Скандал навколо створення меморіалу “Бабин Яр” вкотре піддався розголосу. Ініціативна група, яка відстоює реалізацію державного проєкту меморіалізації, поскаржилась на небажання столичної влади проводити громадські слухання. Вони наполягають, що Київрада та КМДА на чолі з мером Віталієм Кличком усіляко лобіюють проєкт, який фінансують російські олігархи. І поки влада готується віддати землю сусіду-агресору, активісти та частина депутатів закликають громадськість долучитись до самостійного проведення слухань і зберегти українську історію.  Як стало відомо KV, 21 липня в Українському кризовому медіа-центрі відбувся брифінг на тему “Меморіал “Бабин Яр” – чому влада ігнорує громадськість і лобіює російський проєкт”.  Зазначимо, що 25 січня 2021 року Меморіальний центр Голокосту “Бабин Яр” презентував художню концепцію майбутнього музейного комплексу в Києві, що складається з синагоги, центру реабілітації, інсталяцій та освітніх просторів.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  У прес-службі центру зазначили, що над концепцією працювала міжнародна група з-понад 20 авторів під керівництвом художнього директора Меморіального центру Іллі Хржановського. Спонсорами проєкту є російські бізнесмени Михайло Фрідман, Герман Хан, Павло Фукс. Пізніше до них доєднався українець Віктор Пінчук. Водночас відомі діячі мистецтва, учені, громадські активісти звернулися до мера столиці і Київради з відкритим листом, в якому закликають не підтримувати “російський” проєкт меморіалу “Бабин Яр” і не передавати йому землю в користування. У квітні представники громадськості зареєстрували електронну петицію, де вимагають від керівництва Києва “не підтримувати приватний “російський” проєкт (Меморіальний центр Голокосту “Бабин Яр”), оскільки це суперечитиме законам, міжнародним угодам України та загальнолюдським моральним нормам, а замість цього – відкрити широке громадське обговорення державного українського проєкту комплексної меморіалізації “Бабиного Яру” та прийняти на його основі відповідні рішення до 80-х роковин трагедії”. Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться 21 липня у Київській міській раді мали відбутися громадські слухання з українського проєкту комплексної меморіалізації “Бабиного Яру”, ініційовані групою громадських активістів – науковців, політиків, журналістів, громадських діячів. Але міська влада відмовила Ініціативній групі в організації слухань.  В ході брифінгу члени Ініціативної групи розповіли про своє ставлення до позиції КМДА і про стан подій щодо протистояння “російському” проєкту меморіалу. Учасник Ініціативної групи "Першого грудня", співпрезидент Асоціації єврейських громадських організацій та общин України Йосиф Зісельс: Тричі для проєкту меморіалу депутати намагались виділити землю. І тричі депутати від партії “Європейська солідарність”, “Батьківщина”, “Єдність” та частина “Голосу” блокували ці рішення та вимагали від Віталія Кличка проведення громадських слухань щодо українського проєкту меморіалу. Він не хотів цього слухати і був готовий провести слухання щодо “російського” проєкту. Але жодних слухань досі не відбулось. Ми створили Ініціативну групу, яка зібрала 2 500 “живих” підписів киян під зверненням до КМДА та Київради для проведення слухань щодо українського проєкту. Нам відмовили із дивним формулюванням – не їхня компетенція. Хоча виділення землі і лобіювання проєкту – їхня. Нехай так, але заборонити проводити ці слухання вони нам не можуть. І ми продовжуватимемо роботу для їх проведення, аби всі кияни почули про український проєкт. Кожен народ має свою культуру пам'яті, яка формується впродовж його генезису. І коли народ здобуває свою державу, ця культура пам'яті починає перетворюватись на політику пам'яті цієї держави. Всі значні проєкти, як то: Музей Голодомору, Музей Революції Гідності, Музей Майдану, Музей Голокосту і Бабиного Яру повинні бути похідними від цієї культури і політики пам'яті. І якщо українське суспільство визначилось, воно на боці українського проєкту, то міська влада своїм рішенням показала, що вона на боці “російського” проєкту. Ми цей проєкт розглядаємо як ще один аспект гібридної війни Росії проти України.  Наразі ми маємо один український проєкт. Він має дуже гідну концепцію меморіалу. У 2018 році були презентації на різних рівнях. Потім – внутрішнє і зовнішнє рецензування. Він є у вільному доступі і кожен може з ним ознайомитись.  Народна депутатка України (“Голос”), громадська діячка Соломія Бобровська: Це величезна масштабна акція іншого фронту, яку українці десь прокліпали, проспали, можливо, свідомо підтримуючи на високому рівні, навіть президентському. Такі речі мали бути зарубані та прибрані на корені, але так не сталося. Більш того, в регіонах людям важко пояснити, в чому небезпека. Київ – столиця і зовсім інший світ для багатьох. Але питання переходить у культурну площину. На противагу проєктам рішень Київради щодо виділення землі під “російський” проєкт, у парламенті також зареєстровані постанови. Одна щодо виділення із бюджету близько 300 млн гривень для реалізації державної концепції “Бабин Яр” в Києві. Та постанова щодо відзначення роковин пам'яті “Бабиного Яру”. Поки вони не прийняті до розгляду, але у вересні до цього можливо повернуться.  Народний депутат України ("Європейська Солідарність"), екс-голова Українського інституту національної пам'яті (2014-2019) Володимир В’ятрович:  Тема “Бабиного Яру” є цілком моєю темою. Коли я був на посаді керівника Українського інституту національної пам'яті, нам вдалося багато зробити для цього. Було створено цілу низку проєктів. Це і концепція, яку підготували експерти Інституту історії України за ініціативою нашою інституту. Держава почала відігравати дуже важливу роль у меморіалізації “Бабиного Яру”. Але, на жаль, ці процеси зупинились. І зараз розвертаються у протилежний бік. Позиція Офісу Президента і безпосередньо Володимира Зеленського – публічна підтримка “російського” проєкту. Є так само сприяння з боку київської міської влади і мера. У нашій постанові, яка є у Верховній Раді, щодо меморіалу “Бабиного Яру” чітко прописано положення щодо неприпустимості участі у проєктах представників держави-агресора. Вона пройшла схвалення комітету, але після дзвінка з Банкової тим же комітетом її прийняття було зірване. Наразі її просто бояться вносити до порядку денного. Ми дійсно боїмося, що у залі буде мобілізовано проросійську більшість на підтримку “російського” проєкту. Дуже шкода, що немає підтримки з боку української влади. Але більш прикро, що вона заважає реалізації українського проєкту. Ми можемо сподіватись тільки на підтримку громадськості та небайдужих українців.  Політолог, член Координаційної Ради “Руху опору капітуляції” Михайло Басараб: Коли влада не чує суспільних настроїв, зазвичай це не дуже добре закінчується для влади. У кращому випадку це призведе до дострокових виборів, у гіршому – до сценарію, за яким закінчився строк Януковича. Якщо сьогоднішні можновладці не почнуть дослухатись до думки громадськості, матимуть такий самий фінал. Фонд демократичної ініціативи ім. Ілька Кучеріва провів соціологічне дослідження громадської думки щодо цієї проблеми. Перший основний висновок – 76% українців вважають, що проєкт “Бабиного Яру” – це державна справа, а не справа місцевої влади чи групи певних осіб. Так само вони вважають, що проєкт меморіалізації має відбуватись за фінансової підтримки і участі держави. До прикладу – лише 6% респондентів вважають, що він має фінансуватися за підтримки приватних осіб з України. І лише 4% вважає, що це припустимо робити за фінансування представників інших держав. В даному випадку ми маємо абсолютно російський проєкт, який фінансується кремлівськими олігархами. Там немає незалежних олігархів, вони усі від ковпаком Путіна. Також опитані респонденти сказали, що засуджують можливість фінансування проєкту російськими олігархами. За цими індикаторами ми бачимо переконливу позицію українського суспільства у несприйнятті приватного проєкту, який реалізується за кремлівські гроші опосередковано через кремлівських олігархів. Таким є висновок дослідження і влада має це почути.  Професор Національного університету "Києво-Могилянська академія", колишній Міністр освіти і науки України (2014-2016) Сергій Квіт:  Приводом для нашої дискусії стала відмова столичної влади у проведенні громадських слухань з приводу українського проєкту. Дуже важливо, аби ця інформація розповсюджувалась через медіа, щоб її чули суспільство, депутати. Саме депутати Київради будуть голосувати чи не голосувати за надання землі “російському” проєкту. Якщо земля буде надана, то це буде приватна російська територія і люди, які керують цей проєкт, вже не будуть ні з ким радитись. Що вони там зроблять – невідомо. Цей “російський” проєкт надзвичайно гібридний, він змінюється кожного разу, коли пан Хржановський виступає, постійно щось додає. Зокрема, якісь тези, які притаманні українському проєкту. Я добре розумію цю психологію – ми скажемо все, що ви хочете почути, тільки проголосуйте, а далі ми вже з вами розмовляти не будемо. І зверніть увагу, що коли там з'явився Хржановський, звільнився керівник проєкту, громадянин Нідерландів. Він сказав, що не хоче мати з цим справи. Також звільнилась більша частина первісної команди, яка там працювала. Український проєкт дуже делікатний, він не передбачає забудову тих місць, які пов'язані з розстрілами, зі шляхами, якими вели на розстріли, місцями, де знищували трупи і так далі. А “російський” проєкт у пресі пов'язують із “рольовими іграми”. Етичний компонент тут дуже важливий. Тому ми наполягаємо на відкритості. Зокрема, на проведенні слухань, які ми проведемо самостійно. Не треба українцям закривати рота.  Політик, депутат Київської міської ради (“Європейська солідарність”) Сергій Таран:  Звісно, є багато запитань до міської влади. Але я вас маю запевнити, що позиція депутатів є дуже різною. Можу точно сказати, що фракція “Європейської солідарності” у Київраді завжди чітко і безальтернативно пітримувала український проєкт. Ми взагалі вважаємо дуже дивним, що на восьмому році війни в Україні можуть говорити про фінансування будь-яких проєктів за російські гроші, при чому від наближених до Путіна оліхаргів. І ці питання мали б обговорювати не ми, а органи державної безпеки. Та, на жаль, цього не відбувається. Ми зараз бачимо багато скандалів, пов'язаних із російськими артистами, які хочуть виступати в Україні. А тут йдеться не про разовий виступ, а про створення стаціонарних об’єктів на території столиці України, які будуть пропагувати бачення української історії в Кремлі. Друга позиція, на якій ми наполягаємо у Київраді, – будь-які дії на території “Бабиного Яру” мають бути погоджені з громадськістю, широко обговорені і не були закамуфльовані під різні рішення, які зараз деякі партії намагаються протягнути. Дуже часто від опонентів у Київраді ми чуємо, що насправді питання “Бабиного Яру” це не питання Києва. Мовляв, Київ має займатись господарськими питаннями, а тут, подумаєш, землю комусь виділили, не політизуйте. Так я вважаю, що це питання потрібно виводити на загальний політичний рівень. Те, що відбулось у “Бабиному Яру” під час Другої світової війни – це не київська історія. Навіть не українська, вона всесвітня. І це про те, як Україна буде виглядати у світовій історії. Тому про це потрібно говорити публічно і зробити все, аби українську історію писали ми, українці, а не наш сусід-агресор.  Нагадаємо, як раніше писала KV, наприкінці червня голова Офісу президента Андрій Єрмак попросив прем'єр-міністра Дениса Шмигаля доручити столичній владі прискорити реалізацію проєкту благодійного фонду "Меморіал Голокосту “Бабин Яр" на території однойменного історико-меморіального заповідника в Києві. Примітно, що даний фонд заснований в 2016 році за ініціативи і на кошти російських бізнесменів Михайла Фрідмана, Павла Фукса і Германа Хана. Спочатку цей проєкт викликав суттєві заперечення представників української наукової спільноти та єврейської громади. Читайте: Украинские власти призвали взять под контроль реализацию проекта мемориализации Бабьего Яра Фото: коллаж KVКиевVласть

