Останній день лютого – не просто день, коли продовжують святкувати масляну. Цей день присвячений орфанним захворюваням. Тобто таким, які зустрічаються лише у однієї людини з двох тисяч. Не дарма офіційний день саме 29 лютого, бо його рідкість порівнюється з рідкісними випадками цих недуг.  По всьому світу народжуються діти з рідкісним хворобами, різновид яких налічує близько семи тисяч. Найбільший відсоток тих, у кого діагностують рідкісні захворювання саме дітлахи. Підступність таких недуг у тому, що вони повністю невиліковні та потребують фінансування державою для підтримки стану здоров’я. Адже далеко не всі батьки здатні забезпечити орфанних дітей необхідними ліками, харчуванням та регулярним оздоровленням. Материал подготовлен в рамках Проекта "Юн-Пресс-KV" Саме через відсутність належного фінансування та необізнаність пересічних українців відбувся захід “Вір у Диво”. Його організаторами стали Габріелла Массанга, Громадська спілка “Орфанні захворювання України” та Благодійний фонд “Орфанні Синиці”. Він відбувся 29 лютого в Київському Палаці дітей та юнацтва. Метою заходу було не лише зібрати 100 000 гривень для орфанних дітей, а й привернути увагу чиновників та простих українців на наявні проблеми. Крім благодійного концерту, в якому взяли участь українські зірки, в палаці презентували фотовиставку “Зірки на підтримку орфанних”, де під кожним фото дитини з зіркою розповідається про її хворобу. Сила материнської любові Двадцять чотири роки тому у Тетяни Кулеши народився син. Родина кілька років не знала точного діагнозу хлопчика – в нашій країні встановлюють його довго, коли стикаються з невідомою хворобою. Та все одно прогнози щодо його стану здоров’я були невтішними – лікарі, опустивши голови, радили “забути за сина”. Та жінка не думала здаватися, повільними, проте невпинними кроками, прямувала до поставленої мети. Так вона заснувала організацію “Орфанні захворювання України”. Журналістам “ЮН-ПРЕС” вдалося поспілкуватись з сином Тетяни Дмитром, його дружиною та бабусею. Вони розповіли, що ліками та оздоровленням в санаторіях родина забезпечувала себе самостійно. Бо лише від 15 квітня 2014 року, завдяки оббиванням порогів та проведенням багатьох страйків, мати Дмитра змогла добитись прийняття Закону про забезпечення орфанних хворих пожиттєво. Хоча хлопець й далі бореться з рідкісною хворобою – мукополісахаридозом, – він закінчив навчання в університеті та має свій бізнес. Вони з дружиною Олесею – щаслива молода родина, а бабуся хлопця пишається досягненнями та цілеспрямованістю своєї доньки.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  На захід Дмитра привело бажання показати українцям, що люди з рідкісними захворюваннями – звичайні. Дітям з малечку варто прищеплювати повагу до орфанників, а дорослим – змінювати власне ставлення до дітей з такими особливостями. Адже своїми образливими висловами та зневагою вони наносять надзвичайну шкоду тим, хто й без цього щоденно бореться за життя. Коли державі байдуже Сімнадцятирічна Світлана дуже любить концерти. На заході вона з мамою. Дівчинка ніколи не ходила та не володіла власними руками, вміла хіба що розмальовувати малюнки. “Державі байдуже на таких дітей”, – каже мама Світланки. Жінка працює викладачем у Національному авіаційному університеті та має ще одну доньку – старшу сестру Світланки. Лише завдяки щоденній праці всієї родини та мізерній грошовій допомозі дівчинка має змогу насолодитись концертом. Також мама дівчинки додала: “Коли ми приходимо на заходи, концерти чи п’єси, багато батьків обурюються та забороняють сідати Світланці поряд з їхніми здоровими дітьми”. Картина, яку бачать вперше Відгукнувся на запрошення відвідати захід і Олександр. Хлопцю 28 років, 28 з яких він відчуває біль. Все через те, що він страждає на бульозний епідермоліз. В народі хворих на цей недуг називають “діти-метелики”. Сашко не з тих, хто опускає руки. В дев’яностих роках не було бинтів, які потрібні для неймовірно ніжної шкіри “метеликів”. Хлопець згадує, як був змушений відривати від себе кожну ниточку. Тоді в Україні ніхто не знав про цю хворобу, інформація про неї не розповсюджувалась. Коли Олександр не міг навіть води випити через звуження стравоходу, лікарі з Миколаєва відправили його світ за очі до Києва, ніби-то, там його приймуть. Сльозами матері Сашка вони добились місця в Охмадиті. “Лікарі та чиновники дивились на мене таким поглядом, наче я картина, яку вони бачать вперше” – ділиться Олександр. Один єдиний лікар зміг врятувати від голодної смерті, а все тому, що раніше вже лікував такого пацієнта. Хлопець безліч разів чув про власну смерть, та наперекір сказаному закінчив університет і працює маркетологом. Він займається спортом, навіть після того, як хвороба в буквальному розумінні “з’їла” його руки. Колись у сьомому класі він вирішив піти до школи (до того вчителі навідувались додому) й нікому не давав себе ображати. Навпаки, мав та має зараз багато вірних друзів. Не зважаючи на те, що кілька років тому він позбувся рук. Олександр розповів, що держава покриває близько 25% витрат на підтримку здоров’я. Адже окрім лікування, Сашко має дотримуватися пожиттєвої дієти. Також Сашко додав: “Тим, у кого інша стадія хвороби, такої державної допомоги вкрай бракує – інколи на одне лише харчування вони витрачають близько мільйона гривень на рік”. Слова зірок До пітримки орфанних дітей долучились такі зірки як Ірина Федишин, Тоня Матвієнко, ILLARIA, Влад Ситнік, Анна Добриднєва, Kishe, Катерина Бужинська, Ольга Сумська та Віталій Борисюк, Андрій Бойко, Dima PROKOPOV, Олександр Лещенко та шоу-балет “Foresight”, Володимир Шпудейко, Нікіта Ачкасов, Дарина Галицька, Валерія Лисенко, Катерина Азза та FORS dance school. Їхні висловлювання одностайні: проблема щодо дійтей-орфанників в нашій країні існує та потребує розголосу. Своїм голосом та словами підтримки вони подарували свято малечі. Материал подготовлен в рамках Проекта "Юн-Пресс-KV" Співачка ILLARIA прямо зі сцени поділилась сокровенним: вона також має рідкісну недугу. Тому закликає кожного, на чиєму шляху стоїть ця перешкода не зупинятися. Вона також додала, що відомі люди мають не лише красиво співати, вдало жартувати чи вміло танцювати, а порушувати нагальні питання з метою залучення всіх громадян та допомоги влади. А Ольга Сумська та Віталій Борисюк пропонують запитати будь-якого пересічного українця про те, що йому відомо про орфанні захворювання. Вони впевнені, що людям про це відомо мало. КиевVласть 

За два месяца более 1000 работников сферы образования (учителей школ и воспитателей детских садов) Святошинского района Киева воспользовались программой “Здоровье педагогов” благотворительной организации (БО) “Фонд Александра Третьякова” и БО “МБФ “Содействие развитию медицины”. Об этом KV стало известно из публикации всеукраинского благотворительного проекта “Бесплатные медицинские консультации” на его странице в соцсети Facebook. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  Педагоги получили бесплатные консультации и обследование у терапевтов и узкопрофильных специалистов, а также прошли диагностирование (ЭКГ и УЗИ) и лабораторные исследования. Директор МБФ “Содействие развитию медицины” Олег Овечко сказал: “Мы предоставили возможность педагогам района в декабре и январе пройти бесплатное обследование благодаря сотрудничеству с “Фондом Александра Третьякова”, с которым сотрудничество давно налажено”. Олег Овечко напомнил, что с ноября 2018 года по август 2019 года в Святошинском районе работала программа “Здоровье святошинцев”, в рамках которой были проведены более 25 тыс. бесплатных посещений врачей. “Были случаи, когда люди приходили в критическом состоянии здоровья – и, благодаря своевременному обследованию, они были срочно госпитализированы, и это помогли спасти им жизнь”, – подчеркнул директор МБФ “Содействие развитию медицины”. Программа “Здоровье педагогов” не является обязательным профилактическим медосмотром работников образовательно-воспитательных учреждений, но направлена на определение личного состояния здоровья. Напомним, БО “Фонда Александра Третьякова” (*) работает с 2017 года и предоставляет социальную помощь ветеранам, людям с инвалидностью, а также поддерживает программы развития медицинских программ, образования и культуры. БО “МБФ “Содействие развитию медицины” (**) работает с 1996 года, является международной организацией, которая объединяет физических и юридических лиц Украины и других государств с целью осуществления благотворительной деятельности в интересах общества и отдельных граждан. Читайте: Третьяков – наиболее продуктивный среди мажоритарщиков Киева * Благодійна організація “Фонд Олександра Третьякова” (код ЄДРПОУ: 41339380) ** Благодійна організація “Міжнародний благодійний фонд “Сприяння розвитку медицини” (код ЄДРПОУ: 21655308) Фото: Facebook “Бесплатных медицинских консультаций” КиевVласть

Оптимізм українців підвищився у зв`язку з очікуванням на дії президента Володимира Зеленського, уряду Олексія Гончарука та Верховної Ради (ВР) під керівництвом Дмитра Разумкова, які проведуть успішні реформи з метою покращення життя всіх громадян України. Утім, п’ять років назад спостерігався такий само сплеск оптимізму – у зв`язку з очікуваннями на Петра Порошенка, Арсенія Яценюка та Володимира Гройсмана. Ці надії закінчились повним розчаруванням та поразкою Порошенка на виборах президента. Вже зараз українці відмічають провал реформ та очікують від держави більшої участі у житті громадян. Про це KV стало відомо з результатів трьох соціологічних опитувань, проведених Центром Разумкова (*), фондом “Демократичні ініціативи” імені Ілька Кучеріва (**), та Київським міжнародним інститутом соціології (КМІС) (***). Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  Згідно з результатами опитування Центру Разумкова, якби вибори до ВР відбулися найближчої неділі, виборці, що мають намір піти на вибори і вже визначилися з вибором, проголосували б наступним чином. Партія Лідери % підтримки “Слуга народу” Олександр Корнієнко, Володимир Зеленський 45,4 “Опозиційна платформа – За життя” Юрій Бойко, Сергій Льовочкін, Віктор Медведчук, Вадим Рабинович 13,8 “Європейська солідарність” Петро Порошенко 12,3 ВО “Батьківщина” Юлія Тимошенко 8 “Сила і честь” Ігор Смешко 5,2 “Громадянська позиція” Анатолій Гриценко 2,9 “Радикальна партія” Олег Ляшко 2,9 “Голос” Святослав Вакарчук 2,5 “Українська стратегія Гройсмана” Володимир Гройсман 2,2 ВО “Свобода” Олег Тягнибок, Руслан Кошулинський 1,6 “Опозиційний блок” Євген Мураєв 0,9 “Національний корпус” Андрій Білецький 0,6 “Партія Шарія” Анатолій Шарій, Ольга Бондаренко 0,5 Інша партія 11 На думку опитаних KV експертів, ці дані, скоріш, про очікування щодо команди Володимира Зеленського, довіра до якого, до речі, почала знижуватись в грудні минулого року. Високий рівень очікувань підтверджується і даними дослідження Gallup International, яке в Україні п’ятий рік поспіль проводить КМІС. Читайте: Майже половина українців вважає президента Зеленського людиною року – соціологічне опитування За даними цього опитування, за індексом оптимізму Україна піднялась у 2019 році на 4 п і зайняла 15 місце у відповідному світовому рейтингу. Дослідники наголошують, що цей оптимізм українців пов'язаний з обранням нового президента та ВР. Вочевидь, якщо влада, яка вже в травні (через рік після виборів шостого президента України) перестане сприйматись як нова, не буде проводити ефективні реформи, то підтримка правлячої партії “Слуга народу” та її фактичного лідера Володимира Зеленського почне знижуватись. А разом з цією підтримкою почне падати й оптимізм народу. Щодо реформ, фонд “Демократичні ініціативи” провів два паралельні опитування: в одному опитали 2000 громадян, в іншому — 45 експертів. Згідно результатів широкого опитування, головним рушієм реформ громадяни вважають: президента Володимира Зеленського – 60,1%; уряд Олексія Гончарука – 37%; фракцію “Слуги народа” в ВР – 29,7%; населення країни – 27%; громадські організації та волонтерів – 23,9%. Опитані вважають головними проблемами, що найбільше заважають розвитку України, корупцію (69%), війну на Донбасі (68,9%), засилля олігархів в економіці (30,7%), відсутність професіоналів у владі (25%) та міграцію, виїзд працездатного населення з країни (24,8%). Найбільший опір реформам, на думку опитаних, чинять: олігархи – 50,9%, причому їх негативна роль в травні 2018 року оцінювалась на рівні 39%; бюрократи та чиновники – 43,1%; партія “Європейська солідарність” – 22,2%; Росія – 18,9%, в травні 2018 року цей показник складав 14%; партія “Опозиційна платформа “За життя” – 16,3%. Аналогічна думка й у опитаних експертів: перелік основних рушіїв реформ в Україні очолили громадські організації та волонтери (36 згадок), країни Заходу (24), міжнародні фінансові структури (25), президент (22) та уряд (20).  