Корупційні скандали, недобудовані ЖК та інтереси Молчанової: що відбувається з “Київміськбудом”
Гроші на оборону: Київрада збільшила кошторис програми “Захисник Києва” на 2024 рік в 2,5 раза, не підкріпивши це змінами в бюджет
Київщина екологічна: як область стала лідером України зі створення об'єктів природно-заповідного фонду
17 лютого 2021 г. 17:10
Раздел: Тексти
Коронавірус на Київщині: медики регіону проходять тренування з щеплень вакцинами Pfizer та AstraZeneca
В столичному регіоні стартували тренінги з вакцинування для мобільних медбригад. Триватимуть вони до березня. Тим часом, темпи розповсюдження хвороби стабілізувалися, на дистанційному навчанні перебуває біля двох тисяч учнів.
Про це KV стало відомо за результатами онлайн-брифінгу директорки департаменту охорони здоров’я Київської ОДА Олени Єфіменко. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Епідеміологічна ситуація
За минулу добу COVID-19 діагностували у 185 жителів області, з них 15 – діти. Госпіталізовано 61 особу. Зі стаціонарів виписано 88 осіб. 451 житель області видужав. Померло 6 – 4 чоловіків та 2 жінки віком старше 50 років.
Готовність лікарень
Лікування для хворих на коронавірус відбувається у 27 закладах охорони здоров’я (ОЗ) в області. Кількість інфекційних ліжок у стаціонарах збільшено до 2 950, киснева мережа охоплює 2588 ліжок, або 88% від загальної кількості.
За весь час пандемії на Київщині проведено 290 тис. ПЛР-тестувань. Минулої доби обстежено більше 1200 людей.
Вакцинація
Згідно з дорожньою картою, вже створено 23 мобільні бригади для проведення щеплень у І етапі, медпрацівники 4-х таких бригад пройшли онлайн-навчання з проведення щеплення проти COVID-19 і вже розпочали практичне відпрацювання навичок проведення щеплень. 15-16 лютого медпрацівники відпрацювали специфіку проведення щеплення вакциною від Pfizer. 19-20 лютого та 1 березня відбудеться відпрацювання специфіки проведення щеплення вакциною AstraZeneca.
“Вже визначені кандидатури тренерів у складі лікаря-педіатра, лікаря-анестезіолога та медичної сестри для підготовки працівників ще 19 мобільних бригад та 247 пунктів щеплення у Київській області, під час другого та наступних етапів вакцинації”, – каже Єфіменко.
Станом на сьогодні проходить тренінг постачання вакцин, логістики та дотримання холодового ланцюга для відповідальних за фізичне отримання, логістику та розподіл вакцини на обласному рівні. Процес підготовки до вакцинації триває.
“Вакцинація є добровільною, але Міністерство охорони здоров’я та Всесвітня організація охорони здоров’я рекомендують вакцинуватися та захистити свої здоров’я та життя, а також близьких”, – наголошує Єфіменко.
Освіта
У Київській області дистанційно навчається понад 2000 учнів: це 79 окремих класів 39 шкіл у 21 ОТГ. Садочки працюють у повному обсязі. З 22 закладів профтехосвіти в області 5 закладів працюють за змішаною формою, 15 – у звичайному режимі. На дистанційній формі навчання – Березанський аграрний ліцей та Богуславське вище професійно-технічне училище сфери послуг.
Також сталася трагічна подія. У Боярському академічному ліцеї “Гармонія” під час освітнього процесу 2 дівчинки вжили у великий кількості медичний препарат і унаслідок цього отримали важке отруєння. На жаль, одну дівчину врятувати не вдалося, другу ж доправили до лікарні, де вона отримала необхідну медичну допомогу. Наразі вона перебуває під лікарським наглядом.
У закладі освіти триває розслідування. Із учнями класу за згодою батьків працюють кризові психологи. У всіх класах проводиться позапланова роз’яснювальна робота з питань безпеки життєдіяльності. В інших навчальних закладах області також проводяться відповідні позапланові інструктажі та профілактичні бесіди.
Читайте: Хроники коронавируса в Украине: обновляется
Фото: коллаж KVКиевVласть
14 грудня 2020 г. 18:50
Раздел: Територія розуму
Місцеві вибори-2020: юридичні та логічні колізії
Політичні експерти вже неодноразово називали місцеві вибори 2020 найскладнішими в історії незалежної України. Не погодитися з цим твердженням досить складно, враховуючи обставини та кількість викликів, які постали перед суспільством:
⁃ нові правила гри Виборчого Кодексу, норми якого переписували напередодні виборів. Численні зміни в законодавстві на фінішній прямій остаточно заплутали як кандидатів, так і виборців, оскільки катастрофічно не вистачало часу, щоб ознайомитися з нововведеннями на старті виборчої кампанії 2020;
⁃ новий адміністративно-територіальний устрій, який законодавці затвердили за кілька місяців до виборів, без доступних роз'яснень в контексті новел Виборчого кодексу. Кандидати до останнього моменту не знали межі своїх округів і, відповідно, не розуміли з яким електоратом працювати. Виборцям, в свою чергу, було складно зорієнтуватися, що відтепер необхідно обирати депутатів і місцевих голів у новоутворені ради.
Крім цього, інтригою залишалося - чи відбудуться вибори в нові районні ради, оскільки ЦВК, ВСУ і Мінрегіон не могли розібратися в “трьох соснах” і остаточно визначитися, хто повинен призначити проведення перших виборів до районних рад;
⁃ “вишенькою на торті” стала світова пандемія Covid-19.
Ці фактори вплинули як на якість підготовки та організації виборчого процесу, так і на явку виборців, яка була найнижчою за всю незалежність України, і склала всього 36,88%.
Очевидно одне – виборче законодавство вимагає якісного аналізу та кардинальних доопрацювань. В ході виборчого процесу виявлено багато різних юридичних і логічних колізій.
1.Так звані “відкриті списки” були повністю дискредитовані. На практиці ми отримали не відкриті списки, а ускладнену дворівневу пропорційну систему. У більшості випадків виборець обирав не конкретного кандидата, а політичну партію. Як результат – мандати отримали перш за все особи, які займали прохідні місця в єдиному виборчому списку. Кандидати, які обійшли лідерів списків, призначених партійними босами “за особливі заслуги”, були більше винятком з правил, аніж закономірністю.
2. “Не досконало” виписані норми щодо дотримання гендерної рівності при формуванні списків кандидатів. Вимоги щодо гендерної рівності стали нововведенням нового Виборчого кодексу. Схожа норма була в Законі України про місцеві вибори 2015 року, проте в той час вона так і не стала обов'язковою вимогою. Про гендерні квоти говорили всі учасники виборчої реформи: і народні депутати, і міжнародні експерти, і члени Центральної виборчої комісії. На думку експертів, ця норма повинна забезпечити гендерну рівність в органах місцевого самоврядування. Практика показала – обговорюючи гендерні квоти, всі говорили про одне, але розуміли по-різному.
Законодавець визначив в ч.9 ст.219 ВК наступні вимоги щодо формування виборчих списків до рад більше 10 тис. виборців: під час формування єдиного та територіальних виборчих списків організація партії повинна забезпечити присутність у кожній п’ятірці (місцях з першого по п’яте, з шостого по десяте і так далі) кожного виборчого списку чоловіків і жінок (не менше двох кандидатів кожної статі).
Якщо кількість кандидатів у списку не є кратним п'яти (від 1 до 4) – тоді застосовується вимога щодо почергового включення кандидатів різної статі в списки.
При формуванні списків до рад до 10 тис. виборців парторганізація повинна забезпечити представництво не менше 30% осіб однієї статі в загальній кількості кандидатів до відповідної ради.
Під час формування списків до рад до 10 тис. виборців парторганізація повинна забезпечити представництво не менше 30% осіб однієї статі у загальній кількості кандидатів до відповідної ради.
Так само в першій частині ст. 230 ВК чітко зазначено, що порушення порядку висунення кандидатів партією, зокрема і порушення гендерних квот – є підставою для відмови в реєстрації всіх кандидатів, висунутих партійною організацією.
Останнє слово щодо гендерних квот було висловлено безпосередніми учасниками виборчого процесу – партійними організаціями, членами комісій та судами...
На практиці питання дотримання гендерних квот стало справжньою проблемою та майданчиком для маніпуляцій.
Деякі учасники процесу поставилися до гендерних вимог безвідповідально, покладаючись на те, що в територіальних виборчих комісіях або судах зможуть вирішити питання на свою користь. Чимало дискусій викликала норма, коли ж повинна бути дотримана “квотність” – на момент проведення конференції, чи на момент реєстрації кандидатів? Ще одне актуальне питання – чи є порушенням гендерних вимог, якщо кандидат на момент його реєстрації відмовився від висування?
Найбільше колізій щодо застосування гендерних квот визначали суди.
Рішення суддів були різними. Одні сформулювали висновок, що позиція законодавця однозначна – порушення гендеру є безумовною підставою для відмови в реєстрації всіх кандидатів від парторганізації. Інші в рішеннях зазначали, що гендерні квоти – це лише вимоги до оформлення документів. Якщо наявна помилка щодо квоти – територіальна виборча комісія зобов'язана повідомити партійну організацію, прийняти виправлені документи та зареєструвати кандидатів. Це найпоширеніша практика.
Цікавий приклад – рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 08.10.2020 року. Позивач надав суду відеозапис, де зафіксовано, які саме списки кандидатів були затверджені на конференції парторганізації. Судді сприйняли відеозапис як неналежний доказ, а списки з порушенням гендерної квоти як помилку, що можна було виправити шляхом заміни списків. Аналогічних рішень досить багато.
На превеликий жаль, немає єдиної судової позиції: багато разів були такі ситуації, коли предмет спору один і той же, а рішення різні. Якби ЦВК спільно з представниками судової системи, політичними юристами та експертами у виборчих процесах проводили спільні круглі столи, панельні дискусії, форуми – таких ситуацій не виникало або були б одиниці.
Звичайно, через терміновість підготовки документів та постійних змін при формуванні списків партійними організаціями без людського фактору не обійшлося. Не забуваємо, що текст змін до Виборчого кодексу був опублікований напередодні етапу висування, тому багато учасників просто не встигли вивчити норми кодексу. В результаті процедура висунення і дотримання гендерних квот стала чи не найбільшою проблемою місцевих виборів.
3. Відсутність компетентних членів виборчих комісій.
Якість організації виборчого процесу залежить від кадрів, які його організовують – тут все просто. Згідно з Виборчим кодексом, комісії формуються не за принципом професіоналізму, а за принципом представництва. Це призвело до того, що більшість членів ТВК не змогли якісно і професійно організувати роботу комісії. Через систематичні порушення норм ВК багатьом комісіям припиняли повноваження достроково.
Навчання, яке було організовано Тренінговим центром при ЦВК і Міжнародною фундацією виборчих систем (IFES) не дало можливості повноцінно підготувати членів комісій. Цьому теж є пояснення: багато членів ДВК і ТВК не змогли пройти тренінг онлайн через особисті обставини чи відсутність матеріально-технічного забезпечення. До того ж, складно оперативно засвоїти все виборче законодавство за один день.
4. Ринок торгівлі квотами при формуванні ТВК. Право на подачу кандидатур до складу ТВК мали всі політичні партії. Політичні сили, що представлені у Верховній Раді України включалися автоматично, інші партійні бренди брали участь у жеребкуванні і, отримавши квоти в комісіях, займалися продажем місць “під сонцем”.
Під час місцевої кампанії 2020 до ЦВК було подано аномальну кількість кандидатур у члени ТВК – практично 28 тисяч. Для порівняння, у 2015 році, їх цифра становила близько 14 тисяч. Це призвело до того, що співробітники ЦВК не змогли своєчасно опрацювати подані документи – для цього їм довелося задіяти додаткові сили. Квоти переважно забивали “паспортними даними”, а не реальними людьми. Надалі перші засідання більшість комісій не змогли провести вчасно через неможливість зібрати кворум.
5. Етап встановлення підсумків і визначення результатів виборів викликав не менше питань і колізій. Законодавець намагався спростити систему підведення підсумків, але у зв'язку зі зміною порядку висування, визначення результатів спростити не вийшло, натомість система стала ще більш заплутаною. Як показує практика, для штабних юристів це стало додатковим майданчиком для зловживань.
В дільничних виборчих комісіях з підрахунком голосів проблем не виникло, вони з'явилися на стадії математично правильного оформлення протоколів. На загальнонаціональних виборах на допомогу членам ТВК була запущена система “Вибори”, яка автоматично перевіряла протоколи комісій, і виключала можливість маніпуляцій та зловживань. На місцевих виборах такої системи ТВК не мали. В результаті, ознайомившись з первинними даними протоколів дільничних комісій, місцеві штаби починали свою гру.
Одні ініціювали масові перерахунки, інші блокували роботу ТВК. Метою таких дій було виведення підсумків і результатів виборів за рамки термінів, встановлених ВК.
Поширеною стала практика численних уточнень протоколів дільничних комісій. Після 3-5 уточнення в протоколах з'являлися нові цифри в пунктах, де зафіксовано результати голосування за конкретні партійні організації. Через втому (на що розраховувалося), неуважність членів ТВК (або ж їх заангажованість) на такі “уточнені” зміни переважно ніхто не звертав уваги. Навіть зафіксувавши такі дії, на жаль, ЦВК ніяк не відреагувала.
