В.о. директора КП “Міський магазин” Сергію Мартинчуку (на колажі) загрожує до шести років позбавлення волі за зловживання службовим становищем і службове підроблення. Нещодавно правоохоронці повідомили йому про підозру в нанесенні збитків громаді Києва на суму 572,4 тис. гривень: за даними Нацполіції, саме стільки підприємство недоотримало внаслідок незаконного підписання Мартинчуком угод про пролонгацію договорів на право розміщення засобів пересувної вуличної торгівлі (т.зв. причепи типу “купава” й інші). Наразі посадовець не визнає свою вину. Разом з тим, схоже, йому відносно пощастило, адже на початковому етапі слідства вивчалися ще й факти масового хабарництва з боку керівництва цього КП, які все ж не були доведені. У КМДА публічно ніяк не коментують цю історію, але в кулуарах вона вже стала “камнем спотикання” між різними групами впливу на Хрещатику, 36. За інформацією джерел КВ в КМДА, нещодавно з'ясувалося, що перше півріччя 2023 року “Міський магазин” завершив зі збитками на суму 2 млн гривень. Як стало відомо KВ, наразі правоохоронці розслідують факти можливих порушень законодавства з боку в.о. директора КП “Міський магазин” Сергія Мартинчука. Підписуйтесь на “КиївВладу”  Відповідне слідство здійснюється в рамках кримінального провадження №42022102090000277, яке було відкрито Солом'янським управлінням Нацполіції Києва 17 листопада 2022 року. Нещодавно Сергій Мартинчук офіційно став стороною у цій справі – 21 липня 2023 року йому було повідомлено про підозру у вчиненні правопорушень, передбачених ч.2 ст. 364 (зловживання службовим становищем, що спричинило тяжкі наслідки) та ч.2 ст. 366 (службове підроблення, що спричинило тяжкі наслідки) Кримінального кодексу України. Максимальне покарання за інкримінованими посадовцю правопорушеннями – до 6 років позбавлення волі. Читайте: Директорові КП “Міський магазин” повідомлено про підозру, – джерело 15 серпня поточного року Солом'янський районний суд Києва обрав щодо цього посадовця запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання на термін до 21 вересня 2023 року. Це означає, що Сергій Мартинчук повинен прибувати до правоохоронців та суду за кожною вимогою, не відлучатися без їхнього дозволу за межі Київської області, здати свій закордонний паспорт тощо. Що цікаво, слідчі Нацполіції наполягали на тому, що до підозрюваного має бути застосований запобіжний захід у вигляді застави на суму 214,7 тис. гривень. Втім, Сергій Мартинчук зміг переконати суд у “несправедливості” вимог правоохоронців.  Зокрема, Мартинчук повідомив суду про те, що вказана сума застави є завищеною – тим паче в умовах, коли його дружина перебуває в декретній відпустці, а на утриманні сім'ї знаходяться троє неповнолітніх дітей. Також підозрюваний апелював тим, що він має міцні соціальні зв'язки, раніше не судимий, має постійне місце проживання та роботу, а тому можна застосувати до нього “особисте зобов'язання”, адже він, мовляв, “нікуди не дінеться від слідства”. Крім того, в якості аргументів Мартинчук зазначив той факт, що на початку повномасштабного вторгнення він вступив добровольцем до територіальної оборони. При цьому він повідомив суду, що вручена йому підозра є необгрунтованою. Але чому посадовець не погоджується з претензіями правоохоронців, в судових ухвалах не уточнюється.  Надалі, 17 серпня 2023 року, той же суд відмовив слідчим Нацполіції у задоволенні клопотання щодо відсторонення в.о. директора КП “Міський магазин” з посади. Свої вимоги правоохоронці пояснювали тим, що, перебуваючи на робочому місці, Сергій Мартинчук зможе вчиняти дії, направлені на уникнення кримінальної відповідальності – зокрема, впливати на свідків, які є його підлеглими, знищити докази тощо. Проте такі аргументи не переконали слідчу суддю Світлану Кушнір. Що розслідують правоохоронці Як стало відомо слідчим Нацполіції, 31 травня 2023 року Сергій Мартинчук продовжив строки дії договорів щодо розміщення засобів пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі, які були укладені між КП “Міський магазин” і ТОВ “Київ Бізнес Стріт”, а також з 26 фізичними особами-підприємцями (ФОП, їхні прізвища в судових ухвалах по цьому провадженню не уточнюються. – KВ). Задля цього ним були підписані спеціальні додаткові угоди з вищезазначеними суб'єктами господарювання.  На переконання правоохоронців, посадовець не мав права цього робити, адже дані угоди складалися вже після закінчення строку дії “основних”договорів. Як вважають у Нацполіції, такі дії в.о. директора КП “Міський магазин” суперечать спеціальному Порядку розміщення даних торгових точок, який було затверджено КМДА в 2015 році. При цьому, за інформацією слідчих, різниця розміру плати, яку, відповідно до додаткових угод, підприємці мали б перераховувати до каси “Міського магазину”, становила 50%.  Скріншот судової ухвали по цьому провадженню від 17 серпня 2023 року Як з'ясували правоохоронці, внаслідок укладання вказаних угод столичній громаді були нанесені збитки на суму 572,4 тис. гривень – про це стало відомо з результатів експертного дослідження, яке було проведено в рамках даного слідства. Вочевидь, це сталося саме через надання вищезгаданої “50-відсоткової знижки”. Наразі слідчі вважають, що такі порушення були вчинені Сергієм Мартинчуком в інтересах вказаних підприємців – щоб вони могли отримати неправомірну вигоду. Зазначимо, за інформацією слідства, вказані додаткові договори готували двоє підлеглих Сергія Мартинчука, яким він надав відповідні вказівки – завідувач сектору торгово-договірної діяльності та начальник відділу правового забезпечення КП “Міський магазин”. Наразі ці посадовці не мають статусу підозрюваних, але, можна припустити, що правоохоронці можуть звернути на їхню роботу більше уваги. Примітно, що на початковому етапі слідства, ще до вручення підозри “тимчасовому” керівнику “Міського магазину” Мартинчуку, правоохоронці вивчали “ширший” перелік можливих зловживань з боку посадовців вказаного КП. Так, ще у липні 2023 року слідчі припускали, що “комунальники” створили справжній "протиправний механізм по вимаганню та одержанню неправомірної вигоди з підприємців, які здійснюють діяльність в засобах пересувної дрібнороздрібної торгівлі". Зокрема, йшлося про можливе отримання хабарів за забезпечення перемоги в конкурсних торгах, на яких “розігрувалося” право розміщення таких торгових точок на території Солом'янського району столиці. Втім, з невідомих причин правоохоронці “не дотиснули” цю версію. Можливо, через те, що не вдалося нікого "піймати за руку" на передачі грошових коштів. Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться Що думають у КМДА Столична влада за більш ніж місяць публічно ніяк не відреагувала на факт оголошення підозри Сергію Мартинчуку – жодної публікації з цього приводу на сайтах та у соцмережах Київради та Київської міськдержадміністрації (КМДА) немає. При цьому, раніше, після гучних затримань чиновників, столична мерія традиційно звинувачувала правоохоронців та вищу державну владу у вчиненні тиску на керівництво міста. Так, наприклад, було після повідомлень про підозру першому заступнику голови КМДА Миколі Поворознику (йому зокрема інкримінується незаконне “вигнання” Апарату Ради нацбезпеки і оборони з ділянки на вул. Щусєва) і директору Департамента житлово-комунальної інфраструктури КМДА Дмитру Науменку (під слідством за фактом можливої розтрати бюджетних коштів при будівництві водопроводу на вул. Зрошувальній). Читайте: КМДА проти правоохоронців: як розслідується справа директора столичного Департамента ЖКІ Дмитра Науменка Разом з тим, за інформацією KВ, наразі на Хрещатику, 36 ця історія обговорюється більш ніж активно. Як повідомило редакції джерело в КМДА, наразі в столичній мерії вирішують долю Сергія Мартинчука зокрема і “Міського магазину” взагалі – йдеться про те, що вище керівництво Києва не має кінцевого вердикту стосовно того, чи має вказана особа і далі очолювати дане КП. За словами співбесідника KВ, оголошення підозри Мартинчуку спровокувало "непорозуміння" між двома впливовими особами із оточення очільника столиці Віталія Кличка – заступником голови КМДА Валентином Мондриївським та депутатом Київради Дмитром Білоцерковцем (співголова фракція партії мера Києва “УДАР”). Перший за розподілом обов'язків офіційно курує роботу “Міського магазину”, а другий, за інформацією джерела, є фактичним “покровителем” Мартинчука. Мовляв, саме Білоцерковець, який давно має значні інтереси в сфері вуличної торгівлі, пролобіював призначення вказаної особи в КП “Міський магазин”. Ба більше – співбесідник KВ стверджує, що саме Білоцерковець через Мартинчука “вручну” керував цим підприємством протягом останніх півроку. “25 серпня відбулося засідання комісії при КМДА з аналізу фінансово-господарської діяльності столичних КП. На ньому, зокрема, обговорювалося питання щодо діяльності “Міського магазину”. Хорошого мало – за результатами першого півріччя 2023-го підприємство отримало збитки на суму 2 млн гривень. Аналізуючи цю суму та інкримінований Мартинчуку злочин, можна дійти висновку, що за бажання КП могло би мати прибуток. Для цього Мартинчуку потрібно було б не продовжувати договори своїм знайомим, а відправити їх на “нові” торги. Але це, вочевидь, все ж нікому не потрібно. Мондриївський побоюється задавати незручні питання Білоцерковцю з цього приводу, адже не хоче входити в конфлікт з ним. Це не є секретом – Білоцерковець має значний вплив на Кличка”, – розповіло джерело KВ в КМДА.  Читайте: Из грязи в князи: Белоцерковец стал советником Кличко по стратегическим вопросам Who is Сергій Мартинчук  Сергій Мартинчук приступив до виконання обов'язків директора КП “Міський магазин” 7 грудня 2022 року. На той час він протягом місяця пропрацював першим заступником керівника цього підприємства – на дану посаду його було призначено 3 листопада минулого року. Мартинчук не є новачком у “бюджетній сфері”, адже має більш ніж десятирічний досвід роботи у різних державних та міських структурах. Свій чиновницький шлях він почав у 24 роки, коли в 2008-му став головним спеціалістом відділу економічного аналізу та прогнозування Головного управління житлового господарства КМДА. На цьому посту він пропрацював до 2011 року, після чого очолив Головне управління житлового господарства Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації (РДА), де був працевлаштований до 2013 року. Надалі, у 2013-2014 роках Мартинчук був керівником Департаменту житлової політики Мінрегіонбуду, а в 2014-ому місяць пропрацював на “рядовій” посаді в Держінспекції з питань захисту прав споживачів. Піком його кар'єри були посади голови Печерської РДА (з 19 серпня 2014 року по 16 липня 2019 року) і начальника Департамента будівництва та житлового забезпечення КМДА (з 24 липня по 14 грудня 2020 року). При цьому, найбільшу “впізнаваність” Сергій Мартинчук заробив саме як очільник Печерського району – саме у цей період він був фігурантом низки історій, у тому числі й корупційних. Наприклад, у серпні 2016 року мер Києва Віталій Кличко під час інспекції готовності навчальних закладів до нового навчального року був вкрай незадоволений діяльністю голови Печерської РДА та навіть погрожував його звільнити. У жовтні того ж року антикорупційна комісія Київради запідозрила Сергія Мартинчука у піарі за бюджетні кошти. Тоді депутатів Київради зацікавило, хто і за який рахунок видає районну газету “Вісник Печерянина”, яка була завалена “хвалебними одами” на адресу Мартинчука та поширювалася на всіх офіційних заходах у районі.  А вже у квітні 2018 року низка депутатів столичної міськради закликали голову КМДА Віталія Кличка притягнути до відповідальності Сергія Мартинчука за “бардак” у сфері житлово-комунального господарства Печерського району. Народні обранці зазначали, що відтоді, як у 2014 році його було призначено головою місцевої РДА, проблеми у ЖКГ району наростали, як снігова куля: аварійні служби повільно усували пошкодження, не було забезпечено своєчасне прибирання та вивезення сміття, не вирішувалися питання аварійного житлового фонду. При цьому, як повідомляли депутати, бюджетні кошти, виділені для району, використовувались неефективно.  У листопаді того ж року було оприлюднено фактичне підтвердження неефективного використання бюджетних коштів посадовцями Печерської РДА, очолюваної Мартинчуком. Тоді аудитори КМДА повідомили, що в 2017 році під час виконання покладених на цю адміністрацію заходів Програми економічного та соціального розвитку Києва чиновники допустити втрати міського бюджету на суму 5,1 млн гривень. За інформацією “ревізорів”, це сталося в результаті системних порушень при визначенні вартості капітальних ремонтів. Печерська РДА від таких звинувачень традиційно відхрещувалася.  Читайте: Подчиненные Сергея Мартынчука в 2017 году наказали столичных налогоплательщиков на 5,1 млн гривен Тепер Мартинчук очолює КП “Міський магазин”. Таку його “живучість” явно можна пояснити широким колом спілкування у вищому політикумі України. Наприклад, раніше деякі ЗМІ повідомляли, що посаду в Печерській РДА він зайняв завдяки тісним зв'язкам із близьким бізнес-соратником тодішнього президента України Петра Порошенка – Ігорем Кононенком. Ці ж медіаресурси наполягали, що участь у призначенні Мартинчука керівником Печерського району брав старовинний бізнес-партнер Порошенка та Кононенка – Олег Свинарчук (нині Гладковський).  Проклята посада Для Сергія Мартинчука підозра по вищезгаданому кримінальному провадженні стала першим гучним інцидентом на посаді “тимчасового” керівника КП “Міський магазин”. Разом з тим, у різних “розбірках” фігурували його попередники. І хоча, наприклад, Андрій Лаврук (очолював КП з 14 лютого по 16 червня 2022 року) і Вадим Ситник (з 16 червня по 7 грудня 2022-го) не встигли запам'ятатися якимись “страшними гріхами”, але двоє інших тепер вже екскерівників зробили більш ніж достатньо, щоб “Міський магазин” отримав реноме одного із найскандальніших комунальних підприємств Києва. Йдеться про Андрія Андрущенка (керував цим КП з 16 серпня 2016 року до 8 грудня 2020 року) і Амана Моламова (з грудня 2020 року до лютого 2022 року). Щодо першого, то, наприклад, ще у лютому 2020 року екс-голова профспілки КП “Міський магазин” опублікував на сайті “Київвлада” листа на ім'я міського голови Києва Віталія Кличка, в якому він звинуватив тодішнього директора підприємства Андрія Андрущенка та його заступника Ірину Ящук у масштабних фінансових махінаціях. За інформацією Тимакова, керівництво “Міського магазину” приймало до штату фіктивних працівників, займалося поборами зі співробітників, нараховувало влаштованій на підприємство мамі Ящук колосальні премії, не помічало фактів крадіжок тощо.  Після відповідної публікації на сайті “КиївВлада” Андрущенко “відчув себе приниженим” і подав позов до КВ і Віктора Тимакова про захист своєї "честі, гідності та ділової репутації", а також про відшкодування моральної шкоди. Але надалі він все ж відмовився від ідеї судитися через оприлюднені факти.  Читайте: Обвиняемое в коррупции руководство КП “Городской магазин” решило оправдаться через суд Не дивлячись на те, що Андрущенко неодноразово заперечував свою причетність до будь-яких фактів корупції, наразі він є офіційним фігурантом як мінімум двох справ стосовно порушень в роботі в КП “Міський магазин”.  Так, ще у липні 2022 року Нацполіція повідомила йому про підозру в заволодінні 52,7 тис. гривень. За інформацією слідства, ці грошові кошти Андрій Андрущенко у 2020 році за сумнівних обставин нарахував собі в якості доплати до заробітної плати. Також ексдиректор КП “Міський магазин” є обвинуваченим у справі щодо можливих розтрати і привласнення 618,5 тис. гривень при ремонті та реставрації комунального магазину “Сяйво книги” у 2019-2020 роках. Раніше слідчі з'ясували, що саме стільки “зайвих” фінансових ресурсів міського бюджету отримав підрядник ТОВ “БМК “Вавілон” за роботи, які не виконувалися, та матеріали, які не використовувались. Найближче засідання суду по даному провадженню заплановане на 11 жовтня 2023 року. Читайте: Экс-директора “Городского магазина” Андрущенко подозревают в “распиле”: что известно об этом деле Але справжнім “хітмейкером” став наступник Андрія Андрущенка на посаді керівника КП “Міський магазин” – Аман Моламов. У лютому 2022 року детективи Національного антикорупційного бюро (НАБУ) затримали його, а також депутата Київради Владислава Трубіцина (тоді – фракція “Слуга народу”, нині – позафракційний) та заступників керівників КП “Київська спадщина” Дмитра Ковальчука і КП “Міський магазин” Олексія Непряхіна у справі щодо можливого отримання хабарів на суму 1,39 млн гривень. За інформацією слідства, неправомірну вигоду цей “квартет” отримав від підприємців за право розміщення на вулицях столиці все тих же засобів пересувної торгівлі. В ході слідства НАБУ встановило: Аман Моламов повідомив одному з підприємців, що усі ці конкурси на розміщення “купав” є фікцією і що він, як керівник профільного КП, зможе забезпечити йому перемогу в будь-яких таких торгах у будь-якому місці. Також тодішній керівник КП “Міський магазин”, за даними слідства, пообіцяв бізнесмену, що “всі питання, пов`язані із правоохоронними органами в контексті використання пересувних торгових конструкцій, вирішує особисто він (Моламов. – KВ). Читайте: Корупція як компетенція: НАБУ завершило слідство у скандальній справі Трубіцина-Моламова У червні 2022 року стороною обвинувачення було прийнято рішення про завершення досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні. Після цього справа була передана на розгляд Вищого антикорупційного суду України. Найближче його засідання заплановане на 11 вересня поточного року. Фото: колаж КВКиївВлада