Порівняно з минулим роком, різко зросли сподівання на президента (з 24,1% опитаних у травні 2018 року до 60,1%) та на більшість у ВР (з 9,5% до 29,7%). Натомість значно зменшилося визнання як рушіїв реформ країн Заходу (з 24,7% до 11,9%) та МВФ і Світового банку (з 24,2% до 11,5%).  Експерти вважають, що основне гальмо реформ – олігархи (32 згадки), правоохоронні органи (27 згадок), бюрократія та чиновники (21 згадка). Основними ризиками для проведення реформ вони вважають низький рівень кваліфікації в уряді та в інших владних структурах (12 згадок). Ще по 10 згадок у відповідях експертів заслуговують такі аспекти, як: вплив олігархів на процес ухвалення рішень, лобізм; чвари і суперечки в більшості (аж до її юридичного розпаду); зростаючий вплив Росії; відсутність єдиної візії і проектів реформ. Громадяни вважають трьома найважливішими реформами: антикорупційну – 59,3%, минулорічний показник 58%; сфери охорони здоров’я – 54%, минулорічний показник 46,5%; пенсійну та системи соціального захисту – 45,5%, минулорічний показник 43,6%. Жодної успішної реформи не назвали 50,9% опитаних (торік – 40,5%). Відносно успішними визнані антикорупційна реформа (9,8%), децентралізація (9,9%), реформа охорони здоров’я (9,1%), реформування армії (9,1%) та земельну реформа (7,5%). Жодної успішної реформи не назвали 50,9% (торік – 40,5%). Експерти також оцінили здійснення реформ за 5-бальною шкалою, де “1” — не робиться нічого, а “5” — робиться усе необхідне. 25 опитаних експертів оцінили зусилля влади на “3”, 11 – на “2”. Підсумкова оцінка не відрізняється від такої ж за 2017 рік (2,76 проти 2,66 у листопаді 2017 року). Основними успіхами у впровадженні реформ експерти вважають: перезавантаження НАЗК і ДБР; ліквідацію “майданчиків Яценка”; запуск Антикорупційного суду; реформу закупівель; реформу охорони здоров’я; реформу виборчого законодавства; початок земельної реформи; відкриття кадастрових даних.. Загалом повністю вірять в успіх реформ 13% опитаних. Ще 38% вірять, але мають сумніви. Крім того, 31% не вірять в реформи, але плекають надії. 13% взагалі не вірять в успіх реформ (рік тому таких було 23%).  Дещо зросла готовність українців терпіти певні матеріальні труднощі заради успіху реформ (48,6% наприкінці 2019 року проти 32,4% у 2018 році). Але серед них лише 14% готові терпіти скільки треба, а 34,6% готові терпіти не більше року. Читайте: Труд по Милованову: отмена профсоюзов и всеобщее право на забастовки “Слуги народа” забирают у профсоюзов все полномочия и советское имущество Вимоги респондентів дуже великі. Так, 70,6% (у 2018 році – 65%) вважають, що держава повинна надавати максимум безкоштовних послуг: освіта, медицина, пенсія, навіть якщо доведеться збільшити податки. 70,4% (77% у 2018 році) вважають, що більшість людей в Україні не зможуть прожити без постійної турботи та опіки з боку держави.  Водночас зменшилася кількість тих, хто вважає, що “держава повинна нести повну відповідальність за забезпечення кожної людини всім необхідним”: з 44% у 2018 році до 37,6% у 2019 році. Натомість зріс відсоток тих, хто вважає, що “держава повинна забезпечити людям однакові “правила гри” у житті, а далі сама людина несе відповідальність за те, як вона ці шанси використає” – з 45% у 2018 році до 54,3% у 2019 році.  Центр Разумкова на замовлення інтернет-ресурсу “Обозреватель” з 17 по 21 січня 2020 року опитав 2000 респондентів віком від 18 років у всіх регіонах України (за винятком Криму та ОРДЛО). Теоретична похибка вибірки (без врахування дизайн-ефекту) не перевищує 2,3% з імовірністю 0,95. В рамках дослідження фонду “Демократичні ініціативи” ім. Ілька Кучеріва Центру Разумкова з 6 по 11 грудня 2019 року в усіх регіонах України (за винятком Криму та ОРДЛО) опитано 2018 респондентів віком від 18 років. Теоретична похибка вибірки не перевищує 2,3%. Міжнародна асоціація незалежних дослідницьких агентств Gallup International кожен рік з 2013 року проводить глобальне опитування під гаслом “Кінець року”. В 2019 році в дослідженні взяли участь понад 45 тис. жителів з 46 країн світу. В Україні дослідження проводить КМІС. Читайте: ТОП-5 событий 2019 года: Украина За даними аналітичної системи YouControl, громадська організація (ГО) "Український центр економічних і політичних досліджень ім. Олександра Разумкова "(*) зареєстровано 18 серпня 1994 року. Її керівником є ​​Анатолій Васильович Рачок. За даними аналітичної системи YouControl, благодійна організація (БО) "Благодійний фонд" Демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва "(**) заснований 4 вересня 2000 року. Його керівником є ​​Ірина Еріківна Бекешкіна.  За даними аналітичної системи YouControl, ТОВ "Київський міжнародний інститут соціології Лтд" зареєстровано 30 грудня 1992 року. Керівником і співзасновником ТОВ є киянин Володимир Ілліч Паніотто (32%). Крім нього співзасновниками ТОВ значаться кияни: Тетяна Володимирівна Пясковська (7%), Наталя Миколаївна Харченко (22%), Валерій Євгенович Хмелько (27%) і Володимир Валерійович Хмелько (12%). Обидва Хмелько зареєстровані за однією і тією ж адресою. * ГО “Український центр економічних і політичних досліджень ім. Олександра Разумкова” (код ЄДРПОУ: 20063407) ** “Благодійна організація Благодійний фонд "Демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва" (код ЄДРПОУ: 20062078) *** ТОВ “Київський міжнародний інститут соціології Лтд” (код ЄДРПОУ: 13684906) Читайте: Майже кожен другий українець пережив сильний стрес у минулому році – результати соцопитування Фото: колаж KVКиевVласть

Переважна більшість українців вважає патріотизмом “любов до своєї країни”, менше — готовність її захищати. Лише третина українців розуміють під патріотизмом право обирати владу, виконувати свої обов`язки та необхідність сплачувати податки. Дуже мало хто поважає владу і ще менше вважають, що боротьба з корупцією є ознакою патріотично налаштованого громадянина. В той же час, більшість підтримує рух до Євросоюзу та вважає українську мову важливим атрибутом нашої незалежності. Про це KV стало відомо з результатів соціологічного опитування, яке було проведене Фондом “Демократичні ініціативи” ім. Ілька Кучеріва спільно з соціологічною службою центру Разумкова. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  Згідно цих результатів, основними складовими патріотизму респонденти вважають передовсім любов до своєї країни (80%), готовність захищати свою країну, якщо треба – зі зброєю (64,2%), виховання у дітей любові та поваги до своєї країни (58%), дотримання всіх законів країни (55,6%), знання історії своєї країни, її культури (50,7%).  Дещо менше опитані відносять до патріотизму участь у виборах (38,1%), чесне виконання своїх обов’язків (35,5%), спілкування державною мовою (35,4%), сплату належних податків (30,1%), участь у громадському житті (28%), повагу до влади (25,8%), а найменше – участь у боротьбі з корупцією та іншими вадами у державі (20,8%).  Серед регіональних відмінностей слід виокремити західний регіон, де до пріоритетів патріотизму було віднесено спілкування державною мовою (60,3%), натомість в інших регіонах ця складова мала у громадській думці меншу значущість (31,8% – у центральному регіоні, 24,6% – у південному та 23,5% – у східному).  Натомість таку складову, як повага до влади, значно більше відносять до патріотизму в східному регіоні (42,1%), ніж у решті (27,8% у південному, 20,3% у центральному та 15,5% у західному).  Так само регіонально різниться визнання значущості для патріотизму сплати належних податків: 41% у східному регіоні, 35,7% – південному, 24,9% – центральному та 23,5% – західному. Абсолютна більшість респондентів (74,9%) вважає себе насамперед громадянами України, регіональну ідентифікацію (належність до регіону, області, міста чи села) як основну обрали значно менше – 15,6% громадян.  Причому загальнонаціональна ідентифікація переважає в усіх регіонах України: південному (83,6%), центральному (77,7%), західному (76,2%) та східному (65,7%). Щоправда, в східному регіоні 6,8% вважають себе насамперед громадянами колишнього СРСР. Загальнонаціональна ідентифікація істотно зросла після 2013 року (грудень 2013 р. – 54,2%, грудень 2014 р. – 72,9%). Читайте: Украинцы больше начали видеть плюсов в независимости Украины – результаты соцопроса У тому, що українська мова є важливим атрибутом незалежності України, згоден 81,1% опитаних (54,8% – “безумовно” і ще 26,3% – “скоріше, так”), причому так вважають в усіх регіонах України: західному (95,9%), центральному (87,2), південному (70,8%), східному (63,7%). Так само абсолютна більшість учасників опитування (80,5%) згодна з тим, що всі керівники держави та державні службовці повинні у робочий час спілкуватися державною мовою (56,2% – безумовно згодні та 26,3% – скоріше згодні). Причому щодо державної мови спілкування державних службовців в робочий час солідарні громадяни усіх регіонів: західного (95,4%), центрального (85,6%), південного (70,7%), східного (64,3%). Більшість опитаних (78,6%) вважають, що в українських ЗМІ принаймні половина наповнення має бути українською мовою (52,7% згодні з цим безумовно і ще 25,9% – скоріше, так), причому ця думка переважає в усіх регіонах: західному (96,2%), центральному (81,5%), східному (65,7%), південному (63,4%). Вступ до ЄС як інтеграційний напрямок України підтримує 64,2% учасників опитування, вступ до Митного союзу — 12,7%. Більше за останніх тих, хто не може визначитися (23,1%). Регіональна картина підтримки курсу на Євросоюз: 89,6% за ЄС на заході, 70,3% — центр, 44,2% південь, 42,6% — схід. Більше половини респондентів (51,2%) вважають, що найкращим варіантом гарантування безпеки для України був би її вступ до НАТО – це найвищий відсоток за весь час проведення опитувань. Позаблоковий статус України підтримують 26,1%, а 5,5% вважають, що потрібний військовий союз з Росією та країнами СНД.  Водночас щодо цього питання існують регіональні відмінності: вступ до НАТО майже одностайно підтримують на заході (80%) і більше половини населення в центральному регіоні (54,2%). Натомість на півдні віддають перевагу нейтральному статусу (41,8%), так само й на сході (43,1%), причому на сході 13,1% вбачають гарантію безпеки у військовому союзі з Росією та країнами СНД. І на півдні, і на сході 34% і 29,1% відповідно віддає перевагу членству України в НАТО.  Опитування проведене Фондом “Демократичні ініціативи” імені Ілька Кучеріва спільно з соціологічною службою Центру Разумкова з 13 по 18 грудня 2019 року. Всього опитано 2017 респондентів. Теоретична похибка вибірки не перевищує 2,3%. Читайте: Европейский вектор все слабее привлекает украинцев – результаты соцопроса За даними аналітичної системи YouControl, благодійна організація (БО) "Благодійний фонд" Демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва "(*) заснований 4 вересня 2000 року. Його керівником є ​​Ірина Еріківна Бекешкіна.  За даними аналітичної системи YouControl, громадська організація (ГО) "Український центр економічних і політичних досліджень ім. Олександра Разумкова "(**) зареєстровано 18 серпня 1994 року. Її керівником є ​​Анатолій Васильович Рачок. * “Благодійна організація Благодійний фонд "Демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва" (код ЄДРПОУ: 20062078) ** ГО “Український центр економічних і політичних досліджень ім. Олександра Разумкова” (код ЄДРПОУ: 20063407) Фото: коллаж KVКиевVласть

