Депутат Київської міської ради Ярослав Федоренко (депутатська фракція “Єдність”) разом з олімпійським чемпіоном зі спортивної гімнастики Олегом Верняєвим відправили на Харківщину для постраждалих цивільних і військових 1,5 тонни борошна.  Про це KВ дізналася з повідомлення пресслужби Київської міської ради. Підписуйтесь на “КиївВладу” Як зазначив Ярослав Федоренко, всім українцям необхідно спрямовувати ресурси на підтримку військових та мешканців прифронтових територій.  “У східних регіонах зростає дефіцит продуктів харчування, оскільки ворог щоденно обстрілює цивільні об'єкти, зокрема й хлібопекарські підприємства. Наразі у Харківській області є гостра потреба в борошні задля випікання хліба для постраждалих цивільних і військових рот. Необхідно рятувати український народ від геноциду, який чинить рф. Тому наша команда спільно з волонтерами сьогодні відправила 1,5 тонни борошна на Харківщину. У кожного свій напрям роботи та окремий так званий фронт протистояння військовій агресії росії”, – розповів Ярослав Федоренко.  Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться За словами Олега Верняєва, у час війни міста України об'єднались задля того, щоб забезпечити усім необхідним східні та південні регіони, які страждають від окупантів.  “Разом з іншими українськими спортсменами з перших днів війни ми займаємось волонтерською діяльністю – надаємо гуманітарну допомогу військовим і мешканцям прифронтових територій. Наразі отримали запит на борошно, оскільки через постійні обстріли жодне хлібопекарське підприємство у східних регіонах не може повноцінно функціонувати. Об'єднавши усі зусилля, нам вдалось відправити борошно на Харківщину. У цій війні є робота для кожного, потрібно лише ваше бажання. Навіть незначні дії – це внесок у вільну майбутню Україну”, – розповів Олег Верняєв. Читайте: Київ надаватиме фінансову допомогу учасникам добровольчих формувань, які виконують бойові завдання, – Кличко Фото: Київрада.КиївВлада

Служба безпеки України (СБУ) спільно з Шевченківською окружною прокуратурою продовжують слідство за фактом можливого розкрадання коштів при проведенні робіт зі створення електронної бази даних технічної документації на столичні об'єкти нерухомості. Правоохоронці попередньо встановили, що посадовці КП “Київське міське бюро технічної інвентаризації” (“КМ БТІ”) спільно з ПП “Лабораторія інформаційних технологій” могли привласнити близько 10-12 млн гривень. За даними слідства, це стало можливим завдяки ймовірним завищенню кошторисів на реалізацію цього проєкту і виведенню бюджетних коштів на рахунки фірм з ознаками фіктивності. В рамках відповідного кримінального провадження підозри від правоохоронців уже отримали один із заступників начальника КП та керівник підприємства-підрядника – їм загрожує до 5 та до 12 років позбавлення волі відповідно. Як стало відомо KВ, правоохоронці продовжують слідство за фактами можливих бюджетних зловживань з боку посадових осіб КП “КМ БТІ” та його підрядників. Підписуйтесь на “КиївВладу”   Так, ще 8 липня 2022 року Шевченківський районний суд Києва застосував у відношенні директора ПП “Лабораторія інформаційних технологій” (підприємство, яке займалося оцифровуванням документів для КП “КМ БТІ”) запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання на термін до 4 вересня 2022 року. Протягом цього часу керівник підприємства не має права відлучатися за межі Києва без дозволу правоохоронців або суду, прибувати до слідчих за кожною вимогою і т.д. Вказана особа офіційно підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених двома статтями Кримінального кодексу України: ч. 5 ст. 191 – привласнення майна шляхом зловживання службовим становищем, вчинене в особливо великих розмірах або організованою групою (санкції цієї статті передбачають покарання у вигляді позбавлення волі на термін до 12 років із позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років та з конфіскацією майна);  ч. 2 ст. 366 – службове підроблення, якщо вони спричинили тяжкі наслідки (санкції статті – до 5 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років). Свою підозру директор ПП “Лабораторія інформаційних технологій” отримав у рамках кримінального провадження №12021100100002052, яке було відкрито Шевченківською окружної прокуратурою Києва 27 травня 2021 року. Коли саме йому було вручено підозру, в судових ухвалах по цьому провадження не уточнюється. Примітно, що на початку слідства правоохоронці інкримінували можливим фігурантам цієї справи вчинення злочину, передбаченого ч.3 ст. 191 КК України (привласнення та розтрата майна шляхом зловживання службовим становищем, вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб). Але надалі, як вказано вище, дії можливих порушників було перекваліфіковано. За даними правоохоронців, у період 2018-2021 років посадові особи КП “КМ БТІ”, за попередньою змовою із службовими особами, керівниками та кінцевими бенефіціарами ПП “Лабораторія інформаційних технологій” та інших підприємств, вчинили розтрату та привласнення бюджетних коштів, що призначались для закупівлі послуг з обробки даних. Слідчі Нацполіції вважають, що це було зроблено шляхом незаконного перерахування коштів на рахунки т.зв. “ризикових суб'єктів господарювання”. Читайте: Киевляне дорого заплатят за систему прозрачного управления коммунальным имуществом Як повідомляється в судових ухвалах в рамках зазначеного провадження, у період з 28 листопада 2017 року по 17 березня 2021 року між КП “КМ БТІ” та ПП “Лабораторія інформаційних технологій” було укладено чотири договори підряду на створення електронної бази даних технічної документації на об'єкти нерухомого майна (розшивання, сканування та зшивання інвентаризаційних справ БТІ, індексація та оцифрування документів тощо). Цими угодами було передбачено, що загальна вартість робіт має скласти 75,1 млн гривен. Згідно з договорами, ПП “Лабораторія інформаційних технологій” мало виконувати усі роботи безпосередньо у приміщеннях КП “КМ БТІ”  на вул. Трьохсвятительська, 4-В. При цьому, вказане ПП мало право використовувати субпядрядників лише в рамках одного договору (від 21 квітня 2020 року), і лише за письмової згоди БТІ. Проте, як з'ясували правоохоронці, у період 2019-2020 років ПП “Лабораторія інформаційних технологій” перераховуло 12,9 млн гривень за виконання робіт по договорам з КП “КМ БТІ” на рахунки чотирьох компаній, які мають ознаки фіктивності – ТОВ “Стантул”, ТОВ “Софткорт”, ТОВ “Тілафон” і ТОВ “Донторгюа”. На думку слідства, такі дії мають ознаки легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом. Скріншот судової ухвали в рамках кримінального провадження Так, за даними слідчих, майже всі вказані компанії були створені у кінці 2019 року – на початку 2020 року, а їхня господарська діяльність не пов'язана із наданням послуг з обробки даних (оцифровування документів або суміжна діяльність). Крім того, як з'ясували правоохоронці, реєстраційні дії по даним компаніям та усі зміни до їхніх статутних документів здійснювались одним і тим же приватним нотаріусом. Цей же нотаріус посвідчувала довіреності керівників зазначених субєктів господарювання, у відповідності до яких одне коло осіб було уповноважене на представництво інтересів цих компаній. Тобто, слідчі, ймовірно, натякають на те, що вказані чотири компанії пов'язані між собою та з ПП “Лабораторія інформаційних технологій”. Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться 26 жовтня 2021 року офіційний сайт СБУ повідомив, що внаслідок вказаних вище дій місцевий бюджет Києва втратив близько 12 млн гривень (ця сума схожа на суму коштів, переведених “фіктивним” компаніям. – КВ). Цей факт, за даними правоохоронців, підтверджували “записи “чорної бухгалтерії”. Також в СБУ звернули увагу на те, що кошторис послуг, які надавалися КП “КМ БТІ”, було складено з урахуванням завідомо завищених показників. За даними правоохоронців, до скоєння цих злочинів можуть бути причетними посадові особи Департаменту комунальної власності Київської міськдержадміністрації (КМДА) – структури, у підпорядкуванні якої знаходиться КП “КМ БТІ”. 18 червня 2022 року СБУ повідомила що збитки столичного бюджету внаслідок незаконних дій при оцифровці технічної документації об’єктів нерухомості дорівнюють 10 млн гривень.  Чому інформація стосовно розміру можливих втрат дещо відрізняється, наразі невідомо. Цілком можливо, сума збитків була уточнена за результатами судово-економічної експертизи, адже в публікації СБУ від 18 червня 2022 року повідомляється, що втрати встановлені саме за результатами такого дослідження. Зазначимо, у другій публікації СБУ повідомляється, що підозру в рамках даного провадження також отримав заступник начальника КП "КМ БТІ". В матеріалі не вказано, хто саме з двох заступників опинився в епіцентрі уваги правоохоронців та що йому інкримінується. Проте, ймовірно, мова йде про Олену Донець (вона підписувала як мінімум 3 з 4 угод з ПП "Лабораторія інформаційних технологій"). Схоже, вона підозрюється в скоєнні правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 367 КК України, адже саме ця стаття згадується в публікації СБУ. Санкції цієї статті – до 5 років позбавлення волі. Примітно, що керівництво ПП “Лабораторія інформаційних технологій” намагалося в судовому порядку добитися спростування інформації, яку СБУ оприлюднила у своїй публікації від 26 жовтня 2021 року. У підприємстві вказували на те, що вона є недостовірною, і за своїм змістом порочить честь, гідність та ділову репутацію “Лабораторії інформаційних технологій”. Також керівництво цього ПП заявило, що ця інформація принижує статус підприємства в очах суспільства, партнерів та клієнтів, а також дискредитує ведення його господарської діяльності. Проте, 22 лютого 2022 року Господарський суд Кива відмовив компанії у задоволенні відповідного позову до СБУ. Наймовірніше, це рішення суду вступило в силу, адже в держреєстрі судових рішень немає інформації щодо оскарження вказаним підприємством такого вердикту служителів Феміди в апеляційній інстанції. Зазначимо, позиція столичної влади стосовно можливих зловживань при реалізації проєкту з оцифровування документів БТІ була і залишається однозначною. Чиновники не визнають факти порушень та продовжують отримувати фінансування на ці роботи. Читайте: Дорого и долго: как данные о столичной недвижимости вносятся в электронную базу Так, 1 листопада 2021 року КМДА заперечила звинувачення, які СБУ оприлюднила у згаданій публікації від 26 жовтня. Чиновники вказали на те, що вказані роботи проводилися відповідно до законодавства України, на них було отримано всі погодження, а Департамент комунальної власності КМДА і зовсім не причетний до цієї історії – мовляв, замовником у тендерах на оцифрування виступало КП “КМ БТІ”.  