейські за підтримки Голосіївської РДА впроваджують проект “Сусідська варта”.
Проект “Сусідська варта” ґрунтується на філософії community policing – успішному досвіді, який за понад 30 років добре зарекомендував себе в США, Канаді, Естонії, Молдові та ще багатьох країнах світу. В основі – взаємодія громади, влади і поліції, коли мешканці стежать за порядком спільно з поліцейськими. І про всі випадки, які викликають підозру чи непокоять, повідомляють правоохоронців.
Проект дозволяє підвищити рівень безпеки жителів будинку, двору, вулиці, району, адже в його основі лежить активна позиція сусідів та налагодження дієвої співпраці з місцевою владою та поліцією.
Читайте: В Голосеевском районе Киева планируют внедрить “Соседскую варту”
Відповідно до аналізу оперативно-службової діяльності Голосіївського управління поліції за 10 місяців 2018 року, рівень скоєних злочинів в громадських місцях зменшився на 2,5 %, зареєстровано 1670 злочинів (в 2017 році - 1713). Також спостерігається зменшення кількості злочинів в умовах вулиці: зареєстровано 754 злочинів, що на 4,1 % менше ніж в 2017 році (786).
Читайте:
Віктор Смирнов: “Серед пріоритетів – реконструкція Контрактової площі та вулиці Сагайдачного”
Петро Онофрійчук: “На те, що треба зробити у Дніпровському районі, потрібні 1,5-2 млрд гривень”
Геннадій Заболотний: “Поки немає метро на Троєщину, транспортну проблему масиву треба вирішувати іншим шляхом”
Олександр Цибульщак: “Особливістю 2018 року є суттєве збільшення фінансування житлово-комунального господарства району”
Игорь Довбань: “В 2019 году хотелось бы привлечь минимум 100 млн гривен субвенций из госбюджета”
Володимир Каретко: “Проблема ремонту міжквартальних проїздів зрушила з мертвої точки, але потребує збільшення фінансування”
Петро Захарченко: “На порядку денному питання розширення мережі закладів освіти та врегулювання комплексної забудови району”
Олег Гаряга: “Частина Ярославого Валу має стати пішохідною, а Хрещатик і Майдан Незалежності будемо ремонтувати”
У Печерського району Києва немає грошей на ремонт фасадів історичних будівель
Фото: Голосіївська РДА
21 лютого 2019 г. 15:00
Раздел: Тексти
Олексій Момот: “Сподіваюсь, новий губернатор не зупинить переїзд КОДА до Вишгороду”
Вже наступного року Київщина готуватиметься до виборів міських голів та депутатів. За свою каденцію міські голови встигли наробити багато чого. Час від часу вони жаліються, що їхньої кропіткої праці не помічають, а вони працюють, не покладаючи рук. Вивчити ситуацію кожного міста, а тепер ще й об'єднаних громад, вирішила KV. Протягом майже 8-ми місяців ми спілкуватимемось із головами про їхні проблеми і досягнення. Продовжує цикл матеріалів інтерв'ю розмова з мером Вишгорода Олексієм Момотом.
KV: Децентралізація - які плани? Яка проводиться робота? Проблеми?
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Олексій Момот: Вишгородська міська рада тричі виносила на розгляд питання об'єднання у різних форматах. Була ініціатива щодо створення громади у складі всього району, половини району та декількох населених пунктів. Наші депутати одноголосно підтримували всі рішення, але населені пункти, які межують із містом, відмовилися об'єднуватись. Тому зараз ми не маємо фізичної можливості створити громаду.
Ми намагалися знайти компроміс шляхом переговорів, надавали їм бюджетні розрахунки, які показують переваги об'єднання, там виходила дуже гарна математика і кожне село було у виграші. Але свою думку вони не змінили. Можливо, сільські голови та депутати не хочуть втрачати повноваження. Наприклад, в Хотянівці я проводив громадські слухання особисто і за їхніми результатами більшість жителів були за об'єднання, але місцеві депутати на сесії проголосували проти.
Дотичні села мають профіцитні бюджети, вони досить багаті. Аргументувати свою відмову вони не можуть, просто голосують проти.
Наскільки мені відомо, перспективний план об'єднання громад у Київській області в КОДА вже майже готовий. Саме за цим документом у 2020 році буде відбуватись примусове об'єднання. І скоріше за все, Вишгородська об'єднана громада буде створена таким шляхом.
KV: Інвестиційний клімат - як покращувати?
Олексій Момот: Ми не беремо участі у земельних аукціонах, для міста це не дуже вигідно. Ми обрали шлях, яким йде Київська міська адміністрація та інші населені пункти - проведення інвестиційних конкурсів. Ми не надаємо землю в оренду і не продаємо її, а робимо із земельної ділянки лот, оформлюємо його на міське комунальне підприємство і виставляємо на конкурс.
Наприклад, 2 гектара землі ми віддавали під будівництво будь-якого промислового об'єкту. Ділянку отримав завод, який виготовляє лічильники НІК. Ними користується майже вся країна, тому підприємству потрібно було розширюватися. Попри 10% плати від вартості будівництва за пайову участь, вони платять ще 5 мільйонів у бюджет відразу після укладання додаткової угоди, створюють робочі місця і таке інше.
Також із останніх підприємств, які почали працювати шляхом пайової участі, є компанія “Фільмотехніка”. Це дуже потужне підприємство, яке виготовляє відеокамери для відомих кінокомпаній, концертних залів. Оскільки останнім часом зросло населення міста, активно розвиваються також торгівельні мережі - наразі йде будівництво двох магазинів “Фора” та великого супермаркету “Сільпо”.
На території промзони дуже активно розвивається промисловість. Там дуже серйозні підприємства - “Лейс”, “Кемпак” “Хенкель”. Для них створюємо максимально комфортні умови.
KV: Будівництво лабораторії з вимірювання якості місцевих водойм - на якій стадії? Це допоможе вирішити проблему із Київським водосховищем?
Олексій Момот: Досить складно говорити, адже там залучені іноземні інвестиції, цим займається не місто, а держава. Проблема із Київським водосховищем досить серйозна. Я навіть не уявляю, про яку суму коштів має йтися, щоб вирішити її.
Там живе паразит, який себе прекрасно відчуває у цьому середовищі і дуже швидко розростається. Він дуже колючий, тому відлякує рибу. І найголовніше - він занесений у Червону книгу, його не можна знищувати. Коли головою районної адміністрації був ще Олександр Горган, він ініціював звернення, щоб у законі зробили виняток для Київської області, адже водосховище від цього паразита дуже страждає. Наскільки мені відомо, зміни так і не прийняли.
KV: Чи є "сміттєва" проблема?
Олексій Момот: Наразі великої проблеми немає, є, як і всюди, людський фактор. Часто доводиться ліквідовувати стихійні сміттєзвалища в ярах після людей, які роблять ремонти в новобудовах і не хочуть платити за вивіз сміття.
А взагалі вивозимо сміття на полігон у Петрівці. Останнім часом його кількість знизилась майже вдвічі завдяки тому, що ми запровадили роздільний збір. У кожному дворі стоять окремі баки для скла і пластику. Насправді ми навіть не очікували, що місцеві жителі так серйозно до цього поставляться.
Це був пілотний проект, який ми запровадили із виробниками упаковки. Провели гарну презентацію, навіть зараз проводиться навчання в школах та садочках, до цього долучаються аніматори, діткам дуже цікаво та корисно. Це стало настільки популярним, що сьогодні ми змушені купити ще одну машину для вивозу роздільного сміття. До речі, за його вивіз ми не платимо, а ще й продаємо на переробну станцію в Бучі.
Також варто відмітити, що цей проект отримав дуже солідну нагороду “Еко Оскар”. Це як “Оскар” в кінематографі, тільки цей дають в екологічній сфері.
KV: Народні бунти - чи влаштовують громаду тарифи?
Олексій Момот: Тарифи, за які відповідає місто, далеко не на найвищому рівні по Київській області. Ми не підвищуємо тарифи на водопостачання та обслуговування будинків. Вони ростуть тільки в разі підвищення мінімальної заробітної плати.
В нас дуже високі тарифи на тепло. Їх встановили рішенням райради. Зараз міська рада звернулася до прокуратури щодо перевірки обґрунтованості ціни, адже питання було винесено та проголосовано з голосу, без розгляду комісій.