Володимира Зеленського 45% людей називають головним політичним діячем минулого року, а головною подією в Україні торік стали вибори.  Про це KV стало відомо за результатами соціологічного опитування, проведеного соціологічною службою Центру Разумкова спільно з Фондом “Демократичні ініціативи” імені Ілька Кучеріва.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  Підсумки року: люди та події Згідно цих результатів, політиком 2019 року однозначно визнано Володимира Зеленського — його назвали у відкритому питанні 45,9% населення. Далі йдуть: Петро Порошенко (7,5%, минулого року — 16%), Юлія Тимошенко (3,3%, торік — 12%), Дмитро Разумков (2,8%), Юрій Бойко (2,7%, торік — 4,4%), Віктор Медведчук (1,9%). 23,6% громадян не назвали жодної кандидатури (у 2018 р. — 25,3%). Головною політичною подією 2019 року в Україні, беззаперечно, було визнано вибори — парламентські та президентські (цю подію назвали 57,8% громадян, з них 59,8 — позитивною). Також респонденти зазначили звільнення полонених (8,1%), нормандська зустріч (5,2%), отримання Томосу (2,3%), розведення військ на Донбасі (2%), впровадження ринку землі (1,9%). Жодної події не змогли назвати 16,2% (минулого року — 12%). Головною політичною подією 2019 року в світі було названо нормандську зустріч (23,2%). Одразу за нею імпічмент Трампа (5,6%), війна в Сирії (2,1%), Брекзит (1,6%), протести “жовтих жилетів” у Франції (1,6%). Жодної події не змогли назвати 50,5%. Довіра Позитивний баланс рейтингу довіри, тобто, перевагу довіри над недовірою, мають лише два політики — Володимир Зеленський (довіряють 62%, не довіряють 31%, баланс довіри-недовіри +31%) та Дмитро Разумков (довіряють 48%, не довіряють 38%, баланс довіри-недовіри +10%).  Ще переважає довіра до громадського діяча Олега Сенцова (довіряють 41%, не довіряють 36%, баланс +5%).  А найгірший баланс довіри-недовіри мають:  Петро Порошенко (-66%) Віктор Медведчук (-61%) Віталій Кличко (-55%) Арсен Аваков (-54%) Юлія Тимошенко (-54%) Юрій Бойко (-47%) Анатолій Шарій (-41%).  Далі за рівнем негативного балансу йдуть Андрій Портнов (-37%), Андрій Богдан (-33%), Давід Арахамія (-33%), Святослав Вакарчук (-27%), Олексій Гончарук (-16%). Серед соціальних інституцій найбільшу довіру громадян мають: Збройні сили України (71% довіри, 22% недовіри, баланс довіри-недовіри становить +48%) церква (довіряють 65%, не довіряють 25%, баланс довіри +40%) волонтерські організації (довіряють 64%, не довіряють 26%, баланс довіри +39%). Позитивний баланс довіри також мають:  державна служба з надзвичайних ситуацій (+33%) Президент України (+32%) державна прикордонна служба (+28%) Національна гвардія України (+31%) Державна прикордонна служба (+28%) добровольчі батальйони (+25%) громадські організації (+16%) ЗМІ України (+15%) Омбудсмен (+11%).  Майже ділиться довіра і недовіра до таких інституцій, як Національна поліція (45% довіряють і 45% не довіряють), патрульна поліція (45%, 44%), Служба безпеки України (42%, 45%).  Найбільш негативно українці ставляться до ЗМІ Росії (довіряють 7%, не довіряють 82%, баланс довіри-недовіри становить -75%).  Серед українських інституцій громадяни найбільше не довіряють судовій системі (баланс довіри-недовіри -62%), а також: політичним партіям (-54%) місцевим судам (-53%) комерційним банкам (-51%) прокуратурі (-50%) державному апарату, чиновникам (-51%) Верховному суду (-42%) Антикорупційному суду (-42%) Національному Агентству з запобігання корупції (-40%) Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі (-40%) Національному антикорупційному бюро України (-36%) Конституційному суду України (-36%).  Переважає недовіра також у ставленні до профспілок (-29%), Національного банку України (-29%), Верховної Ради (-17%), уряду (-13%), західних ЗМІ (-6%). Вважають, що нинішня влада краща за попередню, 42,7% українців, 12,6% мають протилежну позицію, а на думку 34,3%, нинішня влада нічим не відрізняється від попередньої. Рух країни Переважна більшість громадян (44,2%) вважає, що Україна прямує в правильному напрямку, у зворотньому переконані 35,8%, а ще 20% своєї думки не визначили. Наприкінці 2018 року навпаки, абсолютна більшість (69,7%) вважала напрям руху країни неправильним і лише 18,1% — правильним (12,2% не визначилися).  Останній раз переконання у правильності напряму України переважало в громадській думці після президентських виборів у червні 2005 року (тоді 42,6% вважали напрям руху країни правильним, 30,6% — неправильним), але вже в листопаді 2005 р. думка громадян змінилася на протилежну: 59,1% вважали прямування країни неправильним і лише 18,3% — правильним. Найбільш негативні зміни у 2019 році, на думку населення, сталися у рівні цін та тарифів (тут погіршення зазначили 60,9% населення, у 2018 — 84,6%), охороні здоров’я (45,7%), соціальному захисті (43,5%).  Поліпшення ситуації громадяни відмітили лише у трьох сферах: обороноздатності країни (30,6% позначили зміни на краще, 14,5% — зміни на гірше і ще 43,8% — відсутність змін) міжнародному іміджі України (30,8% — зміни на краще, 20,9% — зміни на гірше і 37,5% — відсутність змін) міжнаціональних стосунках (18,8% — зміни на краще, 14,6% — зміни на гірше і 54,4% — відсутність змін).  У решті оцінюваних сфер переважають відповіді “не змінилося”, проте в балансі відповідей щодо змін на краще чи на гірше переважає негатив, хоча й істотно менший, ніж у 2018 році:  пенсійне забезпечення (-24,5%, було -48%) впевненість громадян у завтрашньому дні (-23%, було -61%) рівень добробуту родини (-22,6%, було -52%) ситуація із злочинністю (-21,6%, було -46%) оплата праці (-20,9%, було -51%) рівень стабільності (-20,4%, було -63%) економічне становище України (-17,8%, було -61%) рівень демократії (-4,8%, було -30%) дотримання законності державними службовцями (-13%, було -36%) освіта (-12,1%, було -25%) дотримання прав і свобод громадян (-7,9%, було -31%) становище російськомовного населення (-6,5%, було -23%) ставлення громадян до влади (-5,4%, було -61%) ставлення влади до громадян (-6,1%, було -54%) становище україномовного населення (-2,9%, було -12%) становище етнічних та релігійних меншин (-2,7%, було -18%). Зміни та перспективи Загалом ситуація в країні у 2019 році, на думку 29%, змінилася на гірше, на думку 14% — на краще, а більшість — 47% — вважає, що ситуація не змінилася. Наприкінці 2018 року оцінки були значно гіршими: 67% вважали, що ситуація змінилася на гірше, 5% — на краще і 22% — що не змінилася. Загалом громадяни оцінили економічне становище країни у 2019 році в 2,46 бала за 5-бальною шкалою, а рівень добробуту власної родини — в 2,75 бала. 27,8% населення певні, що Україна здатна здолати труднощі у найближчі кілька років, проте більшість — 50% — вважають, що це відбудеться у більш віддаленій перспективі. А от у принциповій нездатності України здолати труднощі переконані лише 11,2% населення. Громадяни не надто вірять у швидкі зміни: лише 18,1% вважають, що у найближчі 3 місяці економічне становище країни зміниться на краще, і стільки ж — 18% — сподіваються, що у цей час зміниться на краще рівень добробуту їхньої родини.  Водночас і в різке, протягом трьох місяців, погіршення економічного становища країни та їхньої власної родини громадини не вірять (відповідно, 17,3% і 16,1%). Більшість вважає, що за цей час становище істотно не зміниться — ані в країні (50,9%), ані в родині (52,5%). А от в найближчі 2–3 роки економічна ситуація, на думку українців, може змінитися на краще — і в країні (38,3%), і в родині (37,9%). Вважають, що ситуація зміниться на гірше: 13,5% — щодо країни і 12% — щодо родини. А 18,2% переконані, що економічно нічого не зміниться в країні і 21,8% — у родині. Щоправда, значна частина не спромоглася щось спрогнозувати — ані щодо країни (30%), ані щодо родини (28,2%). Більшість громадян (50,8%) сподіваються, що у наступному році кращого буде більше, ніж гіршого. Впевнені у тому, що наступний рік буде обов’язково кращим 20,3%, а от передбачають, що наступний рік буде гіршим за минулий лише 15,9%. Водночас у своїх передбаченнях щодо наступного, 2020 року, громадяни впевнені лише щодо стабільності гривні (51,9% вважають, що це відбудеться, і 35,6% — що ні) та зростання інвестицій в Україні (відбудеться — 46,5%, ні — 32,9%).  А найбільш імовірно, що не відбудеться, на думку українців:  зменшення корупції (вважають це імовірним 30,1%, ні — 59,3%); покарання корупціонерів (імовірно — 31,2%, ні — 57,5%); встановлення справедливого правосуддя (імовірно — 29,9%, ні — 56,3%); зниження рівня злочинності (імовірно — 32,3%, ні — 53,4%); зниження тарифів (імовірно — 31,2%, ні — 57,7%).  А найменш імовірним громадяни вважають у наступному році зміну влади:  дострокові вибори Президента (імовірно — 15%, ні — 70%) дострокові вибори Верховної Ради (імовірно — 18%, ні — 64%) зміна уряду (імовірно — 22%, ні — 58%).  Щодо деяких можливих змін думки українців діляться: встановлення миру на Донбасі вважають імовірним 42%, ні — 46%; економічне зростання — відповідно 45% і 45%, зростання добробуту людей — 40% і 48%, поліпшення умов для бізнесу — 38% і 37%. Читайте: Коррупция – одна из главных проблем Украины и одновременно особенность украинского менталитета – результаты соцопроса Очікування і побоювання Найближчим часом, на думку 16% громадян, у їхніх містах можливі масові виступи протесту (3% у цьому впевнені і ще 13 припускають таку імовірність). Вважають таку перспективу малоймовірною 40% і ще 34% певні, що таких виступів не буде. Особисто готові брати участь у таких мітингах та демонстраціях 16% (4% — обов’язково і ще 13 — скоріше за все), а 71% — ні. Майже такі самі результати були й наприкінці 2018 року. Припускають, що протягом 2020 року може виникнути Майдан-3, 21,1% громадян, 65,9% вважають, що цього не буде. Останніми роками громадська думка щодо вибору зовнішньополітичних орієнтацій стабільна. У грудні 2014 року 57% обирали орієнтацію на вступ до ЄС і 16% — на Митний союз, у грудні 2015 року — відповідно, 56% і 13%, у грудні 2016 року — 58% і 11%, у грудні 2017 року — 59% і 11%, у грудні 2018 року — 59% і 12,5%. А у грудні 2019-го — 64,2% обирають вступ до ЄС і 12,7% — до Митного Союзу.  Проте також стабільно у зовнішньополітичних орієнтаціях громадян існують відмінності між регіонами: згідно з даними опитування, в грудні 2019 року, Західний регіон майже абсолютно орієнтований на ЄС (90% проти 3%), Центральний регіон теж має виражену проєвропейську орієнтацію (70% проти 8%).  Дещо з “меншим рахунком” переважає проєвропейська орієнтація і в Південному регіоні (44% проти 23%) та Східному (42% проти 23%). Причому і на Півдні, і на Сході значна частина населення зі своїми орієнтаціями не визначилася (відповідно, 33% і 34%). Більшість населення вважає, що найкращим варіантом гарантування безпеки для України був би вступ до НАТО — так вважає 51% громадян (46% у 2018 р., 38,5% у 2017 р.), і ще 1,5% сподіваються на військовий союз із США. Позаблоковий статус обстоюють 26% (24% у 2018 р.), а підтримка військового союзу з Росією та іншими країнами СНД становить 5,5% (7% у 2018 р.).  Проте у цьому питанні існують істотні регіональні відмінності: членство в НАТО підтримують у Західному (80%) та Центральному (54%) регіонах, а от у Південному (41%) та Східному (42%) регіонах віддають перевагу нейтральному статусу України. Більше того, у Східному регіоні 14% вважають найкращим варіантом гарантування безпеки України військовий союз з Росією та іншими країнами СНД, щоправда, торік тут таких було 20%. Новорічні свята Абсолютна більшість українців (86%) полюбляє новорічні свята, по-різному буває у 9% і не люблять ці свята лише 5%. У більшості громадян сподівання на наступний рік доволі оптимістичні: 21% впевнений, що наступний рік обов’язково буде кращим, ніж нинішній, ще 61% на це сподівається, 8% передбачають, що гіршого буде більше, і лише 1% впевнений, що наступний рік буде гірший. Більшість українців, як і минулого року, має намір святкувати Різдво 7 січня наступного року – 67% (у 2017 р. — 76%, у 2018 р. — 69%), ще 21% (у 2018 р. — 17%) святкуватимуть обидва рази — і 25 грудня, і 7 січня, і лише 4% (4% й у 2018 р.) відповіли, що святкуватимуть лише 25 грудня. Не святкуватимуть Різдво взагалі 6% (8% торік). Загалом 61% українців у 2019 році були дуже або переважно щасливі, так само, як і 2018 року (60%). Найбільше “щасливчиків” виявилося у Західному регіоні — 72%, але й в усіх інших “щасливчики” переважали: у Центральному регіоні — 58%, Південному — 65%, Східному — 55%. Новорічну ніч більшість українців (67%) проведуть удома, в колі сім’ї, ще 16,5% — в гостях у друзів чи родичів, 3% — у громадському закладі чи на публічному святкуванні, 0,5% — “у колі” Інтернету, 2% — на самоті перед телевізором, 1% — у цікавій подорожі по Україні, 1% — за кордоном, 3% не святкуватимуть, а просто підуть спати, і ще 6% не вирішили, що їм робити. Середня сума, яку українці готові витратити на новорічний стіл, становить 1390 грн. Це дещо менше, ніж минулого року (1752 грн). Водночас 23% опитаних (як і торік) відповіли, що у них на новорічний стіл немає грошей. У заочному “змаганні” — кого б люди хотіли бачити у ролі роздавача подарунків, переміг традиційний Дід Мороз — 28% (стільки ж минулого року), за Святого Миколая “проголосували” 17% (12% — у 2018 р.) і ще менше — за Санта Клауса (1%, у 2018 р. — 3,5%). Водночас 31% відповіли, що для них не має значення, хто роздаватиме подарунки. Щодо подарунків, то, як і торік, найбільше українці в Новому році хотіли б отримати здоров’я (49%), мир у країні (40%), лад у сім’ї, розуміння близьких (29%), гроші (24%), хорошу роботу (16%), успіхи дітей (12%). А взагалі не чекає жодних подарунків у Новому році лише 1% населення. Майбутнє Основними почуттям людей, коли вони думають про майбутнє України, є надія (56%), оптимізм (38%) та тривога (26%). Порівняно з минулим 2018 роком істотно зріс оптимізм (на 10%) і, відповідно, дещо зменшилася тривога (на 7%).  