Відповідно маємо прецедент – виправити підміну даних в протоколах про результати виборів і протоколах про підсумки голосування неможливо, оскільки згідно з ч.10 ст.254 ВК, перерахунок голосів після прийняття документів від дільничних комісій територіальна комісія здійснювати не може. До такого висновку дійшла Колегія суддів касаційної палати ВСУ у справі оскарження результатів виборів до Львівської міськради. Відповідачем у цій справі була ЦВК. Причиною звернення до суду стала бездіяльність ЦВК щодо зобов'язань Львівської міської ТВК привести протоколи про визначення результатів виборів депутатів Львівської міської ради до результатів встановлених за бюлетенями. ЦВК заявила, що нічого зробити не може, аргументуючи це ч.10 ст.254 ВК, яка не дає такого права комісії.
Таким чином, результати виборів депутатів до Львівської міської ради встановлені не на підставі волевиявлення виборців, а на підставі підмінених даних. До відповідальності нікого не притягнуто.
Можна наводити багато прикладів процесуальних диверсій, але в більшості випадків їх причина – неоднозначна і слабка позиція ЦВК. Дуже часто Центральна виборча комісія замість того, щоб припиняти зловживання на місцях і зупиняти порушення законів, не приймала рішення по суті. Натомість скасовувала незаконні рішення ТВК і відправляла назад до комісії для прийняття нового рішення. Таким чином, проблеми не вирішувалися, а переходили в хронічний стан.
Станом на сьогодні маємо невстановлені результати в місті Фастів та селищі Гостомель Київської області, в місті Полтава Полтавської області, історію суцільних порушень починаючи від висування і реєстрації кандидатів до оскарження результатів виборів у селі Кароліно-Бугаз Одеської області і тд.
Дуже багато колізій в новому Виборчому кодексі, які стосуються застав, виборчих фондів, передвиборчої агітації тощо. Оскільки проблема стосувалася всіх учасників виборчого процесу, правоохоронні органи не реагували на це, і не відкривали кримінальні та адміністративні справи щодо учасників виборчого процесу, хоча Кримінальним кодексом України передбачена відповідальність за порушення даних норм.
Місцеві вибори-2020 продемонстрували достатньо недоліків нового Виборчого кодексу, які призвели до численних колізій та судових маніпуляцій на практиці. Будемо сподіватися, що законодавці проведуть якісну роботу над помилками і наступна кампанія стане не головоломкою для політичних юристів, чи змаганням в трактуванні виборчого права, а прозорим інструментом волевиявлення громадян України.
Марина Мельниченко, керівник Політико-правової консалтингової групиКиевVласть
19 жовтня 2020 г. 12:00
Раздел: Тексти
Євгенія Ярова: “Ми працюємо, щоб показати людям, що їхнє життя - найбільша цінність в світі, і воно - в їхніх руках”
Два роки в Шевченківському районі Києва працює велика програма з виявлення та виховання природжених лідерів. Це вкрай необхідне для майбутнього кожної людини та всієї України, впевнена керівник районного управління освіти Євгенія Ярова. Вона переконана: емоційний інтелект та вміння спільно діяти – абсолютно необхідні навички в XXI столітті.
Про це Євгенія Ярова розповіла в інтерв`ю KV.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
KV: Ви дуже багато приділяєте уваги вихованню лідерів. Чому?
Євгенія Ярова: Ми бачимо, що в державному управлінні наступає кадрова криза, тому вирішили, що одним зі стратегічних напрямків роботи управління освіти стане саме пошук і формування лідерів для майбутнього кадрового потенціалу, та у першу чергу, для державного управління. По суті, провадимо відбір та навчання дітей лідерським навичкам.
Це, насамперед, діти, які мають амбіції, заявляють про себе та хочуть обіймати посаду президента шкільного парламенту. Адже щороку в кожній школі відбуваються вибори, за якими обирають президента класу і президента школи.
Учні-лідери генерують свої ідеї, програми, стратегії спільно з педагогічним колективом, а деякі заходи організують та проводять самостійно. Як правило, діти мислять більш локально, тому направляють свою діяльність на актуальні для них проблеми екології, розвитку спорту та творчої реалізації.
Лідери кожної школи утворюють районний шкільний парламент, у якому також обирають президента. Якраз цієї середи (7 жовтня, – KV) відбулося голосування, і був обраний хлопець – одинадцятикласник Рахматуллін Дамір, учень ліцею-інтернату №23 “Кадетський корпус”. Він, розуміючи складність навчання, необхідність проходити ЗНО, все одно взяв на себе відповідальність і очолив шкільне самоврядування Шевченківського району.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм
Подписаться
Минулого року, задля виявлення рівня лідерських задатків в дітях, ми звернулися до платформи IRUS, автор Леонід Шаян, давно з ними співпрацюємо. Директори шкіл і дитячих садочків також брали участь у вимірюванні лідерських якостей . Я також промоніторила сама себе і отримала сертифікат з результатом “Дуже високий” рівень управлінської діяльності. Просто вирішила спробувати на власному досвіді, як це працює. Проте, метою співпраці було виявлення саме у дітей вроджених управлінських якостей для подальших інтелектуальних інвестицій у їхню кар’єру управлінців.
Результати допомогли нам побачити більш чітку картину колективу лідерів з різних шкіл. Спочатку діти не дуже йшли на контакт та відверту розмову, дивились на мене як на суворого директора школи, але ми швидко знайшли спільну мову і вони зрозуміли, що лідери – це пасіонарії, локомотив, який штовхає суспільство вперед.
KV: І з чого ви розпочали?
Євгенія Ярова: З визначення цінностей нашого лідерського середовища. Я вважаю, якщо спільних цінностей у колективі немає, то треба їх формувати. Без цього наша співправця не мала б сенсу.
Коли ми моніторили цінності директорського корпусу, то, на мій подив, це були відповідальність, сталий розвиток і інновації. Якщо порівнювати із загальними цінностями країни, які теж виміряні, то це свобода, гідність і життя. У батьківському середовищі – життя, добробут і любов.
Шкільний парламент району визначив для себе такі цінності: життя, відповідальність (це вже було приємно, тому що їм 14-15 років) і свобода. Потім почали працювати. Перший ґрунтовний тімбілдинг був досить щільний по графіку та контенту. Фінансова грамотність, тренінг Happy Values, інтерактив з ненасильницького спілкування, великий теніс тощо. Також була зустріч з людьми, які "самі себе створили" (минулого року це був Євген Клопотенко). Через три дні вони вийшли не просто окремими дітьми, а вийшли командою. Після цього почався новий етап нашої співпраці.
Кожній дитині ми подарували книги – Далай Лама “Шлях лідера”, “Лідерство в стилі LEAN”. Було завдання: за місяць прочитати ці книги, дати зворотній зв'язок і по буккросингу передати їх всередині нашого шкільного парламенту. Потім ми зібрались у магазині "Буква" на вул. Богдана Хмельницького, щоб обговорити книги та вислухати думку кожного. Лідери ділилися своїми враженнями та розповідали, що корисного для себе знайшли. Після такого досвіду вони перестали боятися висловлювати власні думки.
Наскрізною була ідея, що патріот – це людина, яка розвиває рідну країну в різних напрямках, а саме економіка, екологія, спорт, підприємництво, створює робочі місця, а не скаче увишиванкахчи шароварах і кричить на кожному кроці, Я-ПАТРІОТ, а сам/сама своїми справами це не підтверджують. Це людина, яка вчить інших бути, у першу чергу, відповідальним за самого себе, у аспектах способу мислення, способу життя, ставленням до екології, і, звичайно, по відношенню до оточуючих, моральні, а ще – стратеги.
Цього року шкільні лідери згенерували 8-10 сильних проектів, які стосуються, у першу чергу, підприємницької діяльності, фінансової грамотності, еко- та агровиробництва, проєкти, пов’язані з культурою, а також спортом. Багато уваги будемо приділяти формуванню емоційного інтелекту. Звертаємо їхню увагу на тему ненасильницького спілкування та етики спілкування в цілому.
Думаю, вони почнуть нести цю культуру в свої власні родини та учнівські колективи.
KV: Як батьки це сприймають?
Євгенія Ярова: Після того, як ми отримали результати вимірювання лідерських якостей, запросили батьків тих дітей, які показали найвищий відсоток, позвали з Української академії лідерства Романа Тичківського, і сказали: “Ми знаємо, що всі батьки хочуть для своїх дітей вищої освіти юриста або економіста, але давайте подумаємо, чи будуть щасливі діти, якщо ви для них оберете професію? Ось вони – ваші діти – вроджені майбутні управлінці. Ось Українська академія лідерства. Питання у тому, що після закінчення школи, 10 місяців доведеться присвятити навчанню в академії, а не відразу йти в університети. Якщо для вас не у пріоритеті розвиток лідерських та управлінських навичок ваших дітей, обирайте більш традиційний варіант – навчання у ВНЗ”.
Батьки були здивовані, особливо татусі доньок. Вони навіть не знали, що така можливість існує. Але з 38 лідерів лише один, золотий медаліст, цього року відмовився від вступу до вишу і пішов навчатися в Українську академію лідерства.
KV: Тобто можна сказати, що певним чином це може стати формуванням київської Ліги плюща, хоча б на шкільному рівні?
Євгенія Ярова: Думаю, що так. Впевнена, якщо не держава, то влада на місцях має звернути на це увагу. Бо ще мине років п’ять, і підросте реальна нова управлінська еліта, навчена стресостійкості, з розвинутим емоційним інтелектом, вмінням стратегічно мислити і менеджерити проєкти різної складності, корисні для нашого суспільства і країни в цілому.
KV: Але ж виховання - це така сфера, де ми намагаємося в кожному індивідуумі виховати ці якості. Чи думаєте Ви над тим, щоб імплементувати навчання цим якостям в шкільну освіту, можливо, на рівні семінарів чи факультативних занять?
Євгенія Ярова: Років десять тому ми створили Школу свідомого батьківства. Спочатку ми не отримали великої уваги від батьків. Відвідували заняття людей десять. Але з року в рік ця цифра зростала. Зараз ми перенесли цю Школу в онлайн-формат. До того ж десять років тому про емоційний інтелект ще ніхто не говорив. Але, коли це поняття почало набувати сенсу, ми зрозуміли, що батьки тут не дуже обізнані, бо у нашому суспільстві про це й мова не йшла.
Ми почали говорити з батьками про формування емоційного інтелекту дитини, у першу чергу – в колі родини. Усі знервовані, збуджені новинами, риторикою й лексикою серіалів. Це все фонетично імплементується в дитину. Перші тренінги у нас були присвячені медіації. Далі у тренінгах брали участь міжнародні тренери з ненасильницького спілкування щонайменше два-три дні навчання.
Потім ми зрозуміли, що відсутність системного характеру цієї ініціативи не приносить бажаних результатів. Ціллю було створити систему як в компанії “Microsoft”: навчити спеціалістів, сертифікувати їх та направити в колективи ширити знання далі. Так само і з батьками, але з батьками - за бажанням. Така модель дала свої результати. Зараз у нас практично кожні школи і садочки охоплені людьми, які мають такі знання. Я бачу, що стало набагато менше скарг заходити на наш рівень, тобто багато питань педколективи та батьки навчились вирішувати на рівні шкіл та дитячих садочків.
KV: Але ж школа вчить не тільки лідерів, а людей. Зі школи має вийти повноцінний член суспільства. То ж, зважаючи на новації, у якому напрямку має трансформуватися українська загальноосвітня школа, щоб не просто встигати, а, можливо, десь і випереджувати світові тренди?
Євгенія Ярова: Коли створювалась Нова Українська Школа (НУШ), тоді слова уміння, навички були замінені словом "компетенції". Зараз ми маємо величезну кількість поколінь людей, і я теж належу до такого покоління, коли прикладними стали знання, отримані, можливо, до сьомого класу. Тому зараз завдання - зрозуміти, до чого у дитини є талант.
До речі, ЗНО мені подобається, тому що дитина може приділяти більше уваги предметам, які знадобляться їй за майбутнім фахом. А ще це величезна можливість вступити “на бюджет” до вишу, завдяки своїм знанням. Батькам же треба пояснювати, що діти не повинні реалізовувати усі їхні амбіції та мрії, яким не судилося здійснитись свого часу.
Мені здається, що основні вміння ХХІ століття – це високий емоційний інтелект, компетенції ефективної комунікації. Цьому треба вчитися більше, ніж іншим предметам. Важливі також навички читання, усного рахунку, ейдетика (уміння вчитися), пошуку інформації, критичного мислення, фінансової грамотності. Ми написали свою програму з фінансової грамотності та підприємницької діяльності, отримали гриф від Міністерства освіти. Зараз намагаємося переконати Міністерство освіти, що фінансова грамотність має бути в державному стандарті.
Наступним за важливістю є вміння робити щось своїми руками з точки зору побуту, і, можливо, побудови кар'єри та власних доходів. Зараз відроджуємо шкільну майстерню, бо "все нове – добре забуте старе". У Німеччині, наприклад, хлопці вивчають кулінарію або шиття, а дівчата вправлятись з “чоловічою” хатньою роботою.
Візьмемо до уваги також модуль "Розумний дім" – це і про власний заробіток, і про облаштування власної оселі в умовах діджиталізації. Такі заняття будуть у звичайній школі №199 на Сирці. Ми туди вже придбали сучасне обладнання, 3D-принтери та інше.
Взагалі закон України “Про освіту” визначає компетенції, які має школа сформувати у дитини: креативність, навички читання, іноземні мови, рідна мова, цифрова грамотність, математичні знання тощо. За Селігманом/Пітерсоном батьки мають виховати у своїх дітей 24 навички і чесноти, тоді їм буде легко жити у ХХІ столітті, п’ята частина, до речі, якого вже минула.
KV: Цифрова епоха призвела до того, що замість розвитку комунікативних навичок ми маємо їх деградацію.
Євгенія Ярова: У нас зараз дискусія - чи треба на уроках складати смартфони в ящик чи навпаки користуватись ними. Бо є предмети, на яких вони стають в нагоді- математика, платформи з іноземних мов тощо.
