Черговий будівельний скандал розгорається в Оболонському районі Києва. Місцеві мешканці вимагають від влади не допустити будівництво багатофункціонального комплексу (БФК) “Liner” з житловою частиною на 626 квартир – проєкту сумнозвісного харківського “Строй Сіті Development”. На переконання громади, поява чергової “свічки” у цьому районі ще більше поглибить звичні для столиці інфраструктурні проблеми, пов'язані із заторами на дорогах і дефіцитом місць у лікарнях та навчальних закладах. Крім того, жителі Мінського масиву обурені тим, що це будівництво загрожує існуванню місцевого ринку “Полісся" і заплановане на землі, яка не призначена для зведення житла. Цей факт, до речі, не завадив профільному підрозділу КМДА видати дозвіл на проєктування комплексу. Разом з тим, у Київраді вже більше року “лежить” проєкт рішення щодо “вигнання” орендаря з цієї землі.  Як повідомили KВ мешканці Оболонського району, вже найближчим часом на розі проспекту Мінського і площі Шевченка може розпочатися будівництво чергової багатоповерхової житлової “свічки”. Підписуйтесь на “КиївВладу”  За словами киян, нова висотка займе частину місцевого ринку “Полісся”, на якому вже розпочався демонтаж торгівельних рядів. Формально це буде не житловий комплекс (ЖК), а БФК з “житловою частиною” на більш ніж півтисячі квартир. За інформацією киян, будувати його збирається харківська “контора” – “Строй Сіті Development”. На переконання мешканців Мінського масиву, поява чергового ЖК може спровокувати низку інфраструктурних проблем у даній місцевості, у зв'язку з чим, як вважає громада, міська влада повинна не допустити це будівництво. Околиці майбутнього будівельного майданчика (фото КВ) “Чи витримає Мінський масив ще півтори тисячі мешканців і декілька сотень автомобілів – велике питання. Так, це не Позняки, де в буквальному сенсі “яблуку ніде впасти”, але й у нас не все добре з дорожнім рухом, з місцями в школах тощо. Сумно, що нам доводиться знову відстоювати право на нормальне життя. Хоча нам не звикати,  адже і до повномасштабного вторгнення ми ходили на різні мітинги проти чергових багатоповерхівок і писали звернення до міської влади. І нерідко добивалися свого. Наші аргументи в усіх цих випадках майже повністю збігаються – не треба доводити Мінський масив до того стану, коли тут ніхто не захоче жити”, – розповів KВ один із місцевих опонентів цього будівництва. За словами місцевих мешканців, скандальності цій ситуації додає той факт, що земля під майбутнім будівництвом не призначена для зведення житла. Йдеться про ділянку з кадастровим номером 8000000000:78:011:0063, яка має цільове призначення “для роздрібної торгівлі та комерційних послуг” (“для будівництва, експлуатації та обслуговування торговельного комплексу”). І хоча забудовники ще не отримали дозвіл на проведення будівельних робіт, схоже, що це лише питання часу, адже у столичній мерії вже попередньо погодили “проєктувальний етап” цього БФК. На фоні цього KВ вирішила проаналізувати історію цієї поки ще потенційної забудови. Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться Як розвивався скандал 26 червня 2007 року Київрада рішенням №974/1635 передала в оренду ТОВ “Полісся” п'ять земельних ділянок загальною площею 1,5 га на просп. Мінському, 2, 2-А та пл. Тараса Шевченка в колі кінцевої зупинки трамвайного маршруту №19. Найбільшу ділянку – площею 0,93 га – було передано в довгострокову оренду на 25 років для будівництва, експлуатації та обслуговування торговельного комплексу, інші чотири загальною площею 0,57 га – для благоустрою та влаштування гостьової автостоянки. Договори оренди цієї землі були укладені між міськрадою і ТОВ “Полісся” 30 червня 2009 року. Зазначимо, у соцмережах є інформація, що вказаний торговельний комплекс, ймовірно, мав бути побудований напередодні футбольного чемпіонату “Євро-2012”. Але реалізувати такі плани ТОВ “Полісся” не змогло або не захотіло. Натомість, ця територія фактично входила і досі входить до складу вищезгаданого ринку “Полісся”, на якому, за словами місцевих активістів, працюють і купують товари як мешканці Мінського масиву, так і мешканці сусідніх Бучанського і Вишгородських районів Київщини.  Орієнтовна “пляма” забудови на карті Врешті-решт, 18 грудня 2020 року Департамент містобудування та архітектури Київської міськдержадміністрації (КМДА) видав ТОВ “Полісся” містобудівні умови та обмеження (МУО) на проєктування будівництва БФК на ділянці площею 0,93 га на просп. Мінський, 2, 2-А та пл. Тараса Шевченка в колі кільцевої зупинки трамвайного маршруту №19. Згідно з цим документом, компанії надали право проєктувати зведення будівлі висотою не більше 45 метрів. Разом з тим, в МУО уточнювалося, що остаточна висота цього об'єкту має бути розрахована у відповідності до Державних будівельних норм і за результатами інсоляційного розрахунку (тобто, має бути чітко розраховано, як сонячні промені будуть “падати” на цю та сусідні будівлі. – KВ). Також, серед іншого, в “містобудах” було вказано, що при проєктуванні об’єкту мають бути враховані проєктні рішення Комплексної схеми транспорту міста Києва на період до 2020 року. При цьому, в МУО не було зазначено низку важливих техніко-економічних показників цього БФК – таких як кількість квартир, апартаментів чи нежитлових приміщень, їхню площу, кількість машиномісць тощо. Що цікаво, в цих МУО було вказано, що ділянка проєктування має цільове призначення “для роздрібної торгівлі та комерційних послуг”. Але при цьому не була передбачена вимога щодо необхідності зміни цього цільового призначення під будівництво БФК або будь-яких інших об'єктів з житловими площами, як це іноді роблять чиновники у схожих випадках.  У 2021 році харківський забудовник “Строй Сіті Development” презентував проєкт свого БФК на просп. Мінському, 2-А у форматі All In 1. Йшлося зокрема про будівництво 25-поверхового будинку з 626 квартирами у 3-х секціях, а також паркінгу на 244 паркомісцями. Втім, наразі на сайті вказаної компанії відсутня інформація про характеристики даного комплексу – користувачі соцмереж помітили, що презентація цього об'єкта була видалена зі вказаного інтернет-ресурсу на фоні невдоволення громадськості цим проєктом. На яких підставах “Строй Сіті Development” вирішив реалізовувати цей проєкт, наразі у відкритих джерелах інформація відсутня, але, наймовірніше, мова йде про певний інвестиційний договір або договір на забудову, укладений з ТОВ “Полісся”. Рендер майбутнього БФК з офіційного сайту “Строй Сіті Development” 28 грудня 2021 року киянин Єгор Вайскоп зареєстрував на сайті міськради петицію “Проти побудови 25-поверхового хмарочоса на місці ринку “Полісся”. У ній мешканець столиці закликав міську владу не допустити зведення БФК “Liner”. Таку вимогу Єгор Вайскоп обгрунтував, зокрема, тим, що замість торговельного комплексу, який можна зводити на цій землі відповідно до її цільового призначення, ТОВ “Строй Сіті Девелопмент” фактично планує побудувати ЖК. При цьому, автор петиції звернув увагу на те, що поява чергової житлової висотки може поглибити існуючі інфраструктурні проблеми у цьому мікрорайоні. “Будівництво чергового житлового комплексу на Мінському масиві створить непомірну напругу на соціальну інфраструктуру, яка включає завантажену лікарню №8 (вул. Кондратюка, 8) і дитячу поліклініку (вул. Вишгородська 54-А), а також переповнені школи та дитсадки, на чергу до яких стають з моменту народження дитини. Цікаво, що навіть за великого бажання забудовників звести хмарочос на місці ринку “Полісся” власникам квартир у БФК “Liner” буде ніде паркувати свої автомобілі, адже на 626 квартир розраховано лише 244 паркомісця. Станом на сьогодні ТОВ “Строй Сіті Девелопмент” не має жодних законних підстав для будь-яких будівельних робіт на Мінському проспекті, а тому я сподіваюсь на підтримку міського голови у цьому питанні”, – зазначив автор звернення. Втім, тоді дана петиція не набрала 6 тис. голосів, щоб її обов'язково розглянула міська влада – за неї підписалося всього 864 киянина. 14 лютого 2022 року депутати Київради Юрій Федоренко (фракція “Слуга народу”) і Владислав Турець (фракція “Європейська солідарність”) зареєстрували в міськраді проєкт рішення щодо розірвання договору оренди вищезгаданої ділянки. Таку свою пропозицію народні обранці пояснили тим, що ТОВ “Полісся” не виконує окремі пункти орендної угоди. Зокрема, йшлося про нецільове використання землі – як зазначалося вище, ділянка призначена "для будівництва, експлуатації та обслуговування торговельного комплексу з гостьовими автостоянками", але по факту там були розміщені автостоянка, торгівельні павільйони і ролети. Також депутати вказали на те, що, згідно з вимогами договору оренди, компанія повинна була забудувати цю землю не пізніше ніж через три роки після державної реєстрації вказаної угоди, але цього не було зроблено. Що цікаво, 5 травня 2022 року управління правового забезпечення діяльності Київради повернуло вказаний проєкт рішення без погодження. Зокрема, юристи вказали на те, що невикористання ділянки, тобто її "незабудова" у визначені терміни, не дорівнює "нецільовому використанню", як наполягають депутати. Крім того, в правовому управлінні вказали, що під час дії воєнного стану невикористання ділянки не може бути підставою для того, щоб їхні орендарі несли за це відповідальність – у даному випадку йдеться про відповідальність у вигляді розірвання орендної угоди. Станом на сьогоднішній день вказаний проєкт рішення не був розглянутий Київрадою, і чи станеться це колись, поки залишається питанням. 31 липня 2023 року на сайті столичної міськради було зареєстровано чергову петицію з вимогою не допустити будівництво БФК “Liner”. Її автор, Данило Пінаєв, аргументував свої вимоги все тими ж можливими “інфраструктурними проблемами”. Разом з тим, ініціатор цього звернення попросив міську владу “поважати права місцевих жителів та зберегти і відбудувати вже знесену частину ринку "Полісся", який є важливою складовою життя мешканців Мінського масиву”. Наразі збір підписів під цією петицією ще триває. Хто збирається будувати За даними аналітичної системи Youcontrol, столичне ТОВ “Полісся” було зареєстроване у квітні 1999 року. Засновниками та кінцевими бенефіціарами цієї компанії є кияни Сергій Бут і Надія Чорна, яка також є керівницею цього ТОВ. Харківське ТОВ “Строй Сіті Девелопмент” було зареєстроване у січні 2020 року. Засновником та кінцевим бенефіціаром цієї компанії є мешканець смт Пісочин Харківської області Єгор Масленніков (на колажі), керівником – Олександр Конюхов. Як пов'язані ТОВ “Полісся” і ТОВ “Строй Сіті Девелопмент”, у відкритих джерелах інформація відсутня. Разом з тим, під брендом однойменного харківського девелопера “Строй Сіті Development”, який де-факто об'єднує декілька будівельних компаній з різними назвами, в Україні було побудовано або досі будуються 14 ЖК. Більша частина – 12 об'єктів – знаходяться у Харкові, ще два комплекси будуються у Києві – “Crystal Residence” (вул. Жилянська, 26-28) та “Голосіївська долина” (вул. Холодноярська, 7/9). Як повідомляла KВ, останній комплекс є досить скандальним – його ще під назвою “Паркова долина” будував нині збанкрутілий “Укрбуду”, і реалізація цього проєкту викликала масу питань у громадськості. Зокрема, через те, що він будується у промзоні на ділянці, яка не призначені для зведення житла. Читайте: Наследие “Укрбуда”: что будет со скандальным ЖК “Голосеевская долина” по ул. Кайсарова, 7/9 Також “Строй Сіті Development” неодноразово фігурував у скандалах щодо сумнівних забудов у Харкові. Наприклад, на початку 2023 року місцева прокуратура повідомляла, що для будівництва його ЖК "IT-Парк Manufactura" використовується ділянка, яка не була передана будь-якій фізичній або юридичній особу у користування. Також на початку поточного року той же правоохоронний орган повідомив, що цей забудовник зводив свій ЖК “Urban City” під виглядом реконструкції будівель, яких "фізично не існувало". В обох випадках прокуратура ініціювала повернення землі громаді Харкова в судовому порядку. Як повідомляла KВ, зважаючи на дефіцит “вільної” землі, в столиці все частіше під забудову потрапляють території ринків. І нерідко це призводить до різного роду гучних історій.  Так, ТОВ "Манхеттен Інвест", наприклад, планує побудувати 22-поверховий БФК може включати 384 житлові апартаменти) на трьох комунальних ділянках по вул. Ізюмській, 1 загальною площею понад 1,16 га. Компанія у судовому порядку навіть змогла досягти того, щоб не узгоджувати свої проектні рішення з органами охорони культурної спадщини – довів, що земля під майбутнім МФК не входить до меж історичного центру міста. Втім, проти цієї забудови активно виступають мешканці Голосіївського та Печерського району – у зв'язку з тим, що майбутній комплекс займе Деміївський ринок, який забезпечує продуктами і надає робочі місця киянам. Проте, схоже, їхня позиція все ж буде проігнорована. Читайте: Сомнительно и опасно: как “Манхеттен Инвест” пытается застроить территорию Демеевского рынка Посаду директора Департаменту містобудування та архітектури КМДА – головного архітектора Києва з 1 листопада 2016 року займає Олександр Свистунов. Департамент земельних ресурсів КМДА з 29 червня 2021 року очолює Валентина Пелих (виконувала обов'язки керівника цієї структури з 2 квітня 2021 року). Раніше, з 27 липня 2018 року по 1 квітня 2021 року, цим департаментом керував Петро Оленич. З 2 квітня 2021 року Оленич обіймає посаду заступника голови КМДА з питань здійснення самоврядних повноважень та курує в Києві земельні та містобудівні питання. Фото: колаж КВКиївВлада

