“Слуга Народу” на парламентських виборах у 2019 взяла 8 із 9 мажоритарних округів Київщини. Проте з різних причин політсила втратила двох представників у столичному регіоні: в 2019 – Анну Скороход (93 округ), а в 2021 – Олександра Дубінського (94 округ). Цих парламентарів слуги виключили із своїх лав, тож інтереси партії вони більше не представляють. За логікою пропрезидентська сила мала б закріпити котрогось зі своїх чисельних членів за округами нардепів-вигнанців, але ніт! Підсилити списочниками вирішили чомусь округи, де до чинних мажоритарників офіційно претензій нема. Так слуги-дублери з’явилися на 98 окрузі слуги Сергія Буніна та на 95 окрузі слуги Олександра Горобця. Офіційно у партії цей крок називають “зміцненням зв'язків із виборцями”, неофіційно – втратою довіри до цих мажоритарників.  Бунін VS Федієнко Як стало відомо KV, ще у березні 2021 року Олександр Федієнко (номер 92 у списку “Слуга народу”) почав активну діяльність на 98 окрузі Київщини (місто Бориспіль, Бориспільський, Згурівський, Переяслав-Хмельницький, Яготинський райони, частина Броварського району), від якого обрався до парламенту нардеп Сергій Бунін.  Рішенням фракції “Слуга народу” “Про організацію роботи народних депутатів України – членів депутатської фракції політичної партії “Слуга народу” в областях на період дев’ятого скликання” було закріплено Олександра Федієнка за 98 округом. Метою такого рішення вказано “зміцнення зв'язків із виборцями, вивчення та вирішення їхніх проблем та проблем регіонів, роз'яснення позиції депутатської фракції “Слуга народу” у Верховній Раді дев'ятого скликання”.Подписывайтесь на новости “КиевVласть” За інформацією на публічній сторінці “Федієнко Олександр Київська область 98 округ”, з березня він відвідав декілька громад, неодноразово провів зустрічі із виборцями Яготина, Переяслава, Борисполя, селища Іванків, сіл Глибоке, Вороньків, Рогозів. У грудні в Борисполі відкрив громадську приймальню.  Опікувався питаннями ремонту доріг, проблем із постачанням електроенергії у населених пунктах округу, медициною та іншим. KV запитала у Федієнка особисто про причини, через які його закріпили за округом колеги по фракції Буніна.  “Свого часу фракція СН вирішила всіх списочників закріпити за округами. І це нормально. Оскільки я мешкаю в Борисполі, я одразу запропонував себе на цей округ. Тим паче, що питаннями міста я займався ще до депутатства, два рази поспіль входив до громади міста Бориспіль. Мої зустрічі публічні, на них багато приходить як депутатів місцевого рівня, так і обласного. Я взагалі активний. А ще я не вмію бути статистом і якщо я за щось берусь, то завжди працюю на результат. До того ж, багато хто мене знає і мені особисто було б соромно, якщо я б не працював на округ. Наприклад, моя мати з міста Переяслав, звідти мої хрещені батьки, там в мене повно родичів, тому все логічно.  Мені небайдужий цей округ”, – відповів він. Також корреспондент KV поцікавився, що ближче до правди: припущення, що депутат-мажоритарник Сергій Бунін не справляється на окрузі, чи, можливо, що вони мають домовленості щодо взаємовиручки. “Я не можу оцінювати роботу свого колеги. Я на зустрічах завжди кажу, що ми команда СН і важливо, як нашу роботу будуть оцінювати люди. Ми не маємо жодних домовленостей, впевнений, що мій колега також працює”, – зазначив Федієнко. Про Олександра Федієнка відомо, що у 2019 році був обраний народним депутатом 9 скликання від партії “Слуга народу” номером 92 у списку як безпартійний. Член однойменної фракції. Заступник голови Комітету з питань цифрової трансформації. Голова правління “Інтернет Асоціації України”. Був членом Громадської ради у Державній службі спеціального зв’язку та захисту інформації України, Громадської ради при ГУМВС України у місті Києві, Громадської ради при Міністерстві оборони України, Громадської ради при Виконавчому комітеті Бориспільської міської ради. Засновник журналу “Wireless Ukraine”. У 2005 році очолив компанію “ІМК”. Раніше працював в ДП “Глобал Юкрейн” на посадах від інженера до директора структурного підрозділу “Глобал Юкрейн Радіо”. Закінчив радіотехнічний факультет НТТУ “КПІ” за спеціальністю “конструювання і технологія радіоелектронних засобів”. Нагадаємо, Сергій Бунін у 2019 році був обраний депутатом Верховної Ради 9 скликання від партії “Слуга Народу” за виборчим округом №98 (Київська область) як безпартійний. Член однойменної фракції. Член Комітету з питань аграрної та земельної політики. У першому турі президентських виборів 2019 Бунін був довіреною особою у 95-му окрузі (Приірпіння та частина Києво-Святошинського району) лідера "Самопомочі" Андрія Садового. У 2015 році був обраний депутатом Київської обласної ради 7 скликання від партії “Самопоміч” за округом №35 (Києво-Святошинський район). У 2006 році балотувався до Київської міської ради 5 скликання від Блоку Бориса Олійника та Михайла Сироти (№12 у списку). З 2001 року працює директором ТОВ “Грант”. Голова громадської благодійної організації “Ліга підтримки вітчизняного виробника”. З 1991 до 2002 року працював на посадах від водія до генерального директора у НВО “Укрпромбудсервіс”. Закінчив Український транспортний університет за спеціальністю “Інженер-механік” і КНУ ім.Т.Шевченка за спеціальністю “Правознавство”. Прохання KV щодо коментарю про його ставлення до діяльності Федієнка, Бунін залишив без розгляду. Горобець VS Клочко На 95 окрузі (місто Ірпінь та частина Києво-Святошинського району – населені пункти Боярка, Лука, Гореничі, Капітанівка, Михайлівка-Рубежівка), де перемогу здобув “слуга” Олександр Горобець парламентар-списочник Андрій Клочко. У 2019 році був обраний народним депутатом 9 скликання від партії “Слуга народу” номером 83 у списку як безпартійний. Член однойменної фракції. Голова Комітету з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування. За даними інформаційного агентства ITV, ще у квітні Клочко із трибуни Ірпінської міської ради повідомив, що партія “Слуга народу” на своєму з’їзді ухвалила рішення закріпити його за Київською областю. Він заявляв, що його мета – “подолати комунікаційний дисбаланс і налагодити нормальну конструктивну роботу”. “У мене буде відкрита приймальня народного депутата, тому будь-який мешканець може звертатися до мене. Не треба буде їхати в Київ, до Верховної Ради – я буду особисто проводити прийоми, а там, де я не зможу, будуть проводити прийоми мої помічники. Я впевнений, що ми з вами зможемо вирішити ті нагальні проблеми, які відчуває сьогодні Ірпінь і не тільки Ірпінь”, – сказав нардеп. Громадська приймальня Андрія Клочко запрацювала в Ірпені у червні . Влітку 2021 року він активно проявляв себе – був на прийомі громадян із мером Маркушиним та головою Бучанської райради Миколою Ляшенко та пізніше – із активістами міста.  Мер Іреня Олександр Маркушин та нардеп Андрій Клочко  Останній скандал за участю нардепа стався у вересні 2021 року, коли журналісти Bihus.info опублікували розслідування, згідно з яким мати народного депутата, 70-річна Наталія, протягом останніх двох років стала власницею двох квартир у Києві, будинку, земельних ділянок і авто Tesla. Ринкова вартість цього майна зараз приблизно 14,5 млн гривень. Почала вона його купувати, коли син потрапив до Верховної Ради. До речі, розлідувачі  “спалили” незадеклароване авто Клочка саме в Ірпені. Після появи приймальні Клочка в Ірпені, політик почав активно з’являтися на інформаційному ресурсі ITV, який місцеві пов’яують з ексмером Ірпеня Володимиром Карплюком.  До слова, мажоритарник 95 округу Олександр Горобець позивався на цей ресурс через “створення сюжету, який відверто псує репутацію народного обранця”. І саме Клочко був на лінійці першого вересня в Ірпені разом зі своїми колегами із “Слуги народу”. Клочка в ірпінському регіоні знають, але частина місцевих активістів ставиться до нього критично. Перш за все через те, що він як голова комітету з питань місцевого самоврядування блокував рішення про приєднання Коцюбинського до Києва.  Клочко є членом Ради Будівельної палати України У 2015 році Клочко балотувався до Київської міської ради від партії “Відродження” за 27 округом як безпартійний. У 2014 році балотувався до Верховної Ради за 217 округом (м.Київ) від “Блоку лівих сил” як безпартійний. З 2018 року – помічник проректора Київського Національного університету будівництва та архітектури, раніше працював там само провідним спеціалістом відділу міжнародних відносин. З 2017 року – виконавчий директор компанії “Хлебарський”. Обіймав посаду заступника директора з продажів ТОВ “Агропродекспорт”. Керівник ГО “Коло”. Віце-президент Федерації петанку України. Закінчив факультет електроніки НТУУ “Київський Політехнічний Інститут”, економічний факультет Української академії менеджменту і бізнесу. Випускник Міжнародного інституту менеджменту, магістр бізнес-адміністрування (МВА). Аспірант Національної академії державного управління при Президентові України. Олександр Горобець у 2019 році був обраний депутатом Верховної Ради 9 скликання від партії “Слуга Народу” за виборчим округом №95 (Київська область) як безпартійний. Член однойменної фракції. Член Комітету з питань енергетики та житлово-комунальних послуг. Був помічником депутата Верховної Ради 6 скликання Юрія Бута (НСНУ) на платній основі та депутата Верховної Ради 5 скликання Євгенія Суслова ("Батьківщина") на громадських засадах. Заступник генерального директора ТОВ “Сфера житлобуд”. Засновник МП “Перукар”. Волонтер БФ “Мистецька ініціатива”. Був заступником директора ДП “Укрспирт”. Закінчив Київський національний економічний університет за спеціальністю “Фінанси” і Національну академію державного управління при Президентові України. Доктор філософії в галузі держуправління.  В 2019 році KV писала, що Горобець спілкувався із виборцями через помічницю. Тоді він анонсував зустріч у Боярці, де про проблеми боярчан від його особи мала поговорити із електоратом Маріель Славська. Раніше помічниця зустрічалася із мешканцями Гостомеля. На запитання журналіста KV щодо ставлення до появи списочника на своєму мажоритарному окрузі Горобець відповів, що не бачить в цьому аж якоїсь проблеми. За його словами, пан Клочко опікується лише частиною округу. До того ж, Горобець стверджує, що активно використовує зусилля колеги для боротьби із недобудами в Ірпені і задоволений посиленням позицій партії в регіоні.  “Хотілось би зазначити, що Андрій Клочко, мій колега по партії, зосередив свої зусилля не на всьому 95 окрузі, а лише в Ірпінській  територіальній громаді. Ірпінська  ОТГ – одна з  найбільших  у  Київській  області,  як територіально, так і за кількістю населення. Відповідно, існує більше моментів,  які потребують депутатського  втручання  та  допомоги у  вирішенні певних  проблемних  питань. Свого роду, така співпраця підсилює розвиток громади та дає можливість реалізувати  більше потрібних ініціатив. Крім того,  Андрій Клочко був задіяний мною, як Голова профільного комітету регіонального розвитку та містобудування задля вирішення кричущої проблеми Ірпеня з недобудовами. Нагадаю, тисячі інвесторів залишилися без житла, в яке вклали величезні кошти. Ця ситуація не вирішувалась роками, але зараз їй приділено максимально увагу і ми зацікавлені в тому, щоб якомога швидше люди отримали їхнє житло. На прикладі Ірпеня ми продемонструємо всій Україні, як боротися з недобросовісними забудовниками, та розробимо стратегію  виходу з таких  кризових ситуацій. Чим більше ми зможемо допомогти громаді, тим краще для кожного мешканця, краще для регіону. Я впевнений, що в 2022 році спільними зусиллями партії “Слуга народу” ми зможемо реалізувати більше необхідних та цікавих проєктів”, – відповів Горобець. Причина дубля У прямій мові нардепів-дублерів та витягах рішення фракції про кооптацію списочників на мажоритарні округи причина вказується така: “зміцнення зв'язків із виборцями, вивчення та вирішення їх проблем та проблем регіонів, роз'яснення позиції депутатської фракції “Слуга народу” у Верховній Раді дев'ятого скликання”.  