KV: Тобто епоха паперових підручників вже таки в минулому?
Євгенія Ярова: Вже відходить. По-перше, не треба носити рюкзак. По-друге, а для чого? Все є в цифрі. Більш того, зараз, в умовах академічної свободи, вчитель сам обирає,яким підручником користуватись для свого предмету. Відтак, ми даруємо паперові книги у вигляді художньої літератури, тим самим лідерам, щоб вони створювали моду на читання в своїх колективах, але це зараз вже як атракція, щоб діти відчували кайф від контакту з книгою, від аналогового читання.
KV: Пам'ятаєте уроки правопису - на базі каліграфії?
Євгенія Ярова: У початковій школі є прописи тощо. Як окремого предмету, каліграфії немає. Але, читаючи про закордонний досвід повернення письма до школи, розмірковую над тим, як ми можемо ввести каліграфію, до того ж не тільки слов'янську. Це може бути будь-яка каліграфія, бо це ж мистецтво, як гурток, наприклад.
KV: Давайте зануримось ще глибше.Наскільки взагалі вітчизняна освіта в останні роки знаходиться на вірному шляху в побудуванні єдиного циклу від дитячого садочку до університету?
Євгенія Ярова: Я вважаю, що у світі немає кращої системи дошкільної освіти, ніж наші дитячі садки. І справа не тільки в тому, що вони практично безкоштовні для батьків: 700 гривень на місяць за триразове свіжоприготоване харчування - і все.
У нас є затверджений Міносвітою базовий компонент - державний стандарт, за яким діти повинні отримати певний набір навичок. У садочку ми не вчимо писати або читати, але вивчаємо форми, кольори, природничі явища, вчимося працювати в команді, закладаємо початкові навички агровиробництва, вчимо етикету поводження за столом, самообслуговуванню, а головне соціалізації та вмінню вибудовувати стосунки в колективі, ставати учасниками реалізації різних проєктів. Наприклад, таких як астрономічна кімната або STEM-хаб.
Тобто різниця між дитиною, яка ходила в садочок, та тою, яка не ходила, у першому класі разюча. Дуже добре, що за законом дитина з 5-річного віку повинна за рік до школи обов'язково отримати дошкільну освіту у будь якій формі. Як дуже добре й те, що у 2017 року відмінили вступні іспити до першого класу і запровадили “пілот” НУШ. А у 2018 році всі 1 класи перейшли на навчання за програмою Нової Української Школи – освіта для життя.
Зараз у Шевченківському районі всі гімназії, ліцеї та спеціалізовані школи мають однакому програму НУШ. Ми не перевіряємо дитину на вміння читати, рахувати, а колись цей показник був - кількість слів за одну хвилину.
Ми перевіряємо готовність дитини до школи психологічно і фізіологічно. У Новій Українській Школі все побудовано на командній роботі, при тому, що тепер кожна дитина сидить за одномісною партою. Необхідно навчитися працювати в команді, приймати рішення і нести за них відповідальність. Ми це робимо методом проєктної роботи.
Діти, які зараз пішли за новою програмою НУШ (3 клас, у якості пілота – 4 клас), ЗНО-тестування будуть здавати вже в 9 класі, як здають у Німеччині, Франції, Туреччині, Америці тощо. І вже за результатом цього ЗНО буде зрозуміло,де далі продовжуватиме навчання. Світова статистика показує, що приблизно 20% випускників шкіл вступають до університетів, але у нас в Україні вступ до вишів складає 99%.
Мені здається, що нам треба по-іншому побудувати систему освіти “від зворотнього”. Спочатку мати стратегію розвитку країни, зокрема економіки, розуміти, які фахівці в яких галузях економіки. Відповідно до цього навчати в старшій профільній школі і у вишах. А зараз це автономно існуючі системи. Випускники економічних вузів з червоними дипломами самі шукають собі роботу. Це нонсенс.
KV: Дуже важлива навичка - вміння приймати спільні рішення. В Німеччині, наприклад, цю навичку виховують дітях ще з дошкільних закладів. В нашій освіті щось робиться в цьому напрямку?
Євгенія Ярова: Так, намагаємось вчити наших учнів відповідальності за прийняті рішення в ході освітнього процесу. Багато розповідаємо і показуємо прикладів, як певні вчинки можуть спричинити подальші негативні явища. Так на 5-денному учнівському еко-виїзді до парку природи Беремицьке показали , як приватна ініціатива ревайлдінгу відроджує автентичну природу українського полісся. Це позитивний приклад. І як покинуте багаття може призвести до лісових пожеж – це негативний приклад.
Вчимо дітей, що за кожним випадком як творення так і руйнування стоїть певна людина, яка має прізвище та ім’я, власну філософію життя. І ця філософія може бути руйнівною, а може бути навпаки – філософією створення. Вчимо їх задавати собі запитання: З якою метою? Що я корисного створюю на цій планеті? Адже ми живемо в глобальному світі. У 2020 році ми відчули це всі.
KV: Викладання нових навичок, накладання нової моделі знань – все це вимагає нової якості і від вчителів.
Євгенія Ярова: У цьому напрямку постійно йде велика робота. Є класичне підвищення кваліфікації. Вчитель сам обирає знання, яких йому не вистачає. А є наш районний проєкт “Інтелектуальні інвестіції”, який торкається виключно педагогічних працівників, психологів, соціальних педагогів, керівників закладів.. Ну наприклад, ми організували і залучили фахівців для проведення тренінгів з дизайн-мислення для вчителів STEM-предметів (природничих дисциплін – фізика, хімія, ІТ, математика, біологія).
Виявилось, наприклад, що ЗНО з хімії показало низький відсоток якості знань. Ми ж знаємо про себе, що любимо (чи любили) предмет того вчителя, який нам подобається. А значить, проблема в тому, як ми вчимо. При цьому є безліч софта (ті ж віртуальні лабораторії), є техніка, школи забезпечені, значить питання в подачі.
Відбувся тренінг з дизайн-мислення. Приклад такого мислення був простий: який треба зробити гаманець, щоб людина захотіла його придбати. Тоді плавно перейшли до того, як донести дітям предмет - урок у вигляді кейсу, щоб вони зрозуміли і захопились предметом як детективом, який хочеться читати й читати.
Ми намагаємося постійно влаштовувати такі розвиваючі тренінги. Наприклад, двотижневий тренінг "Маніпуляція стоп" про те, як спілкуватися з учнями, дорослими, батьками, з точки зору збереження і формування свого емоційного інтелекту і дружньої атмосфери в колективах.
Наша гордість – це проєкт голови Шевченківської РДА Олега Гаряги "Інтелектуальні інвестиції". Але він стосується виключно дорослих – вчителів та батьків. У 2018 році почали з відкриття STEM-кабінету у школі №101 на Лук'янівці – зібрали вчителів поважного віку, дали їм планшети, айфони тощо. Голова Шевченківської РДА каже: "Ну що, зошити прибираєм. Як ми будемо вчити?". Та побачив, що комп'ютерна грамотність не на відповідному рівні. Тож почали в цьому напрямку працювати. Так і народився цей довготривалий у своїй перспективі проєкт "Інтелектуальні інвестиції".
У нас практично щомісяця для вчителів відбуваються якісь заняття. У будь-якій галузі. Це ІТ, тренінги з навичок ненасильницького спілкування, конфліктології, а ще безліч подорожей Україною, екскурсії, сплав по Сейму або дегустація українських вин на Одещині, сходження на Говерлу або фотополювання в Асканії-Нова, і ще багато й багато можна перераховувати.
Багато уваги зараз приділяємо інклюзивній освіті. Україна в цьому, як у темній кімнаті сліпе кошеня. Ми тільки почали кілька років тому плідно працювати в цьому напрямку.
KV: Останні тренди інклюзивної освіти – що не треба створювати спеціальні класи, в кожному класі мають навчатися діти з особливими потребами.
Євгенія Ярова: Це дуже складне питання, тому що люди, які мають бути асистентом дитини і асистентом вчителя - це різні люди. Держава ще не платить пристойну зарплату таким фахівцям, дуже важко знайти людей, яка буде асистентом дитини. Часто батьки та педагогічний колектив стоять по різні сторони барикад у цьому питанні.
Ми почали працювати з інклюзією, ще задовго до закону “Про інклюзивну освіту”, ще у 2011-му. У 488 садочку відкрили інклюзивну групу для дітей з синдромом Дауна. Дітки були з різних районів, не тільки з Шевченківського. Залучили тренерів, навчили вихователів. Зараз ці діти абсолютно включені в учнівське середовище, талановито малюють, мають ідеальну ідеальну каліграфію тощо. Ми готові своїм досвідом в інклюзивній освіті ділитися з колегами.
Освіта Шевченківського району це свого роду еко-система. Ми працюємо, щоб покращувати світ НАВКОЛО СЕБЕ, щоб змінювати на краще життя людей. Давати їм вудочку, а не рибу. І головне, показувати, що життя людини – в її власних руках, що життя людини – це найбільша цінність в світі.
Фото: надані Євгенією ЯровоюКиевVласть
23 березня 2020 г. 14:30
Раздел: Територія розуму
Лайфхаки по самонавчанню: на час карантину і назавжди
Завжди важливе самонавчання. Особливо – під час карантину. Тож підійдемо до цього завдання покроково.
Проаналізуйте себе. Не бійтесь запитати чому би вам навчитися у:
своїх друзів;
своїх рідних;
своїх колег;
свого керівництва;
самого себе.
Не бійтесь почути правду від вашого оточення, і не ображайтесь на неї в жодному разі. Часто, ми є не такими, як здаємося собі. А вашим друзям та знайомим буде дуже приємно, що ви хочете стати краще, ось побачите, вони почнуть зразу ж і радити, де і як цьому навчитися, і будуть вас підбадьорювати. А керівництво може і оплатити якийсь тренінг.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Запишіть всі побажання, оберіть з них топ-10, проранжуйте за мірою важливості для вас. Серед них може бути ваше хобі – і не одне. Вони дадуть вам натхнення розвиватися далі. Але не починайте навчання з хобі, тому що ваш мозок заведе вас в оману – і всі сили кине на хобі.
Оберіть собі натхненника. Це може бути ваш колега, або друг, який дуже успішний, і ви потайки хочете бути на нього схожі. Зустріньтеся на каву (в період карантину – по skype), скажіть, що ви хочете змінитися, запитайте його порад. Дружіть з людьми, які успішніші за вас. Тоді ви будете прагнути кращого і тягнутися до їхнього рівня.
Якщо серед вашого оточення немає таких – оберіть якусь публічну та цікаву для вас людину, періодично слідкуйте за ним, напишіть йому у Facebook.
Подумайте, яким чином ви можете опанувати кожну навичку. Відмовки, що це дорого чи довго – не приймаються. Наразі майже всьому можна навчитися онлайн, швидко і безкоштовно. І запишіть навпроти кожної вашої навички, яким чином ви могли б опанувати її. Ресурсів може бути декілька. Комбінуйте.
Ось такі є варіанти самонавчання.
Youtube – навчальні відео.TEDх – кращі експерти діляться новинами, цікавими думками, досягненнями, в коротких відео (до 10 хвилин). Дуже структурований сайт за тематиками, більшість відео має українські або російські субтитри.Онлайн-курси. Наразі в світі існує понад 2000 масових онлайн курсів MOOC. Більшість з них безкоштовні. Але і більшість з них англійською мовою. Якщо ви не володієте англійською – користуйтеся українськими онлайн-платформами.Якщо ви не володієте англійською – то це перше, що маєте опанувати. Знаючи англійську ви першими зможете відслідковувати новини, цікаві дослідження, відвідувати конференції (навіть онлайн) за вашим фахом. Ви можете це зробити на нашому абсолютно безкоштовному і дуже ефективному cайті.Позбудьтеся time-кілерів. Видаліть нарешті з телефону цю гру, напишіть друзям в соціальних мережах, що у вас важливий період, попрохайте вас не відволікати, відкладіть книги та серіали на наступний рік. Якщо ви проаналізуєте, скільки часу ці “тайм-кілери” займають вони у вашому житті – повірте, будете шоковані.Заведіть окремий блокнотик або папку. Запишіть туди ваш план саморозвитку та де саме ви плануєте опанувати кожну вашу нову навичку. Записуйте складнощі, з якими Ви стикаєтесь, і обов’язково ваші перемоги. Записуйте дати старту та кінця навчання, корисні поради, списки цікавих для саморозвитку книг та фільмів, сайти та подкасти, мотивуючі надихаючі висловлювання. Нехай це буде невеличкий щоденник вашого саморозвитку. Він вам дуже знадобиться потім. Не забувайте щорічно оновлювати список.Пройдіть курс “Особиста ефективність” на сайті Освітнього хабу. Це прекрасний безкоштовний курс, де професійні тренери вас навчать правильно витрачати власний час, щоб залишалося і на самоосвіту, і на всі інші справи. А заодно пройдіть й інші курси – емоційний інтелект, ефективні комунікації, виховання дітей (кому потрібно, та інші). Також, якщо ви проживаєте у Києві, на сайті ви знайдете календар тренінгів та семінарів. Освітній хаб міста Києва – це спільний проєкт Асоціації інноваційної та цифрової освіти з Київською міською державною адміністрацією. Це дуже якісний сайт з безкоштовними онлайн курсами, інтерактивним резюме, календарем подій.
Щиро бажаю вам успіху та натхнення. І обіцяю, якщо ви будете дотримуватися моїх порад, то через рік ваше життя зміниться на краще і ви себе просто не впізнаєте.
Читайте: Life Long Learning
Марія Богуслав, директор Освітнього хабу міста Києва
КиевVласть
4 березня 2020 г. 11:00
Раздел: Територія розуму
Life Long Learning
Сьогодні хочеться поговорити про особисту ефективність.