У період повномасштабної війни московії проти України у суспільстві часто виникає питання: чи можуть російські генерали повстати проти диктатора та яка доля може їх спіткати? Також нас часто обурює те, що на території рф проживає близько 10 мільйонів етнічних українців, підтримки яких ми зовсім не відчуваємо. До прикладу, в Канаді їх лише близько 1,5 мільйони і ми всі бачимо значну підтримку української діаспори. Як на мене, фундаментальна різниця в тому, що в Канаду та Америку їхали свободолюбні українці, які тікали від репресій, а в росію – заробітчани, які готові були змінити Батьківщину. У радянський час таким виключенням був генерал Петро Григоренко, який протиставив себе потужній системі. До питання, чи можна психічно здорову людину визнати хворою та роль у цій справі дисидента Семена Глузмана. У період повномасштабної війни московії проти України у суспільстві часто виникає питання: чи можуть російські генерали повстати проти диктатора та яка доля може їх спіткати? Також нас часто обурює те, що на території рф проживає близько 10 мільйонів етнічних українців, підтримки яких ми зовсім не відчуваємо. До прикладу, в Канаді їх лише близько 1,5 мільйони, ми всі бачимо та відчуваємо значну підтримку і Канади, і української діаспори. Як на мене, фундаментальна різниця в тому, що в Канаду та Америку їхали свободолюбні українці, які тікали від репресій, а в росію – заробітчани, які готові були змінити Батьківщину, але з будь-якого правила є виключення. У радянський час таким виключення був генерал Петро Григоренко, який протиставив себе потужній системі. Сучасна росія по його прикладу чекає, мабуть, українського героя!!! У даній публікації спробуємо провести певну історичну аналогію. Петро Григорович Григоренко народився 16 жовтня 1907 року в селі Борисівці Приморського району (тепер село входить в Приморську міську громаду Бердянського районі) Запорізької у селянській сім'ї. Працював слюсарем, кочегаром, зчіплювачем вагонів, помічником машиніста паровоза у залізничному депо в Юзівці. Працював політруком у трудовій школі та в дитмістечку для неповнолітніх правопорушників. Лейтенант Петро Григоренко (UAIN.PRESS) Закінчив Московську військово-технічну академію (1931-1934 рр.). З 1934 до 1937 рр. служив у Білоруському військовому окрузі, з 1936 до 1937 року – командир 52-го окремого інженерного батальйону Мінського укріпрайону. З 1937 до 1939 роках був слухачем Академії генерального штабу. Служив у Червоній армії на Далекому Сході, учасник боїв на річці Халхин-Гол (1939 рік). Був поранений під час мінометного обстрілу. Напередодні німецько-радянської війни був офіцером у штабі 1-ї Окремої Червонопрапорної Далекосхідної армії (з 1940 року – Далекосхідного фронту), командував 18-ю окремою стрілецькою бригадою. З грудня 1943 року був заступником начальника штабу 10-ї гвардійської армії (2-й Прибалтійський фронт). У лютому 1944 року був важко поранений і вирушив на лікування. З серпня 1944 року – начальник штабу 8-ї стрілецької дивізії Четвертого Українського фронту. Брав участь у боях у Карпатах. У лютому 1945 року отримав звання полковника. Нагороджений орденом Леніна, двома орденами Червоного Прапора, орденом Червоної Зірки, орденом Вітчизняної Війни й шістьма медалями. Петро Григоренко з сином Анатолієм. Березень 1945 року (UAIN.PRESS) З 1945 до 1961 року – викладач Військової академії імені Фрунзе (москва). З 1948 року – кандидат військових наук. З 1959 року – начальник кафедри оперативно-тактичної підготовки, генерал-майор. Автор 83 робіт із військової історії, теорії та кібернетики. У серпні 1961 року захистив докторську дисертацію. Петро Григоренко після XX зійду КПРС прийшов до висновку про невідповідність радянської системи ідеалам ленінізму. 7 вересня 1961 року виступив на партійній конференції Ленінського району м. Москви. У виступі закликав підсилити демократизацію виборів і широку змінюваність, відповідальність перед виборцями; вилучити всі умови, які породжують порушення ленінських принципів і норм, зокрема, високі оклади та незмінюваність. На вимогу присутнього на конференції представника ЦК КПРС був позбавлений депутатського мандата "за політичну незрілість" (деякі джерела стверджують, що на конференції був присутній Хрущов). Був усунутий від викладання в Академії, отримав сувору догану по партійній лінії та у січні 1962 року переведений у Далекосхідний військовий округ. Вперше Григоренка затримало КДБ 01 лютого 1964 року в аеропорту Хабаровська та доправило до Москви, де його помістили у внутрішню в'язницю КДБ. Він був звинувачений за ст. 70 КК РРФСР та направлений на судово-психіатричну експертизу в Інститут імені В.П. Сербського. 19 квітня 1964 року судово-психіатрична експертиза визнала Петра Григоренка неосудним із діагнозом: "Параноїдальний розвиток особистості, що виник в особистості з психопатичними рисами характеру". Ухвалою Військової колегії Верховного Суду СРСР 17 липня 1964 року його направили на примусове лікування у Ленінградську спеціальну психіатричну лікарню. Постановою Ради Міністрів СРСР від 29 серпня 1964 року розжалуваний у рядові, позбавлений нагород та пенсії. Після усунення від посади М.С. Хрущова, 22 квітня 1965 року був звільнений із лікарні як такий, що одужав. Григоренко восени 1967 року написав памфлет "Приховування історичної правди – злочин перед народом!", у якому детально проаналізував причини поразок Червоної Армії в початковий період війни і вказав на безпосередніх винуватців – Сталіна і його воєначальників. Памфлет був поширений у самвидаві. Члени Української гельсінської групи Микола та Раїса Руденки й Зинаїда та Петро Григоренки. 1970-ті (UINP.GOV.UA) З 1967 до 1968 року був одним із організаторів і активним учасником петиційної кампанії на захист підсудних на процесі Гінзбурга – Галанскова. Також виступав на захист Анатолія Марченка, Ірини Бєлогородської та інших дисидентів. Навесні 1969 року на прохання кримських татар Григоренко почав підготовку до суду над учасниками масових заворушень в узбецькому місті Чирчике, як громадський захисник. 2 травня 1969 року вилетів у Ташкент за телеграфним викликом на кримськотатарський процес. 7 травня в Ташкенті Григоренка знову заарештувало КДБ за статтею 191-4 КК УзССР (191-1 КК РРФСР). За постановою слідчого від 5 серпня 1969 року Григоренку була призначена судово-психіатрична експертиза, яку провели в Ташкенті 18 серпня. Члени комісії дійшли одностайного висновку, що "Григоренко П.Г. ознак психічного захворювання не виявляє зараз, як не виявляв їх у період здійснення (2 півріччя 1965 року ‒ квітень 1969 року)... та діяв при здоровому глузді". 13 жовтня 1969 року Петру Григоренку призначили повторну судово-психіатричну експертизу в Центральному Науково-дослідному інституті судової психіатрії імені Сербського, а вже у листопаді експертна комісія зробила висновок: "Страждає психічним захворюванням у формі патологічного (паранойяльного) розвитку особистості з наявністю ідей реформаторства, що виникли в особистості з психопатичними рисами характеру і початковими явищами атеросклерозу судин головного мозку. Несамовитий. Потребує примусового лікування в спецпсихлікарні". 30 грудня 1969 року кримінальну справу відносно Григоренка направили до суду "для застосування заходів медичного характеру". У радянський період існувала так звана "радянська каральна психіатрія", яка, на рівні з іншими методами тоталітарного режиму, широко використовувала механізм продавлення вільнодумства. Не відомо, що було краще: опинитись в ГАЛАзі чи у психлікарні. Багато дисидентів розповідали, що КДБ погрожувало запроторити їх в психлікарню і це дійсно було страшно. Якщо з місця позбавлення волі можна було повернутися після відбуття терміну, то час перебування в психлікарні був невизначений. Практика систематичного використання в СРСР психіатрії з метою ізоляції дисидентів сформувалася наприкінці 1950-х – на початку 1960-х років. Хрущовська "відлига" розбудила суспільство і цим налякала владу. Для приборкання суспільної активності стали використовувати каральну психіатрію. Особливу роль тут відіграв голова КГБ СРСР Юрій Андропов (1967–1982), який у квітні 1969-го направив у ЦК КПРС проєкт плану розширення мережі психлікарень і вдосконалення їх використання для захисту інтересів держави та суспільства. Юрій Андропов Окрім понад десятка спецпсихлікарень МВС СРСР (до 1961 року їх називали тюремними), існували також спецвідділення у психлікарнях загального типу Міністерства охорони здоров'я СРСР. Підставою для поміщення в психіатричну лікарню було рішення суду про направлення на примусове лікування, проте часто "лікували" і без рішення суду. Багато випадків, коли в психлікарню поміщали тих, чиї попередні заслуги перед радянським союзом не давали можливості логічно їх звинуватити у зраді батьківщині чи застосувати інші політичні статті. Відомими дисидентами, які потрапили в жорна радянської каральної психіатрії, були Леонід Плющ, Микола Плахотнюк, Анатолій Лупиніс, Володимир Клебанов, Йосип Тереля, Ярослав Кравчук, Анатолій Корягін та інші. Примусове лікування завдавало серйозної шкоди здоров'ю людини. В автобіографічній книжці "У карнавалі історії" математик, публіцист Леонід Плющ детально описав своє "лікування" у Дніпропетровській спецпсихлікарні МВС: "Нейролептики та щоденні сцени притуплювали мене інтелектуально, морально й емоційно. Лікування і режим у психушці, як я побачив на власному прикладі, призначені відразу зламати людину й знищити її волю до опору. Леонід Плющ (WIKIPEDIA.ORG) Хоч я намагався випльовувати таблетки, вони вбивали моє бажання читати або думати, і я швидко втрачав зацікавлення політичними справами, потім науковими, а тоді й дружиною та дітьми. Пам'ять моя різко ослабла, і моя мова стала коротка й уривчаста. У голові лишилися тільки думки про куріння і хабарі санітарам за додатковий вихід до вбиральні. Я навіть не хотів побачень, яких раніше так нетерпляче чекав. Я все більше боявся, що моя деградація невигойна і що я допоможу своїм катам тим, що збожеволію. Почуття безвихідності, необмеженості перебування в цьому пеклі спонукало багатьох здорових в'язнів думати про самогубство. Я теж втрачав волю до життя. Тримався тільки самозаклинанням: не розлютитися, не забути, не піддатися!". Є приклади, коли до психлікарень потрапляли за носіння хрестика, читання Біблії і довго там перебували. Щоб мати шанс вийти, треба було визнати себе хворим. Але й тоді, за спогадами Леоніда Плюща, не лікарі, а "КДБ ставить діагноз, призначає лікування і вирішує, коли в'язень видужав і може бути звільнений". Все-таки найвідомішою жертвою каральної психіатрії є генерал Петро Григоренко. Він був помітною постаттю правозахисного руху, а тому інакодумство радянського генерала намагалися пояснити божевіллям. У підсумку в психіатричних лікарнях генерал перебував упродовж шести з половиною років. Ташкентський міський суд 27 лютого 1970 року виніс ухвалу, в якій вказав: "Вважати встановленим вчинення Григоренком П.Г. злочинів, передбачених ч. 1 ст. 70, ст. 190-1 КК РРФСР і ст. 191-4 КК УзбССР у стані неосудності". На підставі ухвали суду Петро Григорович 26 травня 1970 року був поміщений до "психіатричної лікарні спеціального типу" в Черняховську Калінінградської області. Почалася кампанія щодо його звільнення. В 1971-році молодий київський лікар-психіатр Семен Глузман провів заочну психіатричну експертизу Петра Григоренка, на основі переданих йому адвокатом Софією Калістратовою матеріалів. Глузман вивчив його статті, повідомлення друзів, однодумців і дійшов висновку, що Григоренко "на психічні захворювання не страждає". Семен Глузман, 1989 рік (BBC.COM) Про адвоката Софію Василівну Калістратовою, яка захищала Петра Григоренка, доволі багато матеріалів[i] і її позиція дійсно була проактивна, на відміну від захисту Медведчуком Стуса[ii]. Заочна експертиза Семена Глузмана визнавала генерала здоровим і доводила незаконність застосування до нього методів репресивної психіатрії. Тому Глузман сам став в'язнем (сім років таборів і три роки заслання). Хоча висновок щодо Григоренка був заочним, а тому недостатньо вагомим для фахівців, проте він мав велике значення для громадськості. Його передали на захід, де він викликав значний резонанс. У 1977 році клопотання адвокатки Софії Калістратової у справі Григоренка, подане на основі проведеної Глузманом експертизи, оприлюднили на конгресі Всесвітньої психіатричної асоціації в Гонолулу (США). Тут було прийняте надважливе рішення – ухвалено резолюцію про визнання факту зловживання психіатрією в СРСР. Тоді прийняли рішення створити Комітет із розслідування випадків зловживань та ухвалили резолюцію, що засуджувала каральну психіатрію в СРСР. Спільними зусиллями демократичних сил вдалося домогтися того, що 31 січня 1983 року Всесоюзне наукове товариство невропатологів і психіатрів СРСР офіційно вийшло зі складу Всесвітньої психіатричної асоціації. Врешті-решт, під тиском заходу генералу Петрові Григоренку вдалося емігрувати. КГБ домагався спростування експертизи Семена Глузмана. У листі з табору він писав: "В сентябре 1973 г. ко мне приезжал сотрудник центрального КГБ Дыгас Георгий Трофимович. Без всякой санкции на то прокурора, тайком, я был увезен в дом свиданий ИТК-36, где в течении трех дней без свидетелей подвергался психологической обработке. Сделка не состоялась, я отказался. А по всему видно было, очень хочется кому-то моей помощи. А вдруг Глузман согласится опроверг­нуть "измышления" Запада о помещении здоровых людей в советские психбольницы". И цена предлагалась не малая".  Оскільки карна справа Григоренка не є доступною для дослідження, в цій публікації проаналізуємо кримінальну справу Семена Глузмана, яка зберіглась в архіві СБУ та вільна для огляду та дослідникам, в якій збереглись також копії з матеріалів карної справи Петра Григоренка, зокрема копії експертиз у його справі. Справа під номером 39 була розпочата 14 грудня 1972 року управлінням КДБ у Київській області. Одразу вона була порушена полковником Боровиком відносно машиністки Середняк Любові Володимирівни 1953 року народження по ч. 1 ст. 62 КК УРСР – "антирадянська пропаганда та агітація". Начебто, Середняк займається зберіганням та розповсюдженням матеріалів антирадянського змісту. Одразу 14 грудня 1971 року Середняк заарештували та помістили до слідчого ізолятора КДБ при Раді міністрів УРСР у Київській області. Середняк на допиті повідомила, що у грудні 1971 року отримала від знайомого "Славіка" тексти "Хроника текущих событий" (випуски 21 та 22) і за винагороду взялась їх передруковувати в декількох примірниках на власній пишучій машинці. 10 січня 1972 року "Славік", начебто, давав ще книги для передруку: оповіді "Ограбление века", "Король в Нью-Йорке", "Все ясно", "Мраморная крошка" та одну розповідь без назви. У телефонній книжці Середняк слідчий виявив телефон Слави Глузмана і, допитуючи підозрювану питав, чи це не той "Славік", що давав їй тексти для передруку. 24 січня 1972 року Середняк висунули звинувачення у вчиненні злочину, передбаченого ст. 187-1 КК УРСР: "Поширювання завідомо неправдивих вигадок, що порочать радянський державний і суспільний лад", було встановлено, що вона, фактично, розмножувала на власній пишучій машинці документи, які містять антирадянські наративи. На багатьох допитах Середняк повідомляла, що В'ячеслав Глузман допомагав їй доставати ліки для її мами, яка хворіла, але він не має жодного відношення до "Славіка", який їй передавав вказані вище тексти. 14 квітня 1972 року, через три місяці постійних допитів, Любов Середняк дала покази на В'ячеслава Глузмана: "Раніше я повідомляла не правду, коли говорила, що Славік, який передавав мені документи, я знаю лише наглядно. Славік, який передавав мені документи і Глузман Славік – це одна і та сама особа……. мені по-людськи було шкода Глузмана Славіка і тому я не назвала його. Зараз я маю бажання все чистосердечно розповісти …." (авторський переклад з російської). У показах вона почала свідчити, що документи друкувала не за кошти, а безкоштовно, і Глузман їй кошти не давав. Вони, начебто, познайомились 29 вересня 1970 року і після цього декілька разів зустрічались, також були свідками на весіллі Сергія Борщевського та Ірини Плевськой. Глузман В'ячеслав Фишерович в той час працював у Житомирській психлікарні і там же жив, але приїжджав в Київ, де жили батьки. Вони регулярно зустрічались, разом були у квартирі його знайомого письменника Віктора Платоновича Некрасова, розповіді якого їй передавав Глузман для передруку та які були вилучені при обшуку: "Ограбление века", "Король в Нью-Йорке", "Быль", "Все ясно", "Мраморная крошка". 