Але чому цього не можна досягти через чинних нардепів-мажоритарників, обраних від тих саме “слуг” – незрозуміло. Отримати на це питання бодай якусь офіційну відповідь від партії “Слуга народу” KV, на жаль, не вдалося. Наприклад, голова Київської обласної організації “Слуга народу” Андрій Мотовиловець відмовився говорити із журналістом телефоном, та взагалі заборонив йому дзвонити.  “Я забороняю телефонувати на особистий номер. Пишіть запит на партію”, – повідомив Мотовиловець журналісту KV.  Однак, на запити, які KV надіслала Андрію Мотовилівцю та в головний офіс політичної партії ще 30 листопада 2021 року, відповідей досі немає.    В свою чергу, неофіційно “слуги” натякають, що в партії значно послабилася довіра до представників “групи Іллі Павлюка” всередині президентської фракції у парламенті.  Наприкінці 2020-го року журналісти Bihus.Info зафіксували, як Горобець та Бунін перед голосуванням за державний бюджет відвідували офіс бізнесмена Іллі Павлюка, в центрі Києва – на Шовковичній, в кількох десятках метрів від Офісу Президента. Парламентарі Бунін та Горобець біля офісу Іллі Павлюка 15 грудня 2020 року Тоді, Сергій Бунін заявив журналістам Bihus.Info, що не пам’ятає своїх візитів до офісу Павлюка, а Олександр Горобець сказав, що приходив не до бізнесмена, а до юриста, що вирішує його особисті справи. Як вже писала KV, бізнесмен з Буковини Ілля Павлюк, колишній помічник екс-голови митниці Ігоря Калєтніка. За даними розслідувачів, умовна “група Павлюка” в ВРУ складається з близько 30 народних обранців, що доволі злагоджено голосують.  В штабі кандидата в президенти Володимира Зеленьского Павлюк очолював групу  “Регіони”. “Головна функція Павлюка в штабі “Зе” – координація і фінанси регіональних представників Зе-команди. Наприклад, пошук фізичних осіб-підприємців зі стабільним доходом та без боргів для поповнення через них виборчого фонду або ж контроль на місцях”, – йдеться в розслідуванні Bihus.Info.  “Павлюківські” зараз не в фаворі на Банковій – це факт. Когось може й перекують і перевиховують, а когось точно вирішили втрачати. Нема довіри. На Київщині поки йде мова про два округи. 98 та 95. Але це не війна, це тактичні маневри, типу подивіться, ми можемо так і отак, робіть висновки, де ви, з ким і як далі… На 98 відправили працювати Федієнка. Він місцевий з Борисполя. Дуже давно займався тут інтернетом. Але об'єктивно рейтинги в нього поки слабенькі. Буніна давно знають і впізнаваність висока. Та це поки. Федієнко недавно почав і він дуже активний. А на 95 окрузі мажоритарника Горобця з’явився Андрій Клочко. Він відкрив приймальню в Ірпені, та потроху почав працювати: піариться, позує із представниками місцевої влади. Тут цікавий нюанс – він кум Маркушина – мера Ірпеня, в якого зараз почався не дуже райдужний період із Володимиром Карплюком. Горобець його терпить спокійно. Вони навіть спільно з’являються на публічних заходах. Але всі, кому треба, вже в курсі, що на окрузі йому є альтернатива. Більше жодного списочника на округах мажоритарників області поки нема. Навіть на округах Дубінського і Скороход, які вже не "слуги" навіть", – розповіло KV джерело в КОДА, яке воліло лишитись інкогніто. Читайте: ТОП-5 подій на Київщині у 2021 році Фото: колаж KVКиевVласть

2021 рік для Київської області став черговим роком боротьби за розвиток в умовах пандемії. Політичні чвари всередині облради, світова енергетична криза, скандал навколо Біличанського лісу, напруження на кордоні із Білоруссю – це далеко неповний перелік того, що перевіряло владу Київщини на стресостійкість цього року. Про втілені проєкти, про плани на 2022 рік, а також про оптимізм і віру в майбутнє в інтерв'ю KV розповів голова Київської обласної державної адміністрації Василь Володін.  KV: Цей рік розпочався із турбулентності в Київоблраді, але її успішно подолали. Адміністрація і КОР зараз – це стовідсоткові союзники чи ситуативні? Василь Володін: Депутати обрані на відповідний період, і я поважаю вибір людей. Вони обрали саме такий депутатський корпус із такими політсилами, які є сьогодні в облраді. Я вважаю своїм обов'язком співпрацювати абсолютно з кожним. На мою думку, це конструктивна позиція. Я не розділяю “своїх” та “чужих”. Звісно, що рідна фракція для мене – “Слуга народу”, але я докладаю зусиль для співпраці з усіма політсилами і продовжуватиму це робити. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  Щодо певної турбулентності – так, вона існує. Ми її спостерігали навесні і навіть на останній сесії 23 грудня. Для мене оптимальним варіантом була б більшість в облраді, куди б входили усі фракції. Тоді б усі фракції мали можливість лобіювати свої проєкти та округи, відкласти політичні питання. Все одно кожен депутат повертатиметься у свій округ, де має показати результат роботи.  Проаналізувавши результати виборів можна побачити, що вони доволі нерівномірні. Наприклад, південь області – це у більшості “Європейська солідарність” та “За Майбутнє”, пристоличні райони – “Слуга народу” та “Батьківщина”. Це залежало навіть від того, під яким прапором йшли голови громад.  І сьогодні ми розуміємо, що враховуються інтереси одних політсил і менше враховуються інших. Через такий розподіл частина області потерпає. У стратегічно важливих питаннях для регіону, таких, як бюджет,  депутати мають об'єднуватись.  Читайте: Груднева позачергова сесія Київської обласної ради не відбулась KV: Чи буде цьогоріч бюджетна сесія? Василь Володін: Наразі я не бачу перспектив, аби провести її до кінця року. Думаю, що вона відбудеться у 20-х числах січня. Майже впевнений, що одразу там голосуватимуться зміни до бюджету 2021 та затвердження бюджету 2022. Зміни, які мали проголосувати 23 грудня, також дуже важливі. Там заробітні плати для медичних працівників, обласного театру та інших. Необхідно було розподілити обласні та державні субвенції. Є цілий ряд важливих соціальних питань. Але, на жаль, їх не підтримали.  Проєкт бюджету на наступний рік адміністрацією, згідно закону, був поданий ще 25 листопада. Усі департаменти співпрацювали із облрадою, у деталях обгрунтовували свої пропозиції. Далі облрада надала свої пропозиції, ми відкликали проєкт, внесли зміни, згідно пропозицій, і подали його повторно 16 грудня. Звісно, важливо, аби він був прийнятий у цьому році. Але не вистачило голосів навіть за порядок денний. Думаю, що у наступному році вдасться консолідувати усіх депутатів і підтримати його.  KV: В контексті енергетичної кризи в Європі та світі, чи готова Київщина до зими?  Василь Володін: Наразі із “Київоблгазом” у нас тісна співпраця. Навіть у тих громадах, де комунальні підприємства мали заборгованість, вони пішли нам назустріч і включили опалення. Домовились про реструктуризацію боргів, подали гарантійні листи. Навіть на тих територіях, де вже існувала реструктуризація боргу і вона не була закрита, це вдалось зробити. Жодних проблем у комунальному і державному секторах немає, усі підключені до опалення. Щодо приватного сектору трохи складніше. Минулого тижня розбирався із проблемою у селі Щасливе. Там багатоквартирний будинок, який розділено на дві частини: який опалюється двома різними приватними постачальниками. У будинку утворено ОСББ. Приватна компанія подала тарифи, які для місцевої громади були вкрай неприйнятні. Меморандум про взаєморозуміння щодо врегулювання проблемних питань у сфері постачання тепла та гарячої води передбачає, що тарифи на централізоване опалення для населення мають зберігатися на рівні попереднього опалювального сезону. Різниця має бути погашена з бюджетів різних рівнів.  Була дискусія між головою громади та постачальником, довелось мені втрутитись. У результаті вдалось домовитись про тарифи і вже перед серйозними морозами постачальник ввімкнув опалення. Але є питання, наскільки коректно голові ОДА допомагати зібрати сесію в сільській громаді, аби включити туди питання про опалення у половині будинку. І таких прикладів дуже багато. Звісно, що ні в якому разі населення не має страждати, тому я мав втрутитись. Але мешканці області мають розуміти, що держава не може вирішувати усі приватні питання.  KV: Щодо газу зрозуміло, а що із вугіллям? Василь Володін: Ми чули заяви Міністра, що із вугіллям проблем немає. У постачанні вугілля баланс позитивний. Є чітка позиція Уряду, що запасів достатньо до кінця опалювального сезону. У меня немає підстав в цьому сумніватись.  KV: У селища Коцюбинське були постійні проблеми з “Нафтогазом”. Яка наразі ситуація? Василь Володін: Немає жодного сигналу про проблемні питання, тепло підключено. Там були питання з електроенергією, до яких я долучався. Наразі все врегульовано. Проблема було у тому, що приватний забудовник підключив будинки на тимчасові лінії, квартири продав, люди поселились, а тарифи там нереальні. Тоді знову голова ОДА починає займатись мікроменеджментом. Але знову ж таки, це наша відповідальність. Якщо область дала забудовнику дозвіл на будівництво, неважливо, ми чи наші попередники, то маємо нести відповідальність. Люди не повинні сидіти без тепла і світла. Я відразу кажу – вмикайте людям комунікації, а тоді ми сідаємо і розбираємось – хто кому винен, хто неправильно підключив.  KV: Свіжий скандал -  між Коцюбинським та Києвом через межі, на цей раз причиною стала Схема планування Київської області. На чиєму боці правда?  Василь Володін: Моя позиція дуже чітка і прозора. Коли запитують: Коцюбинське – це?, я відповідаю – Київська область. І відповідь на це питання дала Верховна Рада. Як представник виконавчої влади, я виконую закони. Для мене аксіома, що Коцюбинське – це Київська область. Щодо Схеми планування територій – це документ, який є підставою для розробки програм соціально-економічного розвитку. Це точно не документ, який визначає межі чи встановлює їх. Це закон і маніпуляція цим фактом є неприйнятною.  На мою думку, тут єдина проблема – відсутність меж міста Києва. Конфлікт між областю та Києвом буде вичерпано, коли столиця затвердить свої межі. Вони встановлюються парламентом. І без вирішення цього питання Київська область без кінця матиме такі проблемні питання. Не тільки щодо Коцюбинського, є Гнідин, острів Великий та інші території. Ми бачимо, що Київ розширюється від загальноприйнятих меж, про які ми знаємо, а з іншого боку – місто взагалі не має меж, які були б затверджені на законному рівні. І поки є спірні території, наші громади не можуть затвердити свої межі. Через це вони не можуть розвиватись. Конструктивне вирішення цього питання наразі знаходиться виключно у парламенті та безпосередньо у місті Києві. Столиця має провести роботу, подати документи, а парламент – встановити межі. Тоді відразу усі питання щодо Коцюбинського та інших територій будуть вирішені. KV: Чи не вважаєте ви рішення Бучанської райради щодо встановлення меж Коцюбинського дещо передчасним, оскільки не встановлені межі Києва? Василь Володін: Громадам потрібно розвиватись. Ініціатором рішення був голова Коцюбинської громади. Я розумію, що йому потрібно щось відповідати жителям громади. Він має розуміти – у нього 87 гектарів, чи 300 гектарів, чи більше. Його обрали люди і він має відстоювати свою територію. Не можна сказати людям – давайте почекаємо рішення парламенту. А скільки чекати – ніхто не відповість. Ми неодноразово запрошували представників столиці на слухання, але безрезультатно.  