Все своє життя я присвячую створенню систем для мотивації людей займатися самоосвітою. Реалізувала в цьому напрямку вже понад 100 проєктів, останні 10 років присвятила онлайн навчанню.
Ви напевне чули такий вислів – “навчання протягом життя” або “навчання впродовж життя” або англ. – “life long learning”. І це не просто вислів – це ціла філософія життя.
Держава нам забезпечує навчання на початку життя – дитячий садок, школа, професійно- технічні заклади або університет, і багато людей закінчують університет, і думають: “Фух, нарешті, тепер почну працювати, навчання закінчене!”. І так і було раніше. Отримав спеціальність – пішов працювати, і все життя працюєш на одному й тому самому місці аж до самої пенсії.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Але в сучасному світі такий підхід є неправильний, і навіть згубний для людини. Тому що:
- технології оновлюються кожної хвилини, і те, чому нас навчали 20-30 років тому, на жаль, вже звичайно застаріло;
- по-друге, на ринок праці вийшли дуже потужні покоління – покоління “Y”, і вже виходить покоління “Z”, які звикли утримувати в голові великі об’єми інформації, швидко знаходити в інтернеті будь-що за лічені секунди, і все, що вони не знають – швидко зможуть опанувати через навчальні відео або онлайн курси;
- по-третє, наприклад, елементарне знання англійської мови підвищує вартість спеціаліста, тобто рівень його заробітної плати аж на 30% . І це тільки англійська. А якщо це опанування комп’ютерної програми, або управлінських якостей?!
- по-четверте, однією з найбільш затребуваних навичок, які вимагають сьогодні роботодавці, є саме здатність до самонавчання! Адже, якщо людина готова навчатися новому, і швидко може опанувати будь-яку нову тематику, її зможуть доручати нові відповідальні завдання, і врешті – решт, підвищать і посаду, і гонорари;
- по-п’яте, є певні навички, яким навіть не вчили в школі та університеті – це навички SOFT-SKILLS, або, так звані, м’які навички. Експерти Світового економічного форуму в Давосі довели, що успіх людини в першу чергу залежить від цих навичок. Їх часто називають ще навичками 21 століття, або “навички -2020”.
Сьогодні, 2020 рік. Отже, самий час розпочати навчання цим навичкам.
Доведено, що ВВП країни на душу населення, а отже і економічний добробут країн і їхніх жителів, безпосередньо пов’язаний з індексом розвитку людини. Таким чином, наприклад в Швеції, одній з найбільш економічно розвиненій країні світу, 67% дорослого населення постійно навчається!
А що роблять люди у нас після роботи? Більшість людей приходять, включають серіали або фільми, грають на телефоні або комп’ютері, листають соціальні мережі, теревенять по телефону, обговорюють на кухні політику або годинами жаліються на своє “жахливе” життя та нудну роботу. А, ну і ще готують їсти, прибирають хату, годують дітей, або полять огороди.
Отже, якщо ми хочемо змінювати країну – потрібно починати з себе! І прямо зараз!
Хочу поставити Вам деякі питання. Так сказати “для роздумів”.
1. Коли ви останній раз ДОБРОВІЛЬНО відвідували навчальний тренінг або семінар, або курси? Тиждень тому, місяць, рік…? Слово добровільно при цьому ключове. Адже інколи нас всіх по роботі направляють на семінари, особливо працівників бюджетної сфери. Добре, якщо семінари якісні та цікаві, але більшість з них – це просто марна трата час. Тому: коли ви останній раз ДОБРОВІЛЬНО відвідували навчальний тренінг або семінар?
2. Чи знаєте ви англійську на достатньому рівні? І якщо не знаете – то скільки раз на рік ви обіцяли собі її вивчити? А ви знали що майже вся молодь завдяки досить інтенсивній програмі навчання англійської в школах, або самоосвіті, вже спілкується англійською? Як ви вважаєте, кого оберуть на вакантну посаду, якщо мова йде про нескладні сфери зайнятості, такі як сфера обслуговування, наприклад?
3. Чи є у Вас план саморозвитку? Чи знаєте, які саме навички вам потрібно опанувати в першу чергу? Чи він прописаний у Вас у вигляді плану необхідних дій на 2020 рік (він МАЄ бути прописаний, тому що мета від мрії відрізняється саме тим, що вона чітка, прописана і має конкретні кроки для впровадження). Чи взагалі цей план був у вас колись? Якщо так – коли ви його бачили та оновлювали в останній раз?
4. Чи підтримують вас у Вашому саморозвитку ваші рідні та друзі? А Ви їх підтримуєте?
5. Коли та яку останню книгу ви прочитали (не художнього спрямування)? Чи порадили ви її своєму другу чи подрузі?
6. Чи закінчували ви колись онлайн курси? А чи починали Ви хоч один?
Цей список можна продовжувати довго, адже методів самонавчання є безліч. Кожний обирає своє.
Якщо на більшість із цих питань ви відповіли "н"і – то самий час розпочати прямо зараз.
Освітній хаб міста Києва www.eduhub.in.ua створений саме для того, щоб безкоштовно надати нові та сучасні знання та створити умови для “навчання протягом життя” всім без виключення українцям, шляхом проходження онлайн курсів на сайті та проведення цікавих тренінгів в приміщенні хабу в центрі Києва. Онлайн навчання та відвідування тренінгів і заходів безкоштовне для всіх. Проект створений спільними зусиллями Асоціації інноваційної та цифрової освіти та КНП “Освітня агенція міста Києва” за підтримки Київської міської державної адміністрації.
В наступній статті я поділюся своїми лайфхаками для саморозвитку. А поки у Вас є час задуматись та зробити перші кроки.
Бажаю Вам натхнення та успіху!
Читайте: Проєкт-ініціатива Київської міської державної адміністрації увійшов до ТОП-10 подій та результатів у сфері освіти 2019 в Україні
Марія Богуслав, директор Освітнього хабу міста Києва
КиевVласть
14 грудня 2019 г. 17:35
Раздел: Новини
Освітній Хаб міста Києва змінює акценти профорієнтації (фото, відео)
Більше половини українців працюють не за спеціальністю, на яку вчились попри те, що держава витрачає на освіту великі суми бюджетних коштів, а молоді українці задарма втрачають найцінніше – роки на навчання професіям, за якими вони ніколи працювати не будуть.
Про це KV повідомила прес-служба “Освітнього хабу міста Києва”.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Звичайно, що правильна професійна орієнтація має бути побудована на аналізі ринку праці та професій, які будуть затребувані в Україні наприклад через 5-10 років, але нажаль, такого аналізу потреб ринку праці в Україні не існує, саме тому у нас в країні існує величезний дисбаланс попиту і пропозиції, саме тому у нас 60% українців працюють не за спеціальністю, а ринок переповнений випускниками економічних, юридичних, філологічних та інших спеціальностей.
За більшість випускників шкіл рішення щодо спеціальності для вступу приймають батьки, зазвичай рідко зважаючи на психологічні схильності до цієї професії, не проводячи спеціалізованих тестувань. І це впливає не тільки на марно витрачені кошти держави, а й на можливу нещасну долю цієї дитини, яка 5,5 років буде вчити те, що їх нецікаво та навряд чи знадобиться у житті, а якщо потім піде працювати за спеціальністю – то ще й залишок життя доведеться страждати від нереалізованих професійних бажань. Адже, за статистикою, рідко хто наважується на кардинальну зміну сфери діяльності вже в дорослому віці.
З іншого боку, світ настільки швидко рухається, і знання, яким вчать в університетах, настільки швидко застарівають, що вже й немає сенсу в “класичній” профорієнтації – орієнтуванні на конкретну професію, адже з появою інформаційних технологій більшість професій просто зникнуть навіть вже за 10 років.
Що ж робити в такому випадку?
Вихід є – потрібно готувати дитину в першу чергу до самонавчання та гнучкості. Адже якщо вона хоче досягти успіху – їй доведеться вчитися все життя, і отримувати набагато більше знань, та практичних навичок вже поза закладами освіти. Це називається зараз Life Long Learning, або “навчання впродовж життя”. Потрібно пояснити майбутньому студенту, що з однією професією зазвичай навряд чи можна досягти високих результатів, і що в усьому світі абсолютно нормальним вважається зміни сфери діяльності та професії кожні 3-4 роки, що поєднання навичок та професій також наразі цінується, і для таких спеціалістів в будь-якій компанії завжди знайдеться робота.
А якщо людина володіє ще й soft skills – так званими “м’якими навичками”, такими як комунікабельність, стресостійкість, проектне та креативне мислення, тайм-менеджмент та ін.., а також іноземними мовами та цифровою грамотністю – то їх набагато легше буде будувати свою кар’єру в компаніях або відкрити власну справу.
Саме в такому форматі розпочали свою роботу зі школярами фахівці “Освітнього Хабу міста Києва” (www.eduhub.in.ua), який реалізує КНП “Освітня агенція міста Києва”, запустив Всеукраїнську програму профорієнтації школярів “Обери професію – забезпеч майбутнє”.
За останній місяць було проведено понад 30 таких профорієнтаційних безкоштовних практичних тренінгів для старшокласників київських шкіл.
“Це не просто формальні уроки, на яких дітям просто надають інформацію, а фахівці з провідних компаній розробили практичний тренінг для школярів, які опанують реальні навички. Адже всі батьки хочуть, щоб їх діти були успішними і якомога швидше знайшли себе у цьому житті. До нас вже надійшло понад сто заявок на проведення таких тренінгів у школах, а це значить, що цей проект є наразі актуальним для школярів. Ми вдячні керівництву шкіл за активну позицію в цьому питанні, адже дуже важливо спільними зусиллями надати дітям можливість реалізувати себе в Україні” – сказав Директор КНП “Освітня агенція міста Києва” Бадрі Лолашвілі.
Перший тренінг успішно відбувся в столичній школі № 219, під час якого було відкрито мурал, присвячений Освітньому Хабу. Такі красиві зображення невдовзі прикрасять стіни й інших навчальних закладів столиці.
А нещодавно, в рамках Форуму людського капіталу, відбувся наймасовішій урок з профорієнтації серед школярів, в якому одночасно взяли участь майже 300 школярів.
Фото: прес-служба “Освітнього хабу міста Києва”
КиевVласть
20 жовтня 2019 г. 10:00
Раздел: Стиль
Подія, яка заряджає позитивом
Київський Палац дітей та юнацтва знову відкрив свої двері для сотні дітей та підлітків на четвертому Київському дитячо-юнацькому Форумі “М18”, який проходить під девізом: “Менші 18 – ми можемо більше!
Сотні юних киян і гостей столиці брали участь у квестах, майстер-класах, панельних дискусіях.
Відвідав форум і мер міста Києва Віталій Кличко. Він провів для молоді мотивуючий урок, головним меседжем якого – “мріяти”. Пан Віталій ділився мріями свого дитинства, розповідав, як він досяг успіху. Також політик переконував нас, що для досягнення успіху “треба наполегливо працювати і ніколи не здаватися”.
Материал подготовлен в рамках Проекта "Юн-Пресс-KV"
На форум також завітали гості з Німеччини, організатори подібного молодіжного форуму в своїй країні – Тіна Лескін, представниця фонду WannseeForum, спеціаліст з політичної освіти при цьому фонді та Яна Тун, спеціаліст відділу парламенту Берліну з питань молодіжного роботи. Вони поділилися історією створення форуму в Німеччині, обмінялися своїми знаннями та досвідом.
Хочеться зазначити те, що одним із важливих принципів німецької молодіжної політики є те, що там політики приходять до молоді, а не молодь до них.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Під час форуму були проведені панельні дискусії на теми: “Київ Smart city. Місто стартапів”, “Київ – місто сталого розвитку, місто без сміття”, Київ – місто лідерів, місто чемпіонів, місто здорових дітей”, “Київ- місто без насилля. Школа без булінгу, сім’ без насилля – 365”. Модератори всіх дискусій були старшокласники столичних шкіл.
Головний меседж дискусії “Київ – місто без насилля”: “Не боятися говорити. Не боятися розповідати про проблеми дорослому”. Співробітники ювенальної поліції та експерти розповіли молоді про те, як боротися з булінгом, як розповісти дорослим про проблему і які бувають покарання за булінг.
Представники ювенальної превенції національної поліції України, які розповіли про свою професію та життя.
Ми поспілкувалися зі старшим інспектором з особливих доручень Управління ювенальної превенції Департаменту превентивної діяльності Національної поліції України Анною Малімоненко та з головним інспектором Управління Наталією Пастуховою.
Анна розповіла, що працює в ювенальній поліції 2 роки, а до цього працювала в кримінальній поліції у справах дітей ( до реформи в поліції), і обрала саме цю професію тому, що любить дітей, і хоче допомогти та захищати їх. За професією Анна вчитель біології, має педагогічну освіту, але після навчання зрозуміла, що не хоче працювати у школі, і вирішила піти у поліцію за покликом серця. Анна настільки любить свою роботу, що навіть не має вільного часу на сім'ю. Своїх дітей поки що не має, але має собаку.
Робота в поліції, за словами дівчат, має багато негативних моментів. Кожного дня працівники поліції стикаються з великою кількістю дитячих смертей за різних причин таких, як суїцид, нещасні випадки. "Знаючи це, іноді взагалі не хочеться йти на роботу, адже знаєш, що там на тебе можуть чекати дитячі смерті. А це – дуже страшно!", – ділиться своїми думками Анна.