Надія та оптимізм переважають в усіх регіонах України, оптимізм — особливо на Заході (45%), а надія — на Півдні (67%). Абсолютна більшість населення України вважає себе насамперед громадянами України (75%, у 2018 р. — 67,5%), регіональна ідентифікація переважає у 16% (2018 р. — 18%).  Загальнонаціональна ідентифікація переважає в усіх регіонах України: у Центральному регіоні загальнонаціональна ідентифікація — 78%, регіональна — 14%, у Західному — відповідно, 76% і 17%, Південному — 84% і 12%, Східному — 66% і 18%. У Східному регіоні ще вираженою є ідентифікація з відчуттям себе громадянином колишнього Радянського Союзу (7%). Загальнонаціональне дослідження проведено соціологічною службою Центру Разумкова спільно з Фондом “Демократичні ініціативи” імені Ілька Кучеріва з 13 по 18 грудня 2019 року в усіх регіонах України за винятком Криму та окупованих територій Донецької та Луганської областей. Опитано 2017 респондентів віком від 18 років. Теоретична похибка вибірки не перевищує 2,3%. Для порівняння наводяться дані опитувань, проведених у різні роки Фондом “Демократичні ініціативи” імені Ілька Кучеріва з Центром Разумкова та Київським міжнародним інститутом соціології. За даними аналітичної системи YouСontrol, громадська організація “ГО “Український центр економічних і політичних досліджень ім. Олександра Разумкова” (*) зареєстрована 18 серпня 1994 року. Її керівником є Анатолій Васильович Рачок. За даними аналітичної системи YouСontrol, благодійна організація (БО) “Благодійний фонд” Демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва” (**) заснована 4 вересня 2000 року. Його керівником є Ірина Еріківна Бекешкіна. Читайте: Украинцы винят Януковича и Порошенко за сложную ситуацию в Украине – результаты соцопроса * ГО “Український центр економічних і політичних досліджень цм. Олександра Разумкова” (код ЄДРПОУ: 20063407) ** “Благодійна організація Благодійний фонд "Демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва" (Код ЄДРПОУ: 20062078)КиевVласть

Почти треть украинцев уверена, что достичь мира на Донбассе можно путем международного дипломатического давления на РФ, усиления режима санкций на качественно более высоком уровне, применение международных правовых механизмов и путем укрепления экономической и военной мощи Украины. Об этом KV стало известно из результатов социологического исследования, которое провел Фонд “Демократические инициативы” им. Илька Кучерива.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  Пиррова победа По данным результатам, только 14,4% опрошенных считают, что ради мира стоит соглашаться на любые компромиссы; по сравнению с июнем 2019 года количество сторонников этой точки зрения уменьшилось на 6%. Еще 58,5% считают, что ради мира стоит частично соглашаться на компромиссы (48,8% в июне 2019).  Позиция “идти на компромиссы, но не на все” преобладает во всех регионах: западном (57,3%), центральном (53,4%), южном (59,7%), восточном (66,9%).  На любые компромиссы более склонны идти респонденты, проживающие в южном (23,8%) и восточном (18,4%) регионах, и значительно меньше – в центральном (9,7%) и западном (13,1%) регионах. Это предпочтительно избиратели “Оппозиционной платформы – За жизнь” (около 33%), “Слуги народа” (около 14%). Меньше всего сторонников этого пути — у избирателей “Европейской солидарности” (всего около 5%). Зато на западе (19,8%) и в центре (20,3%) больше тех, кто думает, что мир на Донбассе может установиться только когда одна из сторон победит.  Респонденты считают неприемлемыми большинство компромиссов, на которых настаивает Россия, ссылаясь на Минские договоренности. Наименее приемлемыми является проведение выборов на условиях боевиков (неприемлемо для 66% и только для 16,2% – приемлемо), амнистия всем участникам боевых действий против украинских войск (62,7% против 18,6%) и формирования силовых органов ОРДЛО только из местных представителей (56,4% против 21%).  С большей готовностью идти на те или иные компромиссы отличаются юг и восток – 41% и 53,5% соответственно; считают приемлемым закрепления в Конституции “особого статуса” ОРДЛО; для около 60% жителей этих регионов приемлемо согласиться на нейтральный и внеблоковый статус Украины. Предоставление русскому языку статуса государственного приемлемо для 51,5% на юге и 70% на востоке; 64-67% опрошенных в обоих регионах готовы на восстановление торговли с оккупированными территориями. Будущее Донбасса Наиболее эффективными мерами для достижения мира для большинства опрошенных является восстановление нормальной жизни на освобожденных территориях (32,3%) и международное давление на Россию (32,1%). Еще 14,6% считают эффективным предоставление “ДНР” и “ЛНР” особого статуса в пределах Украины. 21,8% респондентов затруднились с ответом на этот вопрос. 62% респондентов отдают предпочтение тому, чтобы территории “ДНР” и “ЛНР” вернулись в Украину на тех же условиях, что и раньше — и со временем все больше людей склоняются к такому варианту развития событий. Отключение этих территорий от Украины поддерживают лишь 4% — по 2% одинаково за их независимость и за их присоединение к РФ.  Еще около 22% считают, что эти территории должны получить больше самостоятельности от центральной власти, но в пределах Украины.  О получении этими территориями большей самостоятельности говорят около 30% опрошенных на юге и востоке, зато для жителей запада и центральной Украины наиболее желательным является возвращение на старых условиях (78% и 64% соответственно). Достичь мира на Донбассе можно путем международного дипломатического давления на РФ, усиления режима санкций на качественно более высоком уровне, применение международных правовых механизмов (так считает 29%) и путем укрепления экономической и военной мощи Украины (21%).  Такие мысли больше разделяют на западе (43% и 27% соответственно) и в центре (30% и 27% соответственно). В восточном же регионе 53% полагают, что достичь мира на Донбассе можно путем переговоров с местными политиками, признавая “ДНР” и “ЛНР” как легитимные государственные образования (24%), и путем переговоров с Москвой, соглашаясь на автономию Донбасса и забывая про Крым (29%). Прощай, оружие Отношение участников опроса к введению миротворческих сил на территории “ДНР” и “ЛНР” по-прежнему преимущественно положительное (59%). На востоке такое решение поддерживает всего 47%, тогда как на западе — 70%, и в южном регионе — 64%. Отношение опрошенных к разведению военных сил на Донбассе скорее положительное (60% за, 27% против, 13% не определились). Но если на юге и востоке “за” — 74-79%, то в центре Украины — 53%, а на западе – 47%.  Почти единогласно такое решение поддерживают избиратели “Оппозиционной платформы – За жизнь” — 90%. “За” также 69% сторонников “Слуги народа” (20% – отрицательно). С избирателями “Европейской солидарности” ситуация противоположная – 19% / 72% за и против соответственно. Выборы, выборы Украинцы в основном с опаской относятся к проведению местных выборов на неконтролируемых Украиной территориях Донецкой и Луганской областей. 20,2% за то, чтобы провести выборы как можно быстрее без никаких предпосылок. 21,4% за проведение выборов после освобождения этих территорий от российских войск и разоружения боевиков, а 24,5% респондентов считают, что выборы можно проводить только через несколько лет после того, как Украина установит полный контроль над этими территориями.  Более лояльно относятся к проведению выборов без предпосылок на юге и востоке (37% и 38%), а на западе и в центре этот вариант поддерживают лишь 9% и 11% соответственно. Электоральная поддержка выглядит так: за скорое проведение выборов выступает 52% сторонников “Оппозиционной платформы – За жизнь”, 20% избирателей “Слуги народа”, 5% сторонников “Европейской солидарности”. Полная амнистия для всех без исключения, кто был задействован в военном конфликте на Донбассе, не приемлема для опрошенных – только 8,6% высказались в поддержку такого шага. 22,2% считают, что амнистировать можно участников незаконных вооруженных формирований, за исключением тех, кто оказывал серьезные преступления (убийства гражданских лиц, пытки и т.д.). Почти столько же — 22,7% — за амнистию госслужащих в органах “власти”, за исключением первых лиц т.н. ДНР и ЛНР. 24,9% опрошенных настаивают на привлечении к ответственности всех без исключения. Лицо войны 45,3% определяют конфликт на Донбассе как российскую агрессию против Украины с использованием местных боевиков. Это мнение поддерживают преимущественно на западе (64,3%) и в центре (54%) Украины, меньше — на востоке (24,3%) и на юге (21,6%).  Значительно меньшую поддержку получили другие точки зрения, такие как: “внутренний конфликт в Украине, где одну из сторон поддерживает Россия” (17,4%), “война России с Западом на территории Украины” (13%), “чисто внутренний гражданский конфликт в Украине” (12,9%).  В то же время значительная часть населения юга (22,1%) и востока (21,4%) рассматривают этот конфликт как “чисто внутренний гражданский конфликт в Украине”, и такая интерпретация наиболее распространена среди сторонников “Оппозиционной платформы – За жизнь” – 31%. Читайте: Взаимные отношения украинцев и россиян постепенно улучшаются – результаты соцопроса 30,2% респондентов считают, что российское вторжение на Донбасс имело целью покорение украинского государства и включение его в сферу российского влияния. На западе и в центре такое мнение разделяют больше (40,9% и 35% соответственно), но на юге и востоке – 20,3% и 17% соответственно.  Еще 17,7% опрошенных считают, что вторжение РФ на Донбасс было осуществлено с целью присоединить к РФ южные и восточные области Украины. Лишь 9,2% опрошенных верят, что целью вторжения была защита русскоязычных граждан (однако если на западе так думают лишь 2,8% граждан, то на востоке – 21,6%). Следует отметить, что значительная часть опрошенных, особенно на юге (35,1%) и востоке (29,8%), не смогла дать определенного ответа на этот вопрос. Для 39,4% респондентов цель украинского сопротивления российской агрессии заключается в том, чтобы восстановить территориальную целостность и суверенитет Украины в международно признанных границах, для 31,2% это война за государственную независимость и право украинского народа самостоятельно определять собственное будущее. Важно, что 21% опрошенных не определились с ответом на этот вопрос: на юге – 30,3%, центре – 24,5%, а на востоке – 22,9%. Значительно более определенное мнение на западе, где не смогли дать определенный ответ только 9,5%. Наибольшая доля респондентов считают, что целью борьбы “сепаратистов” на Донбассе просто зарабатывание денег, которые Россия платит участникам боевых действий (28,7%). Остальные из возможных мотиваций получили меньше поддержки: “объединение с Россией” – 16,7%, “стремление к перераспределению собственности в свою пользу” – 11,4%, “сопротивление навязыванию украинской идентичности русскоязычному населению” – 9,5%, “защита местного населения от угрозы уничтожения со стороны “бандеровцев” – 9%, реставрация форм жизни советских времен – 3,2%. Не смогли дать определенного ответа 20,9% участников опроса. Опрос проводился Фондом “Демократические инициативы” имени Илька Кучерива совместно с Киевским международным институтом социологии с 4 по 19 ноября 2019 года. Опрошен 2041 гражданин Украины в возрасте от 18 лет. Опрос проводился в 110 населенных пунктах во всех областях Украины, кроме Автономной Республики Крым. В Донецкой и Луганской областях опросы проводились только на территориях, контролируемых Украины.. Теоретическая погрешность выборки не превышает 2,3%. Для сравнения приводятся результаты общенациональных опросов, проведенных Фондом “Демократические инициативы” имени Илька Кучерива совместно с Киевским международным институтом социологии (9-19 октября 2015) и Центром Разумкова (11-16 мая 2016, 9-13 июня 2017, 19- 25 мая 2018, 19-25 декабря 2018, 13-20 июня 2019). По данным аналитической системы Youcontrol, благотворительная организация (БО) “Благотворительный фонд “Демократические инициативы имени Илька Кучерива” (**) основан 4 сентября 2000 года. Его руководителем является Ирина Эриковна Бекешкина. * “Благодійна організація Благодійний фонд "Демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва" (Код ЄДРПОУ 20062078) Напомним, Владимир Зеленский 3 октября заявил, что подписание “формулы Штайнмайера” необходимо для проведения встречи в “нормандском формате” (глав Украины, России, Германии и Франции). Позиция президента Владимира Зеленского такова – должны быть восстановлены мир на Донбассе и контроль над государственной границей, произведен обмен пленными, и только после этого в отдельных районах Донецкой и Луганской областей (ОРДЛО) можно будет проводить выборы под наблюдением ОБСЕ.  