Чи правомірним було таке рішення – має встановити суд. Наразі суд заборонив будь-кому вживати будь-які дії, пов'язані із виконанням цього рішення. Це тимчасове рішення до розгляду по суті. Буде рішення першої інстанції, потім, якщо буде подана апеляція, – апеляційної інстанції.  Читайте: Судочинство по-київськи: Коцюбинське просить президента Зеленського розібратись зі столицею через межі селища KV: Робоча група щодо встановлення меж взагалі існує? Востаннє про неї було чути за минулого скликання обласної ради.  Василь Володін: Так, якщо я не помиляюсь, її очолює Борис Білий. Туди входять представники КОДА, депутатського корпусу, Коцюбинського, Гостомелю та інших спірних територій. Також туди включені представники Київської міськради. Але, на жаль, вони не ходять на засідання. Ми ініціювали, запрошували, але марно.  KV: Ведуться розмови на рівні голови Київоблдержадміністрації та голови Київської міської держадміністрації?  Василь Володін: Ми спілкуємось, але питання розмежування територій не піднімали. На мою думку, це питання не потрібно політизувати. Мають сідати фахівці, відповідальні особи, піднімати документи і конструктивно спілкуватись.  KV: Як просувається будівництво Великої обхідної дороги?  Василь Володін: Ця дорога має величезне значення для області та Києва. Для області це не просто дорога, це інфраструктура – будуть побудовані заклади громадського харчування, готелі. Відповідно це робочі місця. Також це податки, які будуть йти на розвиток громад. Також це екологія, навіть не так для області, як для Києва. Розвантаження скупчення автомобілів, які викидають шкідливі гази. У переважній більшості вантажний транспорт поїде по обхідній дорозі.  Сьогодні Службою автомобільних доріг Київської області проєктується ряд ділянок. Вже оголошено пошук підрядника на ділянку, яка об'єднує траси Київ-Ковель і Київ-Чоп, в народі – Варшавка-Житомирка. Це 18 кілометрів дороги, ряд мостів, розв'язок.  KV: Щодо тендеру на так звану “Варшавку-Житомирку”, який ще не відбувся, вже лунає багато критики щодо відбору підрядника. Перед цим КОДА підписала меморандум про співпрацю із турецькою компанією і подейкують, що тепер тендер виграє саме вона.  Василь Володін: Меморандум не є підставою для того, щоб виграти тендер. Може виграти вона, може – інша компанія. Взагалі меморандум не стосується КОД, там йдеться про іншу ділянку біля Окружної дороги на Софіївську Борщагівку.  KV: Чи вирішена проблема із землями, що проєктовані під будівництво, але раніше були віддані під приватні будинки? Василь Володін: Близько двох тижнів назад підписував розпорядження по земельним ділянкам Макарівської, Дмитрівської громад, що є у проєкті саме цього відрізку дороги у 18 кілометрів. Щодо приватних ділянок проблем не буде, оскільки у держави є конституційне право вилучати приватну власність для суспільних потреб з відповідною компенсацією.  Я проводив нараду із головами громад, Службою автомобільних доріг. Йдеться про те, що викуп буде за нормативно-грошовою оцінкою, а не експертною. Є зацікавлені особи, які хочуть продати землю за космічні кошти. Але цього не буде.  KV: Критики називають КОД найдорожчим проєктом в Європі – чому така висока ціна? Василь Володін: Відповідь дуже проста. Є два варіанти. Перший – коли ми робимо капітальний ремонт дороги, то знімаємо верхній шар, кладемо новий асфальт, закатуємо і все готово. Кілометр такої дороги має одну вартість. І є інший варіант, коли передбачено повне зняття дороги, нова “подушка”, армування, тротуари, бордюри, освітлення, розв'язки, острівці безпеки. Здавалось би, той самий асфальт, але така дорога в рази дорожча. 18 кілометрів дороги – 5 мільярдів. Потрібно дивитись, що включено у проєкт такої дороги. Я не берусь судити, дорого це, чи ні. Є експертиза, яка перевіряє, чи відповідає перелік робіт пропонованій вартості.  KV: Які результати будівництва КОД ми зможемо побачити у наступному році? Василь Володін: Плануємо побудувати ділянку 18 кілометрів. Але є ряд факторів. Спершу потрібно дочекатись результатів тендеру. Мені б, звісно, цього не хотілось, але можуть бути суди. Можуть бути інші перешкоди, які не дадуть рухатись так, як нам хотілось би. Але фізично, коли є фінансування, потужна компанія, 18 кілометрів за рік зробити можливо. За два місяці наша Служба автомобільних доріг відновила Бориспільську трасу, майже такий самий відрізок по кілометражу.  KV: У Схемі планування не виключається, що КОД може стати платною. Ці кошти йтимуть в обласний, державний бюджет, чи, можливо, на потребу громад? Василь Володін: Коли буде прийматись рішення про можливості платності цієї дороги, тоді будуть обговорення. Звісно, ми б хотіли боротись за те, аби якийсь відсоток йшов до обласного бюджету, оскільки вона пролягає через наші землі. Звісно, що частина має йти до бюджетів громад, через які ця дорога буде проходити. Але поки не йдеться про жодні дискусії щодо платного режиму на КОД. У світі є різна практика: починаючи від 100% державі, закінчуючи 100% громадам, через які проходить дорога. Також буде враховуватись те, хто буде обслуговувати дорогу – приватний суб'єкт чи служба автодоріг. На обслуговування теж будуть йти кошти. Потрібно буде встановити системи пропуску, вони теж не найдешевші. І найголовніше – має бути альтернативна безкоштовна дорога.  KV: Можна сказати, що 2021 рік став для Київщини роком розвитку залізничного транспорту, це дуже потужно.  Василь Володін: У цьому році дійсно стрімко розвивалось пристоличне залізничне сполучення. Завдячуючи співпраці із південно-західною залізницею, вдалося запустити зовсім іншої якості електрички із Бучі, Боярки. З останніх напрямів – Фастів, Васильків. Ми розуміємо, що це значно дешевше, ніж маршрутки, та у майбутньому має стати практичніше.  KV: Розкажіть про перспективу розвитку аеропортів області. Зокрема, у Схемі планування передбачено будівництво нового аеропорту “Рославичі”, який у подальшому може перебрати функцію аеропорту “Київ”. Чи відбувались якісь процедури з пошуку інвесторів для його будівництва? Де саме він може бути розміщений? Що буде з будинками та житлом, розташованим там? Василь Володін: Будь-який аеропорт чи аеродром стане цікавим для інвестора, коли на нього є попит. Звісно, що коронавірус вніс зміни у розвиток авіатранспорту. Це призвело до певних наслідків – звільнення висококласних спеціалістів, пілотів. А коли у пілота немає тривалої практики, він відразу не полетить. Була колоссальна проблема. Але сфера потроху відновлюється. Авіасполучення розвивається і можемо бачити, скільки аеропортів будується у різних областях України. У великих містах вони навіть включені до президентської програми “Великого будівництва”. За кордоном є така практика, що людям дешевше долетіти внутрішнім рейсом, ніж їхати потягом чи автомобілем. Але ми маємо зважати на реальну потребу, а не просто втілювати ідею фікс.  Я особисто займався проєктом по Білоцерківському аеродрому. Наразі він приймає колишні радянські літаки і проводить ремонтні роботи. Ключова проблема там у конфлікті між Білоцерківською та Фурсівською громадами, які не можуть поділити землі. Якщо прийде інвестор і скаже – я готовий тут будувати, питання можна вирішити. Але це складно. Ще вчора ми припиняли авіасполучення через пандемію. Складно сьогодні знайти інвестора, який готовий вкладатись із перспективою в десятки років. Бізнес хоче зрозуміти, куда рухається світ і коли ми врешті зможемо зняти маски.  Але цей аеродром дійсно цікавий. Поряд залізниця, Одеська траса. З точки зору логістики, я бачу його вантажним.  KV: Коли ви зустрічались з ізраїльською делегацією, не обговорювали зацікавленість хасидів літати до Білої Церкви, бо звідки ближче в Умань? Василь Володін: Таке питання існує, але ми розуміємо, що великий аеропорт “Бориспіль” не завантажений на повну. В цьому ми можемо пересвідчитися, подивившись на термінал F. Не виключено, що якийсь ізраїльський інвестор захоче побудувати у Білій Церкві аеропорт для розвитку малої авіації.  KV: Якими проєктами “Великого будівництва” за цей рік ви пишаєтесь? Що було недопрацьовано і чому? Василь Володін: Я хотів би будувати нові об'єкти, а не реконструювати старі. Це стовідсотково було б швидше та якісніше. І саме новими об'єктами я можу пишатися. Це Академія спорту у Бучі, масштабний об'єкт, який будували майже з нуля. Був лише фундамент і обшивка, яку довелось зняти, за роки, поки це простоювало, вона зіпсувалася. Через це проєкт подорожчав.  Також у Бучі є гімназія. Вважаю іі зразковим освітнім об'єктом. Тут є сучасний стадіон, мультикомплексний спортивний зал, актова зала, сучасний харчоблок. Школа відповідає всім інклюзивним нормам.  Її також майже заново будували. У цьому році закінчуємо фізкультурно-оздоровчий комплекс у Миронівці. Це потужний об'єкт, який був ще тим довгобудом. Цегла стояла там з радянських часів. Зараз це новий сучасний красивий комплекс.  Ще пишаюсь Пашківською школою. У минулому році почали зовнішні роботи. Коли вперше туди приїхали, почали робити, тріснув фундамент. Було коригування проєкту, посилення фундаменту. Почали досліджувати весь периметр школи, довелось не в одному місці його підсилювати. На фініші зовнішніх робіт кажу – давайте зайдемо всередину. Там все було не в кращому стані. Вирішили зробити проєкт повністю по внутрішній роботі. Наразі там нова сучасна школа, від старої залишились лише стіни.  Зовсім мені не подобаються проєкти, де неможливо зробити капітальні роботи. Наприклад школи у населених пунктах, де немає альтернативи для учнів, поки триватиме ремонт. Там можемо робити тільки утеплення, модернізацію. Це також потрібно, і люди за це дякують. Але це не масштабна робота, яка б дозволила повністю осучаснити школу.  KV: Що із Микулинецькою школою, яка є відомим довгобудом на Київщині. Чи добудують її? Василь Володін: Так, я переконаний, що добудують. Складність цього будівництва у тому, что проєкт був дуже масштабним, але реальна потреба набагато менша. І, на мою думку, там було б достатньо побудувати невелику школу. До того ж є негатив, пов'язаний із кримінальними провадженнями через підрядників. Наразі будівельні роботи там виконані на 70%. Однак об'єкт потребує ще багато коштів на внутрішні роботи – закупівлю обладнання. У проєкті бюджету на 2022 рік ми заклали цю суму.  KV: Яка ситуація із Бориспільською ЦРЛ? Василь Володін: Лікарня повністю відремонтована і в результаті маємо хороший об'єкт. Не доробили пологове відділення. Ситуація подібна із Пашківською школою – почали роботи і фундамент тріснув. Провели цілий ряд експертиз, що забирає багато часу, в результаті будівля визнана аварійною. Ставити туди тяжке потужне обладнання, вентиляцію не можна. Максимум – вона може виконувати адміністративну функцію. Одночасно вирішувалось питання передачі майна громадам. На жаль, у цей час помер мер міста Анатолій Федорчук. Людина, яка працювала із цим об'єктом.  