Анна та її колега Наталя допомагають дітям різного соціального стану, проводять тренінги по школах України на теми такі як: булінг у школі, рабство людей, правила безпечного шопінгу в інтернеті тощо. Кожна дитина має змогу звернутися до них за допомогою й обов'язково отримає її. Представники ювенальної поліції залюбки погодилися провести тренінг у Палацу дітей та юнацтва. Детальнішу інформацію про ювенальну поліцію можна знайти на сторінці у Фейсбук @kidspoliceNPU, Instagram @kidspolice, або за номерами телефонів: +38(044) 256 16 71, +38 (063) 253 26 25. Зірковими гостями форуму минулих років були ЯрмаК, Олександр Педан, Любко Дереш, Святослав Вакарчук, а цього року зірковим гостем став фронтмен гурту “Антитіла”, молодіжний посол UNICEF – Тарас Тополя.
З юного віку Тарас Тополя знав, чого він хоче досягти і поступово йшов до цього.
"Завдання лідера – розпізнати в людині її потенціал і дати можливість розкритися. Лідер – це не та людина, яка тягне на собі все, навпаки, це той, хто направляє інших і створює команду лідерів" – сказав Тарас Тополя під час зустрічі з молоддю.
Також співак розповів, чому “Антитіла” почали займатись волонтерством.
Тарас активно відповідав на запитання молодих людей. Його зацікавило питання однієї дівчинки, яке стосувалось тотожності людини й світу, за яке волонтерка отримала пам’ятні призи від співака.
Завершився Форум флешмобом на підтримку руху "проти насилля".
Материал подготовлен в рамках Проекта "Юн-Пресс-KV"
КиевVласть
14 серпня 2019 г. 15:34
Раздел: Територія розуму
У столиці запрацював “Освітній Хаб міста Києва”
У 2016 році було презентовано масштабний проект із вивчення іноземної мови, який розпочинався на базі юстиції Києва. Тільки за перший рік роботи понад 2 мільйони українців висловили бажання вивчити англійську мову за допомогою проекту “Lingva.Skills”. Проте на цьому не зупинились, наразі за допомогою проекту можна покращувати знання з української мови, вивчити англійську до рівня B2 та на окремому порталі https://www.lingva-de.com/ вивчати німецьку.
Цей проект продовжує активно розвиватись, щодня сотні людей приєднуються до можливості навчатись онлайн.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Знання мов – не єдина умова успішного просування кар’єрними сходинками, успішні ті, хто навчається протягом усього життя. Саме для того щоб займатись особистісним розвитком та підвищенням кваліфікації, очільник столичної юстиції Станіслав Куценко з командою Асоціації інноваційної та цифрової освіти запустили соціальний проект “Освітній Хаб міста Києва”. І вже через півроку мережа хабів зможе охопити всю країну.
Місія проекту полягає в реалізації концепції “Навчання впродовж життя” (Life Long Learning) на рівні цілого міста з метою можливості українцям отримати роботу своєї мрії, відкрити власний бізнес, саморозвиватись та реалізувати себе у своїй державі.
Люди спочатку навчаються на порталі eduhub.in.ua м’яким навикам (soft skills), які експерти Міжнародного економічного форуму в Давосі визнали найзатребуванішими навиками у 2020 році: позитивні комунікації, емоційний інтелект, особиста ефективність, уміння управляти людьми та проектами тощо. Після цього користувачі запрошуються на тренінг для відпрацювання навиків на практиці. Це інноваційний метод змішаного навчання (blended learning), який наразі широко застосовується у провідних університетах світу та міжнародних корпораціях, де вдало поєднується онлайн-навчання з практикою. І все це в “Освітньому Хабі” безкоштовно.
З іншої сторони, до даного проекту залучені керівники та HR-спеціалісти провідних українських підприємств-роботодавців, які можуть за певними навиками обирати собі співробітників завдяки інтерактивному резюме, яке формує користувач, проходячи навчання в “Освітньому Хабі міста Києва”. По суті, кожен українець тепер має змогу сформувати свій особистий “біометричний паспорт навиків”.
Ось такий механізм і є, власне, реальним соціальним ліфтом, який вже запрацював в Україні.
Насамперед треба створити умови, при яких українці матимуть можливість реалізовувати себе в Україні без кумівства та хабарів, виключно завдяки своїм здібностям, знанням та навикам. Тобто запустити ефективний соціальний ліфт. І паралельно необхідно надати українцям можливість набувати ті знання та навики, які потрібні кожній людині у сучасному світі. Адже не секрет, що якість освіти в Україні не є взірцем, і понад 50% українців, які працюють не за фахом, яскраве тому підтвердження.
Великі світові корпорації боряться за кожного кваліфікованого працівника, бо це запорука стійкості підприємства.
Статистична служба Європейського Союзу “Євростат” оприлюднила інформацію, згідно з якою у минулому році українці отримали більше з усіх дозволів на проживання на території країн ЄС (понад 660 тис.) та майже 90% з них із метою працевлаштування.
Українці повинні отримати можливість працювати на власній землі та постійно вдосконалюватись.
За результатами дослідження Національної академії наук України, у 2016 році 42,2% молодих учених заявили о міграційних намірах. У 2017-му таких вже стало 51,2%.
За прогнозами ООН, до 2050 року в Україні буде мешкати всього 36 млн людей, а до 2100-го ця цифра ще зменшиться до 25 млн, якщо не вжити термінових дій.
Приблизно 8 млн українців, а це понад 25% економічно активного населення країни (тобто кожен четвертий) вже працюють за кордоном. Це призвело до того, що 10 зайнятих українців забезпечують 12 пенсіонерів, і цей показник уже є критичним. Подальше зниження кількості платників податків у зв’язку зі скороченням кількості працездатного населення призведе до колапсу пенсійної системи.
Зупинити масовий виїзд українців за кордон у пошуках кращої долі – це основний виклик, який наразі стоїть перед державою.
Читайте:
Негода пошкодила авто: як не влетіти в копієчку
У Києві майже 6 тисячам боржників по аліментах заборонено виїзд за кордон
Захист прав дітей має стати справою честі для кожного
Небезпечні маршрутки
Інформація про харчові продукти стала доступнішою
Державна реєстрація смерті
Авто з-за кордону. Всі деталі розмитнення
Сів за кермо напідпитку – плати!
Робота понаднормово: які права мають українці
Афери в режимі онлайн. Як не натрапити на віртуального шахрая
Життя на колії. Чи можна бути впевненим у своїй безпеці під час подорожі залізничним транспортом
Станіслав Куценко, експерт-юрист, начальник Головного територіального управління юстиції у м. Києві
КиевVласть
13 березня 2019 г. 19:45
Раздел: Територія розуму
I speak English: в Ірпені долають мовний бар’єр
Минулого року Україна опинилася на 43-му місці у рейтингу за рівнем знання англійської мови у світі. Такі результати спеціального дослідження компанії English Proficiency Index. Усього у рейтингу – 88 неангломовних країн.
Результати ще одного дослідження від компанії TNS, показують, що 89% опитаних українців вчили англійську мову, однак лише 18% володіють нею на рівні вище середнього. Як бачимо, порівняно з країнами Європи, Україна істотно відстає, адже більше половини жителів країн ЄС знають щонайменше дві мови. А 38% європейців вільно володіють англійською.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Україна обрала європейський вектор розвитку, а це означає, що без англійської мови нам не обійтися. Одна з цілей мовної політики ЄС полягає в тому, щоб кожен європейський громадянин володів двома іноземними мовами. Це на додаток до їхньої рідної мови. Радує, що українці розуміють необхідність знати мови – 2/3 респондентів запевнили, що планують вивчити іноземну. Найбільш популярною серед іноземних мов є англійська – її планує вивчати половина опитаних, а 97% хотіли б, щоб її вивчали їхні діти.
В Ірпені ми активно підтримуємо мовну політку ЄС. З 2017 року в місті працює волонтерка Корпусу Миру Еммері Браккі. Спільно з міською радою вона організовує проекти розвитку, в тому числі це стосується вдосконалення знань з англійської мови. Щотижня Еммері Браккі проводить speaking club для старшокласників у школах Ірпеня – почергово у кожному закладі. Таким чином мова для школярів стає живою, а не просто текстами у підручниках.
За ініціативи Еммері, учні з Ірпеня взяли участь в національному етапі Міжнародного конкурсу творчого англомовного письма “Write On”. І одразу дві учениці посіли призові місця. Аліна Сербіна зі школи №12 перемогла серед восьмикласників з усієї України. А представниця ЗОШ №3 Уляна Ситник посіла друге місце серед учнів 6-тих класів.
Але щоб навчити дітей – спочатку треба навчити вчителів: змінити підходи, перейняти ефективні методики. Не секрет, що пострадянська система освіти, на жаль, навіть за 5 років вивчення іноземної у школі не давала реального навику – спілкуватися іноземною з іноземцем. Зараз вся Україна, й Ірпінь серед перших, вчиться говорити і розуміти живу іноземну мову, вчиться комунікувати нею, а не просто “читати і перекладати” текст на тему “Kyiv is the capital of Ukraine”.
Саме в Ірпені минулого року зібралося 400 учителів англійської з усієї України на GoGlobal camp – тренінг, який проводився спільно з Міністерством освіти і науки України, Regional English Language Office, Посольством США в Україні. Мета тренінгу - підготовка кваліфікованих організаторів та лідерів для реалізації програми GoCamp у літніх мовних таборах. Крім цього, щороку відбуваються три-чотири засідання міського методичного об’єднання, семінари для вчителів, працюють консультаційні пункти для молодих учителів тощо. У минулому році (вперше за останні чотири роки) відбулося тестування вчителів з англійської мови. Оцінювання проводили фахівці центру Global English.
На фото дитячий табір British Camp STUDY.UA, який проводять в Ірпені
А зараз вчителі англійської мови Ірпеня готуються до участі у щорічній методичній конференції Cambridge Day в Одесі та Києві, що відбудуться в останні дні березня.
До речі, крім англійської мови в Ірпені вивчають китайську як факультатив в ліцеї “ІЛІТ”. Арабську – у школі №12. Крім англійської і арабської у 12-тій школі також викладають німецьку, французьку, іспанську, китайську, польську, російську, італійську, перську, японську, білоруську.
Але якщо ви уже не школяр, а знань англійської бракує – в Ірпені можна підібрати курси англійської для дорослих, які максимально зручні: вони працюють зранку, вдень, увечері і на вихідних.
Хочу сказати про ще одну особливу школу англійської мови в Ірпені – тут навчають діток віком від трьох місяців до 18 років! Приватний заклад є частиною міжнародної мережі, працює у 36 країнах світу. Я радий, що такі заклади відкриваються в Ірпені, це означає, що ми цікаві бізнес-спільноті і маємо попит на знання іноземних мов.
На щастя, в сучасному світі у нас скоро просто не залишиться шансів не вивчити англійську. Тепер не обов’язково шукати вчителя чи йти на курси. Можна вчитися он-лайн, навіть безкоштовно. Один з таких проектів LingvaSkills.
Гоу вчити англійську і змінювати статистику: давайте підніматися вгору в рейтингу English Proficiency Index!
Володимир Карплюк, лідер партії "Нові обличчя"
KиевVласть
13 лютого 2019 г. 11:00
Раздел: Тексти
Олег Гаряга: “Частина Ярославого Валу має стати пішохідною, а Хрещатик і Майдан Незалежності будемо ремонтувати”
Щоб дізнатися про реальну ситуацію у районах столиці та з'ясувати, що зроблено за 2018 рік для підвищення комфорту мешканців, КиевVласть вирішила провести серію інтерв'ю з головами райдержадміністрацій Києва. Кожний очільник району читачам КиевVласть детально розкаже скільки коштів витрачається на розвиток району, що робиться для покращення умов життя, на що люди скаржаться частіше за все, які проблеми існують, скільки будується нових об'єктів, чи є проблеми із забудовниками, як вони вирішуються та які наявні плани щодо розвитку району. Восьме інтерв'ю цієї серії з головою Шевченківської РДА Олегом Гарягою.
Довідка KV: Шевченківський район Києва створено згідно з постановою ЦВК УРСР 4 квітня 1937 року. У жовтні 2001 року територія району збільшилася внаслідок злиття з колишніми Радянським та Старокиївським районами міста. Сьогодні складу району входять частина Нивок та Шулявки, Дегтярі, Сирець, Волейків, Лук’янівка, Солдатська слобідка, Верхнє (старе) місто, Кудрявець, Татарка, Реп’яхів Яр, Дорогожичі, Загоровщина та Афанасівський яр.
Район розташований у центральній частині міста. Межує на сході - з Печерським, на заході - зі Святошинським, на півночі - з Подільським, на півдні - з Солом'янським, на південному сході - з Голосіївським районами Києва. Межі Шевченківського району простягнулися від вулиці Хрещатик (включаючи Європейську площу, Майдан Незалежності, Бессарабський ринок) на південному сході, до вулиці академіка Туполєва на північному заході. На півдні від вулиці Льва Толстого, залізничного вокзалу на захід по проспекту Перемоги. На півночі від вулиць Ольжича, Олени Теліги на схід включаючи урочище Бабин Яр, Реп'яхів Яр, урочище Юрковиця, гора Щекавиця, Старокиївську гору, та верхні частини Андріївського узвозу та Володимирського узвозу.
Фінансування
KV: Яке фінансування отримав Шевченківській район Києва у 2018 році та скільки коштів виділено на 2019 рік?
Олег Гаряга: Загалом бюджетні асигнування нашого району на 2019 рік затверджені у сумі 1637,1 млн гривень, що на 234,2 млн гривень більше бюджетних призначень 2018 року (1402,9 млн гривень).
Значні кошти у 2018 році (105,7 млн гривень) були витрачені на проведення капітальних ремонтів. Найбільша частина з них була направлена на об'єкти житлового господарства (67,2 млн гривень), освіти (28,9 млн гривень), фізичної культури і спорту (дитячо-юнацька спортивна школа №7 - 2,7 млн гривень), молодіжні програми (КП “Дитячий оздоровчий табір “Зачарована долина” - 1,9 млн гривень).