Читайте: “Формула Штайнмайера”: Зеленский ждет встречу в “нормандском формате”, оппозиция и радикалы бунтуют (видео, документ) 1 октября 2019 года трехсторонняя контактная группа по вопросам урегулирования ситуации на Донбассе (ТКГ) подписала в Минске “формулу Штайнмайера”, которая, по многим сообщениям, предусматривает проведение выборов в ОРДЛО до установления Украиной контроля над госграницей. На подписании этой формулы настаивала Россия как обязательном условии встречи в “нормандском формате" (Владимир Зеленский, Владимир Путин, Ангела Меркель, Эмманюэль Макрон). Читайте: Зеленский о “формуле Штайнмайера”: обязательный контроль Украины над своей госграницей и обмен пленными до выборов в ОРДЛО (видео) Напомним, Франк-Вальтер Штайнмайер – ныне федеральный президент ФРГ. На момент начала агрессии России против Украины был главой немецкого МИД и до января 2017 года участвовал в “нормандском формате”. Впервые свое особое мнение (“план Штайнмайера”) он высказал в октябре 2015 года после встречи “нормандской четверки” в Париже. Суть формулы, касающейся только одного пункта Минских соглашений: Сначала проводятся выборы на оккупированных территориях под наблюдением ОБСЕ на основании того, что закон “Об особенностях местного самоуправления в ОРДЛО” временно заработает как временный в день проведения выборов. Если выборы признаны состоявшимися по стандартам ОБСЕ, центральная власть Украины дает закону “Об особенностях местного самоуправления в ОРДЛО” статус постоянно действующего. Затем Украина восстанавливает контроль над государственной границей. Глава МИД Украины Вадим Пристайко подтверждал в конце сентября, что “формула Штайнмайера” согласована им как представителем Украины еще 2 сентября, и что эта формула ничего не говорит об установлении контроля над границей со стороны Украины, а также наличии или отсутствии вооруженных формирований. “Как долго продлится "временный статус закон", формула не предусматривает. Обычно ОБСЕ резервирует восемь недель со дня выборов на подготовку финального отчета с выводом о том, были ли выборы честными, или наоборот (и пока, насколько нам известно, речь идет именно об этом документе)”, – написало в сентябре интернет-издание “Европейская правда”. Читайте: Треть жителей украинского Донбасса надеялись на окончание войны после выборов президента – результаты соцопроса  Фото: коллаж KVКиевVласть

Киевскую городскую организацию (КГО) ВО “Батькивщина”, второй по рейтингам политической силы в столице, возглавил Виталий Нестор – родственник скандально известного Сергея Коровченко, в прошлом – перебежчик в “Блок Леонида Черновецкого” (“БЛЧ”). Нестор является креатурой начальника столичного штаба “Батькивщины” Владиславы Молчановой, которая вместе с депутатом Киевсовета Аллой Шлапак с благословения Юлии Тимошенко установили контроль над столичной “Батькивщиной”. Глава одноименной фракции в Киевсовете Владимир Бондаренко окончательно отлучен от внутрипартийной власти и, вероятно, продолжит лоббирование интересов бизнес-структур Рината Ахметова. О ротации в КГО ВО “Батькивщина” KV стало известно из сообщения пресс-службы партии. Подробности рассказали участники XIV конференции КГО “Батькивщины”, которая прошла 2 декабря в бизнес-центре “Леонардо” на ул. Богдана Хмельницкого, 17. Победа Молчановой и Шлапак Чуть ли не главными героинями на конференции стали глава столичного штаба партии, доверенное лицо кандидата в президенты Юлии Тимошенко на 219 округе (Святошино) Владислава Молчанова, а также депутат Киевсовета Алла Шлапак (фракция “Единство” экс-мэра столицы Александра Омельченко), которая в прошлом была членом “молодой команды Черновецкого”. “Они (Молчанова и Шлапак, – KV) встречали Юлию Тимошенко как хозяйки мероприятия”, – сказал участник конференции, отметив, что Шлапак сидела в первом ряду напротив трибуны. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”   Юлия Тимошенко очень хвалила киевскую команду за “беспрецедентную работу”. “Это действительно очень сильный результат, выше, чем в среднем по Украине”, – сказала лидер партии. Выступающие также много говорили о результатах свежего соцопроса, согласно которому у “Батькивщины” в Киеве второе место после “Слуги народа” с 16,1% (от определившихся). Известно, что Шлапак подключилась к работе киевского штаба “Батькивщины” еще во время президентской кампании. После третьего места в Киеве по итогам первого тура и без единого мандата на мажоритарных округах столицы, Владислава Молчанова и Алла Шлапак сохранили свои позиции в киевском штабе. Не помешало даже то, что Шлапак вместе с бывшим сопредседателем фракции “Блока Леонида Черновецкого” (БЛЧ) в Киевсовете, “новым смотрящим по Киеву” Денисом Комарницким занималась на 219 округе выборами кандидата от “Слуги народа” Николая Тищенко. Разумеется, об этих нюансах никто не вспоминал. Разве что Юлия Тимошенко в своей речи сказала по поводу отдельных представителей столичного партийного истеблишмента, которые ставят личные цели выгоды выше партийных целей. В кулуарах прозвучало мнение, что лидер, в том числе, намекала на депутата Киевсовета Вагана Товмасяна, который на внеочередных выборах ВР летом с.г. как самовыдвиженец баллотировался по одному округу с Николаем Тищенко. Поддержку на выборах Товмасян оказал глава фракции “Батькивщины” в Киевсовете Владимир Бондаренко, на тот момент уже отстраненный от руководства столичной “Батькивщиной”. Самого Бондаренко на конференции 2 декабря не было. “Ни хорошего, ни плохого – о нем даже не вспоминали”, – сказал один из делегатов конференции. Таким образом, можно сделать вывод, что конфликт между Бондаренко и Молчановой, которая подумывала баллотироваться в мэры Киева, разрешился в пользу последней. Гвоздем конференции прогнозируемо стало избрание главой столичной “Батькивщины” Виталия Нестора. Де-факто он занял это кресло после отстранения Владимира Бондаренко – в начале июля Юлия Тимошенко представляла Виталия Нестора как главу столичной “Батькивщины” и кандидата в народные депутаты по 212 округу (Дарница). За трибуной – новоизбранный глава киевской “Батькивщины” Виталий Нестор, в президиуме – народный депутат Вадим Ивченко и Юлия Тимошенко, фото: сайт “Батькивщины” Виталий Нестор тоже похвалился результатами выборов в Киеве. “Нашей командой было достигнуто то, что 31 марта 2019 года по время выборов на пост президента Украины за Юлию Владимировну Тимошенко при явке 68% проголосовали около 13%, а именно 188 501 лиц. Во время досрочных выборов народных депутатов Украины, учитывая политическую ситуацию и обстановку в государстве, за наших кандидатов, выдвинутых партией, проголосовали 30 329 лиц. А за политическую партию “Батькивщина” отдали голос 8,5% – это 86 954 лица. На сегодняшний день 11 552 лица являются членами партии по всему Киеву. Это действительно лучший результат среди городов-миллионников”, – пояснил логику успеха новоизбранный глава столичной “Батькивщины”. Связующая роль Коровченко В публичном поле Виталий Нестор позиционируется как руководитель общественной организации (ОО) “Центр защиты киевлян” (*), офис которой был открыт в июле 2018 года в центре Киева на ул. Городецкого, 4. Первоочередная задача этого офиса – помогать киевлянам разбираться с коммунальными платежками. При этом, по информации KV, никакая агитационная работа в пользу “Батькивщины” и Юлии Тимошенко в этом офисе не ведется. Юлия Тимошенко на открытии офиса “Центра защиты киевлян”, рядом с ней Виталий Нестор, фото: сайт “Батькивщины” Но интересен Виталий Нестор скорее связью с бывшим руководителем Главного территориального управления юстиции в Крыму (по сути – министром юстиции Крыма) Сергеем Коровченко. Нестор женат на сестре Коровченко – Яне, которая по сей день является уполномоченным лицом “Благотворительного фонда Сергея Коровченко (**), офис которого находится в Прилуках (Черниговская обл.) – на территории округа №210, где Сергей Коровченко в этом году проиграл выборы в Верховную Раду. Ранее главой благотворительного фонда Коровченко был Виталий Нестор, но летом с.г. он сложил с себя эти полномочия. При этом Нестор по сей день является уполномоченным лицом ООО “Голден Аве” (***), принадлежащего Сергию Коровченко. Отметим, Сергей Коровченко был фигурантом “пленок” помощника президента РФ Сергея Глазьева с депутатом Госдумы РФ Константином Затулиным, где российские политики обсуждают перспективу назначения Коровченко – человека Виктора Медведчука - министром юстиции аннексированного Крыма. "Я там с Медведчуком сейчас связался, они дадут свои предложения. У них там уже сейчас министр юстиции Крыма (Коровченко, – KV), который действующий на сегодняшний день. Это их парень, они его хорошо характеризуют. Он сказал, что подтянет команду юридическую. Нам надо этого Коровченко сохранить. Он уже министр юстиции Крыма, чтоб он там и остался", – сказал Глазьев. Сергей Коровченко, фото: Слідство.info С министром юстиции аннексированного Крыма у Коровченко не сложилось – и он вернулся в Украину, где стал фигурантом уголовного производства СБУ. “... Коровченко… возможно, содействовал аннексии полуострова и предоставлял т.н. “руководству” самопровозглашенных органов власти Крыма юридическую помощь в оформлении документов, которые касались оккупации Крыма, чем обеспечил проведение деятельности, направленной во вред национальным интересам и безопасности Украины со стороны РФ”, – сказано в ответе СБУ народному депутату ВР VIII созыва Вадиму Денисенко (фракция “Блок Петра Порошенко”) от 28 марта 2018 года. Впрочем, по информации KV, это уголовное производство уже закрыто. Как Коровченко стал министром юстиции Крыма? В 2006-2010 гг он работал помощником народного депутата Андрея Портнова (фракция “БЮТ”). Предав после президентских выборов 2010 года Юлию Тимошенко и переметнувшись к Виктору Януковичу, Портнов стал заместителем главы его Администрации Сергея Левочкина (сейчас - нардеп от “Оппозиционной платформы – За жизнь”). А Сергей Коровченко был отправлен руководить управлением по представительству в судебных органах Совмина Крыма, после чего (в 2013-2014 годах) возглавлял Главное теруправление юстиции в Крыму. Несмотря на свою очевидную связь с Портновым и засвеченные связи с Медведчуком, Коровченко, после возвращения на континентальную часть Украины, влился в ряды “Батькивщины”. На внеочередных выборах ВР летом 2019 года Коровченко чуть не победил на 210 округе (Черниговская обл.) при поддержке руководителя областной организации “Батькивщины”, народного депутата Валерия Дубиля (фракция ВО “Батькивщины”), который в текущем составе ВР также является членом фракции “Батькивщина” (№10 списка партии). Коровченко, Дубиль и Молчанова в Прилуках, фото: скрин “Деловой столицы” Отметим, Виталий Нестор оказывал Валерию Дубилю юридическую помощь в судебном процессе по делу ООО “Промстройинновация”. Вместе с Нестором помогал Дубилю и бывший директор “Центра защиты киевлян” Юрий Власенко. Впрочем, источники KV в “Батькивщине” утверждают, что Дубиль не имеет отношения к Коровченко и поддерживал его в рамках “партийного решения”. “Слухи, что Валерий Дубиль имеет связь с Коровченко – это вымысел. Как неправда и то, что он имеет существенное влияние на столичную организацию нашей партии”, – заявил KV на правах анонимности член ВО “Батькивщина”. Но очевидно, что влияние на КГО “Батькивщина” имеет Владислава Молчанова, официально возглавляющая столичный штаб партии с февраля 2018 года. В октябре с.