Передача лікарні від району місту була дуже складною. Щось місто погоджувалось забирати, щось – ні. Були борги. Виникло питання, як це все утримувати. Потім – лікарня буде обслуговувати не тільки бориспільчан, а ще ряд громад. Пропонували, аби й ті громади стали співвласниками. Почались “торги”, які затягнулись. А поки не визначено власника, кошти на будівництво виділити неможливо. Вдалося домовитись із містом, вони забрали лікарню, і на наступний рік готуємо проєкт будівництва пологового поряд із лікарнею.  Це буде два корпуси із повітряним скляним переходом, він буде з'єднаний із основною лікарнею. Дуже важливий момент – це лікарня біля аеропорту і там буде вертолітний майданчик. Наразі реалізується проєкт аеромедицини і вертоліт зможе приземлитись відразу на дах цього корпусу. Цікаво, що проєкт будівництва коштує дешевше, ніж той, за яким мали робити реконструкцію. До кінця року завершиться тендер і перші роботи навесні будуть розпочаті.  KV: Процес ліквідації РДА та райрад на Київщині проходив досить проблемно. Чи все вже комунальне майно передане до громад? Василь Володін: Районні ради поки не ліквідуються, вони продовжують існувати, як юридичні особи, але без фінансування.  РДА ліквідовані повністю. Але там була така біда: голова і апарат адміністрації – окрема юридична особа, і кожен департамент – також окрема юридична особа. Наприклад, у одному з районів була така проблема – прийшов лист із суду про борг управління освіти у 1,5 млн гривень “Укртелекому”. Закрити цей борг можна лише із районного бюджету. А коштів там немає, ледве вистачає на зарплати. Єдине, чим область могла допомогти – нерозподіленими залишками минулорічних районних бюджетів. Але вони всі вже пішли на борги. Поки є борг, ліквідувати юридичну особу неможливо. Найбільше проблемних ліквідацій на Білоцерківщині. Це Сквирська РДА, є питання по бухгалтерії. Якесь майно у них не обліковувалось. Загалом не більше, ніж у 6-7 РДА залишаються проблеми із ліквідацією структурних підрозділів.  По районним радам складніше, бо тут є питання передачі майна, а також політична складова. Мені часто доводиться втручатись у процес. Наприклад, Обухів та Українка сперечались через лікарню. Район не хотів передавати тепломережу громаді. Питання – чим райрада буде компенсовувати різницю між економічно обгрунтованим тарифом та тарифом для населення? Кажуть – будемо шукати. Але це не відповідь. Коли з'явиться борг, тепло просто віключать. Дотиснули питання, передали в Обухів. У Вишгороді також доводилось втручатись.  Знову ж таки на Білоцерківщині часто втручався у ситуацію. Там є нерозподілені залишки, які не могли поділити. Білоцерківська райрада хотіла собі забрати залишки Таращанської райради, а Таращанська громада каже – чекайте, але ж об'єкти на утримання нам віддали, тому й кошти віддавайте. Були різні ситуації. Десь повністю передавали, десь домовлялись 70/30 або 50/50. Це вже не масштабна проблема. Були критичні об'єкти, які впливають на життєдіяльність громад. Усі вони передані.  KV: Яготинська громада мала звернутися до КОДА щодо включення проєкту будівництва сміттєвого полігону у відповідні обласні програми на 2022 рік. Чи дадуть громаді гроші на полігон? Як взагалі вирішуватимуть сміттєве питання в році, що надходить? Василь Володін: Все залежить від того, наскільки гостро стоїть питання для населення. У наступному році ми плануємо розробити проєктно-кошторисну документацію на будівництво двох сміттєпереробних комплексів. Я вважаю, що за цим майбутнє. Але коли ми розглядаємо питання такого будівництва, усі світові інвестори, з якими я зустрічався, задають два питання – гарантоване завантаження сміттям та тарифи. Я спілкувався із мерами міст, ми проаналізували карту області і визначили дві локації – Бучанська та Бориспільська громади. Тут важлива також невелика відстань до Києва, аби підключити столичних перевізників, довантажити там, де не вистачатиме обласного сміття.  Після виготовлення проєктів ми говоритимемо з інвесторами не про глобальні плани та космічні кораблі, а про конкретні дії та кошторис. Бажаючих є багато. Але друге питання – тарифи. Це бізнес із довгостроковою перспективою, і інвестори хочуть розуміти стабільність тарифу. На жаль, у наших громадах, це політичне питання. Але одночасно це відповідальність усіх рівнів влади, і ми будемо це питання контролювати.  Щодо полігону в Яготині – якщо в Борисполі ми побудуємо сміттєпереробний завод, то вони зможуть возити сміття туди. Так, полігон це дешевше і зручніше. Але з точки зору екології – це не перспектива.  KV: Минув рік як територія Київщини була поділена на громади. Реформу децентралізації вже можна вважати успішною чи ще залишаються проблемні питання? Які? Василь Володін: Реформа децентралізації в Україні та в Європі визнана однією з найуспішніших у нашій державі. Громади отримали додаткові можливості, повноваження. Я часто нагадую, що також вони отримали додаткову відповідальність. Якщо раніше голови їхали в область чи район, то тепер мають вирішувати питання самостійно. Легше ця реформа пройшла для тих, хто раніше працював в органах місцевого самоврядування і мав досвід. Деякі громади були створені до завершення реформи і наразі отримали ще більше ресурсів.  На завершення року є одна неспроможна громада в області – Поліська. З одного боку це об'єктивно, а з іншого – я все ж вважаю, що є певні суб'єктивні речі, на які можна впливати. Коли до мене приходить інвестор, я розумію, який голова буде сприяти у залученні його на територію. Деякі голови, навпаки, здають землю за копійки. Через це втрачає бюджет. На віддалених територіях основним активом є земля. І коли ми починаємо перевіряти ціни, то бачимо, що вони взагалі не об'єктивні. Кажуть, що договори укладені на багато років, тому не підвищують ціни. Але наразі вже почали підвищувати, я тут бачу позитивну тенденцію. Також є випадки, коли підприємства, які працюють в області, були зареєстровані у Києві, вони теж почали перереєстровуватись. Загалом є громади, де шукають причини, аби цього не робити, а є ті, які шукають механізми, як зробити. На наступний рік є завдання вивести усі підприємства “з тіні”.  KV: Наостанок, що ви кажете підлеглим, аби вони дивились з оптимізмом у 2022 рік? Василь Володін: Багато хто каже, що я занадто демократичний. У мене не авторитарний режим керування, я намагаюсь до членів своєї команди достукатись, а не “зігнути, нагнути, примусити”. І в кожного я запитую – ти справді віриш у те, що робиш? Якщо ні, то в нас нічого не вийде. Якщо я бачу, що людина не вірить, то ми з нею прощаємось.  Коли ми робимо те, що подобається, і отримуємо від цього результат, тоді є оптимізм. Також я вірю в те, що пандемія колись закінчиться. Читайте: Голова КОДА Володін: Щоб інвестиції прийшли до регіону, потрібні прозорі та легкі умови ведення бізнесу Фото: KVКиевVласть

Київська обласна рада має заявити позицію про неприпустимість політичних переслідувань лідерів опозиції в країни.  Про це KV стало відомо із заяви фракції “Європейської Солідарності”, яку оприлюднив керівник Київської територіальної організації партії “Європейська Солідарність” Георгій Цагареішвілі у фейсбук.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  “Фракція “Європейської Солідарності” в Київській обласній раді серйозно занепокоєна ситуацією в країні, зокрема, політично вмотивованими переслідуваннями лідера опозиції та партії ЄС Петра Порошенка. Вчора ми провели засідання фракції, де обговорили всі ці факти і вважаємо, що Київська обласна рада має заявити позицію про неприпустимість таких дій з боку вищого керівництва держави – грубого порушення європейських принципів верховенства права та прав людини”, – йдеться в заяві. Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться Як пояснюють автори заяви, саме тому депутати члени фракції “ЄС вирішили не брати участі в засіданні Київської обласної ради.  “Ми вважаємо, що злочинні дії вищого керівництва держави серйозно дестабілізують ситуацію як в країні вцілому, так і в Київській області, і не дають можливості нормально працювати органам місцевого самоврядування та ухвалювати важливі для розвитку регіону рішення. Вимога депутатів – припинення політичних переслідувань та дотримання законів та Конституції України”, – констатують в “ЄС. Нагадаємо, позачергова восьма сесія Київської обласної ради, що мала бути проведена 23 грудня, не відбулась. Депутати з двох спроб не набрали необхідної кількості голосів за прийняття порядку денного й, зрештою, виключили із нього усі питання, окрім відставки депутата Віталія Гудзенка (“За Майбутнє”). Проголосувавши лише це рішення, сесію оголосили закритою. Читайте: Груднева позачергова сесія Київської обласної ради не відбулась Фото: соцмережі КиевVласть

Депутатський корпус Української міської громади впродовж року провалював більшість сесійних засідань. Під питанням опинилось і голосування бюджетної сесії. Зрештою, бюджет-2022 затвердити вдалося. Та якби забракло одного голосу, для громади настали б неминучі наслідки. Очільник тергромади запевняє: бюджет збалансований. Та у депутатів – інше бачення.  Як стало відомо KV, 6 грудня відбулася 13 позачергова сесія Української міської громади. Основним питанням засідання стало затвердження програми бюджету на наступний рік, яка і викликала тривалу дискусію ще до початку голосування.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  Черговий скандал На початку сесії із трибуни виступив депутат Сергій Сутковий ("Воля"), який запропонував перенести розгляд бюджетних питань ще на тиждень. Обгрунтував свою позицію так: аби детальніше розібратися зі всіма програмами і виважено підійшли до затвердження бюджету на 2022 рік. "Минулого року ми всі голосували бюджет, навіть, не було часу із ним розібратися. Це призвело до того, що дуже мало чого ми встигли за рік зробити, дуже малий відсоток виконання програм. У цьому році ми усі активно беремо участь в обговоренні бюджету, бюджетних комісіях. Але я вважаю, що ми недостатньо опрацювали весь бюджет на 2022 рік, вносилося дуже багато виправлень. Зараз це підтверджується тим, що питання на сесію виносяться з голосу. Ми не бачили нормативних актів щодо цих питань", – зауважив депутат.  У свою чергу голова громади також вирішив прокоментувати озвучену інформацію та висловив своє бачення ситуації. Він також пояснив, чому сесія відбувається поспіхом саме на початку грудня.  "Так, справді, ми не змогли виконати дуже багато питань з бюджету 2021 року і це було у зв’язку з тим, що депутати блокували роботу сесій і зараз ви намагаєтеся зробити це знову. Поясню чому саме 6-го числа. Ми розуміли, що буде прийматися державний бюджет. І саме тому, щоб зараз можна було об’явити тендери, і щоб у нас вистачило часу провести їх у наступному році. І щоб не було надалі таких ситуацій, як цьоріч, щоб ми товклися на місці через те, що ми чотири місяця не могли провести сесію, бо в когось там були певні забаганки [..] Всі питання пройшли неодноразові обговорення в комісіях і одержали в них позитивний висновок", – запевнив він.  Також перед голосуванням за зняття бюджетних питань із порядку денного, до присутніх депутатів звернулася їхня колега від партії ВО "Батьківщина" та голова бюджетної комісії Тетяна Ягодзинська.  