16 квітня 1972 року Середняк Л.В. подала "чистосердечне зізнання", в якому дала покази на Глузмана. 17 червня 1972 року обвинувачувана "пригадала", що вона друкувала роботу Глузмана "Заочная психиотрическая экспертиза по делу Григоренко". Рукопис Глузман їй передав у листопаді 1971 року і вона декілька разів передруковувала цей документ, оскільки Глузман переставляв абзаци, щось викидував. Чистовий документ був надрукований на 28-ми чи 30-ти сторінках, це було у грудні 1971 року. Надрукувала вона чотири чистових примірники. В експертизі було вказано, що її проводили три експерти-психіатри, але прізвищ не було. Одного разу Глузман приходив до Любові Середняк зі своїм колегою лікарем-психіатром Фімою, але її вдома не застав, потім пояснив, що приходив подиктувати експертизу, але чи мав до цієї експертизи відношення Фіма їй не відомо точно. Та як говорив їй Глузман, частину писав саме Фіма. Зміст експертизи Середняк пам'ятала в загальних рисах. Там була розписана загальна біографія Григоренка, зміст попередніх двох експертиз, які проводились по кримінальній справі Григоренко, обґрунтування неправильності попередніх експертиз. В кінці експертизи було вказано, що встановлений Григоренку діагноз неправильний і він необґрунтовано поміщений у психіатричну лікарню на лікування. Експертиза була адресована на "Комітет захисту прав людини", де було вказано, що її склали три лікарі-психіатри, але їх прізвища вказані не були. Як тоді стверджувала Середняк, авторами були Глузман та його друг Фіма, хто був третім не відомо. На титульній сторінці експертизи було написано: "ЗАОЧНА ПСИХІАТРИЧНА ЕКСПЕРТИЗА ПО СПРАВІ ГРИГОРЕНКА". У березні 1972 року в Глузмана провели обшук, не знайшли нічого, а в травні його заарештували. На допитах Глузман визнав своє авторство заочної психіатричної експертизи у справі Григоренка, але відмовлявся розкривати деталі, посилаючись на медичну таємницю. На Глузмана дав покази його студентський товариш Гольц Ігор Ілліч, що він "серед свого оточення допускав завідомо брехливі роздуми, які дискредитують радянський державний та політичний устрій". 01 вересня 1972 року Глузмана притягнули у справі як обвинувачуваного за ч. 1 ст. 62 КК УРСР, обвинувативши його в тому, що "протягом 1969 – початку 1972 років, проживаючи у Києві, Житомирі та Коростені, Глузман С.., з метою підриву і ослаблення радянської влади серед свого оточення, систематично поширював брехливі вигадки, що дискредитують радянський державний і суспільний устрій, зберігав, розмножував і поширював літературу такого ж змісту". На допиті того ж дня Глузман свою вину визнав частково, зокрема в тому, що розповсюджував самвидав, а також залучив Сердюк Любов до розмноження самвидаву. Надцікавою є справа самого Григоренка. На жаль, її всієї немає у доступі, але саме у справі Глузмана є доволі цікаві документи та інформація у цій справі. Так, у томі 6 справи Глузмана на сторінках 215-232 є протокол огляду справи №101 по обвинуваченню Петра Григоренка, який складений у Москві. Відтак справа, по ідеї, мала бути у Ташкенті (столиця Узбекистану), але ні, її направили в Москву. Це знову ж таки свідчить про її політичну важливість для радянського режиму. Кримінальна справа щодо Григоренка Петра Григоровича 1907 року народження мала номер 101 та складалась з 22 томів. Григоренко був пенсіонером і проживав у м. Москва, якого обвинувачували по ст. 190-1 КК РСФСР – "Поширення свідомо хибних вигадок, що ганьблять радянський державний і суспільний устрій". Справа проти Григоренка, порушена 07 травня 1969 року прокуратурою Узбецької РСР по ст. 190-1 КК РСФСР, була виділена ще з доволі гучної цікавої справи. Відомий судовий процес увійшов до історіографії як "процес десяти", або "ташкентський процес". З 1 липня по 5 серпня 1969 року у будівлі Ташкентського міського суду проходив "багатофігурний" процес кримських татар. На ньому було десять підсудних: Світлана Аметова, Решат Байрамов, Айдер Барієв, Рідван Гафаров, Роллан Кадиєв, Різа Умеров, Ізет Хаїров, Муніре Халілова, Ісмаїл Язиджієв, Руслан Емінов. Їх звинувачували в тому, що "включилися в активну діяльність з вирішення кримського питання... займалися виготовленням і розповсюдженням різноманітних документів, що містять свідомо хибні вигадки, що ганьблять радянський державний і громадський устрій, збором підписів під цими документами, проведенням нелегальних зборищ... розмноженням наклепницьких документів". Це були люди різного віку та професій, серед підсудних були дві молоді дівчини – Муніре та Світлана. Їх усіх поєднувало головне – активна участь у кримськотатарському національному русі. 07 травня 1969 відносно Григоренко П.Г. обрано запобіжний захід – тримання під вартою. 15 травня 1969 висунули обвинувачення в тому, що він з 1965 року брав активну участь у виготовленні, розмноженні та розповсюдженні документів, які містять та ганьблять радянський державний і суспільний устрій. Так, у травні 1968 року в м. Москві Петро Григоренко виготовив і розповсюдив документ, який містив в собі наклеп під назвою "До комуністів Радянського Союзу! До комуністів інших країн світу! До всього прогресивного людства!". У документі йшлось, що "начебто" в радянському союзі відсутні свобода слова та друку, зборів та мітингів, вуличних демонстрацій тощо, свобода пересування та вибору місця проживання. Після цього Григоренко продовжив друк та розповсюдження документів, які містили наклеп на радянську владу. Нагадаю, що ця справа для Григоренка не була першою, оскільки його вперше затримали 1 лютого 1964 року в аеропорту Хабаровська та доправили до Москви, де він був звинувачений за ст. 70 КК РРФСР та направлений на судово-психіатричну експертизу до Центрального науково-дослідницького інституту судової психіатрії імені Сербського. 17 квітня 1964 року судово-психіатрична експертиза визнала його неосудним із діагнозом "Параноїдального (бредового) розвитку особистості з явищами початкового артеріосклерозу головного мозку". Ухвалою Військової колегії Верховного Суду СРСР 17 липня 1964 року Григоренко був направлений на примусове лікування в Ленінградську спеціальну психіатричну лікарню. Того ж року 29 серпня Постановою Ради Міністрів СРСР розжалуваний у рядові, позбавлений нагород та пенсії. Після усунення від посади М.С. Хрущова 22 квітня 1965 року був звільнений із лікарні як такий, що одужав. Також до справи Григоренка 1969 року були долучені судово-психіатрична експертиза від 17 квітня 1964 року зі справи Григоренка за 1964 рік, та що цікаво – їх копії долучені до справи Глузмана. Так, 17 квітня 1964 року було складено акт судово-психіатричної експертизи відносно Григоренко П.Г., який складався в присутності слідчого КДБ підполковника Кантова. Григоренко про себе повідомив експертам, що дитинство його було важким, він рано залишився без матері, яка померла від висипного тифу, і почав працювати в полі, фізично був слабким. У школі вчився добре, вважався найздібнішим учнем, багато читав, був допитливим, енергійним, завжди захищав слабких. Після закінчення 4-х класів сільської школи працював у депо учнем слюсаря, у цей час почав брати участь у громадській роботі, вступив у комсомольську організацію, прагнув до кожної нової справи додати свою ініціативу. Був наполегливим, впертим, цілеспрямованим. Самостійно знайомився про політичну літературою, активно прагнув розширити свій кругозір. У подальшому Григоренко навчався у Харківському технологічному інституті, а в 1931 році був мобілізований в армію і направлений до військово-інженерної академії, яку закінчив 1934 року. Протягом всього цього часу Григоренко слідкував за подіями, які відбувались в країні, брав участь у різних дискусіях. Закінчивши академію, не погоджувався, незважаючи на наказ, залишитися в ад'юнктурі, писав з цього приводу скарги, домігся прийому у Міністра оборони, в результаті чого його прохання було задоволене і він працював на будівельному об'єкті академії генерального штабу та до 1943 року жив у Хабаровську. Стверджував, що взаємини із товаришами по службі у нього були хороші, він успішно вів роботу. Однак спочатку війни отримав догану по партійній лінії за різкі висловлювання про стан збройних сил. Був на фронті. У 1944 році був поранений у ділянку гомілковостопного суглоба, 8 місяців перебував у госпіталі, незабаром після виписки зі госпіталю був контужений хвилею від снаряда, що розірвався, на короткий термін втратив свідомість, але в госпіталь не ліг. Вважає, що роки війни він був зібраний, діловим, розпорядчим. Після війни працював у Військовій Академії Фрунзе на кафедрі загальної тактики, був старшим викладачем, у 1949 році захистив кандидатську дисертацію. Повідомляє, що захист дисертації довгий час "гальмувався" нібито у зв'язку з тим, що в роботі він критикував багато положень, що утвердилися в практиці. Почувався добре, ніяких скарг на поганий стан здоров'я у нього не було. З 1959 року він був призначений начальником кафедри управління військами та був на цій посаді до 1961 року. Весь цей час вів наукову роботу, друкував свої роботи у різних збірниках. Також він зазначав, що весь цей час стежив за ходом подій у країні. Дуже багато міркував з приводу матеріалів XX з'їзду КПРС, вважав, що не повністю ліквідовані наслідки культу особистості Сталіна. Прийшов до висновку, що у всьому був виннен не Сталін, а система, яка його породила. Зі своїми зауваженнями вирішив виступити на районній партійній конференції у 1961 році, але після виступу був позбавлений мандата, відсторонений від завідування кафедрою. Слідом за цим він вирішив домагатися відновлення своїх прав, писати скарги і заяви в низку партійних і радянських установ, домагався прийому його в уряді. Після розгляду його справи на парткомісії Григоренко вирішив, що уряд у своїй роботі відступив від ленінських принципів, що він розхитаний і напередодні загибелі. У зв'язку з цим дійшов висновку необхідності роз'яснювальної роботи серед народу і підготовки "нового покоління революціонерів", яке зможе зруйнувати існуючий устрій. У 1962 році Григоренко отримав посаду начальника оперативного відділу армії Приморського краю, де працював до моменту арешту. Під час відпустки в 1963 році виготовив листівки, розмножив їх на друкарській машинці, потім поширив у Москві. До поширення листівок залучив своїх синів та племінника. У період слідства Григоренко, даючи свідчення по суті пред'явленого йому звинувачення, відстоював правильність своїх позицій, стверджував, що його вчинки правильні. У період перебування в інституті Григоренко активно протестував проти направлення його на експертизу, іронічно відгукувався про методи дослідження, що проводилися, різко говорив про те, що все, що відбувається в інституті – комедія, в яку втягнули і його. Разом із тим підвищував голос до крику, з різко почервонілим обличчям. Він наполягав на виклику прокурора, писав скаргу генеральному прокурору, протягом 3-х днів відмовлявся від їжі протестуючи. Стверджував, що в Інституті створюють "особливий режим" для того, щоб зламати людей, створюють штучну обстановку для того, щоб викликати у людини "психічний розлад". Говорив, що до нього спеціально "підсаджують" чоловіків, які впливають на його психіку. Однак надалі його поведінка стала більш спокійною. Згодом він свій день починав із читання літератури, робив численні виписки, охоче цитував і роз'яснював оточуючим хворим, намагався переконати в тому, що забуті ідеї Леніна і боротьба за відродження Ленінських ідей – це його обов'язок. У той же час він охоче розмовляє з лікарями, охоче викладає свої погляди. У розмові використовує велику кількість цитат із праць Леніна. З непохитною впевненістю стверджує, що уряд не має ні економічної, ні класової опори, а загибель його неминуча. Направлення в Інститут він розглядає як бажання слідчих органів позбутися політичного опонента. Він передбачає можливість визнання його душевнохворим, що може "лише тимчасово" паралізувати його "діяльність", але попереджає, що боротись він буде доти, доки не знищать його фізично. Свою боротьбу вважає справедливою і той шлях, що обрав, вважає єдиним правильним. Відкрито говорить, що коли трапиться "неймовірне" і його визнають психічно здоровим, суд він використає як трибуну для свого виступу та зуміє довести, що його діяльність не мала антирадянського характеру і в його вчинках немає складу злочину. На підставі викладеного, комісія прийшла до висновку, що Григоренко досі страждає психічним захворюванням у формі "параноїдального (бредового) розвитку особистості з явищами початкового артеріосклерозу головного мозку", психічний стан на даний час характеризується наявністю ідей реформаторства, зокрема перебудови державного апарату, що поєднується з ідеями переоцінки власної особистості, ідеями параноїдального тлумачення окремих нейтральних фактів. Наведені матеріали визнали такими, що свідчать про повільний, поступовий розвиток параноїдального синдрому, формуванню якого сприяли властиві Григоренку особливості особистості: переоцінка своїх здібностей, надмірна наполегливість, схильність до конфліктів з оточуючими. Несприятливою склалася для нього ситуація і в 1961 році. Як такого, що страждає психічним захворюванням, Григоренка визнали недієздатним і направили у спеціальну психіатричну лікарню на примусове лікування. Отже лікарі визнали Григоренка неосудним із діагнозом "Параноїдальний (бредовий) розвиток особистості". Цікаво, що цей документ був складений світилами радянської психіатрії, зкорема, головою комісії, директором Інституту психіатрії Академії медичних наук СРСР, академіком АМН СРСР, професором Андрієм Снежневським, якого вважають одним із батьків радянської каральної психіатрії. На допитах Глузман визнав своє авторство заочної психіатричної експертизи у справі Григоренка, але відмовлявся розкривати деталі, посилаючись на медичну таємницю. На Глузмана дав покази його студентський товариш Гольц Ігор Ілліч, що він "серед свого оточення допускав завідомо брехливі роздуми, які дискредитують радянський державний та політичний устрій". 01 вересня 1972 року Глузмана притягнули у справі як обвинувачуваного за ч. 1 ст. 62 КК УРСР, обвинувативши його в тому, що "протягом 1969 – початку 1972 років, проживаючи у Києві, Житомирі та Коростені, Глузман С.., з метою підриву і ослаблення радянської влади серед свого оточення, систематично поширював брехливі вигадки, що дискредитують радянський державний і суспільний устрій, зберігав, розмножував і поширював літературу такого ж змісту". На допиті того ж дня Глузман свою вину визнав частково, зокрема в тому, що розповсюджував самвидав, а також залучив Сердюк Любов до розмноження самвидаву. Надцікавою є справа самого Григоренка. На жаль, її всієї немає у доступі, але саме у справі Глузмана є доволі цікаві документи та інформація у цій справі. Так, у томі 6 справи Глузмана на сторінках 215-232 є протокол огляду справи №101 по обвинуваченню Петра Григоренка, який складений у Москві. Відтак справа, по ідеї, мала бути у Ташкенті (столиця Узбекистану), але ні, її направили в Москву. Це знову ж таки свідчить про її політичну важливість для радянського режиму. Кримінальна справа щодо Григоренка Петра Григоровича 1907 року народження мала номер 101 та складалась з 22 томів. Григоренко був пенсіонером і проживав у м. Москва, якого обвинувачували по ст. 190-1 КК РСФСР – "Поширення свідомо хибних вигадок, що ганьблять радянський державний і суспільний устрій". Справа проти Григоренка, порушена 07 травня 1969 року прокуратурою Узбецької РСР по ст. 190-1 КК РСФСР, була виділена ще з доволі гучної цікавої справи. Відомий судовий процес увійшов до історіографії як "процес десяти", або "ташкентський процес". З 1 липня по 5 серпня 1969 року у будівлі Ташкентського міського суду проходив "багатофігурний" процес кримських татар. На ньому було десять підсудних: Світлана Аметова, Решат Байрамов, Айдер Барієв, Рідван Гафаров, Роллан Кадиєв, Різа Умеров, Ізет Хаїров, Муніре Халілова, Ісмаїл Язиджієв, Руслан Емінов. Їх звинувачували в тому, що "включилися в активну діяльність з вирішення кримського питання... займалися виготовленням і розповсюдженням різноманітних документів, що містять свідомо хибні вигадки, що ганьблять радянський державний і громадський устрій, збором підписів під цими документами, проведенням нелегальних зборищ... розмноженням наклепницьких документів". Це були люди різного віку та професій, серед підсудних були дві молоді дівчини – Муніре та Світлана. Їх усіх поєднувало головне – активна участь у кримськотатарському національному русі. 07 травня 1969 відносно Григоренко П.Г. обрано запобіжний захід – тримання під вартою. 