На будівництво та реконструкцію у 2018 році було направлено 45,2 млн гривень. З них на продовження робіт з реконструкції та реставрації приміщення під розміщення державного спеціалізованого мистецького навчального закладу “Київська дитяча школа мистецтв № 2 ім. М.І. Вериківського” - 43,4 млн гривень (за рахунок державного фонду регіонального розвитку – 33,6 млн гривень та міського бюджету – 9,8 млн гривень) та реконструкцію тепломереж і каналізування (1,2 млн гривень).
Читайте: Жители Нивок несколько лет ждут ремонта канализационных сетей дома, который постоянно затапливает фекалиями (видео)
Крім цього, на 9,5 млн гривень було придбано обладнання для бюджетних установ та на 1,7 млн гривень комунальну техніку для КП “Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району Києва”.
Також була виділена субвенція з державного бюджету в розмірі 239,2 млн гривень: 222,8 млн гривень - на виплату зарплати педагогічним працівникам та часткове утримання шкіл та 16,4 млн гривень - грошова компенсація на утримання житла сімей загиблих учасників АТО, осіб з інвалідністю, внутрішньо переміщених осіб та учасників бойових дій на території інших держав.
KV: В якому розмірі капітальні вкладення заплановані на поточний рік?
О.Г.: У поточному 2019 році на капітальні вкладення заплановано 96,9 млн гривень. Ці кошти, зокрема, підуть на будівництво двох мереж: теплової мережі приватної котельні ПП “Бонвояж” (60,9 млн гривень), яка є проблемною вже багато років, а також відомчої котельні МЗС на вул. Молдавська та Довнар Запольського. По відомчій котельні частина робіт вже проведена. Щоб завершити роботи в повному обсязі потрібно біля 12,9 млн гривень. Як тільки погода дасть можливість, будівельники вийдуть на об'єкти. До наступного опалювального сезону ми маємо завершити всі ці роботи.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
На завершення робіт з реконструкції та реставрації приміщення під розміщення “Київської дитячої школи мистецтв №2” заплановано 13,2 млн гривень. На реконструкцію дошкільного навчального закладу (ДНЗ) №646 на вул. Гаврилишина – 6,8 млн гривень. Реконструкція ДНЗ №646 збільшить дитячі місця в закладах та поліпшить умови проживання мешканців.
Також у 2019 році на проведення капітальних ремонтів закладів соціально-культурної сфери та об'єктів житлово-комунального господарства передбачені кошти в сумі 141,3 млн гривень. Капітальні ремонти будуть проводитись на 244 об'єктах житлово-комунального господарства та в 29-и закладах соціально-культурної сфери.
KV: Хто з депутатів Верховної Ради реально допомагає району?
О.Г.: Співпрацюємо з усіма, хто звертається. Народний депутат Дмитро Білоцерковець (обраний по загальнодержавному багатомандатному округу - KV) докладає багато особистих зусиль, щоб у державному бюджеті передбачалися кошти для Шевченківського району. Зокрема на розвиток благоустрою територій.
У Шевченківському районі обрано 11 депутатів Київради. З усіма ми активно співпрацюємо в сферах житлово-комунального господарства, освіти, культури, охорони здоров’я, тощо.
KV: Скільки громадських проектів було реалізовано у Шевченківському районі у 2018 році?
О.Г.: На минулий рік було заплановано до реалізації 13 проектів на 10,1 млн гривень. З них реалізовано 10 проектів, ще 3 знаходяться на виконанні.
Проблема у тому, що не завжди автор ідеї враховує всі нюанси її реалізації. Наприклад, у проекті щодо облаштування пішохідних доріжок у парку “Сирецький яр” на рівні первинної експертизи була допущена помилка. В результаті коштів, які отримані на проект, вистачило тільки для підготовки проектно-кошторисної документації. Отже на сьогодні розроблено проект, а також до бюджетного запиту на 2019 рік була подана пропозиція щодо фінансування будівництва цих доріжок. У цьому році ця громадська ініціатива буде повністю реалізована КП “Київзеленбуд” та КП “Київміськсвітло”.
Читайте: С 16 февраля в Киеве начнут учить воплощать проекты общественного бюджета
Аналогічна ситуація з проектом “Сирецький олімп”, який стосується створення всесезонного спортивного комплексу у Шевченківському районі. Сьогодні в межах виділених коштів проект виконано частково, а до бюджетного запиту на 2019 рік подана пропозиція щодо фінансування капітального ремонту спортивного майданчика.
Були певні складності з реалізацією проекту “Банк одягу”. Ідея авторів - отримати комунальне приміщення, відремонтувати його і розмістити в ньому “Банк одягу”. На сьогодні проведені всі закупівлі устаткування та обладнання, завершено роботи по ремонту приміщення.
KV: На 2019 рік є нові громадські проекти для реалізації?
О.Г.: Так. Кількість громадських проектів по нашому району із року в рік збільшується. Якщо у 2017 році було тільки 6 проектів, а у 2018 - 13, то на 2019 рік заплановано до реалізації 45 проектів на загальну суму 17,0 млн гривень. В освітянських закладах буде реалізовано 37 проектів на суму 11,4 млн гривень. Буде проведено 2 фестивалі вартістю 2,9 млн гривень. Також заплановано 4 проекти з благоустрою території району вартістю 1,9 млн гривень та 2 проекти спрямовані на розвиток фізкультури і спорту району на загальну суму 620 тис. гривень.
Більшість з проектів як і у минулому році йдуть по галузі освіти. У 2018 році це був ремонт коридорів школи №1, спортивного майданчика школи № 41, баскетбольного поля школи № 70, створення дитячого та спортивного майданчика “Сирецький яр”, заміна дитячого майданчика біля будинку по вул. Академіка Грекова, 12-А, закупівля сучасного звукового обладнання, відеоспостереження та комп'ютерної техніки центру творчості “Шевченківець”, створення майданчику “Галявина казок”.
Проте у нас є вже певні фішки. Наприклад, фестиваль Radioday free open air, який проводиться в рамках святкування дня міста. У минулому році ми його проводили на Європейській площі. З локацією у 2019 році поки що визначаємося.
Також будемо в рамках реалізації громадських проектів організовувати у грудні фестиваль зимових видів спорту. А навесні відкриємо біля РАЦСу скульптуру “Закохані наречені”.
Читайте: В Киеве начался прием проектов Общественного бюджета-2020
Дорожньо-транспортна інфраструктура
KV: Є плани щодо покращення транспортної інфраструктури району?
О.Г.: У минулому році були відремонтовані вул. Ярославів Вал та Леонтовича. Нещодавно завершено роботи по вул. Олени Теліги. Проте в старому місті багато маленьких вуличок, які потребують ремонту. Серед них вул. Стрітенська, Рейтарська, Івана Франка, Бульварно-Кудрявська, Гончара, Тургенівська та інші.
Читайте: Кличко открыл улицу Леонтовича после капитального ремонта
Громадські активісти, які представляють “Агенти змін”, провели грунтовне дослідження щодо зменшення навантаження транзитного транспорту по вул. Ярославів Вал за допомогою комп’ютерного моделювання. Протестували нову модель організації дорожнього руху по цій вулиці. Зараз по ній проїзжає щодня біля 2 тис. автомобілів транзитом, а лише 200 автомобілів належать людям, які там працюють або проживають. Ми хочемо прибрати з вулиці весь транзитний транспорт, зробивши частину вулиці пішохідною. Думаю, до цього питання ми повернемося, коли почнемо ремонтувати вул. Івана Франка.
Читайте: Волонтеры хотят превратить улицу Ярославов Вал в Киеве в комфортное общественное пространство
Окрім капремонтів, впродовж 2018 року було влаштовано 27 паркувальних карманів, які забезпечують рух транзитного транспорту центральною частиною міста.
Потребує ремонту дорожнє покриття на Михайлівській та Софіївській площі, а також на площі біля Національної опери. Треба ремонтувати вул. Володимирську та Богдана Хмельницького. І це є в поточних планах.
На 2019 рік заплановано продовжити виконання робіт з капітального ремонту вул. Льва Толстого. Також Програмою економічного та соціального розвитку Києва передбачено розпочати роботи з капітального ремонту на вул. Довженка, пл. Театральна, пл. Софіївська, пл. Михайлівська, вул. Хрещатик, пл. Майдан Незалежності, вул. Дегтярівська, вул. Мельникова, вул. Татарська, вул. Терещенківська, вул. Пушкінська.
Про заплановані роботи повідомлено підприємства ПрАТ "АК "Київводоканал", КП "Київтеплоенерго", ПрАТ “ДТЕК Київські Електромережі” та ПАТ “Укртелеком” для уникнення аварійних ремонтів інженерних мереж на щойно відремонтованих вулицях.
Проте пріоритет міста на 2019 рік - благоустрій та асфальтування дворів та міжквартальних проїздів.
KV: Скільки планується провести таких ремонтів?
О.Г.: В минулому році було розпочато ремонти близько 40 дворів. А в цьому році на ці цілі передбачено 64 млн гривень. Плановий перелік дворів вже є. Проте ремонтні роботи ми хочемо синхронізувати з роботами по ремонту мереж КП “Київтеплоенерго”, щоб не було нових розриттів. Зараз інформація щодо наших планів по ремонту дворів вже надана теплоенергетикам.
Також плануємо ремонти там, де вже розкопано. Сьогодні на території району 606 таких “копанок”, які залишилися у спадок після ремонтів мереж тодішнього АК “Київенерго”.
KV: Що саме планується реконструювати на вул. Хрещатик та Майдані Незалежності?
О.Г.: На капітальний ремонт вулично-дорожньої мережі Хрещатик виділено 108 млн гривень та 4 млн гривень закладено на проектні роботи. В першу чергу, це проектування інженерних мереж, підземних переходів, гідроізоляції, капітального ремонту верхнього покриття тротуарів і сходів, а також відновлення благоустрою.
Справа у тому, що сьогодні на будь-які роботи потрібна відповідна проектна документація. Наприклад, вирішили поставити ліфт для людей з особливими потребами з пішохідного переходу на вулицю. А це вже побудова нового об'єкта, який треба проектувати. Та сама висадка дерев на Хрещатику також потребує проектування, бо потрібно встановлювати крапельний полив.
KV: Проведення реконструкції вул. Хрещатик та Майдану Незалежності можливе у 2019 році?
О.Г.: Складно сказати. Замовником проекту є КК “Київавтодор”. Думаю, все залежить від того, як швидко підготують проект. Те, що треба ремонтувати інженерну інфраструктуру та дорожнє покриття на центральній вулиці та площі столиці, ні в кого сумнівів не викликає.
Читайте: Почему Крещатик могут не внести в список всемирного наследия ЮНЕСКО
KV: Що планується зробити для покращення організації руху громадського транспорту в районі?
О.Г.: Ми піднімаємо це питання, але його повне вирішення не в компетенції райадміністрації. Є значні складності з транспортним сполученням по вул. Дмитрівській, яка давно потребує реконструкції. Проте особливо гостра проблема з організацією руху громадського транспорту сьогодні на Лук'янівці. Її рішення можливе тільки тоді, коли остаточно буде зроблено проект реконструкції Лук'янівського депо і Лук'янівської площі.
Нова транспортна модель на Лук'янівці розробляється вже декілька років. Планується, що буде розширена вул. Бердичівська за рахунок території трамвайного депо. Транспорт буде йти з вул. Дегтярівської та Білоруської на вул. Бердичівську. Проїзду через Лук'янівську площу не буде. Вона стане пішохідною. Для розв'язки планується використовувати вул. Коперника.
Розглядалися пропозиції для розвантаження Лук'янівки за рахунок введення додаткових маршрутів громадського транспорту біля метро “Сирець”, яке досі не завантажено. Але, на жаль, з цього приводу рішення поки не прийнято.
Житлово-комунальне господарство
KV: Шевченківській район найстаріший. Чи є плани по реновації кварталів?
О.Г.: Наш район має найбільшу кількість будинків - 1487 комунальних будинків, 300 відомчих, інвестиційних та гуртожитків, а також 1454 будинків приватного сектору.
Більша частина з вказаних 300 будинків - нові або новозбудовані. Там фактично немає проблем.
Частина будинків на Нивках, Сирці та Лук'янівці 55-60 років - це так звані “хрущівки”, питання знесення яких обговорюється не один рік. Ідея реновації кварталів могла бути реалізована, але цьому стала на заваді криза. Сьогодні для її реалізації потрібно внесення змін до законодавства та наявність зацікавлення з боку інвестора. Якщо це буде, то на території району є можливості знайти стартові майданчики під такий проект.
KV: Ви казали, що у 2018 році більше 70 млн гривень було спрямовано на ремонти житлового господарства. Що саме було зроблено за ці кошти?
О.Г.: Насамперед, ремонт дахів, під'їздів, заміна вікон на енергозберігаючі, інженерних мереж, ліфтів, асфальтування. Але цих коштів не вистачає, щоб покрити потребу на 100 відсотків. У кращому випадку ремонтуємо по 40 дахів на рік. У 2018 році нам вдалося капітально відремонтувати тільки 11 ліфтів, а у будинках району їх 1100 і всім понад 25 років.
На 2019 рік заплановано до реалізації декілька проектів по програмі співфінансування 70/30. Загальна сума такого додаткового фінансування на термомодернізацію будинків буде на рівні 3 млн гривень.
Також у центрі міста є будинки, яким понад 100 років і частина з них пам'ятки культурної та історичної спадщини. Загалом на території Шевченківського району розташовано 1368 об’єкта культурної спадщини, з них пам’ятників історії - 592, пам’ятника монументального мистецтва та садово-паркових скульптур - 127, пам’ятників архітектури та містобудування – 813, пам’ятників археології – 38, а також три заповідники.