г. аналитической портал “Хвиля” обнародовал досье на Владиславу Молчанову, в котором сказано, что ее нынешним “гражданским мужем” является Сергей Коровченко. И якобы строительные скандалы, связанные с холдингом “Столица Груп” (****), к которому до октября с.г. имела Молчанова, начались именно после ее встречи с Коровченко. Подробнее о строительных историях Владиславы Молчановой: Мост на Владимирскую горку: от киевской “Батькивщины” – к Мураеву Соратницу Юлии Тимошенко обвиняют в незаконном строительстве многоэтажки на Виноградаре Являются ли сегодня Молчанова и Коровченко “гражданскими супругами” – достоверно неизвестно, источники KV разнятся в показаниях. Но мнение о влиянии Коровченко на назначение Нестора главой КГО “Батькивщина” выглядит вполне обоснованным. Также, по данным аналитической системы Youcontrol, Нестор по сей день является: уполномоченным лицом крымского ЧП “Игарка” (*****);уполномоченным лицом и совладельцем ООО “КМБ Лайт Груп” (******);уполномоченным лицом и совладельцем ООО “КМБ Корп Солюшнз” (*******);уполномоченным лицом и совладельцем ООО “Оболоньдевелопстандарт” (********);совладельцем ЧАО “Трест Киевгорстрой-1” (*********);совладельцем ЧАО “Киегорстрой-1” (**********). Среди бенефициаров всех трех ООО и двух ЧАО является гражданин Молдовы Моисей Лилиан, что дает основания считать эти фирмы связанными лицами. При этом, в в “Оболоньдевелопстандарт” уполномоченным лицом является Мария Исак, вероятно, родственница Валентина Исака - экс-владельца корпорации “Столица” и бывшего партнера известных киевских застройщиков Гарика Корогодского и Александра Меламуда. Источники на столичном строительном рынке считают, что Нестор по сей день близок с семьей Исака, а сам бизнесмен до сих пор косвенно влияет на часть столичных “тимошенковцев”. Например, доподлинно известно, что в отеле Исака “Висак” регулярно проходят заседания оболонского крыла киевской “Батькивщины”. Кстати, новым членом столичного политбюро партии стал депутат Киевсовет Владимир Старовойт (Оболонь, 66 округ), вновь возглавивший Оболонскую районную парторганизацию, и которого связывают с Валентином Исаком. Также в политбюро вошел помощник Старовойта – Евгений Слесаренко, руководитель “Социального центра микрорайона “Печерская перспектива” (***********). В открытых источниках есть данные, что Евгений Слесаренко и Александр Поживанов (ныне – секретарь постоянной комиссии Киевсовета по вопросам культуры, туризма и информационной политики) были в числе руководителей ОО “Моя Оболонь” (************). По центру Виталий Нестор, слева от него Владислава Молчанова, справа – еще глава КГО “Батькивщины” Владимир Бондаренко Кроме того, есть объяснение связи Виталия Нестора и Аллы Шлапак – через причастность к “Блоку Леонида Черновецкого” (“БЛЧ”). Источник в “Батькивщине” напомнил,что в 2006 году Нестор прошел в Соломенский райсовет по списку “Батькивщины”, в 2008 году вступил в партию, но после победы Виктора Януковича на выборах президента переметнулся во фракцию “БЛЧ”. Напомним, тогда же к Януковичу перешел патрон родственника Сергея Коровченко – Андрей Портнов. “А потом (в сентябре 2010 года, – KV) Киевсовет распустил столичные райсоветы – и Нестор временно пропал из поля зрения”, – пояснил KV партиец “Батькивщины”. Москаль и прочие Также Владислава Молчанова усилила свои позиции в столичной “Батькивщине” благодаря назначению в политсовет депутата Киевсовета Дениса Москаля - партнера Молчановой еще по “Партии Зеленых”. Проявилась в политбюро КГО “Батькивщины” и Алла Шлапак – через своего помощника по депутатской работе Ивана Слюсарева, главу Печерской районной парторганизации, который  баллотировался от “Батькивщины” на внеочередных выборах ВР в 2019 году по 221 округу (Печерск). Слюсарев также является руководителем всеукраинской молодежной ОО “Молодежное спортивное движение” (*************). Подписантом в этой организации выступает депутат Киевсовета от “Солидарности” Михаил Терентьев, директор скандально известного КП “Инженерный центр”, которое, в том числе, имело отношение к строительству “моста Кличко”. Подробнее: На “мост Кличко” продолжают тратить бюджетные средства Новыми членами киевского политбюро партии Юлии Тимошенко также стали: Голуб Владислав Михайлович - глава Шевченковской районной парторганизации. Владеет 90% в ООО “Телекомпания Телевселенная” (**************). Ранее был директором частного детского сада “Экосвит” на ул. Шамрыла, 4-В;Издебская Наталья Валентиновна - глава Святошинской районной парторганизации, в прошлом и.о. начальника Коммунальной службы перевозок Киевской горгосадминистрации (КГГА), сегодня, вероятно - “гендиректор международной школы иностранных языков в Украине”;Малькин Валерий Павлович - глава Дарницкой районной парторганизации,владелец 30% в ООО “Украинская информационная служба” (***************). В этом ООО 30% также принадлежат к политическому консультанту КГО “Батькивщина” Андрею Вальчишину;Мамула Игорь Леонидович – глава Днепровской районной парторганизации с октября 2019 года, директор ОО “Фонд гуманитарных программ города Киева” (****************) и соучредитель международной ОО “Информационное агентство “Юн-Прес” (*****************);Ромашова Наталья Александровна - супруга Юрия Трегубова (сын Ольги Трегубовой, старинной помощницы и подруги Юлии Тимошенко);Шаповал Анатолий Анатольевич - зампред постоянной комиссии Киевсовета по вопросам соблюдения законности, правопорядка и предотвращения коррупции;Юранская Юлия Дмитриевна - глава Деснянской районной парторганизации, кандидат в народные депутаты от “Батькивщины” на внеочередных выборах ВР 2019 года по 2015 округу. На момент баллотирования Юранская была безработной с двумя высшими образованиями (инженер-механик и бухгалтер). Из предыдущего состава в киевском политбюро “Батькивщины” остались: Боднар-Петровская Ольга Борисовна - руководитель секретариата фракции ВО “Батькивщина” в Верховной Раде (ВР), народный депутат V и VI созывов ВР (фракция БЮТ); Захарченко Алексей Анатольевич - глава ОО “Батькивщина Молодая”; Крулько Василий Иванович - родной брат народного депутата VIII и IX созывов ВР Ивана Крулько (фракция ВО “Батькивщина”), глава Голосеевской районной организации партии, доверенное лицо кандидата в президенты Юлии Тимошенко на 211 округе (2019 год). В 2015 году Василий Крулько баллотировался от “Батькивщины” в Киевсовет по округу №8 Голосеевского района. Слева направо: Иван Крулько (отец) и сыновья Иван и Василий Крулько, фото: Facebook Ивана Крулько Николенко Галина Васильевна - глава Соломенской районной парторганизации и помощница (по трудовому договору) замглавы фракции “Батькивщины” в ВР Сергея Соболева, ранее – помощница нардепа ВР V и VI созывов Алексея Кучеренко (министр ЖКХ во втором Кабмине Юлии Тимошенко). В 2015 году Галина Николенко баллотировалась от партии в Киевсовет по 108 округу Соломенского района. А на выборах ВР 2014 года шла как самовыдвиженка на 212 округе (Дарница); Мелихова Татьяна Ивановна - депутат Киевсовета, ода из приближенных к Юлии Тимошенко членов партии; Свириденко Анна Викторовна - первая замглавы комиссии Киевсовета по вопросам собственности, доверенное лицо кандидата в президенты Юлии Тимошенко на 217 округе (2019 год); Павловский Андрей Михайлович - советник Юлии Тимошенко, народный депутат ВР VI и VII созывов (фракция “БЮТ”); Чернышенко Нина Сергеевна - глава Подольской районной парторганизации и сотрудница адвокатского объединения “Украинский адвокат” депутата Киевсовета Юрия Дидовца (фракция “Батькивщина”). На местных выборах 2015 года баллотировалась в Киевсовет от “Батькивщины” по 82 округу Подольского района. В 2007-2012 годах Нина Чернышенко работала в КП “Подол-ИнвестРеконструкция” (******************). Лишились членства в политбюро столичной организации “Батькивщины”, кроме Владимира Бондаренко: депутат Киевсовета Валерий Гуманенко (член постоянной комиссии Киевсовета по вопросам ЖКХ и ТЭК, который возглавляет Владимир Бондаренко), бывший глава Днепровской районной парторганизации; депутат Киевсовета Ольга Веремеенко, бывшая глава Оболонской районной парторганизации; бывший руководитель Дарницкой районной парторганизации Анатолий Визир; бывший глава Шевченковской районной парторганизации Владимир Гарбуз; бывший и.о. председателя Деснянской районной парторганизации Александр Калько; бывший зампред Святошинской районной парторганизации Валентина Колиенко; бывший глава Святошинской районной парторганизации Дмитрий Никульшин; Анна Руднык; вероятно, уже бывший замглавы департамента партийного строительства исполнительного секретариата “Батькивщины” Петр Шевченко; бывший председатель Печерской районной парторганизации Юрий Щербань. Отметим, когда шла смена руководителей районных партийных организаций “Батькивщины” в Киеве, один из старых партийцев сказал KV: “Молчанова везде заводит своих людей, захватывает нашу киевскую организацию”. KV отправила запрос в "Батькивщину" об отношения Владиславы Молчановой и Сергея Коровченко и попросила прокомментировать тот факт, что главой КГО "Батькивщины" избран Виталий Нестор, который, по имеющимся данным, женат на сестре Сергея Коровченко. "На сегодня Владислава Молчанова не занимает никакой руководящей должности в столичной “Батькивщине”. Председателем Киевской городской организации политической партии ВО “Батькивщина” является Виталий Нестор, которого 19 июля 2019 был назначен исполняющим обязанности председателя Киевской городской организации политической партии ВО “Батькивщина”, а 2 декабря председателем на конференции Киевской городской организации политической партии ВО “Батькивщина”, – ответили KV в пресс-службе "Батькивщины". Также в партии отметили, что КГО ВО “Батькивщина” не имеет полномочий комментировать отношения между лицами, упомянутыми на портале “Хвыля”. В пресс-службе КГО "Батькивщина" посоветовали обращаться за информацией о Сергее Коровченко непосредственно к нему, так как он не является членом  КГО "Батькивщина". Пока что открытым остается вопрос, насколько будет активен после потери власти в столичной “Батькивщине” глава одноименной фракции в Киевсовете Владимир Бондаренко, который активно лоббирует интересы бизнес-структур олигарха Рината Ахметова. Читайте: Владимир Бондаренко обругал главу Департамента финансов КГГА и поддержал выделение земли ДТЭК * ГО “Центр захисту киян” (код ЄДРПОУ: 41945835) ** Благодійна організація “Благодійний фонд Сергія Коровченка” (код ЄДРПОУ: 41469291) *** ТОВ “Голден Аве” (код ЄДРПОУ: 40260158) **** “ТОВ “Столиця Груп” (код ЄДРПОУ: 36175203) ***** ПП “Ігарка” (код ЄДРПОУ: 31050177) ****** ТОВ “КМБ Лайт Груп” (код ЄДРПОУ: 38993873) ******* ТОВ “КМБ Корп Солюшнз” (код ЄДРПОУ: 38991698) ******** ТОВ “Оболоньдевелопстандарт” (код ЄДРПОУ: 38744859) *********: ПрАТ “Трест Київміськбуд-1” (код ЄДРПОУ: 31176312) ********** ПрАТ “Київміськбуд-1” (код ЄДРПОУ: 24595667) *********** “Соціальний центр мікрорайону “Печерська перспектива” (код ЄДРПОУ: 34809037) ************ ГО “Моя Оболонь” (код ЄДРПОУ: 38765947) ************* ВМГО “Молодіжний спортивний рух” (код ЄДРОПУ: 34620759) ************** ТОВ “Телекомпанія “Телевсесвіт” (код ЄДРПОУ: 35210849) *************** ТОВ “Українська інформаційна служба” (код ЄДРПОУ: 37269905) **************** ГО “Фонд гуманітарних програм міста Києва” (код ЄДРПОУ: 23697529) ***************** Молодіжна ГО “Інформаційне агентство “Юн-Прес” (код ЄДРПОУ: 26378658) ****************** КП “Поділ-ІнвестРеконструкція” (код ЄДРПОУ: 35251157) Фото: Коллаж KV КиевVласть