Через півтора місяця, 16 грудня, Київрада рішенням №4032/4073 затвердила міську цільову програму "Управління об'єктами комунальної власності територіальної громади Києва на 2022-2024 роки", у відповідності до якої КП “КМ БТІ” отримало можливість в 2022 році освоїти ще 40,5 млн гривень на продовження створення електронної бази даних технічної документації на об'єкти нерухомого майна. При цьому, під час пленарного засідання, на якому розглядалося це питання, депутат Максим Нефьодов (фракція “Голос”) висловив сумніви щодо адекватності витрат на оцифровування документів. Він звернув увагу на те, що українські банки, які також вносять дані щодо своїх клієнтів до баз, роблять це за набагато менші гроші за більш серйозних вимог до збереження інформації. Проте, такі аргументи не переконали більшість депутатського корпусу столичної міськради. Читайте: Андрею Гудзю разрешили потратить почти полмиллиарда на “управление собственностью киевлян” За даними аналітичної системи Youcontrol, столичне ПП “Лабораторія інформаційних технологій” було зареєстроване в січні 2005 року. Керівником, засновником та кінцевим бенефіціаром підприємства вказано мешканця Києва Юрія Цирульнєва (на колажі в центрі). Очевидно, саме він отримав підозру від правоохоронців: на посаді керівника цього ПП він перебуває з 2014 року, а офіційним власником став у 20015 році. Юрій Цирульнєв є генеральним директором “Digital Docs” – групи компаній, які займаються оцифровкою документів, архівною експертизою та іншими роботами. На офіційному сайті “Digital Docs” повідомляється, що клієнтами їхніх компаній є чимало бюджетних структур, у тому числі – КМДА, Національна академія наук України, Державна науково-технічна бібліотека України тощо. Обов'язки начальника КП “КМ БТІ” з 13 лютого 2017 виконує Надія Ященко (на колажі ліворуч). Підприємство підпорядковане Департаменту комунальної власності КМДА, який з 5 листопада 2014 року очолює Андрій Гудзь (на колажі праворуч). Читайте: Преступная щедрость: расследование дела об аренде кинотеатра “Киев” почти завершено Фото: коллаж КВКиївВлада

Найближчим часом Велика Палата Верховного Суду може поставити “крапку” в резонансній справі щодо відведення Київрадою ділянки площею 0,529 га на вул. Бродівській, 81-п (Голосіївський район) в оренду ТОВ "Енерджі-ВМ". В рамках даного провадження столична прокуратура намагається довести, що столична влада незаконно проігнорувала необхідність проведення земельного аукціону та наділила орендаря значно більшою ділянкою, ніж йому було необхідно для обслуговування розміщеної на цій локації споруди площею 12,9 кв.м. На думку окремих депутатів Київради, своїм вердиктом судді можуть сформувати прецедент. Якщо служителі Феміди дослухаються до аргументів правоохоронців, міська влада може позбутися одного з механізмів дерибану комунальної землі, який експерти називають “туалетною схемою” та функціонування якого позбавляє столичний бюджет надходжень коштів. Як стало відомо KВ, 20 липня 2022 року має відбутися засідання Великої Палати Верховного Суду України у справі №910/5201/19.Підписуйтесь на “КиївВладу”  В рамках даного провадження прокуратура Києва добивається від служителів Феміди визнання незаконним та скасування рішення столичної міськради №1136/5200 від 5 липня 2018 року. Згідно з цим рішенням Київрада передала ТОВ "Енерджі-ВМ" земельну ділянку площею 0,529 га на вул. Бродівській, 81-п (кадастровий номер -  8000000000:90:439:0019) в оренду на 25 років для будівництва, експлуатації та обслуговування СТО з об`єктами дорожнього сервісу. Відповідачем у цій справі є Київрада. Заплановане судове засідання супроводжується значним суспільним резонансом. Громадські діячі та депутати різних рівнів вказують на те, що рішення служителів Феміди по цій справі може мати вирішальне значення для процесів відведення столичною владою земельних ділянок в оренду тим чи іншим особам. “У даному випадку розглядатиметься правомірність однієї із “туалетних” схем. Нагадаю, це коли під обслуговування “халабуди” дають велику земельну ділянку. Такі схеми спричиняють великі втрати для бюджету міста (мова йде про передачу ділянок без проведення аукціонів, через що бюджет недоотримує кошти. – КВ). Ну тобто залазять в кишеню кожного киянина і киянки. Більшість депутатів Київради вважає голосування за такі схемачі цілком собі нормальним. Прокуратура Києва не згодна і просить суд розірвати договір оренди. Подібних кейсів у Києві десятки. Схема дуже типова і поширена. Нещодавно Київрада підіграла по ній на вулиці Вершигори, рік тому – на вулиці Гетьмана. Я впевнена, ця практика буде продовжуватися. Але рішення, які ухвалює Велика Палата, працюють майже як прецедентне право. Тобто, якщо зараз суд стане на бік громади міста, то інші такі випадки приречені на справедливість”, – написала у своєму Телеграм-каналі депутатка Київради Ксенія Семенова (фракція “Слуга народу”).  Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться Судова cуперечка Згідно зі згаданим рішенням №1136/5200 від 5 липня 2018 року, підставою для землевідводу став той факт, що ТОВ "Енерджі-ВМ" з червня 2015 року є власником розміщеної на цій ділянці нежитлової споруди площею лише 12,9 кв.м. При голосуванні за відповідний проєкт рішення в сесійній залі Київради більшість столичних депутатів не мали запитань стосовно того, про яку саме будівлю йде мова та яким чином вказана компанія планує використовувати комунальну землю. Під час пленарного засідання, на якому розглядався цей документ, лише депутат Вадим Васильчук (у минулому VIII скликанні Київради був членом фракції “Самопоміч” та депутатської групи “Київська команда”, у поточній IX каденції – член фракції “Голос”) спробував встановити обставини даного землевідводу. Проте, його питання з цього приводу залишились без відповіді, і за затвердження цього проєкту рішення без обговорення проголосували 63 депутати столичної міськради. Надалі цим землевідводом зацікавились у столичний прокуратурі. У квітні 2019 року правоохоронці звернулися до Господарського суду Києва зі вказаним вище позовом про скасування рішення №1136/5200. У якості аргументів для задоволення своїх вимог прокурори вказували декілька чинників. Так, на думку правоохоронців, ділянка на вул. Бродівській, 81-п мала бути передана в оренду лише через аукціон, адже раніше ця земля не мала користувачів – зокрема, наголошувалося на тому, що попередній власник вищезгаданої споруди (фізична особа, особисті дані якої в матеріалах справи не вказані. – KВ) не оформлював на неї право оренди. Тобто, мова йшла про ймовірне порушення столичною владою принципів конкурентних засад при здійсненні землевідводів.  Також прокурори у своєму позові висловили переконання, що у даному випадку має місце “перевищення площі земельної ділянки над площею нерухомого майна, на якій воно знаходиться у 410 разів”. Тобто, правоохоронці натякали на те, що півгектара землі занадто багато для обслуговування споруди площею “три на чотири”. Крім того, серед іншого, правоохоронці вказали на те, що проєкт землеустрою, який Київрада затвердила при передачі вказаної ділянки в оренду ТОВ "Енерджі-ВМ", не містить даних стосовно “площі наданої земельної ділянки, яка має визначатись з урахуванням державних будівельних та санітарних норм”. 12 грудня 2019 року столичний господарський суд відмовив прокуратурі Києва у задоволенні її позову. Не погоджуючись з таким судовим рішенням, правоохоронці звернулися з апеляційною скаргою до Північного апеляційного господарського суду.  23 березня 2021 року цей суд задовольнив скаргу прокуратури, скасувавши рішення суду першої інстанції та постановивши задовольнити позов правоохоронців. Надалі ТОВ "Енерджі-ВМ" підготувало касаційну скаргу, і 15 вересня 2021 року Велика Палата Верховного Суду прийняла її до свого провадження.  Примітно, що, станом на березень 2021 року, договір оренди вказаної ділянки між Київрадою і ТОВ "Енерджі-ВМ" укладено не було. Чи вирішено це питання наразі, встановити проблематично – на час воєнного стану доступ до кадастрової карти для громадськості закрито. “Регулярний схематоз” Як неодноразово повідомляла KВ, столична влада регулярно здійснює землевідводи під обслуговування майна, яке з'являється на комунальних ділянках за невідомих чи явно сумнівних обставин та площа якого і близько “не дотягує” до площі переданої в оренду землі. Наприклад, 23 червня 2022 року Київрада передала ділянку на вул. Петра Вершигори 2А/2 (Райдужний масив, Дніпровський район) площею 0,46 га в оренду ТОВ “Еталон-2021” – про цю землю згадувала Ксенія Семенова у своєму дописі. Таким чином вказана компанія (входить до орбіти власника мережі автозаправок “БРСМ–Нафта” Андрія Біби) зможе побудувати на цій ділянці “об’єкти інженерної та транспортної інфраструктури”.  Юристи і журналісти відразу же назвали даний землевідвід незаконним і припустили, що його було здійснено з корупційних мотивів вищого керівництва столиці. На їхню думку, вказану ділянку треба було передати в оренду лише через аукціон, а дивна споруда площею 121 кв.м., яка знаходиться на ній і яка послугувала підставою для землевідводу, очевидно була побудована та легалізована без дозвільних документів. Цілком можливо, що вже найближчим часом законність таких дій Київради доведеться встановлювати правоохоронним органам та суддям. Читайте: Півгектара за “собачу будку”: Київрада погодила скандальний землевідвід на Райдужному масиві Схожі ситуації спостерігаються і при поновленні міською владою Києва договорів оренди комунальної землі.  