Мер Києва Віталій Кличко відреагував на критику з боку “центральної влади” стосовно стану столичних мостів. Кличко каже, що  з 2018 по 2022 роки в столиці здійснили ремонти на 23 мостових спорудах. Нині ж ремонти тривають на шести об’єктах, а деякі місто не може ремонтувати, адже не тримає їх на балансі. Про це KВ довідалась з допису київського міського голови Віталія Кличка у Facebook.Підписуйтесь на “КиївВладу”  Мер Києва піддав критиці державну комісію з перевірки мостових споруд, мовляв, чиновники маніпулюють інформацією про стан столичних мостів, аби завдати репутаційних втрат столичній владі.  “За тиждень Державна комісія з перевірки мостових споруд, створена рішенням РНБО, вирішила зібрати інформацію щодо стану 28 000 мостів по всій Україні! Наразі комісія отримала дані щодо майже 22 500 штучних споруд. У публічній площині претензії лунають тільки до Києва…”, – запостив Кличко і вдався до короткого огляду стану мостів у Києві. Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться “Міст Патона, який перебуває в аварійному стані. Два роки тому, за наполяганням уряду, Мінінфраструктури місто передало його для ремонту в проект “Велике будівництво”. Оскільки важливо було, щоб роботи розпочалися якомога швидше. Бо, як відомо, цей об'єкт є пам”яткою архітектури і там багато нюансів (зокрема, погоджень з Мінкультом), які держава може вирішити максимально швидко.  Місто цей міст регулярно обстежує, здійснює критично важливі ремонтні роботи, щоб підтримувати його в робочому стані. Що раптом відкрили для себе посадовці, які добре знають, хто зараз насправді відповідальний за оновлення мосту Патона, – незрозуміло”, – пише Кличко. Читайте: Кабмін виділив 35 млн гривень на реконструкцію моста Патона в Києві Також в аварійному стані міст Метро, веде далі Кличко. Він нагадує, що конструкція цього мосту за радянських часів була експериментальною, таких мостів було всього кілька в СРСР, а тепер лишився тільки один – у Києві. За словами Кличка, перебудувати цей міст коштує мінімум 500 млн євро – “Це за оцінками європейських фахівців (ЄБРР), з якими ми до війни розробляли проект і були домовленості про фінансування масштабного проекту. З початком широкомасштабної війни спільні з європейськими партнерами проекти поставлені на паузу. Але місто розробляє проект першочергових протиаварійних робіт на цьому мосту. І плануємо розпочати оновлення мосту Метро наступного року. Нагадаю, що частину цього мостового переходу – міст через Русанівську протоку – оновили в 2020 році”. Мер твердить, що міська влада “робить все”, аби цього року запустити автомобільне сполучення між лівим і правим берегом Подільсько-Воскресенським мостовим переходом: “Роботи там тривають. Попри обшуки, блокування рахунків – тобто спроб зупинити роботи”. Читайте: Міст через Десенку за 215 млн гривень ремонтуватиме субпідрядник будівництва Подільсько-Воскресенського мостового переходу “Що ж до Дарницького мосту, про нібито добудову якого сьогодні рапортують. Цей міст – частина інфраструктури Києва, але перебуває на балансі не міста, а Мінінфраструктури. І всі кияни сподіваються, що його нарешті введуть в експлуатацію. Бо більше 20 років обʼєкт – у незавершеному стані. Впродовж кількох років столиця просила передати споруду на баланс міста – щоб мати змогу обслуговувати і добудувати його. Цього так і не відбулося”, – завершує свій допис Віталій Кличко. Про цей міст він каже, що нещодавно відкрили зʼїзди з моста, але “він, підкреслю, досі залишається обʼєктом незавершеного будівництва, бо в експлуатацію не введений. Немає на цьому мосту також і повноцінних пішохідних тротуарів, велосипедних доріжок”. Усього через річку Дніпро в Києві вісім мостів, разом з пішохідним на Труханів острів.  Читайте: Ремонт на Південному мосту в Києві виконуватиме маріупольська компанія з кримінальним досьє Фото: Facebook, Віталій Кличко КиївВлада

У медицині є поняття “золотої години” – якщо протягом перших 60 хвилин після поранення або травми пацієнту надати повноцінну медичну допомогу, то шанси на його порятунок та повноцінне одужання – найвищі. Валентин Багнюк, головний лікар КНП “Броварська багатопрофільна клінічна лікарня” з суто медичного застосування переніс цей принцип в адміністративну площину. Чим швидше ухвалюються необхідні рішення, тим більше шансів, що вони будуть втілені успішно, а робота покращиться. І врешті, ще більшій кількості людей буде врятоване життя або здоров’я.Це інтерв'ю ми писали уривками, шукаючи хвилинні паузи серед величезної кількості невідкладних справ та рішень, які якомога скоріше потрібно ухвалити головлікарю у свій звичайний робочий день. Підписуйтесь на “КиївВладу”   KВ: Ви незмінно очолюєте лікарню з 2009 року, але останні 5 років медична система, вочевидь, працює у найскладніших умовах за всю новітньої історії України. Почнемо з COVID-19: як лікарня впоралася з хвилями пандемії? Бо на початку у ЗМІ була інформація про проблеми у лікарні, про нестачу необхідного медобладнання… Валентин Багнюк: Все вірно, на початку пандемії гостро стояло питання нестачі кисню, не вистачало апаратів ШВЛ. Але не тільки у нас – загалом по всій країні. А якщо дивитись ширше, то у всіх країнах світу. Більшість не були готові до пандемії. Втім, дуже швидко, за рахунок бюджету міста Бровари, за кошти МОЗ, з допомогою волонтерських організацій та деяких підприємств – наших спонсорів, цю проблему ми вирішили. У 2020 році ми закупили й отримали в якості гуманітарної допомоги медичного обладнання на 19 мільйонів гривень – і це тільки те, що оформлювалося як “ковідні” закупівлі! Одних лише концентраторів та дозаторів кисню ми отримали десятки одиниць. До речі, ТОВ "Асканія Флора" допомогла частково реконструювати кисневу мережу. Завдяки цій допомозі ми швидко закрили всі болючі питання і поки пандемія тривала, нам залишалося тільки адаптуватися та оптимізувати протоколи. Також за підтримкою МОЗ і ДП "Медичні закупівлі" лікарню було повністю обладнано генераторами на випадок відключення світла. Я порушив це питання, ще задовго до війни, й багато хто мені говорив: “А навіщо це потрібно”? Але життя, на жаль, довело, що генератори потрібні. Коли взимку через ракетні атаки не було електроенергії, наша лікарня працювала у звичайному режимі. А зараз ми за допомогою МОЗу, місцевої влади та волонтерів ще більше підсилили нашу автономність. KВ: У лютому-березні 2022 року Броварський район був частково захоплений окупантами, місто постійно обстрілювали. Розкажіть, як ці страшні дні проживав медзаклад? Валентин Багнюк: О 4:06 ранку 24 лютого відбувся перший обстріл військової частини в Броварах. Десь о сьомій до лікарні привезли 18 важкопоранених військовослужбовців. З перших годин повномасштабного вторгнення лікарня перейшла на "воєнний стан". Ми розгорнули 8 операційних, реанімаційні ліжка… Багато співробітників переїхали в лікарню жити. Я особисто прожив в цьому кабінеті три місяці, починаючи з шостої ранку 24 лютого. Для медичного персоналу ми переобладнали деякі відділення. Вони жили там, поки Броварський район не був остаточно звільнений. До речі, і моє село, де я проживав з родиною, з 9 березня було окуповане. На щастя, мої дружина, донька та онуки встигли виїхати. KВ: Не знаю, як правильно це спитати. Як лікарня, ваша команда з цим впоралася? Валентин Багнюк: (мовчить) ...Знаєте, тому, хто у всьому цьому винен, я бажаю хоча б на секунду відчути той біль, ті страждання, які перенесли молоді хлопці та дівчата, які стали на захист своєї Батьківщини, які продовжують битися за рідну землю. Хоча б на мить… А тим співробітникам, які у найстрашніші дні, у найстрашніші години продовжували оперувати, лікувати пацієнтів ставити крапельниці, просто тримати за руку… я можу лише вклонитися. Я вважаю, що наша команда гідно виконала свій обов’язок. І продовжує його виконувати. KВ: Багато військових пройшли через лікарню? Валентин Багнюк: Наразі дану інформацію може поширювати лише Верховний Головнокомандувач або керівництво ЗСУ.  Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться KВ: Зрозуміло, тоді інше питання – медична сфера та самоврядування. На вашу думку, місцева влада достатньо дбає про стан охорони здоров'я в районі, і в загалом, які у вас з ними стосунки, чи є конфлікти або непорозуміння? Валентин Багнюк: Конфліктів немає, Броварська влада – і голова, і депутати, – повністю розуміють ситуацію і наші потреби. Коли відбувалися активні бойові дії, міський голова Ігор Сапожко практично кожен день заїжджав до лікарні й всіляко допомагав.  KВ: Раніше Броварська багатопрофільна клінічна лікарня фінансувалася з бюджетів міста Бровари та Броварського району. Кілька років тому район вийшов із засновників, адже зі змінами в законодавстві за районами майже не залишилося ні повноважень, ні коштів. З якими труднощами у фінансовому плані медустанова зіткнулася після цього і чи вдалося їх подолати? Валентин Багнюк: Зараз кошти до нас надходять від НСЗУ. Але це тільки зарплата, харчування пацієнтів та медикаменти. Все інше повинно закриватися бюджетами власників. Тобто нас повинні фінансувати місцеві територіальні громади – Броварська, Димерська, Калитянська, Калинівська та Зазимська. Але у зв’язку з тим, що деякі громади дотаційні, вони просто фізично не можуть фінансувати лікарню у повному обсязі, як це передбачено законодавством. На цьому тлі я не можу не відзначити внесок, який роблять благодійні установи та іноземні партнери України. Ці труднощі ми долаємо за рахунок власних коштів лікарні й особливо завдяки великій допомозі зі сторони Броварської міської громади.  KВ: Схоже, що вам це вдається. За останні роки лікарня закупила та встановила купу сучасного обладнання для діагностики та операцій на сотні мільйонів гривень. Розкажіть докладніше, яку тепер медичну допомогу можна отримати у вашій лікарні з урахуванням нового обладнання. Валентин Багнюк: Моя головна мета – забезпечувати медзаклад обладнанням таким чином, щоб його можна було без сорому назвати сучасним. Одне з останніх, що ми отримали по розподілу від МОЗ – це ангіограф. Він дуже необхідний для пацієнтів з інсультом та інфарктом, тим більш, що ми приймаємо пацієнтів практично зі всього лівого берега Київської області. Завдяки цьому апарату лікарі можуть швидко виявити місця звуження або блокування судин, точно визначити кровотечу та ефективно допомагати при гострих станах. Тільки з початку цього року ми вже врятували більше 250 пацієнтів з гострим інсультом. В таких випадках доля пацієнта вирішується за лічені хвилини, тому лікарям надзвичайно важливо мати найкраще обладнання. KВ: Є якісь надбання, якими ви особисто пишаєтеся найбільше? Валентин Багнюк: Дуже багато нового, найсучаснішого устаткування у нас у відділеннях хірургії, травматології, урології, гінекології. Ми оперативно закриваємо усі потреби, пов’язані допомогою пораненим внаслідок російських терористичних атак та військовим. За 2022 та 2023 роки закупили багато діагностичного та моніторингового обладнання для контролю за станом пацієнтів, а також додаткову апаратуру та інструментарій для лікування вибухових травм, поранень від уламків. Я можу вам перелічувати його годинами, але не думаю, що вашим читачам буде цікаво читати щось на кшталт “Реанімаційна система з фототерапією для новонароджених” або “Транспортний інкубатор з мобільним ШВЛ”. Тому я краще розповім про нашу загальну стратегію у цій сфері. Сучасний підхід у медицині полягає у тому, щоб робити малоінвазивні оперативні лікування, коли це потрібно. Це дуже пришвидшує одужання пацієнта і реабілітаційний період набагато менший. Ми пишаємось, що зараз проходить буквально 2-3 дні, людина вже виписується і через декілька тижнів може виходити на роботу. І друга складова нашої стратегії – ми вже кілька років працюємо над тим, щоб кожне відділення мало повний,  перелік необхідного обладнання для надання всієї допомоги пацієнтам.  Але як кажуть, немає межі досконалості, тому нам хотілось би ще один ангіограф, і в цілому більше розширити спектр обладнання у сфері малоінвазивної нейрохірургічної допомоги. KВ: Скільки всього витрачається коштів на закупівлю обладнання? Валентин Багнюк: Я б сказав не витрачається, а інвестується. За 2022 рік ми отримали трішки більше ніж 20 мільйонів бюджетних коштів на ці цілі. Це й обласний бюджет, і місцевий, і бюджет МОЗу. Але завдяки роботі, яку ми всі ці роки ведемо з бізнесом, волонтерами, різними організаціями, в т.ч. міжнародними, отримали ми обладнання набагато більше – понад 50 мільйонів. Серед наших донорів, благодійників та партнерів – Посольство України у Швейцарії, Бюро ВООЗ в Україні, ООН, ЮНІСЕФ, Фонд Олени Пінчук, International Ukrainian Crisis Fund, десятки комерційних підприємств та фізичних осіб. Я дуже дякую їм всім за ту допомогу та підтримку, яку ми отримуємо. І впевнений, разом з цими та іншими партнерами ми реалізуємо ще набагато більше проєктів на користь мешканців Броварської та інших наших громад. KВ: Багато техніки – це чудово. Але хтось має нею керувати. У своїх інтерв’ю ви неодноразово скаржилися на відтік професійних кадрів із лікарні. Причинами називалося сильне психологічне навантаження медперсоналу та низька заробітна плата. Чи вдалося вам виправити цю ситуацію і як з цим справи станом на зараз? Валентин Багнюк: На сьогодні ми частково вирішили цю проблему. Заробітна плата платиться згідно з законодавством, медсестрам – щонайменше 13,5 тисяч гривень, лікарям – не менше 20 тисяч. Платимо ми два рази на місяць: аванс та зарплата. До того ж ми маємо можливість виплачувати премії персоналу – за рахунок коштів місцевого бюджету та коштів НСЗУ, які ми отримуємо за їхню роботу (чим більше та ефективніше ми лікуємо пацієнтів, тим більше заробляємо). Тобто зараз ми намагаємося колектив забезпечувати по-максимуму. До речі, буквально вчора до мене прийшли шість медсестер з іншого медзакладу. Вони вирішили перейти працювати в нашу лікарню, бо вже три місяці не отримували зарплату. А у нас – всі знають – зарплата платиться чітко, практично день в день. І це дуже заохочує бажаючих. KВ: Окрім обладнання та кадрів, ви ще й загальні умови роботи встигаєте покращувати. Список капітальних ремонтів різних відділень лікарні за останні роки вражає. Скажіть, сприяє чи заважає виділенню коштів на ці роботи ваша посада депутата Київської обласної ради?  