Вона, зокрема, зауважила, що бюджет є збалансованим та підготовленим, тож має бути проголосований. Адже бюджетна комісія дуже плідно опрацьовувала всі програми, комісії були відкриті і можливість внести пропозиції та висловитись надавалась всім. "Для того, щоб з когось спитати про результати роботи, щонайменше не треба заважати чи створювати перепони. Крім того, хочу сказати, що той проєкт, який ми проголосуємо і він таки стане бюджетом 2022 року, не є недоторканим. І ви це чудово розумієте. Щомісяця ви, обгрунтовуючи, можете внести пропозиції про будь-які зміни", – заявила вона. На відео: сесійне засідання Української міської громади від 6.12.2021 року Зрештою після дискусії і суперечок проєкт бюджету таки було підтримано. Проте "за" проголосувало всього 14 депутатів із 24 присутніх.  Так, зокрема, проти проголосувало два депутати від партії "За Майбутнє" Олена та Олександр Кровкіни, утрималися три представника від партії "Голос" – Дар’я Мудрак, Ярослава Ревуцька та Алевтина Шмагель. Взагалі вирішили не голосувати за бюджет Сергій Сутковий та Олексій Воловенко із партії "Воля" та ще три депутати зі "Слуг народу" – Оксана Кирилюк, Віктор Ліщинский та Ізабелла Маєва. Позиція влади У коментарі KV очільник громади Олександр Туренко ("Європейська Солідарність”) розповів, що не розуміє, чому не вдалося зібрати більшу кількість голосів, адже бюджет на наступний рік є цілком збалансованим. На його думку, ситуація склалася унікальна. "Перед сесією відбулася погоджувальна рада, була необхідна більшість серед депутатів – більше двох третин голосів, тож розраховував, що бюджет та програми підтримують. Команда "Слуг народу" з голосу запропонували винести на голосування ще декілька програм для фінансування. І вже за 5 хвилин до початку сесії до мене звернулися представники "Слуг народу", які є і членами бюджетної комісії та обговорювали проєкт, і кажуть, що є вказівка "зверху" не голосувати за бюджетні питання. Якби за це питання не голосувала опозиція до діючої влади, то мотиви ще можна було зрозуміти, але не тоді, коли за бюджет не голосує партія влади, який коригувався саме під держбюджет. І в результаті, майже всією фракцією, вони так і не проголосували. Роз’яснень, чому не проголосували, одержати не вдалося. Більше того, не проголосували і за програми, які включили до порядку денного і за які запевняли, що вони потрібні для розвитку громади. Виникає питання: це в нас таке місцеве самоврядування, що є якась особа зверху, яка керує волевиявленням депутатів, яких обрала громада?", – розповів Олександр Туренко. За його словами, за проєкт бюджету проголосувало "за" всього 13 депутатів.  "Бюджет – соціальний. Збільшено видатки на програму "Турбота" щодо надання опіки незахищеним верствам населення. Заклали хороші кошти на харчування дітей та відшкодування витрат, на програму щодо малозабезпечених дітей та інше. Бюджет на наступний рік складатиме трохи більше 300 мільйонів", – запевнив він. За його словами, бюджету на все не вистачає і залишився невеликий бюджет розвитку.  “І причину цьому я також бачу, враховуючи, навіть, те, що ми йдемо із перевиконанням бюджету. А не вистачає коштів через те, що всі служби, які раніше фінансувала держава, “переклали” на плечі місцевих бюджетів. Коли я працював головою адміністрації, було одне гуманітарне управління і один бухгалтер, який вирішував всі питання централізовано. Зараз такі управління із відділами довелося утворити кожній громаді. На мою думку, всі служби варто було би залишити в укрупнених районах. Був налагоджений електронний документообіг, запроваджені сучасні методи керівництва і при незначному збільшенні штату можно було управляти більшими територіями. І тоді б була б суттєва економія. А так, зараз кількість посадовців зросла, передали на громади і компенсації – навантаження на місцеві бюджети збільшилося  у рази", – зауважив Туренко. Єдиним, за його словами, непроголосованим на сесії залишилось лише питання про умови оплати праці голови на наступний рік. "Враховуючи, що у мене конфлікт інтересів, і я за себе не маю права голосувати, питання не набрало необхідної кількості голосів", – резюмував він.  Позиція депутатів Депутатка Олена Кровкіна ("За Майбутнє"): Бюджет складається із захищених статей – це заробітна плата, плата за енергоносії та комунальні послуги. І, звісно, утримання медзакладів та освіти. Це – основні витрати. Все, що в нас залишається – це бюджет розвитку. І в співвідношенні до загальної суми бюджету на розвиток залишилося всього 5 млн гривень. Є прогноз заробітної плати, яку маємо виплатити наступного року. Закладено більше мільйону зарплати міському голові, премія у 250%, більше 600 тисяч – заробітні плати секретаря ради, керівника ради, заступників. Загалом виходить сума бюджету розвитку, яку б мали і розподілити саме на розвиток громади. І це збалансований бюджет? Чому ще не голосували. На останній бюджетній комісії досить плідно обговорювали саме ці питання. Як вихід із ситуації запропонувала викласти Положення про преміювання в іншій редакції, в якому зауважимо, що керівний склад та старости будуть преміюватись по факту виконаних робіт, наприклад, щоквартально і за рішенням сесії із коштів щодо перевиконання бюджету. Тобто, якщо громада зможе дозволити собі ці премії. У результаті трохи знизили відсоток премій лише заступникам і урізали там, куди взагалі не варто було втручатися. Порахував, що заклавши в бюджет мінімальні премії у 10%, це дозволило б вивільнити додатково ще приблизно 5 млн гривень і додати їх до бюджету розвитку. Ми не можемо громадою працювати лише на виконком – це не логічно.  Так досконало можно було пропрацювати і всі програми. Дитячі майданчики треба ремонтувати, але цьогоріч по цій по програмі було закладено 1,5 млн гривень, на наступний – 1,8 млн гривень. На питання, які ж саме майданчики – відповіді немає. За цим спрямуванням було використано 180 тис. гривень, а решта коштів, 109 млн гривень, лежать на депозитному рахунку. За рік з цих коштів ми заробили 2 млн. Ми маємо заробляти відсотки чи все ж розвиватися? Так, зараз ремонт крівлі може коштувати стільки, а наступного вже набагато дорожче. Тож це зовсім не економія. Для чого проголосували бюджет у такому вигляді? Для того, щоб вивільнити тимчасові кошти та покласти їх на рахунок банку? Цьогоріч не закрито більшість питань і винуватять депутатів. Але є бюджет, його перевиконання, відомо, на що він розподілений. Є безліч об’єктів, на які вже є проєктно-кошторисна документація та розподілені кошти за програмами. Але ці проєкти не втілювались. І ми знову надали повноваження виконкому, фінуправлінню перераховувати кошти на депозитні рахунки без погодження сесії.  Депутатка Українсько міської громади Алевтина Шмагель ("Голос"): Бюджет 2022, скажімо так, не ідеальний! Чому? Достатньо поглянути на сектор культури та спорту. Я вважаю, що за цими напрямками значне недофінансування, і це при тому, що наша громада має досить потужну для цього основу, зокрема, спортсменів та діячів культури, відповідні об’єкти інфраструктури та попит серед населення. Над проєктом бюджету працювала незначна кількість моїх колег, але ми два тижні розбирали кожну програму, статтю запланованих витрат та визначали, які пропозиції варто обов’язково включити на 2022 рік. Це досить об’ємна та виснажлива робота, але саме так і має бути у часи, коли громада очікує нарешті на результат. Саме тому не можна сказати, що бюджет був недоопрацьований! Але питання не в цьому. Щоб зрозуміти, які саме висувались вимоги до бюджетної сесії, треба повернутись до бюджету 2021. Загальновідомо, що за певними напрямами роботи ОМС 2021 став абсолютно провальним, навіть за об’єктивних факторів, таких як: адміністративна неготовність до об’єднання. Адже попередня влада не зробила абсолютно нічого для того, щоб напрацювати базу для роботи в нових умовах; нові компоненти структури та люди, частина з яких вперше працює в ОМС; перманентні законодавчі зміни; небажання чи невміння влади об’єднати депутатський корпус; менеджерські промахи у виконанні рішень тощо. Дуже низький відсоток виконання програм. Тобто, програми затверджені, є кошти в бюджеті, але результату немає! І наївно вважати, що громада не може співставити перевиконання бюджету і невиконання програм! Тож, у мене, колег на кінець року виникло багато питань до виконавчої влади. Нам звітувати перед громадою – і ми маємо сказати жителям правду!  Але звітувати перед депутатським корпусом виконавча влада не збиралась. І так виходить, що без аналізу промахів 2021 бюджетного року нам запропонували "наосліп" прийняти бюджет 2022. Чому "наосліп"? Бо до затвердження бюджету ми мали розуміти, які відділи працювали неефективно і чому не виконали програм?  Що треба зробити на 2022 рік, щоб не було таких самих промахів? Може додати штатних одиниць, бо не встигають? Чи навпаки прибрати баласт і замінити на тих, хто розуміється у справі? Питань насправді дуже багато і нас обрали, щоб ми їх ставили, а не відсиджувалися. Щоб у звичайному робочому режимі вирішити все вищезазначене, треба було просто розділити питання сесій. Спочатку скликати сесію по всім питанням 2021 року: відповідні зміни у програми та до бюджету, обов’язкове звітування по кожній програмі з обговоренням реальних показників. І тільки після скликати бюджетну сесію. Саме таку пропозицію наша фракція вносила задовго до бюджетної сесії і її  ми озвучили вже на початку пленарного засідання бюджетної сесії до моменту затвердження порядку денного! Але цього не сталось. Тобто, аналогічні процеси продовжуються, і це треба терміново змінювати! Всі помиляються, і це нормально. Ненормально повторювати помилки без бажання їх проаналізувати. Крім того, KV намагалася одержати позицію і від представників партії "Слуга народу". Проте депутати Ізабелла Маєва, Оксана Кирилюк, Віктор Ліщинський взагалі відмовилися коментувати ситуацію у телефонному режимі, решта ж – не відповідала на телефонні дзвінки.  Нагадаємо, як раніше повідомляла KV, в Українській громаді повторився сценарій трирічної давнини. Депутати пішли шляхом народних обранців минулого скликання і розділилися на два ворогуючі табори. Каменем спотикання знову стали питання до незадовільної роботи влади, невиконання програм та використання цільових коштів. Про це вголос тепер говорить нова депутатська більшість. Керівництво ж громади, навпаки, наголошує на тому, що активна більшість навмисно блокує роботу.  Так, у березні переформатована більшість депутатів піднімала питання звільнення секретаря ради і висловила недовіру трьом заступникам голови. За однією із версій, приводом до скандалу стала земля та питання забудови набережної міста. Інша версія – реванш та політичні розбірки. Голова громади Туренко тоді стверджував, що він оголосив перерву у засіданні, а прийняті рішення не є легітимними. Більше того, із “самодіяльністю” депутатів мали розібратися правоохоронці.  Читайте: Набережна розбрату: в раді Української громади розгорівся земельний скандал Вже після зміни більшості в раді Української громади, продовження сесії було призначено на 9 березня. Однак депутатам не вистачило кворуму, в зв'язку з чим продовження 4 сесії ради Української територіальної громади було перенесено на 23 березня. Читайте: После скандальных событий в Украинке не смогли провести сессиюТак, у червні відбулася шоста сесія Української громади, у роботі якої взяла участь лише депутатська більшість. Не брали участь у засіданні ні голова громади, ні секретар. Серед резонансних питань – висловлення недовіри та розпуск складу Виконавчого комітету і дострокове припинення повноважень секретаря ради ради.Читайте: Замкнене коло: депутатський корпус Української громади знову розколовся Згодом Українська громада не спромоглася розглянути майже триста питань щодо розподілу землі вкотре. На черговій сесії 25 листопада з цього приводу зчинився скандал, частина депутатів відмовилися від голосування. 2 грудня сесія продовжилася, однак знов безрезультатно. Після чого, натякнувши на політичний тиск, пішла у відставку і секретар ради. Читайте: Наша пісня гарна нова: в Українській громаді триває скандал довкола землі Фото: колаж KVКиевVласть

