Корупційні скандали, недобудовані ЖК та інтереси Молчанової: що відбувається з “Київміськбудом”
Гроші на оборону: Київрада збільшила кошторис програми “Захисник Києва” на 2024 рік в 2,5 раза, не підкріпивши це змінами в бюджет
Київщина екологічна: як область стала лідером України зі створення об'єктів природно-заповідного фонду
16 жовтня 2020 г. 16:48
Раздел: Вибори
Денис Силантьєв: “Основний актив нашої країни – це люди”
Денис Силантьєв відомий передусім як успішний спортсмен, чемпіон світу з плавання та призер Олімпійських ігор. Та не менш відомою є його громадська діяльність: понад 10 років Денис розвиває та популяризує фізичну культуру в різних містах України. Сьогодні він балотується до Київради з твердим наміром сприяти розбудові спортивної інфраструктури столиці.- Денисе, розкажіть, будь ласка, чому ви вирішили піти в політику і як довго нею займаєтеся?- Я прийшов у політику через необхідність, а не тому, що дуже про це мріяв. Тому що бачив, що лише через політику можу досягти своїх громадських і соціальних цілей. Чому громадських і соціальних? Тому що після завершення спортивної кар’єри в 2008 році я почав займатися громадською діяльністю, створювати проєкти, спрямовані на розвиток і популяризацію фізичної культури і спорту в Україні. Своїми проєктами я показував, що спорт потрібен людям, і державній та міській владі потрібно зацікавити людей заняттями фізичною культурою та спортом.
Я зрозумів, що можу допомогти сотні, навіть тисячі людей, але не можу глобально змінити ситуацію в країні. Тому з часом я прийшов до висновку, що ситуацію потрібно змінювати через законодавчу і виконавчу гілки влади. Моїм рішенням було балотуватись до Верховної Ради. З другої спроби я став народним депутатом і почав працювати в тій сфері, яку знав як зсередини, так і зовні, – в комітеті з питань сім’ї, молодіжної політики, спорту та туризму.- Чому тепер ви вважаєте, що Київрада – це місце, де ви можете допомогти людям?- У мене є досвід, знання і можливості, щоб розвивати напрям здоров’я і безпеки в нашій країні і в Києві зокрема. Мені хочеться застосовувати ці знання і досвід на практиці. З’явилася можливість реалізувати себе на місцевому рівні, і я не бачу нічого поганого в тому, щоб перейти з вищого законодавчого органу країни на рівень місцевих рад. Тим більше, міська рада – це парламент у мініатюрі.
Що стосується амбіційності, то в мене немає такої хвороби. Мені не потрібно самостверджуватися. Для мене головне – показати свою роботу й досягти результату. Київ – гарний майданчик для цього. Це велике місто, тут багато мешканців і мало умов для них. Тут є над чим працювати, і я впевнений, що нашій команді вдасться зробити свій внесок у розвиток столиці.- Розкажіть про громадські проєкти, над якими ви працювали.- Один із моїх великих соціальних проєктів – клуб дитячого плавання. Я працював над ним протягом 5 років з 2009 року. Ми почали з Києва та Запоріжжя і поступово додавали інші міста. З іскорки розгорілося непогане полум’я. На відкритих водоймах і в басейнах ми безкоштовно навчали дітей плаванню. Ми знаходили спонсорів і партнерів, запрошували на відкриття клубів представників місцевої влади і показували, скільки людей хочуть мати у своїх містах басейни і спортивні комплекси.
Далі були цільові проєкти, спрямовані на дітей, які є вимушеними переселенцями, малозабезпеченим дітям, багатодітним сім’ям. Ми проводили фестиваль “Батерфляй”, в якому брали участь слабозорі діти поруч зі здоровими. Коли діти чомусь навчаються, їм хочеться цим поділитись. І такі фестивалі – це стимул для дітей, особливо якщо йдеться про дітей з інвалідністю.- Ви народилися в Запоріжжі. Чи почуваєтесь ви киянином?- Я мешкаю в Києві з 2007 року. Я відчуваю відповідальність перед містом, в якому живу. Думаю про те, що я можу зробити для міста зі своїми можливостями, авторитетом. Я бачу тут своє майбутнє.
Звичайно, моїм рідним містом залишається Запоріжжя, де я народився і виріс. Там я також проводжу соціальні проєкти. Я пам’ятаю свої корені й малу батьківщину. Але зараз я живу в Києві й стараюся бути максимально корисним для цього міста.- Ви балотуєтесь до Київради в Оболонському районі. Які, на вашу думку, головні проблеми Оболоні?- Оболонь має схожі з іншими районами проблеми. Катастрофічно не вистачає соціальної інфраструктури – садочків, шкіл, спортивних комплексів. Моє завдання – щоб на Оболоні стало хоча б на один спортивний комплекс більше. Я бачу, як це реалізувати. Я буду знайомити зі своїм баченням мешканців Оболоні і сподіваюся, що вони мене підтримають в моїй ініціативі.
Моя пропозиція – створити спеціальний цільовий фонд, з якого буде фінансуватися програма розвитку спортивної інфраструктури міста. Це стосуватиметься не лише спортивних комплексів, а й благоустрою спортивних майданчиків та інших подібних місць, які в жахливому стані, а також допомоги при проведенні спортивних заходів. Це джерело допоможе вирішити такі проблеми, тому що буде створене спеціально для вирішення проблем фізичної культури в місті.
Щоб місто і країна в цілому розвивались, потрібно правильно розставляти пріоритети. Щодо мене, я бачу пріоритети в здоровій, освіченій та успішній нації, яка живе в безпечних умовах. Основний актив нашої країни – це люди. Не буде людей – не буде нічого. Тому щоб вони захотіли жити в цьому місті, потрібно створити умови. Потрібна інфраструктура, щоб люди бачили, що місто піклується про їхні сім’ї, про їхніх дітей. Тоді вони будуть відповідати місту такою самою повагою і любов’ю- Можливо, ви вже можете поділитися деталями свого бачення спортивного комплексу на Оболоні?- Спортивний комплекс має відповідати запитам людей, тому передусім потрібно дізнаватися про їхні потреби. Щоб не людей підлаштовувати під інфраструктуру, а інфраструктура була такою, як потрібно людям в районі.
Наразі є багато різних проєктів і пропозицій. Адже, по суті, за останні 6 років в Києві не було побудовано нічого в цій галузі, що б належало місту. Були спроби ремонтувати окремі будівлі, але якщо комплекс вже пережив термін експлуатації, він все одно буде руйнуватися. А за цей час технології зробили великий крок вперед. Ми можемо робити сучасні комплекси, які не будуть займати багато місця та вимагати значних коштів на їхнє утримання.
Я знаю на Оболоні місця де можна побудувати міжшкільні басейни, щоб ними користувались школярі і не тільки. Місця можна знайти, було б бажання. Адже ми бачимо, як добре знаходять місце під житлові комплекси, бізнес-центри, заправки.
Досвід, як досягати поставлених цілей, в мене є. В 2019 році вперше за історію незалежної України я добився виділення 200 млн грн з центрального бюджету на ремонт, реконструкцію та будівництво водно-спортивних комплексів. Цього року, на жаль, новий уряд призупинив цю програму. Але, наскільки я знаю, її затвердили, і вона працюватиме в 2021 році.- Які ініціативи ви плануєте реалізовувати в Київраді насамперед?- Перш за все нам потрібно знати, яка спортивна інфраструктура існує в Києві, в якому вона стані, хто нею володіє і як використовує. Далі дивитися й аналізувати, чого не вистачає і в яких об’ємах. Далі – створювати міські програми, які будуть оздоровлювати дітей – від уроків плавання до підвищення якості викладання фізкультури в навчальних закладах. Маємо підвищити престиж і значення ідеї здорового покоління, щоб наші діти росли в безпеці. Тому що там, де розвивається спортивна інфраструктура, на 30% знижується дитяча злочинність. Це доведено досвідом інших країн.- Цікаво, що ви згадали викладання фізкультури як проблемне місце в освіті. Які важелі впливу на це має Київрада?- Ми будемо стежити, які повноваження залишаються в місцевих рад, коли коригуються навчальні програми. Для мене буде важливим, щоб уроки фізкультури були не просто зарядкою для пальців. Дуже погано, що влада почала говорити про здоров’я дітей лише після того, як вони почали вмирати на уроках фізкультури кілька років тому. При цьому вона не почала створювати програми для зміцнення здоров’я, а навпаки – мінімізувала навантаження. Це не матиме результату, і здоров’я дітей буде тільки погіршуватись.
У мене є досвід громадської діяльності, пов’язаної з викладанням фізкультури. Наприклад, ми проводили Всеукраїнську конференцію вчителів фізкультури в Українському домі. Туди приїжджали викладачі з різних країн, ділились досвідом, як зробити уроки фізкультури справді цікавими, корисними і ефективними. Я планую робити такі заходи в Києві і рекомендації таких конференцій передавати до департаменту освіти.- Чим для вас є Київ і яким ви хотіли б його бачити через 5-10 років?- Київ – це не тільки столиця України. Київ – це святе місце, за яке люди колись покладали життя. Вони робили все, щоб Київ процвітав. І мені боляче дивитись, як сьогодні люди просто користуються цими благами, не даючи нічого взамін. Я буду робити все, щоб Київ залишався святим місцем, і люди хотіли тут жити.
Ідеальний Київ – це місто, де люди відчувають себе в безпеці, почуваються впевненими і не хотіли б змінити Київ на інші міста. Де для них створюють умови і в побуті, і в інших сферах життя. Це можна зробити достатньо швидко, головне – бажання міської влади.
Довідка: Денис Силантьєв народився 1976 року в місті Запоріжжя. Закінчив Запорізький державний університет. Здобув ступінь кандидата педагогічних наук, а також ступінь магістра права в Київському національному економічному університеті ім. Вадима Гетьмана.
Спортсмен, призер Олімпійських ігор, чемпіон світу та Європи з плавання. Народний депутат України VIII скликання.
Денис Силантьєв балотується до Київради в 7-му окрузі Оболонського району.
Читайте: Євген Васілі: “Депутат Київради – це громадський діяч, а не людина в золотому кабінеті”
Фото: сайт "За Майбутнє"
Джерело: “За Майбутнє”
КиевVласть
2 жовтня 2020 г. 15:50
Раздел: Тексти
Кандидат до облради від Зе-команди по округу №6 Олена Ругаль: “Бажаю кожному виборцю проявити себе як господар на власній землі!”
Олена Ругаль балотується до Київської обласної ради від партії "Слуга Народу" – №9 списка по територіальному виборчому округу №6 (Ірпінська, Вишнева, Борщагівська, Білогородська, Коцюбинська та Дмитрівська громади). КиевVласть знайомить вас з кандидатом та його планами щодо розбудови якісного життя кожного мешканця Бучі, Ірпіня, Вишневого, Борщагівки, Білогородки, Коцюбинського та Дмитрівки.
- Олено В`ячеславівно, Ви успішний підприємець, громадський діяч, дружина і мати. Чому Ви вирішили балотуватись у депутати обласної ради від Бучанського району? Що спонукало Вас до цього відповідального кроку і чому саме від Зе-команди?
- Всі ми знаємо, що, згідно з політикою децентралізації країни, сьогодні відбувається зміна адміністративних одиниць, створюються нові громади, і тепер вони будуть мати зовсім інші повноваження та можливості на місцях ніж це було раніше. І цей процес так чи інакше торкається всіх людей, спонукає на більш активну участь в житті свого району. До сьогодні я не мала ніякого відношення до політики, хоча, як підприємець, активно займалася громадською та благодійною діяльністю.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Тут живуть мої батьки, моя родина, тут я зростала, закінчила школу, отримала дві вищі освіти, стала професіоналом своєї справи. Закінчила Національний транспортний університет та Державну академію управління при Президентові України з відзнаками.
За період роботи у бізнесі на території нашого району, в мене накопичився чималий багаж знань, що називається зсередини, про життя та потреби людей нашого району, які хотілося б застосувати на практиці та проявити себе як політик.
Я проживаю в нашому районі, щоденно по роботі спілкуюсь із десятками людей, як член громади – знаю та на собі відчуваю всі найгостріші та найболючіші питання і проблеми місцевих жителів. Немає такої галузі, яка б не потребувала змін, вдосконалення, а то й, взагалі, порятунку. І я розумію, що будучи депутатом обласної ради, працюючи в дружній, цілеспрямованій команді нової політичної сили, я зможу зробити набагато більше для добробуту та розвитку нашого району, а відтак, і України в цілому. Сьогодні в мене є велике бажання докласти зусиль та прийняти участь у більш глобальних змінах на краще. Тому, у разі мого обрання, по максимуму буду робити все можливе, щоб життя нашої громади стало кращим, комфортнішим та достойним.
- На усіх виборах всі кандидати завіряють людей, що будуть не їсти, не спати, а лише боротися за права та добробут людей і втілювати в життя пункти своєї програми. Але зазвичай все відбувається інакше. Чому люди повинні вірити саме Вам, де гарантія, що Ви не забудете усі свої обіцянки, як це роблять 95% народних обранців?
- Раніше я не була в політиці і тільки роблю перші кроки у цій сфері. Іти на вибори – це було дуже зважене, відповідальне рішення, до якого я йшла кілька років. Це рішення, скажімо так, визріло і підштовхнуло мене зсередини, бо я не в силах більше стояти осторонь. Мій бізнес знаходиться у цій країні, в цьому районі, податки я сплачую теж тут. Але я бачу, як весь час занепадає рівень життя людей.
Але, розуміючи природу популізму, я рішуче і свідомо відмовляюсь у своїй програмі обіцяти всім золоті гори та нездійсненні, безвідповідальні прожекти. Усі мої наміри – це конкретне розуміння що треба робити і як цього досягти.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм
Подписаться
Як підприємець та член громади, я, у першу чергу, зацікавлена у створенні нових робочих місць саме тут, у нашому районі. Щоб люди не витрачали кілька годин на дорогу в інший кінець столиці. Щоб податкові кошти залишались на місцях, щоб наповнювався бюджет наших громад і за ці кошти ми могли розвивати інфраструктуру, вирішувати соціальні питання. Щоб громада максимально долучалася до прийняття важливих для неї рішень.
Саме тому я балотуюся від президентської партії “Слуга Народу”, бо це дає великий ресурс і можливість втілити в життя всі наші плани по вертикалі на різних рівнях. А після місцевих виборів ініціативи, проєкти та пропозиції депутатів від партії “Слуга Народу”, які будуть обрані та отримають мандати, обов’язково будуть мати підтримку на всіх рівнях влади. Починаючи з місцевого, районного потім на обласному рівні і, якщо це буде потрібно, то і на рівні державному. Знаю, що від нашої партії по інших районах йдуть активні, розумні, успішні кандидати, які вже довели своє вміння працювати і досягати мети. Тому я бачу себе в команді професіоналів, однодумців, патріотів, і хочу докласти всіх зусиль, щоб наші громади були заможні та могли стрімко розвиватись. І, насамперед, ефективно використовували той величезний людський і матеріальний потенціал, що в нас є, та знаходили підтримку на всіх рівнях управління і в усіх інституціях.
- Просвітіть своїх виборців: що реально залежить від повноважень обласного депутата, а що з того, що пропонують кандидати – чистої води популізм, який неможливо виконати?
- Повноваження обласного депутата дають багато можливостей. В першу чергу, це створення умов та можливість залучення інвестицій на місцях в інтересах громад, які утворилися у межах Київської області. Крім того, до повноважень обласного депутата відноситься контроль за використанням бюджетних коштів та за їх чесним розподілом між громадами та проєктами. Як відомо, з 25 жовтня громад, як адміністративних одиниць, в нас буде значно менша кількість, ніж було до цього. Раніше були міські та сільські ради. Тепер у нас будуть об’єднані територіальні громади (ОТГ), які включають в себе і міста, і села, і селища. Тобто бюджети і можливості стануть значно більші, бо з’явиться перспектива залишати та розподіляти більше коштів на місцях. Дуже важливо те, що ОТГ матимуть можливість самі приймати рішення, як саме вони будуть освоювати місцеві бюджети для своїх потреб, для вирішення нагальних проблем та покращення життя. Згадайте, як раніше податки потрапляли спочатку на область, а потім розподілялись по районах і тільки в останню чергу потрапляли на місця. На всіх цих етапах кошти і ресурси часто прилипали до рук нечесних чиновників. Зараз, згідно нового законодавства, ОТГ мають набагато більші повноваження та можливості розпоряджатись бюджетом. Громада сама бачить що першочергово треба робити на місці, куди саме треба скерувати кошти. Зараз буде усунена стара бюрократична модель, що давно зжила себе.
- Бучанський район, що включає більшість території колишнього Києво-Святошинського району, це жваве та густо населене передмістя столиці, яке має проблеми, схожі із Києвом. Питання вільної землі і житлової забудови, проблеми екології та розвитку інфраструктури, створення зон комфортного середовища для мешканців стоїть дуже гостро. Які рішення та пропозиції Ви маєте для вирішення цих питань?
- Давайте розпочнемо з питання житлової забудови. Не секрет, що оскільки наші ОТГ знаходяться безпосередньо біля Києва, вони мають велику популярність у забудовників. Але в цьому питанні є дуже багато гострих проблем, які потребують розумного підходу та комплексного вирішення. Бо існує ризик перетворення наших територій на кам’яні гетто, без належних умов для безпечного та комфортного життя.
На сьогодні ми бачимо, що багато населених пунктів Київщини не мають затвердженого генерального плану розвитку. Тому немає єдиного бачення, як будуть виглядати зони комфорту для жителів. В багатьох випадках невідомо, де будуть розбудовані парки і зони відпочинку, де стоятимуть школи і садочки, де потрібно виділити землю під забудову, де потрібно залишити місце для доріг, розв’язок, спортивних майданчиків і велодоріжок тощо. І це велика проблематика для усіх ОТГ Бучанського району. Тому, в першу чергу, у разі обрання до обласної ради, ми розпочнемо з комплексного аудиту місцевих територій. Проінспектуємо всі забудови, всі інфраструктурні плани та проєкти, перевіримо законність всіх, виділених під різне призначення, земель. Надалі будемо невпинно моніторити – на якому етапі втілення сьогодні знаходяться усі розпочаті та заплановані проєкти, які існують порушення, що треба виправити. Та ще раз акцентую, всі ці питання буде вирішувати громада, будуть відкриті слухання, круглі столи – мешканці самі визначатимуть і погоджуватимуть, де будуть розміщені зони комфорту, об’єкти інфраструктури. Отже, першочергове наше завдання – розробити і затвердити чіткі і прозорі правила та затвердити розумний, людиноцентричний алгоритм забудови територій ОТГ Київської області. І надалі, через жорсткі штрафи і санкції для порушників, контролювати його виконання.
- Зараз усі жаліються на медичну реформу, яку розпочали за попередньої влади. Скорочується кількість медичних закладів на місцях, ускладнюється отримання медичної допомоги, відвідування лікаря. А тут ще проблема з коронавірусом. Що в силах місцевої влади для того, щоб покращити ситуацію в медичній галузі, і що Ви пропонуєте для цього?
- Зараз усі спекулюють на медичній темі, бо це хвилює всіх. Проблем дуже багато, але їх можна і треба вирішувати. На моєму окрузі я знаю проблематику з приводу впровадження сімейної медицини. При зустрічах з громадою, люди жаліються що в них виникає багато складнощів при зверненні за медичною допомогою. Наприклад, дуже часто для прийому у лікаря, чи отримання першої медичної допомоги, людям доводиться їхати із Софіївської Борщагівки до міста Вишневе, що наразі дуже незручно. Причини полягають у проблемах з транспортною інфраструктурою, сполученням між населеними пунктами ОТГ та, власне, проблемах з дорогами. Наразі майже немає громадського транспорту, який міг би без пересадки довезти з одного населеного пункту у другий. Та ці проблеми можна вирішити. Завдяки децентралізації більшість ОТГ зможуть на власному балансі мати лікарню чи поліклініку. Обласна влада має пропонувати розширення можливостей амбулаторій за рахунок надлишків бюджетів. Тобто новоутворені ОТГ зможуть вже самі будувати та утримувати амбулаторії чи поліклініки, чого вони не мали можливості робити раніше. А завдяки новим правилам для забудовників, які будуть передбачати відрахування на медичні потреби ОТГ, і виконання яких ми проконтролюємо, громади зможуть отримувати додаткові кошти на розвиток саме медицини, на залучення фахових лікарів. Так само, завдяки коштам з податків, які будуть надходити від підприємств напряму до місцевого бюджету, громада може запланувати на яку кількість людей буде побудована амбулаторія. Це нові можливості, які дає децентралізація. Це та сфера, у якій я, як депутат, зможу приймати безпосередню участь!
Щодо коронавірусу, звісно, ми будемо підтримувати всі ініціативи Кабміну та МОЗ, будемо дотримуватися усіх правил – масочного режиму та використання антисептиків. Для нас безпека людей найважливіше питання.
- Ви згадали про відсутність пасажирського транспорту між багатьма населеними пунктами Бучанського району. Взагалі, транспортне питання, сполучення між населеними пунктами Бучанського району та містом Київ – одне з найгостріших питань для усіх мешканців. Як керівник одного з підприємств-перевізників, як Ви бачите розвиток місцевого транспорту у найближчі роки, що треба змінити, що запровадити?
- Так, як фахівець в цих питаннях, я розумію всі проблеми і в мене є чітке бачення розвитку транспортної інфраструктури. Зокрема, я цілковито підтримую ініціативу президента щодо активації будівництва великої київської обхідної дороги. Ця магістраль, яка поєднає між собою міста київської агломерації – Вишгород, Ірпінь, Ворзель, Васильків, Обухів, Бориспіль та Бровари, дасть нове дихання усьому регіону. В першу чергу, це розвантажить дороги, розвантажить передмістя, спростить пересування між містами. Її побудова вирішить проблему транспортного колапсу. У корках, що трапляються щоденно, застигає громадський пасажирський транспорт, а мешканці втрачають багато часу, коли їдуть на роботу до Києва та потім з роботи. А після побудови нової магістралі люди зможуть більш вільно та скоріше доїжджати до Києва та звідти, ніж це відбувається сьогодні.
Як професіонал в організації транспортних перевезень, я маю досвід, який надам нашим ОТГ. Кожна громада матиме повноваження створювати нові маршрути для потреб саме цієї ОТГ. Коли об’єднуються декілька сіл або міст, то між собою у своїй громаді вони можуть вирішити, який саме маршрут потрібен для з’єднання яких соціально важливих об’єктів. У них буде можливість самостійно провести конкурс і визначити перевізника переможця конкурсу, і самостійно виставити вимоги, які хоче бачити ця громада. Я хочу, щоб мій досвід, підкріплений повноваженнями депутата, слугував для потреб та інтересів територіальних громад і допомагав їм вирішити більшість існуючих транспортних питань!
- Ви казали, що у Ваших намірах – залучення інвестицій та створення нових робочих місць. Але для цього треба пробивати міцну бюрократичну і корупційну стіну та вирішувати багато супутніх проблем. Що реально можна зробити для покращення ситуації?
- Звичайно, проблем такого характеру ще багато. Рішення цих проблем, на моє переконання, полягає у злагодженій командній роботі однодумців. Коли діє підзвітність і повна прозорість, кожен відповідає як за себе, так і за дії колеги. Коли на різних рівнях від провладної партії є і можливість, і прагнення зробити нове комфортне життя для громад, бо всі живуть поруч, і всі знають один одного. Коли не буде можливості звалити невдачі на когось, коли доведеться відповідати за свої слова! Тобто, запорука успіху втілення реформ і покращення життя – у командній роботі, злагодженій та чіткій. Ми маємо всі підстави, щоб наші ОТГ отримали потужний поштовх для розвитку.
- Створення робочих місць – який потенціал в цьому напрямку мають на Ваш погляд Бучанські ОТГ?
