У Києві поховали та відспівали Владислава Трубіцина, як українського політика та депутата Київради. Втім, знаючі люди впевнені, що як людина, він, слава Богу, живий, здоровий, веселий, трохи п'яний, а світ великий, і в нього із собою величезна купа грошей. В такому разі він вже видихнув та починає життя з чистого аркуша. Втім, його натура залишиться тією ж: спраглою пригод та влади. Тому він нудьгуватиме за Києвом, а поки що єдине місце у світі, де зараз майже так само гаряче і цікаво, як у нас – це Ізраїль. Тому, підозрюю, що він вже репатріант єврейської держави. Зараз багато хто гадає, чому Влад втік, згадують, як він не з'явився на суд по звинуваченню у хабарі, припускаючи, що саме це стало підставою для від'їзду. А хтось дуже сподівається, що оболонський громадський протест замикався на Трубіцина, і тепер, коли він повторно дискредитував себе, то і протест заткнеться. Думаю, мені варто розвінчати ці міфи. Почну з останнього. Коротко. Це не так. Віталію Кличку та його друзям не варто розслаблятися. Оболонь ще та. Підписуйтесь на “КиївВладу”Щодо втечі, я впевнена, що Трубіцин втік (якщо він таки зник добровільно) зовсім не через цей судовий розгляд. На мій величезний жаль, кримінальне законодавство у нас не працює, коли йдеться про політичні постаті: самих політиків або наближених до них осіб. Тобто опера та слідчі працюють нормально, але потім у справу вступає прокуратура, а є ще суд. А головне – є наше суспільство, яке дуже толерантно ставиться до корупції та хабарів. І я, і ви, певна, можемо легко перерахувати купу політиків, чиновників різного масштабу, яких спіймали, але зараз вони в повному ажурі (про шоколад викреслила). Взяти хоча б нардепа Олександра Юрченка чи першого заступника голови КМДА Миколу Поворозника, або заступника директора Департаменту культури КМДА Володимира Моцюка. Усіх взяли на гарячому – і що? Усі далі працюють, відбілюються чи просто клали на ту громадську думку. Ніхто не втік. Невже ж вважаєте, що на них доказів менше? Тому проблема не в неминучій кримінальній відповідальності, а в тому, що Трубіцин у наїздах на Кличка перейшов межу, що, швидше за все, коштувало йому політичної підтримки впливових осіб. Коли ж у тебе немає політичного прикриття, але є таргани і тарганища, то вони цілком можуть перетворитися на драконів, які зжеруть свого господаря. Тоді вже і люди відвертаються, і перспектива сісти стає очевидною. Більш того, тебе можуть просто прибрати і вдати, що так і було. Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться Я анітрохи не жартую. Безвідносно історії з Владом Трубіциним цілком вірю в подібний розвиток подій для тих, хто становить загрозу безпосередньо Віталію Кличко. Останнім часом я цікавилася минулим нашого мера, розмовляла із різними людьми, які розповідали вельми цікаві речі з подробицями які, як пишуть в коментарях, “весь Київ знає і що?”. Наприклад, про стрілянину в ресторані “Корона” на Рогнідинській, 4, де у 90-ті роки минулого століття безпосередньо брав участь наш високий та спортивний, і в якій загинула людина. Або про трьох замовників, причетних до того, що у 2005 році біля Міністерства культури на Івана Франка, 19, було розстріляно невисоку літню людину, кров’ю якого було забризкано чистий костюм, який він ніс на плічках з хімчистки. Це був кримінальний авторитет Рибка, його фотографію разом із усією його братвою я нещодавно публікувала. На фото обидва брати Клички, майже всіх інших фігурантів мені вже перерахували. Вбивство Рибки – це знаковий момент, тому що замовники порушили навіть кримінальні поняття, підняли руку на того, хто витяг їх “у князі”. Якою може бути після цього розмова про дотримання чинного законодавства чи повагу до позиції громади? Ага, ви ще петиції згадайте, щоб поплакати та посміятися. Колишньому бандиту, який отримав велику владу і отруївся нею, дати фору міг лише геніальний аферист, який добре розуміє бандита, бо вийшов з тієї ж вулиці, а тому бачить його слабкості. Кличко із Трубіциним, до речі, гарно товаришували – до того, як стали ворогами. Ефект Трубіцина в тому, що він пішов ва-банк і почав звинувачувати у корупції та гнилі не розмиту “систему”, не других чи третіх осіб міста, а безпосередньо голову цієї риби – мера Віталія Кличка. Трубіцин був одним з небагатьох осіб у місті, хто це робить. І хоч би чим закінчилася його особиста історія – це абсолютно вірний тренд. Майже десять років ми живемо у місті, яке керується вручну, а системна корупція у всіх сферах покривається зверху. Минулого року я, як приклад, взяла сферу культури і написала купу розслідувань по парках, театрах, кінотеатрах, які підвідомчі Департаменту культури КМДА. В результаті, зараз розслідується кілька десятків кримінальних справ: з'ясувалося, що парк Муромець незаконно забудований капітальними будинками під виглядом створення спортивного X-Park; директора парку Партизанської слави взяли на хабарі за відкриття ґенделя під виглядом пункту незламності; у Центропарку директор звалив за кордон, залишивши дружину з дитиною без аліментів, і вона здала банківські картки на “мертвих душ”, які він використав для обналу кешу; кінотеатр “Краків” наремонтували на 200 млн гривень, змінили параметри будівлі, але забули взяти дозвіл на будівництво та відремонтувати дах. Кілька років з бюджету фінансували його безпритульне комунальне підприємство, а потім вирішили кінотеатр відкрити, але КП позбутися; новий керівник Театру на Лівому березі у березні минулого року втік за кордон, але отримував зарплату, використовував ручний ФОП для гастролей, знущався із старої трупи. Департамент провів аудит, сховавши більшість порушень, а акторів, які поскаржилися на свавілля, звільнили; нового керівника Театру на Липках, який відпочивав місяцями в Ізраїлі і кошмарив стару трупу, зняли по суду, але він просунув на своє місце заступника без театральної освіти, а акторів, які поскаржилися на свавілля, звільнили; у Театрі оперети після орківської навали відправили на простий (без грошей) працюючих пенсіонерів, але продовжили фінансувати керівника, який поїхав за кордон, а також його дружину, яка в театрі взагалі-то не працює. При цьому Департамент провів аудит і написав в ньому для журналістів (юристи на таке не поведуться): “Мертвих душ не виявлено”. Було ще створення системи незаконного перетину кордону у складі театральних труп та музичних колективів та всякі махінації із культурними цінностями; як апогей, у Департаменті пройшов обшук у зв'язку з тим, що його колишня співробітниця брала хабарі за вивезення за кордон картин різних митців, а частину передавала керівництву Департаменту. Я все це перерахувала до того, щоб розповісти, що керівництво Департаменту культури КМДА і зараз на місцях. І я не певна, що воно піде навіть після винесення підозри правоохоронними органами. Водночас усі хоробрі люди, які намагалися боротися з несправедливістю зсередини системи – вже звільнені чи близькі до цього. І справа не лише в керівництві цього Департаменту чи профільному по культурі заступнику Кличка (був Валентин Мондриївський – стала Ганна Старостенко), а в тому, що свавілля – норма життя в столиці України. В Києві сам мер порушує закон і мораль публічно. І ніхто нічого не може із цим зробити, поки говорив про нього тільки Влад Трубіцин чи ще максимум троє.Аннабелла Моріна, співзасновниця ГО "ГР Почайна" Джерело публікаціїКиївВлада

Черговий будівельний конфлікт розгорівся у Святошинському районі Києва. Мешканці житлового масиву Новобіличі та громадські активісти виступають проти будівництва на вул. Олевській пожежного депо (повинно було з'явитися там ще напередодні “Євро-2012”). Свою незгоду вони пояснюють тим, що дана земля входить до складу НПП “Голосіївський” і використовується як зона відпочинку. Також громадяни підозрюють, що замість заявленого об'єкту на вказаній території може “вирости” комерційна споруда і що її зведення  лобіює неназваний депутат Київради. На Хрещатику, 36 поки що займають позицію громади, принаймні на словах – зокрема, вже було заявлено, що роботи там не мають відбуватися, а чиновники повинні зайняти “активну позицію”. У ДСНС, яка повинна будувати і використовувати це депо, дану історію не коментують. Лише вказують на те, що “пляма забудови” буде погоджена громадськістю. Як стало відомо KВ, наразі столична громада збирає підписи за петицію “Проти забудови в лісі біля вул. Олевської”. Підписуйтесь на “КиївВладу”  Відповідне звернення було зареєстроване на сайті Київради 24 квітня 2023 року. Автором петиції є киянка Анна Покидіна. Для того, щоб ця петиція була передана на розгляд депутатського корпусу Київради, вона повинна набрати 6 тис. підписів киян за наступні півтора місяця. Про що просить громада Як зазначено в петиції, мешканці житлового масиву Новобіличі (Святошинський район Києва) виступають проти будівництва пожежного депо на двох ділянках загальною площею 1,54 га на вул. Олевській (кадастрові номери 8000000000:75:500:0002 і 8000000000:75:500:0003), які столична міськрада ще в 2010 році передала Головному управлінню Міністерства з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи в Києві (далі – Київський гарнізон МНС).  Ділянка на карті Свою позицію вони в першу чергу обгрунтовують тим, що ця земля фактично є частиною Біличанського лісу та використовується громадянами як місце відпочинку (там облаштовано дитячі та спортивні майданчики, лавки). У зв'язку з цим, на думку громадського активу Новобіличів, міська влада повинна надати вказаній ділянці лісу статус парку або скверу. “Тисячі мешканців нашого масиву проводять свій вільний час, гуляючи у лісопарковій зоні. Ліс – це легені міста. Вважаємо недоцільним вирубувати столітні сосни та дуби. В той час, коли під час повномасштабної війни в країні і так спалено тисячі гектарів лісу, ми маємо зберегти кожне дерево на вільній від окупанта території країни”, – вказано в петиції. Вид на ділянку (фото із соцмереж) Крім того, Анна Покидіна зазначила, що законодавством України заборонена передача під забудову ділянок в зелених зонах у тих випадках, якщо місцева влада не включила таку землю до затвердженого Детального плана території (ДПТ).  У петиції уточнюється, що у даній місцевості можна знайти більш “придатні” локації для будівництва пожежного депо. А тому, як вважають місцеві мешканці, питання розміщення такого обєкту в районі Новобіличів повинно бути опрацьоване Київрадою спільно з “рятувальниками”.  “Одним з місць будівництва пожежного депо може бути ділянка Київського професійного коледжу будівництва і архітектури (вул. Клавдіївська, 22), адже це велика територія, яка використовується не за призначенням, а “здається” під стоянку автомобілів. Крім того, багато вільних територій знаходиться в межах вулиць Булаховського та Генерала Наумова, зокрема – поруч з центром “Агромат”, Інститутом проблем моделювання в енергетиці ім. Г.Є. Пухова тощо”, – підкреслила Анна Покидіна. Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться Передісторія 28 грудня 2010 року Київрада рішенням №532/5344 погодила передачу двох ділянок на вул. Олевській загальною площею 1,54 га Київському гарнізону МНС “для будівництва, експлуатації та обслуговування пожежного депо”. Згідно з цим рішенням, “рятувальники” отримали ділянку площею 1,40 га в постійне користування, а ділянку площею 0,14 га, яка розміщена в межах червоних ліній – в оренду на 5 років. На той час, ця земля відносилася до кварталу №51 Святошинського лісництва КП "Святошинське лісопаркове господарство” (“ЛПГ”) і входила до категорії земель лісового фонду. Згідно з прийнятим Київрадою рішенням, ці ділянки були виключені зі згаданої категорії та переведені до земель запасу промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення.  