Так, на початку 2021 року КМДА мала намір "вигнати" ТОВ “Яхт-клуб “Локомотив” (на той час компанією володіли люди із оточення експрем'єр-міністра Миколи Азарова) з ділянки площею 1,04 га на Парковій дорозі, 20 (Труханів острів). Офіційною підставою для цього було те, що орендар не використовував землю за цільовим призначенням – у підготовленому КМДА проєкті рішення наголошувалося, що на ній немає майна, яке компанії необхідно обслуговувати та експлуатувати згідно з договором оренди. Втім, через півроку на вказаній ділянці дивним чином "спливла" побудована кілька десятиліть тому човнова станція, у зв'язку з чим ТОВ "Яхт-клуб "Локомотив" попрохало столичну владу поновити орендну угоду на термін 10 років. У КМДА та Київраді заплющили очі на такі відверті маніпуляції, і вже 7 жовтня 2021 року було прийняте вигідне орендарю рішення. Читайте: Киевсовет отдал очередной кусок Труханова острова частной фирме, – Гриценко Хто в головних ролях За даними аналітичної системи Youcontrol, столичне ТОВ “Енерджі-ВМ” було зареєстроване у січні 2015 року. Керівником цієї компанії вказано Ігоря Грецького, засновником та кінцевим бенефіціаром – мешканця міста Львів Назара Гуменюка. Зазначимо, Назар Гуменюк у 2009-2013 роках був офіційним керівником ПП “Діоленд” (нині діяльність цього підприємства офіційно припинена), яке система Youcontrol відносила до сфери впливу “Української інвестиційної групи” (“УІГ”). До складу цієї групи наразі входить більше сотні компаній, зайнятих у сфері паливно-енергетичного комплексу, хлібобулочної промисловості, девелопменту тощо. Серед головних активів “УІГ” – мережа заправних комплексів “ОККО” та концерн “Хлібпром” (один із найбільших виробників хліба в Україні). Ключова особа даної групи – бізнесмен Василь Антонов. У 2021 році він зайняв 27 місце у переліку найбагатших українців за версією “Форбс” зі статками 385 млн доларів. Примітно також, що до 2018 року одним із засновників ТОВ “Енерджі-ВМ” було вказане ТОВ “Укрленддевелопмент”. Власником останньої компанії є івано-франківський бізнесмен Віктор Вінтоняк, якого ЗМІ неодноразово називали партнером згаданого вище Василя Антонова. Нагадаємо, Департамент земельних ресурсів КМДА з 29 червня 2021 року очолює Валентина Пелих (виконувала обов'язки керівника цієї структури з 2 квітня 2021 року). З 27 липня 2018 року по 1 квітня 2021 року, цим департаментом керував Петро Оленич (на колажі), який з 2 квітня 2021 року обіймає посаду заступника голови КМДА з питань здійснення самоврядних повноважень та курує в Києві земельні та містобудівні питання. Треба зазначити, що на час воєнного стану вся повнота влади в Києві належить Київській міській військовій адміністрації (КМВА), яку з початку березня 2022 року очолює генерал Микола Жирнов. В голови КМВА є два заступники, одним з яких є голова КМДА, мер Києва Віталій Кличко. Читайте: КМДА – підрозділ військової адміністрації міста, а Кличко мій заступник, – Жирнов  Фото: колаж КВКиївВлада

За відновлення пошкоджених житлових будинків у Бучі адміністрація Київщини вже заплатила майже 10 млн гривень. Гроші без тендеру на проведення ремонтів у тому числі на найстрашніших бучанських вулицях Вокзальній та Яблунській, отримали всього два підрядники. Перший – “любий друг” департаменту регіонального розвитку Київобладміністрації ТОВ "І.Б.К.Девелопмент", який за збігом обставин отримав аналогічні підряди у сусідньому Ірпені. Другий – бориспільське ТОВ “Нідком”, котре пов'язують із заступником голови Київської міськдержадміністрації (КМДА) Миколою Поворозником. Обидві компанії і до війни із завидною частотою отримували на Київщині багатомільйонні підряди. Історія з понівеченої Бучі – четверта частина циклу КиївВлади “Поранена Київщина”. Як стало відомо KВ, наприкінці червня 2022 року Департамент регіонального розвитку Київської обласної військової адміністрації (ДР КОВА)* перерахував авансових платежів на загальну суму 9,65 млн гривень двом підрядникам за виконання поточних ремонтів 25 житлових будинків у місті Буча однойменного району Київщини. Сухі цифри: де і за скільки збираються виконувати поточні ремонти Згідно зі звітів про виплати, із загальної суми авансів 6,87 млн гривень перераховано ТОВ "І.Б.К.Девелопмент"** за ремонт в 20 будинках, решта 2,78 млн гривень – ТОВ “Нідком”*** за роботи в 5 будинках. На фото: вулиця Вокзальна після деокупації Найбільший аванс – в розмірі 2,99 млн гривень – ДРР КОВА перерахувало за ремонтні роботи в будинку №318-А по вул. Яблунська. Підрядником на вказаному обєкті обрано ТОВ "І.Б.К.Девелопмент", якому серед іншого довірили роботи за адресами вул. Склозаводська, 5, за які він вже отримав – 1,24 млн гривень, а також в будинках 2,4,6 та 10 по цій же вулиці, за роботи в кожному з яких йому авансовано біля півмільйона гривень. На фото: Склозаводська, 5 На фото: Склозаводська, 2 На фото: Склозаводська, 6 ТОВ “Нідком” також дістався один великий об'єкт. Серед пяти авансових платежів, які отримала ця компанія”, основну частину становить передплата за ремонтні роботи в будинку 4 по вул. Олекси Тихого – 2,65 млн гривень. Відмітимо, що підрядників на вказані ремонти ДРР КОВА обрав без тендерів, користуючись розпорядженням Кабміну від 10 квітня 2022 року № 280-р, згідно до якого адміністраціям дозволено укладати договори для першочергових робіт з відновлення об’єктів без застосування публічних закупівель. Оскільки вказані договори укладені без використання системи ProZorro, інформації про об'єми робіт та ціни договорів у відкритому доступі немає. Підписуйтесь на “КиївВладу”   Хід робіт Керівник ТОВ “І.Б.К. Девелопмент” Віталій Жуківський в коментарі KВ розповів, що його компанія виконує за вказаними договорами виключно поточні ремонти, які включають заміну вікон та дверей, ремонт покрівлі, якщо пошкодження у межах 10% або є посічення покрівлі. За його словами, частина об‘єктів по Бучі вже реалізовані і закриті відповідними актами про виконання робіт, по частині тривають підготовчі роботи, решта – запущені в роботу. “Перші договори ми підписали ще 1 червня. На невеликі об’єкти дається термін в один місяць, тому перші договори ми вже виконали. Пріоритетність надається не величині об’єкта, а виключно календарному графіку, який узгоджено з Департаментом. Адже ми потрапимо під санкції та штрафи, якщо роботи не відповідатимуть заявленим термінам, які жорстко контролюються. Нам видавався аванс, його необхідно закривати і тому виконувати роботи треба вчасно. Місцями по області бувають затримки, але на робочі процеси це не впливає. Реалії сьогодення такі, що казначейство не може працювати в звичному режимі, як до війни. Більшість робіт ми виконуємо за свої кошти й потім очікуємо на обіцяне фінансування”, – розповів Віталій Жуківський. За його словами, крайній термін робіт по їхнім договорам – 1 листопада, тобто компанія має встигнути все виконати до початку опалювального сезону. Обсяг робіт, як розповів він, різний: від об'єктів на 5 тис. кв.м, наприклад, по як вулицям Склозаводській та Яблунській, до будинків, де потребується заміна лише двох вікон чи дверей. Віталій Жуківський роз'яснив, як формується список будинків, що підпадають під поточні ремонти. “На початковому етапі голови ОСББ та ЖЕКів спільно з мешканцями складають акти обстеження будівель, які міська влада фіксує і прораховує відповідні кошториси. Ці кошториси перадаються на Департамент і з рештою вони потрапляють до нас. А вже ми безпосередньо робимо всі необхідні заміри”, – роз'яснив керівник підрядної організації. Про хід робіт по відновленню житлової інфраструктури Бучі KВ поцікавилася у депутатів міської ради. Депутатка Бучанської міської тергромади Ольга Продан (“Європейська Солідарність”) підтвердила, що роботи на її окрузі тривають, при цьому відмітила, що частина мешканців проводить ремонти в своїх оселях за власний кошт.  “По моєму округу вже зробили ремонти в багатоповерхівці по вулиці Києво-Мироцька, 104-В, що розташована біля супермаркету Novus. Там проводилися роботи із заміну даху. Проте не володію інформацією, чи були там здійснені проплати. По будинку 104-Б зроблені наразі лише висновки, там планується часткове знесення. Зверталися виборці і з приватного сектору по вулиці Мічуріна, розповідали, що в них є руйнування, але там роботи, відповідно до їхніх заяв, ще не проводилися. Знаю, що деякі мешканці самі проводяться відновлювальні роботи, частково їм допомагають волонтерські організації. Міський бюджет наразі майже не наповнюється, щоб мати значні кошти на такі роботи, адже бізнес у громаді наразі майже не працює. Роботи проводяться за рахунок обласного бюджету”, – розповіла Ольга Продан. Депутатка Бучанської міської тергромади Наталія Валяр (“Батьківщина”) наголосила що на її окрузі, зокрема, активно ідуть роботи із заміни вікон у будинку №4 по вулиці Олекси Тихого. “Тривають вже не перший день роботи із заміни вікон в ЖК “Континент” по Олекса Тихого, 4 за підтримки президентської програми, йде фінансування. Там вже проведено великий об’єм робіт. Особисто Президент зауважував публічно, що житловий сектор у місті буде відновлений. Впевнена, якщо названо кінцевий термін осінь, то мають вкластися. Головне, щоб не погіршувалася сиутація із ракетними обстрілами”, – наголосила Наталія Валяр.  Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться Про підрядників Згідно з даними аналітичної системи Youcontrol, ТОВ “І.Б.К. Девелопмент” зареєстровано в 2013 році в Києві. Статутний капітал – 500 тис. гривень. Основний вид діяльності – будівництво житлових і нежитлових приміщень. Засновники – Олександр Лук'янець (69,86%), Олег Волинцев (19,96%) і Віталій Жуківський (10,18%, директор). За підсумками участі в публічних закупівлях ТОВ “І.Б.К. Девелопмент” отримало 182 підряди загальною вартістю 1,35 млрд ​​гривень. Найбільший замовник – ДРР КОВА, з яким укладено 10 договорів на 404,35 млн гривень. Зокрема, департамент замовляв у ТОВ “І.Б.К. Девелопмент” за 136,33 млн гривень будівництво пологового та лікувального відділення у Борисполі, за 85,62 млн гривень – реконструкцію будівлі школи в селі Проців Бориспільського району. Чимало підрядів ТОВ “І.Б.К. Девелопмент” отримувало від місцевих органів влади по всій Київщині. Так, у 2022 році Пристолична сільська рада замовляла у цієї компанії за 214,9 млн гривень будівництво школи в селі Чубинське на Бориспільщині, в 2021 році Бориспільська міська рада – за 10,69 млн гривень реконструкцію будівлі Рогозівської медичної амбулаторії в селі Рогозів, Броварська міська рада договір – за 41,84 млн гривень реконструкцію дитсадку в Броварах. Також, ТОВ "І.Б.К.