четвер, 19 травня 2022 г.

Ніч у медуніверситеті: анатомія історії

Ніч у медуніверситеті: анатомія історії

Студенти-історики університету ім. Шевченка з Творчого об’єднання “Ніч в університеті” провели театралізовану екскурсію Київським медуніверситетом ім. О. Богомольця.

Пізнього весняного вечора перед морфологічним корпусом столичного медичного вишу зібрався чималий натовп молоді. В  основному – студенти, серед яких – багато майбутніх медиків. Усі вони прагнуть потрапити на нічну екскурсію.

Матеріал створено в рамках Проекту “Юн-Пресс-KV” 

Юнак у форменій тужурці студента-медика кінця позаминулого століття вводить у короткий курс історії вишу. Це – Олексій Руденко, організатор й ініціатор творчого об’єднання, випускник істфаку.

Він розповідає про створення в Києві Університету Святого  Володимира, наголошуючи, що відкриття медичного факультету довершило створення традиційного комплексу навчальних дисциплін в одному навчальному закладі. Захоплено розказує про історичні постаті, про першого декана медичного факультету Володимира Караваєва,  дає характеристику студентства ХІХ століття:  "...типовий студент Університету св. Володимира 1834–1840-х років, - це юнак, віком близько 20 років, який закінчив середній навчальний заклад західних і південно-західних губерній Російської імперії й успішно склав вступний іспит. У складі студентів була представлена молодь з усіх суспільних станів. Серед них переважали католики, адже власне поляки складали спершу вагому основу студентства Університету в Києві. Що цікаво, медичний факультет впродовж 19 століття був найпопулярнішим в Університеті!”.

Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
 

Але як виглядав типовий студент Університету в перші десятиліття його існування?

Чим займались студенти-медики у вільний від навчання час? І що вони робили в одній з найбільш загадкових (для простих киян) будівель Києва?

- Після початку Першої світової (Великої) війни велика кількість випускників та співробітників медичного факультету Університету святого Володимира почала реалізовувати свою місію як безпосередньо при військових частинах, так і в госпіталях у містах далеко від лінії фронту, - розповідає гід, -  Проте доля кожного з них склалась по-різному. Наприклад, випускник медичного факультету Олексій Богаєвський був лікарем-рентгенологом у госпіталі одного з піхотних полків і продовжив свою службу при Київському військовому госпіталі, а також заснував першу кафедру рентгенології в Київському медичному інституті у 1920-і. Валентин Войно-Ясенецький (Архієпископ Лука) очолив земський лазарет для лікування поранених і полонених солдатів, навіть захистивши дисертацію "Регіонарна анестезія" у 1916 році. У 1923 році він прийняв чернечий постриг і сан єпископа, ставши одним із місцевовшановуваних святих Української Православної церкви.


В програмі екскурсії:  типові розваги студентів-медиків Університету Святого Володимира, останні (для кінця ХІХ-початку ХХ ст.)  новинки  медичної науки, невдалі спроби інспекторів контролювати життя студентів, боротьба суфражисток за жіночу освіту,  лікування у шпиталях  під час Першої світової війни впродовж 1914-1918 років. Завершилася майже двогодинна екскурсія досить жорстокою (але історично правдивою реконструкцією так званої “справи лікарів”).

Театралізована історія починається  в лекційній залі вишу зі студентських буднів і практики майбутніх медиків 100-150 років тому. Далі ми потрапляємо до зали з експонатами  скелетів - людських вад. І дізнаємося, як студенти-медики крали трупи з міських кладовищ аби було на чому тренуватися робити операції.


“А що ще лишалося робити, - пояснюють студенти Іван  Жуковський і Богдан Бубач, - Вчитися на чомусь треба ж було… Є згадки, поліцейські хроніки й історичні факти, де зафіксовані такі випадки. Звісно, не обійшлося й без чорного медичного гумору”.