Київоблрада VIII скликання щойно вийшла з зони політичної турбулентності. Протягом 6 місяців від початку каденції в колегіальному органі заявляли про підтасовування голосувань з боку керівництва, простоях, скандалах. Лише в кінці квітня фракції КОР “За Майбутнє”, “Європейська Солідарність” і “Слуга Народу” об'єдналися для переобрання свого голови і нової президії. После цього, як стверджують самі депутати, КОР запрацювала конструктивніше та ефективніше. Про це та інші процеси, а також про соціально-економічне становище Київщини – в інтерв'ю KV розповів голова фракції “За Майбутнє” Ярослав Москаленко. КиевVласть: Від першого пленарного засідання КОР цього скликання минуло 7 місяців. Як ви оцінюєте ці пів року роботи ради? Ярослав Москаленко: “Простій” облради я вважаю ключовим при оцінці першого півріччя роботи. Навіть більше – це ключовий фактор, що визначив ситуацію на Київщині загалом. Коли за пів року проводиться лише дві сесії, на одній з яких незаконно, в порушення регламенту, обирається керівництво, а потім включається якийсь “сплячий режим” – це ненормально. Київщину штучно загнали в стагнацію, цілі напрямки видатків не фінансувалися, обласні програми заморозили, тисячі людей не отримували зарплату, а місцева влада фактично опинилася наодинці зі своїми проблемами.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  Ви знаєте, що близько 2 місяців тому нам вдалося змінити керівництво облради і лише з цього часу у нас почалася конструктивна робота. Ми перезапустили обласні програми, профінансували статті видатків, почали стратегічну роботу над кількома важливими напрямками. Тобто роботу Київської облради оцінюю неоднозначно. З одного боку, погано, що ми втратили стільки часу, але дуже добре, що ми змінили ситуацію і уже практично вийшли на ефективний формат роботи і співпраці. КиевVласть: Минулої осені вам не вистачило одного голосу, щоб бути обраним головою Київоблради. Після цього ваша фракція пішла у жорстку опозицію до всього, що відбувалося у КОР. Ярослав Москаленко: Я б назвав це конструктивною опозицією, оскільки ми завжди налаштовані на конструктив. Але у тих умовах будь-яка конструктивна співпраця виявилася неможливою. У двох словах нагадаю, як усе відбувалося. Цього голосу мені не вистачило не просто так, а тому що серед “Слуг”, ОПЗЖ і “Батьківщини” пройшла дуже жорстка рознарядка щодо моєї непідтримки. Тиск у цих фракціях на своїх же депутатів був шалений, я вважаю, що він підпадає під статтю Кримінального кодексу “Перешкоджання діяльності депутата”. Для контролю над голосуванням депутатам давали різнокольорові ручки, змушували їх покидати залу засідань, вигадали абсолютно незаконну схему з окремими бюлетенями для кожного кандидата, поспіхом і фактично таємно змінили лічильну комісію, перенесли місце голосування. Увінчалось це все урочистим голосуванням з демонстрацією на камери заповнених бюлетенів так, щоб було видно вибір депутата. Це організували безпосередньо люди, які потім стали керівництвом облради. Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться Ми вийшли з цього процесу відразу ж. Уже під час повторного голосування з незаконними розділеними бюлетенями я відкликав свою кандидатуру, бо зрозумів до чого все йде. Абсолютно аналогічна ситуація трапилася у КОР в 2015 році, коли ті ж фракції ОПЗЖ і “Батьківщини” провернули такий же фінт і прийшли до влади в облраді шляхом маніпуляцій і схем. У 2015 році вони втягнули у свої ігри “Євросолідарність”, у 2020-му – “Слуг народу” і Олександра Склярова. Словом, на наших очах відбувалося абсолютне беззаконня і ми вирішили, що йдемо до суду. Жодна інша стратегія для нас виглядала неетичною, оскільки всі вони включали б той чи інший рівень співпраці з незаконно обраним керівництвом і участь у цій вакханалії. КиевVласть: Яку роль у цьому відіграв нардеп Олександр Дубінський, якого ще називали куратором “Слуг” Київщини? Ярослав Москаленко: Мені складно про це говорити, оскільки я жодним чином не є причетним до команди “Слуг народу”. З того, що я чув, у Дубінського було дуже чітке завдання: головою облради має бути обраний саме “слуга”. Як досвідчений і професійний політик, Дубінський своє завдання виконав. Але, і це вже моя думка, він не дуже заглиблювався у деталі і всі ці інтриги, в результаті яких і з'явилася кандидатура Склярова. А у Склярова була своя гра і свої стосунки з ОПЗЖ і “Батьківщиною”. Читайте: “Три фракції Київоблради позбавили конкурентів Склярова права бути обраними головою Київоблради”, – адвокатка КиевVласть: Потім був сумнозвісний “простій”? Ярослав Москаленко: Так. Але ми у “За Майбутнє” були впевнені, що виграємо в суді справу щодо незаконного обрання керівництва КОР, тому не панікували. Якщо я правильно пам'ятаю, то позовну заяву я подав уже наступного ж дня і ми почали працювати на юридичному рівні. Ну і, повторюсь, у нас не було іншого виходу, оскільки ми не хотіли бути причетними до беззаконня. Читайте: “За Майбутнє” Киевщины успешно оспорила в суде регламент Киевоблсовета VIII созыва КиевVласть: Однак керівництво облради було змінене іншим шляхом. Ярослав Москаленко:  У фракціях, які склали ту коаліцію, з самого початку не було єдності. Уже у вечір після незаконного голосування за Склярова зі мною зустрічалися двоє депутатів зі “Слуги народу” і один із “Батьківщини”, які розповіли, що їх змусили дати голоси, але більше вони не будуть брати участі у цій коаліції. А потім Скляров і компанія залягли на дно і з кожним тижнем все більше депутатів, зокрема зі “Слуги народу”, задавалися питанням, що ж відбувається у них у фракції, в облраді, в області загалом. У них наростало нерозуміння, зростав градус напруги, і в якийсь момент ми усі зрозуміли, що готові до переформатування облради. Але наголошую на тому, що наш позов щодо незаконності обрання Склярова досі знаходиться в суді, ми не збираємося його відкликати. По ньому уже навіть є позитивне рішення суду і залишилося пройти усі апеляційні інстанції. Навіть сьогодні, коли керівництво КОР уже змінилося, ми принципово доведемо цей процес до логічного завершення, щоб було створено прецедент. Щоб у майбутньому кожен керівник виборного органу знав, що його чекатиме в суді після таких порушень, а суди мали приклади вирішення таких спорів. Аналогічно ми уже довели до кінця питання незаконної зміни регламенту від попередньої президії КОР. Ми хочемо показати, що Київська облрада – це місце законності. І доки є наша фракція – ніхто безкарно не порушуватиме тут закони і регламент.Читайте: “За Майбутнє” обещает продолжить отстаивать соблюдение закона в стенах Киевского облсовета КиевVласть: Чому ви не висунули свою кандидатуру знову, при переобранні голови КОР у новому форматі? Ярослав Москаленко: Ми завжди були за командну роботу у її найширшому розумінні. Як бачите, цього разу ми взагалі не подавали нашої кандидатури на посаду голови. Нам подобається нинішній формат роботи КОР і ми довіряємо нашим партнерам. Ми вважаємо себе частиною спільної команди більшості в облраді. Виходячи з цього, посади для нас не є принципово важливими. Так само посади не важливі особисто для мене. Тому на посаду першого заступника ми висунули Ярослава Добрянського, який є супердосвідченим управлінцем з 20-річним стажем. Мені важко придумати кращу кандидатуру. А пів року тому ситуація була дещо іншою, тому тоді ми висували мою кандидатуру. Я вважаю свою місію на цьому етапі виконаною. Ми повернули облраду у русло законності і перезапустили Київщину. У фракції “За Майбутнє” потужна професійна команда, якій я довіряю на сто відсотків. Наші депутати працюють у президії і комісіях. Цього цілком достатньо для мене. Я продовжу працювати у фракції і комісії з питань свободи слова і ЗМІ, де я є заступником голови. Ключовим словом у нас залишається “команда”. Окрім того, особисто я планую зосередитися на кількох масштабних загальнонаціональних проєктах, від яких виграє, в тому числі, і Київська область. КиевVласть: Що саме було зроблено, відколи у КОР сформувалася нова більшість і було обране нове керівництво? Ярослав Москаленко:  По-перше, і найголовніше, ми перезапустили Київщину. Повторюсь, область була у стагнації. Пів  року усі програми були практично заморожені, оскільки попереднє керівництво КОР не могло навіть знайти голоси для їх затвердження чи продовження. Ми відразу ж внесли зміни до 14 обласних програм, які передбачають мільярдне фінансування з різноманітних бюджетів. До прикладу, лише на дитячу соціальну інфраструктуру – дитсадки, школи тощо – ми виділили близько 324 млн грн. Фінансування програми “Здоров'я Київщини” збільшили на 10 млн грн. На дороги області піде більше мільярда гривень, причому абсолютна більшість цих коштів – не з обласного бюджету. Ми прийняли низку організаційних рішень та змін до статутів комунальних підприємств, які теж допоможуть перезапустити їх. Наприклад, ми схвалили безоплатну передачу майна з балансу Білоцерківського протитуберкульозного диспансеру на баланс Білоцерківського обласного онкологічного диспансеру. Це дозволить продовжити реорганізацію медзакладів у місті і наблизити появу сучасного онкоцентру, який обслуговуватиме усю область. Читайте: Київська облрада “впритул” зайнялася проблемами Білої Церкви Не можу не згадати про ситуацію з трьома громадами області: Поліською, Іванківською і Славутицькою. Справа в тому, що коли на ЧАЕС будували Централізоване сховище відпрацьованого ядерного палива, Енергоатом взяв на себе зобов’язання перед цими громадами – їм пообіцяли 10% від вартості цього будівництва. А це величезні кошти, які могли б вирішити переважну більшість проблем цих громад. Ви ж розумієте, що це дуже депресивні громади, економіка та інфраструктура яких підточена безпосередньою близькістю до Зони відчуження. Словом, там цих коштів досі не бачили. Тому ми підняли це питання перед Володіним і обласним керівництвом і будемо вимагати, щоб зобов’язання перед цими громадами були виконані.