15 травня 1969 висунули обвинувачення в тому, що він з 1965 року брав активну участь у виготовленні, розмноженні та розповсюдженні документів, які містять та ганьблять радянський державний і суспільний устрій. Так, у травні 1968 року в м. Москві Петро Григоренко виготовив і розповсюдив документ, який містив в собі наклеп під назвою "До комуністів Радянського Союзу! До комуністів інших країн світу! До всього прогресивного людства!". У документі йшлось, що "начебто" в радянському союзі відсутні свобода слова та друку, зборів та мітингів, вуличних демонстрацій тощо, свобода пересування та вибору місця проживання. Після цього Григоренко продовжив друк та розповсюдження документів, які містили наклеп на радянську владу. Нагадаю, що ця справа для Григоренка не була першою, оскільки його вперше затримали 1 лютого 1964 року в аеропорту Хабаровська та доправили до Москви, де він був звинувачений за ст. 70 КК РРФСР та направлений на судово-психіатричну експертизу до Центрального науково-дослідницького інституту судової психіатрії імені Сербського. 17 квітня 1964 року судово-психіатрична експертиза визнала його неосудним із діагнозом "Параноїдального (бредового) розвитку особистості з явищами початкового артеріосклерозу головного мозку". Ухвалою Військової колегії Верховного Суду СРСР 17 липня 1964 року Григоренко був направлений на примусове лікування в Ленінградську спеціальну психіатричну лікарню. Того ж року 29 серпня Постановою Ради Міністрів СРСР розжалуваний у рядові, позбавлений нагород та пенсії. Після усунення від посади М.С. Хрущова 22 квітня 1965 року був звільнений із лікарні як такий, що одужав. Також до справи Григоренка 1969 року були долучені судово-психіатрична експертиза від 17 квітня 1964 року зі справи Григоренка за 1964 рік, та що цікаво – їх копії долучені до справи Глузмана. Так, 17 квітня 1964 року було складено акт судово-психіатричної експертизи відносно Григоренко П.Г., який складався в присутності слідчого КДБ підполковника Кантова. Григоренко про себе повідомив експертам, що дитинство його було важким, він рано залишився без матері, яка померла від висипного тифу, і почав працювати в полі, фізично був слабким. У школі вчився добре, вважався найздібнішим учнем, багато читав, був допитливим, енергійним, завжди захищав слабких. Після закінчення 4-х класів сільської школи працював у депо учнем слюсаря, у цей час почав брати участь у громадській роботі, вступив у комсомольську організацію, прагнув до кожної нової справи додати свою ініціативу. Був наполегливим, впертим, цілеспрямованим. Самостійно знайомився про політичну літературою, активно прагнув розширити свій кругозір. У подальшому Григоренко навчався у Харківському технологічному інституті, а в 1931 році був мобілізований в армію і направлений до військово-інженерної академії, яку закінчив 1934 року. Протягом всього цього часу Григоренко слідкував за подіями, які відбувались в країні, брав участь у різних дискусіях. Закінчивши академію, не погоджувався, незважаючи на наказ, залишитися в ад'юнктурі, писав з цього приводу скарги, домігся прийому у Міністра оборони, в результаті чого його прохання було задоволене і він працював на будівельному об'єкті академії генерального штабу та до 1943 року жив у Хабаровську. Стверджував, що взаємини із товаришами по службі у нього були хороші, він успішно вів роботу. Однак спочатку війни отримав догану по партійній лінії за різкі висловлювання про стан збройних сил. Був на фронті. У 1944 році був поранений у ділянку гомілковостопного суглоба, 8 місяців перебував у госпіталі, незабаром після виписки зі госпіталю був контужений хвилею від снаряда, що розірвався, на короткий термін втратив свідомість, але в госпіталь не ліг. Вважає, що роки війни він був зібраний, діловим, розпорядчим. Після війни працював у Військовій Академії Фрунзе на кафедрі загальної тактики, був старшим викладачем, у 1949 році захистив кандидатську дисертацію. Повідомляє, що захист дисертації довгий час "гальмувався" нібито у зв'язку з тим, що в роботі він критикував багато положень, що утвердилися в практиці. Почувався добре, ніяких скарг на поганий стан здоров'я у нього не було. З 1959 року він був призначений начальником кафедри управління військами та був на цій посаді до 1961 року. Весь цей час вів наукову роботу, друкував свої роботи у різних збірниках. Також він зазначав, що весь цей час стежив за ходом подій у країні. Дуже багато міркував з приводу матеріалів XX з'їзду КПРС, вважав, що не повністю ліквідовані наслідки культу особистості Сталіна. Прийшов до висновку, що у всьому був виннен не Сталін, а система, яка його породила. Зі своїми зауваженнями вирішив виступити на районній партійній конференції у 1961 році, але після виступу був позбавлений мандата, відсторонений від завідування кафедрою. Слідом за цим він вирішив домагатися відновлення своїх прав, писати скарги і заяви в низку партійних і радянських установ, домагався прийому його в уряді. Після розгляду його справи на парткомісії Григоренко вирішив, що уряд у своїй роботі відступив від ленінських принципів, що він розхитаний і напередодні загибелі. У зв'язку з цим дійшов висновку необхідності роз'яснювальної роботи серед народу і підготовки "нового покоління революціонерів", яке зможе зруйнувати існуючий устрій. У 1962 році Григоренко отримав посаду начальника оперативного відділу армії Приморського краю, де працював до моменту арешту. Під час відпустки в 1963 році виготовив листівки, розмножив їх на друкарській машинці, потім поширив у Москві. До поширення листівок залучив своїх синів та племінника. У період слідства Григоренко, даючи свідчення по суті пред'явленого йому звинувачення, відстоював правильність своїх позицій, стверджував, що його вчинки правильні. У період перебування в інституті Григоренко активно протестував проти направлення його на експертизу, іронічно відгукувався про методи дослідження, що проводилися, різко говорив про те, що все, що відбувається в інституті – комедія, в яку втягнули і його. Разом із тим підвищував голос до крику, з різко почервонілим обличчям. Він наполягав на виклику прокурора, писав скаргу генеральному прокурору, протягом 3-х днів відмовлявся від їжі протестуючи. Стверджував, що в Інституті створюють "особливий режим" для того, щоб зламати людей, створюють штучну обстановку для того, щоб викликати у людини "психічний розлад". Говорив, що до нього спеціально "підсаджують" чоловіків, які впливають на його психіку. Однак надалі його поведінка стала більш спокійною. Згодом він свій день починав із читання літератури, робив численні виписки, охоче цитував і роз'яснював оточуючим хворим, намагався переконати в тому, що забуті ідеї Леніна і боротьба за відродження Ленінських ідей – це його обов'язок. У той же час він охоче розмовляє з лікарями, охоче викладає свої погляди. У розмові використовує велику кількість цитат із праць Леніна. З непохитною впевненістю стверджує, що уряд не має ні економічної, ні класової опори, а загибель його неминуча. Направлення в Інститут він розглядає як бажання слідчих органів позбутися політичного опонента. Він передбачає можливість визнання його душевнохворим, що може "лише тимчасово" паралізувати його "діяльність", але попереджає, що боротись він буде доти, доки не знищать його фізично. Свою боротьбу вважає справедливою і той шлях, що обрав, вважає єдиним правильним. Відкрито говорить, що коли трапиться "неймовірне" і його визнають психічно здоровим, суд він використає як трибуну для свого виступу та зуміє довести, що його діяльність не мала антирадянського характеру і в його вчинках немає складу злочину. На підставі викладеного, комісія прийшла до висновку, що Григоренко досі страждає психічним захворюванням у формі "параноїдального (бредового) розвитку особистості з явищами початкового артеріосклерозу головного мозку", психічний стан на даний час характеризується наявністю ідей реформаторства, зокрема перебудови державного апарату, що поєднується з ідеями переоцінки власної особистості, ідеями параноїдального тлумачення окремих нейтральних фактів. Наведені матеріали визнали такими, що свідчать про повільний, поступовий розвиток параноїдального синдрому, формуванню якого сприяли властиві Григоренку особливості особистості: переоцінка своїх здібностей, надмірна наполегливість, схильність до конфліктів з оточуючими. Несприятливою склалася для нього ситуація і в 1961 році. Як такого, що страждає психічним захворюванням, Григоренка визнали недієздатним і направили у спеціальну психіатричну лікарню на примусове лікування. Отже лікарі визнали Григоренка неосудним із діагнозом "Параноїдальний (бредовий) розвиток особистості". Цікаво, що цей документ був складений світилами радянської психіатрії, зкорема, головою комісії, директором Інституту психіатрії Академії медичних наук СРСР, академіком АМН СРСР, професором Андрієм Снежневським, якого вважають одним із батьків радянської каральної психіатрії. Андрій Снежневський (WIKIPEDIA.ORG) Радянська практика оголошення радянських інакодумців божевільними була "одягнена" у цілком наукові формулювання і базувалася, начебто, на ґрунтовних дослідженнях та новітніх досягненнях радянської медицини у галузі психіатрії, одним з фундаторів яких і був Андрій Снежневський. У його роботах психіатрія здебільшого опиралась на вчення Павлова. Передовсім Снежневський розвинув власну теорію шизофренії і ввів нове пояснення цієї хвороби, у результаті чого стало можливим тлумачити ідеологічне інакодумство як симптом важкого психічного розладу. Його теорія настільки розширила перелік ознак шизофренії, що згідно з нею навіть незначні відхилення у поведінці трактували як симптоми цього захворювання. У 1960-1980 ріоки Снежневський був головною особою-світилом у радянській психіатрії – головний радник міністра охорони здоров'я з питань психіатрії, директор Інституту психіатрії і, відповідно, головний архітектор системи навчання та досліджень у психіатрії, головний редактор єдиного в Радянському Союзі журналу з психіатрії "Журнал неврологии и психиатрии им. С. С. Корсакова". Слід зазначити, що до цього у 1962 році Снежневський поставив діагноз "вялотекуща шизофрения" відомому дисиденту Володимиру Буковському. З часом Буковський сам прокоментував цей діагноз: "млява шизофренія (вялотикущая шизофрения) – діагноз, винайдений нашим вітчизняним, шановним психіатром професором Снежневським, і ідея, що полягає в тому, що шизофренія може розвиватися так непомітно і так довго, що тільки він, Снежневський, може це помітити. Мені він поставив діагноз "млява шизофренія" у шістдесят другому році. Я щасливий повідомити, що вона досі тече мляво". Цікаво, що Григоренко перебував в психіатричній лікарні разом з Володимиром Буковським, де вони і познайомились. Володимир Буковський (WIKIPEDIA.ORG) Також експертизу підписали: Данило Романович Лунц (1912-1977 рр.) – радянський психіатр, д.м.н., професор, полковник КДБ СРСР, один з відомих представників практики каральної психіатрії. Калашник Яків Михайлович – психіатр-експерт, д.м.н., професор. Працював в Інституті судової психіатрії ім. В.П. Сербського (заступником директора по науці (1954-1960 рр.), завідуючим сектора експертиз (1960-1968 рр.). Маргарита Тальце – психіатр-експерт. Про неї потім згадував Григоренко: "Вона не просто не розуміла, вона не в стані була зрозуміти значення моральних цінностей. Я годинами доводив їй, що неможливо користуватися благами життя, якщо навколо тебе люди бідують. Десятки раз вона перепитувала мене: "Ну вам-то, вам яка справа? Вам-то при вашому окладі і ваших закритих магазинах чого не вистачало?" І всі мої відповіді оцінювалися, як судження психічно не здорової людини. Не розуміла вона також історичних аналогій. Ці аналоги не були для неї доказами. Вона оцінювала їх тільки психіатрично. Ти послався на Чернишевського, записує: "Порівнював себе з Чернишевським", послався на Леніна : "Порівнює себе с Леніним".[iii] Справа Глузмана цікава й тим, що в його справі зберігаються копії з усіх психіатричних експертиз Григоренка. Так, 18 серпня 1969 року у місті Ташкент була проведена судово-психіатрична експертиза, яка визнала його психічно здоровим. У висновку експерти детально описали попередні експертизи, фізіологічний та психологічний стан Григоренка та, зокрема, вказано "Критично оцінює свою злочинну діяльність до 1964 року.… Протягом усієї бесіди зберігав вихованість, стриманість і коректність у зверненнях". В експертизі зробили висновок: "У Григоренка ознак психічного захворювання не виявляється на даний час, не проявлялися вони і в період вчинення інкримінованого йому злочину, він усвідомлював свої дії та міг керувати ними. Діяльність Григоренка мала цілеспрямований характер". При чому, вказаний висновок підписав доволі шанований психіатр Детенгов Федор Федорович (1898-1973 рр.) – радянський лікар-психіатр, д.м.н., професор, один з засновників психіатрії в Узбекистані, з 1940 року завідував кафедрою психіатрії Ташкенського медичного інституту, з 1962 до 1972 рік був головним психіатром Ташкенту. До складу експертної комісії також входили Е. Б. Коган, А. М. Славгородска, І. Л. Смирнова. Відповідно до наявної інформації, Ф. Ф. Детенгофа викликали в Москву, де Г.В. Морозов та Д.Р. Лунц здійснювали на нього тиск та вимагали від нього складання потрібного висновку[iv]. Отже, вказаний висновок не сподобався партійному керівництву і через три місяці Григоренка направили на стаціонарну судово-психіатричну експертизу в Інститут імені Сербського. У справі Глузмана є і заключна експертиза іІнституту імені Сербського від 19 листопада 1969 року, в якому експертна комісія начебто "встановила", що Григоренко "страждає психологічним захворюванням у формі патологічного/параноідального/ розвитку особистості з наявністю ідей реформаторства, які виникли у особистості з психопатичними рисами характеру і початковими проявами атеросклерозу сосудів головного мозку". Відповідний хворобливий стан виключає можливість відповідати за свої дії та керувати ними, а тому Григоренка слід вважати "неосудним" та по своєму психічному стану він потребує направленню на примусове лікування в спеціалізовану психіатричну лікарню. Експертизу підписали: Г.В. Морозов, Д.Р. Лунц, З.Г. Турова, М.М. Мальцева. Жертвам каральної психіатрії переважно ставили діагноз "уповільнена шизофренія", а також "марення сутяжництва" й "марення реформаторства", "маніакальний психоз". Щодо цього діагнозу Семен Глузман згодом згадував такий випадок: "Лекцію читав тоді провідний психіатр, директор Інституту Сербського, генерал-майор Морозов. І ось наприкінці хтось із судових експертів запитав, що таке "уповільнена шизофренія". Професор, академік Морозов усміхнувся і сказав: "Розумієте, колеги, це коли галюцинацій немає, марення немає, а шизофренія є". Адвокатка, яка захищала Григоренка П.Г., Котлярова С.В. 24 грудня 1969 року подала клопотання про призначення нової, третьої комісійної психіатричної експертизи, але слідчий Березовський 29 грудня 1969 року відмовив у задоволенні клопотання захисниці. 29 грудня 1969 року справа була направлена до Верховного Суду Узбецької РСР для застосування стосовно Григоренка примусових мір медичного характеру. 27 лютого 1970 року судова колегія з кримінальних справ Ташкентського міського суду ухвалила: "Вважати вчинені Григоренком Петром Григоровичем злочини, передбачені ст. ст. 70 ч. 1, 190-1 КК РСФРС та ст. 191-4 КК УРСР, у стані неосудності. Призначити Григоренко П.Г. примусове лікування з поміщенням його в психіатричну лікарню спеціального типу МВС РСФСР в місті Казань. Григоренка П.Г. утримувати в умовах, які виключають можливість вчинення нових суспільно небезпечних діянь, на весь час його хвороби". Адвокатка Котлярова С.В. подала касаційну скаргу на ухвалу суду та просила її скасувати і направити справу на новий розгляд по суті, але своєю ухвалою від 06 квітня 1970 року судова колегія з кримінальних справ Верховного Суду Узбецької РСР ухвалу Ташкентського міського суду залишила без змін. Що стосується Глузмана Семена Фішеловича, то 01 вересня 1972 року йому оголосили про завершення слідства та звинуватили за ч. 1 ст. 62 КК УРСР: "Антирадянська агітація і пропаганда", яка карається позбавленням волі на строк від шести місяців до семи років і з засланням на строк до п'яти років чи без такого. Захисником Глузману призначили з Київської обласної колегії адвокатів адвоката Глабай Н.А. Глузман обвинувачувався в тому, що він під впливом ідейношкідливих творів, так званого "самвидаву", прослуховував ворожі передачі закордонного радіо, а також неправильного тлумачив критику культу особистості, свідомо став на шлях проведення антирадянської діяльності. Протягом 1969 – початку 1972 років, проживаючи в містах Києві, Житомирі та Коростені, з метою підриву та ослаблення Радянської влади, серед свого оточення Гузман систематично поширював наклепницькі вигадки, що ганьблять радянський державний і суспільний устрій, зберігав, розмножував і поширював літературу такого ж змісту. У другій половині 1971 року для здійснення своїх злочинних задумів Гузман залучив до розмноження "самвидавської" літератури друкарку Середняк Любов Володимирівну. Глузман в судовому засіданні визнав себе винним частково, а Середняк визнала себе винною повністю. 19 жовтня 1972 року Київський обласний суд під головуванням судді Дишел Г.А. оголосив вирок, відповідно до якого Глузмана засудили на 7 років суворого режиму з подальшим відбуттям заслання на три роки, а Середняк – на один рік. Адвокат Глабай в інтересах Глузмана оскаржив вирок в касаційному порядку, а також скаргу подав сам Глузман. 14 грудня 1972 року Судова колегія в кримінальних справах Верховного Суду УРСР під головуванням Вронського А.С. та за участю суддів Кузьмичової К.О. та Погребнека Ф.Т. касаційні скарги залишила без задоволення, а вирок без змін. Після виходу з в'язниці Глузман став відомим психіатром. Петро Григоренко і президент США Джиммі Картер (UAIN.PRESS) Що ж стосується Григоренка, то у 1978 році на його прохання він пройшов психіатричну експертизу у США. За висновками експертизи у Григоренка не було виявлено ознак психічного захворювання: "Всі риси його особистості радянськими діагностами були деформовані. Там, де вони знаходили нав'язливі ідеї, ми побачили стійкість. Де вони бачили марення, ми виявили здоровий глузд. Де вони вбачали нерозсудливість, ми знайшли ясну послідовність. І там, де вони діагностували патологію, ми зустріли щиросердечне здоров'я". Він продовжував брати участь у правозахисній діяльності. Був закордонним представником УГГ, виступав на Сахаровських слуханнях у 1979 році у Вашингтоні. Став членом української громади у США, православним вірянином. Виступав у різних країнах Європи, закликаючи до підтримки радянських дисидентів. Разом з Н. О. Світличною видавав українською та англійською мовами "Вісник репресій в Україні", інформацію з якого також поширювало і Радіо Свобода. Під час зустрічі із президентом США Рональдом Рейганом, Григоренко особисто розповів йому про репресії та переслідування інакодумців у СРСР. Григоренко помер в Нью-Йорку 21 лютого 1987 року та похований на українському цвинтарі у Саут-Баунд-Бруці біля Нью-Йорку. Джерело: www.istpravda.com.ua