Також столична міськрада цим же рішенням внесла зміни до Генплану Києва, виключивши цю землю із зони зелених насаджень лісів та лісопарків та перевівши її до зони інтегрування елементів комунально-складської і житлової зон. Крім того, Київрада внесла зміни до Програми розвитку зеленої зони міста Києва до 2010 року, відповідно до яких ця територія була виведена зі складу зони лісів та лісопарків. При цьому, в рішенні міськради №532/5344 уточнювалося, що згідно з містобудівним обґрунтуванням щодо визначення параметрів майбутньої забудови, на цій ділянці може бути побудовано “пожежне депо з надбудованими приміщеннями гуртожитку”. При обговоренні в сесійній залі Київради проти цього землевідводу виступили декілька депутатів. Зокрема, Олег Петькун (тоді входив до депутатської фракції “Республіка “Київ”) вказував на те, що до матеріалів по відповідному проєкту рішення не було прикріплено акт обстеження зелених насаджень, у зв'язку з чим, мовляв, депутати не знають, скільки дерев буде знищено в результаті цієї забудови. Крім того, він висловив думку, що для розміщення такого об'єкта в цій місцевості є земля, яка вільна від забудови та не входить до складу лісової зони. Але усі ці аргументи не переконали більшість народних обранців. Будівництво на цій території пожежного депо з гуртожитком було передбачене державною програмою з підготовки до проведення в Україні чемпіонату з футболу “Євро-2012”. При цьому, керівництво Київського гарнізону МНС планувало побудувати на вказаній землі ще й майданчик для підготовки рятувальників та створити базу газодимозахисної служби. Зазначимо, 1 травня 2014 року в.о. Президента України Олександр Турчинов своїм Указом №446/2014 змінив межі національного природного парку (НПП) “Голосіївський” (створений Указом Президента Віктора Ющенка №794 від 27 серпня 2007 року), включивши до його складу 6462,62 га лісів Святошинського лісопаркового господарства. Серед іншого, до складу вказаного об'єкта природно-заповідного фонду (ПЗФ) було включено й Біличанський ліс. І цей факт надалі в якості аргумента будуть використовувати громадські активісти. Втім, проєкт щодо цієї забудови з різних причин так і не було реалізовано. Наразі невідомо, чи було це прямо пов'язано з набутим охоронним статусом Біличанського лісу. Більше того – Київський гарнізон МНС навіть не зареєстрував за собою право користування та оренди на вказану землю, а самі ділянки були створені і зареєстровані в Державному земельному кадастрі лише в квітні 2021 року. Два місяці потому, у червні 2021 року, право постійного користування і оренди на вказані ділянки було зареєстровано за Головним управлінням Державної служби з надзвичайних ситуацій (ДСНС) у Києві, яка є правонаступницею МНС.  “У 2021 році правонаступник [Міністерства з надзвичайних ситуацій] згадав, що ще з епохи Януковича-Черновецького-Попова завалялося старе незаконне і невиконане рішення Київради. Ну а в 2023 році, в розпал війни, саме час рубати ліс, бо ще не весь окупанти спалили!” – прокоментував таку “неквапливість” експерт з містобудування Георгій Могильний. 2 березня 2023 року Київрада підтримала внесення змін до Міської цільової програми забезпечення готовності до дій за призначенням територіальної підсистеми Києва Єдиної державної системи цивільного захисту на 2020-2023 роки (затверджена рішенням міськради №451/8024 від 12 грудня 2019 року). Відповідно до цих змін, столичний муніципалітет вирішив направити 316 млн гривень з міського бюджету на будівництво 5 пожежних постів у 5 районах Києва, у тому числі – на вул. Олевській. Необхідність облаштування таких об'єктів секретар Київради Володимир Бондаренко (виступив суб'єктом подання відповідного проєкту рішення) пояснив тим, що міська влада повинна допомогти існуючим 26 столичним пожежним депо ліквідовувати надзвичайні ситуації. Зокрема, мова йшла про те, що в умовах ущільненої забудови та регулярних ракетних обстрілів збільшується час прямування рятувальників до місць пожеж. Читайте: Київрада погодила виділення бюджетних коштів на будівництво 5 пожежних постів Незгода і чутки про комерційну забудову Свою незгоду з будівництвом пожежного депо у Біличанському лісі громадськість почала висловлювати у минулому місяці. Зокрема, як зафіксовано на одному з відео, опублікованих у групі “Захист лісу Олевська” в Facebook, 28 квітня 2023 року під час того, як працівники ДСНС проводили огляд ділянки, мешканці Святошинського району заявили їм, що “ніякого пожежного депо тут не буде”. При цьому, громадяни також припустили, що насправді пожежне депо може бути лише “прикриттям”, і “після вирубки лісу там з’являться житлові будинки або черговий торгівельний центр”.  Зазначимо, на тому ж відео особа, яку громадськість представила як “представника ДСНС”, повідомила місцевим мешканцям, що Держслужбі з надзвичайних ситуацій спільно з громадськістю треба “вибрати “пляму” забудови, яка буде всіх влаштовувати”. Відео з групи “Захистимо ліс Олевська” Природоохоронний активіст Михайло Погребиський у свою чергу повідомив, що будувати на цій території депо не можна, у зв'язку з тим, що вона охороняється законом з того моменту, коли Біличанський ліс увійшов до складу НПП “Голосіївський”. При цьому, він вказав на те, що підпорядковані столичній владі комунальні структури, які відповідають за збереження таких територій і зелених насаджень на них, ніяк не протидіють таким планам. Крім того, Погребиський також повторив чутки стосовно того, що на цій землі може з'явитися комерційний заклад, уточнивши, що таку забудову “кришує один із депутатів Київради”. “Святошинське “ЛПГ”, на яке виписане охоронне зобов'язання по охороні ввіреної їм території, зовсім не поспішало виконувати свої службові обов'язки по припиненню незаконних дій! Мало того – повідомляють, що працівники з системи КО "Київзеленбуд" “вимічували” дерева під вирубку! Також джерела повідомляють, що відповідні комунальні служби отримали вказівку від КМДА не втручатись в ситуацію, оскільки в даному випадку необхідно підіграти забудовнику. Будівництво [депо] не виправдовує порушення природо-охоронного законодавства, адже з моменту набуття цієї території найвищого природоохоронного статуса – об'єкту ПЗФ – таке будівництво там юридично неможливе!”, – вважає Михайло Погребиський. На скандал з потенційною забудовою Біличанського лісу звернули увагу і представники столичної влади. Зокрема, голова фракції “УДАР” у Київраді Дмитро Білоцерковець повідомив “Руху “Чесно”, що в даному випадку наявні підстави для оскарження рішення (ймовірно, мова йде про рішення міськради щодо відведення цієї землі. – КВ) в судовому порядку, оскільки для будівництва пожежного депо ніхто не погоджував зміну меж НПП "Голосіївський", яка встановлена президентським указом. “ДСНС не може починати будувати депо, поки не будуть змінені межі на державному рівні. Більше того, керівництво ДСНС має втрутитися в цю ситуацію і вплинути на підлеглих, щоб вирішити проблему без застосування сили до місцевих мешканців. Зараз роботи мають бути припинені, і управління екології Києва буде займати проактивну позицію по захисту інтересів киян”, — заявив Дмитро Білоцерковець. Зазначимо, найімовірніше, подальші спори щодо цієї ділянки будуть точитися саме навколо питання, чи відноситься дана територія до НПП “Голосіївський”.  Так, за словами Михайла Погребиського, Біличанський ліс був включений до цього об'єкту ПЗФ без вилучення у землекористувача, яким є КП “Святошинське ЛПГ”. Разом з тим, міська влада, приймаючи рішення щодо відводу ділянки Київському гарнізону МНС, повністю “переформатувала” її, отримавши згоду від вищезгаданого КП, а саме рішення було прийняте ще до того, як ця зелена зона потрапила під охорону держави.  Ще один нюанс – територіально дана земля відділена від основного лісового масиву і наразі примикає до житлової та громадської забудови, а суди нерідко враховують “поточну містобудівну ситуацію”. Тому, схоже, усі ці нюанси будуть причинами дискусій. Що відбувається зі столичними лісами Як неодноразово повідомляла KВ, у Києві регулярно виникають скандали стосовно можливої забудови “жирних” земель на території чи в безпосередній близькості до НПП “Голосіївський”. Причиною цього є те, що наразі не існує чітких механізмів протидії забудовникам, адже кордони НПП “Голосіївський” де-юре досі не встановлені. Читайте: Компанія із орбіти “КСМ-Груп” готується будувати 100-метрові висотки впритул до НПП “Голосіївський” Справа в тому, що Київська міськдержадміністрація (КМДА), протягом півтора десятиліття з моменту створення цього нацпарку, так і не розробила документацію із землеустрою, не встановила та не внесла межі тисяч га зелених насаджень у натуру. Як наслідок – де-факто поки що цей парк чітко існує лише “на папері”, а буферна зона навколо нього, у якій заборонено будівництво, зовсім відсутня. Читайте: Столичні активісти вимагають зупинити будівництво багатоповерхівок впритул до НПП “Голосіївський” Нагадаємо, вже не перший рік тривають спори і щодо “адміністративно-територіальної” приналежності значної частини Біличанського лісу. Ще в жовтні 2021 року Бучанська райрада включила майже 3 тис. га території цих зелених насаджень до меж селища Коцюбинське, з чим не погодилися на Хрещатику, 36. Міські депутати і чиновники впевнені, що насправді цей ліс відноситься до столиці, а його “трансфер” до складу сусіднього населеного пункту можливий лише за умови погодження з владою Києва, чого в даному випадку не було.  Щоб довести свою правоту, Київрада ініціювала оскарження рішення щодо затвердження меж Коцюбинського. Після того, як столичний муніципалітет програв у суді першої інстанції, наразі ця справа розглядається Шостим апеляційним адмінсудом. Читайте: Де закінчується столиця: Київрада продовжує судитися з Бучанською райрадою за тисячі гектарів Біличанського лісу Департамент земельних ресурсів КМДА з 29 червня 2021 року очолює Валентина Пелих (виконувала обов'язки керівника цієї структури з 2 квітня 2021 року). З 27 липня 2018 року по 1 квітня 2021 року, цим департаментом керував Петро Оленич, який з 2 квітня 2021 року обіймає посаду заступника голови КМДА та курує в Києві земельні та містобудівні питання. Управлінням екології та природних ресурсів КМДА з 11 січня 2021 року керує Олександр Возний. Сферою екології столиці вже близько восьми років опікується заступник голови КМДА Петро Пантелеєв. Головним управлінням ДСНС в Києві з жовтня 2022 року керує Сергій Кривошликов (на колажі ліворуч). Держслужбу України з надзвичайних ситуацій з листопада 2021 року очолює Сергій Крук (до лютого 2022 року був виконуючим обов'язки керівника). Діяльність ДСНС спрямовується і координується Кабінетом міністрів через Міністерство внутрішніх справ, яке з 18 січня 2023 року очолює Ігор Клименко (до 7 лютого також був “в.о.”). Фото: колаж КВКиївВлада