- Є дуже багато сфер, де можливе залучення людського ресурсу. Якщо говорити про комунальну сферу, то це питання створення нових комунальних підприємств в рамках ОТГ. Там, де потрібні свої працівники, інженери, керівники, обслуговуючий персонал. Якщо дивитися по новобудовам, там є теж умови для створення нових робочих місць – це управлінський персонал ОСББ. Є і працівники, які обслуговують цей будинок. Якщо взяти загалом, то я особисто декларую, що буду сама залучати інвестиції в ОТГ незалежно, чи потраплю до обласної ради. І я вже це роблю, вкладаючи кошти у розвиток пасажирського транспорту. Якраз це і буде створювати нові робочі місця. Також, як я вже зазначала, необхідно запланувати будівництво об’єктів соціальної інфраструктури – амбулаторії, поліклініки, дитячі садочки, школи, які на сьогоднішній день вкрай необхідні, і поставити це в обов’язок тим, хто хоче вкладати кошти у житлову забудову. Це новий етап розвитку населених пунктів та їх ОТГ і нові надходження до місцевих бюджетів, тому що ці підприємства будуть сплачувати податки саме на цій території, де вони знаходяться.
- Більшість кандидатів пропонують варіанти розвитку та покращення рівня місцевої освіти – шкільної, професійної, Чи є у Вас якісь пропозиції у цій сфері?
- З тими можливостями, які отримають ОТГ, громада матиме всі важелі впливу для розвитку закладів освіти. ОТГ матимуть всі ресурси для своєчасних ремонтів закладів, для закупівлі необхідного обладнання, організації належного дитячого харчування, залучення професійних фахівців. Треба не заважати, а сприяти цим ініціативам, освітнім та культурним проєктам. Та слідкувати, щоб не було зловживань або розкрадань коштів. Це ми готові забезпечити! В нашій команді є фахівці з питань освіти, які готові долучитися до вирішення цих питань.
- Людей зазвичай хвилює питання особистої безпеки та охорони громадського порядку. Чи маєте якісь пропозиції з цього приводу?
- Безлад починається там, де немає уваги і контролю - чули про теорію розбитих вікон. Подивіться, скільки випадків хуліганства та вандалізму, знищення суспільного майна ми регулярно спостерігаємо у Києві та містах області. Як цьому запобігти? Організація цілодобового спостереження за допомогою камер і мобільних груп охорони на вулицях, у парках та у більшості громадських місць – за цим майбутнє безпеки у наших містах! Таких безпечних зон з тривожними кнопками та камерами, вже чимало в Києві та передмістях, і це одразу, як видно, дає позитивний результат. Все це можна зробити на рівні місцевих громад, і тоді отримаємо спокійні, безпечні вулиці в будь-яку годину. Щодо безпеки загалом, даними питаннями мають займатися правоохоронні органи. Зі своєї сторони, як депутат, якщо люди довірять мені представництво у обласній раді, буду здійснювати особистий депутатський контроль за вирішенням цих проблем у межах наданих мені повноважень.
- Виборців завжди цікавить момент контакту, можливості вільного спілкування з місцевим депутатом, щоб можна було без перепон задавати питання та отримувати відповіді та реакції на актуальні проблеми. Як Ви збираєтесь працювати з простими людьми – Вашими виборцями?
- Наразі у Вишневому вже розпочала працювати моя громадська приймальня, як кандидата у депутати. Люди можуть приходити, звертатися, розповідати про проблеми, і ми будемо разом шукати шляхи їх вирішення. Що стосується інших можливостей, існуюче законодавство про вибори говорить про те, що депутат будь-якого рівня повинен працювати на місці і спілкуватися з людьми. Тому, у разі перемоги, на своїй території, у кожному центрі ОТГ, ми відкриємо громадські приймальні, де будуть працювати помічники депутата. Будемо спільно опрацьовувати всі нагальні питання та вирішувати їх по суті. Також плануємо відкрити колл-центр за аналогією з запровадженим мною у себе на підприємстві, який буде приймати пропозиції, зауваження від місцевих жителів для оперативного реагування, щоб літні люди не були змушені їхати далеко. Вони можуть вільно зателефонувати, розказати про свою проблему і через певний час поцікавитись, чи була вона вирішена. Свою роботу, так само, як роботу наших приймалень, звернень громадян, ми будемо висвітлювати у соцмережах. Саме через соціальні мережі мешканці зможуть в будь-який момент вільно написати, чи поставити мені будь-які запитання, або внести свої пропозиції. Таким чином всі зможуть побачити мою реакцію та дізнатися, що я зробила. Крім того, буде працювати мій особистий сайт, який буде напряму пов'язаний з мережами Фейсбук, Інстаграм та Вайбер. Формується заява до депутата згідно загальної форми, а потім заяви сортують по напрямкам. Далі людина отримує повідомлення про те, що її заява обробляється. Через деякий час вона може зателефонувати та поцікавитися, на якому етапі розгляду чи вирішення знаходиться її питання. Таким чином, буде існувати зворотній зв'язок між депутатом та виборцями. Виходячи з питань та пропозицій людей, ми будемо формувати свої заяви, звернення, запити та інші інструменти впливу. Згідно законодавства у депутата більше повноважень. І, якщо звичайну людину можуть проігнорувати, то депутата проігнорувати досить важко. Тому я хочу, щоб люди були активнішими, щоб вони також відчували свою владу, свою відповідальність за позитивні перетворення у громадах!
- Соціально незахищені верстви: пенсіонери, багатодітні родини, інваліди – дуже вразливі і майже беззахисні. Що Ви плануєте робити для покращення їхнього життя та захисту їхніх прав?
- Перш за все, коли стану депутатом, у мене з’явиться можливість приймати участь у розробці і впровадженні соціальних програм, які будуть захищати ці верстви населення.
Я буду робити все можливе, щоб на Київщині, зокрема у нашому окрузі, соціально незахищеним верствам населення жилось краще, ніж сьогодні. Щоб програми, які зараз існують тільки на папері були втілені в життя - щоб виділялись кошти на забезпечення багатодітних родин, а інваліди мали пільги і вміли ними користуватися. А пенсіонери не були зубожілими і мали більш комфортне життя.
-Олено, з відкритих джерел відомо, що Ви багато років приділяєте значну увагу благодійним проєктам. Можете розказати про деякі з них?
- Взагалі то не люблю хвалитися, але зазначу, що займаюсь благодійною діяльністю вже не один рік і знаю про всі негаразди та потреби вразливих груп населення в нашому районі. Нашому підприємству “Надія 2000” більше 20 років і за ці роки ми приймали участь у багатьох соціальних програмах та вирішенні низки соціальних питань. До нас часто звертаються і ми допомагаємо коштами, а також транспортом інвалідам та ветеранам, допомагаємо пільгами на перевезення, які дає наше підприємство. Також ми допомагаємо медикам, освітянам, які працюють у сільській місцевості, добиратись до роботи безкоштовно, допомагали в організації спортивних змагань. Окрім того, наше підприємство “Надія 2000” підписувало меморандум про співпрацю з комплексом “Доброволець” щодо безкоштовного проїзду усіх бажаючих діточок на заняття у будь-яких спортивних секціях.
Тут слід згадати, що наша компанія була створена за ініціативи Фонду інвалідів Чорнобильської катастрофи і багато років ми всіляко допомагаємо інвалідам Чорнобиля. Як безкоштовним проїздом, так і коштами, особистою турботою і підтримкою. Багато хто може згадати нашу організацію фестивалів у сільській місцевості, коли ми привозили фольклорні колективи для участі у виступах, щоб розвивати культуру на місцях. Також останнім часом я приймаю участь у будівництві сучасного дитячого будинку в Київській області. У проекті передбачені сучасні технології, сучасні методи виховання дітей, сучасне обладнання будинку, яким він буде забезпечуватись за рахунок благодійників. Я один з інвесторів, попечителів, цей проект мене дуже захопив, хочеться створити сучасні, комфортні умови для життя і навчання, щоб дати цим діткам старт по життю. Всього нас майже триста інвесторів, які піклуються будівництвом цього будинку, а потім і його утриманням.
- Що б Ви побажали напередодні виборів українцям, своїм виборцям, зокрема мешканцям Бучанського району?
- Хочу закликати всіх українців не бути байдужими, а прийти на вибори 25 жовтня та зробити свій відповідальний, свідомий вибір! А далі приймати активну участь у діяльності нових громад у співпраці та контролі за владою! Бажаю кожному виборцю проявити себе як господаря на власній землі, бо влада потребує активного поштовху, контролю і участі громад в управлінні своїми ресурсами. Потрібно, щоб люди поділилися своїм баченням розвитку міст і селищ та яким вони уявляють комфортне життя на своїх вулицях та подвір’ях.
Необхідно, щоб люди не чекали “манни небесної”, а активно приймали участь у розробці проектів з благоустрою своїх населених пунктів. Я хочу, щоб громада не була пасивна, а мала власну думку, власну ініціативу та щоб кожен в повній мірі мав змогу проявити свої знання та навички. А я готова всіляко сприяти та підтримувати народні ініціативи. Пасивність призводить до розчарування, а потім до зневіри. Щоб цього не було, треба бути активними, відповідальними та ініціативними. Бо, дійсно, Україна – це Я, це ТИ, Україна – це Ми – одна дружня родина й громада. І я думаю все в нас вийде! Читайте: Выборы в Киевоблсовет: список “Слуги народа”
КиевVласть
28 вересня 2020 г. 19:00
Раздел: Тексти
Гедульянов Вадим: “Моє завдання – комфортні та достойні умови життя в Боярці та кожному селі нашої об’єднаної громади”
Після місцевих виборів 25 жовтня територія Київської області поділиться по-новому: будуть укрупнені райони, сільські та міські ради зникнуть, а з’являться об’єднані територіальні громади (ОТГ). В ексклюзивному інтерв’ю кандидат на посаду Боярського міського голови Вадим Гедульянов змоделював для KV розвиток Боярської об'єднаної територіальної громади. До цієї ОТГ, крім міста Боярка, увійдуть села Тарасівка, Нове, Малютянка, Іванків, Забір’я, Дзвінкове, Перевіз, Новосілки, Княжичі та Жорнівка.
KV: Боярка у порівнянні з іншими містами Київської області має неконкурентний імідж. Після створення ОТГ, яка перспектива чекає на місто та прилеглі села?
Вадим Гедульянов: Насамперед, я вважаю, що це помилкова думка про неконкурентний імідж. Біда Боярки лише в тому, що нею ніхто не займався, а за останні роки недосвідчений міський менеджмент довів місто до плачевного стану.
На мій погляд, позбавленими перспективи є майже повністю забудовані села та міста пристоличної зони. Особливо, після скасування пайової участі для забудовників. Вони не цікаві з точки зору залучення інвестицій та розвитку економіки, створення робочих місць, розміщення нових підприємств, розвитку нових галузей. Києву вони цікаві як спальні райони. А Боярка цікава як інвестиційно привабливий центр громади.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Що об'єднання дасть селам? Соціальну інфраструктуру, збільшення фінансових ресурсів і нові можливості, які дає нам децентралізація. Щиро вірю в проєкт створення індустріальних парків та інших спеціальних економічних зон для залучення підприємств, які будуть наповнювати бюджет громади та забезпечувати робочими місцями. Як у місті, так і в селах. Зараз підприємства шукають нові території. То чому це не Боярська ОТГ? Єдине, що вважаю за необхідне ввести норму заборони шкідливих підприємств.
До того ж Боярська ОТГ включає в себе значну частину лісів Боярського лісництва. За виваженого і стратегічного підходу громада має всі шанси перетворитися в мекку українського туризму. У Стратегії розвитку Боярки та сіл громади, яку ми презентували людям, в нас є крута, на мій погляд ідея, – створення ландшафтного парку з необхідною інфраструктурою для комфортного відпочинку. Таким чином, ми збережемо лісові насадження, зможемо масово залучити туристів, наповнимо додатково місцевий бюджет. Таких ідей і проєктів у нас надзвичайно багато. І вони повністю реалістичні.
На мою думку, Боярку та села, які після 25 жовтня стануть частиною Боярської об'єднаної територіальної громади, при професійному підході, чекає просто колосальний успіх! Період стагнації і занедбаності треба завершувати.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм
Подписаться
KV: То в чому ж проблематика міста Боярка?
Вадим Гедульянов: Насамперед, той факт, що місто поділене на 2 частини залізничним переїздом і вони дуже різні. Те, що цікавить жителів історичної частини, мало хвилює нову Боярку, і навпаки. Спільним є те, що в Боярці практично знищене житлово-комунальне господарство. Якщо ремонт доріг і тротуарів – спільна біда для всіх наших населених пунктів та й для країни загалом, то для нашого міста стратегічною є необхідність оновити практично все комунальне господарство. Разом з тим, нова та історична частини Боярки мають розвиватися гармонійно, щоб ніхто не почував себе ображеним.
Просто соромно констатувати, що за 20 км від столиці в місті просто немає центральної площі, парки занедбані. В Боярці вкрай важливо встановити станції знезалізнення води та оновити інженерну інфраструктуру. Адже іржавими трубами 70-річного віку, без системи очистки, до кранів боярчан вода доходить непридатною для споживання. Та, замість того, щоб оновлювати системи водопостачання та водовідведення, міська влада займалася концертами і фестивалями.
У свою чергу, в історичній частині міста, не повністю вирішене питання центральної каналізації, більшість вулиць не заасфальтовані та не освітлені, про пішохідні зони й озеленення взагалі мовчу. В цій частині міста немає елементарних закладів базової соціальної інфраструктури – аптеки, магазину, амбулаторії. І це треба виправляти!
Я виступаю категорично проти розміщення сміттєзвалища у межах Боярської ОТГ. Альтернатива є. І це аж ніяк не велике сміттєзвалище під вікнами людей, яке під кінець своєї каденції проштовхує чинна влада Боярки. Найперше, потрібно створити умови для сортування сміття, облаштувати спеціальні закриті майданчики, налагодити вчасний вивіз побутових відходів. Те, що пропонує Зарубін зі своєю командою – це відвертий злочин перед громадою.
Окрема біда нашого міста – це намагання чинної влади віддати під забудову багатоповерховими житловими будинками третину парку імені Тараса Шевченка. Моя принципова позиція – парки мають залишатися парками із відповідним статусом. Адже це – комфорт і здоров'я людей. У нас є всі можливості створювати додаткові парки, а замість того діюча влада намагається знищити існуючі.
KV: Чи є у вас бачення, як перетворити боярське ЖКГ на клієнтоорієнтований сервіс?
Вадим Гедульянов: Наразі головне комунальне підприємство Боярки – банкрут, а тарифи на житлово-комунальні послуги – найвищі в Київській області. За результатами 2019 фінансового року КП “Боярське головне виробниче управління житлово-комунального підприємства Боярської міської ради Києво-Святошинського району Київської області” збиткове. Така критична ситуація з усіма напрямками – закупівлями понад 50 тис. гривень, які не фіксуються через систему держзакупівель, ремонтом садків та шкіл, асфальтуванням доріг та вивозом сміття. На даний час, відкрито кримінальне провадження стосовно доведення до банкрутства комунального підприємства Боярської міської ради. Справою займається ДБР.
З 2000 по 2004 роки я був заступником, а згодом очолював велике комунальне підприємство житлово-комунального господарства міста-мільйонника. Ми перетворили застарілий ЖЕК на клієнтоорієнтований сервісний центр з позитивною фінансовою звітністю. Тому маю значний досвід у цих питаннях.
Останні п'ять років з позиції депутата Києво-Святошинської райради намагався сприяти вирішенню проблем Боярки та сіл у галузі житлово-комунального господарства. Але юрисдикція і повноваження районної ради не дозволяють повноцінно впливати на ці процеси. Адже ці сфери обов’язків відносяться до юрисдикції саме міської ради.
Вважаю, що необхідно відходити від застарілих форм управління житлово-комунальним господарством. ЖЕКи радянського зразка – це вже історія. Вони, дійсно, не виправдовують себе. Потрібно переходити на більш ефективні моделі управління будинками за європейським досвідом – ОСББ та ЖБК.
Читайте: Вадим Гедульянов йде кандидатом на посаду Боярського міського голови від “Європейської Солідарності”
KV: Сміттєва проблема. Чому ви особисто проти сміттєсортувальної станції та полігону для розміщення органічних відходів у Боярці?
Вадим Гедульянов: Не допустити будівництва у межах міста масштабного сміттєзвалища – це моя громадянська позиція, яку разом із фаховими юристами, громадою та активістами відстоюємо у суді. Я живу та працюю в Боярці, тому мені не байдуже, що хтось планує під моїми вікнами розмістити сміттєзвалище. В цьому питанні я дякую за допомогу і підтримку адвокату Роману Титикалу, котрий допомагає відстоювати інтереси громади в юридичному полі.
Звичайно, питання поводження зі сміттям необхідно вирішувати, але далеко не у той спосіб, що нам сьогодні нав'язують. Я виступаю категорично проти розміщення сміттєвих об’єктів в ОТГ. Для цього повинні бути виділені спеціальні зони вздовж великих автомобільних артерій, щоб сміттєвози не заїжджали в населені пункти. Це питання має жорстко регулюватись вирішуватись далеко не на місцевому, а на державному рівні!
Так, в лютому цього року міська рада під керівництвом О.О. Зарубіна передає в оренду на 49 років більше 8 гектарів землі під, так звану, “мобільну сміттєсортувальну станцію”. Вже через 2 місяці Зарубін за підтримки частини депутатів приймають рішення продати цю землю. При чому, фірма створена за кілька місяців до того, коли їй без аукціону на позачерговій сесії “подарують” боярську землю. Сміттєвий об’єкт планували розмістити в 600 метрів від будинків боярчан. Хвилює й інше – потужність станції вдесятеро більша, ніж того потребує вся Боярська ОТГ. Ці факти показують, що в Боярці намагалися запустити потужний сміттєвий бізнес, що обслуговуватиме Київ, пристоличну зону, а, можливо, й інші області.
Найімовірніше, фірму-пустишку із малим статутним капіталом, без працівників і обладнання, без досвіду реалізації крупного проєкту штучно відкрили під “сміттєвий проєкт” з Боярською міською радою. Між іншим, проєкт громаді досі так і не презентували.
Для мене перемога в цій судовій тяганині є справою честі.
І це вже не перший земельний скандал, в якому опинилася міська рада поки що діючої каденції. Стосовно інших також ведуться кримінальні провадження.
KV: Вкажіть на основні проблеми населених пунктів Боярської ОТГ та як їх вирішувати?
Вадим Гедульянов: Села об’єднані схожими проблемами – відсутністю тротуарів та нормальних доріг, належної соціальної та інженерної інфраструктури, екологічними проблемами. В деяких селах нема аптек, сполучення громадського транспорту з Бояркою та Києвом. Люди просто відрізані від світу. Електрички – це нічна мара, особливо в умовах пандемії, хоча є найефективнішим сполученням зі столицею, місцем роботи для багатьох жителів Київській області.
Після місцевих виборів усі населені пункти отримають дуже серйозні перспективи розвитку у форматі ОТГ. Розуміючи специфіку міста та кожного села, ми розробили з командою індивідуальні стратегії розвитку, що охоплюють усі сфери, та кілька місяців обговорювали їх з громадою. На основі пропозицій від людей ґрунтується програма, з якою наша команда йде на вибори.
Сільські жителі особливо переймаються, що з утворенням ОТГ будуть закриватися навчально-виховні заклади, та це не так. Особисто знаю кожного директора дитячого садочка та школи нашої громади, добре знайомий з проблематикою. Потреба в розширенні мережі дитсадків і шкіл – це необхідність для сіл і містечок пристоличної зони, тому особливий акцент у своїй стратегії робимо саме на цій галузі.
Те ж саме стосується і галузі охорони здоров’я. Переконаний, медицина має бути доступною для людей, сконцентрованою на потреби саме пацієнта. Тому тут також будемо діяти за принципом – зберегти і розвинути!
Окрім того, у зв’язку з укрупненням районів та віднесенням Боярської ОТГ до Фастівського району, люди налякані, що за довідками вони змушені будуть їздити аж у Фастів. Я переконаний, що на рівні ОТГ можна і необхідно створити всі умови для того, щоб більшість послуг жителі сіл отримували на місцях. Щоб послуги приїжджали до людей, а не навпаки. Через те ставимо собі завдання – на базі сільських рад утворити Центри адміністративних послуг та забезпечити людей необхідними адмінпослугами на місцях, щоб їм не доводилось за жодною довідкою виїжджати за межі села. І це реально. По-перше, це – комфортний сервіс людей, по-друге, збережемо працівникам колишніх сільських рад робочі місця.
Акцент робимо і на соціальному захисті та гуманітарній політиці. Дійсно прагну, аби наша громада стала новатором в цій сфері. Ми хочемо реалізувати соціальні проєкти, які ефективно діють в Європі, але чомусь не впроваджуються в нас: “Соціальна муніципальна аптека”, “Соціальний муніципальний магазин”, “Соціальна муніципальна пекарня”, “Соціальна муніципальна їдальня”, “Соціальна муніципальний транспорт”. Маємо чітке бачення, як створити мережі комунальних аптек, які будуть реалізовувати ліки за пільговими цінами, запустити муніципальний транспорт, якого, фактично, нема навіть у Боярці, а також реалізувати проєкт “Гуманна громада” – об’єднаний соціальний заклад для дітей, позбавлених батьківського піклування, та людей літнього віку, які потребують догляду. Окрема увага – ветеранам АТО/ООС, багатодітним родинам, людям з інвалідністю, багатодітним і малозабезпеченим родинам, бюджетникам, реалізація програми “Соціальне житло”.
Для наших дітей ми мусимо зберегти Боярку та села екологічно чистим та зробити їх інвестиційно привабливим. Тому і ці вектори розвитку будемо відпрацьовувати.
Читайте: Гедульянов Вадим: Авіакатастрофа біля Чугуєва на Харківщині повинна бути об’єктивно та всебічно розслідувана, а винні високопосадовці мають понести покарання
KV: Ви можете розказати про плани розвитку кожного села з Боярської об’єднаної територіальної громади?
Вадим Гедульянов: Для всіх сіл є спільні проблеми, а є локальні. Хотів би зупинитися на тих планах, що стосуються розвитку нашої громади загалом.
Перше, це – ремонт і будівництво всіх доріг і тротуарів до 2022 року у всіх населених пунктах громади. Звучить оптимістично, але цілком реально! Ми вже зараз маємо напрацьовану програму із залученням різних рівнів фінансування, аби втілити в життя цей проєкт. Чи не “найстарша” обіцянка практично кожного кандидата на посаду міського голови – вирішення проблеми переїздів в Боярці й Тарасівці. Але так ніхто так і не зумів це ключове питання налагодити. В програмі нашої команди – вирішити це питання до 2023. Ми напрацювали чітку концепцію в цьому питанні та провели попередні перемовини з компаніями, які спеціалізуються в реалізації таких складних проєктів.
Друге, це – розвиток інженерної інфраструктури, благоустрій вулиць, громадських місць, парків і зон відпочинку. Боярка потребує будівництва центральної площі, а Забір’я і Княжичі – реконструкції існуючих. Важливо провести капітальний ремонт приміщення адмінбудівлі Дзвінківської сільської ради та поштового відділення. А найголовніше – це повне оновлення та реконструкція житлово-комунального господарства у всіх населених пунктах Боярської ОТГ.
Третє, це – розбудова соціальної інфраструктури. Пріоритет моєї команди – розбудова потужної та орієнтованої на людину системи освіти та охорони здоров’я.
В нашій концепції розвитку є, наприклад, будівництво дитячого садочка в Малютянці та Новому, розширення існуючого ДНЗ в Новосілках. Вкрай не вистачає муніципальних дошкільних навчальних закладі в Боярці. Те ж саме стосується шкіл. Практично в усіх школах є потреба ремонту. Тарасівка, Нове, Забір’я, Малютянка, Княжичі, існуючі боярські школи, особливо школа №1, єдина в історичній частині міста, а також переповнені академічні ліцеї “Престиж” та “Лідер” – потребують розбудови, розширення, капітального ремонту.
Щодо медичної галузі, то, практично, усі ФАПи та амбулаторії потребують реконструкції. Особливо, амбулаторія в Жорнівці, на оновлення якої громада чекає роками. На даний час, задля потреб жителів саме Боярської ОТГ відстоюю позицію щодо збереження районної лікарні та стоматології в м. Боярка у власності нашої територіальної громади.