Позачергова восьма сесія Київської обласної ради, що мала бути проведена сьогодні, 23 грудня, не відбулась. Депутати з двох спроб не набрали необхідної кількості голосів за прийняття порядку денного й, зрештою, виключили із нього усі питання, окрім відставки депутата Віталія Гудзенка (“За Майбутнє”). Проголосувавши лише це рішення, сесію оголосили закритою. Що думають обранці Київщини від усіх політичних сил Київоблради щодо провальної сесії, дізнавалася KV. Як стало відомо KV, у порядку денному сьогоднішньої сесії було 32 питання, серед яких – підтримка депутатських звернень до державних структур, затвердження плану діяльності КОР з підготовки проєктів регуляторних актів на 2022 рік, внесення змін та затвердження статутів низки комунальних підприємств, зміни до програм з енергозбереження, охороні довкілля, нагородження відзнаками, розвитку автодоріг, будівництва та реконструкції, розвитку культури, підтримки театрального та музичного мистецтва, а також програм “Здоров'я Київщини”, “Київщина спортивна”, “Щаслива родина – успішна країна” та “Турбота”.  Подписывайтесь на новости “КиевVласть”   Мали затвердити програму державного моніторингу у галузі охорони атмосферного повітря зони “Київська” на 2021-2025 роки, змінити план заходів з реалізації Стратегії розвитку Київської області на 2021-2027 роки, затвердити рішення щодо обрання голів та складу постійних комісій у новій редакції і погодити відставку депутата Віталія Гудзенка. І останнє – внести зміни до обласного бюджету на 2021 рік. В результаті засідання сесії почалося рівно об 11 годині із новорічного привітання від дитячого гуртку з Макарівської громади. Після цього відбулась реєстрація присутніх депутатів у кількості 44 особи. На голосування поставили затвердження порядку денного, але він не набрав необхідної кількості голосів. Переголосування мало такий самий результат.  Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться Після цього до депутатського корпусу звернувся очільник Київської обласної організації "За Майбутнє" Ярослав Москаленко із проханням виключити усі питання з порядку денного, залишивши лише “Про дострокове припинення повноважень депутата Київської обласної ради 8 скликання Гудзенка В.І.”. Таке рішення було підтримано. Читайте: Киевоблсовет рассмотрит отставку депутата Гудзенко Як дізналась KV, кожна політсила вбачає різні причини непроведення позачергової сесії.  Наприклад, Ярослав Москаленко розповів, що позачергова сесія Київської облради не відбулася через відсутність депутатів від однієї з фракцій та свідому відмову схвалювати порядок денний від іншої фракції. І додав, що на цю сесію ще не планували розгляд програми обласного бюджету на 2022 рік, проте депутати мали розглянути важливі зміни до бюджету на 2021 рік. "Ці зміни були досить важливі. Йшлося про виділення 10 млн гривень на зарплати медиків, 4 млн гривень – на погашення заборгованості перед працівниками Київського обласного театру, про низку дотацій і трансфертів місцевим бюджетам. Ми мали виділити громадам 9,6 млн гривень на покриття тарифної різниці з обласного бюджету і 19 млн гривень дотації з державного бюджету. І дуже важливо було ці питання проголосувати. Те, що представники "ЄС" були відсутніми сьогодні на сесії – це політичне рішення, яке пов’язане із ситуацією навколо їхнього лідера (експрезидента України Петра Порошенко – ред. KV). Це їхнє рішення, і я не можу його коментувати. Але, як всі бачили, деякі політичні сили цією ситуацією одразу скористалися і не дали своїх голосів для затвердження порядку денного", – розповів Ярослав Москаленко.  Депутат Київської обласної ради Олександр Скляров (“Слуга народу”) розповів, що саботували сесію депутати “Європейської солідарності”, які не прийшли на засідання.  "Наша фракція сьогодні була майже в повному складі. Були відсутні Роман Буковський та Володимир Удовиченко за станом здоров'я. Щодо решти складно сказати, але візуально інші були присутні. Хто голосував за порядок денний, я не можу сказати. Це буде видно у роздруківці із системи голосування. Не набралось голосів, бо найбільша фракція умовної більшості “Європейська солідарність” в повному складі не прийшла на сесію. Вони планували сьогодні з трибуни оголосити звернення щодо підтримки Петра Порошенка. Воно мало потрапити у порядок денний, але оскільки вони зрозуміли, що від коллег-соратників із більшості голосів не буде, вирішили не прийти. Це не ствердження з мого боку, але в кулуарах про таке кажуть. Щодо бюджету на наступний рік – скоріш за все його голосуватимемо у січні. Якби це було можливо на наступному тижні, голова ради могла б не закривати сесію, а оголосити перерву. Однак сесія була закрита”, – стверджує депутат. Депутат Київської обласної ради Олександр Колодій (ВО “Батьківщина”) вважає, що наразі для області найважливішим є затвердження бюджету на наступний рік, а не політичні питання. “Ситуація в Київській області критична, оскільки станом на сьогодні крім змін до бюджету 2021 року, які є необхідними зараз, бо рік закінчується, не схвалено бюджет на наступний рік. Київщина разом із всіма установами, захищеними статтями увійде в новий рік без бюджету. Зібрати сесію для його затвердження вже фізично неможливо. Цього не вдасться зробити по термінам оприлюднення, термінам скликання сесії. Причини цього мабуть потрібно запитувати у обласної державної адміністрації, оскільки вони вносять проєкт бюджету на розгляд ради. Проєкт був внесений, але, за моєю інформацією, його декілька разів повертала рада, бо він був неякісно внесений, і декілька разів його відкликала сама адміністрація з якихось причин”, – каже Колодій.  За словами депутата Київської обласної ради Олега Корбана (“Опозиційна платформа – За життя”), порядок денний не набрав необхідну кількість голосів саме через бюджетні питання. “Сьогодні була відсутня ціла фракція “Європейської солідарності”. Із порядку денного виключили майже всі питання через недостатню кількість інформації щодо бюджетних питань. На мою думку саме це було причиною. Я сподіваюсь, що до кінця року бюджет буде затверджено. Але для цього потрібно працювати. Ми не впливаємо на більшість, але наша думка, що область не може існувати без бюджету, оскільки він – основа в системі управління у будь-якій сфері, тим паче у місцевому самоврядуванні. Якщо його немає, то в наступному році ми залишимось без реального управління. Гроші – це найголовніший інструмент у реалізації планів. Якщо ж до нового року бюджет не затвердять, у січні житимемо за 1/12 витрат за показниками минулого року по захищених статтях. В принципі люди зарплати будуть отримувати, комунальні послуги будуть сплачуватись. У бюджетному кодексі прописано ряд витрат, які в такому випадку будуть виконуватись. Все інше чекатиме затвердження нового бюджету”, – завершив він. “Фракція “Європейської Солідарності” в Київській обласній раді серйозно занепокоєна ситуацією в країні, зокрема, політично вмотивованими переслідуваннями лідера опозиції та партії ЄС Петра Порошенка. Вчора ми провели засідання фракції, де обговорили всі ці факти і вважаємо, що Київська обласна рада має заявити позицію про неприпустимість таких дій з боку вищого керівництва держави – грубого порушення європейських принципів верховенства права та прав людини”. – повідомив керівник Київської територіальної організації партії “Європейська Солідарність”, депутат КОС Георгій Цагареішвілі у фейсбук.  За його словами, саме тому депутати вирішили не брати участі в засіданні Київської обласної ради.  “Ми вважаємо, що злочинні дії вищого керівництва держави серйозно дестабілізують ситуацію як в країні вцілому, так і в Київській області, і не дають можливості нормально працювати органам місцевого самоврядування та ухвалювати важливі для розвитку регіону рішення. Вимога депутатів – припинення політичних переслідувань та дотримання законів та Конституції України”, – додав він. Окрім офіційних позицій, в кулуарах Київської обласної ради пролунало багато версій, припущень та взаємних звинувачень. Насамперед депутати кпинили одне одного за непослідовність. “Як піаритися і замовляти рекламу про свій потужний вклад у соціальну підтримку Київщини – так це можна. Кричати про те, що хтось щось невчасно подав – теж можна. А як взяти і голоснути за проєкти, які дозволяють дати гроші бюджетникам, яких вони на словах так люблять, так – х…р! Були ж голоси, нє, треба воду варить і в фейсбуках кричать, что всьо пропало і кругом зубожіння!”, – поділився із журналістом KV враженням від проваленої сесії депутат КОР, який захотів залишитися інкогніто. Нагадаємо, як раніше писала KV, Київська обласна рада не змогла владнати конфлікт з містом Київ, влада якого вже більше місяця нервує через втрату контролю над Біличанським лісом. Проєкт рішення облради, за яким згадки про кордони населених пунктів Київщини взагалі видаляються зі схеми планування території регіону – провалено.  Читайте: Киевоблсовет соберется на внеочередную сессию КиевVласть

Житлові комплекси, що залишились у спадок від збанкрутілого банку “Аркада”, мають бути добудовані якомога швидше. Адже заручниками ситуації стали понад 11 тисяч родин інвесторів. Для цього Київрада має виконати власну обіцянку, згідно Меморандуму з добудови, та надати забудовнику ділянку під зведення ЖК. Аби бути почутими представниками влади й громадськості, 9 грудня люди влаштували гучну акцію протесту у центрі Києва. Як стало відомо KV, інвестори “Аркади” вимагають аби столична влада виконала умови підписаного 7 квітня цього року Меморандуму, згідно з яким Київрада гарантувала добудову трьох ЖК за рахунок 10% доходу від забудови ділянки на “Осокорках-Центральних”.Нагадаємо, 7 квітня 2021 року був підписаний Меморандум щодо вирішення соціальної проблеми добудови та передачі квартир інвесторам. Серед підписантів – об’єднання інвесторів ЖК “Еврика”, “Патріотика” та “Патріотика на озерах”, Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, Владислава Молчанова як модератор вирішення соціальної проблеми на базі ГО “Центр захисту киян”, МВС, Мінрегіон, СБУ, КМДА як виконавчий орган Київської міської Ради, а також девелопер Stolitsa Group, який має відповідний експертний досвід та здатний реалізувати добудову об’єктів “Аркади”. Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться Цим документом передбачено, що виконавчий орган Київради (КМДА) має вжити необхідні заходи щодо прийняття рішення продовження договорів оренди земельних ділянок площею 176 га на житловому масиві “Осокорки-Центральні”, де буде будуватися ЖК “Патріотика на озерах”. Дані ділянки не є зеленою зоною чи зоною ландшафту, що охороняється. Як підтвердив Верховний суд, за Генпланом столиці ця територія призначена для житлової забудови. Згідно Меморандуму будівництво на цій території житлового комплексу “Патріотика на озерах” наразі є єдиним запропонованим та гарантованим державою, джерелом генерування фінансів для добудови ЖК "Еврика" та ЖК "Патріотика". 7 грудня 2021 року Київрада зареєструвала проєкт рішення "Про вирішення соціального питання добудови та передачі квартир інвесторам ЖК "Еврика", ЖК "Патріотика" та ЖК "Патріотика на озерах" згідно Меморандуму від 7 квітня 2021 року". Цим документом передбачено, що Секретаріат КМР, КМДА та їхні структурні підрозділи мають вжити організаційно-правових та процесуальних заходів для забезпечення добудови та передачі квартир інвесторам трьох ЖК. 9 грудня представники Об’єднаного активу інвесторів провели автомітинг і пішу ходу на Хрещатику, під стінами КМДА щоб закликати депутатів Київміськради невідкладно ухвалити вказаний проєкт рішення. Учасники акції наголосили, що головна мета заходу – відстояти гарантоване державою джерело отримання коштів для завершення будівництва, не дати чиновникам спаплюжити зусилля, спрямовані на добудову житла, та спонукати їх виконати умови Меморандуму від 7 квітня 2021 року. ​​Пікетувальники також вирушили до вул. Лаврської, де розташований офіс політсили “Європейська Солідарність”. Люди хочуть запитати лідера партії Петра Порошенка, як його фракція голосуватиме за вирішення їх проблеми у Київраді.Фото: соцмережі КиевVласть