Валентин Багнюк: У нас дійсно є стратегічна, так би мовити “дорожня карта” щодо ремонтів та облаштування приміщень відділень. Цю роботу ми узгоджуємо з закупівлею обладнання. Наприклад, зараз ми відкрили напрям реабілітації. Відповідно, закупили апарати для реабілітації рук, спеціальні підіймачі, кабіну для підвісної терапії в комплекті з повним набором аксесуарів. А щодо статусу… Можна сказати, що сприяє. Як депутат Київської облради, я зміг направити кошти обласного бюджету на необхідні ремонти у лікарні. Але треба розуміти, що це завжди співфінансування – гроші облбюджету плюс місцеві кошти. Тобто практично завжди місто дофінансовує ті чи інші роботи. З останнього – провели капремонт операційного відділення, інсультного, відремонтували перший поверх лікарні. За програмою “Велике будівництво” повністю зроблений ремонт приймального відділення та відділення екстреної спеціалізованої медичної допомоги. Також нещодавно оновили обладнання для нейросудинного відділення, відділення для новонароджених, пологове відділення, хірургію. Досягнень насправді багато, і це дуже тішить. KВ: Один із ваших структурних підрозділів, центр “Дитяча лікарня”, облаштують сонячними панелями. Профінансувати цей проєкт вдалося через отримання гранту з Польщі. Розкажіть докладніше, як вам удалося “вибити” цей грант і яку ще допомогу вам вдається долучити? Валентин Багнюк: В отриманні грантів нам дуже допомагають наші партнери з волонтерських та громадських організацій, які з нами плідно співпрацюють. У цьому випадку Польща дала 30 тисяч євро, а ще 10 тисяч (тобто 400 тисяч гривень) виділить Броварська міська громада. Думаю, що вже за місяць ці сонячні панелі будуть встановлені. І користуючись нагодою, хочу висловити безмежну подяку волонтерам та благодійникам – всім, хто нам допомагає. Кожен день ми отримуємо обладнання, ліки, багато чого іншого. Дякую всім, хто долучився до цієї дуже важливої справи. KВ: І при цьому всьому декілька років тому ви заявляли, що вас намагались отруїти ртуттю. У коментарях ви досить обережно казали, що пов'язуєте напад зі своєю діяльністю на посаді головного лікаря.. Зараз ви вже можете назвати замовників цього замаху? Валентин Багнюк: Так, тоді було відкрито кримінальне провадження, і в мене є офіційний статус постраждалого у цій справі. Що стосується замовників – я, звісно, можу підозрювати деяких осіб, але це так і залишиться тільки моїми думками, тому що розслідування справи не було доведене до кінця і наразі по суті “поховане”. На жаль, потрібно визнати й те, що під тиском я знаходжусь постійно. Практично кожен рік мене пробували зняти з посади різними, у тому числі брудними способами. Постійно влаштовуються провокації, створюються якісь псевдо громадські організації для боротьби “за все добре проти всього поганого”, а насправді їх діяльність зводиться до того, щоб писати скарги проти мене особисто у всі можливі інстанції, включно до Президента.  KВ: Між іншим, щодо скарг. Дням у ЗМІ з’явилася публікація про те, що дитяче інфекційне відділення в Броварах нібито реконструює фірма, що фігурує в кримінальному провадженні. І нібито ви маєте до цього якесь відношення… Валентин Багнюк: Ви правильно сформулювали – нібито. Коли хтось намагається здійснити чергову спробу тиску на мене, використовуються будь-які засоби. У тому числі відверта брехня. Ані я особисто, ані Броварська лікарня до цього проєкту наразі не мають жодного відношення. Ми отримувач. Третя сторона. Тендер провів департамент регіонального розвитку Київської ОДА. Я розумію, що це проблема. І ми зараз разом з владою міста намагаємось знайти вихід з цієї ситуації. Зокрема, залучити в процес міжнародних донорів. Але намагатися звинуватити в цьому мене – це просто смішно. KВ: А яка причина цього всього? Чому відбуваються такі атаки? Валентин Багнюк: Причина банальна: на моє місце хочуть посісти інші люди, в яких є свої плани на лікарню. А моя робота – щоб мешканці Броварів та наших громад могли отримати максимально якісні та доступні медичні послуги, будь-яку медичну допомогу в нашій лікарні. І це не просто слова. Ми на цьому не піаримось, але за останні роки ми провели таку роботу, що сьогодні можемо надавати майже весь перелік медичних послуг. В нас, за угодою з НСЗУ, немає лише напряму онкології та трансплантації. І то, маємо окремі напрацювання та досвід у цих сферах.  KВ: Навздогін – чи часто в цілому надходять скарги від населення на діяльність ваших лікарів чи закладу? Як ви реагуєте на такі звернення? Валентин Багнюк: По-перше, на нашому сайті вже багато років є спеціальна форма, за допомогою якою кожен бажаючий може залишити свій відгук про нашу роботу, залишити скаргу на дії лікаря.  Кожне таке звернення ми ретельно розглядаємо, по кожному випадку розпочинається внутрішнє розслідування. Якщо скарга підтверджується, то оголошуються догани. Було й таке, що доводилося звільняти медперсонал, який дійсно був винний. Коли ж ми встановлюємо, що скарга не підтвердилася, і це достеменно доказано, то даємо офіційну відповідь – провини лікарів немає. Але не всі, на жаль, хочуть це чути. Є такі випадки на превеликий жаль, ми нічим не можемо допомогти: нещодавно надійшла скарга: “помирає дитина, її не взяли в реанімацію і вона задихається”. Мені телефонують: "Як так?! Дитина помирає, який кошмар"! Я розумію, що такого просто не може бути! З'ясовується, що “дитині” 36 років, це онкохворий в останній стадії з метастазами по всьому тілу… Цього чоловіка напередодні виписали з клініки, під нагляд сімейного лікаря, а мати після цього привезла його до нас. На жаль, це такий випадок, коли ми не можемо нічого змінити. До того ж бувають і провокації, а особливо в останній час. KВ: Зрозуміло, що коли мова йде про власне здоров’я або про здоров’я близької людини, складно втримати емоції, якщо допомога була надана невчасно або неякісно… Валентин Багнюк: Ви абсолютно праві. Але питання взагалі не у скаргах як таких. Для нас – це інструмент для оперативного реагування на проблеми, якщо вони є. Просто коли людям боляче, маю на увазі не тільки фізично, вони набагато частіше йдуть до соціальних мереж та висловлюють свій біль або невдоволення. Натомість позитивні відгуки публічно ось так пишуть на кілька порядків рідше. Умовно кажучи, на одну публічну подяку у будь-якої державної або приватної установи буде 100 скарг. І це звичайна справа. При цьому через ту саму форму або особисто, або у вигляді листів ми щомісячно отримуємо десятки й десятки подяк. Люди дякують лікарям, які врятували або просто професійно і якісно зробили діагностику та вилікували пацієнта. Якщо аналізувати це у сукупності зі скаргами, я бачу, що вже багато років динаміка в нас позитивна. Тобто кількість реальних скарг знижується, а кількість подяк зростає. При тому, що люди взагалі не надто схильні дякувати за просто якісну щоденну роботу. KВ: Якість послуг залежить від професіоналізму колективу. Вочевидь, він зростає. Але все ж хотілося дізнатися, чого не вистачає команді й вам особисто? Валентин Багнюк: У нас здебільшого молодий колектив: за останній час він значно омолодився і це дуже добре. Багато молоді. Інтерни проходять в нашій лікарні практику, а потім майже всі залишаються у нас працювати. Вони постійно вдосконалюють себе, вивчають щось нове, в їх очах помітна справжня жага знань. Але, крім молоді, у нас дуже багато й досвідчених фахівців – кандидатів, докторів наук, професорів. Наші спеціалісти тісно співпрацюють з ведучими лікарнями країни та світу, наприклад, з відомою німецькою клінікою “Шаріте” ми проводимо відеоконференції, консультуємо один одного.  Уявіть, з всесвітньо відомою “Шаріте” працюють не з Одеси, Харкова чи Києва, а з Броварів! Мене особисто дуже тішить, що молоді фахівці легко працюють з іноземними колегами на англійській. Постійно беруть участь у тренінгах, консультуються щодо складних випадках у лікуванні, тому що навчання – то є безперервний процес в будь якому віці та статусі. А не вистачає нам, як і всім, миру, нашої Перемоги, закінчення багаторічних криз – ковідних, економічних та інших. А головне, своєчасного контролю за своїм здоров'ям з боку пацієнтів. Дуже хочеться, щоб люди більше уваги приділяли профілактиці захворювань, а не потрапляли до нас в останню мить, коли одужання є синонімом чуда. І коли так станеться, тоді наші молоді лікарі матимуть можливість спокійно освоювати нові напрямки у медицині, шукати способи лікування поки що невиліковних хвороб, і в цілому розвивати медицину у нашій країні. Все це тільки у наших руках.КиївВлада

Вже кілька місяців тривають дискусії про те, що робити з Галерним півостровом. Окремі активісти стверджують, що йому потрібно надати заповідний статус та залишити територію недоторканною. З іншого боку, інженери та екологи б’ють на сполох: локація вразлива з точки зору підтоплення. І в разі непередбачуваних обставин або проливних дощів може спровокувати масштабну повінь, які так часто траплялися у Києві.  З відкритих джерел відомо, що на промзонах Корчуватого, Галерного і Жукового та інших півостровів (з окремими островами) виробнича діяльність проводилась з радянських часів. Навіть дореволюційна міська каналізація Києва була спрямована в гирло річки Либідь і біля Галерного утворилась смердюча протока з відстійником рибгоспу.  У хронологічній послідовності історія Галерного півострова виглядає так:  У 1955 році земельні ділянки півострова Галерний відведені рішенням № 459 для підсобних господарств Управління громадського харчування Ради депутатів трудящих “ГорОбщєПіт”. З того часу тут працювала велика свиноферма. У 1972 році № 2118 дика природа промзони 1955 року була наново оформлена “Для відведення земельних ділянок головному управлінню рибного господарства внутрішніх водоймищ УСРСР під будівництво дослідно-виробничого тепловодного рибного господарства в Печерському районі” У 1973 році було видано рішення Народних комісарів № 620, “Про відведення території і акваторії а Дніпра під ремонтно-відстійні пункти і станції прокату човнів водно-моторної пристані управління побутового обслуговування населення”. У 1976 році відбулось розширення збудованого рибогосподарського комплексу та розширено межі землевідведення рішенням № 756/25 (див графічні додатки). У минулому столітті ніхто особливо не замислювався, якої шкоди завдає діяльність свиноферми екології цієї території. Лише зараз оприлюднюються пов’язані з цим проблеми. А саме – через тверді та рідкі відходи і відсутність очисних споруд свиноферми відбулося глибоке отруєння наземних та ґрунтових вод Галерного півострова. Ця забруднена фекаліями вода самопливом потрапляє у озеро Ерик та Миколайчик, а згодом у Галерну затоку, забруднюючи акваторію та донні відклади озер та затоки. Підписуйтесь на “КиївВладу”  Бездумне поводження з відходами від свиноферми призвело і до забруднення ґрунтів, адже саме у землю утилізувалися гнійні відходи. Це не лише знижує якість ґрунтів, але й призводить до забруднення водоносних горизонтів та повітря. Що вже говорити про сморід, який отруює повітря і створює істотні незручності як для відвідувачів Галерної затоки, так і для мешканців сусіднього Корчуватого.  Не меншою проблемою є ризик затоплення території. За розрахунками фахівців, в умовах повені 1% забезпеченості Галерна затока повністю піде під воду. Якщо ж повінь буде 10%, затопить більшу частину півострова. Підсилюють небезпеку додаткові водяні потоки, які стікають в озеро Миколайчик і виконують роль дощової каналізації. Збираючи дощові стоки з житлової та промислової зон Голосіївського району, дощові колектори  скидають ці стоки в озеро Миколайчик без очистки. Крім того, у Галерну затоку впадає дощова каналізація мікрорайону Корчувате діаметром 850 мм. Чи варто підкреслювати, що там також немає жодних очисних споруд, що не найкращим чином впливає на екологію півострова. Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться Втім, я жодного разу не чув цих аргументів від екологів, які опікуються Галерним півостровом. Схоже, їхня увага спрямована на інше – будь-що домогтися охоронного статусу для цієї території, невідомо, на якій підставі і з якою метою. Наприкінці травня активіст Михайло Погребиський зареєстрував петицію під назвою “Захистити Галерний острів від забудови та створити об'єкт природно-заповідного фонду пам'ятку природи “Ліс орхідей” в урочищі Покол”. При цьому варто відзначити, що самі активісти визнають, що підстав для надання охоронного статусу Галерній затоці немає. Керівник Київського еколого-культурного центру Володимир Борейко, який активно підтримує цю петицію, на нещодавній прес-конференції визнав, що там немає червонокнижних рослин, які потребують захисту. Натомість захисту потребують люди, котрі могли б використовувати цю територію як облаштовану зону. Адже на даний момент це місце облюбували так звані люди з низькою соціальною активністю та любителі вживання заборонених речовин – простіше кажучи, безхатьки та наркомани.  Вочевидь, хтось намагається ввести в оману киян, стверджуючи, що ця територія повинна бути визнаною заповідною зоною. Але якщо проаналізувати ситуацію, то зараз ця зона і так заповідна – тільки не для рослин, а для різного роду “непростих” людей, які не зовсім законно (і головне, безкоштовно) використовують цю землю та збагачуються на них. Так, тут сформувався цілий прошарок людей, яким вигідно, щоб ця територія була “закритою”, в тому числі, і для громадськості.  Берегова лінія Галерного півострова “окупована” рибаками з місцевих кооперативів. Галерна затока перегороджена і використовується за межами землевідведення комерційними структурами, які нічого не платять до бюджету і не дають податкового прибутку державі та столиці. Тут же можна побачити причальні групи, пірси, елінги, стоянки катерів, берегові “паркінги” заможних добродіїв. Вони тримають свої плавзасоби, не сплачуючи за оренду землі. Чому ж цим питанням не переймаються активісти, які вимагають надати Галерному півострову захисний статус? Цілком очевидно, що у “Галерку” потрібно вкладати великі кошти – у розчистку водних об’єктів та інженерної підготовки територій. До речі, страшні наслідки знищення рашистами Каховської ГЕС показують, що неукріплені береги змило хвилею і піщано-ґрунтові  маси замулили території вниз по течії, нанісши ще більшої шкоди довкіллю, ніж вода, яка вже частково зійшла. До речі, техногенна катастрофа, яка сталася через підрив росіянами Каховської ГЕС, поставила питання щодо можливості повторення такої ж трагедії у Києві. Адже столиця України віддавна потерпала від паводків та повеней. Під час кожного весняного паводку Дніпро виходив з берегів, рівень річки піднімався на кілька метрів, що призводило до підтоплення будинків і вулиць, розташованих в низині. Найбільше під потопів страждав київський Поділ.  Якщо згадати усі історичні потопи у Києві, то перші з них зафіксовано ще у 945 році, згодом – у 1128 році. Ще одне серйозне підтоплення сталося 1789 року, коли був затоплений Поділ та київські слобідки. У 1845 році вода у Дніпрі піднялася на рекордні 8 метрів.  У документах тих часів можна знайти свідчення, як через цілодобові проливні дощі дніпровська вода стрімко вийшла з берегів. Крім мешканців Подолу та прилеглих слобідок до постраждалих від затоплення додалися мешканці Труханового острова, що з середини ХІХ століття почав активно заселятися. У новітній історії Києва справжнім стихійним лихом вважається повінь 1931 року – найбільша за останні понад 300 років. Це сталося через аномальну кількість снігу взимку, який удвічі перевищив середньорічну норму.  За спогадами очевидців тих подій, велика вода повністю затопила будинки на Трухановому острові та слобідках та Поділ. 15-метрова водна лавина зносила все на своєму шляху, а місцевих мешканців евакуювали, знімаючи з дахів будівель. Наприкінці квітня потужним струменем води прорвало залізничний насип, і Рибальський півострів перетворився на справжній острів. Підписуйтесь на “КиївВладу”  Порятунком для Києва стало будівництво у 1960-роках Київської ГЕС та штучного Київського моря. Після будівництва дамби потопи хоча й продовжувалися, але їхні руйнівні наслідки, катастрофічні для мешканців, істотно скоротилися.  Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться Які наслідки можуть настати в разі, якщо залишити Галерний півострів у його нинішньому стані – не проводити жодного облаштування, очистки, вкрай необхідних заходах розчистки замулених озера Ерік та протоки Миколайчик, та, можливо, заходів з додаткового укріплення берегів, – можна тільки здогадуватися. Втім, якщо міська влада і екологи справді дбають про добробут киян, то саме з цього і потрібно починати. А не з фанатичного пошуку реліктових рослин як приводу до надання Галерній Затоці охоронного статусу. Бо зі статусом чи без нього, якщо залишити цю територію занедбаною, скоро там не буде місця не лише для рослин і тварин, але й для людей. КиївВлада