Також потребує оновлення і спортивна галузь. Діти і молодь повинні займатися обраним ними видом спорту в сучасних залах. В планах – будівництво такого очікуваного сучасного тренувального та оздоровчого комунального басейну для громади та введення в експлуатацію збудованої за моєї ініціативи Школи бойових мистецтв. Паралельно необхідно провести реконструкцію стадіону “Зеніт”, з необхідною сучасною інфраструктурою для спортсменів та оновленими трибунами для вболівальників, зведення комплексу тенісних кортів. Для сіл – нові спортивні майданчики та стадіони.
Четверте, це – залучення інвестицій і розвиток підприємництва. Наше завдання – не забудувати, а привести нові підприємства та інвестиції в економіку, наповнювати місцеві бюджети, створювати робочі місця. Залучення інвесторів, які готові розбудовувати соціальну інфраструктуру, дозволить гармонійно розвиватися містам і селам.
Створення проєктів індустріальних парків та інших спеціальних економічних зон, реалізація програми підтримки малого та середнього бізнесу – ось реальність і перспектива. Окрім того, в Боярку нарешті мають зайти мережеві супермаркети для зручності боярчан.
Окремо, необхідно створювати умови для розвитку зеленого туризму. Відновлення рекреаційних зон, благоустрій паркових зон і облашування нових зон відпочинку біля водойм, збереження лісів – це глобальна потреба усіх населених пунктів. Адже навколишні села та й Боярка – це унікальна територія з колосальним потенціалом, який потрібно розвивати. Плануємо створити на території нашої громади ландшафтний парк з унікальними рослинами, зонами відпочинку, водоймами, атракціонами для дітей і всією необхідною інфраструктурою для комфортного відпочинку містян та гостей міста. Боярська ОТГ має всі шанси стати новим відкриттям в українському туризмі.
Читайте: Вадим Гедульянов: Кадрові помилки серйозно б'ють по іміджу нашої держави
KV: Розкажіть про вашу команду? Хто в ОТГ під керівництвом Гедульянова відповідатиме за бюджет і фінанси, хто за ЖКГ, освіту, медицину, соціальну сферу, спорт, архітектуру?
Вадим Гедульянов: Я пишаюся кожним членом своєї команди. В нашій команді – освітяни, медики, підприємці, економісти, ветерани бойових дій, люди з величезним досвідом, принциповою громадянською позицією і бажанням розвивати наше місто та села. Кожен є фахівцем в конкретній галузі.
Практично всі керівники боярських навчальних закладів і дошкільних навчальних закладів – в нашій команді. Тому за лобіювання інтересів освітньої галузі точно хвилюватися не варто. Директор Боярського академічного ліцею “Лідер” Стелла Михайлова, директор Боярського академічного ліцею “Гармонія” Світлана Сушко, заступник дитектора Боярської ЗОШ №4 Олена Сивоконь, завідуюча ДНЗ “Спадкоємець” у м. Боярка Віра Дарага, завідуюча ДНЗ “Даринка” у м. Боярка Любов Дуднікова прийняли рішення балотуватися у депутати. Маємо надійний тил у медичній галузі – легенда місцевої медицини Роман Черницький, котрий чітко розуміє, як налагодити галузь в громаді. В команді є Гульчук Євген, котрий був одним із ініціаторів створення ЦНАПів нового формату, таких як “Готово” в Києві. Його досвід в налагодженні питання надання адмінпослуг на державному рівні будемо апробовувати на місцях. Багато правознавців і громадських активістів, наприклад, Катерина Яценко із Забір’я, які готові захищати інтереси громади. В нашій команді – діючий Тарасівський сільський голова Володимир Сизон і Малютянський сільський голова Микола Юхименко, депутати Боярської міської ради Любов Лавріненко та Сергій Ірклієнко, депутат Дзвінківської сільської ради Василь Невмержицький, депутат Новосілківської сільської ради Олександр Бойко, головний Бухгалтер Княжицької сільської ради Світлана Петрусенко. Також багато молодих, перспективних та амбіційних людей, котрі балотуються вперше, але вже мають досвід і бажання змінити життя людей на краще.
Моя мета – не ділити посади, а привести команду фахових людей, які зможуть змінити наші села і місто на краще.
Читайте: Вадим Гедульянов: “Завершить осенью строительство нового корпуса Вишневской школы №1 стало реально”
KV: Чому виборці мають віддати свій голос вам?
Вадим Гедульянов: Бо мені не байдуже.
Не байдуже, якими вулицями я їжджу на роботу, яку воду я вживаю вдома, які освітні та медичні послуги отримуватимуть наші діти, в яких парках відпочиватимуть наші люди. Мені не байдуже, якою буде Боярка і вся наша об’єднана територіальна громада, кожне наше село: Тарасівка, Нове, Забір‘я, Малютянка, Іванків, Княжичі, Жорнівка, Новосілки, Дзвінкове та Перевіз!
Я йду на вибори, бо хочу розвитку для наших громад та влади з “людським обличчям”. Бо мене не влаштовує, що я бачу навкруги щодня: занедбані парки, брудні вулиці, жахливі дороги, найвищі тарифи, купи сміття, розбита вщент інфраструктура, жахливий стан будинків, забуті та кинуті напризволяще міською владою люди.
Я йду до людей не з пустими обіцянками, а з чіткою Стратегією розвитку та програмою дій, з потужною командою професіоналів у різних галузях. Ми маємо бачення, як зробити місто Боярку і всі села майбутньої Боярської ОТГ розвиненими, успішними та інвестиційно привабливими, акумулювати сили та потенціал громади, аби підняти з колін ті галузі, які зараз знаходяться в жахливому стані. Все, що прописане в нашій програмі – це продумані дії і вже напрацьовані проєкти. Маю значний управлінський досвід, протягом останніх 10 років перебував на різних керівних посадах. Тому добре знаю, як організувати роботу.
Мені дійсно не байдуже, якими будуть наша громада і країна. Прагну, щоб ми перестали мріяти про європейське майбутнє, а нарешті почали будувати Європу тут, у нас вдома.
КиевVласть
3 вересня 2020 г. 10:12
Раздел: Новини
Кличко використав гроші, виділені на боротьбу з COVID-19, на самопіар, - Томенко
Мер столиці Віталій Кличко, на переконання лідера партії та громадської організації “Рідна Країна” Миколи Томенко, використав гроші, виділені на боротьбу з COVID-19, на самопіар. Він вважає, аби розвіяти ці підозри мер мав би надати детальний звіт щодо використання бюджетних коштів.
Про це KV стало відомо з заяви лідера партії та громадської організації “Рідна Країна” Микола Томенко в Фейсбук.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
“Кличко використав гроші, виділені на боротьбу з COVID-19, на самопіар. Поки ВООЗ попереджає про нову хвилю захворювання, міський голова Віталій Кличко зайнятий передвиборчим піаром. У цей час втрати бюджету міста через карантин тільки за перші два місяці ізоляції 1,5 млрд гривень. Жорсткі обмеження по відношенню до бізнесу та відсутність системної політики підтримки підприємців столиці залишили величезну дірку в бюджеті, що вже змусило Київраду обмежити витрати на соціальні програми. Розпіарені “льготи” для бізнесу насправді обернулися штрафами та перевірками, що призвело до вбивства малого і середнього бізнесу – одного з основних джерел наповнення міської казни”, – заявив Микола Томенко.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм
Подписаться
Він зазначив, що разом з тим, залишається секретом куди команда мера витратила шалені кошти на боротьбу з COVID-19.
“Київ отримав найбільшу допомогу на боротьбу з пандемією з державного бюджету – 3,22 млрд гривень! При цьому, за словами самого Кличка, з міського бюджету на ці ж цілі було виділено 260 млн гривень. Попри шалену кількість грошей, на сьогодні лікарні як не були забезпечені повною мірою захистом, так і залишаються чекати допомоги від волонтерів та меценатів. Більше того, сьогодні в столиці вже є проблема з наявністю вільних місць в інфекційних відділеннях. Влада так само не забезпечила до навчального року школи та дошкільні заклади термометрами та дозаторами. Ми також спостерігаємо монополію на ринку тестування на COVID-19. За логікою, робити тест мали б масово й дешевше в державних закладах охорони здоров`я. Натомість ми бачимо явну монополію приватних закладів, де ціни для тестувальників в рази вищі”, – відмітив Микола Томенко.
На його думку, найцікавіше те, що жодного звіту про використання цих коштів, виділених на боротьбу з COVID, Віталій Кличко не оприлюднив.
“Куди пішли гроші? Ми бачили меценатів та волонтерів, які розвозили допомогу по лікарнях. Але ми не бачили, щоб допомогу надавало місто. Єдине, що було видно – це піар-плакати самого Кличка, якими було завішано весь Київ. То, може, всі гроші на боротьбу з вірусом пішли на піар мера?” – задався питанням Микола Томенко.
Він впевнений, аби розвіяти підозри мер мав би надати звіт щодо використання бюджетних коштів.
“Наша команда громадського руху “Рідна Країна” вимагає від Віталія Кличка надати повний та докладний звіт щодо витрат Києвом коштів, виділених на боротьбу з коронавірусом. Ми наполягаємо на тому, що Кличко використовував ці кошти непрозоро та не за цільовим призначенням, а на самопіар. І якщо мер відмовиться звітувати з цього приводу, то ми наполягатимемо на зовнішньому аудиті цих витрат”, – заключив Микола Томенко.
Читайте: Томенко: На піар Кличка та його команди були витрачені колосальні кошти з бюджету Києва
Фото: KV
КиевVласть
24 березня 2020 г. 16:30
Раздел: Тексти
Олена Шуляк: “Реформа ДАБІ - замість одного мегакорупційного органу створюють три”
Економічні наслідки світової кризи, пов'язаної з COVID-19, для України можуть стати фатальними. Реформи і державну підтримку провідних галузей країни не можна припиняти, однак зараз і вони – у зоні ризику. Про те, що відбувається з реформуванням будівельного сектору, а також плани протидії довгобудам та корупційним схемам, KV розповіла нардеп та заступник комітету Верховної Ради (ВР) з питань організації держвлади і містобудування Олена Шуляк.
KV: Будівельний ринок переживає, що реформа ДАБІ заморозить будівництво на невизначений строк. Тим більше із новою постановою Кабміну щодо створення ще двох органів: Держінспекції містобудування України та Держагентства з питань технічного регулювання містобудування України. Які є ризики у реформи?
Олена Шуляк: Я була однією з перших в Україні, хто відкрито сказав, що ДАБІ в такому вигляді як вона існує, мають розформувати. А краще — взагалі переглянути ідеологію та принципи держархбудконтролю в Україні.
Тепер щодо проєкту постанови: передбачається створення трьох, а фактично навіть чотирьох окремих органів, з яких один потім буде розформований. На першому етапі передбачається урізання функцій ДАБІ до рівня надання адміністративних послуг в сфері будівництва. Одночасно частину функцій передають новим органам – Державній інспекції з містобудування та Держагентству з питань технічного регулювання містобудування. На другому етапі ДАБІ як організація та явище остаточно розформовується. Натомість створюють орган з надання адмінпослуг “Сервісбуд”. Це — якщо коротко та без подробиць.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Справді, щодо цього проєкту постанови Кабміну про реформування ДАБІ в учасників ринку, з якими я постійно спілкуюсь, більше питань, ніж відповідей. Забудовники та проєктанти, які фактично живуть будівництвом, висловлюють думку, що фахівці, які готували цей документ, не захотіли розібратися в специфіці ринку, а переслідували інші, далеко не реформаторські цілі. Адже пропонують замість одного мегакорупційного органу створити три, і навряд чи з меншим обсягом хабарництва.
Підпорядкування та підзвітність Кабміну я особисто вважаю позитивом. Саме відсутність підзвітності та надмірна незалежність ДАБІ й дала змогу вирости їй в корупційного “монстра”. Але ідея розділення на три різні органи, як на мене, — сумнівна та потребує додаткової широкої дискусії. Проєкт документу не дає чітких відповідей щодо функцій, завдань та методів реалізації реформування. Наприклад, мені незрозуміле формування окремого органу з фактично поштовими функціями в той час, коли державним пріоритетом визначено цифровізацію надання адмінпослуг. Навіть більше — минулого року Рада прийняла закон мого авторства про запровадження Єдиної державної електронної системи в будівництві, яка в концепції та в реальності на 100% може взяти на себе ці функції й зменшити ризики вчинення корупційних дій (до того ж, суттєво не вплине на уповільнення процесів діяльності на ринку).
А ще багато нюансів у роботі Держагентства з питань технічного регулювання. Без суттєвої зміни законодавства цей орган буде просто недієвим. Зокрема, це стосується розробки державних будівельних норм за новими методами нормування, запровадження та гармонізації стандартів тощо.
Повертаючись до пропозицій, які викладені в проєкті кабмінівської постанови щодо ДАБІ більш широко, задаюся питанням: а що робити з тим 101 органом місцевого самоврядування, які в рамках реформи децентралізації отримали повноваження держархбудконтролю? Адже постановою намагаються реорганізувати центральний орган, частину повноважень якого вже делеговано на місця за концепцією децентралізації. Вам не здається це нелогічним та таким, що навіть суперечить заявленій державній політиці в частині децентралізації?
На інший “ляп” в цьому проєкті постанови звернули увагу представники будівельного ринку. До мене, наприклад, зверталися забудовники, проєктувальники, архітектори з проханням розтлумачити положення проєкту постанови щодо сертифікації виконавців робіт, головних державних інспекторів, головних інспекторів архбудконтролю тощо та щодо нагляду за їхньою діяльністю. Можливо зверталися тому, що безпосередньо авторів цієї постанови, за інформацією Конфедерації будівельників України, знайти в Мінрегіоні не можуть. Я не можу роз’яснити цей пункт, бо сама не бачу в цьому ані логіки, ані необхідності.
Реалізація реформи ДАБІ в такому вигляді як зараз пропонується ринку призведе до розбалансування системи держуправління в галузі та створення трьох корупційних структур замість однієї Держархбудінспекції. Збільшення кількості владних органів у цій сфері (тобто зміна форми) без безпосередньої реформи порядку надання цими органами адміністративних послуг або здійснення контролю/нагляду (тобто без зміни змісту) на практиці не дасть жодних результатів. Ми просто збільшимо витрати держбюджету на утримання нових потенційно корупційних структур.
Тому до тези про “побоювання ринку” сміливо додам те, що й сама побоююсь щодо фаховості реформи та її ефективності.
KV: Ще одне надзвичайно “гаряче” питання – довгобуди. Чи створено нарешті чіткий, покроковий план вирішення проблеми?
Олена Шуляк: Так, план існує. Але разом з тим слід розуміти, що простого рішення проблеми, яке буде універсальним для всіх окремих випадків не існує. Я шукала шляхи вирішення питання постраждалих інвесторів і довгобудів ще працюючи в BRDO. Тоді, у 2017-му ми з командою підготували законопроєкт, який би мав зупинити зведення нових незаконних будівництв і захистити права тих, хто хотів придбати квартиру. Цю ініціативу навіть зареєстрували у парламенті та включили до порядку денного. Але згодом його відклали до кращих часів, і так ми практично втратили 2 роки. Натомість отримали ще з десяток недобудов і тисячі ошуканих українців.
Нині ж я знову повернула це питання до порядку денного. Як заступник голови Комітету з питань організації держвлади, самоврядування, регіонального розвитку та містобудування, я ініціювала створення профільного підкомітету, що вже працює над питанням захисту прав інвесторів в житлову нерухомість. Ми активно спілкувалися з постраждалими інвесторами й представниками будівельних компаній. При цьому, всі знають про будинки Войцехівського, “Еліту-центр”, які вже стали класичним прикладом афер і довгобудів. Але, беручи до уваги, що в нас відсутні будь-які бар’єри для появи нових проблемних ЖК, велика частина інших житлових комплексів перебуває під загрозою.
4 листопада ми зробили перший великий крок до вирішення проблеми ошуканих інвесторів. Разом з експертами, депутатами, активістами та інвесторами ми зібралися на комітетські слухання. Ми багато аналізували і шукали відповіді на запитання: хто та як має захистити людей? Як запобігати незаконним забудовам, щоб працювати на випередження проблеми? За результатами напрацювали низку пропозицій, які частково лягли в основу законопроєкту, який ми презентуємо під час громадських слухань 8 квітня.
Що в основі цієї ініціативи? Там є правові запобіжники, які унеможливлять продаж квартир на етапі будівництва без наявності дозвільних документів у забудовника та стануть на перешкоді шахрайству при продажі квартир, окремих приміщень та цілих будівель. Також документ чітко визначатиме, що таке “об’єкт незавершеного будівництва” і те, що він є окремим об’єктом цивільних прав, передбачатиме конкретні механізми прав продажу об’єктів незавершеного будівництва та його частин.
А повертаючись до питання щодо плану, то тут все просто: презентуємо законопроект, вносимо головні виправлення, які надаються експертним середовищем, виводимо ініціативу “під купол”, і після того, як її підтримають — стежимо за реалізацією.
KV: Безпосередньо зараз держава робить якісь конкретні кроки для постраждалих інвесторів?
Олена Шуляк: Зараз до мене надійшли запити від інвесторів у Києві, Київській та Хмельницькій областях щодо запуску трьох пілотних проєктів зі сприяння добудові проблемних об’єктів. В першу чергу, це стосується об'єктів високого ступеню готовності, але у яких є проблеми з документами та дозволами. На мою думку, це доречна ініціатива, на яку має звернути профільне міністерство. Я готова всіляко допомагати, як представник профільного комітету парламенту, в реалізації таких “пілотів” на користь громадянам України, які стали заручниками нечесних забудовників або свавілля нечистих на руку чиновників.
KV: Чесний бізнес, поміж тим, стикається не тільки з проблемою ДАБІ. При підключенні будинків до комунікацій забудовники мають величезні проблеми з монополістами. Як буде вирішене це питання?
Олена Шуляк: Причини появи таких проблем різні. Інколи питання з підключенням до інженерних мереж чи модернізації транспортної інфраструктури нового об’єкту викликані не лише зловживанням монопольним становищем, а й елементарно намаганням чинити тиск на забудовника з корупційних причин. Можу навести приклад ЖК “Еврика” на Ломоносова, де комунальне підприємство висуває абсолютно абсурдні вимоги щодо підготовки транспортної розв’язки поруч з об’єктом.
Інші випадки – це звичайне зловживання монопольним становищем постачальників послуг або власників мереж. Коли ми спілкуємося з європейськими фахівцями щодо цієї проблеми, вони відзначають, що такі ситуації – це тільки українське “ноу-хау”. Майже унікальне явище для європейських ринків, коли корупція та тиск на бізнес виникає на рівні комерційних організацій. За умови дієвого антимонопольного законодавства та нагляду – таке просто було б неможливе.
Але разом з тим, питання зловживання монополістами за умови непрацюючої антимонопольної системи стримування є дуже делікатним. Законодавство забороняє втручатися прямо в діяльність суб’єктів господарювання. Але, на жаль, наша ситуація з “вічно перехідною” економікою пострадянського типу є наслідком існування так званих природних монополій. Частково ми почали лише вирішувати це питання, розпочали впровадження європейських ринкових норм. Наприклад, розмежування функцій та власників мереж та постачальників послуг.
За новою моделлю, яку напрацьовують зараз за моєї участі, підключення до мереж повинно бути уніфіковане, а не розроблятися під кожного із забудовників. Власники мереж та постачальники послуг повинні розробити типові умови щодо підключення та, головне – зробити ці умови відкритими та загальнодоступними. І отримувати техзавдання на підключення забудовник повинен разом із містобудівними умовами та обмеженнями (а саме підключення має здійснюватися винятково на підставі виконання типових умов, без будь-яких “але” та “можливо”).
Коли ми розробляли єдину електронну систему в будівництві, то саме цю модель отримання забудовником техзавдання на підключення ми й заклали в концепцію. Ми навіть пропонуємо створювати електронні інтерфейси роботи з боку постачальників послуг в електронній системі та запровадити електронні договори на підключення, щоб спростити процедуру та зробити її прозорою.
Мій план вирішення цієї проблеми – типові параметри підключення, які рівні для всіх, відкритість даних та застосування електронних процедур при наданні ТЗ та безпосередньо при організації самого підключення.
KV: Ще однією проблемою для всіх столичних забудовників є прийняття Генплану Києва. В одному із інтерв’ю Ви казали, що має бути політична воля для прийняття рішення. А чи є Генплан, який Вас особисто влаштовує?
Олена Шуляк: Розумний та реалістичний. Це правда, Києву терміново необхідний новий та реальний Генплан. Адже ще трішки, і місто не потягне одночасну реалізацію двох концепцій, що призведе до інфраструктурного колапсу. А після презентації нової концепції у грудні 2019 та презентації проєкту Генплану-2040 в січні 2020, Київ тепер має вже три Генеральні плани розвитку міста. Перший розроблений в 1997-му, другий, який так і не був затверджений і залишився проєктом, — за часів Черновецького, Попова, і проєкт третього – за мерства Володимира Кличка... Ці документи кардинально суперечать один одному, адже перший орієнтується на створення агломерації, другий — на розвиток міста за рахунок власних ресурсів, а проєкт третій є комбінацією перших двох.
Одночасна наявність, фактично, трьох Генпланів призвела до того, що основні формальні рішення Київрада приймає з посиланням на чинний Генплан-2020, а окремі тактичні — в частині розробки детальних планів територій через проект Генплану-2025, а житиме столиця, фактично, після анонсованого затвердження влітку 2020 – за третім Генпланом-2040.
KV: Як “вдалося” створити такий коллапс в основному містобудівному документі столиці? І чим може, в умовах децентралізації, допомогти Верховна Рада?
Олена Шуляк: Причин, які призвели до такого свавілля декілька. Це і традиційне для України нормотворче неузгодження, і складнощі з розробкою історико-архітектурного опорного плану, і сумбурність рішень щодо плану зонування території за призначенням та обмеженнями. Ну і без відсутності політичної волі на рівні місцевої влади, щодо прийняття єдиної стратегії і відміни “ручного управління” містом також не обійшлося.
Та як би там не було, нині через детальні плани територій, забудовник погоджує з місцевою владою лише окремі території під забудову, без комплексного бачення. Через що в Києві з’являлися “житлові гетто”, навіть після прийняття змін до державних норм щодо щільності забудови території.
Щоб це виправити, слід нарешті прийняти та затвердити один Генплан, навіть доопрацювавши презентовану концепцію та проєкт Генплану-2040. Ми вже дали "зелене світло" для місцевої влади. Сьогодні в рамках профільного комітету ми створили підкомітет, який займається питанням містобудування, а ще підготували і проголосували за законопроєкт №1081, в якому з-поміж усього іншого йдеться про можливість залучення грантових коштів для створення кадастрів. Зараз опрацьовуємо такий варіант фінансування і для створення містобудівної документації.
Попереду ще багато роботи, але ми налаштовані створити максимально сприятливі умови для того, аби самоврядування столиці нарешті проявило політичну волю і визначило спектр руху Києва, затвердило сучасний і прогресивний Генплан. Верховна Рада не вправі втручатися у життя місцевого самоврядування, але ми даємо для них можливості для прийняття надважливих рішень. Сподіваюся, нас почують.
KV: У “пулі” ваших реформ – контроль якості будівельних матеріалів. Є якийсь прогрес?
Олена Шуляк: За наявності дієвого ринкового нагляду – рівень фальсифікату, неякісних та взагалі небезпечних виробів зменшується. Загалом, в Україні ще з 2010 року діє досить сучасний та прогресивний закон про ринковий нагляд, але будівельні вироби мають все ж свою специфіку. Попри постанову КМУ, якою ще у 2016 році врегулювали правову невизначеність щодо повноважень ДАБІ як органу ринкового нагляду за будівельною продукцією, ситуація не змінюється, а навіть погіршується. Фактично, орган контролю ігнорує цю функцію, традиційно зосереджуючи діяльність на “обілечуванні” забудовників. Звичайно, якщо всі ресурси ДАБІ, про що ми отримуємо інформацію від учасників ринку, зосереджувалися на корупційних схемах, то на кропітку роботу з ринкового нагляду сил не залишалось. З боку Держархбудінспекції ми бачимо лише формальні плани та відписки по контролю за сегментами ринку, які можна перелічити на пальцях – віконні блоки, цегла, керамічна плитка, вироби з бетону та цементу… Та й в цих сегментах рівень фальсифікату, тобто виробів, що не відповідають стандартам, за останні роки не зменшується.