Рейтинг шестого президента Владимира Зеленского заметно упал. Если Зеленский и его команда не одумаются по поводу продажи земли и распродажи госпредприятий, политическое пике президента и “Слуги народа” рискует стать необратимым. Об этом KV стало известно из результатов соцопросов, проведенных тремя социологическими группами: Фондом “Демократические инициативы имени Илька Кучерива” (ФДИ), Киевским международным институтом социологии (КМИС) и исследовательской компанией “Социополис”. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  Все три агентства зафиксировали падение поддержки президента Владимира Зеленского. Рейтинг Владимира Зеленского с августа по ноябрь 2019 года Агентство Август Сентябрь Октябрь Начало ноября Конец ноября ФДИ 62,8% - - - 62% КМИС - 73% 66% 64% 52% Социополис - - - - 65,9% По данным КМИС, также ухудшилась оценка Верховной Рады (ВР) и Кабмина: Кабмина: процент недовольных вырос до 48% (с 37%) до, а поддержка сократилась до 37% (с 44%). По ВР эти показатели составляют 52% (40%) и 36 (45%), соответственно. Респонденты ФДИ считают, что первоочередные пять действий президента Зеленского и его команды должны быть следующие:  прекращение огня на Донбассе – 73,7% (в августе 2019 года – 71,5%); рост жизненных стандартов людей (зарплат, пенсий и т.д.) – 51,3% (44,2%); снижение тарифов – 37,4% (31,2%); наказание виновных в коррупции должностных лиц – 35,3% (21,5%); уменьшение влияния олигархов на политику – 27,8% (18,1%). Опрошенные преимущественно положительно относятся к первым решениям и предложениям президента Владимира Зеленского:  инициирование переговоров с президентом РФ Владимиром Путиным для разрешения конфликта на Донбассе: положительно – 75%, отрицательно – 15,1%; решение по отводу войск от линии разграничения (59,2% и 25,6%); предоставление гражданства иностранцам, которые защищали территориальную целостность Украины (61,2% и 17,3%); возобновление диалога с Польшей по проблемным историческим вопросам (63,1% и 10,2%);  решение легализовать добычу янтаря (70,7% и 13,4%); полное обновление состава Центральной избирательной комиссии (48,6% и 13,5%). В то же время негативно восприняты следующие решения:  решение ввести рынок земли сельскохозяйственного назначения и отменить мораторий на ее продажу (положительно – 23,9%, отрицательно – 57,9%); решение о приватизации крупных государственных предприятий (22,5% и 55,5%); решение легализовать игорный бизнес (37,6% и 49,3%). “Социополис” приводит другие цифры по некоторым из вопросов:  разведение войск на Донбассе – 59,3% за, 21,1% против (19,6% не определились); рынок земли – 35,4% опрошенных за (из них 23,2% – полностью), 46,8% – против (35,2% – полностью), 17,8% не смогли определиться. Данные КМИСа же таковы: принятое в первом чтении решение о рынке земли: 28,7% за, 64,4% против; на всеукраинском референдуме о продаже земли сельскохозяйственного назначения, если бы тот проходил в ближайшее воскресенье, 22% проголосовали бы "за", 59% – "против", еще 14% не принимали бы участия в голосовании; прекращение войны (по состоянию на 22-25 ноября 2019 года): 28% считают, что власти успешно справляются с этим, 46% – что нет, 26% не определились. Участники исследования КМИСа дали такие оценки позициям и голосованию партий в парламенте о продаже земли:  “Слуга народа” – 20% одобрили их голосование, 39% не одобрили (баланс -19%); “Оппозиционная платформа – За жизнь” (ОПЗЖ) – 23% и 24%, соответственно (баланс -1%); ВО “Батькивщина” – 25% и 23% (баланс +2%);  “Европейская солидарность” – 15% и 28% (баланс -13%);  “Голос” – 15% и 22% (баланс -7%).  Если иностранцы смогут покупать землю в Украине до проведения соответствующего референдума, то ответственность должна быть на:  Верховной Раде – 43%;  Кабинете министров – 17%;  президенте Владимире Зеленском – 51%;  Конституционном суде – 10%;  партии “Слуга народа” – 14%;  правоохранительных органах (Генпрокуратура, МВД) – 14%; Верховном суде – 10%. По данным ФДИ, 47,1% опрошенных не удовлетворяет работа ВР (33,9% удовлетворяет). Электоральная разбивка выглядит так: “Оппозиционная платформа “За жизнь” – 16% довольны, 74% нет; “Европейская солидарность” – 75% и 15%, соответственно; “Слуга народа” – 51% и 30%, соответственно. КМИС дает более развернутый вариант оценки действий политических сил в ВР. По мнению их респондентов, самые продуманные и реалистичные решения для прекращения военного конфликта на Донбассе у: “Слуга народа” – 31%; ОПЗЖ – 17%; ВО “Батькивщина” – 5%; “Европейская солидарность” – 9%; “Голос” – 4%. Распределение мнений о том, у какой политсилы в ВР самые продуманные и реалистичные решения для снижения цен на газ для населения Украины, выглядит так:  “Слуга народа” – 18%; “Оппозиционная платформа – За жизнь” – 17%; ВО “Батькивщина” – 15%; “Европейская солидарность” – 4%; “Голос” – 1%. При этом 69,4% респондентов ФДИ считают, что сделали правильный выбор в обоих турах президентских выборов. В августе этот показатель составил 67,8%. 82% респондентов уверены, что они сделали правильный выбор на парламентских выборах.  В то же время только 28,9% опрошенных знают, кто был избран по их мажоритарному округу, а 66,7% – не знают.  В наибольшем неведении те, кто не голосовал на парламентских выборах: из них знают депутата своего округа всего 13%, но и среди избирателей партий, прошедших в ВР,  своих мажоритарных депутатов знает меньшинство:  “ОПЗЖ” – 37%; “Европейская солидарность” – 37%; “Слуга народа" – 37%.  Наиболее негативно оценивают недостаточную опытность новоизбранных депутатов в политике избиратели партий: “ОПЗЖ: 68% – отрицательно, 13% – положительно; “Европейская солидарность”: 73% и 12%, соответственно;  "Слуга народа": 36% и 25%, соответственно.  В обществе нет единодушия в оценке формирования однопартийного большинства в ВР: 39,7% за и 40,2% против. 20% не определились. Больше всего негативно относятся к монопартийному большинству избирателей партии "ОПЗЖ” (71% – отрицательно и 17% положительно) и “Европейская солидарность” (79% и 11%, соответственно). А положительно относятся к такому устройству парламента избиратели "Слуги народа": 59% – за, 24% – против. 43,5% опрошенных ФДИ уверены, что ВР доработает свой срок до конца, зато 32,9% считают, что состоятся досрочные выборы (остальные 23,6% с ответом не определились). ФДИ с КМИС провел соцопрос с 4 по 19 ноября 2019 года провел опрос 2041 респондента в 110 населенных пунктах во всех областях Украины (кроме Крыма и ОРДЛО). Теоретическая погрешность выборки не превышает 2,3%. Для сравнения приводятся результаты общенациональных опросов, проведенных ФДИ с Центром Разумкова (13-20 июня 2019 и 16-22 августа 2018) и КМИС (9-18 августа 2019). “Социополис” с контакт-центром 2Call с 20 по 25 ноября 2019 года провели опрос (САТI) 1524 жителей Украины в возрасте 18 лет и старше (кроме Крыма и ОРДЛО). Статпогрешность составляет от 1,1% до 2,5%. КМИС с 22 по 25 ноября 2019 года методом CATI опросил 1500 граждан Украины (кроме Крыма и ОРДЛО). Погрешность выборки с вероятностью 0,95 не превышает 3%. Данные этого исследования сравниваются с результатами опросов КМИС, которые были проведены с 4 по 7 ноября, с 9 по 11 октября и с 6 по 19 сентября 2019 года. По данным аналитической системы YouControl, благотворительная организация (БО) “Благотворительный фонд “Демократические инициативы имени Илька Кучерива” (*) основан 4 сентября 2000 года. Его руководителем является Ирина Эриковна Бекешкина. По данным аналитической системы YouControl, ООО “Киевский международный институт социологии Лтд" (**) зарегистрировано 30 декабря 1992 года. Руководителем и соучредителем ООО является киевлянин Владимир Ильич Паниотто (32%). Кроме него соучредителями ООО значатся киевляне: Татьяна Владимировна Пясковская (7%), Наталья Николаевна Харченко (22%), Валерий Евгеньевич Хмелько (27%) и Владимир Валерьевич Хмелько (12%). Оба Хмелько зарегистрированы по одному и тому же адресу. По данным аналитической системы YouControl, ООО “Центр социальных технологий “Социополис” (***) зарегистрировано 7 апреля 2008 года. Руководителем и соучредителем ООО значится киевлянин Сергей Викторович Панченко (40%). Еще 60% компании принадлежат киевлянке Лолите Романовне Самсоновой. Также 18 декабря 2009 года была зарегистрирована общественная организация (ОО) “Институт социальных технологий “Социополис” (****). Его руководителем значится полный тезка директора почти одноименной ООО – Сергей Викторович Панченко. Но этот Панченко зарегистрирован в Ялте (Крым). Также соучредителями ОО значатся житель с. Богодуховка (Черкасская обл.) Богдан Николаевич Гвоздь и киевляне Алексей Владимирович Студенецкий и Юрий Николаевич Фарион. Читайте: Доверие к Зеленскому у украинцев падает – результаты соцопроса * “Благодійна організація Благодійний фонд "Демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва" (Код ЄДРПОУ: 20062078) ** ТОВ “Київський міжнародний інститут соціології Лтд” (код ЄДРПОУ: 13684906) *** ТОВ “Центр соціальних технологій “Соціополіс” (код ЄДРПОУ: 35850274) **** ГО “Інститут соціальних технологій “Соціополіс” (код ЄДРПОУ: 36845721) Фото: коллаж KVКиевVласть

До конца текущего года у города Тараща Киевской области должен появиться проект генплана. Его написанием по заказу местного горсовета займется украинский государственный научно-исследовательский институт проектирования городов “Дипрогород”. Как KV стало известно из объявления электронной системы публичных закупок ProZorro, 30 сентября 2019 года Таращанский горсовет заключил договор с ГП “Украинский государственный научно-исследовательский институт проектирования городов “Дипрогород” имени Ю. Н. Белоконя” (*) на разработку генерального плана Таращи Киевской области. Сумма сделки составила 109,98 тыс.гривен.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  Согласно договору, подрядчик должен будет разработать проект генплана до конца 2019 года. Для этого ему необходимо будет сделать чертежи генплана и инженерных систем города, а также оформить графические материалы. Закупка была проведена без конкурса, в системе Prozorro опубликован отчет о заключенном договоре. Согласно данным аналитической системы Youcontrol, ГП “Украинский государственный научно-исследовательский институт проектирования городов “Дипрогород” имени Ю. Н. Белоконя” создано в 1994 году. Уставной капитал – 5,7 млн гривен. Руководит предприятием Иван Шпилевский (заслуженный архитектор Украины). Учредителем госпредприятия значится Министерство регионального развития, строительства и жилищно-коммунального хозяйства Украины.  По данным Zакупівлі, на счету компании 304 договора, заключенных в результате участия в публичных закупок, общей стоимостью 138,1 млн гривен. Самым крупным заказчиком предприятия является Минрегионразвития.  Напомним, в феврале 2019 года Калиновский поселковый совет Броварского района Киевщины заказал у ГП “Украинский государственный научно-исследовательский институт проектирования городов “Дипрогород” имени Ю. Н. Белоконя” завершение разработки генплана поселка за 143 тыс. гривен. Читайте: Калиновский поссовет потратит еще 143 тыс. гривен за генплан, который должен быть готов еще год назад Отметим, что Таращанский горсовет возглавляет Валерий Велиев. * Державне підприємство "Український державний науково-дослідний інститут проектування міст "Діпромісто" імені Ю. М. Білоконя (код ЄДРПОУ: 02497720) Фото: Благодійний фонд “Фортеця” КиевVласть

Центры предоставления административных услуг (ЦПАУ) все лучше справляются со своими задачами. По оценке конечных потребителей услуг, качество работы ЦПАУ находится на высоком уровне. Но есть и проблемы: не во всех ЦПАУ доступен полный спектр услуг и местами есть коррупция. Об этом KV стало известно из результатов исследования “Качество административных услуг в Украине: что изменилось за последние пять лет?”, представленных 4 сентября 2019 года Центром политико-правовых реформ (ЦППР), и проведенных Фондом “Демократические инициативы” им. Илька Кучерива совместно с социологической службой Центра Разумкова и экспертами Сети UPLAN. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  Были представлены результаты трех разных исследований: первое — экспертный мониторинг центров предоставления административных услуг (укр. “центр надання адміністративних послуг”, ЦПАУ) в 30 крупнейших городах и 20 ОТО (ЦППР), второе — социологический опрос потребителей услуг о качестве предоставления услуг в ЦПАУ в 30 крупнейших городах (фонд “Демократические инициативы”), третье — общенациональный социологический опрос о качестве предоставления услуг в ЦПАУ (фонд “Демократические инициативы” + социологическая служба Центра Разумкова). Оценка деятельности центров админуслуг Общие оценки работы ЦПАУ улучшились. В 2015 году положительно работу ЦПАУ оценивали 82% респондентов, а отрицательно – 5%. В 2019 году положительная оценка выросла до 90,9% , а отрицательная снизилась до 2%. Также в 2015 году радушием работников в ЦПАУ довольны были 92% посетителей (9% недовольных), а в 2019 году – 95,9% и 4,1%, соответственно. Уровнем компетентности сотрудников ЦПАУ в 2015 году были довольны 91%, недовольны – 9%, а в 2019 году – 95% и 5%, соответственно. Больше абсолютных положительных оценок (“очень хорошо”) от граждан, обращавшихся в ЦПАУ (которые имеют надлежащий уровень интегрированности услуг), получили ЦПАУ в Виннице (84%), Черновцах (85%), Ивано-Франковске (76%) , Киеве (76%), Луцке (76%), Ровно (75%). 