Протягом травня бюджетні замовники селища Велика Димерка уклали договорів майже на 10 млн гривень. Три чверті цих коштів спрямували на ремонти у двох десятках житлових будинків громади, які були пошкоджені під час кількатижневої окупації селища рашистами. По більшості замовлень ані термінів, ані переліку робіт знайти не вдалося, адже відповідні договори селищна влада вирішила не опубліковувати. Найбільші травневі підряди дісталися підприємцям, які наче були створені для виконання робіт на території Великодимерської громади, адже всі свої замовлення отримали виключно від її влади. На що ще в травні 2023 року витрачалися кошти у селищі Велика Димерка Броварського району – у тридцять п'ятій частині циклу КиївВлади “Справи насущні”. Як стало відомо KВ з даних публічного модуля аналітики BI.Prozorro, у травні 2023 року Великодимерська селищна рада і підпорядковані їй підприємства уклали за результатами публічних закупівель 136 договорів на 9,86 млн гривень. Найбільші видатки1. Основну частина травневих видатків – 7,31 млн гривень – Великої Димерки становлять замовлення селищного Управління будівництва, житлово-комунального господарства та розвитку інфраструктури ремонтів (включаючи проєктні роботи) будівель, що зазнали пошкоджень внаслідок військової агресії рашистів. З цих грошей 6,87 млн гривень спрямували на капітальні ремонти 15 житлових будинків садибного типу за адресами: вул. Покровська, 87, Соборна, 7, Ворошилова, 21, Пушкіна, 90 та 96 у селищі Велика Димерка; вул. Черняхівського, 21, 51, 52 та 55 у селі Гоголів;  вул. Кринична, 15 та 10-А, вул. Кооперативна, 1, Голуба, 4 у селі Бобрик; вул. Лісова, 6 у селі Підлісся; вул. Київська, 94 у селі Залісся. Із вказаного переліку замовлень договори опублікували лише по ремонтам за трьома адресами: вул. Кринична, 15 та Кооперативна, 1 у Бобрику, де завершення робіт заплановано до 1 серпня 2023 року, та по вул. Київська, 94 у селі Залісся, де роботи триватимуть до кінця поточного року. По решті закупівель відповідних договорів у відкритому доступі немає, відтак дізнатися терміни їх виконання та перелік робіт не вдалося. Ще на 157,24 тис. гривень замовили аварійно-відновлювальних робіт в чотирьох будинках громади – вул. Шевченка, 15 та Сеньківська, 2 в селі Русанів, а також вул. Олімпійська, 17 та Павла Поповича, 12 у Великій Димерці. Серед цих закупівель договір опублікований тільки по найдорожчому ремонту – в будинку №17 на вул. Олімпійській, де за майже 107 тис. гривень до кінця поточного року повинні замінити вікна. По іншим трьом замовленням – дати завершення робіт та чіткий перелік робіт невідомі. Решта майже 286 тис. гривень із вказаних 7,31 млн гривень “ремонтних” замовлень спрямували на виготовлення проєктної документації для цих ремонтів та технічний нагляд за ними.Підписуйтесь на “КиївВладу” 2. На другому місці серед найбільших замовлень селища Велика Димерка опинилися два договори, пов'язані зі збиранням та захороненням побутових відходів. Перший договір уклало КП "Великодимерське" за 233 тис. гривень на розміщення та захоронення твердих побутових відходів. За умовами договору підрядник прийматиме на свій полігон орієнтовно 700 куб. метрів відходів протягом травня-грудня поточного року на своєму полігоні, що знаходиться в Броварському районі (земельна ділянка з кадастровим номером 3221280800:08:010:0001). Другий договір підписав виконком Великодимерської селищної ради за 231,12 тис. гривень на постачання 30 пластикових контейнерів для збору твердих побутових відходів ємністю 1100 літрів.3. Третє місце серед травневих видатків Великої Димерки посіли замовлення селищного Управління будівництва, ЖКГ та розвитку інфраструктури поточних ремонтів дорожнього покриття загальною вартістю 418,75 тис. гривень. За ці кошти в селищі збираються підремонтувати вулиці Гоголівську, Докучаєва, Паркову, Печерську (колишня Пушкіна), Промислову, Ярослава Мудрого. Договори також не опубліковані, терміни виконання робіт невідомі.4. На четвертому місці банальна закупівля палива, якого в травні комунальні підприємства та заклади сумарно замовили на 219,47 тис. гривень.5. Закриває п'ятірку найбільших видатків Великої Димерки минулого місяця замовлення поточного ремонту пошкодженого внаслідок бойових дій зовнішнього освітлення на 203,81 тис. гривень на вулиця центра громади та трьох сіл, що постраждали внаслідок бойових дій: вул. Володимира Івасюка, Богдана Хмельницького, Жовтнева, Малинова та Злагоди в селищі Велика Димерка; вул. Київська, Молодіжна, Спеціалістів, Гайова, Хамбіра, Шевченка та Перемоги в селі Русанів; вул. Центральна та Набережна в селі Михайлівка; вул. Київська в селі Плоске. Серед інших витрат овочі та фрукти за 129 тис. гривень та сотня стільців для укриття за 99,95 тис. гривень для Великодимерського ліцею, 80 пар тактичного взуття за 99 тис. гривень на замовлення виконкому селищної ради, деревина для ремонту дитячих майданчиків за 99 тис. гривень на замовлення КП "Великодимерське", 25 комплектів футбольної форми за 39 тис. гривень для футбольного клубу “Колос”, три шахових годинники та комплект шахових фігур на 6,7 тис. гривень для КЗ "Центр культури, дозвілля та спорту". Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться Укладали протягом травня у Великій Димерці договори за результатами публічних закупівель 13 замовників. На найбільшу суму – майже 8 млн гривень – угод підписало Управління будівництва, ЖКГ та розвитку інфраструктури Великодимерської селищної ради, яке виступило замовником ремонтів житлових будинків, вуличного освітлення та доріг. Найбільші підрядники Протягом минулого місяця великодимерські бюджетні замовники укладали договори з 58 компаніями та підприємцями. На найбільші суми угод підписано з трьома виконавцями, яким дісталися найдорожчі “ремонтні” підряди в пошкоджених війною будівлях, а саме: ТОВ “Юність Інвест НК” (*) отримало 6 підрядів загальною вартістю 3,01 млн гривень на капремонти житлових будинків по вул. Покровській, 87 у Великій Димерці, вул. Лісовій, 6 в селі Підлісся, вул. Криничній, 15 та 10-А, Кооперативній, 1 та Голубій, 4 в селі Бобрик; підприємцю Миколі Батечку віддали 7 замовлень на загальну суму 2,03 млн гривень на ремонтні роботи по вул. Олімпійській, 17 та Павла Поповича, 12, Ворошиловій, 21, Соборній, 7, Пушкіна, 90 та 96 у Великій Димерці, а також на ремонт покрівлі КНП “Центр первинної медико-санітарної допомоги”; підприємиця Оксана Мар'янська за 1,54 млн гривень буде займатися капремонтами житлових будинків по вул. Київська, 94 в Заліссі та Черняхівського, 21, 51 і 52 в Гоголеві. Перші 20 компаній та підприємців, які отримали минулого місяця у Великій Димерці замовлень на найбільші суми Згідно з даними аналітичної системи Youcontrol, ТОВ “Юність Інвест НК” зареєстровано в 2021 році в Києві. Статутний капітал – 100 тис. гривень. Основний вид діяльності – організація будівництва будівель. Засновник – ТОВ “Інновейшен Девелопмент”, кінцеві бенефіціарні власники – Тетяна Маркуця та Галина Пильтяй, які прописані в одній столичній квартирі. Керівник – Віталій Бондаренко. За даними Clarity Project, у результаті участі в публічних закупівлях ТОВ “Юність Інвест НК” перемогло у 32 закупівлях загальною вартістю 9,75 млн гривень. Всі замовлення фірма отримала від Великодимерської селищної ради та підпорядкованих їй навчальних закладів – Русанівського та Гоголівського ліцею. Микола Батечко зареєструвався як ФОП в 2019 році в селищі Велика Димерка. Основний вид діяльності – будівництво житлових і нежитлових будівель. За результатами участі у публічних закупівель він отримав 132 підряли на 16,90 млн гривень. Найбільші замовники – виконком Великодимерської селищної ради та її Управління будівництва, ЖКГ та розвитку інфраструктури. Решту замовлень отримав від інших замовників Великої Димерки, а також Броварів. Оксана Мар'янська зареєстрована як ФОП в 2014 році в селищі Велика Димерка. Основний вид діяльності – організація будівництва будівель. За результатами участі у публічних закупівель вона підписала 36 договорів загальною ціною 4,25 млн гривень. Всі підряди їх дісталися на виконання робіт у Великій Димерці. Читайте: У Великодимерській громаді “українізували” кока-колу та перейменували 80 вулиць Нагадаємо, селище Велика Димерка Броварського району, що за 34 км від столиці, зазнало великих руйнацій під час нащестя рашистів на Київщину. Російські окупанти почали обстрілювати селище 8 березня, тоді ж там селищі почали з'являтися ворожі танки, які розстрілювали все і всіх навкруги. 14 березня загарбники повністю окупували селище і тримали його під контролем до 1 квітня, аж поки від рашистів не очистили всю Київщину. Читайте: На Київщині у Великій Димерці спалений танк обсадили квітами та капустою (фото) Селищну раду Великої Димерки очолює Анатолій Бочкарьов. Читайте також: Справи насущні: скільки та на що в серпні витрачав Бориспіль Справи насущні: скільки та на що в серпні витрачав Іванків Справи насущні: скільки та на що у вересні витрачала Біла Церква Справи насущні: скільки та на що у вересні витрачала Згурівка Справи насущні: скільки та на що у вересні витрачали Бровари Справи насущні: скільки та на що у вересні витрачала Глеваха Справи насущні: скільки та на що у жовтні витрачав Яготин Справи насущні: скільки та на що у жовтні витрачав Димер Справи насущні: скільки та на що у жовтні витрачав Переяслав Справи насущні: скільки та на що у вересні витрачала Березань Справи насущні: скільки та на що у листопаді витрачало Вишневе Справи насущні: скільки та на що у листопаді витрачала Миронівка Справи насущні: скільки та на що у листопаді витрачала Пісківка Справи насущні: скільки та на що у листопаді витрачав Фастів Справи насущні: скільки та на що у грудні витрачав Макарів Справи насущні: скільки та на що у грудні витрачав Вишгород Справи насущні: скільки та на що у грудні витрачав Козин Справи насущні: скільки та на що у грудні витрачав Гостомель Справи насущні: скільки та на що в лютому витрачали Гребінки Справи насущні: скільки та на що у лютому витрачала Березань Справи насущні: скільки та на що у лютому витрачали Чабани Справи насущні: скільки та на що у лютому витрачала Згурівка Справи насущні: скільки та на що у лютому витрачала Українка Справи насущні: скільки та на що у березні вистачало Ставище Справи насущні: скільки та на що у березні витрачав Обухів Справи насущні: скільки та на що у березні витрачав Тетіїв Справи насущні: скільки та на що у березні витрачав Богуслав Справи насущні: скільки та на що у квітні витрачало Коцюбинське Справи насущні: скільки та на що у квітні витрачала Боярка Справи насущні: скільки та на що у квітні витрачав Васильків Справи насущні: скільки та на що у квітні витрачала Сквира Справи насущні: скільки та на що у травні витрачала Калита Справи насущні: скільки та на що у травні витрачав Ржищів Справи насущні: скільки та на що у травні витрачала Баришівка * ТОВ “Юність Інвест НК” (код ЄДРПОУ: 44485143) Фото: колаж KВ КиївВлада

European Parliament вступився за те, щоб Віталій Кличко продовжував очолювати Київську міськдержадміністрацію (КМДА). Засідання РНБО з питання відсторонення голови КМДА перенесли на 23 червня. Наступний тиждень обіцяє бути політично горячим. Якщо у вас є, що додати, пишіть зараз, тому що ми готуємо листа на Європарламент про те, як ними зманіпулювали. Підписуйтесь на “КиївВладу”  ВІДКРИТИЙ ЛИСТ ДО ДЕПУТАТІВ European Parliament (тези) Зміцнення місцевого самоврядування в Україні та її столиці немає ніякого відношення до того, щоб залишати за Віталієм Кличком повний контроль за виконавчою гілкою влади у Києві. Навпаки, завдяки існуючий системі влада у столиці повністю монополізована та наскрізь корумпована. Наразі системна корупція в КМДА існує саме тому, що Віталій Кличко поєднує посади голови державної адміністрації та міського голови. Для прикладу візьмемо кейс із незаконною забудовою 400 гектарів земель державного агрокомбінату Пуща-Водиця, які знаходяться в Подільському та Оболонському районах міста. Сьогодні ці землі за суттю вкрадені в держави, на них на Подолі вже побудовано "Варшавський квартал", на Оболоні передано під забудову в 2021 році. Тоді усім громадським активом Оболоні ми намагалися відстояти останні 37 гектарів земель агрокомбінату. Багато писали про це, декілька разів відбили незаконне рішення на сесії Київради, але потім програли. Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться Як голова КМДА, Віталій Кличко був зобов'язаний відстоювати ДЕРЖАВНІ ІНТЕРЕСИ та захистити державні землі або хоч отримати на аукціоні гроші в державну казну. Натомість, як Київський міський голова, він сприяв тому, щоб ці землі були виведені за копійки під домовленість з одним інвестором. Київрада з третьої спроби проголосувала за містобудівний документ (детальний план території), відповідно до котрого на цьому місці має з`явитися новий житловий квартал, на якому заробляють лише схематозники, а не держава чи місто, а люди (працівники агрокомбінату, місцеві мешканці) втрачають. За дев’ять років одноосібного правління Віталія Кличка накопичилась безліч подібних прикладів. Факти свідчать про те, що він не виконує обов'язки голови КМДА щодо захисту державних інтересів, а навпаки – використовує цю посаду та посаду мера для відстоювання інтересів кола "знайомих бізнесменів", яким він, зокрема, за копійки роздає землі міста всупереч державним та міським інтересам. З нещодавнього. В лютому цього року він надавив на Київраду та віддав свій голос за передачу земель в межах прибережно-захисної смуги річки Дніпро під будівництво ресторану. Нове будівництво на цих землях заборонено законодавством України, об'єкти нерухомості на цих землях вкрадені в держави, але Віталій Кличко з трибуни Київради публічно заявив, що юридичні моменти його не хвилюють. Інший друг та офиційний радник Віталія Кличка бізнесмен Юрій Зозуля з 2015 по 2021 рік отримав по інвестиційній угоді 28 гектарів на острові Муромець для створення спортивного парку – усього за 100 тис. гривень на рік (біля 8 тис. гривень на місяць). При цьому Зозуля незаконно забудував ці землі (які теж знаходяться в межах прибережно-захисної смуги річки Дніпро) 80 будівлями ресторанів, барів, саун без будь-яких дозвільних документів. Також на цих землях були незаконно вириті (із метою видобутку піску) декілька водойм. Більш того, крім наданих 28 гектарів були самовільно захоплені ще більше 10 земельних ділянок! А прямо зараз, за аналогічною схемою "інвестиційного договору" для створення аналогічного "спортивного парку" за розпорядженням голови КМДА Віталія Кличко готується передати ще 17 гектарів прибережної смуги річки Дніпро на Оболоні. Поруч із цим місцем на вулиці Прирічній за 120 млн гривень бюджетних коштів всупереч волі громади міста збираються побудувати велику парковку. Цей проєкт Віталій Кличко знов відстоює особисто. І на останнє. Депутатам Європарламенту варто задуматись над подальшою долею європейських коштів, які вони будуть виділяти на відбудову України та зокрема її столиці, якщо буде збережена нинішня корупційна система. Оскільки вже зараз Віталій Кличко, як Київський міський голова, маніпулює думкою європейців, коли випрошує в них гроші – 20 млн гривень на будівництво моста на Оболонський острів, який не є життєво важливим під час війни. Але водночас комунальні структури, підвідомчі Віталію Кличко, як голові КМДА, на будівництві Подільско-Воскресенького мосту, що ведеться вже біля 30 років, розкрадають 104 млн гривень. Днями керівнику комунального підприємства з цього приводу оголошено підозру. А Київрада з подачі Кличка вкинула в цю сумнівну будівлю ще 133 млн гривень. Втім, це не перший і не останній випадок розкрадання бюджетних коштів структурами КМДА. Службових осіб комунальних підприємств та посадових осіб КМДА постійно ловлять на подібних злочинах та на отриманні хабарів, але вони зберігають за собою різні посади в структурі КМДА. Наприклад, Микола Поворозник, перший заступник голови КМДА, чи Володимир Моцюк, заступник директора Департаменту культури КМДА (до літа 2022 року був в.о. директора). При цьому Віталій Кличко одноосібно контролює цей процес. З цією метою він добився прийняття Київрадою незаконного рішення про те, що під час воєнного стану саме він, а не начальник Київської міської військової адміністрації (КМВА) має право призначати і звільняти з посад керівників департаментів КМДА. Внаслідок цього рішення про звільнення посадовців приймаються одноосібно, не враховуються корупційні чинники, а тільки внутрішні домовленості різних причетних до мера бізнес-спільнот. Зокрема, нещодавно Віталій Кличко миттєво звільнив директора Департаменту охорони культурної спадщини КМДА нібито за похід в ресторан з дружиною під час комендантської години. Але досі не звільнив директора Департаменту культури КМДА, де тільки з початку року різні службові та посадові особи були затримані на хабарі, виявлені масштабні схеми розкрадання бюджетних коштів та схеми незаконного перетину кордону чоловіками призовного віку у складі музичних та театральних колективів. Рішення щодо відсторонення Віталія Кличко з посади голови КМДА сьогодні є найкращим засобом для боротьби із корупцією у Києві. Що ж до місцевого самоврядування в столиці України, то його треба підтримувати зовсім іншим шляхом, не голосуючи за конкретні персоналії, а, наприклад, стимулюючи та підтримуючи розробку та прийняття відповідного закону про столицю. Аннабелла Моріна, співзасновниця ГО "ГР "Почайна"КиївВлада

Правоохоронці розслідують факти можливого привласнення бюджетних коштів при будівництві першої черги метро на житловий масив Виноградар. У Нацполіції попередньо встановили, що близько 241 млн гривень, отриманих генеральним підрядником цих робіт (АТ “Київметробуд”), за “ланцюжком” була виведена на компанії з ознаками фіктивності, а в подальшому – переведена в готівку та поділена між учасниками “схеми”. На думку слідчих, таку неправомірну вигоду могли отримати і посадовці КП “Київський метрополітен”, яке виступало замовником реалізації даного проєкту. При цьому, як з'ясували слідчі, раніше хтось допоміг “вигодоодержувачам” пролобіювати в Кабінеті Міністрів України важливе рішення, яке дозволило генпідряднику отримати більший аванс, ніж це було передбачено відповідним договором. Що цікаво, останній факт вже вивчала СБУ в рамках іншого кримінального провадження, але довести це слідство до кінця правоохоронці не змогли або не захотіли. Як стало відомо KВ, наразі правоохоронці розслідують чергові факти можливого порушення законодавства при будівництві Сирецько-Печерської лінії столичного метрополітену від станції “Сирець” на житловий масив Виноградар. Підписуйтесь на “КиївВладу”  Відповідні факти досліджує Головне слідче управління Нацполіції України в рамках кримінального провадження №42021000000000876 від 16 квітня 2021 року. На даний момент фігурантам цього розслідування попередньо інкримінується вчинення злочинів, передбачених трьома статтями Кримінального кодексу України:  ч. 5 ст. 191 – привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем, якщо вони вчинені в особливо великих розмірах або організованою групою; ч. 2 ст. 366 – службове підроблення, якщо воно спричинило тяжкі наслідки; ч. 2 ст. 367 – службова недбалість, якщо вона спричинила тяжкі наслідки. У ході слідства правоохоронці попередньо встанили, що службові особи АТ “Київметробуд”, яке є генпідрядником будівництва метро на Виноградар, організували протиправне заволодіння бюджетними коштами, що були передбачені на вказаний проєкт. При цьому, слідчі вважають, що вказана неправомірна вигода призначалася як посадовцям компанії-підрядника, так і службовим особам замовника даних робіт – КП “Київський метрополітен”. Разом з тим, за інформацією правоохоронців, фактично цей проєкт реалізовано лише на 60% від плану, передбачені відповідним договором строки будівництва майже не виконуються. Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться Над чим працюють слідчі Як з'ясували правоохоронці, ця історія розпочалася з того, що невстановлені особи пролобіювали ухвалення Постанови Кабінету міністрів України №1084 від 18 грудня 2018 року. Нагадаємо, завдяки їй генпідряднику фактично було дозволено отримати більше грошових коштів у якості авансового платежу та використовувати цей платіж протягом більш тривалого часу. На думку слідчих, це стало можливим завдяки використанню корупційних зв'язків в уряді. Так, договором на будівництво було передбачено, що КП “Київський метрополітен” має перерахувати АТ “Київметробуд” у якості авансу грошові кошти в сумі 30% від вартості робіт (загальна вартість – 5,9 млрд гривень), і ці кошти підрядник мав би освоїти протягом 3 місяців. Разом з тим, відповідно до вказаної постанови Кабміну, максимальна ставка попередньої оплати даних робіт склала до 95% їх вартості, а термін використання цих коштів зріс до 24 місяців. За інформацією Нацполіції, після отримання від метрополітену 4 млрд гривень, в жовтні 2020 року, АТ “Київметробуд” перерахувало частину цих коштів на рахунки ТОВ “Позитив-В” (140,5 млн гривень) і ТОВ “Київметротонельбуд” (389,9 млн гривень). Першій компанії заплатили “аванс на закупівлю будматеріалів”, другій – “аванс за виконання робіт”. Втім, проаналізувавши вказані ТОВки, слідчі встановили, що вони не здійснюють фінансово-господарської діяльності. На думку правоохоронців, про це свідчить, наприклад, те, що керівниками, бухгалтерами та засновниками цих компаній є одні і ті самі особи, на них відсутні наймані кваліфіковані працівники, офісні та складські приміщення, виробниче обладнання тощо. Як з'ясували слідчі, надалі вищезгадані ТОВки переказали частину отриманих від “Київметробуду” коштів – в сумі 241 млн гривень – на рахунки інших компаній. Так, ТОВ “Позитив-В” перерахувало трьом суб'єктам господарської діяльності (СГД) 61 млн гривень, а ТОВ “Київметротонельбуд” переказало чотирьом компаніям 180 млн гривень. Ці кошти начебто були “передплатою за будівництво метро на Виноградар” і “поворотною фінансовою допомогою”. Втім, як стало відомо правоохоронцям, ці сім СГД також не могли виконувати ніякі роботи власними силами – з тих же причин, про які писалося вище.  Зокрема, допитавши підписанта ТОВ “Вікторія Асторі Груп” (отримало кошти від ТОВ “Київметротонельбуд”), правоохоронці з'ясували, що він насправді не є посадовцем цієї компанії, підписи робив за грошову винагороду, а про фінансово-господарську діяльність зазначеної “контори” нічого не знає. Також вказана особа повідомила слідчим, що насправді працює кухарем у ресторані “Ауо”. Схожі відомості про свою “роль” правоохоронцям повідомила і підписантка ТОВ “Столичний будівельний трест” (отримало кошти від тієї ж компанії), яка, до того ж, має 3-ю групу інвалідності. Крім того, слідчі встановили, що офіційні керівники “Вікторія Асторі Груп” і “Столичного будівельного тресту” видали довіреності на представництво інтересів своїх компаній та розпорядження частками статутних капіталів на одних і тих самих трьох осіб. При цьому, правоохоронці не знайшли в Єдиному реєстрі податкових накладних відомостей щодо здійснення цими ТОВками фінансово-господарської діяльності. Усе це, на думку слідчих, може свідчити про пов'язаність даних компаній і наявність в них ознак фіктивності.  Також правоохоронцям стало відомо, що власник і директор ТОВ “Позитив-В” пов'язаний з ТОВ “Трансмир ГМБХ”, якому вказана компанія перерахувала 5 млн гривень, отриманих від “Київметробуду”. За інформацією слідства, “Трансмир ГМБХ” сформувало схемний податковий кредит на загальну суму 2,5 млн гривень з ТОВ “Позитив-Шиппінг”, керівником якого є особа, що очолює ТОВ “Трансбудтрейд” – ще одну компанію, яка отримала кошти від ТОВ “Позитив-В”. При цьому, керівник ТОВ “Трансбудтрейд” повідомив правоохоронцям що не є посадовцем цієї компанії, а документи підписував за винагороду. У зв'язку із викладеним вище правоохоронці зробили висновок, що “керівництво зазначених суб`єктів господарювання організувало переказ отриманих бюджетних коштів на рахунки фіктивних підприємств та переведення їх у готівку з метою подальшого розподілення між учасниками схеми”.  Як з'ясувала KВ, 24 січня 2023 року Печерський районний суд Києва за клопотанням Офісу Генпрокурора України наклав арешт на грошові кошти, які знаходяться на рахунках ТОВ “Позитив-В”, ТОВ “Трансмир ГМБХ” та декількох інших компаній, які можуть бути причетними до організації даної схеми (відповідна ухвала відсутня у відкритому доступі). Це було зроблено задля того, щоб до завершення слідства посадовці згаданих СГД не могли розпоряджатися фінансами, у тому числі – “вивести їх кудись”. Надалі юристи цих компаній намагалися оскаржити арешт, але 30 травня 2023 року Київський апеляційний суд відмовив їм у задоволенні відповідної апеляційної скарги. Передісторія Нагадаємо, тендер на будівництво першої черги Сирецько-Печерської лінії метро було оголошено КП “Київський метрополітен” ще на початку 2018 року. Втім, тоді торги були скасовані через претензії правоохоронців – серед іншого вони з'ясували, що  банківська гарантія одного з учасників тендеру – ПАТ "Київметробуд" (до 2020 року ця компанія була публічним акціонерним товариством. – KВ) – могла бути підроблена.  КП “Київський метрополітен” змогло визначити підрядника цих робіт лише з третьої спроби – ним, як повідомлялося вище, стало все те ж ПАТ “Київметробуд”. Відповідний договір між КП “Київський метрополітен” і вказаною компанією було укладено 20 листопада 2018 року. Угодою було передбачено, що в рамках цієї черги будівництва метрополітену мають бути побудовані дві станції підземки (“Мостицька” та “Проспект Правди”), дільниця вилочного відгалуження в бік станції “Виноградар”, а також електродепо. Як зазначалося вище, вартість робіт за цим договором мала скласти 5,9 млрд гривень (вона є динамічною, тобто сторони завжди можуть узгоджувати її зміну. – KВ). Читайте: Строительство метро на Виноградарь доверили российскому бизнесмену Через три місяці, у лютому 2019 року, стартувала підготовка будівельних майданчиків для реалізації цього проєкту, а у березні 2019 року розпочалася "активна фаза робіт". Втім, ця фаза тривала недовго, надалі темпи будівництва суттєво знизилися, що неодноразово викликало невдоволення у громадських активістів та депутатів Київради. Так, 19 лютого 2020 року інформацію про хід будівництва метро на Виноградар розглянула комісія міськради минулого VIII скликання з питань транспорту, зв'язку та реклами. Тоді депутатам стало відомо, що суд наклав арешт на банківські рахунки підрядника в рамках кримінального провадження (іншого.- KВ), а самі роботи виконувались з великим відставанням від графіка. Крім того, на той момент залишалося невирішеним питання щодо землі, на якій мають побудувати станцію "Проспект Правди" – цьому "заважали" СТО, кіоски та гаражі, що були побудовані там раніше. Читайте: Строительство метро на Виноградарь под угрозой срыва У вересні 2021 року “занадто повільне” будівництво метро на Виноградар викликало занепокоєння “бюджетної” комісії Київради. Тоді окремі члени комісії навіть пропонували розірвати договір з підрядником та знайти нову компанію, яка зможе реалізувати даний проект “швидше і без скандалів”. Крім того, депутати пообіцяли створити спеціальну тимчасову контрольну комісію (ТКК), яка мала би проаналізувати всі проблеми цього багатомільярдного проєкту.  Такі гучні заяви народних обранців були “спровоковані” тим, що АТ “Київметробуд” ініціювало судовий спір стосовно перенесення термінів здачі в експлуатацію двох майбутніх станцій цієї лінії підземки з листопада 2021 року на середину 2023 року. Необхідність “зміщення дедлайну” в компанії-підряднику пояснювали серед іншого тим, що в умовах “коронавірусного карантину” неможливо замовляти запчастини для обслуговування будівельного обладнання з-за кордону та запрошувати іноземних фахівців для налаштування такого обладнання.  Читайте: В Киевсовете обеспокоились срывом сроков строительства метро на Виноградарь В результаті підрядник будівництва метро на Виноградар не зміг в судовому порядку добитися встановлення нових термінів будівництва. 