Щоб дізнатися реальну ситуацію у районах столиці та з'ясувати, що зроблено за 2018 рік для підвищення комфорту мешканців, КиевVласть вирішила провести серію інтерв'ю з головами райдержадміністрацій Києва. Кожний очільник району читачам КиевVласть детально розкаже скільки коштів витрачається на розвиток району, що робиться для покращення умов життя, на що люди скаржаться частіше за все, які проблеми існують, скільки будується нових об'єктів, чи є проблеми із забудовниками, як вони вирішуються та які наявні плани щодо розвитку району.
Друге інтерв'ю цієї серії з головою Подільської РДА Віктором Смирновим.
Довідка KV: Подільський район Києва засновано у 1921 році. Сьогодні до його складу входять селище Шевченка, житлові масиви Вітряні гори, Виноградар, Мостицький, Куренівка, Біличе Поле, частина Нивок, Рибальський півострів і Поділ, який є центральною частиною району.
Район межує на сході з Оболонським та Дніпровським районами, на заході – зі Святошинським та Шевченківським, на півночі – з Оболонським та на півдні – з Печерським. Простягається він вздовж правого берега Дніпра і Київської гавані, попід горами Старокиївською, Замковою, Щекавицею і Юрковицею між Пішохідним мостом через Дніпро і Заводською вулицею.
Фінансування
KV: Скільки коштів вкладено у розвиток району у 2018 році?
Віктор Смирнов: На видатки розвитку Подільського району у 2018 році було передбачено 172 млн гривень у бюджеті Києва.
За рахунок цих коштів проведено роботи з реконструкції шкільного стадіону на території середньої школи №243 на вул. Новомостицькій, 10. На нього всього спрямовано майже 29 млн гривень, зокрема у 2018 році - понад 9 млн гривень. Це найважливіша і наймаштабніша реконструкція. Тепер там сучасний стадіон, зроблений за всіма канонами - з сучасним штучним покриттям, таблом, трибунами, пандусом для людей з обмеженими можливостями. На стадіоні споруджено баскетбольні і волейбольні майданчики, новий тренажерний комплекс. Сьогодні роботи завершені на 100% та готуються документація для здачі об'єкта в експлуатацію.
Завершено реконструкцію одного з корпусів 486 садочку на вул. Гречка, 20д. Недобудова стояла від початку Незалежності України. Ми зробили нову проектну документацію. Добудували корпус, облаштували групи, спортзал, медпункт. Це дозволило створити додаткові 3 групи на 45 місць. Діти зайшли туди у вересні 2018 року. Загальна реконструкція коштувала 10,841 млн гривень.
Практично закінчені роботи з облаштування громадської вбиральні на Андріївському узвозі біля музею-майстерні Івана Кавалерідзе. На неї витрачено 4,729 млн гривень бюджетних коштів Києва. Ці кошти пішли на побудову самої вбиральні і благоустрій території. Вбиральня вмурована у землю і зверху над нею з'явиться сквер. Введення об'єкта в експлуатацію планується до кінця 2018 року.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Окрім цього майже 15 млн гривень в цьому році спрямовано на роботи з будівництва зовнішніх мереж водопроводу та каналізації у приватному секторі Виноградарю, Сирецького масиву та Замковецько-Білицького масиву.
106 млн гривень пішло на капітальний ремонт закладів соціально-культурної сфери та житлового господарства. Зокрема, капітально відремонтовано та переоснащено у сучасний інтелектуальний простір три бібліотеки.
Біля 69,7 млн гривень направлено на ремонти житлово-комунального господарства. Це різні види робіт - ремонти вікон, фасадів, облаштування спортивних майданчиків, ліфтів, під`їздів, вхідних груп, сходових клітин тощо. Також, з цієї суми 22 млн гривень - найбільша сума у місті - була виділена на ремонт асфальтового покриття міжквартальних проїздів та дворів.
Більше ніж 30 мільйонів вкладено в обладнання для шкіл, дитячих садків, інтернатів Подільського району столиці.
KV: Скільки коштів надано з державного бюджету?
В.С.: Ми отримали субвенцію з державного бюджету по галузі освіти у розмірі 800 тис. гривень на нову українську школу. На ці кошти придбано комп'ютерне обладнання, дидактичний матеріал, меблі для початкових класів.
KV: З народних депутатів Подільському району хтось допомагав?
В.С.: З народним депутатом, якого обрано по нашому району (округ №220 - Вячеслав Костантіновський - KV), в нас налагоджена співпраця. Однак цього року масштабних спільних проектів у нас не було.
У нас 8 депутатів Київради від Подільського району (Людмила Березницька, Юрій Дідовець, Антон Дрепін, Юрій Крикунов, Наталія Маслова, Валентин Мондриївський, Олексій Окопний, Вадим Сторожук). З ними працюємо майже щодня. Є порозуміння. Вони нам надають інформацію від мешканців про їхні проблемні питання, актуальні потреби. Дякуючи депутатам, маємо додатковий дієвий зворотній зв'язок з подолянами.
KV: Скільки громадських проектів у районі було реалізовано у 2018 році?
В.С.: 12 проектів на сумму 15 млн гривень. З них 9 громадських проектів повністю реалізовано, 3 проекти – на завершальній стадії. Жоден проект не реалізувався без тісної співпраці з авторами. З деяким були невеличкі затримки, але вони були пов'язані з проведенням процедури закупівлі.
Більшість проектів стосувалися сфери освіти. Наприклад, у гімназії № 107 “Введенська” створено мережу хабів - сучасний освітній простір гімназії. У гімназії №34 “Либідь”, що на вулиці Межовій, зробили за рахунок громадського проекту вхідну групу: повністю поміняли фасад, вікна, кахель. Також у межах коштів громадського бюджету оновили 2 дитячих клуби за місцем проживання та створено функціональний простір для активного розвитку дітей на основі інноваційних методик освіти.
На наступний рік планується реалізація біля 30 громадських проектів, серед яких також дуже велика кількість освітянських проектів.
Дорожньо-транспортна інфраструктура
KV: На Подолі є знакові об'єкти, навколо яких не один рік точаться суперечки. Наприклад, Гостинний двір або археологічні знахідки на Поштовій площі. Чи робить щось адміністрація району для збереження цих об'єктів?
В.С.: Доля Гостинного двору вирішується на державному рівні. Питання музею на Поштовій площі вирішується на міському рівні. Доля цих двох об’єктів знаходиться на особистому контролі міського голови Віталія Кличка. Також опікується ними і його заступник, куратор Подільського району Валентин Мондриївський.
Маємо амбітні плани на 2019 рік, серед пріоритетів – реконструкція Контрактової площі та вулиці Сагайдачного. Відповідні проекти зараз проходять експертизу, після якої буде відома остаточна вартість робіт.
Реконструкція Контрактової площі
На вулиці Сагайдачного у 2018 році були великі пориви по лінії “Київводоканалу”. Тому в першу чергу в рамках реконструкції буде проводитися перекладання всіх мереж. Роботи плануємо завершити до 2020 року.
KV: Великі автобуси для проїзду по вузьким вулицям Подолу не дуже зручні. Як це питання збираються вирішити?
В.С.: Це є в майбутніх планах, але не на 2019 рік. З цього питання ми працюємо з КП “Київпастранс” і КП “Центр організації дорожнього руху”. Проектанти реконструкції також враховували це. Більш того, це питання вивчалося, коли частину Контрактової площі та вулиці Сагайдачного зробили пішохідними. І поки я жодного разу не бачив, щоб автобуси десь застрягли.
KV: Що ще планується зробити на Подолі?
В.С.: Очікується велика робота при будівництві Подільсько-Воскресенського мостового переходу. Він буде виходити якраз на вулицях Верхній та Нижній Вал.
Проект реконструкції цих вулиць існує вже давно. Але так як він зав'язаний на цей мостовий перехід, роботи не розпочаті. Коли буде добудовуватися цей міст, будемо розпочинати реконструкцію Верхнього і Нижнього Валів до Глибочицької. Їх треба давно реконструювати у комплексі, але обов’язково з інженерними мережами, в т.ч. і колектор р. Глибочиця.
Читайте: В КГГА отчитались о ходе строительства Подольского моста (видео)
KV: Одним з актуальних питань для Подільського району є організація гарного транспортного сполучення з Виноградарем. Які плани щодо цього?
В.С.: Всі чекають метро на Виноградар. І це вже недалека перспектива. Думаю, будівництво буде активно вестися вже у 2019 році. І протягом 5 років метро на Виноградар буде.
Читайте: Строительство метро на Виноградарь доверили российскому бизнесмену
Для поліпшення транспортного сполучення, у тому числі з Виноградарем, у планах реконструкція вулиці Кирилівської (раніше вул. Фрунзе - KV). Замовником цієї роботи є місто, а не район. Думаю, вже у 2019-му Кирилівська буде розширена.
На самому Виноградарі є плани реконструкції проспекту Свободи і Правди до вулиці Гонгадзе відповідно до якого кіоски понад дорогою планується прибирати. На їхньому місці буде сквер, повноцінні тротуари та велодоріжки. У планах також ремонт вулиці Світлицького в сторону “пожежної дороги” з заміною покриття та тротуарів. Також хочемо там ліквідувати стихійну торгівлю.
KV: Чи будуть нові маршрути громадського транспорту на Виноградар?
В.С.: Маршрутами громадського транспорту ми не займаємося. Є “Київпастранс” та Департамент транспортної інфраструктури Київської міськдержадміністрації (КМДА). Це їх компетенція.
У нас є пропозиції від мешканців щодо цього питання, які ми передаємо Департаменту. Ми тісно співпрацюємо щодо будь-яких питань, які стосуються покращення інфраструктури району та зручності подолян.
KV: Які дороги було відремонтовано у 2018 році?
В.С.: Зробили ремонт вулиці Мостицької та Гречка. На завершальній стадії ремонт частини проспекту Правди.
KV: Ви згадували, що на міжквартальні проїзди у 2018 році пішло 22 млн гривень. Скільки міжквартальних проїздів вдалося відремонтувати за ці кошти?
В.С.: 76 об'єктів. Роботи з капітального ремонту асфальтового покриття міжквартальних проїздів та прибудинкових територій проведено на 67 об’єктах житлової забудови. КП “Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Подільського району Києва” виконано поточний ремонт асфальтового покриття та ремонт зовнішніх сходів на прибудинкових територіях 9 будинків.
У нас є чітке розуміння, в яких місцях найгірший стан міжквартальних проїздів. Але ремонт проводили виключно там, де інженерні мережі знаходяться в задовільному стані.
Наприклад, на проспекті Свободи, 1, 3 і 5 було заплановано проведення ремонту міжквартального проїзду. Однак, так як в будинках за цими адресами, є проблемні питання щодо стану тепломереж, ми вирішили його перенесли. Спочатку будемо ремонтувати тепломережу. Так само буде і на наступний рік. Сподіваюся, буде можливість у найпроблемніших місцях перекласти мережі, а потім вже провести асфальтування.
Житлово-комунальне господарство
KV: У поточному опалювальному сезоні у Подільському районі постійні аварії. Через відсутність тепла мешканці навіть виходили на протести. Ці проблеми виникли через те, що не встигли підготувати мережі до зимового сезону?
В.С.: Дійсно зараз основний обсяг скарг - тепло і гаряча вода. Всім відомо, що у 2018 році було змінено постачальника цієї послуги. Все літо йшов дуже складний процес. Протягом цього часу дві системи - гаряче водопостачання і опалення - стояли без носія. Хоча вони мають бути заповнені, щоб не було корозії. Вони простояли сухими. А коли почалася подача теплоносія, з'явилися кущові пориви.
Поривів було багато - до 40 одночасно. Найбільш складна ситуація була на Виноградарі. У цьому відношенні у районі було одне з найгірших становищ. У “Київтеплоенерго” про цю проблему знають. Цим питанням опікується і профільний заступник голови КМДА Петро Пантелєєв. Всі сили були кинуті на усунення проблеми. Наразі без тепла майже немає будинків.
Читайте: Жители Куреневки в Киеве перекрывали дорогу из-за отсутствия отопления (фото)
KV: Що ще не задовольняє мешканців Подільського району?
В.С.: Завжди є скарги на ліфтове господарство. Хоча за останні декілька місяців ліфтове господарство нашого району має найменшу кількість зупинок. Намагаємося усувати проблему протягом декількох годин.
Є питання аварійних розриттів. Три роки тому, коли було 40 розриттів - це була катастрофа. Ми виходили на не більше 3-4 розриттів на території району. Зараз у нас більше 300 розриттів після аварійних робіт, які нам у спадок лишило “Київенерго”. “Київводоканал” закриває ці питання вчасно.
