Корупційні скандали, недобудовані ЖК та інтереси Молчанової: що відбувається з “Київміськбудом”
Гроші на оборону: Київрада збільшила кошторис програми “Захисник Києва” на 2024 рік в 2,5 раза, не підкріпивши це змінами в бюджет
Київщина екологічна: як область стала лідером України зі створення об'єктів природно-заповідного фонду
24 березня 2020 г. 16:30
Раздел: Тексти
Олена Шуляк: “Реформа ДАБІ - замість одного мегакорупційного органу створюють три”
Економічні наслідки світової кризи, пов'язаної з COVID-19, для України можуть стати фатальними. Реформи і державну підтримку провідних галузей країни не можна припиняти, однак зараз і вони – у зоні ризику. Про те, що відбувається з реформуванням будівельного сектору, а також плани протидії довгобудам та корупційним схемам, KV розповіла нардеп та заступник комітету Верховної Ради (ВР) з питань організації держвлади і містобудування Олена Шуляк.
KV: Будівельний ринок переживає, що реформа ДАБІ заморозить будівництво на невизначений строк. Тим більше із новою постановою Кабміну щодо створення ще двох органів: Держінспекції містобудування України та Держагентства з питань технічного регулювання містобудування України. Які є ризики у реформи?
Олена Шуляк: Я була однією з перших в Україні, хто відкрито сказав, що ДАБІ в такому вигляді як вона існує, мають розформувати. А краще — взагалі переглянути ідеологію та принципи держархбудконтролю в Україні.
Тепер щодо проєкту постанови: передбачається створення трьох, а фактично навіть чотирьох окремих органів, з яких один потім буде розформований. На першому етапі передбачається урізання функцій ДАБІ до рівня надання адміністративних послуг в сфері будівництва. Одночасно частину функцій передають новим органам – Державній інспекції з містобудування та Держагентству з питань технічного регулювання містобудування. На другому етапі ДАБІ як організація та явище остаточно розформовується. Натомість створюють орган з надання адмінпослуг “Сервісбуд”. Це — якщо коротко та без подробиць.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Справді, щодо цього проєкту постанови Кабміну про реформування ДАБІ в учасників ринку, з якими я постійно спілкуюсь, більше питань, ніж відповідей. Забудовники та проєктанти, які фактично живуть будівництвом, висловлюють думку, що фахівці, які готували цей документ, не захотіли розібратися в специфіці ринку, а переслідували інші, далеко не реформаторські цілі. Адже пропонують замість одного мегакорупційного органу створити три, і навряд чи з меншим обсягом хабарництва.
Підпорядкування та підзвітність Кабміну я особисто вважаю позитивом. Саме відсутність підзвітності та надмірна незалежність ДАБІ й дала змогу вирости їй в корупційного “монстра”. Але ідея розділення на три різні органи, як на мене, — сумнівна та потребує додаткової широкої дискусії. Проєкт документу не дає чітких відповідей щодо функцій, завдань та методів реалізації реформування. Наприклад, мені незрозуміле формування окремого органу з фактично поштовими функціями в той час, коли державним пріоритетом визначено цифровізацію надання адмінпослуг. Навіть більше — минулого року Рада прийняла закон мого авторства про запровадження Єдиної державної електронної системи в будівництві, яка в концепції та в реальності на 100% може взяти на себе ці функції й зменшити ризики вчинення корупційних дій (до того ж, суттєво не вплине на уповільнення процесів діяльності на ринку).
А ще багато нюансів у роботі Держагентства з питань технічного регулювання. Без суттєвої зміни законодавства цей орган буде просто недієвим. Зокрема, це стосується розробки державних будівельних норм за новими методами нормування, запровадження та гармонізації стандартів тощо.
Повертаючись до пропозицій, які викладені в проєкті кабмінівської постанови щодо ДАБІ більш широко, задаюся питанням: а що робити з тим 101 органом місцевого самоврядування, які в рамках реформи децентралізації отримали повноваження держархбудконтролю? Адже постановою намагаються реорганізувати центральний орган, частину повноважень якого вже делеговано на місця за концепцією децентралізації. Вам не здається це нелогічним та таким, що навіть суперечить заявленій державній політиці в частині децентралізації?
На інший “ляп” в цьому проєкті постанови звернули увагу представники будівельного ринку. До мене, наприклад, зверталися забудовники, проєктувальники, архітектори з проханням розтлумачити положення проєкту постанови щодо сертифікації виконавців робіт, головних державних інспекторів, головних інспекторів архбудконтролю тощо та щодо нагляду за їхньою діяльністю. Можливо зверталися тому, що безпосередньо авторів цієї постанови, за інформацією Конфедерації будівельників України, знайти в Мінрегіоні не можуть. Я не можу роз’яснити цей пункт, бо сама не бачу в цьому ані логіки, ані необхідності.
Реалізація реформи ДАБІ в такому вигляді як зараз пропонується ринку призведе до розбалансування системи держуправління в галузі та створення трьох корупційних структур замість однієї Держархбудінспекції. Збільшення кількості владних органів у цій сфері (тобто зміна форми) без безпосередньої реформи порядку надання цими органами адміністративних послуг або здійснення контролю/нагляду (тобто без зміни змісту) на практиці не дасть жодних результатів. Ми просто збільшимо витрати держбюджету на утримання нових потенційно корупційних структур.
Тому до тези про “побоювання ринку” сміливо додам те, що й сама побоююсь щодо фаховості реформи та її ефективності.
KV: Ще одне надзвичайно “гаряче” питання – довгобуди. Чи створено нарешті чіткий, покроковий план вирішення проблеми?
Олена Шуляк: Так, план існує. Але разом з тим слід розуміти, що простого рішення проблеми, яке буде універсальним для всіх окремих випадків не існує. Я шукала шляхи вирішення питання постраждалих інвесторів і довгобудів ще працюючи в BRDO. Тоді, у 2017-му ми з командою підготували законопроєкт, який би мав зупинити зведення нових незаконних будівництв і захистити права тих, хто хотів придбати квартиру. Цю ініціативу навіть зареєстрували у парламенті та включили до порядку денного. Але згодом його відклали до кращих часів, і так ми практично втратили 2 роки. Натомість отримали ще з десяток недобудов і тисячі ошуканих українців.
Нині ж я знову повернула це питання до порядку денного. Як заступник голови Комітету з питань організації держвлади, самоврядування, регіонального розвитку та містобудування, я ініціювала створення профільного підкомітету, що вже працює над питанням захисту прав інвесторів в житлову нерухомість. Ми активно спілкувалися з постраждалими інвесторами й представниками будівельних компаній. При цьому, всі знають про будинки Войцехівського, “Еліту-центр”, які вже стали класичним прикладом афер і довгобудів. Але, беручи до уваги, що в нас відсутні будь-які бар’єри для появи нових проблемних ЖК, велика частина інших житлових комплексів перебуває під загрозою.
4 листопада ми зробили перший великий крок до вирішення проблеми ошуканих інвесторів. Разом з експертами, депутатами, активістами та інвесторами ми зібралися на комітетські слухання. Ми багато аналізували і шукали відповіді на запитання: хто та як має захистити людей? Як запобігати незаконним забудовам, щоб працювати на випередження проблеми? За результатами напрацювали низку пропозицій, які частково лягли в основу законопроєкту, який ми презентуємо під час громадських слухань 8 квітня.
Що в основі цієї ініціативи? Там є правові запобіжники, які унеможливлять продаж квартир на етапі будівництва без наявності дозвільних документів у забудовника та стануть на перешкоді шахрайству при продажі квартир, окремих приміщень та цілих будівель. Також документ чітко визначатиме, що таке “об’єкт незавершеного будівництва” і те, що він є окремим об’єктом цивільних прав, передбачатиме конкретні механізми прав продажу об’єктів незавершеного будівництва та його частин.
А повертаючись до питання щодо плану, то тут все просто: презентуємо законопроект, вносимо головні виправлення, які надаються експертним середовищем, виводимо ініціативу “під купол”, і після того, як її підтримають — стежимо за реалізацією.
KV: Безпосередньо зараз держава робить якісь конкретні кроки для постраждалих інвесторів?
Олена Шуляк: Зараз до мене надійшли запити від інвесторів у Києві, Київській та Хмельницькій областях щодо запуску трьох пілотних проєктів зі сприяння добудові проблемних об’єктів. В першу чергу, це стосується об'єктів високого ступеню готовності, але у яких є проблеми з документами та дозволами. На мою думку, це доречна ініціатива, на яку має звернути профільне міністерство. Я готова всіляко допомагати, як представник профільного комітету парламенту, в реалізації таких “пілотів” на користь громадянам України, які стали заручниками нечесних забудовників або свавілля нечистих на руку чиновників.
KV: Чесний бізнес, поміж тим, стикається не тільки з проблемою ДАБІ. При підключенні будинків до комунікацій забудовники мають величезні проблеми з монополістами. Як буде вирішене це питання?
Олена Шуляк: Причини появи таких проблем різні. Інколи питання з підключенням до інженерних мереж чи модернізації транспортної інфраструктури нового об’єкту викликані не лише зловживанням монопольним становищем, а й елементарно намаганням чинити тиск на забудовника з корупційних причин. Можу навести приклад ЖК “Еврика” на Ломоносова, де комунальне підприємство висуває абсолютно абсурдні вимоги щодо підготовки транспортної розв’язки поруч з об’єктом.
Інші випадки – це звичайне зловживання монопольним становищем постачальників послуг або власників мереж. Коли ми спілкуємося з європейськими фахівцями щодо цієї проблеми, вони відзначають, що такі ситуації – це тільки українське “ноу-хау”. Майже унікальне явище для європейських ринків, коли корупція та тиск на бізнес виникає на рівні комерційних організацій. За умови дієвого антимонопольного законодавства та нагляду – таке просто було б неможливе.
Але разом з тим, питання зловживання монополістами за умови непрацюючої антимонопольної системи стримування є дуже делікатним. Законодавство забороняє втручатися прямо в діяльність суб’єктів господарювання. Але, на жаль, наша ситуація з “вічно перехідною” економікою пострадянського типу є наслідком існування так званих природних монополій. Частково ми почали лише вирішувати це питання, розпочали впровадження європейських ринкових норм. Наприклад, розмежування функцій та власників мереж та постачальників послуг.
За новою моделлю, яку напрацьовують зараз за моєї участі, підключення до мереж повинно бути уніфіковане, а не розроблятися під кожного із забудовників. Власники мереж та постачальники послуг повинні розробити типові умови щодо підключення та, головне – зробити ці умови відкритими та загальнодоступними. І отримувати техзавдання на підключення забудовник повинен разом із містобудівними умовами та обмеженнями (а саме підключення має здійснюватися винятково на підставі виконання типових умов, без будь-яких “але” та “можливо”).
Коли ми розробляли єдину електронну систему в будівництві, то саме цю модель отримання забудовником техзавдання на підключення ми й заклали в концепцію. Ми навіть пропонуємо створювати електронні інтерфейси роботи з боку постачальників послуг в електронній системі та запровадити електронні договори на підключення, щоб спростити процедуру та зробити її прозорою.
Мій план вирішення цієї проблеми – типові параметри підключення, які рівні для всіх, відкритість даних та застосування електронних процедур при наданні ТЗ та безпосередньо при організації самого підключення.
KV: Ще однією проблемою для всіх столичних забудовників є прийняття Генплану Києва. В одному із інтерв’ю Ви казали, що має бути політична воля для прийняття рішення. А чи є Генплан, який Вас особисто влаштовує?
Олена Шуляк: Розумний та реалістичний. Це правда, Києву терміново необхідний новий та реальний Генплан. Адже ще трішки, і місто не потягне одночасну реалізацію двох концепцій, що призведе до інфраструктурного колапсу. А після презентації нової концепції у грудні 2019 та презентації проєкту Генплану-2040 в січні 2020, Київ тепер має вже три Генеральні плани розвитку міста. Перший розроблений в 1997-му, другий, який так і не був затверджений і залишився проєктом, — за часів Черновецького, Попова, і проєкт третього – за мерства Володимира Кличка... Ці документи кардинально суперечать один одному, адже перший орієнтується на створення агломерації, другий — на розвиток міста за рахунок власних ресурсів, а проєкт третій є комбінацією перших двох.
Одночасна наявність, фактично, трьох Генпланів призвела до того, що основні формальні рішення Київрада приймає з посиланням на чинний Генплан-2020, а окремі тактичні — в частині розробки детальних планів територій через проект Генплану-2025, а житиме столиця, фактично, після анонсованого затвердження влітку 2020 – за третім Генпланом-2040.
KV: Як “вдалося” створити такий коллапс в основному містобудівному документі столиці? І чим може, в умовах децентралізації, допомогти Верховна Рада?
Олена Шуляк: Причин, які призвели до такого свавілля декілька. Це і традиційне для України нормотворче неузгодження, і складнощі з розробкою історико-архітектурного опорного плану, і сумбурність рішень щодо плану зонування території за призначенням та обмеженнями. Ну і без відсутності політичної волі на рівні місцевої влади, щодо прийняття єдиної стратегії і відміни “ручного управління” містом також не обійшлося.
Та як би там не було, нині через детальні плани територій, забудовник погоджує з місцевою владою лише окремі території під забудову, без комплексного бачення. Через що в Києві з’являлися “житлові гетто”, навіть після прийняття змін до державних норм щодо щільності забудови території.