Читайте: Усадьба Баггоута получила охранный договор
Реставрація пам'ятки архітектури і капремонт маленької хрущовки - це зовсім різні кошти та підходи. Відповідно до Закону України “Про охорону культурної спадщини”, роботи із збереження об'єктів культурної спадщини проводяться згідно з реставраційними нормами та правилами, погодженими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони культурної спадщини. Будівельні норми та правила застосовуються у разі проведення робіт із збереження об'єкта культурної спадщини лише у випадках, що не суперечать інтересам збереження цього об'єкта.
Ми вже другий рік подаємо пропозиції з проханням включити житлові будинки, що потребують термінового проведення ремонтно-реставраційних робіт до:
міської цільової програми “Столична культура 2016-2018”;
підпрограми “Міська цільова програма “Київ історичний” Комплексної міської цільової програми “Столична культура 2019-2021”;
міської цільової програми “Охорона культурної спадщини Києва” (“Київ спадковий”) на 2019-2021.
У нашій пропозиції фігурують 5 будинків, які мають правовий статус об'єктів культурної спадщини, для реставрації яких ми хочемо розробити не тільки проект, але і здійснити повний комплекс будівельних робіт, необхідних для збереження об’єктів культурної спадщини, надання мешканцям району та приїжджим позитивного настрою не тільки від візуального спостереження, але і комфорту життя у найбільшому районі нашої столиці.
KV: Що це за будинки?
О.Г.: Об’єкти культурної спадщини на вул. Дмитрівська, 19-А та 19-Б, Олеся Гончара, 36-Б, а також пам’ятки архітектури місцевого значення на вул. Дмитрівська, 52-А, та вул. Богдана Хмельницького, 68, і багато інших об’єктів, які потребують певної турботи та сил для їх збереження.
Наявна велика проблема щодо відновлення пам'яток архітектури, які знаходяться у приватній власності, та ті що не передані до сфери управління Шевченківської адміністрації. Це будинки на вул. Володимирська, 41, Воровського, 19, Олеся Гончара, 60, Михайла Коцюбинського, 12, Михайлівська, 10, Пушкінська, 35-37, Рейтарська, 22, бульвар Тараса Шевченка, 34, 36, 36-А, 36-Б, вул. Ярославів Вал, 1, та інші будинки, збереження та експлуатація яких за діючим законодавством не можуть, на жаль, фінансуватися за рахунок місцевого бюджету. Цю проблему необхідно вирішувати на рівні Київради.
З метою вирішення цього складного питання, наприкінці 2018 року Київською владою створено Департамент охорони культурної спадщини, який зараз проходить юридичне формування та наповнення певними фахівцями, які зможуть здійснювати завдання та вирішувати проблеми, які накопичувалися в сфері охорони культурної спадщини роками.
Зі свого боку керівництво Шевченківської райдержадміністрації, в межах наданих повноважень, постійно забезпечує збереження не тільки об’єктів культурної спадщини, які розташовані на території Шевченківського району Києва, але і взагалі ремонту та збереження житлового та нежитлового фонду, поліпшення благоустрою, відновлення скверів району, зелених насаджень, дорожнього покриття тощо, тих речей, які в повній мірі відносяться до житлового господарства Шевченківського району Києва.
KV: Скільки на території району аварійних будинків?
О.Г.: 20 аварійних будинків комунальної власності. Серед них, наприклад, будинок на вул. Дмитрівській, 52-А, який є пам'яткою архітектури. Через цей статус його в свій час не дозволили інвестору реконструювати. Зараз з нього частина людей відселена, але частина мешканців все ще проживає. Щоб привести його до належного стану треба не менше 25-30 млн гривень тільки на початкові роботи. Проте це багатоквартирний будинок, який є спільною сумісною власністю, а, отже, витрачати на нього бюджетні кошти в такому розмірі проблематично.
KV: Всі будинки Шевченківського району сьогодні обслуговуються приватними компаніями. Як це відбилось на якості житлово-комунальних послуг?
О.Г.: Будинки району обслуговують приватні компанії, але згідно з договором і тендером, який проводило КП “Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району Києва”. Цей експеримент працює з 2013 року. Тоді було вирішено передати обслуговування будинків на аутсорсинг та контролювати якість робіт.
Але по якості комунальних послуг ситуація у нашому районі, як мені здається, не гірша і не краща за інші. Проблеми ті ж самі - не вистачає співробітників, бо люди не хочуть працювати за низькі зарплати, які формуються за рахунок тарифу на утримання прибудинкових територій. Щоб якість послуг покращилася громаді треба самоорганізовуватися, самостійно визначати управителя або керуючу компанію та контролювати ціну і якість наданих послуг, тобто самим стати фактично замовниками послуг щодо обслуговування свого житла та прибудинкових територій. Нове законодавство України, якраз до цього і підводить.
Читайте: Комунальні “сюрпризи” у 2019 році
KV: Чи багато шевченківців пішли на створення ОСББ?
О.Г.: Мешканці району не спішать зі створенням ОСББ. У 2018 році було створено лише 17 ОСББ. Зараз загалом їх 170. Але у випадку житлово-комунальних проблем, люди зазвичай йдуть зі скаргами до райадміністрації.
Читайте: Чому вигідно створювати ОСББ
KV: На що переважно скаржаться?
О.Г.: Найбільше скарг було по гарячій воді та опаленню. В нас щороку непросто з пуском тепла, але цей рік був особливо важким. Загалом по району питання вирішено, але пориви мереж виникають практично щоденно через старі комунікації.
Ускладнює усунення аварій людський фактор. На території району багато будинків, в яких немає підвалів. Якщо стався прорив, то ремонтувати його треба через квартиру першого поверху. Але не всі мешканці згодні допускати ремонтні бригади.
KV: Боргів за комунальні послуги багато?
О.Г.: Були певні проблеми, але зараз ситуація покращується, і це важливо, оскільки суттєво зменшує можливості по поточному ремонту житлового фонду.
Нове будівництво та конфлікти з забудовниками
KV: Багато нового будівництва на території району?
О.Г.: Сьогодні в районі ведеться близько 150 різних будівництв. У 2018 році були введені в експлуатацію та отримали адреси нові будинки по вул. Маршала Рибалка, 5-Б, Шолуденко, 1-А та 1-В, Глибочицькій, 13, та Лук'янівській, 14-А і 16.
У центральній частині міста, де ущільнена забудова та значна кількість об'єктів історико-культурної цінності, початок будь-яких будівельних робіт викликає низку соціального невдоволення. Наприклад, через будівництво на вул. Златоустівська, 24-А, зазнали пошкоджень будинки, розташовані поруч. По забудовам на вул. Жилянській, 118, та 120-Б, а також на вул. Соляна, 70, є проблеми щодо укладання договорів з “ДТЕК Київські електромережі” та АК “Київводоканал” на надання послуг.
Також до проблемних забудов на території району можна віднести об'єкти на вул. Новоукраїнській, 24, де порушено кримінальну справу та невизначено правовий статус земельної ділянки, та вул. Магістральній, 33, де скасовано дозвільну документацію на будівництво, відсутні містобудівні умови та обмеження.
Є проблема на вул. Руданського, 9-А. Там не можно врегулювати питання між ОК “Сирецький гай” та АК “Київводоканал” щодо прокладання водопроводу з урахуванням існуючих та майбутніх об'єктів будівництва.
Для вирішення питань по проблемним забудовам у кожному районі міста створена відповідна робоча група, де опрацьовуються всі ці питання. У нашому районі така робоча група була створена першою. Вона найбільшу увагу приділяє питанням інвесторів-фізичних осіб, які вклали кошти у будівництво житлових будинків компанії “Укогруп”, яку пов'язують з Анатолієм Войцеховським.
Читайте: Киевсовет отдал под застройку 4 га зеленой зоны в Шевченковском районе столицы
KV: Скільки будинків, які вже введені в експлуатацію, але підключені до комунікацій по тимчасовим схемам?
О.Г.: Близько 70. Були питання по вул. Невській та Олександрівській. Власники квартир у цих будинках навіть намагалися перекривати дорогу, але питання тут не до влади, а до забудовника, який не виконав технічні умови. Проте нам вдалося переконати тепловиків і підключити ці будинки.
KV: Забудовники вкладають кошти у розвиток соціальної інфраструктури району?
О.Г.: Більшість тільки сплачує пайову участь. Ніхто з бізнесу не поспішає витрачати власні кошти на некомерційну інфраструктуру.
KV: На території району будуються соціальні об'єкти?
О.Г.: У 2019 році, орієнтовно у квітні, будемо відкривати знаковий для нас об'єкт - Школу мистецтв ім. Михайла Вериківського. Її реконструкція почалася ще у 2005 році після того як Школі мистецтв передали згорівший корпус технікуму на Бульварно-Кудрявській, 2. На цьому об'єкті багато часу реально роботи не проводилися. Вони відновилися лише у 2015 році, а у 2017 році нам вдалося отримати на це 40 млн гривень з Державного фонду регіонального розвитку. У 2018 році також було виділено 33 млн гривень з Державного фонду регіонального розвитку і майже 10 млн гривень з бюджету Києва. На завершення робіт у міськбюджеті-2019 передбачено 13,2 млн гривень. Загальна кошторисна вартість цього об'єкту близько 180 млн гривень.
З великих соціальних проектів, реалізація яких розпочнеться у 2019 році, буде реконструкція стадіону “Старт”. Зараз КП “Спортивний комплекс Старт” веде проектні роботи. Роботи будуть проводити, як мінімум, у дві черги: перша - створення спортивної інфраструктури та друга - будівництво спортивного комплексу з підземним паркінгом на 150-300 машиномісць, благоустроєм території, зеленими зонами та сквером.
Читайте: Кличко: В следующем году мы обновим стадион “Старт”
Також готуємо переведення територіального центру соціального обслуговування з будівлі колишнього дитячого садочку №646 по вул. Б.Гаврилишина, 16, - у приміщення на вул. Білоруській. Дитячий садочок буде реконструюватися - і з’явиться додатково від 120 до 180 місць. На 2019 рік передбачено кошти на проектування.
Школи, садочки та спортивна інфраструктура
KV: Скільки планується відновити приміщень дитячих садочків у Шевченківському районі?
О.Г.: Небагато, але такі об'єкти будуть. Серед них дитячій садочок на вул. Деревлянській, 14 а. Його відновлення буде розпочато у 2019 році за рахунок інвестора і у приміщенні буде розміщуватися приватний дитячий садок. Нам вдалося не допустити його знесення та будівництва чергової 25-поверхівки.
Є занедбана будівля дитячого садочку на вул. Дмитрівській, 66. Протягом трьох років ми намагалися для її відновлення залучити інвестора, але зацікавлених немає. Тому у поточному році місто почне розробляти проект реконструкції. Велика ймовірність, що будівля стане новим корпусом діючого поряд садочку. Тут питання виключно в економічній площині: вартість будівництва садочка фактично з нуля вартує близько 100 млн гривень, реконструкція будівлі для розміщення груп - 25-30 млн гривень.
Є згорівший і занедбаний садочок на вул. Лук'янівській, 29-А, неподалік від мечеті. Мусульмани Києва виявляли зацікавленість оновити це приміщення і відкрити дитячий садочок. Я не виключаю, що це буде незабаром зроблено.
Читайте: Киевляне обеспокоены состоянием пожарной безопасности детского сада №75
KV: Наскільки діючі дитячі садочки та школи району перевантажені?
О.Г.: В наших школах навчання організовано в одну зміну. Так, звісно, є школи, які користуються попитом не тільки у мешканців району, а і у мешканців інших районів міста. Сьогодні у школах району навчається 22 446 учнів, з них - 6 740 діти з інших районів міста (30%).
Проблеми з місцями у школах немає, оскільки на сьогодні чинним законодавством врегульовано питання зарахування дітей до школи. Державою гарантоване право навчатися у закладі освіти, на території обслуговування якого вона проживає, але це не виключає можливість для батьків обрати інший заклад освіти. Щороку приймається районне розпорядження про закріплення територій району за навчальними закладами з урахуванням новобудов та контингенту дітей.
У районі розпочато заходи щодо реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти. До 2022 року перед нами стоїть завдання привести типи закладів освіти до вимог Закону України “Про освіту”.
Черга у садочки є. Додаткова потреба складає більше 1 тис. місць. До того ж навчальні заклади району прийняли багато дітей - внутрішньо переміщених осіб, які йдуть поза чергою (2,5 тис. дітей у школи і понад 3 тис. дітей у садочки).
Але разом з тим плануємо до 2020 року зменшити чергу до нуля. Так у 2018 році нам вдалося збільшити на 90 кількість місць у дитячих садочках за рахунок відновлення та перепрофілювання груп. Так відновлено групу на 20 місць у садочку № 543, три групи на 60 місць у садочку №159 та збільшено на 10 кількість місць у садочку №154 за рахунок перепрофілювання типу групи. У 2017 році додатково прийняли дітей на 140 відновлених місць.
У 2018 році 2 449 першокласників розпочали навчання в “Новій українській школі”. Для забезпечення функціонування перших класів придбано нові меблі, дидактичний матеріал, оргтехніку, спортивний інвентар на суму 19, 3 млн гривень з міського бюджету та 4,4 млн гривень з державного бюджету, що у розрахунку становить 9,6 тис. гривень на одну дитину.
KV: Крім “Нової української школи”, впроваджуються у навчальних закладах району новації?
О.Г.: Останні роки у районі успішно реалізується концепція інклюзивної освіти. У 2018 році у закладах загальної середньої освіти функціонує 30 класів з інклюзивною формою навчання та 21 спеціальний клас для дітей з особливими освітніми потребами. Щороку збільшується фінансування і розширюється матеріально-технічне оснащення таких класів. У 2018 році за кошти державної субвенції закуплено спеціальне корекційне обладнання на суму 694,6 тис. гривень.