KV: У 2018 році змінився підрядник з вивозу побутових відходів. Є скарги на нього?
В.С.: Є, у жовтні була дуже напружена ситуація. Зараз стан покращився. Але є проблеми з вивозом великогабаритного сміття.
Не дуже хочу аналізувати цю ситуацію, але на мій погляд, коли прибирання сміття було у тарифі Керуючої компанії, було краще.
KV: Скаржаться мешканці району на щурів?
В.С.: Щурі є у кожному районі. Нещодавно це питання піднімалося на рівні міста. Але сказати, що скарг дуже велика кількість, не можу. В нас постійно проводиться дератизація - мінімум два рази на рік. А якщо є скарги, то робимо повторно. Керуюча компанія з цим справляється.
KV: Мешканці району віддають перевагу Керуючій компанії від міста чи активно створюють ОСББ?
В.С.: Зараз у Подільському районі 747 будинків комунальної власності. Є будинки інвестиційні, ЖБК, ОСББ, будинки відомчі. Загалом 1 027 будинків.
ОСББ створюються, можливо, не так швидко, як хотілось би. В рейтингу по створенню ОСББ Подільський район не на останньому місці. Проте активність велика не спостерігається через сприйняття цього процесу людьми не тільки на Подолі чи у Києві, а й взагалі в Україні. Мало хто хоче брати відповідальність на себе.
KV: Багато у районі аварійних будинків?
В.С.: Старого фонду багато. Деякі будинки обстежувалися і визнані складними. Але відселення у 2018 році не було і у 2019 році не планується.
KV: Які ремонти було проведено у будинках району за кошти міського бюджету?
В.С.: Виконано заміну вікон на сходових клітинах (39 будинків), утеплено фасади (43 об’єкта); проведено капітальний ремонт покрівель (15 будинків) та ремонт сходових клітин (1 об’єкт). Також за кошти міського бюджету виконано ремонт електричних мереж/електрощитових у 12 будинках та капітальний ремонт ліфтового обладнання пасажирських та вантажопасажирських ліфтів у 36 будинках.
KV: Чи є борги за комунальні послуги? Можуть через них припиняти обслуговувати будинки?
В.С.: Є відсоток несплати. Аде немає будинків, де всі винні за послуги. Що стосується окремих боржників, то рішення щодо їх відключення буде прийматися підприємствами, які надають послуги.
Наша проблема прибудинкові та внутрішньобудинкові території. Є тариф, по якому сплачують мешканці. Наскільки вони сплатили, на стільки і отримали послуг. І в цьому проблема Подолу, бо тут багато маленьких будинків з невеликою кількістю квартир. Якщо навіть всі квартири сумлінно платять, то коштів недостатньо для проведення поточних ремонтів. Цю проблему складно вирішити. Проте у місті нас чують і допомагають вирішувати ці питання.
Нове будівництво та конфлікти з забудовниками
KV: Скільки зараз в Подільському районі будується нових об'єктів?
В.С.: У нас 9 будівельних майданчиків, де будуються нові будинки.
№
Об`єкт
Забудовник (генпідрядник)
Замовник
1
“Житлове будівництво між вул. Новомостицькою та вул. Замковецькою у Подільському районі Києва”
ТОВ “МОНОЛІТ БУДСЕРВІС”
Обслуговуючий кооператив “Індивідуальних забудовників “НОВОСЕЛ”
2
“Будівництво житлового комплексу з об’єктами соціально-громадського призначення, паркінгами та благоустроєм пам’ятки природи “Крістерова гірка””, вул. Вишгородська, 45
ТОВ “К. А. Н. СТРОЙ”
ВАТ “Агрофірма “Троянда”
3
“Будівництво мікрорайонів I, II, Iп.к, III, Iп.к., IV у багатофункціональному житловому районі (ЖК “Варшавський мікрорайон”) на вул. Маршала Гречка та просп. Правди”
ТОВ “Моноліт будсервіс”
ДП “Науково-дослідний, виробничий агрокомбінат “Пуща-Водиця”
4
“Будівництва житлового будинку з вбудовано-прибудованими нежитловими приміщеннями та підземним паркінгом”, вул. Новомостицька, 15
ТОВ “СПЕЦБУД-ПЛЮС”
ТОВ “Будівельна компанія “КИЙ”
5
“Молодіжний житловий комплекс по вул. Тираспольська, 43 у Подільському районі Києва”, вул. Тираспольська, 43
ТОВ “ГАРАНТБУДІНВЕСТ”
ДП “ПОРТАЛ”
ТОВ “БК “ЗЗБК №1”
ТОВ “Молодіжний житловий комплекс “Оболонь”
ТОВ “ІБК ОБРІЙ”
6
“Комплексна забудова території (житлова та громадська, ІІ черга будівництва)” (4-й пусковий комплекс – житловий будинок з центром розвитку дитини) на вул. Електриків, 21-23, 23-Б у Подільському районі Києва” - Житловий район “Рибальський”
ТОВ “КДД Інжиніринг”
ТОВ “Рибальський острів”
7
“Реконструкція майнового комплексу під багатоквартирну забудову з вбудованими приміщеннями громадського призначення на вул. Електриків, 23-Б у Подільському районі Києва” ІІ черга будівництва
ТОВ “КДД Інжиніринг”
Публічне акціонерне товариство “Київський річковий порт”
8
“Будівництво громадсько-житлового комплексу на вул. Фрунзе, 37, 37 (літера "А") у Подільському районі Києва”, вул. Фрунзе (літера "А"), 37, 37”
ТОВ “Фірма Швидко”
ТОВ “Нові зодчі”
9
“Будівництво житлового комплексу з об’єктами соціального призначення на вул. Маршала Гречка,10-Б у Подільському районі Києва”, вул. Маршала Гречка,10-Б
ТОВ “Будівельна компанія “Інтеграл-Буд”
ТОВ “ВК-Інвестбуд”
Крім цього ведеться робота над таким важливим об'єктом як реконструкція з добудовою двох поверхів нежитлової будівлі на вул. Мостицькій, 20. За цією адресою планується розмістити центр надання соціальних послуг, де будуть розміщуватися всі соціальні служби району. У Києві поки існує тільки один такий центр у Святошинському районі.
У 2018 році для реконструкції цього об'єкта було проведено проектування та експертизу, також почалися будівельні роботи. На це було виділено 2,7 млн гривень. Загальна сума проекту 96 млн гривень, з них 43% на обладнання, інше на будівництво. На 2019 рік бюджетний запит становить 48 млн гривень. Якщо воно буде з міського бюджету, то є великі шанси отримати ще субвенцію від Мінсоцрозвитку на цей об'єкт. У такому разі завершити роботи можна у 2020 році.
KV: Чи є на території Подільського району проблемні забудови або спірні ділянки?
В.С.: Так, нещодавно всі були свідками протистоянь на Андріївському узвозі. Забудовник мав протягом місяця обмежити висотні параметри готелю. Але не зробив цього. Дякуючи чіткій позиції міського голови Віталія Кличка, депутатського корпусу та активній громадськості, Київрада розірвала договір оренди зі скандальним забудовником на Андріївському узвозі, 14-16.
Читайте: Киевсовет обязал ЧП “Маркон” убраться с Андреевского спуска за 30 дней
KV: Забудовники допомагають району у побудові інфраструктури?
В.С.: Забудовники платять до міського бюджету пайову участь. Вирішення питань щодо пайової участі та розрахунки розмірів пайового внеску здійснюються міськими департаментами. Ми (район) практично впливу на це не маємо. До нас ці кошти повертаються з бюджету міста.
Школи, садочки та спортивна інфраструктура Подільського району
KV: Скільки у районі працює шкіл та садочків? Їх вистачає?
В.С.: Працюють 80 закладів освіти. Черги в садочки є, але зменшилися в порівнянні з минулими роками. Також є садочки, наприклад, на вул. Гречка, де є навіть вільні місця.
Школи всі працюють. Є перевантажені, є завантажені на 100%, є декілька шкіл, які недозавантажені. Це залежить від місця розташування і відношення людей, які живуть у мікрорайоні.
Наприклад, на вул. Маршала Гречка є школа 63, яка заповнена на 100%, і школа 45, яка заповнена на 70%, а раніше була заповнена тільки на 30%. У мешканців цього мікрорайону були зауваження до роботи цієї школи. Пізніше, коли змінили директора, у 45 школу пішли діти. У цьому році набрали два повних перших класи. Батьки бачать зміни, новий директор навів лад з педколективом, господарством, проводить ремонтні роботи. На мою думку, більшість позитивних змін у школі залежить від директора, який визначає пріоритети розвитку закладу, і, якщо вони співпадають з баченнями педагогічного та батьківського колективів, імпонують учням, то проблем в такому закладі немає.
Якщо брати загальну завантаженість шкіл, то у цьому навчальному році вперше стояло питання про відкриття другої зміни. Але поки що це питання вирішено.
KV: Чи робляться ремонти чи реконструкції закладів шкільної та дошкільної освіти району?
В.С.: Ремонтів зроблено багато. На 2019 рік запланована реконструкція з добудовою дитячого садочка № 151. Планується реконструкція наявних поверхів та добудова третього поверху. На це виділено 26,5 млн гривень, тому всі роботи плануємо встигнути зробити протягом 2019 року.
У районі є одна проблемна школа № 114. Вона відселена вже більше 10 років, але як одиниця існує. Її учні зараз навчаються у трьох інших школах. Будівля в аварійному стані. Цей об’єкт передано на реалізацію до міста.
У садочку № 777 в одній з груп на підставі договору оренди розміщено реабілітаційний центр. Там займаються 8 діток з ДЦП. Якщо нам вдастся побудувати реабілітаційний центр для дітей і молоді на проспекті Правди, 4, то цю групу переведемо туди.
KV: Крім великого проекту щодо реконструкції стадіону на Новомостицькій, що в районі зроблено для розвитку спортивної інфраструктури?
В.С.: За 2018 рік побудовано за міською програмою 6 мініфутбольних полів на територіях шкіл.
Діє одна спортивна школа № 4. Вона базується у школі № 242 на проспекті Правди. Проте заняття проводяться у різних місцях.
Зараз готовий проект добудови до школи № 242 спортивного залу, який буде розраховано як для проведення уроків фізкультури, так і для потреб спортивної школи. Питання в отриманні містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки для опрацювання проектної документації в повному обсягу. Плануємо, що у наступному році ми вирішимо це питання. У 2019 році має бути виділено 1 млн гривень.
Зелені зони та безпека мешканців Подільського району
KV: Багато уваги приділяється у районі збереженню та відновленню зелених зон?
В.С.: На поточний благоустрій Подільського району за січень-листопад 2018 року використано 32,4 млн гривень, із них 29,93 млн гривень бюджетних коштів.
У нас розміщено 10 парків, 31 сквер, 1 бульвар, 3 проспекти. Висаджені зелені насадження вздовж 75 вулиць, на схилах гір та у зонах відпочинку на масиві “Виноградар”.
У 2018 році облаштовано 3 сквери - біля кінотеатру Жовтень (неподалік площі Щекавицька (раніше – Червона Пресня), біля станції метро “Тараса Шевченка” та сквер Старокиївська гора (Пейзажна алея).
На даний час ведуться роботи з облаштування парку Куренівський та скверу на вул. Світлицького (перетин з проспектом Свободи).
Проводяться роботи з лікування пам’яток природи місцевого значення “Вікові дуби” (22 вікові дерева на вул. Вишгородській, 51), “Дуб Гуналі” на перетині вул. Бестужева та пров. Бестужева та “Дуби та липи 6-го листопада” по вул. Кобзарській, 25 на загальну суму 440,80 тис. гривень.
KV: Але сади на Виноградарі, де планують будувати метро, вирубили...
В.С.: Я не вважаю, що ті сади треба відносити до зелених насаджень, як таких. Всі фруктові дерева мають досить короткий вік. Там виділялася земля під будівництво.
KV: Що сталося з підприємцями, які працювали біля метро “Тараса Шевченка”?
В.С.: Якщо пам'ятаєте там був такий собі “шанхай” - багато різноманітних кіосків. Всі ці кіоски були демонтовані повністю, але з підприємцями досягнуто домовленості про перенесення цих кіосків. Їм створено робочі місця поруч. З 25 підприємців 18 виявили бажання залишитися. Зараз там сучасне торговельне обладнання в одному стилі.