Щоб це виправити, слід нарешті прийняти та затвердити один Генплан, навіть доопрацювавши презентовану концепцію та проєкт Генплану-2040. Ми вже дали "зелене світло" для місцевої влади. Сьогодні в рамках профільного комітету ми створили підкомітет, який займається питанням містобудування, а ще підготували і проголосували за законопроєкт №1081, в якому з-поміж усього іншого йдеться про можливість залучення грантових коштів для створення кадастрів. Зараз опрацьовуємо такий варіант фінансування і для створення містобудівної документації.
Попереду ще багато роботи, але ми налаштовані створити максимально сприятливі умови для того, аби самоврядування столиці нарешті проявило політичну волю і визначило спектр руху Києва, затвердило сучасний і прогресивний Генплан. Верховна Рада не вправі втручатися у життя місцевого самоврядування, але ми даємо для них можливості для прийняття надважливих рішень. Сподіваюся, нас почують.
KV: У “пулі” ваших реформ – контроль якості будівельних матеріалів. Є якийсь прогрес?
Олена Шуляк: За наявності дієвого ринкового нагляду – рівень фальсифікату, неякісних та взагалі небезпечних виробів зменшується. Загалом, в Україні ще з 2010 року діє досить сучасний та прогресивний закон про ринковий нагляд, але будівельні вироби мають все ж свою специфіку. Попри постанову КМУ, якою ще у 2016 році врегулювали правову невизначеність щодо повноважень ДАБІ як органу ринкового нагляду за будівельною продукцією, ситуація не змінюється, а навіть погіршується. Фактично, орган контролю ігнорує цю функцію, традиційно зосереджуючи діяльність на “обілечуванні” забудовників. Звичайно, якщо всі ресурси ДАБІ, про що ми отримуємо інформацію від учасників ринку, зосереджувалися на корупційних схемах, то на кропітку роботу з ринкового нагляду сил не залишалось. З боку Держархбудінспекції ми бачимо лише формальні плани та відписки по контролю за сегментами ринку, які можна перелічити на пальцях – віконні блоки, цегла, керамічна плитка, вироби з бетону та цементу… Та й в цих сегментах рівень фальсифікату, тобто виробів, що не відповідають стандартам, за останні роки не зменшується.
Коли скасовувалася обов’язкова сертифікація будівельних виробів з 1 січня 2018 року, планувалося, що Україна терміново імплементує в своє законодавство положення 305 Регламенту ЄС щодо виведення та обігу будівельних виробів на ринку. Насправді, лише зараз, у 2020 році нам вдалося довести важливість цього кроку, зламати супротив осучасненню підходів до регулювання ринку будівельних виробів, і я ініціювала розгляд проекту закону про надання будівельної продукції на ринок. Комітет підтримав цей законопроект і найближчим часом його розглядатиме парламент. Думаю, що цей важливий крок до якісних та сучасних будівельних товарів буде точкою неповернення. І як промисловість, так і ціла будівельна галузь отримає сучасні та ефективні правила.
Разом з тим, якщо в створенні законодавчого підґрунтя для ефективного та європейського ринкового нагляду за будівельними виробами робота йде інтенсивно, то з запровадженням правил та процедур для гарантування якісних та безпечних будвиробів ситуація гірша. Мусимо чекати позицію щодо цього питання з боку міністерства та органу ринкового контролю. Сподіваюсь, реформа ДАБІ нарешті вирішить це питання.
KV: Недавно у ЗМІ ще просували законодавче врегулювання класів житлової нерухомості. Чи це насправді потрібно узаконювати? Чи потрібна взагалі класифікація житла?
Олена Шуляк: Так, на ринку неофіційно існує поділ житла на класи. Навіть більше – таких неформальних класифікацій кілька. Фактично, чи не кожен забудовник чи ріелтор створює свою власну. Але загалом, традиційно сформувалася класифікація житлової нерухомості на “економ”, “комфорт”, “бізнес” та “еліт”. Така навіть неформальна класифікація впливає на використання технологій та будівельних матеріалів. Наприклад, при спорудженні житла економ-класу забудовник використовує зазвичай 90% вітчизняних або дешевих будматеріалів та продукції виробництва Китаю, Туреччини тощо. А при елітному будівництві – щонайменше 60% будпродукції є високоякісною, виробництва Італії, Німеччини, Іспанії. На додачу – це системи типу “розумний дім”, високоякісні ліфтові системи від американських чи німецьких виробників і, звичайно, розташування в центральних районах.
Класифікація нерухомості потрібна, але розробляти та узгоджувати її мусить ринок – саморегулівні об’єднання забудовників, ріелторів та компаній, які займаються проектами з управління нерухомістю, можуть розробити єдиний стандарт та запровадити його на рівні галузевого. А держава має виступити як арбітр та рядовий учасник таких домовленостей і в подальшому – слідкувати за дотриманням стандартів.
Така єдина класифікація врегулює питання з ціною новобудов і допоможе зоорієнтуватися покупцеві. Завдяки цьому зникнуть випадки, коли девелопер виставляє преміальні ціни на об’єкти, які за фактом відповідають економ-класу. А ще єдина класифікація може бути корисною компаніям, які надають послуги з менеджменту та обслуговування об’єктів нерухомості. Або, наприклад, допоможе кредитним установам запровадити диференційований підхід щодо іпотеки для різних об’єктів: для економ-житла запровадити пільгові соціальні кредитні програми, а для елітного – програми з преміальними функціями за підвищеною ставкою.
KV: Останнім часом з’явилось багато повідомлень про шахрайства на ріелторському ринку. Хто і як, на вашу думку, має контролювати роботу агенцій з нерухомості та ріелторів?
Олена Шуляк: Шахрайство – це злочин. В Україні створено достатньо органів, які займаються правоохоронною діяльністю та розслідуванням злочинів. Це їх робота.
Щодо стандарту діяльност: з 1 березня 2019 року в Україні діє добровільний гармонізований методом підтвердження національний стандарт ДСТУ EN “Послуги агентів з нерухомості — Вимоги до надання послуг агентів з нерухомості”. Копію цього стандарту можна отримати у Національному фонді нормативних документів. Але оскільки він добровільний, то його застосування – предмет саморегулювання ринку. Саме ринок повинен сформулювати вимоги до своїх учасників та контролювати його дотримання. А на ринку агенцій нерухомості – велика конкуренція. Лише в Києві, за оцінкою Спілки спеціалістів з нерухомості, працює 300-350 агенцій нерухомості. А кількість суб’єктів господарювання в Україні, які зазначають у своїх документах як основний вид діяльності операції з нерухомим майном, перевищує 30-35 тисяч. Саме конкуренція в сучасному розвиненому світі є ефективним регулятором. Держава повинна гарантувати законність діяльності та відсутність злочинних дій типу шахрайства. Такий великий ринок має потенціал до саморегулювання. За моїм особистим досвідом, навіть на прикладі ДАБІ, втручання держави не призводить до захисту від зловживань на ринку. Це лише породжує корупцію та підвищення цін. Кращим запобіжником виступає цивілізований ринок та відкриті загальнодоступні реєстри.
KV: Ринок комерційної нерухомості переживає реновацію, оновлюються ТРЦ, стають більш якісними офіси, як Ви вважаєте, що заважає розвитку і появі нових бізнес центрів, ТРЦ?
Олена Шуляк: Головна причина – відсутність інвестицій. Індекс роздрібного товарообороту протягом щонайменше 3-х років зростає щомісячно на 5-10% до відповідного періоду попереднього року. Тобто, кожного місяця люди витрачають на 5-10% більше, ніж за минулий рік. Це – перспективний ріст ринку. Тобто, потреба й потенціал є.
У сегменті торговельної нерухомості в Україні у першому півріччі 2019 року нова пропозиція складає приблизно 67 000 кв. м. Упродовж цього часу відкрили торговельні центри районного значення Smart Plaza Obolon та Oasis у Києві, ТРЦ Spartak City у Львові, а також наступна черга ТРЦ Gagarinn Plaza в Одесі. Більше об’єктів торговельної нерухомості відкриють до кінця 2021 року (в тому числі, нові торгівельні центри орендною площею приблизно 720 000 кв. м, що створює цікаві можливості для розвитку торгівельних мереж на українському ринку).
Щоб цей потенціал зацікавив інвестора, потрібно створити комфортний інвестиційний клімат в країні. Необхідно спростити, зробити прогнозованими та позбавити від корупційної складової процедури з організації будівництва. Саме заради цього я ініціювала створення та запровадження на законодавчому рівні Єдиної державної системи в будівництві.
KV: В регіонах України забудовники потерпають від основних трьох проблем: відсутність платоспроможного попиту, можливості введення об’єктів в експлуатацію та питань із землею. Чи відстежуєте ви ринок в регіонах, і чого очікувати від Уряду тим, хто працює поза межами столиці?
Олена Шуляк: За остаточними підрахунками Держстату, обсяг виконаних будівельних робіт збільшився на 24% у порівнянні з 2018 роком. Зросли всі сегменти: будівлі на 19%, а інженерні споруди на 28%. За підсумками 2019 року лише в Запорізька область продемонструвала падіння обсягів будівництва. При цьому нежитлове будівництво зросло за підсумками року у всіх областях. А от темпи будівництва житла уповільнилися в 9 регіонах, серед яких традиційні лідери в минулому Київ та Дніпро.
За ініціативою Президента та під контролем уряду запустили програму “Велике будівництво”. Її мета, в першу чергу, ремонт доріг та розбудова соціальних об’єктів. Оновлення та побудова 249 шкіл, 155 дитсадків, 169 спорткомплексів, 212 центрів екстреннної медичної допомоги та 422 амбулаторіі. Ремонт та створення понад 6,5 тисяч кілометрів доріг. Всі ці кроки — не лише об’єкти. Це й нові десятки тисяч робочих місць в регіонах, а значить — підвищення добробуту людей. А ще це кращі логістичні можливості за рахунок доріг та підвищення мобільності населення.
В результаті ми матимемо збільшення обігу товарів та кращі умови для життя в сотнях населених пунктах по всій Україні. Такі державні проекти, як “Велике будівництво” — потужні ін'єкції в економіку і прямий сигнал інвесторам для заохочення будівництва в регіонах.
Читайте: Рынок жилья среагировал на пандемию усилением мер безопасности и прогнозирует рост цен
Фото: з відкритих джерелКиевVласть
5 березня 2020 г. 20:03
Раздел: Новини
К 8 Марта “Укрзализныця” запустит 22 дополнительных поезда (список)
К празднику 8 Марта “Укрзализныця” запустит 22 дополнительных поезда. Еще три поезда совершат дополнительные рейсы, а один будет курсировать по удлиненному маршруту.
Об этом KV стало известно из сообщения пресс-службы АО "Укрзализныця" (*).Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Как сообщается, назначены следующие дополнительные поезда:
№ п/п
№ поїзда, сполучення
Дати
Час відправлення/
прибуття
1.
№ 181/182 Київ — Львів
Зі Львова 6 та 9 березня. З Києва 7 та 10 березня.
Зі Львова о 12:18, прибуття до Києва о 00:02. З Києва — 00:55, прибуття до Львова о 10:36.
2.
№ 755/756 Київ — Львів
Зі Львова 6 та 9 березня, з Києва 7 та 10 березня.
Зі Львова о 23:00, прибуття до Києва о 05:50. З Києва о 00:15 та прибуття до Львова о 05:47.
3.
№ 235/236 Київ — Ужгород
З Києва 5, 6, 8 та 10 березня. З Ужгорода 6, 7 та 9 березня.
Відправлення з Києва о 20:28 та прибуття о 11:58. З Ужгорода — о 18:15 та прибуття о 08:40.
4.
№ 239/207 Київ — Ужгород
З Києва 6 та 8 березня. З Ужгорода 7 та 9 березня.
Відправлення з Києва о 19:47 та прибуття о 10:58. З Ужгорода відправлення о 18:00 та прибуття о 10:20.
5.
№ 219/220 Київ — Івано-Франківськ — Чернівці
З Києва та Чернівців 7 та 9 березня.
Відправлення з Києва о 01:37 та прибуття о 17:30. З Чернівців — о 22:36 та прибуття о 14:52.
6.
№ 249/250 Київ — Івано-Франківськ — Чернівці
З Києва 6 березня, з Чернівців 9 березня.
Відправлення з Києва о 15:03, прибуття до Чернівців о 08:15. Відправлення з Чернівців о 19:15, прибуття до Києва о 11:56.
7.
№ 217/218 Київ — Івано-Франківськ — Рахів
З Києва 6 та 8 березня, з Рахова 7 та 9 березня.
Відправлення з Києва о 15:02 та прибуття до Рахова о 06:56. Зворотно відправлення о 18:00 та прибуття до Києва о 09:14.
8.
№ 267/268 Київ — Ковель
З Києва 6 та 10 березня, з Ковеля – 5 та 9 березня.
Відправлення з Києва о 23:08 та прибуття о 08:19. З Ковеля — 23:45 та прибуття до Києва 10:54.
9.
№ 177 Київ — Хмельницький
З Києва та Хмельницького 9 березня.
Відправлення з Києва о 05:15 та прибуття до Хмельницького о 12:00. З Хмельницького відправлення о 12:50 та прибуття до Києва о 20:37.
10.
№ 201/202 Київ —Жмеринка
Зі Жмеринки 6 березня, з Києва 10 березня.
Зі Жмеринки відправлення о 19:34 та прибуття до Києва о 00:09. З Києва — о 16:07, прибуття до Жмеринки о 21:30.
11.
№ 233/234 Київ — Вінниця
З Києва та Вінниці 9 березня.