Нещодавно Національна комісія з цінних паперів та фондових ринків (НКЦПФР) оштрафувала ТОВ “ФК “Житло-Капітал” за незаконний вивід грошей на рахунки “дружнього” суб'єкта господарювання та зобов'язала це ТОВ розмістити на депозитах в банках 3,7 млрд гривень. Саме ця компанія, нагадаємо, збирала з інвесторів кошти на будівництво квартир в “комплексах Укрбуду” і явно саме за рахунок цих коштів “Київміськбуд” (не отримує з ФФБ фінансування більше року) мав би добудовувати житлові комплекси (ЖК), зведення яких компанії, пов'язані з одіозним Максимом Микитасем (на колажі), припинили в 2019 році. Питання в тому – чи можливо буде повернути приховані гроші в це будівництво у повному об'ємі? Відомо, що правоохоронці починаючи з 2015 року в рамках декількох проваджень розслідували  факти розкрадання коштів інвесторів “Укрбуду” через “ФК “Житло-Капітал” та близькі до нього “контори”, але жодного вироку суду з цього приводу досі немає. Як стало відомо KВ, до 14 липня 2023 року ТОВ “Фінансова компанія (ФК) “Житло-Капітал” зобов'язали повернути на рахунки в українських банках понад 3,7 млрд гривень, а до середини травня – сплатити до державного бюджету штраф у розмірі 120 тис. гривень. Підписуйтесь на “КиївВладу”  Мова йде про розпорядження НКЦПФР №49-ДУМ і постанову НКЦПФР №46-ДУМ (обидва документи датовані 14 квітня 2023 року). Читайте: Фінансову компанію, що працювала з Микитасем, зобов’язали повернути 3,7 млрд грн вкладників “Укрбуду” У вердиктах Нацкомісії зазначено, що ТОВ “ФК “Житло-Капітал”, яка є управителем фондів фінансування будівництва (ФФБ) об'єктів корпорації “Укрбуд”, порушила вимоги чинного законодавства, передавши кошти свого оперативного резерву на суму 3,7 млрд гривень до ТОВ “Каса народної допомоги”, яка є небанківською установою. Пояснюється, що “компанії, які займаються професійною діяльністю з управління майном для фінансування об'єктів будівництва або здійснення операцій з нерухомістю, мають зберігати кошти оперативного резерву, сформованого за рахунок залучених в управління коштів, виключно на банківських рахунках”. Для ТОВ “ФК “Житло-Капітал” це вже не перше встановлене порушення, допущене в ролі учасника проєктів “Укрбуду”. Зокрема, 10 квітня 2021 року НКЦПФР двома своїми постановами №329-ДП-ФК і №330-ДП-ФК наклали на цю компанію санкції у вигляді попередження та в розмірі 8,5 тис. гривень.  У першому випадку Нацкомісія зясувала, що з серпня 2020 року ТОВ “ФК “Житло-Капітал” почало розміщувати кошти оперативного резерву на рахунках вищезгаданого ТОВ “Каса народної допомоги”, що, як зазначалося вище, суперечить законодавству України. Друге порушення було допущено компанією в якості управителя ФФБ житлових комплексів (ЖК) “Чарівне місто” (вул. Бориспільська, 18-26, Київ) і “Art House” (ул. Михайла Максимовича, 3, Київ) – зазначалося, що ТОВ “ФК “Житло-Капітал” у відповідь на запити НКЦПФР подало цій комісії не всі документи, які повинно було подати. Важка добудова Нагадаємо, що в другій половині 2019 року у столиці та Київській області були заморожені роботи на 26 житлових комплексах “Укрбуду”, наслідком чого стало те, що близько 40 тисяч людей (сім'ї біля 13 тисяч інвесторів, які вкладали кошти в будівництво квартир у цих ЖК) ризикували залишитися без житла. Для розуміння – ця кількість квартир у шість разів більше кількості житлових площ, які заборгували своїм інвесторам скандально відомі компанії з групи “Еліта-Центр”. Однію з підстав для цього вкладники “Укрбуду” називали розкрадання коштів, які були заплачені ними за квартири та які фактично не були використані за цільовим призначенням. Зокрема, мова йшла саме про ті гроші, що були передані ТОВ “ФК “Житло-Капітал”.  Читайте: Корпорация “Укрбуд” может оставить без жилья около 40 тысяч инвесторов Вирішення проблеми забезпечення житлом ошуканих інвесторів державна влада тоді побачила у залученні до добудови ЖК інших “будівельних гігантів”. У грудні 2019 року деякі комплекси було доручено добудувати “Інтергал-Буду” та “Edelburg Development”, але більшість (18 ЖК) було вирішено передати ПрАТ “ХК “Київміськбуд”. В “Київміськбуді” наголошували, що під час карантину це буде зробити не просто, але до війни змогли часткова або повністю добудувати 10 з 18 комплексів “Укрбуду” (деякі – частково. – KВ): “Гармонія”, “Сонячна Рів’єра”, “Пектораль”, “Новомостицький”, “Харківський”, “Шевченківський”, “Фрідом” та частково  “Злагода”, “Подол Град” та “Оберіг-2”. Під час війни, коли українці фактично перестали купляти квартири, продовжувати таку роботу через дефіцит коштів стало значно важче, але з 1 червня 2022 року будівельні роботи на деяких майданчиках “Укрбуду” (наприклад, ЖК “Гвардійський”, “Поділ град”, “Freedom”) все ж таки було відновлено.  Загалом, станом на 1 квітня 2023 року “Київміськбудом” було виконано будівельно-монтажних робіт зі зведення житлових комплексів “Укрбуд” на суму 3,5 млрд гривень. При цьому, надходження від продажу нерухомості після передачі об’єктів склали 2,1 млрд грн. Від ФК “Житло-капітал” було перераховано лише 667,5 млн гривень. Тобто “Київміськбудом” вже було витрачено на добудову житлових комплексів “Укрбуду” на 800 млн гривень більше, ніж вдалося отримати від продажу нерухомості в них. Протягом минулого і поточного років ПрАТ “ХК “Київміськбуд” неодноразово повідомляв, що з лютого 2022 року управитель ФФБ будівництва об'єктів “Укрбуду” (ТОВ “ФК “Житло-Капітал”) повністю перестав перераховувати кошти за ці роботи. Наслідком цього стало те, що станом на лютий 2023 року ПрАТ “ХК “Київміськбуд” не вистачало 1,7 млрд гривень для добудови таких ЖК і компанія звернулася до КМДА з проханням виділити на ці цілі 1 млрд гривень з міського бюджету.  Зрозуміло, що повернення “Житло-Капіталом” в будівництво “покинутих ЖК” 3,7 млрд гривень оперативного резерву, які, як з'ясували в НКЦПФР, були незаконно передані ТОВ “Каса народної допомоги”, могло б у значній мірі розв'язати фінансові проблеми. Але чи станеться це – велике питання.  Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться Мильна бульбашка “Укрбуду” та потуги слідства Державна будівельна корпорація “Укрбуд” була створена в 1991 році “на базі” Міністерства будівництва УРСР та протягом майже двох десятків років об'єднувала різні компанії, зайняті у сфері житлового, промислового та інших видів будівництва. Свою “славу” вона здобула у 2010-2016 роках – у ті часи, коли її очолював Максим Микитась. Саме за його “каденції” “Укрбуд” формально вийшов на ринок будівництва житла в Україні (в першу чергу – в Києві та Київській області).  Під “прапорами “Укрбуду” було заявлено будівництво майже трьох десятків житлових комплексів, але фактично державні компанії зі складу цієї корпорації долучилися до зведення всього лише трьох таких об'єктів – ЖК “Лісовий” (вул. Генерала Матикіна, 16, Київ), ЖК “Авангард” (Голосіївський просп., 95, Київ) та ЖК “Кантрі Хаус” (с. Гора Бориспільського району Київщини).  Усі інші житлові проєкти будувалися приватними компаніями, які просто використовували бренд державної корпорації та які на той час належали вищезгаданому Максиму Микитасю. На думку фахівців, це робилося виключно задля реклами, адже чимало українців досі схильні довіряти державним підприємствам. Серед тих компаній, які “паразитували” на такому іміджі, слід згадати майже одноіменне ТОВ “Укрбуд Девелопмент”, яке й виступало замовником будівництва більшості “ЖК Укрбуду”.  Фінансування цих проєктів здійснювалося за звичною для українських забудовників схемою. Замовники будівництва укладали спеціальні угоди з так званою “компанією-управителем”, яка займалася залученням коштів фізичних та юридичних осіб і надалі направляла ці фінансові ресурси на закупівлю будматеріалів, оплату робіт тощо. Мова про вищезгадане ТОВ “ФК “Житло-Капітал”. Придбання “квадратних метрів” у комплексах “Укрбуду” також здійснювалася через цю “контору” – саме з “ФК “Житло-Капітал” укладалися договори купівлі-продажу. Тобто, юридично житло та комерційні площі продавалися не через “державний “Укрбуд” або “приватний “Укрбуд”, а взагалі через третю юрособу. Зазначимо, про існування ТОВ “Каса народної допомоги” інвестори “Укрбуду” дізналися саме в той період, коли його компанії Микитася активно забудовували столичні землі. Так, за даними ЗМІ, у 2016 році "Укрбуд" на своєму сайті повідомляв, що "Каса народної допомоги" кредитує купівлю квартир в об’єктах корпорації під 15% річних без довідки про доходи. Врешті-решт Максим Микитась не зміг похвалитися значними успіхами в реалізації своїх житлових проєктів, навіть незважаючи на їхню кількість та розрекламованість – гроші на будівництво “десь поділись”. Зазначимо, ще у листопаді 2015 року слідчі Державної фіскальної служби України відкрили кримінальне провадження №32015000000000231 за фактами можливого розкрадання 541 млн гривень інвесторів структур "Укрбуду" в 2012-2014 роках, які були внесені ними до ФФБ. Серед тих, хто міг бути причетним до таких злочинів, “фіскали” називали посадовців вищезгаданих ТОВ "Фінансова компанія "Житло-Капітал" і ТОВ "Каса народної допомоги". Яким саме був механізм можливого присвоєння, у відкритих джерелах не повідомлялося. А у той період, коли стало відомо, що “Укрбуду" вже не жити”, вивченням таких фактів зайнялося Державне бюро розслідування (ДБР). В серпні 2019 року цей орган відкрив кримінальне провадження №62019100000001099 за фактом того, що протягом 2016-2019 років з ТОВ “ФК “Житло-Капітал” за сумнівних обставин було виведено понад 180 млн гривень, що стало причиною "замороження" будівельних робіт на об'єктах "Укрбуду". За інформацією правоохоронців, задля розкрадання коштів укладалися сумнівні договори "про надання послуг", а одержувачами грошей були фізичні особи, що підконтрольні посадовцям ТОВ “Укрбуд девелопмент” та інших компаній, які брали участь в будівництві ЖК під брендом “Укрбуду”. Слідчі ДБР ще тоді звернули увагу на те, що правила ФФБ, які були розміщені на сайті ТОВ “ФК “Житло-Капітал”, суперечили Закону України “Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю”. Мовляв, компанія тлумачить цей закон так, що має можливість вільно розпоряджатись коштами управителів на власний розсуд. Крім того, правоохоронці вказували на те, що ТОВ “ФК “Житло-Капітал”, ТОВ “Укрбуд Девелопмент” та інші компанії залучають кошти інвесторів для будівництва житла, достовірно знаючи про те, що в забудовників відсутні необхідні дозвільні документи для проведення цих робіт або ж наявні документи були видані в порушення норм чинного законодавства. На жаль, станом на сьогодні ці справи не доведені правоохоронцями до кінця – жоден з можливих фігурантів так і не отримав обвинувальний вирок суду. При цьому, Максим Микитась, схоже, ще сподіваєтьсяу повернутися на “великий будівельний ринок”. Мова про “корпоративний конфлікт” у ТОВ “Укрбуд Девелопмент”, який виник через зміну офіційних власників. У серпні 2020 року Максим Микитась звинуватив свого кума, директора “Укрбуд Девелопмент” Олега Майбороду, у “віджимі” цієї компанії, а у вересні 2022 року стало відомо, що Микитасю вдалося повернути юридичний контроль за цим ТОВ. Зокрема, тоді Максим Микитась навіть заявив про наміри добудувати квартири “Укрбуду” і про готовність співпрацювати в цьому напрямку з “Київміськбудом”.  Показовим є те, що говорило тоді керівництво ТОВ “ФК “Житло-Капітал”. Представник цієї компанії Дмитро Кравченко, серед іншого, звинуватив ПрАТ “ХК “Київміськбуд” у тому, що це акціонерне товариство “забрало на себе комплекси “Укрбуду” в обхід законодавства”, адже “не стало забудовником, яким досі залишаються компанії “Укрбуду”.  