23 вересня 2021 року АТ “Київметробуд” виграло в суді першої інстанції, але у червні 2022 року, після того, як КП “Київський метрополітен” ініціювало оскарження цього судового вердикту, компанія відмовилася від свого позову.  Що стосується ТКК “з питань перевірки обґрунтованості та причин зміни термінів будівництва дільниці Сирецько-Печерської лінії метрополітену на житловий масив Виноградар”, то ця ідея взагалі не була реалізована – проєкт рішення про створення даної комісії так і не було розглянуто Київрадою. При цьому столична влада зробила своєю традицією регулярні обіцянки “ось-ось запустити метро на Виноградар”.  Зокрема, міський голова Києва Віталій Кличко неодноразово анонсував відкриття двох нових станцій метро до кінця 2021 року – про це він заявляв і у липні 2019 року, і у січні 2020 року, і у серпні 2020 року. Надалі очільник міста дещо "скорегував" свої  прогнози – у червні 2021 року він заявляв про те, що як мінімум одна станція метро на Виноградар має бути відкрита того ж року. Це, і далі, до питання про те, чи може Віталій Кличко “дивитися в завтрашній день”. На початку повномасштабної війни, яку розв'язала в Україні російська федерація, АТ "Київметробуд" повідомив “Київському метрополітену” щодо відсутності можливості виконання робіт на цьому об'єкті – будівництво “метро на Виноградар” було зупинено. Наприкінці лютого 2023 року керівництво КП “Київський метрополітен” повідомило про те, що генпідрядник все ж поновив виконання робіт з будівництва метро на Виноградар. При цьому, в столичній підземці вже не стали “розкидатися прогнозами” і заявили, що чіткий термін закінчення робіт назвати неможливо. Що цікаво, ще 5 листопада 2019 року Головне управління Служби безпеки України (СБУ) у Києві та Київській області розпочало слідство за фактом можливого заволодіння бюджетними коштами при будівництві метро на Виноградар в особливо великих розмірах шляхом шахрайства. Правоохоронці тоді встановили, що АТ “Київметробуд” неправомірно перерахувало кошти в сумі 2,58 млрд гривень, отримані від метрополітену на реалізацію цього проєкту, на депозитні рахунки в банку. Також в рамках даного провадження в СБУ зацікавилися, яким чином організатори цієї схеми отримали від Кабміну дозвіл на збільшення авансового платежу на ці роботи. Читайте: Миллиардная афера: прокуратура расследует факты возможного мошенничества при строительстве метро на Виноградарь Втім, схоже, наразі розслідування в даному провадженні або не здійснюється, або здійснюється не надто активно: остання судова ухвала по цьому слідству датована 15 листопада 2022 року. Разом з тим, наразі столична прокуратура намагається в судовому порядку стягнути з АТ “Київметробуд” до міського бюджету близько 218 млн гривень. Мова йде саме про грошові кошти, які, на думку правоохоронців, ця компанія “неправомірно заробила”, поклавши частину отриманого від КП “Київський метрополітен” авансу на депозит в банку.  Читайте: Прокуратура Києва намагається забрати 218 млн гривень у підрядника будівництва метро на Виноградар Головні дійові особи За даними аналітичної системи Youcontrol, АТ "Київметробуд" (до 2019 року – публічне акціонерне товариство) було зареєстроване у грудні 1994 року, хоча де-факто ця компанія була заснована ще в 40-х роках минулого століття. Генеральним директором даного акціонерного товариства є Сергій Колесник. Власниками великих пакетів акцій цього АТ станом на IV квартал 2022 року були офшорні компанії "Вантаріс Лтд" (Віргінські острови, 22,7%) та "Сан Кепітал Прайвіт Фаундейшн" (Панама, 15%), а також фізичні особи Анатолій Вернигора (23,3%), Сергій Волков (23,3%) і Руслан Ткач (8,3%). Хто є кінцевим бенефіціарним власником “Київметробуду”, наразі в системі Youcontrol не зазначається. Деякі українські ЗМІ наприкінці 2022 року повідомляли, що за "Київметробудом" можуть стояти Віталій Хомутиннік (нардеп IV-VIII скликань Верховної Ради України та бізнесмен) і Павло Фукс (російсько-український бізнесмен родом з Харкова). Останній відомий як “власник боргів “Київського метрополітену” – саме з ним пов'язують ТОВ “Австро-Угорська лізингова компанія”, якому столична “підземка” за дуже сумнівних обставин заборгувала мільярди гривень за закупівлю вагонів метро.  Втім, прямих підтверджень причетності Хомутинніка та Фукса до діяльності АТ “Київметробуд” у відкритих джерелах наразі немає. Читайте: Всеобщее подорожание или долги перед олигархами: с чем связано повышение тарифа на проезд в Киеве Разом з тим, у переліку засновників, керівників та співвласників АТ “Київметробуд” і раніше були цікаві особистості. Так, головою його правління з 1987 року по 2018 рік був Володимир Петренко – Заслужений будівельник України, Герой України та Почесний громадянин Києва. У 2016-2017 роках він був офіційним співвласником “Київметробуду”. Петренко має досвід роботи і у політиці – був депутатом Київради у 1987-1994 роках, а також у 2006-2008 роках. Паралельно з Петренком, у 2016-2020 роках, одним із кінцевих бенефіціарів цієї компанії був Сергій Кияшко – російський бізнесмен, пов'язаний із бізнесом будівництва вагонів метро. А у 2018-2020 роках керівником АТ “Київметробуд” був Василь Кобіль – за інформацією ЗМІ, раніше він працював у підприємствах, власником яких є російський бізнесмен та мільйонер Даніель Гупта. Цікавою є і британська “Контемпорарi Констракшн Сiстемз Ллп", яка у 2018-2021 роках була власником 23% акцій АТ “Київметробуд”. Так, за інформацією видання “Наші гроші”, ця компанія з Туманного Альбіону може мати відношення до доньки Валентина Наливайченка – екс-голови СБУ (у 2006-2010 та 2014-2015 роках) та народного депутата VII та IX скликань (до поточної каденції парламенту обирався від “ВО “Батьківщина”).  Що стосується ТОВ “Позитив-В” і ТОВ “Трансмир ГМБХ”, то між цими компаніями дійсно прослідковується опосередкований зв'язок. Наприклад, власник першої, мешканець села Велика Кісниця Сергій Сєдов, також є керівником ТОВ "Веркштатт Вустервиц ГМБХ", власником якого є громадянин Німеччини В'ячеслав Еберле (зареєстрований у місті Бровари Київської області), який також є власником саме ТОВ “Трансмир ГМБХ”. КП “Київський метрополітен” з 17 липня 2014 року очолює Віктор Брагінський (на колажі), який також є депутатом поточного скликання Київради (фракція “УДАР”). Дане підприємство підпорядковане Департаменту транспортної інфраструктури Київської міськдержадміністрації (КМДА), яким з 1 вересня 2021 року керує Руслан Кандибор. Діяльність цієї структури з 9 листопада 2021 року особисто контролює Віталій Кличко. Фото: колаж КВКиївВлада

У неділю, 11 червня, вперше в історії Києво-Печерської лаври відправлено панахиду за її меценатом і ктитором – гетьманом Іваном Мазепою. Молебень відбувся у церкві Всіх Святих з нагоди 325-річчя її освячення. Міністр культури та інформаційної політики повідомив, що на базі Києво-Печерської лаври планується створити Музейний центр “Гетьман Іван Мазепа та його доба”. Про це KВ стало відомо з допису на сторінці в Фейсбук міністра культури та інформаційної політики Олександра Ткаченка.  Підписуйтесь на “КиївВладу”  “Історичний день. Вперше в історії Києво-Печерської лаври відправлено панахиду за її меценатом і ктитором – гетьманом Іваном Мазепою, якого за небажання коритися московії ще за життя було піддано анафемі російською імперською церквою. Саме в цей день, 325 років тому, на День пам’яті всіх святих, була освячена однойменна церква Києво-Печерської лаври, збудована коштом Мазепи”, – написав Ткаченко в неділю 11 червня.  Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться Як зазначив Ткаченко, Мазепа приділив надзвичайну увагу розвиткові Лаври та взагалі Печерського містечка як церковного, культурно-мистецького, освітнього осередку. “Церква Всіх святих завжди чітко пов’язувалася у свідомості українців з іменем великого гетьмана. “Мазепиною церквою” називалася навіть у путівниках імперських часів. За ініціативи Міністерство культури та інформаційної політики України та за підтримки Офісу ЮНЕСКО в Україні ми розпочинаємо реставраційні роботи у церкві Всіх святих, аби зберегти безцінний внесок гетьмана в історію українського народу”, – додав Ткаченко.  Крім того Ткаченко повідомив, що на базі Заповідника планується створити Музейний центр “Гетьман Іван Мазепа та його доба”. Місцем для такого музею обрано Онуфріївську вежу, також збудовану коштом гетьмана.  “Ми розпочали роботи над нею в межах програми “Велика реставрація” ще до війни. Наразі залишилось їх завершити та створити музей. Як і обіцяли, Лавра стає українською. Тепер в її стінах будуть звучати молебни за видатних діячів української історії”, – підсумував Ткаченко.  Довідка KВ: Іван Мазепа – український військовий, політичний і державний діяч. Гетьман Війська Запорозького, голова козацької держави на Лівобережній і всій Наддніпрянській України. Мазепа надав кошти на будівництво в усій Гетьманщині низки соборів, споруджених у стилі українського бароко. Загалом за роки його правління зведено понад 200 церков, з них 45 під безпосереднім патронатом володаря булави. Зібрані від податків кошти гетьман вкладав у розбудову Києво-Печерської лаври, будівництво великого муру довкола неї та інші церковні проєкти. Після смерті Мазепи, царя Петра І Російська православна церква оголосила анафему Іванові Мазепі. Нагадаємо, 30 березня Кабінет міністрів України визнав таким, що втратило чинність, рішення від 2013 року про передачу в безоплатне користування Свято-Успенській Києво-Печерській Лаврі Української православної церкви будівель і споруд. Читайте:Монастирю УПЦ Києво-Печерської лаври направлено вимогу негайно звільнити всі культові будівлі (документ)  Фото: Фейсбук Олександра ТкаченкаКиївВлада

Після інциденту із загибеллю трьох осіб в результатів ракетної атаки на Деснянський район Києва влада занепокоїлася налагодженням функціонування укриттів цивільного захисту. Вже найближчим часом КМДА має всерйоз взятися за власників та орендарів таких об'єктів, доручивши їм забезпечити постійний доступ до даних споруд. Крім того, керівництво Києва планує розробити порядок використання укриттів у “бюджетних закладах” і залучити до охорони деяких таких об'єктів КО “Муніципальна варта”. Також найближчим часом спеціальна тимчасова контрольна комісія (ТКК) Київради має перевірити, наскільки столичні РДА виконують свої функції в даній сфері – така ініціатива була погоджена на фоні критики районної влади з боку Віталія Кличка. Усе це вкупі, плюс екстрене спрямування на вирішення проблем додаткових 750 млн гривень з міського бюджету, повинно виправити досить тривожну ситуацію: за різними оцінками, із 4,6 тис. столичних укриттів лише від 553 до 2,5 тис наразі можуть використовуватися за призначенням. У мерії Києва визнають, що раніше цій проблемі не приділяли достатньо уваги, і якби не наявність станцій метро, які використовуються як укриття, усе було б гірше. Як стало відомо KВ, під час пленарного засідання Київради 8 червня 2023 року депутати затвердили відразу три рішення, направлені на вирішення проблем в питанні використання укриттів.  Підписуйтесь на “КиївВладу”   Мова йде про наступні проєкти рішень: “Про вирішення окремих питань належного функціонування захисних споруд цивільного захисту в Києві” (№08/231-667/ПР від 6 червня 2023 року, суб'єкт подання – секретар Київради Володимир Бондаренко); “Про створення ТКК з питань перевірки стану найпростіших укриттів у Києві” (№08/231-641/ПР від 2 червня 2023 року, суб'єкти подання – група депутатів міськради з фракції “Європейська солідарність”); “Про внесення змін до бюджету Києва на 2023 рік” (№08/231-531/ПР від 9 травня 2023 року, суб'єкти подання – міський голова Віталій Кличко і Департамент фінансів КМДА). Так, згідно з першим рішенням, столична влада доручила, власникам користувачам та балансоутримувачам забезпечити безперешкодний цілодобовий доступ населення до цих споруд, визначити відповідальних осіб та їх чергування для того, щоб громадяни могли потрапити до укриттів, встановити там автоматизовані системи забезпечення безперешкодного доступу населення, зокрема – автоматичні системи відкриття, кодові замки тощо.  У рішенні чітко не прописано, за чий рахунок повинні виконуватися такі роботи. Але ним було передбачено, що Департамент фінансів Київської міськдержадміністрації (КМДА) спільно з головними розпорядниками бюджетних коштів мають “забезпечити фінансування заходів, спрямованих на виконання цього рішення”. При цьому, під час пленарного засідання секретар Київради Володимир Бондаренко також звернув увагу депутатів на те, що “на кодові замки будуть виділятися бюджетні кошти”. Не обійшлося в цьому рішенні і без “погроз” з боку столичної влади щодо застосування різних “санкцій”. Зокрема, Київрада нагадала орендарям захисних споруд державної та комунальної форми власності, що, згідно з вимогами Кодексу цивільного захисту України, з ними можуть розривати орендні угоди, якщо це буде потрібно. Керівництво столиці уточнило, що орендарів таких приміщень будуть попереджати за 24 години до “вигнання” і що у них буде 24 години на звільнення приміщень. При цьому, рішенням передбачено, що у разі відмови орендарів звільнити укриття у зазначений строк чи неможливості встановити місцезнаходження цих орендарів, профільні держслужби можуть здійснити “несанкціонований доступ” – тобто зайти в укриття задля того, щоб привести його у готовність до прийому населення.  Контролювати виконання цього рішення будуть Департамент муніципальної безпеки КМДА, Департамент комунальної власності КМДА і районні в Києві державні адміністрації (РДА). Серед іншого, саме ці структури будуть клопотати перед Київською міською військовою адміністрацією (КМВА) щодо вилучення орендованих укриттів у їхніх орендарів. Також вказані структури повинні будуть щомісячно звітувати перед Київрадою про те, як виконується дане рішення.  Крім того, Київрада надала доручення Департаменту муніципальної безпеки КМДА і комунальній організації (КО) “Муніципальна охорона” забезпечити цілодобову охорону таких захисних споруд. Також міська влада доручила структурним підрозділам КМДА розробити та, за погодженням із Головним управлінням Держслужби з надзвичайних ситуацій (ДСНС) України в Києві, затвердити правила використання захисних споруд цивільного захисту, розміщених на підприємствах, установах і організаціях із обмеженим доступом. Зокрема, мова йде про заклади освіти та заклади охорони здоров’я.  