Відправлення з Києва о 13:27, прибуття до Вінниці о 16:30. Відправлення з Вінниці 17:30, прибуття до Києва о 21:20.
12.
№ 161/162 Київ — Миколаїв
З Миколаєва 5 березня, з Києва 10 березня.
Відправлення з Миколаєва о 22:13 та прибуття до Києва о 12:32. Відправлення з Києва о 14:35 та прибуття до Миколаєва о 04:40.
13.
№ 209/210 Київ — Одеса
З Одеси 5 березня, з Києва 10 березня.
Відправлення з Одеси 23:59, прибуття до Києва 11:56. Відправлення Києва 13:27 та прибуття до Одеси о 23:24.
14.
№ 295/296 Київ — Одеса
З Одеси 6 березня, з Києва 8 березня.
Відправлення з Одеси 07:57, прибуття до Києва 19:28. Відправлення Києва 09:28 та прибуття до Одеси о 19:50.
15.
№ 215/216 Київ — Кривий Ріг
З Кривого Рогу 6 березня, з Києва 10 березня.
З Кривого Рогу відправлення о 09:57, прибуття до Києва о 19:22. З Києва — о 10:50, прибуття до Кривого Рогу о 20:06.
16.
№ 281/282 Київ — Дніпро/Запоріжжя
З Києва 6, 8 та 10 березня. З Запоріжжя 5, 7 та 9 березня.
Відправлення з Києва о 21:47 та прибуття о 09:16. Відправлення з Запоріжжя о 18:12 та прибуття о 04:46.
17.
№ 205/206 Покровськ — Харків
З Покровська та Харкова 6, 7, 9 та 10 березня.
З Покровська о 09:20 та прибуття до Харкова о 14:49. Відправлення з Харкова о 16:44 та прибуття до Покровська о 22:07.
18.
№ 242/241 Одеса — Дніпро
З Одеси 5, 7 та 9 березня. З Дніпра 6, 8 та 10 березня.
Відправлення з Одеси о 23:38 та прибуття о 09:40. Відправлення з Дніпра о 22:30 та прибуття о 08:20.
19.
№ 258/227 Одеса — Ужгород
З Одеси 6 та 8 березня. З Ужгорода 7 та 9 березня.
Відправлення з Одеси о 16:54 та прибуття о 11:32. З Ужгорода відправлення о 14:05 та прибуття о 09:30.
20.
№ 154 Кривий Ріг — Одеса
З Кривого Рогу 6, 8 та 10 березня. З Одеси 7 та 9 березня
З Кривого Рогу — 19:50 та прибуття до Одеси о 06:18. З Одеси о 21:37 та прибуття до Кривого Рогу о 08:25.
21.
№ 204/203 Львів — Дніпро
Зі Львова 6, 8 та 10 березня. З Дніпра 5, 7 та 9 березня.
Зі Львова о 21:20 та прибуття в Дніпро о 11:24. З Дніпра о 16:39 та прибуття до Львова о 05:40.
22.
№ 168 Львів — Одеса
У обох напрямках 7 та 9 березня.
Зі Львова о 09:40 та прибуття до Одеси о 20:23. З Одеси о 10:18 та прибуття до Львова о 21:05.
Подовження маршруту
23.
№ 132/131 Одеса — Вінниця — Київ
9 березня у обох напрямках.
Відправлення з Одеси о 12:29 та прибуття до Києва о 22:40. З Києва поїзд вирушатиме о 23:17 та прибуватиме до Одеси о 09:39.
Призначені додаткові рейси:
24.
№ 095/096 Черкаси — Львів
З Черкас 5 та 8 березня, зі Львова 7 та 10 березня.
З Черкас о 19:46 та прибуття до Львова о 10:36. Зі Львова відправлення о 12:53, прибуття до Черкас о 04:06.
25.
№ 720/719 Київ — Харків
З Києва до Харкова 7 березня. зворотно — 8 березня.
З Києва відправлення о 18:30 та прибуття до Харкова о 23:36. З Харкова відправлення о 05:56 та прибуття до Києва о 11:08.
26.
№ 797/798 Харків — Запоріжжя
Курсуватиме у обох напрямках 6, 7 та 9 березня.
Відправлення з Харкова о 09:53 та прибуття до Запоріжжя о 14:05. З Запоріжжя відправлення о 14:50 та прибуття до Харкова о 19:20.
Напомним, в Киеве 8 марта с 10:00 до 21:00 на улице Крещатик – от улицы Богдана Хмельницкого до улицы Прорезной, уже традиционно состоятся соревнования по авторалли для женщин “Большое женское ралли”.
Читайте: На столичном Крещатике 8 марта состоится женское авторалли
Ранее KV сообщала, что 8 марта 2020 года в Киеве состоится Марш женщин. Активисты и участники марша будут требовать от украинских властей ратификации Стамбульской конвенции, а также выступят за соблюдение прав женщин и против ультраправого, домашнего, сексуального, экономического, психологического и любого другого насилия.
Читайте: В Киеве 8 марта вновь планируется проведение Марша женщин
Как информировала KV, 30 марта 2016 года исполняющим обязанности председателя правления ПАО “Укрзализныця” был назначен Евгений Кравцов. Полноправным председателем правления АО “Укрзализныця” Кравцов был назначен Кабмином 10 января 2019 года. Официальный срок контракта истекает в 2021 году. Сам Кравцов 30 декабря 2019 года заявил, что прекращает контракт с "Укрзализныцей", чтобы начать работу в публичном государственном секторе.
В конце января Кабинет министров Украины согласовал увольнение с поста главы "Укрзализныци" Евгения Кравцова, которого уволил наблюдательный совет компании по его заявлению. На эту должность будет объявлен новый конкурс.
Читайте: Кабмин поддержал увольнение главы “Укрзализныци” Евгения Кравцова (видео)
* АТ “Укрзалізниця” (код ЄДРПОУ: 40075815)
Фото: meta.uaКиевVласть
1 березня 2020 г. 10:30
Раздел: Стиль
“Як тебе не любити…”
Колись Київ був чужим для мене містом, просто столицею моєї держави, просто цяткою на карті, сухою статистикою, нікого знайомого… Але саме Київ став для мене, дівчинки, що народилась в Криму, біля Аю-Дагу, містом мого дорослішання, містом можливостей. Я щоденно відкриваю й пізнаю його і себе в ньому.
Ніщо не замінить людині море, але я всім серцем полюбила Дніпро та нашу Галерну затоку, що прямісінько біля мого дому. Напевно, навіть не всі кияни знають стежки Жукового острова, який я, як і Дніпро, бачу з вікна нашої квартири. Фраза з підручника географії, що Дніпро впадає в Чорне море, для мене наповнена додатковим емоційним сенсом. Іноді, дивлячись на хвилі Дніпра, я подумки передаю привіт моєму Чорному морю, моїй Ведмідь-горі і моєму Криму. А хвилі заспокійливо й магічно рухаються в такт думкам, ніби відповідають: “Передамо! Передамо…”
Материал подготовлен в рамках Проекта "Юн-Пресс-KV"
Київ – мов живий організм. Іноді хворіє зашкарублим асфальтом, іноді прикрашає себе дивовижними муралами, іноді задирає носа дорогими ресторанами й дорогими машинами, наче насміхаючись: “Це місто не кожному по кишені!”, іноді виглядає концентровано мужнім і одночасно беззахисним, як на Грушевського, на Алеї Небесної Сотні, де історія творилася прямо на наших очах, розтікалася кров’ю реальних людей, залишилась у бруківці навічно.
Київ – як музика, а кожен його житель – композитор. Музичних нот лише сім, і для всіх вони однакові, але кожен творить із них власну мелодію. Для мене Київ – симфонія, в яку вплетено сміх дітей і дорослих на зимових розвагах на ВДНХ чи новенькій ковзанці біля “Рошену”; ледве чутний бренькіт польових дзвіночків у музеї під відкритим небом в Пирогові; потужне соло дзвонів Михайлівського Золотоверхого собору; рівномірне гудіння міських автомагістралей; паузи та синкопи в розмовах людей, які щойно вийшли з театру імені Франка чи Лесі Українки. Місто живе і дихає власною музикою.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
А які кольори! Взимку розмаїття новорічних гірлянд, влітку – зелене буйство майже сотні міських парків та скверів (недарма ж це одне з найзеленіших міст Європи!). Люблю гуляти Хрещатиком, найширшою центральною вулицею Європи, люблю спостерігати веселку серед крапель у фонтанах на Майдані, відвідувати краєзнавчий музей на Театральній, кататись на фунікулері, громадському транспорті з найкоротшим маршрутом (всього 222 м), і трамваї №12 з його 20-ма кілометрами маршруту мальовничими куточками Києва; ходити на Співоче поле на весняні виставки квіткових композицій та до Батьківщини-матері, яка входить до п’ятірки найвищих пам’ятників світу та є вищою, навіть, за американську статую Свободи. Київ наповнений дивовижними місцями!
Для мене Київ пахне ваніллю й корицею і за смаком асоціюється з “Київським тортом”, але ним одним не обмежується. Пиріжки з заварним кремом на “Золотих воротах”, піца з грибами в Лаврі, яку готують монахи, котлета по-київські, борщ, вареники, свинячі вушка – це те, що визначає національний гастрономічний характер міста. Але поруч завжди можна знайти МакДональдз, ресторанчик із суші, кафешки для веганів і взагалі на будь-який смак найвибагливішого туриста, гостя міста чи киянина. Недарма ж за рейтингом “найсмачніших” міст Європи, поруч з Провансом та Ібіцею опинився саме Київ.
Київ найбільше місто України. Тут найпрестижніші вищі навчальні заклади, тут навчаються й працюють ті, хто не звик байдикувати. Київ привчає до праці. І я стараюсь жити в його ритмі в навчанні, в спорті, в саморозвитку та самовдосконаленні.
Улітку Київ гримить фестивалем “Atlas Weekend”, взимку тоне в емоціях від Нацвідбору на Євробачення. Щодня концерти, вистави, фестивалі, змагання. І щодня біля Генерального штабу Збройних сил України – щоденний ранковий церемоніал вшанування захисників України, що загинули саме в цей день на сході. Щодня лунає Дзвін пам’яті. Щодня. Ніби паралельна реальність. І в кожного (поки що) є право обирати, в якій із цих реалій жити…
Київ – місто усвідомлення себе українцем. Усе в ньому тече, все змінюється й переплітається: минуле й теперішнє, історія й мрії про мирне майбутнє.
Такою є столиця, такою є Україна, такою є я.
Материал подготовлен в рамках Проекта "Юн-Пресс-KV"
КиевVласть
24 лютого 2020 г. 18:00
Раздел: Тексти
Броварчани проти АТБ: громада хоче паркінг замість супермаркету
Броварська громада повстала проти нового супермаркету АТБ, що його можуть збудувати в 10-му мікрорайоні. Говорять: дозволу в них ніхто не питав, та й автостоянка потрібна значно більше за продуктовий. Походження та призначення 0,17 га землі, за яку розгорнулася битва, – справа, вкрита темрявою. А між тим, роздратовані броварчани захищаючи паркомісця, готові навіть погрожувати мерії палаючими покришками.
Броварський бунт
Чергова сесія Броварської міськради 13 лютого 2020 року пройшла зі скандалом. На сесії розглядалося питання про зміну призначення ділянки за адресою вулиця М. Грушевського, 15-Г. До жителів прилеглих будинків дійшла інформація, буцімто на місці автостоянки цю ділянку віддадуть під будівництво супермаркету мережі АТБ.
У відповідь жителі прилеглих будинків розпочали протест з того, що у складі зо два десятки чоловік прийшли на засідання міськради. Аргументи проти будівництва АТБ наводилися різні. Від того, що старі житлові будинки не переживуть будівництва, до необхідності автостоянки для місцевих.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Голова ОСББ на вул. Грушевського, 15 Руслан Єгоров проаргументував свою позицію так:
“Цей мікрорайон має критичний рівень благоустрою, повністю знищені проїзди, тротуари, зелені зони. Ще один ТЦ значно погіршить цю ситуацію. Крім того, він буде розташований просто навпроти вікон житлових будинків і перекриватиме вид на парк. Мешканцям мікрорайону потрібна ця стоянка – вона дуже затребувана і майже повністю зайнята, її треба розширювати — але люди не проти багаторівневої підземної парковки тощо, – вважає він.
Рішення міськради від №1804-70-07 "Про припинення права користування земельними ділянками, надання земельних ділянок у користування, надання дозволів на розроблення документації із землеустрою", в якому є пункт про зміну цільового призначення зазначеної ділянки і добро для ТОВ “АТБ-Торгстрой” на підготовку проєктної документації, намагалися приймати із різними пропозиціями: його то намагалися зняти, то відмовити заявнику в зміні цільового призначення, то продовжити перемовини із забудовником із метою укласти меморандум та знайти компроміс — жоден варіант не знайшов підтримки. Зрештою проголосували “за” внесення правок до проєкту рішення через “неточності у формулюванні”.
Післясесійні баталії
Місцевих обурило таке рішення. Аби натиснути на міську раду, щоб не допустити забудови, із плакатами, шинами та інсталяцією 17 лютого ініціативна група жителів будинків 13-15 по вулиці Грушевського прийшли під будівлю БМР. Люди блокували входи під будівлею ради, вимагаючи скасувати рішення.
Підтримали протест депутат Київоблради Роман Сімутін та нардеп Микола Галушко (“Слуга народу”). Обидва направили чимало звернень щодо цього будівництва та зокрема на ім’я голови Броварської міськради Ігоря Сапожко. У документі просили не підписувати рішення і не змінювати цільове призначення ділянки, адже є питання щодо її оформлення.