Читайте: “За Майбутнє” закликала владу Київщини вирішити питання боргу “Енергоатому” перед громадами біля Зони відчуження КиевVласть: З останнього “ударного” голосування депутатів КОР виглядає, що новій коаліції вдалося досягти необхідного рівня довіри, взаєморозуміння і співпраці з обласною владою. Ярослав Москаленко:  Безумовно це був один з ключових моментів. І я, чесно кажучи, навіть не очікував такого конструктиву. Ми схвалили близько 40 звітів щодо виконання обласних програм, схвалили звіт про виконання обласного бюджету. І усе це відбулося виключно у рамках закону і регламенту. Ми у фракції “За Майбутнє” чітко розуміємо, що найбільше вини і відповідальності за ту кризу лежить на Олександрові Склярову і попередньому керівництві облради. КиевVласть:  У червні керівництво та депутати облради провели низку зустрічей з керівниками медзакладів області щодо ситуації з фінансуванням. Які результати? Ярослав Москаленко:  Спочатку розповім про мету. На жаль, переважна більшість медичних закладів Київської області опинилися у досить скрутному становищі. У рамках медичної реформи Національна служба здоров'я України отримала повноваження щодо державного фінансування лікарень, у той час як їх перевели на баланс громад. При цьому, НСЗУ до фінансування підходить дуже жорстко. Кожен медзаклад повинен довести, що має усі необхідні ресурси – фінансові, людські, матеріально-технічні – для лікування за конкретним напрямком. Довели – НСЗУ дає відповідний пакет фінансування. Не змогли довести – вибачайте. Це називається “гроші ходять за пацієнтом”. Усі фінансові потреби лікарні, які не покриваються НСЗУ, лягають на плечі громад. Які переважно не витягують такі фінансові навантаження. Читайте: Председатель Иванковской ОТО ежемесячно ищет деньги на зарплаты врачам – Ярослав Москаленко На жаль, такий механізм призвів до своєрідного замкнутого кола. Лікарня не може отримати пакет фінансування за конкретним напрямком, бо, наприклад, не має для такого лікування обладнання. Але вона й не в змозі його закупити, бо ледве зводить кінці з кінцями. Тому ми вирішили розірвати це замкнене коло. Ми профінансуємо для медзакладів ті напрямки, на які вони не отримують коштів від НСЗУ. Завдяки цьому вони зможуть закупити обладнання, сформувати базу, запросити лікарів і відкрити кабінети. І вже після цього вони отримають фінансування від НСЗУ. Остаточних результатів і висновків поки що немає, оскільки ми все ще працюємо над цим. Проміжний результат – ми уже маємо чітку картину проблем і потреб переважної більшості комунальних медичних закладів області. Наразі наше завдання – опрацювати цю інформацію і уже в рамках бюджетного процесу-2022 скласти на її основі відповідні статті видатків.Читайте: Богуславская больница почти вдвое увеличила финансирование от НСЗУ КиевVласть: До речі, бюджетний процес не за горами? Ярослав Москаленко: Так, ми уже почали працювати над Бюджетом-2022. Щодо цього фракція “За Майбутнє” має одну дуже чітку умову: весь процес має бути максимально прозорим. Усі напрямки фінансування, усі статті мають пройти широке обговорення. Усі консультації, в тому числі з обласною чи центральною владою, мають відбуватися на рівні комісій і робочих груп. Усі політичні сили і депутати мають право брати участь у цьому процесі. Під час останньої сесії ми уже показали досить високий рівень відкритості і співпраці з обласною владою, тому думаю, що вийде й цього разу. КиевVласть: Ви говорили про масштабні проєкти, на яких плануєте зосередитися. Про що йдеться? Ярослав Москаленко: Один з таких проєктів – Київська обхідна дорога. Хоча йдеться нібито про місто Київ, але за планом вона має пройти територією області. Тому Київська облрада не може не включитися у цей проєкт, оскільки ми маємо дуже пильно проконтролювати його виконання з тим, щоб були враховані саме наші інтереси – мешканців області і конкретно тих населених пунктів, де вона проходитиме. Ми розуміємо, що Києву та всій державі потрібна ця дорога. Більш того, столичні чиновники включають цей проєкт у ширший контекст створення столичної агломерації. Так-от, оскільки ми, Київщина, маємо бути частиною цієї агломерації, значить і наші інтереси мають бути враховані максимально. Інакше обласна рада просто не допустить цей проєкт до реалізації. В першу чергу, йдеться про два аспекти. Перший – власне інфраструктурний. Ми розуміємо, що агломерація, по-факту, уже існує. Дуже багато мешканців Київщини працюють у столиці (і, до речі, сплачують там податки), а живуть, відпочивають, лікуються – в області. Вони щодня вранці їдуть до Києва, а ввечері повертаються додому. Йдеться про сотні тисяч людей. І сьогоднішня транспортна інфраструктура зовсім не справляється з таким навантаженням. Тому майбутня дорога, з нашої точки зору, має дуже серйозно спростити їм життя. Зважаючи на те, які ресурси буде у неї вкладено, вона має стати інфраструктурним проривом і одним з драйверів економіки Київщини саме у розрізі покращення умов для економічної, трудової, туристичної мобільності. Другий момент – довкілля. Поточний проєкт не ідеальний і до нього багато претензій у екологів та спеціалістів. Тому наше завдання – налагодження максимально конструктивного діалогу із залученням усіх сторін. Фінальний проєкт має бути надбанням усіх – державної, столичної і обласної влади, Київоблради, територіальних громад, де проходитиме дорога, екологів, інших профільних спеціалістів. Це, звісно ж, дуже непросто – знайти баланс між захистом довкілля і втіленням такого потужного інфраструктурного проєкту. Ми розуміємо, що в будь-якому випадку буде великий спротив з боку певних груп населення, адже дорога проходитиме через землі громад і кожен відстоюватиме свої інтереси. Тут безумовно присутня значна соціальна напруга. Нам треба повернути процес у конструктивне русло, знайти точки дотику, запустити реальну роботу. Доопрацьований проєкт мусить бути максимально лояльним і до екологічних, і до соціальних застережень. Це наша принципова позиція. КиевVласть: Ви багато говорите про довкілля і потребу зміни нашої екологічної парадигми. Що саме необхідно? Ярослав Москаленко: Це якраз другий напрямок, на якому я планую зосередитися. Сьогодні екологічні проблеми уже є одними з тих, що визначально впливають на якість життя мешканців як Київщини, так і всієї країни. Для початку я хочу сконцентруватися на проблемі сміття і сміттєзвалищ, адже ситуація на Київщині у цьому плані катастрофічна. Абсолютно усе сміття, що продукує Київ, вивозиться на полігони і сховища області. Минулого року звезли 2 мільйони тонн сміття, 80% якого було з Києва. При цьому офіційно відкритий і працює лише один полігон. Усі інші переповнені і офіційно закриті. Але це, звісно ж, нікого не зупиняє. Сміттєзвалища – це справжня катастрофа для України. Життя людей поблизу сміттєзвалищ дуже часто перетворюється на пекло. Офіційної статистики про такий вплив в Україні, звісно ж, немає. Чиновникам абсолютно невигідно її вести, тому що тоді доведеться щось робити і зі сміттям, і з промисловим забрудненням довкілля. Водночас фахівці говорять, що навіть офіційно облаштовані полігони стають небезпечними для довкілля і здоров'я людей, коли перевищуються ліміти їх використання. Вони забруднюють ґрунт, ґрунтові води і повітря. Наприклад, повітря поблизу полігонів насичується мікропластиком, який значно підвищує ризик виникнення раку. Одним з найбільш поширених методів поводження зі сміттям у цивілізованому світі є переробка на сміттєпереробних заводах. А ми у 2021 році досі викидаємо сміття на звалища. У нас переробляється лише 5% відходів. Як Київщині, так і всій Україні потрібні сміттєпереробні заводи. Це просто наш обов'язок перед людьми. Але сміттєвий бізнес не настільки прибутковий, як прийнято вважати, тому ніхто на цей ринок і не поспішає. Наше завдання як депутатів обласної ради – створити умови для появи таких заводів. Для цього потрібна співпраця з державною владою. КОР, КОДА і центральна влада мають напрацювати механізм і разом створити умови для того, щоб справа зрушила з мертвої точки. І ми повинні рухатися якнайшвидше, бо, наприклад, люди у Нових Петрівцях уже на всі сто відчувають радість життя поблизу сміттєзвалища. Це має стати нашим соціальним проєктом. Над цим ми уже працюємо в партії “За Майбутнє” і запрошуємо інших приєднуватись до нас. Бо це якраз той випадок, коли “завтра буде пізно”. КиевVласть: Тобто, йдеться про два великі проєкти – Київська обхідна дорога і вирішення проблем зі сміттєзвалищами? Ярослав Москаленко: Є ще третій. Це будівництво нової, суперсучасної обласної клінічної лікарні. До цього ми дійшли якраз у процесі спілкування з представниками обласних медзакладів і вивчення ситуації з медициною в області. Ми зрозуміли, що питання уже стоїть дуже гостро і розглядаємо його стратегічно, у контексті системного розвитку усієї інфраструктури області, в тому числі й медичної. Я уже казав, що в процесі медреформи Київщина зіткнулася із серйозними проблемами у сфері охорони здоров'я. Ми в облраді зрозуміли, що держава уже вважає свою місію виконаною, тому далі усе на наших плечах. Після наших консультацій з представниками абсолютно усіх медзакладів області ми дійшли висновку, що Київщині потрібен цей проєкт. Він вирішить значну частину проблем, а іншу, як я вже казав, вирішить наше дофінансування інших медзакладів, щоб вони могли розширити пакети фінансування від НСЗУ. Таким чином ми будемо завершувати медичну реформу на Київщині, яку держава залишила нам недоробленою. Вважаю, що цей проєкт має бути втілений за поточного скликання обласної ради, і ми над цим активно працюємо, процес уже запущено. Ми маємо попередні домовленості з представниками влади і громад, під будівництво уже виділено землю в Гатнянській територіальній громаді, що під Києвом. Наразі працюємо над виділенням коштів на початок реалізації цього проєкту у Бюджеті-2022. Ми, фракція “ЗА МАЙБУТНЄ”, маємо дуже чітке бачення: нинішня обласна рада має втілити цей проєкт до завершення поточної каденції. Абсолютно впевнений, що за 4 роки Київщина матиме найсучаснішу суперклініку. Загалом, якщо нам вдасться реалізувати ці три проєкти, то за 4 роки Київщина буде областю з динамічною економікою, класною системою охорони здоров'я, увагою до проблем довкілля. Тобто уже за 4 роки ми матимемо на Київщині зовсім іншу якість життя з позитивною динамікою. Це і є моєю особистою метою. Читайте: К 2023 году могут вывести из оборота все пластиковые пакеты, – Ярослав Москаленко Фото: соцмережіКиевVласть