У Верховній раді України буде створено тимчасову слідчу комісію з питань розслідування вбивства міського голови Кременчука Олега Бабаєва.  Про це KV стало відомо з виступу у ВР народного депутата Андрія Кожем’якіна (фракція “Батьківщина”, на фото).Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  Він нагадав, що мера Кременчука Олега Бабаєва було вбито ще у 2014 році, але слідство досі не дало адекватних результатів. “Підозру у вчинені кримінального правопорушення було пред’явлено 4 особам. Проте, з 2014 року судову справу так і не було завершено. І не було винесено справедливе рішення щодо підозрюваного. Це дуже резонансне кримінальне провадження не розслідується та затягується. Пирятинський районний суд Полтавської області є 9-м судом, який сьогодні о 10 годині починає розглядати цю справу. Це повний судовий “беспредел”, – зазначив А. Кожем’якін. Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться За його словами, розгляд справи у судах постійно затягується, відбуваються процедури відсторонення суддів, відвід присяжних. Протягом 5 років, починаючи з 2014, справу розглядали 6 суддівських колегій в 5 районних судах Полтавської області. “З метою забезпечення прозорості, неупередженості і справедливості розслідування обставин вбивства, фракція “Батьківщина” пропонує і наполягає на тому, щоб створити в Раді тимчасову слідчу комісію. Також у найближчий час буде зареєстровано проект постанови про утворення тимчасової слідчої комісії ВР України з питань розслідування вбивства судді Лободенка Олександра Станіславовича та міського голови міста Кременчука Полтавської області Бабаєва Олега Мейдановича. Прошу вважати цей виступ депутатським запитом до офісу Генерального прокурора України”, – сказав нардеп. Нагадаємо, 26 липня 2014 року у Кременчуці вбили мера Олега Бабаєва. Дві кулі влучили у автомобіль, одна – в груди Бабаєва, від отриманих травм він помер на місці. Фото: Слово і ділоКиевVласть

Черговий “транш” ноутбуків відправили у школи Київщини протягом останніх днів. Загалом же школи Київщини до кінця року отримають понад 3 тис. комп’ютерів. Про це KV дізналась із повідомлення на сторінці партії “За Майбутнє” у facebook.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  Як розповіли у прес-службі, у рамках програми комп'ютеризації в середні школи Київської області відправили чергову партію комп’ютерів. Фракція “За Майбутнє” Київської облради підтримала виділення 7 млн гривень з обласного бюджету на засадах співфінансування з державою. “Черговий “транш” ноутбуків відправили у школи Київщини протягом останніх днів. Зокрема Вишгородська громада отримала 71 комп’ютер, 40 комп’ютерів отримали вчителі Петрівської громади, 19 комп’ютерів відправилися у Березань, і ще по 10 нових ноутбуків з’явилися у школах Згурівської та Баришівської громад”, – повідомили у пресслужбі фракції. Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться Загалом же школи Київщини до кінця року отримають понад 3 тис. комп’ютерів.  Зі слів депутатки “За Майбутнє” Інни Шубко, всього у рамках цієї програми у школи громад Київщини відправляться 3395 ноутбуків.  “Таким чином ми покриємо усю область і всі школи. Зважаючи на таку велику кількість техніки, непросто це все зробити швидко, але ми встигнемо до Нового року. Тобто, до Нового 2022 року ми додатково комп’ютеризуємо усі середні школи області”, – прокоментувала вона.  “Вважаю це хорошою роботою і правильним напрямком докладання зусиль, особливо в умовах, коли навчальний процес регулярно відбувається дистанційно і наші вчителі потребують комп’ютерів як ніколи”, – прокоментувала подію секретар комісії КОР з питань освіти та науки від партії “За Майбутнє” Інна Шубко. Нагадаємо, як писала KV, раніше, у Кузьминецьку філію Ржищівського ліцею "Лідер" привезли 9 портативних комп'ютерів, а Грушівський навчально-виробничий комбінат отримав 11 нових ноутбуків. Таким чином, школи Ржищівської громади отримали загалом 20 комп'ютерів і, на додаток, дві інтерактивні дошки. Читайте: Ярослав Москаленко: Облрада допоможе відреставрувати центральну площу Володарки Фото: соцмережі КиевVласть

Київська обласна рада не змогла владнати конфлікт з містом Київ, влада якого вже більше місяця нервує через втрату контролю над Біличанським лісом. Проєкт рішення облради, за яким згадки про кордони населених пунктів Київщини взагалі видаляються зі схеми планування території регіону – провалено. Цьому передувала низка драматичних подій, а доленосне голосування проходило під вигуки “ганьба!” і “зрада!”. Як передає кореспондент KV, 24 листопада під час чергової сьомої сесії Київської обласної депутати не змогли ухвалити рішення "Про Схему планування території Київської області". За це рішення проголосували всього 37 обранців Київщини. Зокрема голоси дали представники фракцій “За Майбутнє”, “Європейська Солідарність”, та, попри попередні обіцянки, всього 5 із 22 “Слуг народу”. Таким чином, Київщині не вдалося владнати конфлікт із містом Києвом та унормувати статус Біличанського лісу, майже 3000 га якого восени 2021 року опинилися в межах територіальної громади Коцюбинського.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  Історія питання 9 вересня Київоблрада ухвалила рішення “Про затвердження Схеми планування території Київської області”. Згідно із нею території Біличанського лісу були віднесені Київщини, хоча відповідно до чинної документації це не так. Поки в облраді заявляли, що допустили технічну помилку, а “Схема” – це документ, який аж ніяк не впливає на встановлення меж і кордонів, у Києві забили на сполох.  Читайте: Руководство Киева возжелало расшириться за счет Коцюбинского 23 вересня депутати Київради підтримали звернення до Київоблради, Офісу Генпрокурора, НАБУ, ГУ СБУ в Києві та Київській області, теруправління ГБР в Києві з вимогою припинити спроби неправовими методами змінити межі столиці.  Читайте: Одвічна історія: влада Київщини поскандалила зі столицею через межі Біличанського лісу Облрада відреагувала миттєво. Колегіальний орган Київщини провів засідання робочої групи, яка здійснює контроль над розробкою Схеми планування території столичної області. Там було розглянуто звернення щодо уточнення “Схеми планування території Київської області” у частині північно-східної межі області та селища Коцюбинське. Регіональні обранці ще раз наголосили на технічній помилці та пообіцяли викреслити всі згадки про кордони та натяки на зміну приналежності Біличанського лісу. Читайте: Кличко “вскрыл” преступный сговор по уменьшению площади Киева Але вже 20 жовтня, відштовхуючись від чинної і ще неправленої “Схеми”, згідно якої Біличанський ліс – це Київщина, депутати Бучанської районної ради змінюють межі селища Коцюбинське. В нові межі введено Біличанський ліс. Читайте: Кличко судится с Госгеокадастром за границы Киева Влада Бучанщини і Коцюбинського кричить: “Перемога!”, Київ – “Зрада!”, а облрада, спіймавши облизня, кричить, що ситуацію ще можна виправити, тільки дайте час. Читайте:  Депутаты Киевоблсовета планируют изменить границы Коцюбинского в Схеме планирования области Аби відмотати назад і позбавитися таврування з боку киян, обласні депутати готують проєкт рішення про внесення правок в “Схему”. Суть правок – згадки про кордони Біличанського лісу із цього документу прибираються, як помилково внесені. На думку обранців Київщини, це дозволить Києву в суді дуже швидко відновити свій статус кво над лісом, а з облради змити тавро ганьби, бо в помилковість включення лісу в обласні документи, ані Київ, ані частина областного політикуму не вірить.  Читайте: Вышли за берега: Киев положил глаз на тысячи гектаров областной земли Розв’язку питання призначили на 24 листопада, але щось пішло не так. Читайте: Область отказала Кличко в согласовании новых границ Киева Трибуна Раніше KV повідомляла, що депутати Київоблради 18 листопада відклали розгляд питання щодо внесення змін до Схеми планування території Київської області до 24 листопада. Цього разу до сесійної зали завітала численна группа  представників Коцюбинської громади, які мали намір відстояти збереження територіальної цілісності громади. Читайте: Киевоблсовет перенес рассмотрение изменения границ Коцюбинского Та перш, ніж віддати свої голоси за дане рішення, депутати зчинили  затяжну дискусію. Стосувалася вона як самих змін, так і ситуації, яка виникла навколо зміни меж Коцюбинського.  Першим перед присутніми доповідав депутат Борис Білий від "Європейської Солідарності". Зокрема він повідомив, що у ході засідання робочої групи з питань розробки Схеми планування території Київської області було напрацьовано дещо видозмінена редакція цього документу, затвердженого рішенням обласної ради 9 вересня. Ці зміни, за його словами, стосуватимуться саме практичної частини Схеми планування щодо планування території області в структурі території України, плані сучасного використання території, комплексної оцінки території щодо схем природно-ресурсного потенціалу тощо. Озвучив він і хвилююче питання щодо визначення меж.  "Межі територіальних громад і районів Київської області будуть відображені після їхнього встановлення, відповідно до вимог чинного законодавства України", – зауважив він.Після його виступу слово одразу попросив народний депутат України Костянтин Бондарєв (ВО "Батьківщина"). Ще напередодні сесії на своїй сторінці у Facebook він писав, що депутати облради планують "голосувати за здачу інтересів мешканців Київщини". Адже, на його думку, це рішення лобіюють саме "столичні забудовники, аби спочатку приєднати частину селища до Києва, а потім її забудувати". Тож вже і з трибуни закликав депутатів не підтримувати будівельне свавілля. Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться "Ви відповідальні за територію області і повинні боронити її. Сьогодні є зазіхання будівельників, великого міського бізнесу на нашу землю. Сьогодні подібне питання є не тільки по Коцюбинському. А виникло воно через те, що депутати Верховної Ради у свій час зробили все, щоб захистити Біличанський ліс і він нарешті набув статусу національного заповіднику. Але це і дало право зазіхати на цю землю місту Києву. Але це територія Київської області. Київ не хоче вкладати кошти в зелені насадження, вони хочуть  внести в свої межі ліс і таким чином використовувати його, багатіти і будувати квартири без майданчиків та парків, без інфраструктури. Це – чистий бізнес", – наголосив нардеп. Те, що прийняття змін може відбитися на розвитку Київщини наголосив і депутат від "Опозиційної платформи – За життя" Олег Корбан. У своєму виступі він запропонував все ж зняти дане питання з розгляду. Аргументував тим, що внесення змін призупинить вирішення життєво-важливих проблем для Київщини. Таких як визначення державних регіональних інтересів, вирішення питань будівництва окружної дороги, забезпечення населення водопостачанням та водовідведенням, а також щодо поводження з твердими побутовими відходами, використання територій, що знаходяться поруч із Чорнобильської зоною, умов проживання там мешканців та створення нових робочих місць. "Та найголовніше, Схема планування вирішується шляхом прийняття програми соціально-економічного розвитку. У даному випадку, там визначені державні та регіональні інтереси. Якщо в цю Схему зараз будуть внесені зміни, то вона призупиняє на деякий час свою дію і  в даному випадку ми, як Київська обласна рада, не зможемо прийняти програму соціально-економічного розвитку. Відповідно всі 69 громад не зможуть прийняти свої соціально-економічні програми. А бюджети територій, в тому числі області, формуються виходячи із цієї програми. В даному випадку пропозиція зняти питання з розгляду сесії, як таке, що не відповідає інтересам Київщини та діючому законодавству України", – зауважив він. У свою чергу депутат Роман Титикало (партія "Європейська Солідарність") наголосив, що Київська обласна рада, у той момент, коли затверджували Схему планування, діяла саме в інтересах громади Київщини – з метою упорядкування питання планування області та визначення пріоритетів розвитку. "На базі затвердженої схеми планування вже певні громади почали розробляти свої схеми планування. Ряд депутатів, які зараз говорять по необхідність збереження цієї Схеми, взагалі не голосували за неї. Є висновок і пропозиція комітету Верховної Ради, і на підставі цих документів наша контрольна комісія напрацювала певні зміни, які взагалі не мають відношення до питання зміни меж. Хочу наголосити, що Схемою планування взагалі межі Києва та області не затверджуються і не вносяться зміни. Це не план і не межі області та Києва. Це – бачення розвитку Київщини. Тому, щоб прибрати спірні моменти, напрацьовані схематичні речі, в яких ці межі взагалі прибираються і приводиться все до чинного законодавства діючих будівельних норм", – зауважив депутат.  Цю позицію підхопив і перший заступник голови Київської обласної ради Ярослав Добрянський, продемонструвавши присутнім картографічне наповнення в Схемах планування, ще раз наголосивши, що цей документ жодним чином не встановлює межі громад. І висловив нерозуміння: чому від початку прийняття рішення щодо Схеми планування розпочалися маніпулювання саме навколо цього питання. Після цих виступів, мешканці Коцюбинського почали пробиратися до трибун із транспорантами в руках "Коцюбинське  – нерозмінна монета", "Депутати будьте послідовними у своїх висловлюваннях" вигукуючи "Брехня" і наголошуючи, що обираючи депутатів, розраховували, що вони стануть на захист інтересів населення. Та що не вірять, що у результаті цих змін частина території громади зрештою не перейде у володіння столиці.  Під викрики незадоволених мешканців з трибуни намагався донести до присутніх позицію по Коцюбинському та Біличанському лісу і голова фракції "За Майбутнє" Ярослав Москаленко. "У 2011 році я був членом архітектурно-містобудівної ради і був присутнім не на одному засіданні, на якому розглядався Генеральний план Коцюбинського. У цьому плані розподілялися 3,5 тис. га під забудову Біличанського лісу. Відбулося близько 20 засідань. Архітектурно-будівельна рада не пропустила тоді це рішення", – розповів Москаленко. Читайте: Суд восстановил право государства на 5,8 га “Беличанского леса” стоимостью более 51 млн гривен За його словами, у 2014 році, щоб не дати роздерибанити Біличанський ліс, низка депутатів Верховної Ради зверталися до адміністрації президента з тим, щоб визначити Біличанський ліс Національним природним парком "Голосіївський". Тоді ж про розмежування не йшло і мови. Читайте: Спустя 13 лет НПП “Голосеевский” начал оформлять свою территорию Москаленко також наголосив, що він особисто і їхня політсила буде відстоювати до кінця кожен квадратний метр Біличанського лісу та інтереси мешканців Коцюбинського.  "Біличанський ліс має залишитися лісом! Це моя однозначна позиція і позиція нашої політсили. Жодних компромісів, умов і дрібного тексту", – говорить Москаленко. І додав, що Схема планування території Київської області не має жодного відношення до встановлення меж Коцюбинського. І закликав не піддаватись маніпуляціям і читати закони. "Я не хочу, щоб маніпулювали людьми. Схема планування території – це не межа. Є закон і процедура щодо встановлення меж території, в якій братимуть участь Коцюбинське, область та держава. Для цього розробляється відповідна землевпорядна документація. Ми не встановлюємо межу і не відміняємо її. Ми приймаємо Схему планування території Київської області. Ми приймаємо концепцію розвитку. До чого тут Коцюбинське та межа? Вивчайте документи!", – резюмував він.Читайте: Изменения границ Коцюбинского готовы отстаивать в суде, – глава общины Даниш Після виступу депутата до трибуни вдалося пробитися й очільнику Коцюбинської громади Сергію Данішу (партія "Слуга Народу"). У своєму емоційному виступі він стверджував, що депутати налаштовані проти громади. "Ганьба тому, хто проголосує за це рішення! Ви – проти громади! На громадських слуханнях 90% жителів висловилися проти приєднання до Києва! У результаті, що бачимо сьогодні!? Пів Коцюбинського віддати Києву – а на яких підставах?", – заявив він.Читайте: Схватка за Коцюбинское: слушания о присоединении поселка к Киеву прошли в атмосфере скандала (видео) Під тривалі виклики "Ганьба" загалом були озвучені дві пропозиції до голосування від депутатів: Бориса Білого – "за" прийняття проєкту рішення, та Олега Корбана – "за" зняття питання з розгляду. І у супроводі ще лунаючих незадовільних вигуків голосування депутати все ж провалили.  Так, за пропозицію Білого підтримати рішення в цілому проголосувало 37 депутатів. Під гучні овації "Перемоги" вже у ході озвучення пропозиції Корбана більша частина депутатів взагалі вирішила утриматися від голосування.  Читайте: Розмежування територій Київської області та столиці має вирішуватись конструктивно і без спекуляцій, – Василь Володін Також із сесійної зали лунали пропозиції депутатів взагалі зняти дане питання з розгляду та відправити на чергове доопрацювання. Цю позицію підтримувала й  обласна адміністрація. Аби, зрештою, винести на голосування той проєкт, який буде влаштовувати всіх. Після чого представників Коцюбиської громади також радо запрошували до цих обговорень.  Що далі? Джерела KV в Київоблраді повідомляють, що до кінця року колегіальний орган Київщини ще раз спробує відкоригувати “Схему” і відновити статус кво. “У “Замайбасі” і “порошенківців” у залі був неповний склад фракцій. Через об’єктивні причини – не всі доїхали, зради нема. А ось із “Слугами” проблема. Голоси дали лише депутати орієнтовані на голову облради Наталію Гунько та її чоловіка нардепа Анатолія Гунька, тобто п’ять від сили шість осіб. Депутати орієнтовані на Сашка Дубінського (екс-слуга, мажоритарник від Васильківщини та Обухівщини), та на Сергія Буніна (“Слуга народу”, мажоритарник від Бориспільщини), який був присутній у залі – голосів не дали. І це при тому, що напередодні голова обласних слуг нардеп Андрій Мотовиловець обіцяв, що все порішає і фракція влади голосуватиме як дзвіночки. Не вийшло мабуть. Але вже зараз йде мова про те, що рішення спробують дотиснути на бюджетній сесії в грудні. Тактично, голоси можуть знайти у тих же “слуг”, питання лише в тому, хто виступить переговорником і мотором цієї ситуації. Поки кивають на родину Гуньків, бо фактично голова КОР і її чоловік не змогли дотиснути депутатів у фракції Зеленського, а це не дуже симпатичний сигнал”, – вважає співрозмовник KV. Як раніше писала KV, 7 жовтня 2021 року у Київраді створили тимчасову контрольну комісію (ВКК), яка має за пів року своєї роботи сприяти остаточному затвердженню меж столиці. Передбачається, що цей орган забезпечить результативний діалог із сусідніми громадами та Київською облрадою, щоб документація про межі Києва нарешті потрапила на затвердження Верховної Ради. Нагадаємо, наприкінці січня проєкт зміни меж Києва за рахунок земель Київської області, прийнятий у 2019 році, почали обговорювати знову. Столиця звернулась до міста Вишгород із пропозицією провести громадські слухання щодо обміну:  пропонуючи 40 гектарів землі, Київ хоче забрати більше тисячі. Бажана для столиці територія – острів Великий. Це – заповідна зона, де є постійні мешканці, магазини, бари та навіть церква.  Читайте: Неопределенность: Киевоблсовет отложил расширение границ Тетиева Фото: колаж KVКиевVласть

На даний час, на жаль, кобзарське мистецтво, як унікальне українське явище, належним чином не підтримується державою та органами влади. Фракція “ЄС” ініціювала звернення, в якому депутати просять КОДА розробити програму підтримки кобзарського мистецтва в Київській області. Про це KV стало відомо зі слів депутата Київської обласної ради від “Європейської Солідарності”, одного із ініціаторів звернення Романа Титикала.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”  “Кобзарство в Україні є унікальним культурно-історичним явищем. З наступом російського царату, а потім радянської влади на українську культуру кобзарство зазнавало постійних гонінь. На даний час, на жаль, кобзарське мистецтво, як унікальне українське явище, належним чином не підтримується державою та органами влади”, – переконаний депутат. На його думку, розвиток кобзарського мистецтва потребує системної підтримки принаймні на рівні Київської області. Зокрема, як розповів Титикало, в області функціонує унікальний заклад КЗ КОР “Стрітівський педагогічний фаховий коледж кобзарського мистецтва”, який потрібно зберегти та розвивати. Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм Подписаться “Фракція “ЄС” ініціювала звернення, яке було вчора проголосоване на сесії облради, і в якому депутати попросили Київську ОДА розробити програму підтримки кобзарського мистецтва в Київській області”, – розповідають в пресслужбі фракції. Окрім цього депутати запропонували Київській облраді присвоїти КЗ КОР “Стрітівський педагогічний фаховий коледж кобзарського мистецтва” ім’я  видатного кобзаря Василя Литвина, для чого розробити відповідний проєкт рішення та передати на розгляд сесії Київської облради. А також депутати попросили Київську ОДА та Київську обласну раду розробити системні заходи для покращення якості навчання кобзарському мистецтву та оптимізації вартості. Нагадаємо, як писала KV, 18 листопада 2021 року відбулася чергова сесія Київської обласної ради. На цій сесії депутати розглядали багато питань, зокрема головним стало утвердження бюджету області, проте через нестачу даних ухвалення рішення перенесли на 24 листопада. Читайте: В Калинівській громаді тривають роботи з утеплення та реконструкції фасаду ліцею, – депутат ЄС Фото: пресслужба фракції КиевVласть