18 лютого мер Сапожко своїм розпорядженням зупинив дію пункту рішення про зміну призначення ділянки на Грушевського 15-Г.Пізніше мер оголосив про створення робочої групи, до складу якої увійдуть представники району, користувачі земділянки та представники міськради. Однак громада налаштована ворожо.“Створювати робочі групи, зустрічатися ми готові лише після того, як будуть надані усі документи на дану ділянку з 2006 року по 2020 рік, на усі запити буде надано відповіді. Ніхто не буде зустрічатися з представниками “АТБ-Торгбуд” стосовно будівництва магазину. Це не тільки наша позиція, але й тисячі жителів нашого мікрорайону”, — заявили протестуючі.Домоглися
Журналістам KV не вдалося зв’язатися з Ігорем Сапожко, аби він підтвердив чи спростував твердження протестуючих стосовно рейдерського захоплення ділянки під торговий центр, а також прояснити мотивацію рішення про зміну призначення ділянки. Свою позицію щодо ймовірного будівництва міський голова пояснив тим, що місто потребує інвесторів та збільшення дохідної частини бюджету.
Він також зазначив, що серед найбільших платників податків лише 10% – це броварські компанії, решта – з інших міст України. Всі супермаркети, такі як "Сільпо", "Епіцентр", "Новус" та "АТБ" хоча є "мережевими", але мають реєстрацію в м. Бровари та сплачують тут податок із доходів найманих працівників, а цей податок є найбільшим у бюджеті міста.
“Щодо конкретно мережі "АТБ", то вони в 2019 році сплатили до бюджету міста близько 20 млн гривень, – зазначив Ігор Сапожко.
Депутат облради Роман Сімутін зазначив, що цю землю давно передали до приватних рук, оминаючи законодавство, і продовжують нехтувати законом, намагаючись продавити подібні рішення.
“В детальному плані і у Генплані зазначено, що це ділянка для житлової громадської забудови. А по документах цільове призначення ділянки — "наземний транспорт". Чому так? Тому що ще в 2018 році ФОП Рудак відмовився від права власності на ділянку на користь підприємиці з Івано-Франківської області. Вона продала її разом із майном на ділянці товариству "АТБ-Торгбуд" за 12,5 млн гривень. Потрібно піднімати проект землеустрою зразка 2006 року і дивитися, які там були висновки стосовно ділянки, що це були за землі. По-друге, якимось чином власники узаконили майно на цій стоянці — охоронну будку, асфальт, паркан — оформивши право власності на них. Це нонсенс.
Коли ми прийшли у вівторок, то взнали, що до приватної власності з комунальної ділянка перейшла через якогось чорного реєстратора. І Сапожко знав про це. По суті, не комунальну, а приватну ділянку він хотів передати "АТБ", змінивши перед цим її цільове призначення. Ми хотіли щоб це питання, яке у порядку денному сесії стояло 19-м, було розглянуте першим. Таке рішення не було прийнято. Більш того, я підозрюю, що 80% депутатів у сесійній залі не мали уявлення, за що взагалі вони б голосували”.
За словами Сімутіна, міський голова на тій сесії знав, що дана земельна ділянка була рейдерськи захоплена іншою юридичною особою.
“Знали, і 13 лютого тупо “протягували” скандальний проект рішення”, — додав він.
Звідки ноги ростуть
Отже, рішенням міськради від 13.02.2020 р. №1804-70-07 “Про припинення права користування земельними ділянками, надання земельних ділянок у користування, надання дозволів на розроблення документації із землеустрою” планувалося змінити цільове призначення ділянки площею 0,1784 га по вул. Грушевського Михайла, 15-г (кадастровий номер земельної ділянки 3210600000:01:022:0014). Замість призначення для розміщення та експлуатації будівель автомобільного транспорту та дорожнього господарства мало з’явитися формулювання "для будівництва та обслуговування будівель торгівлі".
Це робилося задля того, щоб ТОВ “АТБ-Торгбуд” отримало дозвіл на розроблення проекту землеустрою та мало змогу побудувати там супермаркет мережі “АТБ”. Іншим рішенням (від 13.02.2020 року №1815-70-07) планувалося поновити договір оренди між Броварською міськрадою та “АТБ-Торгбуд”.
Розташування земельної ділянки на Гугл-мапі
Розташування на Кадастровій карті України
Згідно інформації Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку, ділянка площею 0.1784 га за кадастровим номером 3210600000:01:022:0014 перебуває в оренді у товариства з обмеженою відповідальністю “АТБ-Торгбуд”, її цільове призначення — розміщення та експлуатація будівель і споруд автомобільного транспорту та дорожнього господарства.
KV направила інформаційний запит до представників “АТБ-Торгбуд”, чи дійсно планувалося будівництво супермаркету, а також як саме орендована 7 років поспіль ділянка ними використовувалася. Відповіді ми не отримали.
За даними аналітичної системи YouControl, ТОВ “АТБ-Торгбуд” (*) зареєстрована 23.08.2002 року (існує 17 років 6 місяців) у місті Дніпро. Входить до групи “АТБ”. Основний вид діяльності — надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна, а також автомобілів, устаткування, надання фінпослуг та інше.
У списку вигодоотримувачів підприємства, зокрема, офшор “Вег Холдінгс Лімітед” (зареєстровано на Кіпрі), ТОВ “АТБ-Інвест” і ТОВ “Фірма “Еліна”, а також троє фізосіб: Буткевич Геннадій Владиславович, Єрмаков Євгеній Петрович та Карачун Віктор Іванович — всі вони внесені до “Переліку фізичних осіб, щодо яких вводяться спеціальні економічні заходи”. А саме блокування (заморожування) безготівкових грошових коштів, бездокументарних цінних паперів і майна на території Російської Федерації та заборона на перерахування коштів (виведення капіталу) за межі території Російської Федерації.
Нагадаємо, війни за торгові місця між ритейлерами для Київщини не новина. Так, у Василькові в 2015 році для АТБ шукали місця в центрі.
За словами тодішнього міського голови Сергія Сабова, тодішній перший заступник голови КОДА Лев Парцхаладзе просив у Сабова знайти в центрі міста земельну ділянку, посприяти в оформленні документів на неї, пролобіювати проект будівництва нового супермаркету. Йшлося про супермаркет АТБ, а людина, якій була потрібна допомога – Олександр Адамов, син заступника екс-губернатора Донецької області, якому раніше доручили займатися будівництвом оборонної споруди на Сході.
Читайте: Мэр Василькова Сабов: “После того, как я отказал Парцхаладзе в выделении участка под строительство, меня резко записали в неугодные и начали травить”
Свіжіша історія подібного плану розгорнулася у вересні минулого року в Києві: депутат Київради Ігор Мірошниченко просив перевірити законність використання земельної ділянки на вул. Полковника Потєхіна, 2 в Голосіївському районі Києва. На думку депутата, були підстави вважати, що ця земля використовується незаконно та не за цільовим призначенням, а магазин "АТБ" побудований на ній самовільно.
Читайте: Депутат Киевсовета подозревает, что магазин “АТБ” на улице Потехина построен самовольно
* Товариство з обмеженою відповідальністю “АТБ-ТОРГСТРОЙ”, код ЄДРПОУ: 32010549
Фото: коллаж KVКиевVласть
19 лютого 2020 г. 10:51
Раздел: Новини
“Укрзализныця” к 8 Марта назначила уже 16 дополнительных поездов, дополнительные рейсы и продлила маршруты
На сегодня, 19 февраля, АО “Укрзализныця” к празднику 8 Марта назначила уже 16 дополнительных поездов. Также три поезда совершат дополнительные рейсы, а один будет курсировать по удлиненным маршруту.
Об этом KV стало известно из сообщения пресс-службы АО "Укрзализныця" (*).Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Как сообщается, назначены следующие дополнительные поезда:
№ п/п
№ поїзда, сполучення
Дати
Час відправлення/
прибуття
1.
№ 181/182 Київ — Львів
Зі Львова 6 та 9 березня. З Києва 7 та 10 березня.
Зі Львова о 12:18, прибуття до Києва о 00:02. З Києва — 00:55, прибуття до Львова о 10:36.
2.
№ 755/756 Київ — Львів
Зі Львова 6 та 9 березня, з Києва 7 та 10 березня.
Зі Львова о 23:00, прибуття до Києва о 05:50. З Києва о 00:15 та прибуття до Львова о 05:47.
3.
№ 235/236 Київ — Ужгород
З Києва 5, 8 та 10 березня. З Ужгорода 6 та 9 березня.
Відправлення з Києва о 20:28 та прибуття о 11:58. З Ужгорода — о 18:15 та прибуття о 08:40.
4.
№ 239/207 Київ — Ужгород
З Києва 6 та 8 березня. З Ужгорода 7 та 9 березня.
Відправлення з Києва о 19:47 та прибуття о 10:58. З Ужгорода відправлення о 18:00 та прибуття о 10:20.
5.
№ 219/220 Київ — Івано-Франківськ — Чернівці
З Києва та Чернівців 7 та 9 березня.
Відправлення з Києва о 01:37 та прибуття о 17:30. З Чернівців — о 22:26 та прибуття о 14:52.
6.
№ 249/250 Київ — Івано-Франківськ — Чернівці
З Києва 6 березня, з Чернівців 9 березня.
Відправлення з Києва о 15:03, прибуття до Чернівців о 08:15. Відправлення з Чернівців о 19:15, прибуття до Києва о 11:56.
7.
№ 267/268 Київ — Ковель
З Києва курсуватиме 6 та 10 березня, з Ковеля – 5 та 9 березня.
Відправлення з Києва о 23:08 та прибуття о 08:19. З Ковеля — 23:45 та прибуття до Києва 10:54.
8.
№ 201/202 Київ —Жмеринка
Зі Жмеринки 6 березня, з Києва 10 березня.
Зі Жмеринки відправлення о 19:34 та прибуття до Києва о 00:09. З Києва — о 16:07, прибуття до Жмеринки о 21:30.
9.
№ 233/234 Київ — Вінниця
З Києва та Вінниці курсуватиме 9 березня.
Відправлення з Києва о 13:27, прибуття до Вінниці о 16:30. Відправлення з Вінниці 17:30, прибуття до Києва о 21:20.
10.
№ 209/210 Київ — Одеса
З Одеси 5 березня, з Києва — 10 березня.
Відправлення з Одеси 23:59, прибуття до Києва 11:56. Відправлення Києва 13:27 та прибуття до Одеси о 23:24.
11.
№ 215/216 Київ — Кривий Ріг
З Кривого Рогу 6 березня, з Києва 10 березня.
З Кривого Рогу відправлення о 10:50, прибуття до Києва о 20:06. З Києва — о 09:57, прибуття до Кривого Рогу о 19:22.
12.
№ 205/206 Покровськ — Харків
З Покровська та Харкова курсуватиме 6 та 9 березня.
З Покровська о 09:20 та прибуття до Харкова о 14:49. Відправлення з Харкова о 16:44 та прибуття до Покровська о 22:07.
13.
№ 242/241 Одеса — Дніпро
З Одеси 5, 7 та 9 березня. З Дніпра 6, 8 та 10 березня.
Відправлення з Одеси о 23:38 та прибуття о 09:40. Відправлення з Дніпра о 22:30 та прибуття о 08:20.
14.
№ 154 Кривий Ріг — Одеса
З Кривого Рогу 6, 8 та 10 березня. З Одеси 7 та 9 березня
З Кривого Рогу – 19:50 та прибуття до Одеси о 06:18. З Одеси о 21:37 та прибуття до Кривого Рогу о 08:25.
15.
№ 204/203 Львів — Дніпро
Зі Львова 6, 8 та 10 березня. З Дніпра 5, 7 та 9 березня.
Зі Львова о 21:20 та прибуття в Дніпро о 11:24. З Дніпра о 16:39 та прибуття до Львова о 05:40.
16.
№ 168/168 Львів — Одеса
У обох напрямках 7 та 9 березня.
Зі Львова о 09:40 та прибуття до Одеси о 20:23. З Одеси о 10:18 та прибуття до Львова о 21:05.
Подовження маршруту
17.
№ 132/131 Одеса — Вінниця — Київ
9 березня у обох напрямках.
Відправлення з Одеси о 12:29 та прибуття до Києва о 22:40. З Києва поїзд вирушатиме о 23:17 та прибуватиме до Одеси о 09:39.
Призначені додаткові рейси:
18.
№ 095/096 Черкаси — Львів
З Черкас 5 та 8 березня, зі Львова 7 та 10 березня.
З Черкас о 19:46 та прибуття до Львова о 10:36. Зі Львова відправлення о 12:53, прибуття до Черкас о 04:06.
19.
№ 720/719 Київ — Харків
З Києва до Харкова 7 березня. зворотно — 8 березня.
З Києва відправлення о 18:30 та прибуття до Харкова о 23:36. З Харкова відправлення о 05:56 та прибуття до Києва о 11:08.
20.
№ 797/798 Харків — Запоріжжя
Курсуватиме у обох напрямках 6, 7 та 9 березня.
Відправлення з Харкова о 09:53 та прибуття до Запоріжжя о 14:05. З Запоріжжя відправлення о 14:50 та прибуття до Харкова о 19:20.
Ранее KV сообщала, что на февраль и март 2020 года назначены дополнительные рейсы скоростного поезда Интерсити+ №720/719 Киев-Харьков-Киев. В “Укрзализныце” отметили, что это сделано для улучшения обслуживания пассажиров.