Девелопмент" вже займається поточними ремонтами в девяти житлових будинках у понівеченому Ірпені. Загальний розмір авансових платежів, перерахованих цій компанії, становить 9,16 млн гривень. На рахунки саме цієї компанії пішов найбільш аванс – за ремонт по вул. Котляревського, 52-А. ТОВ “Нідком” зареєстровано в 2017 році в Києві, наразі має реєстрацію в Борисполі. Статутний капітал – 430 тис. гривень. Основний вид діяльності – будівництво житлових і нежитлових приміщень. Засновники – Олександр Шишкін (66%) та Леонід Дорош (34%). Директор – Максим Лазаренко. Леонід Дорош також є співвласником ТОВ “Армабуд ЛТД Компані”, ТОВ “Деревяна очеля” та ТОВ “Сапсан Рест”. Відмітимо, що одним із бізнес-партнерів Леоніда Дороша по ТОВ “Сарсан Рест” є Олександр Чуняк. Людина з такими самим ПІБ є помічником депутата Верховної Ради Олега Семінського (фракція “Слуга народу”). До кінця 2019 року серед співзасновників ТОВ “Нідком” була Олександра Ринк, яка, за даними екс-радника мера столиці Максима Бахматова, в цей час була журналісткою та нареченою сина першого заступника голови КМДА Миколи Поворозника – Юрія. З початку 2020 року Олександра Ринк покинула “Нідком”, це, як зазначав Бахматов, сталося після її одруження з Юрієм Поворозником, прізвище якого вона взяла. Одразу після оприлюднення вказаної інформації Бахматовим Микола Поворозник заявив, що подає на нього до суду через “поширення неправдивої інформації”. Також Поворозник звернувся до Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) з вимогою оперативно провести повну та неупереджену перевірку інформації, поширеної у соцмережах та ЗМІ з приводу членів його сім'ї. Читайте: Николай Поворозник подает в суд на экс-советника Кличко Бахматова ТОВ “Нідком” почало перемагати в публічних закупівлях з травня 2019 року. З того часу компанія отримала 30 підрядів на 705,79 млн ​​гривень. Найбільші замовники – столичні медзаклади. Зокрема, з "Київською міською клінічною лікарнею №1" укладено 7 договорів на 256,33 млн гривень, з "Київською міською клінічною лікарнею №7 – 4 договори на 105,80 млн гривень, з "Олександрівською клінічною лікарнею" – 3 договори на 64,68 млн гривень. Компанія “Нідком” також активно отримує підряди на виконання робіт в Бучі. Зокрема, з Бучанською міськрадою підписано 10 договорів на 144,21 млн гривень, з підпорядкованими їй підприємствами – ще 2 договори на 64,65 млн гривень. Зокрема, Бучанська міськрада та її відділ освіти за 69,96 млн гривень замовляли у “Нідкома” будівництво зони відпочинку біля озера по вул. Тараса Шевченка в селі Мироцьке, за 44,44 млн гривень – будівництво дитсадка по вул. Лесі Українки в Бучі, за 9,1 млн гривень – капремонт будівлі бучанської школи №2. Читайте: У Бучі за 9,1 млн гривень відремонтувати покрівлю та фасад школи №2 Нагадаємо, жителі Бучі одними з перших на Київщині почули та побачили на власні очі наступ рашистів – вранці 24 лютого бучанці прокинулися від звуків бомбардувань аеродрому у сусідньому Гостомелі. Російські військові на важкій техніці потрапили до Бучі зранку 27 лютого. Того ж дня ракета потрапила у житловий будинок, а міський голова Анатолій Федорук повідомив про перших загиблих. Звільнити місто від московської орди ЗСУ вдалося 31 березня, окупація тривала 33 дні. У Бучі, якій присвоєно звання “місто-герой”, пошкоджено 1148 об’єктів, з яких 138 зруйновані повністю. Зокрема, пошкоджено 130 багатоквартирних будинків, 974 – приватних, 44 – об’єктів соціальної інфраструктури, тобто медзаклади, школи, садочки, та інші установи й організації. За офіційними даними, внаслідок війни у Бучі від рук рашистів загинуло 460 цивільних, багато з яких було виявлено в братських могилах. З них станом на 13 червня після судово-медичної експертизи невпізнаними залишаються ще 11 тіл. Департамент регіонального розвитку КОВА очолює Алла Бондар. Голова КОВА – Олексій Кулеба. Читайте: Поранена Київщина: хто, як і за скільки відновлює житло в Ірпені та Поранена Київщина: хто, як і за скільки відновлює житло в Бородянці * Департамент регіонального розвитку КОВА (код ЄДРПОУ: 21467647) ** ТОВ "І.Б.К.Девелопмент" (код ЄДРПОУ: 38831585)  *** ТОВ “Нідком” (код ЄДРПОУ: 41564138) Фото: колаж KВ, Владислави Олійник КиївВлада

Столична міськрада відновила часткову сплату орендної плати за користування нерухомим майном територіальної громади. Тепер декілька категорій підприємців, яким було надано стовідсоткову знижку на час воєнного стану, мають сплачувати 50% від суми, передбаченої договорами оренди. Серед таких – суб'єкти ресторанного господарства, інтернет-провайдери, ломбарди, банки тощо. Ініціатор такого рішення, депутат Київради від “Європейської солідарності” Сергій Артеменко (на фото) вказує на те, що це дозволить балансоутримувачам комунальних об'єктів заробити коштів на утримання житлового фонду та підготуватися до опалювального сезону. Як стало відомо KВ, під час учорашнього пленарного засідання Київрада внесла зміни до свого рішення №4551/4592 “Про деякі питання комплексної підтримки суб’єктів господарювання міста Києва під час дії воєнного стану” від 30 березня 2022 року. Підписуйтесь на “КиївВладу” Суб'єктом подачі відповідного проєкту рішення №08/231-714/ПР від 10 червня 2022 року выступил депутат Київради Сергій Артеменко (фракція “Європейська солідарність”). Нагадаємо, у відповідності до рішення №4551/4592 від 30 березня 2022 року (зі змінами від 15 квітня поточного року) столична влада затвердила перелік пільг для київських підприємців, у тому числі – звільнила усіх орендарів об'єктів нерухомості комунальної власності від сплати орендної плати на час воєнного стану та на один місяць після його припинення. У свою чергу Сергій Артеменко ініціював перегляд пільг для орендарів.  Так, згідно зі змінами від 14 липня 2022 року, столична міськрада затвердила, що деякі категорії орендарів об'єктів комунальної власності з 1 серпня 2022 року, на період дії воєнного стану та протягом місяця з моменту його припинення, повинні сплачувати 50% орендної плати.  Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться Мова йде про орендарів тих об'єктів, які використовуються для розміщення: об'єктів поштового зв'язку; операторів телекомунікацій (інтернет-провайдери. – KВ); кур'єрських служб; пунктів продажу лотерейних білетів та пунктів обміну валюти; банків, банкоматів, платіжних терміналів та ломбардів; торговельних об'єктів з продажу ювелірних виробів, виробів з дорогоцінних металів та дорогоцінного каміння, антикваріату, автомобілів, алкогольних і тютюнових виробів; кафе, барів, закусочних, буфетів та закладів ресторанного господарства; дипломатичних представництв та консульських установ іноземних держав, представництв міжнародних міжурядових організацій в Україні. “Балансоутримувачі комунального майна – різні ЖЕКи та КП з обслуговування житлового фонду – мають можливість функціонувати переважно за рахунок його здачі в оренду. Умовно кажучи: здаючи приміщення в оренду, ЖЕК може утримувати будинок в нормальном стані – ремонтувати ліфти та дахи, закупити необхідні матеріали. Коли ми звільнили орендарів від необхідності сплати орендної плати, ці балансоутримувачі залишились без грошей – у кожному районі не було сплачено близько 1,5 млн гривень на місяць. Життя поновлюється, до Києва повертаються люди, підприємці починають працювати – банки, відділення пошти та  підприємства, які здійснюють торгівлю алкогольними виробами. Для того, щоб балансоутримувачі комунального майна могли утримувати свої об'єкти та підготуватися до опалювального сезону, зважаючи на відновлення роботи бізнесу, мною було ініційовано прийняття такого рішення, і на сесії воно було одноголосно підтримано. Воно дозволить отримати від орендної плати близько 90 млн гривень до кінця року”, – повідомив KВ Сергій Артеменко. Зазначимо, рішенням Київради №4551/4592 від 30 березня 2022 року також було передбачено звільнення від сплати коштів до столичного бюджету підприємців, які провадять свою діяльність в засобах пересувної дрібнороздрібної торгівлі (наприклад, мобільні кав'ярні. – KВ), а також звільнення власників транспортних засобів та автокористувачів від оплати за послуги паркувальними майданчиками, які надаються КП "Київтранспарксервіс". При цьому, остання пільга була відмінена столичною владою в травні 2022 року. Читайте: Відсьогодні у Києві відновилася оплата паркування Нагадаємо також, 17 травня 2022 року Кабмін звільнив фізичних осіб – підприємців, які були призвані або прийняті на військову службу після оголошення воєнного стану від плати за оренду комунального і державного майна до кінця 2022 року. Йдеться про договори оренди, що були чинні станом на 24 лютого. Читайте: Уряд тимчасово звільнив від орендної плати за коммайно підприємців, які були призвані до війська Фото надано Сергієм Артеменком КиївВлада

Київрада погодила створення ландшафтного заказника “Протасів яр” на території 20,5 га в Солом'янському районі Києва. Таким чином столична влада задекларувала заборону забудови даної землі та здійснила мрію громадського діяча Романа Ратушного (на колажі), який загинув на фронті 9.06.2022 року, а до цього довгі роки самовіддано боровся за збереження цієї зеленої зони. Але чи матиме вказане рішення практичне втілення, поки що залишається питанням. Справа в тому, що заказник ще треба зробити де-факто, а значний шматок цієї території давно роздано Київрадою під забудову (компанії-землекористувачі можуть відстояти свої комерційні інтереси в судах). Столичний муніципалітет вже має гіркий досвід створення природоохоронних об'єктів на ділянках, які знаходяться в оренді або приватній власності сторонніх юросіб – подібні рішення не є панацеєю від чергових “бетонних свічок”. Як стало відомо KВ, 14 липня 2022 року Київрада у порядку невідкладності затвердила проєкт рішення “Про оголошення природної території ландшафтним заказником місцевого значення “Протасів яр” (№08/231-4136/ПР від 15 листопада 2021 року).Підписуйтесь на “КиївВладу”  Суб'єктом подачі цього проєкту рішення виступив міський голова Києва Віталій Кличко. У сесійній залі столичної міськради за погодження даного документу проголосували 85 депутатів. Читайте: Київрада прийняла рішення про створення ландшафтного заказника “Протясів Яр” Згідно з прийнятим рішенням, ландшафтний заказник повинен охоплювати територію загальною площею 20,505 га. Мова йде про сім земельних ділянок. Як вказано в документі, три ділянки загальною площею 1,14 га належать територіальній громаді Києва і на праві постійного користування використовуються КО “Київзеленбуд”; одну ділянку площею 2,78 га у територіальної громади орендує ТОВ “Бора”; ще три ділянки площею 16,57 га на праві приватної власності належать ТОВ “Протасів яр”. У затвердженому Київрадою проєкті рішення вказано, що усі ці землекористувачі повинні забезпечити охорону даної території з оформленням охоронного зобов'язання, а також “вжити організаційно-правові заходи щодо зміни діючого цільового призначення (різні ділянки мають різне призначення. – KВ) на цільове призначення "для збереження та використання заказників". У пояснювальній записці до цього документу вказано, що ініціатором створення даного ландшафтного заказника виступила громадська організація (ГО) “Захистимо Протасів яр”, яка ще у липні 2020 року направила відповідне клопотання до Київради. Головна мета затвердження цього проєкту рішення – збереження ландшафтного та біологічного різноманіття унікальних природних комплексів згаданої місцевості, задля чого, на вимогу вказаної ГО, на вказаній території має бути заборонена забудова та вирубка дерев. Також у науковому обгрунтуванні до проєкту рішення, яке на розгляд столичної міськраді подала ГО “Захистимо Протасів яр”, повідомляється про історичну цінність даної місцевості, адже вона входить до ареалу формування стародавнього Києва, і раніше на цій території знаходили археологічні пам'ятки.  