Коли скасовувалася обов’язкова сертифікація будівельних виробів з 1 січня 2018 року, планувалося, що Україна терміново імплементує в своє законодавство положення 305 Регламенту ЄС щодо виведення та обігу будівельних виробів на ринку. Насправді, лише зараз, у 2020 році нам вдалося довести важливість цього кроку, зламати супротив осучасненню підходів до регулювання ринку будівельних виробів, і я ініціювала розгляд проекту закону про надання будівельної продукції на ринок. Комітет підтримав цей законопроект і найближчим часом його розглядатиме парламент. Думаю, що цей важливий крок до якісних та сучасних будівельних товарів буде точкою неповернення. І як промисловість, так і ціла будівельна галузь отримає сучасні та ефективні правила.
Разом з тим, якщо в створенні законодавчого підґрунтя для ефективного та європейського ринкового нагляду за будівельними виробами робота йде інтенсивно, то з запровадженням правил та процедур для гарантування якісних та безпечних будвиробів ситуація гірша. Мусимо чекати позицію щодо цього питання з боку міністерства та органу ринкового контролю. Сподіваюсь, реформа ДАБІ нарешті вирішить це питання.
KV: Недавно у ЗМІ ще просували законодавче врегулювання класів житлової нерухомості. Чи це насправді потрібно узаконювати? Чи потрібна взагалі класифікація житла?
Олена Шуляк: Так, на ринку неофіційно існує поділ житла на класи. Навіть більше – таких неформальних класифікацій кілька. Фактично, чи не кожен забудовник чи ріелтор створює свою власну. Але загалом, традиційно сформувалася класифікація житлової нерухомості на “економ”, “комфорт”, “бізнес” та “еліт”. Така навіть неформальна класифікація впливає на використання технологій та будівельних матеріалів. Наприклад, при спорудженні житла економ-класу забудовник використовує зазвичай 90% вітчизняних або дешевих будматеріалів та продукції виробництва Китаю, Туреччини тощо. А при елітному будівництві – щонайменше 60% будпродукції є високоякісною, виробництва Італії, Німеччини, Іспанії. На додачу – це системи типу “розумний дім”, високоякісні ліфтові системи від американських чи німецьких виробників і, звичайно, розташування в центральних районах.
Класифікація нерухомості потрібна, але розробляти та узгоджувати її мусить ринок – саморегулівні об’єднання забудовників, ріелторів та компаній, які займаються проектами з управління нерухомістю, можуть розробити єдиний стандарт та запровадити його на рівні галузевого. А держава має виступити як арбітр та рядовий учасник таких домовленостей і в подальшому – слідкувати за дотриманням стандартів.
Така єдина класифікація врегулює питання з ціною новобудов і допоможе зоорієнтуватися покупцеві. Завдяки цьому зникнуть випадки, коли девелопер виставляє преміальні ціни на об’єкти, які за фактом відповідають економ-класу. А ще єдина класифікація може бути корисною компаніям, які надають послуги з менеджменту та обслуговування об’єктів нерухомості. Або, наприклад, допоможе кредитним установам запровадити диференційований підхід щодо іпотеки для різних об’єктів: для економ-житла запровадити пільгові соціальні кредитні програми, а для елітного – програми з преміальними функціями за підвищеною ставкою.
KV: Останнім часом з’явилось багато повідомлень про шахрайства на ріелторському ринку. Хто і як, на вашу думку, має контролювати роботу агенцій з нерухомості та ріелторів?
Олена Шуляк: Шахрайство – це злочин. В Україні створено достатньо органів, які займаються правоохоронною діяльністю та розслідуванням злочинів. Це їх робота.
Щодо стандарту діяльност: з 1 березня 2019 року в Україні діє добровільний гармонізований методом підтвердження національний стандарт ДСТУ EN “Послуги агентів з нерухомості — Вимоги до надання послуг агентів з нерухомості”. Копію цього стандарту можна отримати у Національному фонді нормативних документів. Але оскільки він добровільний, то його застосування – предмет саморегулювання ринку. Саме ринок повинен сформулювати вимоги до своїх учасників та контролювати його дотримання. А на ринку агенцій нерухомості – велика конкуренція. Лише в Києві, за оцінкою Спілки спеціалістів з нерухомості, працює 300-350 агенцій нерухомості. А кількість суб’єктів господарювання в Україні, які зазначають у своїх документах як основний вид діяльності операції з нерухомим майном, перевищує 30-35 тисяч. Саме конкуренція в сучасному розвиненому світі є ефективним регулятором. Держава повинна гарантувати законність діяльності та відсутність злочинних дій типу шахрайства. Такий великий ринок має потенціал до саморегулювання. За моїм особистим досвідом, навіть на прикладі ДАБІ, втручання держави не призводить до захисту від зловживань на ринку. Це лише породжує корупцію та підвищення цін. Кращим запобіжником виступає цивілізований ринок та відкриті загальнодоступні реєстри.
KV: Ринок комерційної нерухомості переживає реновацію, оновлюються ТРЦ, стають більш якісними офіси, як Ви вважаєте, що заважає розвитку і появі нових бізнес центрів, ТРЦ?
Олена Шуляк: Головна причина – відсутність інвестицій. Індекс роздрібного товарообороту протягом щонайменше 3-х років зростає щомісячно на 5-10% до відповідного періоду попереднього року. Тобто, кожного місяця люди витрачають на 5-10% більше, ніж за минулий рік. Це – перспективний ріст ринку. Тобто, потреба й потенціал є.
У сегменті торговельної нерухомості в Україні у першому півріччі 2019 року нова пропозиція складає приблизно 67 000 кв. м. Упродовж цього часу відкрили торговельні центри районного значення Smart Plaza Obolon та Oasis у Києві, ТРЦ Spartak City у Львові, а також наступна черга ТРЦ Gagarinn Plaza в Одесі. Більше об’єктів торговельної нерухомості відкриють до кінця 2021 року (в тому числі, нові торгівельні центри орендною площею приблизно 720 000 кв. м, що створює цікаві можливості для розвитку торгівельних мереж на українському ринку).
Щоб цей потенціал зацікавив інвестора, потрібно створити комфортний інвестиційний клімат в країні. Необхідно спростити, зробити прогнозованими та позбавити від корупційної складової процедури з організації будівництва. Саме заради цього я ініціювала створення та запровадження на законодавчому рівні Єдиної державної системи в будівництві.
KV: В регіонах України забудовники потерпають від основних трьох проблем: відсутність платоспроможного попиту, можливості введення об’єктів в експлуатацію та питань із землею. Чи відстежуєте ви ринок в регіонах, і чого очікувати від Уряду тим, хто працює поза межами столиці?
Олена Шуляк: За остаточними підрахунками Держстату, обсяг виконаних будівельних робіт збільшився на 24% у порівнянні з 2018 роком. Зросли всі сегменти: будівлі на 19%, а інженерні споруди на 28%. За підсумками 2019 року лише в Запорізька область продемонструвала падіння обсягів будівництва. При цьому нежитлове будівництво зросло за підсумками року у всіх областях. А от темпи будівництва житла уповільнилися в 9 регіонах, серед яких традиційні лідери в минулому Київ та Дніпро.
За ініціативою Президента та під контролем уряду запустили програму “Велике будівництво”. Її мета, в першу чергу, ремонт доріг та розбудова соціальних об’єктів. Оновлення та побудова 249 шкіл, 155 дитсадків, 169 спорткомплексів, 212 центрів екстреннної медичної допомоги та 422 амбулаторіі. Ремонт та створення понад 6,5 тисяч кілометрів доріг. Всі ці кроки — не лише об’єкти. Це й нові десятки тисяч робочих місць в регіонах, а значить — підвищення добробуту людей. А ще це кращі логістичні можливості за рахунок доріг та підвищення мобільності населення.
В результаті ми матимемо збільшення обігу товарів та кращі умови для життя в сотнях населених пунктах по всій Україні. Такі державні проекти, як “Велике будівництво” — потужні ін'єкції в економіку і прямий сигнал інвесторам для заохочення будівництва в регіонах.
Читайте: Рынок жилья среагировал на пандемию усилением мер безопасности и прогнозирует рост цен
Фото: з відкритих джерелКиевVласть
16 липня 2019 г. 14:00
Раздел: Вибори
Алла Шлапак: “Cоціальна справедливість” має своє бачення відродження Києва”
КиевVласть продовжує аналізувати передвиборчі програми кандидатів та партій, що 21 липня позмагаються за місця в українському парламенті. Як повернути трудових мігрантів додому, реформувати медицину, відродити промисловий потенціал держави читайте в інтерв’ю лідера партії “Соціальна справедливість” Алли Шлапак.
KV: Як виникла ідея створити на основі успішного громадського руху політичну партію?
АШ: Наша партія одна з небагатьох в Україні, яка виникла логічним, еволюційним шляхом. Це був суспільний запит. Більше ніж десять років тому ми з однодумцями створили громадську організацію “Соціальна справедливість”, яка успішно займалася різними проектами у галузі освіти, медицини, підтримки людей з інвалідністю, захисту довкілля тощо. Згодом зрозуміли, що в межах такої організації ми не можемо реалізувати усі наші задуми та плани, а головне – добитися реальних зрушень, не маючи владних важелів. Нам стало, так би мовити, тісно. До того ж, по всій країні до нас долучалося все більше активістів зі своїми ідеями, варіантами вирішення тих чи інших проблем. Ми вирішили на базі громадської організації створити політичну партію, інститут якої за своїми можливостями є ширшим, дієвішим, у дечому навіть ефективнішим. Так, у 2011 році була створена партія “Соціальна справедливість”. Сьогодні ми маємо розгалужену мережу регіональних представництв, десятки тисяч членів, підтримку виборців і готові йти у владу для реалізації цілей та завдань, які пов’язані з потребами українського суспільства. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
KV: Які першочергові законопроекти внесе “Соціальна справедливість” на розгляд Верховної Ради?
АШ: Партія “Соціальна справедливість” давно працює над змінами до українського законодавства, тому до Парламенту ми йдемо з підготовленими пропозиціями. Першочергово подамо на розгляд Верховної Ради законопроекти про зняття депутатської недоторканності, про персональне голосування депутатів. Це ті закони, які слід було прийняти дуже давно, раз і назавжди впорядкувавши діяльність народних депутатів, щоб зробити їх дисциплінованими та відповідальними народними обранцями, які відстоюють інтереси українців, а не олігархічних кланів. Також ми плануємо представити законопроекти, які пропонують дієвий механізм реформування охорони здоров’я в інтересах українців, адже всім очевидно, що у сьогоднішньому вигляді ця реформа не може бути ефективною. Ще одним важливим напрямком наших законодавчих першочергових ініціатив будуть законопроекти, направлені на справедливий розподіл коштів між державним і місцевими бюджетами. Це дуже важливо для процесу децентралізації та розвитку регіонів нашої держави. KV: Партія виступає за двопалатний парламент, де одна з палат представлятиме інтереси регіонів, а якої думки про реформу місцевого самоврядування?
АШ: Сьогодні в Україні, на жаль, не відпрацьована система, за якою у вищому законодавчому органі депутати реально відстоюють інтереси регіонів. Усе відбувається досить хаотично. Якщо у якійсь фракції є представники певної області і їх багато, тоді вони можуть лобіювати у Парламенті інтереси свого регіону. Але таке лобі, повторю, не має системного характеру. Зміни до Виборчого кодексу України, ухвалені нещодавно нардепами, нічого не дадуть новому Парламенту – вони діятимуть (якщо діятимуть) з 2023 р. Однак партія “Соціальна справедливість” вже сьогодні сформувала свій партійний список кандидатів до ВРУ за принципом збалансованого представництва областей і виступає за створення двопалатного парламенту, де верхня палата представлятиме виключно інтереси регіонів. Ми вважаємо, що цей крок буде логічним продовженням децентралізації. Сьогодні її потрібно посилювати задля надання більших повноважень органам місцевого самоврядування. Це, перш за все, стосується питань бюджету. Децентралізація повинна запровадити механізм, за яким відбудеться реальний, а не декларативний перерозподіл бюджетних коштів на користь місцевих бюджетів. Регіони мають залишати собі більшість зароблених коштів і використовувати їх на власний розсуд. Це стимулюватиме їхній економічній розвиток, адже діятиме принцип “більше заробляєш – більше маєш”, а це суттєво пришвидшить вирішення специфічних проблем кожного із них.
KV: На прикладі Києва поясніть, будь ласка, як знайти баланс між розвитком міста і позицією громадянського суспільства, яке на будь-який інфраструктурний проект влади дивиться крізь корупційну призму?
АШ: Головна, на мій погляд, проблема полягає у відсутності діалогу між владою та громадою. Дуже часто інфраструктурні проекти не погоджують із громадськістю, тому люди сприймають їх крізь корупційну призму. У Києві за останні роки було чимало випадків, коли місцеві громади виступали проти забудов, активно пікетували їх і домагалися, в тому числі й через суди, заборони. Причина – влада не веде діалогу з громадою, не пояснює необхідність і раціональність того чи іншого проекту.
Яскравий приклад – реконструкція Шулявського мосту. Громада представила свій аргументований проект, який столична влада просто проігнорувала. Натомість київські чиновники затвердили власний варіант реконструкції шляхопроводу, який, за твердженням експертів, є далеко не оптимальним і багато в чому поступається проекту громади. У результаті роботу зупинили, міст розібраний, місто навіть улітку стоїть у заторах, а мер шукає винних у Фонді держмайна…
Секрет балансу полягає у врахуванні інтересів як одних, так і інших, щоб дійти згоди задля визначення спільної конструктивної позиції. “Cоціальна справедливість” має своє бачення відродження Києва, засноване на наших знаннях, досвіді та глибокому розумінні проблем киян, і з ним йдемо до Парламенту.
KV: Чому Київ з міста скверів і парків перетворився на місто тотальної та хаотичної забудови?
АШ: Насамперед проблема полягає в тому, що у Києві відсутні унормовані екологічні стандарти. Немає й мораторію на вирубку дорослих дерев із широким стовбуром, що діє у багатьох інших містах країни. Окрім цього, чиновники, які підписують дозволи на будівництво, не несуть жодної відповідальності. Як наслідок, столичні парки та сквери перетворюються на будівельні майданчики. Ми у “Соціальній справедливості” вимагатимемо мораторію на вирубку дерев по всій території Києва й України до приведення чинного профільного законодавства у відповідність з вимогами часу.
KV: Чи вистачає Києву бюджетної незалежності?
АШ: Хоча бюджет столиці – півсотні мільярдів гривень, вона має серйозні проблеми з дорогами, громадським транспортом, якістю води, утилізацією побутових відходів і новими навчальними закладами. То в чому ж полягає проблема? Давайте поміркуємо.Під час формування бюджету міста частина коштів надходить у вигляді субвенцій з держбюджету, але переважно – це місцеві збори. Їх сплачують підприємці зі столичною реєстрацією, а також кияни – у вигляді податку на доходи фізичних осіб. Для ефективного виконання місцевою владою своїх функцій столиця повинна мати інший підхід до формування свого бюджету. З усією повагою до інших міст, для Києва – це необхідність. Чому? Наприклад, під час вивчення мобільності Києва за підтримки Світового банку в 2014 році експерти підрахували, що загалом до столиці з передмість в'їжджає приблизно 500 тисяч осіб. Зараз це вже близько 700 тисяч! Фактично це населення двох середньостатистичних українських обласних центрів. А це і навантаження на дороги, і потреба у нових транспортних розв'язках та комунальному транспорті.
Найголовніше те, що Києву сьогодні не вистачає бюджетної порядності та совісті тих, хто розподіляє ці кошти. Коли все це з’явиться – проблеми вирішимо.
KV: Як повернути на Батьківщину та до родин українців, які вимушено стали трудовими мігрантами?
АШ: Це дійсно надзвичайно важливе питання для всієї нації. Ми знаємо, що, за даними МЗС України, щомісяця з нашої країни на заробітки виїжджає близько 100 тисяч громадян. Це офіційні дані, які, звісно, не повністю показують реальну картину. Фактично щороку Україну в пошуках кращого життя покидає щонайменше 1,5 млн осіб. Це жахлива статистика!
Причини для такого стану речей очевидні. Вони криються у помилках і неправильних рішеннях нашої влади. Складна економічна ситуація в країні, відсутність робочих місць, безперспективність роботи, проблеми з працевлаштуванням молодого покоління, соціальна незахищеність, байдужість держави до долі громадян – усе це змушує наших співвітчизників виїжджати за кордон і тяжко працювати там.
Перше, що дозволить повернути трудових мігрантів додому – це, звісно ж, економічний фактор. Держава зобов’язана забезпечити економічні гарантії, створити нові робочі місця, соціально захистити людей. Українці повинні мати можливість працювати й отримувати гідну зарплату в своїй країні, тоді у них не буде бажання їхати на заробітки.
Також важливо реалізувати програму державної підтримки малого та середнього бізнесу, запровадити механізм державного мікрокредитування, всіляко розвивати наукові осередки. Усе це дозолить українській молоді реалізувати себе тут, на батьківщині, і не думати про заробітчанські “закордони”.
Не менш важливо – забезпечити молодь якісною та конкурентною освітою, яка поєднуватиме в собі історичні традиції нашої вищої школи й інновації. Це дасть змогу молодим людям не лише отримати диплом, але й набути необхідних знань і навичок, які допоможуть знайти престижну роботу за фахом. Окрім цього, вважаю за необхідне запровадити державну програму стипендій для навчання за кордоном українських студентів, але з певною умовою – після навчання ці молоді люди мають працевлаштуватися в Україні.
Отже, рецепт такий – підвищити за всіма показниками якість життя людей в Україні.
Хочу наголосити, що партія “Соціальна справедливість” вже сьогодні готує низку важливих законопроектів, які сприятимуть вирішенню трудової міграції в Україні.
KV: Поясніть, як тлумачить партія “Соціальна справедливість” поняття “соціальний ліфт”?
АШ: У нашому розумінні соціальний ліфт – це можливість для кожного реалізувати свої здібності у професійній сфері. Це означає, що будь-яка людина лише завдяки своїм умінням, навичкам, знанням не лише може, а й повинна підніматися вверх кар’єрними сходинками, обіймати відповідальні посади. Лише розум, знання, працьовитість, а не кумівство чи зв’язки можуть визначати місце в соціумі. Соціальний ліфт – це рівні можливості для всіх. В Україні ці ліфти майже не працюють. У нас ти можеш бути генієм, але ніколи не займеш кращої посади, бо там зараз працює (а точніше протирає штани) чийсь кум, брат, сват тощо. У нас замість соціальних ліфтів діють соціальні катапульти, завдяки яким на владному олімпі не проштовхнутися – самі шахраї та дилетанти. Тому наша партія ставить перед собою завдання – побудувати соціально справедливу країну, де люди зможуть себе реалізувати відповідно до своїх знань і вмінь.
KV: Чи можна податкову систему України назвати справедливою до економічно активних громадян?
АШ: Прикро, але ні. Податкова система в Україні є несправедливою до громадян. Не варто забувати, що податки – це не тільки відрахування із зарплати чи доходів. Ми платимо державі щодня! Ідучи в магазин, аптеку, ресторан, купуючи собі одяг, взуття, продукти кожен українець платить 20% ПДВ. З кожної покупки! Натомість держава зобов’язана надавати нам низку послуг безкоштовно (умовно, бо фактично вони вже сплачені завдяки нашим податкам) і якісно. Чи отримуємо ми повний пакет безкоштовних медичних послуг? Ні. А через впровадження нової реформи часом потрапити до лікаря вдається лише за місяць. Чи можна за потреби швидко оформити дитину до дитсадка? Ні, навіть якщо мати стала в чергу відразу після виходу з пологового. Візьмемо за приклад вартість бензину: з 30 гривень за кожний літр пального на податки припадає більше ніж 60%. Нам кажуть, що ці гроші спрямовують у дорожній фонд. Маю запитання: де тоді якісні дороги? Неадекватність і несправедливість оподаткування породжує зневіру людей у державі, а це для країни найстрашніше. Експерти “Соціальної справедливості” мають свої рецепти протидії цій згубній тенденції.
KV: Що треба зробити для відновлення промислового потенціалу та розвитку сучасних секторів економіки?
АШ: По-перше, треба покарати тих, хто занапастив наш промисловий потенціал, фактично знищивши його. Це злочин, за який є конкретна відповідальність за законом. Це справедливо. По-друге, сьогодні потрібно активно розвивати інтелектуальний ресурс, бо в усьому світі саме наука є тим капіталом, який дозволяє формувати бюджет країни. Подивіться на Сінгапур, Південну Корею, Японію – розвиток науки, сучасних технологій, IT-сфери дозволили цим країнам стати економічними світовими лідерами.
По-третє, Україна повинна віднайти власний рецепт економічного дива. Це цілком реально. Для цього слід прийняти відповідні закони, захистити інтелектуальну власність, а також внутрішніх і зовнішніх інвесторів, оживити банківську систему. Ну і, звісно, потрібна якісна та конкурента освіта. Щоб розвивати сучасні сектори економіки, потребуємо висококваліфікованих фахівців. Без якісної освіти вони у нас не з’являться.
KV: Як впровадити медичну реформу і не знищити при цьому галузь?
АШ: Маніфест партії “Соціальна справедливість” чітко декларує заборону експериментів у медичній галузі. Будь-які зміни можуть запроваджуватися виключно після ретельного експертного та громадського обговорення. Іншими словами, реформа медичної галузі повинна відбуватися для людей, в інтересах людей, з урахуванням їхньої думки, а не бути нав’язаною їм “зверху”.
Наша партія пропонує досить прості, але дієві кроки, які сприятимуть реформуванню медичної галузі, не знищуючи її при цьому. По-перше, запровадження страхової моделі для працездатного населення. Це світова практика, яка є дієвою й ефективною. При цьому держава повинна забезпечити повне фінансування швидкої та екстреної допомоги, а також медичних потреб дітей, людей з інвалідністю та інших вразливих категорій населення.
По-друге, працівники медичної галузі повинні бути вмотивованими та мати бажання працювати. Для цього необхідно підняти зарплати медикам і забезпечити належні умови праці. Це буде можливо лише тоді, коли держава виділятиме щонайменше 5% ВВП на потреби медицини. Тільки так можна зупинити відтік медичних кадрів за кордон і зацікавити молодих фахівців роботою в Україні.
По-третє, для ефективного функціонування медичної галузі на місцях необхідно провести реальну децентралізацію з перерозподілом бюджетних коштів на користь місцевих бюджетів. Це дасть поштовх для розвитку медицини в регіонах, забезпечить медичні заклади необхідним обладнанням і буде додатковою мотивацією для лікарів залишатися працювати на місцях, а не шукати роботу у великих містах, приватних клініках чи за кордоном.
По-четверте, необхідно на законодавчому рівні закріпити державні гарантії захисту для пацієнтів і медиків та державні гарантії на доступність і якість ліків.
Партія “Соціальна справедливість” переконана, що медицина в Україні повинна бути якісною, а також доступною кожному громадянину країни у будь-якому її куточку. Усе це можна реалізувати, але для цього потрібна політична воля, фахові законопроекти та бажання багато працювати, досягаючи гарних результатів.
KV: Яким ви бачите майбутнє України і, зокрема, Києва?
АШ: Мені б дуже хотілося, аби Україна стала країною, де люди хочуть жити, де вони зможуть гідно заробляти, де держава дбає про своїх громадян, де влада не краде з бюджету, а працює для людей. Я хочу бачити увесь Донбас і Крим у складі нашої мирної держави. Я вірю в те, що ми можемо цього досягти і вже за кілька років побачимо реальні результати змін на краще. Саме тому ми йдемо до Парламенту.