Читайте: “Укрзализныця” назначила на февраль и март дополнительные рейсы поезда Интерсити+ между Киевом и Харьковом
Также напомним, что АО “Укрзализныця” приняло решение назначить дополнительные рейсы скоростного поезда № 755/756 Киев-Львов-Киев. В феврале и марте запланировано 16 дополнительных рейсов на этом направлении.
Читайте: “Укрзализныця” запускает дополнительные рейсы Интерсити между Киевом и Львовом
Как информировала KV, 30 марта 2016 года исполняющим обязанности председателя правления ПАО “Укрзализныця” был назначен Евгений Кравцов. Полноправным председателем правления АО “Укрзализныця” Кравцов был назначен Кабмином 10 января 2019 года. Официальный срок контракта истекает в 2021 году. Сам Кравцов 30 декабря 2019 года заявил, что прекращает контракт с "Укрзализныцей", чтобы начать работу в публичном государственном секторе.
В конце января Кабинет министров Украины согласовал увольнение с поста главы "Укрзализныци" Евгения Кравцова, которого уволил наблюдательный совет компании по его заявлению. На эту должность будет объявлен новый конкурс.
Читайте: Кабмин поддержал увольнение главы “Укрзализныци” Евгения Кравцова (видео)
* АТ “Укрзалізниця” (код ЄДРПОУ: 40075815)
Фото: tochka.net КиевVласть
11 лютого 2020 г. 18:47
Раздел: Новини
К 8 марта“Укрзализныця” назначила полтора десятка дополнительных поездов из Киева
В связи с длительными выходными, выпадающими на 7-9 марта, “Укрзализныця” назначила 15 дополнительных поездов из Киева в разные города Украины. Рейсы будут осуществляться в период с 5 по 10 марта.
Об этом KV стало известно из сообщения пресс-службы ПАО “Укрзализныця”.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
“Параллельно с этим изучается спрос для дальнейшего назначения поездов в популярных направлениях”, – говорится в сообщении.
№ п/п
№ поїзда, сполучення
Дати
Час відправлення/
прибуття
1.
№ 181/182 Київ — Львів
Зі Львова 6 та 9 березня. З Києва 7 та 10 березня.
Зі Львова о 12:18, прибуття до Києва о 00:02. З Києва — 00:55, прибуття до Львова о 10:36.
2.
№ 235/236 Київ — Ужгород
З Києва 5, 8 та 10 березня. З Ужгорода 6 та 9 березня.
Відправлення з Києва о 20:28 та прибуття о 11:58. З Ужгорода — о 18:15 та прибуття о 08:40.
3.
№ 239/207 Київ — Ужгород
З Києва 6 та 8 березня. З Ужгорода 7 та 9 березня.
Відправлення з Києва о 19:47 та прибуття о 10:58. З Ужгорода відправлення о 18:00 та прибуття о 10:20.
4.
№ 219/220 Київ — Івано-Франківськ — Чернівці
З Києва та Чернівців 7 та 9 березня.
Відправлення з Києва о 01:37 та прибуття о 17:30. З Чернівців — о 22:26 та прибуття о 14:52.
5.
№ 249/250 Київ — Івано-Франківськ — Чернівці
З Києва 6 березня, з Чернівців 9 березня.
Відправлення з Києва о 15:03, прибуття до Чернівців о 08:15. Відправлення з Чернівців о 19:15, прибуття до Києва о 11:56.
6.
№ 267/268 Київ — Ковель
З Києва курсуватиме 6 та 10 березня, з Ковеля – 5 та 9 березня.
Відправлення з Києва о 23:08 та прибуття о 08:19. З Ковеля — 23:45 та прибуття до Києва 10:54.
7.
№ 201/202 Київ —Жмеринка
Зі Жмеринки 6 березня, з Києва 10 березня.
Зі Жмеринки відправлення о 19:34 та прибуття до Києва о 00:09. З Києва — о 16:07, прибуття до Жмеринки о 21:30.
8.
№ 233/234 Київ — Вінниця
З Києва та Вінниці курсуватиме 9 березня.
Відправлення з Києва о 13:27, прибуття до Вінниці о 16:30. Відправлення з Вінниці 17:30, прибуття до Києва о 21:20.
9.
№ 209/210 Київ — Одеса
З Одеси 5 березня, з Києва – 10 березня.
Відправлення з Одеси 23:59, прибуття до Києва 11:56. Відправлення Києва 13:27 та прибуття до Одеси о 23:24.
10.
№ 215/216 Київ — Кривий Ріг
З Кривого Рогу 6 березня, з Києва 10 березня.
З Кривого Рогу відправлення о 10:50, прибуття до Києва о 20:06. З Києва — о 09:57, прибуття до Кривого Рогу о 19:22.
11.
№ 205/206 Покровськ — Харків
З Покровська та Харкова курсуватиме 6 та 9 березня.
З Покровська о 09:20 та прибуття до Харкова о 14:49. Відправлення з Харкова о 16:44 та прибуття до Покровська о 22:07.
12.
№ 242/241 Одеса — Дніпро
З Одеси 5, 7 та 9 березня. З Дніпра 6, 8 та 10 березня.
Відправлення з Одеси о 23:38 та прибуття о 09:40. Відправлення з Дніпра о 22:30 та прибуття о 08:20.
13.
№ 154 Кривий Ріг — Одеса
З Кривого Рогу 6, 8 та 10 березня. З Одеси 7 та 9 березня
З Кривого Рогу – 19:50 та прибуття до Одеси о 06:18. З Одеси о 21:37 та прибуття до Кривого Рогу о 08:25.
14
№ 204/203 Львів — Дніпро
Зі Львова 6, 8 та 10 березня. З Дніпра 5, 7 та 9 березня.
Зі Львова о 21:20 та прибуття в Дніпро о 11:24. З Дніпра о 16:39 та прибуття до Львова о 05:40.
15
№ 168/168 Львів — Одеса
У обох напрямках 7 та 9 березня.
Зі Львова о 09:40 та прибуття до Одеси о 20:23. З Одеси о 10:18 та прибуття до Львова о 21:05.
Призначені додаткові рейси:
16.
№ 095/096 Черкаси — Львів
З Черкас 5 та 8 березня, зі Львова 7 та 10 березня.
З Черкас о 19:46 та прибуття до Львова о 10:36. Зі Львова відправлення о 12:53, прибуття до Черкас о 04:06.
Напомним, что “Укрзализныця” вводит новую услугу для пассажиров – доставку ручной клади до/от поезда. С 3 февраля услуга предоставляется в пилотном режиме в трех поездах.
Читайте: “Укрзализныця” и Deutsche Bahn подписали меморандум о взаимопонимании (видео)
Как информировала KV, 30 марта 2016 года исполняющим обязанности председателя правления ПАО “Укрзализныця” был назначен Евгений Кравцов. Полноправным председателем правления АО “Укрзализныця” Кравцов был назначен Кабмином 10 января 2019 года. Официальный срок контракта истекает в 2021 году. Сам Кравцов 30 декабря 2019 года заявил, что прекращает контракт с "Укрзализныцей", чтобы начать работу в публичном государственном секторе.
В конце января Кабинет министров Украины согласовал увольнение с поста главы "Укрзализныци" Евгения Кравцова, которого уволил наблюдательный совет компании по его заявлению. На эту должность будет объявлен новый конкурс.
Читайте: Кабмин поддержал увольнение главы “Укрзализныци” Евгения Кравцова (видео)
Фото: slovoidilo.ua
КиевVласть
10 лютого 2020 г. 14:00
Раздел: Тексти
Миронівська районна центральна лікарня під загрозою затоплення фекаліями
Миронівська районна центральна лікарня може припинити свою діяльність. Через несправний каналізаційний колектор ЦРЛ, який працює із 1970-х років, більше 30 тис. людей ризикують залишитись без медичної допомоги, а центральна вулиця Миронівки та сама лікарня – потонути у фекальних розливах. Крім того, фекальні стоки через місцеву річку вже почали потрапляти у Дніпро. У разі потепління це погрожує екологічною катастрофою для всієї області. Вартість ремонту коллектору – 7,5 млн гривень. Однак таких грошей в районі нема.
Звернення
Як стало відомо KV, 29 січня Миронівська районна рада направила десять звернень щодо виділення коштів на ремонт каналізаційного колектора комунального некомерційного підприємства “Миронівська Центральна районна лікарня” – до губернатора Київської області Олексія Чернишова, голови Київської обласної ради Миколи Стариченка, Державної екологічної інспекції України, Кабінету Міністрів, Офісу Генерального прокурора, Офісу Президента, Прокуратурі Київської області, Головного управління Служби безпеки України у місті Києві та Київській області, народному депутату Ганні Скороход, депутату Київоблради Володимиру Шандрі. Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
У зверненнях, які мають аналогічний текст, Миронівська районна рада повідомляє про вкрай загрозливу ситуацію, яка склалася в результаті максимального зносу каналізаційного колектора КНП “Миронівська ЦРЛ”, що може призвести до фактичного його виходу з експлуатації.
“Вказана інженерна комунікація введена в експлуатацію на початку 70-х років минулого століття. За цей час капітальний ремонт об’єкту не проводився, що призвело до неможливості його подальшого використання. Протягом минулого року мали місце дві аварійні ситуації, які ставили під загрозу функціонування всього лікувального закладу, оскільки стоки йшли напряму в будівлю стаціонарного корпусу районної лікарні”, – йдеться у зверненнях.
Наразі аварійний стан колектора призвів до того, що фекальні маси вийшли на поверхню ґрунту, підмили автомобільну дорогу на території міста Миронівка, а також потрапили у відкриту водойму річки Росава, води якої опосередковано впадають в річку Дніпро, що в свою чергу при підвищенні температури призведе до виникнення надзвичайної епідеміологічної ситуації у всьому регіоні.
Про які суми йдеться
Як повідомляє Миронівська районна рада, протягом 2018-2019 років депутати п’ять разів зверталися до Київської обласної державної адміністрації з проханнням про надання допомоги у вирішенні даного питання.
Каналізаційний колектор був включений до Програми будівництва, реконструкції та ремонту об’єктів інфраструктури Київської області на 2016-2020 роки та мав бути профінансований в 2019 році, загальна вартість проєкту складає 7 млн 525 тис. гривень.
Також повідомляється, що відповідна проектно-кошторисна документація вартістью 374 тис. гривень була виготовлена за погодженням з департаментом регіонального розвитку КОДА за рахунок коштів місцевого бюджету. Щодо проєкту був отриманий експертний висновок ще у грудні 2018 року.
Варто також відмітити, що Миронівською міською радою, на підставі включення об’єкта до вищевказаної програми на 2019 рік, було перераховано в якості співфінансування 1 505 тис. гривень (20% вартості ремонту).
Однак, на даний час будівництво каналізаційного колектору не профінансовано та не включено до Програми будівництва, реконструкції та ремонту об’єктів інфраструктури Київської області на 2020 рік. В повному обсязі провести роботи на об’єкті за рахунок коштів районного бюджету неможливо у зв’язку з відсутністю відповідного фінансового ресурсу.
Аби не залишити 31 тис. населення без медичного обслуговування, районна рада просить пришвидшити виділення фінансування для проведення ремонту колектору.
Позиція району та ОТГ
Як підтвердила голова Миронівської районної ради Валентина Усик, навесні Миронівку може затопити каналізацією, якщо не буде відремонтовано колектор.
“Майже 50 років каналізаційному колектору у центральній районній лікарні. Ще у 2018 році ми заявили про проблему. На ремонт необхідно 7,5 млн гривень. Звісно, що зараз ми таку сумму потягнути не можемо, оскільки основна частина податків залишилась в об'єднаній громаді. Є державна програма “Питна вода” і обласна програма будівництва соціальних об'єктів. За однією з них мав фінансуватись цей об'єкт. Нам сказали виготовити проєктно-кошторисну документацію, ми це зробили у 2018 році за місцеві кошти. У 2019 році мало бути співфінансування, міська рада виділила 20% від суми, але область коштів не дала. На цей рік об'єкт в програму не включили. Ситуація настільки критична, що я звернулась до десяти інстанцій. Або закриють лікарню, або прийде весна, сонечко і Миронівка буде плавати в каналізації. Не розумію, чому нас не чують, зі свого боку ми зробили усе необхідне. Крім того, наша лікарня визнана опорною і буде реформуватись”, – говорить вона.
В коментарі KV голова Миронівської ОТГ Віталій Савенко розповів, що районна рада не освоїла кошти у минулому році, через що наразі виникла серйозніша проблема.
“У минулому році ми виділили 1,5 млн гривень співфінансування на заміну колектору. Також в минулому році з облбюджету було виділено 7 млн. Відповідно до проєктно-кошторисної документації цього було достатньо для проведення робіт. Районна рада спільно із РДА пальцем не вдарили для того, аби освоїти кошти. Скоро кошти повернуться до нашого бюджету. Громада їм коштів більше не дасть. Ми купимо у лікарню рентген-аппарат за 3,7 млн гривень. А проблема з колектором серйозна. Він прокладений центральною вулицею, лікарня будувалась у 70-х роках. Але відремонтувати колектор не так просто – це можна зробити або восени, або навесні. Його потрібно тягнути через поля. Потрібно завчасно домовитись із фермерами, а цього ніхто не буде робити”, – відмітив він.
Чи буде допомога
За словами заступника голови КОДА Андрія Лісовика, обласна рада має виділити додаткове фінансування.