У письмовому обґрунтуванні невідкладності, яке підготував Віталій Кличко, також уточнюється, що прийняття даного рішення спрямоване "на здійснення мрії керівника ГО "Захистимо Протасів яр" Романа Ратушного", який боровся за те, щоб дана територія залишалась зеленою зоною його улюбленого міста.  Нагадаємо, Роман Ратушний був військовослужбовцем 93 окремої механізованої бригади “Холодний Яр” і 9 червня 2022 року загинув у бою під містом Ізюм на Харківщині. Читайте: В бою під Ізюмом загинув відомий київський громадський активист Роман Ратушний Також сьогодні Київрада прийняла ще два рішення, які стосуються використання землі в Протасовом яру. Так, столичний муніципалітет визнав нікчемним договір оренди згаданої вище земельної ділянки площею 2,78 га, який було укладено з ТОВ "Бора" 17 січня 2012 року (проєкт рішення №08/231-1/ПР від 4 січня 2022 року). Офіційною причиною для цього став той факт, що дана угода порушує публічний порядок та спрямована на використання комунальної власності всупереч інтересам громади.  Крім того, Київрада внесла зміни до свого рішення №353/394 від 4 березня 2021 року “Про відмову ТОВ “Інтербуд Компані” в поновленні договору оренди земельної ділянки площею 0,7 га на вулиці Протасів Яр та вулиці Миколи Амосова у Солом'янському районі” (проєкт рішення №08/231-4138/ПР від 15 листопада 2021 року). Мова йде про одну з ділянок, яка в рішенні про створення ландшафтного заказника позначена як така, що знаходиться в користуванні КО “Київзеленбуд”. У відповідності до затвердженого проєкту рішення №08/231-4138/ПР, столична влада скасувала переведення ділянки з території житлової і громадської забудови до території зелених насаджень. Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться Сумна передісторія Ідея створення природоохоронного або рекреаційного об'єкту на території Протасового яру не є новою. Ще в 60-х роках минулого століття столична влада передала тут землю площею близько 30 га комунальному управлінню зеленого господарства для влаштування парку культури та відпочинку. Проте, фактично ніякі роботи там майже не проводилися – це була “дика” зелена зона посеред Києва. Перед розпадом Радянського союзу, на рубежі 80-90-х років, міська влада розглядала можливість будівництва в районі цієї місцевості (Протасів яр і Батиєва гора) 4-рядної автомагістралі, але і цей проєкт залишився лише на папері: не в останню чергу через те, що проти цього виступив Інститут археології Національної академії наук (НАН) Української РСР. А вже через десятиріччя на землю в Протасовому яру поклали око забудовники: саме тоді були запущені процеси, які дадуть старт протестам щодо необхідності захисту цієї місцевості. Так, рішеннями №13/734 від 3 лютого 2000 року та №636/2046 від 21 жовтня 2004 Київрада погодила продаж трьох земельних ділянок у кварталі між декількома вулицями в районі Протасового яру загальною площею 16,57 га. Ділянка площею 0,1 га була продана фізичній особі Наталії Коваль для обслуговування житлових будинків і господарських будівель, а дві ділянки площею 16,47 га – компанії ТОВ “Протасів Яр” для будівництва житлового комплексу з об'єктами соціально-культурного та побутового призначення. У тому ж 2004 році останнє ТОВ викупило згадану ділянку площею 0,1 га і отримало від Київради погодження використовувати її для будівництва житлового комплексу з об'єктами соціально-культурного та побутового призначення.  Надалі, 26 квітня 2007 року, столична міськрада рішенням №503/1164 передала ТОВ "Бора" сусідню земельну ділянку на вул. Миколи Амосова площею 3,15 га в оренду на 5 років для “будівництва, експлуатації та обслуговування житлово-торгівельного комплексу з паркінгом”. Цим же рішенням Київрада внесла зміни до Генерального плану Києва – вказану ділянку було переведено з території зелених насаджень загального користування до території житлової і громадської забудови. Крім того, у відповідності до вказаного рішення, дана ділянка була виключена з Програми розвитку зеленої зони Києва та концепції формування зелених насаджень Зазначимо, 27 листопада 2008 року Київрада рішенням №694/694 внесла зміни до свого рішення про передачу ділянки на вул. Миколи Амосова в оренду ТОВ “Бора”. Тоді було змінено цільове призначення даної землі – орендар отримав можливість використовувати її “для будівництва, експлуатації та обслуговування житлово-офісно-торгівельного комплексу з готелем і паркінгом”. 8 липня 2010 року столична міськрада рішенням №1166/4604 внесла зміни до договору оренди цієї ділянки – відповідно до них, було встановлено, що термін оренди частини цієї землі площею 2,78 га має складати 10 років, а іншої частини – площею 0,44 га – 5 років (надалі ТОВ “Бора” не продовжувало оренду цієї меншої частини землі. – KВ). Крім того, 27 грудня 2007 року столична міськрада рішенням №1555/4388 передала ТОВ “Інтербуд Компані” в оренду на 10 років земельну ділянку між вул. Протасів Яр та вул. Миколи Амосова площею 0,7 га для “будівництва, експлуатації та обслуговування житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями соціально-побутового призначення”. Цим же рішенням було внесено такі ж зміни до Генплану Києва - вказана ділянка також була переведена з території зелених насаджень загального користування до території житлової і громадської забудови. Протягом наступного десятиріччя вся ця земля ніким не освоювалася і фактично використовувалася громадою у якості зони відпочинку. Наприклад, узимку в Протасовому яру мешканці Києва мали можливість кататися на лижах та санях – такому дозвіллю сприяли високі пагорби у цій місцевості. Але, зважаючи на те, що такий масив землі в столиці не може “простоювати” вічно, врешті-решт один із землекористувачів вирішив скористатися своїм правом щодо забудови. Мова йде про ТОВ “Бора”. 23 серпня 2017 року ця компанія звернулася до Департаменту містобудування та архітектури із клопотанням щодо видачі містобудівних умов та обмежень (МУО) на проєктування будівництва житлово-офісно-торговельного комплексу з готелем та паркінгом на орендованій компанією ділянці площею 2,78 га на вул. Миколи Амосова. 8 вересня того ж року згаданий департамент відмовив компанії у видачі зазначеного документу, бо, мовляв, ділянка все ж таки належить до території зелених насаджень загального користування. Не змирившись з відмовою, ТОВ “Бора” звернулося до суду з вимогою зобовязати чиновників видати МУО. Цей судовий спір склався для компанії досить вдало – 22 березня 2018 року Київський апеляційний адміністративний суд в рамках справи №826/12131/17 задовольнив вимоги ТОВ “Бора”. На виконання цього рішення суду 5 травня 2018 року Департамент містобудування та архітектури КМДА наказом №369 видав ТОВ “Бора” МУО на проєктування будівництва на ділянці, яку вона орендує у столичної громади. Згідно з цим документом, компанія отримала можливість проєктувати будівництво споруд висотою до 73,5 м (близько 24-25 поверхів. – КВ). Кількість будинків, квартира, машиномісць тощо в МУО не було вказано. Проте, в документі було зазначено, що ці та інші показники повинні відповідати Державним будівельним нормам (ДБН) та містобудівній документації.  6 червня 2018 року ТОВ “Бора” передало земельну ділянку на вул. Амосова в суборенду ТОВ “Дайтона Груп” на термін до 16 січня 2022 року (до завершення терміну договору оренди цієї ділянки. – KВ). Через пів року, 19 березня 2019 року, Державна архітектурно-будівельна інспекція (ДАБІ) видала ТОВ “Дайтона Груп” дозвіл № ІУ113190780718 на будівництво першої черги житлово-офісно-торгівельного комплексу з готелем та паркінгом на вул. Миколи Амосова.  Вказаний документ наразі відсутній у відкритому доступі – портал Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва на час воєнного стану недоступний для громадськості. Проте, за даними блогу “Где в Киеве жить хорошо”, на вказаній ділянці було дозволено будувати ЖК “Tourbillon” (девелопер – “Daytona Group”), який мав би складатися з трьох “башт” поверховістю 31-32 поверхи (надалі з'явилася інформація про 40 поверхів. – *КВ), об'єднаних стилобатом, а загальна кількість квартир у цьому комплексі мала б дорівнювати 817. За інформацією порталу “Нерухомі”, генеральним підрядником будівництва було вказано ТОВ “ТОВ Герц 602”. У цей же період розпочалася боротьба громади Солом'янського району проти забудови Протасового яру. Протести очолив Роман Ратушний. Громадські активісти неодноразово здійснювали спроби зупинити будівельні роботи (наприклад, в травні 2019 року повалили будівельний паркан), проводили мітинги біля різних держорганів, подавали позови до судів з питань, які стосуються проведення будівельних робіт, відвідували засідання Київради з вимогами не допустити зведення у цій місцевості “житлових свічок” та створення парку тощо. І врешті-решт усе це дало результат. 28 липня 2020 року столична міськрада прийняла два рішення стосовно долі Протасового яру – №59/9138 “Про повернення статусу території зелених насаджень загального користування земельними ділянками у парку відпочинку Протасів Яр у Солом`янському районі Києва” та №60/9139 “Про заяву Київради щодо ситуації із намірами забудови території Протасового яру”.  Читайте: Киевсовет поддержал возвращение статуса зеленой зоны Протасовому Яру Згідно з першим рішенням, Київрада визнала рішення про передачу ділянки на вул. Миколи Амосова в оренду ТОВ “Бора” таким, що не відповідає інтересам громади; скасувала зміни до Генплану Києва в частині переведення цієї землі з території громадської та житлової забудови до території зелених насаджень загального користування; скасувала виключення цієї землі з Програми розвитку зеленої зони Києва та концепції формування зелених насаджень і поклала на КМДА зобов'язання вжити організаційно-правові заходи, спрямовані на реалізацію відповідних пунктів. У відповідності до другого рішення столична міськрада затвердила зміну категорії земельних ділянок в Протасовому яру (із земель житлової та громадської забудови на категорію земель іншого природоохоронного призначення); доручила КО "Київзеленбуд" здійснювати експлуатаційне утримання зелених насаджень в Протасовому яру та забезпечити благоустрій цих територій; підтримала звернення до інституту Археології НАН України, Міністерства енергетики та захисту довкілля і Міністерства культури, молоді та спорту з клопотанням щодо розроблення нормативних документів для створення регіонального ландшафтного парку "Протасів яр" та захисту цієї території тощо. ТОВ “Дайтона Груп” не погодилось із прийняттям згаданих двох рішень та ініціювало їхнє скасування в судовому порядку (справа №160/8226/20), але безуспішно – 24 грудня 2021 року Касаційний адміністративний суд повністю відмовив компанії в задоволенні її вимог. У січні 2021 року Київрада звернулася до Господарського суду Києва з позовом щодо визнання недійсним згаданого вище договору суборенди земельної ділянки на вул. Миколи Амосова площею 2,78 га (провадження №910/599/21). Відповідачами у цій справі були визначені ТОВ “Бора” і ТОВ “Дайтона груп”.  