В Ірпінському ліцеї інноваційних технологій відбулося нагородження Літературної премії Ірпеня за 2021 рік. Лауреатів обирали у чотирьох номінаціях: “Проза”, “Поезія”, “Література для дітей” та “За вже видані книги українських авторів” з-поміж 261 твора учасників премії. Також свої нагороди знайшли і учасників цьогорічного відбору. Переможці загалом одержали грошову винагороду у розмірі 400 тис гривень – це найбільший розмір преміального фонду за всю історію України Про це KВ дізналася із повідомлення організаторів щорічної всеукраїнської премії у галузі літератури “Літературна премія Ірпеня”, заснованої у 2020 році Товариством “Відважних” та Інвестиційною радою Ірпеня.  Підписуйтесь на “КиївВладу” Це вже друге нагородження лавреатів. У липні 2021 року вийшла з друку книга “Слова Відважних” – збірка творів перших лауреатів, видана коштом Товариства “Відважних”, яке є спонсором премії. У 2023 році загальний фонд премії вже складатиме 500 тис. гривень і доповниться номінацією – “За кращий літературний твір військовослужбовця або ветерана війни з росією”.  Так, перемогу у номінації “Література для дітей” та 100 тис. одержала викладачка математики, письменниця із Запоріжжя Наталія Таранова за збірку казок “Сирні історії родини Пармезанів”.  Вчителька української мови і літератури, письменниця із Первомайська Людмила Гончарова – переможниця у номінації “За вже видані книги українських авторів” за книгу “Записки мандрівниці”. “Мені дуже приємно бути сьогодні в Ірпені, тому що розумію, що це місто фактично стало щитом для Києва, для нашої столиці, і це дуже багато значить”, – говорить письменниця. Поет із Харкова Олександр Литвиненко переміг у номінації “Поезія” за збірку “Зомбілопілля”. “Дуже не вистачає таких заходів, на яких можна принаймні побачитися, зустрітися і відчути пульсацію маленьких та великих міст, які спілкуються між собою. Щось відбувається, рухається вперед”, – зауважив поет І четвертий лавреат – кандидат фізико-математичних наук, письменник із Києва Володимир Митус. Він переміг у номінації “Проза” за історичний роман “Мамай” та соціальний роман “Ципа”. “Літературна премія Ірпеня – це світле майбутнє нашої літератури. Не бійтеся, присилайте свої твори. З власного досвіду можу сказати, що тут будуть оцінювати їх, а не вас. І якщо ви дійсно змогли створити шедевр, він не залишиться непоміченим”, – впевнений автор. Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться Звертаючись до переможців, засновник Літературної премії Ірпеня, СЕО Товариства “Відважних” Володимир Карплюк наголосив, що українська мова та  література не мають ставати популярним і трендовими виключно через те, що в країні війна.  “Це має стати основою нашого майбутнього життя на десятки й сотні років беззаперечно і безапеляційно. Чим більше таких людей – тим більше буде премій. Тим більше у нас буде бажання у це організаційно, фінансово, творчо вкладатися. Тому дякую вам за те, що вам не все одно!”, – наголосив він. Нагородження переможців за 2021 рік – важливий крок у відновленні традиції вручення престижної літературної нагороди. Адже торік засновники премії були зосереджені на захист та відновленні Ірпеня. “Ці люди пролопатили таку гору літератури. Я від себе дякую. Дякую ще раз організаторам за цей величезний тягар, який вони взяли. Але це – позитивний тягар. Все, що робиться для України, – це позитив”, – запевнив голова журі премії Олесь Доній. У церемонії нагородження лавреатів також взяли участь Уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь, перший заступник мера Ірпеня Андрій Кравчук, директор видавництва “Саміт Книга” Іван Степурін, главред журналу “Всесвіт” Дмитро Дроздовський, заступник голови Київської обласної організації Нацспілки письменників України Дмитро Чистяк, секретар Нацспілки письменників України Юлія Бережко-Камінська, головний редактор газета “Літературна Україна” Сергій Куліда, директор Департаменту культури та туризму КОВА Анна Куценко, президент Української асоціації видавців та книгорозповсюджувачів Олександр Афонін, а також предавники виконкому та відділів громади, місцеві депутати, письменники, артисти та гості з різних регіонів України.  Нагадаємо, що нещодавно в Ірпені за підтримки товариства “Відважних” було презентовано Літературний мурал “Нетаємна вечеря письменників”. Ініціатором створення муралу став автор книги “Битва за Ірпінь” та продюсер фільму “Форпост Ірпінь” Петро Щербина.  Читайте: На відбудову Ірпеня потрібно 2 роки і 750 млн доларів, – перший заммера Ірпеня Кравчук Фото: організаторів заходу КиївВлада

Департамент культури Київської міської державної адміністрації (КМДА) анонсував дайджест мистецьких заходів у столиці з 21 по 27 серпня. Добірка подій культури столиці цього тижня містить заходи київських театрів, музеїв та бібліотек.  Про це, як передає KВ, йдеться в повідомленні пресслужби Департаменту культури КМДА. Підписуйтесь на “КиївВладу” ТЕАТРИ Київський академічний театр “Колесо” – https://www.facebook.com/KyivAcademicTheaterKoleso: 22 та 23 серпня – детектив “Мишоловка” за твором Агати Крісті;24 серпня – вистава “СкороВода” (про Григорія Сковороду);25 та 26 серпня – комедія-мюзикл “Flower boom” (Квітковий бум) за п’єсою Наталки Коломієць (18+);26 серпня – екскурсія за лаштунки театру, після якої відбудеться сольний музичний виступ актора Арсентія Примака;27 серпня – водевіль-модерн “Пристрасті дому пана Г.-П.” за п’єсою Олени Пчілки;27 та 29 серпня – вистава “Фатальний флірт” за п’єсою Артура Шніцлера. Київський муніципальний академічний театр ляльок на лівому березі Дніпра – https://www.facebook.com/puppettheatrekyiv: 26 серпня – комедія “Солом’яний бичок”;27 серпня – весела казка про дружбу “Котик та півник”. Дитячий простір “У світі казок”: 23 серпня – мюзикл “Лікар Айболить”. Київський академічний театр українського фольклору “Берегиня”: 25 серпня – старосвітська кУмедія “Українські вечорниці”;26 серпня – музична комедія “Весілля в Авлабарі”;27 серпня – містична історія кохання “Тіні забутих предків”. Київський академічний театр на Подолі: 26 серпня – “Комедіанти”;4 вересня – “Марлені”;25 серпня – “Сон літньої ночі”. Центр художньої та технічної творчості “Печерськ”: 28 серпня – поетичний вечір “Поезія. Слово. Пісня” за участю аматорських художніх колективів Центру художньої та технічної творчості “Печерськ”. Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться МУЗЕЇ Музей видатних діячів української культури: на замовлення – екскурсія з чаюванням Ольги Ковалевської “Гостини. Історія старого подвір’я”. Музей театрального, музичного та кіномистецтва України – https://www.facebook.com/MuzejTeatralnogoMuzicnogotaKinomistectvaUkraini: Будинок-музей М. Заньковецької: 21 – 28 серпня – персональна виставка Валентини Паніної “А ми продовжуємо жити”;23 серпня – 5 вересня – “Я – Українка: продовження” міжнародна художня виставка до Дня Незалежності України. Музей театрального, музичного та кіномистецтва України: до 31 серпня – до Дня Незалежності України виставка картин та скульптурних робіт Олексія Овчаренка “Всесвіт. Віра. Перемога”;27 серпня – до Дня пам’яті загиблих захисників України концерт “Музичний реквієм” (твори сучасних українських композиторів у виконанні молодих музикантів);постійно – виставка українських народних музичних інструментів “Живії струни України”. НІАМ “Київська фортеця”: 22 серпня – 10 вересня – до Дня Незалежності України виставка “Моя Батьківщина – вільна Україна” спільно з КО НСФХУ;25 серпня – 17 вересня – до Дня пам’яті захисників України, які загинули в боротьбі за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України виставка робіт української художниці та волонтерки литовсько-польського походження Беати Куркуль “Незабуття”. Музейно-виставковий центр “Музей Києва” – https://www.facebook.com/kyivhistorymuseum/: до 5 листопада – виставковий проєкт “Моя історія. 32 роки Незалежності”;до 28 серпня – виставка Ганни Криволап у межах проєкту “KyivArtSchool”;26 серпня – майстер-клас із ткацтва до Дня Незалежності України;29 серпня – благодійний концерт академічної чоловічої хорової капели ім. Л. М. Ревуцького до Дня пам`яті захисників України;24 серпня – майстер-клас Аннет Сагаль із колажу на тему “Безпека”;27 серпня – майстер-клас Аннет Сагаль із колажу для дітей на тему “Супергерой”;до 31 серпня – виставка одного експоната “Київські традиції, що оживають: кавування”;протягом місяця – віртуальна екскурсія “Бабин Яр. Віртуальний спогад”;протягом місяця – віртуальна екскурсія “Хрещатик 1913 року”;протягом місяця – віртуальна екскурсія “Ціна свободи”. Історико-меморіальний музей Михайла Грушевського: 25, 26 серпня – екскурсія з кінопереглядом виставкою “СВОЇ/ЧУЖІ: люди, спомини, речі Паньківської, 9”;26, 27 серпня – кураторські екскурсії виставкою “In memoria dell`Italia”;26 серпня – “Історичні вправи в Домі Грушевських”: бесіда на тему “Проукраїнський і промосковський вибір українських книжників ранньомодерного часу”;26 серпня – “Читацький клуб на Паньківській”. Музей “Садиба на Кудрявці”: до 31 серпня – виставка “Сімейний портрет в інтер’єрі”;26 серпня – концерт “Музика душі і серця”. Музей української діаспори: до 31 серпня – постійно-діючий історико-меморіальний виставковий проєкт “Наш Сікорський”;6 серпня – захід із серії “Старовинні танці епохи бароко”. Музей окупації Києва: протягом місяця – віртуальна екскурсія “Бабин Яр. Віртуальний спогад”. Музей шістдесятництва: до 31 серпня – виставка “Український Донбас шістдесятників” (родина Світличних, І. Дзюба, В. Стус, О. Тихий, М. Руденко, А. Горська);до 31 серпня – мінівиставка “Світ колажів Любові Панченко”;до 31 серпня – виставка малярських і декоративно-прикладних робіт шістдесятника Миколи Кабалюка “Розмова із самим собою мовою етюдів”;до 31 серпня – виставка робіт художника-аматора, шістдесятника Григорія Давидюка;26 серпня – презентація книги Олексія Зарецького “Алла Горська. Мисткиня у просторі тоталітаризму” за участі Олени Зарецької. Літературно-меморіальний музей-квартира П. Г. Тичини в м. Києві: до 31 серпня – виставка “Калейдоскоп Перемоги. Перемога вже близько”. Національний музей українського народного декоративного мистецтва – https://www.facebook.com/DecArtMuseum: до 25 серпня триває проєкт “Сила крихкості” – виставка інтер’єрної кераміки Ольги Рапай;до 27 серпня триває виставка “Магія кераміки Оксани Грудзинської. 100 років, 100 робіт, 100 друзів” до 100-річчя від дня народження художниці (із колекції музею);до 27 серпня триває виставка вишитих килимів Катерини Коліди (Львівська обл.);до 31 серпня триває виставка “Марія Примаченко. Початок”, що презентує твори художниці 1936–1937 років (з колекції музею);24 серпня – програма до Дня Незалежності України: - творчі локації для дорослих та дітей; - майстер-клас із ручної вибійки “Патріотична вибійка”; - майстер-клас із витинанки “Тризуб”; - ігрові локації для дітей у залах виставок “Марія Примаченко. Початок”, інтер’єрної кераміки Ольги Рапай “Сила коріння” та “Магія кераміки Оксани Грудзинської. 100 років, 100 робіт, 100 друзів”; 27 серпня – екскурсія вихідного виставкою “Марія Примаченко. Початок”. Національний музей Революції Гідності – https://www.facebook.com/maidanmuseum.org: 26 серпня – екскурсія “Місцями Революції Гідності. Хроніка подій” (відвідування безкоштовне, за попередньою реєстрацією – https://forms.gle/kkwG1Js1dES7SVZu8), Інформаційно-виставковий центр Музею Майдану (Майдан Незалежності, 18/2, Будинок профспілок, 2-й поверх);22 серпня о 18:30 – показ документального фільму “Або ми, або вони” про майданівця та українського воїна-добровольця Дениса Антіпова. Музей книги і друкарства України: 23 серпня о 15:00 – “Зродились ми великої години” (майстер-класи, екскурс сторінками історії української незалежності та концерт патріотичних пісень);виставка художніх робіт Юрія Химича “Україна соборна” (ще за життя митець вважався одним із кращих акварелістів свого часу, а його неймовірні міські пейзажі яскраво виділяються неповторним стилем. Частина робіт виставляється вперше);виставка оригінальної графіки “Спротив” знаного українського художника-модерніста з Ужгорода Павла Ковача;виставка “Код нації” (українська вишивка із фондів музею та із приватних збірок);виставка стародруків, рідкісних видань, сакральних предметів “Спочатку було слово / Українські переклади Біблії” (із музейної колекції). Інфоцентр Музею Майдану: експозиція “Назустріч Свободі”, екскурсії щочетверга та щовівторка. Трапезна палата Національного заповідника “Києво-Печерська лавра”: виставка “...Але будуть відроджені у славі і силі”. Київський меморіально-літературний музей Максима Рильського: 23 серпня – перед майстер-класом “Бджілка саду Любові та Радості” презентація книги “Родовід Ластиків” для бібліотекарів. БІБЛІОТЕКИ Публічна бібліотека ім. Лесі Українки – https://www.facebook.com/LUkLibrary: 23 серпня – презентація книг Анни Павліченко “Боротьба закарбована в слові”;24 серпня – Слово за Волю: Літературний Вечір до Дня Незалежності (формат “вільний мікрофон”). Центральна районна бібліотека ім. П. Г. Тичини – https://www.facebook.com/biblioteka.pavla.tychyny: протягом серпня – виставка картин Генрі Ягодкіна “В очікуванні повернення” (кримські пейзажі);21 серпня о 15:00 – творча зустріч із братами Капрановими. Презентація книжки “Історія Європи. Український погляд”;23 серпня о 17:00 – розмовний клуб української мови “Українські посиденьки” з Оленою Татьянченко;24 серпня о 15:00 – історичний екскурс “Те, що приховує час”;27 серпня об 11:00 – розмовний клуб української мови “Єдині”;27 серпня о 13:30 – Спільнота настільних ігор LEFT DUNGEO. Бібліотека ім. К. Симонова – https://www.facebook.com/profile.php?id=100050981453901&%3Blst=100050981453901%3A100050981453%20901%3A1589367681&%3Bsk=timeline: 24 серпня об 11:00 – урок патріотизму “На прапор рівняймося!”;24 серпня об 11:00 – патріотичний урок до Дня Незалежності України. Бібліотека ім. В. Сосюри – https://www.facebook.com/bibliososury: 24 серпня – гурток “Палітра творчості”. Майстер-клас “Серце-оберіг – символ миру та щастя”. Бібліотека ім. Є. Кравченка: 19 червня о 16:00 – книжковий клуб поряд із домом “Кайдашева сім’я” vs “Кайдашева сім’я проти зомбі”. Міська спеціалізована молодіжна бібліотека – https://www.facebook.com/MSMB.lib: 22 серпня о 13:00 – стрим-бесіда з нутріціологинею та блогеркою Оленою Брушківською “Принципи здорового харчування” (https://www.facebook.com/MSMB.lib);22 серпня – заняття з практичної психології з Наталією Дзюбою;23 серпня о 12:00 – два заняття “Школи мобільної грамотності”;23 серпня – огляд нових надходжень “Книжковий калейдоскоп”;24 серпня – заняття з української мови “Яке прекрасне рідне слово”;24 серпня – 13.00 до Дня Незалежності України, стрим-бесіда “Україна – понад усе!” з кандидатом філологічних наук, доцентом Іваном Братусем (https://www.facebook.com/MSMB.lib);до 30 серпня – до дня Незалежності України книжкова виставка “Де вільна єдність вільно вироста”. Центральна бібліотека “Печерська” – https://www.facebook.com/BiblioPechersk: 24 серпня о 15:00 – кінозал запрошує на перегляд романтичного детективу “Ілюзіоніст”. Бібліотека ім. О. Вишні (вул. Грушевського, 9) – https://www.facebook.com/profile.php?id=100067865499466: 27 серпня об 11:00 – курси фінансової грамотності з волонтерами ГО “Ротарі Клуб Київ Інтернаціонал” (https://bit.ly/42hNXlh). Бібліотека естетичного виховання (б-р М. Михновського, 32) – https://www.facebook.com/bibestet: 24 серпня об 11:00 – заняття студії малювання для дорослих;21-27 серпня – триває виставка живопису відомих київських художників “Квіткова палітра України”. Читайте: Нацопера розпочинає свій 156-й театральний сезон (афіша, серпень) Фото: Департамент культури КМДА.КиївВлада