Читайте: Возле метро “Тараса Шевченко” в Киеве снесли МАФы
Сквер, що біля кінотеатру “Жовтень” також створено на ділянці, яка раніше була спірною. Років 15 тому там хотіли звести інший об’єкт. Мешканці Подолу втрутилися в це питання. І тепер там облаштували сквер з фонтаном, сучасною системою поливу, висаджено багато нових дерев, газон, сучасне освітлення.
KV: Чи є місця у районі, де можна зробити сквер, але вони зараз захаращені?
В.С.: Не можу сказати, що захаращені, але є такі, що пустують.
Наприклад, у центрі Подолу, на перетині вулиць Спаської та Волоської, кияни власними силами замість пустиря облаштували парк, який називається “Самосад”. Зважаючи, що ця ділянка знаходиться в оренді, але ніяких робіт нам не проводилося, активна громада вирішила облаштувати там громадський простір.
KV: Наскільки забезпечена безпека мешканців району?
В.С.: Криміногенна ситуація фактично однакова по всьому місту. У нас налагоджений контакт з усіма службами оперативного реагування, зокрема з райуправлінням поліції та ДСНС.
Фото: KV
Фото галереї: надано Подільською РДАKиевVласть
На ринках столиці сьогодні дуже багато продають риби, яка виловлена на Київщині або промисловиками, або рибалками-любителями. Але мало хто знає, яка сьогодні реальна екологічна ситуація на водоймах, чи придатна ця риба до вжитку. Про те, як сьогодні працює рибне господарство Київщини, яка якість риби у водоймах столичного регіону у другій частині інтерв'ю КиевVласть розповів начальник Управління Державного агентства рибного господарства в Києві та Київській області (Київського рибоохоронного патруля) Володимир Мухін.
Перша частина: Володимир Мухін: “Сподіваюся, у наступному році штрафи за порушення правил рибальства будуть підвищені в 10 разів”
Рибне господарство Київщини
KV: Які сьогодні здійснюються рибогосподарські види діяльності на Київщині?
Володимир Мухін: Мають квоту вилову і працюють на Київському і Канівському водосховищі понад 60 промисловиків. У цьому році квота вилову по Київському водосховищі виконана на 55%, по Канівському - на 78%. У минулому році вилов риби по Київському водосховищу був понад 1,2 тис. тонн, по Канівському - до 700 тонн.
30 підприємців працюють у режимі спеціального товарно-рибного господарства (СТРГ). Вони працюють на закритих водоймах на площі 4 728,333 га. Їх держава зобов'язує вселяти і виловлювати рибу, адже основна мета створення режиму СТРГ - це підвищення рибопродуктивності водойми і забезпечення населення вітчизняною рибою. На початок цього року загальний вилов водних біоресурсів такими підприємцями становив 189,582 т. За 10 місяців поточного року вони виловили 148,624 тонн риби. У 2017 році ними було вселено 1 469 404 екземплярів рибопосадкового матеріалу.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Також на закритих водоймах на каскаді малих річок водосховищ працюють підприємці в умовах аквакультури. У 2017 році на Київщині виробництво рибопосадкового матеріалу та товарної риби здійснювали 255 підприємців (76 фізичних осіб-підприємців та 179 юридичних осіб). Загальна площа в аквакультурі становить 6 162,56 га (стави всіх категорій). Садки всіх категорій займають 4 659 кв. м, басейни всіх категорій – 5 034 кв. м, інші водні об’єкти (лимани, водосховище) – 363,65 га. Такими підприємцями було виловлено 737,157 тонн товарної риби, а вирощено і виловлено рибопосадкового матеріалу – 608,540 тонн. Ця діяльність також відноситься до промислового рибальства, але на таких водоймах здійснюється ще любительське і спортивне рибальство за плату.
KV: На Вашу думку, треба збільшувати чи зменшувати об'єм промислового рибальства на Київщині?
В.М.: Промисловий вилов на Київському і Канівському водосховищі треба обмежити і зменшити кількість промисловиків. У такому вигляді, як він зараз існує, його дуже важко контролювати.
Можливо, доцільно створити рибну біржу, щоб була одна ділянка з відповідними умовами, де буде постійно знаходитися інспектор рибоохоронного патруля та санітарний лікар, який буде контролювати стан риби.
Розвивати, на мій погляд, треба ставкове господарство, яке працює на закритих водоймах по принципу “що виростив, те виловив”. І потенціал для цього є великий. Сьогодні на Київщині наявні 6 тисяч ставків, з них лише 225, які працюють в аквакультурі, нам звітують. Що відбувається на інших - їх хтось орендує чи ведеться там якесь рибне господарство - невідомо.
Я розумію, що не всі хочуть реально та легально працювати, бо в цей бізнес спочатку треба вкластися, а очікувати віддачу мінімум через рік-два. Щоб взяти в оренду водойму, провести науково-біологічне дослідження, закупити зарибок, корми, забезпечити охорону водойми від браконьєрів - потрібні інвестиції від 1 млн гривень.
KV: Чи можна без залучення підприємців відновити іхтіофауну Київщини?
В.М.: Ні, потрібні спільні зусилля. Цього року біля 1,5 млн молоді риб було вселено у водойми Київщини. Частково зариблення здійснювалося за рахунок державних коштів. І це було вперше за 10 років. Риба була вирощена на Новокаховському заводі частикових риб. Весною з цього заводу ми привезли і у гирлі річки Тетерів на Київському водосховищі вселили понад 300 тис. підрощених мальків щуки. Це місце - зона заборони для промислового і любительського рибальства. Ми його посилено охороняємо, тому вже восени спостерігаємо досить велику концентрацію дрібної щуки.
У минулому році зариблення здійснювалося за кошти саме промисловиків. У цьому році ми також зобов’язуємо промисловиків проводити відновлення іхтіофауни та водних біоресурсів. Наприклад, 8 листопада було проведено зариблення Канівського водосховища за кошти вже промисловиків. Загалом цієї осені вже неоднократно проводилося зариблення Київського та Канівського водосховища рослиноїдними видами риб (короп, товстолоб, білий амур) та щука у районі міста Українка та Ржищів, села Лебедівка.
Читайте: На Киевщине начат осенний сезон зарыбления
Зараз водойми Київщини зариблюються рослиноїдними видами риб. Вони підходять і для промислового вилову, і є природним біомеліоратором, який покращує стан водойми.
У наступному році ми будемо акцентувати увагу на вселенні, крім рослиноїдних, аборигенних та хижих видів риб - сома, щуки, судака. Зараз підприємства не вирощують ці види риб в необхідному обсязі, тому що не можуть спрогнозувати об'єми продажу, а вивести цю рибу досить дорого.
Також вже третій рік поспіль за допомогою промисловиків на Київському водосховищі встановлюються штучні нерестові гнізда для покращення природного нересту риби. Зокрема судака, який зараз один із самих найцінніших промислових видів риб. Зараз спостерігаємо тенденцію щодо збільшення його популяції.
KV: Скільки цьогорічне зариблення коштувало держбюджету?
В.М.: Розміру фінансування я не знаю. Ми контролюємо вселення, але фінансових потоків ми не бачимо. Досить великі витрати були на логістику - 25-30 грн коштує кілометр перевезення цієї риби. Ці кошти були залучені від громадських активістів і промисловиків Київського та Канівського водосховища. На доставку цієї риби пішло, думаю, мінімум 200 тис. гривень.
Екологія водойм
KV: Яка сьогодні реальна ситуація на водних об'єктах Києва та області, часто фіксується замор риби чи хвороби?
В.М.: Всім відомо, що екосистема водойм Київщини кардинально змінена. Екосистему фактично вбили каскадом ГЕС та водосховищ. Дніпро залишилося лише вище Київського водосховища. В межах Києва від Київської ГЕС до греблі Канівської - все це Канівське водосховище, а не Дніпро.
Мотивуючи необхідністю створення резервуару для прийняття паводкових вод, ГЕС проводять дуже різкий скид води саме в період нересту, коли ікра вже є в прибережній рослинності. Рівень води падає, ікра висихає, що завдає досить великі збитки. Цього року був скид води, через який була осушена водойма у районі Лебедівки на Київському водосховищі. Але вплив на природній нерест був незначний, більшість риб на той час вже віднерестилась і вилуплення личинок з ікри відбулося. Ми вживаємо заходи для зниження цього негативного впливу. Останні декілька років ситуація більш-менш стабільна.
За час нашої роботи масової загибелі риби і критичних ситуацій не було. Загальна ситуація по Києву та Київській області наразі позитивна. Хоча риба хворіє і паразитами, і гельмінтами - проте, вони не становлять загрози для людини, якщо риба проходить термічну обробку.
У минулому році була виявлена загибель риби через збудники хвороб. Були різкі перепади тиску, коливання температури, імунітет риби впав і почалося розповсюдження хвороб. У карасів було виявлено збудники дактилогірозу, у товстолоба - диплостомоз, синергазильоз і дактилогіроз. Виявлено це було на Гречано-гребельскому водосховищі у Київській області. Оскільки там діє режим спеціального товарно-рибного господарства, нами було видано припис і рекомендації щодо боротьби зі збудниками цих хвороб. Ситуація була вирівняна.
KV: Часто причиною загибелі риби є задуха?
В.М.: Ми з фахівцями Інституту рибного господарства НАНУ постійно робимо контрольні заміри кисню на водоймах. Нормальна концентрація кисню у воді 4-9 міліграм на літр. Нижче, вже критично. Дійсно, є види риб, які дуже чутливі до різкого зниження кисню. Задуха у минулому році була на озері Жандарка у Києві. Ми робили ополонки, в які вставляли очерет, щоб вони не замерзали і була природна аерація води.
Читайте: Для спасения рыбы в озере Жандарка на Позняках установили промышленный компрессор
Досить дієвий спосіб - це встановлення штучних аераторів, але по Київщині це неможливо - водойми дуже великі. У позаминулому і минулому році, коли було різке зниження кисню на водоймах Київщини, ми із залученням промисловиків та рибалок-любителів на гирлі річки Тетерів робили декілька тисяч штучних ополонок з очеретом. Ці ополонки були на декілька кілометрів. Виглядало, як поле з очерету. А завдяки течії з річки Тетерів збагачена киснем вода розповсюджувалася по Київському водосховищу.
Влітку зниження кисню буває у зв'язку з термоклином. Теж можуть спричинити задуху великі паводкові води, що несуть воду з полів та боліт, яка насичена газами та сполуками з пониженим рівнем кисню. Такі ситуації особливо загрозливі на Київському водосховищі. Проте завдяки нашим заходам зниження кисню у воді до масштабної загибелі риби на Київщині не призводило.
Наразі є болюче питання щодо водяного горіху - чилиму. Ним заростають тисячі гектар Київського та Канівського водосховища. Проблема у тому, що деякі види цього горіха занесені до Червоної книги України і провести його вилучення просто неможливо. Він росте на глибинах до трьох метрів і настільки вкриває шаром водну поверхню, що по ньому можна ходити деяким видам птахів. Він також дуже знижує рівень кисню. У ньому не нереститься риба.
Сподіваюся, що Київська облдержадміністрація розгляне цю проблему як одну із першочергових у межах екологічної безпеки. Потрібні кошти, як нам сказали науковці, близько 200-300 тис. гривень на кожне водосховище, щоб провести наукове дослідження: дослідити який це вид, яка площа, який вплив на іхтіофауну. Потім надати Міністерству екології подання щодо виведення цієї рослини з Червоної книги і провести її біологічну меліорацію. Для перероблення цієї рослини можна будувати заводи, бо її об'єм вже тисячі тонн. Продукти переробки можуть бути використані у якості комбікормів для тварин. І якщо зараз питання не вирішити у найближчому майбутньому, то це може бути катастрофа.
KV: Невже за останні роки не спостерігалася на Київщині загибелі риби через скиди підприємств?
В.М.: Коли йде забруднення стічними водами або скидами промислових підприємств, то це вже повноваження Державної екологічної інспекції. Ми тільки розраховуємо збитки, пов'язані із загибеллю риби.
Скарги від громадян на кольорові плями на воді були. Ми їх фіксуємо, якщо є загибель риби. Така ситуація була на річці Рось та Стугна, де була кольорова вода. В інших випадках, де ми передбачали скид забруднюючих речовин, загибелі риби не спостерігали. Проте також повідомляли про ці факти Державній екологічній інспекції та поліції.
Читайте: В Белоцерковском районе Киевщины зафиксирован замор рыбы (фото)
KV: На технологічних водоймах, наприклад, Бортницької станції аерації, риба придатна до споживання?