KV: Більше року тому ви анонсували створення комунального транспорту у місті. Наразі щось зроблено? Коли його чекати?
Олексій Момот: Комунальне підприємство створено, найближчими днями забираємо два автобуси. До проведення конкурсу на перевезення у травні один автобус буде курсувати як маршрут №1 по місту, де віддалені приватні сектори, військова частина і дачні масиви. Великий автобус на 200 місць буде безкоштовним і курсуватиме із Вишгорода до метро Героїв Дніпра. На жаль, приватні перевізники, які є в місті, часто не беруть пільговиків.
Був період, коли ми приватному перевізнику компенсували кошти з бюджету. Тоді він почав трохи нахабніти і вимагати підвищення компенсації щомісяця. Водії змушували людей стояти у двох чергах - одна для тих, хто має кошти на проїзд і друга - пільговики. Спочатку запускали тих, хто платить, а потім пільговиків. Зрозуміло, що далеко не всі могли їхати.
На деякий час у Вишгороді ситуація дійсно змінилася - пільговиків везли усіх, але на Героїв Дніпра так само стояли дві черги. Ми довго намагалися знайти компроміс із перевізником, але не вдалося. Тепер ті кошти, які ми компенсували йому, будемо платити своєму комунальному підприємству.
KV: Тобто безкоштовним автобусом зможуть користуватись тільки пільговики?
Олексій Момот: Офіційно він буде пільговим і для пільговиків. Вочевидь, інші люди будуть заходити. Звісно, що їх виганяти ніхто не буде. У нас в місті просто неймовірна кількість пільговиків, особливо чорнобильці 4 категорії. Більше, ніж у Вишгороді, їх є по області тільки в Славутичі чи Іванкові.
KV: Наскільки складним був процес створення комунального транспортного підприємства?
Олексій Момот: Дуже складним та вистражданим. Є частина депутатів, які мають безпосередньо фінансовий інтерес в компанії перевізника - вклали туди кошти і поставили свої автобуси. Вони, звісно, процес створення блокували. Була й інша проблема - нелегальні перевізники, які мають свої лобі в міській раді. Також поширювалась дезінформація через пресу, соціальні мережі. Депутатів намагаються переконати, що на підприємство ми витратимо 30 мільйонів, хоча по факту нам необхідно близько 8.
Все ж таки вдалося їх переконати, що транспорт і логістика - це дуже важлива складова життєдіяльності міста. Така ж важлива, як садочки та школи. Зараз велику кількість коштів ми витрачаємо на будівництво садочків - одночасно їх будується три. Але не можна витрачати всі кошти лише на садочки, коли 80% населення працює у Києві. Треба приділяти і цьому увагу.
KV: Чи є якісь методи впливу на нелегальних перевізників?
Олексій Момот: В офіційного перевізника постійно сутички із неофіційними і навіть у самих нелегалів постійно конфлікти один з одним. У нас є громадське муніципальне формування, яка відповідає за безпеку, і разом із поліцією патрулює ситуацію.
Включати в роботу їх та транспортну інспекцію - це не складно. Проблема в тому, що у нашого перевізника недостатньо автобусів, зараз на маршрут взагалі вийшли перероблені Мерседеси-спринтери, які не мають ліцензії та права перевозити людей. Але я розумію: добре, що їздять хоч вони.
Одного разу ми боролися із нелегальними перевізниками: приїхала транспортна інспекція в центр міста, усіх розігнала. І місто стало. Два дні жителі не могли виїхати на роботу. Наш перевізник своїми автобусами просто не впорався. І в результаті, роблячи позитивну справу, ми отримали купу негативу від місцевих жителів. Людям байдуже, що нелегал немає страховки, коли потрібно їхати на роботу. Тоді я звертався до жителів і просив, щоб вони підвозили сусідів, знайомих до Києва.
Черги на автобуси були довжелезні. Я був змушений сказати інспекції “відбій”. Моментально нелегали повернулися і ситуація із транспортним колапсом вирішилась. У верхній частині міста немає зупинки, там тільки нелегальні бусики. Я розумію, що заборонити їх, не запропонувавши альтернативи, це не вихід. Люди або зійдуть до центра міста і тут буде колапс, або просто влаштують бунт.
KV: Забудова набережної Київського моря - що плануєте будувати?
Олексій Момот: Не йдеться про масову забудову. Там є велика площа, де колись хотіли збудувати житловий будинок, але ми відстояли цю територію. На ній плануємо зробити культурно-туристичний центр, центр розвитку молоді зі спортивними об'єктами. Також планується зробити співоче поле із великою сценою, де буде своє приміщення із роздягальнями, гримерками. Там зможуть виступати та тренуватись наші діти. Ще можна зробити міні-фестивальну набережну, куди будуть приїздити туристи на різні фестивалі на кілька днів.
Наразі з набережної прибрали два кафе, ландшафтні дизайнери працюють над проектом великої фотозони, де будуть альпійські гірки, штучне озеро, фонтанчик. Біля водного кордону є бетонна площадка, там буде облаштовано 4 спортивні зони - поля для футболу, баскетболу, волейболу та сквошу. Між озерами має бути ще одне футбольне поле зі штучним покриттям, невеликими трибунами, душовими та роздягальнями.
KV: Чи відбулись громадські слухання? Як налаштована громада?
Олексій Момот: Так, перша частина громадських слухань вже відбулась, там ми презентували проект. Вислухали всі пропозиції громади. Однією із пропозицій було по акваторії зробити кілька спусків для тих, хто займається там вітрильним спортом та вінсерфінгом. Але в “Укргідроенерго” сказали, що це стратегічно важливий та небезпечний об'єкт, тому нам там не можна нічого чіпати. А в цілому громада налаштована нормально. Коли людям нормально пояснюєш, вони позитивно ставляться до будь-яких змін.
KV: Чи є проблеми всередині міськради? Як миритись із депутатами?
Олексій Момот: Як всюди, проблем вистачає. Депутатський корпус дуже різний - представники різних професій, різного віку. В нас різні політичні партії - БПП, “Батьківщина”, “Воля”, “Самопоміч”, Радикальна партія Олега Ляшко, “Свобода”.
Я ніколи не ставив перед собою задачу створити більшість. Коли потрібно проголосувати стратегічні питання, які важливі для міста, тоді збираємося і спілкуємось. Стосунки складаються по-різному - інколи тяжко буває, депутати дуркують, показують характер. Я навіть не можу зараз порахувати, скільки об'єднань всередині міськради вони намагалися створити. Формували, потім перебігали з одного в інше, а в результаті всі вони розпадалися.
KV: Які стосунки з районом?
Олексій Момот: Зрідка бувають непорозуміння, але в цілому дуже прагматичний робочий процес. На нашій території вже близько 15 років нормальні стосунки міста з районом.
Був раніше міський голова, у якого були дуже конфліктні стосунки з головою РДА. Між корпусами навіть не було проходу, все заставляли шафами. А мер, який був переді мною, цей конфлікт зміг вирішити. Наразі в мене також з головою РДА та райради стосунки нормальні, кращі навіть, ніж з депутатами.
KV: Вже познайомилися з новим губернатором? Про що попросили, які надії на нього покладаєте?
Олексій Момот: Так, вже познайомились. Обговорювали в тому числі транспортні питання. Плануємо запросити його на день добровольця у березні на відкриття Пам'ятника мужності честі та гідності. Там висічені імена загиблих героїв Небесної Сотні. Такого пам'ятнику немає більше ніде.
Також говорили з Терещуком про три об'єкти, які реалізуються за рахунок співфінансування з областю. Мені було трохи тривожно, коли прийшов новий очільник, але він запевнив, що фінансування не припиниться. А взагалі я більше спілкуюсь із директорами департаментів КОДА.
KV: Київська ОДА зробила кілька кроків для переїзду до Вишгорода. Ви були б раді такому сусідству?
Олексій Момот: Звісно, ми будемо раді. По-перше я радий, що вдалося відстояти будівлю інституту, адже були спроби бізнесменів обладнати її під житловий будинок. Вдалося зберегти її як державну, але наразі вона без опалення та електрики. Для використання зовсім непридатна.
По-друге - якщо до нас переїде більша частина управлінь області, буде простіше налагоджувати спілкування. По-третє - вони будуть сплачувати тут податки, а це більше 30 мільйонів у бюджет міста тільки з одного управління. Тому сподіваюсь, що новий губернатор не зупинить процес переїзду КОДА до Вишгороду.