78,5% респондентов обращалась в ЦПАУ, чтобы получить конкретную услугу. И 21,5% обращались в ЦПАУ для получения информации и консультации. 71% респондентов полностью решили вопрос, с которым они обращались в ЦПАУ. А 23% отметили, что вопрос не решен, но находится в процессе решения.  Для решения задачи гражданам достаточно было одного или двух визитов в ЦПАУ – 55% и 32%, соответственно. Условия и уровень удовлетворенности Посетители ЦПАУ довольны информативностью вывесок на входе в помещение, другими указателями, стендами с информацией, образцами документов и информационными карточками услуг, доступностью бланков и формуляров, обустройством мест для ожидания, состоянием помещений и режимом работы ЦПАУ.  Вырос уровень удовлетворенности удобством помещений для людей с инвалидностью: в 2015 году это отметили 68% посетителей ЦПАУ, а в 2019 году – уже 87,5%. Также выросла доля респондентов, для которых удобной была оплата услуг (с 80% в 2015 году до 95% в 2019 году).  В исследуемых ЦПАУ 30% респондентов не сидели в очередях, а 27% опрошенных ждали до 10 минут. Большими очередями (более часа) отличаются центры предоставления услуг в Хмельницком (21%) и Черкассах (19%). Практически полное отсутствие очередей зафиксировано в Полтаве, где 83% отметили, что им вообще не пришлось стоять в очереди. 37% респондентов оценили качество административных услуг на удовлетворительном уровне. Эта оценка качества существенно улучшилась с 2015 года, когда хорошую или очень хорошую оценку поставили почти 19% респондентов. Количество негативных оценок упало до 16% (в 2015 году было 32%, а в 2014 – почти 40%).  Опрошенные чаще всего сталкивались с двумя видами административных услуг:  получение загранпаспорта или внутреннего паспорта нового образца; оформление субсидий, различных видов государственной помощи и других социальных выплат. Проблемы и недоработки 20% нареканий касаются больших очередей, слишком долгой процедуре и отсутствия объяснений, какие именно документы были нужны. Эксперты отмечают положительную динамику по всем показателям, сравнивая данные декабря 2014 года и июля 2019 года:: очереди (с 42% уменьшение до 20%); комфортность помещений (с 16% до 6%); условия для лиц с инвалидностью и родителей с детьми (с 9% до 4%); вымогательства взятки (с 5% до 2%); грубое поведения должностных лиц (с 16% до 4%); отказ без объяснений (с 4% до 2%); отсутствие объяснений, какие документы нужны (с 30% до 11%); отсутствие необходимой информации (с 14% до 6%); дело тянулось слишком долго (с 28% до 12%); хождение по различным инстанциям (с 20% до 8%); вымогательство непредвиденных документов (с 11% до 4%);  покупка бланков и “платных дополнительных услуг” (с 19% до 5%).  С необходимостью дачи взятки или иных услуг должностным лицам сталкивались почти 9% респондентов. Почти 20% не захотели отвечать на этот вопрос.  Количество тех, кто признал факт дачи взятки за админуслуги, уменьшился с 10,7% в декабре 2014 года до 8,8% в июле 2019 года. Главными мерами в борьбе с коррупцией респонденты продолжают считать освобождение взяточника с работы без права занимать должности в органах власти (59%) и усиление уголовной ответственности чиновников за коррупцию (51%).  По сравнению с 2015 годом, существенно вырос процент ознакомленных с деятельностью государственной или местной власти в сфере административных услуг. Так, 42% знают о создании центров предоставления административных услуг (было 25%). Ничего не знают о каких-либо действиях властей треть населения (ранее ничего не знала половина). Рост уровня осведомленности в частности связан и с увеличением количества ЦПАУ. Так, 46% опрошенных ответили, что в их городе создан ЦПАУ, а в 2015 году таких было 20%, в а 2014 – 13%.  Логично выросло число людей, которые обращались к ЦПАУ – 43% из тех, которые знает о ЦПАУ в своем городе. В 2013 году этот показатель составлял 35%.  82% довольны услугами, полученными в ЦПАУ, и 10% недовольны. 5% населения уже пользовались административными услугами онлайн. Чаще всего использовались сервисы Минсоцполитики, что связано с большим количеством обращений за услугами социального характера. Организация работы ЦПАУ и интегрированность услуг В большинстве исследованных ЦПАУ предоставляются основные группы самых популярных среди граждан услуг: услуги по регистрации места проживания предоставляются в 95% исследованных ЦПАУ в объединенных территориальных общин (ОТО) и 83% городских ЦПАУ; услуги по регистрации юридических лиц и физических лиц-предпринимателей, а также по регистрации прав на недвижимость предоставляются в 90% ЦПАУ городов и ОТО.  Неравномерным является уровень интеграции услуг по зарубежным и внутренним паспортам в форме карточки. Указанные услуги предоставляются в 77% исследованных городских ЦПАУ и 45% ЦПАУ в ОТО.  На момент проведения мониторинга не обеспечено предоставление паспортных услуг в ЦПАУ семи областных центров (Житомир, Запорожье, Краматорск, Кропивницкий, Северодонецк, Херсон, Ужгород). Услуга по вклеиванию фото в паспорт в форме книжечки (25/45 лет) доступна в 67% исследованных городских ЦПАУ и в 70% ЦПАУ в ОТО.  97% ЦПАУ в городах и 85% ЦПАУ в ОТО обеспечивают предоставление услуг по выдаче сведений из ГЗК и регистрации земельных участков.  Наиболее проблемны для интеграции в ЦПАУ новые группы услуг, в частности, социальной и пенсионной сфер, ЗАГС, регистрации транспортных средств и выдачи водительских удостоверений. При этом высокий уровень интегрированности социальных услуг (65%) и пенсионных услуг (60%) демонстрируют ЦПАУ в ОТО. В городских ЦПАУ эти показатели значительно ниже и равны 47% и 23% соответственно.  Предоставление услуги по оформлению жилищных субсидий обеспечено только в одной трети исследованных городских ЦПАУ ( Винница, Ивано-Франковск, Каменское, Кременчуг, Луцк, Северодонецк, Сумы, Харьков, Черкассы).  Административные услуги по регистрации актов гражданского состояния (ЗАГС) предоставляются примерно в половине исследованных ЦПАУ (53% городских и 50% сельских ЦПАУ). Но в городских ЦПАУ может отличаться  перечень конкретных услуг сферы ЗАГС. И на низкую динамику интеграции услуг сферы ЗАГС в городах особенно влияет тот факт, что эти полномочия до сих пор относятся к компетенции Министерства юстиции.  Очень медленно проходит интеграция выдачи водительских удостоверений и регистрации транспортных средств в деятельность ЦПАУ: на момент мониторинга эту услугу предоставляли только ЦПАУ Винницы, Каменского и Львова. Руководством Краснопольской, Веселовского, Апостоловского ОТО были заключены соглашения о сотрудничестве с региональными сервисными центрами МВД. Препятствием в полноценной интеграции этой группы услуг также является ведомственное сопротивление в их децентрализации и интеграции в ЦПАУ. Расположение Подавляющее большинство исследованных ЦПАУ находятся в удобном месте с надлежащей транспортной инфраструктурой. Помещение этих ЦПАУ расположены на первых этажах зданий и имеют соответствующее зонирование, прием посетителей организован по системе “открытое пространство”.  Впрочем, есть определенные проблемы: ЦПАУ Белой Церкви и ЦПАУ Белоцерковской ОТО расположены на втором этаже зданий, не оборудованных лифтами. Недостаточной площади помещения характеризуются ЦПАУ в Белой Церкви, Житомире, Львове, Херсоне, Николаеве. Помещения практически всех исследованных ЦПАУ, за исключением ЦПАУ Львова (центральное отделение) и Тетеревской ОТО, оснащены комнатами личной гигиены для посетителей.  В большинстве ЦПАУ созданы надлежащие условия для лиц с инвалидностью, за исключением ЦПАУ Белой Церкви, Тернополя, Херсона и ЦПАУ Белоцерковской ОТО.  Персонал и организация предоставления услуг Штаты большинства ЦПАУ укомплектованы на 100%. На момент проведения мониторинга имели вакансии на должности администраторов 8 городских ЦПАУ и 5 ЦПАУ в ОТО. Во время проведения исследования было выяснено, что 8 из 30 городских ЦПАУ и 19 из 20 ЦПАУ в ОТО не имеют планов подготовки и повышения квалификации персонала.  Не проводятся мероприятия по повышению квалификации персонала в пяти городских ОТО (Каменец-Подольский, Краматорск, Черкассы, Чернигов, Ужгород) и в половине исследованных ЦПАУ в ОТО.  Взаимодействие городских ЦПАУ с органами власти происходит различными способами. Передают документы в органы власти исключительно в бумажном виде 9 ЦПАУ. Введен электронный документооборот в 4 городских ЦПАУ (Ивано-Франковск, Мариуполь, Николаев, Ровно).  Более трети исследованных городских ЦПАУ осуществляют передачу документов в бэк-офисы в зависимости от субъектов предоставления услуг или на бумажных носителях, или исключительно в электронном виде. Подобное положение дел наблюдается и в ЦПАУ в ОТО. Количество просроченных дел составляет менее 5% от общего количества в 27-ми из 30-ти городских ЦПАУ и в 17 из 20 ЦПАУ в ОТО. Читайте: В столичных ЦПАУ планируют установить коммуникационную систему для людей с нарушениями слуха (видео) Опрос посетителей центров предоставления административных услуг (ЦПАУ) “Оценка деятельности центров предоставления услуг в 30 городах Украины” проводился Фондом “Демократические инициативы имени Илька Кучерива” с 24 июня по 12 июля 2019 по заказу Центра политико-правовых реформ в 30 крупнейших городах Украины (кроме временно оккупированных территорий), в частности: Виннице, Луцке, Днепре, Северодонецке, Житомире, Ужгороде, Запорожье, Ивано-Франковске, Белой Церкви, Кропивницком, Львове, Николаеве, Одессе, Полтаве, Ровно, Сумах, Тернополе, Харькове, Херсоне, Хмельницком, Черкассах, Черновцах, Чернигове, Киеве, Кривом Роге, Каменце-Подольском, Кременчуге, Краматорске, Камꞌянському, Мариуполе.  Всего было опрошено 3434 респондентов (около 100 респондентов в каждом из этих городов / центров, около 150 в Виннице, Львове, Одессе, Харькове, Киеве и Кривом Роге, 200 в Краматорске и 250 в Днепре) по методике экзит-пола (на выходе из центра респондентов выбирали с определенным шагом). К проведению опроса были привлечены активисты Комитета избирателей Украины (КИУ).  Исследование “Оценки населением Украины качества предоставления административных услуг” проведено Фондом “Демократические инициативы” имени Илька Кучерива совместно с социологической службой Центра Разумкова с 12 по 17 июля 2019 года. Было опрошено 2018 респондентов в возрасте от 18 лет во всех регионах Украины, за исключением Крыма и оккупированных территорий Донецкой и Луганской областей по выборке, представляющей взрослое население страны по основным социально-демографическим показателям. Выборка опроса строилась как многоступенчатая, случайная с квотным отбором респондентов на последнем этапе. Теоретическая погрешность выборки (без учета дизайн-эффекта) не превышает 2,3% с вероятностью 0,95. Для сравнения приводятся результаты: Фондом “Демократические инициативы” имени Илька Кучерива совместно с социологической службой Центра Разумкова с 14 по 22 ноября 2015 по заказу Центра политико-правовых реформ опроса, проведенного Фондом “Демократические инициативы” имени Илька Кучерива совместно с социологической службой Центра Разумкова в декабре 2014 года по заказу Центра политико-правовых реформ. Опрос проводился в рамках проекта “Усиление роли гражданского общества в обеспечении демократических реформ и качества государственной власти”, который осуществляется при поддержке Европейского Союза. По данным аналитической системы YouControl, благотворительная организация (БО) “Благотворительный фонд “Демократические инициативы имени Илька Кучерива” (*) основан 4 сентября 2000 года. Его руководителем является Ирина Эриковна Бекешкина. По данным аналитической системы YouControl, общественная организация (ОО) “Украинский центр экономических и политических исследований им. Александра Разумкова” (**) зарегистрирована 18 августа 1994 года. Ее руководителем является Анатолий Васильевич Рачок. По данным аналитической системы YouControl, общественная организация “Центр политико-правовых реформ” (***) зарегистрирована 18 ноября 1996 года. Ее руководителем является Колиушко Игорь Борисович. Читайте: Из-за грядущего роста стоимости биометрических документов киевляне стали чаще обращаться в Центры предоставления админуслуг * “Благодійна організація Благодійний фонд "Демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва" (код ЄДРПОУ: 20062078) ** ГО “Український центр економічних і політичних досліджень цм. Олександра Разумкова” (код ЄДРПОУ: 20063407) *** ГО “Центр політико-правових реформ” (код ЄДРПОУ: 24583227) Фото: коллаж KVКиевVласть