У своєму позові столична міськрада наголосила на тому, що 17 січня 2012 року тодішній міський голова Києва Леонід Черновецький незаконно підписав договір оренди вказаної ділянки на термін 10 років. Мова йшла про те, що, на переконання юристів Київради, стороною у цій угоді мала бути столична міськрада, а не мер. Внаслідок цього, договір суборенди також є незаконним. Через такі дії “попередників”, на думку позивача, відбулася незаконна передачі в оренду землі в зоні охоронюваного ландшафту, що суперечить інтересам територіальної громади.  Судовий спір по даній справі тривав рік, і врешті-решт 19 січня 2022 року Касаційний господарський суд повністю задовольнив вимоги Київради. Читайте: Верховный суд признал законным решение о признании договора субаренды земли в Протасовом Яру недействительным Згадане рішення №353/394 від 4 березня 2021 року, у відповідності до якого столична міськрада відмовила ТОВ “Інтербуд Компані” у поновленні договору оренди ділянки в Протасовому яру, було прийняте у зв'язку з тим, що орендар протягом 12 років з моменту укладення цієї угоди не використовував цю землю за цільовим призначенням. Тобто, не забудував її. Ще однією підставою для відмови стали звернення громадськості щодо створення “офіційної” зеленої зони в Протасовому яру. Проте, приймаючи це рішення, Київрада, схоже, забула, що де-юре ця земля вже є територією житлової та громадської забудови.  Примітно, що  у проєкті рішення про створення ландшафтного заказника “Протасів яр” вказано, що ця ділянка вже знаходиться у користуванні КО “Київзеленбуд” – одна із трьох ділянок на цій локації, які вказане комунальне об'єднання повинно “захищати”. Проте, *КВ не знайшла рішення Київради, у відповідності до якого було оформлено право постійного користування. На сайті столичної міськради можна знайти відповідний проєкт рішення №08/231-859/ПР від 8 липня 2022 року, але чи було його затверджено, редакції встановити не вдалось. Зазначимо також, що на території оголошеного ландшафтного заказнику “Протасів яр” знаходиться величезна земельна ділянка (16,57 га), яка все ще належить ТОВ “Протасів яр” з цільовим призначенням для житлового будівництва. Ця компанія ще не приступила до реалізації своїх планів, але, як показує практика, може почати це робити в будь-який час і відстоювати свої інтереси в судах.  Дійові особи За даними аналітичними системи Youcontrol, столичне ТОВ “Протасів яр” (орендар ділянок площею 16,75 га в Протасовому яру) було зареєстроване в листопаді 2000 року. Кінцевими бенефіціарами цієї компанії вказані мешканці Києва Сергій Лагур та Олексій Попов (також є керівником даного ТОВ), а засновником – кіпрська фірма “Mooncell Limited”. Сергій Лагур – український підприємець, президент Федерації тенісу України, колишній виконавчий директор та член спостережної ради банку “Надра”. У 2020 році він зайняв 81 місце в рейтингу найбагатших українців за версією видання “Новое время” та інвестиційної компанії “Dragon Capital” – тоді його статки оцінювалися в 170 мільйонів доларів США. Українські ЗМІ називають його одним із співвласників бізнес-групи “Континіум”, основним активом якої є мережа автозаправок “WOG”. У свою чергу, Олексія Попов захисники Протасового яру пов'язують із оточенням депутата Київради Володимира Ялового (фракція “Єдність”) та нині покійного ексмера Києва і депутата VII-IX скликань столичної міськради Олександра Омельченка. ТОВ “Інтербуд Компані” (ексорендар ділянки площею 0,7 га в Протасовому яру) було створено у Києві в липні 2006 року. З 2014 року ця компанія має львівську реєстрацію. Керівником, засновником та кінцевим бенефіціаром цієї компанії вказано мешканця міста Львів Михайла Мамута. ТОВ “Бора” (орендар ділянки площею 2,78 га) було створено в Києві у квітні 2004 року. Керівником компанії вказано Олександра Сліпка, кінцевим бенефіціаром – мешканця міста Черкаси Дмитра Візельмана, засновниками – фірму із Кіпру “Лемана Трейдинг Лімітед” та компанію з Маршаллових островів “Тексідо Груп СА”. Зазначимо, Олександр Сліпко, ймовірно, входить до оточення Вадима Столара – народного депутата VI (“Партія регіонів”) і IX (позафракційний, “Опозиційна платформа – За життя”) скликань та відомого бізнесмена, якого ЗМІ пов'язують у тому числі з будівельним бізнесом. Серед іншого, Сліпко діяв як представник Столара по довіреності при купівлі для останнього будинку та ділянки у Києві. ТОВ “Дайтона Груп” (суборендар ділянки площею 2,78 га, замовник будівництва ЖК “Turbillon”) було зареєстровано в лютому 2018 року в місті Дніпро. Керівником компанії вказано Андрія Пораду, кінцевими бенефіціарами – мешканців Дніпра Олега Левіна і Артема Шеліпова, а також мешканця міста Павлоград Дніпропетровської області Станіслава Малюкова. Засновники даного ТОВ – згаданий вище Олег Левін та ТОВ “Алюр Девелопмент”. Захисники Протасового яру повязували ТОВ “Дайтона Груп” із оточенням Геннадія Корбана – дніпровського бізнесмена, ексголови партії “Укроп” (2015-2016 роки), заступника Ігоря Коломойського у ті часи, коли останній в 2014-2015 роках очолював Дніпропетровську облдержадміністрацію (ОДА). Сам Корбан заперечував свою причетність до потенційної забудови Протасового яру. Зазначимо “Daytona Group”, під прапором якої було заплановане будівництво ЖК “Turbillon”, має в своєму портфоліо 18 реалізованих проєктів житлового та комерційного будівництва, більшість яких – у Дніпрі. ТОВ “ТОВ Герц 602” (генпідрядник будівництва ЖК “Turbillon”) було засноване в листопаді 2014 року в Києві (із 2020 року компанія зареєстрована в Херсоні. – KВ). Керівником, засновником та кінцевим бенефіціаром цього ТОВ вказано громадянина африканської країни Малі – Баха Маліка (зареєстрований в смт Борова Фастівського району Київської області). Як не разу повідомляла *КВ, коли Київрада оголошує якусь територію заказника місцевого значення, це зовсім не означає, що її не забудують.  Приклад – ділянка на вул. Відпочинку, 25 у Святошино, де компанії ТОВ “Вуд Гейтс” вже ніщо не може завадити збудувати 21-поверховий житловий будинок, незважаючи на протести місцевих мешканців та нібито солідарність із ними столичної міськради. У 2010 році ця ділянка була передана київським муніципалітетом у приватну власність під житлову забудову, а у 2018 році КМДА дозволила її власнику проектувати це будівництво. У 2021 році, вже після того, як ДАБІ видала дозвіл на будівництво новому власнику землі, Київрада вирішила створити тут заказник "Зелена мрія". Але це рішення міськради “Вуд Гейтс” легко оскаржило в суді, а Київрада ще й відкликала свою апеляційну скаргу. Читайте: Спекуляції на війні та сумнівні дозволи: громадськість зупинила будівництво на вулиці Відпочинку, 25 Нагадаємо, посаду директора Департаменту містобудування та архітектури КМДА з 1 листопада 2016 року обіймає Олександр Свистунов. Департамент земельних ресурсів КМДА з 29 червня 2021 року очолює Валентина Пелих (виконувала обов'язки керівника цієї структури з 2 квітня 2021 року). З 27 липня 2018 року по 1 квітня 2021 року, цим департаментом керував Петро Оленич (на колажі), який з 2 квітня 2021 року обіймає посаду заступника голови КМДА з питань здійснення самоврядних повноважень та курує в Києві земельні та містобудівні питання. Фото: колаж КВКиївВлада

Столична влада не може оперативно вирішити питання щодо облаштування бомбосховищ на території мікрорайону Биківня. Так, мешканці мікрорайону намагаються отримати дозвіл від київських чиновників на дооблаштування бомбосховища по вул. Радистів, 50. Також люди хочуть дізнатися, чи можна використовувати споруду цивільного захисту по вул. Радистів, 60, пров. Радистів, 1-А (другий вхід) та по вул. Ушицької. Але столична влада не дає на це оперативної відповіді навіть міському депутату – чиновники говорять, що їм потрібен додатковий час для всебічного, повного та об'єктивного вивчення питання. Як стало відомо KВ, заступник голови постійної комісії Київрали з питань архітектури, містобудування та земельних відносин Юрій Зубко (фракція ВО “Батьківщина”) 12 липня 2022 року повторно звернувся до Київського міського голови Віталія Кличко щодо облаштування споруд цивільного захисту (бомбосховищ) у мікрорайоні Биківня.Підписуйтесь на “КиївВладу”  Депутат підкреслив, що питання облаштування бомбосховищ набуває особливої актуальності під час бойових дій. “Мешканці обурені, що більше ніж за 30 років збудоване у багатоквартирному будинку по вул. Радистів, 50 бомбосховище досі не облаштовано. Це стосується й інших, вказаних у листі бомбосховищ”, – підкреслив депутат з посиланням на своє попереднє звернення. Юрія Зубко у своєму попередньому зверненні від 23 червня 2022 року щодо зазначеного питання проінформував Віталія Кличко, що до нього звернулася голова ініціативної групи “Чиста Биковня” Тетяна Гірченко. Вона розповіла, що на території мікрорайону Биківня збереглися декілька споруд цивільного захисту – бомбосховищ, які донедавна були занедбані і завалені сміттям. Зокрема, на початку року активісти Биківні власними силами прибрали та облаштували бомбосховише по вул. Радістів, 50 (бомбосховище №10403), де знайшли прихисток до 100 осіб одночасно. І зараз громаді необхідна допомога в приєднанні цього бомбосховища до електро- та водопостачання. Як дізнався депутат (1, 2), бомбосховище по вул. Радистів, 50 перебуває на балансі КП “Житлорембутсервіс” Деснянського району Києва, яке визнано банкрутом та перебуває в процесі ліквідації. При цьому 16 лютого 2022 року Деснянська райдержадміністрація (РДА) направила лист до Головного управління Державної податкової служби у Києві щодо виконання ухвали ухвали Господарського суду Києва від 04.08.2021 року, а саме скасування публічного обтяження (податкової застави) накладеного на нерухоме майно вказаного КП та передачі його майна КП “Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Деснянського району Києва”.  