“Проблема не нова. Її мали вирішити ще минулого року. Фінансування даних робіт передбачалось в рамках програми будівництва у 2019 році. За відсутності фінансування їх не виконали. Нова команда Київської обласної держадміністрації вивчає можливість включити ці роботи до Програми "Питна вода". Якщо буде виконано коригування проєкту та обласна рада виділить додаткові кошти, можна бути відповісти на питання позитивно”, – зазначив він KV.
Нагадаємо, як раніше писала KV, діти Миронівського району протягом місяця сиділи без їжі. Необхідну на харчування в школах і садках суму район не виділяв, аргументуючи це відсутністю коштів, які виникли через створення в грудні 2018 року ОТГ. Громада, за словами районної влади, повинна сама фінансувати харчування. Голова ОТГ зі свого боку зазначав, що в стислі терміни перебрати на себе всі повноваження неможливо. Тому району і передали раніше кошти на утримання садочків і шкіл.
Читайте: Дихай, Київщино: майже кожне місто області страждає від небезпечних атмосферних викидів
Фото: колаж KVКиевVласть
30 січня 2020 г. 09:00
Раздел: Територія розуму
Історико-архітектурний опорний план Києва: провал чи авантюра
Важко знайти більш чутливу для столиці тему, ніж розробка і затвердження нового Генплану. Дочекалися: ось вам історико-архітектурний опорний план до нового Генплану. На сайті Київської держміськадміністрації (КМДА) під назвою “Генеральний план м. Києва том VIII “Збереження та охорона історико-культурної спадщини. Проект”.
На перший погляд, документ солідний: графічні матеріали, книги – аж 5 штук, додатки. Хоча деякі тягнуть максимум на зошит. Наприклад, книга 3 складається з 4-х сторінок, а книга 4 – з 9-ти.
Міська влада привчила народ до пильності, адже халепа очікує мало не кожного дня з будь-якого з боку і під будь-яким приводом. Коли ж виникає тема будівельна та ще й стосовно усього міста – якого б не очікували негаразду, все одно виявитеся оптимістом.
Про всяк випадок вирішили переглянути проект – плід старань Українського державного інституту культурної спадщини (УДІКС), яким керує Ірина Прокопенко.
До слова, про значення цього документу. Від нього залежить, чи продовжить свій скорбний шлях культурна спадщина столиці. Саме цей план указуватиме усім розробникам, де і що можна будувати у місті, повному історичної спадщини. Власне, на кону доля Києва як культурологічного заповідника.Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
І що побачили? У кого вразливі нерви, раджу накапати корвалолу. Почну із завдань, які поставив перед виконавцем опорного плану розробник генплану. Книгою 5 передбачено відображення 15-ти груп об’єктів:
1) комплекс споруд Софії Київської;
2) комплекс споруд Києво-Печерської Лаври;
3) комплекс споруд Печерської фортеці;
4) Національний музей народної архітектури та побуту України;
5) значні архітектурні комплекси;
6) житлові міські садиби;
7) пам'ятки містобудування;
8) пам'ятки археології;
9) історичний ландшафт Київських гір і долини р. Дніпро;
10) пам'ятки садово-паркового мистецтва;
11) об'єкти знесені, але з обліку не зняті;
12) меморіальні будинки;
13) окремі споруди;
14) пам'ятники, дошки, панно, окремі могили, окремі дерева;
15) пам'ятні місця.
Підкреслюю, усе перелічене – завдання замовника Інституту генплану Києва. Оскільки той наперед мусить знати, де, що та як можна будувати. З точними адресами об’єктів охорони та їхніми охоронними зонами. Виконавець же вирішив обійтися лише трьома переліками з цих 15-ти.
Трохи статистики для тих, хто не збагнув дійсно історичного масштабу. На території Києва перебуває 3547 об’єктів охорони, з них національного значення – 428, місцевого значення – 1995, щойно виявлених – 1363, пам’яток археології – 58, з яких національного значення – 23, пам’яток мистецтва – об’єктів монументального живопису, монументальної скульптури – 314 (інформація зі статті Ірини Тарутінової “Пам’ятки Києва в цифрах”).
А в поданому опорному плані чомусь тільки 201. Це становить 5,7 % від реальної кількості? Погодьтеся, ці жалюгідні 5,7 пунктів і є оцінкою якості роботи розробників документу по 100-бальній шкалі.
У документі з назвою “Основне креслення” намагалися знайти хоч цих 201 щасливих обранців. Не знайшли. Не певен, що виконавцям Генплану, опорою якого служитиме така карта історичної спадщини, пощастить більше. До слова, що за предмет під назвою “проект Генплану” обговорював Кличко на Олімпійському із громадськістю, яку тоді шуганула поліція? Історико-архітектурної основи-то не було?
Читайте: Історико-архітектурний опорний план нового Генплану та фейкова громадськість
Про те, за кого має звичку тримати населення міська влада, нагадав ще один епізод. На засіданні Консультативної ради при Департаменті охорони культурної спадщини, де директором Олександр Никоряк, 26 грудня 2019 року було прийнято пропозицію громадськості про надання можливості порівняти запропонований історико-архітектурний опорний план з вже існуючим таким планом. Директорка інституту-виконавця Ірина Прокопенко на ньому була. Здогадайтеся з трьох спроб: чи подбали вони з Никоряком про побажання громадськості? Вгадали з першої?
А хто, наразившись на опір громадськості, пообіцяв провести повноцінне громадське обговорення в Будинку архітекторів? Не Департамент охорони культурної спадщини КМДА часом? І що: обговорення на сайті ось-ось завершиться, а оголошення про зібрання в Будинку архітекторів так і немає. Підозрюю, і не буде. Хоча кияни мають право, оскільки саме з їхньої кишені відстебнуто на опорний план немалі кошти.
Як наважилися підопічні Ірини Прокопенко представити на суд жителів графіку небаченої якості, треба спитати у них. Мій студент не мав би з таким рівнем виконання лабораторної роботи жодного шансу.
Що таке сучасна векторна графіка? Цифрова карта, яка складається з низки шарів. У кожному залежно від теми – контури, лінії, позначки, легенди, назви та інші об’єкти, до якої додаються інструменти корекції та перегляду в будь-яких сполучаннях та масштабах шарів. Передбачено огляд від найбільш дрібного, оглядового масштабу до деталей окремого будинку. А що бачимо у представленому виробі? Растрову основу, ймовірно, перезняту з карти не першої свіжості, з вбогими чотирма шарами – теж растровими.
Повноцінне обговорення “опорного плану” неможливе, насамперед, через відсутність останнього. Днями у Шевченківській РДА відбулася зустріч з народною депутаткою Людмилою Буймістер від “Слуги народу”. Думка зібрання: оприлюднений план не здатний слугувати опорою для Генплану ніяким чином.
Шарів основної карти у такій роботі має бути до 20, а не чотири, і не растрових, а векторних. Серед них має бути шар останньої супутникової зйомки з відображенням сучасного стану будівель, інфраструктури, насаджень. Оскільки на старих планах можуть відображатися знесені об’єкти та відсутність новобудов. Обов’язковим є шари з числовими обмеженнями щодо щільності та висотності нового будівництва; екологічного стану, рельєфу.
При збільшенні масштабу карта не повинна замість деталізації фрагментуватися, як відбувається зараз, коли користувач спостерігає процес збільшення пікселів до розмірів “кубика Рубіка”.
А де прив'язка до плану Києва? Немає назв вулиць, площ, знакових пам’яток, взагалі будь-яких точок прив'язки. Нас з вами цікавлять в першу чергу місця, де живемо. Так от, жителям спальних районів неможливо знайти свої мікрорайони, плани яких складаються з безликих прямокутників.
А огризки позначок лінії рівня у вигляді кількох залишкових пікселів – це такий винахід, щоб життя медом не здавалося?
Частини графічних матеріалів взагалі немає. Наприклад,у книзі 4 відсутні графічні матеріали до розділу 2 “Історико-архітектурний опорний план. Містобудування та архітектура". Хоча в пояснювальній записці зазначено, що вони є. До розділу 6 "Пропозиції до коригування меж історичних ареалів та зон охорони пам'яток культурної спадщини" графічні матеріали також відсутні.
Для мене як жителя історичного кварталу, обмеженого вулицями Пушкінською, бульваром Тараса Шевченка, вул. Великою Васильківською та площею Льва Толстого, особливо близька саме його доля. Як його показано на виробі, названому авторами “Основним кресленням”, демонструє фото 5. А фото 1 – 3 показують, як треба було зробити. Це зміг би навіть студент 2-го курсу. Та не зумів цілий інститут. На основному кресленні у цьому кварталі показано три розмиті плями без ідентифікації, які за задумом авторів, зображують охоронні зони (фото 5). Тоді як тут 33 об’єкти охорони. Тому, хто знайде їх усі на “кресленні”, накрию поляну.
Уся “експозиція” носить класичні ознаки аврального стилю. Наприклад, у пояснювальній записці (книга 1) зазначено, що у книзі 4 розміщено графічні додатки 7 – 12. Але додатки 7 – 10 відсутні. Обговорювати нічого.
Матеріали навалено купою як попало у надії: колись розберемося. Супроводжуються безграмотними підписами на зразок: “Старокиївський. Новоє строєніє”; “Липки. Новоє строєніє”. Судячи з усього, виконавці з Українського державного інституту культурної спадщини навіть не дивилися зображення “строєній”, запозичених невідомо звідки з часів “Старокиївського району” перед тим, як вкинути їх до книги 4. Володіння державною мовою взагалі на недосяжному рівні.
Матеріали книги 5 не систематизовано, подано у вигляді хаотичного набору окремих картинок та фрагментів, звалених як попало.
Тексти рецензій на роботу представлені уривками, навіть не у всіх названо авторів. Рецензії мають вказувати недоліки, а не гладити по голівці авторів за очевидний провал. Так, віце-президент Національної спілки архітекторів кандидат архітектури Олена Олійник у рецензії від 13 грудня 2019 року дійшла до висновку: “слід відзначити високу якість роботи”.
Що маємо у сухому залишку. Завдання, поставлені перед виконавцями, не виконано. Історико-архітектурного опорного плану не створено, через це відсутня основа для створення нового Генплану Києва. Робота підлягає радикальній переробці з урахуванням зауважень, поданих громадськістю, в тому числі, усього, прочитаного вами.
На що і скільки витрачено коштів, теж цікаво. Зокрема, ціна “основного креслення”, на якому десь сховано 201 об’єктів охорони з існуючих 3547.
Николай Жуков, председатель ОСН "Квартал Пушкинская – Красноармейская", профессорКиевVласть
10 січня 2020 г. 17:00
Раздел: Територія розуму
Соціальна інфраструктура – пріоритет планування житлового будівництва ж/к “Аркада”
Доволі часто доводиться чути заяви, що темпи житлового будівництва в Києві значно перевищують темпи будівництва соціальної інфраструктури і про те, що столиця відчуває дефіцит місць у садочках і школах. Таку тенденцію можна пояснити, виходячи й з досвіду діяльності будівельного альянсу “Аркада”. Як відповідальний забудовник, ми з розумінням ставимося до того, що Київ – як глобальна столиця – має розвивати свою соціальну інфраструктуру. При проектуванні наших забудов будівельний альянс "Аркада" враховує розвиток інфраструктури, і закладає у плани будівництво шкіл та дитсадків. І, здавалося б, столичні чиновники, які весь час декларують про потребу будівництва нових шкіл та садочків, не завжди готові приймати на баланс міста такі навчально-виховні заклади, хоча соціальні об'єкти, що ми будуємо, відповідають найвищим критеріям якості. Останнім часом навіть рекомендують забудовнику займатися пошуками приватного власника, що фактично може зробити такі навчально-виховні заклади дорогими і не зовсім доступними для киян, які не мають на це грошей.
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Втім це не зовсім правильно стосовно житлових комплексів, що будуються при фінансовій участі банку “Аркада”.
Ми будуємо житло економ класу і наші покупці наших квартир, як правило, – родини з середнім рівнем достатку. Не можна ж позбавити їх можливості влаштувати дітей в садочок або школу, що відповідає їхньому сімейному бюджету й розташована неподалік від будинку. Тому для нас принципово важливо розрахувати не лише кількість мешканців, які проживатимуть у нових мікрорайонах, а й комплекс послуг, що вони зможуть там отримати. Відповідно, обов’язковою складовою проектів наших забудов є соціально-інфраструктурні об’єкти, а також інженерні мережі, транспортні розв’язки, торговельні та розважальні заклади.
Стосовно ж соціальних об’єктів, що були побудовані будівельним альянсом “Аркада” й передані громаді Києва протягом останніх 5-ти років, то загальна вартість відповідних інвестицій за цей період склала 116,2 млн грн.
Наше правило – здавати в експлуатацію дитячі садочки та школи в стані повної готовності – фактично “під ключ”. Забудовник бере на себе зобов’язання забезпечити такі об’єкти всім необхідним, аби одразу після відкриття вони могли повноцінно функціонувати. Мова йде не лише про меблі, штори та оздоблення, але й про обладнання, комп’ютерну та інтерактивну техніку.
Власне, в Дарницькому районі столиці “Аркада” побудувала й передала в комунальну власність кілька таких об’єктів. Зокрема, школа першого ступеню №333 у Ж/М “Молодіжний квартал” на 360 місць загальною площею – 5170 кв.м. Також в “Молодіжному кварталі” працює дитячий садочок №445 на 160 місць загальною площею у 3291 кв.м.