Я хочу, щоб наш Київ був успішним європейським містом, де бережуть традиції, архітектуру й істинний тисячолітній дух сили та волі. З розвиненою інфраструктурою, з якісними дорогами, із сучасним і комфортним транспортом. Київ повинен стати містом, де живуть щасливі люди, де є порядок, а також усі можливості для розвитку, відпочинку та комфортного життя.КиевVласть
13 лютого 2019 г. 11:00
Раздел: Тексти
Олег Гаряга: “Частина Ярославого Валу має стати пішохідною, а Хрещатик і Майдан Незалежності будемо ремонтувати”
Щоб дізнатися про реальну ситуацію у районах столиці та з'ясувати, що зроблено за 2018 рік для підвищення комфорту мешканців, КиевVласть вирішила провести серію інтерв'ю з головами райдержадміністрацій Києва. Кожний очільник району читачам КиевVласть детально розкаже скільки коштів витрачається на розвиток району, що робиться для покращення умов життя, на що люди скаржаться частіше за все, які проблеми існують, скільки будується нових об'єктів, чи є проблеми із забудовниками, як вони вирішуються та які наявні плани щодо розвитку району. Восьме інтерв'ю цієї серії з головою Шевченківської РДА Олегом Гарягою.
Довідка KV: Шевченківський район Києва створено згідно з постановою ЦВК УРСР 4 квітня 1937 року. У жовтні 2001 року територія району збільшилася внаслідок злиття з колишніми Радянським та Старокиївським районами міста. Сьогодні складу району входять частина Нивок та Шулявки, Дегтярі, Сирець, Волейків, Лук’янівка, Солдатська слобідка, Верхнє (старе) місто, Кудрявець, Татарка, Реп’яхів Яр, Дорогожичі, Загоровщина та Афанасівський яр.
Район розташований у центральній частині міста. Межує на сході - з Печерським, на заході - зі Святошинським, на півночі - з Подільським, на півдні - з Солом'янським, на південному сході - з Голосіївським районами Києва. Межі Шевченківського району простягнулися від вулиці Хрещатик (включаючи Європейську площу, Майдан Незалежності, Бессарабський ринок) на південному сході, до вулиці академіка Туполєва на північному заході. На півдні від вулиці Льва Толстого, залізничного вокзалу на захід по проспекту Перемоги. На півночі від вулиць Ольжича, Олени Теліги на схід включаючи урочище Бабин Яр, Реп'яхів Яр, урочище Юрковиця, гора Щекавиця, Старокиївську гору, та верхні частини Андріївського узвозу та Володимирського узвозу.
Фінансування
KV: Яке фінансування отримав Шевченківській район Києва у 2018 році та скільки коштів виділено на 2019 рік?
Олег Гаряга: Загалом бюджетні асигнування нашого району на 2019 рік затверджені у сумі 1637,1 млн гривень, що на 234,2 млн гривень більше бюджетних призначень 2018 року (1402,9 млн гривень).
Значні кошти у 2018 році (105,7 млн гривень) були витрачені на проведення капітальних ремонтів. Найбільша частина з них була направлена на об'єкти житлового господарства (67,2 млн гривень), освіти (28,9 млн гривень), фізичної культури і спорту (дитячо-юнацька спортивна школа №7 - 2,7 млн гривень), молодіжні програми (КП “Дитячий оздоровчий табір “Зачарована долина” - 1,9 млн гривень).
На будівництво та реконструкцію у 2018 році було направлено 45,2 млн гривень. З них на продовження робіт з реконструкції та реставрації приміщення під розміщення державного спеціалізованого мистецького навчального закладу “Київська дитяча школа мистецтв № 2 ім. М.І. Вериківського” - 43,4 млн гривень (за рахунок державного фонду регіонального розвитку – 33,6 млн гривень та міського бюджету – 9,8 млн гривень) та реконструкцію тепломереж і каналізування (1,2 млн гривень).
Читайте: Жители Нивок несколько лет ждут ремонта канализационных сетей дома, который постоянно затапливает фекалиями (видео)
Крім цього, на 9,5 млн гривень було придбано обладнання для бюджетних установ та на 1,7 млн гривень комунальну техніку для КП “Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району Києва”.
Також була виділена субвенція з державного бюджету в розмірі 239,2 млн гривень: 222,8 млн гривень - на виплату зарплати педагогічним працівникам та часткове утримання шкіл та 16,4 млн гривень - грошова компенсація на утримання житла сімей загиблих учасників АТО, осіб з інвалідністю, внутрішньо переміщених осіб та учасників бойових дій на території інших держав.
KV: В якому розмірі капітальні вкладення заплановані на поточний рік?
О.Г.: У поточному 2019 році на капітальні вкладення заплановано 96,9 млн гривень. Ці кошти, зокрема, підуть на будівництво двох мереж: теплової мережі приватної котельні ПП “Бонвояж” (60,9 млн гривень), яка є проблемною вже багато років, а також відомчої котельні МЗС на вул. Молдавська та Довнар Запольського. По відомчій котельні частина робіт вже проведена. Щоб завершити роботи в повному обсязі потрібно біля 12,9 млн гривень. Як тільки погода дасть можливість, будівельники вийдуть на об'єкти. До наступного опалювального сезону ми маємо завершити всі ці роботи.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
На завершення робіт з реконструкції та реставрації приміщення під розміщення “Київської дитячої школи мистецтв №2” заплановано 13,2 млн гривень. На реконструкцію дошкільного навчального закладу (ДНЗ) №646 на вул. Гаврилишина – 6,8 млн гривень. Реконструкція ДНЗ №646 збільшить дитячі місця в закладах та поліпшить умови проживання мешканців.
Також у 2019 році на проведення капітальних ремонтів закладів соціально-культурної сфери та об'єктів житлово-комунального господарства передбачені кошти в сумі 141,3 млн гривень. Капітальні ремонти будуть проводитись на 244 об'єктах житлово-комунального господарства та в 29-и закладах соціально-культурної сфери.
KV: Хто з депутатів Верховної Ради реально допомагає району?
О.Г.: Співпрацюємо з усіма, хто звертається. Народний депутат Дмитро Білоцерковець (обраний по загальнодержавному багатомандатному округу - KV) докладає багато особистих зусиль, щоб у державному бюджеті передбачалися кошти для Шевченківського району. Зокрема на розвиток благоустрою територій.
У Шевченківському районі обрано 11 депутатів Київради. З усіма ми активно співпрацюємо в сферах житлово-комунального господарства, освіти, культури, охорони здоров’я, тощо.
KV: Скільки громадських проектів було реалізовано у Шевченківському районі у 2018 році?
О.Г.: На минулий рік було заплановано до реалізації 13 проектів на 10,1 млн гривень. З них реалізовано 10 проектів, ще 3 знаходяться на виконанні.
Проблема у тому, що не завжди автор ідеї враховує всі нюанси її реалізації. Наприклад, у проекті щодо облаштування пішохідних доріжок у парку “Сирецький яр” на рівні первинної експертизи була допущена помилка. В результаті коштів, які отримані на проект, вистачило тільки для підготовки проектно-кошторисної документації. Отже на сьогодні розроблено проект, а також до бюджетного запиту на 2019 рік була подана пропозиція щодо фінансування будівництва цих доріжок. У цьому році ця громадська ініціатива буде повністю реалізована КП “Київзеленбуд” та КП “Київміськсвітло”.
Читайте: С 16 февраля в Киеве начнут учить воплощать проекты общественного бюджета
Аналогічна ситуація з проектом “Сирецький олімп”, який стосується створення всесезонного спортивного комплексу у Шевченківському районі. Сьогодні в межах виділених коштів проект виконано частково, а до бюджетного запиту на 2019 рік подана пропозиція щодо фінансування капітального ремонту спортивного майданчика.
Були певні складності з реалізацією проекту “Банк одягу”. Ідея авторів - отримати комунальне приміщення, відремонтувати його і розмістити в ньому “Банк одягу”. На сьогодні проведені всі закупівлі устаткування та обладнання, завершено роботи по ремонту приміщення.
KV: На 2019 рік є нові громадські проекти для реалізації?
О.Г.: Так. Кількість громадських проектів по нашому району із року в рік збільшується. Якщо у 2017 році було тільки 6 проектів, а у 2018 - 13, то на 2019 рік заплановано до реалізації 45 проектів на загальну суму 17,0 млн гривень. В освітянських закладах буде реалізовано 37 проектів на суму 11,4 млн гривень. Буде проведено 2 фестивалі вартістю 2,9 млн гривень. Також заплановано 4 проекти з благоустрою території району вартістю 1,9 млн гривень та 2 проекти спрямовані на розвиток фізкультури і спорту району на загальну суму 620 тис. гривень.
Більшість з проектів як і у минулому році йдуть по галузі освіти. У 2018 році це був ремонт коридорів школи №1, спортивного майданчика школи № 41, баскетбольного поля школи № 70, створення дитячого та спортивного майданчика “Сирецький яр”, заміна дитячого майданчика біля будинку по вул. Академіка Грекова, 12-А, закупівля сучасного звукового обладнання, відеоспостереження та комп'ютерної техніки центру творчості “Шевченківець”, створення майданчику “Галявина казок”.
Проте у нас є вже певні фішки. Наприклад, фестиваль Radioday free open air, який проводиться в рамках святкування дня міста. У минулому році ми його проводили на Європейській площі. З локацією у 2019 році поки що визначаємося.
Також будемо в рамках реалізації громадських проектів організовувати у грудні фестиваль зимових видів спорту. А навесні відкриємо біля РАЦСу скульптуру “Закохані наречені”.
Читайте: В Киеве начался прием проектов Общественного бюджета-2020
Дорожньо-транспортна інфраструктура
KV: Є плани щодо покращення транспортної інфраструктури району?
О.Г.: У минулому році були відремонтовані вул. Ярославів Вал та Леонтовича. Нещодавно завершено роботи по вул. Олени Теліги. Проте в старому місті багато маленьких вуличок, які потребують ремонту. Серед них вул. Стрітенська, Рейтарська, Івана Франка, Бульварно-Кудрявська, Гончара, Тургенівська та інші.
Читайте: Кличко открыл улицу Леонтовича после капитального ремонта
Громадські активісти, які представляють “Агенти змін”, провели грунтовне дослідження щодо зменшення навантаження транзитного транспорту по вул. Ярославів Вал за допомогою комп’ютерного моделювання. Протестували нову модель організації дорожнього руху по цій вулиці. Зараз по ній проїзжає щодня біля 2 тис. автомобілів транзитом, а лише 200 автомобілів належать людям, які там працюють або проживають. Ми хочемо прибрати з вулиці весь транзитний транспорт, зробивши частину вулиці пішохідною. Думаю, до цього питання ми повернемося, коли почнемо ремонтувати вул. Івана Франка.
Читайте: Волонтеры хотят превратить улицу Ярославов Вал в Киеве в комфортное общественное пространство
Окрім капремонтів, впродовж 2018 року було влаштовано 27 паркувальних карманів, які забезпечують рух транзитного транспорту центральною частиною міста.
Потребує ремонту дорожнє покриття на Михайлівській та Софіївській площі, а також на площі біля Національної опери. Треба ремонтувати вул. Володимирську та Богдана Хмельницького. І це є в поточних планах.
На 2019 рік заплановано продовжити виконання робіт з капітального ремонту вул. Льва Толстого. Також Програмою економічного та соціального розвитку Києва передбачено розпочати роботи з капітального ремонту на вул. Довженка, пл. Театральна, пл. Софіївська, пл. Михайлівська, вул. Хрещатик, пл. Майдан Незалежності, вул. Дегтярівська, вул. Мельникова, вул. Татарська, вул. Терещенківська, вул. Пушкінська.
Про заплановані роботи повідомлено підприємства ПрАТ "АК "Київводоканал", КП "Київтеплоенерго", ПрАТ “ДТЕК Київські Електромережі” та ПАТ “Укртелеком” для уникнення аварійних ремонтів інженерних мереж на щойно відремонтованих вулицях.
Проте пріоритет міста на 2019 рік - благоустрій та асфальтування дворів та міжквартальних проїздів.
KV: Скільки планується провести таких ремонтів?
О.Г.: В минулому році було розпочато ремонти близько 40 дворів. А в цьому році на ці цілі передбачено 64 млн гривень. Плановий перелік дворів вже є. Проте ремонтні роботи ми хочемо синхронізувати з роботами по ремонту мереж КП “Київтеплоенерго”, щоб не було нових розриттів. Зараз інформація щодо наших планів по ремонту дворів вже надана теплоенергетикам.
Також плануємо ремонти там, де вже розкопано. Сьогодні на території району 606 таких “копанок”, які залишилися у спадок після ремонтів мереж тодішнього АК “Київенерго”.
KV: Що саме планується реконструювати на вул. Хрещатик та Майдані Незалежності?
О.Г.: На капітальний ремонт вулично-дорожньої мережі Хрещатик виділено 108 млн гривень та 4 млн гривень закладено на проектні роботи. В першу чергу, це проектування інженерних мереж, підземних переходів, гідроізоляції, капітального ремонту верхнього покриття тротуарів і сходів, а також відновлення благоустрою.
Справа у тому, що сьогодні на будь-які роботи потрібна відповідна проектна документація. Наприклад, вирішили поставити ліфт для людей з особливими потребами з пішохідного переходу на вулицю. А це вже побудова нового об'єкта, який треба проектувати. Та сама висадка дерев на Хрещатику також потребує проектування, бо потрібно встановлювати крапельний полив.
KV: Проведення реконструкції вул. Хрещатик та Майдану Незалежності можливе у 2019 році?
О.Г.: Складно сказати. Замовником проекту є КК “Київавтодор”. Думаю, все залежить від того, як швидко підготують проект. Те, що треба ремонтувати інженерну інфраструктуру та дорожнє покриття на центральній вулиці та площі столиці, ні в кого сумнівів не викликає.
Читайте: Почему Крещатик могут не внести в список всемирного наследия ЮНЕСКО
KV: Що планується зробити для покращення організації руху громадського транспорту в районі?
О.Г.: Ми піднімаємо це питання, але його повне вирішення не в компетенції райадміністрації. Є значні складності з транспортним сполученням по вул. Дмитрівській, яка давно потребує реконструкції. Проте особливо гостра проблема з організацією руху громадського транспорту сьогодні на Лук'янівці. Її рішення можливе тільки тоді, коли остаточно буде зроблено проект реконструкції Лук'янівського депо і Лук'янівської площі.
Нова транспортна модель на Лук'янівці розробляється вже декілька років. Планується, що буде розширена вул. Бердичівська за рахунок території трамвайного депо. Транспорт буде йти з вул. Дегтярівської та Білоруської на вул. Бердичівську. Проїзду через Лук'янівську площу не буде. Вона стане пішохідною. Для розв'язки планується використовувати вул. Коперника.
Розглядалися пропозиції для розвантаження Лук'янівки за рахунок введення додаткових маршрутів громадського транспорту біля метро “Сирець”, яке досі не завантажено. Але, на жаль, з цього приводу рішення поки не прийнято.
Житлово-комунальне господарство
KV: Шевченківській район найстаріший. Чи є плани по реновації кварталів?
О.Г.: Наш район має найбільшу кількість будинків - 1487 комунальних будинків, 300 відомчих, інвестиційних та гуртожитків, а також 1454 будинків приватного сектору.
Більша частина з вказаних 300 будинків - нові або новозбудовані. Там фактично немає проблем.
Частина будинків на Нивках, Сирці та Лук'янівці 55-60 років - це так звані “хрущівки”, питання знесення яких обговорюється не один рік. Ідея реновації кварталів могла бути реалізована, але цьому стала на заваді криза. Сьогодні для її реалізації потрібно внесення змін до законодавства та наявність зацікавлення з боку інвестора. Якщо це буде, то на території району є можливості знайти стартові майданчики під такий проект.
KV: Ви казали, що у 2018 році більше 70 млн гривень було спрямовано на ремонти житлового господарства. Що саме було зроблено за ці кошти?
О.Г.: Насамперед, ремонт дахів, під'їздів, заміна вікон на енергозберігаючі, інженерних мереж, ліфтів, асфальтування. Але цих коштів не вистачає, щоб покрити потребу на 100 відсотків. У кращому випадку ремонтуємо по 40 дахів на рік. У 2018 році нам вдалося капітально відремонтувати тільки 11 ліфтів, а у будинках району їх 1100 і всім понад 25 років.
На 2019 рік заплановано до реалізації декілька проектів по програмі співфінансування 70/30. Загальна сума такого додаткового фінансування на термомодернізацію будинків буде на рівні 3 млн гривень.
Також у центрі міста є будинки, яким понад 100 років і частина з них пам'ятки культурної та історичної спадщини. Загалом на території Шевченківського району розташовано 1368 об’єкта культурної спадщини, з них пам’ятників історії - 592, пам’ятника монументального мистецтва та садово-паркових скульптур - 127, пам’ятників архітектури та містобудування – 813, пам’ятників археології – 38, а також три заповідники.
Читайте: Усадьба Баггоута получила охранный договор
Реставрація пам'ятки архітектури і капремонт маленької хрущовки - це зовсім різні кошти та підходи. Відповідно до Закону України “Про охорону культурної спадщини”, роботи із збереження об'єктів культурної спадщини проводяться згідно з реставраційними нормами та правилами, погодженими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони культурної спадщини. Будівельні норми та правила застосовуються у разі проведення робіт із збереження об'єкта культурної спадщини лише у випадках, що не суперечать інтересам збереження цього об'єкта.
Ми вже другий рік подаємо пропозиції з проханням включити житлові будинки, що потребують термінового проведення ремонтно-реставраційних робіт до:
міської цільової програми “Столична культура 2016-2018”;
підпрограми “Міська цільова програма “Київ історичний” Комплексної міської цільової програми “Столична культура 2019-2021”;
міської цільової програми “Охорона культурної спадщини Києва” (“Київ спадковий”) на 2019-2021.
У нашій пропозиції фігурують 5 будинків, які мають правовий статус об'єктів культурної спадщини, для реставрації яких ми хочемо розробити не тільки проект, але і здійснити повний комплекс будівельних робіт, необхідних для збереження об’єктів культурної спадщини, надання мешканцям району та приїжджим позитивного настрою не тільки від візуального спостереження, але і комфорту життя у найбільшому районі нашої столиці.
KV: Що це за будинки?
О.Г.: Об’єкти культурної спадщини на вул. Дмитрівська, 19-А та 19-Б, Олеся Гончара, 36-Б, а також пам’ятки архітектури місцевого значення на вул. Дмитрівська, 52-А, та вул. Богдана Хмельницького, 68, і багато інших об’єктів, які потребують певної турботи та сил для їх збереження.
Наявна велика проблема щодо відновлення пам'яток архітектури, які знаходяться у приватній власності, та ті що не передані до сфери управління Шевченківської адміністрації. Це будинки на вул. Володимирська, 41, Воровського, 19, Олеся Гончара, 60, Михайла Коцюбинського, 12, Михайлівська, 10, Пушкінська, 35-37, Рейтарська, 22, бульвар Тараса Шевченка, 34, 36, 36-А, 36-Б, вул. Ярославів Вал, 1, та інші будинки, збереження та експлуатація яких за діючим законодавством не можуть, на жаль, фінансуватися за рахунок місцевого бюджету. Цю проблему необхідно вирішувати на рівні Київради.
З метою вирішення цього складного питання, наприкінці 2018 року Київською владою створено Департамент охорони культурної спадщини, який зараз проходить юридичне формування та наповнення певними фахівцями, які зможуть здійснювати завдання та вирішувати проблеми, які накопичувалися в сфері охорони культурної спадщини роками.
Зі свого боку керівництво Шевченківської райдержадміністрації, в межах наданих повноважень, постійно забезпечує збереження не тільки об’єктів культурної спадщини, які розташовані на території Шевченківського району Києва, але і взагалі ремонту та збереження житлового та нежитлового фонду, поліпшення благоустрою, відновлення скверів району, зелених насаджень, дорожнього покриття тощо, тих речей, які в повній мірі відносяться до житлового господарства Шевченківського району Києва.
KV: Скільки на території району аварійних будинків?
О.Г.: 20 аварійних будинків комунальної власності. Серед них, наприклад, будинок на вул. Дмитрівській, 52-А, який є пам'яткою архітектури. Через цей статус його в свій час не дозволили інвестору реконструювати. Зараз з нього частина людей відселена, але частина мешканців все ще проживає. Щоб привести його до належного стану треба не менше 25-30 млн гривень тільки на початкові роботи. Проте це багатоквартирний будинок, який є спільною сумісною власністю, а, отже, витрачати на нього бюджетні кошти в такому розмірі проблематично.
KV: Всі будинки Шевченківського району сьогодні обслуговуються приватними компаніями. Як це відбилось на якості житлово-комунальних послуг?
О.Г.: Будинки району обслуговують приватні компанії, але згідно з договором і тендером, який проводило КП “Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району Києва”. Цей експеримент працює з 2013 року. Тоді було вирішено передати обслуговування будинків на аутсорсинг та контролювати якість робіт.
Але по якості комунальних послуг ситуація у нашому районі, як мені здається, не гірша і не краща за інші. Проблеми ті ж самі - не вистачає співробітників, бо люди не хочуть працювати за низькі зарплати, які формуються за рахунок тарифу на утримання прибудинкових територій. Щоб якість послуг покращилася громаді треба самоорганізовуватися, самостійно визначати управителя або керуючу компанію та контролювати ціну і якість наданих послуг, тобто самим стати фактично замовниками послуг щодо обслуговування свого житла та прибудинкових територій. Нове законодавство України, якраз до цього і підводить.
Читайте: Комунальні “сюрпризи” у 2019 році
KV: Чи багато шевченківців пішли на створення ОСББ?
О.Г.: Мешканці району не спішать зі створенням ОСББ. У 2018 році було створено лише 17 ОСББ. Зараз загалом їх 170. Але у випадку житлово-комунальних проблем, люди зазвичай йдуть зі скаргами до райадміністрації.
Читайте: Чому вигідно створювати ОСББ
KV: На що переважно скаржаться?
О.Г.: Найбільше скарг було по гарячій воді та опаленню. В нас щороку непросто з пуском тепла, але цей рік був особливо важким. Загалом по району питання вирішено, але пориви мереж виникають практично щоденно через старі комунікації.
Ускладнює усунення аварій людський фактор. На території району багато будинків, в яких немає підвалів. Якщо стався прорив, то ремонтувати його треба через квартиру першого поверху. Але не всі мешканці згодні допускати ремонтні бригади.
KV: Боргів за комунальні послуги багато?
О.Г.: Були певні проблеми, але зараз ситуація покращується, і це важливо, оскільки суттєво зменшує можливості по поточному ремонту житлового фонду.
Нове будівництво та конфлікти з забудовниками
KV: Багато нового будівництва на території району?
О.Г.: Сьогодні в районі ведеться близько 150 різних будівництв. У 2018 році були введені в експлуатацію та отримали адреси нові будинки по вул. Маршала Рибалка, 5-Б, Шолуденко, 1-А та 1-В, Глибочицькій, 13, та Лук'янівській, 14-А і 16.
У центральній частині міста, де ущільнена забудова та значна кількість об'єктів історико-культурної цінності, початок будь-яких будівельних робіт викликає низку соціального невдоволення. Наприклад, через будівництво на вул. Златоустівська, 24-А, зазнали пошкоджень будинки, розташовані поруч. По забудовам на вул. Жилянській, 118, та 120-Б, а також на вул. Соляна, 70, є проблеми щодо укладання договорів з “ДТЕК Київські електромережі” та АК “Київводоканал” на надання послуг.
Також до проблемних забудов на території району можна віднести об'єкти на вул. Новоукраїнській, 24, де порушено кримінальну справу та невизначено правовий статус земельної ділянки, та вул. Магістральній, 33, де скасовано дозвільну документацію на будівництво, відсутні містобудівні умови та обмеження.