KV: Кримінальна справа - чому приховали на виборах, що відбували покарання за проникнення зі зломом?
Олексій Момот: Направді я нічого не приховував і ситуація була досить гіперболізована. Місцеві жителі не розуміють навіть зараз, як все було насправді. А історія дуже проста - будучи неповнолітнім у буремні часи 90-тих я потрапив не в ту компанію, де були дорослі хлопці.
І зараз я навіть вдячний долі, що мене звідти витягла і змусила відбувати покарання. Інакше я не знаю, де був би зараз та чи був би взагалі в живих. Так буває в житті - зробив неправильний вчинок, поніс за це покарання. Я давно це пережив. Після того закінчив інститут, пішов на роботу, піднявся зі слюсаря до менеджера в компанії, потім відкрив свою справу і ось тепер я сиджу в цьому кріслі.
KV: 2016 рік - гучна справа про вимагання хабара у забудовника. Справа дійсно замовна? На якій стадії справа зараз?
Олексій Момот: Людина, яка писала листа до генпрокурора та очільника НАБУ щодо начебто вимагання мною хабаря, наразі сидить у в'язниці. Виявилось, що цей чоловік перебував у розшуку Харківського відділу поліції, мав підроблений паспорт та підозрювався у 40 фактах шахрайства.
Потім він написав іншого листа, де пояснив, що насправді ніякого хабара я не вимагав. Розповів, хто замовив цю справу та скільки грошей за це взяли. На жаль, це все було зроблено співробітниками Служби безпеки України. Складно сказати, яка в них була ціль. Можливо, там мав місце фінансовий інтерес в компанії забудовника.
А почалась історія з того, що коли я тільки став головою, у місто зайшла компанія, у якої близько десяти років перебувала земельна ділянка в оренді. Тоді вони почали будівництво, але виявилось, що на цій території було розміщено 8-9 приватних житлових будинків, на які у людей є право власності, але земля під ними не була приватизована, адже раніше законодавство це дозволяло.
Забудовника це не зупинило, техніка встигла зруйнувати три будинки. Жителі звернулися до суду і тяганина продовжується досі. Справа дуже затягується - нещодавно поміняли повністю групу із десяти прокурорів. Суд постійно переносять на 2-3 місяця.
А наразі на тій території побудовано 4 багатоквартирні будинки, де вже живуть люди. По проекту їх має бути 11. Зараз будівництво зупинено, оскільки суд першої інстанції та апеляційний суд постановили розірвати договір оренди. Та справу продовжує розглядати Верховний суд.
KV: Які стосунки із головою “Батьківщини” Костянтином Бондарєвим? Він для вас авторитет? Дійсно на наступні вибори йдете від БЮТу?
Олексій Момот: Бачимось раз на рік на якихось заходах. Спілкування на рівні - “доброго дня” та “як справи”. Не можна сказати, що він для мене авторитет або ми маємо дружні стосунки. Я не знаю, хто поширив інформацію, що я йду на наступні вибори від “Батьківщини”. Це неправда. В жодному разі я не збираюся в “Батьківщину”. Я позапартійний і взагалі не бачу себе в жодній партії.
KV: Які амбіції маєте щодо кар'єрного зростання?
Олексій Момот: Скоріше за все, йтиму на другу каденцію, але остаточно ще не вирішив. Емоційно це дуже складна робота, від цього іноді страждає моя родина. У соціальних мережах чого тільки не напишуть, а дружина потім читає це все і засмучується. Хоча мені було б цікаво попрацювати головою об'єднаної Вишгородської громади. Це новий формат, нові можливості.
Якщо відверто - декілька разів хотілось махнути на все рукою і піти. Але щоразу після вихідних, виспавшись, йду в міську раду з новими силами. Щодо амбіцій - в політиці їх немає, вище своєї посади не піду. Хоча і пропонували різні посади в області, в Верховній Раді. Але я розумію, що тут складно, а там буде ще складніше.
Читайте:
Наталія Дзюба: “За час функціонування пункту біженців конфліктів із громадою не виникало”
Михайло Нетяжук: “Порядну людину треба дуже довго вмовляти, щоб вона пішла в депутати”
Тарас Костін: “Радимось із Віталієм Кличко в питаннях управління містом”
Фото: KVKиевVласть
20 лютого 2019 г. 11:00
Раздел: Тексти
У Печерського району Києва немає грошей на ремонт фасадів історичних будівель
Щоб дізнатися реальну ситуацію у районах столиці та з'ясувати, що зроблено за 2018 рік для підвищення комфорту мешканців, КиевVласть вирішила провести серію інтерв'ю з головами райдержадміністрацій Києва. Ми сподівалися, що кожний очільник району читачам КиевVласть детально розкаже скільки коштів витрачається на розвиток району, що робиться для покращення умов життя, на що люди скаржаться частіше за все, які проблеми існують, скільки будується нових об'єктів, чи є проблеми із забудовниками, як вони вирішуються та які наявні плани щодо розвитку району. Проте голова Печерської райдержадміністрації Сергій Мартинчук відмовився від зустрічі з журналістом КиевVласть. Натомість від Печерської РДА надійшли відповіді на орієнтовні питання інтерв'ю.
Довідка KV: Печерський район Києва як адміністративно-територіальну одиницю створено у 1921 році. Він найменший за територією та населенням район столиці, розташований у центральній частині міста. До його складу входять Чорна гора, Верхня Теличка, Саперне поле, Звіринець, Печерськ, Черепанова гора, Берестове, Клов, Бесарабка, Липки, Лавра. Саме на території Печерського району розташовані Адміністрація Президента, Верховна Рада, Кабмін, Національний банк та прокуратура.
Печерський район межує з Шевченківським, Подільським, Дніпровським (по річці Дніпро) та Голосіївським районами міста. Його межі визначають залізничний міст, бульвар Дружби Народів; Либідська площа, непарна сторона вул. Велика Васильківська, вул. Хрещатик (за виключенням Бессарабського ринку, Майдану Незалежності та Європейської площі); Володимирський узвіз по схилу до Паркової алеї; Паркова алея; Парковий міст та акваторія Дніпра.
Фінансування
Фінансування видатків проводиться з бюджету Києва (у тому числі, за рахунок субвенції з державного бюджету для надання грошової компетенції за належні для отримання жилі приміщення окремим категоріям населення відповідно до законодавства, що становить 5,7 млн гривень на рік).
Рішенням Київради від 21 грудня 2017 року № 1043/4050 “Про бюджет міста Києва на 2018 рік” зведений бюджет Печерського району в складі бюджету Києва затверджений в сумі 778 млн гривень, у тому числі видатки загального фонду 683,7 млн гривень, видатки спеціального фонду 84,3 млн гривень (з них бюджет розвитку – 73,2 млн гривень).
Більшість видатків бюджету традиційно були спрямовані на соціально-культурну сферу (освіта, соціальний захист і соціальне забезпечення, культура та мистецтво, фізична культура і спорт). У звітному періоді сукупна частка цих видатків у структурі видатків бюджету становить 84,6%.
Читайте: На взятке задержан замглавы Печерской РГА
Фінансування проводилось виходячи з планових призначень, потреби розпорядників коштів у відповідних видатках та наявного фінансового ресурсу. У першочерговому порядку профінансовані видатки на захищені статті витрат: оплата праці, оплата послуг за спожиті тепло-енергоносії та харчування.
Громадські проекти
У 2018 році були успішно реалізовані 2 громадських проекти, а саме:спортивний комплекс у спеціалізованій школі № 47 імені Антона Макаренка;дитячий простір на території спеціалізованої школи №47 імені Антона Макаренка.
Для реалізації у 2019 році обрано 8 проектів. До голосування за них долучилися майже 7,5 тисяч осіб.
Читайте: За неделю киевлянами в Общественный бюджет-2020 было подано 33 проекта
Як у 2018 році латали дірки на дорогах
Комунальним підприємством “Шляхово-експлутаційне управління по ремонту та обслуговуванню автомобільних шляхів та споруд на них Печерського району міста Києва” виконано поточний (дрібний) ремонт вулично-шляхової мережі загальною площею 22 047,17 м. кв.