У Великосолтанівській гімназії завершився ремонт -  створено новий освітній простір, зроблені сучасні зони для відпочинку, гри та розвитку, з’явився мотивуючий простір і сучасна спортивна зала. Про це KV стало відомо з допису депутата Київоблради (фракція “Європейська Солідарність”) Владислава Одинця у фейсбук.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”   “Дуже приємно здивувала гімназія своїм новим виглядом та позитивними змінами, які вже тут відбулись лише за останній місяць. Щира подяка педагогічному колективу гімназії, працівникам відділу освіти, які у позаробочий час, не шкодуючи власних вихідних, спільно працювали для створення комфортних умов для дітей”- наголосив Одинець. До першого вересня, за словами депутата “ЄС”, у Великосолтанівській гімназії буде зроблено: ремонт початкового блоку (заміна дверей, підвісна стеля та нова підлога), нову учительська кімнату з повноцінним робочим місцем для вчителя та зоною для релаксу, а також забезпечення за програмою НУШ (індивідуальні парти, дидактика та мультимедіа для першокласників). Зміни зроблені за сприяння депутата. “Всі ці зміни здійснені відповідно до вимог та стандартів створення НОП – нового освітнього простору. На принципах НОП ми змінюємо всі школи нашої територіальної громади. В результаті маємо чудовий результат вартий наслідування”, – резюмував Одинець. Читайте: Роботи з реконструкції школи в Піях вже розпочалися, – депутат КОС Кузьменко Фото: соцмережі КиевVласть

Депутати Київоблради планують виділити понад 4 млн гривень упродовж 2021-2023 років на теоретичний і практичний вишкіл резервістів. Кошти потрібні на перевезення бійців тероборони та організацію харчування під час навчань, забезпечення навчально-матеріальними засобами та популяризацію тероборони.  Як стало відомо KV, 10 червня депутати Київоблради затвердили Програму організації територіальної оборони у Київській області на 2021-2023 роки.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  Розпорядником бюджетних коштів та відповідальним виконавцем визначено  департамент цивільного захисту, оборони та взаємодії з правоохоронними органами Київської ОДА. Контроль за виконанням цього рішення покладено на постійну комісію з питань регламенту, депутатської діяльності, законності, правопорядку, взаємодії з правоохоронними органами та запобігання корупції і голову Київоблради. Як розповів у коментарі KV голова цієї комісії, депутат КОР (фракція “Європейська Солідарність”) та екскерівник Переяславської міськради Тарас Костін, територіальна оборона, враховуючи ситуацію, в якій перебуває сьогодні країна, вкрай важлива. І у зв’язку з відсутністю відповідного закону України про територіальну оборону і була створена програма для проведення військових навчань. На ці заходи цьогоріч було виділено до 1,3 млн гривень і поступово, як тільки буде змінюватися законодавство, вони будуть дофінансовуватися далі. "Це не нова програма, вона з 2014 року була реанімована і з кожним роком все краще фінансувалася. До цієї програми додали нові напрямки. Зокрема, будуть проводитися навчання для загонів територіальної оборони. Такі навчання проводилися раніше на базі Дівичківського полігону, де було створено спеціальне наметове містечко. Приїздили бійці тероборони з усієї області, навчались чи відновлювали навички бойової підготовки, стрільби, фізичної та тактичної підготовки. Такі військові збори планують провести вже цього літа", – говорить Тарас Костін. За його словами, подібними заходами мають опікуватися і територіальні громади. Обласна ж влада створює загальні правила та положення. "У кожній громаді має бути відповідне фінансування. Закуповуватися обладнання, палатки, спецодяг та взуття єдиного зразка тощо. Я вважаю, що це завдання всіх громад на місцях. Можливо, має бути закуплена якась техніка чи автобуси для організації швидких зборів. Звичайно, є негативна тенденція серед населення щодо сприйняття військової служби, є випадки переховування, зараз навіть передбачена кримінальна відповідальність за ухилення від служіння в армії. Щодо територіальної оборони, то тут ситуація більш стабільна. Наприклад, у Переяславі це відбувається на гідному рівні, подібні збори проводяться раз на півроку, є відповідальні за їхню організацію. Яка загальна ситуація в області можна буде говорити після проведення зборів у таборі та навчання", – додав він. Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться Цілі та проблеми Необхідність Програми окреслили тим, що у зв’язку з внутрішньою політичною ситуацією на Сході країни виникла потреба у вжитті додаткових заходів охорони важливих (стратегічних) об’єктів і комунікацій регіону. Так, для цього у 2018 році на базі військових комісаріатів були сформовані управління окремої бригади та окремий батальйон тероборони (21 військовослужбовець). З введенням режиму воєнного стану або оголошенням часткової (загальної) мобілізації із них формується окрема бригада тероборони в складі шести окремих батальйонів із 3500 військовослужбовців за рахунок резервістів та військовозобов’язаних оперативного резерву другої черги, завданням якої буде територіальна оборона Київщини. Тож щороку проводяться навчання для підвищення військової підготовки. Так, на території області вже двічі проводилися восьмиденні тактичні навчання, на які у 2019 році залучалися 160 чоловік, у 2020 році – 205 осіб. Коштів же на проведення зборів з Міноборони не надходило, за винятком грошових виплат військовозобов’язаним та резервістам за період перебування на зборах, продуктів в сухому вигляді для приготування їжі, трьох одиниць вантажних автомобілів для перевезення особового складу стрілецької роти під час практичних дій. Питання же щодо розміщення та забезпечення необхідним особового складу вирішувалися виключно за рахунок благодійної допомоги. А вже у вересні 2021 року заплановано проведення зборів усіх батальйонів з залученням стрілецьких рот – всього близько 900 осіб. У 2022-2023 роках – за участі 1200 осіб.  У пріоритеті -  створити належні умови для бойового вишкілу підрозділів тероборони, забезпечити навчальний процес необхідним матеріально-технічним обладнанням та засобами. Крім того, Програма має допомогти посилити охорону та захист ділянки державного українсько-білоруського кордону в межах області, підготувати бійців до охорони та оборони важливих об’єктів, до боротьби з диверсійно-розвідувальними силами, посилити безпеку громадян тощо. Кошторис Програма розрахована на 2021-2023 і її ресурсне забезпечення депутати затвердили у розмірі понад 4,4 млн гривень. Із них цього року на заходи планують витратити понад 1,2 млн гривень, наступні два роки – ще по 1,6 млн гривень.  Так, в Програмі були визначені чотири пріоритетні напрямки діяльності. По-перше, це навчання особового складу підрозділів тероборони щодо виконання завдань оборони державного кордону, захисту органів державної влади, оборони важливих об’єктів і комунікацій.  Цей напрям передбачає декілька заходів, зокрема, теоретичні і практичні заняття, що потребуватиме перевезення підроздлів та їхнього харчування у пунктах дислокації. Так, цьогоріч на транспорт витратять 164,7 тис. гривень, а харчування – 560 тис. гривень, наступні два роки перевезення мають обійтися вже в 198,2 тис. гривень, а польова кухня – в 840 тис. гривень.  На забезпечення  підрозділів засобами першої необхідності планують витрачати щороку трохи більше 200 тис. гривень, а на удосконалення навчально-матеріальної бази перший рік – 181,5 тис. гривень, наступні – трохи більше 250 тис. гривень. На канцелярію витратять загалом до 30 тис. гривень.  Не потребує вкладення коштів напрям підготовчих заходів надання меддопомоги підрозділам тероборони під час виконання завдань в умовах надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру та в особливий період. Загалом тут мають відпрацювати проведення узгоджених лікувально-евакуаційних заходів на догоспітальному етапі, екстреної меддопомоги під час навчань, підготувати медзаклади до прийому постраждалих і укомплектувати підрозділи санітарними інструкторами. Не витрачатимуть кошти і на організацію та проведення з суб’єктами тероборони спільних занять та навчань з питань взаємодії, на організацію взаємодії між РДА, тергромадами та волонтерськими організаціями для проведення роз’яснювальної роботи та запобігання проявів паніки серед населення, а також на перевірку стану готовності протирадіаційних укриттів та сховищ до використання.  У межах 35 тис. гривень щороку спрямовуватимуть на проведення Дня територіальної оборони України на обласному рівні. Крім цього, популяризуватимуть участь громадян у теробороні за допомогою листівок та плакатів. На виготовлення поліграфічної продукції мають намір виділяти щороку від 40 до 41 тис. гривень.  За словами депутата КОР (Європейська Солідарність, голови постійної комісії з питань бюджету та фінансів Руслана Кузьменко, проблем із фінансуванням цих заходів виникнути не має, адже кошти на Програму були передбачені. Тим паче, що на цей рік виділена досить невелика сума. "Подібні заходи передбачені в усіх областях. І як депутат вважаю, що це ще не значні кошти, які б мали витрачатися. Треба бути готовими до будь-яких подій, що відбуваються в країні. Більше того, деякі депутати хочуть пройти цей курс молодого бійця. Наприклад, фракція "Європейська Солідарність" планує визватися для проходження відповідної підготовки, і таким чином, особисто  проінспектувати виконання Програми. Об’єм фінансування достатній, кошти є. Ми розуміємо наскільки ці заходи потрібні і наскільки ця програма важлива для Київщини, тож надалі над цією програмою, звичайно, треба працювати", – розповів Руслан Кузьменко.  