Загалом, будівництво соціальних об’єктів ми здійснюємо одночасно зі спорудженням житлових будинків, аби мешканці, які поетапно заселяються в наші квартири, а це, як правило, молоді сім’ї, мали можливість влаштувати своїх дітей у комфортабельні навчально-виховні заклади поблизу місця проживання.
Для прикладу, на жилмасиві “Патріотика”, будівництво будівництво якого ще не завершено, а дитячий садочок № 370 на 120 місць загальною площею у 2505 кв.м в цьому мікрорайоні функціонує ще з 2017 року. Варто зазначити, що на урочистому відкритті цього садочка був присутній Київський міський голова Віталій Кличко.
Крім цього, в ж/м “Патріотика” уже фактично побудований іще один дитячий садочок №57, розрахований на 260 місць. Наразі там ведуться оздоблювальні роботи. Такий же ступінь готовності дитячого садочка №32 в ж\м “Еврика”, що в Голосіївському районі столиці. Цей заклад розрахований на 110 дітей. Загалом, за генеральним планом житлового комплексу “Еврика” передбачено будівництво ще двох садочків на 110 і 270 місць та 2-х шкіл на 1080 місць кожна.
Варто зазначити, що будівництво соціальної інфраструктури тісно переплітається з питаннями сплати забудовником пайових внесків. Згідно закону, якщо забудовник будує такі об’єкти, йому не повинні нараховуватися податки щодо участі в розвитку соціальної інфраструктури міста. Не дивлячись на це, будівельні організації, що співпрацюють з АКБ “Аркада” й виконують замовлення міста у створенні й розвитку соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва, змушують сплачувати ще й пайові внески аби мати можливість вводити в експлуатацію будинки. Так, протягом лише останніх 5-ти років за договорами про пайову участь до бюджету Києва нами було перераховано 153 млн 836 тис. 377 грн.
Ми здійснюємо комплексну забудову на земельних ділянках, де, крім житлових будинків, передбачено й будівництво системи соціальних та інженерних об’єктів для забезпечення повноцінної життєдіяльності столиці. І для таких забудовників, згідно з абзацом 6 частини четвертої статті 40 Закону України “Про регулювання містобудівної діяльності” передбачено не залучати їх до пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту, оскільки вони вже беруть участь у її розвитку, будуючи такі важливі об’єкти для міста. Втім, цю, здавалося б, пряму норму закону, на жаль, доводиться підтверджувати в судовому порядку”, – наголошують у забудовника. Хоча ми впевнені, що судова практика вирішення подібних питань має відійти в минуле, оскільки це негативно впливає на репутацію забудовника, затягує строки будівництва та здачі в експлуатацію об’єктів, а це збільшує соціальну напругу в столиці й від цього, насамперед, страждають люди, які інвестували власні кошти.
ТОВ “Будеволюція” неодноразово зверталося до Київської міської державної адміністрації (КМДА) щодо звільнення від сплати пайової участі з підстав спорудження об'єктів соціальної сфери. Але ці звернення поки що залишаються без уваги. Тому для того, аби мати можливість здавати в експлуатацію завершені житлові будинки й віддавати людям ключі від квартир, забудовник змушений укладати договори пайової участі й сплачувати пайової внески. А далі, вже через суд доводимо свою позицію й право на відшкодування коштів від пайової участі.
Слід ще раз звернути увагу на те, що в силу положень абзацу 6 частини 4 статті 40 Закону України “Про регулювання містобудівної діяльності”, якщо забудовник забезпечив будівництво одночасно з іншими об'єктами в складі об'єкта будівництва об'єктів соціальної сфери, він виконав свій обов'язок щодо участі у розвитку соціальної інфраструктури міста, а тому не повинен залучатись до сплати пайової участі. Або ж забудовнику мають відшкодувати витрачені кошти на їхнє будівництво. Адже планувати й замовляти спорудження шкіл і садочків – це завдання місцевої влади. Тому саме вона повинна сплатити забудовнику кошти з міського бюджету за виконанні роботи. А так фактично за це платять ті, хто купує квартири.
Будівельні партнери вже мають досвід таких відшкодувань, внаслідок рішень суду. Для прикладу, забудовнику ТОВ “Будеволюція” під час судового розгляду справи №910/19020/17 вдалося довести, що він відноситься категорії тих, хто будує соціальну інфраструктуру для столиці. Так, Господарським судом міста Києва 06.12.2017р. по справі №910/19020/17 за позовом ТОВ “Будеволюція” до Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) було прийнято рішення стягнути на користь ТОВ “Будеволюція” 62 млн 974 тис. 504, 02 гривень сплачених пайових внесків. І в 2018 році це рішення суду було виконано.
На сьогоднішній день в судах розглядається дві справи — №910/10794/19, №910/9641/19 — за позовом ТОВ “Будеволюція” до Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської держадміністрації (КМДА) про визнання недійсними договорів про пайову участь замовника у створенні і розвитку соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва.
ТОВ “Будеволюція” намагається довести в суді, що воно не повинно в силу закону залучатись до сплати пайової участі, оскільки він відноситься до категорії замовників будівництва, визначених абзацом 6 частини 4 статті 40 Закону України “Про регулювання містобудівної діяльності”. Хоча компанія не полишає надії, що надалі подібні спірні питання вдасться врегульовувати в рамках прямого діалогу з містом, а не в залі суду.
В разі задоволення позовів, ТОВ “Будеволюція” буде звільнено від сплати пайової участі на суму орієнтовно 26 млн гривень.
Надія лише на суди залишається й у вирішенні інших проблемних питань, що перебувають в контексті стосунків між забудовником і місцевою владою. Нещодавно суд першої інстанції підтвердив законність компенсації з міського бюджету будівельному альянсу “Аркада” 365 млн грн. за будівництво котельної на Лівому березі столиці та системи комунікаційних мереж. Ці роботи, насамперед, виконувалися за гроші, які люди вклали в будівництво власного житла. Така компенсація дозволить пришвидшити спорудження їхніх квартир. Окрім цього, вже готові судові позови на відшкодування ще 132 млн грн.
Але насправді ми не є прихильниками вирішення спірних питань, що виникають стосунках з міською владо в залі суду. Ми – за конструктивне обговорення проблем за столом переговорів. Переконані, що лише такий спосіб дозволить налагодити системний та взаємовигідний діалог з містом.
Судові рішення, на жаль, не гарантують повного захисту прав забудовників при вирішенні питань щодо незалучення їх до сплати пайової участі. Насамперед тому, що не створюють правового прецеденту й не стають запобіжником від системних зловживань з боку міських чиновників.
А відтак важко назвати ефективним механізмом окреме судове рішення, щодо скасування конкретного договору про пайову участь, якщо кожен подібний договір доводиться повторно оскаржувати в суді.
Також складно вважати ефективним і сам механізм відшкодування сплачених коштів пайової участі, що, мають повернути забудовнику, який бере участь у розвитку інфраструктури. Оскільки, на законодавчому рівні чітко не визначено порядок такого відшкодування. Зокрема, незрозуміло за рахунок яких бюджетних статей місто має проводити списання таких видатків з міського кошторису. Відповідна прогалина в законодавстві суттєво затягує процес виконання зазначених судових рішень.
На сьогодні чинне українське законодавство передбачає обов'язковість сплати пайового внеску у розвиток інфраструктури населеного пункту, зокрема, в розмірі 4% від вартості житлового будівництва. І хоча з цього року таку ставку буде знижено до 2%, – все одно для житлового будівництва економ класу – це суттєві витрати, адже фактичним платником цього податку є ті, хто купують квартири. У нашому випадку, - це родини не з великими статками. Тому, для будівельного альянсу “Аркада” скасування пайового внеску матиме важливе значення, оскільки дозволить акумулювати кошти на саме будівництво, не витягуючи їх на пайові внески.
Разом з цим, як стверджують експерти, механізм пайового внеску є застарілим та корупційним. Навіть за даними дослідження Мінрегіону, що було проведено у 2019 році, – насправді кошти від пайової участі або не витрачаються на інфраструктуру, або складно відстежити їх цільове спрямування. Власне, й за сумами, що надійшли до бюджету міста, такий податок становить всього 1% від загальних надходжень.
Тому вважаємо, що запровадження закону щодо скасування пайової участі, який нещодавно ухвалила ВР, допоможе відійти від суб’єктивізму та матиме важливе значення для встановлення чітких правил у розвитку будівельної галузі й поліпшить інвестиційний клімат вцілому.
Отже, виходить, що скасування такого податку, зменшить навантаження на учасників будівельного ринку та дозволить залучити нові інвестиції в будівництво.
Але питання скасування пайового внеску – це поки що локальна перемога, а не системна. Залишаються ще питання прозорого механізму виділення землі під будівництво та процесу введення об'єкта в експлуатацію, а також створення відкритого реєстру забудовників, що отримали дозвіл на будівництво. І тут ще є над чим працювати нашим законодавцям.
Ще кілька тез щодо Генерального плану розвитку столиці, який нещодавно було презентовано в Києві. Там передбачається, що у 2040 році населення Києва має зрости до 3,8 мільйона осіб. Щоб задовольнити попит на житло, заплановано побудувати понад 28,6 мільйонів квадратних метрів нових квартир. Задекларовано також, що середня житлова площа на одну особу має становити не менш 29 квадратних метрів.
Якщо закладати в основу саме такі дані та враховувати фактор, що нові помешкання, як правило, потрібні молодим родинам з дітьми, то для них потрібно забезпечити й необхідну кількість місць у закладах шкільної та дошкільної освіти.
Згідно з ДБН, на 1000 жителів потрібно 135 місць у школах та 38 місць у дитячих садках. Навіть якщо теоретично співставляти ці цифри та робити розрахунки, то для нових мешканців столиці потрібно буде ще додатково побудувати соціальні об’єкти аби збільшити на 133 тис місць у школах та на 37, 5 тис. – у дитячих садочках.
А враховуючи існуючий дефіцит місць в школах та дитячих садках, ці показники можуть бути значно вищі.
Власне, якщо загалом аналізувати новий Генплан Києва, то варто розуміти, що столиця має розвиватися не лише за рахунок будівництва житла або шкіл та садочків. Адже зростання кількості мешканців міста тягне за собою й збільшення навантаження на міську інфраструктуру. Тому для комфорту й зручності киян необхідно передбачати й будівництво інших інфраструктурних проектів, доріг, транспортних артерій та розв’язок і, як мінімум, хоча б ще одного шляхопроводу через Дніпро.
Горіцька Людмила, начальник служби зв’язків із громадськістю АТ АКБ “Аркада”
КиевVласть
18 грудня 2019 г. 19:42
Раздел: Новини
На зимние праздники “Укрзализныця” назначила 30 дополнительных поездов (список)
“Укрзализныця” уже назначила 30 дополнительных поездов на новогодние и рождественские праздники. Также 4 поезда совершат дополнительные рейсы, а 7 поездам продлили маршруты следования.
Об этом KV стало известно из сообщения пресс-службы АО “Укрзализныця” (*).
Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
Как сообщается, на зимние праздники “Укрзализныця” планирует назначить 35 дополнительных поездов.
В настоящее время назначены следующие дополнительные поезда:
№ п/п
№ поїзда, сполучення
Дати
Час відправлення/
прибуття
1.
№ 181/182 Київ — Львів
Зі Львова 21, 22, 25, 26, 29, 30 грудня, 3, 4, 7, 8, 11, 12 січня. З Києва 22, 23, 26, 27, 30, 31 грудня, 4, 5, 8, 9, 12, 13 січня.
Зі Львова о 12:18, прибуття до Києва о 00:02. З Києва — 00:55, прибуття до Львова о 10:36.
2.
№ 217/218 Київ — Львів
З Києва 21-30 грудня, 1-12 січня, зі Львова 21-31 грудня, 2-12 січня.
Відправлення з Києва о 15:02, прибуття до Львова о 00:09, зворотно відправлення 01:28, прибуття до Києва о 09:14.
3.
№ 197/198 Київ — Ковель
28, 30 грудня та 2, 4, 8, 10, 12 січня.
З Києва о 06:19, прибуття до Ковеля о 14:48. З Ковеля — 11:27, прибуття до Києва о 20:45.
4.
№ 295/296 Київ — Ковель
З Ковеля до Києва курсуватиме 20 грудня, з Києва – 13 січня.
Відправлення з Києва о 09:20 та прибуття о 20:00. З Ковеля — 07:42 та прибуття до Києва19:22.
5.
№ 235 Київ — Ужгород
З Києва 20, 22-26 грудня, 6-9 січня. З Ужгорода 20, 21, 23-27, 29, 30 грудня, 1, 6 січня.
Відправлення з Києва о 20:28 та прибуття о 11:58. З Ужгорода — о 18:15 та прибуття о 08:40.
6.
№ 239/207 Київ — Ужгород
З Києва 26,27 грудня, 6-9 січня. З Ужгорода 27-30 грудня та 1 січня.
Відправлення з Києва о 19:47 та прибуття о 10:58. З Ужгорода відправлення о 18:00 та прибуття о 10:20.
7.
№ 219/220 Київ — Івано-Франківськ — Чернівці
З Києва 21-27 грудня, 6-9 січня. З Чернівців 21-31 грудня та 6 січня.
Відправлення з Києва о 01:37 та прибуття о 17:38. З Чернівців — о 22:26 та прибуття о 14:52.
8.
№ 263/264 Київ — Івано-Франківськ
З Києва 14 січня, з Івано-Франківська 23 грудня.
Відправлення з Києва о 15:02, прибуття до Івано-Франківська о 02:43. Відправлення з Івано-Франківська 09:12, прибуття до Києва о 00:02.