В.М.: Загибелі водних біоресурсів у місці скиду Бортницької станції аерації ми не спостерігаємо. Але у цьому каналі ми часто фіксуємо браконьєрство: вилов риби сітками, павуками, ості (рос. “острогами”). Враховуючи теплу воду, дуже великий обсяг зообентосу, органічних речовин і мікроорганізмів, які є кормом для риб, риба дуже добре там росте, розвивається та нереститься. Уся риба, яка там незаконно виловлюється, потрапляє у місця стихійної торгівлі. Жодний рибалка цю рибу сам їсти не буде. Вона забруднена, в ній вміст всієї таблиці Менделєєва. Ми намагаємося ліквідувати там будь-яке рибальство.
Загалом на Київщині дуже багато меліоративних каналів, які вважаються технологічними водоймами. На них правила рибальства не розповсюджуються.
Варто враховувати те, що на Київщині добре розвивається сільське господарство. Але всі ми знаємо, що агропромисловий комплекс не може бути без застосування хімічних добрив, пестицидів та гербіцидів. Забруднення водойм пестицидами, гербіцидами і нітратами, які йдуть стічними, дощовими і талими водами з полів, дуже велике. Хоча риба від цього не гине, але якість цієї риби бажає бути кращою.
Також велика кількість нітратів та фосфатів сприяє розвитку органіки і, безпосередньо, синьо-зелених водоростей, які в подальшому знижують рівень кисню у воді, що негативно впливає на рівень рибного запасу. Проте це питання не можна вирішити тільки у одному регіоні. Це питання державного рівня.
KV: Часто на ринках Києва та області Київський рибоохоронний патруль фіксує порушення та продаж неякісних водних біоресурсів?
В.М.: На ринках у поточному році нами виявлено 174 порушення. Громадяни реалізовували рибу без документів, які підтверджують законність її походження (сертифікат відповідності, ветеринарний документ та накладна щодо придбання риби). Загальна кількість вилученої риби становить понад 2,5 тонни.
Цього року на ринках нами фіксується значно меньше порушень - у минулому році було зафіксовано 393 порушення і вилучено 7,7 тонн риби. Зараз на ринках щоденно працює рейдова група. Також реагування йде в режимі рейдових заходів у “рибні дні”, або як оперативна реакція на звернення громадян.
KV: На яких ринках Києва та Київщини найчастіше фіксувалися порушення?
В.М.: Київський рибоохоронний патруль виявляє порушення майже на всіх ринках столиці та Київщини. Порушення фіксуються на таких столичних ринках, як “Солом’янський”, “Юність”, “Шлях”, на стихійних ринках у Солом’янському, Оболонському, Дніпровському та Голосіївському районах; на трасі “Київ - Одеса”.
На ринках Київщини - “Привокзальний” (м. Березань), “Вокзальний” (м. Біла Церква), на стихійних ринках у містах Рокитне, Українка, Вишневе, Фастів та ін.
Кожний громадянин перед покупкою риби має право запитати у продавця документи щодо законного походження водних біоресурсів (наприклад, товарно-транспортна накладна). Якщо таких документів немає - оперативно просимо звертатися на “гарячу лінію” рибоохоронного патруля Київщини за номерами: (068) 642-80-26 або (099) 341-73-18.
KV: Які санкції застосовувалися до порушників на ринках?
В.М.: Це штрафи від 510 до 1 700 гривень за рішенням суду. Іноді суди виправдовують порушників, бо вони в суд приносять документи. Але склад правопорушення вважається закінченим, коли на момент перевірки були відсутні документи, навіть якщо вони є, а продавець їх забув.
KV: Як використовуються вилучені водні біоресурси?
В.М.: Якщо на ринку виявлена покинута риба, то складається акт виявлення безгосподарського майна. І при умові, що риба придатна до споживання, вона здається на рибоприймальний пункт користувачам водних біоресурсів, які вписують її у квоту як вилов.
Якщо факт незаконної торгівлі документується, то у більшості випадків ми залишаємо рибу під розписку на відповідальне зберігання правопорушнику до рішення суду. У нас немає спеціалізованого транспорту та місця для зберігання.
KV: Влада Києва та Київщини рибоохоронців столичного регіону підтримує?
В.М.: Допомоги хотілося б трохи більше. У нас була налагоджена плідна співпраця з колишнім губернатором Київщини Олександром Горганом, але якогось додаткового фінансування на розвиток рибної галузі, відповідної програми не було. Натомість в інших областях такі фінансування здійснюється.
Серед громадських організацій нам допомагає “Громада рибалок України”, “Рибальська сотня”, громадські організації підводних рибалок та інші.
KV: Чого не вистачає Київському рибоохоронному патрулю для ефективної роботи?
В.М.: Нам потрібно збільшення фінансування на паливо та мастильні матеріали хоча б в три рази, щоб ми могли працювати у режимі патрулювання.
Треба закупити спеціальний одяг, який має вітро-, водо- та термозахист. Комплект сезонної форми для інспектора коштує 5-6 тисяч гривень. Тобто на ці цілі потрібно 500 тис. гривень.
В десятки разів полегшили і підвищили б ефективність нашої роботи квадрокоптери. Поки я в режимі тестування використовую свій і розумію, що якщо у нас було хоча б 10 таких квадрокоптерів, то не треба було б витрачати стільки палива.
Не вистачає нам тепловізорів. На всю Київщину ми маємо їх всього два. Вартість тепловізора біля 100 тис. грн. Їх варто було закупити хоча б з десяток.
Зараз фінансування нашої діяльності здійснюється приблизно на 30% від потреби. У цьому році було відсутнє фінансування на оновлення матеріально технічної бази та капітальні видатки.
KV: А кадрового голоду ви не відчуваєте?
В.М.: У нашому штаті працює 40 інспекторів. У Києві та Київській області площа господарських водойм близько 180 тис. га. На інспектора припадає 4,5 тис. га обслуговування.
Загальна протяжність середніх і малих річок у м. Києві та Київській області близько 7 тис. км, 6 тис. озер. Неможливо під кожним деревом, на кожний кілометр водойми виставити патрульного. Тому вихід один - щоб усвідомлювали, що за порушення буде покарання, і поважали.
Зараз наші очі і вуха - це громадськість. Я безпосередньо веду комунікацію. Коли бачать правопорушення на воді, вони сигналізують. В день ми отримуємо до 10 повідомлень. За нашою статистикою, 70-80% не підтверджуються. Є випадки, коли нас за допомогою таких повідомлень намагаються дезорієнтувати, направити в інше місце. Для того, щоб ми раціонально використовували сили та засоби і оперативність була вищою, крім цілодобової “гарячої лінії” підключили ще мессенджери - WhatsApp, Telegram, Viber. Тепер рибалка, який бачить порушення, фотографує його, робить короткий опис та вказує точку геолокації. Ми бачимо, що повідомлення реальне і в першу чергу на нього реагуємо.
Також ми просимо рибалок-любителів дочекатися нас. Це необхідно, по-перше, для того, щоб вони були свідками при оформленні документів. По-друге, рибалки можуть приходити на судові засідання, висловлювати свою громадську позицію і бути стороною апеляційного оскарження, якою ми по закону не є.
Я нікого не звинувачую, але коли бачу, що в нас зібрана вся доказова база, а суд виправдовує порушника, підозрюю наявність корупційних зв'язків між порушником і суддею. А так як збитки порушником завдаються місцевій громаді, то тільки її представники можуть оскаржити рішення суду.
Фото: KVKиевVласть
Відомий київський фуд-блогер Інна Гордієнко знайшла для читачів КиевVласти смачний ресторан в столиці, де готують ребра за справжніми чикагськими рецептами та частують гостей найкращим українським та європейським пивом.
Прийшла черга поговорити про м’ясні страви, а саме про місця, де його смачно готують та красиво подають. Одне з них нещодавно відкрилося в центрі Києва і я просто не могла до нього не зазирнути. Мова про “Reber bar”, де вас нагодують будь-якими реберцями - свинячими, телячими, баранячими.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Я підібрала на Подолі свого брата Макса. Прогулялись Андрїївським узвозом, вийшли на Воздвиженку і піднялись новими сходами на Пейзажну алею.
- Ми що, їдемо в Первак?, - запитується Макс.
- Ні, це прямо навпроти нього, раніше тут був Lucky pub. Але, мабуть, він був не дуже lucky, якщо закрився, - жартую я.
Неспішно прийшли до “Reber bar” - ресторану, де годують будь-якими реберцями.
На вході нас зустріли офіціанти та адміністратор ресторану Тетяна, яка провела невеличку екскурсію, щоб ми визначились з місцем де нам сісти.
Спочатку піднялись на терасу. Але спека - неймовірна. Тому спустились вниз - до двох основних залів.
- Це наше видатне панно! Для зображення квітки хмелю було використано 25 тисяч пивних пробок, - зауважила Тетяна, коли ми проходили з однієї зали до іншої. - А це наш бар, ви можете присісти за столиками навпроти нього.
Вибрали останній варіант, оскільки помітили за барною стійкою кеглі з пивом.
- Наш заклад пропонує безліч варіантів смачного крафтового пива від українських броварень “Чумаков” (Маріуполь), “Кумпель” (Львів) і “Першої Дніпровської” (Дніпро), - повідомила Тетяна. - Я б рекомендувала почати з Чумаков, бо це наша власна і вона представлена найбільшою кількістю видів пива: A.P.A. Mango, Golden Alе, MilkStout, Porter, Zhiguli або класичний лагер Pilsner.
- Я обожнюю ель, тому розпочну з Golden Ale! - вигукую я.
Максим, як більшість чоловіків, замовив більш традиційне - віденський лагер Zhiguli. Хоча насамкінець і він не втримався перед спокусами - і скуштував Milk Stout з молочно-карамельним смаком та кавовим відтінком.
Також раджу скуштувати тут A.P.A.Mango - нефільтрований ель з яскравим ароматом манго, смаком цитрусу та післясмаком грейпфруту.
Все пиво в “Reber bar” неймовірно смачне. Тому, навіть якщо ви не хочете їсти м’ясо, завітайте сюди задля втамування пивної спраги.
Персонал помітив нашу пристрасть до пива і запропонував до нього смажені тигрові креветки і кальмари (255 гривень) та свинячі реберця в крафтовому пиві (220 гривень за 0,5 кг). До речі, в Копенгагені півкіло свинячих ребер мені нещодавно коштувало 1000 гривень.
Читайте та смакуйте: Копенгаген - місто оселедця, сморебродів та марихуани (фото, відео)
Я більше люблю баранину та телятину, тому мій вибір зупинився на ребрах ягняти в східних спеціях з печеним баклажаном (260 гривень за 0,5 кг). Але Макс був за свинину - і я здалась.
До страви ви отримуєте безкоштовно картоплю та соус на ваш вибір. Також ми замовили овочевий салат з авокадо та в’яленими томатами (95 гривень).
Поки ми чекали на страви, до нас підійшов власник закладу Ростислав.
- Я чув ви тут згадували Львівську реберню. Ми готуємо ребра абсолютно за іншою технологією - це американський стиль. Ми довгий час перебували з нашим шеф-кухарем в Чикаго і вивчали саме їхній формат подачі та приготування ребер, - пояснив Ростислав. - В Києві такий формат точно перший.
Доки теревенили - нам вже принесли їжу. Реберця виглядали дуже апетитно. І смакували не слабше за вигляд.
- Сєструха, ти просто зробила мій день! Я давно так не ласував м’ясцем! Ти ж знаєш, мій домашній раціон - це кефір і булка, - пожартував Макс.
- Ну, я знала чим тебе порадувати. Реберця дійсно відмінні, тепер треба запланувати прийти на баранину, - заявила я у відповідь.
Ростислав, проходячи повз нас, попросив звернути увагу на бар.
- У нас не тільки смачне пиво. Ми дуже ретельно підійшли до створення коктейльної карти - більшість коктейлів пасують саме до реберної історії, - запевнив він.
Щойно ми почали вивчати барне меню (майже всі коктейлі по 140 гривень), до нас підійшов бармен Володимир і запропонував “Криваву мері”: “У нас три види Bloody Mary. Я раджу вам Smoked BBQ. Ми відійшли від класики - в її основі горілка на беконі, яку ми змішуємо з соусом барбекю, потім насичуємо цю суміш димом дубової тирси через спеціальний препарат Smoky і подаємо з шматочком бекону”.
Відмовити просто неможливо. Навіть від спостереження за процесом приготування “мері” отримуємо шалене задоволення. Смакувало під ребра теж “на відмінно”.
До речі, в “Reber bar” є обіди - з 12.00 до 16.00, за 95 гривень. Трохи пізніше я особисто їх спробувала і кажу вам, як на сповіді - це найкращі бізнес-ланчі в центрі Києва за таку ціну!