Є проблема на вул. Руданського, 9-А. Там не можно врегулювати питання між ОК “Сирецький гай” та АК “Київводоканал” щодо прокладання водопроводу з урахуванням існуючих та майбутніх об'єктів будівництва.
Для вирішення питань по проблемним забудовам у кожному районі міста створена відповідна робоча група, де опрацьовуються всі ці питання. У нашому районі така робоча група була створена першою. Вона найбільшу увагу приділяє питанням інвесторів-фізичних осіб, які вклали кошти у будівництво житлових будинків компанії “Укогруп”, яку пов'язують з Анатолієм Войцеховським.
Читайте: Киевсовет отдал под застройку 4 га зеленой зоны в Шевченковском районе столицы
KV: Скільки будинків, які вже введені в експлуатацію, але підключені до комунікацій по тимчасовим схемам?
О.Г.: Близько 70. Були питання по вул. Невській та Олександрівській. Власники квартир у цих будинках навіть намагалися перекривати дорогу, але питання тут не до влади, а до забудовника, який не виконав технічні умови. Проте нам вдалося переконати тепловиків і підключити ці будинки.
KV: Забудовники вкладають кошти у розвиток соціальної інфраструктури району?
О.Г.: Більшість тільки сплачує пайову участь. Ніхто з бізнесу не поспішає витрачати власні кошти на некомерційну інфраструктуру.
KV: На території району будуються соціальні об'єкти?
О.Г.: У 2019 році, орієнтовно у квітні, будемо відкривати знаковий для нас об'єкт - Школу мистецтв ім. Михайла Вериківського. Її реконструкція почалася ще у 2005 році після того як Школі мистецтв передали згорівший корпус технікуму на Бульварно-Кудрявській, 2. На цьому об'єкті багато часу реально роботи не проводилися. Вони відновилися лише у 2015 році, а у 2017 році нам вдалося отримати на це 40 млн гривень з Державного фонду регіонального розвитку. У 2018 році також було виділено 33 млн гривень з Державного фонду регіонального розвитку і майже 10 млн гривень з бюджету Києва. На завершення робіт у міськбюджеті-2019 передбачено 13,2 млн гривень. Загальна кошторисна вартість цього об'єкту близько 180 млн гривень.
З великих соціальних проектів, реалізація яких розпочнеться у 2019 році, буде реконструкція стадіону “Старт”. Зараз КП “Спортивний комплекс Старт” веде проектні роботи. Роботи будуть проводити, як мінімум, у дві черги: перша - створення спортивної інфраструктури та друга - будівництво спортивного комплексу з підземним паркінгом на 150-300 машиномісць, благоустроєм території, зеленими зонами та сквером.
Читайте: Кличко: В следующем году мы обновим стадион “Старт”
Також готуємо переведення територіального центру соціального обслуговування з будівлі колишнього дитячого садочку №646 по вул. Б.Гаврилишина, 16, - у приміщення на вул. Білоруській. Дитячий садочок буде реконструюватися - і з’явиться додатково від 120 до 180 місць. На 2019 рік передбачено кошти на проектування.
Школи, садочки та спортивна інфраструктура
KV: Скільки планується відновити приміщень дитячих садочків у Шевченківському районі?
О.Г.: Небагато, але такі об'єкти будуть. Серед них дитячій садочок на вул. Деревлянській, 14 а. Його відновлення буде розпочато у 2019 році за рахунок інвестора і у приміщенні буде розміщуватися приватний дитячий садок. Нам вдалося не допустити його знесення та будівництва чергової 25-поверхівки.
Є занедбана будівля дитячого садочку на вул. Дмитрівській, 66. Протягом трьох років ми намагалися для її відновлення залучити інвестора, але зацікавлених немає. Тому у поточному році місто почне розробляти проект реконструкції. Велика ймовірність, що будівля стане новим корпусом діючого поряд садочку. Тут питання виключно в економічній площині: вартість будівництва садочка фактично з нуля вартує близько 100 млн гривень, реконструкція будівлі для розміщення груп - 25-30 млн гривень.
Є згорівший і занедбаний садочок на вул. Лук'янівській, 29-А, неподалік від мечеті. Мусульмани Києва виявляли зацікавленість оновити це приміщення і відкрити дитячий садочок. Я не виключаю, що це буде незабаром зроблено.
Читайте: Киевляне обеспокоены состоянием пожарной безопасности детского сада №75
KV: Наскільки діючі дитячі садочки та школи району перевантажені?
О.Г.: В наших школах навчання організовано в одну зміну. Так, звісно, є школи, які користуються попитом не тільки у мешканців району, а і у мешканців інших районів міста. Сьогодні у школах району навчається 22 446 учнів, з них - 6 740 діти з інших районів міста (30%).
Проблеми з місцями у школах немає, оскільки на сьогодні чинним законодавством врегульовано питання зарахування дітей до школи. Державою гарантоване право навчатися у закладі освіти, на території обслуговування якого вона проживає, але це не виключає можливість для батьків обрати інший заклад освіти. Щороку приймається районне розпорядження про закріплення територій району за навчальними закладами з урахуванням новобудов та контингенту дітей.
У районі розпочато заходи щодо реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти. До 2022 року перед нами стоїть завдання привести типи закладів освіти до вимог Закону України “Про освіту”.
Черга у садочки є. Додаткова потреба складає більше 1 тис. місць. До того ж навчальні заклади району прийняли багато дітей - внутрішньо переміщених осіб, які йдуть поза чергою (2,5 тис. дітей у школи і понад 3 тис. дітей у садочки).
Але разом з тим плануємо до 2020 року зменшити чергу до нуля. Так у 2018 році нам вдалося збільшити на 90 кількість місць у дитячих садочках за рахунок відновлення та перепрофілювання груп. Так відновлено групу на 20 місць у садочку № 543, три групи на 60 місць у садочку №159 та збільшено на 10 кількість місць у садочку №154 за рахунок перепрофілювання типу групи. У 2017 році додатково прийняли дітей на 140 відновлених місць.
У 2018 році 2 449 першокласників розпочали навчання в “Новій українській школі”. Для забезпечення функціонування перших класів придбано нові меблі, дидактичний матеріал, оргтехніку, спортивний інвентар на суму 19, 3 млн гривень з міського бюджету та 4,4 млн гривень з державного бюджету, що у розрахунку становить 9,6 тис. гривень на одну дитину.
KV: Крім “Нової української школи”, впроваджуються у навчальних закладах району новації?
О.Г.: Останні роки у районі успішно реалізується концепція інклюзивної освіти. У 2018 році у закладах загальної середньої освіти функціонує 30 класів з інклюзивною формою навчання та 21 спеціальний клас для дітей з особливими освітніми потребами. Щороку збільшується фінансування і розширюється матеріально-технічне оснащення таких класів. У 2018 році за кошти державної субвенції закуплено спеціальне корекційне обладнання на суму 694,6 тис. гривень.
У 2018 році у районі створено інклюзивно-ресурсний центр для підтримки дітей з особливими освітніми потребами.
У закладах освіти впроваджується комплекс заходів з енергозбереження. За останні два роки виконано роботи по термомодернізації фасадів у школах №61, 53, 138, 95, ліцеї-інтернаті №23 та садочках №431, 112, 159, 348.
У школі №95 та садочку № 543 встановлено smart-вікна з моносклом та електрообігріваючим покриттям, що забезпечує зберігання до 97% тепла, а у випадках відключення опалення вікна можна використовувати як основну систему обігріву приміщень.
У школах №199, 97, 28 сучасні системи обігріву спортивних залів. Проект заміни конфорок дав свої позитивні результати (у 21 садочку та 31 школі встановлено енергозберігаючі конфорки) - економія у порівнянні з 2017 роком становить 285941 кВт або 649,1 тис. гривень.
У 2018 році усі заклади освіти підключено до локальної мережі Інтернет.
Багато уваги приділяємо питанню модернізації освіти та формуванню професійних компетентностей педагогів. Наприклад, у школах району плануємо впроваджувати STEM-освіту. У планах на базі школи № 27 у приміщенні майстерень зробити STEM-лабораторію.
У садочку № 543 створено нове освітнє середовище - “STREАM-KIDS HUB”, де старші дошкільнята мають змогу формувати вміння у галузях природничих наук, технологій, читання та письма, мистецтва та математики. Послідовна робота дорослих із дітьми дасть змогу виховати у дошкільнят культуру інженерного мислення.
Успішно реалізуються проекти для дітей “STEM-дівчата” з вибору майбутньої професії, “Підприємницька діяльність”, “STEM-friendly school”. На базі школи № 61 проведено “ІТ фестиваль”.
У 21 школі працюють Speaking Club.
У рамках проекту “Інтелектуальні інвестиції” та “Інтегральне лідерство” проведено тренінги для керівників закладів освіти та педагогів “Дизайн мислення”, “Курси підготовки медіаторів для роботи в школі”, “Метод ненасильницького спілкування в освіті”, тренінг з визначення персональних і командних цінностей.
KV: Наскільки активно районна влада співпрацює з міжнародними партнерами?
О.Г.: Тільки за останні декілька років ми прийняли близько десяти делегацій з різних куточків світу. Більшість зустрічей зазвичай стосуються сфери освіти та культури та місцевого самоврядування. Нещодавно ми зустрічались з Президентом Асоціації “Бальзак-Ганська” Жаном Рошом та обговорили питання реалізації заходів проекту “Бальзак 220”, присвячених відзначенню 220-ти років з дня народження всесвітньовідомого письменника Оноре де Бальзака.
Реалізація таких проектів сприяє розвитку освітніх та культурних зв’язків між нашим районом та іноземними партнерами. Ще наприклад: наприкінці 2018 року нас відвідала делегація з Німеччини, а саме директор та співробітник фірми “Campus Lan Software GmbH”, з якими ми обговорили питання проведення моніторингу наявного програмного забезпечення, яке використовується в закладах освіти Шевченківського району.
На початку 2018 року разом з управлінням освіти Шевченківського району ми здійснили робочий візит до міста Ганновер (Федеративна Республіка Німеччина), де ми мали змогу взяти участь у виставці “Didacta-die Bildungsmesse”, на якій були представлені новітні технології Німеччини, що використовуються в освітньому процесі, та до міста Олессун (Норвегія), де ми також мали змогу ознайомитись з системою освіти Норвегії.
Зовсім скоро, наприкінці лютого цього року ми знов плануємо відвідати виставку “Дидакта” – спеціалізований освітній ярмарок післядипломної освіти, що відбудеться в місті Кельн (Федеративна Республіка Німеччина), на якому представляються останні досягнення та новітні технології в галузі освіти.
Цікавим та продуктивним був робочий візит до міста Чжандзядзе (Китайська Народна Республіка) на Третій саміт бізнес-лідерів Шовкового шляху 2018. В результаті візиту була укладена Угода про Альянс міст “Silk Road” завдяки якій Шевченківська РДА стала офіційним членом “Silk Road Urban Alliance”. Це означає можливість нашої співпраці та обміну знаннями та досвідом в галузі економіки, освіти, культури з іншими країнами та містами, учасниками Альянсу.
Також є досвід співпраці з партнерами з Республіки Індонезії та Федеративної Республіки Нігерії. Дуже корисно обмінюватись досвідом з іноземними колегами та розвивати наші торгові, бізнесові, культурні та освітні зв’язки.
KV: Що робиться у районі для розвитку спортивної інфраструктури?
О.Г.: У 2018 році проведено ремонт шкільних стадіонів зі штучним покриттям у школах №138, 70 та ліцеї -інтернаті №23. У Технічному ліцеї збудували два стадіони - футбольний та баскетбольний.
Завершено відновлення стадіону “Піонер” на Нивках, де проходили “Ігри нескорених”. Цей стадіон є базою олімпійського резерву і тут розміщена спеціалізована дитячо-юнацька спортивна школа.
В планах цього року облаштування ще 4 стадіонів при школах з штучним покриттям.
Зелені зони та безпека мешканців Шевченківського району
KV: Скільки у районі зелених зон?
О.Г.: Наш район зелений - маємо 20 парків і 75 скверів. Вони підтримуються у належному стані. Є знакові об'єкти, які мають загальнодержавне значення. Йде мова про Бабин Яр, який нещодавно було оновлено. Також у 2018 році відремонтовано верхню частину парку Володимирська гірка. Думаю, до осені буде закінчено ремонт і наступної частини.
Читайте: Кличко: Мы делаем все, чтобы подвиг Праведников Бабьего Яра не был забыт
KV: Досить багато дискусій щодо необхідності спорудження містка між Володимирською гіркою та Хрещатим парком. На Вашу думку, цей місток потрібен?
О.Г.: Потрібен. Це буде своєрідна фішка для приваблення туристів. До речі, коли планували ремонт Володимирської гірки, піднімали старі карти та схеми. Виявилося, що ще тоді планувалося спорудження містка між парками.
Читайте: Мост на Владимирскую горку: от киевской “Батькивщины” - к Мураеву
KV: Відновлення ще яких парків плануєте закінчити у цьому році?
О.Г.: Сирецького парку та парку “Веселка”. Сподіваюся будуть продовжені роботи з капремонту скверу Котляревського на розі вул. Герцена і Мельникова, де гуляють багато діток з дитячої спеціалізованої лікарні “ОХМАТДИТ” та всього мікрорайону. У 2018 році там вже почалися роботи, зокрема зроблено новий дитячий майданчик, нові доріжки, лави, озеленення та оновлено фонтан із застосуванням нових технологій, який буде світло-музичним тощо.
Капітального ремонту потребує парк Шевченка, Пушкінський парк та парк Нивки. Ми працюємо над цим, проте, зараз не можу напевне сказати, чи розпочнуться ці роботи у 2019 році.
У 2018 році відкриті відремонтовані сходи з Пейзажної алеї на Поділ в урочище Гончарі-Кожум'яки. У планах 2019 року реставрація Пейзажної алеї. Проектні пропозиції були обговорені з відвідувачами та місцевими жителями. Питання щодо реставрації та взаємодії з громадськістю координує один із активістів – архітектор Станіслав Дьомін.
KV: Які є проблемні об'єкти в Шевченківському районі?
О.Г.: Я б сказав не проблемні, а складні. Серед таких Павлівський сквер, ремонт якого проектуємо спільно з громадою біля 2 років. Згідно експертного висновку держекспертизи проекту, на ремонтні роботи потрібно 40 млн гривень. І я розумію, що це великі кошти, але їх необхідно віднайти, оскільки давно вже існує потреба у реконструкції підпірних стін, облаштування інженерних мереж, зливових та дренажних систем.
На Татарці був недобуд - меморіальний комплекс пам'яті жертв Чорнобильської трагедії. За задумом архітектора Миколи Жарикова, меморіал повинен був починатися з храму Святого Миколая Чудотворця “Пам'яті жертв Чорнобиля”, форми якого нагадують саркофаг над четвертим реактором ЧАЕС. Від нього відвідувачі потрапляли б на терасу до музею і “Кола пам'яті”. Також планувалося створення Стіни пам'яті, Дзвону скорботи і символічної курган-могили. Зараз нам вдалося за останні 4 роки спільно з українською церквою та меценатами завершити ремонт Храму, запустити недільну школу, зробити освітлення, спортивний і дитячий майданчик, відновити доріжки, лави та облаштувати Смородинський сквер, що є частиною меморіалу.
KV: Увага всіх служб, які забезпечують порядок, найбільше прикута до центральної частини міста. Але чи вся територія району безпечна для мешканців?
О.Г.: Ми робимо все можливе для забезпечення безпеки мешканців району. Регулярно проводяться наради за участю представників поліції. Здійснюється реалізація міської програми “Безпечна столиця”. Зараз продовжується робота по встановленню камер відеоспостереження у парках, на перехрестях та місцях скупчення людей.
У школах і садочках встановлюється так звана “тривожна кнопка”. Залучаємо громадське формування “Муніципальна варта” для патрулювання та охорони дошкільних і шкільних навчальних закладів.
Значна увага приділяється забезпеченню безпеки на Центральному залізничному вокзалу. Для цього залучені всі міські служби, керівництво Укрзалізниці та Національна поліція. Безпеку на території вокзалу зараз забезпечує патрульна поліція, міські служби займаються питанням організація дорожнього руху, паркування та ліквідацією стихійної торгівлі.
Залишається складним питання з безхатченками. Цих людей без їх бажання неможливо забрати з вулиці і направити до будинків соціального піклування.
Читайте: Віктор Смирнов: “Серед пріоритетів – реконструкція Контрактової площі та вулиці Сагайдачного”
Петро Онофрійчук: “На те, що треба зробити у Дніпровському районі, потрібні 1,5-2 млрд гривень”
Геннадій Заболотний: “Поки немає метро на Троєщину, транспортну проблему масиву треба вирішувати іншим шляхом”
Олександр Цибульщак: “Особливістю 2018 року є суттєве збільшення фінансування житлово-комунального господарства району”
Игорь Довбань: “В 2019 году хотелось бы привлечь минимум 100 млн гривен субвенций из госбюджета”
Володимир Каретко: “Проблема ремонту міжквартальних проїздів зрушила з мертвої точки, але потребує збільшення фінансування”
Петро Захарченко: “На порядку денному питання розширення мережі закладів освіти та врегулювання комплексної забудови району”
Фото: KV
Фото галереї: надано Шевченківською РДАKиевVласть
30 січня 2019 г. 12:00
Раздел: Тексти
Володимир Каретко: “Проблема ремонту міжквартальних проїздів зрушила з мертвої точки, але потребує збільшення фінансування”
Щоб дізнатися реальну ситуацію у районах столиці та з'ясувати, що зроблено за 2018 рік для підвищення комфорту мешканців, КиевVласть вирішила провести серію інтерв'ю з головами райдержадміністрацій Києва. Кожний очільник району читачам КиевVласть детально розкаже скільки коштів витрачається на розвиток району, що робиться для покращення умов життя, на що люди скаржаться частіше за все, які проблеми існують, скільки будується нових об'єктів, чи є проблеми із забудовниками, як вони вирішуються та які наявні плани щодо розвитку району.
Шосте інтерв'ю цієї серії з головою Святошинської РДА Володимиром Каретко.
Довідка KV: Святошинський район Києва у сьогоднішньому вигляді з'явився у 2001 році. До цього його територія з 1973 року відносилася до Ленінградського району, до меж якого також частково входила територія Жовтневого, Радянського та Шевченківського районів.
Сьогодні до складу Святошинського району входять Берковець, Нивки 4, Біличі, село Біличі, Новобіличі, Катеринівка, Академмістечко, Авіамістечко, Святошин, Жовтневе, Микільська Борщагівка, Південна Борщагівка, Михайлівська Борщагівка, Перемога, Галагани.
Район розташований у західній частині міста Києва, межує з Оболонським (межа з Пуща-Водицею: від міської межі по Гостомельському шосе до перетину з вул. Міською), Подільським (по вулиці Міській до перетину з вул. Стеценка, по вул. Стеценка до перетину з вул. Академіка Туполєва), Шевченківським (по вул. Академіка Туполєва до перетину з просп. Перемоги) і Солом'янським (по просп. Перемоги до перетину з західною смугою залізниці, вздовж залізничної колії на південний захід, на ділянці Рубежівський - Борщагівка - Київ-Волинський до ст. “Київ-Волинський”) районами столиці та Києво-Святошинським районом Київської області.
Фінансування
KV: Скільки грошей вкладено у 2018 році у розвиток Святошинського району?
Володимир Каретко: Минулий рік район отримав фінансування на розвиток на рівні 243 млн гривен від бюджетів різного рівня. Міський очільник Віталій Кличко визначив освіту та житлове господарство як пріоритетні напрямки розвитку столиці. І ми по ним проводимо активну роботу.
У 2018 році у галузі освіти відповідно до Програми соціально-економічного розвитку було виконано робіт на суму близько 80 млн гривень. Серед унікальних проектів, які ми втілили, можна згадати застосування сучасних оздоблювальних матеріалів під час ремонту харчоблоків у школах № 281 та 615. Тепер там харчоблоки з новим експериментальним покриттям, що не програє сучасним закладам харчуванням. Загалом же відремонтовано 8 харчоблоків у садочках (3 млн гривень) та 3 - у школах (6,7 млн гривень).
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Також тримаємо пріоритет на відновленні спортивної інфраструктури. Минулий рік зарахували в актив 10 спортивних залів після капітального ремонту, вперше проводили капітальні ремонти актових залів, застосовуючи сучасні будівельні матеріали. Крім цього вперше впровадили комплекс норм архітектурної доступності у 7 закладах освіти на суму 2,4 млн гривень.
KV: Яка допомога у 2018 році отримана від депутатів?
В.К.: У нас конструктивні відносини з усіма депутатами, що обирались по Святошинському району. У 2016 році була відновлена практика субвенцій з державного бюджету.
Особливу увагу розвитку району приділяє народний депутат Олександр Третьяков (округ 219 - KV). Завдяки йому у 2018 році було закуплено 6 тракторів для КП "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Святошинського району Києва”. Це дозволило збільшити відсоток механічного та зменшити ручне прибирання. Також завдяки йому всі школи отримали інтерактивні дошки. Розмір додаткового фінансування з державного (субвенція) та міського бюджетів за поданням Третьякова склала 47,5 млн гривень.
Крім цього завдяки клопотанню Олександра Третьякова район отримав фінансування на заклади медицини. Наразі тривають роботи по комплексному утепленню консультативно-діагностичного центру по вул. Симиренка, 10 та відновленню водно-оздоровчого комплексу при дитячій поліклініці (2 басейни) по вул. Кучера, 5.
KV: Скільки громадських проектів було реалізовано у Святошинському районі у 2018 році?
В.К.: 9,1 млн гривень склав бюджет громадських проектів минулого року. Завдяки ним 69 закладів освіти (школи і садочки) отримали нові сучасні спортивні комплекси.
Дорожньо-транспортна інфраструктура
KV: Яка зараз ситуація з дорожньою інфраструктурою Святошинського району?
В.К.: У минулому році вперше за останні 40 років був повністю оновлений проспект Академіка Вернадського.
На 95% завершені роботи по реконструкції транспортної розв'язки на перетині просп. Леся Курбаса з вул. Гната Юри і вул. Покотила.
На кінцевій стадії капітальний ремонт великої транспортної магістралі просп. Академіка Палладіна.
Саме на територію нашого району потрапляють гості та мешканці столиці, які в’їжджають до Києва по Брест-Литовському шосе, що переходить в проспект Перемоги. У 2018 році було оновлено в’їзний знак: відтепер 18-метровий знак Княгині Ольги зустрічає гостей на 23 км.
Проте однією з проблемних сьогодні залишається організація руху по вулиці Обухівській, що потребує комплексного підходу та зміни організації руху цілого мікрорайону.
Є питання станції “Дачна”, яка фактично стагнує, а транспортний вузол, що обслуговує приміське сполучення, змістився до станції метро “Житомирська”.
KV: Чи вистачає коштів на ремонти доріг, які виділяються району?
В.К.: Потреба у фінансуванні заміни асфальтового покриття у районі в десятки разів більше, ніж виділені на даний момент кошти. Для прикладу, за минулий рік було виконано капітального ремонту міжквартальних проїздів на 10,6 млн гривень. Проте Подільський район, який у два рази менший за Святошинський, отримав на асфальтування у два рази більше коштів. Але головне, що питання зрушило з мертвої точки, зміни розпочались.
Читайте: Каретко: сохранение объемов финансирования на уровне прошлого года позволит обеспечить устойчивое развитие инфраструктуры района
Головним пріоритетом у формуванні планів на поточний рік стала зміна підходу та переходу від ямкового ремонту до ремонту великими картами. Вважаю, що це дасть більш ефективний результат.
Хоча для гармонійного розвитку територій, на мою думку, важливим питанням залишається прийняття Генерального плану Києва та його приміської зони. Це зняло б багато питань соціального напруження, що виникають через незбалансованість розвитку забудови території, розвитку транспортної та соціальної інфраструктури.
KV: Чи відбулися у 2018 році зміни у транспортній інфраструктурі району?