Також зроблено облаштування наземних пішохідних переходів заниженим бортовим каменем (14 од.); залито швів за допомогою швозаливника Crafco SuperShot (45 341 пог.м.); усунено ямковості за допомогою Crafco Magnum (1 505 м.кв.); влаштування пішохідних переходів з фігурних елементів мощення (вул. Городецького – 1 од.); влаштування підвищених пішохідних переходів (вул. Немировича-Данченка – 1 од.); влаштування “острівків” безпеки на пішохідних переходах (вул. Грушевського – 1 од.); відновлення розриттів після проведення робіт на інженерних мережах (6261,22 м.кв).
Читайте: На улице Грушевского в Киеве завершили обустройство “островков безопасности” (фото)
Виконано роботи з поточного (середнього) ремонту об'єктів вулично-шляхової мережі за адресами: бульв. Лесі Українки (від вул. Госпітальної до вул. Еспланадної – 4785 м.кв) та вул. Інститутська (від вул. Шовковичної до Кловського узвозу – 5150 м.кв).
Виконано заміну колесо-відбійної стрічки на оцинковану (288 м.п). Виконано заміну направляючого пішохідного огородження на оцинковане (1612 м.пг.). Встановлено антипаркувальних стовпчиків – 1100 од.
Влаштовано заїзні “кишені” для паркування в кількості 9 од. за адресами: вул. Генерала Алмазова – 2 кишені площею 287 м.кв; вул. Івана Мазепи – 3 кишені площею 185 м.кв; вул. Велика Васильківська ріг вул. Саксаганського – 2 кишені площею 109 м.кв; вул. Скоропадського – 2 кишені площею 117 м. кв.
Чому мало ремонтували міжквартальні проїзди та двори
В рамках Програми ремонту міжквартальних проїздів та прибудинкових територій виконано капітальний ремонт за адресами: пров. Лабораторний, 24; вул. Іоанна Павла ІІ, 23/35; вул. Івана Кудрі, 35-37; вул. Предславинська, 49.
Також комунальним підприємством “Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району Києва”, відповідно до звернень мешканців, було вжито заходів з ямкового ремонту асфальтного покриття прибудинкових територій загальною площею 1 300 кв. м.
Під час забудови Печерського району, свого часу забудовниками не були передані на баланс внутрішньо- та міжквартальні проїзди, які комунальними підприємствами району не обслуговувались.
Відповідно до розпорядження Київської місдержадміністрації (КМДА) від 27 квітня 2018 року № 707 “Про деякі питання закріплення внутрішньоквартальних проїздів”, Печерською РДА видано розпорядження від 23 травня 2018 року № 313, яким внутрішньоквартальні проїзди закріплено для подальшого утримання та експлуатації за КП “Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району Києва”.
Оскільки закріплені міжквартальні проїзди не відносяться до прибудинкових територій, КП “Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району Києва”, основним джерелом доходу якого є плата мешканців за утримання будинків та прибудинкових територій, не має змоги належно обслуговувати закріплені проїзди.
З метою реалізації зазначеного розпорядження та належного утримання внутрішньоквартальних проїздів, Печерська райдержадміністрація звернулася до Київського міського голови щодо прискорення вирішення питання фінансування (визначення джерел фінансування на ремонт та утримання закріплених внутрішньоквартальних проїздів). На даний час вищевказане питання перебуває на розгляді відповідних структурних підрозділів КМДА.
Розриття “Київенерго”
На даний час в Києві та зокрема в Печерському районі склалася негативна ситуація щодо відновлення асфальтового покриття в місцях, де ПАТ “Київенерго” проводило роботи з усунення аварій на балансових мережах.
Відповідно до рішення Київради від 24.04.2018 № 517/4581 Угоду щодо реалізації проекту управління та реформування енергетичного комплексу Києва було припинено, договір з ПАТ “Київенерго” розірвано. КМДП, на виконання вищевказаного рішення Київради, визначено теплопостачальною організацією КП “Київтеплоенерго”, за яким на праві господарського відання закріплено майно комунальної власності територіальної громади Києва.
ПАТ “Київенерго” відмовляється від проведення робіт по відновленню (асфальтуванню) порушеного благоустрою після проведення аварійних робіт. В свою чергу, КП “Київтеплоенерго” не приймало на себе зобов’язання з відновлення благоустрою на територіях, на яких ПАТ “Київенерго” здійснювалися роботи з ліквідації аварійних пошкоджень.
Читайте: Столичная власть намерена судиться с “Киевэнерго” из-за сотен разрытий дорог после проведения ремонтов
Ремонт інженерних мереж
В Печерському районі існує проблема зношеності зовнішніх теплових та водопровідних мереж. Тривалий час на інженерних мережах не проводились ремонтні роботи, їх аварійний стан призводить до тривалих відключень житлових будинків від гарячого, холодного водопостачання та теплопостачання, що спричиняє соціальну напругу серед мешканців району.
На даний час фахівцями Печерської РДП та КП “Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району Києва” проводиться відповідна робота по підготовці заходів з комплексного ремонту прибудинкових територій житлових будинків, які передбачають:
капітальний ремонт інженерних мереж (газ, каналізація, холодне, гаряче водопостачання та опалення);повне відновлення асфальтового покриття; встановлення опор зовнішнього освітлення.
Складені поадресні переліки будуть надані як пропозиція до Програми економічно-соціального розвитку Києва на 2019 рік.
Реставрація об'єктів культурної спадщини
Серед житлових будинків, які перебувають в управлінні КП “Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району Києва”, 140 будинків віднесено до об’єктів культурної спадщини. Більшість цих будинків розташована у центральній частині Києва на вулицях Хрещатик, Городецького, Грушевського, Лютеранській, Шовковичній, Шота Руставелі, Липській.
Зазначені будинки переважно збудовані до 1917 року та забудови періоду післявоєнних років, мають складну архітектурну форму виступаючих елементів (фігурне оздоблення, ліпнина), карнизів. Наразі за віком та терміном безремонтної експлуатації фасади вказаних будинків перебувають в незадовільному технічному стані і потребують реставрації.
Відповідно до закону “Про охорону культурної спадщини” ремонт пам'яток місцевого значення здійснюється лише за наявності письмового дозволу Київської міськдержадміністрації (КМДА) та науково-проектної документації. Виготовлення такої документації потребує залучення значної суми коштів і виконати її замовлення за рахунок балансоутримувача не видається за можливе. Печерська РДА звернулася до КМДА з проханням передбачити видатки в бюджеті Києва на виготовлення науково-проектної документації для реставрації об’єктів культурної спадщини.
Читайте: Печерская РГА на льготных условиях передала в аренду помещение общины Киева под приемную депутата Киевсовета Терентьева на 2 года
Крадіжки ліфтів
В Печерському районі налічується 1228 ліфтів із них 455, які відпрацювали понад 25 років.
У 2018 році у зв’язку з викраденням ліфтового обладнання було зупинено 237 ліфтів. Після встановлення фактів викрадення ліфтового обладнання до відділу Нацполіції було надано заяви відповідного змісту. Грабіжників, які викрали обладнання за адресами: вул. Гусовського, 12/7 та провул. Виноградний, 1/11, було спіймано і притягнуто до кримінальної відповідальності.
Щорічно під час формування бюджетного запиту Печерська РДА надає пропозиції до Департаменту житлово-комунальної інфраструктури для включення їх до адресного переліку для виконання робіт із заміни або реконструкції ліфтів у житлових будинках Києва.
Ремонт будинків
Згідно з переліком, затвердженим розпорядження Печерської РДА від 1 лютого 2018 року № 91 “Про затвердження адресного переліку об’єктів для виконання робіт з капітального ремонту у 2018 році” (зі змінами), проводились роботи по ремонту сходових клітин та ремонту покрівель.
Станом на 4 грудня 2018 року виконано:
ремонт сходових клітин: вул. Івана Мазепи, 11-А; пров. Микільський, 1/25; вул. М. Омельяновича-Павленка, 19; вул. Леоніда Первомайського, 4; вул. Леоніда Первомайського, 5; вул. Рибальська, 13; вул. Копиленка, 3; вул. Копиленка, 3-А; вул. Євгена Гуцала, 4; бульв. Лесі Українки, 28-А; вул. Анрі Барбюса, 56; бульв. Лесі Українки, 24; вул. Івана Кудрі, 37-А; вул. Чигоріна, 49; вул. Бастіонна, 10; вул. Бастіонна, 12; вул. Бастіонна, 14-А; вул. Бастіонна, 4; пров. Бастіонний, 7; вул. Михайла Бойчука, 12; вул. Михайла Бойчука, 12-А; вул. Михайла Бойчука, 13-А; вул. Остапа Вишні, 3; вул. Михайла Драгомирова, 10/10; бульв. Д. Народів, 4/6; вул. Професора Підвисоцького, 12-А; вул. Професора Підвисоцького, 20.