За 95 гривень ви замовляєте дві позиції - салат плюс основна страва. Кожного дня тижня заклад пропонує два варіанти ланчу на вибір.
В середу, ми з подругою вибирали між салатом з печених овочів та філе індички зі шпинатом під грибним соусом (варіант #1), а також салатом коул слоу та бургером з картоплею фрі (варіант #2). Обидва - дуже смачні, з-під ножа.
Ви також можете дозамовити першу страву - це буде плюс 35 гривень. Я взяла суп з гарбузовими галушками та фрикадельками - і була в захваті.
А підсолодити життя в “Reber bar” раджу фірмовим наполеоном з журавлиною (60 гривень).Такого наполеону ви точно більш ніде не скуштуєте.
Сподіваюсь, я відкрила для вас ще один смачний заклад. А якщо ви не хочете прогавити нові гастро-місця, стежте за сторінкою Смакуй з Інна Гордієнко!
Читайте та смакуйте: Прогулянка терасами київських ресторанів (фото, відео, ціни)
Фото та відео автораKиевVласть
В 2018 году коммунальное предприятие Киева “Днепр”*, несмотря на решение о прекращении его деятельности, продолжает работать. При этом КП ведет хозяйственную деятельность не в Киеве, а на территории оккупированного Крыма - в Алуште.
Об этом KV стало известно из сообщения депутата Киевсовета Александра Пабата (фракция “Солидарность”) в Facebook.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
“Стадия “прекращение деятельности по решению собственника” КП “Днепр” длится 4 с половиной года. Предприятие, официально пребывающее в собственности территориальной общины Киева, в 2018 по факту работает в Алуште, по адресу Набережная, 16 и, как следует из информации на сайте, принимает туристов”, - сообщил Александр Пабат.
Депутат Киевсовета отметил, что по данным столичной госадминистрации последний отчет о деятельности этого КП датируется апрелем 2014 года.
Также Александр Пабат сообщил, что в текущем году в Киеве продолжают работу 389 коммунальных предприятий городского и районного подчинения. Для сравнения, в 2016 году в столице насчитывалось 404 разноформатных КП.
Ранее KV сообщала, что в 2017 году коммунальные предприятия, организации и учреждения Киева “отработали на ура”: чистая прибыль - 515,9 млн гривен, убытки - 1 млрд 513,2 млн гривен. В сравнении с 2016 годом совокупный убыток от “хозяйновитости” столичных КП увеличился на 4 138,7 %.
Читайте: В 2017 году коммунальные предприятия Киева “отхозяйствовали” на 1 млрд 513,2 млн гривен убытков
Фото: скриншот Google Maps
* КП “Дніпро” (код ЄДРПОУ - 38139963)KиевVласть
Відомий київський фуд-блогер Інна Гордієнко вигулялась терасами київських ресторанів та розповідає, де найкрасивіше та найсмачніше.
Літо добігло кінця, попереду золота осінь - моя найулюбленіша пора року. Вже не спекотно, повітря свіже і пахне трохи пожовклим листям. Що може бути кращим за те, щоб сісти на відкритій терасі ресторану, закутатися в плед, милуватися заходом сонця і зігріватися пляшкою червоного вина.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Тому я вирішила вигуляти вас терасами з панорамними видами Києва, які я особливо протестувала. Звичайно, це не всі найкращі тераси міста Києва - я обрала для вас 5 найсмачніших і найбільш атмосферних.
Satori lounge, вул. Велика Васильківська, 44-a
Почну з тераси, яка знаходиться в затишному дворі в центрі міста. Тут всього дві хвилини пішки від площі Льва Толстого, але немає ніякого галасу і руху машин. Таке враження, що ви потрапили за місто.
На вході закладу вас зустрічає людина, яка є душею закладу і дбає про кожного відвідувача – це Семен Данільченков. Він підбере ідеальні напої та страви для вас, щоб візит запам’ятався надовго і щоб ви обов’язково завітали ще. Зі мною так і сталося: вперше коли прийшла до ресторації, Семен приділив мені достатньо уваги і я зрозуміла, що захочу повернутися сюди знову і знову.
Тут можна не просто поїсти і випити, а ще й насолодитися музикою. Ми потрапили на чудовий концерт піаністки Саші Морозової. Дві години релаксу і неймовірного задоволення від прекрасних композицій.
Кухня в ресторані близькосхідна та середземноморська, але страви особливі. Не знаю, звідки ці рецепти і чи в них є секрет, чи просто кухарі ресторації справжні віртуози. Але від смаку їжі в мене і досі течуть слинки.
Якщо ви не налаштовані їсти та пити, ви можете прийти сюди на кальян та чай. Заклад пропонує величезну чайну карту. А на першому поверсі в центральній залі ресторану розташований чудовий бар, де вам приготують неймовірні авторські коктейлі з урахуванням ваших побажань.
Що рекомендую замовити:
велика тарілка мезе - 235 гривень. Входить туди хумус, бабагануш, йогурт, паштет і звичайно свіжоспечена піта;
татакі з яловичини з лаймовим соусом і яблуком - 195 гривень;
тартар з телятини з паленим творогом - 165 гривень;
філе міньйон з овочами гриль - 285 гривень.
Для нашого вечора та їжі ми обрали італійській Sangiovese - 700 гривень за пляшку.
Продегустуйте обов’язково соус в татакі і соковите м’ясо філе міньйона. Візьміть під ці страви пляшку червоного або білого вина - і ваш вечір вдасться на повну.
Обійшлася наша вечеря в 1385 грн на трьох (татакі нас люб’язно пригостили).
До речі, на терасі діють свої, відмінні від ресторану ціни на алкогольні напої, тому раджу скористатися цією можливістю.
PapaFeta, вул. Лобановського, 56/21-а
Ще одна прекрасна тераса з дуже демократичними цінами і грецькою гостинністю. Раджу прийти сюди на вечерю, насолодитись заходом сонця та смачною кухнею.
Розташований ресторан на 12 поверсі бізнес-центру в районі Червонозоряного проспекту. Тут неймовірні види і чудове місце, щоб спостерігати, як сідає сонце. Тераса огортає ресторан по колу, тобто ви можете милуватися краєвидами з усіх боків.
Ресторан має дві зали. Одна - дуже простора, тут часто відбуваються весілля. Друга - розрахована на 7 столиків.
Ми з подругою звичайно всілися на терасі за пляшечкою білого чилійського вина (Casa Verde Sauvignon, 390 гривень), спробували найпопулярніші грецькі страви і попліткували про дівоче.
Що раджу спробувати:
- Асорті мезе (чотири на вибір) - 130 гривень. Ми взяли баклажан з волоським горіхом; ікру тріски з оливковою олією; соус із смаженого червоного перцю та горох з каперсами. Подається мезе з запашною свіжоспеченою пітою;
- Мусаку - 97 гривень. Вона настільки смачна, що її смак досі на моїх губах. Хто не знає - це м’ясний фарш з соусом бешамель на подушці з картоплі та баклажанів;
- Грецький салат - 81 гривня, без нього тут точно не обійтись. Насправді, його назва хор’ятики, бо в Греції це просто сільський традиційний салат, хоча весь світ називає його грецьким;
- Кефтедес - 85 гривень. Фрикадельки зі свинячого та яловичого фаршу, які подаються з моїм улюбленим мезе - дзазик, соусом на основі йогурту та домашнього сиру з додаванням свіжого огірка та кропу. Смакує під будь-яку страву бездоганно.
А ще тут дуже смачна риба на грилі. Виглядала вона дуже апетитно на тарілках відвідувачів, тому наступний раз я прийду саме на неї.
Обійшлася вечеря всього навсього з пляшкою вина в 783 гривні на двох. Вважаю, що це дуже демократична ціна для ресторану, який має такий краєвид і таку смачну кухню.
Mur Mur, вул Пушкінська, 42/4
Ще одна тераса в серці нашої столиці, що приймає своїх гостей просто неба з панорамою на центр міста. Це місце скупчення молодих дівчат. Також ресторан полюбляють іноземці. Дуже приємна атмосфера, хороше обслуговування і смачні коктейлі.
Вечорами тут грає діджей, можна курити кальян, випити імбирного пива власного виробництва і спробувати три види різних кухонь – мексиканську, італійську та бургери.
Бургери можна формувати самостійно і в цьому фішка кухні “Мур Мур”. Вибираєте булочку бао або бріош, або просто листя салату айсберг, потім котлету, яка вам більш до вподоби – куряча, теляча, зі свинини, індички, тушкованої баранини і навіть з тофу чи буряка. Додаєте за бажання сир – чеддер, горгонзолу, халлумі, брі, пармезан; соус - тар-тар, перцевий, песто, ананас-чилі, діжонську гірчицю або японський майонез. І овочі чи фрукти, які більш за все любите – огірок, томат, шпинат, цибуля, печериці, ананaс, яблукa.
Ваш бургер вам складуть з обраних інгредієнтів і подадуть з вашим улюбленим гарніром - хумус, картопля, квасоля, капуста. Я порахувала: вартість простого бургеру приблизно виходить 200 гривень, якщо взяти курячу котлету і до неї самий недорогий сир, один овоч, один соус і один гарнір.
Що раджу тут спробувати, з того що ми куштували:
кесаділья з бичачими хвостами - 245 гривень. Перший раз куштую в Києві страву з бичачих хвостів;
салат зі смаженою куркою, авокадо, томатами - 235 гривень. Салат подається в тарілці з піти - дуже оригінально і смачно;
фіш-боли з судака з диким рисом - 285 гривень;
вегетаріанський суп з цукіні і листям салату ромен - 130 гривень.
А ще тут можна куштувати сніданки:
панкейки масляні на молоці та веганські з різними начинками: солона карамель - 95 гривень, конфітюр - 65 гривень, кленовий сироп - 90 гривень та інші варіанти;
бельгійські вафлі з яйцем пашот - 130 гривень, з лососем і крем чіз - 225 гривень, з арахісовою пастою та бананом - 95 гривень.
Наша вечеря на двох разом з імбирним пивом коштувала 1120 гривень.
SOLOD enjoy-bar, проспект Павла Тичини, 1-в
На вході вас зустріне височенна конструкція, складена з великих літер - СЧАСТЬЕ. Але щойно ви влаштуєтесь за столиком, ви зрозумієте, що власники закладу таки мали рацію - з третього поверху комплексу Silver Breeze відкриваються просто божественні види на річку Дніпро та її пагорби.
Вся територія тераси встелена штучною травою - таке враження, що ви приїхали на пікнік. Сідаєте за столиком на балкончику і насолоджуєтесь діджей-сетами, розглядаючи правий та лівий береги Києва і потягуючи смачне пиво власного виробництва Solod silver або Solod blanche - 55 гривень за 400 мл. Це дійсно наSoloda.
З кухні радять спробувати м’ясо та рибу на грилі, оскільки заклад позиціонує себе саме як гриль-бар, а також бургери - від 205 гривень з телячими щічками до 265 грн за качку-бургер з сиром дор-блю.
Ми все ж таки скористались пропозиціями суші-бар меню і замовили роли:
філадельфія з лососем - 215 гривень;
спайсі -ол з лососем та креветкою - 230 гривень.
За наш обід на двох з пивом та ролами ми заплатили 555 гривень.
Mr ZUMA, Спортивна площа 1A
Ця тераса знаходиться на 5 поверсі ТРЦ “Гулівер”. Вона для мене особлива, оскільки знайомство з нею розпочалося із знайомства з власницею ресторану - чудовою Вікторією Руденко, яка вкладає в своє створіння всю душу, любов і весь свій професіоналізм. Вона тут з ранку до ночі контролює весь процес і дбає про кожного свого відвідувача.
Завдяки цьому заклад має серце і насичений любов`ю в усіх аспектах: кухня, атмосфера, персонал. Тут постійно відбуваються вечірки та смачні гастрономічні події.
Наприклад, остання - японська - Sakura Gourmet була присвячена дегустації саке та японського вина, а ще гості могли спостерігати сашимі та лобстер шоу. Тут дуже смачні риба та морепродукти, величезний вибір суші-ролів, сашимі, гунканів, нігірі та тірадіто в новому стилі! Але моя вечеря все ж таки вийшла з м’ясом.
Дуже рекомендую спробувати саме страви з розділу меню - робата-гриль мясо або робата-гриль риба та морепродукти.
Отже, чим ласували і що раджу вам:
салат з копченими, в’яленими та свіжими помідорами під йогуртовим соусом - 245 гривень. Начебто просто помідори, але заправка, свіже листя салату і компанія хазяйки зробили свою справу;
філе-міньйон з овочами у перуанському стилі - 595 гривень. Неймовірно соковите м’ясо у доповненні з грильованими овочами;
коктейль East Wind - Bombay Sapphire Gin, настояний на сичуанському перці, аперетив Lillet, японське сливове вино та сливовий бітер - 159 гривень.