В.К.: Звичайно. Адже керівництво столиці приділяє важливу увагу розвитку транспортної інфраструктури міста. Насамперед, змінилася концепція розвитку. Доступний широким верствам населення громадський транспорт оновлює рухомий склад. На всіх автобусних, трамвайних та тролейбусних маршрутах впроваджено автоматизовану систему диспетчерського управління (АСДУ). Це не тільки покращило організацію руху, а й надало можливість пасажирам в режимі on-line планувати пересування містом.
Кожен третій з 63 встановлених по місту сучасних зупинкових комплексів з'явився саме у Святошинському районі. Левова частина по відремонтованому просп. Академіка Вернадського.
Проводиться капітальний ремонт та оновлення прилеглих територій одного з найбільших транспортних вузлів столиці - метро “Святошин”, що за день пропускає понад 50 тис. пасажирів. Його планують завершити до кінця другого кварталу 2019 року.
Читайте: Окончание ремонта станции метро “Святошин” перенесли до лета будущего года
Житлово-комунальне господарство
KV: Чи велика потреба ремонту житлового фонду Святошинського району?
В.К.: Наразі 80% житлового фонду району потребує капітальних ремонтів (заміна мереж, ремонти підвалів, дахів тощо). Проте існуючого рівня фінансування достатньо, щоб охопити 6-10% від потреби. Потреба у фінансуванні складає понад 600 млн гривень.
KV: На яку суму у 2018 році були проведені ремонти житлових будинків району?
В.К.: У минулому році нам вдалось отримати фінансування по “Програмі соціально-економічного розвитку Києва” на рівні 223 млн гривень, з яких 95,7 млн гривень були направлені на ремонти та утримання житлового господарства району.
У минулому році кожен сьомий будинок в районі був охоплений ремонтними роботами відповідно. Було проведено багато робіт з утеплення будинків, ремонту дахів, заміни вікон на енергоефективні. Ремонт сходових клітин та покрівлі проведено на 29 та 31 об’єкті відповідно.
KV: Нарікання на роботу підрядних організацій були?
В.К.: За якість проведених робіт мені не соромно, але нарікання на роботу підрядників є.
Читайте: Святошинская РГА заставила подрядчиков вернуть 1 млн бюджетных гривен
KV: Як обирається, що у будинку потрібно ремонтувати першочергово?
В.К.: Дійсно багато випадків, коли є потреба робити декілька видів капітальних ремонтів в одному будинку. Наприклад, маємо девятиповерхівку, в якій потрібно провести ремонт даху, підвалу та інженерних мереж. В один ремонтний цикл можемо зробити лише один вид робіт. Обираємо дах – мешканці першого поверху незадоволені. Якщо оберемо підвал – все буде навпаки. У таких випадках фахівці мають встановлювати пріоритет та черговість проведення ремонту, але все має бути обговорено з мешканцями.
У 2018 році ми розпочали проводити зустрічі представників ЖЕД з мешканцями для обговорення поточних або капітальних ремонтів. Після того як це було впроваджено, ми одразу відчули позитивні зміни - зменшилась кількість звернень громадян. Проблеми стали вирішуватися на місцях.
KV: Скільки загалом отримано у 2018 році звернень громадян Святошинською РГА та які питання найчастіше в них піднімалися?
В.К.: Всього звернулось до адміністрації 5,2 тис. людей. Близько 8 тисяч питань було піднято громадянами під час особистих прийомів. Найбільше питань традиційно стосувалися житлового господарства.
KV: Чи є скарги на антисанітарію?
В.К.: Є. Святошинський район один з найбільших в столиці як за площею, так і за чисельністю мешканців (341,7 тис. осіб). Як я вже казав, 80% житлового господарства зношено. Відповідно, проблема антисанітарії на прибудинковій території або, навіть, у будинках – відома.
Крім того район межує з областю, приймає велику кількість трудових мігрантів, має великий квартирний фонд, що регулярно орендується. Цей фактор я також відношу до причин виникнення антисанітарії, бо господар ретельно доглядає за своїм помешканням, а тимчасово проживаючий - не завжди.
До того ж до причин виникнення антисанітарії та безпосередньо щурів, додається наявність в районі великої кількості ринків і стихійної торгівлі як додаткового джерела. Звісно системно (щомісяця, а також по необхідності) проводиться робота на усіх дев’яти дільницях з дератизації.
Для усунення причин антисанітарії ми комплексно працюємо разом з відділом контролю за благоустроєм, управлінням торгівлі та керуючою компанією.
До речі, в останні тижні минулого року КП “Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Святошинського району Києва” придбала два сміттєвоза і тепер зможе ущільнити графік вивозу крупногабаритного сміття в районі. Сподіваюсь це теж покращить санітарний стан дворів та вулиць району.
KV: Святошинська РДА якось може вплинути на якість послуг керуючої компанії?
В.К.: На фоні існуючого кадрового дефіциту в комунальному господарстві, вважаю потрібно застосовувати перш за все заохочувальні та мотивуючі інструменти, бо сварити та карати охочих вистачає.
Ми впровадили своє внутрішнє рейтингування житлово-експлуатаційних дільниць для виявлення найкращих та заохочення. Наприклад, за успішний ремонт двору, який був виконаний за три години після зауваження мера, трудовий колектив отримав екскурсію в Батурин.
До речі у нашому районі створена аварійно-ремонтна бригада, яка має свої окремі сучасно обладнані транспортні засоби та сучасні ремонтні прилади. Завдяки цьому на території району “перша комунальна допомога” тепер може виконати аварійні ремонтні роботи до прибуття спеціалізованої техніки, скажімо, “Київводоканалу”.
KV: Багато у Святошинському районі створюють ОСББ?
В.К.: Кожен сьомий будинок на початок 2019 року є або ОСН, або ОСББ. Вважаю це позитивним результатом. При існуючих можливостях для управління будинком як з боку законодавства, так і з боку програм фінансування у Києві створені всі умови для активних громадян, що можуть змінити на краще умови проживання.
І саме таким чином громадяни відчувають відповідальність не тільки за свою квартиру, а й за будинок та прилеглу територію.
Нове будівництво та конфлікти з забудовниками
KV: У Святошинському районі багато будівництв?
В.К.: Сьогодні у районі 5 будівельних майданчиків, де ведеться будівництво житла.
№
Адреса нового будівництва
Забудовник
1
Святошинська площа, 1
Укрбуд
2
бульв. Академіка Вернадського, 24
ТОВ "Завод офісних та спеціальних меблів"
3
бульв. Кольцова, 7-а
Укрбуд
4
вул. Василя Стуса, 7-а
Укрбуд
5
вул. Василя Алексухіна, 24
ТОВ "Деорбуд"
Наявні 6 проблемних об'єктів.
№ п/п
Класифікація
Адреса
1
Проблемне будівництво (відсутня дозвільна документація на будівництво)
вул. Олевська, 11,15;
вул. Клавдіївська
2
Проблемне будівництво (відсутня дозвільна документація на будівництво)
просп. Перемоги, 115-а
3
Проблемне будівництво (відсутня дозвільна документація на будівництво)
просп. Перемоги, 131
4
Проблемне будівництво (не введено в експлуатацію)
вул. Булгакова, 12-а
5
Проблемне будівництво (не подовжено договір оренди на земельну ділянку)
вул. Сім’ї Стешенків, 9
6
Проблемне будівництво (відсутня дозвільна документація на будівництво)
вул. Сім’ї Сосніних, 4-а
Районна адміністрація не залучена до питань будівництва та контролю за будівельними процесами на території району. Так відбувається згідно закону “Про регулювання містобудівної діяльності”.
Ми залучені тільки до соціального реагування на будівництво – мешканці району звертаються в першу чергу до РДА. Але ми можемо лише передати питання відповідно до компетенції. Контроль за дотриманням державних будівельних норм при будівництві покладені на Департамент державної архітектурно-будівельної інспекції Київської міськдержадмінстрації (КМДА) та ДАБІ.
KV: У районі будуються соціальні об'єкти?
В.К.: Унікальний об'єкт соціального спрямування було збудовано у 2017 році - єдиний Центр соціальних служб. Це був комплексний проект. Збудувавши Центр та об'єднавши під одним дахом всі соціальні служби, ми додатково звільнили 2 дитячих садочка, в яких розміщувались офіси Центру зайнятості та Пенсійного фонду. Тепер маємо 100 соціальних послуг під одним дахом у форматі “відкритий офіс” та 410 нових місць в дитячих садках.
Читайте: Владимир Каретко: “За 1000 дней Святошино стало в Киеве лидером по социальным инновациям” (фото)
Зараз розпочались роботи по вул. Бахмацькій, 35. Там планується відновити роботу садочка на 130 місць. Також заплановано відновлення роботи дитсадка №497 по вул. Корольова, 5-А на 190 місць.
Щодо закладів середньої освіти, то нам вдалось вивести школу №140 з категорії довгобудів і розпочати її роботу у 2016 році. З того часу нових комунальних закладів середньої освіти поки в районі не будують. Плануємо лише розширення мережі початкових шкіл.
Існує нагальна та гостра проблема відсутності аудиторій у школі №40. Минулий вересень там навіть розпочинався з супротиву між батьками учнів 4 класів та адміністрацією закладу. Батьки не бажали, щоб їх діти навчалися з 12 години через те, що перших класів було більше запланованого обсягу. Зараз триває процес проектування там окремої будівлі для початкової школи.
Також ведеться проектна робота щодо капітального ремонту та реконструкції Київської гімназії східних мов №1, яка відмітила своє 80-річчя.
Школи, садочки та спортивна інфраструктура Святошинського району
KV: Скільки у районі сьогодні шкіл та садочків?
В.К.: Район має 110 навчальних закладів.
Читайте: 26 педагогов Святошинского района получили награды за заслуги перед украинским народом
KV: Цієї кількості достатньо, щоб задовольнити потреби мешканців району?
В.К.: Ні, недостатньо. У зв'язку з забудовою мікрорайонів житлових масивів Біличі, Новобіличі, Святошин, Академмістечко, а також тих, що межують з Києво-Святошинським районом, школи і садочки там перевантажені на 150 %.
Проте статистика наповнення закладів освіти не є однорідною. Електронна черга у дитячі садочки за останні кілька років була скорочена на 1,5 тис. місць, але на даний час зберігається потреба для 2,7 тис. дітей. При цьому ми фіксуємо і наявність вільних місць у садочках № 276, 85, 693, 681, 694 та 257.
KV: Що робиться для розвитку спортивної інфраструктури?
В.К.: Для густонаселеного спального району важливим питанням є організація доступного дозвілля для різних вікових груп. Врахувавши усі чинники ми прийняли пріоритетне рішення – розвиток доступної сучасної спортивної інфраструктури на базі навчальних закладів.
За три роки у районі з’явилось вже 25 футбольних полів з системою штучного покриття. Кожна третя школа району забезпечена сучасним спортивним комплексом. З них у 2018 році було збудовано 7 полів.
Читайте: Святошинский район вошел в тройку лидеров по успешности работы
KV: Скільки спортивних об'єктів району зараз потребують ремонту?
В.К.: У районі другий рік поспіль триває реконструкція стадіону “Темп” на вул. Генерала Вітрука, 10.
Серед проектних робіт хочу згадати будівництво тенісних кортів на базі дитячої юнацько-спортивної школи № 17.
Зелені зони та безпека мешканців Святошинського району
KV: Які роботи ведуться з капітального ремонту зелених зон району?
В.К.: Продовжується капітальний ремонт парку “Совки” по вулиці Житомирській. Проект масштабний та оригінальний. Замовник робіт КП “Київзеленбуд”. Вже маємо позитивні відгуки від мешканців. У парку облаштовано бігову та велодоріжку, великий сучасний ігровий комплекс. Зараз тривають роботи по організації вхідної групи, що включає паркувальний комплекс та освітлення парку.
У минулому році ми відновили роботу центру культури “Святошин” на просп. Перемоги, 112. Тепер там проводиться робота, щоб він дійсно став центром дозвілля та культури.
KV: Чи є в районі зелені зони, які захаращені?
В.К.: Нашими комунальними службами по утриманню зелених насаджень у 2018 році було виявлено понад 35 занедбаних зелених ділянок без балансоутримувача. На 7 з них силами районних озеленювачів вже здійснено благоустрій. А завдяки громадській ініціативі в районі з’явився сквер пам’яті героїв АТО по вулиці Чорнобильській, 12. На цей рік плануємо облаштувати частину ділянок з тих, що залишилися.
KV: Чи можуть громадяни відчувати себе безпечно на території Святошинського району?
В.К.: Питання безпеки є одним з першочергових та ключових, на якому базується комфорт. Район приймає участь у масштабній столичній програмі “Безпечна столиця”. Вже встановлено камери спостереження в усіх школах і садочках, а також в медичних закладах. На даний час триває встановлення камер спостереження в місцях найбільшого скупчення громадян та на транспортних магістралях. По цій програмі район співпрацює з КП “Інформатика” та Департаментом інформатизації КМДА.
По галузі освіти у минулому році вперше повністю оновили автоматизовану систему пожежної безпеки в 13 школах та 25 садочках. Загальна вартість цих робіт склала понад 42 млн гривень. Вже проведено публічне тестування роботи цієї системи.
Читайте: Каретко: Новая автоматическая система пожаротушения успешно прошла тестирование в школе №40
У штатному режимі співпрацюємо з районними правоохоронними органами та структурами оперативного реагування.
Проведено роботу для покращення послуг служб швидкої допомоги. Ця служба підпорядкована міській та загальнодержавній вертикалі управління, але район допомагав приводити в порядок пункти прийому хворих на станціях швидкої допомоги в районі. Ми своїми силами відремонтували три пункти, що розташовані при поліклініках на вул. Кучера, 5 та КДЦ на вул. Симиренка, 10.
Читайте: Віктор Смирнов: “Серед пріоритетів – реконструкція Контрактової площі та вулиці Сагайдачного”
Петро Онофрійчук: “На те, що треба зробити у Дніпровському районі, потрібні 1,5-2 млрд гривень”
Геннадій Заболотний: “Поки немає метро на Троєщину, транспортну проблему масиву треба вирішувати іншим шляхом”
Олександр Цибульщак: “Особливістю 2018 року є суттєве збільшення фінансування житлово-комунального господарства району”
Игорь Довбань: “В 2019 году хотелось бы привлечь минимум 100 млн гривен субвенций из госбюджета”
Фото: надано Святошинською РДА
KиевVласть
17 грудня 2018 г. 13:00
Раздел: Тексти
Олександр Третьяков: “Перебуваю у постійному діалозі з київською громадою”
Період з 2014 по 2018 рік Олександр Третьяков називає найскладнішим за всю історію країни. Сьогодні війна для нас — повсякденна реальність. Україна не була готова до неї, проте ми змогли згуртуватися і стримати надзвичайно сильного та небезпечного супротивника, який до війни добре підготувався. Тримаючи оборону на Сході, українська держава зуміла провести цілу низку важливих реформ, які визначили майбутнє України на багато років та навіть десятиліть. Все це попри постійну протидію з боку Росії не лише на військовому, а й на дипломатичному, інформаційному, політичному фронтах. Про те, що вдалося зробити за чотири роки роботи в парламенті, які ще завдання стоять перед країною і про шляхи їх вирішення – в інтерв’ю з головою парламентського Комітету у справах ветеранів та осіб з інвалідністю Олександром Третьяковим.
KV: Громадська мережа “Опора” назвала вас одним з найбільш ефективних голів Комітетів Верховної Ради – понад третину з поданих вами законопроектів було прийнято парламентом.
Олександр Третьяков: Рішення балотуватись до Верховної Ради в 2014 році для мене стало своєрідним іспитом, який я вирішив влаштувати сам собі. Адже пішов на вибори по мажоритарному виборчому округу, де люди голосували безпосередньо за кандидата, а не за партію. Перед цим радився з багатьма мешканцями Святошинського району, вивчав існуючі проблеми, зважував власний досвід і знання. Я знав, що для мене це буде непростий іспит, але зважився на нього. І дуже вдячний мешканцям Святошинського району, які віддали за мене свій голос.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Також вдячний і тим, хто за мене не голосував. Рішення цих виборців також стало для мене величезним стимулом і мотивацією працювати більше. Вважаю, що результати є, їх можна побачити у тому числі в згаданому вами рейтингу. Але найважливіше, що за прийнятими законопроектами стоять реальні люди, реальні ветерани, члени їхніх сімей, яким були дуже потрібні ці законопроекти.
Україна - це Європа
KV: Ви завжди виступали з патріотичних та проєвропейських позицій. Однак, чи вважаєте правильним фіксувати рух до Європи та НАТО у Конституцію?
Олександр Третьяков: Рух до Європи для оновленої України розпочався з підписання Угоди про асоціацію. Пам’ятаю, як восени 2013 року у складі Громадянської ініціативи “Третя Українська Республіка” ми одними з перших розпочали просвітницьку кампанію на тему переваг асоціації з ЄС. А коли Янукович відмовився підписувати угоду, відстояли наші переконання на Євромайдані. Починаючи з осені 2014 року, вже після підписання і політичної, і економічної частин Угоди про асоціацію, перед українським парламентом постало головне завдання - приведення українського законодавства у відповідність до європейських норм. Одним з результатів цієї роботи є в тому числі надання Україні безвізового режиму, завдяки якому українці змогли відчути зближення з Європою на власному досвіді. Станом на початок вересня цього року, 1 мільйон 290 тисяч українців змогли відвідати Європу без віз. Заради отримання позитивного рішення Європейського парламенту щодо безвізу Україна ухвалила низку законів, зокрема, щодо електронного декларування чиновниками їхніх статків.
Олександр Третьяков під час акції Громадянської ініціативи “Третя українська республіка” на підтримку євроасоціації України. Осінь 2013-го
Безумовно, одним із найважливіших завдань в контексті євроінтеграції має стати закріплення прагнення нашої держави до ЄС та НАТО в Основному Законі України. Ми маємо зафіксувати ці стратегічні напрямки у преамбулі до Конституції. Це стане своєрідною страховкою від зміни зовнішньополітичного курсу майбутніми керманичами держави. Перший крок ми вже зробили — парламент ухвалив рішення про включення відповідного законопроекту до порядку денного 9-ї сесії та передачі проекту закону до Конституційного Суду. За це проголосував 321 народний депутат. Відповідні зміни до Конституції Верховна Рада планує ухвалити на початку 2019 року.
Соціальний захист ветеранів - справа честі для держави
KV: Як ви обирали напрямок роботи в парламенті? Чому саме Комітет у справах ветеранів та осіб з інвалідністю?
Олександр Третьяков: Відповідь на це питання я дав собі ще до того, як восени 2014 року дізнався результати виборів. Один з моїх життєвих принципів — працювати там, де можу бути корисним, де можу реалізувати найбільшу кількість ініціатив, необхідних державі та співгромадянам. Україна у стані війни, а сам я за професією військовий. Тому для мене було логічним взятися за цю ланку роботи та очолити Комітет у справах ветеранів та осіб з інвалідністю. З перших днів роботи одним з ключових завдань нашого Комітету стало законодавче регулювання системи соціального захисту учасників війни на сході України та постраждалих учасників Революції Гідності. У 2014-2015 роках нам з колегами по комітету довелося створювати цю систему фактично з нуля. Тепер ми постійно працюємо над її удосконаленням. За чотири роки ми розробили та провели через парламент десятки необхідних законодавчих ініціатив, які забезпечують дотримання соціальної справедливості та надають людям відповідні державні соціальні гарантії.
Сьогодні обов’язок держави — захистити наших захисників. І так само — рідних тих, хто не повернувся.
KV: Які свої законодавчі ініціативи ви вважаєте ключовими?
Олександр Третьяков: На сьогодні можу говорити про декілька законопроектів, які стали законами і вже працюють. По-перше, вже повністю врегульовано надання статусу учасника бойових дій учасникам АТО. Особливо відзначу той факт, що надано право на отримання статусу учасника бойових дій добровольцям. Тепер всі постраждалі добровольці, навіть з нелегалізованих батальйонів, отримають статус інваліда війни, а на сім’ї загиблих будуть поширюватися належні державні послуги та пільги.
Також передбачено, що цивільні особи, які брали участь в АТО, мають право на встановлення статусу учасника війни, а не статусу учасника бойових дій, як було раніше. Це справедливе і логічне рішення, адже дозволяє диференціювати і не змішувати учасників бойових дій та цивільних осіб, які безпосередньо до бойових дій не мали жодного відношення. Це викорінить зловживання та дозволить зменшити навантаження на бюджет та не дозволить звертатися за пільгами тим, для кого вони не передбачені законодавством.
Додам, що у разі загибелі під час участі в АТО сім’ям цих осіб надано право отримати відповідний статус сім’ї загиблого ветерана. До речі, постраждалі волонтери також отримають статус інваліда війни. За ці ініціативи я хотів би окремо подякувати громадським організаціям, волонтерам, добровольцям, депутатам, які брали участь в розробці цього надважливого закону.
KV: Чи вдалося вирішити питання з “повторним” медоглядом, коли ветерани без кінцівок змушені були періодично підтверджувати свою інвалідність?
Олександр Третьяков: Це була принизлива процедура і абсолютний нонсенс. Ми врегулювали це питання законодавчо. Тепер особам, які внаслідок поранення або захворювання, отриманих під час участі в антитерористичній операції, дістали ушкодження, які призвели до необоротної втрати кінцівок, іншого органу або повної втрати органом його функцій, що призвело до інвалідності, група інвалідності встановлюється безстроково. На цей закон чекали тисячі військових та їхніх сімей.
KV: Чи правильно буде сказати, що робота Комітету здебільшого зосереджена на проблемах ветеранів АТО?
Олександр Третьяков: Робота з ветеранами АТО і законодавче забезпечення цього напрямку – дуже важливі, але ми не забуваємо і про інші категорії населення. Ще один важливий законодавчий крок - врегулювання виплат допомоги людям з інвалідністю з дитинства. Ми усунули несправедливість та передбачили, що розмір соціальної допомоги людям з інвалідністю найтяжчої категорії (з дитинства І групи підгрупи А) не буде урізатися після досягнення ними 18 років.
Важливо і те, що ми надали соціальні гарантії родинам Небесної Сотні, встановивши, що на сім’ї осіб, які загинули або померли внаслідок участі у Революції Гідності, поширюються норми Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, що надає право на відповідні соціальні гарантії.
Загалом ми опікуємось усіма категоріями учасників бойових дій, особами з інвалідністю внаслідок війни та їхніми дітьми. Постановами, розробленими нашим Комітетом, надано право на державну підтримку для здобуття професійно-технічної та вищої освіти у державних та комунальних навчальних закладах усім категоріям учасників бойових дій, особам з інвалідністю внаслідок війни та їхнім дітям, які не досягли 23-річного віку. Підтримка надається у вигляді повної або часткової оплати навчання за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів, пільгових кредитів для здобуття освіти, соціальної стипендії, безоплатного забезпечення підручниками, безоплатного доступу до мережі Інтернет, а також безоплатного проживання в гуртожитку.
Мінветеранів - приклад успішної співпраці держави й громадського суспільства
KV: Напевне, найважливішою вашою ініціативою і головним проектом стало створення Міністерства у справах ветеранів?
Олександр Третьяков: Ідея створення такого міністерства виникла у мене під час парламентських слухань на тему “Державні гарантії соціального захисту учасників антитерористичної операції, Революції Гідності та членів їхніх родин: стан і перспективи” восени 2016 року. Ми довго працювали над моделлю майбутнього міністерства: вивчали закордонний досвід, консультувалися з юристами, волонтерами, ветеранами. Я твердо переконаний, що ми маємо створити не чергового бюрократичного монстра, а державну установу нового типу, у якій будуть повноваження та можливості для комплексного вирішення всіх проблем ветеранів. Адже більшість проблем виникають через відсутність розумної системи управління та інформування. Люди часто просто не знають, у яку з понад 20 інстанцій звернутися, щоб отримати належні послуги. Отже, наявність відповідального державного органу, який має забезпечити роботу з ветеранами за принципом “єдиного вікна”, має вирішити більшість існуючих проблем.