Читайте: Повернення “Укрбуду”: Максим Микитась знову став власником компанії та “погрожує” все добудувати без “Київміськбуду” Проте, наразі такі заяви не отримали жодного продовження – вочевидь, через те, що Максиму Микитасю зараз явно не до бізнесу, про що мова йтиме далі. Бекграунд Микитася За даними аналітичної системи Youcontrol, ТОВ “ФК “Житло-Капітал” було зареєстроване у вересні 2007 року. Керівником цієї компанії вказано Єгора Смілого, засновником – ТОВ “КТК-Груп”. Вищезгаданий Дмитро Кравченко був директором “ФК “Житло-Капітал” у 2007-2012 роках. В 2016 році він офіційно виступав у ролі кінцевого бенефіціара цієї компанії, а наразі, за словами столичних забудовників, є неофіційним власником “Житло-Капіталу”. Відсутність офіційної посади не заважає йому брати участь у громадських заходах поряд із Максимом Микитасем, іменуючись “керівником” ТОВ “ФК “Житло-Капітал”. ТОВ “Каса народної допомоги” було зареєстроване у січні 2009 року. Його директором наразі є Тетяна Холодович, а засновниками – вищезгадані ТОВ “ФК “Житло-Капітал” (частка в статутному капіталі – 99%) і ТОВ “КТК-Груп” (1%).  У свою чергу, засновниками ТОВ “КТК-Груп” наразі є ТОВ “Каса народної допомоги” (52,6%), ТОВ “КУА “Український капітал” (47,3%) і мешканець Києва Роман Руденко. Останній також є керівником ТОВ “КТК-Груп”. Кінцевим бенефіціаром ТОВ “КУА “Український капітал” зазначено мешканця Запоріжжя Максима Лапу. Усі вищезгадані компанії система Youcontrol відносить саме до неформальної “групи компаній Максима Лапи”, яка об'єднує близько двох десятків суб'єктів господарювання, зайнятих у сфері надання фінансових послуг, зокрема кредитування та фінансування будівництва.  Окрім очевидних бізнес-відносин, між ТОВ “ФК “Житло-Капітал”, ТОВ “Каса народної допомоги” та Максимом Микитасем є й очевидні “особисті” зв'язки. Наприклад, у 2009-2012 роках засновником ТОВ “Каса народної допомоги” був Сергій Якусевич – помічник-консультант Максима Микитася у ті часи, коли той був народним депутатом VIII скликання Верховної Ради (у парламенті представляв виборчий округ №206 в Чернігівській області). У 2020 році “Українська правда” навіть повідомляла, що ТОВ “Каса народної допомоги” зареєстроване в будинку Якусевича. Максим Микитась вже не перший рік перебуває під пильною увагою правоохоронних органів. Останні неодноразово повідомляли про наявність в його діях або діях пов'язаних з ним компаній корупційної складової. Наприклад, за інформацією Національного антикорупційного бюро України (НАБУ), у 2016-2017 роках ТОВ “Укрбуд Девелопмент”, яке забудовувало землі Нацгвардії, здійснило з нею “нерівноцінний” обмін житловими площами. Мова йшла про те, що компанія надала цій держструктурі 65 “більш дешевих” квартир у ЖК “Оберіг” (вул. Бориспільська, 21-45, Київ) замість 50 квартир та 30 паркомісць у ЖК “Аристократ” (вул. Євгена Коновальца, 34), як це було передбачено спеціальною угодою. Наслідок – наразі Максим Микитась офіційно є обвинувачуваним в рамках кримінального провадження за фактом розтрати і розкрадання державного майна. Читайте: Экс-главе “Укрбуда” Микитасю сообщили о еще одном подозрении в деле о завладении недвижимостью Нацгвардии Також у 2020 році детективи НАБУ повідомили Максиму Микитасю про підозру в наданні неправомірної вигоди Ігорю Орлову – керівнику одного з підрозділів “Енергоатому”. На той час слідство вважало, що у 2017 році між “Енергоатомом” і підконтрольною Микитасю компанією було укладено договір на будівництво централізованого сховища відпрацьованого ядерного палива реакторів АЕС, але станом на 2020 рік цей об'єкт так і не було введено в експлуатацію. При цьому, витрати на це будівництво зросли з 929 млн гривень до 1,36 млрд гривень, а посадовець “Енергоатома” отримав від іншої компанії, також підконтрольної цьому екснардепу, три квартири у новобудовах Києва на загальну вартість майже 4,4 млн гривень. Ігорю Орлову, в свою чергу, інкримінувалося отримання хабара. Але наразі ця справа так і не була доведена до логічного завершення. Читайте: Роботу сховища ядерного палива у Чорнобилі паралізує несправна залізниця Крім того, правоохоронці неодноразово звертали увагу на діяльність ТОВ “Північно-український будівельний альянс”, яким володіє вищезгаданий Сергій Якусевич. Зокрема компанії інкримінувалися “розпили” коштів бюджету Києва при здійсненні реконструкції Шулявського шляхопроводу та гімназії ім. О. М. Бойченка (Голосіївський район Києва), на що було витрачено більше 1 млрд гривень. Але, як і у випадку з іншими скандальними провадженнями щодо різних столичних масштабних проєктів, в даному випадку ніхто не був притягнутий до відповідальності. Читайте: Голосеевских “коммунальщиков” уличили в растрате бюджетных средств в пользу компании из орбиты Микитася Наприкінці 2022 року Максим Микитась був затриманий НАБУ під час спроби надати меру Дніпра Борису Філатову хабар в розмірі 22 мільйони євро. За попередніми даними слідства, експарламентар та бізнесмен пропонував цю неправомірну вигоду за укладення з підконтрольними йому компаніями контракту на будівництво метрополітену в Дніпрі поза конкурсом. Фото: колаж КВКиївВлада

Першого травня в рамках засідання Вищого антикорупційного суду чинний мер Білої Церкви Геннадій Дикий дав пояснення, як і чому місто придбало недобудову під ЦНАП. Про це KВ стало відомо з запису виступу міського голови Геннадія Дикого у Вищому антикорупційному суді, опублікованого каналом  BCTV.Підписуйтесь на “КиївВладу”  Під час виступу, Дикий заявив, що у 2015 році, коли його було обрано Білоцерківським міським головою, були прийняті закони про передачу органам місцевого самоврядування повноважень на здійснення адміністративних послуг, що своєю чергою потребувало створення у виконавчому комітеті такої структури як ЦНАП. “Відповідно було необхідно закупити обладнання для здійснення таких операцій, а також приміщення для того, щоб надавати ці послуги. Саме тому, вже у грудні 2015 року ми звернулися до Верховної Ради України, щоб нам передали приміщення Центру зайнятості, з державної власності в комунальну. Це приміщення знаходиться безпосередньо в центрі міста і на нашу думку на той час воно використовувалось неефективно. На жаль відповіді ми тоді не отримали. Паралельно ми почали здійснювати аналіз комунальних приміщень, які могли б підійти під наші потреби. Були досліджені такі приміщення як готель Рось, Будинок побуту, Станція юних техніків, а також приміщення Центральної бібліотеки. Оглянувши їх всі виконавчий комітет прийшов до висновку, що вони не підходять кожне за певних причин.  І в тому ж 2016 році на нараді з заступниками, один з заступників озвучив, що надійшла пропозиція від представника власника приміщення по вулиці Театральна 5, яке знаходиться в центрі міста, безпосередньо у 150-ти метрах від міської ради, по можливість продажу даного приміщення, загальною площею 4700 кв.м. за ціною 860 тисяч доларів США”, – заявив він.  Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться За його словами, була також інша пропозиція щодо приміщення, яке знаходиться навпроти міської ради – це Будинок Культури заводу Сільмаш, орієнтовною площею 3500 м. кв та за ціною 1,5 млн доларів США.  “Але на той час коштів на придбання та переобладнання приміщень міська рада не мала. У жовтні 207 року вийшла постанова Кабміну 779 “Про порядок надання субвенцій місцевим бюджетам для створення і функціонування ЦНАПів” у тому числі для надання послуг і соціального характеру, оскільки ми наприклад передбачали там місця і для пенсійного фонду і для комунальних служб, щоб людям було зручніше. Також було прийнято розпорядження Кабміну від 11 жовтня 2017 року №736н  “Про деякі питання створення ЦНАПів” Саме ці документи і визначали умови створення сучасних ЦНАПів. Сума субвенції у межах України складала 5 мільярдів гривень. Органам місцевого самоврядування було рекомендовано визначити приміщення і створити ЦНАПи основними критеріями яких є: прозорість, доступність, відкритість і зручність. Це була і залишається державна політика, реалізація якої покладена на органи місцевого самоврядування. Відповідно вже в лютому 2018 року ми звернулися з листом до Кабінету Міністрів України про виділення субвенції на придбання приміщення, у сумі яка була зазначена ще у 2016 році. Принагідно хочу пояснити, що на той момент у центральній частині міста – три. Приміщення на вулиці Театральна 5 (пл. 4700 м кв. за ціною 860 тис. доларів США) також приміщення БК заводу Сільмаш, (орієнтовною площею 3500 м кв. та за ціною 1,5 млн доларів США). А також приміщення банку на Олександрійському бульварі (пл. 2100 м кв. за ціною 1,2 млн доларів США)”, – пояснив Геннадій Дикий. Також він додав, що всі діючі приміщення потребували повної реконструкції.  “Приміщення по вулиці Театральній натомість було побудоване лише 9 років тому, тоді як банк на Олександрійському вже був у експлуатації близько 40 років, а БК “Сільмаш” – 60 років. Ми звернулися до Кабінету Міністрів з найнижчою ціною пропозицією і загалом і в перерахунку на один кв.м., найновішого приміщення яке могло розглядатися як ЦНАП.  Кабмін надав нам відповідь на це звернення де зазначалось що урядом було виділено 5 млрд гривень, які будуть розподілятися на бюджетному комітеті ВР саме депутатами Верховної Ради. Вже в червні 2018 року розпорядженням Кабінету Міністрів №423н від 15.06.2018 року Білоцерківській міській раді було виділено 43 млн 460 тис. грн. Мною було подано проєкт рішення на придбання приміщення. Далі проєкт оброблювався відповідно до регламенту. Крім цього на офіційному сайті БМР і в соціальних мережах 26-27 липня 2018 року (тобто більше ніж за місяць до засідання міської ради) було оголошено про наміри придбати приміщення по вулиці Театральній 5 під ЦНАП із зазначенням вартості.  На сесії міської ради за це рішення проголосувало 39 депутатів міської ради з 41 – тобто абсолютна більшість”, – розповів він. У 2019 році в Білій Церкві не змогли знайти кошти на ремонт приміщення, хоча проєкт був виготовлений вже в кінці 2018 року. За словами мера, на той час Біла Церква стала першим містом в Київській області по боротьбі з COVID-19.  “Але вже наприкінці 2020 року наш проєкт розглянули у КОДА і він був схвалений і підтриманий, як першочерговий. І вже в 2021 ми передали Державі права на реконструкцію даного приміщення і воно було розпочате по програмі “Велике будівництво”. Відповідно до обвинувального акту, на думку сторони обвинувачення, я вчинив злочин будучи автором проєкту рішення, але хочу зазначити, що якщо відмінусувати всі земельні питання (а їх виходить достатньо багато на сесії) я є автором понад 70% проєктів рішень, така в мене робота. Я і сьогодні ні на хвилину не сумніваюсь у правильності, доцільності і стратегічній важливості для розвитку міста прийняття депутатами цього рішення. Насамкінець я хочу відповідально заявити, що діяв, дію і буду діяти в межах своїх повноважень і виключно в інтересах Білоцерківської громади”. – резюмував Дикий. Нагадаємо, у квітні Білоцерківська міська рада прийняла рішення, яким скасувала договори постійного користування як мінімум десятьма земельними ділянками комунальної власності, якими користувалась Українська православна церква, що раніше асоціювала себе з московським патріархатом.  Читайте: У Білій Церкві міськрада позбавила УПЦ права користуватись земельними ділянками комунальної власностіКиївВлада