За словами депутата, організація територіальної оборони сьогодні досить актуальна проблема і Київська область має зробити свій вклад в її вирішення. "Київська область бере активну участь у всіх процесах пов'язаних з антитерористичною операцією, виділялися цілі ешелони гуманітарної допомоги. Ми підтримуємо бійців, їхні сім’ї. Тож вважаю, що територіальну оборону ми також маємо формувати, щоб цивільні мешканці регіону загалом розуміли ситуацію, мали необхідний бойовий досвід, щоб правильно реагувати та допомагати військовим. Адже наразі саме завдяки хлопцям на передовій кожний відчуває себе в безпеці. Програма направлення на те, щоб мати підготовлений резерв у випадку загострення ситуації. Маю друзів, які були на війні і розумію, що повертаються звідти з психологічним надривом і це велика кропітка робота, яку наша держава буде ще довго над цим працювати. Тому маємо якийсь процент бюджету виділяти на такі заходи, адже це – оборона держави. І з цим не можна гратися і зневажати. Тож виключно такими мотивами було продиктоване рішення бюджетної комісії і голоси депутатів щодо підтримки цієї програми", – резюмував депутат. Нагадаємо, що Верховній раді рекомендують прийняти законопроєкти президента Володимира Зеленського № 5558 і № 5557 про збільшення чисельності Збройних сил і про основи національного опору. Так, Президент Володимир Зеленський ініціює створення національного опору, яке включає в себе створення Сил територіальної оборони з батальйонами в кожному районі, обласному центрі та Києві. На Збройні Сили територіальної оборони загальною чисельністю 11 тис. чоловік у 2022 році пропонують витратити з держбюджету понад 2,5 млрд гривень.  Також головнокомандуючий пропонує створити на основі сільських, селищних і міських громад добровольчі формування, які, в тому числі, будуть фінансуватися з місцевих бюджетів. При цьому витрати на організацію, підготовку, підтримку та здійснення національного опору віднесені до таємних видатків держбюджету. Читайте: Зеленский инициировал создание национального сопротивления, Сил территориальной обороны и добровольческих формирований терробщин Як зауважили в КОДА, в Київській області вже триває робота у напрямку формування бригад та батальйонів на рівні районів. Після прийняття закону на основі територіальних громад також будуть створюватись добровільні загони. “Територіальна оборона включатиме дві складові – військову і добровольчу. Військова – бригади територіальної оборони у кожній області, а також батальйони у кожній громаді. Добровольча – добровольчі загони у громадах. В умовах збройної агресії РФ прийняття цих законопроєктів має для безпеки нашого регіону та всієї держави надзвичайну важливість”, – зазначив голова Київської облдержадміністрації Василь Володін. Читайте: Територіальна оборона Київщини: що передбачає президентський законопроєкт Фото: колаж KVКиевVласть

Вишгородська районна рада вітає нового керманича: на черговій сесії 1 липня депутати проголосували за відставку голови Андрія Анісімова ("Слуга народу") та обрання на його місце однопартійниці Ірини Правдивої. Приводом для подібного демаршу депутати назвали саботування ексголовою передачі майна тергромадам у рамках адмінтерреформи. Сам Анісімов  із такою позицією не погоджується. Каже, оцінку діям групи депутатів дасть суд. Як стало відомо KV, 1 липня відбулося засідання чергової 10 сесії Вишгородської районної ради VIII скликання. З-поміж питань порядку денного, депутати винесли на розгляд питання про відставку голови райради та заступника і в результаті проголосували за їхнє звільнення.  Подписывайтесь на новости “КиевVласть”   Саме засідання стартувало із запізненням і пройшло не без гучного скандалу: оголошення перерв, замінування будівлі, нарядів поліції та рятувальників, форс-мажору із системою голосування.  Як розповів KV депутат Київської обласної ради, правник Роман Титикало (фракція “ЄС”), який відвідав засідання, перед сесією канцелярією Вишгородської райради було зареєстровано подання від однієї третини місцевих депутатів щодо звільнення голови із займаної посади. За його словами, відповідно до закону, за поданням однієї третини складу ради має бути розглянуто питання про звільнення голови відповідної, у нашому випадку, районної ради.  Цікаво, що під час перерви відбулося замінування будівлі ради. Тому приблизно до 13:30 рада не працювала. Про замінування на своїй сторінці в Facebook повідомив і перший заступник голови Вишгородської міськради Ростислав Кириченко, зауваживши, що засідання ради, таким чином, було призупинено.  Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться "Голова районної ради та заступник тікають із засідання ради, порушуючи регламент, сподіваючись втриматися на своїх кріслах! Через 10 хвилин надходить повідомлення до поліції про замінування адмінбудівлі, сподіваюсь і розумію, що це фейк, однак всіх працівників евакуйовано!", – йдеться у дописі Кириченка.  Із доданої до допису відеотрансляції зрозуміло, що перерва була оголошена після оголошення додаткових пропозицій щодо порядку денного. Так, депутат Михайло Якимчук ("Європейська Солідарність") попросив доповнити порядок денний розглядом проєкту рішення щодо внесення змін до рішення від 27 листопада 2020 року № 01-01-VIII про утворення лічильної комісії і поставити це питання першим номером за черговістю розгляду.  Так, між депутатом та заступником голови Олександром Дзюбою виникла суперечка щодо необхідності попереднього розгляду проєкту профільною комісією. "Ми розпочали засідання із запізненням на годину. Жодного вибачення і причини затримки не було зазначено – це вже є неповага до депутатського корпусу. По-друге, щоб голова Вишгородської райради передав головування та фактично ведення сесії своєму заступнику, це має бути озвучено і внесено до протоколу сесії", – оголосив Якимчук.  Як розповів Роман Титикало, після перерви, голова повернувся за трибуну, але згодом знову покинув залу засідань.  "Відповідно до Регламенту райради, у якій прописано: якщо голова не веде чи не може вести засідання, то рада обирає головуючих із депутатів ради. Що з рештою і відбулося. Головуючим обрали Михайла Якимчука. Завершилося тим, що до порядку денного було включено питання звільнення голови та заступника, і обрання нового керівництва ради. Всі питання були розглянуті, сформовано і підписано протоколи рішень. І вчора вже відбулася реєстрація нового керівника у реєстрі юридичних осіб, який вже мав приступити до виконання своїх обов'язків", – додав він.  Накипіло Раніше фракція партії "За Майбутнє" опублікувала заяву, в якій наголошувалося на тому, що керівництво райради саботує і затягує процес безоплатної передачі майна (майнових прав) у комунальну власність сформованих тергромад району. Так, 10 червня, мала відбутися дев’ята позачергова сесія, на якій мали би і розглянути відповідні питання. Проте на засідання з’явилися представники лише двох фракцій – "За Майбутнє"та "Європейська Солідарність". Через відсутність кворуму засідання так і не відбулося. "У нас є обґрунтовані підстави вважати, що цей зрив сесії був невипадковим та влаштованим керівництвом районної ради. Адже напередодні голова ради Андрій Анісімов намагався уникнути скликання сесії на вимогу фракцій "За Майбутнє" і "Європейська Солідарність". Лише після повторного листа від депутатів він призначив засідання на 10 червня. Однак депутати більшості, яку представляє Анісімов, на це засідання не з’явилися", – йдеться у дописі. Не в захваті від дій Анісімова і його колеги зі "Слуги народу". У коментарі KV голова Петрівської громади Родіон Старенький розповів про проблеми в роботі голови райради із місцевим самоврядуванням і розраховує, що з новим керівництвом від "Слуги народу" вдасться пришвидшити їх вирішення.“Першочергово ми очікуємо, що з новим керівництвом Вишгородської районної ради нарешті закінчиться процес передачі майна громадам. Тому що до першого липня, як це передбачено законом, цього не було зроблено. Наприклад, Петрівській громаді досі не передали сміттєвий полігон і це для нас досить велика проблема. Його потрібно закривати, а натомість зараз навантаження на нього лише посилилось. Але при цьому люди, які живуть поруч, ніяк не можуть на це вплинути. Тому наші найбільші очікування від зміни керівництва райради – це завершення процесу передачі майна. Дуже сподіваюся, що це відбудеться якнайшвидше. Від цього залежить життєдіяльність нашої громади,” – зазначив Радіон Старенький. У коментарі KV підтвердив існування проблеми, пов’язаної із передачею майна до громад, і голова Вишгородської міської громади Олексій Момот, наголосивши, що конфлікт на фоні цього питання в райраді серед депутатів, що проживають саме у місті Вишгород, назрівав вже давно.  "У громади були досить складні стосунки з керівництвом райради щодо передачі майна. До першого числа, за законом, громадам мали передати все майно. Місто ж ще багато чого не одержало. Цікавило ВРКП "Вишгородтепломережа", яке потребує великих вкладень. Є хвилювання, адже підприємство надає 90% послуг і наразі під загрозою початок опалювального сезону. Ми ініціювали на сесії передачу підприємства, аби мати можливість експлуатувати та вкладати кошти. Та на засіданні комісії райради погодили передати лише юрособу з понад 60 млн боргом, а об’єкти нерухомого майна – відмовили і не обгрунтували. Відповіли лише, що теплові пункти, бойлери не потрібні для функціонування підприємства. Один ТП рада передала в оренду громадській організації, ще один – юридичній особі, наголошуючи, що це кошти, які потрібні райраді. Це дивні аргументи. Наступного місяця громада має вкласти понад 20 млн гривень авансових платежів для запуску опалювального процесу. Тож так шантажувати місто взагалі недоречно", – розповів Момот.  За словами Момота, основним каталізатором до переформотування райради став саме конфлікт, що виник у сусідній Петрівській громаді щодо сміттєзвалища. Відбулося захоплення території та розширення звалища, сміття почали протиправно завозити вже з Ірпеня та, навіть, Києва.  "Інфоприводи накопичувалися. Згодом розпочалися незрозумілі процеси і в самій раді. Голова не збирав сесію, коли її ініціювали депутати, підходять терміни передачі майна, сесії переносяться. Немає жодної взаємодії і між головами громад. Комунікація не відпрацьована від початку", – додав він.  Позиція ради На сайті Вишгородської райради вже ексголова Андрій Анісімов зробив звернення, що   під час сесії депутати затвердили порядок денний та розглянули пропозиції щодо внесення до порядку денного ряду додаткових питань. Після чого, відповідно регламенту, була оголошена перерва. Однак, виникли форс-мажорні обставини, якими і скористалася частина депутатів, вдавшись до протиправних дій.  "Головне питання, що хвилювало цю групу, вирішити питання про припинення повноважень голови та заступника голови ради. Інакше це не можна розцінити, бо коли стояло питання про внесення на розгляд додаткових питань про передачу майна у територіальні громади, депутати з означеної групи їх не підтримали. Те, що відбувається зараз у сесійній залі, не можна назвати інакше як силова зміна керівництва ради", – йдеться у дописі. Як розповів вже у коментарі  KV Андрій Анісімов, 1 липня розпочалася робота чергової десятої сесії, були заплановані основні і додаткові питання пов’язані з соціально-економічним розвитком району, підготовкою до 30-річчя незалежності України. Була оголошена перерва, після якої засідання мало би продовжитися. Та виникли проблеми із роботою електронної системи голосування. "Та через відсутність членів лічильної комісії не було можливості встановити підсумки голосування, тож я оголосив перерву до особого розпорядження чергової сесії. Частина ж депутатів у незаконний спосіб, порушуючи регламент райради і закон про місцеве самоврядування, продовжила засідання вже без голови та заступника. Відбулося невідоме для мене голосування. Як голова райради, разом із заступником викликали поліцію і внесли відповідну заяву про незаконні дії групи депутатів, повідомили відповідні служби. Зараз будемо звертатися до суду, щоб скасувати ці незаконні рішення. Адже сесія не закрита, оголошена перерва, по закону продовжити її мають голова або його заступник.  Підстави та причини таких дій депутатів мені не відомі. Річ у тім, що в раді є депутатська опозиція. І ця меншість всі шість місяців вчиняє неконструктивні дії. Фракціями ЄС і "За Майбутнє" на сесіях була підтримана незначна кількість розглянутих питань щодо розвитку Вишгородського району. Тому, на мій погляд, це боротьба за владу і, на жаль, вона відбувається у незаконний спосіб", – розповів Анісімов.  Щодо оголошення про мінування, то за словами Анісімова, ця ситуація виникла під час перерви, поліцією і ДСНС були вжиті всі небхідін заходи та складений протокол.  "Засідання відбулося після цієї події і вона жодним чином не вплинула на проведення засідання. Тож дякую правоохоронним органам, що вони оперативно відреагували на цю загрозу", – запевнив він.  Як роз'яснив KV депутат облради Роман Титикало, голова районної та обласної рад, на відміну від сільських, є обраною посадою і обирається депутатами ради. Тож, відповідно, може бути як обраний, так і звільнений депутатським корпусом. За його словами, на відміну від сільських та міських голів, яким потрібно набрати дві третини голосів для відкликання, голову обирають депутати. І можуть його звільнити без будь-яких підстав.  У підсумку Зрештою під головуванням Якимчука депутати більшістю голосів підтримали рішення про дострокове припинення повноважень та звільнення Андрія Анісімова з посади голови ради. За це проголосувало 24 депутати із присутніх 25 в залі, один – утримався. Крім того, депутати підтримали кандидатуру депутатки Ірини Правдивої від партії "Слуга народу" на посаду нової очільниці району. Її заступником у ході таємного голосування було обрано депутата від "За Майбутнє" Ігоря Мадяра.  Про нового керівника відомо, що Ірина Правдива народилася 13 січня 1984 року в селі Нові Петрівці Вишгородського району, закінчила Міжрегіональну академію управління персоналом, Нацакадемію державного управління при Президентові України. І займала посаду директора комунального підприємства "Новопетрівський медичний консультативно-діагностичний центр". Нагадаємо, як раніше повідомляла KV, у лютому у  Вишгороді спалахнув скандал навколо закриття ДЮСШ водних видів спорту. Офіційно заклад мали намір реорганізувати, однак деякі з містян були впевнені, що насправді справа йшла до закриття. Боротьба проти ліквідації навчального закладу тоді докотилася до Міністерства культури та спорту. У процесі протистояння виявилися й цікаві подробиці. Громада заявила про серйозні порушення у використанні бюджетних коштів, маніпуляції та зникнення шкільного майна. Читайте: Замкнене коло: депутатський корпус Української громади знову розколовся Фото: колаж KV КиевVласть

Сьогодні сплив термін, коли районні ради по всій країні мали передати майно на баланс громад. Однак далеко не всі встигли це зробити. Джерелом проблеми експерти називають недосконале законодавство, нечіткий і суперечливий закон, що допускає різні трактування і не встановлює відповідальності за порушення термінів. Про це, як стало відомо KV, заявила депутат Київоблради (фракція “За Майбутнє”) Тетяна Самойленко (на фото справа) на своїй сторінці у facebook.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  “Проблем на місцях залишилося дуже багато і схоже, що “розгрібати” нам їх ще довго. А винен в усьому законодавець, який написав нечіткий і суперечливий закон, що допускає різні трактування і не встановлює відповідальності за порушення термінів. Кілька простих прикладів. Мешканці Нових Петрівців досі не можуть вирішити проблему місцевого сміттєвого полігону, оскільки Вишгородська районна рада не передала його на баланс Вишгородської громади. Як наслідок, полігон перезавантажений, але сюди продовжують нелегально звозити сміття з усієї області та Києва”, – розповіла вона. Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться За словами депутатки, страждають від цього місцеві мешканці, але вони не можуть нічого зробити, доки райрада не виконає свої прямі обов'язки і не передасть майно на баланс громади. А час на передачу уже сплив. “Інший приклад – Макарів і Бучанський район. Тут ситуація трохи інша, але ілюструє ту ж проблему – погано виписаний закон, який сприяє появі юридичних колізій. У Макарові з проблемами зіткнулися працівники культури, які до 01.01.2021 отримували заробітну плату за рахунок коштів районного бюджету Макарівського району. Вказаних працівників було звільнено із займаних посад у першій половині лютого 2021 року наказом завідувача сектору культури молоді, національностей та релігій Макарівської районної державної адміністрації згідно з п. 1 ст. 36 КЗпП України (за угодою сторін). При цьому, в порушення вимог ст. 116 КЗпП України зі звільненими працівниками не було проведено повний розрахунок. Люди досі не отримали належну їм до виплати заробітну плату у зв'язку зі звільненням”, – розповіла Самойленко. Також вона підкреслила, що з 14.01.2021 сектор культури, молоді, національностей та релігій Макарівської районної державної адміністрації перебуває у стані припинення в результаті реорганізації згідно з розпорядженням голови Макарівської райдержадміністрації від 12.01.2021 No 12, яке не містить жодної інформації щодо виду реорганізації, а відтак не можливо визначити, хто є правонаступником цієї юридичної особи і до кого може бути звернена вимога щодо виплати заборгованості із заробітної плати. “Більше того, сама заборгованість не була зареєстрована в органах Казначейства, хоча залишок коштів загального фонду районного бюджету Макарівського району станом на 01.01.2021 складав 9 679 326,84 грн., з яких 15.04.2021 кошти у сумі 7 535426,56 грн. були направлені до бюджету Бучанського району та у сумі 2 143 900,28 грн. – до бюджету Фастівського району. 03.02.2021 були зареєстровані як новостворені юридичні особи Комунальний заклад "Центр культури і дозвілля" Макарівської селищної ради (код ЄДРПОУ 44116975), Комунальний заклад "Публічна бібліотека" Макарівської селищної ради (код ЄДРПОУ 44126276) та Комунальний заклад "Дитяча школа мистецтв" Макарівської селищної ради (код ЄДРПОУ 44126318). Дані заклади були створені на базі комунального майна територіальних громад сіл та селищ колишнього Макарівського району, які увійшли до складу Макарівської селищної територіальної громади”, – пояснила вона. Додає депутат і те, що працівники культури, які виявили бажання працювати у закладах громади, протягом першої половини лютого були працевлаштовані на новостворені робочі місця. Змогу працевлаштуватися отримали навіть працівники районного будинку культури, дитячої школи мистецтв та дитячої бібліотеки, хоча їх приміщення були передані до комунальної власності громади Бучанською районною радою лише наприкінці лютого 2021 року. “Тож, ані Макарівська селищна рада, ані перераховані вище заклади громади не є правонаступниками Сектору культури, молоді, національностей та релігій Макарівської районної державної адміністрації, а відтак не мають жодних фінансових зобов'язань в частині виплати заробітної плати працівникам культури у зв'язку з їх звільненням. Тепер ситуація патова. Люди, звісно ж, справедливо вважають, що вони не повинні бути її заручниками. І вимагають виплати зарплати. Але Макарівська селищна рада фізично і юридично не могла передбачити видатки на те, чого у них немає на балансі. І будь-яка спроба Макарівської громади знайти фінансування на зарплати “заднім числом” виглядатиме дуже сумнівно з точки зору закону, оскільки у цьому, за бажання, легко можна знайти корупційні ризики”, – додала депутат. За її словами це дуже показова історія, яка яскраво характеризує, що закон про передачу майна громадам виписаний, м’яко кажучи, недосконало. Це призводить до тисяч таких проблемних кейсів по усій країні. Строк передачі майна спливає, але ці кейси залишаться.  “За Майбутнє” Київщини використає усі наші ресурси і можливості від громад до парламенту, щоб вирішити ці проблемні питання якомога швидше”, – резюмувала депутат. Читайте: Проєкт “Децентралізація”: громади Київщини не можуть отримати від районів комунальне майно Фото: соцмережіКиевVласть

Народний депутат Верховної Ради (фракція “Слуга народу”) Олександр Качура заявив про можливі корупційні схеми в столичному автобусному парку № 5. Він буде вимагати від правоохоронних органів відкриття кримінального провадження.  Про це KV стало відомо із повідомлення нардепа Олександра Качури у Facebook.  Подписывайтесь на новости “КиевVласть”   “Назріває черговий скандал, пов’язаний з Київською міською владою. До мене надійшла інформація про можливі корупційні схеми та інші порушення в Автобусному парку № 5, який є філією КП “Київпастранс”, і вони шокують рівнем своєї безпринципності та нахабності”, – написав Качура.  Нардеп наводить твердження небайдужих працівників:  -  Автомийка, на яку було виділено 3 млн гривень, не працює, і водії змушені вручну із шлангами та щітками мити автобуси. 12 автомийників на підприємстві працюють тільки за документами.  -  Не зважаючи на те, що тільки 2 роки тому були виділені кошти на реконструкцію автопарку, майстерня з ремонту транспорту не опалюється і не укомплектована навіть базовим обладнанням, таким як автопідйомники.  -  В промислових масштабах щодня списується пальне. На жаль, це традиційна хвороба для таких підприємств, але щоб по 3 тони за добу і зі списуванням пального на технічні автомобілі, які його не використовують. Таке нахабство зустрічаю вперше.  -  Якщо водій бажає їздити на новому автобусі, купленому за міський бюджет, він має заплатити за це право $400 (!). Щоправда існує “програма лояльності” і цю суму можна виплачувати частинами.  -  Запчастини продають за межі підприємства приватним перевізникам. Гроші, як стверджує джерело, йдуть безпосередньо в кишеню керівництву підприємства. -  В автобусному парку 5 автобусів працюють особисто на заступника директора парку. На лінії видають “ліві” квитки, ці автобуси автопарк заправляє в повному обсязі, не додаючи іншим пального на маршрути. Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться “Виникає багато питань і, виходячи з масштабів ситуації, вони є не тільки до керівництва підприємства, а й до київських чиновників найвищого рангу та до міського голови безпосередньо. Якщо така корупційна схема існує, щоб її не помічати, потрібно бути або ідіотом, або бути її учасником. Та в цьому вже має розібратись слідство”, – написав Качура.  Нардеп буде вимагати від правоохоронних органів відкриття кримінального провадження за даними фактами. Він направив відповідне депутатське звернення. Фото: Facebook-сторінка Олександра Качури КиевVласть