капітальний ремонт покрівель: вул. Предславинська, 51; вул. К. Гордієнка, 2-А; Кловський узвіз, 14-Б.
Щодо нарікань на роботу підрядних організацій інформуємо, що під час проведення робіт до управління житлово-комунального господарства та будівництва надходили звернення від мешканців будинків. Під час виконання робіт всі питання опрацьовані, зауваження висловлені мешканцями усунуті в межах компетенції та плану проведення робіт. Після завершення робіт звернення від мешканців щодо нарікань на виконавців робіт до управління житлово-комунального господарства та будівництва не надходили.
Читайте: Печерская РГА опровергает обвинения аудиторов КГГА
Скарги громадян
Стосовно неякісного надання комунальних послуг до комунального підприємства “Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району Києва” мешканці частіше звертаються з питання капітального ремонту покрівель в будинках, ремонту під’їздів, заміни вікон в під’їздах, постачання гарячої води, вивезення сміття з прибудинкової території.
До КБУ “Контактний центр міста Києва” надходить велика кількість звернень стосовно відсутності опалення, гарячого водопостачання, проведення ремонту у будинках, непрацюючих ліфтів, прибирання під’їздів та прибудинкових територій, несвоєчасне вивезення побутових відходів.
До відділу роботи із зверненнями громадян від мешканців надходить велика кількість звернень з приводу неякісного надання комунальних послуг. В першу чергу, громадяни скаржаться на відсутність ремонту в будинках, неякісну подачу опалення в будинки та квартири, перебої у гарячому водопостачанні, несвоєчасне вивезення побутових відходів з прибудинкових територій. Найбільше скарг надходить з приводу гарячого водопостачання та вивезення сміття.
Читайте: Депутат Киевсовета Алла Шлапак в очередной раз просит районные власти организовать вывоз мусора на Печерске
Всі скарги мешканців району ретельно та оперативно опрацьовуються.
Дератизація та дезінсекція будинків
КП “Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району Києва” для проведення робіт з дератизації та дезінсекції в допоміжних приміщеннях та прибудинкових територіях підпорядкованих житлових будинків комунальної власності укладено договір зі спеціалізованою організацією ТОВ “Емпекс”.
Працівниками ТОВ “Емпекс” проводиться дератизація та дезінсекція по мірі необхідності, за заявками підпорядкованих КП “Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району Києва” житлово-експлуатаційних дільниць, таких як: “Хрещатик”, “Липкижитлосервіс”, “Печерськжитло”, “Печерська брама”.
Власникам влаштованих в житлових будинках закладів харчування, продуктових магазинів вручаються приписи-вимоги щодо вжиття заходів з проведенню робіт з дезінсекції та дератизації, а також належного утримання підсобних приміщень і території, де встановлені сміттєві контейнери.
Нове будівництво та конфлікти з забудовниками
Станом на 4 грудня 2018 року на території Печерського району нараховується орієнтовно 55 об’єктів будівництва. Переважно, це будівництво житлових будинків, офісних та багатофункціональних центрів.
З них декілька об’єктів будівництва можна віднести до переліку таких, що викликають найбільшу соціальну напругу в районі:
Будівництво багатофункціонального комплексу з приміщеннями дипломатичних представництв, резиденції послів іноземних держав з підземними паркінгами на бульварі Дружби Народів, 13-А;
Будівництво об’єкта громадського харчування” на бульварі Дружби Народів, 13 літ “Б”;
Будівництво житлового будинку у провулку Микільському, 7;
Передбачене будівництво житлового комплексу у провулку Бастіонному (12 земельних ділянок);
Реконструкцiя примiщень нежитлової будiвлi (лiт. Н) на вулиці Товарнiй, 1.
Печерська райдержадміністрація в межах компетенції та наданих повноважень розглядає питання, які виникають у зв’язку з проблемним будівництвом, в тому числі в рамках діяльності робочої групи з моніторингу та контролю щодо виконання законодавства у сфері будівництва та протидії незаконному будівництву на території Печерського району Києва, створеної розпорядженням Печерської РДА від 27 квітня 2016 року № 220.
За результатами напрацювань надсилаються запити до відповідних установ, здійснюється збір та аналіз наявної інформації та матеріалів, які в подальшому, направляються до КМДА, правоохоронних органів та органів державного архітектурно-будівельного контролю.
На сьогоднішній день, на території Печерського району Києва відсутні об’єкти будівництва, що пов’язані з проблемами ошуканих інвесторів.
Звернень від громадян та громадських організацій від імені інвесторів, які виступили інвесторами проблемного будівництва, до Печерської райдержадміністрації не надходять.
Печерська РДА готова, у разі необхідності, надавати інвесторам консультативну та іншу передбачену законодавством допомогу.
Читайте: Киевляне возмущены реконструкцией кинотеатра “Зоряний”, лишающей здание черт модернизма
Школи та садочки
Цього року відновив роботу заклад дошкільної освіти № 48 на вул. В. Тютюнника, 5-А. Під час відкриття садочка було передано інтерактивну дошку для навчання від Посольства Китайської Народної Республіки в Україні у рамках співпраці з Печерською райдержадміністрацією.
Також у закладі дошкільної освіти № 48 встановлено кухонне обладнання, телевізори, піаніно, килими, окрім цього, заклад оснащений новими меблями, м’яким інвентарем, посудом та розвиваючими іграшками.
Читайте: Капремонт в школе №133 по-печерски: подрядчик ремонтирует не все туалеты
Відповідно до розпорядження КМДА від 1 червня 2017 року № 382 “Про реконструкцію з прибудовою до будівлі Києво-Печерського ліцею № 171 “Лідер” Печерського району Києва на вулиці Лейпцизькій, 11-А у Печерському районі” у 2018 році здійснюється реконструкція закладу. Замовником робіт та розпорядником коштів визначено КП “Спецжитлофонд”.
Задля розвитку культури в Печерському районі 15 листопада 2018 року було відкрито оновлену філію Дитячої музичної школи № 27. В цій музичній школі проведено поточний ремонт, в рамках якого відбулися улаштування внутрішніх інженерних мереж та ремонт всіх внутрішніх приміщень. На сьогодні у ДМШ № 27 працює 68 викладачів та навчається 473 учні, з них 420 учнів бюджетного навчання та 53 учні відділення самоокупності.
Печерськ спортивний
З метою покращення спортивної інфраструктури в Печерському районі, відповідно до розпорядження КМДА від 30 листопада 2017 року № 1522 “Про будівництво футбольних полів зі штучним покриттям”, в спеціалізованій школі № 80 (бульвар Дружби Народів, 12-Б) та гімназії № 109 ім. Т. Шевченка (вул. Панаса Мирного, 24) виконуються роботи з будівництва (реконструкції) футбольних полів зі штучним покриттям.
Також на балансі управління освіти та інноваційного розвитку перебувають дві спортивні школи (Дитячо-юнацька спортивна школа № 1 (вул. Бастіонна, 3/12, вул. Раєвського, 25, вул. Московська, 39) та Спортивна дитячо-юнацька школа олімпійського резерву № 9 (вул. Бастіонна, 7/18); три заклади, в яких є плавальні басейни (школа І-ІІІ ступенів № 78 (вулиці Шота Руставелі, 47); школа І-ІІІ ступенів № 134 (Печерський узвіз, 13); заклад дошкільної освіти № 205 (на вулиці Московській, 39-А). Басейни використовуються за призначенням учасниками навчально-виховного процесу для здорового способу життя.
Однією із головних подій 2018 року стало започаткування турніру з футзалу “Ліга Печерська” серед державних та силових структур, що розташовані на території Печерського району Києва. З метою сприяння розвитку та популяризації міні-футболу (футзалу), підвищення рівня спортивної майстерності учасників, пропаганди спорту та здорового способу життя, встановлення дружніх контактів між організаціями та колективами, створення умов для неформального спілкування.
У листопаді 2018 року старувала XXIII Спартакіада “Під золотими куполами Печерська” серед студентів вищих навчальних закладів та студентів коледжів та технікумів Печерського району.