За даними джерел видання “Дзеркало тижня”, Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) обшукало Юрія Голика (на фото) у рамках розслідування справи про розкрадання державних коштів при будівництві доріг у Дніпропетровській області. Разом з тим, у Голика репутація куратора проекту великого будівництва на всеукраїнському рівні, а не лише локальному. Про обшуки Юрія Голика повідомило видання “Джеркало тижня” з посиланням на власні джерела, передає KВ.Підписуйтесь на “КиївВладу”  “Наші джерела в НАБУ не підтверджують поширену в мережі інформацію про затримання Голика. Однак, відомо що у нього в результаті слідчих дій вилучили телефон та ноутбук”, – пише “Дзеркало тижня”. Крім того, за даними джерел ZN.UA, у справі проходить ексзаступник голови офісу президента Кирило Тимошенко.  Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться Мова йде про справу, в рамках якої детективи розслідують, як одна приватна компанія отримала на дороги в Дніпропетровській області 1,5 мільярда гривень, й таким чином було встановлено рекорд з фінансування відбудови доріг по всій Україні. Підприємство пов'язують з близькою подругою ексголови Дніпропетровської ОВА Валентина Резніченка. Голик був радником прем'єр-міністра Олексія Гончарука в 2019-2020 році, а також радником глави Дніпропетровської ОВА. Координатором ініційованої президентом програми “Велике будівництво” він став у лютому 2020 року. Сам він себе характеризує як “консультант” президентського проєкту.  “Наразі він так само інтегрований у процеси відбудови інфраструктури України. При цьому Кирила Тимошенка вже звільнено з ОПУ (так само як і низку голів ОВА, які, як вважають, орієнтувалися на Тимошенка, у тому числі Резніченко - KВ), а от “Брабус” Голіка – дуже часто паркується у внутрішньому дворі президентського палацу”, – пишуть журналісти. Читайте: Зеленський звільнив Кирила Тимошенка з посади заступника керівника ОП Фото: ZN,UA КиївВлада

Війна суттєво знизила економічну активність країни, відчув спад виробництва і ринок нерухомості. Про стан і перспективи ринку, зокрема, його показники, маркери, індекси, та, особливо, потенціал: чи очікувати на відновлення попиту та інвесторську активність – в інтерв'ю КиївВладі розповів співзасновник і керуючий партнер групи компаній DIM Олександр Насіковський. Спрогнозував він і майбутнє ринку, включаючи виклики, загрози та перспективи.  Стан і перспективи ринку KВ: Війна триває, але ми бачимо деяке пожвавлення на ринку новобудов. Із чим це пов’язано? Підписуйтесь на “КиївВладу”   Олександр Насіковський: Цей поки що стриманий оптимізм, в першу чергу, результат невпинної роботи ЗСУ на полі бою та усіх причетних, хто щодня наближає перемогу – кожен на своєму місці. Не виняток і будівельна галузь, зокрема, ті компанії, які, попри усі виклики та труднощі, продовжують будувати житло й виконувати взяті на себе зобов’язання. Адже сьогодні реальна, а не номінальна будівельна динаміка, разом із якісними показниками проєкту, а саме концепцією, форматом, інфраструктурним наповненням, архітектурними та планувальними рішеннями – стає критерієм для ухвалення кінцевого рішення про купівлю. Маючи чималий досвід у девелопменті та розуміючи, як влаштований ринок, я знаю, що за будь-яким спадом та рецесією, рано чи пізно настають фази пожвавлення та піднесення. Але це питання завтрашнього дня, сьогодні – весь фокус уваги на допомозі ЗСУ та виконанні прямих обов’язків – будівництві та створенні нового та сучасного середовища для життя, центрів соціального тяжіння. Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться KВ: Які основні ринкові тренди ви наразі реєструєте? Назвіть показники, які їх підтверджують. Олександр Насіковський: За нашими спостереженнями понад третина покупців, які сьогодні обирають житло в сегменті комфорт+ та бізнес-класі, роблять це за рекомендацією попередніх інвесторів. Це говорить про те, що сформований раніше репутаційний актив та кредит довіри до бренду компанії, сьогодні стає у нагоді як ніколи. Коли покупець бачить, що якість будівництва, інфраструктурне наповнення, продуманість просторового зонування території, екстер'єр будинків та інтер’єрні рішення лобі та вхідних груп повністю відповідають заявленим раніше, а девелопер кожен сантиметр площі наповнює потрібним сенсом та функціоналом, додаткових питань не залишається. Серед цікавих тенденцій, які помітні за останній рік, зростання уваги до заміських форматів житла: таунхаусів, квартир у будинках низькоповерхової забудови з просторими терасами та клубних будинків. Попит на заміські формати за минулий рік зріс у середньому на 45% від довоєнного рівня. Причому йдеться не про домінуючий колись на заміському ринку підхід, коли є земля, кілька самотніх будинків й чисте поле навколо, а про цілу екосистему з поліфункціональною інфраструктурою, рекреаційною складовою, комерційними та соціально-побутовими об’єктами, які забезпечують повноцінне та насичене активностями та буденними справами заміське життя поруч із природою. Саме тому майбутнє заміського ринку за форматами екокластерів – поліфункціональних комплексів з потужним рекреаційним потенціалом та wellness-складовою, коли ти можеш, наприклад, рибалити прямо на території, займатись усвідомленою медитацією чи йогою на власній терасі з видом на водне плесо. При цьому усі буденні потреби та запити задовольняє наявна інфраструктура, продумана до найменших деталей, а твої діти одержують найкращу освіту в школі європейського зразка прямо на території містечка, як у ЖК Park Lake City. Британська міжнародна школа в Україні (BISU) придбала в комплексі землю під школу та садок. Заклад пропонує подвійну програму освіти, українську та британську, учням віком від 3 до 18 років. Випускники одержують український атестат, сертифікат про повну загальну середню освіту A-level та міжнародний диплом про повну загальну середню освіту (IBDP). KВ: Чи можете назвати дані, як змінилися обсяги робіт з будівництва по країні та введенню в експлуатацію житла? Олександр Насіковський: Минулий рік був непростим для будівельної галузі. Девелопери по всій країні ввели в експлуатацію лише 7,11 млн кв.м житла проти 11,44 млн кв.м у 2021. У відсотковому співвідношенні спад становить 38%. При цьому за останніми, але, на жаль, не остаточними підрахунками, близько 23 млн кв.м житла в Україні зазнало тих чи інших руйнувань, з них понад 60% взагалі не піддаються відновленню. Це означає, що нам знадобиться як мінімум шість років за найсприятливіших умов, щоб надолужити темпи й відновити втрачене житло. А якщо додати до кількості зруйнованого ще те, що давно потребує реновації через перевищений на десятки років період експлуатації, то термін, необхіднийдля відновлення, зросте в кілька разів. Це я до чого: будівельна галузь була, є і буде системоутворюючою в економіці країни, адже запит на створення сучасного, комфортного, безпечного, енергоефективного житла в країні колосальний. Це пріоритетні питання для повоєнної відбудови країни, в процесі якої девелопери, на мою думку, мають брати активну участь: будувати не для проформи чи освоєння донорських грошей, а з розумінням реальних запитів і потреб українців. KВ: Які особливості компаній-операторів ринку дозволили їм вистояти від вторгнення і дотепер? Яка, на вашу думку, стратегія в цьому допомагає? Олександр Насіковський: Формула сьогоднішніх реалій на перший погляд проста: будуй, як для себе, тобто: чесно, сміливо, віддано та з розумінням цінності того життєвого простору, який проєктуєш і зводиш. Чесно кажучи, таким був наш підхід завжди, тож принципово в цьому питанні нічого для групи компанії DIM не змінилось. Змінився лише контекст, реалії та умови, в яких ми всі перебуваємо. Не буду приховувати: складні часи вимагають від девелопера непростих рішень, але це в жодному випадку не має бути гра на зниження цінності продукту для покупця. Нам довелось на певний час відкласти до кращих часів плани на нові об’єкти і майданчики й зосередитись на портфелі поточних проєктів, щоб не втратити фокус уваги й не посипатись, як багато інших гравців на ринку. У 2022 році, попри усі складнощі, ми ввели в експлуатацію майже 19 тис. кв.м, а в 2023 плануємо збільшити цей показник до 100 тис. кв.м. За цими цифрами стоїть кропітка та невпинна щоденна робота великої команди. Проєкти під брендом групи компаній DIM – це завжди про естетику, функціонал, цінності та ергономіку просторових рішень, в основі якої дружня до людини архітектура. Ми ні на йоту не поступились якістю будівельних матеріалів, які використовуємо як для зведення будинків, так і для благоустрою території та місць загального користування. Потенціал ринку: відновлення попиту KВ: Оцініть сьогоднішні можливості гравців будівельного ринку. Що діється із цінами на будматеріали? Що ви бачите у кадровій сфері та як будівельники планують повертати на роботу кадри після перемоги? Олександр Насіковський: На мою думку, щоб сьогодні не просто триматись на плаву, а й вистояти та бути активним гравцем економічного простору, девелоперу потрібні три речі: якісний продукт, адаптована до нових реалій фінансова модель, здатна витримувати періоди суттєвого зниження реального попиту, та розуміння потреб аудиторії. Неможливо заплющувати очі на нові реалії: падіння реального попиту в десятки разів у порівнянні з 2021, коли зростання ВВП країни було на рівні 25% у річному вимірі й ринок нерухомості був на піку за усі роки незалежності. Важко не помічати й значне здорожчання будівельних матеріалів за 2022 рік: середньозважений річний показник зростання сягає близько 40%, а окремі категорії, наприклад, бетон, скло чи мінеральна вата зросли ще вище – на 45%, 53%, 60%, відповідно, у річному вимірі. За період повномасштабного вторгнення також суттєво подовжились логістичні ланцюжки, і це додало до витратної частини девелоперів чималу суму. KВ: Чи змінювався і як попит на квартири в новобудовах за останній квартал? Яка динаміка спостерігалася в столиці за останнє півріччя? Олександр Насіковський: Другий місяць поспіль бачимо як покупець поступово повертається на ринок: зростання попиту станом на зараз становить близько 20% від показників січня-лютого в ліквідних проєктах сегментів комфорт+ та бізнес-класу. Переконаний, що з появою хороших новин з фронту цей показник буде лише зростати. Тому у нас великі обґрунтовані сподівання та плани на 2023 рік. KВ: Назвіть фактори, які на ваш погляд позитивно вплинуть на відновлення попиту найближчим часом? Що мала б зробити держава, аби підтримати це? Олександр Насіковський: Потужним драйвером для відновлення попиту, на мою думку, можуть стати фінансові програми підтримки покупця як з боку держави (пільгові іпотечні програми, компенсація за зруйноване житло тощо), так і ринкові партнерські продукти девелоперів і банків. До слова, ми працюємо по обох напрямках. На сьогодні маємо вже кілька придбаних квартир, кошти за які частково компенсувала Київська міська державна адміністрація в межах програм підтримки тих, хто потребує допомоги від держави. А державний “Ощадбанк” став нашим системним партнером за програмою пільгової іпотеки “єОселя”, яка зараз набирає обертів і має всі шанси перетворитись у потужне фінансове плече для ринку. Продукт, який сьогодні потрібен покупцеві KВ: Які основні вимоги потенційного покупця до квартири в Києві? Як змістилися ці пріоритети останнім часом? Олександр Насіковський: Насамперед людей цікавлять квартири в готових будинках та квартири з ремонтом від девелопера. Більше половини усіх ринкових угод протягом останнього року стосувались проєктів із високим ступенем готовності. Це пов’язано із бажанням якнайшвидше одержати ключі і знизити можливі ризики через нестабільну ситуацію із економікою країни та на полі бою. Важливими для кінцевого рішення про покупку залишається також наявність поліфункціональної інфраструктури та темпи будівельних робіт на майданчику. Сьогодні люди не готові чекати фото та відеозвітів місяць, а відслідковують темпи практично щотижня. Тому ми ввели за правило надсилати звіти раз на сім днів та максимально відкриті до спілкування з інвесторами, яким у цей складний час важливо відчувати небайдужість та готовність представників компанії бути в контакті й оперативно відповідати на усі питання.  