Проходячи закапелками університету, відвідувачі потрапляють на заняття вищих жіночих медичних курсів, а в своєрідній кунсткамері – на засідання своєрідної медичної ради, де “продвинуті” жінки, що приїхали з Європи до “відсталої Російської імперії” намагалися в Києві впроваджувати європейські новинки.  Ось  як ви вважаєте, наскільки сильно відрізнялись операції 1860-х від, скажімо, операцій у 1920-х роках? По-перше, тільки-но винайшли і випробували наркоз. Зазвичай використовували ефір, дещо рідше - хлороформ, а з 1860-х років - ще й нову, дуже перспективну (спершу) речовину у анестезії - кокаїн. По-друге, тільки зароджуються принципи дотримання гігієни, а медики доволі часто проводили операції прямо у робочому одязі - сюртуку, пальті, сорочці. Варто пам'ятати, що у Києві 19 століття найкращі лікарі одночасно працювали і викладачами Університету святого Володимира.


Вразила реконструкція шпиталю І-ї світової війни, де поруч помирали і поранені бійці й тифозні хворі, де лікарі й сестри милосердя без медикаментів і, навіть, без перев’язочних засобів намагалися рятувати життя  солдатів і офіцерів. Тоді як військове командування  ці проблеми цікавили дуже мало – штабісти віддавали нелогічні й бездумні накази – ну, майже все, як і сьогодні (з поправкою на час і прогрес).

І, нарешті ми стаємо свідками страшних допитів  у застінках  НКВС лікарів, яких звинувачували  у сфабрикованій “справі лікарів”.

Особисто мене трохи неприємно вразило, що організатори надзвичайно цікавої театралізованої екскурсії обійшли своєю увагою студентів-медиків  і лікарів, які воювали на фронтах ІІ-її світової війни, захищали Київ у ополченні, копали окопи, гинули  на полях і польових шпиталях страшної війни. Але це вже – зовсім інша історія.

Автор ідеї Олексій Руденко пояснює, що в такий спосіб студенти намагаються відтворити хід історії: “Це волонтерська ініціатива студентів і випускників історичного факультету університету ім. Шевченка. Ми вивчаємо історичні події, знайомимося з локаціями, з документами, пишемо сценарій”, - розповідає керівник проекту, - “репетиції проходять здебільшого в студентському гуртожитку. За два роки існування Творчого об’єднанням ми вже проводили подібні екскурсії на різні історичні теми в Шоколадному Будиночку, в червоному корпусі, в КПІ, в Софії Київській.  В медунівері керівництво закладу пішло нам назустріч. А от деякі співробітники  на місцях намагалися “ставити палки в колеса”.

Учасники театралізованого дійства щиро обурюються діями деяких співробітників.

- Єдине, чого я не можу зрозуміти -  це ставлення співробітників університету. – пише у ФБ, Костянтин, один із акторів-реконструкторів, - поки ми репетирували й готувалися до івенту, як мінімум  від трьох різних людей, я і актори моєї локації чули  фрази типу: “А ви хто взагалі такі?”, “А хто вас сюди пустив?”. Це нормально, коли перед проведенням івенту хтось із керівництва просить показати “подання”, щоб  переконатися в легальному порядку проведення.  Але коли кожних 5 хвилин нас намагаються  вигнати з аудиторії – це взагалі не мотивує. А коли ми виходили фотографуватися, нашу аудиторію (з речами й реквізитом) встигли замкнути. А за 5 хвилин до  початку екскурсій  до  нас підійшла жінка, і, не представившись, почала в грубій формі вимагати, щоб ми негайно пішли й принесли їй подання.  Але найбільше мене шокував такий  діалог:

- Та ви взагалі знаєте скільки коштують  ці ембріони?!

- Не знаю. А скільки?

- Та хто ви такий, щоб я вам говорила?!

Матеріал створено в рамках Проекту “Юн-Пресс-KV” 

На щастя, відвідувачі, які були активними учасниками дійства, цього не помітили.  Чекаємо обіцяну Олексієм Руденком “Ніч в університеті”, яка відтворюватиме події в Києві в 1919 році.