Управління культури і туризму Білоцерківської міської ради хоче купити 5418 книг для дітей, підлітків та дорослих від українських та зарубіжних авторів. Витратити на доставку книг до 26 грудня планують 1,5 млн гривень. Про це, як передає KВ, йдеться в оголошенні в електронній системі публічних закупівель Prozorro. Підписуйтесь на “КиївВладу”   Згідно оголошення від 8 серпня, для поповнення бібліотечного фонду комунального закладу Білоцерківської міської ради (КЗ БМР) "Білоцерківська централізована бібліотечна система імені Петра Красножона" планується виділити 1,5 млн гривень. Аукціон має відбутися 16 серпня, а доставити книги потрібно до 26 грудня. Купити хочуть книги для дітей, підлітків та дорослих від українських та зарубіжних авторів. Зокрема, на 466 книг для дітей українських авторів готуються витратити 103 тис.388 гривень: 1 Андрусяк І. Жерар-партизан Віват 2022 15 шт. 2 Андрусяк І. Третій сніг Наш формат 2020 12 шт. 3 Антонова Л. Знайомтеся, Шерлок! Рідна мова 2022 14 шт. 4 Бату Д. Коли сніг пахне мандаринками ВСЛ 2020 12 шт. 5 Бачинський А. Примари Чорної діброви ВСЛ 2022 18 шт. 6 Вакуленко В. Татусева книга ВСЛ 2014 18 шт. 7 Вдовиченко Г. Життя іграшкових овечок ВСЛ 2022 15 шт. 8 Вовк Н. Літачок-рятівничок А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА 2022 12 шт. 9 Воронина Л. Гра в індіанців, або Ніколи не смійся з крокодила Віват 2022 15 шт. 10 Дерманський С. День народження привида ВСЛ 2023 10 шт. 11 Дерманський С. Різдвяна крамничка тітоньки Мальви А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА 2020 14 шт. 12 Дима П. Казка про Яську, Ориську та бабу Параску Ліра-К 2021 7 шт.  13 Живка З. Пес Патрон Свічадо 2022 12 шт. 14 Живка З. Півник-переможець Свічадо 2022 12 шт. 15 Золотковська Т. Таємне життя Рудика Ранок 2021 10 шт. 16 Касьяненко С. На канікули в село Агенція ГМБХ Україна 2014 15 шт. 17 Князевич М. Шустрик А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА 2022 14 шт. 18 Коваль В. Літо в халабуді Ліра К 2022 5 шт. 19 Липа Н. Каро і потаємний світ Зелений пес 2022 12 шт. 20 Ляшок М., Строкач Т. Хто сховався у місті Ранок 2020 12 шт. 21 Майсурадзе Г. Миколай – захисник дітей Ліра 2022 10 шт. 22 Матіяш Д. Мене звати Варвара ВСЛ 2021 15 шт. 23 Михед О. Котик, Півник, Шафка ВСЛ 2022 13 шт. 24 Нестайко В. Секрет Васі Кицина Школа 2008 14 шт. 25 Павленко М. Моя класнюча дівчинка Час майстрів; Wise bee 2016 17 шт. 26 Потаніна І.  Кумедні оповідання. Дружба та інші шаленства Ранок 2019 6 шт. 27 Правоторова В. Обертасики А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА 2022 14 шт. 28 Пузік В. “Делфі” та чарівники. Макґі та Чорний дракон Асса 2022 10 шт. 29 Савка І. Киця – Миця ВСЛ 2022 13 шт. 30 Світ Я. Троє проти зла. Кн. 1 А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА 2021 15 шт. 31 Світ Я. Троє проти зла. Кн. 2 А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА 2021 15 шт. 32 Світ Я. Троє проти зла. Кн. 3 А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА 2022 15 шт. 33 Строкач Т. Хованки Кенгуру 2020 14 шт. 34 Татусь Бо. Пригоди Крутелика, або Звідки приїхав перший велосипед Віват 2021 11 шт. 35 Чуба У. Матуся-немовля А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА 2021 15 шт. 36 Чуба У. Мед і Паштет — фантастичні вітрогони А-БА-ГА-ЛА-МА-ГА 2020 15 шт.. За 407 книг зарубіжних авторів для дітей мають намір заплатити 98 тис.389 гривень: 1 Абеді І. 5 зірок для Лоли. Кн.8 Ранок 2015 12 шт. 2 Абеді І. Лола у весільній подорожі. Кн.6 Ранок 2014 12 шт. 3 Абеді І. Сенсаційний репортаж Лоли Ранок 2014 12 шт. 4 Барклем Д. Ожиновий живопліт. Морська історія Читаріум 2022 15 шт. 5 Барклем Д. Ожиновий живопліт. Таємні сходи Читаріум 2022 15 шт. 6 Барклем Д. Ожиновий живоплот. Осіння історія Читаріум 2020 15 шт. 7 Баумбах М. Осінь на Бузиновій вулиці Ранок 2021 14 шт. 8 Блайтон І. Славетна п’ятірка. Кн.2. Нові пригоди славетної Фоліо 2020 5 шт. 9 Блайтон І. Славетна п’ятірка. Кн.3. П’ятеро тікають разом Фоліо 2021 5 шт. 10 Блайтон І. Славетна п’ятірка. Кн.4. П’ятеро рушають до вершини Фоліо 2020 5 шт. 11 Блайтон І. Славетна п’ятірка. Кн.5. П’ятеро шукачів пригод Фоліо 2020 5 шт. 12 Ґатті А. Детективи з вусами. Галантний крадій. Кн.2 Ранок 2023 12 шт. 13 Ґатті А. Детективи з вусами. Хто викрав короля кухні. Кн.1 Ранок 2023 12 шт. 14 Дал Р. Фантастичний містер лис А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА 2020 15 шт.  15 Дал Р. Чарлі і великий скляний ліфт А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА 2019 14 шт. 16 Екхольм Я. Людвігу Прехитрому-ура-ура-ура! Школа 2015 10 шт. 17 Калєнгула К. Коти і чародійки Віват 2022 14 шт. 18 Кантіні Б. Мортіна. Історія, від якої можна вмерти зо сміху Школа 2019 15 шт. 19 Леві М. Закоханий привид КСД 2023 18 шт. 20 Лейсі М. Велика книга морських мешканців Артбукс 2021 10 шт. 21 Мак-Довелл К. Так чи інакше Ранок 2022 5 шт. 22 Міст М. Маленька зла книжка Букшеф 2021 10 шт. 23 Найкращі історії для дівчаток КМ – БУКС 2020 3 шт. 24 Нацукава С. Кіт, що рятував книжки Наш формат 2023 14 шт. 25 Несгефер Н. "Пригоди кажаночки Дарусі" Віват 2022 14 шт. 26 Нортон М. Роздобудьки в повітрі Школа 2017 14 шт. 27 Познанськи У. Страшенно чудова суперпринцеса Віват 2021 15 шт. 28 Ролінг Дж. Фантастичні звірі і де їх шукати А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА 2017 13 шт. 29 Роулінг Д. Різдвяна свинка А-ба-ба-га-ла-ма-га 2021 12 шт. 30 Свонвік М. Донька залізного дракона Вид-во Жупанського 2022 10 шт. 31 Солтіс-Доан В. Коти і кішки ВСЛ 2022 14 шт. 32 Страуд Дж. Агенція "Локвуд і Ко" А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА 2019 10 шт. 33 Фішу Б. Ненудна наука Віват 2021 13 шт. 34 Флетчер Т. Різдвозавр та список Нечемнюхів ВСЛ 2021 15 шт. 35 Шепард Е. Хлопчик, який вирощував драконів ВСЛ 2021 10 шт. На 408 книг українських авторів для підлітків можуть витратити 103 тис.077 гривень: 1 Алчанова О. Час для всього Ранок 2021 15 шт. 2 Бенза С. Назустріч собі. Оповідання для підлітків Академія 2021 10 шт. 3 Біла Н. Ел і Ева ВСЛ 2021 14 шт. 4 Бурлака О. Поцілунок був не останній Академія 2019 9 шт. 5 Глібчук У. Дівчатка Книги-ХХІ 2021 14 шт. 6 Гридін С. Іграшка Знання 2022 12 шт. 7 Денисенко Л. Діти повітряних тривог Видавництво 2022 20 шт. 8 Довгопол Н. Знайти країну амазонок Віват 2022 12 шт. 9 Довгопол Н. Привиди готелю “Едельвейс” Школа 2022 12 шт. 10 Єгорушкіна К. Мої вимушені канікули Віват 2022 14 шт. 11 Жукова Т. Слідом за чорним псом Ліра-К 2022 10 шт. 12 Запека В. Полінка Віват 2022 10 шт. 13 Історія України від діда Свирида. Кн. 1 Сілаєва 2021 13 шт. 14 Історія України від діда Свирида. Кн. 2 Наш формат 2017 13 шт. 15 Історія України від діда Свирида. Кн. 3 Сілаєва 2020 21 шт. 16 Кокотюха А. Врятувати березень Ранок 2022 20 шт. 17 Кокотюха А. Гімназист і біла ворона А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА 2019 15 шт. 18 Кокотюха А. Довга комендантська година Фабула 2023 15 шт. 19 Кокотюха А. Таємниця зниклих зайців Ранок 2023 15 шт. 20 Кокотюха А. Чорна мітка КСД 2022 15 шт. 21 Кокотюха А. Як  весело в будинку “Вау” Віват 2022 15 шт. 22 Куліш П. Чорна рада КСД 2018 15 шт. 23 Лачина А. Останні канікули Школа 2020 10 шт. 24 Лущевська О. Інший дім Ранок 2021 14 шт. 25 Лущевська О. Триматися за руки, сестричко Крокус 2022 14 шт. 26 Лущевська О. Це тиха ніч мій астронавте #книголав 2022 14 шт. 27 Олійко Г. Сукня для Марусі А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА 2022 15 шт. 28 Пагутяк Г. Око світу А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА 2022 12 шт. 29 Стрижевська Т. Лінія термінатора ВСЛ 2022 10 шт. 30 Стрижевська Т. Шоколадний кіт ВСЛ 2022 10 шт. Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться Також, 86 тис.036 гривень планують заплатити за поставку 333 книг зарубіжних авторів для підлітків:  1 Б’єрбу Л. Страшні дівчата ВСЛ 2022 10 шт. 2 Блек Х. Лихий король Віват 2020 12 шт. 3 Бойн Джон. Хлопчик у смугастій піжамі ВСЛ 2017 10 шт. 4 Брайсон Б. Коротка історія майже всього на світі. Від динозаврів і до космосу Наш формат 2018 10 шт. 5 Вудфайн К. Загадка коштовного метелика Урбіно 2020 10 шт. 6 Вудфайн К. Загадка механічного горобця Урбіно 2020 10 шт. 7 Єнс І. Загублене намисто Artbooks 2021 7 шт. 8 Єнс І. Легенда "Зореплавця" Кн. 1 Artbooks 2021 7 шт. 9 Єнс І. Родинна таємниця Artbooks 2021 7 шт. 10 Єнс І. Спадок винахідника. Кн.2 Artbooks 2021 7 шт. 11 Єнс І. Таємниці останнього пірата Artbooks 2023 7 шт. 12 Єнс І. Тінь і золота кімната Artbooks 2022 7 шт. 13 Йогансен М. Подорож ученого доктора Леонардо… Віхола 2022 3 шт. 14 Касдепке Г. Велика книга почуттів Урбіно 2019 12 шт. 15 Касдепке Г. Обережно! Усе, що має знати дитина Школа 2017 15 шт. 16 Колган Д.  Книгарня щастя на березі Рідна мова 2021 14 шт. 17 Колган Д.  Різдво в Капкейк-кафе Рідна мова 2021 12 шт. 18 Космовська Б. Самотні.com Школа 2017 15 шт. 19 Коул Е., Віттакер Е. Мистецтво бути офігезним Ранок 2022 14 шт. 20 Коул К. Різдвяна сукня #книголав 2023 13 шт. 21 Коул Т. Тисяча пам'ятних поцілунків Букшеф 2022 13 шт. 22 Лондон Д. Біле Ікло Школа 2021 15 шт. 23 Лондон Д. Жага до життя Букшеф 2021 19 шт. 24 Лондон Д. Морський вовк Знання 2019 15 шт. 25 По Е. Золотий жук Фоліо 2019 10 шт. 26 Стенб'юрі С. 501 факт, який треба знати з... географії ВСЛ 2020 15 шт. 27 Стрелекі Д. Повернення до кафе Віват 2021 10 шт. 28 Стрелекі Д. Третій візит до кафе на краю світу Віват 2021 10 шт. 29 Шепард Е. Хлопчик, який вирощував драконів ВСЛ 2021 10 шт. 30 Ягелло Й. Як дві краплі води Урбіно 2020 14 шт. На 1775 книг українських авторів для дорослих можуть витратити 484 тис.711 гривень: 1 Alina Ross. Але ж ти любила… Видавець Торубара В. В. 2023 3 шт. 2 Агеєва В. Бунтарки. Нові жінки і модерна нація Смолоскип 2023 10 шт. 3 Агеєва В. Марсіани на Хрещатику. Літературний Київ початку XX століття Віхола 2023 5 шт. 4 Антологія української поезії ХХ століття А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА 2016 3 шт. 5 Барт Д. Баришник – дур-зіллям Темпора 2022 5 шт. 6 Бистрицький Є. Комунікація і культура в глобальному світі Дух і Літера 2020 5 шт. 7 Білик І. Скіфи. Історична трилогія Укр. пріоритет 2021 2 шт. 8 Бльостка К. Матера вам не наймичка Віхола 2021 7 шт. 9 Богомаз О. Весілля Настусі Лабораторія 2023 14 шт. 10 Бондар О. Вража ущелина Ліра-К 2021 10 шт. 11 Була О. Вересова Міль ВСЛ 2022 5 шт. 12 Вдовиченко О. 72. Записки комбата ВСЛ; Білка 2021 15 шт. 13 Винокуров І. (упоряд.) Друга світова: роздуми через вісім десятиліть Дух і Літера 2022 10 шт. 14 Вишебаба П. Тільки не пиши мені про війну Видавництво Однієї Книги 2023 10 шт. 15 Вишняк О. Приазовська савана Темпора 2023 14 шт. 16 Власенко І. Квітка Фоліо 2022 18 шт. 17 Власенко І. Саша Фоліо 2022 14 шт. 18 Власенко І. Симон Фоліо 2023 14 шт. 19 Власенко І. Утікач Тодось Фоліо 2022 12 шт. 20 Волинська О. Любов за гріш Смолоскип 2021 12 шт. 21 В'ятрович В. “Нотатки з кухні "переписування історії" Наш формат 2021 10 шт. 22 Гвоздяк П. Біохімія води. Біотехнологія води Києво-Могилянська академія 2019 10 шт. 23 Гнатко Д. Він звав її Сандрою КСД 2022 16 шт. 24 Гнатко Д. Радислава. Історія одного кохання КСД 2023 16 шт. 25 Гнатко Д. Щоденник безнадійно приреченої КСД 2023 20 шт. 26 Говоруха І. Плахта Кн.1 Саміт-книга 2022 17 шт. 27 Говоруха І. Плахта Кн.2 Південний схід Саміт-книга 2023 17 шт. 28 Горицька Г. Радянський протагоніст Фоліо 2023 10 шт. 29 Горіха Зерня Т. Принцип втручання Білка 2021 10 шт. 30 Городецька Г. Інклюзія Темпора 2022 14 шт. 31 Гримич М. Лара Нора-друк 2022 18 шт. 32 Грузін Ю. Себек Фабула 2022 12 шт. 33 Даценко Ю. Життя вічне КСД 2023 15 шт. 34 Дашвар Л. Село не люди. Кн. 2. Добити свідка КСД 2021 17 шт. 35 Дерев"янко П. Кн. 1 Аркан вовків Дім Химер 2022 8 шт. 36 Дерев"янко П. Кн. 1 Проблема трьох тіл Букшеф 2020 8 шт. 37 Дерев"янко П. Кн. 2 Темний ліс Букшеф 2019 8 шт. 38 Дерев"янко П. Кн. 2 Тенета війни Дім Химер 2020 8 шт. 39 Дерев"янко П. Кн. 3 Вічне життя смерті Букшеф 2021 8 шт. 40 Дерев"янко П. Кн. 3 Пісня дібров Дім Химер 2022 8 шт. 41 Дімаров А. Біль і гнів. Книга 1 Фоліо 2021 10 шт. 42 Дімаров А. Біль і гнів. Книга 2. Чорний ворон. Син капітана Фоліо 2021 10 шт. 43 Дімаров А. Єврейські історії. Сповідь стукача Фоліо 2023 10 шт. 44 Дімаров А. Сільські історії Фоліо 2022 6 шт. 45 Добрянський В. Убий мене Фоліо 2023 14 шт. 46 Жадан С. Хлібне перемир'я Меридіан – Черновіц 2020 10 шт. 47 Жураковська І. Твоя М. Книги-ХХІ 2021 19 шт. 48 Забужко О. Найдовша подорож Комора 2022 10 шт. 49 Залужний В. Воєнний стан Meridian Czernowitz 2023 10 шт. 50 Запека В. Бабах на всю голову Віват 2022 15 шт. 51 Звонок І. Гальшка Острозька КСД 2022 10 шт. 52 Іванцова М. Намальовані люди Білка 2021 15 шт. 53 Івченко В. Спочатку їх було шістдесят Темпора 2022 10 шт. 54 Калина О. Довга дорога КСД 2023 20 шт. 55 Карпа І. Тільки нікому про це не кажи #книголав 2022 10 шт. 56 Качковський І. Пісня про Довбуша Укр. Пріоритет 2021 15 шт. 57 Кириченко А. Мисливці за градами Білка 2021 10 шт. 58 Кідрук М. Колонія Бородатий Тамарин 2023 7 шт. 59 Кіпіані В. Країна жіночого роду Віват 2021 5 шт. 60 Кіпіані В. Справа Василя Стуса. Збірка документів з архіву колишнього КДБ УРСР Vivat 2019 5 шт. 61 Кірсанов А., Дзюба С. Позивний Бандерас. Операція Томос Фабула 2021 13 шт. 62 Кір'ян О. І гойдалка злітає знову КСД 2021 8 шт. 63 Кір'ян О. Щебетала пташечка КСД 2023 18 шт.. 64 Клименко О. Іржа Богдан 2022 14 шт. 65 Клочко Д. Андрофаги ВСЛ 2022 15 шт. 66 Книжкова палата Укр. Скорочена версія УДК. Розташ. бібл. записів у каталогах публ. бібліотек Т. 1 Ліра – К 2020 3 шт. 67 Книжкова палата Укр. Скорочена версія УДК. Розташ. бібл. записів у каталогах публ. бібліотек Т. 2 Ліра – К 2020 3 шт. 68 Книжкова палата України. УДК. Алфавітно- предметний покажчик. Зі змінами та доповненнями. Ліра – К 2017 3 шт. 69 Коваль Р. Жінки у визвольній війні. Історії, біографії, спогади. 1917-1930. Marcobook 2020 4 шт. 70 Ковальова О. Квіти ностальгії Книги-ХХ-І 2021 14 шт. 71 Коломійчук Б. 300 миль на схід ВСЛ 2021 15 шт. 72 Коновалова М. Новий український правопис Основа 2021 20 шт. 73 Корній Д. Чому розквітає папороть Ранок 2022 17 шт. 74 Кралюк П. Коли впало королівство Фоліо 2023 13 шт. 75 Крас В. Побратими Фоліо 2022 15 шт. 76 Крас В. Руїна Фоліо 2020 15 шт. 77 Крас В. Татарський бранець Фоліо 2020 15 шт. 78 Красовицький О. Місяць війни. Хроніка подій Наш формат 2022 10 шт. 79 Кузнєцова Є. Драбина ВСЛ 2023 17 шт. 80 Кулакова П. Проти ночі Темпора 2022 12 шт. 81 Курков А. Самсон і Надія Фоліо 2021 14 шт. 82 Левкова А. За Перекопом є земля Лабораторія 2023 14 шт. 83 Лісова І. Про що він мовчить? Креатив Вумен Паблішинг 2022 5 шт. 84 Лісовський П. М. Дипломатія: кібербезпека та шляхетність переговорів. Навч. Посіб. Ліра – К 2021 5 шт. 85 Лобусова И. Бухта Святого Причастия Фолио 2021 15 шт. 86 Лукомінський М. Наввипередки Віват 2021 7 шт. 87 Лущик П. Галицька сага. Книга 8 Фоліо 2023 8 шт. 88 Мазуркевич О., Дячук В. Звичаєві норми етикету в традиційній культурі українців. Навч. Посіб. Ліра – К 2017 12 шт. 89 Макаренко О. Троєщинське море Фоліо 2022 14 шт. 90 Манченко М. Гіркі апельсини Темпора 2022 20 шт. 91 Масенко Л. Суржик: між мовою і язиком Києво-Могилянська академія 2019 20 шт. 92 Матвієнко М. Математична логіка і теорія алгоритмів Ліра – К 2021 10 шт. 93 Матолінець Н. Всі мої Ключі і Ґайя Віват 2022 10 шт. 94 Матту Ю. # 39.11 Час Змін 2020 10 шт. 95 Медведєв М. Теорія ймовірності та математична статистика. Підручник Ліра – К 2021 5 шт. 96 Мисяк І. Завод Темпора 2022 15 шт. 97 Михед О. Я змішаю твою кров із вугіллям. Наш формат 2020 13 шт. 98 Могила Ю. Народні джерела творчості Степана Васильченка. Ліра – К 2019 14 шт. 99 Неіленко С., Русавська В. Кулінарна етнологія. Навч. Посібник. Ліра – К 2020 3 шт. 100 Нікалео Н. Львів. Париж. Круасани КСД 2023 12 шт. 101 Осійчук О. Абрикосова книгарня Наш формат 2021 12 шт. 102 Осока С. Ніч купання в серпні ВСЛ 2022 10 шт. 103 Остроухов В. Інформаційна безпека Ліра – К 2021 2 шт. 104 Палагута К. У пошуках щастя Зелений пес 2022 14 шт. 105 Пекар В., Рашкован В. Українські основи Наш формат 2022 3 шт. 106 Печорна О. У затінку земної жінки КСД 2021 10 шт. 107 Підмогильний В. Невеличка драма Фоліо 2023 14 шт. 108 Плохій С. Брама Європи КСД 2021 14 шт. 109 Покатіс В. Незламні. Книжка про спротив українських жінок у війні з російськими загарбниками Yakaboo Publishing 2023 12 шт.  110 Полудьонний І. Простими словами. Як розібратися у своїй поведінці:                 Локальна історія №1, Наш формат 2021 10 шт. 111 Полудьонний І. Простими словами. Як розібратися у своїй поведінці:                Локальна історія № 10-11 Наш формат 2020 10 шт. 112 Полудьонний І. Простими словами. Як розібратися у своїй поведінці:                Локальна історія № 8-9 Наш формат 2022 10 шт. 113 Пономаренко С. Чорне весілля КСД 2023 14 шт. 114 Поспєлов А. Амок Віват 2023 13 шт. 115 П'янкова Т. Вік червоних мурах Наш формат 2022 15 шт. 116 Рапай К. Коло Якутовичів Дух і Літера 2021 10 шт. 117 Роздобудько І. Неймовірна. Ода до радості Нора-Друк 2022 15 шт. 118 Романенко Є., Мартишин Д., Богданенко А. Словник церковних термінів Ліра – К 2021 10 шт. 119 Романовська Н. Рятуючи Єву Мандрівець 2023 12 шт. 120 Русавська В. А. Гостинність в українській традиційній культурі Ліра – К 2020 10 шт. 121 Русіна О. Абрикоси зацвітають уночі ВСЛ 2022 14 шт.  122 Савицкая В. По ту сторону неба Саміт-книга 2022 15 шт. 123 Саліпа  О.