Серед іншого, згідно з цим рішенням, столична влада направить звернення до Головного управління Нацполіції у Києві, Управління патрульної поліції у Києві та КМВА щодо “забезпечення підтримання громадського порядку у захисних спорудах цивільного захисту на прилеглій до них території”. Зокрема, мова йде про залучення до виконання таких функцій правоохоронців та добровільних формувань територіальної громади Києва (ДФТГ, воєнізовані підрозділи, що підпорядковані силам Територіальної оборони. – KВ). Ще одне звернення в рамках виконання даного рішення Київрада направить до Кабінету Міністрів України. Так, міська влада буде клопотати перед урядом “щодо необхідності невідкладної розробки та внесення на розгляд Верховної Ради змін до законодавчих актів стосовно встановлення кримінальної відповідальності для власників, користувачів та балансоутримувачів захисних споруд цивільного захисту усіх форм власності за недопуск населення”. Тобто, на думку керівництва столиці, осіб, які відповідальні за утримання укриттів, потрібно судити, якщо люди не можуть в них потрапити. Що стосується вищезгаданої ТКК Київради, то цей орган повинен буде займатися перевіркої стану захисних споруд цивільного захисту та перевіркою виконання столичними РДА делегованих повноважень органів місцевого самоврядування. Мова йде про те, що дана комісія, серед іншого, буде аналізувати, як районна влада справляється зі своїми функціями у сфері забезпечення функціонування укриттів. Очолив дану ТКК депутат Леонід Ємець (фракція "Європейська солідарність"). Крім нього, до складу цієї комісії увійшли ще семеро народних обранців – Марина Порошенко (також "Європейська солідарність"), Ганна Свириденко (“ВО “Батьківщина”), Дмитро Білоцерковець (фракція "УДАР"), Вадим Васильчук (фракція "Голос"), Ксенія Семенова (фракція "Слуга народу"), Ярослав Федоренко (фракція "Єдність") і секретар міськради Володимир Бондаренко. Згідно з рішенням про утворення ТКК, протягом найближчих півроку вона повинна надати на розгляд Київради звіт про свою роботу і свої пропозиції щодо покращення ситуації зі станом захисних споруд цивільного захисту в місті.  У свою чергу, в рамках коригування бюджету Києва на 2023 рік міська влада, серед іншого, передбачила додаткові 750 млн гривень на ремонт і облаштування укриттів. Це було зроблено за клопотанням депутата Київради Андрія Страннікова (фракція “УДАР”), який “з голосу” запропонував відповідну правку до проєкту рішення. Більшість цих коштів – 500 млн гривень – будуть виділені усім 10 столичним РДА на виконання ремонтних робіт у таких об'єктах. Ще 200 млн гривень столична влада вирішила витратити на ремонт укриттів у комунальних лікарнях, а 50 млн гривень – на капітальні ремонти та обслуговування підвальних приміщень житлових будинків, які служать, як прості укриття. Щодо інших змін до бюджету, погоджених депутатами, КВ підготує окремий матеріал. Слідкуйте за “КиївВладою” в Телеграм Подписаться Трохи статистики Керівництво КМДА і Київради при обговоренні цих питань не приховувало, що і скликання пленарного засідання, і прийняття міськрадою вищезгаданих рішень сталося саме на фоні нещодавньої трагедії в Деснянському районі столиці. Нагадаємо, в результаті ракетного обстрілу 1 червня там загинуло троє осіб, які не змогли потрапити до укриття на території місцевої поліклініки на вул. Ореста Левицького. В рамках слідства щодо цього інциденту правоохоронці вже зацікавились діями першого заступника Деснянської РДА, директора медзакладу, його заступницю та охоронця установи. Читайте: У справі про загибель людей біля укриття в Києві суд відправив трьох посадовців під домашній арешт, охоронець під вартою При цьому, відразу ж після такої події на рівні державної та місцевої влади було ініційовано проведення перевірок стану і доступності об'єктів цивільного захисту, до якого були залучені співробітники різних структурних підрозділів столичної мерії, ДСНС тощо. І вже під час ухвалення питань щодо функціонування укриттів у сесійній залі заступник голови КМДА Петро Пантелеєв доповів депутатам щодо проміжних результатів вищезгаданої ревізії.  Так, чиновник повідомив, що міська влада перевірила 3,8 тис. столичних укриттів, що становить близько 80% від їхньої загальної кількості (усього – 4,6 тис.). У ході цих перевірок було встановлено, що 68% таких об'єктів – більше 2,5 тис. – є придатними  для використання, а решта 32% наразі є непридатними для цього. Такі укриття, у свою чергу, поділені на ті, що можуть виконувати функції за умови належного облаштування (554 об'єкти або 14% від перевіреної кількості укриттів), і на ті, що не можуть бути укриттями, адже не відповідають технічним вимогам (683 об'єкти або 18% від перевіреної кількості). При цьому, Пантелеєв уточнив, що 95% непридатних укриттів знаходяться в житлових будинках – фактично чиновник натякнув, мовляв, зі спорудами цивільного захисту на території різних установ і організацій ситуація значно краща.  За словами заступника голови КМДА, під час перевірки було встановлено, що 71% придатних до використання укриттів мають вільний доступ, 25% – доступ протягом 5 хвилин, а решта 4% були закриті. Також Петро Пантелеєв оприлюднив інфографіку стосовно стану укриттів в розрізі різних районів. Згідно з цими даними, найбільший відсоток непридатних укриттів було виявлено Подільському (57%), Солом'янському (52%) та Голосіївському (47%) районах. Найкраща ситуація була зафіксована в Оболонському районі, де лише 9% перевірених укриттів не можуть використовуватися. Ситуація з укриттями в районах Крім того, чиновник зазначив, що 2,8 млн з 2,9 млн мешканців Києва забезпечені укриттями, що становить 98% від потреби. Проте, за словами Пантелеєва, такий показник було досягнуто не в останню чергу завдяки станціям метро, які можуть приймати велику кількість громадян. При цьому, він вказав на те, що столиці не вистачає укриттів у безпосередній близькості до будинків. “Перевірка наразі на завершальній стадії. Наразі достатньо маніпуляцій [стосовно стану укриттів]. Тому кінцеві результати будуть опубліковані офіційно. Із 3 червня в [мобільному застосунку] “Київ Цифровий” працює зворотній зв'язок щодо теми укриттів, і ми вже отримали велику кількість звернень. На наш погляд, ця комунікація є найбільш ефективним інструментом для оцінки та подальших дій. І ці подальші дії вже розпочаті – спільно з усіма, хто має відношення до питання укриттів”, – підкреслив Петро Пантелеєв. Втім, дещо інші дані стосовно стану укриттів депутатському корпусу озвучив начальник головного управління ДСНС у Києві Сергій Кривошликов. За його інформацією, лише 553 столичних укриття придатні до використання, 2 тис. – обмежено придатні, ще 1,2 тис. – непридатні для використання. Таку різницю в цифрах у КМДА пояснили просто – мовляв, критерії оцінки таких об'єктів постійно змінюються.  Також головний “рятувальник” столиці уточнив, що основними причинами непридатності захисних споруд у Києві є невідповідність таких приміщень технічним вимогам, незадовільний санітарний стан або аварійний стан, підтоплення, відсутність освітлення тощо. При цьому, Кривошликов підтвердив інформацію Пантелеєва, що більшість “негативних” звернень громадян стосуються укриттів у житлових будинках. Претензії депутатів  Під час обговорення цих питань низка депутатів Київради висловила претензії стосовно того, як у столиці функціонує сфера цивільного захисту. Зокрема, народні обранці з фракції “Слуга народу” звинуватили керівництво міста у тому, що воно намагається “перекинути” відповідальність стосовно неналежного стану укриттів на районну владу. Разом з тим, на думку народних обранців, усі гілки влади міста – і КМДА, і Київрада, і столичні РДА – повинні відповідати за свій “пласт роботи”. Одним із механізмів, на думку представників фракції “Слуга народу”, повинне стати комплексне відпрацювання усіх проблем системи цивільного захисту Києва, наслідком якого має стати розробка спеціальної міської програми. Адже, мовляв, безпека киян під час війни – це не лише укриття і бомбосховища. Зазначимо, таким чином депутати з президентської партії згадали про публічний скандал між мером Києва Віталієм Кличком та головами РДА, який мав місце після вищезгаданої трагедії на вул. Левицького. Тоді, нагадаємо, очільник міста попросив уряд звільнити голову Деснянської РДА Дмитра Ратнікова, а його колеги, у свою чергу, закликали Кличка відмовитися від суміщення посад – міського голови і голови КМДА. Крім того, народні обранці зі “Слуги народу” дорікнули КМДА в тому, що вона освоює на облаштуванні укриттів колосальні кошти, але проблеми, буцімто, нікуди не поділися. Мова йшла про те, що протягом 2022-2023 років на такі витрати в бюджеті Києва було передбачено 1,2 млрд гривень (без урахування останніх коригувань. – KВ).  Нагадаємо, з цього приводу Нацполіція вже розслідує кримінальне провадження щодо можливих розтрати і заволодіння бюджетними коштами – попередньо вже встановлені факти невиконання відповідних робіт в повному обсязі, незадовільного їх виконання, використання неякісних легкозаймистих, пожежонебезпечних матеріалів тощо. У свою чергу, депутати з фракції “УДАР” звернули увагу КМДА на те, що документація стосовно ремонту укриттів у комунальних закладах розробляється дуже довго, що затягує процеси їхнього облаштування. А тому, на думку народних обранців, міській владі потрібно звернути увагу на те, щоб вирішити питання пришвидшення таких процесів. Крім того, депутати зі вказаної політсили звернулися до столичної міськдержадміністрації стосовно того, щоб чиновники відпрацювали можливість закупівлі та встановлення в Києві т.зв. “модульних укриттів” – спеціальних бетонних споруд, які розміщується в людних громадських місцях (біля зупинок, на площах тощо). Перед народними обранцями переважно “віддувався” перший заступник голови КМДА Микола Поворозник, якому за традицією доручають відповідати на найбільш скандальні і злободенні питання.  Чиновник визнав, що це питання на рівні міської влади, цитуємо, раніше не було “системним і масштабним”, але тепер, мовляв, керівництво столиці повинно зробити все, щоб вирішити всі проблеми. Також Микола Поворозник повідомив, що за вищезгадані 1,2 млрд гривень було виконано і планується виконати низку важливих заходів. Наприклад, за інформацією посадовця, в минулому році на ці кошти було облаштовано укриття в 318 столичних школах, близько 170 дитсадках та 50 будинках, а в поточному році, в рамках освоєння 900 млн гривень (без урахування останніх коригувань. – КВ), міська влада, зокрема, планує виконати відповідні роботи у 232 школах, 160 дитсадках і 259 будинках. Крім того, Микола Поворозник зазначив, що питання стосовно встановлення модульних укриттів у сесійній залі обговорюється не вперше, але поки що столична влада не має чіткого рішення стосовно цього. Таку ситуацію перший заступник голови КМДА пояснив тим, що на рівні держави досі не встановлені чіткі вимоги щодо технічного стану таких споруд, а тому, цитуємо, “брати на себе відповідальність, аби поставити “щось”, не є правильним”. Врешті-решт, незважаючи на незгоду окремих депутатів, запропоновані до затвердження проєкти рішень були прийняті. Втім, можливо, вже найближчого четверга Київрада знову буде обговорювати питання цієї сфери, адже у пленарному засіданні була оголошена перерва до 15.06.2023 року. Як неодноразово повідомляла КВ, столичній владі нерідко “дістається” за нанележну роботу з облаштування укриттів зокрема і функціонування системи цивільного захисту взагалі. Зокрема, раніше окремі столичні депутати і фахівці з архітектури розкритикували рішення Київради №4746/4787 від 23 червня 2022 року “Про вжиття заходів щодо створення умов для укриття здобувачів освіти та педагогічних колективів в умовах дії особливих правових режимів”. Зокрема, вони звертали увагу на те, що в існуючих підвальних приміщеннях, в яких столична влада облаштовує укриття для дітей, здебільшого неможливо створити додаткові входи/виходи, що дуже важливо. Крім того, діючі Державні будівельні норми зовсім не розраховані на захист населення від бомбардувань, тому спершу вони потрібно працювати над їхнім редагуванням, а вже потім – приймати якісь рішення “на місцях”. Читайте: Столична влада планує облаштувати в Києві “міжшкільні” укриття для дітей і батьків При цьому, влада Києва нерідко маніпулює на темі цивільного захисту в своїх інтересах та інтересах належних осіб. Наприклад, столичні підприємці вже більше року добиваються скасування рішення Ради оборони Києва щодо демонтажу тимчасових споруд (ТС, кіоски), які розташовані біля станцій метро та в інших публічних місцях та які начебто заважають громадянам “добиратися” до укриттів.  Читайте: Громадська рада при КМДА вимагає від Кличка і Попка відзвітуватися про виконання “антидемонтажної Резолюції” У свою чергу мешканці Оболоні наразі вимагають не допустити будівництво міською владою паркінгу на вул. Прирічній (фактично на березі Дніпра), необхідність якого керівництво столиці пояснює в тому числі тим, що він буде використовуватися в якості укриття, яких в цьому районі, мовляв, не вистачає. Втім, на думку громадських активістів, для такого об'єкта можна знайти й інше місце, адже обрана владою локацією може підтоплюватися, і на ній краще буде облаштувати парк. Читайте: Активісти розкритикували Кличка за відповідь на петицію проти будівництва “аква-паркінгу” на Оболоні Департамент муніципальної безпеки КМДА (до 2020 року – управління цивільного захисту КГГА), який з 12 грудня 2018 року очолює Роман Ткачук. Діяльність цієї структури з листопада 2021 року контролює заступник голови КМДА з питань здійснення самоврядних повноважень, екскерівник Головного управління Нацполіції Києва (2015-2020 роки) Андрій Крищенко. Сергій Кривошликов керує Головним управлінням ДСНС в Києві з жовтня 2022 року. Держслужбу України з надзвичайних ситуацій з листопада 2021 року очолює Сергій Крук (до лютого 2022 року був виконуючим обов'язки керівника). Діяльність ДСНС спрямовується і координується Кабінетом міністрів через Міністерство внутрішніх справ, яке з 18 січня 2023 року очолює Ігор Клименко (до 7 лютого також був “в.о.”). Фото: колаж КВ КиївВлада