На Київщині розпочалися роботи з реконструкції Піївської школи й майстерні та завершується будівництво нового харчоблоку в Ржищевському ліцеї “Лідер”. Про це, як передає KV, повідомив депутат Київоблради (фракція Європейська Солідарність) Руслан Кузьменко на своїй сторінці в “Фейсбук”. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  Повідомляється, що депутат днями відвідав об’єкти, які будуються у Ржищівській громаді та провів зустріч з представниками Ржищівської та Тетіївської громад. За словами депутата, до кінця місяця буде завершено будівництво нового харчоблоку ОЗО “Ржищівський ліцей “Лідер”. “Вже зроблено підвісну стелю, електромонтажні, сантехнічні роботи та інше. Працівники планують завершити роботи до кінця місяця. Отже, з нового навчального року дітки харчуватимуться значно якісніше, різноманітніше, а головне – ще смачніше”, – наголосив Кузьменко. Як зазначив депутат, це вже другий харчоблок, який збудовано у Ржищеві. Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться “Учні, батьки та кухарі ОЗО “Ржищівська гімназія “Гармонія” вже оцінили оновлений харчоблок: меню стало значно різноманітнішим, а діти залюбки йдуть на шкільний обід”, – наголосив Руслан Кузьменко. Також за сприяння депутата від “Євросолідарності” розпочалась реконструкція Піївської школи та майстерні. “Бригада з початку тижня вже працює на об’єкті. Все, що було не закінчено – продовжить нова підрядна організація. Я поспілкувався з виконробом – кажуть, що кошти вже виділено і вони готові до плідної роботи”, – каже депутат. Кузьменко наголосив, що для нього цей проект – справа честі, адже мешканці Піїв могли б залишитись без школи. “Для мене цей проєкт – справа честі, бо для мешканців села школа – найболючіша проблема. Якби ми не почали цю роботу, то Пії залишилися б без школи: будівля була аварійною і за приписами контролюючих органів її б мали закрити”, – зауважив Кузьменко. Нагадаємо, депутати Київоблради 10 червня ухвалили рішення, що розблоковують фінансування реконструкції Піївської школи та будівництва двох амбулаторій – у Ржищеві та Піях. Понад 5 млн грн виділено на придбання цифрового рентген-апарату. Читайте: Обласна влада виділила кошти на реконструкцію школи та будівництво лабораторій у Ржищівській громаді Фото: фейсбукКиевVласть

Депутати Київоблради нарешті переглянули та затвердили головний фіндокумент столичного регіону. Попередня спроба прийняти бюджет сталася ще наприкінці 2020 року, у період загострення боротьби за владу. Тож спромоглися виділити гроші лише на зарплати бюджетникам та захищені статті. Тепер, після розблокування роботи КОР, в бюджет заклали ще й розвиток. Переважно стосуватиметься він освітньої та медичної галузей. Кошти виділять на будівництво та реконструкцію шкіл і медзакладів, компенсацію фінансових втрат та простоїв, закупівлю оснащення тощо. Як стало відомо KV, на черговому засіданні Київської обласної ради 8 скликання депутати підтримали проєкт змін до бюджету Київської області. Проєкт було подано відповідним розпорядженням голови Київської ОДА Василя Володіна № 363 від 9 червня 2021 року “Про схвалення проєкту рішення Київської обласної ради “Про внесення змін до рішення Київської обласної ради від 24 грудня 2020 року № 050-01-VІII “Про обласний бюджет Київської області на 2021 рік”. Читайте: На сонечко: Київоблрада вийшла із зони політичних сутінок Подписывайтесь на новости “КиевVласть” Доходи Даним рішенням дохідну частину бюджету встановлено у розмірі 4,986 млрд гривень – це, зокрема, 3,785 млрд гривень загального фонду та 1,201 млрд гривень спеціального фонду. Основні джерела надходження – податок на доходи фізосіб (2 млрд 245,8 млн), власні надходження бюджетних установ (108 млн гривень), адміністративні збори (68,903 млн гривень) та державні субвенції (1,520 млрд гривень). Найменування Усього Загальний фонд Спеціальний фонд усього у тому числі бюджет розвитку Податкові надходження 2,838,310,000.00 2,795,610,000.00 42,700,000.00 0.00 Неподаткові надходження 180,514,584.00 70,259,500.00 110,255,084.00 0.00 Доходи від операцій з капіталом 3,153,756.38 100.00 3,153,656.38 3,153,656.38 Офіційні трансферти 1,964,272,303.00 919,190,825.00 1,045,081,478.00 171,559,578.00 Разом доходів 4,986,250,643.38 3,785,060,425.00 1,201,190,218.38 174,713,234.38 Дохідна частина порівняно менше, ніж у попередньому проєкті змін і у прийнятому в грудні обласною радою бюджеті на 2021 рік – це здебільшого стосується спеціального фонду. Доходи загального фонду трохи збільшилися. Так, грудневим рішенням КОР доходи обласного бюджету було встановлено в сумі 4,992 млрд гривень (доходи загального фонду – 3,617 млрд гривень, доходи спеціального фонду – 1,374 млрд гривень. Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться у розпорядженні КОДА № 192 від 6 квітня 2021 року дохідна частина становить 4,897 млрд гривень, з яких 3,623 млрд – загальний фонд, 1,273 млрд гривень – спеціальний.  Документ, дата Сума, грн Загальний фонд, грн Спеціальний фонд, грн КОДА, № 363, 09.06.2021 4 986 250 643,38 3 785 060 425,00 1 201 190 218,38 КОДА, № 192, 06.04.2021 4 897 015 920,00 3 623 618 000,00 1 273 397 920,00 КОР, № 050-01-VІII, 24.12.2020 4 992 261 819,00 3 617 383 200,00 1 374 878 619,00 Видатки Що ж до видаткової частини, вона значно зросла. Так, червневим проєктом змін пропонується сума у 5,636 млрд гривень – з них 3,375 млрд видатків загального фонду, 2,935 млрд гривень спеціального. У квітневому розпорядженні видатки пропонувалися ще більшими. Документ, дата Сума, грн Загальний фонд, грн Спеціальний фонд, грн КОДА, № 363, 09.06.2021 5 636 975 119,13 3 375 903 595,08 2 261 071 524,05 КОДА, № 192, 06.04.2021 6 755 525 795,73 3 352 183 793,02 3 403 342 002,71 КОР, № 050-01-VІII, 24.12.2020 4 995 276 274,00 3 289 438 115,00 1 705 838 159,00 Розподіл витрат обласного бюджету на реалізацію місцевих/регіональних програм встановили у сумі 2 млрд 872 млн 405,31 тис. гривень замість прийнятих на цей рік у грудні минулого 910 млн 636 тис. 375 гривень. Серед основних витрат – 1,226 млрд гривень на освіту (Департамент освіти і науки КОДА), 942,4 млн гривень міжбюджетних трансфертів (наприклад, 212,7 млн дотацій з місцевого бюджету на утримання закладів освіти та охорони здоров`я за рахунок відповідної додаткової дотації з державного бюджету). Ще 492,9 млн гривень – видатки на охорону здоров’я (департамент охорони здоров’я КОДА). У той же час передбачено усього лише 162 тис. 624 гривень на економічну діяльність Департаменту регіонального розвитку КОДА – тобто на будівництво медичних установ та закладів; у той же час на його державну діяльність витратять 3,8 млн гривень. Що стосується окремих статей видатків у цих сферах, у 2021 році планують витратити: 31,9 млн гривень на закупівлю кисневих концентраторів; 53,86 млн на боротьбу з наслідками пандемії ковіду – а саме спрямування субвенції на місця у якості компенсації; 62,29 млн на заходи з енергозбереження; 97,61 млн на будівництво та капремонт 14 шкіл; 76,2 млн на співфінансування 7 інвестпроєктів з будівництва або реконструкції шкіл, басейнів, дитсадків (7 об’єктів); 50,2 млн на будівництво та капремонт 13 медичних закладів та установ. Також серед витрат – 207,2 млн гривень на “здійснення заходів з капітального будівництва, реконструкції та ремонту об'єктів комунальної власності на території Київської області” (міжбюджетні трансферти). Кредитування Окрім цього, профіцит за загальним фондом обласного бюджету встановлено у сумі 412 млн 171 тис. 284,92 гривень; дефіцит за спеціальним фондом – у сумі 1,06 млрд гривень (1 млрд 61 млн 82 тис. 305,67) – на таку ж суму заплановане фінансування спецфонду бюджету області, у т.ч. 825,3 млн гривень бюджету розвитку.  Усього сума фінансування складе 1,709 млрд гривень (1 млрд 709 млн 993 тис. 326,42), з них 648,9 млн гривень – по загальному фонду та 1,061 млрд гривень по спеціальному, у т.ч. 825,3 млн гривень бюджету розвитку. Резервний фонд обласного бюджету встановлено в розмірі 5 млн гривень рівно, що становить 0,15 відсотка видатків загального фонду обласного бюджету. Це сума непередбачених видатків, яку заклали у прийнятому КОР бюджеті – загальна сума резервного фонду в фіндокументі складала 136 млн 100 тис. 165 гривень. Квітневий проєкт мав за мету встановити суму резервного фонду у розмірі 20 млн, або ж 0,6% видатків загального фонду. Субвенції Сума субвенцій до обласного бюджету з державного склала 1,964 млрд гривень –  у тому числі 919,2 млн до загального фонду та 1,045 млрд гривень субвенцій до спеціального, тобто бюджетам громад.  Зокрема, на утримання закладів охорони здоров’я держава передає 265,9 млн, на освіту – 284,2 млн, на підтримку окремих закладів та заходів у сфері ОЗ – 177,9 млн гривень. Що ж до бюджетів громад, 873,5 млн передає держава на будівництво-реконструкцію-ремонт-утримання доріг місцевого значення. Залишки розподілили наступним чином:  33,9 млн гривень субвенції з бюджету області на виконання інвестпроєктів розподілили між 7 громадами. Найбільше дісталося Білоцерківській (13 млн), найменше – Баришівській (1,77 млн); 59,2 млн з місцевого бюджету на співфінансування інвестпроєктів розподілили між 39 громадами, найбільше дісталося Броварській (18,4 млн) та Вишгородській (14,4 млн), найменше – по 19,7 тис. гривень для 7 громад: Пісківської, Фурсівської, Ковалівської, Вишневої, Гостомельської, Ірпінської, Маловільшанської; 78,3 млн гривень – інші субвенції для 29 громад. Найбільші суми передали до Бориспільської (11,09 млн) та Гатненської (13,14 млн) громад, найменші – до Бишівської (180 тис.) та Таращанської (99,7 тис. гривень) громад. Окремо можна виділити субвенцію з місцевого бюджету за програмою “Нова українська школа” у розмірі 65,6 млн гривень, з яких 13,6 млн направляється до обласного бюджету, решту розподілили між усіма 69 ОТГ. Найбільше передали до крупних громад, як-от: Білоцерківської (3,53 млн гривень), Бориспільської (1,9 млн), Броварської (2,5 млн), Ірпінської (1,88 млн), Фастівської (1,73 млн).  