Тут дуже круті авторські коктейлі (майже всі в однакову ціну (159 гривень), які я наполегливо рекомендую спробувати. Якщо ви навіть не плануєте залишатися тут на трапезу, ви можете просто розпити смачний коктейльчик або покурити кальян і звичайно помилуватися заходом сонця.
Вечеря на одного з коктейлем коштувала 999 гривень.
Сподіваюсь, моя подорож терасами прийшлася вам до вподоби. І поки ще триває літня осінь скористайтесь цією нагодою, щоб чудово провести останні теплі дні в рідному Києві! А щоб не пропустити наступні, не менш смачні огляди, стежте за моєю сторінкою https://www.facebook.com/tastewithinna/
Читайте та смакуйте: “За двома зайцями” - старий смачний Київ
Фото та відео автораKиевVласть
Мне очень легко “продавать” Киев инвесторам. Менять их отношение к нашей стране с напряженного на позитивное. Для этого я часто им рассказываю, что в Киеве есть марафоны, и что люди бегают по утрам и вечерам.
Меня спрашивают: “И большинство мирится с меньшинством, ради которого перекрывают центр города в дни марафонов?”
Отвечаю с улыбкой: “Сначала было с трудом, но сейчас легче. И все больше и больше горожан с детьми выходят на улицы и поддерживают бегунов. Да я и сам и мои коллеги, наши дети активно принимают участие в забегах”.
“WOW! Так вы - нормальные! Мы хотим к вам!”, - отвечают инвесторы.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Чтобы добить собеседника, я рассказываю, что в центре Киева можно плавать в Днепре. И я это делаю по утрам, например, во время пробежек.
Большинству наших партнеров трудно поверить, что в многомиллионном мегаполисе Киев можно плавать в реке. Что в нашем городе такая благоприятная экологическая ситуация.
Но мне верят, Торгово-промышленной палате верят. Потому с каждым днем у нас все больше бизнес-делегаций в гостях.
Но сегодня Днепр зазеленел. И в реке можно превратиться в “зеленого человечка”. Я об этом писал и прошлом году, пишу снова.
Кто-то подумает: при чём тут “зеленый Днепр” и инвестиции? Но давайте представим психологию инвесторов, которые легко проводят параллели: если мы, киевляне и украинцы, не можем вместе справиться с проблемой, которая губит нас, продолжая пить воду из такого Днепра, если мы сами у себя не можем разобраться со своим имуществом и собственностью у себя дома - трудно нам поверить, что мы хорошо разберемся с чужой собственностью.
Читайте: Киевляне жалуются: Днепр зацвел и жутко воняет (фото)
Думаю, что главной проблемой Днепра являются, наша беспредельная жадность и глупость, которыми мы убиваем биосферу, не давая ей восстановиться. Уверен, что если бы мы дали два-три года на восстановление биобаланса и рыбного хозяйства, многое бы изменилось к лучшему.
Я помню, как человеческая жадность погубила рыбный и биобаланс в Азовском море. В Днепре сейчас происходит то же самое, наверное, даже в еще больших размерах.
Остановить это можем только сами. Инвесторы нам в этом не помогут.
Но сделав это, мы сделаем и нашу страну более привлекательной для инвесторов и туристов. Мы станем более понятными - нормальными!
P. S. А во время пробежки по лесным дорожкам на Трухановом острове меня остановила куница. Выбежала передо мной за два метра, посмотрела на меня внимательно, подмигнула и побежала дальше.
Читайте: Євген Яковлєв: “Дніпро не вмирає, він де-факто мертвий”
Геннадий Чижиков, президент Торгово-промышленной палаты Украины
Публикуется с незначительными правками
Источник публикацииKиевVласть
Головна водна артерія України померла, - каже еколог, доктор технічних наук Євген Яковлєв. Єдине, що залишається нам, - призупинити процес деградації води. Наразі це ще можна зробити. Але зволікання - без перебільшень - подібне до смерті.
Матеріал створено в рамках Проекту “Юн-Пресс-KV”
Юн-Пресс-KV: Більшість екологів сьогодні схожі у думці, що Дніпро - це мертва річка. Що в розумінні фахівця означає термін “мертва” річка?
Євген Яковлєв: Кожна здорова ріка - жива екосистема, яка має здатність до самоочищення. Тобто, вона здатна природним способом позбавлятися від надлишків забруднень. Дніпро не вмирає, він, де-факто, мертвий в силу того, що втратив здатність до самоочищення.
Юн-Пресс-KV: Чому?
Євген Яковлєв: Насамперед тому, що він техногенно-деформований, у нього немає нормального поверхневого водообміну, а також стоку ґрунтових вод. На сьогоднішній день продовжують нарощуватися зміни водного балансу і якості води, яка надходить у Дніпро.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Однією з найголовніших проблем є недостатньо ефективне очищення промислових стоків. Незважаючи на те, що їх кількість помітно знизилася - рівень забруднення продовжує наростати.
Юн-Пресс-KV: Можливо якимось чином відновити природні параметри річки і її цикл самоочищення?
Євген Яковлєв: Якщо брати саме комплекс взаємодії поверхневих і наземних вод, то, на мою думку, це вже неможливо.
Юн-Пресс-KV: Деякі активісти вважають, що після спуску, наприклад, Київського водосховища покращиться проточність Дніпра і це благотворно позначиться на його екологічному стані. У теорії, не раціональніше було б вчинити саме так?
Євген Яковлєв: Справа в тому, що спуск водосховища в загальному плані процедура недостатньо вивчена, але, тим не менш, за першими параметрами вона є небезпечною.
Мої колеги Олег Войцехович і В`ячеслав Шестопалов не раз помічали, що після спуску залишаються мули, які, висихаючи, можуть почати міграцію з вітром. Змінюється рівень ґрунтових вод, вони починають опускатися і тим самим тиснути на берега, посилюються ерозійні та зсувні процеси.
Також, сьогодні до Дніпра прив`язана маса водозабірних, портових споруд і при спуску рівня, вони всі виявляться в нових умовах. При яких для їх подальшої роботи потрібна буде перебудова.
Не варто забувати і про те, що через спуск ми можемо викликати додатковий процес прискореної міграції забруднень. Відповідно, берегова зона Чорного моря може постраждати дуже сильно від цього.
Юн-Пресс-KV: Не секрет, що одним із головних болів для Дніпра є його обміління. З чим це пов`язано та якими можуть бути наслідки?
Євген Яковлєв: Проблеми обміління позбутися неможливо, тому, що греблі зупиняють так званий твердий стік. Це піщано-глиняний матеріал, який йде нижньою частиною річкового стоку і коли ставиться гребля, то він зупиняється.
У той же час, сьогодні йде активний видобуток піску в ряді водосховищ, при якій порушується природний рівноважний профіль, який вже склався в умовах водосховищ. Так починається перерозподіл цих піщано-глинистих матеріалів, в результаті чого починають з`являтися мілини біля опор мостів, де зменшений перетин русла річки і збільшена швидкість.
Саме цей піщано-глинистий матеріал може виноситися, через що оголюються опори. Я чув, що в Україні такі тривожні сигнали були.
Поступово збільшується ризик коливань мосту, через що можна вийти на аварійний режим експлуатації.
Юн-Пресс-KV: Гуляючи влітку набережною Дніпра в Києві, неможливо не помітити, що вода в Дніпрі неприродного зеленого кольору і від неї йде вкрай неприємний запах. З чим це пов`язано?
Євген Яковлєв: Це пов`язано безпосередньо з процесом евтрофікації річки. Простіше кажучи, це процес аномального росту водної рослинності і зокрема синьо-зелених водоростей.
Даний процес дійсно сьогодні йде і пов`язаний він з вкрай високим рівнем фосфатів у воді, які є благодатним ґрунтом для розвитку цих мікроорганізмів. Розвиток цих рослин призводить до того, що в воді зменшується кількість кисню, вона починають буквально гнити. Це призводить до масового мору риби.
Читайте: Днепровская вода: пить нельзя, купаться тоже нежелательно
На жаль, процес цей зупинити неможливо, бо Дніпро нездатний сам себе очищувати тому, що він техногенно-деформований.
Не варто також забувати, що Дніпро “годує” приблизно 70% питного водопостачання України, хоча за якістю він абсолютно непридатний.
Юн-Пресс-KV: Куди ж дивляться відповідні інстанції?
Євген Яковлєв: Мої колеги, члени-кореспонденти НАН України Аркадій Шапар і академік Володимир Гончарук, не раз звертали увагу на те, що у нас в питному стандарті близько 40 показників, тоді як в Європі їх близько 130. За фактом, з цих заявлених 40, контролюються менше половини.
Юн-Пресс-KV: Яка ситуація з очищенням води в Україні?
Євген Яковлєв: У нас є системи очищення води, однак, вони малоефективні. В Україні використовують від 2 до 3 ступенів очищення води, в той час як в розвинених країнах використовують від 8 до 12.
У нас в основному йде хлорування води, а в усьому світі подібні методи давно не використовуються. Оскільки хлор вступає в реакцію з рядом сумішей, домішок і утворює великий ланцюжок токсичних сполук.
Читайте: Днепр находится на грани экологической катастрофы
В Європі працюють ультрафіолетові, акустичні та інші, більш безпечні системи очищення.
В умовах наростаючого забруднення великих українських річок, вода яких активно використовується в питному ланцюжку, ми по ефективності очищення починаємо відставати від техногенних змін і тому формуємо підвищені ризики для здоров`я людей.
Юн-Пресс-KV: Чи є вихід із ситуації, що склалася?
Євген Яковлєв: Я вважаю, що, в першу чергу, необхідно максимально перейти на питне водопостачання за рахунок підземних вод. Подібна практика у нас є.
Це було зроблено за Києвом після аварії на ЧАЕС, коли необхідно було терміново відірвати людей від водопостачання з забруднених Десни і Дніпра. Для цього по Києву пробурили близько 150 артезіанських свердловин, які сьогодні працюють як бювети.
Велика частина рекомендацій водно-рамкової директиви Європейського Союзу базуються саме на обґрунтуванні переважного використання підземних вод для господарсько-питних цілей.
Юн-Пресс-KV: Продовжуючи тему Чорнобиля. Після аварії існувала загроза проникнення радіонуклідів у Київське водосховище. Завдяки заходам щодо захисту води від радіації більшу частину небезпечних речовин вдалося зупинити, але не всі. Зараз вони осіли в мулі Київського моря. Чи існує небезпека змиву радіації вниз за течією на сьогоднішній день?
Євген Яковлєв: Я сам чорнобилець, активно працював на місцях аварії з колегами-академіками Шестопаловим, Соботовичем, Барьяхтером і іншими у виконанні цих заходів. Виходячи з досвіду, можу сказати, що наземна міграція і поверхневий змив радіонуклідів з проммайданчика Чорнобильської АЕС був зупинений більш ніж на 90%.
Однак те, що прийшло з повітряними потоками і осіло на поверхні водосховища, виключити не можна було.
Читайте: Водный путь Е40: риск радиационного заражения Днепра (видео)
Протягом першого десятка років після катастрофи радіонукліди були поховані, покриті шаром непроникних піщано-глинистих порід і таким чином суттєвого впливу на якість дніпровських вод не чинили.
Юн-Пресс-KV: Чи існують у держави якісь єдині шляхи порятунку Дніпра?
Євген Яковлєв: На жаль немає. Пояснюють це чиновники банальним браком грошей.
Юн-Пресс-KV: Які початкові заходи можна було б зробити, щоб призупинити процес деградації якості води?
Євген Яковлєв: По-перше, потрібна оновлена державна програма. По-друге, необхідно виходити на міжнародну співпрацю, враховуючи досвід інших країн. По-третє, потрібно створити ефективну систему моніторингу. Ну, і четверте, потрібно науково обґрунтувати гранично допустимі зміни в басейні Дніпра.
Дотримуючись цих пунктів, ми зможемо вийти на екологічно безпечний стан річки і по її басейну, і по прибережній зоні Чорного моря.
Матеріал створено в рамках Проекту “Юн-Пресс-KV”
Фото: Украина криминальнаяKиевVласть
С 23 февраля в городские пункты обогрева Киева обратились 137 человек. Всего с начала зимнего периода пунктами обогрева воспользовались 965 человек.
Об этом KV стало известно из сообщения пресс-службы Киевской горгосадминистрации (КГГА).