У 2018 році у районі створено інклюзивно-ресурсний центр для підтримки дітей з особливими освітніми потребами.
У закладах освіти впроваджується комплекс заходів з енергозбереження. За останні два роки виконано роботи по термомодернізації фасадів у школах №61, 53, 138, 95, ліцеї-інтернаті №23 та садочках №431, 112, 159, 348.
У школі №95 та садочку № 543 встановлено smart-вікна з моносклом та електрообігріваючим покриттям, що забезпечує зберігання до 97% тепла, а у випадках відключення опалення вікна можна використовувати як основну систему обігріву приміщень.
У школах №199, 97, 28 сучасні системи обігріву спортивних залів. Проект заміни конфорок дав свої позитивні результати (у 21 садочку та 31 школі встановлено енергозберігаючі конфорки) - економія у порівнянні з 2017 роком становить 285941 кВт або 649,1 тис. гривень.
У 2018 році усі заклади освіти підключено до локальної мережі Інтернет.
Багато уваги приділяємо питанню модернізації освіти та формуванню професійних компетентностей педагогів. Наприклад, у школах району плануємо впроваджувати STEM-освіту. У планах на базі школи № 27 у приміщенні майстерень зробити STEM-лабораторію.
У садочку № 543 створено нове освітнє середовище - “STREАM-KIDS HUB”, де старші дошкільнята мають змогу формувати вміння у галузях природничих наук, технологій, читання та письма, мистецтва та математики. Послідовна робота дорослих із дітьми дасть змогу виховати у дошкільнят культуру інженерного мислення.
Успішно реалізуються проекти для дітей “STEM-дівчата” з вибору майбутньої професії, “Підприємницька діяльність”, “STEM-friendly school”. На базі школи № 61 проведено “ІТ фестиваль”.
У 21 школі працюють Speaking Club.
У рамках проекту “Інтелектуальні інвестиції” та “Інтегральне лідерство” проведено тренінги для керівників закладів освіти та педагогів “Дизайн мислення”, “Курси підготовки медіаторів для роботи в школі”, “Метод ненасильницького спілкування в освіті”, тренінг з визначення персональних і командних цінностей.
KV: Наскільки активно районна влада співпрацює з міжнародними партнерами?
О.Г.: Тільки за останні декілька років ми прийняли близько десяти делегацій з різних куточків світу. Більшість зустрічей зазвичай стосуються сфери освіти та культури та місцевого самоврядування. Нещодавно ми зустрічались з Президентом Асоціації “Бальзак-Ганська” Жаном Рошом та обговорили питання реалізації заходів проекту “Бальзак 220”, присвячених відзначенню 220-ти років з дня народження всесвітньовідомого письменника Оноре де Бальзака.
Реалізація таких проектів сприяє розвитку освітніх та культурних зв’язків між нашим районом та іноземними партнерами. Ще наприклад: наприкінці 2018 року нас відвідала делегація з Німеччини, а саме директор та співробітник фірми “Campus Lan Software GmbH”, з якими ми обговорили питання проведення моніторингу наявного програмного забезпечення, яке використовується в закладах освіти Шевченківського району.
На початку 2018 року разом з управлінням освіти Шевченківського району ми здійснили робочий візит до міста Ганновер (Федеративна Республіка Німеччина), де ми мали змогу взяти участь у виставці “Didacta-die Bildungsmesse”, на якій були представлені новітні технології Німеччини, що використовуються в освітньому процесі, та до міста Олессун (Норвегія), де ми також мали змогу ознайомитись з системою освіти Норвегії.
Зовсім скоро, наприкінці лютого цього року ми знов плануємо відвідати виставку “Дидакта” – спеціалізований освітній ярмарок післядипломної освіти, що відбудеться в місті Кельн (Федеративна Республіка Німеччина), на якому представляються останні досягнення та новітні технології в галузі освіти.
Цікавим та продуктивним був робочий візит до міста Чжандзядзе (Китайська Народна Республіка) на Третій саміт бізнес-лідерів Шовкового шляху 2018. В результаті візиту була укладена Угода про Альянс міст “Silk Road” завдяки якій Шевченківська РДА стала офіційним членом “Silk Road Urban Alliance”. Це означає можливість нашої співпраці та обміну знаннями та досвідом в галузі економіки, освіти, культури з іншими країнами та містами, учасниками Альянсу.
Також є досвід співпраці з партнерами з Республіки Індонезії та Федеративної Республіки Нігерії. Дуже корисно обмінюватись досвідом з іноземними колегами та розвивати наші торгові, бізнесові, культурні та освітні зв’язки.
KV: Що робиться у районі для розвитку спортивної інфраструктури?
О.Г.: У 2018 році проведено ремонт шкільних стадіонів зі штучним покриттям у школах №138, 70 та ліцеї -інтернаті №23. У Технічному ліцеї збудували два стадіони - футбольний та баскетбольний.
Завершено відновлення стадіону “Піонер” на Нивках, де проходили “Ігри нескорених”. Цей стадіон є базою олімпійського резерву і тут розміщена спеціалізована дитячо-юнацька спортивна школа.
В планах цього року облаштування ще 4 стадіонів при школах з штучним покриттям.
Зелені зони та безпека мешканців Шевченківського району
KV: Скільки у районі зелених зон?
О.Г.: Наш район зелений - маємо 20 парків і 75 скверів. Вони підтримуються у належному стані. Є знакові об'єкти, які мають загальнодержавне значення. Йде мова про Бабин Яр, який нещодавно було оновлено. Також у 2018 році відремонтовано верхню частину парку Володимирська гірка. Думаю, до осені буде закінчено ремонт і наступної частини.
Читайте: Кличко: Мы делаем все, чтобы подвиг Праведников Бабьего Яра не был забыт
KV: Досить багато дискусій щодо необхідності спорудження містка між Володимирською гіркою та Хрещатим парком. На Вашу думку, цей місток потрібен?
О.Г.: Потрібен. Це буде своєрідна фішка для приваблення туристів. До речі, коли планували ремонт Володимирської гірки, піднімали старі карти та схеми. Виявилося, що ще тоді планувалося спорудження містка між парками.
Читайте: Мост на Владимирскую горку: от киевской “Батькивщины” - к Мураеву
KV: Відновлення ще яких парків плануєте закінчити у цьому році?
О.Г.: Сирецького парку та парку “Веселка”. Сподіваюся будуть продовжені роботи з капремонту скверу Котляревського на розі вул. Герцена і Мельникова, де гуляють багато діток з дитячої спеціалізованої лікарні “ОХМАТДИТ” та всього мікрорайону. У 2018 році там вже почалися роботи, зокрема зроблено новий дитячий майданчик, нові доріжки, лави, озеленення та оновлено фонтан із застосуванням нових технологій, який буде світло-музичним тощо.
Капітального ремонту потребує парк Шевченка, Пушкінський парк та парк Нивки. Ми працюємо над цим, проте, зараз не можу напевне сказати, чи розпочнуться ці роботи у 2019 році.
У 2018 році відкриті відремонтовані сходи з Пейзажної алеї на Поділ в урочище Гончарі-Кожум'яки. У планах 2019 року реставрація Пейзажної алеї. Проектні пропозиції були обговорені з відвідувачами та місцевими жителями. Питання щодо реставрації та взаємодії з громадськістю координує один із активістів – архітектор Станіслав Дьомін.
KV: Які є проблемні об'єкти в Шевченківському районі?
О.Г.: Я б сказав не проблемні, а складні. Серед таких Павлівський сквер, ремонт якого проектуємо спільно з громадою біля 2 років. Згідно експертного висновку держекспертизи проекту, на ремонтні роботи потрібно 40 млн гривень. І я розумію, що це великі кошти, але їх необхідно віднайти, оскільки давно вже існує потреба у реконструкції підпірних стін, облаштування інженерних мереж, зливових та дренажних систем.
На Татарці був недобуд - меморіальний комплекс пам'яті жертв Чорнобильської трагедії. За задумом архітектора Миколи Жарикова, меморіал повинен був починатися з храму Святого Миколая Чудотворця “Пам'яті жертв Чорнобиля”, форми якого нагадують саркофаг над четвертим реактором ЧАЕС. Від нього відвідувачі потрапляли б на терасу до музею і “Кола пам'яті”. Також планувалося створення Стіни пам'яті, Дзвону скорботи і символічної курган-могили. Зараз нам вдалося за останні 4 роки спільно з українською церквою та меценатами завершити ремонт Храму, запустити недільну школу, зробити освітлення, спортивний і дитячий майданчик, відновити доріжки, лави та облаштувати Смородинський сквер, що є частиною меморіалу.
KV: Увага всіх служб, які забезпечують порядок, найбільше прикута до центральної частини міста. Але чи вся територія району безпечна для мешканців?
О.Г.: Ми робимо все можливе для забезпечення безпеки мешканців району. Регулярно проводяться наради за участю представників поліції. Здійснюється реалізація міської програми “Безпечна столиця”. Зараз продовжується робота по встановленню камер відеоспостереження у парках, на перехрестях та місцях скупчення людей.
У школах і садочках встановлюється так звана “тривожна кнопка”. Залучаємо громадське формування “Муніципальна варта” для патрулювання та охорони дошкільних і шкільних навчальних закладів.
Значна увага приділяється забезпеченню безпеки на Центральному залізничному вокзалу. Для цього залучені всі міські служби, керівництво Укрзалізниці та Національна поліція. Безпеку на території вокзалу зараз забезпечує патрульна поліція, міські служби займаються питанням організація дорожнього руху, паркування та ліквідацією стихійної торгівлі.
Залишається складним питання з безхатченками. Цих людей без їх бажання неможливо забрати з вулиці і направити до будинків соціального піклування.
Читайте: Віктор Смирнов: “Серед пріоритетів – реконструкція Контрактової площі та вулиці Сагайдачного”
Петро Онофрійчук: “На те, що треба зробити у Дніпровському районі, потрібні 1,5-2 млрд гривень”
Геннадій Заболотний: “Поки немає метро на Троєщину, транспортну проблему масиву треба вирішувати іншим шляхом”
Олександр Цибульщак: “Особливістю 2018 року є суттєве збільшення фінансування житлово-комунального господарства району”
Игорь Довбань: “В 2019 году хотелось бы привлечь минимум 100 млн гривен субвенций из госбюджета”
Володимир Каретко: “Проблема ремонту міжквартальних проїздів зрушила з мертвої точки, але потребує збільшення фінансування”
Петро Захарченко: “На порядку денному питання розширення мережі закладів освіти та врегулювання комплексної забудови району”
Фото: KV
Фото галереї: надано Шевченківською РДАKиевVласть
середа, 17 квітня 2024 г.
18:19
УВАГА!!! КиївВлада переїхала на новий домен
п'ятниця, 12 квітня 2024 г.
20:56
“Українська команда” передала велику партію дронів-літаків легендарному батальйону “Ахіллес”, - Палатний
20:51
Ексміністр оборони Резніков став директором безпекових і оборонних програм в ГО “Український інститут майбутнього”
20:45
Начальник КОВА Руслан Кравченко у Чернівцях взяв участь у Конгресі місцевих та регіональних влад при Президентові України
20:34
На київській ТЕЦ-5 встановлять додаткові генератори
20:20
В Україну повернули тіла 99 полеглих захисників
20:02
У Києві з суботи відновлює роботу автобус № 7 (схема)
19:54
На Бахмутському та Новопавлівському напрямках відбито понад 40 атак, загалом на фронті 81 боєзіткнення, - Генштаб ЗСУ
19:43
Представники громадськості вимагають припинити переслідування антикорупційних активістів та журналістів-розслідувачів
19:31
Відзавтра, 13 квітня, столичний автобус № 35 подовжить свій маршрут до вулиці Гліба Бабіча (схема)
19:13
“Укренерго” організувала для ветеранів війни програму навчання та працевлаштування “Разом”
19:01
На Броварщині витратять 1,86 млн гривень на облаштування дитмайданчиків
18:49
На вулиці Богатирській у Києві до 21 квітня обмужать рух транспорту (схема)
18:36
У Броварах з'явився новий патріотичний стінопис “Обіймаю тебе, моя Україно!”
18:17
Столична влада зупинила проведення аукціону з надання в оренду Житнього ринку
18:04
У реєстрі зниклих безвісти наразі налічується понад 2 тисяч дітей
11 квітня 2024 г. 14:29
“Азартна біда” давно вже не просто на порозі, а панує в нашому домі. Лобісти ігрового бізнесу вимушено трохи переформатовуються, але тягнуть час явно не в інтересах суспільства, не в інтересах обороноздатності та й не в інтересах українських сімей. І поки відкритим залишається питання: то ж на чиєму боці в цьому питанні Гарант Конституції?
10 квітня 2024 г. 15:44
В останні роки був в лікарнях виключно щоб зробити щеплення від COVID-19. Але минулий місяць змушений був добряче походити по лікарням, різним лікарям і діагностичним центрам.
11 березня 2024 г. 14:38
З весни минулого року ми стали аутсайдерами у війні технологій. Якщо спочатку в нас не вистачало (як і зараз не вистачає) традиційних озброєнь, боєприпасів, натомість були масово мавіки, дрони для скидів, фпв-дрони, а "чмобіки млинці з лопати їли", то тепер ми втратили ініціативу. За три-чотири місяці ми ризикуємо остаточно втратити здатність чинити опір чим-небудь ще, крім стрілецької зброї. Перетворимося на відчайдушних людей, на яких ведуть полювання машини з фільму "Термінатор". Треба негайно вживати радикальних заходів. Дилетанти і мародери від технологій мають поступитися місцем професіоналам і патріотам.
Календар подій