Субвенція з місцевого бюджету на забезпечення якісної, сучасної та доступної загальної середньої освіти "Нова українська школа" за рахунок відповідної субвенції з державного бюджету 65,670,900.00 Обласний бюджет Київської області 13,614,700.00 Бюджет Білоцерківської міської територіальної громади 3,537,610.00 Бюджет Бориспільської міської територіальної громади 1,903,376.00 Бюджет Броварської міської територіальної громади 2,509,975.00 Бюджет Ірпінської міської територіальної громади 1,888,788.00 Бюджет Фастівської міської територіальної громади 1,730,259.00 Загальна сума міжбюджетних трансфертів (область-громади) склала 1,97 млрд гривень: 1,089 млрд загального фонду та 207,2 млн спеціального. Програми Чи не “найдорожчими” у 2021 році будуть програми розвитку автодоріг, капітального будівництва та “Здоров’я Київщини”.  Сума витрат на першу у 2021 році сягне 1,147 млрд гривень – з них 1,049 млрд лише на утримання та розвиток доріг і дорожньої інфраструктури за рахунок держсубвенції. Капбуд обійдеться області у 324,37 млн гривень – це будівництво освітніх, медичних установ та закладів, спортивних споруд, а також чимало інвестпроєктів. Видатки на програму “Здоров’я Київщини” становлять 164,09 млн гривень.  Позиція “Кошти, що не були витрачені у 2020 році, перерозподілили у змінах до бюджету Київщини на 2021 рік: збільшили фінансування програми розвитку автомобільних доріг на Київщині на понад мільярд гривень, з урахуванням коштів державного та місцевих бюджетів; збільшили фінансування програми "Здоров’я Київщини" на 10 мільйонів гривень – це додаткові кошти для наших лікарень; збільшили фінансування програми будівництва та реконструкції об’єктів інфраструктури області з 250 до 324 мільйонів гривень. Ці кошти будуть спрямовані, у тому числі, на реконструкцію та ремонт дитячих садочків Київщини” – зазначила голова обласної ради Наталія Гунько (фракція “Слуга народу”). “Київоблрада виправила ситуацію з фінансуванням бюджетної сфери області. Попереднє керівництво облради в грудні місяці минулого року ухвалило рішення про фінансування бюджетників лише на перший квартал. Сьогодні вже червень місяць і люди жили ці три місяці на економії заробітних плат. Є випадки, про які нам достеменно відомо, коли частина працівників просто звільнилися, наприклад в Київському академічному обласному музично-драматичному театрі ім.Саксаганського. Важливо те, що бюджет на цей рік запущено і розподілено за основними потребами, а не вибірково. Ми сьогодні виділили кошти на захищені статті для наших бюджетників. Збільшено фінансування обласних комплексних програм з охорони здоров’я, освіти, культури, соціальної сфери, екології, будівництва та реконструкції об’єктів інфраструктури області, тощо”, – прокоментувала заступниця голови облради Тетяна Семенова (фракція “Європейська солідарність”). “Ми внесли зміни до багатьох бюджетних програм і таким чином запустили їх по-новому. Тепер область і громади отримають змогу використовувати кошти обласного бюджету не лише для важливих інфраструктурних проєктів, а й просто закрити “хвости” з фінансування таких напрямків, як освіта чи медицина. Також йшлося про будівництво і ремонт доріг, охорону довкілля, енергозбереження тощо. Загалом ми перерозподілили близько 324 мільйонів гривень, тому зараз Київщина почне потроху приходити в себе після летаргічного сну. Наші організаційні рішення теж були спрямовані на те, щоб розблокувати роботу за конкретними напрямками. Для прикладу, ми проголосували за безоплатну передачу майна з балансу Білоцерківського протитуберкульозного диспансеру на баланс Білоцерківського обласного онкологічного диспансеру. Уже скоро у місті з’явиться онкоцентр, призначений для лікування хворих з усієї області”, – зазначив голова Київської обласної партійної організації “ЗА майбутнє” Ярослав Москаленко. Як писала KV, 24 грудня згідно з розпорядженням нині екс-голови Київської обласної ради (КОР) Олександра Склярова від 23 грудня 2020 року №626 продовжилося пленарне засідання першої сесії КОР VIII скликання. У порядку денному було єдине питання – “Про регламент Київської обласної ради”. Депутати без обговорення затвердили доходи обласного бюджету в сумі 4 992,3 млн гривень, у тому числі доходи загального фонду – у сумі 3 617,4 млн грн, а доходи спеціального фонду – у сумі 1 374,9 млн грн. Видатки обласного бюджету затверджені в сумі 4 995,3 млн гривень, у тому числі видатки загального фонду обласного бюджету – у сумі 3 289,4 млн гривень, а видатки спеціального фонду – у сумі 1 705,9 млн гривень. Читайте: Київоблрада поспіхом і без обговорення затвердила бюджет регіону на 2021 рік  Наприкінці 2020 року територіальні громади Київщини затвердили бюджети на поточний рік. Найбільша сума доходів запланована у Білоцерківської громади, трохи менше – у Броварської тергромади. Найменше планує заробити Ржищівська громада.  Читайте: Основні показники бюджетів міських громад Київщини на 2021 рік  Нагадаємо, що восени 2020 року завдяки об’єднанню фракцій “ОПЗЖ”, “Слуга народу” та “Батьківщина” головою ради обрали Олександра Склярова. Читайте: Слуги і господарі: Київоблрада обрала керівний склад Наприкінці квітня 2021 року. Облраду очолила Наталія Гунько зі “Слуги народу” і стала третьою жінкою на цій посаді. Щоб привести її до влади і розблокувати роботу колегіального органу, фракції партій “За Майбутнє”, “Євросолідарність” і “Слуга Народу” голосували спільно. Читайте: Ферзевий гамбіт: Київоблрада отримала нову очільницю Фото: коллаж KVКиевVласть

Известный адвокат, советник мэра Киева по правовым вопросам Алексей Шевчук (на фото слева) заявил, что на его пресс-секретаря Елену Ларину напал депутат Киевского областного совета Игорь Колтунов (на фото справа). Нападение якобы произошло во время пресс-конференции, на которой была обнародована информация о неких земельных махинациях нардепа Александра Дубинского.  Об этом KV стало известно из сообщения советника Киевского городского головы по правовым вопросам, адвоката Алексея Шевчука в соцсети Facebook. Подписывайтесь на новости “КиевVласть” “Депутат Киевоблсовета Игорь Колтунов нанес легкие телесные повреждения моему пресс-секретарю Елене Лариной во время конференции, где разоблачили сведения о земельных махинациях господина Дубинского”, – написал в сообщении адвокат. Он также сообщил, что полиция уже начала следствие по факту нападения. Сам Игорь Колтунов в комментариях под постом адвоката факт нападения отрицает. Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться Как сообщает издание “Украінські новини”, на пресс-конференции, о которой упомянул адвокат, народного депутата Александра Дубинского обвинили в организации давления на органы власти Киевской области из-за распределения земельных участков. "С самого начала вступления господином Дубинским в свой статус народного депутата, началось давление на органы самоуправления, органы власти, на правоохранительные органы с целью получить влияние по распределению земельных участков в Киевской области", – заявил Шевчук. Также он отметил, что народный депутат тайно пытается курировать вопросы распределения земель в Киеве и Киевской области, в частности, он осуществляет свое влияние на Киевскую область. Шевчук сообщил, что во время своей деятельности они встретились с серьезным сопротивлением депутата, в том числе с провокациями, относительно их профессиональной деятельности, а также с угрозой для их семей, детей и близких. Адвокат общины Киевской области Вадим Колокольников сообщил, что на Обуховский отдел полиции началось давление: "работники держатся, но он не знает насколько их хватит". "Катализатором этой ситуации стал тот факт, что был переизбран председатель правления (Садового товарищества "Рябина") и всех членов правления, это было соответствующим образом оформлено. Тогда начались угрозы, тогда мы узнали от господина Новосела (бывшего председателя правления), что у нас будут проблемы, мы узнали, что у него есть покровители", – сказал Колокольников. Главный редактор издания "Специальные корреспонденты" Александр Шатний сообщил, что Дубинский на местных выборах поддерживал команду, которая уже более 5 лет в пгт Коцюбинское, хочет разделить Беличанский лес под Киевом на частные участки. "Они уже поделены, они уже незаконно несколько раз меняли поселкового голову Ольгу Матюшину, которая с командой "Удар", пока держат оборону", – сказал Шатний. Также адвокат Шевчук заявил, что Дубинский, прикрываясь мандатом народного депутата продолжает оказывать давление на власть Киевской области и пытается расставлять своих людей даже в садовых кооперативах, пытается завладевать участками, которые являются заповедным фондом. Отмечается, что во время брифинга 20 неизвестных вооруженных людей начали вламываться в закрытый зал, где проводилась пресс-конференция. По словам Шевчука, "это были люди Дубинского, которые пытались сорвать пресс-конференцию и провести провокации". Во время брифинга была вызвана полиция из-за угрозы атаки на пресс-центр. Ранее KV сообщала, что  полиция начала расследование по факту нападения охранника адвоката Алексея Шевчука на корреспондента программы "Секретные материалы" (телеканал 2+2) Наталью Книгу в с. Старые Безрадичи Обуховского района.  Читайте: Полиция начала расследование нападения на журналистов “Секретных материалов” у дома советника Кличко (видео) Игоря Колтунова тесно связывают с народным депутатом Александром Дубинским. Он был избран депутатом Киевского облсовета от партии “Слуга народа”. С 2013 года работал на различных должностях на телеканале "1+1". В частности является журналистом в программе "Деньги", где ранее ведущим был Александр Дубинский. Сам нардеп был первым кандидатом в списке партии “Слуга народа” на выборах в Киевский облсовет. Читайте: Вони пройшли: фракція партії “Слуга народу” у Київоблраді VIІІ скликання Алексей Шевчук является управляющим партнером адвокатского объединения “Barristers”. Он известен участием в резонансных уголовных делах Геннадия Корбана,  Ярослава Кашубы, Ильи Кивы, Александра Онищенко, Борислава Розенблатта, Виталия Кличко и других. В декабре прошлого года мэр Киева Виталий Кличко назначил Алексея Шевчука своим советнико по правовым вопросам на общественных началах. Читайте: Кличко назначил своим советником адвоката Шевчука Фото: коллаж KV