Скарби. Таємниця замку-корабля. Книга перша Фоліо 2023 13 шт. 124 Саліпа О. Дерево роду. Дикі паростки Кн.1 КСД 2022 13 шт. 125 Саліпа О. Пташка на долоні Фоліо 2022 21 шт. 126 Самчук У. На краю часу Фоліо 2023 2 шт. 127 Сем'янків А. Танці з кістками Віхола 2022 21 шт. 128 Сілівра І. Фактор світу Темпора 2022 15 шт. 129 Січинський В. Чужинці про Україну Центр учбової літератури 2021 5 шт. 130 Скороход О. Наречена (містичний роман) Дєоніс плюс 2023 7 шт. 131 Смолярова М. Перед очима Темпора 2022 14 шт. 132 Степан Бандера. Родина та його соратники Лілея-НВ 2022 14 шт. 133 Сулима К. Буйвітер А-ба-ба-га-ла-ма-га 2022 15 шт. 134 Талан С. Осіння весна КСД 2023 12 шт. 135 Теслюк В. Основи красномовства. Навч. посіб. Ліра – К 2021 10 шт. 136 Ткаченко Г. Втрачене життя КСД 2022 14 шт. 137 Ткаченко С. Ніч була Книги-ХХ-І 2022 14 шт. 138 Устименко Л. Булгакова Н. Туристичне країнознавство. Практикум Ліра – К 2018 10 шт. 139 Ушкалов Л. Ловитва невловимого птаха: життя Григорія Сковороди Дух і Літера 2017 15 шт. 140 Феофанова І. Чужа-своя-рідна ВСЛ 2022 21 шт. 141 Фіалко Н. Гніздо для зозулі Навч. Кн.-Бондан 2023 17 шт. 142 Фіалко Н. Колискова для Софійки Навч. Кн.-Бондан 2023 12 шт. 143 Фіалко Н. Обірвана струна Навч. Кн.-Бондан 2023 14 шт. 144 Фіалко Н. Примарне щастя Навч. Кн.-Бондан 2023 14 шт. 145 Ходюк О. Сонце в маминих руках Богдан 2022 14 шт. 146 Холодюк Л. АКМЕ Апріорі 2022 15 шт. 147 Чернишенко В. Битва за місто Артбукс 2022 14 шт. 148 Шишацький Є. Мандрівка до потойбіччя Фоліо 2022 14 шт. 149 Шкандрій М. Євреї в українській літературі. Зображення та ідентичність Дух і Літера 2019 13 шт. 150 Шкурупій Гео. Двері в день. Міс Адрієна Фоліо 2023 5 шт. 151 Шовкошитний В. Кров – свята Укр. Пріоритет 2020 5 шт. 152 Якубенко Б. Геоботаніка: тлумачний словник.  Ліра – К 2022 14 шт. 153 Яневський Д. Михайло Грушевський. Портрет на тлі епохи Фоліо 2023 5 шт. 154 Яневський Д. Павло Скоропадський. Портрет на тлі епохи Фоліо 2023 5 шт. За 2029 книг зарубіжних авторів для дорослих мають намір заплатити 624 тис.399 гривень: 1 Алексієвич С. Останні свідки. Соло для дитячого голосу Фоліо 2020 12 шт. 2 Арабі Ш. Як вижити серед токсичних людей Артбукс 2022 5 шт. 3 Армас Е. Іспанський любовний роман Віват 2023 14 шт. 4 Ауд П. Так і Ні. Почуття Ранок 2021 10 шт. 5 Бакман Ф. Переможці #книголав 2023 4 шт. 6 Бауман З. Модерність і Голокост Дух і Літера 2022 10 шт. 7 Бекетт С. Записано на кістках КСД 2023 18 шт. 8 Беррі Д. Лагідна війна Рідна мова 2022 5 шт. 9 Бохус К. Чорний манускрипт Фоліо 2022 14 шт. 10 Брайян Т. Зроби це зараз. 21 чудовий спосіб зробити більше за менший час КСД 2021 10 шт. 11 Браун К. Рецепт ідеальної дружини #книголав 2022 15 шт. 12 Брювер Д. Залежний розум. Сигарета, смартфон, токсичні стосунки. Як формуються шкідливі звички та як їх подолати Віват 2018 20 шт. 13 Вайтхед К. Нікелеві хлопці #книголав 2022 10 шт. 14 Вандера Г. Там, де ліс зустрічає зорі Віват 2020 10 шт. 15 Віллінгем С. Світло в темряві Віват 2023 15 шт. 16 Вільямс Г. Час для кохання Віват 2023 14 шт. 17 Віттен М. Намисто Віват 2023 14 шт. 18 Волц А. Аляска Nebo BookLab Publishing 2022 10 шт. 19 Ворд К. Останній дім на безпечній вулиці Віват 2022 10 шт. 20 Воттс П. Морська зірка Вид-во Жупанського 2023 12 шт. 21 Габріель З. Завтра, завтра, завтра… Віват 2023 15 шт. 22 Гаєк Ф. Шлях до рабства Наш формат 2022 5 шт. 23 Гайді Л. Олівія і два її життя ВСЛ 2021 15 шт. 24 Гакслі О. Який чудесний світ новий Букшеф 2020 12 шт. 25 Галбрейт Р. Чорнильно-чорне серце КМ-БУКС 2023 3 шт. 26 Гарріс Д. Льодяникові черевички КСД 2023 14 шт. 27 Геєр Д. Тіні минулого Астролябія 2023 14 шт. 28 Гейзелвуд А. Гіпотеза кохання Віват 2023 14 шт. 29 Гейман Н. Кораліна КМ-БУКС 2020 13 шт. 30 Гемінгвей Е. Сніги Кіліманджаро ВСЛ 2021 12 шт. 31 Генна К. Чотири вітри Рідна мова 2023 12 шт. 32 Герберт Ф. Єретики Дюни КСД 2021 2 шт. 33 Герберт Ф. Капітула Дюни КСД 2022 2 шт. 34 Гессе Т. Гертруда Ростальде Фоліо 2023 10 шт. 35 Гессе Т. Душа дитини.Останнє літо Клінгзора Фоліо 2022 11 шт. 36 Гілберт Е. Суворі чоловіки ВСЛ 2022 13 шт. 37 Гілберт Е. Я згодна. Як одна жінка, яка не вірила ВСЛ 2023 14 шт. 38 Глейзер Т. Зовнішня історія. Усе про ваші очі КСД 2023 14 шт. 39 Гліорі Д. Що б не було Читаріум 2021 14 шт. 40 Гоукінз П. Повільне горіння КСД 2022 12 шт. 41 Гранже Ж-К. Багряні ріки КСД 2018 15 шт. 42 Гранже Ж-К. Обраниці Букшеф 2023 15 шт. 43 Грант К. Правило переможця: Х 10. Як отримувати максимум від життя Віват 2022 10 шт. 44 Гріффітс К. Посібник із креативного мислення Фабула 2020 9 шт. 45 Гувер К. Лейла Рідна мова 2023 9 шт. 46 Гувер К. Спогади про нього Рідна мова 2023 10 шт. 47 Гунель Л. І знайдеш ти скарб у собі КСД 2021 10 шт. 48 Гурський П. Закон ордену Рідна мова 2020 6 шт. 49 Дейв Л. Останнє, що він мені сказав Артбукс 2023 5 шт. 50 Джіо С. З Лондона з любов'ю Віват 2022 18 шт. 51 Джіо С. Ожинова зима Віват 2022 14 шт. 52 Джіо С. Ранкове сяйво Віват 2023 14 шт. 53 Джіо С. Фіалки в березні Віват 2022 14 шт. 54 Джонсон П. Інтелектуали Віват 2022 7 шт. 55 Джордж А. Паризькі години Фабула 2021 12 шт. 56 Джюко М. Позивний "Кіт" Манга Ранок 2022 14 шт. 57 Джюко М. Привид Києва. Манґа Ранок 2022 18 шт. 58 Діксон П. Майбутнє (майже) всього. Як зміниться світ протягом наступних ста років Віват 2022 7 шт. 59 Дональдсон Д. Цурпалко Читаріум 2020 14 шт. 60 Дракуліч С. Війна всюди однакова Човен 2023 8 шт. 61 Еверетт Д. Походження мови. Як ми навчилися говорити Наш формат 2019 14 шт. 62 Егер Е. Вибір. Прийняти можливе #книголав 2022 5 шт. 63 Елбом М. П"ятеро, котрих зустрінеш на небесах КСД 2023 15 шт. 64 Елліс Б. Американський психопат КСД 2023 14 шт. 65 Зоммер Ю. Велика книга квітів Ранок 2022 5 шт. 66 Ігнатіус Д. Квантовий шпигун Фабула 2021 15 шт. 67 Ірвінг Д. Правила будинку сидру Фабула 2022 7 шт. 68 Ітурбе А. Бібліотекарка з Аушвіцу Віват 2023 14 шт. 69 Кабре Ж. Моє каяття Фоліо 2023 3 шт. 70 Кавагуті Т. Солодка кава – гіркі таємниці КСД 2022 14 шт. 71 Каррізі Д. Я – безодня КСД 2022 18 шт. 72 Кауфманн Д. Кравчиня із Парижа Книголав 2022 15 шт. 73 Кафка Ф. Подорожні щоденники Фоліо 2020 7 шт. 74 Кван Р. Макова війна Жорж 2023 3 шт. 75 Кван Р. Полум"яний бог Жорж 2023 3 шт.  76 Кван Р. Республіка дракона Жорж 2023 3 шт.  77 Кінг С. Біллі Саммерс КСД 2022 20 шт.  78 Кінг С. Довга хода КСД 2022 20 шт.  79 Кінг С. Інститут КСД 2020 20 шт.  80 Кінг С. Казка КСД 2023 20 шт.  81 Кінг С. Темна половина КСД 2022 20 шт.  82 Кіштайні Н. Коротка історія економіки Наш формат 2022 7 шт.  83 Клір Д. Атомні звички. Легкий і перевірений спосіб набути корисних звичок і позбутися звичок шкідливих КМ-БУКС 2020 18 шт.  84 Клюн Д. Дім у волошковому морі КСД 2023 12 шт.  85 Косиньський Є. Розфарбований птах КСД 2023 14 шт.  86 Костюкович О. Цвінгер Фоліо 2023 5 шт.  87 Крауч Д. Коханка її чоловіка Нора-друк 2018 15 шт.  88 Кровлі А. Місячна дитина Вид. Жупанського 2022 10 шт.  89 Кронін М. 100 років Ленні та Марго Віват 2022 12 шт.  90 Кулатта Р. Цифрові громадяни Yakaboo Publishing 2022 12 шт.  91 Лавкрафт Г. Жах у музеї Фоліо 2022 18 шт.  92 Ларсон Е. Велич і ницість. Історія про Черчилля, його родину та спротив під час Лондонського… Наш формат 2022 5 шт.  93 Лі Коу А. Світло далекої зірки ВСЛ 2022 11 шт.  94 Лілак М. Весільна крамничка. Кн.3 SNOWDROP 2022 14 шт.  95 Лілак М. Квіткова крамничка. Кн.2 SNOWDROP 2022 14 шт.  96 Лілак М. Кондитерська. Кн.1 SNOWDROP 2022 14 шт.  97 Ліппінкотт Р. Увесь цей час КСД 2022 10 шт.  98 Лорен К. Випадкові наречені Віват 2021 14 шт.  99 Майклідіс А. Діви Віват 2022 15 шт.  100 Маккарті К. Дорога Темпора 2022 6 шт.  101 Мак-Крейт К. Чудове подружжя Віват 2023 14 шт.  102 Макмастер Г. Поля битв: боротьба за захист вільного світу Наш формат 2023 7 шт.  103 Мальдонадо І. Сокіл Букшеф 2023 15 шт.  104 Мантел Г. Вулфголл Фабула 2018 2 шт.  105 Мантел Г. Дзеркало і світло Фабула 2022 2 шт.  106 Маркес Г. Опале листя Фоліо 2022 10 шт.  107 Маркус В. Сліди на дорозі Наш формат 2020 5 шт.  108 Маррс Д. Добра Самарянка Букшеф 2023 12 шт.  109 Мартен-Люган А. Вибачте на мене чекають ВСЛ 2021 14 шт.  110 Мей М. Жінка, яка має план Віват 2021 5 шт.  111 Мельчор Ф. Сезон ураганів Деінде Паблішинг 2020 14 шт.  112 Меркаллі Л. Ох, як спекотно! Школа 2022 12 шт.  113 Мішлон К. Тихий орендар КСД 2023 12 шт.  114 Мойєс Д. Крамничка на розі КСД 2023 17 шт.  115 Монтгомері Л. Енн із лопотливих тополь Фоліо 2020 10 шт.  116 Моріарті Л. Дев"ять незнайомців КМ-БУКС 2021 15 шт.  117 Морріс Г. Обіцянка сестер Книголав 2022 5 шт.  118 Мулфей Т. Позитивне лідерство Віват 2022 5 шт.  119 Нейдерман Е. Адвокат диявола КСД 2023 15 шт.  120 Несбьо Ю. Королівство КМ-БУКС 2023 15 шт.  121 Овенс Д. Там, де співають раки Віват 2021 14 шт.  122 Омер М. Густіше за кров Букшеф 2022 10 шт.  123 Омер М. Розум вбивці Букшеф 2021 15 шт.  124 Орвел Дж. Вшанування Каталонії Фоліо 2022 13 шт.  125 Орвел Дж. Щоденники. Кн.1 Фоліо 2023 5 шт.  126 Осман Р. Клуб убивств КСД 2021 15 шт.  127 Осман Р. Людина яка померла двічі КСД 2022 15 шт.  128 Пеннер С. Зникнення аптекарки АРТ-Букс 2023 12 шт.  129 Пірс С. Ретрит АРТ-Букс 2023 12 шт.  130 Пірс С. Санаторій АРТ-Букс 2022 12 шт.  131 Проуз Н. Покоївка Лабораторія 2023 10 шт.  132 Райдер К. Поцілунок у Парижі ВСЛ 2022 15 шт.  133 Рейнольдс Е. Фінанси для початківців Книголав 2021 15 шт.  134 Рекулак Д. Приховані малюнки КСД 2022 15 шт.  135 Ремарк Е. Життя у позику КСД 2021 7 шт.  136 Ремарк Е. Іскра життя КСД 2021 7 шт.  137 Ремарк Е. Час жити і помирати КСД 2022 10 шт.  138 Рід Т. Сім чоловіків Евелін Гюго Артбукс 2023 1 шт.  139 Різ С. Міс Грем. Кулінарна книга шпигунки #книголав 2021 17 шт.  140 Ройз С. Таємниця життя та смерті ВСЛ 2021 14 шт.  141 Румаан А. Ілюзія безпеки Віват 2023 10 шт.  142 Руні С. Нормальні люди ВСЛ 2020 14 шт.  143 Руні С. Розмова з друзями ВСЛ 2021 14 шт.  144 Салліван М. Під багряним небом КМ-Букс 2019 14 шт.  145 Сендс Ф. Східно-західна вулиця. Повернення до Львова ВСЛ 2017 18 шт.  146 Снайдер Т. Шлях до несвободи Човен 2020 17 шт.  147 Стівенсон Н. Снігопад Вид-во Жупанського 2022 13 шт.  148 Таддео Л. Три жінки КСД 2022 15 шт.  149 Тайтл Е. Ромео ВСЛ 2023 15 шт.  150 Тведт Т. Історія світу. Минуле як дзеркало сьогодення КСД 2023 3 шт.  151 Твід К. За браком доказів Нора-друк 2020 15 шт.  152 Тесс Г. Дівчина, яка мовчить КСД 2022 13 шт.  153 Тільє Ф. Запаморочення Фабула 2021 7 шт.  154 Тіппінг К. Радикальне прощення Букшеф 2022 10 шт.  155 Токарчук О. Дім дня, дім ночі Темпора 2021 10 шт.  156 Токарчук О. Е.Е. Темпора 2022 10 шт.  157 Торн С. Мій коханий ворог Віват 2023 14 шт.  158 Ульбінайте Д. Велика президентка маленької країни. Історія Далі Грибаускайте Наш формат 2021 10 шт.  159 Фаулер Т. Зельда Книги-ХХІ 2022 5 шт.  160 Фіцджеральд К. Зміни КСД 2023 15 шт.  161 Флегг Ф. Чудовий хлопець із кафе “Зупинка” КСД 2023 18 шт.  162 Фоєр Д. Страшенно голосно і неймовірно близько КСД 2023 13 шт.  163 Фолі Л. Список запрошених ВСЛ 2021 10 шт.  164 Форден С. Дім Гуччі Фабула 2021 4 шт.  165 Форро Т. Донбас Дух і Літера 2022 10 шт.  166 Френч Т. У лісі Віват 2023 5 шт.  167 Харатішвілі Н. Восьме життя (для Брільки) Комора 2022 2 шт.  168 Цисінь Л. Темний ліс Букшеф 2019 10 шт.  169 Шабловский В. Кухня терору ВСЛ 2023 2 шт.  170 Шафак Е. Сорок правил кохання КСД 2022 21 шт.  171 Шей Т. Доставка щастя. Шлях до прибутку ВСЛ 2016 10 шт.  172 Шефер Б. Закони переможців ВСЛ 2023 4 шт.  173 Шульц Б. Санаторій під клепсидрою Фоліо 2023 15 шт.  174 Шустер Т. Купи собі той довбаний букет Yakaboo Publishing 2020 14 шт.  175 Шютце А. Герої дикого лісу. Порятунок від смутку Віват 2022 14 шт.  176 Яку Е. Найщасливіша людина на землі. Віват 2022 14 шт.  177 Ялом І. Брехуни на кушетці КСД 2023 7 шт.  178 Янг Є. Одноімення Віват 2023 4 шт.  179 Янг Є. Поміж злодіїв Віват 2022 7 шт.  Читайте: У Києві відбудеться перший KyivBookFest Фото: з відкритих джерел КиївВлада

З 8 по 10 вересня у ТЦ “Gorodok Gallery” та Pochayna Event Hall відбудеться перша в історії незалежної України книжкова подія – KyivBookFest, де будуть максимально враховані інтереси видавців. Про це KВ стало відомо з релізу організаторів KyivBookFest. Підписуйтесь на “КиївВладу”  Фестиваль відбуватиметься в двох паралельних форматах: книжкова виставка-продаж, а також галузевий форум, акцент якого буде на зустрічі з авторами, власниками видавництв та лідерами думок. Виставка-продаж розміститься на площі понад 2000 кв. м. Потрапити на неї відвідувачі зможуть вільно, щоб придбати книги безпосередньо на розкладках своїх улюблених видавництв. Форум же складатиметься з п’ятьох конференц-залів, літньої тераси та двох open-space локацій. У програмі форуму буде дев’ять блоків, які допоможуть охопити якомога більше відвідувачів. Серед блоків, зокрема, професійні події, військова тематика, дизайнерські заняття, презентація новинок книжкової сфери, дитяча програма та автограф-сесії. Можливість відвідування цієї частини KyivBookFest надаватиметься за донейт, втім деякі категорії громадян (військовослужбовці та діти до 12 років у супроводі батьків) зможуть входити вільно. Наразі участь у фестивалі підтведили понад 15 видавництв, серед учасників зокрема  “А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА”, “АБУК”, “АртЕк” “ArtHuss”, “ArtBooks” “Білка”, “BookChef”, “Vivat”, “Видавництво Старого Лева”, “Жорж”, “Зелений Пес”, “КСД”, “Книголав”, “Колесо Життя”, “Мистецтво”, “Наш Формат”, “НК Богдан”, “Ранок”, “Саміт-Книга”, “Фабула” та “Фоліо”. Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться Єдиним фоном, у якому зараз може проходити будь-яка культурна подія в Україні, звісно, є війна. Тому організатори розпочали анонс подій KyivBookFest саме цим блоком, який поділяється на декілька складових. Особливу увагу команда фестивалю приділить психології із такими ключовими напрямками: психологічна підтримка цивільного населення, військова психологія та реабілітація ветеранів. Окремою ланкою серед подій виділено медичну психологію і психіатрію під час травматичних та кризових подій, як-от повномасштабне вторгнення росії. Як і на всіх подіях галузевого форуму, акцент робитимуть на тематичних книгах. Куратором секції став Ілля Полудьонний, психолог, сертифікований гештальт-терапевт, співавтор подкасту та серії книг “Простими словами”, а також співзасновник сервісу онлайн-психотерапії TreatField. Першою анонсованою подією від популяризатора культури ментального здоров'я Іллі Полудьонного буде зустріч “Що ми переживаємо під час повномасштабної війни”. Під час події планують розповісти про те, що відбувається з нашою психікою під час масових катастрофічних подій, з якими темами стикаються люди, які їх переживають, у якій фазі знаходяться, як відновлюватися та чому це важливо. Також запланована частина з питаннями від гостей та можливістю запропонувати дискусію. Організатори впевнені, що до участі в KyivBookFest долучаться ще кілька десятків “колег по цеху”, а також дистриб’ютори, поліграфісти, представники бібліотечної галузі та державних інституцій, дотичних до книжкової сфери. Слідкувати за новинами фестивалю можна на сторінках у соціальних медіа (Instagram та Facebook), а також на сайті фестивалю, який запуститься вже найближчим часом: https://kbf.org.ua. Організатори KyivBookFest: Ініціативна Група Видавців (Владислав Кириченко, Іван Малкович, Дмитро та Віталій Капранови, Костянтин Кожемяка, Олександр Красовицький, Віктор Круглов, Микола Шейко, Юлія Орлова, Катерина Аврамчук, Сергій Поночовний, Ігор Степурін, Ірина Білоцерківська та Юрій Марченко), Спільнота Української Реформації (ГО “Реформація”) та Pochayna Event Hall. Фото: надане організаторами KyivBookFestКиївВлада