23 февраля в связи с резким похолоданием было принято решение комиссии КГГА по вопросам техногенно-экологической безопасности и чрезвычайных ситуаций о продолжении работы пунктов обогрева. За последние трое суток температура воздуха резко снизилась и ночью 25 февраля опустилась до отметки 16-18 градусов мороза.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
“Во всех районах Киева размещены 44 пункта обогрева, из которых 18 пунктов работают в круглосуточном режиме, другие - с 8:00 до 18:00. Они будут работать до момента, пока ситуация с погодными условиями не улучшится. Пункты обогрева - стационарные места, где люди могут отдохнуть, согреться, выпить чаю, получить доврачебную помощь, ведь в пунктах есть аптечки. Кроме того, мы тесно сотрудничаем с подразделениями патрульной полиции города и медицинскими учреждениями, поэтому бригады скорой помощи четко знают адреса пунктов и немедленно выезжают на вызов”, - сообщил начальник управления по вопросам чрезвычайных ситуаций Департамента городского благоустройства КГГА Роман Ткачук.
Он также отметил, что при поддержке Общества Красного Креста на местах осуществляется сбор теплых вещей для обогрева всех, кто в этом нуждается.
Информация о расположении пунктов размещена на официальных сайтах КГГА, райгосадминистраций, на досках объявлений в территориальных центрах управлений социальной защиты и тому подобное.
Стационарные пункты обогрева населения,
расположенные на территории Киева в зимний период 2018 года
№
з\п
Адреса розташування
Найменування об’єкту
Відповідальні особи, телефон
Режим роботи
Голосіївський район
1
Вул. Тарасівська, 2
ЖЕД – 105
Директор Негода О. І.
Тел.: 234-55-00;
067-718-69-86
Пн-пт з 8.00 до 17.00
2
Вул. Касіяна, 8
ЖЕД – 107
Директор Нікітенко В. Ю.
Тел.: 250-30-37;
067-404-72-78
Пн-пт з 8.00 до 17.00
3
Вул. Академіка Заболотного, 20-А
ЖЕД – 109
Директор Притульський В. А.
Тел.: 526-11-11;
063-851-48-01
Пн-пт з 8.00 до 17.00
Дарницький район
4
Вул. А. Ахматової, 2-А
ЖЕД – 201
Начальник ЖЕД 201
Тимченко Наталія Дмитрівна
Тел.: 564-90-98
У цілодобовому режимі
5
Харківське шосе, 172-Б
ЖЕД – 203
Начальник ЖЕД 203
Плотнік Олександр Анатолійович
Тел.: 563-12-60
У цілодобовому режимі
6
Вул. Є. Харченка, 47
КП “Керуюча компанія по ОЖФ”
ЖЕД – 207
Начальник ЖЕД 207
Прядко Олександр Сергійович
Тел.: 564-71-30
У цілодобовому режимі
7
Вул. Вербицького, 9-І
Територіальний центр соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Дарницького району
Керівник Центру
Переходько Галина Дмитрівна
Тел.: 563-99-80
Пн-пт з 9:00 до 18:00
Деснянський район
8
Вул. Беретті, 18
Територіальний центр соціального обслуговування Деснянського району м. Києва
Зеленська Надія Іванівна
Тел.: 546-00-57;
067-549-55- 28
У цілодобовому режимі
9
Вул. Курчатова, 3-Б
ЖЕД-302
Пічка Оксана Андріївна
Тел.: 067-358 38 59
Пн-пт з 8.00 до 17.00
10
Вул. Сабурова, 3-А
ЖЕД-305
Пасінчук Андрій Володимирович
Тел.: 068-721-01-70
Пн-чт з 8.00 до 17.00
Дніпровський район
11
Вул. Рогозівська, 6
Київська міська клінічна лікарня № 11
Заступник головного лікаря з технічних питань
Пойда Сергій Васильович
Тел.: 568 99 28;
067-909 54 08
У цілодобовому режимі
12
Вул. Краківська, 13
Київська міська клінічна
лікарня № 2
Гринчук Микола Олександрович
Тел.: 292 60 31;
098 606 23 36
У цілодобовому режимі
13
Русанівський бульвар, 4
Русанівське відділення територіального центру соціального обслуговування Дніпровського району м. Києва
Рудковська Людмила Петрівна
Тел.: 512 00 35
Овдієнко Валентина Дмитрівна
Тел.: 295 18 50;
067 124 23 01
У цілодобовому режимі
14
Вул. Курнатовського,7-А, корпус 3
Центральне відділення територіального центру соціального обслуговування Дніпровського району м. Києва
Тел. 512-00-35
Пн-чт із 9.00 до 18.00, п’ятниця з 9.00 до 16.00
15
Вул. Березняківська, 6-А
Відділення соціальної допомоги вдома “Березняківське”
Тел.: 550-63-00
Пн-чт із 9.00 до 17.30, п’ятниця з 9.00 до 16.00
Оболонський район
16
Вул. Йорданська, 7-А
Пункт обігріву № 1
Приміщення відділу оперативного реагування
Начальник відділу оперативного реагування Топчій М.В.
Тел.: 360-08-03;
067-913-39-33
У цілодобовому режимі
17
Вул. Попова, 1
Пункт обігріву № 2
ЖЕД №512
Начальник ЖЕД -№512 Скрипник В. І.
Тел.: 338-30-92;
096-572-98-41
У цілодобовому режимі
18
Вул. Джерельна, 3
Пункт обігріву № 3
ЖЕД № 515
Начальник ЖЕД-515, Зарічна Л.І.
Тел.: 338-30-98; 098-279-29-90
У цілодобовому режимі
Печерський район
19
Б-р Дружби Народів, 30/1
ЖЕД “Печерськжитло”
Начальник ЖЕД “Печерськжитло”
Пархоменко Сергій Олександрович
Тел.: 285-22-30;
097-913-88-87
У цілодобовому режимі
20
Б-р Дружби Народів, 32-А
Відділення соціальної допомоги вдома № 2
Тел.: 284-81-44
Пн-пт із 8.30 до 17.00
21
Вул. Басейна, 5-А
ЖЕД “Хрещатик”
Начальник ЖЕД – Кравець Оксана Олександрівна
Тел.: 253-56-05;
234-62-87
Пн-пт з 9.00 до 18.00
22
Б-р Марії Приймаченко, 3
ЖЕД “Печерська брама”
Начальник ЖЕД – Колісник Микола Миколайович
Тел.: 286-26-91;
067-707-77-02
Пн-пт з 9.00 до 18.00
Подільський район
23
Вул. Світлицького, 35
КП “Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Подільського району”
Крикун Арсеній Євгенович
Тел.: 434-83-40
У цілодобовому режимі
24
Вул. Мостицька, 9
Травмпункт Подільського району м. Києва
Королик Ігор Михайлович
Тел.: 460-30-13
Пн-пт з 9.00 до 18.00
25
Вул. Хорива, 36
КП “Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Подільського району”
Крикун Арсеній Євгенович
Тел.: 425-21-35
Пн-пт з 9.00 до 18.00
26
Вул. Бестужева, 32
Територіальний центр соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Подільського району
Директор Центру:
Слабеняк Олена Петрівна
Тел.: 425-05-12
Пн-чт із 8.30 до 17.15; п’ятниця з 8.30 до 16.00
27
Вул. Борисоглібська, 8/13
Відділення соціальної допомоги вдома “Поділ”
Тел.: 463-79-94
Пн-чт із 8.30 до 17.15; п’ятниця з 8.30 до 16.00
28
Вул. Кирилівська, 115/3
Відділення денного перебування “Поділ-Куренівка”
Тел. 468-41-69
Пн-чт із 8.30 до 17.15, п’ятниця з 8.30 до 16.00
29
Вул. Галицька, 13
Відділення соціальної допомоги вдома “Вітряні гори”
Тел. 462-03-79
Пн-чт із 8.30 до 17.15, п’ятниця з 8.30 до 16.00
30
Вул. Мостицька, 14
Відділення соціальної допомоги вдома “Виноградар”
Тел. 434-42-92
Пн-чт із 8.30 до 17.15, п’ятниця з 8.30 до 16.00
31
Вул. М. Гречка, 10-В
Відділення соціальної допомоги вдома “Нивки”
Тел. 422-33-93
Пн-чт із 8.30 до 17.15, п’ятниця з 8.30 до 16.00
32
Пров. Бондарський, 19
Відділення соціальної допомоги вдома “Куренівка”
Тел.: 432-77-07
Пн-чт із 8.30 до 17.15, п’ятниця з 8.30 до 16.00
33
Вул. Світлицького, 24-А
Філія відділення денного перебування “Виноградар”
Тел. 484-73-26.
Пн-чт із 8.30 до 17.15, п’ятниця з 8.30 до 16.00
Святошинський район
34
Вул. Жмеринська, 22-А
Територіальний центр соціального обслуговування Святошинського району м. Києва (відділення по роботі з інвалідами))
Директор Булах Н.В.
Тел.: 405-92-75,
407-38-16
У цілодобовому режимі
Є банк одягу
35
Вул. Чорнобильська, 9.
Територіальний центр соціального обслуговування Святошинського району м. Києва (відділення соціальної допомоги вдома №2)
Директор Булах Н. В.
Тел.: 405-92-75,
452-71-11
У цілодобовому режимі
Є банк одягу
36
Б-р Кольцова, 12
ТОВ ТД “Дніпро”
Тіщенко В. І.
Тел.: 276-81-14;
274-71-48
Пн-пт з 9.00 до 18.00
Солом’янський район
37
Вул. Солом’янська, 17
Приймальне відділення Київської міської клінічної лікарні № 4
(Гол. лікар Мостепан Тетяна Володимирівна)
Відповідальна особа –
Максимова Ольга Михайлівна
Тел.: 249 78 56;
097-287-94-36
У цілодобовому режимі
38
Просп. Комарова, 3
Приймальне відділення Київської міської клінічної лікарні № 6
(Гол. лікар Крижевський Вадим Віталійович)
Відповідальна особа –
Спорий Георгій Андрійович
Тел.: 497-79-49,
097-308-91-69
У цілодобовому режимі
39
Вул. Суздальська, 4/6
Будинок соціального піклування (нічного перебування)
Копатун Ірина Миколаївна
Тел.: 497-41-81
У цілодобовому режимі
40
Б-р В. Гавела, 83-А
Територіальний центр соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Солом’янського району
Тел.: 497-73-27
Пн-пт із 8.30 до 17.30
41
Вул. Волинська, 2
Територіальний центр соціального обслуговування населення Солом’янського району
Тел.: 241-09-44
Пн-пт із 8.30 до 17.30
Шевченківський район
42
Вул. В. Сальського, 33
(площадка № 1)
Територіальний центр соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Шевченківського району м. Києва
Кривець Олена Леонідівна –
зав. відділенням
Тел.: 440-30-20
Пн-пт з 9.00 до 18.00
43
Вул. В. Василевської,
11-А (площадка № 2)
Територіальний центр соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Шевченківського району м. Києва
Відповідальна особа:
Дудік Людмила Іванівна – завгосп
Тел.: 236-50-56;
238-74-95
У цілодобовому режимі
44
Вул. Половецька, 14-16
(площадка № 3)
Територіальний центр соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Шевченківського району м. Києва
Зелінська Анна Геннадіївна
Тел.: 486-24-53
Пн-пт з 9.00 до 18.00
Напомним, первый заместитель директора Департамента городского благоустройства и сохранения природной среды КГГА Тарас Панчий сообщил, что по состоянию на 24 февраля, пункты обогрева в столице были заполнены менее чем на 50%.
Читайте: Пункты обогрева в Киеве заполнены только наполовину
Фото: zhzh.infoKиевVласть
С сегодняшнего дня, 23 февраля, во всех районах Киева развернуты дополнительные 24 пункта обогрева в связи с резким снижением температуры воздуха. Такое решение принято Постоянной комиссией по вопросам техногенно-экологической безопасности и чрезвычайных ситуаций Киевской горгосадминистрации (КГГА)
Об этом KV стало известно из сообщения пресс-службы КГГА.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Всего на период сильных морозов в Киеве будут работать 44 пункта обогрева, 18 из которых - в круглосуточном режиме. Дополнительные пункты обогрева введут в действие с 7:00 23 февраля на период сильных морозов.
Читайте: Пункты обогрева в Киеве возобновят работу
Пункты обогрева располагаются в помещениях коммунальных предприятий, больницах и территориальных подразделениях Департамента социальной политики КГГА. Обратиться в такие пункты может каждый, кто нуждается в помощи в морозные дни.