KВ: Як часто цікавляться покупці наявністю укриттів та можливістю автономного опалення\забезпечення електрикою при виборі житла у ЖК? Що ви пропонуєте з подібних фішок покупцеві у ваших проектах? Розкажіть на прикладах. Олександр Насіковський: Безпека житлового простору та енергетична незалежність дійсно піднялись в рейтингу першочергових запитів покупця. Але я б радив дивитись на це питання під іншим кутом. Людям важливо не просто укриття, а продумана безпекова система, включно із контролем доступу, системами розпізнавання номерів та фізичною охороною,тобто високий рівень приватності. Зараз питання, хто твої сусіди, знову на порядку денному. Війна, крім горя, повернула нам втрачене відчуття соціальної єдності. Тож тренд на створення ком’юніті в межах житлового комплекса буде відчутним на ринку й надалі. Що стосується питання енергетичної незалежності, то людей дійсно цікавлять питання альтернативних джерел на противагу традиційним енергоносіям. Ми ще до війни прямували в цьому напрямку. Високих показників енергоефективності в проєктах ми досягали завдяки раціональному підходу до використовуваних матеріалів, а також до вибору систем опалення. Наприклад, в більшості будинків маємо високотехнологічні індивідуальні системи опалення, а інноваційне архітектурне скло з магнетронним напиленням відповідає за комфортну температуру в квартирах й правильне природне освітлення. Його завдання – дозволяти сонячному світлу потрапляти в кімнату, але не пропускати тепло. Саме тому в квартирах завжди правильна інсоляція, але немає відчуття парильні. У найближчих планах продовжити впевнений рух у напрямку зелених технологій, які дозволять скоротити споживання ресурсів щонайменше на третину. KВ: Потенціал відновлення інвесторської активності? Олександр Насіковський: Якщо у 2021-му ми говорили про 45% інвестиційного попиту в загальній структурі по ринку, то зараз цей показник знизився щонайменше втричі. Інвестори майже увесь 2022 рік були дуже стримані та обачні, а в період енергетичного терору та масованих ракетних обстрілів практично відвернулись від ринку. Проте вже з кінця зими 2023 року ситуація почала змінюватись. На горизонті замайорів інвестиційний потенціал України, яка після перемоги стане потужним регіональним центром, важливим геополітичним суб’єктом. Ми вже фіксуємо пожвавлення як внутрішнього інвестиційного попиту, так і зростання інтересу з боку іноземців. Поки що це стадія оцінки, вивчення ринку та можливостей, однак подібні сигнали свідчать про достатньо велику увагу приватного західного капіталу до України. KВ: Що цікавить нинішнього інвестора найперше при виборі, куди у будівництво вкладати кошти? Олександр Насіковський: Пріоритетними напрямками для інвесторів лишаються ліквідні житлові комплекси в форматах поліфункціональних кварталів та екокластерів з рекреаційним потенціалом. Іноземці також цікавляться комплексами в історичній частині міста, зокрема, на Подолі, що цілком очікувано, або ж комплексами в центральному діловому районі Києва. Найперше цікавлять інвесторів ліквідність та ціннісні характеристики, а також просторово-планувальні рішення. Відсутність типових поверхів, непродуманих метрів, натомість цінуються гардеробні, окремі робочі зони та тераси. KВ: Яку роль держава має зіграти для відновлення активності інвесторів? А що може зробити сам девелопер? Олександр Насіковський: Інвестиції в ліквідні метри були, є і будуть зручним способом перечекати шторм та врятувати гроші від гіперінфляції. Щоб підтримати сьогодні вітчизняного інвестора, ми створили програму гарантованої дохідності від 10% річних у доларах. Вклавши зараз кошти в будь-який вид нерухомості в наших проєктах, наприклад, квартиру, паркінг чи комору, ви, по закінченню будівництва, повертаєте інвестиції разом із відсотками. Причому програма є абсолютно безризиковою: якщо на будь-якому етапі плани змінились, людина може без проблем забрати свої кошти з квадратних метрів. Компанія протягом місяця повертає вкладену суму. Це win-win історія. Майбутнє ринку: виклики, загрози, перспективи KВ: Які загрози основні сьогодні для ринку, крім економічної ситуації, спричиненої бойовими діями? Олександр Насіковський: Найбільший виклик, як не парадоксально, схований у самому ринку, а саме у підходах окремих компаній до роботи в реаліях воєнного стану. Передусім це звичка множити майданчики в гонитві за грошима інвесторів й перенаправляти гроші з одного котлована у інший. Кожен проєкт повинен мати окремий прописаний кошторис, економічно обґрунтований концепцією та форматом, а не вигаданий лише в уяві проєктантів. Бо в часи низького платоспроможного попиту ризикуєте опинитись в скрутному становищі з купою розлючених інвесторів, які відчувають себе ошуканими. Другий суттєвий ризик, як на мене, пов’язаний із людською психологією та небажанням брати на себе відповідальність у нових реаліях. Сьогодні немає часу чекати на теплий душ чи сприятливі умови, потрібно будувати вже сьогодні і пропонувати максимально персоналізовані умови покупцеві. В нашому випадку, наприклад, це індивідуальні умови інвестування, коли ми свідомо зменшуємо перший внесок, збільшуємо термін розстрочки, фіксуємо курс на рівні 36,6 до кінця виплат. Станом на зараз ми пропонуємо розстрочку до 5 років у проєктах групи компанії DIM із першим внеском від 15%. KВ: Змоделюємо майбутнє: яким ви бачите будівельний ринок Києва через рік, два, за умови перемоги в цьому році? Олександр Насіковський: Складно прогнозувати майбутнє в умовах, коли чорні лебеді (важкопрогнозовані та рідкісні події, які мають значні наслідки для економіки та суспільства в цілому – прим. ред. КВ) чатують на нас на кожному кроці. Я точно знаю, що після нашої Перемоги ринок нерухомості чекає непростий трансформаційний період: змінюватиметься структура ринку, частки гравців, одні компанії втрачатимуть позиції, інші навпаки нарощуватимуть вагу, портфель якісних та цінних проєктів, в основі яких не гонитва за квадратними метрами, а створення території, наповненої сенсами та функціями. Я не вірю в швидкі репарації від росії, але чудово розумію, як влаштований ринок, тому впевнений у поступовому відновленні як купівельного, так й інвестиційного попиту. Думаю, що потенціал зростання на цей рік становить ще мінімум третину від рівня довоєнного попиту вже до тих показників відновлення, що маємо на сьогодні. Нагадаємо, як раніше повідомляла KВ, майбутнє ринку нерухомості в Україні безпосередньо залежатиме від чотирьох ключових факторів. Це – вибору девелоперів, внеску держави у відбудову, об'єктивної ситуації на полі бою та наслідків від тривалості війни для економіки країни. Саме ці фактори визначатимуть якість житла, яке будуватиметься в майбутньому. І перевага – на боці комфортного та безпечного простору.  Читайте: Динаміка будівництва за 2022 рік зменшилась на 38%, – девелопер Насіковський Фото:  пресслужба компанії КиївВлада

Україна має не тільки багато проблем через російську агресію – складається враження, що вона сама собі створює їх без жодної на це необхідності. Велику тривогу викликає законопроєкт №5655 про реформу містобудівної діяльності, який Верховна Рада прийняла [у другому читанні] 13 грудня 2022 року і який направлено на підпис Президенту [Володимиру Зеленському] 19 грудня 2022 року. Якщо спрощено, законопроєкт передбачає створення при відповідальному “суперміністерстві” (створеному шляхом злиття міністерств інфраструктури та регіонального розвитку) спеціального органу, який буде акредитувати приватних експертів, що будуть приймати рішення з проєктів, зокрема, дотичних до міського розвитку. Крім того, в у інвесторів з’явиться можливість акредитовувати власних експертів, які будуть перевіряти проєкти цих самих інвесторів. А муніципалітети матимуть право поскаржитись в міністерство виключно коли такі проєкти вже зареєстровані в цифровій базі даних, тобто – схвалені. За такої умови скарг муніципалітетів матимуть вагу тільки в якості додатку до певного рівня моніторингу. Підписуйтесь на “КиївВладу”  Такі зміни викликали масову суспільну критику. Проти законопроєкту №5655 висловились чисельні експерти, мери та громадяни – в петиції до Президента. З різкою заявою виступила Асоціація міст України (АМУ): “Буде ліквідовано можливість громадськості контролювати законність будівництва та впливати на незаконне будівництво. Досягнення реформи децентралізації будуть знищені”. АМУ підкреслила, що законопроєкт №5655 знищує значну частину реформи децентралізації, яка з великим успіхом просувалась з 2015 року, і ключовими моментами якої є повна передача містобудівного суверенітету муніципалітетам (зокрема, мова про закон №711-IX). Навіть в умовах воєнного часу Україна дотримувалась норм комплексного містобудування (закон №2254-IX). За суттю, мова про втілення нового інструменту планування – “Програми комплексного відновлення регіона, муніципального району (або його частин)”. Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться Попередні закони відповідали вимогам демократичності та прозорості міського планування. Але законопроєкт №5655 буде цьому заважати. Бо коли є виключно спеціальний орган, за допомогою якого акредитовані експерти вирішують що та де будувати без демократичного контролю муніципалітету – це удар по реформі місцевого самоврядування, яка зробила вагомий внесок в успішний спротив України російській агресії. З 2015 року громадяни змогли відчути, що їхнє слово має вагу в містобудуванні та місцевому самоврядуванні. Але [через новації законопроєкту №5655] слово [місцевих громад] перетворюється на сміття. До речі, є альтернативи такому сценарію. В проєкті “Сильні міста. Сильна Україна” було запропоновано втілити систему, згідно якої рішення про будівництво приймається центральною владою за погодженням з муніципалітетом. Тобто, мова про затвердження [муніципалітетами] проєктів, що стосуються міського розвитку. Перевага тут, зокрема, в тому, що вони [центральна та місцева влади] перевірятимуть одне одного, також – для запобігання корупції. Водночас, немає заперечень, щоб передати експертизу питань безпеки та гігієни праці сертифікованим приватним експертам (як це відбувається, наприклад, в Великій Британії та, почасти, в Німеччині), що дещо спростить процедуру міського планування, яким має займатись та за яке має відповідати муніципалітет. Також вірним рішенням було б посилення місцевих громад компетентними кадрами, які співпрацюють з місцевими владами в вирішенні завдань. Про причини наявності мінімальної більшості на підтримку законопроєкту №5655 можна тільки здогадуватись. Та вочевидь тут взяв гору “великий бізнес” з парламентськими спільниками. Як вчинити зараз – незрозуміло. Відповідно до ст. 94 Конституції України, Президент може протягом 15 днів після отримання законопроєкту на підпис застосувати право вето, інакше законопроєкт вважається таким, що набув сили. Проте, в конституційній практиці “contra legem” вето вводится пізніше або законопроєкт залишають таким, що не набув чинної сили. Якщо законопроєкт №5655 стане законом, то містобудівні плани перетворяться відходи, а зусилля з перебудови та відновлення, що відповідають соціальним та дизайнерським вимогам, можна буде легко оминути. Внаслідок чого у громад залишаться тільки хитрощі в плані впливу на будівельні проєкти, наприклад, через підключення до інфраструктури (газ, вода, каналізація, електрика). І все це стане дуже сумним фіналом того, що досі було позитивним розвитком з поступового подолання олігархічного впливу та посилення муніципалітетів.  Проблема [з законопроєктом №5655] досі залишається не вирішеною. Янош Бреннер, професор, спеціаліст з містобудування та просторового планування Стаття публікується з дозволу автора з несуттєвими скороченнями та редакторськими уточненнями. Текст було оприлюднено 24 березня на міжнародній конференції архітектурних шкіл у Братиславі, опубліковано в журналі srl.deКиївВлада