KиевVласть

Наталя Плохотнюк

Теги: новости киева, юн-пресс, история, экскурсия, медуниверситет, ночь в университете

середа, 18 травня 2022 г.
22:49
Майже 100 тисячам маріупольців загрожує смертельна небезпека через поширення інфекційних захворювань, - Денісова
22:10
МЗС попередило, що за в'їзд на окуповані території з боку росії іноземним журналістам закриють в'їзд до України
21:49
“Ядерні терористи не розуміють наслідків” – українські енергетики прокоментували наміри рф красти електроенергію із Запорізької АЕС
21:25
Росію закликали вивести війська з Придністров'я
21:01
“Укрзалізниця” з 20 травня запускає поїзд Київ-Шостка
20:44
Посольство США відновило роботу в Києві
20:21
ДСНС отримала 85 дронів для проведення розвідки в екосистемах та розмінування
20:05
ЗСУ звільнили ще один населений пункт на Харківщині, ворог веде обстріли населених пунктів по лінії зіткнення, - Генштаб
19:44
Киян запрошують кінотеатри “Лейпциг”, “Флоренція” та “Ім. Шевченка”
19:27
Зеленський підписав укази про продовження військового стану та мобілізації на 90 днів
19:06
Європейський Союз не прийняв шостий пакет санкцій проти росії через позицію Угорщини
18:45
На Київщині за 45 днів повністю відновили електропостачання звільнених від окупантів громад
18:34
Передача “Азовсталі” Кадирову посилить протистояння між спецслужбами РФ – розвідка
18:17
Прокуратура передала АРМА 20 вантажівок “МАЗ” та корпоративні права двох підприємств білорусі
17:56
У Києві можливе задимлення у зв'язку із пожежами в зоні відчуження, - КМДА
17:40
ЗСУ передали понад 146 млн гривень, які були заарештовані у “справі брата голови ОАСК Вовка"
Календар подій
Керівниця благодійного фонду Наталія Носова: “Наразі треба 15 тис. доларів, щоб купити десять нових професійних швацьких машин для виготовлення бронежилетів” (відео)
18 травня 2022 г. 14:00
Керівниця благодійного фонду Наталія Носова: “Наразі треба 15 тис. доларів, щоб купити десять нових професійних швацьких машин для виготовлення бронежилетів” (відео)
До початку повномасштабної війни росії проти України киянка Наталія Носова (на фото) мала власний бізнес з пошиву весільних суконь. Але 24 лютого для неї, як і всіх українців, історія змінилась – вона разом з однодумцями-волонтерами почала виробляти розвантажувальні жилети, плитоноси та бронежилети для сил Територіальної оборони (ТрО), а згодом і для Збройних Сил України (ЗСУ). Ця робота, як і у всіх волонтерів, відбувалась на добровільних засадах та за пожертви. Оскільки роботи ставало все більше, в травні Наталія Носова відкрила благодійний фонд для збору коштів на виготовлення бронежилетів та іншої амуніції для наших сил оборони. Наразі для розширення роботи потрібні не дуже великі кошти – для закупівлі нових швацьких машин треба всього 15 тис. доларів.
У Київраді не наважилися віддати Павлу Фуксу будівлю на вулиці Кирилівській, 103
18 травня 2022 г. 09:00
У Київраді не наважилися віддати Павлу Фуксу будівлю на вулиці Кирилівській, 103
Керівництво столиці поки що “передумало” передавати в оренду благодійній організації (БО) “Фонд пам'яті “Бабин Яр” приміщення площею майже 4 тис. кв. м на вул. Кирилівській, 103 (Подільський район), яке знаходиться на балансі “Клінічної лікарні “Психіатрія”. Однією з причин для цього, цілком можливо, послугував суспільний резонанс навколо даної події: окремі депутати Київради обурилися, що під час війни влада міста планує “обдарувати” комунальним майном осіб, які пов'язані з російським олігархатом – Павлом Фуксом (на колажі праворуч), Михайлом Фрідманом та Германом Ханом. Таким чином питання створення в столиці “Музею історії забуття трагедії Бабиного Яру”, який планувалося розмістити на вищевказаній локації, поки що зняте.