Нові сквери Печерського району
У 2018 році на обслуговуванні комунального підприємства по утриманню зелених насаджень знаходиться 347,1 га зелених насаджень (парки – 211, 21 га; сквери – 7, 19 га; бульвари – 14, 4га; інші впорядковані зелені насадження – 48,19 га; вуличні насадження – 59, 02 га; зелені насадження на транспортних розв’язках – 7, 13 га).
Нещодавно біля станції метро “Кловська” разом з громадськістю відкрили новий сквер, в якому встановили сучасні лави та урни для сміття, виконали озеленення території, зокрема, висадили декоративні рослини, дерева, злакові трави.
Підписано меморандум з Посольством Латвійської Республіки в Україні, в рамках якого буде реалізовано проект з влаштування Латвійського скверу, розташованого неподалік від самого Посольства Латвії. Ідея полягає в тому, що цей простір перетвориться на сучасну своїми архітектурними рішеннями європейську зону відпочинку з національними латиськими мотивами та символами.
Разом з Посольством Китайської Народної Республіки під час підписання Меморандуму про дружбу та співпрацю розглянули питання щодо створення та облаштування в Печерському районі поблизу райдержадміністрації скверу Китайської Народної Республіки із використанням національної символіки та мотивів КНР.
Безпека мешканців району
Згідно з статистикою ГУ Нацполіції у Києві, Печерський район є одним з безпечних в районів столиці у порівнянні з іншими районами міста.
Для співпраці і взаємодії Печерською РДА узгоджується підписання меморандуму про співпрацю між КП “Керуюча Компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району Києва”, Печерським районним військовим комісаріатом та Печерським управлінням поліції на 2019 рік щодо зміцнення громадської безпеки та порядку, підвищення ефективності протидії правопорушенням, вжиття заходів з благоустрою, захисту прав і свобод людини, забезпечення оборонної та мобілізаційної роботи.
У 2018 році з метою забезпечення правопорядку в Печерському районі підписано Меморандум про партнерство та співпрацю з Печерським управлінням поліції та громадським формуванням “Муніципальна варта”.
Читайте: В Киеве создали “Муниципальную варту” для охраны порядка и государственной границы
З метою оперативного обміну даними при управлінні житлово-комунального господарства та будівництва Печерської райдержадміністрації цілодобово функціонує оперативна служба оповіщення та зв’язку.
Основними завданнями відділу є здійснення моніторингу обстановки та прогнозування ситуації, що може статися в районі при виникненні надзвичайної ситуації; контроль за станом оперативної обстановки в районі, що пов’язана з виникненням надзвичайних подій.
У разі надзвичайної ситуації оперативні чергові відділу зв’язку та оповіщення співпрацюють з фахівцями відділу з питань надзвичайних ситуацій, Печерським райуправлінням ГУ ДСНС у Києві, Печерським управлінням поліції та диспетчерською службою Києва “ГородОк”.
Лікування у Печерському районі
Система надання медичної допомоги на території Печерського району представлена закладами районного підпорядкування (КНП “Центр первинної медико-санітарної допомоги”, КНП “Консультативно-діагностичний центр”; Госпіталь для інвалідів війни “Печерський”, Центр “Здоров’я”) та закладами міського підпорядкування (КМКЛ №12, КМКЛ №17, Олександрівська міська клінічна лікарня, Київський міський пологовий будинок №1, Перинатальний центр Києва Дитяча клінічна лікарня №7, Київський міський психоневрологічний диспансер №2).
На медичному обліку в закладах районного підпорядкування перебувають 139 146 осіб, з них 17 549 – діти у віці до 18 років. Станом на 16 листопада 2018 року підпорядкованим Печерській РДА Комунальним некомерційним підприємством “Центр первинної медико-санітарної допомоги” Печерського району взято на облік 2 878 осіб (з них 882 - діти у віці до 18 років), які тимчасово переселені з АР Крим та територій ОРДЛО.
Також здійснюється надання первинної медико-санітарної допомоги населенню, яку забезпечують 60 лікарів КНП “ЦПМСД” Печерського району, з них 40 – сімейні лікарі, 14 – педіатри, 6 – дільничні терапевти Станом на 22.11.2018 року підписано декларації з 41 311 пацієнтами (32,12% від загальної кількості населення).
На даний час районна мережа амбулаторій відповідає потребам населення району щодо надання первинної медико-санітарної допомоги. Проте існує необхідність створити амбулаторію загальної практики/сімейної медицини в мікрорайоні вулиць Саперне Поле – Академіка Філатова - Івана Кудрі, у якому ведеться інтенсивне будівництво житлових будинків, частина з яких вже введена в експлуатацію.
Для забезпечення у 2018 році населення Печерського району безкоштовними та пільговими медикаментами у відповідності до постанови Кабміну від 13.12.2017 №1009 “Про внесення змін до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 17 серпня 1998 р. №1303” кошторисом КНП “Центр первинної медико-санітарної допомоги” Печерського району передбачено 1 478,3 тис. гривень, що становить лише 52,0% від потреби.
З метою забезпечення печерян ліками на території Печерського району функціонує 18 аптек та аптечних пунктів, які відпускають населенню лікарські препарати в рамках Урядової програми “Доступні ліки”. Протягом 10 місяців 2018 року аптечним закладам відшкодовано 1 893 487 гривень за 33 145 рецептах, що були видані лікарями 15 397 особам.
Мешканці Печерського району, хворі на інсулінозалежний цукровий діабет, у січні-червні 2018 року отримували препарати інсуліну у необхідній кількості через аптеки № 114 та №125 КП “Фармація”. Вартість відпущених мешканцям Печерського району препаратів інсуліну відшкодовується Комунальному підприємству “Фармація” розпорядником бюджетних коштів відповідного рівня у встановленому порядку. Протягом 10 місяців 2018 року для населення району лікарями-ендокринологами виписано 2 302 рецепти на препарати інсуліну з врахуванням референтних цін на суму 1 768 807,54 гривень.
Надання медичної допомоги населенню у зазначених підрозділах здійснюється як на безкоштовній основі, так і згідно з тарифами, затвердженими в установленому порядку (розпорядження КМДА №1188 від 07.12.2015 “Про внесення змін до розпорядження КМДА від 24 вересня 2014 року №1055 “Про встановлення тарифів на платні послуги зі стоматологічної допомоги, які надаються державними та комунальними закладами охорони здоров’я м. Києва”; від 26 січня 2016 року №27 “Про внесення змін до розпорядження ВО КМР (КМДА) від 26 лютого 2015 року №171 “Про встановлення тарифів на платні послуги, які надаються лікувально-профілактичними комунальними закладами охорони здоров’я”).
Зубопротезування пільговим верствам Печерського району здійснюється на базі зубопротезного відділення КНП “Консультативно-діагностичний центр” Печерського району. Черга на безкоштовне зубопротезування серед ветеранів Другої світової війни відсутня. Протягом І півріччя 2018 року запротезовано 94 особи, з них інваліди війни – 7 осіб, учасники бойових дій - 5 осіб, учасники війни - 5 осіб, прирівняні - 9 осіб, пенсіонери – 64 осіб, постраждалі від аварії на ЧАЕС – 9 осіб. Зубопротезування виконано на суму 93,073 тис. грн. з урахуванням вимог постанови Кабміну від 04 червня 2015 року №389.
Протягом 9 місяців 2018 року силами лікувально-профілактичних закладів районного підпорядкування за допомогою “швидких тестів” на наявність антитіл до ВІЛ обстежено 5 628 осіб. Позитивний результат дослідження мали 21 особа (0,37% з числа обстежених).