Противник зосереджує основні зусилля на веденні наступальних дій на Лиманському, Бахмутському, Авдіївському та Мар’їнському напрямках. В епіцентрі бойових дій залишаються населені пункти Білогорівка, Бахмут, Авдіївка та Мар’їнка. Підрозділами Сил оборони України було відбито 48 атак противника на зазначених напрямках. Про це KВ стало відомо з повідомлення Генштаба ЗСУ. Підписуйтесь на “КиївВладу”   Станом на 18:00: На Волинському, Поліському, Сіверському та Слобожанському напрямках оперативна обстановка без суттєвих змін, ознак формувань наступальних угруповань ворога не виявлено. Противник продовжує зберігати військову присутність у прикордонних районах Курської та Бєлгородської областей. Протягом доби ворог здійснив обстріли в районах населених пунктів Чернацьке, Есмань, Кучерівка, Білопілля, Волфине та Басівка Сумської області, а також районів населених пунктів Тимофіївка, Ветеринарне, Глибоке, Піщане, Гатище, Вовчанськ і Бочкове на Харківщині. На Лиманському напрямку протягом доби противник вів безуспішні наступальні дії в районі Виїмки. Артилерійських обстрілів зазнали райони населених пунктів на Куп’янському та Лиманському напрямках. Серед них – Колодязне, Дворічна, Западне, Петропавлівка, Куп’янськ, Кислівка та Кам’янка Харківської області; Стельмахівка, Невське, Кузьмине і Білогорівка Луганської області, а також Колодязі, Спірне та Сіверськ на Донеччині. На Бахмутському напрямку ворог продовжує штурмові дії міста Бахмут, має частковий успіх. Проте, наші захисники мужньо тримають місто, відбивають численні атаки противника. Протягом доби ворог вів безуспішні наступальні дії в районі Оріхово-Василівки Донецької області. Обстріляв Міньківку, Оріхово-Василівку, Бахмут, Часів Яр та Торецьк Донецької області. На Авдіївському та Мар’їнському напрямках противник вів наступальні дії в напрямку населених пунктів Новокалинове, Степове, Авдіївка, Сєверне, Первомайське, Мар'їнка, успіху не мав. Здійснив обстріли населених пунктів, зокрема: Новокалинове, Авдіївка, Водяне, Карлівка, Красногорівка, Мар'їнка, Георгіївка та Новомихайлівка Донецької області. На Шахтарському напрямку протягом доби ворог здійснив обстріли в районах населених пунктів Вугледар, Пречистівка, Велика Новосілка на Донеччині. На Запорізькому та Херсонському напрямках противник продовжує вести обороні. Обстріляв населені пункти Времівка Донецької області; Малинівка, Гуляйполе, Староукраїнка і Чарівне, Запорізької області; Веселе, Берислав, Козацьке, Зеленівка, Антонівка, Дніпровське Херсонської області та місто Херсон. Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться В Арм'янському та Джанкойському районах тимчасово окупованої території АР Крим противник продовжує будівництво фортифікаційних споруд та окопів. До виконання робіт активно залучають цивільне населення. Авіація Сил оборони за добу завдала 5 ударів по районах зосередження особового складу та військової техніки окупантів. Також, підрозділи Повітряних Сил Збройних Сил України знищили російський бомбардувальник Су-24М. "Наші ракетники та артилеристи протягом доби уразили 2 райони зосередження живої сили, озброєння та військової техніки противника, 1 склад боєприпасів та 2 склади пально-мастильних матеріалів ворога", – йдеться у повідомленні. Нагадаємо, протягом минулої доби противник завдав 18 авіаційних та 3 ракетних ударів, здійснив 50 обстрілів з реактивних систем залпового вогню по позиціях наших військ та цивільній інфраструктурі населених пунктів. Читайте: Авіація Сил оборони за минулу добу завдала по окупантам 5 ударів, – Генштаб ЗСУ Фото: Генштаб ЗСУ КиївВлада

У Києві тривають роботи зі зведення пішохідного мосту та облаштування острова Оболонський. Столичний голова Віталій Кличко повідомив, що складовою комфортного відпочинку буде паркінг, що планують звести недалеко від парку "Наталка". Про це, як стало відомо KВ, у своєму Telegram-каналі повідомив мер Києва Віталій Кличко. Підписуйтесь на “КиївВладу”   “Сподіваюся, нашим планам нічого не завадить, і вже цього року ми презентуємо киянам та гостям столиці ще одну перлину зеленого і гарного Києва. Ми розвиваємо велику рекреаційну зону, в якій – і парк Наталка, і набережна, і острів Оболонський, куди вестиме новий міст”, – написав Віталій Кличко. Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться Мер Києва повідомив, що складовою комфортного відпочинку буде паркінг, що планують звести недалеко від парку. "Аби люди, які приїжджатимуть відпочивати, могли впорядковано залишати свої автівки. Паркінг буде підземно-наземним – таким, як побудували в столичному зоопарку. Та буде об’єктом подвійного призначення, тобто використовуватиметься і як укриття під час повітряної тривоги", – йдеться у повідомленні. Зазначається, що на острові Оболонський територію облаштують зі збереженням флори і фауни. Також висадять нові дерева та кущі. Читайте: На реконструкції столичного парку “Наталка” виявили зловживань на понад мільйон гривень Як повідомляла KВ, обсяги фінансування будівництва Подільсько-Воскресенського мостопереходу, замовником якого виступає КП “Дирекція будівництва шляхо-транспортних споруд”, як і минулого року, було збільшено. На цей раз – на 1,99 млрд гривень (з 695,6 млн гривен до 2,68 млрд гривень).  Читайте: Київрада “докинула грошенят” на будівництво Подільсько-Воскресенського мостопереходу Фото: Віталій Кличко КиївВлада

Столична прокуратура наразі судиться з генеральним підрядником будівництва метро на Виноградар – АТ “Київметробуд”. Правоохоронці намагаються в судовому порядку стягнути до міського бюджету грошові кошти в сумі близько 218 млн гривень, які ця компанія “неправомірно заробила”, реалізовуючи вказаний проєкт. Ця сума була сформована в тому числі за рахунок відсотків, які “Київметробуд” отримав за розміщення частини отриманого від КП “Київський метрополітен” авансу в розмірі 2,58 млрд гривень на депозиті в банку. Примітно, що раніше претензії до таких дій генпідрядника мала СБУ – в рамках слідства правоохоронці попередньо встановили, що мова може йти про “незаконне збагачення шляхом шахрайства”. Але станом на сьогодні відповідне кримінальне провадження, розслідується не надто активно.  Як стало відомо KВ, столична прокуратура в рамках двох судових справ намагається стягнути з АТ “Київметробуд” грошові кошти, які ця компанія “неправомірно заробила”, реалізовуючи проєкт з будівництва метро на Виноградар. Підписуйтесь на “КиївВладу”  Так, у середині лютого 2023 року правоохоронці звернулися до Господарського суду Києва із позовом щодо стягнення зі вказаної компанії 79 млн гривень. Із них 12,5 млн гривень – це 3% річних і 66,5 млн гривень – інфляційні витрати. У матеріалах даної судової справи поки що не уточнюється, з чим пов'язані вимоги прокуратури, але схоже, правоохоронці планують відсудити у АТ “Київметробуд” відсотки за користування коштами, отриманими від КП "Київський метрополітен". Крім того, Касаційний господарський суд найближчим часом може розглянути справу за позовом прокуратури стосовно стягнення з АТ “Київметробуд” 183,4 млн гривень. Мова йде про т.зв. “безпідставно набуті кошти”, які вказана компанія отримала в результаті того, що “поклала” на депозитні рахунки в банках аванс за реалізацію вищезгаданого проєкту. Правоохоронцям раніше вдалося “частково переконати” служителів Феміди першої та апеляційної інстанцій, і наразі АТ “Київметробуд” планує оскаржити відповідні рішення суду.  Подробиці по першій справі в держреєстрі судових рішень ще не оприлюднені, а ось інформація стосовно другої справи вже оприлюднена. У зв'язку з цим KВ вирішила проаналізувати, з чим пов'язані такі претензії правоохоронців.  За що судяться 20 листопада 2018 року між КП “Київський метрополітен” і ПАТ “Київметробуд” (тоді ця компанія була публічним акціонерним товариством. – KВ) було укладено договір на будівництво першої черги Сирецько-Печерської лінії метрополітену від станції “Сирець” на житловий масив Виноградар. В рамках цієї черги було передбачено будівництво дільниці від станції “Сирець” до станції “Проспект Правди” з двома станціями (“Мостицька” та “Проспект Правди”), дільницю вилочного відгалуження в бік станції “Виноградар”, а також електродепо. Вартість робіт за цим договором мала скласти 5,9 млрд гривень (вона є динамічною, тобто сторони можуть узгоджувати її зміну. – KВ). Одним із пунктів цієї угоди була умова, що КП “Київський метрополітен” повинен здійснити попередню оплату робіт в розмірі 30% від суми договору. 20 грудня 2018 року столична підземка на виконання вказаної умови перерахувала ПАТ “Київметробуд” грошові кошти в сумі 2,58 млрд гривень (більше ніж 30% від 5,9 млрд гривень). Надалі, 25 квітня 2019 року, ПАТ “Київметробуд” уклало з “Укргазбанком” два договори банківського строкового вкладу, відповідно до яких компанія розмістила на депозитних рахунках у вказаній фінустанові грошові кошти в сумі 1,7 млрд гривень. Дані депозити були розраховані на період до жовтня-листопада 2019 року, і за їхніми умовами вкладнику повинно було бути нараховано 16% річних. В результаті ПАТ “Київметробуд” отримало ці кошти – за цими депозитами “Укргазбанк” нарахував підряднику будівництва метро на Виноградар “відсотки” на суму 139 млн гривень. У жовтні 2021 року Київська міська прокуратура подала до столичного госпсуду позов щодо стягнення на користь столичної громади цих грошових коштів, а також 44,3 млн гривень – “процентів за користування чужими грошовими коштами за період починаючи з дати отримання процентів за депозитними договорами по дату звернення до суду з даною позовною заявою”. Головним аргументом прокуратури стало те, що АТ “Київметробуд” допустило “нецільове використання коштів”. На думку правоохоронців, відповідач використав кошти на власний розсуд і, цитуємо, збагатився за рахунок територіальної громади Києва. Як зазначили в прокуратурі, Київрада могла самостійно розмістити кошти в банківській установі та отримати відповідний дохід, що не заборонено законодавством. А тому дії “Київметробуду”, як вважають правоохоронці, призвели до недоотримання столичною громадою доходу (мова йде про вищевказані грошові кошти в сумі 44,3 млн гривень. – KВ). 