Юрій Зубко попросив столичного голову надати доручення відповідним підрозділам перевірити стан виконання зазначеної ухвали та облаштувати бомбосховище по вул. Радистів, 50. А також поінформувати його та мешканців Биківні щодо можливості використання споруд цивільного захисту по вул. Радистів, 60, пров. Радистів, 1-А (другий вхід) та по вул. Ушицької. На це звернення депутат отримав проміжну відповідь від Деснянської РДА про те, що порушене у депутатському зверненні питання опрацьовується структурними підрозділами Київської міськдержадміністрації (КМДА) та Деснянської РДА, але для всебічного, повного та об'єктивного вивчення питання необхідний додатковий час. Відповідно, про результати розгляду порушеного питання пообіцяли проінформувати додатково. Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться Нагадаємо, що у Києві створено фонд (перелік) захисних споруд цивільного захисту, до якого входять сховища цивільного захисту, підземний простір метрополітену, підвальні приміщення житлових будинків, підземні паркінги та інші споруди підземного простору. У зазначеному переліку споруди цивільного захисту по вул. Радистів, 50; Радистів, 60; пров. Радистів, 1-А (другий вхід) та по вул. Ушицької не зазначені. Також їх не позначено на карті укриттів. Раніше КВ повідомляла, що наприкінці червня поточного року Київрада доручила КМДА та столичним РДА впродовж місяця обстежити, дообладнати та облаштувати укриття в дитячих садках і школах, створити в них запаси медикаментів, води тощо. На думку представників столичної влади, це дозволить вже з 1 вересня організувати безпечний навчальний процес в столичних освітніх закладах в режимі офлайн.  Втім, на думку окремих депутатів Київради та експертів з архітектури, нічого не вийде. Адже в існуючих підвальних приміщеннях здебільшого неможливо створити додаткові входи/виходи, що дуже важливо. Крім того, діючі Державні будівельні норми (ДБН) зовсім не розраховані на захист населення від бомбардувань, тому спершу вони потребують термінового редагування. Читайте: Фіктивна безпека: як у Києві будуть готувати укриття в освітніх закладах до початку навчального року Про необхідність перегляду ДБН Київська міська військова адміністрація (КМВА) заявляла у травні 2022 року з огяду на досвід оборонної операції Києва. За даними військових, в цих нормах мають бути передбачені питання щодо безпеки мешканців міста, зокрема – щодо наявності укриттів у всіх житлових будинках, в яких обов'язково повинні бути місця загального користування: вбиральні, душові, обігрів тощо. Також в КМВА наголосили, що конструкції будинків мають витримувати ракетно-бомбові удари.  Читайте: У Києві через війну планують переглянути будівельні норми Нагадаємо, на час воєнного стану вся повнота влади в Києві належить Київській міській військовій адміністрації (КМВА), яку з початку березня 2022 року очолює генерал Микола Жирнов. У голови КМВА є два заступники, одним з яких є голова КМДА, мер Києва Віталій Кличко. Читайте: КМДА – підрозділ військової адміністрації міста, а Кличко мій заступник, – Жирнов  Фото: google maps, вул. Радистів, 50КиївВлада

Найближчим часом в Оболонському районі Києва може розпочатися чергове скандальне будівництво. Компанії із орбіти девелопера “Спільнота” планує реконструювати чотири нежитлові будівлі на просп. Степана Бандери, 32-А під 22-поверховий багатофункціональний комплекс (БФК). Експерти прямо вказують на те, що реалізація даного проєкту суперечить законодавству України: забудовники планують створити в цьому комплексі близько двох сотень квартир, хоча житлове будівництво на цій території заборонено. Ба більше – ще пів року тому такого ж погляду дотримувалися й посадовці Державної інспекції архітектури та містобудування (ДІАМ) – у січня поточного року вони відмовили забудовникам у видачі необхідного їм дозволу на реконструкцію. На думку експертів, “передумати” чиновникам допомогла вже звична корупція, якій сприяє відсутність у громадськості доступу до будівельних реєстрів.  Як стало відомо KВ із допису експерта з містобудування Георгія Могильного на його сторінці у Facebook, 5 липня 2022 року ДІАМ видала дозвіл № ІУ013220623224 на реконструкцію чотирьох будівель на просп. Степана Бандери, 32-А під багатофункціональний комплекс.Підписуйтесь на “КиївВладу”  За словами експерта, посадовці держінспекції з архітектури та містобудування порушили закон, погодивши проведення цих робіт. Відповідальність за це Георгій Могильний покладає на голову вказаного органу – Семена Кривоноса. “Корупціонери Кривоноса в ДІАМ видали дозвіл на незаконний житловий комплекс в Києві, який приховують за багатофункціональним із апартаментами. Чому мова саме про аферу забудовника і корупцію в ДІАМ? У січні ДІАМ відмовив у видачі дозволу на це будівництво, як незаконне. Аргумент – в тому місці не можна будувати житло. Що зробив забудовник? Він тупо перейменував квартири в апартаменти. І ось, під час війни, той самий інспектор ДІАМ Віктор Шевченко, що в січні дав відмову, видає дозвіл на той самий проект. Чи розумів він, що має справу із аферою та грою словами? Так, адже саме він розглядав попередню заявку і мав відразу помітити, що поданий той самий проект ЖК, але з заміною "квартир" на "апартаменти". Але він підмахнув папери і дозволив будувати де-факто житловий комплекс там, де це заборонено”, – повідомив Георгій Могильний. При цьому, експерт прямо вказує на те, що закриття доступу громадськості до Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва (ЄДЕССБ) дозволяє чиновникам “провертати різні схеми”. Нагадаємо, вказана система була закрита на час воєнного стану, доступ до неї мають лише посадовці “архітектурно-містобудівних органів” та забудовники. “Тепер ви розумієте, чому без жодних на те причин наказом Олексія Чернишова (міністр розвитку громад і територій. – *КВ) заблоковано роботу публічного порталу ЄДЕССБ? У ЄДЕССБ за визначенням немає жодної секретної інформації, сама ЄДЕССБ працює для чиновників і забудовників. І лише громадськість позбавили права дивитися, чим корупціонери-чиновники та аферисти-забудовники займаються під прикриттям війни…”, – підкреслив Георгій Могильний. Читайте: Мінрегіон закрив для громадян доступ до порталу ЄДЕССБ, який продовжує видавати дозвільні документи забудовникам Зазначимо, станом на сьогоднішній день доступ до згаданого дозволу № ІУ013220623224 відсутній – Георгію Могильному вдалося відшукати цей документ у той короткочасний період, коли ЄДЕССБ за невідомих обставин пропрацювала в публічному форматі. У зв'язку з цим, усі вихідні дані реконструкції на просп. Степана Бандери, 32-А встановити достатньо проблематично. Проте, деяка інформація стосовно "майбутнього" будинку на вказаній локації зафіксована у скріншотах дозволу та експертизи проекту, які Георгій Могильний опублікував на своїй сторінці у Facebook. Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться Згідно з цими документами, замовниками реконструкції виступають ТОВ “Неоцентробуд” і ТОВ “Оболонь Інвест Девелопмент”. Вказані компанії планують, що в результаті цих робіт на місці чотирьох розташованих там споруд буде зведено один двосекційний будинок (перша секція – 18 поверхів, друга – 22 поверхи), об'єднаний 4-поверховим стилобатом. Перші чотири поверхи вказаних споруд займатимуть комерційні приміщення (магазини, кафе і офіси), а всі інші – апартаменти (де-факто – житлові приміщення. – *КВ). Їхня кількість у скріншотах не зафіксована, але, за інформацією порталу “Нерухомі”, мова йде про 289 апартаментів. У скріншотах експертизи проєкту вказано, що, за планами забудовників, під цим будинком буде розташований підземний паркінг на 123 машиномісця. Хто буде генеральним підрядником, у скріншотах також не зафіксовано, проте у коментарях до свого допису Георгій Могильний вказав, що такі функції виконуватиме, цитуємо, “Фундамент (Пузійчук)” (про цю компанію та її співвласника мова йтиме нижче. – KВ). За даними відкритих джерел, на вказаній локації планується звести БФК "Світогляд" – проєкт девелоперської компанії "Спільнота". KВ вирішила проаналізувати передісторію цієї "реконструкції" та встановити її "бенефіціарів". Читайте: Компании из окружения Хмельницкого и Иванова разрешили строиться на проспекте Бандеры Шлях до легалізації 12 грудня 2019 року Київрада рішенням №371/7944 передала ПП “Технопроектбудсервіс” земельну ділянку площею 0,52 га на просп. Степана Бандери, 34-А в оренду на 15 років для реконструкції існуючих будівель під багатофункціональний комплекс громадського призначення з під'їздами до нього (функціональне призначення за Генпланом Києва – території громадських будівель і споруд та частково території вулиць та доріг). Під “існуючими будівлями” малися на увазу чотири нежитлові споруди загальною площею 109 кв.м., власником яких ПП “Технопроектбудсервіс” стало в липні 2018 року. Згідно зі вказаним рішенням столична міськрада змінила цільове призначення даної ділянки – на той час вона могла використовуватися лише “для розміщення об'єктів транспортної інфраструктури”. При цьому, станом на той період земля мала офіційного користувача – з 2015 року дану ділянку в столичної громади орендувало ПП “Укрзернопром”, і договір оренди був розрахований на термін до березня 2020 року. Схоже, у зазначеного підприємства знайшлися мотиви добровільно відмовитися від такого активу. 3 вересня 2020 року між Київрадою та ПП “Технопроектбудсервіс” було укладено договір оренди ділянки на просп. Степана Бандери, 34-А. Через два місяці, 4 листопада 2020 року, підприємство-орендар передало цю землю в суборенду ТОВ “Неоцентробуд”. Термін дії угоди про суборенду – до 3 вересня 2035 року (до завершення терміну дії орендної угоди зі столичною міськрадою). 5 січня 2021 року Департамент містобудування та архітектури КМДА своїм наказом №3 видал ТОВ “Неоцентробуд” містобудівні умови та обмеження (МУО) на проєктування реконструкції будівель на просп. Степана Бандери, 34-А під багатофункціональний комплекс. Через те, що доступ до ЄДЕССБ закрито для громадськості, основні вихідні дані вказаного документу наразі встановити проблематично. Проте, за даними відкритих джерел, дозволили замовнику проєктувати будівлю висотою не більше 45 метрів (близько 15-16 поверхів). 7 жовтня 2021 року між ТОВ “Неоцентробуд” і ТОВ “Оболонь Інвест Девелопмент” було укладено договір про делегування функцій замовника. Згідно з цією угодою перша компанія передала другій право виступати замовником будівництва на просп. Степана Бандери, 34-А в обмін на те, що ТОВ “Оболонь Інвест Девелопмент” профінансує підготовчі, проєктні будівельні та інші роботи на вказаній локації. Договором було передбачено, що за таке делегування функцій ТОВ “Неоцентробуд” отримає 10% корисних площ і паркомісць у майбутньому комплексі.  