Читайте: Віктор Смирнов: “Серед пріоритетів – реконструкція Контрактової площі та вулиці Сагайдачного”
Петро Онофрійчук: “На те, що треба зробити у Дніпровському районі, потрібні 1,5-2 млрд гривень”
Геннадій Заболотний: “Поки немає метро на Троєщину, транспортну проблему масиву треба вирішувати іншим шляхом”
Олександр Цибульщак: “Особливістю 2018 року є суттєве збільшення фінансування житлово-комунального господарства району”
Игорь Довбань: “В 2019 году хотелось бы привлечь минимум 100 млн гривен субвенций из госбюджета”
Володимир Каретко: “Проблема ремонту міжквартальних проїздів зрушила з мертвої точки, але потребує збільшення фінансування”
Петро Захарченко: “На порядку денному питання розширення мережі закладів освіти та врегулювання комплексної забудови району”
Олег Гаряга: “Частина Ярославого Валу має стати пішохідною, а Хрещатик і Майдан Незалежності будемо ремонтувати”
Фото: politrada.comKиевVласть
7 лютого 2019 г. 14:00
Раздел: Тексти
Михайло Нетяжук: “Порядну людину треба дуже довго вмовляти, щоб вона пішла в депутати”
Вже наступного року Київщина готуватиметься до виборів міських голів та депутатів. За свою каденцію міські голови встигли наробити багато чого. Час від часу вони жаліються, що їхньої кропіткої праці не помічають, а вони працюють, не покладаючи рук. Вивчити ситуацію кожного міста, а тепер ще й об'єднаних громад, вирішила KV. Протягом майже 8-ми місяців ми спілкуватимемось із головами про їхні проблеми і досягнення. Продовжує цикл матеріалів інтерв'ю розмова з мером Фастова Михайлом Нетяжуком.
KV: Децентралізація - які плани? Яка проводиться робота? Проблеми?
Михайло Нетяжук: По Фастівському району взагалі не затверджений перспективний план формування територіальних об'єднаних громад. Розглядались різні варіанти, ми обговорювали їх із Фастівською РДА, передавали до КОДА, але наш план затверджений не був. Згідно нього у Фастівському районі передбачається створення чотирьох ОТГ - Фастівської, Кожанської, Борівської і Томашівської.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Говорити про якісь контури нашої громади досить важко. Наразі ми направили листи-звернення до усіх сільрад, що межують з містом. Із семи громад дві дали негативну відповідь, це Фастівецька і Великоснітинська, а Червонянська вже увійшла до складу Ковалівської об’єднаної громади. Решта населених пунктів нам не відповіли.
Якби хоч одна сільрада прийняла рішення про приєднання до Фастова, то по спрощеній процедурі ми б створили громаду, без проведення виборів. Але такого бажання у селах ми не спостерігаємо, тому мабуть на Фастівщині буде відбуватись анонсована урядом Президента так звана “примусова” децентралізація у 2020 році.
KV: Інвестиційний клімат - як покращуєте?
Михайло Нетяжук: Підсумовуючи 2018 рік можна сказати, що Фастів достатньо велику увагу приділяв саме стимулюванню економічного зростання. Зокрема ми стали членом ініціативи “Мери за економічне зростання”, за якої було розроблено план розвитку економіки, який отримав позитивні висновки від фахівців Єврокомісії і Світового Банку. Враховуючи їх зауваження та пропозиції, ми погодили цей план на виконкомі 28 січня. 7 лютого ми затвердимо його на засіданні міськради.
Пункти цього плану сконцентровані на пріоритетних напрямках, які дозволять місту економічно зростати та створювати робочі міста. Зокрема, це промислово-логістична сфера, яка має великий потенціал, та стимулювання бізнес-активності підприємств. У нас запроваджена диференційована плата за землю - якщо підприємство економічно активне, воно має мінімальну орендну ставку, якщо неефективно використовує територію - максимальну. Є певна шкала податкових пільг.
Також у співпраці із фінансовими організаціями зараз розробляється система по пільговому кредитуванню, де пільгова частина також буде залежати від того, скільки робочих місць буде створено в результаті реалізації інвестиційного проекту.
KV: Чому група компаній Knauf припинила діяльність в місті?
Михайло Нетяжук: На території міста було дві компанії - Knauf Insulation і Knauf Гіпс. Вони ще у 2008 році отримали дві ділянки загальною площею 35 і 15 га відповідно. У 2014 році в зв'язку із початком війни в Україні Knauf Гіпс переглянув свої інвестиційні плани і відмовились від ділянки 15 га. Зараз на базі цієї ділянки зареєстровано індустріальний парк “Фастіндастрі”, відібрано керуючу компанію, і в цьому році будуть розпочинатись роботи з реалізації проектів промислового виробництва. Інша земельна ділянка залишається за Knauf Insulation і вони справно сплачують за неї податки. Але через певну невизначену суспільно-політичну ситуацію в країні компанія поки що не розпочала будівництво заводу. Це питання вже не в межах компетенції Фастівської міської ради.
KV: Чи є "сміттєва" проблема?
Михайло Нетяжук: У Фастові функціонує санкціонований полігон твердих побутових відходів. На початку року відбувся конкурс на вивезення ТПВ і в результаті нього зроблені певні кроки з впорядкування системи вивозу сміття у місті. Якщо раніше це здійснювали два оператори, що не зовсім відповідає нормам законодавства, то тепер оператор у нас один.
Далі плануємо працювати над побудовою системи поводження з твердими побутовими відходами, в першу чергу це запровадження сортування сміття. Наше місто не настільки велике, щоб можна було організувати повноцінний економічно ефективний сміттєпереробний завод. Організовувати невелике підприємство, яке не буде відповідати екологічним стандартам - це, я вважаю, злочин перед наступними поколіннями і ми на це не підемо.
KV: Згадуючи нашумілий вибух у житловому будинку - коли постраждалі отримають компенсації? У якому розмірі?
Михайло Нетяжук: За результатами експертної оцінки даного будинку, непридатними для подальшого проживання визначено 30 квартир. Рішенням міської ради кожній сім'ї було виділено по 39 тис. гривень з розрахунком на кожну квартиру. Крім того, рішенням КОДА було виділено додатково ще по 50 тис. гривень на кожну квартиру. Але ці кошти не можна вважати компенсацією, оскільки компенсацію має виплачувати винна сторона, а слідство ще триває.
Також КОДА розглянула клопотання Фастівської міської ради щодо розгляду Кабміном клопотання відносно виділення із державного бюджету України коштів резервного фонду для запобігання загострення цієї надзвичайної ситуації. Якщо зараз не відселити мешканців і не провести роботи з реконструкції цього будинку, не можна виключати подальшого його руйнування.
KV: Народні бунти - чи влаштовують громаду тарифи?
Михайло Нетяжук: Ви можете собі уявити що десь в Ташкенті чи в Новосибірську в 1943 році були б народні бунти через високі ціни на хліб чи через тарифи? Якщо держава знаходиться в стані війни, то абсолютно всі, починаючи від простого громадянина і закінчуючи президентом України, повинні жити по правилам військового часу і дбати в першу чергу про захист державності.
Під час війни всі економіки світу підлягали інфляційними процесами. В умовах війни не можна утримувати ціни на одному рівні. Якщо планується якесь підвищення тарифів, то потрібно вчасно проводити роз'яснювальну роботу із населенням і шукати різні варіанти підтримки тих верств населення, які найбільше цього потребують.
Так, населенню зараз важко, іноді навіть дуже важко, але є процес надання державних субсидій. Коли ті чи інші тарифи затверджує міська рада, ми це питання обговорюємо із громадською радою міста, а де потрібно - проводиться громадське обговорення. Всі повинні ставитися із розумінням до ситуації, яка зараз відбувається.
KV: Чи є проблеми всередині міськради? Як миритись із депутатами?
Михайло Нетяжук: Я би не сказав що всередині міської ради є проблеми. Ідучи на вибори в 2015 році, я не дуже концентрував на цьому увагу, оскільки не ставив за мету отримати посаду. Була ситуація, коли один з народних депутатів приїхав на сесію міської ради і закликав мене йдти з посади, на що я спокійно написав заяву і віддав її на обговорення представникам громадськості, адже мене обирали не депутати, а саме місцеві жителі. І зараз в будь-який момент готовий йти на перевибори.
З депутатами у нас конструктивна нормальна робота. У минулому році до Дня Соборності ми провели з'їзд депутатів усіх скликань. Таким чином старше покоління мало змогу передати молодшими свій досвід, а вони в свою чергу - розповісти про ситуацію, яка є зараз. Наразі нам спільно потрібно відпрацьовувати кодекс моральної поведінки депутатів. Проблема в тому, що зараз депутат не є взірцем для суспільства. А порядну людину треба дуже довго вмовляти, щоб вона пішла в депутати.
Ми внесли зміни в регламент міської ради і тепер в разі порушення норми моралі чи етики міська рада може прийняти рішення і обмежити участь депутата у роботі ради до 10 засідань. Поки таких випадків не було, але наявність правила вже стимулює депутатів не порушувати порядок.