Департамент культури Київської міської державної адміністрації (КМДА) анонсував дайджест мистецьких заходів у столиці з 31 липня по 6 серпня. Добірка подій культури столиці цього тижня містить заходи київських театрів, музеїв та бібліотек.  Про це, як передає KВ, йдеться в повідомленні пресслужби Департаменту культури КМДА. Підписуйтесь на “КиївВладу”  Театри  Київський муніципальний академічний театр ляльок на лівому березі Дніпра: 5 серпня – весела казка про дружбу КОТИК ТА ПІВНИК, 6 серпня – комедія СОЛОМ’ЯНИЙ БИЧОК. Дитячий простір У СВІТІ КАЗОК: 2 серпня – ведедлива казка ПРИНЦЕСА НА ДАХУ. Музеї  Музейно-виставковий центр "Музей Києва": 1 – 31 серпня – виставка живопису "Kyiv forever" (із колекції Музею історії міста Києва), 1 – 6 серпня – виставковий проєкт "Маріуполь. Фільтрація #НаЖиво", 1 – 31 серпня – виставка одного експоната "Київські традиції, що оживають: кавування", протягом місяця – віртуальна екскурсія "Бабин Яр. Віртуальний спогад", протягом місяця – віртуальна екскурсія "Хрещатик 1913 року", протягом місяця – віртуальна екскурсія "Ціна свободи". Літературно-меморіальний музей М. Булгакова: 1 – 31 серпня – виставка із серії "Видатні кияни": "Дім та Сад Миколи Рапая", 1 – 31 серпня – виставка "Історія садиби: від і до", протягом місяця – благодійні "Чаювання на веранді". Історико-меморіальний музей Михайла Грушевського: 4,5 серпня – екскурсія з кінопереглядом виставкою "СВОЇ/ЧУЖІ: люди, спомини, речі Паньківської, 9", 5, 6 серпня – кураторські екскурсії виставкою "In memoria dell`Italia", 5 серпня – "Кавові історії Грушевських" – імпреза в салоні Дому Грушевських, 6 серпня -  Прогулянка садибою Грушевських "Та тут же жив Грушевський!" З відвідуванням вистав(к)и "СВОЇ/ЧУЖІ люди, спомини, речі Паньківської, 9". Музей "Садиба на Кудрявці": 1 – 31 серпня – виставка "Сімейний портрет в інтер`єрі". Музей української діаспори: 1-31 серпня – постійно-діючий історико-меморіальний виставковий проєкт "Наш Сікорський", 5 серпня – лекція про Василя Авраменка – "батька українського танцю в діаспорі” в рамках циклу заходів "Поговоримо про…" (дата може змінитись), 5 серпня – захід із серії "Старовинні танці епохи бароко". Музей шістдесятництва: 1 – 31 серпня – виставка "Український Донбас шістдесятників" (родина Світличних, І.Дзюба, В.Стус, О.Тихий, М.Руденко, А.Горська), 1 – 31 серпня – мінівиставка "Світ колажів Любові Панченко", 1 – 31 серпня – виставка малярських і декоративно-прикладних робіт шістдесятника Миколи Кабалюка "Розмова з самим собою мовою етюдів", 5 – 31 серпня – виставка робіт художника-аматора, шістдесятника Григорія Давидюка. Музей окупації Києва: протягом місяця – віртуальна екскурсія "Бабин Яр. Віртуальний спогад", дата за попередньою домовленістю – лекторій "Голокост та терор в окупованому Києві" і "Повсякденне життя в окупованому Києві періоду Другої світової війни". Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться Музей Шолом-Алейхема: протягом місяця – лекції завідувачки філії Ірини Климової з історії та культури єврейського народу. Музей Гетьманства: 5 серпня – тематична екскурсія "Дитинство Павла Скоропадського", 5 серпня  – благодійний концерт української музики для збору коштів 43-ї артилерійської бригади імені гетьмана Тараса Трясила, 5 серпня о 11.00 – квест "Скарби легендарних гетьманів". Музею Майдану: екскурсії щочетверга та щовівторка о 14:00. Вхід вільний.  Галереї протестного мистецтва Музею Майдану: виставка "Погляд з того боку". Вхід – вільний. Трапезна палата Національного заповідника "Києво-Печерська лавра": виставка "...Але будуть відроджені у славі і силі" (Виставка розповідає розповідає про храми України, понівечені внаслідок повномасштабного російського нападу). Національний музей українського народного декоративного мистецтва: До 25 серпня триває проєкт "Сила крихкості" – виставка інтер’єрної кераміки Ольги Рапай, До 27 серпня триває виставка "Магія кераміки Оксани Грудзинської. 100 років, 100 робіт, 100 друзів" до 100-річчя від дня народження художниці (з колекції музею), До 31 серпня триває виставка робіт Марії Примаченко "Початок", що презентує твори художниці 1936–1937 років (з колекції музею), 6 серпня об 11 год. – літній пленер з художницею Іванною Московкою. Київський літературно-меморіальний музей Максима Рильського: 4 серпня – до 55-річчя відкриття Музею 4 серпня о 15.00 в Голосіївському мануарі відбудеться концерт "Поетичні шедеври в музиці ХХІ століття". Виконує композитор, соліст Національної філармонії ім. М.В. Лисенка Роман Смоляр. (Фортепіано – Вікторія Цимощук), 6 серпня о 15.00 в Голосіївському мануарі відбудеться концерт "Класична соната". Твори Гайдна, Моцарта, Бетховена виконує Юрій Шутко, соліст Національної філармонії (фортепіано – Марія Віхляєва), 11 серпня в рамках проєкту "Авторські читання" відбудеться творча зустріч із авторами книги "Родовід Ластиків" Наталією Веселицькою та Іриною Джуваго. Національний історико-архітектурний музей "Київська фортеця": 28 липня – 13 серпня – виставка "І все то є – Україна" до Дня Української Державності. Бібліотеки  Центральна районна бібліотека ім. П. Г. Тичини: 1-6 серпня Виставка картин 12 художниць з різних міст України "Дванадцять граней натхнення", 1 серпня 14:30 Театральна студія для дітей, 2 серпня 14:00 Бібліотечний кінозал. Показ фільму "Трикутник смутку", 6 серпня 11:00 – Розмовний клуб української мови (проєкт "Єдині"), 6 серпня 13:30 – Спільнота настільних ігор LEFT DUNGEO. Бібліотека ім. В. Яна: 1 серпня 15:00 Майстер-клас з бісероплетіння, в рамках дитячого гуртка "Диво в долоньках", "Зелений крокодил". Читайте: У Києві заборонили публічне використання російськомовного культурного продукту Фото: КМДА  КиївВлада

У найстарішій київській книгарні “Сяйво книги” презентували книгу “Люди невсеодно. Розвиток міст”. Автор книги – мер Ірпеня 2014-2018 років, голова Інвестиційної ради Ірпеня, СЕО Товариства “ВІДВАЖНИХ” та засновник Фонду відновлення Ірпеня Володимир Карплюк. Про це KВ повідомили у пресслужбі Володимира Карплюка. “Книга “Розвиток міст” – це унікальна “методичка” для міського голови, державного управлінця, чиновника різного рівня. Це відверта розмова людини з системи міської влади про реальний стан речей у місцевому самоврядуванні. Це можливість читачеві не втратити час на пошук рішень – більшість із них вже “підказані” автором книги”, – йдеться у повідомленні. Підписуйтесь на “КиївВладу”   Володимир Карплюк також прокоментував, що саме сподвигло його на написання книги. Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться “Є дуже багато простих інструментів, завдяки яким ми всі будемо кращими. Всі наші громади та міста можуть дуже швидко стати кращими. Україна – унікальна країна, у нас дуже багато грошей, можливостей та талановитих людей. Просто потрібно декілька чітких, дієвих інструментів і ми просунемося набагато вперед”, – зазначив автор книги Володимир Карплюк. Також  Максим Ситницький, доктор економічних наук, завкафедри менеджменту інноваційної та інвестиційної діяльності КНУ ім. Т. Г. Шевченка додав декілька слів про цю книжку.  “Це — лідерство, це — інновації, це — командна робота і це — міжнародна суб’єктність. Представляючи кафедру менеджменту інноваційної та інвестиційної діяльності університету Шевченка, я обов’язково буду цю книгу рекомендувати всім слухачам державних програм і програм з менеджменту”, – підкреслив  Максим Ситницький. Високо оцінив книгу Ірпінський міський голова Олександр Маркушин: “Для управлінця це дуже корисна інформація. Ті, хто хочуть розвиватися, будуть використовувати її. Ті, хто не хоче розвиватися, то ця книжка не для них”. На думку Володимира Карплюка, секрет успіху громади – у людях. Тим, хто управляє містом і доглядає за ним має бути не все одно все: від кинутого папірця на тротуарі до стану доріг та розвитку освіти, медицини, культури. Підтримує цю думку і депутат Ірпінської міської ради Олександр Пащинський:  “У цій назві дуже багато закладено. Від людини дуже сильно залежить саме реалізація планів, дій. Одне діло — сказати, інше діло — реалізувати якийсь проєкт”. “Колись він мені сказав таку фразу: якщо тобі подобається це, ти хочеш допомогти людям і кожного дня, коли ти приходиш на роботу зранку, ти це бажаєш, то тоді ти на своєму місці, ти можеш виконувати функції місцевого управлінця. А коли ти прокинешся і відчуєш, що тобі це набридло, ти не хочеш спілкуватися з людьми, — кидай цю справу”, – розповів керуючий справами виконкому Ірпінської міськради Дмитро Негреша. Значну частину книги “Люди не все одно” займають фотографії Ірпеня. Як доказ того, що інструменти управління, запропоновані автором працюють. Дмитро Чистяк, письменник, професор, заступник голови НСПУ, секретар Європейської академії наук переконаний: “Ми, спілкуючись із громадою, з керівництвом громади, побачили, наскільки динамічно розвивається Ірпінь, наскільки у культурній сфері це, справді, сучасне місто, яке має хороші міжнародні зв’язки. Це дуже важливо”. “Зараз ми стоїмо на презентації книги, лунає тривога. Але ми живемо. Це основне, що ми можемо робити нині. Не чекати поки закінчиться війна, не чекати поки ми переможемо. А жити, творити книжки, створювати музику і працювати на перемогу. Я сподіваюся, що після книжки буде музика, бо Ви живете і живете з книжкою, словом, музикою. Дай Боже!”, – зазначив під час презентації книги Валерій Харчишин, фронтмен гурту “Друга Ріка”. Іван Степурін, директор видавництва “Саміт-книга”, яке видало книгу “Люди невсеодно. Розвиток міст” підкреслив: “Я вважаю, що Ірпінь — зразкове місто. Місто прогресивне, місто-сонце. За це велика подяка Володимиру Андрійовичу”. “Приємно, що автор книги “Люди невсеодно. Розвиток міст” Володимир Карплюк – наш випускник, який свого часу працював викладачем університету. Це його перша книга, тому сподіваюся, що вона матиме продовження у нових його працях і буде видана додатковим накладом та різними мовами. У наших планах – провести презентацію книги для студентів та викладачів ДПУ”, – зазначив ректор Державного податкового університету Дмитро Серебрянський. Упорядником книги Володимира Карплюка “Люди невсеодно. Розвиток міст” став Петро Щербина – продюсер фільму “Форпост Ірпінь” та автор книги “Битва за Ірпінь”, виданої тим же видавництвом “Саміт-книга” українською та англійською мовами. Прочитати книгу “Люди невсеодно. Розвиток міст” найближчим часом можна буде у форматі онлайн в інтернеті. Також вона з’явиться в ірпінській міській бібліотеці. Володимир Карплюк же зізнається, що працює над новим літературним проєктом. Але цього разу художнім. “Автор книги “Розвиток міст” Володимир Карплюк – успішний державний управлінець, громадський діяч та підприємець. За час його роботи на посаді мера Ірпеня, що на Київщині, бюджет розвиток міста зріс у 40 разів, а сам Ірпінь всього за 5 років із сірого занедбаного населеного пункту перетворився на сучасне, доглянуте, чисте, безпечне місто із неймовірно красивими парками, площами, набережною. Володимира Карплюка обирали мером Ірпеня у 2014-2018 роках. З того часу усі міські голови Ірпеня обиралися виключно від створеної ним політичної сили “Нові Обличчя”, від якої також обирали найбільшу кількість депутатів міськради. З 2018 року Карплюк очолює Інвестиційну раду Ірпеня та успішно веде власний бізнес. У серпні 2022 року очолив Київське обласне представництво Конфедерації будівельників України. У лютому-березні 2022 року під час бойових дій на Київщині він залишався в місті, а після деокупації Ірпеня створив “Фонд відновлення Ірпеня” та ініціював проєкт відбудови міста Irpin Reconstruction Summit. У січні 2023 року увійшов у "ТОП-8 представників бізнесу, які вкладають у відбудову Київщини після деокупації" згідно з рейтингом інтернет-видання "BigKyiv", – нагадали у пресслужбі. Фото: пресслужба КиївВлада

Виконавчий комітет Вишневої міської ради Бучанського району шукає постачальників ноутбуків, персональних комп'ютерів та деякої канцелярії. Загалом Вишнева міська рада збирається витратити на замовлення 386 тисяч гривень. Про це KВ дізналася із оголошень в електронній системі публічних закупівель Prozorro. Підписуйтесь на “КиївВладу”  21 липня виконком Вишневої міської ради оголосив тендер, вартістю 250 тисяч гривень, про пошук постачальника наступних товарів: Персональний компꞌютер у комплекті (7 шт.) – очікувана вартість складає 175 тисяч гривень; Персональний компꞌютер у комплекті (1 шт.) – очікувана вартість 48 тисяч гривень; Ноутбук Asus X515EP-BQ317 (90NB0TZ1-M04470) (1 шт.) – очікувана вартість 27 тисяч гривень. Аукціон для визначення виконавця даного замовлення має пройти 2 серпня. Доставити комп'ютери необхідно до 31 серпня. Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться Також, 20 липня, Вишнева міська рада збирається витратити 136 тисяч гривень на канцелярські товари, які необхідно закупити до кінця року, а саме:  Папір для офісної техніки А-4 – 350 пач. Папір офісний Double A A3 – 1 пач. Папір кольоровий А-4 інтенсив зелений – 1 пач. Папір кольоровий А-4 інтенсив лимон – 1 пач. Конверт С5 – 1 уп. Конверт С6 – 1 уп. Папки паперові-швидкозшивачі – 650 шт. Папка-реєстратор А4 ECONOmix синя – 40 шт. Папка-реєстратор А4 ECONOmix зелена – 40 шт. Папка-реєстратор А4 ECONOmix синя – 10 шт. Папка пластикова на 2-х кільцях А4 – 5 шт.  Папка-швидкозшивач А4 зелена – 30 шт. Файл для документів ECONOmix – 35 уп. Ручка масляна Optima OIL HIT синя – 168 шт. Ручка масляна Optima OIL HIT червона – 60 шт. Ручка масляна Optima OIL HIT чорна – 60 шт. Ручка гелева PRIMA OPTIMA чорна – 10 шт. Ручка гелева PRIMA OPTIMA синя – 10 шт. Маркер текстовий OPTIMA жовтий – 5 шт. Маркер текстовий OPTIMA зелений – 5 шт. Маркер текстовий OPTIMA синій – 5 шт. Коректор-рідина Kores "25 sec" – 10 шт. Коректор стрічковий Economix – 10 шт.  Клей-олівець ТМ Economix – 30 шт. Клей ПВА ТМ Еconomix – 25 шт. Стрічка клейка канцелярська ECONOmix – 25 шт. Стрічка клейка канцелярська ECONOmix – 20 шт. Олівець чорнографітний Optima зелено-сріблястий – 36 шт. Скріпки ECONOmix – 45 кор. Скоби для степлерів ТМ Economix № 24/6 – 55 кор. Папір для нотаток ECONOmix – 15 уп. Стікери паперові блок-неон Economix жовтий – 25 уп. Батарейка VARTA SUPERLIFE AAA BLI 4 – 8 уп. Батарейка VARTA LONGLIFE AA BLI 4 Alkaline – 8 уп. Батарейка GP Ultra Крона 9V – 4 шт. Папка-конверт А4 прозора на кнопці Economix Light – 5 шт. Ножиці офісні ТМ Economix – 6 шт. Зшивач №24/6, 26/6, 26/8 Economix – 5 шт. Антистеплер Economix – 3 шт. Роздільники аркушів Economix – 3 шт. Підставка настільна під папір для нотаток – 3 шт. Біндери ECONOmix – 10 кор. Біндери для паперу Optima – 32 тубус Стікери-закладки Economix – 30 шт. Набір маркерів для білих дошок ECONOMIX – 2 шт. Лінійка алюмінієва 30 см – 3 шт. Книга обліку А4 96 аркушів BUROMAX – 10 шт. Планинг датований, 2023 рік – 1 шт. Папка на зав’язках – 50 шт. Флеш-пам'ять 16Gb Goodram USB 2.0 – 5 шт. Флеш-пам'ять 32Gb Goodram USB 2.0 – 5 шт. Етикетки самоклеючі білі А4 – 1 шт. Папка "До підпису" Nebraska синя (срібло) – 5 шт. Постачальника для виконання цього тендерного замовлення готуються визначити після аукціону 31 липня. Нагадаємо, Виконавчий комітет Васильківської міської ради готується витратити більше 400 тисяч гривень, щоб закупити кольоровий принтер, 12 багатофункціональних пристроїв, книжковий сканер та 7 ноутбуків. Зокрема ймовірним постачальником ноутбуків обрано ТОВ "Брендхаб". Раніше KВ повідомила, що Київський міський територіальний центр комплектування та соціальної підтримки (ТЦК СП) провів тендер на закупівлю реєстраційних журналів, бухгалтерських книг, бланків та іншої канцелярії.  Читайте: Вишневому знадобилося труб на 3,5 млн гривень Фото: з відкритих джерел  КиївВлада

Приватне акціонерне товариство (ПрАТ) “Національна енергетичні компанія (НЕК) “Укренерго” планує придбати для чотирьох свої співробітників послуги з критичного мислення. Про це KВ стало відомо з оголошення в електронній системі публічних закупівель Prozorro. Підписуйтесь на “КиївВладу”  14 липня ПрАТ “НЕК “Укренерго” оголосило тендер на закупівлю послуг з тренінгів на тему: “Критичне мислення”. На тренінги планується витратити 45 тис. гривень.  Розмір мінімального кроку пониження ціни на торгах – 1% від розміру очікуваної вартості. Тендерні пропозиції прийматимуть до 24 липня, а сам аукціон має відбутися 25 липня.  Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться Згідно тендерної документації, формат курсу буде проводитися онлайн, а також офлайн. Курс передбачатиме проведення одного теоретичного заняття (тривалістю 120-180 хв) та мінімум 2 практичних занять (тривалістю 240-300 хв кожне). Зазначається, що учасниками тренінгу стануть 4 працівника “Укренерго”. По закінченню курсу, учасники повинні отримати сертифікати. Також, згідно документації, програма тренінгу включає:  основа критичного мислення, формування первинних практичних навичок критичного мислення; прийоми критичного мислення; навички інтерпретувати інформацію; навички взаємодії з іншими людьми для знаходження рішень; вміння пояснювати і відстоювати свою позицію, працюючи в команді; прототипи в мисленні і помилки, когнітивні помилки і когнітивні спотворення; базові техніки формування критичного мислення; етапи розвитку критичного мислення; оцінка та інтерпретація фактів. Тренінги проводитимуться з моменту підписання договору по 31 грудня. Нагадаємо, комунальне некомерційне підприємство (КНП) “Освітня агенція міста Києва” планує заключити два договори на розробку дидактичного посібника з доповненою реальністю та звуком та на придбання дидактичних навчальних посібників з доповненою реальністю та звуком.  Читайте: Для школярів Києва за 8 млн гривень розроблять книги з доповненою реальністю та звуком  Фото: ілюстративне з відкритих джерел КиївВлада