28 вересня 2022 року столичний госпсуд частково задовольнив позов прокуратури постановивши стягнути з АТ “Київметробуд” відсотки по депозиту в сумі 139 млн гривень. Щодо другої частини грошових вимог правоохоронцям було відмовлено. Таку позицію в суді пояснили тим, що “при стягненні безпідставно набутих коштів слід нараховувати три проценти річних та інфляційні втрати від простроченої суми”, які у межах даного позову не були заявлені.  18 січня 2023 року Північний апеляційний господарський суд залишив без змін вищевказаний вердикт суду першої інстанції. Таким чином апеляційний суд відмовив АТ “Київметробуд” у задоволенні його апеляційної скарги. Генпідрядник будівництва метро на Виноградар вже подав скаргу до касаційного господарського суду, але відповідне провадження щодо її розгляду судом ще не було відкрито. У зв'язку з вищенаведеними, можна припустити, що справа стосовно стягнення 79 млн гривень, ініційована прокуратурою у лютому поточного року, стосується якраз фінансових вимог прокуратури щодо 44,3 млн гривень. І зважаючи на те, що прокуратура не оскаржує відмову суду стосовно стягнення останньої суми, загальна сума фінансових вимог прокуратури до АТ “Київметробуд” по двом справам дорівнює близько 218 млн гривень. Варто зазначити, що головним аргументом стосовно стягнення з АТ “Київметробуд” 139 млн гривень стали результати судово-економічної експертизи від 19 серпня 2020 року, яка була проведена в рамках кримінального провадження №42019000000002358. Як повідомляла KВ, дане слідство було розпочато Головним управлінням Служби безпеки України (СБУ) у Києві та Київській області 5 листопада 2019 року за фактом можливого заволодіння бюджетними коштами в особливо великих розмірах шляхом шахрайства. Мова йшла якраз про те, що АТ “Київметробуд” перерахувало кошти, отримані від метрополітену на будівництво метро на Виноградар, на депозитні рахунки в банку.  Попередньо правоохоронці встановили, що це було зроблено з метою особистого збагачення. Також в СБУ з'ясували, що невстановлені особи пролобіювали прийняття Кабінетом Міністрів України декількох постанов, які фактично дозволили збільшити авансовий платіж при реалізації вказаного проєкту з 30% від загальної суми договору до 95%.  Читайте: Миллиардная афера: прокуратура расследует факты возможного мошенничества при строительстве метро на Виноградарь У відкритих джерелах відсутня інформація стосовно того, чи триває це слідство. Так, 23 квітня 2021 року Печерський районний суд Києва продовжив строк досудового розслідування до 5 травня 2022 року, але КВ не вдалося знайти у держреєстрі судових рішень ухвали, в яких би зазначалося про подальшу “пролонгацію слідства”. При цьому, у жовтні та листопаді 2022 року фігуранти кримінального провадження клопотали перед Печерським районним судом Києва щодо повернення майна, на яке було накладено арешт в рамках цього провадження та яке було вилучено правоохоронцями.  Даний факт може свідчити про те, що СБУ наразі приділяє цьому провадженню “не надто багато уваги”. Причиною може бути якраз те, що прокуратура поки що успішно бореться за повернення ймовірно привласнених грошових коштів до міського бюджету Києва. Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться “Велике будівництво” Нагадаємо, тендер на будівництво першої черги Сирецько-Печерської лінії метро було оголошено КП “Київський метрополітен” ще на початку 2018 року. Втім, тоді ці торги були скасовані через претензії правоохоронців – серед іншого вони з'ясували, що  банківська гарантія одного з учасників тендеру – ПАТ "Київметробуд" – могла бути підроблена.  КП “Київський метрополітен” змогло визначити підрядника цих робіт лише з третьої спроби – ним, як повідомлялося вище, стало все те ж ПАТ “Київметробуд”.  Читайте: Строительство метро на Виноградарь доверили российскому бизнесмену Через три місяці, у лютому 2019 року, стартувала підготовка будівельних майданчиків для реалізації цього проєкту, а у березні 2019 року розпочалася "активна фаза робіт". Втім, вона тривала недовго, і надалі темпи будівництва суттєво знизилися, що неодноразово викликало невдоволення у громадських активістів та депутатів Київради. Так, 19 лютого 2020 року інформацію про хід будівництва метро на Виноградар розглянула комісія міськради минулого VIII скликання з питань транспорту, зв'язку та реклами. Тоді депутатам стало відомо, що суд наклав арешт на банківські рахунки підрядника в рамках кримінального провадження, а самі роботи, вочевидь, виконувались з великим відставанням від графіка. Крім того, на той момент залишалося невирішеним питання щодо землі, на якій мають побудувати станцію "Проспект Правди" – цьому "заважали" СТО, кіоски та гаражі, що були побудовані там раніше. Читайте: Строительство метро на Виноградарь под угрозой срыва А у вересні 2021 року “занадто повільне” будівництво метро на Виноградар викликало занепокоєння “бюджетної” комісії Київради. Тоді окремі члени комісії запропонували розірвати договір з підрядником та знайти нову компанію, яка зможе реалізувати даний проект “швидше і без скандалів”. Крім того, депутати пообіцяли створити спеціальну тимчасову контрольну комісію (ТКК), яка мала би проаналізувати всі проблеми цього багатомільярдного проєкту.  Такі гучні заяви народних обранців були “спровоковані” тим, що АТ “Київметробуд” ініціювало судовий спір стосовно перенесення терміни здачі в експлуатацію двох майбутніх станцій цієї лінії підземки з листопада 2021 року на середину 2023 року. Необхідність “зміщення дедлайну” в компанії-підряднику пояснювали серед іншого тим, що в умовах “коронавірусного карантину” неможливо замовляти запчастини для обслуговування будівельного обладнання з-за кордону та запрошувати іноземних фахівців для налаштування такого обладнання.  Читайте: В Киевсовете обеспокоились срывом сроков строительства метро на Виноградарь В результаті підрядник будівництва метро на Виноградар не зміг в судовому порядку добитися встановлення нових термінів будівництва. 23 вересня 2021 року АТ “Київметробуд” виграло в суді першої інстанції, але у червні 2022 року, після того, як КП “Київський метрополітен” ініціювало оскарження цього судового вердикту, компанія відмовилася від свого позову.  Що стосується ТКК “з питань перевірки обґрунтованості та причин зміни термінів будівництва дільниці Сирецько-Печерської лінії метрополітену на житловий масив Виноградар”, то ця ідея взагалі не була реалізована – проєкт рішення про створення даної комісії так і не було розглянуто Київрадою. При цьому столична влада зробила своєю традицією регулярні обіцянки “ось-ось запустити метро на Виноградар”.  Зокрема, міський голова Києва Віталій Кличко неодноразово анонсував відкриття двох нових станцій метро до кінця 2021 року – про це він заявляв і у липні 2019 року, і у січні 2020 року, і у серпні 2020 року. Надалі очільник міста дещо "скорегував" свої  прогнози – у червні 2021 року він заявляв про те, що як мінімум одна станція метро на Виноградар має бути відкрита того ж року.  Це і далі, к питанню про те, чи може Віталій Кличко “дивитися в завтрашній день”. На початку повномасштабної війни, яку розв'язала в Україні російська федерація, АТ "Київметробуд" повідомив “Київському метрополітену” щодо відсутності можливості виконання робіт на цьому об'єкті, а тому будівництво “метро на Виноградар” було зупинено.  При цьому, наприкінці воєнного року в “Київському метрополітені” придумали, як ще витратити кошти на реалізації важливої “транспортної ініціативи”. 29 грудня 2022 року, столична підземка замовила коригування проєкту будівництва метро на Виноградар – в ньому планується “прописати” можливість залучення інвестицій, можливість запуску кожної з трьох черг будівництва окремо, необхідність вкладення коштів в знесення деяких об'єктів тощо.  Відповідним договором, який було укладено з одеським ТОВ “КБ “Теплоенергоавтоматика”, передбачено, що роботи з коригування проєкту триватимуть до кінця 2023 року. Читайте: Наша пісня гарна й нова: “Київський метрополітен” замовив коригування проєкту будівництва метро на Виноградар Наприкінці лютого 2023 року керівництво КП “Київський метрополітен” повідомило про те, що генпідрядник поновив виконання робіт з будівництва метро на Виноградар. При цьому, в столичній підземці вже не стали “розкидатися прогнозами” і заявили, що чіткий термін закінчення робіт назвати неможливо. Головні дійові особи За даними аналітичної системи Youcontrol, АТ "Київметробуд" (до 2019 року – публічні акціонерне товариство) було зареєстроване у грудні 1994 року, хоча де-факто ця компанія була заснована ще в 40-х роках минулого століття. Генеральним директором даного акціонерного товариства є Сергій Колесник. Власниками великих пакетів акцій цього АТ станом на IV квартал 2022 року були зазначені офшорні компанії "Вантаріс Лтд" (Віргінські острови, 22,7%) та "Сан Кепітал Прайвіт Фаундейшн" (Панама, 15%), а також фізичні особи Анатолій Вернигора (23,3%), Сергій Волков (23,3%) і Руслан Ткач (8,3%). Хто є кінцевим бенефіціарним власником “Київметробуду”, наразі в системі Youcontrol не зазначається. Деякі українські ЗМІ наприкінці 2022 року повідомляли, що за "Київметробудом" можуть стояти Віталій Хомутиннік (нардеп IV-VIII скликань Верховної Ради України та бізнесмен) і Павло Фукс (російсько-український бізнесмен родом з Харкова). Останній відомий як “власник боргів “Київського метрополітену”. Саме з ним пов'язують ТОВ “Австро-Угорська лізингова компанія”, якій столична “підземка” за дуже сумнівних обставин заборгувала мільярди гривень за закупівлю вагонів метро.  Втім, прямих підтверджень причетності Хомутинніка та Фукса до діяльності АТ “Київметробуд” у відкритих джерелах наразі немає. Читайте: Всеобщее подорожание или долги перед олигархами: с чем связано повышение тарифа на проезд в Киеве Разом з тим, у переліку засновників, керівників та співвласників АТ “Київметробуд” і раніше були цікаві особистості. Так, головою його правління з 1987 року по 2018 рік був Володимир Петренко – Заслужений будівельник України, Герой України та Почесний громадянин Києва. У 2016-2017 роках він був офіційним співвласником “Київметробуду”. Петренко має досвід роботи і у політиці – був депутатом Київради у 1987-1994 роках, а також у 2006-2008 роках. Паралельно з Петренком, у 2016-2020 роках, одним із кінцевих бенефіціарів цієї компанії був Сергій Кияшко – російський бізнесмен, пов'язаний із бізнесом будівництва вагонів метро. А у 2018-2020 роках керівником АТ “Київметробуд” був Василь Кобіль – за інформацією ЗМІ, раніше він працював у підприємствах, власником яких є російський бізнесмен та мільйонер Даніель Гупта. Цікавою є і британська “Контемпорарi Констракшн Сiстемз Ллп", яка у 2018-2021 роках була власником 23% акцій АТ “Київметробуд”. Так, за інформацією видання “Наші гроші”, ця компанія з Туманного Альбіону може мати відношення до доньки Валентина Наливайченка – екс-голови СБУ (у 2006-2010 та 2014-2015 роках) та народного депутата VII та IX скликань (до у поточної каденції парламенту обирався від “ВО “Батьківщина”).  КП “Київський метрополітен” з 17 липня 2014 року очолює Віктор Брагінський (на колажі праворуч), який також є депутатом поточного скликання Київради (фракція “УДАР”). Дане підприємство підпорядковане Департаменту транспортної інфраструктури Київської міськдержадміністрації (КМДА), яким з 1 вересня 2021 року керує Руслан Кандибор. Діяльність цієї структури з 9 листопада 2021 року особисто контролює Віталій Кличко. Фото: колаж КВКиївВлада