Помещение пунктов обогрева оборудованы специальными местами для сидения, где посетители могут отдохнуть, выпить горячего чая, согреться, а также получить первую домедицинскую помощь (в помещениях имеются аптечки).
Список додаткових 24 пунктів обігріву
№
Адреса
ЖЕД
Режим роботи
1
Вул. Тарасівська, 2
ЖЕД 105
пн-пт з 8.00 до 17.00
2
Вул. Касіяна, 8
ЖЕД 107
пн-пт з 8.00 до 17.00
3
Вул. Акад. Заболотного, 20-А
ЖЕД 109
пн-пт з 8.00 до 17.00
4
Вул. А. Ахматової, 2-А
ЖЕД 201
у цілодобовому режимі
5
Харківське шосе, 172-Б
ЖЕД 203
У цілодобовому режимі
6
Вул. Є. Харченка, 47
ЖЕД 207
КП “Керуюча компанія з ОЖФ”
у цілодобовому режимі
7
Вул. Курчатова, 3-Б
ЖЕД 302
пн-пт з 8.00 до 17.00
8
Вул. Сабурова, 3-А
ЖЕД 305
пн-пт з 8.00 до 17.00
9
Вул. Рогозівська, 6-1
Київська міська клінічна лікарня № 1
у цілодобовому режимі
10
Вул. Краківська, 13
Київська міська клінічна лікарня № 2
у цілодобовому режимі
11
Вул. Йорданська, 7-А
приміщення відділу оперативного реагування
у цілодобовому режимі;
12
Вул. Попова, 1
ЖЕД № 512
у цілодобовому режимі
13
Вул. Джерельна, 3
ЖЕД № 515
у цілодобовому режимі
14
Б-р Дружби Народів, 30/1
ЖЕД “Печерськжитло”
у цілодобовому режимі
15
Вул. Басейна, 5-А
ЖЕД “Хрещатик”
пн-пт з 9.00 до 18.00;
16
Б-р М. Приймаченко, 3
ЖЕД “Печерська брама”
пн-пт з 9.00 до 18.00;
17
Вул. Світлицького, 35
КП “Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Подільського району”
у цілодобовому режимі
18
Вул. Мостицька, 9
Травмпункт Подільського району
пн-пт з 9.00 до 18.00
19
Вул. Хорива, 36
КП “Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Подільського району”
пн-пт з 9.00 до 18.00
20
Б-р Кольцова, 12
ТОВ ТД “Дніпро”
пн-пт з 9.00 до 18.00
21
Вул. Солом’янська, 17
Приймальне відділення Київської міської клінічної лікарні № 4
у цілодобовому режимі
22
Просп. Комарова, 3
Приймальне відділення Київської міської клінічної лікарні № 6
у цілодобовому режимі
23
Вул. Суздальська, 4/6
Будинок соціального піклування
у цілодобовому режимі
24
Вул. Половецька, 14-16
Територіальний центр соціального обслуговування Шевченківського району
пн-пт з 9.00 до 18.00
Ранее KV сообщала, что на этой неделе в столице ожидается понижение температуры воздуха. Ночью температура опуститься до 16 градусов мороза. Днем в Киеве будет теплее – до 10 градусов мороза. На дорогах местами гололед.
Читайте: Киевлян предупредили о похолодании и гололеде
Фото: "112 Украина"
KиевVласть
Останнім часом помічаю: одночасно зі словосполученням “екологія в Україні” в більшості людей виникає низка, зазвичай, негативних асоціацій. Якщо ви безтурботний виняток і при цьому живете таки в Україні, то, радше за все, від екології в нашій державі постраждали ще до народження. Отож тепер сліпі й глухі – телевізор з цієї причини не дивитесь, а оскільки на додачу ще й паралізовані, то й на вулицю не маєте змоги виходити, тож і не бачите засміченості нашого повсякденного життя.
Матеріал створено в рамках Проекту “Юн-Пресс-KV”
Я ж пересічна й відносно поки що здорова українка. Маю брата, який інколи вмикає телевізор і дивиться те, від чого можна з глузду з’їхати. Для прикладу – вчора була передача про генетично модифіковані продукти.
Мовляв, ніхто не знає, скільки їх і на яких саме полях небезпечні для майбутніх поколінь продукти вирощуються. Самі розумієте, коли навіть колорадський жук, керуючись інстинктами, а не інтелектом, відмовляється картоплю їсти, то в магазини її не варто завозити. Але в магазинах є все – найбільше ж там небезпечного для здоров’я. І на продуктах не пишуть, чим саме можна отруїтися, яким барвником чи консервантом.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Нині тушковане м’ясо, як з’ясувала з тієї ж телепередачі, має з тваринним продуктом зв'язок тільки за назвою, зазвичай у банки пакують сою – знову ж таки модифіковану. Додають її ж у ковбасу. А в улюбленій мною згущенці не те що молока немає, роблять її з пальмової олії з додаванням шпалерного клею! І що, когось покарали? Ні. Ми споживаємо те, що дають, і тим перекреслюємо не лише власне майбутнє, а й наступних поколінь.
Інколи я думаю: а якби на продуктах писали, з чого вони складаються, й не приховували, що є в них отрута, то чи відмовлялися б від них українці? Хтозна. Не відмовляється ж більшість наших громадян від алкоголю.
За деякими з соціологічних досліджень, ми є однією з найпитущіших націй і поступаємося в своїй любові до горілки хіба що росіянам. Причому труять свій організм алкоголем не лише дорослі, а й, насамперед, діти. Хто кого переп’є – найпоширеніший вид спорту.
До речі, про спорт. Від негативу, який вихлюпується з телеящика, часто тікаю на вулицю. Щодо спортивних секцій, то їх нині не густо та й не дешеві вони.
Найкраще оздоровлення – прогулянки. Домовляюся з подружками, й уперед – на берег річки чи до лісу. Виходжу за двері квартири й минаю смердючий сміттєпровід – особливо дошкуляє він улітку.
Далі – подорож ліфтом, стіни якого помережено написами, що свідчить про екологію наших душ. Про неї ж свідчать і зламані деревця біля під’їзду.
Доки йдеш вулицею, зустрічаєш чимало людей, які тримають у руках пляшки й дудлять пиво чи слабоалкогольні напої “з горла”. І байдуже їм до закону, за яким розпиття спиртних напоїв у громадських місцях заборонено. Оце ігнорування законів уже в крові моїх співгромадян, і хто знає, чи не результат він вживання усе тих же генетично модифікованих продуктів?
Маємо ігнор-нерозумний. Цей підвид людини обов’язково кидає папірця чи недопалка, пляшку повз урну. Він ніколи не поступиться місцем старенькій, яка ледь стоятиме над ним, коли зручно вмоститься з пляшкою в руці на сидінні автобуса чи тролейбуса.
Коли ж отакі ігнор-нерозумні дорослішають, то зазвичай на вкрадені гроші купують машини й не пропускають стареньких навіть на пішохідних переходах. Машини, в свою чергу, також вносять свою часточку отрути в наше довкілля.
Найнаочніше ж бачиш ступінь людського звиродніння, коли приходиш на берег річки – засмічено його так, що стає по-справжньому страшно. І це Дніпро, оспіваний народом нашим! Хто не бачив отих куп сміття, дислокованих зазвичай поблизу пляжів, той (читай початок цієї статті) постраждав ще до народження.
А тепер питання: що ж робити? Примиритися? Чи почати, як деякі старенькі, інших перевиховувати? Хоча хто в наш час старих (хай вони й мудрі) нині слухається? Залишається хіба що почати з себе.
По-перше, усвідомити те, що ніхто не скасовував давньої істини: “У здоровому тілі – здоровий дух”. Отож варто берегти здоров’я і дароване нам Богом вмістилище душі – дивовижі й можливості якої не кожен може і не завжди прагне осягти.
Звісно, не смітити самому. Інколи доведеться й за іншими прибирати – скажімо, нині поширився волонтерський рух, учасники якого влаштовують генеральні прибирання в садах і парках, саджають дерева. Адже держава в нас одна, і планета Земля – також. А ми її діти, які з віком мають розумнішати, а не навпаки.
Матеріал створено в рамках Проекту “Юн-Пресс-KV”
Фото: relax.com.uaKиевVласть
SELECT `id`, `uri`, `meta_title`, `meta_description`, `meta_keywords`, `title`, `text`
FROM `pages`
WHERE `uri` = 'search'
LIMIT 1
0.0008
SELECT `articles`.`id`, `articles`.`title`, `articles`.`uri`, `articles`.`image`, `articles_categories`.`uri` AS `category`
FROM `articles`
LEFT JOIN `articles_categories` ON `articles`.`category_id` = `articles_categories`.`id`
WHERE `articles`.`status` = 'published'
AND `articles`.`is_deleted` =0
AND `articles`.`published` <= '2025-02-24 10:40:00'
AND `articles`.`slider_position` >0
ORDER BY `articles`.`slider_position`
0.0006
SELECT `id`
FROM `articles`
WHERE `articles`.`category_id` = 6
AND `articles`.`status` = 'published'
AND `articles`.`is_deleted` =0
AND `articles`.`published` <= '2025-02-24 10:40:00'
ORDER BY `published` DESC
LIMIT 3
0.0007
SELECT articles.id AS id, articles.title AS title, articles.uri AS uri, articles.published AS published, articles.published_date as date_only, articles.short_text AS short_text, articles.image AS image, articles_categories.uri as category, articles_categories.common_uri as common_uri
FROM `articles`
LEFT JOIN `articles_categories` ON `articles`.`category_id` = `articles_categories`.`id`
WHERE `articles`.`id` IN('145123', '144431', '144353')
ORDER BY `published` DESC
0.0005
SELECT `id`
FROM `articles`
WHERE `articles`.`category_id` = 1
AND `articles`.`status` = 'published'
AND `articles`.`is_deleted` =0
AND `articles`.`published` <= '2025-02-24 10:40:00'
ORDER BY `published` DESC
LIMIT 50
0.0009
SELECT articles.id AS id, articles.title AS title, articles.uri AS uri, articles.published AS published, articles.published_date as date_only, articles.is_bold AS is_bold, articles.is_red AS is_red, articles.is_important AS is_important, articles_categories.uri as category
FROM `articles`
LEFT JOIN `articles_categories` ON `articles`.`category_id` = `articles_categories`.`id`
WHERE `articles`.`id` IN('145275', '145273', '145272', '145270', '145265', '145269', '145268', '145271', '145267', '145266', '145264', '145261', '145263', '145262', '145260', '145256', '145257', '145259', '145258', '145254', '145255', '145253', '145252', '145251', '145249', '145250', '145247', '145246', '145245', '145244', '145238', '145241', '145236', '145243', '145240', '145242', '145239', '145237', '145234', '145235', '145233', '145224', '145232', '145231', '145230', '145229', '145228', '145227', '145226', '145220')
0.1935
SELECT `articles`.`id` AS `id`, MATCH(articles.title, articles.text) AGAINST('+"дніпро"' IN BOOLEAN MODE)AS rel
FROM `articles`
LEFT JOIN `articles_categories` ON `articles`.`category_id` = `articles_categories`.`id`
WHERE `articles`.`status` = 'published'
AND `articles`.`is_deleted` =0
AND `articles`.`published` <= '2025-02-24 10:40:00'
AND `articles`.`category_id` != 9
AND MATCH(articles.title, articles.text) AGAINST('+"дніпро"' IN BOOLEAN MODE)
ORDER BY `articles`.`published` DESC, `rel` DESC
LIMIT 590, 10
0.0028
SELECT `articles`.`id` AS `id`, `articles`.`title` AS `title`, `articles`.`uri` AS `uri`, `articles`.`published` AS `published`, `articles`.`text` AS `text`, `articles_categories`.`uri` AS `category`, `articles_categories`.`name` AS `category_name`, `articles_categories`.`common_uri` AS `common_uri`
FROM `articles`
LEFT JOIN `articles_categories` ON `articles`.`category_id` = `articles_categories`.`id`
WHERE `articles`.`id` IN('71887', '70301', '67874', '67716', '67565', '65557', '62650', '60753', '60662', '59678')
0.1743
SELECTCOUNT(*)AS `numrows`
FROM `articles`
WHERE `articles`.`status` = 'published'
AND `articles`.`is_deleted` =0
AND `articles`.`published` <= '2025-02-24 10:40:00'
AND MATCH(articles.title, articles.text) AGAINST('+"дніпро"' IN BOOLEAN MODE)
Array
(
[meta_title] => КиївВлада
[meta_description] => КиївВлада - інформаційно-аналітичний портал, присвячений проблемам влади у Києві та столичному регіоні.
)