19 січня 2022 року ДІАМ відмовила ТОВ “Неоцентробуд” і ТОВ “Оболонь Інвест Девелопмент” у видачі дозволу на проведення будівельних робіт з реконструкції будівель на просп. Степана Бандери, 34-А під багатофункціональний комплекс  (відмова № ІУ013220106477). Причиной для цього стала невідповідність намірів забудови цільовому та функціональному призначенню ділянки, на якій вона запланована: держінспекція прямо вказала, що будувати БФК з квартирами, як це заплановано проєктом реконструкції, на цій землі не можна. Як повідомляв Георгій Могильний, надалі слово “квартири” просто було змінено на “апартаменти”. Головна різниця між цими видами приміщень – власники “апартаментів” не мають права реєструвати в них місце проживання та мають сплачувати “комуналку” за комерційними тарифами. При цьому, на той час, на початку зими 2022 року, забудовники планували що друга секція цього будинку мала бути дещо вищою – 23 поверхи, а не 22. 8 лютого 2022 року ДІАМ видала ТОВ “Неоцентробуд” дозвіл №КВ020220201441 на виконання підготовчих робіт для подальшої реконструкції будівель на просп. Степана Бандери, 34-А під багатофункціональний комплекс. Цей документ також відсутній у відкритому доступі. При цьому, за даними порталу “Нерухомі”, генпідрядником виконання таких робіт було вказано ПрАТ “Фундамент”. Хто в головних ролях За даними аналітичної системи Youcontrol, столичне ПП “Технопроектбудсервіс” (орендар ділянки на просп. Степана Бандери, 32-А) було зареєстроване в червні 2018 року. Керівником цього підприємства є Віталій Чубатий, засновником та кінцевим бенефіціаром – мешканець села Миролюбівка Піщанського району Вінницької області Володимир Непомнющий. ТОВ “Неоцентробуд” (суборендар вказаної вище ділянки та співзамовник реконструкції) було засноване в Києві в жовтні 2020 року. Керівницею, засновницею та власницею даної компанії вказано мешканку Києва Олену Клюкову. Столичне ТОВ “Оболонь Інвест Девелопмент” (співзамовник та інвестор реконструкції на просп. Степана Бандери, 32-А) було створено у вересні 2021 року. Засновниками даної компанії є мешканець смт Якимівка Мелітопольського району Запорізької області Ігор Райков (також він є офіційним керівником даного ТОВ, на колажі в центрі), мешканець Вінниці Віктор Іщенко та киянка Юлія Максимова. Останні двоє також вказані кінцевими бенефіціарами цього ТОВ. Зазначимо, Юлія Максимова є адвокатом в юридичній фірмі “Тотум”. Примітно також, що вона зареєстрована за однією адресою в Києві зі згаданою вище Оленою Клюковою. Ігор Райков – колишній топ-менеджер забудовника “SAGA Development”, власником якого є скандально відомий ексзаступник директора Департаменту містобудування та архітектури КМДА (у 2010-2015 роках) Андрій Вавриш. Наразі Райков називає себе засновником Школи професійного девелопменту “UrbanLand. PM” та девелопера “Спільнота”, під прапорами якого будується БФК “Світогляд” на просп. Степана Бандери, 34-А. Примітно, що цей комплекс є першим офіційним проєктом вказаного девелопера. Столичне ПрАТ “Фірма “Фундамент” (генпідрядник підготовчих робіт та, схоже, генпідрядник реконструкції) було створено листопаді 1993 року. Засновниками та власниками великих пакетів акцій цього ПрАТ вказані кияни Дмитро Алексєєв (45,8% акцій станом на І квартал 2021 року) та Олександр Ярош (46,3% акцій станом на III квартал 2021 року, керівник компанії). Система Youcontrol відносить цю компанію до так званої “групи Фундамент”. Вказана група спеціалізується на будівництві об'єктів житлового, соціального та адміністративного призначення тощо, а до її складу входить близько чотирьох десятків компаній, які забезпечують повний цикл виробництва та обслуговування нерухомості. Ключовими особами цієї групи наразі є її генеральний директор, підприємець Олексій Ведмедєв і народний депутат України діючого IX скликання Андрій Пузійчук (фракція “ВО “Батьківщина”).  Читайте: Помочь и наказать: инвесторы ЖК “Отрадный-2” просят руководство столицы разобраться со строительством их дома Як раніше повідомляла KВ, вказана група тісно пов'язана із одіозним заступником голови КМДА та екскерівником КП “Житлоінвестбуд-УКБ” Вячеславом Непопом. Відомо, що цей чиновник у середині 00-х років був головою наглядової ради згаданого вище ПрАТ “Фірма “Фундамент”. Також протягом останніх років компанії “Фундамента” неодноразово за сумнівних підстав отримували від структур КМДА (у тому числі – від “Житлоінвестбуда-УКБ”) бюджетні будівельні “підряди” на величезні суми, що звертало на себе увагу правоохоронних органів. Крім того, донька Непопа Марія станом на 2018 рік працювала економістом в одній із компаній цієї “бізнес–імперії”. Читайте: Миллиарды Непопа: Нацполиция расследует сомнительные закупки КП “Житлоинвестбуд-УКБ” Нагадаємо, посаду директора Департаменту містобудування та архітектури КМДА з 1 листопада 2016 року обіймає Олександр Свистунов (на колажі ліворуч). Департамент земельних ресурсів КМДА з 29 червня 2021 року очолює Валентина Пелих (виконувала обов'язки керівника цієї структури з 2 квітня 2021 року). З 27 липня 2018 року по 1 квітня 2021 року, цим департаментом керував Петро Оленич, який з 2 квітня 2021 року обіймає посаду заступника голови КМДА з питань здійснення самоврядних повноважень та курує в Києві земельні та містобудівні питання.  Варто зазначити, що з 2018 року згаданий вище Вячеслав Непоп як заступник голови КМДА курує в столиці усі питання, пов'язані з будівництвом – він офіційно контролює діяльність Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю Києва КМДА. ДІАМ де-юре було створено у грудні 2020 року, проте свою роботу цей орган (на нього держава поклала низку функцій у сфері будівництва) розпочав лише 15 вересня 2021 року. Вказана структура фактично замінила Державну архітектурно-будівельну інспекцію (ДАБІ), яка у вересні 2021 року офіційно припинила своє існування. Керівником ДІАМ з 19 травня 2021 року є Семен Кривонос (на колажі праворуч). Фото: колаж КВКиївВлада

Верховна Рада (ВР) відклала розгляд у другому читанні законопроекту скандально відомої голови парламентського комітету з питань соціальної політики Галини Третьякової (на фото). Третьякова пропонує запровадити те, що профспілки й інші критики називають дискримінаційними нормами по відношенню до найманих працівників. Експерти кажуть, що проект закону міг не набрати необхідної кількості голосів, тож його розгляд перенесли. Про це KВ стало відомо з допису на Фейсбуці експерта з питань соціальної політики, екс-нардепа (VI, VII скликання, фракція ВО “Батьківщина”) Андрія Павловського. Підписуйтесь на “КиївВладу”  “Як стало відомо з Верховної Ради, антинародний антиєвропейський законопроект Третьякової № 5371 (“Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо спрощення регулювання трудових відносин у сфері малого і середнього підприємництва та зменшення адміністративного навантаження на підприємницьку діяльність”- KВ), що позбавляє українців трудових прав, сьогодні знято з розгляду, ніби-то у слуг не вистачає голосів…”, – запостив Павловський. Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться Колишній парламентарій напередодні висловив думку, що згаданий ним законопроект вельми шкідливий, і пояснив чому: “Він фактично скасовує обов'язковість норм трудового права для всіх, хто працює на приватних підприємствах менше ніж з 250 працюючими”. Павловський уточнив, що має на увазі норми законопроекту про скасування 40-годинного робочого тижня ("може допускатися робота будь-якої тривалості"), спрощення звільнень, "знищення профспілкового імунітету" (для звільнення та надурочних робіт не потрібна згода профспілки), "легалізація штрафів та заборони на лікарняні" (трудовий договір зможе передбачати додаткові види відповідальності працівника та відпрацювання часу хвороби), "безвідповідальність роботодавця за безпеку праці" (трудовими договорами можуть встановлюватись виключання із встановлених законодавством стандартів безпеки праці) тощо. "Ці норми спрямовані на ерозію трудових прав як таких, що вигідно насамперед великим корпораціям олігархії, які вже давно навчилися фіктивно дробити себе на багато нібито "малих і середніх" підприємств та підприємців”, – зауважив експерт. Як інформувала KВ, раніше профспілки виступили проти ухвалення в цілому цього законопроекту. На думку профспілкових діячів, норми запропонованого закону розбалансовують інтереси сторін трудових відносин роботодавця та працівників малого і середнього підприємництва. Мовляв, працівники у разі ухвалення закону можуть постраждати через формалізацію можливостей для абсолютного диктату роботодавця по відношенню до працівника.  Читайте: Законопроєкт Галини Третьякової №5371 заважає вступу України до ЄС Фото: Цензор.НЕТ КиївВлада

Під міністеркою соціальної політики в Кабінеті міністрів Дениса Шмигаля хитається крісло. Поки політики вже відкрито обговорюють ім’я наступниці Марини Лазебної (на фото), блогери дізнались, що чинна керівниця міністерства призначила собі нещодавно нову заступницю. Власне, в Мережі звернули увагу не стільки на ім’я нової високопосадовці, скільки на її першу зарплату в міністерстві й відсутність досвіду роботи. Про це KВ стало відомо з допису на сторінці Facebook київського журналіста і блогера Володимира Бондаренка. Підписуйтесь на “КиївВладу”  “10 червня (2022 року – KВ) заступником міністра соцполітики із зарплатою в 68 тис призначили 25-річне дівчисько, яке минулого року закінчило бакалавратуру КНУ ім.Шевченка.  Мама дівчинки співзасновник ТОВ КБ "Діамант" (клубний будинок на бул. Шевченка 27-Б) (у Києві – KВ), бенефіціар – Оксана Марченко (медведчук)”.  Батя з "Енергоатому", причому не слюсар, судячи з авто та кількох об'єктів нерухомості в центрі (КВ – Києва)”, – запостив Бондаренко. (Натисніть на картинку для повноекранного відображення) Судячи зі скану документу, новою заступницею Лазебної стала Анна Сергєєва.  Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться Як відомо, чутки про невдоволення Офысу президента Мариною Лазебною на посаді міністра соцполітики в столичному політикумі з’явилися ще задовго до повномасштабного вторгнення рф в Україну. Про ротації в Кабміні вже після початку російсько-української війни писали як ЗМІ з посиланням на свої джерела, так і политики.  Зокрема, нардеп Ярослав Железняк (фракція “Голос”), якого у кулуарах вважають близьким до Офісу президента (ОП, керівник – Андрій Єрмак), анонсував днями, що Марину Лазебну змінить ближчим часом Оксана Жолкович. Зараз Жолкович керує департаментом соцполітики й охорони здоров’я в ОП. Читайте: Кадри Кабміну: урядові призначення та звільнення 7 липня 2022 року Фото: Урядовий портал КиївВлада