Олександр Третьяков під час парламентських слухань “Державні гарантії соціального захисту учасників антитерористичної операції, Революції Гідності та членів їхніх родин: стан і перспективи”
Ми довго йшли до цього і можу з гордістю повідомити, що нарешті ми маємо Міністра у справах ветеранів. 22 листопада Верховна Рада погодила на цю посаду Ірину Фріз. До початку роботи Мінветеранів ще треба пройти певний шлях. Але призначення міністра означає, що вже має стартувати процес створення майбутнього держоргану, який вирішуватиме проблеми ветеранів. Всі напрацювання для цього є.
До речі, протягом року не раз доводилось чути інсинуації, що, мовляв, Третьяков створює міністерство “під себе”. Я не звертав на це уваги, бо моя мотивація у тому, щоб наші ветерани, наші захисники отримали ту увагу з боку держави, на яку вони заслуговують, проливаючи кров та ризикуючи життям на фронті. Я і надалі допомагатиму створенню ефективної, за кращими міжнародними зразками, системи соцзахисту наших ветеранів. Вважаю це своїм обов'язком, як політика та громадянина.
KV: Багато експертів та наших закордонних партнерів називали створення міністерства найуспішнішим прикладом співпраці держави і громадянського суспільства.
Олександр Третьяков: З самого початку я розумів, що створення Міністерства у справах ветеранів неможливе без залучення самих ветеранів та представників громадськості — у першу чергу правозахисників, які опікуються питаннями юридичного захисту ветеранів. Саме тому у березні цього року на базі комітету було утворено Робочу групу зі створення Міністерства у справах ветеранів. До складу робочої групи було залучено представників громадських організацій. Понад 100 людей висловили намір долучитися до роботи. Я впевнений, що це буде ефективне міністерство лише в тому випадку, якщо там будуть працювати самі ветерани АТО. І щоб реалізувати цю ідею, ми ініціювали створення курсів підвищення кваліфікації та підготовки ветеранів війни та учасників АТО до державної служби “З фронту до міністерства”. Курси пройшли у Національній академії державного управління при Президентові України, і навчанням ветеранів опікувалися найкращі викладачі академії. Станом на 1 жовтня 2018 року сертифікати отримали 100 ветеранів з 11 областей України, які, повернувшись до мирного життя, вирішили присвятити себе держслужбі, в тому числі у Міністерстві у справах ветеранів. Ветерани сплачували лише 30% вартості навчання. Решту 70% профінансовано коштами донорської допомоги благодійної організації “Фонд Олександра Третьякова”.
Парламентські пріоритети
KV: Які напрямки роботи Верховної Ради на сьогодні вважаєте головними?
Олександр Третьяков: Держава в стані війни, отже, вважаю, що нашим пріоритетом має бути модернізація збройних сил. Для успішної протидії викликам сучасного світу Україна має бути здатною подбати про власну безпеку. За ці чотири роки ми фактично підняли армію з руїн та впевнено крокуємо до побудови професійної сучасної армії. Хоча сьогодні ще немає можливості повністю відмовитися від призову, прийнято закон, який робить його більш цивілізованим. Щороку збільшується військовий бюджет. Збройні сили отримують сучасне озброєння не лише завдяки міжнародним партнерам, а й виготовлене на вітчизняних підприємствах. Завдяки військовому замовленню в державі розпочалося відновлення високотехнологічного виробництва.
Другий пріоритет - сучасна освіта. Протягом років незалежності Україна дотримувалася старої радянської моделі освіти. Поодинокі реформи не встигали за вимогами світу, який стрімко змінюється. Розпочата у 2017 році реформа ставить перед державною системою освіти ключову мету — навчати людей знань та компетенцій, які дійсно стануть їм у пригоді в майбутньому.
Ну, і нарешті я вважаю, що успіх країни неможливий без сильного місцевого самоврядування. Адже рішення щодо розбудови інфраструктури, підтримки місцевих виробників, забезпечення матеріально-технічної бази закладів освіти та медицини мають ухвалюватися на місцях із глибоким розумінням проблематики. Для забезпечення можливостей розвитку регіонів було зроблено логічний крок — повноваження та ресурси були передані тим, хто найкраще може їх застосувати — місцевим громадам. І за останніми даними, 37% мешканців об’єднаних територіальних громад вже відчули підвищення якості життя. Завдяки цій реформі Київ також отримав нові можливості для розвитку. Завдяки бюджетній децентралізації 60% податку на доходи фізичних осіб залишаються в Києві. З самого початку цієї каденції у парламенті я послідовно відстоював позицію щодо того, що 3/4 надходжень від податку з доходів фізичних осіб мають залишатися у бюджеті Києва. У 2016 році такі норми було впроваджено урядом. Вважаю, що мету щодо розширення фінансової самостійності столиці було досягнуто.
Благодійність
KV: Відомо, що ви також займаєтеся благодійністю. В яких напрямках скеровуєте допомогу?
Олександр Третьяков: Як голова Комітету у справах ветеранів та осіб з інвалідністю, у своїй практиці я неодноразово стикався з випадками, коли державні інститути або не здатні вирішити проблему людини, або свідомо саботують її вирішення. Зміна системи потребує часу, а допомогти людині потрібно вже сьогодні. Для таких випадків ми з командою створили Фонд Олександра Третьякова.
Основні пріоритети роботи фонду — допомога ветеранам та членам їхніх родин, людям з інвалідністю та киянам, які проживають у Святошинському районі, в якому знаходиться мій виборчий округ.
Серед проектів фонду — освітні програми для учасників війни на сході України, конференції та інші заходи для ветеранів та їх громадських організацій, забезпечення людей з інвалідністю необхідними медикаментами та засобами реабілітації, матеріально-технічне забезпечення закладів освіти Святошинського району, допомога у реалізації культурних ініціатив тощо. Так, наприклад, за сприяння Фонду Олександра Третьякова 22-23 серпня 2018 року в Києві у “Мистецькому арсеналі” відбувся міжнародний форум волонтерів і ветеранів “Там, де ми — там Україна”, який зібрав представників більше 100 українських волонтерських організацій та спілок ветеранів. У форумі також взяли участь Президент України Петро Порошенко, посол США в Україні Марі Йованович, представники міжнародних організацій. Основною метою заходу стало налагодження стосунків між громадськими організаціями та державою в питаннях соціального захисту ветеранів та членів їхніх родин.
Розвиток Святошинського району
KV: Давайте поговоримо про Святошинський район, від якого ви обрані до парламенту. Що вдалося зробити і що не вдалося?
Олександр Третьяков: Коли я говорю про результати децентралізації, я в першу чергу спираюся на досвід столиці і свого округу. Як народний депутат докладаю усіх зусиль, щоб домогтися необхідних обсягів фінансування розвитку Святошинського району з державного та міського бюджетів. Найактуальніші проекти ми визначаємо у тісній співпраці з районною адміністрацією та завдяки постійному діалогу з мешканцями через громадські приймальні.
Завдяки злагодженій та системній роботі в районі вже понад три роки зберігається тенденція сталого зростання. Святошин — один з лідерів розвитку серед районів столиці. За оцінкою Київської міської державної адміністрації, він посів 4-те місце за успішністю роботи за результатами 2017-го року.
З 2015 по 2017 рік щорічно збільшувалося фінансування з міського бюджету. Окремі важливі проекти та програми, не передбачені у міському бюджеті, фінансуються за рахунок додаткового фінансування (субвенції) з державного та міського бюджетів, яке може надаватися на запит депутата від відповідного мажоритарного округу. У 2015 році з державного бюджету було виділено 5 млн. грн. У 2016 році — 17 млн. грн. цільової субвенції, у 2017-му - 20 млн. грн. Цього року з державного бюджету було виділено 10 млн. грн.. та, за моїм зверненням до Київського міського голови Віталія Кличка, збільшено фінансування району з міського бюджету ще більше ніж на 40 млн. грн. Завдяки цьому ми змогли зберегти темпи розвитку і розбудови інфраструктури району.
KV: Як конкретно витрачаються гроші, що виділяються району через субвенції?
Олександр Третьяков: Для прикладу, цього року для початкових класів шкіл були придбані мультимедійні дошки, обладнано комп’ютерні класи, зроблено капітальні ремонти в школах та садочках, придбано снігоприбиральну техніку. Окремо можу виділити заходи з енергоефективності. Цей напрямок в районі реалізується вже третій рік поспіль. Утеплюються заклади освіти, заклади охорони здоров’я. На ремонти останніх, до речі, також було витрачено гроші з цільової субвенції. Також цьогоріч після реконструкції було відкрито кінотеатр “Лейпциг”. Це, до речі, один з найстаріших комунальних кінотеатрів. Завдяки його реконструкції нам вдалося відродити осередок культури в районі.
Святошин - лідер з розвитку освітньої інфраструктури
KV: Якщо говорити про освітню інфраструктуру, то як змінилась ситуація з чергами в дитсадочки та перші класи шкіл?
Олександр Третьяков: З 2015 року вдвічі скоротилася черга до дитячих садочків. За підсумками 2017 року, створено 450 місць для дітей від 2 до 6 років у дитячих навчальних закладах. Це найбільший показник за останні 5 років. Відновлено роботу двох садочків: ДНЗ №179 та №266 “Бджілка”, які не працювали або приміщення яких використовувались не за призначенням. Відновлено або створено додаткові групи у низці закладів.
Цього року Святошинський район посів друге місце у Києві за темпами розбудови освітньої інфраструктури. За останні чотири роки в освітню галузь району інвестовано понад 300 млн. грн. Район посідає друге місце за темпами впровадження програми “Нова українська школа”.
Не відстає і позашкільна освіта. Протягом останніх 2-х років створено 1000 нових місць в підліткових клубах району. Розвивається мистецька освіта: художня школа №5 та музична школа №22 отримали нові сучасні приміщення. Третій рік поспіль музичні школи району забезпечуються новими інструментами.
Спорт, доступний кожному
KV: Мешканці району кажуть про помітне зростання кількості спортивних майданчиків та стадіонів.
Олександр Третьяков: Сьогодні в результаті нашої спільної роботи оновлено спортивну інфраструктуру у кожній другій школі. Лише у цьому році споруджуються 7 футбольних майданчиків зі штучним покриттям, яке відповідає професійним футбольним стандартам. 1 вересня 2018 відкрито найбільший у Києві пришкільний стадіон біля шкіл №254 та №223. Триває реконструкція стадіону “Темп”.
Усього в районі — 22 сучасних футбольних поля. У 8 школах у 2018 році ремонтуються спортивні зали. Окрім цього, в рамках програми Київського міського голови встановлено 55 майданчиків Street Workout. Завдяки цьому мешканці усіх мікрорайонів Святошина мають змогу безкоштовно займатися спортом неподалік від дому. У рамках проектів Громадського бюджету, ініційованих активістами моєї команди, на території 69 дитячих садочків та шкіл району встановлено сучасні спортивні майданчики.
Надсучасний центр соціальних служб
KV: Не можемо оминути увагою ще один важливий аспект для життя святошинців – соціальний захист. Ті, хто вже відвідав Центр соціальних служб, залишаються просто в захваті від рівня сервісу.
Олександр Третьяков: Аналогів Центру соціальних служб Святошинського району, який діє з червня 2017 року, немає ані в Києві, ані загалом в Україні. Тут кияни мають можливість отримати близько 100 соціальних послуг в одній установі. При цьому — за європейськими стандартами. Це — оформлення субсидій, пільг, соціальних виплат, пенсій, забезпечення засобами реабілітації, санаторно–курортним лікуванням, заходи із соціального захисту від безробіття тощо.
Центр надання соціальних послуг Святошинського району
Середній час очікування в черзі становить 10–12 хвилин, середній час обслуговування одного відвідувача — 10–15 хвилин. За 2017 рік та дев’ять місяців 2018 року соціальні послуги у Центрі отримали понад 400 тисячі осіб.
Програма енергоефективності
KV: Болюче питання: стан житлового фонду. Чи можна його покращити?
Олександр Третьяков: Питання, дійсно непросте. Нам дісталася спадщина масової радянської житлової забудови з усіма наслідками. Більшість будинків споруджено без урахування вимог щодо енергоефективності та комфорту повсякденного життя людини.
У Святошині високий відсоток зношеності житлового фонду, порівняно з іншими районами. Два будинки з трьох потребують капітального ремонту. Втім, практика доводить, що сумлінна праця дозволяє зробити кожен куточок рідного міста затишним та зручним для життя.
З 2015 року в районі відремонтовано майже 1000 об’єктів житлово-комунального господарства. Це — полагоджені дахи, комунікації та електричні мережі, замінені вікна, утеплені фасади та багато іншого. У районі з 2016 року реалізується програма з енергоефективності. У місцях загального користування встановлюється LED-освітлення та сутінкові реле. Завдяки програмі у 2017 році вдалося зменшити споживання та оплату електроенергії у 2,7 рази. Загалом 200 будинків району охоплено програмами з енергозбереження.
KV: Що ще можна зробити, щоб життя мешканців району стало більш комфортним?
Олександр Третьяков: У Святошинському районі сьогодні налічується понад 50 парків та скверів. Станом на 2018 рік, десята частина з них ремонтується та оновлюється. Відновлюється робота бюветів з питною водою. Станом на жовтень 2018 року, відновлено 4 бювети за адресами: вул. Наумова, 27, б-р Вернадського, 85, просп. Леся Курбаса, 6 (у парку “Інтернаціональний”), пров. Червонозаводський, 2/13 (проводяться планові ремонтні роботи). Триває будівництво нового бювету на вул. Бахмацькій та реконструкція бювету на розі б-ру Ромена Роллана та вул. Тулузи.
Мешканці Святошинського району під час толоки у парку “Совки”
Цього року розпочато реконструкцію найбільшого парку району — “Совки”. Перша черга робіт передбачає спорудження нової вхідної групи, будівництво нових дитячих ігрових зон, заміну лавок, покриття доріжок тощо. Загальна площа благоустрою становить 2,2 га. Роботи будуть завершені у 2019 році.
KV: Яким чином ви визначаєте пріоритетність питань, які потребують вирішення?
Олександр Третьяков: Усі ключові інфраструктурні проекти визначаються в діалозі з громадою. У Святошинському районі на постійній основі працюють 5 громадських приймалень.
П’яту було відкрито у 2018 році за адресою вул. Кільцева дорога, 5-б. У приймальнях кияни можуть надати інформацію щодо проблем та потреб району — наприклад, які об’єкти потребуються негайного ремонту. Також, кожен, хто цього потребує, може записатися на прийом та проконсультуватися у юриста. Серед проблем, які турбують громадян, — оформлення спадщини, житлові питання, пенсії та соціальні виплати, земельні питання, призначення аліментів та багато інших. Окрім цього, регулярно проводжу прийоми громадян у Комітеті у справах ветеранів та осіб з інвалідністю як голова цього Комітету. За період VIII скликання Верховної Ради я отримав звернення від 35 000 осіб. Провів 188 особистих прийомів, під час яких поспілкувався з 920 громадянами.
Фото: прес-служба Олександра Третьякова
KиевVласть
2 лютого 2015 г. 09:08
Раздел: Тексти
Из экономического кризиса Киев вытянут только инвесторы, но нужны ли они властям города?
В редакцию KV пришло письмо, касающееся скандала вокруг строительства жилого дома по улице Жмаченко, 28. Жители домов по улице Миропольской №37, 37б, 37в, 39 обращаются к мэру Киева Виталию Кличко с просьбой внимательно отнестись к проблемам инвестора (ООО “Дисбуд”), уверяя, что “нашли общий язык” с этим застройщиком. Публикуем письмо без купюр, языком оригинала.
З економічної кризи Київ витягнуть лише інвестори, але чи потрібні вони владі міста?
Відкритий лист до Київського міського голови мешканців вул. Миропільської щодо того, як депутати-популісти та активісти-вимагачі позбавляють місто інвесторів, а їх будинки – ремонту.
Шановний Віталію Володимировичу!
Ви знаєте які непрості часи переживає зараз наша країна і Київ разом із нею. Війна та економічна криза призвели до суттєвого зменшення можливостей для наповнення бюджету, і це в той час, коли потреби оборони, захисту країни, вимагають його суттєвого збільшення. Як результат, місто не здатне профінансувати в повному обсязі найбільш необхідні соціальні програми, навіть в таких сферах, як охорона здоров’я, освіта, тощо.
Дійшло до того, що доводиться економити навіть на шкільних обідах (завдяки Вам, поки що це відтерміновано, але чи надовго?) Через відсутність бюджетних коштів для дотування житлово-комунальної і транспортної сфер, місту довелось (і ще доведеться) йти на непопулярні заходи з підвищення тарифів у цих секторах. Відбувається ріст цін, збільшується безробіття, але власних бюджетних ресурсів для подолання цих явищ немає ані у держави, ані у міста. Тому, практично єдиний ресурс, який може дати імпульс для економіки і так само практично єдине джерело для збільшення надходжень до бюджету міста – це залучення інвестицій.
Через певні причини і в кращі часи інвесторів доводилось, як говориться, шукати “днем з вогнем”, а зараз, в тій важкій критичній ситуації, в якій опинилась країна, лише сміливці відважуються інвестувати, а тому для країни і міста кожен інвестор, в прямому розумінні – на вагу золота!
Чи розумієте це Ви, шановний Віталію Володимировичу?
Ми маємо надію, що розумієте. Напевно, всі розуміють. Але чому тоді складається така парадоксальна ситуація, що в країнах, в яких куди краща ситуація, ніж у нас, інвестора буквально на руках носять, а у нас відштовхують і гонять, як непрошеного гостя винятково через амбіції й забаганки окремих політиків і так званих “активістів”, які власні амбіції ставлять вище громадського інтересу?
Коли, років з 30 тому, будувались наші будинки № 37, 37б, 37в, по вулиці Миропільській, поряд по вул. Жмаченка, 28 була зарезервована ділянка, площею 2 га для подальшого будівництва, але через певні причини (перебудова, розвал СРСР, буремні 90-ті) будівництво не відбулось.
І от зараз знайшовся інвестор, яких згодився зробити те, що планувалося зробити ще тоді. Інвестор (ТОВ “Дісбуд”) розумів, що будь-яке будівництво створює певні тимчасові незручності для мешканців прилеглих територій, це об’єктивно, проте, він не став діяти так, як поки що діє (на жаль) більшість наших забудовників – він не став “ламати” людей через коліно, а почав з нами, мешканцями, діалог. За час спілкування були визначені найболючіші проблеми наших будинків і те, чим може допомогти інвестор для їх вирішення.
За результатами такого спілкування і обміну думками між ТОВ “Дісбуд” і більшістю мешканців наших будинків був укладений меморандум. Згідно документу, мешканці позитивно сприйняли і погодили будівництво, а інвестор узяв на себе досить серйозні соціальні зобов’язання – відремонтувати покрівлі і вхідні групи наших будинків, побудувати дитячий і спортивний майданчики, бювет із чистою артезіанською водою та благоустроїти прилеглу територію, у тому числі й ту більшу озеленену частину із цих двох гектарів, які залишаються. Які будуть перетворені забудовником у чистий і благоустроєний, а найважливіше – безпечний – парк замість того смітника, яким була ця територія. І якою через бомжів і наркоманів навіть вдень було страшно ходити.
На все це (на соціальну складову) забудовником виділено 3,5 млн.грн. і це, напевно, найрекордніша сума по місту.
З двох гектарів під забудову інвестор відвів біля 40 соток, а інша територія буде перетворена у дитячий парк, та, як уже писалось – благоустроєна. Замість 164 дерев, які довелось видалити на цих 40 сотках, забудовник навесні висадить 300 каштанів на прилеглій території, відтак, рівень озеленення території буде суттєво збільшений.
Все це називається взаємовигідним узгодженням приватного інтересу бізнесу і суспільного інтересу громади, ще інакше це називається – державницька політика.
Проте, є одна проблема – в цьому році будуть вибори до Київради (і, можливо, районних рад). А що таке вибори? Це – панування популізму.
А що таке популізм? Це – повна безвідповідальність. Коли все одно, чи є хоч один шанс виконати те, що ти обіцяєш, все одно, які негативні наслідки матиме те, до чого ти закликаєш людей, користуючись їх недостатньою обізнаністю у певній сфері чи експлуатуючи їхні емоції. Головне – отримати дешеву популярність, любою, навіть найшкідливішою для тих же людей, ціною. А після виборів – хоч потоп.
Ми вже не кажемо про те (і це – “секрет”, який знає все місто), що в Києві давно існують ватаги “професійних активістів”, які займаються “валянням заборів”, вимагаючи відступні у забудовника. Це вже ціла сфера бізнесу у Києві.
забудовником, “намалювалося” декілька нечисельних груп типу “а баба яга проти”. Групи почали піаритись на темі цієї забудови.
Через малу чисельність “борців” і непопулярність їх ідей серед місцевих мешканців, “активістам” довелось звернутись за “підмогою” до “професіоналів” з інших районів і “професіонали” не забарились. Розпочалось паломництво “штатних борців” і всі нашіптували – “можна домовитись”. А коли забудовник відмовився домовлятись з вимагачами, ті підтягнули “важку артилерію” - депутатів і депутаток різного калібру, які хизувались перед телекамерами на фоні огорожі. Як моделі на подіумі – і так, і сяк, і в профіль, і в анфас. А що робити, – вибори на носі.
А те, що місто може втратити інвестора, який створить сотні робочих місць і сплатить десятки мільйонів податків, а ми втратимо єдиний шанс на ремонт наших будинків (бо в бюджеті на це коштів нема і нескоро будуть) – так депутатів і тих, хто мріє ними стати, хіба це цікавить? Піар – любою ціною.
Шановний Віталію Володимировичу! Ми розуміємо, що і у Вас вибори “на носі”. Однак маємо велику надію, що Ви, як і більшість киян, розумієте: в тій непростій ситуації, у якій опинилось місто, нас, киян, і наш Київ врятують не дешевий популізм, не професійні нероби, що роками ніде не працюють (але добре живуть, мабуть, за рахунок забудовників), не люди, які лише кочують від однієї забудови до іншої та не депутати-популісти. А саме інвестори і відповідальна влада, яка розуміє це і розуміє, що керуватись треба інтересами міста і киян, а не істериками і капризами деяких активістів і стурбованих наступними виборами депутатів.
І ми думаємо, що це розуміє й більшість киян, яка на наступних виборах належно оцінить саме таких, відповідальних політиків. До яких, в першу чергу, ми відносимо Вас, шановний Віталію Володимировичу.
З повагою,
Мешканці будинків №№37, 37б, 37в, 39 по вул. Миропільській.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Facebook
КиевVласть
середа, 17 квітня 2024 г.
18:19
УВАГА!!! КиївВлада переїхала на новий домен
п'ятниця, 12 квітня 2024 г.
20:56
“Українська команда” передала велику партію дронів-літаків легендарному батальйону “Ахіллес”, - Палатний
20:51
Ексміністр оборони Резніков став директором безпекових і оборонних програм в ГО “Український інститут майбутнього”
20:45
Начальник КОВА Руслан Кравченко у Чернівцях взяв участь у Конгресі місцевих та регіональних влад при Президентові України
20:34
На київській ТЕЦ-5 встановлять додаткові генератори
20:20
В Україну повернули тіла 99 полеглих захисників
20:02
У Києві з суботи відновлює роботу автобус № 7 (схема)
19:54
На Бахмутському та Новопавлівському напрямках відбито понад 40 атак, загалом на фронті 81 боєзіткнення, - Генштаб ЗСУ
19:43
Представники громадськості вимагають припинити переслідування антикорупційних активістів та журналістів-розслідувачів
19:31
Відзавтра, 13 квітня, столичний автобус № 35 подовжить свій маршрут до вулиці Гліба Бабіча (схема)
19:13
“Укренерго” організувала для ветеранів війни програму навчання та працевлаштування “Разом”
19:01
На Броварщині витратять 1,86 млн гривень на облаштування дитмайданчиків
18:49
На вулиці Богатирській у Києві до 21 квітня обмужать рух транспорту (схема)
18:36
У Броварах з'явився новий патріотичний стінопис “Обіймаю тебе, моя Україно!”
18:17
Столична влада зупинила проведення аукціону з надання в оренду Житнього ринку
18:04
У реєстрі зниклих безвісти наразі налічується понад 2 тисяч дітей
Календар подій