Найбільший забудовник Києва – “Київміськбуд” – наразі насправді відчуває значні фінансові труднощі, які впливають на хід виконання робіт на об'єктах. Причини цілком об'єктивні: різкий скачок курса долара, інфляція, подорожчання будматеріалів тощо. Будівництво однакової квартири тепер обходиться компанії приблизно на 40% дорожче, ніж до початка масштабної війни. До того ж, компанії довелося вкласти власні 800 млн гривень в добудову житлових комплексів (ЖК) “Укрбуду”, питання компенсації цих витрат ще не вирішене. При цьому, про банкрутство мова не йде, все робиться для того, щоб повністю виконати зобов’язання перед майже 20 тисячами інвесторів. Про це в інтерв'ю КиївВладі розповів голова правління ПрАТ “ХК “Київміськбуд” Ігор Кушнір. KВ: Останнім часом у змі з'являється багато різної, насамперед негативної, інформації щодо “Київміськбуду”. Що відбувається з підприємством? Ігор Кушнір: Відбувається те, що ми намагаємось витягнути компанію на прийнятний рівень, аби можна було відновити будівництво повною мірою.  Від 24 лютого 2022 року і до червня Компанія зі зрозумілих причин не працювала, був простій. З літа почали ворушитись, відновили роботу офісу, деяких відділів продажу, частини будмайданчиків. Акцент робили на тих, де були більш-менш фінальні стадії. За результатами першого року війни (сподіваюсь, що про повноцінний другий ми вже не говоритимемо) здали в експлуатацію 3 житлові комплекси загальною площею майже 102 тис. кв. м, і ще 4 паркінги. Працювали приблизно до грудня. Далі, через атаки ворога на інфраструктуру, які призвели до перебоїв з електрикою, будівництво довелось призупинити. Бо більша частина робіт потребує постійної подачі напруги. І так тривало до березня цього року. Увесь цей час, цілий рік, ми майже не мали нових продажів нерухомості. Тобто рік війни ми намагались працювати і дали більш-менш пристойний результат тримаючись виключно на запасах, які були акумульовані компанією. Але нових продажів немає, а запаси мають особливість закінчуватись. Ми не можемо дозволити собі робити вигляд, що все добре, бо це не так, а за нашими спинами стоять тисячі інвесторів. Ринок нерухомості сьогодні і так ледь живий, і “Київміськбуд”, як один із найбільший забудовників, просто зобовʼязаний вистояти. Тому і говоримо, що є проблема, і що намагаємось її вирішити. KВ: Тобто зараз на будівельних майданчиках “Київміськбуда” роботи заморожені? Ігор Кушнір: Не зовсім. У квітні розпочали будівельні роботи на 4 комплексах. Це “Абрикосовий”, Mirax, “Урлівський-1” та “Урлівський-2”. До цього тривало облаштування зовнішніх мереж на останньому. Відновлюючи роботи на майданчиках, ми засвідчуємо готовність будувати далі. Компанія несе відповідальність перед майже 20 тис. інвесторів, і ми маємо намір повністю виконати свої зобов’язання. Ні від чого не відмовляємось! Повертаючись до питання будівництва та мереж, розкажу історію. Аби розпочати будівництво нового ЖК, компанія, серед іншого, має отримати технічні умови від міста. На “Урлівський-2” у цих техумовах нам прописали перекласти інженерні мережі за кілька кварталів від будмайданчика, між вулицями Березняківською і Шумського. Здавалося б, це ж абсурд перекладати комунікації бозна де, але такі умови, і ми їх виконуємо. Найближчим часом на це буде витрачено понад 40 млн грн. Інші будівництва також плануємо відновлювати, але щоб зробити це повною мірою, на моменті необхідний значний обсяг коштів. Який дозволить поступово розпочати усе будувати. KВ: А де ті кошти, які люди вже вклали у будівництво? Ігор Кушнір: У вже зведеній частині житловий комплексів, у закуплених матеріалах! Ми рік будували майже без жодних надходжень. Давайте поясню наочно, аби було зрозуміліше.  Припустимо, людина до війни сплатила повну вартість своєї квартири. Аби її побудувати, до війни нам потрібна була певна сума коштів. В цю вартість, окрім безпосередньо матеріалів і будівельно-монтажних робіт, входять витрати на землю, проект, документацію, зарплату, рекламу тощо. Курс долара, до якого привʼязано в нашій країні абсолютно все, змінився з 28 до 40 грн. До війни певну частину матеріалів ми закупали у тій же Білорусі, сьогодні це країни ЄС. Вартість будматеріалів виросла на 50-60%. Окрім валютної складової, яка сприяє значному здорожчанню, тут грає роль і зміна логістичних ланцюгів, вони самі по собі також стали більш дорогими. За грубими підрахунками, тепер будівництво цієї ж квартири обійдеться Компанії приблизно на 40% дорожче, ніж до війни. Але людина вже сплатила повну вартість і ми не можемо мати до неї якихось побажань, бо вона свої зобовʼязання по договору виконала. Це перше. По-друге, люди майже абсолютно перестали сплачувати за договорами розтермінування. По одним лише обʼєктам “Київміськбуд” цей борг становить понад 326 млн грн. Стосовно добудови обʼєктів “Укрбуда” ситуація не краща, ми очікуємо від Фонду фінансування будівництва (ФФБ) ще 400 млн грн, сплачених інвесторами “Укрбуд” за нерухомість, придбану на виплат.  Тобто загалом, якщо брати в цілому, компанія очікує від людей, які придбали нерухомість на умовах договорів розтермінування, ще понад 700 млн грн боргу. Мало того, що немає нових продажів, то Компанія ще й не отримує кошти по вже укладеним договорам. Тому нам і потрібна допомога. KВ: Чи прогнозуєте ви подальше зростання вартості будматеріалів? Ігор Кушнір: Прогнозувати – невдячна справа. Але поки все говорить про те, що ціни ростимуть і далі. Інфляція, курс валют, зупинка роботи підприємств через окупацію або бойові дії – це все має прямий вплив. До війни під час будівництва житла економ-класу ми використовували приблизно 20% імпортних матеріалів, зараз цей показник складає 80%. Відповідно зросла вартість. У Держбюджет-2023 закладено інфляцію на рівні 28%, і цей показник напряму впливає на вартість будівельно-монтажних робіт.  Можна навіть знайти цей графік, де крива БМР повзе вгору відповідно до показників інфляції. Ну і курс долара це одвічний камінь спотикання, закладений у всіх товарах, включно з будматеріалами. До війни він був 28, тепер 40. От і зростання “на рівному місці”. А забудовники або купують, або не будують. Скажу непопулярну для бізнесу річ, але мені хотілося б, аби ціни не росли. Бо тоді ми могли б добувати все набагато швидше і легше, і передати людям квартири. Але поки маємо, що маємо. KВ: Яка наразі ситуація з будівництвом об'єктів Укрбуду? Ігор Кушнір: Складна. Давайте нагадаю контекст: понад 13 тис. інвесторів “Укрбуд” проводили мітинги та звертались до усіх гілок влади з проханням допомогти їм, адже забудовник, якому вони довірили свої кошти, виявився неспроможним виконати взяті на себе зобов'язання. В результаті добудувати об'єкти “Укрбуду” доручили “Київміськбуду”. Після проведеного нами аудиту фінансового стану, дозвільної документації та іншого, виявилось, що фінансовий стан у більшості ЖК незадовільний, а на рахунках “Фінансової компанії “Житло-Капітал”, через яку в якості управителя фондів фінансування будівництва реалізовувалась нерухомість, майже відсутні кошти. Загальний баланс становив мінус 2,1 млрд грн, саме стільки коштів необхідно було на добудову. На сьогоднішній день із 17 прийнятих ЖК, 11 повністю або частково вже введено в експлуатацію, ще два на завершальній стадії. В цілому по об'єктах “Укрбуду” “Київміськбуд” здав в експлуатацію понад 390 тис. кв. житла — це понад 4,2 тисячі квартир, плюс 837 машиномісць та вбудовані комерційні приміщення. “Київміськбуду” закидали у ЗМІ, що частина комплексів введена в експлуатацію без виконаних інженерних мереж. Це справді так. Але це ні в якому разі не означає, що вони не будуть зроблені. Приймаючи квартири у таких ЖК, люди підписують відповідний акт, у якому вказано, що забудовник ще має виконати певний перелік робіт. І це буде зроблено, як тільки матимемо нормальне фінансування, бо інженерні мережі — це одна із найбільш дорогих робіт. До речі, щодо актів. Зараз “Київміськбуд” продовжує оформлювати документи на право власності. Але й цей процес має певні проблеми: підписання актів приймання-передачі квартир з інвестором повинен здійснювати первинний забудовник. А це компанії з орбіти “Укрбуду”, які за цей час не раз переходили з рук в руки у триваючих корпоративних конфліктах групи компаній “Укрбуд”. Деякі з них не ведуть поточну діяльність та часто знайти представника з правом підпису складно.  Ну і основне: питання коштів. В цілому з моменту прийняття “Київміськбудом” на прийнятих об'єктах виконано будівельних робіт на 3,5 млрд грн. При цьому від продажу нерухомості у таких ЖК надійшло 2,1 млрд грн, від ФФБ “Житло-Капітал” лише 667,5 млн грн. Тобто “Київміськбудом” вже витрачено на добудову житлові комплексів “Укрбуду” на 800 млн грн більше, ніж вдалося отримати від продажу нерухомості в них. KВ: Ви відкрито кажете про нестачу коштів. Чи правда, що компанія “Київміськбуд” от-от об’явить себе банкротом? Принаймні, ходять такі чутки. Ігор Кушнір: Ні, не правда. Знаю, що злі язики розпускають такі плітки, але ні, про банкрутство мова не йде. Ми говоримо про те, що є проблема, і про те, що шукаємо шляхи її вирішити. І ці шляхи цілом реальні.  KВ: В КМДА заявили, що збираються проводити аудит, Київрада створила тимчасову контрольну комісію (ТКК) щодо діяльності “Київміськбуду”. Як прокоментуєте? Ігор Кушнір: Я та увесь керівний менеджмент “Київміськбуду” всіляко сприятимемо цьому процесу, буде надана уся необхідна інформація, співпрацюватимемо. Це нормальна робоча ситуація, і це не перший аудит в “Київміськбуді”. До цього висновки усіх перевірок різних рівнів були задовільними. Сподіваюь, що і цей не стане винятком. Щодо комісії ситуація аналогічна. Дивіться, я обіймаю посаду Голови правління — президента “Київміськбуд” останні 10 років. Увесь цей час компанія була чи не єдиним прибутковим підприємством столиці, мажоритарною частиною акцій якого володіє місто. Ми ніколи не просили ніяких преференцій, працювали відповідно до ринкових правил, сплачували дивіденди, приносили прибуток до бюджету міста. Компанія працювала і працює в рамках закону! Тож якщо хтось щось хоче перевірити — будь ласка. Коли я прийшов у “Київміськбуд”, компанія перебувала у незадовільному стані: тільки-но було повернуто продані за заниженою вартістю акції, частки дочірніх підприємств були розкрадені, на рахунках була зовсім незначна сума коштів. За 10 років моєї роботи команді “Київміськбуду” вдалось повернути активи та наростити показники діяльності. Повернули акції 31 підприємства, збудували майже 2 млн кв. м житла, 126 житлових будинків, майже 32 тисячі квартир, 200 тис. кв м комерційної нерухомості, понад 5 тис. паркінгів. Компанія розвивалась. І коли починають маніпулювати економічними показниками, які почали знижуватись із 2020 року, то я нагадаю, якщо хтось забув, що саме тоді розпочалась епідемія коронавірусу. Люди сиділи вдома на карантинах, нерухомість ніхто не купував. Тільки-но ми почали оговтуватись після ковіду, розпочалась повномасштабна війна. Зручно говорити про спад, але випадково “забути” при цьому, в яких умовах ми всі знаходились. Інша річ, що діяльності цієї комісії починають надавати політичного забарвлення, і багато хто зараз почне маніпулювати темою “Київміськбуду” у своїх інтересах. KВ: Вам закидають різне. Зокрема, ніби ви втекли з країни та знаходитись за кордоном… Ігор Кушнір: Ні, я знаходжусь на своєму робочому місці, ви ж бачите. Днями зустрічався з інвесторами “Київміськбуду”, обговорювали поточну ситуацію та подальші кроки щодо добудови. Я вдячний людям за те, що з розумінням ставляться до ситуації та йдуть назустріч. KВ: Певний час назад вийшло інтерв'ю екс-очільника “Укрбуду” Максима Микитася, в якому він заявляв, що необхідно провести аудит КМБ, ніби-то компанія давно має плюсовий дохід від УБ та не потребує додаткових коштів. Можете це прокоментувати? Ігор Кушнір: Ще раз повернемось до передісторії. Наприкінці 2019 року “Київміськбуду” доручили здійснити добудову обʼєктів корпорації “Укрбуд” через те, що діючий на той час менеджемент не міг цього зробити. Чому так сталося і де поділися гроші, ніхто так і не став розбиратися. Що у них там було і як – не моя справа, мені доручили добудувати. Я вже казав вище, що аудит показав нестачу в 2,1 млрд грн. Це сухі цифри, вони говорять самі за себе. На сьогоднішній день пан Микитась, навіть перебуваючи у СІЗО, намагається повернути свій вплив на “Укрбуд”, співпрацює з деякими інвесторами, закликаючи “дружити проти Київміськбуду”. Прикро, що так відбувається, адже ні до чого хорошого це не призведе. Але мені є чим займатись, окрім як розмірковувати над тим, хто що про мене чи Компанію думає. KВ: Також саме з подачі Микитася, принаймні так кажуть, в мережі було опубліковано аудіо-запис, у якому ви непристойно висловились у бік інвесторів. Прокоментуйте що це було. Ігор Кушнір: Я емоційна людина, і більшість із тих, з ким я спілкуюсь у житті, про це знають.  З Максимом ми багато спілкувались, коли в Укрбуду все ще було добре. Тож він добре знав, що я можу сказати щось не зовсім пристойне, особливо коли мова йде про зобов'язання. Більше того, про власні кошти “Київміськбуду”, які були вкладені у будівництво обʼєктів “Укрбуд”, і які ФФБ має повернути. Це ні в якому випадку не знімає з мене провини, я прошу вибачення, якщо мої слова когось образили чи зробили боляче. Вони не стосувались інвесторів загалом. Я відстоював їхні інтереси, адже “Житло-Капітал” навіть після надання всіх актів виконаних робіт відмовляється перераховувати гроші.  Лише зараз починається певне співробітництво – домовились, що види робіт будуть погоджувати ініціативні групи інвесторів та надавати “Житло-Капітал”, і вони будуть перераховувати. Подивимось.  Повторюсь – “Київміськбуд” вже вклав 800 млн власних коштів в добудову об'єктів “Укрбуду”. Але чомусь ніхто не питає ані “Житло-капітал”, ані колишне керівництво та власників компаній “Укрбуду” де ж поділися гроші, зібрані з інвесторів?  Більше того, у ЗМІ була інформація щодо резервних коштів у сумі 3,7 млрд грн, які “Житло-Капітал” перерахував на ТОВку, яка ніби-то пов'язана з Микитасем. Тобто нічого за цей час не змінилось, кошти інвесторів продовжують зникати. Тоді як за них можна було б добудовувати вже зараз! Читайте: “Схеми Микитася”: чи повернуться “сховані” мільярди в добудову ЖК “Укрбуду” KВ: Що далі, яким ви бачите розвиток ситуації? Ігор Кушнір: Сподіваюсь, що наш план реалізується і будівельні роботи будуть відновлені. У глобальному плані, сподіваюсь на перемогу України у війні, що дозволить поступово відновитись продажам та фінально стабілізує ситуацію на ринку. Дивіться, я займаюсь бізнесом усе своє життя. І втримати “Київміськбуд”, найбільшого забудовника, це для мене якесь навіть особисте питання. Нікого з нас життя не готувало до ковіду, карантину, а тим більше війни. Але так сталось, і маємо жити в цій реальності та приймати відповідні рішення.  Я по совісті хочу зробити усе від себе залежне, аби точно бути впевненим, що зробив усе, що міг. Тому ми і не приховуємо, виходимо і відкрито говоримо про складнощі. Але це не означає, що вони назавжди. На сьогоднішній день і я, і команда “Київміськбуду” робимо усе від нас залежне, аби компанія виконала свої зобов'язання. І я маю велику надію, що нам все вдасться.  Фото: KВКиївВлада