KV: Як можете прокоментувати “касетний скандал” за участі двох депутатів міськради?
Михайло Нетяжук: Насправді те, в якому контексті була подана ця інформація, а саме записи нібито плівки, не зовсім відповідає дійсності. Відбулося певне маніпулювання фактами. Оскільки це так, і я не був присутнім при тих розмовах, дозвольте мені не коментувати все це.
З одного боку, я розумію відповідальність за оприлюднення недостовірної інформації, а з іншого - не зовсім те, що намагаються видати за біле чи чорне, є таким насправді. До того ж правоохоронні органи не знайшли ніяких підстав для притягнення до відповідальності будь-кого.
KV: Кажуть у вас складні стосунки з РДА, чому, що ділите?
Михайло Нетяжук: У нас чудові стосунки з РДА, з районною радою. Ми часто зустрічаємося, обговорюємо ті питання, які стосуються співпраці. У форматі обговорення, звісно, ми не на все погоджуємось, але це не говорить про складні стосунки. В деяких речах ми принципові.
У кінці 2018 року ми за принципом співфінансування придбали новий рентген апарат для центральної лікарні. За спільним зверненням із головою РДА було виділено додаткову субвенцію на зарплати медичним працівникам. Діти з району відвідують Фастівські школи та садочки і навпаки - лікарі, які отримують зарплати з районного бюджету, обслуговують містян.
KV: Вже познайомилися з новим губернатором? Про що попросили? Які надії на нього покладаєте?
Михайло Нетяжук: Олександр Терещук після призначення на посаду одним із перших відвідав місто Фастів. Це був день відкриття пам'ятника захисникам України на площі Перемоги. Наразі ми співпрацюємо щодо ліквідації надзвичайних наслідків після вибуху у житловому будинку і спілкуємось не рідше одного разу на тиждень. Він узгоджує питання і з першим віце-прем'єром Степаном Кубівим. Для нашого міста ця ситуацію є першочерговою.
Але співпраця із областтю в нас була завжди. У кінці минулого року область виділила Фастову 40 млн гривень на підготовку до відзначення 100-річчя Соборності України. Ми витратили їх на капітальний ремонт Палацу культури та Соборної площі. Це свідчить про нормальний рівень співпраці.
KV: Це було відкрито той пам’ятник, який громада просила встановити чотири роки?
Михайло Нетяжук: Є питання містобудування і є певне бажання якихось політичних сил зробити івент. Достатньо багато уваги ми приділяємо роботі із сім'ями загиблих. По цьому пам'ятнику також в першу чергу все відпрацьовували саме з ними - обговорювали місце розташування, вигляд.
Ми знайшли місце, яке всіх влаштовувало, але на тій ділянці були розміщені малі архітектурні форми, які потрібно було перенести. І після того, як проект був майже реалізований, почали з'являтися заяви, що міська рада не хоче нічого робити. Я все це пов'язую знову ж таки з політичною площиною. Хоча ми надавали громадськості всю інформацію. Але наразі пам'ятник встановлено і я не чув жодного негативного відгуку щодо нього.
KV: Віддавали ви як мер якісь преференції “Фастівському хлібокомбінату”, де 7 років працювали директором?
Михайло Нетяжук: “Фастівський хлібокомбінат” як юридична особа ліквідований. Коли я там працював, це підприємство входило в структуру ПАТ “Київхліб”, потім вони прийняли рішення про реорганізацію і зараз це підприємство називається ТОВ “Київхліб”. Воно зареєстровано в Києві, але, не дивлячись на це, податки на доходи фізичних осіб сплачують у міський бюджет Фастова.
З приводу преференцій - “Хлібокомбінат” ні в той час, коли я був директором, ні наразі, ніяких преференцій не отримував і не отримуватиме. Від міської ради їм нічого не потрібно.
KV: Як щодо інформації, що ви через родинні зв'язки керуєте ПП “Олімвія” (виробництво хліба)?
Михайло Нетяжук: Я посадова особа місцевого самоврядування і згідно чинного законодавства не маю права керувати приватними підприємствами. Ознайомлюсь із цією інформацією, мені самому цікаво. Мій батько до минулого року займався підприємницькою діяльністю у Києві, а мама працює в управлінні освіти Оболонської в місті Києві державної адміністрації бухгалтером. Я в них перепитаю, чи займаються вони виробництвом хліба.
KV: Конфлікт з народним депутатом Русланом Сольваром - що штовхнуло на публічні з'ясування відносин? Які стосунки зараз?
Михайло Нетяжук: На публічні з'ясування стосунків мене штовхнула його публічна заява. Ми з ним одногрупники по Академії при Президентові України і при особистій зустрічі, коли я запитував у чому непорозуміння, він говорив, що претензій ніяких немає.
Але було два публічних випадки, коли він дозволяв собі критикувати мене як міського голову, тому я дозволив собі критикувати його як народного депутата, з яким ми повинні співпрацювати. Наразі ми спілкуємось, у нас нормальні робочі стосунки. Коли він буває в нашому місці, завжди зустрічаємось.
KV: Ви були людиною Сольвара?
Михайло Нетяжук: Ми з ним не обговорювали питання мого балотування на посаду міського голови та взагалі будь-що по виборам. Сольвар у Фастові з'явився після того, як я почав тут працювати, то може питання має бути навпаки - чи він людина Нетяжука?
KV: Які у вас стосунки з депутатом КОР Валерієм Ксьонзенко? Він авторитет для вас?
Михайло Нетяжук: Він член бюджетної комісії обласної ради і він допомагав мені як Фастівському міському голові готувати документи по підготовці рішення щодо виділення коштів на заходи по відзначенню 100-річчя соборності України. Це ті 40 млн гривень, про які я вже говорив.
Я з радістю буду дослухатися до всіх порад, які мені дають. В юності я навчався в аспірантурі на науковця, а там вчать, що будь-яку точку зору обов'язково потрібно вислухати, сприйняти і проаналізувати. Але робити потрібно по-своєму.
KV: Чи готові йти на ще одну каденцію?
Михайло Нетяжук: Для того, щоб відповісти на це питання, нам з вами потрібно зустрітися десь через півтора роки, що я з дуже великим задоволенням зроблю.
А взагалі я вважаю так - якщо нам дається влада, то значить це не просто так і до цього треба дослуховуватись. Для когось це можливість щось зробити, для когось це стає випробуванням, а для когось - навіть покаранням. Наразі мені складно робити прогнози щодо майбутнього.
Читайте: Наталія Дзюба: “За час функціонування пункту біженців конфліктів із громадою не виникало”
Фото: KVKиевVласть
середа, 17 квітня 2024 г.
18:19
УВАГА!!! КиївВлада переїхала на новий домен
п'ятниця, 12 квітня 2024 г.
20:56
“Українська команда” передала велику партію дронів-літаків легендарному батальйону “Ахіллес”, - Палатний
20:51
Ексміністр оборони Резніков став директором безпекових і оборонних програм в ГО “Український інститут майбутнього”
20:45
Начальник КОВА Руслан Кравченко у Чернівцях взяв участь у Конгресі місцевих та регіональних влад при Президентові України
20:34
На київській ТЕЦ-5 встановлять додаткові генератори
20:20
В Україну повернули тіла 99 полеглих захисників
20:02
У Києві з суботи відновлює роботу автобус № 7 (схема)
19:54
На Бахмутському та Новопавлівському напрямках відбито понад 40 атак, загалом на фронті 81 боєзіткнення, - Генштаб ЗСУ
19:43
Представники громадськості вимагають припинити переслідування антикорупційних активістів та журналістів-розслідувачів
19:31
Відзавтра, 13 квітня, столичний автобус № 35 подовжить свій маршрут до вулиці Гліба Бабіча (схема)
19:13
“Укренерго” організувала для ветеранів війни програму навчання та працевлаштування “Разом”
19:01
На Броварщині витратять 1,86 млн гривень на облаштування дитмайданчиків
18:49
На вулиці Богатирській у Києві до 21 квітня обмужать рух транспорту (схема)
18:36
У Броварах з'явився новий патріотичний стінопис “Обіймаю тебе, моя Україно!”
18:17
Столична влада зупинила проведення аукціону з надання в оренду Житнього ринку
18:04
У реєстрі зниклих безвісти наразі налічується понад 2 тисяч дітей
Календар подій