9.
№ 249/250 Київ — Чернівці
З Києва 20-27 грудня, 6,7 січня. З Чернівців 21-30 грудня.
Відправлення з Києва о 15:09 та прибуття о 08:15. З Чернівців — о 19:15 та прибуття о 11:56.
10.
№ 245/246 Київ — Ворохта
З Києва 23, 25, 27, 29, 31 грудня, 2, 4, 6, 8, 10, 12 січня. З Ворохти 24, 26, 28, 30 грудня та 1, 3, 5, 7, 9, 11, 13 січня.
З Києва о 20:21 та прибуття до Ворохти о 12:02. З Ворохти — 13:51 та прибуття до столиці о 05:28.
11.
№ 221/222 Київ — Кам’янець-Подільський
Через день з Києва з 28 грудня по 13 січня, з Кам’янець-Подільського з 29 грудня по 14 січня.
Відправлення з Києва о 23:59, прибуття до Кам’янець-Подільського о 08:57. Відправлення з Кам’янець-Подільського 19:04, прибуття до Києва о 04:47.
12.
№ 233/234 Київ — Вінниця
28, 30 грудня, 1, 3, 7, 11, 13 січня.
Відправлення з Києва о 13:27, прибуття до Вінниці о 16:30. Відправлення з Вінниці 17:30, прибуття до Києва о 21:20.
13.
№ 202/201 Жмеринка — Київ
Зі Жмеринки 20 грудня, з Києва 12 січня.
Зі Жмеринки відправлення о20:48 та прибуття до Києва о 00:37. З Києва — о 16:07, прибуття до Жмеринки о 21:30.
14.
№ 216/215 Жмеринка — Київ
Зі Жмеринки 23 грудня, з Києва 14 січня.
Зі Жмеринки відправлення о 14:20, прибуття до Києва о 19:28. З Києва — о 06:06, прибуття до Жмеринки об 11:31.
15.
№ 248/247 Хмельницький — Київ
З Хмельницького 21 грудня, з Києва 13 січня.
З Хмельницького о 18:40 та прибуття до Києва о 00:20. З Києва відправлення о 16:07, прибуття до Хмельницького о 22:45.
16.
№ 253/254 Київ — Хмельницький
У обох напрямках 22 грудня.
Відправлення з Києва о 06:33, прибуття о 13:07. З Хмельницького відправлення о 15:37, прибуття о 21:47.
17.
№ 213/214 Київ — Дніпро
З Дніпра вирушить 26 грудня
Відправлення з Дніпра о 10:30 та прибуття о 19:22.
18.
№ 215/216 Кривий Ріг — Київ
З Кривого Рога 27 грудня.
Відправлення з Кривого Рогу о 09:57 та прибуття о 19:22.
19.
№ 282 Київ — Новоолексіївка
З Києва 27 грудня, 11, 13 січня. З Новоолексіївки 28, 30 грудня.
Відправлення з Києва о 21:47, прибуття о 12:40. Відправлення з Новоолексіївки о 14:55 та прибуття о 04:46.
20.
№ 161/162 Київ — Миколаїв
З Києва 21, 23, 25, 29 грудня, 3, 9, 13 січня, з Миколаєва 20, 22, 24, 28 грудня та 2, 8, 12 січня.
Відправлення з Києва о 14:35, прибуття до Миколаєва о 04:40. Відправлення з Миколаєва 22:13, прибуття до Києва о 12:32.
21.
№ 209/210 Київ — Одеса
З Одеси 20, 21 грудня.
Відправлення з Одеси о 05:07, прибуття до Києва 14:48.
22.
№ 223/224 Київ — Одеса
29 грудня, 4, 7, 12 січня.
З Києва — 07:46 та прибуття до Одеси о 17:55. З Одеси — о 11:03 та прибуття до Києва о 20:31.
23.
№ 277/224 Київ — Одеса
З Одеси 27 грудня та 11 січня.
Відправлення з Одеси о 11:03 та прибуття о 20:31.
24.
№ 205/206 Покровськ — Харків
20, 22, 27, 28, 29, 30 грудня, 2, 4, 5, 8, 11, 12 січня.
З Покровська о 09:20 та прибуття до Харкова о 14:49. Відправлення з Харкова о 16:44 та прибуття до Покровська о 22:07.
25.
№ 242/241 Одеса — Дніпро — Харків
З Одеси 21, 23, 25, 27 грудня. З Харкова 22, 24, 26 грудня.
Відправлення з Одеси о 23:38 та прибуття о 14:55. Відправлення з Харкова о 17:36 та прибуття о 08:20.
26.
№ 258/227 Одеса —Ужгород
З Одеси 21, 23, 25 грудня, 1, 3, 5, 7, 9 січня. З Ужгорода 22, 24, 26 грудня, 2, 4, 6, 8, 10 січня.
Відправлення з Одеси о 16:54, прибуття о 11:10. Відправлення з Ужгорода о 14:05 та прибуття о 09:30.
27.
№ 168/168 Львів — Одеса
22, 27, 30 грудня та 2, 8, 11 січня.
Зі Львова о 09:40 та прибуття до Одеси о 20:23. З Одеси о 10:18 та прибуття до Львова о 21:05.
28.
№ 193/194 Івано-Франківськ — Львів
З Івано-Франківська та Львова 29,30 грудня, 5, 8, 12 січня.
Відправлення з Івано-Франківська о 11:18, прибуття о 14:20. Відправлення зі Львова о 14:20 та прибуття о 18:00.
29.
№ 202/201 Львів — Ужгород
29 грудня та 1, 11 січня.
Зі Львова відправлення о 06:43, прибуття до Ужгорода о 12:10. Відправлення з Ужгорода о 14:05 та прибуття до Львова о 19:55.
30.
№ 204/203 Львів — Дніпро
Зі Львова 20, 22, 24, 26, 28, 30 грудня, 2, 4, 6, 8, 10, 12, 14 січня. З Дніпра 21, 23, 25, 27, 29, 31 грудня, 3, 5, 7, 9, 11, 13 січня.
Зі Львова о 21:20 та прибуття в Дніпро о 11:24. З Дніпра о 16:39 та прибуття до Львова о 05:40.
Для следующих поездов назначены дополнительные рейсы:
№ п/п
№ поїзда, сполучення
Дати
Час відправлення/
прибуття
1.
№ 31/32 Київ — Рига
До Риги 22 та 26 грудня, з Риги 23, 27 грудня.
Відправлення з Києва о 12:45 та прибуття до Риги о 08:08. Відправлення з Риги 19:40 та прибуття до києва 15:52.
2.
№ 111/112 Харків — Львів
До Львова 21, 23, 25, 27 грудня. До Харкова 22, 24, 26 грудня.
Відправлення з Харкова о 16:13, прибуття о 12:01. Відправлення зі Львова о 14:30, прибуття о 10:23.
3.
№ 781/782/774 Черкаси — Київ — Шостка
24, 31 грудня, 7 січня.
Відправлення з Черкас о 06:30 та прибуття до Києва о 10:07, з Києва о 20:00 та прибуття до Черкас о 23:39, з Шостки о 15:21 та прибуття до Києва о 19:27, з Києва відправлення о 10:32 та прибуття до Шостки о 14:36.
4.
№ 797/798 Харків — Запоріжжя
31 грудня та 7 січня.
з Харкова о 09:53 та прибуття до Запоріжжя о 14:05, із Запоріжжя о 14:50 та прибуття до Харкова о 19:20.
Ряд поездов на праздники будет курсировать по продленному маршруту:
№ п/п
№ поїзда, сполучення
Дати
Час відправлення/
прибуття
1.
№ 72 Запоріжжя — Київ до Чопа
Із Запоріжжя щоденно з 22 грудня по 12 січня, з Чопа – з 24 грудня по 14 січня
Відправлення з Запоріжжя о 19:47 та прибуття до Чопа о 23:45 наступної доби. З Чопа відправлення о 01:05 та прибуття до Запоріжжя о 07:49 наступної доби.
2.
№ 76/75 Кривий Ріг — Київ до Ужгорода
Із Кривого Рогу щоденно з 27 грудня по 13 січня, з Ужгорода — з 29 грудня по 14 січня
Відправлення з Кривого Рогу о 20:59 та прибуття до Ужгорода о 21:28, відправлення з Ужгорода о 06:25 та прибуття до Кривого Рогу о 06:23.
3.
№ 179/192 Дніпро — Київ до Львова
З Дніпра — з 25 грудня по 11 січня, зі Львова — з 26 грудня по 12 січня
Відправлення з Дніпра о 22:39 та прибуття до Львова о 16:25. Зі Львова — о 23:19 та прибуття до Дніпра о 17:17.
4.
№ 243 Івано-Франківськ — Київ до Дніпра
З Івано-Франківська — з 23 грудня по 12 січня, з Дніпра — з 25 грудня по 14 січня
З Івано-Франківська о 21:55 та прибуття до Дніпра о 17:49. З Дніпра о 09:20 та прибуття до Івано-Франківська о 05:43.
5.
№ 180/291 Львів — Київ до Дніпра
Зі Львова з 26 грудня по 12 січня, з Дніпра — з 27 грудня по 13 січня
Зі Львова об 11:50, прибуття до Дніпра о 06:40. З Дніпра — о 13:07 та прибуття до Львова о 06:00.
6.
№ 779/780 Суми — Київ до Вінниці
20, 27, 30, 31 грудня та 2, 8, 10 січня
Відправлення із Сум о 05:35 та прибуття до Вінниці о 13:11. З Вінниці о 13:44 та прибуття до Сум о 21:34.
7.
№ 26/25 Одеса — Львів до Ужгорода
З Одеси через день з 22 грудня по 12 січня, з Ужгорода з 23 грудня по 13 січня
Відправлення з Одеси о 18:25, прибуття до Ужгорода о 13:55. З Ужгорода відправлення о 16:43, прибуття до Одеси 11:15.
Ранее KV сообщала, что в период новогодних и рождественских праздников назначен дополнительный скоростной поезд “Интерсити+” № 755/756 Киев – Львов – Киев отправлением из Львова 27, 28, 29 декабря и 3, 4, 7 января, из Киева 28, 29, 30 декабря и 4, 5, 8 января.
Читайте: “Укрзализныця” планирует ежемесячное подорожание билетов в 2020 году
Отметим, что с 10 января полноправным главой правления АО "Укрзализныця" на заседании Кабмина был назначен Евгений Кравцов.
* АТ “Укрзалізниця” (код ЄДРПОУ: 40075815)
Фото: Hyser
КиевVласть
середа, 17 квітня 2024 г.
18:19
УВАГА!!! КиївВлада переїхала на новий домен
п'ятниця, 12 квітня 2024 г.
20:56
“Українська команда” передала велику партію дронів-літаків легендарному батальйону “Ахіллес”, - Палатний
20:51
Ексміністр оборони Резніков став директором безпекових і оборонних програм в ГО “Український інститут майбутнього”
20:45
Начальник КОВА Руслан Кравченко у Чернівцях взяв участь у Конгресі місцевих та регіональних влад при Президентові України
20:34
На київській ТЕЦ-5 встановлять додаткові генератори
20:20
В Україну повернули тіла 99 полеглих захисників
20:02
У Києві з суботи відновлює роботу автобус № 7 (схема)
19:54
На Бахмутському та Новопавлівському напрямках відбито понад 40 атак, загалом на фронті 81 боєзіткнення, - Генштаб ЗСУ
19:43
Представники громадськості вимагають припинити переслідування антикорупційних активістів та журналістів-розслідувачів
19:31
Відзавтра, 13 квітня, столичний автобус № 35 подовжить свій маршрут до вулиці Гліба Бабіча (схема)
19:13
“Укренерго” організувала для ветеранів війни програму навчання та працевлаштування “Разом”
19:01
На Броварщині витратять 1,86 млн гривень на облаштування дитмайданчиків
18:49
На вулиці Богатирській у Києві до 21 квітня обмужать рух транспорту (схема)
18:36
У Броварах з'явився новий патріотичний стінопис “Обіймаю тебе, моя Україно!”
18:17
Столична влада зупинила проведення аукціону з надання в оренду Житнього ринку
18:04
У реєстрі зниклих безвісти наразі налічується понад 2 тисяч дітей
11 квітня 2024 г. 14:29
“Азартна біда” давно вже не просто на порозі, а панує в нашому домі. Лобісти ігрового бізнесу вимушено трохи переформатовуються, але тягнуть час явно не в інтересах суспільства, не в інтересах обороноздатності та й не в інтересах українських сімей. І поки відкритим залишається питання: то ж на чиєму боці в цьому питанні Гарант Конституції?
10 квітня 2024 г. 15:44
В останні роки був в лікарнях виключно щоб зробити щеплення від COVID-19. Але минулий місяць змушений був добряче походити по лікарням, різним лікарям і діагностичним центрам.
11 березня 2024 г. 14:38
З весни минулого року ми стали аутсайдерами у війні технологій. Якщо спочатку в нас не вистачало (як і зараз не вистачає) традиційних озброєнь, боєприпасів, натомість були масово мавіки, дрони для скидів, фпв-дрони, а "чмобіки млинці з лопати їли", то тепер ми втратили ініціативу. За три-чотири місяці ми ризикуємо остаточно втратити здатність чинити опір чим-небудь ще, крім стрілецької зброї. Перетворимося на відчайдушних людей, на яких ведуть полювання машини з фільму "Термінатор". Треба негайно вживати радикальних заходів. Дилетанти і мародери від технологій мають поступитися місцем професіоналам і патріотам.
Календар подій